nо
таються
р А
ДЕБЮТІВ І знайомства не зовсім
ми
адже
за
пізнання
-
нові
чи
на
Учениця
9
люблю
їх
По-
з
уроків,
дає життя.
народно.пісенними
віршів,
лор> та
лі-
основ-
ознакою
яких
На
доробок
оно.
Ми.кола
Мельников.
є
Приєм,но
віддати
що
Іван
ПИІНЯТИСЯ
на
щохвилини
члени
досягну-
нових
Te:vr.
нових форм художнього відображення ге-
відзна-
керівник
роїки
наших
Ш6НЬ
радянськиJt- лю-
пафосу
Шарапов,
останні,м
також
тому, шукати щодня й
десятикласни-
студії
Хочеться
було
поетичний
чити, говорив
ділилися
студії Мотря Батюк та На,дія Гамалій. Вони ,висловили побажання дебютантам не зу-
ці міської середньої школи .NQ 1 Ніни Руден-
етюд «Дощ».
прочитав
засіданні
обговорено
мо-
Яlкі
увазі
дев'ятикласни-
ця з с. Шевченкове Марія Сидоренко та вчитель з Требухова Анатолій Луценко.
що
студійЦів
добірну
бютанти
Багаті
тивами поезії «Зозулі», «Пісня», «Мо.но-
ною
часом
буднів,
трудових
дей.
належне всім трьом дебютантам: вани, ка-
ні цієї здібнаї дівчини.
Усі, хто брав участь в .роБОТі студії, залишилися задоволені ПРО-
нага при редющїі газе-
найти
нуть увійти в світ пое-
Це і
веденим
ти
людськаго, живатрепет-
зії,
тич.них рамок,
досить упевнені нроки.
ша художня
дов.ерше-
Сьагадні
ність вірша.
Цикл пое-
Дмитра
«Наве
вже бо
Чепур-
життя»
чей, оживити йаго, від-
вони
в
стали
звичними,
ного.
любителі
худажньо-
заводу
га слова приносять на
них
них с.вої розду~ш, болі і радощі. Згодам, опе-
падорож по світу літе-
пороги.
Вірші
жен
риси
'робітника
електротехніч-
виробів
Григорія
Інші ж разлі-
роблять ми
rnpar-
перші
і
друкуємо.
ші праліс,ки поетичнасті за'буяють з часом
ченому космонавтам, в пейзажній та інтимній
том. Свої
І у ві.рші, присвя-
вірші
ли такаж
і
біль-
прочита-
вано
ло щось
наве: літсту-
-
від того,
принес-
вдовалення
що їх ряди
папа:внились здібнаю молоддю, дебютантам
ської лірики. Не менш хвилюючі «Манолог
недавні де-
заняттям.
Нож~ному дійцям
чує пошуки юної поетеси в жанрі громадян-
пишнопелюстновим цві-
ліриці «<Осень», «Вес-
розширення тема-
зій про Хатинь засвід-
«Первоцвіт». Будемо сподіватися, ща ці пер-
на та,!{ сказати, монументальністю мислен-
ня.
і часта, на забуває рідні
по-сваєму,
їх твори під рубринаю
Туровця відзначаються своєрідною, якщо мож-
рившись, частина їх вирушає в самостійну ратури жаль,
ньому
сталися помітні зміни в художньаму мислен-
упевненість у власних силах іводначас
:'Іl3тери-ленинг'рад,ки»
відчуття потреби даль-
«Беларусс,!{ая Думками з
шого. ня.
.песня». приводу
прочитаних віршів 'ПО-
Занесуться
І
Вечер.
от
Той,
В
цій
Хочеться з Серед
неба,
суцвіттях
Сказка
на
гартовану в
как
М. ПОЛІЩУК.
Чарує
плодами
Микола
родныlM
г.
Нина
БРОП~РЬІ.
