Механізація сільського господарства by Сергей Дмитриев

№ 1 (36) 2012

ЖУРНАЛ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Посівна-2012:

механізація основних весняно-польових робіт стор. 13

ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент» Ваш надійний партнер Проектування та будівництво тваринницьких комплексів

Ми проектуємо й реконструюємо тваринницькі комплекси Свинокомплекси Комплекси для ВРХ (корівники) Птахофабрики Комплекси для кіз

Компанія «Кепітал Лізинг Менеджмент» отримала від держави найвищу нагороду, ставши «Підприємством року-2010»

ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент», м. Київ, вул. Фрунзе, 104 e-mail: info@clm.com.ua тел.: 229-16-83, факс: 229-16-76

МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Всеукраїнський журнал

c. 8

З УКРАЇНИ – ПО у номері: ЗЕРНИНІ

c. 43

c. 46

Свідоцтво про реєстрацію КВ № 7089 від 20.03.2003 року Виходить раз на два місяці Мова видання – українська

ПІДСУМКИ й ПЛАНИ «Украгролізинг» – оптимальний фінансовий партнер .......

ВИСТАВКИ «ІнтерАгро-2012»: на шляху до інновацій ...........................

Засновник і видавець Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»

АКТУАЛЬНО Посівна-2012: механізація основних весняно-польових робіт ...................................................

Журнал виходить за інформаційного сприяння Української асоціації аграрних інженерів

ТЕХНОЛОГІЇ На песимізм часу не залишилося ....................................

НОВЕ НА РИНКУ Надійний партнер українських хліборобів.......................

ПАРТНЕРИ ХТЗ націлений одержати прибутки..................................

ПТАХІВНИЦТВО Птахівники переходять на інноваційні технології............

ПОРАДИ ФАХІВЦЯ Цукрові буряки: посівна кампанія нового сезону ...........

Передплатний індекс 90787 Шеф-редактор Микола Шпак Керівник проекту/головний редактор Ірина Садова Дизайн та макетування Денис Харченко Над номером працювали: Анастасія Дубченко, Наталя Усенко, Зиновій Ружило За зміст і достовірність інформації у рекламних публікаціях відповідає рекламодавець згідно із Законом України «Про рекламу». Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій. Листування з читачами — лише на сторінках журналу. При використанні наших публікацій посилання на журнал «Механізація сільського господарства» обов’язкове.

Підписано до друку 17.02.2012 р. Адреса редакції: 01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16а тел./факс: (044) 545-74-48, 254-09-50 referent@ukragroleasing.com.ua www.ukragroleasing.com.ua Тираж 2 000 примірників Друк ФОП «Пачьковська Н.П.» © «Механізація сільського господарства», 2012 р.

ПАРТНЕРИ У нас спільні мета й завдання........................................... Новини..............................................................................

30 31

ГРОМАДА Активна позиція аграрних інженерів................................

ГРОМАДА Відстояти статус інженера-аграрія..................................

ФІНАНСИ Державна підтримка лізингу — запорука успішного розвитку аграрної галузі................. Фінансова конституція «Украгролізингу».........................

36 38

АВТОМАТИЗАЦІЯ ЄІАС — складний шлях, гідний результат .......................

РОЗПРОДАЖ Для ощадливого господаря .............................................

СЕЗОН формування крони та обрізування плодових дерев ......

ДОЗВІЛЛЯ Творчі свята суворої служби ............................................

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012 4/2010

ПІДСУМКИ й ПЛАНИ

«Украгролізинг» –

оптимальний фінансовий партнер Настає момент істини для фінансового лізингу — як інструмента, котрий держава застосовує для впливу на розвиток аграрної галузі. Минуло рівно десять років активного впровадження державних лізингових програм через Національну акціонерну компанію «Украгролізинг». Який результат отримано на виході? робника й, головне, українське село сприйняло лізинг як новий фінансовий інструмент. Сільські підприємці, які завжди відчувають дефіцит оборотних коштів та обтяжені сезонним характером свого виробництва, завдяки лізинговим програмам отримують актуальну вітчизняну техніку під надзвичайно низький відсоток (на відміну від банківських кредитів) і сплачують упродовж трьох-семи років лізингові платежі на зручних для них умовах та за гнучким графіком.

Микола ШПАК

Формуємо успішний бізнес-проект Етап підсумків

Маємо слушний момент для підведення підсумків. Поперше, період саме повних десяти років роботи головного державного оператора — компанії «Украгролізинг» є зручним для аналізу ефективності нової фінансової програми. По-друге, випробовувався інструмент лізингу в тяжкі, навіть кризові для України й для світової економіки загалом часи. Позитивний результат за таких умов додає очок на користь фінансового лізингу як такого. У перших лізингоодержувачів — клієнтів «Украгролізингу» вже закінчилися терміни дії лізингових програм, і господарства набули техніку у власність. Найактивніші з них, сплативши всі платежі, знову звертаються до Компанії, прагнучи в такий самий спосіб і далі оновлювати свій технічний парк. Висновок очевидний: умови «Украгролізингу» вельми прийнятні для сучасного агрови-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

«Украгролізинг» є фінансовою організацією, яка дає в руки активним агровиробникам, наче нову вудку досвідченому рибалці, ефективний інструмент фінансового лізингу. При цьому позиціонуємо Компанію загалом, усі її структури зокрема й кожну партнерську угоду як завершені бізнес-проекти. Для успішної реалізації бізнес-завдань позбавляємося будь-якої рутини, забюрократизованості в роботі, оптимізуємо виробничі процеси та обраховуємо до деталей доцільність існування кожного підрозділу, його віддачу й прибутковість. Заявляючи про себе на ринку лізингових послуг, найперше оцінюємо цільову аудиторію Компанії. Наша маркетингова служба уважно стежить за попитом і вивчає свого клієнта. Тривалість співпраці дає змогу проаналізувати динаміку характеристик цільової аудиторії споживачів лізингових послуг на селі. На наших очах і не без нашої участі підприємці-початківці виростають до впевнених

ПІДСУМКИ й ПЛАНИ

у собі виробників середньої руки, фермерів, які забезпечують нормальну рентабельність свого господарства й ризикують виходити на ринок поряд із потужними агропідприємствами. Саме вони, розростаючись далі, продовжують співпрацю з «Украгролізингом» або ж досягають уже тієї стадії, коли можуть придбавати техніку одразу за повну ціну. Окрім того, підсилюють свій парк тією імпортною технікою, яку, на жаль, поки що не виробляють в Україні. У зв’язку з цим «Украгролізинг» давно ініціює організацію спільних з відомими іноземними компаніями виробництв потужної техніки та обладнання на території нашої країни. Тоді бодай частково зможемо зменшити вивіз капіталу за кордон, а також забезпечити дефіцитні робочі місця для українських працівників. Свідченням правильності такого напряму є величезний попит українських аграріїв на зернозбиральний комбайн КЗС‑15 «Сварог», створений із використанням вузлів та комплектуючих комбайна «Нью Холланд» компанії CNH. «Украгролізинг» успішно реалізує в лізинг цю сучасну машину. В останній час господарства буквально вишикувалися в чергу для придбання «Сварога» за лізинговими програмами. Успішні господарі усвідомили: оновлення застарілої техніки й використання новітніх технологій, зокрема за допомогою лізингу, сприяє зростанню рентабельності та підвищенню продуктивності праці на селі. Підтверджують це й якісні зміни портфеля лізингових замовлень. Якщо потреби перших клієнтів обмежу валися простими механізмами — плугами, сівалками, жниварками, малопотужними тракторами, то нинішній активний господар замовляє в лізинг комбайни, потужні трактори, елеватори, овоче- та фруктосховища, тваринницькі комплекси, техніку високотехнологічну й енергозбережну, адже прагне організовувати своє виробництво за допомогою новітніх технологій. Водночас лізинг, наче лакмусовий папірець, виявляє слабкі, неефективні господарства. Наші колишні хронічні боржники чи несумлінні лізингоодержувачі проходили через збитковість, банкрутували, змінювали власника, частину з них поглинули великі агрохолдинги. Зрозуміло, на початку свого існування «Украгролізинг» освоював абсолютно новий різновид діяльності, новий для української економіки фінансовий інструмент. Ми раділи кожному клієнтові, проте часто техніка надавалася хаотично, не було відпрацьовано механізм поглибленої перевірки платоспроможності потенційного лізингоодержувача. А невраховані ризики можуть обертатися втраченими коштами. Уникати ризиків Допускати втрати ми як компанія, що оперує державними коштами, просто не маємо права. Упродовж останніх трьох років, із часу приходу в «Украгролізинг» нової команди, налагоджено чітку систему відбору потенційних лізингоодержувачів, як і передбачено спеціальною постановою Кабінету міністрів України «Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної

ДОВІДКА У 2011 році передано в лізинг 286 одиниць техніки та обладнання на загальну суму 306,3 млн грн, у тому числі: Кількість

Техниіка

72 92 42 68

Трактори

Сумма, млн грн

Зернозбиральні комбайни ґрунтообробна та посівна техніка Інша техніка й комплекти обладнання

37,5 127,0 23,3 117,4

Більш ніж на 10 млн грн техніки та обладнання отримали господарства Автономної Республіки Крим, Дніпропетровської, Донецької, Київської, Кіровоградської, Черкаської та Чернігівської областей. Поставлено техніки та обладнання на суму:

185,1

352,0

у 2009 році

у 2010 році

млн грн

техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу». Представники філій Компанії, які працюють безпосередньо на місцях в усіх областях України, ретельно досліджують не лише фінансовий стан господарств, що звертаються по лізингові послуги, але й аналізують фінансову та кредитну історію цих підприємств, наявність у них посівних площ, належної матеріальної бази, потенційних можливостей і т. ін. Із боржниками, несумлінними підприємцями ми не працюємо. Оскільки «Украгролізинг» є державною компанією, то окрім функцій звичайної лізингової компанії є елементом державної політики. Тому, перш за все, потенційними клієнтами Компанії бачаться сільгосптоваровиробники, пріоритетний розвиток яких визначає держава. Останні два роки такими пріоритетами держава визначала зерновий напрямок, тваринництво та молочне скотарство. Тому й лізинговий портфель нашої Компанії складався переважно з відповідних цим напрямкам техніки та обладнання. У більшості країн світу державна політика підтримки спрямована, в першу чергу, на малі та середні компанії, які є основою розвинених економік, але які мають гірші умови розвитку порівняно з великими компаніями. Так само цільовою групою споживачів «Украгролізингу» були і залишатимуться малі та середні підприємства, для яких важливим напрямком розвитку буде підтримка в закупівлі універсальної техніки для вирощування різного роду продукції. Такі підприємства не спеціалізуються на обмеженому асортименті продукції, інакше не встоять в умовах нестабільності цін на продовольство. Середні господарства активно розвивають тваринницькі комплекси, щоби максимально створювати для себе додаткову вартість. Відповідно їм необхідні

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ПІДСУМКИ й ПЛАНИ

комплексні рішення з постачання обладнання і техніки для тваринництва. Динаміка поставок сучасного тваринницького обладнання компанією «Украгролізинг» підтверджує таку тенденцію. Ключовий показник — повернення платежів Критерієм ефективності будь-якої лізингової компанії є дисципліна повернення лізингових платежів. «Украгролізинг» демонструє суттєве поліпшення цього показника особливо в останні два роки. Конкретні результати досягнуто завдяки налагодженню системного щоденного контролю за надходженням лізингових платежів. Адже увагою фахівців центрального офісу й менеджерів обласних філій охоплено кожного лізингоодержувача. За найменшої затримки бодай на день одразу включаються механізми реагування й санкцій. Узгоджено працюють фахівці юридичної служби центрального офісу та менеджери регіональних філій на місцях. Для уникнення заборгованостей активно застосовуємо не лише безпосереднє спілкування з господарствами-лізингоодержувачами та регулярні рейди перевірки технічного стану лізингової техніки. Дієвими інструментами показали себе гарантійні листи підприємців про вчасну сплату боргів, приписи нотаріусів і як крайній засіб позови до суду щодо стягнення заборгованості з несумлінних клієнтів. Результат очевидний. Завдання щодо повернення лізингових платежів у 2011 році філії виконали на 105 відсотків: при плані 145,0 млн грн до Компанії надійшло 152,1 млн грн. Особливо ми заохочуємо ті наші філії, які виконують план повернення стабільно щомісяця. Обнадіює результат повернення лізингових платежів у динаміці за період роботи нової команди, що вимірюється трьома роками. Зокрема повернуто лізингових коштів у 2009 р. 102,2 млн грн, у 2010 р. — 120,8 млн грн, у 2011 р. — 142,4 млн грн; • повернення планових лізингових платежів згідно з графіками в 2009 р. становило 93%, у 2010 р. — 96%, у 2011 р. — 98%; • заборгованість щодо сплати планових лізингових платежів у 2009 р. становила 7,4 млн грн, у 2010 р. — 4,6 млн грн, у 2011 р. — 2,5 млн грн; • у 2009 р. філії нараховували 229 господарств‑боржників, у 2010 р. — 103 господарства, у 2011 р. — 80 господарств. Важливо, що при щоденному контролі за поточними графіками платежів ми не забували про борги, які залишені нам попередниками з минулих періодів. Комплексного високого результату досягнуто завдяки згуртованій роботі всіх департаментів, що є свідченням дієздатності та згуртованості нашого колективу однодумців, які чітко розуміють поставлені перед ними цілі. Тепер головне — закріпити отриманий результат. Зупинятися на досягнутому й заспокоюватися нам не можна, адже план із повернення лізингових платежів на 2012 рік становить 190 млн грн.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

