практиЧНИЙ посiбник аграрiя
рослинництво
Революції завжди супроводжуються нестабільністю і розгулом криміналу. Та окрім явних бандитів, активізуються економічні гангстери, які намагаються обдурити пересічного громадянина, видаючи підробки за якісний товар. Обережно, на ринку пестицидів та агрохімікатів таких бандитів теж побільшало!
Ц
ього непростого сезону, коли на Півдні лани з озиминою крають окопи та мінні поля, для аграрної галузі питання економії стоїть особливо гостро. Посівна ярих у розпалі, постачальники не готові фінансувати клієнтів у таких обсягах, як раніше, ціна пального гайнула в космос на фоні повної девальвації гривні. На зарплатні навряд чи істотно заощадять, бо вона й так невисока по галузі. А ось підозріло дешеві пестициди вже активно пропонують на ринку, причому й через Інтернет…
В Інтернеті ніхто не знає, що ти насправді собака! Ще у 1993-му в Нью-Йорку з’явилася така карикатура, яка кепкувала з анонімності Інтернету. Тепер, коли онлайн-торгівля набула величезних масштабів, ніхто не знає напевно, в кого купує товари і якої якості. Ми замовляємо товари з Китаю, США, отримуємо казна що, але дешеве, і знову наступаємо на ці граблі. Навіть школярі вже «підсіли» на інтернет-шопінг. З іншого боку, здається, що нижча ціна товару зумовлена відсутністю орендної плати абощо. Тож і «просунуті» сільгоспвиробники вже давно шукають техніку, насіння, ЗЗР в Інтернеті. Якщо з технікою великих проблем поки що не було, то з пестицидами і насінням слід бути більш обережними. Краще зателефонувати до представника виробника конкретного препарату і перепитати, чи працюють вони з конкретним підприємцем, зазначеним на сайті. Бо інакше в разі придбання фальсифікату висунути претензії не буде кому.
Кримінал міжнародного масштабу Глобально торгівля підробками та нелегальними пестицидами зростає з року в рік. Фахівці вважають, що частка таких продуктів в Європі сягає 7–10% – від двох до чотирьох млрд євро на рік. Та це може бути лише видима верхівка айсберга. Якщо всі нелегальні пестициди об’єднати в одну компанію, вона буде четвертою чи п’ятою у світі за обсягом продажів! Підробки потрапляють на європейський ринок контрабандою або під прикриттям паралельного імпорту у вигляді формуляції, готової до пакування, або й просто вже запакованими, лейбельованими та готовими до продажу. Європейська митниця звітує, що 86% фальсифікату
36 4 (69) / 2014
www. a gr o ex p er t . u a
СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА
НІ – БАНДИТАМ НА ВАШОМУ ПОЛІ!
практиЧНИЙ посiбник аграрiя
рослинництво
надходить із Китаю, 4% – з Індонезії. Цікаво, що китайці теж борються з підробками. Так, під час одного з рейдів поліція вилучила 367 контейнерів з підробками. Та, як відомо, мафія безсмертна. Особливо українська. А попит на подібну продукцію, на жаль, високий. Нелегальні копії препаратів часто виробляють в Азії. Звісно, якість виробництва може бути різною, але стовідсотково вона не відповідає європейським (а для українців це тепер важливо!!!) стандартам якості та безпечності. Навіть транспортування подібних хімікатів – а це можуть бути високотоксичні, легкозаймисті речовини – наражає нас на небезпеку. Окрім передбачуваної шкоди здоров’ю нації, яка споживає харчі із залишками токсинів, є ще й економічна складова. Адже компанії – імпортери оригінальних ЗЗР платять мито, що йде у державну казну, збір на збирання, знезараження, перевезення й утилізацію використаної тари з-під ЗЗР, яку мають акумулювати ліцензовані організації. Від контрабандистів і ділків, які завозять складові для фальсифікату під виглядом прального порошку, коштів до бюджету годі чекати, хіба що в кишені тим, хто їх «не помічає». Європейці порахували, що втрати від використання нелегальних пестицидів сягають від 15 до 22 млн доларів щороку.
