Nomer 27 2013

Зрілий плід: як покроїть Україну нова адміністративнотериторіальна реформа? l 06 twitter.com/lvivskagazeta

Без поділу на чорне і біле: Руслан Забілий розповів про історію УПА

l 10

Забава аж до рання: усе, що ви хотіли знати про найпопулярніші фестивалі Львівщини l 08-09

f facebook.com/lvivskagazeta

www. gazeta.lviv.ua 4 липня 2013 року 27 (728)

Читай своє! Рекомендована ціна — 1 грн. 50 коп.

КУПАЛА Бунт зґвалтованих

Врадіївка повстала проти покидьків у погонах, які поглумилися над односельчанкою l Ірина Гамрищак

С

елище Врадіївка на Миколаївщині може стати сірником, від якого запалає вся Україна. В ніч проти 2 липня селяни штурмували міліцейський відділок з вимогою покарати міліціонерів, які причетні до зґвалтування та побиття 29-річної Ірини Крашкової. Поки потерпіла у важкому стані перебуває у шпиталі, в Україні наростає обурення безкарністю звірів у погонах. Ірину Крашкову з важкими травмами знайшли зранку 27 червня за шість кілометрів від Врадіївки. У лікарні вона сказала, що напередодні троє чоловіків затягнули її в автомобіль, вивезли в лісосмугу біля села Сирове й зґвалтували. Дорогою та на місці зґвалтування її жорстоко били, врешті вдарили по голові молотком і покинули. Як розповідає сама потерпіла, вона повзла й молила Бога, щоби лише дотягнути до

Врадіївський райвідділок міліції після нічного штурму. Фото: reznichenko-d.livejournal.com

першої хати. А коли побачила жінку, то попросила викликати «швидку», а міліцію ні — вони можуть її добити. Бо били й ґвалтували дівчину місцеві

міліціонери: капітан Євгеній Дрижак та лейтенант Дмитро Поліщук, а також таксист Сергій Рябіненко.

l 02 АКТУАЛЬНО

реклама

Цієї неділі українці шукатимуть цвіт папороті l 04 ЛЬВІВЩИНА

02 АКТУАЛЬНО

4 липня 2013 року 27 (728)

Настав час податку на нерухомість Територіальні органи Міндоходів розіслали понад 244 тисячі повідомлень-рішень про сплату податку на нерухомість. Про це повідомляє прес-служба відомства. Отримавши квитанцію, громадяни матимуть 60 днів для сплати зазначеної суми. У разі незгоди з нарахованою сумою власники житла можуть звернутися до податкових інспекцій для уточнення та звірки даних. Нагадаємо, не оподатковуються квартири та житлові будинки, площа яких не перевищує 120 кв. м і 250 кв. м відповідно. Податок сплачують лише за ті метри, які перевищують зазначені показники. Однак таку пільгу можна застосувати тільки до одного з об’єктів житлової нерухомості.

ВСТУП-2013:

що треба пам’ятати абітурієнтам

l Мирослава Іваник

l Закінчення. Поч. — с.1

Л

ише за перший день вступної кампанії заяви до ВНЗ подало понад 60 тисяч абітурієнтів. Водночас експерти наголошують: поспішати нікуди, адже для рейтингу зовсім не важливо, коли саме вступник подасть документи.

— На більшість факультетів ВНЗ документи можна подати до 31 липня, крім тих напрямів підготовки, які потребують складання творчого конкурсу. Останні прийматимуть документи до 20 липня, — розповіла Ольга Стрелюк, координатор громадського спостереження за ЗНО та вступною кампанією від ГМ ОПОРА. — Приймальні комісії чекатимуть на останнього абітурієнта перед тим, як формувати список. Якщо у вступника є 600 балів зі ЗНО, він точно буде першим у рейтинговому списку, незалежно від того, подасть документи 1 чи 31 липня. Загалом цього року до вишів країни спробують вступити більш ніж 300 тисяч абітурієнтів. За словами Лариси Середяк, до сьогоднішнього ранку (четвер, — «Газета»)

О Фото: Володимир Дубас

Український центр оцінювання якості освіти мав оприлюднити всі результати ЗНО. Як роз’яснила пані Середяк, для подачі документів у ВНЗ достатньо лише роздрукувати інформаційну картку з особистої сторінки абітурієнта. «Завіряти ці картки в нотаріуса чи деінде не потрібно. Із собою лише треба мати оригінал сертифіката ЗНО, а картку завірять уже в приймальній комісії, звіривши результати», — розповіла Л. Середяк. Експерти ГМ ОПОРА наголошують: зазвичай у вступників виникає найбільше технічних питань: які документи і як правильно подавати. Пам’ятайте, що разом із заявою та копіями документів (якщо абітурієнт подає копії) вступник має пред’явити оригінали документів. Копії переліче-

них документів, навіть нотаріально завірені, не дають права на подачу заяви на участь у конкурсному відборі до ВНЗ. Надання оригіналів цих документів є обов’язковою вимогою.

— Абітурієнт повинен мати паспорт громадянина України чи інший документ, що посвідчує особу та громадянство, сертифікат ЗНО, атестат про повну загальну середню освіту й додаток до нього, медичну довідку форм №086-о, шість фотокарток розміром 3 х 4 см. Хлопці також повинні мати приписне посвідчення або військовий квиток. Не забувайте, що документи можна подати лише у п’ять вишів і в кожному потрібно вибрати не більш ніж три напрями підготовки. При цьому коледжі теж враховують. Факт подання кожної за-

яви реєструють у Єдиній державній базі з питань освіти, тож спроба подати більш ніж 15 заяв завершиться повідомленням про перевищення допустимої кількості заяв і неможливістю їх реєстрації. Якщо абітурієнт має право на позаконкурсний вступ або підстави для першочергового зарахування, цільове скерування, то потрібно подати також папери, що підтверджують відповідний факт, — розповіла Ольга Стрелюк. Якщо ж ви не цільовик і не пільговик і хочете зекономити свій час, щоб не стояти в черзі на здачу документів, експерти рекомендують скористатись електронним вступом. Для подання заяви слід зареєструватися на інтернет-сайті за адресою: http:// ez.osvitavsim.org.ua, де вказати всі необхідні дані.

Полювання на авто-мігрантів відкрито Автомобіль із закордонними номерами може перебувати в Україні до 20 днів l Роман Бойко

В

Україні посилили контроль за автомобілями з іноземною реєстрацією. Тепер, якщо такий транспортний засіб перебуватиме в нашій країні понад відведені Митним кодексом 20 днів, його конфіскуватимуть. Чимало ЗМІ повідомило, що раніше їздити з номерами інших країн можна було впродовж року. Але цього річ

5 березня Держмитслужба змінила поняття «комерційний автомобіль» і скоротила терміни перебування таких машин в Україні до 20 днів. Насправді ж ця норма існувала в Митному кодексі й раніше, просто тепер посилили контроль за її виконанням. Окрім того, на митниці ще потрібно довести, що ваш автомобіль ввозять в Україну з комерційними цілями (надати документи стосовно перевезення вантажу чи людей). Якщо ви не надасте

79008, Львів, пл. Соборна, 12 Тел./факс: 297-52-00; reklama.lvivgazeta@gmail.com

Директор і головний редактор

Ігор Гулик

Комерційний директор:

Оксана Заяць (тел./факс: 297-52-04);

Арт-директор:

Оксана Кристиняк (тел./факс 297-52-03) (reklama.lvivgazeta@gmail.com) Христина Слюсарчук (297-52-00)

Відділ реклами, промоція Бухгалтерія:

Бунт зґвалтованих

Марія Пінтоха (297-52-01)

таких документів, то авто оформлять, як транспортний засіб для особистого користування, і повернутися в країну, де його зареєстровано, потрібно через 5 днів. Ця новина створила чималу паніку серед автолюбителів. Тепер на тих, хто затримається з іноземною автівкою в Україні, очікують фінансові санкції. Після 20 днів перебування такого авто в Україні нараховують пеню в розмірі 170 грн. за кожен день перебування або його конфіскують, якщо власник не погоджується оплачувати штраф. Деякі ЗМІ зазначають, що в Україні вже зафіксовано

чимало випадків, коли до власників автомобілів з іноземною реєстрацією надходять кількатисячні штрафи за «український простій». Але на Львівській митниці «Газеті» ці повідомлення не підтвердили, й не спростували. Кажуть, такою інформацією вони не володіють, оскільки санкції застосовують за рішенням суду, а не митників. У ДАІ ж «Газету» повідомили, що інспектори, виявивши авто з «протермінованим перебуванням» в Україні, викликатимуть митників. Ті, своєю чергою, складатимуть протокол, затримуватимуть автомобіль і передаватимуть справу на розгляд суду.

Ірина Гамрищак, Ігор Берчак Гліб Ваколюк Олександр Сирцов Ярина Коваль Олександра Баландюх Мар’яна Вербовська Мирослава Іваник

(заступники головного редактора, 297-52-06) («Спорт», 297-52-07) («Львівські новини», 297-52-06) («Культура», 297-52-07) («Соціальні проблеми», 297-52-07) («Екологія», «Освіта», 297-52-07) («Місцеві новини», 297-52-07)

Наталя Цапик, Андрій Кононов Марта Волошанська, Юлія Тімошина

(відділ дизайну, 297-52-07) (літературне редагування, 297-52-02)

днак за ґратами опинилися лише двоє: колеги «правоохоронців» запевняють, що Євгеній Дрижак має залізне алібі — в момент злочину він перебував на чергуванні у відділку і навіть є відео, яке це доводить. Однак потерпіла каже, що його алібі — стовідсоткова «липа», оскільки він першим її ґвалтував, що й буде доведено експертизою. Наявність алібі у Є. Дрижака — не така вже й дивина, дивно лише, що його немає у Д. Поліщука, — обоє можуть похвалитися дуже впливовими родичами у правоохоронних органах. Дмитро Поліщук є племінником прокурора Заводського району міста Миколаєва, а Євген Дрижак — похресником керівника обласного управління МВС Валентина Пасенюка. Прокурорський племінник свою причетність до зґвалтування категорично заперечує, а от таксист почав давати покази, в яких зізнається у злочині і в тому, що діяв у компанії з Поліщуком. Пана Дрижака наразі не рухають — він проходить у справі як свідок, і поки лікарі борються за життя жертви, смажить з друзями шашлики. Вочевидь, саме ця нахабна впевненість у безкарності ґвалтівника у погонах стала основною причиною того, що Врадіївка вибухнула. Коли у вікні відділку з’явився Дрижак, туди полетіло каміння, яйця та інші предмети. Люди кинулися до дверей, міліціоне-

ри ж у відповідь почали стріляти та бризкати з газових балончиків. Як кажуть очевидці, під час цієї сутички постраждала жінка з дитиною, в одного пікетувальника прострелене плече й нога. Є жертви й з іншого боку барикад — як повідомляють правоохоронці, травми отримали десять міліціонерів. Уже у вівторок справа врадіївських ґвалтівників вийшла на найвищі державні рівні — Віктор Янукович заявив, що бере ситуацію під особистий контроль. Результати не забарилися — уже за кілька годин зі своїх посад «полетіло» майже все керівництво місцевої міліції, починаючи з хрещеного тата Дрижака — Валентина Пасенюка. Причина — приховування об’єктивної інформації про обставини вчинення злочину. Чи зможуть кадрові рішення допомогти покарати винуватих, наразі не відомо. Однак протести проти міліцейської сваволі не припиняють — люди кажуть, що стоятимуть, доки не буде заарештовано третього обвинуваченого у цьому злочині. Тим паче, що випадок з Іриною Крашковою — не перший. Два роки тому у Врадіївці зґвалтували й убили 15-річну дівчину. Під час розслідування затримано та обвинувачено 11 чоловіків, семеро з яких, як розказують місцеві жителі, під тортурами зізналися у злочині, а троє покінчили життя самогубством. А три роки тому в закинутій лікарні на околиці села знайшли тіло зґвалтованої і вбитої молодої жінки… Ірина Гамрищак

реклама

Загублено паспорт громадянки України на прізвище Чупринко Наталія Романівна, 26.05.1990 р. н. Прохання повернути за винагороду. Звертайтеся за тел: 098-76-88-171.

Передплата на 2013 рік: Індекс 96201

1 міс.

5,50

3 міс.

16,50

Номер підписано до друку о 14.00. Друк: ПрАТ «Видавничий дім « Високий Замок» 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 367/3 тел.: (0322) 295-70-19, Тираж: 113 тис.

6 міс.

33,00

12 міс.

66,00

Газета виходить щочетверга. Свідоцтво про реєстрацію: КВ №13128-2012ПР, видане 07.09.2007 р. Передрук будь-яких текстових чи візуальних матеріалів, надрукованих у цьому числі газети, можливий лише з письмового дозволу редакції. При цитуванні посилання на «Львівську газету Вісник міста» обов’язкове. У разі публікації редакція зберігає за собою право скорочувати і редагувати надіслані матеріали. © Видавець — ТзОВ «Львівська газета Вісник міста»

АКТУАЛЬНО 03

4 липня 2013 року 27 (728)

Справу кілера передали до суду Прокуратурою Львівської області затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням гр. М. у вчиненні замаху на умисне вбивство директора ТзОВ «Шувар» та внаслідок цього смерті школярки, повідомили у прес-службі облпрокуратури. Доведено, що останній 26 жовтня 2006 року за домовленістю з трьома вже засудженими спільниками, маючи умисел на вбивство директора ринку, особисто заклав вибуховий пристрій та з допомогою спеціально обладнаного мобільного телефона привів його в дію, внаслідок чого загинула дівчинка. Обвинувачений з 2007 року перебував у розшуку і 4 червня його затримали в АР Крим.

