Під загальною редакцією ОлександраРедакційнаСИРСЬКОГОколегія:ОлександрГОЛОДНЮКВолодимирПАТОЛАМаріяМАРТИНОВА Думка редакції не завжди збігається з думкою авторів. Відповідальніcть за достовірність інформації несуть автори. Редакція залишає за собою право використовувати, редагувати таматеріали.скорочувати При використанніпосиланняматеріалів на журнал обов’язкове. Адреса редакції: 04119, м. Киів, вул. Дегтярівська 19 а E-mail: press.ksv@mil.gov.ua Інтернет:UkrainianLandForceshttps://www.facebook.com/VICTORIASEQUITURFORTES
ЗМІСТ 141210984 «Основний акцент — на підвищенні рівня практичних навичок, посилюютьУкраїнськіТкачукгенерал-лейтенантСагайдачногоіменіакадеміїНачальникякостейпсихологічнихкомандирських,формуванніморально-талідерськихнашихвипускників»-НаціональноїсухопутнихвійськгетьманаПетраПавлоіТурецьківійськовіспівпрацю «Полум’яний» берет носять лише ті артилеристи, хто «понюхав» порох! Легенда спортуС.П.ВійськовогоЖитомирськогоінститутуіменіКорольовадвічімайстерМихайлоМулярКурсекстремальноговодіння...длятанкістівБригадний генерал Крістофер Норрі: « Тренувати так, наче вони вже в бою» Найкращий студент-науковець України – курсант Військової академії (м. Одеса) Діана Садич28262524222018Сухопутні війська України та НАТО: досягнення та перспективи співпраці Річниця створення НАТО: цікаві факти, міфи та«Козачареальністьпотилиця росіянам не хилиться» Новинки озброєння Полігон Учітесь, читайте, І чужому на учайтесь, Й свого не цурайтесь
4 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський: Вітаю всіх у Командуванні Сухопутних військ Збройних Сил України. Сьогодні розпочався візит делегації Командування Об’єднаних Сухопутних військ НАТО до України. Щойно закінчилась зустріч з моїм колегою – командувачем Об’єднаних Сухопутних військ НАТО генерал-лейтенантом Роджером Клутьє, під час якої було обговорено низку питань стосовно розвитку військового співробітництва між Командуваннями Сухопутних військ Збройних Сил України та НАТО. Мені також приємно констатувати те, що, попри складні обставини для всієї світової спільноти, пов’язані з пандемією коронавірусу, ми не припиняємо регулярних контактів і продовжуємо вести активний діалог. Також хочу зазначити, що візит Командувача Об’єднаних Сухопутних військ НАТО є свідченням того, що політичне і військове керівництво НАТО й держав Альянсу бачить нашу державу в якості стратегічного і прогнозованого партнера, який має на меті стати повноправним членом найбільш потужної у світі системи колективної безпеки. Також це яскраво підтверджує послідовність позиції НАТО щодо підтримки України в реформуванні національного сектору безпеки і оборони. У ході наших переговорів особливу увагу було приділено розвитку військового співробітництва та ознайомлення представників Альянсу з процесом бойової підготовки наших частин і підрозділів, у тому числі за участю інструкторів навчально-тренувальних місій. Також наших колег було проінформовано щодо ходу реформування Сухопутних військ Збройних Сил Сухопутні війська України та НАТО: досягнення та перспективи співпраці 10 березня у Києві відбулася зустріч та спільна пресконференція Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковника Олександра Сирського та Командувача Об’єднаних Сухопутних військ НАТО генерал-лейтенанта Роджера Клутьє. Обговорювались питання проведення спільних навчань, досягнення взаємосумісності між підрозділами Сухопутних військ України та НАТО, реалізації програм партнерства, а також особливого статусу, яким наділена наша держава, як один із шести партнерів НАТО з розширеними можливостями. України, які, в першу чергу, мають бути готові у будьякий момент надати адекватну відсіч агресору, а також відповідати стандартам НАТО і бути взаємосумісними з підрозділами збройних сил країн-членів Альянсу. Олександр Сирський: «Сухопутні Війська Збройних Сил України мають бути готові у будьякий момент надати адекватну відсіч агресору, а також відповідати стандартам НАТО і бути взаємосумісними з підрозділами збройних сил країн-членів Альянсу». Командувач Об’єднаних Сухопутних військ НАТО генерал-лейтенант Роджер Клутьє: Доброго ранку всім. Я хотів би подякувати, перш за все, генерал-полковнику Сирському за те, що запросив мене, а також за те, що витратив свій час для того, щоб допомогти мені зрозуміти перспективи Максим КЛУННИК Міжнародна співпраця
5СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ ваших Сухопутних військ. Звичайно, хотів би також подякувати присутнім тут представникам преси, які допомагають поділитися історією нашого партнерства – партнерства між НАТО та Україною. Я дуже радий Вас тут бачити. Цей візит до Києва є фінальним етапом мого багатонаціонального туру, призначеного для того, щоб ознайомитися із Сухопутними військами НАТО, а також з їх керівництвом. Разом з тим, вважаю дуже цікавим факт того, що я підбиваю підсумки свого туру саме у штабі Сухопутних військ країни, яка є критично важливим партнером для місії НАТО щодо стримування та оборони. Я вважаю це дуже правильним рішенням. Ви вже чули, саме чому я тут. Я тут, щоб зрозуміти структуру Сухопутних військ і чим вони займаються. І, звичайно, поглибити та зміцнити наші взаємовідносини з Командуванням Сухопутних військ і з Україною. Поглибити і зміцнити співробітництво, яке вже триває з Україною, як з нашим критично важливим сухопутним партнером. Роджер Клутьє: «Україна – важливий сухопутний партнер НАТО. Моя місія –поглибити та зміцнити наше співробітництво». Україна є одним із шести партнерів НАТО з розширеними можливостями. Це означає, що Україна користується розширеним доступом до програм та навчань для досягнення взаємосумісності, а також має розширений доступ до обміну інформацією, включно з інформацією про набутий бойовий досвід НАТО. І, як для Командувача Сухопутних військ НАТО, який відповідає за бойову готовність та за питання взаємосумісності підрозділів НАТО, для мене дуже великий привілей – допомагати Сухопутним військам України користуватися цією унікальною можливістю і допомогти їм у розвитку. Роджер Клутьє: «Для мене, як відповідального за питання бойової готовності і взаємосумісності підрозділів НАТО, великий привілей – допомагати Сухопутним військам України розвиватися та користуватися можливостями розширеного партнерства з НАТО».Генадій Вівденко, телеканал «Інтер»: У мене питання до генерал-полковника Олександра Сирського: «Скажіть, будь ласка, яка буде участь іноземних інструкторів у підготовці наших військ найближчим часом?» Олександр Сирський: Дякую Вам за запитання. З метою надання допомоги Сухопутним військам Збройних Сил України в набутті спроможності у здійсненні підготовки наших військових частин і підрозділів, розвитку навчальних центрів, шкіл підготовки в інтересах Сухопутних військ сьогодні діють чотири тренувальні іноземні місії. Це: Об’єднана багатонаціональна група з підготовки Україна JMTG-U, операція ORBITAL, операція UNIFIER і Литовська військово-тренувальна місія. Ці тренувальні місії виконують важливі завдання. Кожна має специфічну спрямованість. Поряд з цим, якщо окреслити загальні завдання, їх можна сформулювати, як створення у наших навчальних центрах комплексної системи підготовки підрозділів Сухопутних військ, що відповідає стандартам НАТО, індивідуальна підготовка особового складу військових частин шляхом проведення відповідних курсів, наставництво при здійсненні підготовки інструкторів наших навчальних центрів Сухопутних військ, підготовка органів військового управління, підготовка розвідувальних частин і підготовка снайперів. Це важливі для нас напрямки. Олександр Сирський: «Чотири міжнародні тренувальні місії працюють за напрямками створення комплексної системи підготовки частин і підрозділів Сухопутних військ України за стандартами НАТО, колективної та індивідуальної підготовки, підготовки інструкторів, органів військового управління, розвідувальних частин і снайперів». Генадій Вівденко, телеканал «Інтер»: Будемо вдячні, якщо пан Клутьє щось додасть до цієї теми щодо підготовки наших військових і Вашої допомоги (щодо американської участі в підготовці). Роджер Клутьє: Ще раз хотів би зазначити, що я тут в ролі Командувача Сухопутних військ НАТО. Я тут з однією метою – для того, щоб поглибити та зміцнити наше співробітництво у сфері безпеки та оборони між Сухопутними військами НАТО і Сухопутними військами Збройних Сил України. Ці взаємовідносини розпочалися ще у 2018 році, коли в штабі Об’єднаних Сухопутних військ НАТО був підписаний договір щодо співпраці з Сухопутними військами України. Я, як Командувач Сухопутних військ НАТО, відповідаю за їх бойову готовність, і, водночас, за бойову готовність їх союзників.Хотівбизазначити також, що Україна, як партнер з розширеними можливостями, має доступ до програм та навчань для досягнення взаємосумісності, а також має розширений доступ до обміну інформацією,
