Bader UA #2

bader ua

№ 2 / 2018

«Бадер Україна» шитиме салони для найпрестижніших авто у світі ЯК ПРАЦЮЄТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ: ПЛЮСИ ТА МІНУСИ ЧОМУ Я ПРАЦЮЮ В «БАДЕР УКРАЇНА»?

ІСТОРІЇ УСПІХУ

НАВЧАННЯ ТА САМОРОЗВИТОК

Зміст ЧОМУ Я ПРАЦЮЮ В «БАДЕР УКРАЇНА»? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4 Новини компанії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .8 Писанковий настрій серед робочих буднів Володимир Нагайський: «Працівники «Адієнту» були приємно здивовані, що я знаю іспанську» «Бадер Україна» шитиме салони для найпрестижніших авто у світі Веселкові забави: «Бадер Україна» дарує активний відпочинок для дітей

ЯК ПРАЦЮЄТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ: ПЛЮСИ ТА МІНУСИ . . . . . . . . 14 Корпоративний журнал ТзОВ «Бадер Україна» №2/2018 Засновник: ТзОВ «Бадер Україна» Наклад: 4000 примірників Головний редактор: Михайло Канафоцький, керівник відділу якості виробничого підрозділу Кожичі

Члени редакторського колективу: Ольга Щур, відділ HR Оксана Винницька, бізнес-тренер Електронна пошта для листування: Myhajlo.Kanafozkyj@bader-leather.com Фотографії автомобілів Mercedes та Maybach використані із сайту: media.daimler.com

© ТзОВ «Бадер Україна»

У пошуках омріяного заробітку: історії з життя Україна чи Польща: чому краще працювати вдома

ІСТОРІЇ УСПІХУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Галина Гавришко: Будь-який керівник — ніхто без своєї команди Мар’яна Шніцар: Якщо хочете досягти успіху у житті чи на роботі — поставте собі ціль та наполегливо йдіть до неї

НАВЧАННЯ ТА САМОРОЗВИТОК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 Бізнес-тренер Оксана Винницька: Найкращий спосіб зробити компанію успішнішою, а працівників щасливішими — створити можливість для саморозвитку

ДОСТУПНО ПРО ВИРОБНИЦТВО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 Автоматична розкрійна машина — це ніби потяг на магнітних подушках!

ПОРТРЕТ ПРАЦІВНИКА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24 Максим Пучко: вчиться, працює та фанатіє від футболу Сергій Починок: У нас цілий родинний підряд на Бадері

Вітаємо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

bader ua | № 2/2018

Шановні колеги, дорогі працівники! Раді вітати усіх Вас із виходом другого номера корпоративного журналу «Bader UA»! Ми отримали гарні відгуки про перший примірник і врахували Ваші численні побажання. У цьому номері Ви дізнаєтеся не лише про досягнення та плани компанії, а й про успішні приклади кар’єрного росту тих, хто працює поруч з Вами, думки колег «по цеху», а також їхні життєві історії. Завдяки спільній праці за цих півроку нам дуже багато вдалося досягти: від підняття зарплат і розширення виробництва до підписання нового перспективного контракту із Mercedes. Саме завдяки кожному з Вас ми вже понад 11 років продовжуємо успішно розвиватись. Висловлюємо щиру подяку усім працівникам «Бадер Україна» за високі результати роботи та старання. Ви є нашою найбільшою цінністю! Цей номер виходить у літній період — час для гарного відпочинку та позитивних емоцій разом із рідними. Тож нехай притаманні літу оптимізм та енергія надихають нас на нові професійні досягнення та дарують чудовий настрій! З повагою керівництво компанії та редакторський колектив

3

bader ua | № 2/2018

ЧОМУ Я ПРАЦЮЮ В «БАДЕР УКРАЇНА»? Ми започатковуємо нову рубрику в журналі, де спілкуватимемось із працівниками, які залишаються разом із компанією вже більше ніж 3 роки. Тут ви зможете дізнатись, чому вони обрали «Бадер Україна», та чому досі працюють з нами, а також цікаві історії з професійного життя, їхні вподобання та навіть традиції у відділах.

ГОРОДОК Мар’яна Пилат (контролер якості, кінцевий контроль якості у розкрійному цеху) — стаж роботи 6 років: Мені тут подобається, є можливість кар’єрного зростання, хороше керівництво, колектив. Роботу не хочу змінювати, бо дуже звикла до всього. У підпорядкуванні маю 15 осіб, вже близько року працюю на керівній посаді і дуже задоволена своїми працівниками, а вони мною.

Марія Брень (контролер якості, кінцевий контроль якості у розкрійному цеху) — стаж роботи понад 7 років: Починала трудовий шлях з контролера-приймальника. Зараз працюю керівником. Основні причини, чому я працюю в компанії Бадер Україна: подобається сама робота, колектив, бригадир. Я почуваюся комфортно.

Мар’ян Хома (закрійник, розкрійний цех) — стаж роботи 7 років: Перші кілька років я буквально жив роботою. На початку мені взагалі часто снився сон, що я виставляю розкрійні ножі на шкіру. Найбільше приваблює те, що це стабільна компанія і тут тепло, а для мене це важливі комфортні умови праці. І в реальності моя робота нагадує гру «Тетріс», коли потрібно ефективно викладати розкрійні ножі на шкіру, — з гумором додає Мар’ян.

Оксана Шот (відділ шаблонів, розкрійний цех) — стаж роботи понад 6 років: Перше місце — колектив, друге — сам процес роботи — викроювання, третє — за період роботи всіх знаю і почуваюсь, як у сім’ї.

Надія Федорович (маркувальник, відділ маркування) — стаж роботи 4 роки: За освітою я кресляр-конструктор. Мені подобається робота — як-то кажуть: йде дуже добре. Приємно працювати з молодими колегами. У компанії у нас цілий сімейний підряд працює: і син, і невістка (зараз в декреті). Я дуже задоволена роботою на Бадері. А ще думаю, що для теплоти спілкування з колегами було б добре організувати поїздки замками Львівщини, в театри та музеї.

Надія Гринчишин (швачка, 1 бригада) — стаж роботи понад 6 років: Колектив дуже доброзичливий. Мене навіть привітали з ювілеєм — було надзвичайно приємно. Працюю на ділянці оздобної вишивки і мені справді подобається шити.

4

bader ua | № 2/2018

Ольга Захара (швачка, 21 бригада) — стаж роботи понад 8 років: Люблю шити, знаю різні компоненти, працювала в різних бригадах. Мене приваблює хороший колектив (звичка працювати разом). Коли приходить новий працівник, завжди намагаюсь допомогти та підтримати, роз’яснити деталі роботи.

Тетяна Знетиняк (тренер закрійників, розкрійний відділ) — стаж роботи понад 10 років: Розпочинала професійний шлях із зазначання шкіри, далі мене перевели на посаду приймальника у відділ контролю. Працювала закрійником, а зараз вже на посаді тренера, навчаю нових працівників. У моєму підпорядкуванні 66 закрійників. У компанії я отримала значний практичний досвід, вивчила досконало всі компоненти ножів та види шкіри. У 2016 році отримала несподівану нагороду «Кращий закрійник року». Для мене це є досягненням у професійному житті. Ігор Чепелевич (керівник зміни Cutter) — стаж роботи понад 7 років: У компанії я починав настелювачем матеріалів, старався виконувати роботу якісно. Моя наполегливість не залишилась непоміченою і з часом мені запропонували вищу посаду. Керівником зміни працюю майже 3 роки. У підпорядкуванні маю 18 працівників. Умію знайти підхід до кожного з них, адже головне — залишатись людиною незалежно від посади. Працюючи в команді, потрібно пам’ятати про взаємодопомогу та повагу один до одного. Якщо працівник не виконує завдання, то намагаюсь з’ясувати, чому і пояснити, як потрібно працювати, намагаюсь допомогти та підтримати. На Бадері мені подобається стабільна робота, колектив, в якому налагоджені відносини та розуміння.

Оксана Ситар (контролер якості, Cutter) — cтаж роботи 4 роки: У мене дуже цікава історія працевлаштування. Мене привів у компанію швагро і тоді я планувала залишитися на кілька місяців. Але так сталось, що працюю уже більш ніж 4 років. Приваблює в компанії стабільна заробітна плата, привітний колектив, а ще я тут знайшла багато нових друзів. На 8 березня чоловіки завжди роблять подарунки. Ми працюємо, як одна сім’я.

Віра П’єцух (швачка, 22 бригада) — стаж роботи понад 5 років: Вирішила спробувати шити — мені вдалося, і я залишилася. Приємно працювати в команді молодих людей. У нас тут дуже доброзичливе ставлення один до одного, ми справді, як одна сім’я.

Віра Фостяк (інженер з якості, контроль якості швейного цеху) — стаж роботи понад 6 років: На посаді інженера з якості працюю вже 2 роки. Пригадую випадок, коли поїхала у відрядження в Німеччину і мені потрібно було спілкуватись іноземною мовою, якої я не знала, і це ускладнювало комунікацію. Після відрядження у мене з’явилась мотивація — вивчення англійської мови. У компанії створено всі умови для саморозвитку та вдосконалення. Я вважаю, що завжди варто рухатися вперед та досягати нових вершин.

