травень 2013
4 к 1 с у №ецвип
Сп
Колонка редактора
Цьогорічна весна порадувала нас аж двома подіями для всіх, небайдужих до видавничої справи. Присвятивши №13 «Видавничому NON STOPу», «Ять» не обійшла увагою ще один Фестиваль молодих видавців і редакторів «НеPAPERові серця». Вперше видавничий фест мав благодійне спрямування. Новаторство полягає в тому, що організатори вирішили не лише професійно просвітити учасників заходу, але й допомогти дитячому відділенню Інституту раку. Тема благодійності стала лейтмотивом двох днів фестивалю. Усі гості та лектори обов’язково спинялися на питаннях допомоги дітям. А хто хотів підтримати ідею копійчиною, міг придбати книжку на блошиному ринку чи випічку, прикрашено сердечком, як символом доброти. Всі отримані кошти пішли на купівлю необхідних речей для хворих дітей. Окрім того, що цей номер є «фестивальним» спецвипуском, він ще й по-своєму новаторський та особливий, адже створений він першокурсниками. Саме у цьому 14 випуску «Ять» вирішила дати творчий прихисток 15 новим обличчям, які лише починають свій шлях у видавничій справі. Чому ми пішли на такий експеримент? Гадаємо, що фестиваль — це час перевірити себе й свої сили не лише організаторам і волонтерам, але й можливість для молодшого покоління реалізуватися та отримати незабутній досвід, долучитися до створення справжнього видання. Наша редколегія допомагала новобранцям, скеровуючи їхню роботу, підтримувала у ці важкі 48 годин, за які робився спецвипуск. Щиро сподіваємось, що після такого «бойового хрещення» лави «ятівців» поповняться молодими та завзятими колегами. Анастасія Зелінська
Видавничий фестиваль
НеPAPERові серця
Інтерв’ю з
В. Теремком
С.
2
Журнал ELLE
Ukraine
Рей Бредбері писав: «Вільного часу у нас предостатньо. Але чи є у нас час подумати?» А й справді, чому так? Можливо тому, що нам не вистачає трьох речей: по-перше, рівня наших знань, по-друге, дозвілля, щоб обдумати, засвоїти ці знання та, по-третє, просто діяти на основі того, що ми запам’ятали із взаємодії двох попередніх чинників. Саме тому у стінах Інституту журналістики впродовж 16-17 травня відбувся фестиваль молодих видавців та редакторів «НеPAPERові серця», який у неформальній атмосфері виявив здібності студентів творити, роз-
виватися і розкриватися, завдяки зігріванню душі за чашкою смачної кави (як же видавці без кави?) у приємному мистецькотворчому і редакторському-видавничому колі, майстер-класам та зустрічам з відомими гостями. Фестиваль поєднав у собі дві мети: по-перше, це благочинність, а по-друге, це вічне питання будь-якого редактора: «Як допомогти паперовим виданням не потонути у комп’ютеризованому світі». Як це вдалося втілити молодим та амбітним організаторам? Про це читайте далі в номері.
С.
3
4
Look around! Виставка С.
Sanoma Media про працевлаштування
С.
5
2
мотивуючe-демотивуюча газета №14, травень 2013
мотивуюча
Лиш ніч, пікнік,
вірші та кава «Поетичний пікнік» — нічні посиденьки за кавою та поезіями у рамках фестивалю — був спільно організований з порталом Арт
людей. Проект «Тільки баби» допомагає обдарованим дівчатам донести свою творчість до загалу, дати повірити у себе.
Кодло «ТБ» та проходив у приміщенні Національного радіо України. Арт Кодло «ТБ» — портал жіночої україномовної поезії, мета якого ознайомити читача зі свіжою сучасною поезією, а також згуртувати разом талановитих
Під час ночі Ольга Перехрест, Ольга Харевич та Аліна Божнюк натхненно читали вірші, періодично дозволяючи чоловікам втручатися у хід процесу. Так, серед запрошених гостей був молодий поет, Олександр Ткачинський. Звичайно ж, усе це
Кассіопея.
