Mak 6 7 2016

МУЛТИМЕДИЯЛНИ ЧАСОПИС ЗА МЛАДИХ ЧИСЛО 6-7 / ЮНИЙ – ЮЛИЙ 2016 / ЦЕНА: 100 ДИНАРИ ФОТО: АНДРЕА НОВАК МАК 6-7/2016

~ 1

ЗМИСТ

03 04 06 08

09

У ФОКУСУ Ц. Надь: Наукова конференция М. Зазуляк: Розгварка О. Рамач и О. Балач С. Иван: Интервю Я. Русковски „Erotica Ruthenica” МАК-ОВ КОЛАЖ Б. Ройко: Смисел фотоґрафиї РОЗДУМОВАНЄ НАГЛАС

10 Е. Чизмар: Мини водитель

11

ТАК И НЇЯК ИНШАК А. Римар: Любела бим кед би и вон любел...

УПЕЧАТКИ

СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ

04. бок У ФОКУСУ Гушля – робота, алє и любов и задовольство Перша асоцияция на шестри Оксану Рамач и Олесю Балач з Руского Керестура векшини хтори их познаю то – гушля. Оксана почала грац на нєй у другей класи основней школи, а понеже єй три роки младша шестра, Олеся, вше сцела шицко цо и вона, почала ходзиц вєдно з Оксану на годзини кед мала лєм пейц роки...

12 С. Колошняї: Концерт Енрикеа Иґлесияса 13 С. Надь: „Пинково гвиздочки” 14 М. Симич: Борительни схопносци

16

ШВЕТ ТЕХНЇКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ И. Ґубаш: Руска тастатура УПОЗНАЙ СЕБЕ

18 М. Дудаш: Тест

20

КУЦИК СОВИТОХ М. Рамач: Цо и чом читац? НАПРАВ САМ

22 М. Колошняї, Т. Ґовля: Ориґами

23 24

ВЛАСНИ ПЕЧАЦ А. Живкович: Проза Фотоґрафия як гоби: Є. Лазор

МАК Мултимедиялни часопис за младих www.ruskeslovo.com/mak/ Facebook: MAK MAGAZINE mak.magazine@gmail.com Число 6-7 юний-юлий 2016 Директорка: Мартица Тамаш Oдвичательна редакторка: Мая Зазуляк

2 ~

08. бок У ФОКУСУ Ориґинални вечар Тема тогорочней програми „Дзе(нь) младосц(и)?”, отриманей 27. мая у орґанизациї, и у просторийох, Руского културного центру (РКЦ) у Новим Садзе, була „Еротика Рутеника”, по записох Володимира М. Гнатюка.

МАК 6-7/2016

Помоцнїки редакторки: Цецилия Надь Сенка Иван Михаил Рамач Дизайн и компютерски обробок: Златко Емейди Язична редакторка: Блажена Хома Цветкович На насловним боку: З вистави фотоґрафийох „Еротика Рутеника” Руски културни центер

16. бок ШВЕТ ТЕХНЇКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ Руска тастатура През кратки текст у тим чишлє потолкуєме як инсталовац руску тастатуру на компютеру. За початок, треба превжац запаковану архиву зоз сайту www.rusini.rs. Авторка фотоґрафиї: Андреа Новак

CIP – Каталогизација у публикацији Библиотека Матице српске, Нови Сад

Видава НВУ „Руске слово” Булевар ошлєбодзеня 81/VII 21 000 Нови Сад

008+32(=161.2) (497.113)

Жиро рахунок: 160-923244-82 Интеза банка, Нови Сад Друкує Artprint media doo Нови Сад

MAK : мултимедиялни часопис за младих / редакторка Мая Зазуляк. – Рок 1, ч. 1 (1972) - . – Нови Сад : Руске слово, 1972-. – Илустр. ; 28 cm ISSN 0350-8080 COBISS.SR-ID 15945730

У ФОКУСУ Цецилия Надь Треца Наукова конференция младих науковцох и фаховцох

НАРОК БУДЗЕ ОБЯВЕНИ ЗБОРНЇК

На новосадским Филозофским факултету всоботу, 21. мая, отримана Треца наукова конференция младих науковцох и фаховцох, на хторей представени роботи з линґвистики, литератури, историї и ґеоґрафиї. Орґанизаторе Конференциї Оддзелєнє за русинистику Филозофского факултету, Завод за културу войводянских Руснацох и Виглєдовацки круг. Окрем младих з наших местох, на Конференциї участвовали и двойо студенти з иножемства – з Япону и Словацкей. З рижнима темами котри вязани за Руснацох свойо роботи виложели мср. Александер Мудри, Марина Сакач, мср. Моника Абодї, Ася Папуґа, Михаїл Римар, Катарина Петрусова, мср. Канаме Окано, мср. Ана Римар, Марина Биркаш, мср. Саша Сабадош. После каждого викладаня була дискусия. На Науковей конференциї присуствовали и шеф Одсеку за русинистику др Янко Рамач, котри ю и отворел, як и його заменїк, др Михайло Фейса. Як и з перших двох конференцийох, и з тей Трецей конференциї ше обяви шицки роботи у окремним Зборнїку, у першей половки идуцого року.

МАК 6-7/2016

~ 3

У ФОКУСУ Мая Зазуляк Розгварка з музичарками Оксану Рамач и Олесю Балач

ГУШЛЯ – РОБОТА, АЛЄ И ЛЮБОВ И ЗАДОВОЛЬСТВО Перша асоцияция на шестри Оксану Рамач и Олесю Балач з Руского Керестура векшини хтори их познаю то – гушля. Оксана почала грац на нєй у другей класи основней школи, а понеже єй три роки младша шестра, Олеся, вше сцела шицко цо и вона, почала ходзиц вєдно з Оксану на годзини кед мала лєм пейц роки. Гоч гушля єден з чежших инструментох за гранє, були витирвали, та обидва закончели и штредню музичну школу, а тераз су студентки Академиї уметносцох. Уж даскельо роки робя у бендох за вешеля, алє су члени и даскелїх оркестрох и квартету. Родичи их мушели вожиц до Кули на годзини гушлї, понеже у Керестуре нєт тот напрям. И так коло седем роки, дакеди и штири раз до тижня, док обидва нє закончели основну музичну школу. Тиж так, роками вежбали же би звук на їх гушльох бул таки як тераз кед вежню смик до рукох.

4 ~

МАК 6-7/2016

– Було досц чежко научиц грац на гушлї. На початку було наисце вельо шкрипаня. Озда то єдини инструмент хтори на початку, док ше го нє звлада, звучи барз нє фино. Перши годзини ишли през бависко, Олеся ходзела аж и з барбиками на годзини. Медзитим, гоч вона була младша, приблїжно зме напредовали у граню. Вше зме вєдно ишли на змаганя, на наступи, и були потримовка єдна другей – гвари Оксана.

РОСЛИ З МУЗИКУ И Олеся и Оксана роками танцовали у фолклорней секциї у Керестуре, шпивали у дзивоцкей ґрупи, грали у оркестру керестурского Дома култури, а и тераз дакеди граю кед маю часу. Часц су Националного оркестру Руснацох, квартету „Sunrise”, граю и у младежскей филгармониї Сербиї, а обидва були и члени Ансамблу „Вила” у Новим Садзе. Олеся у штреднєй школи грала и у интернационалним оркестру у хторим були позберани млади зоз Сербиї, Анґлиї и Нємецкей.