реклама

l Олександр Сирцов

Повідомлення ПАТ «Львівобленерго»

З

01.07.2013 року аварійно вимикалися в електромережах ПАТ «Львівобленерго»:

1 липня життя підприємців стане простішим — Законом про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб функції з реєстрації як юридичних осіб, так і фізичних осібпідприємців передано підрозділам Укрдержреєстру. У зв’язку з цим уряд уже розпорядився розмістити відповідні підрозділи Укрдержреєстру в приміщеннях, в яких раніше були державні реєстратори місцевих адміністрацій. За словами голови Укрдерж-

Стрийський РЕМ: l 1 кабельна лінія 6 кВ, внаслідок чого з 10.55 вимикалися повністю 7 трансформаторних підстанцій (ТП), 1 населений пункт (НП) частково. О 11.25 відновлено електропостачання за резервною схемою. Причина: пошкодження кабельної лінії. Миколаївський РЕМ: l 1 трансформатор 10/0,4 кВ, внаслідок

Бізнесу спростили життя реєстру Дмитра Ворони, майже 65% державних реєстраторів переходять в структуру його відомства, і в більшості випадків реєстрацію здійснюватимуть у вже звичних для громадян приміщеннях. Також чиновник повідомив, що найактивніше

новий бізнес реєструють у Києві. У столиці з початку року зареєстрували 6543 юридичні особи і 6520 фізичних осіб-підприємців. Якщо ж говорити про Україну, то в середньому протягом тижня реєструють 890 юридичних осіб та 3130 фізичних осіб.

Урядовці сподіваються, що відтепер цей процес суттєво пришвидшиться, адже її проводитиме 581 реєстраційна служба із загальним штатом 1364 державні реєстратори. Раніше міністр юстиції України Олександр Лавринович заявив, що з на-

ступного року українські нотаріуси виконуватимуть нову функцію: реєструватимуть відкриття і закриття бізнесу. Міністр також повідомив, що істотно зменшать вимоги до відкриття та закриття бізнесу, а це дозволить заощадити час підприємців.

ДЛЯ «ГАЗЕТИ»

Андрій Багряк, начальник головного управління юстиції у Львівській області У Львівській області буде тепер значно простіше проводити реєстрацію підприємств. Найперше ми перенесли відділ реєстрації з вулиці Весняної, що розташована фактично на околиці Львова, в центр — на другий поверх Головної пошти на вулиці Словацького. Крім того, суттєво збільшено штат державних

реєстраторів: якщо досі це робили десять працівників, то тепер їх є 22, вони вже працюють. Це дозволить суттєво скоротити терміни реєстрації підприємств — три дні для юридичних осіб та два — для фізичних. І, звичайно, вони здійснюватимуть увесь комплекс робіт, пов’язаних з юридичним функціонуванням підприємства, — внесення змін у статут, а також його ліквідацію — як за рішенням власника, так і за рішенням суду.

Зеновій Бермес, голова Асоціації підприємців та працедавців Львівської області Це рішення ніяк не вплине на діяльність бізнесу: ні позитивно, ні негативно, навіть на перших порах буде певна плутатина, пов’язана зі зміною гравців. Це не вплине на кількість та якість бізнесу, адже зараз настільки серйозна криза, в бізнесу стільки проблем, що це ніяк не вплине на його діяльність.

Звісно, процедура реєстрації бізнесу спроститься, однак мотивація до започаткування нового бізнесу від цього не з’явиться. Лише торік ми втратили 11 тисяч робочих місць, збіднів споживач, тож це впливає на ведення бізнесу. Необхідно робити наступні кроки, передусім зменшувати податковий тиск, радикальніше діяти, щоб врятувати ситуацію. Треба шукати чинники, які стримують розвиток підприємництва, подивитися, що спричиняє тінізацію бізнесу.

Ремонт вулиці Січових Стрільців

чого з 12.15 до 15.00 вимикалися повністю 1 ТП, 1 НП частково. Причина: пошкодження в ТП. Турківський РЕМ: l 1 повітряна лінія 10 кВ, внаслідок чого з 17.10 до 20.00 вимикалися повністю 13 ТП, 2 НП повністю, 2 НП частково. Причина: пошкодження повітряної лінії.

02.07.2013 року аварійно вимикалися в електромережах ПАТ «Львівобленерго»: Шевченківський РЕМ м. Львів: l 1 кабельна лінія 10 кВ, внаслідок чого з 03.44 до 05.33 вимикалися повністю 6 трансформаторних підстанцій (ТП), які забезпечують електропостачання споживачів на вул. Щурата, Миколайчука та прилеглих до них. Причина: пошкодження кабельної лінії. Жовківський РЕМ: l 1 трансформатор 10/0,4 кВ, внаслідок чого з 17.45 вимикалися повністю 1 ТП, 1 НП частково.

Повідомлення ПАТ «Львівобленерго» l 09.07.2013 року, з 08.00 до 17.00, на вул. Глибокій, Архітекторській, Політехнічній, Бандери, 15 — 45, що у м. Львові, буде тимчасово припинено електропостачання споживачів. Франківський РЕМ-1 проводитиме ремонтні роботи на трансформаторній підстанції №2. l 11.07.2013 року, з 08.00 до 17.00, на вул. Старознесенській, Балковій, що у м. Львові, буде тимчасово припинено електропостачання споживачів. Личаківський РЕМ-4 проводитиме чистку траси лінії електропередачі від трансформаторної підстанції №213. l 13.07.2013 року, з 08.00 до 17.00, на вул. Липинського,

03.07.2013 р. відновлено електропостачання повністю. Причина: пошкодження в ТП. Сколівський РЕМ: l 1 кабельна лінія 10 кВ, внаслідок чого з 20.20 вимикалися повністю 3 ТП, 2 НП повністю. О 21.55 відновлено електропостачання повністю. Причина: пошкодження кабельної лінії. Просимо з розумінням ставитися до тимчасових незручностей!

11, 13, 13-а, Вербовій, Могильницького, 16, 28, у Шевченківській райадміністрації, АЗС, міні-пекарні «Традиція», офісному центрі «Сармат», що у м. Львові, буде тимчасово припинено електропостачання споживачів. Шевченківський РЕМ-3 проводитиме ремонтні роботи на трансформаторній підстанції №748. l 17.07.2013 року, з 08.00 до 17.00, на вул. Козацькій, Табірній, Тракті Глинянському, що у м. Львові, буде тимчасово припинено електропостачання споживачів. Личаківський РЕМ-4 проводитиме чистку траси лінії електропередачі від трансформаторної підстанції №613. Просимо з розумінням поставитися до тимчасових незручностей.

Терміново продаю будинок, 3600 кв. м, 20 сотих землі. Ціна договірна. Адреса: м. Дубно, Рівненська область; тел.:050-706-71-98.

l Фотофакт У центрі Львова триває ремонт вулиці Січових Стрільців, яка донедавна

слугувала місцем паркування дорогих автомобілів, що неабияк ускладнювало рух транспорту і доставляло безліч проблем пішоходам.

Тепер тут відновлюють колишнє покриття із бруківки і має бути спеціальна доріжка для велосипедистів. Щодо темпів роботи, то вони, очевидно, відповіда-

ють заробітній платні. А ось про якість кладки бруківки судитимуть не тільки спеціалісти, а й мешканці Львова також… Фото: Володимир Дубас

Втрачено студенський квиток на ім’я Беніцької Надії Петрівни, виданий ЛНМУ ім. Данила Галицького, прохання повернути за винагороду 0976977180.

12

04 ЛЬВІВЩИНА

4 липня 2013 року 27 (728)

Знешкодили тютюнових контрабандистів На Львівщині виявили мережу гуртівень, у якій реалізовували тютюнові вироби контрафактного походження (з Білорусі та Молдови) й масово переправляли за кордон. Як повідомили в ГУ Міндоходів у Львівській області, із незаконного обігу вилучили понад 11 тис. пачок цигарок на загальну суму 110 тис. грн. Крім того, за словами в. о. начальника оперативного управління Миколи Петухова, під час операції «Держкордон» на одному з митних постів затримано громадянина України, який намагався незаконно вивезти за кордон близько тисячі пачок тютюнових виробів вартістю 10 тис. грн.

l Олександр Сирцов

Л

ьвівський трамвай, про який так довго говорили в місті, став реальністю.

27 червня в одному із цехів підприємства «Електронтранс», яке входить до складу концерну «Електрон», презентували перший зразок нового трамвая, а вже найближчим часом мають розпочати його ходові випробування. Як заведено в нас, презентацію нового виду продукції приурочили до візиту високопосадовця — віце-прем’єра Олексан-

Потяг у… середмісті

Фото: Володимир Дубас

«Електронтранс» збудував трамвай-велетень. У Львові він почне курсувати щонайраніше восени дра Вілкула, який особисто оглянув розробку «електронівців» і зазначив: найбільше йому в трамваї сподобалося те, що 80% його комплектації має українське походження. На жаль, за межі прохідної заводу трамвай виїхати не зміг, адже трамвайної колії на Рясне-ІІ, де розташовано підприємство, немає і, що головне — її там навіть не планують. Тож ставитимуть його на рейки за допомогою тягачів, що напевне стане проблемою, яку в майбутньому доведеться розв’язувати міській владі,

якщо вона хоче, щоб нове виробництво розвивалось. Як відомо, зараз міськрада активно лобіює будівництво трамвайної колії на Сихів, її будуватимуть уже під нову машину. Також, за словами міського голови Львова Андрія Садового, є ще два маршрути: №2 та №6, які після завершення реконструкції дороги будуть придатними для низькопідлогових трамваїв. Оскільки трамвай з об’єктивних причин не зумів покинути межі прохідної, то поки що можемо оцінювати лише його

естетичні, а не ходові характеристики. Головна з них — велетенські розміри трамвая (30 метрів), однак він складатиметься з 5 секцій, які сполучені між собою та утворюють єдиний простір. Утім залежно від потреб конкретного маршруту кількість секцій можна зменшувати до 4 чи 3. Перший зразок трамвая зроблено під вузьку львівську колію, аналогічна є ще в кількох українських містах, зокрема Вінниці, Житомирі та Євпаторії. На самому підприємстві розраховують на збут трамвая також в інших українських містах і навіть на кордоном. Для цього він пройде всі необхідні сертифікації. Директор концерну «Електрон» Юрій Бубес запевнив,

що нову машину зроблено відповідно до західних стандартів, тож у них є серйозні амбіції налагодити експортне виробництво трамваїв. Комплектація трамвая переважно вітчизняна, хоча найскладніший її елемент — колісну базу — все ж виготовлятимуть у Німеччині. Для цього навіть створено спільне підприємство з німецькими партнерами, які вже протягом кількох десятків років постачають візки для трамваїв. До переваг електронівського трамвая належить і його нижча ціна, порівняно з конкурентами, і на 40% менше енергоспоживання. Останній факт особливо важливий, з огляду на економічні показники комунальних

електротранспортних підприємств. Лише трамваями амбіції підприємства не обмежуються — тут планують налагодити виробництво тролейбусів та електробусів. Загалом на «Електроні» розраховують вийти на 100 трамваїв або тролейбусів на рік. Понад те, Юрій Бубес заінтригував присутніх тим фактом, що на підприємстві працюють над налагодженням виробництва потягів, саме тому на презентацію трамвая запросили і представників «Укрзалізниці». Як відомо, раніше львівське підприємство представило сигнальний екземпляр комунального автомобіля, нещодавно – автомобіля швидкої допомоги, а також заявило про намір

налагодити виробництво штабних пожежних автомобілів. Тобто йдеться про широкий спектр автомобілів особливого призначення. Зазвичай презентацію, тим паче за участі урядових високопосадовців, роблять для того, щоб у найкращому світлі показати підприємство та його можливості. Дещо інший погляд на це виклав у розмові з кореспондентом «Газети» міський голова одного з невеликих райцентрів, з яким удалося поспілкуватися. Попри те, що «електронівці» декларують низькі ціни, однак на практиці вони в кілька разів перевищують аналогічні китайські зразки. «У мене є вибір — купити один електронівський комунальний автомобіль, який не вирішить проблему прибирання міста, або ж за ті самі гроші кілька китайських», — зазначив міський голова. Зрештою гарна презентація — це ще не все. Про те, що будуть проблеми з доставкою електронівських трамваїв, раніше заявляв в інтерв’ю «Газеті» директор інституту «Укравтобуспром» Любомир Крайник. Також намір розпочати у Львові виробництво трамваїв декларує ЛАЗ, хоча, добре знаючи ситуацію на цьому підприємстві, доводиться сумніватися в їх серйозності.

Грало сонечко на Івана l Ярина Коваль

Я

Львів презентував «Тарілку» l Фотофакт У Львові відбувся черговий фестиваль! На цей раз – гастрономічний, і називався він «Львів на тарілці». Фест презентував наше місто,

де можна посмакувати різноманітними ароматними напоями та смачненько поїсти. Були б тільки гроші… У рамках цього заходу відбувся ярмарок харчових продуктів «Смакуємо з

Карпат», а також конкурс на найкращі андрути (торти з вафлі), у якому брали участь місцеві господині, а членами журі були поважні львів’яни – великі знавці і любителі андрутів. Фото: Володимир Дубас

не зберігаю свій купальський вінок з вірою, що зілля, з якого вінок сплетено, має цілющу силу, на горищі — як було загально прийнято. Бо й горища не маю. Та й просто такого вінка не зберігаю, хоча — заради забави — колись плела. Бо наче й час пішов уперед і пріоритети змінилися. Але щоразу, коли наближається Купала, щось язичеське в душі все ж промовляє… Бо таки, напевно, невипадково, це свято виникло. І не лише в нас, а й у багатьох інших народів. Як пише Олекса Воропай у своєму дослідженні «Звичаї українського народу», свого часу купальські вогні горіли по всій Європі. У великих містах вогнища розводили

перед міськими ратушами, і запалювали їх, як правило, очільники міста. Болгари вважали, що у день Івана Купала «сонце танцює, крутиться і розмахує шаблями». Серби — що, коли почепити купальські вінки під дахами хат і в хлівах, то шлях для злих духів буде закрито. Англійці — якщо знайти насінину папороті на Купала, то можна ставати невидимим. Але, зрештою, не в тім річ, щоб у пошуках насіння чи цвіту папороті стати невидимим або всезнайком чи розуміти мову звірів, як вважали на українському Поділлі. Річ в атмосфері, у відчутті зв’язку з тими, хто був задовго до нас, у причетності до чогось набагато глибшого й важливішого, ніж те, що нам диктують будні…

№ № 222 222 (81) (81)

ЛЬВІВЩИНА 05

4 липня 2013 року 27 (728)

У Львові бракує дитсадків У найближчі два роки у Львові очікують збільшення народжуваності дітей та поглиблення проблеми дефіциту місць у дитсадках. Такі результати демографічного прогнозу озвучила провідний науковий співробітник Інституту демографічних та соціологічних досліджень НАН України Наталія Левчук. За її словами, проведений аналіз виявив у Львові такі проблеми – гострий дефіцит місць у дошкільних навчальних закладах, недоукомплектація класів у школах та дефіцит робочих місць із гнучким графіком роботи для жінок з малолітніми дітьми. «За останні 10 років народжуваність у місті виросла на чверть, а кількість дитсадків – лише на п’ять одиниць», – повідомила експерт.

