РОЗГВАРКА
З ФОДБАЛЕРОМ ИЛИЙОМ ДАНҐУБИЧОМ
У ФОКУСУ
МАК-ова редакция: Подкаст „До Пакту на кафу”
A. Медєши: Розгварка М. Горняк
МАК-ова редакция: Розгварка М. Керекеш
МАК-ова редакция: Вистава фотоґрафийох М. Планкош
МАК-ОВ КОЛАЖ
В. Медєши: Рочни гороскоп
ВЕЦКА НЇЧ У МАК-У
М. Планкош: „Fire of Love”
ДРАГОПИСИ
А. и Б. Барна: Занзибар
СПОРТ, РЕКРЕАЦИЯ, РОЗВАГА
Л. Вереш: Розгварка И. Данґубич
АЛТ ШОУ У МАК-У
Л. Костелник: Музични ґрупи
МАК-ОВ ЛЕКСИКОН
Кристина Афич
У 500 СЛОВОХ
И. Лїкар: Проза
НЇБИ ШМИШНЕ
И. Лїкар
МОЗАЇК
М. Надь: Розгварка П. Шепински, А. Планкош
Фотоґрафиї А. Надь Барна и Б. Барна: Занзибар
Хто ше у 2023. року предплаци на наш часопис МАК, достанє як дарунок два кнїжки – з МАК-овей едициї кнїжку
Емилиї Чизмар „Мили МАК-у: Best off” и Зборнїк поезиї и фотоґрафийох
„Ґенерация 3@”, а шицки други их можу купиц по цени од 300 динари.
Рочна предплата на МАК 1 000 динари.
Яв ше нам до поруки на Фейсбуку (MAK MAGAZINE), Инстаґраму (mak.magazine), лєбо на мейл (mak.magazine@gmail.com).
МАК чека и нових сотруднїкох, та хто сце писац тексти за наш часопис, обявйовац свою литературу, фотоґрафиї, лєбо други твори, може ше явиц на уж спомнути способ.
МАК
Мултимедиялни часопис за младих
www.ruskeslovo.com > рубрика МАК
Facebook: MAK MAGAZINE
Instagram: mak.magazine mak.magazine@gmail.com
Число 4
април 2023
Директор: др Борис Варґа
Oдвичательна редакторка: Андреа Медєши
Дизайн и компютерски обробок:
Аня Заґоричник
Язична редакторка: Блажена Хома Цветкович
На насловним боку: „Од людзох людзом”
Автор фотоґрафиї: Михайло Планкош
Видава НВУ „Руске слово” Футожска 2/ІІІ 21 000 Нови Сад
Жиро рахунок: 160-923244-82
Интеза банка, Нови Сад Друкує „Maxima graf” Петроварадин
CIP – Каталогизација у публикацији Библиотека Матице српске, Нови Сад
008+32(=161.2) (497.113)
MAK : мултимедиялни часопис за младих / редакторка
Андреа Медєши. – Рок 1, ч. 1 (1972)
- . – Нови Сад : Руске слово, 1972-. – Илустр. ; 28 cm
ISSN 0350-8080
COBISS.SR-ID 15945730
#читайпоруски
Здруженє гражданох „Пакт Рутенорум” -ова редакция
Подкасти у остатнї час обачлїво вше популарнєйши, а як росло число їх слухачох, так вше вецей рошнє и число продукцийох того авдио-визуалного интернет змисту. Окрем того же су шицким лєгко доступни, наисце су и практични, бо драгоцини информациї мож слухац док ше окончує даяки каждодньово, монотони роботи.
И члени Здруженя гражданох „Пакт Рутенорум” провадза шветово тренди, та нєдавно порушали подкасту пот назву „До Пакту на кафу”. „На кафу” ше ходзи до Пактових просторийох, дзе ше и случує цала „маґия” знїманя, а домашнї подкасту Виктор Хрин, на чию инициятиву и порушане шицко тото.
Виктор у премиєрней епизоди, хтора отримана и емитована 8. априла, вигосцел Бранимира Бояновича, снователя „Drop Sensei” орґанизациї, родом з Керестура, зоз хторим ше дотхнул рижних темох, а найвецей Бояновичовей розвойней кариєрней драги. Потим, 22. априла госц бул и Йован Алексич, чарногорски кантавтор и музични продуцент, та нам зоз тим госцом
Хрин дал до знаня же ше нє застанови на вигосцованю успишних людзох лєм зоз нашей заєднїци.
Вон, як гварел, цалком задовольни як прешла перша епизода, гоч ше обавал чи нє будзе технїчни проблеми. Интересантне визначиц и же публика тиж може присуствовац у Пактових просторийох у хвилькох знїманя и дочаровац атмосферу, понеже може и активно участвовац у розгваркох и дискусийох.
– Подкаст задумани як комбинация дискусиї наживо и подкасту. З єдного боку, на премиєрним знїманю нє було вельо людзох, цо можебуц анї нє таке подле, бо вец нєт проблеми зоз даяким шептаньом и шушотаньом у позадини, алє знова, добре би було да єст и интеракциї з людзми. Но, мнє то особнє нє завадза понеже шицко тото мож одслухац и на интернету, цо и поента подкасту, же би шицко остало зняте и же бизме зохабели даяки шлїд же ше цошка робело – гварел Хрин.
З тей нагоди члени „Пакту” ище раз поволую шицких любительох такей медийней форми и друженя же би ше ґу нїм придружели у їх просторийох, тот дзень кед обявя термин знїманя на дружтвених мрежох. Подкасти ше будзе знїмац два раз до мешаца, а окрем особох з рускей заєднїци, як гварели, планую мац госцох з интересантнима животнима приповедками и зоз других местох, та ше подкаст будзе водзиц и на сербским язику.
ПОЦЕ И ВИ „ДО
ПАКТУ НА КАФУ”
Мария Горняк зоз Дюрдьова, школярка
4. класи керестурскей
Ґимназиї „Петро Кузмяк”
и вецейрочна сотруднїца нашого часопису, концом марца освоєла 1. место на змаганю у бешеднїцтве
хторе отримане у Ґимназиї
„Светозар Маркович” у
Новим Садзе, а на хторим
участвовали тринацецеро школяре зоз ґимназийох и
фахових школох, зоз цалей
Сербиї. Тема тогорочного
змаганя була „Так и
филозофия свой час зоз думками обняла” – Геґел, а гоч Мария на змаганю вицагла остатнє 13. число, у єй случаю воно нїяк нє було баксузне.
Поведз нам, як випатрало пририхтованє за тото змаганє?
Мария Горняк: За змаганє сом чула у трецим року, кед сом ше пририхтовала и участвовала на єдним конкурсу на котрим сом писала етичну дилему. Теди ми професорка зоз филозофиї Далиборка Вукасович гварела же попри такей файти змаганя, зоз филозофиї ше мож змагац и у бешеднїцтве. Такой сом гварела же сом
заинтересована и най ме
рахує за шлїдуюци рок.
У новембру нам сцигла
поволанка за змаганє и
задата тема котра була –Геґел „Тако је и филозофија своје време мислима обухватила”. Професорка ми дала одредзену литературу же бим ше упознала зоз самим филозофом и його дїлом, та зме написали и саму структуру бешеди. Кед бешеда була написана, часц по часц сом ю учела напамят и тримала сом бешеду у своєй и у других класох на годзинох филозофиї. Попри професорки и школярох котри ми були публика, а котрим сом ше, верим, на главу випендрала зоз бешеду, за помоц сом контактовала и єдну
учительку з моєй основней школи у Дюрдьове – Емилию Хромиш, як и професорку котра ми преподавала сербски у основей школи –Драґану Дицков. Вони ми помогли при лекторованю текста и при його интерпретациї.
Яки твойо упечатки зоз самого змаганя и яка була конкуренция?