6 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ включно з інформацією про набутий бойовий досвід НАТО. Я тут лише з однією метою: для того, щоб правильно сформулювати наш план подальших дій з реалізації зазначених питань. Роджер Клутьє: «Я тут, щоб правильно сформулювати план наших подальших дій щодо співробітництва Сухопутних військ НАТО й України, підвищення нашої бойової готовності, ефективності програм взаємосумісництва та обміну інформацією, у тому числі – набутим бойовим досвідом». В Україні на даний час діють наші мобільні тренувальні групи, створені з метою підготовки підрозділів та підвищення їх спроможностей на тактичному рівні. Нами розгорнуті програми, де ми тренуємо особовий склад та підрозділи Сухопутних військ України для їх участі в якості повноправного члена НАТО у безпекових місіях, наприклад, KFOR (KOSOVO FORCES – міжнародні сили з підтримки миру в Косові, – прим. авт.), тренувальна місія НАТО в Афганістані, а також як складова Сил Реагування НАТО. Наша співпраця є дуже важливою, і я тут, щоб її поглибити.ЯкщоВипослухаєте мене, хотів би розповісти одну історію, яка сталася зі мною минулого вечора. У Києві я був всього від 12 до 14 години. Всі люди, які зі мною спілкувалися, були до мене привітними і неймовірно дружніми. Коли ми вчора вечеряли, у мене відбулася розмова з однією молодою українкою,що працювала в готелі, де ми мешкали. Я запитав її з приводу цього конфлікту: «Що більше за все її лякає?» Вона сказала, її лякає, що ця ненормальна війна стала нормою сьогодення. Однак вона продовжила словами: «Якби Збройні Сили, які є в України сьогодні, були тоді, у 2014-у, то результати агресії на сході України були б зовсім іншими». Я був сильно вражений молодою українкою, яка розуміє, як сильно змінилися Збройні Сили її держави за цей час. І основною метою мого візиту сюди, в Україну є розширення та зміцнення нашого партнерства. Надія Юрченко, «Укрінформ»: У мене запитання до Олександра Сирського: «Якими є наразі результати співпраці Сухопутних військ України і НАТО, і які перспективні шляхи поглиблення цієї співпраці Ви бачите?» І до Роджера Клутьє: «Ви сказали, що будете оцінювати нинішній стан Сухопутних військ України. За якими критеріями Ви це робите?» Олександр Сирський: Перше, що хочу сказати, – за допомогою наших партнерів створена система підготовки наших військових частин і підрозділів, яка повністю відповідає стандартам НАТО. За допомогою, знову ж таки, особового складу тренувальних місій підготовлена значна кількість військовослужбовців, які пройшли підготовку у наших центрах, пройшли специфічні курси та готові до різноманітних бойових дій у будь-яких умовах обстановки. Так, наприклад, з 15-го по 20-й роки у нас за допомогою особового складу тренувальних місій було підготовлено понад 19 тисяч військовослужбовців. Близько 16 тисяч з них пройшли курс підготовки дій у місті. Взагалі, якщо узагальнити, то всього за цей період було підготовлено сім механізованих і мотопіхотних бригад в різній конфігурації, було підготовлено чотири батальйонні тактичні групи із засобами посилення, а також дев’ять механізованих мотопіхотних батальйонів. Міжнародна співпраця
7СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ Напрямки нашої співпраці – це подальший розвиток системи навчальних центрів Збройних Сил України, в першу чергу, Сухопутних військ. У нас на цей рік амбітні плани щодо розвитку 235-го міжвидового центру підготовки підрозділів. І там, за допомогою наших американських партнерів, створюється центр імітаційного моделювання. Крім того, ми приймаємо два міжнародних навчання. У нас сплановано ряд навчань щодо підготовки механізованих та мотопіхотних бригад. А взагалі, головна мета – підняти ще вище якість та інтенсивність підготовки. Це наші амбітні плани. Вони узгоджені між Командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України та Командуванням Об’єднаних Сухопутних військ НАТО. Обговорення цих перспектив і є предметом нашої зустрічі. Роджер Клутьє: Я хотів би подякувати за можливість бути тут. Ще раз хотів би нагадати, що ми підписали договір у 2018 році, і ми можемо спостерігати, що наше партнерство з того моменту дуже розширилось і зросло. Роджер Клутьє: «Сьогодні ми бачимо, що з моменту підписання документа про співпрацю у 2018-му партнерство Сухопутних військ НАТО та України дуже розширилось і зросло». Я згадував про мобільні тренувальні групи, а також про програми, які допомагають підготувати українські Сухопутні війська до можливих дій у складі підрозділів НАТО. Ми також відправляли сюди групу для того, щоби взяти участь у міжнародних навчаннях «Rapid Trident», які були у 2019 році. Також хотів би зазначити, у складі мого штабу в Туреччині є офіцер з України. Це підполковник Семиженко. І це лише один з прикладів нашої великої співпраці, яка розширюється.Заплановані переговори на цьому тижні, а також наступні переговори влітку, коли наш штаб приїде сюди, до Києва, для того, щоб окреслити основну схему нашої співпраці і її критерії. Я покладаю великі сподівання на напрямок, в якому ми працюємо, а також на те, що ми тільки стаємо більш підготовлені з кожним кроком. Хотів би сказати ще одну річ. У нас є вислів, який говорили там, де я працював раніше: «Якщо хочете подорожувати швидко – подорожуйте самостійно. Якщо хочете подорожувати далеко – подорожуйте разом». І саме мета того, що ми робимо тут, – ми подорожуємо разом, добре і далеко.Мирослав Смольницький, «Фактор безпеки», «24 канал»: Питання до пана Клутьє: «Ви неодноразово зазначали, що Україна є партнером НАТО з розширеними можливостями. Чи можете деталізувати, що це означає для НАТО і що це означає для України?» Роджер Клутьє: Як ви вже знаєте, є тільки шість країн, які є членами програми партнерства з НАТО з розширеними можливостями. Наприклад, одна з них Грузія. І, як в учасника цієї програми, у Вас є спеціальні можливості брати участь у певних програмах з досягнення взаємосумісності, у навчаннях, обмінюватися інформацією та набутим досвідом, працювати над стандартизацією щодо взаємосумісності військ НАТО та України. Ці можливості надаються лише шести країнам програми партнерства з розширеними можливостями. Для інших союзників вони недоступні.
8 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ Українські і Турецькі Військові посилюють співпрацю Олександр Сирський: «Ми зацікавлені у подальшій підтримці з боку Туреччини нашого стратегічного курсу на вступ до НАТО» В ході робочої поїздки до Турецької Республіки відбулися офіційні зустрічі очільника Командування Сухопутних військ Збройних Сил України з Міністром національної оборони Турецької Республіки генералом армії Хулусі Акаром та Командувачем Сухопутних військ Збройних сил Турецької Республіки армійським генералом Уміт Дюндаром. Учасники делегації відвідали Центр планування та координації польотів Командування армійської авіації, 1 польову армію Сухопутних військ, Національний університет Оборони та підприємства оборонно-промислового комплексу ТурецькоїАрмійськийРеспубліки.генерал Уміт Дюндар запросив Командувача Сухопутних військ ЗС України відвідати міжнародну виставку оборонної промисловості IDEF – 2021, яка відбудеться в травні у Стамбулі. В свою чергу генерал-полковник Олександр Сирський від імені Головнокомандувача Збройних Сил України та Міністра оборони України запросив турецьких військових взяти участь у стратегічних командно-штабних навчаннях «Об’єднані зусилля», які пройдуть в Україні у вересні цього року, а представників турецького військового керівництва на міжнародні навчання «Репід Трайдент» та на святкування 30-ї річниці Незалежності України, оскільки саме це свято має для українських військових виняткове та особливе значення. В ході зустрічі з Міністром національної оборони Турецької Республіки Хулусі Акаром Командувач Сухопутних військ ЗС України подякував керівництву Турецької Республіки за послідовну політичну підтримку України, невизнання окупації Криму, матеріально-технічну та фінансову допомогу Збройним Силам України. Окремо Олександр Сирський відмітив допомогу турецької сторони у лікуванні та реабілітації наших поранених військовослужбовців. Також він зауважив, що для України вкрай важлива підтримка Туреччини у питанні набуття членства в НАТО. Під час відвідування Центру планування та координації польотів Командування армійської авіації Сухопутних військ Турецької Республіки учасники делегації ознайомилися зі структурою та системою його функціонування. – На даний час для нас це один з пріоритетних напрямів розвитку Збройних Сил. Адже ми всі були свідками як успішно, завдяки підтримці Туреччини, виконувалися бойові задачі в Нагорному Карабасі нашими азербайджанськими колегами. Отже, ефективність застосування керованих боєрипасів та БПЛА «Байрактар ТБ2» не викликає сумнівів. Ми вдячні за проведену спеціалізовану підготовку українських екіпажів згаданих безпілотних комплексів з урахуванням набутого турецькою стороною досвіду щодо протидії зенітно-ракетним комплексам «Панцир». – Ми продовжуємо пошук найбільш ефективної моделі подальшого забезпечення потреб Збройних Сил в ударних безпілотних комплексах за рахунок кооперації турецьких та українських підприємств оборонної промисловості, – наголосив Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський.
9СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ Бригадний генерал Крістофер Норрі: «ТРЕНУВАТИ ТАК, НАЧЕ ВОНИ ВЖЕ У БОЮ!» Командувач 7-го Командування підготовки Сухопутних військ Збройних Сил США бригадний генерал Крістофер Норрі здійснив робочу поїздку до Міжнародного центру мироворчості та безпеки. Зустрічав американського генерала начальник видового вишу генерал-лейтенант Павло Ткачук. – Рік, що минув від нашої останньої зустрічі, був непростим. Пандемія суттєво вплинула на наші спільні плани. Утім, попри перешкоди, ми продовжуємо реалізовувати намічене, насамперед, у питанні діяльності «Багатонаціональної групи з підготовки – Україна». Відтак, продовжуємо нарощувати тренувальні спроможності Центру й удосконалювати його навчально-матеріальну базу та соціальну інфраструктуру, – наголосив у вітальному слові генерал-лейтенант Павло Ткачук і подякував американській стороні за всебічну підтримку та пліднуБригаднийспівпрацю.генерал Крістофер Норрі переконаний, що американські військовослужбовці не лише навчають українських колег, але й переймають їхній бойовий досвід та навички. Тож ця співпраця є надзвичайно корисною для військовослужбовців обох країн. Він ознайомився з сучасним станом і перспективами розвитку Навчального центру підготовки підрозділів та Міжнародного центру миротворчості та безпеки, можливостями комплексу «Бій у населеному пункті», діями штабів артилерійських дивізіонів на комп’ютерному артилерійському полігоні, оглянув нещодавно зведений навчальний корпус з підготовки підрозділів протиповітряної оборони тощо. – Я надзвичайно вражений темпом розвитку центрів. Взагалі, ідея Навчального центру підготовкипідрозділів дуже важлива для її вишколу. Й надалі будемо віддані нашому партнерству, осередком якого є саме Міжнародний центр миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ. Окремо хочу відзначити лідерів, які ведуть до успіху ці навчальні підрозділи. Генерал-лейтенант Павло Ткачук та його підлеглі роблять значний внесок у їхню розбудову та розвиток. До слова, цей навчальний центр унікальний і надзвичайно важливий не лише для України, але й для США. І ми пишаємося нашою співпрацею, нашими спільними зусиллями для підготовки наших підрозділів за принципом «Тренувати так, наче вони вже у бою!» Я переконаний, що жодний солдат чи підрозділ не вирушить у бій непідготовленим, – наголосив бригадний генерал Крістофер Норрі. Американський військовий високопосадовець також поспілкувався з представниками «Об’єднаної багатонаціональної групи з підготовки – Україна» та військовослужбовцями Збройних Сил США.
10 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ Зацікавленість військових у розробці бойової техніки природно висока. В березні пройшли випробування на полігоні 169 Навчального центру імені Князя Ярослава Мудрого БТР-60 та багатофункціональної платформи «Отаман». Група офіцерів Командування Сухопутних Військ Збрйних Сил України прибула туди, а Командувач Сухопутних військ генерал-полковник Олександр Сирський особисто сів за кермо та протестував кожен з прототипів в умовахПодібнабездоріжжя.увагацілком природна, адже надійна, потужна, швидкісна грізна сучасна бронетехніка дозволяє значно підвищити шанси не лише успішно виконати бойове завдання, але і зберегти життя та здоров’я людей. Представляємо Вашій увазі низку цікавих прототипів, окремі з яких, цілком можливо, протягом найближчих років займуть своє місце у бойових порядках українського війська. «Отаман» створений на повністю новому шасі. Його підвіска витримує повну бойову масу у 23 тонни при версії 6х6, а у версії 8х8 – 32 тонни. При такій вазі можна встановити бронювання, яке відповідає протикульовому захисту STANAG lvl 2 з усіх сторін, а у лобовій проекції захищає від куль 12,7 мм. Додаткові керамічні елементи піднімуть рівень захисту до STANAG lvl 4, та зупинять кулі калібру 14,5 мм (КПВТ) на відстані 200 метрів у лоб. Двигун Deutz потужністю 558 кінських сил забезпечує прототипу швидкість до 110 км/год. Машина має повноцінний протимінний захист, V-подібне днище. Це робить «Отаман» найзахищенішою колісною платформою в Україні. Він не поступається аналогічним провідним західним зразкам. На базі «Отамана» можуть розміщуватися артилерійські бойові модулі та засоби протиповітряної оборони. Новинки озброєння «ОТАМАН»Катерина ЗАНОСІЄНКО БТР-60М БТР-60М – це рішення модернізації БТР-60. Архаїчна «спарка» двох двигунів двигунів по 90 к.с. кожен замінена на один 320-сильний Deutz з автоматичною коробкою Allison, який розміщується спереду. Це дозволяє звільнити корму для десантного відділення. Нова форма бронекорпусу зі значно більшим внутрішнім простором суттєво розширює функціонал прототипу. Крім того, у БТР-60М зріс рівень бронювання з ПЗСА-2 до ПЗСА-4. Машина витримує підрив фугасу потужністю до шести кілограм вибухівки. – Сухопутним військам потрібна сучасна універсальна колісна броньована машина, призначена для розміщення різного типу озброєння та має високу прохідність, бронезахист і ергономічність. БТР-4, який зараз знаходиться на озброєнні та гідно показав себе у боях, все ж таки має певний максимум своєї модернізації. Тому ми вітаємо зусилля української «оборонки» у створенні нових зразків військової техніки. Враження від обох машин вкрай позитивні. «Отаман» – це абсолютно нова платформа, яка легка в управлінні та без зусиль долає всі перешкоди. Вона може бути виконана як у варіанті 6x6, так і 8x8, що відкриває доволі широкі перспективи, – прокоментував прототипи виданню Defense Expressодразу після тест-драйву генералполковник Олександр Сирський. Своєю чергою БТР-60М, як зазначив Олександр Сирський, дає можливість у короткі терміни отримати відносно недорогу броньовану машину з різним озброєнням. БТР-60М може посилити підрозділи охорони, а надалі – бригади територіальної оборони.
11СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ Процес розвитку української бойової техніки не зупиняється. Якщо одні прототипи уже гарцюють по полігонах, то інші поки що лише у вигляді креслень. Харківське конструкторське бюро машинобудування імені Морозова (ХКБМ) отримало завдання розробити нову колісну багатофункціональну платформу. Вона стане основою для майбутнього БТР, колісної БМП, артилерійських і зенітних комплексів та машин зв’язку. Терміни виконання роботи поки невідомі, але можна допустити, що умовний БТР-5 з’явиться за п’ять років. БТР-4 створювався в «нульових» роках, а за 20 років значно підвищилися вимоги до бронезахисту. В лобовій проекції броня має витримувати не тільки влучання калібру 14,5 мм, а й 25-30-мм снарядів автоматичних гармат. Сучасні вимоги диктують встановлення броні з керамічними елементами і використання V-подібного днища, що неодмінно призведе до збільшення габаритів машини.Незабаром у країнах НАТО очікується перехід від 2530-мм автоматичних гармат до 40-45-мм, а конструкція шасі версії БТР-4МВ1 робить неможливим встановлення V-подібної нижньої частини корпусу. Новий умовний БТР5 буде важити понад 30 тонн та мати сучасний оптикоприцільний комплекс і потужне озброєння, а броня протидіятиме автоматичним гарматам та мінній загрозі. КОЛІСНА БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНАПЛАТФОРМА У листопаді минулого року Інженерна група «Арей» успішно виконала черговий етап по розробці нової важкої БМП «Вавілон». У своєму складі сучасна бойова машина з гібридною силовою установкою містить дизельний двигун та електромашини, які разом забезпечують більше 1000 к.с. Повна бойова маса машини становить 36 тонн, а гібридний привід забезпечує максимальні тягові характеристики у всіх діапазонах руху на всіх передачах. Це дозволяє працювати у кількох режимах: від основного двигуна; тільки на електричному приводі; у комбінованому режимі, при якому динамічні характеристики шасі підвищуються за рахунок електромашин. Крім цього, машина може працювати як генераторна установка. Для неї розроблено автономний енергоагрегат, оригінальну систему стабілізації бортової мережі та кліматичну установку з кондиціонером. Високий рівень захищеності забезпечує комбіноване композитне та рознесене бронювання. Є можливість встановити додаткові захисні екрани. Бойовий модуль створено за принципом «виносної зброї». Він оснащений ракетногарматним, стрілецьким озброєнням, новоствореними стабілізованим прицільним комплексом, цифровою системою управління вогнем з балістичним обчислювачем і функцією автоматичного супроводження цілі. На нову БМП встановлено стабілізовані панорамні прилади спостереження і прицілювання з телевізійними камерами, лазерним далекоміром та тепловізором, новітнім комплексом виявлення лазерного випромінювання і системою постановки аерозольних завіс. Цифрові системи управління вогнем і рухом об’єднані в єдиний комплекс управління.Інформаційно-керуюча система дозволяє у режимі реального часу аналізувати стан усього устаткування, «опитувати» показники датчиків, виводити необхідну інформацію на монітори, виконувати управління, вести архів показників та передавати дані. Система управління вогнем передбачає незалежну бойову роботу бойового модуля і модуля виносного озброєння. БМП «ВАВІЛОН» Для оперативної оцінки ситуації навколо машини задіяно камери кругового огляду, які дозволяють безпечно здійснювати маневри у русі. На баштовому модулі застосовуються високоточні приводи з електронною системою управління, при цьому залишаються механічні приводи-дублери.Баштовиймодуль як основного озброєння, так і пускової установки ПТКР, розроблено з можливістю перезарядки з середини бойового відділення, без відкривання люків. Таке рішення українськими конструкторами реалізовано вперше у світі. Базове шасі «Вавілона» може бути заміною російського базового шасі для 2С3 («Акація»), 2С1 («Гвоздика»), ЗСУ23-4 («Шилка»), 2С6 («Тунгуска»), а технічні характеристики важкої БМП перевищують іноземні аналоги.
