DOLYNKA
UKRAINIAN-AMERICAN CONSULTING
15 E Palatine Rd, Ste.104, Prospect Heights, IL 60070.
Prices effective October 2 8, 2024
10% off your purchased items except: cigarettes, lotto, liquor and phone cards
Red pearl 3.5oz
NorthStar
TRUCK DOT SIGNS
(ВИРІЗАНІ, ДРУКОВАНІ,
FLEET GRAPHICS
(БРЕНДУВАННЯ
CLOTHING BRANDING
(МАЙКИ, ФУТБОЛКИ, ПОЛО, СВІТШОТИ, ТОЛСТОВКИ, ХУДІ, ЖИЛЕТКИ, КЕПКИ, КУРТКИ, СВІТЛОВІДБИВАЮЧИЙ СПЕЦОДЯГ)
WIDE FORMAT PRINTING
(ДРУК НА ВІНІЛІ, ПЕРФОРАЦІЇ БАНЕРІ, КАНВІ, ФОТОШПАЛЕРИ)
DIGITAL PRINTING
(ВІЗИТКИ, ФЛАЄРИ, БРОШУРИ, ВІНІЛОВІ СТІКЕРИ, )
vector graphic_studio
1351 Industrial Dr. Unit G, Itasca, IL 60143
Vector Graphic Studio, Inc . @vectorgraphicstudio vectorgraphicstudio.us
773-368-0123
• Індивідуальний підбір фінансування
• Федеральні позики
• Низькі відсотки
• Позики під ремонт
• Перефінансування
• Перефінансування
Можливе
KMS DISTRIBUTING, INC.
• Понад 1000 розмірів картонних коробок
• Картонні коробки друковані під замовлення з логотипом вашої компанії
• Прозора, кольорова і друкована клейка стрічка (Scotch tape) під замовлення з логотипом вашої компанії
• Плівка для обгортання піддону (Stretch Film)
• Різновидні конверти (паперові, поліетиленові, пластикові, бандерольні)
• Поліетиленові мішки різних розмірів
• Папір білий та коричневий
рулоні
• Гофрокартон
рулоні
• Пінопластові вироби для упаковки
• Виготовлення індивідуальної брендової упаковки
• Та багато інших товарів... Весь
Ольга
командою вперше представили на суд публіки незавершений варіант документальної стрічки «Сентиментальна подорож до планети Параджанова». Світова прем’єра фільму невдовзі
шану Майстру?
надзвичайно
Але так трагічно сталося, що тут Параджанову «шили» тюремний строк, сфальсифікували справу. Тобто в колонізованій
московитами підрадянській Україні
Параджанова
йому «пришили» строк, то усіх
друзів, колег викликали до КДБ, пе-
ревіряли, змушували писати доноси.
Однак Україну Сергій Параджанов
любив усім серцем. Хоча тут отримав
тюремний строк, в результаті чого по-
платився життям: у в’язниці захворів
на запалення легень, яке потім пере-
росло в рак. Через те помер. Відтак не
зміг реалізуватися на повну силу як
митець. Та залишив по собі обіцянку відплатити Україні любов’ю. – Власне, найкращий фільм, як
не парадоксально, зняв на теренах України. Себто споконвічна Україна надихнула Параджанова як місце духу. А Україна радянська, поневолена, зросійщена задушила, пустила його життя під укіс.
над фільмом, зрозумів, як мало
її
Те, що друзі і небайдужі змогли винести з помешкання, залишилося, можливо, у приватних руках. Невідомо, де всі його колажі, натюрморти, роботи, антикварні речі, які Параджанов роздаровував.
Залишилися фільми, легенди та
байки, які Параджанов про себе вигадував, щоби ту радянську дійсність якимось чином розфарбувати хоча б в якийсь колір. Тому вкрай необхідне насамперед належне поцінування генія Сергія Параджанова на державному рівні. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ІСТОРІЯ З ЛЯЛЬКАМИ – «Сентиментальна подорож до планети Параджанова» доповнила низку документальних стрічок про режисера. Але вирізняється незвичним поєднанням документалістики з ляльковим театром. Чому зродилася саме така ідея? – У Параджанова було мільйон друзів, і кожен після його смерті записував
сні. Спілкувався з ним уві сні. У мене був з ним такий зв’язок.
