МАК 10/2022

Виберанки за Национални совит И. Лїкар: Витайце у Суботици

М. Буила: Стретнуце рускей младежи у Шидзе М. Горняк: 25 роки часопису “Time out”

Б. Хома Цветкович: Октоберски поради

МАК-ова редакция: Дзе су и цо робя

М. Еделински: Розгварка М. Ковач

ЗОЗ ПРЕДПЛАТУ НА МАК ДАРУНОК ДВА КНЇЖКИ

Хто ше у 2022. року предплаци на наш часопис МАК, достанє як дарунок два кнїжки – Себастияна Нярадия „Инисур – рика княза” и „Дньовка – два декади 1998-2017: Зборнїк литературних и визуалних творох”, лєбо Сашу Сабадоша „Дармоєди” и „Гумно 2: Дзеци з дружтвених мрежох”. v

М. Надь: Розгварка Д. Хома, И. Чизмар, И. Варґа

М. Зазуляк Гарди: Розгварка А. Корпаш, А. Регак

Т. Балоґ: Розгварка А. Русковски

М. Планкош: „Pray”

Конкурс Зоз Землплинскей Теплици

Рочна предплата на МАК 1 000 динари. Яв ше нам до поруки на Фейсбуку (MAK MAGAZINE), Инстаґраму (mak.magazine), лєбо на мейл (mak.magazine@gmail.com). МАК-ово предплатнїки, хтори вимирели предплату за тот рок, можу достац нови кнїжки з МАК-овей едициї Емилиї Чизмар „Мили МАК-у: Best off” и Зборнїк поезиї и фотоґрафийох „Ґенерация 3@”, а шицки други их можу купиц по цени од 300 динари. МАК чека и нових сотруднїкох, та хто сце писац тексти за наш часопис, обявйовац свою литературу, фотоґрафиї, лєбо други твори, може

(497.113)

часопис за младих / редакторка Андреа Медєши. – Рок 1, ч. 1 (1972) - . – Нови Сад : Руске слово, 1972-. – Илустр. ; 28 cm ISSN 0350-8080 COBISS.SR-ID 15945730

:

Виберанки за нови Национални совит Руснацох и других меншинох, после штирох рокох, буду отримани на нєдзелю, 13. новембра, а гласац годни шицки полнолїтни особи хтори уписани до окремного виберацкого списку. По датум кед заключене тото число МАК-у, за нови Национални совит Руснацох кандидовали ше пейц лїстини, а з оглядом же часопис МАК потримує младих и заступа їх интереси, представнїки шицких пейцох преглашених лїстинох, за наш часопис, презентовали свойо плани и идеї хтори ше одноша виключно на вас, млади!

Олена Папуґа , ношитель лїстина „Вєдно за Войводину” – ОЛЕНА ПАПУҐА: Пред 270. роками тота ровнїна притулєла наших дїдох и дала им чежки живот у чиїх плодох нєшка уживаме. Виборели ше за тото же ми нєшка можеме у каждей державней институциї повесц же зме Руснаци, же наш руски язик стандардизовани, ураядови є на цалей териториї у АП Войводини и у локалних самоуправох дзе жиєме. По руски мож бешедовац и у Народней скупштини Републики Сербиї – државним Парламенту. Дате нам лєм же бизме хасновали тото цо нам нашо дїдове зохабели. А ми ровнодушни спрам того. На свадзбох вецей нє чуц руску шпиванку, мацери и оцове вецей нє бешедую з дзецми по руски. Оддзелєня по руски сами себе гашиме. Кандидати з лїстини „Вєдно

розшева медзи Руснацами. Кандидати з тей лїстини добре знаю як ше заренко руснацтва пестує же би дало плоди нашого идентитета. Млади, нє ганьбце ше буц Руснаци, нє зрадзуйце своїх дїдох и баби и знайце же медзи своїма найлєпше. Най жию Руснаци. Стеван Самочета , ношитель лїстини „Русинска будућност”: Кед бешедуєме о младих, приоритет би бул уключиц их цо вецей до рускей заєднϊци же би предлужели пестовац свою културу и язик. Векшина младих зоз нашей лϊстини роби зоз младима прейґ институцийох, установох, нєвладових орґанизацийох, културно-уметнϊцких дружтвох... Нєшкайши час приноши нам вельо того, алє нам исто так одноши гевто цо нам найважнєйше, а то култура при младих хтора ше на єден способ траци на каждим крочаю пре уплϊв рижних медийох зоз нєквалитетним програмом, „музику”... Наш план, у наиходзацим чаше, исти як цо бул и потераз, бо ше указал як добри. То за тераз єден од найлєпших способох як заинтересовац младих и як их затримац же би робели на хасен своєй заєднϊци, а то їх робота у нєвладових орґанизацийох. Як ше нашо нєвладово орґанизациϊ розвивали, так ше на векши способ могло