– Вироятнє нам оцец пренєсол любов ґу музики. З музику зме росли и то нам було цошка цалком природне. Подрозумйовало ше же обидва будземе грац на даяких инструментох. Велї ше нам питали же чи нас оцец наганя же бизме грали, понеже и вон музичар, а мнє то вше було глупе питанє – ша, озда, то любиме! Одмалючка сом знала же тото сцем робиц у живоце, нїґда сом ше нє двоєла. Интересую ме и даєдни други обласци, алє гушля ми вше була на першим месце – бешедує Олеся. Обидва маю велї награди зоз змаганьох, мали солистични, як и заєднїцки концерти. Оксана и компоновала даскельо шпиванки за „Червене пупче” и „Ружову заградку”, а обидва и шпивали на „Пучецу”, змагали ше за найкрасши глас на „Ружи”, дзе Оксана раз у дуету и победзела. Но, як гваря, нїґда нє любели наступац як соло шпивачки.

У ФОКУСУ – Я барз вельки тремарош и нє любим сама наступац анї на гушлї, док у оркестрох и квартетох обожуєм. Барз мам вельку трему и кед мам грац на испиту з гушлї пред комисию, док Олесї нє проблем наступац самей. То цалком звичайне, бо зме два розлични характери – обяшнює Оксана.

ВОЛЯ КЛАСИКУ, АЛЄ ПЕНЄЖ У ЕСТРАДИ Олеся уж пияти рок грає у бенду за вешеля „Лила бенд”, док Оксана штварти у „Мистер твистер бенду”. З нїма граю на коло 60 свадзбох рочнє, алє ище и на преславох родзених дньох, кресцинох, матурских и абсолвентских вечарох. Ходза до шицких жемох бувшей Югославиї, алє и до Австриї, Швайцарскей, Нємецкей...

– Ище кед сом була у штреднєй школи, єдна професорка ше ми питала чи бим грала у тим бенду, понеже им требал дахто на гушлї. То ми було барз нєзвичайне, бо тота професорка вше була лєм за класичну музику, а процив того же бизме грали у таких бендох, та и КУД-ох. Понеже гушля драги инструмент, як и живот у Новим Садзе, пристала сом. На початку ми гварели же значне лєм же бим була нашмеяна, а же шпиванки научим з часом, понеже сом нє барз була упозната з тоту файту музики хтору ше грає на таких збуваньох – здогадує ше Олеся. На початку, кед Олеся мала други обовязки, заменьовала ю Оксана, а потим и вона постала стаємни

член другого бенду, єдного з 22-ох хтори трима їх менаджер.

– Граєме, углавним, кажди викенд, а дакеди и през тидзень. Шицко випатра совершено – поприберани зме, нашмеяни, а то заш лєм чежка робота, алє зато є добре плацена. Єст вельо одреканя. Як перше, нє вше ше можеме шмеяц, дакеди ше нам можебуц и плаче, алє, ошмих муши буц ту. Тиж так, часто нє можеме пойсц на, наприклад, свадзби нашим блїзким, бо нас нє вше єст хто заменїц. Идземе зоз „свирки” на „свирку” до цалком другого места. Часто шпиме у комбию през драгу, ушориме ше и такой граєме на другей свадзби. То барз напарте. Алє, зато за два днї заробиме наисце вельо, як дахто за цали мешац – визначує Оксана. Обидва ше складаю же, заш лєм, воля грац класичну музику, у хторей наисце уживаю, а на гранє у бендох патра як на свою роботу и єден преходни период у живоце.

– У нєшкайшим чаше класика нє досц ценєна, а популарна музика вельо прилапенша и плаценша. Можеме ми найсц роботи после Академиї, алє, заш лєм, єст нас барз вельо и плацу нє мож поровнац. Єдино кед робиш по три роботи. У тих 22-ох бендох векшина школовани музичаре. Нажаль, култура вообще занєдзбана у нашей жеми. Вше зме мали вельку потримовку од родичох у шицким, та маме и тераз. Но, оцец, а и мац, знаю же як то грац вечарами, та вше надпоминаю же най нам факултет будзе на першим месце – наглашую вони два.

Оксана на концу визначела же би найволєла преподавац малим дзецом гушлю у школи, або грац даґдзе у симфонийским оркестру, док Олесї жаданє грац лєбо у симфонийским оркестру, лєбо у опери.

ОЛЕСЯ

ОКСАНА

МАК 6-7/2016

~ 5

У ФОКУСУ Сенка Иван Розгварка зоз шивачку Ясну Русковски з Коцура

ЗАКОНЧЕЛА КУРС ЗА ШИВАЧКУ И ДОСТАЛА РОБОТУ ДОК ЗМЕ ИЩЕ ДЗЕЦИ, ВШЕЛЇЯКИ ПРОФЕСИЇ НАМ ПРИХОДЗА НА РОЗУМ, АЛЄ АНЇ ЗМЕ НЄ СВИДОМИ ЯК НАМ ШЕ З РОКА НА РОК ДУМАНЄ И ИНТЕРЕСОВАНЄ ЗА ДАЄДНУ ПРОФЕСИЮ МЕНЯ. ЯСНА РУСКОВСКИ ЗОЗ КОЦУРА ЗАКОНЧЕЛА ҐИМНАЗИЮ У ВЕРБАШЕ, А ПОТИМ ШЕ УПИСАЛА НА НОВОСАДСКИ ФАКУЛТЕТ ТЕХНЇЧНИХ НАУКОХ, НАПРЯМ ҐРАФИЧНЕ ИНЖЕНЄРСТВО И ДИЗАЙН. ПРЕД КОНЄЦ СТУДИЙОХ ПОХОПЕЛА ЖЕ ЄЙ НАЙВЕКША ЛЮБОВ ТО ШИЦЕ. У МЕДЗИЧАШЕ ЗАКОНЧЕЛА ШТИРОМЕШАЧНИ КУРС ЗА ШИВАЧКУ У НОВИМ САДЗЕ И ПОШВИДКО ДОСТАЛА И РОБОТУ У НОВОСАДСКИМ, СКРАВЕЦКИМ САЛОНУ.

