ЗМІСТ 16141298764 34333230292826242220Королівська ХолодногоСталеваНовиниКозацькавійськаДуховнаблаблаблшаблабалспівпрацяпідтримкабулава2021міцьЯру Офіцерський квест На вічній варті День генераціяВиявлення,ВогоньміжнароднійДебюттероборониВогоньпатріотизмкомпетентністьОфіцериПідготовкамиротворцяукраїнськогодопарадузапасу:іірухбійцівкурсантівнааренізапеклихнепечеуправління,призначенняБлаблаблбалаПідготовкапараднихрозрахунківдоДнянезалежностіУкраїни Незламний
Під загальною редакцією ОлександраРедакційнаСИРСЬКОГОколегія:ОлександрГОЛОДНЮКВолодимирПАТОЛАМаріяМАРТИНОВА Думка редакції не завжди збігається з думкою авторів. Відповідальніcть за достовірність інформації несуть автори. Редакція залишає за собою право використовувати, редагувати таматеріали.скорочувати При використанніпосиланняматеріалів на журнал обов’язкове. Адреса редакції: 04119, м. Киів, вул. Дегтярівська 19 а E-mail: press.ksv@mil.gov.ua Інтернет:UkrainianLandForceshttps://www.facebook.com/ VICTORIASEQUITURFORTES
4 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА ЗбройнихЗАЛУЖНИЙГенерал-майорВалерійФедорович.ГоловнокомандувачСилУкраїни. Народився 8 липня 1973 року, в місті наОдеськогозагальновійськовогокомандирОдеськогозагальновійськовогоротивійськ.ОдеськогозагальновійськовоговзводувідзнакоюЧерняховського.оборониЧерняховськогооборониоборониінститутЖитомирськоїНовоград-Волинський,області.Освіта:1997закінчивОдеськийСухопутнихвійськ2007-НаціональнаакадеміяУкраїни2014-НаціональнийуніверситетУкраїниіменіІванау2014році,2016-НаціональнийуніверситетУкраїниіменіІванаУсезакінчивзтазолотоюмедаллю.1997рік-командирбатальйонукурсантівфакультетуінститутуСухопутнихЗ2000по2004ріккомандирбатальйонкурсантівфакультетуінститутуСухопутнихвійськ.З2004по2005рікбатальйонукурсантівфакультетуінститутуСухопутнихвійськЗ2005по2007рікнавчавсяфакультетіпідготовкифахівців Генерал-майор Шаптала Сергій ЗбройнихГенеральногоОлександровичНачальникштабуСилУкраїни. Народився 5 лютого 1973 року, в селі Костянтинівка, Смілянський район, Черкаська область 1994 року закінчив Одеський інститут Сухопутних військ ЗСУ 1994 – 2002 р. Пройшов шлях від командира взводу до заступника начальника штабу 44 механізованого полку 51 механізованої дивізії Сухопутних військ ЗСУ У 2002 році брав участь у місії миротворчого національного контингенту в Косово (Союзна Республіка Югославія). З 2002 по 2006 рік проходив службу на посадах начальника штабу – першого заступника та командира механізованого батальйону 51 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ У 2005 – 2006 роках слухач Національної академії оборони України (ОТР). У 2006 – 2007 роках заступник командира 51 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. 2008 – 2010 – заступник командира Сухопутних військ Національної академії оборони України. Після закінчення навчання і до 2009 року призначений начальникомштабу- першим заступником командира окремої 24-ї окремої механізованої бригади. У 2009 році призначений командиром 51 окремої гвардійської механізованої бригади. У 2012 році вступив до Інституту державного військового управління Національного університету оборони України, який закінчив 2014 році. З 2014 по 2015 рік заступник начальника управління бойової підготовки Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.З2015 по 2016 рік начальник управління бойової підготовкизаступник командувача військ з бойової підготовки оперативного командування «Схід». З 2016 по 2017 рік заступник командувача військ оперативного командування «Південь». З 2017 по 2018 рік начальник штабу - перший заступник командувача військ оперативного командування «Захід». З 2018 по 2019 рік перший заступник начальника Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України.З2019 по 2021 рік командувач військ оперативного командування «Північ».27липня 2021 року призначений Головнокомандувачем Збройних Сил України. З 2014 по 2018 рік брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі у 2016 році нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня. У 2017 році Указом Президента України присвоєно військове звання генерал-майор.Одружений.Виховує двох доньок.
5СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА Підготувала Марія МАРТИНОВА окремого механізованого полку. 20010 – 2013 з начальник штабу – перший заступник командира 51 окремої гвардійської механізованої бригади, командир окремого механізованого полку. 2013 – 2014 роки начальник відділу планування застосування військзаступник начальника оперативного управління ОК «Північ» 2014 – 2017 рік – командир 128 окремої гірсько-піхотної бригади СВ ЗСУ2017 – 2020 рік – начальник штабу – перший заступник командувача військ ОК «Південь» 2020 – 2021 – командувач військ оперативного командування «Захід» З 2014 по 2018 рік брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації. За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі у 2015 році Присвоєно звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».У2018 році Указом Президента України присвоєно військове звання генерал-майор.Одружений. Виховує двох синів. ПавлюкГенерал-лейтенантОлександрОлексійович.Командувачоб`єднанихсил. Народився 20 серпня 1970 року, в місті першийгвардійськоїпершиймиротворчогоУкраїнськогомеханізованоїкомандирабригадіукомандиракомандираоборониакадеміюгвардійське1991ЖитомирськоїНовоград-Волинський,області.рокузакінчивХарківськевищекоманднеучилище.2004рікзакінчивНаціональнуоборониУкраїни2016НаціональнийуніверситетУкраїни2019–Кандидатнаук1992–2004пройшовшляхвідтанковоговзводудотанковогобатальйону30окремійгвардійськійтанковійОК«Північ».2005–2009заступник30окремоїгвардійськоїбригади.2006–2007ріккомандирнаціональногоконтингентувКосово.2009–2010–начальникштабу,заступник30окремоїмеханізованоїбригади.2010–2015–командир24ОМБр2015–2017–начальникштабу,заступниккомандувача військ ОК «Захід». 2017 – 2020 – командувач військ ОК 2020«Захід»–2021 Командувач підготовки Командування Сухопутних військ ЗСУ.З 2014 по 2018 рік брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації. За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі у 2016 році нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня. У 2018 році Указом Президента України присвоєно військове звання генерал-лейтенант.Одружений.Виховує двох доньок
6 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКАСУХОПУТНІ ВІЙСЬКА Міжнародна співпраця Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський провів робочу зустріч з новопризначеним командувачем Сухопутних військ Збройних Сил Королівства Данія генерал-майором Арпе Нільсоном.Генерал-майор Арпе Нільсон: «Збройні Сили Королівства Данія непохитно підтримуватимуть Україну» Королівська підтримка В липні до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України прибула представницька делегація Збройних Сил Королівства Данія на чолі з новопризначеним командувачем Сухопутних військ Збройних Сил Королівства Данія генерал-майором Арпе Нільсоном та командувачем Нацгвардії генерал-майором Єнсом Гарлі. Високих гостей супроводжував військовий аташе посольства Данії в Україні капітан ІІ рангу Фелікс Єбастад. Основна мета зустрічі – вивчити можливості удосконалення діяльності інструкторів Збройних Сил Королівства Данія, які залучаються до проведення курсової підготовки підрозділів Збройних Сил України в рамках діяльності британської тренувальної місії ORBITAL, а також особистого знайомства командувачів сухопутних військ України та Королівства Данія. Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський привітав генерал-майора Арпе Нільсона з новою посадою, а також проінформував присутніх про головні виклики, з якими зараз стикаються Сухопутні війська України, про ситуацію в районі проведення ООС, а також про загрози національній безпеці України з боку Російської Федерації.–Цемій перший візит до України. Протягом цього тижня ми вже багато чого побачили, і вражені, як у вашій державі одночасно триває війна і впроваджуються нові реформи. Ми готові вам всіляко допомагати, і хочу запевнити, що Збройні Сили Королівства Данія непохитно підтримуватимуть Україну в подальшому, –наголосив генерал-майор Арпе Нільсон. Окрім цього, під час робочої зустрічі сторони обговорили питання щодо поглиблення співпраці, а також визначення потреб і напрямів підготовки особового складу Сухопутних військ Збройних Сил України.
7СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА Прем’єр-міністр Народної Республіки Бангладеш відвідав Командування Сухопутних військ Командувач Сухопутних військ України генералполковник Олександр Сирський провів робочу зустріч з керівником Управління збройних сил у складі офісу прем’єр-міністра Народної Республіки Бангладеш генерал-лейтенантом Вакер-Уз-Заманом. Основна мета заходу полягала в обговоренні питань подальшої співпраці та обміні досвідом. Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський поінформував іноземну делегацію про стан та перспективи розвитку Сухопутних військ Збройних Сил України, а також про безпекову ситуацію в районі проведення операції Об’єднаних Сил. - Збройні Сили України наразі перебувають у процесі реформування та розвитку, досягнення сумісності зі збройними силами держав-членів НАТО, а також впровадження відповідних стандартів, - зазначив генерал-полковник Олександр Сирський. Анатолій ПРОШИН
8 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА У зустрічі також взяв участь протоієрей Петро Ландвитович.Митрополит Епіфаній подякував командувачу Сухопутних військ за військову службу, захист Українського народу та відзначив його орденом Святого великомученика Юрія Переможця. Предстоятель згадав про свій нещодавній архіпастирський візит до Коломийської єпархії, де мав багато зустрічей з прихожанами. Під час цих зустрічей Митрополит наголошував: «Ми маємо подякувати тим військовим, які зараз знаходяться в окопах, і завдяки яким ми маємо можливість молитися Богу». Генералполковник Олександр Сирський зазначив, що духовна підтримка війська має надзвичайно важливе значення та наголосив, що, перебуваючи в районі бойових дій, з перших днів війни він особисто мав можливість пересвідчитися, наскільки важлива душпастирська опіка і для кожного окремого військовослужбовця, і для відновлення боєздатності підрозділів загалом. Сьогодні, на восьмому році війни, забезпечення для наших героїв доступу до душпастирської опіки неможливо переоцінити. Поряд із забезпеченням неухильного дотримання принципу свободи віросповідання - це один із ключових пріоритетів у роботі командування усіх рівнів. Митрополит Епіфаній, у свою чергу, розповів про становлення Православної церкви України, про розбудову служби капеланів, і, зокрема, про те, що важливим кроком у цьому процесі стало нещодавнє прийняття за основу Закону України «Про службу військового капеланства». В ході спілкування Митрополит Епіфаній та генералполковник Олександр Сирський також обговорили подальшу співпрацю, зокрема, про спорудження у Сєвєродонецьку військового гарнізонного храму Православної церкви України. Сергій ЧЕРЕВАТИЙ Духовна підтримка війська У Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві відбулася зустріч командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковника Олександра Сирського з Предстоятелем Православної церкви України, Блаженнійшим Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм. Офіційно
«Козацька булаваКонцентрація2021»зусиль заради перемоги Боронимо спільні цінності Близько 2000 військовослужбовців та понад 300 одиниць військової техніки з п’яти країн-партнерів тримали оборону, проводили контратаки, наступали і долали водні перешкоди, здійснювали стрімкі рейди та вели бій в урбанізованій місцевості на полігоні Широколанівського Міжвидового центру підготовки військових частин та підрозділів. Такими були перші міжнародні українськобританські військові навчання «Козацька булава – 2021» (Cossack Mace – 2021), які пройшли з 12 по 24 липня у Миколаївській області під загальним керівництвом командувача Сухопутних військ України генералполковника Олександра Сирського. Дванадцять днів під командуванням українського командира разом діяли підрозділи окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, підрозділ спеціального призначення Державної прикордонної служби України та стрільці 4 батальйону Королівського Шотландського полку Збройних Сил Великої Британії за підтримки авіації Повітряних сил Великої Британії та вертольотів армійської авіації Сухопутних військ ЗС України.– Українсько-британські навчання «Козацька булава – 2021» допомагають Україні покращити взаємодію та взаємосумісність з Великою Британією та іншими країнами НАТО, таким чином сприяючи європейській стабільності, –зазначив начальник ракетних військ і артилерії – начальник управління ракетних військ і артилерії командування підготовки Командування Сухопутних військ ЗС України генерал-майор Андрій Маліновський.Бойовафаза операції була тісно поєднана з гуманітарною складовою, спрямованою на збереження життя цивільного населення. Дії на умовному полі бою велися у повній відповідності до норм міжнародного гуманітарного права. Значна увага приділялася й організації максимально оперативної евакуації поранених або постраждалих у разі виникнення такої необхідності, в тому числі і за допомогою армійської авіації Сухопутних військ України. – Ці навчання є важливим кроком на шляху до євроатлантичної інтеграції нашої держави, адже вони посилюють оперативні можливості наших військ, покращують рівень взаємосумісності між підрозділами та штабами Збройних Сил України та Великої Британії, а також США, Канади, королівства Швеції та інших членів НАТО. Війна на Сході України –це загроза не лише для України, а й для безпеки та стабільності Андрій МаксимМІХЕЙЧЕНКОКЛУННИК 9СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА Міжнародна співпраця
10 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА Міжнародна співпраця усіх країн Європи та світу. Наші партнери абсолютно солідарні в цьому питанні. Саме тому ми об’єдналися для подолання нинішніх викликів та пошуку механізмів адекватної реакції на них, – зазначив начальник управління підготовки оперативного командування «Схід» полковник Володимир Кокорєв. Не тільки важкі тренування, але й насичена культурно-спортивна програма чекала учасників українсько-британських військових навчань «Козацька булава – 2021». У вільний від навчань час військовослужбовці Збройних Сил України та Великої Британії побували на острові Хортиця, оглянули історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» та ближче познайомилися з історією козаків, дізналися про їх звичаї та традиції. Цінності, які захищали запорозькі козаки – демократія, свобода, рівність, єдність – є традиційними і важливими не лише для українців, але й для їх шотландських друзів. У День культури українські, британські, американські та канадські військовослужбовці грали у футбол та волейбол, а також взяли участь у Highlander Games – Іграх горців, традиційних спортивних забавах шотландців: це перекидання триметрової колоди і стогів сіна на дальність. Після спорту – концерт, на якому виступали музиканти українського військового оркестру, шотландський фіджійський хор 4 батальйону Королівського полку Збройних Сил Великої Британії та, звісно, Надзвичайнийволинщик.досвід обміну культурними традиціями між військовими України та Великої Британії продовжився і в кулінарній сфері –британський військовий кухар приготував для учасників навчань традиційний шотландський хаггіс, а відомий український гуру кулінарного мистецтва шеф-кухар Євген Клопотенко зварив для британських, американських та канадських союзників борщ –українську національну страву, подану для включення до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.Спільні заходи підкріплюють спільні цінності. Міжнародні українсько-британські військові навчання «Козацька булава – 2021» стали багато в чому унікальними. Вперше за всю історію білатеральних стосунків України та Великої Британії британський підрозділ у повному складі здійснив переміщення бойової техніки та техніки забезпечення, було відпрацьовано повну передислокацію бригадної
11СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА батальйонно-тактичної групи. – Ці навчання допоможуть забезпечити безпеку та суверенітет Чорноморського регіону, а також підтвердять непохитну відданість Великої Британії міжнародній стабільності. Це чудовий момент для 4-го батальйону Королівського полку Шотландії, наших друзів та союзників з окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи обмінятися досвідом, прославити спільні цінності обох країн та встановити міжнародний порядок, який базуватиметься на принципах верховенства права, – відзначив командир 4-го батальйону Королівського полку Шотландії підполковник Алестіа Хемпенстол.Уходізанять досягнуто взаємосумісності та узгодженості дій багатонаціонального підрозділу. Успішно подолано мовний бар’єр: українські командири віддавали накази англійською мовою підрозділу шотландців згідно стандартів НАТО. Досягнуто повної сумісності зв’язку не тільки вертикально між штабами, але й горизонтально (між підрозділами до рівня взводу). Окремо варто наголосити на успіхові адаптації систем зв’язку, залучення військових перекладачів, широкого інформаційного охоплення перебігу навчань. – Операція, реалізована в ході спільних навчань та спільними злагодженими зусиллями, покаже реальний результат в бойових діях. Наше партнерство є дуже символічним, адже Об’єднане Королівство з перших днів російської агресії прийшло на допомогу Україні. Тисячі наших військових пройшли навчання в рамках операції Orbital. Цей досвід допоміг нам перемагати та рятувати життя наших воїнів. Я вдячний нашим союзникам за дружбу, знання та підтримку, - зазначив заступник командувача військ оперативного командування «Схід» бригадний генерал Владислав Клочков. Вже зараз є всі підстави вважати, що навчання «Козацька булава - 2021» будуть проводитися щорічно, адже вони в черговий раз пдтвердили – ми знаходимося на правильному шляху, і всі наші зусилля в сфері військового співробітництва та спільної підготовки підрозділів повинні бути спрямовані на підвищення рівня взаємної довіри, дружби та процвітання наших держав. Боронимо спільні цінності! Defending our shared values!