Степан Карпа (бригадир на дільниці основного виробництва, розкрійний цех) — стаж роботи понад 5 років: Мені друг порадив прийти на співбесіду на Бадер. Відтоді понад 3 роки пропрацював закрійником. Із роботою справлявся, і ось уже понад 2 роки керую бригадою у складі 20 працівників. Головне у роботі бригадира — це порядок і дисципліна, командна робота, відповідальність за кожного працівника — за ефективність та продуктивність. Кожен член нашої команди відчуває себе, як в сім’ї. Допомагаємо один одному, разом граємо у футбол. Пам’ятаю ситуацію, коли допомагав закрійникам швидше виконати роботу, вже будучи на посаді бригадира. Ми одна команда і маємо один одного підтримати!

5

ЧОМУ Я ПРАЦЮЮ В «БАДЕР УКРАЇНА»?

bader ua | № 2/2018

Ганна Кишеня (керівник зміни, розкрійний цех) — стаж роботи 10 років: Починала працювати закрійником (близько 6 років), керувала бригадою 2 роки і зараз працюю на посаді керівника зміни. У підпорядкуванні маю 65 працівників, тому на мені лежить велика відповідальність за кожного з них. Керувати людьми та приймати рішення — це новий практичний досвід, збільшення зони відповідальності. Мене поважають, а я поважаю інших, тому приємно працювати в команді. Із Бадером я вже 10 років, бо подобається сама робота. Любомир Вавринів (бригадир на дільниці основного виробництва, розкрійний цех) — стаж роботи понад 7 років: Починав роботу на посаді оператора стинального устаткування (5 років), а зараз керую бригадою. Бригадиру важливо створити умови для кожного працівника, вміти знайти індивідуальний підхід до людини та зрозуміти її. Я розумію, що відповідальний за людей у команді і за результат роботи (продуктивність). У нас працівники допомагають один одному вникати в процес та завжди підтримують. Це я називаю командною роботою. На Бадері мені подобається спілкування з людьми та співпраця з іншими відділами.

КОЖИЧІ Оксана Голубник (технолог, відділ Cutter) — стаж роботи 5 років: У компанії Бадер працюємо разом з чоловіком. Робота мені приносить задоволення, щодня вивчаю щось нове для себе, розвиваю комп’ютерні навики. Ми працюємо у відділі за принципом допомоги один одному — як одна велика сім’я.

Віталій Андрусишин (оператор розкрійного устаткування, відділ Cutter) — стаж роботи 7 років: Колектив у нас дружний і ми звикли один до одного. Люблю свою роботу за те, що тут потрібно думати, як краще виконати ту, чи іншу операцію. У процесі роботи завжди вчусь новому і вдосконалююсь.

Світлана Баландюх (швачка, 224 бригада) — стаж роботи 5 років: За освітою — швачка. Раніше працювала в Новояворівську, коли запропонували роботу в Бадер Україна, то я із задоволенням погодилась. Свою роботу виконую спокійно. Ось уже 30 років шию і це приносить мені задоволення. Власне, це і є для мене основним.

Мар’яна Горін (швачка, 224 бригада) — стаж роботи 5 років: За освітою швачка. Раніше працювала за кордоном, але точно скажу, що вдома найкраще. Мені допомагає у роботі терплячість і відповідальне ставлення. Подобається завантаженість роботою, коли не сидиш без діла.

Марія Оліярник (швачка, 224 бригада) — стаж роботи 5 років: Навчалась у Хмельницькому на інженера-технолога. У компанії працюю, бо, перш за все, дуже люблю шити (раніше шила одну операцію — пояс, а зараз — подушку), по-друге, стабільна компанія, що додає впевненості у майбутньому, по-третє, важливо бути терплячим і робити все з любов’ю.

6

bader ua | № 2/2018

Олена Гливка (майстер виробничої діяльності) — стаж роботи 9 років: Приваблює робота та спілкування з людьми. На посаді бригадира намагаюсь донести до працівників, що ми працюємо у німецькій компанії, де важливо дотримуватись стандартів. Основне завдання керівника — навчити колектив якісно виконувати свою роботу.

Марія Коваль (бригадир на дільниці основного виробництва, розкрійний цех) — стаж роботи 8 років: Працювала контролером при столах у Городку, потім мене перевели у Кожичі. Керую бригадою ось уже 2 роки і мені приємно в ній працювати. Для мене основним є хороший результат роботи колективу (якість та продуктивність). Коли приходить новий працівник, то пояснюю, що перші 3 дні здаються складними, але далі людина втягується в роботу. Якщо комусь важко працювати — намагаємось знайти альтернативний, більш зручний варіант.

Романа Мельникович (бригадир на дільниці основного виробництва, розкрійний цех) — стаж 5 років:

ЧОМУ Я ПРАЦЮЮ В «БАДЕР УКРАЇНА»?

Христина Козак (начальник зміни швейного цеху) — стаж роботи 7 років: Починала працювати швачкою. Пам’ятаю ті часи, як важко було виконувати норму, але завдяки організації бригади ми впорались і вже через 3 місяці отримали премію за продуктивність. Цим завдячуємо бригадиру, який був для нас наставником, допомагав та пояснював, як потрібно робити. Маю досвід роботи бригадиром близько року. Спочатку було важко працювати, бо колеги не сприймали мене як керівника, та з часом люди звикли. Для керівника потрібно вміти швидко реагувати на питання, які виникають в колективі, вникати в їх суть та оперативно приймати рішення. Зараз працюю керівником зміни і моє основне завдання — навчити бригадирів, бо розумію, що немає поганих працівників, є неправильна організація праці. Якщо в команді хтось незадоволений, то керівник має з’ясувати причину і спільно знайти шляхи вирішення проблеми. Я разом із Бадер, бо тут постійний рух, що мене дуже приваблює.

Бадер — це моя перша робота. Якщо згадати свої перші робочі дні, то це було дуже страшно, особливо налякав шум на виробництві. Однак через 2 тижні вже звикла, сподобався і колектив, і керівник, який навчав мене та підтримував. У колективі відчувалась взаємна повага, не було зверхнього ставлення. Зараз у підпорядкуванні маю 21 людину (зазначальників) і постійно допомагаю їм у роботі. Якщо людина робить помилки, то намагаюсь поговорити, уточнити, чому виникає така ситуація, і провести додаткове навчання. Я розумію, що повинна надавати підтримку в процесі роботи.

Тетяна Пелиньо (контролер якості, розкрійний цех) — стаж роботи 5 років: Працювала більш, ніж 4 роки на кінцевому контролі, а нещодавно мені запропонували посаду аудитора контролю. Дуже добре освоїла виробничі процеси. Звикла до роботи і до людей. Найважливіше в роботі — знаходити спільну мову з кожною людиною, адже в нас одна ціль в компанії.

7

Новини компанії

bader ua | № 2/2018

Писанковий настрій серед робочих буднів У час, коли всі активно готувались до святкування найбільшого християнського свята Великодня, компанія «Бадер Україна» теж вирішила створити святкову атмосферу на підприємстві і провести писанковий конкурс. Його учасником міг стати кожен працівник, який має діток. Для цього потрібно було разом зі своєю малечею розмалювати та оздобити шаблон-писанку, а потім для участі у розіграші покласти її у скриньку. Ми не обмежували кількість робіт та вік учасників. І не помилились, адже творчість діток перевершила усі наші очікування. Писанки були оздоблені у найоригінальніші способи: викладення орнаментів зернятами, бісером, нитками, пластиліном, кольоровим папером, атласними стрічками — годі й перелічити. Нам було дуже нелегко обрати кращі з цих робіт. Тому вирішили провести конкурс у 2 етапи. Найкреативніші писанки (а їх ми відібрали понад 70), взяли участь у відкритому голосуванні на офіційній

8

сторінці у Фейсбук «BADER Ukraine», де будь-хто міг оцінити ту роботу, яка сподобалась найбільше. Найкращими за версією наших підписників виявились писанки Андріани (5 рочків) із результатом 394 лайки, Дмитрика (8 років) із результатом 290 лайків і Захарчика (4 рочки) із 272 уподобаннями. На трійку цих переможців, звісно ж, чекали приємні солодкі подарунки та набори для творчості.

bader ua | № 2/2018

Новини компанії

Також у квітні безпосередньо на виробництві у Кожичах та Городку відбулися жеребкування, за результатами яких «перші місця» вибороли писанки Софійки Іванів (9 років) та Діанки Конюхової (11 років). У подарунок родинам щасливчиків ми презентували сертифікати на сімейні фотосесії від професійного фотографа. Солодкі призи за свої роботи також отримали ще четверо діток: Юлія Цір (10 років), Катруся Орлік (10 років), Юрко Балух (12 років) та Анна Гавриляк (4 рочки). Найцікавіше те, що в конкурсі взяли участь діти дуже різного віку. Наприклад, кільком з них на момент розіграшу виповнилось трохи більше 1 року, а найстаршому — аж 18 років! Також писанками, які виготовили дітки наших працівників, ми прикрасили приміщення на виробництві. Їхні неймовірні роботи стали окрасою «Бадер Україна» та залишились теплою згадкою про Великдень.

