Page 1

ШЛЯХ УКРАНСЬКОЇ ДИПЛОМАТІЇ ДОВЖИНОЮ В 100 РОКІВ


.UA ɫɬɭɞɢɹ ɫɬɢɥɹ

Генеральна дирекція: (044) 254 47 85, (044) 280 98 84, www.ludinaroku.com.ua


2011 ΋΃ΎmØͽ΄ͽ×΃Ή΀| ΖóΛêΑΔΕΐñýóΐ öΛóΐóΕΓêΓðΔΑìïõóΐ ΖΕõΐóΓêΐĀðΐîΔΓðΖ îìΛΒΕóÿĂΐðõïêóΖìΛĀñýóΛΕõý óΐöΛóΐóΕΓêΓòΖΔïóðΖ ΍õΐõΖõóïΒðΐôΛõΐñ ×ΐóðΖΕðñΐìΐĂ

253,7 òñóëΓó

×ΐóðêΛìóΓΕïõýΕĀ ìΓëΔΖôïéΐóðΛê îôΔïêΐõóïòðΐôΛõΐñΓò

×ΐóðĂôΔïó÷ïôΓêïò øñΑóΓòΈΛíóΐΔΓìóΓΜ ôñΐõΛíóΓΜΕïΕõΑòï

MASTERCARD WORLDWIDE ΋΃ΎmØͽ΄ͽ×΃Ή΀| ΖêΛΒùΓêìΓΔΑΒõïóëΖ

50

Ί΋Ή΃ͼØΈÛΎ×΂ΈͿͼ΃ ÝͿ΋΂ͽΈÛ îΐêΑΔΕΛĂÿìΛñΓêΓëΓ êïìΐóóĀ*MR'PYF ΋΃ΎmØͽ΄ͽ×΃Ή΀| ôΐΔõóΑΔôΓôΔïΒòΖ êõΓΔëΛêΑñýóΛΒ òΑΔΑíΛðΐΔõΓð

AMERICAN EXPRESS ͽΉÞΊΌΈ΃ßͽ·ΉÛ·ßΆΉΎΌ ΎΑñ

ΎΑñ IQEMPMRJS$HZFEROYE

éΑîðΓùõΓêóΓîõΑñΑöΓóΛêêòΑíΐΗÝðΔΐΜóï

ìñĀìîêΛóðΛêîîΐðΓΔìΓóΖ


ÝøΐΕóïð Ήΐ÷ΛΓóΐñýóΓΜ ôñΐõΛíóΓΜΕïΕõΑòï mÝͿ΋΂ͽΈΌåͿÛΆ ΊÜ΂΍ͼÙΈÛΆΊ΋ΉΌ΍ͼ΋| ΑòΛõΑóõõΐΑðêΐΒΔ

ÒøñΑóΓò EUROPEAN BUSINESS ASSOCIATION ΌôΚñðïÝðΓΏΛóΔýðïΖ ΊΚìôΓïĂò÷Κê õΐ ΈΐîΏñΐíóΒΛΏΔΒ÷ΚΏ÷ΚΛ éΏóðΚêÝðΓΏΛóï

×ΐóðòΐĂôΔΐêΓ îìΛΒΕóÿêΐõï ΐΔéΛõΔΐíóΛΓôΑΔΐ÷ΛΜ óΐΖòΓêΐΗ òΐΔíïóΐñýóΓΜõΓΔëΛêñΛ îΐìΓΔΖøΑóóĀòï öΛîïøóïΗΓΕΛé *SVI\ ΋ΐΔõóΑΔΕõêΓ îΉΑôΔïéΖõðΓêΓÿ ëΔΓòΐìΕýðΓÿ ΓΔëΐóΛîΐ÷ΛĂÿ m789()2%| ΉΐìΐĂêïΕõΐêðΓêïΒ ôΔΓΕõΛΔìñĀòΐΒΕõΔΛê ΕΖøΐΕóΓëΓΖðΔΐΜóΕýðΓëΓ íïêΓôïΕΖ

÷ΑóõΔΐñýóΑêΛììΛñΑóóĀ

×ΐóðêïðΓóΖĂ êΕΛêïòΓëïΉ×Ý úΓìΓΔΓîòΛΔΖ ΔΑëΖñĀõïêóΓëΓðΐôΛõΐñΖ õΐΛóùïΗóΓΔòΐõïêΛê

iOS

΍΀΃à΃ΎÛ ΈΊ×ͽÜåΉÛ·ØΊØ΃ΎΊ΀ (:&$2/

Android


СЛОВО РЕДАКТОРА: У грудні ми підбиваємо підсумки того, що було зроблено впродовж року. Цей рік був непростим для всіх нас, але все ж таки — хочеться вірити, що перемог було більше аніж зрад та поразок. Головною перемогою України цьогоріч стало надання безвізу нашій країні. У це мало хто вірив, багато хто сміявся, але факти – річ вперта. До того ж, цього року ми святкуємо 100-річчя української дипломатії. Нашій дипломатії є чим пишатися — навіть попри те, що сто років тому спроба побудувати власну державу була трагічною та невдалою… Ми врахували усі помилки та прорахунки сторічної давнини і тому з оптимізмом та надією можемо дивитися у майбутнє. Зі святом, Панове! З повагою, головний редактор «Fashion of Diplomacy» Анна Авраменко

«Fashion of Diplomacy» №7 Головний редактор — Анна Авраменко Голова наглядової ради — Ірина Резнік Над номером працювали: Ігор Скрипник, Аліна Архипова, Наталія Затишна, Катерина Жмуд, Боровікова Тетяна, Артем Шульга Літературний редактор — Наталія Германович Переклад матеріалів — Аксінья Сінько Фотограф — Євгеній Затишний Додатково фотоматеріали надані: джерело Google, www.freepik.com, www.thenounproject.com З питань розміщення реклами: +38 /044/ 228 06 48; +38 /094/ 828 06 48 Адреса редакції: м. Київ, пр-кт Степана Бандери, буд 6, оф 605. info@fashion-diplomacy.com www.fashion-diplomacy.com Видавець — ТОВ «АМЕДІА КОМПАНІ» Друк — ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг» Тираж — 5 000 примірників Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 22712-12612Р від 30.05.2017р. Редакція журналу не несе відповідальності за стилістику та достовірність інформації, що міститься в рекламних матеріалах. Відповідальність за достовірність фактів, власних імен несуть автори публікацій. Думка видавництва та редакції може не співпадати з точкою зору авторів опублікованих в журналі матеріалів. Повне або часткове використання матеріалів можливе з письмової згоди редакції та з посиланням на журнал. Всі матеріали охороняються законом України про авторське право.


ЧИТАЙТЕ У НОМЕРІ:

10

ПРИВІТАННЯ З НАГОДИ 100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТІЇ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ І ПОВНОВАЖНИХ ПОСЛІВ

СЕРГІЙ ПОГОРЕЛЬЦЕВ. «100 БЕЗВІЗОВИХ КРАЇН ДЛЯ УКРАЇНЦІВ», ЗДОБУТКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ КОНСУЛЬСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ.

26

ПАВЛО РЯБІКІН. АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» — ВІКНО У СВІТ З СУЧАСНИМ СЕРВІСОМ ДЛЯ 10 МІЛЬЙОНІВ ПАСАЖИРІВ.

18


ТАРАС ДЕМКУРА. КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ — ЦЕ «ФОРМА «М’ЯКОЇ СИЛИ», ЩО МАЄ СТАТИ ВАЖЛИВОЮ СКЛАДОВОЮ ІНСТРУМЕНТАРІЮ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН.

38 ШЛЯХ УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТІЇ ДОВЖИНОЮ В 100 РОКІВ. МЗС НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ — ОДИН З НАЙЗАВЗЯТІШИХ ЗАХИСНИКІВ НАШИХ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ І ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ.

32

ВЛАДИСЛАВА РУТИЦЬКА. ЯК В УМОВАХ ВІЙНИ УКРАЇНА ПЕРЕОРІЄНТОВУВАЛА РИНКИ ЗБУТУ, ЧОМУ ТРЕБА ПИШАТИСЯ ДОСЯГНЕННЯМИ АГРОСЕКТОРУ.

48


НОВИНИ

ПЛАНИ КМДА Київська міська державна адміністрація має намір побудувати індустріальний парк загальною площею 106,68 га в Деснянському районі. Про це повідомляють у прес-службі столичної державної адміністрації.

Наразі готується до впровадження проект індустріального парку в структурі проекту промислового вузла «Київська бізнес-гавань» у Деснянському районі. У наступному році буде завершено відвід 4-х земельних ділянок загальною площею 106,68 га й підготовлено Концепцію індустріального парку — про це повідомила прес-служба, посилаючись на слова заступника голови КМДА Геннадія Пліса. За попередніми оцінками бізнесу, пріоритетними в розвитку проекту стануть фармацевтична галузь, виробництво електрообладнання та оптичного обладнання, технології в галузі інжинірингу та інформаційні технології, точне машинобудування й електроніка, легка промисловість. Перший заступник голови КМДА вважає, що проект дасть поштовх до створення тисячі робочих місць, сприятиме розвитку інфраструктури, впровадженню у виробництво високих технологій, збільшенню обсягів і асортиментів випуску конкурентоспроможної продукції, орієнтованої на експорт і, як результат, — збільшення надходжень у місцевий бюджет. Будівництво передбачено на вулиці Пухівській у виробничо-складській та рекреаційній зоні, що межує з ТЕС. Редакція

МИКОЛАЇВ — ЦЕ ЄВРОПА Служба аеронавігаційної інформації України дала згоду на використання повітряного простору в районі аеродрому «Миколаїв». Про це заявив голова Миколаївської ОДА Олексій Савченко. За його словами, внаслідок плідної співпраці із державним підприємством «Украерорух», зокрема, за безпосередньої участі голови цього держпідприємства Дмитра Бабейчука, Миколаївський міжнародний аеропорт отримав від усіх відповідних служб, в тому числі і від Служби аеронавігаційної інформації України, згоду на Інструкцію щодо виконання польотів у районі аеродрому «Миколаїв». Крім того, за словами пана Савченка, також було отримано підготовлені фахівцями «Украероруху» схеми заходу на посадку, текстовий опис процедур вильоту й прибуття на розрахункові межі аеродромної зони польотної інформації для аеродрому «Миколаїв». 29 листопада голова Миколаївської ОДА провів зустрічі з міністром інфраструктури України й керівником Державіаслужби щодо подальших дій по запуску роботи Миколаївського аеропорту. Варто зазначити, що, починаючи з 2010 року, Миколаївський аеропорт фактично не працював, буцімто через низьку його рентабельність. Редакція

8

#7, грудень 2017


СПРАВЖНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ них акціонерних товариств, що діяли в регіоні й стали основним джерелом дослідження. Роботі над темою також сприяло Посольство Королівства Бельгія в Україні, яке мало щире бажання відродити та зберегти спільну історичну та культурну українсько-бельгійську спадщину. Розвиток гірничо-металургійної промисловості в Донецько-Придніпровському краї відбувався завдяки залученню підприємницького капіталу із Англії, Бельгії, Франції, Німеччини, Швейцарії, а також досвіду іноземних інженерів. Особливо великим був вплив бельгійського підприємницького капіталу, що займав перше місце за кількістю створених компаній та загальним обсягом інвестицій (до 1911 р.) 15 листопада 2017 року в прес-центрі Українського кризового медіа-центру (Український дім на Європейській площі, вул. Хрещатик, 2) відбулася презентація книги Валентини Лазебник «Сталь у степу. Погляд з України». Книга є першим спеціальним дослідженням теми бельгійського інвестування та підприємництва в Україні, й тому не дивно, що в презентації взяв участь пан Люк Якобс, Посол Королівства Бельгія в Україні. Також у презентації взяли участь Надія Капустіна, директор Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького, заслужений працівник культури України Валентина Лазебник, автор книги, завідувачка відділом наукових досліджень історії України Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького, Дмитро Піркл, медальєр, меценат, Юрій Малієнко, дизайнер Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького. Книга Валентини Лазебник «Сталь у степу. Погляд з України» підготовлена на базі музейних колекцій Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І.Яворницького і є логічним завершенням жвавого інтересу до теми, викликаного виставкою «Іноземні інвестиції в Україну. Кінець ХІХ ст. — початок ХХ ст. Частина перша: Бельгія». Меценат Дмитро Прікл протягом тривалого часу купував і передавав музею цінні історичні документи тих часів — акції та облігації інозем-

