КОМЕНТАРІ ДОБРОДІЯ до ДУХОВНИХ НАСТАНОВ КОБЗАРЯ (в частині віршів Т. Г. Шевченка "Розрита Могила" та "Чигрине, Чигрине") 01
01 05
Не 02
05
02 Н 11 Ві
П Р Е А М Б У Л А ТАРАС – СИН ДУХУ ВСЕВИШНЬОГО1, як назвав ЙОГО Данілєнко Юрій Лукіч у своїй книзі «ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ – ПРОРОК УКРАЇНИ». Після втілення в тіло-матерію Українця ШЕВЧЕНКА Т. Г. СИН ДУХУ ВСЕВИШНЬОГО одночасно стає ДУХОМ НАЦІЄтворення Українського Народу. Пригадаймо, прочитавши у «ВЕЛЕСОВІЙ КНИЗІ» на дощечці числом 16 (у перекладі Шаяна В. П . «Віра Предків наших» Том 1, ст.49), як це відбувається і чому це трапляється. ☼
У прадавніх часах був муж, а був він благий і хоробрий і його назвали батьком у Русі. А мав він жену і дві дочері. Вони мали багаті череди, корови і вівці і з ними бував він у степах, але ніде не знайшов мужів для своїх дочерей.
Він (Дажбог) оплодотворив їх (дочок) у невидимий спосіб, таючися. Бог зійшов межи нас! І будемо мати потомство! Вже про ясла дбаємо! Тут Бог Велес двоє отрочат приніс! До нього грядемо! Двох синів маємо від Бога нашого! І йому проголошуємо славу: Хай буде благословенний завжди, нині і присно і від віків до віків!
Отже молив він Богів, аби рід його не пересікся. А Дажбог почув тую молитву і дав йому те, що він вимолив. Так і сталося.
Отже, якщо «Бог зійшов межи нас!», для нашого народу то радість велика, тому він просить час від часу, щоб це ставалося, «аби рід його не пересікся». Та з’явився «... люде род лукавий…»,
котрі «Господню святую славу Растлили ...» «Пророк»
і тоді, дійсно, Роду Українському Славному була велика загроза «пересіктися», адже на місці, де колись була Україна, СИН ДУХУ ВСЄВИШНЬОГО побачив «РОЗРИТУ МОГИЛУ».
1