LAND #7

ВЕСНА 2017

TOM #7

АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ЖУРНАЛ

ЧАСОПИС

4

8

9

28 КВІТЕНЬ 2017

Українська гастрономія

Головний редактор

Вова Мацюк

Випускаючий редактор

Захарчук Ді

12

10

16 Мандри З перцем

Літератуний редактор

Захарчук Ді Менеджер з розвитку

Кушик Роман Дизайн

Вова Мацюк

20

21

23

Шрифт

Аrn Pro Caption

Література

Реклама

Вова Мацюк

Інтровертика issuu.com/scandinavia.ua

30

32 32 Французький кіш

34

instagram.com/landmagazine/ vk.com/landmagazine

facebook.com/amagazineLAND/

Сезонний журнал про.... Про щось цікаве. Ми любимо естетику, мінімалізм та змістовні речі. Так, ми не часте видання. Публікуємося раз в сезон, але творимо щось дійсно неймовірне й цікаве. Творимо спільно з нашими читачами. Зацікавило? Приєднуйся до нас)

Висловлюємо особливу подяку: Булгакова Вероніка Яся Луценко Паша Броський Дмитро Соколов Любов Козир Кушик Роман

April’17 | LAND magazine Lviv

ПЕРЕДПОКОЇ

Посиденьки з редактором Привіт друже! У своїх руках ти тримаєш незвичайно цікаву річ — весняний випуск LAND. Наша робота над ним була досить проблемастична але неймовірно цікава. За цілий рік ми внесли достатньо змін у видання, та й змінилися самі. Кожний випуск журналу не був схожий на попередній. Цілий рік ми попрацювали в одному

форматі, наступний проведемо у іншому. Тож вже з наступного випуску чекайте на зміни. Особливості цього випуску? Хм… Як завжди то дизайн. Ми любимо експериментувати з виглядом видання, тому цей випуск також піддали змінам. І як завжди, ми відкриті для всіх бажаючих допомогти нам у випуску. Для цього просто зв’яжися з нами

ВІТАЛЬНЯ

Автор: Булгакова Вероніка Фото: Яся Луценко

С

У святому воскресінні Будем з Господом нетлінні, Від гріхів прийде спасіння. (із великодневої гаївки «День великий днесь настав»)

онечко позіхнуло, потягнулося та, ………..нарешті, розплющило оченята, покотилося уверх по лазуровому простору безмежного небосхилу. Новий день, вбравшись у святковий костюм, розпочався. Звідусіль лунають чисті мелодійні передзвони, розріджуючи повітря, вже наповнене неповторними весняними пахощами. Люди із плетеними кошиками у руках жвавими струмочками стікаються до величної, чудодійної церкви. Їхні обличчя сяють якоюсь наївною, майже дитячою, не зовсім усвідомленою, радістю. А очі! Зупини будь-кого, зазирни в це іскристе полум`я – неодмінно опалить киплячим щастям та бурхливою доброзичливістю. Навкруги людський галас змішується з пташиним гомонінням, створюючи надзвичайну та унікальну симфонію, яка торкає серця, наповнює їх вірою, надією, коханням. І ти йдеш у цьому потоці, міцніше тримаєш власний кошик, посміхаєшся, розчиняєшся у весняній небесній блакиті, у нескінченних церковних передзвонах, у могутності цього нового,.

дня по-справжньому Великого. Так буває лише у Святе Воскресіння. Так буває тепер і це все нам, авжеж, знайомо, проте як було п`ятдесят, сто або навіть двісті років назад? Як святкували Великдень пращури? Цей день наділений особливим, сакральним змістом. Він пов’язаний не лише із розвагами та веселощами, проте із цілим комплексом обрядів та традицій, котрі у тому чи іншому вигляді все ж таки, дійшли і до сучасних часів. Тим не менш, як не прикро визнавати, але наше покоління вже не знає деяких цікавих особливостей святкування Божого Воскресіння, яких дотримувалися предки. Отож, перенесемося у часі та прослідкуємо за нашими пра-прапрабабусями та пра-пра-прадідусями напередодні цього святкового дня. Насправді підготовка розпочиналася за сім тижнів до Великодня зі старту строгого та виснажливого поста. Вважалося, що тільки таким чином людина може очистити та зцілити і тіло, і власну душу. Також саме у цей час зливали до бочок свіже молоко, щоб напередодні Святого Воскресіння зібрати смачне частування: масло, сметану та сир, до виготовлення яких допускалися лише чоловіки. Паски починали випікати у четвер. Авжеж, це був цілком жіночий обов’язок. До замішування тіста підходили дуже відповідально. Аби паска вийшла легка та біла, господиня ставала на ґуню1 та починала замішувати майбутній паску. Піч розпалювали тільки дубовими та буковими дровами, щоб надати ніжний присмак пасочкам. А кукурудзяним листям перевіряли, чи нагрілася пічка. Листя повинно було задиміти, проте не спалахнути. Святкові баби також мали сакральне значення. До освячення готували одну велику паску, яку ще називали «матка». Її прикрашали візерунками із тіста та змащували яєчним жовтком. Готову паску виставляли на спеціальну підставку. Для домашнього споживання випікали баби середнього розміру та називали їх «сестрами». А для діточок випікали або маленькі пасочки, або здобних птахів. За допомогою невеличких квасолинок господині робили оченята пташенятам, а соняшникове насіння слугувало дзьобиком. Цікаво, що у