6 ~

МАК 6-7/2016

Кеди ши ше заинтересовала за шице? Ясна Русковски: Ище кед сом була мала, любела сом правиц скици даяких сукньох и шосох, задумовала сом як би то випатрало и як би я то могла скрац. Медзитим, нє була сом свидома же мнє то окреме прицагує. Кеди ши першираз дацо ушила? ЯР: Кед сом була ище дзецко. Першираз сом ушила шмату за мою бабку. Попрескравала сом свойо геланки и ручно то шицко зробела. Чи мож знанє здобуц за таки кратки час кельо тирва курс? ЯР: Можем повесц же мож вельо научиц. Можебуц нє випатра же то досц же би ше звладало ремесло, алє мож. Я научела барз вельо. Правда же ме то и интересовало, та сом вец мала и дзеку цо вецей научиц и здобуц

цо вецей знаня. Вшелїяк, после того то нє готове, треба ище учиц и усовершовац ше, алє пракса чуда зроби. Док закончиш факултет, хторей професиї ше думаш баржей пошвециц? ЯР: Нє можем повесц же ме ґрафични дизайн нє прицагує, алє дефинитивно знам же ше сцем занїмац зоз моду и скраваньом шматох. Иснує даяка вяза медзи твоїм факултетским напрямом и шицом? ЯР: Кед сом вибрала тот напрям, думам же сом анї нє була свидома же виберам дацо цо у ствари може помогнуц при скраваню шматох, алє може. Може ми помогнуц кед треба дацо здумац и креативне направиц, премосциц даяки проблем при скраваню, а тото цо интересантне то же зоз ґрафичним дизайном можем, наприклад, здумац койдзеяки

У ФОКУСУ принти и апликациї котри можем видруковац и пренєсц на шмату. Виплаци ше тота робота и чи ше мож визначиц попри шицких других? ЯР: Правда же скоро на каждим углє можеце найсц шмату котра анї нє така драга, и пре тото можебуц анї нє популарне однєсц до шивачки ушиц дацо, алє велї нє жадаю буц як и шицки други, сцу ше визначиц и буц иншаки. Мушице буц наисце креативни же бисце здумали дацо нове, цо нє мож найсц так лєгко. Правда и тото же гоч дзивки и приду же би ше им ушило сукню, заш лєм цагаю на модел шицких других сукньох. Прето ми ту же бизме дали суґестию и визначели ше зоз иншаким моделом, ручно направеним. З тоту розличносцу, визначованьом и ориґиналносцу можеце робиц и заробиц, то ше ценї. Ми як шивачки маме лєм єден проблем, а то же у нас нє мож найсц шицки материяли хтори бизме любели мац и понукнуц. Наприклад, и рижни файти чипкох и пантлїкох нам хибя. Яка файта шмати ци найинтересантнєйша за дизайнованє? Цо найволїш скравац? ЯР: Дефинитивно сукнї. Ту можем вше дацо меняц, здумовац и креативно ше виражовац. Лєм кед подумаце на рижни материяли, фарби, прикраски, длужини, модели – нєт конца, нє иснує типични шаблон по хторим треба ушиц єдну сукню. Мушим повесц же ме прицагує и скраванє винчанїцох, аж ту мож вельо того здумац и зробиц, алє за таке дацо ми ище треба искуства и аж вец ше можем и до такей роботи упущиц.

ш,

ланує

а? П дотик

боти тей ро е ш о алєй ц лон? и за д н а кси и л сни са п а и л ц в ей пра и ц ц е и в Як р о о в ц т ростор буц, о здобуц асни п л и в ц й и о може б в с дзем ро аль бу вельо ла мац м е м а б є т ю л о л п я думам боти. зе, алє ого дн тераз тей ро о и буд у им єдн т б а е е ш ЯР: За ж й ж м к ативнє и вери Вшелїя а и кре оботу ш р знаня. п у є н л л ла цо итаби бим бу и проф е ж м и на т робиц

МАК 6-7/2016

~ 7

У ФОКУСУ

„Дзе(нь) младосц(и)?” – „Erotica Ruthenica” у РКЦ

ОРИҐИНАЛНИ ВЕЧАР Тема тогорочней програми „Дзе(нь) младосц(и)?”, отриманей 27. мая у орґанизациї, и у просторийох, Руского културного центру (РКЦ) у Новим Садзе, була „Еротика Рутеника”, по записох Володимира М. Гнатюка. Тот ориґинални, нєкаждодньови вечар почал з отвераньом вистави цикавих фотоґрафийох з рускима мотивами авторки Андреи Новак. Потим Александра Лендєр вельочисленей заинтересованей публики бешедовала о еротичних записох у рускей литератури хтори Володимир Гнатюк зазберовал коло 1900. року, док Мирослав Малацко и пречитал даєдни з тих записох, котри обявени пред вецей як 20 роками у кнїжки „Еротика Рутеника”. Модераторка була Александра Живкович. Атмосфера ше того вечара ище баржей „зограла” у трецей часци програми, кед виведзени кабаре. Александра Колбас, Саня Дивлякович и Танита Ходак, у провадзеню пейцчленового оркестра, одлично одшпивали даєдни з наших вельочислених народних, двосмислових шпиванкох. Була и томбола, а креативни награди були у духу того вечара. Вечар орґанизовани з потримовку Роботного цела за младеж Националного совиту Руснацох.

ФОТО: АНДРЕА НОВАК

8 ~

МАК 6-7/2016

МАК-ОВ КОЛАЖ Борис Ройко Смисел фотоґрафиї

ЗЛЄКНУТИ МИШИ СЛУХАЮ, ДОК НОВИ МАЧКИ КОЛО ВОДЗА Єдна фотоґрафия дакеди знала буц лєм ище єдна красна памятка котра нас, насампредз, знала здогадовац на даяку красну и забуту подїю, або хвильку. Старомодни фотоапарати и окремни процес виробку фотоґрафийох у специялней просториї постали прешлосц, а рижни фото албуми полни зоз старима фотоґрафиями одходза на драгу забутосци.

становиска, оглашки, фотоґрафия, бависко и тарґовина вшелїячини, шицко то нєшка на єдним месце, на популарним Фейсу. Нє прейдзе анї єден „Божи” дзень кед дахто на спомнуту мрежу нє положи єдну фотоґрафию хвильковей роботи, новей шмати, даякого товариша, товаришох, лєбо самого себе, або урбано поведзено – селфи.

Розвита и швидка технолоґия у сотруднїцтве зоз науку шицко прейґ ноци обрацела на руби и почала твориц єдну нову еру у дружтве зоз младима котри сцу надрилїц цошка нове и потераз нє баш цалком усадзене у животней заєднїци.

Фотоґрафия самого себе, або селфи – звикнуце, чи обовязка? Єдному єдно, другому друге, трецому треце, а шицким єдно заєднїцке, а то обявиц слику самого себе же би ю други видзели, позберац найвецей, такволани, лайки и мац топстатус на мрежи.

Нєшкайши живот при младих вообще нє мож задумац без дружтвених мрежох котри творя їх состойну часц каждодньовосци. Єдна од найпопуларнєйших то вшелїяк Фейсбук, котри нєшка присутни у скоро шицких обласцох живота. Комуникация, реклама, любов, виражованє

Путуєш на автобусу, а попри тебе двоме у кошулькох и чарних „цвикох” ше намесцаю за „цверканє”; рушиш до варошу прешпацирац шe, гевти двойо залюбени котри маю пинк окуляри и нє видза нїч далєй од свойого носа ше сликую при Дунаю; пойдзеш на факултет, тоти

два там нашминкани зоз моцним червеним кармином як крев, намесцаю чулку, тримаю мобилни у рукох и уж су порихтани за нову фотку. Накадзи ше рушиш и обрациш коло себе ту и популарни селфи як запражка у каждей „дружтвеней мачанки”. Ище єден стереотип успишно вибудовани у дружтвеним штредку. Еґо и нарцисоидносц спред алтер еґа и социялизациї. Дефинитивно обовязка! Дзе скапала гевта „красна памятка” и прави смисел фотоґрафиї? Слика гутори вецей як тисяч слова, гваря старши и велї цо так думаю. Думаю?! Єдно думаю, а робя цошка цалком друге цо векшина надрилює и прилапює. Злєкнути миши слухаю, док нови мачки коло водза. Прави морални вредносци щезую, а вше интензивнєйша такволана „филозофия рулї” хтора вше баржей обшеда мали шиви клїтинки нашого мозґу.

