EGOIST_70

№ 70 (1/2022) НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ

Суспільство: Державні військові облігації як спосіб допомоги Україні

Прогноз Єврокомісії щодо єврозони на 2022–2023 роки

3

«Ми б’ємося за свободу для своїх дітей, а отже, переможемо».

«Але ми все це подолаємо! Бо кожен з нас – українець». «Об’єднавшись, зробити неможливе». «Ми збудуємо країну інших можливостей». «Без вільної України не може бути вільної Польщі». «Ми виборюємо свободу для нашої держави. Ми виборюємо щасливе та мирне майбутнє для мільйонів українських родин». «Бути сміливим – це захищати, рятувати, лікувати, допомагати, забезпечувати й робити ще безліч прекрасних речей для своїх людей і країни. Бути сміливим – бути Україною».

«– Ви не відчуваєте себе політиком?

– Я відчуваю себе Президентом!». «Вільний світ об’єднався, щоб ніхто не виправдовував нацизм…». «Можна знищити стіни, але неможливо знищити фундамент, на якому тримається дух. Дух наших воїнів. Дух усієї країни». «Життя має перемогти війну. Цінності мають перемогти війну. Європа має перемогти війну. І ми переможемо». «Ненависть має програти. Свобода має перемогти. Спочатку – в Україні, а далі – всюди, де тиранія ще спробує підняти голову». «…вони хочуть зруйнувати нашу Одесу, але побачать дно Чорного моря, бо вони дно».

4 |

5

Чоловічий бренд українського ринку, який підкорив серця всіх чоловіків. Уже не такий, як попередній…уже оновлений і сучасний 2022 рік розпочинається у Voronin великими планами та новими ідеями. Отож насамперед бренд спрямує зусилля на розширення асортименту, вдосконалення всіх лінійок одягу, моделей, які є відповіддю новим віянням у моді та бізнес-сферах. Під час створення виробів враховують повсякденні вимоги, надійність і зручність. А також особисті бажання, обставини чи просто настрій, до яких спонукає фешн-індустрія. Паралельно компанія розпочала активну внутрішню оптимізацію процесів і максимально ефективне використання ресурсів. Нині бренд обліковує всі ресурси: вдосконалює універсальні стандарти зовнішнього вигляду своїх магазинів і внутрішнього планування, стандарти акційних і персональних пропозицій, а також рівень обслуговування. З особливим натхненням почали інтеграцію до диджитал-сфери та вже активно впроваджують ці та інші інструменти до свого бізнесу. Змінився й сам продукт. Напрямів стилю в модельному ряді стало більше, тому наразі всі вироби компанії виходитимуть під новими лінійками: Exclusive Line – преміальна чоловіча категорія одягу, в основі якої – високоякісні натуральні матеріали, бездоганний крій, актуальний та унікальний стиль;

Voronin Line – основна лінійка бренду. В асортименті легко знайти й класичні, і повсякденні, і модні та молодіжні вироби, які сподобаються людям, різним за віком і статурою; Flex Line – у цій категорії представлено комфортний і красивий одяг для тих, хто веде активний спосіб життя. Це дифузна лінія Voronin. Її основу складають вироби з еластичних тканин, які добре тягнуться, не обмежують рух і легко виводять вологу. Цей формат речей підкорить усіх, хто має нестандартний погляд на сучасну класику. Відшивається у лімітованій кількості та не повторюється в інших колекціях; Smart Casual Line – про чоловічу класику, але сучаснішу та більш наближену до молодіжної моди – більше легкості та невимушеності. «Наша ціль – зацікавити та залучити молодшу цільову авдиторію та перетворити її на шанувальників бренду», – сказала генеральна директорка компанії "Voronin" Валентина Бодрова. Ці прагнення та вищевказані плани є складниками стратегії розвитку бренду та збільшення його частки в динамічному сегменті повсякденного одягу. У Voronin багато планів і змін, багато цілей і вдосталь сил для впровадження нововведень у свій бізнес.

О

Одного квітневого дня я стояла у ванній кімнаті перед дзеркалом, дивлячися на своє відбиття та намагаючися зрозуміти, хто я. Хто я зараз? Які ролі в житті я виконую? Що я вмію? Ким я буду через пів року, рік? Усі ми занулилися. Життя стало схожим на тривожну валізу, в яку вміщається лише найважливіше. Більшість того, що потрібне (теплий дитячий одяг, ліки, їжа), та трохи того, що любиш (своє горнятко та недочитана книжка). Немає місця для зайвих речей, думок, амбіцій. У всіх нас – схожі «валізи». Ми однаково упаковані болем, смутком, ненавистю, гнівом. Але так само в наших «валізах» уміщається вдосталь любові, вдячності та надії. Одного квітневого дня я вийшла з ванної кімнати із заплаканими очима та твердою вірою в те, що наше «завтра» буде іншим, але не гіршим. Ми вистоїмо, змінимося, переосмислимо, трансформуємося. Бо немає іншого виходу. У нас спільна цінність і мета – життя. Життя у своєму домі, у своїй вільній країні, поруч зі своїми найдорожчими людьми. Життя, яке для нас надвисокою ціною здобувають Захисники України.

Я вийшла з чіткою упевненістю, хто я. Я – жінка, я – мати, я – українка. І я – сильна. Сильна, бо не сама. Сильна, бо я – частина найсильнішої нації у світі, могутністю якої захоплюється весь світ. У всіх нас – схожі «валізи». Але в кожній із них є спільна річ – синьо-жовтий прапор, символ, який ніколи не дасть нам забути, хто ми.

Зоряна Войтів, головний редактор

Головний редактор: Зоряна Войтів

Суспільство:

Спорт:

Державні військові облігації як спосіб допомоги країні

Як схуднути до літа

Дизайн та верстка: Віталій Міджак Літературний редактор: Анна Штефан Над номером Ірина Добровольська працювали: Діана Чілей Аделіна Яковишин Мар`яна Даниляк Остап Процик Юлія Осим Віктор Мандзяк Юлія Василина Олександр Нікіфорук Дзвінка Решетняк Лілія Андрущак Ілюстратор: Оксана Лозинська Фотограф: Святослав Сідлецький Розміщення тел.: (032) 236 70 32 реклами: Спеціалізований журнал «Егоїст» Зареєстрований у Міністерстві юстиції України Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р.

Психологія: Неспокійний спокій

Адреса редакції м. Львів, та видавця: вул. Газова, 36/2 Засновник ТОВ «Егоїст та видавець: Паблішинг» Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста.

Наклад: 5 000 примірників Періодичність: 6 разів на рік Підписано до друку: 22.05.2022 Друк: ТОВ «Поліграфсервіс» Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів, а також інше їхнє використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець.

Мандри: Безтурботний острів Занзібар

Суспільство: Великі досягнення вимагають великих амбіцій

Геракліт

11

ПРОГНОЗ ЄВРОКОМІСІЇ

ЩОДО ЄВРОЗОНИ НА 2022–2023 РОКИ За прогнозами експертів, у єврозоні буде рекордний рівень інфляції. Вторгнення росії в Україну, зростання цін на енергоносії та сировину зменшать економічне зростання єврозони цього та наступного року. Єврокомісія знизила свій прогноз зростання для 19 країн єврозони до 2,7% 2022 року. Ще в лютому, до початку війни в Україні, цей показник становив 4%. Також зростання сповільниться до 2,3% 2023 року, що передбачали. Прогноз став першою комплексною оцінкою економічних втрат унаслідок війни в Україні для 19 країн єврозони та 27 країн ЄС.«Перспективи економіки ЄС до початку війни полягали у тривалому та потужному зростанні. Але вторгнення Росії в Україну поставило нові виклики, коли ЄС оговтався від економічних наслідків пандемії», – йдеться в заяві ЄК. Інфляція, яку Європейський центральний банк хоче втримати на рівні 2%, цьогоріч становитиме 6,1% і впаде до 2,7% наступного року. До війни ЄК очікувала зростання цін на 3,5% 2022 року та на 1,7% 2023 року. Однак попри державні витрати, націлені на стримування зростання цін на енергоносії та підтримку мільйонів біженців з України, сукупний

дефіцит бюджету ЄС має знизитися 2022 року до 3,6% ВВП із 4,7% 2021 року, бо тимчасову підтримку в умовах COVID-19 скасують. 2023 року він має знизитися до 2,5%. У єврозоні сукупний дефіцит скоротиться вдвічі до 3,7% цьогоріч проти 2021 року та впаде ще до 2,5% наступного року, тоді як сукупний державний борг єврозони знизиться до 94,7% ВВП із 97,4% 2021 року та зменшиться до 92,7% 2023 року. Окрім того, безробіття в єврозоні попри повільне зростання знизиться до 7,3% робочої сили цьогоріч і до 7% 2023 року. РІЧНА ІНФЛЯЦІЯ НА РОСІЇ СЯГНЕ ПОНАД 20% Також ЄК опублікувала прогноз щодо зростання інфляції у рф в умовах санкцій. Як нагадують аналітики, ще до вторгнення в Україну центральний банк рф підняв відсоткові ставки до 9,5%, але приборкати інфляцію не вдалося через зростання цін на продовольчі

товари та державну «політику імпортозаміщення». Після початку війни центробанк підвищив ставку до 20%. Разом із суворим обмеженням руху капіталу та державними гарантіями депозитів це стабілізувало фінансову систему рф, але посилило тиск на економіку. У квітні цб рф був вимушений знизити ставку до 14%. Утім, подолати інфляцію це знов-таки не допоможе: з огляду на санкції та супутні проблеми з імпортом вона може перевищити 20% за результатами 2022 року. Єврокомісія прогнозує для рф інфляцію на рівні 10% 2023 року. Нагадаємо, за оцінками міністерства фінансів рф, у країні розгортається найгірша криза за останні 30 років: ВВП 2022 року може скоротитися на 12%. Щиро сподіваємося, що всі російці відчують на собі стрімку та болючу смерть економіки своєї країни.

12 |

ДЕРЖАВНІ ВІЙСЬКОВІ ОБЛІГАЦІЇ ЯК СПОСІБ ДОПОМОГТИ УКРАЇНІ Ви вже знаєте, що зробити свій внесок у поразку ворога можна в різний спосіб. Один із них – це купити державні військові облігації. Ці гроші підтримуватимуть ЗСУ та забезпечуватимуть наших військових найнеобхіднішим: зброєю, набоями, технікою, їжею та медикаментами. Військові облігації доступні для всіх підприємств, представників бізнесу, приватних осіб й іноземних інвесторів.

13

Придбавши військові облігації, ви також підтримаєте нашу економіку у воєнний час, щоби працювали підприємства, виплачували зарплати, пенсії, соцвиплати. Кожна куплена вами військова облігація – це інвестиція в поразку росії, її неминучий крах і розпад, приємним бонусом до якого стануть до 11,5% річних. НБУ констатує, що Мінфін із початку повномасштабного нападу росії провело 30 аукціонів із продажу військових облігацій, залучивши до державного бюджету понад 60 млрд грн, близько 144,1 млн доларів США та 176,5 млн євро. Станом на 17 травня до державного бюджету залучено

69 838 194 619, 94 грн Найбільший портфель військових ОВДП (облігацій внутрішніх державних позик) традиційно сконцентрований у банків – первинних дилерів. Водночас минулого тижня кількість

вкладників серед громадян і бізнесу збільшилася з 43,3 тис. до 58,1 тис.

цензованих брокерів. Номінальна вартість однієї облігації – 1000 грн / 1000 доларів США / 1000 євро.

Станом на 16 травня 2022 року обсяг вкладень українських громадян і бізнесу у військові облігації становить майже 5,7 млрд грн (9,3% від загального обсягу придбаних військових ОВДП, номінованих у гривні), 48 млн доларів США (33,9% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у доларах США) та 26 млн євро (14,8% від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро); нерезидентів – 300,4 млн грн. Частка громадян в обсязі вкладень у військові облігації досягла рекордного показника як за кількістю покупців цінних паперів уряду, так і за показником володіння ними в процентному співвідношенні. Нагадаємо, що сьогодні кожен охочий може долучитися до купівлі військових ОВДП і підтримати у такий спосіб фінансову оборону України.

Ви можете купити військові облігації зі строком інвестування від 3 місяців до 1,5 року. Чим більший термін, тим вищий відсоток. Україна гарантує 100-відсоткове повернення коштів. На час воєнного стану довідку про походження грошей під час купування військових облігацій не вимагають.

ЯК КУПИТИ ВІЙСЬКОВІ ОБЛІГАЦІЇ? Військові облігації можна купити в банків – первинних дилерів і лі-

Аукціони з продажу військових облігацій проводять щовівторка. Дізнатися про те, які інструменти пропонує Мінфін на кожному аукціоні, можна в календарі аукціонів чи відсканувавши QR-код:

14 |

Денис Чернишов Адвокат, засновник і CEO Eternity Law International, адвокат, консультант із ведення бізнесу з криптовалютою

Ведення бізнесу за кордоном: яку країну обрати? Нові можливості розвитку за межами своєї батьківщини все частіше приваблюють підприємців відкрити власну справу за кордоном. Таке рішення має низку переваг, оскільки багато країн запроваджують стимули задля залучення іноземних інвестицій. У цій статті розглянемо особливості створення бізнесу за кордоном, райони та країни, де можна зробити це не лише зручно, а й швидко.

1. Гонконг Фінансовий центр Азії, Гонконг, є привабливим місцем для інвестицій через низку значних переваг для іноземних інвесторів. Політика вільного ринку, низькі ставки корпоративного податку, брак оподаткування приросту капіталу, а також

дивідендів створюють зручні та комфортні можливості для успішного ведення міжнародного бізнесу. Вдале географічне розташування поруч із материковим Китаєм дає змогу розглядати Гонконг як надійну базу для формування економічних відносин із Китаєм. Попри низьке податкове навантаження цю територію не залічують до списку офшорних зон, тому податкові адміністрації більшості країн світу лояльно ставляться до фінансових переказів у Гонконг. Компанію в Гонконзі можна відкрити віддалено за кілька днів. Вартість реєстрації становить 2 800 євро + 100 євро за доставлення документів.

2. Грузія Щорічно Грузія підіймається в рейтингу країн із найвигіднішими умовами ведення бізнесу. Тамтешня влада створила привабливі умови для залучення інвестицій, тож багато іноземних інвесторів отримали реальну нагоду захистити активи, оптимізувати оподаткування, вийти на міжнародний рівень, а також підвищити ефективність свого бізнесу. Наразі ставка корпоративного податку становить 15 %. Однак, згідно з законодавством, цей платіж є необов’язковим. Підприємство звільняють від сплати корпоративного податку, якщо прибуток є не фіксованим, а спрямованим на розвиток бізнесу. Служба доходів

не влаштовує незапланованих перевірок, а навпаки створює сприятливий клімат для розвитку бізнесу. Комунікації з податковими органами дозволено здійснювати дистанційно чи через особистий кабінет. Компанію в Грузії можна зареєструвати в спеціальних вільних зонах, де немає валютного контролю й інших важливих перевірок, а також корпоративного прибуткового податку, податку на майно, ПДВ, податку на імпорт/експорт для певних продуктів і на дивіденди. До того ж у Грузії найняття місцевих жителів не є обов’язковою умовою, тому якщо на підприємстві працює лише іноземець, із його заробітної плати не утримуватимуть внески до Пенсійного фонду. Реєстрація компанії в Грузії триває приблизно тиждень і коштує 1 300 євро + 100 євро за доставлення документів.

3. Велика Британія Велика Британія входить у 10 найкращих країн за рейтингом Світового банку щодо спрощених процедур заснування компанії та ведення бізнесу на її території. Брак відмінностей між місцевими й іноземними бізнесменами приваблює інвесторів з усього світу. Особливої уваги заслуговує питання податків. Англійську податкову систему вважають комфортною для ведення бізнесу в Європі. Зокрема для корпорацій з обігом по-

15 над 1,5 млн фунтів установлено податок у розмірі 28 %, а для компаній з обігом до 300 тис. фунтів – 20 %. Слід зауважити ще й перспективу використання суміжних юрисдикцій для організації діяльності й укладання контрактів. На відкриття компанії у Великій Британії в середньому витрачають 12 днів, а вартість реєстрації становить 1 500 євро + 100 євро за доставлення документів.

4. Латвія Відкрити компанію в Латвії означає вести свій бізнес на економічно стабільному ринку з широкими можливостями міжнародного масштабування. Членство в ЄС, висока платоспроможність населення, вигідне географічне розташування та сприятливі умови для підприємців є основними причинами відкрити бізнес саме в цій країні. Слід зазначити, що можливості однакові як для резидентів, так і для нерезидентів Латвії. Згідно з чинним законодавством, корпоративний прибутковий податок стягують лише за розподілу прибутку; ПДВ становить 21 %, а податок на дивіденди – 20 % (тільки якщо вони розподілені, що не обов’язково). Податковий статус резидента Латвії звільняє від сплати податку на дивіденди, отримані з-за кордону. Реєстрація юридичної особи триває не більш як 14 днів і коштує 2100 євро (реєстрація віддалена, за спеціальною довіреністю, а всі державні мита та юридична адреса на рік входять у вартість).

5. Міжнародний бізнес-центр Мадейри (IBCM) Мадейра – автономний район Португалії, де встановлено режим вільної економічної зони, завдяки якому місцеві компанії отримують податкові пільги. Це міжнародний діловий центр Мадейри, формально відомий як зона тамтешньої вільної торгівлі. Його часто використовують для торгових операцій, міжнародних послуг, консультацій і гонорарів, а також як платформу для африканського, азійського й американського континентів. У рамках законодавства автономний регіон Мадейра та сама Португалія надають найнижчу ставку корпоративного податку не тільки в ЄС, а й у світі. Вона становить лише 5 % від прибутку міжнародних бізнес-компаній. Визначений рівень податку є чинним до кінця 2027 року. Іншими податковими пільгами для корпорацій є: • повне звільнення від утримуваного податку на перекази дивідендів для акціонерів-нерезидентів, фізичних і юридичних осіб, за винятком резидентів юрисдикцій, унесених до «чорного списку» податкових гаваней Португалії; • брак податку на виплату відсотків, роялті та послуг, які надають у всьому світі; • доступ до мережі договорів про уникнення подвійного оподаткування, укладених Португалією з іншими країнами. За низькоподаткового режиму вартість реєстрації компанії становить

5340 євро + 100 євро за доставлення документів. Терміни реєстрації: переважно 10–12 днів.

6. Нідерланди Нідерланди – це престижна юрисдикція в ЄС для реєстрації компаній з огляду на низку переваг. Економіка цієї країни має один із найвищих рівнів стабільності у світі, гарантуючи надійний захист активів компанії. Варто зазначити, що Нідерланди уклали понад 80 угод про уникнення подвійного оподаткування, а законодавство передбачає брак податку на репатріацію під час виплати відсотків і роялті на користь нерезидентів. Крім того Нідерланди є однією з передових країн Європи щодо розвитку інноваційного бізнесу. Оскільки тут режим оподаткування для бізнесу є попередньо встановленим, будь-яка компанія знає про види та розмір своїх податків ще до виходу на місцевий ринок. Якщо компанія буде звільнена від податків, це допоможе уникнути сплати податків на прибуток холдингів і виплату дивідендів. Реєстрація компанії відбувається доволі швидко, оскільки немає бюрократичних процедур. 2022 року корпоративна податкова ставка збільшилася з 25 до 25,8 % і застосовується на прибуток понад 395 000 євро. Прибуток до 395 000 євро дорівнюватиме ставці 15 %. Базова ціна реєстрації компанії – 2 950 євро, а триває вона близько 2 тижнів.