9

Новини компанії

bader ua | № 2/2018

Володимир Нагайський: «Працівники «Адієнту» були приємно здивовані, що я знаю іспанську» Про відрядження як воно є розповідає інженер з якості заводу «Бадер» у Городку Володимир Нагайський. У відрядження в Іспанію я поїхав у зв’язку із загостренням ситуації з якістю на «Адієнті» (наш проміжний клієнт у ланцюжку постачання до Audi), через зростання кількості рекламацій та задля уникнення ескалації з клієнтом наприкінці проекту Audi Q3. Мене відправили як резидента, щоб аналізувати, швидко реагувати на рекламації, передавати інформацію колегам на «Бадер Україна» та для підтримки безпосереднього контакту із клієнтом.

А вибрали мене для даної поїздки тому, що у мене є знання іспанської мови. Цю мову я вивчав у школі, коли проживав у Португалії протягом 10 років. Додатково і через мій досвід роботи контролером та інженером з якості. Коли мені було 5 років мої батьки виїхали за кордон, а саме в Португалію. Через два роки, як вони вже облаштувалися, забрали і мене. Мову я вивчив дуже швидко — відразу як приїхав. Пішов до школи у місті Редондо, у школі на даний момент я був єдиним українцем. Вибору у мене не було, вивчав мову «на льоту», довелося навіть на початку і жестами спілкувався. Потім вже знав декілька слів, орієнтовно через 3 місяці я вже міг вільно спілкуватися з моїми колегами.

Володимир Нагайський з колегою із «Бадер Гьоппінген» Богартом Бекером.

10

Після 9 класу я поступив в коледж. Дуже добре пам’ятаю цей перший день в коледжі: нові знайомства, нове місто — Вілла Вісоза. Також пам’ятаю, як мене кожен день автобус трохи чекав, оскільки я завжди запізнювався.) Після навчання в коледжі я стажувався в міській раді свого міста Редондо як молодший спеціаліст-дизайнер. Все було чудово, доки не розпочалася економічна криза у Європі у 2008 році. З роботою було важко, зарплати затримували… Ми з сім’єю вирішили повернутися на батьківщину. Напевно дехто з вас ставить собі таке питання: «А чому не перетерпіли, навіщо поверталися в країну, де мало перспектив?» Але, на мою думку, це не так. Коли людина чогось дуже хоче, вона досягає свого. Навіть, якщо б я захотів повернутися за кордон — я можу це зробити, то не став би, тут я себе почуваю вдома. Зараз в мене є хороша і перспективна робота, а також безліч друзів і знайомих. Якщо відверто — ця поїздка у відрядження для мене була дуже ностальгічною, оскільки я вже п’ять років живу в Україні, а тут випала нагода згадати минуле. Як тільки я приїхав на фірму, то працівники «Адієнту» були приємно здивованні, що у мене є знання іспанської. На мою думку, спілкування з клієнтом на його мові є важливим фактором. Також отримав багато додаткових знань, зокрема стосовно монтажу наших чохлів на каркаси. До того я жодного разу не бачив, як це відбувається у серійних масштабах. Спілкування із клієнтом відбувалося легко, не було жодних проблем, усі були досить доброзичливі та дружні. Якщо мені було щось потрібно — вони мені допомагали. Також було корисно відновити свої знання іспанської мови та отримати нових друзів. Зі свого боку, хотів би висловити свою щиру вдячність компанії «Бадер Україна» за надану можливість розширити свої знання, ознайомитись із процесом у наших кінцевих замовників. А також за надану можливість покращити іспанську та англійську мови і познайомитися з новими людьми. А найголовніше — за можливість розвитку у професійному плані.

bader ua | № 2/2018

Вже стає доброю традицією, що з року в рік «Бадер Україна» продовжує розвиватись та нарощувати потужності. Здається, ще зовсім нещодавно, якихось три роки тому, у компанії працювало близько 1500 осіб, а сьогодні наша команда налічує майже 4000 працівників на 2-х підрозділах у м. Городок та с. Кожичі поблизу Львова. І що головне — ми не плануємо зупинятись на досягнутому.

новано, що з наступного року на «Бадері» щоденно шитимуть 200 комплектів салонів для цих авто. Зокрема, 7 червня відбулося відкриття нового виробничого підрозділу у с. Кожичі Яворівського району, куди традиційно завітало керівництво держави та області. У зв’язку із цим ще до кінця 2018 року «Бадер Україна» має намір працевлаштувати додатково 500 осіб, а у 2019 році — збільшити кількість робочих місць до 5500. Загальна тривалість проекту запланована орієнтовно на 8 років. Тож уже невдовзі шанувальники автівок Mercedes S-Class та Maybach, які вважаються одними із найпрестижніших у світі, матимуть змогу відчути беззаперечний комфорт, створений на «Бадер Україна».

Новини компанії

«Бадер Україна» шитиме салони для найпрестижніших авто у світі

З початку 2018 року у житті компанії відбулось чимало цікавих подій, змін та акцій, проте особливо знаковим стало підписання у квітні перспективного контракту із відомим світовим автомобільним концерном Daimler AG. Ми здобули право на виробництво шкіряних чохлів для люксових моделей Mercedes S-Class та Maybach, які надійдуть у продаж лише у січні 2020 року. Готуватись до розширення розпочинаємо вже сьогодні, адже запла-

Фотографії автомобілів Mercedes та Maybach використані із сайту: media.daimler.com

11

Новини компанії

bader ua | № 2/2018

Веселкові забави:

«Бадер Україна» дарує активний відпочинок для дітей Із настанням по-справжньому теплих та сонячних днів ми вирішили організувати гарний і змістовний відпочинок для дітей у містах Львівщини. Для цього компанія започаткувала акцію під назвою «Веселкові забави» із дуже цікавою та насиченою програмою. Для діток ми запропонували різноманітні танцювальні флешмоби,

12

запальні ігри, аквагрим, бульбашкове шоу та ще багато цікавих розваг. Отже, старт «Веселкових забав» відбувся 11 квітня 2018 року. Трохи більше, ніж за місяць, команда наших рекрутерів та аніматорів побувала у чотирьох містах області. Спершу ми завітали у м. Новояворівськ (11 квітня), де нас радо зустріла місцева малеча і ще довго проводжала зі щасливими усмішками на обличчях. Наступним містом, куди приїхала енергійна команда «Бадер Україна», стала Судова Вишня (15 квітня), а вже через тиждень ми влаштували справжнє свято для малечі міста Мостиська. Діти не приховували радості та захоплення, було весело та атмосферно. І навіть нам на кілька годин вдалось знову зануритись у дитинство. Не оминули увагою й наше «рідне» місто Городок (13 травня), звідки «Бадер Україна» розпочинала свою успішну швейну

bader ua | № 2/2018

Новини компанії

діяльність. Раді, що маленьким українцям такий відпочинок сподобався:) А ще нам було надзвичайно приємно бачити і впізнавати працівників компанії, які прийшли разом із дітками. Звісно ж, не забули ми й про батьків, які мали змогу більше дізнатись про компанію «Бадер Україна», розпитати про те, як у нас працюється та які вакансії пропонуємо. Сподіваємось, що такий відпочинок був дуже корисний для діток і батьків. Ми маємо намір зробити такі заходи постійними. Тому у планах компанії — ще більше активного відпочинку та цікавого дозвілля.

13

ЯК ПРАЦЮЄТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ: ПЛЮСИ ТА МІНУСИ

bader ua | № 2/2018

14

У пошуках омріяного заробітку: історії з життя Ринок вакансій сьогодні перенасичений пропозиціями заробітку закордоном. Українців запрошують на роботу не лише у європейські країни, а й навіть у більш віддалені країни Близького і Далекого Сходу. Без належного досвіду або фаху наших громадян, які працюють на «мінімалку», легко підкупити зарплатами у валюті. І, як наслідок, у пошуках омріяного заробітку та кращого життя багато українців таки тікають за кордон. Проте більшість трудових мігрантів рано чи пізно повертається. Що, окрім грошей, вони отримують на чужині, чи рятують ці «вищі європейські» зарплати, і чи не тягнуть вони за собою приховані негативні моменти?

На ці питання складно знайти відповіді, не побувавши у «шкурі» звичайного українського заробітчанина, не відчувши усі плюси і мінуси на собі. Тож як бути, коли так хочеться «грубих» грошей закордоном, чи варто їхати, над чим варто задуматись? Про це ми розмовляли із працівниками «Бадеру», які побували у сусідній Польщі, маючи потребу у грошах. Але все ж вирішили повернутися в Україну і наразі знову їхати на заробітки не планують. Їхні життєві історії по-справжньому змушують задуматись.

Працюєш «від зорі і до зорі», ще й психологічно важко.

нулась, то донечка мене дуже обіймала і просила, щоб я більше не їхала. Зараз їй лише 6 років, але уже все розуміє. Тепер моя дитина говорить, що «ти не вмієш мене виховувати». Вона навіть малюнок зробила, як я приїхала. Намалювала нашу сім’ю: тато, старша сестричка тримає її за руку, а я збоку. Це дуже боляче і в такі моменти розумієш, що немає нічого дорожчого за дітей». Ірина розповідає, що на «Бадер» потрапила випадково — просто порадила знайома. «Коли повернулась останній раз із Польщі, то знайома порадила піти на «Бадер», і я послухала. І тепер розумію, що краще бути вдома в Україні. Ми навіть із чоловіком вже планували, що будемо двоє працювати на заводі. На «Бадері» мені дуже комфортно. Кожен шукає, де краще, а я хочу лишитись тут», — завершує розповідь вона.