12 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА НОВИНИ 128-метровий прапор України Національний рекорд встановили військовослужбовці 128 окремої гірсько-штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ, котрі розгорнули 128-метровий прапор України у Маріуполі. Участь в акції взяли понад 400 армійців. У Маріуполі військовослужбовці окремої гірськоштурмової Закарпатської бригади на честь відзначення дня створення військової частини, що відзначається 12 липня, розгорнули Державний прапор України довжиною у 128 метрів та встановили національний рекорд. Гірські штурмовики попередньо подали заявку до Державного реєстру рекордів України. «Цією акцією ми не тільки відзначаємо річницю бригади, а ще й в черговий раз нагадуємо, що Маріуполь — це Україна», — зазначив заступник командира бригади з морально-психологічного забезпечення підполковник АндрійОфіцерГрузінцев.розповів, що сама ідея з’явилася пів року тому. Зшити прапор військовим допомагали волонтери з усієї Закарпатської області. Далі гірські штурмовики планують відправити стяг на Закарпаття, де він буде розгорнутий на День Незалежності України. Своїх захисників урочисто зустріла Волинь Володимир-Волинський та Волинь урочисто зустріли 14 окрему механізовану бригаду Сухопутних військ ЗС України імені князя Романа Великого, яка після 11 місяців виконання завдань за призначенням в районі проведення ООС вчетверте за 6 років з часу створення у повному складі повернулася в рідне місто! Зустрічали бойову Князівську бригаду хлібом-сіллю, який урочисто вручили командиру військової частини полковнику Сергію Войченку, оплесками, зі сльозами радості на очах. Під час урочистостей хвилиною тиші вшанували пам›ять побратимів, які загинули, захищаючи Україну на фронті. Поклали квіти до Обеліска Слави та Меморіальної дошки загиблих у російсько-українській війні воїнів. Прозвучала «Плине кача...» у виконанні оркестру 14 ОМБр, салютна група просалютувала тричі. Сотні побратимів під час урочистої зустрічі були нагороджені високими державними та відомчими нагородами, відзнаками командира бригади. На завершення урочистостей вихованці міського центру позашкільної освіти подарували воїнам неймовірні емоції. А військовослужбовці бригади пройшли на Площі Героїв урочистим маршем. Навчально-методичні збори офіцерів-психологів Як упоратися із психологічним навантаженням у бойових умовах? Чим можуть бійцям зарадити військові психологи? Як допомогти військовослужбовцям подолати ігрові та інші залежності? Цим питанням були присвячені навчально-методичні збори офіцерів-психологів військових частин ОТУ «Схід». Захід проводили на базі 93 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України «Холодний Яр». Психологам роздали протоколи надання психологічної допомоги військовослужбовцям в бойових та екстремальних умовах. У них зібрані основні терміни та визначення, такі як агресивна поведінка, апатія, горе, панічний напад, переляк, страх, ступор, суїцид, тривога та інше. Також документ роз’яснює, як виявити ці емоційні прояви в умовах виконання бойових завдань, як правильно діяти у разі проблемних ситуацій і як запобігати негативному розвиткуНаприкінціподій. заходу офіцери-психологи пройшли анкетування, завдяки якому організатори заходу дізналися, які проблемні питання турбують психологів у військах і як покращити психологічне забезпечення у пунктах постійної дислокації та в районах бойових дій.
13СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА Протимінна безпека 72 ОМБр У підрозділах бригади Чорних Запорожців тривають заняття з протимінної безпеки.Особовому складу нагадали правила поводження на ймовірно забрудненій ділянці місцевості вибухонебезпечними предметами, основні типи інженерних боєприпасів, їх тактико-технічні характеристики та алгоритм дій при виявленні небезпечнихНавчальназнахідок.програма постійно вдосконалюється, враховуються особливості дій російсько-окупаційних військ на Донбасі та озброєння, яке використовують окупанти проти Збройних Сил України. ТРО на Херсонщині Впродовж семи днів на Херсонщині проводились навчальні збори з управлінням бригади територіальної оборони Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Під час зборів військовиками відпрацьовувались практичні навички з вогневої, інженерної, тактико-спеціальної та медичної підготовки. Були виконані навчальні вогневі вправи. Відновлення бойових навичок офіцерів проводилося під керівництвом досвідчених інструкторів. Як відзначив командир бригади територіальної оборони Херсонщини підполковник Дмитро Іщенко, поставлені задачі тероборонівці виконали на оцінку «добре». Особовий склад управління бригади вдосконалив своє вміння володіти стрілецькою зброєю. Крім того, були покращені практичні навички з військової медицини, інженерної справи та організації радіозв’язку. Підполковник Дмитро Іщенко подякував усім за сумлінну службу. Підготувала Марія МАРТИНОВА «Три мечі - 2021» На Львівщині на території Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного вперше розпочались міжнародні військові навчання «Три мечі - 2021». Це один із найбільш масштабних вишколів, у якому беруть участь військовослужбовці Литовсько-польсько-української бригади імені Великого гетьмана Костянтина Острозького (ЛитПолУкрБриг), а також військові армії США. 1200 військовослужбовців з України, Польщі, Литви, які входять у Литовськопольсько-українську бригаду, а також американські військові тренуватимуться протягом десяти днів на Яворівському полігоні. Розвідників 53-ї ОМБр імені князя Володимира Мономаха навчають британські та данські інструктори Британсько-данський курс за стандартами НАТО проходить в рамках навчальної місії ORBITAL. На чолі міжнародної делегації командувач Сухопутних військ Королівства Данія генерал-майор Арпе Нільсен і командувач Нацгвардії генерал-майор Єнс Гарлі, військовий аташе посольства Данії в Україні капітан ІІ рангу Фелікс Єбастад, українську сторону представляв командир 53 окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха полковник Дмитро Тітенко.Заняття проходять в Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Курс включає як теорію, так і практичні бойові вправи в умовах міської та сільської забудови, заняття з тактичної медицини, використання мінно-вибухових пристроїв, а також ознайомлює з практиками НАТО щодо самопідготовки та спонукає до вивчення англійської мови як універсальної в структурах Альянсу. Офіцери і сержанти ЗС Королівства Данія та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, котрі проводять навчання, окрім передачі досвіду, мають нагоду ближче познайомитися з традиціями української армії та заглибитися в історію становлення ЗС України. Після закінчення курсів військовослужбовці отримають сертифікати міжнародного зразка. Такий сертифікат і отримані знання дають можливість самостійно проводити тренінги.
14 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА Триває підготовка парадних розрахунків до Дня УкраїнинезалежностіВолодимир ФІТЬО Підготовка
15СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА У цьогорічному параді з нагоди 30 річниці до Дня Незалежності візьмуть участь понад чотири з половиною тисяч осіб, які формують 36 піших розрахунків та понад чотириста одиниць техніки. Триста п’ять одиниць – це техніка підрозділів Збройних Сил України. Першим пішим розрахунком, який крокуватиме одразу після державного стяга, буде сформований з учасників АТО, ООС. Нещодавно 150 резервістів першої та другої черги оперативного резерву було призвано для участі в Командувачпараді.Сухопутних військ ЗС України генерал-полковник Олександр Сирський відвідав місця підготовки розрахунків резервістів, щоб особисто поспілкуватись з ветеранами, учасниками парадного розрахунку. - Я хочу подякувати кожному за вашу участь у захисті нашої незалежності з початку агресії у 2014 році. Разом ми змогли дати гідну відсіч та стримати ворога. Окремо дякую Вам за участь у параді з нагоди 30 річниці Незалежності України. Такого масштабного залучення ветерані у нас ще не було. Бажаю усім витримки та успіхів у підготовці до параду.- зазначив у спілкуванні з ветеранами командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-полковник Олександр Сирський.Вперше у параді братимуть участь військовослужбовці територіальної оборони, які будуть представлені окремим розрахунком в складі пішої колони. Визначені піші розрахунки будуть озброєні новими зразками стрілецької зброї, які вже прийняті на озброєння у підрозділах Збройних Сил.Окрім пішої колони та механізованої колони, у параді візьме участь авіація, яка пролетить в небі над Хрещатиком. Вже незабаром на злітній смузі заводу Антонов розпочнуться спільні тренування усіх розрахунків, які беруть участь у параді. В другій декаді серпня генеральні репетиції пройдуть безпосередньо на Хрещатику. Командуватиме цьогорічним парадом до Дня незалежності України командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-полковник Олександр Сирський.