16 |

ІНВЕСТИЦІЇ В НЕРУХОМІСТЬ БОЛГАРІЇ

Як краще інвестувати в болгарську нерухомість: як юридична чи фізична особа? Придбання нерухомості в Болгарії вартістю не менше як 300 000 євро (близько 600 000 левів) й отримання на цій підставі дозволу на довгострокове проживання – це перевірений роками спосіб інвестицій для іноземців, зокрема українців, а також шлях до запасного аеродрому в європейській країні. Погодьтесь, тримісячний «безвіз» у Євросоюзі – це непогано, але безлімітне перебування на новій батьківщині – набагато кращий варіант для душевного спокою. Особливо в часи закритих кордонів і нерадісних новин. Здавалося б, відмінне рішення, щоби розумно вкласти вільні гроші та стати постійним мешканцем чудової країни. Але подивімося на ці можливості ширше: які ще можуть бути шляхи для інвестування в болгарську нерухомість? План «Б» ніколи не зайвий для раціональних людей. Яку нерухомість можна купити в Болгарії за 300 000 євро?

600 000 левів – це солідні гроші, з таким бюджетом у Болгарії можна знайти чимало симпатичних об’єктів. Наприклад, розкішні апартаменти в сучасному житловому комплексі біля моря, або навіть котедж. Стоп! Ми зібралися насолоджуватися життям чи інвестувати з довгостроковою вигодою? Імовірніше, друге. Тому обміркуймо певні нюанси: 1. Будь-який маклер скаже, що комерційна нерухомість – прибутковіша, ніж житлова. А найкращі об’єкти – ті, що розташовані на окремій земельній ділянці. Це раз.

2. Приватним особам (не громадянам ЄС) законом заборонено купувати в Болгарії земельні ділянки. Таке право мають лише іноземні компанії. Це два.

3. Інвестувати в болгарську нерухомість можуть як приватні особи, так і бізнес. Це три.

4. Реєстрація компанії в Болгарії – це законна підстава, щоб отримати довгострокову візу (D) (дозвіл на проживання) без необхідності купувати нерухомість на будь-яку суму. Це чотири. На підставі цих фактів порівняймо можливості для різних інвесторів: людей й організацій, щоби зробити висновки.

17

Які можливості для інвестування в болгарську нерухомість у фізичної особи? Умовний громадянин України Василь хоче стати резидентом Болгарії. Заради дозволу на проживання він купує не надто привабливий з інвестиційного погляду об’єкт за мінімум 300 000 євро – квартиру в багатоповерхівці без права на землю, або ж комерційне приміщення в офісному центрі, знову ж таки без землі. От і весь вибір. Таку нерухомість можна здавати в оренду, а згодом продати. От і всі варіанти дохідності. Безліч вигідних пропозицій недоступні для Василя попри чималий бюджет. Так, наш герой не зможе купити окремий склад або виробниче приміщення, будинок або магазин. Тобто придбати стіни може, але земельну ділянку під фундаментом доведеться орендувати довгостроково. Багато покупців приватних будинків так і роблять

– укладають договір оренди з болгарським власником землі на 50 років і несуть додаткові витрати. Такий варіант підходить для людей, котрі бажають приїздити до свого болгарського будиночка на відпочинок і не планують його продавати. Але ж наш Василь – інвестор, у нього масштабні цілі, він хоче працювати в Болгарії, розширювати чи створити бізнес, заробляти на своєму майні. Для нього доцільніший варіант – стати засновником компанії. Які можливості для інвестування в болгарську нерухомість у юридичної особи? Наш герой Василь реєструє в Болгарії бізнес-одиницю. І вже на цій підставі отримує дозвіл на довгострокове проживання. Він може дійсно займатися підприємництвом і наймати працівників, або щороку подавати нульову звітність – залежить від пріоритетів.

Від імені юридичної особи Василь може придбати будь-яку нерухомість у Болгарії разом із земельною ділянкою на будь-яку суму – необов’язково за 300 000 євро, можна й дешевше. Це вже не вимога міграційної служби, а право емігранта. І заробляти на цьому майні як заманеться. До того ж у Болгарії – найменші податки для бізнесу, як порівняти з іншими європейськими країнами (лишень 10 %) і чудові умови для розвитку, адже місцева влада зацікавлена в іноземних інвестиціях і створенні робочих місць. Висновки Ця стаття написана не для того, щоби стверджувати, що варіант «А» – кращий ніж «Б». Головна мета – щоби читач розібрався в міграційних й інвестиційних деталях і зробив грамотний вибір, відштовхуючись від власних планів, цілей, фінансових можливостей і пріоритетів.

Ольга Молодець

18 |

Чому в Україні важко розраховуватись біткоїнами? Криптовалюті вже понад десять років, і майже кожен із нас принаймні щось та й чув про неї. Більшість ставиться до криптоактивів украй недовірливо через їхню волатильність, інші ж розцінюють це як можливість інвестувати та збагачуватись. Хоча є й ті українці, які сприймають цифрові гроші саме як гроші, за які можна купити якісь товари чи послуги. Сьогодні в нас таких компаній дуже мало, проте все ж є шанс, що їх кількість зростатиме. Криптовалюта підкорює світ У світі існує безліч місць, де можна розрахуватись біткоїнами. Напри-

клад, у Японії, яка вже давно визнала біткоїн платіжним засобом, можна без проблем легально заплатити за покупки в мережах електронної техніки, інтернет-магазинах, онлайн-ритейлерах. Усе це можна зробити, не чекаючи падіння чи, навпаки, зростання курсу. У США є багато точок, де можна витратити свою криптовалюту, придбати футболку в онлайн-магазині чи оплатити послуги масажиста. У Європі також удосталь місць, де приймають криптовалюту. Продавці у такий спосіб приваблюють клієнтів. З’явився навіть особливий спосіб проведення вільного часу –

криптотуризм, коли люди подорожують, щоби витратити свої цифрові гроші. Подібний вид відпочинку, наприклад, активно розвивається в Австралії. Аеропорт у місті Брисбен перший у світі додав можливість розплачуватися біткоїном, ефіром та Dash у всіх кафе, ресторанах і магазинах після успішного налагодження партнерських відносин із місцевою криптобіржею «TravelbyBit». Приймають електронні гроші й деякі глобальні мережі. Ось у Сальвадорі, зайшовши до Starbucks, можна купити каву, або ж переку-

19 сити в McDonald’s, розрахувавшися біткоїнами. Їх також визнали такі гіганти, як «PayPal», «KFC», «Shopify», «Microsoft». Короткий український шлях від недовіри до щирої любові Ще донедавна до біткоїнів й інших коїнів в Україні ставилися дещо недовірливо. Проте згодом українці почали інвестувати в цю галузь дедалі активніше. Можливість швидко заробити на щораз більших курсах приваблювала. Зрештою Україна посіла одне з перших місць у світі за відсотком населення, котре володіє криптовалютою. Так, криптоактиви є в майже 13 % українців (приблизно в 13 млн). У Мінцифрі й собі підрахували, що щоденний обіг криптовалюти досягає 1 млрд гривень. Тому недивно, що восени минулого року у відомому американському виданні «New York Times» вийшла стаття під назвою: «The Crypto Capital of the World. It has to be somewhere. Why not Ukraine?» («Криптостолиця світу. Вона має десь бути. Чому б не в Україні?»). Тож урегулювання питання цифрових грошей за таких умов було конче необхідним у нашій країні. І от 17 лютого Верховна Рада повторно проголосувала за закон про віртуальні активи, урахувавши пропозиції президента. Так, регулювання ринку віртуальних активів було віднесено до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національного банку. В ексклюзивному коментарі для журналу «Егоїст» керівний партнер юридичної фірми «Juscutum» Артем

Афян зазначив, що передусім документ відкриває можливості для нових інвестицій. «Закон не легалізує крипту, це дуже помилковий термін, бо легалізувати можна та потрібно, мабуть, порно чи марихуану. Цей закон, найімовірніше, встановлює правову матрицю для цього бізнесу, що в нинішніх реаліях досить круто, тому що біржам або обмінникам без цього документа дуже важко працювати, якщо вони не мають підтвердженого державою статусу про те, що все о’кей», – каже експерт. Не секрет, що різноманітні іноземні компанії, включно з відомими криптобіржами, уже давно споглядають на Україну. Тепер, коли умови стають прозорішими, для них є шанс увійти на український ринок. «Сам же український бізнес зможе освоювати собі випуск різних токенів. Це найнепередбачуваніший і найцікавіший сценарій, який може розвиватися. Відкриваються перспективи інвестування так званої другої хвилі. Почнуть еволюціонувати сфери децентралізованих фінансів», – прогнозує Афян. Ухвалений закон прояснить податкові терміни та правила, а також правила обліку. А це спричинить те, що юридичні особи в Україні стануть також учасниками ринку криптовалют, бо зараз тут є лише фізичні особи. Попри разючі цифри обігу криптовалюти в нас її використовують лише для інвестування, виведення коштів і для певних

тіньових операцій. Дуже нечасто є оголошення про продаж речей за криптовалюту. Так, торік у Києві продали квартиру за ефір. На OLX хтось викладає інколи оголошення, що продається за біткоїни машина. Сьогодні в Україні приймають криптовалюту переважно причетні до сфери компанії. Враховуючи можливі фінансові ризики з боку податкової, нині приймання криптовалютних платежів часто реалізують через миттєву конвертацію у фіат. «Поки що Нацбанк не допускає сьогодні, щоб криптоловалюту використовували як оплату. Це можна робити за допомогою певних платіжних сервісів», – резюмує Афян. Наостанок Наскільки дієвим виявиться цей закон, покаже час. Варто враховувати, що багатьох влаштовує наявна ситуація. «Це призводить до парадоксу, що лежить в основі спроб нового переосмислення України. Країна пропонує сонячне світло та легітимність спільноті топменеджерів, які ймовірніше віддають перевагу темряві та напівзаконному статусу», – ідеться у вищезгаданій статті «New York Times». За словами авторів, інвестори приходять сюди не тому, що виступають за верховенство закону. Їм подобаються доступні ціни в ресторанах і рейви, поки влада не має жодного уявлення про те, чим вони займаються та скільки заробляють. У нас є певні правила, але через корупцію їх завжди можна порушувати, межуючи з анархією. Володимир Гришенко

20 |

Кераміка як бізнес.

21

Історія Тані та Стаса Літус і бренду «Litus Ceramics»

Як хобі може стати бізнесом? Чи можливо заробляти на власному хендмейді? Перспективи створення сімейного бізнесу – про це та не тільки в інтерв’ю з керамістами з Ужгорода Танею та Станіславом Літус.

– Таню, як ви відкрили для себе світ кераміки? Мій дідусь – дуже творча особистість – колись навчався художньої обробки деревини та постійно щось творив руками. Він завжди хотів, щоб я навчилась працювати з глиною. І спонукав мене піти на кераміку до коледжу. Але, прийшовши туди, я зовсім не розуміла, чого від мене хочуть. Не знала, що таке глина та як із нею працювати. Та зараз розумію, що все ж таки за роки навчання отримала класну базу. Після коледжу почала виготовляти якісь перші роботи. Фотографувала та розміщала їх у фейсбуку. Так з’явилися перші продажі. Згодом, коли вже набралась досвіду, почала проводити майстер-класи та відкрила власну студію.

– Чи думали ви в той період про гончарство як про бізнес? Мені подобалося працювати з глиною, а вже згодом зрозуміла, що з цього можна отримати й непоганий прибуток. Мій дохід зростав щомісяця. І в той час, коли однокурсники ще навчались, у мене вже була власна справа, яка приносила дохід.

Жодних бізнес-планів я не складала. Але все відбувалося дуже природно. Я вдосконалювала свої навички, поглиблювала знання, самостійно вивчала нові техніки за ютубом. І люди почали запитувати, чи проводжу я майстер-класи. А заразом замовлень на готові вироби ставало більше.

– Керамічна майстерня потребує окремого приміщення. Як вам удалося його отримати? Це дуже цікава історія. Мої дідусь із бабусею проживали в Маріуполі, і вдома на балконі дідусь постійно щось творив. Коли в Україні почалася війна, ми попросили їх переїхати до нас в Ужгород. Обіцяли дідусеві, що тут, в одному з закинутих прибу-

динкових приміщень, створимо для нього майстерню. Так нам удалося переконати дідуся переїхати. Хоча на той час йому вже було близько 80 років. Так і була створена майстерня. Дідусь певний час справді приходив туди й щось майстрував. Але згодом вони з бабусею все ж таки повернулися до Маріуполя. А майстерня залишилась. І я почала в ній працювати сама. Хоч там і була лиш одна малесенька дідусева піч, у якій ми випалювали вироби, але цього було досить, щоб почати. А щоб купити перший гончарний круг, мені довелося відкладати гроші чотири місяці. Та це дало мені можливість працювати масштабніше, проводити ще більше майстеркласів. І врешті купити ще більшу піч.

– Яка вартість гончарних кругів і печей? Тоді мій гончарний круг коштував 16 400 грн. Я купувала круг дуже високої якості, але від українського виробника. Ціни на печі різні, але в середньому вони коштують близь-

22 |

ко $1000. Тому не кожен може собі дозволити й гончарний круг і піч одразу.

– Ви шукали своїх перших клієнтів самостійно? Перші запити на майстер-класи з’явились самі собою. У мене просто запитували, чи я їх проводжу. І я казала, що так. Попри те, що ще не почувалась крутим професіоналом. Хоча після університету, після пар завжди приходила додому та продовжувала навчатись. Людям подобалось приходити на майстер-класи, а мені подобалось їх проводити.

– Як формуєте вартість виробу? Спочатку ми дивилися на інших керамістів і на ціни, які ставили вони. Визначали свій рівень і ставили відповідні ціни: спочатку нижчі, ніж в

інших, потім такі ж, а згодом почали ставити вищі. Зараз ми вже на тому рівні, що не стежимо за вартістю виробів інших керамістів. На ринку завжди були та є класні керамісти, які роблять високоякісні вироби, але ставлять на них низьку ціну. А я розумію, що за таку ціну на виріб та за такий прибуток із нього я працювати не готова. Не бачу сенсу в тому, щоб витрачати свій час на чашку за 200 грн. Якщо в мене є внутрішнє усвідомлення, що моя чашка варта того, щоб заробити на ній 600 грн, то ставлю таку ціну. І її купують. Ціна, звісно, залежить від складності виробу: чим складніше виготовлення, тим дорожче він коштуватиме. Нещодавно я відчула, що хочу, щоб моя кераміка була як витвір мистецтва. Адже в нас із чоловіком справді унікальні роботи.

– У вас сімейний бізнес із вашим чоловіком Станіславом. Хоча раніше Стас займався виробами з дерева. Чи складно було переманити чоловіка на бік кераміки? Коли Стас ще займався деревом, після своєї роботи він часто приходив до мене в майстерню. Одного дня він захотів спробувати зробити одну невеличку чашку. І зробив її в стилі дуже популярного серіалу «Гра престолів». Я виклала цю чашку в інтернет, і її зразу купили. Водночас з’явилися ще запити на такі самі чашки. Чоловік зробив ще кілька, і їх також купили. Тут він відчув, що в кераміці може проявляти свою творчість необмежено, а також непогано на цьому заробляти.

Десь через пів року він уже повністю перейшов від роботи з деревом до кераміки. Спочатку ми брались за абсолютно всі замовлення: робили й слонів, і єдинорогів, і рибок. Тоді ще не було постійних клієнтів, а гроші були потрібні.

– Де ви продаєте свої вироби зараз? Якщо продаж ми розпочинали з фейсбуку, то зараз майже повністю перейшли в інстаграм. Там легше знайти свою цільову аудиторію та більше можливостей для творчості. Можна більше показати й своє життя й процеси виготовлення.

– Чи є у вас із чоловіком чіткий розподіл обов’язків у бізнесі? Ми завжди все обговорюємо. Що стосується цін на наші вироби, то я завжди за те, щоби були високими. Більше стежу за ринковими тенденціями та вартістю виробів ручної роботи в різних напрямах. Стас іноді вагається, чи можуть купити його чашку за 1000–1200 грн. Але я його переконую, що такі чашки, які роблю я, може робити багато інших керамістів, але такі вироби, які робить він, не робить в Україні більш ніхто. Вони унікальні!

23 Щоби робити такі об’ємні форми, портрети героїв, потрібно добре володіти скульптурою, знати багато технік, бездоганно виліплювати персонажів. Така робота не може коштувати дешево. Ми постійно одне одного підтримуємо, підказуємо, допомагаємо. Звісно, ми, як і всі живі люди, іноді сваримось, але наша справа дуже нас об’єднує. Ми стали одним цілим. Колись я дуже мріяла про сімейний бізнес. Мені завжди здавалося, що це дуже єднає людей. Так воно і є.

– Уся ваша команда – це ви та Стас. Чи є у вас у планах масштабувати бізнес і наймати працівників? Такі думки у мене з’являються, але річ у тому, що я люблю й гончарити, і фотографувати, і продавати товар. Мені здається, що нам було б дуже складно когось найняти. Ми можемо робити всі процеси самостійно. І навіть коли хтось із нас хворіє, інший може повністю замінити його. Зараз ще не знаємо, як правильно відстежувати роботу працівників, формувати зарплатню. І найголовніше – як довірити людині справу свого життя. Тут ключова складність, мабуть, саме в довірі.

У майбутньому, певно, все-таки будуть потрібні працівники, але тут нам доведеться або самим їх навчати, або обирати тих, хто вже навчався в коледжі та має якусь основу. Є дуже багато талановитих людей. Але на цьому етапі ми самі собі й таргетологи, і маркетологи, і бухгалтери, і фінансисти.

– В інстаграмі ви ділитесь із читачами своєю історією онкозахворювання та ампутацією ноги. Чи допомагала вам робота на етапі одужання та реабілітації? Адже робота з глиною – це своєрідна арттерапія. Однозначно. Глина мені дуже близька, це доповнення мене, нас. Я працювала з глиною доти, доки могла фізично. А після ампутації ноги того самого дня відчула, що хочу ліпи-

ти. Навіть просила Стаса принести глину до лікарні. Але, звісно, мені б цього ніколи не дозволили. Коли мене забрала швидка, перше, про що я подумала, це що не встигла віддати всі замовлення. А коли лежала в лікарні, то все ще приймала та опрацьовувала замовлення, спілкувалась із клієнтами. З самого початку, коли тільки дізналася про ампутацію, розповіла про це й своїй аудиторії в інстаграмі, адже ми дуже близькі. І отримала стільки підтримки! Хтось надсилав кошти, хтось робив замовлення, хтось просто писав добрі слова. Глина та коханий чоловік допомогли мені пережити цей період, і я безмежно щаслива, що вони в мене є. Розмовляла Зоряна Войтів

24 | Правильно обрана професія – це коли робота стає життям. Львівський лікар-гінеколог Ігор Верніковський понад 30 років допомагає жінкам виносити та народити здорових малюків. А віднедавна його основним місцем роботи є медичний центр «Мати та дитина», який спеціалізується на репродукції. «Егоїсту» медик розповів, що вплинуло на вибір стати гінекологом, про особливості професії, а також про спортивне хобі.

Лікар-гінеколог, який захоплюється триатлоном.