Своїм досвідом поділилась Ірина Зінько, яка виховує трьох дітей. На заробітки їздила більше 5 років, поки не прийшла працювати на «Бадер». «Я їздила переважно на сезонні роботи: весна-літо-осінь. Хотіла, як і усі, заробити грошей. Старші діти вчилися і потрібно було платити за навчання, — ділиться враженнями Ірина. — Там працюється тяжко і дуже втомлюєшся. Приїжджаєш немічний, бо доводиться працювати по 12, 13, 14 годин, як то кажуть «від зорі до зорі. Ще й психологічно надзвичайно важко, бо сумуєш за родиною. Це ж робота без досвіду: на полі його не потрібно. Там треба бути спритним — скільки назбираєш, стільки і маєш. Ніхто не нагорне купу грошей просто так».

Має про що розповісти ще одна наша працівниця Оксана Козак. Раніше вона вже працювала на «Бадер Україна», але вирішила пошукати щастя за кордоном, знову повернулася. «Минулого року у мене були сімейні проб­леми, потрібно було заробити грошей. І я поїхала у Польщу на полуницю. Не маючи досвіду, вибирати не доводилось, — згадує Оксана. — Робота як робота, нічого особливого не було. Навіть ставились там до українців нормально, довозили на роботу. Але, попри все це, працювати було дуже складно фізично. Ми втомлювались нереально».

Мамо, я сестру більше люблю, ніж тебе

Це був перший та останній раз

Найважче було маленькій доньці Ірини, яка дуже сумувала за мамою і складно переживала розлуку: «Моїй дитині було 8 місяців, коли я вперше її залишила. Одного разу довелось пробути майже півроку. Коли повер-

Оксана розповідає, що, спробувавши один раз, вона вирішила, що більше ніколи так не поїде. «Період адаптації складний. Ти приїжджаєш в іншу країну, щоразу думаєш, як і до кого говорити, що говорити. Ми

На заробітках зовсім не легко

bader ua | № 2/2018

«Діти позбавляються близького та необхідного зв’язку, особливо в момент, коли вони виростають, і відчувають величезний дефіцит уваги. Батьки ж їдуть за кордон з надією, що назад привезуть гроші. І складається таке враження, що саме гроші мають замінити любов. Але потрібно зрозуміти, що безпосереднього контакту із дітьми не замінить ніщо. Навіть, якщо є сучасні можливості: «Скайп», «Вайбер», соцмережі. Любов не купиш за гроші!» — наголошує психотерапевт. Лікар наводить звичайний приклад: «Уявімо, мама ціле життя працює на свою дитину, купує дім, машину, потім нарешті повертається і теж хоче любові, але не отримує її. Діти не люблять таких батьків по-справжньому. Є й інші ситуації, не такі погані, але відсутність близького несе дефіцит контакту по життю далі. Адже діти згодом пробують реалізувати свої сім’ї, у них часто це не виходить. У результаті маємо порушені родини у наступних поколіннях. Проблема ще й в тому, що діти не бачать стосунків тата з мамою, і це дуже погано». «В України дуже багато можливостей для розвитку, але чомусь багато з нас думає, що десь закордоном краще. Люди вважають, що десь там зароблять грошей, а витрачати їх будуть тільки в Україні. Але питання не у кількості грошей, а в тому, наскільки ти щасливий від того, що маєш, наскільки цінуєш те, що у тебе є», — резюмує Ольга Сидоренко.

Україна чи Польща: чому краще працювати вдома Головною причиною трудової міграції називають вищі зарплати у Польщі, тож погляньмо на офіційну статистику.

ЗАРПЛАТА 11 грн 000

ЯК ПРАЦЮЄТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ: ПЛЮСИ ТА МІНУСИ

працювали без вихідних і навіть у неділю до обіду збирали полуницю. Згадую, як страшний сон — було дуже важко. Тому я повернулась на «Бадер» і вирішила більше не їхати нікуди. Це був перший та останній раз», — резюмувала вона. Для того, щоб розібратись напевне у плюсах та мінусах заробітків, ми також вирішили поспілкуватись із Ольгою Сидоренко — фахівцем психотерапевтом із багаторічним стажем. Зокрема, розпитали, як впливає довга відсутність мами чи тата на дітей, що відчувають найрідніші люди і до яких наслідків це може призвести. «Кожен з нас є відображенням особистих зв’язків, контактів і оточуючих людей. І коли людина раптово відривається від середовища, в якому живе, позбувається цього всього, то стає ніби оголеною. Ми несемо в собі родинні зв’язки і коли опиняємося на чужині, то єдине, що нас «гріє» — це спогади», — розповідає Ольга Сидоренко. Якщо із власними спогадами дорослий ще може змиритись і на якийсь час перебороти самотність, то найболючішим питанням є діти, які залишаються в Україні без мами чи тата, або одразу без обох батьків.

18 000

середня зарплата за місяць на «Бадер Україна» (на Львівщині середня зарплата — 7037 грн)

грн мінімальна ставка для не кваліфікованого працівника, 10 год/день — 250 год/місяць, 10 злотих/год. (73 грн) Близько 70% українців тут виконують просту фізичну роботу, що не вимагає кваліфікації. Через це наші громадяни отримують дохід значно менший середнього рівня — трохи більше від польської «мінімалки» на рівні 17–18 тисяч гривень.

ГРАФІК РОБОТИ 8

годин середня тривалість робочого дня в Україні

2 вихідних на тиждень

10–12

годин середня тривалість робочого дня в Польщі (здебільшого важка фізична праця*) 1 вихідний на тиждень Більшість українців працюють у Польщі в аграрному секторі, домашніх господарствах, на будівельних і ремонтних роботах. Кожен п’ятий заробітчанин з України зайнятий в сільському господарстві, здебільшого на збиранні врожаю фруктів і ягід. Ця робота вважається однією із найвиснажливіших.

15

ЯК ПРАЦЮЄТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ: ПЛЮСИ ТА МІНУСИ

bader ua | № 2/2018

ВИТРАТИ: Порівняємо, скільки грошей на місяць витрачає середньостатистичний українець, та скільки коштів привозить додому або відправляє рідним із Польщі заробітчанин, на простому прикладі.

■■ проживання — безкоштовно («Бадер Україна» надає житло безкоштовно);

■■ проживання – 1500 гривень (гуртожиток);

■■ харчування — близько 5000 грн (на сім’ю із 4-ох людей, близько 160 грн/день);

■■ додаткові потреби – 2200 грн (засоби гігієни, мінімальне дозвілля, транспорт та ін.);

■■ - додаткові потреби – 2000 грн (засоби гігієни, дозвілля та ін.);

■■ витрати на сім’ю в Україні – 7300 грн

■■ комунальні послуги — 1500 грн. (у період сезонних заробітків/не зимовий); ЗАЛИШОК:

■■ харчування – 4400 гривень (близько 146 грн/день);

ЗАЛИШОК:

2600 грн.

2500 грн.

ЗА ТА ПРОТИ:

Порівняємо переваги та недоліки роботи в Україні та закордоном (у Польщі)

\\завжди поряд із сім’єю, рідними та друзями; \\чіткий робочий графік із вихідними; ]]недостатньо висока зарплата; \\пенсія (робота в Україні гарантує отримання пенсії,

]]віддаленість від сім’ї та рідних; ]]ненормований робочий день та важкі умови праці; \\вища зарплата; ]]трудові мігранти не платять податків

\\право на соціальні пільги, можливість обирати владу і отримувати послуги від держави;

]]заробітчани фактично втрачають інтерес

\\відкриті перспективи для розвитку кар’єри

]]замість постійної роботи українці їздять на сезонні за-

яка залежатиме від стажу і розміру зарплати);

і не мають права на пенсію;

до українського ринку праці;

робітки, а весь інший час фактично просиджують без діла;

]]нелегальні мігранти не можуть претендувати на гарантований пакет соціальної допомоги;

]]здебільшого повна відсутність кар’єрного росту. *У матеріалі використано офіційні статистичні дані, а також найсвіжіші пропозиції на ринку вакансій за кордоном (у Польщі)

16

bader ua | № 2/2018

Будь-який керівник — ніхто без своєї команди

Знайомтесь: Галина Гавришко — керівник швейного цеху у Городку. Основне життєве кредо — це чесність, повага і обов’язок. Вона прийшла у компанію ще на самому початку з величезним бажанням працювати і почала свою кар’єру із посади швачки. На той час її навіть не злякав 15-годинний робочий день, адже роботи було дуже багато. Відповідальність, проникливість та невгамовний інтерес до всього, що відбувається на виробництві, визначили подальший шлях у компанії. Ми вирішили розпитати Галину про її історію успіху на «Бадері», а також отримати корисні поради для початківців.

