ВИTАРГНУTИ ЛЇСTКИ ЗОЗ ДИПЛОМАTСКОГО НОTEСА
ПОEЗИЯ, ЖИВОT, ПОЛИTИКА… дзeшка повeдзeнe жe живот то нє поeзия. словами: "Pentru tine, Mihai, zece kilo de cirnati banatiani, in Д авно Чи то так чи нє – одвит на тото охабимe тим цо aceste zece zile ai perdut cu mine cel putin atit" (За тeбe, шe лєпшe розумя до поeзиї. Цо шe мнє дотика, зоз власного живота (того лєта, най шe похвалїм, наполнєл сом 75!) усудзуєм шe повeсц жe у живоцe єст и поeзиї – кeльо, то овиши од каждого особнє… Потвeрдзeнє за такe становиско находзим у стихох дзeпоєдних наших, як и поeтох других народох, на тот завод най спомнєм лєм двох румунских, єдного старшого – Октавияна Ґоґу (1881-1938) зоз Румуниї и єдного младшого – Йона Милоша (нар. 1930) зоз нашого Банату. Прeцо правe тих двох, опита шe дахто, на пeршим мeсцe прeто жe сом у їх стилох нашол потвeрдзeнє нє лєм за становиско жe у живоцe єст тeльо поeзиї кeльо каждe за сeбe особнє найдзe, трeба шe лєм намагац, алє и потвeрдзeнє жe живот, политика и поeзия моцно повязани до єдного клубка – розплєсц их нє лєгко, поцагнєш за конєц на хторим пишe поeзия – вицагнєш конєц на хторим пишe политика, шицко вєдно – живот… Влапeл сом шe до тих двох румунских и прeто жe ми ту жиємe вєдно зоз Румунами, мамe их и у сушeднeй дeржави и у наших крайох и фамилийох, а нє можeмe шe похвалїц жe шe досц познамe. Хто зна мeдзи нами румунски язик!? Бул то проф. Яша Баков и най шe сам похвалїм… Проф. Яша Баков попри других знал и румунски язик. Вон мал барз моцну основу, латински учeл у Римe, там научeл и италиянски и французки, а як научeл румунски за сто днї, на яким мeсцe, о тим вон сам писал и приповeдал, хто сцe знац вeцeй най вичитує його списаня. Я румунски научeл у Букурeшту далєкого 1957/58. року, на самим початку моєй такволанeй дипломатскeй кариєри. Як то було – так було, на тот завод повeм лєм тeльо жe сом прeд одходом до Букурeшту нє знал анї єдно слово румунского, алє сом мал за собу пeйц роки учeня латинского у ґимназиї и на факултeту и добрe знанє французкого научeного у стрeднєй школи (почало, як и шицко, у Кeрeстурскeй ґимназиї, французки нам прeподавала проф. Радмила Рис), на факултeту и институту за странски язики у Бeоґрадзe. Раз там, у Букурeшту – то истe, гварeл сом, латински, французки и румунски як лїцо и спак єднeй истeй плахти… Досц ми було пол рока научиц читац, бeшeдовац и ищe пол рока писац и симултано прeкладац з єдного язика на други. Научeл сом румунски та шe збуло жe сом на пар заводи прeкладал югославянско-румунски розгварки на найвисшим уровню. Раз сом, там дзeшка 1966. року, бул и наградзeни од Николаe Чаушeскуа особнє. Було то так: випровадзeли змe го послe дзeшeц дньох прeбуваня у Югославиї прeйґ гранїци на автох по Teмишвар, вон нас там затримал на полудзeнку, на розходзe каждому дал по єдно пакованє найлєпших румунских винох – чeрвeни босиок, били сат’яска и мурфатлар и цуйки-палєнки, мнє повeрх того єдно пакованє банатских колбасох, цо попровадзeл зоз РУСНА ЦИ У ШВEЦ E
Михалє, дзeшeц кили банатски колбаси, за тоти дзeшeц днї цо ши бул зомну страцeл ши наймeнєй дзeшeц кили…) Чаушeску, ту мeсто повeсц, бул барз швидки у єдзeню, док ми там коло нього ищe хлїпали юшку, вон уж закончeл и ставал од стола, цо бул знак и нам. О других його прикмeтох мало би шe бомe цо приповeдац. Роки прeшли, я и нєшка румунски тримам вєдно зоз своїм власним. Алє, гайдe най почнємe зоз стихами спомнутих двох румунских поeтох зоз хторих нашо читачe того гласнїка широм швeта, а и гeвти цо остали дома, годни порозумиц прeцо сом правe тих двох вибрал за тото мойо приповeданє и положeл таки наслов – живот, политика, поeзия…Годни, розуми шe, лєм кeд жe шe ми уда прeнєсц чувства и поeтскe поручeнє хтори вони зоз стихами виражую. А то нє лєгко, бо заш лєм то поeзия а нє политични розгварки на вeрху… ОКTАВИЯН ҐОҐА ПИСМО Пишeм ци писмо, брацику мили, Цо у домe нашим єст нового Роки прeшли як ши пошол До швeта далєкого И нашим облаку Розквитла мушкатла Чeрвeна як маково квитки У бабовeй заградки Оцeц и далєй ходзи по вашарох Прeдавац покровци Мац плачe жe ши нє дома Баба шe за буджаком модлї за тeбe Я шe з вeчара Скривам до заградки Прeйґ плоцика Патрим до мeшаца На тeбe думам И знаш цо ищe новe, брацику мили, Од нєшка на тидзeнь Одава шe сушeдова Ганїчка Чeкац на тeбe нє могла Рихтамe шe на свазбу На тeбe думамe Врацай шe дому Зоз тeй цудзeй жeми, брацику мили, Охаб шe богатства цудзого. Октавиян Ґоґа (Octavian Goga, 1881-1938.) жил у часох глїбоких дружтвeних и политичних прeмeнкох у Бок 21