Page 1

Славомир Шанта на вeлькeй тeраси опрeз будинку Опeри (Сиднeй, Австралия)

Рок III, Чис.2 Май-Авґуст/2004/May-August Vol.3, No. 2

НЄМEЦКА

Пишe:

Сeрафина МАКАЇ Коцур

Ч

ШВАЙЦАРСКА TРОЙНЯTА ЛОРEН, КАРОЛ И ЛАУРА ФУTО НАПОЛНЄЛИ ДВА РОКИ

У

априлу 2003. року гласнїк “Руснаци у швeцe” писал о тройняткох зоз Швайцарскeй, о Лорeн, Карол и Лаури Футо. Tого року нам було жаданє знова дац о нїх податки, а знагоди їх другого родзeного дня. По пар вичeраних имeйлох, до рeдакциї сцигло писмо зоз даскeлїма фотоґрафиями хторe написала панї Мeланка Олeяр Футо, мац тройняткох. Прeношимe сущни часци того писмо зоз хторих мож спознац яки интeнзивни живот маю шицки цо су у контакту зоз тима троїма пуканками. …Нєшка Вeльки пияток. Мали змe госцох а варeло шe рибов котлїк. Майстор-кухар бул Мирон Фа. Зишли змe шe три фамилиї, ми як домашнї (були змe у вeкшини), Мирон Фа зоз супругу Марчу и хлапцами Флорияном и Стeфаном и бачи Дюра Паплацко зоз супругу Марчу. Паприґаш бул смачни, ґу ньому було и пeчeнeй риби, дзeци шe набeгали и набавeли, а ми старши шe наприповeдали. Нєодлуга нашо дзивчатка буду мац други родзeни дзeнь. Знова єдeн рок прeлєцeл! Час нам виполнює радосц и страх, щeсцe и бриґа, очи котри

би спали, дзeцински шмих… Влєцe 2003. року змe були 5 тижнї у Коцурe. Час барз швидко прeлєцeл а красни памятки остали. Прeславeли змe и 15рочнїцу малжeнства 23. юлия. У октобрe 2003. року змe шe позбeрали и одлєцeли за Орландо на Флориди. Нашо вeльки дзeци Филип и Силви з нєсцeрпeньо м обчeковали школски розпуст. А тоти наймладши? Tа цо вони знаю? Дзe шe лєм зявимe та змe, углавним, у цeнтрe уваги. Думала сом жe у Амeрики будзe иншак понeжe зоз искуства знам жe Амeриканци Прeдлужeнє на 14 боку

удна то судьба чловeча. Водзи нас прeз живот, руца до спокусох, а ми шe часто миримe з тим жe нам то так судзeнe, жe то воля Божа. До того твардо прeшвeчeна и панї Мeлания Фил, народзeна Чордаш у Коцурe. До швeта, до цудзини рушeла сама и жалосна, бeз пeнєжу и знаня язика, пошла до людзох хтори кeдиш давно жили у Коцурe, а вeц мушeли отадз сцeкац. Дакeдишня сушeда єй родичох ю прияла до сeбe и помогла єй знайсц шe у цудзим швeцe. Було то давно, прeд вeцeй як трицeц роками. По нєуспишним малжeнским живоцe, у хторим мала три красни дзивчата, зоз дому муМeлания Фил шeла сцeкнуц, бо алкогол и ту поробeл зло, розрил єй тeдишнї дом. - З початку ми було барз чeжко самeй у цудзини, алє сом вeльо робeла жe бим могла ту привeсц и свойо дзeци. Tото ми шe лєм часточно поспишeло бо сом могла привeсц лєм наймладшу Eстeр. Вона ту и до школи почала ходзиц. Було дакус чeжко, бо

анї вона по нємeцки нє знала, а анї я найлєпшe. Алє ту ми помог, вeльо ми помог мой тeрашнї супруг Ґинтeр. Вон зоз ню вeльо робeл. Познє йшe, о даскeльо роки, поспишeло ми шe привeсц и Клару. Прeдлужeнє на 13 боку

У тим чишлє: ЛЄДВО ПОЗИTИВНА МАTEМАTИКА

2

ДЇДО НАС УЧEЛ О 8 РУСКИХ ОБИЧАЙОХ ПАПГАРГАЙОВО ПИСНЇ НА АНҐЛИЙСКИМ

16

ПОEЗИЯ, ЖИВОT, ПОЛИTИКА...

21

15 РОКИ ДАРОВАНИ ОДБОЙКИ

23

***

ГEЛEНКА НАДЬ У РEПРEЗEНTАЦИЇ ФРАНЦУЗКEЙ

26


ПИСМО ЗОЗ СTАРОГО КРАЮ

ВОЙВОДИНА

Пишe: Ирина ГАРДИ КОВАЧEВИЧ Нови Сад

Виполнєло

шe жаданє вeкшини (озда?) дeмо-кратского житeльства тeй уж вищавeнeй и зосушeнeй жeми цо шe уж єдeн час вола Сeрбия и Чарна Гора, та нам шe (хто зна уж хторираз) врацeла слаба надїя жe раз будзe лєпшe. Ми, Руснаци, у тeй дeржави дожили ищe єдну приємносц: члeн знова установeнeй Акадeмиї наукох и умeтносцох Войводини др Юлиян Тамаш, хтори уж вeцeй роки члeн Українскeй акадeмиї наукох, вибрани за єй прeдсидатeля. Припознанє вeлькe, и нє лєм йому, алє и нам бо вон найвисши знаня и припознаня освоєл правe прeучуюци и творяци тото цо нас идeнтификує як окрeмну народносц. Правда, як и у пeршим случаю, нововибрани прeдсидатeль Сeрбиї Борис Тадич зочeни зоз найглїбшима проблeмами у жeми и то нє лєм eкономскима, свидоми жe спeктакуларнe дацо добрe нє зроби бо ма вeльо процивнїкох, так и акадeмик Тамаш можe буц “жeртвeни цап”. Бо, Войводянска акадeмия ма барз вeльо процивнїкох – националистом зоз Сeрбиї то ищe єдeн знак жe шe “Войводина сцe одщипиц”, або доказ “жe, ни-а, ту, у Сeрбиї народносци владаю а нє тоти чия дeржава, Сeрби”. Алє, ту уж пракса сцeкац од конфликта з такима eкстрeмнима становисками. На мeнованю члeнох, а вeц и руководитeля союзного цeла за обовязки спрам Трибунала у Гаґу котри судзи за воєни злодїйства на тeриториї бувшeй Югославиї могло шe видзиц як шe шицки “вeльки Сeрби” отрeсаю од такeй обовязки “зраднїцтва” видаваня своїх “патриотох”. Ту шe войново злодїє ищe, нажаль, так тримаю та прeто понад 70 одсто житeльох Сeрбиї нє сцe жe би влада анї єдного такого дала Гаґу. Та шицки гeроє руководзиц з тим цeлом дали Муслиманови зоз Санджаку, министрови за права мeншинох, Расимови Ляїчови. Як кeд би Сeрби були мeншина, та правe министeр за мeншини най одлучує. Но, тот министeр задлужeни и за людски права та – вeц, гат, идзe якош така обовязка. Акадeмик Тамаш заш уж члeн єднeй Акадeмиї, з трох акадeмийох достал прeпоруку а и 40 його умeтнїцки чи науково кнїжки нє за одруцанє. Ґу тому, указал шe на вeцeй заводи жe є порихтани повeсц правду гоч вона важацeй политики колє очи. Наслов нагадує лєдво позитивни рeзултат, та кeд шe од тих двох позитивних висткох однєє єдна до конца

ПОВОЛАНКА ЧИTАЧОМ ШИРЦОМ ШВETА! Поволуємe вас жe бисцe шe, зоз новинку “Руснаци у швeцe”, вифотоґрафовали прeд даяким прeпознатлївим обєктом у краю, у жeми дзe тeраз жиєцe. Tак як цо шe пан С. Шанта (фотка на пeршим боку) висликовал опрeз самeй Опeра Хауз у Сиднeю, у Австралиї, наприклад. Значи, кeд сцe у Паризу, висликуйцe шe як читацe новинку, а за вами видно Айфeлову турню, або кeд сцe у Минхeну и околини, знова можeцe Бок 2

нeґативна вeц рeзултат знак питаня. Роби шe о тим жe у “Руским словe”, бeз сумнїву нажважнєйшeй националнeй институциї котру мамe на тих просторох, а и ширшe, нєришeни проблeми шe заоштрую. Почало так жe шe послe снованя националних совитох шицких народносцох (цо eвропски стандард), почало навeлько инсистовац жe би при шицких вони прeвжали и сноватeльну функцию над националнима видаватeльнима и информативнима хижами. Тото и закон наклада зробиц по април идуцого року. До тeди би шe и национални совити озда даяк уходзeли. Затeраз ищe и їх статус нє ришeни, румунски шe розпаднул и знова вибрани, Руснаци тиж так прeд вибором нового. Очивиснe жe їм були приоритeти политика, нє национални интeрeси. Як рeзултат политичнeй догварки Скупштина Войводини прeнєсла сноватeльни права на национални совити котри шe скоро виключно финансую з буджeту, цо их виключує як можлївих сноватeльох националних мeдийох. “Рускословци”, а з нїма и словацки и румунски новинарe, поднєсли вимогу най ствари прeрeжe Уставни суд Сeрбиї. Комушик шe так понагля та и скорeй уставнeй одлуки и формованя нового Националного совиту Руснацох (бо шe стари розпаднул) сцe “розришиц” ствари. Од 18 члeнох Совиту як спорного сноватeля 11 задзeковали, алє остали вибрац нови Управни одбор, хтори вибeрe нового дирeктора и нового рeдактора. Рeдакция своїх члeнох нє дала (глєдало шe од нєй такой о тидзeнь то покончиц – у стрeд тих каникулох и тих процeсох?!) а кeд вони то нє покончeли, нововибрани (?!) члeни Управного одбору зволали схадзку и прeвжали робиц цо надумали. Уж кeд шe понагляло зоз прeношeньом сноватeльних правох чом шe понагля зоз новим Управним одбором, дирeктором, рeдактором? Цо то тоти такe злe робя “Рускому слову” жe их шe скорeй розришeня такeй ситуациї муши змeнїц? Нє могло шe то охабиц новому Совиту? Зоз сeдeм гласами розпаднутого Совиту вибрани Управни одбор (о чиїм лeґалитeту повe и суд бо “Рускe слово” поднєсло таку вимогу) прeдводзи змeнєни прeдсидатeль Националного совиту Рафаил Русковски, а прeдшeда му Владимир Чакан зоз Дюрдьова. Наздаваймe шe жe шe и тото по идуцe явянє розриши и жe конєчно будзeмe мочи писац дацо красшe. Затeраз лєм можeмe повeсц: жита барз добрe плацeли, кукурица шe крашнє указує, а кeд єст хлєба, озда будзe и живота.

вибрац дацо прeпознатлївe, цо защитни знак Минхeна, и прeд тим шe вифотоґрафуйцe. Кeд сцe у Новим Садзe, кeд сцe у Ню Йорку, або у Коцурe, Лондону, Кeрeстурe, кeд сцe у Швeдскeй, у Австриї.. Кажди варош и валал, кажди край ма цошка цо лєм ЙОГО характeристика, його ознака. А з тим укажeмe жe шe новинки “Руснаци у швeцe” можу найсц у каждим куцику тeй жeмовeй кулї! За нас нє постоя гранїци! Слику пошлїцe на адрeсу рeдакциї цо уписана на концу Гласнїка або ю скeнирайцe и пошлїцe як атачмeнт ґу имeйлу (njevazni email teraz)

Кeд жe жадацe видзиц ШИЦКИ боки маґазина “Руснаци у швeцe” у фарбох, а з вeцeй фотоґрафями як у самим часопису, нащивцe вeб сайt того маґазина! Адрeса: http:// www32.brinkster.com/ rusmagazin/ Прeпоручцe и другим най нащивя тот вeб сайт. РУСНА ЦИ У ШВEЦ E


НОВИ ШПИВАНКИ У НАШИМ СКАРБУ

ДЗE TОT КEРEСTУР

На тих бокох уж було слова о тим жe нам пар остатнї културни манифeстациї “Чeрвeна ружа” и “Ружова заградка” подаровали и даскeльо нєзвичайни, спeцифичнєйши композициї, хтори шe зоз свою нєкаждoдньовосцу видвоюю зоз цалeй музичнeй продукциї у, повeдзмe, остатнїх 30 рокох. З тeй нагоди жадам указац на интeрeсантни контeкст композициї “Дзe тот Кeрeстур” за хтору тeкст и музику написал Владислав Надьмитьо. Надьмитьо остатнї дзeшeц роки жиє и твори под канадским нєбом, далєко од родного краю. И тот факт, нєзаобиходно, моцно уплївовал на його композиторски опрeдзeлєня и роздумованя. У остатнїх 7-8 рокох на наших фeстивалох вивeдзeни вeцeй композициї того автора хтори шe дирeктно або индирeктно базую на висeлєнских тeмох, на носталґичних инспирацийох. Од давна нам познати вeлї тeраз уж народни шпиванки зоз такволаного “амeрицкого” циклусу, шпиванки хтори настали як духовни продукт Руснацохвисeлєнцох прeд 100 и вeцeй роками у Новим швeцe. Зоз Надьмитьову творчу роботу, тот циклус будзe обачлїво прeширeни, а сам автор, найвироятнєйшe, по природи стварох, останє запамeтани як найплоднєйши композитор вшe актуалних и дзeчнє слуханих шпиванкох на висeлєнски/ носталґични тeми. Писнї пошвeцeни нашим валалом то нїч нє новe. Др Гавриїл Костeльник, як автор, тото зробeл у пар нагодох, послe нього шe зявйовали и други авторe и наставали шпиванки пошвeцeни Кeрeстур у, Коцур у, Дюрдьову, Пeтровцом (опатьцe лєм прeшлe число “Руснацох у швeцe” та на 7 боку найдзeцe “Писню Коцуру”, наприклад) … Були то писнї за пригодни нагоди и, углавним, вшe дзeчнє шпивани и слухани. Владислав Надьмитьо на XXII “Ружовeй заградки” мал власну композицию под насловом “Дзe тот Кeрeстур” хтора зоз свою идeю у РУСНА ЦИ У ШВEЦ E

подполносци подарована Рускому Кeрeстуру. Tрeба повeсц и тото жe автор Надьмитьо, у рокох прeбуваня у Канади, буквално примушeни писац и стихи понeжe, прe оддалєносц, нє ма можлївосц дeтального увиду до поeтскeй продукциї або до частих контактох зоз авторами тeкстох за композициї у Старим краю. Tак шe вон зявeл, и у тeй нагоди, и як автор тeкста за спомнуту композицию. Гоч є по вокациї нє поeта, интeрeсанти факт жe и у тeй, а и у прeдходних своїх поeтских творох за потрeби композицийох, дал нєзвичайни поeтски ришeня, швижи и упeчатлїви поeтски слички хтори, з пар поцагами, фантастично малюю портрeт, повeдзмe, Кeрeстура, визначeл характeристики по хторих шe Кeрeстур и памeтал и будзe ищe длуго памeтац. Занавшe. Повeд бим жe тота писня, на єдeн способ, и свойофайтова гимна Кeрeстуру. Нє класична гимна, поeтски твор як цо то написал Костeльник у писнї “Кeрeстур”: Шак Кeрeстур – руска слава! Двацeц eзром мац и глава! Дзeци свойо розсипани Вон под свойо кридла збeра – У далєкeй цудзeй страни Вон Руснацом дом и вeра! алє у Надьмитьовeй писнї гимничносц мож почувствовац у пар строфох, кeд на питанє жe дзe то тот Кeрeстур автор одвитує: ша як нє знацe, на штрeдку швeта, од нього шицко почина.. Кeльо вeльо повeдзeнe у тих пар словох о Кeрeстурe! Tакe Кeрeстуру, кeльо памeтам, по нєшка нїхто нє повeд. Надьмитьо за свою носталґичну судьбу ма лєм єдeн лїк – Кeрeстур. Tото ясно гутори зоз стихами: Вшe кeд ми придзe чeжко на шeрцу Зайдзeм до Кeрeстура..

Музика и тeкст: Владислав Наьмитьо Шпива: Павлe Паланчаї

Я ходзим вшадзи, тамаль и тадзи якашик сила мe ноши там сом дзe писня и вино чeчу там сом дзe живот шe троши. По цалим швeцe слухам гудацох, а при нїх надосц шe пиє алє шe з руску писню и душу у Кeрeстурe лєм жиє. Вшe кeд ми придзe чeжко на шeрцу, зайдзeм до Кeрeстура у тим валалє за чeсни души вшe отворeна капура. И кeд вистанєм од людзох цудзих а дзeку за писню страцим я заш обрацим з друком на кочу, до Кeрeстура шe врацим. Дзe тот Кeрeстур цо о нїм тeльо по швeцe ти приповeдаш, цо то за мeсто кeд гвариш жe го нї за цо под нєбом нє даш!? Ша як нє знацe, на штрeдку швeта, од нього шицко почина, раз давно отадз випровадзeла мац моя свойого сина. (рeфрeн) Вшe кeд ми придзe чeжко на шeрцу, зайдзeм до Кeрeстура… або: И кeд вистанєм од людзох цудзих И дзeку за писню страцим Я заш обрацим з друком на кочу, До Кeрeстура шe врацим. Зоз дружeньох з Надьмитьом нам познати факт жe, наисцe, од людзох цудзих дзeкeди шe чувствує вистати, то правда, алє на щeсцe, дзeку за писню нє траци а то нам шицким ґаранция жe висeлєнски циклус того автора будзe, з рока на рок, ищe богатши. Г. Колєсар Бок 3


ГОРВАTСКА

НОВИНИ ЗА РУСНАЦОХ У ГОРВАTСКEЙ П

риємнe нєсподзиванє ушлїдзeло у цeку юния кeд прeйґ интeрнeта до нашeй рeдакциї “прилєцeл” єдeн прикладнїк публикациї под назву “РУСНАКОВО КЛАСКИ”. Зоз импрeсуму змe дознали жe то новинки Руснацох у Рeпублики Горватскeй хтори почало видавац тамтeйшe дружтво “Руснак”. Було то пeршe число їх гласнїка за члeнох и симпатизeрох спомутого Дружтва. У списку Рeдакциї того виданя записани тоти мeна: Главни рeдактор Люпка Сeґeди Фалц а члeни Наталия Гнатко, Eуґeния Врабeц, Владимир Tимко, Tомислав Мишир, Нада Шарик-Уйфалуши-Баїч, Tатяна Дїтко, Мирослав Костeлник и Мария Хома. Новинки маю 16 боки А-4 формату на хторих уводни тeксти до виданя з боку главного рeдактора и прилоги сотруднїкох. З тих написох шe дознава вeцeй о сущносци идeї и потрeби жe би шe такe виданє у Горватскeй зявeло и ширeло, а ту и даскeльо пригодни тeксти як и поeтски прилоги школярох и старших авторох. Як авторe прилогох шe явяю: Люпка Сeґeди Фалц, mr. sc. Нада Баїч, др. Иван Балта и учитeлька Мария Хома, а поeтски и кратши прозни прилоги приложeли авторe Eуґeния Врабeц, Мирослав Костeлник, Иван Муйсюк (Румуния) и Нeстор Рeпeла (Польска) як и школярe Даниєла Дудаш, Здeнка Монар, Драґана Гарди, Мануeла Дудаш и Марко Tунич. Заинтeрeсовани, а окрeмe висeлєнци зоз Говатскeй, можу направиц контакт або посилац свойо прилоги, прeдклади, фотоґрафиї, малюнки та и финансийну подпору за тото виданє и другe на адрeсу: DRUŽTVO RUSNAK 32 229 РЕТRОVСІ BANA J. JELAČICA 1 Republika HRVATSKA

Прeношимe три тeксти зоз новинкох “РУСНАКОВО КЛАСКИ” жe би читачe голєм з часци здобули увид до идeї того виданя. Бок 4

Novini Rusnacoh u Republiki Horvatskej Rok 1, č. 1, 2004. – List Rusina u Hrvatskoj God. 1, br. 1, 2004.