— Наскільки складно Вам було досягти того рівня, тієї посади, яку обіймаєте сьогодні? Це був довгий шлях. Після відкриття швейного відділу на «Бадері» по місту можна було побачити оголошення з номерами телефону на відривних смужках. Таку смужечку приніс мій тато, сказавши, що швейне виробництво — це мій напрямок, і порадив піти запитати. До того я мала свою невеличку справу, але дуже мріяла про справжню роботу, колектив, заздрила жінкам, які восьмого березня йшли з роботи з квітами. Вже у відділі кадрів я дізналася, що можу влаштуватися швачкою. Цікаво, що наявність закордонного паспорта була обов’язковою. Вакансія мене влаштувала, про наявність паспорта — обдурила (усміхається). На той час у мене його не було і довелось терміново викручуватись. І мені вдалося. Вже через три дні паспорт був! Мій щасливий паспорт. Невдовзі ми почали їздити на навчання в Польщу. Бували там 3 чи 4 рази — вже не пам’ятаю. Оскільки за освітою я технолог швейного виробництва, то сам процес шиття і все, що з ним пов’язано, не було для мене новим. Можливо, я виділялася тому, що не всі швачки зналися на швейній справі. Оскільки я людина допитлива (усміхається), мені справді було цікаво знати і розуміти все, що тут відбувається. Іноді навіть дозволяла собі «запхати носа» туди, куди мене не запрошували. Намагалася бути корисною, пробувала допомагати тим, для кого шиття було зовсім новим досвідом. Після навчань в Польщі я стала бригадиром бригади № 2. З часом, коли завод розширили, мені запропонували стати керівником зміни. Згодом постало питання призначення керівника швейного цеху. Посада вимагала знання німецької мови, а цей мій великий мінус, на жаль. Пошук відповідної кандидатури тривав, а в цей час я, непомітно для себе, керувала швейним цехом. За якийсь час ухвалили рішення офіційно призначити мене на цю посаду. За кілька років роботи на «Бадері» я змогла пройти шлях від швачки до керівника швейного цеху. Сьогодні це допомагає мені розуміти проблеми, з якими стикаються наші працівники на різних етапах виробництва, підтримувати тих, хто на це заслуговує і докладає зусиль для кар’єрного росту. Вважаю, що це великий плюс, коли людина може от так розвиватися на підприємстві.

— Скажіть, з якими сподіваннями Ви прийшли тоді у компанію, що розчарувало, захопило і чого взагалі очікували? Мене захопила робота. Я так хотіла працювати, що подобалося все. Оскільки аналогічного виробництва в Україні не було, не було й профільних фахівців. Училися всі: швачки, бригадири і технологи. Ми мали велику підтримку від польських колег, які нас навчали, направляли, але багато чого треба було зрозуміти самим. Часу на розчарування, очікування тоді просто не було. Ми ж розпочинали роботу з однієї швейної лінії, де стояло 20 швейних машин. Цех був порожнім, і потрібно було зробити все для того, щоб в нас повірили. Пригадую, як шили перші взірці з 7 ранку до 22-ї. Всі були настільки захоплені процесом, що ніхто не питав: «коли додому?». Було важливо виконати завдання на найвищому рівні. Саме цей маленький колектив, об’єднаний спільною метою, започаткував таке велике і успішне виробництво. І я пишаюся, що була до цього причетна.

ІСТОРІЇ УСПІХУ

Галина Гавришко:

— Чи бачили Ви в собі потенціал стати керівником зміни, згодом — керівником швейного відділу? Для мене щоразу це було несподіванкою. Бригадиром не страшно було стати, оскільки я вже пройшла вишкіл на швейній фабриці — моїй першій роботі. Але коли мені запропонували стати керівником зміни, трохи злякалася, бо не до кінця розуміла, що треба буде робити. Не знала, як це сприйматимуть інші бригадири, які ще вчора були моїми колежанками. Я розуміла, що тепер потрібно буде давати їм якісь доручення, щось від них вимагати. З іншого боку, було дуже приємно, що мене вирізнили. Тоді я прочитала «Ціль» Еліяху Моше Голдрата — книжку, яка мені дуже стала у пригоді. Хоча жодна книжка без хорошої команди і вірних друзів НЕ ДОПОМОЖЕ.

— Чим Ви пишаєтесь у своїй роботі, чи є щось таке, про що шкодуєте? Шкодую про одне — не була свого часу наполегливою, щоб вивчити досконало німецьку мову. Завжди бракувало часу. Це було важливим, але не найважливішим. Я до нинішнього дня дякую татові, вже покійному, за той щасливий папірець. Я дуже люблю свою роботу, ціную її, вже якось зрослася з тим заводом, з тим, що тут відбувається. Радію з того, що мої колись підлеглі і водночас подруги з успіхом займають ключові позиції в швейних цехах Кожич і навчального центру (усміхається).

— Як Ви вважаєте, чи ідете вперед, чи відкриваєте для себе щось нове в ролі керівника? Так, звичайно. Навіть в розумінні того, що ні в якому разі не можна зупинятися. Життя, як потяг, який постійно рухається. Виходити не можна, а треба їхати, бодай в останньому вагоні. А якщо доберешся до першого — це взагалі найвищий пілотаж.

17

ІСТОРІЇ УСПІХУ

bader ua | № 2/2018

Не можна ніколи зупинятися, не можна сказати собі, що я все знаю, вмію — життя рухається вперед. Змінюється все: проекти, технології виробництва, постійно вдосконалюється обладнання. Наші проекти недовготривалі, кожен новий має нові вимоги. Треба змінювати підхід до самих людей. Молодь зараз інша і їм не так просто нав’язати свою думку. Їх можна переконати досвідом, знаннями і власним прикладом.

Це все реальні приклади наших працівників, людей, які хотіли розвиватися, зробили над собою певні зусилля і досягнули успіху. Думаю, що за кордон треба їхати лише отак. Ми даємо людям можливість розвиватись. Нам потрібні спеціалісти, яких ми готові виховати всередині колективу. І як показує досвід, не завжди це люди, які мають фахову освіту. Так, це вимагає багато зусиль, але без зусиль нічого немає.

— Якби Ви зараз мали змогу звернутися до величезного штату працівників компанії, що Ви хотіли б їм сказати? Продовжу тему молоді. Зараз найболючішим є той факт, що вони хочуть швидко заробити гроші. Думаю, це неможливо без вкладання великих особистих зусиль. Їх тягнуть за кордон, обіцяючи «золоті гори». Достатньо просто зробити над собою зусилля, підняти голову, подивитися навколо. І в Україні, на нашому підприємстві зокрема, є багато можливостей досягнути успіху. Можливо, не так швидко, але вдома, поряд з родиною, дітьми, друзями. Це теж має неабияку цінність. У часи загальної кризи 90-х я теж їздила на заробітки. Рятувалися, хто як міг, але довго заробітчанкою бути не змогла. Зрозуміла, що десь я зароблю, а тут — втрачу. У мене були маленькі діти і я не могла собі уявити, що їх може виховувати хтось, окрім мене. Знаю, що це таке: скільки можна заробити і скільки для цього треба працювати. Робота за кордоном — це ж не 8 годин на день, 5 днів на тиждень. Це покинутий дім, проживання в якихось гуртожитках, по 15 годин роботи — таких речей люди не враховують. Завжди кажу: «Якщо ви будете працювати так завзято тут — заробите рівно стільки ж, якщо не більше». Зрештою, наш колишній працівник Михайло Скобало, який працює зараз в Гьоппінгені (Німеччина) і обіймає там провідну посаду, зміг довести, що він гідний того, щоб перейти працювати в центральний офіс «Бадер Україна». Також прикладом є Ольга Гелешко (Шмідхен), яка спершу була закрійником, згодом швачкою, потім бригадиром, технологом. Зараз вона теж працює в центральному офісі у Гьоппінгені.

— Які правила компанії Ви могли б порушити, а які не порушите ніколи? Правила компанії формувалися від моменту її створення. 99 відсотків правил — це ті, без яких неможливо було б працювати. Дехто вважає, що вони суворі, але вони максимально справедливі. Порушувати правила, на мою думку, некоректно щодо усіх інших працівників. Всі керівники, починаючи від бригадира — це люди, які мають бути взірцем, які своїм прикладом мають показати, що наявні правила стосуються усіх без винятку. Я маю, до прикладу, таке внутрішнє правило — приходжу не на 9, а на 8 годину ранку. Мені потрібна ця година для того, щоб зрозуміти, що було вчора на заводі, щоб мати можливість просто поговорити з людьми, почути настрої керівників, бригадирів, дізнатися, що їх хвилює найбільше, чи є якісь негаразди, і з’ясувати для себе причини. Цей час витрачений, здавалось би, ні на що, але для мене він дуже цінний. Людські стосунки ніхто не скасував і вони теж потребують часу. Я не терплю брехні. Моє правило — зробив щось не те або не так, прийди зізнайся і ми разом подумаємо, як усунути проблему. Якщо не сталося нічого критичного, завжди можна знайти вихід. Обдурив — будеш строго покараний. Принаймні тут про це знають всі.

