Оборонний вісник №2/2017 by Defense bulletin

ЦЕНТР ВОЄННОЇ ПОЛiТИКИ та ПОЛiТИКИ БЕЗПЕКИ

оБоронний вiсник

№

2017

ЦЕНТР ВОЄННОЇ ПОЛiТИКИ та ПОЛiТИКИ БЕЗПЕКИ

оБоронний вiсник

№

2017

ЗМІСТ Актуально

Оборонна реформа: дороговказ до змін

Управління персоналом

Передплатний індекс: «Оборонний вісник»: 49893

За єдиними принципами

Перемогти бойовий стрес

Космічна галузь

Не зійти з орбіти

Засновник: Центр воєнної політики та політики безпеки Головний редактор: Гурак С.П. www.defpol.org.ua

Логістика НАТО

алгоритми оцінювання

Оцінка у бойових умовах

з тематичною вкладкою «Захист Вітчизни» 98013 Видається з 2010 року українською та російською мовами Свідоцтво про державну реєстрацію – КВ №17080-5850 від 18.10.2010 р. Загальний наклад – 2000 примірників Адреса ЦВППБ: 04080, Україна, м. Київ, вул. Оленівська 34-А, тел. 425-78-99 тел./факс 425-95-95 e-mail: info@defpol.org.ua Думки авторів публікацій «Оборонного вісника» не завжди збігаються з позицією редакції При використанні матеріалів посилання на «Оборонний вісник» обов’язкове

© Центр воєнної політики та політики безпеки ISSN 2306-6121 Редакційна колегія АРТЮХ В.М. — заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України в 20092012 роках, генерал-лейтенант, професор Національного університету оборони України, кандидат військових наук

ЛИТВИНЕНКО О.В. — заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, доктор політичних наук, старший науковий співробітник, професор

СЕМЕНЧЕНКО А.І. — директор Інституту вищих керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України, кандидат технічних наук, доктор наук з державного управління, професор

ЧЕПКОВ І.Б. — начальник Центрального науководослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, полковник, доктор технічних наук, професор

БОГДАНОВИЧ В.Ю. — доктор технічних наук, професор

МОСОВ С.П. — Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор військових наук, професор

СИТНИК Г.П. — завідувач кафедри національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України, доктор наук з державного управління, професор

ШУЛЯК П.І. — начальник Генерального штабу Збройних Сил України в 20012002 роках, генерал-полковник, кандидат військових наук, старший науковий співробітник

КОРЕНДОВИЧ В.С. — старший науковий співробітник, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

РОМАНЧЕНКО І.С. — начальник Центрального науководослідного інституту Збройних Сил України, генерал-лейтенант, доктор військових наук, професор

СОБКОВ В.Т. — начальник Головного штабу Збройних Сил України — перший заступник Міністра оборони України у 1992 році, генералполковник, професор

ШЕЛЕСТ Є.Ф. — генерал-лейтенант, кандидат військових наук

№2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

новини

Мі-14ПЛ: гроза підводних човнів Довідка Мі-14 (виріб «140», машина В-14, за кодифікацією НАТО: Haze — «Туман») — морський багатоцільовий вертоліт берегового базування Екіпаж:

4 особи Нормальна злітна маса:

13 400 кг Силова установка/Потужність:

2хТВЗ-117М/2х2000 л.с. Максимальна швидкість:

230 км/год Крейсерська швидкість:

210 км/год Бойовий радіус:

200 км Практична дальність:

800 км Практична стеля:

4 000 м Бойове навантаження:

2 000 кг

Компенсація за піднайом житла Міноборони виданий наказ №88 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік», в якому визначено розміри виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом житла. Так, з 1 січня 2017 року у місті Києві військовослужбовцям компенсується 3000 грн. на місяць; в обласних пунктах 2250 грн. на місяць; в інших населених пунктах — 1500 грн. на місяць. За наявності трьох і більше членів сім’ї зазначені розміри збільшуються в 1,5 рази.

ержавне підприємство «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» оголосило тендер на ремонт морського багатоцільового вертольоту берегового базування Мі-14ПЛ. Авіаремонтний завод освоїв технологію ремонту вертольотів Мі-14, які перебувають на озброєнні ВМС ЗС України. На ремонт вертольота Мі-14 в протичовновій модифікації виділено 13,2 мільйона гривень. Ресурс відремонтованих агрегатів повинен забезпечувати відпрацювання

Держвипробування «Барсу» Міністерство оборони України провело випробування броньованого автомобілю типу «Барс», за результатами яких буде прийнято рішення щодо можливості закупівлі цієї техніки для Збройних Сил України. На «Барсах» можуть бути встановлені різні бойові модулі. Крім того «Барс» може бути виконаний у розвідувальній модифікації (з комплексом наземної розвідки «Джеб» та комплексом РЕБ «Анклав»), а також у варіанті санітарноевакуаційного автомобіля.

вертольота до наступного капітального ремонту, який передбачається не раніше ніж через 8 років, або через рік, в разі зберігання на відкритих майданчиках і 500 годин польотів. Цього року планується модернізувати та відремонтувати близько 60 літаків і вертольотів Повітряних Сил, а також близько 30 одиниць техніки і озброєння радіотехнічних військ, закупити близько 400 новітніх зразків техніки зв’язку та радіотехнічного забезпечення польотів.

«Лелека» стає на крило У Державному наукововипробувальному центрі Збройних Сил України йдуть випробування вітчизняного безпілотного літального апарату «Лелека-100». Планується оцінити масогабаритні і аероергономічні показники БПЛА, а також можливості роботи оператора комплексу в екстремальних умовах. «Лелека-100» має сучасне авіаційне і радіоелектронне обладнання, виконує аеророзвідку на великих відстанях і є більш безшумним та невловимим для радарів на відміну від попередніх розробок.

Закупівля боєприпасів У 2017 році, згідно з держзамовленням, планується придбати для Збройних Сил України понад 3,5 млн. боєприпасів і набоїв різного призначення і майже 12 тис. зразків озброєння та техніки. У 2016 році державні підприємства передали Міністерству оборони України понад 154 тис. одиниць боєприпасів різного призначення, а також близько 14,5 тис. зразків озброєння та військової техніки, обладнання та майна.

№2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Нова партія «Дозор-Б» Державний концерн «Укроборонпром» виготовить нову партію бронемашин «Дозор-Б» для української армії завдяки фінансуванню в рамках державного оборонного замовлення держпідприємства «Львівський бронетанковий завод» (ЛБТЗ). У кооперації виробництва «Дозор-Б» задіяно 17 підприємств-учасників концерну та 86 інших вітчизняних підприємств. В минулому році потужності ЛБТЗ були завантажені лише на 12%,,а у листопаді був тимчасово введений скорочений режим роботи. У 2017 році завод повернувся до роботи в звичайному режимі. На сьогодні ЛБТЗ забезпечує, зокрема, ремонт і модернізацію танків Т-72 різної модифікації, інженерної бронетехніки ІМР-2, бронемашин розмінування БМР-2, броньованих пожежних машин ГПМ-72. У липні 2016 року ЛБТЗ також передав у зону бойових дій 10 одиниць нових ББМ «Дозор-Б-01», збірку яких у рамках міжнародної кооперації налагоджено на потужностях львівського підприємства. Бойова машина оснащена дизельним двигуном німецької фірми Deutz потужністю 190 л. с. з трансмісією американської компанії Allison. Кабінет Міністрів України в останніх числах грудня 2016 року надав 11 підприємствам військово-промислового комплексу держгарантії за внутрішніми кредитами на 2,928 млрд грн. Зокрема, одним з позичальників виступив ЛБТЗ, що залучив кредит на 460,6 млн грн.

Подолати проблеми Майже половина громадян вважають, що країна здатна вирішити проблеми та труднощі, але на це потрібно багато часу. Отже, розподіл відповідей на питання: «Як Ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?» виглядає наступним чином:

16,1%

47,3% Здатна подолати протягом найближчих кількох років Здатна подолати у більш віддаленій перспективі Не здатна

№2/2017

рмія США фінансуватиме створення Центру кібербезпеки для потреб Міністерства оборони України. Проект реалізується у зв’язку з занепокоєнням попередніми діями хакерських груп з Росії, що інспіровані Кремлем, як на території України, так і в інших країнах світу. Це перший проект, що презентує зусилля США та їх союзників по НАТО зі створення для Міністерства оборони України комплексної інформаційної системи, яка б поєднувала в собі можливості забезпечення кібербезпеки, управління військами та організації їх логістичного і медичного забезпечення. Контракт на здійснення робіт отримав відомий в США провайдер технологічних рішень корпорація Black Box.

Вартість контракту становить 22,7 млн. доларів. В рамках зазначеного контракту, Black Box здійснить розробку, постачання комплектуючих та обладнання, інсталяцію, налагодження та тестування необхідних для повноцінної роботи Центру систем — комплексної системи управління, контролю, зв’язку, комп’ютерізації та розвідки (C4I), а також систем медичного та логістичного забезпечення. Втім, це лише частина більш масштабного проекту під назвою Ukraine Security Assistance Initiative — Information Technology (USAI-IT). Реалізація проекту здійснюється в рамках підтримки урядом США зусиль України на шляху до повноцінного членства в НАТО.

15,8%

20,8%

Важко відповісти

Центр кібербезпеки

Дані: Центр Разумкова

«Україна дотримувалась і буде дотримуватися Мінських угод та робитиме все можливе задля деескалації ситуації до повного припинення вогню». Петро Порошенко, Президент України

Актуально

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Оборонна реформа: дороговказ до змін

Майже півроку за Планом дій, затвердженим 15 серпня 2016 року Міністром оборони України, реалізується Дорожня карта оборонної реформи в Україні. В її основі фактично лежить місія щодо забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу та формування умов для вступу в НАТО, визначені стратегічні цілі їх досягнення в сучасних умовах Тимошенко Р.І., генерал-майор, доктор військових наук, старший науковий співробітник, начальник центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

собливість оборонного реформування полягає в тому, що ця реформа проводиться в умовах складної воєнно-політичної, оперативно-стратегічної та економічної обстановки, яка продовжує ускладнюватися внаслідок збройної агресії Росії проти України, окупації Криму. В умовах комплексного характеру російської агресії та широкого спектру впливу на національну безпеку Украї-

Саганюк Ф.В., кандидат юридичних наук, доцент, провідний науковий співробітник центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, полковник у відставці

Мірошниченко В.Я., старший науковий співробітник центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, полковник запасу

ни, як підкреслив Президент України, особливого значення набуває остаточне формування сектора безпеки і оборони та його подальший розвиток. Забезпечення у межах цього функціонального об’єднання координованості дій усіх його складових, ефективного використання їх спроможностей і ресурсів ним названо однією з головних умов успішного протистояння агресивній політиці Росії.

Іншою проблемою Президент України назвав відсутність теоретичних розробок засад спільного застосування різновідомчих сил і засобів при захисті національних цінностей та інтересів і в Антитерористичній операції. Тут виявлена потреба опрацювання питання керівництва силами безпеки і оборони у різноманітних кризових ситуаціях, особливо воєнного характеру. Для виконання цих завдань, як на№2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Особливість оборонного реформування полягає в тому, що ця реформа проводиться в умовах складної воєннополітичної, оперативностратегічної та економічної обстановки»

голосив 8 грудня 2016 року Міністр оборони України генерал армії України С. Полторак під час зустрічі з представниками військово-дипломатичного корпусу, міжнародних організацій акредитованих в Україні, а також з іноземними радниками при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України, оборонна реформа є незворотною. Першочерговим завданням на 2017 рік він назвав реалізацію Плану дій щодо впровадження оборонної реформи у 2016-2020 роках. У пріоритеті — розвиток Сил спеціальних операцій і відновлення спроможностей ВМС, справності озброєння та військової техніки Сухопутних військ і Повітряних Сил, забезпечення повноцінної бойової підготовки військ, а також створення ефективної системи логістики і стандартизації. Аналіз напрацьованих рішень Міністерства оборони у цьому напрямі свідчить про те, що левова їх частка припадає лише на Збройні Сили. У той час відповідно до Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженої Указом Президента Украї№2/2017

ни від 14 березня 2016 року №92/2016, Міноборони і Збройні Сили визначені головними відповідальними за організацію планування, реагування на загрози усіх складових сил оборони для забезпечення оборони країни, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Саме в цьому полягає мета згаданого Плану дій. Очікуваним її результатом визначено створення за принципами та стандартами, прийнятими в державах-членах НАТО, ефективних, мобільних, оснащених сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою сил оборони зразка 2020 року, здатних гарантовано забезпечити таку оборону. Як досягти цього результату? Це питання цікавить не залишає керівників, які бажають мати відчутний успіх. З огляду на гібридну російську агресію, що невпинно продовжується та не дає нам іншого шансу для «виживання», проведення вчасних відчутних змін, особливо у оборонній сфері, є нагальною потребою. Зміни — це закон життя, переконував 35-й Президент США Джон Кеннеді. А той, хто звернений тільки у минуле або в сучасність, засте-

