EGOIST_66

1

№ 66 (1/2021) НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ

МАНДРИ:

Чикаго за 1 день ГІБРИДНИЙ ЗВІР:

DS 7 Crossback E-Tense 4x4

ІГОР

ПАЛИГА:

«EGOIST club – це та віддушина, яка заряджає»

2 |

5

6 |

Ваш мозок може все. Абсолютно все. Головне, переконати себе в цьому. Руки не знають, що вони не вміють віджиматися, ноги не знають, що вони слабкі. Це знає ваш мозок. Переконавши себе в тому, що ви можете все, ви зможете дійсно все.

Роберт Кіосакі

УТЕПЛЕННЯ ТА РЕСТАВРАЦІЯ БУДИНКІВ

7

Ваше житло має бути затишним та гарним. Команда наших кваліфікованих майстрів зробить це якісно та швидко!

+38 (067) 712 25 53 (Павло) +38 (098)120 90 63 (Григорій) pavkochan@gmail.com Утеплення будинків

Головний редактор: Зоряна Войтів Заступник директора: Марія Вінчура Дизайн та верстка: Віталій Міджак Літературний редактор: Олександра Квочка Над номером Ірина Добровольська працювали: Аделіна Яковишин Мар`яна Даниляк Марта Халавчук Роксолана Мудрак Діана Чілей Остап Процик Юлія Осим Віктор Мандзяк

Фотографи: Святослав Сідлецький

Розміщення тел.: (032) 236 70 32 реклами: Спеціалізований журнал «Егоїст» Зареєстрований у Міністерстві юстиції України Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р. Адреса редакції м. Львів, та видавця: вул. Газова, 36/2 Засновник ТОВ «Егоїст та видавець: Паблішинг» Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста.

Наклад: 5 000 примірників

Від редакціЇ Успішних людей часто запитують в чому полягає секрет їхнього успіху. Той, хто націлений сказати правду, відповість, що секрету успіху не існує. Є тільки наполеглива праця, сміливість і тверде рішення йти до кінця. Побороти страхи, наважитись діяти, помилятися, вчитися на помилках і рухатись далі, розвиватися, масштабуватися – все це потребує неабиякої сміливості та сили духу.

Періодичність: 6 разів на рік Підписано до друку:

09.03.2021

Друк: ТОВ «Поліграфсервіс» Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів, а також інше їхнє використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець.

На обкладинці: Ігор Палига

Усі «неможливо» живують лише в нашій голові. Насправді ж людині до снаги більше ніж можна уявити. Якщо оглянутися навколо, усе, чого ми торкаємось, – це плід чиєїсь праці. Фізичної, інтелектуальної. Праці над чимось і насамперед – над собою.

Сміливі люди будують не лише свої життя, вони будують цей світ, вдосконалюють його. Сміливі люди – сучасні Творці. І перед кожним з нас рано чи пізно постає запитання: бути сміливими і спробувати стати успішними чи піддатися страхам і залишитися в зоні комфорту. «ЕГОЇСТ» обирає сміливість. А що обираєш ти? Зоряна Войтів, головний редактор

76 Андрій Жельветро:

«Я б відмовився бути «Холостяком»

53

Мандри:

Чикаго за 1 день

Обкладинка:

11 71

Ігор Палига: «EGOIST club – це та віддушина, яка заряджає»

20

Новинки:

Гібридний звір: новий преміальний кросовер DS 7 Crossback E-Tense 4x4

Особистість:

«Все, що підтримує людей, дає змогу пережити цю пандемію – правильно!» – Андрій Іонов

38 Наші «на заробітках».

31

Як розвивається кар’єра українських легіонерів, їх труднощі та перспективи

Як пришвидшити метаболізм?

11

Спектр послуг салону: фарбування волосся будь-якої складності реконструкція стрижки

Нумо знайомитись! Я — Сергій, ТОП-колорист, власник by Makarov hairstudio і людина, яка знає про волосся все! З моєю професійною командою ми втілимо в життя будь-яке найскладніше фарбування. Чи ви палка брюнетка, чи сяюча блондинка — однаково до нас в салон! Якщо ж ви самі хочете стати експертом у сфері краси, то у нас є школа, де я навчаю «з нуля» або підвищую кваліфікацію майстрів.

F O l l o w m e o n i n s ta g r a m @sergmakarov_hairstudio

Суспільство: Тільки нещасні вірять у владу долі. Щасливі світу цього приписують самим собі всі успіхи, яких вони досягають. Джонатан Свіфт

13

Ігор

ПАЛИГА:

«EGOIST club – це та віддушина, яка заряджає» Незважаючи на всі зміни в суспільній свідомості, традиційне уявлення про те, яким повинен бути успішний чоловік, майже не змінюється. Якщо говорити коротко, то успішний чоловік – це реалізований чоловік. У такого є власна справа, якою він живе і яка йому подобається, любляча сім’я, за яку він несе відповідальність. Особливо, коли це все відбувається саме із внутрішньої потреби, а не задля того, аби комусь щось довести. Коли говоримо про Ігоря Палигу, то розуміємо, що він таким і є. Засновник клініки репродукції людини «Альтернатива», науковець, віднедавна – президент EGOIST club і дуже цікавий співрозмовник. Приєднуйтесь до розмови і ви будете захоплені цією людиною.

- Пане Ігорю, президентство в EGOIST club, мабуть, одна з багатьох Ваших зайнятостей. Як все почалося? Я потрапив до клубу трохи більше ніж рік тому. Відразу надзвичайно сподобався колектив. Ми доповнюємо один одного, адже всі різні: кожен має своє захоплення і свою неповторність. На сьогодні є безліч клубів,

які займаються різноманітною діяльністю. Що стосується нашого клубу, то він сформований за спільними інтересами. Це я кажу без перебільшення. Тут дуже достойні учасники, які мають можливість поспілкуватися між собою, поділитися думками та досвідом, можливо, почерпнути для себе щось нове та цікаве. Формат змішаний: відпочинковий і пізнавальний. Для себе я отримав надзвичайно корисні поради від колег щодо ведення бізнесу. У бізнесі, як і в житті, необхідний рух вперед і постійне вдосконалення. У кожного з нас свої погляди на те, як жити: секундою чи завтрашнім днем, минулим чи розрахунком на далеке майбутнє. Проте мета залишається метою, і в кожного вона повинна бути своєю. Тому в нас цілком добровільний формат: немає прописаних статутів, правил поведінки, життєвих цінностей, – у цьому і є наша унікальність. Я як президент радію, що можу бути дотичним до життя нашого клубу, беручи участь в організаційних моментах.

- Як організовуєте життя «егоїстів»? Зустрічі, як правило, відбуваються у нас раз на місяць. Проте ми спілкуємося і поза межами клубу. Серед нас є не лише львів’яни, а й мешканці інших міст. Будучи десь проїздом, доволі часто заїжджаємо один до одного в гості. Щодо клубних зустрічей, то вони здебільшого

14 | у нас є тематичними та різноплановими. Ми полюбляємо відпочивати за допомогою риболовлі, отримувати заряд адреналіну, їздячи на джипах, разом стріляти з лука. Ось, наприклад, невдовзі плануємо виїзд на квадроциклах. Кожна наша зустріч – це щось нове, і ми намагаємося не повторюватися. Я був у різних спільнотах, тому вже можу порівнювати й аналізувати, формувати клуб оригінальних та цікавих. Відповідно відпочинок у нас теж такий. Ритм життя сучасної людини настільки інтенсивний, що протягом робочого дня або й всього тижня більшість з нас майже не має змоги повноцінно відпочити. Щоб не нашкодити своєму здоров’ю і не втратити працездатність, необхідно правильно та повноцінно відпочивати. Це є, свого роду, віддушиною для кожного із нас. Крім того, перевага ще в тому, що ніхто з нас не ба-

жає виділитися, реалізувати себе, адже ми всі вже реалізовані, самодостатні та розуміємо, хто ким є.

- Ваша президентська місія, якою вона є? Моя місія, у першу чергу, полягає у тому, щоб згуртувати клуб, розширити його. Чим більше нас, тим більше цікавих особистостей, серед яких є і власники бізнесів, і керівники компаній з різних галузей. Тобто ми можемо поспілкуватися на будьякі теми і розширити свій кругозір. Це, безумовно, круто!

- У Вас є власна клініка, і це основна діяльність. Після 10 років роботи чи стало легше? Клініка з самого початку створювалася як клініка, де люди могли б отримати послуги з репродуктивної медицини. Ми постійно аналізували попит, потреби наших пацієнтів, відгуки. Протягом десяти років від вузькоспеціалізованої клініки репродукції ми розвинулися до сучасного медичного закладу. Тепер наші пацієнти можуть пройти ультразвукове обстеження, скористатися послугами гінеколога, уролога, ендокринолога, косметолога, терапевта. Також ми маємо власну лабораторію, здійснюємо супровід вагітності. Тому я можу впевнено сказати, що збулося навіть більше ніж було задумано спочатку. Утім, ми не збираємося зупинятися на досягнутому, є ще багато нових ідей, які плануємо втілити у життя. Звичайно, перші роки були непростими: формувався колектив, необхідно було закупити якісне обладнання. Доводилося працювати

самому, без відпусток, дуже часто навіть без вихідних. Це були роки створення власного авторитету, репутації клініки. Зараз все це приносить свої плоди. Згодом, коли збільшився штат, я вже міг частково перекласти лікувальну справу на своїх працівників і приділити більше часу адміністративній діяльності. Зізнаюся, що я був дуже здивований, адже це виявилося значно складніше, ніж я припускав. На сьогоднішні ми збільшили площу у п’ять разів, наш колектив, напевно, збільшився у двадцять разів. І це не може не радувати! Труднощі є завжди, але саме завдяки їм ми зростаємо. Тому все цілком нормально.

- Отож Ви результатом задоволені? Як батько свого бізнесу я мушу його хвалити. У нас було багато викликів, і ми їх гідно прийняли, тому я задоволений. Ще більше тішить те, що нас знають, у нас вірять, до нас

15 приїжджають з різних куточків світу. Я один із перших в Західній Україні, хто почав займатися проблематикою безпліддя з використанням ДРТ, вже маючи авторитетні та свіжі ідеї, а головне – досвід. Його, у свою чергу, я отримав у першій репродуктивній клініці, де працював. Згодом я заснував клініку під назвою «Альтернатива». На сьогодні у нас з’явилися ще три подібні медичні заклади. Один з них створили люди, яких я навчив цій роботі та загалом усьому процесу. Вони не зі Львова, але все-таки вирішили заснувати конкурентну клініку. У нас дуже хороша результативність. Це зумовлено тим, що це – робота всієї команди. Головне в ній – це результат. Ми намагаємося допомогти кожній парі, яка звернулася до нас з прагненням стати батьками.

- Окрім медицини та роботи клубу, які маєте захоплення? Щодо хобі, то моя стихія – мотоцикли та швидкість. Я колекціоную автотехніку в 43 масштабі. А ще полюбляю відпочивати завдяки риболовлі, адже саме так можна дійсно розслабитися та ні про що не думати. Це цілковитий релакс. Намагаюся і в науковому плані не зупинятися. От нещодавно завершив чергову наукову роботу. Ще я працюю завідувачем кафедри акушерства і гінекології у Львівській медичній академії імені Андрея Крупинського. Завжди кажу, що найцінніше й найдорожче в нашому житті – це час, він невблаганно біжить вперед, і його постійно нам бракує. Завжди треба його десь вкраяти, з чогось витягнути, десь

дійти з ним компромісу. Наш клуб і є тим компромісом. Я бачу по членах клубу, якими б зайнятими вони не були, завжди можуть виділити час, щоб провести його саме в EGOIST club.

вжує впливати. Ми точно вже не будемо жити так, як до 2020. Проте маємо намагатися з усього вбирати для себе позитив. Відверто кажучи, багато бізнесів постраждало. Якщо хтось думає, що інші заробили на карантині, то це зовсім не так. Щодо клубних зустрічей, то вони під час карантину, звичайно ж, не відбувалися. Коли це стало можливим, ми почали проводити їх згідно з усіма засобами безпеки, адже серед нас є багато медиків.

- Чи вважаєте себе успішним чоловіком? Себе оцінювати – це не зовсім коректно, але, все ж таки, я вважаю себе успішним. Насправді, для кожного успіх проявляється у різному: у спорті, у створенні сім’ї чи великої мережевої структури. Звичайно, для мене успіхом є моя справа. Людське життя – найвища цінність. Можливість дати світові нове людське життя, здолати труднощі, дати надію, здійснити мрію – все це є найважливішим у моїй професії.

- Як пережили карантин? Процитую слова нашого одноклубника: «Рік був важким, але веселим». Якщо відверто, то рік був надзвичайно важким. Це було, свого роду, перезавантаженням, зокрема і нашого бізнесу. Ми зробили свої висновки, розробили стратегію, перезавантажили бізнес і пристосувалися до теперішніх умов. Побачивши, що нам дійсно це допомагає, ми змогли скинути непотрібний баласт. Власне, у мене саме так і склалося. Карантин вагомо вплинув на нас усіх і продо-

- Які цілі на найближчі роки? Буду розбудовувати свою клініку, розширювати її за межами міста, області і навіть країни.

- Ну і президентом EGOIST club також залишитеся? Результати моєї роботи, вважаю, мають оцінювати люди. Якщо я ще є на цій посаді, отже, інші задоволені. Звичайно, я чекаю і порад, і допомоги. Буду намагатися розвивати EGOIST club до високого рівня. Розмовляла Юлія Осим

16 | Андрій Дзюбан – генератор ідей у «Паб Дублін», «Танте Софі», «Майстерня Карамелі», Равликова ферма «Tante snails», «Арена Кейтеринг», «Ред Манкі раменна», Global ivent.

АНДРІЙ ДЗЮБАН

- EGOIST club – це статус, дружба, бізнес, розвага чи атмосфера? Чим є клуб для вас насамперед? Насамперед, це коло однодумців, активних підприємців, які активні у всьому: відпочинку, бізнесі, соціальній сфері. Це гарний нетворкінг і можливість познайомитись з лідерами бізнесу з різних сфер. Також це можливість активно проводити відпочинок в різних локаціях і здобувати новий досвід в управлінні різною технікою.

Андрій Жирик – розпочинав кар’єру у сфері HoReCa з 2011 року як ФОП. З 2012 – засновник та директор компанії «Галерея посуду», з 2017 року компанії ТОВ Вест Трейд Іморт також засновник та керівник проекту інтернет-магазину baryton.com.ua. АНДРІЙ ЖИРИК На сьогодні модернізує веб-магазин в платформу, де компанії, які продають посуд та інвентар, зможуть розміщувати свої товари. Це буде такий маркет-плейс посуду для ресторанів і готелів.

З початку діяльності набув досвіду в роботі з відомими ресторанами та готелями, а саме: - FESTREPUBLIC - «Салатейра» - готель «Фоміч» - «Хінкальня» - мережа готелів 365 - мережа ресторанів «Cartel» (Буковель) Та безліч інших успішних проектів Крім того, ще й учасник EGOIST club.

- Дуже часто події «EGOIST club» супроводжуються екстремальними розвагами: польоти на літаках, пейнтбол, серфінг тощо. Чи доводилося вам долати свої страхи під час таких зустрічей? Так, політ на спортивному літаку. Це були незвичні відчуття. Страх з’явився під час злету, але впродовж кількох хвилин я опанував себе.

Андрій Рікота – медик, власник мережі клінік RIKOTA, Президент Lviv Medical Tourism Cluster, депутат Львівської міської ради VI та VII скликань.

- Яка атмосфера панує в EGOIST club? Круто, коли ти можеш комунікувати з людьми, що реалізували себе в абсолютно різних, навіть протилежних, сферах. Мова не тільки про звиклий нетворкінг, мова про досвід і емоції, які чекають на тебе в клубі. Це коли ти на одній хвилі з однодумцями, коли є про що поговорити і про що відпочити, коли в невимушеній атмосфері з’являються нові ідеї.

АНДРІЙ РІКОТА

17 Арсен Костишин – український митець, дизайнер інтер’єру, архітектор, засновник та керівник студії дизайну інтер’єрів та архітектурного проєктування ARS-IDEA, переможець міжнародних та українських конкурсів інтер’єру, член EGOIST club, член клубу WUBC. Станом на 2021 рік Арсен та його компанія Ars-Idea реалізували понад 550 проєктів по Україні та по світу. Працює в Україні, Великобританії та США. Захоплюється: кайтсерфінгом, лижами та іншими екстремальними видами спорту. Любить подорожувати, відпочивати в горах. Кредо: God in the things.

АРСЕН КОСТИШИН

- Як Ви вважаєте, чи кожен учасник клубу – егоїст? Чи кожен чоловік в душі – егоїст? Кожен з нас є егоїстом у своїх цілях, для досягнення яких ставиться дуже висока планка, що є необхідною умовою для самореалізації. Я прийшов у цей світ для того, щоб зробити його кращим!

Андрій Бирчак – співзасновник компанії «Капітель». Більше 12 ти років на ринку. Побудовано 43 сучасних котеджів та більше 950 житлових та комерційних об'єктів різної складності. Член клубу Young Business Club та EGOIST club.

- Які ключові переваги клубу EGOIST club? Спілкування з цікавими людьми, які мають спільну думку. Відпочинок від роботи.

АНДРІЙ БИРЧАК

Богдан Михайлишин – шоумен, актор, ведучий.

- Чим корисне перебування в клубі для учасників?

EGOIST Club – це осередок успіху та впевненості. Кожен учасник клубу є знаним авторитетом у своїй галузі. А спілкування з інфлюенсерами – це завжди цікаві ідеї, новаторські проекти, сміливі рішення. Проте для мене Egoist – це не про чиїсь окремі досягнення, це про дружбу. Наша спільнота – товариство відкритих до життя людей, які обирають корисне дозвілля, підтримують та діляться життєвим досвідом, а головне – вміють підібрати правильні слова у потрібний момент за душевними розмовами. Ця атмосфера взаємної підтримки дає поштовх не зупинятись на досягнутому і вчить, що хоч і усі ми егоїсти, наша сила саме в щирій дружбі. БОГДАН МИХАЙЛИШИН

18 |

Віктор Романинець – архітектор, дизайнер інтер’єру, колекціонер позитивних вражень.

- Що для Вас EGOIST club? Щоб не відчути себе самотнім чи відчуженим у своєму соціально-професійному світі, як би не звучало дивно, але, щоб не почувати себе егоїстом, потрібно шукати розраду саме в EGOIST club. Де ще може архітектор катнути на байку з гінекологом? Тільки в клубі! Де ще стоматолог буде шукати поради в енергетика? Тільки в клубі! Де можна заповнити вакуум спілкування? Тільки з такими, як сам: самодостатніми і спраглими міцної чоловічої дружби Егоїстами, тобто в EGOIST club!