(перед цим робили «Будинок
Незакінчений роман»). Шевкет створював ляльки, багато декорацій, бутафорних речей. Стас Щокін був у нас ляльководом: виконував роль Параджанова, Тарковського, Лілі Брік, Іллєнка і всіх ляльок. Музичне оформлення забезпечив Олександр Чорний. Олексій Шанін – режисер монтажу. Пилип Іллєнко – продюсер. Виконавчий продюсер – Андрій Візванюк. Фільм створено ТОВ «Іллєнко Фільм Продакшенс» на замовлення Суспільного мовлення. Продюсер – Лук’ян Галкін.
ЛЮДСЬКИЙ ГЕНІЙ
ПАРАДЖАНОВА НЕ ДАВ
СЕБЕ ЗГНОЇТИ – Вам довелося читати оригінали доносів на Параджанова. Що запам’яталося?
– Доноси писалися під копірку, за шаблонами. У всіх – однакова стилістика. Писали і сусіди, й відвідувачі. У
квартирі режисера побували сила-силенна людей, вирував нескінченний потік. Феєрверк. Карнавал. Приходили, а потім писали доноси. Хто вони –я не досліджував. Щоправда, дуже відомих прізвищ
Іван Сабат, Чикаго, «Сурма»
Шість годин по хайвею, перетнувши штат Вісконсин, зробивши декілька зупинок та підкріпившись бургерами, ми добралися із Чикаго до Міннеаполіса, що у Міннесоті. Черговий вояж на український фестиваль і, що
на зустріч із хлопцями-військовими які проходять реабілітацію у PROTEZ FOUNDATION.
Отож, про все по порядку. За моє ще недовге перебування
Вояж у Міннесоту
яскравими хедлайнерами (від Ірини Федишин до ТНМК). Також довелося побувати у Філадельфії, де фестиваль був дещо меншим аніж чиказькі, проте із своїми особливостями та масовістю (наскільки дозволяло ком’юніті). І от мені було дуже цікаво, що ж там приготував Міннеаполіс, чим вразить Міннесота?
Перше, що кинулося в очі, найочевидніше, це те, що там значно менша українська діспора. Ті ж самі ярмарки, виступи колективів із народними танцями та красивими співами, просто менше народу. В якийсь момент мені навіть здалося, що я на великому українському весіллі, а не на фестивалі…
Проте це не єдина відмінність. Чим більше починаєш спілкуватися з гостями фестивалю, тим більше усвідомлюєш, що в натовпі дуже багато
лісі, це люди, які вже американізувалися або народжені уже тут, проте во-
ни пам’ятають і плекають українську
культуру. Наприклад, мені пощастило поспілкуватися із харизматичним
чоловіком, якого звати Кіндрат (хтозна, можливо, це саме той підпільний
Кіндрат, який в надійному місці схо-
вав автомат). Отож, Кіндрат живе у Мі-
неаполісі уже 23 роки, а переїхав він
туди із Канади, де і був народжений,
куди його батьки у 1943 році емігру-
вали із Тернопільщини. І батьки на-
вчили його української мови та любові до нашої культури, що вилилось
танцю «Черемош», з яким виступав на сцені фестивалю.
що тут
намет від PROTEZ FOUNDATION, і що збираються гроші для реабілітації військових, з якими він розмовляв, і казав, що буде спілкуватися і після фестивалю, оскільки живе неподалік від того будинку, де мешкають військові. Тому пообіцяв, що буде їх навідувати і допомагати чимось за потреби. Спілкуючись із американцями, яких їхні українські друзі запросили на фестиваль, практично всі захоплювалися українською кухнею, особливо варениками. Люди щиро цікавилися українською культурою. Проте зауважили, що багато дізналися за нашу країну після початку повномасштабного вторгнення, і ця причина засмучує. Проте, тепер точно жоден
А як тим людям, які працюють з військовими, які допомагають їм з реабілітацією? Як не перейняти на себе той душевний біль, який навіть за жартами чи розмовами все одно відчувається у кожного, хто отримав поранення та втратив кінцівки?
