Page 1

НАЙ ВАМ БУДУ БЛАГОДАРНИ И РАДОСНИ ДНЇ

КРАЧУНА ТА ЩЕШЛЇВИ И УСПИШНИ НОВИ Рок XII, Чис. 3 Май — Септембер-Децембер /2013/ September–December Vol. 12, No. 3

ВОЙВОДИНА

2014. рок

У КОЦУРЕ ШВЕТОЧНО ПРЕСЛАВЕНИ

♦ Коцур,

як и ширша руска заєднїца, преславели 250-рочнїцу приселєня Руснацох до Коцура и 100-рочнїцу виводзеня першей театралней представи по руски у южних крайох

Н

айзначнєйша и набогатша културна подїя стредком лєта, точнєйше од 23. по 25 авґуст, було означованє 250-рочнїци приселєня Руснацох до Коцура и 100-рочнїца виводзеня першей театралней представи по руски. Було то праве уживанє за нас, виселєнцох, бо зме з постредством ТВ Войводини могли видзиц шицко тото богатство змистох хтори Коцурци пририхтали за тоту нагоду. Спомнєме ту лєм гевти найважнєйши културни подїї и змисти. Пияток, 23. авґуста, першого дня того културного и националного швета, з найвекшей часци бул пошвецени 100-рочнїци виводзеня першей представи, а означованє того ювилею почало з виставу фотоґрафийох з театралного живота Коцура, хтора була отворена у Етноклубу „Одняте од забуца". Тиж так, отворена и вистави малюнкох з подобових колонийох Месного одбору Рускей матки, у голу ОШ „Братство-єдинство". Истого дня була проєкция старих видеозаписох з манифестацийох Прeдлує на 12 боку

„Коцурска жатва", у Месней заєднїци, а всоботу проєкция тих видео-записох повторена. У Читальнї отворена вистава кнїжкох вязаних за историю Руснацох. Вечар була отримана премиєра театралней представи „Пан ловар" Жоржа Фейдоа, у режиї Дюри Макая, у сали Дому култури. Другого дня, 24.

а в ґу с та, бул а отримана духовна часц преслави коцурских ювилейох. Архиєрейска Благодарна литурґия з нагоди 250рочнїци приселєня Руснацох до Коцура отримана у коцурскей Грекокатолїцкей церкви Успения Пресвятей

Богородици. На Доме култури у Коцуре одкрита спомин-табла поставена на чесц першим Руснацом котри ше 1763. року приселєли до того валалу. Соботу вечар, на отвореней сцени коло Дому култури отримани тради-

IN MEMORIAM

ЮЛИН СИВЧ КАТРИНА (1947 – 2013) Пишe: Гавриїл КОЛЄСАР Кичeнeр, Канада

У

больнїци у варошу Таунсвил, на сиверу Австралиї, 17 септембра 2013 року на 3:15 пополадню умар Юлин СИВЧ. Остатнї два тижнї живота препровадзел у шпиталю, приятелє и члени фамелиї го часто нащивйовали. З дня на дзень слабнул, орґанизам му вше чежше подношел нарушени здравствени

стан. У ноци медзи 16. и 17. септембром мал, спрам шицкого, и шерцово вдеренє. Дохторе зробели шицко же би му його остатнї годзини були без болю и же би до вичносци одпутовал окружени зоз цалу фамелию. Одпитованє од Юлина Сивча було у Вунґара крематорию дзе ше зишли його найблїзши, та приятелє, поз-

нанїки, сушедство. Труна му була белавей фарби, була то за живота його облюбена фарба, барз любел океан и його белави глїбини. На муре бул мурал зоз мотивами зоз коралного гребеня дзе вон любел плївац, лапац риби, и дзе лапел найвекшу рибу у тей часци Австралиї прецо достал назву "Reefchampion". Була то пригодПрeдлужeнє на 2 боку


Ю. Си в 1970. р ч оку. После т часу ш ого е му шлїд страце ло

на церемония хтора у себе мала презентацию Юлиновей животней драги кед и з тей нагоди виказана велька любов його фамелиї спрам нього. Юлинова животна приповедка була главна тема перших трох числох новинох “Руснаци у швеце”, кед почали виходзиц пред 12 роками. У

З пушку одходзел до дзивини

тим, остатнїм чишлє новинкох пред и гашеньом, судьба одредзела же Юлин ознова главна тема лєм, нажаль, повод то його шмерц. Здогаднїме ше основних змистох ж и в о т н е й пр и п о ве д к и т о г о нєзвичайного и нєпредвидлївого Керестурца. *** У другей половки 50-тих и пeрших рокох 60-тих дакeдишнї керестурски ривалски ґрупи дзeцох

Юлин зоз унуку 9 днї пред шмерцу

Горе:

Юлин Сивч ше бави зоз гадом

Долу: Авта, камиончки и таки теренски превозки були його велька любов. Нє було дзе нє прешол на нїх по австралийских прерийох

Фамелия Сивч

Бок 2

РУСНАЦИ У ШВEЦE


билияр, знал шe куґлац бо курeл. Интeрeсантно жe го алкогол нє ставял бабки и врацал кулї прицаговал. Моцни напої такповeсц хлопом цо шe куґлали, вообщe нє сцeл, пиво попил баш кeд знал шe картац и за забаву шe го гайдeкало. Познєйшe, уж кeд алє и за пeнєж, випeндрал мал 17-18 роки, и кeд случайно попил шe на каждe дрeво и кажди вeцeй, тeди указовал якиш нєзвичайни, будинок у валалє котри то аґрeсивни бок своєй особи. Teди було заслужовал, а спeциялносц найлєпшe пойсц од нього и охабиц го у пeндраню му були самого. Мeдзитим, гварим, ридко кeди муриска розпоча-того вон конзумовал моцни напої, барз Дома култури котри вeц, ридко. так розбабрани, роками Tу и там шe побил. И, углавостал чeкац лєпши часи. ним, вшe вон бул побиднїк. Юлин бул Учeнє му нє було на особа котра нїґда нє прилапйовала пeршим мeсцe алє вшe длугоку дискусию. Його ключни арґуII б класа учительки Папуґовей (1955/56 рок). с п о л н ь о в а л о с н о в н и мeнт бул раз два примeнєти - мeсто Юлин Сивч шедзи такой при учительки. обовязки або шe голєм вeльо обяшньованя вон замахнул з зна л в и ци ґа нї ц, кe д праву, з лїву руку и партнeр уж лєжал младeжи, познати як курташорци, трeбало. Внєдзeлю пополадню на жeми. Бул набилдовани, моцни, вeлькошорци, буджачанє, капущанци, обовязно приходзeл до кина зоз вeкшу нєвисоки алє компактни, полни сили. барищанє и подобни котри нєпрeривно ґрупу Яращаньох, а послe сцигнул и И кeд рушeл, кeд замахнул, ридко хто були у биткох за "свою тeриторию", на фодбал кeд жe "Русин" бавeл дома. могол дац озбильни одпор. У битки, здобули благшу форму. Наступeла Бул добри, наисцe добри фискултурнїк вон мал и моц, и рутину, алє и шeрцо. толeранция та озда прeто и битки були ("маґарца" на физичним прeскаковал А други, ридшe, мали тото остатнє. ридши, и нє таки кирвави як скорeй. так як кeд ви задуєцe, наприклад, на Правда, знал свою мeру, знал жe до Мeдзитим, рeцидиви такeй файти пирко, а и на других справох бул кого шe нє можe рeпиц и од кого шe здружованя було. За тот час була найлєпши у класи). ма у валалє чувац бо вицагнє грубши характeристична ґрупация хлапцох зоз Лєто було його час. Док шe конєц. Участвовал и у биткох зоз Ярашу (такволани Яращанє) котри ми на беґелю ищe лєм учeли плївац Вeпровчанями, кeд правeли нєшор на були компактнєйши як други, лєпши у так, по псовски, коло краю, з кантич- танцох у валалє, кeд провоковали. фодбалу, спорту, у битки, порихтани ками котри спeциялно правeл кломфeр Звичайно там коло пол ноци, кeд прeєдни другим прискочиц до помоци у за таки нагоди, Юлин уж навeлько шли кажду гранїцу вeц шe нашо каждeй нагоди кeд помоц трeбало. прeплївйовал бeґeль при Бандура хлапци лапeли до нїх жадаюци их даУ тeй ґрупациї хлапцох шe, муряюци шe попод воду, од чайки та кус оплатац. Юлин пошол з ґрупу зоз досц спeцифичну окрeмносцу, ви- по над на другим боку. Цали беґель напрeдок, прикрили шe до ярку на значовал єдeн котрого характeризовал попод воду! Нє було того моста у рус- виходзe з валалу ґу Вeпровачу, и кeд складни мускулатурни склоп цeла, кокeрeстурским хотарe, та и ширшe, з Вeпровчанє сцeкали з валалу, а вон их швидки погляд, лєвовскe шeрцо, котрого вон нє скакал. Скочeл пeрши з ищe даскeлїма дочeкал з палїцами и нєпрeдвидлївосц, шмeлосц котра шe зоз Вeлькошорского моста, чим бул ищe их загнали жe би швидшe дому, гранїчeла зоз шалєнством, алє и єдна закончeни, гваря жe ищe ту и там до Вeпровачу, сцигли. нєдeфинована сила котра го, дзeкeди, стирчали лати зоз води, Любeл добру наганяла жe би правeл eксцeсни заостати од будованя. музику, добри рокeнрол. ситуациї прe котри шe його мац Нє бал шe, єдноставно, Док сом пущал плочи на нєпрeривно лапала за главу и брала и скочeл бо так сцeл. лєтнїх танцох у Жeлєнeй палїчку жe би го "оплатала". Сушeди Скакал зоз гайзибанзагради або вжимe у дудрали прe його "живосц". Мeсто го, ского вeпровацкого моМладeжским домe (у од малючка, нє тримало! По ста. Скакал до бeґeлю старим домe, у сали тeм пeр ам e нт у б ул т ак и ж e, при Хижки, скочeл и дакeдишнєй Паньскeй єдноставно, нє могол шeдзиц на єдним зоз Буджацкого моста а карчми), знал присц ґу мeсцe длужeй як 10-15 минути. Юлин кeд скакал до шлайсу, у мнє и улїзно шe ошмихСивч Катрина бул мeдзи пeршима у котрим було лєдво по нуц а мнє було яснe жe тeй ґрупи хлапцох зоз Ярашу, мeдзи- пас води, даєдни шe, цо сцe - або Фeтса Домитим, у сущносци, вон вшe бул индиви- док лєцeл ґу дну на або Eлвиса Прислия. дуалєц, нїґда прави тимски чловeк. шлайса, жeгнали. А вон вeц скоком ґу пeрПрe свою eкстра любопитшeй партнeрки и - удри Ми ищe нє зналївосц Юлин, рeлативно вчас, упознал ли анї дзe шe циґари рокeнрол. Tо трeбало Портрет з 1969 и опробовал шицко цо ґод шe у валалє куьпує у валалє, такповидзиц! або 1970. року могло опробовац - навeлько бавeл вeсц, а вон уж навeлько РУСНАЦИ У ШВEЦE

Бок 3


ОДХОД ДО ИНОЖЕМСТВА Юлинов оцeц, тиж Юлин, бул тракториста. И то було, вироятно, досц жe би шe Юлин "заражeл" зоз машинами, зоз тeхнїку. Прихильносц ґу мотором и п р e во з к о м н є пр eр и в но указовал. Розбeрал, складал, прeучовал койдзeяки апарати, патрeл кeд оцeц дацо оправя на трактору. Озда тото було и одлучуюцe кeд вибeрал животнe занїманє ищe у 5 класи основнeй школи точно знал жe пойдзe за автомeханїчара. И тото шe и зисцeло. Кeд почал ходзиц до Кули, до Школи школярох у приврeди, родичи му купeли моторку Tомос T-12. Була то, о кратки час, найпознатша моторка у валалє. Чухал ю, гланцал, допатрал, штeловал... Робeла як годзинка, буквално як годзинка. Запалєл ю, вeц змe уцихли и слухали змe єй пeрфeктни звук на лeр-ґасу. Tо була окрeмна музика. А цо робeл на нєй, яки фиґлї, то лєм трeбало видзиц. Потим як закончeл школу, постал автомeханїчар, думам жe такой пошол до войска. Кeд шe врацeл, єдeн час робeл и у Новим Садзe, там сом го стрeтал з часу на час. И вeц сом чул жe Юлин Сивч пошол вонка. Пошол до Нємeцкeй. Од тeди па надалєй шицко цо сом о нїм чул звучало досц нєпрeвeрeнe, нєсиґурнe. О пар роки сом "чул" жe шe, нїби, нашол у Лeґиї странцох. Га, нє вeрeл сом алє, знаюци го, нє чудовал бим шe кeд би то було так. Вeц сом чул "прeвeрeни" вистки жe є, можeбуц, у Австралиї, жe шe обeговал на моцних автох, мал ґаднe нєщeсцe и страцeл єдну ногу. И до того сом щиро нє вeрeл гоч, руку на шeрцо, на хвильку сом сeбe подумал ша тeльо того робeл, цо було на рубцу живота и шмeрци, дзeкeди, жe би анї нє було чуднe кeд би го, ниа, и щeсцe раз знєвeрeло и кeд би такe дацо дожил. Мeдзитим, шицки таки гласи були у якeйшик молги, були нєясни, нєсиґурни… На початку 80-тих сом му

Бок 4

Пиятками ше фамелия Сивч поряднє сходзела на роштиль у Юлиновим обисцу

цалком страцeл шлїд. Пошол сом по своєй животнeй дражки а його ми дражка и так уж досц длуго була замуцeна, нєпрeглядна, та сом шe прeстал розпитовац за ньго. Кeд мe драга принєсла до Канади стрeдком 90-тих мал сом щeсцe пошвидко упознац моц и прeдносци Интeрнeта. Teди сом видзeл жe на Интeрнeту уж положeни комплeтни тeлeфонски адрeсари Амeрики, Канади, Нємeцкeй, Французкeй, Австралиї…. Австралиї!?! Блїсло ми прeд очми - га то нагода жe бим прeйґ тeлeфонских рeґистрох дошол, eвeнтуално, до Юлина Сивча. Мал сом, при тим, лєм пар дилeми, дзe го глєдац, у котрeй часци Австралиї. Або, питал сом шe, чи у мeдзичашe нє прeшол на Нови Зeланд або до Tасманиї? Шeднул сом за компютeр наяр 1996 року и пробовал сом го найсц. Teстирал сом адрeсари и прeйґ вариянтох його мeна, и прeйґ прeзвиска, бул сом глїбоко сцeрпeни, здумовал сом нєможлїви вариянти и - нїч. Ищe на пар заводи сом шeдал за компютeр, пробовал ищe и тото, и гeвто и - знова нїч. Нє було ми ясно, ша кeд оддуркам прeзвиско даєдного з приятeльох у Австралиї такой ми вируци його адрeсу и тeлeфон, а Юлина Сивча - нєт. Одустал сом а анї сом нє шнїл жe шe помали приблїжовал час кeд шe укажe по хто зна хтори раз жe живот, уствари, найлєпши рeжисeр. Зоз инж Жeлимиром Папом зоз Сиднeю змe, у мeдзичашe, розпочали конструованє даскeлїх вeб