ВІКТОР РОМАНИНЕЦЬ

Володимир Іванишин – Співвласник та директор хутрової компанії «Тикаферлюкс», засновник та директор компанії з альтернативних джерел енергетики «С-Капітель», співзасновник кав’ярні та ресторації «Profiterole», депутат ІваноФранківської обласної ради 6 скликання, голова ради АППУ в Івано-Франківській області (2010-2014)

ВОЛОДИМИР ІВАНИШИН

- На Вашу думку, які цінності об’єднують учасників EGOIST club? Спілкування, яке побудоване на відкритих та чесних відносинах. Відпочинок від буденності. Клуб, в якому можна бути собою.

Станіслав Луговський – співзасновник та медичний директор лабораторії «Ескулаб».

- Яким повинен бути чоловік, щоб стати членом «EGOIST club»? Чоловік, який знає ціну успіху і не згубив азарту, готовий приймати нові цікаві виклики і достойно проявляти себе. Здоровий егоїзм дає змогу нам, чоловікам, розширювати власні горизонти та просувати позитивні зміни у всіх напрямках життя. СТАНІСЛАВ ЛУГОВСЬКИЙ

19

Надашкевич Олег – доктор медичних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України, власник і директор медичного центру «Академічна медична група AMG, Львів», лікар ревматолог, дерматовенеролог, спеціаліст антиейджингу та естетичної медицини. Крім того, ще й блогер. Його YouTube канал – Медичний центр Академічна медична група.

НАДАШКЕВИЧ ОЛЕГ

- Яким Ви бачите EGOIST club через декілька років? Чи плануєте бути його учасником впродовж наступних років? Я бачу клуб у процвітаючій Україні без корумпованих чиновників. Наш клуб складається з хлопців, які працюють, створюють робочі місця, платять податки, люблять свою країну. Саме тому я і надалі залишатимуся членом EGOIST club.

Олександр Марценюк – директор компанії «Торговий Дім Клімат країни».

- Чи існує в EGOIST club справжня дружба? Чи це скоріше клуб, де учасників об’єднують лише спільні інтереси? Я думаю, що це історія про дружбу або про те, щоб її віднайти в таких умовах.

ОЛЕКСАНДР МАРЦЕНЮК

Олександр Федечко – засновник мережі аптек «Подорожник».

- Що Ви отримуєте, ставши членом клубу? Активний нетворкінг, партнерство, нових друзів, щиру компанію, активний відпочинок.

ОЛЕКСАНДР ФЕДЕЧКО

20 | Роман Богданович Іконяк – СЕО та засновник глобальної компанії Floorbest – лідера українського ринку підлогових покриттів. Компанія реалізовує будівельні та оздоблювальні матеріали і надає послуги по улаштуванню стель та підлог промислового та побутового призначення. Нам довіряють: Провідні дизайнери та архітектори Львова; Найбільші ІТ-компанії України; Освітні заклади та медичні центри; Мережі фітнес-центрів; Більше сотні проєктів напрямку HoReCa. - Так, хто такий, на Вашу думку, егоїст? Егоїст – це сміливий, харизматичний генератор ідей. Навряд чи після спілкування з егоїстом хтось залишиться байдужим до його шаленого запалу та бунтівного «йти вперед». РОМАН ІКОНЯК Егоїст – це спосіб мислення. «Ніколи не кажи ніколи», – так думає істинний егоїст. Будувати живі відносини і приймати зміни – це також про нього. Його стиль життя – самореалізація! Є проста відповідь на питання «Чому егоїст завжди попереду?». Самому себе зупинити при виникненні інсайту не до снаги, та й не потрібно, бо саме це і є успіхом.

Марко Савицький – засновник «Першої Архітектурної Майстерні», творчої студії Savytskyy Design, «Львівської майстерні іграшок» та «Зробив Тато». Крім того, визнаний бородач, креативний ідейник.

МАРКО САВИЦЬКИЙ

- Що потрібно для того, щоб стати учасником клубу? Чи є якісь особливі вимоги? Чи навпаки учасником може стати кожен? Основне, що потрібно – це бажання. Клуб - добровільне товариство, яке діє за добровільно взятими на себе зобов’язаннями перед усіма учасниками. Особливі вимоги – це усвідомити, що в клубі ти будеш рівним серед рівних. Використовувати свою експертність лише для того, щоб допомагати та підтримувати інших учасників клубу, для того, щоб ефективно виконувати програму клубу. Також необхідно залишатися спраглим до пригод та мати товариський оптимізм до життя. Учасником загалом може стати кожен.

21

Сергій Табачин – засновник ТОВ «Захід Павер Моторс», компанії з продажу та обслуговування техніки для активного відпочинку.

- Які якості на, Вашу думку, потрібні чоловікові, щоб влитися в товариство чоловічого клубу? Відкритість та ініціативність.

СЕРГІЙ ТАБАЧИН

Юрій Дмитришин – засновник центру імплантації та естетичної медицини «Стоматологія майбутнього», щелепно-лицевий хірург, імплантолог, почесний лектор Open Dental Community, розробник 7 авторських технік. Крім того, проводив авторські курси у 17 країнах світу.

- Учасники EGOIST club – успішні чоловіки. Чи не відчувається між вами конкуренція? Зовсім ні. У кожного є різними професія, робота та робоче коло спілкування. А в EGOIST club ми відпочиваємо.

ЮРІЙ ДМИТРИШИН

Юрій Доманський – співзасновник та CEO компанії «Кавер Енерджі Плюс».

- Які події відбуваються протягом року в межах EGOIST club? Та яка з них запам’яталася найбільше? Подій було багато: гра у гольф, катання на лижах, політ на літаку, джип-тур на Буковелі. Проте найбільше запам’ятався відпочинок у Sirka Club, де я зміг підкорити хвилю та отримати нові емоції.

ЮРІЙ ДОМАНСЬКИЙ

22 |

АНДРІЙ ІОНОВ «На сьогодні головним повинно бути гасло: все, що підтримує людей, дає змогу пережити цю пандемію – правильно!» У березні виповниться рік, відколи Україна перебуває у часі постійного карантину з менш чи більш суворими обмеженнями. Про те, чи стане 2021 роком виживання для бізнесу, які стартапи можуть стати успішними та про аналіз кроків влади журнал «Егоїст» розпитав у відомого львівського ресторатора та підприємця Андрія Іонова.

- Яке Ваше бачення розвитку подій у зв’язку з поширенням пандемії коронавірусу? Що очікувати бізнесу? Пандемія ставить нас усіх перед серйозними викликами, які навіть ніхто не міг передбачити. Ці виклики пов’язані з падінням як світової, так й української економіки, локальної економіки міста та кожного малого підприємства. Це факт, і треба розуміти, що такий стан триватиме й надалі. Я доволі песимістичний у прогнозуванні майбутнього. Окрім Covid-19, про який ми відносно щось знаємо, у виданні The Guardian повідомляється про виявлення ще 4 тисяч штамів цього вірусу. Серед них найнебезпечнішими є «британський» та «південно-африканський». Вони є більш вірулентними, швидше розповсюджуються, а вакцини можуть на них

не вплинути. Зараз введено комендантську годину з 18:00 в Іспанії, Британії та Франції. Думаю, що це чекає і на нас. Усе веде до того, що ми перейдемо у стан перманентного карантину. Можливі також впровадження нових локдаунів. Крім розповсюдження хвороби, можемо говорити і про герметичні локдауни, коли одна людина в сім’ї має право вийти на вулицю раз на день і лише на визначену відстань.

- Виникає питання, чи готові ми до таких прогнозів? Поки ми не справляємося з ситуацією. Я більше ніж впевнений, що цього року нам не вдасться впоратися з коронавірусом і він надалі стрімко розповсюджуватиметься. Це суттєво вплине на сферу туризму, авіаперевезення, сферу громадського

харчування і різний бізнес загалом. Також є і регіональний аспект у цьому питанні, оскільки Львівщина межує з Польщею. Тому чимало людей отримували дохід, продаючи чи купуючи товари з-за кордону. До того ж окремі країни, зокрема Індонезія, почесним консулом якої є я, ввела обмеження на перетин кордону. Тепер українцям потрібна віза, щоб туди потрапити. Важливо, що її можуть отримати тільки офіційні делегації за умови підтвердження зустрічаючою стороною і проходженням п’ятиденного карантину.

- Як виживати підприємствам: малому, середньому бізнесу? Тут загальної поради дати не можу. Однозначно, людина, що веде підприємницьку діяльність повинна

23 приймати рішення, адаптовані до зовнішніх умов. ФОПи мали б працювати інтенсивніше, не очікувати стрімкого розвитку, а задовільнятися тим, що втрималися на плаву під час такої кризи. Наскільки це можливо потрібно підвищувати якість товару, послуг та сервісу. З моєї точки зору, зараз суттєво збільшується питома вага послуг, що надаються через інтернет. Так виникає додаткова проблема з більшим часопроведенням за комп’ютером, що тягне за собою як фізіологічні, так і психологічні залежності. Їх вже лікують психотерапевти. Проте, з іншого боку, це стимулює розвиток бізнесу. Думаю, згодом з’явиться велика кількість стартапів, віртуальних проектів.

- Як Ви вже згадали, з будь-якого мінуса можна виділити хоч невеликі, але плюси. Згадаймо і про них. На сьогодні в Україні почали вести бізнеси крафтової продукції. Особливо цікаві якісні продовольчі товари: сирні та м’ясні вироби, овочі, ферми мікрозелені та равликів тощо. Їх все більшає, адже енергія в людей є і вона йде на самореалізацію. Це саме той каталізатор, який змушує людей більше працювати. Наявний і розвиток туризму, зокрема і екотуризму. Люди почали подорожувати рідною країною. Більшість не знає цікавих місць, які є в Україні. У нас найбільша європейська країна і є на що подивитися, особливо у Хмельницькій та Полтавській областях. Можливо, наші підприємці почнуть займатися доставкою продуктів із заходу

на схід країни. Знаю, що соління, перероблені овочі неперевершені у Полтавській області, де добра традиція консервування. Самі полтавчани, мабуть, більше питимуть львівську каву з нашими солодощами. Такий внутрішній обмін – це найбільший позитив, який я бачу. Це буде ще однією об’єднувальною тенденцією для нашої країни. Культурний обмін, який точно відбуватиметься. Товарообмін на внутрішньому ринку – це те, що має надихати також і на нові ідеї для бізнесу.

- Останні рішення влади достатньо полегшують життя підприємцям, чи ж навпаки? Скажу банально, але тут важливо, щоб влада не заважала підприємництву. Щодо допомоги розміром 8 тисяч гривень, то логіка зрозуміла: немає грошей в бюджеті. Тому навіть отримання такої невеликої суми – не для всіх. Від влади я не чекаю ефективних рішень, тому що гроші вкладають туди, куди вигідно. До прикладу, я б не ремонтував так інтенсивно дороги, як це відбувалося у 2020. Ми повинні вкладати у слабозахищені верстви населення. Підприємствам теж потрібно допомагати виживати, а не пригнічувати їх становище додатковими обмеженнями та податками.

- Як Ви ставитеся до руху SafeФОП? Як до людей, що організувалися не з доброго життя. Тут є момент, що деякі великі компанії «розбилися» на ФОПів і так маніпулюють, закликаючи владу не чіпати малий та середній бізнеси.

- Одна з вимог руху стосувалася скасування касових апаратів. Їх введення потрібне. Проте виникає питання, чи на часі це введення, чи для всіх категорій підприємців. Раніше, коли владою виносилося рішення, воно повинно було мати аналіз регуляторного впливу: відповідності переваг та затрат до впроваджень конкретного рішення. Де ці цифри? Є лише загальна сума. Цікаво побачити, як це рахувалося. У мене є великі сумніви щодо об’єктивності таких розрахунків. Зараз потрібно зробити все, щоб дати людям пережити цей спад, і будь-яке додаткове пригноблення, яке б легше сприймалося в період зростання економіки, буде сприйматися, як дошкульна дія. Тому я б впровадив певний мораторій на подібні заходи. На сьогодні повинно бути головним гасло: те, що підтримує людей, дає змогу їм вижити, пережити цю пандемію – правильно!

- Обов’язкове обслуговування українською мовою: плюс чи мінус? У цілому, це плюс. Для Західної України – це зовсім не проблема, бо ми і так нею спілкуємося. Проте для бізнесу на сході, півдні країни – додаткові витрати. Це зумовлено тим, що потрібно навчити персонал розмовляти українською, замінити деяке маркування товарів, реклами тощо. Тому знову ж постає питання, чи це на часі. Таке питання виникне завжди, але я прихильник твердження: «Dura Lex Sed Lex», – суворий закон є однаково законом, і його потрібно дотримуватся. Розмовляла Роксолана Мудрак

24 |

Косметика від SISTERS – здоров’я, турбота і комплексний догляд

Ми щодня використовуємо косметику для обличчя, тіла, волосся. У багатьох є свої брендові фаворити. Однак не завжди вдається обрати правильні засоби з першого разу. Аби не витрачати час на довгі експерименти, радимо звернутися до професіоналів. Такими є магазини бренду «Sisters». Його засновниці – дві сестри, які захоплені своєю справою і знають про неї усе. Якщо ви хочете отримати професійну комплексну консультацію, обрати найкращі продукти від відомих виробників у світі краси, завітайте у «Sisters». «Егоїст» поспілкувався з Оксаною, однією із засновниць. Тож далі – про найцікавіше.

- Оксано, розкажіть як заснували бренд Sisters? Що підштовхнуло? Наша з сестрою справа розпочалася з блогу. Це було десь п’ять років тому. Ми скуповували доглядову косметику по всьому місту та в усіх інстаграм-магазинах. Проте бажаного результату не отримували. Почали вести сторінку, на якій ділилися враженнями щодо засобів, публікували відгуки інших дівчат. Блог стрімко набирав популярності. У такий спосіб ми знайшли хорошу косметику і почали ділитися позитивними змінами власного волосся. Це все більше зацікавлювало

підписників. До нас почали звертатися за порадою, підтримкою і навіть гарним настроєм. Можу сказати, що це стало початком кінця кар’єри в державних органах і водночас стартом приватної справи.

- Пропонуєте косметику для обличчя, тіла, волосся. У чому особливості вашої продукції ? Знаєте, нам завжди хотілося потрапити в магазин, де до клієнтів ставляться з трепетом і увагою, де вашою проблемою переймаються, де є уважний консультант та широкий вибір косметики. На жаль,

протягом довгого часу ми такого місця не знайшли. Тому вирішили створити власний магазин. Наша особливість – це комплексний підхід. Ми скрупульозно «вилизуємо» асортимент. Замість біганини за трендами, ми працюємо над якісним портфелем брендів. Без жодного зухвальства скажу, що таку професійну консультацію, як у SISTERS, ви не отримаєте в інших магазинах.

- А що найбільше подобається особисто вам? Маєте улюблені засоби? Фаворити постійно змінюються, адже косметологічна галузь дово-

25 лі прогресивна. Наразі подобаються засоби від «Rated Green». Нам дуже імпонує акцент бренду, тому що здорове волосся починається зі здорової шкіри голови. Окрім того, у їхній продукції чудовий склад: масла холодного віджиму, які підвищують складність рецептури та якість продукту, та лояльна цінова політика.

- Хто ваш клієнт? Чи орієнтований бренд SISTERS на певну категорію людей? Звичайно, ми – клієнтоорієнтовані. Наш клієнт – свідомий, він любить та поважає своє тіло. Ніколи не ставили собі за мету розділяти клієнтів на тих, які можуть купувати у нас продукцію, і тих, які ні. Тому, коли навчаємо консультантів, щоразу наголошуємо, що придбати у нас

косметику може будь-хто, незалежно від своїх фінансових можливостей. Якось один колега зауважив, що ми неправильно формуємо ціновий асортимент: разом із брендами класу «люкс» в нас можна придбати косметику середнього класу. Не хочу нікого образити, але такі слова, з відтінком расизму, мені геть не сподобалися. Наш пріоритет, щоб жінки чи чоловіки зверталися до нас, щоб усвідомлювали, чому вони обрали саме SISTERS. Ми не хочемо бути випадковим магазином, бо точно не створені для імпульсивних покупок. У SISTERS гармонія в усьому: інтер'єрі, асортименті, атмосфері, консультації, цілі продажу, меті покупки, якості упакування. Наша історія з клієнтом – це історія про любов.

- Як щодо конкурентів на ринку? Про мене, здорова конкуренція – це чудово. Тому й подобається Львів. Є багато сильних лідерів у б’ютісфері, які не створюють неприємностей, а так само розвиваються у своєму напрямку. Конкуренція – це азарт, що провокує народження нових ідей. Хоча буду відвертою, я не стежу за конкурентами, саме по нашій лінії прямих суперників у Львові не бачу, тут скоріше колеги. Загалом територіально інші конкуренти не цікавлять. Ми намагаємося бути сильними та оригінальними у своїй ніші. Інколи ідеї просто випирають вночі, а вранці дизайнер, СММ-ник та вся команда бачать у чатах по 50-80 повідомлень від мене. Кажуть, що конкуренція – рушій прогресу. Напевно, рушій прогресу – бажання бути кращим.

- Чому клієнт має обрати саме SISTERS? Адже брендів сьогодні багато... Ми відчуваємо клієнта. Маємо свою філософію, бо знаємо, як прикро, коли засоби не працюють. Колись двоє простих дівчат стали лідерами на ринку продажів косметики. Тепер SISTERS – це два оффлайн-магазини, великий всеукраїнський сайт, зареєстрована торгова марка. Ми є ексклюзивним представником декількох брендів. Це свідчить лише про величезну довіру клієнтів, з якими у нас – взаємна любов.

- Для того, щоб обрати продукцію, слід приходити в магазин, чи все можна онлайн? Якщо хочете отримати комплексну консультацію, приходьте безпосередньо у магазин. Ми з сестрою або наші консультанти підберемо для вас догляд. Можете також написати нам в Instagram, розповівши детально про стан вашого волосся чи обличчя, обов’язково додавши фото. З радістю допоможемо! Розмовляла Юлія Осим

м. Львів, вул. Степана Бандери, 43 +38 (098) 778 13 79 м. Рівне, вул. Короленка, 3 +38 (097) 544 61 44 www.sisters.co.ua sisters_stelmakh sisters.skin

26 |

9. Усе обладнання нашої установи з 2018 та 2019 року виробництва від кращих європейських виробників.

11. Психолог перинатального центру консультує щодо психологічної готовності до пологів, допомагає знизити тривогу перед кесаревим розтином, працює з породілями, які після ускладнених пологів мають підозру на післяпологову депресію тощо.

12. У пологовому відділенні є 11 індивідуальних пологових залів, оснащених всім необхідним: ліжком-трансформером, фітболом, місцем для партнера, туалетом, пеленальним столиком для новонародженого.

13. Більшість пологів є партнерськими. Хоча в 2020 році пандемія коронавірусу внесла певні корективи.

14. Наші фахівці вчать пару контролювати біль під час пологів, водночас намагаючись застосовувати немедикаментозні методи знеболення.

15. Епідуральна анестезія проводиться у 97% кесаревих розтинів, а якщо жінка бажає, то і під час фізіологічних пологів.

16. Післяпологові палати розраховані на 1, 2 та 3 особи.

10. Ми здійснюємо спостереження за вагітністю та пологами, проводимо післяпологове відновлення жінки та догляд за дитиною, надаємо всі необхідні консультації.

