КАНАДА
Рок V, Чис. 2 Май — Авґуст
/2006/
Маy—August Vol. 5, No. 2
НАЙПОЗНАТШИ РУСИНИ АМЕРИКИ (1)
ИКОНА ПОП-АРТА: За його менo знаю и гевти цо нє маю поняца о уметносци, дїла му посцигую рекордни цени на тарґовищу, а вон сам, обшеднути зоз славу и ґламуром, зоз власного живота направел гепенинґ у котрим ше богаче и познати гвизди стретали зоз наркоманами и трансвеститами, jetset з полушветом. Та, и попри шицкого того, скоро 20 роки после шмерци, Енди Вархол и далєй фасцинантно таїнствени ЦЕРКВА: Ище у дзецинстве Вархол од побожней мацери Юлиї научел ходзиц до церкви нє лєм внєдзелю, алє и роботним дньом ПОВЕРХ(Н)О[ВО]СЦ: “Кед же жадаце знац шицко о Ендийови Вархолови, патьце лєм на поверхносц моїх малюнкох и филмох и на мнє самого и - то я. Нєт нїчого споза того” – твердзел тот уметнїк. И нєшка велька дилема: Чи вон з тим гуторел правду?
Е
нигма “Вархол” почина уж зоз самим податком о його народзеню бо ше по нєшка зоз сиґурносцу нє зна анї час анї место його народзеня.Познєйше прилапени податок о тим же Енди народзени 6. авґуста 1928. року у Питсбурґу, и податок ше опера на його кресцене писмо хторе було потребне же би могол конкуровац на коледж. Исти датум народзеня стої и на його потвердзеню о першей причасци. Його правдиве мено и презвиско було Andrеw Warhola. Зоз сиґурносцу ше зна же Енди одроснул у тим покус шивим варошу у америцкей держави Пенсилваниї, точнєйше у часци вароша хтору имиґранти наволовали “Руска долїна” дзе фамелия Вархолових бивала у скромней хижи. Ендийово родичи, оцец Андрей Вархола (ориґиналне презвиско му було Varchola алє го вон пременєл по уселєню до ЗАД na Warhola) и мац Юлия Юстина дзивоцке презвиско Завацка (народзена 1892. року) були имиґранти русинскей националносци зоз валалу Микова, нєдалєко од Медзилаборцох у сиверовосточней часци Словацкей. Ендийов оцец Андрей Вархола бул народзени 1886 року. Зоз Юлию Завацки ше оженєл 1909. року а о три Фамелия Вархола зоз приятелями, роки, кед му загрожело же будзе мушиц пойсц як вояк до войни хтора ше Питсбурґ, конєц 20-тих рокох Прeдлужeнє на 24 боку
Пишe:
В
истка швидко сцигла и до нас у Онтарию, а глашела: “Тияна Перепелькова, зоз Норт Батлефорду, постала мис Саскачевана! Деталї нє знаме, алє тото преверене!” Кед чуєм таку вистку, такой ми “шерцо подскочи, затанцує”, окремне ше задовольство зяви. Озда и прето же зме, як национална ґрупа, такповесц вшадзи найменши, а кед вам, вец, хтошка з тей малючкей ґрупи постанє ПЕРШИ у дачим, га вец нєт концакрая задовольству. А мож задумац же як ше зрадовали и радовали Перепельково, и Тияна, и єй брат Калвин и родичи, мац Олена и оцец Славко, шицки по походзеню Керестурци. Познате нам шицким, и ту на америцким континенту и у жемох Европи,, децениями та и сторочами Руснаци познати як вредни роботнїки и - то було шицко. Кажде их сцел, каждому були як таки добри, хасновити, лєм - за доброго роботнїка нєт даяки окремни вибори, даяки конкурси за “Мистер роботнїк” и подобне. А, ниа, часи ше меняю. “Руснаци у швеце” писали о тим же Петро Штранґар бул 2000. року вибрани за найкрасшого леґиня Южней Австралиї и на тим вибудовал красну кариєру модела, путує, зарабя, жиє з иншаким животом як звичайни млади людзе. А тераз – Тияна. Гавриїл КОЛЄСАР Кичeнeр, Канада
Прeдлужeнє на 10 боку