ModernPHARMA_2024_05

Випадіння волосся — одна

найчастіших причин звернень по допомогу до дерматолога (трихолога) або в аптеку.

Основні ефективні методи в боротьбі із випадінням волосся та прискоренням його росту:

 повноцінне харчування та прийом біотину;

 боротьба зі стресом;  професійний косметичний догляд за волоссям та шкірою голови;  мезотерапія.

На фармацевтичному ринку України ВОЛВІТ®

формах: ВОЛВІТ® таблетки та шампунь — ВОЛВІТ® intensive care shampoo.

Таблетки ВОЛВІТ® містять активну речовину

(5 мг), яка:  сприяє відновленню

функціонування волосяних цибулин;  стимулює самостійне

2024, травень

ЧЕРНИХ Валентин Петрович, академік НАН України д.

фарм. н., д. хім. н., професор, заслужений діяч науки і техніки

України, почесний ректор НФаУ

ШТРИГОЛЬ Сергій Юрійович — д. мед. н., професор, зав.

кафедри фармакології та фармакотерапії НФаУ ВОЛЯНСЬКИЙ Андрій Юрійович, лікар-імунолог, доктор

медичних наук, завідувач лабораторії імунореабілітологі

Інституту імунології та мікробіологі ім. Мечнікова

ГЛАДИШЕВ Віталій Валентинович, д. фарм. н., професор, зав. кафедрою технології ліків Запорізького

терапії №1 Запорізького державного медикофармацевтичного університету ТРОХІМЧУК Віктор Васильович, д. фарм. н., професор, завідувач кафедри організації та економіки фармації НМАПО ім. П.Л. Шупика, заслужений працівник освіти України

ПРИСЯЖНЮК Петро Васильович, к. хім. н., доцент кафедри медичної та фармацевтичної хімії

ПУЛЬС ЧАСУ:

c.05

c.08

«Справжня надія» на лікування

c.10

раку – випробування персональної

мРНК-вакцини проти меланоми

Новий етап розвитку – тотальна

диджиталізація на Farmak

«Аптека Доброго Дня» стала

лідером галузі та перемогла у

конкурсі соціальних проєктів

c.11

c.12

c.14

c.19

Найбільш очікувані інноваційні

лікарські засоби 2024 року

Основні цінності, які об’єднують

команду мережі аптек

«Подорожник»

Непомічене відкриття, яке зробило

переворот в імунології

ІЗОТА — твоя вода, якщо турбує

печія

volenti difficile

випробування

персональної

мРНК-вакцини

проти меланоми

Лікарі розпочали випробовувати першу в світі персоналізовану мРНК-вакцину проти

меланоми на сотнях пацієнтів. Експерти висловили впевненість у потенціалі цієї

вакцини, яка «змінює правила гри» при

лікуванні раку.

Меланома вражає щорічно близько 132 000 людей

по всьому світу і є найбільшою причиною летальних

випадків серед усіх онкологічних захворювань шкіри.

Хірургічне втручання залишається основним мето-

дом лікування, також використовують променеву терапію, медикаментозне лікування та хіміотерапію. Наразі вчені тестують нові ін’єкції, розроблені індивідуально для кожного пацієнта, які стимулюють їхній організм до боротьби з раковими клітинами, щоб запобігти рецидиву хвороби.

«МЕЛАНОМА:

БОРОТЬБА ЗА ЗДОРОВ’Я ШКІРИ»

Меланома — це злоякісна пухлина, яка розвивається з

пігментних клітин меланоцитів.

Ця ракова пухлина найчастіше

починає свій розвиток на шкірі або родимці.

Згідно з даними Національного канцер-реєстру, захворюваність на меланому шкіри в Україні складає

(максимум 18 доз) протягом року.

РНК-4157 (V940) — це нова індивідуалізована неоантигенна терапія на

основі мРНК. KEYTRUDA (пембролізумаб) — це імунотерапія, яка діє шляхом підвищення здатності імунної системи організму допомагати виявляти пухлинні клітини та боротися з ними.

Унікальність

та застосування індивідуальної неоантигенної терапії виглядає приблизно наступним чином: у пацієнта з меланомою збираються зразки пухлини, після чого генетичний

Цей підхід базується на концепції використання власного імунітету пацієнта для боротьби з раком, використовуючи індивідуально підібрані антигени, що присутні в ракових клітинах.

Позитивні результати другої фази дослідження стали підґрунтям для початку фінальної, третьої фази випробувань. Клінічне дослідження проводиться

під егідою фонду NHS Hospitals University College London (UCLH).

Дослідники мають на меті залучити 1089 учасників та за результатами рандомізованого подвійного сліпого, плацебо-контрольованого дослідження виявити, чи V940 з пембролізумабом (Keytruda®) є кращим, ніж прийом самого пембролізумабу, для запобігання рецидиву раку.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ГРУПА:

комбінація V940 та пембролізумабу

Учасники отримують до 9 доз V940 шляхом внутрішньом’язового введення ін’єкції кожні 3 тижні, а також до 9 доз пембролізумабу (Keytruda®), який вводять внутрішньовенно один раз на 6 тижнів.

АКТИВНИЙ ПРЕПАРАТ ПОРІВНЯННЯ: плацебо + пембролізумаб Учасники отримують внутрішньом’язово до 9 доз дозованого плацебо (фізіологічний розчин або декстрозу) кожні 3 тижні, а також

слабко

однак при впливі сонячних променів вона може швидко зарум’янитися.

 Велика кількість родимок та наявність вроджених

пігментованих родимих плям.

 Місце проживання: чим ближче до екватора, тим

вища ймовірність виникнення меланоми.

 Висока експозиція до сонячних променів без використання захисних засобів, таких як сонцезахисний крем і захисний одяг та надмірне використання солярію або ультрафіолетової лампи.

 Меланома в сімейному анамнезі.

 Високий індекс маси тіла. Деякі дослідження показали зв’язок між високим ІМТ і збільшеним ризиком розвитку меланоми.

 Тяжкі сонячні опіки у дитинстві.

PUVA-терапія (лікування за допомогою довгохвильового ультрафіолетового опромінення та псораленів).  Пацієнти з псоріазом мають в 1,5 рази вищий ризик до розвитку меланоми.

 Підвищений ризик розвитку меланоми може бути пов’язаний з прийомом деяких медикаментів (лікарські засоби, які викликають фоточутливість, зокрема, більшість антигіпертензивних засобів, деякі антибіотики (тетрацикліни, фторхінолони), протизапальні препарати та антидепресанти. Деякі дослідження вказують на зв’язок між прийомом гормональних препаратів, зокрема оральних контрацептивів або гормональної замісної терапії, і підвищеним ризиком меланоми. Імуносупресія

чені за шкалою «ABCDE» (stands for asymmetry, border, color, diameter and evolving)

або «АКОРД»:

1 Асиметрія. Родимка повинна бути симетричною. Якщо

помічаєте,

може бути ознакою меланоми.

2

Край. У меланоми зазвичай спостерігаються нерівні, розмиті границі. Будь-які

родимки також можуть бути підозрілими ознаками.

3 Окрас. Всі зміни в кольорі родимки можуть бути тривожними симптомами.

4 Розмір. Родимка, яка починає рости вшир або вгору, або має діаметр більше 6 мм, може бути підозрілою.

5 Динаміка. Будь-які зміни в структурі шкіри навколо родимки, такі як сухість, кровоточивість, поява кірочок або випадіння волосся, також можуть бути ознаками меланоми та причиною звернення до лікаря.

тотальна

диджиталізація на Farmak

ницю з виробництва ліків у небулах розрахунковою

потужністю до 40 млн на рік. Будівництво лінії стартувало до початку повномасштабного російського

Найбільша українська фармацевтична компанія FARMAK* розпочала процес глобальної диджиталізації ще 15 років тому. За цей час встигли багато — автоматизували систему звітності, бюджетування, планування виробництва, продажі, документообіг, формування електронних сертифікатів якості, оцінки і навчання персоналу. Також компанія впроваджує проєкт, який замінить паперові досьє серії лікарських засобів на електронні. робочих станцій контролювати віддалено весь процес виробництва лікарського засобу. А за допомогою Building Management Systems цілодобово online відслідковувати мікроклімат на кожній дільниці: температуру, вологість, перепади тиску між приміщеннями. Це є критично важливим у фармацевтичній промисловості.

вторгнення в Україну. Інвестиції у проєкт становили 9 млн євро. На майданчику встановлено надсучасне

обладнання з ЄС та США. Володимир Костюк, вико-

навчий директор компанії, каже, що дільниця, як і

більшість інших, оснащена передовими диджитал-рішеннями, що дають змогу оператору не втручатися у процес приготування ліків, а лише контролювати його на цифровій панелі.

«Впровадження нових технологій

Лабораторії контролю якості та розробки ліків FARMAK теж цифровізовані.

Всі процеси, кожен крок та інформація про кожну пробу, яку перевіряють прилади в лабораторіях підприємства, зберігається у спеціальній лабораторно-інформаційній менеджментській системі.

Видалити інформацію про пробу або результати контролю

Саме цю функцію щодо збереження цілісності

Наразі FARMAK почав впровадження S/4HANA, найновішої ERP-системи від SAP, яка допомагає планувати ресурси підприємства. Це новий етап максимальної диджиталізації компанії.

Система S/4HANA дозволить FARMAK автоматизовано управляти усіма бізнес-процесами — від планування продажів, виробництва, закупівель до самих продажів, транспортування, ремонтів обладнання, контролю якості тощо. Нововведення дозволить досягти ще більшої ефективності у роботі підприємства.

Впровадження S/4HANA — логічний крок для розвитку компанії, адже процес диджиталізації посилює конкурентоспроможність бізнесу. Світові фармацевБІЗНЕС

FARMAK оперує великим портфелем лікарських засобів, що нараховує понад 400 найменувань продуктів. Це ендокринологічні, гастроентерологічні, кардіологічні, неврологічні, гінекологічні, протизастудні та інші медичні препарати. І щороку він розширюється.

Наприклад, у 2023-му компанія випустила 22 нові лікарські засоби, призначені для полегшення неврологічних симптомів, седації, лікування хронічного обструктивного захворювання легень, алергічного ринокон’юнктивіту, грибкових інфекцій, глаукоми, заспокійливі тощо.

це P zer, Johnson & Johnson, Novartis та

та контроль над даними, а також покращити ефективність ланцюжка поставок, — розповідає виконавчий директор Farmak Володимир Костюк. — Серед переваг системи — прискорення процесу розробки нових продуктів, підвищення ефективності продажів та маркетингу, покращення обслуговування клієнтів».

Окрім внутрішнього ринку, продукція українського виробника експортується до 60 країн світу, серед яких — 15 країн ЄС, країни Центральної та Південної Америки, Близького Сходу, Азії, Африки та Австралії. У 2023-му компанія інвестувала у свій розвиток близько 1,5 млрд грн., із них майже 600 млн грн. — у R&D, тобто на дослідження і розробку нових лікарських форм. Наприкінці цього року FARMAK , перший серед українських фармвиробників, планує запустити виробництво у ЄС — в Барселоні (Іспанія).

Група компаній «Аптека Доброго Дня»

отримала нагороду «Лідер галузі» та увійшла

у рейтинг кращих національного конкурсу

«Відповідальна країна 2.0».

Церемонія нагородження галузевих лідерів

за версією журналу «ТОП-100. Рейтинги

найбільших» пройшла у рамках «Business Wisdom Summit». У заході взяли участь

представники провідних українських

компаній, які обмінялись досвідом та обговорили нагальні питання.

за довіру.

«Щодня ми працюємо. Збільшуємо асортимент, впроваджуємо сучасні онлайн та офлайн-сервіси, розширюємо партнерську

мережу, відкриваємо нові Простори здоров’я та краси, реалізуємо соціальні програми.

Упевнена, цього року ми станемо ще краще

для вас, бо лідер завжди крокує лише вперед», — зазначила Оксана Кириченко.

Крім того, проєкт «Ліки утилізуй — планету рятуй», який реалізують «Аптека Доброго

Дня» та АТ «Фармак», увійшов до переліку кращих на щорічному конкурсі соціальних ініціатив «Відповідальна країна» у номінації «Вибір редакції MMR».

Мета ініціативи «Ліки утилізуй — планету рятуй» — створити систему зі збору протермінованих

спалювання.

Зазначимо, що спецпроєкт «Відповідальна країна» з 2023 року реалізує видання про

Ключовим показником для будь-якого року життя фармацевтичної галузі є кількість нових лікарських засобів, але їх потенційна фармакологічна активність, звичайно, ще важливіша. Згідно з даними Evaluate Pharma на основі

Eli Lilly

Madrigal Pharmaceuticals

дерукстекан (Dato-DXd)

AstraZeneca/Daiichi Sankyo

Сотатерцепт Merck & Co (MSD)

KarXT Karuna Therapeutics/ BMS

mRNA-1010 Moderna

Селадельпар CymaBay Therapeutics

MenABCWY GSK Пентавалентна (5-в-1) менінгококова вакцина mRNA-1345 Moderna

Лідуючі позиції згідно зі списком Evaluate Pharma займає донанемаб виробництва компанії Eli Lilly, який розробляється для лікування хвороби Альцгеймера. Одна з його головних переваг — можливість підшкірного введення. Враховуючи певні минулі регуляторні невдачі, в цьому році проведені дослідження TRAILBLAZERALZ 2 мають в повному обсязі відповідати вимогам FDA та прогнозується, що вже в першій половині цього року препарат затвердять на фармацевтичному ринку США.

2024 рік також має стати ключовим роком для Moderna та її платформи mRNA, із двома ймовірними

вакцину проти респіраторно-синцитіального вірусу –мРНК 1345. У «важкій галузі» лікування неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) вперед вирвалася компанія Madrigal Pharmaceuticals зі своїм селективним агоністом бета-рецепторів трийодтироніну (THR-β) –ресметіромом, який блискуче завершив реєстраційне дослідження у 2023-му. На думку експертів, у випадку схвалення ресметірому, конкурентам Madrigal Pharmaceuticals може знадобитися близько двох років, перш ніж

TROP2.

Це одна

у своїй роботі. «ПОДОРОЖНИК» задовольняє потреби внутрішнього і зовнішнього клієнта та надає сервіс високої якості.

Фармацевти мережі проходять кілька рівнів нав-

перед колегами, клієнтами та країною. З початку широкомасштабної війни команда зіштовхнулась із серйозними викликами, які подолала завдяки підтримці та розумінню. Біля аптек були страшенні черги, фармацевти працювали майже безперервно, забезпечували ліками і підтримували психологічно. «ПОДОРОЖНИК» відповідально допоміг своїм людям і підтримав їх. Фармацевтів, які евакуйовувались, ми забезпечували роботою в інших регіонах і надавали все необхідне для адаптації.

Компанія є соціально відповідальним

щини.

в

на роботу вона

зо три кілометри, тоді діставалась попутками, на блокпостах доводила, що йде працювати, щоб її

пропустили, і так декілька тижнів. За її словами, інакше вчинити вона не могла, оскільки багато

людей виїхали, а залишились пенсіонери і майже кожному з них були потрібні ліки. Керівництво

«ПОДОРОЖНИКА» дозволило не працювати в цей період, але фармацевти не могли вчинити інакше, коли тисячі людей опинилися без можливості

навіть придбати ліки.

ВІДКРИТІСТЬ

Команда «ПОДОРОЖНИКА» чесна по

відношенню до себе і людей, з вдячністю

отримує та надає зворотний зв’язок, а також

відкрита до знань та ідей.

Компанія дбає про те, щоб обмінюватись

зворотним зв’язком внутрішньо у команді та з

клієнтами. Завдяки цьому є розуміння, чому

люди обирають «ПОДОРОЖНИК», що їм

подобається, а на що потрібно звернути увагу та вдосконалити. Про зворотний зв’язок у

команді розповів СЕО Тарас Коляда.

слухати один одного є невід'ємними частинами ефективної роботи. Одним з інструментів відкритості у компанії є форма зворотного зв’язку, через яку працівники можуть звернутися до мене. Вони описують своє бачення процесів, ідеї, звертають увагу на неточності та вступають у відкритий діалог зі мною. Такий досвід

«Це було наше бажання і рішення. Бо є аптека, повна ліків. Так, це не було нашим обов’язком, але це було по-людськи, по совісті. А

Таку допомогу, крім фармаце-

втів, не міг надати ніхто інший, і вони продовжували працювати у найбільш гарячих точках країни, демонструючи неабияку сміливість та відвагу. Фармопіка діяла

попри обстріли, небезпеку та окупацію, бо інакше було неможливо.

Завдяки цій цінності в кожній зміні команда бачить нові можливості для розвитку себе та компанії. «ПОДОРОЖНИК» не припиняє зростати та розвиватися у складний воєнний час і забезпечує роботою понад 10 000 людей, підтримує економіку держави та дбає про майбутнє. Велику увагу компанія приділяє розвитку та навчанню молоді. Для цього створила власний проєкт «ПОДОРОЖНИК START», який надає студентам з усієї України кар’єрні перспективи, освітні можливості та розвиток. Платформа можливостей від «ПОДОРОЖНИКА» залучила до співпраці 80 закладів вищої освіти. З початку роботи платформи у 2021 році близько 2500 студентів взяли в ній участь. Також є ті, хто успішно працевлаштувався у мережі. У «ПОДОРОЖНИКУ» переконані, що розвиток — це й про діджиталізацію і про те, щоб йти в ногу з часом. Саме тому активно розвивають роботу зі штучним інтелектом. Найбільше ШІ використовують у аналітиці даних і таким чином допомагають роботі фахівців-аналітиків. Цей інструмент згодом планують поширити для всіх фахівців компанії, зокрема, й фармацевтів, щоб оптимізувати їхню роботу та покращити результати. Адже розвиток — головна рушійна сила для досягнення результатів, змін і покращення роботи.

в імунології Цей прорив в імунології зробив у 1974 році молодий німецький вчений Георг (Жорж Жан Франц)

Келер (нім. Georges Jean Franz Köhler). Через 10 років у 1984 році він отримав за це відкриття Нобелівську

премію з фізіології та медицини, розділивши її зі своїми наставниками Сезаром Мільштейном та Нільсом

Йєрне. Георг Келер став наймолодшим лауреатом Нобелівської премії у Німеччині за всю її історію [1].