Головний лікар Яків Градінар розповів, що йому допомагає віра в Бога, і те, що він бачить результат. Оскільки за два роки роботи фонду запротезувалося уже майже 200 пацієнтів. Багато з яких повернулися на службу
протезу, а й усвідомлення то-
Тому підтримка військових, які на реабілітації, дуже важлива, оскільки
ми можемо навіть не здогадуватися, через що їм доводиться проходити щоденно, як у побутовому плані, так і в
моральному.
P.S. Окрім центру, де проходять військові реабілітацію, ми побували
і у будинку, де вони мешкають та відпочивають. Там є великі телевізори, де можна дивитися фільми чи грати ігри. Так от, ви б бачили, як Артем,
це – тепло родинно-
що
з покоління в покоління найвищі цінності – любов, повагу, турботу, уміння простягнути руку допомоги і підставити плече, уміння розділити смуток і помножити радість. Отієї, що у ширшому сенсі цього слова оз-
нашу приналежність своїм родовідним корінням до однієї
гарним родинним святом. І в цьому, власне, була його родзинка: територія перед храмом, сходові майданчики і прилеглий тротуар – цього виявилося і справді достатньо, щоб всі
охочі знайшли тут для себе цікавин-
ку недільної зустрічі, аби відчували лікоть одне одного і тепло сердець тих, хто стояв поруч. А ще складалося та-
ке враження, що, тісно згуртувавшись
навколо храму, люди наче горнуться до споруди – до своєї Матері-Цер-
кви, у якій знаходять умиротворення, до якої приходять на щиру розмову із
Богом, де складають подяки за всі Його ласки і просять помочі від Всевиш-
валися українці, які відвідують інші церкви. На
молитви за Господню любов у житті кожного, за родину, за злагоду у сім’ях, за мир у душах
ються тут християнською родиною… Таким був лейтмотив фестивалю,
Святого Миколая УГКЦ, що в українській околиці Чикаго. Зазвичай у наших громадах парафіяльні фестивалі мають значно масштабніший розмах і за територією проведення, і за кількістю гостей, а тому дійство, якому ми присвятили цей фоторепортаж, більш доречно назвати
нього у часи скорботи, смутку чи біди.
І, що важливо, приводять сюди своїх
діток, передаючи їм батьківську віру, навчаючи тому, що тільки із Господом
спокійною і щасливою буде непроста інколи дорога через земне життя.
Після ранкового недільного Бого-
служіння цілими сім’ями виходили парафіяни собору святого Миколая на фестивальне дійство під теплою назвою «Родина». До них охоче приєдну-
на нашій рідній українській землі. Наголошувала на важливості сімейних цінностей і ведуча свята Богдана Чепіль, запрошуючи до виступу учасників концертної програми, які подарували присутнім чудові хореографічні і вокальні композиції. Виступали здебільшого діти. І це завжди тішить, бо їхнє захоплення творчістю, бо присутність у їхньому житті рідного слова, української пісні – усе це означає, що в дитячих душах проростає засіяне благодатне зерно любові і доброти. До людей, до життя, до родини, до України.
Саме до таких відчуттів спонукали виступи вихованців хореографічної студії «Творчі діти», а також солісти Анастасія Пронюк, Вікторія Гасько, Вероніка Мазурик, Ярина Копильців
гу у жорстокому двобої з російським агресором.
Поміж піснями і привітальними словами гості фестивалю могли придбати тут цікаві сувеніри, а також посидіти з родиною чи друзями за столиками, обравши щось із запропонованих частувань
і
унікального стилю. Вона почала створювати костюми, які
ністю, використовуючи нові технології й матеріали.
дором Далі, Марком Шагалом тощо.