рігав він, неодмінно втратить майбутнє. «Нічого так важко не здійснюється, і ніщо не викликає стільки сумнівів в успіху та не є настільки небезпечним у поводженні, як встановлення нового порядку. У кожного нововведення є запеклі вороги, яким добре жилося по-старому, і мляві прибічники, що не впевнені, чи зможуть вони жити поновому», — стверджував великий Макіавеллі. Серед них і так звані технічні «смотрящі». А тут важливо врахувати і набутий досвід. Багато вчених зі світовим ім’ям працювали над дослідженням феномену необхідності «змін» для подальшого розвитку. Наведемо лише декілька досліджень. Зокрема, модель змін німецькоамериканського психолога Курта Цадека Левіна. У 1947 році він запропонував триступеневу теорію змін: розмороження, трансформація, замороження. 1-й етап (розмороження) стосується підготовки до змін, усвідомлення їх необхідності, підготовки до виходу із зони комфорту. Але чим гостріше відчувається необхідність у змінах і чим нагальнішою є у них потреба, тим вищою настає мотивація, щоб їх здійснювати. Розмороження і психологічне налаштування на зміни є попереднім зважуванням усіх «за» і «проти» та вирішенням питання, чи переважають аргументи «за». Це — основа того, що Курт Левін назвав «аналізом силових полів», тобто розгляд факторів на користь здійснення змін або проти їх впровадження. До змін слід вдатися тоді, доказував він, коли аргументи «за» переважають аргументи «проти». Зазначений етап складається із заохочення себе, свого колективу або цілої організації до здійснення змін. 2-й етап (трансформація). Левін вважав зміни не подією, а процесом, запропонувавши термін «трансформація». Це внутрішній рух, внутрішнє перетворення як реакція на зміни і пристосування до нового способу існування. Трансформація — непростий процес, оскільки людям слід ознайомитися з феноменом змін, зрозуміти його і на-

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

вчитися з ним працювати. Дуже важливу роль тут відіграє підтримка: навчання, тренінги і позитивне ставлення до помилок як до складової процесу. Використовуються рольові моделі, заохочення людей до розробки самостійних рішень, постійне проговорення і формулювання чіткої картини бажаних змін, а також привертається увага до вигод від реалізації планів, завдяки чому в людей не втрачається розуміння мети прикладання зусиль. 3-й етап (замороження). Цей етап Левін розглядав як формування стабільності після здійснення змін. Зміни приймаються та стають новою нормою. Встановлюються нові зв’язки між людьми, співробітники звикають до нових практик. Але для цього має пройти певний час. Вимога «замороження» не відповідає сучасним уявленням про зміни як безперервний, іноді хаотичний процес, що вимагає надзвичайної гнучкості. Левін зазначав, що «зміни, спрямовані на підвищення продуктивності праці колективу, часто носять короткочасний характер. Після закінчення дії «допінгу» колектив невдовзі скочується у свій звичний стан. Це показує, що недостатньо поставити за мету запланованих змін підвищення продуктивності праці. Слід, натомість, формулювати завдання як перехід на новий рівень продуктивності або утримання нового рівня протягом окресленого періоду». Неабиякий інтерес для розв’язання цих проблем у науковців викликають і публікації видатного фахівця сучасності професора гарвардської школи бізнесу Джона П. Коттера. Його ідеями та розробками широко користуються у світі, у тому числі і стосовно розвитку об’єднаних оборонних спроможностей держави. Прикладом такого використання слугує фінальний звіт спеціальної групи фахівців, що працювали над удосконаленням системи стратегічного планування, ресурсного забезпечення та їх використанням для розвитку відповідних об’єднаних спроможностей Міністерства оборони США. Увесь процес змін за Дж. Коттером має вісім послідовних стадій: А) стадія розмороження: 1) уселення людям відчуття необхідності проведення змін; 2) створення команди реформаторів для управління змінами; 3) постановка кінцевих цілей та розробка стратегії змін; 4) пропаганда бачення майбутнього; 5) широке делегування повноважень на максимально низький рівень субординації; 6) забезпечення швидких відчутних успіхів; В) Стадія змін (трансформації)

7) закріплення досягнутих успіхів та перехід до наступних задач; С) Стадія замороження 8) укорінювання змін у корпоративній культурі. При цьому Дж. Коттер застережує, що у кожній наведеній стадії діяльності, одна із восьми помилок, які можуть зірвати успіх та мати досить серйозні наслідки: помилка №1: надмірна самозаспокійливість. Буває так, що до початку проведення змін у керівників та персоналу ще немає достатнього розуміння безперечної необхідності змін. Це має фатальні наслідки, оскільки надлишкова самозаспокійливість завжди перешкоджає досягненню цілей перебудови; помилка №2: невміння створювати достатньо впливову команду реформаторів. Для успішного проведення структурної перебудови характерно, що президент компанії (найвищий керівник структури), керівник підрозділу чи начальник відділу та ще п’ять чи п’ятнадцять чоловік, активних прихильників ідеї удосконалення роботи організації, мають працювати разом як одна команда; помилка №3: недооцінка вміння формулювати кінцеві цілі. Всякий раз коли ви не можете за п’ять хвилин описати ту перспективу, що визначає та направляє конкретні програми модернізації і не знаходите у слухачів розуміння та зацікавленості, — знайте, що вас чекають великі неприємності; помилка №4: відставання пропаганди бачення майбутнього в 10, 100 і більше разів.

Агітувати за зміни можна і словом і ділом. Нічого не дискредитує ідею реформування сильніше, ніж поведінка відповідальних працівників (керівників), що суперечать тому, що вони самі проповідують на словах. Найбільшу шкоду довірі працівників щодо плану змін надають дії керівників, що здійснюються в розріз з концепцією змін. Із цього правила випливають важливі висновки: 1) допоки провідні керівники своєю поведінкою не стануть втілювати нові ідеї, переконати службовців у їх справедливості та привабливості не просто, а інколи і неможливо; 2) навіть, якщо пропаганда нових ідей просувається успішно, необхідно постійно тримати в полі зору поведінку старших менеджерів, щоб виявляти та негайно усунути розбіжності між їхніми словами та діями; помилка № 5: пасувати перед перешкодами, тим самим дозволяти блокувати нове бачення. Нові починання набагато рідше вдаються, якщо службовці, навіть, якщо є розуміння необхідності реформ, відчувають себе безсильними перед величезними перешкодами на цьому шляху. У деяких випадках такі «дорожні затори» існують лише в їх уяві, і задача постає в тому, щоб запевнити цих людей у відсутності дійсних перешкод. Кожен раз, коли енергійні та сповнені самих найкращих намірів керівники ухиляються від боротьби з перешкодами, це обов’язково позначається на готовності службовців працювати для змін; помилка №6: відсутність відчуття швидких успіхів. Існує ризик втрати темпу пере№2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Пріоритетні напрямки оборонної реформи у 2016-2020 роках — це розвиток Сил спеціальних операцій і відновлення спроможностей ВМС, справності озброєння та військової техніки Сухопутних військ і Повітряних Сил, забезпечення повноцінної бойової підготовки військ»

творень, якщо одночасно не ставити короткострокові задачі, що дають відчутний (помітний) результат; помилка №7: передчасне святкування перемоги. Поки зміни ще не стали невід’ємною частиною корпоративної культури (на що може знадобитись від трьох до десяти років), доля нових принципів діяльності організації «висить на волосині», так як може взяти верх стара традиція; помилка №8: зміни не укоріняються в корпоративній культурі. Зміни в житті організації укореняються лише тоді, коли стають повсякденною звичкою, способом існування на робочому місці, коли входять в «плоть та кров» не тільки у виробничі підрозділи, а і в управління організації. До тих пір, допоки новий стиль поведінки не стане в організації загально признаним, не перетвориться в норму, якої добровільно дотримуються співробітники, він кожного разу буде деградувати, як тільки зупиняється процес реформування. Перелічені помилки не фатальні. Якщо знати про ймовірність їх настання і завчасно діяти вміло щодо їх відвернення, то можливо уникнути похибки, чи значною мірою пом’якшити їх негативні наслідки. Говорячи про проблемні аспекти оборонного планування у період трансформації, варто зважити на те, як застерігає незалежний консультант компанії «GG Consulting» Глін Грант, що трансформація не повинна зводитися виключно до озброєння, підрозділів та №2/2017

процесів. Вона полягає також у зміні характеру та способу мислення особливо управлінського складу. Вона міститься у культурі, цінностях та ідеях. У журналі «Гарвардський діловий огляд» (Harvard Business Review) 2011 року наведена цифра 70%. Це частка всіх ініціатив стосовно змін, що зазнає невдачі. Про це свідчить, зокрема більшість оборонних оглядів управлінських військ (сил), де успішної їх трансформації майже не відбулось. Тут хочеться окреслити модель, яка допоможе зробити так, щоб ці зміни стали хоча б частиною 30% успішних спроб. Практика підтверджує, що трансформації здебільшого зазнають невдачі через хибне зосередження уваги на процесах і структурах замість концентрації уваги на мисленні, віруваннях, переконаннях та відношенні до тих чи інших явищ. Ключем до успіху у оборонній реформі може стати розуміння власної культури. Тут варто згадати роботи двох провідних вчених — Е. Шейна та Г. Хофстеда щодо управління організаційною культурою. Поняття «культура» у спрощеному вигляді можна описати як спосіб мислення та поведінки. Отже, для забезпечення більш ефективного впровадження та реалізації оборонної реформи в Україні доцільно: • розробити та прийняти, насамперед За-

кон України «Про сектор безпеки і оборони України», що рекомендовано постановою Верховної Ради України від 05.07.12 №і5086-VI, а також Закон України «Про планування в секторі безпеки і оборони України»; • розробити і прийняти встановленим порядком відповідний нормативно-правовий акт загальнодержавного рівня «Про організацію та здійснення стратегічного планування в секторі безпеки і оборони України», та відповідні методичні рекомендації щодо його реалізації і виконання; • організувати роботу щодо вдосконалення спільної функціональної діяльності складових сил оборони у конкретній обстановці та кризових ситуаціях, як це, наприклад визначено у функціональних стратегіях та планах США, Республіки Польща тощо; • підвищити фаховий рівень керівників усіх рівнів та особового складу, створивши консолідовану, більш ефективну систему їх підготовки та призначення кадрів. З метою досягнення окресленої місії оборонної реформи, керівникам усіх рівнів варто вносити у корпоративну культуру організацій (підрозділів) розуміння необхідності передбачених нею змін, а у повсякденній діяльності користуватися уже наявними класичними напрацюваннями згаданих науковців із світовим ім’ям щодо порядку виконання та забезпечення таких змін, уникаючи допущення описаних ними помилок.

Управління персоналом

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

№2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Різні стресогенні чинники негативно впливають як на військових, котрі безпосередньо брали участь у бойових діях понад 6 місяців, так і на тих, хто у боях не був, але досить тривалий час виконував завдання в зоні проведення АТО

Перемогти бойовий стрес №2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Вєтров В.І., заслужений працівник освіти України, кандидат військових наук, доцент, провідний науковий співробітник

стабільній ситуації він може складати роки, а у кризовій ситуації скорочується до місяців або навіть тижнів, діб, часів, що призводить до необхідності прийняття миттєвих «ризикових» рішень. Тому кризова ситуація вимагає посилення гнучкості стратегії та оцінювання ситуації при прийнятті рішень, вимагає концентрації зусиль на важливих напрямках діяльності. Поняття «криза» тісно пов’язане з поняттям «ризик», який тою чи іншою мірою впливає на прийняття будь-якого рішення, у тому числі й у питаннях кадрового менеджменту, управлінні персоналом. При прийнятті «ризикового» кадрового рішення в умовах відсутності кризи наслідки результатів рішення сприймаються гострішими, ніж при кризовій ситуації. Історія має багато прикладів про наслідки кризових ситуації у суспільстві не лише с точки зору майбутніх негативних відносин між суб’єктами, а й позитивних наслідків для однієї з сторін (швидкий розвиток промисловості після закінчення кризової ситуації, виникнення нових організацій, структур за рахунок мобілізації виробничих та людських ресурсів тощо). Існує великий перелік природних кризових ситуацій (землетруси, цунамі, повінни, торнадо тощо). Кризові ситуації, крім природних, можуть виникати: • між державами на політичному або воєнному рівні; • між військами у бойових діях; • між особами — з виробничих або побутових питань. Кожна з кризових ситуацій має свої особливості, перш за все масштабами та наслідками, а також причинами. Причинами кризових ситуацій між державами можуть бути: 1) для розвинутих країн — постійна боротьба за природні ресурси, ринки збуту товарів, найвищий рівень впливу у світі. 2) для країн, які розвиваються — спроба прискорити свій розвиток з метою заняття свого самостійного але вищого прошарку у світі за рахунок сусідів та їх досягнення. 3) для відсталих країн — кризові ситуації виникають через їх бажання піднятися між іншими такими ж відсталими країнами за

Штанько В.В., старший науковий співробітник

рахунок пограбування сусідів або спроба відібрати у них якісь природні цінності через свою бідність або за рахунок використання таких слабких країн розвинутими країнами для досягнення своїх геополітичних цілей. Війна є, як правило, спробою вирішити кризову ситуацію в окремій країні або регіоні світу. Кризові ситуації між військами у бойових діях виникають після термінової стабільності через недостатню кількість сил та засобів для ведення активних бойових дій й прагненням досягнення перемоги при поповненні ресурсів або у ході бойових дій при виникненні можливості поразки. Бойові дії у миротворчих операціях або на своїй території у рамках антитерористичної операції вже є кризова ситуація для країни, населення, персоналу збройних сил, окремого військовослужбовця в залежності від поставлених цілей (відбиття нападу, забезпечення порядку у державі, в регіоні, місті, знищення терористів, визволення заручників) та завдань (розвідка, засідка, патрулювання, бойове чергування з використанням зразків озброєння або охоронна служба).