— А які принципи і цінності в роботі та житті Ви сповідуєте, що допомогло досягти успіху? Напевне, про одну цінність я вже розповіла: вважаю, що люди мають бути максимально чесними, що не можна здобувати успіх за чийсь рахунок. Якщо хтось намагається показати, що він кращий, наступивши на голову іншому — така людина не буде оцінена. Тільки чесна конкурентна боротьба може принести успіх і відчуття справжньої перемоги. Якщо людина проявить свої найкращі якості, старанність, відповідальність — це обов’язково помітять. Фраза мого брата: «Ти роби, а кому треба — той побачить, старайся» (усміхається) виправдала себе на всі сто. Перші роки на підприємстві були нелегкими. Але важливо, що вдома мене підтримали, діти стали самостійнішими і збулася мамина мрія.

— Яку пораду Ви хотіли б дати нашим читачам? Завжди пам’ятайте, що ми — люди. Навчаймося поважати права інших, не забуваючи про обов’язки. На мою думку, право і обов’язок — нероздільні поняття. Маймо до себе більше самоповаги. Дуже вдячна усім, з ким працюю, бо без них я — ніхто. Мене, як керівника, створив «Бадер» і люди, які завжди були поруч.

18

bader ua | № 2/2018

Якщо хочете досягти успіху у житті чи на роботі — поставте собі ціль та наполегливо йдіть до неї Мар’яна Шніцар, керівник швейного цеху у Кожичах. Не любить говорити багато, цінує кожного у своєму колективі, справжній командний гравець. У роботі постійно відкриває щось нове для себе, цінує відвертість та взаємоповагу.

— Наскільки складно було досягти того рівня, тієї посади, яку обіймаєте сьогодні? Я прийшла на завод у 2009 році. Тоді, як і всі, проходила навчання, починала звичайною швачкою, потім стала бригадиром, далі керівником зміни, а згодом і керівником швейного цеху на проекті BMW. Було дуже нелегко, постійно треба було набувати все нового і нового досвіду, вчитись, що я роблю й досі.

— З якими сподіваннями Ви тоді прийшли у компанію, що розчарувало, захопило? Прийшовши на завод, я сподівалася, що буду мати стабільну, добре оплачувану роботу, оскільки на той час в Україні була економічна криза. Прийшла з острахом, адже ніколи не працювала зі шкірою. Я очікувала кар’єрного зростання, але те, що згодом стала керівником швейного цеху, перевершило всі мої сподівання.

ІСТОРІЇ УСПІХУ

Мар’яна Шніцар:

Найперше — це відповідальність, адже це обов’язок, який я взяла під своє виконання. Не менш важливими є чесніть, справедливість, відвертість, взаємоповага.

— Чи були у Вас випадки, що доводилося жертвувати сім’єю заради роботи? Так, особливо на старті відкриття нового заводу, чи взагалі будь-якого нового проекту. Були такі дні, коли я могла прийти на роботу о 7-й годині ранку і повернутись о 24-й. Коли я обіймала нову посаду, потрібно було багато вчитись, набувати досвіду. Дуже вдячна за терпіння та підтримку своїй родині.

— Які правила компанії Ви могли б порушити, а які не порушите ніколи? Я ніколи не могла б дозволити собі підвести свою команду. Це основне, бо інакше просто неможливо!

— А що додавало сили, щоб не опустити руки і не зламатись? Додавав сили колектив та керівник, який завжди допомагав у складних ситуаціях. А найважливішим є те, що у мене, дякувати Богу, була дуже міцна підтримка сім’ї.

— Якби Ви зараз мали можливість звернутися до величезного штату працівників, що хотіли б сказати? Найперше хотіла б подякувати їм за відданість, підтримку, розуміння в складних ситуаціях. Бажаю всім здоров’я, миру та злагоди у їхніх родинах!

— Чим Ви пишаєтесь у своїй роботі і чи є щось таке, про що шкодуєте? Я дуже пишаюсь своєю командою — мої керівники зміни, бригадири, весь персонал швейного цеху. Ключове слово в нашій роботі — команда, адже кожен окремо нічого не вартий. Якщо говорити про те, чи про щось шкодую, то бувають ситуації, коли людина звертається за порадою, допомогою, а тобі просто не під силу їй допомогти. Якщо роблю помилки, то сприймаю їх як моменти, які потім аналізуєш, щоб таке більш не повторювалось.

— Яку пораду Ви б хотіли дати нашим читачам? Якщо Ви хочете досягти успіху у житті чи роботі — поставте собі ціль та наполегливо, не опускаючи рук у важкі моменти, йдіть до неї.

— Як Ви вважаєте, чи ідете вперед, чи відкриваєте щось для себе нове в ролі керівника? Так, постійно відкриваю для себе щось нове. Це постійна робота над собою, яка не припиняється.

— Які принципи і цінності в житті, у роботі сповідуєте, що допомогло досягти успіху?

19

НАВЧАННЯ ТА САМОРОЗВИТОК

bader ua | № 2/2018

бізнес-тренер Оксана Винницька:

Найкращий спосіб зробити компанію успішнішою, а працівників щасливішими — створити можливість для саморозвитку

Динамічно рухатись назустріч успіху може лише та компанія, колектив якої здатний щоденно перевершувати свої досягнення. І цей рух буде набагато швидшим, якщо працівник зможе розкрити свій потенціал за допомогою навчання та розвитку. Слід розуміти, що це не модний тренд чи вимога часу, а довгострокова інвестиція, від якої залежить майбутнє компанії.

Так вважає наш бізнес-тренер Оксана Винницька. «Бадер Україна» повністю поділяє її думку. Тому, піклуючись про професійний рівень працівників, компанія із березня започаткувала систематичні тренінги для керівників усіх рівнів: у відділах та на змінах, а також для бригадирів. «Є один універсальний спосіб зробити компанію успішнішою, а її працівників щасливішими — дати персоналу можливість саморозвитку та самореалізації. Адже кожен крок працівника на шляху до підвищення кваліфікації дозволяє з ентузіазмом реалізувати новий навик, грамотно використовувати ідею, яка раніше здавалася нереальною. Тим

паче, це допомагає бути в курсі подій, удосконалювати свої вміння та чітко розподіляти навантаження і, як наслідок, працювати максимально ефективно», — наголошує Оксана Винницька. Бізнес-тренер розповідає, що започаткована програма навчань допоможе керівному персоналу в управлінні процесами та людьми, розвитку навиків командної роботи і взаємодії з підлеглими. А ще можна буде навчитись правильної комунікації на всіх рівнях спілкування (керівник відділу — керівник зміни — бригадир — швачка), а також «набити руку» в управлінні конфліктними ситуаціями.

Наскільки ефективний керівник, настільки ефективна і його команда Отже, цьогоріч у березні програма стартувала із корпоративних тренінгів для керівників відділів на тему: «Робота в команді» (28 березня і 30 березня). Учасники мали можливість зрозуміти, які критерії ефективної команди, ознайомились з командними ролями, усвідомили важливість взаємодії під час практичних завдань. Їм довелося спільно виготовляти «паперові літачки» і вчитись покращувати процес виробництва за циклом ПРПД (анг. PDCA — PlanDo-Check-Act) — планувати, робити — виготовляти і те-

20

стувати якомога більше літачків, перевіряти — як можна покращити процес, діяти — змінювати спосіб роботи на основі реальних результатів. Особливе пожвавлення виникло навколо гри, де потрібно було намалювати слона. Кожен учасник мав лише окрему інструкцію із загальної картини, до того ж зробити це потрібно було, не сказавши жодного слова. Завдання виявилось напрочуд веселим і водночас непростим, але команди впорались.

bader ua | № 2/2018

Учасники в команді намалювали слона без слів (Кожичі)

Разом в команді можна намалювати і слона без слів (Городок)

■■ розуміння кожним членом команди цілей, розподіл ролей залежно від знань та навиків працівників;

■■ ефективний керівник, який є лідером та авторитетом у команді (вміє вислухати та почути кожного члена команди, надає підтримку (моральну та фізичну), мотивує та надихає команду, постійно дає зворотній зв’язок);

■■ відповідальність кожного члена команди за вчасне та якісне виконання роботи, вміння аналізувати проблеми, які виникають у команді, та приймати оптимальні рішення. При виникненні конфліктних ситуацій необхідно вміти конструктивно вирішувати конфлікти.

■■ злагоджена робота команди на принципах взаємопідтримки, взаєморозуміння, взаємоповаги один до одного та довіри (у команді всі взаємозалежні один від одного); ■■ комунікація у команді, зворотній зв’язок (що зроблено добре, а над якими питаннями ще варто попрацювати);

НАВЧАННЯ ТА САМОРОЗВИТОК

«Цей тренінг дозволив працівникам зрозуміти, що керівник є прикладом. І від того, наскільки він ефективний, залежить ефективність його команди», — розповідає Оксана Винницька. — А ще важливо, що у команді завжди можна вирішити завдання, які не під силу розв’язати наодинці». У результаті навчання учасники тренінгу визначили основні критерії ефективної команди:

Інтерактивні завдання дають можливість працівникам поглянути на будь-яку робочу ситуацію під іншим кутом зору Наступне навчання для керівників відділів відбулось вже у квітні (12 квітня і 13 квітня) на тему «Ефективна взаємодія в команді». Учасники ознайомились з фазами розвитку команди і спільно прописали правила взаємодії. Окрім цього, говорили про правильну комунікацію у команді, довіру та відповідальність кожного з її членів. Емоційним завершенням тренінгу стала практична вправа. Завданням було створити герб компанії та відобразити основні досягнення, «хто ми зараз», і «які наші цілі». Учасники тренінгу у Городку намалювали емблему у вигляді дерева з глибоким корінням як основним фундаментом. Три гілки символізують: 1) заводи компанії; 2) імідж, завойований на ринку, та кількість задоволених клієнтів; 3) персонал, який є основною рушійною силою в компанії. Девізом команди вони обрали: «Досвід — наша сила».