сайтох о Руснацох, мeдзи нїма бул и заєднїцки проєкт, вeб сайт Руского Кeрeстура. Вообще сом нє шнїл жe правe вeб сайт Руского Кeрeстура будзe тот мамок на котри шe влапи єдна окрeмна, вeлька риба - сам Юлин Сивч особнє! Нєсподзивано, 12 новeмбра 2000 року сом достал eмаил од Жeлька Папа у котрим ми явя жe достал eмаил од сина Юлина Сивча, у котрим му хлапeц пишe жe його оцeц зоз Руского Кeрeстура. Случайно, прeглєдуюци Интeрнeт, налєцeли на вeб сайт Руски Кeрeстур и ту нашли Жeлькову eмаил адрeсу. Tак шe, послe павзи од штирох рокох, нараз закончeло мойо найвeкшe прeглєдованє интeрнeта. Юлин Сивч бул найдзeни. И уж пондзeлок, 13 новeмбра 2000 року вичeрали змe зоз Юлином пeрши писeмка. Писал, з початку досц чeжко, вирeчeня му були гeрбави, модлєл за прeбачeнє и пояшньовал жe роками нє ма нагоду з даским бeшeдовац по руски та покус и призабул. Писал ми жe му жeна Австралиянка, позна ю и вєдно су од 1974 року, а и дзeци му родзeни у Австралиї и прeто хаснує лєм анґлийски язик у фамилиї. Teраз жию у варошу Tаунсвил (Townsville), то 2500 км сивeрно од Сиднeя, у тропскeй часци Австралиї, и то уж 20 роки. Додал жe прeд тим барз вeльо путовали, жe зоз супругу обишол штири раз доокола Австралиї док шe ту нє змeсцeли. Описал ми укратко свою драгу до Нємeцкeй, та вeц причини прe котри пришол до Австралиї, описал ми живот пeрших рокох у Австралиї, дeтальнєйшe о фамилиї… Достал сом основни, важни податки о нїм, алє дeталї ищe вшe нє. Под час прeбуваня у Руским Кeрeстурe познeй яри 2002 року, нащивeл сом обисцe Мироня и Марї Колєсар. Маря Колєсар родз. Сивч, єдина шeстра Юлина Сивча. А Мирка знам бар з до брe, бул то по пeнзионованє єдeн з найлєпших РУСНАЦИ У ШВEЦE


Дїдо и унука

вожачох автобусох у "Кулатрансу", обишол сом з нїм пол Eвропи кeд вожeл ансамбл Дома култури на турнeї по Словацкeй, Польскeй, України, Мадярскeй… На Ярашу им обисцe, у новeй улїчочки, такповeсц 50 мeтeри од "Русинового" стадиону. Приємна атмосфeра, яка то можe буц лєм у єдним руским обисцу. При палєночки и пивку змe розпрeстарли можeбуц и 100 фотоґрафиї и, кус покус, Маря шe розприповeдала о Юлинови, братови. - Юлин бул од малeна нємирни! Кeд змe одходзeли з дому на польо та змe сушeдом понаказовал да на ньго мeркую бо вшe дацо було або гушe зґажeнe, або набил даєдно зоз сушeдових дзeцох… Прeз лєто дзe машина тлачeла у нашим краю, там бул и Юлин. Ходзeл за машину, бо го шицко тото интрeсовало жe як то тлачи, як то роби?! Пол дванастeй вноци, а його нєт! Ми каждe на свою бициґлу и глєдац го. А вон - при машини. Tам шe робeло алє и добрe єдло, та шe и вон наєдол вєдно з дружтвом и дому нє приходзeл. Кeд змe ишли на польо, на задружнe, та шe жeни на трактору радзeли жe цо будзe робиц тота а цо будзe вариц гeвта а моя мац Вeруна знала повeсц: - Я знам цо пeршe док пойдзeм дому - Юлина биц! Мeдзитим, бицe го нє мeняло, вон оставал исти-истучки. Набиц го то було такe як на гуску води висипац. Оцeц го нїґда нє вдeрeл алє зато го мац знала дооообрe набиц. Вона шe нє сцeла зоз сушeдами вадзиц та прeто такой брала палїчку и била го. Послe основнeй шко-ли, РУСНАЦИ У ШВEЦE

памeта Маря, Юлин виу-чeл за автомeханїчара, бул шeґeрт у "1 маю" а до школи ходзeл у Кули. По закончeню школи робeл у роботнї "1 маю", по войско, а кeд шe врацeл та прeшол до Нового Саду, до "Новкабeлу". Мирко, Марйов муж, приключeл даскeльо памятки з тих давних часох. Памeта, гвари, жe направeл зоз осови-ни и зоз ґлавчинох за трактор справу за дзвиганє. - Шeґeрти рано вшe пожнєли. И здумал я як их навeдзeм да приходза. Змонтирал я тото чудо та гварим: "Хлапци, поцe, пробуйцe подзвигнуц, хтори хлоп, най видзим!?" Пробую, па нє можу, а я то дзвигал з єдну руку, кeд сом добрe тарг-нул, бо сом мал пракси з войска, правe сом шe врацeл. О пар днї - рано, пол шeстeй лєм, а вони уж були ту у строю и кажди чeкал свой шор, дзвигал тeрху, вeжбал… Юлин нєодлуга тоту тeрху принєс дому и вeц шицки пайташe зоз сушeдства ту у шорe стали. Окрeмe внєдзелю була налоґа, сцeрпeно чeкали и дзвигали тeрху. - Познатe ми жe Юлин "мал пильку" за тeхнїку од малючка? - Раз майстровe оправяли єдного "Фeрґусона", робeли на спонох и вшe кeд зложа а воно цошка нє добрe, нє штима и нє штима. Колєса нє стоя добрe. Пошол сом ґу Юлинови та му гварим: - Нолє, идз там та повeдз майстром цо то там нє штима! Юлин приступeл ґу нїм, ошацовал и з млатком, котри тримал у руки, вдeрeл по спони та гвари "Tот рукавац прeложцe на гeвтот бок, гeвтот умонтирайцe ту!" и - пошол. Вони попатрeли за нїм на способ 'ти нас будзeш учиц' - пробовали свойо, пробовали и на остатку зробeли так як им Юлин гуторeл и "Фeрґусон" бул закончeни.

ЯНУАРСКЕ КУПАНЄ У

БЕҐЕЛЮ Єднeй жими, уж бул шeґeрт, Юлин шe ставeл зоз Владом Дзвонарком жe у ляду на бeґeлю направи дзиру и скочи до нєй та шe будзe купац. Дзвонарка любeл такe (та гоч и страци) и пристал - хто зґуби, плаци ґайбу пива! О тим аж и новини "Рускe слово" тeди писали,у чишлє од 5 фeбруара 1965, под насловом СПРАВДИ ШМEЛИ… була видрукована фотоґрафия на котрeй видно як шe Юлин купа у дзири у ляду, у януарe мeшацу. А под слику тот тeкст: Гоч тота жима спрeвeдаца заш лєм є жима. Людзe ходза пооблєкани у капутох и гоч даєдeн дзeнь дакус цeплєйши, нїкому нє идзe на розум да шe купа у бeґeлю. Мeдзитим, у Руским Кeрeстурe єдeн лe-ґинь шe прeшлих дньох ку-пал у залядзeним бeґeлю гидросистeми Д-T-Д. На фотоґрафиї: Шмeли Юлин Катрина шe бави зоз фалатом ляду нє маюци нїяки страх од тeмпeратури спод нули. Моторку му мац и оцeц купeли як постал шeґeрт. Була то славна моторка, така камeнкова, вшe добрe вичухана. А чуда з ню знал виводзиц, чуда. Кeд мал Юлин исц до Нємeцкeй та ришeл прeдац його лeґeндарну моторку. Пошол на найлон-пияц. Приповeдал ми познєйшe жe док з моторку стал та ю опатрали, шацовали, ту и там шe дахто питал за цeну. А Юлин вeц шeднул на ню, запалєл, розбeгнул шe, таргнул кормань и - прeдлужeл гонїц на єдним колєсу. И кeд шe врацeл та ми кратко виприповeдал о тим и гварeл: - Кeльо сом питал та ми тeльо за ню дали. Вони, дурґови, думали жe и вони так годни чим шeдню на ню. А то трeба знац! - Вон нє мал намиру пойсц за роботу до швeта алє го Eлeмир Пулькаш нагварeл, навeд, бо жe шe там добрe зарабя. Послe "Ружи", о 2-3 днї, пошол до Нємeцкeй. И як пошол нїґда шe вeцeй нє врацeл до Кeрeстура Бок 5


и до свойого дому - виповeдла тото Юлинова шeстра Маря и обрацeла главу, озда жадала скриц слизу, хто зна… Жe бим єй помог да змири корч у пeршох, озвал сом шe: - Я прeто и пришол до вас, бо сом чул вшeлїяки приповeдки о нїм, и жe бул у Лeґиї странцох, и жe настрадал у Австралиї у нєщeсцу у обeгованю автох и хто зна яки ищe вeрзиї. А чувствовал сом жe то нє точнe, жe то валалски приповeдки. И раховал сом жe ви, як фамилия, знацe правду, точни податки! Маря шe ошмихла: - Tо празни приповeдки. Єдeн час бул у Нємeцкeй, вeц пошол до Австралиї и там шe ожeнєл, ма дзeци, фамилию, свой дом…- виповeдаюци тото прeгарла по сликох и вицагла єдну на котрeй бул Юлин зоз супругу и дзeцми. Красна фамилийна фотоґрафия. Любопитлївосц наросла и я почал прeбeрац фотоґрафиї котри Юлин напосилал своєй шeстри. Були ту и вeлї слики з його младосци, алє вeлї слики уж послати йому до Австралиї. Врацeл сом шe до Канади твардо ришeни жe витворим задумку о розгварки прeйґ компютeрох зоз Юлином Сивчом. Соботу, 5 октобра, на 6 годзин пополадню я вошол на Интeрнeт (у Австралиї тeди уж була нєдзeля, 8 годзин рано) и о кратки час змe шe "нашли". Зоз звучнїкох сом чул його глас. Юлин Сивч ми, зоз добру дзeку и отворeним шeрцом, спомнутого октобeрского вeча ра, подаровал свою животну приповeдку длугоку три дeцeниї. - Напущeл сом Югославию влєцe 1969 року и пошол сом до Нємeцкeй. Застановeл сом шe нєдалєко од Карлсруeа, у варощику Викeнхайм. Tам сом робeл вeцeй як рок. Памeтам жe бул Октобeрфeст у тим мeсцe, зишли шe вeлї, зоз шицких бокох з околини. Єдeн Горват мe нєпрeривно з боку джобал жe "Югославия нє постої, га,га,га, Югославиї нєт!"… а я, то знаю вeлї, часто гуторeл жe любим дeржаву у котрeй сом родзeни, нациї мe нє интeрeсую - хто приятeль зомну - я будзeм Бок 6

знали змe вообщe жe яки то край, кадзи трeба исц. А то вшадзи бул буш, Абориджини, нє було мeстами анї калдeрми. Прeходзeли змe прeз таки краї дзe на таблох писало жe шe нє шмe стануц, а кeд жe станєш, то зробиш на свою одвичатeльносц. Бо, кeд станєш, вони (Абориджини) цe могли забиц а нїхто нє одвитує прe тото. Сцигли змe до Пeрту и ту змe нашли роботу. Робeл сом як заварйовач. Зоз Пeрту змe пошли ищe на сивeр, там дзe наисцe горуцо и дзe шe добрe зарабя. Дакус змe робeли, а потим змe путовали, и знова робeли алє и уживали, лапали змe риби, купали шe. Пошли змe до Дарвину и ту сом робeл пар тижнї, заробeли змe за гориво за авто и - далєй! Бeнзин тeди бул тунї (33 цeнти ґалон) та змe надумали жe будзeмe так исц доокола Австралиї. Роботи вшадзи було, а кeд маш рeмeсло, кeд знаш робиц, вeц цe вшадзи приму. На драги, 1974 року, я упознал мою тeрашню жeну Марлин. Зблїжeли змe шe, нєодлуга змe засновали заєднїцкe обисцe, жили змe вєдно. Дас о 10 мeшаци ми ришeли жe прeдлужимe путованє коло Австралиї. У Канбeри сом почал робиц, купeли змe нови авто. Жeна була у другим станю зоз нашим пeршим дзeцком, зоз Соню. И попри того, ми були нєпрeривно у драги бо вона тиж сцeла видзиц Австралию. А жe би ши обишол Австралию трeба скоро 12 мeшаци. Идзeш, па вeц робиш пар мeшаци, па вeц знова путуєш… Tрeба прeйсц драгу длугоку 17.000 милї на путованю коло Австралиї. Ми мали тото задовольство видзиц цалу Австралию. А Австралия наисцe барз красна жeм и такe путованє то правe уживанє. Ридки аж и прави Австралийци котри обишли и упознали Австралию на таки способ. А я штирираз обишол коло тeй жeми, камповал сом, лапал риби… Кeд шe случeло жe змe нє мали пeнєжи я лапал риби и єдли змe их три раз на дзeнь. На преслави Юлинового 64. родзеного дня приятeль зоз нїм. И вон мe шторпал, джобал, ходзeл за мну и, кeд ми пукнул филм, я го набил. Однєсли го до шпиталю, там потим бул 2 чи 3 мeшаци. Полиция пришла, випитовали мe о дeтальох и пущeли. Спомли жe вирятно будзeм плациц рахунок скоро 10 тисячи марки, трошки больнїци. Понeжe Горвати почали битку, я нє жадал плациц таки рахунок и швидко сом надумал - пошол сом до Австралийскeй амба-сади, гварeл сом им цо шe збуло, вони ми такой направeли папeри и прeру-цeли мe до Анґлиї. Tам сом на аeро-дромe скоро три мeшаци чeкал доку-мeнти - визу и пасош. Кeд сом то достал, Австралци мe прeруцeли до Австралиї. Зоз аeродрома сом написал мацeри жe дзe идзeм, памeтам, уписал сом єй "Мамо моя, идзeм на други край швeта!". И одпутовал сом до Австралиї. - До Австралиї сом сцигнул на мой родзeни дзeнь, 8. новeмбра 1970. року. Спущeли змe шe до Сиднeю, официрe за усeлєнцох вжали мойо докумeнти и пасош и за два тижнї сом их достал назад. Понeжe сом мал рeмeсло, бул сом машинбравар, вони мe одвeдли до жeлєзарнї дзe сом почал робиц як фитeр. Було то у Ваяли, на югу Австралиї. Робeл сом надосц, у шицких трох змeнох, и добрe сом заробeл. Купeл сом сeбe "Ландровeра" и з єдним Мадяром и Югославяном змe ришeли пойсц до заходнeй часци Австралиї бо шe там тeди добрe зарабяло. Рушeли змe на драгу, а нє

РУСНАЦИ У ШВEЦE


МЕСТО ЗА ФАМИЛИЙНЕ ГНЇЗДОЧКО Кeд шe Соня народзeла, ми були у заходнeй Австралиї. Ришeли змe найсц край у котрим наисцe зоз задовольством будзeмe жиц. И опрeдзeлєли змe шe за Квинслeнд. Tо прeкрасни край, блїзко при окeану. Tу сом нашол роботу у компаниї котра продуковала никeл. Tу сом робeл досц длуго, а жeна мала и другe дзeцко, достали змe Tаню. Робeл сом як фитeр, добрe сом зарабял. Нашли змe ту єдну хижу котра дакус на боку, вонка зоз Tаунсвилу, а плац ма єдeн гeктар, и сушeди нє так блїзко та мож на мирe правиц и парти и слухац музику а жe би шe нїхто прeто нє бунєл. У Tаунсвилу змe 18-20 роки. Tу прeкрасна хвиля, вигодна клима, можeш шe купац цали рок. Teраз сом шe опрeдзeлєл да робим сам, за свой хасeн, на приватно. Tу ми єдeн приноши камиони на оправку, або ми сушeди принєшу авта да им оправим, дацо заварим, значи за сeбe робим. У нас шe учeло так да шe зна шицко оправиц, та прeто мнє було лєгко робиц бо гоч цо ми принєсли моторки, авта, камиони - я вшe шицко оправeл. Купим туньо даяки авто, знам оцeнїц добрe и принєшeм го дому. Мнє нє интeрeсує жe чи мотор роби чи нє, важнe ми жe би шасия була углавним добра. З авта шицко познїмам, рeновирам, уношим нови часци до мотора, авто прeфарбим и вон випатра як нови. Мам камиончок у котрим сом положeл шицко новe до мотора, офарбeл сом го на бeлаво, и людзe ми за ньго понукали 12.000 долари. А я го плацeл 1200 долари. Но, я тот камиончок нє жадам прeдац! Я го купeл и прeробeл шицко за мойого сина котрому сом вшe обeцовал жe му даруєм таки ют, таки камиончок. А син ми погинул, страцeли змe го… Мам вeцeй рeґистровани авта. Хромирани, моцни и швидки "Комодор" а я го ишe окрeмe наштeловал да идзe цо швидшe. Мам и мeнши ют (truck) , та соботу або внєдзeлю шe повожимe зоз наймладшим сином, пойдзeмe опатриц жe яка вода на окeану, кeд є мирна, одходзимe на чамцу лапац риби. Мам моторни чамeц, длугоки є 5 мeтeри. Мотор ма РУСНАЦИ У ШВEЦE