Вранешич О.В., науковий співробітник

• • • • • • •

•

У якості основних загальних рис сучасних бойових дій за досвідом проведення АТО необхідно відокремити наступне: бойові дії впливають на всі сфери виробництва, суспільства та життя людини; широке використання інформаційного впливу на суспільство та протидія йому; спроба порушення дій керівництва збройними силами, керівництва регіонів та держави у цілому; руйнування об’єктів забезпечення життєдіяльності населення; наявність неконтактних (ракетних, артилерійських, радіотехнічних) дій без широкого застосування людських мас; можливість залучення нових високоефективних зразків військового озброєння та техніки; відсутність чітких рубежів та ліній стикання між сторонами та наявність великої кількості пунктів перетікання населення з одного боку на інший; застосування маневрених дій спеціально підготовленими малими групами та підрозділами (розвідувальне диверсійними групами);

№2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

•

участь у бойових діях неофіційних озброєних формувань; • вимушене відволікання великих засобів та сил для забезпечення безпеки на маршрутах пересування, охорони позицій та об’єктів. • складність морально-психологічної обстановки в якій діють підрозділи та військовослужбовці. Саме складність морально-психологічної обстановки є одним з головних показників, який впливає на якість та результативність виконання службових функцій та бойових завдань персоналом, залученим для виконання цілей миротворчих та антитерористичних операції. А результатом цієї складності є наявність стресу, як надмірного рівня психологічної напруги. Стрес — явище, яке часто-густо зустрічається у бутті та діяльності людини, особливо військової в умовах бойових дій. Від цього явища у значній мірі залежіть поведінка військовослужбовця та результат його діяльності. Стрес є невід’ємною частиною людського існування, тому командирам потрібно навчитися розрізняти допустиму і занадто велику міру його рівня, за допомогою штатних психологів та існуючих методів. Незначні стреси неминучі і нешкідливі. Саме надмірний стрес створює проблеми для військовослужбовця та підрозділу. Якщо ми проглянемо перелік життєвих ситуацій і подій, здатних викли-

№2/2017

кати стрес, то побачимо, що деякі з них є позитивними та сприятливо впливають на наше життя, але в умовах ведення бойових дій частіше, навіть постійно на військовослужбовця впливають негативні ситуації, він завжди знаходиться під впливом негативних факторів — небезпечність для свого життя, життя іншого військовослужбовця, необхідність виконання небезпечних завдань бойової обстановки. В зв’язку з цим людині необхідні хороші адаптаційні здібності, які допоможуть пережити найважчі життєві ситуації, вистояти в найжорсткіших життєвих випробуваннях. Американські фахівці провели масштабний експеримент, до якого залучили велику кількість добровольців — чоловіків та жінок у віці від 18 до 30 років. Експеримент показав значний рівень впливу стресової ситуації на зір військовослужбовця — людина може не побачити того, що у нормальній ситуації побачить одразу. Виявлено істотний негативний вплив різних стресогенних чинників, як на військових, які приймали безпосередньо участь у бойових діях та перебували в зоні проведення АТО понад 6 місяців, так і на тих, які участь у бойових діях не брали, але досить тривалий час виконували завдання в зоні проведення АТО. Найбільш стресогенними, виявилися такі чинники: • «страх полону»; • «захоплення у полон бойових побратимів, товаришів»; • «події в результаті яких постраждали честь і достоїнство»; • «ситуації, які загрожують життю та фізичній цілісності»; • «помилки командування»; • «поранення, контузії, каліцтва»; • «випадки загибелі мирних громадян, побратимів»; • «побоювання, страх власної загибелі»; • «досвід невдалих дій»; • «стресори морального характеру»;

•

«контакт з великою кількістю поранених». При цьому, для військовослужбовців, які не брали участь у бойових діях, істотно більш вираженим є вплив таких факторів як: • «ситуації, які загрожують життю та фізичній цілісності»; • «погані гігієнічні умови»; • «помилки командування»; • «стресори морального характеру»; • «випадки загибелі мирних громадян, побратимів»; • «вигляд трупів, крові». Доречним вважається навести основні поняття, які визначають базові стани та явища у полі об’єкту. Бойовий стрес — • багаторівневий процес адаптаційної активності організму людини в умовах бойової обстановки, який супроводжується напруженням механізмів реактивної саморегуляції та закріпленням специфічних психофізіологічних змін, які необхідні для пристосування. Завдяки стресовому механізму закріплюються емоційно-поведінкові навички та стереотипи, необхідні для збереження життя. Водночас, бойовий стрес є патологічним дестабілізаційним станом, що вичерпує функціональний резерв організму, збільшує ризик дезінтеграції психічної дії та стійких самото-вегетативних дисфункцій. Бойова психічна травма (БПТ) — • патологічний стан центральної нервової системи, що виникає внаслідок впливу бойових стресових чинників та зумовлює регулювання поведінки постраждалої особи через патофізіологічні механізми. Внаслідок психотравмування відбувається накопичення змін у структурі центральної нервової системи, наростання специфічних особистої дисгармонії та готовності до психопатологічного синдромоутворення. Постравматичний стресовий розлад як форма БПТ — • відповідна реакція на надмірні емоційні подразники, на фактичну стресову ситуацію, що відбулася, і виходить за межі звичайного людського досвіду. ПТСР виникає як

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Перебуваючи під інтенсивним впливом психотравмуючих чинників бойового середовища, військовослужбовець може отримати розлади психіки різного ступеня важкості» відстрочена або затяжна реакція на кризову подію чи ситуацію загрозливого або катастрофічного характеру та може спровокувати виникнення в будь-якого військовослужбовця. Травми психіки призводять до порушення діяльності нервової системи та організму в цілому, що спричиняє загальну дезорганізацію поведінки, гальмування перебігу нервових процесів, неадекватні реакції на різкі несподівані подразники. Можливі зниження працездатності, розпорошення уваги, звуження її обсягу, помилки у сприйнятті, провали пам’яті, імпульсивні дії, а також утома (перевтомлення). Через некритичність і нездатність реально оцінити обстановку та власні можливості, військовослужбовці часто роблять помилки в досить простих ситуаціях, що несприятливо позначається на діях, наприклад, обслуг, екіпажів, бойових розрахунків тощо. Медико-психологічні дослідження свідчать, що зниження працездатності в екстремальних умовах насамперед пов’язано з індивідуальними психологічними й фізіологічними особливостями людини. Так, під час проведення шостої хвилі мобілізації, військові психологи під час роботи у навчальних центрах вже після висновків військоволікарських комісії військкоматів визнали непридатними до військової служби понад 2000 мобілізованих. Ці дані дозволяють стверджувати, що ступінь чутливості військовослужбовців до впливу психотравмуючих факторів значною мірою залежить від особистісних особливостей, віку та наявності досвіду діяльності у складних умовах бойової обстановки. Таким чином, за результатами дослідження встановлено, що психологічні травми та розлади виникають на всіх стадіях бою, якщо сила впливу факторів бойової обстановки перевищує захисні можливості організму особистості, тому кожен командир (начальник) та офіцер структур по роботі з особовим складом повинен знати і враховувати, що основою більшості психічних травм та розладів є хронічне нервово-псизхічне та фізичне навантаження особового складу. Кризова ситуація для людини — це стан, що характеризується граничним загостренням обставин, за якими наростає реальна загроза небезпеки для

життя і службової діяльності військовослужбовців (підрозділів). З метою вивчення діяльності військовослужбовця в умовах кризової ситуації необхідно мати на увазі предметний зміст діяльності взагалі. Предметний зміст діяльності — це предметні моменти діяльності: мотив — • предмет, на який спрямована діяльність, або предмет потреби (відповідальність за підтримку миру, патріотизм) мета — • формулювання результату діяльності (підтримка миру, відбиття нападу, визволення заручників, затримка або знищення терористів,), способи досягнення мети (патрулювання, охорона, бойові дії). Мета, дана в певних умовах, являє собою завдання діяльності. Кожний з виділених компонентів характеризується своїми особливостями та взаєминами між собою (ці взаємини досить рухливі) і найтіснішим образом пов’язані із трьома типами специфічних «одиниць», складових структури діяльності, які становлять: 1) окрема (особлива) діяльність, що може бути виділена за критерієм мотивів, які її спонукають, у даному випадку військова служба; 2) дії-процеси, що підкоряються свідомо поставленим цілям — бойові дії. Такі «одиниці» можуть бути відносно самостійними та входити в різні види діяльності; 3) операції — способи здійснення дій, безпосередньо залежать від умов досягнення конкретних цілей (наступ, оборона, патрулювання, охорона); виконання завдань, що здійснюється за допомогою дій та операцій. При розгляді процесу вивчення діяльності необхідно враховувати наступні функціональні блоки: • мотивів діяльності, • цілей діяльності, • програми діяльності, • прийняття рішень, • підсистеми діяльністно- (професійно) важливих якостей. Перераховані функціональні блоки виділені в якості складової системи діяльності з тієї причини, що відображені в них структури є основними компонентами реальної діяльності. На підставі саме таких підходів необхідно розглядати реальні кризові ситуації як особливі умові діяльності військовослужбовців (військових підрозділів).

Сучасні локальні війни, миротворчі та антитерористичні операції вже давно вимагають зміни правил ведення бойових дій в таких умовах та врахування особливостей поведінки військовослужбовців при виконанні бойових завдань та службових функцій. Відповідно, повинні змінюватися і підходи до оцінки результатів діяльності, оцінки особистих якостей військовослужбовця, кандидатів (призваних, мобілізованих, контрактників) на військову службу та системи їх підготовки. Практика ведення бойових дій довела, що не кожен військовослужбовець безболісно для свого здоров’я зносить екстремальні умови бою (кризові ситуації). Перебуваючи під інтенсивним впливом психотравмуючих чинників бойового середовища, військовослужбовець може отримати розлади психіки різного ступеня важкості. Зазвичай це призводить до часткової або повної втрати боєздатності. Причому кількість військовослужбовців, які можуть постраждати від розладів психіки, може бути достатньо великою. Свого часу для визначення поведінки солдатів і офіцерів в реальних бойових умовах американський генерал Маршалл провів опитування се№2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

ред ветеранів Другої світової війни, які воювали в бойових піхотних частинах. Результати виявилися несподіваними. Лише 25% солдатів і офіцерів бойових піхотних частин армії США під час бою стріляли в бік противника, і тільки 2%, при цьому, свідомо цілилися. Аналогічна картина склалася і у ВПС: понад 50% збитих американськими пілотами літаків противника припадало на 1% льотчиків. Також опитування доводять, що приблизно у 25% військовослужбовців перед боєм може статись тимчасовий параліч руки або вказівного пальця. При чому, якщо людина лівша й повинна стріляти лівою рукою, то параліч сковував саме її. Тобто саме ту руку і той палець, які необхідні для стрільби. Це підтверджується і фактами з АТО. Крім того в умовах кризової ситуації збільшується кількість: • міжособистісних конфліктів, які бувають наслідками специфіки військової діяльності та військово-соціальною взаємодією, індивідуальних адаптаційних труднощів до умов військової служби; • труднощів або негативних результатів виконання конкретних службових завдань; • випадків порушень статутних взаємовідносин між військовослужбовцями та інші №2/2017

міжособистісні конфлікти зі своїми безпосередніми начальниками (підлеглими); • конфліктів між військовослужбовцями (групами військовослужбовців), що зумовлені етнічним підґрунтям. Досвід війн, збройних конфліктів, проведення часткової мобілізації та ведення бойових дій під час Антитерористичної операції на Сході України свідчить про те, що в особливий період виникає багато кризових ситуацій, які небезпечно впливають на службову діяльність військовослужбовців та підрозділів, а також знижують їх боєздатність. Задля аналізу впливу кризових ситуацій на службову діяльність військовослужбовців було проведено опитування слухачів (учасників АТО) денної та заочної форм навчання Національного університету оборони України імені Івана Черняховського та відпрацьований аналіз проведення морально-психологічного забезпечення персоналу у зоні АТО Академією Сухопутних військ ім. П.Сагайдачного. Є чудова стаття Капосльоз Г.В., Синишина В.М та Розумного О.Д. «Особливості взаємозв’язку самооцінки офіцерами готовності приймати рішення в особливих умовах та результативності діяльності в несприятливих ситуаціях»,

