МАК 2/2023

ЗОЗ ПРЕДПЛАТУ НА МАК

ДАРУНОК ДВА КНЇЖКИ

Н. Жирош: Подкаст „З Петрового угла”

А. Чизмар: Розгварка о путованю до Италиї

КОЛАЖ

В. Медєши: Рочни гороскоп

ВЕЦКА НЇЧ У МАК-У

М. Планкош: „La Strada”

ЗОЗ ШВЕТА НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ

Д. Болдиш: Штучна интелиґенция

ДРАГОПИСИ

И. Надь: Кападокия

МЛАДИ И БИЗНИС

М. Надь: Сезонски роботи у Горватскей

АЛТ ШОУ У МАК-У

Л. Костелник: Розгварка С. Палєнкаш

МАК-ОВ ЛЕКСИКОН

Н. Еделински Миколка

У 500 СЛОВОХ

И. Лїкар: Коментар

НЇБИ ШМИШНЕ

И. Лїкар: Вици

МОЗАЇК

М. Буїла: Розгварка С. Маґоч

МАК

Мултимедиялни часопис за младих

www.ruskeslovo.com > рубрика МАК

Facebook: MAK MAGAZINE

Instagram: mak.magazine mak.magazine@gmail.com

Число 2

фебруар 2023

Директор:

др Борис Варґа

Oдвичательна редакторка: Андреа Медєши

Дизайн и компютерски обробок: Аня Заґоричник

Язична редакторка:

Блажена Хома Цветкович

На насловним боку: „Кападокия”

Автор фотоґрафиї: Иван Надь

Хто ше у 2023. року предплаци на наш часопис МАК, достанє як дарунок два кнїжки – з МАК-овей едициї кнїжку

Емилиї Чизмар „Мили МАК-у: Best off” и Зборнїк поезиї и фотоґрафийох

„Ґенерация 3@”, а шицки други их можу купиц по цени од 300 динари.

Рочна предплата на МАК 1 000 динари.

Яв ше нам до поруки на Фейсбуку (MAK MAGAZINE), Инстаґраму (mak.magazine), лєбо на мейл (mak.magazine@gmail.com).

МАК чека и нових сотруднїкох, та хто сце писац тексти за наш часопис, обявйовац свою литературу, фотоґрафиї, лєбо други твори, може ше явиц на уж спомнути способ.

#читаймак

Видава НВУ „Руске слово” Футожска 2/ІІІ 21 000 Нови Сад

Жиро рахунок: 160-923244-82

Интеза банка, Нови Сад Друкує „Maxima graf” Петроварадин

CIP – Каталогизација у публикацији Библиотека Матице српске, Нови Сад

008+32(=161.2) (497.113)

MAK : мултимедиялни часопис за младих / редакторка

Андреа Медєши. – Рок 1, ч. 1 (1972) - . – Нови Сад : Руске слово, 1972-. – Илустр. ; 28 cm

ISSN 0350-8080

COBISS.SR-ID 15945730

#читайпоруски

Зоз Школи „Петро Кузмяк”

НаталияЖирош

У септембру прешлого року, у нашей школи „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре, на идею директорки Наталиї Будински зме, Мария Горняк, Минеа Югас и я, порушали подкаст под назву „З Петрового угла”.

Першу сезону подкаста зме пошвецели женом и дзивком у СТЕМ обласци (науки, технолоґиї, инжинєрстве и математики), так же нам госцински були професорки и школярки нашей школи, хтори приповедали о своїх професийох, интересованьох, алє и о стереотипох зоз хторима ше, як жени у СТЕМ-у, стретаме у каждодньовим живоце.

Подкаст знїмаме у школских условийох и за першу сезону порихтали зме 10 епизоди, а кажда епизода тирва коло 20 минути. Епизоди ше буду емитовац каждей другей и штвартей стреди

у мешацу, на 9,30 годзин, под час велького одпочивку. Перша епизода обявена стреду 8. фебруара, на нашим Ют’юб каналу @podkastizpetrovoguglа.

Мария мала улогу водительки, Минеа и я знїмали епизоди, технїчну потримовку нам дал Златко Русковски, а уводни видео знїмала Мария Жирош.

З початку знїмане зоз телефонами, цо нє було барз практичне бо ше батерия швидко пражнєла, а и квалитет знїмку нє бул найлєпши. Мали зме технїчни проблеми, бо зме нє знїмали у студию, алє у обичнея школскей просториї. Кед зме намесцели ошвиценє и пременєли камери, шицко випадло як треба. Я принєсла и свою камеру, так же нам и квалитет бул лєпши.

Робиц на таким проєкту вимагало вельо часу и упартосци, алє було и интересантне слухац успишни жени и дзивки нашей школи.

Подкаст можеце провадзиц на Ют’юб каналу @podkastizpetrovoguglа, а активносци самей школи на Инстаґрам боку @petrokuzmjakskola и на Фейсбуку, на боку Petro Kuzmjak Ruski Krstur.

ПОРУШАНИ ПОДКАСТ

„З ПЕТРОВОГО УГЛА”

У ФОКУСУ

Розгварка зоз Маю, Клару, Кяру и Корнелиу о путованю до Италиї

Жимски розпуст препровадзели у И талиї

Волонтерки Каритасу у Руским Керестуре, а тиж и школярки рускей Ґимназиї „Петро Кузмяк” – Мая Сопка, Клара Катрина, Кяра Будински и Корнелиа Будински, през жимски розпуст нащивели Италию. Нагоду одпутовац

на 10 днї до Италиї и представиц свою державу достали дзекуюци Каритасу, а о своїх дожицох зоз путованя, задаткох хтори требали сполнїц и упечаткох з хторима ше отамадз врацели, виприповедали нам у розгварки за МАК.

Як сце пришли на идею

же бисце пошли до

Риму, и на яки способ

сце витворели одход?

Корнелиа: Понеже то була школа за младих „Ґен 3”, возросту од штернац до осемнац рокох, надумали

зме пойсц здобуц нови искуства и дожица. Ище скорей на сходох у Керестуре зме чули же єст така школа у Италиї, и барз нас зацикавела идея же бизме пошли. Єдини проблем нам

були вельки трошки, алє на концу нам помогли добри людзе и так зме започали нашо путованє до Италиї.

Прецо праве ви вибрани же би сце одпутовали до Италиї? Ишол ище дахто зоз вами?

Клара: Пре активносци у Каритасу и шицки акциї у хторих зме були барз активни, достали зме тоту чесц же би праве ми були вибрани нащивиц Италию на дзешец днї.

Мая: Ишли пейц особи зоз цалей Сербиї – ми штири зоз Керестура и з нами ишла ище єдна жена Кармела зоз Беоґраду зоз хтору зме вєдно представяли Сербию.

Яки там були вашо задатки, цо сце робели?

Кяра: Мали зме преподаваня о еколоґиї и духовних темох. Углавним зме на концу каждого преподаваня мали дискусию по ґрупох. Презентовали зме свою державу и бешедовали свойо дожица.

Корнелиа: Наш задаток у

тей школи бул же бизме ше ошлєбодзели од страху, и же бизме нашли товаришох зоз других державох, зоз цалого швета. Задаток нам тиж бул же бизме ше повязали зоз Богом и научели ище баржей любиц, же бизме творели мир.

Клара: Понеже то було духовне стретнуце, кажде з нас мал часу за себе и приповеданє зоз Богом. Задаток нам бул шириц любов ґу каждому.

Як сце ше препровадзели, и хторе вам найинтересантнєйше дожице?

Мая: Препровадзели зме ше супер. То барз фине дожице за нас младих и наисце вредзело пойсц. Цала програма барз крашнє обдумана. Найинтересантнєйше ми було кед зме нащивели Рим. Тот дзень ми ше барз пачел, бо попри того цо зме пошли дожиц до школи „Ґен3“, мали зме нагоду и обисц цали Рим.

Кяра: Барз сом задовольна

зоз дожицом у школи „Ґен3“. Здобула сом барз вельо

товаришох зоз цалого

швета и научела вельо о других и иншаких културох. Найинтересантнєйше ми

було дружиц ше зоз новима товаришами. Програма

у хторей зме мали вельо

роботи у ґрупох, дзе

зме ше шицки могли цо лєпше упознац, була барз

интересантно обдумана.

Тиж так, барз сом любела

ходзиц бавиц одбойку дзе зме шицки препровадзели векшину шлєбодного часу.

Корнелиа: Препровадзели

зме ше екстра. Наисце барз красне дожице було праве прето же зме ше углавним спорозумйовали на анґлийским хтори нам нє каждодньови и нє знаме го перфектно. Пачело ми ше упознавац нових людзох, черац свойо дожица зоз нїма, и здобувац нови товаришства

котри нам останю по конєц живота. Можем повесц

же ми интересантне було пременїц кус стил живота

и прилагодзиц ше ґу їх обичайом. Требало ше и звикнуц на єдзенє, понеже ше вше за фриштик єдло

сладке, и кажди дзень ше єдло пасту, односно макарони. Тиж ми було

интересантне кед зме нащивели Ватикан и папу. Клара: Я, щиро, барз задовольна. Кед придзем зоз таких сходох чуствуєм ше виполнєто и як да ми ше „наполнєли батериї” же бим мала моци ище баржей любиц. Интересантно була здумана програма, була виполнєта подполно. Пачело ми ше же ше кажда держава представела, та зме могли научиц дацо нове о тей держави. Здогадовац ше будзем шицкого, а окреме того як зме у шлєбодним чаше бавели одбойку шицки вєдно, гоч зме ше нє розумели.

