MAK 11/2021

Page 1

24. ДНЬОВКА АНКЕТА

ЦО МЛАДИ ТРЕНИРАЮ

Мултимедиялни часопис за младих число 11 / новембер 2021 / цена: 100 динари

Фото: Андреа Новак


ЗМИСТ

У ФОКУСУ Дньовка дебитантох

У ФОКУСУ 03 М. Надь: 24. „Дньовка” 06 М. Мали: Розгварка Д. Будински МАК-ОВ КОЛАЖ 08 И. Лїкар: Розгварка Д. Гарди ЗОЗ ШКАТУЛКИ РОЗУМА 10 К. Афич: Коментар ФРАЗИ И ВИРАЗИ 11 МАК-ова редакция: Вандровац, звитяжиц, нурци...

Главна програма Мултимедиялней манифестациї младих „Дньовка”, 24. по шоре, отримана 6. новембра у дискотеки „Амадеус” у Руским Керестуре, у орґанизациї младих зоз Здруженя „Pact Ruthenorum”, а у рамикох Културней манифестациї „Костельникова єшень”. Одволали ше велї млади хтори жадали на даяки способ участвовац на „Дньовки”, а медзи нїма було и вельо дебитантох.

ҐИМНАЗИЯ И Я 12 М. Зазуляк Гарди: Бувши ґимназиялци ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ 14 Ц. Надь: Розгварка Р. Планчак СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ 16 С. Планчак и М. Надь: Анкета УПОЗНАЙ СЕБЕ 18 Л. Вереш: Квиз

ФРАЗИ И ВИРАЗИ Вандровац, звитяжиц, нурци... И за тото число зме зоз Словнїка руского народного язика позберали даєдни слова и вирази хтори сце уж вироятнє даґдзе чули, лєбо пречитали, алє можебуц нє знаце, лєбо сце нєсиґурни цо вони точно знача.

АЛТ ШОУ У МАК-У 20 А. Орос: Обегованє зоз препреченями ВЕЦКА НЇЧ У МАК-У 22 М. Планкош: „Паразит”

АЛТ ШОУ У МАК-У Керестурци на Трибалиону

ВЛАСНИ ПЕЧАЦ 23 Д. Афич; М. Еделински: Поезия 24 Дньовкова вистава: „Без цензури”

Природа, физична активносц, менталне и физичне здравє, шицко то слова котри од кеди жиєме тоту „нову пандемийну реалносц” можеме чуц, лєбо пречитац на каждим крочаю. И наисце, же бизме нє пошалєли у таких обставинох у яких жиєме, потребна нам физична активносц, та гоч то лєм шпациранє по природи, шейтанє пса у парку, лєбо санґейзинґ зоз даяку чечносцу у руки.

МАК Мултимедиялни часопис за младих www.ruskeslovo.com → рубрика МАК Facebook: MAK MAGAZINE Instagram: mak.magazine mak.magazine@gmail.com Число 11 новембер 2021 Директор: др Борис Варґа

2

\\\ МАК 11/2021

Oдвичательна редакторка: Мая Зазуляк Гарди Дизайн и компютерски обробок: Златко Емейди Язична редакторка: Ясмина Дюранїн На насловним боку: „Єшеньска идила” Авторка фотоґрафиї: Андреа Новак

Видава НВУ „Руске слово” Футожска 2/ІІІ 21 000 Нови Сад Жиро рахунок: 160-923244-82 Интеза банка, Нови Сад Друкує „BIROGRAF COMP” DOO Земун CIP – Каталогизација у публикацији Библиотека Матице српске, Нови Сад

008+32(=161.2) (497.113) MAK : мултимедиялни часопис за младих / редакторка Мая Зазуляк Гарди. – Рок 1, ч. 1 (1972) - . – Нови Сад : Руске слово, 1972-. – Илустр. ; 28 cm ISSN 0350-8080 COBISS.SR-ID 15945730


У ФОКУСУ Отримана 24. Мултимедиялна манифестация младих М ар

ти н

а

На

дь

МАК 11/2021 ///

3

ДНЬОВКА ДЕБИТАНТОХ Главна програма Мултимедиялней манифестациї младих „Дньовка”, 24. по шоре, отримана 6. новембра у дискотеки „Амадеус” у Руским Керестуре, у орґанизациї младих зоз Здруженя „Pact Ruthenorum”, а у рамикох Културней манифестациї „Костельникова єшень”. Одволали ше велї млади хтори жадали на даяки способ участвовац на „Дньовки”, а медзи нїма було и вельо дебитантох.

На тогорочней манифестациї було учашнїкох зоз велїх местох – Крущичу, Дюрдьова, Миклошевцох, Шиду, Коцура, Зомбора и домашнї зоз Руского Керестура. Програма була рижнородна, а найвецей було литератури, хтору углавним нє читали сами авторе, алє дахто место нїх. Мирослав Малацко пречитал писнї Сашу Сабадоша зоз Зомбора, як и поезию Томия Раца, Желько Сопка представел прозни текст Кристияна Сопку, Ребека Планчак авторки Михаели Еделински, а Ивана Планчак авторки Сонї Алексич, шицки з Руского Керестура. Силвия Малацко пречитала приповедки Силвиї Маґоч з Коцура, а Иван Лїкар з Миклошевцох свой гумористични текст. Александра Русковски з Керестура одшпивала єдну странску шпиванку, „Дюрово дзеци” зоз Шиду обробок писнї „Шицким добре” у кабаре стилу, зоз музичним провадзеньом Сашу Палєнкаша, керестурски бенд „Дахто, дацо, даґдзе” виведол обробки даскелїх странских композицийох, док Валентина Салаґ и Мария Горняк з Дюрдьова микс руских писньох. Себастиян Няради зоз далєкей Словацкей прейґ видеобиму виприповедал вици, док Никола Сивч зоз Крущичу имитовал гласи юнакох зоз рисованих филмох. Єден зоз сновательох Дньовки, Павле Малацко, принєсол знїмок тей манифестациї зоз 2001. року, та сеґменти з видеа були пущени на концу програми.


МОЦНИ АПЛАУЗИ ЯК НАГРАДА

У ФОКУСУ Тогорочну манифестацию водзели Лидия Костелник, Тамара Салаґ и Андрей Орос зоз младежскей радийскей емисиї „АЛТ шоу”, хтори на свой способ допринєсли же би ше шицки чувствовали приємно и опущено. Публика каждого учашнїка на концу виводзеня наградзела зоз барз моцним аплаузом. Михайло Ждиняк, єден з членох КПД „Дюра Киш” зоз Шиду, односно „Дюрових дзецох”, першираз участвовал на Дньовки. – Першираз сом бул на Дньовки, алє вшелїяк же нє и остатнїраз. Мал сом позитивну трему хтора вше присутна. За наш наступ пририхтовали зме ше два-три мешаци, алє нє конкретно за тоту манифестацию, алє у рамикох стандардних отримованьох шпивацких пробох. Думам же манифестация абсолутно єдинствена, прето же ше розликує од остатку конвенционалних фестивалских формох. Похвалєл бим и добру вибрацию медзи младима и опущену атмосферу хтора шицкому тому додава лєпшу и ориґиналнєйшу ноту – визначує Михайло и додава же дума же би орґанизаторе требали поробиц на рекламираню Дньовки же би и млади зоз других руских местох пришли голєм патриц, кед нє участвовац, бо праве то нагода за нови познанства и отримованє скорейших приятельствох. Тогорочну Дньовку орґанизовала обновена екипа Пакту Рутенорум. Ребека Планчак мала задаток