Дослідження руйнує міф про радянську індустріалізацію центру, сходу та півдня України — адже за висновками істориків відомо, що напередодні Першої світової війни Україна за рівнем розвитку галузей важкої промисловості випереджала багато західноєвропейських країн. Одним з основних джерел радянської індустріалізації була націоналізація промисловості. Саме в Україні були націоналізовані десятки приватних промислових об’єктів, що належали іноземному, зокрема бельгійському капіталу. Видання вирішує завдання популяризації складної та маловідомої історичної теми. Ілюструє 270 історичних документів тих часів і подій: цінні папери бельгійських товариств, світлини й портрети бельгійських та українських підприємців, керівників і засновників заводів, родовищ, шахт. На світлинах відтворені гігантські металургійні заводи з доменними печами, образи яких вражали уяву сучасників. Справі допомагала реклама — кольорова, художня, російською та французькою мовами. Унікальними є фото православних та католицьких храмів, театрів, поселень, побудованих за рахунок інвестицій, фото робітників та адміністрацій заводів і підприємств. Сподіваємося, що книга дозволить скоригувати та розширити погляди на історію економічного розвитку України та надасть поштовх подальшим студіям із цієї тематики як в Україні, так і в Бельгії. Редакція #7, грудень 2017

9


ПРИВІТАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ І ПОВНОВАЖНИХ ПОСЛІВ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ АКРЕДИТОВАНИХ В УКРАЇНІ

З НАГОДИ 100-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТІЇ


НАДЗВИЧАЙНИЙ І ПОВНОВАЖНИЙ ПОСОЛ АВСТРАЛІЇ В УКРАЇНІ МЕЛІССА О’РУРК Вітаю Вас із 100 річницею заснування дипломатичної служби. Відтоді як прибула до Києва, я була вражена якістю та професіоналізмом українського Міністерства закордонних справ (МЗС) й вдячна йому за підтримку. Посол України в Австралії, доктор Микола Кулінич є чудовим представником Вашої країни. Українські дипломати служать своїй державі та відстоюють її по всьому світу. Вони довели те, що є ефективними партнерами, особливо в галузях багатосторонньої співпраці. Цьогоріч ми відзначаємо 25 років з моменту встановлення дипломатичних відносин між Австралією та Україною. Впродовж цього часу наша двостороння співпраця постійно зміцнюється. Знаковою подією цієї співпраці був візит Президента Порошенка до Австралії у 2014. Ми працюємо над розширенням торгівельних зв’язків, культурного обміну та спілкування між людьми. Цьому активно сприяє потужна 46 000 українська діаспора в Австралії. Я сподіваюсь, що наша співпраця з Україною, з її гостинним та дружнім народом, підніме наші двосторонні відносини до нових висот. Я впевнена у тому, що українське МЗС працюватиме із подібним натхненням та ентузіазмом із Австралією, як це й було впродовж усієї історії нашого дипломатичного співробітництва. #7, грудень 2017

11


ПРИВІТАННЯ З НАГОДНИ 100 РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТІЇ

НАДЗВИЧАЙНИЙ І ПОВНОВАЖНИЙ ПОСОЛ ГРУЗІЇ В УКРАЇНІ ГЕЛА ДУМБАДЗЕ Дорогі читачі, шановні пані та панове, колеги, друзі! Цього року Україна відзначає ювілей національної дипломатії. Саме 100 років тому, 22 грудня 1917 року, було створено Генеральний секретаріат міжнародних справ незалежної Української Держави. Однак, хочу нагадати, що в 2018 році ми відзначатимемо ще один, але вже спільний ювілей — 100-річчя встановлення українсько-грузинських дипломатичних відносин. 4 липня 1918 прем’єр-міністр Грузії Ное Жорданія звернувся до керівника українського зовнішньополітичного відомства Дмитра Дорошенка з листом, в якому представив призначених уповноважених представників Грузинської Демократичної Республіки в Україні, і вже на початку вересня 1918 року дипломатична місія Грузії почала виконання своїх обов’язків в Києві. В результаті грузинські і українські колеги протягом вересня-грудня 1918 року спільно розробили українсько-грузинську міждержавну угоду в торговельно-економічній і політичній галузях. Однак, подальшому розвитку дипломатичних відносин між незалежними державами завадила більшовицька агресія... Сьогодні грузино-українські відносини стабільні. Співпраця між країнами динамічно розвивається, як між стратегічними партнерами, в галузях економіки, міжнародної політики, торгівлі, туризму, культури та освіти. І я, як керівник дипломатичної місії Грузії в Україні, щасливий бути причетним до всіх цих процесів. Дозвольте побажати всім Вам в наступаючому Новому 2018 році, перш за все, миру і благополуччя, і, звичайно ж, здоров’я, радості і щастя!

12

#7, грудень 2017


НАДЗВИЧАЙНИЙ І ПОВНОВАЖНИЙ ПОСОЛ РЕСПУБЛІКИ ІНДОНЕЗІЯ ПРОФ. ДР. ЮДДІ КРІСНАНДІ Від імені Республіки Індонезія прийміть мої вітання народу України з нагоди 100 річниці дипломатії в Україні. Міцні дружні зв’язки між нашими двома демократичними країнами є гордістю для обох народів. 25 років дипломатичних відносин між Україною та Індонезією, які ми відзначали в 2017 році, і мої вірчі грамоти, які я вручав Президенту України цьогоріч є, також, особливим подарунком до 100-річчя української дипломатії. Індонезія та Україна мають багато спільного. Ми поділяємо принципи з багатьох питань, ми маємо ті самі погляди. У той же час Індонезія та Україна є двома дуже особливими народами. З різними сильними сторонами та проблемами. Наша подібність та наше різноманіття мають величезний потенціал і фактично є можливостями, які можуть бути перетворені на взаємовигідні та дружні стосунки. Україна має давню історію та великий досвід, яким можна поділитись із світом. Я впевнений, що у відповідності із прогресивними поглядами та політичною волею лідерів двох країн та прийняттям нових стратегій, ми побачимо новий поштовх у розвитку наших зв’язків у 21-му столітті. Ми пишаємось нашими історичними та дружніми відносинами та сподіваємося на поглиблення дипломатичних стосунків між Києвом і Джакартою. Від імені індонезійського народу я бажаю Україні успіхів та процвітання. #7, грудень 2017

13


ПРИВІТАННЯ З НАГОДНИ 100 РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТІЇ

НАДЗВИЧАЙНИЙ І ПОВНОВАЖНИЙ ПОСОЛ РЕСПУБЛІКИ КІПР В УКРАЇНІ Й.В. П. ЛУЇС ТЕЛЕМАХУ З часу встановлення дипломатичних відносин у 1992 році, Україна та Кіпр розвивають зв’язки взаєпомоваги та дружби. Сьогодні Кіпр є одним з найбільших інвесторів української економіки. Рік у рік українські відпочивальники обирають наш острів серед 10 найпривабливіших місць для подорожей. Разом з тим, відносини між нашими державами виходять далеко за межі суто економічної співпраці, забезпечуючи міцне спілкування між людьми та потужний культурний обмін. За посередництва ЄС, Кіпр надає постійну підтримку Україні у ці непрості часи докорінних змін у вашій державі. Уряд Республіки зайняв непохитну та принципову позицію щодо територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України.

14

#7, грудень 2017


НАДЗВИЧАЙНИЙ І ПОВНОВАЖНИЙ ПОСОЛ РЕСПУБЛІКИ КОРЕЯ В УКРАЇНІ Й.В. ЛІ ЯНГ-ГУ Для мене — велика честь вітати Україну з нагоди 100 річниці дипломатії так само як із 25 річницею встановлення дипломатичних відносин з Республікою Корея. Німецький Канцлер якось сказав, що «дипломатія визначає долю країни». Україна має велике майбутнє, беручи до уваги всі переваги географічного розташування, людські ресурси, високі технології та природні багатства. Правильна дипломатія може зробити Україну хабом у сфері виробництва, логістики та експорту, базуючись на новітніх технологіях і це виведе Україну в лідери Євразійського континенту. У цьому зв’язку роль дипломатії є, насправді, значною. Я бажаю українським дипломатам продовжувати їхню велику роботу, дотримуючись головних цінностей дипломатії — патріотизму, завзяття та професіоналізму. Україна підтримує Корею на міжнародній арені, і я хотів би подякувати уряду та народу України за цю постійну підтримку. Двосторонні зв’язки між обома країнами, також, мають добру перспективу, беручи до уваги багато подібностей між нашими народами. Я сподіваюсь, що двосторонні стосунки будуть розширюватися й на регіональному та глобальному рівні аби полегшити справу Євразійської інтеграції та досягти спільної мети — забезпечити мир та процвітання в усьому світі.

#7, грудень 2017

15


ПРИВІТАННЯ З НАГОДНИ 100 РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТІЇ

НАДЗВИЧАЙНИЙ І ПОВНОВАЖНИЙ ПОСОЛ МАЛАЙЗІЇ В УКРАЇНІ Й.В. ДАТУК АЮФ БАЧІ Шановні українські дипломати! Від імені Посольства Малайзії та моїх співвітчизників маю честь привітати вас з цією пам’ятною подією – 100-річчям української дипломатії. З 1917 року українські дипломати наполегливо працювали, щоб забезпечити краще майбутнє своїй Батьківщині та розширити горизонти міжнародної співпраці. Я сподіваюсь, що традиційно дружні стосунки між Україною та Малайзією будуть і надалі розвиватися та зміцнюватися на благо наших народів. Бажаю процвітання та миру українському народові, а також великих успіхів представникам українського дипломатичного корпусу.

16

#7, грудень 2017


НАДЗВИЧАЙНИЙ І ПОВНОВАЖНИЙ ПОСОЛ КОРОЛІВСТВА САУДІВСЬКОЇ АРАВІЇ В УКРАЇНІ ДЖУДІЯ АЛХАЗАЛ Перш за все дозвольте висловити щирі вітання політичному керівництву України, дипломатичному корпусу, дружньому українському народу, а також виданню «Fashion of Diplomacy» з нагоди відзначення 100-ої річниці української дипломатії. Під час моєї місії, яка триває більше, ніж 7 років, мені пощастило спостерігати величезні та швидкі кроки, зроблені Україною на шляху розвитку та прогресу. Безсумнівно, ми повинні віддячувати за це роботі українського Уряду та української дипломатії, їхнім видатним зусиллям в цьому напрямку. Відносини між Ер-Ріядом та Києвом засновані на взаємній повазі та спільних інтересах, характеризуються постійним розвитком з урахуванням можливостей та потужностей двох країн, сподіваючись на краще майбутнє. Ось, нещодавно, а саме 1 листопада 2017 року, відбувся візит Президента України Петра Порошенка до м. Ер-Ріяд. Ми впевнені, що цей візит матиме позитивний вплив на розвиток відносин між нашими дружніми державами. На закінчення, бажаю дружній Україні, українській дипломатії, а також виданню «Fashion of Diplomacy» сталого прогресу, успіху та процвітання. #7, грудень 2017

17


МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР

Для реєстрації на авіарейс більше не потрібно стояти в черзі. Це можна зробити самостійно, обрати собі зручне місце та роздрукувати посадковий талон завдяки встановленим стійкам селф-чекіна, які нещодавно з’явились в аеропорту «Бориспіль». Як змінюється головний аеропорт країни, про запровадження новітніх технологій, покращення сервісу обслуговування пасажирів ми говоримо з генеральним директором аеропорту «Бориспіль» Павлом Рябікіним.

«НАРАЗІ МИ МАЄМО АМБІТНІ ПЛАНИ, ЗОКРЕМА В НАЙБЛИЖЧІ 4 РОКИ ПЛАНУЄМО ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРОГРАМУ НА СУМУ БЛИЗЬКО 10 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ».

ма, ми добудуємо нові автобусні виходи на посадку, розширимо зону видачі багажу та зону для трансферних пасажирів. Це ті інфраструктурні зміни, які пасажири зможуть побачити вже найближчим

Передноворічний період — це час, коли говорять про те, як минув рік. Що можете назвати своєю перемогою за неповний рік роботи на посаді? — Мені здається, найкраще говорять справи. Якщо наші користувачі–пасажири відчують зміни, то це й будуть мої маленькі перемоги. Ми багато працюємо над тим, щоб запроваджувати новітні технології, покращувати якість сервісів. Наразі ми плідно працюємо над стратегічним планом розвитку підприємства, презентувати який плануємо найближчим часом. Але підтвердити дані амбітні плани можна буде лише реалізацією проектів. Зокре-

18

#7, грудень 2017

часом.