Ігор Верніковський про роботу, яка стала життям - Пане Ігорю, що підштовхнуло стати гінекологом? Пішли по стопах батьків? Мої батьки не медики. Бажання бути лікарем передалося від дідуся. Ще під час навчання почав працювати медбратом. Власне, тоді спробував травматологію, хірургію та гінекологію. Зупинив свій вибір на останній, можливо, тому, що маю змогу реально бачити результат своєї роботи. Працював у державних лікарнях акушером-гінекологом. Останні кілька років працюю гінекологом у центрі «Мати та дитина», основним напрямом якого є штучне запліднення, до акушерства вже не маю стосунку. Ми готуємо жінку, якщо

є покази, проводимо оперативне втручання (гістероскопія чи лапароскопія) та супроводжуємо її до стану вагітності, тоді передаючи в руки лікарів жіночої консультації чи лікарів-акушерів, з якими вони планують народжувати.

- Більше подобається бути гінекологом чи також приймати пологи? Це різні аспекти. Зрештою, на сьогодні змінилася сама технологія в гінекології. Крім того, тут ти можеш спланувати процес, а пологи – це річ непередбачувана. Встигнути робити й те й інше на високому рівні не є можливим через брак часу. Пологи – це більше екстриму, а з ро-

ками все-таки хочеться більш спокійного життя. Сучасне акушерство теж змінилося, адже в медицину прийшло багато сучасних технологій, хоча й усе спрогнозувати ми не можемо. Що стосується малоінвазивної хірургії, вона була започаткована саме в гінекології. На сьогодні немає жодної гінекологічної патології, яку було б неможливо вирішити ендоскопічно.

- Репродуктологія стала більш затребуваною? Які спостереження у практиці? За статистикою, до репродуктологів звертається більше подружніх пар, аніж раніше. Впливають різні

25 чинники, як-от: спосіб життя, екологія, що погіршує наше здоров’я взагалі та репродуктивне зокрема. За вагітність відповідальними є двоє, і вони ділять цю відповідальність порівну. Крім того, тепер у дівчат з’являються ті хвороби, які раніше спостерігали в жінок старшого віку. Одна справа, коли жінка вже народила, та якщо вона ще не народжувала і проблема вимагає радикальних операцій, – це складніше. Люди створюють сім’ї у більш пізньому віці, тож є й певні вікові зміни. Ззовні жінка чи чоловік можуть мати здоровий вигляд, але процеси, що відбуваються в яєчниках, – незворотні, і потенційно щороку яєчник втрачає свій резерв, відповідно, кількість яйцеклітин зменшується, їх якість погіршується. Звичайно, є сучасні методики, коли, наприклад, ви можете заморозити свою яйцеклітину на певний період без втрати якості.

- А сам метод штучного запліднення наскільки ефективний? Ефективність збільшується. Якщо у природному циклі даємо рік, щоб завагітніти, то в репродукції пішли так далеко, що потенційно для того, щоб настала вагітність, вам потрібні одна яйцеклітина й один сперматозоїд. Новітні методики дають жінці змогу навіть за відсутності в неї матки як основного дітородного органа мати бажану дитину. Проте це вже те, що надприродно. Можете не мати своєї яйцеклітини – вам її теж хтось може позичити. Проблема на сьогодні вирішується, питання – у складності та технічному забезпеченні, що здорожує саму процедуру

та через це робить її доступною не для всіх. Відповідно до останніх рекомендацій, одне перенесення – це один ембріон. Ми навчилися якісно заморожувати та розморожувати ембріон, тому немає втрат й ефективність від одного перенесення становить 60–70 %. Більшість клінік перейшли на заморожування ембріона та перенесення його в наступному циклі, коли після підготовки матка є ефективнішою для цього, аніж коли переносити свіжий ембріон у тому самому циклі. Ембріологія розвинулась, проте є багато нюансів, на які ще не можемо вплинути. Два перенесення мали б дати бажану вагітність у 100 % випадків.

- Що подобається Вам у роботі найбільше та як відновлюєтесь? У роботі додає ентузіазму кінцевий результат, коли щасливі батьки надсилають фотографії своїх малюків. Відновлююсь завдяки спорту. З п’ятирічного віку займався плаванням, а в останні роки спробував триатлон – плавання, велосипед, біг. Цей вид спорту вимагає зібраності, чіткої організації робочого дня. Тренування є моїм потужним ресурсом у протидії професійному вигоранню. Ти знаєш, чого хочеш і що буде, коли ти цього досягнеш. Усі ми працюємо на результат, і коли отримуємо бажане, з’являються нові мотивації.

- До речі, маєте вже досягнення у триатлоні? Торік на міжнародних змаганнях серії «Ironman 70.3» зумів пройти всі дистанції, завоювавши другу сходинку у своїй віковій категорії. Так, став учасником чемпіонату світу з триатлону у 2022 році, який відбуватиметься у США. Продовжую тренуватися, маю підтримку та розуміння від рідних і колег, за що їм дуже вдячний. Розмовляла Юлія Осим

м. Львів, вул. Замарстинівська, 85-а Запис на прийом за номером +38 (080) 050-42-05

26 |

Офтальмолог

ВОЛОДИМИР МОЛОШІЙ

про секрети лазерної корекції зору Щодня офтальмолог Володимир Молошій допомагає пацієнтам повернути хороший зір і забути про окуляри чи контактні лінзи. Професіонал клініки «Lviv Medical Center» працює на два фронти: у Львові та ІваноФранківську. Впродовж десяти років він у прямому розумінні дає людям змогу побачити світ ширше та яскравіше завдяки лазерній корекції зору. «Егоїст» дізнався, для кого процедура найефективніша та чому чимало пацієнтів приїжджають до лікаря з-за кордону.

- Розкажіть про лазерну корекцію. Кому рекомендована така методика лікування зору? Лазерна корекція наразі найсучасніша та найбільш малоінвазивна методика, щоби позбутися окулярів або контактних лінз. Виконуємо її тільки на поверхні ока – рогівці, тому вона є найбезпечнішою та має якісний результат у прогнозі. Корекцію слід робити у віці 18–40 років. Є й пацієнти, яким проводимо таке лікування після 40 років, проте на це впливають індивідуальні показники. Річ у тім, що корекцію проводимо спершу на одному оці, тоді на іншому. Період реабілітації триває в середньому тиждень, під час якого пацієнт має закапувати краплі в очі, носити сонцезахисні окуляри; жінкам забороняємо робити макіяж. Також обов’язковими

є огляди наступного після корекції дня, тижня та місяця, коли робимо заміри та оцінюємо результати.

- Чи є ризик, що операція не дасть бажаного результату? Зазвичай діагностуємо пацієнта перед корекцією. Звісно, якщо корекцію зробити у 18–20 років, то результат буде тривалим. Після 40 років гострота зору тримається, але з віком починаються зміни ока, кришталика, сітківки, що фактично не мають прямого зв’язку з лазерною корекцією, однак можуть спричиняти погіршення зору.

- Володимире, працюєте й у Львові, і в Івано-Франківську. Конкуруєте з колегами? Рефракційною хірургією, зокрема лазерною корекцією, займаюся вже десять років. Завжди кажу пацієнтам, що справа не в конкуренції – я лікар і маю казати, як є. Насправді мені спокійніше, якщо пацієнт до того консультувався в іншій клініці. Тут питання його довіри до лікаря. До нас так само приїжджають клієнти з-за кордону: США, Німеччини, Польщі. Якість лікування й обладнання в нас такі ж, як у їхніх країнах, водночас вартість послуги в Україні приблизно у п’ять разів нижча.

- Що найбільше захоплює в роботі? Максимальне задоволення отримую від процесу та результату. Бо коли пацієнт до операції бачив тільки перший рядок, а наступного після корекції дня читає всі десять рядків і просто плаче від радості, розумієш, що це кайф, і ти робиш те, що повинен. Розмовляла Юлія Осим

м. Львів вул. Довга, 56 (заїзд з вул. Пимоненка, 15-а) +38 (067) 011-90-00 вул. Генерала Чупринка, 25 +38 (096) 445-78-55 м. Івано-Франківськ вул. Василя Стуса, 28 lvivmedicalcenter.com lviv_medical_center lviv.medical.center

Лікар-дерматокосметолог

Тетяна Шмига:

«Люблю власну справу та красу в усьому»

Понад 10 років лікар-дерматолог, кандидат медичних наук Тетяна Шмига творить красу для своїх клієнтів. Спершу відкрила власний кабінет у Львові, згодом – клініку в Дубно, а також косметологічні салони у Стрию та Червонограді. Вона переконана: якщо любиш те, що робиш, то не працюватимеш ані дня. Окрім вдячних пацієнтів, значним мотиватором розвиватись є її сім’я. У розмові з «Егоїстом» засновниця косметологічних закладів «BeautyDerm» поділилася таємницями успішної справи та пріоритетами в роботі, а також розповіла, хто спонукає її вдосконалюватися.

– Тетяно, звідки таке захоплення косметологією? Дерматологом хотіла бути ще до того як вступила до Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького. Дуже люблю власну справу та взагалі все, що пов’язано з красою. Напевно, це мотивувало мене вчитися, розвиватися, а згодом заглибитися в естетичну медицину та косметологію. Крім того, в юності мала проблемну шкіру й тривалий час відвідувала косметолога, тому це теж надихнуло мене займатися саме цією справою. А створити свою клініку найбільше мотивували вдячні пацієнти. Коли люди приходять і дякують, це спонукає рухатися вперед, розвиватися та масштабуватися. Перші кроки були маленькі, але ми потрохи набирали обертів.

BeautyDerm

– Де розташовані ваші центри та що пропонуєте клієнтам? Мої заклади – різнопланові. Першим відкрила кабінет у Львові – тут працюємо з напрямами класичної косметології, дерматології й ін’єкційної косметології. Два роки тому запрацював центр естетичної медицини, дерматології та косметології «BeautyDerm» у Дубно, де пропонуємо послуги з класичної дерматології, косметології, лазерної епіляції та процедури для тіла. Нещодавно відкрили й салон у Червонограді, де поки практикуємо лише лазерну епіляцію, та в Стрию – тут надаємо косметологічні послуги, проводимо лазерну епіляцію й ін’єкції краси. Звісно, у планах – продовжити масштабування.

– Складно керувати відразу кількома закладами? Так, устигати все контролювати тепер складніше. Вдячна персоналу, узяв на себе частину організаційних питань, поки я працюю лікарем, бо записи є кожного дня і приймаю у всіх закладах. Це новий виток діяльності, коли потрібно бути керівником, лідером, організатором, психологом, але поки все йде за планом.

– Що для вас найважливіше в роботі? Працюю на результат, тому важлива якість, а не кількість. Послуга має бути ви-

м. Львів, вул. Замарстинівська 127, ЖК Барселона, тел. +38 (093) 728-64-47

конана з любов’ю. Стараємося, щоб кожен клієнт був задоволений, так він до нас повернеться та порекомендує іншим. Стимулюю своїх працівників до навчання та постійного вдосконалення, заохочуючи своїм прикладом. Важливо те, що я пройшла все з нуля: здобула освіту лікаря, завершила інтернатуру з дерматовенерології, захистила кандидатську дисертацію, опанувала класичну й ін’єкційну косметологію, також працюю на кафедрі та займаюсь науковою діяльністю. Тож у будь-якому питанні допомагаю та підтримую своїх колег, іноді проводимо консиліуми.

– Як балансуєте між роботою та сім’єю, часу на все вистачає? Дивним чином моя сім’я додає мені енергії та ще більше мотивує. Коли була при надії торік, ми будували та відкривали клініку в Дубно, після того з’явилися ще два заклади. Чоловік жартує, що наш маленький син лише заряджає мене бажанням працювати. Звичайно, чимось доводиться жертвувати. За правильного планування отримую задоволення, бо утримується цей баланс. Знаєте, колись почула гарну фразу: якщо любиш свою роботу, то не працюєш ані дня. Інколи мої дні збігають просто як одна година. Розмовляла Юлія Осим

@dr.tetiana_shmyga @beauty.derm.lviv

ЗАХОПЛЕННЯ: Треба ще мати хаос у собі, щоб народити танцівну зірку

Фрідріх Ніцше

Як

схуднути до літа?

30 | За написання статті з такою популістською назвою я всівся з однією умовою: після того як ви її прочитаєте, та, сподіваюся, втілите в реальність мої рекомендації, тобто все-таки схуднете до літа, результат має бути збереженим назавжди. Худнути лише для того, щоби покрасуватися в нових плавках/купальнику на пляжі – це справа, не варта й заходу. Зайва вага передусім не стільки естетичний дефект, скільки серйозний виклик здоров’ю. Гіпертонія, атеросклероз, інсульт, інфаркт, цукровий діабет, рак – це лише короткий список наслідків зайвої ваги. Тому маю надію, що ви більше не читатимете такої писанини. Прочитали, схудли – раз і назавжди. І неважливо, до літа чи до зими, важливо, щоби це було одноразовою акцією. Як не перетворювати схуднення на традицію, я вам теж розкажу.

Отже, як схуднути до літа? Ні, не голодувати після шостої; ні, не виключати солодке; ні, не нескінченні пробіжки; і не, борони боже, використання жироспалювачів. Жир в організмі й так постійно спалюється – і навіть у людей, які гладшають. Тому спроба позбутися жиру тренуваннями – нісенітниця. Солодке – це лише їжа, тому виключати його з раціону марно. Після шостої вечора їжа не перетворюється на отруту, тому не їсти після шостої – маячня. Одні жироспалювачі неефективні, інші мають побічну дію – дурниця. Ми ж худнутимемо грамотно. В організмі чергуються два протилежні процеси: запасання та розщеплення жиру. Якщо хочемо вузьку талію та широку посмішку, нам треба, щоби друге переважало. І для цього є умова, без якої нічого не вийде, хоч знищ увесь цукор у радіусі кілометра, хоч бігай зранку до ночі. Це недоїдання. Людина, безшерстий примат, як і будь-який інший примат, худне лише тоді, коли недоїдає. Можете спалити мене, як відьму, у мікрохвильовці, якщо брешу. На цьому можна було б закруглятися: недоїдайте і буде вам літо без необхідності втягувати живіт. Але є одне але... Хоча ні, їх два. Перше «але» Якщо людина недоїдає, то вона що? Що вона? Правильно, вона голодна та зла. А така людина їсть – і багато. А якщо вона багато їсть, то вона що? Що вона? Так, вона вже не не-

доїдає, а відповідно, не худне. Нам треба зробити так, щоби людина недоїдала, але не відчувала голоду. Як? Відомо, що різні продукти дають різне відчуття ситості. Овочі, фрукти, ягоди, нежирне м’ясо, риба, нежирні молочні продукти, каші, бобові дають довге відчуття ситості, а морозиво, білий хліб, шоколад, печиво, пельмені та вареники борються з голодом погано. Якщо гадаєте, що унікальні, бо після шоколаду ситі як вовк (вовк, як наїсться, ледве лапи переставляє), а яблука що їли, що музику слухали, то мушу дещо пояснити. Індекс ситості продуктів визначають на кілокалорію. Вчені беруть різні продукти в кількості, яка б містила, наприклад, 240 ккал, згодовують їх піддослідним, а через дві години їх допускають до шведського столу та фіксують, хто скільки з’їсть. Звісно, після яблука більша ситість, ніж після шоколаду, адже 240 ккал – це 40 г шоколаду й аж пів кілограма яблук.

31 Як ще можна боротися з голодом за недоїдання? Рухатися. На перший погляд, як і порівняння яблука та шоколаду, рекомендація парадоксальна: всі ми добре знаємо, що після фізичної роботи апетит просто звіриний. Це так, але має значення не кількість з’їденого, а його співвідношення з витраченим. Коли ми стаємо заручниками трьох крісел (удома, в машині, в офісі), то витрачаємо 2000 ккал, а їсти хочеться на 2500 ккал. А от коли ми й з собакою гуляємо, і на роботу ходимо пішки, й посуд миємо руками, то витрачаємо 3000 ккал, а їсти хочемо... теж на 3000 ккал. Абсолютний апетит у нас нижчий за енерговитрату в 2000 ккал, а відносний – на рівні 3000 ккал. У контексті недоїдання нас цікавить саме відносний апетит, що його пригнічує фізичний рух. Отже, вживаємо овочі, фрукти, ягоди, нежирне м’ясо, рибу, нежирні молочні продукти, каші, бобові та рухаємося – і матимемо до літа гарні рельєфи? Ні, це ще не все. Коли переходимо на «здорове харчування», нам хочеться плакати, а сум закрадається до глибин наших душ. Це туга за шоколадкою. Кожен, хто пробував «правільноє пітаніє», відчував це на власній шкірі чи, ймовірніше, на власному мозку. От, здавалося б, і шлунок ситий, а чогось бракує. Шоколадки, печива, пельменів – виберіть своє, улюблене. Додається й психологічний феномен: чим більше щось собі забороняємо, тим більше цього хочемо. Тому слід знайти компроміс: 80% потрібної їжі та 20% бажаної.

І що в нас вийшло? Ми недоїдаємо, але ситі та необмежені у благах харчової промисловості. Схуднення до літа гарантоване? Так, але є й друге «але», пригадуєте?

продуктів із високим індексом ситості + 20% їжі для душі (більше їжі, ізокалорійний раціон) + побутова активність + силові тренування. Саме так, гарне тіло потребує роботи над собою 24/7: як до літа, так і влітку.

Друге «але» Навіщо це все? От навіщо ви взялися читати цю статтю? Ніколи не повірю, що прагнете менше важити. Ви вірите, що зменшення маси тіла зробить вас красенем/красунею. Ні! Ні! Ні! Звісно, великий живіт не прикрашає людину, але й кістки, обтягнуті шкірою, не вельми естетичне видовище. Якщо хочете ловити на собі голодні погляди протилежної статі, то вам для повного щастя, крім зменшення жиру в організмі, потрібно ще дещо. Ні, не модні плавки/купальник. Вам знадобляться м’язи. Саме вони – це та тканина, що створює ефектні вигини тіла. Знаю, ви сподівалися, що зможете цього уникнути, але ні... Вам потрібні тренування, важкі силові тренування. Окрім м’язів, силові тренування дадуть вам убити ще одного зайця. Якого? Тренування – це, звісно, теж рух, який разом із прогулянками та миттям посуду знижує відносний апетит.

24/7, бо ж навіть уночі робота над схудненням не припиняється. Повноцінний сон допоможе дотриматися цієї формули успіху, а недосипання знижує рухову активність.

Отже, формула схуднення до літа виглядає так: недоїдання = 80% продуктів із високим індексом ситості + 20% їжі для душі + побутова активність + силові тренування. Ця формула – запорука того, щоби схуднення не перетворилося на весняну традицію. Тобто, щоби зберегти результат схуднення, вам потрібна така формула: непереїдання = 80%

Пам’ятайте й, що всі події нейтральні, і лише наша інтерпретація робить їх позитивними, або ж негативними, що викликає довготривалий стрес. Це хронічний стрес, який теж заважає дотримуватися нашої формули успіху. Він, як і депривація (позбавлення) сну, посилює голод, апетит і тягу до калорійної їжі. До того ж багато хто з нас любить стрес заїдати. Тож плекаю надію, що недаремно набирав цей текст і немарно відібрав у вас добрих десять хвилин. Успіхів!