Оцінка ефективності підрозділів Завдяки вчасному та повному поверненню лізингових коштів забезпечується ефективний кругообіг державних коштів, які оптимально працюють як на селян, так і на розвиток вітчизняного машинобудування для агросектора. Підтверджується факт того, що лізинг для сільського господарства України є ефективним інвестиційним механізмом оновлення основних засобів. Наша лізингова компанія в такому ланцюгу відіграє важливу роль державного оператора. І при цьому «Украгролізинг» не є бюджетною організацією. Підприємство діє на засадах госпрозрахунку. Це свідчить про те, що фінансування з боку держави відбувається виключно щодо програм фінансового лізингу. Утримання ж Компанії, а це й заробітна плата співробітників, і забезпечення діяльності філій, і комунальні платежі, — це стовідсотково кошти, які ми заробляємо самостійно. Як головний офіс у Києві, так і обласні філії фінансуються виключно за рахунок винагороди. Слід підкреслити, що комісія лише на незначний відсоток підвищує вартість техніки, яка передається у фінансовий лізинг. Зрозуміло, що збільшення обсягів техніки, яка передається в лізинг, і є для нас стимулом розвитку. Регіональні філії при цьому стають ключовим інструментом для пошуку надійних лізингоодержувачів. Щоб уникнути ризиків, нам важливо постійно підтримувати контакт із клієнтами й партнерами в єдиному ринковому та географічному просторі. Діяльність філій Компанії ми оптимізуємо, застосовуючи спеціально розроблену рейтингову оцінку. Найбільша питома вага в ній належить показникові «фінансовий результат діяльності філії». Таким чином підтверджується наше чітке спрямування на те, що у складі Компанії повинні бути лише підрозділи, діяльність яких приносить прибуток. Найвищі рейтингові оцінки за результатами діяльності в 2011 році отримали Херсонська, Дніпропет ровська, Донецька, Черкаська та Полтавська філії. Результати рейтингу постійно аналізуються менеджерами Компанії. Такий рейтинг за прозорими й зрозумілими параметрами корисний іще й тим, що одразу легко визначити, який саме показник тягне філію донизу, а отже в якому напрямі треба підтягнутися. Достатньо поглянути в табличку: у кого з колег відповідний показник найстабільніший, до того й треба звернутися по пораду або допомогу. Тобто маємо оцінний інструмент, який не лише стимулює кращу, беззбиткову роботу філій, але й дає змогу підтягнутися тим, хто відстав. Ланка державного механізму Оптимізувати та вдосконалити роботу «Украгролізингу» ми прагнемо, чітко усвідомлюючи відповідальність за те, що фактично Компанія є ланкою єдиного державного механізму. Адже лізингові програми держава використовує як засіб виконання загальної комплексної

ПІДСУМКИ й ПЛАНИ

програми економічного розвитку. Головною метою роботи Компанії є реалізація політики державної підтримки суб’єктів сільськогосподарського виробництва. На думку аналітиків, така діяльність є найбільш юридично захищеною формою інвестицій у сільськогосподарську галузь як на державному, так і на регіональних рівнях. Світовий досвід доводить, що лізинг є одним із ефективних методів інвестування, який дає змогу без значного фінансового навантаження на підприємство сформувати матеріально-технічну базу та впровадити найпрогресивніші методи матеріально-технічного забезпечення. У західних країнах розвиток лізингових відносин підтримує держава, оскільки вони стимулюють експортну діяльність національних виробників, посилюють оборотність капіталу, підвищують ліквідність підприємств. Для держави фінансове заохочення лізингу є засобом стимулювання продажу нової техніки, постійного прискорення поновлення виробничих фондів, інтенсифікації розвитку національної економіки та підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку. За даними Європейської федерації національних асоціацій лізингових компаній, у формі лізингових операцій у Німеччині здійснюється майже 17% усіх інвестицій, в Англії — 28%, у Франції — близько 18%, у Нідерландах — 11%, у Швеції — 26%, в Австрії — 20%, у США — 30%. Сьогодні компанія «Украгролізинг» є одним із лідерів лізингового ринку стосовно сільськогосподарського кредитування. При цьому найсуттєвішим обмеженням щодо посилення ринкового статусу є обсяг фінансування Компанії. «Украгролізинг» використовує всі наявні фінансові ресурси, але не виконує повністю запити потенційних клієнтів. Це свідчить про недостатність державного фінансування Компанії. Вирішити цю проблему можна шляхом збільшення фінансування з боку держави, адже вона — єдиний акціонер «Украгролізингу». Говорячи про недостатність фінансування, варто зазначити, що оптимальним рівнем фінансування, який дав би змогу «Украгролізингу» реалізувати власний потенціал, є сума близько 1 млрд грн на рік. При цьому важлива стабільність виділення коштів, що допоможе Компанії повноцінно діяти. Особливо акцентуємося на потребі аграріїв отримувати актуальну техніку вчасно, до початку проведення весняно-польових робіт або збирання врожаю. Адже навіть найменше запізнення при сезонних роботах призводить до глобальних утрат. Орієнтація на потреби сільгосптоваровиробників є визначальною для «Украгролізингу». Маркетингова служба заздалегідь збирає й аналізує запити потенційних лізингоодержувачів із кожного регіону країни. І саме від цих потреб відштовхуємося, коли визначаємося щодо партнерів — заводів, які виробляють техніку та обладнання. Основні запитання, на які маємо відповісти, — чи максимально охоплюють ці підприємства реальні запити селян, чи задовольнить асортимент їхньої продукції потреби сучасного агровиробника? Нині злагоджено працюємо з Міністерством аграрної політики та продовольства, а також з іншими мініс-

ДОВІДКА Усього в 2009 році з державного бюджету надійшло: Фонд

Надійшло, млн грн

Спеціальний фонд Стабілізаційний фонд Всього:

96,75 100,0 196,75

Передбачалося, млн грн

153,03 393,56 546,59

Усього в 2010 році з державного бюджету надійшло 414,03 млн грн, у тому числі:

На збільшення статутного фонду Компанії зокрема: - зі спеціального фонду - із загального фонду Зі Стабілізаційного фонду Зі спеціального фонду

Надійшло, млн грн

Передбачалося, млн грн

288,76

298,00

88,85 199,91 100,00 25,27

98,00 200,00 100,00 55,70

За 2011 рік фактично надійшло: Надійшло, млн грн

Передбачалося, млн грн

142,00 119,60 261,60

200,00

Фонд

Загальний фонд Спеціальний фонд Всього:

(70,9% від запланованого)

169,00 369,00

терствами й відомствами щодо підготовки чергового засідання Міжвідомчої експертної ради (МЕР), яка визначить перелік техніки та обладнання, що передаватимуться сільгосптоваровиробникам за лізинговими програмами. Максимально намагаємося допомогти ключовим підприємствам ретельно та вчасно підготувати необхідні документи до засідання МЕР, адже на їхню продукцію нетерпляче очікують селяни. Кажу в першу чергу про таких вітчизняних виробників, як ПАТ «Червона зірка», ТОВ «Краснянське СП «Агромаш», ВАТ «Красилівський машинобудівний завод», ТОВ «ВО «Техна», ВАТ «Брацлав» та багато інших підприємств. Дуже сподіваємося, що архіважливі для сільгоспвиробника рішення не затримуватимуться в кабінетах чиновників, адже вчасно ухвалене рішення МЕР є відправною точкою для запуску лізингових проектів. Завдяки реалізації їх можна не лише суттєво розширити асортимент техніки, яку пропонує своїм клієнтам «Украгролізинг», але й визначити орієнтири для дальшого розвитку сільськогосподарського машинобудування в Україні. Микола ШПАК, голова правління Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ВИСТАВКИ

«ІнтерАгро-2012»: на шляху до інновацій У Києві із 7 до 10 лютого 2012 року на території виставкового центру «КиївЕкспоПлаза» відбулася VIII Міжнародна виставка рентабельного високоефективного сільського господарства «ІнтерАгро-2012» — найбільша зимова сільськогосподарська виставка в Україні. Головною метою її стала презентація інноваційних аграрних технологій у рослинництві, тваринництві, переробній галузі та зберіганні продукції, а також різноманітної сільськогосподарської техніки, сировинних і матеріальних ресурсів.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ВИСТАВКИ

рганізатором виставки було акціонерне товариство «Київський міжнародний контрактовий ярмарок», а співорганізаторами стали Німецька асоціація виробників сільськогосподарської техніки (VDMA) та Французьке агентство з міжнародного розвитку підприємств («Ubifrance»). Генеральним спонсором цього заходу виступила компанія «Ростсільмаш», а офіційним партнером — компанія «John Deere». Водночас із виставкою «ІнтерАг ро‑2012» в Києві відбувалася ІІ Міжнародна виставка ефективного тваринництва та птахівництва «Agro Animal Show». Ці дві події, які стосуються всіх сфер сільського господарства, відбулися завдяки підтримці Міністерства аграрної політики та продовольства України, Української аграрної конфедерації, Українського клубу аграрного бізнесу, Національної академії аграрних наук України, уряду Франції, Міністерства економіки ФРН, посольств Австрії, Аргентини, Нідерландів, Польщі, Росії та інших країн. Зрозуміло, що виставка, присвячена рентабельному високоефективному сільському господарству, має сприяти просуванню сучасних технологій та новітніх науково‑технічних розробок в агропромисловий комплекс. Тут представлено основні інноваційні досягнення світового

сільськогосподарського машинобу дування й створено умови для укладання контрактів на постачання сучасної вітчизняної та закордонної техніки. Участь у роботі виставки взяли понад 500 експонентів (у тому числі понад 160 іноземних) з усіх регіонів України та 21 країни світу, зокрема з Німеччини, Франції, Росії, Нідерландів, Швеції, Китаю, Чехії, Польщі, Італії, Туреччини й інших країн. Було представлено останні технологічні розробки відомих світових брендів. Експозицію розгорнули в чотирьох павільйонах та на відкритому майданчику. Загальна виставкова площа становила понад 32 000 м². Відвідувачі виставки мали унікальну змогу ознайомитися з останніми світовими досягненнями в галузі сільського господарства, а також узяти участь в обговоренні важливих питань, пов’язаних із проблемами та перспективами сучасного агропромислового комплексу, та об’єктивно оцінити в цілому нинішній ринок сільськогосподарської техніки. Девізові цьогорічної виставки «Інноваційна діяльність — основа підвищення ефективності й модернізації агропромислового комплексу України в сучасних умовах» щонайкраще відповідала її ділова програма. У рамках заходу відбулися голландсько-український форум з агробізне-

су «Виробництво картоплі в Україні: вирощування, збирання, зберігання та післязбиральна обробка», семінари на тему «Ефективні технології зберігання зерна», «Кукурудза — фінансовий «хліб» наступного року?», «Друге дихання озимих: способи підвищення потенціалу ослаблених рослин», III Всеукраїнська науково‑практична конференція «Хелатні мікродобрива‑2012», ІІ Міжнародна конференція «Агроресурси-2012: шляхи підвищення рентабельності агропідприємства», круглий стіл на тему «Інвестиції: скільки може заробити агарний сектор України в майбутньому?» та багато іншого. Цікаво пройшла прес-конференція на тему «Німецькі виробники аграрної техніки сприяють прискоренню сталого розвитку сільського господарства України». Її було організовано за сприяння посольства Федеративної Республіки Німеччини в Україні. Сьогодні на вітчизняному ринку представлено майже 50 німецьких компаній-виробників сільгосптехніки, які створили власні дилерські та дистриб’юторські мережі. Наразі там працюють майже півтисячі фахівців. Це було першим кроком у співпраці німецьких машинобудівних компаній та українських аграріїв. Наступним її етапом має стати налагодження в Україні збирання сільськогосподарських машин зі складників, які виготовлено на підприємствах Німеччини. Така співпраця розвивається завдяки партнерській підтримці з боку Міністерства економіки й технологій Німеччини та Спілки німецьких машинобудівників (VDI). У рамках «ІнтерАгро‑2012» відбулося нагородження переможців конкурсу «Агробренд». Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) разом із ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» підбили підсумки опитування аграріїв у рамках щорічного конкурсу «Агробренд» та оголосили імена переможців. Визначення найкращих брендів відбулося в номінаціях «Найкращий виробник сільськогосподарської техніки», «Найкращий виробник агрохімічної продукції», «Найкращий виробник насіння» та «Найкраща компанія-дилер у сфері ресурсно-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ВИСТАВКИ

го забезпечення АПК України». Про найуспішні бренди стосовно постачальників ресурсів сільськогосподарського виробництва свою думку висловили 1006 сільгоспвиробників з усіх регіонів України. За результатами конкурсу «Агробренд» найвідомішим виробником сільськогосподарської техніки вже вкотре названо американську компанію «John Deere», друге місце виборов Мінський тракторний завод, а третє — компанія «Claas». Лідером у номінації «Найкращий виробник агрохімічної продукції» стала компанія «Bayer», за нею йде ТОВ «Syngenta», третьою в переліку найкращих тут названо компанію BASF. Найкращим виробником насіння проголошено ТОВ «Syngenta», компанія «Pioneer» — друга, а компанія «Monsanto» — третя. Із-поміж агродилерів найкращою визнано компанію «Райз», компанія «Ерідон» посіла друге місце, а третє поділили «Агросфера» й «Амако». Учасники та гості виставки висловили свої думки про її роботу.

Михайло Черниш, головний конструктор ПАТ «Уманьферммаш» — Виставка — це добра нагода продемонструвати власну продукцію й ознайомитися з останніми віт чизняними та світовими новинками. Наше підприємство створено 1970 року. За більш ніж сорокарічний період його існування номенклатура нашої продукції зросла в багато разів і зараз нараховує майже 80 одиниць. Це — повний спектр ґрунтообробної техніки, машини для збирання буряків, навантажувальне обладнання й техніка для транспортування вантажів, обладнання для кормовиробництва та обладнання для переробної галузі. Останнім часом налагоджено випуск виробів для металургійної промисловості — грейферів, конвеєрних роликів, заслінок мартенівських печей, кранових коліс тощо.

