СКУПИЙ АГРАРІЙ ПЛАТИТЬ ДВІЧІ МИНУЛОГО РОКУ ФЕРМЕР ОЛЕКСАНДР ШЕВЧЕНКО З КИЇВЩИНИ ВТРАТИВ МАЙЖЕ ПОЛОВИНУ ВРОЖАЮ. БАЖАЮЧИ ТРОХИ ЗАОЩАДИТИ НА ЗАХИСТІ ПОСІВІВ, ВІН ПРИДБАВ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ РОСЛИН (ЗЗР) У НЕВІДОМОЇ КОМПАНІЇ. У РЕЗУЛЬТАТІ, ЗАМІСТЬ ТОГО, ЩОБ МАТИ ВІДМІННОЇ ЯКОСТІ ПШЕНИЦЮ, ЗДАВ ЇЇ ЯК ФУРАЖНУ ФАКТИЧНО ЗА БЕЗЦІНЬ. КОМЕНТАРІ ТУТ ЗАЙВІ — ФАЛЬСИФІКОВАНИЙ ПРЕПАРАТ ЗРОБИВ СВОЮ СПРАВУ. ТОЖ НАПЕРЕДОДНІ СЕЗОНУ МИ ВИРІШИЛИ З’ЯСУВАТИ, ЯК ОБРАТИ ДІЄВИЙ ПРЕПАРАТ ДЛЯ ПОЛІВ І ЯК УБЕРЕГТИ СЕБЕ ВІД НЕБАЖАНИХ НАСЛІДКІВ. Ірина Глотова В Україні щорічна потреба аграрного сектора в пестицидах становить близько 100 тис. тонн, що в грошовому еквіваленті становить приблизно 700 млн доларів. Не дивно, що ЗЗР є надзвичайно привабливим об’єктом для підробок (фальсифікату) і в боротьбу за цей «ласий шматочок» усі — і виробники підробок — у невідповідних умовах намагаються приготувати хімічні препарати. Додайте до цього так званих гастролерів, які, заманюючи знижками до 80%, пропонують купити ЗЗР невідомого походження та дії, і картина взагалі стає сумною.
МИХАЙЛО МАЛКОВ
За даними національного координатора проекту ЄС/ФАО Михайла Малкова, кількість фальсифікованих препаратів на ринку України становить не менше ніж 30%, а якщо казати про дрібну упаковку — навіть до 70–80%. Цього року ці й так яскраві показники можуть зрости в рази, адже аграрії намагаються у будь-який спосіб заощадити й підвищити рентабельність свого бізнесу, зокрема і завдяки застосуванню дешевших ЗЗР. «Іще одним фактором, що суттєво примножить кількість фальсифікованої продукції на ринку, є спрощення роботи підприємств, у рамках якого введено мораторій на перевірки підприємств, зокрема й тих, що виробляють небезпечні речовини. Також мінімізовано ввізний контроль і контроль за обігом агрохімічних препаратів усередині країни. Уже сьогодні через нашу країну організовано канал контрабанди фальсифікованої продукції в країни ЄС. Кожна третя пляшка підробленого препарату в ЄС тим чи іншим чином пов’язана з Україною. Тож незабаром ми можемо посісти «почесне» перше місце з поставок фальсифікату у світі», — стверджує М. Малков. Саме економія на якісних препаратах може мати катастрофічні наслідки як для гаманця фермера, так і для здоров’я оточуючих. Оскільки передбачити наслідки застосування неякісних і фальсифікованих препаратів — неможливо. Найменше, що може чекати на фермера — це те, що підробка взагалі не спрацює. Відомо безліч випадків, коли після обробки посівів жодного ефекту не спостерігалося, а фермери змушені були знову купувати та застосовувати препарати. Однак, навіть якщо препарат і містить якусь діючу речовину, яка все ж матиме певний позитивний ефект, якість і безпечність такого врожаю будуть сумнівними. Утім бувають значно гірші випадки, коли фальсифікат із небезпечними складниками частково або іноді навіть повністю знищує врожай і є причиною фінансових збитків. За словами Михайла Малкова, не так давно був зафіксований випадок виявлення в українській експортованій соняшниковій олії залишків пестицидів.
Як наслідок, вантаж було відправлено назад, а контракт із компанією-експортером розірвано. Так дешевий захист урожаю стає причиною фінансових збитків. А зважаючи на те, що прибутки цього року й так під загрозою, власноруч створювати ризик урожайності — не найрозумніше рішення. Крім того, є загрози, які відгукуватимуться десятиліттями. Оскільки фальсифіковані пестициди містять у собі невідомі речовини, що уражають ґрунти, забруднюють підземні та поверхневі води, в середньо- та довгостроковій перспективі таке забруднення може призвести до повної втрати родючості земель. Так чому ж потрібно віддавати перевагу якості, а не ціні? Компанії-оригінатори десятиліттями досліджують, розробляють і випробовують свої препарати, після чого вони проходять складний процес державної реєстрації для підтвердження їх безпечності і якості. Усі складники проходять токсикологічну й екологічну експертизи, у ході яких перевіряються всі можливі ризики та вплив як на врожай, так і на навколишнє середовище. У створення інноваційних ЗЗР компанії вкладають величезні кошти, використовують якісні та перевірені компоненти, що, своєю чергою, впливає на кінцеву вартість продукції. Компанії-виробники якісних генеричних й оригінальних ЗЗР дбають про свою репутацію й несуть повну відповідальність за якість продукції, тому оригінальні препарати захищають і примножують урожай і, відповідно, фермери отримують стабільні та високі прибутки. Виробники ж підробок зацікавлені лише в миттєвому збагаченні та власному заробітку. Тому вони й не зважають на якість і безпечність складників, які використовуються для виготовлення фальсифікованих ЗЗР, а тим більше на умови, в яких їх виготовляють. Такі «кустарні» виробники не дбають про безпеку своїх працівників, не сплачують податки в державний бюджет і не інвестують кошти в економіку нашої країни. Вони заробляють кошти на чужих втратах, пропонуючи дешевший товар. «За останні п’ять років реалізації кампанії Агрохімічного комітету Асоціації з інформування споживачів про небезпеку фальсифікованих пестицидів було виявлено численні випадки обігу та торгівлі фальсифікатом. А поточного сезону ця проблема набуває особливої актуальності. Цього року спостерігається тенденція, що лише незначний відсоток українських господарств у повному обсязі забезпечені якісними препаратами, решта — дивитимуться по ситуації й купуватимуть, що подешевше під час посівної кампанії. Не варто піддаватися на сумнівні пропозиції та спокусливі разючі знижки… Потрібно чітко розуміти, що купівля фальсифікату — це свідома допомога злочинності. Адже тримають такий сумнівний бізнес угруповання, що не мають нічого спільного із сумлінними міжнародними корпораціями. Їх основна мета — отримання миттєвого прибутку за будь-яку ціну, їх абсолютно не обходить життя та здоров’я людей. Тож перш ніж купити фальсифікат, двічі подумайте — для кого й навіщо ви це робите, і якими будуть наслідки?» — коментує Наталія Гусєва, менеджер зі зв’язків з органами державної влади компанії «Байєр», представник Агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації.
