ПІДРОБЛЕНІ ЗЗР: З ЯКОЇ РИБКИ ЮШКА? Фальсифікація засобів захисту рослин є однією з найболючіших проблем в аграрній галузі України, і не лише її. Наступ підробок на ринку ЗЗР є, по суті, викликом усталеному світовому порядку, який передбачає, що користуватися інноваційним продуктом має право той, хто цей продукт створив або ж придбав на законних підставах. Іван Обабич ОБХІДНІ МАНЕВРИ У наш час є багато способів ігнорувати це правило та долучитися до інновацій, так би мовити, в обхід. Економічна вигода цього обхідного маневру очевидна, адже на створення та впровадження кожного нового препарату агрохімічні компанії витрачають сотні мільйонів доларів. Цей процес передбачає кілька довготривалих і вартісних етапів: пошук нової хімічної формули, яка потенційно може вирішувати ті чи інші питання захисту; вивчення ефективності нової речовини щодо цільових організмів; вивчення можливих побічних ефектів; вивчення впливу на довкілля й здоров’я людини; підбір допоміжних речовин і розробка формуляцій; створення регламенту застосування. І лише після всього цього — комерціалізація продукту, тобто виведення його на ринок під певним іменем, за яким його потім впізнають користувачі. Причому вже на перших етапах науковці можуть дійти висновку про безперспективність роботи з тією чи іншою формуляцією, тобто відмовитися від неї і знову розпочинати все з початку. Уся ця, на перший погляд, громіздка й довготривала процедура потрібна для забезпечення двох ключових вимог: ефективність препарату щодо ключових об’єктів і його безпечність для людини та довкілля. З другого боку, складність розробки нових оригінальних продуктів спонукає деяких занадто нетерплячих суб’єктів цього ринку долучатися до інновацій на засадах «пришвидшених процедур»,
Фальсифікований «Раундап» компанії «Монсанто» тобто вдаватися до підробок. Водночас треба розуміти, що поняття «підробка» охоплює широкий спектр відтінків «сірого»: від продуктів «сумнівної якості» до «відверто небезпечних». Агрохімічний комітет Європейської Бізнес Асоціації, який уже четвертий рік поспіль веде боротьбу з поширенням нелегальних і фальсифікованих ЗЗР, пропонує таку класифікацію «сірих» ЗЗР: • низькоякісні копії оригінальних препаратів; • імітація препаративної форми з невідповідним умістом діючої речовини й інших компонентів; • суміш невідомих речовин. ВІДТІНКИ СІРОГО Розглянемо специфіку цих трьох видів підробок окремо. Низькоякісні копії є результатом виробничої діяльності хімічних підприємств (і не лише в Китаї), які не мають власного наукового потенціалу для створення оригінальних препаратів, проте не гребують користуватися плодами чужої праці. Шлях до цього лежить через одержання інформації про хімічні продукти й відтворення їх на власних виробничих майданчиках. Адже така інформація не є надто вже секретною: закони багатьох країн (і України зокрема) вимагають від хімічних компаній під час реєстрації кожного нового препарату розкривати достатньо даних, щоб «професіонали другої хвилі» могли приступити до справи. Додає ентузіазму цим професіоналам і те, що відповідно до міжнародного права патентні права на оригінальні препарати не вічні: через 20 років після виведення інноваційного продукту на ринок він втрачає патентний захист, тобто його відтворення будь-яким іншим виробником не вважається протиправним. Другий тип підробок — імітовані препаративні форми — є відвертою фаль-
сифікацією засобу захисту рослин. Тут стратегія зловмисників передбачає закупівлю компонентів певного препарату й змішування їх у довільних пропорціях (звісно, не дуже витрачаючи найбільш вартісну діючу речовину). Цей спосіб створення «пестицидів» дає змогу звести до мінімуму виробничі витрати й обдурити найпростіші лабораторні тести, які можуть показати наявність тих чи інших заявлених компонентів препарату. Звісно, казати про якусь ефективність таких витворів не доводиться. Фальсифіковані пестициди (навіть за наявності діючої речовини, аналогічної тій, що є в оригінальному препараті) часто містять неперевірені допоміжні речовини (стабілізатори, ад’юванти, барвники тощо) невідомого походження, що можуть формувати непередбачені шкідливі сполуки. Це можуть бути або суто технічні домішки, які мають несподівані якості й активність, або більш дешеві речовини, часто