реклама

Фото: Мирослава Іваник (3)

Домівка для костелу l Мирослава Іваник

Д

ерев’яний костел із села Язлівчик на Бродівщині таки змінив прописку. Нині храм, який торік розібрали на дошки, збирають назад у скансені «Шевченківський гай». За словами в. о. директора музею Олександра Пшемінського, до кінця вересня всі роботи планують завершити.

— Ділянку готували ми, а монтують споруду польські фахівці, які його й розбирали. Усі роботи планують завершити до кінця вересня. Костел розмістили в етнозоні «Львівщина», оскільки він саме з нашої області. Там уже є кілька об’єктів, зокрема, греко-като-

лицька церква та дзвіниця з Радехівського району. У майбутньому маємо намір сформувати там повноцінний сектор, яким, до прикладу, нині є сектор «Бойківщина». Це мало б бути сформоване «Галицьке містечко». Ця територія розміщена ліворуч від головної алеї на підвищенні, — пояснив у коментарі «Газеті» Олександр Пшемінський. Нагадаємо, торік польські архітектори та пам’яткоохоронці разом із колегами з міського управління охорони історичного середовища Львівської міськради вирішили врятувати один із занедбаних костелів Львівської області й перенести його до скансена. Після тривалих

обговорень зупинили вибір на костелі зі села Язлівчик, який датують 1936-1937 роками. Перед Другою світовою війною його звели коштами меценатів. На літургію сюди сходилося понад 70 мешканців села, римо-католиків за віросповіданням. Після Другої світової війни костел використовували спершу як колгоспний магазин, а потім як склад й архів. Щоправда, про плани порятунку храму забули попередити його нових опікунів — керівництво та працівників «Шевченківського гаю», більшість із яких наполягала на тому, що костел не вписується в загальну музейну концепцію. Лише після довгих переговорів

музейники погодилися прихистити в себе безпритульну розібрану святиню.

— Ми галичани. У нас були сакральні споруди польські, жидівські, німецькі, греко-католицькі та православні. Ця територія була споконвіку інтернаціональною. І нарешті ми починаємо доходити згоди з поляками, попри багаторічні розбіжності в поглядах. Я переконаний, що це добре надбання для музею. Але це моя особиста думка, яку поділяють не всі наші працівники. Костел не буде чинним. Є тристороння угода, було багато зустрічей із польськими представниками, і про це не йдеться, — розповів пан Пшемінський.

реклама

06 ПОЛІТИКА

4 липня 2013 року 27 (728)

Депутати не дали грошей самим собі Д Н Народні депутати України провалили голосування за кошторис Верховної Ради на 2013 рік. «За» проголосував 221 депутат з необхідних 226, переважно з числа парламентської більшості. Кошторисом пропонували затвердити видатки на суму 935 мільйонів 971 х тисячу гривень, зокрема за загальним фондом — 849,7 мільйона й спеціальним — 86,1 мільйона. Опозиція заявляє, що перед тим, ти як затверджувати кошторис, потрібно скасувати депутатські пільги. А от регіонал Ярослав Сухий обурився, що в кошторисі передя бачено надто мало грошей на авіаперельоти. Законопроект повернуто на доопрацювання у профільний комітет. б

Розмова з Юрієм Ганущаком, розробником нового адміністративнотериторіального устрою України

П

ро потребу адміністративно-територіальної реформи в Україні говорять не один рік. Ще 2005-го свій варіант презентував тодішній віце-прем’єр Роман Безсмертний. Але це викликало таке збурення в суспільстві, що від ідеї дуже швидко відмовилися. Саме тоді до роботи над адмінтерреформою взявся Юрій Ганущак. Нині його пропозиції надали на ознайомлення президенту, однак нещодавно своє бачення територіального реформування країни представив у статті в газеті «Дзеркало

цію. Бачу тут дві проблеми. Перша — прямої дії, мовляв, я запропонував, то, може, президенту сподобається, бо якщо запровадити також двопалатний парламент, то в другій палаті точно буде 5 представників проти чотирьох, тож це вже політичне питання. Друга — миттєво в інтернеті пішов вибух, й еліта страшно занепокоїлася. Нагорі перелякалися аж до того, що подумують, щоб взагалі не проводити жодної реформи. І це в той

Зрілий плід реформи

«

тижня» народний депутат з Партії регіонів Сергій Гриневецький. Ця публікація викликала хвилю збурення, особливо один її момент — пан Гриневецький пропонує замість 24 областей і АР Крим 9 територіально-адміністративних утворень. На думку Юрія Ганущака, в цьому велика лукавість, бо ініціатива не лише «попахує» федералізмом, а й дає нинішній провладній партії математичну перевагу над опозиційними регіонами. Про те, чи можлива в Україна адміністративнотериторіальна реформа й у чому вона полягатиме, «Газета» розмовляла з Юрієм Ганущаком.

У Львівській області залишиться шість госпітальних округів: Стрийський, Самбірський, Дрогобицький, Львівський, Червоноградський і Бродівський — У своїй статті Сергій Гриневецький пропонує поділити Україну на 9 регіонів, що можна розцінити як прямий поштовх до федералізації України…

— У цьому є дуже велика лукавість, бо в такому варіанті у нас буде 5 провладних регіонів проти чотирьох опозиційних. Це не просто федералізація. Це — своєрідний шантаж на федераліза-

час, коли реформа базового і другого рівня вже перезріла. Але хороший адміністративно-територіальний устрій — це не забавки, а наука, адже це схема розташування влади. Річ у тім, що будь-яка влада реалізовується у трьох вимірах: регуляторний (тобто, як треба робити), матеріально-фінансовий (що для цього потрібно) і просторовий — будьяка влада реалізовується у просторі. І от цей вимір у нас дуже погано відпрацьований. Влада мусить бути організована так, щоби вона була ефективною, причому управлінська схема — це скелет держави. Він у нас є рахітним, бо не дозволяє реалізовувати функції держави, особливо на субрегіональному і місцевому етапах. Тобто обласний рівень якраз дуже добре спіймано, саме тому реакція на статтю Гриневецького була запеклою: буквально за кілька днів сотні перепостів, коментарів тощо. Адже у сприйнятті людей область — це той рівень, який більш-менш адекватно сприймають. А от район — ні.

— Тоді що пропонуєте Ви?

— Я скористався європейським досвідом. Так от, у Європі всі адмінтеродиниці розділили на п’ять рівнів (зараз уже на три, бо вирішили, що четвертий і п’ятий є не зовсім науково обґрунтованими), сформувавши просторові одиниці за кількістю населення. Ті одиниці, які претендують

на роль держави, мають мати від 3 млн. жителів і більше: саме тоді можливо забезпечити вироблення більш ніж 60% життєво необхідних товарів. Наступний рівень – регіональний. Він повинен об’єднувати від 800 тисяч до 3 млн. жителів. На цьому рівні найкраще здійснюють ті функції, які стосуються гармонійного розвитку території. Маю на увазі певну специфіку всередині держави, про яку знає еліта, котра живе на цій території і може реалізовувати ту специфіку краще, ніж держава.

— Про яку одиницю йдеться на нашому прикладі?

— Область! У нас всі області чітко підпадають під визначену Європою статистику, за винятком Донецької, в якій проживає більше ніж 3 млн. мешканців. А тепер поміркуймо, що буде, якщо областей буде 9 і середня цифра одного регіону становитиме 5 млн. жителів. Перше і найважливіше — в нас після того немає жодних перспектив вступу в ЄС. Європейці давно відмовилися від розвитку центрального регіону. Особливо це стосувалося Франції, яка у 1980-х роках з жахом побачила, що середина країни безлюдніє: народ пішов на периферію, де розвивається туризм, інфраструктура, сконцентрувався навколо великих міст тощо. Саме тому вони змістили акценти й зосередилися на розвитку регіонів. За їхніми

розрахунками, саме на такому рівні найкраще визначити пріоритети для капіталовкладень, такий регіон значно легше і краще розвиватиметься. А от Латинська Америка не провела адміністративно-територіальної реформи, і зараз там величезні мегаполіси переповнені людьми — там мешкає 95% населення, а решта території пустує. У нас ситуація наразі не настільки катастрофічна, бо ще залишилися чотири центри тяжіння: Київ, Донецьк, Дніпропетровськ і Львів.

— Який наступний рівень?

— Субрегіональний. За європейською статистикою, це — рівень округів. По суті, йдеться про госпітальні округи: саме на цьому рівні найкраще організовувати надання медичних послуг. Тобто управлінський апарат має концентруватися так щоб мережа найкраще надавала послуги саме медичного призначення. І от це — майбутні райони. Нинішні ж райони — п’яте колесо до воза, вони замалі для того, щоби бути округом, але завеликі, щоб зробити їх громадами. У нас є такі райони, де наявні два центри економічного розвитку, які фактично розривають цей район. Тому реформа передбачає, що рівень округу, де надають 95% усіх послуг, — це місто, селище, в крайньому випадку село, яке об’єднує села, розташовані від нього на відстані 15 км. Для них усіх — одна рада й один орган управління.

— Що це означає, скажімо, для Львівської області?

— У Львівській області залишиться шість госпітальних округів: Стрийський, Самбірський, Дрогобицький, Львівський, Червоноградський і Бродівський. Які, своєю чергою, об’єднуватимуть одиниці базового рівня — громади. І от створення самодостатньої громади — це те, що в Україні підлягає реформуванню найбільше. Нині з 11 тисяч сільських рад 75% – глибоко дотаційні. Але це не найбільша проблема. Річ у тім, що вони не виконують своїх функцій. Є такі сільські ради, де більшість коштів витрачають на утримання апарату. Апарат, відповідно, шукає собі роботу — видає довідки. Так от, аналіз показав: немає жодної довідки, від якої не можна було б відмовитися. Майже всі довідки видають людині від одного публічного органу для передачі іншому публічному органу, що розташований у районі та має достовірну первинну інформацію.

«

Одна з вимог адмінтерреформи — повний комплект бюджетних установ. Ще одна вимога — повна й ексклюзивна компетенція і рівня, і конкретної адмінтеродиниці

— Дублювання повноважень є давньою проблемою…

— Саме так. І тому на рівні села створення органу самоврядування не має сенсу. Станом на сьогодні половина сільських рад не має власної бюджетної інфраструктури для того, щоб виконувати свої повноваження. Банальний приклад — немає дитячих садочків. Відповідно, ті гроші, які мають іти на ці дитсадки, передають іншим дитсадочкам, куди потенційно мали б ходити діти. Отож одна з вимог адмінтерреформи — повний комплект бюджетних установ. Ще одна вимога — повна й ексклюзивна компетенція і рівня, і конкретної адмінтеродиниці. Це означає: якщо мені дали повноваження, то їх

здійснити можу я, тільки я і ніхто крім мене. Відтак замість нинішніх 11 тисяч сільських, селищних, міських рад буде створено приблизно 1300-1400 громад, які концентруватимуться навколо центру економічної діяльності, тобто того місця, куди люди їздять на роботу. Це відповідає європейській практиці проживання людей: живу в селі, працюю в місті. Села підходять у підпорядкування міської ради, яка отримує землю, а село натомість — інфраструктуру і роботу.

— Скільки часу потрібно для реалізації цієї реформи?

— У Грузії таку реформу зробили за один день. Із 1500 сільських рад вони зробили 69 муніципалітетів. Щодо нас, то моє діло зробити так, щоб цей плід був достиглим. І він упаде, як тільки хтось струсить це дерево.

— Сьогодні плід достиг?

— Цю реформу я готую з 2005 року — відтоді, як побачив тупиковий варіант Р. Безсмертного. І повірте мені, коли переколошматив усі 25 областей, я вийшов на певне рішення, в правильності якого мені треба було переконувати людей у Кабміні, в областях. Зараз в еліти, яка займається цим питанням, інших рішень уже немає, інакше ця концепція не лежала б на столі у президента. Звичайно, що спротив буде, але питання стоїть лише в політичній волі. Тому що насправді тут достатньо помаху руки. Але, найімовірніше, в нас це відбуватиметься рахітично — поступово, шляхом добровільних об’єднань тощо. Але головне на цьому перехідному етапі — показати центру, що це не страшно. Бо хоча це перетряска управлінського апарату, жодної бюджетної установи не закриють. Щоправда, купа управлінців муситиме поміняти свій стиль роботи й переходити на інше місце праці. Про скорочення робочих місць не йдеться: у нас районів 490, а громад буде 1300, і вони виконуватимуть ті самі функції, що нині виконують райони. Але при цьому послуги наблизяться до людей удвічі: якщо зараз середня відстань до районного центру приблизно 20 км, то буде 11. Відновиться низка колишніх районних центрів, які мають потугу дати лад на території. Назагал ця реформа для управлінців не надто приємна, але для населення вона дуже зручна. Розмовляла Ірина Гамрищак

ЕКОЛОГІЯ 07

4 липня 2013 року 27 (728)

За саджанці липи переплатили 86 тисяч гривень Саджанці липи для озеленення Львова закупили за завищеними цінами та найнижчої якості. Про це повідомила прес-служба прокуратури міста Львова. Як засвідчили результати перевірки, проведеної за дорученням прокуратури Львова, посадові особи департаменту містобудування Львівської міської ради закупили в приватного акціонерного товариства саджанці липи найнижчої якості за завищеними цінами. Прокуратура встановила, що ринкова вартість таких саджанців не перевищує 25 грн., натомість ЛМР закупила їх по 172 грн. Загалом унаслідок зловживань під час закупівлі зелених насаджень місцевому бюджету завдано збитків на понад 86 тис. грн.