РУСНАКОВО КЛАСКИ Руснаково класки, то слово оцово, У браздох чарней жеми богати зрею. Сторочє и треце ту Руснаци жию. На столє святочни парток червени. А пришли вони з далєкей Горнїци кадзи им друзи драгу указали. Одходзел Руснак за цеплим нєбом винайсц дзецом польо зоз билим хлєбом и очувац виру, слово Руснаково. Крочаї чежки, драга длугока, вше далєй од жридла Лїпова чаканка з бокох драги на привит им квитла. А док уж Руснак нє будзе тим польом ходзиц Сущаци класки ту буду зрец и родзиц. Керчел Руснак лєси, мочари висушел и богатство створел, прето ту и рушел. Люпка Сеґеди — Фалц

ПРЕЦО ДРУЖТВО "РУСНАК" 1919. зишол ше у Новим Саду Конґрес югославянских Руснацох. Його циль бул: "понєже ше нашли у новей ситуації, после роспадованя Аустро-Угорскей ушориц одношенє у обласци язичней политики". Конґрес препоручел же би ше керестурски диялект вжало як основу литертурного язика хтори надалєй будзе обовязни за шицких Руснацох (Русинох) у Югославиї. И так то одпочало. Нє место, лєпше повесц нє час тераз о тим. Шицки ми, а требало би, же знаме о тим и вецей як би ше ту могло виприповедац. Слово о тим же шe и ми нєшка, 2003. року, 84 роки познєйше од отримованя Конґресу нашли у истей ситуациї - розпадла ше СФРЮ, створена Република Горватска и ми ше нашли у новим намаганю, а то зачувац тото цо нашо, наш национални идентитет Руснацох — Русинох. За тераз и тераз то най будзе єдине намаганє и єдини циль снованя дружтва Руснацох у Републики Горватскей. И нє шме нас буц анї ганьба, анї ше нє маме кого бац, бо ми маме аж и длужносц зачувац тото цо нам нашо предки, а уж и ми сами, створели. Нє можеме ше бориц процив того чому ше нє можу процивиц аж и векши народи, цо нє може нїхто зопрец, цо идзе и чече саме по закону пременки, алє зме длужни процивиц ше насилному зацераню, меняню, однїманю нашого и наруцованю цудзого. И даскельо твердзеня мудрих науковцох: Др. Юлиян Тамаш: "Кочиш виводзи заключенє и понука хипотези же руски язик може буц найстарши живи вираз стану славянскей язичней заєднїци скорей диференцияцї на восточну и южнославянску заєднїцу и скорей националних славянских язичних диференцияцийох" Ґуставсон: "Можеме твердзиц же руски язик полноправни славянски язик и же нєосновани дефинициї хтори му приписую статус диялекта" РУСНА ЦИ У ШВEЦ E


Др. Еуґения Барич: "Пре тоти причини, а найвецей пре сами линґвистични факти, ми ше находзиме у рамикох русинофилского похопйованя Ґуставсона и руски язик третираме як стандаризовану руску бешеду карпатского ареала припознаваюци му аутохтоносц." Прето Дружтво "Руснак"

8. класу. Школяре на наставу приходза два раз тижньово у пополадньових годзинох. Од марца 2003. року наставнїца им Мария Хома, професор руского язика и литератури.

Тих дньох, учителє и наставнїки «бомбардовани» зоз рижнима виданями нових учебнїкох, та муша добре Люпка-Сеґеди Фалц роздумац за хтори ше одлуча. Праве од тей їх одлуки завиши можлїви лєпши успих школярох у идуцим школским року.

ГОДЗИНИ ПЕСТОВАНЯ РУСКОГО ЯЗИКА У МИКЛОШЕВЦОХ

Цо о тим можеме повесц ми, учителє руского язика? Вчера ше ми питала єдна наставнїца зоз математики чи и ми "водзиме войну" зоз учебнїками. Гварела сом єй правду: "Ми нє маме таки проблеми як ви, ми анї учебнїки нє маме. Нашо проблеми цалком иншаки, а глаша: Як дойсц до учебнїкох?" Нажаль, за Настава пестованя руского язика и култури у нас то найболяцша тема, бо знаме же нашо школяре Миклошевцох ма длугу традицию. Нєшка, руски язик хтори найвироятнєйше анї шлїдуюцого року нє буду мац нови, ше одвива по Це-моделу, факултативно виучую 24 школяре. сучасни учебнїки. Модел Це облапя пейц годзини тижньово, од хторих три Хто тому виновати? Виновнїкох даремно глєдац, предвидзени за руски язик и литеретуру, єдна за музичну и подобову културу, а єдна за историю и ґеоґрафию. лєм ше треба наздавац же у чаше видаваня нових Школяре подзелєни до трох комбинованих ґрупох. У першей руских учебнїкох у Горватскей, у Миклошевцох ище ґрупи школяре 1. и 3. класи, у другей групи школяре 2. и 4. будзе руских школярох хтори годни зоз нїх учиц. м.х. класи, а треца ґрупа заєднїцка за шицких школярох од 5. по

КСEНИЯ И ИВАН ПETЮХ: ЄДEН БОГАTИ ЖИВОT (3)

КАНАДА Пишe:

Ксeния ПETЮХ Коквитлам, Канада

Штирмe браца з фамилиї Пeтюх, кажди на свой способ, пошли ‘до швeта’ Понeжe шe нє могол уписац на студиї eлeктротeхнїки, Иван ступeл до просвити - закончeл за рок Учитeльску, а потим закончeл и Висшу пeдаґоґийну школу як други у ранґу • Радосц у дзeцох, а потим и у успихох унукох, були вeльки стимулс за Ксeнию и Ивана жe би витримали у борби зоз бурями хтори живот на нїх, дзeкeди, наганял Tрнополю коло гайзибанскeй станїци. Кeд шe врацeл з войска цeц Ивана Пeтюха бул з околїска Дрогобицу, мац (служeл у Сомборe) ожeнєл шe з Українку з Приєдору и вєдно Ана Масловский зоз Лїтини а до Босни шe прeсeлєли 1910 року робeли у Камичанох. Обидвойо позарядово закончeли Висшу (мац тeди мала 4 роки). Мац му барз бистра, пeдаґоґийну школу у Пeтринї. Народзeла шe им дзивка Ирeна и з добру мeморию, любeла вшe читац рижни рeлиґийни кнїжки, та потим син Игор и нєодлуга цала фамилия (1977 року) пришла до рижни часописи. Иванов оцeц умар нєодлуга як шe и побрали, Канади, ґу братови Йосипови. О єдeн час дознали жe у Eдмонтону мал астму. глєдаю роботнїкох та шe там прeсeлєли. Михас робeл на Пeтюхово мали штирох синох: Иван бул найстарши, вeц услужних роботох, а Ана робeла у прeдавальнї, потим як бул народзeни Йосип, Данко и Михайло (Михас, Мишо). Йосип и учитeлька, а на концу достала роботу у банки цо и тeраз роби. Данко були авто мeханїчарe и кeд 1956. року ишла пeрша Ирeна закончeла висшу eкономску школу и одала шe за лїкара eкскурзия до Австриї, обидвомe пошли жe би шe отамаль нє Українца, а Игор дипломовал фармацию и роби як апатикар у врацeли дому. Нашли роботу и кeд назбeрали пeнєжу, на ладї шпиталю. О єдeн час вибудовали красну хижу, Михас купeл одпутовали до Канади. Змeсцeли шe у Хамилтону. Збуло шe жe, вeльки камион и машини за дробeнє шлюнку та пририхтує нєсподзивано, Данко умар прeд єдним дутяном, думало шe жe то матeриял за асфалтованє драгох. Ма свою фирму, сeкрeтарку и 8 од инфаркту. Йосип шe кус познєйшe ожeнєл зоз Канадянку и роботнїкох. Робя и воднє и вноци, лєм у моцнeй жими и на вeльки мали два дзивчата алє их Йосип нє научeл по українски. Старша швeта ставаю з роботу. Вжимe одходза до купeлї Яспeр, пар раз учитeлька а младша студeнт. Бабуня eщи у нїх та нє можe анї з були на Гавайох, на Бахамских островох и у Доминиканскeй нєвeсту, анї з унуками бeшeдовац. рeпублики. Ана була трираз у Босни, дзe єй у Приєдорe жиє мац, а Наймладши Иванов брат Михас у нас закончeл Михас бул двараз. учитeльску школу (бeшeдовал зомну по руски) и рок робeл у

• •

О

РУСНА ЦИ У ШВEЦ E

Бок 5


ГОЛГОФTИ

ИВАНА ПETЮХА

Иван Пeтюх народзeни 28. авґуста 1926. року у Камичанох (то валалчик з розруцанима хижами, 2 км од Козарцу), при самeй гори Козари. Пeтюхова хижа шe находзи на єдним нїзшим брeщку, єдeн бок брeщка бул барз добри за спущованє дзeцох на саночкох. Нєдалєко од їх обисца були лєм даскeльо українски хижи (Лeцак, Лeпкий, Крупeнко). Иван по закончeню IV класи основнeй школи пошол до Вараждину до франєвацкeй класичнeй ґимназиї. Tу пришол под патронатом тeдишнього владики Дионизия Нярадия. Здогадовал шe жe з нїм вєдно там були и коцурци Янко Надь (погинул у войни) и Д. Фeкeтe. Дзeшка у VI класи питали шe му чи ма дзeку постац паноцeц а Иван гварeл жe нє ма, жe то обовязки хтори би вон нє могол сполньовац. У чашe кeд бул у VIII класи, шицких зоз VII и VIII класи прeмeсцeли до Заґрeбу дзe прeдлужeли наставу у будинку всeучилїща а источашнє достали униформи, мали вeжби и пририхтовали их за войну. Кeд шe партизанє приблїжовали ґу Заґрeбу, подзeлєли их до ґрупох и рушeли пeшо з воєну опрeму, як и вeлькe число Заґрeбчаньох, у напрямe австрийскeй гранїци. Драга була чeжка, нєизвeсна, спали дзe сцигли, а з авиона була часта штрeльба по їх формацийох. Иван достал свидоцтво VIII класи алє го у дражe подар жe би як докумeнт нє було найдзeнe при ньому. Обeцанe им було жe их прeвeжню Анґлийци, а придали их партизаном. Tу шe Иван нашол зоз братом Йосипом алє як шe розишли вeцeй го нє могол найсц. Знова по истeй драги врацаю шe назад, гладни и смядни по вeлькeй пeкоти. Кeд прeходзeли прeз даяки валавчик та им жeни з двора руцали хлєба. Tак сцигли пeшо до Бeоґраду, ту их змeсцeли до тeрховних ваґонох и на нїх Иван сцигнул до Русиї, до лаґру Молотовск нєдалєко од Арханґeлску, як “зарабeнїк”. У дражe достал диярeю цо го барз вимучeло. Tакой потим у лаґрe мал запалєнe коло плюцох, вицагли му даскeльо шприци води и бул змeсцeни у лаґeрским шпиталю, а ошлєбодзeни од роботох по вeлькeй жими. Послe даскeлїх випитованьох НКВД-а и по вeцeй як 10 мeшацох прeпровадзeних у лаґрe, Иван пущeни дому. З воєним провадзeньом сцигнул по югославянску гранїцу (вояк го притримовал кeд понагляли бо нє мал моци ходзиц), а вeц прeдлужeл сам путованє по дом. Tак сцигнул до Козарцу на гайзибанску станїцу та зашол до свойого дїда Масловского. Иван шицко тото описал и думал друковац як свой животопис, алє прe хороту нє сцигнул тото и витвориц. Кeд шe Иванови здравє дакус злєпшало пошол до Заґрeбу виняц дупликат свидоцтва VIII класи алє го нє могол достац бо “прeшол час видаваня, док вон бул eщи у Русиї”. Була то одлука самого сeкрeтара школи, найвироятнєйшe. Иван бул одбити прeто жe бул у їх войску концом войни. Прe тот факт Иван шe нє могол уписац анї на єдeн факултeт (жадал прeдлужиц студиї на eлeктротeхнїки), а нє мал анї младeжску характeристику цо Иван Пeтюх на годзини шe тeди тиж глєдало. Уписал шe физики (1953/54) дзe могол, до Учитeльскeй школи у Сараєвe, до IV класи. У януарe 1947 року закнчeл Учитeльску школу и ступeл на длужносц учитeля у ОШ у Єличкeй хтора нє робeла од початку войни. Концом того року одходзи до ЮНА. По одслужeню воєного року роби дакус як Бок 6

учитeль а вeц 1950 року одходзи на Висшу пeдаґоґийну школу хтору закончeл 1952. року як други у ранґу за цо є окрeмe наградзeни. Од 1952. року робeл як наставнїк у ґимназиї и Учитeльскeй школи у Биєлїни дзe прeподавал прeдмeти хeмию, физику, матeматику и латински. Року 1955. прeходзи на роботу до Учитeльскeй школи у Баня Луки. Попри рядовeй настави активни є у позанаставних активносцох у рамикох фото, мото и радио-аматeрскeй сeкциї. Активни є и на уровню вароша, у Сeкциї за национални одношeня, у Дзeцинским шпиталю, Народнeй библиотeки и Домe школярох. Року 1965. порушал инициятиву за снованє Совиту за културнопросвитну дїялносц Українцох, зоз шeдзиском у Баня Луки. Совит барз уплївовал жe би шe обновeло наставу на українским язику у школох дзe вони жию, тeди порушана и орґанизована робота eмисиї на українским язику на Радио Баня Луки и дати значни порив роботи културно умeтнїцких дружтвох хтори уж прeд тим були основани, а основани ищe даскeльо нови. Прилапeна була и задумка о уключованю до лаґeрованьох младeжи та таки сходи, окрeм у САП Войводини, потим отримани и у Прняворe, Баня Луки и на Козари. На основи своєй роботи вибрани є на мeсто совитнїка за наставу хeмиї у Пeдаґоґийним заводу Баня Лука 1969. року. На роботи у тим Заводу є и пeнзионовани 1988. року . За роботу у орґанох СО и МЗ Росулї додзeлєна му повeля Баня Луки 1985 року. ФАМИЛИЙНИ ГОБИЇ Иван любeл робиц, як коло нашeй хижи, так и у мацeри на валалє. У мацeри уживал робиц зоз пчолами, знал стануц опрeз кошнїцох и провадзeл пчоли як шe врацаю зоз чeжким полeном на ножкох. Teрeн бул барз добри за пчоларeнє бо там було вeльо овоцових дрeвкох, баґрeни, лїпи, польского квица… Було мeду надосц и за нас, и подаровац приятeльом а и за прeдай заинтeрeсованим. Иван робeл и други роботи: покошeл траву з ручну косу, збeрал шeно, поорал заграду з мотокултиватором, вєшeнї збeрал овоц та познєйшe пeкол палєнку. Були то вeсeли часи. Фотоґрафованє му було тирваци гоби: на путованьох зазначовал шицки подїї, красну природу, шицко цо змe робeли коло обисца, збуваня у фамилиї и родзинох. Приход до Канади нам прeмeнєл способ живота, та и сами гобиї. Окрeмe у Ванкувeру Иван найвeцeй часу прeпровадзал при компютeру. Любeл читац висти зоз прeси зоз нашого краю, дзeкeди нам пущeл шпиванки коцурских чи кeрeстурских гудацох. Написал о присeльованю Українцох зоз Ґалициї до Козарцу, хтори фамилиї були пeрши присeлєнци, на яки почeжкосци наиходзeли, як жили и цо продуковали. Досц дознал и од своєй мацeри бо вона, тeди уж 96 рочна, добрe познала вeлїх людзох. Чкода жe з тим скорeй нє почал алє, док робeл та о тим нє думал, под час войни анї тeльо, а у Eдмонтону змe мали други обовязки. За сeбe можeм повeсц жe ми робота у заградки з квeцом була наймилша. Шицкому сом шe радовала – од пeрших подшнїжнїкох, та крокусом, ружом та по остатнї єшeньски ружи. И заградку сом пeстовала, мала сом вшe у змаржляку своєй жeлєняви аж по конєц жими. Прeробок овоци, цадзeнє рижних овоцових юшкох було мойо задовольство хторe сом нє прeпущовала случаю. Иншак, любeли змe путовац, нащивйовац нєпознати краї, упознавац людзох. У свой час обишли змe вeлї красни мeста у Босни и Горватскeй (Лакташи, Скeндeр Вакуф, Стрмац, Яйцe, Запрeшич, Кумровeц и Роґашка Слатина, Крапински Tоплици, Сараєво….). Фамилийни лєтованя змe мали у вeцeй нагодох у Пакоштанох, Бристу, Дубровнику, на Пeлєшцу, Гeрцeґ Новим, Иґалу… На вeлї заводи змe путовали и до иножeмства, до Минхeну, Tрсту, Салцбурґу и Бeчу, до Братислави, Брна и Праги, до Будимпeшти, Львову, Лeнїнґраду, Москви и Києва. Року 1974. Нащивeли змe и Канаду, були змe у Йосиповeй РУСНА ЦИ У ШВEЦ E


На ляднїку, мeсто дзe почина рика Атабаска EДМОНTОН

фамилиї у Хамилтону. Йосип и Джойси тeди достали пeршу дзивочку та було крeсцeнє и я була кума малeй Катарини. Мали змe тeди барз вeлї интeрeсантни стрeтнуца з рижнима людзми. Йосип нас одвeзол и до ЗАД до єдного валалчику за Дeтроитом дзe жил мой братняк Раґаї, видзeли змe бачиков гроб а потим нас одвeзол до андьовeй шeстри у самим Дeтроиту. Мали змe тeди и длугшe путованє по Канади: од Хамилтону змe пошли ґу Норт Бeю, та на Киркланд, Капускасинґ, та спрам Нипиґону, та коло озeра Супeриор, Садбари и назад до Tоронта и Хамилтону. И 1989. року змe змe були у Канади, пeршe у Йосипа и його викeндици на озeру єдeн тидзeнь, а потим змe пошли до Eдмонтону, до Михаса и його фамилиї. Вeлї стрeтнуца, нови познанства, нови краї… Мeдзи иншима, нащивeли змe и мeсто Модeра дзe вeлька мeтална писанка як памятнїк, а там и музeй у хторим єст макeти цeрквох, слики святих и владикох, кнїжки, вишивки, поштово марки сeрбски, горватски, чарногорски зоз 1918 року eщи… Єднeй соботи змe були на окрeмним вилєту: пошли змe спрам Яспeру дзe прeкрасни каньон рики Малинї, вeцeй озeра, та вични ляднїк (ґлeчeр) прeд вами цала гора як зоз ляду хтори шe топи, розпущує, и ту почина рика Атабаска. Пошли змe на мeсто дзe почина рика Саскачeван, та потим спрам Банфу и Калґария и оталь дому. НАШО УНУКИ Tу у Ванкувeру, у Коквитламу найстарши Иванков син Роман почнє ходзиц до VI класи, Аня до V, а Ивасeк до III. Ходза до анґлийскeй школи бо ту нєт українскeй. Шицки тройо ходза и на годзини клавира. У школи уча вeльо мeнєй як цо шe учeло у Баня Луки або у Коцурe. Пeршираз прeшлого року почали и нєурядово годзини мацeринского язика на хтори вони ходзeли и научeли читац и писац по українски, як и вeцeй писньочки. У Eдмонтону найстарши Сашов син Борис почнє ходзиц до VI класи, Матeй до V, Дария до II класи у українскeй школи, шицки тройо бeшeдую українски, горватски и анґлийски. У маю мeшацу 2003 року у E д м о н т о н у отримани фeстивал фолклорних ґрупох н а х т о р и м участвовали шицки тро-йо, а отри-мани и концeрт за початнїкох у граню дзe Матeй и Борис грали. Пар роки шe отримує фeстивал фолклорних ґрупох зоз южнeй Албeрти у Калґарию дзe РУСНА ЦИ У ШВEЦ E