Керівники відділів у Кожичах створили герб, що демонструє єдність та досягнення компанії «Бадер». Люди, які тримають «Планету Бадер», символізують єдність та опору компанії. Саме вони «винесли» компанію на новий рівень та забезпечили позитивні тренди. Учасники цього практичного завдання також зобразили шкіру та швейну голку, як інструменти для досягнення успіху. Команда обрала для себе промовистий девіз: «Be Bader, Feel Bader, Pick up Bader».

Бізнес-тренер Оксана Винницька відзначає, що учасники дуже активні під час тренінгів, проявляють зацікавленість та допитливість. А подібні інтерактивні практичні завдання дають їм можливість подивитись на ту чи іншу робочу ситуацію під іншим кутом зору.

21

НАВЧАННЯ ТА САМОРОЗВИТОК

bader ua | № 2/2018

22

Кожен керівник, від найвищого до найнижчого рівня, повинен мати чіткі цілі у компанії У квітні також відбувся ще один тренінг на тему: «Постановка цілей». Керівники відділів спільно поставили ціль у компанії до кінця 2018 року, визначили основні ресурси, які потрібні для цього, перешкоди, аналізували сильні і слабкі сторони, можливості та загрози. Засвоїли також і головне — усі цілі повинні бути записані. Окрім цього, опанували технологію «як правильно поставити ціль підлеглому працівникові». За словами бізнес-тренера, кожен працівник керівної ланки повинен мати чіткі цілі, які, у свою чергу, забезпечують підтримку цілей вищого керівництва. Це все у сукупності дає можливість не витрачати даремно ресурси та спільно йти до єдиної стратегічної мети компанії. На завершення відзначимо, що у травні ми також розпочали тренінги для керівників змін, а невдовзі плануємо навчання і для бригадирів. Результати чекайте вже у наступному номері журналу BADER UA, або шукайте на офіційній сторінці у Facebook.

«Приємно бачити задоволені обличчя учасників тренінгу, які хочуть навчатись та вдосконалюватись. Вірю, що отримані знання допоможуть їм у кар’єрі та самореалізації», — резюмує Оксана Винницька.

bader ua | № 2/2018

Мабуть, чимало працівників у Кожичах та Городку вже бачили роботу надсучасної розкрійної машини TESEO. Саме її у листопаді 2016 року символічно запустив під час відкриття заводу Президент України Петро Порошенко. Дехто із вас навіть встиг зробити «селфі» із главою держави, тож подія точно запам’яталась :) Чим же така унікальна ця машина, та як вона допомагає на виробництві? Тут усе дуже технологічно та сучасно. Машина має проектори, камери, ріжучі головки з двосторонніми ріжучими ножами. «Це значно спрощує роботу. Біля машини не потрібно бігати з розкрійними ножами — достатньо лише покласти шкіру і в певній послідовності її відсканувати. Далі обираємо необхідну комбінацію, старт роботи відбувається натиском однієї кнопки. Усю послідовність дій запам’ятати не складно. Залишається лише слідкувати за процесом», — розповідає технолог Богдан Живецький. Завдяки розвитку технологій процес виробництва стає значно швидшим. Якщо, скажімо, у ручному режимі можна кроїти 160–180 метрів шкіри на день, то за допомогою автоматичної розкрійної машини можна отримати 300–350 метрів. «Ця машина є найсучаснішою для розкрійного процесу, затрачає мінімум людських ресурсів, — наголошує Андрій Гребень, керівник розкрійного цеху у Кожичах. — Потрібні елементи ножі вирізають автоматично за допомогою сканерів і фототехніки. Завдання працівників, які зазначають шкіру — помітити деталі та нерівності на матеріалі, а решту машина робить сама. Оператор тільки розкладає шкіру на столі і обирає відповідну програму для крою».

Новітня техніка вимагає особливого підходу та відповідних знань. Саме тому на заводі постійно відбувається навчання з працівниками. Також є технологи, які безпосередньо відповідають за цю розкрійну машину і готують людей до роботи саме на ній. Така сучасність, звісно ж, вимагає особливої відповідальності. «Усе комп’ютеризовано, оператор повинен знати, що та у якій послідовності натискати. Запчастини, м’яко кажучи, не з дешевих, тому потрібно бути дуже обережним під час роботи. Звісно ж, на деталі у нас є гарантія від постачальника, і за потреби ми замовляємо усе необхідне, — розповідає Богдан Живецький. — Наприклад, якщо робоча головка вийде з ладу, то одразу ж контактуємо з представниками виробника, які консультують нас щодо несправностей та постачають усе необхідне». Хлопці, котрі вже не перший рік працюють із цією розкрійною машиною, порівнюють її з надсучасним потягом. «Якщо проводити аналогії між розкрійними машинами і транспортом, то це навіть не «Інтерсіті», це ніби потяг на магнітних подушках», — резюмує Андрій Гребень.

ДОСТУПНО ПРО ВИРОБНИЦТВО

Автоматична розкрійна машина — це ніби потяг на магнітних подушках!

23

ПОРТРЕТ ПРАЦІВНИКА

bader ua | № 2/2018

Максим Пучко

вчиться, працює та фанатіє від футболу Максиму — лише 18, але він вже працює комплектувальником на складі швейного цеху у місті Городок. Хлопець сьогодні є одним із наймолодших працівників компанії. Працювати на «Бадері» йому запропонував друг, а відтепер ще й колега по роботі — Андрій. І за це Максим йому вдячний.

«Я влаштувався на роботу всього через кілька днів після повноліття. І спочатку, чесно кажучи, хвилювався, чи візьмуть мене. Але, як виявилось, для компанії вік не має значення, оскільки у нас тут усі — рівні. Завдання та вказівки пояснює наш безпосередній керівник. А якщо у когось із бригади виникають питання, то ми теж звертаємось до нього», — ділиться враженнями.

24

Паралельно з роботою Максим навчається в Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Туризм». Розповідає, що такий напрям обрав не випадково, адже дуже полюбляє мандрувати: «Дуже люблю подорожувати, дізнаватися щось нове: що відбувається в інших куточках світу, як там живуть. Як не дивно, моя улюблена країна після рідної України — це Німеччина. Побувавши у Берліні, я немов поринув у казку — там надзвичайно красиво». Окрім мандрівок, Максим дуже полюбляє футбол, яким захопився ще з дитинства. «Я буквально живу футболом. Дуже часто граю з друзями та не пропускаю цікавих футбольних поєдинків. За змоги, стараюсь переглядати кожен матч улюбленої мюнхенської «Баварії». Нещодавно був цікавий футбольний турнір між «городоцькими» працівниками заводу, і я тоді забив «золотий» гол у фіналі. Вже є, що згадати». Волею долі теперішня робота Максима Пучка перегукується з Німеччиною, оскільки продукцію «Бадеру» виготовляють для німецького автопрому. А ще у хлопця чималі плани на розвиток у компанії: «Дуже дякую компанії за можливість працювати тут. Люблю цю роботу, намагаюсь якісно виконувати свої обов’язки. Розвиваюся та прагну хорошого кар’єрного росту».

bader ua | № 2/2018

У нас цілий родинний підряд на Бадері Сергій працює на заводі «Бадер Україна» у Кожичах. На виробництві він не один, а із цілою родиною. Два його брати та мама також зайняті у компанії. Майже всі — у Кожичах. Сергій Починок обіймає посаду закрійника, його матір працює наклеювачем заготовок на технічній обробці, рідний брат — інженером у інженерно-проектному відділі, а двоюрідний — менеджером з персоналу у відділі кад­ рів у Городку. І такий родинний підряд, як каже Сергій Починок, тільки позитивно впливає на родину: «Ми тепер частіше бачимося. Живемо в різних частинах Львова, а зустрічаємося на роботі. Молодший брат — у Городку, а ми всі на одній зміні у Кожичах». Цікаво, що усі члени родини Починків мали різні професії до того, як потрапили на «Бадер». Однак, усім вдалося швидко навчитись і опанувати у роботу. «Я за спеціальністю хореограф, мама — перукар широкого профілю. Один із моїх братів — кухар-кондитер та офіціант-бармен, а інший — фахівець із обробки деревини. Першим працювати пішов наймолодший, потім — середній, далі — я, а потім ми «підтягнули» маму», — із усмішкою розповідає наш герой. Звісно, що серед хобі Сергія залишаються танці, однак є й інші захоплення: «Оскільки я хореограф, то все життя протанцював, займався народними танцями. Тепер час від часу можу поїхати на риболовлю. Раніше ще міг з колегами у фут-

ПОРТРЕТ ПРАЦІВНИКА

Сергій Починок:

бол пограти, але зараз є сім’я, тому вільного часу залишається небагато». Як пригадує Сергій, старт на «Бадері» дався йому особливо легко. Він прийшов у компанію просто розпитати про вакансії, проте зацікавився і майже одразу потрапив у розкрійний цех. Кілька днів знайомився із виробництвом і потім отримав перше реальне завдання. Відтоді анітрохи не шкодує, що обрав роботу на Бадері: «Мені подобається, бо в мене хороша зміна, хороший бригадир і начальник зміни. Колектив дружний, молодий, цікавий, такий, «як має бути». Немає зверхнього ставлення, що хтось — звичайний робочий, а хтось — командує. Всі на одному рівні. Є повага один до одного, всі радяться і дослухаються до колег. Нормальна атмосфера як на робочому місці, так і поза робочим простором. Щодня хочеться йти працювати».