12 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ ПОЛІГОН На базі 169 навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил України в рамках «Єдиного стрілецького дня» відбулося заняття з керівним складом штабу зони територіальної оборони та штабами районів територіальної оборони міста Києва. Участь у заході взяли командувач територіальної оборони Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України генерал-майор Анатолій Баргилевич, голови районних державних адміністрацій міста Києва та керівники структурних підрозділів КМДА, зокрема, й голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко. Основною метою заходу стало підвищення практичних навичок керівного складу зон (районів) територіальної оборони м. Києва та нарощування індивідуальних спроможностей з питань територіальної оборони. У ході заняття учасники вдосконалили навички щодо організації практичних занять з вогневої підготовки, тактичної медицини, мінної безпеки, тактики і експлуатації військової техніки та озброєння. Окрім цього, під час занять розглядалися питання роботи штабу зони та штабів районів територіальної оборони під час планування та ведення територіальної оборони в особливий період у місті Києві. Територіальна оборона нарощує спроможності Єдиний стрілецький день у товаристві військових країн членів НАТО на Львівщині «Єдиний стрілецький день» провела на полігоні бригада тероборони Львівщини. В рамках заходу відбулися практичні заняття з резервістами, що підписали контракт на проходження служби в резерві зі 103-ю бригадою територіальної оборони, формувачем якої є Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Проводили заняття досвідчені інструктори з Міжнародного центру миротворчості та безпеки. А спостерігали за ходом занять іноземні партнери з тренувальної місії JMTG_U. Підрозділи 93 бригади Холодний Яр продовжують нарощувати свої спроможності ведення наступу. На навчаннях армійці відпрацювали знищення “противника” й зайняли визначений рубіж. Холодноярці також навчалися вести рейдові дії в глибині оборони противника. Це необхідно робити, аби послабити стійкість оборони ворога та покращити умови для наступу. У навчаннях були задіяні різні роди військ. Адже заходи покликані, зокрема, підвищувати рівень взаємодії механізованої бригади з іншими бойовими частинами. Так, у сьогоднішніх навчаннях були задіяні підрозділи штурмової та армійської авіації, радіолокаційної боротьби та розвідувальні частини. 93 окрема механізована бригада «Холодний Яр» навчається наступати
13СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ Вперше, містечко Міжвидового центру підготовки підрозділів полігону «Широколанівський», збудоване за стандартами НАТО, приймає бійців для навчання та набуття бойовогоОкремадосвіду.мотопіхотна бригада імені кошового отамана Костя Гордієнка Сухопутних військ у повному складі розмістилася на території нового містечка, збудованого з урахуванням всіх потреб військовослужбовців та особливостей місцевості, що стало початком нового, якісного етапу інтеграції стандартів НАТО у Збройні Сили України. 57 окрема мотопіхотна бригада Костя Гордієнка навчається на Широколанівському полігоні 1 Сіверська окрема танкова бригада навчається маскуватися та воювати Свої заняття танкісти не припиняють ні в сніг, ні в дощ, ні в мороз. Немає значення і час доби, сьогодні це був схід сонця.Вдосконаленню немає меж вмінням Сіверців, які відточують управління підрозділами в бою. – Ми маємо завжди бути готовими до будь-яких проявів зі сторони ворога, – коментує командир танкової роти Михайло. – Саме тому ми постійно вдосконалюємо свої навички. Відпрацювали маскування, переміщення, маневрування на пересічній місцевості, зміну напряму руху та вчилися швидко розгортатися для стрільби. Мистецтво ставати невидимими широко застосовується у військовій справі і називається маскуванням. Однією із задач бойової підготовленості підрозділів та особового складу 1 Окремої танкової Сіверської бригади є вміння правильно замаскувати бойову техніку і місця розташування особового складу. Про невидимість думають для того, щоб краще воювати з ворогом. На полі бою все змінює свій вигляд, колір і розміри. Піхота одягається лісом, танки ховаються під дахом будинку або в лісах, спостережний пункт гримується могилою, дзот прикидається сніжним заметом, людина –каменем або пнем. При умілих діях нерівності земної поверхні і різні місцеві предмети стають надійними помічниками воїна в бою. Правильне їх використання для розміщення вогневої позиції, місця спостереження, маскування дозволяє підрозділам і окремим бійцям завдавати удари по противнику, самим укриваючись при цьому від його вогню.
14 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ Не так давно на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського завершилися дводенні збори керівного складу системи військової освіти. У заході брав участь і начальник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного генераллейтенант Павло Ткачук, який розповів нашому кореспонденту не лише про перебіг цього поважного заходу, але й окреслив досягнення та виокремив проблемні питання щодо подальшого підвищення ефективності підготовки офіцерських кадрів у провідному виші Сухопутних військ. Начальник Національноїсухопутнихакадеміївійськ імені гетьмана Петра Сагайдачного генерал-лейтенант Павло ТКАЧУК: « Основний акцент — на підвищенні рівня практичних навичок, психологічнихкомандирських,формуванніморально-талідерськихякостейнашихвипускників » Майбутнє українського війська – Павле Петровичу, у часі російської збройної агресії питання щодо якості освіти та підготовки фахівців для Українського війська завжди були предметом прискіпливої уваги з боку керівництва оборонного відомства. Однак, як на мене, лише з минулого року відповідні структури, а передовсім Департамент військової науки і освіти МО України, активно запрацювали над кардинальними змінами щодо переходу української військової освіти, скажімо так, на нові рейки. Працюють над відповідними законами і у Верховній Раді України…–Яб не був таким категоричним. І до війни на Донбасі, як і у період теперішнього бойового протистояння російській агресії, керівництво військового відомства постійно докладало зусилля, аби процес освітянської діяльності військових вишів чітко забезпечував всебічну та якісну підготовку висококваліфікованих військових фахівців для Збройних Сил України та інших військових формувань. Процеси, що відбуваються сьогодні, набувають реальної конкретики, тож саме про це і йшлося на згаданому вами зборі.Кожен з виступаючих, зрозуміло, що у власному сегменті своєї діяльності, наголошував на необхідності запровадження саме нових засад державної політики до сфери військової освіти. Передусім необхідно цілковито переформатувати алгоритм здобуття військовослужбовцями ступенів вищої освіти та рівнів військової освіти. А для цього, як наголосив перший заступник Міністра оборони України Іван Руснак, система військової освіти має надзвичайно широкі перспективи і безліч можливостей саме для розширення спектру освітніх послуг. Не використовувати їх –неприпустимо, адже ми продовжуємо рухатися шляхом впровадження стандартизованих підходів Північноатлантичного Альянсу. І саме ці системні зміни обов’язково позитивно вплинуть на загальну систему кадрового менеджменту, сприятимуть розкриттю лідерських якостей військовослужбовців, підсилять базові компетенції новими знаннями. Як результат – міцнішою стане обороноздатність нашої держави, а Збройні Сили України набудуть максимальної операційної сумісності з арміями держав-членів НАТО. До речі, інституційний аудит військових навчальних закладів підтвердив правильність вже вжитих заходів щодо якнайшвидшого впровадження в освітній процес сучасних принципів та підходів, процедур прийняття військових рішень за стандартами Альянсу. А тому, після внесення відповідних змін до чинного законодавства, яке регламентує діяльність у сфері спеціалізованої освіти, система професійної військової освіти запрацює на повну потужність вже з нового навчального року. – Минулоріч члени експертної групи, підбиваючи підсумки інституційного аудиту, засвідчили, що навчальноматеріальна база Національної академії оновлюється відповідно до вимог та розвитку системи військової освіти й повністю забезпечує кваліфіковану підготовку військових фахівців. А представники Сполучених Штатів Америки й Канади відзначили також глибокі фахові знання військовиків, які закінчили курси L-1C. Вочевидь, приємно було почути, що ваш видовий виш готовий впроваджувати у навчальний процес й інші програми підготовки? – Ми вдячні експертам, які брали участь в аудиті, за високу оцінку нашої освітянської діяльності. Це не лише визнання наших досягнень, це запорука того, що ми й надалі шукатимемо шляхи підвищення ефективності підготовки військових фахівців, як організаційні, так і наукові, методологічні, освітянські. Дійсно, Академія періодично виступає з ініціативами, які за підтримки керівництва оборонного відомства, Командування Сухопутних військ, зрозуміло, що і Департаменту військової освіти і науки МО України довели їхню