16 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА Змагання Валентин ЄРМОЛЕНКО На Дніпропетровщині на базі окремоїмеханізованої бригади «ХолоднийЯр» та загальновійськового полігонуоперативного командування «Схід»Сухопутних військ ЗС України відбувсявідкритий чемпіонат Дніпропетровськогота Черкаського гарнізонів з військовогобагатоборства «Сталева міць». Участь у змаганні взяли команди окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ» (переможець першості оперативного командування), окремої механізованої бригади «Холодний Яр» (Черкаський гарнізон), військовослужбовців Центрального територіального управління Національної гвардії України та Повітряного командування «Схід» (Дніпропетровський гарнізон), а також гості з Харкова – команда курсантів Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ». За підсумками напруженої боротьби, ускладненої несприятливими погодними умовами, перемогу здобули гостинні, але непоступливі господарі – команда «Холодного Яру». Друга сходинка п’єдесталу підкорилась досвідченій команді «богів війни» бригади «Запорізька Січ», третя –національним гвардійцям. Під час церемонії завершення чемпіонату за дорученням командувача військ оперативного командування «Схід» генерал-майора Олександра Нестеренка його заступник бригадний генерал Владислав Клочков привітав учасників «Сталевої міці» та нагородив переможців. За словами головного судді «Сталевої міці» начальника служби фізичної фізкультури і спорту оперативного командування «Схід» підполковника Євгена Коробки проведення відкритої гарнізонної першості з військового багатоборства «Сталева міць» вже стало доброю традицією і обов’язково матиме продовження. Водночас це змагання стало важливим і для учасників і для організаторів етапом підготовки до чемпіонату «Сталева міць» Сухопутних військ ЗС України, проведення якого планується на базі оперативного командування «Схід». Сталева міць «Холодного Яру»
17СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА
Змагання По суті, це була низка занять з різних військових дисциплін. Проте спосіб проведення зробив їх унікальними і напрочуд цікавими. Метою військово-патріотичного квесту стало вдосконалення військових фахових навичок та ознайомлення з історією України, зокрема, бердичівського краю, де розташований пункт постійної дислокації частини. Адже маршрути команд були прокладені місцями боїв вояків УНР з більшовиками під час Визвольних Змагань 1917-1921 років та гарячих подій Другої світової війни. Тривав квест два дні. У частині сформували дев’ять команд, по п’ять офіцерів у кожній, які представляли свої підрозділи. Причому з малих за штатом підрозділів створювалися об’єднанні команди. Квест розпочався із заняття з тактичної медицини та інженерної підготовки, стрільби зі стрілецької зброї та, власне, тривалого заняття з військової топографії, стартом якого стало отримання командами координат першої точки маршруту. Команди ступали на стежинку змагань з інтервалом у двадцять хвилин.Перший день квесту було присвячено добі Української національної революції 1917-1921 років. Треба зазначити, що на кожній проміжній точці перебував офіцер з МПЗ, який розповідав учасникам змагання, про події, що відбувалися у той період саме у цій місцині. Згідно історичної обстановки того часу військовослужбовцям довелося діяти за наступною легендою: Весна 1919 року. Наступ російсько-більшовицьких сил продовжується. Під натиском червоних армія УНР залишила Лівобережжя та Приазов’я. Майже без бою зайнято столицю України – Київ. Ворожі війська дійшли до меж Житомирської області. 1 березня 1919 року Житомир було захоплено червоними військами. У місті почались єврейські погроми. Запрацювала ЧеКа. Люди втікають до повстанських загонів. Другого березня під натиском червоних впав Козятин. Існує загроза охоплення Бердичева з кількох напрямків. 2-й Залізничний полк евакуювався до Бердичева. 3 березня 1919 року. 1-ша Козацько-стрілецька дивізія в складі 1-ї бригади отримала наказ відбути до Бердичева, на підступах якого спільно з 2-м Залізничним полком організувати оборону міста та стримати просування ворога на цьому рубежі. 4 березня 1919 року на території гарнізону «Лиса гора» розпочато формування добровольчих повстанських груп з метою їх передислокації ближче до лінії фронту, який проходить по рубежу: Гришківці-Половецьке-ХмелищеНизгірці-Іванківці.Суспільно-політична обстановка у місті залишається напруженою. Активізувалось антиукраїнське підпілля, яке заважає висуванню добровольчих груп на фронт. Контрольованими фактично залишаються лише район «Лисої гори», залізнична станція та залізничне полотно, по якому курсує бронепотяг армії УНР – «Стрілець». Противник у складі так званої «1-ї Української дивізії» Любити, знати, захищати Історична лінія боротьби за незалежність У 26 артилерійській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України імені генералхорунжого Романа Дашкевича вже вдруге відбувся військово-патріотичний квест «Стежками національної історії Бердичівського краю». 20 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА Офіцерський «квест»
21СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА Олег КАЛАШНІКОВ зупинився на рубежі Красівка-Дубівка-Закутинці та готується до вирішального кидка в напрямку міста. Локації квесту були прив’язані до місць зазначених вище подій і відповідали різним напрямкам загальної фахової підготовки учасників. Офіцери мали успішно подолати визначені відрізки маршруту, аби отримати координати наступної точки, на яку повинна була вийти група. Після відпрацювання стрільби на влучність, другим випробуванням стало проходження лісистої замінованої місцевості. Причому розмінування відбувалося в ускладнених умовах – під час застосування противником хімічної зброї. Тут оцінювалась не тільки швидкість подолання небезпечної території, але й якісне розмінування «без втрат» і виявлення всіх закладених вибухонебезпечних пристроїв.Далівідбувся «прорив» на залізничну станцію міста та просування вздовж залізничного полотна по якому колись курсував український бронепотяг «Стрілець». За допомогою бусолі і дальноміру відбулося визначення ключових координат для подальшого проходження маршруту та вихід групи у район зосередження червоноармійцівстрільців. Ключовим моментом першого дня змагань стало саме захоплення табору більшовиків та заміна червоної ганчірки-кумача на жовто-блакитний прапор. Не всім командам вдалося успішно здійснити цей напад, адже «ворог» був готовий до такого розвитку подій і перебував в очікуванніЗавершивсясутички.перший день похідною вечерею та піснями й конкурсами у лісовому таборі навколо лісового повстанського вогнища. Другий день квесту розпочався коригуванням артилерійського вогню за допомогою БПЛА, під час якого визначалося якісне ураження вогневих засобів та живої сили умовного противника, згодом подоланням болота й багатокілометровим марш-кидком через населені пункти та незаселену місцевість. Він був присвячений подіям уже Другої світової війни – періоду Житомирсько-Бердичівської наступальної операції, що розпочалася 24 грудня 1943 року силами 1-го Українського фронту. Тут історичною лінією стали наступні події того часу: Українська Повстанська Армія продовжує боротьбу проти двох окупантів – нацистів та «совітів». На території Житомирської області розгорнуто Військову округу «Тютюнник». З метою посилення своєї діяльності на південному-сході області силами ВО «Тютюнник» відправлено повстанську групу в кількості 600 чоловік в пропагандистський рейд Бердичівським районом. 30 грудня 1943 року група в кількості 30 повстанців отримала завдання провести рейд в напрямку ЖурбинціХмелище та повернутись назад до Половецького. За даними повстанської розвідки села Кукільня, Червоне, Дубівка, Сингаївка зайняті військами 1-го ешелону 18-ї радянської армії. В складі 24 стрілецької дивізії, яка зайняла Кукільню, перебувають підрозділи армійського СМЕРШу. Нацисти в складі дивізії «Дас Райх» зайняли оборону на східних околицях Бердичева: в районі Солодового та Хлібного заводів, тюрми та села Низгірці. Так що під час другого дня квесту офіцери діяли як загін коректувальників, що виходить з підконтрольної противнику території. Під час руху вони мали завдання виявляти цілі, викликати вогонь артилерії та корегувати його. Потрібно зазначити, що зв’язок команд зі штабом здійснювався за допомогою радіостанцій типу «Harris». Усі команди успішно дісталися місця збору, здійснивши завершальний багатокілометровий перехід. Тут, у польових умовах, і відбулося підбиття підсумків квесту й визначення трьох команд-переможців за результатами показників двох днів.Бурхливі емоції позаду. Тепер офіцери-учасники квесту повернулися у підрозділи до своїх колег та підлеглих, щоби поділитися з ними новими знаннями з історії рідного краю та відточеними бойовими професійними навичками. СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА
Пам’ять Олена МОКРЕНЧУК На фронті, на лінії вогню, є особливі знаки. На місці загибелі побратимів військовослужбовці самі, з власної ініціативи і власним коштом, встановлюють пам’ятні хрести та камені. Початок цій традиції був покладений ще в 2014 році, під час найтяжчих боїв, тож на даний час на місцях, освячених кров’ю Героїв, встановлено вже близько 250 таких пам’ятних знаків. Прості дерев’яні хрести та мармурові брили, витесані з каменю чи просто позначені купкою камінців на землі – вони такі ж різні, як і Герої, в пам’ять про яких встановлені. Ми зустрілися з майором Костянтином Руденком, офіцером 72 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України імені «Чорних запорожців», що утримувала позиції на шахті «Бутівка» в 2017 році і повернулась сюди знову. Разом з ним йдемо розпеченою стежкою поміж зруйнованих шаленими обстрілами противника гірничнотехнічних споруд. Пекучий літній вітер сумно хитає уламки бетонних блоків, що звисають на металевих арматуринах, загрожуючи впасти на голову кожному, хто насмілиться сюди поткнутись. Покручене залізо, наче лапи якогось велетенського павука, визирає з-під густої трави та високих кущів.–Природа заліковує свої рани, – зауважує майор. Спиняємось у прохолоді під залишками цегляної стіни розгепаного вщент приміщення. – Рома Бублієнко загинув тут, – розповідає Костянтин. –Тоді, в січні-лютому 2017 року, під Авдіївкою тривали дуже тяжкі бої за «Орел». Ми втримали ці позиції, незважаючи на шалений обстріл противника. Але втратили побратимів... Рома загинув 1 лютого 2017 року від численних осколкових поранень внаслідок обстрілу Авдіївки російськими реактивними установками «Град». Того ж дня на позиції біля «Царської охоти» загинув командир 9 роти лейтенант Леонід Дергач.–Йому теж встановлено пам›ятник? – Так, звичайно. Одному з перших. Такі пам`ятні знаки аби-кому не ставлять, ви ж самі розумієте. Про Льоню треба окремо розповідати. Він з Чернівців, кандидат юридичних наук, доцент, викладач університету. Був… Разом з офіцером обережно підходимо до наступного пам’ятника. Продовжує: – Олег Санік народився 21 липня1980 року на Чернігівщині, в селі Поділ Срібнянського району. Його батьки рано померли, жив сиротою. Закінчив школу, добре працював, одружився на гарній дівчині, мав сина-підлітка. 29 січня 2015 року Олег був мобілізований на військову службу, більше року служив з нами під Старогнатівкою. Навесні 2016-го повернувся додому та не міг бути осторонь подій на фронті: почувши про початок боїв під Авдіївкою і загибель своїх близьких друзів, 31 січня 2017 року повернувся до нас на ту ж посаду, що й раніше, командиром бойової машини. Загинув тут, на цьому місці, під час виконання На вічній варті Вартові Незалежності
бойового завдання 12 квітня 2017 року. В результаті розриву ворожої міни отримав численні осколкові поранення, несумісні з Похованийжиттям.14квітня на кладовищі рідного села Поділ, поряд з батьком. Указом Президента України від 22 травня 2017 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов›язку та особистий героїзм Олег Санік нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 27 червня на фасаді Прилуцького агротехнічного коледжу йому було відкрито меморіальну дошку, як випускнику цього навчального закладу. – Кiлькa рoкiв тoму ще нiхтo не мiг нaвiть пoдумaти, щo у нашій державі люди будуть гинути нa вiйні… Сьогодні, нa жaль, цей жах стaв реальністю, – виривається у мене. – Так… Обривaються життя нaйкрaщих синiв Укрaїни. І це саме те, що найбільше болить! – відповідає офіцер. …Кілька хвилин на переміщення, і ось вже знімальна група схилилась коло іншого пам’ятного знаку. – Віталій Шостак, наймолодший з наших бійців – 19 років йому виповнилось вже у шпиталі. Народився 6 листопада 1987 на Київщині. Добровільно уклав контракт зі Збройними силами України, разом з рідним старшим братом став на захист України. На жаль, 30 жовтня 2016 р. о другій ночі під час чергування дістав вкрай важке пораненя. 20 днів Віталік боровся за життя, але 19 листопада 2016 року помер в реанімаційному відділенні Дніпровського шпиталю. Указом Президента України Віталій Шостак нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Віддавши шану побратиму, вирушаємо в зворотній шлях. На землі, одне біля одного, викладені з каменів коло і сердечко. В центрі кожного – пам’ятна плита. Не можемо стриматись від питання: – А ці пам’ятні знаки кому? – Тут від кулі снайпера загинула дівчина-медик з 92 бригади. Хлопчина поліз її рятувати, але російський снайпер вбив і його також. Ви ж бачите, тут місцина відкрита, нема де сховатись. Єдина можливість убезпечити себе від ворожих куль та снарядів – закопуватись у землю або відтісняти противника далі, займати панівні висоти. Власне, саме це ми й робимо. Хоча найкращі результати дає, звичайно, робота контрснайперських груп. Наступний пам’ятний знак ховається у високих кущах, довкола нього буяють степові трави. Та на самій плиті лежить свіжа квітка, і трава коло плити ретельно вирвана чиїмись дбайливими руками. – Ми не знаємо цього бійця, хто він, яким був… Але це наш побратим, хоч і з іншої бригади. Тому йому від нас така сама честь, як і нашим друзям. – Скільки таких пам’ятних знаків на території шахти? – Багато… На жаль, родичі ще не можуть зайти сюди для вшанування Героя, тут ще й досі небезпечно. Тому у вересні 2017 року перший батальйон нашої бригади встановив Меморіал всім полеглим за Авдіївку. Зробили його тоді з підручних засобів та металу війни і встановили на в’їзді до «Промки». Зараз завершується реконструкція Меморіалу, сподіваємось відкрити його 30 липня на День звільнення Авдіївки від російських бойовиків та незаконних збройних формувань.…Дорога біжить зигзагами, наче теж намагається сховатися від ворожих куль. За черговим поворотом відкривається панорама Меморіалу: 16 прапорів різних військових частин на трихметрових флагштоках, плити з іменами всіх полеглих. «Метал війни» - спалена військова техніка, осколки снарядів, відстріляні гільзи. По центру – пам’ятник Герою України майору Андрію Кизило, який загинув тут, коло Авдіївки, 29 січня 2017 Зупиняємосьроку. віддати останню шану полеглим Героям. Костя задумливо зауважує: – Вони й по смерті на бойовому чергуванні. Вічні вартові нашої Незалежності. Вони віддали за свою Україну найбільше, що мали – власне життя. А нині утримують наші рубежі у складі Небесного Батальйону… (Далі буде)
24 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА 15 липня Україна святкуєДень українських миротворців Олена СТЕПАНЮК Урочисто 21 травня 2013 року, враховуючи внесок і значення національного миротворчого контингенту України у справі зміцнення миру і злагоди в зонах військових конфліктів, віддаючи честь тим, хто не пошкодував свого життя і здоров’я, а також з метою зміцнення славних національних традицій, Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про встановлення Дня українських миротворців», згідно з якою українські миротворці відзначають своє професійне свято 15-го липня.
25СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА Українські миротворці входять до міжнародних місій з 1992 року. Участь ЗС України в Міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки має ключове значення для нашої держави і розглядається як засіб зміцнення національної безпеки через створення стабільного зовнішньополітичного середовища і, водночас, є вагомим внеском України у зміцнення системи глобальної безпеки у світі. Перше завдання під егідою ООН з відновлення миру наші військові виконували на території колишньої Югославії. Українські військовослужбовці боронили мир у багатьох куточках світу. Зокрема, в Анголі, Афганістані, Боснії і Герцеговині, Гватемалі, Грузії, Ефіопії та Еритреї, Іраку, Конго, Косові, Кувейті, Ліберії, Лівані, Македонії, Молдові, Сербії, Судані, Сьєрра-Леоне, Таджикистані, Хорватії, Кот-д’Івуарі. Чимало миротворців стали справжніми героями. Понад тридцять дев’ять тисяч військовослужбовців Сухопутних військ Збройних Сил України виконували завдання з підтримки миру в різних куточках світу. Наші військові гідно представили Україну на міжнародному рівні. Завдяки їм у багатьох країнах загасло полум’я війни. Водночас військові добре допомогли й нашій дипломатії в підвищенні іміджу України у світі. У міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки військовослужбовці Збройних Сил України представлені як національний персонал, так і у складі національного контингенту. Так, військовослужбовці українського національного контингенту 18-го окремого вертолітного загону Місії ООН зі стабілізації несуть службу в Демократичній Республіці Конго, а військові українського національного контингенту зі складу багатонаціональних сил НАТО KFOR – у Косові. Серед миротворців чимало військових, які під час ротацій популяризують Україну. Так, наприклад, старший лейтенант Дмитро Кисельов здобув чимало нагород за свої фотографії під час відряджень. Дмитро Кисельов наразі виконує військовий обов’язок у складі місії ООН у Демократичній Республіці Конго. Він –доброволець, який з початком російсько-української війни воював у добровольчому батальйоні, згодом перейшов до армійської авіації, а нині є одним із найдосвідченіших військових. Його знімки Африки, миротворців, літаків та написані про них історії стали широко відомими. Його читачі разом з ним пізнають інший світ, культуру, традиції… Водночас він розповідає про Україну. Так межа між різними культурами стає тоншою. Під час початку російської війни проти України військові-миротворці з міжнародним миротворчим досвідом відіграли надзвичайно важливу роль у захисті України від агресії. Саме вони в перші дні змогли незначною кількістю боєздатних сил стримати чисельно переважаючого противника. Попри продовження бойових дій на Сході нашої держави, Україна й надалі дотримується міжнародних зобов’язань щодо участі в миротворчих операціях. 5 цікавих фактів про українських миротворців 15 липня 1992 року два літаки з передовою групою 240-го батальйону на борту вилетіли з дніпропетровського аеродрому у напрямку Боснії. Передова група налічувала 42 військовослужбовці. Після приземлення в місті Сараєво українські миротворці одразу опинилися в епіцентрі бойових дій. Місто і аеродром обстрілювали артилерія та снайпери. У 1992 році задля сприяння політичному врегулюванню югославського конфлікту й заради захисту цивільного населення розгорнуто сили ООН — UNPROFOR. Генеральний секретар Організації звернувся до керівництва України із проханням ввести військовий контингент до складу сил ООН у зонах конфлікту. Першим місцем, куди відправили миротворців з України, стала колишня Югославія. Тоді, у 1992 році, український батальйон сформували всього за три тижні. При цьому слід було підібрати 400 осіб особового складу, прийняти 95 одиниць техніки, одержати зброю, боєприпаси, тилове майно. Крім виконання миротворчих завдань, українські військові беруть участь у відбудові, реконструкції й відновленні лікарень, шкіл, ремонті доріг, ліній електромереж, наданні медичної допомоги місцевому населенню тощо. З перших днів російської агресії на Донбасі більшість українських миротворців стали учасниками антитерористичної операції, а згодом –операції Об’єднаних сил. Головною перепоною для розгортання нейтральної миротворчої місії на Донбасі залишається Росія. Адже бажання певної країни запросити до себе миротворчий контингент недостатньо. Рішення надіслати «блактині шоломи» має ухвалити Рада Безпеки ООН, у складі якої п’ять постійних членів, серед яких РФ, яка має право вето.
