Nomer 28 2013

Волинська трагедія: політико-правові аспекти оцінок і висновків twitter.com/lvivskagazeta

l 06

Кохайтеся і зароблятимете: розмір допомоги залежить від кількості народжених жінкою дітей l 07

Портрет із майбутнього: до 2030 року кількість львів’ян суттєво не зміниться l 08-09

f facebook.com/lvivskagazeta

www. gazeta.lviv.ua 11 липня 2013 року 28 (729)

Читай своє! Рекомендована ціна — 1 грн. 50 коп.

ПОДАТОК... НА НЕМОВЛЯТ реклама

реклама

Його запровадили в Україні недавно, з 1 липня цього року, але він змусив майбутніх мам не на жарт стривожитися l 02 АКТУАЛЬНО

02 АКТУАЛЬНО

11 липня 2013 року 28 (729)

Залізничні квитки дорожчають Міністерство інфраструктури України підвищує вартість проїзду пасажирів у потягах внутрішнього сполучення: у загальних і плацкартних вагонах — на 10% з 1 жовтня 2013 року, в купейних — у два етапи (по 10% у липні та з 1 жовтня). Про це йдеться у відповідному наказі, що його оприлюднили на веб-сайті Верховної Ради України. Згідно з ним, тарифи на пасажирські перевезення у вагонах першого, другого і третього класів потягів категорії «Інтерсіті», другого класу потягів «Інтерсіті+» залишаться без змін. Окрім цього, документом запроваджено категорію потягів «Нічний експрес» із коефіцієнтом вартості проїзду 1,2.

реклама

l Олександра Баландюх

Й

деться про те, що з 1 липня набув чинності закон №231-VII «Про внесення змін до деяких законів України про призначення та індексації пенсії». Тобто відтепер підприємства, де працювали мами, сплачуватимуть у державний фонд гроші, cума яких, за попередніми підрахунками, дорівнює кільком зарплатам за період допологової та післяпологової відпустки. Ця відпустка становить 126 днів (70 днів до пологів і 56 — після. Якщо пологи були важки-

ми, з ускладненнями, то додають ще 14 днів). «Насправді це метод держави нині — стягнути з підприємств іще трохи додаткових коштів у держбюджет, щоб закрити хоч якісь дірки. У такий спосіб бізнес оплачуватиме роботу людини, яка не працює на підприємстві, а «працює» в інтересах держави — народжує і виховує дитину, громадянина України. Це ж своєрідний податок на народження дитини. Тільки платить його не родина, а роботодавець», — прокоментував чергове здирство

уряду народний депутат України Олександр Бригинець. Тепер жінки на період вагітності й після пологів будуть застрахованими особами. Відпустку — допологову та післяпологову — зараховуватимуть до страхового стажу, призначаючи пенсії. Але, переконаний пан Бригинець, це призведе до того, що невеличкі підприємства в тіньовий спосіб вирішуватимуть проблему зайвих витрат: звільнятимуть породіллю чи зменшуватимуть їй зарплату в останні місяці перед декретною відпусткою.

Оголошення конкурсу на майданчики для платного паркування автотранспорту у м. Львові Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради пропонує юридичним та фізичним особам-підприємцям узяти участь у конкурсі на право обслуговування майданчиків для платного паркування автотранспорту у м. Львові: № Зона з/п

I

II

ДЛЯ « ГАЗЕТИ»

Ярослав Рущишин, генеральний директор ВАТ «Троттола» Останнім часом помітно тенденцію перекладання соціальних обовʼязків держави на плечі підприємців. Якщо влада не може виконувати соціальних функцій, які задекларовано Конституцією, то це слід відверто визнати й усунути їх зі своїх установчих документів. А держава визнавати цього не хоче й перекладає ці обовʼязки на плечі тих, хто не вийде протестувати на вулиці, тобто на роботодавців. Найбільша небезпека в тому, що в такий спосіб влада поставила різних роботодавців у нерівні неконкурентні умови.

Тобто, скажімо, швейні підприємства, де працює багато жінок, уже є неконкурентними, якщо порівняти з будівельними фірмами, на яких трудяться переважно чоловіки. Відповідно, у мене будуть величезні нарахування, витрати, що призведе до викривлення на ринку праці. Якщо держава хоче профінансувати нарахування на декретні відпустки, то має розподілити їх рівномірно за всім трудовим населенням України. Щодо побоювань, що вагітних скорочуватимуть чи не захочуть приймати на роботу молодих жінок, які тільки планують народжувати, то не думаю, що роботодавці чинитимуть так цинічно.

Оксана Яковець, заступник директора департаменту соціального захисту населення ЛОДА З 1 липня 2013 року період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами зараховують до страхового стажу. Іншими словами, жінки, які перебувають у такій відпустці й одержують допомогу, підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню. Це питання, за словами директора департаменту пенсійного забезпечення і соціального захисту інвалідів Мінсоцполітики України, обговорювали ще з 2004 року. Проте лише недавно було знайдено компроміс, який улаштовує

й урядову сторону, і профспілки та працедавців. Щоб ця норма почала працювати, парламент вніс зміни в законодавство в частині сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ). Згідно з ними, страхові внески за період перебування в декретній відпустці платитиме працедавець, з огляду на нараховану суму допомоги з вагітності та пологів. Розмір ЄСВ становить 33,2% цієї суми. З працівниці братимуть 2% суми допомоги з вагітності та пологів. Слід зазначити, що допомогу застрахованим особам виплачує коштом фонду соціального страхування бухгалтерія підприємства, організації чи установи, де працює жінка.

Адреса майданчика для паркування автотранспорту

Орієнтовна к-ть місць

1

вул. Вірменська та вул. Лесі Українки (від просп. Свободи до вул. Театральної), вул. Театральна (від вул. Вірменської до пл. Я.Осмомисла), вул. Низький Замок

1

вул. Княгині Ольги, 108

47

2

Аеропорт ЦА

238

74

3

вул. Широка, 85

38

4

вул. Любінська — вул. О.Терлецького

49

5

вул. Любінська, 104

33

6

вул. Величковського, 6

50

7

вул. Коперника

15

8

вул. Крехівська

23

9

просп. В. Чорновола, 59

28

10

вул. Ак. Сахарова, 58-а

16

11

вул. Промислова, 52

15

12

вул. Кульпарківська, 230

6

Паркування туристичного автотранспорту II

1

вул. Кривоноса, 41

8

II

2

вул. Пасічна, 8

15 5

II

3

вул. Чернеча Гора, 1

II

4

пл. Св. Юра, 5

2

II

5

пл. Старий Ринок

7

II

6

вул. Стрілецька, 10

5

II

7

вул. Кульпарківська, 230

4

Істотні умови конкурсу Обладнання майданчиків для паркування — відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1342 «Про затвердження Правил паркування транспортних засобів»

Податок... на немовлят

Нині жінки дітородного віку жваво обговорюють ці законодавчі зміни. З одного боку, дуже добре, що декретну відпустку зараховуватимуть до страхового стажу. Це особливо важливо для багатодітних матерів. А з іншого… Не секрет, що часто перед декретною відпусткою вагітні жінки, які працювали, домовлялися з керівництвом, щоб їм підвищили зарплату, бодай на папері, бо тоді зростали й декретні виплати. І нерідко керівництво йшло назустріч майбутнім мамам. Та чи піде за нинішніх умов? Чи не станеться так, що молодих жінок не захочуть брати на роботу, бо в разі пологів підприємствам доведеться платити за них податок?

Термін подачі документів на конкурс — протягом 15-ти днів від дня опублікування оголошення. Місце приймання документів: м. Львів, вул. Весняна, 4 (управління «Дозвільний офіс»). Місце проведення І етапу конкурсу — 29.07.2013 р., 15.00, каб. 341 Львівської міської ради (пл. Ринок, 1 ) Місце проведення ІІ етапу конкурсу — 30.07.2013 р., 15.00, каб. 341 Львівської міської ради (пл. Ринок, 1 ) Зауваження та пропозиції щодо винесених на конкурс майданчиків для паркування приймають до 25.07.2013 р. Телефони для довідок: 261-55-90, 297-58-85, 261-55-66

реклама

Львівські відділення ІНДУСТРІАЛБАНКу змінюють місце розташування

Повідомлення ПАТ «Львівобленерго»

З 8 липня 2013 р. змінюється місце розташування Регіонального відділення Банку та Відділення №1 у м. Львів. Так Регіональне відділення за адресою:м. Львів, вул. Липинського, 12 відтепер знаходитиметься за адресою: м. Львів, вул. Окружна, 57 а, (тел. (032) 245-11-70), а Відділення №1, раніше розташоване по вулиці Окружна, 57 а, змінює свою адресу на: м. Львів, вул. Личаківська, 6, (тел. (032) 260-21-51). «Перелік послуг Регіонального відділення та Відділення №1, а також умови укладених з клієнтами договорів залишаються незмінними і гарантовані до виконання у визначені договорами терміни», зазначає Григорій Самардак, перший заступник голови Правління АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК». — «Ми також сподіваємося, що зміна місця розташування відділень не створить особливих незручностей для постійних клієнтів Банку і сприятиме залученню нових клієнтів», зазначив банкір. Довідка: АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» (м. Запоріжжя), заснований в 1990 році – універсальний банк, що надає широкий перелік послуг як підприємствам, так і населенню. Банк представлений в 15 областях та в Автономній республіці Крим. Інформація на правах реклами. Ліцензія НБУ № 126 від 12.10.2011

79008, Львів, пл. Соборна, 12 Тел./факс: 297-52-00; reklama.lvivgazeta@gmail.com

Директор і головний редактор

Ігор Гулик

Комерційний директор:

Оксана Заяць (тел./факс: 297-52-04);

Арт-директор:

Оксана Кристиняк (тел./факс 297-52-03) (reklama.lvivgazeta@gmail.com) Христина Слюсарчук (297-52-00)

Відділ реклами, промоція Бухгалтерія:

Марія Пінтоха (297-52-01)

реклама

08.07.2013 року аварійно вимикалися в електромережах ПАТ «Львівобленерго»: Шевченківський РЕМ м. Львів: l 1 кабельна лінія 6 кВ, внаслідок чого з 13.15 вимикалися повністю 10 трансформаторних підстанцій (ТП), які забезпечують електропостачання споживачів на вул. Липинського, просп. Чорновола та прилеглих до них. О 13.30

Ірина Гамрищак, Ігор Берчак Гліб Ваколюк Олександр Сирцов Ярина Коваль Олександра Баландюх Мар’яна Вербовська Мирослава Іваник

(заступники головного редактора, 297-52-06) («Спорт», 297-52-07) («Львівські новини», 297-52-06) («Культура», 297-52-07) («Соціальні проблеми», 297-52-07) («Екологія», «Освіта», 297-52-07) («Місцеві новини», 297-52-07)

Наталя Цапик, Андрій Кононов Марта Волошанська, Юлія Тімошина

(відділ дизайну, 297-52-07) (літературне редагування, 297-52-02)

відновлено електропостачання за резервною схемою. Причина: пошкодження кабельної лінії.

О 05.50 відновлено електропостачання за резервною схемою. Причина: пошкодження ТП.

Стрийський РЕМ: l 1 трансформатор 10/0,4 кВ, внаслідок чого з 11.54 до 14.00 вимикалися повністю 1 ТП, 1 населений пункт (НП) частково. Причина: пошкодження ТП.

Сокальський РЕМ: l 1 повітряна лінія 35 кВ, внаслідок чого з 18.00 вимикалися повністю 23 ТП, 10 НП повністю. О 19.03 відновлено електропостачання за резервною схемою. Причина: пошкодження повітряної лінії.

Дрогобицький РЕМ: l 1 кабельна лінія 6 кВ, внаслідок чого з 02.20 вимикалися повністю 5 ТП, 1 НП частково.

Передплата на 2013 рік: Індекс 96201

1 міс.

5,50

Просимо з розумінням ставитися до тимчасових незручностей!

3 міс.

16,50

Номер підписано до друку о 14.00. Друк: ПрАТ «Видавничий дім « Високий Замок» 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 367/3 тел.: (0322) 295-70-19, Тираж: 113 тис.

6 міс.

33,00

12 міс.

66,00

Газета виходить щочетверга. Свідоцтво про реєстрацію: КВ №13128-2012ПР, видане 07.09.2007 р. Передрук будь-яких текстових чи візуальних матеріалів, надрукованих у цьому числі газети, можливий лише з письмового дозволу редакції. При цитуванні посилання на «Львівську газету Вісник міста» обов’язкове. У разі публікації редакція зберігає за собою право скорочувати і редагувати надіслані матеріали. © Видавець — ТзОВ «Львівська газета Вісник міста»

АКТУАЛЬНО 03

11 липня 2013 року 28 (729)

«Горами нашої слави» 12 — 19 липня відбудеться восьмиденний туристичний похід «Горами нашої слави», який реалізовують задля вивчення та популяризації історії національно-визвольної боротьби на Львівщині, повідомили в прес-службі ЛОДА. Маршрут походу: м. Стрий — Ясна гора (Гошівський монастир) — с. Витвиця — с. Церківна — с. Липа — г. Яворина (бункер Роберта) — урочище Бряза (табір «Олені») — пер. Щавна — с. Либохора — с. Тухля — г. Маківка — с. Гребенів — г. Лопата — г. Набивки — перевал Сукіль — г. Ключ — скелі Довбуша — с. Труханів — с. Коростів — г. Парашка — г. Діл — вод. «Гуркало» — г. Кичера — ур. Малий Жолоб (бункер ГОСП) — с. Корчин — від’їзд до м. Стрий.

