73 ціації, зародився «Спалах Моментів». Не менш важливим та складним етапом було створення й самого логотипу. У нього дуже важливо закласти нотку того, хто створив організацію. Тому в логотипі «Спалаху Моментів» безумовно є частинка мене: СП – Святослав Павлович. - Оскільки це громадська організація, то зазвичай співпраця відбувається на партнерських умовах. Чи маєте Ви змогу у якийсь спосіб заробляти на цьому? Мене колись часто питали, який сенс так багато фотографувати і нічого на цьому не заробляти? Однак тут ключову роль грає ринок масовості та сарафанного радіо. Так, безпосередньо на заходах наша діяльність є безкоштовною. Однак, працюючи на партнерських умовах, ми отримуємо велику кількість реклами, після якої до нас неодмінно приходить по 3-4 клієнти, які були на цій події. Відповідно й заробіток теж буде більшим ніж, працюючи на комерційній основі, з організаторами івенту. У цьому і полягає невеличка хитрість прибутку моєї ГО. - Чи одразу Ви передбачали таку вигоду? Я вже багато де працював безкоштовно як волонтер. Тому, розпочинаючи свою справу, я одразу закладав цю ідею в концепцію. Навіть загалом, прописуючи всі деталі організації, я керувався правилом, що у кожній ідеї має бути закладена ціль, яка несе користь для всіх людей, для своїх людей і для мене особисто. Для всіх ми даємо змогу інформувати та бути проінформованими. Для своїх – можливість
навчитися всьому, що стосується фотографії, можливість розвитку. А для мене ціль полягає в тому, що, поперше, я хотів дійти до того, щоб мої люди отримували користь на рівні зі мною. А, по-друге, я ставив за мету вивести свою ГО на такий рівень, щоб окрім партнерських співпраць, були ще й комерційні клієнти. Існуючи на ринку вже більше двох років, я з впевненістю можу сказати, що це все вдалося! - На ринку дуже багато фотографів, компаній, які займаються створенням фото- та відеоконтенту. Якою є унікальна торгова пропозиція ГО «Спалах Моментів»? На ринку, в основному, працюють або поодинокі фотографи, або повноцінні агентства. Однак всі вони є комерційними, а громадських організацій фотографів немає. Це вже є однією з наших УТП. Завдяки тому, що «Спалах Моментів» є ГО, ми часто співпрацюємо виключно на партнерських умовах. Також варто відмітити, що до всіх клієнтів ми ставимося дуже лояльно і з розумінням. Коли ви йдете до нас, то йдете не до одного фотографа, а до цілої організації, де є чітка гарантія якості (у техніці, персоналі), великий спектр медіа-послуг та різноманітна цінова політика. Працюючи з нами, ви точно можете бути впевненими, що зйомка пройде успішно. - Скільки людей в команді, і як Ви їх туди підбираєте? Наразі у моїй команді 23 людини. Це ті, які зі мною давно і вже на всі 100% перевірені. А нових підбираю, дивлячись на їхнє бажання. Людина може
нічого не вміти, не мати досвіду, техніки, але якщо я побачу в ній запал, то неодмінно дам змогу вчитися та працювати. З власного досвіду я знаю, що немає значення хто ти, скільки тобі років, чим ти зараз займаєшся, але якщо всередині є відчуття, що хочеться щось спробувати чи змінити, то саме це й стане рушійною силою на шляху до успіху. Тільки такі люди потрібні моїй організації. - Якими проєктами Ви найбільше пишаєтеся та як бачите розвиток своєї організації? Найбільше я пишаюся тим, що мою організацію запрошують працювати в інші міста та навіть в інші країни. На мою думку, це свідчить про те, що ми є на достатньо високому рівні, якщо з нами готові співпрацювати не тільки у Львові чи Україні, а й за межами країни. Тому очевидно, якщо говорити про розвиток моєї організації, то мова буде йти про створення представництв в різних містах нашої держави та закордоном. - Як повпливало особисто на Вас створення власної справи? Дивлячись на успіхи кожного учасника команди та організації загалом, до мене чітко приходить розуміння того, що все було зроблено недаремно. Це приємно розуміти, що твоя ідея дає змогу не тільки тобі, а й сотні іншим. І якщо на початку розвиток організації залежав від моїх вмінь та популярності, то зараз «Спалах Моментів» вийшов на такий рівень, який вже мене заохочує розвиватися. Такий результат не може не тішити. Розмовляла Мар’яна Даниляк