4

\\\ МАК 11/2021

контактовац учашнїкох и други дробнїци хтори ше дотикали самей програми, Йован Живкович бул задлужени за технїчну потримовку, док Ясна Медєши за конкурс визуалних уметнїцких роботох. – Пририхтованє за Дньовку почало ище влєце, теди зме мали першу схадзку дзе зме здумали основни идеї, а потим зме ше зиходзели як ше обставини меняли и модификовали ориґиналну концепцию. Упечатки хтори публика и учашнїки подзелєли з нами позитивни, так же сом задовольна. Мали зме гришки и нє одбувало ше шицко так як зме здумали и як бизме любели же би то функционовало, алє тоти гришки нам нагода же бизме научели зоз нїх и напредовали, и же би Дньовка з рока на рок була вше лєпша – толкує Ребека и визначує же одволанє було вельке и то им дава моци же би и надалєй предлужели так робиц. Попри роботи коло орґанизациї, Ребека и пречитала текст о студираню котри написала Михаела Еделински з Руского Керестура. Тот текст бул наградзени зоз гласним аплаузом и гоч бул длугоки, присутни осторожно слухали. Вона того року першираз послала свою роботу. – Кед подумам на єшень и новембер, медзи першима думками котри ми приду то и сама Дньовка. Думам же шицким младим (а и старшим) Дньовка єдна з облюбенших манифестацийох, та так и мнє. Любим Дньовку, квалитетну програму, опущену и домашню атмосферу и пре шицких

талантованих людзох котри участвую на самей програми – толкує Михаела, а на питанє прецо нє пречитала сама свой текст, гвари: – Верим до того же гоч кельо текст добре написани, вон лєм часц роботи котра ище вше нє докончена. Особа котра чита текст муши знац добре читац же би отримала увагу при особох хтори ю слухаю. Я нє мам вельо искуства на явней сцени, а тиж так мам и вельку трему. Праве пре тоти причини сом ше опредзелєла же би мой текст пречитал дахто хто талантовани и успишни у тим як цо то Ребека. После програми сом достала досц позитивни коментари котри ми наисце значели, и наживо, а и прейґ дружтвених мрежох. Доставала сом питаня же чи збуваня з мойого текста наисце правдиви, хто то тоти особи котри сом споминала, а даєдни ше ми питали конкретно чи сом о нїх писала. Досц сом ше нєсподзивала, алє у каждим случаю ми барз мило же ше людзе заинтересовали – гвари Михаела и додава же би на тогорочней Дньовки пременєла лєм час кеди починала манифестация, бо пре мири котри допущовали сход лєм до 22 годзин, нє могло после буц друженє, та єй хибела интеракциї на концу програми. По питаню Дньовки вообще, визначує же би добре пришло кед би ше убудуце гварело дацо о самих авторох и учашнїкох.


У ФОКУСУ

ДОБРА ВИБРАЦИЯ У ИНШАКЕЙ АТМОСФЕРИ Валентина Салаґ и Мария Горняк з Дюрдьова на тогорочней Дньовки на свой способ виведли даскельо писнї. Валентина грала на клавиятури, а Мария ю провадзела на даирох. Микс руских писньох хтори вони шпивали були углавним познати шицкей публики так же их на концу наградзела з моцним аплаузом. Валентина на своїм Инстаґраму положела слику зоз Марию и написала „Пришли, видоминирали, пошли” – мала право то написац, верим же би ше шицки присутни зложели зоз тим. – Дньовка сама по себе була опущена, так же треми нє було. Понеже сом була першираз на Дньовки, нє мам даяки вельки зауваги, окрем того же програма могла буц кратша, понеже ше при концу уж нє слухало. Барз ми мило же ше так єдна манифестация за младих отримує уж длугши период. Праве на Дньовки млади маю нагоду одшмелїц ше и указац пред другима, поупознавац ше, дружиц и дзелїц думаня о рижних темох. Фотоґрафиї хтори послати на конкурс ми ше пачели, а тиж так и тоти хтори наградзени – гварела Валентина. Велї млади були скептични кед дознали же ше програму отрима у диску, а нє у Доме култури, як шицки звикли, та тота вистка велїх нєсподзивала. Медзитим, на концу шицко супер випадло и велї ше зложели же такей манифестациї як цо то Дньовка и место у таким опущеним простору, прето же ше виводзаче, а и публика чувствую приємно.

Фото: Андреа Медєши

„Филм о Дньовки” Перши дзень Дньовки, 5. новембра, у просторийох Пакту Рутенорум у Младежским доме, односно диску, патрело ше „Филм о Дньовки”, хтори концом прешлого року обявени онлайн место промоциї Зборнїка литературних и визуалних творох „Дньовка” – два декади 1998–2017 и 23. Дньовки, хтори теди нє могли буц отримани пре пандемию. Проєкцию филма и промоцию зборнїка орґанизовал Пакт вєдно зоз нашим часописом МАК, а нови Пактово просториї, у хторих ше першираз дацо орґанизовало, були полни, окреме зоз младшима нащивителями. После филма пущана уметнїцкодокументарна радио репортажу на руским язику, под назву „Протестни хор” авторки Александри Бучко, хтора на тогорочним фестивалу репортажи и медийох „Интерфер” у Беоґрадзе освоєла 2. место. МАК 11/2021 ///

5


У ФОКУСУ Розгварка зоз мастер педаґоґом Доротеу Будински, презентерку и новинарку у РТВ-у

Млада, перспективна, 26-рочна дзивка хтора хвильково жиє у Новим Садзе и занята є у Радио телевизиї Войводини, тиж так успишна и на других польох. Доротеа закончела мастер студиї педаґоґиї на Филозофским факултету у Новим Садзе. Назва єй мастер роботи була „Информованосц родичох о двоязичносци при дзецох основного и предшколского возросту”, а як Доротеа одлучела виглєдовац праве тоту тему, гвари: – Приходзим зоз Коцура дзе штредок мултикултурални, та и я одмалючка учела паралелно и руски и сербски язик. То велька предносц при дзецох, тиж так маме вше вецей мишани малженства и нє требало би же би ше у таким малженстве секундарни язик занєдзбало. Робела сом

6

\\\ МАК 11/2021

виглєдованє на тоту тему, на основних студийох теорийну часц, потим на мастеру и анкету, и резултати були розлични. Родичи ґенерално думали же су упознати зоз тоту тему, а кед зме дошли по часц як у пракси применюю двоязичносц, указало ше же ю у ствари нє применюю. Думаня су же ше то одвива природно, алє ше одлучую же дзеци бешедую єден язик, бо думаю же им так олєгчую. Обачела сом и же дзеци зоз двоязичних фамелийох частейше бешедую язик стредку, т. є. сербски язик – толкує Доротеа резултати своєй роботи, хтора обявена и у нєдавно видатим Зборнїку роботох зоз Пиятей рускей науковей конфенциї за студентох, младих науковцох и фаховцох отриманей у маю того року, на хторей и вона участвовала.

РОБОТА НА ТЕЛЕВИЗИЇ По законченю студийох, перша робота єй була у едукативним центру у Новим Садзе, дзе робела на програми за дзеци хтора ше вола „Brain o brain”, ментална аритметика за дзеци нїзшого возросту. – Тота робота ми наисце одвитовала и любела сом

ни

Нєшкайша младеж ма вельки задаток пред собу. Зачувац тото цо прешли ґенерациї витворели, а заш лєм ше ориєнтовац и на модерни способ живота. Злучиц тоти два струї наисце праве виволанє. Особа хтора успишно балансує и у явним живоце Руснацох и у своїм фаху, то Доротеа Будински зоз Коцура.