Як и дзе сце були змесцени?

Клара : Понеже хижи були за три особи, а нас було штири дзивчата, єдна мушела спац з дзивчатами зоз Болгарскей. Тото змесценє

Кяра: Було нас зоз тринац державох зоз цалого швета. Зоз Бразилу, Йордану, Ческей, Горватскей, Словениї, Арґетини, Белґиї, Италиї... Шицки зме ше медзисобно дружели алє сом ше найвецей здружела зоз товаришками зоз Горватскей.

Клара: Пре язик мнє ше було найлєгчейше спорозумиц зоз Горватами, Словенцами и Чехами.

Коло роботньох у

школи хтори сце мали, нащивели сце и Рим.

Цо сце шицко обишли у Риме? Чи ше вам пачи тот город?

Мая: Рим зме обиходзели през задатки хтори зме доставали. Видзели зме Колосеум, фонтану Ди Треви, Троянов слуп, базилику святого Петра и ище вельо того.

то дакедишня папова резиденция, а тераз ше там находзи центер Марияполия

Зоз хторих ище державох було дзеци?

Зоз ким сце ше найвецей дружели?

Кяра : У Риме зме були два раз. Перши дзень зме мали бависко дзе зме мали розлични задатки. Други дзень зме були у Ватикану дзе зме видзели папу и були у церкви святого Петра. Рим ми ше барз пачи прето же ма барз красну архитектуру и ма вельо прекрасни места хтори мож видзиц.

Рочни гороскоп и астролоґийна проґноза за 2023. рок

ЛЄВ ( lat. LION )

Дороги припаднїки того знаку, тот 2023. рок би могол буц єден зоз барз щешлївих рокох за вас. Як и предходни рок, и тот предлужуєце зоз позитивну енерґию и позитивнима случованями. Початок рока вам пре ретроґрадну планету Марс и ретроґрадну планету Меркур, годзен буц дакус знємирююци. Алє заш лєм, Юпитер планета щесца и красних нагодох, вас будзе водзиц по ваш циль хтори маце и принєше вам вельки успих. Планета Сатурн, хтора вам дакус правела проблеми у предходних двох и пол рокох, и дакус очежовала успихи, тераз вас зохаби на мире и будзе вам доминантнєйша планета щесца Юпитер, так же шицко цо сце задумали пойдзе вам вельо лєгчейше.Того року, кажда ваша животна обласц барз крашнє представена, и у каждей бисце могли обчековац успих, алє будзце свидоми же и ви ше будзеце мушиц дакус потрудзиц. Кед будзеце лєм чекац успих, вшелїяк же ше нє витвори. Вихаснуйце тот рок и унапрямце вашу енерґию ґу тому цо жадаце витвориц и на тото цо жадаце посцигнуц, понеже би велька чкода була кед бисце препущели таку потримовку планетох хтору маце того року. Запаметайце же таки период и рок нє будзеце мац вше. Планета Меркур будзе ретроґрадна од 21. априла по 15. май 2023. року, у знаку Буяка (lat. Taurus), и теди у тим периодзе кед будзеце мац даяки нови идеї, два раз роздумайце о нїх. Планета Юпитер и планета любови, Венера,буду у конюкциї од 25. фебруара по 8. марец 2023. року, у знаку Барана (lat. Aries), точнєйше у вашей єденастей хижи, и праве теди сце годни обчековац вельке щесце, нєобчековану радосц, и красни висти.Тиж будзеце мац и вельку потримовку товаришох за шицко цо робице. Вихаснуйце тот период. Тиж вас обчекую барз вельо оптимистични висти, як и красни случованя по питаню шицких животних обласцох. Шицки вашо жаданя, надїї и обчекованя буду витворени. Накратко, планета Плутон будзе у знаку Водолєя (lat. Aquarius) и ту будзе у вашей седмей хижи, хтора иншак представя обласц партнерских одношеньох, як любовних, так и одношеня у роботи и зоз другима людзми, од 23. марца по 10. юний 2023. рок, цо значи же бисце теди могли упознац барз вельо успишних людзох. Тиж, и у тим периодзе бисце могли трансформовац даяки одношеня. Планета любови Венера, будзе ретроґрадна у вашим знаку од 23. юлия по 4. септембер 2023. року, у тим перидзе треба же бисце одпутовали на даяку дестинацию цо вам окреме лагодзи, крашнє ше препровадзице. Мешацово ґузли буду транзитовац oд 17. юлия 2023. року през Барана (lat. Aries) и през знак Килаши ( lat. Libra ) и буду там по 10. януар 2025. рок. Теди ше годни случиц велї пременки вязани за товаришства, у комуникациї зоз родзину, як и пременки у велїх жаданьох, наздаваньох и обчекованьох. А можлїве и даяке розчарованє. У емотивним аспекту, велї припаднїки того знаку годни мац нєпорозуменя хтори чежше риша, гоч су у малженстве гоч у емотивней вязи. Так же, велї годни и претаргнуц одношенє. Тиж можлїви и звади, та скорей як цо одлучице чи претаргнєце одношенє –роздумайце. Шлєбодни припаднїки того знаку вироятнє же и далєй останю шлєбодни. Здравє того року вам добре, алє примеркуйце на костиранє и потрудзце ше жиц цо здравше. Добре би було кед бисце уключели и вежбанє, швидке ходзенє лєбо даяку активносц. Вшелїяк, кед маце даяки подли звикнуца хтори ше дотикаю здравого живота, того року сце з нїма годни претаргнуц.

ВанесаМедєши

РОЧНИ ГОРОСКОП ЗА РАКОХ, ЛЄВОХ И ДЇВИЦИ

МАК-ОВ КОЛАЖ

РАК ( lat. CANCER )

Дороги припаднїки того знаку, велї трансформациї хтори ше случовали у вашим живоце остатнїх рокох, гуторя же тот 2023. рок би могол буц єден

зоз лєпших рокох за вас, окреме кед сце робели на себе, учели, пременєли

даяки вашо попатрунки на живот, як и здобули нови знаня. На самим

початку рока годни сце ше чувствовац знємирено, на роботи або у школи, и

обчекуйце вельо нєпорозуменя у партнерских одношеньох. Окреме меркуйце на комуникацию, же бисце ше нє повадзели зоз вашим партнером, як и же бисце нє претаргли иснуюце одношенє, понеже будзеце емотивнєйши и чувствительнєйши. Шицко тото ше будзе случовац пре даскельо ретроґрадни планети хтори буду дїйствовац на вас. Заш лєм, потримовку и пременку на лепше, можеце обчековац кед Юпитер, планета щесца, будзе у транзиту през вашу дзешату хижу по 16. май 2023. року. Окреме красни период будзе

кед планета Юпитер будзе при планети любови, Венери, од 25. фебруара по

8. марец 2023. рок. Теди ше вам годно витвориц шицко цо лєм пожадаце.

Вихаснуйце тот период и унапрямце позитивну енерґию и красни думки, успих

и щесце, понеже сом цалком сиґурна же так будзе. Дзепоєдни припаднїки

того знаку праве теди годни упознац свою „сродну душуˮ, так же кед сце шлєбодни, ево правей нагоди же би ше тото случело. Потим ретроґрадни Меркур будзе од 21. априла по 15. май 2023. року у знаку Буяка (lat. Taurus), цо ше годно одражиц на вашу єденасту хижу, та прето примеркуйце як комуникуєце зоз товаришами. Кед же треба же бисце принєсли даяки одлуки у вязи з нїма, найлєпше би було кед бисце тото премесцели за конєц ретроґрадного ходу Меркура. Олєгчанє почувствуєце кед Юпитер предлужи ту транзитовац, през вашу єденасту хижу, хтора иншак представя хижу жаданьох, надїї, обчекованя, товаришох и товаришства и будзе ту транзитовац по 25. май 2024. рок. Як на початку поведзене, предходни роки були за вас роки трансформацийох, алє и стаґнацийох, так же того року можеце обчековац велї случованя, понеже маце потримовку велїх планетох. Перша то планета трансформациї, Плутон, кед на кратко войдзе до знаку Водолєя у периодзе од 23. марца по 10. юний 2023. року, и тот час мудро вихаснуйце. Потим планета мудросци Сатурн, планета нєсподзиваньох Уран, планета мриї Нептун и планета щесца Юпитер, у другей половки року вас буду барз потримовац и теди вам ше шицки животни обласци годни злєпшац

и вшадзи ше годни порушац велї случованя. Емотивно сце тиж годни мац успиху понеже велї планети буду мац барз позитивне дїйство на вашо емоциї.