17. Індивідуальних палат підвищеного комфорту є 7. Вони нагадують готельні номери зі всіма зручностями: душем та туалетом, телевізором, спальним місцем для

1. Львівський перинатальний центр почав працювати з 1986 року. Цієї весни,1 квітня, нам виповниться 35 років!

2. Ми спираємося на принципи дружнього акушерства.

3. Основними аспектами у своїй діяльності вважаємо колегіальність та командну роботу. У пологах бере участь команда спеціалістів різних напрямків.

4. За 35 років фахівці прийняли більше 90 тисяч пологів різного ступеня складності.

5. У середньому щорічно наш заклад приймає 5 тисяч пологів.

6. На сьогодні функціонує 14 відділень.

7. У штаті нараховується близько 600 працівників.

8. Ми надаємо послуги за замкнутим циклом: від планування вагітності, необхідної діагностики до пологів, догляду за дитиною до наступної вагітності.

партнера, блоком виклику персоналу, електрочайником та посудом.

18. Харчування та прання білизни у нас є аутсорсними. Тому в нас так чисто та смачно, як в ресторані!

19. Ми надаємо допомогу навіть у найважчих випадках: у разі передчасних пологів, багатоплідних вагітностей, наявності екстрагенітальних патологій, а саме: цукрового діабету, патологій щитовидної залози, захворювання нирок, серцевосудинних патологій.

20. Завдяки сучасним інноваційним підходам, зокрема застосуванню фетального кардіомонітору Sonicaid Team 3, здійснюємо контрольований моніторинг роботи серця вагітної жінки та плода.

27

21. У 2020 році ми прийняли 177 двієнь та 3 трійні.

22. У перинатальному центрі також практикуємо ранню виписку породіль. Після фізіологічних пологів маму з дитиною виписуємо на другу або третю добу, а після кесарського розтину - на четверту.

23. З 1998 року на базі нашого закладу працює Регіональний центр підтримки грудного вигодовування.

24. У 2001 році ми запровадили Ініціативу ВООЗ/ЮНІСЕФ – «Лікарня доброзичлива до дитини».

25. З моменту появи на світ малюка забезпечуємо його дотриманням теплового ланцюга та раннім прикладанням до грудей.

26.У стінах перинатального центру молоді мами засвоюють потрібні навички по догляду за дитиною. Після виписки вони мають змогу консультуватися в онлайн режимі.

27. Наші неонатологи надають всю необхідну допомогу та виходжують недоношених діток від 500 г.

28. У 2020 році ми започаткували другий етап виходжування новонароджених із залученням 4 ліжок. Цього недостатньо, тому плануємо розширити відділення до 25 ліжок. Передчасно народжених дітей не транспортуємо до інших медичних установ. Доглядаємо за ними на місці і виписуємо водночас з мамою. Середній термін перебування після пологів становить 20-24 дні.

29. Проводимо генетичний скринінг новонароджених на найбільш розповсюджені генетичні захворювання: фенілкетонурія, вроджений гіпотиреоз.

30. Виписуючи, всім недоношеним діткам проводимо УЗ-обстеження серця та нирок.

31. Також недоношеним та маловаговим дітям обстежуємо слух та зір.

32. З середини березня ми відновлюємо практику Днів відкритих дверей з дотриманням карантинних норм, попередньо всіх реєструючи. Пари на власні очі можуть ознайомитися з перинатальним центром та проконсультуватися зі спеціалістами. Ознайомитися з розкладом можна на нашій сторінці у фейсбук.

33. Практикуємо різноманітні соціальні проєкти: допомогу родинам АТО та волонтерам, збираємо восьминіжок для недоношених дітей.

34. Плануємо організувати Банк грудного донорського молока. Знаємо, як організувати роботу і що потрібно для

такого унікального проєкту, для ослаблених дітей. Наявна проблема у високій вартості апаратури. Єдиний в Україні термінал донорського молока функціонує на базі Київського перинатального центру. Проте в Європі подібних терміналів більше ніж 200! Жодна навіть найсучасніша суміш не замінить жіночого молока. Тому шукаємо благодійників для реалізації цього високотехнологічного проєкту.

35. Плануємо також створити стимуляційно-тренінговий центр для навчання та підвищення кваліфікації персоналу. Саме з перинатального центру починається захоплива подорож у батьківство. Якщо ви плануєте безпечні та комфортні пологи, то вам до Львівського перинатального центру!

28 |

МАЙБУТНЄ ПІСЛЯ КОВІДУ ТА КРИЗИ – перспективи різкого прориву чи болісного падіння? Як казав Чарльз Дарвін: «Виживає не найсильніший і не найрозумніший, а той, хто краще за всіх пристосовується до змін». Якщо порівняти глибину падіння української економіки в 2020 році (4,8%), то, на відміну від попередніх криз, її падіння виявиться меншим (в 2009 вона знизилася до 34,9% за рік, а в 2015 – до 31,3%). Через неекономічний характер кризи відновлення економіки може бути таким самим швидким, як і її падіння. Попри значні виклики, більшість економістів як всередині України, так і фахівці міжнародних компаній прогнозують відновлення української економіки у 2021 році та зростання українського ВВП на рівні 4-5%. Рівень інфляції за прогнозами НБУ 2021 року становитиме 7%. Прогноз дефлятора ВВП щодо змін загального індексу цін – 11,3%. Зростання зарплат планується на 15-20% до кінця 2021 року. Середня зарплата з 13,2 виросте до 15,5 тисяч гривень. Національний банк прогнозує підвищення облікової ставки у 2021 році. Утім, її рівень залишатиметься нижче нейтрального протягом 2021 року та більшої частини 2022. Водночас, якщо посилення фундаментального тиску на ціни з боку споживчого попиту не буде компенсоване іншими факторами, а інфляційні очікування продовжуватимуть погіршуватися, Національний банк підвищить облікову ставку.

Середньорічний курс долара до гривні у 2021 році провідні експерти прогнозують на рівні 27,6. Середньорічний курс 2020 року був 27,3 гривні за долар. Кожна криза – це очищення від слабких людей, компаній, країн. Залишається встигати за світом та сподіватися, що то не ми. Після 3 кварталів рецесії наступає етап економічного зростання. Якщо відбувається криза, то це можливість купувати дешевше, а не ховатися у бомбосховищі. Вінстон Черчіль казав: «Якщо вам треба йти через пекло, то не затримуйтеся». Базові правила інвестиційної поведінки на початку росту циклу. Менше споживати, а більше інвестувати. Є сенс будувати логістичні центри, брати кредити, купувати обладнання, компанії та нерухомість: складську, житлову. Крім того, мейнстрим на сьогодні – ОВДП. І насамкінець – порада від економіста. Дотримуйтесь балансу. Нове проростає крізь старе. Бажаю зростання вашим прибуткам та вашому бізнесу. Оксана Надопта

«ПОЧУВАЙТЕ СЕБЕ НА ВСІ 100%

29

РАЗОМ З МЕТОДИКОЮ МАЙБУТНЬОГО!»

Як бути гарними не тільки на зовнішній вигляд, а й внутрішньо почувати себе молодими і здоровими, розповість сертифікований спеціаліст з встановлення біоідентичних пеллет Марич Ольга.

- Ваша основна спеціальність – це естетична медицина. Чому Ви обрали для подальшого розвитку та навчання технологію біоідентичних пелет? Процедура встановлення біоідентичних пелет є однією з комплексу антивікових терапій, що входять до естетичної медицини, оскільки її дія спрямована безпосередньо на вік та фізичне почуття. Зараз цей напрям активно розвивається, адже здатний швидко та ефективно врегулювати всі процеси, які негативно впливають на організм та життєдіяльність людини. У наш час люди нарешті починають думати не тільки про те, як вони виглядають, а й про те, як вони себе почувають.

- Такий метод ще дуже маловідомий в Україні. Чи не було через це страшно пов’язувати свою діяльність саме з ним? На жаль, технологія біоідентичних пелет впроваджується повільно саме у нас. Однак у світі вона застосовується вже 81 рік і є дуже популярною серед голлівудських зірок. За такий тривалий час існування ця методика вже добре досліджена і визнана на всі 100% безпечною та надійною. За рік свого існування в Україні вона вже також отримала офіційну сертифікацію і почала активно популяризуватися.

- Які перспективи розвитку цієї технології? В Україні більшість спеціалістів загальної клініки є представниками «старої» школи. Через це ми трішки

боїмося всіляких новинок, але водночас таке ставлення має багато своїх переваг, адже будь-яку нову інформацію ми детально аналізуємо та досліджуємо. Технологія біоідентичних пелет не є винятком. Читаючи багато зарубіжної літератури, відвідуючи різноманітні світові та європейські конгреси, я можу сказати, що цей метод є справді ефективним та безпечним і однозначно має велике майбутнє.

- Кому може знадобитися така процедура? Першочергово хочу звернути увагу на те, що немає жодних вікових обмежень. Є люди, які приходять з метою профілактики, щоб підкреслити щось (краще лібідо, сили, настрій), а є ті, які звертаються за медичними показами. Коли людина має певну проблему (надлишкову вагу, целюліт, пременопаузу, менопаузу, зниження лібідо), то відповідно до неї, після здійснення комплексу лабораторних аналізів, підбиратиметься комплекс пелет. Встановивши їх, ми з легкістю врегулюємо всі процеси в організмі.

- Оскільки ця технологія ще не дуже популяризована, то більшість людей буде ставитися до неї з пересторогою. Як Ви як фахівець можете переконати наших читачів, що це повністю безпечно? Така процедура є безпечною, оскільки: склад пелет є біоідентичним; перед встановленням імплантів проводить-

ся ряд лабораторних досліджень та консультацій від суміжних спеціалістів; вони є значно ефективнішими, аніж таблетована форма лікування чи ін’єкційні введення; десятиліттями застосовується у світі, зокрема у США. Також ще одним вагомим аргументом буде те, що таку процедуру вже зробило декілька моїх рідних та друзів. А як відомо, «своїм» людям ми поганого не порекомендуємо.

Розмовляла Мар'яна Даниляк

м.Львів, вул. Стрийська, 45ж biofuture.com.ua +38 (096) 248 81 08 biofuture_lviv

30 |

Живучи у шаленому ритмі, іноді ми ніби розряджаємося. З’являється втома, апатія, зникають будь-які бажання. Не завжди вдається полагодити себе самостійно, навіть краще, аби хтось допоміг. Тоді саме час звернутися до людини, котра лікує «душу» – психотерапевта. Як правильно обрати фахівця, чим є психотерапія сьогодні: трендом чи потребою, та чому вона таки працює, дізналися у засновниць центру психотерапії «Верде» Віти Кайгародової та Ольги Конюх.

- Розкажіть, що розуміємо під психотерапією? Віта: психотерапія – дослівно означає лікування душі, це терапія словами, бесідою. Вона відрізняється від консультації психолога чи медикаментозного лікування. Також психотерапевт може використовувати додаткові техніки. Проте основним інструментом є стосунок із самим психотерапевтом. Ольга: так, найважливішим є особистість психотерапевта, його кваліфікація та зацікавленість. Працюємо у різних напрямках: десь звертаємо увагу на спосіб мислення, десь – на почуття чи несвідомі процеси, та це завжди розмова двох людей.

Чому психотерапія працює, та як обрати свого «провідника» - Очевидно, що з початком пандемії допомога психотерапевта стала актуальною для багатьох людей. Як і чому психотерапія працює? Ольга: може здатися, що в психотерапевтичному процесі немає нічого особливого, наче це розмова з другом. Насправді ж створюється певний психологічний простір, коли під час прийому терапевт зосереджує увагу тільки на пацієнтові та його внутрішньому світі. Терапевт має знання, досвід, навики для того, щоб допомогти людині зрозуміти, що і чому її болить. Він не розповідає про себе, не дає порад чи наказів, хіба що може порекомендувати, скажімо, займатись спортом чи достатньо висипатися. Ми працюємо

з психікою, фізіологічною основою якої є мозок, тож результат приходить повільно. Зміни відбуваються внаслідок утворення нових нейронних зв'язків. З погляду фізіології на це потрібно якнайменше чотири місяці. І ми ніяк не можемо допомогти клієнту за 4-5 сеансів. Власне, тому психотерапія працює, що людина вчиться по-новому справлятися зі своїми життєвими труднощами, інакше думати, будувати здорові стосунки. Віта: це важливий процес, і до вибору психотерапевта треба підійти відповідально. Особливо сьогодні, коли більшість людей складно переживають постковідний синдром. Часто чую від друзів, знайомих, що

31 у когось після хвороби виникали суїцидальні думки, в когось апатія, порушення сну та інші симптоми. Карантин, невідомість цей стан тільки загострюють. Вкрай важливо стежити за своїм здоров’ям, зокрема, психічним.

- Чи бували випадки, коли ви не могли допомогти клієнту? Ольга: звичайно, у нас є певні межі компетенції. Якщо бачимо, що для клієнта лікування не буде ефективним, говоримо про це. Іноді психотерапія може бути допоміжним методом лікування. Інший випадок – коли між пацієнтом та психотерапевтом не виникає продуктивного робочого альянсу. Так само немає сенсу звертатися по допомогу, якщо людина сама не вірить в її ефективність. Дослідження показують, що психотерапія працює у 80% випадків. До того ж її результат зберігається навіть через півроку чи рік після завершення прийомів.

- На що звертати увагу, коли обираємо психотерапевта? Віта: рекомендації та відгуки – це добре, але набагато важливішим є відповідна освіта. На жаль, наразі це питання в Україні погано регулюється. Окрім базової освіти психолога або медичної, повинна бути ще й психотерапевтична. Також важливий критерій – приналежність психотерапевта до певного професійного осередку. Наприклад, зайшовши на сайт УСП (Українська спілка психотерапевтів), можна подивитись чи терапевт є в реєстрі. Також різні школи (напрями) мають свої спілки. Організація слідкує за

отриманням відповідної освіти, має свій етичний кодекс, при ній створена етична комісія. Це дає захист для клієнта у випадку, якщо психотерапевт нашкодить йому, тоді він буде нести за це відповідальність. Також майже усі психотерапевти активно вчаться. Наприклад, в нашому центрі «Верде» кожен фахівець відвідує супервізії, інтервізії, семінари, має досвід власної терапії. Це для нас є важливим показником і обов’язковою умовою на початковому етапі співпраці.

- Що здебільшого турбує клієнтів? Ольга: коли людині недобре, вона не може спокійно працювати, будувати стосунки, насолоджуватися життям, тоді вона звертається до нас. Можливо, що у неї депресія, тривога, панічна атака, або вона невпевнена у собі, відчуває себе гіршою за інших. Все це по-різному проявляється.

- Як зрозуміти, коли краще звернутися до психотерапевта? Ольга: тут є певна складність. Якщо людина пережила важку ситуацію, вона переважно цілком здатна сама справитися. Якщо ж таких стресів багато, чи вони хронічні, тоді потрібна психотерапія. Основний критерій, коли час звернутися по допомогу, – якщо людині погано тривалий час. Наприклад, депресію діагностують, коли симптоми тривають від двох тижнів до місяця. Віта: однак, це не означає, що треба звертатися тільки тоді, коли зовсім зле. Деякі люди не мають симптомів розладів, але їх щось мучить, вони відчувають дискомфорт. Цьо-

му теж можна зарадити. Проте, якщо людина немотивована, не довіряє психотерапевту, тоді лікування навряд чи працюватиме. Має бути готовність та налаштованість, розуміння, що таке психотерапія, як вона працює.

- Що є звершеною психотерапією? Ольга: насамперед потрібно розуміти, що психотерапія не вирішить абсолютно всіх життєвих проблем. Для нас головне, щоб людина навчилася справлятися з проблемами продуктивно. Не напиватися чи купувати квиток до іншої країни з виникненням найменшого конфлікту, а вирішувати його, брати на себе відповідальність. Працювати, творити і любити. Якщо досягнути такого результату, то терапію можна вважати завершеною. Розмовляла Юлія Осим

вул. Романчука, 14 +38 (067) 471 10 73 verde.lviv@gmail.com verde_psy

ЗАХОПЛЕННЯ: Те, що в тебе виходить найкраще, і є твоїм покликанням. Арнольд Бейссер

33

ЯК ПРИШВИДШИТИ

МЕТАБОЛІЗМ?

34 | Механізм 1

Якщо ти, друже, взявся читати цей текст, то я досягнув успіху, бо привернув твою увагу. Чим? Заголовком! На перший погляд, твоя зацікавленість моєю писаниною – це дивно. Сам поміркуй: відповідно до назви, я мав би писати щось про біохімічні процеси, які протікать в організмі. Хоч я більше ніж переконаний, що мій середньостатистичний читач – не біохімік. Крім того, я не менш переконаний, що ти не єдиний, хто, гортаючи цей чудовий журнал, зупинився почитати про метаболізм. Але чому? Річ у тім, що термін «метаболізм» часто чуємо навколо себе. Спостерігаючи за людиною, яка, як нам здається, занадто багато їсть і водночас не гладшає, ми крізь зуби видаємо: «Має швидкий метаболізм». Дивлячись на своє заокруглене брюхо, також кажемо: «Нічого не вдієш, у мене сповільнений метаболізм». Людина – дивне, всезнаюче створіння. Ми вкрай рідко говоримо собі, що щось не знаємо, у нас є на все пояснення, завжди всі пазли сходяться: якщо худа людина, то швидкий метаболізм, якщо повна, то повільний. Проблема в тому, що коли ми «знаємо», в нас не виникає ніяких запитань, а це погано. Пропоную тобі стати на час читання моєї писанини учнем, що прагне до знань, учнем, який не знає, але прагне знати... Отже, ти можеш думати, що проблема повних людей у сповільненому метаболізмі. Це не зовсім так, точніше зовсім не так. Метаболізм повних людей пришвидшений, і на це пришвидшення впливають два механізми.

Метаболізм – обмін речовин, сукупність всіх біохімічних процесів, що протікають в організмі. Усередині нас постійно щось утворюється, руйнується, трансформується тощо. Більшість цих процесів проходять з використанням енергії. У клітинах нашого організму живуть бактерії – органели мітохондрії. Не хвилюйся, вони корисні: без них не було б нас. Якщо дуже спростити, то вони з’їдають нашу їжу, переробляючи її на енергію, тепло, вуглекислоту та воду. Людина, яка поправляється – переїдає, тобто постачає через дірку в обличчі, рот, надто багато білків, жирів та вуглеводів. Усе, що зайве, організм, наче завбачлива господиня, зберігає на майбутнє у вигляді жиру. Взагалі, наш турботливий організм не хоче, аби ми носили перед собою великі пузяки, тому він змушує працювати мітохондрії неекономно, з нижчим ККД. Тобто ці бактерії-органели утворюють менше енергії і більше тепла. Внаслідок організм починає потребавати більше їжі для того, щоб задовільнити свої потреби. Це ніщо інше як підвищення метаболізму. Незалежно від того поправляємось ми чи худнемо, організм хоче зберегти «статус-кво». Він прагне, аби маса тіла не змінювалася, щоб при схудненні метаболізм сповільнювався, а при збільшенні маси тіла – пришвидшувався. Саме так, а не навпаки.