М. Г: На змаганю нас було тринацецеро, а школяре були зоз моцних ґиманзийох и фахових школох зоз Сербиї. Бешеду сом тримала остатня, так же сом шицких предо мну
НАЙЛЄПША У БЕШЕДНЇЦТВЕ
слухала и припатрала ше як
ше вони знаходза. Думам
же зме шицки пришли єднак порихтани, мали зме шицки трему, алє думам же зме ше и шицки добре виборели и дали свой максимум. И домашнї алє
и други змагателє були
барз приємни и крашнє зме
комуниковали и потримали єдни других.
Нагадовала ши же достанєш 1. награду?
М. Г: З оглядом на тото
же зме ше пришли змагац
до моцней ґимназиї, и
же и други змагателє
були зоз моцних школох, першей награди сом
ше нє наздавала
вообще. У моменту кед
ше преглашовало тих
школярох котри освоєли места у найлєпших трох
катеґорийох, лєм сом
подумала же би ми було
жаль кед бизме нїч нє освоєли, бо у моїм рихтаню велї участвовали, и велї давали себе и свой час.
Алє кед преглашели мойо мено и кед сом попатрела на родичох и професорку
хтори були у публики, була сом щешлїва и задовольна найбаржей пре нїх, же сом их нє розчаровала и же вони щешлїви.
Цо по твоїм думаню нєобходне за успишного бешеднїка? Чи то дацо цо мож навежбац, чи ше з тим талантом чловек просто народзи?
М. Г: Нє знам кельо ту єст того же дахто муши за таке мац „уродзени талант”. Думам же особа просто муши буц порихтана перше и перше повесц наглас цо дума, без огляду хто як попатри и цо пове. Тиж, и же би мала цо повесц, же би то було добре арґументоване и поведзене на прави способ, же би ше познало тему и же би ше шлєбодно плївало у тей теми. Попри тим, треба мац добру дикцию, просто вежбац цо и як повесц, дзе направиц павзу. Сущносц
у тим же би ше тримало
увагу, буц центер уваги у тим моменту, нє допущиц
най анї тебе як бешеднїкови
анї публики спаднє
концентрация. Владац
зоз сцену нє физично, алє вербално. А тото ше достава лєм кед ше шицко пред тим добре порихта.
ГОТЕЛИЄРСТВЕ
Школяром штвартого року керестурскей Штреднєй школи „Петро Кузмяк”, у марцу гвизди були окреме наклонєни, понеже аж два школярки освоєли перши места на найвисшим, републичним уровню. Попри Мариї Горняк з Дюрдьова, о хторей зме писали на
прешлих бокох, ище єдна
школярка, Маша Керекеш
зоз Кули, освоєла перше место на IX Републичним змаганю зоз аґенцийного
и готелиєрского водзеня роботи. Маша иншак
школярка IV року на Туристично-готелиєрским напряму, а за єй успих вельку часц заслуги бере и єй менторка и класна, професорка Бояна Милянич.
На змаганю у двох обласцох участвовали школяре зоз 21 школи у Сербиї, отримане є 17. и 18. марца у Погосцительно-туристичней школи у Беоґраду, а през тоти два днї школяре требали составиц тродньови аранжман и виполнїц готелски образци.
– Змаганє тирвало два днї. Перши дзень сом робела
тест зоз теорийного знаня
и составяла сом тродньови аранжман на релациї Нови Сад–Нова Варош. Други дзень зме мали задаток виполнїц готелских образци. У першим дню мали зме шветочну вечеру дзе ше ми, змагателє, и нашо менторе могли лєпше упознац и опущиц. Други дзень домашнї орґанизовали туру у ходзеню пешо док зме нєсцерпезлїво чекали резултати. Кед зме ше врацели до Погосцительнотуристичней школи и видзели резултати, класна и я нє могли скриц щесце хторе зме чувствовали – приповеда Маша.
За пририхтованє за змаганє, як гвари, найважєнйше єй було же мала потримовку од своєй фамелиї, приятельох и професорох, а о конкуренциї гвари же була наисце моцна, понеже ше приявел 21 школяр, найвецей по теди.
– Перше цо сом учела була теорийна часц, з двох кнїжкох. Познєйше сом почала робиц зоз менторку
и класну же бим вежбала виполньованє готелских образцох и составянє аранжманох. Конкуренция
була наисце моцна, шицки зме ше пририхтовали и дали шицко од себе. Вельо роботи, часу и труду уложене, алє сом наисце задовольна зоз пласманом хтори сом витворела – задовольно гвари вона.
Єдна од наградох хтору Маша достала то стипендия за 4 роки безплатного
школованя на Факултету дружтвених наукох у Беоґрадзе, а єй менторка Миляничова достала стипендию за школованє на мастер студийох. Понеже Машов план же би ше предлужела образовац у рамику свойого фаху, на Природно-математичним факултету у Новим Садзе, напрям Туризем, одлучела вихасновац и здобуту стипендию и ґу тому факултету уписац ше и на Факултет дружтвених наукох у Беоґрадзе, напрям Диґитални медиї и комуникациї. Маша свойо цилї поставела високо та єй з тей нагоди жичиме вельо щесца, а чекаме и шлїдуюци рок кед тому змаганю домашня будзе керестурска Школа „Петро Кузмяк”.
Вистава фотоґрафийох Михайла Планкоша зоз Суботици
Михайло Планкош, режисер, историчар уметносци и наш длугорочни сотруднїк зоз Суботици, концом марца отримал виставу фотоґрафийох хтору
наволал „Од людзох людзом”. Вистава 17
фотоґрафийох отримана на єдним специфичним
месце, нє „у” алє звонка суботицкей „Ґалериї Т”, а идея рушела од його колеґи, власнїка ґалериї.
милих городох, Пешти, Паризу, Беоґрадзе и Риму, „розруцал” по бетонских слупох и преградних мурох, а на фотоґрафийох приказал людски шлїди хтори часто „лєм” симпатични и франтовлїви, а нєраз маю и даяке притаєне, глїбоке порученє.
– Кед мой колеґа з роботи и я, у його ґалериї, раз чекали собешеднїка, гвари мнє Миле: „Гайде да маш ту виставу”. На то я гварел збунєто: „АЕ!! Длуго фотоґрафуєм и вироятно вше и будзем, алє сом длуго нє мал виставу. Якош сом ю нє плановал мац” – гвари Михайло.
Седемнац фотоґрафиї
хтори настали у авторових длугих шпацирох по його
– Крашнє зме ше ускладзели... простор и я. Вистава на концу нє отримана у ґалериї алє у дворе, коло нєй. Точнєйше, то пасаж у єдним, за Суботицу нє характеристичним, будинку у єдним „урбаним” амбиєнту. Гоч... тота виява нє цалком одвитує правди. Маркетинґ Суботици гвари же є варош сецесиї, и то на єден способ правда, алє нє у цалосци... Суботица ма, аж и у самим центру, барз красни социялистични будинки, хтори на рижни способи рефлектую историю вароша. Фотоґрафиї приказую шицко цо людзе правя, цо охабяю койкадзи, же би им варош бул приємнєйши. Людзох на сликох нєт, лєм гевто цо я видзим як street art – гвари Планкош.
– Кед видзим дацо цикаве, я дорвем телефон, або фото-апарат. Нє интересує ме гевто цо конвеционално красне. То ми допите сликовац. Глєдам углавним гаотични ствари хтори случайно красни. Важне ми же би тото цо на слики пасирало очом, алє нє треба же би було совершене. Правда, нє муши буц анї то, може буц цикаве... цошка цо
ме розвешелї... симпатични коментар на швет – додал вон.
А Михайло Планкош, окрем же фотоґрафує людски шлїди, моментално на рижни способи помага режирац два кратки филми, єден документарни и єден бавени, роби на ТВ Суботица як камерман дзе, як гвари, пече ремесло... Прави ТикТок содержаї за „Палицки филмски фестивал” (запровадзце го), пише за МАК о филмох и з єдним словом – рошнє...