Який план-максимум ставите для себе на 2018-й? — Як продовження попередньої відповіді: у 2018 ми плануємо завершити ті інфраструктурні зміни, які розпочали. Серед тих об’єктів, які ще не названо, — це паркінг. У наступному році хочемо ввести в експлуатацію 1000 машиномісць, що складає половину від його запроектованої потужності. Крім того, у 2018 році маємо надважливе завдання — розглянути та затвердити стратегічний план розвитку аеропорту «Бориспіль», оскільки подальший розвиток підприємства повинен відбуватися планово та в прив’язці до росту пасажиропотоку.


Державне підприємство, яке Ви очолюєте, показує динамічний розвиток. Росте пасажиропотік, збільшуються надходження у держбюджет. Як це вдається робити у воюючій країні? — Передусім суттєвий приріст іде за рахунок трансферного пасажира, якого нам забезпечує базовий перевізник — авіакомпанія МАУ. Ми зі свого боку намагаємося підлаштувати під потреби авіакомпаній нашу інфраструктуру. Приріст трансферного пасажира в цьому році поставив перед нами вимогу реконструкції нового терміналу. Якщо говоримо про структуру фінансових надходжень, то перший обсяг платежів ми закономірно отримуємо від базового перевізника, другий — від групи Lufthansa, а третій — від магазинів duty free. Всі інші компанії платять

20

#7, грудень 2017

менше, ніж магазини duty free, у структурі доходів аеропорту. Насправді ці речі взаємопов’язані та потребують постійних інвестицій: ми нарощуємо трансферну зону та розширимо зону очікування в галереї вильоту. Там з’являться додаткові площі для розміщення магазинів duty free.

Які переваги має аеропорт «Бориспіль» порівняно з конкурентами в сусідніх країнах? Чому пасажири, які прямують з Азії до Європи, мають обирати як трансфер саме Україну? — Насправді конкурентна перевага для пасажира, який обирає через яку країну полетіти транзитом, лежить не в площині вибору аеропорту. Це значно складніше запитання: час пересадки, сервіси авіакомпанії, час при-


МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР для поліпшення сервісів.

68% всього пасажиропотоку в країні йде через МА «Бориспіль». Це означає, що більшість українців відкривають світ через вас, а іноземці пізнають Україну спершу в аеропорту. Які додаткові сервіси плануєте запустити, щоб пасажирам було комфортніше? — Зовсім нещодавно ми встановили стійки селф-чекіна. Це світовий досвід, який тепер доступний також пасажирам нашого аеропорту. Для реєстрації на рейс більше не потрібно стояти в черзі — це можна зробити самостійно, обрати собі зручне місце та роздрукувати посадковий талон. Наступним кроком є автоматизовані стійки здачі багажу й упровадження можливості роздрукувати вдома не тільки посадковий талон, але й багажний бейдж з подальшою здачею його вже в автоматичному режимі після прибуття в аеропорт.

льоту до країни прибуття тощо. Водночас ми із базовою авіакомпанією працюємо над цим спільним продуктом, який має підвищити нашу конкурентоздатність у порівнянні з іншими аеропортами-хабами. Для прикладу, великий відсоток наших трансферних пасажирів — це китайці, які летять через Київ в Європу або в Америку. Тому для прийому китайських пасажирів аеропортом був найнятий спеціальний працівник-китаєць. Така людина виявилася дійсно дуже корисною. Він виконує для них роль, так би мовити, провідника, оскільки зробити переклад усіх вказівників китайською мовою неможливо, а велика кількість китайців не володіє англійською писемною мовою. Я вже відзначав, що кількість трансферних пасажирів, яких обслуговує аеропорт «Бориспіль», зростає, тому в зв’язку з необхідністю ми будемо шукати нові й нові варіанти

Крім того, ми готуємося, що біометричні паспорти, які прийшли на зміну звичайним, диктують свої умови часу та сервісу. Зокрема, в аеропорту Бен-Гуріон, в Ізраїлі, для громадян є автомати для біометрики, які роздруковують талони. Якщо тобі роздрукували талон без проблем, то ти повз прикордонника підходиш до турнікету, прикладаєш цей талон, код оновлюється, ти проходиш кордон. Якщо ні — то необхідно особисто проходити формальності з прикордонниками. Звісно, це більше питання готовності наших прикордонних служб, але ми також маємо бути готовими до запровадження найкращого досвіду, адже клієнт у нас з ними один — пасажир.

За рахунок чого відбувся такий ріст пасажиропотоку в цьому році? Це завдяки безвізовому режиму з ЄС чи є інші причини? — Ми планована галузь. Скоріше безвіз впливає на рівень завантаженості раніше запланованого вильоту літака. Тобто, якщо в них є коефіцієнт завантаження, скажімо 75%, то він може збільшитися до 80%. Але для більш точних даних треба брати вже статистику авіакомпаній і дивитися темпи приросту до 11 червня й після. Насправді ж причина росту пасажиропотоку — вдало обрана хабова модель, яка може демонструвати результати лише у взаємовигідній співпраці з базовим перевізником аеропорту «Бориспіль». Зокрема, у поточно#7, грудень 2017

21


МІЖНАРОДНИЙ ВЕКТОР му році ми плануємо перевезти трохи більше, ніж 10 мільйонів пасажирів. З-поміж них близько 3 мільйонів — транзитні, що складає 30% у структурі нашого пасажиропотоку. Тобто ріст відбувається за рахунок людей, які використовують «Бориспіль» не як місце вильоту чи прильоту, а як місце пересадки при зміні маршрутів. Це відбувається завдяки тому, що базовий перевізник свою маркетингову політику вибудовує так, що карта розльотів базується на зручних для пасажирів стиковках у «Борисполі». Водночас, якщо ми говоримо про приріст у структурі прямих пасажирів (пасажири, які летять з України та до України), то він є дуже незначним.

Як українці можуть ефективніше користуватися умовами «безвізу» саме в авіаперевезеннях? — Безумовно, безвіз відкрив авіапасажирам нові можливості. Більшість авіакомпаній регулярно проводять різноманітні акції, знижки, пропонують спеціальні умови. Як правило, основною умовою для можливості купівлі авіаквитка за нижчою ціною є завчасне планування подорожі або переліт у конкретні дати. Саме із введенням безвізу така гнучкість стала доступною для наших громадян, які можуть планувати подорож на будь-який проміжок часу безвідносно до наявності візи. Тож моя основна порада для авіамандрівників теж полягає в тому, щоб планувати подорожі завчасно, не змінювати дати та за можливості обирати тариф тільки із ручною поклажею. Такі тарифи пропонують зараз як класичні авіаперевізники, так і т.зв. лоукостери. Ці фактори дозволять пасажирам придбати найбільш вигідний авіаквиток.

Ви входите в першу десятку платників податків країни. Чи вистачає коштів на розвиток підприємства? — Наведу вам декілька цифр: за дев’ять місяців поточного року чистий прибуток аеропорту збільшився до 1,63 млрд. грн, а виплати до бюджету зросли до 1,44 млрд. грн. Порівняймо, 2014 рік «Бориспіль» закінчив зі збитком 44 млн. грн, 2015 рік — з прибутком 467 млн. грн, а в 2016-му покращив показники до більш, ніж 1,2 млрд. грн. Відповідно змінювалася й динаміка відрахувань до держбюджету, про які ви згадали у своєму запитанні: 2014 р. — 183 млн. грн; 2015 р. — 265 млн. грн; 2016 р. — 924 млн. грн.

22

#7, грудень 2017

Наразі маємо амбітні плани. Зокрема, у найближчі 4 роки плануємо інвестиційну програму на суму близько 10 мільярдів гривень і, звичайно, зменшення обсягу відрахувань принаймні в частині сплати дивідендів.

Яку мету ставили перед собою, коли брали участь у конкурсі на посаду гендиректора МА «Бориспіль»? Все заплановане вдається? — Коли я вирішив брати участь у конкурсі, то чітко усвідомлював, що маю насамперед зберегти досягнуте. Моя мета — покращити діяльність підприємства, але ні в якому разі не ламати. Це не той випадок, коли підприємство в стані кризи, і його треба розібрати по цеглинці й зібрати заново.


Все заплановане нами поступово реалізується. Перш за все завдяки злагодженій роботи команди. Тому моя відповідь — так.

Як ви змінилися за цей рік? Не думали повернутися в політику? — Коли я вирішив брати участь у конкурсі на посаду генерального директора аеропорту, мав бажання дистанціюватися від політики, до якої раніше дійсно мав відношення. Я очікував, що на цій посаді політики буде менше. Але як показав кейс із одним відомим ірландським перевізником — її тут достатньо. Та в своїй діяльності я керуюсь виключно економічними факторами. І на цьому хочу акцентувати увагу. Я не планую найближчим часом повертатися до політики й хочу, щоб у моїй

роботі її було якомога менше.

Яким буде аеропорт «Бориспіль» у 2020-му? Яким мрієте його бачити за 10 років? — Мені більше подобається, коли ми говоримо про аеропорт, який перевозитиме 20 мільйонів пасажирів або 50 мільйонів пасажирів. «Бориспіль», при такому пасажирообороті, я хочу бачити сервіс-орієнтованим, високотехнологічним підприємством. І це саме ті вектори, які ми закладаємо до стратегічного плану розвитку аеропорту. Бесіду вела Анна Авраменко

#7, грудень 2017

23


BESPOKE ATELIER

ЧОЛОВІЧИЙ ОДЯГ ПРЕМІУМ КЛАСУ Ваш особистий кравець

м. Київ, вул. Шовковична 6/15 +38 097 77 299 22

www.demidov.ua


ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА


Сергій Погорельцев, український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України, директор Департаменту консульської служби МЗС України, ексклюзивно для «Fashion of Diplomacy» розповідає про стан роботи із запровадження безвізового режиму, можливості розвитку торгово-економічних відносин, здобутки та перспективи консульської служби України. У листопаді 2017 року в ході візиту Президента України Петра Порошенка до Об’єднаних Арабських Еміратів досягнуто домовленості з Прем’єр-міністром ОАЕ, правителем Емірату Дубай шейхом Мохаммедом ібн Рашидом аль-Мактумою про безвізовий режим між двома державами. За результатами переговорів підписано Меморандум між Кабінетом Міністрів України та урядом ОАЕ про скасування візових вимог. «Українці зможуть вільно подорожувати в ще одну надзвичайно важливу й привабливу для нас країну. А цінність українського паспорта продовжує зростати», — наголосив Петро Порошенко.

НАША МЕТА — 100 БЕЗВІЗОВИХ КРАЇН ДЛЯ УКРАЇНЦІВ Що означає безвізовий режим з ОАЕ для українців та України? — Під час зустрічі Петра Порошенка з Королем Саудівської Аравії на початку листопада цього року досягнуто домовленостей про зниження розміру плати за візи й руху в напрямку полегшення міжлюдських контактів. Досягнення домовленостей про безвізові поїздки громадян України до ОАЕ та спрощення візових процедур із Саудівською Аравією — це розширення можливостей для встановлення міжлюдських зв’язків, налагодження бізнес-контактів, полегшення умов для пізнання культури народів і, нарешті, — духовне взаємозбагачення. Підписання меморандуму з ОАЕ — це дійсно дуже важливий крок, який дає можливість безперешкодно подорожувати громадянам України — власникам біометричних паспортів. Важливо тому, що є попит: протягом 2016 року ОАЕ відвідали 200 тисяч українських громадян, тому прогнозовано, що ця кількість буде зростати, а безвіз дасть можливість багатьом туристам без зайвих ускладнень відвідати цю країну.

Як довго тривали переговори? Чия сторона ініціювала їх? — Робота почалась ще на початку цього року, в Абу-Дабі були проведені консульські переговори, під час яких уперше озвучено готовність України до просування ідеї запровадження безвізового режиму поїздок для громадян обох країн. У той час зі сторони ОАЕ не висловлювалась готовність до запровадження безвізового режиму. Однак спільна, командна наполеглива робота дала свої результати: під час візиту Президента України на початку листопада цього року до ОАЕ було домовлено про започаткування безвізового режиму та підписано відповідний меморандум. Цей документ передбачає, що безвізовий режим для громадян-власників біометричних паспортів розпочнеться через 30 днів після того, як сторони обміняються останньою нотою про завершення всіх внутрішньодержавних процедур. Ми зробили все можливе для того, щоб до кінця року цей режим запрацював. Назвати конкретну дату складно — це залежить не тільки від української сторони. Од#7, грудень 2017

27


ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА нак, оскільки рішення прийнято, меморандум підписано, жодних зволікань ані з боку України, ані з боку ОАЕ не буде. У загальному аспекті отримання ще однієї країни в списку безвізових країн — це дуже добре, оскільки відповідає курсу Президента — «100 безвізових країн для українців» —, і ми в цьому напрямку успішно просуваємося вперед.