Квартира? Це — реально За словами віце-прем’єра Олександра Вілкула, Фонд сприяння молодіжному будівництву цьогоріч забезпечить житлом ще 6 тис. 700 родин

l Валерія Лисова

З

Фото: Володмимир Дубас (3)

Братство по зброї На полігоні штурмують умовну провінцію… Яворів l Олександр Сирцов

8

липня на території Міжнародного центру миротворчості та безпеки Академії сухопутних військ відбулось урочисте відкриття багатонаціональних військових навчань «Репід трайдент-2013». Далі триватиме штабна фаза планування миротворчої місії, а вже 17 липня розпочнеться активна фаза — десантування та відпрацювання практичних навиків співпраці між військовими різних країн.

За легендою навчань, між умовними державами Фогленд та Візірленд виник територіальний конфлікт, причиною якого стали територіальні претензії Фогленду на провінцію Яворів, що належить державі Візірленд. За даними військової розвідки Візірленду, війська Фогленду планують вторгнення у провінцію. Однак у ситуацію втрутилися міжнародні військові сили кількох держав, які спільно врегульовуватимуть конфлікт. Навчання передбачають штабну фазу пла-

нування миротворчої операції та активну — десантування з вертольотів Мі-8 Збройних сил України а також використання транспортної авіації України та Німеччини. Співкомандир навчань з українського боку генерал-майор В’ячеслав Назаркін зазначив: «Задумом навчань є підтримання стабільності та миру складом батальйонної тактичної групи, стабілізаційні, оборонні дії, до навчань залучатимуть армійську авіацію, 4 вертольоти Мі-8, Ан-26 українських Збройних сил а також німецький літак Сі-160. У рамках навчань відбуватимуться парашутні стрибки, які здійснюва-

тимуть і українські, і вояки інших держав». Загалом у навчаннях беруть участь понад 1300 військових з 19 країн, найбільші військові контингенти надіслали Україна — 600 військових, 8 і 13 армійського корпусів, також великі військові підрозділи надіслали США та Молдова. Крім того, в навчаннях беруть участь військовики Великобританії, Вірменії, Канади, Болгарії, Азербайджану, Данії, Естонії, Грузії, Німеччини, Казахстану, Норвегії, Польщі, Румунії, Сербії, Швеції та Туреччини. Навчання «Репід Трайдент» відбуваються на Яворівському полігоні сьомий рік поспіль.

авдання всіх працівників Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву — допомагати кожному громадянину, який звернувся по державну допомогу для отримання власного житла. На цьому наголосив віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул під час робочої наради з керівництвом центрального апарату фонду та 26-ти його регіональних управлінь щодо активізації державних програм доступного житла. «За три роки (2010 — 2012) в Україні в рамках соціальних ініціатив президента Віктора Януковича більше ніж 6 тисяч українських сімей отримали власне житло. З них понад 5 тисяч родин — через Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву. Цього року уряд поставив завдання — забезпечити житлом ще 6 тис. 700 українських родин», — сказав Олександр Вілкул. Наразі в Україні створюють Єдиний державний реєстр громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Це квартирна черга на житло, як ми звикли її називати. Таку чергу створили в усіх населених пунктах України органами місцевого

самоврядування, а також уведено відомчий реєстр. «Із формуванням Єдиного держреєстру буде фактично проведено інвентаризацію усіх квартирних черг, які наразі не об’єднано в єдину базу даних. Отже, буде створено реальну картину потреби в житлі в кожному населеному пункті», — сказав віце-прем’єр-міністр України. Формування Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, завершать до жовтня 2013 року. ДОВІДКА

Детальну інформацію про державну підтримку для придбання житла можна отримати на сайтах Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ — http:// minregion.gov.ua та Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву — http://www.molodkredit.gov.ua.

Молоді мами мають мобільного помічника l Християн Раковський

«М

оя зірочка. Перший рік» — так називається мобільний додаток, який нещодавно запропонувала компанія «Київстар» молодим батькам. Його презентація відбулася у Львівському перинатальному центрі — саме тут найбільше потенційних користувачів цього соціального продукту. Для частини з них він, до речі, став уже другим кроком у світі соціальних мобільних додатків, які пропонує компанія для українців. Першим, за словами менеджера з програм соціальної відповідальності «Київстар» Тетяни Петько,

був мобільний додаток у рамках проекту «Мобільне здоров’я» для майбутніх мам — він став незамінним помічником для усіх, хто очікує народження дитини. За чотири місяці його функціонування вже зареєстровано три тисячі завантажень. Причому додатком користуються майбутні мами у всьому світі й найтриваліший сеанс у компанії зареєстрували на території Великобританії. Оскільки додаток підтвердив свою потрібність, то в «Київстар» вирішили зробити наступний крок: створили мобільний додаток, розрахований на молодих мам, які мають дітей віком від 0 до року. До роботи над додатком вони залучили й педіатрів ме-

дичної мережі «Добробут», і спеціалістів цифрового видавництва «Глоуберрі Букс». А також у фокус-групи запросили молодих мам, з якими обговорювали суть майбутнього додатку. Дуже важливо, що цей додаток можуть безкоштовно завантажити й встановити на свій смартфон користувачі незалежно від того, послугами якого мобільного оператора вони користуються. Єдине — він підходить для смартфонів з операційними системами IOS та Android (від 2.1) та доступний для завантажування в App Club від «Київстар» (безкоштовний трафік), в App Store та в Google Play. Однак головне — це все ж його вміст та можли-

вості, які додаток надає молодим батькам. Для зручності у користуванні його розділено на 10 сегментів, перший з них — «Моя зірочка» — містить інформацію про фізичний та психомоторний розвиток дитини. «Матусина сторінка» подасть актуальні поради для відновлення психічного та психологічного стану матері, ну а «Динаміка розвитку» допоможе батькам стежити за розвитком дитини. Розділ «Безпека та перша допомога» містить поради батькам на випадок форс-мажору. Незамінним помічником для молодих мам стане «Органайзер», який автоматично нагадуватиме про процедури,

які дитині потрібно пройти щотижня. Звісно, батьки люблять фотографувати своїх нащадків, а от зберегти та оформити знімки у красиві рамочки допоможе «Фотоальбом». Контактні дані лікаря можна внести в розділ «Мій лікар», ну а спілкуватися з близькими для дитини людьми можна буде за допомогою «Запроси близьку людину». Головний лікар Львівського перинатального центру Лариса Янів відзначила, що медична частина інформації у мобільному додатку повністю відповідає медичним протоколам і скеровує молодих батьків на активну співпрацю з лікарями, отримання достовірної медичної інформації.

12

04 ЛЬВІВЩИНА

11 липня 2013 року 28 (729)

Пам’ятні монети до 1025-річчя У Музеї грошей Національного банку України відбулася презентація пам’ятних монет номіналами 100, 20 та 5 гривень «1025-річчя хрещення Київської Русі». Заступник голови Нацбанку Віра Ричаківська наголосила, що, випускаючи ці монети, НБУ не лише долучається до святкування, але й сподівається привернути увагу суспільства до духовних цінностей і традицій української держави. Нагадуємо, пам’ятна монета є дійсним платіжним засобом України й обов’язкова до приймання без будь-яких обмежень за її номінальною вартістю до всіх видів платежів, а також для зарахування на розрахункові рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

реклама

П

ершого липня Львівське ЦРВ «МЕГАБАНКУ» відсвяткувало десяту річницю своєї діяльності. Про те, як розвивалося відділення, хто його клієнти та які банківські послуги сьогодні найбільш затребувані у львів’ян, розповів директор ЦРВ Іван Юрчик.

— Іване Івановичу, з якими результатами ви зустрічали це свято?

— Протягом десяти років Львівське відділення «МЕГАБАНКУ», яке працює за адресою: площа

але, звичайно ж, нам ще є чого прагнути.

— Які види послуг ви надаєте сьогодні? Чи змінився їх перелік за 10 років вашої роботи?

— Перелік наших послуг зараз приблизно той самий, що й був на момент відкриття, але, звичайно, ми крокуємо в ногу з часом, і наші послуги постійно вдосконалюються, відповідно до сучасних вимог, розширюється їх асортимент. Проте незмінними залишаються принципи

У Львівського центрального регіонального відділення «МЕГАБАНКУ» — ювілей! Міцкевича, 8, у самому серці стародавнього Львова, стабільно зміцнювало свої позиції. Сьогодні до його структури входять два відділення за адресами: вул. Виговського, 34, та вул. Проф. Буйка, 2, а також 17 пунктів прийому платежів, розташованих переважно в Шевченківському, Залізничному та Сихівському районах Львова. Станом на 1 липня 2013 року клієнтами львівського відділення «МЕГАБАНКУ» є 8 тисяч фізичних та 500 юридичних осіб. Через Єдиний розрахунковий центр банку комунальні послуги оплачують близько 50 тис. львівських сімей, а це понад 20% платників регіону. Наш депозитний портфель на сьогодні становить 70 млн. грн., кредитний — 97,5 млн. грн. Отож, як бачите, до свого дня народження ми підійшли з хорошими результатами,

роботи: стабільність, професіоналізм, прозорість, відповідальність, доброзичливість. Сьогодні, як і десять років тому, Львівське центральне відділення «МЕГАБАНКУ» надає повний спектр класичних банківських послуг, що повною мірою можуть задовольнити потреби найвибагливішого клієнта — як юридичної, так і фізичної особи. Зокрема, юридичним особам ми пропонуємо сім тарифних пакетів з розрахунковокасового обслуговування, зручні форми кредитування, широкий спектр депозитних програм.

— Що пропонуєте клієнтам-фізичним особам?

— До послуг населення — теж широкий спектр кредитних програм, а саме: автокредитування, експрес-кредити без застави, споживчі кредити, кредити на купівлю житла.

Можу сказати з упевненістю, що депозитні програми «МЕГАБАНКУ» є одними з найкращих у регіоні. Цікавим є впроваджений нещодавно вклад для майбутніх матерів «Зростаємо разом» з підвищеними депозитними відсотками. Також у нас діє спеціальна програма лояльності для пенсіонерів «Турбота», яка передбачає збільшення відсоткової ставки на 0,5% до чинних тарифів у національній валюті та 0,3% в іноземній валюті. Також для пенсіонерів існує чотири пенсійні програми, які максимально враховують їхні фінансові потреби, передбачаючи до 15% річних нарахувань на залишки коштів. До того ж пенсіонери мають унікальну можливість отримання кредиту на поточні потреби без забезпечення. Крім того, до уваги наших клієнтів широкий вибір послуг, пов’язаних

із грошовими переказами, адже «МЕГАБАНК» є партнером компанії Western Union, партнером-учасником міжнародних систем грошових переказів MoneyGram, UniStream, Migom, «Анелік» та «Алюр».

— А чи можете сказати, які види кредитів сьогодні найпопулярніші серед населення?

— Сьогодні популярними є споживчі кредити, які видають готівкою, і людина розпоряджається грошима на свій розсуд. За отримані у кредит гроші можна придбати техніку, меблі, заплатити за лікування, навчання, відпочинок. Крім того, великою перевагою таких кредитів є швидкість ухвалення рішення про їх видачу: його ухвалюють дуже швидко — протягом двох-трьох годин. Важлива і максимально спрощена схема оформлення такого

кредиту. Все, що необхідно позичальникові для того, щоб отримати кредит на суму до 20 тис. грн., це — паспорт та довідка про номер облікової картки платника податків. Для отримання кредиту на суму від 20 до 50 тис. грн. до названих документів достатньо додати довідку про доходи. Максимальна сума споживчого кредиту — 150 тис. грн. Ці гроші можуть видати на термін до 4-х років з оплатою за користування ними від 15% річних. Для отримання такої суми позичальник надає паспорт, довідку про номер облікової картки платника податків, довідку про доходи, також необхідне поручення фізичної особи.

— Який вид бізнесу найчастіше представляють ваші клієнти — юридичні особи?

— Серед стратегічних напрямів нашої роботи —

підприємства малого та середнього бізнесу, потужні виробничі підприємства, підприємства агропромислового комплексу. Але кваліфікаційний рівень нашого персоналу та технічна оснащеність банку дозволяють львівському відділенню на високому рівні обслуговувати будь-який бізнес. Серед клієнтів – юридичних осіб переважають представники малого та середнього бізнесу, підприємства виробничого, торговельного та аграрного напрямів. Зокрема, ми давно й плідно співпрацюємо зі «Західенергоавтоматикою», «Торговим домом «Остов-Бардс», підприємствами «РОСАН-АГРО», «Львівхолод», «Західукргеологія» НАК «Надра України», «Іскра», ЛМКП «Львівтеплоенерго». Також дуже тісно співпрацюємо з комунальними підприємствами Львова, яких на обслуговуванні у нас більше ніж 60. Але наголошу, що Львівське центральне регіональне відділення позиціонує себе як універсальний банківський підрозділ і забезпечує сервіс найвищого ґатунку для всіх категорій клієнтів: це і підприємства з мільярдними оборотами, і вкладники з 500 гривнями. Наші послуги якісні, зрозумілі, вони дозволяють значно полегшити життя клієнтів, допомогти їм легко й швидко досягти фінансових цілей. Невипадково девіз банку: «Ви маєте плани — ми маємо рішення».