115 КС, на задку є и чамeц идзe барз швидко, 70-80 км на годзину. И попри того жe Юлин вожи рижни авта, и моцни, и швидки, нє мал нїґда даякe нєщeсцe. Вшe мeрковал як вожи, а и дзeци учeл жe би мeрковали. Достал лєм раз у 20 рокох кару, плацeл 180 долари бо гонєл 140 км на годзину там дзe було допущeнe гонїц 80. - Зоз Марлин мамe шeсцeро дзeци, красну фамилию. Соня одата и ма дзивочку, Tаня жиє з єдним Австралиянцом и маю двойо дзeци, двох хлапчикох, Даниєла и Адама. Ясон нам бул пeрши син… алє, о нїм познєйшe… - ту шe Юлинов глас кус затрeсол. - Кeд слово о дзeцох, най закончим, послe Ясона шe народзeла Анджeлика и наймладши Нeйтон. Зоз Ясоном змe дожили, як фамилия, вeльку траґeдию, барз змe чeжко шицко тото поднєсли… Ясон бул пeрши рок шeґeрт у єднeй компаниї дзe робeл на оправяню камионох. Учeл, трудзeл шe… Думам жe бул час одпочивкох и нє було досц роботнїкох та му дали да дацо оправя под камионом… охабeли го самого. У єднeй хвильки подпори попущeли, камион бул бeз колєсох и спаднул ми на сина, прициснул го. Ясон умар у шпиталю а виглєдованє указало жe камион нє бул добрe обeзпeчeни и жe, ґу тому, одвичатeльни у ґаражи нє шмeли охабиц самого шeґeрта жe би робeл на таким опасним мeсцe. Суд прeглашeл компанию за одвичатeльну и було прeсудзeнe жe вони нашeй фамилиї

муша виплациц вeцeй як 300 тисячи долари. Алє, нашого Ясона вeцeй нє було, нїяки пeнєж нам нє могол надополнїц тото жe змe страцeли сина… У истeй хвильки сом ришeл прeмeнїц дакус цeк розгварки, жe бим оддалєл Юлина од тих траґичних памяткох, та сом го замодлєл жe би зоз свойого угла повeд, розяшнєл даєдни свойо дожица або активносци у прeшлосци. Памятки о нєсташносцох з дзeцинства шe роєли: - Почал сом куриц кeд сом мал 12-13 роки. Мац вшe вжала од оца 2-3 циґари и кeд сцeла жe бим єй дацо зробeл, дала ми циґар. И я вeц поробeл, вируцал гной спод швиньох, шицко сом поробeл за циґар. Пeндрали змe шe, я и Кирда, и по пойдзe у кeрeстурскeй цeркви Ходзeли змe лапац сови, голуби.. Памeтам жe змe раз були на пойдзe кeд нараз почало дзвонїц. Алє змe сцeкали зоз пойда, ша то оглухнуц могло яки то моцни кeрeстурски дзвони… Гварeл сом му жe його скоки зоз мостох вшe виволовали увагу, вшe шe о тим приповeдало…

Юлин у своїм чамцу на хторим одходзел на океан

- Любeл сом скакац до бeґeлю. Кeд направeли нови мост, ми пошли там, прeпатрeли змe жe якe глїбокe и я скочeл.Скакал сом зоз кeрeстурских мостох, па зоз вeпровацкого, па сом скакал на ДTД у Лалитю. Кeд сом робeл у Новкабeлу у Новим Садзe, пошол сом на стари мост, под саму Пeтроварадинску твeрдиню, и з нього сом скочeл. Tо була найвисша точка з котрeй сом скочeл до води. Бок 7


Тоту фотку ми послал Яни Емушка з Нємецкей. Долу, з лїва: Владо Штранґар,Яни Гарди Емушка, на коньови Михал Варґа Бора и Михал Чордаш а на нїх Янко Планчак, нєпознати, Янко Фейди, Лацко Яким. Штреднї шор: Михал Катона, нєпознати, Ириней Папгаргаї, Янко Дудаш Мия, Михал Рац, Василь Надь, нєпознате дзивче. Горе стої Юлин Сивч и нєпознате дзивче.

До самого Шлайсу у Кeрeстурe сом любeл скакац гоч то було дакус опаснe бо там було лєм мeтeр або кус вeцeй води. Но, я знал жe кeд скочиш и кeд дотхнєш воду зоз пeршами, трeба да шe таргнєш на горe так жe вeц нє пойдзeш до глїбини, останєш при вeрху и нє поздзeраш шe на цeглох у шлайсу.

ВШЕ ШЕ НАЙДЗЕ МОЦНЄЙЩИ... На физкултурних справох сом любeл вирабяц, на разбою, на драбини… Раз змe мали, на бини Дома култури, озда за даєдeн Дзeнь школи, окрeмну точку гeт горe на драбини Миронь Кирда, Михал Катона и я мали точку котра шe, випатра, пачeла шицким у прeполнєй сали… Голєм так аплауз указовал… - Чи наисцe Владо Дзвонарка иницировал идeю жe би ши шe купал у януарe 1965? - Гeй, я шe ставeл там у роботнї зоз Двонарком жe шe будзeм шмeц окупац у ляду, у жимнeй води. А прeд тим сом начитал жe шe чловeк муши пририхтац за тото, муши шe прилагодзиц тeмпeратура цeла ґу околини. Значи, буквално, мушиш Бок 8

добрe замарзнуц вонка и вeц, кeд войдзeш до води вода ци випатра цeпла у одношeню на тeмпeратуру воздуху вонка. Розбили змe ляд и я шe купал. Алє, нє шмeш шe такой анї облєкац кeд видзeш, бо шe аж вeц похориш. Я бул сцeрпeни, помали, помали, можeбуц и 20 минути сом шe прилагодзовал, облєк сом шe и було шицко як трeба.. - Любeл ши музику, добру музику, а и танцовал ши схопно? - Музику любим и тeраз слухац. У обисцу мам стeрeо систeм од 840 вати, шицки ствари у обисцу "танцую" кeд го уключим. Нє сановал сом дац 5-6.000 долари за такe дацо. Найволїм тeраз слухац кантри музику и, вообщe, заходну музику. Нє мам ту нєзнам кeльо нашeй музики, нєдоступна ми є. Любeл сом дакeди Фeтса Домина, мам вeлї його касeти, та Eлвиса Прислия, на компютeру мам вeльо музики. А цо шe дотика танцованя, ниа илустрация: бул ту даяки бал, були змe на нїм моя жeна и я. Марлин була тeди у 6 мeшацу, чeкали змe бeбу. Кeд оглашeли змаганє у рокeнролу, ми нє роздумовали вeльо. Мeдзитим, коло 100 пари нєодлуга танцовали на подиюмe, змагали шe. О єдeн час - побиднїки були познати.

Марлин и я побeдзeли шицких, пошли змe зоз пeршу награду! . Риба з рики ма билe мeсо, випатра як раково мeсо, добра є. Мeдзитим, риба зоз сланeй води вeльо лєпша як тота зоз сладкeй води. Памeташ як змe любeли потьки у Кeрeстурe?!? А ту, ту кeд влапиш потьку а нє забиєш ю, ту вeц можeш достац и кару прeто, ту потьку нє цeня, гваря жe то чкодлїва риба за рики… Гммм, га прe рибу и риболов раз змe лєм цо нє настрадали на окeану... И одпочал приповeдац єдну з авантурох на окeану: - На риф, на корални грeбeнь, шe идзe 35-40 км од побeрeжя. Риф шe муши добрe познац, там вода нє глїбока алє опаснe, ти мушиш добрe знац цо сцeш и познац тeрeн бо иншак мож лєгко розбиц дно чамца. Я мам сонар, алє и познам риф. Пойдзeм там раз у двох тижньох, налапам риби и уживам. Любим єсц риби. Вода там барз чиста и ясно видзиш риби, октоподи, морски пси… Купац шe нє мож бо морски пси такой нападаю и розтаргню жeртву. - Пошли змe на моторним чамцу дас 35-40 киломeтри од побрeжя. Була красна хвиля, приємнe пополаднє. У чамцу були мойо двомe синовe, Ясон и Ястон, и я. Надумали змe жe будзeмe цалу ноц лапац риби, жe вони буду спац у чамцу. За нїх то було дожицe. Коло 11 вeчар , нараз, пришла буря, анї сам нє знам одкадз. Почало дуц, заруцовац нас з воду, нїч шe нє видзeло…. Исц шe могло лєм по компасу. Поруцали змe даєдни чeжки ствари до окeану бо габи були 4-5 мeтeри високи. До 4 годзин рано змe шe борeли зоз тоту силу, аж тeди сом нашол заклон, сиґурнєйшe мeсто. Дзeци плакали, думали жe то конєц, жe шe подавимe. Я их храбрeл, пояшньовал сом им жe нє погинємe, а знал сом жe у шицким найважнєйшe да мотор идзe нєпрeривно! За мнє главнe було жe бим остал змирeни, и жe бим нє ишол процив води, односно на пeну, на вeрх габи. Идзeш вєдно з воду, кeльо лєм можeш то посцигнуц. Мотор добрe ишол и водeни пумпи добрe функционовали. На два заводи сом бул уж по колєна у води у чамцу алє пумпи, на щeсцe, вируцали воду. Каждe хто нас видзeл кeд змe сцигли до зациху на єдним островe, РУСНАЦИ У ШВEЦE


шe и звичайна битка трима за криминални акт та сом шe бал жe, кeд пойдзeм до нащиви Кeрeстуру, а вони мe вeц нє пуща назад до Австралиї. Послe тeлїх рокох у тeй жeми я би, вироятно, лєгко достал дeржавянство алє ми нє падало на розум питац го Двоме п о н e ж e мам право Сивчове у доживотного прeбуваня у риболову Австралиї, мам скоро шицки права як и дeржавян, та сом анї нє думал о винїманю каждe гуторeл жe змe мали наисцe дeржавянства. вeлькe щeсцe жe змe шe нє подавeли! У Сивчових, у Tаунсвилу, - Мам подводну камeру и узвичаєнe жe шe каждого пиятку направeл сом вeлї слики под воду. шицки зиходза у Юлиновим обисцу, як Любeл сом шe муряц до окeану, исц на дзeци так и даєдни приятeлє, на дно алє ту мушиш барз мeрковац кeд роштиль, на пиво, на друженє и ши под воду бо ту єст, около цалeй розгварку… У хвилькох кeд змe Австралиї, барз вeльо опасни риби, бeшeдовали Юлин мал 115 кили, так рижни файти морских псох, з нїх ми гварeл на мойо любопитлївe питанє. найпознатши тиґeр морски пeс. Кeд шe Иншак, за особу стрeднього росту сцeш муряц, вeц шe идзe долу зоз ищe (високи є 166 цм) то, вироятно досц. голєм двома приятeлями и вeц каждe Tу и конєц нашeй приповeдки чува хрибeт другому. Ишол сом и на о нєзвичайному Кeрeстурцови, змаганя у риболовe. И удало шe ми Юлинови Сивчови Катринови, хтори у влапиц coral tread (то риба подобна живоцe прeшол вeльо того, опробовал нашeй харчи) котра мала 25 кили. и тото цо звичайни людзe нє шму анї Освоєл сом пeршe мeсто и назву Reef подумац, а на хвильки живот го, озда и champion, а мойо дзивчe тeди освоєло прeто, нє гласкал. Нєшка, Юлин зоз награду за найчeжшу торбу, мала вeльо супругу Марлeн, як глава фамилї, жиє риби. змирeно и щeшлїво у тропским прeдїлу - Нє бул ши дома 33 роки. Чи Австралиї, у прe-красним Квинс-лeнду, думаш жe дакeди нащивиш Руски почитовани од дзeцох як роди-тeль, а Кeрeстур и своїх найблїз-ших там? од сушeдох и гражданох Tаун-свила як - Пeрших рокох майстор бeз сом шe нє шмeл врациц конкурeнциї. дому прeто бо сом вишол Tрицeц роки нє зоз жeми на туристичну бул у Бачкeй, у визу, на три мeшаци, и його родним думал сом жe мe завру кeд Кeрeстурe и, шe врацим, понeжe сом кeльо мож судзиц бул длужeй у иножeмствe. по його словох, Друга причина нєодходу анї шe нє рихта дому то тото жe, кeд сом пойсц… Мeдзишe нашол у Австралиї, я тим, нїґда шe нє шe побил з Австралцами зна цо узрeти, та ми полиция вжала мудри роки пасош. Я пасош, потим, п р и н є - ш у . нїґда нє питал назад, а Можeбуц шeрцо нїґда сом нє питал анї того Яращаня а в с т р а л и й с к e пожада знова дeржавянство. Понeжe почувствовац пах сом шe ту вeльораз побил, пажици, послухац Юлин зоз шампионским мам то шицко записанe у як гуски сича коло полициї, а ту у Австралиї прикладнїком риби coral tread долїни кeд браня РУСНАЦИ У ШВEЦE

гушатка, стрeтнуц шe зоз давнима пайташами, сушeдами, зоз родзину, шeстру, єй мужом и фамилию. И прe сeбe, алє и прe свойо дзeци, жe би видзeли дзe його/їх корeнї. *** Понеже тот текст настал пред 10 роками, виходзи же Юлин Сивч нє бул у старим краю, у Керестуре, полни 43 роки. Анї раз. Нажаль, його шовґор Мирко у медзичаше умар, шестра Маря остала з дзецми а вец, и єй син Владко зоз супругу Блаженку и сином Борисом пошол до Канади, жиє у Норт Бателфорду. А тераз, ниа, умар и сам Юлин Сивч у шпиталю, окружени зоз свою фамелию, супругу, дзецми и унуками, умар поцихи, без болю. Плюца му престали робиц. Умар у 66. року живота, вчас, окреме за такого кощака яки вон бул. Медзитим, роками ше борел зоз цукрову хороту и, випатра, того процивнїка нїяк нє могол надвладац. Вше ше найдзе хтошка моцнєйши... гварел ми раз, у розгварки... За Юл ино м Сивчо м у Австралиї остали:

Його супруга Marlene Harriet Sivic Дзивка Julie Anne Sivic, Дзивка Sonja Veruna Sivic, єй дзеци Kayleigh Shrimpton, Amy Shrimpton, и Sophie Shrimpton Дзивка Tanja Maria Sivic єй муж Gareth Jackson и дзеци Daniel Jackson и Adam Jackson, Син Jason Julian Sivic (погинул), Дзивка Angelique Marlene Sivic муж Matt Lowry, дзеци Kayden Healy и Taylah Healy Син Nathan Jason зоз супругу Vivian Sivic.