Як це вплине на торгові відносини між країнами? — Світова практика доводить, що для економіки — це великий плюс, оскільки бізнесмени матимуть можливість без зайвих ускладнень відвідувати країну-партнера. Адже бізнес — річ дуже динамічна, часто сьогодні бізнесмен готовий їхати, завтра — уже ні, у нього немає часу на оформлення віз. Звичайно, це сприятиме здійсненню ділових поїздок, що, у свою чергу, сприятиме розвитку торгівельно-економічних стосунків між нашими країнами.

Чи є передумови для поглиблення наших економічних відносин з ОАЕ, скажімо, як з Канадою, з якою підписано угоду про зону вільної торгівлі? — Департамент консульської служби спостерігає щорічне збільшення кількості оформлення віз бізнесменам. Тобто динаміка позитивна, попит та зацікавленість у інвестуванні в українську економіку з боку ОАЕ є. Це було відчутно на переговорах у січні цього року, коли еміратська сторона демонструвала свою зацікавленість у розвитку торгівельно-економічних зв’язків. Кількість перетворюється в якість, і ці показники, безумовно, приведуть до того, що більше людей бізнесу будуть їхати, укладати контракти, інвестувати в нашу країну, а наші підприємства матимуть змогу розширювати ринок збуту своєї продукції в ОАЕ. Безвіз, безперечно, сприятиме розвитку торгівельно-економічних зв’язків.

Україна значно розширює географію країн з безвізовим режимом. З чим це пов’язано? — Керуючись сформульованим Президентом України Петром Порошенком завданням — «100 безвізових країн для українців», упродовж 2016-2017 рр. досягнуто домовленостей у сфері візової лібералізації з низкою держав Європи, Північної та Південної Америки, Перської затоки та Азії. Зокрема:

28

#7, грудень 2017

• укладено міжурядову угоду про спрощення в оформленні віз зі Швейцарією; • укладено двосторонні договори про безвізові поїздки громадян з Сент-Кіттс і Невісом та Албанією; • запроваджено безвізовий режим для громадян України Коста-Рикою та Маврикієм; • запроваджено взаємні поїздки громадян України та Туреччини за внутрішніми паспортами (ID-картками); • за результатами проведеної МЗС роботи рішеннями Держдепартаменту США збільшено граничний термін дії деяких видів неімміграційних віз для українських громадян з 5 до 10 років. З метою розвитку досягнутої домовленості щодо безвізового режиму поїздок пред’явників дипломатичних паспортів до Японії (запроваджено з 01.06.2016 р.) та подальшої лібералізації візового режиму Японією опрацьовується можливість скасування візових вимог для пред’явників українських службових паспортів. Водночас з 01.01.2018 р. Японія запроваджує низку візових спрощень для громадян України, які користуються звичайними закордонними паспортами (розширення категорій заявників на отримання багаторазових віз з діловою, культурною та науковою метою; збільшення строку дії віз з 3 до 5 років; зменшення переліку необхідних документів та ін.). Крім цього, можливість укладення угод про взаємне скасування візових вимог розглядається урядами Канади, Мексики, Нової Зеландії, Перу та Уругваю. У рамках переговорного процесу з Австралією та Великою Британією МЗС внесло на розгляд контрагентів низку пропозицій щодо запровадження спрощеного режиму поїздок громадян. Водночас з огляду на заплановане проведення впродовж 2017 р. реформи імміграційної системи Австралії і необхідність вироблення та юридичного оформлення процедури виходу Великої Британії з ЄС, австралійська та британська сторони поінформували МЗС про неготовність на даному етапі предметно вивчати питання спрощення візових вимог. Очікується відповідь партнерів на звернення МЗС щодо перспектив запровадження безвізового режиму поїздок громадян України до французьких заморських територій (Французька Полінезія, Нова Каледонія, острів Уолліс і Футуна, Французькі австральні та антарктичні землі) та заморських департа-


ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА ментів (острова Реюньйон, Гваделупа, Мартиніка, Сен-Бартелемі, Сен-Мартен, Сен-П’єр-еМікелон, Майотта, французька Гвіана), а також нідерландських заморських територій Аруби, Кюрасао та Сінт-Мартена.

У скільки країн взагалі можуть їздити наші громадяни без віз? Зі скількома тривають переговори?

Союзом, а також підготовчих заходів із запровадження безвізових поїздок українців до Європи. Системні дії зовнішньополітичного відомства нашої держави з виконання «безвізових» завдань як передумови скасування для українців візових вимог для поїздок з ЄС стали запорукою переведення у практичну площину амбітних планів керівництва нашої держави.

— Станом на листопад цього року громадяни України можуть відвідувати 84 країни без віз. З 23-ма ведуться переговори про скасування візового режиму або спрощення візових вимог. Я переконаний, що ми поступово будемо збільшувати число безвізових країн для українців, і мине небагато часу, щоб отримати цифру — 100 безвізових країн для українців.

Чи є дедлайн досягнення цієї сотні? — Чіткого терміну не було визначено, оскільки це процес досить непростий, з деякими країнами він може розтягнутися в часі. З ОАЕ все відбувалося повільно, рушійним став візит Петра Порошенка і його налаштованість на безвіз. У цьому напрямі «локомотивом» філософії безвізового режиму є саме Президент України, і він особисто доклав значних зусиль для реалізації такого глобального проекту як «безвіз з ЄС», який важко переоцінити з точки зору політичного та практичного зиску.

Яка в нас поточна ситуація із безвізовим режимом з Євросоюзом? Скільки українців уже скористалися послугою? — На 2016-й та 2017-й роки припала фінальна стадія переговорного процесу між Україною та Європейським #7, грудень 2017

29


ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА Титанічні зусилля Президента України Петра Порошенка, міністра закордонних справ України Павла Клімкіна та команди однодумців, а також системна робота міністерств і відомств досягли успіху — 17 травня 2017 року в Страсбурзі урочисто підписано законодавчий акт про скасування віз для українців. Безвізові поїздки українців до Європейського Союзу стали реальністю з 11 червня 2017 року. Громадяни України одержали можливість без візи відвідувати всі країни ЄС, за винятком Великої Британії та Ірландії, які є членами Євросоюзу, але не входять до складу Шенгенської зони. Водночас українці безперешкодно можуть подорожувати до країн, які не є членами ЄС, але входять до Шенгенської зони — Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії, Швейцарії. Наразі, близько 350 тис. громадян уже скористалися цим режимом, статистика дуже позитивна, відмов зареєстровано дуже мало (приблизно 60 випадків) через абсолютно об’єктивні причини.

Чим зумовлюється роль безвізового режиму з ЄС для нашої країни? — Безвіз усунув бар’єри на шляху вільного пересування українців країнами Європи, посередництво у наданні послуг і надмірну затрату часу в очікування візи. Безвіз став вільним рухом уперед вільних людей, й одним з прикладних вимірів європейської інтеграції України. 2017 рік увійде в новітню історію України як рік безвізу для українців, завдяки запровадженню Євросоюзом безвізового режиму для українських громадян. Це — підтвердження цивілізаційного вибору України як частини європейського простору.

Які виклики та амбітні плани стоять перед департаментом у 2018 році? — Важлива складова діяльності департаменту консульської служби, квінтесенція нашої роботи — захист прав та інтересів наших громадян за кордоном: фізичних і юридичних осіб. Випадків, коли наші співвітчизники потрапляли у скрутне становище, — чимало, і консулам доводиться докладати значних зусиль для звільнення наших політичних в’язнів, моряків, громадян, які в силу різних обставин потрапили до в’язниць або інших місць утримання. Такі випадки є предметом для обговорення під час консульських переговорів, консультацій, ми постійно аналізуємо цю ситуацію. Немає жодного епізоду затримання українця, який би залишився поза увагою МЗС

30

#7, грудень 2017

України. Президент України, міністр закордонних справ особисто контролюють питання звільнення бранців з російського полону. Також одним з пріоритетних напрямів роботи МЗС залишається ведення всеохоплюючого діалогу з державами т.зв. «білого» списку країн-учасників Шенгенської угоди. Станом на листопад 2017 року до зазначеного переліку входять 62 країни. До 39-ти з них громадяни України мають право безвізового в’їзду: з 20 державами режим безвізового в’їзду громадян запроваджено на двосторонній основі, 19 держав запровадили безвізовий режим поїздок громадян України в односторонньому порядку. Досягнення домовленостей про безвізові поїздки громадян — це двосторонній взаємовигідний процес. Україна відкрита для світу, нею цікавляться як новим ринком, країною великих можливостей. Демонструючи свою відкритість та бажання співпраці, ми робимо багато для вдосконалення та спрощення оформлення віз для в’їзду в Україну. Не так давно ми запровадили нові візові правила, якими передбачено спрощення оформлення візових документів для іноземців, уніфікацію тарифів консульського збору, скорочення часу розгляду візових клопотань, можливість подання візових клопотань до уповноважених візових центрів, тощо.

В одному з інтерв’ю Ви говорили про залучення новітніх інформаційних технологій для вдосконалення консульської діяльності. Що Ви мали на увазі? — Говорячи про вдосконалення, я б навіть сказав модернізацію консульської служби, слід окреслити такі основні напрями цієї роботи. По-перше, з середини січня 2018 року у 8 країнах світу розпочнуть свою роботу візові центри, які суттєво розвантажать наші консульства та дозволять швидше приймати іноземних громадян. По-друге, у наших планах — запровадження електронної візи для громадян 47 країн світу, що також удосконалить й спростить процедуру оформлення віз та зменшить навантаження на консульські установи. У результаті іноземець у режимі он-лайн зможе подати аплікацію, зробити всі необхідні процедури та прибути в Україну з електронною візою. По-третє, у 2018 році в консульських уста-


новах розпочнеться запровадження системи керування потоками відвідувачів (так звані «електронні черги») з можливістю запису на прийом через інтернет або мобільний додаток. Ми намагаємося використовувати досвід провідних країн, щоб усунути посередників та непорозуміння в чергах. По-четверте, з метою підвищення рівня інформованості громадян України, а також попередження їх про можливі надзвичайні події за кордоном у країні, до якої вони планують свою подорож, ми впровадили електронну систему добровільної реєстрації українських громадян при подорожах за кордон — «ДРУГ». Програмний продукт «ДРУГ» розроблений з використанням новітніх досягнень у сфері ІТ і орієнтований на сучасного споживача. Перший реліз системи — це пов’язані між собою веб-ресурс і мобільний додаток для смартфонів. Ця програма є дебютом МЗС у світ мобільних додатків. І зрештою, у цьому році ми розпочали процес створення системи так званого «Електронного консула», яка дозволить автоматизувати всі консульські процеси та звести їх «до одного знаменника». Це стосується оформлення віз, паспортів, легалізації, нотаріату, громадянства, тощо. Розроблення системи проходитиме в декілька етапів: ство-

рення електронного журналу реєстрації консульських дій та електронних досьє, під’єднання до наявних інформаційних ресурсів і на кінцевому етапі — розроблення мобільного застосування для можливості дистанційної подачі документів заявниками та оплати консульських послуг. Ми активно розпочали роботу над втіленням цього проекту в життя в цьому році, а в наступному — система вже буде повноцінно функціонувати. Увесь цей комплекс дій з модернізації консульської служби дозволить вивести її на якісно новий рівень та наблизити до найкращих світових стандартів.