Сузір’я електронних
книжок
У світі, де всі медіа впевнено крокують до синтезу з мережею, де остання захоплює позиції магазинів, особливо актуальним постає питання про так звану електронну коммерцію. Як адаптувати мережу до сучасних потреб, і неконтрольоване піратство перетворити на грамотний та якісний сервіс? Свій варіант вирішення цієї проблеми в аспекті книжкової галузі запропонував гість фестивалю, за сумісництвом почесний викладач НаУКМА, Андрій Афонін. На початку нового тисячоліття, коли технічний прогрес сягнув небаченого досі рівня, Андрій Олександрович під шумок започаткував на теренах Україні видавництво електронних книжок і систему-сервіс продажу і розповсюдження. Остання, за батьківською настановою, отримала
кривати для читання файл з будьякого пристрою та за допомогою будь-якої операційної системи. На думку Андрія Олександровича, проблема переходу від друкованого видання до електронної книги полягає у незвичності і неусвідомленні користувачами того, як можна платити за те, що не можна потримати у руках. Тож для зламу цього стереотипу Андрій Афонін взявся за створення каталогу книжок, у якому б містилася інформація про книжку: де її можна придбати в електронному та\або друкованому варіанті. Приєднання до каталогу видавництв здійснювалося цілком безкоштовно, проте Андрій Олександрович зіткнувся з тим, що не всі українські видавці готові перейти на такий рівень спілкування зі споживачем. Вони хвилюються за те,
Василь Теремко
про враження та ідеї про атмосферу співдружності і взаємоучасті; постараємося, щоб у фестивалі була зацікавлена не лише наша кафедра; щоб він мав вищу привабливість, гучний резонанс в Україні. Можливо, варто подумати про інший термін його
«Штурмових загонів...», а ще більше — технологія його організації. Але ж не будуть Оксана Хмельовська та Ірина Батуревич все життя нас веселити. Потрібно сформувати режим спадкоємності, перманентного розвитку фестивалю. Адже приходять нові студенти — в них інші інтереси, можливості, усвідомлення співпричетності. На мій погляд, головне для фестивалю — бути майданчиком пошуку, самовипробування і самопрезентації для всіх.
проведення. Будемо радитися та шукати... — Часто можна почути, як студенти порівнюють «НеPaperові серця» із фестивалем «Штурмові загони Ґутенберґа». У чому вони відрізняються? — Це — дещо різні формати. Мені подобалася стилістика
— Яка доля, на вашу думку, чекає на паперові видання у майбутньому? Чи вони не зникнуть? — Не зникнуть! Однак потіснитися в культурному просторі їм доведеться, що і відбувається. Тема ця — цікава, багатогранна і вартує окремої розмови.
НА вАрті видАвНичої спрАви іНституту журНАлістики стоїть теремко вАсиль івАНович, тому жодеН ЗАхід Не проходить беЗ його учАсті. ФестивАль молодих видАвців тАкож Не омиНуло пильНе око ЗАвідувАчА кАФедри видАвНичої спрАви тА редАгувАННя.
поетичну назву «Кассіопея». Сервіс базується на хмарній системі, яка дозволяє простіше знаходити необхідні файли та робить інтерфейс інтуїтивно зрозумілим. Завдяки такій системі і алгоритму захисту, що постійно змінюється, злам файлів перетворився на нудну і неприбуткову справу, адже займає багато часу та сил, тому легше заплатити за файл, аніж просиджувати три тижні над його зламом. Знаходячись на цьому ресурсі, користувач може отримати абонемент на обрану ним книгу, який дозволить від-
що людина, прочитавши електронну книгу, не захоче придбати її друкований варіант. Але Андрій Афонін зазначив, що трапляються випадки, коли люди, ознайомившись із електронним виданням, йшли до крамниці та купляли «живу» книгу. Наразі каталог «Кассіопеї» налічує п’ять тисяч книжок, у той час як бібліотека – сімсот книжок. Втім, гість поділяє песимістичну думку щодо «раритетності» друкованої книги як виду видання. Тим більше, що в цій країні книжка коштує дорожче за пляшку горілки.
відбувалося під час пікніку в суміші з іграми, які допомагали присутнім не заснути. Скоро, мабуть, нічні мистецькі «тусівки» стануть правилом. На питання про те, що власне дає сили протриматися цілу ніч, попередньо зважившись прийти на неї, із великим задоволенням відповіла молода поетеса і блогер Ольга Перехрест: «Ніч — це взагалі гарний час для творчості. Особливо, коли день забитий навчанням чи роботою. Сили на це дають натхнення, ентузіазм та кава/чай, про які мусять подбати організатори. Щоб зважитись, достатньо просто любити поезію, любити поетів та мати частку авантюризму в собі». А щодо творчих очікувань поетів від подібних заходів з усмішкою зазначила: «Поети, особливо молоді, комфортніше почувають себе у неформальній атмосфері квартирників та тусовок. Так легше розкритись і знайти контакт з публікою. А глядачам та слухачам такі заходи цікаві тому, що проведена разом ніч дуже зближує, і це правило працює, у тому числі для мистецтва».
