__MAIN_TEXT__

Page 1

Мултимедиялни часопис за младих число 10 / октобер 2020 / цена: 100 динари Фото: Любомир Сталевич


ЗМИСТ

■ У ФОКУСУ ■ Медицинар, гармоникаш, судия – будуци пилот...

■ У ФОКУСУ ■

6

Павле Венчельовски з Руского Керестура, школяр трецей класи штреднєй медицинскей школи у Вербаше, одмалючка ше занїма зоз рижнима цикавима стварами. Член є оркестру Дома култури, дзе є и корепетитор на гармоники фолклорним ґрупом, ма сертификат за фодбалского судию, а тераз ма и нове интересованє – пилотиранє. О шицким тим, побешедовали зме зоз Павлейом, тим всестраним штредньошколцом.

03 Л. Вереш: Анкета о настави 04 М. Мали: Розгварка Лю. Сталевич 06 В. Хрин: Интервю П. Венчельовски ■ МАК-ОВ КОЛАЖ ■ 8 М. Зазуляк Гарди: Розгварка М. Кнежевич ■ УПЕЧАТКИ ■ 10 М. Горняк: Кнїжка о ґрупи ,,Queen” ■ ЧОМ ТАК ГУТОРИМЕ? ■

■ ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ ■

11 Т. Будински: Пирова побида

Кажде сцигнє одвитовац

■ КУЦИК СОВИТОХ ■

Того школского року ше до першей класи руского оддзелєня Ґимназиї „Петро Кузмяк” уписало барз мало школярох. То тройо школяре котри заш лєм отримали руску класу. През розгварку дознаце яке то чувство кед класа полупразна. Мойо собешеднїки у тим интервюу: Єлена Фейди, Корнелиа Будински и Дарко Провчи зоз Руского Керестура.

12 Ц. Надь: Розгварка М. Павлович ■ ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ ■ 14 С. Маґоч: Интервю зоз школярами I-1оддзелєня ■ СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ ■

14

16 Н. Горняк и М. Фурик: Интервю А. Роман ■ УПОЗНАЙ СЕБЕ ■ ■ СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ ■

18 К. Малацко: Тест

Нє мож буц найлєпши у

■ АЛТ ШОУ У МАК-У ■

дачим цо нє любиш

20 Т. Салаґ: Дипломовани/мастеровани/докторовани ■ КИНОТЕКА ■ 22 К. Малацко: „Normal People” ■ ВЛАСНИ ПЕЧАЦ ■ 23 М. Еделински: Поезия 24 Лю. Сталевич: Фотоґрафиї

МАК Мултимедиялни часопис за младих www.ruskeslovo.com → рубрика МАК Facebook: MAK MAGAZINE Instagram: mak.magazine mak.magazine@gmail.com Число 10 октобер 2020 Директор: др Борис Варґа

2

МАК 10/2020

Oдвичательна редакторка: Мая Зазуляк Гарди Дизайн и компютерски обробок: Златко Емейди Язична редакторка: Ясмина Дюранїн На насловним боку: „Добре рано, Кападокийо” Автор фотоґрафиї: Любомир Сталевич

Александар Роман, родом зоз Шиду, студент програмованя у Новим Садзе, у бициґлизме уж дзешец роки. Почал у бициґлистичним клубу „Єднота” у Шиду, потим бул у „Партизану” и уж два роки є у клубу „Invictabike” у Новим Садзе. Вецей раз освойовал перши места на державних змаганьох у репрезентациї. Ношитель є 16 титулох у державних змаганьох и трох титулох Балканского першенства.

Видава НВУ „Руске слово” Булевар ошлєбодзеня 81/VII 21 000 Нови Сад Жиро рахунок: 160-923244-82 Интеза банка, Нови Сад Друкує „Maxima graf” Петроварадин CIP – Каталогизација у публикацији Библиотека Матице српске, Нови Сад

008+32(=161.2) (497.113) MAK : мултимедиялни часопис за младих / редакторка Мая Зазуляк Гарди. – Рок 1, ч. 1 (1972) - . – Нови Сад : Руске слово, 1972-. – Илустр. ; 28 cm ISSN 0350-8080 COBISS.SR-ID 15945730

16


■ У ФОКУСУ ■ Анкета зоз штредньошколцами и студентами Лидия Вереш

ШКОЛСТВО ПОД ЧАС КОРОНИ Ситуация у держави ше пре корона вирус ище вше нє пременєла. Опитали зме ше нашим штредньошколцом и бруцошом як ше вони знаходза у шицким тим и ниа цо гварели за МАК: Мария Горняк (Ґимназия „Петро Кузмяк”, Руски Керестур): У Ґимназиї у Керестуре ше єден тидзень ходзи до школи, а други тидзень ше наставу обрабя онлайн. Подзелєни зме до двох ґрупох, єдни ходза дополадня, а други пополадню на наставу. Дньово маме пейц годзини по 30 минути. По моїм думаню, єст и предносци, алє єст и хиби при такей настави. Досц компликоване буц тидзень ту и тидзень там, селїц велї ствари. Нє мож ше найлєпше зорґанизовац, онлайн доставаме барз вельо материялу котри маме обробиц, а кед зме у школи оценьованє. За тераз ище вше нїхто нє вошол до такого шаблону, алє думам же руши як треба. Цо ше дотика правилох у школи, маме средства за дезинфекцию и мушиме ношиц маски. У интернату тиж так маме окремни правила. Подзелєни зме по хижох дзе нас єст двойо,

лєбо тройо, маски мушиме вшадзи ношиц, окрем у наших хижох. Исто як и у школи, так и у интернату мушиме хасновац средства за дезинфекцию. Видзи ше ми же ше ситуация змирює и найволєла бим кед би ше шицко врацело на старе, бо думам же зоз таку систему нє научиме нїч. Наташа Джуджар (Ґимназия „Йован Йованович Змай”, Нови Сад): Настава ше одвива комбиновано, тє. єден тидзень сом у школи, а други ми настава онлайн. Подзелєни зме до двох ґрупох, од по 17 школярох, цо би значело же шедзи єден школяр по лавки. Мераю нам чи маме горучку на уходзе и муши ше дезинфиковац руки. Нє шмеме виходзиц до двора на одпочивок, окрем за вельки, алє шмеме буц лєм у дворе. Вшадзи на дзверох ше находза теписони намочени зоз хлором, маски обовязни, клянки обмотани зоз єднократну фолию и нє меня ше учальнї. Мойо думанє же тото шицко добре функционує, алє є барз стресне за школярох.

Мария Барна (Економски факултет, Нови Сад): На факултету мушиме тримац дистанцу и цали час ношиц маски. Преподаваня маме онлайн, а на вежби ходзиме на факултет, алє су скрацени на 30 минути. Дакус нєзґодне, прето же ше вельо часу траци медзи преподаванями и вежбами, алє нє таке страшне за тераз. Марко Буила (Педаґоґийни факултет, Зомбор): Щиро, думам же ше на нашим факултету преподаваня нє розликую вельо вецей як прешлих рокох, точнєйше од преподаваньох пред корону. Маски нам обовязни и мера ше горучку на уходзе до дому и на факултет. Векшина преподаваньох и вежбох нам буду наживо. Подзелєни зме до ґрупох и так приходзиме на факултет. У дому нам тиж так маски обовязни. Лєм у хижи их нє мушиме ношиц. Пре корону направени и иншаки план за одход до мензи. Доставаме ланч пакети и нє єме у мензи, алє их ношиме до дому.

