4
Політика і політики
Сергій Тігіпко:
№ 92 (27923) 20 серпня 2009 року
Нотатки з прес-конференції
«Україна має бути сильною» Після п’ятирічної перерви колишній віце-прем’єр-міністр, голова Національного банку Сергій Тігіпко повертається у велику політику, публічно заявивши про намір балотуватися у Президенти України на наступних виборчих перегонах. Що спонукало Сергія Леонідовича до цього, як він нині оцінює політичну й соціально-економічну ситуацію в державі, які бачить рецепти виходу із системної кризи, про це він розповів минулого вівторка на прес-конференції для представників засобів масової інформації у Чернігові. – Я повернувся в політику, повернувся із задоволенням. Спостерігати за тим, що відбувається зараз у державі, – не в моєму характері, – говорить Сергій Тігіпко. Сьогодні Сергій Леонідович активно відвідує регіони, зустрічається з людьми, прагне напрацювати матеріал для майбутньої передвиборної програми, виступає в різних засобах масової інформації. Прагне з’ясувати, з чим іти на вибори, про що говорити з людьми. За час роботи проекту «Пряма лінія Сергія Тігіпка» команда Сергія Леонідовича вже отримала понад 11 тисяч запитань. Стосуються вони, передусім, охорони здоров’я, комунальних платежів, курсової політики, проблеми повернення заощаджень, освіти, безробіття. Відповіді на запитання Тігіпко опрацьовує сам
разом з експертами. Він переконаний, що кандидат в Президенти має бути обізнаним в усіх питаннях державного життя.. На базі цієї інформації й слід будувати передвиборну програму. Тоді вона буде справді народною. Кого Сергій Леонідович вважає своїм виборцем? – Не буду орієнтуватися на певні регіони чи якісь групи населення. Це знову ж призведе до роз’єднання на Схід, Захід і Південь. Безумовно, виникатимуть проблеми. Якщо ви хочете мати конкурентоспроможну країну, спробуйте її об’єднати, – кажу як економіст. – А щоб зробити таку країну, доведеться вдаватися і до непопулярних речей. Слід сказати людям відверто: давайте потерпимо, давайте поборемося разом. Головне –результат. Державі потрібні системні зміни. Візьміть будь-
яку галузь. Що, скажімо, зробили в сільському господарстві, в енергетиці? Нічого. Як і в металургії, у машинобудуванні. Приватизація не давала нам спокійно жити. Про антикризові заходи тільки перед виборами почали говорити. Ніякого діалогу на державному рівні. Орієнтуватися треба передусім на зміни. Вони стосуються всіх. Без розвитку малого і середнього бізнесу про підвищення пенсій і зарплат годі й говорити. Не допоможемо сільському господарству – про яку конкурентоспроможну країну може йтися? На запитання кореспондента «Деснянської правди», на підтримку яких політичних сил Сергій Леонідович розраховує на президентських перегонах, він відповів так: – Поки що йду як незалежний кандидат. Є кілька партій, які можуть підтримати.
Збираю своїх прихильників з перспективою створити нову партію. І почнемо її будувати ще до виборів. Зараз сам фінансую себе. Далі плануємо робити це через партію й партійні внески. До олігархів не звертатимусь, бо це – втрата незалежності. Команду кращих агітаторів повинні скласти ідейні члени цієї партії. Потрібно 60-70 тисяч патріотично налаштованих і упевнених у своїх переконаннях людей. Це можна зробити тільки через партію. Але не таку, як діють нині, де практично немає внутрішньої демократії і внутрішніх дискусій. Є лідер, який наказує, а всі виконують його волю. Йдеться про партії, засновані на нових принципах. Потрібна партія, де найактивніший, а не найбагатший проходить до парламенту. Журналістів цікавило, зокрема, яким буде курс гривні восени. – Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко досить оптимістично оцінює курсові перспективи, хоча, на думку Тігіпка, при цьому не все договорює. На переконання Сергія Леонідовича, досі негативно спрацьовує ажіотажний попит. Населення боїться, що завтра прийде друга хвиля кризи і
воно не зможе погасити взяті кредити. Важлива регуляторна функція належить Нацбанку. Голова Нацбанку має постійно сам з’являтися на екранах і стверджувати, що сьогодні зовнішня торгівля в Україні практично збалансована. А з допомогою коштів МВФ ми маємо можливості навіть посилити гривню. Якщо зважити на нинішній стан економіки, то гривня має бути в тих межах, як і до початку ажіотажного попиту. Проте, якщо інтервенційна політика буде незрозумілою, як сьогодні, не матимемо очікуваних результатів. Дуже болючим питанням сьогодення стала боротьба з корупцією. Схоже, ця хвороба пронизала практично всі структури суспільного організму. Боротися з цим лихом, переконаний Сергій Леонідович, належить передусім економічними засобами. Тобто не створювати штучно вузьких місць у відповідних сферах, аби чиновники потім не скористалися цим, зловживаючи службовим становищем. Отже, перший крок – регуляція економіки. Там, де можна, держава має уникати адміністративних заходів впливу. Друге – регуляція економіки, але прозора. Підприємець повинен знати, куди і які документи подати, щоб отримати ліцензію, скільки потрібно для цього часу і т.д. Далі – одержати письмову відповідь від чиновника, щоб у разі відмови людина могла звернутися до суду. Третя позиція – державні закупівлі. Треба сісти і просто розібратися, за якими цінами державні монополії закуповують продукцію, а за якими її продають. І тоді стане зрозуміло, хто є хто. А відтак – кругова порука.