— Які плани роботи Львівського ЦРВ? Що б ви йому побажали?

— Якщо говорити мовою цифр, то за ключовими показниками заплановано збільшення протягом року кредитного портфеля на 27,2%, депозитного — на 25%. А загалом наші плани полягають у тому, щоб і надалі залишатися однією з найкращих банківських установ Львівського регіону та залучити до лав своїх клієнтів кожного львів’янина та кожне підприємство. Досягнення саме цих амбітних цілей я і бажаю усьому колективу Львівського відділення «МЕГАБАНКУ».

ДОВІДКА

ПАТ «МЕГАБАНК» діє на ринку банківських послуг з 1990 року. До складу акціонерів ПАТ «МЕГАБАНК» входять Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD), Німецький банк розвитку

KfW та Міжнародна фінансова корпорація (IFC). Регіональна мережа «МЕГАБАНКУ» нараховує 188 підрозділів у 24 регіонах України. Активи банку становлять 4966 млн. грн.,

кредитно-інвестиційний портфель — 3994 млн. грн., капітал банку — 716 млн. грн., прибуток поточного року — 1959 тис. грн. «МЕГАБАНК» надає повний спектр класичних

банківських послуг, якими користуються 498 тисяч клієнтів, серед них 134 тисячі отримувачів пенсії та інших видів соціальних виплат. Специфічна особливість «МЕГАБАНКУ» — унікальний

банківський продукт Єдиний розрахунковий центр (ЄРЦ) зі сплати житлово-комунальних послуг, який розроблено й впроваджено у дев’яти регіонах України. Через систему ЄРЦ «МЕГАБАНКУ»

оплачують комунальні послуги понад 2 млн. українських сімей (12% усіх платників України). Ліцензія НБУ №163 від 14.10.2011 року. Тел.: (032) 294 94 56 (032) 235 60 04

№ № 222 222 (81) (81)

ЛЬВІВЩИНА 05

11 липня 2013 року 28 (729)

Дітей вулиці повертають у сім’ї У першому півріччі цього року працівники служб у справах дітей спільно зі співробітниками кримінальної міліції у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, відділів освіти провели на Львівщині 513 профілактичних рейдів «Вокзал» і «Діти вулиці». Про це повідомив начальник служби у справах дітей Львівської ОДА Володимир Лис. Під час рейдів виявлено 233 дитини, з них 213-х вилучено з вулиці, 13-х — із сім’ї, чотирьох — з комп’ютерних клубів і трьох — з розважальних закладів. Після проведення рейдів повернено в родини 141 дитину, в навчальні заклади — 86-х, улаштовано в притулок — шістьох.

реклама

Театральна арифметика: п’ять замість 600 l Софія Лазуркевич

К

ошти потрібно на укріплення фундаментів, повну реконструкцію закладу, нове опалення, оновлення сцени, звуку, світла, а також відселення мешканців, які досі живуть у будівлі театру. Однак цього року «заньківчани» зможуть отримати не більш ніж п’ять мільйонів гривень. Саме таку суму, за словами генерального директора театру Андрія Мацяка, виділили з обласного бюджету. Ці гроші планують витратити на проектну документацію та перенесення з подвір’я театру технічних споруд. Із такими темпами фінансування повністю споруду вдасться відновити хіба що за 120 років… Водночас із коштів, які перепали театру торік, удалося навести зовнішній марафет.

220 тис. грн. витрачено на реставрацію 44 вікон, 124 тис. грн. — восьми

Фото: Володимир Дубас

них елементів із дерева з 30-річним досвідом праці, переконаний, що ключовим елементом хорошої роботи є використання правильних, добре підібраних

Для реставрації національного театру ім. Марії Заньковецької потрібно 600 млн. гривень. Наразі виділили в 120 разів менше дверей. 60% суми надало Німецьке товариство міжнародної співпраці GIZ за проектом муніципального розвитку й оновлення старої частини Львова. Крістоф Юнґганс, німецький реставратор історич-

матеріалів. Отож, перш ніж починати реставрацію, експерти провели ретельні дослідження і підібрали максимально правильні матеріали. Реставратор запевняє, що працювати в будівлі театру йому було дуже

цікаво, і припускає: користувачі не мали уявлення, наскільки цінними були ці вікна. А поки дирекція театру залагоджує локальні проблеми, невирішеними залишаються глобальні. Адже нині театр займає лише перші два та частково четвертий поверх будівлі, натомість людей, які мешкають на третьому, потрібно переселити. Проте, хто це робитиме, залишається невизначеним. У Міністерстві фінансів наполягають на тому, що це — обов’язок Львівської ОДА, а там, своєю чергою, стверджують: цим повинен займати-

ся Київ, бо йдеться про мільйонні суми. Оскільки бюджет дер жави не здатен у повному обсязі профінансувати та надати матеріали для реставрації, керівництво театру шукає спонсорів. Однак охочих долучитися до реставрації колишнього театру Скарбека наразі немає. Нагадаємо, процес реставрації національного театру на словах «триває» ще із середини 1990-х. 2010 року президент Віктор Янукович пообіцяв особисто контролювати реставраційні роботи, проте через відсутність грошей справа майже не зрушила з місця.

реклама

06 ПОЛІТИКА

11 липня 2013 року 28 (729)

Екс-президенти закликали до порозуміння Е Ле Леонід Л Лео е Кучма й Александр Квасьнєвський звернулися до українців і поляків із проханням зробити все, щоб пам’ять жертв минулих конфліктів н стала приводом для погіршення відносин між двома народами. У спільній заяві з нагоди 70-х роковин Волинської трагедії екс-президенти не що багатовікова історія українсько-польських відносин знає багато світлих сторінок і чимало трагічних подій. Л. Кучма й А. Квасьззазначили, за з нєвський укотре висловили переконання, що взаємне прощення — це шлях до повного примирення нинішніх і майбутніх поколінь українців і н нє в поляків. «Конфлікти минулого не можуть перекреслити те, що протягом століть об’єднує Україну й Польщу», — переконані вони. пол по

l Марта Онуфрів

С

хоже, нинішня Польща, яка з 2004 року перебуває в ЄС, досі живиться стереотипами минулого століття. Бо нещодавнє роздмухування безвідповідальними польськими політиками й певною частиною суспільства неоднозначних подій на Волині-1943, тим паче — перекладання вини за цю масштабну трагедію на український національно-визвольний рух, інакше як постімперським синдромом не назвеш. Цікаво те, що польські історики, серед них етнічний українець Гже-

Фото: ukurier.gov.ua

ВОЛИНСЬКА ТРАГЕДІЯ: політико-правові аспекти гож Мотика, прагнуть відлічувати українськопольське протистояння саме з Волині-1943. Звісно, на цьому відтинку історії поляки виглядатимуть дещо привабливіше. Насправді українсько-польські відносини потрібно розглядати в контексті безпощадної загарбницької політики імперської Речі Посполитої. Коли ж ідеться про Волинь, то варто б нагадати так званим польським історикам, що ці землі ще входили в склад Київської Русі, а тому їх не можна вважати спірною територією. Згідно з історичними даними, басейн південних приток Прип’яті та верхів’я Західного Бугу з давніх-давен заселяли дуліби, бужани, волиняки, а не поморяни, вісляни, мазовшани тощо. Щодо численної польської присутності на Волині, то вона була наслідком колоніальної політики авторитарного режиму Юзефа Пілсудського, яку він проводив в 20-30-х роках минулого століття. І не тільки на Волині. → Екскурс у не

зовсім давню минувшину

Отже, доречним є брати відлік українсько-польського протистояння, яке дало поштовх кривавим подіям на Волині1943-го, від українсько-польської війни 1918 — 1919 років, з наступною окупацією поляками Галичини й Волині. Радше з наслідків.

Відомо, що за сприянням Франції, яка надала військову допомогу Польщі, ця війна закінчилася поразкою українських національно-патріотичних сил, тобто занепадом Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Опісля відбулася окупація Української Народної Республіки, УНР, разом з її розчленуванням. Наголосимо, що впродовж багатьох століть бездержавна Україна ставала розмінною монетою у великій геополітичній грі. Саме так сталося 1919 року, коли Паризька мирна конференція дала згоду Польщі на окупацію Галичини, а 14 березня 1923 р. Рада послів Антанти утвердила рішення про анексію Галичини з умовою надання їй автономії, усупереч волі українців. Минуло століття, а українська автономія попольськи, нині хоча б культурна, досі блукає політичними нетрями між Збручем і лінією Закерзоння. Своєрідне вирішення українського питання після Першої світової війни, яке виринуло на Паризькій мирній конференції, стало визначальним у політиці Речі Посполитої. Проте суто по-польськи. Режим Пілсудського вирішував українське питання з позицій великодержавного шовінізму: колонізацією українських земель, насильницькою полонізацією із забороною всього українського, фізичними розправами, грабунками та демонстративним упослідженням українців.

Відносини між українцями й поляками на Волині мали свою специфіку: паювання родючих земель здійснювала Річ Посполита на користь польських колоністів«осадників», коли від безземелля хронічно потерпало автохтонне населення. Водночас для прискорення денаціоналізації польська влада закривала українські школи й православні храми. Згідно зі статистикою, 1922 — 1923 рр. на Волині було 400 українських шкіл, 1937 — 1938 рр. залишилося 8; після пацифікації 1930-го із 3389 зосталася чинною 51 православна церква. Кульмінаційною точкою антиукраїнської політики Польщі стала пацифікація 1930 року (лат. pacificatio — заспокоєння, примирення), а це були каральні екзекуції над українцями. Через відсутність статистики на Волині подамо перелік польських злочинів у Галичині. Певною мірою вони відтворять загальну атмосферу пригніченості й відчаю безборонного цивільного населення. Отже, каральні акції в Галичині із залученням поліції відбулися в 325 населених пунктах 15-ти повітів, за участю війська — в 168 місцевостях 14-ти повітів, проведено 5195 обшуків, «заспокоєно» 450 сіл із 5500 наявних. Окрім того, заарештовано місцевих активістів, учителів, священиків, нанесено по 25-30 ударів 1357 особам, понад 40 жінок зґвалтовано, вбито

13 осіб; здійснено польськими шовіністичними угрупованнями погроми українців, спалено 500 будинків; накладено на українське населення контрибуції. І ще: заарештовано кількох провідних українських політиків, ліквідовано деякі українські школи й гімназії, осередки «Просвіти» і товариства «Сокіл», Пласт.

1919 — 1920 рр. у польських тюрмах каралося 70 тисяч свідомих українців, згодом — у концтаборі в Березі Картузькій. Ось такими каральними методами режим Пілсудського придушував національно-визвольні інспірації українців! Пацифікацію засудили провідні країни світу: в міжнародних ЗМІ опубліковано понад 400 статей з осудом репресивної політики Речі Посполитої, надіслано сотні протестів до Ліги Націй, зокрема з підписами 65 британських парламентаріїв; члени Лейбористської партії Великої Британії виступили в парламенті з різкою критикою політики Польщі; українська діаспора провела 20 демонстрацій проти антиукраїнської політики Варшави тощо. Ось що, зокрема, писали тогочасні найавторитетніші газети світу: «Частина, шість мільйонів народу, веде розпачливу боротьбу в обороні перед денаціоналізацією поляками, боротьбу, яка останніми місяцями через неспроможність Ліга Націй призвела до відвертого повстання... Ошуканий у

своїх правах народ удався до самооборони...» (Berliner Borsenzeitung, жовтень 1930-го). «Пацифікація України силою каральних експедицій є, без сумніву, є найбільш руїнницьким нападом, що було коли-небудь здійснено на яку-небудь національну меншину, і є найгіршим порушенням щодо меншостей» (The Manchester Guardian, 14.10.1930). → Хто спровокував? Не дивно, що на стосунки між українцями й поляками Волині лягла тінь зловісної пацифікації. Усупереч польським історикам, які хочуть перекласти вину на українців за криваву драму на Волині, відлік українсько-польського протистояння таки слід почати саме з польських екзекуцій 1930 року. Зрозуміло, що у кривавому конфлікті на Волині не обійшлося без участі зацікавлених сторін: польського уряду у вигнанні під орудою Сікорського та верхівки СРСР, які прагнули реалізовувати давнє імперське гасло «розділяй і володарюй». Були й побічні інтереси Армії Крайової — закріпити й поширити присутність поляків на Волині напередодні нового переділу світу, а також УПА — назавжди звільнити українські землі від польської займанщини. Однак, як видається, за лаштунками жахіть Волині-1943 таки стояв конкретний провокатор,