МАК 6-7/2016

~ 9

РОЗДУМОВАНЄ НАГЛАС

МИНИ ВОДИТЕЛЬ ЗА СПЛЄТКАНЄ Емилия Чизмар

МА НЇЧ ТО, ЦО ШЕ МНЄ СЛУЧЕЛО... ТА, ТАК ЦИ ГВАРИМ... НЄ БЕШЕДУЙ!? ТЕРАЗ ЦИ СЦИҐАНЇМ... ДУМАМ, НИТ МЕ ИНТЕРЕСУЄ... УГЛАВНИМ... СЛУХАЙ ТОТО... НЄ ДА БУДЗЕ ТЕРАЗ ЖЕ Я ШИРИМ... ША, КОМУ БИ Я И ВИБЕРБЛЯЛА…? ХТО БИ ПОВЕД... ХТО БИ ПОДУМААААЛ... КЕД ВОНО... РЕКУ, СПЛЄТА ШЕ ВАЛАЛ... ДАКУС МОЖЕБУЦ ГЛУПЕ, АЛЄ НАЙ ЦИ ШЕ ПИТАМ ЧИ ПРАВДА...? БООООЖЕЕЕЕ, НАОПАКООО... ПУЙ ПУЙ... ТОТО! О ТИМ! ТА БУЦ МУДРИ... МЕДЗИ ИНШИМ, ЇХ ЖИВОТ... ТО ВШЕ ТАК... АЛЄ ТЕРАЗ КЕД ГВАРИШ, ТА ШЕ МИ ВЕДЗЕ ЖЕ И Я ВИДЗЕЛА... ГЕЙ, ГЕЙ, ЯСНЕ... ЕЩИ ОДКЕДИ! ДЗЕ ТИ ЖИЄШ? НЄ ЗНАМ ТАК ПО МЕНУ, ЗНАЛА БИМ ДА Ю СТРЕТНЄМ... НЄ ЧУЛА ШИ ЕЩИ ДАЦО?

10 ~

МАК 6-7/2016

ТАК И НЇЯК ИНШАК Ана Римар, мастер професор руского язика и литератури

ЛЮБЕЛА БИМ КЕД БИ И ВОН ЛЮБЕЛ... У каждодньовей бешеди часто хаснуєме дїєсловну форму потенцияла, гоч и нє знаме же ше то так вола. То форма хтору хаснуєме кед сцеме повесц цо бизме (нє би зме!) любели, або сцели зробиц. Тиж так, потенциял хаснуєме и кед толкуєме же ше дацо могло случиц, алє ше пре цошка нє случело. Наприклад: 1. Любела бим пойсц на лєтованє.

2. Любела бим закончиц курс за шминканє.

3. Кед би сцела, могла би отвориц фризерски салон. Часто ше погришно хаснує форму за першу особу єднини, так же часто мож чуц тото: Любел би робиц, кед би мал дзе. Кед ви за себе сцеце повесц же бисце любели робиц, вец тота форма погришна, а хаснує ше ю под уплївом сербского: Волео би да радим, дзе тиж правилно повесц бих, а нє би. Кед повеце: Любел би робиц, кед би мал дзе, похасновали сце форму за трецу особу єднини и то исте як кед бисце поведли: Славко би любел робиц, кед би мал дзе. У остатнїм прикладу виповедзени субєкт: Славко би любел робиц, кед би мал дзе. Вше кед сцеме виповесц субєкт, хаснуєме словко би: я би робела ти би робела вон би робел

ми би робели ви би робели вони би робели

Кед нє сцеме виповесц субєкт, гуториме так: робела бим або робела би сом (я бим робела) робел биш або робел би ши (ти биш робел)

робел би

робели бизме робели бисце робели би

МАК 6-7/2016

~ 11

УПЕЧАТКИ Сандра Колошняї Концерт Енрикеа Иґлесияса

МУЗИЧНОСЦЕНСКИ СПЕКТАКЛ ЕНРИКЕ ПРИРИХТАЛ ПРАВИ МУЗИЧНО-СЦЕНСКИ СПЕКТАКЛ. ЦАЛИ НАСТУП БУЛ ПОПРОВАДЗЕНИ ЗОЗ ШВЕТЛОСНИМА ЕФЕКТАМИ, ЗОЗ ЕФЕКТАМИ ЗОЗ ДИМОМ И ОГНЬОМ, БЛЇЩАЦИМА КОНФЕТАМИ КОТРИ ПАДАЛИ И НА ПУБЛИКУ, И ВЕЛЬКИМА ОКРУГЛИМА БАЛОНАМИ ЗОЗ НАДПИСОМ МЕНА ТУРНЕЇ „SEX AND LOVE”.

Єдна з найпознатших латино гвиздох, Енрике Иґлесияс, 10. мая други раз отримал концерт пред публику у Комбанк арени у Беоґрадзе. Наступел у полней арени, пред публику котра мала вецей як 8 000 людзох, од котрих велька векшина були дзивчата.

Концерт започал зоз писню „I’m a freak”, и предлужел зоз „I like how it feels”, „Heartbeat”, „Bailamos”… Промововал новши CD, та шпивал векше число писньох з нього, алє заш лєм нє вихабел найпознатши писнї зоз старших CD-oх котри публика тиж так люби.

Енрике дакус пожнєл, як цо ше и швечи таким вельким гвиздом, та почал шпивац скоро цалу годзину познєйше як цо було плановане. Медзитим, то публики нє завадзало, дочекали го зоз велькима овациями. Найгласнєйши були кед указал же ше потрудзел научиц и даяки сербски слова и озвал ше ґу публики зоз „Добро вече” и „Како сте”.

Указал и же люби интеракцию зоз своїма фанами, та, попри того же бина мала даскельо преширеня же би могол дойсц цо ближей ґу векшому числу публики, вон даскельо раз зишол и зоз бини и випендрал ше на трибини ґу публики, пообочковал дзивки и посликовал ше з публику.

12 ~

МАК 6-7/2016

У єдней хвильки, на одушевиє шицких нащивительох, виведол

єдного хлапца зоз публики на бину. Вон зоз нїм дакус побешедовал, одшпивал писню „Stand by me”, наздравел зоз палєнку и научел ище єдно сербске слово – „Живели”. За нєсподзиванє була ище єдна бина котра ше находзела у штредку публики, на котру ше „ушунял” зоз капулячу на глави, кед були погашени шветла. Там одшпивал баладу „Hero” у котрей шицки барз уживали, а окреме женска часц публики. После дакус менєй як двох годзинох, на розчарованє присутних, Енрике подзековал публики и закончел концерт зоз писню „I like it”.