ВІТАЛЬНЯ родині ніколи не забували про худобу, для пригощення якої готували крихітні пасочки. Наступним кроком у підготовці до великого свята було розфарбування свіжозібраних яєць. Кожен візерунок, виведений турботливими жіночими руками, позначав певне побажання. Тому писанки раніше створювалися не для споживання, а, скоріш, для дарування близьким та рідним людям. Неодмінними святковими атрибутами були віно та гілочка, освяченої напередодні верби. Усі ці скарби складали не у звичний для нас плетений кошик, а у довгі сумки, що мали назву «бисаги». У передню бисагу відправляли паски для частування, у задню бисагу викладалися інші смаковинки, включаючи частунки для худоби. Вбравшись у нові речі, йшли до церкви. Обновки були символом чистоти та оновлення. Нести бисаги мав право лише наймудріший, отже й найстаріший чоловік роду Опісля служби народ біг наввипередки до хат, адже вважалося, що той, хто опиниться першим, буде файним господарем увесь рік. Святе Воскресіння сприймалося як сугубо родинний день. За великим столом збиралися лише члени сім’ї. У цей день заборонялося відвідувати гостей. А вже наступного ранку «маточки» та «батечки»2 починали обходити своїх похреснят, пригашаючи їх різноманітними ласощами. Свято тривало ще три дні поспіль. Понеділок назвали «поливаним», тому що саме у цей час дівчатам дозволялося обливати парубків водою. Вважалося, що на протязі цих трьох днів вода мала цілющу силу. Час після Святого Воскресіння був цілком присвячений розвагам: співалися веселі веснянки та великодневі гаївки, виконувалися

кумедні таночки. І людські серця переповнювалися, дійсно, божим щастям та справжньою небесною благодаттю. Так було тоді. Наш народ має особливу історію, багату на обряди та традиції, котрі ми, безумовно, повинні не тільки досліджувати, вивчати, пам’ятати та зберігати, а й передавати майбутнім поколінням. Адже, як говорив Петро Савицький, тільки «сила традиції та творчості в їхньому поєднанні животворне джерело всякої культури».

¹ “Це короткий (найчастіше вище колін) і дуже рідко довгий плащ, майже півокруглої форми, з викотом тільки для шиї, що обшитий смугою шкури або червоного сукна, та з рукавами; витканий він із овечої вовни таким способом, що зверху виглядає, як велика овеча шкура, з довгою вовною, а всередині – досить густа тканина. Найчастіше роблять із сірої або з білої вовни і далеко рідше – з цілком чорної”.

ВІТАЛЬНЯ

Автор: Freddy

УКРАЇНСЬКА ГАСРОНОМІЯ

ВЕРАНДА

TOM #1 Стереотипи в харчуванні. Чому українці так бояться експериментів в гастрономії? Знаєте, в чому секрет смачної страви? В якості продуктів та способі їх обробки. Потрібно просто взяти смачний продукт і, правильно приготувавши, дозволити йому розкритися. Подорожуючи, я помічаю, що страви тих чи інших країн смачні й незрівнянні, але взявши й скуштувавши продукт, який часто споживаємо ми в тій країні не настільки смачний. Чому ж так??? До прикладу, всі ми любимо картоплю. Це один з найчастіше вживаних продуктів українців. В Америці цей продукт не має такого смаку. Він якийсь пластмасовий… Чому українці бояться експериментувати з продуктами? Невже ми не вміємо готувати смачно? Анітрохи. Просто українці смачно готують лише вузький спектр продуктів. Чому?? Бо ми боємося щось змінювати в гастрономії. Ми боємося до борщу додати розмарин, або до компоту фіалки. Чому так? Головна проблема в тому, що ми лякаємося не тільки добавити рослину в раціон, але й виростити щось нове. В нас велика країна, і кожний регіон має низку своїх продуктів. Але вибір саме місцевих продуктів може бути набагато ширший. Якщо запитати наших місцевих фермерів чому вони не вирощують, наприклад, каперси. Ті дадуть відповідь що це дорого. Так, вирощувати продукти, які не ростуть в наших кліматичних умовах важко і дорого, адже доводиться їх пристосовувати. Але це ж цілком реально. В нас заклався стереотип, що смачна і якісна їжа то надто дорого. Але це тільки тому, що

ми так думаємо. Ми навіть не думаємо просто звикли так вважати. Але це далеко не так. Звичайно, якщо говорити за трюфелі чи омари, то дорого. Але є надзвичайно велика кількість звичайних продуктів, які мають низьку ціну. Варто лише правильно їх приготувати. Ви колись готували кульбаби? Ні?? Тоді вам варто подивитися рецепти з них. Це надзвичайно смачно, а головне — дешево. Я б сказав безкоштовно, адже їх можна нарвати в полях, парках… А варення з шишок… Чи можливо каша з гарбуза...