Шлєбодни припаднїки того знаку годни упознац особу подобну як цо вони, и през упознаванє и друженє, цо годно и дакус длужей потирвац, годно буц до конца барз красне, щире и тирваце одношенє як и озбильна вяза. З другого боку, завжати припаднїки того знаку ше годни ище баржей вязац и залюбиц до свойого терашнього партнера. Планета любови Венера, будзе ретроґрадна од 23. юлия по 4. септембер, и теди будзе у знаку Лєва (lat. Lion), та кед же будзеце мац у тим периодзе даяку операцию, або гирурґийну интервенцию, причекайце. Можеце то вшелїяк поробиц, скорей або познєйше, алє нїяк у тим периодзе, кед же то нє нєобходне. Здравє вам досц добре того року, ошлєбодзце ше ваших страхох хтори маце, найбаржей од нєуспиху, и пробуйце позитивнєйше роздумовац. Годни вам помогнуц розгварка зоз психолоґом, медитация, йоґа як и даяки способ опущованя хтори вам особнє одвитую.

ДЇВИЦИ ( lat. VIRGO)

Дороги припаднїки того знаку, тот рок вам почал зоз нєлагоду и зоз нєпорозуменьом зоз другима, а дзепоєдни припаднїки годни мац и даяки звади зоз своїм емотивним партнером. Алє то лєм початком рока. Познєйше будзе красни период кед планета любови Венера, будзе вєдно зоз планету щесца, Юпитером. Тот период вам приноши вельо щесца и красни нагоди у шицких животних обласцох. Планета Сатурн од 7. марца 2023. року по 14.фебруар 2026. рок, будзе транзитовац през вашу хижу партнерских одношеньох, та велї Дївици годни мац даяки почежкосци и проблеми зоз терашнїм партнером, кед слово

о любови, а може присц и до претаргованя тих одношеньох. Велї припаднїки

того знаку, од 16. мая 2023. року, кед планета щесца Юпитер прейдзе зоз знаку

Барана (lat. Aries) до знаку Буяка (Таурус), и затрима ше по 25. май 2024. року, годни мац барз красни и щешлїви период. Будзеце мац нагоду щиро уживац у шицких животних обласцох, окреме на путованьох, та теди би було добре кед бисце путовали. Вихаснуйце тот период. Иншак, друга половка того року вам будзе вельо лєпша и успишнєйша, и будзеце мац вецей случованя як у першей половки рока. Други по шоре ретроґрадни Меркур, хтори иншак и панує зоз вашим знаком, будзе од 21. априла та по 15. май 2023. у знаку Буяка (lat. Taurus). Теди меркуйце на комуникацию зоз другима, на путоваьох, кед же маце у плану путовац, як и зоз ученьом дачого новго, понеже можебуц нє будзе до конца так як ви задумали. Планета Плутон кратко прейдзе до знаку Водолєя (lat.Аqurius), од 23. мая та по 10. юний 2023. року, и у тим периодзе сце ше годни трансформовац

и похопиц же цо треба же бисце пременєли при себе. Планета любови Венера будзе ретроґрадна од 23. юлия та по 4. септембер 2023. року, у знаку Лєва ( lat. Leo), та кед и ви у вашей наталней карти маце Венеру у знаку Лєва, у тим периодзе сце годни прицаговац повагу и други буду барз позитивно реаґовац

на вас гоч кадзи ше зявице. Тиж, годни сце дознац и чуц даяку тайну у вязи вашей родзини и родзинских одношеньох, як и тайну у вязи вашого емотивного одношеня. Теди ше примирце и роздумайце, нє реаґуйце нагло, понеже може присц до звади. Вшелїяк, случованя завиша од вашого особного гороскопа. Того року дзепоєдни Дївици годни мац даяки проблеми у вязи здравя. Ґенерално, цо ше дотика емотивного живота, нє препоручуєм започинац озбильни вязи и озбильни одношеня, а окреме нє препоручуєм уходзиц до малженства. Причекайце даєден вигоднєйши рок. Тиж, кед сце уж у озбильней вязи або одношеню, вони постаню ище озбильнєйши, понеже планета Сатурн нє допущи же би ше тоти одношеня погубели. Шицко цо нє добре за вас, и цо нє функционує уж даяки час у малженстве або вязи, кед нє пременїце, придзе до їх претаргованя. Дзепоєдни Дївици би могли мац любов и емотивну вязу, алє кед тота особа даґдзе далєй, односно кед жиє у иножемстве. Теди би тото одношенє могло буц успишне. Кед бешеда о здравю, того року, кед предлужице лєбо започнєце водзиц здрави способ живота, нє будзеце мац почежкосци и проблеми.

АВТОРКОВО НАДПОМНУЦЕ!

*Рочни гороскоп и астролоґийна проґноза OБЩИ за шицких людзох на тим швеце хтори припаднїки одредзеного знаку, як и подзнаку, и НЄ МУШИ ше поклапац зоз Вами. Кед жадаце точни случованя у Вашим животним, рочним або мешачним гороскопу, aбо одредзеней животней обласци, нєобходне же бисце заказали консултацию при Вашому вибраному астролоґови. Кед знаце Ваш под’знак комбинуйце го вєдно зоз Вашим знаком, алє предносц дайце Вашому подзнаку.

Инстаґрам: vanesamedjesi Фейсбук: Vanesa Medjesi

ВЕЦКА НЇЧ У МАК-У

„La Strada”

ЗА ЦО ШИЦКО МОЖ ХАСНОВАЦ ШМИНКУ

Першираз кед сом патрел Чаплиново

филми, бул сом нєсподзивани. Шицко цо

сом научел и видзел у рисованих филмох

з хторима сом одростал (цо ше одноши

на физичну комедию - знаце гевти фори

и фазони цо робя Том и Джери) то шицко

иснує дзекуюци йому (тота файта комедиї

нєшка досц ридка у филмох, бо вимага од ґлумца же би бул схопни и зоз целом, а нє лєм зоз словами, як Джеки Чен). Алє тот текст нє будзе о Чаплинови анї о Чену, алє о єдним другим велїкану, и ещи баржей, о його жени.

шестра, хтора зоз Дзампаном скорей робела у його путуюцим театру, сирота умарла (циркуз нїґда нє саме вешелє). През филм провадзиме тих двоїх людзох, колеґох, „жену и хлопа”, талантованого слугу и єй ґазду пняка, як обиходза єдну барз худобну Италию, яка вона и була после войни (1954. року).

„Драга” („La Strada” 1954.) Федерика Фелиния єдна циркузка приповедка, сказка, у хторей людзе хторих патриме нє представяю нєзвичайни особи хтори бизме могли стретнуц на улїци, алє вельо вецей. Кажда од тих персонох єдна прекрасна метафора, або бридка и

страшна персонификация.

Вони нас

маю научиц о живоце, борби и любови, як на концу концох и шицки приповедки.

Нашей ґенерациї дакеди зна буц чежко лапиц ше до класичних уметнїцких дїлох. Ем направя од нїх „баука”, представя их як чежко розумлїви верхи брега, хтори ещи за розлику од моєй облюбеней сериї „Wednesday”, анї нє у фарбох. Алє людзе вше були исти и вше ше любели нашмеяц и розплакац. Тот филм зна зробиц и єдно и друге.

Приповедка почина зоз сцену у хторей Дзампано, „уметнїк” трубадур грубей руки, купує Джельсомину од єй мацери понеже єй

Спомнул сом на початку Чаплина прето же праве вон обожавал главну ґлумицу того филма, Джулиету Мазину, Фелинийову жену. Вона ту хаснує велї чаплиновски манири и преширює их з феноменалну шминку (инспировану з италиянску комедию дел арте). Єй нєзвичайно експресивна твар, комбинована зоз цифровану фарбу, дзвига Чаплинов стил на єден феноменални уровень. Цо ґод вона чувствує, ясно мож пречитац з єй мимики. Дзивочка задумала же постанє артистка у тим нємилосердним швеце и же годна нашмеяц и розвешелїц себе, других

и чловека хтори ламе ланци зоз своїма мускулами - ґазду.

Тандем видумани за рисовани филм алє, їх тваром ше удало викревелїц тото цо нїкому по теди нє пришло на розум же би нарисовал. Патриц тот филм таке як патриц на дакого хто пробує робиц цошка цо люби, а кед би му на драгу вше ставала нємилосердна каждодньовосц, у хторей ше шицки ґураме и грижеме. Заш лєм нас розвешелї кеди ґод нам ше дацо уда.

Ошмих на кловновей твари упарени з нарисовану слизу.

| YouTube → Evo ništa

МихайлоПланкош

Штучна интелиґенция КЕДИ ЧЛОВЕЧЕСТВО ПОСЦИГНЄ

По шицким судзаци, штучна „ґенерална” интелиґенция блїжей як цо думаме

Рок Господнї 2053 – Чловечество пробує направиц себе-свидому, чловекоподобну штучну интелиґенцию.