Привітання з нагоди 100-річчя української дипломатії: Мені приємно вітати колектив журналу й ваше бажання безпосередньо спілкуватися з дипломатичною службою нашої держави. Приємно бачити ваше розуміння, що консульська служба є дуже важливою в плані захисту прав та інтересів наших громадян, і я сподіваюся, що наші контакти будуть відбуватися й надалі. Бажаю успіхів, творчої наснаги й миру нам усім. Бесіду вів Юрій Пойта #7, грудень 2017

31


ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА Популяризація України — сьогодні одне з головних завдань, яке ставить перед собою наш журнал «Fashion of Diplomacy». У кожному номері ми розкриваємо та показуємо, як над цим питанням працює влада, різні структури, громадські діячі та меценати. Наразі ми говоримо з Демкурою Тарасом Володимировичем, кандидатом економічних наук, віце-президентом з питань регіонального розвитку Міжнародної Торгової Палати ICC Ukraine, колекціонером, відомим підприємцем і меценатом. Яке означення «культурної дипломатії» Ви б запропонували? — Культурна дипломатія — це «форма «м’якої сили», що має стати важливою складовою інструментарію міжнародних відносин. В українському суспільстві вже сформовано запит на політику культурної дипломатії, яку визнано ефективним інструментом формування позитивного іміджу країни у світі, що ставить відповідні завдання не тільки перед державою, але й перед міжнародними громадськими об’єднаннями та кожним громадянином України. Як ми всі можемо бачити, політична дипломатія не завжди встигає вчасно та адек-

32

#7, грудень 2017

ватно реагувати на виклики сьогодення. Сучасний світ є надто складним лише для політичних дипломатів. У той же час Україна має величезний культурний потенціал — на жаль, ще не повністю відкритий та недооцінений. Шість років тому доля мене звела з відомими мистецтвознавцями, нині вже, на превеликий жаль, покійними Борисом Возницьким — директором Львівської галереї мистецтв, академіком Української академії мистецтв, Героєм України та тернопільською мистецтвознавицею й журналісткою Вірою Стецько, які й відкрили для мене творчість Іоана — Георгія Пінзеля як українського творця епохи «бароко». У 2012 році, коли творчість


майстра була представлена в Парижі в Луврі, ми видали альбом «Таїна Пінзеля» та випустили фільм «Таїна Пінзеля — від Бучача до Лувру». Це було тріумфальне сходження української барокової скульптури на мистецький олімп і величезне відкриття для європейської спільноти мистецької України як такої — сотні тисяч вдячних відвідувачів, десятки відгуків у пресі та репортажів на телебаченні! Це були перші кроки вкраїнської культурної дипломатії, і виставка в Парижі стала колосальним внеском у популяризацію нашого культурного та історичного надбання.

Наскільки нам відомо, після Лувру Ви продовжили займатися промоцією творчості «українського Мікеланджело» Яна-Георга Пінзеля — Після закінчення виставки ми організували її закриття в українському культурному центрі в Парижі, куди запросили комісара виставки Гільйома Шерфа та відомих мистецтвознавців. Сто альбомів Лувр взяв у свої книгарні, бібліотеки та архіви. Потім разом із автором альбому Вірою Стецько ми провели понад 60 презентацій творчості майстра як в Україні, так і за її межами, більше 700 альбо-

мів було роздано бібліотекам, музеям, школам та ВНЗ. А вже в 2017 р., продовжуючи розпочату справу, в рамках 24-го Форуму видавців у місті Львові організували культурно-мистецький проект «Під зорею Пінзеля», де презентовано друге видання альбому. Відкрив свято міністр культури України Євген Нищук. Згодом організовано серію презентацій культурно-мистецького проекту «Під зорею Пінзеля» в містах Бучачі, Годовиці, Чернівцях, інших обласних центрах України. Це і є справжня культурна дипломатія в нашому розумінні…

Чому ви займаєтесь культурною дипломатією та що вас надихає? — Ми з дружиною відчуваємо нашу особисту відповідальність за те, що залишимо для прийдешніх поколінь. Немає більш відповідального завдання, ніж бути причетним до відродження культурної спадщини того краю, де ти народився і проживаєш. А ще, насамперед, до відродження історичної пам’яті нашого народу. Відходять в історію митці, відомі культурні діячі, генії духу, та залишають після себе не лише мудрі слова, а й добрі справи на благо людей, во славу України. #7, грудень 2017

33


Як віце-президент Міжнародної Торгової Палати Ви вдало реалізовуєте як культурні, так і економічні проекти? — Членство в Міжнародній Торговій Палаті ICC Ukraine — це унікальна для мене можливість промоції й реалізації економічного, соціального й культурно-історичного потенціалу України в світі. Це повсякденна громадська й представницька моя діяльність за цими векторами. Ми дійсно в рамках економічних форумів проводимо виставки та презентації нашої спадщини, що дуже позитивно впливає на імідж нашої країни. Нами організовано й проведено тематичні заходи із популяризації культурної спадщини у Франції, Аргентині, Німеччині, Чехії. Багато зусиль було спрямовано в напрямку організації транскордонної співпраці Тернопільського регіону в рамках проекту «TRANSIMPERIA». Цей проект було презентовано на 10-му Міжнародному економічному форумі «Європа-Україна», що пройшов у м. Жешув (Республіка Польща).

Зараз ми спостерігаємо позитивну динаміку налагодження співпраці з міжнародними організаціями,

34

#7, грудень 2017

що представляють українців у цілому світі. Що може зробити культурна дипломатія на цих «фронтах»? — Потрібно враховувати, що динаміка змін сучасного світу спонукає нас до встановлення тісних контактів з активістами нової хвилі волонтерської підтримки сучасних подій в Україні. Нами налагоджено добрі стосунки з вихідцями з України, які живуть в Аргентині, Австралії, Бразилії, Іспанії, Франції та в інших країнах Європи й Америки. 5–10 травня 2016 р., під час відзначення 120-річчя еміграції українців у Аргентині, проведено перемовини з головою культурного товариства «Просвіта» в Аргентині Юрієм Данилишиним та керівником української спільноти Бразилії Віторіо Сиротюком, а також з представниками української діаспори в Австралії та Іспанії. 9–10 липня 2017 року було організовано програму перебування на Тернопільщині посла України в Аргентині Юрія Дюдіна. Відбулися зустрічі з керівниками міста й області щодо активізації співпраці з провінцією Місьйонес та м. Апостолесом цієї ж провінції в Аргентині. Укладено Меморандум про подальшу співп-


ДИПЛОМАТИЧНА УКРАЇНА рацю, обговорено можливість промоції туристичного потенціалу Тернопілля за кордоном. У серпні Тернопіль приймав аргентинську делегацію в складі 120 осіб з концертною програмою.

Відомо, що Ви з дружиною Іриною вже багато років є колекціонерами автентичних ужиткових речей українців. Чим для Вас було відкриття етногалереї «Спадок» із Вашої приватної колекції в місті Тернопіль? — Вся діяльність етногалереї «СПАДОК», в першу чергу, спрямована на збереження історичної спадщини. Але разом з тим це потужний інструмент розвитку культурної дипломатії України. З моменту відкриття етногалереї експонати автентичних строїв та ужиткових речей українців кінця ХІХ-го — початку ХХ-го століття були численно представлені на міжнародних всеукраїнських виставках, фестивалях та презентаційних виїздах за кордон. Максимальну популярність серед всеукраїнських засобів масової інформації та інтернет-видань здобули наступні проекти: презентація етногалереї у Франції та Аргентині; виставка «Благословенне Тернопілля»; День вишиванки в Празі; Міжнародна туристична виставка UITT–2017у м. Києві; етнопокази в Чернівцях, Києві та Львові (на честь 50-річчя відзначення СКУ); проект «Орнаментальна ДНК» ,який відбувся у м. Анкара( Туреччина) в жовтні 2017 р.).

За менше року існування галерейного простору з екскурсійними оглядами етногалерею «СПАДОК» відвідали 18 іноземних делегацій. Спонсорська підтримка всіх напрямків розвитку та промотування теми збереження історико-культурної спадщини українців заохочує до продовження діяльності й викликає правдиву зацікавленість, пропозиції до співпраці з боку міжнародних організацій.

Цього року ми святкуємо 100-річчя української дипломатії. Чого б ви побажали українським дипломатам? — Як на мене, відзначення сторіччя української дипломатії виходить за межі професії й стосується всієї держави — нашого суспільства, зокрема кожний з нас є посланцем народної дипломатії, носієм національних цінностей у світі. Переконаний, що така подія стане доброю нагодою зрозуміти, що, поважаючи самих себе, ми допоможемо світові поважати нас. Високо ціную вмілу й професійну роботу українських дипломатів як вагомий внесок у зміцнення позицій України — авторитетного члена світового співтовариства. Діяльність української дипломатії на міжнародній арені є гідним прикладом захисту, відстоювання й просування інтересів Української держави. Бажаю на цьому шляху всім наснаги, творчих сил, бадьорості духу, здоров’я та всіляких гараздів. Бесіду вів Ігор Скрипник


· Екологічні матеріали · Натуральна деревина · Сучасні тенденції виробництва

Ексклюзивність у кожній деталі

Бездоганність в природі

liveedge.com.ua


ТВОРЦІ УКРАЇНИ

Святкуючи сторіччя вітчизняної дипломатії, ми маємо визнати той факт, що сьогодні українське зовнішньополітичне відомство є локомотивом нашої євроінтеграції та — разом із силовими відомствами — одним із найзатятіших захисників національних інтересів і територіальної цілісності. МЗС незалежної України має цікаву та непросту історію й, звісно ж, цілу низку відмінностей від свої попередників — зовнішньополітичних відомств УНР, ЗУНР, Української Держави та Директорії. Kоли в 1991 році постала незалежна Українська держава, її керівництво розпочало процес державного конструювання з урахуванням помилок та втрат нашої першої республіки — УНР. Нагадаємо, що перша спроба українців у двадцятому столітті здобути незалежність виявилася невдалою, не в останню чергу, через відсутність кваліфікованих дипломатичних кадрів. Цей негативний досвід було враховано в УРСР, із якої виростала незалежна Україна: у 1991 було власне Міністерство закордонних справ, власне представництво в ООН та ще в низці міжнародних організацій. Безумовно, міжнародний статус УРСР був виключно декоративним та майже бутафорським, що, звісно ж, не відкидало наявності міжнародно-політичного досвіду та наявності навчальних закладів, у яких готувалися дипломатичні кадри. Принаймні більша частина міністрів закордонних справ незалежної України гартувалась у дипломатичному відомстві УРСР, і цей гарт був, на диво, міцним.


1991–1994 рр.

1994–1998 рр.

2007–2009 рр.

2009–2010 рр.

1998–2000 рр. 2010–2012 рр. 2000–2003 рр. 2012–2014 рр. 2003–2005 рр.

2005–2007 рр.

2007 р.

2014 р.

від 2014 р.


ТВОРЦІ УКРАЇНИ

Анатолій Зленко 1991–1994 рр. 2000–2003 рр.

Йому випало очолювати вітчизняне МЗС двічі. Обидва періоди були складними для України, й складність мала надто вже різне походження. Він був першим міністром закордонних справ незалежної України. Нову державу, попри загально пацифістські наміри та декларації, розглядали, переважно, як доступну та легку здобич. Сполучені Штати воліли тоді мати справу із буцімто демократичною РФ Бориса Єльцина, уперто не помічаючи України. На нашу державу здійснено було безпрецедентний тиск, з метою позбавити її третього у світі ядерного арсенала. До того ж саме на початку 90-их неабияк загострилися відносини із сусідньою Румунією. Вона висунула до України територіальні претензії на Північну Буковину та окремі адміністративні райони Одеської області. І якщо відстояти ядерний арсенал тоді не вдалося, то дати гідну відсіч Румунії дипломатичними засобами виявилося нам по силі. У вітчизняному зовнішньополітичному відомстві майже на легенду перетворився дипломатичний демарш першого міністра закордонних справ. Він відмовився від офіційного візиту до Румунії через те, що шовіністична істерія в цій країні почала переходити будь-які допустимі межі. Принаймні подібний засіб м’якого тиску виявився достатньо дієвим. Також саме під час першої міністерської каденції Анатолія Максимовича почали закладатися підвалини того міцного та впертого євроінтеграційного вектору нашої зовнішньої політики, які не вдалося розхитати попри неодноразову зміну президентських штабів на Банковій. Під час своєї другої каденції, коли Україна послизнулася на крові журналіста Гонгадзе, пану міністру довелося вживати майже титанічних надзусиль, аби не допустити того, щоб шлях України на Захід був заблокований. З цим завданням він впорався блискуче.

— Дипломат должен сдерживать себя в любых, даже самых критических ситуациях, иначе это нарушение не только дипломатических, но и этических норм. Думай, что говориш, — это первый и главный закон дипломатии…,* — саме так підсумував своє професійне кредо перший міністр закордонних справ незалежної України.

40

*http://gordonua.com/news/politics/eks-glava-mid-zlenkoslova-deshchicy-o-putine-absolyutno-nedopustimy-27342.html


ТВОРЦІ УКРАЇНИ

Геннадій Удовенко 1994–1998 рр.