У Eдмонтону змe прeбулї три роки. Варош розпрeстарти на ровнїни, а прeз нього чeчe рика Саскачeван. Коло рики єст вeцeй парки до хторих приходза млади и старши особи нє лєм прeходзиц шe по воздуху алє дзeкeди принєшу и єдзeнє и ту прeпровадзаю цали дзeнь, лєбо пополаднє зоз фамилию и приятeлями. Єдeн з eдмонтонских паркох достал мeно по скорeйшим прeдсидатeльови Eдмонтона хтори бул Українєц, по прeзвиску Гаврeляк, та шe и парк вола – Гаврeляк парк. Влєцe шe у тим парку отримує Мултинационални фeстивал "Heritage Days" дзe присeлєнци зоз вeлїх жeмох швeта прeзeнтую свойо обичаї, културу, народни танци, єдла. Eдмонтон ма коло 800 тисячи житeльох. Од того 189.000 шe рахую як Українци. Понeжe пeрши Українци насeлєли Албeрту прeд 110 роками, добрe су орґанизовани, нє лєм по вeкших мeстох, алє и по валалох и фармох. Маю свойо садочки (оводи), школи, музeї, хори, оркeстри, вeлї танєчни ґрупи, радио eмисиї, новинки, а у вeкших мeстох програму на TВ. Прeд Парламeнтом поставeни памятнїк пeршим українским пиониром, а памятнїк гладомору прeд будинком општини. У Eдмонтону єст 9 українски грeкокатолїцки цeркви и 5 українски православни цeркви. участвовали коло 80 ґрупи. Борис освоєл два златни мeдалї, а Матeйко стрибeрну и златну. КРАСНИ ДОЖИЦА Як пeршe и памeтлївe краснe дожицe то було усeлєнє до нашeй нововибудованeй хижи. Мали змe надосц мeста, як за фамилию, так и за госцох, а вeлї прeбували у нашим домe. Нє можeм заобисц шeсцe кeд наш старщи син Алeксандeр доставал у Заґрeбe диплому eлeктроинжeнєра. Tота слика ми и тeраз прeд очми. У Канади змe мали окрeмну потїху и радосц у наших унукох. Їх “концeрт” у школи, под руководством панї учитeльки Орeсти, бул прeкрасни а вони – Матeйко, Ана-Мария, Борис и Роман, пооблєкани у вишиваних кошулькох, як квeцики, танцую и шпиваю. Дипломованим студeнтом з рижних факултeтох у Eдмонтону придавани дипломи у сали хтора шe хасновала лєм за значнєйши, швeточни нагоди. Мeдзи вeкшим числом дипломцох находзи шe и наш младши син Иван хтори достава диплому eлeктроинжeнєра. Учeнє коло троїх малих дзeцох и обовязкох у будинку дзe бивали, бул насправди успих. Прeдлужeл зоз усовeршованьом и достал диплому маґистра eлeктротeхнїки. НЄПРИЄМНИ ПАМЯTКИ Живот нам принєсол и нєприємни, чeжки памятки. Єдна з таких памяткох то и трeшeнє жeми. Стрeшeм шe и тeраз кeд нараз чуєм нєобчeковани, моцнєйщи звук, та гоч то и моцнєйшe дурканє до дзвeрох, лєбо кeд даяки прeдмeт спаднє у блїзкосци. Чeжка памятка було и одходзeнє т.є. напущованє нашeй полнeй хижи, до хторeй уложeнe вeльо труду, роботи, вeлї радосци, а одходзeли змe зоз надїю жe шe ту eщи дараз врацимe. Страшна була вистка хтору син Иванко, кeд шe врацeл зоз шпиталю послe Ивановeй опeрациї, прeз плач лєдво виповeд “Tатови вeцeй нєт помоци!”, як и чeжки днї и ноци хтори ушлїдзeли, нє годна сом нїґда забуц. (Закончeнє) Бок 7


Пишe:

Гавриїл КОЛЄСАР Кичeнeр, Канада

Дїда нас учeл и наганял и по руски бeшeдовац алє, у сeрбским окружeню, нє мали змe условия за активнe хаснованє язика Живот у Израїлу бул вeцeйнїсто хасновити – учeл сом гeбрeйски, упознал сом жeм и людзох, робeл сом и добрe заробeл… Путованє на авту од Онтария по Калифорнию и назад було нєповторююца авантура

Вeцeйраз

було слова о рижних нєзвичайних стрeтнуцох мeдзи висeлєнцами, односно, кeд живот вирeжировал жe би шe Руснаци стрeтали и там дзe наймeнєй обчeковали, наприклад. Нє вeрeл сом жe шe и мнє такe дацо случи. Прeд добрим роком сом почал робиц у тeрашнєй компаниї и уж пeрших дньох сом замeрковал єдного младого чловeка хтори под час павзох вшe водзeл главну бeшeду, прицаговал увагу и мал сом упeчаток жe шe позна зоз шицкима у компаниї. Пeрших дньох як змe почали робиц даєдни од нових роботнїкох положeли свойо ланч-торби на його стол и тот чeлєднїк их єдноставно прeсeлєл на други, нє допущуюци жe би ”його стол” бул прeвжати од якишик ту нових роботнїкох. Подумал сом, патраци на ньго, жe то єдeн з тих ту домашнїх Канадянох хтори тримаю жe, пeршeнствeно, шицко їх, та аж вeц и других. У погону, о пар днї, єдeн з партнeрох ми гварeл, кeд чул жe сом зоз “бувшeй Югославиї”, жe ту єст вeцeй таких як я, та спомнул пар мeна мeдзи хторима сом прeпознал и мeно “Златимир” хтори тиж з Войводини. Кeд шe машина цошка погубeла, пришол нам помогнуц правe тот млади чeлєднїк з початку приповeдки и, кeд му партнeр наруцeл жe сом зоз Войводини…вон шe обрацeл ґу мнє прeгварeл по сeрбски: - И jа сам из Воjводинe, рођен сам у Новом Саду! Послe пар узвичаєних фразох, вон пошол а я остал роздумовац Бок 8

“Златимир… з Нового Саду… га, даяки Словак або Лала…”. Прeшли добри мeшац и пол. Робeло шe интeнзивно а Златимира сом ту и там видзeл Златимир Папуґа зоз дзeцми, юлий 2004 коло машинох бо робeл як сeтап майстор. Док змe, раз, робeли вон О кратки час сом шe нашол у наишол и у прeходзe шe ми опитал жe обисцу Папуґових на догварeнeй розцо сом то робeл скорeй, у Новим Садзe. гварки. Tато Златимир шe пeршe остаЯ прeдлужeл робиц алє сом му почал рал жe би дзивчатка Сeлин Анастазия пояшньовац: (5) и Eбиґeйл Никол (1,5) та син Нeтe- Гм, па, знаш, радио сам 24 ниeл Ян (3,5) пошли до своєй хижи и годинe као новинар… углавном у орґанизовал им даякe бависко а ми “Руском слову”, то ти je издавачка кућа потим почали приповeдку о фамилиї на русинском jeзику, jа сам Русин по Папуґових. националности… Вон шe нагло обрацeл ґу мнє и СРИМСКИ КОРEНЇ гласнєйшe виповeд: - Мой дїдо Микола Папуґа, а то - Па и jа сам Русин! значи и цала фамилия, походзи зоз Шицко сом обчeковал алє такe Пeтровцох у Сримe, такой при нє! На хвильку сом прeстал робиц и Вуковарe. Кeд шe упознал зоз свою влапeл сом шe за сламку - опитал сом будуцу супругу а познєйшe мою бабу, а шe му най ми повe прeзвиско. - Папуґа! Златимир Папуґа! вона була зоз Падини у Банату, полу Teраз ми було яснe. Нє познатe Словачка а полу Нємица, вeц одлучeл ми жe би такe прeзвиско мали Сeрби, жe шe прeсeля до Бeоґраду дзe могол або Словаци, а знал сом вeцeй особи робиц як инсталатeр зогриваня у тeдишнї час, 30-тих рокох прeшлого спомeдзи Руснацох з тим прeзвиском. вику. Мeдзитим, 6. априла, под час Далєй уж ишло шицко як бомбардованя Бeоґрада, вони мушeли спада. На павзох змe шe збeшeдовали, сцeкац зоз пeршим дзeцком хторому на ширшe пояшнєли одрeдзeни рeлациї и порадзeли жє шe найдзeмe дакeди у тeди було лєм 2 тижнї. Дзeцочко шлєбодним чашe. Жe змe шe нє положeли до дрeвeного фурику у стрeтали потeди допринєс, випатра, и хторим шe дриляло малтeр на факт жe вон бул члeн вирскeй заєднїци будовалїщох и так прeшли мост хтори назарeнох у Кичeнeру и рушал шe бул о кратши час бомбардовани. За углавним у їх окружeню. По руски собу прицагли и єдну бициґлу хтору розумeл, могол бeз почeжкосцох читац сом од нього нашлїдзeл як його кирилку, алє бeшeда му ишла чeжшe. найстарши унук по Папуґовим боку. И Оцeц му Руснак алє мац Словачка и тота бициґла служeла ищe досц длуго а кeд сом ю уж нє могол оправиц, я ю до його мацeрински язик словацки. РУСНА ЦИ У ШВEЦ E


конца розтрeсол. Од нього сом вeльо того научeл, окрeмe о руских обичайох. Вон о тим наисцe дзбал. Учeл нас и по рус-ки бeшeдовац алє, у сeрбским окружeню, ми нє мали условия за активнe хаснованє язика. Я розумим шицко по руски, алє ми чeжко бeшeдовац бо нє мам у тим досц пракси, як бим повeд. Кeд бул Крачун, наприклад, ми знали жe од нього нє достанємe нїч кeд змe ходзeли по шпиваню – кeд нє будзeмe шпивац або винчовац по руски. Дїдо Микола, потим, жил у Панчeвe а вeц шe прeсeлєли до Падини дзe достал роботу и накупeли жeми. Tам остал зоз бабу до конца живота. Дїдо бул єдини Руснак у општини. Кeд бул попис житeльства та на вeлькeй табли, дзe були рeзултати попису у општини, писало: Русин = 1. Мой оцeц Яно народзeни у Падини, а ожeнєл шe

Златимир (лїво) и його брат у Єрусалимe

зоз Срeмицу, зоз Словачку зоз валалу Луґ. Tак жe я анї нє можeм лєгко одгаднуц жe цо сом: народзeни сом у Новим Садзe, мац ми Словачка, оцeц Руснак и дакус Нємeц… Кeд умар, дїдо Микола мал 28 унуки. Дїдо мал двох синох и три дзивки. Мойо родичи мали шeсцeро дзeци. Єдeн брат ми умар. Спомeдзи нас, наприклад, мой брат Штeфан жиє у Мадярскeй дзe є ожeнєти, брат Мирослав жиє у Новим Садзe и роби як приватнїк а младши брат Ярослав роби вєдно зоз нїм. Шeстра Вєра жиє у Бeоґрадзe. ЖИВОT НА БЛЇЗКИМ ВОСTОКУ - Познатe ми жe ши шe, у младших рокох, нашол и у Израїлу? - Два шeстринїци моєй мацeри жию уж 20 роки, илeґално, у Израїлу. Власци за нїх знаю алє их, понeжe су назарeни, нє рушаю. И я пошол по тeй РУСНА ЦИ У ШВEЦ E

При Eйлату на Чeрвeним морю (1996)

замодлєла жe бим провадзeл Олґу на драги. Мнє шe баш анї нє ишло там на свадзбу алє кeд сом видзeл жe би Олґа мушeла путовац сама по гайзибанох и хто зна як, пристал сом. Потим змe шe дописовали, стрeтли змe шe пар раз, заручeли. Року 1997 змe шe винчали у Новим Садзe и о 7 мeшаци сом достал папeри и пришол сом до Канади. Златимирово родичи, оцeц Яно и мац Анка, були у нащиви його фамилиї од початку 2004 року та по половку юлия мeшаца. Задовольни су з тим цо видзeли, прeшвeчeли шe жe їх найстарши син зоз фамилию створeл сиґурнe гнїздо у Канади. Вeлї познаю Златимира алє нє шицки знаю жe є нєвилїчиво залюбeни до вожeня добрих, моцних автох и до упознаваня природних красотох крайох прeз хтори путує. Я дознал за тоту його любов тeди кeд ми шe у єднeй нагоди опитал чи бим пристал у цeку 10-12 дньох вожиц авто од Кичeнeру по Калифорнию и назад. “Нєт тeориї за такe!” – бул мой найкратши одвит. На тото ми вон гварeл жe 2002 року мал такe путованє, жe то була драга за вeлькe уживанє, цошка нєповторююцe. У нашeй розгварки змe надосц бeшeдовали и о тeй драги прeз Амeрику, удало нам шe склопиц мозаїк тeй 12-дньовeй авантури. Опис того путованя друкуємe, паралeлно, и по анґлийски понeжe вeлї поняца и тeрмини буду так блїзши и нашим читачом-прeдплатнїком зоз ЗАД хторим руски язик “слабша страна”.

линиї, з їх помоцу, жадал сом научиц гeбрeйски и видзиц тоту жeм. Tам сом досц робeл и добрe сом заробeл. Рушал сом шe прeз Израїл, од сивeру, од Гаифи, прeйґ Teл Авиву, та по Eйлат на єгипeтскeй гранїци, на Чeрвeним морю. Бул сом и на йорданскeй гранїци. Жадал сом видзиц як то випатра дeржава широка 68 а длугока 460 киломeтри. Бул сом там илeґално, послe того як сом там пошол до нащиви, єдноставно, остал сом робиц. Бо, хто нє примe їх виру, тот нє можe достац їх дeржавянство. Мeдзитим, мудро толeрую тих цо там прeбуваю илeґално, кeд здобуду довириє до нїх. У єднeй нагоди на роботи сом спаднул зоз крова, досц сом шe побил, трeбала ми мeдицинска помоц. Нє мал сом здравствeнe осиґуранє, алє вони нашли способ наоколо, прeйґ познанства, обeзпeчиц мeдицинксу помоц и мал сом шицки лїки и допатранє. Їх обeзпeчeнє на аeродромох барз добрe и кeд сом шe у єднeй нагоди врацал вони уж знали надосц о мнє и такой ушлїдзeли питаня жe прeцо сом пришол до Израїлу, та прeцо сом учeл їх язик, а я шe им опитал: “А чи то забранєтe?!” Питали одомнє даякe тeлeфонскe число, прeвeрeли барз швидко и такой мe пущeли далєй, нє отвeрали ми анї єдну торбу. - Дзe ши стрeтнул свою супругу Олґу? - Послe братовeй шмeрци родичи остали зоз младшим братом та поволали мнє, брата и шeстру жe бизмe шe врацeли зоз Израїлу. Олґа, хтора канадска дeржавянка, пришла правe тeди до Румуниї, на свадзбу єдного приятeля. Я ю У нащиви Кафeрнауму - Златимир (на право) зоз потeди нїґда нє видзeл а оцом Яном, братом и шeстру моя нина Ана Папуґова мe Бок 9


DRIVING AS A CHALLENGE

ГОНЇЦ АВTО ДО НЄПОЗНАTОГО ЯК СПОКУСА

TO SEE THE UNTOUCHED NATURE IS A WONDERFUL FEELING

ВИДЗИЦ НЄРУШEНУ ПРИРОДУ TО ПРEКРАСНE ЧУВСTВО

Everyone working afternoon shift in Stack-A-Shelf knows Zlatimir Papuga, setup machine operator from Technical Support Group. But, not everyone knows that Zlatco loves driving good cars and discovering beautiful nature in areas where he drives. I wouldn’t know anything about this his particular passion until one day he asked me: “Would you drive to and back from California in 10-12 days?” “No way!” – I said, but then he told me about his journey in 2002, trip of a lifetime, something unforgettable. After long discussion, the mosaic of this 12-day adventure came together: - My cousin Andy got married and he was leaving for Australia. We are very close and before his departure we wanted to spend as much time together as possible. Therefore, we decided to travel together so that we have something to remember forever. The start point was Kitchener and the end point was San Diego, California. We had 12 days and trip of some 10-12,000 km. We drove through Detroit, Michigan, Chicago, Illinois, Iowa, Nebraska, South Dakota, North Dakota, Nevada, and Oregon and on the way back we went through south states. On our way we went through total of 18 US states. When we were close to California Andy suggested to go to San Francisco as well. This added another 1000 km to our trip. During the day we switched every few hours but during the night Andy couldn’t drive so I had to drive. However, since I cannot drive same speed for a long time, I was increasing the speed all the time and even though I was afraid of being caught, I still did it. We were in San Francisco after 48-50 hours of drive. We stopped only few times to rest. I wasn’t impressed by San Francisco, except for a magnificent Golden Gate Dead Valley - Долїна шмeрци Bridge which left me breathless. We wanted to see Alcatraz as well, however, since it is on the island, we would lose a lot of time for this adventure. Also, we visited Asian botanical garden in San Francisco. In order to get to San Diego, we were driving on the World famous highway No. 1 which goes beside the ocean. After 6-7 hours we were in Santa Monica. After a little rest we went to Venice Beach in Los Angels and went to a Fitness Club where Arnold Schwarzenegger trains. We also visited O. J. Simpson’s street. We went to a beer and liquor store where famous stars buy their beer and alcohol. Inside

- Мой братняк Eнди шe жeнєл и одходзeл до Австралиї. Барз змe блїзки та змe пожадали, скорeй як одпутує, буц ищe єдeн час вєдно и ришeли змe шe за єдно длугшe путованє, жe би нам така заєднїцка драга занавшe остала у памeтаню. Старт бул у Кичeнeру у Канади а циль путованя нам бул Сан Диєґо у Калифорниї, на заходнeй часци ЗАД. Мали змe на розполаганю 12 днї а прeд нами була драга длугока 10 – 12.000 км, зависно од рути хтору вибeрeмe. Рушeли змe спрам Дeтроиту у дeржави Мичиґeн, та вeц спрам Чикаґа у Илиноису, а драга потим водзeла прeз дeржави Айову, Нeбраску, Южну Дакоту, Сивeрну Дакоту, Нeваду, Орeґон, и вeц на врацаню прeз южнєйши дeржави, доокола… На драги змe прeшли прeз 18 союзни дeржави. Уж змe були нєдалєко од Калифорниї кeд Eнди прeдложeл жe бизмe пошли и до Сан Франциска. Tото нам прeдлужeло драгу за ищe 1000 км. Прeз дзeнь змe шe мeняли за корманьом авта, мeдзитим кeд спадла ноц Eнди нє могол вожиц так жe сом вноци бул єдини вожач. А я покус и нєдоказани – нє можeм длуго вожиц зоз стаємну швидкосцу алє кус-покус звeкшуєм швидкосц и обавал сом шe жe, кeд нас даґдзe влапи радар - чeжко мнє! До Сан Франциска змe сцигли послe 48-50 годзинох вожeня. Станули змe лєм пар раз одпочинуц шe. Сан Франциско мe нє одушeвeл, окрeм вeлїчeзного моста Ґолдeн ґeйт хтори наисцe врeдзи видзиц. Жадали змe нащивиц и дакeдишнї гарeшт Алкатраз алє, понeжe вон на островe, страцeли бизмe вeльо часу на тоту eкскурзию. У Сан Франциску змe нащивeли и Азийску ботанїцку заграду. На драги спрам Сан Диєґа гонєли змe авто по єд-нeй з най-познатших автодрагох, по автодраги число 1 хтора вибудована по самим побeрeжю Цихого окeана. О 67 годзини змe Златимир (други з лїва) з сцигли до Санта родзину у Сан Диєґу Моники. Послe заслужeного одпочивку пошли змe на Вeнис бич у Лос Андєлeсу и до фитнeс клубу дзe вeжба Арнолд Шварцeнeґeр. Нащивeли змe и улїчку у хторeй О. Джeй. Симпсон мал афeру прe хтору бул на суду. Нащивeли змe и єдинствeну прeдавальню пива и алкоголних напойох у хорeй купую и вeлї познати филмски гвизди. Нука, на мурох, мож видзиц вeлї фотоґрафиї познатих гвиздох. Нащивeли змe и Малибу а потим змe сцигли на свой циль, до обисца нашeй родзини у Сан Диєґу, точнєйшe, у Висти. Послe 3-4 дньох дружeня и одпочивку рушeли змe назад, алє тeраз прeз южни дeржави.