Знам... Наисце знам же сом уж допил зоз балєзґаньом о штучней

интелиґенциї и уж цо, чом, як... Алє як цо сом уж вельо раз спомнул, штучна интелиґенция уж роками присутна у нашим живоце, прейґ телефонох, компютерох, веб бокох и рижних сервисох, и гоч кельо думаме же вона нє важна, односно же ше нас нє дотика єй присуство... Ооо, боме ище як ше нас дотика! Повед бим же сом глїбоко фасциновани зоз штучну интелиґенцию, и любел бим подзелїц тото мойо

фасцинованє зоз вами и дац вам часц моїх думкох о тераз интересантней теми – кеди чловечество посцигнє технолоґийну синґуларносц?

Рок Господнї 2054 – Понеже нїч нє давало квалитетни резултати, програмере починаю робиц на нових идейох...

Скорей як цо войдземе до теми, сцел бим потолковац цо то технолоґийна

синґуларносц. У технолоґийним смислу, зоз синґуларносцу ше описує гипотетична будучносц дзе технолоґийни розвой, односно технолоґийне роснуце, постанє нєможлїве контроловац, а тиж так зме вецей нє годни врациц ше назад – сциснуц „кочницу”! Тоти „интелиґентни” и моцни технолоґиї у будучносци комплетно и нєпредвидзуюцо пременя наш попатрунок на швет и реалносц у хторей жиєме. Дам вам єден швидки приклад, лєм же бисце зрозумели о чим приповедам – технолоґийна синґуларносц ше посцигнє у моменту кед, наприклад, штучна интелиґенция постанє нательо напредна же висцера простор медзи людску и штучну интелиґенцию.

По даяких предпоставкох, ми як цивилизация, вироятнє посцигнєме технолоґийну синґуларносц по конєц тей декади, кед нє и скорей. Гоч тот термин

практично стої на склєняних ногох, уж ше тераз якошик указує же момент дзе штучна интелиґенция сцекнє зоз контроли своїх творительох приходзи катастрофално швидко, трансформуюци чловечество у барз кратким чаше. The tricky part – Штучна интелиґенция вироятно досцигнє синґуларносц (исти термин ше хаснує у научней

физики за описованє физики чарних дзирох, односно black holes, одкадз термин „технолоґийна синґуларносц” и пожичел свою назву), алє нєшка наисце чежко

предвидзиц кеди ше тото точно случи, дзе му початок, а скоро нєможлїве знац же цо ше будзе случовац кед войдземе до того горизонта дзе нєт драги за назад, кед вообще и обачиме же зме вошли до нєй. (That’s what she said

Рок Господнї 2058 – Понеже нїч нє давало задоволююци резултати, програмере надумали дац штучней интелиґенциї ище єдну, остатньу шансу – можлївосц шнїц!

Природно, людзе пробую найсц способ як предвидзиц кеди технолоґия придзе по тот момент синґуларносци. Єст даскельо интересантни приклади, алє єден у ствари найинтересантнєйши. Виглєдоваче гваря так – нашей людскей цивилизациї найприроднєйша ствар за хтору знаме то язик! Потераз, рахункаре ше сами нє могли уклопиц до приповедки язика з вонка того цо им уж даяк уруцене до мемориї. Язик за

ДалиборБолдиш

ТЕХНОЛОҐИЙНУ СИНҐУЛАРНОСЦ

штучну интелиґенцию, випатра, найвекше виволанє, та у теориї рахункар, лєбо штучна интелиґенция хтора може прейсц прейґ такого виволаня, вироятно будзе указовац и штучну ґенералну интелиґенцию!

Рок Господнї 2060 – Як тест, програмере тоту нову штучну

интелиґенцию калибрирали зоз трома фундаменталнима

питанями.

Наприклад, кед фахови прекладатель муши преложиц з єдного язика на други язик, йому треба коло єдна секунда же би прецизно преложел слово. Рахункар у єдним моменту исту ствар пороби за часточку секунди, и то цошка цо сиґурно уведзе чловечество до новей ери технолоґиї. Затераз ше лєм обачує тренд, у хторим тото цо рахункар, лєбо штучна интелиґенция, пред двома роками поробела за три

секунди, нєшка то пороби за два и пол секунди, и кажди дзень є вше лєпша у тим. Цала поента, голєм у моїм роздумованю о цалим циркузу, же ми у ствари нє обачуєме кажду дробну пременку кажди дзень у технолоґийним смислу. Алє кед видзице даяки проґрес, наприклад, за остатнї дзешец роки, вец ше указує яки импресивни и значни були тоти дробни компютерски пременки кажди дзень.

1. Одкадз приходзим?

Гоч тото роздумованє о технолоґийней синґуларносци барз нове, ми у ствари

ище вше нє знаме дзе зме и кадзи идземе. Тота дефиниция вироятно придзе до

истого проблему як и идентификация штучней интелиґенциї на ширши способ, алє

то уж питанє за филозофох – чи допущиме рахункаром же би робели медицински операциї, оправяли нам зуби, лєбо вожели такси у шалєнстве беоґрадских улїчкох? За тераз, тримаме ше язика – приводзенє штучней интелиґенциї до максимуму розуменя шицких язикох на тей планети и зєдиньованє шицких людзох наисце випатра як барз добра ствар, тото же вона годна розумиц шицко и шицких нє значи же уж сама по себе будзе машински интелиґентна як чловек (аж най нє споминам же ше нїхто нє може зложиц и порадзиц ше же цо то точно интелиґенция).

2. Хто мой творитель?

У каждим случаю, можеме обчековац интересантну будучносц. Як цо сом спомнул, велька шанса же штучна интелиґенция досцигнє такволану ґенералну штучну интелиґенцию, а тиж так можлїве же ше тото вообще нє случи. Анї кус нє сумням же чловечество нє здума машини и рахункарски програми хтори ше буду справовац на способ хтори ми наволуєме „интелиґенция”. Гевто од чого ше я боїм, чи маме право здумовац машини хтори буду способни креативно думац.

3. Цо постанєм?

Хто зна цо нам ше случи наютре? Хто нас будзе водзиц през наш и так кратки живот?

Хто будзе главни – машини, лєбо чловек? Цали 50 000 роки, уметнїцке виражованє

було єдинствене чловекови. Нєшка, тото цо було єдинствене за чловечество, може буц од нас вжате. Хто зна цо нам принєшу наиходзаци 50 000 роки?

записи обласцох нашей прекрасней планети Жеми. Медзитим, путовац и уживо видзиц тоти прекрасни обласци, упознац других людзох и їх култури, за мнє цошка нєпреценлїве.

Прешлого року, у септембру, нащивели зме Турску. Векшина на перше спомнуце тей прекрасней держави подума на Истанбул, Анталию, або даяке друге туристичне место на побрежю Еґейского и Стредожемного

моря. Гей, тоти реґиї наисце прекрасни, алє на нас окремни упечаток охабела єдна обласц хтора ше находзи у нукашньосци самей Турскей, а то Кападокия.

Кападокия ше находзи у континенталней часци Турскей, а окружую ю аж три, нєшка загашени, вулкани. Праве дакедишня вулканска активносц тей обласци дала фундамент нєшкайшому випатрунку Кападокиї. Мале населєнє Ґорема, котре ше находзи у шерцу Кападокиї, ма коло 2 000 жительох, а того року го нащивели прейґ 2 милиони туристи. Цо там таке интересантне же таке вельке число туристох нащивюює тоту обласц?

ЛЄЦЕНЄ НА БАЛОНУ ОКРЕМНЕ ДОЖИЦЕ

Насампредз, лєценє на балону. Кападокия важи за єдно од найпопуларнєйших местох,

котри лєца одприлики годзину и дзвигаю ше и до 700 метери. Чежко описац яке то дожице „випендрац” ше на таку висину, а ище чежше описац погляд од горе. Таке дацо треба дожиц. Кед зме ше видзвигли горе, страцел сом поняце о ориєнтациї, нє знал сом кадзи юг, кадзи сивер. Цалком сом ше препущел погляду. А вец, споза горизонта, указали ше перши слунково цепли зарї и погляд постал ище красши. Патраци долу шицко випатрало миниятурно.

Од висини сом ше нє бал, но часу за страх анї нє було. Уключел сом фотоапарат и направел даскельо прекрасни фотоґрафиї. Мушим похвалїц пилота хтори бул прави професионалєц, и чия контрола над балоном ме наисце приємно нєсподзивала.

На концу кед зме злєцели, достали зме сертификат о лєту и успишне злєцованє зме преславели зоз отвераньом шампаньца.

Интересантне же Кападокию мож видзиц нє лєм зоз воздуху, алє исто так и спод жеми. Чудне, нє? Насампредз, у тей обласци ше находза велї под’жемни вароши котри людзе укресовали же би ше першобутно скланяли од бурї, високих температурох... А познєйше ше християнє, сцекаюци од римского окупатора, скривали у тих варошох. З

часом, тоти вароши ше преширйовало и преглїбйовало. Найпознатши таки вароши котри ше находза у Кападокиї то Каймакли и Деринкую. Тот други варош зме нащивели

и важи за найвекши у Турскей. Под’жемни варош, Деринкую, идзе и до глїбини од 60 метери, а пресцера ше на скоро 4,5 километри и ма аж 8 под’жемни спрати, до котрого ше дакеди могло змесциц и до 20 000 людзох. През узки конки и нїзки просториї преходзели зме на нїзши поверхи вароша, а лєм кус од того зме сцигли обисц.