КОНВЕНЦИОНАЛНО КРАСНЕ МЕ НЄ ИНТЕРЕСУЄ
МАК-ОВ КОЛАЖ
Рочни гороскоп и астролоґийна
проґноза за 2023. рок
Дороги припаднїки того знаку, на самим початку рока планета мудросци Меркур будзе у вашим знаку и будзе ретроґрадна вєдно зоз планету Марс, хтора будзе у знаку Двойняткох (lat.Gemini). Вони
буду у вашей хижи хтора представя каждодньови живот и здравє, та прето примеркуйце же бисце ше на самим початку рока нє похорели, пробуйце змоцнїц ваш имунитет, уведзце до вашого костираня овоц, конзумуйце даяки витамини и чувайце ше од вирусох и прехладох. Иншак, того року сце годни мац досц успиху понеже будзеце мац вельку потримовку планетох ¬– планети ученя Сатурна, планети уметносци Нептуна и планети нєсподзиваньох Урана, як и планети щесца Юпитера, у периодзе од мая 2023. року, та аж по май 2024. року. Вихаснуйце го. Планета духовносци и спиритуалносци Плутон напущи на кратко ваш знак и прейдзе до знака Водолєя (lat. Aquarius)
дзе ше затрима од марца по 10. юний того року, и теди почувствуєце олєгчанє. Конєчно напущи ваш знак после шейсц рокох 22. януара 2024. року. Финансиї вам буду добри того року. Велї припаднїки того знаку почувствую же їм судьба и живот отвераю велї дзвери и же иду напредок. Будзеце мац вельо амбициї, будзеце и сиґурнєйши до себе, а шицко тотo можеце обчековац кед планета ученя Сатурн прейдзе до знаку Рибох (lat. Pisces) од 08. марца дзе ше затрима два и пол роки. Планета щесца Юпитер, у дружтве зоз планету нєсподзиваньох Ураном, нєсподзивано вам помогню же бисце принєсли даяку нову одлуку. Вашо намаганя, як и ваша робота ,тераз буду припознани. Алє вшелїяк, вельо того будзе завишиц лєм од вас. Кед ше будзеце вецей намагац, вецей будзеце мац успиху у шицких животних обласцох. Емотивни живот вам досц добри, алє од конца априла, точнєйше од 21. априла та по 15. май, кед планета мудросци и роздумованя Меркур будзе ретроґрадна у знаку Буяка (lat. Taurus), годни сце мац даяки нєпорозуменя и нєскладаня зоз вашим партнером. Кед ше то случи, важне же бисце у тим периодзе то и ришели, же бисце були щешлїви и мирни по конєц рока. Планета любови Венера будзе ретроґрадна
од 23. юлия та по 4. септембер у знаку Лєва ( lat. Leo). У тим периодзе
ше меняю емоциї, тиж може присц до даяких нєпорозуменьох и годно ше теди одкриц даяки тайни, та примеркуйце. У тим периодзе дакус примеркуйце и на пенєж. Кед же вам є нє нєобходни, нє пожичуйце го од других. На здравє примеркуйце у периодзе кед планета Меркур будзе ретроґрадна, а то од конца априла та по стредок мая, концом авґуста та по стредок септембра и друга половка децембра. Теди будзце осторожни, прето же сце годни мац стресни периоди, як и розправяня зоз другима пре хтори сце годни буц депресивни.
Найлєпше би було кед бисце обкеровали стрес, понеже вам вон єдини може направиц проблеми того року зоз здравйом.
ВанесаМедєши
РОЧНИ ГОРОСКОП ЗА КОЗАКОХ, ВОДОЛЄЇ И РИБИ
Дороги припаднїки того знаку, ви тот рок годни започац зоз нервозу пре планету мудросци Меркур хтора будзе ретроґрадна и будзе у вашей дванастей хижи, як и планета Марс зоз знака Двойняткох ( lat. Gemini). То годно привесц до даяких розправяньох и комуникациї хтору будзеце мац сами
зоз собу. У предходних двох и пол рокох, планета ученя Сатурн вам правела
досц напори прето же транзитовала през ваш знак, та ше вам видзело же
место же бисце напредовали ви назадовали. Алє тераз вона преходзи до
знаку Рибох ( lat. Pisces ) од 8. марца того року, и ту будзе наиходзаци два и
пол роки, точнєйше по 14. фебруар 2026. року. Шицко ше вам у тим периодзе
пременї, як приватни живот так и робота, финансиї, школа шицко ше пременї
на лєпше.Тиж, у тим року увидзице хтори особи вам жадаю добре и од хторих
маце потримовку и помоц. Гоч планета Сатурн напущела ваш знак, вона
заш лєм ище кратко будзе ту присутна и будзе глєдац од вас намаганє и
труд у шицких животних обласцох, же би вам тот рок бул барз добри. Велї
припаднїки того знаку риша ше велїх блокадох тераз у 2023. року, хтори им були на драги витвореня цильох и успихох. Одлични рок же бисце порушали инициятиву и же бисце порушали дацо нове у вязи роботи, школи, даяки нови проєкт можебуц, то би могло буц барз успишне. Tиж маце вельку потримовку
планети щесца Юпитер од 20. децембра того року, та по 25. фебруар 2024.
рок и вон будзе транзитовац през вашу трецу и штварту хижу, и ту сце годни мац красни одношеня зоз вашу фамелию. Можеце обчековац и годни сце достац вельку помоц од нїх. Планета Нептун будзе у вашей другей хижи як и планета Сатурн, та примеркуйце на финансиї понеже сце годни мац даяки векши трошки од запланованих. През ваш знак, накратко, прейдзе планета Плутон од 23. марца и затрима ше по 10. юний того року. У тим периодзе треба же бисце ше трансформовали, пременєли даяки вашо видзеня и думаня, як и вашо справованє. Припаднїки того знаку хтори уж у малженстве або у озбильних вязох, треба же би у тим периодзе роздумали чи треба же би оставали у тих одношеньох идалєй, окреме кед су уж длукши час нєзадовольни. Дзепоєдни припаднїки початком юния, та и у юлию, годни мац даяки нєпорозуменя и чежки период зоз своїм партнером. Планета любови Венера будзе ретроґрадна од 23. юлия по 4. септембер у знаку Лєва ( lat. Leo).
У тим периодзе ше меняю емоциї, може присц и до даяких нєпорозуменьох, та сце годни мац чежки период зоз вашим партнером, понеже ше шицко
тото случує у вашей седмей хижи, а то хижа партнерства. Першу половку
рока совитуєм вам же бисце вихасновали за кратши путованя. Примеркуйце
кед планета Плутон будзе у опозициї зоз планету Марс коло 20. мая, теди
годни буц даяки зраженя зоз вашим партнером, алє и зоз вашим околїском.
Но, шицко тото завиши од вашого особного гороскопа. Здравє того року
вам добре, будзеце мац вецей енерґиї и оптимизма и добре же бисце то
вихасновали так же бисце уключели и даяку физичну активносц до вашого
каждодньового живота. Чувайце ше од стресу понеже вам єдино вон годзен
загрожиц здравє.
МАК-ов КОЛАЖ
Дороги припаднїки того знаку, ви тот рок започинаце зоз нервозу, понеже
ю будзеце мац у своїм обисцу зоз фамелию, и найлєпше би було кед бисце
нє уходзели до розправяньох же би нє пришло до вельких зраженьох. Tиж, може присц до розправяньох и зоз приятелями. Можебуц ше и розчаруєце
до даєдних. Дзепоєдни припаднїки того знаку, у тим периодзе, годни упознац
нових людзох хтори вам такой буду одвитовац за друженє и з хторима сце ше
такой годни и сприятелїц. Тот рок барз важни за вас понеже планета ученя
Сатурн уходзи до вашого знаку од 8. марца, и ту ше затрима у наиходзацих
двох и пол рокох, точнєйше по 14. фебруар 2026. рок. Допринєше вам вельо
спокуси, и през тот периоду будзеце мац даяку файту „животного тесту”. На
шицки животни ситуациї хтори ше вам случа у тим периодзе, будзеце патриц
реално, цо добре за вас, понеже за ваш знак характеристичне идеализованє
и патренє през „целово окуляри”. Тиж будзеце мац добри и олєгчуюци
обставини кед планета Сатурн будзе правиц добри аспекти зоз планету
щесца Юпитером и то од 16. юния та по 25. май 2024. року. Велї плани и
проєкти хтори сце плановали годни сце тераз реализовац. Заш лєм, планета
Сатурн то планета ученя и вона у астролоґиї позната як планета хтора
„учитель и мучитель”. Вона од нас вимага вельо труду и трапези, приноши нам
вельо спокуси, алє кед ми шицки задатки сполнїме, вона нас вше наградзи.