Михайло Черниш

На виставці «ІнтерАгро‑2012» через брак виставкової площі ми продемонстрували лише незначну кількість нашої продукції. ПАТ «Уманьферммаш» досить широко представлено у країнах ближнього зарубіжжя. Окрім України, дилерська мережа діє в Росії, Молдові, Білорусі та Казахстані. Усього за межами нашої держави функціонує 12 дилерів нашої компанії. Конструкторське бюро ПАТ «Умань ферммаш» постійно працює над удосконаленням уже розроблених машин та над підвищенням їхньої надійності й довговічності. Прагнемо, щоб техніка ПАТ «Уманьферммаш» за цими показниками не поступалася найкращим світовим зразкам або навіть перевершувала їх.

Лоренцо Менальдо, директор «Maschio Gaspardo — Україна» — Компанія «Maschio Gaspardo» є неодмінним учасником усіх мас штабних виставок в Україні. «ІнтерАг ро‑2012» не є винятком. Ми розмістили свою експозицію на площі близько 600 м². Експонуємо всю гаму ґрунтообробної та посівної техніки, зокрема сівалки — від найменших чотирирядних

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

Лоренцо Менальдо

овочевих до 24‑рядних для просапних культур. Загалом ми виставкою задоволені. Що ж до самої компанії «Maschio Gaspardo», то 1964 року брати Еджидіо та Джорджіо Маскіо почали виготовляти ґрунтові фрези в невеличкому приміщенні своєї ферми. Із часом їхнє підприємство поступово збільшувалося, розвивалося та вдосконалювалося. У 1994 році брати придбали компанію «Gaspardo Seminatrici Spa», яка випускала сільськогосподарську техніку, добре відому далеко за межами Італії. Так з’явилася фірма з назвою «Maschio Gaspardo», яка згодом досягла рівня провідних світових виробників сільськогосподарської техніки. Офіційні представництва «Maschio Gaspardo», імпортери та дилери цієї компанії працюють, окрім Італії, ще в 14 країнах світу — США, Канаді, Франції, Німеччині, Росії, Україні, Туреччині та ін. Нині «Maschio Gaspardo» є промисловою групою, до складу якої входить п’ять великих виробничих підприємств в Італії й три за кордоном — по одному в Румунії, Китаї та Індії. У компанії понад 1200 працівників, а машини, які виготовлено на її заводах, імпортують у більш ніж сто країн. На ринку Італії вона утримує провідні позиції серед італійських заводів‑виго-

ВИСТАВКИ

товлювачів ґрунтообробної та посівної техніки. Протягом багатьох років «Maschio Gaspardo» є одним зі світових лідерів щодо виробництва стерньових і просапних культиваторів, дискових борін, глибокорозпушувачів, ґрунтових фрез, механічних та пневматичних сівалок для різних технологій сівби, подрібнювачів рослинних решток, машин «зеленої лінійки», рулонних прес-підбирачів, польових і садових обприскувачів та розкидачів мінеральних доб рив — загалом понад двісті моделей і модифікацій машин. Щорічна програма випуску становить понад 40 тисяч одиниць.

Віталій Сірий, продукт-менеджер ПАТ «Богуславська сільгосптехніка» — Виставка «ІнтерАгро‑2012» є своєрідним проміжним фінішем, де кожен виробник демонструє результати, досягнуті протягом останнього періоду. Зокрема наше підприємство розробило й удосконалило чимало машин, але показуємо на своєму стенді саме ту продукцію, яка найбільше цікавить вітчизняних аграріїв. ПАТ «Богуславська сільгосптехніка» є однією з українських компаній, котрі виготовляють машини для захисту рослин і внесення рідких мінеральних добрив. За період свого існування, а він налічує понад 15 років, підприємство накопичило чималий досвід розроблення та інтенсивного виробництва нових моделей сільськогосподарської техніки. Ми використовуємо як перевірені роками, так і найпередовіші технології, щоб створювати техніку, яка відповідає найвищим міжнародним вимогам. Лінійка продукції ПАТ «Богуславська сільгосптехніка» включає різні обприскувачі — самохідні, напівпричіпні та навісні, культиватори для безвідвального обробітку ґрунту, обладнання для внесення рідких мінеральних добрив, а також без-

Віталій Сірий

Йоганнес Клут

водного аміаку. Найважливішою перевагою цієї техніки є її надійність і сучасність. Конструкції, які захищає від корозії високоякісне лакове покриття, нанесене за допомогою порошкової технології фарбування, перевірено багаторічною роботою в складних умовах як в Україні, так і за кордоном. Усі машини, виготовлені ПАТ «Богуславська сільгосптехніка», комплектуються обладнанням провідних світових виробників, таких як «Annovi Reverberi», «Arag», «Mazzotti», «Bargam», «Tifone», «Polmac» (Італія), «Weasler», «Ace Pump» (США), «Lechler» (Німеччина), «Hozelock» (Франція), «Premium Parts» (Австрія), «Bellota» (Іспанія). Це свідчить про високий технічний рівень виготовлюваної техніки й дає змогу пропонувати нашим клієнтам найсучасніші розробки у сфері захисту рослин і внесення добрив.

Йоганнес Клут, генеральний директор ТОВ «Хорш Україна» — Виставка «ІнтерАгро‑2012» відбувається у зручний для аграріїв час, коли весь урожай попереднього сезону зібрано, значну його частину реалізовано й аграрії можуть спокійно визначитися сто-

совно придбання тієї чи іншої техніки, насіння, добрив тощо. Якщо говорити відверто, то для компанії «Хорш» 2011 рік був удалішим у плані продаж, аніж 2008‑й, який вважається найкращим із-поміж усіх докризових років. Тож і для сільгоспвиробників минулий рік я вважаю вдалим. На нинішній виставці компанія «Хорш» розмістила свою техніку на площі понад 700 м². Демонструємо кілька машин, які підходять для умов вашої країни. Це добре відомі українським аграріям дискова борона «Joker», культиватори «Tiger» і «Terrano», сівалка «Pronto». Техніка компанії «Хорш» прекрасно діє в умовах, коли агрегати можуть розвинути високу робочу швидкість. А це можливо лише на великих ланах, яких в Україні чимало. Тобто машини, які ми випускаємо, могли оцінити українські аграрії. Хотілось би зупинитися на нашій новинці — сівалці «Maestro», яка вперше демонструється в Україні. Слід зазначити, що на міжнародній спеціалізованій виставці сільськогосподарської техніки «Agritechnika‑2011» у Ганновері (Німеччина) цю сівалку було визнано машиною року з‑поміж техніки точної сівби. Сівалка «Maestro» забезпечує ідеальну точність дозування насіння. Вона є універсальною й придат-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ВИСТАВКИ

на для сівби кукурудзи, сої, соняшнику, ріпаку та цукрових буряків. А такі новітні технічні рішення, як компактний вакуумний дозатор, оригінальна система дозування та система контролю укладання насіння, одержали схвальні відгуки навіть від наших конкурентів. Сподіваємося, що всі ці важливі властивості нашої сівалки належно оцінять українські аграрії й найближчим часом ми побачимо її на ланах вашої країни. Корпорація «Агро-Союз» представила на виставці «ІнтерАг ро‑2012» нову розробку — універсальну восьмирядкову сівалку точного висівання «Агро-Союз FM‑3090», яка дає змогу працювати з різними культурами — від дрібно-

насіннєвих зернових до просапних (у тому числі з кукурудзою та соняшником). Із її допомогою можна вносити добрива під горизонт посіву для просапних культур. Іще одна важлива особливість нової сівалки полягає в тому, що вона пов ністю пристосована до збиральної техніки України, Росії та Казахстану. Наші аграрії використовують восьмирядні жниварки, тому й сівалки мають бути такими ж самими, інакше збільшаться втрати при збиранні врожаю. Цю сівалку розроблено інженерами-конструкторами корпорації «Агро-Союз» на основі бразильського агрегату «Fankhauser» і цілком адаптовано до ґрунтово‑кліматичних умов України та вітчизняних

технологій. Таким чином, іще на етапі сівби передбачено скорочення втрат під час жнив. Сівалку можна використовувати при застосуванні мінімальної технології обробітку ґрунту, а також технології прямого посіву при великій кількості післяжнивних решток. На думку організаторів, виставка була цікавою не лише аграріям, але й фахівцям харчової та переробної галузей, і студентам сільськогосподарських навчальних закладів, які мали змогу детально ознайомитися з експозицією та одержати кваліфіковану відповідь на всі свої запитання, а також багатьом іншим відвідувачам. Власна інформація

Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» узяла участь у VІІІ Міжнародній виставці рентабельного високоефективного сільського господарства «ІнтерАгро-2012» Представництво «Украгролізингу» нинішнього року було розміщено поряд з експозицією давнього партнера компанії – ТОВ ВП «Агро-Союз». Спеціалісти департаменту технічного розвитку впродовж усієї роботи виставки відповідали на запитання агровиробників, які цікавилися послугами фінансового лізингу. Сільські підприємці розпитували про умови лізингових програм та про те, чи широким є спектр техніки, актуальної для нинішньої посівної. Відвідувачам виставки було запропоновано рекламні проспекти «Украгролізингу», каталоги сільгосптехніки, яку можна отримати в лізинг завдяки цій компанії, примірники профільного журналу «Механізація сільського господарства». Фахівці компанії не тільки давали консультації, але й вели облік потенційних лізингоодержувачів, що виявили бажання стати клієнтами «Украгролізингу». Анкети таких агровиробників традиційно аналізує маркетингова служба, щоб визначити склад цільової аудиторії для лізингових послуг, а також структуру й характер попиту на вітчизняну техніку, яка надається

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

сільгосптоваровиробникам через державного оператора лізингових програм «Украгролізинг». Зокрема вже перші підсумки дослідження анкет і звернень показали, що представники малих та середніх агрогосподарств (а саме вони найчастіше цікавляться можливостями фінансового лізингу) хотіли б узяти в лізинг найближчим часом насамперед трактори класу 1,4-2 (виробництва МТЗ та ін.), ґрунтообробну техніку виробництва ТОВ «Краснянське СП «Агромаш» і ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ», сівалки виробництва МНСВП «Клен», ВАТ «Червона зірка», сучасне тваринницьке обладнання. Слід зазначити, що представників великих господарств, які відвідали виставку, цікавила переважно техніка іноземного виробництва.

АКТУАЛЬНО

ПОСІВНА-2012:

МЕХАНІЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ВЕСНЯНО-ПОЛЬОВИХ РОБІТ

роведення весняно-польових робіт 2012 року в більшості природно-кліматичних зон України здійснюватиметься на тлі недостатнього запасу вологи в ґрунті. За таких обставин належна якість робіт можлива за умов диференційованого підходу до вибору оптимальних технологій вирощування сільськогосподарських культур, науково обґрунтованої системи агротехнічних заходів, які забезпечують накопичення й збереження вологи, способів обробітку ґрунту та сівби і, що особливо важливо, вибору раціональної структури технічних засобів, за допомогою яких можна реагувати на значну кількість некерованих чинників, що супроводжують процеси виробництва. В умовах 2012 року прогнозується збільшення площ посіву кукурудзи до 4,7–5,0 млн га, у тому числі на зерно до 4,3–4,5 млн га (на 26–32% більше, ніж у минулому році), за рахунок скорочення посівів ячменю, врожайність якого вдвічі-втричі нижча, ніж кукурудзи, а також унаслідок незадовільного стану озимих культур. За попередніми розрахунками, для виконання в оптимальні агростроки планованих обсягів робіт із сівби кукурудзи на зерно (1488,0 тис. га для зони Степу, 2255,3 тис. га для зони Лісостепу й 555,4 тис. га для Полісся) за технологічної потреби (нормативної) для зони Степу 14721 одиниць посівних агрегатів, Лісостепу — 16740 одиниць, для зони Полісся — 4333 одиниць прогнозується використати відповідно 14053, 10553 та 1494 одиниць техніки. За таких умов сезонне навантаження на один посівний агрегат становитиме 116,2 га для зони Степу, 237,9 га для Лісостепу й 417,6 га для Полісся; в середньому по Україні 182,7 га (табл. 1).

За попередніми прогнозами, посівна площа під урожай 2012 року в усіх категоріях господарств залишиться на рівні 2011 року й становитиме 26,7 млн га. У цілому зерновий клин цього року передбачається розмістити на площі 15,6 млн га, в тому числі озимі на зерно посіяно на площі 8,05 млн га (пшениця — 6,5 млн га, жито — 327 тис. га, ячмінь — 1,2 млн га). Сходи отримано на площі 6,3 млн га (77,5% до посіяних), із них у доброму та задовільному стані — 4,1 млн га (66%), у поганому — 2,1 млн га (34%). Виходячи з цих обставин, загальний обсяг площ під зернові, що підлягає обробітку навесні 2012 року, визначається на рівні 10,5 млн га. Втрати вологи у процесі підготовки ґрунту й сівби будуть мінімальними в разі реалізації системи агротехнічних заходів, до основних із яких можна віднести такі: • поверхневий обробіток ґрунту доцільно проводити комплексом комбінованих багатоопераційних агрегатів (комплексів), коли за один їх прохід забезпечується виконання ряду технологічних операцій, наприклад АКГ‑6 + «Клен» (ґрунтообробний агрегат + сівалка), або одноопераційними системами культиватор + сівалка; культиватор + коток; дискова борона + коток. У разі відповідної матеріально-технічної підготовки господарства, багаторічної зональної перевірки нульової технології обробітку ґрунту й сівби слід використовувати No-till, оскільки поряд з іншими перевагами ця технологія забезпечує збереження вологи; • налагодження потокової організації роботи машинно-тракторних агрегатів, у тому числі комбінованих, використання спеціальних ґрунтообробних комплексів для

забезпечення мінімального інтервалу часу між передпосівним обробітком та сівбою (не більш від двох годин). Передумовами отримання високого врожаю зернових культур у 2012 році є наявність високоякісного посухостійкого насіння та використання мінеральних добрив. Досвід провідних вітчизняних агроформувань підтверджує перспективність зосередження зусиль на попередній підготовці насіннєвого матеріалу — використанні зовнішнього обробітку (мікрохвильовим, радіоактивним, лазерним, біологічним, хімічним та іншими способами), біостимуляторів росту рослин, інженерної біомеліорації посівного матеріалу, яка передбачає інокуляцію (введення у тканину) біопрепаратів з азотфіксувальними мікроорганізмами тощо. Весняно-польові роботи буде проведено якісно за умови забезпечення належного техніко-технологічного регулювання машинно-тракторних агрегатів, дотримання оптимальних швидкісних режимів їхньої експлуатації, підтримання техніки в роботоздатному стані завдяки відповідному технічному забезпеченню. ВНЕСЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ На вітчизняному ринку сільськогосподарської техніки в достатній кількості є машини як вітчизняного, так і іноземного виробництва для внесення твердих мінеральних добрив. Серед вітчизняних варто виділити такі марки: МВД‑9, МВУ‑5 СПРО, МВД‑4, МВД‑0,5 Т, МРД‑8 (див. фото) МРД‑5 М, МРД‑5 Г, МРД‑1000, МВД‑900, МВД‑0,5 МД‑4,0 виробництва ННЦ ІМЕСГ, НВФ виробництва «Агрохім-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

АКТУАЛЬНО

АР Крим

2,6/18,2

5,8

Дніпропетровська 550,6

2,3

8,1

178

217

37,3

16,4

567,0

748

2893

3350

169,3

Розрахункові витрати пального, тис. л

рекомендовані

нормативні

Середнє навантаження на один посівний агрегат, га

рекомендовані

Прогнозується посівних агрегатів у роботі

Потрібно додатково посівних агрегатів для виконання робіт в оптимальні строки при подовженому робочому дні, шт.