Иван Канюх , спред лїстини „За Руснацох”, хторей ношитель Желько Ковач – Основне закладанє людзох позбераних коло лїстини „За Руснацох”, кед слово о политики спрам младих, у новим зволаню Националного совиту Руснацох, то затримац Роботне цело за младих у його рамикох. Тото Роботне цело уж вецей роки доказує же є єден зоз главних колективох знука Националного совиту котри вредно роби на тим же би ше млади у рускей заєднїци цо вецей уключели до културного и дружтвеного живота заєднїци. Тиж так, кед конкретни плани и активносци у питаню, жадаме ознова активовац едукативни екскурзиї за младих до старого краю (Словацка, Польска, Україна). То єдинствена нагода за младих же би ше на таких путованьох медзисобно упознавали и повязали зоз парняками з тих крайох, зоз чим ше, окрем змоцньованя националней припадносци, розвива и чувство же зме як Руснаци

увагу и предносц даме младим же бизме их у чаше вельких миґрацийох и ґлобализациї цо вецей затримали у нашей заєднїци. То плануєме поробиц през активну комуникацию зоз младима и уважованє їх жаданьох и идейох. Енерґию котри млади маю треба начас препознац и унапямиц ю на руску заєднїцу. Треба им указац же шицки тренди котри провадза и конзумую у нєшкайшим-сучасним швеце можу мац и у власней заєднїци. Младих нє треба доживйовац як нєозбилньну ґрупацию котра (можебуц) будзе хасновита у будучносци. Праве прето, окрем финансийней потримовки, наш приоритет то предлужованє розвиваня колеґиялного одношеня ґу младим на шицких уровньох, бо млади окрем нашей будучносци представяю и нашу вредну терашньосц! Михайло Фейса, ношитель лїстини „Руска матка за Руснацох” – Постоя вецей ствари хтори треба зробиц. Перше, кажде хто сце буц предсидатель Националного совиту або Управного одбору треба же би тоту функцию окончовал задармо. Нє даме нїкому потримовку же би мал подполну плацу и за тото нє робел.

Иван Лїкар Звит зоз сходу младих у Суботици

ВИТАЙЦЕ

У СУБОТИЦИ

Кед нам ше дахто опита дзе жию Руснаци у Сербиї, одвит би бул, на першим месце, Руски Керестур, потим Коцур, Дюрдьов, Нови Сад и можебуц Шид. Одвит з єдного боку точни, медзитим требали бизме думац и на други места дзе жию нашо шестри и браца. Як би ше поведло, „И вони нашей швинї праше“. Руснацом у тих местох, як поведзме, Ґосподїнци, Бачинци, Бикич Дол, Суботица итд., напевно же нє лєгко очувац виру, културу, обичаї и идентитет, алє вони ше заш лєм намагаю же би ю охранєли и одняли од забуца. Кристиян Сопка, родом зоз Руского Керестура, а пре роботу жиє у Суботици, мал тото на розуме та ище зоз Иваном Гардийом и Иґором Сабом надумали помогнуц же би руски дух ожил у Суботици. Так настал проєкт „Витайце у Суботици“, у котрим сом

лєм

на лицитациї.

ю

картох, а його цали

туристичного обиходу, пришли зме до просторийох Дружтва Руснацох у Суботици, дзе зме були крашнє привитани и погосцени, а потим почала културна програма. Програму водзел Кристиян Сопка, а участвовали Александра Русковски зоз Руского Керестура, котра на ґитари одграла даскельо шпиванки, Михаела Еделински, котра нє була у можлївосци присц, та єй писню пречитал Иґор Сабо, а я пречитал свойо

два писнї и єден прозни текст. Цале збуванє ровадзела и руска редакция РТВ-а, а после формалней часци, друженє зме предлужели у просторийох Дружтва у приємним амбиєнту. Кед слово о проєкту „Витайце у Суботици“, орґанизаторе мали жаданє направиц даяке случованє. Праве теди бул розписани конкурс Роботного цела за младих, котре потримало їх проєкт. Водзели ше зоз основну идею же би ше млади, котри пришли студирац лєбо робиц до Суботици, лєпше упознали зоз городом. Попри тим, пришли и на идею, з оглядом же Руснаци у Суботици нєдавно достали нови просориї и длугши час нє було даяки културни збуваня, обдумац и вечар у котрим би ше представели млади зоз свою творчосцу. Кристиян Сопка задовольни зоз витвореним, достал єдно нове искуствиє, алє ма и плани за будучносц – Фактори на хтори зме нє могли уплївовац нам погубели задумки. Падал диждж под час туристичного обиходзеня, а було и жимнєйше як цо зме обчекали же будзе. Шицко у шицким, думам же вредзело направиц проєкт и же програма була добра. Витворели зме тото цо зме задумали и научели зме лекциї за будуци случованя. За новембер плануєме Вечар Мафтея Виная, попри тим маме идеї и за случованя коло Крачуна, та ше наздавам же их и витвориме. Єст предкладаня зоз вецей бокох за случованя за нарок. Дружтво нєдавно знова почало активнєйше робоиц та нє маме дефиновани длугорочни плани. – потолковал Сопка.