Ми не купуємо спагеті з твердих сортів пшениці, бо це дорого, натомість хватаємо з полиць супермаркету дешеву “мівіну”. Ось і виходить що ми самі відганяємо думку про здорове та смачне харчування, вважаючи це розкішшю. Просто ми взяли цю інформацію до голови, не проаналізувавши її. Погодьтеся, що легше повірити комусь на слово ніж перевірити або хоча б проаналізувати інформацію. Якщо розібратися, ми самі себе обмежуємо певним набором шаблонів. Ми самі себе сковуємо, не дозволяючи рухатися далі. Якщо до кінця літа ми звільнили льох і вирішили знову заставити її консервацією, то обов'язково закрутимо у величезній кількості залиті оцтом помідори. І не важливо, що вони знову простоять там до кінця серпня. Можливо, для когось це замкнене коло є

ВЕРАНДА традицією, не буду сперечатися. Але чому б не спробувати приготувати, по типу італійських пілаті - помідори у власному соку, які мають яскраво виражений і насичений смак? А взимку на основі цих томатів можна готувати приголомшливий соус. Ми як вогню боїмося нових смаків. Насправді, експериментувати і пробувати – дуже важливо. Дуже важливо розвиватися, тому що це ковток свіжого повітря, надихає рухатися далі. Ми повинні відкривати для себе нові смаки: поєднувати різні продукти, додавати

спеції. Потрібно просто почати пробувати. Наприклад, рис можна зварити на основі чаю (зелений, ройбуш, зелений чай з жасмином, суничний ройбуш). Можна спробувати українські спеції: іван-чай, любисток, ялівець, сушену малину, чебрець, квіти бузини. Ви напевно багато разів про них чули, просто не допускали, що ними можна доповнювати і підкреслювати звичну їжу, адже вони мають чарівний аромат і неймовірний смак, який передається страві, прикрашає її.

TOM #2 М’який перехід на здорове харчування Основа доброго самопочуття протягом дня — здорове та збалансоване харчування. Звичайно, для більшості міських жителів - це болюча тема. Щоденний поспіх заважає нам виділяти достатньо часу на харчування. Тому поспішаючи на роботу, ми візьмемо з собою каву в кав’ярні і в сусідній пекарській крамниці придбаємо канапку до напою. Але це не є харчуванням в принципі. Такий поспішний ритм життя накладає свій відбиток і на наші звички: прийом їжі замінюють під'їдання на ходу, а корисну їжу — калорійні батончики, які дають швидке відчуття ситості. Проте при переході на здорове харчування потрібно враховувати не лише користь харчів, а й інші фактори, які певним чином впливають на організм, на час для трапези і тому подібне. Давайте розберемося детальніше. Якщо хочете змінити життя, то не робіть це за один раз. Кардинальний підхід не принесе результату. Змінюйтеся поступово. Робіть щодня по одній зміні — так у вас це увійде в звичку. Організм не буде чинити опору. Це також стосується і харчування. Зайві завдання, звільніть себе від них. Не варто починати перехід на здорову їжу разом з

переїздом у нову квартиру, чи затіяти ремонт. Надмірна зайнятість спричинить занепад сил і бажання відмовитися від задуму. Згадайте, скільки разів повертаючись з обідньої перерви, ви хотіли чудово харчуватися, але ввечері йдучи додому змученими та втомленими забували про задум. Так ось, такий супротив доведеться навчитися бороти, але боротися з подібним опором фізичної й моральної втоми важко. Тому не варто поєднувати це. Не відмовляйтеся різко від сумнівної їжі яку ви часто споживали. Якщо кортить з’їсти щось солодке — з’їжте, але небагато. А вже на наступний раз з’їжте більше овочів та фруктів. І головне — не чекайте миттєвих результатів. Це призведе до того, що ви розчаровані відмовитеся від свого задуму. Декілька правил: 1. Замініть більшу частину всіх напоїв чистою водою. Лимонад, газована вода й інші солодкі напої — це суттєвий удар по здоров'ю. Наш організм потребує води, а не цукру. Для розрахунку кількості води в мілілітрах, яку потрібно випивати щодня, помножте свою вагу на 30 мл.

ВЕРАНДА

2. На перекус — фрукти і ягоди. Зробіть його корисним: замість булочки або печива з'їжте яблуко чи інші улюблені ягоди і фрукти.

3. Хліб з цільного зерна. Хлібці, зроблені з необробленого зерна, містять більше клітковини і вітамінів. Хліб також можна замінити пророщеною пшеницею — справжнім еліксиром молодості і здоров'я.

4. Скажіть піці і чіпсам «ні!». Як альтернативу покупній піці, спробуйте випікати її самостійно: так можна контролювати склад інгредієнтів. Чіпси можна замінити горішками.

5. Тофу допоможе замінити яєчню.

6. Каші з цільного зерна — відмінна альтернатива солодким кашам з мелених круп.

7. Птиця і морепродукти можуть відмінно замінити на першому етапі червоне м'ясо. Так поступово можна повністю відмовитися від м'яса.

8. Більше овочів: свіжих, тушкованих, окремо або в салатах. Кожного дня з них можна придумувати нову цікаву страву. І наостанок: не бійтеся експериментувати з раціоном правильного харчування, це набагато смачніше, ніж здається!

ВЕРАНДА

TOM #3 Як економити на харчуванні без погіршення якості

Щоб харчуватися добре, зовсім не обов’язково витрачати великі гроші на то. Насправді, ми звикли бачити подвоєні ціни на так звані органічні продукти в супермаркетах. Але давайте розберемося, чи дійсно ті “органічні продукти” є настільки корисними, чи то лише маркетинговий підхід. Для початку пропоную розібратися з тим, де купувати продукти. На ринку чи супермаркетах. Моя порада — купуйте в крамницях, супермаркетах, але є виключення, коли краще купити саме на ринку. наприклад зараз весна, сезон редиски, зеленої цибулі та зелені. Звичайно, такі продукти ліпше купити на базарі ніж в маркеті, де вони будуть оброблені речовинами, які прискорили їхній ріст. Знайте, на ринку ні в якому разі не можна купувати молочні продукти, м’ясо, яйця… Це продукти які мають мати надзвичайно пильний контроль. Для цих продуктів мають бути спеціальні умови зберігання, обробки, яких на ринку, звичайно, немає. Так, на полицях магазинів це не завжди органіка, але безпечна