нормативні

Сівалки

Потрібно посівних агрегатів для виконання робіт в оптимальні строки при подовженому робочому дні, шт.

при подовженій 10-годинній роботі

Комбіновані ґрунтообробні-посівні агрегати

Прогнозована тривалість посівних робіт, днів

при однозмінній роботі

Усього

Прогнозований добовий виробіток одного посівного агрегату при подовженому 10-годинному робочому дні, га

Кукурудза на силос

Області за зонами

СТЕП

Технічне забезпечення, шт.

Кукурудза на зерно

Плановий обсяг робіт, тис. га

Прогнозована змінна продуктивність одного посівного агрегату, га/год або га/зм.

Таблиця 1 Аналіз технічного забезпечення виконання робіт із сівби кукурудзи на зерно в 2012 році (нормативний агротехнічний строк – 6 діб; рекомендований ІСГСЗ – 10 діб)

17 3,3 л/га

3635

2181

26,73 285

1871,10

Донецька

102,5

33,5

136,0

579

1880

2262

60,1

872

523

448,80

Запорізька

52,3

10,9

63,2

109

939

964

65,6

405

243

208,56

Кіровоградська

348,0

11,7

359,7

251

1839

1923

187,1

2306

1384

Луганська

76,2

17,5

93,7

174

1029

1107

84,6

601

361

309,21

Миколаївська

140,0

15,0

155,0

232

1547

1637

94,7

994

596

511,50

Одеська

174,8

25,0

199,8

214

1890

1936

103,2

1281

769

659,34

37,8

12,0

49,8

230

484

657

75,8

320

192

Херсонська УСЬОГО

1488,0 144,3 1632,3 2595

ЛІСОСТЕП

2077

1246

1187,01

164,34 668

5386,59

503

1059,10

2,5/17,5

Вінницька

284,0

27,5

311,5

Київська

241,5

26,4

Полтавська

538,0

56,0

Сумська

261,8

23,2

Тернопільська

110,0

10,2

Харківська

330,4

Хмельницька Черкаська Чернівецька

12679 14053 116,2

383

3,4 л/га

553

1158

1574

197,9

267,9

…

1680

1546

173,3

1786

1072

240

594,0

452

1581

1870

317,6

3960

2376

2090

285,0

1319

1295

220,1

1900

1140

605

969,00

120,2

475

245

662

181,6

802

481

140

408,68

56,0

386,4

273

1669

1787

216,2

2576

1546

789

1313,76

140,3

18,0

158,3

362

318

626

252,9

1056

633

430

538,22

278,7

35,4

314,1

317

862

1085

289,5

2094

1257

1009

172

1067,94

491

295

383

187

250,24

6187

872

8537,40

910,86 506

2019,60

70,6

3,0

73,6

108

681,5

2255,3

255,7

2511,0

2595

8875

10553

237,9

Волинська

18,6

10,3

28,9

195

150

317

91,2

Житомирська

126,9

14,0

140,9

135

166

848,8

979

587

813

421

493,15

Закарпатська

42,3

0,8

43,1

615,7

300

180

230

110

150,85

ІваноФранківська

39,6

1,6

41,2

473,6

286

172

199

144,20

Львівська

38,8

4,5

43,3

210

271

159,8

301

181

151,55

Рівненська

28,9

9,2

38,1

137

203

187,7

265

159

133,35

2003

1202

УСЬОГО ПОЛІССЯ

2,4/16,8

3,5 л/га

Чернігівська

260,3

28,1

288,4

371

380

758,9

УСЬОГО

555,4

68,5

623,9

599

1025

1494

417,6

Усього в УКРАЇНІ 4298,7 468,5 4767,2 5789 22579 26100 182,7

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

201

121

101,15

1623

822

1009,40

2957

1438

2183,65

9812

2310

16107,64

АКТУАЛЬНО

На машинах марок МРД‑1000, МВД‑900 та МВД‑0,5 встановлено гравітаційні дозувальні пристрої, якість роботи яких прямо пов’язано з вологістю добрив. Через порушення умов зберігання добрив їхня вологість може підвищуватися, A а сипкість — погіршуватися, що спричиняє зниження якості виконання роботи гравітаційним дозувальним пристроєм і, як наслідок, підвищення нерівномірності їх внесення. Тому перед початком робіт із внесення добрив треба перевірити їхню вологість та наявність значних Б за розміром грудок, Машина для розсівання твердих мінеральних які можуть забивадобрив виробництва ННЦ «ІМЕСГ»: ти випускний отвір A — МРД-5; Б — МРД-8 гравітаційного дозувального пристрою. Добрива, які мають високу якість, маш», ВАТ «Хмільниксільмаш», ВАТ «Тернопільський комбайновий за- можна вносити машинами марок вод» тощо. Окрім того, в господар- МРД‑1000, МВД‑900 і МВД‑0,5, а для ствах іще залишилися машини ма- внесення неякісних (вологих) слід зарок МВУ‑5, МВУ‑6, МВУ‑8 і МВУ‑12, стосовувати машини з примусовими дозаторами (прутково‑пластинчасМРД‑4 («Ковельсільмаш»). За конструкціями та основними тими транспортерами) марок МВД‑9, технологічними показниками за- МРД‑8, МВУ‑5 СПРО, МРД‑5 М, рубіжні машини не мають переваг МРД‑5 Г, МД‑4,0, МВД‑0,5 Т тощо. Для завантаження добрив на склаперед вітчизняними аналогами. Проте внаслідок кращого техноло- дах використовують навантажувачі гічного оснащення іноземних під- марок ПГ‑0,2, ПФ‑0,75 (ПКУ‑0,8), приємств‑виробників якість їхньої П3–0,8 Б, ПЗА‑1,0, ПФГ‑1,2, ПЕА продукції вища, відповідно й вартість та інші вітчизняного й зарубіжного такої продукції удвічі більша від вар- виробництва. Малі дози добрив (до 200 кг/га) тості вітчизняної. Наявні в господарствах машини для внесення міне- вносять начіпними машинами ральних добрив і ті, що пропонуються (МРД‑1000, МВД‑900, МВД‑0,5 Т та на ринку, обладнано відцентровими МВД‑0,5), застосовуючи для цього розсіювальними апаратами, якість перевантажувальну технологію. Дороботи яких суттєво залежить брива за цією технологією завантане тільки від гранулометричного жують на складі в кузов автомобіля складу добрив та їхньої вологості, або тракторного причепа й доставале й від правильності регулюван- ляють на поле з дальшим перевання машини, вибору робочої ширини таженням у бункер розкидача. захвату (перекриття суміжних проПри дозах внесення добрив походів) та технічного стану машини. над 200 кг/га застосовують прямо-

точну технологію, тобто завантажують кузов машини (МВУ‑12, МВД‑9, МВУ‑8, МРД‑8, МВУ‑6, МВУ‑5 СПРО, МРД‑5 М, МРД‑5 Г, МВД‑4, 1 РМГ‑4, МД‑4) для внесення добрив на складі, транспортують і вносять їх на полі, або перевантажувальну технологію. Підживлення посівів озимих культур ранньою весною здійснюють на тлі підвищеної вологості ґрунту. Кузовні машини, що використовують у цих умовах, утворюють на полях глибокі колії. окрім того, колеса тракторів, якими агрегатуються кузовні машини, на вологому ґрунті пробуксовують, пошкоджуючи рослини. Тому для підживлення озимих культур ранньої весни рекомендуються начіпні машини, а в разі використання кузовних треба завантажувати їхні місткості добривами на 75%. Оптимальна для відцентрового апарата рівномірність розсівання добрив, а також установлена доза внесення їх забезпечуються за умови періодичного (в міру налипання) очищення від добрив регулювальної заслінки примусового дозатора, висівного отвору гравітаційного дозатора, тукоспрямовувача, диска відцентрового апарата та його лопаток. Аміачну воду (водний аміак) як основне добриво та добриво для підживлення просапних культур вносять у ґрунт на глибину 10–16 см. Аміачну воду від складу до поля перевозять, як правило, в тракторних причіпних цистернах, які також обладнують запобіжними клапанами, відрегульованими на надлишковий тиск 20 …30 кПа. Вносять у грунт аміачну воду одночасно з оранкою, суцільною культивацією чи міжрядним обробітком за допомогою обладнання, яке монтується на ґрунтообробні агрегати. Михайло Грицишин, кандидат технічних наук, Віктор Шейченко, кандидат технічних наук, Олег Адамчук, Василь Насонов, кандидат технічних наук, Володимир Ратушний, кандидат технічних наук, ННЦ «ІМЕСГ» НААНУ

Продовження у наступному номері

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ТЕХНОЛОГІЇ

На песимізм часу

не залишилося

Вона неагресивна, але прогресивна. Її вважають посланницею природи. Багато хто називає її «технологією для лінивих», хоча вона потребує копіткої розумової праці. Її противники пояснюють свою неприязнь до неї безліччю стереотипів.

Наприклад, ось таких: • поширення цієї технології обмежено лише місцями, де є потужний гумусовий горизонт, а опади незначні; • вона підходить тільки для господарств із високим рівнем механізації; • вона призводить до переущільнення ґрунту; • її використання тягне за собою збільшення кількості гербіцидів, що дорого й, окрім того, негативно позначається на стані довкілля. Технологія, яка породжує такі дискусії, — це ґрунтозахисне землеробство.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

У спільноті фермерів може існувати страх переходу на невідому діяльність. Чи не порушиться традиційна система землеробства, яка надійно служила багатьом поколінням і служить досі? Насправді ґрунтозахисна технологія постійно розвивається, в ній залишається дедалі менше вад і невирішених завдань. Поки скептики налаштовувалися на невдачу й вишукували проблеми, які змусять відмовитися від нової технології, експериментатори доводили, що ці проблеми переборні. Інноваційна технологія забезпечує виробництво продукції з міні-

ТЕХНОЛОГІЇ

Після сильних морозів і відсутності снігу 7 й 8 лютого в Криму почався ураганний вітер (пориви до 35 м/сек за температури –15 °С). Ґрунт буквально знесло з оброблених ланів. Фахівці корпорації «Агро-Союз» спостерігали за подіями 15–17 лютого 2012 року та знімали все на фотоапарат. Було зафіксовано стан полів із різним типом обробітку ґрунту – традиційним, мінімальним та нульовим. Традиційний обробіток. На фото праворуч видно загиблі сходи пшениці. На узбіччях доріг та в за-

мально можливим споживанням пального та інших джерел енергії, а також сировини, матеріалів, повітря, води та інших ресурсів для технологічних цілей, створює замкнену систему водопостачання й т. ін. Застосування прямого посіву на сільгоспугіддях дає змогу зберігати природні ресурси й уникати забруднення навколишнього середовища. Переваги цієї системи гідно оцінили найбільші світові зерновиробники. Нині за допомогою нульової технології обробляють близько 107 млн га в усьому світі. Понад тридцять років у США, Канаді, Аргентині, Бразилії та Парагваї на 60% посівних площ застосовується технологія No-till. Найближчим часом планується збільшити їх до 90%. Технологію No-till було запроваджено в Європі та США понад 35 років тому для зниження витрат пального й трудовитрат, пов’язаних із підготовкою ґрунту.

хисних лісосмугах утворилися земляні наноси, землею забито зрошувальні канали. Там, де обробіток ведеться за нульовою технологією, поле вкрито пожнивними рештками, залишилися ґрунтовий шар, сніг та сходи (поля господарства «Драгми», озимий ячмінь). Різницю добре помітно навіть із дороги: якщо ґрунт на полях укрито пожнивними рештками, то узбіччя доріг і посадки не завалено землею. А якщо на полях ґрунт відкритий, то на узбіччях доріг і в посадках є земляні наноси та кургани.