твоє,
*
и
*
*
Русі
ДО.lа
Л, ~IОЖС, то старий Кавказ з чо.,а
Віl,11
1I.1IiВYTb, а
не
гори
ЯК у шоломі, в срібному вб[1ilнні.
на
СIIП.1ЮТЬ
ёчіх
н(цограй
ІІа
Лежать
...
ВС:ІІІЧНОСТРОГИЙ
чатах
...
Бо тут
мені.
задьористий дівчата, ва.lунах скака.
вузли
крутих
Немов
КО.11IСЬ тут
ТРОЯНДІІ,
своїми.
лассо.
ГОРБАТЕНКО.
враніШllі
CHirl'I ...
берегів.
ПО,lасуй!
Надія
ПРИХОДЬКО.
'
ку
МОЖе
служити
ний факт, штовхує на
якийсь
конкрет
явище, подія, ЩО на роздуми, активізує уяву
.
Ilнтача.
вається
ХОККУ, Ються
стосовно
Але ний
і
В.
Полотняка.
* * *
бурульок срібні краплі Спадають UOJbihko-дзвінко.
А.
кроки.
ЛУЦЕНКО.
Середа,
31
НИжче
основних
в обох зв'язок
січня
що
намага
ОСновнИх
тривірші
.почуттів
з
явищами
і
Погреби.
року
молодим
давнім
вербовим
дівочим
листям
щастям.
тпм теплом умитий. А навпроти, в мокрих травах, стояв Степан. І очі його сміялись і кликали. Застугоніло громами небо, коли А потім в небі вигравала крута райдуга, і мерехтіли на лузі со нячні плями. Була тиша. Тільки шурхотіли важкі краплннн, сnа даЮЧll з верби на .~YГOBe зілля, на об.1ИЧЧЯ.
Дапно немає СтеПilllа. Десь у далеких краях сини. Зостались ті.1ЬКИ .1ітні дощі. Хай же їхне тепло зігріє вам руки, бабо Кили110. Хай поглянете в сиве небо усміхнетесь. Щиро і лагідно.
І в нас бувають білі ночі, I{О.lИ акація цвіте.
СІНОКІС
Микола МЕЛЬНИКОВ.
Коли трави торкнулись коси
м.
Бі.IJЯ наляк&них калин, Дододу впали срібні роси
Я
('тоїть в ярочку десь
сль/шал
мнение
Что дваждыl два
під листям ХО:І()ДНИИ
Бровари.
дважды два -
голівок чистої трави.
ПЯТЬ
учень/х, ВЬІходит пять.
-
Мне все равно. Пусть сnорят
глечик косаря.
ЛlOдll.
Мне б знать, как речку Марія с.
СИДОРЕНКО.
двинуть
всnять.
Она сильна и страсть упруга,
lUевченкове.
Петра
І
к то,иу Ж еще течет века. Но ведь не знали раньше люди, Ч Td свет несет все та ж вода.
жанру.
природи.
Но
6Зор назад
Не
одного
-
и
вода
Быlьb может
-
вижу точно:
несла.
шаг неосторожныlй
РАНОК
МІЩЕНКО.
ГРИНЬКО.
... В той день теж літепло сія лося з неба. Було чисте і хміль не, як і увесь навколишній світ,
йо
І. Закуй, ЗQзуле! у лісниковій хаті П облідЛll стіни ... /І. Босоногий день Материнками бреде. А над бором сич. ІІІ. Рожево стало. В душі зеленої ялиці В,1юстився короїд.
П.
1973
вимог
мить,
Хай теплі літні дощі упадуть вам на руки, бабо Килино. Хай поглянете в сиве небо і усміхне тесь. Лагідно і щиро. Сядете на прнзьбу. Будете слухати, як тихо він шумить, отой дощ. Як буйно
Хоча краса і вабить очі,
форма
поетіВ. 1
жанрі,
заВ'lені
ЕТЮД
авторів чітко вираже людських переживань
СУМНИй
* сніг* і *вітер,
чу,,?