Гібридомний метод дозволяє отримати суспензію

абсолютно однакових по специфічності, так званих моноклональних антитіл, застосування яких в біо-

логічних і медичних дослідженнях виявилось дуже ефективним.

Моноклональні антитіла — це антитіла, що виробляються імунними клітинами, які належать до одного клітинного клону, тобто походять з однієї плазматичної клітини-попередниці (на відміну від поліклональних антитіл).

ВІДКРИТТЯ НАЛЕЖИТЬ ЛЮДСТВУ?

Незважаючи на те, що відкриття Георга Келера суттєво вплинуло на медицину, він дуже мало цікавився його комерційним застосуванням. Насамперед їм рухала наукова цікавість. «Я вважаю, що важливіше знати речі, ніж застосовувати їх», — наголошував вчений. Ця заява видається тим більш дивною для людини, яка розробила методику, завдяки якій утворився й існує світовий ринок моноклональних антитіл. Його обсяг зараз становить 75 мільярдів доларів США на рік [4]. Келер був далеко не першим, хто спробував отримати моноклональні антитіла, але до нього протягом тривалого часу ніхто не навчився ефективно виробляти їх через складність культивування плазматичних клітин у лабораторних умовах, не кажучи вже про їхнє промислове виробництво. Природа антитіл була одним з основних предметів вивчення імунології з кінця XIX століття. Знадобилося ціле століття, щоб накопичити достатньо знань, знадобилася величезна кількість досліджень, кожне з яких ґрунтувалося на попередніх спостереженнях. Було багато спроб узагальнити отримані матеріали. Але більшість з них

виявилися невдалими й навіть вводили дослідників в

оману. Методика Келера базувалася на дослідженнях

кількох поколінь учених-імунологів, але саме йому

вдалося зробити прорив і перевести імунологію на

новий рівень.

Келер, як справжній учений, вважав, що здобуті

знання належать всьому людству. Він публікував свої

відкриття, практично не переймаючись патентуванням своєї методики, як це

академічних

ні дослідження рідко призводили до появи продуктів, що становлять комерційний інтерес. [5] Разом з тим деякі «лихі язики» стверджують, що насправді Келер і Мільштейн

були ідеалістами та альтруїстами, що вони подали патентну заявку, але спроба запатентувати їхню методику не

Келі зі ступенем бакалавра й вступив у тому ж році до Університету Альберта-Людвіга в сусідньому Фрайбургім-Брайсгау. Що змусило його вибрати саме біологію як основний предмет, невідомо, але, ймовірно, вже в процесі навчання в університеті у нього справді з’явився інтерес до цієї галузі знань. Мало того, крім обов’язкових для студентів-біологів предметів, він серйозно займався вищою математикою, натурфілософією, теорією пізнання природничих наук.

Якоїсь миті Георг Келер вагався, який шлях вибрати: вчителя середньої школи чи вченого-дослідника.

Він навіть взяв участь у серії семінарів для студентів-біологів, які бажають присвятити себе викладанню

середній школі.

Початок дослідницької діяльності

отримав диплом (еквівалент

1968 році, ще навчаючись в

університеті, Георг Келер одружився з Клаудією Рейнтьес, яка

на той час працювала асистентом

лікаря. У Георга та Клаудії у 1969

році народилася перша донька Катаріна. Щоб прогодувати сім’ю, Келеру довелося ночами працювати водієм таксі. 1972 року у

пари народилася ще одна донька Люсія, а потім син — Фабіан. [2]

дить у лабораторії. Робота Келера була присвячена імунологічному дослідженню ферменту бета-галактозидази. Під час досліджень Келер вводив бета-галактозидазу декільком видам лабораторних тварин, зокрема, кроликам, мишам і щурам, а потім аналізував антитіла, що містяться в їх сироватці. Важливо, що його робота продемонструвала, що тварини можуть генерувати

Щаслива ідея У Кембриджському університеті Келер працював над проблемою злиття лімфоцитів. За короткий проміжок часу йому вдалося розробити нову технологію

зі злиття плазматичної клітини, що виробляє антитіла, з клітиною мієломи (методика гібридом). Отримані гібридні імморталізовані клітини продовжували продукувати антитіла й одночасно могли необмежено розмножуватися. Це дозволило отримувати моноклональні антитіла практично у необмежених кількостях. [7]

Ідея роботи Келера полягала в тому, щоб злити мутантну лінію клітин мишачої мієломи (рака плазматичних клітин) з клітинами селезінки миші, імунізованими еритроцитами вівці, і інкубувати їх

злиті клітини. Тим самим він мав намір створити гібридому, що володіє безсмертям пухлинної клітини та специфічною

[7]

свою роботу в Базельському інституті імунології у квітні 1976 року. Келер вважався ще дуже молодим ученим. Пізніше він неодноразово згадував свій головний страх на той час: «Я не хотів ставати виробником моноклональних антитіл». Тобто Келер побоювався, що колеги й, можливо, керівництво змусять його генерувати моноклональні антитіла проти антигенів, що їх цікавлять, — завдання, яке зробило б його науковим співробітником для безлічі проектів, які не становлять для нього безпосереднього інтересу.

6]

До грудня 1974 року перші результати експерименту Келера були вже готові. Навколо лунок злитих клітин мали з’явитися ореоли, якщо вони виробляли антитіла. Келер дуже хвилювався й попросив свою дружину Клаудію супроводжувати

престижні нагороди, такі, наприклад, як премія Слоана. Келер не заздрив своєму наставнику. У 1981 році він м’яко і з вдячністю нагадав про свою роль у винаході моноклональних антитіл: «Я вважаю, що я був рушійною силою цього процесу, але вірно також і те, що я не подумав би про це. Про це не подумали б ніде, крім лабораторії Сезара Мільштейна, і ніхто інший, окрім Сезара Мільштейна,

стати членом

сприяння розвитку науки Макса Планка (MPG), пов’язаного з посадою

бурхливо реагують, якщо один із їхніх співробітників нагороджується Нобелівською премією. Що стосується Келера, то дві такі організації могли претендува-

1. Klaus Eichmann Köhler’s Invention (Birkhäuser Verlag, Basel, 2005) University of Freiburg Faculty of Biology. рр. 58-60.

2. https://www.whatisbiotechnology.org/index.php/people/summary/Kohler

3. https://www.aai.org/About/History/Notable-Members/Nobel-Laureates/ GeorgesJFKohler#gsc.tab=0

4. https://mediatheque.lindau-nobel.org/recordings/37558/1990transgene-mice-in-immunology

5. Klaus Eichmann e patent disaster (Birkhäuser Verlag, Basel, 2005) University of Freiburg Faculty of Biology. рр. 90-92.

6. https://www.whatisbiotechnology.org/index.php/exhibitions/milstein/ monoclonals/ e-making-of-monoclonal-antibodies

7. Köhler G., Milstein C. Continuous cultures of fused cells secreting antibody of prede ned speci city (англ.) // Nature : journal. — 1975.

8. Danon, Y L (1996). «[Monoclonal antibodies: George Kohler]». Harefuah. Vol. 130, no. 2 (published 15 January 1996). pp. 108–109.

9. István Hargittai (2006). «Köhler’s Invention». Journal Structural Chemistry. 17 (1): 161–162.

10. https://www.nobelprize.org/prizes/medicine/1984/kohler/facts/

11. Melchers, F (1995). «Georges Köhler (1946–95)». Nature. Vol. 374, no. 6522 (published 6 April 1995). p. 498.

тощо), часті переїдання;

 стресові ситуації;

 хвороби шлунково-кишкового тракту та гіперсекреція соляної кислоти;

 шкідливі звички (зловживання алкоголем і куріння);

 прийомом деяких лікарських препаратів.

СИМПТОМИ ПЕЧІЇ:

 печіння в грудях або горлі після прийому їжі;

 тиск/здавлювання за грудиною;

 неприємний присмак в ротовій порожнині (кислий чи солоний);

 нудота та поколювання;

 підвищене газоутворення у стравоході;

 рясне слиновиділення.

Основним завданням в полегшенні симптомів печії є зниження кислотності шлункового соку, а одним із доцільних рішень даної проблеми

травлення [2].

НА ЗАМІТКУ! У профілактиці та лікуванні різних захворювань здавна використовуються природні засоби. Наприклад, при порушеннях роботи шлунково-кишкового тракту, зокрема симптомах печії та дискомфорту, часто рекомендують застосування мінеральних вод, які не тільки запобігають розвитку захворювань, а й прискорюють їх ремісію.

ІЗОТА — розроблений фармацевтичною компанією слабогазований напій з

1. Labenz J, Anschütz M, Walstab J, et al. Heartburn relief with bicarbonate-rich mineral water: results of the randomised, placebo-controlled phase-III trial STOMACH STILL. BMJ Open Gastro 2023;10:e001048. 2.

efsa.onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.2903/j.efsa.2019.5778; efsa.onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.2903/j.efsa.2016.4592; efsa.onlinelibrary.wiley. com/doi/epdf/10.2903/j.efsa.2015.4101; efsa.onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.2903/j.efsa.2015.4186; efsa.onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.2903/j.efsa.2019.5779.

c.21

Магнікум-Адаптоген — інноваційна підтримка природного здорового сну та нервової системи

c.26 «Чарівний світ фармації» від НФаУ

школярам Харкова

c.27

c.34

c.40

Наукові дослідження або вигідна ціна. Чому ми обираємо оригінальний препарат

НЕФРОДОЛ®: комплексний засіб для лікування запальних захворювань сечовивідних шляхів

c.41

Перші кроки у науці майбутніх фахівців фармації та лабораторної діагностики

Оптимізація терапії коморбідної патології у хворих на алергодерматози

c.46

Лідер фармринку України Farmak оголосив про ребрендинг та продовження міжнародної експансії

МагнікумАдаптоген

лікар невролог

Вперше слово

«стрес» з’явилося

в 1303 р. у віршах

поета Роберта

Маннінга: «... ця

мука була манною небесною, яку

Термін «стрес» був введений американським фізіологом Уолтером Кенноном у 1932 році. Більш широкого вжитку термін набув у 1936 році завдяки канадському ендокринологу Гансу Сельє, який пояснив основні механізми адаптації організму. За даними досліджень Сельє встановлено, що в патогенезі практично всіх захворювань розрізняють, власне, пошкодження (дію стресового чинника) і реакцію організму на нього (адаптацію). Саме з таких позицій він оцінив комплекс змін, викликаних стресом, і пізніше назвав його «загальним адаптаційним синдромом».

Хронічний стрес повільно виснажує психологічні ресурси і здатний впливати як на психічне, так і на фізичне здоров’я людини. В цей період організм стимулює симпатичну нервову систему, надниркові

на

наступні групи [4]:

 фізичні реакції: проблеми зі сном, напруженість м’язів, постійна втома, тахікардія, головний біль;

 емоційні реакції: гнів, тривога, зниження здатності



відчувати задоволення та ін.;

когнітивні реакції: порушення пам’яті, зниження

концентрація уваги, порушення мислення;

 міжособистісні реакції: недовіра, дратівливість, проблеми на роботі, на навчанні та сімейні проблеми.

Розлади сну напряму пов’язані з рівнем стресу і три-

вожністю, вони здатні суттєво впливати на здатність організму адаптуватися до стресових умов і відновлювати

сну — одна із

якими

різних спеціальностей. Значна частина дорослого населення відчуває тимчасові чи постійні труднощі, пов’язані зі сном. Згідно з результатами одного з опитувань, проведеного в США в 1991 р. інститутом Геллапа, 36 % дорослих людей мають проблеми зі сном, із яких 9 % є хронічними, а 27 % — гострими. Загальний термін «розлади сну»

об’єднує декілька нозологічних груп (інсомнії, гіпо-,

гіпер- і парасомнії), що складають сумарно 84 фор-

ми розладів сну. На думку відомого дослідника сну

А.М. Вейна, основну частку при розладах сну займає

впливає як «замкнуте коло», потенціюючи дію одне одного.

інсомнія, яку ще називають безсонням. Розлади сну, при яких в якості первинного фактора виступають емоційні причини, називають розладами сну неорганічної природи. Згідно МКХ-10, наведеної нижче, ця

напругу та зменшити вплив стресу, потрібно нормалізувати

Препарати, які використовуються для корекції психоемоційних розладів, включають [5]:

 антидепресанти;

 транквілізатори бензодіазепінового ряду;

 анксиолітики;

 рослинні препарати та

дієтичні добавки. Нерідко для корекції психоемоційного стану в сучасній практиці використовуються методи психотерапії. Провідним методом психотерапії є когнітивно-поведінкова терапія. Оптимальним вибором лікування є поєднання медикаментозного лікування та психотерапії.

ЗАВОД». Дана дієтична добавка є новинкою фармацевтичної компанії, в складі якої міститься магній в хелатній формі, вітамін В6 в комбінації з мелатоніном, які допомагають заснути, підтримують природний здоровий сон і мають заспокійливу дію.

Роль магнію в організмі людини багатогранна. Він необхідний для нормального перебігу багатьох біохімічних реакцій і фізіологічних процесів, що забезпечують енергетику і функціонування різних органів. Магній є четвертим за поширеністю катіоном в організмі і міститься в кожній тканині організму. Саме цей мікроелемент, як кофактор, бере участь у гліколізі і гідролітичному розщепленні аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ). За даними наукових досліджень магній бере участь більше ніж в 300 ферментних реакціях, серед яких важливо відмітити наступні [6]: 80–90 % внутрішньоклітинного магнію знаходиться в комплексі з АТФ, тому іони магнію забезпечують вивільнення енергії через активність магнійзалежних АТФаз та необхідні для всіх енергетичних процесів в організмі.

Іони магнію забезпечують надходження продуктів гліколізу до циклу Кребса і перешкоджають накопиченню лактату.

Магній приймає участь в анаболічних процесах: синтезі і розпаді нуклеїнових кислот, синтезі білків, жирних кислот і ліпідів.

Магній регулює трансмембранне перенесення іонів кальцію і натрію, контролює процеси обміну

гіпотензивний ефект. Магній необхідний для адекватного функціонування імунної системи утворення кісткової

мує баланс процесів збудження та гальмування.

Порушення магнієвого гомеостазу зумовлює розвиток магній-дефіцитних станів, що виявляються при багатьох захворюваннях, таких як цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, синдром хронічної втоми, алкоголізм, психічні та неврологічні захворювання тощо. Роль магнію в регулюванні стреслімітуючих систем не втрачає цікавості серед науковців вже багато років. Магній є одним з основних елементів, дія якого направлена на зменшення проявів стресу і нормалізацію адаптаційних процесів [7].

Також останнім часом активно досліджується питання впливу дефіциту магнію на порушення сну. Експериментальні дані показують, що дефіцит магнію призводить до зниження синтезу мелатоніну — гормону сну. Також ряд досліджень виявили зворотний зв’язок вісі мелатонін-магній. В ході досліджень встановлено, що група людей, до яких застосовувалась хронічна депривація сну (нестача сну) пов’язана з прогресивним зниженням

віці. Також в групі

ризику щодо дефіциту магнію є вагітні жінки та

годуючі мами, люди з хронічними захворюваннями, у яких виявляються підвищені потреби у магнію або недостатнє надходження в організм з їжею [9].

Клінічні прояви дефіциту магнію різноманітні та включають нервово-м’язову дратівливість і слабкість, головний біль, судоми ніг, гіперемоційність, генералізовану тривожність, панічні атаки, безсоння, втому, астенію та ін.

ЯКИЙ МАГНІЙ ОБРАТИ?

У світі існує величезна кількість препаратів маг-

нію, що є солями, комплексами з різними органічними сполуками (лактат, цитрат, гліцинат, підолат, аспарагінат тощо), а також неорганічних сполук магнію, які

— магнію бісгліцинат. Бісгліцинат магнію

з 2 молекулами амінокислоти гліцину. Гліцин є нейротрансмітером, який сприяє розслабленню та зниженню стресу в організмі.

Хелатна форма магнію 3-го покоління має кілька

важливих переваг:  містить високу концентрацію елементарного маг-

нію — добова доза у 2 таблетки забезпечує 200 мг

магнію;



легко засвоюється організмом;  не викликає дискомфорту в травній системі.

Ця біодоступна форма магнію особливо м’яка для травної системи, що робить її ідеальним вибором для тих, хто не може добре переносити інші форми

тичної

, виконує широкий спектр функцій в організмі та є надзвичайно універсальним, бере участь у понад 100 ферментних реакціях, пов’язаних здебільшого з білковим обміном. Піридоксин (вітамін B6) належить до групи, яка включає піридоксин, піридоксаль, піридоксамін та їхні відповідні фосфорильовані форми. Метаболічно активні форми діють як кофактори ферментів, що беруть участь у метаболізмі амінокислот, одновуглецевих реакціях, глікогенолізі та глюконеогенезі, синтезі

дить до зниження секреції

людей, що недоотримують магній, мають розлади сну. Тривала недостатня виробка гормону сну не тільки має

соматотропіну. Під впливом мелатоніну в середньому мозку та гіпоталамусі підвищується вміст ГАМК та серотоніну. Ці процеси призводять до нормалізації циркадних ритмів, зміни сну та неспання, ритмічності гонадотропних ефектів.

При яких станах можна рекомендувати додатковий

прийом Магнікум-Адаптоген?

МАГНІКУМ-АДАПТОГЕН може бути рекомендований

всім пацієнтам, які мають:

 хронічну втому;

 підвищену тривожність;

 стрес;  порушення сну;  надмірну збудливість.

МАГНІКУМ-АДАПТОГЕН



 Дуже добре переноситься організмом.



 Без ГМО.

 Без цукру.

 Без лактози.

1.

2.

3. Seelig MS. Consequences of magnesium de ciency on the enhancement of stress reactions; preventive and therapeutic implications (a review). J Amer Coll Nutr. 1994;13:429–46.

4.

№5-6 (121-122) 2015. С. 47-50

5. Рекомендації щодо

НейроNews №7(99) 2018. С. 51-53

6. Fiorentini D, Cappadone C, Farruggia G, Prata C. Magnesium:

7.

Biochemistry, Nutrition, Detection, and Social Impact of Diseases Linked to Its De ciency. Nutrients. 2021 Mar 30;13(4):1136. doi: 10.3390/nu13041136. PMID: 33808247; PMCID: PMC8065437.

ТВ. (2014).

8. Cuciureanu MD, Vink R. Magnesium and stress. In: Vink R, Nechifor M, editors. Magnesium in the Central Nervous System [Internet]. Adelaide (AU): University of Adelaide Press; 2011.