котра аналізує результати обстеження офіцерів, які брали участь в АТО. Основними показниками оцінювання успішності діяльності офіцерів в зоні АТО визначено: • «готовність керувати бойовим застосуванням підрозділу»; • «організовувати взаємодію з місцевим населенням, органами місцевого самоврядування, волонтерами»; • «виконувати обов’язки за суміжною спеціальністю та вищою посадою»; • «працювати с особовим складом». Під час опитування офіцерів, які брали участь в АТО, та проведення аналізу отриманих результатів, встановлено значимі взаємозв’язки між самооцінкою готовності приймати рішення та самооцінкою успішності виконання службово-бойових задач. Викладений матеріал в цій статті дозволяє запропонувати комплексний підхід щодо підвищення результативності службовобойової (в несприятливих ситуаціях) діяльності, що поєднує процеси набуття офіцерами знань, навичок та вмінь (компетентностей) виконання службово-бойових функцій та їх психологічної підготовки щодо прийняття рішень в особливих умовах. Оскільки сучасна система військової освіти України зосереджена на формуванні у офіцерів компетентностей виконання службово-бойових функцій (і ці питання досить детально аналізуються у публікаціях з педагогічних наук) зупинимося на деяких пропозиціях щодо психологічної підготовки офіцерів до прийняття рішення в особливих умовах. Психологічну підготовку офіцерів до прийняття рішення в особливих умовах доцільно проводити на трьох рівнях: 1) на фізіологічному рівні за певних умов є допустимим використання апаратурних, медикаментозних, хімічних засобів зміни функціонального стану суб’єкта з метою оптимізації процесу розв’язання задач; доцільно застосовувати психофізіологічні методи регуляції: електро-, лазеропунктура, масаж тощо; 2) на психічному (емоційно-образному) рівні використання методів психологічної саморегуляції дозволить досягти оптимальних показників емоційного збудження та усвідомлення свого стану; створення установки на виконання конкретного завдання, у загальному плані, також сприятиме підвищенню оптимального рівня збудження та усвідомлення свого стану; 3) на психологічному (когнітивно-знаковому) рівні застосування існуючих та розробка нових тренувальних вправ, завдань та тренінгових програм (з використанням відкритих

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

задач) сприятиме розвитку можливостей офіцерів продукувати множину варіантів розв’язання; теми в яких розглядається прийняття рішення офіцером пропонується викладати наступним чином: практичне заняття (постановка завдання, пошук максимальної кількості варіантів розв’язання), лекція (на фоні практичного заняття розглядається теоретична база технології вибору серед варіантів), семінар. Задля аналізу впливу кризових ситуацій на службову діяльність військовослужбовців було створено робочу групу та проведено опитування слухачів денної та заочної форм навчання Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (учасників АТО). До опитування залучались 76 слухачів від майора до полковника та їм

рівних, представники майже усіх родів військ, спеціальних військ, які брали безпосередню участь в АТО. Результати опитування наведені в табл. 1. Найбільш негативними ситуаціями, що впливають на службову діяльність (а саме виконання завдань) респонденти визначили такі: 1. небезпека (усвідомлена загроза життю, здоров’ю військовослужбовців) — 69 (91%); 2. стан простої втоми — 66 (87%); 3. новизна (нестандартність) обстановки — 65 (86%); 4. несподіваність — 58 (76%); 5. стан тривоги (відчуття тривоги) — 56 (74%); Табл. 1

Результати опитування щодо переліку критеріїв у службовій діяльності військовослужбовців під час виконання завдань в зоні АТО Перелік критеріїв при імовірних кризових ситуацій у № службовій діяльності військовослужбовців під час викоз/п нання завдань в зоні АТО

Кількість респондентів (так)

Місце

Небезпека (усвідомлена загроза життю, здоров’ю військовослужбовців)

Стан простої втоми військовослужбовців

Новизна (нестандартність) обстановки

Несподіваність

Стан тривоги (відчуття тривоги)

Невизначеність (відсутність або суперечливість інформації про противника і характер його дій)

Дефіцит часу (на оцінювання обстановки і прийняття рішення)

Тривале перебування військовослужбовців в зоні АТО

Дискомфорт

10.

Небезпечна конфронтація з місцевим населенням

11.

Стан бойової втоми військовослужбовців

12.

Загроза бути захопленим противником в полон

13.

Невпевненість у надійності зброї, військової техніки та недостатня оснащеність

14.

Негативний інформаційно-психологічний вплив противника на військовослужбовців

15.

Загроза оточення підрозділу (військової частини) противником

16.

Чинники ізоляції (при діях у відриві від основних сил, знаходження в ізольованих укриттях)

17.

Усвідомлення неповноцінності своєї професійної підготовки

18.

Внутрішня психологічна неготовність військовослужбовців до адекватних дій по відношенню до агресора

19.

Відсутність довіри військовослужбовців до командування

20.

Стан нав’язливих ідей військовослужбовців

21.

Стан потьмарення свідомості військовослужбовців

6. невизначеність (відсутність або суперечливість інформації про противника і характер його дій) — 51 (67%); 7. дефіцит часу (на оцінювання обстановки і прийняття рішення ) — 49 (64%); 8. тривале перебування військовослужбовців в зоні АТО (більше року) — 47, (62%); 9. дискомфорт — 43 (57%): Більш повна картина з’явиться, якщо ми розглянемо критерії між різними профілями діяльності, а саме посади командного профілю діяльності та посади штабного профілю діяльності (Табл. 2). Дані, що наведені в таблиці 2, та заслуговують найбільшого розгляду, ми зобразили графічно: • №5 — стан тривоги; • №9 — дискомфорт; • №10 — небезпечна конфронтація з місцевим населенням; • №16 — чинники ізоляції (при діях у відриві від основних сил, знаходження в ізольованих укриттях). Ця важлива і дуже помітна різниця наводить на думку на ступень відповідальності між командним профілем діяльності та штабним профілем діяльності. Проведений аналіз свідчить, що за перший рік проведення АТО втрати військовослужбовців складали: • безповоротні — 1714 військовослужбовців, в т.ч.: бойові — 1270, не бойові — 444; • санітарні — 4854 військовослужбовців, в т.ч.: бойові — 3749, не бойові — 1114. За рік з моменту підписання угоди про перемирення («Мінськ -2») перемирення тривало всього 15 днів; рекордна кількість обстрілів позицій українських військовослужбовців складала за місяць — 2838 (серпень 2015 року), найменша — 22 (жовтень 2015 року). Ці дані свідчать про небезпеку для військовослужбовців під час проведення АТО. Військовими вченими ретельно досліджується характер впливу небезпеки на активність військовослужбовців, обсяг фізичних і психологічних втрат військовослужбовців в бою (операції). Первинність впливу небезпеки на військовослужбовців (підрозділи) зумовлює підсилення впливу раптовості, невизначеності, новизни. Залежно від сприйняття на особистому рівні характеру й величини небезпеки формуватиметься і поведінка військовослужбовців у бою. Навчивши підлеглих розрізняти небезпеку, прогнозувати її результати, можна значно підвищити боєздатність підрозділів і військових частин. №2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Дискомфорт • Це — відсутність нормальних умов для життя і бойової діяльності, порушення ритмів життєдіяльності (звичайного чергування, сну, відпочинку, їжі, одягу), погані погодні умови тощо. Стан тривоги • Загальне відчуття тривоги, що відчуває військовослужбовець, який зазнав бойового шоку, характеризується втомленістю і почуттям напруженості всього організму. Такий стан не зникає навіть після сну чи відпочинку і призводить до того, що людина не може ні на чому зосередитися. Військовослужбовець, якому вдалося заснути, часто прокидається від нічних жахів, пов’язаних з тим, що він відчув на полі бою. Стан бойової втоми • Військовослужбовці, які страждають від простої втоми, дуже виснажені фізично, їх біологічні системи «відмовляють» після певного періоду гіперактивності, коли фізичні можливості спрямовані на боротьбу з небезпекою. Фізична виснаженість організму призводить до порушення розумової діяльності і людина не усвідомлює, що її голова працює все гірше. Стан бойової втоми визначається як стан, що передував сильному прояву захворювання. Якщо не вжити заходів для лікування чи евакуації військовослужбовців із зони бойових дій, які перебувають у такому стані, то уникнути «психічного зриву» практично неможливо. У стані бойової втоми спостерігаються порушення рухової активності. Починає проявлятись тенденція до самотності, військовослужбовці стають дратівливими. Вони втрачають інтерес до спілкування зі своїми товаришами, намагаються уникнути будь-яких видів діяльності, пов’язаних із витратою навіть незначних фізичних зусиль. Такі військовослужбовці схильні до емоційних криз, істерії чи до надзвичайно сильних нападів страху чи жаху. Якщо з якоїсь причини ці військовослужбовців будуть змушені лишатись у районі бойових дій, такий стан переходить у більш серйозний за своїми негативними наслідками. Коли військовослужбовці знаходяться у стані бойової втоми, їх не можна допускати до виконання бойових завдань. Досвід бойових дій у зоні АТО вимагає посилити діяльність у військах штатних спеціально підготовлених психологів для проведення відповідних заходів для зміцнення морально-психологічного стану військовослужбовців та навчати їх виходу зі стресового стану як під час бойових дій так і після повернення до умов мирного життя. №2/2017

Табл. 2

Результати опитування офіцерів № з/п

Перелік критеріїв при імовірних кризових ситуацій у службовій діяльності військовослужбовців під час виконання завдань в зоні АТО

Посади командного профілю діяльності (%)

Посади штабного профілю діяльністю (%)

Небезпека (усвідомлена загроза життю, здоров’ю військовослужбовців)

Стан простої втоми військовослужбовців

72,5

Новизна (нестандартність) обстановки

92,5

Несподіваність

52,5

Стан тривоги (відчуття тривоги)

72,5

Невизначеність (відсутність або суперечливість інформації про противника і характер його дій)

57,5

Дефіцит часу (на оцінювання обстановки і прийняття рішення)

62,5

Тривале перебування військовослужбовців в зоні АТО

87,5

Дискомфорт

10.

Небезпечна конфронтація з місцевим населенням

2,5

11.

Стан бойової втоми військовослужбовців

7,5

12.

Загроза бути захопленим противником в полон

13.

Невпевненість у надійності зброї, військової техніки та недостатня оснащеність

14.

Негативний інформаційно-психологічний вплив противника на військовослужбовців

22,5

15.

Загроза оточення підрозділу (військової частини) противником

42,5

16.

Чинники ізоляції (при діях у відриві від основних сил, знаходження в ізольованих укриттях)

27,5

17.

Усвідомлення неповноцінності своєї професійної підготовки

18.

Внутрішня психологічна неготовність військовослужбовців до адекватних дій по відношенню до агресора

19.

Відсутність довіри військовослужбовців до командування

7,5

20.

Стан нав’язливих ідей військовослужбовців

21.

