Мова. Суспільство. Журналістика. 2017
зокрема й завдяки високому професійному та особистому авторитету журналістів, – а й підштовхувати цим до формування соціально орієнтованої політики суб’єктів державного управління. Необхідна оцінка дій чиновників з точки зору ефективності їх діяльності у реалізації визначених напрямів державної політики, спрацювання на інтереси суспільства в цілому та окремих громад, дотримання засад соціальної толерантності, готовності до налагодження співпраці з громадянами. Висока професійна компетентність журналістів, соціальна активність є серйозними стримувальними факторами для спроб чиновників інструменталізувати медіа зі своєю метою. Водночас через недостатньо активну позицію журналістів у ряді випадків ідеться про послаблення функції соціального управління медіа у суспільстві, обмеження їхнього впливу на державні й громадські інституції, ту складову громадської думки, яка трансформується в управлінські дії. На жаль, в українському медіапросторі мають місце замовчування чи нівелювання (у т. ч. переключенням реципієнтів на штучно створені інформаційні приводи) гострих соціальних проблем, їх необ’єктивне висвітлення – що суттєво знижує авторитет медіа у суспільстві, загрожує втратою журналістикою соціального характеру за збереження лише його формальних ознак. Що більше такої інформації – тим вищий ризик її переведення до складників інформаційного шуму, на тлі якого суспільство може не зреагувати навіть на глибоку аналітичну інформацію. Це – серед причин поширеного в нашому медіапросторі явища «забалакування» проблем, заміна їх розв’язання (зокрема й інструментарієм соціально відповідальних медіа) звичайним «випускан ням пари». Зростання впливу на суспільні процеси громадянського суспільства, що розвивається, активності користувачів соціальних мереж, яка дозволяє оперативно сформувати висококомпетентну громадську думку щодо соціальних явищ і феноменів, суттєво підвищують очікування реципієнтів медіа. Професійна компетентність журналіста передбачає високу соціальну орієнтованість, зокрема й під час його дій в умовах обмеженого ресурсу часу – тут і зараз, коли справді актуальна проблема вже широко обговорюється (в т. ч. експертами) онлайн. Шляхи розвитку професійних умінь і компетентностей журналістів за цих умов становлять безперечний науковий і практичний інтерес та мають стати предметом подальших досліджень.
50