— Наскільки складно було організувати фестиваль такого масштабу? — Мало що в житті дається легко. В організації цього фестивалю теж довелося перейти через труднощі — більше психологічні. Та кожну справу можна осилити, якщо є мета й однодумці. Приємно дивували цілеспрямованість і впертість Анастасії Загребельної, Ольги Карпань і Яни Дорошенко, які взяли на себе відповідальність за фестиваль. З часом, переконаний, вони легше збиратимуть довкола себе однодумців. — Яку мету Ви ставили перед собою, організовуючи видавничий фестиваль? Чи вдалось її виконати? — Особисто я — бути корисним організаторам фестивалю. А ще — розібратися у питаннях, про які з тактичних міркувань промовчу, а також знайти ідеї для майбутнього. Спостереження, враження, міркування й ідеї є. — Чим найбльше запам’ятався фестиваль? — Тим, що він відбувся. Сподобалося те, що ЛЮДИ в нас є! Решту допрацюємо: подбаємо
демотивуюча
3
мотивуючe-демотивуюча газета №14, травень 2013
Журнал ELLE Ukraine:
колонка
організатора Зубоскального
папір vs онлайн від редактора
Поради молодим видавцям
Слухати представників міжнародних видань — завжди пізнавально, адже є можливість відкрити завісу привабливого світу глянцевої періодики. Такий шанс на фестивалі мали всі, хто відвідав лекцію Олександри Буринської — редактора журналу ELLE. По суті, лекцією цей захід був лише за програмою; насправді ж Олександра відпові-
дала на питання, що цікавили аудиторію. Олександра, редактор блоку новин та рубрики «Стиль життя», говорила легко й доступно, на питання відповідала залюбки, певно, пригадуючи, як це — бути допитливою студенткою ІЖ — своєї alma-mater. Розказала перш за все про те, що ELLE на українському медіа-ринку вже 12 років, а от його офіційний сайт є доволі-таки молодим ресурсом — запустили його лише в 2012 р. Взаємодія журналу та elle.com.ua викликала неабиякий інтерес у гостей фестивалю, адже первинна тема зустрічі звучала як «Майбутнє періодики: онлайн чи на папір». Передувало запуску веб-сайту створення сторінки ELLE у фейсбуці, у ній близько 13 тис. фоловерів. Слугує вона для анонсів нових випусків журналу та для спілкування з читачами. Із тією ж метою для ELLE пізніше були створені акаунти в інших соцмережах: Вконтакті, Твіттер, Інстаграм — стандартний «джентльменський набір». Саме завдяки цим ресурсам близько половини відвідувачів потрапляють на офіційний сайт. «Інтернет-видання та друкований журнал — дійсно різні
речі. У мережі все відбувається швидше, матеріали готуються з максимальною оперативністю, нотатки та огляди більш лаконічні, — розповіла редактор. — Якщо журнал – це розповідь про красиве життя, то сайт — тільки для актуальних новин». Щодо наповнення, то багато матеріалів дублюються з друкованої версії ELLE. Решту ж редакція сайту, у складі якої всього 5 людей, відбирає спеціально для веб-ресурсу. Обговоренням сайту розмова не обмежилась, адже кожного із присутніх цікавило й те, чи дійсно у глянцевих жіночих журналах усе так, як змальовано у фільмі «Диявол носить Prada». Виявляється, є певні відмінності, адже, за словами Олександри, «помішаним» на моді бути не обов’язково. Інша справа, якщо ти на цих показах/презентаціях не побуваєш, цікавого матеріалу в тебе не буде. На головне питання заходу щодо майбутнього періодики, редактор сказала, що «глянцеві журнали співіснують і надалі співіснуватимуть з Інтернет-виданнями, тому ELLE виходитиме і в друкованому вигляді, і в онлайні».
журналу ELLE:
1. Запускати нове видання на недостатньо розвинутому в Україні ринку глянцевої журналістики — складне завдання. Проте якщо ви все-таки наважилися на це, починайте з пошуків інвесторів та нових імен. 2. Для створення успішного проекту важливо продумати його майбутнє наперед, знати, чого ви від нього хочете і як будете йти до своєї мети. 3. Шукайте унікальну інформацію, яка не повторюватиметься в інших виданнях; інформацію, яка «чіплятиме» читачів і буде цікавою широкій аудиторії. 4. «Не займайтеся плагіатом!» — важлива медійна заповідь для тих, хто працює у ЗМІ. 5. Найскладніше — утримати аудиторію. Намагайтеся не лише привернути увагу читачів до свого видання, а і закріпити її, тобто зацікавити людей так, щоб вони ще не раз поверталися на ваш сайт, додали його до вибраних сторінок (або ж регулярно купували ваш журнал, якщо йдеться про друковане видання).