35 Механізм 2 Відомо, що споживання енергії різними тканинами неоднакове. Найбільше калорій спалюють серце та нирки: по 400 ккал/кг/доба. За ними йде мозок: 240 ккал/кг/доба. Кожен кілограм мускулів спалюює на добу 13 кілокалорій, а в самому хвості плететься жирова тканина – 4 ккал/кг/доба. Навіщо я це все тобі розказую? Зайві кілограми, які набирають люди під час відпустки та зимових свят, є жировою тканиною, мітохондрії якої спалюють дуже мало їжі. Як би не було, 4 кілокалорії – це не багато, але дарованому коневі в зуби заглядати не прийнято. Якщо ти, не дай бог, наростиш собі двадцятикілограмову пузяку, то тільки внаслідок метаболічної активності цього зайвого жиру твій метаболізм зросте на 80 ккал (4Х20). Тож не смій, якщо маєш порядний шмат сала в тілі, перекладати всю провину на сповільнений метаболізм, бо він насправді є підвищеним. Звісно, є ендокринні розлади, які певною мірою сповільнюють метаболізм. Наприклад, патологія щитоподібної залози – гіпотиреоз, при якому – бактерії-органели працюють дуже економно: мало утворюється тепла і багато енергії. Якщо грамотно співпрацювати з ендокринологом, то зниження метаболізму буде не таким вже й суттєвим (зниження BMR до 5%). Ми вже дізналися, що в повних людей метаболізм не сповільнений, але варто повернутися до назви статті, згідно з якою я просто зобов’язаний розказати тобі, як пришвидшити обмін речовин. Набирати зайву вагу для того, щоб підвищити метаболізм не обов’язково, бо є більш здорові методи, їх є навіть 2.

36 |

Метод 1 Фізичні вправи. Мотиляння верхніми та нижніми кінцівками під час виконання фізичних вправ на деякий час здатні підвищити енерговитрати організму. У науці це іменується як EPOC (excess post-exercise oxygen consumption) – підвищене споживання кисню після тренування. EPOC складає 5-15% від енерговитрат тренування. Тобто, якщо ти на тренуванні витратив 500 ккал, то твій метаболізм на наступних 24 години підвищиться на 25-75 ккал. Не багато, але досить заглядати дарованому коневі в зуби. Метод 2 Фізичні вправи. Ні, це не помилка, знову фізичні вправи, але вже силові. Вище я писав, що різні тканини споживають різну кількість енергії. Якщо маса мозку, серця, нирок, кісток у всіх нас приблизно однакова, то маса м’язів та жиру може дуже сильно відрізнятися. У кожного з нас – своя композиція тіла. Семи-

десятикілограмовий сапієнс може мати 30 кг м’язів та 7 кг жиру, буде виглядати вельми привабливо. В іншого, з такою ж масою тіла, може бути 20 кг м’язів та 17 кг жиру, зовнішній вигляд залишатиме бажати кращого. Тепер у мене питання до уважного читача: в якому з двох варіантів буде вищий метаболізм? Нагадую, що кілограм м’язів за добу спалює 13 ккал, кілограм жиру – 4 ккал. Звісно, чим більше м’язів, тим вищий метаболізм. Якщо мотиляти кістками, тримаючи в руках важкі гантелі, якщо відтискатися та качати прес, то можна збільшити м’язову масу. Проте, якщо ще підкорегувати своє харчування, то можна й знизити масу жиру в організмі. Маса тіла не зміниться, а метаболізм зросте на якихось 100-150 ккал. Це не багато, але не забувай про коня і його зуби. Це все, ніяких інших дієвих методів не існує.

Знаю, друже, ти потрудився. Стаття, направду, виявилася складною для прочитання. Хоча, з твого боку, було б наївно сподіватися, що можна щось корисне прочитати про обмін речовин, щоб це сприймалось легко, наче казка для дошкільнят. Однак ти справився, дотерпів до кінця, а може й не терпів зовсім. Як би там не було, ти молодець!

Тренер Віктор Мандзяк viktormandziak

37

38 |

+38 (067) 590 37 42 hi_sky.in.ua www.hisky.in.ua

Hi Sky in ua Заряджайся адреналіном у небі Стрибати з парашутом не тільки круто, а й безпечно. Ви переконаєтесь, якщо спробуєте. Ми ж можемо підказати, до яких ліцензованих та досвідчених інструкторів звернутися. Організація Hi Sky in ua зробить ваш активний відпочинок неперевершеним. Окрім стрибків, ви можете здійснити ознайомлювальний політ на літаку над всією Україною або романтичний політ на повітряній кулі. Якщо ж ви ну дуже хочете стати парашутистом-професіоналом, вони навчать вас цьому за програмою АFF. Поки вирішуйте, що обрати, а ми із засновником організації, професійним тандем-інструктором Дмитром Кузнєцовим говоримо про те, чому парашутні стрибки – це позитивно та безпечно та як зробити їх незабутніми.

- Дмитре, знаю, що у цьому спорті ви понад 10 років. Чому саме зараз заснували проєкт Hi Sky in ua? Напевно, треба поділити час на до коронавірусу та після. Ідея цього проєкту з’явилася значно раніше. Коли ж почалася пандемія, ми зрозуміли, що люди почали морально пригнічуватися. Після розмов з психологами вирішили допомогти людям вийти з кризового стану. Ми

знаємо, як подарувати позитив. Це стало одним з основних мотивів. Після стрибків з парашутом чи польотів людина стає інакшою. Зникає стрес, апатія, бажання опускати руки. Навпаки, з’являється позитивний адреналін, який заряджає бажанням жити, змінюватися та розвиватися. Наша організація дає змогу спробувати все з безпечного спорту. Наголошую на безпечності,

тому що є інші стрибки, як джампінг чи роуп-джампінг, де ви просто відчуваєте страх. Тож, якщо ви чи ваша компанія хочете відпочити, ми готові організувати це на будьякій території України так, щоб це запам’яталося надовго. Пропонуємо стрибки з парашутом як самостійні, так і тандем. Також доступні польоти на літаках і на повітряних кулях.

39 - Розкажіть про стрибки: де, як і коли краще? Як я вже сказав, стрибки є самостійні та в тандемі з інструктором. Різниця в тому, що самостійні стрибки здійснюються з висоти 1 200 м, тоді ви самі керуєте парашутом і не відчуваєте вільного падіння. Стрибки з тандем-інструктором виконуються з висоти 3 000-4 000 м, залежить від аеродрому, з вільним падіння до 60 секунд. Якщо стрибаєте вперше або хочете відчути щось нове, рекомендуємо просто зареєструватися в нас і спробувати саме тандем-стрибок. Ще однією перевагою є те, що навчання триває лише 15 хвилин, тоді як для самостійного стрибка необхідно 8 годин. Також це швидкість і безпека. Оскільки ваш інструктор навчений, ліцензований та досвідчений, він допоможе безпечно приземлитися. Думаю, такий стрибок сьогодні доступний кожному. Ви самі обираєте де стрибати. Аеродроми у нас є по всій Україні. На заході – це Львів і Коломия, у центрі – Київ, на сході – біля Дніпропертовська, на півдні – Одеса. До речі, за бажанням ваш стрибок можемо здійснити водночас із фото і відеозйомкою.

- Це безпечно на 100%? В Україні існує стереотип, що цей спорт є небезпечним. Насправді це міф, вкорінений ще в далекі часи СРСР. Ми використовуємо сучасні парашутні системи наших друзів з Європи та США, розроблені саме для спорту. Парашут є керованим та дає змогу м’яко приземлитися, без ударів чи ривків. Ми повністю працюємо за американською техноло-

гією, наприклад, у мене ліцензія UPS (United Parachute Systems) категорії D. Стрибки за такою системою вважають найбезпечнішими.

- Пригадаєте цікаві випадки? Кожен випадок по-своєму цікавий. От минулоріч знімали проєкт «Холостячка». Саме нашій організації доручили стрибки, оскільки маємо повний пакет документів і знаємо, як робити діло добре. Тоді герої не знали, що стрибатимуть. Було цікаво спостерігати, як вони працювали за сценарієм, хоча не до кінця могли приховувати справжні емоції. Взагалі, найбільше люблю дивитися в очі людям, які не знають, куди йдуть, та все ж довіряють. Після стрибка підходять, обіймають кажучи: «Це було щось неймовірне». Це справді переродження.

- Як вчите тих, хто хоче стати професійним парашутистом? Для таких шалених існує програма, що називається AFF (Acceleration Free Fall). Ці навчання прийшли до нас зі США та містять від 7 до 25 стрибків. Це залежить від того, з якою організацією ви проходите його. Для допуску на самостійні

стрибки вам вистачить 7 разів, а для отримання категорії А, В треба стрибнути 25 разів. До речі, стрибки не є точними у кількості, це названо число ідеальних стрибків. Навчатися може кожна здорова людина, яка пройде медкомісію та буде готовою морально і фізично осилити парашутний спорт.

- Повітряні кулі теж популярні? Так, на сьогодні здебільшого їх обирають пари, коли роблять освідчення. Це дуже романтично, також гарний подарунок. Чомусь чоловіки бояться більше ніж жінки. Що цікаво, таке емоційне потрясіння допомагає парам зрозуміти, чи вони підходять один одному. Також сьогодні популярно стрибати з парашутом компанією. Це настільки створює класний та позитивний настрій, що після стрибків ви, ніби п’янієте. Крім того, під час одного стрибка можна схуднути до 5 кілограмів. Ми це перевіряли. Взагалі маємо сертифікати на будь-які послуги для різноманітних подій у житті, тому наважуйтеся – ми організуємо. Розмовляла Юлія Осим

40 |

НАШІ «НА ЗАРОБІТКАХ». ЯК РОЗВИВАЄТЬСЯ КАР’ЄРА УКРАЇНСЬКИХ ЛЕГІОНЕРІВ, ЇХ ТРУДНОЩІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Руслан Маліновський («Аталанта», Італія)

Цінник. 27-річний лідер нашої збірної є найдорожчим українцем «за бугром» і сьомим по вартості гравцем у своїй команді. Згідно з оновленою інформацією від Transfermarkt, трансферна вартість Руслана – 21 мільйон євро, що на 7 мільйонів більше ніж минулого року. Вплив на гру. Вплив Маліни на гру збірної України годі переоцінити,

адже саме він, разом зі Зінченком і Степаненком, формують залізобетонний «трикутник» у центрі поля. У «Аталанті» ж Руслан не є незамінним. У сезоні 20/21 наш атакувальний півзахисник відзначився лише двічі і віддав 3 гольові передачі у всіх турнірах. У середньому це 0,1 голів і 0,3 асистів за гру. Не найпоказовіші цифри, з огляду на те, що в попередньому сезоні, який мав би бути «розігріваючним», у Руслана 0,47 голів і 0,2 асистів за тих же 90 хвилин. Проте до кінця сезону у Маліни ще є час, тому цифри повинні ще змінитися. Довіра тренера. Час адаптації вже давно повинен був минути, адже гравець в колективі уже другий сезон. Руслана досі важко визнати основним гравцем, проте і «лавочником» його не назвеш. Половину матчів він виходить зі старту, сумарно в італійській Серії А награв поки

933 хвилини. До прикладу, його основні конкуренти по позиції (гравці часто чергуються) – Ілічіч, Песіна і Міранчук. Вони зіграли 1039, 928, 357 хвилини. Це може свідчити про дві речі: або тренер досі не визначився з основними гравцями на цю позицію, або у зв’язку з насиченим календарем і атакуючою, і дуже енерговитратною грою команди, тренер проводить відповідну ротацію, щоб тримати кожного гравця в тонусі. До речі, середній рейтинг за матч, від Whoscored, вищий лише у Ілічіча – 7.32 проти 6.77. Гасперіні, тренер команди, теж доволі часто «лестить» гравцю: «Коли він виходить на поле, то завжди загострює ситуацію, відмінна якість», – цитує тренера TuttoAtalanta. Отож, спираючись на ці дані, варто визнати Маліновського хоча й не основним, проте важливим гравцем «бергамасків».

41 Перспективи. На сьогодні Маліна є гравцем «Аталанти» – амбітного італійського клубу, контракт з яким повинен діяти ще 1,5 роки. Будьяких новин чи чуток про його перехід немає, отож про зміну «прописки» думати не доводиться. Цього і не потрібно. Попри високу конкуренцію, українець все ж є одним з лідерів команди. Тому ж Ілічічу уже

33 роки, а інші гравці, його амплуа, ще достатньо молоді й недосвідчені. Сам Маліновський заявляє, що щасливий в клубі. Подивимося лише на те, як на Руслана вплинув недавній трансфер Віктора Коваленка, який грає на тій самій позиції. «Лиш би Вітя не відібрав моє місце», – напевне думає Маліна.

Цінник. На сьогодні Олександр є третім по трансферній вартості українським гравцем після Циганкова та Маліновського. Проте є доцільнішими порівняння не з кимось, а з самим собою. Попри доволі високий сьогоднішній цінник гравця, 20 мільйонів євро, ще в квітні 2020 року Зіна коштував 24 мільйони, а в грудні 2019 – 30 мільйонів. Зміна пов’язана з травмами та непостійною грою українця.

зростання і закінчуючи трофеями. Він виграв з «Ман Сіті» усе на внутрішній арені. З першого ж сезону Зінченко грав на незвичній для себе позиції лівого захисника, що здавалося дуже дивним. Проте у Гвардіоли, головного тренера, були інші на це погляди. Зінченка, подібно до Маліновського, можна назвати основним гравцем ротації. Тобто щось середнє між запасним і основним. Однак, якщо Зіна на полі, він практично завжди виконує свою основну функцію захисника – надійність. Нестачу в швидкості та фізиці, проблеми з чим відсутні в його конкурента по позиції – Бенжаміна Менді, він компенсує точним пасом та надійністю. У середньому – 67 пасів за гру з точністю 90%! З 23 гравців команди, Зіна, з рейтингом 6,97, є на 11 місці у своїй команді, за версією Whoscored.

Cеред захисників вище лише Канселу та Стоунз.

Вплив на гру. Для Зінченка сезон 2020/21 є четвертим неповним у складі «містян». Годі заперечувати, що даний період його футбольного життя є найуспішнішим у всіх сенсах, починаючи від професійного

Довіра тренера. Не секрет, що у найкращій команді Англії конкуренція дещо більша ніж у команди Сихівського району. Попри те, що від початку в хлопця ніхто не вірив, тренер побачив у ньому працелюбного

та універсального гравця. Здавалося б, прийшов з академії Шахтаря, потрапив в якусь там російську Уфу, невпевнено пограв в оренді нідерландського ПСВ і раптом несподівано «вистрілює» в Манчестері, крім того, не на рідній позиції. Гвардіола поставив українця туди насамперед через кадрові проблеми, адже в той час були травмовані усі ліві захисники. Хто міг подумати, що Саша там зможе так заграти. Попри важкий старт, протягом наступних двох років Зіну можна було назвати основним лівим захисником «Ман Сіті», адже саме він з’являвся у більшості матчах на цій позиції. Згодом знову невеликий спад, пов’язаний з травмами та впевненішою грою основного конкурента – Менді. Проте сьогодні – знову скачок. Зінченко вже зіграв 16 матчів у всіх турнірах цього сезону і виглядає досить впевнено. Задоволений ним і головний тренер: «Він знає, як грати у футбол, – сказав іспанський фахівець на пресконференції, – він грає на хорошому рівні вже тривалий проміжок часу, завжди грамотно підкований, тактично і правильно обороняється. Зінченко настільки розумний, що

Проблеми. Насамперед труднощі українця проявляються у зв’язку з високою конкуренцією у команді та дещо гіршими результатами команди проти минулого сезону: 1,82 очки за гру проти минулорічних 2,05. Обидва аспекти залежать від тренера і команди загалом, тому важко в цій ситуації звинуватити Руслана.

Олександр Зінченко («Манчестер Сіті», Англія)

42 | не робить помилок». Зокрема, його успішна гра дає змогу перебувати «Ман Сіті» в якомусь неймовірному тонусі, команда виграла 17 матчів підряд. Такі коливання в кар’єрі Зінченка загалом говорять про те, що Саша насправді дуже старається і буквально б’ється за «своє місце під сонцем», адже в Англії помилок не вибачають. Проблеми. Основними труднощами, з якими гравець намагається

Андрій Ярмоленко («Вест Гем», Англія)

Цінник. На жаль, наш «вічно перспективний» Андрій не молодшає. Попри те, що 31-річний футболіст все ще є лідером збірної, на клубному рівні у Ярмоли все не так добре. Цінник на гравця з літа 2017 повільно знижується: від 25 мільйонів до 7,5. Це свідчить про стабільний регрес футболіста. Вплив на гру. Важко, але потрібно змиритися, що все-таки не заграв Андрій на повну у Європі, як нам цього хотілося. Чи то через те, що Суркіс «пізно відпустив» з «Дина-

впоратися, є конкуренція, певна нестача фізичних можливостей, що є важливими на цій позиції, та відповідальність, адже матчі на такому рівні є дуже важливими. Зінченко на середині дороги до їх вирішення. Перспективи. На разі контракт українця з клубом діє до 2024 року, проте вже неодноразово ним цікавилися інші клуби, а саме: «Бетіс», «Вулвергемптон», «Наполі». Сам Зінченко, як і тренер, неодноразо-

мо», чи то через травми, чи то через небажання повертатись у захист, чи то через все відразу, – факт залишається фактом. Останній успішний сезон Ярмоленко провів ще у Києві. Попри всі сподівання українських вболівальників після одноразових «спалахів» футболіста, Андрій не може вийти на стабільний, високий рівень. У цьому сезоні в 14 матчах Прем’єр Ліги Ярмола не зміг відзначитися. Проте тричі забив і віддав стільки ж результативних передач у Кубку Англії. Середня оцінка нашого правого вінгера – 6,23. Довіра тренера. Попри те, що тренер Девід Моєс непогано відгукується про гравця і старається давати йому місця на полі, то на звичній позиції справа, то відтягнутою «9», то чистого форварда, стабільно і добре Андрій грає лише у матчах Кубку Англії. Якщо ж йдеться про матчі АПЛ, тут все сумно. Лише у 4% матчів цього сезону Ярмола вийшов зі старту і зіграв лише 16% з усього можливого ігрового часу. Це найгірший показник

во спростовував цю інформацію, виявляючи бажання залишитися в клубі. Спрогнозувати важко, проте ймовірно, що Зіна все ж залишиться в клубі і буде намагатися стати ключовим гравцем команди. Його величезна працелюбність йому в цьому допоможе.