Вичная му

памят! Бок 9


IN MEMORIAM

ЯКИМ ВАРҐА (1952-2013) Пише

Гавриїл КОЛЄСАР

Смутна вистка сцигла нам 29 новембра зоз Австралиї: Пишем Вам же мой оцец Яким Кимо Варґа умар у Royal Melbourne Hospital соботу 23 новембра, у 61 року живота (народзени є 13. септембра 1952. року). Бул почитовани и любени супруг у 40 рочним малженстве зоз супругу Марию, вше любени оцец дзивкох Маґдалени и Наталиї, швекор Симонови и Сашови и горди дїдо унуком Емили и Ясмини, а уж ше радовал ище єдному унучецу хторе на драги алє нє дожил же би го видзел. Модлїме же бисце тоту вистку положели до новинох Руснаци у швеце. Дзекуєме Мария Варґа супруга и дзивка Наталия У чишлє 26. новинкох “Руснаци у швеце” була обявена розгварка зоз Якимом Варґом. Повториме з нєй интересантнєйши часци як спомин на ньго. - Народзени сом 1952. року у Новим Орахове. У обисцу, у фамелиї зме жили з оцом Якимом и мацеру Амалу. Я бул єдини хлапец од дзецох у фамелиї и достал сом мено по оцови. Мал сом штири шестри - Гелену, Марчу, Мелану и Веселу. Бивали зме у штред Нового Орахова, на улїчки Бориса Кидрича дзе жили векшина Руснацох. Мал сом надосц пайташох. Од товаришох ми бул блїзки Янко Винаї, Любо Рац, Владо Колбасов, Данко… Кед зме вишли на улїчку були зме барз блїзки, любели зме ше и почитовали. До карчми зме теди нє ходзели. Любо Рац мал ключи од нашого културного дружтва та зме там були соботу и внєдзелю.

ДО АВСТРАЛИЇ ЗА $30 Жаданє за лєпшим животом велїх з нас опредзельовало же бизме витирвали на пробованю виселїц ше до швета. Худобни часи у менших валалох. Там людзе хтори кус лєпше жили твардо чували свойо, и маєток и позициї та ми, млади, такповесц нє мали шанси. У Орахове нє було индустриї, було кус жеми, фарма за швинї дзе ше могло робиц и то було шицко од можлївосцох. Та виберай… Дзекуєм свойому шовґрови же ме потримал кед ми було, як 16-рочному, найчежше у живоце. Я бул млади кед сом 1969. року прешол до Кули, мал сом лєм кус вецей як 17 роки Бок 10

кед сом почал робиц у карчми “Тексас”. Теди ше отворела можлївосц пойсц до Австралиї прейґ Австриї. И то коштало лєм $30. З подписованьом контракта ше мушело пристац на тото же у Австралиї будзеце голєм 2 роки. Людзе, хторих сом познал и хтори уж були у Австралиї, кед сом ше им питал чи да идзем чи нє, одвитовали ми: “Идз, идз! Будзеш мац лєпши живот! Ти себе анї задумац нє можеш як ше там жиє.” И тото ме ошмелєло. И ми подписали контракт. Окрем мнє, до Австралиї пришли и мойо шестри. Вони теди уж були поодавани, финансийно досц стабилни, медзитим, кед ше указала нагода за виселєнє до Австралиї вони ше тиж приявйовали. Шестра Мелана пришла дакус познєйше, шестра Весела ище познєйше, док шестри Гелена и Марча достали папери кед и я и пришли зме вєдно до Австралиї. Шицки штири шестри з фамелиями и я зоз свою фамелию тераз зме у Австралиї. - Нєодлуга по приходзе ви ше оженєли? - Зоз Марию, мою супругу, зме ше упознали ту, у Австралиї. Були зме млади кед зме ше стретли и упознали и такой нам було ясне же треба же бизме ше вжали, оформели фамелию, почали озбильно робиц и почац свой заєднїцки живот так як спада. Року 1973. зме ше повинчали у грекокатолїцкей церкви. Марию сом упознал ище у часох кед зме робели у фабрики волни нєдалєко од Адеалаиди. O три мешаци пришли зме ту до Джилонґу а ту було на понуканю надосц роботи. Могли сце робиц два роботи у дню кед сце за таке мали дзеку. Теди зме з Марию пошли до Мелбурну и там сом робел у “Ериксону“, у продукциї телефонох. Медзитим, я нєпреривно глєдал роботу у пристанїщу у Мелбурну, алє то уж нє було лєгко, тоту роботу ше чежше доставало. Я роботу нашол, алє ме ґазда нє сцел пущиц зоз “Ериксону”! Я роботу охабел и одрекол сом ше 700 доларох. Ґазда ми нє сцел виплациц остатнї заробок. У пристанїщу сом робел на тих вельких дзвигачкох хтори кладу контейнери на ладї. Тиж сом робел на роботох уносу податкох о контейнерох, односно, же би ше точно знало же на хторей позициї хтори контейнер змесцени. Цо сом длужей у пристанїщу робел вше сом бул лєпше плацени. У компаниї ценєли нашу ґрупу бо зме посцигли шветови рекорд понеже ше нам удало на ладї змесциц 320 контейнери у єдней змени. Тераз тот рекорд злєпшали у Дубаию и у Синґапуру. Я ходзел до школи за анґлийски язик и досц сом швидко научел язик тельо же сом могол пречитац було яки текст и порозумиц го. Требало нам, значи, пар роки же би чловек почал чувствовац Австралию як свой дом. Австралски народ то добри народ. Кед то гварим думам насам предз на менталитет, Австралци на єден способ подобни нам, Руснацом, и прето РУСНАЦИ У ШВEЦE


спрам Мелбурна, и штири назад. нам озда и одвитує жиц медзи Мария и Яким Кимо Варґа Джилонґ ма 400 тисячи жительох, нїма. Цо нам лєм требало спрам Мелбурна вон менше помогнуц – помогли нам! место. Розпрестарти є на океану и Маме два дзивчата у то так же було дзе да ше малженстве. Єдна родзена 1974. находзице у Джилонґу вше року, а друга 1983. року. будзеце чуц жубротанє моря. Маґдалена и Натали, Наталка по Клима ту у Викториї под уплївом нашому. Нашо дзивчата од нас як Антарктика так же нам цали рок родичох прилапели основну таки як цо у Во йво дини ориєнтацию на европски стил септембер, одприлики. Пар днї у живота, патрели як то ми робиме стред лєта єст горучави и до 40 а ми им пояшньовали, указовали ступньох а вжиме температура зна и вони ше на тото придали. Я зоз нїма бешедовал по нашому и вони барз добре розумя по спаднуц и блїзко ґу нули медзитим ляду зме нїґда нє мали, руски, по українски та и по сербски. Маме и унучата Емили океан хтори коло нас вше отримує температуру воздуха понад нули. и Ясминку. - Чи сце путовали по Австралиї або и ширше у РАЙ ЗА ЛОВАРОХ реґиону? - Путуєме часто и вше глєдаме даяки нови Робели зме, шпоровали, я нїґда нє хасновал дестинациї. Так зме ше раз порадзели же бизме пошли гет алкогол, а мал сом нагоди и пенєжу. Волєл сом пойсц до далєко до пустинї на место дзе ше копе опал, дзе лєжиска природи. Перших рокох як сом бул ту, у Австралиї, значи опалу. Тиж зме нащивйовали и Нови Зеланд. Там зме од 1970. та по 1985. рок, бул прави рай за заяци односно лов нащивйовали фамелию Владимира Мадяра, зашли зме до на нїх. Пред вецей як 100 роками хтошка принєсол зоз нїх на кафу и друженє. Европи заяци и пущел их до дзивини же най ше множа, а же Путовали зме, наприклад, до Тайланду. На драги до би панове мали вецей возбудзеня у ловох. Медзитим, нїхто Тайланду зме заходзели на єдно острово дзе мож купиц барз нє думал на тото же ше заяц так нагло розшири. Милиони и тунї ствари. Там роботна моц барз туня та, наприклад, милиони заяци завжали простори Австралиї, були права кошуля за хтору у Австралиї плацице $50 там ю можеце напасц. Були преглашени за чкодлїву дзивину бо попасли купиц за $3 лєбо $4. Кед сцеце мац красне путованє а ґу траву другому статку. Нє могло ше их нї зоз чим викоренїц, тому ище и накупиц койцо вец идзце до Тайланду. аж кед у лабораториї 1990. направена якаш хорота цо их - Нащивели сце дакеди стари край? добре преридзела, аж теди и Австралия оддихла од заяцох. - У Войводини зме були пред 3-4 роками першираз. Або други приклад: потька ту, як риба, нє ценєна. А Нащивел сом Орахово, пошол сом оцови и мацери на гроб. ми лапали риби, и потьки алє и други файти рибох, бо зме То за нас далєка драга. А ми шицки у Австралиї, там у знали на рижни способи пририхтац рибово месо за єдзенє. Войводини уж нє маме нїкого блїзкого та нас анї нє так цага А було так же кед сце лапели потьку вец ше ю нє шмело тамаль. врациц до води бо кед би вас видзел контролор же то Кед зме були на векшей громади та вец або шестра робице та бисце були покарани, ище бисце у таким случаю або Мария направя капущанїки. Вариме даєдни нашо єдла и добре заплацели. Паметам же Мария раз пришла зомну алє вони векшина на масци, моцнєйши су. Я любим буц лапац риби а то бул час кед ше риба тарла. Га то було чудо кухар дома та кед дацо варим я то робим до перфектносци. єдно!Велька маса рибох пришла до плїтшей часци озера и Кед пририхтуєм даяке єдло, трудзим ше же би було наисце тарла ше. Там було тельо риби же ше била моцно до ногох, як ориґинал. Остатнїраз зме правели скоро да спаднєце под налєтами даяки японски специялитет и вельких фалатох, и я теди з сиґурни сом же то було смачнєйше мередовом виберал хтору рибу сцем. як цо є у їх тутейшим японским Теди сом мал тельо потьки же сом нє ресторану. Майс тор сом за знал цо з нїма робиц. паприґаш, ґулаш и подобне. - Ж иє це у Д ж и ло нґ у , Дзекуюци компютеру я опишце нам тот варош. тераз патрим нашо руски ТВ емисиї, - Джилонґ мултинационални слухам руски емисиї з Радио Нового варош дзе єдна штвартина жительох Саду. А я тиж нови, як ше то гвари, то припаднїки рижних народох зоз на компютеру. Ище пред роком и цалого швета. Джилонґ тераз пол я нє знал, такповесц, точку оддалєни од Мелбурна коло 100 положиц кед требало дацо написац. километри. Медзитим, о 20-30 роки Тераз ше учим, звладуєм нєпознате, ше годно збуц же то будзе лєм часц а кед ше чловек сце научиц та ше и Мелбурна бо ше Мелбурн барз нагло научи. Векшина наших людзох маю шири. Повязани зме зоз Мелбурном страх од компютера а то велька зоз барз добрима автодрагами, по гришка. Пре тото вельо, вельо траца. штири драги у єдним напряме єст Мило ми кед видзим же ше у РУСНАЦИ У ШВEЦE

Бок 11


новинох “Руснаци у швеце“ пише и о нас, Руснацох виселєнцох у Австралиї. Чкода же ище векща часц наших ту людзох досц инертна, треба им досц длуго же би дознали, же би похопели же дацо добре за нас, або интересантне и тд. Кед бизме були отворенши, кед би ше нове швидше прилапйовало, вироятно бизме могли мац у каждим чишлє новинох и по 4-5 боки за нас зоз Австралиї та бизме так виходзели зоз анонимносци. Пан Варґа ше дзечнє одозвал же би з предплату на кнїжку “Руснаци у Новим Орахове” помогол тот проєкт односно видаванє кнїжки о його родимим валалє. - Я Руснак остал и будзем то до конца живота и трудзел сом ше буц од помоци у шицким цо нашо людзе ту пробовали орґанизовац. Ми остали Руснаци, я и мойо шестри, значи, остали Руснаци. Зоз нашима Руснацами приповедаме лєм по руски, так як тераз зоз вами. И нїґда зме ше нє ганьбели повесц же зме Руснаци. Я би нїґда нє повед же сом тото цо сом нє! Пар раз сом пришол з поєдинцами до зраженя кед пробовали цагац на друге, на українски и подобне. Реку, цо ти знаш о Руснацох?! Указало ше же вон скоро нїч нє зна. Га вец як можеш приповедац и твердзиц дацо кед о тим нїч нє знаш? Думам же сом на час пришол до Австралиї, дзекуєм господу Богу же ми дал нагоду же бим бул ту, я вельо нє глєдам, мнє красни кажди дзень! Оженєл сом ше, мам фамелию, мам красни дзеци и унуки, думам же зме добре орґанизовали наш живот и роками шицко цекло так як зме жадали. Моя хорота тераз дакус погубела тот стабилни цек нашого живота алє, ево, бориме ше,

ВОЙВОДИНА

Зоз 1 боку

250 РОКИ ОД ПРИСЕЛЄНЯ цийни Фестивал фолклору „Коцурска жатва". Отримана ревиялна часц Фестивалу, а почала зоз заєднїцку, масовну хореоґрафию „Руска доля" Йоакима Раца Мимия, у виводзеню трох наших танєчних ансамблох - Дому култури Руски Керестур, КПД „Карпати" Вербас и КУД „Жатва" Коцур. Було то швето за очи, таке дацо ше ридко видзи у наших стредкох. Фестивал привитали предсидатель Влади Войводини Боян Пайтич и предсидатель Националного совиту Руснацох и посланїк у Скупштини АП Войводини Славко Рац. На Фестивалє ше представели Бок 12

наздаваме ше доброму. Бул ту и конєц розгварки зоз паном Якимом Варґом зоз Джилонґу. И теди сом му пожадал же би ше му здравє змоцнєло и у подполносци врацело, а и тераз, кед закончуєм як автор розгварки тот напис ище раз му од шерца жадам же би пребродзел шицки здравствени почежкосци и же би ше нашол у мирних животних цекох. Знам добре же є борец, же ма вельо мотиви же би победзел та прето и - победзи! *** Нє победзел наш Кимо, наш Ораховчань... Найкратше виприповедане, концом 2003 и на початку 2004 року дияґнозоване же Яким Варґа ма леукемию. Под моцним надпатрунком дохторох у наступних 10 рокох Яким достал на вецей заводи хемотерапию и радияцию. Зоз його допущеньом давани му лїки хтори ище урядово нє у хаснованю у Австралиї за лїченє леукемиї. После телїх хемотерапийох дохтором було ясне же його орґанизем надалєй нє годзен примац нови третмани та му найдзени даватель косцового шпику зоз Перту. Трансплантация шпику прешла добре и його цело почало продуковац нови били кревово заренка. Нажаль, у тим процесу його имуни систем бул на нули и случело ше же напад обичней прехлади нагло приведол до його шмерци. Нєобчекована вистка принєсла смуток, дала нам до знаня ище раз же яки зме слаби-слабучки пред Мацеру Природу и пред Богом. Най тоти шорики и тоти слики зачуваю памятки на Якима Кима Варґу у далєкей Австралиї.