УПЕЧАТКИ Себастиян Надь Телевизийни шоу „Пинково гвиздочки”

З МОЄЙ ПЕРСПЕКТИВИ На „Пинково гвиздочки” сом ше приявел концом юлия. Мал сом щесца медзи 6 000 дзецми буц праве тот хтори будзе на телевизиї. Так, помали пришол и час кед сом першираз станул на тоту бину. Шицко ми було нове и нєпознате, и у себе сом чувствовал якушик еуфорию и щесце же ше ту находзим. Закончуєм основну школу, як и основну музичну школу у Руским Керестуре. У шлєбодним чаше рисуєм, пишем, лєбо читам кнїжки, алє ствар хтора ме вше найбаржей виполньовала то шпиванє. Любим шпивац од кеди знам за себе, та ме так и векшина зна, по участвованю на „Пупчецу” и „Дньовки”, алє того року сом дожил єдно вельке искуство хторе будзем паметац занавше. Шицко ше случело так швидко и спонтано, же сом анї нє могол похопиц же ше упущуєм до такого познатого и велького шоу-а. Даскельо днї после приявйованя сом уж путовал до Беоґраду на авдицию, а два днї после на закончуюцу авдицию. После першого кругу хтори бул ище як напарти, чекал сом можебуц мешац же бим пошол на знїманє другого круга. У нїм сом достал пейц карсцелї. Нє можем описац свойо щесце хторе сом теди чувствовал, єдноставно, нє могол сом вериц же и я можем одшпивац за пейц карсцелї. Помали прешол треци, штварти, пияти круг, у хторих сом тиж прешол зоз пейцома гласами.

А потим пришол и шести круг, у хторим сом и закончел тото змаганє. Шпивало ше два писнї, а я бул барз добре порихтани и скоро же сом вецей анї нє мал страх. У половки другей писнї сом достал пейц карсцелї, алє сом при концу погришел текст и член жирия, Ґоца Тржан ше спущела. И найлєпши правя гришки – гварела ми, алє най тераз идзем до баражу. Там сом бул з дзецми з хторима сом препровадзовал найвецей часу и дружел ше. Час медзи знїманями и тонскима пробами зме препровадзовали у готелу, а путовал сом на гайзибану зоз мацеру. Кед водителька гварела же сом випаднул, почувствовал сом жалосц, алє и щесце же сом бул ту и же сом шицко тото дожил. Мой животни мото – „Нє треба буц жалосни же ше закончело, алє буц щешлїви же ше случело.” Та сом так и теди бул щешлїви. Мило ми и подзековни сом шицким хтори ми помогли же бим участвовал у тим змаганю, а окреме Миркови Преґунови, хтори ми давал совити, хтори ми помогли у велїх ситуацийох. После того шицкого остали ми два ствари хтори ми як награди у єдним смислу за мой труд, а то – самодовириє и шмелосц виводзеня на бини, як у Керестуре, так и вшадзи дзе будзем шпивац.

ФОТО: ЮТЮБ МАК 6-7/2016

~ 13

СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ Миодраґ Симич Борительни схопносци

ЗМОЦНЮЮ ФИЗИЧНУ МОЦ, АЛЄ И МОЦ ИНТЕЛЕКТУ ШИЦКИ БОРИТЕЛЬНИ СХОПНОСЦИ ТАКИ ЄДНАКИ, А ТАКИ РОЗЛИЧНИ, ПРАВЕ ЯК И ЛЮДЗЕ. БОРИТЕЛЬНИ СХОПНОСЦИ НАСТАЛИ КЕД И САМА ЦИВИЛИЗАЦИЯ, А МОЖЕМЕ ИХ ВИДЗИЦ У КАЖДЕЙ ЧАСТОЧКИ ШВЕТА, ОД ЛЮДЗОХ ПО ЖИВОТИНЇ. ТЕХНЇКА

Tai chi нє лєм борительна схопносц, алє и способ живота. Як и кажда стара борительна схопносц, з ню ше учи и Бушидо – кодекс чесци. Главна часц бушида у tai chi-ю Zanshin (осторожносц), Mushin (чистоумносц), Fudoshin (баланс емоцийох). Кед ше тоти три фази усоверша у живоце, шицко постава лєгчейше. Tai chi ше роками розвивал и доставал на стотки форми технїки, алє шицки технїки tai chi-я засновани на имитованю животиньох и природи. Тренинґ tai chi-я засновани на змоцньованю интелекту, chi моци (моци розума), змоцньованю дїнґа (моци вдереня з помоцу chi моци) и змоцньованю свойого цела. Препоручує ше особом хтори нїзши, прето же нє потребна велька моц, лєм швидкосц и технїка.

ВИКАМИ РОЗВИТА ЗА ПРЕЖИВЙОВАНЄ. ПОСТОЯ БАРЗ ВЕЛЬО БОРИТЕЛЬНИ СХОПНОСЦИ, АЛЄ ЛЄМ НАЙЛЄПШИ ПРЕЖИЛИ ВИКИ АЖ ПО НЄШКА. ПРИХОДЗА З ШИЦКИХ КОНЦОХ ШВЕТА. КЕЛЬО ШЕ ИХ ЗАБУВА – ТЕЛЬО НАСТАВАЮ И НОВИ. НИА, ДАСКЕЛЬО ТОТИ ЦО АКТУАЛНИ И НЄШКА.

14 ~

МАК 6-7/2016

Aikido то борительна схопносц стара кельо и сами самураї. Самураї (японски кральово вояци) го учели од своїх шейсц рокох.

Aikido по рухох барз подобна борби з катаном (японским традицийним мечом), и то з причину. Кед самураї остали без оружия, мушели з технїку звладац процивнїка. Тота борительна схопносц ше базує на хаснованю процивнїковей моци процив його самого. Узвичаєни рухи то лапанє процивнїка и викривйованє до боляцого положеня, при чим би пришло до тарганя лиґаментох, пуканя тетивох, тарганя мускулох и ламаня косцох. У нєшкайшим чаше ше то дакус вименєло, пре урбани стил живота и тераз то баржей самоодбрана од оружия, керованє оружия и швидке онєспособйованє.

СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ Wing chung то китайска традицийна борительна схопносц хтора направена за жени, алє ю на самим початку розиваня прилапели обидва поли пре вельку ефикасносц. Ip man, учитель познатого Bruce Lee-я розвивал wing chung, и бул єден з найлєпших учительох. Wing chung засновани на швидких вдереньох з кажду часцу дланї и песци. Потребна велька швидкосц же би ше посцигло темпо швидкосци вдереня. Ище у давних часох правели древени слупи з концами зоз бамбуса и на нїм вежбали вдереня. У нєшкайшим чаше ше их прави з древа, лєбо змоцнєтей ґуми. Тоту технїку барз чежко звладац, алє є барз хасновита. Просекови боритель тей технїки ше може спроцивиц вецей як єдному процивнїкови пре швидки, оштри и моцни вдереня.

Mai Thai – тота борительна схопносц походзи з Тайланду, а у швеце борцох є познатша як уметносц осем членох, пре препознатлїви вдереня песцох, локцох, колєнох и долнєй часци ногох. У велїх державох є забранєни. Тота технїка препознатлїва пре початни ґард, зогнути ноги у колєнох и з песцами при глави, як боксере. У скоро шицких жемох постоя нєлеґални турнири за пенєж. У тей технїки ше на тренинґох биє до барз твардих стварох, як наприклад до меха з мокрим писком, древа, та аж и до бетону. Вершински mai thai борителє можу вдериц зоз цалу силу до гоч хторей ствари без болю и ламаньох.