більшість
цьому
дотримуватись
Наведені
Пахтить чебрець у вікнах, То щемний nОКЛll.к поля.
я
неканонічна
І
фрази,
дощ
СОКОЛЕНКО.
Міщенка (<<Сумний раиок') на відміну від хокку Анатолія Луцен ка (<<Сніжинки») більш витримані
Сніжинка, мов nушинка, Яка коротка радість!
Твої
в
прижи-
природи.
* * *
Пам'ятник А. Міцкевичу у Львові.
хоча
грунті
го вимог. Вирішальну роль і в то му і в іншому випадку відіграє тема: органічна єдність лrqдини і
Мені на руку впала
3
також
ІІИШУТЬ
СНІЖИНКИ
Надворі
nовторюй
с.
А туга плаче і росте:
:)
українському
нащо та хвала?
говорить.
Ilекельна спека до замістя Від небокраю проляга ... На
клятва}.!,
noцi·~YBaB ...
у промінні ...
П вітрець з Кури, мов з Дніпру
-
Ніна
Одна у н&с весна і осінь, І журавлі і там, і тут. На ваші схожі наші роси, Одні і ті ж вітри гудуть.
Все ~lИле, як на нашій Україні.
ГР,ШіП і чай, і виноград
Хокку (або хайку) - традиці~ НИЙ жанр японської пейзажної лі рики, що виник на зламі XV-XVI століть. ОСНОВОПОЛОЖНИКОМ його вважають Ямадзакі Сокана. Кла сичний хокку ЯВЛЯЄ собою тривірш, де перший і третій рядки мають по п'ЯТЬ, а другий сім складів. Сам вірш, ЯК жанровий різновид, цікавий тим, ЩО, будучи віршова ною (але не римованою) мініатю рою, відтворює природу і ЖИТТЯ ЛЮДИНИ В Їх єдності і взаємозв'яз ку. Приводом для написання хок
Фото
наче
П lJеРШllНИ, як троянди
гірських
ве.1ет кинув
привітні Щllроссрдні
-
люди.
доріг,
ці дні
ріДШІЙ він
-
вірю
на
доріг.
Зітхання гір .. Ачей, Кавказу груди,
легка
- все
ВЗДОВЖ
-
не
Бо не ти їх nеришй і не ти останній В надвечірній тиші будеш
в небі зорі наче очі ... А туга плаче і росте. І в нас бувають білі ночі, l\о.1И акація цвіте.
гірських
Рука~1И вітру срібний піт стирає. То, ~Іабуть, піт... Робота
всесвіт
Бровари.
...
!IIЖIIР .'1<lПilТIIЙ
вірність,-
кохання,
Не
БІЛІ НОЧІ
РУДЕНКО.
тепла.
Не доказуй щиро про свое
пахне
близкн~1.
ЛЬО.1.0ВНКIІ ростуть і оповзають, НапеlJНО, також старість Їх
на
Не візьму нічого
Заворичі.
елью сизой,
.................... м.
Ніна с.
Ж,1.У я каIЮЇI'ТО lJстречи с чем-то
грізній
в
РОСЬІ.
і
Бо пусті бувають іноді слова. Не кажи, що J,lОжеи/ все .мені віддати,
январской первой.
Дніпрі, на Росі
що
мас
Вечер, ПРНХОДІІТ вечер, пахнущий
борні дружбу,
в
В ТСП.11,IХ .1<l;1,ОIlЯХ тают грустью
З ЧУЖИНЦЯМИ лютими, злими Священную
КОСЬ!,
КЛЯНLIСЬ
я
самовдосконален-
Хоч розум твердив: спати треба, Та думка не КОРИ,lась йому більш. За словом слово, рима-лебідь ... І непомітно народився вірш.
.1єбяжьи перья,
Й ІІа вільних гірських полонинах.
Надійно
в
І ІСРВІ,ІХ СІІСЖІІІІО[( стаи, будто
благодатні.
піснях
свиданья.
в глазах искрится, снних,
.