Книжка за лінком чи лінк у книжці?
Хороший
поліцай орг Орг-дівча прийшла до батька І його спитала: «Як зробити фестиваль, Аби вийшло вдало?» Батько від таких питань Дещо зворушився: «Щойно ти обзавелася тягарем, дівчисько. Втім, якщо ти дійсно хочеш Взятися за справу, Маю дати все ж таки Деякі поради. Якщо ти команду маєщ, Й всі працюють вдало Має все пройти без лаж, Та цього замало. Якщо шариш SMM, Пишеш тексти гарно, І з партнерами з газет Співпрацюєш вправно, То прийде на захід твій Експериментальний — Чимала купа людей, І все пройде файно. Якщо маєш чітко план Свій по орг-роботі, То у день Х ти від бігу Не зітреш чоботі. Якщо маєш друзів старших, що близькі за фахом — Це твій шанс качнути левел, Й захід одним махом. Якщо вмієш ти донести Свою думку влучно То подія пролунає У мережах гучно Якщо робиш все за всіх, Вийде так, більш-менш, Та тоді у втомі своїй Не побачиш меж Плюс якщо з-під палки просять Вас створити свято З цього вийде абищО, Знай про це, малятко. Орг не мусить силоміць Всіх схилять до дії, Вправно вести за собою — Це мистецтво, діти
Артем Захарченко — один із представників викладацького складу ІЖ. Яна Дубинянська — письменниця, журналістка та колишня студентка ІЖ. Такий незвичний тандем презентував на фестивалі спільний творчий проект «Гаугразький бранець» — книга з гіперпосиланнями. За словами тандему, текст — це лінійний формат, тож гіпертекст дозволяє,
створити множинність сприйняття та перетворити звичайну електронну книгу на такий собі квест з великою кількістю переходів та неочікуваних тлумачень того чи іншого слова. І, хоча більшість картинок досить умовно відноситься до контексту книги, а то й представляє собою якийсь кумедний мем, що останнім часом активно блукав інтернетами, задум є ори-
гінальним та цікавим. Тим більше, що сама письменниця не проти такого «оздоблення» тексту. Жанрова палітра книги «Гаугразький бранець» претендує на внесення до одного тематичного ряду з творами Хакслі, Уелса і Замятіна, проте в ній — значно більше особистісного, що робить манеру викладення схожою на мовний стиль всіма улюблених
братів Стругацьких. Отже, до вашої уваги — дивна суміш з кіберпанку, війни світів, неофутуризму та захопливого екшену. Ще й з гіперлінками, які дозволяють мізкам перепочити та, можливо, розширити своє уявлення про ту чи іншу подію з книги. І все це доступно в мережі. Перший томик безкоштовний, а другий вже доведеться купувати.
Орг — це не диктатор, люба, Радше капітан, Він — учасник всього дійства, А не цар чи пан. І, найголовніше люба — Все робити з серцем, Думкою і щирістю, З вірою у себе. З вірою у те, що робиш Ти корисну справу — Отоді все буде чьотко, Вір мені, малятко.
4
мотивуючe-демотивуюча газета №14, травень 2013
мотивуюча
У PAPERовому польоті до щастя подарувати кожному скриньку з щастям. — Що тебе надихає на творчість? — Мене надихає музика, дощ, друзі… Одним словом, мене надихає Життя. — Чим ти займаєшся окрім виготовлення крафту? — За освітою я архітектор, але працюю графічним дизайнером: вигадую логотипи, малюю сайти.
НАпевНо, усі помітили, що під чАс ФестивАлю «скляНА ЗАлА» в іНституті журНАлістики булА гАрНо прикрАшеНА: і ріЗНокольоровими скриНькАми З НАписом «щАстя» НА ріЗНих мовАх світу, і пАрАми лелек… А величеЗНий олівець і кНижкА «НеPAPERові серця», які встиг «ЗАіНстАгрАмити» кожеН другий? ми вирішили роЗпитАти АвторА цих робіт диЗАйНерА Ніку евАН про НАтхНеННя, творчість, і плАНи НА мАйбутНє.