15СУХОПУТНІ ВІЙСЬКАБесідуУКРАЇНИвів Ігор МАХНО своєчасність, актуальність та отримали поширення.Приміром, так було з «Курсами лідерства» (L-1B), які розпочали свою діяльність три роки тому та успішно реалізовані в системі професійної військової освіти. Відтак, сьогодні на ці курси на конкурсній основі вступають громадяни України, які мають ступінь вищої освіти не нижче “бакалавр”, а за станом здоров’я придатні до проходження військової служби на первинних посадах осіб офіцерського складу Збройних Сил України. Слід зазначити, за цей час їх закінчили більше 150 Фаховіосіб. курси професійної військової освіти L-1С, також були запроваджені саме у нас. За два роки їх закінчили чотири десятки офіцерів, які у своїх військових частинах були зараховані до резерву кандидатів для просування по службі.–Гадаю, не менш значущою є ініціатива щодо вишколу курсантів випускних курсів упродовж останнього семестру безпосередньо у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки?–Готуючи наших вихованців до фахового виконання обов’язків на первинних офіцерських посадах, основний акцент вирішили зробити на підвищенні рівня практичних навичок, формуванні командирських, моральнопсихологічних та лідерських якостей випускників. Пріоритет надаємо вдосконаленню польових, практичних занять та навчань, запровадженню інтенсивних методик гартування психологічних якостей майбутніх офіцерів.Для досягнення окресленого завдання другий рік поспіль проводимо навчання курсантів у польових умовах протягом семестру. Скажімо, у минулорічному осінньому семестрі на полігоні перебував третій курс, а з початком поточного року сюди прибули випускники, які провадитимуть вишкіл аж до самого Зрозуміло,випуску.що таким змінам передувала тривала підготовка, оскільки без належної навчальної матеріальнотехнічної бази, без сучасної соціальнопобутової інфраструктури, рівно як і відповідних методичних напрацювань – такі завдання якісно реалізувати неможливо. Сьогодні і курсанти, і науково-педагогічний склад мають можливість проживати і навчатись у комфортних умовах військового містечка «Гвардійське».–Ачиненаближає, використовуючи військову термінологію, такий маневр силами і засобами, не лише до спрощення доступу курсантів до об’єктів польової навчально-матеріальної бази, економії коштів, концентрації освітнього процесу, але й до реалізації кінцевої мети реорганізації військової освіти –розмежування освіти та підготовки? – Я скажу так: фахівці з питань військової освіти, як і наші замовники, про розподіл між освітою та підготовкою говорять вже давно. Але ж потрібно діяти. Власне, фаховий курс професійної військової освіти L-1B – це і є підготовка. Буду відвертим, з нашим досвідом щодо реалізації пілотних проектів можу сміливо стверджувати: ми готові до впровадження наступного пілотного проекту. Маю на увазі, приміром, існуючий стандарт зі спеціальності «Військове управління (за видами Збройних Сил)». Змінивши лише структурно-логічну схему вивчення навчальних дисциплін фахівцями механізованих, танкових та артилерійських підрозділів, розробивши відповідний навчальний план, ми спроможні забезпечити у майбутньому швидкий розподіл освіти та підготовки.Доречі, хочемо вийти з ініціативою, аби звільнити начальників факультетів від виконання ними адміністративних функцій і зосередити їхні посадові обов’язки виключно на освітній діяльності. При цьому, обов’язково створити навчальні полки та батальйони. Мені вже доводилося чути, що дана пропозиція не вкрай нова. Але ж так функціонує низка провідних військових вишів країнчленів НАТО, у тому числі академія сухопутних військ США «Вест Пойнт», у складі якої є Корпус кадетів (чотири полки).– І наостанок. Реорганізація системи військової освіти, вочевидь, передбачає і зміни щодо вступу юнаків та дівчат до вищих військових навчальних закладів. Охочих навчатись у Національній академії сухопутних військ більш, аніж достатньо. Чи вже визначено, як провадитиметься цьогорічна вступна кампанія? – Особливості прийому на навчання до військових вишів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти обговорювались на вищезгаданих зборах. Прийнято рішення, що вступні випробування, конкурсний відбір на здобуття ступенів вищої освіти «бакалавр» і «магістр», фахової передвищої освіти за освітньопрофесійним ступенем «фаховий молодший бакалавр» у нашій академії проводитиметься з 8 по 19 липня 2021 року. Зрозуміло, за потреби, все відбуватиметься в умовах карантинних обмежень, з чітким дотриманням належних вимог безпеки. Такий досвід ми набули Питанняминулоріч.щодо прийому заяв, проведення співбесід, вступних іспитів тощо чітко висвітлені у Правилах прийому. Вступники можуть ознайомитись з ними, зайшовши на веб-сайт Національної академії, розділ «Вступникам». Зазначу лишень: цьогоріч ми прийматимемо сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання 2018-го, 2019-го, 2020-го та 2021-го років. На завершення бесіди хочу наголосити: Верховна Рада України, Уряд, оборонне відомство надзвичайно активно працюють над впровадженням та удосконаленням нових рівнів військової освіти з урахуванням стандартів Північноатлантичного альянсу. Вже існуючі напрацювання дозволять нам з першого вересня розпочати освітній процес за новими програмами. – Дякую Вам за приділений час і змістовну розмову.
18 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ «ПОЛУМ’ЯНИЙ» БЕРЕТ НОСЯТЬ ЛИШЕ ТІ АРТИЛЕРИСТИ, ХТО «ПОНЮХАВ» ПОРОХ! Курсанти факультету ракетних військ і артилерії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, зокрема, і першокурсники, відпрацьовують вміння та навички, які знадобляться їм у майбутньому. – Сьогодні на цій ділянці першокурсники виконують своє перше вогневе завдання бойовим пострілом з артилерійської системи МТ-12. Кожен з них відчує себе справжнім артилеристом! – з гордістю зазначає начальник факультету ракетних військ та артилерії Національної академії полковник Артем Дзюба. ЧОМУ КУРСАНТИ БІЛЯ СВОЇ ГАРМАТ НОЧУЮТЬ… Польовий вихід має формат тактичного навчання. Тобто, все відбувається, так би мовити, «як на війні»: з підйому особового складу за тривогою, отримання зброї, маршу до визначеного району, виконання ввідних, бойових стрільб. – Навіть ночують курсанти біля своїх гармат на позиції, охороняючи та обороняючи табір. Особливу увагу, з досвіду війни на Донбасі, приділяють зміні вогневих позицій, швидкому і скритому переміщенню, навичкам стрільби із закритих вогневих позицій та прямим наведенням, визначенню точних координат противника тощо, –розповідає очільник факультету. У польовому виході беруть участь близько 300 курсантівартилеристів. Якщо першокурсники виконують завдання з гармати МТ12 «Рапіра», то їхні старші колеги вправлятимуться у стрільбі з більш потужних систем – Д-20 та БМ-21 «Град».–Водночас, більшість курсантів перебувають в академії на планових заняттях з професійних дисциплін. Частина факультету наразі «на гостині» – стажуються у бойових бригадах на офіцерських посадах. Тут, на полігоні, тривають планові заняття з четвертокурсниками. Фактично, наші курсанти нині по всій Україні. І мету мають одну –поглибити знання та відпрацювати практичні навички, які стануть у пригоді під час реальних боїв та допоможуть перемагати противника! – зазначив полковник Артем Дзюба. Під особливою увагою польовий вишкіл проходили першокурсники! Тим більше, що цього разу практичне заняття вирізнялося неабияким емоційним піднесенням. Я б навіть сказав, що воно було вміло підсилене театралізованим дійством. Ще б пак! Виконання першого у житті вогневого завдання бойовим пострілом поєднали з посвятою «новачків» в артилеристи! Але що важливо: на факультеті відмовилися від старої, ще радянської посвяти, і започаткували свою, українську, традицію! Урочистості виглядали наступним чином. Навідник гармати після виконання пострілу, щойно вилітає гільза, яка ще вивіює димом порохових газів, бере її до рук і власне «вбирає» (нюхає) цей символічний артилерійський порох! Товариші одразу обмазують йому обличчя сажею, зрозуміло, не шкодуючи її. Опісля щасливий курсант підходить до столу, вкритого артилерійським прапором, на якому лежать яскраво-червоні берети і доповідає начальнику факультету про виконання вогневого завдання. Той особисто припасовує першачку берет кольору полум’я «Гармата – постріл!» – лунають одна за одною команди командирів гармат. Усе відбувається у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки. Потужні постріли з «Рапір» стрясають землю, а їх відлуння чути на багато кілометрів по навколишніх селах. Полум’я на кілька метрів виривається зі ствола гармати. Земля, наче здригається від потужних пострілів «Рапір», змішуючи грунт і торішню траву в клуби диму. У повітрі зависає різкий солодкуватий запах спаленого пороху. Працює артилерія!… Майбутнє українського війська
19СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ і вітає з поповненням у родині справжніх артилеристів. Відтак, на артилерійському прапорі курсант ставить свій підпис і дату, і продовжує виконувати завдання за призначенням.–Сьогодні дійсно історична подія, адже ми започаткували свою традицію у новітній історії українських артилеристів. Її раніше не було, а от яскраво-червоний колір берету запозичений від артилеристів Української Народної Республіки. Нині – він символ посвяти нового покоління! – з гордістю говорить начальник факультету. – Прапор, на якому курсанти ставлять дату і свій підпис, спеціально виготовили на факультеті. Після того, як всі групи першокурсників пройдуть через польовий вихід, здійснять свій перший постріл і впишуть цю дату на прапорі, ми передамо його до кімнати традицій нашого факультету. Саме там він зберігатиметься. Курсанти стануть офіцерами, а згодом, коли завітають до своєї альма-матер, пригадають той історичний день посвяти в артилеристи! За словами офіцера, раніше посвята зводилась до нюхання пороху та «проходження» гільзою по м’якому місцю військовика. А тепер артилеристу вручають берет, колір якого символізує полум’я, що виривається з гармати під час пострілу. У нього є і свій прапор, а відтак, саме з цієї події розпочинається його артилерійська історія в Українському війську! Згодом у своєму дописі у Facebook полковник Артем Дзюба написав такі «Сьогоднірядки:історичний день для факультету ракетних військ і артилерії – ми приймаємо до лав майстрів артилерійського вогню дляпрапорі,історичногоновимвійськзвершеннязалпу,цейкольору.гордотавідповідальністьухвалюєшбоєприпаси.іншанеколихвилюючакров.пострілу,першогодосерцебиттяпершедовелосякурсантів-початківців.Сьогодніпершокурсникамвиконатисвоєвогневезавдання.Їхнєрахувалосекундидовгоочікуваногодня,добойовогосамостійноговїхніхжилахстиглаПсихологічно–цезавждимить.Аджеоднасправа,типрацюєшізгарматою,якаєвбойовійготовності,азовсім–колиугарматієпотужніІсамети,самезараз,рішеннятанесешвсюзасвоїдії.Кожен,хтовідчувзапахпорохугарячийдотикгільзи,моженоситиберетполум’яного«Богивійни»запалюютьвогоньпісляпершогосвогоякийізадаєкурснановітановаціїдляракетнихіартилерії.Давнютрадиціюмипоновилипідтвердженнямцьогодня–підписомнащоєособливоютрадицієюкожногоартилериста, незважаючи на рік навчання та офіцерське звання. Це підпис, який нагадуватиме курсантам про перші кроки на шляху до омріяної професіїПершіартилериста.крокинаших новачків на цій ниві дали чітко зрозуміти, що наш рід військ є особливим, і що приходить гідна зміна! А це ще одне підтвердження тому, що курсанти факультету ракетних військ і артилерії були й завжди будуть героями нашої держави!» Того історичного дня 26 курсантів одягнули берети яскравочервоного кольору. Ще для більше сотні першокурсників цей день –попереду.–Цю мить я пам’ятатиму все життя, коли виконав бойовий постріл з гармати та уразив мішень, коли відчув запах пороху та надягнув полум’яний берет! Скільки всього – вперше і одразу –ніколи не забудеться! – поділився враженнями курсант Олександр Шокало.А ще про урочистості нагадуватимуть світлини, особливо та, де першокурсники разом зі своїми наставниками. Вона, гадаю, обов’язково посяде чільне місце у кімнаті традицій факультету. Віталій СТЕЧИШИН
- Коли отримав сигнал: «Квадрат накрити!» моя батарея діяла миттєво. За пів години зробили свою справу. І тут знову дзвінок: «Валік, спасибі, врятував! Ви молодці!» Розумієте, оце найбільше щастя!, – в голосі офіцера звучить гордість за себе та свою команду. Роботу артилеристів називає «братерською підтримкою». Він завжди знав, що коли б у який час не приїхав до побратимів із 30 Окремої механізованої бригади, йому завжди були безмежно раді. Тоді, влітку 2015 року, Донецький напрямок бійці цієї бригади тримали на лінії Гранітне-Докучаєвськ. Його дивізіон прикривав піхоту, яка вела постійні бої з російсько-терористичними військами. Рідко бували дні, а точніше ночі, коли артилеристи залишалися без діла. На них сподівалися, а вони, в свою чергу, не підводили. Адже за їхніми плечима вже був чималий досвід, зокрема, боїв під Дебальцево. Тому дати ворогові відсіч стало буденною справою. - Моя батарея до того часу була вже так навчена, що потрапляла, як то кажуть, у сірникову коробку, - каже Валентин.Татак було не відразу. Коли його приймали на посаду заступника, а потім командира дивізіону, він вагався: чи зможе потягнути такий тягар? Лякали не труднощі, а специфіка служби. Та війна не давала шансів на відступ. Талановиті старші командири й завзяті підлеглі стали надійним колективом для Валентина Денисенка. А він, в свою чергу, робив все, щоб не підвести, не розчарувати. Він вчився в боях, пізнавав ази артилерійської справи й ні на мить не відходив від телефону. Секунди могли бути вирішальними.Позиціїдля ведення вогню Валентин вибирав сам, і сам вирішував, на яку висуватимуться. Навіть в дорозі бійці не здогадувалися, де буде кінцева зупинка. Вони просто їхали і знали: командир зробить все, як має бути. - Коли ми стояли під Волновахою, то до позицій потрібно було виїжджати 10–15 км. Вдень не можна - літають ворожі безпілотники. Доводилося рушати о 22 годині, ніч працюємо і з першими променями сонця мчимо назад. Тільки починаєш наступного вечора засинати, а тут по рації лунає: «До бою»! Вилітаю і кричу: «Батарея до бою!» І так щоночі. Без вихідних і перепочинку. Дорогою командир міркував, чи дістануть до ворога, а здійснивши кілька залпів, давав команду миттєво міняти місце дислокації бойових машин. Валентин каже, що не було жодного завдання, яке б його підрозділ не виконав. Під час другої ротації до зони АТО 16 серпня 2016 року в районі Старогнатівки стався потужний бій. Бійці випустили 2 боєкомплекти. На другий день у терористів були забиті госпіталі й морги. Пройшов тиждень і ворог знову отримав від батареї Денисенка «на горіхи»: - 24 серпня - День Незалежності. Ми ввечері виїхали в квадрат, по якому вели вогонь. У нас перед очима все палало: горіли посадки та житні поля, рвалися набої, було враження, що це день. В душі Валентина боролися два почуття: гордість за виконану бойову задачу і біль за рідну землю. Він - син свого народу, що не звик відступати, твердо вирішив – стоятиме до останнього. Адже 10 років тому він прийняв козацтво і неймовірними зусиллями поновився на офіцерській службі, тому для нього – справа честі боронити державу від ворожих зазіхань. Він з тих, хто не дозволить загарбникам плюндрувати все, що пов’язано з Україною.-Коли прийшов батальйон «Восток» і вони волають зі своїх позицій: «Хохоль пришел на мою землю», в мене всередині все перевертається. Це я прийшов на його землю? Та хай хоч себе поважають! Валентин з презирством згадує про подібні зустрічі із окупантами. Враження від побаченого сформували в його уяві образ «неотесаного ворога». Він розповідає, з якою ненавистю посипав українського полковника лайливими словами полонений капітан російської армії. Вислухавши образи, наш офіцер задав одне питання, яке привело диверсанта в ступор: «За що саме ти мене ненавидиш?» Той нічого не відповів, лишень опустив голову та замовк. - То що ж це за люди до нас прийшли, хіба вони з добрими намірами? - обурюється старший лейтенант Денисенко.АнаДонбасі він відростив собі козацькі вуса та оселедець. Так йому було комфортніше. Навіть відмовився їх збривати коли заступник командира бригади застеріг: «Дмитрович, а Ви знаєте, що за такий вигляд вони можуть Галина ЖОЛТІКОВА КОЗАЧАРОСІЯНАМПОТИЛИЦЯНЕХИЛИТЬСЯ Батя, виручай! Гинемо, нас накривають! Голос із надривом благав із трубки мобільного про допомогу. Хлопців на передовій потрібно було підтримати артилерією. Та без команди Валентин Денисенко немав права. Йому здавалося, що ті хвилини, допоки він не отримав наказ від комбата відкрити вогонь по противнику, тягнулися вічність. В голові кружляла єдина думка – аби встигнути, зволікати не можна. Особистий фактор
і скальп зняти?» Валентин про це знав, та поступатися своїми принципами не збирався. Єдине, що поставив собі за ціль, – не здатися в полон. А одного разу, їдучи на чергове завдання, зупинив машину на пів дороги і сказав водієві Олександру Дужаку: «Я живим в полон здаватися не буду. Ти про це знаєш. Якщо щось – добий мене». В зоні АТО підлеглі Валентина поважали, адже він не давав спуску нікому і робив так, щоб його підрозділ був згуртованим колективом. Одного разу, почувши лайку бійця з поваром, який закидав останньому, мовляв я на передовій, а ти тут сидиш серед їжі та котлів, не пустив цей інцидент на самоплив. Вишикувавши батарею, командир пояснив підлеглим: «Ми - один кулак. Та якщо відірвати один чи два пальці – сили в ньому не буде. Так і ми робимо одну справу. І тут немає тих, хто робить щось корисніше за іншого». Більше такого не було. Батарея працювала як один злагоджений механізм. Навіть серед терористів пішли чутки – підрозділ Денисенка один з найкращих. А в Інтернет-мережу час від часу викидали інформацію: «Винагорода за знищення – 1 мільйон 200 тисяч». На цьому «залякування» не припинялося. Дзвонили бійцям додому з погрозами, що вони його вб’ють. Воїни не надавали цьому багато значення і брали приклад з командира, який завжди тримав себе достойно. І якось взимку на Світлодарській дузі до них приїхали представники спостережної місії ОБСЄ. Серед них був один росіянин, який не міг не помітити колоритну зовнішність українського козака та почав розпитувати: - А Ви козак? - Козак, - відповів Валентин. - Так де ж Ваша шабля? - А зараз покажу. Підвівши його до гармати випалив: ось моя шабля. Більше провокативних питань не було. Валентину Денисенку двічі довелося побувати в гарячих точках Донбасу. Він дуже пишається цими життєвими сторінками. А коли говорить «Я ж офіцер», розумієш –для нього це священно. Він пише книжку, складає про козацтво вірші і навіть не задумується, що йому самому вже вдалося стати частиною історії українського війська: Встаньмо, козаки, лава до лави. Щільно зімкнемо ряди. Встаньмо, панове, за Україну Хай затремтять вороги. За Україну вільну, єдину Віру і честь борони!