Навіть серед старої дипломатичної гвардії Геннадій Йосипович відрізнявся наявністю непересічного політичного досвіду. З 1985 до 1992 року саме він очолював представництво спочатку УРСР, а потім незалежної України в ООН. Саме так згадував Геннадій Йосипович часи свого перебування в цій поважній організації за чотири роки його урядування на Михайлівській площі. Банкова почала гратися в політичну багатовекторність, яку зараз прийнято трохи що не піддавати анафемі. Але вона в той час дозволяла й купувати газ у РФ якомога дешевше, одночасно зміцнюючи НАТОвсько– ЄСівський напрям вітчизняної зовнішньої політики. Міністр ніколи не приховував своїх політичних симпатій. Хоча він очолював Народний Рух України, не займаючи міністерської посади, вплив на нього керівництва цієї політичної сили відверто прозахідно-ліберального ґатунку не міг не існувати. Серед найгучніших провалів зовнішньої політики за часів Удовенка можна згадати лише один провал, коли США вдалися до відвертого тиску на Київ, аби зірвати спільне українсько-іранське будівництво атомної станції в іранському місті Бушері. Тоді ані вище політичне керівництво держави, ані МЗС, власне, не змогли відстояти цей прибутковий проект. Щодо переваг — це потужна та наполеглива розбудова власне представницької інфраструктури України за кордоном та початок набуття членства в такій престижній міжнародній організації як Світова Організація Торгівлі (СОТ). До того ж саме під час перебування на посаді Удовенка почалася активна співпраця України із НАТО, яка стала ще активнішою та ще потужнішою під керівництвом його наступника.

— Я завжди був прихильником вступу до НАТО і надалі вважаю, що для України це був би дуже правильний крок.** — казав пророче та мудро пан Удовенко ще далекого 2011 року.

**https://comments.ua/digest/255579-gennadiy-udovenkomoskvi-viriti.html

41


ТВОРЦІ УКРАЇНИ Як і багато інших міністрів, Борис Іванович перебував на цій посаді двічі. Уперше коли Україна через зовнішній тиск вносила корективи до своєї зовнішньополітичної доктрини. Зміна влади у РФ і прихід реваншистського угруповання силовиків на чолі з Путіним не могли не вплинути на політику Києва. Зокрема, російське політико-економічне лобі достатньо зміцніло, аби чинити тиск на міністерські призначення. Втім, залізний характер Тарасюка та визначення його стилю ведення справ як «недипломатична дипломатія» лишилися в пам’яті чиновників і на Михайлівській площі, й на вулиці Банковій. Його лінія була відверто прозахідною та атлантистською. Він не боявся конфліктувати із вітчизняними розвідками, які розглядали МЗС як свого партнера. Подібне протистояння було однією з головних причин його першої відставки, якщо не брати до уваги зовнішнього тиску з Москви.

Борис Тарасюк 1998–2000 рр. 2005–2007 рр.

42

— Розширення НАТО на Схід означає експансію демократії та стабільності…Саме в активній участі в цих інституціях ми бачимо своє покликання та свій обов’язок,*** — казав Тарасюк, вже знаючи про свою відставку. Другий термін на міністерський посаді Тарасюка був після «помаранчевого» майдану. Його тодішня політика та конфлікти із Януковичем, який у 2006 році, шантажуючи Банкову громадянською війною, повернувся на посаду прем’єр-міністра, якомога краще віддзеркалювали крах надій цілого покоління українців на те, що Україна прийде до Європи за каденції президента Ющенка. Втім, саме впродовж свого другого терміну на Михайлівській площі Борис Тарасюк настільки міцно та наполегливо закріпив євроатлантичний напрям української зовнішньої політики, що навіть у представників донецького клану, які врешті-решт посіли найвищі посади в нашій країні, не вистачало нахабства остаточно заперечити цей напрям. Принаймні до 2013 року.

***https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/488-boris_tarasyuk_ototgnyu_rozshirennya_ nato_na_shid_z_posilennyam_demokratiii_ta_stabilnosti_na_kontitenti_4503.html


ТВОРЦІ УКРАЇНИ У 2007–2009 рр., коли реванш донецького клану було призупинено, МЗС очолила людина, яку без перебільшення можна назвати найпослідовнішим та найнаполегливішим атлантистом та євроінтегратором на посаді міністра закордонних справ України. Володимир Огризко зробив усе можливе задля отримання для України плану дій щодо членства в НАТО (так званого ПДЧ), й лише вже неодноразово згадуваний нами російський тиск призвів до провалу цього важливого для нашої країни зовнішньополітичного кроку. Особливо слід відзначити зовнішню політичну активність пана Огризка в період війни РФ проти Грузії. На превеликий жаль, його рекомендації та політичні прогнози лишилися майже не почутими на Банковій, і лише гіркий досвід 2014 року переконав вітчизняний політичний істеблішмент у його правоті.

Володимир Огризко 2007–2009 рр.

— Ровно через три месяца после грубой военной агрессии России против Грузии все вернулось на круги своя. В Европе о действиях Москвы забыли. Сказали: конечно, это плохо, но вы понимаете, это Россия, с ней нужно дружить. Путин понял этот сигнал очень правильно: за …. неадекватное действия ему никакого наказания не будет. А раз так, то почему не продолжать такие действия в Украине? Если бы тогда в августе 2008 года против России ввели жесткие санкции, то агрессии России против Украины точно не было б,**** — так згадує ті часи колишній міністр.

****https://ru.narodna-pravda.ua/2017/08/08/vladymyr-ogryzko-nasamom-dele-vojnu-protyv-gruzyy-v-2008-godu-rossyya-proygrala/

43


ТВОРЦІ УКРАЇНИ Майбутній прем’єр-міністр та один із сучасних найвпливовіших політиків очолював зовнішньополітичне відомство попри відносно недовгий термін, фактично продовжував лінію Тарасюка та Огризка, себто послідовну та наполегливу євроатлантичну лінію. Задля справедливості мусимо відзначити, що особливих перемог (як і поразок) на цій посаді у пана Яценюка не було, що знову ж таки пояснюється відносно недовгим терміном керування.

Арсеній Яценюк 2007 р. П’ятий президент України фактично був тим міністром, якому довелося побачити фатальний перехід влади від проєвропейського президента Ющенка до щирого євразійця Януковича. Безумовно, теперішній президент був і лишився людиною прозахідних поглядів. Й тому говорити про те, що він міг би співпрацювати із Януковичем та його адміністрацією, не доводиться. До заслуг Петра Олексійовича на посаді міністра слід віднести створення бодай неформального, але потужного атлантистського лобі у МЗС, яке фактично керує цим відомством і досі.

Петро Порошенко 2009–2010 рр. 44

#7, грудень 2017


ТВОРЦІ УКРАЇНИ Цьому міністру також довелося очолювати зовнішньополітичне відомство двічі. Перший термін був спробою примирити прозахідно-аталантистську та проросійсько-євразійську фракції у владі. Хоча в повітрі вже пахло першим майданом та радикальним західництвом, і тому на Грищенка (зрештою, небезпідставно) наклеювали ярлик «людини Януковича». Якщо впродовж першого терміну пан міністр ще мусив видавати себе за атлантиста-євроінтегратора, який одночасно не хоче сваритися з Москвою, то впродовж другого терміну Грищенку довелося зіткнутися із поступовим, але наполегливим відступом України, вже очолюваної Януковичем, від євроатлантичних прагнень та зобов’язань. Найпроблемнішим стало те, що саме він та його відомство мали б здійснювати технічне забезпечення цього відступу. Достеменно невідомо, що саме стало причиною відставки, але існує негласне правило, що міністр закордонних справ іде у відставку лише тоді, коли він не є згідним з лінією президента.

Костянтин Грищенко 2003–2005 рр. 2010–2012 рр. Очолював МЗС у період апогею донецького панування над Україною. Його, безперечно, можна назвати «людиною президента», у даному випадку людиною президента Януковича.

— У нас є сотні інших речей для обговорення з Європейським Союзом, і багато країнчленів ЄС підтримують Україну в питанні підписання Угоди про асоціацію попри справу Тимошенко»,***** — стверджував він тоді, коли ув’язнення колишньої очільниці українського уряду спричинило справжній міжнародний скандал.

Леонід Кожара 2012–2014 рр.

За його керівництва здійснювався вже згадуваний нами поступовий відхід від євроатлантистської стратегії всіх попередніх міністрів, що викликало притлумлений та помірний, але все ж таки наявний супротив у міністерстві. Втім, переорієнтація України на схід, підтримка режимів Асада та Чавеса, посилення політичної та економічної співпраці із не настільки одіозними, але все ж таки антизахідними режимами, неквапливо, але послідовно впроваджувалися в життя. Край цій геополітичній орієнтації поклав Євромайдан та падіння Януковича. Ці ж самі чинники поставили хрест на дипломатичній та міністерській кар’єрі пана Кожари. *****http://www.bbc.com/ukrainian/ politics/2013/05/130508_kozhara_usa_ukraine_dt

45


ТВОРЦІ УКРАЇНИ Перемога Євромайдану означала повернення України до євроатлантичного шляху. Цим поверненням попервах — від лютого 2014 до червня 2014 — опікувався Андрій Дещиця, молодий та перспективний дипломат, вихованець вже згадуваного нами атлантистського лобі. На превеликий жаль, міністерська кар’єра пана Дещиці перервалася через те, що, намагаючись запобігти захопленню посольства РФ у Києві радикалами, пан міністр був змушений заспівати разом із ними відому та відверто брутальну пісню про президента РФ. Пана Дещицю було за це критиковано жорстко та суворо — в нас і за кордоном. Але саме цей його вчинок зупинив спробу штурму російського посольства, адже наслідки цього могли б стати вкрай серйозними та навіть трагічними для нашої держави.

Андрій Дещиця

— На що пішла Росія, про це потрібно запитати у самої Росії,****** — казав тоді пан Дещиця

2014 р. Павло Клімкін керує МЗС з червня 2014 року й до нинішнього часу. На долю цього міністра випали найдраматичніші події в новітній українській історії. До позитивів діяльності пана Клімкіна слід віднести створення потужного проукраїнського блоку, введення санкцій проти РФ та налагодження відносин із новою (республіканською) адміністрацією у Вашингтоні, здобуття безвізу із країнами Європейського Союзу.

— …санкции должны оставаться до тех пор, пока Россия буквально не уйдет с Украины. Я верю в то, что люди и страны имеют право на свободный выбор. И это ваш выбор, это выбор Украины, которой суждено стать по-настоящему успешной, — так каже сам голова МЗС

Павло Клімкін від 2014 р.

46

******https://dt.ua/POLITICS/deschicya-rozpoviv-nayaki-postupki-pishla-ukrayina-u-zhenevi-141930_.html


Ті, хто критикують МЗС, не повинні забувати — український дипломатичний корпус є частиною народу. Так було 100 років тому, коли українська дипломатія тільки-но робила свої перші кроки на міжнародній арені. Так було у 1991 році, коли нашим дипломатам доводилося фактично нагадувати світу про те, що ми є і ми незалежна держава. Так було у 2014 році, коли розпочалася віроломна агресія проти нашої країни. Так є і зараз. Так буде завжди.

Зі святом, Панове! Зі 100-річчям української дипломатії!


ХТО ВИ MRS. РУТИЦЬКА?


Нам треба горизонт державного планування на 20–40 років Україна багата й перспективна країна. Якщо в нас буде достатньо політичної волі, політичного бажання відбутися як державі, тоді в країні буде все добре. А світ уже сьогодні відчинив двері для вітчизняного експорту. Як в умовах війни Україна переорієнтовувала ринки збуту, чому треба пишатися досягненнями агросектору та як його розвивати, «Fashion of Diplomacy» розповіла Владислава Рутицька, член Національної ради реформ, віце-президент SigmaBleyzer і AgroGeneration, в минулому — заступник міністра аграрної політики та продовольства України.