Фото: Иван Гарди

сом годна остац

алє кед бим мушела визначиц єдну, визначела бим преподаванє Радована Сремца на тему о руских фамелийох у Шидзе и околїску. Векшину людзох сом уж познала зоз фестивалох и барз ми мило же познам таких младих и талантованих

Стретнуце рускей младежи у Шидзе СТРЕТНУЦЕ ХТОРЕ ПРЕГЛЇБЮЄ НАЦИОНАЛНУ СВИДОМОСЦ 8 \\\ МАК 10/2022

дружтво. Кажде дал свойо доприношенє и мал свой задаток, та можем повесц же зме зоз заєднїцкима моцами орґанизовали ище єдно стретнуце младих у Шиду, а у плану нам же би тото стретнуце постала традиция каждого року – приповеда Николина Горняк, а Наташа Еделински Миколка ше надовязує – Мой особни упечаток о стретнуцу, як єдного од члена орґанизациї, тот же таки стретнуца барз хасновити, як за госцох, так и за домашнїх. Госци маю нагоду упознац Шид, хтори ґеоґрафски нє на таким барз вигодним месце за Руснацох, понеже є нїкому нє през драгу. Кед ше идзе до Шиду, идзе ше нароком пре дацо и ту часто нє охабене места за даяке упознаванє, а то ше децениями случує, та ше людзе оцудзую єдни од других. За младих зоз Шиду то окреме хасновите, бо през таки стретнуца преглїбюю свидомосц о националней припадносци през бешеду по руски и змистом хтори ше дотика Руснацох и о тим же гоч и дакус далєй, маю когошик своїх рокох, хто тиж Руснак. Думам же Стретнуце було успишне и же зоз нїм задовольни и госци и домашнї. У плану нам и нарок орґанизовац стретнуце, а любели бизме кед би то постала пракса каждого року. Дорастаю нови ґенерациї дзецох, хторим тиж так будзе потребне помогнуц коло преглїбйованя националней свидомосци – гвари вона. Попри домашнїх и госцох зоз Коцура, на Стретнуце до Шиду ше дзечнє одволали и Дюрдьовчанє. Олеся Хромиш зоз Дюрдьова першираз у Шидзе, алє нє и на першим Стретнуцу младих Руснацох. Як гвари, 2014. року була на Лєтнєй школи у Руским Керестуре и барз єй мило же после осем рокох, ознова

праве на тим стретнуцу, после телїх рокох, мала нагоду дружиц ше зоз товаришами хторих теди упознала. – Мойо упечатки зоз стретнуца прекрасни. Першираз сом пришла до нащиви Шиду, а зоз сиґурносцу можем повесц же и нє остатнїраз. Друженє було и понад моїх обчекованьох, так же кед ше ознова орґанизує, дзечнє ше одволам. Найинтересантнєйша часц ми була кед зме обишли ґалерию Сави Шумановича, дзе зме могли дознац велї поучни информациї зоз його живота, як и тото же ше и Руснаци находзели на даєдних од його сликох. Мило ми було видзиц и дружиц ше зоз товаришами котрих сом упознала пред осем роками на єдним подобним друженю у Руским Керестуре и упознац ше ище зоз новима особами. Жаль ми можебуц же ше на стретнуце нє одволали и нє активовали ище вецей младих зоз руских местох, понеже таки стретнуца насправди нєпреценїви. Думам же таки стретнуца барз окремни за нашу заєднїцу бо так чуваме наш язик, културу и здобуваме нови познанства –гвари Олеся. Же точорочне стретнуце младих орґанизоване зоз вельку дзеку и ентузиязмом, можем потвердзиц и зоз особного искуства. Зоз каждей активносци котра госцом була понукнута, могло научиц цошка нове и интересантне. Мой особни упечаток же тото стретнуце було барз успишне, а думам же би воно було ище богатше кед би ше на таки стретнуца одволали ище вецей млади и зоз других руских местох. Верим же тото стретнуце з рока на рок вше баржей зажиє медзи Руснацами и же будзе вше лєпше, понеже обачлїве же ше воно орґанизує зоз наисце вельку любову и дзеку.

Мария Горняк

Означена рочнїца школского часопису

25 РОКИ „TIME OUT”-у

У школи ,,Петро Кузмяк”, у Руским Керестуре, вовторок 25. октобра, под час школскей годзини, означени 25 роки од виходзеня школского часопису „Time out”. Директорка тей школи и орґанизаторка стретнуца, Наталия Будински, на самим початку привитала присутних школярох и професорох, алє и бувших школярох и професорох хтори през тоти 25 роки робели на твореню того часопису. Бешедовало ше о початкох видаваня, хто пришол на саму идею, як скорей функционовало творенє часопису, а тиж и як нєшка випатраю тоти новинки и яки єст новитети у їх писаню. Видаванє часопису почало давного школского 1997/1998 року, а тедишнї ґимназиялєц з Руского Керестура, Марко Маркович, бул тот котри порушал його видаванє и бул главни редактор, док му у лекторованю помогнул покойни професор Владимир Бесерминї. У тедишнїм чаше, у школи ше помали почали хасновац рахункари, та писанє текстох и робенє на компютерох була одлична пракса за школярох. Дакедишнї професор физики, Евґениє Медєши, котри нєшка у пензиї, тиж бул присутни и на тот завод побешедовал о його участвованю у твореню часописа. – Цала идея о тим часопису