Четверте: слід жорстко застосовувати адміністративні заходи впливу. Кого останнім часом посадили і за що? У судді під час обшуку знаходять мільйон, а він ще й знущається з правоохоронців: мовляв, наколядував. На думку Тігіпка, в умовах нинішньої кризи Кабмін, Нацбанк, більшість у Верховній Раді мають діяти, як одне ціле. Шкодять справі і некоректні стосунки Президента і Прем’єр-міністра. Знаючи це, Нацбанк інколи діє за принципом: чим гірше – тим краще. Окрема тема – село. За останні роки, упевнений Тігіпко, тут практично нічого не зроблено. Не врегульовані орендні відносини, причому з обох боків – інвесторів і власників паїв. Про який продаж землі можна вести мову, якщо не складено реєстру земель? Не сформовано зерновий фонд. Сьогодні держава мала б закупити зерно за собівартістю, а це – 700-800 гривень за тонну, плюс 10 відсотків націнки. Сьогодні закордон закуповує по 400-500 гривень. Всі розуміють, що взимку воно коштуватиме 1100-1300 гривень. Закупивши за собівартістю з осені, держава могла б продати взимку, заробивши на цьому 5 відсотків. Стабілізували б цінову ситуацію з хлібом, а сільгоспвиробник одержав би кошти для закупівлі пального на завершення збирання урожаю та осінню сівбу. Пожвавити сільський ринок могло б і створення Земельного державного банку. Сергій Тігіпко відповів і на інші запитання журналістів, завершив прес-конференцію тезою, що політика роз’єднання України – це справа слабких політиків. Слушно сказано. Олександр ЗАДОРОЖНИЙ
Думка політолога
Результати соцопитування
С
змагатимуться Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко та лідер Партії регіонів Віктор Янукович
Від іноземних найманців більше шкоди, ніж користі півпраця окремих кандидатів у президенти України з іноземними політтехнологами є парадоксальною і практично не йде на користь вітчизняним політикам. Таку думку в інтерв’ю газеті «Високий замок» висловив відомий політолог, старший науковий співробітник кафедри українських студій університету Торонто Тарас Кузьо. Як приклад, експерт наводить факт співпраці Партії регіонів та її лідера Віктора Януковича з американськими політтехнологами. Як відомо, це група фахівців, яку очолює Пол Манафорт. – Чи дуже змінився Янукович під їхнім впливом? Щось не помітно. Хіба що краватку почав носити, а то ходив вбраний, як на дискотеку. Мало хто знає, що роблять ці консультанти. Вони не дають інтерв’ю, не йдуть на контакт, – підкреслює аналітик. А лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк, за словами Тараса Кузьо, навпаки більше працює з російськими політтехнологами. «Причому це дуже неприємні особи. Згадати хоча б розроблені ними плакати про поділ України на три сорти на минулих президентських виборах», – нагадав політолог.
У другому турі президентських виборів
Такими є результати спільного опитування громадської думки, яке провели сім провідних, найавторитетніших соціологічних центрів України.
У При цьому, на думку більшості фахівців з виборчих технологій, нинішня рекламна кампанія Арсенія Яценюка, розроблена російськими політтехнологами, є невдалою. Мілітаристський стиль та гасла Арсенія Яценюка виглядають дещо дико в українських реаліях, які вітчизняний виборець не сприймає. Образ українського Че Гевари, який намагаються створити з лідера «Фронту змін» російські специ, абсолютно не відповідає іміджу й натурі Арсенія Яценюка, який навіть в армії не служив. Антон ТРОФИМЧУК
липні, в першому турі виборів Віктор Янукович набрав би 25% голосів, а Юлія Тимошенко отримала б 18%. Для решти ж кандидатів ці двоє політиків є недосяжними. Опитування також виявило прихований резерв підтримки Тимошенко приблизно в 10%. Аналогічний феномен фіксували соціологи на парламентських виборах 2002, а особливо 2006 і 2007 років, коли в день виборів рейтинг БЮТ був майже на 10 відсотків більшим, ніж у результатах соціологічних досліджень, проведених безпосередньо перед виборами. – Цей прихований резерв створює додаткову інтригу щодо переможця першого туру виборів, а
також ставить крапку на визначенні пари учасників другого туру, боротьба в якому розгорнеться між Віктором Януковичем та Юлією Тимошенко, – зазначив керівник центру «Соціс» Микола Чурілов. Опитування проводили «SOCIS», Київський
міжнародний інститут соціології, компанія «R&B Group», Центр імені Разумкова, Центр «Соціальний моніторинг», Центр «Українське демократичне коло», компанія «ФОМУкраїна». Андрій СОРОКА (інформогляд)