Тренер Віктор Мандзяк viktormandziak

32 | Чи не кожен хлопчик у дитинстві мріє стати пілотом. Але є ті, хто виростають і таки стають. Про те, скільки коштує навчання, як воно проходить і що ще потрібно, щоби стати авіатором, «Егоїст» розмовляв із пілотом Максимом Шведою.

Максим Шведа:

«Моє рішення стати пілотом було цілеспрямованим, свідомим і безкомпромісним»

- Максиме, любов до неба з’явилась у вас від батька? Так, саме від нього. Я був поряд із літаками, відколи себе пам’ятаю. Ще з раннього дитинства моїми іграшками були лише літачки, а колом мого спілкування були батькові друзі-авіатори. Познайомився з авіацією, коли батько привів мене до себе на роботу в аеропорт. Зараз мені складно передати свої дитячі емоції. Пам’ятаю лише, як стою зовсім маленький, а переді мною 100-тонний білий металевий крилатий птах. У цей момент відчув, що це моє. Запах і вигляд того літака пам’ятаю досі. Потім почав читати літературу та журнали на авіаційну тематику як популярну, так і науково-професійну, на 90 % не розуміючи навіть, про що там ідеться. (Посміхається.) У мене ніколи не виникало запитання, якою буде справа мого життя. Я завжди знав, що хочу бути в авіації. Моє рішення було цілеспрямованим, свідомим і безкомпромісним.

33 - Які етапи навчання потрібно пройти, щоб отримати сертифікат пілота, та скільки коштує кожен із них? Щоб отримати сертифікат пілота, насамперед потрібне бажання, я б навіть сказав фанатизм. Щодо навчання, то тут є два основних блоки: теоретична та практична частини. Є різні види ліцензій, які дають змогу керувати технікою різного класу (PPL, CPL, ATPL). Ми можемо поговорити про ту, яка дасть вам можливість літати для своїх потреб і задоволення, а саме про ліцензію приватного пілота PPL. Для початку потрібно вибрати школу. Звичайно, велику роль відіграє локація, де людина проходитиме навчання, адже всі ми прагнемо до комфорту. Якщо підходить аеродром, літак і персонал, то можна розпочинати вивчення теорії. Цей курс триває 100–150 годин. Це залежить від навчальної програми. На курсі ви дізнаєтесь про конструкцію літака, правила та принципи польотів, про орієнтацію в повітрі, фізіологічні та психологічні особливості поведінки людини в польоті. Варто сказати, що поведінка людини в польоті може дещо відрізнятись від звичної. Людина може відчувати ейфорію, страх або паніку. Після завершення теорії потрібно скласти тести й екзамен з усіх предметів. Тоді, за умови, що бал є достатнім (а необхідно набрати мінімум 75 % правильних відповідей), можна переходити до наступного етапу. Потім практика, яка складається з двох частин: спочатку з інструктором, а потім уже самостійно. Вона розпочинається з простих завдань:

руління, політ по прямій, розвороти, зліт та посадка та поступово переходить до складніших. Майбутньому пілоту потрібно отримати навички та відточити свої вміння впродовж 40–50 льотних годин навчання. Звісно, цих годин буде недостатньо, щоби стати вправним пілотом. Учитися доведеться все життя.

- Яка вартість такого навчання? Навчання самої теорії – це доволі доступний за ціною етап. Його вартість формується від різних факторів й обсягу теорії (орієнтовна вартість 500–1000 доларів). Усе залежить від того, який тип ліцензії обрати. Наступним кроком буде «етап льотної практики», оплата якого відбувається здебільшого за кожну годину. Вартість однієї льотної години в Україні в середньому становить 150–250 доларів. Це залежить від типу літака й експлуатаційних витрат. Якщо все це підсумувати, то вартість ліцензії «під ключ» в Україні та й за її межами становить приблизно 8000–10 000 доларів. Практичну частину навчання можна розділити на два календарних роки.

- Щоб отримати сертифікат комерційного чи приватного пілота, потрібно ще й погодити документи в Державіаслужбі. Чи немає бюрократичних труднощів і перепон із цим? Звісно, система працює неідеально, але Україна, на мою думку, перебуває на правильному шляху до зменшення обсягу бюрократичного складника в житті приватної авіації.

До прикладу, з останніх позитивних рішень є пропозиція скасувати процедуру запиту й отримання дозволу для перетину кордону, що є доволі некомфортним і непотрібним бюрократичним моментом. Державіаслужба майже повністю делегувала приватним закладам навчання та підготовку пілотів й інших авіаційних спеціалістів. Школа проводить повний курс навчання та готує документи для отримання ліцензії, а держава залишає за собою право проводити перевірки й екзамени майбутніх кандидатів на отримання ліцензій і сертифікатів. Це звучить, можливо, дещо формально, але насправді все організовано доволі комфортно та згідно з міжнародними нормами. І всі про-

34 | рожей небом як усередині нашої країни, так і за її межами. Щороку кількість приватних пілотів, літаків й аеродромів в Україні зростає, а це є прямим доказом лібералізації всіх процесів. Тому все буде в нас добре, і всі, хто справді цього прагнуть, літатимуть.

цедури майже не відрізняються від тих, з якими можна зіткнутись в інших європейських країнах. Бюрократичних складників, які б «відбивали бажання» навчатися, дуже мало. Щодо корупційних факторів, то я чи мої знайомі з цим не стикались. Усе організовано доволі прозоро; Україна доволі дружня для розвитку приватної авіації, і тут немає жодних проблем, щоби подорожувати країною та світом. Звісно, є нюанси, які слід ураховувати, але з цим обов’язково ознайомлюють під час навчання. На першому місці в авіації безпека. І відповідальність за підтримання безпеки покладено на державу, тому можна їй пробачити деякі бюрократичні міри, щоби ми могли отримувати задоволення від подо-

- Дорожчим за навчання може бути лише власний літак. На чому ви зараз літаєте та як удалося придбати? Насправді вартість легкомоторних літаків не є космічною та може легко зрівнятись із ціною автомобіля бізнес-класу, якщо говорити про ринок нових літаків, але ще існує багато вживаної техніки, яка, звісно, має нижчу вартість і не поступається за характеристиками чи комфортом. Зараз у нашому аероклубі є кілька літаків, на яких я та наші пілоти літаємо. Перший клубний літак ми придбали два роки тому. Історія, яка спричинила цю подію, доволі цікава, тож спробую розповісти її коротко: у нашу авіашколу, де я викладаю теоретичну частину, прийшов чоловік, який фанатично хотів стати пілотом. По завершенні навчання наше спілкування переросло в дружбу. У нас було багато спільних тем, зокрема щодо розвитку авіації. І ми прийшли до спільної думки, що нам потрібно робити щось своє, так і здійснили нашу мрію. Придбали цей літак, аби більше людей мали змогу літати. Адже тих, котрі хочуть літати, насправді дуже багато. Та їх зупиняє думка «Що мені робити після отримання ліцензії?». Тут є кілька шляхів: можна придбати власний літак або розділити цю покупку з кількома партнерами, а ще

закордоном популярна практика брати літаки в аероклубах в оренду та літати у своє задоволення, не маючи власного. Значним поштовхом до придбання літака стала виставка, яку ми відвідали разом із друзями 2019 року. Це найбільша подія в Європі, присвячена малій авіації, – «AeroExpo» в містечку Фрідріхсгафен на березі Боденського озера. Саме там ми домовилися про тестовий політ на літаку, який нам сподобався. І на аеродромі, де відбувся політ, я побачив такий самий літак, який є й у нашій школі, але на вигляд значно старший. Мені стало цікаво, якого він року випуску, і я запитав про це в пілота. У відповідь почув, що він не знає, адже тільки вчора взяв його в оренду. І тоді було вирішено, що потрібно створювати аероклуб і пропонувати оренду літаків в Україні. Насправді фанатів, які хочуть літати, є багато, та їх зупиняє факт, що утримувати літак – це витратне задоволення як за часом, так і за бюджетом. Для цього потрібно витрачати великий ресурс на зберігання, обслуговування, супровід документації. Дорога, звісно, й купівля самого літака. Для того, щоб отримувати задоволення від польоту, достатньо орендувати літак на кілька годин або днів. Зараз ціллю нашої команди є розвивати можливості оренди літаків для пілотів.

- Скільки годин ви вже провели в небі? Нальоту в мене вже близько 700 годин на різних типах літаків, щоправда, одного класу – це одно-

35 двигунні легкі літаки, які вміщують від двох до шести пасажирів. Мій список опанованої техніки нині обмежується літаками, але це поки що. Планую освоїти вертоліт й іншу «крилату» техніку.

- Чи не думали про те, щоби стати комерційним пілотом і літати на міжнародних і міжконтинентальних рейсах? Звісно, така думка існує чи не в кожного, хто марить небом, але своє покликання я вже знайшов. І я щиро радію, що мене оточують люди, котрі теж поділяють захоплення польотами та фанатіють від красивих маленьких літаків. А що буде далі та куди мене заведе доля, буде видно.

- Пам’ятаєте свій перший політ? Які були відчуття? Я добре пам’ятаю цей день. Такі моменти не забути. 18-те березня 2020 року. Це була моя 12-та година навчального польоту. Перший самостійний виліт. У кабіну сів екзаменатор, з яким я ще жодного разу не літав. У польоті він не давав жодних рекомендацій, лише спостерігав за процесом. Після того, як ми зробили кілька кругів аеродромом, він сказав зупинитися на злітній смузі, і далі я мав летіти без нього. Можу сказати одне: усвідомлення, що летиш сам, приходить далеко не зразу. Коли відриваєшся від смуги та набираєш висоту, відчуття неймовірні. Після того, як виконав усі необхідні маніпуляції та перевів літак у горизонтальний політ, настав момент, коли я поглянув праворуч на місце інструктора та зрозумів, що поруч немає нікого, і

далі я маю зробити все сам. Що я відчував? Щастя, відповідальність і усвідомлення: якщо щось піде не так, мені ніхто не допоможе. Я зрозумів, що залишився наодинці з літаком і все в моїх руках. Звісно, мені дуже прикро від того, що більше не зможу відчути саме ті емоції, які виникли в мене під час першого самостійного польоту. Багато інших емоцій – так, але, на жаль, не ті. Проте я знаю, як можна до них хоча б наблизитися. Це можливо, ставши тією людиною, котра сидить у кабіні праворуч і говорить своєму учневі слова, які колись сказали мені: «А тепер робимо зупинку й далі летиш сам!». І зараз я на шляху до цього.

- Які у вас пілотні амбіції? О, амбіцій у мене насправді дуже багато! Зараз я на шляху до того, щоб отримати рейтинг інструктора та стати людиною, котра братиме на себе відповідальність і допомагатиме тим, хто вирішив підкорити небо. Також плануємо розширити послуги оренди літаків і дійти до того, щоб організувати аеротаксі. Як на мене, ця ніша доволі цікава та необхідна в нашій немаленькій країні. На ринку України є бізнес-авіація, де можна замовити гарний швидкісний літак за доволі пристойну суму. А саме такого класу як легкомоторні літаки як авіатаксі, які були б доступнішими, у нас ще немає. Зараз ми працюємо над цим і крок за кроком ідемо до своєї цілі. Також прагну до того, щоб усі наші задумані проєкти були реалізовані.

І повторюю собі, що вчитись і рухатись до втілення своїх мрій і цілей потрібно постійно. Розмовляла Ірина Добровольська

36 |

Засновник «LOMANINI»

ПАВЛО ПЕТРІВСЬКИЙ:

«Готові реалізувати будь-який проєкт клієнта»

Професіоналами не народжуються, ними стають. Це точно про засновника меблевої компанії «LOMANINI» Павла Петрівського. Його виробництво з надійною репутацією та багатим асортиментом пропонує меблі високого класу. Про свою історію, помилки, досягнення та про особливості меблів «LOMANINI» Павло Петрівський розповів «Егоїсту».

- Павле, поділіться з нами, як створили свій бізнес? Меблевим ремеслом я зацікавився, ще бувши студентом другого курсу. У рідному місті Сокаль відкрилася меблева фабрика, й вони шукали дизайнера. Я – людина творча, закінчив художню школу, посідав перші місця на конкурсах графіті. Дізнавшись, що є така спеціальність як дизайнер меблів і що намальована тобою річ може бути втілена в життя, я захопився цим. Досі зберігаю зошити, у яких задні сторінки обмальовані меблями. (Сміється.) Тоді, у 19 років, замість продовжити навчання я пішов на цю роботу, а у 22 вже став керівником виробництва. Далі було ще цікавіше. Київська компанія відкрила найбільший за площею салон італійських кухонь, і мені запропонували стати першим дизайнером цього салону. Звісно, я не міг відмовитися і пропрацював там до «першої кризи» 2008 року, коли ціни стали надто високими, люди панікували, але всім були потрібні меблі. Тоді в мене виникла ідея, чому б не возити фасади з Італії, а корпус і фурнітуру збирати тут. Це стало стартапом компанії «LOMANINI», про що свідчать прапорці на логотипі – італійський дизайн, українська збірка. (Посміхається.)

- Кажете, успіх прийшов не відразу. Що змінилося? Я ніколи не хотів мати своє виробництво. Якщо наявні завантажені недостатньо, усе ж ніби просто – замовляєш у різних місцях, привозиш, монтуєш і «вуаля» – усе красиве їде до клієнта. Так воно працювало, поки не «виріс» клієнт, а з ним і чек на цей виріб – збільшилися обсяги, а моє бачення якості

суттєво відрізнялося від поглядів підрядників. Після важкого сезону реклами, сварок і червонінь перед клієнтами вирішив, що без власного виробництва не обійтись ніяк. Спочатку це лякало, але потім мені почало подобатися, я зрозумів, що володію процесом повністю. Наприклад, термінове замовлення я можу вранці віддати в роботу, а ввечері воно буде готове. Звичайно, це нерентабельно, але ми можемо це зробити. Завдяки цьому ми мегасильні. У нас з’явилася команда, і це – круто.

- Сьогодні на ринку чимало виробників пропонують свої послуги. У чому переваги «LOMANINI»? Чесно – не знаю. Є гірші, є кращі. Для мене ідолами є кілька італійських компаній, за якими стежу та намагаюся брати приклад. Хоча наш клієнт

37 ще не готовий до більшості рішень, я впевнений, що ми до цього дійдемо. Узагалі, себе можу прирівняти до коня із шорами: неважливо, йду дорогою чи болотом, бо бачу тільки сонце, а не те, що під ногами. Везу на гору свою команду та підбираю однодумців, адже чим більше нас, тим ми сильніші. А з сильними хочеться працювати, бо тоді почуваєшся захищеним, а тому спокійним. Як на мене, жодні гроші не замінять стан рівноваги. Тому я можу гарантувати клієнтам якість виконаної роботи й автентичність матеріалів.

- Дерев’яні, із кам’яними чи керамічними вставками – існують різні варіації кухонь. Якими є ваші меблі та в чому родзинка? Так, у сучасному світі існує великий вибір матеріалів – чи це чорний метал із деревом, чи тонкий алюміній зі склом. Залежить від смаку та характеру. Якщо в замовників виникають розбіжності щодо вибору кухні, я рекомендую звернутися до дизайнера. Він як інтер’єрний психолог допоможе візуалізувати ваше омріяне гніздечко, уникнувши сімейних су-

перечок. Дім – це місце, куди хочеться повертатися, і на цьому не варто економити. Ми працюємо з різними матеріалами, як-от: дерев’яна рамка зі шпонованою вставкою чи кам’яна стільниця зі скляною ніжкою. Готові реалізувати будь-який проєкт клієнта, якщо він, звісно, не суперечитиме законам гравітації чи логіки, бо бувало й таке.

- Як змагаєтеся з конкурентами? Імовірніше назвав би їх колегами, ніж конкурентами. Насправді підприємств, які виготовляють якісний продукт, можна на пальцях перерахувати, і в кожного є замовлення та робота. Було б бажання – а воно є. Я займаюся власною справою пів життя, і щодня вчуся чомусь новому. Не припускаю, що хтось може забрати мою нішу, доки я тим живу.

- Зрозуміло, що компанія – справа життя. Що ще вас наповнює? У мене три меблеві бізнеси. Раніше був також харчовий, але на початку пандемії завершив його. Я постійно в русі, їжджу з одного міста до іншого, розвиваю ще два інтернет-мага-

зини. Один – «Perfectroom.com.ua», а другий – той самий «Lomanini. com». Готуємо також корпоративний «Lomanini.ua». Щодня багато спілкуюся з людьми, і часом увечері хочеться просто «відключитися». Але найбільше надихає, коли все, що задумав, – удається. Тоді кайф і хочеться рухатись далі.

- Що цінуєте найбільше? Добрих, справедливих, чесних людей. Маю таких давніх друзів, з якими знаємося з часів, коли на роботу їздив ще автобусом. Кожен розвивається, ніхто не заздрить нікому, навпаки, порадить і підтримає. Таких мало, але вони є. Сучасні цінності часто витісняють правила моралі, не кажучи вже про совість. Я стараюсь уникати цього, мрію створити велику дружну команду однодумців. Одного разу після не дуже приємного інциденту на виробництві я зібрав хлопців і сказав, що вони мають вибір і можуть змінити роботу, а я – ні. Моя справа – це моє життя, а зіпсувавши наш продукт, вони паплюжать моє ім’я, яке має розвиватися. Коли росте компанія, підіймаються всі її учасники, а коли вона падає, найпершими втікають ті, хто підрізав їй крила. Розмовляла Юлія Осим

м. Львів, вул. Княгині Ольги, 98-а Пн-Пт 9.00 - 18.00 +38 (073) 307-77-07 lomanini@ukr.net www.lomanini.com

38 |

Новий рік в автосалоні «Audi Центр Львів» на Липинського розпочався зі створення унікального мистецького простору «АUDI ART SPACE» З січня по кінець березня тут діяла виставка «Скульптура. Група 162» – сім львівських митців та скульпторів об’єднались та презентували свої роботи. Володимир Семків, Федорин Степан, Василь Гриневич, Шиманський Денис, Ростислав Карпухін, Тарас Попович та Деркач Сергій презентували в АUDI ART SPACE високе мистецтво: кожна їхня скульптура є неповторною, має свою історію, посил та ідею. Виготовлені вони з найрізноманітніших матеріалів, в тому числі зі скла, оксамиту, бронзи та золота. Скульптури наділені частинкою душі та наштовхнуть на емоцію. Підхід до їх створення є особливим процесом, окреслюючи кожну індивідуальними рисами.

Поєднання мистецтва та розкішних авто є цілком закономірним – витончені лінії кузова, яскравий та емоційний дизайн, новітні системи безпеки, роблять автомобілі Audi витвором мистецтва та надзвичайним чуттєвим досвідом для кожного їх власника. В Audi центр Львів впевнені, – автомобілі, як витвір мистецтва надихають своїм різноманіттям кольорової гами, граційністю та елегантністю форм, вишуканістю внутрішнього оздоблення та неймовірними відчуттями від драйву. І з першого погляду на автомобіль цього відомого німецького бренду, ти розумієш – в цих авто поєднані сучасні технології та багаторічний досвід, щоб кожен клієнт отримав

АUDI ART SPACE

лише преміум якість та незабутній досвід разом з Audi. Якщо ви бажаєте стати власником унікального автомобіля преміум якості або ж здійснити сервісне обслуговування власного авто – завітайте в автоцентр Audi на Липинського 54-д*.

*Більше деталей на сайті www.audi.lviv.ua та за тел. 38 (032) 297-1-297.