Бразильські фермери взяли технологію No-till на озброєння в першу чергу для протидії ерозії ґрунту, що виникає при традиційному обробітку землі, а також для збереження вологи та підвищення врожайності. У зазначених країнах уряд усіляко підтримує фермерів‑no-tillщиків, розроб ляє відповідні програми підтримки сільського господарства. Яскравим прикладом таких документів є Програма підтримки сільського господарства в Бразилії: «Починаючи з 1992 р. й до 2000 р. вісім представників агробізнесу (виробники сівалок прямого посіву та засобів захисту рослин і постачальники насіння) створили ефективну систему фінансової підтримки для поширення No-till у Бразилії. Урядові структури у провінціях Бразилії, де впроваджували No-till, сприяють фінансуванню фермерських господарств. Почалася організація клубів друзів землі. Ці клуби створювали

умови для спілкування між фермерами та обміну досвідом, як позитивним, так і негативним. І, зрозумівши переваги No-till, його вплив на поліпшення економіки їхнього бізнесу, фермери вирішували освоїти цю технологію. Сьогодні No-till практикується на 25 млн га земель». При системі No-till головним чином зберігається родючість ґрунтів, стабілізується врожайність, водночас виробничі витрати знижуються. Наприклад, у лютому нинішнього року на Крим обрушилися ураганні вітри, сильні морози. З оброблюваних ланів вітер змів майже весь родючий шар ґрунту. Тонни кримської землі було викинуто у придорожні лісосмуги, на шляхи, у зрошувальні канали. Ситуація на ланах, які обробляють за технологією No-till, зовсім інша. Там завдяки пожнивним решткам було утримано ґрунт і сніг, збереглися посіви. Сама природа продемонструвала всім переваги цієї технології.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ТЕХНОЛОГІЇ

Основні причини, з яких при No-till: 1) знижуються виробничі витрати в довгостроковій перспективі: • застосовується менша кількість агрохімічних матеріалів, особливо гербіцидів, з огляду на ефективніший конт роль бур’янів (за допомогою сівозміни); •  зменшується використання доб рив, оскільки ґрунт більш здоровий та біологічно активний; • зберігається або підвищується родючість ґрунту, тому вартість землі зростає. 2) підвищується врожайність: • збільшується можливий період сівби та збирання; • проведення сівби в оптимальні терміни сприяє підвищенню врожайності. 3) впровадження No-till є вигідним для дрібних виробників: • для великих площ достатньо одного добре підготовленого фахівця. В Україні доля No-till поки що незавидна. Її тривалий час не сприймали й крутили пальцем біля скроні, коли провідні агропідприємства впроваджували її та ор-

ганізовували просвітницькі заходи з огляду на власний досвід і досягнення світових дослідників. Уже понад десять років запроваджує ресурсозбережні технології в рослинництві, свинарстві та молочному скотарстві на базі власного модельного агрокультурного підприємства корпорація «АгроСоюз» (Дніпропетровська обл.). Директори «Агро-Союзу» Володимир Хорішко та Сергій Прокаєв зі своєю командою вивчають усі позитивні на негативні властивості світових інновацій у тій чи іншій галузі сільського господарства, потім апробують нові технології на базі модельного підприємства й поширюють їх на території України, Росії, Казахстану. За роки застосування технології прямого посіву в господарстві врожайність зернових зросла з 27ц/га до 57 ц/га, у п’ять разів скоротилися виробничі витрати: • на 90% зменшився парк сільгосптехніки (12 000 га обробляють один трактор, один посівний комплекс, два обприскувачі й шість комбайнів); • на 70% — витрати ПММ;

• на 90% — час обробітку посівної площі; • на 30% — витрати добрив; значно знижено трудовитрати. Корпорація «Агро-Союз» як інноваційна компанія зацікавлена в масштабних проектах і впровадженні згаданої вище нульової технології землеробства. Такі проекти діють на території України, Росії та Казахстану. У цих країнах уже розроблено й реалізовано понад 50 технологічних та управлінських проектів. У їхніх межах, окрім проектних і впроваджувальних робіт, проводиться навчання фахівців та управлінців господарств‑замовників системній роботі на базі енерго- та ресурсозбережних технологій. І хоч би як традиційна свідомість не протестувала проти впровадження ґрунтозахисної технології, тільки вона може допомогти виправити ситуацію — гарантувати продовольчу безпеку країни, зберегти родючість ґрунту для майбутніх поколінь. І вже не на одному міжнародному конгресі йшлося про те, що на країни СНД, на Україну та Росію світ переважно покла-

Агрегат «Агро-Союз FM‑3090» для посіву зернових і просапних культур (з одночасним унесенням добрив)

Нова сівалка зацікавила відвідувачив виставки «Інтерагро-2012»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

Універсальна сівалка «Агро-Союз FM‑3090» підійде для різних культур. Починаючи з п’ятисот гектарів кожен господар замислюється про сівозміну, при якій є зернові та просапні культури. То що ж — купувати дві різні сівалки? От для цього й розроблено агрегат «Агро-Союз FM‑3090». Він може працювати з різними культурами — від дрібнонасіннєвих до просапних (у тому числі з кукурудзою та соняшником). Саме з цією метою в базовий комплект до агрегату «Агро-Союз FM‑3090» входять диски для висіву насіння різного діаметра, апарати висіву й додаткові комплекти коліс прикочування для просапних культур. Сівалка дає змогу здійснювати сівбу незалежно від способу обробітку ґрунту — традиційного, мінімального або нульової технології. Сівалка одночасно з насінням вносить і добрива. В один бункер закладається сипке добриво, в інший — насіння. Легко регулюється кут атаки залежно від вологості ґрунту, а також глибина закладання

ТЕХНОЛОГІЇ

дає надії щодо подолання світової продовольчої кризи. Наприклад, президент Світового банку Роберт Зеллік, відомий фінансист, вважає, що такі країни, як Росія, Україна й Казахстан, допоможуть урятувати світ від продовольчої кризи. Підвищений попит і висока ціна на зернові дають шанс аграріям цих регіонів зробити рослинницький бізнес не тільки рентабельним, але й високоприбутковим. Адже Україну щедро наділено головним і необхідним ресурсом для виробництва сільгосппродуктів — чорноземом. Інша річ, що ми досі так і не навчилися раціонально використовувати та берегти Богом даний нам родючий ґрунт. Застосування орного землеробства не тільки не давало бажаних результатів, а мало руйнівний та енергоємний характер. Адже при ньому: • собівартість продуктів перевищує вартість; • ґрунти настільки виснажені й збіднілі на поживні речовини, настільки ущільнені великою кількістю сільгоспмашин, що просто волають про допомогу;

• оранка спричиняє парниковий ефект, що згодом призводить до глобального потепління. І навіть величезні кошти, які регулярно виділялися на розвиток сільського господарства, розтікалися в нікуди. Фінансувалися неефективні застарілі технології, дотувалося виробництво великої кількості сільгоспагрегатів для традиційного обробітку ґрунту. Сільське господарство, яке має витягнути Україну з кризи й нагодувати весь світ, зайшло в глухий кут. Зрозуміло, що технологічне переоснащення АПК України зараз стає питанням номер один. Прийшла черга новітніх технологій у землеробстві, які мають допомогти, особ ливо з огляду на непростий кризовий час. Природно, манна з неба відразу не посиплеться, оскільки є певні умови поступового переходу на технологію прямого посіву. У числі перших — перебудова свідомості й набуття додаткових теоретичних і практичних навичок щодо ґрунтозахисного землеробства. Багато хто вважає, що перехід на ґрунтозахисне землеробство — це виключно купівля

Основні технічні характеристики універсальної сівалки «Агро-Союз FM-3090» Кількість сошників для зернових культур, шт.

Ширина захвату для зернових культур, мм

5425

Міжряддя для зернових культур, мм

175

Кількість сошників для просапних культур, шт.

Ширина захвату для просапних культур, мм

5600

Міжряддя для просапних культур, мм

700

Об’єм бункерів для добрив, л

1800

Об’єм бункерів для насіння, л

1200

Мінімально потрібна потужність трактора, к. с.

150

Шини робочих коліс Маса сівалки (порожньої), не більш ніж, кг

12,4x24 6400

Габаритні розміри, мм – довжина

5125

– ширина (без маркера)

7320

– висота

2230

сучасної сівалки для прямого посіву. Але оновлення парку сільгосптехніки не дасть очікуваного ефекту, якщо не перевчити персонал, не налаштувати його на новий процес. Адже інноваційна технологія землеробства передбачає скорочення фізичного навантаження, проте потребує поліпшення технологічних знань і посиленої розумової роботи. У корпорації «Агро-Союз» за плечима чималий досвід проведення міжнародних конференцій щодо самооновлюваного землеробства, шкіл практичного навчання, семінарів, майстер-класів з інноваційного рослинництва, які високо оцінили аграрії з України, Росії, Казахстану. Отримані знання сільгоспвиробники ефективно застосовують в організації власного агробізнесу, тому що нульовий обробіток знижує ризики, нівелює вплив погодних умов, приносить стабільний прибуток і надає сенсу термінові «самооновлюване сільське господарство». Тарас Фалько, провідний технолог з агрономії корпорації «Агро-Союз»

насіння. Причому під час сіяння просапних культур методом точного висіву «Агро-Союз FM‑3090» вносить добрива під горизонт посіву, що виключає можливість хімічного опіку насіння. Перед кожним сошником установлено розрізний диск із анкерним сошником для внесення добрив на глибину до 30 см. Іще одна важлива особливість цього восьмирядного агрегату в тому, що його адаптовано під вітчизняну техніку, в тому числі зернозбиральну. Наші сільгоспвиробники широко використовують восьмирядні жниварки й воліють мати такі ж завширшки сівалки, бо інакше зростають втрати при збиранні. З огляду на ранній та пізній посів різних культур подовжується термін експлуатації сівалки протягом сезону, це говорить про її рентабельнісvть. Переналаштування агрегату максимально спрощено. Вирішується, яка культура буде висіватися, підбором і заміною висівних дисків. Будь-який механізатор або тракторист здатен легко перелаштувати висів на потрібну культуру. У сівалці немає нічого, пов›язаного із пневматикою або гідравлікою, тільки механіка. Усі роз’єми штатні. Сівалка досить проста в обслуговуванні й експлуатації.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

НОВЕ НА РИНКУ

Надійний партнер українських хліборобів

Спеціалісти ТОВ «ХК «Інноваційні технології» 2011 року закінчили роботу зі створення нового зернозбирального комбайна КЗС-15 «Сварог», використавши для цього вузли та комплектувальні складники з комбайнів марки «Нью Холланд», які випускає компанія CNH.

ьогодні надзвичайно важливо забезпечити сільськогосподар сь ких виробників новими зерно збиральними комбайнами. Валове виробництво зерна, врожайність зернових культур та якість збіжжя значною мірою залежать від техніко-економічного рівня сільського господарства. Тільки через завелику тривалість збирання врожаю втрати зерна щорічно становлять 3,5–

5,0 млн т. До того ж зібране із запізненням зерно втрачає свою якість, і його переводять із категорії продовольчого в категорію фуражного. У новому комбайні КЗС‑15 «Сварог» утілено найсучасніші технології, його можливості вражають. Багатьох українських аграріїв зацікавила висока пропускна здатність цього комбайна, й вони зробили вибір на його користь. «Сварог»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

демонструє широкий спектр прекрасних характеристик жниварок та інших пристроїв, які повністю відповідають сучасним вимогам. Завдяки принципово новій конструкції та висувному столу жниварка забезпечує якісне збирання дрібнонасіннєвих культур і полеглих хлібів, не допускаючи втрат через осипання. Система бічної флотації й автоматична система контролю висоти жни-

НОВЕ НА РИНКУ

ні умови роботи. Усі контрольні прилади розміщено раціонально, їх добре видно, ними зручно користуватися. Багатофункціональний важіль дає змогу повністю контро лювати роботу жниварки, зокрема швидкість її руху, та роботу вивантажувального шнека. Комбайн обладнано двигуном «Iveko-Cursor 9» потужністю 300 кінських сил із проміжним охолоджувачем повітря. Цей двигун дає змогу економно витрачати пальне та має добрий запас обертального момен-

Широкі експлуатаційні можливості «Сварога», комфорт комбайнера й велика функціональність машини є важливими передумовами надійної та ефективної роботи комбайна Завдяки сучасній системі обмолоту можна змінювати відстань між роторним обертовим сепаратором і його підбарабанням, що допомагає адаптувати машину для збирання різних видів культур. Бітер розпушує хлібну масу та змінює напрямок її руху, щоб відбувалося додаткове відокремлення зерна від соломи. Система оптимального обмолоту дає змогу досягати високої якості обмолочування навіть при збиранні культур із ламкою соломою. Окрім того, завдяки цій системі зменшується кількість коротких обламаних стебел на решетах, а процес очищення прискорюється. Система просіювання зумовлює максимальний ефект очищення зерна під кутом нахилу до 25°. Зустрічний рух решіт допомагає підвищити ефективність очищення, знижує вібрацію й перешкоджає забиванню сит соломою. Оперативно адаптувати комбайн до іншої культури можна шляхом регулювання верхнього та нижнього решіт. Каскадне верхнє решето визначає високу продуктивність очищення. Швидкість очисного вентилятора можна змінити просто з кабіни й вивести відповідні дані на монітор. Простору кабіну обладнано кондиціонером, регульованою рульовою колонкою та комфортабельним сидінням, що забезпечує оптималь-

ту, що зростає на 25% за частоти обертання 300 об/х в. Трансмісію комбайна розраховано на складний режим роботи, а потужний пас, який запускає молотильний барабан, — на тривалий термін експлуатації. Гідростатична трансмісія гарантує високу надійність роботи комбайна. Сегменти розподільного шнека великого діаметра забезпечують рівномірне спрямування потоку зерна. Зерновий бункер можна розвантажити зі швидкістю 72 л/с. Комбайн завдяки своїй конструкції може вкладати солому у валки або подрібнювати й рівномірно розкидати її по всій ширині зрізу жниварки. Вбудований подрібнювач соломи обладнано чотирма рядами зубчастих ножів. Широкі експлуатаційні можливості «Сварога», комфорт комбайнера й велика функціональність машини є важливими передумовами надійної та ефективної роботи комбайна. Микола Ганжа, начальник відділу нової техніки та інвестиційних проектів департаменту технічного розвитку Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