МАК 10/2020

3


■ У ФОКУСУ ■ Розгварка зоз Любомиром Сталевичом зоз Коцура Мелания Мали

ФОТОАПАРАТ ВШЕ ЗОЗ НЇМ

ЛЮБОМИР СТАЛЕВИЧ, 29-РОЧНИ МАСТЕР ИНЖEНЄР АРХИТЕКТУРИ ЗОЗ КОЦУРА МА СВОЙ АРХИТЕКТОНСКИ БИРО, А ОКРЕМ СВОЙОГО ФАХУ, БАРЗ ЛЮБИ И ПУТОВАНЯ, ФОТОҐРАФИЮ И АЛПИНИЗЕМ. ЗАКОНЧЕЛ ОСНОВНИ И МАСТЕР СТУДИЇ У НОВИМ САДЗЕ НА ФАКУЛТЕТУ ТЕХНЇЧНИХ НАУКОХ, А РОКАМИ ПРЕД ТИМ ПОЧАЛ ШЕ ЗАНЇМАЦ ЗОЗ ФОТОҐРАФИЮ. Любомир вше бул добри школяр, та так зоз своїх стипендийох пошол и на свойо перше путованє ище як штредньошколєц, док бул у Суботици у Политехнїчней

4

МАК 10/2020

школи, дзе закончел напрям високобудованє. Фотоґрафия го вше цикавела, та ше перше забавял зоз звичайнима фотоапаратами и сликовал по валалє места хтори му були интересантни, як гвари, так, за свою душу. Перше самостойне путованє було на морє, а потим надумал видзиц ище дацо окрем моря. После того путованя, Любомир бул нащивиц иншаки ґеоґрафски предїли, як цо то гори у Швайцарскей. Кед ше уписал на факултет, Любо ше приявел за путованє до дальших жемох прейґ програми „Work and Travel”, и теди пошол до Америки. Час хтори препровадзел у Америки, як и шицки студенти, Любо вихасновал за роботу и розпатранє нових, до теди нєвидзених, природних

красотох. Теди ше явело жаданє же би могол красни пейзажи зачувац занавше, нє лєм у думкох, алє и у материялней форми. Купел перши професийни фотоапарат и уживал у пейзажох хтори му Америка понукла. Од теди, та по нєшка, гоч кеди ма нагоду даґдзе одпутовац, фотоапарат и камера вше иду зоз нїм. Як преходзели роки, од штредньошколца по мастер инженєра архитектури, Любомир ше намагал кажди зашпоровани динар потрошиц на дестинациї хтори мали цикави пейзаж, же би могол уживац у двох стварох хтори виполньовали його шлєбодни час, а то путовац и фотоґрафовац. – Найвецей сликуєм пейзажи, спрам того виберам и дестинацию на хтору пойдзем.


■ У ФОКУСУ ■

Ридко сликуєм людзох и даяки иншаки предмети. Потераз сом нащивел скоро шицки жеми Европи, насампредз нашу державу. Вецка Италия, Шпания, Французка, Турска, Данска, Шведска, Куба, Индонезия – приповеда Любо, чия любов и алпинизем. – Алпинизем ми файта рекреациї, а и спорт, дзе можем у исти час видзиц красни пейзажи, висликовац их, а попри тим ше и рекреирам. Мам заплановани шветово верхи хтори бим любел нащивиц, а потераз сом бул на даяких менших горских верхох, а окреме бим видвоєл Триґлав, пре свою красоту – гвари вон. Кажде путованє ма свойо чаривни хвильки, свойо нєзабутни моменти природи, алє як єдно зоз найоблюбенших

путованьох, Любомир видвоює Шпанию. – До Шпаниї сом ишол зоз свою мацеру, були зме там 20 днї, виєднали зме авто и обиходзели предїли хтори нам були цикави. То було окремне путованє, прето же сом нє ишол анї зоз дзивку, анї зоз дружтвом, алє зоз маму – толкує наш собешеднїк. Як далєй гутори Любо, Куба на ньго тиж так зохабела вельки позитивни упечаток, прето же є цалком иншака од културох хтори нам на тим просторе познати. Кападокию, у Турскей, хтора популарна пре балони у воздуху, тиж так видвоює як окремне дожице. Любомир такой по законченю студийох почал робиц у фаху. Робел у рижних фирмох, научел

як функционую ствари у тей обласци, а понеже вше бул амбициозни и вредни, створел добри контакти, та себе на тот способ обезпечел досц знаня и познанства же би ше сам опробовал у приватним бизнису. Док бул заняти, людзе хтори го познали анґажовали го приватно и у єдней хвильки його заробок бул векши як у фирми, цо му дало моци же би отворел свой архитектонски биро „Studio 1924”. Циль му направиц идеалну фирму у хторей и йому и занятим будзе задовольство робиц, же би проєкти були интересантни, а клиєнти максимално задовольни. Найвекше виволанє му клиєнти хтори сцу направиц дацо нове, модерне, а квалитетне, та каждодньово роби на промоциї своєй роботи. МАК 10/2020

5


■ У ФОКУСУ ■ Интервю зоз Павлейом Венчельовсковим з Руского Керестура Виктор Хрин

МЕДИЦИНАР, ГАРМОНИКАШ, СУДИЯ – БУДУЦИ ПИЛОТ... Павле Венчельовски з Руского Керестура, школяр трецей класи штреднєй медицинскей школи у Вербаше, одмалючка ше занїма зоз рижнима цикавима стварами. Член є оркестру Дома култури, дзе є и корепетитор на гармоники фолклорним ґрупом, ма сертификат за фодбалского судию, а тераз ма и нове интересованє – пилотиранє. О шицким тим, побешедовали зме зоз Павлейом, тим всестраним штредньошколцом.

Цо це то шицко интересовало одмалючка? Павле Венчельовски: Понеже ме интересую рижни ствари и любим учиц нови, одмалючка ме интересовали рижни роботи и занїманя, сцел сом буц огньогашец, полицай, паноцец, вожач швидкей помоци и тераз пилот. Кед сом ше уписовал до штреднєй

6

МАК 10/2020

школи, барз ме интересовала медицина, прето же сом видзел у филмох и серийох як помагаю людзом. Гоч ми пилотиранє дочасово главни фокус, и далєй ме интересує медицина. Обачел сом же шицки твойо интересованя маю дотик зоз помаганьом людзом, або маю даякей вязи з людзми. То повязане, чи ше лєм так случело? ПВ: Добре ши обачел, гей, ма вязи, єдноставно, любим роботи дзе мушим хасновац розум и дзе мушим правиц мудри, а нагли одлуки. Наприклад, гоч барз популарни тоти роботи цо маю вязи зоз компютерами, програмованє и таке, то ме нє так интересує, понеже ше нє можем задумац як шедзим цали час за компютером и пишем коди, або робим у рахунководству. И тото же любим роботи дзе сом зоз людзми и дзе мам на даяки способ одвичательносц ґу людзом, а и любим адреналин.

Гвариш же це тераз цикави пилотиранє и же ци то, дочасово, главни циль. Як ши вошол до того швета и цо це нагнало най ше почнєш занїмац зоз авияцию? ПВ: Дас пред двома роками, мой брат лєцел до Нємецкей и кед зме го водзели на аеродром, зацикавело ме кед сом видзел як авион злєцує, понеже му колєса и нос були барз високо, та сом нє розумел прецо так. И так даскельо днї потим ми на интернету вискочело бависко, або симулатор лєценя, „Microsoft Flying simulator”, и бул сом нєсподзивани же таке дацо постої. Випатрало ми цикаво, та сом го такой знял и пробовал лєциц. На початку сом нє знал анї цо дзе, научел сом лєм як ше круци, як ше пошвидшує и спомалшує, як ше дзвига и спущує колєса. Такой ше ми попачело, та сом детальнєйше почал виглєдовац о тим. З часом сом помали учел цо шицко


треба знац. Так сом єден дзень случайно наишол на терашнього секретара Аероклубу „Ченей”, и поставел сом му питанє чи на Ченею єст панорамски лєти и скаканє зоз падобраном. Потолковал ми же нєт, алє гоч як сом ше му почал випитовац о авияциї, гварел сом му же ме авияция барз цикави и же бим любел буц пилот. Вец ми спомнул же дакеди можем пойсц нащивиц аеродром, опатриц авиони и друге. Так сом того року першираз у фебруару пошол нащивиц аеродром „Ченей”. Сликовал сом ше у авионох, дали ми най опатрам, потолковали вельо того итд. Тото шицко ми було барз цикаве, та сом ше опитал же чи ше то даяк мож учленїц до того аероклубу. Нєзвичайне ми було же ми гварели же ше можем учленїц. Вец сом почал ходзиц поряднє, там зме чисцели авиони, ганґари, шорели аеродром... И после одредзеного часу сом достал членску карточку. Єден дзень, кед сом бул там, бул и ище єден пилот котри ма свой авион на аеродрому. Питал ше ми чи сом дакеди лєцел. Гварел сом же

нє, алє же поряднє лєцим на симулатору. Йому то було барз интересантне и сцел знац же цо мож шицко научиц у симулатору, та ше ми вец почал випитовац. Приємно ше нєсподзивал кед видзел же сом досц того научел у симулатору и на интернету, та ми вец гварел же ме почасци зоз єдним лєценьом. Теди сом першираз лєцел над Новим Садом, аж ми дакус дал най пилотирам. Дас мешац после того сом ше му опитал чи зме годни лєциц над Керестуром, же бим видзел як випатра зоз нєба и най го можем висликовац и зняц. Фасцинирал сом ше кед ми гварел же може. Тиж так сом дочасово член онлайн авио компаниї „Balkan Fly”, дзе прейґ симулатора лєциме, дискутуєме и оценюме лєценє, злєцованє... Од тих людзох сом вельо научел цо ше дотика симулаторского лєценя и прейґ нїх сом дошол до даяких контактох, наприклад, даєдних пилотох. Кед ше дахто сце занїмац зоз пилотираньом, одкаль ма рушиц? ПВ: Кед дакого цикави, шлєбодно ше ми може опитац. Кажде може пойсц на „Ченей” и информовац ше о клубу, авияциї итд. На интернету єст шицко, лєм треба мерковац же би информациї були зоз преверених жридлох. Алє, вшелїяк найлєпше учиц од людзох котри ше уж занїмаю зоз тим. Коло того, ти и фодбалски судия и корепетитор у Доме култури Руски Керестур. Як ши вошол до швета спорту и музики?