продукція. Давайте розберемося що означає органічний продукт. На хлопський розум це продукт який не має синтетичних домішок, під час виготовлення який не контактував зі шкідливими речовинами. Що стосується м’яса, яєць, то це означає що тваринка окрім того, що не споживала домішок, завжди гуляла на свіжому повітрі, рухалася. Вела звичний спосіб життя. Але є одне але. В Україні за позначкою “Органічний продукт” немає ніякого зобов’язання від виробника. Тобто кожний виробник може приліпити на свій продукт позначку “органіка” і не нести ніякої відповідальності за неї. Тож ми можемо зустріти таку позначку на будь-яких продуктах. Українське чи імпортне? Так, чомусь ми свідомо думаємо, що якщо товар має походження з Європи, отже він добрий. Насправді, це далеко не так. Пропоную надзвичайно простий приклад. На полицях супермаркету є молоко. Українське за 17грн. та німецьке за 79грн. Звичайно, краще

ВЕРАНДА продається українське, бо воно дешеве. Але свідомо думаємо, що німецьке якісніше. А тепер питання: “Який термін зберігання звичайного молока?”. Українське має термін два-три тижні. Німецьке, чомусь, 4 місяці. Як?? Елеменарно, український виробник використовує мінімум домішок. А й іноді обходиться без них взагалі. Якщо навіть не вникати які домішки добавляють у продукт та які з них шкідливіші за інші, подумайте, а чи

декілька тижнів поки вони проростуть, щоб поласувати зеленою цибулею. А петрушка чи кріп. Пфф, ще простіше, посіяти в ємкість з грунтом і чекати. Це тільки здається, що пельмені коштують не так уже й дорого. Хороші пельмені часто коштують дорожче м'яса. А погані...навіщо вони взагалі вам потрібні? Якщо ви самі купите м'ясо і проведете чудовий вечір з дітьми за ліпленням пельменів на місяць

дійсно молоко може зберігатися 4 місяці. По-перше врахуйте час поки молоко пробуло на молокозаводі, фасувалося, доставлялося в Україну, проходило митний контроль (який іноді може тривати тиждень), поки було прийняте складом, згодом закуплене супермаркетом, розкладене на полиці і придбане покупцем. Довгий період? Так, на швидкопсувні продукти - це надзвичайно довго. Все ж, українське найчастіше ліпше за імпортне. Пропоную вам декілька лайфхаків як харчуватися добре й дешево. Готуйте з продуктів по сезону. Це означає, якщо у ваших краях не росте взимку помідор, то виключіть його з раціону або скоротіть його споживання до мінімуму. Замініть ці продукти на консервовані. Їжте більше капусти всіх сортів, споживайте салати з моркви чи буряка. Побільше борщів, супів в раціон, поки не перезимуєте. Зелень краще вирощувати на підвіконні, аніж купувати в супермаркеті. Це просто, поставити у склянку з водою кілька цибулин і зачекати

вперед, то це обійдеться вам значно дешевше. А ще вони будуть смачнішими. Моє святе правило: домашня їжа краща, смачніша, корисніша і дешевша напівфабрикатів. Ніякої ковбаси. По-перше, це шкідливо. А подруге, дорого. Якщо ж ви бажаєте канапку, то можна запекти в духовці шматок м'яса зі спеціями і відрізати від нього тонкі скибочки. Якщо ви живете одні або у вас вдома мало їдять, то щоб м'ясо не пропало, можна його заморозити у вже готовому вигляді і діставати по мірі необхідності. Також можна приготувати паштет з печінки, який коштуватиме недорого й буде смачним. Або здір з сала, солі та часнику з зеленню. Найголовніше — складайте меню на тиждень. Ніщо так не економить гроші, час і нерви, як складання щотижневого меню. На питання домашніх «А що у нас на вечерю?» У вас завжди буде готова відповідь. Та й самим не потрібно мучитися кожен день над цим питанням. Так, доведеться витратити годинку на тиждень на складання плану харчування. Але я вам обіцяю, що потім ви скажете собі за

ВЕРАНДА це спасибі, і не один раз. Погодьтеся, і так треба весь робочий день приймати різні рішення і їх виконувати. Склавши меню на тиждень вперед, ви вбережете себе від прийняття ще двох рішень в день: що б таке купити по дорозі додому і що б тепер з цього приготувати, та бажано швидко? При складанні меню заздалегідь враховуйте ваші плани саме на цей тиждень і в певні дні готуйте порції побільше, щоб їжі вистачило на два дні. Для цієї мети найкраще підійдуть супи і тушковані блюда. Наприклад, якщо в середу вам на фітнес, то у вівторок приготуйте щось відразу на два дні. Тоді не доведеться після фітнесу морити себе голодом або зводити нанівець витрачені зусилля, поїдаючи залишки тортика, який завалявся в холодильнику з вихідних. Заморожені ягоди та овочі. Вони нічим не гірше свіжих. Особливо навесні і восени ця порада доречна. Такі овочі і ягоди заморожуються відразу ж після збору врожаю, тому їх поживна цінність максимально збережена в порівнянні з тими «свіжими» овочами, що зберігаються в підвалах тижнями. Єдине але: коли вибираєте їх у магазині, переконайтеся, що вони не покрилися льодом і не перетворилися в грудки. Це говорить про те, що умови їх зберігання були порушені на якомусь етапі, під час чого вони втратили частину поживних речовин. Хороші заморожені овочі і ягоди повинні бути розсипчастими. Складайте меню зі страв, що повторюються. Якщо у вас салат з капусти, то навряд чи ви з'їсте цілий качан за раз. Тому доцільно включити в інший наступний день інакші страви з капусти.