Потим, професорка биолоґиї Даниєла Рац пречитала свою роботу котру, як гварела, цалком случайно пренашла после 10 рокох. Попри нєй, у розгварки участвовали и други бувши школяре, тераз уж професоре, та заключене же тоти новинки наисце права нагода за школярох же би ше опробовали у писаню текстох, новинарстве, алє и у самим ушорйованю. Єдна од редакторкох и школяркох котра урядово пише за тот часопис и Наталия Жирош, хтора пречитала свой текст з тогорочного числа, а котри вязани за єй пребуване у Виглєдовацкей станїци Петница. И школярка Адрияна Фейди пречитала свою роботу, писню „Любов у вину”, за котру достала другу награду на Литературним конкурсу „Вино и любов” у Коцуре. На концу Наталия Будински визначела же шицки числа того часопису диґитализовани и положени на школски сайт. Вона наглашела и тото же диґитализованє почала дакедишня наставнїца подобовей култури Биляна Роман, а тераз з нагоди 25-рочнїци диґитализовани шицки числа Time out-у, прейґ окремного проєкту котре поробело Здруженє гражданох руСТЕМ , а хтори потримал Покраїнски секретарият за образованє.

Рахункари теди вошли до хаснованя у школи и на нїх ше робело на годзинох. Теди то за школярох була нагода же би прейґ нїх уношели текст и на тот способ формовали часопис.

РОДЗЕНИ и ВЛАСНИ

РОЗМЕНЇЦ и ВИЧЕРАЦ РУЙНОВАНИ и ЗРУЙНОВАНИ

РУШИЦ и ПОЧАЦ СКОРЕЙ ТРЕНИНҐА и ПРЕД ТРЕНИНҐОМ

И так нашо школяре на стретнуцу розменєли искуства. *Очиглядно, нєстало им пенєжи за розменьованє, та гайд, вец, искуства. Розменїц мож пенєжи, а чераме искуства, можеме вичерац думки... Робу, предмети можеме и пречерац, або очерац за дацо. Значи напишме: Нашо школяре вичерали искуства. Велї Вон ми таки як родзени брат. Кажде хто пришол на швет та є народзени, а ми маме власних и нєвласних братох або шестри. Родзени то превжате зоз с. рођени. А гевти нєвласни нам полубраца, або братняци и шестринїци. Лєпше: Вон ми таки як власни брат.

ЯЗИЧНИ АЛАРМ ОКТОБЕРСКИ ПОРАДИ МАК 10/2022 /// 11

МАК-ова редакция

пре таки вибор.

Катедру. Професоре барз подзековни за сотруднїцтво и маю часу ше пошвециц каждому студентови. Школяром вше гуторим РУСИНИСТИКА И Я Оддзелєнє за русинистику можеце провадзиц и на Фейсбуку, на їх боку – Русинистика

Александра Ґрбич, Прага: Катедру за руски язик сом уписала 2007. року, а закончела ю 2011. После законченей Ґимназиї у Новим Садзе длуго сом роздумовала цо уписац, понеже барз любим спорт, а ґу тому сом сцела и научиц бешедовац по руски. На концу сом ше опредзелєла за Катедру. Понеже мой мацерински язик сербски, руски язик сом нє бешедовала лєм сом го кус розумела понеже ми мац Рускиня. З початку сом мала страх як будзем прилапена на Катедри, алє шицки мойо неґативни думки нєстали кед сом упознала професорох и будуцих колеґох. Шицки були барз приємни и полни розуменя. Период студираня паметам як найлєпши у живоце. Под час основних студийох сом волонтирала на Семинару за славистику на Филозофским факултету дзе сом робела як библиотекарка, и тоту робоу сом барз полюбела. Попри тим, приявела сом ше и на програму „Универзитетска програма роботней пракси АПВ” дзе сом прешла даскельо круги розгварки и потим була прията до Секретарияту за образованє, културу и национални заєднїци. Ту сом мала нагоду научиц вельо того з тих обласцох и тото искуство ми було барз интересантне и хасновите. Кед сом 2011. року закончела основни студиї, уписала сом Мастер студиї, а тема робити ми була „Спортска терминолоґия”. Сцела сом, на даяки способ, злучиц мойо два вельки любови – спорт и руски язик. Нєодлуга сом ше приявела на програму студентскей черанки, „Erasmus plus”. По тей програми сом 4 мешаци була студент у Словацкей на Прешовским универзитету, и ту мушим спомнуц професора Михайла Фейсу хтори ми бул велька потримовка. Под час черанки у Словацкей, пребувала сом у Студентским доме и ту сом упознала младих зоз цалого швета. Мали зме орґанизовани рижни вилєти, интернационални вечари дзе кажде представял културу и даяки традицийни єдла держави з хторей походзи, а я була специфична по тим же сом представяла културу и традицийни єдла и Сербиї и Руснацох (бобальки и сирец). Цо ше дотика студираня у Прешове, пачело ше ми тото же попри стандардних предметох, у моїм случаю язика и литератури, могли зме виберац и єден од трох спортох хтори бизме сцели тренирац. Я вибрала одбойку, плїванє и фитнес, а гоч тоти предмети нє уходзели