39

Центр дизайну та ремонту

«K-DESIGN GROUP» Дизайн інтер’єру й екстер’єру; комплексні оздоблювальні роботи; ремонт «під ключ»; фасадні роботи.

www.k-design.com.ua +38 (098) 085-80-80 +38 (067) 711-33-03

40 |

Власниця «Martelle»

Марта Нестерук: як збудувати успішний beauty-бізнес і стати №1 у своїй сфері Б’юті-ринок розвивається динамічно. Щодня з’являються новинки та тренди. Марта Нестерук заснувала бренд «Martelle» 10 років тому. За цей час він виріс до мережі салонів у Львові, але в планах – масштабувати б’юті-бізнес по всій Україні. Про успіх, франшизу та новинки у сфері краси поспілкувались із власницею бренду «Martelle» Мартою Нестерук.

- Марто, Ви – успішна власниця б’юті-салону краси. Як вважаєте, чи кожному до снаги вдало розвиватись у бізнесі? Звичайно, що так. У людини передусім має бути мета, бажання та любов до своєї справи. Якщо хтось мріє та робить маленькі кроки до досягнення цієї цілі, то можу запевнити, що він уже став на свій правильний шлях до успіху. Дії, спрямовані на те, щоб утілити бажання в реальність, – це і є наш ключ до перемоги та досягнення бажаного результату. А якщо це в тебе тільки на словах, то варто задуматись, наскільки сильно того хочеш і чому відкладаєш реалізацію. Можливо, це зовсім не той напрям, який тобі потрібен. Адже людина не зможе стати успішною у справі, яка їй не подобається. Ми маємо любити те, що робимо. Чи були ті ж самі зірки шоу-бізнесу, які зараз у всіх на вустах, одразу відомими? Ні, усе ставалось поступово. Вони пробували себе на талант-шоу, працювали та працюють над собою весь час, вони по вуха закохані в те, що роблять.

«Оберіть собі роботу до душі, і вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті», – писав Конфуцій. Тому все залежить від нас і нашого бажання. Бажання розвиватись, бажання генерувати нові ідеї, бажання ставати кращими за інших. Любов до своєї справи + праця заради результату та вдосконалення = успіх вашого бренду.

- Чим особливий ваш салон краси «Martelle»?

«Martelle» – це перша мережа у Львові, що має повний спектр послуг. Ми не лише орієнтуємось на манікюр, а й розвиваємо всі напрями: манікюр, педикюр, стрижки, косметологію, візаж. Ми взяли на себе велику відповідальність робити дівчат, жінок красивими та дотримуємося її вже протягом 10 років.

«Martelle» особливий тим, що це не просто салон краси, куди ти приходиш отримати певну б’юті-послугу, це – місце для душі. Тут тебе зустріне ввічливий адміністратор, який потурбується про твій верхній одяг і дізнається, чи майстер уже вільний. Тут тобі запропонують каву, чай або келих ігристого, якщо ти раптом не встигла випити свою ранкову каву чи просто хочеш розслабитись після важкого дня. Наша команда дасть поради щодо змін, які більше тобі личитимуть. Адже часто ми самі не знаємо, чого хочемо та як буде краще. Кожна відвідувачка у «Martelle» – особлива. І ми докладемо максимум зусиль, щоб із салону вона вийшла щасливою, задоволеною результатом перевтілення та закоханою в себе.

41 - Які плани в «Martelle» на 2022 рік? Чи відкриватимете нові салони у Львові чи, можливо, в інших містах? Торік салону краси «Martelle» виповнилось 10 років. І ми поставили собі ціль – масштабувати бізнес по всій Україні. Ми впевнено йдемо до цієї мети. Вже створено команду, що приїде до вашого міста та допоможе запустити б’юті-бізнес «Martelle» із нуля. Відкриття нових салонів – це великий крок для бренду «Martelle». Ми станемо першою мережею салонів краси з повним спектром послуг у б’юті-сфері. І я впевнена, що нам усе вдасться.

- Що важливо для Вас при виборі франчайзі? Кому готові довірити розвиток бренду в інших містах? Франшиза – це дуже відповідально. Франчайзі має вміти грати в команді. Ми будемо на відстані розв’язувати важливі питання щодо бізнесу. Франшизу зможе придбати людина, котра готова долучитись до нашої шаленої та великої команди. Наш ідеальний кандидат – з великим бажанням розвиватись і запалом в очах. Також важливо, щоб ця людина розуміла правила гри та те, що ми розвиваємо одну справу, але кожен на своїй території. У нас будуть спільні навчання, тренінги, корпоративи. Усі ми маємо стати однією великою та дружньою родиною «Martelle». Роботи буде багато, але воно того варте.

- Чому клієнт має обрати саме «Martelle»? Бо клієнт для нас на першому місці. Переступаючи поріг нашого салону, ви потрапляєте у світ б’юті-новинок. Наша команда насамперед дбає про вашу безпеку та здоров’я, тому й дотримуємось усіх дезінфекційних заходів і, що найголовніше, обираємо

тільки якісні матеріали та засоби для роботи. Усе перевірили наші експерти. А також ми дослухаємось до клієнтів, бо їхні поради для нас дуже важливі. Наприклад, була ситуація, коли клієнти просили мене відкрити косметологічні послуги. Я довго вагалась, вивчала ринок, косметологію, бо це дуже відповідально. Але якщо клієнт просить, – значить, це потрібно. Як результат, косметологія в нас дуже популярна, і завдяки побажанням наших клієнтів ми стали ще успішнішими.

- На ринку постійно з’являються нові салони, що створює конкуренцію. Як працюєте з ними? Є три правила бізнесу: 1. Навчитись грати за правилами.

2. Грати за правилами.

3. Створювати свої правила. Відповідно, коли ви перший і другий пункт пройшли, то самі є трендсеттерами. Ви самі будуєте свою гру, задаєте темп і тренди. Я ніколи не задумуюсь над словом «конкуренти». Завжди спілкуюсь із власниками багатьох салонів преміумкласу. Ми обмінюємось інформацією, зустрічаємось на тренінгах, але не конкуруємо. Кожен салон, який якісно надає послуги, завжди матиме свого клієнта. Не потрібно конкурувати, краще приділити більшу увагу розвитку свого бізнесу. Якісний продукт завжди матиме свого постійного покупця.

- Як вам вдається поєднувати сім’ю та роботу? Утримувати баланс між сім’єю та роботою важко, але кожна жінка намагається його віднайти. Мені в цьому допомагає йога, медитації, теплі розмови в колі найближчих і просто жіночі посиденьки з подружками. Звичай-

но, я дуже багато віддаюсь роботі, бо це справа, в яку я вкладаю багато сил, часу та любові, але я також розумію, що є сім’я. І вона теж потребує моєї уваги. Коли щаслива мама, тоді щасливі діти й щасливий чоловік. Якщо жінка натхненна, то вона встигне й дітей до садочка відвезти, й чоловікові сніданок приготувати, і в офіс поїхати провести ранкову п’ятихвилинку. А ще важливо давати собі час відпочити та побути наодинці.

вул. Княгині Ольги, 100-е

+38 (093) 424-44-55 просп. В.Чорновола, 16-є

+38 (093) 155-18-55 martelle_studio

Відпочинок: Подорожі множать всі людські емоції Пітер Хьоґ

43 «Занзібар» – є щось особливе в цьому слові. Щось, що ще з дитинства змушує нас уявляти собі райську екзотику з дикими тваринами, похиленими над океанськими хвилями пальмами, білосніжними пляжами та щасливими місцевими мешканцями. Чи так це насправді, ми вирішили перевірити, вирушивши якомога далі від зимових морозів.

Безтурботний острів

Занзібар

44 | Цей африканський регіон набирає дедалі більшої популярності серед українців і після Єгипту, ОАЕ та ШріЛанки є чи не найпопулярнішим напрямком зимового відпочинку. Тому вважаємо своїм обов’язком розказати вам більше та дати кілька порад.

Трохи фактів Занзібар – це архіпелаг з одного великого та близько 70 значно менших островів у Індійському океані на схід від материкової Танзанії. Острів найбільш відомий як батьківщина Фредді Мерк’юрі, різноманітних спецій і вислову «Акуна матата!», який тут максимально широко використовують усі. Занзібар здавна виконував важливу функцію. У часи Римської імперії він був вагомим портом на римсько-індійському торговому шляху. У Середньовіччі острів став жвавим центром работоргівлі – «товар» постачали сюди з внутрішніх районів Африки. У XVI столітті Занзібар увійшов до складу колоніальних володінь Португалії, а згодом – став частиною та навіть столицею Оманського султанату. Далі – британський вплив аж до 1964, поки острів у ста-

тусі автономії не ввійшов до складу Танзанії. Сьогодні це мальовнича, доволі шумна, багата на фрукти та бідна на інфраструктуру та рівень життя провінція Танзанії. Екзотика на кожному кроці З туристичного ж погляду на Занзібарі якщо не ідеально, то дуже добре: завжди тепло, приємно, поділ на «сезон–несезон» досить умовний, а організувати поїздку на острів самостійно не так складно. Також тут безліч екзотичних фруктів, досить дешеві морепродукти, красива природа та багато активностей для туристів із будь-якими інтересами. Якщо ви раніше не бували в Африці на південь від Сахари, багато що на острові видасться вам особливим. Найперше – мабуть, відпливи. Де на узбережжі ви б не поселилися, все одно відчуєте їх на собі двічі на день. Менше на півночі, більше – ближче до півдня. Та якщо ви відкриті до пригод і нового досвіду, то швидко зрозумієте: відпливи не такі страшні, якими їх іноді малюють. По-перше, вони зазвичай стаються в найспекотніший час, а сонце в цих широтах надзвичайно палюче. По-друге, це така екзотика, якої практично немає в інших популярних морських напрямках. Уявіть собі, що ви можете погуляти морським дном наче пустелею. Цей білий пісочок такий дрібний, як борошно, і разом із водою перетворюється на м’яку теплу болотоподібну масу, по якій дуже класно ходити. Так, можна пішки відійти від берега на кількасот метрів. Там можуть бути цілі величезні плеса, де в радіусі 100–200 м довкола

тебе фактично посеред моря немає нікого і нічого, навіть жодної мушлі чи водорості. У невеличких калюжках дорогою плаватимуть маленькі рибки, морські зірки, краби. Також зможете на власні очі побачити місцеві «морські городи» – тут занзібарці під час відпливів «садять» на мотузки водорості, які потім ростуть на морському дні, нікуди не тікаючи. Ця екзотика варта того, щоб її оглянути. А як нагороду за нестачу океану в обідній час ви ввечері отримаєте,

мабуть, найтеплішу морську воду, в якій вам коли-небудь доводилося купатися. Річ у тому, що за браком води в найгарячіший час сонце розпікає вологе піщане дно, яке потім розігріває воду під час припливу. Ще одна екзотична особливість Занзібару – масаї. Це африканські кочові племена, які насправді походять зовсім не з острова. Їхня звична територія проживання – прикордонні території Кенії та Танзанії біля підніжжя Кіліманджаро. Та на Занзібар багато чоловіків приїздить на заробітки. У світі масаї відомі своєю зовнішністю – це одні з найвищих і найхудіших людей на планеті, а також кольоровим одя-

45 гом і великою кількістю прикрас. На своїй історичній батьківщині вони займаються скотарством і часто приймають туристів, показуючи свій щоденний побут. На острові ж масаї охороняють готелі, допомагають по господарству, продають сувеніри, різний дріб’язок і… себе. Так, виявляється, є багато туристок, які дуже не проти провести ніч із високим, струнким, екзотичним мужчиною у національному багряно-синьому одязі з мечем (саме так виглядають усі масаї. Багато з них також носять стильні зачіски з косиць і різноманітні прикраси з бісеру).

Пляжі Саме пляжі та потужність відпливів на них зумовили виникнення туристичних осередків. Серед топрегіонів, які рекомендують для відвідувачів, – Кендва та Нунґві на півночі острова та Паже і Джамбіані на південному сході. У перших

двох місцях відпливи менш відчутні, однак Кендва, мабуть, найбільш комерціалізований пляж острова, а Нунґві, через красу та помірність відпливів, – найдорожчий. Паже і Джамбіані славні довгими та досить широкими білими піщаними пляжами, тому тут красиво, хоча й удень на кілька годин замість моря фактично піщане болото. Якщо ж ви плануєте поїздку самостійно, є сенс подумати над варіантом, коли ви першу її частину проводите в одному регіоні, а другу – в іншому. Посередині між ними може бути сафарі на 1–3 дні або ж екскурсія Кам’яним містом – історичною частиною столиці острова. Який пляж ви б не обрали, він точно потішить вас білосніжним кораловим піском, який ніколи не стає гарячим, і прозорою бірюзовою водою – як на всіх рекламних фото. Активності Та, як кажуть гіди та бувалі туристи, просто заради океану їхати на Занзібар надто дорого. Для самого лише пляжного відпочинку варто обрати іншу країну, а цей танзанійський острів треба пізнавати. Здавна Занзібар був регіоном незліченної кількості спецій, тому тут можна подивитися на ферми, де їх вирощують і зараз. Про морські поїздки та активності годі й казати. Тут дуже популярні кайт-серфінг, яхтинг, катання на місцевих човнах, глибоководна риболовля, снорклінг. Не дивуйтеся, коли екскурсії без будь-яких візиток, каталогів, брошур чи тек із фото вам просто пропонуватимуть хлопці на пляжі. У

них і можна замовити майже всі основні поїздки, домовившись про дату та час і давши завдаток. Однак на першому місці, як за ціною, так і за враженнями, – сафарі. Проводять його на материку – в одному з місцевих національних парків. Ціни, парки та враження різняться, однак орієнтири все ж є: від $350 за денну поїздку, $800 за дводенну та $1100 за три дні в різних національних парках. Рано-вранці вас забирають із готелю та чартерним літаком у складі групи доправляють прямо до національного парку. На дводенному сафарі точно вдасться побачити слонів, левів,

жирафів, зебр, бегемотів, антилоп гну, імпал, бабуїнів, стерв’ятників, буйволів, кабанів, леопардів і навіть носорогів. Одноденна поїздка – більше питання удачі: деякі тварини можуть ховатися від спеки в кущах, але враження гарантовані все одно. Райський Занзібар Якщо ви в Африці не частий гість, Занзібар стане справжнім відкриттям. Літо серед зими, комфортний і красивий океан, місцеві кухня і фрукти та всюдисуще «Акуна матата!» зачарують.

46 | Тут прекрасно та тепло, довкола пальми, квіти та, мабуть, найбільші у світі мангові дерева та найсмачніші ананаси. Привітні та добрі місцеві часто англомовні, що спрощує комунікацію. На Занзібарі всі живуть за принципом «Без турбот» (це й означає «Акуна матата!»), тому цю фразу ви чутимете десятки разів на день. Тут усі щасливі, радісні та готові вітатися чи не з кожним перехожим.

кавим гастрономічним досвідом. Також на острові матимете змогу спробувати «короля фруктів» – дуріан. Це дуже особливий плід зі специфічним інтенсивним запахом і досить дивним, не схожим ні на що, смаком. Власне, через запах фрукт не можна транспортувати на далекі відстані, що дає змогу скуштувати його лише там, де він росте.

Занзібар – рай для любителів морепродуктів. Мідії, кальмари, восьминоги, креветки, лобстери, різноманіття риби – усе це тут готують максимально просто та надзвичайно смачно. Та і занзібарська кухня загалом дуже цікава. До неї входить багато страв із бананів, кокосового молока, цікаво приготовані курятина та яловичина. Похід до місцевої забігайлівки коштуватиме мінімум, але стане ці-

Нерайський Занзібар Як би райсько не виглядала природа, якість послуг і відсутність інфраструктури можуть стати ложкою дьогтю. На Занзібарі досить погано розвинений громадський транспорт, а корки та тягнучки – прокляття цілої Танзанії. Якщо любите поринати в атмосферу місця з головою, спробуйте проїхатися місцевими маршрутками «дала-дала». Часто це переобладнані вантажівки

з накритим кузовом із низькою стелею, де можна їхати тільки сидячи чи навприсядки. На острові гостра нестача спеціалістів у всьому – туристи можуть найбільше відчути це в розрізі медицини. Можливо, браком спеціалістів, а також бідністю можна пояснити перебої з електропостачанням – воно може зникати по кілька разів на день як на хвилини, так і на години. А багато будинків у селищах не електрифіковані взагалі. Як ви вже зрозуміли, занзібарці живуть, м’яко кажучи, скромно та небагато. Та якщо сприймати все не як незручності, а як досвід і бачити, що навіть у таких умовах місцеві насолоджуються життям, це просто стає цікавою пригодою.

47 чити справжню Африку та відчути всі відтінки острова. З красивими дверима, але занедбаними будинками. З привітними місцевими, але надокучливими вуличними торговцями. З місцями, цікавою архітектурою, але великою кількість пилюки та сміття. Із заявкою на мистецькість, але трохи штамповану та фейкову.

Кам’яне місто Давню історію має столиця острова та її найцікавіший район – Кам’яне місто. Найвідоміше воно своєю архітектурою, красивими різьбленими дверми, базарами зі спеціями та будинком Фредді Мерк’юрі. Називати його надзвичайно атмосферним місцем, де звідусіль пахне танзанійськими спеціями й арабською кавою та віє духом мистецтва, не будемо. Та місто дійсно має свій шарм. Це африканський мегаполіс «на мінімалках» з усіма його мінусами, як-от: хаотичним трафіком, стихійною торгівлею та масштабною низькоповерховою забудовою; однак із цікавим старим районом. Його чар у занепаді та контрасті того, як вирує життя між завмерлими в часі будівлями, з-за прекрасних дверей яких віє сирістю та пліснявою. Кам’яне місто – варте уваги місце, в якому слід побувати, щоб поба-

На Занзібар своїм ходом Організувати поїздку на цей класний острів самотужки легко. І в цьому, окрім часу, витраченого на бронювання та координацію, – самі лише переваги. Беручись за це, ви точно або зекономите 20–30% вартості або ж отримаєте значно більше вражень за ціною пакетного туру. Найповніша на враження модель поїздки – це проживання в різних регіонах острова та дводенне сафарі в проміжку між переїздами.

- Добирання: долетіти на Занзібар регулярними авіарейсами найзручніше з Києва – такі послуги пропонують Qatar Airways і FlyDubai із пересадкою в Досі та Дубаї відповідно (від $650) або ж із різних міст Європи (найкращі пропозиції стартують від $480).

- Пристойний готель можна знайти за ціною від $45 за двомісну кімнату за ніч.

- Вартість екскурсій стартує від $40 і тут завжди слід торгуватися та максимально збивати ціну.

- У закладах для місцевих смачно наїстися можна від $5, а в туристичних уже доведеться віддати від $5 за страву та мінімум $25 за тарілку лобстерів.

Занзібар вам точно сподобається. Тут пальми на кожному кроці, тут фруктовий рай, тут можна дозволити собі екзотичні морепродукти щодня, тут море двічі на день тікає, аби знову повернутись. Тут багато активностей для справжніх чоловіків, але ніхто нікуди не поспішає, бо всі знають, що встигнуть. Тому просто насолоджуються життям – таким, як воно є. Остап Процик

48 |

Костянтин

СИМОНЕНКО: Одного разу я навіть скасував рейс, щоб встигнути забрати тарілку Українець, який відвідав усі країни світу та ввійшов до Книги рекордів України. З кожної мандрівки він привозить сувенірну тарілку, тож зі своєю колекцією він теж став національним рекордсменом і навіть подав заявку до Книги рекордів Гіннеса. Щоб промандрувати навколо світу, Костянтину Симоненку знадобилося 10 років. Про найцікавіше він розповідає «Егоїсту».