22 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ «Малий, куди так швидко??? Ти ж не дотягнеш до фінішу…» «А я біг... Я біг так стрімко, як ніколи в житті до цього. Чомусь саме в цей момент хотілося бути не просто переможцем, а людиною, яка перемогла, яскраво обігнавши всіх своїх суперників на добру сотню метрів. Ніби від цього залежало все життя…» Легенда Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова двічі майстер спорту Михайло Муляр Полковник запасу Михайло Іванович Муляр –спортивна легенда Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова, усе своє життя заслужений ветеран віддав цьому закладу освіти. Розпочавши в далеких 1960х курсантом, лишився працювати на викладацькій ниві. З того часу робив усе, аби прославляти рідний інститут. А приносити славу своєму навчальному закладу за військово-спортивну кар’єру Михайлу Івановичу довелося не раз.«Я був викладачем кафедри фізичного виховання, потім довгі роки її керівником. Ми завжди намагалися перемагати, адже спорт для військових надзвичайно важливий. Це дисципліна, самоконтроль і, звичайно, смак перемоги. Усе це дуже важливо у вихованні курсантів», –каже Михайло Муляр. А розпочалося все з дитячого захоплення спортом. Футбол і біг. Саме легка атлетика і визначила долю майбутньої легенди інституту. «Малий, куди так швидко??? Ти ж не дотягнеш до фінішу.» А я біг. Я біг так стрімко, як ніколи в житті до цього. Чомусь саме в цей момент хотілося бути не просто переможцем, а людиною, яка перемогла, яскраво обігнавши всіх своїх суперників на добру сотню метрів. Ніби від цього залежало все життя. Як виявилося, саме той забіг у чемпіонаті Житомирського району і став визначальним у моєму майбутньому, – розповідає Михайло Іванович. - Змагання відбувалися на території однієї з військових частин Житомира, а людиною, яка мені намагалася порадити не витрачати всі сили на початку дистанції, був викладач військового інституту, якому я добре запам’ятався завдяки успіху, і тоді, ще невисокому, порівняно з іншими учасниками зрості, – посміхаючись каже тренер. Уже після нагородження переможців представники військового навчального закладу запропонували юному спортсмену подумати про військову освіту. І наступного року Михайло Муляр став курсантом Житомирського військового училища, після закінчення якого кілька років прослужив у бойових підрозділах. Та згодом талановитий спортсмен повернувся до рідного навчального закладу як викладач. Там він активно почав працювати з курсантами. Нині вже й не пригадає, скільки спортивних перемог здобув особисто і скільки разом зі своїми вихованцями, та каже, що зміг виховати тринадцять майстрів спорту в різних видах. За роки праці Михайло Іванович не лише готував військових спортсменів, а й сам активно займався спортом. Одразу в двох видах він став майстром спорту, адже Олександр РАЙКОВСЬКИЙ Спортивнібойовоготрадиціїдуху Особистий фактор
23СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ неодноразово був переможцем змагань з військового багатоборства та кульової стрільби. Саме тому й став одним з тих, хто в 1980-му ніс Олімпійський вогонь. - Я ніс Олімпійський факел, і мене переповнювала гордість, адже таку честь отримував не кожен спортсмен, та ще й військовий. Саме тому факел та спортивну форму, яка лишилася як пам›ять, я передав до музею нашого інституту, де ці речі і мої досягнення зможуть надихнути майбутні покоління захисників, - згадує тренер. Стенд зі своїми «олімпійськими реліквіями» Михайло Іванович розглядає з одним зі своїх вихованців. Нині Володимир Наконечний – заступник начальника Житомирського військового інституту, а кілька десятків років тому, як і сотні інших юнаків, вступав до цього військового навчального закладу. Саме Михайло Муляр приймав тоді вступні іспити з фізичної культури в майбутнього полковника. - Це людина-легенда. Він виховував у нас любов до спорту і таким чином до свого навчального закладу, де нині чимало його вихованців працює на різних посадах, розвиваючи і прославляючи рідний інститут, – розповідає Володимир Наконечний. Завдяки своїй праці і прагненню до фізичної досконалості Михайло Муляр отримав десятки нагород, кубків та грамот. Уже в 2017-у нагороджений відзнакою «За розвиток українського спорту», яку отримують спортсмени, тренери та працівники фізичної культури за активну діяльність, спрямовану на розвиток спорту в Україні. У свої майже 75 поважному спортсмену, військовому і викладачу є що пригадати, а головне, – дивлячись на рідний інститут, він розуміє, що славетні традиції є кому підтримувати, і його справа – розвиток військового спорту – нині продовжується.
24 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ За спиною години теоретичних занять, десятки сторінок вивчених точних даних, премудростей фізики, механіки, тактико-технічних характеристик, активна робота на динамічних тренажерах. І ось настає час сісти за важелі, аби виконати те, що називають «водінням у складних умовах»... танка.УВійськовому інституті танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» на навчально-тренувальному комплексі смт. Подвірки з курсантами третього курсу факультету озброєння та військової техніки у період із 10 до 12 березня 2021 року проводилося практичне заняття з водіння бойових машин. Головною метою курсу водіння є навчання підрозділів, екіпажів, механіків-водіїв повністю використовувати високі бойові та технічні можливості машин під час вирішення завдань у сучасному бою. Перед тим, як приступити до практичної складової навчальної дисципліни, курсанти вивчали теоретичну складову та відпрацьовували вправи в спеціалізованих класах на сучасних динамічних тренажерах. Практичне навчання водінню було спрямоване на формування у третьокурсників впевнених навичок керування танком Т-64Б в складних умовах. Під час практичного заняття кожен курсант подолав відстань близько 3 км за вказаним маршрутом. Результати водіння засвідчили принцип «від простого – до складного», де визначення змісту дій і послідовності їх виконання були головними в оцінюванні теоретичної підготовленості та практичної навченості курсантів. Майбутні офіцери досить відповідально поставилися до такого серйозного етапу навчання, тому що усі отримані знання знадобляться їм у подальшій службі на первинних офіцерських посадах. Як то кажуть, теорія без практики - ніщо, а в наш час це й ще запорука зразкового виконання завдань за призначенням. Олександр СРІБНИЙ Курс екстремального водіння... для танкістів Майбутнє українського війська
Діана успішно пройшла всі складні етапи конкурсу та представила на розгляд кваліфікованої наукової Ради роботу “Інформаційно-керуюча система безпілотних автомобілів”. Досліження виявилося найбільш змістовним та актуальним серед робіт учасників. Також дівчина продемонструвала фундаментальні знання за своїм фаховим спрямуванням – логістичним забезпеченням діяльності Збройних Сил України.«Участь у цьому конкурсі була дуже важливою для мене, – розповіла Діана. – Я прагнула довести усім, що рівень підготовки військових фахівців у ВВНЗ відповідає високим вимогам розвитку сучасної світової науки. Тому я мріяла тільки про перемогу. Дуже вдячна керівництву і викладачам академії за постійну допомогу, поради, набуті знання та досвід, який вони передають мені. Сподіваюся, що моя перемога також вплине на підвищення статусу Військової академії, як авторитетного науково-просвітницького центру».Курсантка далеко не новачок у науковій роботі, а її професійні інтереси досить широкі і практичні. – Так як навчаюсь за логістичним напрямком, що, в подальшому, буде безпосередньо стосуватися інтеграції процедур НАТО в логістику Збройних Сил України, то значну увагу приділяла удосконаленню мовної підготовки з урахуванням психологічних аспектів та особливостей управління військами. Потім зацікавилася проблематикою логістичного забезпечення військ на тактичному рівні, перш за все, автомобільним транспортом, – розповідає Діана.Раніше її спільна з курсантом Вадимом Шавейком робота «Model of functioning of information-navigating system of safe automobile with different sensors channels of information interaction» зайняла ІІІ місце на міжнародному науковому конкурсі. Дівчина також виступала у міжнародній студентській науково-практичній конференції «Problems of Infocommunications. Science and Technology» (PIC S&T′2020), уже за напрямком проектування безпілотних автомобільних систем. І це лише маленька частинка її досягнень. – Головним науковим керівником моєї діяльності виступає головний науковий співробітник наукового центру Військової академії (м.Одеса), доктор технічних наук, професор Валерій Скачков, який очолює нашу наукову школу, – наголосила Діана Садич. Дівчина продовжує реалізовувати власні амбітні плани і скромно зазначає, що своїми досягненнями завдячує передусім гарним наставникам. Нещодавно в Одесі пройшла урочиста церемонія нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу «Кращий студент України». Серед учасників була курсантка 4-го курсу факультету підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення Військової академії (м. Одеса) Діана Садич. Дівчина виборола переконливу перемогу у непростій номінації –«Кращий студент-науковець». Найкращий студент-науковець України – курсант Військової академії (м. Одеса) Діана Садич Денис ЄЩЕНКО