який смикав за потрібні ниточки. Не виключено, що ним був саме Совєтський Союз, який, зокрема, спеціалізувався на закладенні мін сповільненої дії між тодішніми народами «імперії зла», а навіть країнами Варшавського пакту. Ймовірно, за нинішньою актуалізацією Волинської трагедії криється той же московський фактор, уже в триколірній обгортці. Мета — перешкодити підписанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Отже, спільним завданням польських і українських істориків є: встановити історичну правду про криваві події на Волині-1943, скрупульозно досліджуючи чотири чинники. А щодо правди в польській інтерпретації, то вона є імперською, отож суперечить духові нашого цивілізованого часу. Водночас хочеться констатувати катастрофічний стан української історіографії. І доки українські дослідники не спиратимуться на державну підтримку, працюючи над усуненням білих плям нашої історії, доти нас, українців, звинувачуватимуть у нацистських злочинах, мордуванні поляків тощо. І головне. Укладачі польської резолюції щодо 70-річчя Волинської трагедії та інші поборники польської справедливості в шовіністичному варіанті, які накидають українцям відповідальність за польські «етнічні чистки з ознаками геноциду», а також ОУН-б, УПА за «брутальну акцію фізичної ліквідації поляків», мали б спершу ознайомитися з положеннями Декларації ООН щодо надання незалежності колоніальним країнам і народам, 14.12.1960 р. А також з наступними резолюціями ООН, в яких записано, що «колоніальне домінування загрожує міжнародному миру й безпеці, визнається право народів вести боротьбу за своє звільнення з використанням усіх засобів, включаючи військові...». Коментарі зайві. Лише після переосмислення положень низки декларацій ООН польські та українські історики можуть обговорювати Волинську трагедію — 1943. Лише в контексті права українців на боротьбу за свою волю мали б спільно українці й поляки вшанувати жертв волинського протистояння. Лише тоді більше нічого не затьмарюватиме приязних відносин між Україною і Польщею. Торонто, Канада

СУСПІЛЬСТВО 07

11 липня 2013 року 28 (729)

У Києві роботу починають о 5-й ранку Столична мерія через спеку рекомендує працедавцям запровадити для своїх працівників сієсту — з 13.00 до 17.00. Наразі нововведення стосується лише тих, хто працює на вулиці: будівельників, дорожніх працівників і співробітників шиномонтажу, повідомляє ТСН. Експерти кажуть, що приватні фірми й без влади вже відкоригували час роботи. Зокрема, в деяких будівельних фірмах роботу розпочинають о 5-й ранку і працюють до 12-ї, потім робітники сплять, купаються у річці, обідають. І знову беруться до роботи аж о 18.00. Щоправда, багато хто таким графіком не задоволений, адже робочий день у такому разі закінчується близько 24.00.

Кохайтеся і зароблятимете

Раби не ми? l Ганна Цапик

В

Україні з 20 мільйонів працездатних громадян офіційно працюють лише 13 мільйонів, свідчить урядова статистика. Ще майже 5 мільйонів осіб перебуває у «тіні» ринку праці, тобто трудиться нелегально. Це означає, що вони є абсолютно безправними, до того ж багато втрачає і держбюджет.

Нелегальне працевлаштування у Європі прирівняли до новітніх форм рабства. В Україні це — звичне явище Говорити про чорний ринок праці у Європі годі, хоча, за деякими даними, 5% європейців працюють нелегально. Проте тамтешня влада доволі успішно дає собі раду — в Євросоюзі нелегальне працевлаштування визнали новою формою рабства. Найбільше ризикують у разі викриття нелегальної роботи у Португалії, де так багато українських гастарбайтерів (цього побоюються 50% респондентів), у Литві (47%) та Естонії (46%). Найменший ризик — у Швеції (14%), Данії (16%) та Болгарії (18%). Це результати опитування мережі інститутів TNS Opinion & Social, яка опитала 26 755 європейців, старших ніж 15 років у 27 країнах-членах ЄС. Похибка вибірки становить 1,9-3,1%). При цьому 60% опитаних вважають, що покаранням за нелегальну роботу має бути сплата всіх податків і виплат соціального страхування плюс штраф, 18% — сплата податків та соціальних відрахувань без штрафу, 7% — ув’язнення. А в низці країн виступають за значно суворіше покарання за працевлаштування громадян інших держав, які не мають відповідного дозволу. Серед опитаних 41% вважає, що найчастіше таку роботу виконують безробітні, а 23% переконані, що це нелегальні мігранти. Улітку для шукачів заробітків більш спри-

ятлива пора: відкривають сезонні вакансії у літніх барах, ресторанах, офісах фірм і, звичайно, в аграрному секторі. Люди, які потребують додаткових грошей, тимчасово мігрують у великі міста, серед них курортні, туристичні центри, зокрема й у Львів. Частина подається у села, наприклад на Південь, щоб улаштуватися на збір урожаю бодай на кілька місяців. Нічого гріха таїти — найчастіше їм пропонують попрацювати нелегально, без законного оформлення трудових відносин. А отже, й без будь-яких соціальних гарантій. Люди погоджуються, не розуміючи, що, по суті, фактично стають рабами, нехай навіть і ненадовго. Роботодавець не має перед ними жодних зобов’язань і може навіть не розрахуватися. «Працював минулого літа на сільськогосподарському підприємстві. Робота важка, цілоденна. Оплата — миска борщу і 10 гривень на день, — скаржиться безробітний львів’янин Олексій. — Але і те гроші! Раніше я працював, теж нелегально, але коли фірму закрили, мене не взяли на біржу праці… А жити якось треба. Ось і перебивався випадковими заробітками. Зараз літо, буду знову шукати роботу на фермі. Куди ж мені?» Власники підприємств добре знають про людську безвихідь і користуються цим. «Ми неофіційно працювали поблизу Києва, — розповідає мешканка Перемишлян Марія. — Прийшли по гроші, а дали менше ніж половину обіцяного. Хотіли скаржитися, та кому? Нас на роботу не оформляли, отже, домогтися правди не можемо». У схожі ситуації нелегали потрапляють і в селах, і в містах. Ті, хто приїжджає у столицю з провінції (за даними Інституту демографії і соціальних досліджень, у Києві близько мільйона трудових мігрантів живе без реєстрації), щоб працювати на будівництві, продавати товари на ринках, влаштувавшись нелегально, втрачають

будь-які гарантії. До того ж вони зазвичай отримують копійки, працюють, звісно, без відпусток, живуть у нелюдських умовах (орендують лише ліжко, тож про повноцінний відпочинок навіть не йдеться). На нелегальних роботах про охорону праці всерйоз говорити годі, і в разі нещасного випадку на виробництві, покалічившись або ж тимчасово втративши працездатність, ніхто навіть не ворухне пальцем для допомоги, виплати чи компенсації. «Скаржитися нікому, дехто пробував, але нічого не досяг, — каже мешканець Турки Микола, який ледь не десять років заробляє на хліб у столиці. — Ми абсолютно безправні… Нас ніби й немає». Масштаби явища вражають. За повідомленнями київської ДПА, протягом минулого року в столиці виявили 12 229 нелегальних працівників. За підсумками перевірок, бюджет одержав близько 58 мільйонів не сплаченого раніше податку на доходи фізичних осіб. Буває й таке, що робітник переконаний: працює легально. А роботодавець не квапиться повідомити, що це не так. «Я дізнався, що мене навіть не оформили, через п’ять років сумлінної праці на фірмі. В трудовій книжці запису не було, хоча заяви та всі необхідні документи здавав: ксерокопії свідоцтв, паспорта, диплома… Не знаю, до кого звертатися, що робити?» — нарікає відвідувач одного з інтернет-форумів у коментарях під статтею про нелегальний ринок праці. Інший коментатор радить усім звернути увагу на службу таксі, яка не сплачує податки, бере водіїв на роботу без усіляких документів, не має жодних страховок. Чорний ринок праці в Україні, схоже, захоплює нові сфери діяльності. Правники рекомендують не погоджуватися на нелегальне працевлаштування навіть на сезон. Але визнають, що зазвичай люди просто не мають іншого вибору.

Розмір допомоги залежить від кількості народжених жінкою дітей

«Д

опомоги на дітей: кому, скільки й коли?» Матеріал під таким заголовком було надруковано в «Газеті» й розміщено на нашому сайті від 9 лютого 2013 року. В ньому заступник директора департаменту соціального захисту населення ЛОДА Оксана Яковець відповіла, здається, на всі запитання батьків, пов’язані з отриманням різноманітних допомог на дітей. Утім, як свідчать відгуки читачів (http://www. gazeta.lviv.ua/health/2013/0 2/09/8336#comment-2682), питання ще є і їх немало. Річ у тому, що розмір допомоги постійно змінюється, є різним для кожної родини і залежить від багатьох чинників: кількості дітей, доходу сім’ї тощо. Тож батьки не завжди самостійно можуть визначити, на яку допомогу від держави можуть розраховувати. «Газета» скерувала запитання читачів у департамент соціального захисту населення ЛОДА, і заступник директора Оксана Яковець дала на них відповіді.

— У мене народилася друга дитина від другої дружини. З першою не проживаю і допомогу, яку виплачують при народженні дитини, буду оформляти на себе. Як її призначатимуть: як за першу чи другу дитину?

— Допомогу при народженні дитини виплачують одному з батьків за їхнім вибором. Розмір допомоги залежить від кількості народжених жінкою дітей. У вашому випадку допомогу призначать як на першу дитину, якщо для вашої другої дружини це — перша дитина. Якщо ж у неї є дитина від першого шлюбу чи вона усиновила у встановленому

законодавством порядку вашу дитину від першого шлюбу, то допомогу призначать як на другу дитину. Для детальнішого роз’яснення раджу звернутися в управління соціального захисту за місцем реєстрації.

— Який розмір допомоги призначають, якщо від першого шлюбу в мене є дитина і в чоловіка також від першого шлюбу є син? Тепер чекаємо на спільне з чоловіком дитя.

— Оскільки для вас це другі пологи, тож після народження немовляти вам призначать допомогу як на другу дитину. Та коли дитину чоловіка від його першого шлюбу ви усиновили у встановленому законом порядку, тоді після народження дитини вам призначатимуть допомогу як на третю дитину.

— На який розмір допомоги може розраховувати багатодітна малозабезпечена сім’я? У нас четверо дітей. Після півроку нараховувань зменшили суму допомоги для догляду за дитиною до трьох років. Чому?

— Розмір допомоги розраховують з урахуванням майнового стану та доходів сім’ї за шість останніх місяців. Тому для кожної сім’ї це — індивідуальний розрахунок. Для з’ясування розміру допомоги, на яку має право саме ваша сім’я, вам необхідно звернутися в управління соціального захисту населення, в яке ви подавали документи. Працівники управління за матеріалами вашої особової справи нададуть пояснення щодо розміру допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Нині мінімальний розмір такої допомоги становить 130 грн. Та він може бути більший. Це залежить від доходів родини. Крім того, з урахуванням доходів сім’ї можуть розглядати питання щодо призначення допомоги як малозабезпеченій родині.

— Що входить у доходи родини? Чи зараховують до них розмір допомоги, яку надає держава при народженні дитини?

— Доходи сім’ї — це надходження у грошовому вимірі (заробітна плата,стипендія, соціальні допомоги, аліменти, пенсія, дивіденди тощо) та дохід від земельної ділянки (особистого господарства), ділянки, яку здано в оренду, орендної плати за здане в найм житло та інше. Розмір допомоги, яку виплачують при народженні дитини, враховують частково, тобто щомісячні виплати. Одноразову суму виплати не враховують.

— Від другого шлюбу у червні 2013 року народилася донька. Від першого шлюбу маю 20-річного сина, який проживає з нами і є студентом стаціонару університету. Допомогу нам призначать як на другу чи першу дитину?

— Розмір допомоги залежить від кількості народжених жінкою дітей. Вік старших дітей не має значення. У вашому випадку допомогу призначатимуть як на другу дитину.

— Який розмір виплати має бути при народженні першої дитини 2013 року кожного місяця? Жінка зараз у декретній відпустці, а чоловік наразі не працює, кожного місяця отримуємо 1080 грн.

— При народженні першої дитини розмір допомоги з 1 січня 2013 року становить 29 160 грн. Одноразово виплачують 9720 грн., решту суми — по 810 грн. щомісяця упродовж 24 місяців. Імовірно, читачці виплачують ще й допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, мінімальний розмір якої 130 грн.

— Чи можна починати виробляти документи на отримання допомоги до народження дитини чи вже після її народження?

— Допомогу призначають після народження дитини. Для оформлення допомоги слід подати копію свідоцтва про народження дитини. Тому батькам треба спершу зареєструвати сина чи доньку у відділенні РАЦСу та за місцем проживання батьків або одного з батьків. Підготувала Олександра Баландюх

08 ТЕМА

11 липня 2013 року 28 (729)

ПОРТРЕТ З МАЙБУТН Розмова з Олександром Кобзаревим, директором Інституту міста

П

рогнози — річ здебільшого невдячна, адже ніколи достеменно не можна спрогнозувати майбутні події. Водночас без них неможливо обійтися, плануючи життя такого великого організму, як місто, на багато років наперед. Скажімо, нині нам не вистачає дитячих садочків, отож є потреба відкривати нові. Але якою буде ситуація, припустімо, через 10-20 років, і чи не виявиться, що тоді частина нововідкритих дитсадків

— Якщо ж порівнювати з попередніми періодами, що змінилося в демографічній ситуації Львова? Наприклад, які були тенденції з міграцією мешканців?