Депутати просять людей захищати Карпати від міні-ГЕС l Мар’яна Вербовська

Б Фото: Мар’яна Вербовська

Річка зі зливів С l Мар’яна Вербовська

іро-зелена мутна вода тече під маленьким мостом у Бібрці. Потічок настільки брудний і смердючий, що не виникає навіть думка помити в ньому руки чи скупатися. Місцева каналізація не працює, тому всі зливи течуть через місто за течією, як у Середньовіччі. А узбіччя заростають бур’янами й горами сміття. Так триває вже кілька років.

тому, що сталося з річкою. Під час перевірки Державна екологічна інспекція дійшла висновку, що очисні споруди повної біологічної очистки… в неробочому стані. Вони потребують капітального ремонту та реконструкції, з огляду на корозію та руйнування металевих конструкцій технічних ємностей. Очисні споруди перебувають на балансі КП «Бібрський комунальник» і розташовані за межами міста Бібрка (на

Кілька років поспіль річка Боберка у Бібрці наповнюється стоками місцевої каналізації. Про плани очищення русла в місті наразі не говорять — Раніше тут жили бобри. Звідси, власне, й назва річки. Такі тваринки оселяються лише в чистих місцях, тому їх тут уже давно немає. Тепер поряд неприємно навіть проходити. От ви запитуєте, чи дозволяю я купатися там дітям. Запитання зникне, якщо ви хоч раз побачите, як виглядає вода, — каже місцева мешканка пані Катерина. Вода виглядає плачевно. Справді, багато питань зникає, коли побачиш річку на власні очі. Мутний потік зовсім не нагадує природну течію. Усі, хто проходив неподалік, поки ми фотографували Боберку, казали що річка така кілька останніх років. Мало хто вірить, що її ще можуть очистити. → Шукають

винуватого

Цього року нарешті знайшли винуватого в

землях Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області). «Ми виявили порушення правил охорони водних ресурсів, а саме: самовільний скид неочищених стічних вод з КН по аварійному випуску в річку. Технічний стан КНС незадовільний і потребує капітального ремонту. Очисні споруди неробочі, а облік кількості стічних вод, які скидають у річку, ведуть у довільній формі», — повідомив «Газету» Василь Стрижак, заступник начальника Держекоінспекції у Львівській області. Простіше кажучи, каналізаційні зливи у Бібрці течуть просто в річку. За виявлені порушення Державна екологічна інспекція притягнула до адміністративної відповідальності в. о. директора КА «Бібрський кому-

нальник» Іваськів О.А. та заступника директора Рожкова О.А. Такий самовільний скид неочищених стічних (зворотних) вод тривав іще впродовж 2011-2012 років. Відтак інспекція нарахувала комунальному підприємству збитки на суму 2398 гривень. Стосовно ж стану води, то експерти не приховують, що вона давно не відповідає нормам. «За підсумками протоколів вимірювання показників складу та властивостей проб вод, що їх провів відділ інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції, якість води не відповідає вимогам «Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами», — резюмували в екоінспекції. Іще навесні Господарський суд Львівської області вирішив стягнути з комунального підприємства «Бібрський комунальник» у дохід місцевого бюджету Бібрки збитків на суму 2398,03 грн., завдані державі з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а в дохід державного бюджету України — судовий збір у сумі 1720,50 грн. Проте ці гроші — мізер проти шкоди, якої завдали природі. → Мовчазні

комунальники

Позиція представників КП «Бібрський комунальник» вразила найбільше. Насамперед тому, що ми домовили-

ся про зустріч, але коли приїхали в Бібрку, то представників керівництва не було. Ба більше, довелося вислухати звинувачення на кшталт: «Чому ви не передзвонюєте, не уточнюєте, ще раз не нагадуєте?» Коли ж «Газета» спробувала взяти коментар у телефонному режимі, то керівник «Бібрського комунальника» заявила, що «коментарів не дає» тому, що… не хоче. Крім того, закинула, щоб ми писали статтю без її слів, бо, мовляв, «стаття вже й без неї готова».

— І взагалі, невже в Україні більше немає проблем? Чому вас так цікавить наше підприємство? — додала Ольга Іваськів, в. о. директора підприємства. Не хочемо розчаровувати комунальників, але журналісти – не Кассандра, і тексти в них не готові, поки не отримано всіх коментарів. Окрім того, вважаємо, що забруднення річки — одна з дуже важливих тем для України, не менш важлива, ніж багато інших. Дізнатися думку міської влади «Газеті» так і не вдалося. Після низки дзвінків і прохань про коментар ми зрозуміли, що міський голова вкрай зайнятий і не має часу для розмови. Як пояснив Олексій Балицький, очільник комітету екології Львівської обласної ради, поки що ніхто з Бібрки не звертався до них, щоб з’ясувати ситуацію. Після звернення «Газети» він пообіцяв, що справу візьмуть під контроль.

удівництво мініГЕС на малих річках Закарпатської області набирає обертів. Попри думку людей, тут лобіюють інтереси прихильників будівництва невеликих гідроелектростанцій. Утім кілька вже побудованих і введених в експлуатацію міні-ГЕС підтвердили побоювання екологів щодо неоднозначності їхнього впливу на довкілля. Так, улітку, коли спека і зменшується кількість опадів, русла річок від водозабору до станцій повністю пересихають. Порушуються природні екосистеми, зникають цінні породи риб, прирічкова фауна, притаманна регіону рослинність, окремі місця заболочуються, активізуються зсувні процеси, вважає народний депутат Василь Петьовка. Мешканці с. Красна Тячівського району, де ГЕС уже побудували і вона працює, зіштовхнулися з тим, що невтішні прогнози екологів щодо її впливу на навколишнє середовище стали реальністю. Побудова електростанції призвела до загрози підтоплення і знищення близько трьох десятків будинків селян. Інвестор не хоче будувати дамбу, яка захистила б селян, а в бюджеті на це немає грошей. Якщо відповідні

uzhgorod.in

органи якнайшвидше не вирішать цю проблему, то щонайменше 30 родин ризикують життям і можуть будь-якої миті опинитися без житла і майна. У с. Тур’я Поляна Перечинського району за півроку роботи гідроелектростанції селянам залишилися висохлі криниці, а річка Шипіт перетворилася на тоненький потічок. Річкова форель тут ледве виживає лише у верхів’ї, а харіус європейський зник узагалі. Депутати вважають, що в цій ситуації, як і в усіх інших схожих, останнє слово має бути насамперед за місцевою громадою. У разі ігнорування інтересів селяни обіцяють вдатися до протестів. Більшість водних артерій краю пов’язані з Тисою – притокою Дунаю. А басейн річки Дунай є серцевиною центру Європи, що охоплює територію 817 000 км2, де розташовані понад 15 європейських країн, живуть більш ніж 80 мільйонів людей. Днями на зустрічі Міжнародної комісії із захисту Дунаю представники країн, у межах яких розташований її басейн, включно з Австрією, Болгарією, Угорщиною, Румунією, Сербією, Україною затвердили керівні настанови для зменшення екологічної шкоди нових гідроенергетичних проектів.

08 ТЕМА

4 липня 2013 року 27 (728)

Пофест l Ірина Гамрищак l Мирослава Іваник

О

станніми роками за Львовом міцно закріпився статус фестивальної столиці України. Розмаїті фестивалі, ярмарки та забави у місті Лева відбуваються упродовж усього року. Свято кави та шоколаду, сиру та вина, пампуха і короваю, різдвяний та великодній ярмарки уже стали традицією, яка з кожним роком приманює все більше туристів. Але справжній фестивальний бум відбувається саме влітку. Червень уже потішив львів’ян та гостей міста низкою непересічних подій, але й липень та серпень не розчарують. Сьогодні в «Газеті» — усі фестивалі літа-2013.

Насправді фестивальній традиції Львова не так уже багато років. Як розповів «Газеті» відомий львовознавець Ілько Лемко, за радянської влади нічого подібного не було. Перший грандіозний музичний фестиваль відбувся 1989 року, але не у Львові, а в Чернівцях — ним стала легендарна «Червона рута». Власне у Львові першим фестивалем у класичному значенні цього слова став мистецький фестиваль «Вивих», який відбувся 1992-го. «Будинок, де зараз стоїть «Укрсоцбанк» на площі Міцкевича, називали вивихнутим: на його стінах писали різні гасла, малювали картини, тоді в моду почало входити авангардне мистецтво. Тож фестиваль «Вивих» і, зрозуміло, «Червона рута» дали поштовх фестивальній культурі. Тобто все

почалося в останні роки радянської влади та перші роки незалежності. Раніше навіть такого поняття не було», — каже Ілько Лемко. Якщо говорити про давнішу історію Львова, то своєрідними прототипами нинішніх фестивалів можна назвати розмаїті ярмарки. «Ярмарки у Львові за Середньовіччя призначав король. Вони відбувалися лише на релігійні свята — популярним був ярмарок на день святої Агнеси, на святого Миколая, Юра тощо. Ярмарки були строго регламентовані: що можна привозити, що продавати, коли тривають ярмаркові дні. У XVIII столітті були дуже популярними святоюрські ярмарки — вони проходили перед церквою святого Юра, і до наших часів залишилися деякі гравюри, на яких

видно, як все відбувалося. До речі, ті ярмаркові буди, які зараз ставлять на площі Ринок чи біля Оперного театру, є копією ярмаркових буд, які були в часи Середньовіччя. Але на загал у Львові постійно вирувала торгівля, і це не було надзвичайним», — розповідає Ілько Лемко. А от таких фестивалів, як зараз — чи ковальського мистецтва, чи присвяченого якомусь продукту — у Львові не було, це — новітня традиція, яка виникла після 2000 року. «Можливо, проводили пивні акції, — вагається Ілько Лемко. — Або ж фірма Бачевського рекламувала власну горілку чи лікер: для цього вона виставляла величезну, метрів зо 20, пляшку горілки. Але щоб захід присвячували якомусь товару, то я такого не пам’ятаю...»

ДЛЯ «ГАЗЕТИ»

Марта Іванишин, заступник начальника відділу промоції міста ЛМР У Львові є 48 щорічних фестивалів, які приваблюють тисячі туристів і які вже стали традиційними. Але щороку також додають і нові. У місті фактично щотижня відбувається якийсь фестиваль. Коли проводимо Дні Львова в інших містах і рекламуємо наше місто, обов’язково згадуємо про фестивалі. Вони є великою частиною нашої роботи із туристичними фірмами, які возять туристів до Львова. Для них навіть готуємо окремий буклет суто про фестивалі. Нещодавно Ройтерс опублікувало список міст, які варто відвідати. На першому місці —

Львів. У статті згадують не лише архітектуру, а й фестиваль «Ніч у Львові», який рекомендують відвідати. Він є дуже вдалим прикладом приваблення туристів, адже відбувається тоді, коли зазвичай спостерігаємо спад туристичних потоків, — липень і листопад. Фестиваль допомагає зацікавити туристів. Наприклад, торік у листопаді за три дні музеї міста відвідало 6,5 тис. осіб. У Львові є дуже багато різних за тематикою фестивалів, але особливо популярними є просто неба, коли туристи приїжджають і відразу стають учасниками дійства. Яскравий приклад — «Різдво у Львові» та «Великдень у Львові». Надзвичайних подій не відбувається, але людина, яка сюди

приїздить, стає відразу учасником святкувань, і саме ця атмосфера приваблює гостей.

Іван Шеремета, виконавчий директор етнофестивалю «Підкамінь» Цей фестиваль можна назвати одним з найдавніших — цього року він відбудеться усьоме. Фестиваль уже обріс своєю історією, має родзинки й спогади. Скажімо, фестиваль 2007 року відтермінували на місяць, бо тоді сталася сумнозвісна ожидівська аварія, а 2008-го два тижні без упину лив дощ, тож фестиваль тоді охарактеризували «болотяним». Та й в інші роки було не без пригод. Коли я вперше потра-

пив на фест як гість, то подиву не було меж: так багато вишиванок в одному місці ще не бачив. Цю традицію й цього року підтримуємо й навіть плануємо поставити рекорд. Тішуся з того, що причетний до організації культурного заходу такого масштабу, адже більшість хороших івентів чомусь відбуваються у центрі, а периферію часто залишають на марґінесі. Підкамінь, навпаки, — тихе, оповите легендами місце, яке оживає раз на рік. Зате як! Торік експериментували з п’ятиденним форматом, цього року повертаємося до триденної класики, щоправда, з якіснішим наповненням програми. На фестивалі будуть три сцени: денна й вечірня рокові та фолькова. Традиційно

№ № 222 222 (81) (81)

ТЕМА 09

4 липня 2013 року 27 (728)

стивалимо!

і ь я ю и е о е —

, , а у. и я ж у а , у д ь е

З роками (а може, й століттями) у Львові почали проводити так звані здвиги: січові, спортивні, шевченківські. Сучасною мовою їх з повним правом можна назвати фестивалями — на вулиці виходили десятки тисяч людей, відбувалися імпрези, забави, вистави, співи. Сьогодні ж фестивальна фантазія Львова щороку все більше вражає не лише туристів, а й самих львів’ян: кулінарні, музичні, театральні, мистецькі, історичні — кожен може знайти фестиваль на свій смак та характер. Фестивалі відбуваються як в самому місті, так і в області — грандіозний етнофестиваль «Підкамінь» чекатиме гостей на Бродівщині, а «ФранкоMissia» мандруватиме від села Поповичі, що біля польського кордону, до села Нагуєвичі в Дрогобицькому районі.

на фестивалі буде літературна частина й майстер-класи унікальних і традиційних народних ремесел, інтерактиви з гуртами, спортивні змагання, наприклад, кубок з болотяного футболу, нічне кіно, креативний ленд-арт та багато інших несподіванок. Цього року на фесті нам допомагатимуть волонтери з України і з-за кордону — Туреччини, Іспанії і навіть Кореї. А також кожен зможе залишити свою згадку про «Підкамінь» на десятиметровому полотні пам’яті чи навчитися співати разом з «Як умієм так і пієм Orchestra». Але всі таємниці наразі не відкриватиму — зустрінемося під Велет-каменем 19 — 21 липня! Буде незабутньо весело.