токсичні, покликані замінити собою якісні компоненти оригінального препарату й зробити підробку дешевою. Важливо пам’ятати: ввозити на територію України, продавати й застосовувати можна тільки зареєстровані препарати. Продаж окремих компонентів є нелегальним і свідчить про те, що відбувається фальсифікація. Про такі явища слід повідомляти інспекторів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Нарешті, третій тип — суміш невідомих речовин — є повним знущанням над споживачем. Головна вимога, яку ставлять перед собою виробники таких «препаратів», — візуальна схожість самої речовини й упаковки до оригінальної, щоб можна було продати. А далі — «замести за собою сліди». СЛІД НА ЗЕМЛІ Здавалося б, проблема підробок лежить лише в юридичній площині та має більше стосуватися правників, а не аграріїв. Однак насправді в аграріїв також є багато підстав для хвилювання. Ось як Агрохімічний комітет Європейської Бізнес Асоціації окреслює можливу шкоду, яку може завдати фермерові застосування підроблених ЗЗР: • загроза для здоров’я під час внесення на поле; • ураження ґрунтів, забруднення підземних і поверхневих вод; • загибель культури, повна або часткова втрата врожаю; • упущення оптимальних термінів проведення захисних заходів проти шкідливих організмів, що часто обертається необхідністю проведення ремонту посіву або й пересівання культури; • витрати на додатковий посівний матеріал, пальне й додаткову оплату праці; • непридатна до споживання сільськогосподарська продукція, забруднена залишками заборонених шкідливих речовин і домішок; • загроза для здоров’я під час споживання продукції, обробленої фальсифікатом; • зіпсована репутація фермера як постачальника якісної та безпечної продукції. Цей негатив не є «надбанням» самого лише сільгоспвиробника — від фальсифікованих пестицидів потерпає вся аграрна галузь, і держава в цілому. Так, унаслідок некоректного внесення ЗЗР можуть утворюватися резистентні популяції шкідливих організмів, погіршуватися стан ґрунтів, виникати проблеми з експортом сільгосппродукції та харчових товарів, нарешті, зменшиться обсяг сплачених податків через зниження прибутковості агровиробництва. СТРАТЕГІЯ ОБОРОНИ Постає запитання: як уберегтися від підроблених ЗЗР? Агрохімічний комітет Європейської Бізнес Асоціації із цього приводу пропонує низку простих рекомендацій, дотримуючись яких сільгосп-
Цех з виробництва фальсифікованих агрохімікатів
виробники можуть уникнути тих негараздів, про які йшлося вище. Найпростіші з них — не купувати пестициди й агрохімікати у «невстановлених місцях» — на ринку, з вантажівок у невідомих продавців, а також через інтернет. На жаль, сучасні інформаційні технології, й інтернет зокрема, дуже активно послуговуються фальсифікаторами. Проте торгівля через інтернет має свої особливості, за якими легко розпізнати продаж підробок, зокрема: продавець — фізична особа (іноді зазначено лише ім’я особи); адреса неповна; контактний телефон — лише мобільний; замовлення можна зробити безпосередньо з Китаю; пропонується як готовий продукт, так і сировина; можна замовити окремо сировину, будь-яку
Фальсифікований «Скор» компанії «Сингента» тару й будь-які етикетки (після чого відбувається фасування на місці). І, звісно, слід правильно розуміти «меседжі» щодо вражаючих знижок: саме вони є першою ознакою фальсифікату. З’ясувавши, що робити не слід, перейдемо до конструктиву: як споживачам агрохімічної продукції поводитися правильно. Найперше та головне — купувати пестициди потрібно лише в офіційних дистрибуторів, у спеціалізованих магазинах і відомих фірмах, котрі добре себе зарекомендували на ринку пестицидів і можуть гарантувати продаж саме оригінального продукту. Постачальники ЗЗР повинні мати ліцензії на право зберігання й торгівлю ЗЗР, сертифікати відповідності на продукцію, що реалізується. Тому завжди треба вимагати ліцензію у «віртуальних» і сумнівних постачальників. Під час купівлі ЗЗР слід обов’язково вимагати від продавця сертифікат якості на продукт і касовий (товарний) чек із зазначенням такої інформації: назва підприємства або прізвище продавця; найменування товару; ціна та кількість товару; дата продажу. Покупцеві корисно було б мати бодай первинні знання щодо захисних елементів упаковки. Насамперед упаковка має бути заводською, а не