■ У ФОКУСУ ■ школи, мали зме физичне и шицки хлапци бавели фодбал, алє понеже я нєталантовани за фодбал, та сом нє бавел. И так, пришол пайташ зоз пищком и гварел ми най судзим, а я благей вязи нє мал о правилох, та таке то и було судзенє. Роками ше уж знало, кед ше бави фодбал у школи, я судзим. Вец сом после почал учиц и правила фодбалу и цо треба знац за судию. Ходзел сом на дацо таке як курс за судийох, дзе зме учели и тренирали най постанєме судийове. Мали зме тестираня, дзе зме робели тест зоз теориї и физични тест бежаня и кондициї. Положел сом тоти тестираня, та сом достал сертификат, котри стої у општини, же можем робиц як судия. Так, поряднє судзим змаганя на Ярашу, за цо сом аж и плацени. Цо ше дотика култури, до швета музики сом вошол ище як дзецко, понеже сом ходзел до музичней школи од першей класи. З оглядом на тото же ме интересовала народна музика, уписал сом ше на гармонику. Даскельо роки после напартого вежбаня и ученя писньох, постал сом член Велького народного оркестра Дома култури, дзе сом здобул вельо искуства, а и барз красни памятки. Потим як сом закончел музичну школу, предлужел сом грац у оркестру и так сом дошол до информациї же потребни ище єден корепетитор. Понукнул сом ше и гварели ми же можем. Од теди сом анґажовани як корепетитор на гармоники фолклорним ґрупом у ДКРК, вєдно зоз корепетитором Мирком Преґуном.

ПВ: До швета фодбалу сом вошол на барз шмишни способ. Було то у другей класи основней МАК 10/2020

7


■ МАК-ОВ КОЛАЖ ■ Розгварка з Милицу Кнежевич з Руского Керестура Мая Зазуляк Гарди

О ПЧОЛОХ, ОВЦОХ, КОБУЛИ РАМИ Студентка Милица Кнежевич з Руского Керестура ужива буц дома, на валалє зоз свою фамелию, дзе єй нїґда нє допито, бо мацери помага коло продукованя и предаваня меду, а на дїдовей фарми овцох задлужена є за евиденцию. Од того шицкого, Милица на валалє найволї час препровадзиц зоз кобулу Раму, хтору барз люби и шедлац. Милицов дїдо искусни пчолар, а кед ше престал зоз тим занїмац, о даяки час роботу превжала єй мац. Тераз до тей „сладкей роботи” уключени и Милица и єй младша шестра Лана, а интересантне же наша собешеднїца алерґична на пчоли, та муши буц барз осторожна. – Ми помагаме цо треба. Понеже сом алерґична на пчоли, нє можем вельо помагац на дїдовей фарми, дзе маме

8

МАК 10/2020

коло 50 кошнїци, алє я вец робим дома кед, наприклад, фуркаме мед, сипеме, правиме рами за пчоли, чисциме... Тераз ходзиме кармиц пчоли, бо вонка уж нєт досц квитки, та ходзим зато и я, бо ше идзе вечаром, кед пчоли уж нука. Вони през дзень лєтаю, а кед слунко зайдзе, уходза нука. Карми ше их зоз воду и цукром, а на жиму ше прави, такволани поґачи. Вше ше им дава вельо, бо ше нє зна кельо жима будзе тирвац. Часто ше случи же тоти скупи прейду горше, бо кед жима длуга, а пчоли нє маю цо єсц, вони поздихаю – толкує Милица, а по єй бешеди мож обачиц же ше и вона уж досц розуми до продукованя меду. Милица найбаржей задлужена за предаванє меду на интернету дзе, гвари, робота идзе добре, бо людзе зоз варошох ценя домашнї продукти. – На интернету єст ґрупа „Мали продукователє Сербиї”, дзе предаваме мед, алє и на других

сайтох. Купую людзе од вшадзи, дїдо аж нє вери же наш мед посиламе и до Беоґраду, Шабцу... Маме три файти меду, предаваме и восок, а тераз зме зоз Лану правели и маджун зоз шлївкох, та и вон на предай. У варошох нє маю дома домашнє, та ценя таки природни продукти. Пошлєм им и слики, видеа, дзе видза же то наисце домашнє, бо им висликуєм криштальови мед, таки густи, а то вец знак же є прави, бо кед мед зоз цукру, вон ше нє може кристализовац. Тиж, предаваме мед и на пияцу у Керестуре, а шестра и я за тото задлужени кажду другу соботу – гвари Милица. Вона толкує же треба любиц тоту роботу, алє же заш лєм найважнєйше искуство и знанє о роботи зоз пчолами. Тиж, потолковала нам и же ше у тей роботи муши буц барз змирени, бо пчоли чувствую кед дахто нервозни, та теди и покусаю. – Кед помали робиш з пчолу, барз мали шанси же укуши. Кед


■ МАК-ОВ КОЛАЖ ■

фуркаме мед и кед приду, лєм их помали з руку склонїм и вони пойду, а кед бим була нервозна, сиґурно би укушели. На початку сом ше бала пре алерґию, алє тераз сом уж научела як ше мам справовац коло нїх – додава Милица и визначує же тот рок бул єден з найгорших за продуковательох меду. Окрем того, вона помага и дїдови коло фарми овцох, а Милицова робота заводзиц до компютера громаду податки хтори ше муши зазначовац за матичени овци. На фарми скорей бул и їх облюбени любимец, Липицанер Рама. – На компютеру до таблїчкох мушим записовац шицки податки о каждей овци, то робим зоз бабу, а Лана тото водзи на паперу. Кед бул инспектор за субвенциї, указала сом им як я то шицко заводзим и похвалєли ме же як сом обдумала и направела тоти таблїчки. Жаль ми же зме пре бирократию мушели зоз фарми премесциц нашого

коня дому до хлїва. Тераз ю нє мам места дзе шедлац, лєм по дворе. Мама и дїдо ме научели шедлац, а як менша сом була и у школи шедланя. Рама барз мила и нїґда нє копнє до дакого. Нє можем анї описац яке то красне чувство шедлац коня. И спадла сом вельо раз, алє вредзи... Гваря же анї нє научиш шедлац док нє спаднєш – приповеда Милица и визначує же кед останє жиц у Керестуре, сиґурно будзе мац свойого коня, без тей животинї анї нє сце задумац живот на валалє. Наша собешеднїца тераз студира нєкаждодньови напрям на Польопривредним факултету, на хторим ше цалком пренашла, бо перши факултет на хтори ше уписала нє виполнєл єй обчекованя. – Назва мойого напряму Хаснованє, защита и ушоренє водох. То мали напрям, нєт конкуренциї, нас тераз на другим року єст лєм тройо. По законченю моя робота будзе, наприклад, одредзиц дзе най

ше копе беґель, яки най будзе глїбоки, дзе посадзиц древа, одредзованє квалитету води итд. Наисце го препоручуєм тим цо любя таке, нє барз є чежки, професоре добри, мож покладац испити прейґ колоквиюмох, такой у другим року єст пракса, а робота глєдана. Барз ше ми пачи. Нє була сом задовольна на першим факултету и знала сом же го сцем пременїц, а анї сом нє знала же постої тот напрям на хторим сом тераз, док сом ше баржей нє презнала. Слабо ше за ньго зна, та го плануєм присц презентовац и до керестурскей Школи – потолковала Милица на концу тей розгварки свойо искуство коло студираня и препоручела младим же би ше пред уписованьом добре презнали и поопатрали шицки факултети, бо як наглашує, єст и таки напрями за хтори ше слабо зна, а квалитетни су и лєгчейше з нїма найсц роботу, як зоз даєднима фахами хтори тераз популарни. МАК 10/2020

9


■ УПЕЧАТКИ ■ Кнїжка ,,Queen – Da li je ovo pravi život?” Мария Горняк

НЄВИПРИПОВЕДАНА ПРИПОВЕДКА О КУЛТНЕЙ ҐРУПИ Кнїжка Марка Блейка ,,Queen – Da li je ovo pravi život?” толкує приповедку о єдней ґрупи, штверих людзох, музики и живоце. Указує нам предносци и хиби явного живота, популарносци и експонованя власного живота. Писатель хасновал стари интервюи, водзел розгварки з членами ґрупи и з їм блїзкима людзми же би дошол до цо лєпших информацийох и же би на цо лєпши способ приблїжел читачом тей кнїжки приповедку о тей ґрупи.