— Ми аналізували дані, починаючи від 2000 року. Щодо міграції, то Львів має доволі унікальну, якщо порівняти із загальноукраїнською статистикою, ситуацію. На досліджуваний і прогнозований період у нас досить стабільний рівень кількості мешканців. І вдається досягти цього здебільшого за рахунок міграції. На жаль, природні чинники призводили до зменшення кількості населення, однак за рахунок міграції чисельність львів’ян є відносно стабільною. І тут

майбутньому цей чинник суттєвий вплив?

— Село ще не вичерпало свій міграційний потенціал, ця тенденція характерна для всієї України, оскільки міста пропонують комфортніші умови життя. Тож це залишиться визначальним чинником міграції, і таким він буде ще довго.

— Для країн Європи нині великою проблемою є зовнішня міграція. У Львові мігрантів із країн Азії чи Африки не надто помітно, однак так є тепер, а якою буде ситуація через 10-15 років?

— Це справді так, нині вона на межі статистичної похибки і не має суттєвого впливу на ситуацію. Проте ми враховували тільки офі-

демографічні загрози для Львова?

— Найперша — це наслідки провалу в народжуваності на початку 1990-х років, натомість тепер маємо пік народжуваності, що призвело до нестачі місць у дитячих садочках. Ненароджені у 1990-х роках діти нині є чималою проблемою, адже це призвело до величезного демографічного провалу, він іще довго відгукуватиметься. За нашим прогнозом, до 2030-го Львів утратить тільки 1% населення, що є в межах статистичної похибки. Однак, якщо ми продовжимо цей прогноз іще на 20 років, то стикнемося з проблемою скорочення кількості населення. Друга проблема — це старіння населення. Нині

До 2030 року кількість львів’ян суттєво не зміниться знову стоятиме пусткою? Хто переважатиме в структурі міста — молодь чи люди пенсійного віку? Врешті, чи зачепить нас хвиля міграцій, яка тепер накрила всю Європу? Саме це було темою дослідження демографічного прогнозу населення Львова до 2030 року, яке провела низка організацій, а про його підсумки ми розмовляємо з директором Інституту міста Олександром Кобзаревим.

— Пане Олександре, почнімо нашу розмову з того, що маємо станом на 1 січня 2013 року — скільки є львів’ян? Що для нас притаманно, чим Львів відрізняється в демографічному плані від інших великих міст України?

— Кількість населення становить 752 тисячі. Ми не робили порівняння з іншими великими містами, це відбувалося в рамках спільного проекту з канадськими фундаціями, до якого було залучено шість українських міст: окрім Львова, Дніпропетровськ, Кривий Ріг і ще деякі. Якщо порівнювати наші дані із загальноукраїнськими, то є цікаві тенденції. Наприклад, львів’яни живуть у середньому на сім років довше, ніж загалом люди в Україні — за цим показником нас випереджає лише Київ. Також у нас упродовж останніх п’яти-семи років зростає показник фертильності, хоча він іще залишається на низькому рівні. Однак варто сказати, що така низька фертильність характерна для всієї Європи, ми повторюємо європейські тенденції — зниження народжуваності та зростання частки людей старшого віку, — і вони триватимуть.

є дуже чіткий такий показник: до 2008 року Львів мав позитивне сальдо міграції. Однак на 2008-й припав пік економічної кризи, і були масові скорочення робочих місць. Тоді ж у Львові було зафіксовано негативне сальдо міграції: привабливість роботи в нашому місті знизилась, і люди почали шукати її деінде, можливо, за кордоном. Схильність до зміни місця проживання має саме молодь, що особливо небезпечно, адже цей вік є економічно найактивнішим. Найчастіше виїжджають особи віком від 18 до 39 років. Однак заради справедливості варто сказати, що приблизно та сама вікова категорія і в’їжджає. Лише тепер ця ситуація починає потроху поліпшуватись, і ми очікуємо, що за якийсь час вийдемо на позитивний баланс. Друга особливість — більшу схильність до міграції мають чоловіки.

— Люди, які приїжджають до Львова, хто вони — за віком, професією, статтю, регіоном?

— Наше місто нині є своєрідним магнітом для західного регіону, тож це переважно міграція із Заходу України. Втім до нас приїжджає багато людей з різних місць України. Наприклад, у Львові активно розвивається ІТ-сфера, тож до нас приїжджає чимало ІТфахівців зі східних регіонів України, оскільки тут вони мають більше можливостей для зростання та реалізації.

— Іще в радянські часи визначальною була міграція із сіл до великих міст, зокрема до Львова. Тепер села вже не такі багатолюдні, тож чи матиме в

ційну міграцію, не маємо інструментів, які дозволили б достовірно визначити рівень прихованої. Припускаю, що вона є і на в’їзд, і на виїзд з України, в кінцевому підсумку ці два напрямки урівноважуються.

— Ви зробили демографічний прогноз до 2030 року, але хотілося б побачити портрет нинішнього середньостатистичного львів’янина: ким він є за статтю, віком, освітою?

— Такий портрет у нас є. Це українець, точніше українка, греко-католик, середній вік для чоловіків — 37 років, жінок — 41 рік, робітник або спеціаліст із вищою освітою. Крім того, 88% не мають наміру переїжджати в інше місто, натомість 67% — в іншу країну. Середньостатистичний львів’янин контактує з більш ніж вісьмома сусідами, вільний час проводить із друзями.

— Чи існують інші групи населення, які є важливим чинником міграції до Львова?

— Так, доволі помітною категорією серед мігрантів є студенти, однак ми не змогли порахувати, яка їхня частка, завершивши навчання, залишається у Львові — думаємо над цим. Дуже важливо, щоб вони мали умови, які спонукали б їх залишатися в місті. Адже проблема не лише в тому, що після завершення навчання їдуть ті студенти, які приїхали до Львова із сіл чи інших міст, а й ті, які народилися тут, бо не можуть реалізуватися. А це економічно найактивніша частина населення, яка готова створювати щось нове.

— Чи можете виокремити принаймні три найбільші

вона ще не критична, однак через 15 років у нас суттєво зростуть соціальні виплати, збільшиться навантаження на медичні установи та виникне потреба в паліативній медичній допомозі. Якщо тепер є найбільший попит на освіту для молоді, то в майбутньому її треба буде переорієнтовувати на навчання осіб середнього та старшого віку.

— Що може суттєво вплинути на міграційні потоки?

— Є і позитивні чинники, і негативні. Наприклад, негативними можуть бути певні економічні фактори, скажімо, погіршення економічної ситуації, імовірний дефолт. До позитивних належить збільшення потоку інвестицій, зокрема в проектований у Львові індустріальний парк, який автоматично притягуватиме фахівців з інших регіонів, поліпшуючи при цьому демографічні показники міста. Окрім того, галицька столиця бере участь у проекті «Олімпійська надія», однак наскільки точно ці чинники впливають, ми не змогли розрахувати. Нині є проблема перевантаженості дитячих садочків і недозавантаженості шкіл. Цей фактор можна використати, переорієнтувавши частково школи на роботу з дошкільнятами.

— Ви казали, що міграція з інших країн для нас не притаманна. Ця тенденція збережеться, чи, все ж таки, нас очікує збільшення зовнішньої міграції?

— Ми таких прогнозів не робили, хоча в Східній Європі збільшується кількість мігрантів з Азії. Не знаю, наскільки така міграція при-

таманна Львову, адже в нас доволі монорелігійне та мононаціональне населення. В Одесу чи Київ мігрувати легше, оскільки там уже є значні громади вихідців з Азії. Мені не відомо, чи Львів буде таким цільовим ринком для азійських мігрантів. Однак припускаю, що ми з цим більше стикатимемося, хоча ця зміна не буде суттєвою. Визначальною буде міграція із сіл, переважно західноукраїнських, і менших міст.

— Чи є інші економічні чинники, які впливають на демографічні показники Львова?

— У нас дуже диверсифікована економіка, немає містоутворювальних підприємств, завдяки цьому ми відносно добре пережили економічну скруту. Натомість для міст, де одне-два підприємства визначають ситуацію, криза перетворилася на катастрофу. Ми досліджували кластери економіки, які мають найбільші шанси для зростання. Раніше визначальним для Львова було машинобудування, однак тепер ця галузь рік за роком здає позиції. Натомість найшвидше розвиваються ІТ, туризм, на третьому місці — харчова промисловість, четверті за перспективністю — поліграфія, видавнича справа та виробництво паперу. В нас є всі передумови, щоб видавнича галузь стала потужною: наше місто є лідером в ніші україномовних видань і у видавництві, і в споживанні, є Форум видавців, Українська академія друкарства, значна частина найрейтинговіших україномовних авторів є львів’янами, маємо низку цікавих видавництв. На жаль, із харчовою промисловістю складніше, адже не маємо центрів великих фірм, до того ж велику конкуренцію в торгівлі Львову становить Польща. Інші потенційно перспективні сфери — транспорт і логістика, а також легка промисловість.

— На завершення розмови — чи досліджували ви, яким буде демографічний портрет львів’янина 2030 року?

— Найімовірніше, це буде все ж львів’янка, медіанний вік становитиме 43 роки, національний склад і віросповідання не зміняться. Думаю, що до 2030 року значна частина львів’ян матиме дві вищі освіти, адже буде чимала потреба в перекваліфікації працівників. Передбачити зміну міграційних настроїв дуже складно. Натомість львів’яни активніше братимуть участь у громадській і волонтерській роботі. Розмовляв Олександр Сирцов

№ № 222 222 (81) (81)

ТЕМА 09

11 липня 2013 року 28 (729)

НЬОГО:

львів’яни стануть старшими і освіченішими Демографічний прогноз для Львова (осіб)

749 768 753 804 750 357 751 200 746 722

2002 рік 2006 рік 2013 рік 2018 рік 2030 рік

Кількість населення віком 65 років і більше зростатиме (тис. осіб)

Кількість новонароджених зменшуватиметься (осіб) 2002 рік 2006 рік 2013 рік 2018 рік 2030 рік

6 617 7 418 7 966 7 490 6 593

Тим, хто працює, доведеться утримувати більшу кількість непрацездатних людей (%) 15

22

15

28

2011 рік

2030 рік

63

молодші за працездатний вік працездатного віку старші за працездатний вік

57

Сальдо міграції поліпшуватиметься (осіб) чоловіки жінки

У Львові бракує молоді, віком до 25 років

(загальна чисельність населення з поділом за віком і статтю, січень 2011 року, осіб)

Інфографіка: Наталія Цапик. «Львівська газета. Вісник міста» ©.

10 ПРОБЛЕМА

11 липня 2013 року 28 (729)

Литва не пускає Україну в ЄС Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс не бачить передумов для підписання Угоди про асоційоване членство України з ЄС під час запланованого на листопад у Вільнюсі саміту «Східного партнерства», пише «Інтерфакс-Україна». «Україні ще потрібно вирішити різні проблеми, пов’язані з виборами, прозорістю, конфліктами після виборів», — заявив Лінкявічюс. «Ми закликаємо українців розмовляти з опозицією, а не саджати у в’язницю. А найкращий спосіб забезпечити, щоб у країні не було селективного правосуддя, — звільнити Юлію Тимошенко, бо вона хвора», — сказав литовський міністр.

які не обходять Божого закону, а укладені на ньому.

l Оксана Лісна

П

ро що мріють українці? Таке питання сьогодні може мати лише абстрактну, неконкретну відповідь — «краще жити». Українське суспільство не має єдиної сформованої мрії через різноманітні культурноісторичні, геополітичні та соціальні чинники. Серед головних — недостатнє розуміння укра-

→ Мрійник

проросійський

Ukrainian Dream Де духовність та свідомість перемагає матеріалізм, там народжується українська мрія їнської нації як самобутньої та унікальної, а також розділеність суспільства на Схід та Захід, що спричиняє відсутність єдиного розуміння основ, на яких має формуватися національна мрія. → Американський

стандарт

Сьогодні часто говорять про ототожнення української мрії з американською. В основі останньої лежить фінансове благополуччя. Американець здобуває освіту, працює задля того, щоб у майбутньому купити машину, будинок, мати чималий рахунок у банку, а тоді створити сім’ю. Такий прагматичний підхід є одним із варіантів формування індивідуальної мрії. Проте слід розуміти, що мрія тієї чи іншої людини, сім’ї, не обмежується стінами власного дому. Від того, які прагнення має окрема людина,

що для неї є пріоритетним, та, зрештою, якою духовною та інтелектуальною базою вона володіє для формування поглядів, залежить те, як трансформується загальнонаціональна мрія. Отож виникає питання, чи можна назвати американську мрію орієнтиром для української нації та чи варто нам сліпо прагнути стандартів американського суспільства? Звісно, до «блага» слід зарахувати також економічну стабільність та фінансовий добробут, але, зазирнувши у власну історію, ми побачимо її духовну основу, яка допомогла нашим предкам формувати українську націю та не втратити її у вирішальні, найтрагічніші моменти її історії. Український досвід і досвід багатьох країн свідчить про те, що матеріальне не може лягти в основу формування національної мрії через свою мінливу, непостійну природу. Отже,