- Розкажіть, з чого почалися Ваші мандрівки? Певно, це точно не була ідея одного дня. Я народився в Одесі. Ще в підлітковому віці відвідував морський клуб, де ми пірнали з аквалангами та плавали на маленьких юнацьких яхтах. Якось наш тренер організував зустріч з легендарним на той час ведучим телепрограми «Клуб мандрівників» Юрієм Сенкевичем. Він тоді був мегазіркою – єдиною людиною в СРСР, яка об’їхала пів світу. А його програма щосуботи для глядачів була вікном у світ. Під час зустрічі він розповідав про Африку, Океанію, острови, племена і традиції. Я ж просто затамував подих і слухав. Напевно, саме тоді цікавість до подорожей мене запалила. Захотілося побачити хоча б маленьку частину того, що бачив він. А першою країною, яку відвідав,

стала Болгарія. Якраз був останній рік існування СРСР, і на той час це був найдоступніший закордон.

- Подорожуєте відразу в кілька країн? Яка мандрівка була найтривалішою? У мене був досить амбітний план – відвідати всі країни за 10 років, тому старався оптимізувати маршрути і впродовж однієї мандрівки відвідувати щонайменше 3-4 країни. Інакше це забрало б значно більше часу. До того ж переїжджати між сусідніми країнами значно дешевше, ніж потім літати в них окремо. Найдовшою була моя подорож до Океанії – понад 2 місяці. Лише щоб добратися туди, потрібно дві доби. Також там доволі складна логістика. Іноді на крихітних атолах або острівках треба було тиждень чекати наступного літака чи корабля.

- А яка країна вразила найбільше, наприклад, своєю екзотичністю? Насправді вразили багато країн. Побував у 193 державах, які визнані членами ООН. Саме їх вважають «усіма країнами світу». З цим досягненням й потрапив у Національний реєстр рекордів України. Крім того, є ще частково визнані країни, як-от: Сомаліленд, Тайвань чи Косово та окремі автономні території. Разом з ними у мене 237 відвіданих країн і територій. І в кожній з них можна знайти щось цікаве і незвичайне. Мабуть, найбільш екзотичними були три країни. Це Сомалі, де я отримав величезний заряд адреналіну, Тувалу – країна, на загублених в океані атолах, загальною площею всього кілька квадратних кілометрів, та Північна Корея – одна з найбільш закритих у світі країн.

49

- Як щодо власного рейтингу країн, хто в першій 10-ці? Це залежить, за яким критерієм відбирати. Для мене найбільша цінність країни – це її цікавість та унікальність. Насправді таких країн багато. Не розставлятиму їх за важливістю, але в цей список точно входить Австралія, Нова Зеландія, США, вся Західна Африка, ПАР, Китай, Перу, Сомалі, Ефіопія, всі мікрокраїни Океанії і, звісно ж, Україна.

- Костянтине, є місце, де Ви ще не були, але хотіли б? Звичайно, планета ж така велика. Я побував у всіх країнах, але є ще чимало місць, куди планую потрапити. Дуже хочу колись вибратися на Еверест і досягнути Південного Полюса, побувати на острові Піткерн і відвідати острів Святої Елени, куди був вигнаний Наполеон.

- Що потрібно людині, аби об’їхати цілий світ: гроші, мотивація чи щось зовсім інше? У світі майже 3 тисячі мільярдерів, але тільки 180 людей відвідали всі країни світу. Причому серед тих 180 мандрівників майже всі – з середнім рівнем достатку. Думаю, річ тут не в грошах. Насправді побувати в усіх країнах світу – це доволі серйозне навантаження як фізичне, так і психологічне. Упродовж 10 років я здійснював понад 100 перельотів у рік, іноді навіть забуваючи, як це – спати у ліжку, а не в кріслі літака, місяцями витримував понаднормову вологість і спеку, часто обходився без елементарного комфорту. Про мене, для цього варто мати насамперед величезну мотивацію, бажання і головне – вміти досягати цілі.

- Мабуть, у Вас вже ціла колекція паспортів? Так, їх у мене 18. Та найсмішніше те, що мені довелося змінити український паспорт через те, що в ньому закінчилися сторінки, на яких ставили відмітки про видачу закордонних паспортів.

- Що привозите з кожної мандрівки? Про це довго думав. Магніти, ложечки, дзвіночки є тільки в туристичних країнах. А я відвідував немало країн, де туристів майже не буває. Тому вирішив привозити сувенірні тарілки, бо ця річ точно є в кожній країні, принаймні люди уявляють, як тарілка має виглядати. Звісно, готові сувенірні тарілки були геть не всюди, і мені доводилося їх робити на замовлення у місцевих майстрів. Одного разу я навіть скасував рейс, щоб встигнути забрати тарілку. Тепер моя колекція сувенірних тарілок увійшла у Книгу рекордів України як найбільша в Україні – понад 1 000 штук. Нещодавно теж подав заявку на реєстрацію світового рекорду в Книгу рекордів Гіннеса: у мене єдина колекція тарілок з абсолютно всіх країн світу.

- Ви вже побували в усіх країнах світу. Що далі? Ось кілька тижнів тому купив квитки до Антарктиди на Новий рік, а в березні летітиму в Гренландію, щоб спостерігати Північне Сяйво, до речі, там проїду значну частину узбережжя на собачих упряжках. Уже забронював квитки до найвіддаленішого населеного острова Піткерн. Планів – безліч, головне, щоб країни почали відкривати свої кордони після пандемії, а куди полетіти і що побачити – я завжди знайду. Розмовляла Юлія Осим

50 |

WE CARE loft7.com.ua

Готельно-ресторанний комплекс LOFT7 — простір для відпочинку та роботи у центрі Львова. Наша мета - ваш досконалий відпочинок.

Рецепція готелю працює цілодобово +38 (067) 147-00-47

Чому обирають нас?

• 69 просторих номерів преміумкласу.

• Ресторан на 105 осіб із панорамою 360° на все місто.

• Висококласна європейська кухня з авторським шармом.

Забронювати столик у ресторані +38 (097) 147-00-47

• Сучасний інтер'єр та екстер’єр: вдала локація для професійних знімань.

• Приватний паркінг на 50 паркомісць.

• Є зарядна станція для електромобілів.

• Конференц-зали на 60 та 20 осіб. У LOFT7 комфортно відпочивати, проводити ділові зустрічі та святкувати важливі події.

LOFT7 hotel&restaurant – простір, що надихає.

м.Львів вул. Куліша, 47-А (заїзд із вул. Газової, 18)

@loft7.hotel

51

Друзі! Щиро вдячні всім учасникам, які відвідали проєкт від «Егоїста» – журналу для справжніх чоловіків – «Життя підприємця» на тему «Бізнес із нуля». Спікером заходу був Ігор Дулин, котрий є · кандидатом економічних наук; · наставником і бізнес-коучем молодих підприємців; · співзасновником західноукраїнської бізнес-школи «West Ukrainian Business School» (WUBS); · президентом компанії «Octo Via Group»: ресторани «Granat», брендові магазини «Columbia», мережа пекарень «Ваш Лаваш»; · головою ГО «Добро.дій»; · автором рекорду України з висаджування дерев; · екоамбасадором і співорганізатором міжнародних проєктів «Озеленення України» та «Озеленення планети»; · триатлонцем, багаторазовим учасником змагань «Ironman 70.3».

РОЗМОВЛЯЛИ ПРО ТАКЕ: · як знайти ідею та зрозуміти, що вона ваша; · бізнес-план: основні розділи; · просування продукту чи послуги; · перші кроки, перші гроші; · ріст, капіталізація, масштабування; · партнерство в бізнесі; · ризики.

Дуже дякуємо також за бездоганну співпрацю нашому партнерові заходу – LOFT7 Restaurant Lviv – простору, що надихає. Вдячні за смачну кухню, затишну атмосферу та відмінний сервіс. Висловлюємо подяку фотографам ГО «Спалах Моментів» – новій ініціативній команді, що здійснює фото- та відеознімання. З питань участі у наступних заходах проєкту «Життя підприємця» звертайтесь за тел. +38 (068) 021-02-41 (Ірина Добровольська)

52 |

Johnnie Walker – це рух уперед і спільно. Ви йдете вперед, коли наважуєтесь на несподівані повороти, коли готові ігнорувати кордони та ризикувати всім, коли без страху встановлюєте власні межі. Як не боятися змін і рухатися тільки вперед? Відповіді в інтерв'ю з Міллою Йовович про особисту філософію та партнерство з Johnnie Walker.

– Ви взяли участь у кампанії Johnnie Walker «Менше слів, більше кроків». Вона закликає людей розширяти свої межі та діяти рішуче. Чому це посилання близьке вам? Мені імпонує основна ідея кампанії «Менше слів, більше кроків», подобається розширення кордонів. Дія чи крок – те, що призводить до змін, надихає та мотивує людей. Адже судять за справами.

– У відео «The Walkers» ви працюєте з режисером Полом В. С. Андерсоном, котрий є вашим чоловіком. Які враження від спільної роботи? Ми чудова команда. Пол точно знав, як поєднати мій характер зі стильною й ексклюзивною енергією бренду Johnnie Walker. Занурення у світ Джонні Вокера та створення чогось культового виявилися веселим процесом.

– Таке відчуття, що вас ніщо не може спинити. Ви завжди йдете ва-банк. Що вами керує? Сьогодні ключовими якостями є позитивний настрій, стійкість і мужність продовжувати шлях. У мене теж є проблеми, але я, як і Джонні, волію продовжувати рух уперед. Я розумію, що коли роблю так, то до мене приєднуються люди, котрі також вважають за краще продовжувати рух – і разом ми стаємо сильнішими. Я йду далі, незважаючи ні на що!

– Ця реклама має надихнути шанувальників Johnnie Walker у Східній Європі на рішучі дії. Що б ви хотіли їм сказати? Ми є свідками безпрецедентної трансформації у світі. І двигуном цієї трансформації є не лише слова. Ці зміни відбуваються завдяки людям, котрі прагнуть до того, у що вірять, попри сумніви, невпевненість і страхи. Нам, людям зі Східної Європи, доводити нічого. Нехай за нас кажуть наші дії.

– Ви багато чого пережили у житті, але вперто продовжуєте рухатись уперед. Розширенням яких меж пишаєтесь найбільше? Щоразу переживаю негаразди. Але життя навчило мене, що часто наполегливість має вирішальне значення для руху вперед. Я щаслива, що маю можливість розвиватися та ділитися своєю історією з іншими людьми. Ви можете взяти паузу та подумати, але потім все одно потрібно рухатися далі, щоб ставати краще.

– Що б ви порадили людям, котрі про щось мріють, але діяти бояться? Діяти не завжди легко. Але треба триматися разом і йти вперед, святкувати перемоги та робити наступний крок. Я захоплююся мужністю та силою кожної людини, яка прагне зробити свій внесок у спільне благо. Не чекайте на дозвіл або запрошення робити те, що правильно; вкладайте все, що маєте, у те, що робите. Менше слів, більше кроків.

53

54 |

Готельний комплекс «Двір Княжої Корони» розташований у самому серці Карпатських гір, у смт Славське. Чотирнадцять упорядкованих номерів готелю виконані в європейському стилі, і в кожному з них ви почуватиметеся по-справжньому комфортно. У стильних і просторих апартаментах є все, що потрібно для тривалого відпочинку чи турів вихідного дня: нові зручні меблі, м’яке освітлення, сучасна сантехніка та повний набір необхідних аксесуарів у ванній кімнаті. Чисте карпатське повітря та цілющі мінеральні води допомагають зміцнити здоров’я, а мальовничі пейзажі Карпат мають цілющий вплив.

У ресторані готелю з любов’ю готують кулінарні шедеври європейської кухні. Наші досвідчені кулінари добре знають, як об’єднати в одній страві чудовий смак, користь свіжих продуктів і красиву подачу страв. Тут приємно провести час із друзями, колегами та близькими людьми, отримуючи ще більше задоволення від дружньої бесіди. Просторий зал ресторану приваблює увагу сучасним європейським дизайном інтер’єру і, звичайно ж, яскравою його деталлю – красивим каміном. На території готелю є СПА-комплекс із закритим басейном, римською парною та фінською сауною.

ГК «Двір Княжої Корони» смт Славське, вул. Олени Степанівни, 29-в dvirkk.com.ua

+38 (068) 492-90-10 +38 (099) 532-13-14 СПА +38 (097) 887-96-64

dvir_kniazhoiy_korony

fb.com/Готельний комплекс «Двір княжої корони»

+38 (067) 531 44 76 cupclub.office@gmail.com

Сup Club - це

завжди якісний сервіс, професійне обслуговування та партнерські відносини!

Чим ми можемо бути корисні для вашого бізнесу? Смачна кава

Професійне обладнання

Сервісне обслуговування кавомашин Наші спеціалісти виконують ремонт кавомашин будь-якої складності. Також ми надаємо повне обслуговування кавомашин – це ідеально підійде для тих, хто вже придбав кавовий апарат і потребує якісного догляду. Оренда кавомашини Саме ми можемо забезпечити Ваш бізнес смачною кавою та якісним обладнанням!

Cup Club допоможе підібрати кавомашину індивідуально за Вашими побажаннями. Ми забезпечимо надзвичайно смачною кавою власного обсмаження та найкращим сервісним обслуговування. А наші вигідні умови оренди лише порадують!

Сервісне обслуговування

56 |

57

58 |

Бізнес-сніданок

«Харизма, Продажі і Любов. Техніки продажу себе, своїх товарів і послуг через вигоду та турботу» 29 вересня відбулася чергова подія в межах проєкту «Бізнес-сніданок». Цього разу ми створили для вас чи не найідеальніші умови для саморозвитку, нетворкінгу та чудового настрою, адже запропонували топового спікера, потужну тему й одну з кращих локацій міста Лева! Організовуючи бізнес-сніданок, почули рекордну кількість позитивних відгуків про нашого спікера. Поспілкувавшись, одразу переконалися, що це точно не просто чутки. Роман Дерега – підприємець, тренер, методолог, художник, чемпіон України з карате. Проте справжнім експертом він є у сфері публічних виступів і презентацій. Роман уже давно консультує топменеджерів, лідерів команд, масштабних підприємців і відомих лідерів думок. Також він є партнером із підготування спікерів West Ukrainian Business School. Його ексклюзивні знання здобули вже понад 2500 студентів з України та 15 країн світу за останні 14 місяців. Поповнили цей ряд і відвідувачі нашого бізнес-сніданку! Саме того дня Роман професійно прокачав кожного та поділився великою кількістю прикладних знань. Зокрема, розкрив такі теми:

- харизма – шість інструментів, як перестати продавати та почати закохувати у свій продукт, товар або послугу; - чому особистий бренд – це інструмент маркетингу та як із ним працювати (на кейсах); - як справляти сильне враження – дієві інструменти впливу й експреспрактикум; - вісім потужних підготовчих кроків, що суттєво збільшують упевненість у продажах (на прикладах). На високому рівні цього дня працював не тільки спікер, а й наш партнер гостинності – територія високих емоцій «Cloud no.7 Panorama». Це стильний ресторан у самому центрі Львова, в якому ідеально поєднується все: вишукана кухня, ексклюзивний інтер’єр, неабияка винна карта від кращих сомельє та власна коктейльна лабораторія. Крім того, ресторан «Cloud no.7 Panorama» пропонує різноманіття просторових рішень, які чудово пасуватимуть будь-

Партнер гостинності: ресторан «Cloud No.7 Panorama» м. Львів, пл. Соборна, 14 (ТЦ «Роксолана»)

якому вашому настрою чи приводу: «Vocal Bar», зал «Купол», «Panorama Hall», відкрита літня тераса. Цей заклад однозначно стане вашим улюбленим місцем! Безперечно, довершити атмосферу нам вдалася завдяки партнерству з однією з наших улюблених компаній – ремонтно-будівельною компанією «Капітель». За їхніми плечима вже понад 12 років успішної роботи; більш як 950 виконаних житлових і комерційних об’єктів різної складності; 44 сучасні котеджі. Зважаючи на цей досвід, за ремонтом мрії слід звертатися саме до них. Шалений фідбек після цього сніданку вкотре довів, що створювати проєкт і розуміти, що він справді корисний для людей – це справжня нагорода. Дякуємо, що проводите свої ранки разом з нами. До зустрічі на наступних подіях! Мар’яна Даниляк

Партнер

59

В самому серці Львова – біля Оперного театру в старовинній будівлі Grand Hotel Lviv Casino & Spa розташовано комфортабельне First Casino. Потрапити до закладу можна через центральних вхід п’ятизіркового готелю або ж через пішохідну зону – затишний двір великою кількістю ресторацій. з вели Впевнені, вас вразить і розкішний інтер’єр казино First, а також функціональне наповнення простору площею 500 м2. Тут різноманіття розваг на будь-який смак: 3 столи для гри в рулетку, 9 карточних столів, та 55 сучасних слот-машин. Серед виробників – провідні світові бренди сві IGT, EGT, Novomatic, Apex. І, звісно ж, комфортабельні приватні зали для особливих клієнтів. Також до послуг гостей First – VIP-зала, бар та можливість замовлення страв від шеф-кухаря ресторану Grand Hotel Lviv – Casino & Spa. Якщо ж вирішили відпочити від азарту – нові емоції подарують шоу-програми на спеціальній сцені в казино First.

Відкрийте для себе Львів, казино First та незабутні враження!

63

Дрібниці життя Не будьте свідками майбутнього – натомість творіть його Ілон Маск

65

КРОСІВКИ, ЩО ДОБУВАЮТЬ КРИПТОВАЛЮТУ

«STEPN» – це мобільна гра, в якій можна придбати NFT-кросівки та заробляти криптовалюту на пробіжках і прогулянках. Про гру почали активно писати в соцмережах: виглядає незвично – бігаєш, а тобі за це ще й платять.

66 | Як це працює? Щоби грати, слід завантажити додаток і зареєструватися. Далі гравець має внести свій токен «Solana» у STEPN-гаманець і придбати пару NFT-кросівок. Усі кросівки відрізняються за ціною й ефективністю. Найдешевша пара коштує приблизно 9 SOL. На момент написання тексту це $984. Через 24 години після придбання кросівок зможете розпочати першу пробіжку. Цей час потрібен, щоби наповнилася шкала енергії. Вона показує, скільки часу на добу користувач може витратити на пробіжки. Кросівки можна «прокачувати», щоби вони приносили більше прибутку, або продавати на маркетплейсі всередині гри. Також вони «рвуться», тому іноді їх потрібно ремонтувати. Скільки можна заробити? Механіка заробляння в грі складна, бо прибуток залежить від багатьох

факторів. У STEPN навіть працює рандомайзер, який робить прибуток за хвилину нестабільним. Однак користувачі Reddit пишуть, що із найдешевшими кросівками вдається заробляти $40 на день. Дорожчі NFT дають змогу отримувати $85 за пробіжку. Як вибрати кросівки STEPN? У STEPN фактично не можна грати, якщо не купите головного атрибута – кросівок. У майбутньому гра запропонує взяти їх в оренду, але поки доступне лише купування. Зробити це можна через маркетплейс усередині гри. Якщо хтось запропонує придбати через посередника – краще не погоджуйтеся, бо можна нарватися на шахраїв. Є чотири види кросівок: WALKER; JOGGER; RUNNER; TRAINER.