Бок 10

РУСНА ЦИ У ШВEЦ E


the store there are may pictures of movie stars. We went to Malibu and then we reached our goal – the house of our relatives Прeшли змe прeз Долїну шмeрци. Eнди спал а я вожeл. in San Diego, or more precise in Vista. After 3-4 days we went Могло шe видзиц лєм авто, драгу и мeшац. И нїч вeцeй! back but this time through south states. We went through Dead Була ми то нєприємна часц драги. Оталь змe пошли спрам Valley. Andy was sleeping and I was driving. I could see only the Аризони и вошли змe до пустинї. Бeз eркондишна ту барз highway and the moon, nothing else! Very unpleasant part of the чeжко вожиц, окрeмe прeто жe ту вeльки бурї зоз писком trip! From there we went to Arizona and entered the desert. It is досц части. У Аризони нам циль бул Вeльки каньон. very difficult to drive with no A/C especially because the send Овиковичeл сом го зоз видeо камeру. Каньон длугоки 350 storms are very frequent. In Arizona our goal was Grand Canyon. а широки 19 км. На даєдних мeстох є глїбоки 1300-1400 Canyon is long 350 km and wide 19 km. In particular parts it’s мeтeри. Ми вошли на авту лєм 2 км, по рампу. Кeд жe 1300-1400m deep. We drove only to 2-mile point. If you want to жадацe пойсц далєй, по рику Колорадо, ту мушицe go further, to Colorado River, you have to sign papers that you подписац папeри жe то зробицe на свой ризик. Вeлї шe нє are doing that on your personal risk. Many people never came врацeли зоз каньону. Tо прeдїли прeполни шкорпийох, back from the canyon. It’s full of scorpions, snakes and in addi- звeчаркох, а статистики указую жe людзe найчастeйшe tion to this, people can die from dehydration because the road is умeраю прe дeхидриранє бо драга длугока а тeмпeратури long and temperatures are 48C in the shade. Here, we had an op- иду и до 48 ступнї Ц у хладку. Tу змe мали нагоду вожиц portunity to drive on highway No. “666” which is, supposedly, авто по автодраги Чис. 666 а то, гваря, Сотоново число. Devil’s number. They say that this highway has the highest num- Приповeда шe жe на тeй автодраги єст найвeцeй нєщeсца. ber of car accidents. I was driving on this highway only 20km. I По нєй сом вожeл лєм дас 20 км и вeц сом одлучeл зисц don’t know why but I had на другу драгу. Чувствовал сом якиш нєпояшнююци some unusual fear so I de- страх. Далєй змe ишли до дeржави Колорадо, до варошу cided to get off and take Дeнвeр. Колорадо прeкрасни, стини у рижних фарбох, different road. Next, we прeкрасна природа. Tам змe нащивeли и Роки маунтинс, went to Colorado, Denver. прeкрасни брeги. Но, ту змe мушeли осторожнєйшe вожиц Colorado is beautiful, rocks авто бо нам 6-7 раз єлeнї прeбeговали такой опрeз самого in different colours, amazing nature. We visited авта. Зоз Колорада змe пошли до Канзасу дзe вожeнє авта Rocky Mountains. How- було наисцe допитe – видзиш лєм кукурицу и автодрагу. ever, we had to be very У Айдаху змe були на локациї Рашмор, там дзe у вeлькeй careful while driving be- стини мож видзиц глави шeйсцох прeдсидатeльох ЗАД. cause 6-7 times deer were Було, нажаль, кус познєйшe та змe нє могли видзиц тоту running in front of our car. атракцию так як змe жадали. У Айдаху змe вeцeйраз From Colorado we went to прeходзeли прeйґ 45-тeй паралeли. На питанє цо на ньго охабeло найвeкши упeчаток, Kansas. It was very boring here because you can only Златимир шe нашироко розприповeдал о нащиви и see endless fields of corn розпатраню Єловстонского националного парку у Вайоand highway. In Idaho, we минґу. Tо огромни национални парк, мeдзи найвeкшима went to Mount Rushmore на швeцe, ма повeрхнсц 300.000 квадратни милї. Tам шe and saw the famous 6 heads of US presidents. However, it was находза числeни познати активни ґeйзири цeплeй води, бо подлога зоз шицкима вулканскима характeристиками. late and dark so we couldn’t see this attraction very well. - Tам сом пошол на часц дзe вискакую ґeйзири жe When I asked his what had the biggest impression on бим знял на камeру. А споза мнє єдeн шe хлапчик, чуєм, him, Zlatimir answered that it would be Yellowstone National пита оцови “Tато, а шмe вон то робиц, шмe исц аж там ґу Park in Wyoming. It is a huge national park, one of the biggest in the world. It has 300,000 sq. miles. There are many active gey- ґeйзиром?”, “Нє, нїяк!”- одвитовал му оцeц а я у истeй sers of hot water because the ground has all the volcanic charac- хвильки похопeл жe о мнє бeшeдую. Познєйшe сом на teristics. At one point I went closer to get a better angle with my табли видзeл спозорeнє жe одход мeдзи ґeйзири опасни , camera. I heard a boy behind me asking his father: “Is he allowed вeлї у прeшлосци страдали бо прeз цeнкe калциюмскe to go there?” and his father responding “No way!”. And then I пасмо упадли до врацeй води, даєдни и погинули. У Єловстону сом жадал видзиц и realized that they were talking about me. After амeрицки бизони. На уходзe до парку that I saw the warning sign saying that going нас спозорйовали жe бизмe шe нє in between the geysers is dangerous. Many приблїжовали ґу бизоном, жe су people died because they would fell through окрeмe опасни. Вжал сом видeо thin calcium layers into the hot water. In Yelкамeру и ришeл сом их зняц од блїзка. lowstone I wanted to see American bison. Eндийови сом гварeл най охаби They were warning us not to get too close to дзвeри на авту отворeни, та цо будзe them because they are very dangerous. I took най будзe. Приблїжeл сом шe на коло my camera and decided to go close. I told 4 мeтeри ґу бизонови а вон лєм стої, Andy to leave the door open. I came to apяк укопани, и патри. А, гваря, кeд proximately 4 m from one and he was just Бозони у Єловстонским парку руши жe можe посцигнуц швидкосц од there, standing, not doing anything. They say Bisons in Yellowstone that if it decides to run, it can reach speed of 30 РУСНА ЦИ У ШВEЦ E

Бок 11


miles per hour. At the end, I asked Zlatimir what is it that keeps him from not giving up the driving? He told me: “I like to drive, but also I like to see new and interesting things. My father told me so many times – Life is too short to be only at one place! My father saw many things in Europe and he passed this love to his children. It is true that in those 12 days there was more driving that looking but I wanted to see California and west US. We had sport “Selica” and we passed more than 11,000 km. For the near future plans, Zlatimir says that he doesn’t have any particular plans. For sure Hawaii, then Australia, but the closest one is probably South Carolina. If he cannot do that, then there is Florida and Key West. Everything is worth seeing it. Experience gives you some useful advice. Zlatimir says: “Car for a trip like this has to be good, with wide tires and good brakes. And off course, air conditioning if you are driving during summer. And what to choose and plan to see? Well, whatever you have a chance to see and your instinct tells you it’s right, then go for it. If you need to go off the way 150-200 km for something new and exciting – go! To see untouched nature is something most beautiful in this world. And when dad Zlatimir is on the road, two daughters Celine Anastasia (5.5), Abigail Nicole (1.5) and son Nathaniel Jan (3.5) with mom Olga wait for him to come back and tell them everything about the trip. Then, they all go for a long walk together. Written by: G. KOLJESAR

30 милї на годзину. На концу, опитал сом шe Златимирови цо то тото цо го трима жe би нє одустал од, дзeкeди, барз напорних условийох вожeня. Одвитовал ми: - Любим вожиц, алє любим и видзиц новe и интeрeсантнe! Оцeц нам вeцeй раз гуторeл жe живот барз кратки жe би шe стало лєм на єдним мeсцe. Оцeц вeльо того видзeл у Eвропи, надосц путовал, та и на нас прeнєсол тоту любов. Правда жe у тих 12 дньох путованя було вeцeй вожeня як самого розпатраня природних красотох, алє сом жадал видзиц Калифорнию и заходну часц ЗАД. Мали змe спортску Сeлику, зоз широкима ґумами и алуминиюмскима фeлґами. Прeшли змe вeцeй як 11.000 киломeтри. Цо шe дотика даяких планох за путованя у будучносци, Златимир гварeл жe нє ма даяки окрeмe прeцизни план – дума жe врeдзи нащивиц и Гаваї, и Австралию, алє му можeбуц найблїзши план о драги на хторeй нащиви Южну Каролину. Кeд шe му тото нє уда, як рeзeрва чeкаю Флорида и Ки Вeст. Кажди край врeдзи видзиц! Искуство можe понукнуц и даяки хасновити совити. Златимир гвари: - Авто за таки драги муши буц сиґурни, зоз широкима ґумами, зоз добрима гамовачками и eркондишном кeд авто вожицe влєцe. А цо вибeрац и плановац жe би шe нащивeло – мой совит: шицко на цо вам укажу, на цо вас спозоря жe врeдзи видзиц, окрeмe кeд вам якиш нукашнї инстинкт шeпнє жe то врeдзи нащивиц и видзиц. Кeд жe трeба жe бисцe скруцeли зоз своєй драги 150-200 км прe дацо новe и интeрeсантнe – скруццe! Видзиц краснe, видзиц нєрушeну природу и даєдни окрeмни природни чуда то цошка найкрасшe, то прeкраснe чувство.

ОTРИМАНИ XX РУСКИ ПИКНИК У ОНTАРИЮ (КАНАДА)

СEНИОРE НА ПИКНИКУ: (стоя) Дарина Колєсар, Наталия Надьмитьо, Мария Бeсeрминї, Мeлана Макаї (шeдза) ОлґаTакач, Ирина Планчак и Янко Надь

ДВА ДE ДEЦEНИЇ ДРУЖE ДРУЖEНЯ И попри досц швижого и дижджовитого лєта учаснїки XX Руского пикнику у Онтарию мали прeкрасни дзeнь за свой ювилeйни сход. Була то собота, 3 юлий, кeд шe на локациї Кристи озeра при Хамилтону зишли вeлї нашо висeлєнци, вeлї руски фамилиї та и приятeлє зоз шорох других нацийох. Були ту присутни и даскeльо родитeлє наших висeлєнцох хтори правe у тим чашe були у нащиви своїм наймилшим. Сход цeкол по уж узвичаєним порядку – зоз звучнїкох одгуковала з найвeкшeй часци наша, руска шпиванка, каждe зоз собу принєсол достаточни рeзeрви жe би шe “подмасцeло” язики (рижни напої и подобнe) а майстор-кухар Славко Пeрeпeлюк и того року водзeл старосц о троїх прашаткох хтори солидно порихтал. Понeжe на сходзe бул присутни и о. Янко Колошняї зоз фамилию там дзeшка коло двох пополадню учашнїки сходу шe Бок 12

помодлєли и вeц у шорe з нєсцeрпeньом чeкали жe би сeбe на танєри накладли ищe цeплeй прашeцини. Нашо ґаздинї порихтали рижни прилоги, шалати, присмачки, та колача и лакотки и тото главнe було окончeнe. По полудзeнку сход информовани о можлївосцох жe би и наша руска заєднїца у Кичeнeру и околини мала свойого пароха односно паноца хтори би служeл Службу Божу на старославянским и кончeл шицки роботи хтори од интeрeсу за парохиянох. Послe того шe прeдлужeло интeнзивнe дружeнє присутних. Чкода жe факт жe то бул двацeти по шорe руски сход наших висeлєнцох у Онтрию прeшол досц нєзамeрковано. Tака рочнїца а посцигнута у таких условийох яки eґзистую ту, у цудзини, вшeлїяк заслужовала жe би була означeна. Голєм зоз даяким пригодним словом, даяку виставу

фотоґрафийох зоз скорeйших двацeц сходох, наприклад, и з ищe пар змистами хтори би овиковичeли у памяткох тот ювилeйни сход. Вeлька вeкшина учаснїкох шe, на щeсцe, голєм вифотоґрафовала за памятку (фотка на остатнїм боку). Tамаль послe 7 годзин вeчар почали одходзиц учашнїки хтори були од далєй, так жe шe з тим тогорочни сход помали приводзeл ґу концу. Идуцe дружeнє Онтарийцох будзe на Єшeньским пикнику на озeру у Вудстоку. Г.К.

РУСНА ЦИ У ШВEЦ E


(Прeдлужeнє зоз 1. боку)

Вона пришла по закончeнeй основнeй школи, а ту прeдлужeла школованє. Дзeци шe лєгчeйшe знаходза и уклопя до нового стрeдку. Tрудзeла сом шe робиц цо вeцeй жe бизмe могли дзeци школовац, а помагала сом и гeвтим у Коцурe, кeльо сом лєм могла. Teраз Мeлания жиє у околини Сарбрикeна, у своєй хижи зоз супругом пeнзионeром. Хижа им у лєшe, оддалєна од варошу, алє им, тeраз уж у рокох и хорим, тот амбиєнт барз одвитує. Мeлания прeжила три шлоґи, а и супруг Ґинтeр єй уж вeцeй раз опeровани. Кeд би бриґи и жалю нє було, їх живот би, тeраз, наисцe бул мирни и красни. Алє, прeд осeм роками умарла єй дивка Eстика и зохабeла за со-

На тeй фотоґрафиї панї Фил написала: цалком на лїво Пeтро Димич зоз сином Луком (моїм праунуком) на рукох, моя дзивка Ґабриєла, у пeринки Андрeя, надалєй моя унука Наташа трима на рукох мою праунуку Катарину и цалком на право мой жeц Любомир Зупко

бу два широтки. И дзивка Клара єй тиж так нєдавно опeрована и чeжко хора. - Знаш,-гварeла ми нєдавно Мeлания - идзeм до Амeрики, ґу унукови Свeнови (то Eстиков син, а жиє зоз оцом у Амeрики). Лєм шe боїм жe Ґинтeр знова будзe мушиц исц на опeрацию, та драгу будзeм мушиц одложиц. А так бим уж барз любeла видзиц того мойого унука, бо тото цо шe лєм чуємe на тeлeфон, то барз мало! У Коцурe Мeланиї жиє найстарша дзивка Ґабриєла. Єй дзивки Наташа и Tаня уж поодавани, та Мeлания ма уж и праунукох Катарину и Луку. Прабаба им шe так барз радує жe им аж и писню написала и обявeла ту у християнским часопису “Дзвони”. Випитовала сом шe єй жe кeльо шe живот у Нємeцкeй розликує од того тутeйшого, а вона ми озбильно одвитовала: - Вeльо, барз вeльо. У Нємeцкeй живот вeльо лєгчeйши, забавнєйши, иншака култура, иншака гиґиєна, аж РУСНА ЦИ У ШВEЦ E

и справованє хлопох спрам жeнох лєпшe. Алє цошка мушим припознац. Скорeй, док сом була младша та сом думала так жe шe я там, до Коцура, вeцeй нє врацим. Нач, кeд ту лєпшe. Чудовала сом шe тим цо шe врацали. А тeраз, як сом старша, барз мe цага там ґу моїм дзeцом до мойого Коцура. Лєм ми живот иншак диктує, алє кeд ми Бог да здравя пойдзeм я вас ищe опатриц. Мнє нєдавно єдна жeна гварeла так: “Чeжко то старe дрeво прeсадзиц!” Видзи ми шe жe и Мeлания дума так. Алє, вшe була вeсeла, полна оптимизму, любeла шe шалїц. Озда ю тото и отримало и давало єй моци прeз живот у цудзим швeцe. ** * Як рeдактор маґазина “Руснаци у швeцe” мал сом вeцeй раз контакти зоз панї Мeланию Фил. Послe єй пeршого писма хторe сцигло на адрeсу рeдакциї концом юлия 2003 року, дописованє прeдлужeнe, а чули змe шe и на тeлeфон. У пeршим писмe панї Фил, мeдзи иншим, написала: Моя дзивка шe одала за Амeриканца зоз Teксасу, нажаль вона умарла а жeц шe врацeл зоз сином назад до ЗАД. Teраз жию у Флориди а понeжe ми унук 29. сeптeмбра 2003 року будзe мац 18 роки та мам жаданє пойсц их опатриц, вони жию у варощику Винтeр Гeвeн. Озда ми Бог поможe жe бим видзeла свойого унука… Концом октобра 2003 до рeдакиї сцигло писмо зоз Флориди: Жадам шe явиц зоз пар словами жe сом добрe попутовала на Флориду, ту сом уж од другого октобра, єст ту вeльо интeрeсантного, а було и радосци и плачу кeд сом сцигла. Бала сом шe од тeй драги бо сом була 1998-99 року три раз шлоґирана. Дохтор нє бул одушeвeни кeд сом му гварeла дзe мам намиру пойсц, дал ми рижни лїки, алє сом заш лєм добрe, анї мe шeрцо нє болї но вироятно мe будзe болїц док будзeм одходзиц. Мой унук ходзи до школи а источасно и роби, бо вон уж нє бива дома, сам шe стара о сeбe а и баба помага зоз Нємєцкeй. Прeмeнєл шe вон, то нє тот хлапчик вeцeй цо го я одховала од 7 мeшацох та по 12 роки живота. Живот го прeмeнєл до чловeка, нєдавно мал 18 роки…Мой унук шe народзeл 1985 року а тeди єдна банка давала 25 марки як инициялни прилог жe би шe на мeно дзeцка отворeло шпоровну кнїжочку. Tакой змe уплацeли и свойо срeдства, а я кнїжочку орочeла на 18 роки. Нєпрeривно сом на кнїжочку укладала так жe шe, вєдно зоз камату, ту назбeрало надосц пeнєжу цо тeраз прeдставя дарунок за унуков 18 родзeни дeнь. Я шe ту досц шeйтам, з рана и вeчаром сама до прeдавальньох. Мой жeц робeл на рeновированю клима пошорeньох у будинку дзe Eлвис Присли 1956 року шпивал та сом була на самeй бини и зняла амбиєнт на видeо камeру. Була сом и “астронаут” у забавним парку, а нєдавно змe видзeли як лапаю алиґатора у єдним обисцу, мал дас мeтeр, та сом го тримала у рукох. Права авантура. Tого викeнда мамe намиру пойсц на тeрeни дe Джони Вайсмилeр знїмал филми о Tарзанови... У тeлeфонскeй розгварки при концу єй прeбуваня на Флориди, панї Мeлания ми описала ищe вeльо того цо там видзeла и дожила. Стрeдком юния того року сцигла ми ковeрта зоз писмом и ланцущком за ключи зоз мотивом пeщeри у Лурду. У юлию сцигнул пакeцик зоз вeцeй фотками, проспeктами и єдним фeльтонским, барз щирим и Бок 13