ШВЕТ НАУКИ И

Михаела Еделински

ТРЕБА ШЕ ОДШМЕЛЇЦ ВИРАЖИЦ СВОЙО СТАНОВИСКО 14 \\\ МАК 10/2022 Михайло Ковач зоз Нового

и Смедерево, и там отримали

школского

го,

без огляду на свойо особне думанє.

Як випатрало твойо пририхтованє за тото збуванє?

– Пририхтованє за сам Дебатни караван за мнє значело же треба порихтац куфер, даскельо озбильнєйши кошулї и реклу/сако, бо пред’знанє и схопносц бешеди у явносци сом уж здобул през интензивни годзини дебатованя. Радовал сом ше же ше тоти дебати буду отримовац на рижних туристичних

буц комуникативна, широких видикох и отворена за нови информациї и нєкаждодньови способи ученя. Цо ше дотика мнє, ту сом научел рижни хасновити схопносци дебатованя, здобул нових товаришох

През таки програми дебати млади можу здобуц схопносци за самодовириє у виражованю свойого думаня, бо треба буц свидоми же кажди проблем мож спатриц зоз двох бокох и же часто нє постої точни одвит на даяке питанє. Важне черац думаня зоз своїма парняками, слухац других и научиц дацо нове. То барз важни елементи за оформйованє особного характеру. Гваря же на младих швет остава. Цо биш за конєц поручел шицким младим котри сцу правиц пременки у швеце? – Младим хтори сцу правиц пременки у швеце бим поручел же би нє одуставали анї у єдним моменту од своїх намирох. Бо, хто нам други помогнє же бизме створели лєпши швет кед ше ми сами нє анґажуєме у тим.

Живот на валалє младим зна буц монотони, а окреме тим котри любя пробовац дацо звонка своїх гранїцох. Праве на таку идею пришли осемцме леґинє з Руского Керестура хтори ше прешлого року першираз приявели на Трибалион, змаганє зоз рижнима препреченями, а хторе ше отримовало на Тари. Шицко рушело од Дамира Хомового хтори зачатнїк тей идеї, а хторому ше перше придружел його брат Давор, а потим ище шейсцме пайташе. Дамир и Давор на Трибалиону були уж три раз, а остатнє змаганє

– Понеже сом скорей Трибалиону нє бул анї на єдним подобним змаганю, нє могол сом задумац як то будзе випатрац. Правда же сом виглєдал на интернету и видзел знїмки, алє сом тиж так знал же видзиц таке на екрану и дожиц уживо цалком иншаке – гвари Давор. Вон мал циль же би на змаганю поробел цо вецей препреченя без гришки, прето же хто нє риши з першого даяке препреченє, постоя заменски вежби, а то двацец бурпиї (файта вежби). Други циль му бул же би бул успишнєйши од половки учашнїкох, цо ше му на концу и поспишело на шицких трох змаганьох. На тото змаганє приходза людзе котри ше пририхтую цали рок, алє як гвари Давор, вон ше нє рихтал. – Першираз, кед зме сцигли на Тару, дзень скорей змаганя зме ше прешейтали коло даскелїх препреченьох хтори нє були далєко од нашого змесценя. Теди сом почал чувствовац малу трему хтора ше звекшовала по початок нашого стартного часу шлїдуюцого дня. Трема нє була велька, бул сом прешвечени же можем закончиц змаганє, єдино сом ше дакус бал же

подрозумюю – ношенє терхи, плїванє у озеру, баланс греда, руцанє копиї и „блатнява дзира“...