10

МАК 10/2020

Ґрупа „Queen” и нєшка єдна з найпознатших ґрупох на швеце и їх музику ше ище вше слуха. Єй члени були Brian May, Roger Taylor, John Deacon и фронтмен ґрупи Freddie Mercury. Коло нїх, роками пред тим ше зменьовали ище велї члени котри тиж зохабели значни шлїд на ґрупу. Фреди Меркюри бул шпивач и фронтмен ґрупи. Бул повязани з музику и вообще уметносцу одмалючка. Познєйше шицку любов и живот пошвецел музики и тей ґрупи. През роки ше почали приповедац рижни приповедки за Фредия и його живот. У єдней хвильки, пре подле одношенє медзи членами, ґрупа престала з роботу. У тим периодзе Фреди почал твориц музику за свою соло кариєру. Медзитим, кед видзели же нє функционую окреме, почали заш грац и врацанє на сцену и нови початок бул наступ на познатим концерту Live aid 13. юлия 1985. року. Фреди Меркюри умар 24. новембра 1991. року и од теди ґрупа

урядово престала з роботу.

Коло тей кнїжки, постоя ище велї кнїжки вязани за ґрупу и єй членох. Филм „Bohemian Rhapsody” (,,Боемска рапсодия”) вишол 2018. року, а указує розвой ґрупи и Фредийов живот. По моїм думаню, сама ґрупа и їх музика квалитетна, интересантна и значна за розвой музики. Кнїжка ше ми окреме пачи пре деталї вязани за животи каждого члена, як указане кельо вони наисце були пошвецени музики и кельо ю любели. Попри интересантних информацийох, з кнїжки мож научиц же важне же бизме були пошвецени и витримовни у даяких животних одлукох. Учи нас же кельо мушиме вериц до наших прешвеченьох и снох, и допринєсц же би ше вони наисце и случели.


■ ЧОМ ТАК ГУТОРИМЕ? ■ Пририхтала Тереза Будински

ПИРОВА ПОБИДА Вираз „Пирова побида” часто мож чуц у бешеди, а хаснує ше теди кед ше за дакого приповеда же посцигнул тото цо барз сцел и конєчно дошол до жаданого циля, алє же цена тому досцигнуцу була барз велька. Прето, место же би ше тота особа радовала же посцигла тот успих, у нєй преовладує нєзадовольство, бо вельо и страцела. Медзи шицкима побидами и пораженями у историї войнох, Пирова побида ма окремне место и окремне значенє. Вона ше од других достатих войнох розликує по тим же источашнє була и барз велька побида, а и барз вельке пораженє. Битка у хторей посцигнута фамозна Пирова побида ше одбула барз давно, ище у старим вику. Бул то час наглого змоцньованя Рима и поступного слабеня греческей моци у Штредожемю. Ширеню римскей империї ше спроцивел епирски краль Пир

(318-272 пред н.е.). Же би защицел гречески колониї, вон у битки при варошу Хераклеї, 280. року п.н.е. зоз 25 000 вояками и 20 слонами (хтори як нове „оружиє” створели панїку медзи нєприятельским войском) однєсол побиду.

ослабеного Римянє нападали ище у даскелїх биткох. Розчаровани Пир, нє могол ше помириц зоз побиду хтору страцел, та зоз тельо кус моци цо му ище остало, сцел освоїц Пелопонез, алє у войни зоз Спарту погинул.

Одшмелєни зоз тоту побиду, Пир ше зоз войском предлужел рушац ґу римским колонийом, порихтани однєсц ище єдну таку побиду. Теди шлїдзело його розчарованє, бо за розлику од його побиди у хторей влапел нєпорихтаних Римянох, тераз вони були вельо орґанизованши и порихтанши за войну. Римянє ше добре бранєли и давали моцни одпор, алє Пир до конца и у тей войни победзел. Тота побида зоз собу ношела телї жертви и страданя же ше Пир нє мал часу анї радовац побиди, прето же ше мушел истей хвильки придац и замодлїц Римянох за примирє. Понеже Римянє одбили його понуканє, вон мушел сцекнуц до своїх колонийох. Такого

Велї историчаре хтори жили у Пиров час писали же Пир после своєй фамозней побиди виявел же „Ище раз кед так победзим, ми препадли”. Спрам тей вияви ше трима же и настал сам вираз „Пирова побида”, як и значенє хторе ноши зоз собу.

МАК 10/2020

11


■ КУЦИК СОВИТОХ ■ Розгварка зоз Марияну Павлович о принципох йоґи Цецилия Надь

ОКРЕМНА ФИЛОЗОФИЯ ЖИВОТА „Йоґа то стил живота, єдна дисциплина, наука, животни учитель. Вона учи чловека же би почитовал себе знука, алє и звонка, же би похопел же наисце за шицко у живоце потребни одредзени час и же тото цо нє можеш нєшка, нє значи же ши наютре нє годзен.” През тоти даскельо слова часточно ше упознаваме зоз поняцом „йоґа”, вона комплексна, идеална за виучованє, а вше понука и додатни материял за одкрице – прето же зоз єй упознаваньом, прилапюєме и одкриваме себе. През швет йоґи у шлїдуюцих шорох, преведзе нас Марияна Павлович зоз Руского Керестура, хтора уж роками баланс, стабилносц и енерґию находзи у тим покус иншаким горизонту.

12

МАК 10/2020

Марияну йоґа почала интересовац на початку штреднєй школи, одприлики кед мала 15-16 роки. При нєй ше зявели проблеми зоз плєцами, точнєйше мала проблем зоз луксацию ставцох, и пре тоти причини почала виглєдовац енерґию и моц йоґи. – Праве тот мой проблем бул єдна зоз причинох прецо сом почала дубиознєйше виучовац йоґу. Нє можем ше здогаднуц хто ме унапрямел на ню, здогадуєм ше лєм же ми хтошка гварел же бим з йоґу пробовала ришиц луксацию и я послухала совит. На интернетy сом почала виглєдовац поняца о йоґи и на Ют’юбу сом нашла супер инструкторку, котру бим и препоручела шицким початнїком: Esther Ekhart лєбо Ekhart Yoga. Тота инструкторка одлично толкує як ше правилно правя пози – гвари Марияна. Наша собешеднїца приповеда же важне знац же йоґа нє спорт. Кед чує поровнанє же дахто „почал тренирац йоґу” –

гвари же то нє точне, прето же нє тренираме ми йоґу, алє йоґа нас, як физично, так и психично. – Одкеди сом почала практиковац йоґу одкрила сом самей себе нови горизонти. Научела сом надосц о себе самей, а мам ище вељо того научиц. Знам змириц свойо нукашнї борби, научела сом же фокус барз значни у живоце. Наприклад, кед робиш йоґу, войдзеш до даякей пози и кед нє маш фокус, автоматски трациш баланс и падаш. Так и y живоце. Голєм я так патрим на живот, можем повесц же ми йоґа отворела єдну иншаку перспективу живота. Йоґа то шицко, вона представя активне вежбанє у каждей сфери, ментално прето бо похопиш же „цака” у ствари у диханю, же зоз диханьом ти контролуєш положенє цела, уплївуєш на боль. Окреме кед ше роби на флексибилносци и даґдзе постої боль, удигнєш глїбоко, и док видихуєш треба глїбше же биш вошол до тей позициї и


на тот способ ше ошлєбодзуєш шицкого. З диханьом здобуваш моц, змирюєш мозоґ, єдноставно, цала поента у правилним диханю – приповеда Павловичова. Чловек каждодньово поцискує емоциї, и тоти емоциї ше скриваю у нашим целу, каждей особи ше на иншаким месце виражує боль, прицисок – дакому пойдзе до клубох, дакому до похребцини, дакому до жалудка... Зоз йоґу мож почувствовац же дзе то пошло, а тиж ше мож и ошлєбодзиц тих емоцийох. – Цо ше дотика розуменя йоґи, я би гварела же треба розумиц себе и слухац порученє свойого цела, йоґа це лєм наведзе на тото же биш лєпше ослухнул самого себе. Вшелїяк, же би ше сцигло до того уровню, муши постояц интересованє. У каждим случаю, я би совитовала шицким же би ше опробовали у йоґи. На перши попатрунок, пози у йоґи випатраю лєгко, алє док пробуєш, похопиш же у ствари нє можеш поробиц даєдну одредзену позу, и то тераз завиши од чловека до чловека, кед ши борбени и цикави, вец предлужиш з пробованьом тей пози, док ци ше нє поспиши – гвари Марияна. Вона визначела же люби позу хтора зе вола Bakasana. То поза за котру потребне мац барз моцни фокус и добри баланс, а тиж и моцни плєца. – Друга поза котру я барз любим то Kapotasana (Pigeon pose). Мнє поциснути емоциї иду до клубох и тота поза одлична за ошлєбодзованє болю у клубох. Кед ма дахто