українську мрію варто окреслювати в рамках вартісних та розуміти її як прагнення вибудувати духовно стійку націю. Сьогоді така мрія не має доброго ґрунту через відсутність проукраїнської влади, яка була б згуртованою та справді зацікавленою у добробуті громадян. Наявність фінансових проблем обмежує коло роздумів людей, для них духовний розвиток відходить на задній план. Середньостатистичний українець уже давно не вірить обіцянкам президента та депутатів, він залишається наодинці зі своєю проблемою та насущними запитаннями: як прожити та що буде завтра? Тут важливо вловити взєамозв’язок і зрозуміти, що причиною зростання бідності, краху економіки є відсутність духовної стійкості влади та суспільства. Ланцюг проблем матеріальних завжди веде до першопричини

реклама

— краху духовного, ідейного та орієнтаційного. Такий занепад частково пов’язано з роздільністю нації, в якій можна окреслити два типи мрійників: проєвропейський і проросійський. → Мрійник

проєвропейський

Усе, що пов’язано з Європою, сьогодні для значної частини українців (близько 54%) є мрією, а сама Європа — землею обіцяною. «Там люди добре живуть», «там великі зарплати», «там високий рівень життя», «там якісна освіта» — одне слово, «там, як у казці». Побутує думка, що зі вступом до Європейського Союзу зникнуть усі проблеми. Люди не хочуть розуміти, що ЄС — це не лише перспективи, інвестиції, безвізовий режим, але й вимоги та законодавство, яких слід дотримуватися. Україна далека від цих стандартів, які потребує ЄС, адже не виконує його вимог, необхідних для розгляду питання про членство в Унії. Існує й інше пи-

тання — територіальне. Україна є країною доволі великою, з огляду на це, прийняття нового масштабного члена буде великим тягарем для ЄС (який і так має економічні проблеми). До того ж вступ означає відкриття кордонів, а цей факт спричинить масовий потік нелегалів, мрією яких є, звісно ж, не оселитися, наприклад, у лісах Буковини, а рушити в Європу, яка вже сьогодні переповнена нелегальними мігрантами. Тому зрозуміло, чому, за прогнозами політологів, Україні не здійснити цієї мрії ще 15-20 років. Щодо моральних засад Європейського Союзу, то вони тріщать у швах, адже закон, що дозволяє секс-меншинам одружуватися та всиновлювати дітей, без сумніву, веде до духовної кризи. У разі вступу України до ЄС вона змушена буде дотримуватися цього блюзнірського закону, який є початком виродження нації, знищення повноцінної сім’ї. Тож ті громадяни, які палко мріють про європейське життя, повинні вивчити всі його компоненти та допустити думку, що, можливо, українська ментальність повинна базуватися на дещо інших стандартах, таких,

Другий тип українського мрійника — проросійський. Сподівання на возз’єднання з «вєлікою і нєдєлімою» плекає 31% громадян, які, на противагу вступу до ЄС, бачать Україну у Митному союзі. Першопричина такого вибору, як завжди, криється в історії. Українську національну свідомість тривалий час контролювала політика СРСР, спрямована на винищення української нації, змішання її з російською через масове насадження російської мови, культури, закону… А що ж тут дивного? У Росії також є мрія — імперія, всевладна та безкомпромісна. Частиною її є Україна. То чи може наша мрія ґрунтуватися на засадах та принципах російської, коли ці два народи мають різну основу, ба більше, один постійно був тираном іншого? Не варто будувати національну мрію на уявленні про безхмарне майбутнє разом з Росією, а слід шукати ті принципи, які пов’язані з мудрістю власного народу. Із впевненістю можна сказати одне: тільки ґрунтовна робота, переосмислення та відродження справжніх вартостей, а також розуміння самобутності української нації допоможуть українцям вибудувати свою мрію та працювати для її здійснення. Без сумніву, в мрію треба вірити, її потрібно любити та живити ділами, лише тоді вона буде гідною великої нації — української!

реклама

ТЗОВ НВП «ЕНЕРГІЯ-НОВОЯВОРІВСЬК» ІНФОРМУЄ У звʼязку зі зниженням із 1 липня 2013 року граничного рівня ціни на природний газ для бюджетних установ і промислових та інших споживачів Постановою НКРЕ України від 04.07.2013 р. «Про внесення змін до постанови НКРЕ від 26.12.2012 р. №1755» затверджено ТзОВ НВП «ЕнергіяНовояворівськ» новий

розмір тарифу на виробництво теплової енергії, яку поставляють для бюджетних установ і промислових та інших споживачів. Керуючись згаданою Постановою та рішенням виконкому Новояворівської міської ради №296 від 09.04.2008 р. «Про погодження ТзОВ НВП «Енергія — Новояворівськ» тарифів на

ТЗОВ «ЕНЕРГІЯ — НОВИЙ РОЗДІЛ» ПОВІДОМЛЯЄ постачання та транспортування теплової енергії для бюджетних і інших установ», товариство затвердило тарифи на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання для бюджетних установ і промислових та інших споживачів, які набувають чинності з 4 липня 2013 року. з ПДВ

Категорія споживачів

Тариф на теплову енергію, грн./Гкал

Тариф на послуги централізованого опалення в місяць в опалювальний період, грн./м2

Тариф на послуги гарячого водопостачання, грн./м3

Бюджетні установи, промислові та інші споживачі

777,08

18,49

35,43

З 1 липня 2013 року НКРЕ України зменшила граничний рівень ціни на природний газ для установ та організацій, що їх фінансують з державного і місцевих бюджетів, і для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання. Постановою НКРЕ України від 04.07.2013 р. «Про внесення змін до постанови НКРЕ від 26.12.2012 №1754» установлено ТОВ «Енергія — Новий Розділ» новий розмір тарифу на виробництво теплової Категорія споживачів Бюджетні установи Інші споживачі

енергії, що її використовують суб’єкти господарювання. Керуючись згаданою постановою та рішеннями виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 14 грудня 2007 р. №540 «Про погодження ЗАТ «Енергія — Новий Розділ» тарифів на транспортування теплової енергії», від 11 жовтня 2006 р. №447 «Про погодження ЗАТ «Енергія — Новий Розділ» тарифів на транспортування та

Тарифи на теплову енергію, грн./Гкал з ПДВ 758,43 761,82

постачання теплової енергії», від 12 листопада 2008 р. №607 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, бюджетних установ та інших споживачів міста Новий Розділ», підприємством проведено розрахунок тарифів на теплову енергію, послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, які набувають чинності з 4 липня 2013 року.

Тарифи на послуги централізованого опалення 1 м кв. опалювальної площі за місяць в опалювальний період, грн./м2 з ПДВ 18,96 19,05

Тарифи на послуги централізованого постачання гарячої води, грн./м3 з ПДВ 40,76 42,04

Докладну інформацію можна отримати за телефоном: (261) 2-03-91 Адміністрація ТзОВ «Енергія-Новояворівськ»

Адміністрація ТзОВ «Енергія — Новий Розділ»

КУЛЬТУРА 11

11 липня 2013 року 28 (729)

Нагорода для України Уродженка Львова, українська співачка й музикантка Мар’яна Садовська (яка мешкає зараз у Німеччині) здобула німецьку премію RUTH, що є однією із найпрестижніших музичних нагород у царині world music (етнічної музики). Цю нагороду, починаючи з 2002 року, присуджує німецька радіостанція MDR Figaro разом з найбільшим у Німеччині етнофестивалем TFF Rudolstadt. Інтернаціональне журі відзначило Мар’яну Садовську «за видатні нові мистецькі інтерпретації українських пісень та музики». «Для мене це — важливе свідчення, що все-таки моя музика, моя праця, мій вибір — правильний шлях», — сказала Мар’яна Садовська.

Розмова з Мишком Адамчаком, арт-директором етнофестивалю «Підкамінь»

19

липня стартує етнофестиваль «Підкамінь». Упродовж трьох днів усі охочі матимуть нагоду похвалитися своєю вишиванкою, взяти участь у розмаїтих забавах, скуштувати смачного кулешу й насолодитися розкішною музикою. Про те, чим потішить цьогорічна сцена одного з найдавніших фестивалів Західної України, «Газета» розмовляла з артдиректором «Підкаменя» Мишком Адамчаком.

— «Підкамінь» відомий насамперед тому, що на його сцені лунає етно-фольк. Які гурти виступатимуть цьогоріч?

альбоми. Тож на концерті звучатимуть і відомі пісні, й новинки. Крім того, зараз ведемо перемовини про те, щоб організувати запис колективів, які там виступатимуть, щоб потім випустити альбом «Підкамінь-2013». Шукаємо шляхи технічного вирішення цього питання: потрібні хороші звукорежисери, як концертні, так і студійні, й відповідна апаратура.

— Які нововведення чекатимуть гостей фестивалю?

— Мабуть, головним нововведенням буде денна сцена. Це, так би мовити, сцена для молодих

Мелодія «Підкаменя» — Головними гостями фестивалю стануть «Кому вниз», «Тартак» й Ot Vinta. Можливо, буде ще один сюрприз, про який ми наразі не говоритимемо. Інші заявлені гурти теж, скажімо, середній рівень давно минули й наближаються до високого. Вони не стоять на місці, активно працюють — для мене як музиканта це — дуже вагомий показник. Уже не вперше на сцені етнофестивалю виступатимуть такі гурти: «Рокаш», «КораЛЛі», «Цвіт кульбаби» та інші. Майже всі вони мають прем’єри пісень, деякі підготували нові

талантів. Її буде розташовано поблизу самого велет-каменя і працюватиме вона вдень, щоб глядачі могли оцінити молоді команди, а згодом послухати виступи зірок на вечірній сцені. Також плануємо поставити сцену для фольклорних колективів. Там виступатимуть гурти, які співають а капела, грають на народних інструментах, хорові ансамблі тощо. Це — дуже важливо, адже, вважаю, що саме народна творчість — те джерело, з якого черпають натхнення усі українські виконавці.

— Арт-директором фестивалю Ви є вперше. Що під час підготовки найбільше вразило?

— Я справді вперше цього року став артдиректором «Підкаменя», однак і раніше був дотичний до фестивалю: працював, так би мовити, дорадчим органом, допомагав. Тому з роботою фестивалю добре знайомий. Цього року намагався залучити відоміші гурти (я з багатьма знайомий особисто, з деким товаришую). Але набагато цікавіше було послухати заявки (а їх було більше ніж сотня)

на денну сцену. Є дуже хороші колективи, які намагаються не ставати аналогами закордонних гуртів, а репрезентувати своє — звучання, ідеї. Мені дуже сподобалося, що кілька гуртів не просто подало про себе суху інформацію, а написало певні меседжі, — видно, що формується певна ідеологія гурту. І це доволі цікаво, бо навіть якщо гурт представляє хорошу музику, але підходить до неї лише з комерційного боку або тільки суто музичного — це не зачіпає. М ус и т ь б у т и певна гармонія, врівноваженість і соціальної складової, й ідеології, і того, що в голові музиканта.

— Як відбувається підбір музикантів на фестиваль?

— Певні гурти ми запрошували. А деякі подавали свої заявки, ми слухали їхню музику і, якщо вони відповідали формату фестивалю, включали їх у програму. Насправді колективи з радістю відгукуються на наше запрошення, адже «Підкамінь» без перебільшення — один із найстаріших і найвідоміших фестивалів Західної України. До речі, відбираючи групи на денну рок-сцену, ми не керувалися обов’язковою етноскладовою музики — туди мали можливість потрапити різножанрові

виконавці. Пріоритет надавали цілісному якісному звучанню, наскільки хороший промоматеріал, рівень гурту загалом. Відзначу, до прикладу, дуже цікавий гурт з Ужгорода «308». Це закарпатські музичні експериментатори, вони дуже драйвові, їхній виступ — просто бомбовий. Уперше на сцені «Підкаменя» виступатиме гурт з Естонії Svjata Vatra, який заснував колишній учасник гурту «Гайдамаки» Руслан Тричинський і який зараз дуже активно гастролює Європою.

— Якщо охарактеризувати музичну частину «Підкаменя» одним словом — якою вона буде?

— Вечірня сцена буде максимально наближена до етно-фольку. Але, оскільки на денній роксцені це обмеження знято, то загалом музична частина фестивалю різнопланова, яскрава, цікава. Ну й, звісно, українська. У нас є гурт, учасники якого походять з Києва та СанктПетербурга, але вони співають українською. Цього року в «Підкамені» братиме участь кілька гуртів з-за кордону. Для нас важливо стирати грані між народами, починаючи з культурного рівня і переходячи на рівень ментальний.