26 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА Багажник машини відчинився і почувся голос: хлопці ви вільні, можете перекурити. Перед українськими полоненими стояв Володимир Рубан. Санітар 1-ї танкової роти 1-ї танкової бригади Ігор Трохимець не вірив своїм очам, а секунди здавалися вічністю. Ще годину тому прощався із життям: готувався до розстрілу. Які почуття тоді перехоплювали рядового – сказати важко, можна лише здогадуватися. А ще вчора їх – чотирьох в’язнів – «кадирівці» попередили: якщо вас не обміняють, завтра о 8 ранку розстріляємо, з «гуманних міркувань» - щоб не мучилися. Ці тижні полону стали справжнім випробуванням для Ігоря. Він пройшов багато гарячих точок Донбасу: Станиця Луганська, Трьохізбенка, Макарове, Октябрьске, Луганський Особистий фактор Незламний «Пережити пекло допомогла пам`ять про діда» Галина ЖОЛТІКОВА аеропорт. Коли групу відправляли на першу лінію оборони комбат Олег Миколайчук зібрав бійців і сказав: «Не буду приховувати: йдете в саме пекло. Потрібен медик». Ігор Трохимець не кинув друзів, і дав собі клятву: буду з товаришами до кінця. Своїм словам не зрадив. Робив все можливе, щоб врятувати їхні життя на передовій. Серед бійців він перший отримав поранення. Осколком зачепило спину, декілька сантиметрів і могло б ушкодити нирку. Сам собі наклав пов’язку і далі виконував обв’язок. Виїжджати з передової навідріз відмовився: замінити його булоКолиніким.групу, яка висувалася із Луганського аеропорту, розділили на шість колон, Ігор був у тій, яка їхала на Красне. Дорога до селища простягалася біля підніжжя гір. Дорогою до місця базування техніку почали накривати ворожі ПТУРи та гради. Мінометний розрахунок терористів нашим військовим вдалося знищити. Всі кинулися в зєльонку. – По нас почали лупити ЗУ-шки. Зв’язалися з аеропортом. Нам сказали: «чекайте». А нас так накривають, що не можемо навіть в землю вгризтись, – згадує Ігор. Першими почали відступати зенітники, бо боялися, що здетонують снаряди, а їх там було повний КамАЗ. Коли почали спішуватися на очах в Ігоря впав поранений. Від больового шоку Костянтин, так звали 22-х річного бійця, почав кричати та намагався підвестися, не розуміючи, що це завдасть ще більшої шкоди. – Такий потік куль ішов, що голову не можна було підняти. Прямо потилицею відчував як летять кулі над головою, – продовжує розповідь військовийТерористівсанітар.було чоловік 80. Як можна відбитися десятьом та й без укриття? Звичайно, нереально. Ігор зрозумів: потрібно повзти до пораненого, щоб надати допомогу. Поки підповзав, відстрілювався від терористів. Лише два метри відділяло бійців, як відчув удар. Глянув на землю – ллється кров, і відразу знепритомнів. Це була граната, яка розірвалася в метрі від нього. Дісталося і Кості. Як він після такого вижив, тільки Богу відомо. Непритомним Ігор був недовго. Отямившись, зрозумів, що вся ліва сторона ушкоджена, око не бачить. Попри біль, перезарядив ріжок і знову почав відстрілюватися. Терористи відступили, але почали накривати гранатами. Від вибухів загорілось пшеничне поле, в якому були українські бійці. В голові
27СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА санінструктора промайнуло: потрібно вбитих та поранених виносити на дорогу, бо згорять. Тоді болю не відчував, думав лише про них. Коли зробив свою справу, ліг на ґрунтовку і спробував зробити дзвінок побратимам. Все що встиг сказати: – Нам кінець, якщо є можливість заберіть нас. Зв›язок перервався, і знову чорна пелена закрила очі. – Потім відчуваю, мене кудись тягнуть. Перше, що прийшло в голову – свої. Далі тягнуть, кинули в машину, привезли, викинули з машини, а потім чую: «Аллах акбар», і тоді я прозрів – не свої, –згадуєКадирівціІгор. справжні нелюди. Почали допитувати бійців, які стікали кров’ю. Кидали фрази «зачем ты пришел на мой земля?», «ты зачем стрелял и убивал нас?» Якійсь агресивний найманець схопив Ігоря за комір та почав тягнути та кинув: «Я сей час тебя на ремни порежу». Врятував комбат російського батальйону «Вітязь». Але не від доброти душевної, а тому що їм потрібні були саме важкопоранені, щоб обміняти їх на свою снайперку.Українських бійців привезли в лікарню. Надали всю можливу допомогу: наклали шви, пов’язки, обробили рани. Медичний персонал ставився добре до наших бійців. Коли Ігорю сказали, що око втратив він не вірив. Просто кров залила його та запіклася так, що це візуально здавалося можливим. Зранку медичний персонал дослухався до бійця, забрали у перв’язочну, почали відмивати, і дійсно – око залишилося неушкодженим.Лежаливпалаті під озброєною охороною. А одного разу привели російських журналістів, щоб полонені на камеру зізналися про «скоєні злочини». Ігор відрізав: «не буду». Відразу ж білу палату змінив на нари. А там жодної медичної допомоги. Від поранень почала нагнивати стопа, всі ці дні лежав в гарячці, нічого не розуміючи. В такому стані його намагалися допитувати. Терористам потрібна була інформація про луганський аеропорт, кількість особового складу та техніки. Це їм не вдалося. І коли прийшов той злощасний ранок Ігор сказав товаришам по камері: «Пацани, був радий з вами служити». Вони готувалися до розстрілу. О 9 годині в’язнів вивели. Ігоря і ще одного військового поклали в багажник машини, бо сидіти вони не могли. Дорогою в нашого героя була одна думка: «Напевне в шахти, щоб не хоронити». – Довго їдемо, коли побачив знак Луганська, я зразу зрозумів – міняють. А далі довгий час реабілітації та часткова ампутація ушкодженої стопи. Самостійно Ігор Трохимець почав ходити лише в травні цього року. Звичайно, турбота сім’ї та увага товаришів зіграли свою роль. Та певне, прикладом втриматися, не занепасти духом, вистояти був дідусь ветеран війни Федот Федотович. Коли був в полоні, Ігор завжди думав про те, а що зробив би на його місці дідусь? І відчував його незриму підтримку. Людина, яка пройшла фронт і залишився без ніг. Рядовий 22-х річний Миколенко писав у 43му своїй дружині: «Я інвалід, обрубок. Від ніг залишилося по 15 см. Я не хочу бути для тебе тягарем».–Наталка всю ніч проплакала, а зранку відписала: повертайся я на тебе чекаю, –розповідає науковий співробітник Національного музею історії України у Другій Світовій війні Ірина. Всі листи, відзнаки та фото із сімейного архіву Миколенків зберігаються у музеї. Історія цієї сім’ї увійшла в загальну добірку проекту «Родинна пам›ять про війну». І коли була створена експозиція присвячена воїнам АТО, під фото Ігоря Трохимця стоїть фото Федота Миколенка, як своєрідний приклад мужності та відваги поколінь. Це безслівно говорить: відданість своїй Батьківщині передається та виховується, зберігається в родинах як безцінний скарб, який не потрібно ховати. А Ігор Трохимець глибоко переконаний: його таким виховали батьки та дід, у якого було гасло життя – доки ти рухаєшся, ти живеш. – Він навіть верхи сідав на коня, був об’їждчиком у сільському колгоспі, керував машиною, і не дав приводу жаліти себе, – згадує Ігор, – там, у полоні я відчував його підтримку…
28 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА До параду військ у столиці з нагоди 30-ї річниці Незалежності України готуються дві «коробки» від Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Почесна місія представити всій країні видовий навчальний заклад і крокувати в ювілейну річницю Незалежності України Хрещатиком випала честь курсантам двох факультетів: бойового застосування військ та ракетних військ і артилерії. Як розповів тимчасовий виконувач обов’язків начальника факультету бойового застосування військ підполковник Олександр Гулима, тренування тривають за планом.–Тренування відбуваються двічі на день. Одна година передбачена зранку й дві години в післяобідній час. Тобто, три години на добу курсанти тренуються у стройовій підготовці. Вона, до речі, супроводжується фізичними вправами, які розвивають м’язи й забезпечують чіткість виконання стройових прийомів. Методики в нас, що називається, «обкатані», бо військовослужбовці Академії не вперше беруть участь у парадах, - зазначив підполковник Олександр Гулима. Загалом програма тренувань розрахована на 208 годин, з яких 180 передбачено на стройовий вишкіл і 28на фізпідготовку.–Нинівишкіл військовослужбовців передбачає підготовчі вправи на місці, одиночну стройову підготовку, злагодження у шерензі з різними темпами та, в цілому, у складі парадного розрахунку, - розповів офіцер командної ланки парадного розрахунку підполковник Володимир Пащетник.Засловами офіцерів, методика нового кроку нескладна. Під часу руху стройовим кроком ногу з витягнутим вперед носком військові виносять на висоту 10-15 сантиметрів від землі, замість 15-20. Руки в ліктях піднімають вище поясу на рівень сонячного сплетіння. Голову і корпус тримають прямо, а дивитися слід уперед. – Завжди мріяв побачити військовий парад, не кажучи вже про те, щоб взяти в ньому участь, - поділився враженнями другокурсник факультету ракетних військ та артилерії Національної академії Сухопутних військ Арсеній Слуцький. – Найважче знайти єдиний темп, золоту середину, як ми її в артилерії називаємо 30-0. Переконаний: наш парадний розрахунок працюватиме наполегливо і самовіддано, аби гідно представити на найвищому рівні нашу Національну академію. Тренування парадних розрахунків продовжуються. Завжди мріяв побачитипарад…військовий Віталій СТЕЧИШИН Віктор АНУФРІЄВ Підготовка
29СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА Денис ЄЩЕНКО Ще десяток років тому багато слухачів кафедр підготовки офіцерів запасу вступали туди з однією єдиною метою: щоби у подальшому, після закінчення вишу, їх не призвали на строкову службу. Сьогодні ж, коли офіцери запасу проходять службу за призовом осіб офіцерського складу, бажаючих серед цивільної студентської молоді отримати додатково військовий фах стало не менше, а навпаки – більше. Але, що набагато важливіше, кардинально змінилася їхня мотивація. Це - молоді цілеспрямовані люди, які бажають вміти захищати Україну. Багато з них готові це робити. Інші цілком серйозно розглядають можливість будувати кар’єру у Збройних Силах України. У Центрі забезпечення навчального процесу Військової академії (м. Одеса) ми мали змогу познайомитися зі слухачами курсів та поцікавитися їхнім ставленням до військової служби. – Мій чоловік – учасник бойових дій. Він – захисник. Я, як його половина, маю бути гідною мого чоловіка. Я прагну опанувати усе те, що вміє й він. Аби він пишався своєю дружиною, – говорить Аліна – майбутній офіцер запасу служби продовольчого забезпечення. – А я вважаю, що у наш нестабільний час необхідно мати кілька спеціальностей, аби припотребі знайти собі місце в будь-якій сфері. Приміром, незабаром я стану аудитором. Та спеціальність фахівця продовольчого забезпечення мені, впевнена, не завадить. – Ділиться своїми думками Оля. – І, можливо, я підпишу контракт зі Збройними Силами України. – У кожного – свій шлях, свої погляди на життя. Але усіх об’єднує одне – прагнення до самовдосконалення й реалізації внутрішніх ресурсів і потреб. А завдання професорсько-викладацького, навчально-командного складу Військової академії (м. Одеса) – допомогти молодим людям знайти себе у цьому житті, –переконаний начальник штабу зборів офіцерів запасу підполковник Юрій Адамов. Майбутні офіцери запасу (дехто вперше) з бойовим автоматом у руках виконували вправи зі стрілецької зброї, інші вивчали тактику дій підрозділів розвідки, а комусь судилося стати до лав «медоїдів» – піхоти, гордості Збройних Сил України. І, чи не найголовніше, що і хлопці і дівчата впорались із поставленим завданням блискуче. А в деяких випадках представниці гарнішої частини населення Землі були навіть кращі за сильнішу половину людства. Курси військової підготовки офіцерів запасу. Чому студенти обирають собі зайві навантаження у навчанні і для чого сплачують гроші у вишах, опановуючи додаткову військову спеціальність? Офіцери компетентністьзапасу:іпатріотизм
Змагання У липні на Рівненському загальновійськовому полігоні розпочато практичний етап конкурсу на найкращий стрілецький взвод територіальної оборони оперативного командування «Захід». З метою дотримання справедливості й рівності умов для всіх учасників конкурсу методом жеребкування було визначено порядок проведення та алгоритми заміни на навчальних місцях. На чотирьох навчальних ділянках полігону резервістів одночасно оцінюють з тактичної медицини, вогневої, інженерної та тактичної підготовки.Навогневій директрисі змагаються у виконанні вправ стрільб «бойові двійки», що ведуть вогонь по двох ростових фігурах на відстані 50 та 100 метрів. Цілі з’являються два рази по п’ятнадцять секунд з невеликим проміжком. Два стрільці повинні вразити цілі за вказаний час, прикриваючи одне одного. Перший номер зі спорядженим набоями магазином за командою керівника стрільби веде вогонь з положення «лежачи», «з коліна» та «стоячи», а коли набої закінчуються, другий стрілець, прикриваючи бойового побратима, відкриває вогонь. Під час інженерних випробувань учасники виконуватимуть вихід групи із замінованої ділянки місцевості. За задумом, підрозділ під час пересування потрапляє на заміновану ділянку. Поки одні прикривають, інші розміновують і без втрат долають небезпечний відрізок. На Рівненщині вісім взводів тероборони змагаються за першість ОК «Захід» Вогонь і рух бійців тероборони
Віктор ШУБЕЦ Тактична медицина Тут перевіряють уміння працювати в червоній та жовтій зонах небезпеки, зокрема накладання шини з підручних матеріалів на зламані кінцівки та пов’язку на грудну клітку. Важливе питання — перевірка учасників на витривалість: резервіст повинен винести пораненого побратима на відстань 150 метрів на спині пересічною місцевістю. Тактична підготовка Взвод демонструє свої вміння рухатися по азимутах на маршруті близько трьох кілометрів. Для тих, хто вміє користуватися компасом, маршрути руху схожі й неважкі, та в декого автомат на грудях, а не за плечем, а, як відомо, метал має свої магнітні властивості та сприяє похибці в результаті. Система «Лазертаг» Навчальне спорядження для підготовки особового складу, що змагається за допомогою системи «Лазертаг»: накасник, жилет, індивідуальний блок, магазин, ручний протитанковий гранатомет. Військові можуть відпрацьовувати будь-які тактичні дії без застосування боєприпасів. Це безпечніше для життя й здоров’я бійців, а також набагато економніше для держави. Усі результати в керівника на навчальному місці «Лісова ділянка» відображаються на планшеті через інтернет за допомогою Wi-Fi, що є на всьому навчальному полі. Дії всіх військовослужбовців видно, зокрема умовно поранених, вбитих.Наумовному полі бою діє взвод зі Львівщини. З метою виявлення ДРГ противника за вказівкою командира розвідник піднімає в небо квадрокоптер. Передовий загін висувається вперед, а за ним з правого й лівого флангів — інші військовослужбовці. За хвилину засідку ворога виявлено з повітря. Командир взводу дає команду «вперед». Результат вогневого контакту — шість із шести представників умовного противника знищено. У львів’ян троє «трьохсотих» з незначними пораненнями, один «двохсотий». Як і в реальному бою українські воїни здійснюють евакуацію «тіла» після завершення бойового завдання…Стрілець з позивним «Адік» демобілізувався після участі в АТО та підписав контракт з теробороною, аби не втрачати своїх навичок. Він стріляє з АК, АГС, СПГ, РПГ. Тут з радістю вдосконалює набуте під час бойових дій. Тероборона для нього — можливість відчути в руках зброю, а ще - можливість за першою командою першим захистити свій край та Україну. Як зазначив голова організаційного комітету змагань начальник управління територіальної оборони управління оперативного командування «Захід» полковник Андрій Войлоков: найголовніше для нас перевірити злагодження взводів, їхню навченість як окремих підрозділів. Тут присутні командири батальйонів, які проводили навчання командирів взводів і підрозділів в цілому. — Тут усе по-справжньому, а тому й група ДРГ, що протистоїть резервістам — військовослужбовці за контрактом, які мають досвід АТО/ООС. У цього навчального підрозділу Рівненського полігону за плечима чимало навчань з підготовки бойових бригад Збройних Сил України як інструкторів за програмою Orbital. Я певен, що такий підхід дасть очікуваний результат, — наголосив полковник.Зароки незалежності держави захід такого масштабу в Збройних Силах України проводиться вперше, адже зібрав понад 250 військовослужбовців з восьми бригад оперативного командування. Кожну область — Рівненську, Волинську, Івано-Франківську, Закарпатську, Львівську, Тернопільську, Чернівецьку та Хмельницьку — тут представляють командири бригад територіальної оборони, командири батальйонів ТрО та стрілецькі взводи у складі 27 військовослужбовців кожен. Після запеклої боротьби за результатами оцінювання усіх критеріїв конкурсу першість здобув взвод Закарпатської бригади територіальної оборони. Друге місце за представниками Львівщини. Бронзу отримали бійці Хмельницької бригади.