проблем зоз похребцину, як наприклад ишияс, лєбо дацо подобне, то одлична поза же би ше олєгчало боль, точнєйше же би ше зменшало интензитет болю, а з порядним вежбаньом и цалком уклонєло. Mandukasana (Frog pose) тиж поза хтору я любим, одвитую ми вежби хтори повязани зоз похребцину и опущованьом – толкує Марияна. Йоґа представя одредзени стил живота, то цошка цо ше роби кажди дзень, єдино на таки способ мож видзиц резултати, и єдино так мож глїбше войсц до тей филозофиї живота. – Велї приповедаю же рекреативно робя йоґу, думам же ше то одноши на людзох хтори робя лєм вежби нацагованя, то важна часц йоґи, алє є нєподполна и нєдостаточна. На початку, кед сом почала робиц йоґу, то було 30 минути дньово. Нє мала сом моци за вецей. После двох тижньох сом могла поробиц цалу сесию Hatha йоґи, а то годзина и пол, а дас после двох мешацох сом могла робиц Vinyasu, два раз вецей як на початку. Препущиц ше йоґи нє мож вше исто, завиши од дня, од порихтаносци цела. Хвильково сом ознова початнїк у йоґи, барз ю важне робиц кажди дзень, прето же кед ше направи пауза, чежко ше врациц до форми. Мушиш ше врациц на початок же биш ше нє покалїчел. У єдней хвильки сом була на Advanced уровню, даскельо мешаци сом мала паузу и тераз сом спадла на Beginner. Йоґа це вельо того научи, окреме же биш лєгчейше прилапел даяки ствари, у тим прикладзе – або прилапиш, або

■ КУЦИК СОВИТОХ ■ ше покалїчиш як я – припознава Мариянa. Йоґа то дисциплина, стил живота. Полнї батериї, опущує, полнї з виру, з виру до себе. – Мала сом нагоду упознац монаха з Тибету, и буц учашнїк на його годзинох, за мнє то єдно окремне искуство. То була баржей сесия медитациї, алє заш и медитация часц йоґи, бо ше и єдно и друге засновює на диханю и ошлєбодзованю од неґативней енерґиї. Наш розум после длугого медитованя уходзи до окремного стадиюму. То таке як кед биш цали дзень бул у Mushotoku стану. А Mushotoku то циль особох хтори практикую медитацию, стан у хторим думаш нє роздумуюци. Нє кладзеш фокус на думки, вони присутни, алє нє у центру поваги су. Йоґу можу виучовац шицки, голєм же би видзели чи их така филозофия живота интересує, чи нє. Кед ше нє пробує, нє мож анї знац чи постої интересованє. Без пробованя нєт правей слики о тей филозофиї живота, ти маш лєм идею о тим, а то нє исте – заключує Марияна.

МАК 10/2020

13


■ ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ ■ Интервю зоз трома школярами I-1 оддзелєня рускей Ґимназиї Силвия Маґоч

КАЖДЕ СЦИГНЄ ОДВИТОВАЦ Того школского року ше до першей класи руского оддзелєня Ґимназиї „Петро Кузмяк” уписало барз мало школярох. То тройо школяре котри заш лєм отримали руску класу. През розгварку дознаце яке то чувство кед класа полупразна. Мойо собешеднїки у тим интервюу: Єлена Фейди, Корнелиа Будински и Дарко Провчи зоз Руского Керестура.

Єлена Прецо сце ше опредзелєли за руску Ґимназию? Єлена Фейди: Знам же Ґимназия барз чежка и же зоз законченима штирома роками нє мам нїч кед нє пойдзем далєй, алє пре любов ґу рукомету и саме трениранє то ми була найлєпша опция. Корнелиа Будински: Я наисце нє знала зоз чим ше сцем занїмац и прето Ґимназия була мой вибор. Скорей шицкого, место, людзе ми познати и то значи же нєт вельо прилагодзованя, а сама школа тиж так блїзко. Дарко Провчи: Кед же нє знаме цо точно сцеме уписац, часто вибераме ґимназию. Так и я вибрал нашу Ґимназию котра ми блїзко, а жадам мац цо лєпше знанє, цо и сама Ґимназия оможлївює.

14

МАК 10/2020

Чи думаце же ученє по руски отвера вецей дзвери? То наисце предносц? Єлена: Нормално же предносц. Ми, кед ше учиме на нашим мацеринским язику, потримуєме наш народ, а самим тим зме богатши за єден язик вецей. Корнелиа: Думам же то наисце велька предносц. Можебуц нам дакус чежше будзе на факултету дзе шицко на сербским язику, алє тераз нам добре. Дарко: Кельо предносц, тельо и нє. Богатши зме за єден язик, алє нам будзе дакус чежше кед на факултету будземе слухац наставу у подполносци на сербским, нємацеринским язику.

Цо думаце о чишлє школярох у вашим оддзелєню? Єлена: Барз чудне чувство. Потераз сом ше нє стретла зоз таким малим числом у єдним оддзелєню. Корнелиа: Наисце нас єст мало, алє ше помали звикуєме. Нє таке барз страшне. Дарко: Число нє таке важне. Єст нас кельо нас єст, важне най ше ми складаме и дружиме.


Корне

лиа

■ ШВЕТ НАУКИ И ТЕХНОЛОҐИЇ ■

Цо думаце, хтори то предносци, або нєдостатки такей малочисленей класи як ваша?

Як вам одвитує тот способ комбинованей настави? Єлена: Мнє тот способ комбинованей настави вообще нє одвитує. Барз ми є напарти и нє можем орґанизовац найлєпше свой час. Корнелиа: Мнє одвитує тота комбинована настава. Мам вецей часу и за свойо активносци.

Єлена: Єст и предносци и нєдостатки. Предносц би була тота же нєт такей лярми, нїхто нїкому нє завадза и так вецей можеме научиц. Нєдостатки тоти же кажде з нас сцигнє одвитовац и на таблу идземе аж по даскельо раз. Корнелиа: Можеме научиц полно, бо ше професоре каждому окреме можу пошвециц вельо вецей. Нєдостаток же маме вельо роботи.

Дарко: Одвитує ми цалком дакус пременка викладаня настави. Тота комбинация онлайну и ученя у школи супер здумана.

Дарко: Зложел бим ше зоз своїма товаришками и додал бим ище же предносц тота же ше така класа трима вше вєдно и помагаме єдни другим, прето же нас нєт вельо.

Цо вам ше затераз пачи, а цо нє?

Плануєце ше после уписац и на факултет?

Єлена: Мнє ше найбаржей пачи предмет руского язику пре професорку, а нашу класну, Люпку Малацко. Нє пачи ми ше тото же ше нє барз знаходзим у онлайн учальнї, а посилаю барз вельо задатки.

Єлена: Я ше нє плануєм уписац на факултет. Затераз роздумуєм у напряму злєпшованя у бавеню рукомета и цикавя ме польопривредни роботи.

Корнелиа: Пачи ми ше тото же можеме вельо научиц, а нє пачи ми ше тото же нас єст тельо мало, бо вец вше шицки сцигнєме одвитовац. Дарко: Пачи ми ше же ше пре цихосц у учальнї можеме вецей сконцентровац на задатки, а нє пачи ми ше же нєт вельо школских товаришох.

Дарко

Корнелиа: Плануєм ше уписац на факултет, алє нє знам ище точно хтори. Роздумуєм у напряме просвитного роботнїка и преподаваня хемиї. Дарко: Тиж так ше и я плануєм уписац на факултет и щиро нє знам цо би ми найвецей одвитовало. За рок, два будзем знац у хторим напряме ше сцем рушац.

Яки вашо интересованя? Єлена: Тренирам рукомет и барз любим животинї. Корнелиа: Кед мам шлєбодного часу, граєм на клавиру. То даяки мой гоби и барз любим тот инструмент. Дарко: Любим рисовац и бавиц кошарку. Tо дацо цо ме интересує и цо ме виполнює у шлєбодним чаше.