СПІВПРАЦЯ З ДЖОРДЖЕМ
який був співзасновником Нью-Йоркського балету. Їхнє
та танцювальної моди. Каринська була відома своєю увагою до деталей, а також здатністю створювати костюми, які не тільки мали естетично привабливий вигляд, а
свободі руху танцівників. Одним із
відомих її винаходів стала так звана «літаюча пач-
реїхала до Нью-Йорка та стала Барбарою. Відтоді почалася справді зіркова віха її кар’єри. Зокрема, видатною
костюми для постановок, таких як «Лускунчик», «Серенади» і «Петрушка», стали знаковими і суттєво вплинули на візуальний стиль балетних вистав того часу. Баланчин високо цінував творчий підхід Каринської, а їхня співпраця тривала багато років. Окрім роботи в New York City Ballet, виконувала сценічні костюми для різ-
використовують її костюми у виставах, і вони залишаються частиною історії сценічного мистецтва. Її ім’я асоціюється з майстерністю, новаторством та непереверше-
в мистецтві сценічного костюму. В Україні, зокрема в її рідному Харкові, пам’ять мисткині шанують. У 2003 році активістська громада Харкова утворила Фонд імені Варвари Каринської; у 2004 р. – засновано Міжнародний фестиваль моди і театрального костюма ім. Каринської; 2005-го у Харкові на колишньому будинку родини Жмудських (вул. Пушкінська, 31) встановлено меморіальну таблицю на честь Варвари Каринської; 2015-го у
Харкові ім’ям Варвари Каринської
названо вулицю в Київському районі міста (колишня вулиця Марселя Кашена); 19 лютого 2019 р. – в структурі УПЮ, юнацької частини українського Пласту, з’явився підготовчий курінь ім. Варвари Каринської станиці Харків.
1702 W. CHICAGO AVE., CHICAGO IL, 60622 370 S. SCHMALE RD., CAROL STREAM IL, 60188 773-235-9900
«Галицький кореспондент».
НЕ СПОДОБАЛАСЯ
НЕЯКІСНА РОБОТА
Він ніколи не любив робітничі професії. Але за
«Я не люблю будову, руки в клею чи цементі, – говорить Роман. – Дехто навіть насміхався з мене, що я вирізаю з каменю квіти, виноград, дельфіни та інші фігурки. Але я вважаю чудом той момент, коли навіть несподівано
Роман Легун повернувся
Україну і навіть забув про час, коли
з гранітом. Але коли з дружиною придбали будинок і найняли
щоб ті обклали фундамент,
і виклав фото у соціальні мережі. Чоловік зізнається, що й не сподівався на таку позитивну реакцію. З того часу люди почали активно замовляти майстра з Крехович для робіт з натуральним каменем.
М’ЯТИ ТА НАВІТЬ
ПРИРУЧЕНИЙ ЕДЕЛЬВЕЙС
Роман Легун не лише знаний майстер з роботи з каменем. Чоловік лю-
бить вирощувати квіти. Зокрема, розмножує кали, які він колись привіз із
Португалії. Має також колекцію м’яти, ехінацею, шавлії та чебрецю. Романові
навіть вдалося приручити чудову гірську квітку – едельвейс, яка росте у важкодоступних місцях на скелях у Карпатах, і її зустріти можна досить рідко, лише у декількох гірських системах. Має Роман Легун і шалену
найбільше – до рідної місце-
та
Саме тому чоловік і заснував пошуковий клуб «Едельвейс», куди входять люди, які вивчають історію та старовину, відкривають для себе рідний край. «Ми живемо на землі, але мало що знаємо про неї, – вважає Роман Легун. – Людство не цікавиться
докладно, як наливаються
озерця та ріки, як росте рослина і скільки існує видів. Ліки ростуть у нас під ногами і їх нам створив Господь. Прикро, але ми мало знаємо про природу, а ще прикріше, що знищуємо її флору та фауну».
МАЄ БУТИ НАТУРАЛЬНО Коли Роман Легун працює з натуральним каменем, то підбирає його за формою та відтінками. Каже, що справжній майстер не використовує
її безпосередньо. Тому заходи зі зменшення відчуття самотності можуть знизити й частоту появи певних хвороб. Такі результати опублікували в журналі Nature Human Behaviour.
Чому вирішили перевірити зв’язок між самотністю та хворобами?