32 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА Марія МАРТИНОВА Спорт Першокурсники Національної академії сухопутних військ стали призерами міжнародного кубку Першокурсники Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здобули почесне 3-тє командне місце у міжнародних змаганнях 1-го інтернаціонального кубку з військових спортивних дисциплін серед кадетів, які проходили у місті Балатонакаратія (Республіка Угорщина). Участь у змаганнях узяли 8 команд з 5 країн: Угорщини, Румунії, Чехії, Сербії та України. Наші Збройні Сили представляли першокурсники Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Змагання проходили з семи дисциплін : перша медична допомога, біг по лабіринту, літній біатлон, переповзання з метанням гранати, смуга перешкод, орієнтування на місцевості та естафета 4x1000 метрів з автоматом. Команда Збройних сил України виборола наступні призові місця з вищезазначених дисциплін: 3-тє командне місце з переповзання з метанням гранати, 2-ге місце з естафети 4х1000 м. з автоматом, 1-ше місце з смуги перешкод та 1-ше з літнього біатлону. За підсумками семи дисциплін команда Збройних сил України посіла 3-тє загальнокомандне місце. Змагання проводились на високому організаційному рівні з залученням великої кількості суддів та інформаторів. За кожною командою був закріплений представник організаторів змагань, який супроводжував команди увесь період змагань і доводив усю інформацію англійською мовою. Щодня з представниками змагань проводились наради на яких обговорювались організаційні питання. Відкриття і закриття змагань відбувалось за участю представників Міністерства оборони Угорщини, високих посадовців місцевих громад та визначних спортсменів. Окрім призерів та переможців змагань організатори нагороджували усіх учасників пам›ятними призами. За словами організаторів змагань такий інтернаціональний кубок буде проводитись щорічно, і вони завжди будуть раді бачити команду від Збройних Сил України«Це був дебютний виступ нашої команди на нових міжнародних військових змаганнях. Бути першим завжди важко, але наші курсанти справились відмінно. Пишаюся високими результатами наших вихованців. Вдячний спортсменам, їхнім тренерам та наставникам за наполегливість та самовіддачу. Бажаю подальших спортивних та професійних звершень», –прокоментував досягнення своїх курсантів начальник Національної академії сухопутних військ генерал-лейтенант Павло Ткачук. Дебют курсантів на міжнародній арені
У Запоріжжі відбувся чемпіонат оперативного командування «Схід» з пожежно-прикладного спорту, який проводився на базі окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ». За дорученням командувача військ оперативного командування «Схід» Сухопутних військ ЗС України генерал-майора Олександра Нестеренка його заступник бригадний генерал Владислав Клочков під час урочистої церемонії закриття чемпіонату привітав воїнів-спортсменів та вручив переможцям командних та індивідуальних номінацій першості почесні грамоти . За підсумками трьох напружених змагальних днів першість виборола команда окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ», на другому місці - команда окремої механізованої бригади «Холодний Яр», третя сходинка п’єдесталу – у команди окремої танкової бригади імені Костянтина Пестушка. Дякуємо всім учасникам змагання за справжню боротьбу, вітаємо переможців і бажаємо кращим військовим пожежникам оперативного командування «Схід» успіху на першості Сухопутних військ ЗС України з пожежноприкладного спорту! Валентин ЄРМОЛЕНКО Вогонь запеклих не пече ПідготовкаСУХОПУТНІ ВІЙСЬКА
34 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА Марія МАРТИНОВА Виявлення, управління, генерація Новинки озброєння Збройні сили придбали кілька десятків українських мобільних комплексів РЕБ “Буковель-АD” Один з перших вітчизняних мобільних комплексів РЕБ, розроблених приватними компаніями, що почав використовуватися військовими на Донбасі, продовжує бути актуальним для Збройних Сил України. Сухопутні війська продовжать закупівлі даних комплексів у найближчі роки. З 2015 року, впродовж якого тестувався в зоні бойових дій на Сході України перший зразок «Буковель-АD», комплекс неодноразово вдосконалювали. Наразі фахівці Proximus LLC (ТОВ «ПРОКСІМУС») розробили вже сьомий варіант цього комплексу. Мобільна РЕБ-система досить активно закуповувалася Збройними Силами України. Наразі мова йде про кілька десятків таких комплексів, які використовуються як на передовій, так і на полігонах для випробувань українських безпілотних систем. На сьогодні інтерес військових до виробу Proximus LLC залишається актуальним. Так, у планах закупівель систем РЕБ на потреби Сухопутних військ ЗСУ на найближчі кілька років, які наприкінці 2020 року озвучив командувач Сухопутних військ України генерал-полковник Олександр Сирський, цей комплекс присутній. Крім того, «Буковель-АD» почали замовляти й закордоном – у 2019 році було оприлюднено інформацію, що його придбали Збройні сили Королівства Марокко та Єгипту. Наразі представники компанії стверджують, що вони завантажені експортними замовленнями на український комплекс до 2022 року. Ця система призначена для раннього виявлення безпілотних літальних апаратів противника, повного блокування даних і каналів управління GPS/ГЛОНАСС (а в нових версіях ще й Galileo та Beidou). Ключовим елементом цього рішення є наземна станція, що складається з модулів виявлення та управління. Крім глушіння каналів управління GPS і ГЛОНАСС, система також генерує серію помилкових сигналів управління, що значно підвищує загальну продуктивність. В останніх версіях «Буковель-AD R4» виробники декларують дальність пеленгації малорозмірних БПЛА – 70 км й можливість придушування зв’язку на відстані до 20 км. Крім того, комплекс може бути застосований і проти інших систем. – Зараз «Буковель» може ефективно працювати проти значної кількості видів безпілотників. Також він може працювати проти систем зв’язку і РЛС. Оскільки комплекс може впливати на систему супутникової навігації, він може застосовуватися проти будь-якої техніки або озброєння, яка застосовує таку навігацію для коригування, –відзначив комерційний директор ТОВ «ПРОКСІМУС» ВалерійВартоКривушкін.додати,що приватна українська компанія на цій розробці не зупинилася. Так, на виставці «Зброя та Безпека-2021» була представлена ще більш потужна система «Прометей-МФ5», призначена для дезорганізації системи управління військами та зброєю, зриву роботи засобів наземної й повітряної розвідки, засобів наведення зброї у тактичній зоні шляхом створення активних радіоперешкод.
35СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА місто Львів, вул. Героїв Майдану, 32 +38(099)421-80-54, +38(032)238-65-34 місто Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10 +38(048)263-76-60, +38(073)157-09-01 місто Житомир, Проспект Миру, 22 +38(041)248-30-50, +38(067)450-25-57, +38(093)450-25-57містоКиїв,вул.Ломоносова, 81+38(044)521-32-89містоХарків,вул. Кирпичова, 2 +38(093)000-72-28, +38(057)372 61-67 Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Військова академія (м. Одеса) Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка Київський військовий ліцей імені Івана Богуна місто Київ, бульвар Лесі Українки, 25 +38(044)286-17-18