— Раніше третій день фестивалю перетворювався на день повернення додому…

— Так, і саме тому цьогорічну програму сформовано так, щоб зацікавити людей у п’ятницю й утримати аж до неділі. Насамперед ми поділи-

ли хедлайнерів на три дні. У п’ятницю виступатиме «Кому вниз», у суботу — «Тартак», а в неділю — Ot Vinta. Намагатимемося зробити всі три дні максимально насиченими. До прикладу, цікавим нововведенням буде фестивальний хор «Як умієм, так і пієм», яким керує Ярема Стецик, колишній учасник гурту «Перкалаба». Протягом трьох днів двічі на день відбуватимуться репетиції, у яких може взяти участь кожен. Репетиція буде максимально динамічною: учасники виконуватимуть різні вправи, кататимуться на величезній гойдалці й розучуватимуть кілька простеньких пісень. За три дні ці пісеньки разом з вправами стануть неабияким видовищем, а на третій день фестивалю цей хор виступатиме на головній сцені. Тобто всі ці люди — 50 чи 100 охочих — матимуть можливість відчути себе артистами. Це — один з пунктів, який стимулюватиме гостей залишитися до кінця заходу. Буде також дуже цікавий конкурс вишиванок: працюватимуть фотографи, до яких можна буде підійти й сфотографуватися. Власника найгарнішої вишиванки нагородять планшетом. Але, думаю, правдивих фестивальників і затримувати особливо не буде потреби — вони приїжджають у п’ятницю зранку й лише в понеділок від’їжджають. Розмовляла Ірина Гамрищак

реклама

С

початку я вирішила, що в нашій квартирі завівся домовик. Той самий, про якого стільки разів говорили по телевізору. Вночі він гримів у коморі, лякаючи кота. Перевірка вранці не виявляла ні страшної істоти в капелюсі, ні кровожерливої почвари під полицями. Страшний монстр з банки прийшов у той день, коли на порозі з’явилися гості, а на стіл чоловік скомандував поставити ті самі хрумкі огірочки, консервовані за бабусиним незрівнянним рецептом. Огірків закрили багацько — крихітних, один до одного, власноруч вирощених і вибраних на дачі. І тут таємничий домовик проявився у всій красі. З любов’ю законсервовані банки пінилися сумним сизим нальотом, а навколо валялися зірвані

Не годуйте монстрів з банки

покришки. Які ж ми були засмучені, скільки було сліз! Згадалося, скільки праці було затрачено під час консервації, відмов від перегляду улюбленого фільму і навіть суперечок… Сидячи на лавочці, розговорилися зі сусідкою. З тією самою, з якою я поділилася рецептом найсмачніших у світі огірочків.

— А в мене всі банки цілі! — похвалилася вона, і від цих слів стало зовсім погано. Як же так? Я рецепт, можна сказати, подарувала, й на тобі…

— А ти який оцет використовувала?

— Оцет? — я розгубилася. Чесно й щиро зізнаюся: ніколи не задумувалася, що намальовано на етикетці.

Оцет та й оцет, налила за рецептом і забула. — А до чого тут оцет? Мабуть, у квартирі гаряче було, от і…

— Річ не в спеціях! — сусідку явно зачепило за живе. — Уявляєш, на нашому ринку багато неякісного оцту, який у жодному разі не можна використовувати для консервації! У такому продукті вміст оцтової кислоти набагато нижчий від зазначеного, тому консервації й вибухають. Прийшла я додому й задумалася. А й справді, скільки ж закрутила банок з овочами ось так, з незрозумілим оцтом, і що ж тепер? Сидіти й чекати, яка частина моєї праці і грошей вибухне наступною? Не витримала я і зателефонувала

сусідці. Виявилося, вона вже кілька років використовує тільки оцет торгової марки «Рідний край».

— Не в тому економія, щоб згодом продукти на вітер викидати, — радила вона. — У «Рідному краї» дотримано всіх вимог рецептури, і, за результатами незалежних маркетингових досліджень, які проводили в рамках міжнародного конкурсу торгових марок «Фаворити успіху», оцет марки «Рідний край» став абсолютним лідером 2012 року, також його визнали найкращим за підсумками опитувань споживачів! Навіщо експериментувати? Виявилося, що оцет є прекрасним консерван-

том і запобігає псуванню продуктів. Але якщо в купленому дешевому оцті концентрацію оцтової кислоти занижено, готуйтеся розпрощатися із заготівлями. І, зрозуміло, купивши сумнівного вигляду продукт, ви ніколи не зможете визначити, який справжній уміст такої пляшки. Недбайливі виробники безсовісно занижують концентрацію і продають такий сурогат на одну-дві гривні дешевше. Можете уявити, в що врешті виллється така економія? Адже не тільки в консервації ми використовуємо оцет! У тісто, у соуси додаємо, а скільки використовуємо в побуті, не замислюючись?

Наука в ліс не йде. Чекають засолювання перші огірочки нового врожаю. А в зошит з бабусиним рецептом внесено моєю рукою правку, яка, можливо, не раз допоможе моїй доньці стати найкращою господинею, — оцет «Рідний край»! Тільки перевірений і надійний, з яким заготівлі взимку тішитимуть господарів і гостей. Соління повинні бути на столі, а не на стелі, а консервації мають бути заготівлями, а не нічним феєрверком, який зведе нанівець усю вашу працю і гроші. Будьте економні — економте з розумом. Краще купити якісний оцет і знати напевно, що у вашому погребі НЕ задзвенить зірваними покришками «страшний монстр з банки». Оцет «Рідний край» — щоб банки не стріляли!

12 КУЛЬТУРА

11 липня 2013 року 28 (729)

Найкращою стала письменниця з України Письменниця українського походження Катя Петровська здобула літературну премію імені Інґеборг Бахманн і 25 тисяч євро за роман про переслідування євреїв під час Другої світової війни, повідомляє Deutsche Welle. Зазначають, що Петровська отримала головний приз літературного фестивалю «Дні німецькомовної літератури» (що відбувся уже 37-й раз) у місті Клагенфурт. 43-річна пані Петровська підкорила журі своїм твором «Можливо, Естер» (Vielleicht Esther), у якому йдеться про її рідне місто Київ під час Другої світової війни, вигнання та знищення українських євреїв на прикладі прабабусі. Письменниця розповідає трагічну історію від імені правнучки. Цю премію вважають однією із найпрестижніших у німецькомовних країнах.

«У вічі…» зі Славою l Ірина Чорненька

У

Фото: Ірина Чорненька (6)

Львівському палаці мистецтв відкрили виставку під назвою «У вічі випадковості» в рамках проекту Slava Frolova — Group, який заснувала відома телеведуча наприкінці минулого року. Мова про твори близько півсотні переважно незнайомих між собою митців, які презентують творчі потуги здебільшого Львова та Києва. Цікаво те, що хоча художники і незнайомі між собою, їхні думки рухаються в одному напрямку та часто-густо в підсумку приходять до спільного знаменника. Саме в цьому спостереженні виставка і таїть найбільшу інтригу.

«Попри наш акцент на тому, що йдеться про молодих митців, жодних вікових обмежень для учасників проекту не існує, — наголосила Слава Фролова на урочистому відкритті експозиції.

— У нашому розумінні молодий — це невідомий художник, який хоче донести свої твори до загалу. А наша основна ідея — реально підтримати талановитих творців, які хочуть присвятити себе лише мистецтву. З іншого боку, це створення нового для України формату артменеджменту, а також навчання та працевлаштування менеджерів, які готові пов’язати власне життя з мистецтвом».

Цікаво те, що саме завдяки участі в цьому проекті дехто з митцівучасників спромігся також на персональну виставку, як, для прикладу, Марта Грицик, Корнелія Кульбовська, Лесь Панчишин чи Богдан Кухарський. «Після групових презентацій у мене з’явилося багато замовлень, — ділиться враженнями художник Микола Ступінський. — Окрім цього, проект дає змогу показати загалу себе, свою творчість. Дуже хочеться, щоб пересічні люди приділяли мистецтву більше уваги. Бо саме воно допомагає людині осягнути, де вона перебуває і навіщо». Виставку «У вічі випадковості» експонуватимуть у Львові до 24 липня.

Овиди «Гетьманської України» l Ярина Коваль

С

вій одинадцятий СDальбом — «Гетьманська Україна» — щойно випустив у світ львівський поет, композитор та співак Ярослав Музика. Властиво є дві інтриги. Перша — Ярослав Музика в минулому футболіст, який свого часу навчався у

спортивній дитячо-юнацькій школі олімпійського резерву «Карпати» під опікою Мирона Маркевича та згодом грав у тодішній команді майстрів вищої ліги «Металіст» та СКА «Карпати». Інша — цей чоловік (в якому любов до футболу та до музики витримували жорстку конкуренцію з дитинства) усвідомлено назвав свій

СD-альбом «Гетьманська Україна», цілковито здаючи собі справу, що в сучасних реаліях тільки частину ймовірних слухачів диск з такою назвою може привернути. Люди повинні знати, з якого вони роду, вважає Ярослав Музика. А цих знань потрібно навчити. І за допомогою музики та пісні це робити простіше.

Зрештою, як поділився автор роздумами з «Газетою», він хотів сказати, що історія насправді — це дуже-дуже важливо. Передовсім для того, щоб мати можливість іти далі. Оскільки Я. Музика має величезну симпатію до козацької доби, пісень, присвячених її героям, на диску найбільше. «Я вірю у долю, — зазначає Ярослав Музи-

ка (пісні якого брали до свого репертуару Павло Дворський, Лілія Сандулеса, Мар’ян Шуневич, Андрій Заліско та інші виконавці). — Коли має щось трапитися, то воно обов’язково станеться. Але має бути в людини мрія і віра. Якщо вони є, до того ж напоєні світлом, тоді — я переконаний — все буде добре!»

14 ЗДОРОВ’Я

11 липня 2013 року 28 (729)

Фізкультура керує генами Фізичні вправи змінюють активність генів, пов’язаних із розвитком тих чи інших хвороб, вважають учені зі Швеції. Під час експерименту 23 чоловіки віком 35 років, які раніше нехтували спортом, упродовж шести місяців активно займалися аеробікою і спортивною ловлею риби, повідомляє likar.info. Порівняльний аналіз ДНК до й після досліду показав: у семи тисяч генів відбулися епігенетичні зміни. Частина цих генів пов’язана з розвитком ожиріння та цукрового діабету другого типу. Тобто фізична активність впливає на «включення» чи «виключення» генів, які відповідають за розвиток недуг. Висновок? Більше рухайтеся і будете здорові!

l Олександра Баландюх

З

Уляною я зустрілася 1 липня, на четвертий день після операції. Дівчина доволі добре, як після складної операції, виглядала: на обличчі з’явився легкий рум’янець, вона самостійно ходить, причісується. А головне — в неї з’явився радісний блиск в очах, віра в те, що вона житиме, що важка недуга, яка так її вимучила, нарешті відступила. І, мабуть, ця віра й творить дива: дівчина семимильними кроками одужує. → Дівчина фактично

помирала...

Уляна – єдина дитина в сім’ї. У матері життя з батьком не склалося, тож вона виховує доньку одна. Майже до 14 років дівчинка росла без особливих проблем, ніхто ніколи не Фото: Володимир Дубас (2)

Щастя жити Київські лікарі виписали 17-річну дівчину додому без надії на життя, а вона після посту (Петрівки) планує вже піти на дискотеку. Її життя врятували львівські та європейські кардіохірурги

була слабкою, що не знала, чи довезу її до лікарні. Коли дівчинка приїхала до Львова, вона не могла навіть ногу на сходинку поставити, не те що самостійно піднятися на другий поверх до дитячого кардіохірургічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні.

— Ми оглянули дитину, й уся команда лікарів відділення дійшла висновку, що висока легенева гіпертензія розвинулася внаслідок важкої ревматичної вади серця — переважаючої мітральної недостатності, — розповів лікуючий лікар Уляни Віталій Петров. — Це давало надію на зворотність змін у легенях і шанс на зниження легеневої гіпертензії після корекції вади. Ехокардіографічна картина мітрального клапана не обіцяла легкої корекції, бо обидві стулки клапана були дуже ущільненими й мали вкорочені хорди. Цілком імовірною перспективою розглядали протезування клапана, що для молодої дівчини було небажаним. Про діагноз Уляни львівські дитячі кардіохірурги розповіли колегам з Люксембургу, а саме професору-кардіохірургу Бернарду Айзенманну й кардіологу Річарду Шнайдеру, які з місією Люксембурзького Червоного Хреста саме збиралися до Львова. До речі, співпраця між львівськими дитячими кардіохірургами й організацією Люксембурзького Червоного Хреста триває понад 20 років у рамках «Програми допомоги дітям України з хірургічними вадами серця і розвитку дитячої кардіохірургії у Львові». І завдяки їй спільно прооперовано й врятовано життя майже 400 дітей з надважкими серцевими вадами. Без операції діти були приречені. → Серце мало

вигляд, який лякав усіх

зауважував у неї жодних вроджених вад. Перед школою проходила медогляд, і в її карточці лікарі зробили запис: здорова. Та якось у дівчини раптово пішла кров з носа і рота, яку зупинити ніяк не вдавалося.

— Ми тоді проживали в Івано-Франківській області, тож нас відправили до лікарні в м. Рогатин, — розповіла мати. — Там після обстеження поставили донечці невтішний діагноз: висока легенева гіпертензія. Лікували Улянку спочатку в лікарні в ІваноФранківську, потім у Києві. Але ніхто її на операцію не скеровував.

Тепер з’ясувалося, що було згаяно дорогоцінний час. Навесні цього року Уляні стало геть кепсько. З Івано-Франківська її скерували до Києва. Стан дитини визнали як надзвичайно важкий: їй дошкуляв застійний кашель, в обох, плевральній і черевній порожнинах, була рідина, ноги нагадували колоди. Дівчина ледь дихала, але лише сидячи, прилягти не могла, бо задихалася. У неї діагностували високу легеневу гіпертензію і важку недостатність мітрального клапана.