— КРАЇНА БУДЕ ЗАМОЖНОЮ ЛИШЕ ТОДІ, КОЛИ ІНВЕСТИЦІЇ ПОЧУВАТИМУТЬСЯ БЕЗПЕЧНО. Владислава Рутицька

Україна має зробити ривок, тоді будемо стрімко розвиватися. Так Ви сказали в одному зі своїх інтерв’ю. Що робимо зараз для цього? Зміни відчутні? — У нас сьогодні набагато краща ситуація, ніж була у 2014–2015 роках. Як Ви знаєте, я є членом Національної ради реформ. У 2017 році ми започаткували втілення наступних реформ, без яких ривок, як Ви сказали, зробити неможливо. Зокрема, реформу освіти, охорони здоров’я, пенсійну, державної служби та приватизаційну. У цьому ми ґрунтувалися на результатах 2016 року, коли реформи й зміни, які були імплементовані, дали позитивний результат. Зокрема, банківська. Вона була болючою, але оздоровила економіку України й галузь. За останній рік видача окремими банками кредитів у валюті на 5–7 років під відсоток 5–8% стала свідченням можливості отримувати дешевші кошти на зрозумілий термін. На жаль, не всі банки надають таку можливість і не весь бізнес може претендувати на таку якість фінансування. Необхідно довести прибутковість, транспарентність, прозорість, орієнтованість на експорт. Але ми всі пам’ятаємо відсоткові ставки 2014–2016 рр., тож приклади компаній-виробників, які залучили кредит на такий термін і під такий відсоток, — це хороший сигнал про якісну зміну системи. #7, грудень 2017

49


ХТО ВИ MRS. РУТИЦЬКА? Окрім того, я чекаю моменту, коли почне працювати AgriApexLoan — угода між Україною та Європейським інвестиційним банком на 400 мільйонів євро, яку я залучила ще в статусі заступника міністра. Це підтримка інвестиційних проектів тих, хто займається зерновими та олійними. Я чекаю, що ця лінія повністю буде відкрита банками-партнерами в кінці 2017 року, а з початку 2018-го нею можна буде користуватися в повному обсязі.

Яка з реформ найбільш на часі для стимулювання розвитку економіки? — Напевно, зазначу основні: 1. Дерегуляція. Ми зробили багато кроків щодо дерегуляції й полегшення ведення бізнесу. Це дозволило Україні піднятися в рейтингу Doing Business. Якщо Кабмін продовжить відкриту політику в цьому напрямку, то буде і якісна реакція з боку бізнесу та інвестиційного клімату. Чим багатшою ставатиме наша країна, тим якісніше можна буде думати про стратегічне майбутнє. 2. Приватизація, точніше новий Закон про приватизацію. Сьогодні в Україні під міністерствами нараховується в держвласності понад 3500 підприємств. У сусідній Польщі — 301 держпідприємство й зовсім інший підхід до управління держвласністю. В Угорщині — 371 держкомпанія, але теж не тисячі, як у нас. У США — три держпідприємства, у Канаді — жодного, у Швейцарії — дві держкомпанії, у Японії — вісім. А в Україні, ще раз повторюю, — 3500! У нас більшість держкомпаній є корупційною годівницею, адже ефективність ведення бізнесу ними майже нульова. При цьому їх боргові зобов’язання зростають. Новий Закон “Про приватизацію державного майна” буде поданий до Верховної Ради днями, й інвестори чекають на його швидке проходження. Він скасовує необхідність оцінки підприємства перед його приватизацією. Це завжди гальмувало процес приватизації. У разі приватизації великої держкомпанії (за новим законопроектом) ціну рекомендує інвестиційний радник, і головне завдання — залучити максимальну кількість потенційних

покупців для отримання максимальної ціни. У разі малої приватизації стартова ціна визначається як балансова вартість, і найголовніше завдання — створити максимальну конкуренцію на електронному аукціоні, який буде схожий на Прозоро. Дуже важливо, що в законопроекті передбачено можливість укладення договору купівлі-продажу згідно іноземного права. Поки наша судова система не реформована, це створить довіру з боку іноземних інвесторів. Першочергові кандидати на приватизацію в агросекторі: • Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) — осінь 2018 р. • Аграрний фонд — осінь 2018 р. 3. Реформа держслужби. Реформу держслужби впроваджує Прем’єр-міністр та його офіс. У пілотному проекті візьмуть участь 11 міністерств. За допомогою фінансування, отриманого від ЄС, буде здійснюватися прийом на роботу в міністерства нових співробітників на досить високі, транспарентні й білі зарплати. Завдання для нових держслужбовців буде полягати в тому, щоб перевести міністерства від операційного управління держпідприємствами до їх безпосередньої функції: формування політики. Ефект введення цих спеціалістів, які повинні створити конкуренцію працюючим співробітникам міністерства, приведе до того, що відбудеться оновлення оргструктури та функцій цього державного органу.

За якою галуззю майбутнє України? — Є гарна теза: «Україна — аграрна держава». Її часто заперечують: «Ми могли б бути країною, яка будує літаки, космічні апарати, яка робить прориви у фармацевтиці, яка створює надсучасне обладнання». Ці галузі у нас справді достатньо розвинені. Але якщо подивимось на структуру експорту, то понад 47% — продукція аграрного сектору. Це можна приймати, можна не приймати. Але є факт: ми — аграрна країна. І тут нема чого стидатися, а, навпаки, — треба пишатися. Як приклад, за ці роки ми стали країною №1 у світі з експорту соняшника, соняшникової олії, №4 в світі — в експорті зернових і т.д.


ХТО ВИ MRS. РУТИЦЬКА? Як це вдалося? — Дозвольте поясню на реальному прикладі. Ми були найбільшим експортером соняшникового насіння. Верховна Рада прийняла рішення про заборону його експорту. Цей момент став поворотним для залучення інвестицій. Було побудовано чимало олійноекстракційних заводів. Наші компаній почали експортувати продукт переробки із доданою вартістю: соняшникову олію. А світ поступово звик до неї, її смаку та якості: різні країни почали переформовувати свої кухні, рецептуру та смаки.

Маємо ще перемоги в аграрній галузі? На посаді заступника міністра ви лобіювали просування українських товарів за кордон. Це робили досить успішно. На що українське є попит? — У кінці 2014 року найважливішим питанням був експорт та міжнародні ринки, тому що наша країна отримала ембарго від Росії. Коли я проаналізувала півріччя за європейськими квотами, які в нас були, й побачила наскільки важко виходити на їх ринок, знайти якісних європейських партнерів для нашого виробника, чітко зрозуміла, що треба це змінити. І ось я, будучи тільки 2 місяці на посаді заступника міністра аграрної політки, в одному з перших своїх заяв сказала, що ми просимо Європейський Союз збільшити квоти для України. Вже зараз, озираючись на події цих днів, уявляю який шок був у Брюсселі, коли вони це почули. Але коли перед тобою стоїть завдання національних інтересів, коли сільськогосподар#7, грудень 2017

51


ХТО ВИ MRS. РУТИЦЬКА?

ський виробник, наш агросектор, виробляє кожен день продукт, який Україна звикла поставляти на ринок Росії, а він закритий, потрібно було терміново вирішити, як продавати, диверсифікувати ринки й заробляти. Я полетіла вперше в Брюссель, пояснила чому виходять такі заяви. Дуже рада, що Прем’єр-міністр (на той час Арсеній Яценюк) і Кабмін підтримали, і ми залучили дуже якісні інституції, я маю на увазі міжнародні структу-

52

#7, грудень 2017

ри FAO, ЄБРР, що допомогли й спонсорували якоюсь мірою аналітичну частину оглядів, яка стосувалася обґрунтування збільшення квот, того, що ми виробляємо, куди ми це поставляємо, який прогноз на наступні три роки, яка ситуація за цінами й банківськими відсотками для наших підприємств, наскільки вони відповідають міжнародним вимогам, наскільки їх продукція безпечна. Ми проробили величезну роботу з про-


ХТО ВИ MRS. РУТИЦЬКА? фільними асоціаціями в кожному секторі. Я збирала всі аграрні асоціації, проводила з ними роботу, виписували всі дані, що нам потрібні, і як їх представляти. Ми тричі рекомендували великий пакет аналітичних оглядів як позицію міністерства та країни в Брюсселі. Я дуже рада, що цей процес ми фіналізували. За декілька місяців до того, як я перестала займати державну посаду, ми отримали підтвердження від єврокомісарів в Брюсселі, що Україна отримає пакет преференцій, який стартував вже в цьому 2017 році. Ми працювали по 16 годин в день і відкрили більше десяти нових ринків за два роки. Зараз вже більше 35% експорту постачаємо до ЄС, де є надійні дистриб’ютори, міцна валюта, висока якість. І це для внутрішнього ринку теж добре, бо споживаємо такі ж продукти, які виготовляють для європейських ринків. Більше 50% експортуємо до країн Азії. Це для нас найбільш цікавий ринок. Там зростає кількість населення і є економічна стабільність. Наступні 10–15 років будемо туди орієнтовані. Приблизно 15% експортуємо до країн Африки, де й населення збільшується, і в багатьох країнах зростає економічна якість і ситуація.

Україна може стати більш привабливою для іноземних інвесторів?

хідних партнерів. Україна має багато зробити. Однак з кожним роком держава активно спрощує інвестиційне законодавство, проводить дерегуляцію, підтримує тих, хто хоче створювати виробництва. Україна — це країна, яка не має рівних за потенціалом у регіоні; незважаючи на характерні для всієї Східної Європи проблеми, наша країна демонструє найшвидші темпи реформ. Тут хочуть змін і роблять все для того, щоб завоювати довіру.

Ваш фонд продовжує тут працювати. — Наш фонд SigmaBleyzer вклав в Україну за останні 20 років більше мільярда доларів. Ми — стабільний, надійний інвестор. Нашими основними партнерами є такі величезні структури як OPIC, EBRD, приватні фонди дуже багатих родин Європи та США. Але всі вони запитують: «Наскільки безпечно буде в Україні вести бізнес? Наскільки буде досягнутим прибуток від вкладених грошей?»

Виходить, що маємо досить високі шанси, щоб стати успішними. Тоді що гальмує? — У нас є якась така національна риса: усе плачевно. З цим треба боротися. Авто їздять, ресторани здебільшого людні, розвивається український фешн, уже нема такої диференціації за мовою, як раніше. Країна стала більш об’єднаною. Головне, не зупинятися. Що означає швидко? Це повільно й постійно. Наше основне завдання — не втрачати темп і постійно працювати. Країна дуже багата, дуже швидка до відродження, які б випробування ми не проходили. Це і війни, і революції. Але при цьому головне, щоб в країні перестав існувати величезний тіньовий ринок і корупція. Якщо у нас буде достатньо політичної волі, політичного бажання відбутися як державі, тоді в Україні буде все добре. Це все можливо, коли є стратегічна думка в управлінні країною не на три роки, а хоча б на 10–20. Наприклад, Китай завжди у своїй політиці притримується того, яким буде результат через 20–40 років. Маємо зміцнювати нашу країну для того, щоб такий горизонт планування був і в нас.

— Поки в нашій країні продовжуватимуться військові дії — будемо у «червоній зоні» інвестицій. Проте хочу зазначити, якщо зможемо якісно провести судову реформу й станемо на шлях ліквідації корупції, в інвесторів буде більше віри вкладати гроші в Україні.

Згадаю цитату Лі Куан Ю: «Коли я став на чолі країни, я мав два шляхи: 1) я міг стати мільярдером, і мої найближчі родичі й друзі стали б такими; 2) я міг побудувати країну, в якій усі стануть багатими. Я обрав другий варіант».

Зараз з великих плюсів маємо те, що реформи проходять під чітким контролем за-

Бесіду вела Аліна АРХИПОВА #7, грудень 2017

53


МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА

НАШ КОРАБЕЛЬ ВЗЯВ КУРС НА ЗАХІД, І ЦЕ ВЖЕ НЕ ЗМІНИТИ, МЕЖУ НЕПОВЕРНЕННЯ МИ ПЕРЕТНУЛИ «Треба брати відповідальність за свою історію, територію й культуру» Олег Скрипка Україна розвернула свій курс на Захід не лише в політиці та економіці, а й культурі. Проте українцям ще треба багато над чим попрацювати. Зокрема, створити власний культурний та інформаційний простір. Про це в інтерв’ю «Fashion of Diplomacy» розповів відомий український артист Олег Скрипка. Ви на сцені біля 30 років. Коли було простіше працювати: на початку кар’єри чи зараз? — Об’єктивно — усе дуже змінилось. Я також сильно змінився. Мені зараз простіше, бо маю великий досвід. Іноді виходиш на сцену, можуть бути проблеми зі звуком, утома, абощо. Але все одно співаєш, робиш свою справу, і слухач за це вдячний.

Де більш вдячний слухач — в Україні чи за кордоном? — Слухач вдячний, коли він з нами в одному культурному контексті. Нещодавно грали в Ізраїлі. Прийшла публіка, яка знає всі наші пісні. Були в Америці, і там була наша публіка. Один американець підійшов до мене. Він зовсім не розмовляє українською, ніколи в Україні не був і не чув про неї. Підійшов зі словами: «Real rock-and-roll». Це наша публіка. Колись ми виступали в Ялті на конференції YES. Там були дипломати найвищого ґатунку. Ви бачили б, як вони відривалися під нашу музику! Це наша аудиторія. А іноді трапляється в Україні, особливо в маленьких


55


містечках, на відкритих майданчиках збирається публіка, яка дивиться на нас, як на інопланетян, і зовсім випадає з рок-н-рольного контексту. Так звана попінтоксикація.