И кед би сом ишол сам, лєгко бим ше могол страциц, а верце ми, нє сцели бисце таке дожиц. Там воздух ридши, а просториї

узки и нїзки. Кельо то може випатрац

нєвироятно, нательо є и заштрашуюце. У

каждим случаю, наисце нє можем вериц же ше людзом таке удало направиц у тедишнїм

чаше, и яка трапеза их на таке нагнала...

Окрем глїбокей историї, прекрасного

пейзажу и култури, мушим визначиц и

єдну ствар котра ше ми окреме пачела, а то погляд на заход слунка. Єст вецей места одкадз мож провадзиц заход слунка, а визначел бим два за котри лєм можем повесц – „WOW!!”. Єден з тих местох находзел ше на єдним брещку над самим населєньом, а з котрого ше могло видзиц цале населєнє. Шедли бизме на сам конєц прикрого брега и як би ше слунко спущовало, так би руцало цинї на сам валал и видзело ше як ше помали шветла по обисцох и улїцох паля. Мушим повесц же ми то було єдно од найкрасших заходох слунка цо сом у живоце видзел.

„ЖЕМ ПРЕКРАСНИХ КОНЬОХ”

Друге по котрим будзем паметац нашу нащиву Кападокиї то кед зме остатнї вечар ишли патриц заход слунка шедлаюци конї.

Було ми то єдно од найкрасших искуствох и дожицох у живоце. Шедлали зме конї по руралних обласцох помедзи високи, розруцани стини котри людзе там наволую „Вилово комини” и котри представяю характеристичну ознаку Кападокиї. Було нас лєм коло дзешец особи и кажде шедлал свойого коня. Єдноставна ствар, алє нєвироятне дожице. Нє можем ше похвалїц же сом добри у шедланю коня, алє ше можем похвалїц же сом шедлал коня у Кападокиї. Прецо? Прето же Кападокия надалєко позната по своїх коньох. Сама назва Кападокия на сирийским значи „Жем прекрасних коньох” и отадз походзи велька традиция хованя тих прекрасних створеньох. Кед зме конєчно сцигли на єден менши брещок, слунко ше почало спущовац и удало нам ше видзиц як ше остатнї зарї спущую споза горизонта.

Кападокию будзем паметац по вельо чим, а окреме по людзох. Можем повесц же зме ище нє дожили таку госцолюбивосц

домашнїх у готелу, з котрима и нєшка черам поруки на Инстаґраму. Упознали зме и рижни особи з цалого швета, цо ми було окреме мило, алє зме ше кус зачудовали же зме нє наишли на наших людзох, гоч нас єст звичайно вшадзи. Кападокия за нас було єдно нєвироятне искуство и дожице котре будземе паметац цали живот. И хто зна, можебуц ше и ознова врациме. Поправдзе, шицко цо вам треба за єден добри одпочивок, активни або нє, найдзеце у Кападокиї.

Вецей о путованьох мож опатриц на Ивановим Ют'юб каналу Ivan Nadj

ДОБРИ ЗАРОБОК ВЕЛЬКА МОТИВАЦИЯ

Лєто, младим, звичайно

представя период кед ше кус можу одпочинуц, даґдзе пойсц, поуживац и квалитетно препровадзиц

свой час – чи зоз

леґиньом, дзивку, або зоз товаришами. Так

и млади зоз Руского

Керестура уж даскельо

лєта препровадзую на Горватским приморю, медзитим, и попри тим же там найду часу и за купанє, друженє, нови познанства... їх примарна причина одходу дакус иншака. Заробок, а векши як у Сербиї, тото цо их

найвецей мотивує пойсц.

Подробнєйше о їх искуству

и дожицох на роботи зоз

побрежя Ядранского моря, дознаце у шлїдуюцих шорикох од – Санї Чизмар, Антонели Надь, Кристини Афич и Емилияна Нярадия.

– Уж длугши час сом плановала пойсц до иножемства, алє сом пре школованє нє могла пойсц скорей. Окрем того же сом була робиц влєце цалу

сезону, була сом раз и на мешац у Италиї, тиж робиц, алє то було баржей як даяке искуство, ученє язика –започина Кристина Афич. Кристина робела у такволаним фастфуд-у, односно у ресторану швидкого єдзеня, як помоцни роботнїк. Рихтала єдзенє, послуговала го, а тиж робела и на каси.

– На роботи сом була зоз людзми хторих уж познам, а зо мну була и моя пайташка. Робела сом у єдним кампу хтори ше находзи нєдалєко од Балох, односно Ровиню.

Кед сом ше приявела за роботу, нє бала сом ше. Була сом порихтана, з оглядом на тото же любим таки виволаня

и любим научиц робиц нови роботи – гвари Афичова.

Кристина сцигла кед уж було барз горуцо, и теди уж бул шпиц сезони. Коло нєй було вельо природи, странци и людзе котри на одпочивку, а то значи же су нє нервозни, маю часу и нє понагляю, а окрем того найважнєйше же су любезни.

– На роботи ми було барз крашнє, мала сом барз добри колектив. Думам же лєгчейше робиц у менших колективох, дзе ше можеме о шицким порадзиц. Нє було ми чежко робиц. Но, тото цо ми бул проблем, то же кед сом пришла вистата зоз роботи и кед ми нє було нї до чого, а мойо колеґове зоз других фирмох барз часто були розположени за журки

хтори правели нєдалєко од кампу, та сом ше дакеди нє могла одпочинуц – визначує Кристина.

За Кристину одход робиц на морйо нє бул жертва алє баржей особне задовольство и розвой самей себе, на рижних уровньох. Видзела и робела цошка нове, заробела пенєж и уложела до себе на други способ.

– Условия яки зме мали були цалком у шоре. Пойсц робиц до Горватскей у сезони бим найвецей препоручела младим особом. Мож себе заробиц дакус озбильнєйше и тот заробок уложиц до дачого цо жадаш же би ци єдного дня могол буц хлєб. Треба пойсц гоч ше и нє зароби вельо, алє ше здобудзе нови познанства. Кед ше дахто ламе чи пойсц робиц през сезону, треба же би знал же ше до валалу вше

може врациц кед му там нє будзе одвитовац – совитує Кристина.

Розгварка о сезонских роботох на горватским приморю

Емилиян Няради бул

уж пред двома роками на

Горватским приморю робиц

зоз своїм товаришом. Гевтого

лєта ше одлучел же би ше

випробовал як келнер.

– Влєце зме пошли осмеро зоз

валалу, и то нам нє правело

даяки вельки розлики прето

же людзе у Врсару барз

дружелюбиви. Найвекша

пременка ше почуствовала у Ровиню кед сом прешол там робиц. Даскелї з нас прешли зоз Врсару до Ровиню.

Ровинь вельо векши и там людзе завартейши, нє таки су дружелюбиви

– почина

о своїм искустве Емилиян Няради.

Вон влєце робел як

пансионски келнер, потим прешол до ресторану и там бул сервир. Емилиян барз вельо научел на тей позициї, од того же як ше сервира

танєри, отвера вина, до того же як ше привитує госцох. – После сервера сом прешол робиц як келнер у кафичу.

Уж сом мал искуства зоз предходней роботи, та ми то вельо помогло. Мал сом добру екипу и такой ми було лєгчейше и робиц. После келнерованя сом прешол робиц до готелу у Ровиню. Теди сом видзел же яка розлика медзи готелиєрством и келнерством. То була барз велька пременка. Робел сом наисце шицко, од физичних роботох по ноцни клуб дзе ше робело найвецей – визначує Няради.

Емилиян нє мал трему або страх кед ше приявел на роботу, гоч им шицким то було цошка нове. Трема настала после, кед прешол робиц до ресторану, прето же му шеф бул перфекциониста, як гвари наш собешеднїк. Но, за тот час научел вельо и барз є прето подзековни свойому шефови.

– На роботи у Врсару сом нїґда нє мал проблем. Вше зме мали добре дружтво и екипа була добра. Патрело ше помогнуц колеґом, научиц, указац и пофрантовац же би робота цо скорей прешла. Кед сом прешол робиц до Ровиню, там нє було так. У Ровиню кажде патрел на себе, нє було тей колеґиялносци – наглашує вон.

Емилиян ше нє могол здогаднуц анї єдней ствари котра му була проблем док бул у Врсару. Но, кед

прешол робиц до Ровиню, там уж мал вельо того цо му нє одвитовало. Одпочатку мушел провадзиц автобуси же би могол пойсц на роботу, змесценє му було оддалєне, та по роботу путовал добри 45 минути. А ґу тому, на роботи мал и вельки прицисок од шефа. Робел у готелу зоз пейц гвиздочками, та ше од роботнїкох обчековало вельо.