за всю його кар’єру. Українець програє конкуренцію практично всьому молодняку на своїй позиції. Проте його успішна гра у Кубку тримає його на плаву і досі залишає шанси на певний успіх у майбутньому. Проблеми. Регулярні травми, недисциплінованість, передбачуваність. Не всі, але більшість захисників навчилися оборонятися від нього, головне – прикрити його ліву, адже Ярмола все ж, «одноногий футболіст». Перспективи. Неприємно визнавати, та серед цієї трійки у Ярмоленка, попри вік і вищезгадані аргументи, найменше шансів зачепитися за успішну кар’єру. Скоріш за все найближчим часом Ярмоленко перейде у слабший чемпіонат або ж навіть повернеться у рідне «Динамо». Добре було б помилятися, проте в чудо не віриться. Хоча зарплата у Андрія залишилася на вищому рівні, адже агент Шаблій «зарішав». Тому можемо порадіти за українця.

43

Андрій Лунін

(«Реал Мадрид», Іспанія) Наша основна голкіперська надія – 22-річний Андрій. Він ось вже два з гаком роки належить мадридському «Реалу», за «королівський клуб» фактично не грає. Сезон 18/19 провів в оренді в «Леганесі», де мав 7 виходів на поле. За 19/20 був взагалі у двох арендах – у «Вальядоліді» та «Реалі Ов’єдо», за яких разом відіграв 22 матчі. І нарешті цього сезону, у зв’язку з тим, що з «Реалу» пішов Ареоля, дублер першого воротаря Тібо Куртуа, Андрій отримав шанс стати другим воротарем «Реалу». Лунін провів лише один матч за «вершкових», адже Куртуа поки здоровий, а тому залишатиметься номером 1. Однаково віриться, що у нашого хлопця велике майбутнє.

Роман Яремчук («Гент», Бельгія)

25-річний львів’янин є чи не основною зіркою свого клубу, який останні свої два сезони проводить на дуже високому рівні. Він є основним гравцем команди: проводить більше 2000 хвилин за клуб кожен сезон. Крім того, він є її кращим бомбардиром: в середньому забиває 0,65 голів за гру. Також Роман – один з ключових футболістів у команді Шевченка. Transfermarkt оцінює форварда у 11 мільйонів. Єдине чого не вистачає Яремчуку – досвідченості і дисциплінованості. На разі у нього вже виникали конфлікти з керівництвом клубу та з тренером. Навіть якщо гравець впевнений, що «переріс» певний рівень, ніколи не можна ставити себе вище клубу і виносити конфлікт на публіку. Навіть для Мессі наслідки можуть бути не завжди хорошими.

Віктор Коваленко («Аталанта», Італія)

Новоспечений колега Маліновського перейшов у «Аталанту» за 700 тисяч євро. На перший погляд, «бергамаски» провернули чудовий трансфер, адже ціна нібито невисока, ще й за такого молодого гравця. Проте найбільше український футбольний сегмент здивувала не ціна трансферу, а зарплата футболіста. За італійським виданням «Calcio e Finanza» вона складає 2 мільйони євро в рік, що є найбільшою зарплатою в клубі. Для 24-річного хлопця, який в «Шахтарі» отримував чи не найменше, котрий однозначно в цьому сезоні буде гравцем підміни, – це велике досягнення, особливо для його агента Шаблія. Героєм матеріалу все ж залишається Ярік Ракицький – головний «кормитель сім’ї», який навіть не думає повертатись з російських заробітків. Тому Футбол футболом, а «рубати бабло» наші за кордоном вміють, не тільки в Польщі «на клубніці». Роман Турин

44 |

Дмитро Козицький: Успіх бізнес-ідеї – це про сервісний дизайн

CEO молодої компанії, спеціаліст з сервісного дизайну з досвідом понад 10 років, лідер - усе це про героя статті. Ми запросили Дмитра, щоб познайомитися з одним із проєктів, над яким він працює. Як проєктувати сервіс, щоб він працював на вас? Які інструменти використовувати для імплементування тільки ефективних ідей? Що з себе представляє рушійна сила сучасного бізнесу? Відповіді на ці питання ви знайдете у нашій розмові з Дмитром про проєкт ZeroCup.

- З чого почався проєкт ZeroCup? Яка Ваша роль в ньому?

ZeroCup розпочав своє функціонування з крутої команди. Щоб встигати за темпами сучасного світу, необхідно відвідувати професійні заходи, тренінги. Так на одному з івентів по сервісному дизайну від львівської ІТ-компанії Symphony Solutions народилася ідея цього проєкту. Тоді проходив воркшоп, на який організація Zero Waste Lviv прийшла із запитом зменшити кількість відходів. Наша команда висунула пропозицію організувати сервіс обігу багаторазових горняток. Згодом ми знову зібралися разом із представниками організації та вирішили втілити ідею в життя. Я впевнений, що успіх бізнес-ідеї – це про сервісний дизайн. Мій досвід роботи у сфері дає змогу це стверджувати. Довгий час я працював на американський ринок, де здобув актуальні практичні навички. Проте з 2017 року почав вивчати вітчизняний ринок. Досить успішно, адже зустрів тут свого однодумця. Разом ми заснували консалтингову компанію «ІТЕРАЦІЯ», в якій використовуємо ітеративне мислення та допомагаємо нашим клієнтам впроваджувати тільки корисні бізнес-ідеї. Тому і в ZeroCup займаюсь налагодженням сервісного дизайну: тестуванням концепцій, розробкою прототипів, втіленням їх у життя.

- Як змінився кінцевий продукт з моменту створення ідеї до сьогодні? Гарне питання. Від початку роботи над сервісом команді довелося прийняти чимало стратегічних рішень. Безперечно, ідея крута. До того ж ми надихалися нашими попередниками, які зараз

45 успішно функціонують на європейському ринку. Проте перед нами постало питання, як змусити все це працювати на українському ринку. Перевага з боку користувача у використанні одноразових горняток очевидна: взяв каву, випив, викинув стаканчик і все – забув. Метою стало створення такого сервісу обміну горняток, який буде максимально відповідати поведінковим особливостям споживача. Щоб люди почали думати: «Зранку, перед роботою, я зайду до кав’ярні і візьму каву з собою в ZeroCup». Стратегічна сесія є ефективним інструментом для планування діяльності. За допомогою неї вдається виявити ідеї по впровадженню та сформувати задачі до реалізації. Секрет результативності такої зустрічі – структуризація процесу. До речі, в компанії «ІТЕРАЦІЯ» ми пропонуємо послугу проведення стратегічної сесії разом з командою клієнта. Наступним кроком після успішно проведеної сесії є тестування концепцій. Командою ZeroCup ми проводили тестування прототипів дропзон. Це є аналогом смітників, у які зазвичай після використання викидають паперові стаканчики. Головна відмінність у тому, що вони слугуватимуть автономними зонами здачі горняток, які там будуть дезінфікувати та повертати в обіг. Цей етап було проведено в межах фестивалю вуличної їжі Street Food So Good, щиро вдячний їм за співпрацю. Прототипи ліпили з гівна і палок, насправді з фанери та шурупів. Тестування мало такий вигляд: люди могли взяти каву в кав’ярні, а по-

тім здати стаканчик у дропзону й отримати назад грошову заставу за горнятко. Важливий пункт – тестування можливих альтернатив. Особливо, якщо створювати новий продукт. Так з’явиться розуміння, чи надасть споживач перевагу саме тому способу, який пропонуєте ви. У нашому випадку це було тестування екоальтернатив одноразовим горняткам. Мережа кав’ярень Kredens Cafe стали партнерами на цьому етапі, чим дуже допомогли. З нашого боку в кав’ярнях на людей чекали інтерв’юери, щоб дізнатися їхню реакцію на альтернативи паперовій тарі. Ми тестували варіант кави з собою в їстівне горнятко. Тут важливо було зрозуміти, чи готові споживачі випити напій та закусити стаканчиком, адже викинути його – це створити те саме сміття. Наступним варіантом була знижка на каву клієнтам з власним горнятком. Звідси ми отримали фідбек, що

люди підтримують використання багаторазових горняток, але вони просто забувають їх вдома, потім купують друге, третє, п’яте, і так по колу. І там росте нова цивілізація.

- Ви вже проробили колосальний обсяг роботи. Проте на якій стадії готовності зараз перебуває проєкт? Чи бачите Ви вже дату запуску? На цьому етапі ми маємо 1200 стаканчиків, які тестуємо на юзабіліті. І от уже зовсім скоро, можете вважати це анонсом, будемо запускати проєкт та проводити дослідження його комерційної привабливості в закладах нашого міста. Розмовляла Юлія Супрун

dmytro@iteracia.pro Соц. мережі @dkozitsky @zerocupua

46 |

Oleksandr

McQuartz «Завжди хочу працювати у двох напрямках: як креативний фотограф і як митець» Показати у фотографії мистецтво – те, до чого прагне талановитий фотограф зі Львова Олександр МакКварц. Після 10 років роботи в Іспанії цей креативний митець знову повернувся додому, щоб популяризувати фотографію не просто як візуальне перенесення світу, а як особливу високу частину мистецтва та моди.

- Дивлячись на Ваші роботи, видно інший, незвичний світ. Звідки берете ідеї? Мої ідеї народжують емоції від усього, що мене оточує. Ось нещодавно робив дві фотосесії, в основі яких ідея коронавірусу. В одній я показав хворобу як щось драматичне, а в іншій задекорував маску квітами. Ми ж розуміємо, що це з нами щодня, і треба вміти любити навіть таке життя. Все, що мене зачіпає, втілюю у своїх роботах. Бувають моменти, коли спираєшся на ситуацію і відчуття, тоді народжуються чудові роботи.

- Як почали займатися фотографією? Випадково. Я навчався в Іспанії, у художній школі, на помічника графічного дизайнера. Та ця робота була надто структурованою, лінійною, а мені завжди хотілося більше артистичності, щоб я міг висловлювати себе. Так склалося, що тоді у моїй школі була можливість вивчати мистецтво фотографії, тому я й обрав це.

47

Багато фотографував. Спершу це було не зовсім ідеально, але я робив усе на емоціях. Уже на першому курсі у мене були перші виставки. Я пробував різні види фотографування: працював і у весільній агенції, і на чоловічий бренд одягу, – все мене цікавило. Зрештою, як у багатьох митців, мої роботи почалися з автопортретів, а згодом це перейшло до сценічних фото.

- Ви як фотомитець якими правилами керуєтесь у роботі? Найперше те, що я ніколи не зроблю фотосесію, якщо її ідея мені не близька, суперечить моїм принципам. Спершу ти твориш, а лише потім продаєш. Звідси друге правило: митець завжди робить те, що відчуває. Потретє, творити завжди варто багато, але у світ випускати тільки те, що хочеш ти, що вважаєш вартим публікації. Четверте правило: митець має завжди йти вперед, не зупинятися і не закриватися у собі, якщо щось не виходить. І останнє – придумуй, шукай, твори! Ці правила існують для мене як художника, бо як для фотографа моя робота все-таки коригується бажаннями клієнтів.

- Які Ваші ідеальні роботи, у чому родзинка? Так, є кілька робіт, у яких і концепт, і світло, і колір вважаю ідеальними. Близькі мені роботи часто асоціюють зі мною завдяки кільком предметам: равлику, ананасу і троянді. Такими фото я справді пишаюся. Наприклад, чотири мої роботи з ананасом взяла одна з галерей в Амстердамі, а там їх купила відома у світі мережа готелів «Citizen M». Нещодавно одна дівчина побачила ці фото в одному готелі Парижу, написала мені та придбала одну з робіт.

- Олександре, 10 років Ви працювали в Іспанії. Чи не думали про те, щоб туди повернутися? Можливо, колись це станеться. Все ж Європа як мистецький центр мене приваблює більше. Особливо скандинавські країни. Там мистецтво, як щось звичне, таке, що має бути в побуті. В Україні фотографія – це бізнес і тільки, всі заробляють гроші. Ми повільніше розвиваємося, досі малюємо картини, вважаючи їх перспективнішими, а в Європі на першому місці – фотографія. До речі, на сьогодні на аукціонах фотографії зовсім не відстають у ціні від картин. Єдине, чим відрізняються – часом їх створення. Згодом ми звикнемо, що візуальний світ – це теж частина мистецтва, але на будь-які зміни потрібен час. Я ж наразі планую працювати в Україні, пропагувати тут мистецьку та креативну фотографію.

- То як надалі розвиватимете творчість? Я завжди хочу працювати у двох напрямках. Перший – це креативна фотографія, замовлення для брендів та медійних особистостей. Другий – це фотографія як мистецтво, тобто я створюю і я продаю для галерей, готелів тощо. Сьогодні так працюють багато фотографів. Крім того, планую написати фотокнигу. Також мені подобається арттерапія, хотів би створити зі своїх робіт метафоричні карти, які психологи використовували б у своїй роботі. Ідей дуже багато, варто лише розставити правильно пріоритети й працювати. Розмовляла Юлія Осим

48 |

Палац у Тартакові. Результати мікропроєкту «Влаштування нічного освітлення Тартаківського палацу» у співпраці Львівської обласної ради, Тартаківської сільської ради, БФ «Спадщина.УА» (Тартаків, 2020р.). Фото – Макс Ощіпко

Івона Лобан. Засновниця ГО «Арт-студія Івони Лобан» (проєкт «Під Зорею Пінзеля»). Фото – Галина Остапчук

Ганна Гаврилів. Засновниця БФ «Спадщина.УА». В образі пані Урбанської в межах проєкту «На гостину до Урбанських» у співпраці БФ «Спадщина.УА», БФ «Софос» та місцевої громади (Тартаків, 2020р.). Фото – Макс Ощіпко

«ІНІЦІАТИВИ ЗНИЗУ» ЯК ГОЛОВНИЙ РУШІЙ ВІДРОДЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЛЬВІВЩИНИ, або ХТО І ЯК РЯТУЄ НАШІ ПАМ’ЯТКИ? За однією зі статистик на території України розташовано понад 180 000 історичних споруд, чверть яких – на Львівщині. Великі та малі, «живі» та руїни, державні, комунальні, приватні, безгосподарні, від середньовічних замків та дерев’яних храмів зі списку ЮНЕСКО до дрібних та нікому не відомих старих вілл, шкіл, будинків просвіти та мануфактур, – як можна дати нове життя культурній спадщині Львівщині та хто нею опікується?

штовхом до відродження пам’ятки, так звана «ініціатива знизу».

Найдієвішою формулою відродження пам’яток є синергетична та злагоджена робота органів влади, локальної громади та експертного середовища. А на найнижчому старті завжди має бути хтось, конкретна особа чи група, що стане ангелом-охоронцем, іскрою та по-

БФ «Спадщина.УА» заснований 2018 року Ганною Гаврилів за зразком британської організації National Trust. Фонд поставив собі за місію давати архітектурним перлам України нове життя, за мету – системну та комплексну ревіталізацію занедбаних пам’яток, а також пошук нових

Останнім часом суттєво активізувався громадський сектор у сфері культурної спадщини, відтак щороку виникають нові ініціативи та отримують шанс на життя нові пам’ятки. Серед найуспішніших прикладів таких ініціатив на Львівщині сьогодні є діяльність Благодійного фонду «Спадщина.УА» та ГО «Арт-студія Івони Лобан».

49 ефективних форм управління спадщиною у сучасних українських реаліях. Сьогодні під опікою організації перебувають Поморянський замок на Золочівщині, Тартаківський палац на Сокальщині, будівля товариства «Сокіл» у Бібрці та прилеглі до них парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. БФ «Спадщина.УА» активно співпрацює з профільними департаментами Львівської ОДА з архітектури, екології, культури та туризму, ЛОР, місцевими органами влади та громадами, є учасником Всеукраїнської мережі ОГС GOHeritage!, реалізовує грантові, партнерські та власні тверді і м’які проєкти. Є наразі єдиною громадською організацією в Україні, що демонструє сталу, системну та ефективну діяльність щодо сукупності об’єктів матеріальної спадщини.

Храм Всіх Святих в Годовиці. робленою культурною програмою вихідного дня. Крім того, в теплий сезон палац приймає щонеділі до тисячі туристів.

Поморянський замок – вочевидь, найскладніший об’єкт в області, що нагадує сірниковий будинок. Попри те, реставраційні роботи на ньому не припиняються, розпочався процес ревіталізації парку, відкрився історико-краєзнавчий музей, і в містечко Поморяни нарешті почали приїжджати гості.

Будівля товариства «Сокіл» ще два роки тому була черговим будинком-привидом на трасі Львів-ІваноФранківськ. Завдяки низці грантових програм та меценатським коштам, під успішним керівництвом архітектора та краєзнавця Івана Щурка, в будинку відновили та відкрили для відвідин «кімнату-лекторій», «кімнату бургомістра», «офіс гостинності», створили мережу туристичних маршрутів «Мандри Сокільські» та досягнули неймовірних результатів щодо розвитку культурно-туристичного потенціалу регіону.

Тартаківський палац – з категорії тих мальовничих руїн, на територію яких донедавна рідко ступала людська нога. Зараз завдяки успішному партнерству з місцевою громадою він є самодостатньою туристичною дестинацією з роз-

Паралельно львівська дизайнерка Івона Лобан, засновниця ГО «Артстудія Івони Лобан», 2017 року розпочала проєкт «Під Зорею Пінзеля» з метою популяризації творчості геніального барокового скульптора Іоана Георгія Пінзеля та привернен-

ня уваги до пам’ятки неймовірної краси – майже зруйнованого барокового костелу Всіх Святих у Годовиці – через інструменти сучасного мистецтва. Вона почала співпрацю із профільними департаментами Львівської облдержадміністрації та обласної ради, активно залучала грантові та меценатські кошти. Протягом 4 років Івона об’єднала у проєкті понад сотню журналістів, митців, музикантів, артистів, фотографів та багатьох небайдужих та втілила на території храму в Годовиці десятки масштабних культурних подій. Як результат тривалої співпраці влади та «ініціатив знизу» ще донедавна забуті та занедбані пам’ятки в Поморянах, Тартакові та Годовиці сьогодні внесені в програму «Туристичні маршрути Львівської області» та долучені до переліку об’єктів, пропонованих Львівською ОДА в державну програму «Велика реставрація». Ще один шлях відродження культурної спадщини в регіонах – формування приватного ринку історичної нерухомості. У 2020 році засновники «Спадщина.УА» розпочали новий проєкт – «СТАРА ШКОЛА». Це експериментальна ініціатива на базі аварійної австрійської будівлі в Роздолі на Миколаївщині, покликана стати демонстрацією альтернативного шляху відродження занедбаних пам’яток через приватні інвестиції та пошук нових функцій, затребуваних саме зараз, саме тут і саме цими громадами. Відкриття «СТАРОЇ ШКОЛИ» планується на літо 2021 року. Запрошуємо!

50 |

«Яким би гарним не був продукт, про нього ніхто не дізнається без реклами!» свої магазини і так продають різноманітні товари. Я спробував зайнятися такою діяльністю, і мене це одразу надзвичайно захопило. Повернувшись в Україну, побачив оголошення про вільну вакансію таргетолога у Krasa agency. Я вдало пройшов співбесіду і розпочав свій шлях у цій сфері. Працюю в ній вже 2,5 роки.

- Окрім практичного досвіду роботи в агентстві, де Ви ще здобували знання? Щоб збагатити свої знання, неодноразово проходив різноманітні курси. Однак насправді я більше практик ніж теоретик. Використовуючи метод спроб та помилок, я отримав значно більше інформації ніж з будь-яких інших джерел. Помиляючись самому та аналізуючи помилки інших, ми зростаємо та розвиваємося.