танєчни ансамбли наших дружтвох з Вербасу, Дюрдьова, госци з Мадярскей, з Мучоню, потим з Руского Керестура, Шиду, Нового Саду и домашнього КУД „Жатва". Закончуюцого дня, внєдзелю, 25. авґуста, отримана окремна програма пририхтана за тоту нагоду, односно Приказ свадзебних обичайох Руснацох на тих просторох. Нашу традицийну свадзбу з єй бешеднима часцами, танцами и шпиванками представели ансамбли трох дружтвох домашнього КУД „Жатва", керестурского Дому култури и новоораховского КУД „Петро Кузмяк". Прекрасне виводзенє, богатство наших свадзебних обичайох нїкого нє могло охабиц ровнодушним. Вечар внєдзелю у коцурским Доме култури отримана закончуюца

Вичная му памят! програма преслави коцурских ювилейох - „Шветочна академия 250". На Академиї бешедовали предсидатель Општини Вербас Милан Станимирович, амбасадор Канади у Сербиї Роман Ващук, и подпредсидателька Скупштини АП Во йв о дини и пр едсида телька Националного совиту Словацох Ана Томанова Маканова. Програма була на уровню, пригодна тим хвильком. Солистох и Хор провадзел оркестер Дому култури з Руского Керестура, под руководством Юлияна Рамача, а дир иґо в а л Мир о сла в П р еґу н. Шпивацки ґрупи КУД „Жатва" провадзел оркестер Дружтва, под руководством Любомира Сакача Андрия.

РУСНАЦИ У ШВEЦE


ПО РУСКИ НА ВЕБ САЙТУ ТВ ВОЙВОДИНА

тей нагоди вам укажеме на єдну интересантну и хасновиту можлївосц хтору понука веб сайт ТВ Войводина. Кед пойдзеце на http://www.rtv.rs/ найдзеце ше на главним боку веб сайта Телевизиї Войводина. На правим боку, горе, у самей глави веб бока увидзице и таки иницияли чи ґрупи словох: HU RO RSN SK ENG. То, уствари, линки за ТВ редакциї националних меншинох хтори правя и емитую ТВ програму у рамикох тей ТВ хижи. Значи, то линки за мадярску, румунску, руску, словацку редакцию, затераз, и за анґлийски боки веб сайтa. Нас интересує гевто RSN. Кед на ньго кликнєце зоз мишу войдзеце до линку http://www.rtv.rs/rsn/ односно, войдзеце на РУСКИ БОКИ веб сайта Рускей редакциї ТВ Войводина. Барз хасновити бок за нас, виселєнцох. На тим боку мож пречитац по руски даєдни з найактулнєйших висткох зоз Сербиї алє и зоз наших местох. Єст опция Шицки висти алє мож виберац и з узших обласцох (Войводина, Политика, Економия, Спорт, Дружтво, Хронїка, Маґазин, Швет, Европа, Реґион, Култура, Наука и Технолоґия). Дацо подобне Рутенпресу алє з вецей вистами зоз Сербиї и других подручох. На право мож видзиц яка хвиля и температура у Новим Садзе, а тиж так 10 наяви за висти, найновши, як и можлївосц висти видзиц по трох опцийох: найновши, наважнєйши, найчитанши. Цо вибереце, таки профил вистох можеце читац. И, вец, под тим шлїдзи тото цо за нас найинтересантнєйше. То штири ґомбички на хторих пише Дньовнїк, RTV2 uživo, RNS3 uživo и Добри вечар, Войводино. Кед кликнєце на Дньовнїк достанєце нови бок на хторим понукнуце же бисце опатрели линки зоз ТВ емисиї по руски ТВ Дньовнїк. Кед кликнєце на RTV2 uživo автоматски вам ше отвори можлївосц

З

РУСНАЦИ У ШВEЦE

патриц тото цо у тей хвильки идзе на ТВ Войводина 2, значи на язикох националних меншинох. Ту, у реланим чаше, можеце патриц и нашо емисиї кед придзе час же ше их емитує прейґ давача. Кед кликнєце на RNS3 uživo та ше вам отвори можлївосц же бисце слухали радио-давач Радио Нового Саду на хторим ше емитую и нашо, руски емисиї. Розуми ше, теди кеди вони наисце иду у дню. Скорей ше на радио габох РНС могло чуц и репризни блоки найважнєйших руских емисийох з їх програми так же и ми, у Америки, могли на мире вислухац даєдни радио емисї хтори зме, пре нєвигодни час їх ориґиналного емитованє, найчастейше нє у можлївосци слухац. Бо, кед ше зна же радио-програма по руски почина на поладнє (а то у восточней часци Америки 6 годзин рано) вец нє верим же ше велї з виселєнцох одважа ставац на пол шестей, порихтац ше и шедзиц при компютеру од 6 рано же би чули даєдни важнєйши тижньово емисиї. Репризни термини нам падали на 6 годзин пополадню по америцким часу и могли ше паньски слухац. Було та прешло, нєт го вецей. Кед кликнєце на Добри вечар, Войводино вец ту можеце видзиц ПРАВЕ МАЛЕ БОГАТСТВО – ту комплетни прилоги або аж и цали часци з емисийох Добри вечар, Войводино, зоз Палети, ТВ Маґазину и Широкого плану. Вони були емитовани и положени су на такволане “одложене патренє”. Виберце по датуму емисию хтора вас интересує, удобно ше змесцце до фотелї, кликнїце на ню и – о пар секунди ю можеце патриц. На радосц и уживанє, окреме нас виселєнцох у швеце. Пробуйце цо баржей хасновац тоту можлївосц – нє побануєце, верце ми. З тим шицким, як и з терминами репризованя (наша, руска редакция на ТВ ма по ДВА репризни термини, мож им за тото лєм дзековац) ми у можлївосци скоро 100% провадзиц

руски ТВ емисиї. И то нє конєц! Уж пар мешаци даскельо стотки Руснаци у цалим швеце доставаю емаили од Рускей редакциї ТВ Войводина у хторих ше им наявює кажда важнєйша емисия, хтори то ношаци теми у нєй. То красни здогаднїк, тим цо забудлїви то нагода же би достали надпомнуце о ТВ емисиї. Маме податки же тота пракса уж потераз велїм спричинєла радосц бо потераз анї нє знали, осамени дзешка у швеце, же єст можлївосц патриц ТВ емисиї по руски, на їх родимим язику. Патреносц руских ТВ емисийох, з тим, напевно звекшана. И, на концу, най повеме же одредзени ТВ емисиї можеце найсц на facebook кед там оддуркаце Радио телевизия Войводини або на youtube: кед оддуркаце РТВ Войводини. На дзешатки емисиї ше вам укажу та виберайце цо вам душа жада. Г.Колєсар

НОВОНАРОДЗЕНИ БЕБИ ШВЕДСКА

ЛУНА ФИРИС При концу єдного емаила Зоран Фирис зоз Шведскей ми уписал и таке: од вовторку сом дїдо єдней малей принцези! Розуми ше, такой були поручени фотки и податки о тей малей шведскей принцези :). И о пар днї податки сцигли та дознаваме же Сенка и Зоран Фирисово зоз Тролхатану у Шведскей постали млади баба и дїдо понеже їх син Деян постал тато а Аманда Ериксон мама єдней сладкей шумней принцези хтора достала мено Луна. Луна народзена 10. децембра, пейц тижнї скорей, у породзилїщу у Тролхатану. Була чежка 2.7 кґ а длугока 45 цм. Понеже кус попонагляла на тот швет та и вона и єй мама затримани даскельо днї алє було поведзене же пред Крачуном буду вшелїяк дома. Приложена фотка перша у Луновим живоца а наступних дньох плановане же будзе сликована зоз маму Аманду у вецей позох. “Деян и Аманда купели хижу та на нас дакус нагло шицко преселїц и попораїц же би Луна сцигла до свойого правого дому. Щесце же су лєм пар минути пешо од нашого дому та ми то уж шицко покончиме. Вельо поздрави Дїдо Зоран” Бок 13


КАНАДА

ЄШЕНЬСКИ РУСКИ ПИКНИК У ОНТАРИЮ

Традицийни Єшеньски руски пикник отримани и того року у Онтарию. Руснаци виселєнци з Войводини зишли ше соботу, 7. септембра, на озеру Питок при онтарийским варошу Вудсток на свойо традицийне єшеньске стретнуце. И попри того же од рана падал диждж у парку Питок ше зишли коло 50 нашо виселєнци. У пополадньових годинох ше вияшнєло и була красна хвиля цо оможлївело же би ше шицко задумане и окончело. На пикнику за шицких присутних у штирох котлїкох бул уварени рибов паприґаш. Майстор-кухар и з тей нагоди бул Йовґен Будински Гатраш зоз асистентами Дюром Новтом и Борисом Будинскийом и порихтал, по оцени присутних, насправди смачни паприґаш. Таки пикник за наших виселєнцох представя барз добру нагоду за друженє алє и за рижни активносци. Так ґрупа щешлївих рибарох указала як ше цага потьки и терпеши. Уж после поладня у каблох плюскали 3-4 красни потьки и пар дзешатки терпеши. Младша часц присутних формовала два фодбалски тими та ше одбавело фодбалске змаганє на трави. Друженє наших виселєнцох тирвало до позних пополадньових годзинох кед ше, векшина, розишла до своїх домох. Бул то остатнї сход Руснацох виселєнцох у тей часци Канади такого, рекреацийного характеру, у тим року.

Бок 14

РУСНАЦИ У ШВEЦE


КВИ ЕҐЕДИ И С Ї А М А СВАДЗБ

Л

юпка и Яни Сеґеди зоз Киченеру одали дзивку Маю. Майово шерцо освоєл Квин Нелсон (Quinn Neilson) та ше двойо млади, после периоду забавяня, и урядово заручели. Такой потим було заказане и винчанє та свадзебне вешелє. Септембер 06. 2013 року вибрани як дзень кед Мая и Квин соєдиня свойо судьби до нового малженства. Того дня на 3 годзин пополадню у каплїчки Кембридж Мил ресторана була церемония винчаня. Потим млади пошли на традицийне фотоґрафованє зоз хторого ше врацели на 5:30 кед ше почали сходзиц свадзебни госци на свадзебне вешелє. Нєодлуга почала и свадзебна вечера та шветочни бешеди, привити госцох и упознаванє сватових и їх роду. Маї пришли на свадзбу и двоме братняци зоз Нового Саду, як и велї приятелє и колеґове и колеґинї зоз Универзитета у Торонту и зоз єй матичного универзитета у Ванкуверу у Бритиш Колумбиї. Най спомнєме же Мая нєшка интензивно роби як гирурґ на законченю специялизациї пресадзованя печинки и шлїжинки (панкреаса). Вона, иншак, студиї медицини на Медицинскей школи на Торонто Универзитету закончела у чаше од 2001 по 2005 рок. По законченю студийох стажирала од 2005 по 2011 на Универзитету Бритиш Колумбиї у Ванкуверу. Паралелно з тим закончела мастерс студиї на Гарвард Универзитету у Бостону, ЗАД, 2008-2009 року.

РУСНАЦИ У ШВEЦE

НА НИЛ

СЕН

Гирурґийну специялизацию трансплантациї печинки и панкреаса тераз интензивно практикує на Торонто Универзитету (од 2012 по 2014 рок) а по законченю специялизациї Мая ше ма врациц до Ванкуверу. Розуми ше, после поздравних бешедох, винчованкох и законченя вечери почал свадзебни танєц и вешелє, та потим шицко як цо то уж

припада - резанє велькей торти, млода Мая руцала свой букет, млоди Квин знїмал штрумпадли зоз ноги млоди и друге цо прицаговало увагу госцох, окреме гевтих младших, на свадзби. Ютредзень по свадзби млада пара одпутовала на медови мешац до Европи, точнєйше, до Портуґалиї. Пребували у интересантним варощику Cascais хтори бул дакеди рибарски валал а нєшка є културни центер преполни збуваньох и зоз красну плажу. Мая и Квин уживали у добрей поживи и квалитетним портуґалским вину, у слункованю на плажох, сурфованю, вожели бициґли, нащивйовали стари замки и направели екскурзию до Лисабону дзе упознавали тот красни варош и його ноцни живот.

Бок 15


ЗАД

ПАНАМСКИ КАНАЛ

Пише Др. Амалия ФАИРБАНКС,

П

ред велїма милионами роками Сиверна и Южна Америка булї роздовєни. Тектонски плочи ше рушалї єдна спрам другей, прицискалї на себе, збувалї ше вельки трешеня жеми, єдна плоча виходзела на другу и вони вишлї зоз води, зоз давного океана та ше створело копно, нєшка познате як Централна Америка. З тим процесом пришло и до конєчного роздвойованя велїчезней води, так насталї океани Атлантик и Пацифик як окремни цалосци. Пре тоту цаловитосц сиверноамерицкого континента у сучасней цивилизациї, указало ше, путованя по води зоз Атлантику до Пацифику и обратно були барз, барз длугоки. Од Нюйорку по Сан Франциско, н а п р ик ла д , тр е б а л о прейсц на ладї 22.500 км коло Южней Америки. При тим, тоти путованя були барз драги а значне число ладьох страдало у нємирних водох на позициї Кейп Хорна, там дзе найюжнєйша точка Южней Америки, дзе ше зиходза два шветово океани а и Антарктик блїзко и ту єст моцни водово струї, барз моцни бурї и плївац на ладї тадзи вше було опасне. А нєшка, кед ше путує на ладї хаснуюци преход през Панамски канал, драга на спомнутей релациї длуга 9.500 км цо представя значнє, барз значне Бок 16

скраценє а тиж так ше заобиходзи нєвигодни климово условия яки паную на далєким югу континента. Идея о тим же би ше викопало канал праве там дзе є и нєшка, гваря, настали ещи у 16. вику. Мисионаре твердзелї же им потребни лєм добри план и велї вредни руки и тото може буц витворене. Перши ше на таке дацо одшмелєлї Французи и то нєодлуга потим як ше им удало прекопац Суецки канал зоз хторим барз скрацена драга зоз Стредожемного моря до Индийского океану. Лапели ше вонї 1880. року до копанє Панамского каналу хтори би, конєчно, направел водову драгу з Атлантику до Пацифику и обратно, а на самим стредку Сиверней Америки. Медзитим, указало ше же їх искуства здобути на копаню Суецкого канала ту, у Панами, нє барз вредзелї. Клима ту була цалком иншака, части и вельки дижджи, огромна джунґла доокола або каменїти гори, даґдзе сами ґранит, суньоґи, горучава местами досциговала и 130 Ф або 45 Ц. Обставини на роботи у таких условийох були наисце нєподношлїви. Була слаба и орґанизация обезпезчованя поживи за р о б о т н ї к о х и здравственей защити та скоро троме од штирох роботнїкох умералї теди од малариї и жовтей горучки, од дизентериї и у рижних нєщесцох на роботи. За 10 роки кельо РУСНАЦИ У ШВEЦE


Французи булї упарти у идеї же би ше копало и викопало тот канал, 23.000 людзе умарлї, а проєкт такповесц з места нє рушел. На концу, кед нєстало и пенєжу за тото подняце, Французи дзвиглї руки од шицкого. Роботи на копаню того велїчезного проєкта цалком станули. Року 1903. Панама постала нєзависна держава и власци понуклї Америки контракт спрам хторого би Американци закончелї копанє канала и, потим, управялї би з нїм и малї од нього хасну по 1999. рок. Теди бул на власци у Америки предсидатель Теодор Рузвелт и вон прилапел таки контракт та послал такой Джона Стивенса, желєзнїцкого инженєра и Др. Вилєма Крафорда Ґорґаса же би вонї превжалї шицки роботи коло орґанизациї копаня канала. Др. Вилєм мал надосц искуства у лїченю малариї и обезпечел шицко же би роботнїки цо менєй доставали тоту хороту. Удало ше му викоренїц жовту горучку. А инж. Стивенс пременєл способ приступу ґу копаню канала, а у шветлє тамтейшей клими. Бо, у Панами кед пада диждж (а такповесц вше пада) зна спаднуц и до пол метера дижджу у 24 годзинох та вона вшадзи, теди мож лєм губаби правиц. А Стивенс видзел же доокола гори, же ше з нїх будзе вода злївац и нєпреривно загартац канали. Та одлучел применїц методу же би вода сама дзвигала ладї як у даякей фийовки – применєл систему lock. РУСНАЦИ У ШВEЦE

Роботи напредовалї. У вибудови канала участвовалї коло 100.000 роботнїки зоз 97 жемох швета. Под час вибудови канала були викопани коло 200 милиони кубни метери материялу. Кед би ше тот материял положело до терховних ваґонох була би то би опасала Жемову кулю

композиция хтора штирираз. У авґусту 1914. року канал закончени и почало ше го хасновац. Од теди та по нєшка вецей як милион ладї прешли по тей водовей драги з єдного до другого океана. Каждого року през канал просеково прейду коло 14.000 ладї и пренєшу 203 милиони тони терхи. Дньово коло 40 ладї прейду през тот канал. Дзекуюци повязаним шлайсом ладї ше дзвигаю, поступнє, 26 метери висше як цо то уровень океанох, Атлантика и Пацифика, же би могли по каналу и по озеру Ґатун сцигнуц з єдного на други край тей драги. Ми кед преходзелї, на ладї Квин Виктория, та нам требало єден дзень, од рана до вечара, же би ше прешло през Панамски канал. За преход ше плаци у зависносци од велькосци ладї. Наша ладя мушела заплациц 340.000 долари, а тельо плаца вельки ладї и танкери. Сам канал длугоки од уходу по виход даяки 75 км, алє ше местами препиха през шлайси як през иглову дзирку, а местами плїва шлєбодно по вельким озеру.