НАТАЛІЯ ГУСЄВА Тож розберімося, як серед великої кількості пропозицій розпізнати якісний препарат й отримати максимальний результат від його дії. Який він, фальсифікат? Фальсифіковані пестициди — це навмисно змінені (підроблені) пестициди, які мають (або можуть мати) приховані властивості та якість, інформація про які є свідомо неповною чи неправдивою. У світовому масштабі контрафактна продукція становить 7–9% обсягів продажів. До того ж офіційні статистичні дані щодо кількості підробок на ринку ЗЗР відсутні. Підробки пестицидів можуть мати різні форми й походження. Перший тип — це ті, що досить важко відрізнити від оригіналу, тобто якісний фальсифікат представлених на ринку препаратів відомих брендів; другий різновид — це підробки з поганою якістю етикетки та невідомим складом препарату, і третій варіант — незаконно імпортовані, зареєстровані в інших країнах пестициди. Також останнім часом набули поширення випадки, коли оригінальний препарат, що не представлений на ринку дрібного пакування, фасують у дрібну тару. Небезпека такого фальсифікату в тому, що невідомо де та за яких санітарних умов це відбувається — тож і гарантувати якість таких речовин ніхто не береться. І останній тип підробок — коли в тару, схожу на оригінальну, наливають дешеву китайську підробку або ж низькоякісний генеричний препарат. Навіть у разі, якщо фальсифікований препарат і містить у своєму складі задекларовану діючу речовину, це зовсім не означає, що результат буде задовільний. Адже такий препарат окрім основних речовин може містити небезпечні домішки, баластні, сторонні діючі речовини. Тому досить часто склад або фізичний стан підроблених препаратів узагалі не відповідає тексту етикетки на упаковці. Де варто купувати? Як же захистити себе від підроблених препаратів? Координатор Агрохімічного комітету Віктор Погорілий радить купувати пестициди лише в офіційних дистрибуторів, у спеціалізованих магазинах і відомих фірмах, які добре себе зарекомендували на ринку цього виду продукції. «У жодному разі не користуйтеся послугами сумнівних постачальників і не купуйте ЗЗР на стихійних ринках, із вантажівок у невідомих продавців, через інтернет, без чека та сертифіката якості. Уникайте сумнівних угод і вражаючих знижок, які є першою ознакою фальсифікату!» — застерігає спеціаліст. Якщо ви не впевнені, що перед вами оригінальний препарат, зателефонуйте виробнику або напишіть йому листа, скориставшись даними, зазначеними на етикетці. Зокрема, у виробника можна отримати інформацію про захисні елементи на упаковці, перелік офіційних дистрибуторів. Крім того, зазвичай детальну інформацію про препарати й офіційних дистрибуторів можна
ПРИКЛАДИ ФАЛЬСИФІКАТУ
почерпнути на офіційному сайті компанії-виробника. Обов’язково вимагайте від продавця сертифікат якості на продукт і касовий (товарний) чек із зазначенням такої інформації: назва підприємства або прізвище продавця, найменування товару, ціна, кількість товару й дата продажу. Звичайно, це не може гарантувати якість на всі 100%, але сукупність усіх цих факторів суттєво зменшує ризик бути обдуреним. Зверніть увагу на упаковку Упаковка завжди має бути заводською, а не кустарною. Звертайте особливу увагу на наявність захисних елементів, таких як голограми, захисні плівки, номер партії, спеціальні позначки на кришці тощо. Оригінальну голограму неможливо зняти неушкодженою!
Ну і наостанок. Ми звикли пишатися успіхами на світовій арені — уже багато років поспіль наша держава є одним із лідерів експорту зернових й олійних культур. Саме торгівля цими культурами приносить левову частку в бюджет держави. Проте вибудувану роками репутацію можна легко втратити — небезпечні товари сумнівної якості ніколи не з’являться в країнах, які турбуються про здоров’я та добробут громадян. Тому кожен із нас має зробити все можливе, аби не дати фальсифікату жодного шансу. Найпростіший спосіб — не купувати, не застосовувати й не поширювати фальсифіковані засоби захисту рослин, адже, коли не буде попиту на таку продукцію, не буде й фальсифікаторів, що наживаються на чужих збитках. P