Хочеш до Європи – почни із себе! Не сміти біля під’їзду, не хами покупцям, не давай хабарів. Доречно було б додати – «не купуй фальсифікат»! Адже проблеми з використанням підробок починаються ще на етапі обробітку через можливу інтоксикацію персоналу. Далі – варіанти: низька активність препарату – пропускаєш оптимальні строки боротьби зі шкідниками, хворобами чи бур’янами, отже, втрачаєш урожай; опіки культури, загибель посівів – витрачаєшся на пересівання. До того – поява резистентності у шкідників; післядія на культури наступного року у вигляді пригнічення, опіків тощо. Невизначені токсичні залишки загрожують здоров’ю споживачів і довкіллю – через забруднення підземних вод, погіршення родючості ґрунтів, отруєння флори і фауни. Утилізація подібних невивчених речовин теж становить загрозу. Якщо ця інформація не залишила вас байдужими, пам’ятайте, що вберегтися від підробок можна, виконуючи прості правила: краще не купувати ЗЗР через сайти, як і на ринках або з вантажівок, які курсують селами без відповідних документів. Працювати потрібно з офіційними дистриб’юторами або купувати пестициди у фірмових магазинах. Вимагайте ліцензію на право зберігати і продавати ЗЗР –
це абсолютно нормально практика. Звертайте увагу на упаковку. Вона повинна бути заводською, із захисними елементами: плівками, голограмами. Інформація на етикетці має бути надрукована чітким шрифтом, українською мовою, із зазначенням: назви постачальника і його адреси в Україні; діючої речовини; назви препарату; номера партії; ваги чи обсягу; дати виготовлення і терміну придатності; найменування фірми-виробника та її адреси; регламенту застосування. Для тих, хто використовує «фейк» свідомо, зазначимо, що в разі виявлення у товарній партії сільгосппродукції токсичних залишків репутація недобросовісного постачальника теж страждає! Виробники продуктів харчування не бажають мати справи з такими партнерами. До того ж вас можуть змусити сплатити за утилізацію неякісної сировини. Коли збираються великі партії зернових, наприклад, із кількох господарств, потім важко виявити, чия частка була неякісною. Тоді удару зазнає репутація країни як експортера.
Вирішення проблеми Виробники пестицидів витрачають неабиякі людські і фінансові ресурси на боротьбу з підробками. Та самотужки їм не впоратися. Агрохімічний комітет Європейської Бізнес Асоціації за останні три роки зробив значні кроки у вирішенні цієї проблеми. Проте, до нього мають долучитися відповідні державні органи, фермери, виробники продуктів харчування, трейдери. Нова влада в Україні повинна усвідомити масштаби проблеми й налаштувати контролюючі органи відповідним чином. Гармонізувати законодавчу базу згідно з європейськими нормами, координувати дії МВС, митниці, Мінекології. Контролювати процес реєстрації ЗЗР, дозволених до використання. Впроваджувати серед аграріїв програми кросвідповідальності за сировину, що надходить у харчовий ланцюжок. Необхідно об’єднати зусилля є європейськими організаціями, як-от, ECPA, CropLife тощо. Союзи, клуби, асоціації сільгоспвиробників мають активно інформувати про наслідки використання фальсифікату. Слід розробити програму аудиту підприємств щодо використання пестицидів. Доцільно було би посилити покарання за продаж і використання фальсифікатів. Соціальна відповідальність кожного гравця агроринку – важлива складова боротьби з використанням підробок. Тож якби фермери навіть анонімно повідомляли відповідні органи, зокрема Державну ветеринарну та фітосанітарну службу, про продавців контрафакту - це допомогло б спільній справі.
37 4 (69) / 2014