– Велї ше ми питали чи сом нє побановал же сом през лєто нє бул дома, алє то просто раз у живоце треба дожиц. Раз ше треба одпитац од социялизациї и почац „ґаздовац”. Дружиц ше вше мож и после сезони, аж думам же то и лєпше. Кед ше нє видзиме даскельо мешаци, после пойдзеш на пивко, та єст громаду бешеди – заключує Няради и за конєц додава же чловек цо вецей зна, то вецей вредзи. То його слова зоз хторима толкує же вредзи пойсц пробовац робиц єдну сезону.

– Препоручел бим роботу

на морю шицким хтори порихтани робиц. Єст цо видзиц по Горватскей, а и

МЛАДИ И БИЗНИС

научиц. Попри тим, мож фино и заробиц. Треба мерковац на хторе роботне место ше идзе и цо ше роби. За тих цо маю дилему, то заш лєм вельки крочай. Идзе ше зоз валалу, алє думам же хто порихтани научиц, робиц, а боме и заробиц, я щиро препоручуєм пойсц – закончує Емилиян.

И Саня Чизмар ше одлучела пойсц робиц на морйо, а одлуку принєсла так же чула досц позитивни искуства од других людзох. Вона була робиц през два сезони и того року єй будзе треци раз як пойдзе.

– На сезону нас ишло досц зоз валалу. Першей сезони сом робела у єдним рибним ресторану, а прешлираз сом робела у Врсару, у єдним меншим обєкту на плажи дзе сом правела гамбурґери –приповеда о своїм искуству и Саня.

З початку, як гвари, мала кус трему, алє то була позитивна трема. Нє мала вельки страх же як єй будзе и чи ше знайдзе.

– Мойо перши упечатки були

позитивни. Так було и по конєц. Найчежше ми було

кед ме мойо пайташе волали зоз фестивалох, журкох, манифестацийох, а я на морю. Алє швидко сом ше помирела зоз тим. Нормално же приду хвильки кед ци чежко же ши нє зоз своїма найблїзшима

през лєто, алє понеже маш свой циль прецо ши ту, после ци лєгчейше – гвари наша собешеднїца.

Чизмарова була задовольна зоз условиями котри мала. Було єй плацене змесценє и єдзенє, мала по два оброки, а даґдзе аж и три. Хижа єй була як у готелу, зоз двома або трома посцелями.

– Препоручела бим пойсц до Горватскей робиц шицким хтори нє маю стаємну роботу у валалє и хто жада здобуц нови искуства. Думам же кажде треба най ше випробує у тим. Хто ма дилему, мой мото бул шицки тоти днї же людзе зоз рижних европских жемох приходза ту, плаца барз вельо же би ше костирали и купали. Ми ту робели, доставали зме плацу, а ґу тому зме могли задармо и уживац на морю – гвари Саня.

Так як и Саня, и Антонела Надь ше одлучела пойсц опробовац на сезони так же чула од пайташки позитивни искуства котра там уж була. Робела як сервирка, а робота єй була виношиц єдзенє госцом, после и склонїц єдзенє, а познєйше помагала и келнером та ношела и пице. Вона тиж робела у Врсару. Кед ше приявела за роботу на морю, нє мала трему, була барз возбудзена и чекала най видзи цо ю чека.

– Перше сом подумала же як я витримам зоз телїма людзми, понеже зме шицки

були у дому, алє познєйше

звикнєш и упознаш там нове дружтво, та анї то нє бул проблем. На роботи ми було наисце добре. Мала сом добри колектив, нє патрели вони чи сом сервирка чи келнерка, шицки шицко робели и так зме помагали

єдни другим, и то ми од шицкого того найлєпше –приповеда вона.

Антонела прилапела же през лєто будзе робиц на морю, та єй нє було чежко же нє була у валалє. Кед ше врацела до валалу, шицко надополнєла.

– Условия були цалком

нормални. Мали зме шицко цо потребне же биш жил „нормални” живот. Шицко нам ше находзело блїзко. Мали зме задармо и змесценє и єдзенє ¬¬– толкує Антонела и препоручує Горватске приморє шицким особом, и старшим и младшим, хтори нє знаю на хтору драгу рушиц. Пробовац нїч нє кошта, як наглашує вона, а мож вельо напредовац, нє лєм сезонски, алє и остац робиц у фирми през цали рок.

16 \\\ МАК

АЛТ ШОУ У МАК-У

Розгварка зоз Сашом Палєнкашом

„Емисия за младих – АЛТ шоу”, каждей стреди од 21:30 г и репризно штварток од 12:30 г на габох Радио Нового Саду (92, 100, и 107,1 мvеґагерци)

„НАЙКРАСШИ БЛУЗ”

После пол рока як Сашо Палєнкаш

шпиванку „Найкрасши блуз” премиєрно

виведол на „Червеней ружи”, обявел

за ню и студийну верзию, а нєдавно

обявел и видео-спот. Сашо наш добре

познати кантавтор и шпивач, хтори

дзечнє роками участвує на наших

фестивалох и манифестацийох, а рускей

заєднїци найвецей доприноши зоз свою

авторску музику. Як спомина, шпиванка

„Найкрасши блуз” настала ище пред даскельома роками, кед Жарко Остоїч обявел текст у Литературним слове.

ЛидияКостелник

комплексносци понеже ше у видеу зявює кловн хторого требало и нашминкац и

облєчиц, пред тим и обдумац як би мал випатрац. Ту ми помогло виглєдованє по интернету, а найвекшу часц одробела моя колеґиня Андрея Штефанко з хтору сом сотрудзовал и скорей, пред велїма роками.

Нє сцел сом ше повторйовац зоз идею

хтора була виведзена на „Червеней ружи”, гоч и у тим споту єст танцованя, алє тото

цо тераз зняте то була импровизация под

час знїманя, а вец при монтажи селекция.

Намира нє була правиц з шпиванки гит, анї зоз спота даяки спектакл, идея єдноставна – же би тота шпиванка була природна

– толкує Сашо и визначує же цала идея рушела од инспиративного тексту хтори мал приповедку и порученє. Кед слово о музики, Сашо ю знїмал сам дома у своїм такволаним студию. Знїмани инструмент по инструмент, бо доминую дуйни инструменти.

– На перше читанє, мнє ше текст попачел, а коло мнє, як звичайно, була ґитара хтору сом такой и вжал же бим направел даяку мелодию. З дробнима корекциями тексту, шпиванку ше швидко направело и, потим як „Червена ружа” обявела конкурс, послал

сом „сирови” материял, т.є. ґитарски риф и шпиванє, а вец кед шпиванка прешла на конкурсу, Мирослав Пап дал адекватни аранжман, и наисце сом задовольни з финалним резултатом. У першим читаню

того тексту ми була инспирация филм „The Blues Brothers” цо до конца була главна тема

у виводзеню тей шпиванки на „Червеней

ружи” – гвари Сашо.

Як вон спомина, при обдумованю видео-

спота за спомнуту шпиванку унапрямел ше на условия за знїманє яки мал. Сам авдио знїмок шпиванки уж постоял, а видео ше

дакус оддлужел.

– Жадал сом же би ше зняло голєм

єдну верзия споту, а мал сом три, штири сценария за таки видео-спот. Думам же то найєдноставнєйша верзия, т.є. сценарио, гоч з другого боку и вон мал одредзени

– Нажаль, нє мал сом прави дуйни инструменти дома, та шицки тоти саксофони, кларинети сом грал на клавиятурох и потим миксовал же би здабало на живе виводзенє, а нє на строго „випейґлане” у студию. На шицко тото сом додал вокали, при хторих ми помогла и Марина Роман з хтору тиж сотрудзуєм роками и хтора ше дзечнє одвола на мою поволанку. Цо ше авдия дотика то „запаковане” до двоминутовей приповедки, а спот знїмани у условийох яки були – закончує Сашо.

Шпиванка „Найкрасши блуз” доступна на Сашовим Ют’юб каналу, а авдио шпиванка доступна на його Бенд кемп профилу на адреси sasapaljenkas.bandcamp.com

ЛЕКСИКОН

Мено:

Наташа Еделински Миколка, дипломовани политиколоґ за медзинародни роботи на Факултету политичних наукох у Беоґрадзе, учителька и наставнїца руского

язика зоз елементами националней култури у Шидзе, Беркасове, Бикич Долу и Бачинцох, жиє у Беркасове, пресадзена зоз Керестура, у тей хвильки екслоцирана до Бикич Долу...

Як ше розвивал твой музични смак

од дзецинства по нєшка? -Як дзецко

сом слухала тото цо ми пущали: Дьордя

Балашевича, Црвену ябуку, Тути фрути

бенд, Баяґу... (дацо зме мали дома, дацо

у пайташкох, а дацо ше частейше круцело

на ТВ-у) Власни смак спрам музики сом

освидомела даґдзе у 4. класи основней школи зоз даєднима панк и рок бендами.

Концом основней школи ме зацикавели и джез и блуз и то ше вше дзешка слухало паралелно єдно зоз другим, даєдни аж и по конєц штреднєй школи. Факултетски

днї охабели у опусу слуханя Балашевича, фалатки панку, року и джез музики и додали французки шансони, тамбурово, алє и даскельо поп, ска и реґе мена (ґарант сом дацо забула).