— У столиці не захотіли лікувати, — продовжує

мати. — Дали рекомендації щодо симптоматичного лікування і оформлення інвалідності й сказали повертатися додому. Я благала лікарів урятувати мою донечку, бо вона в мене одна-єдина. На що мені лікар відповіла: «Кажу вам як кандидат медичних наук: дівчина фактично помирає. Навіщо її тут залишати?» Найстрашніше те, що цей діагноз-вирок почула Уляна. Вона тоді, як згадує мати, нахмурила брови й заціпеніла у такому стані. Лише після операції перестала хмуритися. Утім Уляні, попри всі страшні прогнози, судило-

ся жити. Хтось із хворих дав згорьованій матері візитку дитячого кардіохірурга зі Львова Миколи Коника. На ній було записано ще старий номер мобільного телефону, який не відповідав. Але мати таки розшукала лікаря.

— Спершу зачитала Миколі Володимировичу діагноз доньки телефоном, — каже мати. — Він сказав взяти результати всіх медичних обстеженнь і приїхати наразі самій. Думала, відмовить. Але коли вийшла медсестра й сказала, що Уляну оформлятимуть у лікарню, я зраділа. Невже є надія? Дитина настільки

Професор Бернард Айзенманн оглянув дівчинку й погодився допомогти в корекції вади. Під час операції до підключення штучного кровообігу серце мало вигляд, що лякав усіх присутніх: синюшне й велике, з малорухомим правим шлуночком і напруженою легеневою артерією.

— Дослідження клапана виявило виражені зміни стулок, підклапанного апарата, — розповідає Микола Коник. — Гідравлічний тест на клапані, який зазвичай проводять, щоб оцінити його замикальну функцію, не вдалося провести, бо стулки були надто

щільними. Вимушені були покластися на просторову уяву й власний досвід. Методику корекції обрали таку: збільшити площу передньої стулки великою латкою з власної серцевої сорочки й застосувати анулопластичне кільце для фіксації фіброзного кільця клапана. Як виявилося згодом, команда не помилилася. Лікарі оцінювали функцію клапана за допомогою черезстравохідної ехокардіографії. Таке інтраопераційне дослідження було проведено в клініці вперше завдяки спеціальному давачу (його вартість 25 000 євро), який відділенню подарував Люксембурзький Червоний Хрест. Результат операції виявився чудовий — клапан майже не дає зворотного току крові, й тиск у легеневій артерії знизився удвічі. Післяопераційний період в Уляни (тьху-тьху) триває без ускладнень, ехокардіографічна картина роботи серця і стану легеневого русла щодня стають кращими. Дівчинка одужує на радість не лише мамі, рідним, друзям, а й усьому медичному персоналу. → Крапля крові,

яка розкаже про хворого все

До одужання Уляни також причетні люди, які завжди залишаються, так би мовити, за кадром. Це — працівники біохімічної лабораторії, яка працює на базі кардіохірургічного відділення. До речі, одна з небагатьох, в яких ще роблять аналізи безплатно. Якою б надсучасною не була апаратура, якими б висококласними спеціалістами не були кардіохірурги, без точних даних цієї лабораторії не відбувається жодна операція. Адже за аналізом крові про стан пацієнта можна розповісти дуже багато.

— Точність і швидкість у проведенні аналізів у нас на першому місці, — каже лікар-лаборант Тамара Вигнан. — Адже від цього доволі часто залежить успішне проведення операції і, зрозуміло, життя хворого. Як повідомила «Газеті» лікар-лаборант лабораторії Оксана Пітуля, під час операції і перебування Уляни в реанімаційному відділенні, їй робили аналізи щопівгодинищогодини. Загалом було зроблено понад 100 різноманітних аналізів. І зараз працівники лабораторії з радістю стверджують, що, судячи з результатів аналізів, дівчина дуже швидко одужує.

АФІША 15

11 липня 2013 року 28 (729)

Театри

→Музей мистецтва давньої української книги Вул. Коперника, 15-а

→Львівський театр опери та балету ім. С. Крушельницької

Виставка «Меню як мистецтво» Виставка вишитих картин Оксани Козловської «Пісня моєї душі»

Просп. Свободи, 28

11, четвер «Мадам Баттерфляй», Дж. Пуччіні (опера на 2 дії), 18.00

12, п’ятниця «Створення світу», А. Петров (балет на 2 дії), 18.00

Кадр із фільму «Одинокий рейнджер». Фото: planeta-kino.com.ua

Вул. Лесі Українки, 1 Тел.: 272-05-83, 272-07-62

Велика сцена

11, четвер 13, субота «Чарівна флейта», А. Моцарт (опера на 2 дії), 18.00

«Пані міністрова», Б. Нушич (комедія), 18.00

16, вівторок

→ Музеї скла

«Ромео і Джульєтта в кінці листопада», Я. Отченашек (лірична комедія), 18.00

Пл. Ринок, 2

Виставка скляних в робів художників з 20-ти країн світу

Вул. Коперника, 17

Виставка робіт молодих художників «У вічі випадковості» Арт-проект «Лувр» у Львові

17, середа

14, неділя

12, п’ятниця

«Наталка Полтавка», М. Лисенко (опера на 3 дії), 12.00 «Корсар», А. Адан (балет на 2 дії), 18.00

«Криза», О. Огородник (смішна трагедія на 2 дії), 18.00

→ Львівський драматичний театр ім. М. Заньковецької

«Блазні мимоволі», О. Огородник, 18.00

Виставка «Діалог»: живопис, скульптура, відео-арт, інтерактивні інсталяції

14, неділя

→Культурно-мистецький центр «Львівський палац мистецтв»

13, субота «Останній гречкосій», О. Огородник (гірка комедія), 18.00

«Віяло леді Віндермір», О. Вайлд (п’єса про добропорядну жінку), 18.00

→ Театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» Вул. Фредра, 6 Тел.: 261-31-25; 261-21-27

13, субота «Хрясь рятує друзів», М. Варфоломеєв, 12.00

14, неділя «Хто сказав «няв»?», В. Хомик, О. Новохацький 12.00, 14.00

Гороскоп 15 — 21 липня ОВЕН

ТЕРЕЗИ

Ви зможете iнтуїтивно зрозумiти, як погоджувати вашi задуми з бажаннями навколишніх. На роботi можливі ускладнення, цілком імовірно, вам доведеться вирiшувати правовi питання, або навіть звертатися до суду.

Романтичне побачення слід вiдкласти — нi до чого хорошого воно не приведе. Протягом тижня слiд уникати категоричностi й надлишкової вимогливості в стосунках з рідними, робота вимагатиме більшої зосередженостi.

СКОРПIОН ТЕЛЕЦЬ Цього тижня несвiдомо можна знайти цiкавi й оптимальнi способи вирiшення застарiлих проблем, які завдавали вам клопоту протягом тривалого періоду. Будуть дуже корисними поради й рекомендацiї друзiв. Прислухайтеся до них, але зважуйте на те, що ніхто краще за вас не знає реальний стан речей.

БЛИЗНЮКИ Можливi незапланованi доходи, проте майже все доведеться витратити на дiтей або на приготування до майбутньої вiдпустки зі сім’єю.

Виставки → Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького Просп. Свободи, 20

РАК

Виставка робіт Сергія Васильківського «Українська доля Дикого поля»

реклама

Повідомлення ПАТ «Львівобленерго» 19.07.2013 року, з 08.00 до 17.00, на вул. Галицькій, Ціолковського, Жуковського, Огієнка, Сахарова, 500-років Січі, Яворницького, Космонавтів, Шептицьких, що у смт Винники, буде тимчасово припинено електропостачання споживачів. Личаківський РЕМ-4 проводитиме ремонтні роботи на трансформаторній підстанції №724.

22.07.2013 року, з 08.00 до 17.00, на вул. Самокіша, Тарасівській, Горліса-Горського, Малі Кривчиці, Глиняній, що у м. Львові,

буде тимчасово припинено електропостачання споживачів. Личаківський РЕМ-4 проводитиме ремонтні роботи на трансформаторній підстанції №1669.

23.07.2013 року, з 08.00 до 17.00, на вул. Голубця, Ялівцевій, Кінцевій, Яровій, що у м. Львові, буде тимчасово припинено електропостачання споживачів. Личаківський РЕМ-4 проводитиме ремонтні роботи на трансформаторній підстанції №925. Просимо з розумінням поставитися до незручностей.

→ Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького Вул. Стефаника, 3

Виставка живопису Марека Влодарського «Між центром та перефиріями» Виставка «Майстер Пінзель — легенда і реальність»

→ Львівський історичний музей Пл. Ринок, 6

Виставка українських народних музичних інструментів

→ Музей ідей Вул. Валова, 18-а

По горизонталi: 1. Рiчка у Францiї. 3. Спальний вагон.

5. Звiр з трояндою. 7. Навчальне примiщення. 9. Одиниця площi. 10. Шоколадне дерево. 11. Техогляд. 13. Атака.

15. Давньоримський жрець. 17. Гiлка винограду.

18. Томатний ... 19. Тулуб людини. 22. Зв`язок грибникiв.

25. Понтiй ... 26. Cераль. 28. Автомат Калашникова.

29. Матерiал атолiв. 30. Нота. 31. Зв`язаний оберемок злакiв. 33. Музична одиниця. 35. Саввiна. 36. Старовинна французька монета. По вертикалi: 1. «Чарiвник країни ...» 2. Предмет на мiсцi злочину. 3. Частина речення. 4. «...-банк».

5. Озеро в Казахстанi. 6. Верховна ... 7. Патрiсiя ...

8. Український поет-дисидент. 9. Антонов. 12. Рiчка в Росiї. 14. Дипломатичний представник держави.

16. Глузування. 19. Людина-оркестр. 20. Фруктова горiлка. 21. Знак зупинки. 22. Пiдвид халцедону.

23. Багатоголосий шум. 24. Захiд. 25. Рух у танцi.

27. Нота. 32. Заперечна частка. 34. Слово з «Кiн-дза-дза». Вiдповiдi кросворд у №27: По горизонталi: 1. Го. 4. Па. 6. Абандон. 9. Од. 11. Ас.

13. Хо. 14. Iго. 16. Дi. 17. Бра. 19. Ода. 20. Ер. 21. Вальс.

22. Ма. 23. Оае. 24. Аза. 25. Ут. 26. Ефа. 28. Но. 30. Ра. 31. Тм.

32. Аметист. 37. Ро. 38. Су. По вертикалi: 1. Га. 2. Об. 3. Ян. 4. По. 5. Ан. 7. Алi. 8. Дно. 9. Ох.

10. Доброта. 11. Адамант. 12. Сi. 15. Гольф. 18. Аве. 19. Оса.

25. Ур. 26. Есе. 27. Ази. 29. Ом. 32. Ар. 33. Мо. 34. То. 35. Сс. 36. Ту.

У разі сварки з близькими всi вашi спроби примиритися тільки пiдiллють олії у вогонь, тож не дійте навмання, будьте стриманими Але на вихiдних успiх супроводжуватиме вас на кожному кроцi.

ЛЕВ Цього тижня гармонiя супроводжуватиме вас у всьому: у стосунках з колегами, друзями, рідними. Дуже плiдний час.

ДIВА Ви станете ще серйознiшими i працелюбнiшими. Радiсним i корисним буде спiлкування зi старшими родичами й друзями.

Можливо, вас розчарують дiї близьких людей. Ви можете бути розгубленими і невпевненими у своїй правоті. Але це швидко минеться. Імовірнi зустрiчi з впливовими людьми в незвичайних мiсцях. Настрій поліпшиться.

СТРIЛЕЦЬ Саме цей перiод сприятливий, щоб дiйти згоди з партнером або знайти мир у душi. Вплив планет нейтральний — можна оздоровлюватися, відпочивати. Господарські справи також не слід закидати.

КОЗЕРIГ Ви зможете розраховувати на допомогу своєї коханої половини. Дотримуйтеся у всьому мiри, особливо це стосується гострої i солоної їжі, не переїдайте.

ВОДОЛIЙ Напружена домашня атмосфера спонукає вас провести час у товариствi друзiв. Не призначайте на цей перiод важливих дiлових переговорів.

РИБИ Не варто гарячкувати й хвилюватися, iнакше не уникнути сумного результату. Того, хто не замислюється про труднощi, пiдстерiгають неприємностi.

12 16 РЕКЛАМА

11 липня 2013 року 28 (729)

У Львові стартує ралі «Галіція» Завтра, у п’ятницю, о 19.30, на площі перед Львівським національним академічним театром опери та балету ім. С. Крушельницької відбудеться церемонія відкриття Х ювілейного міжнародного ралі «Галіція». У зв’язку з цим з 19.00 до 23.00 перекриватимуть один бік проспекту Свободи. Також перекриють проспект у суботу, 13 липня, з 18.00 до 23.00, для проведення нагородження переможців ралі, повідомили у прес-службі Львівської міської ради. Цьогоріч до участі в міжнародному ралі «Галіція» зареєструвалося понад 40 екіпажів з України, Росії, Білорусі, Казахстану та Італії.

соціальна реклама

«НАШІ ГЕРОЇ»

Час на Вашу історію телеканал НТА неділя 18.15 вівторок, четвер 11.00

nashigeroi@gmail.com