бим ше нє покалїчел на даяким препреченю або под час бежаня – приповеда Хома. Даворови перше змаганє такей файти бул праве Трибалион, алє ше вон нє застановел лєм на нїм. После того змаганя бул у Шабцу на змаганю “Bushido” (11 километри и 30 препреченя) и у Руми на змаганю “Adrenalin Race” (14 километри и 35 препреченя). Змаганє “Bushido” му було найчежше од шицких змаганьох зоз препреченями на хторих бул, гоч було и найкратше. Под час змаганя ше уходзело до рики Сави, падал шнїг и температура була коло 1 ступень Целзиюса. – Кед сом збачел циль такой ми ше зявел ошмих на твари. Барз сом бул щешлїви кед сом прешол през нього и достал медалю. Дожице чежко описац, муши ше го почувствовац – визначує Давор. На тим змаганю були и Даворово товарише, Иван Чизмар и Иґор Варґа. Иван бул на Трибалиону раз, а на шицких ОЦР змаганьох

Иванови таки змаганя барз интересантни, алє су и физичко досц чежки, а шицким хтори ше сцу опробовац у тим Иван поручує же ше за початок треба приявиц на „Tribalion Green“ чия длужина од 11 по 13 километри. Иґор Варґа ше тиж приявел на Трибалион кед ишли осемцме Керестурци. Як гварел, нє було му шицко єдно кед сцигли. Понеже початок и конєц були на истим месце, видзел препреченя и терен по котрим ше змагателє буду рушац, а дакус ше и злєкол цо го шицко чека. – Трему сом нє мал, лєм сом роздумовал же як мам закончиц тото змаганє, алє знал сом же го закончим гоч рачкуюци – гвари Иґор. Як додава, понеже тренира и рукомет и у терховнї, думал же му тото змаганє нє будзе представяц даяки проблем. Тото думанє мал на початку, а на половки прейдзеней драги го почали лапац и корчи. Теди видзел же заш лєм нє бул порихтани за таке змаганє гоч и тренира. Пайташ Матей Саянкович му помагал же би закончел шицки препреченя, а людзе котри там жию були тиж потримовка шицким учашнїком. – Було ми чежко кед терен бул бреговити. Ишло ше до брега и зоз брега, та ме так и почали лапац корчи. Кед сом закончел змаганє, бул сом барз вистати. Чувствовал сом ше як кед би ме дахто потлукол, нє мал сом нїч енерґиї. Перше сом гуторел же сом ше тераз приявел и вецей нїґда, алє тото думанє тирвало лєм покля сом бул вистати, а после сом гварел же будзем ходзиц на кажде таке змаганє – закончує Иґор. Змаганє ше отрима и нарок, у маю и у септембру, та кед же ше жадаце опробовац и у такей файти спорту и випробовац свойо можлївосци, знаце дзе то можеце дожиц.

змаганя сом ше покалїчел, та сом нє сцигол по конєц. Бануєм дакус же сом нє дожил подполно тото искуство. Но, воно ми вшелїяк значи и нє мож го поровнац нї зоз чим цо сом по тераз прешол – толкує Иван.

Мая Зазуляк Гарди

Розгварка зоз бувшима редакторками МАК-у Александру Корпаш и Анамарию Регак

Часопис МАК початком дватисячитих рокох ознова мал прерву у виходзеню, покля нове руководство установи „Руске слово” нє предложело обновйованє МАК-у. Перши даскельо тематски числа ушорел Борис Варґа, а потим длужносц редакторкох пребераю Александра Корпаш, теди Дудаш, и Анамария Регак. Медзитим, и далєй нє виходзел поряднє.

Анамария ушорйовала МАК у периодзе 2003. року, вєдно зоз Александру, хтора була редакторка МАК-у од априла 2002. по авґуст 2005. року.

– Кед зме почали, МАК виходзел квартално. Редактор пред нами бул Борис Варґа, хтори наисце високо положел палїчку хтору треба прескочиц. Чи зме могли доскочиц, лєбо прескочиц, чежко, алє зме ше голєм намагали отримац континуитет у тим же бим МАК виходзел, дац даяке доприношенє, обдумац го на иншаки способ, поготов же ми на тото, мушим припознац, патрели зоз єдного женского боку. Опредзелєли зме ше же би тема першого числа була култура, же бизме пробовали видзиц як у ствари диха тото нашо мале руске младежске цело. Пробовали зме активовац и затримац и сотруднїкох хтори роками писали за МАК – здогадує ше Анамария и додава же ше намагали и же би МАК бул порушователь пременкох. – То бул период кед ше розвивало Национални совит, алє ище нє були порозвивани його цела, мало було места дзе могло черац думаня, повесц наглас, а же би то нє було лєм у рамикох власней орґанизациї. У медзичаше настал „Пакт Рутенорум”, пробовали зме направиц и совит младежских орґанизацийох же би ше млади зишли под єдну векшу шапку, а нє були лєм кажде за себе. Добру часц того шицкого цо ми пробовали зачац познєйше превжал Национални совит, цо добре. Кед опатриме цо теди постояло, а цо тераз постої, вшелїяк же ше вельо напредовало – визначує вона. ИНШАКИ И ПЕРШИ Александра предлужує приповедку же у роботи ишла по лоґики же сцела буц перша, сцела обрабяц теми и найсц сотруднїкох и собешеднїкох за хторих ище нїхто нє чул. – То так кед ши млади, перспективни и кед