Де знайти джерело клієнтів та скільки це буде коштувати, розповів один із найуспішніших таргетологів Львова –

МАРК ШЕЛУДЬКО.

- Розпочнімо з невеличкого знайомства. Розкажіть звідки Ви, скільки років та чим зараз займаєтеся? Мені 22 роки, народився і живу у Львові. Нещодавно закінчив політехнічний університет, спеціальність – «Видавництво та поліграфія». Мав змогу півроку жити в Канаді, однак свій подальший розвиток бачив тільки в Україні. Тому повернувся і почав працювати у сфері маркетингу.

- Як Ви потрапили у маркетинг і скільки часу там працюєте? Після закінчення університету, я активно почав шукати себе. Якийсь час працював розробником сайтів, фотографом. Потім випадково натрапив на платформу, де люди налаштовують рекламу на

- Скільки у Вас загалом проєктів по таргету? Який з них був найуспішнішим? У своєму кейсі можу представити більше 55 вдалих проєктів. Найуспішнішим можу назвати один із останніх. Це був дуже «гучний» проєкт з відомими українськими блогерами. Щоправда я там працював більше як маркетолог. Серед моїх обов’язків було написання прогрівів і загальної стратегії дій, узгодження та координація всіх спеціалістів, кураторство лінії підтримки. Це був важкий, але надзвичайно вдалий та прибутковий проєкт.

- Ви дуже любите сферу маркетингу загалом, але чому обрали саме таргет? Таргетована реклама – це один із найдієвіших інструментів маркетингу. Працюючи саме з ним, я маю змогу генерувати та втілювати в життя надзвичайну кількість ідей, тим самим збільшуючи прибуток різноманітних компаній.

- Як додаткове джерело доходу Ви запустили курс. Як зрозуміли, що вже настільки насичені знаннями, що готові ними ділитися з іншими? Я навчив таргету понад 250 людей. Проте розпочалося все з того, що просто любив ділитися своїми результатами рекламних кампаній у соціальних мережах, і до мене звернулася одна людина з проханням навчити її цьому. Потім

51 ще одна. Тоді я зрозумів, що вся та інформація є справді дієвою, тому можна ділитися нею з більшою кількістю людей. Я грамотно оформив весь матеріал та подав це у форматі відеоуроків. Перший потік запускав сам, а вже наступні набори, більш масштабні, організовував з Мелісою Садик.

- Зараз ведеться дуже багато розмов про таргет, але досі не всі розуміють його цінність. Розкажіть для чого таргетолог у бізнесі та наскільки він потрібний? Будь-який бізнес не може існувати без клієнтів, а таргетована реклама якраз і є їхнім джерелом. Таргет з англійської перекладається як ціль, тому суть цієї реклами полягає в тому, що вона спрямована на цільову аудиторію продукту. Саме за допомогою неї ми зможемо показати і продати конкретний продукт чи послугу тим, кого це справді цікавить. Однак варто пам’ятати, що така реклама виконує функцію обличчя бізнесу. Для того, щоб людина стала вашим клієнтом, однієї реклами недостатньо. Тому раджу всім компаніям приділяти велику увагу не тільки таргету, а й маркетингу та процесу створення свого іміджу, збільшення впізнаваності.

- Якими повинні бути реальні очікування від таргетованої реклами? Результативність рекламних кампаній напряму залежить не тільки від роботи таргетолога, а й безпосередньо від роботи менеджерів з продажу та якості оформлення сторінки, на яку направляють потенційних клієнтів.

- Якими повинні бути реальні очікування від таргетованої реклами? Результативність рекламних кампаній напряму залежить не тільки від роботи таргетолога, а й безпосередньо від роботи менеджерів з продажу та якості оформлення сторінки, на яку направляють потенційних клієнтів.

- Часто говорять, що на таргеті можна «злити» бюджет. Чи справді це так? Особисто я не приймаю того факту, що можна «злити» кошти. Ми платимо Facebook за те, що отримуємо певну інформацію. До прикладу, ми запустили тестову рекламну кампанію на 10 доларів, а після її завершення дізналися, що вона не є ефективною. Відповідно далі ми проаналізуємо причини неефектив-

ності РК і створимо нову рекламу, але вже кращу та результативнішу.

- Окрім витрат безпосередньо на рекламу, потрібно оплачувати й роботу таргетолога. Скільки потрібно платити хорошому таргетологу? Є три варіанти оплати роботи таргетолога: перший – невелика ставка + відсоток, другий – тільки відсоток; третій – тільки ставка. Проте вибір варіанту оплати праці залежить від того, який у вас рекламний бюджет, скільки плануєте РК, які їхні цілі та який обсяг роботи загалом. У середньому, вартість хорошого таргетолога становить 400$. Однак, якщо рекламний бюджет міститиме 4 зарплатні спеціаліста, то його оплата також зростатиме на відповідну суму, обумовлену в договорі.

- Співпраця з таргетологом повинна відбуватися на постійній основі, чи це періодичне надання послуг? Бізнесу клієнти потрібні завжди, і саме таргетолог їх може привести. Якщо його не буде, до прикладу, у квітні чи травні, то і клієнтів теж не буде. Тому зараз вакансія таргетолога у будь-якому бізнесі повинна бути нарівні зі всіма іншими. Розмовляла Мар’яна Даниляк

+38 (093) 455 16 95 @mark.sheludko

Відпочинок: Літати літаком було б абсолютно безпечно, якби не було землі. Лео Кампьон

Чикаго за один день.

Встигнути не можна пропустити

З голлівудських фільмів Чикаго відомий нам гангстерськими розбірками, музикою і висотками. В опитуванні Forbes кількарічної давнини місто потрапило до дванадцятки найкрасивіших у світі, тому ми не могли не скористатися нагодою відвідати місто, хоча й ненадовго. «Егоїст» опинився у Місті вітрів усього на один день, але для вас ми постаралися все максимально встигнути. Тож, де ставити кому в заголовку нашої статті, – вирішуйте самі після її прочитання.

53

54 | Недільного ранку навіть сам центр міста завантаженим назвати важко. Шумні та жваві впродовж тижня ділові квартали – максимально тихі й безлюдні. А після сніданку та кави у Starbucks з’являються прекрасні можливості для оглядин найвідоміших та знакових дивовиж міста.

ХМАРОЧОСИ

Високоповерхівки – важлива частина історії Чикаго, адже перший у світі хмарочос у 1885 році звели саме тут. Сталося це в межах відбудови міста після нищівної Великої чиказької. Причиною стала пожежа 1871 року, спричинена коровою сімейства ірландських переселенців Патріка та Кетрін О’Лірі. Тоді вщент згоріла третина міста водночас з діловим районом. Натомість у наш час Чикаго іноді називають архітектурною столицею США та одним з найщільніше запакованих хмародерами міст світу.

Справді, позмагатися з головним містом Іллінойсу може хіба Гонконг. Найбільшої слави місту принесла Вілліс Тауер (457 м), оскільки з моменту відкриття у 1973 і до 1998 року вона була найвищою будівлею світу. За свою історію вежа пережила немало змін та потрясінь, зокрема й перейменування з Сірз Тауер. Однак, висотка залишається символом міста і сьогодні. Крім того, ближче до вершини працює славнозвісний оглядовий майданчик зі скляними нішами, які розташовані на висоті 412 метрів, і ще на метр «виглядають» з-за каркаса споруди. Вони створюють відвідувачам одночасно відчуття захоплення та страху. Щоб побачити всі хмарочоси разом в одній панорамі, найкраще прогулятися до Планетарію Адлера на Північному острові. Цей музей, між іншим, є історично першим планетарієм на території цілої Західної півкулі. Звідси відкривається, мабуть, найкращий вигляд на Мілленіум-парк і тамтешні хмарочоси. Іншою такою опцією може стати Неві-пір на озері

Мічиган, який з дальшої відстані та з іншого кута пропонує вид на місто: 20 га розваг, ресторани, парки, магазини, колесо огляду. Це одне з найпопулярніших чиказьких місць відпочинку, в якому в докоронавірусні часи бувало до 2 мільйонів відвідувачів. Загалом у цьому вітряному місті один з найкрасивіших скайлайнів, які нам доводилося бачити. Тому ми впевнені, що правильний кут огляду ви неодмінно знайдете. Хмарочоси Іллінойсу не вражають своєю висотою, але картинка, яку вони формують, – просто вау!

КУЛЬТУРА

Попри свою гангстерську славу, Чикаго – ще й місто культури. Тут просто безліч музеїв найрізноманітнішого спрямування на всі смаки. Цікавлячись мистецтвом, гріх не відвідати Чиказький художній

55 інститут – другий за розмірами серед найбільших і найбагатших музеїв Сполучених Штатів. Більшим за нього є тільки Метрополітен-музей у Нью-Йорку. Справді, колекція музею коштує буквально мільярди. Картинами Кранаха, Тінторетто, Тіціана – тут прекрасно представлене європейське Відродження. Францію дуже достойно презентують імпресіоністи: цілий зал Дега, цікаві роботи Курбе, Мане, Моне, Пісарро, Ренуара, Гогена, Сезанна. За авангард, сюрреалізм та абстракціонізм відповідають Пікассо, Шагал, Далі, Поллок, Кандинський. Немалі тут зібрання артефактів японського, етруського, сирійського, давньоримського мистецтва. Представником національного живопису серед інших є чи не найвідоміша картина «Американська готика» Гранта Вудса. Музей науки та промисловості – найбільший такого типу в Західній півкулі, тому любителі техніки і науки почуватимуться, наче в технічному раю. Тут демонструють робочу вугільну шахту, підводний човен, моделі залізниці, космічні кораблі з місії «Аполлон-8», перший дизельний пасажирський потяг та багато інших екстраординарних експонатів. Історично так склалося, що немалу частину іммігрантів становили українці, тому тут працює навіть Український національний музей Чикаго, а кілька кварталів неподалік від центру заснували Українське село, оголошене у 2002 районом-пам’яткою Чикаго.

56 |

ДРІНК

Прогулянка містом та культурна програма зайняли немало часу аж до самого вечора, тому для того, щоб зігрітися та перепочити ми зайшли на дрінк. Чикаго, як і Маямі та НьюЙорк, просто створене для того, щоб його оглядати з rooftop-барів і терас. Ми відвідали два таких бари, і вони – просто бомба! Спочатку ми завітали до бару на верхньому поверсі знаменитого готелю London House. Він збудований у 1920 роках, і навіть сьогодні хмарочос є пам’яткою архітектури, з даху якої відкривається захоплюючий вид на іншу історичну багатоповерхову забудову, річку Чикаго, озеро Мічиган і Magnificent Mile – лакшері-вулицю із брендовими магазинами, найдорожчою неру-

хомістю, розкішними ресторанами та готелями. Також тут розташована знаменита водонапірна вежа Chicago Water Tower, збудована у 1869 році, а сьогодні вона друга найдавніша на території цілих Штатів. Спостерігати за вечірнім Чикаго, який світиться десятками тисяч вогнів, – саме задоволення. Однією з особливостей архітектури міста є те, що більшість сучасних хмарочосів мають чорне або темно-коричневе облицювання, а давніші – обкладені вапняком. Окрім приємної для ока цілісної картнинки, яка справді викликає захоплення, це створює додаткове враження розкоші. Мандрівку закладами з красивим видом ми продовжили у Cindy’s –

руфтопі відомого Сhicago Athletic Hotel, розташованого на одній з головних вулиць Мічіган-авеню. Звідси відкривається прекрасний вид на озеро Мічиган і архітектурно довершений Мілленіум-парк з найвпізнаванішим пам’ятником міста – металево-дзеркальною «Квасолиною». У холодну пору року на терасі Cindy’s ставлять бочки з вогнем. Завдяки цьому насолоджуватися панорамою вечірнього міста стає зовсім не холодно і дуже атмосферно.

МУЗИКА

Чикаго і музика зв’язані між собою дуже тісно. Чиказькі джаз і блюз – це окремі музичні напрямки, які зародилися понад століття тому. Ми ж відвідали Redhead Piano Bar з живою музикою, де під фортепіанне виконання каверів можна невимушено спілкуватися, підспівувати, заводити нові знайомства чи палити

57

земним вулицям, для уникнення заторів і тягнучок. Отже, на годиннику вже 2 ночі, тому навіть найзавантаженіші наземні вулиці спорожніли, адже завтра, чи то вже сьогодні, почнеться новий бізнес-тиждень. Наше коротке знайомство з Містом вітрів закінчується, однак, одне ми для себе зрозуміли точно: до Чикаго ми повернемося ще не раз. Остап Процик відбірні сигари, яких заклад може запропонувати просто величезну кількість. Попри невелику площу бару, він добре відомий як серед місцевих, так і серед відвідувачів міста скромним піаніно, розташованим біля самого входу. На ньому грав не один відомий музикант.

Redhead Piano Bar зазвичай люблять за легку та щиру атмосферу, можливість послухати класну музику та скуштувати смачні напої. Мало хто з нетутешніх це знає, але у Чикаго є ціле підземне місто тунелів. Цей рівень під відомим всім Містом вітрів створений для обслуговування побутових потреб мешканців хмарочосів і офісів компаній. Так підвозять всі продукти, вивозять сміття, а містяни часто використовують цю мережу підземних доріг, яка повністю відповідає на-

58 |

ЯК ЧОЛОВІКАМ СФОРМУВАТИ ОБРАЗ ВПЕВНЕНОСТІ?

59 Стиль для чоловіка – необхідна річ, адже так він транслює свій образ і підкреслює свою особистість. По суті, правильно сформований гардероб дає змогу досягати своїх цілей та правильно себе позиціонувати у суспільстві. Своїм стилем чоловіки показують свою харизматичність та характер.

1. Оберіть якісний костюм Ключем до гарного вигляду костюма є форма. Якщо ви купуєте готовий костюм, переконайтеся, що він класно сидить. Важливо також почуватися в ньому вільно. Якщо ви новачок, то оберіть темний костюм з однобортним піджаком. Це хороший старт, адже такий базовий колір можна комбінувати з білими, блакитними сорочками та акцентними хустинками.

2. Інвестуйте мудро у свій годинник Цей чоловічий аксесуар не втрачає своєї популярності, адже він як витвір мистецтва. Головне, щоб він вам подобався, а не просто круто виглядав. Годинник – це особиста річ, яка знаменує ваш прохід у часі, тому не забувайте про його практичність.

3. Не цурайтеся яскравих кольорів Незалежно від того, як ви одягнені: повсякденно чи офіційно, насолоджуйтесь кольорами. Відкиньте стереотипи і відчуйте себе. Якщо вам хочеться одягнути червону сорочку, не соромтеся показати своє его. Знайдіть кольори, у яких вам максимально комфортно. Буде особливо круто, якщо сорочку з принтом скомбінувати з поясом та запонками.

4. Знайдіть свої джинси, в яких вам буде зручно Якісний denim завжди буде у моді, що б ви не одягнули. Зараз є трендом поєднання класичних піджаків з джинсами. Не дивно, адже це чудовий варіант для smart casual.

5. Обирайте просту базову білизну Стиль – це не тільки те, що можуть бачити всі інші. Що стосується нижньої білизни для чоловіків, дотримуйтесь двох правил. По-перше, супер яскраві принти при-

значені не для дорослих чоловіків. По-друге, надто брендована білизна не додає вишуканості образу. Крім того, обирайте якісну бавовняну білизну, тому що вона добре переться, дихає і комфортно прилягає до вашої шкіри.

6. Інвестуйте у своє взуття Це створює впевнений образ, адже якісне взуття – золотий стандарт, який можна довготривало використовувати. Розгляньте різні варіанти: монки, оксфорди, броги, лофери, дербі чи челсі. По суті, ви розглядаєте це як аксесуар гардеробу, тому будьте готові ретельно доглядати за взуттям.

7. Зменшіть кількість аксесуарів до мінімуму Такі аксесуари як краватки та кишенькові квадрати вносять в класичний одяг індивідуальність. Проте будьте обережними у тому, як ви ними користуєтеся. Найкраще гармонізувати їх з тим, що ви носите, обравши один-два кольори. Або навіть цілком зіставити їх. Коли справа стосується авторських поєднань сорочок та краваток, одягніть краватку або додайте хустинку темнішого відтінку, ніж піджак. Думайте, як створити цілісний образ з цікавинкою, а не додати безліч аксесуарів.

8. Пізнайте самого себе Немає нічого менш стильного ніж чоловік, який не знає, що йому пасує. Який би ви образ не обрали, ви повинні володіти ним. Ікони справжнього стилю – це ті, хто йдуть своїм шляхом із впевненістю в собі, оскільки їхній одяг є другою шкірою, а не костюмом.

9. Стилізуйте свої образи відповідно до оточення Стиль – це не просто самовираження; це також про те, щоб бути одягненим відповідно до вашого оточення.

60 | Подумайте про одяг, як про коди: вам потрібна правильна комбінація для роботи з ситуацією, в якій ви перебуваєте: офіційна вечеря чи лінива неділя в пабі. Найгірший стиль – це недоречний. Це відповідність? Ні, як пояснює одна з частих модних цитат Тома Форда, це є знаком поваги до інших. І про почуття комфорту в собі. Якщо ви сумніваєтеся, переодягніться.

10. Не скупіться на окуляри Виділіть час на пошук окуляр, що вам пасуватимуть. Враховуйте форму свого обличчя та відношення верхньої лінії рамок до вашої форми брів. Обирайте універсальні окуляри, які пасуватимуть і під casual look, і під офіційний.

11. Обирайте універсальний верхній одяг Може виникнути спокуса носити класичний стиль. Проте сучасні технічні тканини темніших відтінків та легкий крій роблять пальта легкими та захисними. Обираючи пальто, підберіть цілісний образ, який хочете транслювати. Польова куртка або куртка-бомбер – це хороші

універсали, але якщо вам потрібно класно вбратися, надайте перевагу пальту прямого крою.

12. Ніколи не орендуйте вечірній костюм, краще інвестуйте у нього Нагода одягнути офіційний одяг може бути рідкісною, але тим вона і цінна. Інвестуючи у власний костюм, ви підтверджуєте свій імідж. Крім того, було б круто навчитися самостійно зав’язувати краватку-метелик. Ці поради дають змогу сформувати образ впевненості і почуватися максимально комфортно в обраному одязі. Справа не в тому, щоб бігати за трендами, важливо вміти вчасно адаптуватися і підбирати речі, які вам пасуватимуть. Створення унікального образу потребує часу, зусиль, дослідження самого себе. Бо саме ви є тою людиною, що здатна презентувати себе у правильному ключі. Андрій Моськін, Андреас Білоус

БРЕНД ЧОЛОВІЧИХ КОСТЮМІВ

ЯКІСТЬ БЕЗ ДОКАЗІВ Харків, вул. Культури, 6, Київ, вул. Антоновича, 3 Львів, вул. І.Франка, 45, Одеса, вул. Катерининська, 58 +38 (063) 132 97 57

www.andreasmoskin.com

andreasmoskin_ua

62 |

Роман Кушнір: "ХТО КРАЩЕ РАХУЄ, ТОЙ ДОВШЕ У ГРІ". іншими людьми. Якими б ми не були професіоналами, якщо не вмітимемо домовлятися чи вибудовувати стосунки, то результату не буде. Також важливо ефективно та якісно використовувати свій час. А ефективність, у свою чергу, пов’язана з поставленими цілями. І останній ресурс – матеріальний. Тут важливо вміти правильно розпоряджуватися своїми фінансовими потоками: хотіти, заробляти, рахувати, накопичувати, інвестувати. Саме з цими питаннями я щоденно працюю із своїми клієнтами.