Так же вшелїяк меркуйце у тим периодзе цо и як робице, и як ше спарвуєце
ґу другим, понеже кед нє поробице шицко так як треба, на концу вас вона
покаре. Дзепоєдни припаднїки того року годни буц барз креативни и през
даяку свою роботу, або гоби, годни барз успишно вицагнуц хасен. Барз важне
же бисце любели тото цо робице або же бисце то пробовали полюбиц, бо
вец успих будзе ище векши. Кед слово о финансийох, того року примеркуйце
на вашо трошки, и пришпоруйце. Добре би було кед бисце даяки пенєж
одложели и охабели. Кед бешеда о емоцийох, векшини припаднїком того
знаку ше статус нє пременї до яри, а познєйше будзеце роздумовац же чи жадаце остац у хвилькових одношеньох чи нє. Завжати припаднїки того знаку треба же би ше препущели любови и аж од лєта треба же би роздумали и озбильно побешедовали зоз своїм партнером же хто яки ма жаданя и обчекованя. Шлєбодни припаднїки би ше могли одважиц и войсц до вязи, док дзепоєдни припаднїки хтори завжати, годни и ступиц до малженства на єшень. Цо ше дотика здравя, будзеце мац векши стрес од марца хтори вам годзен загрожиц здравє, та примеркуйце. Керуйце го кельо ґод лєм можеце. Прилапце планету Сатурн и шицко цо вам вона приноши, и нє будзеце мац бриґи. Вшелїяк же будзеце наградзени.vw
АВТОРКОВО НАДПОМНУЦЕ!
*Рочни гороскоп и астролоґийна проґноза OБЩИ за шицких людзох на тим швеце хтори припаднїки одредзеного знаку, як и подзнаку, и НЄ МУШИ ше поклапац зоз Вами. Кед жадаце точни случованя у Вашим животним, рочним або мешачним
гороскопу, aбо одредзеней животней обласци, нєобходне же бисце заказали консултацию при Вашому вибраному астролоґови. Кед знаце Ваш под’знак
комбинуйце го вєдно зоз Вашим знаком, алє предносц дайце Вашому подзнаку.
Инстаґрам: vanesamedjesi Фейсбук: Vanesa Medjesi
Дакеди ше влєце у стред
дня змеркнє и почнє дуц
моцни витор. Високо
у хмарох блїска, як
да швет єдна велька
наелектрисана мачка. Кед
сом бул мали, така хвиля
би ме вше нагнала бежац, склонїц шицко зоз двора
кед случайно придзе
торнадо, най ми нє одлєци
бициґла.
На подобни способ настава
и уметносц. Кед ше таке
дацо як тота буря случує
у чловекови и кед вон то
преточи до дачого цо... дацо...
Интересантне ми же кед приповедаме о природи хтора инспирує, часто думаме на лєси, бреги, животинї и воду.., га аж и
на бурї, алє нє подумаме на чарни дзири у стред ґалаксиї хтори таргаю материю зоз часу. Нє думаме на нуклеарни огнї хтори горя на слунку, анї на маґнетне польо хторе нас бранї од тих огньох. Кед приповедаме
о уметносци и природи нє приходзи нам на розум анї огень хтори нам чури под ногами, гоч часто думаме на огень хтори гори у наших шерцох.
Уметносц емоция хтора гори
у чловекови так моцно як гоч хтори огень хтори можеме
найсц у Вселени, або у глїбини нашей планети. Морис и Катя Крафт були вулканолоґове хтори любели
лєм єдну ствар баржей од свойого партнера, а то вулкани. Нїґда нє мали
Фотомонтажа: Михайло Планкош
дзеци, та могли цали свой живот пошвециц тому прекрасному и страшному феномену. Одкадз тераз тебе Мижу вулканолоґове? Цо ти приповедаш?
Отадз же єдна
ґениялна панї, Сара Доса, пошвецела вельо свойого часу препатриц шицок материял хтори Морис и Катя зняли скорей як цо згорели од „цеплоти любови”. Доса з того материялу створела єден красни документарни филм „Огень любови” (2022) анґл. „Fire of Love”.
Доса скрала прекрасни филм о людзох хтори ше любели и хтори любели свою роботу. Вона приказала кельо єдно другому значели, кельо дзбали о других людзох и кельо их фасциновала копа зоз хторей вибива лава. То нє филм о шмерци и катастрофох, анї нє о фасцинованьом зоз природу, алє єден прекрасни love story.
З другого боку, тота любовна приповедка праве поставена до єдного нєзвичайного контексту. Морис и Катя уж теди, у другей половки прешлого вику, розумели же зоз филмами и фотографиями можу найлєпше пренєсц яке то интересантне преучовац вулкани. Нажаль, їх мили вулкани опасни и вони розумели же швет треба же би ше трудзел цо лєпше их розумиц же би ше людзе могли скриц кед... затреба. Зоз методичносцу єдней рики приступели знїманю материялу о вулканох, алє кадри заш лєм засмачени зоз огньом уметносци. Километри и километри прекрасних кадрох так настали, а и велї документарци хтори вони сами направели, зоз хторих Доса могла помали попреберац гевто цо єй требало же би направела свою приповедку зоз хтору нас здогадла кельo любов спрам людзох, алє и спрам своєй роботи и природи, важна.
| YouTube → Evo ništa
Обидвойо зме вчас постали свидоми же живот лєци, же тото цо ше после спомина то нє тото каждодньове, алє хвильки кед ше очи заблїщели, шерцо возбудзено дуркало, слова нє були потребни, чувства були достаточни. Вельо заєднїцки памятки – вельке богатство.
Зоз любови спрам нашого, руского, у обидвоїх ше народзела жажда виглєдовац и упознац
цо вецей розлични култури, традициї и
способи живота, а зоз любови ґу природи
и авантуристичного духу дотхнуц цо вецей природни красоти.
Путованє на Занзибар було нашо свадзебне путованє, так же було окремне „на квадратˮ. Обидвойо зме першираз дорушели африцке тло и купали ше у Индийским океану, пробовали сок зоз маракуї, цукрового наду и учели ше бешедовац свахили, язик котри хасную локални людзе.
Природу того острова нє мож описац зоз словами, або дочаровац зоз сликами, но, попробуйме – били писок мегки як мука, просто це наганя же биш ше шейтал боси, чиста блядо-белава вода котра у далєкосци дорушує нєбо, соль на скори, краткотирваци лєтни дижджи, чисти воздух, нєзвичайно
червени заход слунка... Острово нєвельке, зоз сиверу на юг ше на авту сцигує за даяки
два годзини, а зоз востоку на заход за 40 минути, та зме дзечнє обишли шицко цо нам дахто спомнул. Нунґви плажа, на сиверней часци, була наш дочасови дом, док нам облюбена була Кендва, на котру дополадня могло сцигнуц пешо, шейтаюци ше коло води, алє ше вечар мушело врациц на чамцу, понеже вода закривала кажду дражку и шицок писок. Тото цо характеристичне за Занзибар, то праве барз виражена плима и осека. На сиверу нє нательо обачлїве, алє на востоку и югу острова, дзе и плажа Падє котру зме нащивели, вода просто сцека опрез очох, нательо ше поцагнє же ше по даскельо годзини вообще нє мож купац...