Багато років Ви популяризуєте Україну за кордоном. Влада допомагає в цьому? — Недавно цього року виступали в Нідерландах, щойно повернувся з Мексики. І можна пишатися: організатори концерту в співпраці з діаспорою й українським посольством усе добре зробили. Посольство сприяло нашому виступу, і ми добре представили Україну. Вперше цього року я дійсно відчув — наша держава включилася в процес популяризації України.

Що змінилося в українській культурі за 26 років незалежності? — Я цього року поїхав на міжнародний форум професіоналів етнічної музики у світі — «Вомакс». Він проходив у Польщі. І відразу впадає в око: найкраще представлені ті професіонали, яких підтримує держава. Я завжди кажу: поки держава повноцінно не включиться, сучасно не оцінить свої переваги, слабкі місця й не почне правильну, зрозумілу та ефективну стратегію, доти не почнеться інтенсивний розвиток.

56

#7, грудень 2017

Як Ваш величезний проект «Країна мрій»? — Без підтримки держави життєдіяльність цього масштабного фестивалю підтримувати також украй важко. Проекту 14 років. І, чесно кажучи, на сьогодні майбутнє «Країни мрій» під великим питанням. Можливо, найближчим часом вектор зміниться.

У вас багато проектів. Який із них найбільш рідний? — Музичний проект «Воплі Відоплясова» — з нього я почав роботу на професійній сцені. Соціальний проект — «Країна мрій». Фестиваль дав народження багатьом паралельним проектам: «Вечорниці», мистецькі бали, благодійні акції.

З початку війни на Сході Ви демонструєте свою активну громадянську позицію. Не всі колеги по сцені Вас підтримали. Чому так? — Рок-сцена, до речі, одностайно підтримує наших воїнів. Утім, це особистий вибір кожної людини — підтримати майбутнє України чи зайняти ніби нейтральну позицію. Але краще обрати світле майбутнє, ніж марити радянським минулим.


МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА Люди, зокрема артисти, розділились. Як би мало бути? — Зараз триває пошук крайнього. І цим крайнім інколи прагнуть виставити когось з артистів. Хтось з України їздить підзаробити до Москви, хтось з Росії, чи Європи махнув на заробіток до Криму... Утім це питання насамперед до дипломатів, уряду. Якщо держава чи суспільство вважає такі речі неприпустимими, то це треба зробити неможливим і все. Замість того, щоб бути в абсолютному пасиві, пускати інформаційні хвилі й свою безпорадність скидати на артистів.

А зараз нам вдається будувати культурну незалежність? — Дуже повільно. Я нещодавно дізнався: виявляється, у Грузії на законодавчому рівні вирішили заборонити музику низької якості. Мої знайомі нещодавно повернулися звідти. Кажуть: «Там на радіо музика високої якості». І це надзвичайно важливо!

Саме грузинська? — Будь-яка! І грузинська, й іноземна. Знаєте, це питання насамперед не мови, а якості. Якщо в нас культурний простір з величезною перевагою зайнятий російськомовним матеріалом — це питання якості нашого культурного простору, безпеки та незалежності.

Як часто буваєте з концертами в зоні АТО? — Сольно й з «ВВ» я грав для наших воїнів, на передовій чи на ротації, з акустикою. Але завжди прагнули потрапити саме до бійців, зігравши їм із якісним професійним звуком. Зрештою, ми цей #7, грудень 2017

57


МИСТЕЦЬКА УКРАЇНА

проект втілили в життя, і влітку 2016-го «Воплі Відоплясова» здійснили «Фронтовий тур ВВ», виступивши перед бійцями на передовій у Мар’їнці, Костянтинівці та Селідово. Ідея виступів на передовій зріла в мене майже два роки. Окрім українських бійців, зібралося чимало цивільних громадян. Ці люди — справжні патріоти. Вони прагнуть слухати українську музику, дивитися українське кіно, чути рідну мову. У розмовах щиро зізнаються, наскільки їм цього бракує. Давно не бачив такого духовного єднання, як під час нашого «Фронтового туру ВВ».

Що запам’ятовується з таких концертів? — Погляди. Потиск руки. Хлопці, які бачили війну, багато не розмовляють. Звикли діяти. Там життя розставляє все чітко: є ворог, є свій; є біле, є чорне; зберегти життя або втратити. Коли вони говорять «дякую» після концерту — це вагоме дякую. Нам тут у тилу було страшно, особливо на початку війни. Але коли стрічаєшся з вояками — стає спокійно. Набираєшся від них упевненості. Знаєш персонально тих людей, які на

58

#7, грудень 2017

твоєму боці, які захищають твій мир і можливість творити.

А в менталітеті українців відчувається ця зміна? — Люди змінились. Я все бачу з погляду естетики. Для мене Захід естетичний, а Схід — у вигляді Росії — брутальний. Українці стали більш естетичними.

Ви фактично реанімували гімн ОУН «Зродились ми великої години». Яка була реакція? — Нам, українцям, давно пора писати сучасну історію й розставити правильні акценти на нашій історії. За радянських часів ми мали пропагандистську подачу нашого минулого, сьогодні ми маємо взяти відповідальність за свою історію.

Ви кажете, що нам треба брати відповідальність за нашу історію. У чому це має проявлятися? — У діях. Треба перестати плакати. Українці, з одного боку, дуже ліричні, романтичні — і це добре для мистецтва, а для державотворення — це неефективно. Іноземці кажуть:


«А чому ви свій Крим не захищали? Чому дозволили зайти у ваш дім? Чому ми вас мусимо шкодувати, якщо ви самі себе не захистили?» А ми: «Пошкодуйте нас і зробіть усю брудну роботу». Ніхто не буде за нас це робити. На нас так і дивляться, як на інфантильних людей. Треба подорослішати, відповідати за свою історію, територію, культуру, за свої пісні й за Україну майбутнього, де житимуть наші діти.

Хочу поставити питання, яке вам ставлять, напевно, всі: за що ви любите Україну? Ви ж не українець за походженням. — Україна — це культурні, історичні коштовності, які з першого погляду непомітні, іноді заховані глибоко. Їх треба видобути, відмити, відчистити й користуватися. Я, як і багато інших митців, просто відчуваю цінність, красу України. Є таке відчуття історичної справедливості, як не дивно, в Україні великий дефіцит українського. Ми, українці, справедливо мусимо мати свій балет, джаз, живопис, театр, українську оперету, кухню й ще багато чого. Це — історична справедливість. Відчуваючи цей потенціал, усвідомлюю, скільки ще багато всього можна зробити прекрасного.

Поділіться своїми планами на наступний рік. — Що стосується «ВВ» — написання нового альбому. Зараз міркуємо, як фестиваль «Країна мрій» провести на високому рівні.

Що можете порадити українцям перед новорічними та Різдвяними святами? — Українцям хочу побажати веселих свят. Свято народжується в серці, десь у душі. Його треба розділити зі своїми близькими. Бажаю, щоб ми свято проводили з близькими, ділилися гарними емоціями з друзями. Вважаю, що 2018 рік буде в Україні початком нової ери. Треба, щоб ми відповідально до цього поставились і зрозуміли — все залежить від нас. Можемо побудувати нову, красиву країну. А для цього треба зрозуміти, хто ми є, сміливо йти вперед, бути прогресивними, і тоді обов’язково зробимо прекрасну Україну та ще при нашому житті будемо споживати плоди власної праці. Бесіду вела Анна Авраменко #7, грудень 2017

59


Бутик S4ASTIE: вул. Городецького 12/3. (площа Івана Франка). Україна. Київ. +380 (50) 444 96 43, yuliyamagdych.com, @yuliya_magdych


ДИПЛОМАТИЧНИЙ КАЛЕНДАР

01

ФЕСТИВАЛЬ ЖИВОЇ ІСТОРІЇ Місце проведення: простір «Іzone», м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8 У програмі Фестивалю живої історії: • дискусії на теми: суперечлива історична спадщина, зокрема радянська; досвід вимушеного переселення; жіночий досвід конфліктів; сучасні методи комеморації; • виставка ініціатив учасників програми «Студії живої історії»; • майстер-класи; • кінопокази; • театральні вистави; • перформанси сучасних українських художників; • презентація збірника, як працювати з історією через освітні проекти, де буде представлений напрацьований студентами «Студій живої історії» досвід.

ГРУДНЯ

02 ГРУДНЯ

ЛЕКЦІЯ «ОБРАЗИ ІСТОРІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ КІНЦЯ 19 – ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТТЯ» Місце проведення: Художній музей України, м. Київ, вул. М. Грушевського, 6 Лекцію присвячено проблемам увічнення історичної пам’яті українського народу за умов його перебування в Російській та Австро-Угорській Імперії, особливостям творчих методів українських митців того часу та техніці виконання мистецьких творів.

05 ГРУДНЯ

ШОСТА ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ПРЕМІЯ НR-УКРАЇНА 2017» Місце проведення: Конгресово-виставковий центр «Парковий», м. Київ, Паркова дорога, 16 У програмі конференції: • кращі інноваційні проекти, номіновані на нагороду «Digital в HR»; • найуспішніші рішення в НR, які змінили український бізнес; • дискусії перших осіб бізнесу про відповідальне лідерство та залученість, про технології майбутнього та трансформацію ролі HR; • результати дослідження «HR-брендинг у цифрову епоху»; • підсумки дослідження «Кращі роботодавці України»; • дискусія членів експертного журі Премії про тренди в HR; • урочиста церемонія нагородження переможців «Премія HR-бренд Україна».

06 ГРУДНЯ

22.12 62

ПРЕЗЕНТАЦІЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ «КНЯЗІ ОЛЕЛЬКОВИЧІ-СЛУЦЬКІ» Місце проведення: Музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2 У презентації, крім авторів книжки, також візьмуть участь Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, головний редактор видавництва «Балтія-Друк» Віргініюс Строля, координатор проекту Генуте Кіркене, генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська. У ВЕЛИКОМУ КОЕФЕРЕНЦ-ЗАЛІ НАН УКРАЇНИ ВІДБУДЕТЬСЯ УРОЧИСТИЙ ЗАХІД МАРТІС «ЗОЛОТА ФОРТУНА»

#7, грудень 2017


ГРУДЕНЬ/2017

13

ГРУДНЯ

МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ВЕЧІР «ПАРАД НАЦІЙ» Місце проведення: FREEDOM EVENT HOLL, м. Київ, вул. Кирилівська, 134 З нагоди 100-річчя української дипломатії та напередодні Дня Дипломата України, з метою об’єднання націй заради миру і процвітання шляхом пізнання культури, історії та традицій різних держав, міжнародний дипломатичний журнал «Fashion of Diplomacy» організовує «Міжнародний благодійний вечір «Парад націй». Такий захід проходить вперше в Україні. До заходу долучаються Президенти України, Міністри закордонних справ України 1991–2017 рр.., Надзвичайні і Повноважні Посли інших країн. Програма розпочнеться привітальними словами запрошених гостей з нагоди 100-річчя української дипломатії та Дня Дипломата. Продовжить вечір концертна програма, яка складеться з виступів країн-учасників. Виступ кожної країни передбачає демонстрацію національного прапора, національного вбрання та творчий номер, завдяки якому у присутніх буде можливість зануритися у вікові традиції різних держав. Фінальним номером програми буде виступ України, яка продемонструє таланти в культурі та мистецтві.

ВИЗНАЧНІ ДАТИ / ДНІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ КРАЇН Всесвітній день боротьби зі СНІДом День об’єднання Румунії

1

ПТ

2

СБ

День Незалежності Фінляндії День Збройних Сил України

6

СР

12 ВТ

День вшанування учасників у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС

ЧТ

СБ

День Незалежності Казахстану Національний День королівства Бахрейн

18 ПН

19 ВТ

День народження Імператора Японії

День Незалежності Кенії

14 16

День проголошення Республіки Нігер

День Незалежності Об’єднаних Арабських Еміратів

День Святого Миколая День співробітництва Південь-Південь ООН

23 СБ

25 ПН

День працівника дипломатичної та консульської служби України Різдво, святкується Римо-католиками, Греко-католиками та протестантами за юліанським календарем

НОВИЙ РІК!

31 грудня – 1 січня, НД–ПН


fashion-diplomacy.com

Fashion of Diplomacy #7 UKR  
Fashion of Diplomacy #7 UKR  
Advertisement