Стан потьмарення свідомості військовослужбовців

Дані, що наведені в таблиці 2, та заслуговують найбільшого розгляду, надані в графічному зображенні:

5. Стан тривоги

9. Дискомфорт

10. Небезпечна конфронтація з місцевим населенням

16. Чинники ізоляції (при діях у відриві від основних сил, знаходження в ізольованих укриттях)

За єдиними принципами

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Логістика НАТО

До середини 1990-их років НАТО дотримувалося принципу, згідно з яким логістика була обов’язком кожної окремо взятої держави Альянсу. Організація приділяла увагу тільки визначенню і задоволенню загальних вимог, що пред’являються до логістики, та чітко усвідомлювала її складність і виключну важливість для ефективного проведення бойових дій та операцій

Миронюк А.Б., член Робочої Групи з питань створення інформаційної інфраструктури Міністерства оборони України

ише у 1996 році на рівні НАТО було досягнуто порозуміння щодо необхідності розширення співпраці у сфері логістики та надання їй багатонаціонального характеру для забезпечення ефективності операцій кризового реагування, які проводяться, у тому числі, на значній відстані від національних логістичних і промислових баз, а також на території країн, що не входять до Альянсу, і де немає функціонуючої та здатної надати підтримку приймаючої країни. З урахуванням вищевикладено-

Овчінніков О.Є., член Робочої Групи з питань створення інформаційної інфраструктури Міністерства оборони України, генеральний директор ТОВ «CОФТЛАЙН IТ»

го, Конференцією начальників служб логістики країн-членів Альянсу (сьогодні цей орган називається Комітет з логістичного забезпечення, ЛК) у документі НАТО MC319 «Принципи і політика логістичного забезпечення НАТО» було сформульовано принципи і політику швидкореагуючої, гнучкої та оперативно-сумісної логістики. Саме цей орган розробив загальні перспективи розвитку логістики, націлені на вирішення завдання зі створення колективної відповідальності НАТО і країн-членів в сфері логістики. При

Сініцин І.П., Головний конструктор інформаційної інфраструктури Міністерства оборони України

цьому зазначалося, що для досягнення колективної відповідальності, необхідна тісна координація та співпраця між відповідними національними органами та органами НАТО як на етапі планування, так і на етапі проведень операцій, з наданням більшої уваги ефективному використанню цивільних комерційних ресурсів. Вищезазначені підходи знайшли свій розвиток у «Політичних керівних вказівках для країн НАТО» від 2011 року, які містять такі положення: «З огляду на те, що тільки декілька країн №2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Альянсу можуть самостійно розгортати і забезпечувати свої війська (сили), важливо, щоб НАТО і країни-члени продовжували створювати колективну логістику з метою надання командувачам максимальної гнучкості при здійсненні поточних і майбутніх місій за допомогою ефективної логістики, особливо, в частині підвищення здатності до проведення розгортання і забезпечення тривалих дій, наявності більш придатних і оперативно сумісних логістичних засобів, а також оптимізованого управління логістикою, причому, за найбільш вигідною ціною». Крім того, відповідні підходи відображені у таких важливих документах як «Перспективи і цілі логістики НАТО на період 20112020 років» та «Стратегічна Концепція НАТО», яка була ухвалена главами держав і урядів на Саміті Альянсу у Лісабоні у листопаді 2010 року. Зрозуміло, що для ефективного виконання завдань з колективної логістики, на рівні НАТО повинно бути забезпечене спільне управління нею, у тому числі за видами збройних сил, намічені потреби оперативної логістики та організоване скоординоване планування рішень для задоволення таких потреб. Задля цього країни-члени Альянсу повинні надати необхідні кошти та ресурси як для національної, так і багатонаціональної логістики, та поступитись частиною відповідних власних повноважень. У відповідному документі Альянсу (EAPC (SNLC) D (2007) 0003-REV1) принцип колективної відповідальності за логістичне забезпечення визначено як «колективний підхід до планування, формування, узгодження та розстановки пріоритетів, якого дотримуються НАТО і країни-члени щодо сил, засобів та ресурсів тилу НАТО і окремих держав, а також діяльності з логістичного забезпечення місій, операцій і навчань НАТО за допомогою використання загальних процесів та організаційних структур». Після ознайомлення з цими загальними підходами НАТО до колективної логістики, доцільно зрозуміти, який зміст вкладається Альянсом та його країнами-членами у саме поняття «логістики». Веб-сайт НАТО містить такі положення з цього питання: «Термін «логістика» може мати різне значення у різних країнах і у різних контекстах. Однак, загалом, це питання наявності необхідних предметів та речей у потрібному місці у визначений для цього час. НАТО ж визначає «логістику» як науку планування, здійснення пересування і забезпечення діяльності військових сил». Саме таке тлумачення цього тер№2/2017

міну знаходимо і у Словнику термінів і визначень НАТО (AAP-6). З точки зору життєвого циклу, НАТО вважає логістику сполучною ланкою між розгорнутими військами (силами) та промисловою базою, яка виробляє озброєння і військове майно, що необхідні військам для виконання поставлених перед ними завдань. У найширшому сенсі цей термін застосовується до аспектів військових операцій, пов’язаних з наступними видами діяльності: • проектування, розробка, закупівля, зберігання, транспортування, розподіл, догляд, евакуація та утилізація військового майна; • транспортування особового складу; • придбання або будівництво, технічне обслуговування, експлуатація та реалізація об’єктів; • придбання чи надання послуг; • санітарно-медичної служби.

Якщо розглядати логістику як діяльність зі створення запасів і засобів та забезпечення бойової стійкості систем зброї і військ (сил), то можна виділити три найбільш важливих аспекти, що відображають весь життєвий цикл логістичних ресурсів, а саме: 1) «Виробнича логістика» (також відома під назвою «Закупівельна логістика») — це частина логістичної діяльності, яка стосується наукових досліджень, проектування, конструкторських розробок, виробництва і приймання військового майна. До виробничої логістики також відносять такі напрями діяльності як стандартизація та оперативна сумісність, укладання договорів, забезпечення гарантій якості, закупівля запчастин, аналіз надійності та військових характеристик, дотримання стандартів безпеки, тактико-технічних характеристик і виробничі процеси,

НАТО вважає логістику сполучною ланкою між розгорнутими військами (силами) та промисловою базою, яка виробляє озброєння і військове майно, що необхідні військам для виконання поставлених перед ними завдань»

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Для виконання всього спектру завдань, функцій і операцій Північноатлантичного альянсу необхідні засоби, що дозволяють гнучко і своєчасно здійснювати перевезення військ (сил) до театрів бойових дій» проведення випробувань і перевірок (включаючи необхідні засоби і полігони), кодифікація, випуск технічної документації, контроль за точністю та правильністю комплектації продукції. 2) «Обслуговування у процесі експлуатації» — частина логістичної діяльності, яка є сполучною ланкою між виробничими і споживчими аспектами логістики. До неї відносять функції, пов’язані з постачанням, отриманням, зберіганням, розподілом і реалізацією військового майна. 3) «Споживча логістика» (або оперативна логістика) — частина логістичної діяльності, яка стосується отримання продукції і військового майна та їх зберігання, транспортування, технічного обслуговування (включаючи ремонт та експлуатаційну надійність) і утилізації, а також надання підтримки та надання послуг. Споживча логістика включає управління запасами, виділення об’єктів або спорудження об’єктів (виключаючи матеріальну складову і об’єкти, необхідні для функціонування об’єктів виробничої логістики), управління перевезеннями, надання звітів про надійність і несправності, дотримання норм безпеки при зберіганні та транспортно-навантажувальних операціях. Основними функціями логістики Альянсу є наступні.

Постачання. До нього відносяться всі матеріальні засоби і предмети, що використовуються в озброєнні і військовій техніці, забезпеченні та обслуговуванні збройних сил. До функції постачання також віднесено визначення норм запасів, їх постачання, розподіл і поповнення. Матеріальна частина. До виробничої або закупівельної логістики відноситься матеріальна частина, починаючи з першого етапу життєвого циклу і закінчуючи списанням з інвентарного обліку. Перша частина циклу, що включає розроблення тактико-технічних характеристик, проектування і виробництво, без сумніву є функцією виробничої логістики. Прийняття військової техніки на озброєння, її розподіл і зберігання, ремонт, технічне обслуговування та списання (утилізація) належать до сфери споживчої логістики. Проте, на етапі первинного проектування озброєння та військової техніки, що відноситься до виробничої логістики, повинні враховуватися і такі аспекти споживання як ремонт і технічне обслуговування. Тому проектування відноситься до обох цих видів логістики.

Послуги. Для логістичного забезпечення дій бойових частин і підрозділів необхідні кваліфіковані кадри і фахівці, що володіють навичками з надання широкого спектру послуг, а саме: поповнення запасів в бойових умовах, забезпечення картами, трудовими ресурсами, поштовим обслуговування та кур’єрським зв’язком, організацією функціонування польових кухонь, банно-прального обслуговування, похоронних служб і т.п. Ці послуги можуть надаватися національним контингентам, або контингентами інших держав і (або) багатонаціональних штабів НАТО, а ефективність обслуговування залежить від тісної взаємодії тих, хто займається питаннями оперативного планування, логістики і роботи цивільних служб. Технічне обслуговування і ремонт озброєння та військової техніки. Технічне обслуговування — це сукупність заходів з підтримки матеріальної частини у належному стані або з відновлення відповідних параметрів, включаючи ремонт. Багато в чому ефективність дій за цим напрямом залежить від стандартів проведеного у мирний час профілактичного технічного обслуговування озброєння і військової техніки та супутніх матеріальних засобів. Під ремонтом розуміється сукупність заходів з відновлення придатності матеріальної частини до експлуатації в найкоротші терміни. Перевезення і транспорт. Для виконання всього спектру завдань, функцій і операцій Північноатлантичного альянсу необхідні засоби, що дозволяють гнучко і своєчасно здій№2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

снювати перевезення військ (сил) до театрів бойових дій. Приймання, зосередження і подальше висування військ. Приймання, зосередження і подальше висування військ (сил) є стадією розгортання, під час якої частини і підрозділи, особовий склад, озброєння, військова техніка і матеріальна частина доставляються з місць висадки (вивантаження) у кінцевий пункт призначення. Незважаючи на те, що такі дії відносять до оперативних завдань, для їх виконання потрібні засоби логістичного забезпечення. Інженерно-інфраструктурне забезпечення. Незважаючи на те, що інженерно-інфраструктурне забезпечення не є виключно логістичною функцією, її реалізація вимагає тісної координації з органами логістики, внаслідок того, що завдання інженерно-інфраструктурного забезпечення безпосередньо пов’язані з логістикою і сприяють вирішенню таких її завдань, як створення шляхів сполучення і будівництво допоміжних об’єктів. Медичне забезпечення. Ця функція передбачає створення ефективної системи медичного забезпечення для лікування і евакуації хворих, постраждалих і поранених військовослужбовців, зведення до мінімуму терміну, на який військовослужбовці вибувають зі строю через поранення або захворювання. Підтримка фірм-постачальників. Все більшого значення для проведення операцій набуває робота з укладання договорів, особливо коли дії ве№2/2017

дуться за межами зони відповідальності НАТО. Даний інструмент має велике значення, і до нього можна вдатися, щоб швидко отримати доступ до наявних в країні ресурсів, набуваючи предмети постачання і забезпечуючи послуги, необхідні командувачу. Підтримка приймаючої країни. Частково потреби у логістичних засобах задовольняються за рахунок підтримки приймаючої країни, що впливає на масштаб завдань для сил логістичного забезпечення. ІТ-технології та логістика До суміжних з логістичними, НАТО відносить функції військово-цивільного співробітництва, стандартизації та оперативної сумісності, постачання паливно-мастильних матеріалів. Водночас, з огляду на вельми широкий спектр видів, завдань і функцій логістичного забезпечення, управління логістичною інформацією Альянс відносить до основних функцій логістики. І це виглядає цілком природньо, адже у сучасному світі саме автоматизація та впровадження ІТ-технологій дозволяє забезпечувати ефективне виконання навіть надскладних завдань, до числа яких, можна, без будь-яких сумнівів, віднести і організацію військової логістики. НАТО та її країни-члени надають великого значення розвитку і модернізації інформаційних систем управління логістичною інформацією. (Про ІТ системи управління оборонними ресурсами та військової логістики, які застосовуються окремими країнами-членами НАТО, більш детально читайте у № 9 (2016) «Оборонного вісника»).

А зараз мова про логістичні інформаційні системи та інструменти, що застосовуються на рівні НАТО. Однією з найбільш важливих і корисних з таких систем є система АСROSS (програмна система ресурсної оптимізації НАТО), що підтримує зусилля з планування запасів на рівні Об’єднаного командування і країн-членів Альянсу для ефективного проведення наземних і повітряних операцій. Ця інформаційна система базується на цільово-орієнтованій методології і використовується для розрахунку вимог до запасів, у тому числі боєприпасів, наявність яких є вирішальною для ураження цілей звичайними засобами у відповідності з запланованими ситуаціями, визначеними у аналізі оборонних потреб. Вона надає підтримку у прийнятті рішень та плануванні логістичних ресурсів. Система використовує математичні моделі програмування для допомоги військовому планувальнику при визначенні оптимального придбання обладнання і боєприпасів. Національні концепції та політики придбання обладнання і боєприпасів є частиною такого процесу оптимізації. Основні характеристики ACROSS: • наявність бази даних щодо сил, цільових завдань, характеристик зброї та оперативних факторів; • наявність методології виділення ресурсів, яка застосовується Спеціальною групою планування Вищого командування об’єднаних військових сил НАТО у Європі; • наявність математичних моделей програмування для оптимального, з точки зору витрат, планування необхідних запасів. База даних цієї системи містить у собі повністю вірогідну інформацію про військові сили, системи озброєння, боєприпаси, цільові показники, оперативні та експлуатаційні фактори і військові місії. Інформація щодо військових сил базується на даних, що надаються країнами-учасниками або партнерами НАТО. Технічні дані збираються і перевіряються два рази на рік. Дані щодо місій засновані на аналізі оборонних потреб, який також слугує основою для планування та виділення військових сил НАТО. Моделі оптимізації безпосередньо пов’язані та взаємодіють з базою даних. ACROSS тісно пов’язана з системою розгортання та переміщення військових сил Альянсу (ADAMS), оскільки обидві системи використовують одну базу даних. Ця спільна база даних використовується також і для потреб системи логістичного звітування (LOGREP). Система логістичного звітування LOGREP надає інструменти автоматич-