Алє теди океан укаже шицки красоти котри чува, шицки корали, коритка, морски гвизди и їжики котри ше находза у його глїбинох.
Людзе зоз Занзибару твердза же кед ше найдзе червени корал, треба го ношиц зоз собу у кишенки, прето же приноши щесце, а нам ше то и удало! Научели зме як ше пестую присмачки як цо ванелия, попер, цимет, куркума, пахняци гвоздзичок и на яки способ их мож хасновац як лїк и за котри хороти, а тиж так и же ананас рошнє зоз жеми, банани єст вельо файти, у рижних фарбох и велькосцох и же найсмачнєйши праве тоти найдробнєйши. Вельку радосц нам принєсло друженє зоз велькима коритнявками, од
ХАКУНА МАТАТА ЯК СПОСОБ ЖИВОТА
котрих найстарша ма 196 роки, алє ша, вец анї нє чудне же ше так любя гласкац, кед ше их гласка по 100 роки!
Но, заш лєм, попри природней красоти того острова, африцкей кухнї и локалних специялитетох, нас освоєли людзе котри там жию. Вредни, розположени, услужни, любопитлїви людзе, ище вше злучени зоз природу, як и ошмихи на дзецинских тварох кед им подаруєш балон, лабдочку, бомбону
або однєшеш вифарбйованку и масни печаци.
Жени наисце ноша вельки кошари на главох и так себе помагаю же би попреношели цо вецей продукти одразу, крашнє рисую зоз кану, знаю виплєсц вшелїяки варґочики и
подобне, док з єдним оком меркую на дзеци котри бегаю по плажи. Хлопи звичайно задлужени за предавальнї и обезпечованє скоро, та шицкого цо туристи можу задумац, часто їх предавальнї рухоми, змесцени у хусточки привязаней за хрибет и кед укажеш интересованє, гоп – предавальня опрез тебе, сувенири, фиґурки и прикраски поскладани, а цена ше виписує з палїчку по писку. И гей, фодбал то живот! Кед дахто почнє бавиц
фодбал на плажи, шицки предавальнї
ше такой зохабя там дзе остатнїраз були отворени и почина праве правучке фодбалске змаганє! Каждодньово зме приповедали
и з людзми зоз Масаи племена, вони старобивателє и єдини котрим дошлєбодзене бивац на простору националних паркох Африки медзи животинями. Ище вше, кед ше сцу оженїц, муша назберац коло 15-25 крави и тарґовиц зоз оцом будуцей супруги, можу мац вецей жени, маю свойо характеристични
по хторим их мож препознац, ловя дзиви животинї за покарму...
До образованя ше мало уклада, просто худоба людзох наганя же би починали робиц од дзецинства. Основна школа обовязна, алє учительох єст мало. У школи нєт струї, крейди, дзецом часто хиби школски прибор, по штверо шедза у лавки, а найменше оддзелєнє чишлї 78 школярох. Алє, кажде хто це стретнє нашмеяно здравка: „Джамбо!“ и
потим кричи: „Хакуна матата! Поле, поле!“, цо би ше могло преложиц як – без бриґи, уживай и лєм помали, шицко сцигнєш, дай себе часу! Бо, без огляду на почежкосци пре худобство, вони цалком позитивни, стално нашмеяни и ошлєбодзени од виволаньох модерного
швета, нє патра на годзинку, жию у терашнєй хвильки и задовольни су зоз малима стварами, так же нєсвидомо опоминали и нас най ше здогаднєме як мало достаточно
же би чловек бул щешлїви! Прави су учителє живота, рушаюци од тих наймладших!
вечар зме обидвойо пожадали
врациц ше на тото острово щесца ище дараз и дали себе обецунку же ше то и зисци, шерца нам були виполнєни зоз упечатками, а думки пущали филм нових памяткох
хтори зме глїбоко урезали до свойого
паметаня, намагаюци ше запаметац кажду интересантну дробнїцу котру нам тото путованє принєсло.
И були зме свидоми, Занзибар – путованє за паметанє!
Єден од найпопуларнєйших спортох, як у швеце, так и у нашей держави, то вшелїяк фодбал.
Фодбал вецей як бависко – то способ живота бавячох хтори тому спорту пошвецели живот. О кариєри, успихох, виволаньох и особним искустве побешедовали зме зоз
двацецседемрочним Илийом Данґубичом зоз Дюрдьова, хтори окрем же успишни фодбалер у Першей новосадскей лиґи, источашнє є и абсолвент на Природноматематичним факултету у Новим Садзе, а у тей хвильки роби и як водзач на еґзотичних путованьох до и у Занзибару.
Кеди ши почал тренирац фодбал и прецо ши ше опредзелєл праве за тот спорт?
Илия Данґубич: Фодбал
сом почал тренирац кед сом мал шейсц роки, цо значи же вецей як двацец роки сом у тим спорту. Походзим зоз спортскей фамелиї, понеже моя мац була рукометашка, а оцец фодбалер и думам же сом тоту любов нашлїдзел од нього. Тиж так, єдна од причинох прецо сом вибрал фодбал, то же фодбал „главни” спорт у Дюрдьове
и углавном шицки хлапци перше руша
так
можем бавиц и на позициї лївого бека, понеже сом лївоноги.
Як випатра єден твой тренинґ и як часто их маш?
И. Д: Двараз лєбо три раз тижньово маме тренинґ
хтори нам тирва од годзини до годзини и пол. Перше
ше зогриваме, а потим одбавиме єдно бависко хторе ше у фодбалу вола шева. После того робиме вежби зоз лабду и на тот способ злєпшуєме свою технїку. Кед нам ґолман на тренинґу, робиме и шутерски тренинґ, а на концу углавном ше подзелїме до двох екипох и одбавиме фодбал.
Маш даяке стретнуце хторе ци остало у найкрасшим паметаню?
И. Д: Єдно од стретнуцох хторе ми остало у найкрасшим паметаню то стретнуце од хторого завишело чи прейдземе до висшей лиґи. То було думам же 2016. року кед зме на домашнїм терену бавели процив коцурскей „Искри” и победзели зме ю з резултатом 2:1.
Хтори ци наймоцнєйши, а хтори найслабши бок на терену?
И. Д: Можем барз длуго бежац и у добрей сом кондициї, мам и висину за фодбалера и можем досц скочиц, так же бим поведол же то мойо наймоцнєйши
ФОДБАЛ ЄДНОСТАВНИ СПОРТ, АЛЄ ГО НЄ ЄДНОСТАВНО БАВИЦ
Интервю зоз фодбалером ,,Бачки 1923” зоз Дюрдьова, Илийом Данґубичом
РЕКРЕАЦИЯ, РОЗВАГА
боки. Цо ше дотика
найслабшого боку, тераз то технїка, понеже сом штири мешаци бул на Занзибару и
нє мал сом тренинґи.
Хто ци найвекши угляд у фодбалу и прецо?
И. Д: То дефинитивно
бразилски фодбалер Рикардо Изексон дос Сантос Леите, познатши як Кака. Вон бул найлєпши бавяч на швеце 2007. року. Теди сом мал єденац роки и то мойо
перше здогадованє же сом мал даякого идола.
Хтори то ключни характеристики хтори кажди фодбалер треба же би мал?
И. Д: Основа то беганє и технїка. Нормално же ше ми шицки розликуєме. Дахто ма лєпшу, а дахто слабшу технїку. Алє скорей шицкого того, найважнєйше же би фодбалер бавел тимски, бо при нас важи гевта стара –„Шицки за єдного и єден за шицких”. Колеґиялносц барз важна. Кед же єден бавяч погриши, найбитнєйше же би його тим бул з нїм, а нє же бизме ше вадзели. Заш лєм,
ми єдна фамелия на терену. Барз значне почитовац и бавячох зоз другей екипи.