9.

10. Majumdar P, Boylan LM. Alteration of tissue magnesium levels in rats by dietary vitamin B6 supplementation. Int J Vitam Nutr Res. 1989;59(3):3003. PMID: 2599796.

ся

Від вересня 2023-го року метрополітен Хар-

та комфортний

долучився до нього із унікальними та корисними

заняттями на теми чарівного світу фармації.

Доценти та професори університету проводили найцікавіші лекції, практичні заняття та майстер-класи упродовж осінніх та зимових

канікул. Тому вже сотні школярів Харкова змогли дізнатись більше про енергетичні напої, каву, шоколад, вітаміни, фальсифікацію продуктів харчування та її визначення в домашніх умовах, вейпи, виробництво жувальних пастилок,

догляд за шкірою та багато іншого.

Неможливо уявити фармацевтичний світ і

без захопливих хімічних реакцій, які всі учасники заходів виконували власноруч. Експериментували вони і з виготовленням кремів, а також

 Особливості виготовлення жувальних пастилок типу «Ведмежуйки».

 Крем косметичний – це краса і здоров’я в одному флаконі. Готуємо крем власними руками.

 Чи так безпечні вейпи?

 Хімія буває фармацевтичною.

 Догляд за проблемною шкірою.

 Вітаміни — молекули життя.

 Перша долікарська допомога при невідкладних станах.

 Шоколадо та кавоманія.

 Сучасні методи контрацепції.

 Проводимо хімічне розслідування і визначаємо фальсифікацію

НАУКОВІ

Чому ми обираємо

оригінальний

препарат

Миколаївна

фармацевтичних

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) —

група захворювань, спричинених широким спектром інфекційних збудників і поєднаних спільними особливостями щодо ураження дихальних шляхів. ГРЗ — широке поняття, що включає респіраторні хвороби вірусного та бактерійного походження, в тому числі й такі, що проявляються синдромом локального ураження дихальних шляхів — ларингіт, тонзиліт, фарингіт, бронхіт тощо.

група захворювань в останні роки має постійну тенденцію до збільшення. Соціальні причини, пов’язані з глобальним процесом постійного зростання урбанізації, більш тісні контакти людей та посилення міжконтинентальних міграційних процесів сприятимуть подальшому поширенню ГРЗ.

Обидві групи захворювань постійно поповнюються новими представниками, які можуть стати причиною тяжкої

верхніх дихальних шляхів секреторних IgА, лізоциму, пропердину, інтерферону). За наявності достатнього місцевого імунітету процес локалізується в слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів. Якщо імунітет недостатній, вірус, маючи епітеліотропність, починає швидко розмножуватись, опускаючись в нижні дихальні шляхи і спричинюючи відповідні ураження: ларингіт, трахеїт, бронхіт, пневмонію. При цьому відзначають дегенеративно-десквамативний процес з частковою загибеллю клітин циліндричного епітелію. Слизова оболонка залишається без захисту і стає вхідними воротами для вторинної бактеріальної флори. В патологічний процес втягуються підлягаючі тканини, судини, розвиваються набряк, гіперемія, що клінічно проявляється катаром дихальних шляхів [4].

Фармацевт зобов’язаний і на нього покладається

обов’язок забезпечити пацієнта не тільки якісними ліками і виробами медичного призначення, але

й сприяти їхньому раціональному використанню.

Для цього фармацевт повинен надати хворому повну інформацію про ліки, лікарські форми й особливості їх застосування, залежність фармакодинамічних

ефектів препаратів від віку, статі, захворювань нирок, печінки тощо, взаємодію ліків з іншими лікарськими препаратами та їжею, можливий несприятливий

вплив ліків на організм хворого [5]. На сайті Державного Експертного центру МОЗ України розміщені затверджені

протоколи фармацевта (скануйте QR-код

ліворуч), які допомагають фахово реко-

мендувати безрецептурні лікарські засоби та надавати фармацевтичну опіку [6].

аптечний арсенал лікарських

генеричних засобів, чи мають вони сертифікати

попиту споживачів на лікарські засоби саме рослинного

практиці (у діагностиці,

та профілактиці) таких медичних технологій і лікарських засобів, ефективність яких доведена у фармакоепідеміологічних дослідженнях із застосуванням статистичних оцінок імовірності успіху та/або ризику. Головний принцип доказової медицини — кожне клінічне рішення повинно ґрунтуватися на наукових фактах, що доведені статистично

Діючі речовини препарату УМКАЛОР® (EPs® 7630) виявляють противірусну, антибактеріальну, цитопротекторну, секретомоторну та імуномодулюючу дії [9], що обумовлює доцільність його використання при застудних захворюваннях. Так, УМКАЛОР® (EPs® 7630) показаний до лікування таких гострих та хронічних інфекцій дихальних шляхів і ЛОР-органів як бронхіт, синусит, тонзилярна ангіна та ринофарингіт.

Екстракт Рelargonium sidoides EPs® 7630, отримують екстракцією подрібнених коренів 11 % (мас./мас.)

етанолу у воді. Цей розчинник призводить до спектру

компонентів, який значно відрізняється від екстрактів, отриманих екстракцією неполярними розчинниками. EPs® 7630 складається з шести основних груп компонентів, а саме незаміщених і заміщених олігомерних продельфінідинів, мономерних і олігомерних вуглеводів, мінералів, пептидів, похідних пуринів і високозаміщених бензопіранонів. Олігопродельфінідини, які часто вважаються сполуками з неспецифічними

перевірки в рандомізованих контрольованих

дженнях [7, 8].

перших проявах застуди, таких як нежить, першіння в горлі, кашель, розбитість та інших, в першу чергу необхідно дати відсіч збудникам, які ці симптоми викликали. Крім того, під час застуди значно послаблюється захисна

Dr. Willmar Schwabe GmbH & Co

ними у фенільному фрагменті (три-чотири атоми кисню) і, крім того, сульфатовані в окремих положеннях. Дисульфат 6,7,8-тригідроксибензопіранону вперше виявлено в рослинах. Разом ці компоненти складають приблизно від 70 до 80 % від загальної ваги EPs® 7630, активного інгредієнта фітопрепарату Umckaloabo [12] (у багатьох країнах світу препарат УМКАЛОР® зареєстрований саме за історичною назвою Umckaloabo).

Компанія Dr. Willmar Schwabe GmbH & Co володіє правом власності на виробництво цього стандартизованого екстракту. Його

ристики визначаються якістю сировини, співвідношенням рослинної сировини до екстрагенту, особливостями технологічного процесу його отримання, а також природою і концентрацією екстрагенту.

Дослідження in vitro продемонстрували, що екстракт Pelargonium sidoides EPs® 7630 виявляє противірусну дію (у тому числі на коронавірус та віруси грипу А), антибактеріальну дію (Staphylococcus aureus, Escherichia coli ATCC 11775), протигрибкову активність (Candida albicans ) та імуномодулюючу активність. Ці дані є пояснюють, чому екстракт Pelargonium sidoides протягом тривалого часу використовувався у традиційній медицині для лікування дизентерії, діареї, застуди та респіраторних інфекцій, бронхіту, туберкульозу, гострого риносинуситу та астми [10]. У січні 2024 року в Pubmed (електронна база даних медичних і біологічних публікацій)

Pelargonium sidoides. Як це часто

буває і в науці, і на практиці,

що англієць Чарльз

Генрі Стівенс, який страждав від туберкульозу, у 1897

році подорожував Південною Африкою у пошуках

зцілення. Від одного зулуського знахаря він отримує

відвар з коренів Pelargonium sidoides і вже наступного

року повертається в Англію здоровим. Трохи згодом він почав поширювати свій власний позитивний досвід лікування туберкульозу, використовуючи екстракт Pelargonium sidoides під назвою Umckaloabo з

південної частини Африки [11]. До речі, у Німеччині ця історична назва зберіглась дотепер і зараз використовується як торгова марка. Із плином часу у ХХ

сторіччі Umckaloabo перетворився на популярний і успішний фітопрепарат для лікування інфекцій верхніх дихальних шляхів.

Umckaloabo.

ті самі інгредієнти, що й сучасний Umckaloabo? Автори дослідження довели, що екстракт з Pelargonium sidoides дійсно той самий, що використовується і в сучасному фітопрепараті [13].

Як наводилося вище, протягом останніх 25 років було проведено загалом більше 30 клінічних випробувань Umckaloabo (EPs® 7630, УМКАЛОР®) за стандартами доказової медицини (загальна популяція дослідження >10 000), у яких вивчались різні аспекти лікування захворювань гострих респіраторних шляхів. У 2020 році німецькі дослідники встановили, що рослинний екстракт EPs® 7630 посилює антимікробний захист дихальних шляхів шляхом моноцитозалежної індукції IL-22 у Т-клітинах. IL-22 збільшує антимікробні білки (AMБ) в епітелії дихальних шляхів.

лікування. У дослідженнях використовувалась шкала інтенсивності застуди за десятьма симптомами. Окрім підтверджених у дослідженнях високої ефективності та доброї переносимості Umckaloabo (EPs® 7630) у дорослих із симптомами застуди, також було встановлено, що у групі EPs® 7630 вживання парацетамолу було порівняно меншим та покращувалась якість сну. Про серйозні побічні ефекти EPs® 7630 не повідомлялося [15]. Підтримка цілісності епітелію дихальних шляхів і його швидке відновлення є ключовими факторами

захисту дихальних шляхів від вірусних і бактеріаль-

них інфекцій, тому що частинки або мікроорганізми, які вдихаються з повітрям, можуть порушити структуру епітелію, а неповне відновлення може призвести до тривалої втрати функції. А такі тривалі зміни в

структурі та функції стінки дихальних шляхів можуть погіршити здатність дихальних шляхів до захисту

від інфекцій чи пошкоджень, тому що порушення структури епітелію підвищує ризик розвитку вірусної інфекції для епітеліальних клітин-попередників і субепітеліальних мезенхімальних клітин. У швейцарському дослідженні було встановлено, що у групі пацієнтів, які приймали Umckaloabo (EPs® 7630), зменшувалась як тяжкість, так і тривалість гострих інфекцій дихальних шляхів. Було досліджено вплив EPs® 7630

на відновлення тканин епітеліальних клітин дихальних шляхів людини, інфікованих риновірусом-16 (RV16). Встановлено, що EPs® 7630 стимулював проліферацію клітин та значно покращував загоєння. Експресія прозапального колагену типу I знижувалась при дії EPs® 7630, тоді як фібронектин збільшувався. Отримані дані свідчать, що EPs® 7630 виявляє позитивний вплив на метаболізм та функцію епітеліальних клітин, що може лежати в основі більш швидкого одужання

від вірусних інфекцій [16].

Кашель є основним симптомом вірусних

гострих респіраторних інфекцій, таких як

гострий бронхіт і звичайна застуда, може

бути виснажливим і тривати протягом кількох тижнів. У мета-аналізі [17] встановлено, що

застосування EPs® 7630 зменшувало кашель

і покращувало пов’язану

Як наведено вище, EPs® 7630 виявляє противірусні та імуномодулюючі властивості, при цьому знижуючи тяжкість симптомів і тривалість захворювання при інфекціях, викликаних одразу кількома вірусами — збудниками захворювань верхніх дихальних шляхів. Попередні дані досліджень in vitro демонструють, що EPs® 7630 може перешкоджати проникненню SARSCoV-2 у клітини, обмежує його розповсюдження і диференційовано регулює вивільнення імуномодулюючих цитокінів. У цьому дослідженні було ідентифіковано оліго- та полімерні продельфінідини як основні активні противірусні компоненти EPs® 7630. Фракції, що містять маломолекулярні компоненти, такі як продельфінідини з низьким ступенем полімеризації, бензопіранони та похідні пурину, показали більш виражену імуномодулюючу активність щодо прозапального IL1B та протизапального TNFAIP3. Встановлено, що секреція багатьох цитокінів і факторів росту, пов’язаних із критичним прогресуванням COVID-19, була послаблена ЕРs® 7630 в клітинах легенів людини, інфікованих SARS-CoV-2 [18]. Дослідники пропонують використання EPs® 7630 для лікування неускладнених гострих запалень верхніх дихальних шляхів завдяки його протимікробному та імуномодулюючому ефектам.

В іншому клінічному дослідженні порівнювались клінічна ефективність, безпека та бактерицидна дія монотерапії EPs® 7630 та амоксициліну у пацієнтів з гострим бактеріальним риносинуситом (ГБРС) легкого та середнього ступеня тяжкості. Результати продемонстрували кращу клінічну та антимікробну ефективність EPs® 7630 порівняно з амоксициліном. Показано, що EPs® 7630 є раціональною альтернативою антибіотикотерапії неускладненого ГБРС [19]. Вченими-клініцистами було оцінено вплив ЕРs® 7630 на продукцію хемокінів у слизовій оболонці носа та клінічні параметри пацієнтів із гострим поствірусним риносинуситом (ГПРС). Отримані результати свідчать про наявність модулюючого впливу ЕРs® 7630 на продукцію хемокінів, які регулюють

групах лікування кількість побічних ефектів була

Підводячи підсумки, згадаємо, що УМКАЛОР® (EPs® 7630) має

широке застосування у лікуванні гострих і хронічних захворювань дихальних шляхів і ЛОР-органів: бронхітів, синуситів, ринофарингитів, тонзилітів у дорослих і дітей з 1 року. Курс лікування препаратом УМКАЛОР® (EPs® 7630) при застудних захворюваннях — 7-10 днів. Найбільш ефективним є прийом препарату УМКАЛОР® (EPs® 7630) на початку застуди,

1. https://www.phc.org.ua/

2. https://www.bsmu.edu.ua/blog/gostri-respiratorni-zahvoryuvannya/

3. Jain N, Lodha R, Kabra SK. Upper respiratory tract infections. Indian J Pediatr. 2001 Dec;68(12):1135-8. doi: 10.1007/BF02722930. PMID: 11838568; PMCID: PMC7091368.

4. https://compendium.com.ua/uk/tutorials-uk/infektsiyi/ gostri-respiratorni-virusni-infektsiyi/)

5. Фармацевтична опіка : практичний посібник / І. Зупанець, В. Черних, С. Попов та ін. ; за ред І. Зупанця, В. Черниха. — Київ : Фармацевт Практик, 2016. — 208 с.

6. https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/01/2022_7_pf.pdf

7. Tenny S, Varacallo M. Evidence Based Medicine. [Updated 2022 Oct 24]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK470182/

8. https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2565/dokazova-medicina

9. https://umckalor.com.ua/

10. Moyo, M.; Van Staden, J. Medicinal properties and conservation of Pelargonium sidoides DC. J. Ethnopharmacol. 2014, 152, 243–255.

11. A historical, scienti c and commercial perspective on the medicinal use of Pelargonium sidoides (Geraniaceae). J Ethnopharmacol. 2008 Oct 28;119(3):420-33. doi: 10.1016/j.jep.2008.07.037. Epub 2008 Aug 3. Brendler T1, van Wyk BE.

12. Schoetz K, Erdelmeier C, Germer S, Hauer H. A detailed view on the constituents of EPs 7630. Planta Med. 2008 May;74(6):667-74. doi: 10.1055/ s-2008-1074515. Epub 2008 Apr 30. PMID: 18449848.

13. Brendler T, Stander MA, van Wyk BE. Stevens’ Cure (Umckaloabo)-the vindication of a patent medicine. Front Pharmacol. 2024 Jan 3;14:1294997. doi: 10.3389/fphar.2023.1294997. PMID: 38235116; PMCID: PMC10791834.

14. Witte K, Koch E, Volk HD, Wolk K, Sabat R. e herbal extract EPs® 7630 increases the antimicrobial airway defense through monocyte-dependent induction of IL-22 in T cells. J Mol Med (Berl). 2020 Oct;98(10):1493-1503. doi: 10.1007/s00109-020-01970-3. Epub 2020 Sep 19. PMID: 32948884; PMCID: PMC7524690.

15. Schapowal A, Dobos G, Cramer H, Ong KC, Adler M, Zimmermann A,

Brandes-Schramm J, Lehmacher W. Treatment of signs and symptoms of the common cold using EPs 7630 - results of a meta-analysis. Heliyon. 2019 Nov 26;5(11):e02904. doi: 10.1016/j.heliyon.2019.e02904. PMID: 31844762; PMCID: PMC6888731.

16. Fang L, Zhou L, Kulić Ž, Lehner MD, Tamm M, Roth M. EPs® 7630 Stimulates Tissue Repair Mechanisms and Modi es Tight Junction Protein Expression in Human Airway Epithelial Cells. Int J Mol Sci. 2023 Jul 7;24(13):11230. doi: 10.3390/ijms241311230. PMID: 37446408; PMCID: PMC10342584.

17. Kardos P, Lehmacher W, Zimmermann A, Brandes-Schramm J, Funk P, Matthys H, Kamin W. E ects of Pelargonium sidoides extract EPs 7630 on acute cough and quality of life - a meta-analysis of randomized, placebocontrolled trials. Multidiscip Respir Med. 2022 Aug 3;17:868. doi: 10.4081/ mrm.2022.868. PMID: 36051888; PMCID: PMC9425964.

18. Рapies J, Emanuel J, Heinemann N, Kulić Ž, Schroeder S, Tenner B, Lehner MD, Seifert G, Müller MA. Antiviral and Immunomodulatory E ects of Pelargonium sidoides DC. Root Extract EPs® 7630 in SARS-CoV-2-Infected Human Lung Cells. Front Pharmacol. 2021 Oct 25;12:757666. doi: 10.3389/ fphar.2021.757666. Erratum in: Front Pharmacol. 2021 Dec 17;12:814452. PMID: 34759825; PMCID: PMC8573200.

19. Perić A, Gaćeša D, Barać A, Sotirović J, Perić AV. Herbal Drug EPs 7630 versus Amoxicillin in Patients with Uncomplicated Acute Bacterial Rhinosinusitis: A Randomized, Open-Label Study. Ann Otol Rhinol Laryngol. 2020 Oct;129(10):969-976. doi: 10.1177/0003489420918266. Epub 2020 May 26. PMID: 32456442.

20. Perić A, Vezmar Kovačević S, Barać A, Gaćeša D, Perić AV, Vojvodić D. E ects of Pelargonium sidoides extract on chemokine levels in nasal secretions of patients with non-purulent acute rhinosinusitis. J Drug Assess. 2020 Nov 4;9(1):145-150. doi: 10.1080/21556660.2020.1838176. PMID: 33209511; PMCID: PMC7646548.