Якщо в одній зі страв є базилік або петрушка, кріп, зелень, то знайдіть їм застосування ще як мінімум в одній страві на цьому тижні. Так вам не доведеться нічого викидати. Адже викидати продукти це означає викидати і гроші, які економим. Так, наприклад, якщо у вас сьогодні борщ, який подаєте зі сметаною, то щоб вона не зіпсувалася і довго не залишалася в холодильнику, приготуйте на завтра вареники, до яких також подасте сметану.

ВЕРАНДА

СПАЛЬНЯ

Автор: Яся Луценко

Мандри з перцем Про що так тихо мовчать подорожі

СПАЛЬНЯ

П

одорожі - це те ……………….необхідне, що .................відчиняє двері у ……………….невідоме, ……………….перетворює тебе із слухача у оповідача історій, розчиняє буденність і надає життю неповторного смаку відчуттів і новизни. Якщо ти захоплюєшся подорожами, пропоную тобі прочитати список із 10-ти необхідних речей, як необхідно зробити аби мандрівка запам’яталась надовго: 1. Будь активним. Спілкуйся, старайся підтримати розмову на будь-яку тему навіть якщо рівень знань мови далекий від ідеального. З мого досвіду можу сказати, що ніколи не вгадаєш до чого може привести знайомство з місцевим. А що якщо вам по дорозі? Для тебе це чудова можливість побачити щось, що

обов’язково омине звичайний турист.

2. Загубись. Не бійся загубитись, а частенькі поглядання в карту зводь до мінімуму, а ще краще довірся вказівникам та своїй інтуїції котра ніколи не підведе, а можливо навіть заведе туди, куди ти б ніколи не добрався із путівником у руках. 3. Скуштуй щось нове. Кожна країна багата своєю кухнею. Я ж бо пропоную тобі скуштувати щось справді вартісне у всіх країнах де буваєш, це можуть бути солодкі макаронс в паризькому «Laduree» чи напівсолодке в горах грузинського Тбілісі. Їхній неповторний смак ти запам’ятаєш надовго. 4. Працюй. Справді, спробуй якусь нову незвичну для тебе роботу, а заодно можна ще й підзаробити. Досвід ніколи не буває лишнім, а особливо в подорожах. Нова праця

допоможе розширити твій світогляд, знайти себе і звісно потратити зароблені гроші можна згодом на враження. 5. Деталі як основа. Іноді, подорожуючи, люди не помічають деталей, що є основою ідентичності певної місцевості. Наприклад, одноманітні фасади і ставні на вікнах Барселони, стріт арт Берліну чи вуличні музиканти Відня.

6. Не спи цілу ніч. Є міста, що відрізняються своїм розміреним життям вдень та шаленим ритмом вночі. Та й що може бути краще аніж зустріти світанок у містечку, спостерігаючи за місцевими жителями, які стрімголов поспішають на роботу, за пустими пам’ятками архітектури, які з настанням дня наповняться сотнями туристів або ж за сонячним промінням, яке наздоганяє машини, що чистять

СПАЛЬНЯ

тротуари. Такі моменти справді надихають і дозволяють відчути країну сповна. 7. Шукай нові види на відомі краєвиди. Спробуй обійти популярні місця для фото і знайти нестандартне місце огляду з даху будинку або нового ще не зовсім відомого місця, яке знайти можна, погугливши на форумах. Досить популярними є влоги, звідки можна дізнатись про цікаві місця плануючи власну поїздку. 8. Автостоп. Автостоп однозначно додасть твоїй подорожі незабутніх спогадів, адже ніколи не знаєш до кого підсядеш у машину – саме це додає краплину екстриму, щоправда переживати не варто, особливо коли у тебе є попутчик. Автостоп – вигідна річ, яка дозволить тобі зекономити, а що головне, дізнатись про

ситуацію в країні від першого лиця. Тому не зволікай, читай де і в яких раїнках краще стопити і вирушай! 9. Намет і спальний мішок. Бери з собою намет і спальний мішок адже ніколи не знаєш, що спіткає тебе у дорозі. Що може бути кращим аніж засинати на свіжому повітрі під зоряним небом десь у міському парку чи кемпінгу. Це вдалий варіант щоб зекономити і переночувати, а також запам’ятати поїздку надовго. 10. Залиш час для несподіванок. Плануючи поїздку завжди залишай місце для днів, які ти зможеш спланувати уже будучи на місці призначення. Зазвичай найкращі речі спонтанні, а в таких випадках вона зіграє тобі на користь. До прикладу зустрівши по дорозі цікавих людей з якими варто провести час або ж несподівано потрапити на фестиваль.