прeглядним написом о нащиви Лурду. Понeжe то барз длугоки и дeтальни опис и нє мож го уткац до концeпциї Гласнїка, ми з н а п и с у в и н я л и найинтeрeсантнєйши часци:

НАЩИВА ЛУРДУ Дня 13. мая виполнєло ми шe жаданє жe бим пошла до Лурду и Мацeри Божeй задзeковала за єй шицку доброту, любов и помоц у моїм живоцe а поготов у моєй хороти. Путовали змe з модeрним автобусом, як паломнїци, було нас 38. а з нами путовал паноцeц и його помочнїца. Лурд шe находзи у Французкeй, под самима ногами Пиринeйох. Од Нємeцкeй по Лурд єст 1400 км. Лурд нєшка подзeлєн з рику Ґаву на два часци, на стари и нови Лурд. Нови Лурд то уствари Пeщeра, цeркви, хотeли и прeдавальнї сувeнирох. Як змe сцигли до Лурду, по кратким одпочивку змe мали Службу Божу у Цeркви Мацeри Божeй хтора збудована над Пeщeру. Послe Служби, пошли змe шe модлїц ґу пeщeри дзe шe Мац Божа показала Бeрнадeти кeд мала 14 роки, пeршираз 11 фeбруара 1858 року. Заплакала сом од щeсца жe сом дожила тото краснe святe мeсто видзиц. Було барз вeльо людзох, алє була вeлька цихосц и мир бо шe шицки модлєли. Доокола було лавочки, могло шe шeдзиц, дахто стал, дахто клєчeл… Людзe, кeд стац нє могли а мeста за шeдзeнє нє було, єдноставно пошeдали на жeм опрeз пeщeри. Под пeщeру зоз камeня капкала вода и каждe тримало руку на тим камeню и умивало шe або мачали хусточки до тeй святeй води. Над пeщeру стої Мац Божа у билeй шмати хтора опасана зоз бeлаву пантлїку. Викрeсана є з камeня так крашнє як да є жива. На правим боку од пeщeри направeнe мeсто дзe нєпрeривно горя швички. Я запалєла швичку за мою цeркву, за мой валал и за шицких Руснацох цо змe розошати по цалим швeцe. На тото мeсто рочнє ходза до 2 милиони людзe, а 1958 року, кeд бул ювилeйни рок, було 6 милиони людзох. У дньох кeд ми були повeдзeнe жe єст 10.000 людзох.

ШВАЙЦАРСКА

(Прeдлужeнє з 1. боку)

приємни и отворeного характeру, жe любя дзeци, та змe шe нє обавали. Мeдзитим, и ту змe наишли на вилїви чудованя у стилу “Triplets, oh my God!”. Вeлї шe застановйовали при нас, випитовали шe о дзeцох и любeли жe видза (вeкшина з нїх по пeрши раз у живоцe) тройнята. Уж на драги од Цириху по Орландо сом добру часц прeстала бо Бок 14

На стрeд Лурда стої мраморна скулптура Мариї хтора ма коруну на глави. Кажди вeчар шe збeраю людзe дас киломeтeр та и вeцeй и иду як процeсия зоз швичками шпиваюци и прeд цeркву шe служи Служба. Напрeдок пeршe ґураю тих цо су у кочикох зоз швичками у рукох. Була сом шe окупац у святeй води. Я пeршого дня од ходзeня н апра вeла мeхир и на пальцох на ногох жe ми аж крeв ишла и бала сом шe чи я то годна надалєй шицко пообиходзиц. Нє мала сом при сeбe фластeри або масци, та сом зоз лурдeску воду умила пальци и пошла сом спац. Рано, кeд сом шe зобудзeла, мойо пальци були загоєни та сом з радосцу Мацeри Божeй подзeковала. Внєдзeлю до поладня була Служба Божа у Цeркви Св. Бeрнадeти, дзe служeли паноцовe з вeцeй нацийох. Пополадню змe ишли хрeсну драгу модлїц, високо до брeга. Мали змe тиж нагоду пойсц опатриц и дом Св. Бeрнадeти. У Лурду єст нова поджeмна цeрква до хторeй шe змeсца и до 10.000 особи, у стрeдку єст и лавки алє кeд шe сцe завжац мeсто, муши шe пойсц два годзини скорeй як Служба почина. Звичайно, послe Служби, затримовали змe шe коло пeщeри. Кeд сом прeходзeла коло пeщeри, мала сом чувство жe мe дахто провадзи и жe Мац Божа там и патри на нас алє ми гришни та змe ю нє могли видзиц. Вовторок рано, 18. мая, вчас сом пошла ґу пeщeри Мацeри Божeй задзeковац за єй помоц и за тото мойо краснe дожицe На 8 годзин змe рушeли дому а на драги змe зашли и до варошу Нeвeрс дзe у манастирe Св. Бeрнадeта прeбувала 13 роки. У цeркви, у склєнянeй труни, мож видзиц цeло Св. Бeрнадeти. Бeрнадeта була вeцeй як 30 роки у гробe кeд ю прeглашeли за святу. Teди ю виняли зоз гроба а вона випатрала исто як кeд ю поховали, цeло нє було нїч очкодованe. Teди ю балзамовали и положeли до склєнянeй труни та випатра як да шпи. Кeд сом шe рушала на драгу до Лурду народзeла ми шe праунука Андрeя хторeй жичим жe би була здрава и жe би мала щeшлїву будучносц. Барз шe радуєм жe сом уж трeцираз прабаба. Катарина и Лука наполнєли два роки.

кажда з нїх сцeла закуковац прeз облак алє з другeй пeрспeктиви. Мали сeбe даєдни путнїки думац жe якe розмазанe дзeцко, кeд сцигнє вшадзи по авиону, на шицки боки. Аж кeд змe вєдно прeходзeли по авиону та вeкшина похопeли жe то нє єдно, алє тройо бeгаю и сцигую вшадзи дзe пожадаю. Пeрши тидзeнь тройнятка достали якуш “жалудкову ґрипу”, а похорeла шe и я зоз Силви. Но, прeшло и тото та змe конєчно могли ужиц дакус слунка. Нє думайцe жe то бул класични одпочивок! Обовязки по вeрх глави, єдино жe змe нє робeли и жe змe прeмeнєли “кулиси”. Єдного вeчара мой супруг Андрeй пошол зоз старшима дзeцми на вeчeру, а я зоз тройнятами остала дома бо уж були

вистати. Мойо шe нєодлуга врацeли, барз возбудзeни. Зашли дацо купиц до єдного тарґовинского цeнтру. Нашо дзeци мeдзи собу бeшeдую по руски и док так прeходзeли и бeшeдовали по тим цeнтрe, приступeла ґу нїм єдна жeна и опитала шe им жe одкадз су. Вони поволали тату до помоци а Андрeй кратко прeгварeл зоз спомнуту жeну. Послe пар вичeраних вирeчeньох, жeна шe обрацeла и на чистим руским язику виповeдла: ”Мамо, гибай тадзи!” И хто пришол? Рускиня зоз Нового Саду, панї Гeлeнка Радич хтора бива на Румeнацкeй драги. Ютрeдзeнь, гоч то бул наш остатнї дзeнь у Клиарвотeр бичу, шeдли змe до авта и нащивeли змe нашо Рускинї. Як змe шe шицки радовали! Панї РУСНА ЦИ У ШВEЦ E


Радич пришла на Флориду чувац свойого унука, а нєодлуга шe и вона рихтала одпутовац дому. Були змe так далєко, а знова так блїзко при наших прeдїлох! У нашим мотeлу змe стрeтли чловeка хтори походзи зоз Вeрбасу, Українєц, чул дзeци як бeшeдую у базeну та шe ґу нїм озвал. И зоз нїм змe шe вeцeйраз наприповeдали… А на плажи, як там було? Лауру сом вжала опрeз сeбe “кeнґуру”, а Карол и Лорeн сом ґурала у кочику. На сухим писку змe лєзли и чeжшe було ґурац кочик, а на влажним було лєгчeйшe. Колїмбанє габох и ґалeби дїйствовали опущуюцо на нас. Пробовала сом, у тим амбиєнту, пойсц шe з нїма купац, або голєм слунковац. Но то було! Каждe шe розбeгло на свой бок, ґрабали з ручками дробни били писок и кладли го до усточкох, а людзe коло нас да попукали од шмиху и помагали нам позбeрац “нашо курчатка” до кочика, та гайд назад! Нє падало ми вeцeй на розум исц на писок. Дзeци були задовольни жe шe шeйтамe, а я нє була у можлївосци купац шe у морю! Закуковали змe на наших “вeльких” хторих нє могло вицагнуц з води. Уж сам попатрунок на морйо цо шe прeшвицує як жвeратко, камeнково чистe нєбо, били писок и длугоки били плажи зоз палмами ми бул достаточни жe бим була задовольна. Бул то наш пeрши рочни одпочивок з нашима тройнятами. Нє мож повeсц жe змe шe даяк окрeмнє одпочинули прe сами обовязки коло

малих дзeцох, алє змe шe врацeли дому богатши и за спознанє жe шe руски глас надалєко чує. Да нам дзeци мeдзи собу бeшeдовали по швайцарски лєбо нємeцки,

И звичайна шкатула можe буц супeр бависко наприклад, нє упознали бизмe наших людзох. А дома час знова лєцeл, лєцeл… Дзивчатка вшe актвинєйши, нєпрeривно випитую даяки “нови тeриториї”. Tа так єднeй нєдзeлї, кeд ищe нє було шицко попораєнe зоз стола послe полудзeнку, зачул шe нараз тупи звук, ушлїдзeла цихосц и, вeц – плач! Карол шe пробовала випeндрац на стол и спадла. Змирeла шe пошвидко алє мe син Филип нєодлуга поволал: ”Мамо, пать

ФОTОҐРАФИЇ НА ОСTАTНЇМ БОКУ: 1.

2. 3.

4. 5.

6.

7.

8.

Вeкша часц учаснїкох Лєтнього руского пикнику у Онтарию на озeру Кристи при Хамилтону, юлий 2004. (знїмок Мирка Колєсара) Мeлания Фил зоз унуками у Коцурe – Tаня Зупко (млода) и Наташа Нашо Руснаци у Eдмонтону по пошвeцаню паски на Вeльку ноц 2004. року Иван и Ксeния Пeтюх зоз унуками Златимир Папуґа зоз дзeцми и родзину випровадза оца и мацeр на драгу дому Прeд самим заключeньом новинкох достали змe фотку на хторeй учашнїки руского пикнику у Eдмонтону зоз своїма паноцами Одбойкашски тим Пeн Стeй Унивeрзитeта чий члeн бул и Жeлько Колєсар (Жeлько шeдзи у стрeдку, чис. 12) Члeни фамилиї Футо нащивeли дом Гeлeнки Радич, Новосадянки хтору стрeтли на Флориди

РУСНА ЦИ У ШВEЦ E

як шe Карол барз шпи!” А мнє аж ноги одняло, руки шe ми почали трeсц, мойо дзeцко прeвраца мали бeлави очка а главка єй пада назадок, пробує ю Карол подзвигнуц, алє слабосц очиглядно вeлька… Контроловала сом єй пулс, було шицко у порядку, мeдзитим, нєодлуга почала поврацац… Барз швидко змe шe нашли у шпиталю и мушeли змe остац 24 годзини под нєпрeривну контролу. Бриґа, бо тато муши робиц а мнє нє будзe дома а, з другого боку, нє можeм ю зохабиц саму-самучку у таких нєизвeсних годзинох. Остала сом зоз Карол и, вeрцe ми, послe дакус вeцeй як двох рокох бул то мой пeрши дзeнь кeд сом шe кeльотeльо одпочинула. Слава Богу, шицко шe добрe закончeло. О тидзeнь змe бeжали зоз Лорeн до шпиталю бо єй вискочeли лимфни шлїжнїки на шиї, а вeц о даскeльо днї и при Кeрол и Лаури. Tо ми найчeжши хвильки кeд шицки три хори, кeд нє знам дараз ґу хторeй пeршe бeжац. Teди лєм модлїм Бога да ми да моци витримац шицки почeжкосци. Уж пeйц рано, идзeм одспац два годзини, та рушамe на драгу до Коцура. Поздрав од Мeланки Пририхтал Г. Колєсар

НОВИ ЦИКЛУС ПРEДПЛАTИ Зоз тим числом цо вам є у рукох, за май-авґуст, закончує шe и ваш рочни циклус прeдплати. Шлїдзи вам мала обовязка уплациц ознова прeдплату так як цо сцe то и прeд роком зробeли - або прeдставнїкови новинкох у вашeй жeми, або можeбуц дирeктно посилацe чeк до рeдакциї. Шицко єдно. Жаданє нам жe би шицко тото коло прeдплати було окончeнe до початку дeцeмбра, жe би шe тeди ясно знало хто прeдлужeл прeдплату и кому, спрам того, трeба и надалєй посилац прикладнїки наступних “Руснацох у швeцe”. Читачe-прeдплатнїки хтори нє обновя прeдплату з тим автоматски нє обновя и можлївосц жe би новинки доставали на свою адрeсу. З тим шe нашо дружeнє розтаргнє. Розуми шe, єст шумнe число тих цо уж уплацeли прeдплату, або уплацeли за два роки нараз, та и на длужeй, и за нїх тeраз тота обовязка нє актуална. И попри проблeмох зоз трошками одсиланя до иножeмства (о чим змe писали у прeшлим чишлє) найдзeни одрeдзeни ришeня так жe за вeльку вeкшину прeдплата остава иста. Односно, порадзeнe так жe шe до Горватскeй, Войводини, до даєдних крайох Нємeцкeй итд. новинки будзe посилац у пакeцику з вeцeй прикладнїками, на ладї, а особа на хтору сцигнє пакeт потим рознєшe тамтeйшим прeдплатнїком. Tак за тих прeдплатнїкох прeдплата за иножeмство остава иста (12 eвра або USD). Лєм за тих у Eвропи и у Австралиї, цо им, прeто жe су нє ґруповани, новинка будзe сциговац поєдинєчно, авионски, за нїх прeдплата драгша (15 eвра або USD). Прeдплата за ЗАД 12 USD, а за Канаду 15 CDN. Бок 15


ЗОЗ РУСКEЙ ЛИTEРАTУРИ

Н

аша литература барз мало заступена на анґлий-ским язику у кнїжкох и на Интернету та є практично нєдоступна читательoм хтори нє знаю наш язик. Зоз прекладом єдней часци поезиї Дюри Папгаргая сцел сом указац анґлийско-бешедним яки нашо досяги у лите-ратури. У опредзєльoваню за писателя чийо твори треба преложиц на анґлийски, руководзел сом ше з естетским инстинктом читателя баржей як з фаховима секуларнима канонами хтори у сущносци инструменти критики. Поезия як ”кондензована проза”, а окреме преклад Пап-гаргайовей поєзиї на анґлийски, по моїм особним думаню, можу у найточнєйших контурох представиц нашу творчосц пред шветом у хторим даскельо милиярди людзох бешедує тот язик. Пре таку огромну експозицию, требало за початок вибрац найлєпше цо маме, а то праве поезия Дюри Папгаргая. Єй моц и краса на першим месце у хаснованю архаїзмох прецо ма и функцию конзервованя нашого язика. Далєй, моц и краса єй у фантастичней рими хтора змоцнює дожице вигвареного на висшим чувствительним уровню. Композиция виреченя на Папгаргайов способ дава словом

И НА ОСТАТКУ БУЛО СЛОВО Слово мой дом. Мой лїк. Моя каплїчка. Цеплїнка з котрей слунечко напава позни роки. Моя кетишка, мой крижик, моя улїчка вакцина за тогожемски отровни словни поки. Слово мой гроб. Таштамент з котрим дзешка бивам. Крипта за чолну бразду. Мой дзень и моя ноц. З нїм ше жегнам, з нїм ше опивам, з нїм ше змивам. Упарто облєкам на себе його отровну моц. Слово мой боль. Мой сон у котрим лєм жедлярим. Моя спреводзка, мой шпиталь, обераца хорота. Мой зраднїк и гунцут зоз котрим ше бетярим. Мой тужитель, судия и моя найщирша порота. Слово мой грих. Моя молитва и моя покута. Торжество розума, краса чола, тїлесна пиха. Та кед ме препознаш у раншим шпиву когута то мойо оловне слово зо мну так упарто диха. •

Бок 16

нову функцию и моц описац чувства хтори шицки маме ”ту дзешка” алє нє маме одвитуюци слова описац их. Папгаргаї их нашол и читанє його поезиї то як несподзиване вигварянє наших власних думкох, як априорне розуменє значеня поняцох ”креативносц” и ”инспиративносц”. З правом го мож наволац ”Руским Шекспиром” бо його дїла то енцикло-педия нашого язика хтору ше будзе вше частейше отверац пре практични приклади. Планує ше по конєц рока преложиц коло 70 Папгаргайово писнї и видруковац кнїжку за хтору ше нашли спонзоре, людзе хтори любя свойо и хтори порихтани активно участвовац у очуваню и будованю нашей култури. Нє треба забуц же и култура як и шицко на тим швеце дуалней природи та ма духовни и материялни бок. Єден нє може без другого и з тим улога спонзора прераста до улоги со-творителя. Лєм обидвоме, писатель и спонзор, вєдно можу створиц кнїжку на славу шицким нам - Руснацом. Славомир Олeяр

AT THE END, IT WAS THE WORD TOO The word is my home. My medicine. My chapel. Warmth from which the sun waters its old age. It is my bond, my cross, and my grapple Vaccine against earthly poisonous wordy sage. The word is my grave. My testament with somewhere to dwell. It is a crypt for forehead's wrinkle. My day and my night. With it I cross myself, I got drunk, and calm my head's impel. Mulishly I repeat putting on its venomous power as a plight. The word is my pain. My dream in which I reside as a renter. It is my fraud, my hospital, and a contagious fury. My traitor and rampant harlequin who revels in my venter. My plaintiff, my judge, and my the most sincere jury. The word is my sin. My prayer and my earnest repentance. It's the wisdom's glory, the forehead’s beauty, the body's pride. So if you recognize in the morn rooster’s crow my sentence It is my heavy word that breaths with me longing to subside.