По суті, їхня головна відмінність – це швидкість, з якою слід пересуватися. Досвідчені користувачі рекомендують вибирати з перших двох категорій. Визначивши потрібні за темпом кросівки, звертайте увагу на найважливіші речі – атрибути. Їх є чотири різновиди: - Efficiency; - Luck; - Comfort; - Resilience.

Luck і Comfort не надто важливі для новачків, тож радять не сильно звертати на них увагу. Головні – Efficiency та Resilience. Перший атрибут дає змогу більше заробляти, а другий – менше вкладати в ремонт кросівок (після кожної пробіжки їх потрібно ремонтувати). Радять, щоби ці атрибути мали показники не менш як п’ять, а краще сім. Якщо все зовсім погано, кросівки краще не купувати. Чому це важливо? У грі є геми, які дають

67 можливість покращувати певні характеристики: працюють вони від базового, а не покращеного, показника. Кросівки мають рівні. Прокачуючи їх, ви отримуєте бали, за допомогою яких можна поліпшувати свої атрибути. Усі вкладають в Efficiency та Resilience. Прокачування Resilience знижує вартість ремонту кросівок, а значить, отримавши монети за пробіжку, ви менше витратите на ремонт. Більшість гравців радять прокачати Resilience до 14-го рівня, а далі лиш Efficiency. Як збільшити заробіток у STEPN? Найпростіший спосіб – більше ходити чи бігати, це залежить від кросівок. Головне обмеження – енергія. Базово маємо дві енергії на десять хвилин занять. Збільшити кількість енергій можна, придбавши три пари кросівок, тоді кількість енергій збільшиться до чотирьох і можна довше ходити/бігати, а отже, більше заробляти.

тимете 5 монет. Тому уважно стежте за тим, як витрачаєте очки від покращення рівня. Поліпшення кожного рівня коштує монети GST: який рівень прокачуєте, стільки й платите, тобто перехід із 6-го рівня на 7-й коштуватиме 7 монет GST.

Є другий спосіб примножити заробіток у STEPN – покращувати самі кросівки. Якщо виберете кросівку, побачите, що можна підвищити рівень. Неписана рекомендація: збільште рівень принаймні до 9-го: це коштує помірно та дасть змогу заробляти більше, а витрачати на ремонт менше. В ідеалі після 9-го рівня отримаємо такі показники:

Якщо все зробити правильно, то можна збільшити свій дохід із 7 GST на день до 10 GST на день з однією кросівкою, а це вже близько $40 на день або понад $1000 на місяць.

- Efficiency – понад 31.

- Resilience – понад десять, але не більш як 14.

Усе так просто? Звичайно, ні. «STEPN» – гра, де гроші заробляють фактично за виконання функцій. Однією з перших таких ігор, що стала найпопулярнішою, є «Axie Infinity»: там потрібно розводити звірят, яких потім можна продавати. У STEPN схожа механіка: кросівки спочатку потрібно купити. Згодом гра ускладнюється, а ціни зростають. Наприклад, на початку кросівки продавали приблизно за $600, тепер найпростіша версія коштує майже $1000. Активно бігаючи, «відбити» вкладення можна за 1–2 місяці.

Важливий момент, який знають не всі: кросівки збільшують свої показники для досягнення конкретної цифри атрибута. Так, наприклад, Efficiency на позначці 31 дає дохід 5 монет GST за енергію, і цей показник зберігається аж до позначки 39, коли дохід збільшується до 6,5 за енергію; не важливо, 33 у вас чи 37, отримува-

Також важливо знати, що ремонт кросівок не можна ігнорувати: ви не зможете продати невідремонтовану кросівку, а якщо показник цілісності падає нижче 50, отримуватимете менший дохід.

68 |

Мирослава Мориконь: «Гірше ніж жити з ворогом в одному домі, може бути лише спати з ним в одному ліжку» Нам часто доводиться боротись із різними негараздами в зовнішньому світі, проживаючи там неприємні моменти та втомлюючись від безлічі проблем. І тоді хочеться, щоб додому можна було прийти як у надійний тил, як у те маленьке місце у великому світі, де тебе завжди приймуть і зрозуміють. Та на ділі буває зовсім по-іншому. І за дверима домівки може розгортатись така драма, що йти додому зовсім не хочеться. Чому ж відбувається так, що люди, котрі колись так кохали одне одного, яких так важко було відірвати одне від одного, стають джерелом роздратування, образ і байдужості? Конфлікти в сімейних стосунках є одним із найчастіших запитів до психолога. І доволі часто, якщо не йдеться про загрозу для життя та фізичного й психічного здоров’я, саме розуміння партнерами того, що між ними відбувається, дає змогу зберегти та налагодити взаємини. Попри значну популярність психологічних послуг нині багато людей не звертаються по допомогу до спеціалістів. Тому й втрачають стосунки, а вступаючи в нові, повторюють старі сценарії, так нічого й не зрозумівши. Знання про те, які є періоди розвитку стосунків, яке підводне каміння, проблеми та кризи можуть підстерігати партнерів на кожному етапі; уміння переборювати труднощі та розуміти, які бонуси отримує пара після кризи, змогли б урятувати не одну сім’ю. Кожна прожита криза виводить стосунки на новий рівень. Тож якими є рівні розвитку стосунків у парі?

ЗЛИТТЯ На початку стосунків пара проживає свій «медовий період». У психології він називається періодом злиття чи симбіозом. Нескінченні любов і щастя. «Я – це Ти, а Ти – це Я», «Я без Тебе не можу», «Ти клади слухавку», «ні, Ти клади». Може здаватись, що це кохання на все життя, і не зрозуміло, як можна було жити без нього. Зазвичай у період злиття гіперболізують усе те, чим партнери схожі, а відмінності нівелюють. Якщо в партнері щось і не подобається, то намагаються цього не помічати та мовчати, щоб не порушити щастя. Період злиття покликаний сформувати прив’язаність, єдність і довіру одне до одного. Ці цінності мають стати міцним фундаментом для побудови стосунків. Якщо прив’язаність сформована, то закохані переходять на наступну стадію стосунків. Однак буває, що партнери чи один із них застрягають на першій стадії, симбіозі.

Якщо ж застрягають двоє, то вони й далі бачать лише спільне й ігнорують відмінне. Завжди та всюди разом. Так стосунки починають набивати оскому, а пристрасть трансформується у нудьгу. Трапляється й варіант ворожої залежності. Коли «Я Тебе ненавиджу, але жити без Тебе не можу». Між партнерами багато конфліктів, претензій, але їм дуже страшно розірвати стосунки. Разом – багато злості та невдоволення, а окремо багато болю. На етапі симбіозу найважче розходитись. Дуже боляче. Буває й так, що лиш один партнер застрягає на етапі злиття, а от інший рухається далі. У таких стосунках для того, хто застряг, багато образ: «Я хочу завжди бути з Тобою, а в Тебе то робота, то друзі, то свої інтереси». Інший партнер казатиме: «Я вже не витримую. Мені потрібен особистий простір. У мене є й інше життя, окрім Тебе». Це означає, що перший застряг у злитті, а інший уже перейшов до наступної стадії – диференціації.

69 ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ Диференціацію пара зазвичай сприймає як кризу у стосунках. Люди починають чітко бачити, що не такі вже вони й схожі. Стають очевидними відмінності, які раніше ігнорували, та сприймаються як недоліки. Іноді в партнерів немов «полуда з очей спадає», або «рожеві окуляри розбиваються скельцями всередину». Недоліки не просто стають помітними, вони ніби заполоняють увесь простір. Це період розчарування у власних ілюзіях. Хочеться більше часу проводити поза домом, у колі друзів. Багато хто може навіть думати, що «пройшла любов, зів’яли помідори», що їхній партнер зовсім їм не підходить, і вибір цей хибний. У період диференціації є велика ймовірність зрад і розставань, тож саме тоді найбільше розлучень. Партнери віддаляються одне від одного. Якщо ж хтось із них залишився на стадії симбіозу, то почувається покинутим. Завдання цієї стадії – прийняти відмінності одне одного. Змінити «Ми різні – і це погано» на «Ми різні – і це новий ресурс для наших стосунків», знайти нове зацікавлення одне в одному. Розлучення на цій стадії відбуваються переважно зі скандалами, помстою, розподілом найдрібнішого майна, щоб покарати іншого. НАВЧАННЯ Наступна стадія – навчання, етап особистісного розвитку. Якщо пара після диференціації та прийняття відмінностей вирішила продовжувати стосунки, то переходить на стадію навчання. Це фаза саморозвитку в зовнішньому світі. Тоді відбувається як фокусування на собі, так і повернення до партне-

ра, щоб обговорити, поділитись одне з одним своїми успіхами та негараздами в соціумі, дати таку необхідну підтримку. Так, конфлікти можуть тривати, але на цьому етапі вони потрібні, щоб не втратити емоційний зв’язок через надмірну спрямованість на себе та зовнішній світ. На цій стадії партнери конфліктують, аби відчути, що вони не байдужі одне одному. За гармонійного проходження навчання обома партнерами переважає насолода від дистанціювання та водночас захват від зустрічі. Перепонами для навчання є егоцентризм, надмірне зациклення на власному розвитку та протиставлення його інтересам пари, коли здається, що стосунки заважають самовдосконаленню. Буває й так, що один із партнерів не хоче розвиватися та страждає від того, що інший цього прагне. Тоді перший може гальмувати розвиток іншого через ревнощі та страх втрати, використовуючи ультиматуми: «Я чи робота». Тож дуже важливо на цій стадії розвивати баланс між «Я» та «Ми», баланс між стосунками та саморозвитком. РАПОРТ Наступна стадія в стосунках – це стадія рапорту, виходу стосунків на новий рівень. Партнери стають психологічно зрілими. Якщо на попередніх рівнях закохані були більш зациклені на собі та своєму розвитку, то на цій стадії вони знову повертаються одне до одного. Іноді це називають «другим медовим місяцем». Двоє вже можуть чути одне одного, навчилися ефективно спілкуватись і домовлятись. Вони усвідомлюють, що люблять одне одного більше й інакше, ніж раніше. Конфлікти тепер із позицій «Я – ОК» і «Ти – ОК»,

і відбуваються вони лише для того, щоб розібратись і покращити стосунки, щоб кожен міг сказати, що його турбує. У таких суперечках партнери виростають, а не травмуються. У парі є близькість, пристрасть, довіра, любов і вдячність. Після цього закохані переходять у здорову взаємозалежність: «Я можу бути без Тебе, але обираю бути з Тобою». Навіть якщо на етапі рапорту хтось і вирішує вийти зі стосунків, то це відбувається спокійно, без паніки та страждань іншого. Немає образ, злості та відчуття покинутості. Розставання на цій стадії – це цивілізовані розлучення. Однак не так багато пар доходять до цієї стадії. Більшості хочеться суцільного злиття, і вони або всіляко тримаються за партнера, обтяжуючи його, або розривають старі стосунки та вступають в інші, бо там із новим партнером можна знову прожити симбіоз закоханості. А згодом усе повторюється. Те, на якому рівні розвитку стосунків пари зазвичай застрягають, залежить від того, на якій стадії індивідуального розвитку в дитинстві стався збій. І цю дитячу ситуацію людина протягом усього життя повторює в кожних стосунках. Іноді досить кількох консультацій психолога, щоб зрозуміти, чому виникають труднощі та як навчитись їх долати. Часом потрібна тривала особиста психотерапія, а іноді корисно прийти до сімейного терапевта разом, щоб розібратися, що ж відбувається в парі.

Психотерапевтка Мирослава Мориконь

70 |

«Кому? Яку? Для чого?» Косметологиня Уляна Думська про ін’єкційні процедури Чому ін’єкційна косметологія – потрібна; яку процедуру краще вибрати в 30 років, а яку – у 45; який метод ін’єкцій – найпопулярніший і чи роблять «уколи краси» чоловіки. Відповідями на ці й інші запитання з «Егоїстом» поділилася засновниця центру естетичної косметології та лазерної епіляції «Aesthetica» Уляна Думська.

– Уляно, які ін’єкційні послуги пропонує «Aesthetica»? Працюємо, щоби процедури були не тільки популярні, а й корисні. Серед топових: контурна пластика, ботулінотерапія, біоревіталізація. Як додаток до доглядових процедур застосовуємо мезотерапію. Здебільшого це первинна ін’єкційна послуга, яку пропонуємо пацієнтам молодшого віку. Наприклад, мезотерапевтичні коктейлі використовуємо для боротьби з акне, висипаннями. Легкі вітамінні коктейлі рекомендуємо у віці 30–35+. Мезотерапевтичні препарати також використовуємо для лікування пігментації, краще в поєднанні з пілінгами. Зрештою, принцип мезотерапії – мінімальна доза в тому місці, де потрібно. Якщо є сенс, переходимо до інтенсивніших процедур: лазерних технологій або ж контурної пластики в поєднанні з біоревіталізацією. Для останньої препарати містять гіалу-

ронову кислоту, а також полінуклеотиди, амінокислоти. Від цього результат дещо триваліший. Якщо пацієнтка раніше робила біоревіталізацію, мезотерапію й ефект від цього – опосередкований, переходимо на полінуклеотиди, які дієвіше стимулюють вироблення фібробластів, колагену, еластину. Вони також ефективніші в біоревіталізації, якщо потрібно змінити тактику. Ми використовуємо найпопулярніші на ринку України – це «Rejuran» і його похідні.

– Як щодо контурної пластики? Це таки найпопулярніший напрям, який не перший рік розвиваємо. Тут виділимо, напевно, контурну пластику губ, середньої третини обличчя. Часто звертаються за повною гармонізацією обличчя в техніці «Full face». З допомогою одного-двох препаратів можемо зробити акцент на певних зонах. Контурна пластика –

це завершення всіх наших процедур. Хоча часто пацієнти хочуть контурну пластику губ як монопроцедуру. Використовуємо тільки сертифіковані препарати: «Juvederm», «Regenyal», «Belotero» і «Restylane». Це класична четвірка, перевірена та добре зарекомендована. Також є «Radiesse» на основі гідроксиапатиту кальцію, який з’явився на ринку понад десять років тому. Протокол його застосування цікавий – як філера, так і як біоревіталізанта, до того ж ефект більш пролонгований. До речі, нам як жінкам зі слов’янським типом зовнішності потрібно робити процедури контурної пластики препаратами на основі гіалуронової кислоти обережно.

– Чи є обмеження, застереження для ін’єкційної косметології? Наприклад, контурна пластика не має вікових обмежень. Деколи дівчата хочуть змінити форму певної

71

зони, зробити її вираженою або ж мають анатомічні особливості. Після 35–40 років починають старіти кісткова система та зв’язки, тому з віком важче зробити корекцію; буває, що звертаємося до пластичних хірургів або до апаратних методик SMAS-ліфтингу чи ниткового ліфтингу. У кожного є свої покази до процедур, але прив’язуватися лише до вікових змін не можна. Дедалі більше жінок розуміють, що важлива профілактика, тому готові в 35–40 зробити мінімальну корекцію. Тож чим молодший пацієнт, тим легше підкоригувати та підтримувати результат. Так само з ботулотоксином – його деколи варто зробити у 25–30, якщо є зони з мімічними заломами та зморшками, які поглиблюються. Через 2-3 роки буде вже пізно.

– Який метод для ін’єкцій найпопулярніший? Найпопулярнішою є ботулінотерапія. Це також той напрямок, який опановують усі косметологи з медичною освітою. У практиці він допомагає зробити образ пацієнта максимально завершеним. Можна забрати 5–10 років, і пацієнтка матиме зовсім інший вигляд. Ми

використовуємо тільки три сертифіковані препарати: «Botox», «Dysport» і «Xeomin». Останній, на відміну від інших, максимально очищений від білкових залишків, тому дає менше алергічних ускладнень. Загалом ефект від препаратів приблизно однаковий – від 3–4 до 5–6 місяців. Часто це залежить від індивідуальних особливостей. Скажімо, якщо пацієнти приймають різні вітамінні комплекси чи активно займаються спортом, ефект проходить швидше. Усе це ми проговорюємо з пацієнтами на консультаціях. Як на мене, краще зробити легку корекцію «Xeomin», а тоді за потреби вільно підкоригувати, бо препарат дає таку змогу, але не частіше ніж раз на чотири місяці.

– Пацієнт може сам вибирати препарат? Усе-таки препарат вибирає лікар. Я завжди кажу пацієнтам, що є, наприклад, три варіанти, і з них оптимальним буде такийто. Для губ може бути щільніший препарат із більшим відсотком гіалуронової кислоти. М’якшими препаратами рекомендую робити первинну корекцію, тоді за наступних можна додати насиче-

ності. Усі препарати в нас – якісні та безпечні.