СПАЛЬНЯ

ЛАБОРАТОРІЯ

О

сь чотири кращі ……………поради для будь……………якого робочого ……………середовища. Про інтровертів почали говорити (хочуть вони цього чи ні) останнім часом і це добре, тому що вони часто не зрозуміло чому залишаються переможеними як на роботі, так і в житті. З огляду на те, що інтроверт потребує трохи простору і часу побути наодинці далеко від людей щоб переварити інформацію, робота не є найкращим для цього місцем. Там не так багато простору для тих, хто потребує місця для думок. Як інтроверт, який працював в різних корпоративних середовищах за останні кілька років, я повинна була розвинути навички, які не набулись самі собою. Ці навички значно спростили мені життя. Ось чотири речі, які я дізналась: 1. Завжди слідкуй за собою та знай свої потреби Може, це підвищена чутливість, почуття незрозуміле в культурі екстравертів, але є щось затишне – бути справжнім собою. І що, якщо тобі бракує енергії щоб щодня обідати з колегами чи індивідуальний мозковий штурм краще у великій групі? Бути справжнім собою - означає прийняти себе і дослухатись до власних потреб навіть якщо ці потреби відрізняються від потреб твоїх колег.

2. Ти можеш час від часу вдавати екстраверта Може скластися враження, що це суперечить моїм попереднім словам, але, насправді, можеш залишатись вірним собі в той час як "граєш" екстраверта.

Думай про це як про дивний капелюх на твоїй голові. Інший ти, але все ще ти. Вдавання екстраверта дозволяє залишатися вірним собі всередині, поправляючи трохи свій імідж: бути трохи більш балакучим щоб на якийсь час опинитись в центрі уваги, (навіть якщо це те, чого найбільше не любиш). Фокус в тому, що знаючи, що це лише тимчасово, потім можеш повернутися

до тихого себе як тільки зустріч чи подія закінчиться. Пам'ятай: це нормально – при нагоді вийти з зони комфорту, особливо якщо знаєш, що отримаєш можливість повернутися в неї, як тільки метушня закінчиться.

3. Не недооцінюй власних здібностей Коли я закінчила коледж, я була сором'язливою, боязкою, невпевненою в собі, і мій найбільший

ЛАБОРАТОРІЯ

страх був публічні виступи. Я знала, що мушу зіткнутись з цим страхом і зробила це. Практика навчить всього (майже). Мене попросили викладати англійську для старшокурсників. Я була в екстазі і одночасно налякана. Тепер я регулярно присутня на щомісячних засіданнях відділу і зараз лише декілька мурах пробігаються по шкірі. Додатковим бонусом є те,

що я навчилася насолоджуватися публічними виступами, тому що я отримала цю практику і можливість стати в цьому майстром. Просто тому, що зараз твоє серце скажено б’ється і долоні пітніють зовсім не означає, що завжди будуть. І тільки тому, що ти не екстраверт не означає, що ти не можеш добре робити деякі речі, які даються екстравертам, і навіть краще.

Мальком Гладуелл (Malcolm Gladwell) стверджує, що потрібно близько 10 000 годин щоб досягти майстерності в чомусь. Я не кажу, що тобі потрібно витратити 10 000 годин, щоб стати досвідченим фахівцем публічних виступів, але справа в тому, що практика ґрунтується на здібності та впевненності в собі і допомогає насолоджуватись тим, що ти ніколи не вважав можливим.

4. Інколи треба говорити щоб бути почутим Висловлювати свою думку – важке завдання для інтровертів, тому що ми так багато сидимо в наших головах. Але на роботі ідеями обмінюються за допомогою зустрічей, і часто відверті люди отримують визнання через усвідомлення того, що вони більше вкладають, навіть якщо інтроверти поспішають за лаштунками. Недавно під час зустрічі з директором Brand Communications, де працюю, я висловила бажання отримати підвищення. Він відповів «якщо ти хочеш цього, тобі доведеться більше говорити (на зустрічах)». Коли він додав: «ти дуже розумна, красномовна, людям подобається слухати те, що ти говориш», я усвідомила наскільки важливо говорити на роботі. Можливості для зростання і лідерства даються тим, кого чують. Висловлювання своїх думок вголос не є природнім для інтровертів. Вони обробляють інформацію по-іншому ніж екстраверти. Тому дуже важливо це практикувати. Після розмови з шефом я почала свідомо прикладати зусилля

ЛАБОРАТОРІЯ щоб більше говорити на зустрічах, навіть якщо інколи це виглядає неприродньо і вимушено. І я побачила, що чим більше роблю це, тим легше стає. Знайти свій шлях на роботі інтроверту може бути не лише складно, але й неймовірно корисно, якщо використовувати свої вміння інтроверта на власну користь. З перевагами такими як вміння слухати, інтуїція, креативність і висока концентрація — інтроверт робить невловимий, але потужний внесок в успіх компанії. Тимчасово вдягаючи на себе мантію екстраверта, можеш переконатись, що ці помітні внески почуті і визнані. Джерело: «The Introvert's Guide to Office Culture» Сари Воехлер http://www.careercontessa.com/a dvice/introvert-office-culture/