Цала класа на концу визначела же су барз задовольни зоз свою класну Люпку Малацкову. Гваря же є барз позитивна, весела и вше ту за догварку. Тиж так, гваря же є цикава и люби ше и нашалїц зоз нїма, цо им барз важне у тих початних крочайох у штредньошколским швеце. МАК 10/2020

15


■ СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ ■ Интервю зоз бициґлистом Александром Романом зоз Нового Саду Николина Горняк и Мая Фурик

Александар Роман, родом зоз Шиду, студент програмованя у Новим Садзе, у бициґлизме уж дзешец роки. Почал у бициґлистичним клубу „Єднота” у Шиду, потим бул у „Партизану” и уж два роки є у клубу „Invictabike” у Новим Садзе. Вецей раз освойовал перши места на державних змаганьох у репрезентациї. Ношитель є 16 титулох у державних змаганьох и трох титулох Балканского першенства. Як балансуєш помедзи бициґлизмом и приватним животом? Александар Роман: Нє мож шицко у исти час. Кеди як ше за цо рихтам, фокус пойдзе там. Вжиме вецей учим за факултет, бо нєт тельо змаганя. Теди вецей поваги пошвецуєм фамелиї и пайташом, бо сом влєце, кед ше отримує змаганя, часто одсутни з дому и по два тижнї. Прецо ши ше одлучел за бициґлизем? АР: Одвше сом гонєл бициґлу,

16

МАК 10/2020

нє нательо ме интересовала лабда, алє шлєбода на бициґли ме вше прицаговала. Познєйше, на 14 роки, кед шицки пайташе преходзели на моторки, вецей сом нє мал дружтво за воженє бициґли и теди сом нашол бициґлистични клуб у Шиду. Поента клуба було змаганє, та ше так и я почал змагац. Хторе твойо найлєпше искуство? АР: Найлєпше искуство ми Олимпийски бависка младих 2014. року. Пойсц на олимпияду то вельки успих и за тото ридко хто ма нагоду. Олимпияда була так

Фото: Дивчибари маратон

НЄ МОЖ БУЦ НАЙЛЄПШИ У ДАЧИМ ЦО НЄ ЛЮБИШ

орґанизована же бизме ше вецей дружели и упознавали, и нє була строго змагательна. На правей олимпияди шицки фокусировани лєм на змаганя. Були зме мешац у Китаю и могли зме випровадзиц шицки спорти. Зоз Сербиї було коло сто учашнїкох, а там було и змагательох зоз других жемох. То наисце було єдно прекрасне искуство. Знаме же ши гонєл до Италиї. Прецо праве тота держава? АР: Гей, нащивел сом Италию пре три причини. Перша, то же Италия ма у Европи вше найлєпших бициґлистох, як у драговим, так и у горским


Чи ше чежко занїмац зоз бициґлизмом? АР: Цо ше дотика витримовносци, мой спорт, плїванє и бежанє, можебуц, три физично найчежши спорти. Кажди олимпийски спорт чежки, бо буц медзи найлєпшима вимага вельо одреканя и усиловносци. Чи маш потримовку держави? АР: Од 2016. року сом доставал стипендию од держави. Того року сом вихабени зоз списку и нє мал сом нїяку помоц. Мам потримовку клубу и шицки условия хтори ми требаю, алє тото нєоправдане траценє стипендиї заш лєм дїйствовало дакус на мотивацию. Операл сом ше на тоту помоц, та сом ше могол фокусирац на бициґлизем и нє мушел сом глєдац друге жридло заробку. Гоч сом того року вихабени, нє одустал сом, предлужел сом тренирац и змагац ше, та увидзиме як будзе нарок. Потерашнї тренере и клуби? АР: Кед сом бул у „Єдноти” у Шиду тренер ми бул Слободан Чобе Радованович. У беоґрадским „Партизану” сом перши два роки робел зоз тренером Бранком Бановичом, а потим сом шлїдуюци два роки мал власного тренера Бояна

Дюрича, хтори наш бувши шампион у горским бициґлизму, и зоз нїм робим уж пейц, або шейсц роки, а так плануєме и предлужиц. Цо би ши поручел младим хтори ше жадаю занїмац зоз бициґлизмом? АР: Найважнєйше любиц гонїц бициґлу, бо нє мож постац найлєпши у дачим кед ше то нє люби. Як отримуєш кондицию? АР: Кельо важни тренинґ, тельо важне и костиранє и одпочивок. Тренинґ лєм трецина цалого дня. Я ище нє таки самостойни, прето мам тренера. Чежко жиц у векшим городу и здраво ше костирац, прето здрави намирнїци ношим зоз Шиду, од своєй баби и фамелиї. Найкрасше место хторе ши нащивел? АР: Барз ми було интересантно у Южней Африки 2013. року, кед зме були на Шветовим першенстве. То було змаганє на хторим сом виборел право участвовац на Олимпияди младих 2014. року. Южноафрицка Република єдна з найчежших дражкох. То було мойо перше Шветове першенство. Там сом упознал людзох хторих сом потеди видзел лєм на телевизиї, а видзел сом и як випатра єдно вельке змаганє.

■ СПОРТ И РЕКРЕАЦИЯ ■ даскельо Ют’юб канали зоз пайташами, а основали зме и гуманитарни клуб „Крбуля Стил”. Дзе ши ше остатнїраз змагал? АР: У септембру на Копаонику бул отримани найвекши маратон у нас. Три раз сом на нїм победзовал, та сом тераз бранєл титулу. Победзел сом у остатнїх метерох у спринту процив Сречка Дьолича, прешлорочного тиж другопласованого. Пред тим змаганє було у Пироту концом авґуста. Прешлого року ше там отримовал Куп Сербиї, а того року то було державне першенство и шицки зме го лєдво дочекали после пандемиї. То ми була 16. освоєна титула на державним першенстве. Яки ци плани за будучносц? АР: Чекаме Балканске першенство за хторе зме ище нє сиґурни же кеди будзе отримане. Цо ше дотика дальших планох, клуб нє думам меняц, алє чекам же би ше врацели шицки медзинародни змаганя хтори дїйствую на шветову лїстину, та теди будзем и знац кеди ше будзе исц даґдзе до иножемства.

Яки маш гобиї?

Фото: Михаило Боґданович

бициґлизму. Друга причина тота же там автомото индустрия барз моцна, а то мой други гоби и интересованє. Треца то природа. Италия нам єдна з найблїзших державох хтора ма понукнуц велї природни красоти.

АР: Барз любим автомобилизем, алє то драги спорт и нє у нагоди сом ше зоз нїм озбильнєйше занїмац. Знїмам видео материяли о бициґлизму и автох, тиж водзим МАК 10/2020

17


■ УПОЗНАЙ СЕБЕ ■ Тест Кристина Малацко, дипломовани психолоґ

ШЕРЦО ПРОЦИВ РОЗУМА

Фото: https://wallpapercave.com/

Часто людзе гваря „Найвекша борба то тота у це, борба медзи шерцом и розумом”. Єдно з найвекших питаньох вше було же цо треба слухац – свойо емоциї, чи свой розум. Цо ше дотика того питаня, як и шицких других питаньох о хторих чловек роздумує, думаня подзелєни. Єдни гваря же кед сцеш посцигнуц дацо у живоце и буц щешлїви, треба слухац лєм свою главу, а чувства склонїц набок. Други гваря же без чувствох можебуц будзеш мац успиху, алє одґурнєш своїх найблїзших од себе, а без нїх нєт щесца. Док єст чловека, вше будзе роздумовац о тим питаню. Тото видно и у тим же яки ше теми преплєтаю през литературни дїла, филми и сериї, а єдна з нїх и тота. Серия хтора барз добре указує тоту борбу медзи рационалним и емотивним боком чловека и „Peaky Blinders”. И пре подоби зоз хторима ше кажда особа може повязац, и пре питанє хторе шицких нас трапи, алє и пре квалитетних ґлумцох, писательох и шицких других цо робели на сериї, „Peaky Blinders” барз швидко здобула наисце вельку популарносц. У предлуженю текста можеце поробиц кратки тест и дознац же чи сце особа хтора чежи ґу рационалному роздумованю, чи тота хтора баржей слуха свойо шерцо. Упутство: За кажде наведзене твердзенє треба означиц кельо ше складаце з нїм. То можеце поробиц так же на скали коло твердзеня, означеней зоз числами од 1 до 6, заокружице у якей мири ше зоз нїм складаце. У нашим случаю, 1 значи же ше цалком складаце зоз наведзеним твердзеньом, а 6 же ше вообще нє складаце.

Важни ми успих.

1 2 3 4 5 6

Я водзим, други провадза.