Науковці неодноразово знаходили зв’язок між самотністю, тобто відчуттям відлученості від соціуму, та різними захворюваннями: депресією, серцево-судинними захворюваннями й цукровим діабетом. Утім, більшість таких досліджень фокусувалася на доведенні існування такого зв’язку та силі його впливу на життя людей, а не на те, чи справді самотність є причиною хвороб. Тож тепер американсько-ки-
протягом 12,2 року за цими людьми спостерігали, збираючи дані про відчуття самотності та захворюваність на 56 різних хвороб. У самотніх людей підвищувався ризик 30 з цих хвороб, а найбільше – посттравматичного стресового розладу, депресії, тривожності, шизофренії та хронічного обструктивного захворювання легень. Утім, коли науковці застосували модель машинного навчання, яка аналізувала геном людей і шукала причинно-наслідкові зв’язки між самотністю та різними хворобами, лише шість виявилися спричиненими самотністю. Серед них було порушення функції щитоподібної залози – гіпотиреоз,
хворобами пояснювали інші фактори: соціально-економічні фактори, ставлення люди-
ни до власного здоров’я, наявність симптомів депресії та супутніх захворювань.
Чим нові знання допоможуть самотнім людям?
Хоча самотність безпосередньо причетна лише до шести захворювань, зменшення її проявів може знизити вплив супутніх факторів ризику, таких як вживання заборонених речовин, на розвиток певних хвороб. Це особливо важливо в умовах так званої «пандемії самотності», яка виникла ще у 2010-х роках і погіршилася після локдаунів через ковід. Разом з тим, важливо розуміти, що самотність є не єдиною причиною хвороб, і комплексно дбати про своє здоров’я. Що ще науці відомо про самотність • Дослідження активності кори головного мозку показало, що самотність пов’язана зі зниженою активністю в ділянці,
Джерело: nauka.ua (https://nauka. ua/news/samotnist-viyavilasyanedostatnoyu-prichinoyu-dlyaviniknennya-bilshosti-hvorob).
NORTH SUBURBAN PHARMACY
• Frameless Showers
• Framed & Sliding
Glass Enclosures
• Reverse Painted
Glass Kitchen Backsplashes
• Glass Enclosed Wine Cellars
• Glass Railings
• Mirrors & Glass Designs
Art Stass, Inc.
1024 North Ave Des Plaines, 60016
Phone: 847-341-2777
Fax: 847-635-1573
www.artstass.com
я тебе!.. Хай-но лиш
тобі влаштую такмед! А налбуфін! Де взяв? Навіщо?
Діксі не розуміє, що вона від нього хоче. Найбільше його цікавить: де Пронь, що з ним.
– Все добре, – говорить Аня, – від наркозу твого відходить.
– Що-о?
– Хоча... Знаєш, може й добре, що ти його наколов. Бо травми там незначні, лише кілька осколків у м’яких тканинах. А ось контузило Проня добряче.
– Але ж кров... І він рухати ногами й рукою не міг.
не
було... – Самі розбирайтеся! Аня йде, залишаючи на тумбочці
було. Просто згусток енергії, спо-
виток, який баба Уляна несе
А циця в кози Зірки. В баби циці нема. В неї є тільки її власна, потрі
зливами і слізьми, доля. І гори. Гори – єдине, що баба може дати мало-
І вона їх дає йому, ці великі розлогі гори з гострими, наче кардіограма розбитого бабиного серця, піками,
каламутними, як її життя, тумана
PASTRY & CAFE
Але він цього не чує. А, якби й чув, то що? Хіба він знає, що із ним робити? Що взагалі робити? Він ніхто ще, він – сповиток, він – згусток енергії, він – тиша. Він спить. А в Проня півонії під вікнами... – Проню, я мав би зірвати тобі ту квітку. Але я не міг, друже! Твоя Інка нас би прибила обох. – Не прибила би. Нізащо не прибила би!
І сміх. Це не Аня, це хтось інший. В Ані голос, наче скальпель, чик – сказала, як відтяла. А тут, наче вітерцем прошелестіло, наче дзвіночок на полонині озвався, мовби квітка пелюстки скидає. Діксі виринає із забуття, із зусиллям підіймає важкі повіки, розплющує
очі. Мружиться від яскравого світла. – Хто ви? Це світло не дає розгледіти. Жінка? Квітка?
UNIVERSE CARRIER
UNIVERSE CARRIER