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

ної обробки даних для підтримки вимог до інформаційних обмінів. LOGREP — це програмне забезпечення для своєчасного надання оновленої інформації щодо матеріально-технічних засобів та даних щодо усіх логістичних аспектів, пов’язаних з проведенням операцій НАТО. LOGREP функціонально покладається і використовує інформацію, яка міститься у базі даних логістики (LOGBASE). Відповідні військові керівники НАТО та країн-членів організації завдяки LOGREP мають змогу отримати повну видимість усіх необхідних даних для логістичної оцінки та планування у мирний час та для матеріально-технічного забезпечення будьякої операції. Система розгортання та переміщення військових сил Альянсу ADAMS використовується для планування, оцінки та моделювання операцій і переміщень, які здійснюються для підтримки місій НАТО. ADAMS допомагає тим, хто планує транспортування та переміщення, у розробці планів розгортання військових сил, оцінці їх ефективності та у їх подальшому розповсюдженні серед відповідних військових керівників НАТО та країн-членів організації. Крім того, вже під час виконання планів, планувальники мають можливість контролювати, за підтримки ADAMS, хід виконання запланованих заходів і коригувати плани задля забезпечення виконання оперативних завдань. База даних логістики LOGBASE містить інформацію щодо наявних активів, військових сил, географічного розташування, інфраструктури, переміщень, запасів, в тому числі медичних, а також визначених цілей. LOGBASE підтримує управління оперативними і матеріально-технічними даними та забезпечує НАТО і національні військові командування інформацією у реальному часі про наявні спроможності і можливості. Вона призначена для широкомасштабної підтримки логістичної діяльності від щоденних операцій до планування необхідних сил та засобів. Як вже згадувалося, основними програмними інструментами, які використовують інформацію, що міститься у LOGBASE є ADAMS, ACROSS та LOGREP. Крім зазначених вище систем і баз даних, у НАТО знайшли широке застосування й інші ІТ-інструменти. Наприклад, інструмент для оперативного планування, активації та моделювання дій військових сил TOPFAS — є системою даних та системою оперативного планування активації дій військових сил згідно з визначеними процесами оперативного планування

НАТО та відповідними рекомендаціями НАТО щодо організації таких процесів. TOPFAS пов’язаний і взаємодіє з процесами оборонного планування шляхом використання цього інструменту при плануванні ситуацій і визначенні загальних військових сил у відповідності з аналізом оборонних вимог. Він також взаємодіє з системами логістичного управління з метою підтримки життєзабезпечення військових сил та планування їх переміщення або транспортування. Інструмент вимог до обміну інформацією щодо наявних запасів та активів SHARE — є складовою частиною обміну логістичною інформацією NLSE. SHARE являє собою автоматизований інструмент, що дозволяє його користувачам обмінюватися інформацією про наявність і доступність матеріальних активів, нинішніх і майбутніх потреб.

Він створює можливості для обміну та перерозподілу відповідних ресурсів. Такий перерозподіл ресурсів може здійснюватися у випадках, коли один з військових підрозділів має надлишок відповідних матеріальних активів або коли військовими підрозділами приймається спільне рішення про передавання одному з них необхідних запасів у зв’язку з виникненням критичних або надзвичайних ситуацій. База даних НАТО щодо боєприпасів NADB — є повним переліком на CD-ROM 100 тис. видів боєприпасів, які перебувають на озброєнні та на обліку у НАТО. NADB також містить їх технічні та логістичні дані, а також дані щодо взаємозамінності боєприпасів при проведенні операцій і військових навчань, що отримуються безпосередньо з відповідних настанов та публікацій Альянсу щодо застосування боєприпа-

Система АСROSS (програмна система ресурсної оптимізації НАТО) підтримує зусилля з планування запасів на рівні Об’єднаного командування і країн-членів Альянсу для ефективного проведення наземних і повітряних операцій»

№2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

сів. Цей продукт також містить он-лайн документацію, у тому числі щодо стандартизаційних угод НАТО у сфері використання боєприпасів і низку інших публікацій, пов’язаних з боєприпасами. Перелік перехресних посилань НАТО N-MCRL являє собою інтерактивну базу даних, що містить понад 16 млн. номерів матеріальних активів НАТО і 30 млн. номерів деталей. N-MCRL допомагає користувачам здійснювати звірку національних інвентарних номерів матеріальних активів та номерів деталей з інвентаризаційними номерами НАТО та отримувати інформацію про те, які країни в рамках Альянсу, використовують відповідні запаси та частини. Довільні Агентські послуги RBS є досить надійним і давно впровадженим файлом, що містить інформацію про більше, ніж 10 тис. джерел закупівель НАТО, які можуть бути використані для ідентифікації та придбання застарілих предметів або предметів, які важко знайти. Різноманітні предмети постачання, такі як елерони, застібкиблискавки, льотні комбінезони, медичні

№2/2017

засоби, комп’ютери, сировина, запасні частини для систем озброєння і т.д. можуть бути придбані з використанням даних, що містяться в RBS. Система взаємної підтримки при кризових ситуаціях MES дозволяє використовувати активи інших країн НАТО для задоволення пріоритетних заявок на підтримку загальних систем озброєнь НАТО, які не можуть бути задоволені негайно з національних запасів країни, що їх потребує, або запасів Агентства НАТО з матеріально-технічного забезпечення NAMSA. У разі отримання заявки що має високий пріоритет, NAMSA здійснюватиме перевірку наявності запитуваних матеріальних активів по усьому Альянсу для визначення того, чи може та або інша країна забезпечити поставку необхідних предметів зі своїх запасів. База даних спільного управління матеріальними активами COMMIT — це розміщена на веб-сайті база даних, яка дозволяє користувачам обмінюватися інформацією про доступність матеріальних активів, а також про існуючі та майбутні потреби. Ця база даних створює можливості для перерозподілу ресурсів між збройними силами. Такий перерозподіл ресурсів може здійснюватися у випадках, коли одні збройні сили мають надлишок відповідних матеріальних активів, коли збройними силами приймається спільне рішення про передання одним з них необхідних запасів у зв’язку з виникненням критичних чи надзвичайних ситуацій, або коли укладаються загальні оптові контракти на придбання предметів для спільного використання двома (кількома) збройними силами у рамках Партнерських програм COMMIT. Інструмент аналізу медичної інформації MAT-2 моделює функції медичної мережі, імітуючи потік пацієнтів через систему. Таке моделювання на достатньому рівні деталізації дозволяє медичним планувальникам приймати, у режимі реального часу, рішення про можливість виділення та застосування сил і забезпечувати взаємодію з оперативними планувальниками трьома способами: 1) оцінка різних способів дій, з точки зору перспектив пацієнтів на одужання; 2) оцінка впливу затримок у прибутті критичних сил або активів і аналіз альтернативних рішень; 3) оптимізація ефективності дій загальних сил. Таким чином, MAT-2 є моделюванням медичних процесів, які можуть від-

буватися у зонах проведення спільних операцій. Система забезпечує необхідні умови для аналізу медичної діяльності і її взаємодії з бойовими процесами. Система сховищ та підтримки НАТО NDSS є інтегрованим і багаторівневим автоматизованим інструментом логістичного забезпечення, який був розроблений для логістичної підтримки обладнання систем зв’язку та автоматизації. NDSS застосовується у якості інструмента автоматизованої обробки даних щодо спільно придбаного та керованого на централізованому рівні обладнання систем зв’язку та автоматизації. Ця система має клієнт-серверну архітектуру і включає в себе інтегровані комунікаційні інтерфейси, що дозволяють здійснювати електронний обмін логістичними даними EDI та обмінюватися інформацією з використанням електронної пошти з усіма визначеними службами та користувачами НАТО. NDSS поєднує між собою комунікаційні логістичні станції, станції комунікаційної підтримки, точки передачі, Стратегічний штаб Вищого командування Об’єднаних сил НАТО у Європі і відповідні агентства НАТО. Як бачимо, НАТО використовує цілу низку загальних інформаційних систем, програмних продуктів та інструментів для ефективного логістичного забезпечення. При цьому, до національних логістичних ІТ-систем висуваються суворі вимоги щодо дотримання умов стандартизації та сумісності, з метою забезпечення їх повної інтероперабельності з загальними інформаційними системами управління логістикою в Альянсі. Навіть для країн, що не мають членства в НАТО, але є партнерами та беруть участь у спільних операціях, встановлюються вимоги щодо сумісності їх інформаційних систем логістики з такими важливими загальними логістичними ІТ-системами та інструментами Альянсу як система логістичного звітування LOGREP та База даних логістики LOGBASE. Такі підходи мають бути враховані при створенні та вдосконаленні інформаційних систем військової логістики в Україні. На закінчення хотілося б згадати слова Адмірала флоту, міністра у справах військово-морського флоту США Ернеста Кінга, який ще у 1946 році пророче зазначав, що «війна перетворюється у війну виробництва і війну машин та стає війною логістики». Додати до цього можна лише те, що сучасна логістика без застосування передових інформаційних технологій та автоматизованих систем просто не може бути ефективною.

Космічна галузь

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Не зійти з орбіти Із запуску першого супутника у 1957 році та польоту першої людини в космос у 1961 році, застосування космічних технологій, в тому числі використання космічних інформаційних технологій все більш входять в різні сфери діяльності суспільства Гудима О.П., полковник, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, начальник відділу інформаційних ресурсів Управління інформаційних технологій Міністерства оборони України

Шиятий О.Б., підполковник, офіцер відділу інформаційних ресурсів Управління інформаційних технологій Міністерства оборони України

сновними країнами, які мають напрацювання в космічній галузі і здатні виготовляти комплектуючі до супутників різного призначення є Сполучені Штати Америки, Китайська народна республіка, країни Європейського Союзу, Російська Федерація та інші. Основу космічної промисловості США складають компанії, які входять до американської асоціації аерокосмічної промисловості (Aerospase Industries Assosiation — АIA, , штаб-квартира у м. Вашингтон). Асоціація представляє інтереси 800 компаній, з яких безпосередньо в космічній промисловості задіяні близько 24, найбільшими з яких: • The Boeing Company; • Lokhid Martin; • United Launch Alliance; • Space Exploration Technologies Corporation; • Orbital Sciences; • Ball Aerospace & Technologies Corp; • Jet Propulsion Laboratory; • Los Alamos National Laboratory; • National National Reconnaissance Office Laboratory.

Космічна промисловість США здатна створювати практично весь спектр космічної продукції: ракетоносії, космічні апарати різного призначення та необхідну наземну інфраструктуру космічних систем. Головною особливістю є те, що США володіють замкнутим циклом виробництва космічної техніки, що надає космічній промисловості США можливість у повному обсязі задовольнити потреби як комерційних, так і оборонних споживачів (створення, запуск та керування космічних систем сектору безпеки і оборони здійснює ВПС США). У Європейському Союзі за розробку і здійснення космічних програм відповідає Європейське космічне агентство (ЄКА). Головні офіси ЄКА знаходяться в Парижі з філіями у багатьох європейських країнах, з розподілом завдань: • ESAC — Європейський астрономічний центр (Villanueva de la Canada, Мадрид, Іспанія); • ECSAT — Європейський центр застосування космічної техніки і телекомунікацій

№2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Перелік підрозділів переданих Міністерством оборони України до Державного космічного агентства України* •

•

№2/2017

1272 Головний центр випробувань та застосування космічних засобів, військова частина А1528 (смт. Заозерне, Сакського району Автономної Республіки Крим); 11 Центр управління польотом, військова частина А2604 (с. Вітине, Сакського району Автономної Республіки Крим); 6 Центральний вузол зв’язку, військова частина А1233 (с. Вітине, Сакського району Автономної Республіки Крим); 9 Окремий батальйон забезпечення, військова частина А1790 (с. Вітине, Сакського району Автономної Республіки Крим); 79 Окремий командновимірювальний комплекс, військова частина А3475 (с. Шкільне, Сімферопольського району Автономної Республіки Крим); 43 Окремий командновимірювальний комплекс, військова частина А3465 (м. Дунаєвці, Хмельницької області); 5 Окремий регіональний пункт прийому та обробки спеціальної інформації, військова частина А2625 (м. Дрогобич, Львівської області); 12 Центр спеціального контролю, військова частина А2619 (м. Макарів-1, Радомишльського району Житомирської області); 68 Радіосейсмічна лабораторія, військова частина А1995 (м. Макарів-1, Радомишльського району Житомирської області); 31 Окрема лабораторія спеціального контролю, військова частина А1943 (с. Ластовці, Кам’янець-Подільського району Хмельницької області); 40 Окрема лабораторія спеціального контролю, військова частина А2612 (м. Балта Одеської області). (Національний центр управління та випробувань космічних засобів ДКА розташовувався у м. Євпаторія, АР Крим, на сьогодні зазначена територія перебуває у складі військово-космічних сил Російської Федерації. Нове місце розташування зазначеного центру м. Київ.)