Етнофе «Підкамстіниьваль »

ь Фестивоаїлм узики органн зон» «Діапа

рвня — Дата: 25 че ня 17 лип ський Місце: Львівганної та ор ок будин узики камерної мйкращі на а: Музик навці світові викоузики м ої нн орга

«Ніч у Ль во

бо —2 Дата: 19 — 21 липня — ос. Поповичі, нета Місце: 19світової війни вордоні України Першої с. Шегині, на к валю від подалік ка фести Польщі; липня — мандрів ; 22 — 25 чів до Нагуєвичівєвичі, 10 км від Попови липня — с. Нагу dнінги, lan 26 — 28ича. нси, гепе Дрогоб нки»: перформарні читання. «Родзи церти, літерату е, Олег СкрипкаThe art, кон : Ніно Катамадз, «Кому вниз», n Музика анд Оркестр» Катя Chilly, Rya , та «Лє Ґрucket Orkestra,«Гич Оркестра» Lemon BDuet, ShocolaD, «КораЛЛі».

Socash асимові капці», «Абу-К

дний Міжнарол ь фестива ої єврейськ музики est-2013 LvivKlezF

исько» «Фольков липня

ві» Дата: 12 Місце: М— 14 липня галереї узеї, театри та «РодзинЛьвова нічних е ки»: 100 театралізкскурсій, мистець овані дійства, кі перфо рманси

нані ) » (об’єод ia s ест» is ф M о «Франisкsia та «Франк FortM рти 8 липня ронні фо

14 а, 20 Дата: 12 —ло Гораєць (Польщ ну) Місце: се аїнського кордокр ка , у аїнсь км від укр єврейськпарикордон: » ки н зи и «Род а культур гуртів, та польськрти фольклорнихного е д ц о н р на ня, ко і заняттяязнки та екскурсії, практичну, огул р п сл и пром овідань. вок, вечір оп Р.У.Т.А., Коцірба Гася дло, Музика: Стасюк, Яцек Под й е ж Анд ш. Куба Блоке

альної екстреnмAlliance ь л а в и т Фес ки Carpathia музиl Festival Meta р27 липня

Тустань

Бе — Дата: 26омплекс «Захар ський ів л к о : к е С ц , іс а М олосянк В . с , т» у к st (NO), район : Carpathian Foreost (RU), а n к o и lk з A у М O) eral (SE), Dark Fun(RU), Bucovina (R a n o rk A

Дата: 2 Місце: с— 4 серпня я— Сколівс . Урич, Дата: 27 липн ь я сн « ре Родзинккий р-н 1 ве в ві Ль с е: е редн и»: Відтвор Місц : концермайстерьовічного побуення «Родзинки»іл и, ьм театрів, -класи, висту ту, ти, лекції, ф т, заес кв и, м ав и форткеінотериторія,пи вист й те ді я т дл р апез ці, середнь штурбави Музикаа, катання на ковічна Клоц», : «Ірдорат», « онях. «Тарута Йорий »

естиваль однийкф о ін Міжнаерж о ног незалЛев-2013» «Кіно пня

Дата: 19 — Місце: с. Під21 липня Бродівськогокамінь р-ну Дрес-код: ви «Родзинки» шиванка : д музична сц енна і нічна сцена, зона ена, літературна майстер-кла нічні кіносеан сів, си. Музика: «Тар вниз», Ot Vin так», «Кому «Рокаш», «Йta, «КораЛЛі», орий Клоц», «Чумацький Vatra, «Цвіт шлях», Svjata кульбаби».

ден ; Бернар — 25 сер Дата: 21 ул. Валова, 18-а ), й е ід театр Місце: в(подвір’я Музею Оперний Ґарден . Леся Курбаса, рубриками театр імнки»: покази під ці та Україна й «Родзи е кіно», «Українщий українськи«Молодвіту», «Найкра валь фестива , курси очима сад кіно», «Фести іно», кон перекл ласика німого ктворчі зустрічі, лів», «К и, презентації, , виставки, кіно прем’єр ективні покази ретросп КіноКіо». школа «

Фестиваль «За хід»

Фес WizzтAиваль rt-201 Дата: 3 2

Місце 3 — 28 л тецтв : Львів, Паипня «Род (вул. Коп лац мискоротзинки»: поерника, 17) мів, с кометраж кази останнтворених уних фількласи ього року продовж , майт колек , виступи м тивів узичнерих

Свято хліба

Дата: 16 — 18 Місце: с. Родасерпня ська область тичі, ЛьвівМузика: Rock y Leon, «Ляпис Трубецкой» O. Torvald, ВВ, «Крихітка», ,АН Zdub, Noize M НА, Zdob Si C, «Бумбокс».

ня хіДата: 18 серп народної ар ей уз М : ові це ьв Міс Л у ту бу по тектури та ча Гора, 1). ення (вул. Черне : представл ів; он «Родзинки» гі ре их зн ка короваїв з рі хліба, вистав дегустаціявних виробів пеексклюзи ндитерів, народні карів та ко айстер-класи, гуляння, мзабави. конкурси,

иваль одний Міжньакрлорний фест фол овир» «Етн рпня

— 25 се к, плоДата: 21Львів, пл. Ринтоеатром : е Місц ед Оперним и ща пер нки»: виступ тивів з «Родзилорних колек езентація фольк країн світу, прі, вечори різних ультури, кухн і своєї к и, танцювальн дружб р-класи. майсте

«Тижд мистецетнвь актуального а»

Дата: 31 рпня — 9 Місце: гасе вересн повидла»лерея «Дзиґа», «Фя 124), центр(вул. Б. Хмельни абрика «Родзинки альна частина мцького, іста »: перфор сталяції, н манси eксперим ове медійне мист, інмузика, ентальна електр ецтво, тa майстекінопокази, лекції,онна р-класи. диcкусії

10 ІСТОРІЯ

4 липня 2013 року 27 (728)

«Гайдамаки» знову в Києві У київській книгарні «Є» відбулася презентація першої в історії українського книговидання факсимільної публікації першодруку Шевченкової поеми «Гайдамаки» (1841). Видання вийшло у рамках ювілейного проекту на вшанування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Публікацію здійснило видавництво «Критика» спільно з Інститутом критики й Інститутом джерелознавства НТШ та за підтримки Наукового товариства ім. Шевченка в Америці. Видання складається з трьох книг: факсимільне видання «Гайдамаків» 1841 року, монографія професора Григорія Грабовича «Шевченкові «Гайдамаки»: Поема і критика» та праця Олеся Федорука «Перше видання Шевченкових «Гайдамаків»: Історія книжки».

Розмова з Русланом Забілим, істориком, директором музею «Тюрма на Лонцького»

40

— 50-ті роки ХХ століття — надто складний і неоднозначний період у вітчизняній історії, коли одні події накладалися на інші. Головними з них для Західної України були ІІ Світова війна та збройна боротьба, яку вели й УПА й українське підпілля. Однак до цього слід додати ще низку чинників, зокрема обміни територіями та людьми між УРСР та ПНР, діяльність АК та інших

— Отож УПА зродилася на Волині, а коли театр її бойових дій досяг максимуму?

— Піку вона досягла наприкінці 1943-го на початку 1944 року, тоді УПА діяла не тільки в Західній Україні, а й у Житомирській, Київській, Вінницькій областях, сягала Уманщини. Там діяли не лише дрібні місцеві відділи — туди інтенсивно рейдували підрозділи УПА з Волині та Полісся.

— Є різні оцінки чисельності УПА, очевидно, вона постійно мінялася. Скільки вояків нараховувала УПА найбільше?

— Її чисельність ніколи не була сталою, максимальна кількість повстанців була в середині

хотів повернутися до рідних. Залишилися ті, хто вирішив вести війну до кінця, хто розумів, що йде на смерть. Тому в УПА не було дезертирства. Скільки залишилося вояків, не можемо сказати точно, напевне, до 20 тисяч.

— УПА та українське підпілля вели війну ще багато років після ІІ Світової війни. Чи відома точна дата, коли УПА її припинила, коли закінчилася збройна боротьба проти радянської влади?

— 1946 року розпочався процес переведення УПА у збройне підпілля ОУН, тобто поступове розформування великих підрозділів — куренів та сотень — спочатку на менші підрозділи, а потім вони

— Звичайно, відрізнялися. Передусім йдеться про стратегічне завдання. УПА мала за мету створення незалежної української держави. Червоні партизани виконували допоміжні функції для армійських частин, які діяли на фронті. Натомість повстанцям диверсії на лініях комунікації як німців, так і червоних були ні до чого. Тим паче, що за знищення адміністрації німці практикували децимацію, тобто страждало цивільне населення. А оскільки основою забезпечення УПА та її соціальною базою було населення, то вона не допускала, щоб через повстанців потерпали

створення. Тож до цього питання повернулися наприкінці 1942-го — на початку 1943 року. Всі диверсійні групи, які засилали раніше, або гинули, або тихенько сиділи й не виходили на зв’язок. Тоді переходили до інших методів організації червоних партизан — формували з оточенців, закидали невеликі групи, які обростали цивільними. → Точних даних

про втрати УПА немає

— Чи відомо точно про втрати УПА?

— Є цифри, але в них великі розбіжності, вони вимагають ще досліджень. За весь період ведення

такі випадки, і було таке, що повстанців за знищення мирних мешканців засуджували до розстрілу чи повішання. Наприклад, у Сколівському районі було сформовано сотню «Месники», і селяни поскаржилися командуванню УПА, що вона знущається з них. За вироком військово-польового суду розстріляли кожного десятого зі сотні, а її розформували. Річ у тому, що діяльність повстанців безпосередньо залежала від того, як до них ставиться цивільне населення, адже харчування, одяг, ночівля, розвідка — все це залежало від звичайних людей. Якби цього не було, УПА припинила б своє функціонування дуже швидко.

В історії УПА немає чіткого поділу на чорне й біле збройних формувань, які також мали свій вплив на ситуацію. І вже зовсім окреме питання — надто політизоване висвітлення саме цього періоду в теперішніх ЗМІ, дуже часто з подачі політиків, які керуються переважно міфами та доволі сумнівними документами. Отож про УПА та умови, в яких вона діяла, ми говоримо з істориком, директором музею «Тюрма на Лонцького» Русланом Забілим. → УПА зродилась

на Волині

— Датою створення УПА вважають 14 жовтня 1942 року, водночас ця дата є дуже умовною і пов’язана з днем Святої Покрови. Коли таки реально створено УПА?

— На мою думку, скрупульозно з’ясовувати це немає потреби, адже заснування будь-якої армії є дуже символічним і має виховний характер. Щодо УПА, то її попередницею була Українська визвольна армія, яку дійсно було створено в жовтні 1942 року, це були боївки ОУН, які діяли на Волині. Станом на листопад 1942 року вони нараховували до 600 повстанців, які діяли в кількох районах Волині. 9 квітня 1943 року відбулася спільна нарада представників проводу ОУН на Волині та представників Тараса Бульби-Боровця, на якій вирішили перейменувати ці загони в УПА.

1944 року. Влітку 1943-го — 10 000 повстанців, 1944-го — 30 тисяч. Точної статистики немає, відповідно, зараз з’ясувати складно, але можливо. → Танки в УПА

були, але це — екзотика

— На озброєнні УПА була тільки стрілецька зброя чи й інші види?

— Не лише стрілецька. УПА була піхотною армією і, крім стрілецької зброї, використовувала артилерію дрібних калібрів, міномети, епізодично навіть захоплені танки, але лише поки вони їздили і стріляли. Танки — це радше екзотика в УПА, ніж традиція, те саме стосується важких гармат. Адже повстанська армія мусила бути маневреною, не засиджуватися на одному місці. Для повстанців рух означав життя, натомість важка зброя сковує маневреність. Партизани — це вояки, які раптово з’являються нізвідки і так само зникають у невідомому напряму. Їхнє основне завдання — відв’язатися якомога швидше від ворога, для них фронт — навколо, єдиний порятунок — постійно маневрувати. Завершилася ІІ Світова війна, й улітку 1945 року в УПА було проведено демобілізацію. Додому відпустили багатодітних, старших віком і всіх, хто

входили у підпілля і діяли боївками. Армію остаточно розформували наприкінці 1949 року. Окремі боївки діяли до кінця 1950-х років. Останній бій був у травні 1960-го. → Війна на

кілька фронтів одночасно

— УПА воювала проти німецьких військ, проти НКВС, проти АК. Скільки таких фронтів було? І чи є оцінка військового потенціалу супротивників повстанців?

— Фронтів у класичному розумінні у неї не було. Радше йдеться про збройне, ідейне протистояння: це — червоні партизани, РСЧА, НКВС, Армія Крайова, Вермахт, угорська армія, яка на Волині охороняла тили Вермахту. Наприклад, в одному з найбільших боїв УПА — у квітні 1944 року під Гурбами — на 5000 вояків УПА наступало 30-тисячне військо НКВС.

1945 року на Івано-Франківщині НКВС залучив 80 000 військових. Вони блокували дороги, тримали в облозі ліси, вступали в бої з повстанцями. → Особливості

партизанської тактики УПА

— УПА вела бої проти червоних партизан, а чи відрізнялася їхні тактики, адже й одні, й другі були партизанськими арміями?

мирні люди, ставилася до цього обережно й виважено.

— Іншою великою партизанською армією була АК. Чи були відмінності в тактиці?

— Якщо брати форми та методи ведення бойових дій, то дуже багато спільного, але є чимало відмінностей. Наприклад, АК не проводила рейдів пропагандивних, рейдів стратегічного значення. Їхнім основним завданням була присутність на території, ведення збройної боротьби за відродження польської держави у кордонах до 1939 року.

— Скільки було червоних партизан на Західній Україні? Чи були вони «зайшлими», чи принаймні частково місцевими жителями?

— Проблема червоних партизан була в тому, що їх не сприймало місцеве населення як своїх: вони були зайшлими й радянська влада далася взнаки з 1939 до 1941-го. У Західну Україну приходили червоні партизани зі Сумщини та Білорусі. Місцеві з’єднання червоних партизан були дуже маленькі й активністю не відзначалися. Із початком німецько-радянської війни планували створити місцеві загони червоних партизан, але це провалилося: мешканці не хотіли йти туди, до того ж була конкуренція між партією та НКВС за їх

боїв УПА приблизно втратила 30-50 тисяч людей. Але треба враховувати, що мова про бойові та санітарні втрати: убиті, поранені, інваліди, полонені. У такому разі цифри сягають до 100 000.

— Чи можна говорити про те, скільки загалом енкавеесівців і німців було знищено внаслідок дій УПА?