1 2 3 4 5 6

Нє право ми кед мушим робиц як други поведза.

1 2 3 4 5 6

Способни/на сом поробиц шицко цо задумам.

1 2 3 4 5 6

Важне ми же бим вше бул/а найлєпши/а у тим цо робим.

18

МАК 10/2020

1 2 3 4 5 6


■ УПОЗНАЙ СЕБЕ ■ Успих важнєйши од чувствох.

1 2 3 4 5 6

Дакеди пребарз озбильно шицко зрозумим.

1 2 3 4 5 6

Барз ми важне очувац мою чесц и чесц моєй фамелиї.

1 2 3 4 5 6

Други ме видза як особу на хтору можу вше раховац.

1 2 3 4 5 6

Други думаю же сом мудра особа.

1 2 3 4 5 6

Вше пробуєм тримац шицко под контролу.

1 2 3 4 5 6

Научел/а сом церпиц у живоце.

1 2 3 4 5 6

Вше найдзем ришенє за кажди проблем.

1 2 3 4 5 6

Вше поробим цо сом обецал/а.

1 2 3 4 5 6

По цали дзень роздумуєм о обовязкох и роботи.

1 2 3 4 5 6

Найвецей заокружени 1 – Том Шелби: Ти вше роздумуєш рационално и вше маш ришенє за шицко, праве прето ше шицки чувствую сиґурно коло тебе и знаю же их ти виратуєш зоз шицких почежкосцох. Медзитим, тото роздумованє лєм зоз свою главу и патренє лєм на лоґичне ришенє, а нє на чувства других дакеди идзе предалєко, та ше зна случиц же твойо найблїзши церпя, док ти то нє видзиш, або нє сцеш видзиц. Найвецей заокружени 2 – Поли: Ти особа хтора попри тим же вше приоритет дава лоґичному роздумованю, ма и вельо животного искуства. Тото искуство ци дава можлївосц же биш дакеди, кед видзиш же то потребне, у одлучованю дал/а места и емоцийом же би одбавели свою улогу. Вше пробуєш найсц тоту ровновагу медзи шерцом и розумом, а часто ци ше то и поспиши. Найвецей заокружени 3 – Артур Шелби: На перши погляд особа хтора нє ма чувства и слуха лєм свой розум, док иґнорує думаня и емоциї других людзох коло себе. Медзитим, то далєко од правди, бо гоч на поверхносци то нє мож видзиц, ти особа хтора ма вельо чувства. Понеже тоти чувства дакеди нє знаш як прилапиц, починаш ше справовац жимно же биш скрил/а свою праву природу. Найвецей заокружени 4 – Джон Шелби: Гоч сцеш же би це шицки видзели як стабилну и рационалну особу, правда кус иншака. Понеже ши барз чувствительна особа, гоч вше сцеш же биш поробел/а найлєпшу ствар за шицких и бул/а тота особа на хтору шицки вше можу раховац, часто одлуки хтори приношиш чкодза и тебе, и другим. Медзитим, ти нє одуставаш док нє найдзеш ришенє, бо це твоя добра природа женє на то. Найвецей заокружени 5 – Ада Шелби: Ти особа хтора скоро вше кладзе емоциї на перше место. Гоч велї думаю ше то твой подлєйши бок, часто праве пре таку свою природу ти тот/а хтори/а шицким отвори очи же би видзели же дакеди треба патриц и на емотивни бок стварох же би ше дошло до ришеня хторе будзе найлєпше за шицких. Найвецей заокружени 6 – Фин Шелби: Ти особа хтора нєпогубено, та дакеди и наивно роздумує. Маш чувство же ше од це обчекує же биш була розумна особа и особа хтора нє допущи же би емоциї водзели главне слово, та часто ґлумиш же ши таки/а. Алє, наисце, ти барз емотивна и нїжна особа, хтора видзи швет през очи дзецка. Дакеди думаш же то твоя подла характеристика, медзитим, дакеди важне указац людзом и други, тот нїжни и гумани бок стварох, и то твоя улога. МАК 10/2020

19


■ АЛТ ШОУ У МАК-У ■ „Емисия за младих – АЛТ шоу”, каждей стреди од 21:30 г и репризно штварток од 12:30 г на габох Радио Нового Саду (92, 100, и 107,1 меґагерци) Тамара Салаґ

ДИПЛОМОВАНИ/ ДИПЛОМОВАНИ/ МАСТЕРОВАНИ/ МАСТЕРОВАНИ/ ДОКТОРОВАНИ ДОКТОРОВАНИ ДОРОТЕА БУДИНСКИ, КОЦУР На хторим факултету и напряму ши мастеровала и кеди? – Мастеровала сом на Филозофским факултету у Новим Садзе на напряму за педаґоґию, 25. септембра 2019. року. На хтору тему и з яку оцену? – Тема мастер роботи ми була ,,Информованє родичох о стратеґийох розвою двоязичносци на предшколским и младшим школским возросту”, а мастеровала сом зоз оцену 10. Було ци чежко порихтац твою мастер роботу? – Нє було ми чежко, досц ми професорка помогла, виглєдовала сом и по интернету и мала сом ище даяки жридла дзе сом могла пренайсц цо ми требало за мою роботу. Мала ши даяке искуство кед у питаню двоязичносц? – Мам свойо особне искуство, т. є. одросла сом у рускей фамелиї и у сербско-руским штредку, прето ми тота тема була барз интересантна и сцела сом ю цо вецей виглєдовац и цо вецей научиц о тим. Попри тим, у рамикох мастер роботи сом робела єдну програму хтора ше вола Brainobrain програма хтора двоязична, одноши ше на анґлийски и сербски язик, алє я у своєй пракси мала искуство зоз дзецми хтори Руснаци и зоз нїма сом пробовала робиц и по сербски и по руски, та сом заключела же им вообще нє чежко преруцовац ше з язика на язик, поготов кед ше то роби през даяке бависко. Яки ци плани за далєй, плануєш ше можебуц уписац и на докторски студиї, або даґдзе почац робиц? – Моя професорка ми предложела най ше упишем и на докторски студиї, так же роздумуєм и о тим. Плануєм мою мастер роботу подзелїц на даскельо статї и видац их у даяких наукових новинкох, а хвильково робим у Рускей редакциї на Радио-телевизиї Войводини як презентер и новинар, задовольна сом и пачи ми ше тота робота, и будзем ше намагац же бим цо вецей напредовала у тей роботи.

20

МАК 10/2020


■ АЛТ ШОУ У МАК-У ■

а

Дороте

Михаїл

МИХАЇЛ РИМАР, ПЕТРОВАРАДИН На хторим факултету и напряму ши мастеровал и кеди? – Мастеровал сом на Природно-математичним факултету у Новим Садзе на департману за ґеоґрафию, туризем и готелиєрство на напряму професор ґеоґрафиї, 30. септембра 2019. року. На хтору тему и з яку оцену? – Свою мастер роботу сом одбранєл на тему ,,Уплїв привреди на стан животного стредку у рамсарских подручйох у Бачкей”. Шицки ше углавним питаю же цо то рамсарски подручя – то подручя хтори защицени зоз рамсарску конвенцию, то єден медзинародни правни акт зоз хторим ше под окремнима условиями чуваю влажни подручя, односно мочвари. У Бачкей єст три таки подручя, а то Лудошке озеро, Горнє Подунавє и Ковильско-петроварадински рит ту при Новим Садзе. Тоту роботу одбранєл сом зоз найвисшу оцену 10. Як ци було рихтац тоту тему за твою мастер роботу? – Наисце сом уживал док сом писал мастер роботу. Цале тото виглєдованє ми було интересантне. Я любим таки роботи кед можем исц и на терен, без того, думам же, права наукова робота у моїм фаху нє ма таку чежину, так же сом обиходзел тоти подручя, даґдзе сом бул аж и вецей раз, и наисце барз интересантне и видзиц тото шицко, то таки места хтори ту блїзко при нас, а анї нє знаме же их маме. И я, поправдзе, нє знал за даяки места, док сом нє вошол дакус глїбше до тей теми. Дзе ши зберал литературу, мал ши даяку помоц коло писаня роботи? – Перша кнїжка хтора ме найбаржей мотивовала же бим тото писал то кнїжка хтору сом достал на дарунок од мойого кума Михала Рамача кед сом дипломовал, а вола ше ,,Екотуризем Войводини” и у тей кнїжки описани велї таки подручя, а медзи иншим и рамсарски подручя. Док сом читал тоту кнїжку, так сом ше заинтересовал за тоти теми, так же и перша помоц за тоту роботу бул у ствари тот дарунок. Даяки кнїжки достал сом од моїх колеґох зоз роботи, алє найвецей сом у ствари зберал литературу хтору видали Покраїнски секретарият за урбанизем и защиту животного стредку и Покраїнски завод за защиту природи. Дацо од литератури достал сом и од мойого ментора професора др Владимира Стояновича зоз ПМФ-а хтори докторовал на такей тематики, а тиж так одредзену литературу сом достал и од Явного подприємства ,,Палич-Лудаш” и од Явного подприємства ,,Лєси”. Яки ци плани за далєй? – За тераз ше нє плануєм уписац на докторски студиї. План ми вшелїяк усовершовац ше у своїм фаху, у обласци ґеоґрафиї, окреме у обласци защити животного стредку, а тиж так ше сцем усовершовац и у роботи на телевизиї. Цали живот ше занїмам и зоз фолклором, то ми єден з найвекших гобийох и думам же и ту можем барз вельо напредовац, так же на вецей фронти ше думам усовершовац. МАК 10/2020