— Як твої роботи потрапили на фестиваль? — На «НеPAPERові серця» мене запросила організатор —
Настя Загребельна. Коли я робила свою виставку, вона допомагала мені з інсталяцією «Тисяча лелек».
— Що надихнуло тебе на створення цієї інсталяції? — Не знаю, ідея прийшла сама по собі, і, зрештою, я вирішила перевірити себе: чи зможу зробити це, чи ні. Виготовити тисячу лелек — це дуже кропітка справа. — На фестивалі також представлені «скриньки з щастям». Розкажи про них. — Люди у нас, на жаль, не дуже щасливі. Тому я вирішила
— Чи були в тебе персональні виставки? — Була моя виставка два роки тому: тоді ми з друзями зробили величезного лелеку (2 метри!), ще я представляла там тисячу лелек і свої роботи з графічного дизайну. — Які плани на майбутнє? — Заснувати у Нью-Йорку власну арт-студію.
Look around! Краса і навіть більше ФестивАль «НеPAPERові серця» поєдНАв у собі Не лише ЗАбеЗпечеННя молодих видАвців корисНою тА цікАвою іНФормАцією, що її НАдАли ЗАпрошеНі гості-лектори, А й АктивНу учАсть у блАгодійНому проекті. хібА цим Не могли Не ЗАцікАвитися іНші молоді тА творчі люди?! У рамках збору книг для блошиного ринку завдяки старанням студентів та викладачів Інституту журналістики було зібрано достатньо книг, аби відкрити в Інституті раку невелику дитячу бібліотеку. Художниця Вікторія Черняхівська представила проект «Тканина віршів», презентувавши 30 віршів молодих поетів, які перетворила на ілюстрації, вишиті в техніці фрістайл. Мистецьке об’єднання «Вал», приєднавшись до фестивалю, подарувало можливість людям насолоджуватися «валізою вражень», артбуком у вигляді валізки із враженнями та почуттями. А також намалювати один день зі свого життя в рамках проекту «Сторінки нашого життя».
Також була можливість придбати креативні handmade блокноти, виготовлені художницею Наталею Саньоцькою, обкладинка яких зроблена з бамбуку, а папір із вторсировини, книжки та багато інших цікавих речей.
Проект, присвячений сторінкам із нашого життя, реалізовувався людьми будь-яких професій та вікових категорій. Саме ця акція перетворилася на артбук, об’єкт, який несе ідею та функції картотеки — архіву днів учасників. Кожен візуалізований день поміщений в його індивідуальну теку з ідентифікаційним ма-
люнком. Все це вміщується у незвичайний футляр із дерева. В такому вигляді кожен день є дивовижним, оригінальним і самодостатнім у сприйнятті, в той же час всі перетворюються — у символічний щоденник, що розповідає про актуальні мрії, уподобання, думки та спогади наших сучасників.
демотивуюча
мотивуючe-демотивуюча газета №14, травень 2013
5
Про буктрейлери Видавничі проекти,
і не тільки
Серед оригінальних та інтригуючих подій фестивалю відбулась, зустріч із прес-секретарем чернівецького фестивалю MERIDIAN CHERNOWITZ Лілією Шутяк. Як відомо, однією з «фішок» чернівецького меридіану є презентація буктрейлерів. Останні й стали головною причиною та темою зустрічі. Буктрейлер — це вид сучасного кіномистецтва, синтез реклами і творчого проекту. Буктрейлер — це коротке відео, яке робить візуальну презентацію тієї чи іншої книги. Головне завдання буктрейлерів — зацікавити читача. В Україні наразі практика творення буктрейлерів не є досить популярною, але, на
співпрацюють з Лілією та її командою. Серед них можна назвати таких знакових постатей, як Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Любко Дереш, Сергій Жадан, Юрій Іздрик, Андрій Любка, Ада Роговцева, Ігор Померанцев. Буктрейлери активно захоплюють західний медійний простір. Серед вітчизняних видавництв це новаторство застосовують такі потужні організації, як «А-БА-БАГА-ЛА-МА-ГА», «Клуб сімейного дозвілля», «Грані-Т». Сама Лілія Шутяк зі своєю творчою ініціативною командою займається творенням таких міні-презентацій книжок: «Минулого року ми створили 4 буктрейлери. І не збираємось на цьому зупинятися».
шикуйсь на Парад!