а Мел

НЄПРЕРИВНЕ УСОВЕРШОВАНЄ И РОБОТА НА СЕБЕ

я

Ма

ли

робиц зоз дзецми, насампредз же сом то и вибрала за свою професию. Робота зоз дзецми вше виполнєта зоз вельо позитивней енерґиї и наисце ми давали окремну радосц – гутори Доротеа. После даякого часу почала робиц у медийох, а Доротеа ше здогадує як пришло до того. – Цалком нєсподзивано. На початку сом думала же ше нє затримам на тей роботи, мала сом трему, бала сом ше же направим даяку вельку гришку, алє ми ше тота робота пачела вше баржей и баржей. Робела сом на своїх способносцох, трудзела сом ше усовершиц и бешеду и триманє пред камеру. Любим кажди сеґмент тей роботи, и робиц як спикер, и преношиц вистки, а и споза камери монтирац прилоги. Окреме ме цикави монтажа, то як єдна велька складалка. Новинар обдумує текст, сам концепт прилога, а технїчаре нам у тим помагаю. Мам жаданє научиц дацо вецей о тих програмох за монтажу же бим и сама то могла робиц. Уж два роки сом у медийох и намагам ше остац на тей роботи – припознава вона.


У ФОКУСУ

ПРЕДСТАВНЇЦА НАШЕЙ МЛАДЕЖИ Доротеа ма вельку потримовку своєй фамелиї хтора иншак вельо роки уключена до нашого явного животу. Родичи, оцец хтори шпивач и мац хтора пише тексти, жадали же би и Доротеа була шпивачка, алє тот сеґмент нє виполнєти у подполносци. Часто ше зявйовала у руским културним живоце одмалючка, а єден зоз нєдавних проєктох у хторим була уключена то и одход на Шветови конґрес Русинох/ Руснацох/Лемкох до Польскей, хтори отримани у септембру того року. – Конґрес тирвал два днї, а скорейших рокох тирвал и длужей. Мило ми же я була вибрана пойсц, и як новинар, дзе сом направела прилог о тим, а и як представнїк младих Руснацох зоз Сербиї. Мала сом нагоду упознац ше зоз Руснацами зоз других державох хтори истого походзеня як и ми, интересантне було яки зме шицки исти, а заш лєм розлични пре часци швета у хторих жиєме. Шветови конґрес значни за нас же бизме ше и надалєй зиходзели. На тогорочним Конґресу одлучене же би вон о два роки бул у Сербиї. З оглядом на тото же сом там була представнїк младих, мала сом нагоду участвовац на Форуму русинскей младежи, дзе сом упознала младих хтори маю свойо орґанизациї и чуц же ше и вони стретаю зоз асимилацию злучованя Руснацох до векших народох и вше менєй маю младих хтори прилапюю язик стредку у хторим жию. Намагаю ше през розлични технолоґийни канали, як цо то сайт, або апликация за телефон, прицагнуц Руснацох же би бешедовали по руски – приповеда Доротеа. У шлєбодним чаше, Доротеа люби читац кнїжки популарней психолоґиї, тренирац у терховнї и робиц йоґу. Люби животни ствари хтори любя и други млади особи, намага ше и надалєй балансовац медзи кариєру и шлєбодним часом и праве прето може буц инспирация велїм младим особом. МАК 11/2021 ///

7


МАК-ОВ КОЛАЖ Розгварка з Денисом Гардийом родом з Петровцох, хтори тераз жиє у Ирскей

Ив

ан

ТОТ ШВЕТ МАЛИ ЗА РУСНАЦОХ

Л

їк

ар

\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\ Живот представя час виполнєти зоз нашима дожицами. Цо зме вецей дожица мали, наш живот постава богатши. Нє лєгко буц корманьош власного живота. Часто ше знаю зявиц вельки бурї котри нас одруца на єден подполно други бок дзе зме нє сцели пойсц. Потим ше на тим месце зочуєме з новима виволанями, док нє превежнєме контролу над нашу ладю по шлїдуюцу бурю. Як ше наш собешеднїк, Денис Гарди знашол у океану живота, дознаме у шлїдуюцей розгварки. Денис Гарди народзени у Вуковаре, а одроснул у руским валалє у Петровцох. До основней школи ходзел у валалє, як и ОШ „Антуна Бауера” у Вуковаре. Закончел Штредню технїчну школу

8

\\\ МАК 11/2021

Николи Тесли у Боровим населєню, напрям Технїчар за рахункарство (Računalni tehničar). Потим закончел CNC (computer numeric control) курс и вожацки испит, а вец го живот одведол до Белґиї. Док жил у Петровцох, чувал и пестовал руску културу през 12-рочну активносц у КУД „Яким Гарди”. – Понеже сом бул єден з лєпших школярох, професор физики зоз штреднєй школи ме запаметал и достал сом поволанку од нього. Його пайташ у Белґиї отворел фирму, та ми предложел чи сцем пойсц там робиц. У Белґиї сом нє познал нїкого, медзитим, после мешаца сом упознал варош и колеґох з роботи. У фирми зме робели на даскелїх проєктох по цалей Белґиї, так же сом мал нагоду обисц велї вароши (Кортїк, Брисел, Антверпен, Бруґе, Ґент). З оглядом на тото же сом мал положени

вожацки испит и бул добри роботнїк, после двох мешацох сом бул водитель проєкту на єдним з проєктох. Понеже фирма була start up, мала финансийну нєстабилносц, та ше случовало же плаца пожнєла. З моїм закладаньом оможлївел сом и оцови роботу у истей фирми. Медзитим, финансийна нєстабилносц нам нє одвитовала и надумали зме пойсц даґдзе индзей. Мой кресцени кум жиє и роби у Ирскей, та зме пошли пробовац щесце там, нє мали зме вельки обчекованя, алє на концу шицко було у шоре – гвари Денис и предлужує приповедку: – Кед сом пришол до Ирскей, после даскелїх мешацох роботи, нашол сом себе дзивку. З початку сом жил з оцом, а познєйше, прето же любим самостойносц, виєднал сом себе квартель. Упознал сом досц Балканцох, та сом ше


МАК-ОВ КОЛАЖ

\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\ лєпше чувствовал. Жадал сом ше уписац на даяки курс, так же сом вибрал Електричну технолоґию у безпечних системох котри тирва рок у Ватерфорду. Попри тим, под час курса, за Вельку ноц сом мал шлєбодни час, та сом закончел два лиценци за защитара. По законченим курсу, жадал сом ше уписац на факултет, цо ми ше и поспишело. Уписал сом ше на Обновлїви и електрични енерґетски инженєринґ котри тирва штири роки у Лимерику – додава наш собешеднїк. Денис ше пре студиї мушел преселїц до Лимерику, дзе себе пренашол роботу у „GGL Security”. – З оглядом на тото же сом мал досц предзнаня зоз штреднєй школи, на факултету сом мал можлївосц приявиц ше за студентапреподавача. Приявел сом ше