21


■ КИНОТЕКА ■ „Normal People” Кристина Малацко

ТИНЕЙДЖЕРСКИ РОКИ И ПЕРШИ ЛЮБОВИ Велї з нас уж прежили, а велї лєм на драги ґу першей любови. Медзитим, перши любови ше розликую од пари до пари, анї єдна з нїх нє иста. Но, вшелїяк же найцикавши гевти любови хтори, голєм на перши погляд прави любови, тоти цо випатраю же буду тирвац навики, бо судьба так одредзела. Гоч так випатра на початку, велї з тих любовох, нажаль, нє витирваю до конца.

Серия хтора барз добре приказала тоту тематику то „Normal People” („Каждодньови людзе”), хтора робена по кнїжки з истим меном, а препоручує ше ю за старших од 16 рокох. ТВ мрежа „Hulu” заслужна за єй приказованє и гоч у сериї, за векшину патрачох, главни улоги маю нєпознати ґлумци, то можебуц и причина пре хтору ше так лєгко ужиц до приповедки хтору провадзи. Праве пре тото, патрачови ше видзи же патри на цалком каждодньову пару, зоз велїма медзисобнима, алє и особнима проблемами зоз хторима ше кажде з нїх стрета. Пре таки ошвижуюци и барз реални приступ ґу приказованю приповедки хтора ше занїма зоз тему першей, тинейджерскей любови забранєней од социялного штредку, серия барз швидко здобула вельку популарносц.

бешедую, алє понеже Конелова мац роби за Мариенових родичох, часто ше видза у єй хижи. Єдного дня, Мариен назбера моци повесц Конелови же ше єй пачи и ту їх любовна приповедка почина. Надалєй, серия провадзи їх тинейджерски роки и з якима проблемами ше пре свою любов муша стретац и у школи, и дома. Окрем же су примушени любов скривац пре розлични статус у школи, бо би такой були вишмеяни, муша ю скривац и од родичох пре ище горши пошлїдки. Но, ту приповедка лєм почина. Серия надалєй провадзи їх животи после штреднєй школи, чи вєдно, чи окреме. Указує процес дозреваня, глєданя себе, алє и факт же векшина нас нє останє вше у контакту док рушиме по драги живота. Медзитим, Мариен и Конела судьба вше на рижни способи водзи єдно ґу другому.

////////////////////////////////////////////////////////////////// ///////////////////////////////////////////////////////////////

22

Приповедка провадзи Мариен и Конела, двоїх тинейджерох, хтори ходза вєдно до класи, алє дома водза цалком розлични животи. Конел зоз штреднєй дружтвеней класи и дома жиє мирни живот зоз свою мацеру, док є у школи єден з тих популарних. Мариен зоз богатей, алє аґресивней и жимней фамелиї, а у школи є каждодньово вишмейована пре свойо мудри, алє часто контроверзни думаня. Вони двойо у школи скоро нїґда нє ■

МАК 10/2020

Питанє хторе серия поставя то тото: Чи права любов може прейсц прейґ шицких препреченьох и тирвац вично, чи ю заш лєм мож зламац? Одвит на тото питанє завиши од случая до случая, од любови до любови, од вязи до вязи, алє нам серия дава приповедку о єдним з тих случайох. Тота серия, точнєйше минисерия, ма лєм 12 епизоди, та нє треба вельо часу за патренє, а понеже и публика, алє и критичаре були одушевени з ню, мало повесц же ю препоручлїве одпатриц. Фото: https://cargocollective.com/laven


//////

■ ВЛАСНИ ПЕЧАЦ ■ Поезия Михаела Еделински

Похмарене. Почнє падац. Ознова. Спущело ше нєбо, можем го дотхнуц. Припатрам ше як помали падаю капочки. Нє чувствуєм их вецей лєм на скори, алє и нука, у моїм замкнутим шерцу. Збераю ше и правя боляци галайк. Дуря ше и питаю най их випущим зоз себе док з нїх настава єден гласни запор. То анї нє запор вецей... то буря. Опрез огньових очох моїх ми мутне, лїцо ми краши горке морйо слизох котри ше злїваю и охабяю вични шлїди, забути памятки и нєпрежити хвильки. Припознавам же тоти слизи найкрасши... Чувствуєм боль, алє и огромне щесце.

Цошка цепле, ах гей, гевти белави очи... И у найцмейших, цихих и осамених ноцох, док облюбена писня „У єдних белавих очох” грає цихо и помали, я шнїєм будна. Першираз сом почувствовала цеплоту праве теди кед на мнє попатрели тоти очи, так нїжно, змирено, спокойно... У тих очох фарби моря видзела сом нємир. Хто ище жада нємир? Я го пожадала. Як млади и нїжни квиток сом розквитла, чувствовала ше дотхнуто и любено, уживала у тих очох фарби моря у котрим сом ше нєсвидомо давела, алє на концу виплївала як побиднїк шицких чувствох и того нємиру.

Дижджи приходза, алє и одходза. Людска шлєбода ше припознава теди кед ше любя и смуток и щесце. Очи мойо, плакац гоч кеди можеце. Уста мойо, шмейце ше кельо вам жада. Руки буду доставац кед буду и давац, шерцо будзе любене кед и саме будзе любиц. Патрим смутку до оч, у нїх видзим щесце. Давам му смисел – виберам часточки, кладзем их до кишенкох и идзем далєй. Нє ма смисел тот хтори дачому смисел нє дава. Слунко виходзи и цеплота ме облапя... Прецо шицко красне кед цепли фарби виду?

Любов наисце дацо найкрасше... Кед сом полюбела очи фарби моря, у нїх сом видзела цошкаль скрите, цошкаль цо сом нє видзела анї у єдних. Видзела сом себе, красшу як нїґда. Тоти нємирни очи ме научели як полюбиц шицки свойо нєдостатки, нємири, слизи... як полюбиц себе. Кажде слово було як колїсанка, щири ошмих як слунко на нєбе, очи блїщаци як нєбесни гвизди, и розум з совершену глїбину котри ме доводзел до становиска мира и нєстварней катарзи. Його попатрунок бул достаточни, а любов наисце дацо найкрасше...

Я нє глєдам вецей красоту у красним, пахняце у пахняцим и цихе у цихим. Крачам по драги котру сама находзим, любопитлїво и залюбено патрим коло себе, и нє слухам нїчий глас окрем шерца свойого. Похмарене. Почнє падац. Ознова. Спущело ше нєбо, можем го дотхнуц. Припатрам ше як помали падаю капочки. И тоти мали капочки єдна часц мнє... Буря и далєй ту, алє ме вецей нє болї. Припатрам ше на ню, и чувствуєм як ме греє. После бурї зяви ше прекрасне цме нєбо и на нїм гвизди котри швица як мойо шерцо. Припатрам ше на нїх, здогадую ме... Здогадую ме на цошка цепле... Фото: Андреа Новак

МАК 10/2020

23


■ ВЛАСНИ ПЕЧАЦ ■ Любомир Сталевич зоз Коцура по фаху архитекта, а у шлєбодним чаше ше занїма зоз фотоґрафию. Перше фотоґрафовал по валалє, а од кеди купел професийни фотоапарат, зазначує красни хвильки и на числених путованьох. На його фотоґрафийох ридко мож видзиц особи, найчастейше то пейзажи, на основи хторих и вибера дестинацию на хтору пойдзе. Ма ище єден гоби, алпинизем, цо Любомир тиж хаснує же би занавше зачувал красоту природи на фотоґрафийох. Його роботи мож опатриц на Фейсбук профилу Љубомир Сталевић, док го на Инстаґраму мож найсц под меном Serbian_traveler.

24

МАК 10/2020

Profile for mak.magazine

MAK 10/2020  

MAK 10/2020  

Advertisement