— Кілька десятків тисяч енкавеесівців, але все це треба перевіряти. Бо до втрат радянської сторони зараховують винищувальні батальйони, радянську адміністрацію, яка також була озброєною. → Якби УПА не

мала б підтримки мешканців, то її історія дуже швидко закінчилася б

— В інтернеті можна прочитати документи про загибле внаслідок дій УПА цивільне населення і хоча значна частина з них — «стрибки», партійні працівники, однак трапляються і селяни, й навіть діти.

— Я завжди ставлюся до документів із застереженням — їх треба перевіряти. Чи були жертви серед цивільного населення? Звісно, були, на війні без жертв серед звичайних людей не буває. Потворність війни саме в цьому і полягає. Але була служба безпеки ОУН, польова жандармерія УПА, які розслідували

— Але все ж були так звані «стрибки». Що це за люди, які їхні мотиви?

— Це були парамілітарні радянські формування, які створювали на противагу повстанцям, їх очолювали офіцери НКВС. Однак їхня бойова вартість була надзвичайно низькою. Туди вступали не тільки ті, хто вважав себе прихильником радянської влади, а й активісти, ті, хто хотів вислужитися перед владою. Багатьох туди заганяли силоміць. Це відображалося на бойових якостях, адже вони ставали джерелом інформації для УПА, постачали боєприпаси. Часто вони тільки імітували бій, стріляючи в повітря.

— УПА можна вважати армією переможницею чи переможеною?

— З точки зору сьогодення, це — армія переможниця. Збройно вони програли, однак ідейно виграли. Фермент боротьби упівці передали наступним покоління. Вони не знали, як воно буде в майбутньому. Великі надії мали на те, що внаслідок протиріч між союзниками рано чи пізно дійде до конфлікту, почнеться холодна війна. Сигналом до змін була війна в Кореї. Однак потім зрозуміли, що в той час, коли вони діяли, цього не станеться. Розмовляв Олександр Сирцов

КУЛЬТУРА 11

4 липня 2013 року 27 (728)

Анатолій Криволап — найдорожчий Під час торгів сучасного мистецтва Phillips, які відбулися 28 червня в Лондоні, живописець Анатолій Криволап утретє підтвердив свій статус найдорожчого українського художника за офіційними результатами продажів. Його роботу «Кінь. Вечір» продано за 186 200 доларів, що стало черговим рекордом в Україні. Попередньо експерти аукціонного дому Phillips оцінили роботу Криволапа у 76 і 106 тисяч доларів, що також стало рекордом. Результат А. Криволапа став №2 у списку топ-лотів денних торгів Phillips, на яких було представлено також роботи А. Гурського, А. Рейлі, П. Укланського, Д. Херста та інших.

У різному спільне Розмова з Романом Романишиним, художником

У

тому, що «світ повен кольорів», авторитетний львівський художник Роман Романишин (незалежно від того, що робить: графіку, живопис, скульптуру чи свої кінетичні об’єкти) переконаний беззастережно. Навіть коли видається, що все довкола чорно-біле, це насправді не так, а просто означає, що людина не в настрої бачити щось інше. Та й, зрештою, чорно-біле також звучить, промовляє, спонукує, підштовхує… «Кольори, як добрі актори, — каже художник, — можуть тихо шепотіти й розпачливо кричати, молитовно переконувати й жорстоко заперечувати, можуть зворушувати й бути байдужими, співати й багатозначно мовчати!» Загалом Роман Романишин — чоловік особливий. Цілковито нетусовочний, хоча відкритий для спілкування, він не звик нарікати на обставини — звик щоденно працювати творчо, шукати та експериментувати, відчуваючи справжню насолоду від здатності знаходити нове. Хай не у всесвітньому масштабі, а для самого себе, стираючи грані між мистецькими формами, техніками, матеріалами. І раптом виявляється, що й у загальноукраїнському контексті його творчі знахідки — щось, чого не існувало раніше. Що це так, зайвий раз

підтвердила недавня персональна виставка цього художника — «Хронометрія» (у галереї «Primus»), яка й спонукала до цієї розмови.

— Ви якось зауважили, що відстоюєте не лише власне право бути в контексті цілковито іншого культурного середовища, а й навіть розчинення у ньому, попри те, що навряд чи хто — в кінцевому підсумку — буде спроможним закинути Вам відсутність національнопатріотичних почувань. Які перешкоди в цьому відстоюванні доводиться долати?

— Тільки ментальні, хоча — за великим рахунком — це не є важливо. Мені здається, в Галичині (попри всі її особливості) насправді не так складно це робити. Адже тут багато століть поспіль існувало перехрестя культур, мистецькі взаємовпливи та взаємоперетікання. Тому саме на цих теренах те, що роблю, насправді є дуже органічним. З іншого боку, останніми роками мій стиль життя — це часті мандри. Однак мандрую не за турпутівками, а їду в ту чи іншу країну на запрошення конкретних людей, які за тих моїх кілька днів перебування намагаються показати мені країну чи місто максимально широко. Тобто бачу я інші землі не через стереотипи рекламних буклетів, а так, як їх бачать тамтешні мешканці. І цей досвід, ця естетика сприйняття неймовірно цікаві. І ясна річ, впливають — навіть підсвідомо — на те, що роблю.

— До якого спільного знаменника після мандрів прийшли?

— Що, незважаючи іноді на кардинальну різницю життя, приміром, між Сходом і Заходом, між усіма нами багато спільного. Й оцей пошук спільного мене дуже цікавить. Є такий вираз: диявол ховається у деталях. Ось ці нюанси для розуміння завжди дуже важливі. Однак відчути, як у тих нюансах вібрує спільне, не менш захопливо. І для митця — не менш важливо.

— Це відчуття має бути вродженим чи його можна виплекати?

— Первісно, напевно, вроджене, як для музиканта відчуття ритму. Однак без шліфування нічого не буде. Якщо музикант не відточуватиме техніку гри, який з нього музикант? Так само в образотворчому мистецтві: без праці над собою відчуття притуплюються, результати праці мізерніють…

— Пане Романе, Ви легко переходите від графіки через малярство до скульптури та кінетичних об’єктів. Де Вам найкомфортніше? І від чого цей перехід залежить?

— Хоч декому це може видатися дивним, але — від пори року, бо мені комфортно скрізь. Мала графіка — це зимовий період, коли нема можливості працювати на пленері на свіжому повітрі. Живопис, зазвичай, — весна, осінь. Кінетичні об’єкти й скульптура — літо. Хоча це — доволі грубий поділ. Я прийшов до того, що не хочу ділити мистецтво на види. Мистецтво або є,

або його немає. Зрештою, художник, коли чимось живе, то арт бачить в усьому. І цей арт і справді в усьому існує. Просто людину привчили, що ось є живопис чи графіка, чи ще щось, а все, що поза тим, — речі іншого порядку. Але це не так. Показова для мене у цьому сенсі Японія, в якій випало бувати. Отож в найбільших їхніх храмах людей провокують любуватися гарною природною формою, скажімо, простого каменя. Й оскільки цією формою любуються усі довкола, то й гості країни раптом починають знаходити, споглядаючи цей камінь, глибинні естетичні пориви й отримувати від цього не лише мистецький, а й сакральний кайф. Іншими словами, якщо перекидати місток до нашої реальності, то людину привчили жити стереотипами. Щодо мистецтва — також. Бо так зручніше, менше клопоту. Хтось колись нав’язав, що найкраще — це олійний живопис, і всі повторюють, як папуги, «холст маслом — ето самоє лучшеє і самоє дорогоє». А чому? Чи, скажімо, що найкраща форма носія мистецтва — це прямокутник чи квадрат з дерева, на які натягнуто полотно… Я намагаюся ці стереотипи ламати, принаймні показувати, що за межі форми можна й треба виходити, і що світ від цього не зруйнується.

— Один із засновників абстракціонізму — Василь Кандінський — зауважував, що кожна нова епоха вимагає нового мистецтва, нових засобів і нової методології. Сьогодні

багато митців творять у стилі початку ХХ століття. Однак, знову ж таки, згадуючи Кандінського, це те саме, що будувати нову економіку на економіці старих держав. Якою є філософія сучасного мистецтва для Вас?

— Обов’язково у контексті того, що робиться у світі, в контексті загального людського життя. А зміни у цьому житті за останні двадцять років — величезні: з’явилися нові комунікативні засоби, без яких ми вже не мислимо свого існування не лише в містах, а й у найвіддаленіших селах. А це означає, що ми по-іншому починаємо відчувати світ. Планета стала маленькою, бо ти без проблем можеш, тількино забажав, зв’язатися із будь-яким куточком світу й з’ясувати все, що тебе цікавить. Ритм життя змінився. А відповідно, й стосунки між людьми. Людина побачила, що без проблем може вирушити будь-куди, якщо є гроші. І ось це поняття — «якщо є гроші» — зробило гроші богом.

— У мистецтві через це розуміння теж стосунки змінилися?

— Безперечно. У нас багато хто ще живе старими уявленнями, що художник сам собі — початок і кінець. Однак сучасність нав’язує інші підходи: є куратори, галереї, проекти, а митець — лише гвинтик, щоб цей механізм рухався. Мені теж більше до вподоби, що я сам собі — храм, однак розумію, що нові часи формують і нові підходи. І пручатися марно, життя не стоїть на місці.

— Мистецтво втрачає від цього? Свого часу Вільям Блейк розпачав, що комерція звила гнізда на всіх деревах…

— Не думаю, що втрачає, бо це загальні цивілізаційні процеси. Просто змінюється форма стосунків між людьми. В які словеса хтось сьогодні не загортав би ті чи інші персоналії або ідеї, усе одно — в кінцевому підсумку — все тримається на таланті, на потужних авторитетах. Сухозлотицю час відсіє, залишиться те, що справді вартісне. А тому треба робити свою справу, не озираючись на те, потрапляєш ти у штучно створену кимось обойму чи ні.

— Озираючись нині на власне творче життя, як вважаєте, Ваше визнання залежало лише від таланту чи від навколишніх також?

— Складно сказати… Адже я ніколи не надавав тому — визнаний я чи ні — особливого значення. Вважаю ці речі радше характерними для шоубізнесу, ніж для серйозної культури… Однак те, в чому впевнений, — за кордоном мене знають краще, ніж удома. В Китаї за останній рік я мав шість персональних виставок (з їхньої ініціативи), й регулярно отримую запрошення звідти провести майстер-класи. В Україні такого зацікавлення своєю особою не спостерігаю, хоча це не означає, що від цього якось страждаю. Аж ніяк. Просто розумію, що вітчизняне мистецтво стало дещо на інші рейки. Отож зостається тільки спостерігати, що з того буде.

— Що маєте на увазі, коли говорите про інші рейки?

— Гламур… Зараз все гламуризується, хоч цей гламур часто мімікрує, майстерно ховається. Але кожній людині, яка здатна відчувати трохи глибше, це видно, бо в тому немає життя. Гламурне мистецтво — мертве…

— Настанова на гламур домінує?

— На жаль… І новоспечені куратори беруть у цьому активну участь, бо гламурні смаки набагато легше привити, не потрібно вводити загальнокультурну базу, яка обов’язкова, коли йдеться про вищий сакральний рівень мистецтва…Однак я — не песиміст, бо те, що має вирости, виросте все одно, які перепони життя цьому не ставило б... Розмовляла Ярина Коваль

12 КУЛЬТУРА

4 липня 2013 року 27 (728)

Усі до «…арсеналу» 1000 взірцевих творів з колекцій 35 провідних музеїв України представлятимуть у «Мистецькому арсеналі» від 26 липня до 22 вересня цього року в рамках Усеукраїнського мистецького проекту «Велике й величне». Експозиція стане ключовою культурною подією офіційної програми відзначення 1025-річчя хрещення Київської Русі. Проект «Велике й величне» покликаний масштабно продемонструвати «цивілізаційний вплив християнства на розвиток культури в Україні» — йдеться в документах «Мистецького арсеналу», а також зміцнити відчуття причетності українців до своєї величної мистецької спадщини.

Побувати в «Кімнаті естампу» l Ірина Чорненька

Ц

ікаву роботу, для створення якої використав метеликів та ялинкові голки, запросив подивитися своїх друзів та знайомих до галереї «Зелена канапа» молодий львівський художник Василь Савченко. Бо саме тут відкрилася персональна виставка його робіт «Кімната естампу», яка триватиме до 21 липня. Експозицію (у біографії цього митця вже не першу) Василь Савченко уклав із творів, виконаних у техніках ліногравюри та офорту — акватинта, мецотинто. Про свою творчість говорить так: «У мене Фото: Ярина Коваль(4)

немає концепції, або якщо вона є, то це для мене поки що таємниця. Я просто друкую графіку» «Василь експериментує зі стилістикою, ко-

l Ярина Коваль

«К

оли я носив тебе на плечах, тобі було два з половиною. А зараз тобі — вісім. А ще через вісім ти зможеш взяти на плечі мене… Однак фізична сила не є запорукою щастя та успіху. Для щастя потрібна мудрість», — автор книги «Найромантичніше кохання» (яка побачила світ у видавництві «Апріорі») Олександр Свєтогоров недаремно саме ці свої слова, адресовані синові, виніс — як найбільш вагомі — на

льором, технікою. Ще рано говорити про сформований стиль, але вже відчувається, що у нього є смак, художній талант», — коментує подію дирек-

тор галереї Олеся Домарадзька. Зрештою, це не особливо дивує, адже Василь, випускник Львівського коледжу декоративного та ужиткового мистецтва імені Івана Труша, який зараз навчається на кафедрі монументального живопису Львівської національної академії мистецтв, виріс у родині митців. Отож має ту впевненість, якої часто бракує юним митцям, хоча й обрав для себе графіку, а не живопис, завдяки якому зробив собі творче ім’я його батько. «Щоліта, влаштовуючи виставки художників-початківців, ми відкриваємо мистецькому світові нову особистість. Такі події дуже потрібні. І зараз ми теж передбачаємо, що в особі Василя Савченка нова зірка на мистецькому небосхилі таки росте», — додала Олеся Домарадзька.