и достал роботу. Преподавам математику и инженєрски предмети студентом котрим треба додатна помоц коло ґрадива. През лєто нє мам обовязки на факултету, та сом себе пренашол ище єдну роботу як администратор и координатор у фирми „F4Energy”. Медзи иншим, почал сом покладац и за пилотску лиценцу, так же сом проактивни у даскелїх фирмох и мам досц активносци звонка роботи. Верим до себе и думам же кед ше уложи досц моци, же шицко мож витвориц у живоце, лєм треба мац довирия до себе. Треба задумац цо сцеме и намагац ше зоз своїма добрима дїлами ґу другим людзом витвориц нашо думки. Нє релиґиозни сом, алє верим до себе и других людзох, оптимиста сом и верим до науки. Жадам закончиц факултет и уписац ше на

мастер, а кед же будзе шицко у шоре, єдного дня постац и доктор. Нє плануєм ше длуго затримовац у Ирскей, бо дом там дзе ше чувствуєм добре и нє боїм ше направиц нови крочай у живоце – визначує вон. Живот нє вше гласкал Дениса, алє вон ше заш лєм знашол у рижних животних ситуацийох и препреченьох. Нє було лєгко пойсц до швета, далєко од родзини и пайташох, но алє, як Денис гутори: „...Мушиме мац довирия до себе.” Провадзме його приклад шмелосци и нє бойме ше направиц нови крочаї у нашим живоце!

МАК 11/2021 ///

9


ЗОЗ ШКАТУЛКИ РОЗУМА Коментар

Кед повем дебил, такой ме розопню, пре чувствительни ґрупи хторих вше вецей. Сцем наглашиц же людзе хтори хори, або маю даяки поремеценя у своєй нервовей системи и подобне, нєкласификуєм до ґрупи дебилох (у тексту будзе потолковане, лєм предлужце читац!), лєм просто людзох. Так як цо зме и шицки. Скоро... Швет, сам по себе, одвше подрозумює вшелїяких людзох у вшелїяких часох. Факт же планета обтерхована з людзми хтори удихую воздуху вецей як треба. Ознова, нє думам

на технїки диханя як цо то удихованє на нос и дзвиганє дияфраґми, полнєнє бруха итд... Нє будзем вельо заходзиц до чувствительних темох. Ту уж будзе вельо филозофованя. Так тераз слово дебил опишеме з вонка рамикох медицини, а у духу народного язика и поднєбя. Википедия понука вельо синоними з хторима ше можеме послужиц кед сцеме буц дакус иновативнєйши и креативнєйши. Дебил, меновнїк, сам по себе цалком ОК звучи, медзитим, можеме ше побавиц зоз словами и одзадку кед пречитаме, достанєме Либед (цо асоцирує на лебед). Тото слово ше найчастейше хаснує у гадовским гнїзду женох, кед описую хлопа хтори просто дебил. Нє материял за мужа, нє зна цо сце – лєм єдну ствар, жада мац вецей гольти женох на валалє, а и по варошох. Найчастейше ше тоти жени здружа, бо дознаю же су прейґ нього шицки повязани, та так тот исти лик достанє статут Дебила. Дакеди, кед є добри и мили, аж и осетени, вец постава Либед (лебед) прейґ ноци. Медзитим, ценка линия медзи Дебилом и Либедом.

ти

Перше сцем цепло поздравиц руских ґимназиялцох и мою професорку Люпку. Школяром сцем поручиц же нє траца час у штредньошколских дньох, алє ше розвиваю до добрих особох, а професорки Люпки же нам при нєй на годзинох було найприємнєйше, же нам дала простору роздумовац зоз свою главу, най ше одшмелїме рушиц по своїх драгох и же часто подумаме на ню кед ше здогаднєме своїх ґимназиялских часох.

Крис

З ДУМКИ НА ДУМКУ

на

Аф ич

То трансформация хтора ше случує нєзависно од рочних часцох. Нєшка шицко таке доступне. Можеш пойсц на дружтвени мрежи и шицко дознаш о особи хторей жадаш. Дакеди ши мушел з бабу Мелану и єй компаньонку Веруну шедзиц на улїчки и чуц яки дахто, чи ма дзеци, чом є стара дзивка, чом ше им кукурица нє удала... Интересантни паралели ше прави кед ше поровнує дакеди и нєшка. Нєшка лєм подумаш на особу и вона ци ше яви на поруку. Або ше нє яви, кед є нєзаинтересована. Нєшка ци дебил вискочи зоз фЛижидера. Нє може буц нєшка чловек изоловани. Кед ше изолує, ґарант ше дроґира. Прето, кед же сце окружени зоз велїма дебилами, гоч кадзи пойдзеце, вони буду коло вас и нє годни сце ше их отресц нїґда. Єдине важне остац процивно од дебила, цошка нєдефиноване. Вироятнє остац чудни, або нєобачени. Вироятнє так нє будзеш доставац нїяки титули.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику часопису МАК

10

\\\ МАК 11/2021


ФРАЗИ И ВИРАЗИ Пририхтала МАК-ова редакция

ВАНДРОВАЦ, ЗВИТЯЖИЦ, НУРЦИ...

И за тото число зме зоз Словнїка руского народного язика позберали даєдни слова и вирази хтори сце уж вироятнє даґдзе чули, лєбо пречитали, алє можебуц нє знаце, лєбо сце нєсиґурни цо вони точно знача.

акурат присл. 1. „праве так (таки, тельо) як треба” 2. „насправди, наисце, праве так як дахто гуторел” 3. „точно”

вандровац -руєм нєзак. 1. „блукац” 2. „ходзиц од места до места глєдаюци себе роботу (о законченим калфови)”

ґаладни -а -е „тот цо ше барз намага задоволїц свою жажду за єдзеньом”

дробизґ -ґу/-ґа х.зб.: 1. „домашнї птици, живина” 2. „дробни домашнї животинї и птици” 3. „дробни фалатки меса з нукашньосци швинї и др.”

зазрак х. експр. „психично нєдороснута, нєодвичательна, дурнїста особа”

звитяжиц -им зак. 1. „вибориц ше за дацо, посцигнуц дацо” 2. „зробиц даяку пакосц и звич. буц покарани”

нєздобачки присл. 1. „случайно, нєнароком” 2. „нєсвидомо” 3. „нєобачуюци, нєобачлїво” 4. „нараз, нєобчековано, нєсподзивано” 5. „нєобачено”

нурци и нюрци присл. 1. „на шлєпо” 2. „швидко, бегцом”

справедлїви -а -е 1. „праведни” 2. „правдиви, прави” 3. „щири”

уяш х. „хлопски кратки капут” МАК 11/2021 ///

11


ҐИМНАЗИЯ И Я Представяме бувших школярох керестурскей Ґимназиї „Петро Кузмяк”

М а я За

зу

ля

кГ арди

ДЗЕ СУ И ЦО РОБЯ Маю щесца тоти хтори одмалючка знаю цо єдного дня сцу робиц, та ше им вец анї нє чежко одлучиц до хторей штреднєй школи ше упишу. Медзитим, вироятнє заш лєм єст вецей тих хторим на штернац-петнац роки нє лєгко надумац кадзи далєй, та за нїх добри вибор може буц ґимназия. Думам же шицки знаце же маме ґимназию и на руским язику, у хторей ше вишколовали велї млади, нєшка успишни студенти, лєбо фаховци у своїх обласцох. Ми вам представяме даєдних з нїх.