21. Kamin W, Behre U, Helm K, Reling B, Funk P, Malek FA. Safety of Pelargonium extract EPs 7630 in young children with acute bronchitis. Front Pediatr. 2023 Feb 14;11:1107984. doi: 10.3389/fped.2023.1107984. PMID: 36865690; PMCID: PMC9971625.

НЕФРОДОЛ

комплексний засіб для лікування

запальних захворювань

сечовивідних шляхів

AЄрьоменко Римма Фуатівна,

доктор біологічних наук, професор, завідувачка

кафедри клінічної лабораторної діагностики

Національного фармацевтичного університету

Існують захворювання, що не мають

«сезону». Зокрема, і влітку можна легко

зустрітись з неприємними симптомами, які

пов’язані з інфекціями сечовивідних шляхів,

зокрема, запаленням сечового міхура

або циститом. Безумовно, лікування такої

делікатної проблеми не терпить зволікань і

потребує ефективного, комплексного підходу

до терапії. Сьогодні завдяки накопиченим

знанням про лікарські рослини, поєднаним із

розвитком сучасних технологій, для пацієнтів

доступні якісні та ефективні лікарські

засоби рослинного походження з потужною

доказовою базою.

Цікаві факти про епідеміологію

захворювань сечовивідних шляхів z Інфекції сечовивідних шляхів як причина звернення пацієнтів до лікувальних установ посідають друге місце після інфекцій респіраторного тракту. z Відомо, що запалення сечового міхура зустрічається переважно в жінок.

z Протягом життя 20–25%

Цистит виникає у схильних до нього осіб під

впливом провокуючих чинників [2, 3]:

 недотримання особистої гігієни;

 неадекватне лікування інфекційного захворю-

вання сечостатевого тракту;

 переохолодження (відбувається активація умовно патогенної мікрофлори на фоні зниженої опірності

захисних сил організму, через дію холоду);

 наявність хронічного захворювання іншої лока-

лізації, що дає періодичні рецидиви із

системним впливом на імунну систему;

 різноманітні метаболічні хвороби із

порушення обмінних процесів;

 хронічне фізичне та психоемоційне

перенавантаження, що призводить до виснаження та зриву адаптації з подальшим зниженням імунітету.

Важливим чинником виникнення

циститу є наявність патогенних мікроорганізмів та дистрофічних процесів у стінці сечового міхура.

більшості випадків цистит викликаний грамнегативними бактеріями (з яких близько 75-90 % становить Escherichia coli).

Другий за частотою збудник (11 %) — Staphylococcus saprophyticus. Причиною решти випадків в основному є Enterococcus faecalis, Klebsiella spp., Proteus spp. В

етіології циститу певну роль відіграють урогенітальні інфекції, викликані Chlamydia trachomatis, Ureaplasma urealiticum, Trichomonas vaginalis [3].

Необхідними умовами для фіксації збудника до слизової оболонки сечового міхура є порушення

уродинаміки нижніх сечовивідних шляхів і підвищення внутрішньоміхурового тиску, що викликає венозний застій, ішемію, пошкодження стінок та їх

дистрофічні зміни. Синдром внутрішньоміхурової гіпертензії виникає як при гіпотонії, так і при гіпер-

тонії детрузора. Також ішемію слизової оболонки сечового міхура спричиняє переохолодження [3]. Інфекція проникає в сечовий міхур висхідним (через сечівник), низхідним (з нирок), гематогенним або лімфогенним шляхами. Висхідний

нення інфекції до сечового міхура в жінок є домінуючим. Дефіцит естрогенів — встановлена та доведена численними дослідженнями причина розвитку урогенітальних розладів у жінок в період менопаузи. Виділяють наступні класифікації циститу [3]: 1. За патогенним принципом: первинний; вторинний — ускладнення раніше існуючих захворювань або аномалій сечового міхура і статевих органів. 2. За етіологією: інфекційний (неспецифічний, специфічний); медикаментозний (за рахунок подразнюючої дії на стінку сечового міхура деяких лікарських засобів), променевий (променеве лікування тазової ділянки, яке викликає запальні зміни в тканинах сечового міхура), цистит викликаний дією стороннього тіла (тривале

хімічний (хімічне подразнення або алергічне запалення); цистит, викликаний іншими факторами (ускладнення цукрового діабету, сечокам’яної хвороби, гіпертрофії простати або травми спинного мозку).

3. За перебігом: гострий та хронічний, окремо вирізняють рецидивуючу інфекцію нижніх сечовивідних шляхів. Гострий цистит має яскраво виражену симптоматику, пацієнт чітко може пов’язати початок захворювання із дією етіологічного фактору, тривалість гострого циститу до двох тижнів, за умови відсутності ускладнень. Хронічний цистит дуже часто виникає на фоні неадекватного лікування гострого циститу, має невиражену симптоматику і часто рецидивуючий перебіг.

4. Залежно від розповсюдженості запального процесу: дифузний (генералізований); вогнищевий; шийковий (тригоніт) — якщо у процес залучена тільки шийка сечового міхура.

5. Залежно від характеру і глибини патоморфологічних змін: катаральний, фолікулярний, геморагічний, виразковий, некротичний гострий цистит; інкрустуючий, поліпозний, кістозний, виразковий, інтерстиціальний хронічний цистит.

агентів, а також від

стану організму. Гострий цистит супроводжується: дискомфортом, пекучим болем під час сечовипускання

дизуричними розладами — частішають потяги до сечовипускання, проте об’єм сечі зменшується, можливе нетримання сечі

Також відмічаються неприємні відчуття внизу живота над лобком, підвищення температури, біль у надлобковій ділянці живота. Гостра форма циститу триває 2-3 дні, після чого, як правило, усі видимі симптоми захворювання можуть зникати.

Якщо цистит триває протягом тижня, а лікування не проводиться,

значно підвищується імовірність

переходу гострої форми у хронічну, яка характеризується періодичними

рецидивами та ускладненнями.

частішають нічні сечовипускання (ніктурія)

іноді в сечі з’являється кров (гематурія)

Підхід до лікування циститу постійно

удосконалюється. Рекомендації Європейської асоціації урологів пропонують відмовитись від рутинного

призначення антибіотиків, поступово зменшують різноманітність ї х вибору й терміни застосування. Дана тактика обумовлена тим, що нерідко спостерігається спонтанне зникнення симптомів (не еквівалентне елімінації збудника) і той факт, що часте

 спазмолітичний

 протизапальний;  антиадгезивний — перешкоджати адгезії Escherichia coli до слизової

сечового міхура;  антибактеріальний;  сечогінний;

 нефропротекторний — відновлювати та захищати функцію сечовидільної системи.

Окрім комплексної патогенетичної дії застосування фітозасобів є більш безпечним, оскільки активні речовини рослин мають більшу спорідненість до

(Herba Centaurii) 18 мг (Radix Levistici) 18 мг (Folia Rosmarini) 18 мг

(Herba Centaurii)

Використовується в медицині вже не перше тисячоліття. Згадки про застосування цієї трави як протизапального засобу відзначаються ще в античній літературі. Трава золототисячника включає наступні активні компоненти: фенолкарбонові та коричні кислоти флавоноїди, ксантони, алкалоїд генціанін. Нещодавно встановлено наявність у траві золототисячника кверцетину та його похідних, якому притаманний високий антиоксидантний потенціал.

Екстракт трави золототисячника виявляє антиоксидантні

та гістопротекторні властивості, що доведено in vitro та in vivo. Під впливом екстракту золототисячника відмічається зниження маркерів запалення у його вогнищі, підвищення компонентів антиоксидантної системи. В експериментах in vitro доведена протимікробна активність глікозидів трави золототисячника щодо Escherichia coli, Salmonella enteritidis, Staphylococcus aureus, Bacillus cereus, Bacillus subtilis, Citrobacter freundii, Proteus mirabilis, Serratia marcescens, Staphylococcus epidermidis. Крім того, екстракту трави золототи-

сячника притаманні сечогінні властивості, при цьому збіль-

розмарину (Folia Rosmarini)

Традиційно застосовується в фітотерапії в багатьох країнах світу та внесено до монографії Всесвітньої організації охорони здоров’я з обраних лікарських рослин [6]. Листя розмарину містять розмаринову, карнозну, урсолову кислоти, карнозол, розманол, олеанолову кислоту, генкванін, апігенін и лютеолін. Активним речовинам притаманні протизапальні, антибактеріальні, протигрибкові, протинабрякові, антипроліферативні, спазмолітичні та нефропротекторні властивості, що підтверджено численними дослідженнями [6, 7, 8].

Зокрема, доведено, що компоненти листя розмарину (флавоноїди генкванін та лютеолін); знижують синтез фактору некрозу пухлини-α та пригнічують активність циклооксигенази-2 у макрофагах, які є основними

Крім того, деякі компоненти, що

входять до складу листя розмарину, виявляють протимікробну дію, що підтверджено експериментально для таких бактерій, як Staphylococcus aureus, Streptococcus mutans, Leuconostoc mesenteroides, Listeria monocytogenes, Bacillus cereus, Shigella exneri and S. sonnei, Aeromonassobria та Candidaspp [8]. Екстракту листя розмарину

властива також фунгістатична активність, продемонстрована in vitro відносно Penicillium roquefortii та Botrytis cinerea [8]. Листя розмарину широко засто-

Широко застосовують у лікуванні урологічних захворювань

завдяки вираженому сечогінному

ефекту. Його активними компонентами є фталіди та ефірні масла. Екстракт кореня любистку

проявляє виражену протимікробну активність, в тому числі щодо грамнегативних бактерій (підтверджено in vitro для Bacillus subtilis, Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epider midis, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella pneumoniae), грибів (підтверджено in vitro для Candida albicans, Aspergillus niger, Saccharomyces cerevisiae) мікобактерій (підтвер-

джено in vitro для Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium tuberculosis H (37) Rv, Mycobacterium smegmatis, Mycobacterium bovis BCG [9].

Крім того, деякі активні компоненти кореня любистку інгібують процес виведення лікарських засобів (антибіотиків) із клітини грамнегативних бактерій і цим знижують лікарську стійкість патогенних мікроорганізмів, підвищують чутливість до антибіотиків, що продемонстровано in vitro на прикладі представників роду Enterobacteriaceae та Pseudomonas aeruginosa [9]. Фталіди допомагають подо-

Тривалість лікування визначає лікар індивідуально. НЕФРОДОЛ® можна призначати на тривалий термін.

День науки — свято людей, націлених на

відкриття нового. Цей день наголошує на

важливості й актуальності науки в нашому

щоденному житті та спрямований на те, щоб ми усі були поінформовані про досягнення й

інновації в галузі науки. Адже наука — це завжди шлях до майбутнього.

Перші кроки у науці для багатьох розпочинаються ще у студентські роки. Це важливий чинник у формуванні висококваліфікованих кадрів, особливо у галузі фармації та медицини. Залучення студентів до наукової активності має і беззаперечну мотиваційну складову та сприяє професійній орієнтації майбутніх асистентів фармацевта та медичних лаборантів. У Житомирському базовому фармацевтичному фаховому коледжі Житомирської обласної ради студентська наукова робота є органічним складником освітнього процесу та позааудиторної активності: студенти долучаються до роботи предметних гуртків (хімічних, фармацевтичних, медико-біологічних, гуманітарних дисциплін)

та можуть стати членами Студентського наукового товариства (СНТ). СНТ популяризує серед здобувачів освіти досягнення сучасної науки, зокрема, медицини та фармації;

функціонування фармацевтичного ринку України тощо. Важливо не тільки підготувати наукову роботу у вигляді тез конференції чи статті, а

вої комунікації

дискусії

базовому фармацевтичному фаховому коледжі декілька років поспіль проводяться дві студентські наукові конференції «Актуальні питання медико-біологічних і фармацевтичних наук» та «Хімія і технології: теоретичні та практичні аспекти». Щорічно до участі у конференціях долучаються студенти та викладачі закладів вищої та фахової передвищої освіти з різних регіонів України. За результатами роботи конференцій видаються

ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕРАПІЇ

коморбідної

патології

у хворих на АЛЕРГОДЕРМАТОЗИ

Мангушева Вікторія Юріївна, кандидат медичних наук, лікар-дерматовенеролог вищої категорії, м. Харків

АД часто асоціюється з іншими алергічними захворюваннями, хронічною патологією шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та порушеннями нормального функціонування гепатобіліарної системи. Ці супутні захворювання можуть виникнути в результаті хронічного запалення шкіри або бути певним імунологічним фоном, якій веде до імунних відхилень. Імунологічні

розлади можуть сприяти зниженню резистентності шкіри до факторів зовнішнього середовища [2]. При вивченні індивідуального та сімейного анам-

незу у пролікованих пацієнтів, хворих на АД, котрі зверталися за амбулаторною допомогою, вияв-

лено певні особливості — прояви алергії в сім’ї виявлено у 88 %; також у 44 % обстежених виявлено патологію органів травлення, зокрема, гастропатії, дискінезію жовчновивідних шляхів та панкреопатії. Доказаним є факт,

засобів [1].

дають нормальний мікробіоценоз, або мікробіоту організму [3]. Якісний та кількісний склад мікробіоти в нормі є відносно постійним та складається на 90 % з облигатної мікрофлори, 9,5 % — є факультативними та 0,5 % — транзиторними мікроорганізмами. Із загальної кількості мікрофлори в організмі людини на шкірі знаходиться до 18-29 %, до 40 % — у шлунково-кишковому тракті, до 35 % — у ротовій порожнині та ротоглотці та до 10 % — в урогенітальному тракті та зовнішніх статевих шляхах.

Мікрофлору представляють чотири основних групи мікроорганізмів — Firmicutes, Actinobacteria, Bacteroidetes та Proteobacteria

Видовий склад коменсальної флори шкіри неоднорідний на її окремих ділянках та залежить від багатьох факторів. Вони утворюють специфічні

антропогенно навантажених міст збільшувалося загальне мікробне обсіменіння переважно за рахунок коагулозопозитивного стафілокока, зі зменшенням біфідобактерій та лактобактерій в калі, а також зі збільшенням патогенного стафілококу та гемофілів у ротоглотці [5].

При алергодерматозах спостерігаються зміни мікробіоценозу не тільки шкіри, але й ШКТ. В екосистемі кишечника людини домінують Bacteroidetes і Firmicutes, частка яких сягає 90 % всіх мікробів, 10 % мікробіоти представлено Actinobacteria, Proteobacteria, Verrucomicrobia і Fusobacteria [6]. Сапрофітна флора забезпечує колоніальну резистентність біотопу кишечника, зокрема, біфідобактерії та лактобактерії виділяють молочну, оцтову кислоти, інші речовини, які пригнічують надмірне розмноження умовно-патогенної мікрофлори та перешкоджають розвитку в слизовій

патогенних мікробів. Крім цього, компоненти їх

та

сенсибілізації

системний

у всіх пацієнтів, хворих на екзему, згідно великої

товстої кишки зі зниженням облігатної флори (біфідобактерій, лактобактерій, непатогенних ішеріхій)

характерна послідовна зміна клініко-морфологічних форм, яка відображає ступінь вираженості запалення, нерідко посилюється при порушеннях біоценозу

нанні вторинної інфекції. Тому вивчення

особливостей, інфекційних ускладнень дерматозів, передумов їх виникнення та можливостей запобігання обумовлює необхідність пошуку оптимальних методів лікування алергічних дерматозів, що супроводжуються порушеннями біоценозу шкіри та шлунково-кишкового тракту.

Системна терапія алергодерматозів передбачає застосування антигістамінних препаратів, мембраностабілізуючих

активної детоксикації найбільш розповсюдженим в дерматологічній практиці є ентеросорбція, яка заснована на

препаратів, що володіють

У більшості пацієнтів, хворих на алергодерматози, в патологічний процес залучається не тільки порушення роботи шлунково-кишкового тракту, але й нормального функціонування інших органів травлення — підшлункової залози, печінки та жовчного міхура. Це зумовлено структурно функціональними особливостями і спільністю нейрогуморальної та ендокринної регуляції органів травлення. Доведений тісний взаємозв’язок

вимогами до препаратів, що застосовуються для ентеросорбції, є селективна сорбційна активність, мінімальна сорбція корисних речовин, інертність у просвіті кишечника, препарат не повинен травмувати слизову оболонку

гепатопротекторних препаратів в комплексній терапії хворих на алергодерматози є ефективність та безпека. Додатковою перевагою при порушеннях нормального функціонування жовчного міхура та жовчновивідних шляхів є холеретичні та холекінетичні властивості. Одним з ефективних сорбентів в комплексному лікуванні алергодерматозів є препарат БІОНОРМ. Отримані гарні результати при застосуванні даного препарату, котрий є додатковим

Основними вимогами до вибору

показників жовчі та крові, виявляють сечогінний ефект, знижують рівень азотовмісних речовин (сечовина, креатинін), а також сприяють зменшенню вмісту рівня холестерину у крові. Дисфункція жовчного міхура по гіпотонічно-гіпокінетичному типу, хронічний холецистит, хронічні гепатити, хронічні інтоксикації є абсолютними показаннями для призначення препарату АРТІХОЛ [14]. Комплексне використання препаратів БІОНОРМ та

Список використаних джерел

1. Weldon D. Quality of life in patients with urticaria and angioedema: assessing burden of disease. Allergy Asthma Proc. 2014 ; 35(1): 4–9.

2. Werfel T., Allam J.P., Biedermann T. et al. Cellular and molecular immunologic mechanisms in patients with atopic dermatitis. J. Allergy Clin. Immunol. 2016; 138(2): 336-349. doi: 10.1016/j.jaci.2016.06.010 PMID:27497276

3. Джораєва С.К., Гончаренко В.В., Щоголєва О.В., та ін. Склад та функції мікробіоценозів різних біотопів макроорганізму та клінічна значимість їх порушень. Дерматологія та венерологія. 2015; 2(68): 5-19.

4. Baviera G., Leoni M.C., Capra L., et al. Microbiota in healthy skin and in atopic eczema. BioMed Research International. 2014; 2014. — Article ID 436921, 6 p. http://dx.doi.org/10.1155/2014/436921

5. Резніченко Н.Ю. Нормалізація

індустріальних центрів. Гастроентерологія. 2014; 1 (51): 27-30.