Про бізнес майбутнього, збільшення ресурсності людини та важливість розрахунків у нашому житті поділився Роман Кушнір, керівник та засновник консалтингової компанії SPEConsulting, тренер ефективних людей.

- Ваше кредо «Ставайте ресурсними». Поняття «ресурсність», що воно включає? Кожна людина має 4 види ресурсу: біологічний, що є базовим і включає властивості нашого тіла, і ті, якими варто навчитися керувати, а саме: емоційний, часовий та матеріальний. Якщо ми вміло розвиватимемо емоційний та соціальний ресурси, знаходитимемо спільну мову з людьми, то матимемо багато переваг у житті. Це зумовлено тим, що всі наші досягнення так чи інакше пов’язані із взаємодією з

+38 (096) 308 00 32

- Ви також консультуєте власників та керівників малого бізнесу. Що зазвичай потрібно впроваджувати для підвищення ефективності роботи? У всіх, звісно, по-різному, але я б рекомендував насамперед навчитися розбиратися в людях, бо їхні бажання – це основний ресурс компанії. Але більшості бізнесів слід почати із правильних розрахунків: грошей компанії і часу її працівників. З яким запитом у змінах в бізнесі до мене б не зверталися власники компаній, рішення завжди вибудовую згідно зі схемою: пиши, рахуй, аналізуй, змінюй, – все це циклічний процес. І коли ми хочемо щось змінити, то спершу маємо щось проаналізувати. Відповідно, для того, щоб було що аналізувати, потрібно записувати і рахувати вхідні дані. Для початку достатньо рахувати гроші і час. Це базові ресурси як в особистій сфері, так і в бізнесі. Крім того, дані повинні формуватися в режимі реального часу. Тобто вам як власнику чи власниці бізнесу варто знати скільки часу працівник використовує на якесь конкретне завдання і скільки продано одиниць товару на поточну секунду. Будь-який звіт, який готується, – поганий. Яка користь була б від авто, яке не мало б спідометра, а лише в кінці місяця показувало середню швидкість руху? Я допомагаю знайти прості і дієві способи такої автоматизації і водночас шукаю куди подівся час, який можна інвестувати в досягнення цілей підприємця.

- Бізнес майбутнього, яким Ви його бачите? Опишу трьома словами: оцифрований, дистанційний та креативний. Бізнес просто не буде розвиватися без оцифрування. Учасники моїх бізнескурсів знають два прості девізи: «Те, чого не записано, того немає» і «Хто краще рахує, той довше у грі». Також слід готуватися до віддаленої роботи. Усі потребують контактів, але традиційні офіси ще не скоро повернуться «в моду». А креативність стосується нових підходів, енергії людей і їх бажань. Це не про креативні індустрії, а про людей та їхні ідеї. Розмовляла Роксолана Мудрак

rokushnir@gmail.com

rokushnir

63

64 |

200 РОКІВ МАЙСТЕРНОСТІ Два століття тому компанія з виробництва віскі Johnnie Walker розпочала свій зірковий шлях із невеличкої бакалійної крамнички в місті Кілмарнок, що на заході Шотландії. Хто б міг подумати, що таке незначне підприємство фермера Джона Уокера колись стане міжнародним символом успіху. До 1920 року Johnnie Walker уже продавався у 120 країнах, а на сьогодні компанія належить алкогольному гіганту Diageo. Нещодавно бренду виповнилося 200 років. Компанія пройшла крізь два століття, здобуваючи безцінний досвід. Це сприяло досягненню значного успіху – її продукт,

шотландський віскі, став найбільш продаваним у світі. Щороку Johnnie Walker випускає близько 130 мільйонів пляшок. Серед них є як недорогі сорти з видержкою від трьох років, так й елітні для справжніх поціновувачів. Купажований шотландський віскі – це невід’ємна частина святкування грандіозних подій.

Johnnie Walker – це не просто міцні алкогольні напої багаторічної витримки. Кожен віскі інноваційний, класичний та винятковий водночас. Тому будь-хто може віднайти щось, що пасуватиме до його характеру та не суперечитиме смаковим вподобанням. Олександра Квочка

65

66 |

67

Дрібниці життя Зміни – закон життя. І ті, хто дивляться тільки в минуле чи лише на сьогодення, безперечно, пропустять майбутнє. Джон Ф. Кеннеді

69

Гібридний звір: НОВИЙ ПРЕМІАЛЬНИЙ КРОСОВЕР

DS 7 CROSSBACK E-TENSE 4X4

Чи знаєте ви про французький автомобільний бренд DS Automobiles? Дві літери, що поєднують світи високих технологій та високої моди. Таке поєднання могло народитися лише в Парижі – столиці вишуканості та авангарду. Бренд DS вдихає свій новаторський дух у кожну нову модель, яка залишає його майстерні. Сьогодні журналу Egoist пощастило одним із перших побачити та пройти ексклюзивний тест-драйв нового унікального кросовера від DS – DS 7 Crossback E-Tense. Повнопривідний plug-in гібрид, що цілковито змінює враження про кермування. У нашій розмові з Віктором Гринчуком, керівником DS SALON LVIV, ви дізнаєтеся про всі родзинки інноваційного гібридного кросовера.

70 | ми EuroNCAP ця машина отримала 5 зірок, що свідчить про максимальну безпеку для водія та пасажирів.

- Модель DS 7 Crossback E-Tense тільки з’явилася на українському ринку. Які її сильні сторони? Ми невимовно чекали на гібридну версію кросовера DS 7 в Україні одразу ж після її презентації у Парижі. Уже після перших тест-драйвів на французьких дорогах ми зрозуміли, наскільки унікальним є цей автомобіль.

DS 7 Crossback E-Tense – це поєднання низки інноваційних технологій. Насамперед автомобіль оснащено одразу трьома двигунами. Завдяки бензиновому та двом електродвигунам потужність авто у 300 кінських сил вражає. Розгін до сотні – всього за 5,9 секунди. Plug-in гібрид E-Tense можна підзаряджати від електромережі. Тож це авто можна використовувати в режимі електрокару. Запас ходу на електротязі в DS 7 Crossback E-Tense – до 50 км. Цей діапазон можна зменшити чи збільшити залежно від стилю водіння: просто пригальмуйте, щоб підзарядити батареї. У своєму сегменті авто виділяється інтелектуальними системами допомоги водієві. Автомобіль самостійно зчитує дорожнє покриття та підлаштовується під нерівності. Також треба віддати

належне відчутній динаміці завдяки електротязі та відмінній маневреності повнопривідного кросовера.

- Вікторе, як щодо безпеки в DS 7 Crossback E-Tense? Модель оснащена всіма системами безпеки від DS Automobiles, зокрема DS CONNECTED PILOT. Це цілий комплекс систем, завдяки яким авто може тримати безпечну дистанцію, уникати зіткнення, об’їжджаючи перешкоди в межах своєї смуги, та вчасно зупинятися в разі непередбачуваної ситуації на дорозі. Додатково є чималий арсенал пасивної безпеки. За стандарта-

- Окрім технологій, чим ще приваблює вибагливого клієнта це авто? Бренд DS Automobiles – це особлива філософія. Натхненний світом haute couture, бренд приділяє особливу увагу до найменших деталей в ім’я витонченості та досконалості. Лише безкомпромісна майстерність, впевнений погляд майстра на матеріал, культ автентичності та прагнення вийти за межі можливого дають змогу досягти досконалості. Без цього інновація була б лише механічною роботою. Ми прагнемо до ідеалу.

DS 7 Crossback E-Tense – чудовий приклад перетворення філософії у реальний продукт. Яскравий скульптурний дизайн екстер’єру кросовера та оформлення його салону говорять самі за себе. Шляхетна шкіра, дорогі тканини та чистий алюміній – ручна робота майстрів DS, яка перетворює авто у витвір високої моди. У новій моделі представлений годинник компанії BRM Chronograph, який також буде у седані E-класу DS 9.

71 - Чим ще цікаве внутрішнє наповнення салону та наскільки оригінальна його комплектація? Комфорт та затишок у салоні – абсолютна перевага DS 7. У ньому спеціально розроблені сидіння, що мають 8-зонний масаж з 5 режимами. Відмінна шумоізоляція та преміальна HiFi акустика Focal Electra забезпечують чудовий акустичний комфорт. Навіть на високій швидкості у салоні буде тихо. Крім того, компактна гібридна система повного приводу забезпечує просторий салон.

DS 7 Crossback E-Tense представлений не лише у декількох комплектаціях, а й пропонує у парі до них теми дизайну салону. Початковою та найдоступнішою є комплектації Performance Line. У ній салон обшитий алькантарою темно-сірого кольору. Про мене, виглядає дорого та затишно. Наступна комплектація So Chic з темою Rivoli у світлому чи темному варіантах. Цей салон вже оздоблений гладкою шкірою. Третя тема – Opera у максимальній комплектації Grand Chiс. Це натуральна Nappa. Вона доступна у двох кольорах: коричневому та чорному.

Мені ж, як не дивно, найбільш до вподоби саме перша тема інтер’єру.

- А що Ви відчули, коли пересіли зі звичайного DS 7 на E-Tense? Завдяки своїй професії доводилось їздити на багатьох різних авто. Мені знайомі відчуття прискорення в авто зі схожими динамічними характеристиками. Утім, на DS 7 Crossback E-Tense відчуття зовсім інші. З двигуном внутрішнього згоряння прискорення відбувається більш плавно. Там крутний момент зростає зі збільшенням обертів двигуна. В електродвигунах весь крутний момент доступний вже зі старту. Тому E-Tense при натисканні на педаль буквально зривається з місця. Неперевершені відчуття для водія – це наче поштовх у спину.

- Яка модель бренду найпопулярніша? Чим здивуєте у майбутньому? Як окремий вид Citroen преміум бренд DS Automobiles існує з 2014 року. З моменту відкриття нашого салону у Львові найпопулярнішою є класична версія DS 7 Crossback, що з’явилася на українському ринку у 2019 році. Слідом за популярністю йде DS 3 Crossback. Щодо новинок, то зараз очікуємо на преміальний седан DS 9 та нещодавно представлену модель DS 4. Новинка має з’явитися на ринку Європи вже наприкінці 2021 року.

- Що втрачає клієнт, коли замість DS 7 Crossback E-Tense обирає автомобіль схожого класу іншого бренду? Звісно, потрібно враховувати з чим саме порівнювати. Крім потужності двигунів та унікального повного приводу, у DS 7 Crossback E-Tense одна з найкращих коробок передач – гідротрансформатор AISIN. У гібридах часто зустрічаються варіатори, які поступаються своїм ресурсом класичним автоматам. Утім, попри чимало інших технологічних переваг, важливими є відчуття. Ті емоції, які дарує DS, ви навряд чи знайдете в інших автомобілях.

DS Automobiles – це самобутній бренд, однозначно з яскравим та сильним характером. Випробувати дух гібридного звіра DS 7 Crossback E-Tense 4x4 сповна можна лише особисто. Тож запрошуємо на ексклюзивний тест-драйв у наш офіційний дилерський центр DS SALON LVIV. Новий DS 7 Crossback E-Tense вже доступний для перших випробувань. Розмовляла Юлія Осим

72 |

@spalah.momentiv @sviatsid +38 (093) 71 58 816

«Об’єднавшись, можна створити більше!» Засновник ГО «Спалах Моментів» Святослав Сідлецький поділився з журналом «Егоїст» історією створення своєї ГО.

- З чого розпочався Ваш шлях у сфері фотографії? Перші мої спроби у фотографії були у 2017 році. Розпочалося все з того, що я мав пофотографувати заручини та розпис своїх друзів. Фотографуючи їх, я почав ловити себе на думці, що мені подобається цим займатися. Однак, особливість моїх фотографій була в тому, що всі вони були зроблені на мобільний телефон. Але незважаючи на це, багатьом подобався результат, і я почав отримувати поради спробувати себе в цьому професійно. Хоч і не дуже вірилося, що хтось хотітиме фотосесію на Iphone, але люди таки почали звертатися. До того ж їм ще й дуже подобалося, адже готові фото вони отримували через годину

після фотосесії. Тому можна вважати, що саме мобільна зйомка відкрила мені світ фотографії, однак після року такого досвіду я таки перейшов на професійну камеру.

- Звідки Ви черпали всі необхідні знання? Основа моїх знань ґрунтується на досвіді помилок. Працюючи у сфері громадської діяльності, я мав змогу відвідувати велику кількість різноманітних подій. І в одну мить я вирішив працювати там не тільки як волонтер, а й як фотограф. Люди поступово запам’ятовували мене і починали запрошувати до себе на події. Саме тоді я й розпочав активно набувати досвіду та популярності.

- Як виникла ідея створення власної громадської організації? Насправді, це трапилося випадково. Одного дня мій керівник запропонував мені створити якусь свою справу. Ба більше, він не дав мені вибору, а просто сказав, що у мене є 3 дні, щоб придумати, чим я буду займатися. Я розглядав різні варіанти, однак найближчою для мене тоді була якраз фотографія. Тому вирішив запропонувати створити організацію фотографів. Керівнику сподобалася ця ідея, і він дав мені ще 5 днів, щоб прописати концепцію. Я абсолютно не розумів, як це все робити, однак, ретельно дослідивши це питання, зміг створити і свою.

- Як зароджувалася назва? На створення назви та логотипу пішло значно більше часу ніж на саму ідею та концепцію. Спершу почав вивчати назви конкурентів, виписувати асоціативні слова, комбінувати їх. Варіантів назбиралося дуже багато. Однак для мене головним було те, щоб назва гучно звучала, легко запам’ятовувалася і одразу давала розуміння того, чим ми займаємося. Враховуючи всі ці побажання та асо-

73 ціації, зародився «Спалах Моментів». Не менш важливим та складним етапом було створення й самого логотипу. У нього дуже важливо закласти нотку того, хто створив організацію. Тому в логотипі «Спалаху Моментів» безумовно є частинка мене: СП – Святослав Павлович.

- Оскільки це громадська організація, то зазвичай співпраця відбувається на партнерських умовах. Чи маєте Ви змогу у якийсь спосіб заробляти на цьому? Мене колись часто питали, який сенс так багато фотографувати і нічого на цьому не заробляти? Однак тут ключову роль грає ринок масовості та сарафанного радіо. Так, безпосередньо на заходах наша діяльність є безкоштовною. Однак, працюючи на партнерських умовах, ми отримуємо велику кількість реклами, після якої до нас неодмінно приходить по 3-4 клієнти, які були на цій події. Відповідно й заробіток теж буде більшим ніж, працюючи на комерційній основі, з організаторами івенту. У цьому і полягає невеличка хитрість прибутку моєї ГО.

- Чи одразу Ви передбачали таку вигоду? Я вже багато де працював безкоштовно як волонтер. Тому, розпочинаючи свою справу, я одразу закладав цю ідею в концепцію. Навіть загалом, прописуючи всі деталі організації, я керувався правилом, що у кожній ідеї має бути закладена ціль, яка несе користь для всіх людей, для своїх людей і для мене особисто. Для всіх ми даємо змогу інформувати та бути проінформованими. Для своїх – можливість

навчитися всьому, що стосується фотографії, можливість розвитку. А для мене ціль полягає в тому, що, поперше, я хотів дійти до того, щоб мої люди отримували користь на рівні зі мною. А, по-друге, я ставив за мету вивести свою ГО на такий рівень, щоб окрім партнерських співпраць, були ще й комерційні клієнти. Існуючи на ринку вже більше двох років, я з впевненістю можу сказати, що це все вдалося!

- На ринку дуже багато фотографів, компаній, які займаються створенням фото- та відеоконтенту. Якою є унікальна торгова пропозиція ГО «Спалах Моментів»? На ринку, в основному, працюють або поодинокі фотографи, або повноцінні агентства. Однак всі вони є комерційними, а громадських організацій фотографів немає. Це вже є однією з наших УТП. Завдяки тому, що «Спалах Моментів» є ГО, ми часто співпрацюємо виключно на партнерських умовах. Також варто відмітити, що до всіх клієнтів ми ставимося дуже лояльно і з розумінням. Коли ви йдете до нас, то йдете не до одного фотографа, а до цілої організації, де є чітка гарантія якості (у техніці, персоналі), великий спектр медіа-послуг та різноманітна цінова політика. Працюючи з нами, ви точно можете бути впевненими, що зйомка пройде успішно.

- Скільки людей в команді, і як Ви їх туди підбираєте? Наразі у моїй команді 23 людини. Це ті, які зі мною давно і вже на всі 100% перевірені. А нових підбираю, дивлячись на їхнє бажання. Людина може

нічого не вміти, не мати досвіду, техніки, але якщо я побачу в ній запал, то неодмінно дам змогу вчитися та працювати. З власного досвіду я знаю, що немає значення хто ти, скільки тобі років, чим ти зараз займаєшся, але якщо всередині є відчуття, що хочеться щось спробувати чи змінити, то саме це й стане рушійною силою на шляху до успіху. Тільки такі люди потрібні моїй організації.

- Якими проєктами Ви найбільше пишаєтеся та як бачите розвиток своєї організації? Найбільше я пишаюся тим, що мою організацію запрошують працювати в інші міста та навіть в інші країни. На мою думку, це свідчить про те, що ми є на достатньо високому рівні, якщо з нами готові співпрацювати не тільки у Львові чи Україні, а й за межами країни. Тому очевидно, якщо говорити про розвиток моєї організації, то мова буде йти про створення представництв в різних містах нашої держави та закордоном.

- Як повпливало особисто на Вас створення власної справи? Дивлячись на успіхи кожного учасника команди та організації загалом, до мене чітко приходить розуміння того, що все було зроблено недаремно. Це приємно розуміти, що твоя ідея дає змогу не тільки тобі, а й сотні іншим. І якщо на початку розвиток організації залежав від моїх вмінь та популярності, то зараз «Спалах Моментів» вийшов на такий рівень, який вже мене заохочує розвиватися. Такий результат не може не тішити. Розмовляла Мар’яна Даниляк

74 |

ЧИ МОЖЛИВО СКЛЕЇТИ

75 Ви не думаєте, що привабливість шлюбу полягає в тому, що обман стає якоюсь необхідністю для обох?