Мирослав Надь, Руски Керестур/Берлин: Ґимназию сом закончел 2001. року. Число школярох у нашим оддзелєню ше дакус меняло, алє думам же нас у штвартей класи хтори закончели було 15. Єдна школярка була зоз Дюрдьова, а шицки други зоз Керестура. Ґимназию паметам як єден прекрасни период. Було нас вецей хлапцох (дзевец наспрам шейсц). Праве то була причина же зме були досц нєсташни, цо нє барз типичне за ґимназиялцох, алє шицко у даяких прилаплївих гранїцох. Алє, з другого боку, векшина зме були добри школяре, так же зме на таки способ компензовали нашо нєсташлуки. Тиж, похвалєл бим и наставни кадер у Ґимназиї, хтори у периодзе мойого школованя мал добри квалитет и знанє здобуте у Ґимназиї ми була добра основа на факултету. После Ґимназиї сом закончел Природноматематични факултет у Новим Садзе, 2016. року на Одсеку за математику и физику, напрям Дипломовани информатичар. Остатнї три роки жиєм у Берлину (Нємецка), дзе робим за Амазон на позициї Senior Software Development Engineer. Робота барз интересантна зоз каждодньовима виволанями. Моя позиция подрозумює дизайнованє и имплементованє софтверу, рисованє комплексних архитектуралних проблемох и ище вельо того. Хвильково робим у FireTV орґанизациї, алє у будучносци ше вироятнє опробуєм ище у даєдней другей орґанизациї хтори ту постоя. Алумнистох Школи „Петро Кузмяк”, односно єй бувших школярох, можеце провадзиц и у Фейсбук ґрупи „Petro Kuzmjak ALUMNI”

12

\\\ МАК 11/2021


ҐИМНАЗИЯ И Я Оля Русковски, Коцур: Ґимназию сом закончела 2004. року. У класи нас було 16-цецеро, векшина школярох були з Руского Керестура, лєм єдна школярка з Вербасу и я зоз Коцура. Стредньошколски днї и цале стредньошколске школованє ми остало у красних памяткох. Були зме зложна класа, дружели зме ше, вєдно учели, робели и помагали єдни другим, вельо ше шмеяли и франтовали, а подакеди вєдно и сцекали з даєдних годзинох... Було интересантно. Професоре були добри, дакеди строги, алє коректни. Окремну ноту ґимназийским дньом дала и настава у Замку, думам же ридко хтори школяре маю нагоду провадзиц наставу у таким красним и специфичним будинку. Живот и пребуванє у интернату тиж прикрашело тоти часи, друженю нє було конца. Приповедки з цимерками, дриманє под час ученя и кафа на лавочки скорей як воспитач замкнє интернат, як и числени други памятки, вше оставаю у куцику шерца. Саме школованє нам дало широке знанє и роботни звикнуца, а то нам и оможлївело же бизме ше после Ґимназиї лєгко поуписовали на рижни розлични напрями и провадзели свойо животни опредзелєня. Я дипломовала на Филозофским факултету у Новим Саду, на Оддзелєню за руски язик и литературу. Єден час сом була занята у Основней школи „Братство єдинство” у Коцуре дзе сом викладала сербски язик дзецом у руских оддзелєньох. Остатнї пар роки робим у НВУ „Руске слово” як новинар, пишем тексти на рижни теми, зоз рижнородних обласцох. Гоч нє робим буквално у своїм фаху и у просвити, остала сом у блїзким контакту зоз руским язиком, зоз чим ше наисце цешим. Любим наш мацерински язик, любим же ми робота преплєцена зоз руским язиком, з нашу културу, а лєм у тим напряме идзе и мойо фахово усовершованє.

Борис Ройко, Руски Керестур/Нови Сад: Ґимназию сом закончел школского 2009/2010. року. У оддзелєню нас було 19 школярох, векшина були зоз Руского Керестура, алє зме мали школярох и зоз Дюрдьова, Коцура и Вербасу. На Ґимназию як штредню школу котру сом вибрал после законченей осмей класи ме здогадую красни памятки. То бул єден красни и так повесц, безбрижни период у живоце кед зме нє мали вельо обовязки як цо их нєшка маме уж як одроснути людзе. Шицки зме у оддзелєню були зложни, вше зме себе помагали и функционовали як єден, окреме кед нас професоре випитовали на годзинох и задавали домашню. Цо ше дотика самей Ґимназиї у Руским Керестуре, можем шлєбодно повесц же то школа котру бим цепло совитовал каждому школярови котри тераз закончел осму класу, а нє зна кадзи зоз собу, бо то права школа у котрей ше достанє богата палета знаня и формує моцна основа за дальше школованє. После Ґимназиї сом ше далєй уписал на Правни факултет у Новим Садзе, дзе сом закончел общи напрям. Робим у фаху, хвильково як приправнїк у Основним суду у Новим Садзе. Моя робота досц озбильна и одвичательна, а конкретнєйше, єдна часц истей то насампредз робота зоз людзми (странками), провадзенє судских процесох, виробок одлукох котри суд приноши итд. МАК 11/2021 ///

13


ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ Розгварка з Ребеку Планчак з Керестура о наградзеней науково-фаховей роботи

Цец ил

я

и

ОСОБНИ ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛЮЧНИ

На

дь

Чловек, кед ше по першираз стретнє зоз нєпознату и позарядову ситуацию, як цо то коронавирус, може реаґовац на рижни способи. При дакому ше перше пребудзи страх, при дакому чувство безпомоци, гнїв, розчарованє... Прецо людзе нєодвичательни и прецо мали звекшану потребу за социялнима контактами у хвилькох кед ше апеловало на изолацию, найлєпше мож приказац у виглєдовацких роботох. Ребека Планчак зоз Руского Керестура достала награду за найлєпшу науково-фахову роботу у школским 2020/2021. року, хтору додзелює Универзитет у Новим Садзе, а робота була пошвецена праве тей теми. Ребека абсолвент на Филозофским факултету у Новим Садзе, на напряму психолоґиї. Наукова робота „Ефекти базичних и цмих характеристикох особносци на справованє под час Ковид-19 пандемиї” толкує прецо людзе мали звекшану потребу буц у контакту под час пандемиї хтору виволал Ковид. – Тота робота часц векшого виглєдованя у хторим зме пробовали випитац прецо ше людзе справовали на одредзени способи под час пандемиї и чи их особносц може потолковац їх справованє. Конкретно у тей роботи преверйоване чи базични и цми характеристики особносци можу предвидзиц чи особи буду почитовац мири гиґиєни и социялного дистанцованя – толкує Ребека и додава же податки зберани под час другей габи коронавирусу, од децембра 2020. по януар 2021. року, прейґ онлайн платформи Ґуґл формс. Онлайн форма випитованя ма

14

\\\ МАК 11/2021

и свой позитивни и неґативни бок. Доступна є векшому числу, а Ребека гвари же у психолоґиї и других гуманистичних наукох звичайне зберац податки на таки способ.

Ребека и єй колеґа Марко Милошевич за два тижнї дошли, точнєйше позберали одредзени податки. Подєднак ше одволала и хлопска и женска популация.

– Вшелїяк, треба мерковац на вельо фактори хтори дїствую на валидносц податкох, алє онлайн форма сама по себе нє дїйствує на точносц податкох. Правда же анонимносц уплївує на щиросц, алє без огляду на тото, може ше случиц же достанєме податки хтори нє мож похасновац, бо су фалшиви – дакеди людзе нєсвидоми одвитох, нєконцентровани су и подобне. Понеже применьовани упитнїки хтори мераю характеристики особносци, хасновали зме уж стандардизовани и валидни психолоґийни инструменти. Попри тим, направени даскельо скали за меранє конкретного справованя под час пандемиї хтори ше одношели на почитованє мирох – приповеда Планчакова.