Гей, в дружбі з великим народом Іде в комунізм Україна в
вечером
сонця
Жllва.
Не
І нитка трепетно-незрима Ії зв'яза.1а з ритмом і тоді ...
ссрдцу.
Иней по[(ры 11 РССНИЦІ,І, звездыl упа.,и
своїми.
серце
славить
парlІи-к.lеныl
к
сині
І нехай JytОРОЗll, бурі й заJ,tетілі, Лиш би думка в скроні билася
надій,
так
мечтанья.
злими.
Ця дружба натхнення і си~у дає, Зове нас на подвиги ратНІ, Бо в ній, рідна Партіє,
І
глубокой
детстве,
Г.1.С-ТО CTOIIТ А.1СlІка, ПО.lІІая сил,
безсмертя собі здобула Радянська моя Україна, В сузір'ї республік-сестер розцвіла, Розправила крила орлині.
твої
~Іечтой
в
ждут
дружбі
Стремління
что
СЛЬІХала
кохання,и
Повільно, так, мов лебідь, рима П.lивла чи з-за вікна, чи від
сказкой далекой, той,
Русщ~
краях,
плодами
хрусткий,
прикипела
1 нині усіх, навіть в дальніх Чарує
со
что
Ця дружба зросла й гартувалась в боях ЛЮТИМИ,
мороза
есенинской грустью
И.1И
Як неньки в обіймах дитина.
чужинцями
весь
весна
заморозить,
знов не зацвіла. тобою йти в n'янких
Був ранок, чистий і прозорий, Та всі ще спали в домі у моїм; Лиш посміхались в небі зорі, І серце палко дякувало їм.
Жду н какой-то встречи с тихой
Гей, в дружбі з великим народом Русі В майбутнє іде Україна, Купаючись в щасті, як трави в росі,
З
прихадит вечер,
снігом,
не
Щ об
І І народився ВІрШ
ВЕЧЕР
*
*
відцвітуть дороги, І ту,иани вкриють сині небеса. Почуття ж високе в лід
W./Н.D7././Н./Н./Н.D7Н~.//НН./././НН.m'.D'.ин./н./~..r"/.Н./Н./././Н.D7./НННН././././Н//.///.//./././//.D7/./H././.D7H././)-.//.и./././НН.D7./Н/.НН././Н./ННН.D7./././/оШ'VD7Н.D7./~.D7.h
уа, У м а про дружбу
*
звер-
прагнення прониннути у світ донкалишніх ре-
імені
занять студії
«Я
греБСІ>КОЇ середньої шноли Hi~Ha Гриньно
ричних
таким, яким бачить йо-
висновки
вірші.
класу
Урала»,
осеннюю погоду») відчувається прагнення висловлюватися самоСТІНно, робити чіткі
автори,
нові
запропонувала
ви-
світу
го поет. Для літературної
країні,
бютували
звучали
Ножна така зустріч приносить знайомства. звичайні,
по
й збереш усіх. Нещодавнє заняття студії теж ,не було винятком. На ньому де-
-
Она повергнет и меня? Снесет? Ну что ж, я не nоnячусь,
*
Но силыl все вложу в мечту.
Пістолет німця цілив тупо, тремтіла із ляку,
Нести
Мати
Калаталося
серце
у
грудях,
в темряву жбурнула слова: - Не віддам! у відповідь пострІл. А юнакові сімнадцять літ. Впав, розплющив син очі,
Моей
А
Здивованим
-
поглядом:
Ма? ..
На синові груди упала В сріблястім вінку голова.
Ольга
с.
НОВЕ
Русанів.
ЖИТТЯ
ГРАНЕВИЧ.
А
nоnь/ток неудачу
на туре
хочется
по.
плечу.
взорваться
счастье}.t
,И повернуть речушку всnять ...
І Ведь доказали все же люди, І Что дваждь/ два - выlодитT пять.
1
І
Гриrорий
ТУРОВЕЦ.
г. Броварь!.
о
3
стор.
О