Цо тих дньох найвецей слухаш?-Тих дньох у хвилькох кед сом сама то найчастейше даяки mix AnnenMayKantereit, LP, GnR, Amy Winehouse, Queen, Lykke li, Dave Dee, Dozy, Beaky, Mick & Tich, Edith Piaf, George Ezra, Hladno Pivo, Tamara Obrovac, даяки руски народни шпиванки зоз Войводини и зоз старого краю… Алє якош найвекшу часц дня забераю мелодиї зоз Baby shark, уводна шпица зоз Овечки Шона, пестри спектер шпиванкох Смейка и Танцулиєнки, потим „Гей, на тарки, на тарки”, „Мала гушенїца”, „Меркуй добре рибару”, „Роксен” як и вше актуални широки опус позбераних творох од „Мамоооо, мамоооо, можем..?”, „Мамо, гибай”, „Мамо я би чоколадне млєчко”, даєдно „ Жено, дзе ми (ключи од авта, чарна маїца, клїнок од стола...)?”, по златну цихосц. Хтори кнїжки або писателє на це зохабели наймоцнєйши упечаток? -Период кед сом дисциплиновано читала бул кед ми ше Диона народзела. Дзецко спало през ноц, а мац нє могла, та читала. Спомедзи вецей

авторох хторих сом пречитала у тим периодзе, а на мнє охабели окремни

упечаток то вшелїяк Фредрик Бакман зоз кнїжку „Чловек

хторому мено Уве”, алє и Исак Асимов зоз шицкима 15 кнїжками у циклусох „О роботох”, „О царстве” и „О задужбини”, як и зоз романом звонка циклусох „Немезис”. Двоме авторе подполно розличних жанрох и стилох писаня, алє кажди на свой способ зохабел печац у моєй свидомосци. Єден ме обчаровал зоз прецизносцу емотивного оживйованя характерох, а други зоз свою схопносцу имаґинациї, а источашнє преглїбели и мой власни емотивни и имаґинативни швет.

Филми и режисере? -Єдно зоз найчежших питаньох пре вецей причини. Медзи филмами (за хтори знам як ше волаю и тих хтори ми пришли на розум) можебуц найбаржей охабели упечатки на мнє „Forrest Gump”, „The green mile”, „Cast Away”, „Dersu Uzala”, „Deconstructing Harry”, „The Aviator”, „Amelie”, „La vie en rose”... (Можебуц би вибор филмох бул кус длугши кед бим мала способносц довесц кажди филм до конца, а да нє зашпим и кед бим каждому могла запаметац мено.) Цо ше режисерох дотика, ту ше маю найсц Вуди Ален, Квентин Тарантино, Мартин Скорсезе... (и ту список нє подполни). А вони праве пре нєзвичайни приступ приповедки, схопносц вибрац ґлумцох за улогу як и пре ясну визию зоз хтору приступаю ґу роботи.

У хторим филму/сериї, хтора улогу биш любела кед би ци ю додзелєли?- Єст даяка хтора нє ма бриґи, хторей шицко идзе од рук, хтора нє роздумує о пенєжу и нє болї ю глава? Я би таку даяку.

У хторим филму, з чию улогу, биш ше тих дньох могола поровнац?-Зоз Халом, оцом у сериї „Малколм у штредку”.

Гобиї? -Мам вецей гобиї, даєдни активни, даєдни у стану мированя. Шицко бим сцела, алє за мало єст часу. Хвильково ше занїмам зоз аматерским шпиваньом у КПД „Дюра Киш” у Шидзе. Тримам шпивацки проби за младшу ґрупу у хторей и сама шпивам. Тиж,

МАК-ОВ ЛЕКСИКОН

пишем поезию за дзеци и одроснутих. Праве ми хвильково у фокусу нови тематски циклус за дзеци. Научела сом скравац и шиц, та дакеди уключим шивацу машину. Як младша сом любела и рисовац, лєм тераз нє барз мам часу за шицко. Любела сом и аматерску фотоґрафию, алє сом нє так давно мала пех же ми ше погубел гард диск, а на нїм були шицки фотоґрафиї хтори сом за шейсц роки направела, та тот гоби мирує, бо ище мам трауми на тоту тему. Любим кед сцигуєм пред Паску рисовац по видутих вайцох зоз воском. Но, з оглядом на тото же ми на єдно вайцо зна пойсц и по даскельо годзини, тот гоби нє практикуєм так часто од кеди сом одата.

Путованє за паметанє?-

Найупечатлївше

путованє ми бул одход 2002. року на стретнуце младих Руснацох до Комлошки у Мадярскей. Мала сом познєйше и красши путованя, вшелїяк, алє тоту комбинацию людзох, путешествия, способу транспорта, случованьох през драгу и на самим стретнуцу, як и познанствох нїґда нє забудзем. Красу Будапешту, тото чувство пихи кед ше прешвечиш же ци єдини два слова хтори знаш по мадярски помогли же биш тот дзень нє остал гладни, тоти хвильки безпомоцносци кед дознаш же гайзибан зоз Будапешту идзе лєм по станїцу Олозлиска-Толчва и же лєм цо ше нє змеркло, а помедзи тебе и одредзиско

єст ище два населєни места, а єдини превоз отамаль по Комлошку то автобус хтори идзе кажди треци роботни дзень, а то нє нєшка...

и тоту еуфорию кед нас, пецеро биднята хтори рушели пешо зоз торбами на главох, уж дзешка после валалу Ердогорвати позберал

джип и одвезол на место стретнуца, тото чувство же ши дома кед чуєш зоз якима нас шпиванками привитали, тоти жулї од вецейкилометрового шейтаня у папучох, тоти токайски пиньвици и добру атмосферу вше будзем мац у шерцу и пред очми. Концерт/представу хтори нїґда нє забудзеш?

Як прави локал патриота повем же Водовафест на базену у Керестуре, даскельо роки за шором, бул за паметанє шицким. По идеї и квалитету у ранґу зоз озбильнима фестивалами, алє сам факт же то орґанизовала наша младеж и же ше случовало у Керестуре дзвига тот фестивал високо понад шицки други фестивали и концерти на хторих сом була.

Лаєш дакеди? Придзе то кеди-нєкеди каждому же би дакому

обрацел лїцо на руби, алє керуєм. Думам же лаце нє доприноши

нїчому доброму, зменшує вокабулар, дїйствує просто и часто увредзуюцо.

Од чого ше боїш?- Нї од чого материялного.

Роздумованє о феноменох як цо преходносц

часу, сама свидомосц о нїм и його дїйству на моїх милих и на мнє саму ми однїма колєна. Найбаржей ше боїм же ше за наш час на тим швеце нє налюбим досц своїх наймилших.

У чим ши найлєпшиа?- У шицким цо ми у тей хвильки у фокусу.

У

чим

би ше любела опробовац, а ище

ши нє?- Любела бим ше научиц вожиц на ролерох и корчольох! Жаль ми же сом после першого ставаня на ролери нє була упартейша. Кореоґрафия Бамби на ляду и вельки финиш у кружним спущованю коло бандери, док ше ноги зоз каждим кругом вше баржей розчаковали покля задок нє треснул на жем, ми у гевтей хвильки були достаточни арґумент процив же бим похопела же то можебуц нє за мнє.

Яки совит биш дала младим?

Прешлїдзела бим совит, зоз парафразу, тот цо ми достали у штреднєй школи од професора Владимира Бесерминя. *Кед дацо сцеце, а нєт – направце да єст, дайце шицко од себе и нє ганьбце ше опитац помоц кед вам треба. Намагайце ше цо частейше викрочовац зоз власних рамикох и роснуц. На младих швет остава и то нє єдного дня, алє тераз, такой, бо ище нїхто нє остал на вики млади.* Ту бим обовязно додала и совит моєй баби Надьовей же „Шицко цо робиш, роб з любову!”.

Твоя животна девиза? Дзе єст дзеки, єст и способу. (Може! Вше може, лєм дай да ше порадзиме!)

Нєдавно з друку вишла нова кнїжка Мирона Жироша „Бачванскосримски Руснаци дома и у швеце: статї и есеї”. Дзепоєдни особи нашй рускей заєднїци, тоту кнїжку нє дочекали отвореного шерца алє, могли бизме повесц, з видлами у рукох. Прецо?

Цо у нєй пише же так джобе до оч’?

Автор забера українофилске становиско спрам Русинох, „плюва“ по Рускей Матки и Шветовому конгресу Русинох, Руснацох, Лемкох

и ище даєдни ствари. Припознавам, анї я ше нє складам з дзепоєднима авторовима становисками, алє то нє значи же цала кнїжка „нє добра“. Ту барз цикава чловекова психолоґия и справованє.

Вше нам до оч” вецей джобе дацо цо нє добре, як дацо цо добре. Воно нас зашлєпює и нє можеме ширше спатриц ситуацию.

Наприклад, кед чловек пойдзе на концерт, представу, балет або дацо подобне, цали наступ будзе патриц глєдаюци даяку „гришку”. Кед ю конєчно найдзе, його єство будзе накармене и може намире предлужиц з програму (кед же ше уж и нє закончела).