– Обчековали зме же упитнїк пополня вецей жени, як цо ше и звичайно случує при таких виглєдованьох. Медзитим, пополнєло нам скоро єднаке число женох и хлопох. Можебуц так було пре специфични условия випитованя. Обчековане же на „батерию” тестох хтори ше дзеля на таки способ, одвитує коло 10 одсто тих до хторих упитнїки дошли. Так ше и нам поспишело. Вельо чежше назберац вельке число одвитох кед ше податки збера наживо, прейґ интервюа наприклад – визначує Ребека. Прецо ше людзе справую на одредзени способ, прецо даєдни послухаю совит, а други чежше прилапюю суґестиї цикави шицких. Часто зме нє свидоми же особни


ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ Фото: Дьордє Маджаревич – MEMO workshop/MEMO NS media

характеристики правя профил нашого справованя. – Колеґа Марко и я пришли на идею же бизме волали проф. др Бояну Динич же би нам помогла обдумац виглєдованє, бо нас корцело прецо ше людзе под час пандемиї справую на одредзени способ и як би то могло потолковац. Як резултат достали зме же базични и цми характеристики особносци можу часточно потолковац справованє под час пандемиї, a як найзначнєйши у тим толкованю ше указали емоционалносц, совисносц, приємносц, екстраверзия, садизем, макиявелизем и психопатия. Кажде з нас иншаки, рушаюци од характеристикох особносци, прейґ воспитаня и околїска, по ситуацию у хторей бул кед пандемия почала. Тоти розлики виволую иншаки реакциї, та кажде мал иншаки способ прилагодзованя и обдумованя тей нєзвичайней ситуациї. Нашо виглєдованє

указало же – яки даєдни особи, дїйствує на тото як прилапя мири, алє нє мож просто повесц же то пре тото же вони таки. Кажде справованє, та аж и тото у екстремних ситуацийох одредзене з безконєчно вельо факторами и комплексне є, так же одвит ознова же кажда особа ма окремни причини прецо ше так справує, а нашо виглєдованє з часточки помогло же бизме розумели кельо нашо особни характеристики тото можу потолковац – приповеда млади психолоґ.

цалком иншак випатрац, прето же нам даяки звикнуца хтори зме тераз прилапели останю часц живота. Вшелїяк, видзи ми ше же зме почали вецей уваги обрацац на менталне здравє и медзилюдски одношеня. Можебуц тото же зме обрацели увагу указало на велї проблеми хтори постояли, а тераз права нагода же бизме реаґовали и унапрямели ше ґу ришованю тих проблемох – закончує Планчакова.

Ребека толкує же зоз психолоґийного боку мож повесц же пандемия дала нагоду випитац вельо того, отворела велї питаня и напрями виглєдованя, бо ше шицки находза у екстремней ситуациї хтора отвера нови теми. – Думам же ше указало же яки чловек прилагодлїви и же живот после Ковиду будзе МАК 11/2021 ///

15


Са р

СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ

а Планчак

Анкета о физичней активносци

ДОБРЕ ЗДРАВЄ, КОНДИЦИЯ, ВИПАТРУНОК...

и

М

дь ари н а На

Нєраз зме чули же барз значне буц физично активни. Младим нєшка доступни велї файти спорту и рекреациї, а лєгко мож тренирац и з дому, лєм треба дзеки и сцелосци. Питали зме ше даєдним младим Керестурцом цо тренираю и цо им найвекши мотив.

Стефан Горняк: Зоз товаришом тренирам кажди дзень, так же можем повесц же сом физично активни. Вежбам за себе, любим вежбац и, наисце, уживам у спорту. На вежбанє патрим як на змаганє зоз самим собу, так же сом сам себе єдина конкуренция т. є. шицко лєм одо мнє завиши. Найбаржей ше фокусирам же бим за цо кратши час поробел цо вецей повторйованя и намагам ше каждираз витримац цо вецей. После тренинґу, кед дам шицко од себе, вельо лєпше ше чувствуєм, а наймилше ми кед видзим кельо сом ше полєпшал и кельо, у ствари, можем посцигнуц.

16

\\\ МАК 11/2021

Фото: Златко Русковски

Иґор Варґа: Можем повесц же сом физично активни. Тренирам рукомет за РК „Русин”, а бавел сом и цале лєто баскет зоз дружтвом. Рукомет тренирам раз у тижню, а змаганя ше отримує кажди викенд. Тренирам пре себе, же бим бул у добрей кондициї и же бим потрошел звишок енерґиї. Любим експлозивни спорти, як цо то рукомет, а и баскет зна буц часто, так же вони за мнє прави одпочивок. После тренинґу ше нє чувствуєм лєпше, алє аж кед видзим полєпшанє. Нєт лєпшого чувства од того кед видзим же сом здобул кондицию, або звладал нови рух.

Лидия Костелник: Намагам ше буц физично активна, тренирам 3–4 раз до тижня, док сом скорей тренирала аж и кажди дзень. Ходзела на ґрупни тренинґи, алє сом похопела же кед сом дисциплинована, можем и дома тренирац. Тренирам лєм рекреативно, насампредз пре здравє, алє и пре физични випатрунок. Чувствуєм ше вельо лєпше и виталнєйше после тренинґу.

Иґор Маньош: Намагам ше буц физично цо активнєйши, штири раз до тижня ходзим до терховнї, а раз, або два раз до тижня рекреативно бавим гокей у Новим Садзе. Тиж так, кед фина хвиля часто бавим и баскет зоз товаришами. Зоз спортом ше занїмам пре себе, психично ми помага же бим ше опущел, виключел зоз реалносци и забул на бриґи. Тиж так, после тренинґу ше чувствуєм вельо виполнєтше и лєгчейше ми ше сконцентровац на други обовязки. Препоручуєм шицким младим же би були физично активни и занїмали ше зоз спортом, або голєм же би ше прешейтали, а нє шедзели за рахункаром.


СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ Деян Павлович: Кед раз тижньово мац даяку физичну активносц значи буц физично активни вец можем потвердзиц же сом релативно активни. Тренирам рекреативно за ФК „Русин” дзе маме тренинґи раз тижньово. З часу на час, поведзме раз мешачно, то зна буц и два раз тижньово. Тиж так, вше сом розположени за змаганє у фодбалу. З оглядом же ми робота подрозумює цалодньове шедзенє за рахункаром, мам чувство же ми треба гоч яка физична активносц. Нє мам правило же ше чувствуєм лєпше после тренинґу, алє гей, найчастейше то так.

Матеа Джуджар: Одвше сом була физично активна. Одмалючка сом тренирала даяки спорт, алє аж тераз сом нашла тото цо ми одвитує. Єден период сом тренирала атлетику, познєйше одбойку, а хвильково пейц раз у тижню ходзим до терховнї. Причина прецо сом рушела тренирац и пренашла ше у терховнї то випатрунок. Нормално, нє вше ми ше поспиши тренирац пейц раз до тижня, алє кед одтренирам, чувствуєм ше вельо лєпше за розлику од дня кед сом нє тренирала.

Леонтий Сивч: Физична активносц пейц раз до тижня за мнє обовязна. Ходзим до терховнї дзе тренирам рекреативно за себе. Важне ми буц у форми, алє и випатрунок ма досц важну улогу у тим шицким. Кажди закончени тренинґ ми дава добре чувство, алє можем потвердзиц же и лєпши сон.