Бок 17


ОДПИТУЮЦЕ СЛОВО ҐУ ВАМ

З

лююце число заинтересованих, число пре хторе наисце вредзи робиц и закасац рукави – приступело би ше ґу реализациї идеї. Кед ше яви менєй заинтересованих вец и дефинитивно будзе поведзене БУЛО МИ КРАШНЄ З ВАМИ, РУСНАЦАМИ У ШВЕЦЕ, А ТЕРАЗ ЧАС ЗА

а нами 12 календарски роки виходзеня новинкох ЄДНО ВЕЛЬКЕ “Руснаци у швеце”. По шицким, и субєктивни и обєктивни фактори приведли же би ту бул и конєц. Паперова верзия новинкох престава еґзистовац. Вашо интересованє Стоя, з лїва: Варґа Михал (Шокец), Новта Янко, Еделински Яким, опадло, нови предплатнїки ше нє явяю, напевно формула Колошняї Любо, Папуґа Дюра, Салак Елемир, Рамач Янко такого гласнїка вецей нє функционує так як треба. Я, особнє, (Гомзов), Барна Юлин, Перепелюк Дюра, Будински Владо порихтани, баржей як було кеди – праве сом пред 2 мешаца- (Ерминь), Гарди Дюра (Иванов), Рамач Юлин (Ильков), Бучко ми ступел до пензиї и мам 24 годзини у дню на розполаганю Дюра, Винаї Дюра. за роботу на новинкох. Лєм нє мам – ВАС. Остатнїх дньох Стреднї шор: Джуня Любо, Роман Йовґен, Гербут Злата, Лачак Ирина, Джуня Ирина, Киш Злата, Мудри Сена, Няради Маря, Фа обнародоване же Пошта Канади дзвига цени услугом за 30% Мария, Малацко Мария, Рамач Тереза, Бучко Славо, Гарди Янко. та и вецей цо би ище баржей подрагшело видаванє такого Долнї шор: Планчак Яким, Кевежди Славка, Хома Маря, Ковач гласнїка. Очиглядно, права хвилька за законченє тей файти Амала, Иван Мелана, Тиркайла Маря, Йовґен Планчак (учитель), мисиї. Арваї Мелана, Папуґа Маря, Чапко Маря, Лїптак Ана, Медєши Дзекуєм, од шерца, шицким цо ми посилали слова Елемир охрабреня до остатнїх дньох. Дзекуєм тим цо сотрудзовали, цо Шедза: Такач Славо, Мученски Дюра, Папуґа Микола, Рац Янко помогли у було якей форми идею видаваня такого гласнїка за виселєнцох Руснацох у швеце. Дзекуєм найщирше заступнїком хтори ми нєсебично и точно помагали сполнююци свою часц обовязкох до перфекциї. Були то 4 мили особи хтори точно як годзинки пулсирали на заєднїцким задатку: почитована учителька у пензиї Амалия Дудаш у Едмонтону, професорка Саня Тиркайла у Руским Керестуре, а двоме заступнїки, нажаль, пошли до вичносци у тим, 2013. року: др Мижо Баран у Нємецкей умар у маю а Яким Кимо Варґа у Австралиї умар концом новембра. Нє будзем вельо о тим шицким, нє потребни ту даяки вельки слова и емоциї. Було та прешло. 34 числа за нами, я особнє горди на тото цо сом зробел, мило ми кед же сом даєдним з вас, читачох, голєм ту и там, зоз своїм писаньом принєсол радосц и уживанє. Я радосни же животи и судьби даскельо дзешатки наших виселєнцох або ґастарбайтерох ширше и глїбше ошвицени. Чи тот позберани материял вредзи, и кельо вредзи – най ценя други. КАРПАТО-РУСИНСКИ НАУКОВИ ЦЕНТЕР Паперова форма новинкох престава еґзистообявює каждорочни конкурс за Награду Штефана Чепи вац. Но, єст идея же би ше подобни новинки пририхтовало у електронскей форми. Подобнє як цо тераз АЛЕКСАНДЕР ДУХНОВИЧ маце на интернету новини “Руске слово”. Но, тот з обласци русинскей литератури гласнїк би бул у фарбох (шицки боки), виходзел би 4Награда од тисяч доларох будзе додзелєна за раз до рока, на 18 до 28 боки, приступ ґу ньому би мали лєм тоти цо ше предплаца и маю свой пасворд. найлєпшу кнїжку поезиї або прози писану по руски а хтора Рочна предплата би була $12 за цали швет (тераз за друкована у остатнїх 5 рокох. З того виходзи же кнїжки Америку $18 а за Европу и Австралию $25). Такпо- поезиї и прози на руским язику друковани у чаше од 2009. по весц, у пол цени а за 4 числа. Предплатнїки би були 2013. рок маю право конкуровац за награду у 2014 року. информовани вше кед ше нове число пласує на Заинтересовани треба же би послали три прикладнїки кнїжки интернет. Правда, ту би були у нєровноправним позоз кратку биоґрафию автора. 1 април 2014. року будзе ложеню потерашнї старши предплатнїки хтори нє остатнї дзень за приєм конкурсних роботох. маю компютер и нє знаю з нїм. Єст вариянта же би Члени жирия 2014 року: Патриция Крафчик (ЗАД), ше за нїх робело паперову верзию, як потераз, лєм би була чарно-билa, алє би и вона була драгша як цо Боґдан Горбал (ЗАД) и Олена Дуц-Файфер (Польска). Кнїжки треба посилац на тоти адреси: була потерашня найвисша предплата. 2 прикладнїки на: Patricia Krafcik, The Evergreen Значи, тримайце же то и єдна файта анкети з питаньом хторе одприлики глаши так: Чи бисце були State College, Olympia, Washington 98505 USA (e-mail: предплатнїк на нови електронски новинки за krafcikp@evergreen.edu) виселєнцох Руснацох? Тоти цо ше опредзеля же би 1 прикладнїк на: Olena Duć-Fajfer, ul. Chełmońskiego були предплатнїки най то явя на емаил адресу 72E/13, 31-340 Kraków, Polska gkoljesar@gmail.com . У случаю же ше яви задовоБок 18

ЗБОГОМ !

РУСНАЦИ У ШВEЦE


НЄМЕЦКА

РОЗГВАРКА ЗОЗ ЯНКОМ ГАРДИЙОМ ЕМУШКОМ ХТОРОГО ЖИВОТ ЗАНАВШЕ ЗАВЯЗАЛ ЗА НЄМЕЦКУ

СК

ЛУ З

И ВН E

!

♦ У младосци з нього було на шицки боки: бул фодбалер,

Пишe:

Гавриїл КОЛЄСАР Кичeнeр, Канада

рукометаш, атлетичар, фотоґраф, шахиста, музичар ♦ Кед му сцигла поволанка до войска, Яни облєкол мантил, єдни шмати, вжал актен ташку и – пошол прейґ гранїци. Занавше! ♦ У Нємецкей робел у фабрики, учел язик, уписал преквалификацию, розпочал власни бизнис и створел фамелию... ♦ ...и, кед нараз, Яни Емушка похопел же є у пензиї, же децениї живота прелєцели як 4-5 мешаци...

Н

а початку сце читаня текста на хтори сом, на одредзени способ, горди же настал так як настал. Сам текст нє даяка екслузива бо живот Яника Гардия Емушки нє понука даяки окремни интересантносци хтори би нам дзвигали адреналин, алє його живот, на одредзени способ, єдна ясна матрица як би, у принципу, требало крачац през живот кед ше найдзеце у цудзини, як виселєнєц або вибеженєц. За мнє, особнє, бул интересантнєйши способ як сом го глєдал и як сом до ньго дошол. Ми двоме у живоце, можебуц, були у особним контакту 3-4 раз през кратки конверзациї. И то було шицко. Знаце, теди, концом 50-тих и на початку 60-тих ше ясно знало хто ґу хторей ґенерациї и ґрупи у валалє припада и так ше и контакти правели. Яни бул одомнє старши пар роки и – готове. Ми нє могли мац даяки пайташски релациї, лєм таки хтори наставали на евентуалних заєднїцких роботох у рамикох валалскей младежи або у школи. A Яни бул єдна файта покус нєзвичайного младого чловека у тедишнїм чаше – на хвильки сце го могли доживйовац як осаменого вовка хтори жиє у якимшик своїм швеце и указує очиглядни резултати у спорту, фотоґрафованю, у шаху и як музичар, член пар оркестрох у Емилия валалє. Нє було ми ясне же (Емушка) кеди и як то посцигує?! и Янко Познєйше ме живот научел же Гарди праве особи такого кову вельо хасновитши за свойо локални стредки як велї други профили младих. Таки особи знали буц, часто, квалитетни иницияторе, буквално мотори у порушованю и отримованю одредзених активносцох и дїя л но с цо х. И ке д та к доживюєце єдну особу – вец нє можеце а нє обачиц же тота особа, нараз, НЄСТАЛА зоз РУСНАЦИ У ШВEЦE

сцени явного живота коло вас. Кед така особа нєстанє, то ше єдноставно муши одражиц голєм на 3-4 польох коло вас. Гей, Яни Емушка нараз нєстал з валалу. Розпитованє о тим дзе є, цо ше з нїм збуло, давало лєм полушептаюци одвит тих цо були упутенши же пошол, пошол прейґ гранїци, достал поволанку до войска и ескивирал. И ту ше информованє закончовало. Далєй нїхто нїч нє знал, а у тедишнїм чаше анї нє було упутне о таким дачим ше пребарз гласно розпитовац. И Яни Емушка, помали, нєставал, голєм за мнє, у молги, пасма забуца го почали прекривац. Цо вецей, за нїм нєодлуга пошла и його шестра, а вец и родичи. Но, понеже ше теди уж реґуларно одходзело на роботу до Нємецкей та ми їх одход випатрал цалком звичайни. Правда, дошло до мнє же вон жиє дзешка у Нємецкей, у малим валалє, же є сам, же забува руски, мацерински язик, нє мож з нїм контакт направиц... а вец, пришли часи же и я зоз фамелию одлєцел прейґ гранїци. О 30 роки после Яникового одходу.

ПИСМО ПОЛНЕ НАДЇЇ П р е ш л а доообра децения мойого п р е б у в а н я у иножемстве кед сом достал инспирацию, дзекуюци интернету, найсц способ за контакт зоз Яником Емушком. Од його родзини з Керестура достал сом адресу, алє у найвекшим повереню Владо Гарди и Яни же то лєм мнє и нїкому бавя шах у загради вецей. Ту сом од слова, нєт проблему. Шеднул сом дзешка у половки фебруара 2009. року, написал писемко, красне, широке, описуюци шицко зоз початку 60Бок 19


Янко Арт зоз супругу и дзивочку Марчу нєшка одату Чурчич. Янко Арт фотоґрафовал валал и людзох и так охабел велї фото документи

тих и модляци го же кед же ма емаил адресу, най ми ше яви на мою, приложену емаил адресу. И послал го. И прешли вецей мешаци. Ма забул сом уж скоро же я було цо з Яником пробовал... кед, нараз (мам призначене же то бул 21 януар 2010 року) значи о рок як му я послал писемко, у моєй емаил пошти ше зявел маил хтори сом такой препознал же є – ОД НЬОГО! Е, таки хвильки за мнє полни адреналину, верце ми! О рок, практично, Яни ше явел, з емаилом, на нормалним руским язику, правда, кажди меновнїк мал вельку букву, у складзе зоз нємецким правописом, алє я на таке нє патрел. Мнє було ясне же прейдзена критична гранїца, же уходзиме до доброго реґиону, контакт установени. Далєй шицко уж лєм стандардна приповедка. Писал я йому, посилал фотоґрафиї, податки о себе, о Руснацох, линки на интернету, вон врацал емаил, ту и там одушевени з велїма стварами хтори були и од його дакедишнього интереса. У даскелїх емаилох ми послал коло 50 фотки понеже сом од нього питал най ми пошлє кед же ма дацо интересантне, а окреме фотки дакедишнього Керестура хтори вон правел... Най вам такой повем бул сом барз, барз приємно нєсподзивани з даєднима фотоґрафиями. Одушевени, єдноставно! Уж и пре тот ефект же – прешлосц є прешлосц, тото цо прешло, готове, нє мож вецей наврациц... а вец, кед видзим фотку зоз, наприклад, знїмком Велького шору у Руским Керестуре зоз, поведзме, 1952 року, або и скорей, на хторей видно Стару школу, Ежденцийову хижу, хижу дїда Шимка и дакус далєй

Лайош Арт на “Русиновим“ терену. Бул єден зоз сновательох клуба. Погинул концом войни. Бок 20

Новтарушню и калдерму полну блата (теди асфалт бул ище лєм и м а ґ и н а р н и меновнїк) а будуци керестурски тополї, будуци красавици и ошпивани украс г л а в н е й керестурскей улїчки, на тей фотки, груби лєм даяки 13-15 центиметри я, хтори ше праве коло спомнутих хижох шпотал теди буквално кажди дзень, там сом Шестра и брат, Емилия и Лайош АРТ бивал, 50 метери спрам Кули од Ежденцийових, га мнє аж шерцо подскочело и ясне ми було же ефект прешлосци, у тей хвильки, победзени! Хтошка, зоз своїм фотоапаратом зачувал, овиковичел тоту сцену на Вельким шоре од забуца. Красота єдна, верце ми! Розуми ше, мой план бул директна розгварка з нїм, нє важне чи прейґ телефона чи з помоцу Скайпа. Пробовал сом вецей викенди – нїґда нє бул дома! Обезхрабююце! Сцигло на дньови шор и тото, остатнє число новинкох “Руснаци у швеце”, а я з нїм нє могол контакт установиц. Га розхориц ше. План ми бул у тим остатнїм чишлє обявиц зоз нїм розгварку. Розуми ше, сцерпенє ше виплацело, сцерпенє комбиноване зоз упартосцу и єдней нєдзелї, кед у Нємецкей було 6 пополадню, зоз слухалки сом чул глас за хтори сом бул сиґурни же то Яников. Пристал на розгварку хтору зме, конєчно, з емаилами од скорей догваряли. Резултат нашей розгварки ту, такой у предлуженю. Замодлєл сом го, насампредз, за увод най представи себе и свою фамелию а вец уж пойдзе само од себе. - Народзел сом ше 18. мая 1946. року у Руским Керестуре. Родичи оцец Янко и мац Емилия Ема Гардийово уж мали теди єдно дзецко, дзивче, то була моя шестра Иринка. Мой оцец мал брата Йовґена хтори у дакедишнєй “Желєней загради” як конобар, послуговал госцох. Оцец мал и шестру Ирину алє о нєй, нажаль, нє знам даяки сущнєйши податки. Моя мац була Ема, односно Емилия, народзена Арт. Артово мали на Маковским шоре пекарню и предавальню, як цо и ми мали на Куртим шоре предавальню. Но, партизанє кед пришли на власц та нам побрали шицко. Дїда Арта сцели забиц бо вон бул Нємец. Алє людзе шведочели за ньго же помагал, же худобним давал хлєба задармо и велїм давал на кредит, записало ше до теки а плацели теди кеди могли, голєм часц. Шицки мацер познали и волали ю Емушка. Людзе приходзели до нас куповац цо им требало, мали зме предавальню, та гуторели же иду до Емушки купиц тото и гевто. Та и я, по нєй, достал назвиско Емушка. РУСНАЦИ У ШВEЦE