Прибуток зростає ВАТ «Червона зірка» (Кіровоград), великий український виробник сільгосптехніки, що входить до групи підприємств «Ельворті Груп», завершив 2011 рік із чистим прибутком у розмірі 76,81 млн грн, що в 53 рази перевищило аналогічний показник 2010 року. Таку інформацію наведено в оприлюдненому в ЗМІ оголошенні про проведення 6 квітня загальних зборів акціонерів ВАТ, до порядку денного яких зокрема внесено питання про розподіл прибутку за минулий рік. Згідно з публікацією, за підсумками 2011 року нерозподілений прибуток компанії перевищив 116 млн грн (у 2010‑му він становив 35,78 млн грн). Поточні зобов’язання компанії зросли майже вдвічі — до 149,32 млн грн, довгострокові — на 17% (до 21,83 млн грн). Сумарна дебіторська заборгованість ВАТ на 1 січня 2012 року становила 64,41 млн грн, збільшившись за минулий рік майже втричі. На підприємстві станом на 1 січня поточного року працювали 1,605 тис. осіб — на 9,5% або на 139 осіб більше, аніж на ту саму дату торік. ВАТ «Червона зірка» спеціалізується на випускові посівної та ґрунтообробної техніки — сівалок для зернових і просапних культур, культиваторів для суцільного й міжрядного обробітку ґрунту. За інформацією компанії, у 2011 році вона збільшила обсяг виробництва майже вдвічі порівняно з 2010 роком (коли було випущено 3,3 тис. сільгоспмашин) з огляду на зростання попиту на свою продукцію. Інвестиції в розвиток становили 35 млн грн. Компанія планує 2012 року випустити близько 9 тис. сільгоспмашин. За підсумками 2011 року ВАТ одержало чистий прибуток у розмірі 1,452 млн грн, тоді як у 2009 році чистий збиток становив 13,87 млн грн; чистий прибуток зріс удвічі — до 210,71 млн грн. «Інтерфакс-Україна»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

НОВИНИ

варки спрямовують її рух паралельно до поверхні ґрунту та близько до неї. Обмолочувальна й сепарувальна конструкції комбайна базуються на чотирьохбарабанній технології. Великий діаметр барабана та подов жене підбарабання забезпечують добру якість обмолоту й сепарації. Роторний обертовий сепаратор із підбарабанням збільшує зону примусового обмолоту й забезпечує допоміжний роздільний вплив, а це сприяє збільшенню ефективності роботи комбайна на 20%.

ПАРТНЕРИ

ХТЗ

націлений одержати прибутки О

дне з чільних місць поміж машин, які використовуються в сільському господарстві, посідає трактор — мобільний енергозасіб, від якого залежить ефективність використання того чи іншого агрегату й тієї чи іншої технології. Розуміючи це, в 30‑х роках минулого століття у Волгограді й Харкові почали виробництво тракторів за зразком відомої марки «McCormick Deering 15–30», а на Челябінському тракторному — гусеничних тракторів, які практично нічим не відрізнялися від машин «Caterpillar Sixty». Чи не варто й нам нині піти подібним шляхом, щоб випускати в Україні трактори потужністю 300–500 кінських сил? Адже зразків такої потрібної нам техніки світового рівня більш ніж достатньо. Проте, на жаль, не все так просто. Виробництво вітчизняного трактора потребує великої уваги з боку держави незалежно від того, фінансуватимуть його приватні чи державні структури. Увага ця має бути аж ніяк не меншою, ніж та, яку в 70‑і роки приділяли тракторові Т‑150. Ось публікація з журналу «Огонек» (№ 19 за 1973 р.): «На новый трактор вся страна работала. Только на Украине строилось до двух десятков цехов, заводов, производств для поставки нам (ХТЗ. — Прим. авт.) комплектующих деталей. Станки, автоматические линии изготавливали московские заводы имени Орджоникидзе и «Красный Октябрь», Витебский станкозавод и десятки других».

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ПАРТНЕРИ

За останні два десятиліття все дуже змінилося. Тільки в Харківській області не діють більше такі заводи, як «Серп і молот», Харківський завод тракторних двигунів, Куп’янський ливарний та Дергачівський завод турбокомпресорів. Це, певна річ, не знімає з ХТЗ провини стосовно того, що в Україні немає тракторів потужністю хоча б 300 кінських сил. Але не варто й перекладати всю відповідальність за цю ситуацію на один завод, бо навіть двом сучасним українським мільярдерам, які бралися піднести вітчизняне тракторобудування, таке завдання виявилося не під силу. Скажу відверто, за виробницт во машин потужністю 300 к. с. харків’яни поки що не бралися, але з 250 к. с. нинішнього року вже з’являться. Отож трактори з діапазоном потужності 175–250 к. с. і дальшим розширенням його до 280 Харківський тракторний випускатиме. Сьогодні трактори ХТЗ представлено такими основними серіями: колісні ХТЗ‑150 К, ХТЗ‑161, ХТЗ‑170 потужністю від 175 до 230 к. с., гусеничні Т‑150 і ХТЗ‑181 потужністю 175 та 190 к. с. відповідно. Якщо ж перейти до тягового класу, то найменшим представником тракторів ХТЗ тут є модель ХТЗ‑2511 (0,6 тс), а найбільшим — промисловий бульдозер ТС‑10 (10 тс). Адаптація чотирьох основних двигунів, передбачена діючими комплектаціями, дала змогу задовольнити потребу в тракторах потужністю 175 к. с. (ЯМЗ‑236), 190 к. с. («Deutz»), 210 к. с. (ММЗ‑260)

Трактор ХТЗ у роботі з ДЛМ-8 (дискова борона-лущильник).

та 240 к. с. (ЯМЗ‑238). Зараз працюємо над тракторами з двигунами «Кummins» і «Sisu» для розширення модельного ряду та пошуку найекономічнішого варіанту для сільгоспвиробника, для якого найголовнішими критеріями є економічність, надійність, ціна. Якщо говорити про трактор загалом, то до згаданих критеріїв треба додати й інші, не менш важливі для нас при створенні нового продукту. Це — простота в експлуатації, можливість агрегатувати машину з максимальною кількістю знарядь і використовувати її при застосуванні всіх основних технологій обробітку ґрунту. Ось, нарешті, ми й дійшли до головного, з чого й починали: саме такий мобільний енергозасіб, як трактор, визначає ефективність того чи іншого агрегату й тієї чи іншої технології. Щоб підтвердити справедливість цих слів, знову звернуся до того ж самого числа журналу «Огонек»: «В Министерстве тракторного и сельскохозяйственного машиностроения СССР, планируя производство новых тракторов, не увязали его с выпуском скоростных машин и прицепов… Колхозам и совхозам Украины в 1973 году потребуется 4 650 дисковых лущильников ЛДГ‑15, а планируется завезти лишь 600 штук. Такое же положение и с другими орудиями. По признанию работников «Сельхозтехники», на крюке Т‑150 и в нынешнем году будут работать в основном обычные нескоростные машины и орудия. Слон будет носить хворост вместо того, чтобы таскать бревна».

Сергій Карабило, директор з продажів по Україні ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» Улітку цього року в мережі Інтернет з’явилося повідомлення про освоєння в Україні виробництва нових тракторів потужністю 130–280 к. с. Іще й Президента України запросили посидіти в кабіні такої машини, а згодом сповістили, що продемонстрований зразок потужністю 130 к. с. економічніший від звичайного трактора виробництва ХТЗ на 15%. Не полінувавшись поїхати до виробника, я таки з’ясував: на жаль, економічність у нашого трактора справді менша, тому що агрегатувався він із лущильником ЛДГ‑10. А чому на ХТЗ мали працювати з ЛДГ‑10? Бо іншого немає. І так було протягом усіх років експлуатації трактора ХТЗ‑150 К. Отож і виходить, що слон має носити хмиз… Не так багато часу минуло відтоді, як почали в нас випускати трактори потужністю 210 та 230 к. с. Однак

ХТЗ-17021 на широкопрофільних шинах у роботі зі стерновою сівалкою «Омичка» із шириною захвата 11 м

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ПАРТНЕРИ

Час напрацювання (мотогодини) 30 50 125 250 300 500 600 750 900 1000 1200 1250 1500 1750 1800 2000 2100

Загальна вартість матеріалів, грн Трактори виробництва ХТЗ 1342 – 96 96 – 855 – 96 – 1579 – 96 855 96 – 1579 – 6690

Імпортні трактори – 989,52 – – – 3043,75 – 2793,75 – 3783,27 – 9738,75 – 3043,75 – 3891,75 30078,29

75% таких тракторів використовують із тими ж самими знаряддями, які до цього застосовували для 175‑сильних ХТЗ‑150 К, бо, знову ж таки, нічого іншого немає. Якщо плуг, то лише п’ять корпусів, якщо важка борона, то тільки 3,8 м. Можна наводити безліч прикладів того, як із тих 25% тракторів ХТЗ витискають усе, що можна. Можна козиряти всесвітньо відомими брендами. Але з огляду на український менталітет скажу одне: наш брат не повірить, поки сам не перевірить. Так було навіть у фермерському господарстві О. І. Шиленка в Нововодолазькому районі на Харківщині. Доки Олександр Іванович не побачив у роботі наш ХТЗ‑17221– 19 із плугом ПЛН‑7–35, доти не йняв віри, що ним можна зорати 2,7 га за годину на глибину 22 см при витраті пального 13 л/га. Навіть переконавшись у всьому тому особисто, зауважив: «Так це ж опісля того, як ви його забаластували». Авжеж, збільшили вагу трактора, встановивши на задню півраму півторатонний вантаж. А на інших роботах рекомендуємо ще й здвоювати колеса, що допомагає збільшити продуктивність на 20% та зменшити витрати пального на ті ж таки 20%.

Робота (ХТЗ – людиногодини, імпорт – грн) Трактори виробництва ХТЗ 8,0 – 4,0 4,0 – 5,7 – 4,0 – 19,0 – 4,0 5,7 4,0 – 19,0 – 77,4

Імпортні трактори – 500 – – 700 – 700 – 700 – 1200 – 1500 – 700 – 2500 –

Коли все це обмірковуєш, то хочеться перейти від таких одиниць вимірювання, як кінські сили та метри, до найвагомішої — гривні. Стільки-то гривень за тонну, на гектар, за годину… І хоч би як ми крутили цю одиницю вимірювання, у будь-якому разі доходимо висновку: використання дешевших порівняно з імпортною технікою тракторів ХТЗ при агрегатуванні їх із високопродуктивними сільгоспзнаряддями дає змогу зменшити експлуатаційні витрати, які сьогодні у структурі вартості одиниці сільгосппродукції сягають 30–35%. Із таблиці видно, як формуються сьогодні витрати на технічне обслуговування вітчизняних тракторів, аналогічних за потужністю ХТЗ‑17021, та імпортного трактора потужністю 180 к. с. (пообіцяв не називати марку виробника, якщо скористаюся люб’язно наданою ним інформацією). З огляду на те, що технічне обслуговування тракторів ХТЗ, на відміну від імпортної техніки, здійснюють вітчизняні механізатори, до загальної вартості матеріалів стосовно машин ХТЗ (6 690 грн) слід додати вартість затраченої роботи з розрахунку 77,4 людино-години. Додамо ще аргументів на користь тракторів ХТЗ — вдвічі меншу суму аморти-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

Усього витрат, грн Трактори виробництва ХТЗ 1342 – 96 96 – 855 – 96 – 1579 – 96 855 96 – 1579 – 6690

Імпортні трактори – 1489,52 – – 3493,75 – 3743,75 – 3493,75 – 4983,27 – 11238,75 – 3743,75 – 6391,75 38578,29

заційних витрат, а також можливість оптимального й ефективного використання сільгоспзнаряддя відповідно до потужності й тягового зусилля трактора ХТЗ‑17021. Так додатково отримаємо від 5 до 15 копійок на гривню. То вже як у кого вийде, бо додатковий прибуток залежить від культури — як культури сільськогосподарської, тобто пшениці, кукурудзи чи соняшника, так і культури виробництва, а саме кваліфікації механізатора, агротехнології та, звісно, самого трактора. Тракторами забезпечить Харківський тракторний завод. Сьогодні ХТЗ освоїв виробництво нової гідронавісної системи з більшою кількістю гідровиводів, розширив діапазон робочої швидкості трактора від 3 до 18 км, удосконалив систему відбору потужності, поліпшив умови праці — система кондиціонування тепер стала обов’язковою. І це все — задля того, щоб кваліфікований механізатор, уміло використовуючи робочі особливості конструкції тракторів ХТЗ, зміг ефективно застосувати їх відповідно до агротехнологій та одержати вагомий кінцевий результат, тобто прибуток. Сергій Карабило

ПТАХІВНИЦТВО

онедавна на українських птахофабриках птицю вирощували на підлозі. Позитивну тенденцію щодо переходу на кліткове вирощування бройлерів поклало ЗАТ «Птахокомбінат «Дніпровський». Це провідне підприємство великого аграрного холдингу, продукція якого широко відома під торговою маркою «Дніпровські курчата». Сьогодні птахокомбінат узяв курс на закріплення своїх лідерських позицій на продовольчому ринку й тому віддає перевагу високотехнологічному обладнанню. У 2011 році він разом із виробничим об’єднанням «Техна» розпочав реконструкцію пташників, під час якої підприємство й перейшло від підлогового вирощування бройлерів до прогресивнішого кліткового. У пташнику встановили сім три ярусних кліткових батарей для вирощування бройлерів з автоматичним відвантаженням птиці. Таке обладнання виробляє компанія «Техна». Воно дає змогу зберегти більшість переваг підлогового утримання курчат, зокрема використовувати для годівлі та напування їх ті ж самі лінії. Ростуть курчата — лінії відповідно піднімають. А проте кліткове утримання бройлерів краще від підлогового за багатьма параметрами. Завдяки сучасному обладнанню можна розмістити майже в два з половиною раза більше птиці й одержати відповідно вищий вихід м’яса з одного квадратного метра. Стрічкове видалення посліду дає змогу щодня його прибирати й таким чином підтримувати у пташнику належний мікроклімат. При клітковому утриманні курчат істотно зменшуються витрати на підігрівання пташника, а також оплату праці робітників, адже не потрібен уже дорогий матеріал для підстилок, а процеси годівлі та відвантаження птиці й підтримання мікроклімату та багато інших автоматизовано. Установлення кліткового обладнання для вирощування курчатбройлерів на ЗАТ «Птахокомбінат «Дніпровський» — це лише перший крок у переході вітчизняних птахофабрик від підлогового утримання птиці до кліткового. У майбутньому це допоможе збільшити обсяги

Птахівники переходять

на інноваційні технології Як збільшити потужність бройлерної птахофабрики, не розширюючи виробничих площ та ще й зменшивши витрати на виробництво м’яса? Сьогодні власники птахофабрик вирішують це складне завдання шляхом переходу на кліткове утримання бройлерів.