кустарною. Особливу увагу слід звертати на наявність голограм (оригінальну голограму неможливо зняти неушкодженою з упаковки), захисних плівок, номерів партій, спеціальних позначок на кришці тощо. Інформація на етикетці має бути надрукована чітким шрифтом, українською мовою, із зазначенням назви постачальника та його адреси в Україні; діючої речовини; назви препарату; номера партії; ваги або об’єму; дати виготовлення та терміну придатності; найменування фірми-виробника і його адреси; регламенту застосування. Етикетка повинна міцно кріпитися до упаковки. ЯК ЗБЕРЕГТИ РЕПУТАЦІЮ? Не можна не згадати й про шкоду, яку несуть підробки для компаній — виробників оригінальних продуктів, адже вони теж є потерпілою стороною: знижується окупність інвестицій у створення оригінального препарату та його просування на ринок; втрачається вигода. Проте більшість компанії-оригінаторів не поспішають розповідати про конкретні приклади підробок їхніх продуктів, адже розголос такої інформації вдаряє по репутації препаратів, а отже, і самих виробників. Щодо обсягу цього тіньового ринку також немає одностайної думки. Проте всі компанії сходяться на тому, що загальна вартість підробок сягає не менше ніж 20% ринку ЗЗР України, а в дрібному фасуванні — до 50%. Відомо також, що найуразливішими до підробок є індустріальний сегмент протруйників насіння та гербіциди з класу сульфонілсечовин. Отже, питання фальсифікованих ЗЗР нині стоїть дуже гостро, адже воно безпосередньо стосується процесу виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, здоров’я людей, збереження екології, дотримання цивілізованих норм ведення бізнесу.
АЛЕКСАНДР ЛЕОНИДОВИЧ ЗОЗУЛЯ к.б.н., керівник групи регіональних технічних експертів, компанія «Сингента» Статистична картина щодо підробок на ринку України Різні джерела надають суперечливі дані щодо обсягу фальсифікованої продукції в Україні. На нашу думку, частка фальсифікату стала й становить близько 30%. Як правило, підробляють ті продукти, які вже давно зарекомендували себе на ринку. Серед наших препаратів найчастіше трапляються підробки таких продуктів, як Актара, Реглон Супер, Гезагард, Дуал Голд тощо. Проте слід розрізняти абсолютні підробки, коли підробляється все, включно з упаковкою та торговою маркою, і так звані препарати-аналоги. Останні зазвичай мають оригінальну назву й упаковку, а також містять таку саму діючу речовину, як у препаратів компаній-оригінаторів. Проте діюча речовина — це ще не готовий продукт. Адже оригінальний препарат — це складна формуляція, яка складається не лише з діючої речовини, а й із багатьох допоміжних. «Такі самі» діючі речовини в аналогів найчастіше не відповідають формуляції препарату-оригіналу, тому ефект від їх застосування, навіть за ідентичної кількості діючої речовини, може бути протилежний від очікуваного. Наслідки застосування фальсифікованих пестицидів • Погана ефективність, як результат — мети, що стояла перед фермером, не досягнуто. • Отруєння, канцерогенність, вплив на ембріональний розвиток й інші порушення стану здоров’я людей і тварин. • Післядія на інші культури. • Забруднення навколишнього середовища, негативний вплив на флору та фауну. • Недоотримання врожаю, зниження його якості й прибутковості. У гіршому разі — повне знищення врожаю. • Відмова від придбання продукції внаслідок забруднення рештками пестицидів, які не розклалися; негативний досвід від продукту-підробки. І це далеко неповний перелік наслідків. Способи захисту від агресії підробок Перш за все продукцію компаній-оригінаторів краще купувати в офіційних дистрибуторів. Повний перелік дистрибуторів «Сингенти» ви можете знайти на вебсайті компанії www.syngenta.ua або в регіональних менеджерів «Сингенти». Це зводить ризик придбання підробок нанівець. Кожний виробник має свої методи захисту. У «Сингенти», наприклад, є оригінальна упаковка S-PAC. Її захисні елементи — оригінальний дизайн, випуклий напис syngenta, спеціальна мембрана, тарна етикетка з відповідними елементами, зазначено номер партії. Відомо, що з часом підроблювачі стають дедалі майстернішими, тому цього року ми запустили пілотну версію програми «СинКод», мета якої — допомогти відрізнити оригінальний продукт від підробки. Цього року програма діє для препаратів Примекстра TZ Голд (20 л), Дуал