Креативні ідеї мають бути реалізовані! Саме таке натхненне гасло було в основі проведеного «Параду зірок» — унікальної можливості представити власний видавничий проект, почувши професійну думку журі, серед яких кандидати наук із соціальних комунікацій Женченко Марія Іванівна та Артем Захарченко, і головний редактор студентської газети «Ять» Анастасія Зелінська. Серед представлених проектів особливу відзнаку здобув книжковий проект «Крошка Вилли Винки» (Видавничо-поліграфічний інститут КПІ); 1 місце — езин «ХЗ» (ІЖ КНУ та ІЖіМВ КНУКіМ); 2 місце — журнал «Вихиляси» (Київський міжнародний університет), блог «TripLaw» (ІЖ КНУ); 3 місце — онлайн-газета «Абзац» (ІФ КНУ), онлайн-газета «Українська Кубань» (ІЖіМВ КНУКіМ), журнал «О2» (Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка); заохочувальну відзнаку — газета «Свіжий погляд» (Київський міжнародний університет). «На «Параді зірок» були представлені не лише ідеї, а й уже готові, реалізовані проекти. Усі вони належать до «самвидаву», але це не заважає їм бути успіш-
ними і цікавими. Як на мене, потенціал є у всіх проектів, їх успіх залежатиме лише від ентузіазму творців. Сподіваюся, що після цього конкурсу редколегії всіх видань отримали поштовх до виходу на якісно новий рівень роботи», — зауважила по завершенню конкурсу Анастасія Зелінська. Редколегія газети «Ять» бажає всім учасникам та переможцям довгого та плідного редакційного життя, адже й наше видання колись починало свій шлях з такого ж Параду у 2011 році.
Тож, колеги, побільше вам ідей та натхнення! Переможниці «Параду зірок», Оля Ніколайчук та Оля Фомішина, поділилися своїми враженнями від заходу: «Проекти учасників порадували: хоча не зовсім оригінальні ідеї (більшість молодіжних видань), однак досить гарна верстка як для тих, хто не вчився ній спеціально, є відчуття смаку. Журі дали свої поради для деяких учасників, які допоможуть їм вдосконалити видання. Тому перший крок на шляху до поліпшення зроблений».
Правила працевлаштування думку пані Лілії, це питання часу, адже сама ідея є цікавою та перспективною. З цією теорією погоджуються ті письменники, що
Гостя поділилася з присутніми секретами, як успішно створити буктрейлер та розказала деякі «підводні камені» цієї справи.
від Sanoma
Media Ukraine Як стати цікавим
Реклама книги
для роботодавця? Поради від Вікторії Гордієнко
в домашніх умовах
1. Для початку варто обрати книгу. Важливо, аби ця книга припала до душі, бо діла не буде. 2. Далі треба розробити концепцію самого відеоролику. Не забудьте, що кульмінацією інтриги у відеоролику має бути сама книга. 3. Збір команди. Оскільки створення буктрейлерів в Україні не приносить прибутків, то бажано, щоб люди погодилися працювати безкоштовно, ну або за «пєчєньку». 4. Відбір акторів на зйомки (але якщо вони працюють за «пєчєньку», то навряд чи доведеться вибирати).
5. Найдешевший ролик — 100 $ і вище. 6. Не забудьте, що люди не переглядатимуть відеоролик впродовж 4 хвилин. Буктрейлер повинен мати кліповий формат (від 30 с до 2 хв). 7. Все комусь належить, тому не нехтуйте авторським правом. 8. І, врешті-решт, популяризація буктрейлера. Тут безліч варіантів: реклама ролика автором і замовником, розміщення на ТБ, в Інтернеті. Найдешевшим способом є поширення в соціальних мережах. 9. А тепер лайкни, поділись і буде тобі плюсик до карми.
Заробляти гроші прагне кожен, особливо неймовірно натхненний своєю справою журналіст/видавець. Секретами працевлаштування творчих майстрів слова поділилась представниця Sanoma Media Ukraine, головний редактор журналу «Домашний очаг» Вікторія Гордієнко. Випускниця Інституту журналістики з власного досвіду переконана, що і глянець може врятувати життя, а про роботу у сфері журналістики говорить: «Я щаслива тим, що я журналіст, через те, що якимось чином можу впливати на життя». Пані Вікторія зазначає, що і у ролі стиліста, і у ролі редактора твоє постійне завдання — спілкування з людьми, «робота не дозволяє старіти, адже щодня доводиться спілкуватися з різними віковими категоріями». А що може бути краще?