Kung fu – Тота стародавна борительна схопносц Китаю стара виками и вшелїяк ю нє мож прескочиц на тей лїстини. Kung fu ма найвецей подфайти. Єст безконєчно вельо файти kung fu-а, алє найстарши и найориґиналнєйши то kung fu з манастира Шаолин. Вон ше находзи у Китаю и там жию стотки монахи хтори цали живот пошвецую нукашньому миру, складу з природу и з традицийним kung fu-ом. Монахи єдина файта борительох хтори у нєшкайшим чаше можу почитовац цали Бушидо. Вони уча дисциплину и змоцньованє интелекта од свойого другого року, а велї людзе охабяю дзеци у манастире же би их порихтали за живот, лєбо прето же думаю же там буду лєпше одрастац. Просекови чловек ма вкупне число моци пейц, а просекови монах зоз Шаолина вецей як 70, алє нє пре физичну моц, пре животни тренинґ, алє пре chi, моц интелекту. Їх моц нєпревозидзена, можу медитирац вецей як 15 годзини без преставаня, годзинами стац на єдней ноги, тримаюци векшу терху як вони. Kung fu ше снує на имитованю животиньох и природи як у tai chi-ю, сам у вецей файтох, вдереня им звичайно барз моцни и швидки, задаваю ше до гоч хторого места на целу, гоч дзе и гоч кеди ше укаже нагода. Тоту технїку мож цалком звладац єдино кед ше цали живот пошвеци лєм тренинґу. Постоя велї борителє хтори ю тренираю як и кажду другу борительну схопносц, алє нїґда нє можу буц анї блїзко при правей моци тей схопносци. Специялна єдинка и войско Китаю уча основни kung fu од три до пейц роки.

Нинджица то борительна схопносц, алє и способ живота, по походзеню з Япону. То мишанїна аикида, каратеа и джудоа, а поента тей борительней схопносци же би ше на цо швидши и ефикаснєйши способ онєспособело процивнїка, алє лєм на хвильку. У Япону познатша як „бридка борба”, прето же нападаня барз нєзґодни и нєчесни, як вдереня до очох, помедзи ноги, до шиї, хрибта, твари итд. У рамикох тренинґу ше учи и знаходзенє у околїску, хаснованє гоч чого як оружия, же би ше цо лєгчєйше победзело процивнїка.

МАК 6-7/2016

~ 15

ШВЕТ ТЕХНЇКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ Иван Ґубаш Инсталация

РУСКА ТАСТАТУРА ПРЕЗ ТОТ КРАТКИ ТЕКСТ ПОТОЛКУЄМЕ ЯК ИНСТАЛОВАЦ РУСКУ ТАСТАТУРУ НА КОМПЮТЕРУ.

За початок, треба превжац запаковану архиву зоз сайту www.rusini.rs

Потим вам вискочи облачок зоз одпакованим фолдером rusinska до котрого войдзеце и порушаце Setup.

После знїманя файла, треба го одпаковац зоз WinRAR програму (лєбо даєдну подобну). Кликнїце на превжати файл, а потим ше зяви шлїдуюци облак:

Випровадзице инсталацию до конца, дзе вам ше зяви диялоґ о успишно законченей инсталациї на котрим кликнєце на ґомбичку Close.

Треба кликнуц на сличку Wizard и вец вибрац дестинацию на котру сцеце одпаковац архиву и кликнуц на ґомбичку Finish.

Тераз треба активовац тастатуру, цо поробице на шлїдуюци способ: У Start мению, у текст боксу: Search programs and files удуркаце Change keyboards or other input methods и прицишнєце Ентер, односно кликнєце на ставку кед ше зяви.

16 ~

МАК 6-7/2016

ШВЕТ ТЕХНЇКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ На активним облачку тераз кликнєце Change keyboars..., а потим на Add... на шлїдуюцим.

Под язиком Serbian (Latin, Serbia) кликнєце на Show More... и найдзеце Ruthenian (Ruska) котру означице. Потим кликнєце OK и тераз маце активовану руску тастатуру.

Розпорядок буквох на тастатури.

МАК 6-7/2016

~ 17

УПОЗНАЙ СЕБЕ Марина Дудаш, дипломовани педаґоґ Тест

ЗАВИСНОСЦ ОД АЛКОГОЛУ ЧАСТО ДЕЛИКАТНА ТЕМА. МЛАДИ Ю ПРЕСКАКУЮ, БО СУ СИҐУРНИ ЖЕ НЄ СПАДАЮ ДО ҐРУПИ АЛКОГОЛИЧАРОХ. МЕДЗИТИМ, АЛКОГОЛ БАРЗ ПРИСУТНИ ПРИ МЛАДИХ, ОКРЕМЕ У НАШИМ ДРУЖТВЕ, БО Є ТУНЇ И ЛЄГКО ДОСТУПНИ (А ТО НЄ ТАК У ВЕЛЇХ ДРУГИХ ДЕРЖАВОХ). Окрем того, у нашим дружтве ше свидомосц о алкоголизму при младих почина розвивац ище у вчасним дзецинстве. Родичи перши приклад. Ридко котре вешелє прейдзе без „погарика, два, три...”. Причини прецо млади ище под час малолїтства починаю пиц алкогол розлични: имитирую одроснутих; сцу буц прилапени и припадац одредзеному кругу людзох; сцу превозисц ганьбу и постац шмелши... Дахто зна покля гранїца, алє вше частейше маме младих котри нє знаю кеди треба стануц. Риш шлїдуюци тест и дознай чи ци алкогол присутни у живоце вецей як цо би требал буц. Заокруж ГЕЙ або НЄ 1. Можем пиц алкогол пар днї за шором ГЕЙ НЄ 2. Можем попиц вецей як мойо товарише ГЕЙ НЄ 3. Вельо пенєжи трошим на алкогол ГЕЙ НЄ 4. Пиєм же бим розбил/а трему и постал/а шмелши/ша ГЕЙ НЄ 5. Пиєм алкогол кед сом жалосни/на, або нагнївани/на ГЕЙ НЄ 6. Алкогол ми часто потребни и у цеку тижня ГЕЙ НЄ 7. Пиєм алкогол и дополадня ГЕЙ НЄ 8. Часто ше ми случує же ше после пиянства нїчого нє здогадуєм ГЕЙ НЄ 9. После єдного, двох пицох, мам жаданє ище пиц ГЕЙ НЄ 10. Под чац пиянства робим ствари за котри ше после ганьбим ГЕЙ НЄ 11. Думам же людзе котри нє пию алкогол допити ГЕЙ НЄ 12. Совитовали ме най зменшам количество алкоголу котре пиєм ГЕЙ НЄ 13. Мал/а сом проблеми зоз полицию пре алкогол ГЕЙ НЄ 14. Часто ме товарише водза дому под час пиянства ГЕЙ НЄ 15. Любим пиц и сам/а ГЕЙ НЄ 16. Повадзел/а сом ше з товаришами пре алкогол ГЕЙ НЄ 17. Часто занєдзбам обовязки пре алкогол ГЕЙ НЄ 18. Родичи барз застарани пре мойо конзумованє алкоголу ГЕЙ НЄ