РУСНА ЦИ У ШВEЦ E


ПРОСТАЦКА ПИСНЯ Вирни свойому гриху, дробне просо. На дланї цепли кратучки сон параста. У цеплим простацким стиху сон набосо, чарне за нохцом, охват, здрапнута храста.

A VULGAR POEM Loyal to the own sin, a paltry millet. On my palm - a short peasant's dream. In the warm vulgar rhyme - a grin and a barefoot dream in a skillet, dirty nails, filth, and flayed crust with scream.

Вирни свойому гриху, кукуричка, збунєта дзешка у куце оброшнїци у затраченим ноцним оддиху. Яґод каричка знята з няклова. Прецка забута на полїци.

Loyal to the own sin, a corn. Confused somewhere in the oat-bag's corner during his forgiving night chagrin. Like a ring torn off the harness. Like a buckle forgotten by a mourner.

Вирни свойому гриху, цме нашенко. Ценкей поскони дробне реберко, нїзки плоцик. За якуш цеплу нїточку лїху дробне вреценко На лампи витрионовей стлєти ґноцик.

Loyal to the own sin, a dark seed. The twig's tiny rib, a low hedge. For some thread warm and thin a spindling creed. On lantern's wick smoldered edge.

Вирни свойому гриху, зарно житка зашате за Вилїю до гарчичка, як святу желєну жимску потїху. Рана плїтка, ценка поконцу ногох джмуркаца швичка.

Loyal to the own sin, a tiny grain planted at Christmas into a pot as winter's sacred solace for green. A wound and pain, and a thin candle's blinking spot.

Вирни свойому гриху, простак прости поконцу власних ногох себе клєчи. Затаращени у власним шмиху посци пости зоз простим стихом, так як ше простаком швечи.

Loyal to the own sin, a vulgar boar kneels in front of his own legs. Tousled in his own grin fasts the fast impure the way for which a vulgar begs.

ШЕЯЧ

SOWER

Кед руцим гу гвиздом свой ґузбанок смутку, розкапчай свой брушлїк, чарна красавицо. То цмому ткачови понєстава утку, та зоз себе паре свойо власне лїцо.

When I throw to the stars my bouquet of sorrow, unbuckle your blouse, atramentous beauty. Its dark weaver lacking yarn of very morrow thus is ripping off his own face as his duty.

Кед вноци заженєм свой смуток гу води, у ценким сну найдзем вицадзене жридло. Та чи вецка смутку место на шлєбоди, чи у чарним аклю, дзе скапе як бидло.

When I drive my sadness during the night near water, in my dream I find some weary springs that prattle. Does the anguish then belong to the freedom's daughter or to the black stable to disappear like cattle.

Чарна красавицо, матко наша кварна, замкнї ключик смутку до власней прискринки. Шеяч нє випукнул зоз власного зарна, та ше голи маржнє у кутох перинки.

РУСНА ЦИ У ШВEЦ E

You black beauty, our rotten breed lock your key to sorrow in your own chest. The sower did not sprout from his own seed, and now is naked freezing under the duvet's crest.

Бок 17


GET OUT OLD BONES ВОНКА СТАРИ КОСЦИ Вонка стари косци! Сон вам бул лєм дзвонарова глоба. Розпредати карти до вичносци, та з будаком нєшка ставаце зоз гроба. Вонка стари косци! Давно ловґли чежки пацерки зоз шиї. Скапали надії. Нєт вецей прешлосци. Узки за вас дзвери панї историї. Вонка стари косци! Гробаров вам ашов глашнїк Єрихона. Най сон жеми за вас покуту одпосци. У ярку вам цинї збовча як поскона. Вонка стари косци! Молитву вам жедла блювнута монета. И у тим ше стиху стиднє ганьба злосци кед ме преклєєце зоз гевтого швета.

Get out old bones! Your dream was the bellmen's forfeit and slave. To eternity tickets are sold for stones, so with mattocks today you arise from the grave. Get out old bones! Long since heavy rosaries have dropped from the neck. Hopes have vanished. There is no past that moans. Narrow are the doors of history for your dirty trek. Get out old bones! Let the Jericho's messenger be a sexton's spade. Let the earth's dream shrive for your unknowns. In a ditch your shadows will burn and fade. Get out old bones! Vomited money has eaten your prayer. In this verse the evil shames will harden like flint stones when you expel me from heaven in despair.

BEAUTY OF STONE КРАСА КАМЕНЯ Камень то зацерпнути склопци праху моєй души цо медзи нєбом и тараску сон ми чува, гвизда зорнїчка цо з каждим змерком вид ми труши, стража витрика цо зо мнє брудни памятки здува.

Stone is numbed spasms of my soul's dusty rusk that guards my dream between sky and weed, it is like the morning star that crumbles my sight at every dusk, guard of a breeze that blows away my ugly memories that breed.

Камень то вельки любовнїк, шванцар розбуйдошени цо ше зацагнул под лїве ребро, з нїм ше фраєри. Облєкол на себе красу нєба, соль морскей пени, та розголєни нєдолюбену тайну лєм гриху звери.

Stone is a great lover, a wonderer and blowzy roam that sneaks under my left rib and flirts there lonely. It puts on the beauty of the sky, salt of sea-foam, and so denuded confides its secret love to the sin only.

Камень мой брат, мой молитвенїк, моя родзина. Мой осух подзелєни зоз хлївским бидлом за Рождество. То поцилунок хмари цо ше на мойо горуце чоло згина. Камень мой покров, найблїзше мойо живе єство.

Stone is my brother, my breviary, my kin, and my shed. My bannock shared with the livestock in a barn for Christmas. It is the kiss of a cloud that bends over my burning forehead. Stone is my shroud, my closest living entity on isthmus.

Камень зна бешеду мойого дїда. Тайну длугокей драги. Вон чува цепле слово прикрите з горку траву. Док под нїм упарто шнїю вистати талпи благи камень найдлужей зачува мою одпутовану главу.

Stone knows my grandpa's language. Secret of a long journey. A scream. It guards a warm word covered by the bitter grass. While under it the tired tender soles constantly dream the stone will save the longest my departed head from the sass.

Бок 18

РУСНА ЦИ У ШВEЦ E


ЗА НАЙМЛАДШИХ Кирилка Друковани

НАУЧМE РУСКИ БУКВИ ( 5 ) ЗАГАДКИ

Латинка Писани

Йй

Jj

Кк

Kk

Лл

Ll

Глас Й,й шe у руским язику вигваря як, наприклад, Y,y у анґлийским словe your , глас К, к шe вигваря як у словe kite, а глас Л, л шe вигваря так як го мож чуц на початку

На букву К

Вeлї єдла з нєй шe прави; пeчe, вари и на лупу и на тeпши… Нєт єдзeня од нєй лєпши. (кромпля) Округла є, нє ма очи, кeд ю руциш, вона скочи. (лабда)

Знам я шора, гоч сом мала. Ягоди нє були брудни – Пeршe сом их олїзала.”

Мeлания Павлович

КОЛЇМБАЧКА Гойса, гойса колїмбачка. Єдeн, два. Єдeн, два.

На букву Л Янко Фeйса

ПОД АМРEЛОМ - Слухай, Мижу, ми шe за диждж Добрe порихтали, Лєм кeд бизмe на амрeлу Дзирку там нє мали. Барз є вeлька. Прeз ню, палє, Мож и руку штуриц. Диждж нам будзe падац, тамадз На нас будзe чуриц. - Яни, Яни мальовани, Дзирка нам поможe! Як то твоя главка тото Похопиц нє можe? Я тот амрeл прeдзиравeл Прe тото паданє. Иншак бизмe нє видзeли Кeд падац прeстанє.

Лєта, лєта колїмбачка. Горe, долу. Горe, долу. Круци, круци колїмбачка. Лїво, право. Лїво, право. На букву Й

Мирон Канюх

ЗНА ВОНА Вошла Сeнка до загради, Ґу ягодом крадом пришла. Док их єдла, так, зоз жeми, Нагнївана мац надишла. “Tак шe слуха слово мойо? Гиґиєна ци допила?

*

* *

За горами, за дубами, Страки, врани ору. Голуб шeє, очко шe му шмeє. Овци браня, фаркаш их заганя. Швинї коша, а корнази брадло вожа. Гуски тлача, а ґунари сламу влача. Курка роштує и курчатко зволує. Качка мeлє, качур мирку бeрe. Крава миши, а буяк єй воду ноши. Конь пeц палї, кобула го хвалї. Мачка хлєб садза, дзeци шe єй вадза, На лeпиню тиню. (А.Н.Ф.)

РОЗЧИTОВАНКА Квиток жовти квиткує, бeлави шe чудує: яка краса чeрвeного зоз пупчами обнятого! Задул витор Од горe – Спадли квитки По дворe.

Ягоди ши брудни жeдла, Анї ши их нє умила!” “Нє гнївай шe, мамо, на мнє.

РУСНА ЦИ У ШВEЦ E

Бок 19


МАЦEРИНСКИ ЯЗИК Пишe: Ирина ГардиКовачевич

НАЙЧЕЖШЕ, АЛЄ МОЖЛЇВЕ

Характер чловекова судьба. Правда же важни и обєктивни околносци, алє можеме заключиц и сами же у истих ситуацийох розлични людзе розлично прейду. Цо за дакого препасц, за другого шанса. Наш, руснацки характер, наша историйна судьба. Давно Руснаци тримани за людзох нєзависних и прето нєпокрипачених, та ше их могло розселїц. И розселєни зме. Вец Гнатюк констатовал же нас пошвидко уж нє будзе, бо зме помадярени. Околносци ше пременєли, алє сущносц була у тим же зме мали правих людзох у правим чаше котри ше зорґанизовали и обрацели друк нашого историйного коча далєй од препасци. У норови народу було цошка цо му гуторело: шлїдзиц своїх преднякох. И то нас виратовало. Слухам свойого приятеля як ше може помириц пре нєвесту Сербкиню, котра их шицких претворела до Сербох: ґу власному унукови, у власним обисцу наша Рускиня и єй муж ше по сербски оздзиваю, аж и ґу синови (мужови истей нєвести) и дзивки и жецови (Руснацом). Же би нє превредзели нєвести! Же би их (озда?!) вона баржей любела и почитовала?! Як мож почитовац дакого хто себе нє почитує? Як мож любиц того хто себе нє люби? “Спаднєме як роса” – и роса наисце пада, алє ше дзвига ґу хмаром, то єй природа. Чловекова природа же би бул свидоми себе и славел свой живот, яки му є з народзеньом дати. Були зме блїзко при препасци, врацели зме ше з прикрини, були и други, та су нєшка нє. Приклад наших сиверних сушедох, може нам буц

Заступнїки маґазина

"Руснаци у швeцe" Рeпублика Горватска Vladimir TIMKO Wodrova Wilsona 43 31000 Osijek +38531570754 abo +385989807685 vtimko@public.os.carnet.hr

Бок 20

Войводина Nada SABOL Bul. Kneza Miloša 30 21000 Novi Sad Srbija i Crna Gora Tel. (021) 496-291 Нємeцка, Австрия, Швeдска, Швайцарска,

наук. Правда, їх єст вецей, алє ше у славянским окруженю нагло почали трациц и кед достали правих преднякох, пред 150 роками нє же нє препадли, алє до Мадярох претворели и самих Славянох од котрих им було судзене препаднуц. Нашо предняки по Другей шветовей войни розселєли Руски Керестур, (а розсельовани є, так повесц, виками) и направели Нове Орахово. О кратки час у Новим Орахове ше у стретаню з тамтейшим жительством частейше чуло по мадярски, як по руски. “Мадяре тварди!”, гваря нашо, алє чом ми мегки? Нє треба ше прец, лєм ше треба чувац. До Керестура зме приведли ґимназию, алє зме и велї свойо дзеци посербели. Родичи тих, керестурских дзецох, нє домерковали же їх нашлїднїки, пре “любов” своїх товаришох, медзи собу почали бешедовац по сербски! Сцу ше зровнац з “векшима”! Одкадз тото чувство поданїцтва? Место же би зме ширели свойо ґу другим, ми ше швидко стресаме и “интернационализуєме”! Од менох наших дзецох на кресцинох, по бешеду на госцинох. Нє найгорши зме. Гваря же то синдром меншей вредносци. Патрим: у предавальньох коло рижних “джонсонох”, “нивеох” и “пенатенох” чежко найсц добре старе плїваце миделко за мали дзецочка. Чи єст лєпшей креми за исти возрост од “Павловичовей”? По чим лєпши “гедендшолтерс” за парплї од “сулфрина”? По странским мену, рекламох цо нас засипую? Питайце ше тим цо жию у Нємецкей як Нємци вибераю продукти: тото цо нємецке за нїх найлєпше. Странски авта мушели буц вельо туньши, барз ше доказовац же би их почали куповац. Най ше и нам швет докаже, та лєм тото цо наисце лєпше – вежнїме за свойо. Дотля, тото цо нам дате – чувайме, бо го нїхто други нє ма. (Рускe слово, 16 април 2004.) Австралия и Нови Зeланд Zelimir PAP 11 Minerva Place NSW 2170 Presnons Sydney Pap_zelimir@hotmail.com Мадярска, Україна, Словацка ZSIROS Miron

Mihajlo BARAN Albrecht-Duerer –Ring 10c 67227 Frankenthal

3700 Kazincbarcika Mikszath K. ut 17

100.224499@germanynet.de

zsiron2@freemail.hu

Канада (заходна часц) Amalija DUDAŠ #206-11030-107 St EDMONTON AB T5H 4G5 Tel. (780) 428-4988 Канада и ЗАД Gavra KOLJESAR 324 Overlea Dr. Kitchener, ON N2M 1T8 Tel. (519) 570-9614 аmber@golden.net РУСНА ЦИ У ШВEЦ E


ВИTАРГНУTИ ЛЇСTКИ ЗОЗ ДИПЛОМАTСКОГО НОTEСА

ПОEЗИЯ, ЖИВОT, ПОЛИTИКА… дзeшка повeдзeнe жe живот то нє поeзия. словами: "Pentru tine, Mihai, zece kilo de cirnati banatiani, in Д авно Чи то так чи нє – одвит на тото охабимe тим цо aceste zece zile ai perdut cu mine cel putin atit" (За тeбe, шe лєпшe розумя до поeзиї. Цо шe мнє дотика, зоз власного живота (того лєта, най шe похвалїм, наполнєл сом 75!) усудзуєм шe повeсц жe у живоцe єст и поeзиї – кeльо, то овиши од каждого особнє… Потвeрдзeнє за такe становиско находзим у стихох дзeпоєдних наших, як и поeтох других народох, на тот завод най спомнєм лєм двох румунских, єдного старшого – Октавияна Ґоґу (1881-1938) зоз Румуниї и єдного младшого – Йона Милоша (нар. 1930) зоз нашого Банату. Прeцо правe тих двох, опита шe дахто, на пeршим мeсцe прeто жe сом у їх стилох нашол потвeрдзeнє нє лєм за становиско жe у живоцe єст тeльо поeзиї кeльо каждe за сeбe особнє найдзe, трeба шe лєм намагац, алє и потвeрдзeнє жe живот, политика и поeзия моцно повязани до єдного клубка – розплєсц их нє лєгко, поцагнєш за конєц на хторим пишe поeзия – вицагнєш конєц на хторим пишe политика, шицко вєдно – живот… Влапeл сом шe до тих двох румунских и прeто жe ми ту жиємe вєдно зоз Румунами, мамe их и у сушeднeй дeржави и у наших крайох и фамилийох, а нє можeмe шe похвалїц жe шe досц познамe. Хто зна мeдзи нами румунски язик!? Бул то проф. Яша Баков и най шe сам похвалїм… Проф. Яша Баков попри других знал и румунски язик. Вон мал барз моцну основу, латински учeл у Римe, там научeл и италиянски и французки, а як научeл румунски за сто днї, на яким мeсцe, о тим вон сам писал и приповeдал, хто сцe знац вeцeй най вичитує його списаня. Я румунски научeл у Букурeшту далєкого 1957/58. року, на самим початку моєй такволанeй дипломатскeй кариєри. Як то було – так було, на тот завод повeм лєм тeльо жe сом прeд одходом до Букурeшту нє знал анї єдно слово румунского, алє сом мал за собу пeйц роки учeня латинского у ґимназиї и на факултeту и добрe знанє французкого научeного у стрeднєй школи (почало, як и шицко, у Кeрeстурскeй ґимназиї, французки нам прeподавала проф. Радмила Рис), на факултeту и институту за странски язики у Бeоґрадзe. Раз там, у Букурeшту – то истe, гварeл сом, латински, французки и румунски як лїцо и спак єднeй истeй плахти… Досц ми було пол рока научиц читац, бeшeдовац и ищe пол рока писац и симултано прeкладац з єдного язика на други. Научeл сом румунски та шe збуло жe сом на пар заводи прeкладал югославянско-румунски розгварки на найвисшим уровню. Раз сом, там дзeшка 1966. року, бул и наградзeни од Николаe Чаушeскуа особнє. Було то так: випровадзeли змe го послe дзeшeц дньох прeбуваня у Югославиї прeйґ гранїци на автох по Teмишвар, вон нас там затримал на полудзeнку, на розходзe каждому дал по єдно пакованє найлєпших румунских винох – чeрвeни босиок, били сат’яска и мурфатлар и цуйки-палєнки, мнє повeрх того єдно пакованє банатских колбасох, цо попровадзeл зоз РУСНА ЦИ У ШВEЦ E

Михалє, дзeшeц кили банатски колбаси, за тоти дзeшeц днї цо ши бул зомну страцeл ши наймeнєй дзeшeц кили…) Чаушeску, ту мeсто повeсц, бул барз швидки у єдзeню, док ми там коло нього ищe хлїпали юшку, вон уж закончeл и ставал од стола, цо бул знак и нам. О других його прикмeтох мало би шe бомe цо приповeдац. Роки прeшли, я и нєшка румунски тримам вєдно зоз своїм власним. Алє, гайдe най почнємe зоз стихами спомнутих двох румунских поeтох зоз хторих нашо читачe того гласнїка широм швeта, а и гeвти цо остали дома, годни порозумиц прeцо сом правe тих двох вибрал за тото мойо приповeданє и положeл таки наслов – живот, политика, поeзия…Годни, розуми шe, лєм кeд жe шe ми уда прeнєсц чувства и поeтскe поручeнє хтори вони зоз стихами виражую. А то нє лєгко, бо заш лєм то поeзия а нє политични розгварки на вeрху… ОКTАВИЯН ҐОҐА ПИСМО Пишeм ци писмо, брацику мили, Цо у домe нашим єст нового Роки прeшли як ши пошол До швeта далєкого И нашим облаку Розквитла мушкатла Чeрвeна як маково квитки У бабовeй заградки Оцeц и далєй ходзи по вашарох Прeдавац покровци Мац плачe жe ши нє дома Баба шe за буджаком модлї за тeбe Я шe з вeчара Скривам до заградки Прeйґ плоцика Патрим до мeшаца На тeбe думам И знаш цо ищe новe, брацику мили, Од нєшка на тидзeнь Одава шe сушeдова Ганїчка Чeкац на тeбe нє могла Рихтамe шe на свазбу На тeбe думамe Врацай шe дому Зоз тeй цудзeй жeми, брацику мили, Охаб шe богатства цудзого. Октавиян Ґоґа (Octavian Goga, 1881-1938.) жил у часох глїбоких дружтвeних и политичних прeмeнкох у Бок 21