Також пані Вікторія підтвердила, що на практиці все одно доводиться стикатися з творчими муками. Тож, не зважаючи на фах та вік, найкращий спосіб забезпечити собі «місце під сонцем» — працювати. Адже у роботі спочатку все одно вчишся, а натхнення та професіоналізм приходять згодом, тому треба завчасно думати про майбутнє. Чи просто працювати головним редактором? Звичайно ж, ні. Вікторія Гордієнко вважає, що редакторська робота включає в себе рівні частини навантаження праці менеджера, і власне редагування текстів, а якщо не хочеш втрачати хист, то треба ще й побільше писати. Вона зазначає: «Не варто розділяти редактора і журналіста. У мене редагування відбувається на інтуїтивному рівні. А власникам все одно потрібні цифри».
1. Освіта журналіста — не обов’язкова... Головне — вміння та бажання вчитися. 2. Знання мови. Не важливо, українська це, російська чи китайська. Ви маєте прекрасно володіти тою мовою, якою видається журнал чи газета, і по максимуму вивчати інші, аби ніколи не відчувати мовного бар’єру з іноземцями. 3. Суттєвим недоліком вашого резюме для роботи журналістом або ж редактором є відсутність досвіду. Перш за все слід проходити різноманітні практики, стажуватися, потім попрацювати фрілансером. 4. Вивчіть особливості видання, в якому хочете працювати: стиль написання, як оформлюються ліди, заголовки і пишіть саме так. 5. Перша зустріч не є вирішальною, адже під час роботи з людиною можеш розкрити її зовсім по-іншому, але все ж на неї треба зважати. 6. Оформлення резюме — не вирішальний фактор, якщо ти дійсно цікава особистість та маєш сформовану добірку власних матеріалів. 7. Будьте всеїдними! Ринок преси на сьогоднішній день вимагає готовності до змін. 8. Нічого не бійтеся! Пробуйте і досягайте.
6
мотивуючe-демотивуюча газета №14, травень 2013
Насамкінець слово від організаторів Фестиваль молодих видавців та редакторів — прояв фахової та громадянської активності студентів — майбутніх редакторів, видавців, журналістів, рекламістів. Творча організація фестивалю — це можливість створити захопливе та яскраве свято і водночас випробувати себе. Засновниками такого проекту є колишні студентки ІЖ Іра Батуревич та Оксана Хмельовська. Цього року фестиваль проходив на підтримку Національного інституту раку. Його основна мета — це зібрати кошти. Ми вже набули невеликого досвіду у такій справі, оскільки ще за мі-
сяць до фестивалю провели благодійний літературно-кулінарний вечір, на якому мали можливість поспілкуватися з Іриною Славінською. Розмова з нею видалась напрочуд душевною, ненав’язливою, легкою та відвертою. Наша зустріч принесла взаємну радість. Дуже приємно відчувати, як людина проявляє себе, ділиться частинкою свого життя. Також до нас завітали неймовірно чарівні голоси країни: Коля Задерей, Аліса Петрик, Олена Кудельська. Усі присутні захоплено слухали міжнародні хіти у їхньому виконанні, а деякі навіть танцювали.
Щиру вдячність ми б хотіли висловити нашим партнерам — українським видавництвам, що допомогли нам створити дитячу бібліотеку в інституті раку. Коли тільки почали організовувати фестиваль, то навіть не уявляли собі, який це обсяг роботи. Багато зусиль довелося прикласти до організації приміщення та важливих зустрічей. Загалом фестивалем задоволені, це був перший досвід і, на нашу думку, ми з усім впоралися. Наступного року готові стати консультантами для організаторів, оскільки свою діяльність прагнемо направити на здобуття досвіду уже поза межами інституту.