Голд (5 л), Гезагард (5 л). Щоб перевірити справжність продукту, треба відправити СМС з унікальним 10-значним кодом, зображеним на етикетці, на безкоштовний номер 2300. Через декілька хвилин у відповідь ви отримаєте СМС з інформацією про цей продукт. Детальніше з правилами програми можна ознайомитися на нашому веб-сайті або за телефоном нашого консультаційного центру: 0 800 500 449. ШЕВЧУК АНДРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ Менеджер з реєстрації та розвитку продуктів компанії «Аріста ЛайфСайенс Україна» На жаль, офіційної статистичної інформації щодо засилля фальсифікату на вітчизняному ринку ЗЗР немає. Науковці, чиновники та політичні діячі дають свої власні оцінки ситуації. Так, зі слів Ольги Бабаянц, доктора біологічних наук, заввідділу фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту, на українських ринках активно представлені «генерики» китайського й індійського виробництва. На думку науковця, на одиницю оригінального препарату припадає 50–150 одиниць фальсифікату. Чиновники профільних міністерств і відомств, до компетентності яких належить ця сфера, оприлюднюють своє бачення частки фальсифікату на ринку як 10%. Проте на експертному рівні під час оцінювання ринку фальсифікованих пестицидів в Україні найчастіше звучить цифра 20%. Звісно, перевірити чи спростувати це твердження досить важко. На превеликий жаль, питання фальсифікату не має ні кордонів, ні якихось часових меж. Принаймні за останні 10 років не спостерігається позитивної динаміки в зменшенні частки фальсифікату на вітчизняному ринку. Допоки є бажання «зекономити» на пестицидах, тобто є ПОПИТ — доти буде й ПРОПОЗИЦІЯ. Українці, як заощадливі господарі, завжди прагнуть «зекономити» й через це дуже часто потрапляють на гачок нечесним ділкам і злочинцям, котрі виробляють і реалізовують фальсифіковані ЗЗР. Це стосується не тільки присадибних домогосподарств, а й великих агропідприємств. Принагідно зауважимо, що найбільше виявляють фальсифікованих пестицидів саме для роздрібного продажу населенню (інсектициди для боротьби з колорадським жуком на картоплі та шкідниками садів і овочевих культур), а також т.з. аналоги відомих світових брендів. Тобто ті препарати, що широко рекламують і мають стабільний попит і збут. Кілька слів хотілося б сказати щодо трактування питання безпечності ЗЗР для людини та довкілля. Усі без винятку пестициди, що реалізовуються в Україні згідно з чинним законодавством, проходять обов’язкову державну реєстрацію, в ході якої їх перевіряють на відповідність загальноприйнятим санітарно-гігієнічним нормам і встановленим рівням екологічної безпеки. Після отримання Свідоцтва про державну реєстрацію їх можна вважати БЕЗПЕЧНИМИ для людини та довкілля. Фальсифіковані ж пестициди, відповідно, не проходять державної реєстрації, їх не перевіряють на безпечність, отже, вони є такими, що їх можна вважати потенційно НЕБЕЗПЕЧНИМИ як для організму людини, так і довкілля. Якщо взяти до уваги той факт, що фальсифікатом в Україні займаються в основному кримінальні та супутні з ними елементи, а покривають їх переважно державні чиновники (зокрема й силових структур) різних рівнів, то важко недооцінювати вклад фальсифікату в криміногенну обстановку в суспільстві загалом. Мультинаціональні компанії, що вкладають величезні фінансові та людські ресурси у винахід, синтез і розробку нового препарату, звісно, з особливою увагою дбають про свій імідж і ділову репутацію. Знаючи, які загрози очікують на їхні бренди в Україні, більшість із них застосовують як юридичні (патентування своїх винаходів і корисних моделей їх застосування, ліцензування), так і технічні елементи захисту своєї продукції, які розміщують на упаковці, — голограми, що неможливо зняти неушкодженими з оригінальної упаковки пестициду, захисні плівки тощо. Окрім цього, мультинаціональні компанії застосовують загальноприйняте у світі обов’язкове маркування своєї продукції шляхом нанесення номера партії та дати виробництва на упаковці, етикетці чи закрутці. Це дуже дієвий елемент захисту, особливо коли уважно порівняти дату виробництва препарату, вказану на упаковці, з датою виробництва тари, що зазвичай вказується на її дні. Якщо дата на дні тари стоїть пізніша за дату виробництва пестициду, то перед вами ФАЛЬСИФІКАТ. P