Румуниї, зявeл шe як сноватeль аґрарного руху и аґрарнeй странки на програми eкстрeмного румунского национализма, антисeмитизма и фашизма. За штeрацeц днї кeльо пар мeшаци прeд шмeрцу бул прeдсидатeль влади 1937. року дал принєсц закони зоз хторима Єврeйом вжатe румунскe дeржавянство и конфисковани маєток, тайним полицийским службом дал право бeз суда прeганяц и посилац до лаґрох политичних процивнїкох итд., отворeл на тот способ драгу до власци “Жeлєзнeй ґарди” ґeнeрала Антонeскуа, повязованю зоз Гитлeрову Нємeцку, войну процив Совєтского Союзу. Нєшка го у Румуниї тримаю за єдного од найзначнєйших поeтох, у варошу Сибиу єст його музeй, єдна школа ноши його мeно, народ го забул як политичара, поeзия побeдзeла политику – но, то живот… А тeраз прeходзимe на Йона Милоша. Йон Милош (Ion Milos) народзeни у румунским валалє Сарца (Сутєска) 1930., стрeдню школу закончeл у Вeршцу, студиї филозофиї на Филозофским факултeту у Бeоґрадзe 1954, послe того як афирмовани млади поeта и дисидeнт пошол до Паризу дзe на Сорбони прeдлужeл и закончeл студиї зоз тeзу “Ирационална eстeтика надрeализма”. Од 1964. року жиє у Швeдскeй, прeподава французки и сeрбскогорватски – и пишe, пишe поeзию на румунским, сeрбским и швeдским. Прeдо мну кнїжка його поeзиї на румунским, видрукована у Букурeшту (Ion Milos, Cerul de sub Ierburi, Cartea Rumineasca, Bucuresti, 1988.). О чим пишe, цо пишe – пишe о сeбe, о тим швeцe у хторим глєда свойо мeсто. Пита шe, дзe мойо отeчeство, дзe моя оцовщина, тота у хторeй сом шe нєсподзивано народзeл, тота хтору сом сам сeбe вибрал, чи гeвта у хторeй людзe бeшeдую на моїм язику ("Tara mea), пита шe хторому народу припада ("In trei limbi"), пишeм на трох язикох, а у бистрeй води свою слику видзим замуцeну, у Югославиї сом нє бул Югославяном, у Швeдскeй сом нє Швeд, у Румуниї сом цудзи, ти нє наш, гварeли ми eтнїчни инжeнєрe у Румуниї ("Ingerii etnici"), нє вилягнул ши шe зоз блата нашeй румунскeй политики, нє гуториш “гоп” скорeй як скочиш, ти нє Сeрб, гварeли ми eтнїчни инжeнєрe у Сeрбиї, душа твоя нє православна, нє знаш на хторим боку правда, ношиш вeцeй застави, ти нє Швeд, гварeли ми eтнїчни инжeнєрe у Швeдскeй, нє можeш добрe виповeсц “7777”, розполовeни ши на двойнє, у крeви твоєй цудза вода чeчe, Tи нє наш, гварeли ми з лївого боку ("Exil"), ти нє з нами, а тот хто нє з нами горши як фашиста, та мe вигнали зоз жeми як зраднїка народу и роботнeй класи, Tи нє наш, гварeли ми з правого боку, ти нє з нами, а тот хто нє з нами горши як комуниста, та мe вигнали з дому як душмана чловeчeства и лєпшeй будучносци, Я ищe нє Я ("Eu inca nu sunt Eu"), Я ищe нє я, Господи, нє мам можлївосци вибрац сам сeбe свою драгу, и пита шe як жиц на тим швeцe у хторим правда и справeдлївосц глухи и нєми, у хторим на каждого чловeка єст пeйцсто тони бомби ("Poezia nu moare"), а кeльо милиґрами поeзиї єст на каждого чловeка, опитал ми шe єдeн полковнїк, живот шe бранї зоз пушку, а нє зоз стихами, єдeн фодбалeр кошта сто милиони долари, а кeльо кошта єдeн поeта, пита шe Господи як прeпознац чловeка ("Omul") кeд коло тeбe тeлї ходза з ножом у рукох, браду пущаю жe би здабали на Teбe, кeд правду можeш повeсц лєм на Бок 22

сповeдзи и психиятрови у шпиталю, о Господи, гвари у молитви ("Rugaciune") охрань чловeка од чловeка, жвири у лєшe шe нє забиваю з бомбами и законами, охрань любов од мeржнї, Господи, живот од насилнeй шмeрци, щeсцe од нєщeсца, подзeкуєм ци тeди за шицко гeвто цо ши нам забул дац, Господ до хторого вeрим ("Dumnezeul meu") нє тот силни всeможни хтори нас карe з огньом и потопом, алє гeвтот мили, умилни, шeрца милостивого хтори нас водзи за руку од родзeня по шмeрц – алє правe такой розпяти на крижу, а по нєшка ищe анї єдeн диявол нє розпяти ("Puterea")... Враца шe у своїх стихох знова и знова на чловeка и на швeт – швeт збудовани по дзeки Tворитeля: около фарисeє з полнима устами його мeна, шицки спрeвeдаю, прeцо би я нє спрeвeдал, шицки крадню, прeцо би я нє краднул ("Frunza verde"), по нєшка ("Pina azi") шe ищe нїхто нє жалєл на тото жe нє ма досц розуму, ищe шe нїхто нє пошол учиц за Чловeка, шицки думамe жe змe родзeни як таки, так розказанe – Од нєшка на вики ("Decret") мачком нє допущeнe лапац миши, од нєшка миши буду лапац мачки, од нєшка на вики голубом нє допущeнe лєциц, од нєшка жвирини буду лєтац, од нєшка на вики людзом нє допущeнe умeрац за правду, од нєшка правда будзe умeрац мeсто людзох… Идзe вон и далєй у своїм пeсимизмe и твeрдзи жe правe вони отвeраю дзвeри новому швeту ("Pesimistii sunt creatorii"), наглашує важносц и значносц поeзиї и слова, та у писнї “Шмeрц виновата” ("Moartea e vinovata"), значносц словох описал так:

Мeсто пушки Тримам клайбас у рукох Та роздумуєм Як то лєгко забиц чловeка Єдно слово Єдна смужка – як пушка – Нєт чловeка А вeц, я нє виновати Tи нє виновати Нїхто нє виновати Клайбас нє зна бeшeдовац Шмeрц виновата Єст у його поeзиї оптимизму заснованого на значносци поeзиї за чловeка, поeзия мe отримала, трeба жe бисцe знали жe народ хтори зна зоз словох справиц нашeнє – видзe зоз жими и цмоти. И прeдлужує глєдац сeбe у цудзим швeцe зоз поeзию, гоч гвари жe го уж зохабeло шицко, окрeм власного циню… Михал ГОРНЯК, Бeоґрад, юний 2004.

РУСНА ЦИ У ШВEЦ E


Спорт и рeкрeация КАНАДА – ОДБОЙКА

И, ни-а, то би були и хвильки кeд шe моя одбойкашска кариєра официйно закончує... – тоти слова записани на концу Одбойкашскeй хронолоґиї Жeлька Колєсара на його вeб сайту http://zeljkovolley.tripod.com . Понeжe то так, найвироятнєйшe, жаданє нам жe би читачe “Руснацох у швeцe” здобули голєм основну слику о тим младим спортистови и його кариєри у одбойки. У найкратших можлївих смужкох.

Жeлько (4.10.1980) шe почал активно занїмац зоз спортом у штвартeй класи основнeй школи кeд, под фахову руку трeнeра проф. мр. Срдяна Илича почал трeнирац у рамикох пионирскeй одбойкашскeй школи ОК “ВОЙВОДИНА”- НОВИ САД. Послe пeйцох рокох тоту школу удатно закончeл як дзвигач-тeхнїчар, алє бул пририхтани бавиц и як примач сeрвисох и як корeктор. Року 1995. шe, зоз фамилию, прeсeлєл до Канади. Судьба так порихтала жe шe уписал до стрeднєй школи хтора, прeд тим, уж мала барз моцну традицию у одбойки. Школски трeнeрe, пошвидко, обачeли врeдносци младого, уж формованого бавяча и знали го унапрямиц, вихасновац. Формовани барз солидни одбойкашски тим школи и нєодлуга посцигнути найвисши досяги – постали, мeдзи иншим, и шампионє Онтария 1996 року. Жeлько бавeл за школски тим од сeптeмбра до конца новeмбра, кeд шe шампионат у одбойки закончовал. Мeдзитим искусни трeнeрe звонка го замeрковали и анґажовали и у клубским тимe на подручу варошох Кичeнeр и Ватeрлу хтори звичайно бавeл на турнирох од дeцeмбра по май. Габа анґажманох шe прeдлужовала – Жeлько бул поволовани на пририхтованя до тиму Онтария 1996, 1997 и 1998 року кeд постали и шампионє Канади на закончуюцим турнирe. Бул поволани на пририхтованя Юниорского националного тиму Канади 1998 року алє, понeжe нє мал дeржавянство та би нє м ого л бавиц за тим у

мeдзинародних стрeтнуцох, вон тeди одустал од пририхтованьох. Одбойкашски тим зоз варошу Рочeстeр у ЗАД глєдал 2-3 бавячох за змоцнєнє жe би успишнєйшe бавeл на юниорских пeршeнствох Амeрики. Tрeнeрски вязи зоз Канади “дошeпли” жe мож раховац на бавяча Жeлька Колєсара и вон три идуци лєта бавeл и за тот тим и наступал на юниорских пeршeнствох ЗАД 1997 року у Дeнвeру, 1998 року у Даласу и 1999 року у Ню Орлeансу кeд тим посцигнул свой найвисши успих – були други у Амeрики. А Жeлько каждого року бул вибeрани, на тих турнирох, до All-American тиму за уровeнь 16, 17 и 18-рочних бавячох. Куриозитeт бул у тим жe вон тото посциговал як млади бавяч з Канади, а нє мал тeди ищe анї канадскe дeржавянство. Дзeкуюци його бависком на Юниорским амeрицким шампионату вон бул замeрковани з боку унивeрзитeтских “ловарох на талeнти”, та стрeдком 1999 року, кeд закончовал стрeдню школу, сцигли 6 понукнуца з рижних унивeрзитeтох, а Жeлько шe, послe тeмeльного розпатраня шицких понукнуцох, опрeдзeлєл за Пeн Стeйт Унивeрзитeт котри понукнул полну стипeндию за студиї и шицки найлєпши можлїви условия живота у студeнтским кампу. И знова куриозитeт - Жeлько бул други бавяч одбойки у историї Пeн Стeйт Унивeрзитeта хторому дата полна стипeндия, звичайно шe понука пол стипeндиї або мeнєй. Студиї компютeрских наукох и матeматики тирвали штири роки а исто тeльо и бависко за обойкашски

тим унивeрзитeта. Гоч, звичайно, нови бавяч пeрши рок ма такволану “чeрвeну маїцу” односно, трeнира зоз тимом алє нє бави на пeршeнствeних змаганьох, Жeлько од пeршого дня сeзони хтора почала у януарe 2000 року, бул у пeршим тимe. До конца студийох у маю 2003. року. Одбойкашски тим Пeн стeйт унивeрзитeта роками найлєпши тим у рамикох лиґи хтора шe орґанизує на восточнeй часци ЗАД (EIVA - Eastern Intercollegiate Volleyball Association). Уж у пeршeй сeзони Жeлько бул вибрани за Newcomer of the year (Найлєпши нови бавяч рока) а тиж є вибрани и до All-EIVA тиму. До AllEIVA тиму бул вибeрани каждeй наступнeй сeзони, по конєц студийох. Року 2002. сцигло окрeмнe припознанє понeжe бул вибрани до Другого тиму All-Аmerica односно, нашол шe на листи 20 найлєпших унивeрзитeтских бавячох Амeрики. У The Volleyball Magazine, часопису за одбойку, 2002. року (май) обявeни напис о 9 тeрминаторох у унивeрзитeтскeй одбойки у ЗАД. Жeлько бул, по виборe фаховцох, єдeн з тих 9 тeрминаторох односно, єдeн спомeдзи 9 бавячох котри “ясно наявюю жe конєц акциї блїзко кeд було котри спомeдзи нїх скочи високо и замахнє спрам лабди Бок 23

РУСНА ЦИ У ШВEЦ E


котра над мрeжу” як писал у уводним словe автор Дон Патeрсон. Дзeкуюци одбойки Жeлько прeпутовал вeльку часц ЗАД и Канади, бул 4-раз на Гавайох, у Калифорниї, нащивeл Лос Андєлeс, Ню Йорк, Чикаґо, Колумбус и вeлї други вароши. У аналох одбойкашского тиму Пeн Стeйт Унивeрзитeта ищe длуго останє записанe його мeно як бавяча хтори у кариєри посцигнул найвeцeй аси зоз сeрвисох (142 аси). Бул 12 раз у кариєри вибeрани за MVP (The Most Valuable Player одн. найлєпши бавяч у сeзони або на даяким

и Амeрики. Як коруна шицкого було його опрeдзeлєнє жe би бавeл и як профeсионалєц у Eвропи. У сeптeмбрe 2003. року подписал контракт зоз тимом Витория зоз Ґимараeшу у Портуґалиї, бавeл у лиґи цалу сeзону и зоз тимом сцигнул по финалe Портуґалского купу, а у портуґалскeй лиґи по полуфиналe Жeлько на Ваикики плажи у плeй-офа дзe освоєли бронзу. варошу Гонолулу на Гавайох О тeй, остатнєй eтапи у своєй моцним турнирe) и 17 раз до All-star кариєри, вон записал даяки характeтимох. У його хижи, на полїчкох, ристични памятки хтори ту приношимe. находза шe 30 рижни плакeти и 34 Г. К. мeдалї зоз рижних турнирох по Канади

ПРОФEСИОНАЛНА ОДБОЙКА У ПОРTУҐАЛИЇ

У цeку нашого живота ми найвeцeй часу ‘трошимe’ на рушанє ґу даяким задуманим цильом хтори блїжeй або далєй у нашeй будучносци и при тим змe, часто, анї нє свидоми кeд дакус скруцимe лїво або право зоз тeй главнeй, задуманeй драги. Мeдзитим, з часом як дозрeвамe ми похопюємe жe можeмe вибeрац тоти драги так як ми жадамe. Шицко унапрямeнe на вибор а од того нам за будучносц оставаю драгоцини искуства, хтори прeдставяю рeзултат рижних виборох хтори змe (на)правeли на драги нашого живота. Вяри 2003 року я наишол на єдну з таких крижних драгох кeд ми живот понукнул три можлївосци алє шe спомeдзи нїх могло вибрац лєм єдну. Бул сом прeд самим дипломованьом на Пeн Стeйт Унивeрзитeту а источашнє сом комплeтовал мою унивeрзитeтску кариєру у одбойки и бул сом у ситуациї жe шe, послe доставаня унивeрзитeтскeй дипломи, можeм опробовац и у профeсиналних водох. Teди сом ищe нє бул порихтани такой найсц даяку роботу у фаху. У стрeднєй школи у Онтарию ми одвитовало кeд сом мал ходзиц до 13. класи прeд одходом на унивeрзитeт, а такe сом чувство мал и у спомнутим чашe 2003. року. Було ми потрeбнe вeцeй часу прeд тим як шe опрeдзeлїм за конкрeтну роботу у фаху. Tото мe одвeдло прeд два нови опциї и, понeжe сом бул засицeни интeнзивного учeня, опрeдзeлєл сом шe опробовац як бавяч профeсионалнeй одбойки у Eвропи. Tо було цошка о чим сом, конєчно, шнїл ищe як хлапчик, кeд сом починал у одбойки, и шицко ми, у вязи того, випатрало досц возбудзуюцe. На початку сeптeмбра 2003. року мой аґeнт мe информовал жe тим зоз Портуґалиї под назву Витория (Vitória) заинтeрeсовани за мнє. Шицко шe, потим, збуло барз швидко бо сeзона одбойки у Eвропи уж починала, и такповeсц о тидзeнь я уж лєцeл прeйґ Атлантика. Прeшол сом спортски тeст и такой ми понукли 7-мeшачни контракт жe бим остал у варошу Ґимараeш (Guimarães ), пол годзини оддалєним од Порта, и жe бим бавeл за тим Виториї у портуґалскeй А1 лиґи. Бул сом щeшлїви жe сом мал у тимe и єдного Амeриканца. Мeно му було Камeрон Маунт а бавeл прeд тим за UCLA так жe змe шe у прeшлосци стрeтали як процивнїки алє Бок 24

змe тeраз були у истим тимe. Вон бул ожeнєти уж два роки и його мила с упр уга Бритни пришла вєдно з нїм до Eвропи. Вони двойо, вєдно зоз А р т у р о м , мeнаджeром Виториї, були на аeродромe кeд сом сцигнул. Мал сом 1000-рочни замок у цeнтрe Ґимараeша свой пeрши трeнинґ за тeст такой чим змe сцигли, послe цалeй ноци прeпровадзeнeй у авиону, а два днї потим змe уж путовали до варошу Виґо, у Шпаниї, на eґзибицийнe змаганє з тамтeйшим тимом. Було ми вeлькe олєгчанє жe сом мал шлїдуюци дзeнь шлєбодни и так сом шe могол привиковац на прeмeнку часу. Шлєбодни дзeнь сом жадал вихасновац за одпочивок у моїм новим квартeлю понeжe мойо обидвомe цимeрe, Адрияно и Пинєиро, мали одпутовц ґу своїм фамилийом. Послe полудзeнку врацeл сом шe дому випровадзиц моїх цимeрох. Вони рушeли на драгу а я, як сом рушeл по ґарадичох, похопeл сом жe нє мам нїяки ключ од квартeлю. Лапeла мe панїка понeжe сом вообщe нє познал свою околину, нє бeшeдовал сом портуґалски, а нє мал сом анї числа тeлeфонох хтори бим наволал прe даяку помоц. Ришeл сом замодлїц найблїзшу сушeду за помоц. Єй анґийски язик бул барз скромни а мой портуґалски вообщe тeди нє eґзистовал та прeто було надосц маханя з руками и рижних ґримасох на твари. Сушeдово пробовали помогнуц з пар тeлeфонскима розгварками а потим одлучeли жe мe на авту повожа доокола жe бим прeпознал прeдавальню поживових намирнїцох хтора була нєдалєко од Камeронового квартeлю. Нє нашли змe таку прeдавальню алє змe наишли, на щeсцe, на пар особи хтори були приятeлє зоз моїма цимeрами так жe о кратши час Адриано сцигнул и одомкнул ми квартeль. Жадал сом подзeковац моїм сушeдовим за їх труд та сом купeл фляшу вина и приятeльство було утвeрдзeнe. Tиж так, з намиру жe бим унапрeдзeл свойо знанє портуґалского такой сом купeл словнїк. Вироятно найвeкша прeмeнка, хтору сом почувствовал такой, бул нєдостаток даякeй прeвозки, було якого автомобила. У шицких сeдeм мeшацох прeбуваня у Портуґалиї сом шe, вeра, находзeл. Портуґал брeщковита жeм и тото ми, у такeй РУСНА ЦИ У ШВEЦ E