ци ше сце робиц. Сцела сом их промововац и же би я була перша, а после ми баш бриґа хто будзе писац далєй и хто будзе розрабяц теми. Так сом дошла и до тих темох хтори можебуц за тот час були барз контроверзни и верим же ше нє пачели рускей заєднїци. Було вшелїяки реакциї, алє я сцела зохабиц даяки шлїд. Мотивовала сом их и нашла сом людзох хтори сцели сотрудзовац и сцели писац о таких темох, а з другого боку и собешеднїкох за хторих ше ище нє чуло. Тоти млади людзе тераз успишни у своїх фахох, велї з нїх ше рушаю у нашей заєднїци. Нормално, без потримовки комплетней редакциї „Руского слова” и теди подобового редактора Любомира Сопки, потим Марчи Гудаковей, хтора була технїчни редактор, як и тедишнього директора Миколи Шанти, думам же бизме нє мали таку шлєбоду обрабяц тоти теми – наглашує Александра, хтора познєйше робела як новинарка у „Руским слове”, а потим прешла до Покраїнскей влади, док Анамария роби у Скупштини АП Войводини. ИНТЕРНЕТ ОТВЕРА НОВИ МОЖЛЇВОСЦИ

А як бувши редакторки МАК-у видза його будучносц: – Дакус сом олд скул, любим папер. Медзитим, думам же МАК дефинитивно у єдней хвильки будзе мушиц прейсц на якишик електронски виданя и на тото думам же нє треба патриц з неґативного контексту, прето же то заш отвера якишик нови можлївосци. Зоз вельо менєй средствами мож випродуковац можебуц вельо квалитетнєйши ствари и може баржей висц до вираженя його мултимедиялни характер. Думам же у квалитету нє може опаднуц, може лєм доброго принєсц и, на концу конца, прешириц доступносц – дума Анамария, а Александра додава же тиж люби пах паперу, алє МАК заш лєм тераз чита на интернету. – Так ми лєгчейше, шицким є доступни, и добре же так, бо нас єст мало, осипали зме ше по рижних державох. Треба младих мотивовац же би ше голєм так афирмовали, бо кед им маш цо понукнуц, маю ше и коло чого зазберовац, а кед им нє маш цо понукнуц, вони ше барз швидко оцудза и асимилация витвори свойо – гвари на концу Александра.

тиж так виглєдовала сом и о їх богатей култури. Думам же ми лєгчейше було дойсц до контакту зоз корейску културу, прето же єст вельо жридла и на интернету, а тиж и у Сербиї. Подзековна сом же єст шедзиско Кинґ Сейонґ Институт у Новим Садзе дзе можем ходзиц на курси корейского язика, а тиж корейска амбасада зоз Беоґраду орґанизує рижни случованя же би представели и розширели свою културу за тих цо заинтересовани. Корейски язик учим коло два роки, алє перши рок сом учела сама, виглєдовала сом сама же на яки способ най учим тот язик, а потим сом ше други рок уписала на курс.

язик, поведз нам дакус вецей о тим язику? – Гей, наприклад скорей, кед сом учела японски язик, то було пре мойо интересованє за аниме и таки рисовани филми, алє язик ме якошик нє прицагнул на тельо, нє чувствовала сом же тот язик за мнє, док наприклад при корейским цалком иншак. Корейске писмо ше вола ханґул и наисце є барз красни язик. Кинґ Сейонґ ,,Вельки” зоз Чосон династиї заслужни за нєшкайше корейске писмо. Писмо нє чежке, барз є лоґичне и интерсентне писац зоз нїм. Тиж так, корейски язик барз лирични, ґраматика вельо завиши од контексту, вокабулар им барз богати и красни. Даєдни язики єдноставно барз приємни за слуханє, а по моїм думаню корейски язик наисце приємни и ма интересантни тонални/звучни квалитет, цо ше досц видзи у їх музики, дзе корейски язик барз подзековни за тексти и мелодиї. Тиж так, упознала сом єдну жену зоз Кореї у Новим Садзе, и находзели зме ше даскельо раз як language-exchange и наисце було интересантно упознац дакого зоз їх култури и хасновац корейски язик.

виглєдуєм шицко о тим, бо ме то интересує. Єст и даяки историйни, а и модерни ствари хтори ме интересую. Тераз постоя ТВ програми дзе можеш научиц и историйни часци їх култури, а и модерни, и єдноставно тераз, у нєшкайшим чаше, лєгчейше дознац таке дацо, бо єст вельо того и на Ют’юбу. На основу того цо сом видзела и чула на интернету и їх кинематоґрафиї, а тиж так през людзох хтори сом упознала у Сербиї видзела сом же вони наисце добри людзе. У Кореї барз битне почитованє, манири и красне справованє и културна бешеда. Наисце су приємни, сцу помогнуц и вше су дзечни подзелїц їх културу.

А поготово їх архитектура и природа прекрасни, а история интересантна. Барз ми ше пачи же вони квалитетно укладаю до своєй култури и унапредзованю дружтва и рижних индустрийох. Держава им барз розвита и укладаю до шицких сферох култури, цо наисце видно. Од архитектури, дизайну, медийох, природи, технолоґиї, та до нормалних, каждодньових стварох як цо то мода, випатрунок и здравє. Як сцигуєш попри факултету и других обовязкох найсц часу и за таке?