Передано у 1996 році

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

ДЕРЖАВНЕ КОСМІЧНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ ДЕРЖАВНІ ПІДПРИЄМСТВА • КП спеціального приладобудування «Арсенал»; • ДП «Завод «Арсенал»; • ДП «Виробниче об’єднання «Київприлад»; • ДП «Укркосмос»; • ДП «Науковий центр точного машинобудування»; • Державний науково-виробничий центр «Природа»; • ДНДП «Український технологічний центр оптичного приладобудування»; • ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля»; • ДП «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова»; • ДП «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод»; • ДП «Дніпровський проектний інститут»; • ДП «Дніпрокосмос»; • ДП «Центр стандартизації ракетно-космічної техніки» • Державне науково-виробниче підприємство «Об’єднання Комунар»; • ДП «Харківський завод електроапаратури»; • ДП «Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування»; • ДП «Науково-дослідний і проектний інститут «Союз». АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА • (пакет акцій у державній власності) • ПАТ «Київський радіозавод» (50 % - 1 акція); • ПАТ «Хартрон» (50% + 1 акція); • ВАТ «Приладобудівний завод «Сокіл» (67,27 %). БЮДЖЕТНІ УСТАНОВИ • Національний центр управління та випробувань космічних засобів; • Національний центр аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова; • Київське представництво генерального замовника; • Дніпропетровське представництво генерального замовника; • Харківське представництво генерального замовника. ПРОВІДНІ НАУКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ • Інститут технічної механіки НАН України та ДКАУ (м. Дніпропетровськ); • інститут космічних досліджень НАН України та ДКАУ (м. Київ); • Львівський центр Інституту космічних досліджень НАН України та ДКАУ (м. Львів); • Міжнародний центр космічного права НАН України та ДКАУ (м. Київ)

(Харуелле, Оксфордшир, Сполучене Королівство). • Центр Redu (Бельгія). • ESTEC — Європейський дослідницький і технологічний Центр (Нордвік, Нідерланди). Відповідає за розробку більшості космічних технологій і проектування космічних апаратів; • ESOC — Європейський центр управління космічними польотами (Дармштадт, Німеччина). Здійснює контроль і управління роботою космічних апаратів ЄКА на орбіті і в далекому космосі; • EAC — Європейський центр по підготовці астронавтів (Кельн, Німеччина); • ESRIN — Європейський космічний дослідницький інститут (Фраскатті, Італія). Відповідає за збір, зберігання даних, отриманих з європейських КА, і за поширення цих даних між державами-членами та партнерами ЄКА. Відіграє роль європейського інформаційного технологічного центру. У космічній промисловості задіяні основні компанії: • Arianespace; • EADS Astrium Aerospatiale; • Matra Marconi Space; • Alenia Aeronautica; • EADS Astrium Space Transportation; • DASA та інші. Як правило держави мають особисті космічні програми та здійснюють свою діяльність через відповідні договори з ЄКА. У КНР за космічну діяльність та розвиток її промисловості відповідають Китайське національне космічне управління (CNSA) та оборонно-промислові

групи: Китайське об’єднання космічної науки та техніки (CASC) та Китайське об’єднання космічної науки та промисловості (CASIC). До складу зазначених оборонно-промислових груп входять: 4 великих Науково-випробувальних інститути, 7 великих торгово-виробничих компанії, які об’єднують більш 140 науково-випробувальних установ, підприємств та фірм, 13 ключових лабораторій національного рівня, 15 національних інженерних центрів, а також 30 ключових технологічних центрів. Зазначені оборонно-промислові групи співпрацюють з університетом Цинхуа та 20 передовими вищими навчальними закладами держави, разом з якими у Пекіні, Шанхаї, Шансі та Сичуані створено «аерокосмічні інкубатори технологій». КНР на сьогоднішній день не має замкнутого циклу виробництва космічної техніки, але стрімко та впевнено до цього йде. Відповідальний за космос в Україні На сьогодні органом виконавчої влади України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері космічної діяльності є Державне космічне агентство України (ДКА). Воно також забезпечує створення та експлуатацію наземного і космічного сегментів супутникових систем зв’язку, мовлення та дистанційного зондування Землі, контролю і аналізу космічної обстановки, координатно-часового та №2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

навігаційного забезпечення, організовує співробітництво України з іншими державами та міжнародними організаціями у космічній галузі, а також забезпечує збереження і розвиток існуючих міжнародних зв’язків у сфері космічної діяльності. Якщо звернутись до історії, то у 1996 році, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 1996 року № 1540, з метою підвищення ефективності космічної діяльності в інтересах спільного виробництва та національної безпеки України Міністерством оборони було передано до ДКА Управління ракетно-космічного озброєння, підпорядковані йому частин та 1272 Головний центр випробувань та застосування космічних засобів, разом з державним майном. Станом на січень 2017 року до сфери управління ДКА входять 17 державних підприємств, 3 акціонерні товариства та 5 бюджетних установ. Основним флагманом серед підприємств космічної галузі є державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля». Відповідно до діючої нормативноправової бази держави (Табл. 1) здійснення космічної діяльності у сфері оборони і національної безпеки України разом з ДКА та відповідними міністерствами і іншими центральними органами виконавчої влади покладається на Міністерство оборони України, а також відповідальність за розробку та виконання Загальнодержавної цільової №2/2017

науково-технічної космічної програми в частині, що стосується створення та використання космічної техніки військового та подвійного призначення (завдання 3 «Провадження космічної діяльності в інтересах національної безпеки і оборони» (завдання 3). Відповідно до Закону України «Про космічну діяльність», державне регулювання та управління у сфері космічної діяльності в Україні в основному здійснюється шляхом формування Загальнодержавної цільової науково-технічної програми України на відповідний період (Загальнодержавна космічна програма) за рахунок державних коштів. На сьогоднішній день діє Загальнодержавна космічна програма на 20132017 роки, якою передбачені відповідні кошти в обсязі 2580 млн. грн., розпорядником яких є ДКАУ. Заходи завдання 3 зазначеної Програми були розроблені Міністерством оборони спільно з ДКА у 2013 році. У 2015 році ДКА відпрацьовало пріоритетні завдання космічній галузі у зв’язку зі змінами у політичній та економічній ситуації в державі. Враховуючи те, що останній український супутник ДЗЗ «Січ-2» вийшов з ладу наприкінці 2012 року після року роботи, зазначені завдання були спрямовані на розвиток КС ДЗЗ. До 2022 року сплановано вивести на навколоземну орбіту КА ДЗЗ радіолокаційного спостереження типу «Січ3-Р», а до кінця 2027 року до складу орбітального угруповання вітчизняної КС ДЗЗ «Січ» повинно входити 3 КА типу «Січ-3-Р». Але жодного заходу в інтересах національної безпеки і оборони у межах Загальнодержавної космічної програми на 2013-2017 роки не завершено з об’єктивних та суб’єктивних причин, головною з яких є постійне недофінансування. Основним досягненням космічної промисловості України за останні роки є успішна співпраця космічної промисловості України з США в рамках створення ракетного носія «Аntares», результатом чого був успішно проведений США запуск ракети з ракетним носієм Українського виробництва, розробка Київським політехнічним інститутом першого наносупутника PolyITAN-1, який виведено на орбіту 19 червня 2014 року за допомогою ракетоносія «Дніпро». У Міністерстві оборони України сплановані заходи щодо розробки концептуальних документів відомчого характеру щодо космічної діяльності

з визначення пріоритетів розвитку та потреб Збройних Сил України в короткостроковій та довгостроковій перспективі. Нині, відповідно до рішення Прем’єр-міністра України, створено робочу групи до складу, якої входять представники структур сектору безпеки і оборони, наукових установ та відповідних підприємств космічної галузі, завданням групи є створення «Стратегії активних дій з реформування та розвитку космічної галузі України». Табл. 1

Основні нормативно-правові документи щодо космічної діяльності у сфері безпеки та оборони Закони України 1.

Закон України «Про космічну діяльність» № 502/96-ВР-VII від 15 листопада 1996 року (зі змінами).

Закон України «Про затвердження Загальнодержавної цільової науковотехнічної космічної програми України на 2013-2017 роки» № 439-VII від 5 вересня 2013 року. Акти Кабінету Міністрів України

Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 281 «Про затвердження Положення про Державне космічне агентство України».

Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 «Про затвердження Положення про Міністерство оборони України» (зі змінами).

Постанова Кабінету Міністрів України від 23грудня 1996 року № 1540 «Про заходи щодо підвищення ефективності космічної діяльності».

Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 788 «Про тимчасовий порядок взаємодії Міністерства оборони та Національного космічного агентства під час провадження космічної діяльності».

Постанова Кабінету Міністрів України від 7.02.2001 № 105 «Про затвердження переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями Збройних Сил України, служби безпеки, інших військових формувань в органах виконавчої влади, інших цивільних установах, та граничних військових звань за цими посадами» (зі змінами).

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.03.2011 № 238-р «Про затвердження Концепції реалізації державної політики у сфері космічної діяльності на період до 2032 року.

алгоритми оцінювання

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Рибидайло А.А., кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Левшенко О.С., науковий співробітник

Ворона Т.А., науковий співробітник

Оцінка у бойових умовах 26

№2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

В української армії немає жодного нормативно-правового документу, що регламентує оцінювання службової діяльності військовослужбовців при виконанні бойових завдань, отже є нагальна необхідність створення алгоритму роботи кадрових органів для оцінювання офіцерів та солдатів під час бойових дій

агальновідомо, що в мирний час застосовується комплексне оцінювання службової діяльності військовослужбовців, яке включає в себе: спостереження, вивчення і оцінювання службової діяльності військовослужбовців за визначеними критеріями діяльності і проявами індивідуальних якостей. За його підсумками складається оцінна картка військовослужбовця. Результати щорічного оцінювання відображають систематичне оцінювання результатів діяльності кожного військовослужбовця при виконанні ним функціональних обов’язків на посаді (посадах) упродовж року, за підсумками контрольних занять, підсумкових перевірок, інспектувань та ревізій. Алгоритм діяльності кадрових органів щодо оцінювання службової діяльності військовослужбовців у мирний час сприймається як чітка система заходів і дій: 1) вивчення (встановлення) вимог керівних документів з оцінювання службової діяльності військовослужбовців; 2) проведення організаційних заходів щодо оцінювання службової діяльності військовослужбовців військової частини (підрозділу); 3) організації роботи комісій з визначення рейтингу військовослужбовців; 4) організації роботи кадрових органів із підготовки документів для прийняття кадрових рішень. На сьогодні ЗС України залучаються для проведення АТО. Алгоритм діяльності командувачів (командирів, начальників) щодо оцінювання службової діяльності підлеглих військовослужбовців у мирний час не може бути застосовано в бо№2/2017

йових умовах (в умовах особливого періоду), оскільки на проведення відповідних організаційних заходів (пункти 2-4) не вистачить часу і фахового кадрового потенціалу. Таким чином, під час ведення бойових дій оцінювання діяльності військовослужбовців на підставі діючих нормативних документів не є можливим і постає питання щодо коригування їх змісту, тобто внесення змін та доповнень до діючих нормативно-правових та настановних документів. Підготовка і оцінювання військовослужбовців ЗС України регламентується керівними документами, перелік яких наведено у Табл. 1. З таблиці видно, що немає жодного нормативно-правового документа, що регламентує оцінювання службової діяльності військовослужбовців в умовах виконання бойових завдань. Проте чіткого алгоритму діяльності кадрових органів щодо оцінювання службової діяльності військовослужбовців у бойових умовах не розроблено. Для обґрунтування підходу щодо розроблення алгоритму оцінювання службової діяльності військовослужбовців у бойових умовах доцільно розглянути наступні питання: • аналіз досвіду провідних країн світу щодо підготовки і оцінювання військовослужбовців в особливий період; • аналіз сучасного стану підготовки і оцінювання військовослужбовців ЗС України. На погляд іноземних фахівців, регулярне навчання військовослужбовців в екстремальних умовах та їх атестація є базовими процедурами, необхідними для обґрунтування

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

процедур кадрового менеджменту в збройних силах. У процесі оцінювання службової діяльності військовослужбовців у бойових умовах визначаються рівні вмінь і навичок, необхідних для виконання вимог, передбачених посадою. Доступні дані щодо існуючих систем оцінювання військовослужбовців в арміях провідних країн світу свідчать, що в цих системах є багато спільного. Оцінювання дій військовослужбовців в екстремальних ситуаціях є невід’ємною основою формування кар’єри військовослужбовця. Аналіз цього процесу проаналізовано у системі підготовки в збройних силах Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Японії. Підготовка військовослужбовців націлена на формування у них такого стану, який дає змогу долати страх, розгубленість, втому, допомагає в будь-якій ситуації зберігати впевне-

Перелік керівних документів, якими регламентується підготовка і оцінювання військовослужбовців ЗС України №