виробництва, не вкладаючи кошти у капітальне будівництво, й поліпшити економічні показники галузі загалом. Російські пташники, скажімо, агрофірма «Октябрьская», дотримуючись такої самої тенденції, вже поставили в себе кліткове обладнання, а після його випробування підбили підсумки й зробили виснов ки щодо того, який спосіб вирощування бройлерів найефективніший. Порівняльні дослідження на птахофабриці «Октябрьская» та у Всеросійському науково‑дослідному й технологічному інституті птахівництва показали, що при клітковому вирощуванні бройлерів порівняно з підлоговим: • жива вага птиці збільшується на 0,5–5,2%, • забійний вихід — на 1,2–2,0%, • вихід м’яса з 1 м 2 корисної площі пташника — утричі та більше, • прибуток з 1 м 2 площі пташ ника — у 3,8–4,1 раза,

• рентабельність виробництва м’яса — на 8,3–10,8%, • витрати кормів на 1 кг живої ваги зменшуються на 7,3–10,7%, • термін вирощування птиці — на два дні, • собівартість 1 кг м’яса — на 12,5–16,2%. Отже, ефективність використання кліткового обладнання доведено практикою. У клітковому обладнанні, яке випускає ВО «Техна», можна розмістити до 60 225 голів одноденних курчат-бройлерів при щільності посадки 40,5 голови на 1 м 2 пташника. При підлоговому утриманні в такому пташнику поміститься лише 25 тисяч голів зі щільністю посадки 17,5 голови на 1 м 2. При повному завантаженні пташника за один цикл вирощування у триярусному клітковому обладнанні одержують до 100 кг м’яса птиці в живій вазі з 1 м 2, у чотириярусному — цей показник зростає на 25%.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ПОРАДИ ФАХІВЦЯ

Цукрові буряки: посівна кампанія нового сезону Ц

укрові буряки — одна з найважливіших технічних культур в Україні. Незважаючи на це, в останні роки в нашій державі виник досить відчутний дефіцит цукру, а значить, ціни на цукрову сировину збільшуються, що посилює інтерес сільгоспвиробників до зазначеної культури. Отже, можна прогнозувати, що нинішнього року площі під цукровими буряками відчутно зростуть. Із коренів цукрових буряків вироб ляють не лише цукор, а й патоку, з якої одержують спиртові дріжджі, гліцерин тощо. Гичку ж використовують як корм для свійських тварин. Цукрові буряки до того ж є сировиною для виробництва альтернативного палива — біоетанолу. Відомо, що світові запаси нафти нині постійно скорочуються. На думку

фахівців енергетичної галузі, за таких темпів видобування її запаси буде вичерпано протягом найближчих 40–50 років. У зв’язку з цим у багатьох країнах світу приділяють велику увагу пошукові та використанню інших джерел енергії, які змогли б замінити нафту й газ. Україна теж активно включилася у програму з виробництва та використання альтернативних джерел енергії. Напрямів тут може бути кілька. Одним із активно обговорюваних є виробництво біоетанолу, щодо якого вже створено програму реалізації. Біоетанол — це звичайний етанол, який одержують у процесі переробки рослинної сировини, щоб використовувати як біопаливо. Велику кількість етилового спирту (біо етанолу) використовують у хімічній, машинобудівній, автомобільній про-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

мисловості, а також у ветеринарії, фармакології тощо. У зв’язку зі зменшенням природних запасів нафти й істотним зростанням вартості традиційного моторного палива надзвичайно актуальним стає широке використання отримуваного з відновлюваної рослинної сировини біопалива, зокрема біоетанолу, що дає змогу зменшити залежність України від нафти як джерела енергії. Фахівці підтверджують перспективність додавання біоетанолу до бензину в автомобільних двигунах. Тому таким важливим нині є пошук сировини для виробництва цього різновиду біопалива. Біоетанол можна змішувати з бензином або спалювати в чистому вигляді в модифікованих двигунах з іскровим запалюванням.

ПОРАДИ ФАХІВЦЯ

Літр етанолу забезпечує близько 66% енергії, яку дає літр бензину, але має вище октанове число й при змішуванні з бензином для використання у транспортних засобах поліпшує показники пального. Біоетанол можна одержувати з картоплі, кукурудзи, сорго, ріпаку, пшениці й цукрових буряків. Якщо порівняти ефективність виробництва біоетанолу з усіх цих культур, то цук рові буряки вийдуть на перше місце. Світовий досвід доводить, що біоетанол можна отримувати з усіх продуктів переробки сировини на цукрових заводах — меляси, сиропу тощо. Наприклад, цукрові буряки можна перетворювати на концентрований 25‑відсотковий сироп і далі на спиртзаводах переробляти на біоетанол. Із меляси можна зокрема вироб ляти біоетанол або біогаз. Установлено, що зі 100 т цукрових буряків отримують 4,5 т меляси, з якої виходить до 540 м 3 біогазу або близько 1430 л біоетанолу. За даними цукровиків Чехії, які одержують біоетанол із цукрових буряків, з 1 т солодких коренів виходить 80–100 л біоетанолу. Україна має давні традиції виробництва бурякового цукру та значні кліматичні переваги стосовно вирощування цієї культури. Завдяки своїм природним умовам і родючим ґрунтам наша країна була й залишається всесвітньо відомим потужним виробником бурякосировини та цукру, що особливо важливо нині, коли потреба в цукровій сировині зростає. Посівні площі під цукровими буряками в Україні поступово зростають. У 2011 році вони становили близько 550 тис. га, що значно більше порівняно із 495 тис. га у 2010 році. За статистичними прогнозами, в новому сезоні ця цифра й далі зростатиме. У нашій країні цукрові буряки вирощують понад 3200 сільськогосподарських підприємств різних організаційних форм. Основні агровимоги до висівання цукрових буряків Першорядними завданнями під час сівби цукрових буряків є опти-

Сівалки виробництва компанії «Monosem» мальна густота розміщення насіння, висівання його в ущільнене ложе, рівномірний розподіл по всій площі лану та дотримання встановленої для тих чи інших умов глибини загортання насінин. Готують насіння цукрових буряків до сівби на цукрових заводах. Там його розподіляють за фракціями (3,5–4,5 мм та 4,5–5,5 мм), протруюють і виконують інкрустування та дражирування. Це сприяє кращій і рівномірнішій схожості та отриманню високих і стабільних урожаїв. Сівбу розпочинають лише тоді, коли ґрунт на глибині 10 см прогрівається до температури 5–6 °C. Насіння закладають на глибину 2–3 см, у посушливих районах — на 3–4 см. Дражируване насіння варто сіяти в зоні достатнього зволоження. У посушливих районах або при низькій культурі землеробства таке насіння краще не використовувати, а просто взяти протруєне. Насіння для сівби повинно мати вологість не більшу від 14,5%, схожість не меншу від 90%, одноростковість не меншу від 95% і вирівняність не нижчу від 90%. За цих умов на 1 м довжини рядка висівають не більш ніж 12–18 насінин для дальшого механізованого формування потрібної густоти насаджень (5–6 рослин на 1 м) і по 10–12 коренеплодів з огляду на кінцеву густоту насаджень. Сіють цукрові буряки механічними сівалками з робочою швидкістю не більш ніж 4–5 км/год або пневматичними — зі швидкістю до 7 км/год.

Сівалки вітчизняного виробництва Для сівби цукрових буряків використовують сівалки виробництва вітчизняних заводів і провідних зарубіжних компаній. Із-поміж вітчизняних машин найпоширенішими є універсальна пневматична сівалка СУПК‑12, УПС‑12 і сівалка ССТ‑12 В з механічним висівним апаратом виробництва ВАТ «Червона зірка». Добре себе зарекомендували пневматичні сівалки точного висівання СТВ‑12 (виробництва АТ «Завод «Автоштамп») та СУ‑12 («Оризон») без внесення в рядки мінеральних добрив. Ці сівалки висівають звичайне, каліброване та дражируване насіння цукрових буряків. Висівна система пневматичних сівалок забезпечує оптимальну точність розміщення насінин у рядку навіть при сівбі на швидкості до 7 км/год. Кількість насіння на диску біля кожного отвору регулюють за допомогою спеціального знімача. Роз’єднання насінин можна добре контролювати через оглядове вікно на висівному диску. Об’єм ящика для насіннєвого матеріалу на кожен рядок становить 20–30 л. Сівалки мають по два опорно-приводні колеса та по дві коробки передач для зміни кругової швидкості висівного диска. Висівні апарати укладають насіння в рядку через певний проміжок (інтервал можна змінювати в діапазоні від 7 до 42 см). Кожну висівну секцію прикріплено до підвіски у формі паралелограма,

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ПОРАДИ ФАХІВЦЯ

з’єднаної з копіювальним ущільнювальним котком. Завдяки утворенню вузької смуги певної щільності наральник сошника, який має загострену нижню частину, входить у ґрунт лише на встановлену глибину 3–4 см. Грудковідводи встановлюють на передній частині підвіски перед сошником. Глибину їхнього ходу регулюють таким чином, щоб насіння, загорнуте ґрунтом, не опинилося в жолобоподібному заглибленні. Сошник сівалки має кілеподібну форму, що забезпечує утворення вузької клиноподібної борозенки для насіння. Ущільнювальний коток, установлений за наральником, загортає насіння на дні утвореного ложа. Конструкція пневматичних сівалок забезпечує кращу рівномірність розміщення насіння за довжиною рядка, ніж конструкція механічних сівалок типу ССТ‑12 В. Різні типи загортальних робочих органів істотно поліпшують процес і сприяють підвищенню схожості насіння. Використовуючи сівалку ССТ‑12 В, слід уникати нерівномірності розміщення насінин. Тому не можна висівати насіння дрібної фракції за допомогою дисків із комірками, розрахованими на велику фракцію. Наявність щілин призводить до нерівномірного обертання висівного диска, висипання насінин та утворення додаткового рядка поряд з основним. Якщо насіння потрапило в щілину між диском і корпусом висівного апарата, воно перемелюється, забиваючи комірки та знижуючи норму висівання й рівномірність розміщення насінин. Такі щілини усувають, правильно встановлюючи висів-

Таблиця 1. Технічні характеристики сівалки виробництва компанії «Monosem» Параметри

Модель серії «NС Technic»

Ширина рами, м

5,4

Максимальна кількість рядків

Ширина міжрядь, см

Бункер для насіння, л

Бункер для міндобрив, л

175

Маса сівалки, кг

1240

ний диск на капроновому зубчастому колесі або замінюючи деформоване колесо. При збільшеному зазорі (0,5 мм) між чистиком та зчищувальним роликом насіння потрапляє в корпус висівного апарата й висипається крізь отвір для очищення. Що ж стосується імпортної техніки, то найпопулярнішими поміж сівалок є машини компаній «Monosem» і «Kuhn» (Франція), а також «Kverneland» (Норвегія). Розглянемо сівалки для просапних культур від відомих світових фірм-виробників, які можуть зацікавити вітчизняних аграріїв. Сівалки виробництва компанії «Monosem» Фірма «Monosem» для висівання цукрових буряків пропонує пневматичні сівалки анкерного типу серії «NС Technic» із модульною конструкцією та запатентованою балансирною системою. За потреби їх легко можна переобладнати під сівбу кукурудзи, соняшникa, ріпаку, сої та інших культур. Привод висівних дисків секцій здійснюється за допомогою ланцю-

гової передачі. Поряд із провідною зірочкою кожної секції розміщено запобіжну кулачкову муфту, яка спрацьовує в разі підвищення моменту опору на валі висівного диска. Конструкція сівалок серії «NС Technic» дає змогу регулювати глибину висівання насінин за допомогою задніх коліс, балансирної системи або переднього колеса секції. Усі моделі зазначеної серії обладнано задніми похилими самоочисними коліщатами типу «Farmflex» та системою швидкого регулювання глибини загортання насінин. Коліщата завширшки 40 мм, змонтовані на підсилених підшипниках, можуть переміщуватися вздовж рами в чотирьох положеннях. Змінні висівні диски завтовшки 3,0 мм виготовлено з іржостійкої сталі. Жорсткості їм надають розміщені колом невеличкі кронштейни, призначені для ворушіння насінин під час роботи сівалки. Для різних культур треба добирати диски з відповідною кількістю отворів. Форма корпуса висівної системи та розміщення оглядового отвору дають змогу повністю звільняти її від насіння.