Филип Баран: Вше кед ми час и обовязки дошлєбодза, намагам ше то вихасновац на цо лєпши способ, так же вежбам у терховнї, бежим, або тренирам на швижим воздуху, так же сом досц физично активни. Правило хторе почитуєм, то же ше през тидзень намагам буц цо активнєйши, алє през викенд, обовязно, одпочивам. Насампредз вежбам пре здравє и же бим отримал даяку кондицию, як цо гваря „у здравим целу, здрави дух”. Тиж так, тренинґи ми помогли же бим бул одвичательнєйши, понеже нє тренирам док нє одробим шицки обовязки, алє ми и дополнюю дзень.

Цо гваря фаховци Шейла Зарубица, дипломовани професор спорту и физичного воспитаня, тренер и професийни спортиста толкує чом важна физична активносц. – З оглядом на тото же ше вше вецей шедзи, а менєй руша, пре напредованє технолоґиї и єй уплїв на наш живот, физична активносц ма барз вельку, алє єднаку улогу и при старших, и при младших ґенерацийох. Младшим ґенерацийом рушанє стимулує правилне розвиванє и помага при социялизациї зоз околїском, док старшим затримує виталносц и повекшує животни вик. Физична робота ошлєбодзує психу, кориґує постуларни дефекти, тиж, помага при велїх здравствених проблемох... та як ше нє чувствовац лєпше после тренинґу? Вшелїяк, каждому под час тренинґу чежко, алє после тренинґу вельо лєгчейше, мам чувство як кед би ми „єдна велька терха спадла зоз першох”. Одмалючка сом у спортских водох, так же нє можем задумац єден дзень без физичней активносци – то мой способ живота. Тренирам пейц раз тижньово, ходзим до терховнї дзе и тренирам своїх клиєнтох. Тренирам, насампредз, прето же любим, а розуми ше же ми то и робота, тиж так и пре свойо здравє. Физична активносц нє муши буц напарта. Гоч яке вежбанє може буц добре, нє муши то буц терховня, або даяки одредзени спорт, досц кус швидше гонїц бициґлу, шейтац ше швидко, або бежац. Часово досц вежбац пол годзини до 45 мин, а же би ше видзел ефект вежбаня треба минимално три раз до тижня тренирац.

МАК 11/2021 ///

17


УПОЗНАЙ СЕБЕ Квиз

ия Лид нтка е студ

О ЗАЩИЦЕНИХ ЧАСЦОХ ПРИРОДИ

Ве би реш, оло ґиї

1. Кельо єст национални парки у Сербиї?

а) 3

б) 8

в) 5

г) 4

2. Найстарши Национални парк у Сербиї преглашени 1960. року, а то?

а) Фрушка гора

б) Копаоник

в) Дєрдап

г) Тара

3. У хторим Националним парку мож найсц „царицу шицких ендемитох Европи” – Панчичову оморику?

а) Шар планина

б) Копаоник

в) Тара

г) Дєрдап

4. Наш найвекши Национални парк ма поверхносц од 63 608 гектари. Як ше вола тот Национални парк?

а) Дєрдап

б) Тара

в) Фрушка гора

г) Копаоник

5. Як ше вола найвисши верх Копаоника?

а) Панчичов верх

б) Дєравица

в) Миджор

г) Чарни верх

18

\\\ МАК 11/2021


УПОЗНАЙ СЕБЕ 6. На фотоґрафиї (жридо: Википедия, Ванилица Сопствено дело, CC BY-SA 4.0) приказани єден з 12 локалитетох, у Националним парку Дєрдап, котри ма I ступень защити. Цо приказане на фотоґрафиї?

а) Вельки Штрбац

б) Лепенски Вир

в) Ґолубачки ґрад

г) Траянова табла

7. Року 1986. преглашени наш наймладши Национални парк, а то?

а) Дєрдап

б) Тара

в) Шар планина

г) Копаоник

8. Дєрдапска клисура найвекша и найдлугша клисура хтора прерива Дунай у Европи. Окремни часци представяю штири клисури и три котлїни хтори их роздвоюю. То Ґолубачка клисура, Ґосподїн вир, Казанска и Сипска клисура. Як ше иншак наволує Казанска клисура?

а) Капура Европи

б) Дзвери народу

в) Дзвери Европи

г) Капура народу

9. По рубцох Националного парку Фрушка гора кельо православни манастири змесцени хтори датирую зоз XV и XVI вику?

а) 35

б) 18

в) 17

г) 10

10. Єден з наших Националних паркох найбогатши предїл у Европи, зоз аж 147 файтами мотильох. Хтори то Национални парк? а) Фрушка гора

б) Шар планина

в) Копаоник

г) Тара

Ришеня: 1-в, 2-а, 3-в, 4-а, 5-а, 6-г, 7-в, 8-а, 9-в, 10-б

МАК 11/2021 ///

19


АЛТ ШОУ У МАК-У

Анд

„Емисия за младих – АЛТ шоу”, каждей стреди од 21:30 г и репризно штварток од 12:30 г на габох Радио Нового Саду (92, 100, и 107,1 меґагерци)

ре

й

Обегованє зоз препреченями

Ор

ос

КЕРЕСТУРЦИ НА ТРИБАЛИОНУ

Природа, физична активносц, менталне и физичне здравє, шицко то слова котри од кеди жиєме тоту „нову пандемийну реалносц” можеме чуц, лєбо пречитац на каждим крочаю. И наисце, же бизме нє пошалєли у таких обставинох у яких жиєме, потребна нам физична активносц, та гоч то лєм шпациранє по природи, шейтанє пса у парку, лєбо санґейзинґ зоз даяку чечносцу у руки.

Тоти упартейши и авантуристи свой шлєбодни час хасную же би пробовали даяки нови активносци котри им источашнє и доприноша здравю. Праве на таки активносци ше одлучели осемцме хлапци зоз Руского Керестура. Вони 18. септембра участвовали на Обегованю зоз препреченями (OCR Tribalion) котре отримане у Митровцу на Тари. Седемцме закончели змаганє, а єден член екипи ше, нажаль, покалїчел. Як гварели учашнїки,

20

\\\ МАК 11/2021

найнапартейше тото же под час змаганя вше ше бежи до брега. – Там нєт ровнїни як ту, у Войводини, та нам з тих просторох ище чежше, алє зме вшелїяк знали дзе идземе. Найцикавше препреченє котре зме мали на нашей траси ми було кед зме ше мали випендрац на терасу високу два и пол метери, потим скочиц до озера, преплївац и таки мокри далєй бежац – гварел Ивица Няради, єден зоз учашнїкох.