Категорія акту

ЗАКОНИ УКРАЇНИ №548-XIV; №549-XIV; 24.03.1999 №550-XIV; №551-XIV

Указ Президента України 10.12.2008 №1153/2008

Наказ Міністра оборони 02.12.2005 України №716

Про затвердження Інструкції про порядок проведення інспекційних заходів

Наказ Міністра оборони 10.04.2009 України №170

Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України

Наказ Міністра оборони 25.05.2009 України № 246

Про затвердження Положення про атестаційні комісії у Збройних Силах України

Наказ Міністра оборони 30.12.2009 України № 685

Про затвердження Настанови з фізичної підготовки у Збройних Силах України

Наказ Міністра оборони 22.02.2016 України № 95

Про затвердження Концепції підготовки Збройних Сил України

Методичні рекомендації ДКП 14.05.2013 МО України №070

Наказ ГШ ЗС України 28.05.2013 №125

Дата

Табл. 1

Назва

Статути Збройних Сил України (зі змінами)

Про Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України

Методичні рекомендації з порядку організації і проведення атестування військовослужбовців Збройних Сил України (зі змінами) Тимчасова інструкція з індивідуальної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України №2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

ність у своїх силах, спонукає бути хоробрими і наполегливими. Прагнучи посилити боєготовність і боєздатність особового складу, керівництво збройних сил прагне заходами моральнопсихологічної підготовки вирішувати наступні завдання: • виховати фізично витривалих і психологічно стійких воїнів, здатних успішно долати будь-які труднощі бойового і похідного життя; • виробити у них стійкі професійно-бойові навички, що дають змогу успішно діяти в екстремальних умовах на полі бою; • сформувати психологічну готовність до боротьби із сильним противником, здатним домагатися успіху в ході бойових дій; • забезпечити соціально-психологічну згуртованість частин і підрозділів, бойових екіпажів і розрахунків у бойових умовах. Морально-психологічна підготовка військовослужбовців в арміях

№2/2017

тих чи інших держав здійснюється по-різному. У США нею займаються у ході бойової та фізичної підготовки, як правило, в спеціальних навчальних центрах і на полігонах. У Великій Британії особливу увагу морально-психологічній підготовці приділяють у процесі конкурсного відбору та базового військово-професійного навчання (британська армія повністю комплектується з добровольців-контрактників). У Німеччині найбільш придатним моментом для підготовки вважають період бойового злагодження підрозділів і частин. У «силах самооборони» Японії її практикують на всіх етапах служби солдатів і офіцерів, але особливо в ході навчань і маневрів. Сценарії морально-психологічної підготовки військовослужбовців мають багато спільного, тому можна сформувати типовий сценарій. На початковому етапі здійснюють своєрідну «психотерапію». Це озна-

Регулярне навчання військовослужбовців в екстремальних умовах та їх атестація є базовими процедурами, необхідними для обґрунтування процедур кадрового менеджменту в збройних силах

чає, що у процесі навчання спеціально створюють такі умови, які викликають у військовослужбовців негативні психічні стани. Опинившись в обстановці, наближеної до бойової, молодий солдат нерідко втрачає впевненість у своїх силах, впадає в апатію або депресію, у нього виникає почуття страху. Часто при цьому він відчуває болючі синдроми типу запаморочення, нудоти, оніміння кінцівок тощо. У результаті він може відмовитися від їжі, втра-

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

тити сон, забути про свої службові обов’язки, здійснити дисциплінарний проступок, і навіть дезертирувати. Однак у період навчання це не є великою небезпекою. Солдат навча-

ють придушувати свій страх, долати апатію, інші негативні емоції і почуття, виробляють у них найпростіші навички самоконтролю. За допомогою «психотерапії» виМал. 1

Алгоритм діяльності кадрових органів щодо проведення щорічного оцінювання та періодичного атестування 1

ПІДГОТОВЧІ ЗАХОДИ ЗАХОДИ ПЛАНУВАННЯ Загальна постановка завдань щодо організації проведення ПА та ЩО військовослужбовців на наступний навчальний рік Складання Плану заходів з організації та проведення атестування військовослужбовців військової частини Складання списку осіб, які підлягають ПА Складання графіка проведення атестування Визначення складу атестаційної комісії (АК), оголошення складу комісії наказом командира військової частини

Аналіз службової діяльності підлеглих

Проведення інструкторськометодичних занять із здачею заліків посадовими особами, які здійснюють ЩО (ПА), доведення вимог керівних документів Проведення занять з в/с, які підлягають оцінюванню, доведення вимог керівних документів з порядку організації і проведення ЩО (ПА) в/с ЗС України

Проведення бесід із наданням рекомендацій щодо покращення якості виконання посадових обов’язків, усунення недоліків

ЗАКЛЮЧНІ ЗАХОДИ

Аналіз підготовки до ЩО

Аналіз якості та результатів проведення ЩО та ПА

Складання оцінних карток в/с Ознайомлення в/с із результатами ЩО

Розгляд результатів оцінювання на засіданнях Рад офіцерів та АК

Складання атестацій на в/с Ознайомлення в/с із результатами ПА Чи згоден в/с із результатами ЩО (ПА)

Розгляд скарг в/с щодо результатів ЩО або ПА

Вивчення зі складом атестаційних комісій вимог керівних документів та методичних рекомендацій з порядку організації і проведення атестування в/с ЗС України

ЗАХОДИ ПРОТЯГОМ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Процедура внесення змін до Переліку підкритеріїв (січень-липень)

ЗАХОДИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

робляють уміння стримувати зовнішній прояв негативних психічних станів, але від них самих позбутися не завжди вдається. На другому етапі підготовки проводяться заходи з психологічного стимулювання. Суть його полягає у привчанні військовослужбовців надійно виконувати свої професійні обов’язки в умовах бойової діяльності. З цією метою у процесі бойової підготовки інструктори навантажують солдатів фізичними, психологічними і моральними подразниками, сукупний вплив яких призводить до позамежного гальмування. Воля солдат опиняється практично зломленою, вони в прямому сенсі слова втрачають здатність взагалі щось робити. Психотерапію і психостимулювання раніше не вважали важливими елементами морально-психологічної підготовки військовослужбовців, набагато більше уваги приділяли ідейнополітичному вихованню. Останніми роками ситуація змінилася докорінно. Військові фахівці, аналізуючи бойові дії збройних сил Великої Британії на Фолклендських островах, радянських військ в Афганістані, армії США у В’єтнамі та в Перській затоці, переконалися в необхідності цілеспрямованого загартування психіки солдат і офіцерів в обстановці, максимально наближеній до бойової. Сьогодні дотримуються наступних положень:

Так

Підготовка та надання відомостей щодо результатів проведеного оцінювання та ПА в/с до вищих органів військового управління Надання копій атестацій і оцінних карток до вищих органів військового управління (кадрових органів) №2/2017

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

якщо солдат успішно витримує навантаження і виконує поставлені завдання у ході навчання, він спокійно витримає і виконає їх в умовах справжньої війни; • у першу чергу з усіх якостей треба формувати почуття впевненості; • методи і прийоми психотерапії і психостимулювання повинні бути різноманітними. Після завершення програми бойової підготовки на полігоні, кожний військовослужбовець (військовий підрозділ, екіпаж) отримує інтегровану оцінку, що надає можливість реально оцінити його (їх) дії в умовах, максимально наближених до бойових. Для того, щоб морально-психологічна підготовка була цілеспрямованою і ефективною, в арміях зарубіжних країн створені спеціальні органи, які здійснюють контроль за нею. Представники цих органів займаються також навчанням офіцерів та сержантів формам і методам здійснення такої підготовки та проведення оцінювання персоналу. Алгоритм діяльності кадрових органів щодо оцінювання службової діяльності підлеглих військовослужбовців у мирний час можна подати у вигляді мал. 1. Підготовчі заходи (блок 1) проводяться з вересня по грудень поточного року. Відповідальними виконавцями заходів планування є командир військової частини (закладу, установи) та начальник кадрового органу. Відпо-

Мал. 2

•

Алгоритм діяльності кадрових органів щодо оцінювання військовослужбовців у бойових умовах 1

НАВЧАННЯ ТА ПЕРВИННЕ АТЕСТУВАННЯ ЗАХОДИ ПЛАНУВАННЯ Модель критичних ситуацій

Загальна постановка завдань щодо організації навчання та оцінювання в/с, які мають виконувати завдання бойових умовах

Визначення предметів та термінів навчання в/с за категоріями

Складання та структуризація за категоріями списку осіб, які підлягають навчанню та оцінюванню Вивчення особових справ в/с, які мають виконувати завдання в бойових умовах. Формування навчальних груп

Визначення складу атестаційної комісії (АК). Проведення інструкторськометодичних занять з членами АК. Доведення вимог керівних документів до в/с, які підлягають оцінюванню.

Модель функціонального стану в/с для бойових умов

Складання оцінних карток та атестацій в/с. Аналіз якості проведення оцінювання в/с. Надання відомостей до кадрових органів

Аналіз службової діяльності підлеглих

ЗАКЛЮЧНІ ЗАХОДИ Складання атестацій на в/с після перебування в зоні АТО

Аналіз якості та результатів проведення атестації

Ознайомлення в/с з результатами атестування

Розгляд результатів оцінювання на засіданнях Рад офіцерів та АК

Чи згоден в/с із результатами ЩО (ПА)

Підготовка та надання відомостей щодо результатів проведеного атестування в/с до вищих органів військового управління

Ні Розгляд скарг в/с щодо результатів ЩО або ПА

№2/2017

Проведення оцінювання та атестування в/с за категоріями

ЗАХОДИ ПРОТЯГОМ ПЕРЕБУВАННЯ В ЗОНІ АТО

Вивчення методичних рекомендацій щодо оцінювання в/с у бойових умовах

Полігони. Учбовонавчальні центри

Навчання військовослужбовців за категоріями

Складання графіка проведення навчання та атестування за категоріями в/с

Бойові дії

Так

Надання копій атестацій і оцінних карток до вищих органів військового управління (кадрових органів)

Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник»

Морально-психологічна підготовка військовослужбовців в арміях тих чи інших держав здійснюється по-різному. У США нею займаються у ході бойової та фізичної підготовки, як правило, в спеціальних навчальних центрах і на полігонах» відальні виконавці заходів методичного забезпечення — голова атестаційної комісії, начальник кадрового органу та командири підрозділів. Відповідальними виконавцями заходів щодо аналізу службової діяльності підлеглих та проведення бесід є посадові особи, які здійснюють щорічне оцінювання (ЩО) та періодичне атестування (ПА) військовослужбовців (блок 2). Заключні заходи (блок 3) проводяться з жовтня по грудень наступного року. Відповідальними виконавцями заключних заходів є: безпосередній командир (начальник) і посадові особи, які беруть участь у щорічному оцінюванні та періодичному атестуванні; начальник кадрового органу; керівний склад військових частин і Голови Рад офіцерів та атестаційних комісій. Аналіз алгоритму діяльності кадрових органів щодо проведення щорічного оцінювання та періодичного атестування показує, що левовою долею його змісту є організаційні заходи. В алгоритмі для бойових умов організаційні заходи протягом перебування

військовослужбовців у зоні конфлікту мають бути зведені до мінімуму. Алгоритм діяльності кадрових органів щодо підготовки та оцінювання службової діяльності підлеглих військовослужбовців у бойових умовах можна представити у вигляді, наведеному на мал. 2. Алгоритм складається з трьох блоків: 1) навчання та первинне атестування; 2) заходи, що проводяться протягом перебування військовослужбовців у бойових умовах (наприклад, у зоні АТО); 3) заключні заходи проводяться після ротації або демобілізації. Дії командирів (начальників) протягом перебування в зоні АТО (див. блок 2) зводяться до аналізу службової діяльності особового складу, проведення бесід із наданням рекомендацій щодо покращення якості виконання посадових обов’язків підлеглими. Після повернення з екстремальної зони (блок 3 — заключні заходи) командирами здійснюється складання атестацій на підлеглих військовослуж-

бовців та надання відомостей щодо результатів проведеного атестування до вищих органів військового управління згідно з встановленим порядком. Висновки Основним змістом запропонованого підходу до створення алгоритму роботи кадрових органів для оцінювання службової діяльності військовослужбовців у бойових умовах є: • врахування досвіду провідних країн світу щодо підготовки і оцінювання військовослужбовців в особливий період; • аналіз сучасного стану підготовки і оцінювання військовослужбовців ЗС України; • надання пропозицій щодо коригування алгоритму дій кадрових органів для бойових умов, де організаційні заходи протягом перебування військовослужбовців у зоні конфлікту зведені до мінімуму. Враховуючи, що в особливий період оцінювання службової діяльності військовослужбовців та їх атестування нормативними актами не передбачено, подальші дослідження доцільно присвяти розробленню «Інструкції оцінювання службової діяльності військовослужбовців в особливий період (бойових умовах)», де має бути розтлумачено порядок проведення оцінювання службової діяльності військовослужбовця. №2/2017