– Чи роблять ін’єкційні процедури чоловіки? Так, чоловіки теж приходять. Багато хто вже робили косметологічні процедури, також знають від своїх колег, знайомих. Часто це ботулінотерапія та біоревіталізація. Контурна пластика рідше, але коли потрібно підкреслити чоловічий гендер, то вони теж звертаються. Наприклад, кути нижньої щелепи зробити вираженими чи зону підборіддя більш вираженою. Після схуднення теж відновлюють і стимулюють шкіру. Тенденції змінюються, і чоловіки тепер сміливіші – раніше зверталися за доглядовими процедурами, а сьогодні переважають ін’єкційні. Розмовляла Юлія Осим

вул. Лемківська,9-а/93, м.Львів (пр.В.Чорновола) +38 (097) 160-15-57 +38 (097) 160-15-56 aestheticalviv AestheticaLviv

72 |

Неспокійний спокій Одним із благословень старості було звільнення від шалених пристрастей сексуального бажання Може, так і вважав Сократ, але в сучасному світі ніхто не хоче навмисно позбавлятись насолоди. Невже фізичне кохання триватиме, допоки старість не розлучить? ВООЗ залічує до людей похилого віку старших за 60 років, ООН – старших за 65. ВООЗ ділить старість на три етапи: 60–75 років – літній вік, рання старість; 75–90 років – похилий вік, пізня старість; старше 90 років – старечий вік, довголіття. Сьогодні розмова про секс «50 плюс». Тема сексу все ще табуйована, а сексу в 50 років (і тим паче в старшому віці) взагалі просто немає як поняття для обговорення в суспільстві. Це також дуже сильно підкріплено тим, що ніхто з нас не бажає визнавати: біологічне старіння неминуче. Багато пар похилого віку вдало адаптуються до свого сексуального старіння. Хоч інколи це призводить

до зникнення взаємин, однак психіка до останнього фантазує сценарії блаженного життя та залишається в рожевих окулярах максимально довго. Усе змінюється з плином часу. Люди не виняток. Ми змінюємося на клітинному рівні щодня. Наш організм – це складна біохімічна лабораторія, яка перебуває під впливом не тільки відведеного часу, а й багатьох інших факторів: екології, способу життя, генетики та,

звісно, психологічних чинників. Старіння спричинює прихований поділ фізичного та психічного. Так, спочатку гасне фізична сексуальність, а тільки потім – психічна. Душа не старіє, а от тіло так. ООН прогнозує, що темпи старіння населення у XXI столітті набагато перевищать попередні показники. До 2050 року буде понад 2 мільярди людей похилого віку. Ще додам від себе, що серед цих людей опиниться

73 дуже багато популярних нині блогерів, вони теж, напевно, колись будуть займатися сексом похилого віку. Люди бажають отримувати задоволення від життя в повному обсязі в будь-якому віці. Це означає значну кількість можливостей економічного зростання індустрії антиейдж. Вона вже зараз дуже прибуткова, і це стосується не лише пластичної хірургії, косметичної галузі чи нутриціології. Дуже скоро світ уже не зможе задовольнятись тільки «блакитними пігулками». Медицина перестає бути невідкладною. Люди не вдовольняються лише продовженням життя, їм необхідні збереження та покращення його якості, а секс після 60 вже не виняток, а норма. І років через 300, а може, й набагато швидше, ми обговорюватимемо тему сексу після досягнення сторіччя. Мати гарний вигляд після 50 можна лише за умови значних особистих інвестицій, але, звісно, можливо, що вам усміхнулася вдача й ви опинилися серед 1 % генетичних щасливців, які не так швидко зустрінуться зі старістю. Інвестиції, які необхідно залучати, не стосуються суто грошей, це – вкладання зусиль у заняття спортом, піклування про здоров’я фізичне та психологічне, приділення уваги косметологічним послугам, вкладання в якість їжі, одягу та відпочинку. Колись популярний тренд минулого сторіччя, інвестиції в дітей із перспективою, що вони в старості піднесуть склянку води, пішов у минуле. Зараз люди,

яким виповнилося 30, 40 років, бажають, щоб їм зранку офіціант приносив бокал «Просеко» на узбережжі океану – так вони бачать свою старість. Але, як би ми того не хотіли, час бере своє. З віком старші хлопці та дівчата віддаляються від сексу, але не від бажання отримувати еротичне задоволення. Як і в інших вікових групах, секс після 60 років покращує якість життя та сприяє фізичному та психологічному добробуту, покращуючи роботу серцево-судинної системи та зменшуючи депресію. Фундаментальні дослідження з цього питання показують такі цифри: 73 % людей 57–64 років і 53 % людей 65–74 років повідомили, що мають регулярний секс. Для рекламної кампанії прикрас у Tom Ford обрали пару гарячих коханців літнього віку. Світлини дуже пристрасні, тож соцмережі просто «вибухнули». Це було 100-відсоткове влучання маркетологів, що відбилося на збільшенні продажів усієї продукції компанії. Навіть попри погані відгуки критиків серіал від НВО «And Just Like That...» (сиквел «Секс і місто», американського серіалу, що прогримів у 90-ті) дав заробити круті гроші компанії й акторам. Якщо не вдаватися в подробиці, то основі недоброзичливі коментарі стосувалися віку героїнь, яким зараз за 50, і того, що Керрі, Міранда та Шарлотта невдало орієнтуються в цьому жахливо сучасному світі. Зрозуміло, адже старіння, втрати, страх самотності

та рутини, пошуки контакту зі своїми дітьми, криза самоідентифікації – це не про молодість і безтурботність, не про секс у великому місті. А понад усе лякає критиків те, що неминуче сталось і з ними, – вони подорослішали на 25 років від дня виходу першої серії серіалу. Навіть маленький чаклун Гаррі Поттер не зміг помолодшати – і йому вже 32. Тож бережіть здоров’я змолоду! Ось 5 невеличких порад, що допоможуть почуватися здоровішими в будь-якому віці. Перша порада – це своєчасне звернення до лікаря. Порівняймо організм людини з автомобілем. І тоді перше запитання до вас: як часто автомобіль має проходити техогляд? Відповідь: залежно від експлуатаційних ресурсів запчастин, але не рідше, ніж раз на рік. Зі збільшенням віку автомобіля технічний огляд частішає. Регулярне відвідування лікаря та проходження чекапів – це надійні профілактичні методи раннього виявлення захворювань. Головне не бійтесь змінювати лікаря, знайдіть того, котрий цілком вас влаштовує. Це те саме, що змінити техстанцію через поганий сервіс. Друга. Подивіться в дзеркало – вас усе влаштовує, який ваш тиск? Рівень цукру в крові? Який рівень холестерину? Яку їжу ви їсте? Чи регулярні у вас фізичні навантаження? Як саме ви приділяєте увагу своєму тілу? Здоровий спосіб життя на те й здоровий, щоб зберегти здоров’я надовго, відсунути вікові зміни та проблеми, які приходять разом.

74 | Якщо заправляти машину неякісним пальним і використовувати погане мастило, не змінювати вчасно фільтри, це призведе до величезних неприємностей, і одного ранку двигун не заведеться. Ні самолікуванню – це буде третьою порадою. Інтернет дуже класна штука, але в ньому дуже багато медичного інформаційного бруду, який в кращому разі не має позитивного ефекту, а в гіршому призводить до появи та погіршення хвороби. Так, це знову про лікарів. Знаєте, напевно, слід зробити соціальну рекламу з таким гаслом: «Лікар – це твій друг». Ми говоримо про секс, отже для жінок другом є гінеколог, а для чоловіка уролог/ андролог. Чому я кажу «друг»? Тому що чоловіку/жінці, щойно вони починають статеве життя, уже слід познайомитись із цими лікарями, й іноді ці взаємини можуть стати тривалішими, ніж з іншими друзями. Я завжди рекомендую чоловікам відвідувати уролога раз на пів року після 35 років, а старшим за 50 двічі на рік; жінкам так само – гінеколога. Четверта. Дотримання харчової поведінки. Певна дієта для жіночої/чоловічої молодості – ранішній стакан води з лимоном, мед, горіхова суміш із сушеними фруктами (особливо фініками), батат, насіння чіа, ананас, буряк, шпинат, морква, курятина та яйця; прибрати зі стола «пивну тарілку»: сіль, жирне м’ясо, чипси, сухарики, гостру їжу; алко-

голь, тютюн. Також є певні комплекси біологічно активних добавок, але їх призначають індивідуально. Не забуваймо й про вправи Кегеля для посилення кровотворення в органах малого таза, тобто покращення трофіки. Хоча для цього на нашому ринку з’явилися дуже гарні тренажери. І наостанок п’ята порада. Тривога, депресія, життєвий стрес, проблеми в стосунках, на роботі – хіба не це супроводжує сучасну людину? Важливо розуміти, що психологічні проблеми можуть призводити до сексуальних проблем у будьякому віці. Низьке лібідо, еректильна дисфункція, аноргазмія можуть мати емоційний компонент, тому психологічне консультування є варіантом профілактики цих проблем. У партнерів дуже часто невідповідний статевий потяг. Якщо це так, парі потрібно відверто обговорити ці питання. З’ясувати, що важливо для кожного з них у сексуальному плані. Це допоможе прийти до компромісу в задоволенні потреб. Інтимність і задоволення можна відчути багатьма способами, крім статевого акту, тому ви можете проекспериментувати з ручними, оральними та механічними формами стимуляції, щоб задовольнити потреби одне одного. Постарайтеся бути відкритими для нових спроб. Інакше кажучи, запитайте свого партнера, чого він хоче, та скажіть йому, чого хочете ви.

І не забувайте, що в будь-якому віці необхідно дотримуватись правил особистої гігієни; звісно, у розпал пристрасті голова перебуває в п’янкому запамороченні, але статистика невтішна. Про це свідчить різке зростання захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) серед старших осіб. Люди літнього віку, як порівняти з молодшими, знають про безпечний секс менше та недооцінюють ризик зараження. Кохайтеся, бо ми цього варті, але робіть це обачно.

Олександр Никифорук психолог, сексолог, член секції сексології і терапії сексуальних розладів

75

Олеся Кушнір: «Моя сила в командній роботі!»

Як утримати бізнес у кризовий час, які новинки на ринку фітнес-послуг і якою є та сама формула краси та любові до себе? Засновниця тренінгового центру Олесі Кушнір, співвласниця СК «Формула краси» Олеся Кушнір відповіла «Егоїсту» на найактуальніші запитання щодо роботи з клієнтами та пояснила, чому спорткомплекс під час пандемії не лише втримався на плаву, а й активно розширює свої послуги. організму. Ще важливо прописувати розпорядок дня та планувати дії. Я нікуди не поспішаю, усе під контролем. Проста формула краси та любові до себе.

- Спорт завжди був популярним, проте зараз, у зв’язку з пандемією, ми всі потребуємо зміцнення імунітету. Дайте відповідь як експерт зі спорткультури – якою є ця формула краси та здоров’я? Усі ми знаємо: у здоровому тілі – здоровий дух. Справді, у зв’язку з пандемією люди почали дедалі більше приділяти увагу своєму здоров’ю. Клієнтів у комплексах побільшало, адже всі ми розуміємо, що міцний імунітет є запорукою здоров’я. Моя особиста формула – це правильне повноцінне харчування, фізичні навантаження, відпочинок, спокій у душі та в голові. Ніби проста класика, але важливо її дотримуватися, оскільки саме такий рецепт повноцінно впливає на відновлення й оздоровлення

- З якими запитами у фітнес-індустрію приходять клієнти, чим ви їх зацікавлюєте? У мене доволі змішана категорія клієнтів. Кожен клуб має свій напрям, і в кожному клубі ми стараємося зацікавити людей новинками. Запити теж різні: від реабілітації хребта та постави до схуднення чи набору маси… Ці запити ми закриваємо вже тривалий час. Але також є можливості для додаткових активностей: збираємося з клієнтами пограти в мафію, у малий теніс. Періодично організовуємо спільний із дієтологами чи тренерами похід у нашу лазню/сауну. Я стараюся, щоб у нас був повний комплект послуг у кожному з клубів. Створюємо й умови для відвідувачів із дітьми, щоб усім було в нас цікаво. Є дитячі секції та куточки для дітей.

- Новинки на ринку: що популярно сьогодні в турботі про якісне тіло та міцний імунітет? Тренажери та «залізо» вже відходять на другий план. На п’єдестал виходять правильне харчування та сило-

ві напрямки (типу табати чи петель TRX). Але не відстає за популярністю йога різних напрямів або пілатес.

- Безпека на тренуваннях. Наскільки універсальним має бути тренер? У мене лише дипломовані спеціалісти. Це є пріоритетним для мене під час набору персоналу. Програму «Здорова спина» проводить реабілітолог, викладачка медичного університету, котра до того ж пройшла всі курси навчання на дошці Євмінова. Інші тренери також постійно навчаються не лише в інституті фізкультури, а й у кращих спеціалістів України. Я як керівник спортклубів, маючи ще й тренінговий центр, розумію, що вчитися важливо постійно. Лише в цьому зростання!

- Поділіться рішеннями, які впровадили під час пандемії, аби втримати бізнес? Зізнаюсь, це було непросто. Щоби встояти хоча б на місці, потрібно було швидко бігти. Це, напевно, теж відчув кожен бізнес. Моя сила була в командній роботі. Кращі клуби Львова об’єдналися заради власної міцності та безпеки, ми обстоювали свої права, щоб забезпечити клієнтам доступ до турботи про власне здоров’я та хороше самопочуття.

76 | Бізнес-наставниця

Галина Дарчук і її проєкт «НЕЗАЛЕЖНА» у фінансах, бізнесі та житті Поєднати бізнес, фінанси та бухгалтерію з коучингом і психологією – оригінально й абсолютно реально. Майстерний мікс практикує Галина Дарчук, бізнес-наставниця, сертифікований коуч, власниця консалтингового центру «Darchuk Consulting», в авторському онлайн-курсі «Незалежна Я».

- Звідки ідея проєкту «НЕЗАЛЕЖНА»? Що в його основі? Ідею допомагати жінкам вийти на новий рівень – відкрити власну справу, розпочати проєкти, змінити найняття на статус підприємиці – виношувала кілька років. Я почала з наставництва, консультацій, але хотіла створити потужніший проєкт. Торік навесні пазл склався, і я зрозуміла, яким має бути проєкт «НЕЗАЛЕЖНА». Мої головні життєві цінності – свобода та незалежність, звідси й назва. Крім того, моя карта бажань, яку роблю щороку, 2021-го року була дещо іншою: у червоних кольорах, червона сукня. Власне, дивлячись на неї, я народила «НЕЗАЛЕЖНУ» Перший рівень «Незалежна Я» фокусує на собі. Він про опору на себе та віру в себе, авторство в житті. Це мікс практики коучингу, психології, фінансів, прицільного таймменеджменту та того, як бути сміливою у втіленні будьякого проєкту та не працювати на роботі, яка часто не задовольняє. За допомогою коучингового колеса ми поступово рухаємось сегментами, позбавляючися страхів, сумнівів, стереотипів, обмежувальних переконань, думки інших, минулих невдач, надмірної відповідальності, фінансової залежності, щоби врешті здобути справжню незалежність у фінансах, роботі та житті. Це фундамент для того, щоби пізнати себе, повернути собі сміливість і наважитися на більше. Якщо на першому рівні ми говоримо про те, як змінити роботу, зареєструвати свою справу, розпочати підприємництво,

то другий рівень для жінок, котрі займаються бізнесом, – «НЕЗАЛЕЖНА Бізнес». Говоримо про фінансову безпеку та незалежність у бізнесі, про опору на себе як на власницю, тому що від нашої як засновниць справи ефективності та вміння ставити себе на перше місце багато залежить. Пройшовши курс проєкту, можна отримати базові знання та вміння. Не потрібно проходити різні курси та збирати інформацію крихтами, усе вже сконцентровано в одному місці.

77 - Є чимало курсів щодо особистісного чи бізнесового розвитку. Що унікальне пропонує «НЕЗАЛЕЖНА»? Ми поєднуємо непоєднуване. Це тверді та м’які скіли. Говоримо як про фінанси та податки, так і про себе, тобто це коучинг і психологія, про прицільний тайм-менеджмент. На останньому занятті робимо разом карту бажань. Такого поєднання я ніде не зустрічала. Щодня пропрацьовуємо техніки, щоби поставити себе на перше місце. Щоденні успіхи та перемоги фіксуємо й обмінюємося в загальному чаті. Унікальність іще в тому, що дівчата працюють у парах і трійках, тому не виконати домашнє завдання неможливо. Напевно, особливість курсу створює мій багатогранний практичний досвід у поєднанні з креативом. На проєкті я як коуч даю мапу думок, де розписую суперсили кожної з дівчат. Формую її під час роботи на курсі, включаючи оцифрування попереднього досвіду, сильні сторони, роботу в парах і трійках. На мапі дівчата можуть побачити свої суперздібності, яких раніше не зауважували. Розуміння, що вони можуть, окриляє. Символ «НЕЗАЛЕЖНОЇ» – крила. Це про свободу та сміливість. Я переконана, що в кожної жінки крила вже є! Та інколи потрібно стати вітром, щоби вона змогла вперше злетіти сама.

- Галино, кому найперше рекомендуєте стати учасницею «НЕЗАЛЕЖНА Я» та «НЕЗАЛЕЖНА Бізнес»? Стати учасницею може будь-яка жінка. Та найбільше раджу тим, хто

ще на роботі за найнттям, але розуміють, що вже досягли максимуму та не знають, куди далі: заснувати власну справу чи перейти в іншу компанію на високооплачувану роботу. Наприклад, одна з дівчат після курсу відкрила власну справу, а інша, навпаки, вирішила, що це не для неї. Ми відпрацьовуємо все на реальних кейсах. Котрась з учасниць навіть сказала, що лише за три заняття на «НЕЗАЛЕЖНІЙ» дізналася більше, аніж за весь період навчання в університеті. Особливо корисним курс «НЕЗАЛЕЖНА» буде зараз, під час війни. Коли опора більшості жінок похитнулась, а орієнтири загубились. У березні в межах проєкту я провела безоплатний марафон підтримки для жінок, на якому впродовж трьох тижнів щодня проводила ефіри з жінками з різних куточків України, з різних сфер діяльності. Вони ділились тим, як себе підтримують, що допомагає їм справлятись і як знаходять сили жити далі. У такий спосіб ми допомагали іншим жінкам збирати себе докупи та жити.

- Чи плануєте видозмінювати, доповнювати проєкт «НЕЗАЛЕЖНА»? Ці онлайн-курси як верхівка айсберга. Далі маю ще багато планів щодо розширення проєкту. Проте зараз головне – це свобода та незалежність України. Вірю, що після нашої перемоги зможу продовжити все задумане. Це мене дуже надихає та дає сили жити.

· Бізнес-наставниця підприємців, компаній і бухгалтерів; · власниця консалтингового центру «DARCHUK consulting»; · авторка онлайн-проєкту для жінок «НЕЗАЛЕЖНА», де через власну робочу систему показує шлях до незалежності у фінансах, бізнесі та житті; · сертифікований коуч. У минулому пройшла шлях від бухгалтера до головного бухгалтера та фінансового директора, увійшла до 10 найкращих бухгалтерів України 2015 року. А зараз – майстерно поєднує бізнес, фінанси та бухгалтерію; коучинг і психологію; офлайн і онлайн. Свобода та незалежність – її головні життєві цінності, з яких і народився проєкт для жінок «НЕЗАЛЕЖНА». Галина Дарчук активно підтримує розвиток жіночого підприємництва та сприяє процвітанню українського бізнесу.

78 |

Бізнес-сніданок

«Особистий бренд в житті кожного» 17 лютого ми вкотре зустрілися з поціновувачами вдалих й ефективних ранків. Відбулася ця зустріч у межах проєкту «Бізнес-сніданок».

79

Цього разу з відвідувачами нашого івенту цікавим досвідом ділився провідний юрист, громадський діяч й інфлюенсер Роман Салабай. На його рахунку вже сотні успішних юридичних проєктів, соціальних некомерційних заходів і рекламних інтеграцій. Окрім того, він є CEO юридичної компанії «Євро Менеджмент Консалтинг», власником комунікаційної агенції «VUHO. AGNC», кросфітером і чудовим батьком.

Окремо хочеться виділити нашого партнера гостинності – ресторан «Faber». Це комфортний острівець серед офісних джунглів, де ви зможете ситно поснідати, смачно пообідати та вишукано повечеряти. Цей ресторан у будь-яку хвилину перенесе вас із сірих буднів або сумних вечорів в атмосферу затишку, легкості та відпочинку, а смачні страви та напої, а також висококласний сервіс точно не змусять сумувати.

Маючи за спиною великий досвід, Роман Салабай охоче поділився актуальною темою «Особистий бренд в житті кожного» Зокрема, акцентував на питаннях:

Саме того дня кожен наш гість мав нагоду познайомитися з топовим спікером, погостювати в новенькому ресторані, завести цікаві знайомства й отримати хороші емоції. Дякуємо, що проводите свій ранок разом із журналом «Егоїст»! Мар’яна Даниляк

- Хто я та куди йду?

- Чи є я особистим брендом поза камерами?

- Уміння визначати пріоритети.

- Структура породжує дисципліну.

- Чому люди повинні йти за мною?

- Факап іс гуд.

- Збиті колінка вчать! Окрім великої кількості експертної інформації, на цьому сніданку була, мабуть, рекордна кількість позитивних емоцій. Посприяли цьому чудові подарунки від наших партнерів. Дякуємо за довіру та якісну співпрацю: - ремонтно-будівельній компанії «Капітель»; - сучасній детейлінг-студії «Carclean»; - затишному коворкінгу «Good Office».

Партнер гостинності: ресторан «Faber» (м. Львів, вул. Антоновича, 112-а) Партнери :

80 |

81

Незабаром відкриття SMM-boutique