6. Guarner F., Sanders M.E., Eliakim R., Fedorak R., Gangl A., Garisch J., et al. Probiotics and prebiotics. World Gastroenterology Organisation Global Guidelines. February 2017. Abailable on: http://www.worldgastroenterology. org/ UserFiles/ le/ guidelines/probiotics-and-prebiotics-russian-2017.pdf

7. Джорджиева

2015; 2 (57):37-42.

9. Дашко М.О., Денисенко О.І. Показники системного

4 (56): 20–27

10. Simon D., Bieber T. Systemic therapy for atopic dermatitis. Allergy. 2014; 69: 46–55

11.

12.

13.

Лідер ринку лікарських засобів в

В рамках ребредингу FARMAK змінив фірмові кольори логотипу, використовуватиме власну назву компанії виключно латиницею та переглянув свій слоган.

Основним кольором логотипу став сірий, який символізує високу технологічність компанії. При цьому під час ребрендингу зберегли і традиційний для FARMAK блакитний — колір чистоти та стерильності фармацевтичного виробництва.

Змін зазнало і коло, яке було невід’ємною частиною логотипу: на заміну йому прийшли дужки. Вони одночасно символізують відкритість Farmak до інновацій, прозорість у діяльності для партнерів та споживачів, а також — захист пацієнтів від хвороб завдяки лікарським засобам компанії.

Виробник представив і новий слоган: «Якісні ліки

для всього світу», що підкреслює важливість розвитку

експортного потенціалу компанії. На сьогодні — це 60 країн світу, включаючи 15 держав-членів ЄС, країни Центральної та Південної Америки, Близького Сходу, Азії, Африки та Австралію. А також представництва

Farmak у 9 країнах — Узбекистані, Казахстані, Киргизстані, ОАЕ, Швейцарії, В’єтнамі, Польщі, Словаччині та Чехії. Наприкінці 2024 року компанія планує

завершити будівництво власного виробництва в Барселоні, Іспанія.

Зазначимо, що процес ребрендингу FARMAK здійснюватиметься поступово, адже до продуктового портфелю компанії входить понад 450 найменувань лікарських засобів, тож редизайн упаковок займе певний час.

«Новий образ FARMAK — це не лише візуальні зміни. Це підтвердження нашої місії — виготовляти для України

кожного пацієнта і доводити, що українська якість і

c.49 Ринітал

c.59

c.66

алергічного риніту!

університет

Алергічний риніт —

захворювання, що розвивається під

дією алергенів та характеризується

запаленням слизової оболонки

порожнини носа і проявляється

щоденними симптомами:

закладеністю носа, виділенням

із носа (ринореєю), чханням, свербежем у порожнині носа та глотці.

Алергічний риніт є одним із найпоширеніших алергічних захворювань та є суттєво медико-соціальною

но епідеміологічних досліджень,

що не враховують величезну кількість осіб, які не

він поєднується з алергічним кон’юнктивітом, особливо це характерно для пацієнтів

Серед дерев найбільш значущим алергеном є пилок берези. У весняний період цвітуть такі дерева: ліщина, вільха, береза, каштан, дуб, бук, верба, тополя, сосна, ялина, кедр, ясень, бузок, жасмин, яблуня, груша, персик, вишня, абрикос, черешня, слива. АР також викликають трави (саме вони виступають причиною червоних очей і закладеного носа): алтей, гібіскус, мальва, шток-троянда, лаватера, лілія, тюльпан, конвалія, пролісок, цибуля, часник, спаржа, алое, рябчик, кропива, подорожник, морква, кріп, селера, аніс, картопля, баклажан, томати, белена, запашний тютюн, перець.

Відзначаються три піки підйому вмісту пилку в повітрі: це друга половина квітня — травень (цвіт дерев); червень–липень (цвітіння лучних трав) та серпень–вересень (цвітіння бур’янів, полину, амброзії).

Поряд із переліченими вище групами алергенів на розвиток АР можуть впливати домішки, що забруднюють атмосферу: СО, оксиди азоту, органічні речовини (летючі вуглеводні, бензол) тощо.

Молекули алергенів дуже швидко осідають на слизову оболонку носа, всмоктуються та спричиняють алергічну реакцію, внаслідок чого виникають відповідні клінічні прояви. Провідна роль в розвитку алергічного риніту належить гістаміну, який підвищує проникність судинної стінки та вазодилатацію, викликаючи набряк, ринорею,

свербінням піднебіння та глотки); свербіж носу може проявлятися характерним симптомом — «алергічним салютом» (постійний свербіж кінчика носа можна усунути за

допомогою долоні рухом знизу вгору);

 закладеність носа, характерне дихання ротом, сопіння, хропіння, зміна голосу;

 зниження нюху.

Додаткові симптоми: подразнення, набряклість, гіперемія

шкіри над верхньою губою та біля крил носа; носові кровотечі внаслідок форсованого сморкання; біль у горлі, покашлювання (прояви супутнього алергічного фарингіту, ларингіту); біль у вухах, особливо при ковтанні; порушення слуху. Також можуть спостерігатися загальні неспецифічні симптоми: слабкість, нездужання, дратівливість; головний біль, підвищена втомлюваність, порушення концентрації уваги; порушення сну, пригнічений настрій, а в деяких випадках — підвищення температури.

Сучасна стратегія консервативного лікування алергічного риніту включає:

1. Усунення контакту з алергеном.

2. Медикаментозна терапія.

3. Алерген-специфічна імунотерапія.

Тактика фармакотерапії та профілактики залежить

ня тяжкості захворювання та включає:

 антигістамінні препарати;

 кортикостероїди;

 стабілізатори мембран опасистих клітин (кромони);

 судинозвужувальні препарати;

 антихолінергічні засоби.

Враховуючи, що алергічне запалення є хронічним, терапевтичні зусилля мають бути сконцентровані на правильному

виборі базисної терапії.

Вважається, що 70 % хворих на алергічний риніт воліють самостійно обирати безрецептурний лікарський

Є досить переконливі дані, що Наполеон мав «сінну лихоманку». З історії відомо, що напад «атакував» його за Ватерлоо, в внаслідок чого битва була програна.

У 1819 році про «сінну лихоманку» вперше повідомив англійський лікар Джон Босток, який виступив з доповіддю

про «періодичне ураження очей і грудей».

Лікар перерахував клінічні симптоми свого власного захво-

рювання: нестримний нежить, безперервне чхання, сльозотеча, головний біль, що повторюються щоліта з

восьмирічного віку після перебування в полі поруч зі скошеною травою. Лікар думав, що недуга якось пов’язана з сіном, сінокосом і дав загадковій хворобі назву

алергічного риніту, керуючись своїми власними знаннями

терапії тяжкого та середнього ступеня тяжкості алергічного риніту. Крім цього, прийом антигістамінних засобів 1-го покоління супроводжується наступними побічними ефектами — сонливістю, млявістю, сухістю слизових оболонок, порушеннями з боку шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи. Антигістамінні засоби 2-го покоління, в свою чергу, впливають на серцеву провідність, а також можуть викликати індивідуальну непереносимість. В

пов’язана з пилком трав, які цвітуть на початку літа. Відважний

лікар став збирати квіти і трави, приносити їх додому і проводив дослідження на самому собі — втирав пилок в очі та шкіру (ставши першопрохідником сучасних алерготестів), вдихав її, фік-

препаратів є РИНІТАЛ® (компанії ALPEN PHARMA AG, Швейцарія) — комбінований гомеопатичний лікарський засіб, який понад чверть століття успішно застосовується в Україні, має доведену клінічну ефективність та високий профіль безпеки [2].

До складу РИНІТАЛУ® входять три компоненти, які синергічно доповнюють один одного в лікуванні та профілактиці сезонного та цілорічного алергічного риніту:  Lu a operculata D4 — 25 мг;  Galphimia glauca D3 — 25 мг;  Cardiospermum halicacabum D3 — 25 мг.

Дані компоненти містять десятки біологічно активних сполук, серед яких найбільш ефективними є тетрагалоїлквінова кислота, тритерпенові глікозиди, флавоноїди, фітостероли, які обумовлюють виражений

Cardiospermum halicacabum містить природні

фітостероли, які проявляють модулюючий вплив на активність ферменту фосфоліпази А2, а отже, на весь каскад арахідонової кислоти до синтезу простагландинів та лейкотрієнів. Даний механізм забезпечує швидкий ефект при алергічних та запальних станах, що супроводжуються свербіжем. Cardiospermum halicacabum зменшує гіперемію слизових оболонок носу та очей та призводить, тим самим, до послаблення алергічного запалення [4, 5].

слизової

носа, глотки,

її застосування зменшується виділення носового секрету, «стихають» напади чхання та свербіж. Відзначено позитивний ефект більш ніж у 80 % хворих на бронхіальну астму при лікуванні екстракту із Lu a operculata [6].

період цвітіння рослин, які, ймовірно, викликають

лікування. При загостренні полінозу РИНІТАЛ® рекомендується приймати до поліпшення стану (у перші 1–3 дні) дітям у віці від 2 до 12 років по 1 таблетці кожні 2 години (до 8 разів на день), дітям у віці старше 12 років і дорослим — по 1 таблетці щогодини (до 12 таблеток в день). Після

1. Siddiqui ZA, Walker A, Pirwani MM, Tahiri M, Syed I. Allergic rhinitis: diagnosis and management. Br J Hosp Med (Lond). 2022 Feb 2;83(2):1-9.

2. https://rhinital.com.ua/#allergy

3. Wiesenaue M., Häussler S., Gaus W. (1983). Pollinosis- erapie mit Galphimia glauca [Pollinosis therapy with Galphimia glauca]. Fortschritte der Medizin. 1983. 101(17), 811–814.

4. Klaschka F. Ekzembehandlung mit Cardiospermum. Klinische Erfahrungen mit einer kortikoidfreien Salbe [Eczema treatment with Cardiospermum. Clinical experience with a corticoid-free ointment]. Z mod er. 1978(6); 7: 42–45

5. Koch R. Die externe Anwendung von Phytosterolen bei durch erhöhte Leukotrien Spiegel verursachte [ e external application of phytosterols caused by elevated leukotriene levels]. Hautnah. 1987. 6: 66-70.

6. Patel R.P. Lu a operculata in asthma. J Am Inst Homeopath.1973. 66(4): 219-222.

ПСИХІЧНЕ

ЗДОРОВ’Я та

соціальнімережі

Карина Толмачова, phD, доцент кафедри фармакології та фармакотерапії Національного фармацевтичного університету

Люди за своєю природою є

соціальними істотами, залежними

від взаємодії з іншими, щоб

відчувати себе повноцінними та

щасливими. Соціальні зв’язки

грають критичну роль у підтримці

психічного здоров’я, сприяючи

зниженню рівня стресу та тривоги.

Однак відсутність цих зв’язків

може мати серйозні наслідки

для емоційного благополуччя

та загального самопочуття. За

останні 10 років швидка поява

сайтів соціальних мереж, таких, як Facebook, Twitter, Instagram

тощо призвела до значних змін у

спілкуванні людей.

Щодо популярних платформ, на початку 2024 року

Facebook мав 13,85 мільйона користувачів, що становило приблизно 37 % від загальної чисельності

населення, Messenger використовували 8,6

мільйона користувачів. Інстаграмом стувалися 12,4 мільйона осіб, а YouTube 24,3 мільйона, що становить 64,9 % від

загальної чисельності населення України.

На сьогодні у світі кількість інтернет-користувачів складає понад 5,35 мільярдів осіб, що

щодо ментального здоров’я. З іншого боку, соціальні теорії вказують на те, як використання соціальних медіа може впливати на спосіб, яким люди бачать, підтримують і взаємодіють зі своєю соціальною мережею. Результати численних досліджень свідчать про те, що час, проведений у соціальних мережах, активність та залежність від них можуть стати факторами ризику для розвитку





LIFE HACK

оновлень, чи кількості публікацій, які вказують на те, що користування ними стає нездоровим. Скоріше, це пов’язано з тим, як час, проведений у соціальних мережах, впливає на настрій та інші аспекти життя, а також з мотивацією користуватися ними. Наприклад, користування соціальними мережами може бути проблематичним, якщо воно змушує нехтувати стосунками віч-на-віч, відволікає від роботи чи навчання або змушує відчувати заздрість, злість або депресію. Подібним чином, якщо мотивовано використовувати соціальні медіа лише тому, що нудно чи самотньо, або хочеться опублікувати щось, щоб викликати заздрість чи засмучення інших, можливо, настав час переглянути звички в соціальних мережах.

Індикатори того, що соціальні мережі можуть негативно впливати на психічне здоров’я, включають:

 Проведення більше часу в соціальних мережах, ніж з реальними друзями.

 Невигідне порівняння себе з іншими в соціальних мережах.

 Переживання кіберзалякування.

 Відволікання від навчання чи роботи.

 Не вистачає часу на саморефлексію.

 Участь у ризикованій поведінці з метою отримання лайків.

 Страждання від проблем зі сном.

Дослідження університету

Пенсільванії в 2018 році показало, що скорочення використання соціальних мереж до 30 хвилин

на день призвело до значного

зниження рівня тривоги, депресії, самотності, проблем зі сном і

FOMO. Але вам не потрібно різко скорочувати використання соціальних мереж, щоб покращити своє психічне здоров’я. У тому ж

дослідженні було зроблено висновок, що просто більш уважне використання соціальних мереж

може позитивно вплинути на настрій і концентрацію уваги. КРОК

звуковим сигналом і

телефону, який сповіщає про нові повідомлення. Вимкнення сповіщень може допомогти відновити контроль над своїм часом і зосередженістю. Лімітні перевірки. Якщо ви примусово перевіряєте свій телефон кожні кілька хвилин, відучитися можна шляхом

перевірки раз

хвилин.

раз на 30 хвилин, потім раз на годину. Є програми, які можуть автоматично

Наприклад, якщо ви заходите в соціальні медіа, щоб знайти конкретну інформацію, перевірити друга, який захворів, або поділитися новими фотографіями своїх дітей із родиною, ваш досвід, ймовірно, буде зовсім іншим, ніж якщо ви входите просто тому, що вам нудно, ви хочете побачити, скільки лайків ви отримали від попереднього допису. Коли наступного разу ви будете збиратися зайти в соціальні мережі, то зупиніться на мить та задайте собі питання: «Чому я це роблю?». Ваша мотивація може бути різноманітною: від бажання спілкуватися з друзями та отримати оновлення від них до потреби відпочити та розважитися. Важливою частиною цього процесу буде свідоме усвідомлення, чи відповідає мотивація вашим потребам та чи

відчуття ізоляції. Проте активна участь забезпечить вам більше взаємодії з іншими. Чи викликають у вас соціальні мережі почуття неадекватності чи розчарування у вашому житті? Ви можете протистояти симптомам FOMO, зосередившись на тому, що у вас є, а не на тому, чого вам не вистачає. Складіть список усіх позитивних аспектів

ші способи втілення своїх потреб. ПРЯМО ЗАРАЗ ПОДУМАЙТЕ НА ЦИМ: Ви використовуєте соціальні мережі як заміну реального життя? Чи є більш здорова заміна вашому використанню соціальних мереж? Так, звичайно є. Наприклад, якщо ви самотні, то запросіть друга на каву. Відчуваєте депресію? Прогуляйтеся

Нудно? Займіться новим хобі.

4.

5.

спортивних команд

відвідуйте фітнес-класи. Спільні заняття спортом сприяють побудові дружби.

6. Збережіть контакт із старими друзями. Подорожуйте або регулярно відвідуйте своїх друзів та родичів, щоб підтримувати та зберігати стосунки.

7. Будьте відкриті для нових знайомств. Не

соромтеся виходити за межі вашої зони комфорту та відкрити для себе нові можливості зустрічей з різними людьми.

можуть виникати через використання соціальних мереж.

Замість того, щоб порівнювати себе

шукати підтвердження своєї

му світі, важливо навчитися цінувати та відчувати вдячність за те, що вже маємо. Це може бути близькість з родиною та друзями, можливість розвиватися

професійно чи особисто, або просто насолоджуватися

моментом існування.

Відчуття вдячності може надати нам певну перспективу, допомагаючи зосередитися на позитивних

аспектах життя та зменшити вплив негативних емоцій, які викликають соціальні

дієвий

Ірина Кучма, кандидат медичних наук

Варикозне розширення вен — це патологічний стан, при якому вени втрачають свою нормальну функціональність, стають надмірно розширеними, звивистими та видимими під шкірою. Цей процес найчастіше виникає на нижніх кінцівках, призводячи до візуальних та функціональних порушень.

основі механізму

цивілізації» [1].

Причини та фактори, що призводять до розвитку ВРВ та є постійним предметом дискусій, включають в себе генетичну схильність, недостатність венозних клапанів, ослаблення стінок кровоносних судин і підвищений венозний тиск.

Фактори ризику включають: позитивний сімейний анамнез щодо венозних захворювань, жіночу стать, похилий вік, хронічне підвищення внутрішньочеревного тиску внаслідок ожиріння, вагітності, хронічного закрепу або пухлини, а також тривалого перебування

Визначення ранніх ознак важливе для своєчасного

особливо в області кісточок, що зазвичай помітніше наприкінці дня.

 Болі та судоми в ногах: хворобливі відчуття та спазми, особливо вночі, можуть вказувати на початкову стадію варикозу.

 Свербіж та зміна кольору шкіри: шкіра на ногах може свербіти і змінювати свій колір, стаючи більш темною або синюшною.

 Поява судинних «зірочок»: це дрібні розширені судини, помітні на поверхні шкіри.

Професії, які вважаються «предикторами» розвитку варикозної хвороби: хірург, водій, програміст, стюардеса, фармацевт, вантажник, продавець, перукар, вчитель, касир.