(EyesWideShut Стенлі Кубрик, 1999р.) «Можливо», – кажуть японці і змішують сок лакового дерева із золотом. Суть філософії кінцугі полягає в тому, що тріщини неминучі в житті, і тому забувати або маскувати їх не варто, розбитий посуд склеюють, створюючи шедеври. Якщо ви обоє прагнете до зцілення своїх стосунків через відновлення довіри, незважаючи на всі страждання, які виникнуть в процесі, нагородою може стати новий тип шлюбу, який, імовірно, перевершить ваші очікування. Перед тим, як почати говорити про довіру, необхідно сказати правду собі і відчуттям, які з’являються від слова «зрада». Розум кричить, емоції вибухають, звідусіль приходять страхи. Включаються природні архаїчні способи боротьби. Карати – ні, втікати – ні, впасти в депресію – ні. Тож як вберегти себе? Тіло страждає від болю. Важко відпустити ці почуття, а найважче – не піддаватися їм. Чи варто себе стримувати? Нехай ця отрута знищить все. Нехай він чи вона отримає свою частку болю. «Нікого ніколи не прощати», – так сприймають інформацію про зраду ті, хто в парі залишилися вірними. Кожна людина унікальна, з різноманітними аспектами життя, але біль від будь-якої форми обману у більшості однаковий. Зрада відкриває двері до почуттів, які живуть в нас ще з дитинства. Світ тоді був таким непередбачуваним, майже без кордонів, батьки в якийсь час ставали далекими і усамітненими в своїй кімнаті. Для побудови психологічного захисту в дитинстві ми легко могли звинуватити себе в буть-яких сімейних проблемах. Від подібного світ знову ставав сталим та зрозумілим. Так і зараз, перебуваючи в надто важкому емоційному стані, ми можемо поспішити і звинуватити себе, але це хибний шлях, руйнівний.

76 | Незалежно від того, чи є зрада через інтимну невірність, емоційні обмани, домашнє насильство, економічну брехню, все веде до травми, і біль від неї ще дужчий, бо його спричинила кохана людина, та, з якою було приємно мріяти, сподіватися, на яку можна було покластися. Є певні етапи психологічної травми: заперечення, осягнення глибини та розміру втрати, біль, лють, ілюзія (виснаження) і терапевтичні етапи: усвідомлення, довіра та зміна. Кожний етап має свій час, і він змінює попередній. Проте часом буває так, що етапність йде не за планом і трапляється застрягання на одному з них. У такому разі необхідно звернутися по допомогу до спеціаліста (психолога). Чи існує шанс на самозцілення? Так, через прощення. Прощати – це важкі кроки довіри до себе. Та не поспішайте. Тиск від негайного прийняття рішення – це не те, що ви повинні відчути. Ніхто не повинен пробувати пробачити когось за обман. Якщо одного разу спробувати усвідомити, що означає прощення, то відразу стане зрозуміло, як це вплине на того, хто простив. Насправді, акт помилування принесе користь вірній людині більше ніж шахраю. Це не свідчить про те, що пара повернеться до минулого існування. Прощення – це не прояв слабкості, це звільнення від отрути, гніву, страху, ненависті. І, звичайно, це займе не мало часу перед тим, коли вже можна буде почати писати нові сторінки в житті пари. Обман – це камінь на розпутті доріг. Що сталось, те сталось для обох і для кожного окремо. Тепер кожен, усвідомивши правду для себе, повинен, взявши відповідальність і волю, сказати у який спосіб рухатиметься: ра-

зом чи окремо. Це не легко, але коли обидва партнери готові бути чесними, то можна залишити зраду й піти далі. Ось декілька правил «маленьких кроків», які нададуть вам впевненості на цьому шляху, якщо ви обрали йти по ньому разом. Не намагайтесь повернути все назад. Після зради в партнерських стосунках ви відчуєте, що маєте справу з постійними проблемами в довірі та невпевненості в собі. Це настільки нестерпні відчуття, що вони можуть вас привести до бажання швидко повернутися до того місця у стосунках, де не було перелюбу. Минулі відносини призвели до цього, а чи варто повертатися до такого? Старе зникло, і його краще залишити як спогад. Обидва мають визнати, що все тепер інакше, опертись на це та йти вперед, у нову реальність в партнерстві.

Складіть план майбутнього. Сядьте і витратьте трохи часу для того, щоб помріяти. Уявіть собі, що ніхто більше ніколи вас не скривдить. Можливість візуалізувати ідеальне майбутнє, незважаючи на нинішній біль, є одним з рятувальних жилетів в житті, що вирує. Зробіть загальну сімейну проекцію з допомогою колажу або малюнку. Максимально зануртесь у процес, дайте волю фантазії. Повернувшись в реальність, ви відчуватимете любов до майбутнього, яке ви створюєте разом. Всьому свій час. Віра за лічені секунди була зруйнованою буревієм зради. Ті руйнування, що він приніс, тепер потребують багато днів відновлення. На все потрібен час. Зрадник повинен дати час людині усвідомити і зробити вибір. Право розпоряджатися часом як заманеться додає впевненості в собі. Через довіру до себе виникне і довіра до зрадника. Час знадобиться і зраднику, для нього це буде не просто - очікувати на партнера. Він повинен бути готовим вести постійні болісні, повні сорому та приниження, детальні розмови про свою зраду. Третій не завжди ворог. Якщо пара привела «третього» для рішення своїх проблем, і цей третій став причиною розірвання шлюбу, то може час прийшов «третім» в парі зробити психолога? Він спробує допомогти партнерам розірвати тенета невротичних звинувачень один одного та помилкових соціально-культурних ілюзій. Навіть, коли ви усвідомлюєте, що вам для зцілення необхідно пробачити, прийняти – це може здатися майже неможливим. Дайте собі час і знайте, що немає нічого поганого

77 в бажанні попросити по допомогу. Обидва партнери повинні бути готовими розглянути, чому це сталося без крику, знайти неруйнівний шлях до вербалізації потреб один одного. Терапія може допомогти створити інструменти для відновлення пари або найти шлях до нових, майбутніх відносин. Бажання пари залишитися разом – це головний чинник, але необхідна допомога в побудові інакшої сімейної культури. Позитивне відволікання. Дайте змогу собі говорити не тільки про зраду. Обмежте ці розмови часом, нехай ці обмеження будуть введені тою людиною, яку зрадили. Не завжди психологічна терапія буде достатньою на шляху до зцілення, багато чого буде залежати від виконання певних дій. Мутації, які прийшли в пару разом зі зрадою, можуть вимагати змінюватись: знайти нове місце роботи, розпочати велике прибирання житла, змінити місце, в якому ви жили до тепер. Проявіть уяву до ремонту, який можна почати у відносинах. Партнер, якого зрадили, зараз живе в сумнівах в тому, що ви дійсно готові до змін. Зраднику теж варто відновити віру в себе, адже, якщо він сам не довіряє собі, як він може просити про довіру від іншого. Перемога в єдності. Щоб подолати течію кризи у відносинах, необхідно зусилля обох партнерів. Намагання одного з партнерів виправити руйнації від перелюбу марні, цього дійсно мають прагнути обидва партнери, це має стати їхньою спільною роботою. Під час сімейної консультації психолог запитує приблизно, як колись реєстратор РАЦС: «Ваше прагнення збе-

регти шлюб добровільне, і ви дійсно хочете цього?». Якщо обидва кажуть «так», можна починати роботу. Якщо один партнер невпевнений у можливості виправити відносини, то навряд чи потрібно проводити роботу по збереженою шлюбу. Група підтримки. Розповісти про зраду публічно часом дуже соромно через осуд, а також через негативні емоції та відчуття приниження. Здебільшого це стає причиною ізоляції, бо дуже важко довіряти комусь взагалі. У цьому темному безлюдному вакуумі важко знайти шлях до порятунку. Ніхто не може почати зцілення, окрім вас самих, але напрямок руху можна пошукати в дороговказах. Наприклад, звернувшись до друга чи члена сім’ї, якому ще довіряєш. Журнали, соціальні мережі, професійні ютуб-канали теж можуть багато в чому зробити підказку в наступних кроках. Також одним із мотиваторів зцілення для багатьох стає терапевтичні групи підтримки, де є можливість відшукати втрачену довіру. Знайдіть інших, які мають віру. Ви не єдина пара, яка переживає таку кризу, і, звичайно, не єдині, хто хочуть повернути довіру. Ми є відображенням тих, хто біля нас. Отже, оточіть себе позитивною групою людей, які проходять або пройшли той шлях, що й ви. Станьте другом один одному. Дружба – це більш складніші відносини ніж партнерство. Партнерство зазвичай є взаємовигідними договірними відносинами (письмовими або словесними), згідно з якими двоє людей стають співвласниками новоствореної фундації: спільно керують, користуються превагами і несуть спільне

зобов’язання. Дружба, у своєму класичному уявлені, має на увазі, що друг готовий до розуміння внутрішнього світу свого товариша, його потреб, бажань, почуттів і сподівань, і це повинно бути взаємно. Та головною частинною дружніх відносин є право на помилку, відповідальність за скоєне, бо втрата друга, це, як втрата себе, другого «Я». Пара, яка має дружні відносини, має більше шансів на існування. Здатен визнавати, здатен і прощати. Щире зізнання в адюльтері не знімає відповідальності за скоєне. Проте для партнера, якого зрадили, це може стати вирішальним моментом в прийняті рішення з розгляду виправдувального вироку. Люди, які беруть на себе відповідальність за скоєні вчинки й усвідомлюють до чого це призвело, несуть набагато більше відповідальності в довготривалих відносинах. Нема переможених та переможця. Три хибних сценарії пар, які вирішили зберегти стосунки. Перший: той, хто не зраджував, може почати користуватися своєю винятковістю та почати принижувати того, хто зраджував. Дуже спокусливо виглядає перспектива тримати партнера на гачку, за який можна смикати при будь-якій нагоді. Однак настане той момент, коли треба вирішити, чи хочете ви мститися все життя чи хочете зберегти пару. Другий: коли обидва партнери будуть шукати причину зради один в одному, наче це порятунок, коли хтось втопиться, а інший виживе. Вони удвох вбивають пару і хочуть, щоб вона не була спроможною жити. Під час порятунку слід будь-щобудь уникати захоплення цим. Ваша

78 | мета – врятуватися, а не тільки залишитися живим. Третій: коли хтось з партнерів приносить себе в жертву і намагається взяти всю провину на себе. Якщо ви не дасте змогу своєму партнерові знайти причину і в собі та виправити її, є великі шанси, що ваші стосунки дійдуть знову до зради. Дозвольте собі казати «Ні». Сімейне життя схоже на обідній стіл. Сідаючи за нього, пара їсть все те, що принесли з дошлюбного життя. Часом смаки не збігаються, і переварити наготоване колись стає просто неможливим. Звісно, можна прикидатися і їсти, що дають, заради спільного існування, щоб не зруйнувати свято. Проте стара, несмачна їжа, яку неможливо переварити, колись таки призведе до проблем з травленням, тоді захочеться піти туди, де готують смачним, пікантним та легким. Для порозуміння за столом треба почати розмову: що подобається, а що ні, без страху та правдиво про «несмачні страви», що руйнують шлюб. Говорити – це змога бути почутим. Не обманювати, щиро та відверто промовляти свої смакові вподобання не тоді, коли вже хочеться блювати, а тоді, коли можливо замінити страву, а краще приготувати щось нове, що буде смакувати обом. Говорити від себе з позиції саме презентації, без особистих образ партнера. Таке відповідальне мислення дасть змогу уникнути бажання шукати місця, де розуміють без розмов. Мовчазний партнер в парі руйнує відносини, і це не триватиме довго. Перше побачення. Зустріч пари з другим «я» кожного з партнерів, призводить до обнулення відносин, що були до тепер. Нова «ти» та новий «я», можуть почати все з початку. Це

може означати, що знову для пари почнеться цукерковий романтичний період відносин, пріоритетним знову буде ходити на побачення, вивчаючи та пізнаючи один одного, знову створювати моменти, які б поєднували пару. Мільйон троянд та прогулянка на повітряній кулі не врятує шлюб, але може саме цього не вистачало в попередніх стосунках. Навчитися довіряти тобі новому. Як би сказали шпигуни, для підтвердження своєї чистоти та прихильності до партнера необхідно здати всі явки та паролі. Оскільки довіра викинута з життя пари, то повернення її може бути одним із найважливіших способів для обох партнерів почуватися в безпеці. Зрадник має надати повний доступ до своїх зв’язків та переміщень: куди, з ким і коли повернеться. «Ті, кому нема чого приховувати, нічого не ховають», – так кажуть люди. Це дуже важливо може стати для партнера, якому зрадили. Це зумовлено тим, що зараз він чи вона може вбачати зраду навіть у звичайному погляді на когось. Поважайте потребу в нових обмеженнях або правилах. Це не вихід для всіх, кожна пара сама вирішує: є в цьому необхідність чи ні. Довіра до буття та пошук спільного. Те, що життя сталося і невизначене можна усвідомити тільки в дорослому віці, але не завжди. Для пари це дуже важливе поняття, так воно робить землю під ногами більш твердою. Дати змогу собі бути в невизначеності веде до відновлення довіри. Так неможливо дати стовідсоткової гарантії будь в чому. Навіть якщо пара не знає, чи зможе вона бути разом і надалі, чи потребує для цього визна-

чення багато часу, можна почати довіряти, тому що вони мають зараз в цю мить буття. Об’єднати зусилля для підтримки один одного та дати змогу собі просто бути, просто «дарма» витрачати час. У підсумку хочу порекомендувати зосередитися на тому, що вам потрібно. Несіть повну відповідальність за того, кого ви вирішили любити і за те, яким шляхом йти. Дивіться на життя через призму поняття, ніби життя – це гра. Вибачайте партнера за те, що він не був таким, яким ви мріяли та хотіли його бачити. Відносини в парі – це гра для обох людей. Тому пари, які зрештою після зради змінили правила гри, кажуть, що роман – це, можливо, найкраще, що з ними сталося.

Per aspera ad astra!

Олександр Никифорук

79

80 |

АНДРІЙ

ЖЕЛЬВЕТРО: «Я б відмовився бути «Холостяком»

Андрій Жельветро – психолог, експерт телевізійного шоу «Холостячка», поділився з читачами «Егоїста» закуліссям найрейтинговішого шоу країни. Чим направді керувалися чоловіки, йдучи на реаліті? Слава чи любов? Чи є місце на шоу справжнім почуттям? Про це і не тільки читайте далі.

81 Андрію, нещодавно Ви виступили в ролі експерта у відомому телевізійному шоу. Багато чоловіків боролися за серце однієї жінки. Які основні складнощі в них виникали, з психологічної точки зору, у таких умовах? Перше, з чим стикаються чоловіки, перебуваючи в одній групі, – це ієрархія: хто тут буде головним, з ким краще дружити, а кого обходити стороною, хто становить небезпеку, а над ким можна пожартувати. Кожному потрібно посісти своє місце. Найчастіше все стає зрозуміло в перших конфліктних ситуаціях. Така не змусила себе чекати відразу на етапі знайомства: в загальному колі, серед учасників проекту, сталася бійка. У такі моменти чоловіки на інстинктивному рівні розуміють хто є хто.

Друга складність – це те, що до жінки одночасно залицяються багато чоловіків. Якщо у звичайному житті ти можеш перенести зустріч, зробити звичайний подарунок, не прикладати надто багато зусиль, то на проекті таку розкіш собі дозволити не можеш. Потрібно весь час думати, як перевершити суперника, як виділитися, як бути більш оригінальним. Третє, що тисне – це розуміння того, що тебе побачать мільйони глядачів: жінки, чоловіки, дорослі, юні, – у кожного створиться про тебе своє враження. І це враження в подальшому буде дуже важко змінити. Усі ці фактори, перемножені між собою, створюють сильний тиск на учасників. Це змушує їх бути на межі своїх можливостей, часом створювати навколо себе не зовсім реаль-

ний образ. Проте, яким би важким не здавалося це випробування, зазвичай воно запам’ятовується на все життя, і чоловіки пишаються тим, що впоралися з ним. На Вашу думку, що важливіше було для учасників: участь і набута популярність чи все ж таки перемога? На телебачення люди йдуть частіше для того, щоб заявити про себе. Тому я вважаю, що для хлопців було важливо взяти участь, знайти популярність, створити хороші стосунки в групі, щоб на екрані не виглядати невдахою, і, якщо пощастить, то ще й перемогти. Усі знали, що вибір буде здійснений на користь лише одного з них. Тому кожен прикладав стільки зусиль, скільки міг. Водночас у фоновому

82 |

режимі, розуміючи, що чим частіше мене показують, тим більше вигоди я зможу отримати з цього після шоу. Одного разу я прогулювався Хрещатиком з одним із учасників, адже частина хлопців після проекту звернулася до мене як до психолога. Протягом перших 10 хвилин прогулянки його три рази зупиняли щасливі дівчата з проханням сфотографуватися. Зрозумійте, в цьому є дуже велика спокуса для чоловіка: тепер ти можеш взагалі нічого не робити, просто вибирай ту, яку хочеш! Тому і під час проекту, і після його завершення треба вміти добре

керувати собою, щоб не запишатися і не стати егоїстичним. Чоловікам властиво змагатися між собою, щоб самоствердитись, визначити хто крутіший чи змагатися, щоб отримати «приз»? Чоловіки, незалежно від віку, із пониженою самооцінкою будуть намагатися самоствердитися завдяки приниженню інших. Психологічно зрілий чоловік насамперед буде тримати в голові мету, відносини з дівчиною і всі свої сили спрямовуватиме на досягнення цієї мети. У разі провокацій або підступності з боку конкурен-

83

тів необхідно встановлювати межі в спілкуванні і давати відсіч: словесний або, в крайньому разі, фізичний. Чи вірили Ви, що на реаліті можна справді знайти свою любов? Так, звичайно. Для людини, чиє серце відкрите, немає значення, де він може зустріти свою половинку: в черзі на касі супермаркету або на реаліті-шоу. Відмінністю є те, що на телебаченні до тебе спрямовуватиметься набагато більше вимог. У телевізорі ти, як під збільшувальним склом: люди побачать навіть найдрібніші вади. Утім, переваги видно також.

Чи складно було Вам працювати експертом? Який новий досвід ви отримали? Ні, мені було легко, адже це приносило задоволення. Робота з чоловіками – моя стихія. Я вже кілька років веду чоловічий курс «Фундамент» у Києві. Що стосується роботи в кадрі, то тут треба вміти швидко реагувати, говорити зрозуміло і по суті, водночас бути людяним, тобто показувати емоції, своє небайдуже ставлення до людини або історії. У мене це добре виходить, тому скоро ви мене знову побачите в кріслі експерта чергових популярних телешоу. Наприклад, в 11 сезоні пост-шоу «Холостяка». Там ми бу-

демо розбирати поведінку дівчат, буде багато непростих ситуацій. НЕ пропустіть! Якби вам запропонували роль «Холостяка», чи погодились би Ви і чому? Ні, я б відмовився. Мені добре бути на місці психолога. А що стосується особистого життя, стосунків, то тут, як і в питаннях віри, заробітку, політичних уподобань, я не виношу їх на публіку. Люблю, коли моє щастя перебуває в тиші.

Розмовляла Зоряна Войтів

84 |

85

Model: Macy Chanel

86 |

87

88 |