26 СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ 4 квітня 1949 року народилася найпотужніша у світі система колективної безпеки – НАТО. Міжнародна організація задекларувала цінності демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв’язання суперечок. З нагоди річниці Північноатлантичного альянсу пропонуємо вашій увазі низку цікавих фактів: Представники Збройних Сил України проходять службу на штабних посадах у складі багатонаціональних органів військового управління НАТО, починаючи з 2000Більшероку. 20 українських військовослужбовців виконують службові обов’язки на посадах у штабах та інших органах військового управління Альянсу, зокрема: у Міжнародному військовому штабі НАТО, Стратегічних командуваннях НАТО з трансформації та операцій, Офісі стандартизації НАТО та інших штабах регіонального рівня, на посадах у складі командування спільної литовсько-польсько-української військової частини (ЛитПолУкрбриг) імені Великого гетьмана Костянтина Острозького в м. Люблін (Республіка Польща). Окремо слід зазначити, що, відповідно до тристоронніх домовленостей між державамиучасницями згаданого міжнародного проекту, в період 2018–2021 років командиром ЛитПолУкрбриг є представник Збройних Сил України полковник Дмитро Братішко.У2020 році Україна стала шостою країною, яка отримала статус партнера Альянсу з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner – EOP), після Австралії, Грузії, Йорданії, Швеції та Фінляндії. Це рішення — визнання тривалого внеску України в зусилля Альянсу, спрямовані на підтримання міжнародного миру та безпеки. ЕОР дає партнеру можливість посилити так звану секторальну (оперативну) сумісність з Альянсом (на рівні систем логістики, зв’язку, управління військами, конкретних видів (родів) військ тощо) на відміну від інших відповідних ініціатив з партнерами, орієнтованих тільки на ситуаційну (тактичну) сумісність (на рівні підрозділів, що беруть участь у тій чи іншій операції Альянсу).Статус партнера НАТО з розширеними можливостями надає країні низку переваг, основними з якихпоглибленняє: співробітництва й підвищення рівня на воєнно-політичних консультаціях, залучення до участі в обговоренні концептуальних питань глобальної та регіональноїрозширеннябезпеки;заходів підготовки персоналу й підрозділів та участі у навчаннях за тематикою статті 5 Північноатлантичного договору Сил реагування НАТО (далі – СРН), яка є недоступною для інших державпартнерів;допуск до навчань з кібербезпеки та розширення можливостей щодо участі в навчально-тренувальних заходах за цією тематикою; попереднє визнання держави-партнера потенційним операційним учасником майбутніх операцій Альянсу з метою отримання доступу до механізму кризових консультацій, оперативного планування обміну інформацією та оцінювання можливостей на якомога ранніх стадіях і можливість мати представництво у штабах НАТО, операційних штабах на посадах, закритих для інших набуттядержав-партнерів;тривимірної (оперативної, технічної, адміністративної) сумісності зі збройними силами держав-членів НАТО, зміцнення рівня військової взаємодії, преференції в наданні фінансової та іншої допомоги з боку Альянсу; посилення оборонних спроможностей через підготовку та збільшення участі в операціях Альянсу й чергуваннях у складі СРН. Цей перелік неповний – додаткові можливості НАТО може запропонувати кожній державі-учасниці ЕОР залежно від ситуації. Олена СТЕПАНЮК Річниця створення НАТО: цікаві факти, міфи та реальність
27СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА УКРАЇНИ Російські міфи про НАТО і COVID-19 З початком пандемії COVID-19 російські чиновники висунули неправдиві звинувачення стосовно ролі НАТО у боротьбі проти COVID-19. На офіційному сайті НАТО було опубліковано основні міфи Росії про Альянс та коронавірус. Міф 1: COVID-19 зламає НАТО Факт: Понад 70 років НАТО забезпечує безпеку нашим країнам та людям, постійно адаптуючись до нових викликів. НАТО було створено для вирішення криз, і ми працюємо над тим, щоб у цієї кризи охорони здоров’я не було можливості стати кризою безпеки. Деякі наші цивільні та військові отримали позитивні результати на COVID-19, але основна політична та військова робота НАТО триває. Нашу здатність проводити операції це не порушить. Наші сили залишаються готовими, і наша найважливіша діяльність продовжується, зокрема, в наших багатонаціональних тактичних групах на сході Альянсу, у наших морських дислокаціях та місіях від Афганістану до Косова. Міф 2: НАТО не в змозі підтримати союзників у боротьбі проти COVID-19 Факт: НАТО відіграє свою роль у підтримці союзників у боротьбі проти COVID-19. Зокрема, це включає: авіаційну доставку медикаментів та обладнання, опрацювання запитів та пропозицій від союзників і партнерів щодо підтримки. Багато союзників, включаючи Чехію, Італію, Люксембург, Нідерланди, Північну Македонію, Румунію, Словаччину та Іспанію, скористалася цією підтримкою. На прохання союзників, Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Волтерс нині координує необхідну військову допомогу для боротьби з пандемією. Міф 3: COVID-19 – зброя, створена НАТО Факт: НАТО є оборонним Альянсом і служить для захисту майже 1 мільярда громадян. COVID-19 – «зоонотична» хвороба (передається від тварин до людей. – прим. авт.). Як підтвердила Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), усі наявні дані свідчать про те, що COVID-19 має природне походження у тварин і не є сконструйованим вірусом. ВООЗ уточнює, що цей новий вірус і захворювання були невідомими до початку спалаху в місті Ухань (Китай) у грудні 2019. Недавній аналіз вірусу не виявив жодних доказів того, що COVID-19 виготовлений в лабораторії або розроблений інженерним способом. Міф 4: Навчання НАТО поширюють вірус COVID-19 Факт: З моменту початку спалаху CIVID-19 НАТО вжило жорстких заходів щодо обмеження поширення вірусу і мінімізації ризиків для нашого персоналу. Деякі навчання НАТО та союзників були перенесені або скасовані. Це розумні заходи безпеки, оскільки безпека нашого персоналу є першочерговим завданням. Військовомедичний персонал НАТО залишається пильним. Вони контролюють будь-який потенційний вплив на війська НАТО, розгорнуті на операціях. НАТО продовжує оцінювати ситуацію і вживати всіх необхідних заходів щодо зменшення поширення вірусу. Це лише окремі яскраві приклади російської дезінформації, і їхній перелік далеко не повний. Сьогодні Північноатлантичний Альянс - фактично єдина система колективної безпеки, здатна ефективно стримати агресивну політику Росії на світовій арені. Добре розуміючи це, російські спеціальні підрозділи та служби, зокрема й ті, які залучені до гібридної агресії проти України, систематично поширюють в інформаційному просторі дезінформацію з метою дискредитації Північноатлантичного Альянсу. За умов гібридної війни об›єктивні факти з першоджерел та неупереджена правдива інформація мають винятково важливе значення.
Територія добра Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. Тарас Шевченко Руслан МИРОШНИЧЕНКО Історія з давніх часів була і залишається потужною зброєю за уми і серця людей. Князі, царі, королі примушували ченців переписувати літописи в угоду своїх владних інтересів та виправдання політики колонізації і пригнічення інших народів. Народ, який забував власну історію, з часом забував і свою мову, повністю брав на віру версію, нав’язану колонізаторами і згодом вже не уявляв собі світу без правління чужоземців… Так могло статися і з українцями. Могло б статися, якби не Воля до Свободи та самопожертва найкращих синів України в усі часи її Історії. Отже, знання історії свого народу, історії його боротьби з загарбниками стає нашим озброєнням інтелектуальним і дає основу для озброєння духовного. Історія починається з кожного з нас, її хід повністю залежить від наших дій, як наслідок нашого вибору, а вибір наш ґрунтується на цінностях. Основною цінністю українського народу завжди була і є – Воля! Воля до вільного самовиявлення, самовдосконалення, самопожертви. І той, хто зазіхає на це, отримає наш опір, бо, «Борітеся - поборете!».
Цікавою, у цьому контексті, є історія країн, які мають успішний досвід боротьби проти набагато сильнішого противника. Перше, що приходить на думку, – Фінляндія та її лідер Карл Густав Маннергейм, який писав: «Я вважав, що зробив усе можливе, щоб уберегти наш народ від війни. А коли стримувати її було вже годі, я взяв участь у боротьбі, очоливши Сили оборони, які, попри всі мої зусилля, були далеко не так добре споряджені, як мали б і могли б, однак, які завдяки готовності до самопожертви заради вітчизни, хоробрості та бойовій підготовці зуміли чинити опір наступальній армії великої держави так, що їхня міць і відвага здивували вісь світ.» Саме тому, дуже цінним і символічним є вручення Командуванню Сухопутних військ Збройних Сил України мемуарів Карла Густава Маннергейму українською громадською організацією «Корпус справедливості» і литовським фондом «Blue Yellow», які з початку російської агресії потужно допомагають нашій армії. Цей подарунок піде до бібліотек вищих військових навчальних закладів та ліцею імені Івана Богуна.Саме про важливість читання, критичного мислення та знання історії боротьби українського та інших народів з російською імперією в різних проявах, офіцери цивільно-військового співробітництва розповідають учням під час тематичних зустрічей, присвячених історії визвольних змагань українського народу минулого сторіччя та війни сьогодення, акцентуючи увагу дітей на історичні паралелі, актуальність уроків історії нашої боротьби. За період лютий–березень цього року нам вдалося провести десятки таких зустрічей майже у всіх регіонах України, включаючи і район проведення операції Об’єднаних сил. Унікальності цій праці додає активна участь авторів книг, художників, громадських активістів та ветеранів АТО – колишніх бійців добровольчих батальйонів. Так, постійним бійцем спільних просвітницьких десантів до шкіл став Герой України Володимир Жемчугов, жива легенда, знаменитий луганський партизан, який створив потужний опір в тилу противника на тимчасово окупованих територіяхЛуганської області. Його розповіді безцінні. До таких зустрічей ми запрошуємо курсантів Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які навчаються за спеціальністю «цивільно-військове співробітництво» та отримують практику організації заходів національно-патріотичного виховання дітей та юнацтва.Продовжуємо поповнювати бібліотечні фонди середніх навчальних закладів в Київській області та інших регіонах України, супроводжуючи наші візити теплими бесідами з дітьми та їхніми викладачами. Безцінними є зустрічі з авторами видань. У березні нам вдалося відвідати Броварський ліцей №3 разом із Максимом Курінним та Олександром Корешковим, авторами славнозвісного мальопису «Протистояння. Червоний терор», про який ми вже розповідали в минулому випуску нашого журналу. Діти мали унікальну нагоду в живу поспілкуватися з митцями, що, в умовах, карантину, влаштувати дуже важко. Отже, дякуємо Броварській міській раді за таку можливість! Для офіцерів цивільно-військового співробітництва Командування Сухопутних військ Збройних Сил України є неабиякою честю організовувати такі заходи!Користуючись нагодою, хочемо подякувати колективу державного підприємства «Центр захисту інформаційного простору України» Міністерства культури і інформаційної політики України за надану літературу, що зробило можливою реалізацію нашого проекту.
місто Львів, Героїв Майдану, 32 +38(099)421-80-54, +38(032)238-65-34 місто Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10 +38(048)263-76-60, +38(073)157-09-01 місто Житомир, Проспект Миру, 22 +38(041)248-30-50, +38(067)450-25-57, +38(093)450-25-57містоКиїв,вул.Ломоносова, 81+38(044)521-32-89містоХарків,вул. Кирпичова, 2 +38(093)000-72-28, +38(057)372 61-67 Національна академія сухопутних військ імені гетьмама Петра Сагайдачного Військова академія (м. Одеса) Житомирський військовий інститут імені Сергія Корольова Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка Киівський військовий ліцей імені Івана Богуна місто Київ, бульвар Лесі Українки, 25 +38(044)286-17-18