Серед

а саме — фармакотерапія у поєднанні з модифікацією

ризику. Хоча компресійна терапія

тів, оскільки

ним є пошук та застосування флебопротекторів з доведеною ендотеліопротективною активністю, яка полягає не тільки у прямому впливі на ендотелій, продукцію оксиду азоту та вазодилатацію судини, але й у покращенні антитромбогенної, адгезивної функції ендотелію, зниження проникності судинної стінки. З урахуванням важливої ролі вільнорадикальних процесів у розвитку дисфункції ендотелію існує необхідність у використанні препаратів, що володіють антиоксидантною дією та здатних покращувати функціональний стан ендотелію за рахунок впливу на продукти окиснювального стресу. Застосування лікарських препаратів,

1 таблетка НОРМОВЕНУ 1000 містить мікронізованої

флавоноїдної фракції діосміну та гесперидину у співвідношенні 9:1. НОРМОВЕН 1000

Діосмін є представником групи флавоноїдів та

має широкий спектр фармакологічної активності. Зокрема:  регулювання тонусу та проникності венозної стінки за рахунок покращення лімфатичного дренажу, зменшення проникності капілярів;

 протизапальна дія діосміну, яка характеризується

зниженням адгезії лейкоцитів до ендотелію і викиду в кров сигнальних молекул;

 виражена ендотелій-протекторна дія за рахунок підвищення оксигенації тканин венозної стінки; пригнічення вільнорадикального пошкодження клітинних структур та активності матриксних металопротеїназ;

 вплив на процеси гемокоагуляції — пригнічення локальної агрегації тромбоцитів та активації фібринолізу.

Особливості розподілу препарату в організмі та його тропність до тканин полягає в тому, що найвища

концентрація препарату після введення виявляється

у препаратах вен. Тому підвищення тонусу судинної стінки реалізується насамперед на цьому рівні, не

призводячи до таких системних ефектів, як збільшення загального периферичного опору судин та підвищення артеріального тиску. Насамперед, механізм даного ефекту пов’язаний зі здатністю діосміну інгібувати фермент, відповідальний за перетворення норадреналіну в норметадреналін. Вибіркове накопи-

Фармакологічний спектр активності компонентів лікарського засобу НОРМОВЕН 1000 чення норадреналіну не тільки призводить до збільшення венозного тонусу та покращення лімфатичного відтоку, але й зменшує проникність капілярів (історично перший виявлений ефект біофлавоноїдів — вітаміну P). Клінічно ці ефекти можуть призводити до зменшення набряків кінцівок [7]. Протизапальний ефект діосметину зумовлений його здатністю модулювати взаємодію лейкоцитів та моноцитів з ендотелієм. За рахунок зменшення здатності імунокомпетентних клітин до адгезії на стінці судини гальмуються тромбоцитозалежні та комплементзалежні механізми надходження в кровотік молекул системної запальної відповіді та гістаміну. У крові зменшується кількість молекул адгезії судинної стінки ICAM-1 (inter-cellular adhesion molecule, молекула клітинної адгезії) та VCAM-1 (vascular cell adhesion molecule, судинна молекула клітинної адгезії), що дозволяють форменим елементам крові фіксуватися на стінках судин. Усі перелічені механізми призводять як до локального зменшення проникності судин, так і переривають порочне коло запуску системної запальної відповіді, що виникає при варикозній хворобі [8]. Встановлено, що завдяки різним антиоксидантним ефектам діосмін знижує рівень малонового діальдегіду, підвищує вміст оксиду азоту і глутатіону, тісно пов’язаних з розвитком окиснювального стресу, і, таким чином, проявляє виражені антиоксидантні властивості.

Фармакодинамічна дія діосміну реалізується не лише на рівні судинної стінки. Системна відповідь на застосування

дослідженнях, в ході якого ліпосахаридами моделювали

результати при застосуванні гесперидину в ендокринології, неврології, психіатрії, онкології та лікуванні інфекцій вірусної

природи.

Діосмін і гесперидин (НОРМОВЕН 1000) — най-

більш популярні флавоноїди, що підтвердили як у численних дослідженнях in vitro, так й у клінічній

практиці широкий спектр лікувальних ефектів, найбільш значущими серед яких є антиоксидантний, протизапальний, венотонічний, антигіперглікемічний, протипухлинний, антибактеріальний, гепатопротективний, противірусний тощо.

геморой. Дана комбінація активних компонентів, незважаючи на теоретичну можливість активації системи цитохромів печінки, не має клінічно вираженої взаїмодії з іншими лікарськими препаратами.

НОРМОВЕН 1000 рекомендований для лікування:  хронічної венолімфатичної

1. Alsaigh, T., & Fukaya, E. (2021). Varicose Veins and Chronic Venous Disease. Cardiology clinics, 39(4), 567–581.

2. Yuan, S., Bruzelius, M., Damrauer, S. M., & Larsson, S. C. (2021). Cardiometabolic, Lifestyle, and Nutritional Factors in Relation to Varicose Veins: A Mendelian Randomization Study. Journal of the American Heart Association, 10(21), e022286.

3. Raetz, J., Wilson, M., & Collins, K. (2019). Varicose Veins: Diagnosis and Treatment. American family physician, 99(11), 682–688.

4. Youn, Y. J., & Lee, J. (2019). Chronic venous insu ciency and varicose veins of the lower extremities.  e Korean journal of internal medicine, 34(2), 269–283.

5. Gawas, M., Bains, A., Janghu, S., Kamat, P., & Chawla, P. (2022). A Comprehensive Review on Varicose Veins: Preventive Measures and Di erent Treatments. Journal of the American Nutrition Association, 41(5), 499–510.

6. Інструкція до застосування препарату НОРМОВЕН https://mozdocs. kiev.ua/likiview.php?id=17533

7. Gerges, S. H., Wahdan, S. A., Elsherbiny, D. A., & El-Demerdash, E. (2022). Pharmacology of Diosmin, a Citrus Flavone Glycoside: An Updated Review. European journal of drug metabolism and pharmacokinetics, 47(1), 1–18.

8. Shoab SS, Porter JB, Scurr JH, Coleridge-Smith PD. E ect of oral micronized puri ed avonoid fraction treatment on leukocyte adhesion molecule expression in patients with chronic venous disease: a pilot study. J Vasc Surg. 2000 Mar;31(3):456-461.

9. Imam F, et al. Diosmin downregulates the expression of T cell recep — tors, pro-in ammatory cytokines and NF-κB activation against LPS — induced acute lung injury in mice. Pharmacol Res. 2015 Dec;102:1-11.

10. Pyrzynska K. (2022). Hesperidin: A Review on Extraction Methods, Stability and Biological Activities. Nutrients, 14(12), 2387.

На замітку!

Клон — сукупність клітин та організмів, генетично рівнозначних родоначальній клітині. Розрізняють

два види клонування: терапевтичне — маніпуляції з соматичними (нестатевими)

клітинами, що призводять

до «омолодження», та

репродуктивне — отримане в результаті перенесення

генетичного матеріалу

соматичної клітини в зародок в

матку жінки, яка виношує його.

рону,

Корея та низка інших

те, щоб

во на клонування за самими державами. Однак через 11 місяців після підписання протоколу в Парижі

американська компанія «Advanced Cell Technology» створила перший гібридний клон людини!!! Ядро було взяте з клітин ноги людини і вмонтоване в яйцеклітину корови з попередньо видаленим ядром. Така

гібридна клітина після культивування перетворилася

на ембріон, який через 12 днів був знищений. В свою чергу, практично одночасно із закликами заборонити клонування людини професор Хван Ву Сук опублікував дві статті в журналі Science, в яких йшлося про успішне клонування людських ембріонів та отримання ембріональних стовбурових клітин.

Стверджувалося, що команда дослідників під керівництвом Хвана створила 11 ліній таких клітин із 185 яйцеклітин. Однак виявилося, що всі результати були сфабриковані. Згодом, у 2013 році, група вчених під керівництвом Шухрата Міталіпова з Університету охорони здоров’я повідомила про успішне клонування людських ембріонів і створення двох ліній людських ембріональних стовбурових клітин.

Також паралельно розвивалася технологія клонування CRISPR (Clustered Regularly Interspaced Short Palindromic Repeats) з можливим редагуванням ДНК зі створенням відредагованих ембріонів та «супернемовлят». А через три роки світ заговорив про Хе Цзянькуя та його «дітей» — Лулу та Нана з «відредагованим геномом». Проте, на думку

наслідки мутацій невідомі.

5 липня у 1996 році у місті Мітлодіан, Шотландія,

світі, ссавець, принаймні, якого було офіційно клоновано. Преса дізналася про потужний прорив у генетиці лише через сім місяців після народження овечки. Як виявилося, Доллі стала однією із численних спроб вчених клонувати живий організм. До славнозвісної Доллі були клоновані овечки Меган і Мораг тією ж групою вчених. Статті про них були опубліко-

вані у журналі Nature 1997 року, але вони майже одразу померли, тому про ці спроби було оголошено лише після вдалого клонування Доллі. Як зазначено у протоколі досліду, у процесі створення Доллі в 277 яйцеклітин було підселено ядра із нестатевих клітин, після чого було утворено 29 ембріонів, із

яких вижила лише Доллі. Своєю появою вона завдячує технології пересадки ядер соматичних клітин. Тобто

Доллі стала результатом пересадки ядра соматичної

клітини в цитоплазму яйцеклітини. Овечка Доллі була

генетичною копією овечки-донора клітини. Експеримент був поставлений Яном Вілмутом і

Кітом Кемпбеллом в Рослінському інституті в Шотландії. Автори експерименту з Доллі в 2001 році випустили книгу: « e second creation: Dolly and the age of biological control».

американської кантрі-співачки Доллі Партон за пропозицією одного із ветеринарів, який допомагав вченим при її народженні. Клонована овечка прожила всього шість років, хоча середній вік цього виду тварин — 10-12. Доллі померла 14 лютого 2003 року від прогресуючого захворювання легень, яке було спричинено ретровірусом. Такі захворювання частіше за все проявляються лише у старих овець. Проте у вчених так і не з’явилося доказів того, що причиною захворювання стало передчасне старіння. Також декілька років Доллі страждала на артрит через надмірну вагу тіла. Після висновку, що обидві хвороби вбивають тварину, було прийнято рішення усипити її. За своє життя Доллі встигла народити шість ягнят та стати улюбленицею багатьох

“Солодощами, печивом і цукерками не можна виростити з дітей здорових людей.”

Роберт Шуман (1810-1856) — німецький композитор

Враження периферичної нервової си-

стеми широко розповсюджене серед пацієнтів з соматичною патологією. Невро-

логічні розлади істотно обтяжують перебіг хвороби, що веде до зниження якості життя пацієнта. Поєднана соматична і неврологічна патологія диктує необхідність вибору оптимальної терапевтичної тактики

ефектів.

Полінейропатії — це гетерогенна

група захворювань, що мають різну

етіологію і патогенез, загальною ознакою яких є множинне дифузне ураження нервових волокон в складі

периферичних нервів [1].

Поширеність полінейропатій в популяції становить близько 2400 на

100 тис. населення і збільшується з віком до 8 тис. При цьому спостерігається різна частота виникнення різних типів [2]. Так, поширеність синдрому Гієна-Барре, за даними різних авторів, становить в середньому 1,5–

2 випадки на 100 тис. населення [3]. В цілому ж поширеність діабетичної полінейропатії складає

від 200 до 371 на 100 тис.

населення [4].

причини розвитку полінейропатії?

Враження периферичних нервів найчастіше виникає на

нейротоксичних препаратів (циклофосфамід, левоміцетин, метронідазол, пеніцилін, статини та ін.);

 аутоімунне враження периферичних нервів (синдром ГієнаБарре, хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія та ін.);

 хронічні соматичні захворювання (цукровий діабет, хронічна ниркова або печінкова недостатність, патологія щитовидної залози та ін.);

 інфекційні захворювання (Лайм-бореліоз, ВІЛ-інфекція, нейросифіліс);

 онкологічні захворювання;

 травматичне ураження периферичних нервів (травматичний неврит лицевого нерва, тунельний синдром та ін.); спадкові

Які симптоми турбують пацієнта з

полінейропатією?

Залежно від того, які нервові волокна більшою

мірою залучаються до патологічного процесу, виникають такі скарги [7]:  чутливі порушення: пацієнта турбують біль, оніміння, поколювання, печіння, «повзання мурашок» в кистях і/або стопах; нестійкість при ходьбі, що посилюється в темряві і при закриванні очей;  рухові порушення: розвивається слабкість в кистях і/або стопах; порушення дрібної моторики (складності при застібанні ґудзиків і блискавки, зав’язуванні шнурків і т.д.); утруднення при ходьбі («шльопання» стоп, труднощі при підйомі і спуску зі сходів і т.д.);

 вегетативні симптоми: коливання артеріального тиску, «перебої» в роботі серця, запори або діарея, сухість шкіри або підвищена пітливість та ін.

При полінейропатії може відбуватися як ізольоване ураження певного

типу нервових волокон, так і їх поєднання, що призводить до появи різноманітної клінічної картини.

Велике значення в розвитку супутнього больового синдрому має

дефіцит вітамінів групи В. З огляду на його основні механізми, біль можна розділити на дві категорії:

перебіг, що асоціюється з негативною дією на якість життя хворого та підвищенням інвалідності. НПБ найчастіше виникає при наступних станах:  моно- і полінейропатіях;  компресії нервових корінців;

 тригемінальної невралгії;

 дефіциті вітаміну В12;  пухлинах головного і спинного мозку;  черепно-мозкових травмах і травмах периферичних нервів.

Ноцицептивний біль, на відміну від нейропатичного, має

вісцеральних волокон. Так, ноцицептивний біль можна класифікувати на соматичний (виникає в опорно-руховому апараті та шкірі) або вісцеральний (чинить вплив

рекомендували себе при лікуванні захворювань як центральної, так і периферичної нервової системи в періоді

відновлення невритів, невралгій, полінейропатій, корінцевих синдромів, невропатії лицьового нерва тощо [12]. Серед численних фармакологічних

Вітамін В1, або тіамін, можна отримати з таки-

ми

продуктами, як цільнозернові, молочні та черво-

не м’ясо. Згідно з рекомендованим дієтичним посібни-

ком (RDA), його оптимальна доза становить 1,2 та 1,1

мг/добу для чоловіків і жінок відповідно.

Основні функції тіаміну [14, 15]:

 зменшення оксидативного стресу за рахунок участі вітаміну В1 в процесах окисного декарбоксилювання кетокислот (піровиноградної і молочної) з

утворенням молекул АТФ;

 приймає участь у вуглеводному обміні і пов’язаних

з ним енергетичному, жировому, білковому, водно-сольовому обміні;

 приймає участь в регенерації нервової тканини;

 надає регулюючу дію на трофіку нервової системи.

Вітамін В1 активно транспортується в центральну і периферичну нервову систему, де бере участь в підтримці градієнтів натрію і калію, необхідних для про-

ведення нервових імпульсів [16]. Фізіологічно активною формою тіаміну є тіамінпірофосфат

а в мозку відіграє ключову

глюкози та енергії.

Порушення з боку ЦНС, пов’язані з дефіцитом тіаміну (вітаміну В1),

нервової провідності через зміни в мієліні, що призводить до зменшення діаметра мієлінових волокон.

Дефіцит тіаміну виникає через 2 тижні після припинення його надходження і проявляється характерними симптомами [17].

Полінейропатія, пов’язана з нестачею вітаміну, описана як повільна,

групи населення схильні до високого ризику розвитку авітамінозу В1 [19]. Характерно, що дефіцит тіаміну нерідко присутній серед людей в сучасних західних країнах [20]. Важливими чинниками, що сприяють дефіциту, вважають [21]:  незбалансоване харчування, голодування;  підвищена потреба або порушення всмоктування;  похилий вік;  зловживання алкоголем.

Які властивості вітаміну В12?

Вітамін В12 , або кобаламін — це вітамін, який містить кобальт. Оптимальна доза В12 у дорослих становить 2,4 мкг/добу. Згаданий

вітамін є найбільшим і хімічно складним комплексом серед усіх вітамінів. У широкому спектрі біологічних реакцій він функціонує як ферментативний кофактор [27].

Основні функції вітаміну B12:  приймає участь в будівництві білкових і жирових структур захисного мієлінового шару;

 забезпечує продукцію метіоніну, який необхідний для нормального кровотворення і дозрівання еритроцитів;

 в складі коферментів сприяє реплікації і росту клітин.

Точні механізми його мієлінізації дотепер повністю ще не вивчено. Відомо, що метилкобаламін сприяє синтезу лецитину, нестача якого спричиняє стоншення мієлінової оболонки нервів. При дефіциті вітаміну В12 неврологічні прояви

нерідко виходять на перший план. Описано декілька типів неврологічних проявів, пов’язаних з дефіцитом кобаламіну [28, 29]:

 підгостра комбінована дегенерація задніх і бічних канатиків спинного мозку (фунікулярний мієлоз);

 сенсомоторна полінейропатія;

 нейропатія зорового нерва;

 різні психічні та когнітивні розлади.

У систематичному огляді 43 досліджень доведено зв’язок низького рівня вітаміну В12 в крові з наявністю когнітивного дефекту, пов’язаний з хворобою Альцгеймера,

симптоми [26].

Властивості комплексних вітамінних

препаратів

На всіх етапах відновного лікування доцільне використання вітамінотерапії. Важливо зауважити, що вітаміни групи В часто взаємодіють один з одним у біохімічних та фізіологічних процесах. Важливим є зменшення болю за рахунок синергічної дії вітаміну В1, В6 та В12 , що включає:  пригнічення утворення продуктів глікозилювання білків (зниження оксидативного стресу);  пригнічення вироблення діацилгліцерину, гексозаміну і протеїнкінази, що сприяє зменшенню пошкодження нервового волокна;  регулювання кальцієвих та натрієвих каналів, що сприяє зниженню інтенсивності болю;  активує супраспінальний та інтраспінальний контроль: сприяє вивільненню опіоїдів та нейромедіаторів (ГАМК, 5HT), запобігаючи пошкодженню, пов’язане з нейротоксичністю;  пригнічення болі на рівні таламусу;  пригнічення формування протоонкогенів, регулюючи FN-kB, що сприяє зменшенню запалення;  активує розчинну гуанілатциклазу, що збільшує синтез цГМФ в різних тканинах, забезпечуючи знеболюючий ефект;  покращення провідності нервових волокон, сприяючи їх відновленню.

Дані рандомізованого дослідження довели, що комплекс вітамінів групи B додатково до терапії нестероїдними протизапальними засобами сприяє більш швидкому й ефективному



Безсумнівно, Нейраксин® В

рухові порушення).

Швидкий ефект за рахунок парентерального введення.

ін’єкції.

Зручне пакування — 5 ампул на 5 днів.

Доступна ціна.

це сучасний та

препарат, який займає

місце в комплексному лікуванні як мононевропатій, больових синдромів, викликаних дегенеративними змінами хребта, невропатії лицьового нерва, тригемінальної невралгії, так і поліневропатій різної етіології.