– Часу нєт вше за шицко цо ме интересує, бо єст превельо ствари. Хвильково сом остатнї рок на Академиї уметносцох у Новим Садзе, алє вельо часу укладам и до корейского язика, ту вшелїяк спада и патренє драмох, филмох на корейским язику, читанє кнїжкох и други обовязки у шлєбодним часу. Думам же за тото цо любим вше мушим охабиц часу, бо ме то наисце интересує и сцем ше унапредзовац и далєй.

Яки ци плани, чи плануєш можебуц одпутовац до Кореї здобуц нови товаришства и искуствия?

– Плануєм пойсц до Кореї, сцем випробовац же кельо ше можем знайсц зоз тим язиком, кельо сом по тераз научела и сцела бим зоз локалнима людзми там бешедовац. Дефинитивно же сцем одпутовац и видзиц як у Кореї випатра дружтво, архитектура и култура, алє можебуц пойдзем и на даяки курс язика, або студирац, то ище увидзим.

Планкош

→ Evo ništa Нови приповедки нє исную. Шицко зме уж давно могли видзиц, чуц лєбо пречитац. Шицко уж записане. Єдине цо остава нєшкайшим уметнїком, же би их виприповедали у модерним контексту... у гевтим контексту хтори вони жадаю же би бул амбиєнт нашей сучасносци. Кед так патриме на филми вецка предлуженя цалком природне зявенє. Супермен 12, цошка цо лоґичне. Правда, то вецка анї нє Супермен 12 алє син бога и чловека, або Геркул, хто зна хтори. И вецка анї нє мож повесц же предлуженя вше подлєйши од ориґинала бо ориґинал нє иснує. Лєм исную добре и подло виприповедани вариянти. Хаснуюци тоту лоґику можеме шеднуц и одпатриц филм младого режисера Дена Трактемберґа „Плен“, хтори ше вяже за култни филми о Предаторови хтори пришол на нашу планету же би ловел гевто найвозбудлївше цо тота планета може понукнуц –нас. Франшизи хтори

пейц роки, а тота класична приповедка помали дороста до своїх jazz импровизацийох. Сам наслов уж виражує даяку новосц. Найновши филм ше нє концентрує на ловара алє на нас хтори слаби и ловени. Друга нєзвичайносц у тим филму амбиєнт зоз хторого наш протаґонист приходзи. Єдно дац панї главну улогу, дахто би повед же ше то тераз уж часто збува, а дахто би ше нє зложел, алє то нє тото

хтори ше живот одвива у нїм, цалком нєзвичайни и цикави. Индиянцох звичайно маме нагоду патриц у контексту билих людзох, у одношеню на Европянох. Чи им завадзаю, чи ше здружую, чи воюю. У тим филму тота ґрупа людзох приказана нєвязано за европски еґоистични раси (аж иснує и верзия филма хтора синхронизована на Команчи язик). Но тот, на даяки способ политични елемент нє єдини, прецо думам же филм ориґинални. Барз симпатични дизайн чудовиска, хторе дакус обновене у одношеню на стари филм (дакус и здабе на цошка цо сце, можебуц, тих дньох видзели у новей LOTR сериї). А и филм, як цалосц, досц добре и крашнє направени. Приповедка „пиє воду“, ґлумци одлични, ефекти

Здруженє гражданох „Пакт Рутенорум” розписало даскельо конкурси за 25. Мултимедиялну манифестацию младих „Дньовка”, хтора будзе отримана 25. и 26. новембра. По конкурсу за участвованє на Дньовки, можу ше приявиц шицки хтори жадаю наступиц зоз авторским литературним дїлом, шпиванку (власну або обробком), танцом, ґлуму, стенд ап-ом, або даєдну другу файту перформансу. Орґанизаторе визначую же ше на конкурс за участвованє можу приявиц шицки, понеже огранїченя у рокох нєт, як и же наступ потребне приявиц по 13. новембер, пре обезпечованє технїчних условийох. Попри конкурсу за участвованє на програми, Пакт оглашел и фото и подобови конкурси, та попри фотоґрафийох, мож посилац и рисунки, малюнки, мозаїки, колажи, ґрафични рисунки и подобни файти уметнїцкого виражованя. Тогорочна тема „Дньовки” – „Напредок до прешлосци”, а одноши ше на актуални збуваня у держави и швеце, од „вше частейше споминаних рестрикцийох струї, нєдостатку ґасу, празних рафох у дутянох”, та по нєдавно актуалну шветову пандемию, як стої на Фейсбук боку Пакт Рутеноруму. Награди за перше, друге и треце место (у обидвох катеґорийох) пенєжни. Побиднїцки роботи преглаши жири, а будзе додзелєна и треца файта награди – награда за фотоґрафию або подобове дїло хтори зоз своїма гласами вибере публика. Фотоґрафиї и подобово