Без огляду чи зме победзели
на стетнуцу чи нє, на концу ше вше треба поздравиц, прето же то, насампредз, лєм бависко.
Як ше ношиш зоз прициском на терену?
И. Д: Тераз ше зоз прициском ношим цалком нормално. Богате искуство и вельке число одбавених стретнуцох на моїм боку. Пред дзешец роками, кед сом вошол до першого тиму, було досц тензиї пред каждим стретнуцом. Вше сом роздумовал чи будзем бавиц, як ше укажем на терену, чи нє погришим можебуц. Медзитим, шицко ше то зоз роками меня.
Кельо ци важна публика на стретнуцох?
И. Д: Без огляду чи бешедуєме о професийним фодбалу чи нє, найлєпше кед ше стретнуце бави на домашнїм терену, понеже дома маш потримовку навиячох. Мушим повесц
же ми маме барз вирних навиячох хтори нас провадза у каждим колє, без огляду чи бавиме на домашнїм терену чи нє. Кед видзиме познати твари на трибинох, такой нам лєгчейше бавиц та ше вец и намагаме же бизме були цо лєпши и же бизме анї їх нє розчаровали.
Ярня часц сезони почала. Як ши потераз задовольни зоз потерашнїм бавеньом
Бачки и цо думаш, як закончице сезону?
И. Д: У перших трох колох у ярнєй часци сезони сом нє бавел, бо сом бул на Занзибару. Бавел сом у остатнїх двох. У пейцох
одбавених стретнуцох, маме штири побиди и на єдним стретнуцу зме страцели и мушим повесц же сом особнє задовольни, а думам же и бавяче зоз тиму тиж задовольни. Помали нам ше приблїжую чежши кола, бо будземе бавиц зоз екипами хтори на висших позицийох на таблїчки, алє то нє муши значиц нїч. Ми затераз пияти на таблїчки, а на концу сезони обчекуєм же будземе голєм на штвартим месце, бо знам же ми то можеме. Лєм нам хиби ище кус дзеки, а цо ше дотика нашого тима, вон єден од наймоцнєйших
нашей лиґи.
Маш даяки гоби, кед нє бешедуєме о фодбалу?
И. Д: Барз любим бавиц шах, а у остатнїм чаше барз любим и танцовац, окреме reggaeton и afrobeats музику.
Прешлого року було 30 роки як музична ґрупа „Вампири” обявела албум под назву „Бебе”. Коло такого ювилею, бенд нєсподзивал публику зоз нумеру „Летимо” у виданю ПҐП РТС-а.
Тота музична ґрупа, сербски ду-вап состав хтори основани 1990. року у Беоґрадзе. Члени бенда концом 80-тих рокох були у других музичних составох, алє робота тих бендох престала
кед члени пошли одслужиц воєни рок. Кед ше врацели, порадзели ше же направя бенд у хторим главни вокал будзе Александар Ракович, а Деян Пейович єден з трох провадзацих вокалох. Бенд 1990. року знїмал демо знїмки и робел на першей плочи на хторей ше находзи їх перши гит „Рама Лама Динґ Донґ”. Влєце истого року постали популарни у Сербиї, робели як демо бенд, а концом рока достали нагоду зняц три шпиванки у єдним студию. Аж теди, ПҐП РТС им допущел знїманє першей плочи.
Перши векши наступ им бул 1991. року, дзе наступели як предґрупа на концерту „Vaya Con Dios” у беоґрадским Сава Центру. На фестивалу „Медзинародни саям музики” хтори ше отримовал у Беоґрадзе, истого року победзели зоз шпиванку „Meни њена љубав треба” и
достали награду за шпиванку рока. Другу плочу обявели у децембру под назву „Тачно у поноћ”. За филм „Ми нисмо анђели” зoз 1992.
року компоновали музику, т.є. штири шпиванки „Субота је увече, a ja немам пара”, „Заљубљена
тинејџерка”, „Бебе” и „Небо”. У єдней сцени у филму зявюю ше и члени бенду. Истого року наступели и на Юґовизиї, остатнїм югославянским вибору за представнїка Евровизиї. Треци албум обявени концом 1992. року под назву „Бебе”. Шпиванки хтори знїмани за филм ше тиж нашли на тим албуму. Зоз тим албумом започали турнею 14. фебруара 1993. року у Сава центру. Медзитим, концом истого року, пре стан у держави – бенд ше розлучел. Члени бенду зоз членами ґрупи „У шкрипцу” направели нову музичну ґрупу „Фамелия”. Року 1995. обявели албум „Плави град”, а 1997. року албум „Monkey Food” хтори бул иншаки за розлику од других албумох, дзе аранжмани шпиванкох були комплекснєйши. 2012. року мали концерт у Сава центру, а 2015. року зняли шпиванку „Пут за прави пут”. Прешлого року видали нови албум „Летимо”
и почали зоз його промоцию.
Бенд з часом менял свой состав, а у єдним периодзе чишлєл 10 членох. Од першобутних членох остали Александар Ракович и Деян Томович.
МУЗИЧНА ҐРУПА – ВАМПИРИ
William James Adam народзени 15. марца 1975. року, познатши як Will.i.am. Свою кариєру започал 1988. року вєдно зоз Allan Pineda Lindo-ом познатшим як Apl.de.ap. Познєйше ше ґу нїм придружел Jaime Luis Gomez, познатши як Taboo. У таким составе настала подлога за знїманє першого албума
групи Black Eyed Peas под назву „Behind the Front”. После вельких успихох, як у ґрупи так и у соло кариєри, 2007. року ґрупа направела павзу хтору репер вихасновал за сотрудзованє зоз другима музичарами, як цо Michael Jackson, Justin Timberlake. Вилиям бул продуцент на Рияновим албуму и велїх других, а його соло албум „Willpower” посцигнул вельки успих зоз дзепоєднима синґлами. Од 2001. року почал дизайновац облєчива. Бул член у даскелїх шпивацких змаганьох, а вєдно зоз другима членами ґрупи участвовал у реклами за Snickers.
Ґрупа Black Eyed Peas америцка хип-хоп ґрупа зоз Лос Андєлесу. Року 2003. ґрупу напущела шпивачка
Kim Hill, а истого року пришла нова шпивачка Stacy Ann Ferguson, познатша як „Fergie”. Зоз албума „Funk” найпопуларнєйши синґл бул „Where is the love” цо поробели вєдно зоз шпивачом Justin Timberlake-ом. Други синґл хтори ше тиж видвоєл
то „Shut up” хтори завжал перше место на топ лїстини у велїх державох. Шпиванка „Let’s get started” хаснована за рекламни споти 2004. року. Тота нумера им принєсла першу „Gremmy” награду. Познєйше знята и окремна верзия тей шпиванки а и других, за окремну верзию бависка „The Sims”. 2005. року видали нови албум под назву „Monkey business”. Зоз успихом шпиванки „Don’t Phunk With My Heart” достали и другу „Gremmy” награду.
После числених успихох и шветовей турнеї 2005ого року, ґрупа направела павзу у хторей ше члени баржей унапрямели ґу соло кариєри. Пияти албум „The energy never dies” хтори обявени 2009. року бул „по смаку” електронскей музики з хторим посцигли вельки успих. Єдна зоз найпопуларнєйших шпиванкох з того албума була „I Gotta feeling”
чий продуцент бул David Guetta, а шпивнка им принєсла ище єдну „Gremmy” награду. Отримали концерт пред початком Шветового першенства фодбалу 2010. року хторого провадзели коло 700 милиони людзе ширцом швета.
ҐРУПА
Кристина Афич з Руского Керестура, соло шпивачка, кантавторка, поетеса... З єдним словом, права уметнїца. Велька є любителька и познавателька музики, ґу тому люби и вариц, грац на ґитари, анимировац дзеци, буц присутна у природи, путовац, а дзекеди и „забуц дзе єй дом”...