Список літератури:

1. Левин О. С. Полиневропатии. М.: Медицинское информационное агентство, 2006. — 491 с.

2. Hughes R.A.C. Clinical review: peripheral neuropathy // Br. Med. J. 2002. Vol. 324. P. 466–469.

3. Пирадов М.А. Синдром Гийена — Барре. М.: Интермедика, 2003. 240 с.

4. Хачаянц Н.Ю. Диабетическая полинейропатия // Успехи современного естествознания. — 2015. — № 3. — С. 87–92; 5. Idris I, omson GA, Sharma JC. Diabetes mellitus and stroke. Int J Clin Pract. 2006;60(l):48–56.

6. Аметов А.С., Солуянова Т.Н. Роль витаминов группы B в лечении диабетической полинейропатии. Медицинский совет. — 2010. — № 7.

7. Шаров М.Н., Рачин А.П., Фищенко О.Н., Степанченко О.А. Постгерпетические тригеминальные невралгии в общеклинической практике: подходы к диагностике, терапии и медицинской реабилитации // РМЖ. — 2015. — № 16. — С. 961–964

8. International Association for the Study of Pain Taxonomy: Neuropathic Pain. IASP. https://www.iasp-pain.org/Education/Content.aspx?ItemNumber=1698# Neuropathicpain. Accessed on May 16, 2018.

9. McCarberg B et al. Neuropathic pain: a narrative review of etiology, assessment, diagnosis, and treatment for primary care providers. Curr Med Res Opin. 2017;33(8):1361-1369. doi: 10.1080/03007995.2017.1321532. 10. Новый способ интраоперационной диагностики повреждения периферических нервов / Р.П. Горшков, Д.К. Джумагишиев, В.Г. Нинель, И.А. Норкин // Вестник новых медицинских технологий. — 2010. — N 1. 4. Nerve injury associated with anesthesia / D.A. Kroll, R.A. Caplan, K. Posner et al. // Anesthesiology 1990; 73: 202–7.

11. Кукушкин М.Л. Этиопатогенетические принципы лечения хронической боли / М.Л. Кукушкин // Русский медицинский журнал. — 2007. — Т. 15, № 10. — С. 827.

12. Ребров В.Г., Громова О.А. Витамины и микроэлементы. — М., 2003.

13. Wooley J.A. Characteristics of thiamin and its relevance to the management of heart failure. Nutr. Clin. Pract., 2008, vol. 23, pp. 487.

14. Depeint F., Bruce W., Shangari N. et al. Mitochondrial function and toxicity: role of the B vitamin family on mitochondrial energy metabolism // Chem. Biol. Interact. — 2006. — Vol. 16. — P. 94–112.

15. Lonsdale D. A review of the biochemistry, metabolism and clinical bene ts of thiamine and its derivatives // Evid. Based. Complement Alternat. Med. — 2006. — Vol. 3. — P. 49–59.

16. Sica D.A. Loop diuretic therapy, thiamine balance, and heart failure. Congest. Heart Fail., 2007, vol. 13, pp. 244–247.

17. Gubler C.J. iamine. In: Handbook of Vitamins. Ed. L.J. Machlin. New York, Marcel Dekker Publ., 1991, pp. 233–281.

18. Donnino M.W., Vega J., Miller J. et al. Myths and misconceptions of Wernicke’s encephalopathy: what every emergency physician should know. Ann. Emerg. Med., 2007, vol. 50, pp. 715–721.

19. Kohlmeire M. Water-soluble vitamins and nonnutrients. Nutrient metabolism: structures, functions and genes. Ed. L.R. McDowell, 2nd ed., Oxford, Academic Press Publ., 2015, pp. 580–589.

20. Seligmann H., Halkin H., Rauch eisch S. et al. iamine de ciency in patients with congestive heart failure receiving long-term furosemide therapy: A pilot study. Am. J. Med., 1991, vol. 91, pp. 151-155.

21. Leite H.P., De Lima L.F. iamine (vitamin b1) de ciency in intensive care: physiology, risk factors, diagnosis, and treatment. In: Diet and Nutrition in Critical Care. Ed. R. Rajendram, V. Preedy, V. Patel. New York, Springer Sciences Publ., 2015, pp. 959-972.

22. Krim S.R., Campbell P., Lavie C.J. et al. Micronutrients inchronic heart failure. Curr. Heart Fail. Rep., 2013, vol. 10, pp. 46-53.

23. Manzanares W., Hardy G. iamine supplementation in the critically ill // Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care. — 2011. — Vol. 14. — P. 610–617.

24. Wilson R.G., Davis R.E. Clinical chemistry of vitamin B6. Adv Clin Chem 1983;23:1–68.

25. Ахмеджанова Л.Т., Солоха О.А., Строков И.А. Витамины группы В в лечении неврологических заболеваний. РМЖ 2009;17(11):776–83.

26. Elaine Au ero; Todd P. Stitik; Patrick M. Foye; Boqing Chen (2004). Pyridoxine Hydrochloride Treatment of Carpal Tunnel Syndrome: A Review, 62(3), 96–104.

27. Перекатова Т.Н., Остроумова М.Н. Еще раз о дефиците витамина В12 Клиническая онкогематология. Фундаментальные исследования и клиническая практика. 2009;2(1):185-95.

28. Камчатнов П.Р., Дамулин И.В. Когнитивные нарушения при дефиците витамина В12, фолиевой кислоты и гипергомоцистеинемии. Клиницист. 2015;9(1):18-23.

29. Gupta L, Gupta RK, Gupta PK, Malhotra HS, Saha I, Garg RK. Assessment of brain cognitive functions in patients with vitamin B12 de ciency using restingstate functional MRI: A longitudinal study. Magnetic Resonance Imag. 2016;34(2):191-6. doi: 10.1016/j.mri.2015.10.026.

30. Moore E, Mander A, Ames D, Carne R, Sanders K, Watters D. Cognitive impairment and vitamin B12: a review. Int Psychogeriatr. 2012;24(4):541-56. doi: 10.1017/S1041610211002511

31. Hooshmand B, Mangialasche F, Kalpouzos G, Solomon A, Kåreholt I, Smith AD, Refsum H, Wang R, Mühlmann M, Ertl-Wagner B, Laukka EJ, Bäckman L, Fratiglioni L, Kivipelto M. Association of Vitamin B12, Folate, and Sulfur Amino Acids With Brain Magnetic Resonance Imaging Measures in Older Adults: A Longitudinal Population-Based Study. JAMA Psychiatry. 2016;73(6):606-13. doi: 10.1001/jamapsychiatry.2016.0274

32. De Lau LM, Smith AD, Refsum H, Johnston C, Breteler MM. Plasma vitamin B12 status and cerebral white-matter lesions. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2009;80(2):149-57. doi: 10.1136/jnnp.2008.149286

33. Héctor A. Ponce-Monter, Mario I. Ortiz, Alexis F. Garza-Hernández, Raúl Monroy-Maya, Marisela Soto-Ríos, Lourdes Carrillo-Alarcón, Gerardo ReyesGarcía,Eduardo Fernández-Martínez. E ect of Diclofenac with B Vitamins on the Treatment of Acute Pain Originated by Lower-Limb Fracture and Surgery. Pain Research and Treatment Volume 2012 (2012), Article ID 104782, 5 pages, http://dx.doi.org/10.1155/2012/104782(https://www.hindawi.com/journals/ prt/2012/104782/)

c.72

c.79

c.82

c.85

на

досліджень, у теорії

досі

десятиліття спостерігається невідповідність між

досягненнями мікробіології та імунології в області

РС та діючими клінічними рекомендаціями щодо

ведення пацієнтів.

Тут ми висвітлимо деякі сучасні аспекти патоге-

незу цього захворювання та важливі перспективні

напрямки досліджень, результати яких сприятимуть

оптимізації діагностичних та лікувальних підходів. Розсіяний склероз є поліетіологічним захворюванням, яке розвивається як взаємодія між імунною системою і зовнішніми факторами у генетично сприйнятливих людей. Існує дедалі більше доказів, що віруси можуть відігравати

у групі контролю, і поєднувалося зі змінами в деяких

сто років. За цей час із цим захворюванням пов’язували велику кількість вірусів, а також інших інфекційних агентів. Асоціація захворювання з вірусом,

можуть повністю пояснити розвиток та прояви РС у

монозиготних близнюків, знову вказали на важливість впливу факторів навколишнього середовища на

патогенезі цього захворювання.

Найбільше даних за останні кілька років накопичилося щодо важливої ролі у патогенезі цього захворювання вірусу Епштейна-Барра (EBV) і вірусу герпесу людини 6 типу (HHV-6). Інші асоційовані агенти включають вірус вітряної віспи (VZV), цитомегаловірус (CMV), герпес простий 1 типу (HSV-1) та ендогенні ретровіруси людини (HERV). Однак до теперішнього часу прямий причинно-наслідковий зв’язок жодного з асоційованих агентів із захворюванням РС не

виявлено. Чим більше ми розуміємо механізми патогенезу РС, тим ясніше, що це захворювання насправді є мультифакторіальною проблемою з генетичними, зовнішніми та імунологічними компонентами. Ступінь взаємодії цих факторів потребує додаткових досліджень. Гетерогенність проявів захворювання змушує припустити, що РС не викликається лише одним вірусом, але скоріше — складнішим комплексом вірусних інфекцій, які можуть діяти як тригери у генетично сприйнятливих осіб. Багато питань потребують додаткового вивчення: генетична схильність, рівні вітаміну D, інтенсивність УФ-опромінення, куріння та наявність вірусних агентів — їх комплексний вплив посилює ризик розвитку РС чи всі ці фактори існують незалежно? Відповіді на ці питання ведуть до більш глибокого розуміння можливих механізмів впливу вірусів на розвиток РС. Крім того, дослідження поширеності у популяції у світі певних вірусів, асоційованих з РС, допоможуть встановити зв’язок із поширеністю самого захворювання у певних

посилюючи

є значно більший

пацієнтів із серологічним підтвердженням активності вірусу та вірусного навантаження у крові пацієнтів із цим захворюванням порівняно з контрольною групою того ж віку. Висновки щодо EBV є досить однорідними у літературі, тоді як для HHV-6 спостерігається велика різнорідність у дослідженнях, які демонструють достовірно більш високі показники титрів антитіл HHV-6 та вірусного навантаження у пацієнтів із РС, ніж у групі контролю. Це, ймовірно, відображає відсутність надійних, перевірених та комерційно доступних серологічних тестів для HHV-6. Дійсно, більшість серологічних даних, що свідчать про зв’язок між HHV-6 і РС, були отримані з використанням «домашніх», специфічних для окремої лабораторії, методів, які важко відтворити та які потребують додаткових умов при проведенні аналізу. Навпаки, на відміну від EBV, ДНК HHV-6, РНК і білки, що відповідають за реплікацію вірусу, частіше виявлялися в різних рідин організму, зокрема в тканинах мозку у пацієнтів з РС, ніж в здорових людей контрольної групи. Крім перегляду асоціації вірусів з РС, ми пропонуємо нову стратегію для оцінки ролі інфекційних агентів у даній патології. Ця стратегія включає розробку актуальних протоколів обстеження хворих, проектування клінічних випробувань з ефективними противірусними та імунобіологічними препаратами, а також високочутливих та об’єктивних принципів ідентифікації активності асоційованих збудників.

вірус. Імунна відповідь на віруси включає, в основному, дослідження антитіл у сироватці або лікворі пацієнтів з РС, порівняно з результатами, отриманими у відповідних контрольних групах. Відповіді Т-клітин на різні віруси також були вивчені, хоча і меншою мірою. Контрольні групи пацієнтів, які брали участь

в різних дослідженнях, варіюють і найчастіше включають здорових людей. Однак умовно здорові суб’єкти, можливо, не є найбільш інформативною контрольною групою, у той час як доцільно розглядати ближчі

групи пацієнтів, наприклад, хворих на інші запальні неврологічні розлади. Такі дослідження дали б велику кількість ймовірно асоційованих з РС агентів, але мало відомо про те, як саме віруси причетні до захворювання, механізм їх впливу, а також те, як вони перешкоджають моделюванню процесу хвороби РС. Незважаючи на те, що сучасний

виключити пряму загибель мієлінутворюю-

вірусну

інфекцію в олігодендроцитах або, ймовірно, в інших

резидентних клітинах ЦНС. Пряма вірусна інфекція

олігодендроцитів може дійсно спричинити загибель клітин та демієлінізацію. Відомо, що хронічна вірусна інфекція ЦНС може викликати захворювання та демієлінізацію. При підгострому склерозуючому

панцефаліті (SSPE) хронічна повільна інфекція ЦНС, викликана вірусом кору, призводить до запального процесу як сірої, так і білої речовини головного мозку.

Вперше було зазначено, що РС може бути асоційований з вірусом кору, оскільки у пацієнтів найчастіше

ЦНС свідчить про те, що у

цього захворювання може брати участь більше

1/3

Rabies (вірус корі) 1946, 1964

Herpes simplex (вірус простого герпесу)

1964

Scrapie agent (пріони) 1965

MS-associated agent (агент асоційований з РС)

Parain uenza virus 1(вірус парагрипу 1)

Measles (вірус корі)

Simian virus 5 (Macaca mulatta polyomavirus 1)

Cytomegalovirus (цитомегаловірус)

Coronavirus (коронавірус)

SIMON-like virus

Tick borne encephalitis virus (кліщьовой енцефаліт)

HTLV-1 (Т-лімфотропний вірус людини)

1962

1972

1972

1978

1979

1980

1982

1982

1986

MSRV (HERV-W, ендогенний ретровірус людини) 1989, 1997

HSV-1 (вірус простого герпесу І типу) 1989

MS1533 (retrovirus) (РС асоційований) 1994

HHV-6 (вірус герпесу людини 6 типа) 1993, 1995

Borna virus (борнавіруси) 1998

EBV (Епштейн Барра вірус) 1998, 2003, 2007

VZV (Варіцелла Зостер вірус) 2004

Torque Teno virus (вірус гепатиту TTV, transfusion transmitted virus) 2005

Так, продемонстровано, що реактивація вірусів

герпесу збігається із загостреннями хвороби. Поки що накопичено мало даних про вплив цього мікроб-

ного агенту на клінічну картину та перебіг РС. Однак є

підстави вважати, що вірус кору викликає переважно первинно-прогресуючі форми хвороби, а EBV і HHV6 асоційовані з рецидивуючим-ремітуючим перебігом

РС. Тим не менш, при HHV-6 інфекції більша частота

атипових форм хвороби, аніж при EBV. VZV, ймовірно, асоційований з вторинно-прогресуючим РС. Невідомо, як впливають на РС M. pneumonie, ретровіруси

та комбінації мікроорганізмів. Якщо ці дані будуть

підтверджені та доповнені у подальших дослідженнях, можна буде створити класифікацію РС залежно від інфекційного фактору. Описано також випадки

ми ознаками, хоча осередки при цій патології є лакунарними інфарктами, а не бляшками демієлінізації. Нами описано реактивовану VZV-інфекцію у молодого пацієнта з послідовним ураженням спинного мозку, церебральних судин та зорового нерву, що значною мірою нагадує РС. Існують повідомлення про мультифокальний демієлінізуючий енцефаліт, викликаний HSV-1, який імітував РС за клінічними симптомами, МР ознаками та протіканням. Випадки ретробульбарного невриту описані при EBV та HHV-6 інфекції. Деякі дослідники рекомендують розрізняти вірусні та аутоімунні загострення при РС, особливо при HHV-6 інфекції, що важливо для підбору адекватної терапії. Автори описали поєднання РС з HHV6 лейкоенцефалітом,

імунологічних тестів, що виявляють специфічний субстрат аутоімунної реакції — аутоантитіла та аутореактивні клітини. На сьогодні

при РС не використовують імунологічні тести, а діагноз встановлюють лише за клініко-інструментальними даними. Цим пояснюються численні діагностичні

помилки.

Сьогодні опубліковано багато робіт, у яких аналізують найбільш типові помилки в діагностиці РС.

Нейроімунологи виділяють основні та другорядні

інфекційні захворювання, які часто плутають з РС. До

перших відносять хворобу Віппла, нейроборреліоз, сифіліс, ВІЛ-енцефалопатію, бруцельоз, HHV-6 лейкоенцефаліт, гепатит С, мікоплазмовий енцефаліт та хворобу Крейтцфельдта-Якоба, а до інших — хворобу

кошачої рикетсіозної етіології та лептоспіроз мозку.

Не слід також забувати про прогресуючу мультифо-

кальну лейкоенцефалопатію, спричинену JC вірусом.

Описано випадок HTLV-1 нейроінфекції, що нагадує

РС. Є повідомлення про менінгоенцефаліт, викли-

каний вірусом Коксакі групи В, який був схожим

на РС. Більше того, навіть системна HSV-2 інфекція

може нагадувати РС та бути причиною

До неінфекційних хвороб, що мають подібні до

РС клініко-інструментальні ознаки, слід віднести

антифосфоліпідний синдром, нейроформу синдрому

Шегрена, оптичну невропатію Лебера, параінфекційні

неврологічні ураження, целіакію, полігландулярний

аутоімунний синдром, адренолейкодис.

Запропоновано спеціальний термін «хвороба, що нагадує РС» (multiple sclerosislike disease), який

охоплює всі випадки різних захворювань, при яких часто помилково встановлюють діагноз РС. Тільки

використання імунологічних тестів, що об’єктивізують специфічний субстрат аутоімунної реакції при РС,

чого в мозку накопичуються сенсибілізовані нейтрофіли. Також у патогенезі РС беруть участь специфічні цитотоксичні CD8+ Т-лімфоцити. Є підстави вважати, що кожен механізм по-своєму впливає як на характер вогнищ

мікроорганізмів, поєднання з іншими аутоімунними розладами, наприклад, бульозним пемфігоїдом, та чутливість до імунотерапії. Іноді самі імунодефіцити імітують РС, що може спричинити діагностичну помилку. Описано EBV позитивну первинну лімфому ЦНС у монозиготних близнюків із загальним варіабельним імунодефіцитом, яку було важко відрізнити від РС за клініко-нейровізуалізацій-

перспективне та актуальне. СУЧАСНІ

Незважаючи на успішну апробацію великої кількості препаратів, на сьогоднішній день саме β-інтерферони та глатірамера ацетат є основою профілактичної терапії РС.