Одразу після «НеPAPERових сердець», 20 травня, в Інституті журналістики розпочався щорічний фестиваль «Журналістська весна». Традиційно цей захід збирає викладачів, студентів, випускників та абітурієнтів ІЖ. У центрі уваги цьогорічного фестивалю – журналістика як небезпечна, подекуди екстремальна професія, тож гасло 46-ї «Журвесни» – «Журналісти на варті». Підготовкою фестивалю, який триватиме з 20 до 25 травня, займаються студенти-третьокурсники спеціальності «журналістика». Наразі вже відбулася церемонія відкриття «Журналістської весни», на якій було урочисто оголошено про початок фестивалю. Гості та учасники заходу мали змогу насолодитися постановкою від театральної студії «Комільфо», підготовлену режисером Віолеттою Єрьоміною, та послухати інформацію про подальші сюрпризи «Журвесни». Організатори фестивалю підготували насичену програму заходів, серед яких, наприклад, майстер-класи від українських журналістів (Жан Новосельцев, Андрій Куликов, Олександр, Віталій Портніков), Міжнародна на-
укова студентська конференція, проект «Газета за 24 години». До того ж на «Журвесні» вас чекають конкурс «Містер ІЖ», де учасники упродовж яскравого концерту боротимуться за цей почесний титул, концерт Rock’ Day за участю ТНМК, Bahroma та інших український гуртів, а також виступ Заслуженого академічного зразково-показового оркестру Збройних Сил України. Протягом останніх двох днів фестивалю на першому поверсі ІЖ студенти, викладачі та гості зможуть переглянути фотовиставку «Журналісти на варті…», підготовлену нашими
фотографами Валерією Малою та Олександрою Ніколаєвою. Найбільш насиченим днем фестивалю стане, певно, 25 травня, коли відбудеться відкриття Алеї пам’яті загиблих журналістів-випускників нашого вишу, святкове шоу та кольоровий феєрверк із різнобарвних повітряних кульок. Докладніше про ці та інші заходи «Журналістської весни-2013» ви можете прочитати на офіційній сторінці фестивалю – journvesna.org.ua. Приходьте на «Журвесну» та отримайте багато цікавої інформації та море позитивних емоцій!
Головний редактор: Анастасія Зелінська
Випусковий редактор: Вікторія Старченко
Над випуском працювали:
Шеф-редактор проекту: Олексій Ситник
Верстка: Анастасія Пінчук, Микита Уваров, Дар’я Коротка, Алла Шаманська
Таїсія Куденко, Катерина Масюта, Катерина Дидич, Віра Іванова, Катерина Козяр, Дар’я Панчук, Тетяна Борисова, Юлія Мороз, Альона Михайленко
Літературний редактор: Катерина Шедель
Думки учасників ми поспілкувАлися З учАсНикАми ФестивАлю і постАвили їм тАкі питАННя: 1. чим НАйбільше ЗАпАм’ятАвся ФестивАль? 2. чи мАє мАйбутНє пАперовА кНигА у комп’ютериЗовАНому світі? іриНА демчеНко:
Журналісти на варті
Арт-директор: Оля Фомішина
мотивуюча
Анастасія Трепитьон
Фото: Олександра Ніколаєва, Валерія Малая
Організатори — молодці! Фестиваль пройшов добре, але найбільше мені сподобалась «Ніч поезії». Було дуже душевно і атмосферно! ПАПЕРОВА КНИГА ВІЧНА! Дуже сподіваюсь, що пророцтво Рея Бредбері в «451° по Фаренгейту» ніколи не збудеться. Я думаю, що ЗАВЖДИ існуватимуть люди, які будуть колекціонувати книги і збирати бібліотеки, як я! :)
сергій ЗАдко: Фестиваль запам’ятався дружньою атмосферою та корисними навиками на майбутнє. Принципових нарікань не маю. Сподіваюся на щорічне проведення таких заходів. Книга завжди існувала та існуватиме. Комп’ютер ніколи не зможе замінити запах паперу та дотик пальців до обкладинки. Для багатьох читання — це справжній ритуал, який ніяке нововведення не похитне.
АНАстАсія івАшиНА: Дуже порадували благодійні, а отже, й благородні наміри організаторів. Цікавими та оригінальними були виставки. Чесно кажучи, трохи більшого очікувала від ночі поезій, але й там сумувати не довелося. Стосовно майбутнього паперових книг однозначно пророкувати не можу, адже сама, визнаючи зручність електронних, все ж не відмовляю собі в задоволенні, як не прочитати, то хоч погортати паперове видання.
пилип пухАрєв: Найбільше сподобався захід про буктрейлери. Шкода, що не було можливості обрати куди піти з кількох заходів на один і той самий час, як на попередніх фестах. Паперова книга однозначно має майбутнє. Як на мене, право на існування матимуть лише супер-пупер оформлені подарункові видання або взагалі авторські артбуки. Весь інший текст електронізується. Адреса редакції: м. Київ, Мельникова 36/1 — Щорса 36а Адреса для листування: yat.gazeta@gmail.com Наш сайт: www.jat.in.ua Тираж: необмежений Підписано до друку: кульковою ручкою
За достовірність інформації редакція відповідальності не несе, бо таке понаписують... Всі права захищено, кулаками! Як отримувати газету «ЯТЬ» регулярно? Надішли листа з текстом «Хочу ...ЯТЬ» на ел.скриньку — yat.gazeta@gmail.com