На спомнутим обегованю єст три катеґориї: Tribalion Challenge (21 километер, 35 препреченя), Tribalion Green (12 километри, 20 препреченя) и Дзецинске обегованє (прилагодзене рижним возростом). Попри бежаня, лєбо ходзеня, даєдни препреченя на драги по циль то мури, пендранє по штранґу, ношенє и цаганє терхи, рачкованє по блату... – Идея же би сом ишол на обегованє ми пришла на розум кед сом у терховнї, до котрей ходзим у Суботици, видзел же


АЛТ ШОУ У МАК-У

ше одредзене число членох терховнї приявело за тото змаганє – гварел Дамир Хома, инициятор одходу на Тару и додава: – Волал сом брата, вон пристал и поволал даскелїх товаришох, та зме на концу и пошли – потолковал Хома. На змаганю було коло 1 700 учашнїкох, од чого на найдлугшим було 1 000. Найшвидши час на найдлугшей дражки бул два годзини и дзешец минути. Керестурци,

роздвоєни у трох ґрупох, змаганє шором закончовали за три и пол годзини, три годзини и пейдзешат минути и штири годзини и двацец минути. Як гваря, найзначнєйше доказац себе же можеш закончиц таке змаганє, видзиц природу и дружиц ше. – Нє пририхтовал сом ше вельо пред одходом на Тару. Цале лєто ми було виполнєте зоз рижнима активносцами, як цо бавенє фодбалу и кошарки, та сом бул у добрей кондициї. То було мойо перше змаганє,

а и шлїдуюцих рокох плануєм ходзиц на таки збуваня и випитовац свойо схопносци – потолковал Иґор Маньош. Учашнїки ше зложели же, гоч мушице константно патриц под ноги же бисце нє спадли, найкрасша часц змаганя то прекрасни попатрунок на Тару и околїско. Як визначели, планую знова участвовац на подобних стретнуцох.

МАК 11/2021 ///

21


ВЕЦКА НЇЧ У МАК-У YouTube → Evo ništa Михай ло

ПАРАЗИТ

П

ла нкош

Фотомонтажа: Михайло Планкош Кед би то бул рисовани филм, думам же би ше наисце крашнє уклопел до картун нетворк швету моєй младосци у хторим Тому пада пейґла на главу, бо Джерийови пробовал войсц до дзири.

нє почувствовали же роботнїки фамелия. Тота часц барз забавна и комична. Худобни схопни и префриґани, а богати зоз свойого швета нє у станю зрозумиц як функционує швет котри вони нє видза, швет худобних.

Бонґ Джун Хо познати южнокорейски режисер чийо старши филми „Памятка на забойство” и „Мац” вам тиж препоручуєм, алє наспрам перфектней оркестрованосци того филма вони оставаю єден одлични камерни бенд.

На даяки способ тоти два ґрупи филм представя як процивнїкох. Єдни шедза горе (буквално им хижа на верх брега), док други биваю у пиньвици у нїзшей часци вароша. Єдни уживаю у живоце, а другим живот полни з проблемами. Алє филм нє представя анї єдних як злих, погубених, котри би муровали свойо щесце зоз креви гевтих других. И єдна и друга ґрупа паразитира. Кажде на даяки способ виновати и шицки прето страца дацо. Нїхто нє заслужує кари понеже ю кажде заслужує и кажде ю и достанє.

Филм „Паразит” представя два фамелиї. Єдну худобну и єдну богату. Ми провадзиме худобних котрим ше през филм удава уцагнуц до хижи богатих. Перше у нїх робел син, та препоручел когошик кого случайно позна (шестру), доброго колеґу, хто би могол другому дзецку помогнуц, та вона препоручела пораячку, а за ню пришол и вожач. Вше кед дали роботу єдному членови вон повед же може препоручиц єдного свойого познатого кед им треба роботнїк. Богати анї

22

\\\ МАК 11/2021

Визуални язик филма прекрасни и, як цо ше и обчекує од єдного такого режисера, прецизно провадзи приповедки. Нє муши нїяки вияви класц до устох своїх

ґлумцох же би потолковал швет, бо є у станю ясно нам го висликовац. През рижни ситуациї ми зрозумиме кельо худобна фамелия наисце нє ма нїч и у якей мири богати одвоєни од швета зоз пиньвици. Ґлумцом остава най єдноставно жию у швеце и реаґую на ньго. Окреме сликовита єдна часц у хторей ше приповедка занїма зоз климатскима пременками, и на хтори способ вони ещи баржей подцагню у яких нєєднаких позицийох одредзени класи. Даєдни маю щесце у дижджу видзиц красоту и же би им вон лєм дакус умил швет, док другим вода однєше шицко цо маю. Приповедка нє мержи нїкого и нє рисує мету нїкому на главу. Треба розумиц же зме шицки одвичательни за швет у хторим жиєме, а гевти хтори маю можлївосц направиц пременки, вони треба же би то и поробели. Проблем кед системски правиме швет у хторим вони нє маю нагоду видзиц проблеми котри правя.


ВЛАСНИ ПЕЧАЦ Поезия

Дарко Афич

ЖИМНИ СЕПТЕМБЕРСКИ ДЗЕНЬ Бул то жимни септемберски дзень. Мали соловей спочивал при води и шпивал познати єшеньски оди, док витор дул оштри, печаци як огень. Бул то жимни септемберски дзень. Лєшик широки предомну танцовал, тополї били як млоди прибрани, а витор одогнал познати врани, кридла їх чарни вон нє сановал, док лєшик широки предомну танцовал.

Широки поля вон обиходзел, док цихо ишол на драгу длугоку, напавал кажду бразду глїбоку. Каждей би яри природу оплодзел широки поля док обиходзел.

Поспани беґель, ту за лєшиком танєц витру вон шмело керовал. По своєй драги одлучно путовал и сцел ше придружиц далєким риком, поспани беґель, ту за лєшиком.

Предїли красни предомну зажили и тоту красоту почал сом ценїц, роздумованє одлучел пременїц. И як сом полюбел валал мой мили, предїли красни предомну зажили.

Михаела Еделински

КАТАРЗА Думки мойо, знам же ме любя, кажду ноц кед ме затримую и нє пущаю же бим ше придала цихосци и спокойносци шептаю ми и шпиваю, питаю ше прецо сцекам? Любя ме и слизи, котри вше приду кед сом сама, бо чую кед ми шерцо плаче од болю и смутку, таке осамене и покалїчене, же аж лєдво дурка. Швица ми на твари, я их сцерам, питаю ше прецо сцекам? Любя ме дижджи, и цихи и гласни, док ше зєдинюєме, а тиж и моцни витри котри правя бурю медзи чувствами. Виход слунка ме дочекує и дава надїю же будзе лєпше, а заход же то лєм єден бок кнїжки котра далєко од свойого конца. Лєм ме нє любиш ти, котри би дал смисел шицкому другому. Без твоєй любови думки шиви, а слизи горки и смертельни, виход слунка жимни, а заход боляци, док дижджи лєю. ...Прецо сцекам? Катарза нє вична, а екстаза нє правдива то лєм шицко часц Тебе. МАК 11/2021 ///

23


\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\

ВЛАСНИ ПЕЧАЦ

„БЕЗ ЦЕНЗУРИ” Тема конкурсу визуалних уметнїцких роботох на тогорочней „Дньовки” була „Без цензури”. Побиднїцки роботи виберал жири у составе – Биляна Роман, Дарян Гарди и Вукашин Живалєвич. За перше место вибрали фотоґрафию Ярослава Планчака з Керестура, друге место достала фотоґрафия Йована Живковича з Керестура, а треце место Николини Горняк з Беркасова. Того року додзелєна и награда за найлєпши ґрафични рисунок, хтору достала Александра Русковски з Керестура, а и публика виберала єдну фотоґрафию хтора по їх думаню була найлєпша, та тота награда припадла Керестурцови Владанови Бояновичови.

2. место за фотоґрафию, Йован Живкович 1. место за фотоґрафию, Ярослав Планчак

3. место за фотоґрафию, Николина Горняк

Награда за найлєпши ґрафични рисунок, Александра Русковски

Награда публики, Владан Боянович


Millions discover their favorite reads on issuu every month.

Give your content the digital home it deserves. Get it to any device in seconds.