18 ~

МАК 6-7/2016

УПОЗНАЙ СЕБЕ

0-3 Винчуєм. Ти лєбо вообще нє пиєш алкогол, лєбо знаш контроловано пиц, лєм дакеди, и алкогол ци нє потребни же биш ришел/а проблеми, лєбо же биш бул/а весели/ла. Вирахуй кельо раз ши заокружел/а ГЕЙ и поглєдай резултати:

ц ве єш й, ге сну же о ха нє а н ол р л/ ва ми ког л то йґ ви ре . А од ц. П зма и о ти ви ом гол од т, п лко й и це ов о а ве а с ц д це. и з о у бо л/а осн жив е р ,а у 11 у яв пре аш м на ом гко ши дак лє отри же ше оже и к д м Ке иш то м бле + еб о 11 с ж л, а пр о ча ког є за ал шен ри

4-6 Ти веше тип котр и лю лю би за до , найчас тейш попиц з бру ж часу е за урку як тр вике на ча и ро еба, нд, а с, на зпол алє и л є о журк женє ще в ци а и, аб ш л . кого Случ е зна 7-1 о да л нє овал ш по 0З яким с о редс кля г здо ц ац и ше ж тво и ранї гад ед ц е ф а. ши п алк обр нуц опил ормула о /а ве ши гол? кеди а жур цей К т ка ши Зм ото п ельо єдн о с е т о р а оха ншай тупе аз ш атнїр ке – аз ис ц бяш кол л/а? бул о ве иче Ча ебе за цей / а с о ств соб т ал о а о пр бецал весе у. л е лко / и/л когол х гол одзи а же а, а у. П ш в ук отр гран ецей же ш робу йш ек ин нє ї е онз цу и сви будзе є пил ум /а уєш дом ш п и/м иц, пре пош а ши а вец лїд т ки ого. кот ри

МАК 6-7/2016

~ 19

КУЦИК СОВИТОХ Михаил Рамач Цо и чом читац?

З КНЇЖКУ НА ОДПОЧИВОК ЧИТАЮЦИ КНЇЖКИ МОЖЕМЕ ВЕЛЬО НАУЧИЦ, ЗБОГАЦИЦ СВОЙ СЛОВНЇК, ЗЛЄПШАЦ КОНЦЕНТРАЦИЮ, ОПУЩИЦ ШЕ, ЗАБАВИЦ, И НА КОНЦУ, КВАЛИТЕТНО ВИХАСНОВАЦ СВОЙ ШЛЄБОДНИ ЧАС. ПРЕНАЙСЦ ЧАС ЗА ЧИТАНЄ КНЇЖКОХ, ЛЄБО ДРУГИ ЕДУКАТИВНИ СТАТЇ З ХТОРИХ МОЖ ДАЦО НАУЧИЦ ВЕЛЬО РАЗ НЄ ТАК ЛЄГКО. ЛЄТНЇ РОЗПУСТ, ПАУЗА И РОЧНИ ОДПОЧИВОК, ВИГОДНИ ЧАС ЗА ЧИТАНЄ.

Лєто ше блїжи, школяре достаню обовязни лектири, а студенти буду преучовац свою обовязну литературу и скрипти. Медзитим, нє треба забуц на лєтнї одпочивок хтори треба квалитетно вихасновац. Кед лектири и фахову литературу положиме набок, треба уживац у своїх интересованьох, та так и пречитац дацо зоз сфери свойого интересованя.

Мая Дорокхази, библиотекарка у дюрдьовскей валалскей библиотеки, визначує же библиотекаре нє лєм тоти хтори видаваю кнїжки, алє треба же би заинтересовали младих же би читали и помогли им у виборе кнїжкох.

По словох Дорокхазийовей, у дюрдьовскей библиотеки єст досц читачох з основней школи и штредньошколского возросту. Спрам того хтори наслови найглєданши у дюрдьовскей библиотеки, вона штредньошколцом и студентом предклада шлїдуюци кнїжки – „Потраґа за Одри” Софи Кинсели, „Онлайн дзивка” Зои Саґ, „Предносци єдного Марґиналца” Стивена Шбоския, „Врацанє на праву драгу” Марґарет Кларк и „Ратованє Франчески” Мелини Маркети.

– Библиотека ма тирваци задаток буц на услуги людзом, обезпечиц доступносц знаню и творчосци терашнїм и будуцим ґенерацийом, нєпреривно афирмовац кнїжку и читанє. З таку улогу у дружтве, робота з дзецми и младима приоритет библиотекох – гвари библиотекарка Дорокхази.

20 ~

МАК 6-7/2016

Александра Лендєр часц ушорйовацкого тиму „Литературного слова” у Руским слове у хторим роби з Александру Живкович и Ваньом Дулом. Як гвари, єй улога у тиму подрозумює читанє поезиї и вельо виглєдованя руских авторох.

– Тота улога ми помогла же би сом свой язик змоцнєла и збогацела, понеже жиєм и робим углавним у сербским окруженю. Дава ми вецей самодовирия и помага ми (и женє ме) же бим ше прецизнєйше виражела. Читанє поезиї ме нагнало же бим и сама написала стих, лєбо два – гвари Александра. Як гвари, тоти котри маю звикнуце и културу читац, читаю вше и же им вельо совити и предкладаня нє потребне, медзитим, другим, котри нє читаю, препоручує же би вжали даєдну кнїжку Набокова, лєбо Достоєвского, отворели ю на гоч хторим боку и пречитали тот бок.

– Млади, будуци академски гражданє, интелектуалци треба же би читали руских авторох, шицких, и тих визначних и ваших сушедових котри починаю писац перши стихи. Кед сцу буц одвичательни ґу свойому народу, вец треба же би знали хтори нашо литературни квалитети, алє и хтори нам хиби и яки проблеми литератури. Одгадаюци одвити на тоти питаня, зявя ше и одвити на велї други питаня о себе и швету у хторим жиєме, а то основна идея литератури – заключує Александра.

КУЦИК СОВИТОХ

ЦО ЧИТАШ И ЦО БИШ ПРЕПОРУЧЕЛ/А МЛАДИМ? Иван Лїкар (18), Миклошевци Прицагую ме кнїжки о старих цивилизацийох, (нпр. о Єгипту). Понеже граєм, любим кнїжки зоз нотнима записами руских шпиванкох. Пачи ше ми кнїжка „Острово з благом”, котру написал Роберт Луис Стивенсон. Предкладам же би читали кнїжки о далєких крайох, жемох, людзох и так дознавали интересантни дожица. Волїм пречитац кнїжку у друкованим виданю як на интернету, иншаке дожице. По руски углавним читам новини, алє читам дакеди и поезию.

Наташа Хромиш (18), Дюрдьов Намагам ше же бим у двох мешацох пречитала голєм єдну кнїжку. У библиотеки найчастейше берем фантастику, а любим читац и популарну психолоґию. За тих цо любя романтику препоручела бим кнїжку „Тота хвилька щесца” од Федерика Мочи. Кнїжки на интернету читам углавним кед мам пречитац даяку лектиру, бо ми так лєгчейше и швидше пречитам дацо цо мушим, односно дацо цо ме нє интересує. У основней школи сом читала лектири по руски, алє вецей нє читам по руски як сом почала ходзиц до штреднєй школи.