– Мой музични смак ше през одрастанє вельо менял. Найчастейше сом слухала
тото цо було на ЦД-ох, або цо було на компютеру. Було вариянти же сом слухала класичну музику, тото цо паметам, то бул Вивалди и його Штири рочни часци.
Було периоди металу, реґе музики, док през живот найчастейше ме провадзи рок музика.
–У тей хвильки виглєдуєм джез, соул, боса нову и тоти дакус експерименталнєйши звуки. Можем повесц же през роки старим як вино. Ище вше ме нє интересує турбо фолк.
– Ууфф... нє сцем указац свойо слабосци, алє цо ше дотика филму, дефинитино „Dead poets societyˮ, „La vita e bellaˮ... Цо ше дотика шпиванки, наисце нє можем видвоїц даєдну окремну. Кажда ме потрафи теди кеди треба.
–Любим читац шицко. Окреме видвоюєм поезию, понеже ми то цошка найблїзше
и наймилше.. Любим читац Єсенїна, Диса, Таґору, Неруду итд, итд...
–Облюбени спорт ми пендранє по 5. спрат горе-долу, даскельо раз на дзень.
–На интернету найвецей трошим часу
на рецепти, читаню даяких текстох, на Пинтерест, на Ю’тюб, музику, споти итд.., або кед ци придзе на 3 рано уключиц аларм на телефону, и до конца патриш як з кромплю зограц обисце (наисце ше бешедовало же мож).
Сайт хтори препоручуєш?
– Препоручуєм сайт „Udemy”, на хторим мож найсц рижни курси з рижних обласцох.
Гобиї?
– Вше ми то було чудне питанє и нїґда сом нє знала чи правилно на ньго знам одвитовац. Любим шпивац, грац, анимирац людзох (дзеци), любим путовац, любим пойсц даґдзе и цали дзень „забуцˮ дзе ми дом. Барз любим препровадзовац час у природи, любим лапац риби, любим ше застановиц и поопатрац уметнїцки дїла у наприклад авзлоґох. Нє мам гобиї, водзи ме лєм одредзени способ живота, дзе любим же би ми спонтаносц диктовала живот, та ше так нєшка будзем вожиц на чамцу, а ютре ше ролерац... „Не питай...”
Путованє за паметанє?
–Кажде путованє ма свою приповедку и свойо красни и цми боки, алє бим любела визначиц мою драгу по Италиї. Менянє
штирох гайзибанох, нєрозуменє язика, на
лифту на други коляй зоз векшим куфриском
од самей себе, у єдним моменту ше губи гайзибан, нє знам дзе сом, цо сом, нїхто нє
сце бешедовац по анґлийски... Алє ево, може ознова!
Концерт/представу хтори нїґда нє забудзеш?
– Нїґда нє забудзем представу хтора ше вола „Кажда красна стварˮ Данкана Мекмилана. Представу сом патрела у Народним театру у Зомборе, а то єдна монодрама на камерней сцени хтора бешедує о преходносци живота, апелує на свидомосц о менталним здравю и, медзи иншим, публика тиж участвує у представи, цо публику отримує же би нє заспала. Представа барз динамична, жива, постоя сцени на хтори нє мож нє заплакац, алє ше и гласно шмеяц. Интересантне же на досц чежки сцени у представи, людзе хтори „моцни”, напущели салу, озда прето же их то дотхло. Вшелїяк, препоручуєм!
Три историйни особи хтори биш поволала
на вечеру, яке єдло биш им порихтала и о чим бисце бешедовали?
– Волала бим Бетовена, направела бим му капущанїки, и дописовали бизме ше прейґ нотеса. Моцарта бим волала на вино, а Дебиси би ме сам одведол на вечеру. Кед же бешеда о вельких диктаторох, обкеровала бим их.
Од чого ше боїш?
– Боїм ше од преходносци часу. Нї од чого другого ше так нє боїм як од того.
У чим ши найлєпша?
– Думам же сом добра у анализованю
людзох, знам вислухац и верим же сом добра у музики.
У чим биш ше любела опробовац, а
ище ши нє?
– Любела бим ше опробовац у скулпторстве. То цошка цо ме окреме прицагує, а нє знам чом!
Цо любиш думац о себе, а цо думаш же други думаю о це?
– Нє знам цо други думаю о мнє, а анї ме то дацо окреме нє интересує. Верим же шицко робим найлєпше як знам и можем, а людзе (поготов на валалє) барз любя зоз мухи направиц слона. Даєдним людзом то єдина духовна пожива хтора их отримує у живоце.
О себе любим думац же вредзим и же и мойо думанє важне.
На цо найвецей трошиш пенєжи?
– Найвецей пенєжи трошим на автобуски
карти, швидке єдзенє и виход на варош.
Яки совит биш дала младим?
– Кажди дзень, до конца свойого живота рошнєш и учиш. Нє допущ себе най престанєш „роснуц” у пубертету. Даєден дзень можеш дац 110 одсто од себе, а даєден дзень менєй. Як нє исти кажди дзень пред нами, так анї ми нє можеме вше буц „добре”.
Коло посцелї, на ноцним орманчку, стої твоя
фотоґрафия. Чарно-била, пожовкнута од часу, у позлаценим раме. Кажде рано бренчок годзинки
нємилосердно претаргує наш заєднїцки сон. Почувствуєм
як ми нїжно дотикаш
зранцавене лїцо, отверам
очи, а ти поздравкаш: „Мила, добре рано!”. И так уж вецей як штерацец роки. То моя єдина реликвия нашей давней любови.
Дзень твойого одходу, моцно остал урезани у моїм паметаню. Шицок свой час, мнє ши подаровал... Ооо нє, пребач – „Нам!” Слова були даремни. Взаємни любовни чувства
нє могли буц виповедзени зоз жемскима словами. За нас приповедали нашо тайомни погляди, ганблїви ошмихи, червени ґамби, умилни дотики, страсни облапяня и цихи ритем дурканя наших шерцох.
Прецо так мушело буц? Прецо? Могол ши ше ошлєбодзиц тей самозабойней терхи. Тота война, на самим початку уж була страцена.
Алє ти сцел буц чесни, отримац обецунок
и випочитовац задаток котри ши достал.
Нїяк сом то нє могла прилапиц. Прешли велї, жимни ноци заляти зоз дзивоцкима слизами у надїї же ше предумаш...
Дзень пред одходом, похопела сом щесце котре мам коло себе. Шмело ши прилапел
свой задаток, без страху и обаваня
зоз вельким довирийом до себе и мою щиру потримовку. Остатнїраз зме вєдно випровадзели гвизду нашого щесца и привитали стриберни мешац надїї, же ше єдного дня ознова увидзиме. Того вечара, на пахняцей трави при озеру, у котрим плївали два били лебеди, пришагали зме ше єдно другому на вичну любов, без огляду на препреченя котри нас стретню у живоце. Ганблїви гвиздочки, скрити споза хмарох –нашо шведкове були.
Твоя фотоґрафия, вивола ошмих на моєй твари. Помали станєм з посцелї и дам ци поцилунок своєй вичней любови. Потим, отворим вельки облак до котрого швица перши зарї нового дня и попатрим до далєка. Застарани погляд лєта аж споза горизонта – тебе глєда. Мрию ми облапяю думки на це и пах морскей солї. – Дзе ши? Кельо ище нєдошнїти сни? – Сциха прегварим...
Швидко прешол и тот остатнї, сказковити вечар. Вчас рано, випровадзела
сом це там дзешка, далєко, до цудзини. Нєодлуга пришло твойо перше писемко зоз фотоґрафию у униформи. – Цешела сом ше у це. – Длуго тирвало нашо дописованє, покля єдного рана нє пришло „гевто” остатнє у котрим писало... Того сом ше найвецей бала. Остала сом сама з душу котру облапел вельки смуток. Наш заєднїцки сон бул занавше страцени у хвилькох прешлосци. Стрила отровней вистки, глїбоку рану на шерцу справела, котрей ище вельо часу требало же би ше загоєла. Аж кед сом шицки здогадованя на це спалєла, поруцала, знїщела – могла сом предлужиц далєй.