25

bader ua | № 2/2018

Вітаємо Уже традиційно вітаємо наших працівників, які цьогоріч відсвяткували свої «робочі» ювілеї разом із «Бадер Україна». Щиро дякуємо усім вам за довіру, професіоналізм, а також, за те що залишаєтесь у команді та передаєте свій безцінний досвід. З початку 2018 року, за період від січня до травня, відразу 15 наших співробітників відзначили 10 і більше років безперервної праці у компанії.

Разом із «Бадер Україна» вже 11 років: Вільшовська Віра Євгеніївна

Перепічка Роман Степанович

Кизик Тарас Петрович

Сліпак Романа Романівна

Лозовська Галина Андріївна

Ямна Ганна Михайлівна

контролер-приймальник, Городок

головний бухгалтер, Кожичі

помічник керівника підприємства, Кожичі

маркувальник, Городок

технолог, Городок

маркувальник, Кожичі

Мандибура Іван Іванович

начальник виробництва, Городок

10 років з нами: Думич Христина Романівна

Соколовський Остап Богданович

Знетиняк Тетяна Василівна

Старецька Христина Василівна

Кишеня Ганна Степанівна

Холод Оксана Григорівна

економіст з планування, Городок

майстер виробничого навчання, Городок

пакувальник стосів, Городок

керівник зміни, Городок

прибиральник виробничих приміщень, Кожичі

Ляшенко Сергій Сергійович

Шостак Володимир Іванович

менеджер з зовнішньо-економічної діяльності, Кожичі

26

начальник відділу IT, Кожичі

головний інженер, Кожичі

bader ua | № 2/2018

5 років роботи в компанії відсвяткували 125 працівників: Аврамишина Ірина швачка, Городок

Демків Назар

Алексевич Лілія

майстер виробничої дільниці, Городок

Андрусишин Віталій

комплектувальник, Городок

пакувальник стосів, Городок

Денис Галина

Лишак Галина

оператор комп’ютерного набору, Городок

Лісна Христина

пакувальник стосів, Городок

Сколець Наталія швачка, Кожичі

Скопцова Віра швачка, Кожичі

Спринь Наталія

оператор розкрійного устаткування, Кожичі

Десятник Лілія швачка, Городок

швачка, Городок

Лучак Юрій

контролер-приймальник, Городок

Баландюх Світлана

Дмитришин Ігор

Мазур Любов

швачка, Городок

Балух Ірина

Думчак Галина

Майгер Оксана

керівник проектів та програм у сфері матеріального виробництва, Городок

швачка, Кожичі

механік, Городок

опетарор комп’ютерного набору, Городок

майстер виробничої дільниці, Городок

Баран Любов

Жеребух Наталія

швачка, Городок

контролер якості, Кожичі

Беник Ігор

Жулинець Володимир

Биба Володимир

Захара Микола

настелювач матеріалів, Городок оператор швацького устаткування, Городок

Біда Андрій

швачка, Городок

Бонк Юлія

оператор швацького устаткування, Городок

Борський Богдан

оператор комп’ютерного набору, Городок

Бохонко Тарас

шаблонник, Кожичі

Будзан Юрій

швачка, Городок

Букартик Леся

наклеювач заготовок, Городок

Бурда Віра

наклеювач заготовок, Городок

Ващишин Любов

контролер якості, Кожичі

Венгренович Наталія

контролер-приймальник, Кожичі

Веселівський Олег механік, Городок

Випор Степан швачка, Городок

Войтихівська Орися

комплектувальник, Кожичі

Войтович Володимир

комплектувальник, Городок

Волошин Людмила маркувальник, Городок

Гадомська Ольга

оператор комп’ютерного набору, Городок

Гасюк Наталія швачка, Городок

Головка Тетяна швачка, Городок

Горбовий Олександр

майстер виробничої дільниці, Кожичі

Горін Мар’яна швачка, Кожичі

Грабовська Мар’яна

контролер якості, Городок

Гуль Ярослав

швачка, Городок

закрійник, Городок

Зачепило Марія швачка, Городок

Максимович Іванна швачка, Городок

Малишевський Михайло швачка, Городок

Марко Галина

Збирко Галина

швачка, Городок

швачка, Городок швачка, Городок

Звір Марія

швачка, Городок

Іванович Андрій

електрик дільниці, Городок

Іванцік Леся

швачка, Кожичі

Кабашний Олег

контролер якості, Кожичі

Мацик Анна

Телюк Олеся

контролер якості, Городок

Ткачик Галина

Ткачишин Іван Трум Анна

Микитин Володимир

бригадир на дільниці основного виробництва, Кожичі

бригадир на дільниці основного виробництва, Кожичі

Трухан Галина

Мороз Ігор

Федик Наталія

Мудра Наталія

Канцір Юрій

Телюк Галина

наклеювач заготовок, Городок

Мельникович Романа

бригадир на дільниці основного виробництва, Кожичі

Канафоцька Елеонора Кантарович Іванна

Табака Ольга

наклеювач заготовок, Городок

оператор стригального устаткування, Кожичі

бригадир на дільниці основного виробництва, Городок

наклеювач заготовок, Городок

Суряк Наталія

оператор голкопробивного устаткування, Городок

Мельник Роман

оператор швацького устаткування, Кожичі

Кадило Павло

технолог, Кожичі

Стащак Роман

оператор голкопробивного устаткування, Городок

начальник зміни, Городок

оператор комп’ютерного набору, Городок

швачка, Городок

контролер якості, Кожичі

Федина Ярослав закрійник, Городок

Федорченко Наталія швачка, Городок

Набит Марія

Фостяк Ярослава

швачка, Городок

швачка, Кожичі

керівник виробничого підрозділу, Городок

Нечипорук Олександр

водій автонавантажувача, Городок

Фульмес Марія

Карван Наталія

Омелян Наталія

Хамець Світлана

контролер-приймальник, Городок

інженер з якості, Кожичі

Карпа Степан

Пандрак Мар’яна

бригадир на дільниці основного виробництва, Городок

швачка, Городок

Пелиньо Тетяна

Карпяк Людмила

контролер якості, Кожичі

Качан Іван

інженер з якості, Кожичі

швачка, Городок швачка, Городок

Качан Уляна

економіст з планування, Городок

Коваль Оксана швачка, Городок

Ковальчук Алла

комплектувальник, Городок

Когас Ольга

швачка, Кожичі

Криволапенко Дмитро

фахівець з управління проектами та програмами у сфері матеріального виробництва, Городок

Лилик Олена

маркувальник, Городок

Цап Ігор

контролер-приймальник, Городок

Пигитяк Ірина

контролер-приймальник, Городок

оператор комп’ютерного набору, Городок

Піх Олександра

Чайківський Володимир

швачка, Городок

швачка, Городок

Поладі Олександра апретурник, Городок

Попко Оксана швачка, Городок

Пристайко Галина

контролер якості, Кожичі

Рорат Ірина

начальник зміни, Городок

Лесь Микола

Цап Віра

швачка, Кожичі

П’єцух Віра

Лебедєв Федір бригадир на дільниці основного виробництва, Городок

наклеювач заготовок, Городок

Петришин Оксана

Куць Іванна

Технолог, Кожичі

швачка, Городок

бригадир на дільниці основного виробництва, Кожичі

наклеювач заготовок, Городок

Гураль Сергій

Давид Галина

закрійник, Городок

швачка, Городок

контролер якості, Городок

прибиральник виробничих приміщень, Городок

швачка, Городок

Майхер Андрій

Заяць Наталія

майстер виробничої дільниці, Городок помічник керівника підприємства, Городок

фахівець з управління проектами та програмами у сфері матеріального виробництва, Кожичі

Стахів Марія

Цап Марія

Чабак Наталія

майстер виробничої дільниці, Городок

Шидловська Ольга швачка, Городок

Шлапак Ірина

майстер виробничої дільниці, Городок

Шпуляр Ольга

оператор розкрійного устаткування, Городок

Сало Тарас

Юрчишин Володимир

Світлик Галина

Юрчишин Галина

швачка, Городок

Середа Мар’ян швачка, Городок

Сирватка Мар’ян

швачка, Городок швачка, Городок

Ярош Марія

пакувальник стосів, Городок

контролер якості, Городок

27

Кермуй своєю мрією