Ⱥ

Переклад: Захарчук Ді Лінк: The Introvert's Guide to Office Culture

Фото: Яся Луценко

ГОРИЩЕ Автор: Захарчук Ді Фото: Дмитро Соколов Здається, входить в традицію в кожному випуску розповідати про якусь подію. Так, ми публікували інтерв’ю з Дакукою та Запаскою, розповідали про концерт Другої Ріки та фестиваль кави у Львові. Сьогодні в нас розповідь про не менш атмосферну подію. Я б сказала навіть трохи домашню. Мова про літературник. Так, той, де поети виголошують власні вірші, а люди захоплено слухають. Колись це було найпершим способом познайомитись з творчістю геніальних поетів та бути почутим інтелігенцією. Та просто хорошим способом проведення часу в часи відсутності телевізорів. Зараз проводяться зустрічі-презентації книг. Та це реклама. Ніби це (звичайний літературник) таке забуте та застаріле. А, насправді, скажу, що це круто. Кожен вірш як сповідь, як словник. Банально думати, що всі українські вірші поділяються на дві тематики: «я його любила, а він мене не дуже» та «важка доля кріпака». Спектр набагато ширший та не варто заганяти себе в рамки тому, що колись українська література описувала тільки важке життя села. Є вірші, які вкарбовуються в пам’ять і мимоволі їх повторюєш в голові. Просто тому, що вони легкі та геніальні. А тепер візьми тишу, вслухані постаті та дійсно чудові вірші, які просто приємно слухати. Саме так можна описати подію 22 квітня в Варшаві. Хоч в день зустрічі виявилось, що доведеться змінити місце, та за 20 хвилин місце було знайдено і вечір таки відбувся. З своєю поезією виступали Жанна, Олександр, Денис та Кирило. Олександр – білорус. Частина його віршів білоруською, а частина російською. Ці люди пишуть вірші, розповідають їх, діляться своєю творчістю. Вони не журналісти за професією, хтось навіть отримав диплом ядерного фізика. А вірші стали частиною життя та елементом повсякденності. Так і з’явилось бажання щось робити та змінювати. Не бути звичайним мігрантом – приїхати, асимілюватись та звикнутися з поступовим зменшенням словникового запасу рідної мови. Вони творять рух відродження поезії тут, в Варшаві. Його мета - популяризувати сучасні українські вірші. Тут розмовляють трьома мовами: українською, російською та білоруською. Такі вечори поезії проводяться вже рік.

Кожен з цих людей неповторний та вміє захопити слухача повністю, змусити його слідкувати за кожним словом та рухом, занурити в свою атмосферу. А завершував цю зустріч виступ Андрія, який зачарував мене своєю грою на електрогітарі з власною музикою та словами. Андрій як сам зізнався не занадто вміє говорити з публікою, він просто грає та співає. І робить це настільки чудово, що в перервах всі мовчки чекають продовження. Тому, якщо ти в суботу ввечері в Варшаві, приходь – тобі завжди раді. За інформацією про місце, дату та годину звертайся до організаторів Олександа Солдатенко та Дениса Владишевського.

ГОРИЩЕ

Дівчина-бариста Горнятко вулиць вечір сутінками сповнив. Вона варить каву, осіння, стомлена, сонна... Кава грає відтінками смаку столикими. Бариста за фахом, Художниця за покликанням.. Й було відчуття, що диво ось-ось і станеться, І тіні вечірні з'являлись, мов привид Станіса...

- Чекайте хвилинку, кава ще трошки й звариться... У ній уся суть, у ній уся мудрість Варіса...

Кава - це вірші поетів у стані рідкому, Кава - це в почуттях замість крапки - кома, Людина без кави, мов Курт Кобейн без конверсів.. Кава - це магія, Кав'ярні - маленькі Гоґвортси.. Ти входиш до неї смиренно, мов грішник до храму, Просиш, як покаяння, міцного, мов сталь, еспрессо І дудлиш його до останнього міліграма, Замість молитви - чорна ранкова месса.. Замість молитви - очі, лагідні і знайомі, Замість кадила - чашка, замість свічок - цукерки, Замість хрестів - кориця, турка - замість ікони, Запах її парфюмів - ніжно-солодко-терпкий..

ГОРИЩЕ

І висне над головами спокуса, мов меч Дамоклів, І висне свідомість, наче старий процесор, І зорі спостерігають нас крізь біноклі, Вони усе знають ліпше, ніж Ванга та Мессінг.. І світло дарують, далекі такі й молочні... Шкода, що не можна їх замість вершків у мокко.. А може і можна, якби ми були молодші, Якби час не вкрив наші душі буденності мохом.. Якби був не Київ, а був би, наприклад, Гоґсмід, Якби все було, мов у казці дитячій, просто.. Якби я був Гаррі, а ти, ну приміром, Джині, Якби ми знайшли лампадку з чарівним джином, Якби всі проблеми зникали велінням щуки, Якби враз всі війни і катаклізми вщухли... Ще сотні ''якби'', що серце шрамують лезом... Бариста за фахом, У душі поетеса.. Туман-чародій затягнув щільно небо димкою, Злива дурна вкрила місто плащем-невидимкою, Один помах палички — день перевтілився в спомин. Вона варить каву, осіння, стомлена, сонна..

ГОРИЩЕ Автор: Паша Броський Фото: Яся Луценко

ГОРИЩЕ

ГОРИЩЕ

Коли урветься спокій і терпець, То вибух геть небаченої сили Зведе слова і дії нанівець, Зітре усе, за що тебе любили. Якщо не знаєш вірних слів – мовчи, Якщо не бачиш напрямку – не рухай, Якщо не маєш правильних ключів, Шукай, чекай і набирайся духу. Не обіцяй, коли заздалегідь Ти точно знаєш, що того не буде, Слова і так здешевшали, як мідь, І всю довіру розгубили люди. Не випробовуй люблячих сердець І не вишукуй, де закралась хиба. Хто зна, коли вривається терпець… Не грай з вогнем, бо точно буде вибух

ГОРИЩЕ

Автор: Любов Козир

КУХНЯ На цей раз розповімо про власні експерименти на кухні. Про те, де не дотримувались рецепту і що з цього вийшло. Рецепти міститимуть поле для експериментів та авторські ідеї й поради. Ці страви доволі дієтичні, звісно ж все залежить від твого вибору складників. Отже, сьогодні в меню:

Ф

.ранцузький пиріг кіш

1. * Курка 300г Здається, мало про нього знає, а * Гриби (в нашому випадку дарма. Це ситний несолодкий печериці) 400г пиріг, який можна вживати як * Твердий сир 100г повноцінну страву. Крім того, він * Мука 2 склянки не сухий. Дуже смачний та ніжний. * Яйце 3шт (1шт в тісто, 2 в начинку). Дотримуюсь думки, що перша В нашому випадку це просто 1 яйце спроба приготувати нову страву в тісто. часто невдала (можливо, в когось * Масло 200г ні, але в мене таке буває). А запах * Вершки 200г (радимо 30%) * Зелень (петрушка, можна додати просто божественний. Складники залежать від твого зелену цибулю чи щось інше) бажання. Це можуть бути: * Перець приблизно ½ чи ¼ перчини кукурудза, риба, куряче м’ясо, * Сіль телятина, свинина, шпинат, петрушка, гриби, різні види сирів, варена картопля, помідори, броколі, баклажани, бекон, кабачок, перець, гарбуз, варене яйце чи щось інше, що прийде тобі до голови. Деякі рецепти пропонують додавати навіть персик чи грушку з сиром брі. Щоб кіш був більш дієтичним, радимо додати більше зелені/овочів та менше м’яса. Наш кіш складався з курки, кукурудзи, грибів, перцю, петрушки.

Масло варто розтопити. В миску насипати муку, додати розтоплене масло та одне яйце. Якщо в ролі м’яса грудинка, то порізати та смажити до золотого

кольору. Наша порада: щоб страва була більш дієтична, замість смажіння просто відвари до напівготовності. Потім це м’ясо звісно треба подрібнити.

КУХНЯ

Гриби помити, порізати на шматки та тушити. Ми тушили просто на воді щоб не було зайвого жиру. На відміну від курки, гриби тушити до готовності. Саме тут почався наш експеримент. Згідно рецепту тут треба викласти тісто в круглу форму, поробити дірки вилкою та підпекти 10хв на 200⁰ С. Ми його не пекли. Просто розкатали приблизно 0,5см товщиною і виклали в форму. Тепер в окремій мисці згідно рецепту трохи збити 2 яйця з вершками та щіпкою солі. Ми цього не виконували. В трохи підпечене тісто треба викласти начинку. Та залити вершками. Можна влити не всі 200г, а трохи менше (ми так зробили з остраху, що тісто може бути замокре після такої процедури). Після цього додали трохи тертого сиру між шарами курки та грибів, а тоді полили вершками. Посипати зверху половину сиру, зверху накидати зелені, а тоді ще один шар сиру. Робиться це для того щоб зелень не пригоріла.

А тепер ставимо в духовку 30-40хв згідно рецепту, але все відносно тому просто пробуємо зубочисткою. Умова готової страви: зубочистка після вштрикування має бути суха. Потрібна температура - 200⁰ С. Це божественно їсти як теплим, так і холодним. Порада: так як в нас залишились вершки, то ми додатково поливали свій шматок вершками. Так було ще ніжніше та божественніше.

КУХНЯ Результат: навіть людина, яка ніколи не вживає вершків та спочатку відмовилась це їсти, потім сказала, що з вершками таки смачно та цікаво. Отже, смачного!

Знадобиться: * Яблуко, * Кориця 1 ст. л., * Цукор за бажанням, * Сир/листкове тісто. * Яйце (якщо вибираєш варіант з тістом) *Сиру на 1 яблуко приблизно 2ст. л. частину – «кришку». Потім, треба виколупати середину яблука. Робиться це або звичайною ложкою, або спеціальною для морозива. Увага, стінки яблука мають залишитись приблизно 1см в товщину, в іншому випадку рідина витікатиме під час приготування. Також потрібно залишити товсте дно. Плодоніжку та насіння викинути, а середину яблука та «кришку» покришити на невеликі шматки (приблизно 1х1см). Подрібнені шматки змішай з корицею або з корицею та цукром. Суміш закидай …………………………………..назад до …………………………………..яблука. В

2. Печені яблука з сиром/ Листковим тістом Так, ми вже розповідали про печені яблука в одному з випусків. Але зараз весна і вітамінів бракує, тому чому б не розповісти ще одну варіацію цього корисного десерту? Пропоную два варіанти: з сиром зверху чи з смужками листкового тіста. Йдеться не про жовтий сир, а той, що називають творогом. У випадку з тістом, смужки листкового тіста наче сітка закривають яблуко. Згідно з початковим рецептом, тіста потрібно 100г. Приготування: Зазвичай, вибирають саме кислі яблука. Але все залежить від тебе. Помий яблуко, відріж його верхню

випадку з сиром, просто поклади його зверху. Якщо вибираєш тісто, то його треба порізати на смужки до 1см шириною та покласти на яблуко. Наприклад, три смужки поздовж та три поперек. Збий трохи яйце та змаж ним тісто. І насамкінець, посип яблука зі смужками тіста корицею. Тепер можна пекти. Я пекла при температурі 180⁰ С 25хв. Яблуко має стати м’яким, змінити колір та трохи зморщитись. Сир трохи зарум’яниться, а тісто підпечеться. Як трохи вистигне, можна їсти. Смачного!

КУХНЯ Рецепти: Захарчук Ді Фото: Захарчук Ді

LAND - END

vk.com/landmagazine

Випуск від 28 квітня 2017 року Головний редактор — Мацюк В.