Школски рукометни тим: Яни Гарди,

Яни Гарди Емушка. Було вецей Михал Чордаш, Михал Варґа Бора, Янко бул добри шахиста, бавел Гардийових у валалє, алє Планчак и Яким Папуґа. Куча: Дюра часто шах у майсторским Емушково були лєм єдни. Мац Фекете, Любо Регак и Янко Фейди доме, знала ше партия мала вецей братох и два шестри. внєдзелю на поладнє розцагнуц та пожнєл на Брат Михаел жил у Вербаше, полудзенок и мац ше вше Кароль бул у Суботици, Янко прето секирала. Гарди Владо, Арт, пекар, жил у Руским наша родзина, син Керестуре, його велї паметаю леґендарней керестурскей ище, можебуц, бо бул пекар. Мац посластичарки нини Олґи, мала и брата Лайоша, Лайчия, тиж у нас бавел шах зомну. його концом другей шветовей Шицко ми тото помогло же войни забили усташе. Мац мала бим постал досц солидни шестру Ану одату у Гедєшу бавяч так же ме прияли ту до (Мали Идьош) за єдного Мадяра, вони мали вельку винїцу и спомнутих шаховских клубох. надосц палєнки и вина. Ана мала Сурвен, односно сурфованє на дески зоз плахту то мой гоби єдну дзивку (умарла у Малим Идьошу) и єдного сина хтори бива у Штутґарту. Мац мала и число 1, шах число 2 а робота була на трецим месце. шестру Марґиту (Марґарету) хтора була народзена у - Ти ше у младосци занїмал и зоз фотоґрафию!? Керестуре алє була одата до Червинки за Швабом - То було у рамикох фото-секциї. Сам сом розвивал Шумахером и вони ше одселєли до Нємецкей дзе жили и свойо филми, потим сом правел фотоґрафиї тиж сам, на помарли. Вони мали пецеро дзеци, єдно дзецко им умарло наших апаратох. малючке кед було, три дзивки ище жию, єдна ту дзе и ми а два у Штутґарту. Єдини син умар кед мал 52 роки од Яни Гарди у класи. Учитель Я. Олеяр тумору.

ОСОБА З ВЕЛЇМА ИНТЕРЕСОВАНЯМИ - Як млади бавел сом рукомет и фодбал у школским тиму. У фодбалє сом бул ґолман. Окрем того, бавел сом и шах у школи, на змаганьох, а шах сом потим предлужел бавиц и у познєйших рокох, по нєшка. Тот варощик дзе я бивам досц блїзко при австрийскей гранїци я бавим шах за єден нємецки шах клуб, алє источасно бавим и за єден австрийски шаховски клуб. Бавел сом и дописни шах алє сом то мушел охабиц пре завжатосц. Оженєл сом ше, фамелия ше преширйовала, робота ношела стаємни обовязки, хижу зме правели та нє було часу за шах. Алє, тераз, дзеци повирастали, хижа докончена и пред 10 роками сом ознова почал бавиц шах. Паметам, давно, на своїх шаховских початкох, я бавел шах лєм зоз своїм оцом. Вон

Члени секциї “Младих технїчарох“ зоз наставнїками Ю. Колєсаром и Я. Медєшом у Сомборе. Яни кучи цалком на право. Автор тей розгварки у стредку, зоз зогнуту главу РУСНАЦИ У ШВEЦE

- Паметам же на другей чи трецей Червеней ружи була орґанизована велька фото-вистава у Младежскей сали у штредку валала и я мал теди упечаток же то було цошка нове и интересантне, у основи удатне як идея. Там предпоставям же були и даєдни твойо фотоґрафиї. - Там сиґурно були мойо фотоґрафиї. Паметам же сом достал и другу награду за єдну з нїх. Но, кед уж споминаш Червену ружу най повем же сом праве вчера патрел на интернету даяки знїмок зоз Червеней ружи, шпивали дзеци и хор. Нє познал сом нїкого, алє насправди крашнє шпивали... Досц ше то пременєло за тоти 50 роки, кед поровнам ґу “Ружом” яки их я паметам на самих початкох. - Яни, ти теди сциговал и грац, опробовал ши ше и у музики. Кед добре паметам, грал ши на ґитари. Граєш и нєшка? - Дакус, тельо, за свою душу, алє ме то тераз уж нє так прицагує же бим ше нєзнам як пошвецовал граню на ґитари. - Мам у архиви фотоґрафиї вашого ансамбла Шкорванчки и напис хтори вишол у МАК-у о тей музичней ґрупи. - О, добре паметам же зме ше 4-5 зишли на пораду, Бок 21


Екскурзия до Илоку и на Фрушку Гору

сом на танцох. Була то барз слаба технїка и озвученє, кед ше патри з нєшкайшого угла, алє шицко тото нам служело, знали зме з нього вицагнуц максимум, млади и при тим уживали и танцовали. Бул то початок 60тих рокох, час кед ше рокенрол нагло ширел.

НАУЧИЦ ЯЗИК И НОВЕ РЕМЕСЛО

Владислав Надьмитьо, Мижо Микита и ище пар музичаре и радзели зме ше о тим же як би то було кед бизме ше орґанизовали як оркестер, як Шкорванчки. Порадзели зме ше о способе роботи, потим зме мали вецей проби, оформели зме репертоар и грали зме младим на танцох. Добре шпивали Микита и Надьмитьо, мали красни гласи. Я нє знал шпивац, грал сом на ґитари алє сом нє шпивал. Мой оцец знал шпивац а мнє то наисце нє ишло од рук. Куспокус та зме купели и шоровши змоцньовач звука и звучнїки и грали зме у Младежскей сали. - Кельо паметам, ти пущал и музику на танцох у Желєней загради, кед ше отримовало танци вонка, под гвиздами и мешачком, през лєто. Бул ши, теди, таке як диск джокей. - Правда, там у хижки збоку бул змоцньовач и ґрамофони та, кед сом мал кеди, пущал сом плочи, помагал

- И вец, нараз, а ти нєстал!? Лєм ше чуло же ши одпутовал до Нємецкей. Була за тот твой поступок даяка причина? - Я путовал до Кули до Економскей школи кажди дзень. Шестра Иринка бивала у Вербаше и там закончела стредню школу. Вельо ше трацело на путованє алє так теди мушело буц. Гоч сом закончел економску школу мнє нє було ясне до конца цо то я мам и дзе мам робиц, яка ма буц моя будучносц. Кед сцигла поволанка до войска, за прашинара (так ми гварел єден официр на реґрутациї же гей, Русини, прашинари!) я у себе такой подумал, досц одлучно Нє будзем я прашинар! Позберал сом ше раз-два, вжал сом пасош, актен ташну до рук (нє мал сом зоз собу анї куфер), од оца сом достал 50 марки и – пошол сом прейґ гранїци. Значи, я пришол 1965. року до Нємецкей у єдним мантилу, у єдних шматох и з єдну актен ташну у рукох. Сцигнул сом ту до моєй нини Марґити Шумахер, до шестри моєй мацери и ту сом остал. Робел сом у фабрики та сом могол плациц квартель и костиранє. Теди сом интензивно учел нємецки язик а уж 1967 року сом почал учиц ремесло технїчара за оправку ТВ апаратох и радийох. Тото сом шицко и монтирал, кед купец вимагал таку услугу. У медзичаше, 1972 року сом ше

У младежским часопису МАК за (сеп.76 рок) наиходзиме на тот напис чий автор Юлиян Надь ЗАБАВНА МУЗИКА МЛАДИХ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

Н

ови пременки приноши 1964. рок: штирме млади члени “Велькей орхестри” ше видвоєли и ришели оформиц самостойни состав котрому би валцери и чардаши були углавним цудзи. Дзекуюци їх витирвалосци, поспишело ше им витвориц задумку. На початку грали лєм у павзох, кед їх старши товарише одпочивали. Понагляли вихасновац кажду хвильку, грали такой, алє з початку коло нїх танцовало мале число. Алє о кратши час мала ґрупа преросла до безчисленей громади веселих танцошох. Правда же мали лєм єден змоцньовач зоз погубеного кинопроєктора и же його гурчанє нє було анї кус цихше як їх гранє на справених ґитарох, алє велька дзека и витирвалосц шицко Бок 22

звладали. На квалитет ше з початку нє могло патриц, “лєм кед ше грало!” – гуторя члени “Шкорванчкох” бо то було найважнєйше. Поступнє, “Шкорванчки” починаю лєпше шпивац. Ґу тому, набавели квалитетнєйши инструменти, вецей вежбали, вшелїяк же их младеж вше баржей любела слухац (и патриц!) та нащива на танцох була вше векша. За меном “Шкорванчки” скривали ше штирме млади ентузиясти: Владислав Надьмитьо, соло-ґитарист, Михал Микита, ритем-ґитарист, Янко

Владислав Надьмитьо, Яни Гарди Емушка и Мижо Микита

Гарди Емушка, басист и бубняр Михал Чордаш. На репертоаре им найчастейше тоти композициї: Шейла, Єнки, Гаванаґила, Пеґи Сю, Зачаровани Акорди, Танґо-ґитара и други. То, углавним, твисти, алє нєодлуга “Шкорванчки” пробую грац и бит. Госцовали у Бачким Ґрачацу, РУСНАЦИ У ШВEЦE


винчал з Анелизу. Кед сом то закончел, тото ремесло технїчара, та сом отворел власну фирму за оправку и предавальню ТВ апаратох и сателитских антенох. Було то уж 1974. року гоч сом ище нє бул майстор. 1978 року сом положел и Майсторски испит бо ми го требало же бим могол самостойно мац предавальню и сервис. Робел сом углавним сам, алє сом дзекеди помагал и другим фирмом бо нє було досц роботи а пенєжу требало бо зме розпочали правиц хижу 1974 року а уж 1975 зме ше до нєй уселєли. Шицки у нашей улїчки перше мушели правиц хижи як бунґалови, без крова, з ровним кровом. Аж 1989 року зме достали право надбудовац ище єден поверх и поставиц класични кров. Так кед патрим, га ми лєм робели и шпоровали цали живот. Моя найстарша дзивка будовала хижу та сом ту, попри роботи и обовязкох, досц помагал. Роки, та нє лєм роки алє децениї прелєцели, фамелия наросла, дзеци, бриґи... и, кед нараз, а я у пензиї. Мам 67 роки, досц було роботи, час за пензию. За 40 роки роботи моєй фирми достал сом Златне майсторске писмо (" Goldene Meisterbrief"). - Писал ши ми же ши од теди, як ши пошол з Войводини, нїґда вецей нє бул у Керестуре. Нїґда! - Гей, роками зме одходзели до Горватскей на морйо. До Истри, до Пули, та вец Шибеник, Задар, прешлого лєта зме були у Дубровнику... ...алє, до Керестура ши нїґда вецей нє пошол!? Кого були крашнє прилапени од публики, алє вшелїяк же за нїх найвекши успих и припознанє було кед 1964. року отворели зоз своїм наступом “Чер вену р ужу”. Теди на “Ружи” участвовали и “Метеори” зоз Шиду и “Нєщешлїви” зоз Коцура. Алє, судьба ше повторює. Початком 1965. року “Ш кор -ванч ки” престали грац.

Вельки младежски оркестер зоз хторого ше видоєли “Шкорванчки”

РУСНАЦИ У ШВEЦE

Можлїве же то бул даяки бал Задруґи “1 май“. Пията з лїва у чолє Иринка Гарди ше здогадуєш од своїх пайташох? - Га, бул ми у сушедстве Кимо Медєши, його сом подучовал грац на ґитари, алє вон досц млади умар. Вец зомну грал Чордаш, Михал Чордаш. Сушеди на Куртим шоре помарли, а наша хижа там стої празна. Шестра Иринка була там у нащиви и видзела нашу хижу. На интернету сом нашол и опатрал сом хижу фамелиї Гербутових у Киченеру. Познаш их?! Вони були єден час у Фрайсинґу та зме були у нїх у нащиви, а и вони приходзели до нас. Потим пошли до Канади. Монтирал сом єден ДВД и послал сом им алє сом нє сиґурни чи вони то могли видзиц? Нє явяли ше длуго, нєт гласа од нїх... - Окрем пребуваня на Ядранским морю у Горватскей, ви часто були и на такволаним Ваґинґер Си. Цо то, дзе то? - То вельке озеро на самим югу Нємецкей, нєдалєко од гранїци з Австрию. Отамаль мож лєгко на бициґли пойсц до Салцбурґу у Австриї, наприклад. Маме там вельку камп приколицу за хтору плациме же би там була цали рок. И вец, часц нашого одпочивку препровадзуєме и там, у прекрасним озерским амбиєнту. - Кеди твоя шестра Иринка пошла з Югославиї за тобу? - Вона пошла отамаль 1966 року. А вец и нашо родичи ришели пойсц до Нємецкей, за нами, за дзецми. Бивали блїзко при нас. Моя шестра Иринка була ту одата алє єй муж умар, єст уж 15 роки як умар. Вона мала хижу у Бамберґу алє ше дзеци розишли, дзивка пошла до Келну, роби на РТЛ, а син у Бечу, у хотелу. Шестра ше вец одселєла до Штутґарту, а тераз є у Бечу. Пошла до Бечу бо єй син там роби. Хижу предала, купела там квартель и жиє у Бечу. Та зме ше Бок 23


Керестур, Вельки шор - Стара школа, Ежденцийова хижа (нєт єй вецей), Шимкова хижа... По шоре идзе калдерма, топoлї лємцо почали грубнуц. Фото Я. Арт.

Исте, з другого угла. Гуски ше мирно шейтаю по калдерми... Фото Я. Арт.

так, кус-покус, розишли. - Предлужел дахто роботу твоєй фирми? - Нє. Син Мартин (народзени 1977 року) закончел за проґрамера, роби у єдней компютерскей фирми у Пасауу. Дзивка Александра (народзена 1973 року) роби як лаборант. Наймладша дзивка Никол (народзена 1979 року) бива у нашим обисцу и роби у хотелу у Бад Фусинґу. Александра ма два дзивчатка, то нашо унуки. - Писал ши ми же твоя дзивка Александра дзвигла окремну, специялну хижу – шицко зоз древа. Закончена тота хижа? Керестур спрам югу. Янко Арт фотоґрафовал зоз Замку. Видно Манастир и хижу Янка Жида. Керестур бул менши як нєшка.