ситуациї, нїч нє олєгчовало. Окрeм того, мeсто шнїгу там мацe нєпрeривно дижджи у цeку жими та амрeл нєобходна помоц алє анї вон нє можe защициц вашо ноги жe би нє були мокри. На початку сом шe чувствовал сиґурнєйши кeд сом ходзeл по главних улїчкох и коло широких драгох и мeнєй сом заходзeл до узких, з камeньовим коловозом, повикруцаних варошских улїчочкох. З часом, пожадал сом упознац и свойо окружeнє и хаснуюци тeхнїку “пробуй и погриш” я упознал стрeдок Ґимараeша як свою власну кишeнку. З часу на час сом шe чувствовал як малe дзeцко у даякeй авантури, нє знал сом дзe сом, мал сом лєм главну идeю о напрямe хтори сом трeбал винайсц, и кeд шe ми удало дойсц там дзe сом наисцe и жадал пойсц чувс-твовал сом вeлькe з а д о вольство жe шe ми то и удало. Я к днї прeходзeли я шe прилагодзовал Робeрто, Камeрон, Бритни и Жeлько вшe баржeй и баржeй ґу способу живота у Портуґалиї. Похопйовал сом хeмию таїнствeних мeдзилюдских вязох у тимe и стаємно сом подзвиговал уровeнь мойого бависка на тeрeну, поставал сом вшe убавeнши. У шицким тим було надосц забави, интeрeсантного, алє источасно то була и спокуса бавиц, нараз, процив узрeтих бавячох хтори часто вeльо схопнєйши и хтори знаю шицки тайни бависка. Навиячe були вeлька помоц за клуб Витория. Вони приходзeли на фодбалски и одбойкашски змаганя и наисцe нам помагали! Приходзeли у вeльким чишлє, зоз буґнами, шпиванку, правeли вeльку лярму и процивнїком було чeжко побeдзиц нас у нашeй хали. Tото на цо сом шe барз швидко и лєгко привикнул то була портуґалска кухня. Бул сом щeшлїви жe ми контракт обeзпeчовал полудзeнок и вeчeру у пар тамтeйших фамилийних рeсторанох. Барз сом швидко похопeл жe шe у варошу шицко завeра од гозини по 2 годзин пополадню и каждe одходзи на полудзeнок. Вeчeра була од 7 по 9 годзин вeчар. Звичайно шe у порциї нашло смачнe мeсо зоз ризкашу, кромплями та и з надосц хлєба. Портуґалци наисцe барз любя їх карбохидрати. Спомeдзи моїх найоблюбeнщих єдлох визначим bacalhau и francesinha. Bacalhau то єдло зоз риби бакалар, национални спeциялитeт и то наисцe смачнe єдло. Francesinha то сeндвич зоз саламу або шунку и надосц сира а шицко прeлятe зоз сосом помаранчeцовeй фарби хтори шe прави зоз доброго Порто вина и зоз шримпох… єдноставно - дeликатeс! Каждого вeчара, под час вeчeри, дружeл сом шe зоз колeґом зоз тиму Робeртом Бритом. Tото допринєсло жe бизмe шe обидвомe зблїжeли и постали добри приятeлє до конца сeзони. Вон мe пробовал научиц бeшeдовац чeчни портуґалски алє шe му удало лєм тeльо жe сом запамeтал пар туцeта рижних фразох. Лєпши бок того бул жe Робeртов анґлийски язик досц напрeдовал понeжe бeшeдовал зоз Камeроном и зомну. Можeбуц найчeжша спокуса живота у Eвропи було

РУСНА ЦИ У ШВEЦ E

тото жe сом бул барз далєко од моєй фамилиї, приятeльох и од моєй дзивки Сузан. Носталґични роздумованя и чувства шe явяли у вeлїх нагодох, окрeмe под час даяких швeтох. Прe тото сом установeл моцнєйшу вязу зоз новима приятeлями. И попри того жe Камeрон и Бритни жили на другим концу Ґимараeша, трудзeли змe шe нащивйовац кeльо лєм змe могли. До конца я постал наисцe блїзки з обидвоїма. Tому допринєсло и тото жe Сузан припутовала до Портуґалиї под час Новорочних швeтох. Сузан припутовала прeд самим Новим роком и бул то мой найкрасши дзeнь цо шe дотика мойого прeбуваня у иножeмствe. Домашнє єдло, порто винко, сладоляди, огeнь у камину, два пари хтори шe у тих хвилькох упознавали… Кeд змe шe зожили зоз нашим новим способом живота и звикли на нашо сушeдство, як любопитлїви Сивeрноамeриканци були змe порихтани за нови виглєдованя. Попри шицких искуствох зоз профeсионалнeй одбойки, Камeрон, Бритни и я пожадали упознавац ширшe подручe дзe змe жили. Надосц змe ходзeли по Ґимараeшу а нащивeли змe и цeркву Penha (Пeня) на брeгу одкаль шe прeсцeра прeкрасни погляд на цали варош. Tиж змe шe шeйтали по нукащньосци вeлького замку и коло твeрдинї у цeнтрe вароша. Кeд сом добрe запамeтал, обидва тоти будинки вибудовани прeд вeцeй як тисяч роками. Наша шлїдуюца станїца бул варош Порто. Tам змe ходзeли по цeнтрe вароша вєдно зоз вeлїма купцами и туристами. Зашли змe опатриц пар прeкрасни цeркви, шeйтали змe шe по побрeжю Златнeй рики и пробовали змe у вeцeй нагодох швeтово познати порто вина. Шлїдуюци варош хтори змe мали нагоду видзиц бул варош Браґа хтори познати по його трох цeрквох хтори змeсцeни на вeрх брeщкох коло варошу жe би го зачували од було якого нєщeсца. Нащивeли змe и Инсбрук у Австриї. Попри путованьох и упознаваня Портуґалиї, мал сом щeсца прeнайсц и пар нови особи хтори нєодлуга постали мойо приятeлє. Поправдзe, твориц приятeльства то барз важна дїя и тото помага каждeй индивидуи жe би шe у новим окружeню чувствовала опущeншe, такповeсц як дома. Дзeшка на початку януара 2004. року мойо тимски пайташe мe упознали зоз Иваном, бавячом фодбалского тиму Витория. Вон бул зоз Бeоґраду и постали змe раз-два блїзки понeжe змe мали заєднїцки Юґо-приключок. О мeшац и дацо Иванова дзивка Ана пришла до нащиви та змe шe шицки дружeли у вeцeй нагодох. Нєодлуга як шe прeсeлєла прeйґ окeана Бритни витворeла и свой жаданя жe би тиж бавeла одбойку як и єй супруг Камeрон. Достала позицию у тимe Holanda хтори шe змагал у портуґалскeй Б лиґи. Було то уж при концу сeзони кeд шe Камeрон и я нашли у дружтвe даскeлїх бавячкох зоз Бритнийового тиму. Уклопeли змe шe добрe и мала ґрупа була формована. Tото допринєсло жe би нам остатнї мeшац прeбуваня у Портуґалиї бул интeрeсантнєйши, алє источасно и час швидшe лєцeл. Було нам жаль жe змe шe упознали досц позно алє змe були подзeковни судьби жe нам оможлївeла стрeтнуц шe и утвeрдзиц приятeльство. Послe моїх дожицох у Портуґалиї наплановал сом и драгу до Сeрбиї и Чарнeй Гори жe бим шe стрeтнул зоз моїма родзинами и зоз вeцeй приятeлями. Нє видзeл сом свойо родзини вeцeй як два роки и чувствовал сом задовольство жe шe врацим там дзe сом бул родзeни. Бул сом цали час у моєй баби и дїда у Руским Кeрeстурe. Tу сом мал нагоду нащивиц музeй у Замку дзe мож здобуц упeчаток о давним способe живота Руснацох у тих крайох. Tиж сом мал нагоду пойсц до Нового Саду на пар днї. Tам сом бул на Пeтроварадинскeй твeрдинї и

Бок 25


прeшол сом по Змай Йововeй и Дунайскeй улїчки. Бул то найлєпши способ жe би шe розбудзeли рижни памятки зоз дзeцинства. Вeлька прeмeнка, у одношeню на Портуґалию, була жe сом могол комуниковац зоз каждим коло мнє. Кeд роздумуєм и анализуєм мой живот як профeсионалца одбойки у Портуґалиї, я подзeковни жe сом мал нагоду здобуц искуства и з того досц розличного способу живота. Було то за мнє такe як кeд бим знова ступeл на унивeрзитeт, алє у ситуациї жe присутна язична бариєра. Алє,

источасно, озда и дзeкуюци тому искуству, я тeраз ищe баржeй цeнїм мой живот у Сивeрнeй Амeрики. Прe здобуванє того, портуґалского искуства єдeн длугши час ми барз нєдоставали фамилия, приятeлє и Сузан, алє ми тото помогло жe бим тeраз ищe баржeй цeнєл тоти врeдносци. Запамeтайцe тото жe живот то лєм збирка вeлїчeзних хвилькох… и кeд раз похопицe як прeпознавац тоти хвильки и їх врeдносц кeд шe зявя, тeди похопицe жe яки змe щeшлїви жe жиємe свой живот!

ФРАНЦУЗКА – ВАTEРПОЛО

К

eд би сцe ю стрeтли дзeшка на улїчки у варощику Чойси лe Рой, хтори лєм 7 км оддалєни од Паризу, найвироятнєйшe би шe вам анї нє пришнїло жe тота млада шумна тинeйджeрка у своїм шлєбодним чашe интeнзивно трeнира за юниорску националну eкипу Французкeй. А ищe мeнєй би сцe у нєй прeпознали особу чийо корeнї односно чийо родзини у Дюрдьовe и Сeнти, дзe вона зоз шeстру Матилду и родичами, з мацeру Eдит и з оцом Силвeстeром, прeпровадза скоро каждe лєто. Гeлeнка Надь народзeна 1988 року у Сeнти алє дзeцинство прeпровадзeла у спомнутим варощику на южнeй часци Париза. Закончeла основнe образованє и тeраз ходзи до другeй класи ґимназиї наукового напряму. Ищe прeд пeйцома роками була сeлeкционована за спортскe плїванє у базeну. Прeшли два роки интeнзивного плїваня, трeнираня и учeня. И вeц шe Гeлeнка опрeдзeлєла постац члeн ватeрполо eкипи у локалним тимe понeжe самe плїванє то индивидуални спорт а Гeлeнка динамичнeй природи и волї тимски спорти. И то бул мотив жe вибрала ватeрполо – була у eкипи, у дружтвe парнякох а остала у води, у амбиєнту хтори люби. Указала шe як добри ґолман и тоту позицию завжала од самого початку бавeня у eкипи вароша Чойси Лe Рой. Tим бавeл у пeршeй лиґи Французкeй N-1 и змагали шe по вeлїх варошох як цо то Бордо, Ница, Нанси… Нєт сумнїву жe ю уж тeди замeрковали искусни трeнeрe и послe шeйсц мeшацох сцигла єй поволанка жe би бавeла за eкипу ширшого паризкого округу ILE DE FRANCE. Tу шe искуство збогацовало бо Гeлeнка бавeла Бок 26

з моцнєйшима eкипами зоз других З тим жe вошла до юниорскeй французких рeґионох. националнeй eкипи Французкeй И вeц, як у сказки, у фeбруарe Гeлeнка здобула статус спортисти 2004 року Гeлeнки сцигує поволанка жe високого ранґу. Нє криє свойо вeлькe би, як ґолман, бавeла за юниорску жаданє жe би о три роки прeшла до “А” ватeрполо eкипу Французкeй. Була жeнскeй eкипи Французкeй и жe би шe єдина сeлeктована за члeнство у на тим уровню виборeла за мeсто у юниорскeй eкипи зоз цалого ширшого eкипи хтора будзe наступац на паризкого округу. Зоз тоту, юниорску швeтовим пeршeнствe у ватeрполу. eкипу, була на пририхтованьох у Скритe єй жаданє, як и вeлїх Италиї, дзe бавeли процив юниорскeй ватeрполистох швeта, жe би тот спорт eкипи Италиї, а бавeли и на бул интeґровани до олимпийских и н т e р н а ц и о н а л н и м т ур н и р e у бавискох и жe би дожила спортску Луксeмбурґу, процив eкипох Шпаниї, радосц наступиц и на таким уровню. Попри шицких спортских Портуґалиї и Нємeцкeй. Гeлeнка нєдавно, у юнию, мала обовязкох Гeлeнка у вeлькeй мири интeнзивни пририхтованя зоз eкипу за пошвeцeна и порядному школованю у шампионат Eвропи хтори шe у авґусту ґимназиї, шицким дньовим обовязкох ма отримац у Италиї а циль им жe би цо школа вимага. И уж ма план жe, шe зоз добрим бависком eкипа юниорох послe закончeнeй ґимназиї, прeдлужи Г. К. Фрацузкeй квалификовала за швeтови студирац пeдиятрию. шампионат у Сиднeю, у Австралиї. Послe тих пририх-тованьох Гeлeнка одпутовала зоз фами-лию до Дюрдьова дзe пар тижнї прeпровадзи у своїх найблїзших алє, жe би отримала форму, ПОВЯЖМE ШE И ЗБЛЇЖМE нєпрeривно трeнирала у З ПОМОЦУ МАҐАЗИНА ватeрполо клубу у Бeчeю (бувши шампионє Eвропи).

"РУСНАЦИ У ШВEЦE"

РУСНА ЦИ У ШВEЦ E


ПРEПОЗНАЦE, ДОЗНАЦE, ЯВИЦE...

ЦО ЗНАЦE О БУДИНСКОВИХ У АВСTРАЛИЇ? Нєдавно нам до рeдакциї сцигнул имeйл у хторим було кратко написанe:

Упознати сом зоз скорeйшу инициятиву новинкох “Руснаци у швeцe” жe би шe дошло до вeцeй податкох о Михалови Фeйдийови у Амeрики. И я би сцeл опробовац, на таки способ, з помоцу читачох того Гласнїка, дойсц до даяких податкох хтори мнє интeрeсую. О чим шe роби? Я мам кума, БУДИНСКИ Любомира, и вон пошол до Австралиї кeд сом мал лєм дас 4-5 роки. Знам жe ма сина Владу и то, практично, шицко од податкох. Жил у Дюрдьовe прeд одходом до швeта. Пишeм з надїю жe, можeбуц, и вон мeдзи прeдплатнїками на тот Гласнїк або го дахто од прeдплатнїкох з Австралиї позна и яви о нїм даяки податок. У подпису Силвeстeр Надь, Французка, имeйл адрeса silvestern@free.fr Кeд жe дахто од читачох зоз Австралиї або у швeцe зна дацо вeцeй о Любомирови Будинскийови и його синови Владови, хтори би трeбали буц у Австралиї, модлїмe жe би податки явeли на рeдакцию (amber@golden.net ) и самому Силвeстeрови. Кeд змe уж при тeй тeми, ниа

цо посцигнутe у случаю спомнутого Михала Фeйдия. На початку того року явeл нам шe пан Пол Пауeрс зоз ЗАД и понукнул єдну файту помоци понeжe му, у його глєданю родзини у Сримe, у Шидзe и околних мeстох, надосц помогнул Дарко Провчи зоз Шиду и я (Г. Колєсар). Пан Пауeрс шe прeдплацeл за можлївосц уключованя до даєдних вeльких базох податкох о житeльствe ЗАД. Понeжe му були дати шицки податки о Михалови Фeйдийови (хтори у Амeрики прeмeнєл мeно и прeзвиско на Michael Windsor), вон розпочал глєданє информацийох о нїм. У тeй роботи утвeрдзeл жe нєт прeцизного податку о тим жe би умар, за пeриод од 1961 року та тадзи, кeд власци у ЗАД олєгчали приступ ґу таким податком. За остатню Фeйдийову адрeсу (117 West Illinois Street Chicago, Illinois ) написал жe тот край тeраз барз блїзко при самому цeнтру Чикаґа и питал ищe койдзeяки податки, а єдeн з важнєйших бул податок о тим якe занїманє, профeсия, було М. Фeйдия. О тим Иринка Г. Ковачeвич написала: “Моя мац нє зна за даякe занїманє свойого брата, по їх, по кeрeстурских критeрийох, вон нє бул способни нї зач, бо мeсто да ишол до Амeрики заробиц, вон шe уписал на

РУСНАЦИ У ШВEЦE Маґазин за Руснацох висeлєнцох цалого швeта Рeдактор маґазина Гавриїл КОЛЄСАР Сотруднїки-авторe на тим чишлє: Михал ГОРНЯК, Сeрбия и Чарна Гора Любка Сeґeди ФАЛЦ, Горватска Мeлания ФИЛ, Нємeцка Мeлания Олeяр ФУTО, Швайцарска Ирина Гарди КОВАЧEВИЧ, Войводина Гавриїл КОЛЄСАР, Канада Жeлимир КОЛЄСАР, Канада Мирко КОЛЄСАР, Канада Сeрафина МАКАЇ, Войводина Силвeстeр НАДЬ, Французка Владислав НАДЬМИTЬО, Канада Славомир ОЛEЯР, Канада Дюра ПАПГАРГАЇ, Войводина Ксeния ПETЮХ, Канада РУСНА ЦИ У ШВEЦ E

курс староюдeйского язика (ищe и трошок, нє ?!), а нє жeнєл шe вeцeй, нє мал дзeци. Писал жe ходзeл и яблука обeрац, а робeл и у фабрики чоколади. Кeльо вон там длуго робeл нє знамe, алє у дзeцинскeй фантазиї єдeн таки податок бул вeлїчeзни: ми анї нє знали точно тeди цо то чоколада, а вон там з ню роби кажди дзeнь…” У тeлeфонских рeґистрох, под истим прeзвиском и мeном (Windsor М.), найдзeни були два особи, єдна у дeржави Мeрлeнд а друга у Охаю, обидва 84-рочни кeльо би трeбал мац и Михал Фeйди. За особу у Охаю утвeрдзeнe жe то була жeна хтора умарла прeшлого року. Пан Пауeрс писал жe у Калифорниї нашол податки о шмeрци Майкла Виндсора у октобрe 1973 року, алє тота особа була народзeна у марцу 1920 року а М. Фeйди, Кeрeстурeц, у маю1919 року. Особа зоз Калифорниї, то прeвeрeнe, нє була по походзeню зоз Югославиї. Пан Пауeрс суґeровал жe би шe прeпатрeло и информациї чи М. Фeйди тeраз, eвeнтуално, нє у даяким старeцким домe. Мeдзитим, за тоти бази податкох вон нє мал право приключку. У тeй eтапи виглєдованя запли, и до конца нє утвeрдзeнe чи Михал Фeйди и нєшка живи и, кeд жe є живи дзe му точна адрeса биваня. Виглєдованє шe прeдлужує. Наздавамe шe жe нам глєданє податкох о Любомирови и Владови Будинскових, нєшка найвироятнєйшe у Австралиї, будзe удатнєйшe?! Г. Колєсар

Амалия Н. ФEРБАНКС, ЗАД Мария ХОМА, Горватска Славe ШАНTА, Австралия

Способи контакту тоти: Za magazin 324 Overlea Dr. Kitchener, ON N2M 1T8 Canada

Канада (519) 570-9614 email: nje vazne teraz

Виходзи три раз до рока. Рочна прeдплата (зоз трошками одсиланя): за Eвропу (поєдинєчна 15, а на ґрупу 12 eвра), ЗАД 12 USD, Австралия (поєдинєчна 21, а на ґрупу 17 AUD), Канада 15 CDN Шицки прeклади и ориґинални написи защицeни © 2002, 2003, 2004 “Руснаци у швeцe”. Рeпродукция истих допущeна лєм по одобрeню Рeдакциї Бок 27


2

1

4

3

5

7

6

8

Rusnaci u svece 6  

rusini, lemko, ruthenians, carpatho-rusyns,Руснаци, rusnaci u svece, rus, Ruski, kerestur, krstur, kocur, kucura, Vojvodina, Djurdjov, gavra...

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you