З часом ше загоєли рани нашей нєщешлївей судьби, котри у мнє ожили смутни чувства, прето же кажда памятка на це була знїщена. Квартель сом наспак преврацела у надїї же ми ше дацо можебуц вимкло и гей, щесце же сом твойо перше писемко так добре скрила. Єден мали фраґмент прешлосци бул охранєни и одняти од забуца. Тота реликвия нашей любови була моя нова надїя и порив же би сом предлужела зоз животом. Роки прицисли, алє паметанє на це нє виблядло. Отримала сом нашу пришагу котрей дробни гвизди шведкове були. Патрим през облак до далєка з надїю же ше пошвидко ознова стретнєме. (499)
22. 12. 2022. Миклошевци
НЇБИ ШМИШНE
Пририхтал Иван Лїкар
Швекра и дохтор
-Пан дохтор, моя швекра умре?
-Нє.
-А тераз?
-Нєеее.
-А тераз?
-Нє! И престаньце ми хпац пенєжи до кишенки.
Учитель гутори мацери:
-Панї, чи то нормалне, ваш син, друга класа, а уж кури?
-Пан учитель, алє то нє часто, лєм кед ше напиє.
Анонимни алкоголичаре -Почал сом ходзиц до клубу анонимних алкоголичарох. Пиєм поряднє, як и пред тим лєм, акурат, нїкого нє познам.
Оглашка 1
Коцурица на одай. Червена як керестурска
паприґа.
– Парадичка
Оглашка 2
Же би вам заградка була здрава, Штефанова
гнойовка болї глава!
– Польопривредна апатика „Штефан“
Оглашка 3
Предавам карточку за мензу – без оброкох.
– Керестурец
Инфлация
Пита ше жена мужови:
-Шицки приповедаю о инфлациї, можеш ми потолковац цо то инфлация?
-Мила моя, то так – пред двацец роками ши мала мери 90-60-90, нєшка маш 12090-120.
Правда, то вецей, алє ма меншу вредносц.
Франти маю виключно гумористични
циль, и нє маю намирaу нїкого увредзиц.
З оглядом на тото
же технолоґия вше баржей напредує, и
иснує количество лєгко
доступного интернет
содержаю, мало єст таких
поєдинцох хтори ше
знаю и можу виключиц
зоз диґиталного и
врациц ше до реалного швета. Мале число и тих хтори ше прилапя дацо орґанизовац за свою заєднїцу, а ище менєй єст таких хтори орґанизую дацо таке як фестивал духовней музики.
Праве з такима
младима поєдинцами, рускокерестурского Каритасу, тот валал ше може похвалїц. Вони нєдавно пришли на идею же би у Марийовим святилїщу, Водици, направели фестивал хтори би повязал младих рижних вирох и наволали го Емаус фест.
Єдни од орґанизаторох того фестивалу, Александар Планкош и Павлина Шепински, потолковали за МАК як пришли на идею и цо шицко тот фестивал понука.
– Спочатку зме сцели орґанизовац дацо нєвельке, тельо лєм за наших локалних младих, алє понеже нам ше идеї почали громадзиц, у єдней хвильки хтошка од нас предложел же уж кед ше будзе правиц Емаус центер
у Водици, чом би ше уж нє орґанизовало и фестивал Емаус. И так шицко почало –гвари Павлина Шепински.
Идеї ше почало шоровац, та ше предкладало же би то бул екуменски фестивал, потим же би поволали и соорґанизаторох як цо то Рух фоколарох зоз Сербиї, Месну заєднїцу и Здруженє младих „Пакт Рутенорум”.
Емаус фест будзе отримани 13. мая у Водици, будзе цалодньови, а програма будзе випатрац так – На 12
годзин будзе бежанє за мир „Run4unity” хторе наменєне дзецом, алє и шицким хтори чувствую же на тот способ можу указац же ше закладаю за мир у швеце. Будзе то єден мали маратон, як гваря орґанизаторе, будзе ше бежац од базену
по Водицу, а приду дзеци и зоз других местох. Потим на 15 годзин будзе вистава фотоґрафийох на тему „Стретнуце”, за хтору будзе задлужене Здруженє младих „Пакт Рутенорум”. За 17 годзин заказани Екуменски форум под назву „Млади ше питаю”, хторе обдумане так же би млади могли поставяц питаня, а на форуму буду вецей теолоґове и священїки рижних вирох хтори буду дискутовац на одредзену
зоз Павлину Шепински и Александром Планкошом
ПЕРШИ ФЕСТИВАЛ ДУХОВНЕЙ МУЗИКИ
тему. На 20 годзин почнє фестивал духовней музики на хторим буду участвовац млади рижних вирох, з рижних местох и державох.
На тим фестивалу буду млади з грекокатолїцкей, римокатолїцкей, протестанскей, як и з православней церкви. Програма ше будзе одвивац двоязично, док други активносци през дзень буду на сербским язику пре практичносц самого збуваня.
А прецо фестивал
достал праве таку назву, Шепинскова потолковала: – Емаус значи место стретнуца. По Святим писму, Исусово ученїки ишли до Емаусу. Исус ше ґу нїм придружел и цали дзень
их поучовал, а вони го нє препознали. Аж кед сцигли
до Емаусу, теди похопели же то вон. Прето Емаус представя место стретнуца, односно местно стретнуца рижних вирох.
Александар Планкош тиж
єден од орґанизаторох Емаус феста, а уключени є и як музични сотруднїк. Потераз длуго роки орґанизовал Водицов камп, односно духовни вежби, та му то лєм одскочна деска за цошка нове.
– Орґанизовац таки фестивал анї кус нє лєгко. Починаме од чогошик цалком нового, нєпознатого, алє щиро, пренаходзиме
моци през сами одволаня людзох. Кед дакому представям тото случованє, видзим позитивни реакциї од людзох и то ми знак же робиме цошка добре. Мило ми же зме на концу одлучели же би тот фестивал нє мал огранїченя по питаню вири, националносци, рокох. Кажде на свой способ окремни и праве так може допринєсц богатству
самого фестивалу – толкує Александар.
Александар прави любитель
музики, и нєпреривно ю пестує. Медзитим, гоч велї думаю же духовну музику ридко дзе мож чуц, окреме медзи младима, по його думаню таки места єст, алє су у нас ище вше слабо розвити.
– Провадзим вельо ґрупи на Фейсбуку и на Инстаґраму
дзе млади шпиваю духовну музику и орґанизую таки концерти, та нє видзим причину прецо би то и у нас
нє зажило. Духовна музика нє значи лєм шпиванє молитвох хтори млади нє розумя. Музика треба же
би порушала младих же би творели єдинство зоз другима, же би шицки були єдно. Духовна музика може буц обробена и на забавни способ – толкує Александар и додава”
– Сцел бим поволац каждого хто зна шпивац, грац и люби ше дружиц, же би нам помогнул у реализованю самого фестивала, алє и же би пришол зоз нами уживац – гвари Александар.
Шицки хтори би сцели помогнуц на гоч яки способ можу ше явиц на Фейсбук бок „Емаус Фест Руски Крстур”, Инстаґрам бок „Емаус Фест Руски Крстур”, лєбо контактовац орґанизаторку Каритасу Соню Алексич на число 065/992-11-02, або Павлину Шепински на число 064/5804-127.
„Алє, кажде хто це стретнє нашмеяно здравка: „Джамбо!“
и потим кричи: „Хакуна матата! Поле, поле!“, цо би ше могло преложиц як – без бриґи, уживай и лєм помали, шицко
сцигнєш, дай себе часу! Бо, без огляду на почежкосци пре худобство, вони цалком позитивни, стално нашмеяни и ошлєбодзени од виволаньох
модерного швета…ˮ