Про «Найромантичніше кохання» обкладинку. Бо таки саме мудрість, навіть якщо і не робить нас щасливими, то дозволяє це щастя зберегти якнайдовше. Зрештою, для мене як для одногрупниці Сашка, насправді не так важливо, про що ця книга. Хоча, за словами арт-менеджера книгарні «Є», де відбулося її представлення, Анастасії Левкової, схожої художньої книги для підліткового та юначого віку на теми кохання, шлюбу

й статевих стосунків на українському книжковому ринку немає. Для мене набагато важливіше інше — Олександр Свєтогоров не потонув у житейському морі, не загубився у буднях, а після закінчення факультету журналістики у Львівському національному університеті працював педагогом у школі, а згодом лектором для підлітків та молоді в громадській організації «Молодь на роздоріжжі».

До слова, саме робота в цій організації спровокувала його взятися за написання, хоча трохи раніше він і помислити не міг, що колись «замахнеться» на письменство. «Я навіть не помітив, як бажання донести до чужих вух сокровенне покликало до життя цю книгу. А сказати про багато важливих речей у житті було потрібно. Бо регулярно зустрічаючись із юними людьми, я спостеріг: у них є велика потреба говорити правду про справ-

жню любов, про пристрасть, про різницю між цими почуттями». Справа, до речі, ризикова, бо є загроза скотитися до моралізаторства, а такого молодь не пробачає. Однак, як твердили на представленні книги її читачі, Олександру Свєтогорову вдалося цього уникнути. Отож «Найромантичніше кохання», яке Сашко первісно замислив написати для власних дітей, опинилося, з одного боку, у видавничій серії «Батьки дітям», а з іншого — серед книг, за якими, вочевидь, потягнуться, до яких підуть. І не лише юні…

СПОРТ 13

4 липня 2013 року 27 (728)

«Металіст» — «Карпати»: мовчанка триває Лозаннський спортивний арбітражний суд не розглядатиме справу «Металіста» й «Карпат» у найближчі чотири місяці (до 30 жовтня), пише sport.ua. Згідно з опублікованим планом-календарем засідань на офіційному сайті CAS, розгляд справи про нібито договірний матч не значиться. Натомість у Лозанні розглянуть скаргу Сергія Кузнєцова на «Карпати», а також Ервіна Буллку на «Дніпро». Слухання призначено на середину липня (19 і 22 числа). Отже, можна виснувати — рішення щодо матчу «Металіст» — «Карпати» вже ухвалено й незабаром його оголосять або ж розгляд справи перенесуть.

Розмова з Юрієм Криворучком, чемпіоном України з шахів

Н

а чемпіонаті України з шахів, що нещодавно завершився в Києві, найсильнішими стали представники Львівщини. Серед жінок «золото» виборола Марія Музичук зі Стрия, а з-поміж чоловіків найкраще виступив львів’янин Юрій Криворучко. Більшу частину турніру Криворучко йшов другим і лише наприкінці змагання зумів зробити фінішний спурт і випередити переслідувачів. Галичанин набрав однакову кількість очок із Русланом Пономарьовим, але переміг за додатковими показниками. Про свій тріумф на чемпіонаті України і не тільки Юрій Криворучко розповів у інтерв’ю «Газеті».

— Юрію, давно займаєтеся шахами?

— Навчився грати у п’ять років, у гурток пішов у сім. Зараз мені 26, тобто 19 років свого життя присвятив шахам.

— Так, безперечно.

— І скільки у Вас було спроб на національному турнірі?

— Річ у тому, що останні три роки чемпіонат України проводять за новим форматом. Раніше турнір відбувався за нокаут-системою, як в тенісі — перемагаєш суперника, проходиш у наступний раунд. Згодом грали за швейцарською системою (у кожному наступному турі зустрічаються супротивники з однаковою або близькою кількістю очок, — «Газета»). До участі в чемпіонаті України допускали усіх охочих, деякі змагання були дуже слабкими. Наприклад, було 100 учасників, серед них лише два гросмейстери. На такі турніри не було сенсу їздити, оскільки перемога в них не мала серйозної ваги у шаховому світі. З приходом нового керівництва Федерації шахів ситуація

Для мене це — приємна несподіванка, а для багатьох — сенсація chess-news.ru

— І які Ваші успіхи?

— Спершу були локальні — перший розряд виконав у дев’ять років, кандидатом у майстри спорту став в 11. Кар’єри деяких шахістів розвивалися стрімкіше, ніж моя. Скажімо, гросмейстером дехто ставав уже у 12 років. Я ж став майстром спорту міжнародного класу в 16 років, а гросмейстером — у 20. Був третім на чемпіонаті Європи серед шахістів віком до 18 років, також третім на чемпіонаті світу до 20 років. Перемагав на різноманітних турнірах у різних вікових категоріях.

— На дорослому рівні перемога на чемпіонаті України є Вашим найвагомішим успіхом?

докорінно змінилася. Фінансування поліпшилося, а тому на чемпіонат України приїздять найсильніші шахісти країни. Лише Василь Іванчук ігнорує цей турнір, інші гросмейстери неодмінно беруть участь.

— Ваша перемога на чемпіонаті України — це сенсація чи несподіванка?

— Як для кого. Для мене це — приємна несподіванка, а для багатьох — сенсація. Усе залежить від точки зору, насправді ж можна сказати, що це щось середнє між несподіванкою та сенсацією.

— У шахах є таке поняття, як пік форми?

— Так, є.

— Перед чемпіонатом України Ви відчували, що підійшли до піку форми?

— До чемпіонату України провів на хорошому рівні кілька турнірів. Відіграв непогані змагання в Дубаї, у півфіналі чемпіонату України теж виступив непогано — з дев’яти партій шість виграв і три звів унічию. Після чого відіграв на турнірі в польській Екстра-лізі. Попри це, не можу сказати, що перед початком національних змагань відчував упевненість у своїй перемозі. Перед початком будьяких змагань не можеш чітко визначити, в якій ти формі. Старався підійти в найкращій готовності. Не можу сказати, що був

задоволений на 100%, але загалом був у хорошій формі.

— Доля «золота» вирішилася в останній партії. Коли від одного ходу може залежати доля титулу, ма буть, психологічне навантаження зашкалює?

— Напруження справді було. Але нічого надзвичайного. Це — робочий момент, руки не тремтіли. Тим паче, що я мав білі фігури, а ними виграти легше.

— Перед важливою партією у Вас є якийсь ритуал? Можливо, не голитеся, зуби не чистите чи десять кругів навколо готелю маєте пробігти?

— Серед шахістів є забобонні люди, але я до

таких не належу. Якщо навіть чорний кіт мені перебіжить дорогу, то не зверну на це уваги, просто піду далі.

— Наскільки вагомою, за міжнародними мірками, є перемога в чем піонаті України? Перемогти сильних суперників — це завжди приємно й почесно, але чи ця перемога дає Вам ще якісь привілеї?

— Дає певний статус. Можна сказати, що я вперше про себе так гучно заявив. Причому не тільки в Україні, а й у світі. У цей період відбувається доволі багато сильних турнірів, але чемпіонат України не загубився поміж них, за нашими змаганнями пильно стежили в усьому світі. Після перемоги відчув це, коли почав отримувати привітання з усього світу.

— Тепер Вас більше за прошуватимуть на комерційні турніри, в клуби інших країн?

— Жодних запрошень ще не отримував, минуло надто мало часу. Цілком можливо, що буде кілька запрошень, яких не було б без перемоги на чемпіонаті України. Але зараз щось стверджувати однозначно складно, потрібно, щоб минув час.

— Ви виступаєте тільки в польській Екстра-лізі чи ще десь?

— Не тільки в Польщі. Це у футболі можна виступати одночасно лише за один клуб. У шахах в межах сезону можна представляти різні клуби, дехто виступає у десяти різних лігах. Благо, партії одна на одну не накладаються. Їздимо на вихідні, граємо три партії, після чого потім можна їхати на інший турнір.

— І в яких саме лігах Ви виступаєте?

— У чемпіонатах Німеччини, Греції, Чехії, Македонії, Ісландії, Польщі. В Україні, як це не дивно, не граю: у нас, на жаль, дуже слабкий клубний турнір.

— А де найсильніші клубні змагання?

— У Німеччині. У них взагалі є чотири дивізіони. Кожного сезону чотири найгірші команди Бундесліги переходять у першу лігу, і стільки ж

курсують у зворотному напрямку. В елітному німецькому дивізіоні — 14 команд. Там дуже масштабні змагання.

— І багато глядачів приходить на матчі?

— Приміром, на відкритті сезону було 1000 глядачів, для нашого виду спорту — це дуже багато. Значно зручніше сидіти вдома перед комп’ютером і спостерігати за грою он-лайн. На шаховому матчі не можна кричати, когось підтримувати, це ж заважає сконцентруватися. Тому глядачів зазвичай приходить небагато.

— В Україні, кажуть, хо роший потенціал. Коли в нас буде сильний клубний чемпіонат?

— За потенціалом ми — друга країна світу. Нас випереджають лише росіяни. Якщо брати середній рейтинг десяти найкращих шахістів країни, то ми, як я щойно сказав, другі на планеті. А стосовно клубного турніру, то це питання менталітету, спонсорів. У нас воліють фінансувати футбол і бокс, а не шахи. Тому сильних турнірів в Україні небагато. Зараз принаймні щось роблять, а раніше й того не було, був застій. Тепер потроху ситуація налагоджується, але не семимильними кроками. Сказати, коли в нас буде сильний клубний чемпіонат, не можу, думаю, не в найближчій перспективі.

— У Львові часто буваєте?

— Частіше удома, ніж за кордоном. Десь чотири місяці в році перебуваю за межами Львова, решту часу — в рідному місті.

— Скільки часу вдома проводите за шахівницею?

— Приблизно 4-5 годин. Це не тільки за шахівницею, а й за комп’ютером. Зараз є чимало програм, які дозволяють якісніше підготуватися до турнірів.

— Коли Ваш наступний старт?

— На початку серпня відбудеться Кубок світу, який проводять раз на два роки. До нього я зараз і почну готуватися. Розмовляв Гліб Ваколюк

ДОВІДКА

Юрій Григорович Криворучко (19 грудня 1986, Львів) — майстер спорту України міжнародного класу, міжнародний гросмейстер. Рейтинг на червень 2013-го — 2659 (87-ме місце в світі).

Срібний призер I Всесвітніх інтелектуальних ігор 2008 року (швидкі шахи, команда). Бронзовий призер I Всесвітніх інтелектуальних ігор 2008 року (блискавична гра, команда). Брон-

зовий призер першості Європи серед юнаків до 18 років (Туреччина, 2004). Бронзовий медаліст чемпіонату світу серед юнаків до 20 років (Вірменія, 2006). Переможець турнірів:

2003: Львів, «Незалежність» (овпен); 2005: Оломоуц (овпен), поділ 1-2 місць, о. Корсика (овпен); 2006: Поляніца — Здруй («Меморіал Рубінштейна»),

поділ 1-3 місць, Оломоуц GM, поділ 1-2 місць, чемпіонат України серед юнаків до 20 років; 2008: Капель ля гранде, Франція (овпен, 604 учасники), поділ 1-8 місць;

2009: Рейк’явік (овпен, 111 учасників), поділ 1-4 місць; 2013: переможець чемпіонату України з шахів (обійшов за додатковими показниками Руслана Пономарьова).

14 ЗДОРОВ’Я

4 липня 2013 року 27 (728)

З’явилася нова вакцина від діабету Група голландських й американських учених розробила вакцину для лікування інсулінозалежного діабету. На відміну від звичайних вакцин, які стимулюють імунну систему, «вакцина зворотної дії» пригнічує імунітет пацієнта і в такий спосіб відновлює нормальний синтез інсуліну, повідомляє medportal.ru. Перші випробування на людях (у них узяли участь 80 пацієнтів) пройшли успішно. Проте вакцина ще далека від комерційного використання. Її клінічні випробування продовжать на більшій кількості пацієнтів, щоб з’ясувати, чи може вакцина уповільнити або навіть зупинити розвиток захворювання на ранньому етапі.

Уміння… мити руки «

У літню пору доволі часто хороше самопочуття залежить від обізнаності й особистої гігієни людини l Олександра Баландюх

Л

«

іто — благодатна пора, яка тішить нас теплом, сонцем, розмаїттям ягід, фруктів, овочів... Водночас це — дуже небезпечний період, бо за лічені години наше хороше самопочуття може обернутися на геть кепське. І причиною цього можуть бути харчові отруєння. Щоб потрапити на лікарняне ліжко, не обов’язково їсти запіканку з куркою і яйцями, якою отруїли 40 малюків в одному з дитсадків Києва. Зірвані з дерева черешні чи помідор з грядки, приготовлений власноруч салат, ковток води з джерела тощо можуть стати причиною харчового отруєння. Улітку, особливо коли стовпчик термометра піднімається вище 30 градусів за Цельсієм, продукти харчування псуються дуже швидко. Достатньо знехтувати особистою гігієною чи скуштувати немиті овочі або фрукти — і ви — пацієнт лікарні.

Улітку найчастіше можна захворіти на сальмонельоз, дизентерію, гастроентероколіт, глисні інвазії, ботулізм Тож, щоб канікули і літо загалом ви і ваша дітвора провели гарно та здоровими, головний епідеміолог Львівщини,

l Галина Беднарчук

Г

еліотерапію — процедури сонячним світлом — використовували ще у Стародавній Греції. Нині вона знову стає модною. Під дією сонячного світла в організмі людини виробляється вітамін D, який є будівельним матеріалом для зубів і кісток. З його допомогою організм виробляє інтерлейкоцити та інтерферон, які «воюють» з раковими клітинами. А остеопороз і дитячий рахіт значною мірою розвиваються через брак саме цього вітаміну.

пастеризований сир — для страв, які будете піддавати термічній обробці.