Марина Хома (27), Нови Сад Под час студийох даєдни филозофски дїла охабели на мнє глїбоки упечаток, а у остатнїм периодзе ме вше баржей интересує популарна психолоґия. Кнїжка котрей ше часто врацам то „У Вортексу витворених жаданьох” писательки Ани Бучевич. Препоручела бим уж спомнуту кнїжку, а тиж так интересантни „Думки” Марка Аурелия за котри мож повесц же су филозофска основа даєдних ученьох нєшкайшей популарней психолоґиї.

Михаел Рамач (25), Руски Керестур Окрем обовязней литератури на факултету, баржей читам сезонски после испитних рокох, а найволїм читац романи класичней литератури. Найлєпша кнїжка котру сом потераз пречитал ми „Автостоперски водзач през ґалаксию” Даґласа Адамса. Иншак слабо читам кнїжки у ПДФ формату, алє на интернету читам кнїжки хтори ми потребни за студиї. Другим бим препоручел най читаю шицко, без огляду на жанр, лєм най цо вецей читаю.

МАК 6-7/2016

~ 21

НАПРАВ САМ

Марияна Колошняї и Татяна Ґовля

ОРИҐАМИ КОЦКА

ПОТРЕБНЕ: ПАПЕРИКИ КВАДРАТНЕЙ ФОРМИ, КУС СЦЕРПЕНЯ, ТОЧНОСЦИ И ДОБРУ ДЗЕКУ. :)

Паперик зогнуц раз по поли, а потим ище раз.

Вонкашнї штварцини паперика потим зогнуц до нука.

Горнї лїви угел и долнї прави угел зогнуц до поли, же би на концу паперик достал форму ромбоида.

Розтвориц паперик, и мали углїки хтори настали у предходним крочаю зогнуц до нука.

Потим, знова зогнуц горнї лїви угел, так же би ше на концу находзел под праву половку паперика и долнї прави угел, так же би ше находзел под лїву половку паперика.

Преврациц паперик. Зогнуц горнї и долнї конєц так же би ше достало форму квадрату.

Квадрат зогнуц по дияґонали.

Направиц ище пейц таки часточки и потим, як приказане на слики, шором класц верхи єдней часточки до кишенкох другей часточки же би ше на концу зложела коцка.

Зоз шейсцох часточкох мож направиц лєм коцку, а зоз вецей по истим принципу мож направиц и вельо интересантни зложенши форми.

22 ~

МАК 6-7/2016

ВЛАСНИ ПЕЧАЦ Александра Живкович Проза

ЛЄМ ЗА ДЗЕЦИ Як ґлумица, Сакс достала окремни задаток, фалаток хтори наисце вельки, а можебуц и превельки и барз виволуюци за ґлумецку авантуру до хторей ше Сакс упущела. Достала нагоду хтора ше лєм раз у живоце достава, а то же би була водителька на фестивалу „Лєм за дзеци”. Єден наисце окремни фестивал, з оглядом на тото же фестивали за дзеци ридки. А прецо то було за Сакс превельки фалаток? Прето же, знаце, Сакс ше нє чувствує найприємнєйше у присустве громади дзецох хтори квича, пища, йойча, гнїваю ше и франтую лєм кед им особа хтора треба же би ше старала о нїх дацо накаже – е, праве прето вона сцека од нїх. Алє, буц културна дїячка, аж и ґлумица у єдней такей ґлобалней зає(б)днїци Сакс було барз важне. А и, додатна кинта вше ше зда. И журка после, зоз вельо домашнєй палєнки. Праве прето, таку вельку чесц Сакс нє одбила, алє пристала буц водителька на фестивалу „Лєм за дзеци”. Орґанизация як и кажда, досц конфузна. Нє нательо пре орґанизаторох, алє пре особи хтори важнєйши и од културних дїячох. А то духовни и политични дїяче. Вони, гоч поведза же нє можу присц на збуванє од велькей важносци, знова поклєкню пре прицисок хтори чувствую же ше заш лєм нє буду сликовац док ше рукую зоз дзецми и зоз орґанизаторами – та, заш лєм, приду. Ридко кеди случай наспак. Е праве пре тих Вельких, хторих ше и найсердечнєйше муши привитац на фестивалу, настава гура. Бо, вони ше барз увредза кед ше им нє спомнє мено. То таке, як на Фейсбуку. Кед нє обявиш сличку на Фейсу, вец ше то нє збуло наисце – так при найвекших политичних и културних дїячох, кед ци мено нє преволане у конферанси, вец ши нє досц вельки „бая”.

Но, врацме ше на приповедку. З оглядом на тото же родичи дзецох вше понагляю дому после фестивалу, бодай би им дзеци нє бешедовали на мацеринским язику кус длужей як цо треба, же би шицки видзели яки то вони вельки Рутени. Бо, мацерински язик им лєм погуби можлївосци же би напредовали у Держави. Задумайце, кед буду знац мацерински язик, сни родичох, а и дзецох же би постали високообразовани дїяче зоз основну школу у водзацей политичней партиї буду такой знїщени. Е теди почина найлєпша часц фестивалу „Лєм за дзеци”. Шицки пошли дому, лєм найважнєйши дїяче остали. И то нє гоч яки – алє цалком достаточно подпити. Шицки змишано, хлопи и жени ше дружа и преславюю конєц фестивалу. Зоз писню, танцом и алкоголом. Медзитим, того року, кед и Сакс достала вельку чесц участвовац у тей преслави, хлопи абсолутно иґноровали жени. Лєм шедзели и патрели до мура. Но, можебуц то була и телевизия док бавел фодбал, алє женом то було исте таке як и мур. Прето Сакс, зоз ище єдну важну и вельку културну дїячку достала найориґиналнєйшу идею на тим швеце. Вони прицагли клавир. Кед ши пияни, та ши и моцни. Та так и клавир достал шпацирунґ по двох вельких просторийох док нє дошол до трецей. Прицагли други жени, и зашпивали. З оглядом на тото же клавир бул ту, и пре вельки напартосци хтори Сакс указала, єй гимна мушела буц вишпивана, и то нє раз – три раз!

– Добре Сакс, уж ши пейц раз достала „Пила я палїнку”. Виривок зоз ЛЮСПП

МАК 6-7/2016

~ 23

ВЛАСНИ ПЕЧАЦ

Фотоґрафия як гоби Єлена Лазор зоз Коцура ше почала занїмац з фотоґрафию 2007. року. Студира на Економским факултету у Новим Садзе, на напряме Аґрарна економия и аґробизнис и гоч свойо школованє нє унапрямела на фотоґрафию, єй любов ґу тей уметносци вше векша. Найбаржей фотоґрафує природу, прето же там може найсц барз вельо интересантни ствари и зоз нїх направиц рижни и нєзвичайни фотоґрафиї. Участвовала на МАКовим конкурсу за фотоґрафию за мурови календар, а тиж так часто посила слики за Фотопроґнозу на РТВ1, дзе освоєла и два кнїжки. Фотоґрафиї ше планує ище баржей пошвециц, прето же ю тота професия прицагує вше баржей.

24 ~

МАК 6-7/2016