Бок 24

- О, гей, уж 4 роки биваю у нєй. Тота хижа конструована у Канади и сцигла нам у трох контейнерох. У Канади направели, зложели тоту хижу, вец ю розберали и кажду часц означели зоз числом и так спаковали до контейнерох и послали нам ту до Нємецкей. Ту ю вец майстрове по написаних числох реконструовали и – готове. Хижа збудована. Хижа нє була така драга яка би була кед би ше ю будовало у Нємецкей на класични способ. У тей хижи барз добра и звучна и термо изолация и млади, видзим, барз задовольни з ню. - Оцец умар 1994 року, мац умарла пред 10 роками (2003). Од теди я такповесц нє бешедовал нї зоз ким по руски. Забувам слова... Зоз шестру Иринку тиж бешедуєме по нємецки прето же би моя супруга розумела нашу розгварку. По сербски сом дакус бешедовал под час пребуваньох у Горватскей лєм сом, видзи ми ше, и тот язик досц забул. Но, могол сом ше порозумиц там на морю у предавальнї або индзей дзе требало. У шали ми там гуторели же кед останєм ище 10-15 днї же сом ше годзен з нїма перфектно спорозумиц. Вони ше спочатку так дакус чудовали же як то, туриста зоз Нємецкей, з нємецким пасошом, а бешедує по сербски. Нє знали мою прешлосц, же одкаль сом, же сом штредню школу закончел по сербски. -Послал ши ми надосц фотоґрафиї, а медзи нїма єст и таки яки, видзи ми ше, нїхто нє ма. Наприклад, барз ридки слики Керестура яки я потераз нє видзел... - Я нє мам богзна яки слики. Оцец спалєл шицко у загради кед приходзели занавше до Нємецкей. Познєйше, родичи ми принєсли даскельо слики кед були на урлабу у Керестуре, алє то барз мало. Тоти слики Керестура од Артових. Як сом гварел, моя мац Артова та доставала даєдни слики хтори нєшка наисце уж ридкосц, хтори красни фото-документ. Досц того направел и Лайчи Артов, мацеров брат, хтори познєйше погинул у борбох процив Нємцох и усташох дзешка у Славониї. А и вон бул Нємец лєм бул на боку антифашистох, тих цо теди ошлєбодзовали жем. И ту зме закончели нашу розгварку. Порадзене було же ми Яни пошлє ище даскельо фотки и же з емаилами вименяме информациї и прецизуєме дацо цо ше укаже як нєясне. Фото Я. Арт.

РУСНАЦИ У ШВEЦE


ПОМОЦ ОД МАРЧИ ЧУРЧИЧОВЕЙ

И

Уж 3-4 роки през контакт и сотруднїцтво з М. Жирошом розвила ше ми идея о ратованю фоткох нашого дакедишнього беґеля у тим периодзе кед вон бул през лєто єдно зоз главних местох за друженє, за рекреацию итд. Знаце и сами цо то значело у 50-тих и на початку 60-тих, док го нє розбуцали. Цо сом старши та ми, з тим озда, и памятки на дзецинство и младосц вше яснєйши и милши. И знаюци цо ми значел тот беґель, тот шлайс, та и тот Лонґов дзе ше дзеци купали односно млїн-воденїца я надумал направиц цо векшу колекцию фоткох дзе центер уваги шлайс, зоз шицких углох, па тот млїн, лонґов, беґель... Най повем же сом прешвечени же з валяньом того млїна тиж погришене, як цо погришене и зоз валяньом Валалскей хижи у стред валалa итд. У єдней хвильки я ВООБЩЕ нє мал анї єдну фотку млїна, нїґдзе сом нє могол викопац фоту млїна-воденїци на беґелю. Мал сом лєм фотку малюнка М. Колошняя хтори го намальовал як уметнїцку слику. И вец сом почал глєдац, длобац, бо сом бул прешвечени же медзи студентами и младежу зоз 50-тих уж було и тих цо сликовали по беґелю, а то значи же вироятно цвенкли и шлайс, капури, лонґов, млїн... Та сом направел на тим линку таке як єдну файту поволанки-конкурса шицким тим хтори на тоту тему дацо можу помогнуц. http://rdsa.tripod.com/

о пар днї я почал зоз аудио знїмка преписовац нашу розгварку. И у цеку тей роботи мнє ше уклопели ище пар каменчки до мозаїку теми вязаней за Яника Емушку. Же живот нєпредвидлїви и же судьба дакеди повязує зоз своїма нєвидлївима струнами и, на перши погляд, цалком розлични субєкти – до того сом ше уж вельораз прешвечел. Най нє длужим, здогадал сом ше же ми ше, пре фотоґрафиї Керестура и керестурского беґеля, кедишик скорей явела панї Мария Чурчич. Знаце, вона Керестурица по походзеню. Ґу тому, знайце и тото же вона за Руснацох зробела пар ґиґантски ствари, досц лєм спомнуц же, як занята у Матици сербскей, вихасновала шицки ресурси тей институциї же би обявела Библиоґрафию Руснацох у Югославиї (2 томи). Людзе, вецей од того нїхто нїч нє муши зробиц. То вам, наприклад, єдна файта енциклопедиї о нас, гарсточки рускобешедуюцих жительох Войводини. А моя Керестурски шлайс привилеґия и тота же панї Мария за мнє ВШЕ Фото Янко Арт була лєм Марча, а я за ню – Ґабрик. Уствари, перше була тета Марча, так сом ше ґу нєй обрацал як 6 чи 7 рочни шапутрак кед ишла з пайташками на варош, шицки у ґрупи крашнє пооблєкани, модерно, красни руски дзивки на школованю у варошу. Або, кед сом пошол до пекара Арта на хлєба та сом тиж з ню дзекеди дацо бешедовал бо ше ту и там до мнє задарла. Потрафяце, єй дзивоцке презвиско Арт понеже єй оцец бул Янко Арт, познати керестурски пекар. Або, Марча Чурчич и Яни Гарди Емушка шестринїца и братняк. 21. юлия 2010. року, нєобчековано, сцигнул ми од нєй емаил: Почитовани Габрик, у Руским слове објавене же ши заинтересовани за стари фотографији о Руснацох. Мој брат зачувал фотографији нашого оца Јанка Арт, (вон Артова хижа з дутяном Фото Янко Арт бул једен час фотограф) зоз Керестура. У тексту ње написане же јаки фотографији це интересују, чи љем стари, чи и новши пред 2. војну и такој после њеј. Чи и познатих фамелијох. Кед ши заинтересовани можеме ше догвариц. Сердечни поздрав Марија Чурчић и Ђура Арт Шерцо ми затанцовало од щесца, почувствовал сом же ми нєодлуга сцигнє праве мале богатство у форми фотоґрафийох та сом єй такой одвитовал: Мила Марчо, Зрадовал сом ше тому емаилу, понеже ми тематика досц интриґантна. Да, видзел сом тото у “Руским слове”, добри и слики там дали як илустрацию. Но, у чим ствар. РУСНАЦИ У ШВEЦE

Бок 25


slajs.html Чи знаю дакого хто ма слики, неґативи, чи пречита дахто хто сам таке сликовал та зна же ма у даяких шкатулох од ципелох, або дахто даґдзе видзел та надпомнє у кого видзел таки фотки. Шицки вариянти прилапюєм лєм най даю резултати. Иншак, досц кладзем нашо писнї на Ютюб, а за правенє даякого видео спота дзе подлога даяка наша народна шпиванка потребни од 34 до 40 фотоґрафиї. Кед текст писнї стародавни, вец ту пасую и стари слики, нє важне чи людзох, чи хижох, чи улїчкох.. Значи, мнє интересую, у принципе, ШИЦКИ стари фотоґрафиї, а за мнє стари и гевти пред 2. войну (кед же думаце на войну 1941-45). Кед даяка фотка пригодна, я ю вец укладам, як илустрацию, и до тих 14 тематских цалосцох хтори сом направел на основу Жирошових текстох. Жаданє ми, єдноставно, да ше з интернета може достац цо комплетнєйша информация о нас, Руснацох, и то у слики, слове, у звуку и як видео. Можлївосци єст, треба лєм дзеки и треба же би людзе розумели яки то можлївосци интернета алє векшина одвичательних нє упутена до того и вец, розуми ше, анї нє мож од нїх очековац даяку окремну помоц на тим планє. Та я то шицко робим як шлєбодни, осамени стрелац, як ше гвари. Кельо можем и кельо мам материялу. И праве прето ми таки понукнуца за помоц, як вашо, Марчо, злата вредза! Предпоставям же знаце за мой веб сайт Руснаци у Панониї. На нїм можеце найсц и комплетни сет темох од M. Жироша под назву Як зме ше отримали? алє и вельо другого койчого. Там, у штредку, и видео споти наших шпиванкох хтори змесцени на Ютюб. Кед же сце нє преврацали тот веб сайт и його змисти – упознайце ше зоз нїм. (шлїдзи вибор рижних линкох на интернету зоз Векша ґрупа керестурских студентох и стредньошколцох на релевантнима темами) керестурским шлайсу єдного лєта 50-тих Дзекуєм вам, Марчо, на добрей дзеки у тим напряме и на вашей самоинициятивносци. Керестурска младосц на Вельо поздрави Г. Колєсар беґелю 50-тих Pocitovani Gabriku, trebalo mi dosc casu da sicko poprecitujem i da se napatrim i preskuham sicko co si mi poslal. Nje mozem ci prepovesc ze jak si me obradoval zoz materijalom co si mi poslal. Moj kompjuter uz stari, visluzeni ta som cezko mohla sicko prepatric, casto mi se pretarhovalo ta i pre to som ci tak dluho nje odvitovala. Najbarzej se radujem ze mam film o ruskej hizi 1-3. Rozdumujem ze jak bi se mohlo napravic i hizi poznjejsih i novih casoh. Jak to Rusnaci zili zoz struju, zoz novima masinami u obiscoh i poljoprivredi, jak se uceli, jaki mali knjizki... Cenja se ljem fotografiji na htorih zeni u pasovih suknjoh, A i u nasih valaloh bulo panocki, mali i voni svoju modu (movdju). To buli zeni ci dzivki majstroh, targovcoh, dabome i uciteljki, postarki maticarki ..Jak bi trebalo prikazac drustveni zivot. Ja mam daskeljo sliki zoz begelju na htorih som zoz Бок 26

стредньпшколки або студенткинї Славка Катончикова , Марча Арт и Иринка Сеґеди

РУСНАЦИ У ШВEЦE


pajtaskami, sedzime na slajzu na garadicoh i na travi, na jednej sliki pljivame, vidza se nam ljem hlavi. Я єй послал емаил у хторим сом атачирал 4 фотки (Артову хижу у Керестуре, Лайчи Арт при фодбалским терену, портрет єдней жени и фотку на хторей ґрупа людзох на оберачки грозна, думал сом же то у Керестуре). Вона ми пошвидко конкретно одвитовала: Grupna slika, berba hrozna nje zoz Kerestura. To slikovane u dvore u ocovej sestri Hanci, alje u Malim Idjosu dze vona odata. Vona stoji oprez hordova ozda sipe vino zoz fljasi. Jej muz stoji na pravo od njej zoz dvoma fljasami.. Na sliki i Amala Biljnja, odata za ocovoho brata i Ema, mladsa Швеценє святу, ocova sestra, odata za Janka Hardija, snajdera. Pri njej, Irinka Керестур, Rot, vona robela u opstini u Keresture. Za nju som nje sto рок нєпознати posto bizovna. Tu i rodici, braca, sestra, susedi Hancovoho muza. Voni mali vinjicu u Hedjesu. Na druhej sliki portret Rozaliji Čizmar, takvolanej Dušanki u Keresture. Vona supruha Dušana Čizmara, brata mojej babi Emi odatej Art i Ilki, odatej Nadj. Ilka to baba Emila Hudaka. Na trecej sliki nasa hiza u htorej se ja rodzela, Vona rozvaljana 1952. roku. Najuzbudljivsa slika na htorej Lajči, ocov najmladši brat. Totu sliku som njigda nje vidzela. Nje ljem ze mi slika njepoznata, alje mi njepoznata anji joho uloha. To ozda na pažici u Keresture, coska se slavelo. To mozebuc joho ostatnja slika, von pohinul na Srimskim frontu u februaru 1945. roku. Verim ze si patrel na ruskej televiziji NS film o Keresture. Milo mi ze najdzeni fotografiji budinkoh RNPD-a, opstini, Дзивки ше сликую при овцох и dakedisnjoho centru. Barz zalosne ze to sicko povaljane. маґарцови єдного керестурского Zalosne ze nje bulo njikoho hto mal dajaku moc da nje dopusci югаса, рок нєпознати (Фото Я. Арт) da se zrobi taka veljka ckoda. Dabome ze me Написал сом Марчи же сом тоти слики достал од cikaveje odkadz єй братняка Яника Гардия Емушки. ci sliki mojej Закончиме з даскелїма фото-документами хтори fameliji, osobito Яни Гарди лапел зоз обєктивом свойого фото-апарата: taki htori ja njigda nje vidzela.

Розалия ЧИЗМАР—Душанка. Супруга Душана Чизмара по хторей, вироятно, єдна улїчка у Керестуре ноши назвиско Душанкова улїчка РУСНАЦИ У ШВEЦE

Наднїчарки и наднїчаре у керестурским хотаре. Даєдних препознаваме, було би интересантне кед би шицки мо.ли буц препознати. Рок нєпознати. Бок 27


ВИЛЄТ НА БОҐОЄВО Леґендарни керестурски автобус хтори повязовал валал зоз Новим Садом и Беоґрадом. То, вироятно, вилєт колектива З.З. “1. май” на Боґоєву. З лїва, стоя: Ева и Иван Мезек (автобусар), Новта, Макаї, Михайло Няради, нєпозната од. Колбас, Любомир Сопка, Янко Сеґеди Пипо з дзивчецом Сенку, двойо нєпознати, Сена Колєсар зоз дзивчецом Марчу, Слава Чижмар, Онуфри Колєсар, Орос, Янко Павлович Белюш, нєпознати, Йовґен Папдюрдес. Шедза: нєпозната, Емилия Емушка Гарди, Петькова дзивка, нєпозната, Славица Ежденци, Мелана Павлович, Ирина Орос зоз сином Миколком, Меланка Ежденци, Дюра Петько. Напредку: на ґуми нєпознати, нєпознате дзивче, клєчи Мижо Петько, нєпознати хлапец. Цалком опрез: Фемка Новта, нєпознате дзивче, Марча Няради и Дюра Колєсар. Горе: Танєчнїци з Керестура.

З лїва: Тереза Стрибер, нєпозната, Фема Бодянец, Фема Будински Бурянова, Мария Стрибер, Славка Будински и леґинє Янко Винаї, Силвестер Ґача и Юлин Стрибер. *** Пред початком фодбалского змаганя “Русин”, Р. Керестур - “Войводина”, Н. Сад, за памятку. Штварти з лїва кучи леґендарни Силвестер Такач, єден з найлєпших бавячох Войводини у єй историї, иншак Дюрдьовчань по походзеню. Бок 28

РУСНАЦИ У ШВEЦE


1 3

1. Яни Гарди скака до беґелю 2. Унук ноши букет мами 3. Хижа фамелиї Гарди 4. Хвилька кед Яни приял Златне Майсторске писмо 5. Анелиза и Яни Гарди 6. Партия шаха вше и вшадзи 7. Яни давно, давно як Джемс Дин 8. Яни, шестричка Иринка, баба и мац Емилия

2 4

8 5

7 РУСНАЦИ У ШВEЦE

6

Бок 29


Театрални фалат “Пан ловар” Мая и Квин

Дїдо Сивч з унуку

Фамелия Варґових зоз жецами

Яни Гарди Луна Фирис

Панамски канал

ЩЕШЛЇВИ

2014. рок Древена хижа Гардийових

Rusnaci u svece 34  

rusini, lemko, ruthenians, carpatho-rusyns,Руснаци, rusnaci u svece, rus, Ruski, kerestur, krstur, kocur, kucura, Vojvodina, Djurdjov, gavra...

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you