2012 року в Україні було зареєстровано 34 спалахи харчових отруєнь із загальною кількістю хворих — 673 особи, з них 346 (51,4%) дітей

лікар-епідеміолог Львівської обласної інфекційної лікарні Наталія Тімко радить дотримуватися простих правил, від яких залежить здоров’я і ваше, і ваших близьких. →Дев’ять порад,

які допоможуть уникнути харчових отруєнь

Перша Коли стаєте до плити, не забудьте помити руки з милом, намилюйте їх двічі (а не просто сполосніть водою). У холодильнику розмістіть продукти так, щоб готові до вживання страви не торкалися сирого м’яса чи риби. На кухні слід мати як мінімум три дощечки: на одній нарізаєте сирі м’ясо та рибу, на другій — відварені, а на третій — овочі та фрукти. Якщо ви накриваєте стіл на природі, то про гігієну маєте подумати заздалегідь і запастися вологими серветками і спиртовмісним антисептиком. Друга Улітку небажано готувати їжу про запас. Коли готуєте салат, навіть якщо зберігатимете його в холодильнику, не заправляйте відразу весь. Олією, лимонним соком (від майонезу краще відмовитися) заправте тільки ту порцію, яку будете їсти. Найкраще щоразу готувати свіжий салат. Загалом будь-яка приготована страва без

холодильника може зберігатися не довше двох годин. Третя Купуючи продукти харчування у магазинах, обов’язково дивіться на термін придатності. І знайте, що ви як споживач завжди маєте право вимагати у продавця документи, які підтверджують якість і безпеку цього продукту. Немає таких документів — ідіть в інший магазин. Четверта Не пийте некип’яченого молока, навіть якщо воно від бабусиної корівки. Молоко слід обов’язково кип’ятити, а кисляк використовувати лише для приготування тіста, не-

ДО ТЕМИ

Симптоми харчового отруєння Нудота, відчуття розпирання шлунка, відрижка, позиви на блювоту, незначне підвищення температури. Друга стадія — діарея (пронос), біль у животі, блювота, нудота, висока температура, знижений артеріальний тиск, прискорене серцебиття, непритомність, судоми м’язів. У вас чи у когось із близьких є такі симптоми? Негайно до лікаря

Лікування сонцем

Британські вчені, пише kp.ru, нещодавно завершили дослідження, результа-

том якого стала заява: під дією сонця шишкоподібна залоза (є у мозку) виробляє

гормон мелатонін, він захищає кровоносні судини від крихкості та запобігає

П’ята Будьте дуже обережні з кондитерськими виробами. Зберігати вироби з масляним кремом можна за температури 2-6 °С не більш ніж 36 годин, із заварним кремом — не більш ніж 6 годин. Якщо діти дуже полюбляють мамину випічку, готуйте для них вироби без кремів: пиріг з вишнями, яблуками тощо. Шоста Фрукти, овочі ретельно мийте під проточною водою, а тоді обдайте окропом. Особливо, якщо пропонуєте їх дітям. З ягід немитими можна споживати лише суниці, якщо ви щойно зібрали їх у лісі. Коли вони трохи постояли, то простежте, щоб на тарілку дитини потрапили лише цілі, без ознак псування. Ніколи не пробуйте невідомих вам ягід і не дозволяйте цього робити дітям. У лісах вже є гриби. Тож остерігайтеся і отруєнь грибами. Ніколи не беріть тих грибів, яких не знаєте, а також пере-

появі атеросклеротичних бляшок. Окрім того, сонячні ванни й прогулянки в сонячну погоду стимулюють імунну систему й поліпшують мозкову діяльність. Утім сонце може й нашкодити: УФА-промені можуть спровокувати розвиток злоякісних пухлин, а УФВпромені викликати у шкірі фотоалергію чи меланому. Щоб сонце принесло максимум користі, потрібно: не засмагати в обідню пору, коли сонце найактивніше. Найкраще сонячні ванни приймати вранці до 11-ї год. і ввечері після 17-ї;

зрілих і тих, що ростуть поблизу трас, підприємств тощо. Сьома Коли виїжджаєте на природу, запасіться бутильованою водою або наберіть її з централізованих джерел. Мити руки, посуд, фрукти, овочі водою з незнайомих джерел (рік, озер, підземних джерел) небезпечно, не кажучи вже про те, що таку воду у жодному разі не можна пити. Стежте за тим, щоб на привезені вами продукти не сідали комахи. Продукти, які швидко псуються (ковбасу, йогурти, торти, холодець, паштет, копчену рибу) на пікнік краще не брати. Запечене м’ясо, свіжі огірки, помідори, перець тощо куди надійніші. Восьма Нині рідко який виїзд на природу відбувається без приготування шашликів. А статистика твердить: 15% усіх літніх отруєнь припадає саме на неякісні шашлики. Найпоширеніші інфекції, які можна підхопити від непросмаженого м’яса, — трихінельоз, сальмонельоз, токсоплазмоз. При цьому виглядає це м’ясо цілком апетитним і свіжим. Не купуйте вже готових замаринованих шашликів, бо туди можуть покласти м’ясо не першої свіжості. Вибирайте м’ясо самі, ретельно маринуйте і головне — добре просмажте. Дев’ята Під час подорожей люди часто харчуються консервами домашнього виготовлення. Остерігайтеся «бомбажних» банок, оскільки ботулізм може підстерегти і під час відпочинку.

користуватися сонцезахисними кремами, бо вони містять фільтри, які не дозволяють променямшкідникам розгулятися в організмі. На упакуванні такого засобу є маркування — SPF і цифра від 8 до 60. Це індекс захисту — що він вищий, то надійніший крем; є люди, яким геліотерапія протипоказана взагалі: ті, у кого є гострі запальні процеси, пухлини, прогресуюча форма туберкульозу легень і кісток, виражений атеросклероз, стенокардія, гіпертонія II та III стадії, ендокринні недуги, малярія.

АФІША 15

4 липня 2013 року 27 (728)

Вул. Коперника, 15-а

Театри

До 27 липня Виставка «Меню як мистецтво» Виставка вишитих картин Оксани Козловської «Пісня моєї душі»

→ Львівський театр опери та балету ім. С. Крушельницької Просп. Свободи, 28

4, четвер «Севільський цирульник», Д. Россіні (опера на 3 дії), 18.00

5, п’ятниця «Дон Кіхот», Л. Мінкус (балет на 3 дії), 18.00

6, субота «Бал-маскарад», Д. Верді (опера на 3 дії), 18.00

Кадр із фільму «Іспит для двох». Фото: planeta-kino.com.ua

Леся Українка (драма), 18.00

V Міжнародний фестиваль органної музики «Діапазон»

10, середа

Виставки

«Дама з камеліями», А. Дюма-син (мелодрама), 18.00

7, неділя «Запорожець за Дунаєм», С. Гулак-Артемовський (опера на 3 дії), 12.00 «Лебедине озеро», П. Чайковський (балет на 3 дії), 18.00

→ Культурномистецький центр «Львівський палац мистецтв»

→ Театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» Вул. Фредра, 6 Тел.: 261-31-25; 261-21-27

→ Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

виробів художників з 20-ти країн світу

→ Музей мистецтва давньої української книги

Вул. Коперника, 17

Виставка робіт молодих художників «У вічі випадковості» Арт-проект Лувр у Львові

Просп. Свободи, 20

Виставка робіт Сергія Васильківського «Українська доля Дикого поля»

6, субота → Львівський драматичний театр ім. М. Заньковецької

«Мій золотий синочок», В.Орлов , 12.00

→ Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького

«Веселі ведмежата», М. Поліванова 12.00, 14.00

Велика сцена

4, четвер «Гамлет у гострому соусі», А. Ніколаї (комедія), 18.00

→ Львівська обласна філармонія

5, п’ятниця

«Блазні мимоволі», О. Огородник 18.00

Закриття сезону. Виступ Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова», 19.00

7, неділя «Небилиці про Івана…», І. Миколайчук (комедія), 18.00

Фестивалі

9, вівторок

Органний зал (вул. С. Бандери, 10)

«Блакитна троянда»,

До 17 липня,

Вул. Стефаника, 3

Виставка живопису Марека Влодарського «Між центром та перефиріями» Виставка «Майстер Пінзель — легенда і реальність»

→ Львівський історичний музей

→ Музей ідей Вул. Валова, 18-а

Виставка «Діалог»: живопис, скульптура, відео-арт, інтерактивні інсталяції

Утрачені оригінал Статуту Львівської громади Української Єпархії Вірменської Апостольської Церкви, зареєстрований розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації від 23.08.2000 року, та оригінал Свідоцтва про реєстрацію Статуту Релігійної громади від 31.07.1991 р. вважати недійсними.

Ви повнi сил i рiшучостi, нестримне прагнення рухатися уперед дозволить вам змести на своєму шляху всi перешкоди. Вам вдаватимуться майже всi справи, за що б ви не бралися. У четвер будуть вдалими зустрiчi, поїздки, вiдрядження.

ТЕЛЕЦЬ Тиждень буде для вас особливо успiшним, навiть якщо кому-небудь спаде на думку перешкодити вам — нiчого не вийде. Переговори з начальством можуть принести непоганий результат.

СКОРПIОН Цього тижня ваш життєвий успiх залежатиме вiд загальної упевненостi в тому, що все добре. Тiльки уявiть, що попереду — чудова вiдпустка, i ваш настрiй негайно поліпшиться.

СТРIЛЕЦЬ Вам необхiдно запастися витримкою i терпiнням. У вирішенні справ потрібні зiбранiсть i сумлiннiсть. Наприкінці тижня бажано запланувати короткочасний вiдпочинок.

КОЗЕРIГ Цього тижня будьте обережнiшими у словах, базiка — знахiдка не тiльки для абстрактного шпигуна, але й для цiлком конкретного недоброзичливця. Не варто нiкому розповідати особисту iнформацiю.

ЛЕВ

→ Музеї скла

реклама

Цього тижня ви досягнете певного успiху, зустрiнетеся з потрiбними людьми, дiзнаєтесь багато цiкавого й корисного для себе. У четвер проаналiзуйте подiї, щоб навчитися завчасно передбачати перешкоди.

Цього тижня надійдуть цiкавi пропозиції, якi ви зможете реалiзувати завдяки своїй дiловiй активностi. У п’ятницю на вас чекає успiх у справах, вiрогiдний грошовий прибуток.

Виставка українських народних музичних інструментів

Виставка скляних

ТЕРЕЗИ

РАК

Пл. Ринок, 6

Пл. Ринок, 2

ОВЕН

Ви починаєте завойовувати лiдерськi позицiї. У серединi тижня можливий приїзд родичiв, друзiв або дiлових партнерiв. Ваша активнiсть i творчий потенцiал зростуть.

Вул. Чайковського, 7 Тел.: 235-81-36

6, субота

8 — 14 липня

БЛИЗНЮКИ

7, неділя Вул. Лесі Українки, 1 Тел.: 272-05-83, 272-07-62

Гороскоп

По горизонталi: 1. Японськi шашки. 4. Рух у танцi.

6. Повна втрата судна. 9. Рiчка у Францiї. 11. Майстер.

13. Твiр Коцюбинського. 14. Гнiт. 16. Ледi ...

17. Свiтильник. 19. Хвалебний вiрш. 20. Мiсто в Шотландiї. 21. Бальний танець. 22. Хетська богиня.

23. Об`єднанi Арабськi Емiрати. 24. Циганка ... 25. Укр. телебачення. 26. Отруйна змiя. 28. Японський театр.

30. Бог Сонця. 31. Торгова марка. 32. Рiзновид кварцу.

37. Густина. 38. Старов. фр. монета. По вертикалi: 1. 100 ар. 2. Рiчка в Росiї. 3. Табачник.

4. Едгар ... 5. Антонов. 7. Арабський титул. 8. Мiсце осiдання мулу. 9. Вигук. 10. Чуйнiсть, щиросерднiсть.

11. Дiамант. 12. Нота. 15. Гра в м`яч. 18. ... Марiя. 19. Жалка комаха. 25. Мiсто шумерiв. 26. Лiтературний жанр.

27. Основи. 29. Опiр. 32. Одиниця площi. 33. Тибетська система ворожiнь. 34. Техогляд. 35. Нiмецька спец.служба. 36. Марка лiтака. Вiдповiдi на кросворд у №26: По горизонталi: 1. Аса. 5. Яга. 8. Тнк. 9. Код. 10. Сi. 11. Бас.

13. Фа. 14. Деко. 17. Вепр. 20. Ре. 21. Ло. 22. Клас. 23. Iрак.

24. То. 25. Тт. 26. Зонд. 28. Даун. 30. Ан. 31. Iво. 33. Од.

35. Гол. 37. Iго. 38. Уса. 39. Лак. По вертикалi: 1. Атс. 2. Снiд. 3. Ак. 4. Яса. 5. Як. 6. Гофр.

7. Ада. 11. Бо. 12. Св. 15. Ерато. 16. Кесон. 18. Елiта. 19. Порту.

26. Знос. 27. Дi. 28. До. 29. Нога. 30. Агу. 32. Вус. 34. Док.

36. Ла. 37. Iл.

Найважливiше — зосередженiсть i вмiння бути в потрiбному мiсцi в потрiбний час. Майже всi справи будуть успiшними. Можливi вiдрядження, якi посприяють полiпшенню матерiального становища.

ДIВА Ваша рiшучiсть та активнiсть дозволять здiйснитися бiльшiсть планiв i задумiв. Одне з найважливiших завдань — налагодження дiлових зв’язкiв.

ВОДОЛIЙ Цього тижня можливий вагомий прибуток вiд спiльного бiзнесу з енергiйними партнерами. Проте вiд ризикованих проектiв краще вiдмовитися.

РИБИ У понедiлок вам можуть запропонувати справу, перспективну тiльки на перший погляд. Не поспiшайте прийняти цю пропозицiю, варто все обдумати. Займiться реалiстичними проблемами.

12 16 РЕКЛАМА

4 липня 2013 року 27 (728)

Українська «Вікіпедія» — перша в світі Четвертий місяць поспіль вона залишається лідером за швидкістю зростання популярності серед найбільших «Вікіпедій». У червні 2013 року в українській «Вікіпедії» відвідали 83,7 мільйона сторінок — це у 2,5 разу більше, ніж у червні 2012-го. Крім того, за відвідуваністю вона вперше посіла 17-те місце в світі. На думку виконавчого директора ГО «Вікімедіа Україна» Юрія Пероганича, такі цифри стали можливими насамперед через зростання інтенсивності наповнення цієї скарбниці знань українською мовою. Останнім часом в українську «Вікіпедію» зміни чи доповнення вносять кожні 10 секунд.

соціальна реклама

«НАШІ ГЕРОЇ»

Час на Вашу історію телеканал НТА неділя 18.15 вівторок, четвер 11.00

nashigeroi@gmail.com