Ефективність глатірамера ацетату не перевищує

30-40 %, а його механізм дії пов’язаний із впливом лише на одну ланку патогенезу — опосередковану з 1.

Бета-інтерферони впливають відразу на два механізми — 1-опосередкований, зменшуючи

проникність гематоенцефалічного бар’єру та змінюючи експресію ряду прозапальних субстанцій, та 17-індукований, пригнічуючи накопичення сенсибілізованих нейтрофілів у тканині ЦНС. Очевидно, ці відмінності пояснюють вищу ефективність β-інтерферонів як засобів базисної терапії РС, за даними деяких досліджень, що досягає 60-70 %. Нещодавно встановленим механізмом імуномодулюючого впливу β-інтерферонів є пригнічення експресії TLR 9, що бере участь у патогенезі РС. Однак механізм дії цих препаратів може бути ширшим, ніж стверджують

нині. Так, існує низка публікацій, що вказують на прямий противірусний ефект β-інтерферонів по відношенню до герпетичних агентів у пацієнтів із РС.

Більше того, у хворих, які приймають ці препарати, знижується частота та тяжкість ГРВІ, що вказує на ширший противірусний потенціал терапії. T. Petersen та співавтори продемонстрували пригнічення ендогенних ретровірусів HERV-H та HERV-W у пацієнтів з

РС під впливом препарату β-інтерферону. Також було показано, що прямий противірусний ефект β-інтерферонів залежно від умов експерименту в 10-100 разів вищий, ніж у α-інтерферонів, які є загальновизнаними противірусними агентами. Про ефективність β-інтерферонів при дефіциті природних кілерів ста-

ЛІКУВАННЯ та імунологічних досліджень дозволить покращити підбір засобів терапії, що модифікує перебіг РС, який сьогодні проводять емпірично. Останнім часом відмічається тривожна тенденція до повернення до імуносупресивних методів профілактичного лікування РС, які зазнали фіаско в недавньому минулому, поступившись місцем імунотерапії. Нові імуносупресивні препарати найчастіше мають швидший ефект, ніж імунотерапевтичні агенти, подібно до глюкокортикоїдів під час загострень. Проте безпека такої терапії є сумнівною, особливо — у довгостроковій перспективі. Про асоціацію

лейкоенцефалопатією стало відомо завдяки спостереженням

та хворобі Крона. Описано випадок скроневого пайового некротично-геморагічного енцефаліту HSV-1 етіології після призначення наталізумабу у тридцятишестирічної жінки з РС. Є повідомлення про HSV-2 менінгіт при прийомі наталізумабу. Більше того, наталізумаб призводить до посилення репродукції HHV-6 в олігодендроцитах хворих на РС через зниження імунного нагляду.

нішим за β-інтерферон при ремітуючій РС, однак у третині випадків індукував інші аутоімунні ускладнення,

найчастіше — тироїдит. Може розвинутись neuromyelitis optica та VZV-ме-

нінгіт під впливом мітоксантрону у

пацієнта з РС. Тяжкість ускладнень

терапії значно перевищувала такі ж

самого РС. Описано загрозливий для

життя DIHS/DRESS у пацієнта з РС, який приймає мітоксантрон. Як відомо, це ускладнення сьогодні пов’язують із HHV-6 інфекцією. Фінголімод

може викликати погіршення клінічної

та нейровізуалізаційної картини РС, як було показано у кількох недавніх

дослідженнях.

судин у пацієнта з РС, який приймав цей селективний цитостатик. Враховуючи доведену патогенетичну роль деяких інфекційних агентів у патогенезі РС, перспективною є профілактична антимікробна терапія при цій хворобі. У цьому напрямку вже зроблено перші кроки, проте ще мало відомо про ефективність подібного

підходу до лікування. Була продемонстрована користь

від профілактичної терапії ацикловіром дозою 800 мг

тричі на добу у пацієнтів із РС.

Нові досягнення в галузі мікробіології та імуноло-

гії підривають основи концепції щодо суто аутоімунної природи РС, а також ставлять під сумнів уявлен-

ня про цілісність та самостійність хвороби. Виникає

справедливе питання: чи є РС справді аутоімунною хворобою чи лише реакцією? Занадто великі відмін-

ності між концентричним склерозом Балло, марбурзьким варіантом і класичним рецидивуючим-ремітуючим РС. Навіть у рамках ремітуючої форми хвороби відзначається широка варіабельність

РС та кількома вірусами, досі не було доведено, що вірус є

перша в світі

трансплантація

За матеріалами: Massachusetts General Hospital www.massgeneral.org

в новій галузі ксенотрансплантації — трансплантації органів або тканин від одного виду до іншого — як потенційного вирішення глобальної нестачі органів. За даними Об’єднаної мережі обміну органами (UNOS), понад

100000 людей у США чекають на трансплантацію органу, а 17 людей щодня помирають, очікуючи на орган. Нирка є найпоширенішим органом, необхідним для трансплантації. Крім того, до 2030 року кількість термінальних стадій захворювання нирок у США зросте

щонайменше на 50 відсотків. Ключову роль у відтворенні першої подібної операцій зіграв пацієнт пан Слейман, який багато років

ризик інфікування реципієнта. Пересадку проводили в рамках одного Протоколу розширеного доступу (EAP) від FDA, відомого як «лікарське використання», яке надається одному пацієнту або групі пацієнтів із серйозними, загрозливими для життя захворюваннями або станами для доступу до експериментальних методів лікування або випробувань, коли відсутні аналогічні варіанти лікування або терапії.

Пану Слейману також були проведені інфузії нових імуносупресивних препаратів, тегопрубарту, наданих компанією Eledon Pharmaceuticals, Inc., та равулізумабу, наданих компанією Alexion Pharmaceuticals, Inc. Клініцисти Массачусетської загальної

ки та в усьому світі. Розташована в Бостоні, штат Массачусетс, вона є частиною Медичної системи Массачусетського

клініки та наукові установи

ня високоякісної медичної допомоги та проведення передових досліджень. Лікарня має більше 1000 ліжок і обслуговує понад 1,5 мільйона пацієнтів на рік.

Массачусетська загальна лікарня була заснована у 1811 році. З тих пір вона визначається своїм прагненням до найвищих стандартів медичної практики, навчання та наукових досліджень.

З Массачусетською загальною лікарнею пов’язують багаті досягнення у різних медичних галузях, включаючи онкологію, кардіологію, нейрохірургію, трансплантологію та інші. Вона володіє великими науковими та дослідницькими ресурсами, що дозволяє проводити передові наукові дослідження та впроваджувати інноваційні методи лікування.

в одній з медичних установ країни. Хоча

українська медицина тоді лише входила на стадію розвитку трансплантаційної

який страждає від хронічної ниркової недостатності. Трансплантація серця: серце від

іншими методами.

Трансплантація печінки: печінка від померлого

Як стати донором органів в Україні? Україна має офіційну систему реєстрації доноріворганів. Для того, щоб стати донором органів в Україні, необхідно виконати наступні кроки:

Заповнити заяву про згоду на донорство органів у будь-якому відділенні реєстрації актових записів або в місцевому органі державної реєстрації актів цивільного стану чи зареєструватися онлайн. Деякі регіональні органи здоров’я мають

2 Повідомити своїх родичів та близьких про рішення стати донором

у випадку нещасного випадку.

3

Отримати донорську картку,



1. Перша трансплантація нирки. Перша

2.

3. Трансплантація органів

сплантацій

донорів-живих.

донорів, деякі органи можуть бути трансплантовані від живих донорів, таких як нирки, частини печінки, легені та

тацію та покращує шанси на успішне вживання органу.

4. Імунні препарати. Розвиток імуносупресивних препаратів дозволяє підтримувати приживання трансплантованих органів, запобігаючи відторгненню.

5. 3D-друкування органів. Науковці досліджують можливість використання 3D-друку для створення штучних органів, які можна було б трансплантувати. Це відкриває потенціал для вирішення проблеми нестачі донорських органів.

6. Трансплантація статевого члена. У 2015 році в Mass General Brigham вперше була успішно проведена трансплантація статевого члена. Це допомогло пацієнтові, який постраждав від важких травм, повернути якість життя

7.

дозволяє жінкам, у яких відсутня або пошкоджена матка, мати власних біологічних дітей. Такі досягнення в медицині відкривають нові можливості для сімейного планування та відновлення материнства для багатьох жінок.

дозволить створювати органи та тканини, які відповідають

AВ ОРГАНІЗМІ

ЗАКОХАНИХ

«Кохання — це не те, щоб

дивитися одне на одного, а те, щоб дивитися разом в одному

Кохання — це певна послідовність викидів у мозок різних речовин: переважно гормонів задоволення та за-

напрямку» Антуан де Сент-Екзюпері Ліки від кохання з давніх-давен шукали

Марина Остапець, кандидат медичних наук, доцент

Кохання — дивовижне, хвилююче, пристрасне почуття, знайоме

кожному із нас. Багаторазово

оспіване поетами та музикантами, увічнене скульпторами,

втілене художниками та письменниками в відомих творах

мистецтва, воно становить

важливу частину життя людини, часто будучи основою його існування. Життя без кохання

позбавлене сенсу, говорять нам

багато хто з тих великих, кому

вдалося повною мірою випро-

бувати всі страждання цього по-

чуття. Навіть ті, хто постраждав

через кохання і присвятив йому

все своє життя, впевнені, що

отримали натомість найбільшу

нагороду — здатність повністю поринути у яскравий океан при-

страстей. Але якими б романтичними не були кохання та закоханість,

охочення, так званого «гормонального

коктейлю» — дофаміну, окситоцину, ефедрину та вазопресину.

людини та, згідно теорії

Фішера, може тривати лише до трьох років.

Відповідно до теорії біологічної основи кохання виділяють три фази кохання:

1) сексуальний потяг (пристрасть, бажання);

2) ніжне, романтичне кохання (потяг, симпатія);

3) прихильність (залежність).

Залежно від різних причин (генетичні «коріння», культурні традиції, виховання, освіта), послідовність фаз може бути різною. На сьогоднішній день експерти заявляють про абсолютно всі ці складові з погляду біохімії і називають їх потужним «гормональним коктейлем», який керує нами протягом усього життя. Тобто будь-який із перерахованих вище станів (пристрасть, ніжне кохання,

 Адреналін (або епінефрин) — так званий «гормон страху та тривоги». Сприяє мобілізації організму (у тому числі для того, щоб вибрати методи, як сподобатися атрактору), що помітно по потовиділенню, почастішанню серцебиття.

 Норадреналін (або норепінефрин) — так званий «гормон агресії та територіальності». Здатний акцентуватися при проявах ревнощів, конкуренції з іншими за увагу партнера.

амфетамін, екстезі, ефедрин. Крім того, «система заохочення» застосовується при виборі більш переважного партнера, тобто бере участь у «утворенні» сигналів людині «ось вона — моя друга половинка».

 Серотонін. Здатен виділятися в результаті компліменту, призначення побачення — тобто здійснювати свою відому функцію — давати «відчуття радості». Якщо його концентрація знижена, то з’являється хаотичність мислення, тривожність.

 Дофамін. Саме даний гормон відповідальний за почуття неймовірної радості, щастя, ейфорії у зв’язку з активацією мезолімбічного шляху дофаміну та з відповідним підвищенням активності (думати про це приємно) у певних ділянках мозку. Аналогами дофаміну

Потужний вплив також мають слідові аміни, такі як фенілетиламін (біохімічний попередник

та похідні фенілетиламіну. На початковому

розвитку почутів вони потрапляють у кров, коли людина

ють насолоду, що можна порівняти із довгоочікуваним штилем після бурі

страстей. У зв’язку з цим ендорфіни

називають «природними наркотиками». Вважається також, що щастя, кохання, творчість, слава, влада — як і будь-яке почуття, взаємопов’язане з ними, підвищує ступінь ендорфіну у мозку.

(Frank Tallis) написав

читача до часів давніх греків. Мовляв, вони вже

Urtíca

сонця, малої фізичної

не різноманітного харчування природа дає

заряд енергії, вітамінів та антиоксидантів для очищення та відновлення після тривалого застою завдяки появі першої зелені. Дари лісів і полів здатні збагатити наш раціон багатьма корисними речовинами в їхньому первозданному вигляді, це перші вітаміни навесні. Крім того, вони мають і специфічні лікувальні властивості. Японськими вченими встановлено, що амінокислоти молодої зелені здатні нейтралізувати дію канцерогенів. Весняні рослини багаті на антиоксиданти. Багато в першій зелені речовин, що прискорюють обмінні процеси, виводять продукти розпаду, що накопичилися за зиму. Таке очищення завдяки використанню соків та

листя молодих пагонів рослин допомагає детоксикації

походить від слова «urere», що означає «жалити»), особливо її молоді пагони, що з’являються ранньою весною, є джерелом великої кількості вітамінів та інших корисних та лікувальних речовин, що «спалюють» токсини, які накопичилися за зиму в нашому тілі.

Звична для нас назва «кропива» бере коріння у давньоруському значенні слова «шовк», чи коприна. Кропива раніше була так само сировиною для виробництва тканин. У нашому регіоні росте в основному 2 види: Кропива дводомна (Urtica dioica L.) та Кропива жалка (Urtica urens L.), які здавна знаходять лікарське застосування.

Urtica dioica L.

Urtica urens L.

Про її лікувальні властивості було відомо з давніх-давен. Авіценна в «Каноні лікарської науки» говорить про неї як про протизапальний і кровоспинний засіб.

Ми звикли, що вітаміни ми отримуємо лише з овочів та фруктів. Тим часом кропива — це своєрідний

природний концентрат вітамінів. У ній виявлені май-

же всі вітаміни, багато мікроелементів, органічні кислоти, а також фітонциди та таніни, в насінні — жирна

олія.

Аскорбінової кислоти в цій рослині в 2,5 рази більше, ніж у плодах чорної смородини та лимона. Вміст

каротину вищий, ніж у ягодах обліпихи, моркви та щавлі. Вітамін К, необхідний для синтезу білків, які забезпечують нормальний рівень

ОСНОВНИМИ



лізин, який сприяє засвоєнню кальцію;

 гістидин, необхідний для утворення червоних та



білих кров’яних тілець та підтримки імунітету;

аргінін, необхідний для підтримки обміну речо-

вин у м’язових тканинах, що покращує стан шкіри,

бере участь у відновленні хрящів суглобів, зміц-

нює зв’язки та серцеві м’язи, сповільнює ріст пух-

лин та стимулює імунну систему;  треонін, який підтримує білковий, жировий обмін та імунітет;

С (150-200 мг%), різні каротиноїди (до 50 мг%), вітаміни К

протопорфірин, копропорфірин, ситостерин,

ефірну олію, хлорофіл (2-5 %) та фітонциди.

нізм людини. У складі білків

сили після важкої роботи, втоми чи хвороби.

 метіонін, який нормалізує функції печінки та перешкоджає відкладенню в ній жирів, що запобігає м’язовій слабкості та випаданню волосся;  фенілаланін покращує пам’ять та увагу, стимулює кровообіг, що сприяє утворенню інсуліну. Інші амінокислоти, що входять до складу кропиви,

Кропива проявляє виражену антитоксичну дію.

Лігніни та полісахариди целюлози, що містяться в рослинних волокнах, зумовлюють відмінну сорбцію. Разом з різними вітамінами, що містяться у кропиві, вони сприяють розщепленню токсинів та їх поглинанню на всіх етапах шлунково-кишкового тракту. Біофлаваноїди — важливий фактор антигістамінної та антиоксидантної дії, їхня присутність дозволяє рекомендувати кропиву для профілактики та лікування астми. Вітамін С у поєднанні з амінокислотою цистином впливає на бронхи та слиз, що виділяється легеневим епітелієм. Тому кропиву необхідно вживати всім, у кого слабкі чи хворі легені. Поєднання вітаміну Е та ліпопротеїнів, що містяться в кропиві, дають виражений антиоксидантний ефект та позитивно впливають на профілактику серцево-судинних захворювань. Так само нормалізації діяльності серцево-судинної системи сприяє високий

вміст калію та кальцію. Тому постійний прийом кропиви — один із факторів зниження ризику хвороб серця та судин.

хто знає. Особливо необхідне вживання кропиви людям, які страждають на цукровий

функції бета-клітин підшлункової залози та сприяє синтезу інсуліну.

Кропива, завдяки вітаміну К відома як потужний кровоспинний і ранозагоювальний засіб, що використовується як зовнішньо, так і внутрішньо.

А також має сечогінні та жовчогінні властивості, здатність стимулювати роботу кишечника, матки та серцево-судинної системи.

для профілактики та лікування ревматизму, артритів;

 при захворюванні верхніх дихальних шляхів;

при кровоточивості ясен (стимулює загоєння ран);  для стимуляції розумового та фізичного

● Бутерброд

(4 ст.л), пучок

кропу, сир (80 г), плавлений сир (80 г), хліб. Змішати

кропиву, подрібнений кріп, сир та плавлений сир.

Збити до утворення однорідної маси. Нарізати хліб на

скибочки, змастити отриманою масою.

● Щі ●

Молоду кропиву відварити у питній воді протягом 3 хв., процідити, протерти через сито чи пропустити через м’ясорубку і тушкувати з жиром 10–15 хв. Мор-

кву, болгарський перець та петрушку пасерувати на

жирі. У киплячий бульйон чи воду покласти кропиву, овочі та варити 20–25 хв., за 10 хв. до

додати

білий соус, лавровий лист, перець, гвоздику, щавель.

Під час подачі на стіл заправити сметаною.

● Пюре ●

Промиті листя молодої кропиви відварити в підсо-

леній воді до готовності, відкинути на друшляк, щоб

вода стекла, подрібнити на дошці, посипати борошном, додати 2-3 ст. л. кропив’яного відвару, перемішати і знову варити, безперервно

з кропиви ● Покласти кропиву (100 г) у киплячу воду на 2-3 хвилини, відкинути на друшляк, подрібнити, перемішати з густою пшеничною кашею (200 г), додати жир (20 г), сіль та спеції (за смаком), сформувати з отриманої маси биточки і обсмажити їх. ● Начинка для пиріжків ● Молоду кропиву (1 кг) залити окропом на 5 хвилин, відкинути на друшляк, нашаткувати, змішати з відвареним рисом або саго (100 г) та м’яким сиром (100 г). Сіль, спеції — за смаком.