Часто патрач обачену „нєсовершеносц” надпомнє особи котра ю направела, АЛЄ нє похвалї шицко гевто цо добре одробене. Нащивену подїю будзе паметац, алє лєм пре тоту

малу „гришочку”, а нє пре тото же шицко друге було одличне.

Як патрач зоз прикладу, так и читатель, будзе зашлєпени з тима, наволайме их, „гришками” и нє годзен обачиц дацо цо ище важнєйше од того. Требали бизме ше намагац у шицким глєдац тото цо добре. Воно ше найчастейше даґдзе скрива, алє з нашу упартосцу и витирвалосцу будзе пренайдзене.

На тоти „гришки” у кнїжки було би праве шалєнство писац даяки одвит, арґумент або подобне... З тим нїч нє можеме пременїц, анї нє пременїме. Автор, нажаль, вецей нє з нами и нє може арґументовац нашо критики. Ґу тому, и сам мам даяки питаня котри бим любел поставиц авторови, алє то нєможлїве. Можебуц у даєдним другим його дїлу пренайдзем або розяшнїм дилему котру мам.

Значи, кед нє будземе глєдац

„гришки”, писац одвити и коментари на нїх, цо нам остава? Остава нам тото цо часто нє сцеме видзиц, тото цо добре. Автор вельо пише о националним идентитету, националней свидомосци и припадносци, любови

спрам националному єству, о щезованю, початку и концу нашого руского єства, спознаню своїх кореньох...

Начишлєни теми треба же би нам були важнєйши

од там даяких критикох на українофилство або плюваню по... Кед голєм половку моцох хтори бизме похасновали за нєдобре унапрямиме на добри ствари з тей кнїжки, достанєме високи резултати. Автор вецейраз опомина читача на його щезованє з надїю же ше у нїм розгори давно загашена жирячка националного идентитету. На тим треба же бизме робели и направели пременку у нашей заєднїци.

Прето, мили Рускинї и Руснаци, а насампредз млади, нє забувайце свойо походзенє – свойо коренї. Вашо ше родичи, баби и дїдове можебуц нє трапели вельо, алє нє шмеце забуц на предкох, котри попредали свой скромни, худобни маєток у старим краю и пошли до нєпознатого швета за лєпшим животом. Жем по котрей ходзице, намочена зоз їх кирвавим знойом котри прелївали од рана до вечара, же би Ви нєшка мали лєпши и лагодєйши живот. Нє шмеме забуц и одрекац

жертви. (499)

ИванЛїкар

НАЙЛЄГЧЕЙШЕ „ПОПЛЮВАЦ”

НЇБИ ШМИШНE

Пририхтал Иван Лїкар

Пришла телевизийна екипа зоз РТВ-у на салаш до Керестура, та ше питаю дїдови:

-Бачи, як ви себе ту жиєце?

-Но, ша рано вчас ставаме, попиєме палєнку...

-Нє, нє бачи, нє шмеце то так директно повесц на телевизиї, мушице дакус красше.

-Но, ша як бим то могол повесц дакус красше?

-Ша нє знаме, наприклад, поведзце же читаце...

-Но та добре... Рано ше зобудзим, пречитам кнїжку, вежнєм другу, пречитам, пойдзем до сушеда Дюри, та читаме вєдно. Кед пречитаме шицко, пойдземе до

Петра прето же вон ма библиотеку, а кед уж анї там нєт цо за читанє, вец пойдземе до Мирона, прето же вон ма друкарню.

Стретли ше двоме пайташе, та єден другому гвари:

-Пойдземе до Петра? народзело

му ше дзецко!

-Може, а цо ма?

-Русийску водку!

Виступи Нил Армстронґ на Мешац и гвари: „То мали крочай за чловека алє вельки...” – кед

нараз збачує трох хлопох як печу сланїну при

огню. Патри на нїх и пита ше им:

–Цо ви ту робице?

Перши гвари: - Я з України. У Припяту сом доєл краву, одразу „бум” – Чернобил, и я ту.

–А ти? – опитал ше другому.

–Я зоз Єгипту. Скакал сом з пирамиди на

пирамиду. Раз сом так високо скочел и тераз сом ту. –А ти? – опитал ше трецому.

–Я Виходняр.

–А цо ти ту робиш?

–Нє знам, идзем зоз свадзби.

Хлоп ше споведа паноцови:

–То шицки вашо грихи?

–Но..., та мам ище єден... –Яки конкретно?

–Гааа... уж два роки нє приповедам зоз швекру. –Ша, я вас нє можем розришиц грихох. –Добре, цо мам зробиц?

–Мушице єй повесц „пребачце”.

–Ааа йоой... Пожичице ми на хвильку мобилни?

–Шлєбодно, най ше пачи!

Хлоп навола швекру та гвари: –Добри дзень! Будовательни материяли?

–Нє, нє, погришели сце.

–Ага, пребачце!

Розгварка зоз Силвию Маґоч

Нєзвичайна стипендия за студентох, Ф ондациї А ни и В лади Д ивца

Єдна од найважнєйших стварох у наших

животох, без огляду зоз чим ше занїмаме то мотивация. Мотивация барз важна

за наш особни розвой, злєпшує наш

квалитет живота и дава нам моц же бизме лєгчейше дошли до конєчного

цилю. Чловек ше у живоце може за барз швидки час мотивовац, медзитим

мотивация ше ище швидше може

страциц, окреме кед слово о мотивациї

за ученє. Думам же тото цо векшину студентох и школярох найшвидше може мотивовац за ученє, то праве стипендия.

Верим же сце чули за рижни файти приватних и державних стипендийох, алє чи сце чули за стипендию котру додзелює Фондация Ани и Влади Дивца? Яка то стипендия, дознаце у розгварки хтора пред вами, зоз Силвию Маґоч з Коцура, студенткиню першого року Польопривредного факултету у Новим Садзе, добитинїцу спомнутей стипендиї.

Поведз нам Силвийо, о якей стипендиї слово?

Силвия Маґоч: То стипендия котру додзелює Фондация Ани и Влади Дивца. Можу ю достац лєм студенти Польопривредного факултету. Число добитнїкох стипендиї досц огранїчене, та ше прави велька селекция. Стипендию можу достац лєм седмеро студенти и барз ми мило же ше и я находзим медзи нїма. До стипендиї сом дошла прейґ професорки биолоґиї, а потим сом вецей информациї о нєй подознавала на сайту факултету.

Яки критериюми за доставанє тей стипендииї?

С. М: Як цо сом уж спомла, главни и найосновнєйши критериюм буц студент Польопривредного факултету. Накадзи тото условиє задоволєне, патри ше успих хтори витворени у стреднєй школи. Потим чи маме даяки гобиї, чи маме жеми, чи дахто з фамелиї хори од даякей хороти, а на самим концу ше пише думанє же прецо би праве ми требали достац тоту стипендию и яки нашо плани за будучносц. Тиж так, єден зоз условийох котри муши буц сполнєни кед же ше достанє стипендия то волонтиранє.

Гвариш же єден зоз условийох тот же би ше волонтирало. Дзе ши потераз волонтирала и яки волонтираня приходза до огляду? Дзе плануєш ище волонтирац?

С. М: Гей, єден зоз условийох то волонтиранє голєм штири годзини у мешацу. Я потераз волонтирала за Евангелистичну церкву Александра Суботина у Коцуре и ишли зме до єдного места однєсц єдзенє, шмати, обуй

и други нєобходни ствари людзом хтори у потреби. Шицки волонтираня котри базирани на помаганю людзом котрим помоц найпотребнєйша приходза до огляду. Барз сом задовольна зоз волонтираньом, та ту и плануєм предлужиц волонтирац.

Кельо тебе значи тота стипендия?

С. М: Значи барз вельо. Перше финансийно, понеже ше на мешачним уровню достава 10 000 динари, котри ше, нормално, нє муша врацац. Тота стипендия ми єдна велька мотивация за ученє и намаганє же бим була цо успишнєйша. През тоту стипендию сом пренашла и красоту волонтираня, котра подрозумює помаганє другим людзом, цо ме барз виполнює. Тиж так, барз добре же ше попри тей стипендиї може достац и державну стипендию, як и и други файти приватних стипендийох.

Яки твойо упечатки студираня на Польопривредним факултету зоз перспективи бруцоша?

С.М: Барз сом задовольна же студирам тото цо любим. Студирам на напряме фитомедицини. Факултет дакус чежки, алє шицко ше може посцигнуц кед єст мотивациї и дзеки. Тиж так, барз добра основа за тот факултет ми и знанє котре ношим зоз законченей нашей рускей Ґимназиї у Руским Керестуре. Дружтво на факултету окреме барз добре. Вше кед нам чежко, помогаме єдни другим.

„Кападокия важи за єдно од найпопуларнєйших местох, кед нє и найпопуларнєйше, за лєценє на балону. Кажде рано, коло 6 годзин, до воздуху ше видзвигую прейґ 100 балони котри лєца одприлики годзину и дзвигаю ше и до 700 метери. Чежко описац яке то дожице „випендрацˮ ше на таку висину, а ище чежше описац погляд од горе. Таке дацо треба дожиц.ˮ