Таблиця 2. Технічні характеристики сівалок виробництва компанії «Planter» Модель

Параметри

Суцільна рама

Ширина рами, м

Телескопічна рама

Рама, що складається

6,0

9,0

4,4

6,0

Максимальна кількість рядків

8–18

12–18

6–7

6–8

8–12

Ширина міжрядь, см

25–80

38–80

45–75

45–80

Бункер для насіння, л

Бункер для міндобрив, л

1225

1625

820

840

1495

Маса сівалки, кг

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ПОРАДИ ФАХІВЦЯ

Сівалки фірми «Monosem» можна обладнати системою для внесення мінеральних добрив. Запатентована система «Mikrosem» забезпечує рівномірне дозування їх, вона прос та в користуванні й надійна. Зазначена система багатофункціональна та сумісна з великою кількістю гранульованих добрив. Вона передбачає використання як стандартних комплектів для внесення добрив, так і бункерів підвищеної місткості та фронтальних. Сівалки виробництва компанії «Kuhn» Компанія «Kuhn» пропонує пневматичні сівалки точного висівання «Planter 2», які випускають із суцільною й телескопічною рамою, а також із рамою, що складається. Останнім часом з’явилися сівалки «Planter 3», які є вдосконаленою версією сівалок «Planter 2». В основу концепції конструкції сівалок «Planter» покладено принципи багатофункціональності, ефективності, надійності та простоти користування. Пневматичний висівний апарат сівалок «Planter» застосовують для сівби цукрових буряків та інших просапних культур із міжряддями понад 25 см. Насіння з бункера потрапляє в картер і нижню частину камери відбору, де насінини присмоктуються по одній до кожного перфорованого отвору на диску. У нижній точці, яку розташовано на рівні дна борозенки, процес присмоктування припиняється й насіння висівається. Механічний ежектор забезпечує з великою точністю однакову відстань

Сівалка «Planter 2» виробництва компанії «Kuhn» між висіяними насінинами. Одночасно здійснюється контроль норми висівання на кожній висівній секції. Сівалки обладнуються спеціальними сошниками для сівби цукрових буряків на глибину до 4 см і кукурудзи на глибину 3–6 см. Висівні секції можуть спиратися на задній коток або на переднє колесо та зад ній коток. Регулювання глибини сівби відбувається в першому випадку за допомогою зміни положення відносно сошника заднього прикочувального котка чи переднього колеса та заднього котка, що дає змогу відслідковувати рельєф ґрунту й високу точність глибини сівби. Сівалки «Planter» оснащено турбіною подвійної дії (утворення вакууму та нагнітання повітря) з 18 вихідними отворами у вакуумному каналі. Центральний вакуумний канал забезпечує рівномірне утворення вакууму по всій ширині захвату незалежно від відста-

Таблиця 3. Технічні характеристики сівалок «Optima» та «Optima HD» Параметри

Модель 4,5

6,1

9,3

Ширина рами, м

4,5

6,0

6,1

9,3

Максимальна кількість рядків

Ширина міжрядь, см

30–80

Бункер для насіння, л

Бункер для міндобрив, л

220

–

220

2200

Маса сівалки, кг

820

1150

1350

1820

ні до турбіни. Висівні секції може бути з’єднано з вакуумним каналом через кожні 25 см. Турбіна здатна підтримувати вакуум воднораз на 18 висівних модулях і при цьому забезпечувати стисненим повітрям три пристрої для внесення гранульованих мінеральних добрив. Турбіну приводять у дію за допомогою валу відбору потужності трактора, який обертається зі швидкістю 540 обертів на хвилину. На сівалках «Planter» передбачено можливість відключення процесу сівби на певних секціях. Це можна робити за допомогою контролера, розміщеного в кабіні трактора. Зазначений прилад дає змогу включати або відключати кожну висівну секцію. Відключення відбувається послідовно починаючи з крайніх секцій. Сівалки виробництва компанії «Kverneland» Компанія «Kverneland» виготовляє пневматичні сівалки «Optima» й «Optima HD», призначені для сівби дражируваного та каліброваного насіння цукрових буряків і звичайного насіння різних просапних культур, діаметр якого становить понад 3 мм. У сівалках насінини за допомогою вакууму міцно присмоктуються до диска, який обертається, утворюючи єдине ціле з вакуумним барабаном. Завдяки плавному регулюванню досягають точного розподілення насінин на диску, а зайве насіння повертається в камеру висівного апа-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ПАРТНЕРИ

рата. Пружинний відсікач перекриває вакуум на двох отворах, після чого насіння завдяки силі тяжіння лягає в борозенку. Висівний диск має механічний або електричний привод. Сівалки забезпечують надзвичайну точність роботи — дві насінини в одну лунку потрапити не можуть, отож заощаджується посівний матеріал, а сходи є щонайкращими. Ширину міжрядь у межах 30– 80 см зручно й швидко регулюють переміщенням висівних секцій по рамі. Відстань між насінинами в рядку — від 3,5 до 70 см. За потреби крок між насінинами в рядку можна зменшити до 0,4 см, змінюючи провідні зірочки та висівні диски. За допомогою пружин секцію можна довантажити на 100 кг. Це дає змогу за потреби сіяти на велику глибину та в сухий ґрунт без зносу сошників, а також забезпечити стабільний рух їх на визначеній глибині посіву та, як наслідок, отримати рівномірні сходи. Вентилятор для пневмосистеми діє від гідромотора. Для цього передбачено автономну гідросистему, насос якої приводиться в дію від ВВП трактора. При висіванні насінин продуктивність насоса становить 28 л/хв, в разі одночасного внесення мінеральних добрив вона зростає до 38 л/х в. Причіпну сівалку з обладнанням для внесення добрив «Optima HD» призначено для висівання просапних культур при мінімальному обробітку ґрунту й застосуванні традиційних технологій. Сівалки комплектують висівними секціями HD з двома незалежно підвішеними опорними котками, які призначено для контролю глибини сівби. Секцію також оснащено подвійним диском сошника, V‑подібним прикочувальним котком, проміжним підпружиненим роликом і механізмом довантаження секції. Сівалка має систему автономного гідроприводу, що дає змогу агрегатувати її з тракторами, які не мають потужної гідросистеми.

У нас спільні мета й завдання

ерую приватним підприємством «Сетар» у Старобешівському районі Донецької області. Маю тисячу гектарів землі, займаюся рослинництвом, тваринництвом, вирощую гриби. До енергоозброєності свого господарства ставлюся з великою увагою, виважено та обережно. Прекрасно розумію, що без сучасної техніки в жодній із галузей, які розвиваю, успіху не досягти, тому машини та обладнання добираю обачливо й продумано. Певна річ, мене цікавлять не лише технічні характеристики, хоча це теж дуже важливо, але й те, на яких умовах та з яким сервісним пакетом можна Сергій Діміджієв придбати техніку. Правду в народі кажуть: слову — віра, хлібу — міра, а грошам — лік. Як підприємець і керівник господарства з повною довірою ставлюся до Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» й зокрема до її Донецької філії. Уже те, що компанія позиціонує себе як національна, багато до чого зобов’язує, проте цей статус вона цілком виправдовує. Чи вигідно працювати з «Украгролізингом»? Можу впевнено сказати: вигідно. Судіть самі: відсоткова ставка «Украгролізингу» становить у середньому 3,5–3,7%, нехай навіть подеколи 4% й трошки більше, але це не 12–18% у приватних компаній, які поставляють сільгосптехніку. Погодьтеся, різниця істотна, для невеличких фермерських і приватних сільгосппідприємств це вельми відчутно. «Украгролізинг» пропонує широкий асортимент машин та обладнання – від комбайнів до ґрунтообробної й посівної техніки. Кілька слів скажу про сервісне обслуговування. Намучився я з приватниками. Бувало, місяць чи більше чекаю ремонтників. Хіба ж це робота, тим більше в гарячу весняну пору, коли кожна погожа днина дорога? Компанія ж «Украгролізинг» завжди виконує свої зобов’язання. У Донецькій філії працюють справжні професіонали, котрі вчасно підкажуть, як вирішити проблему. Якщо звертаєшся для придбання техніки до «Украгролізингу», то її оформлюють на тебе. Приватні компанії цього робити не спішать – оформлюють покупку на себе, а ти лише маєш право цією машиною користуватися. Психологічно це важко: який же ти після цього хазяїн? Із компанією «Украгролізинг» працюю вже три роки. Придбав два трактори виробництва МТЗ, два трактори ХТЗ, сівалку, веду переговори щодо купівлі культиватора, а от комбайн, напевно, братиму все ж таки імпортний, хоч і такий, який уже був у користуванні. Ну не переконав поки що мене «Украгролізинг» у перевагах вітчизняних комбайнів. Селянин довго придивляється до техніки. Воно й зрозуміло: гроші він нелегкою працею заробляє та й машину бере на багато років. Загалом співробітництвом із «Украгролізингом» та Донецькою філією компанії задоволений. Працюватимемо разом і надалі. У нас спільні мета та завдання, й цим усе сказано.

Зиновій Ружило, кандидат технічних наук, доцент, Віктор Васильченко, кандидат технічних наук, доцент

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

Сергій Діміджієв, директор приватного підприємства «Сетар», Донецька область

НОВИНИ

Комбайни зносилися наполовину

Закон підписано – треба виконувати

Тільки 4% аграрних виробників мають повністю оновлений парк комбайнів, а в 13% його оновлено на 90%. Такі результати дало дослідження, проведене агенцією «AgriSurvey» асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Незважаючи на значне зростання ринку сільськогосподарської техніки в Україні протягом останніх років, більша частина машинно-тракторного парку виробників сільськогосподарської продукції досі потребує оновлення. «Як свідчать результати нашого дослідження «Аналіз попиту на сільськогосподарську техніку‑2012», найкраща ситуація з менш дорогим навісним та причіпним обладнанням, яке перебуває в задовільному стані у чверті аграрних виробників. А от сучасний трактор має лише кожен шостий аграрій, із комбайнами ситуація ще гірша. Особливо зносилася техніка на півдні та півночі України», — коментує директор агенції «AgriSurvey» Тарас Гагалюк. Водночас аграрії використовують кожну можливість, щоб інвестувати у підвищення ефективності виробництва та впровадження сучасних технологій, у тому числі за рахунок придбання нової сільськогосподарської техніки. Результати опитування свідчать про те, що кількість аграріїв, готових придбати сільгосптехніку в 2012 році, зросла на 15–30% залежно від типу обладнання. «Таке збільшення є однозначно позитивним сигналом для виробників сільськогосподарського обладнання. Проте навіть 30 відсотків — це все ще досить стримане зростання з огляду на реальну потребу вітчизняного сільського господарства в оновленні. Тому конкуренція на ринку посилюватиметься, й лишень ті компанії, які пропонуватимуть разом із надійною та якісною продукцією широкий спектр додаткових послуг і сервіс на найвищому рівні, зможуть збільшити свою частку на ринку», — зазначає експерт аграрних ринків УКАБ Тарас Висоцький. Водночас експерт наголосив, що реальні можливості оновлення парку сільськогосподарської техніки стримуватимуться невизначеністю щодо ринку земель, фінансовими втратами через загибель озимих і високими відсотковими ставками за кредитами. РІА «Новый Регион»

На Буковині розширять посівні площі Під урожай 2012 року в області посіяно 49,5 тис. га озимих зернових культур, що на 3,7 тис. га більше, аніж 2011 року. Про це повідомив начальник головного управління агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації Микола Олексюк під час селекторної прес-конференції, присвяченої питанням підготовки до весняних польових робіт у регіоні. Окрім того, за його словами, посіяно 11,3 тис. га озимого ріпаку, сходи отримано на площі 9,1 тис. га, що становить 80,5% від загальної площі посіву. Із них у доброму й задовільному стані 7,6 тис. га (83,4%), слабкі та зріджені сходи займають 1,5 тис. га (16,6%), не отримано сходів на площі 2,2 тис. га. Для збільшення валового збору в області розроблено структуру посівних площ сільськогосподарських культур під урожай 2012 року, в якій передбачено розширення посівних площ на 15,7 тис. га, що становить 105,2% до рівня 2011 року. Найбільше розширено посівні площі під кукурудзу – на 4,5 тис. га, сою – на 2,5 тис. га, кормові культури – на 3,8 тис. га й т. ін. Чернівецька ОДА

Президент України Віктор Янукович 2 березня 2012 року підписав закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», повідомляють на сайті Президента. У документі зазначено, що типові договори страхування розробляються для кожного страхового продукту або для окремої культури та погоджуються з Міністерством аграрної політики й продовольства та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг). До того ж у законі є норма, відповідно до якої право страхувати сільгосппродукцію мають сільськогосподарські товаровиробники, що діють на території України та відповідають визначеним Кабінетом мініс трів критеріям (окрім нерезидентів). Ціну одиниці вирощеної продукції розраховує центральний орган виконавчої влади, який формує та реалізовує державну аграрну політику. Ціну одиниці вирощеної продукції може бути диференційовано за різновидами продукції, областями або природно-економічними зонами. Дані про рівень цін на продукцію Мінагропрод доводить до відома страхувальників та страховиків. Право страхування сільгосппродукції з держпідтримкою мають страховики, які відповідають вимогам закону «Про страхування», отримали ліцензію на здійснення відповідного різновиду страхування та є членами Аграрного страхового пулу. Ліцензії на здійснення страхування сільськогосподарської продукції видає Нацкомфінпослуг. Страховики, які здійснюють страхування сільгосппродукції з держпідтримкою, створюють фонд покриття катастрофічних ризиків шляхом відрахування до нього не більш ніж 5% зібраних платежів. Окрім того, закон передбачає, що умови страхування сільгосппродукції з держпідтримкою, стандартні страхові тарифи, форми договорів страхування та додатків до них, форми інших документів щодо укладення й супроводу договорів страхування та врегулювання страхових випадків затверджує Нацкомфінпослуг разом із Мінагропродом. Інформаційна компанія «ПроАгро»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ГРОМАДА

Активна позиція аграрних інженерів Цьогоріч виповнюється десять років Всеукраїнській громадській організації «Українська асоціація аграрних інженерів». Отож доречно буде пригадати передумови та історію її створення.

грарні інженери в індустріально розвинених країнах об’єднані у високоорганізовані регіональні, національні та міжнародні товариства. Усередині цих товариств існує інтенсивний обмін інформацією й досвідом роботи, що позитивно впливає на розвиток сільськогосподарського виробництва. Нині товариства аграрних інженерів діють у 90 країнах світу. В Європі їх об’єднує Європейське товариство аграрних інженерів («EurAgEng»), а на світовому рівні — Міжнародна комісія з аграрної інженерії (CIGR), заснована ще 1930 року. У кожній країні організаційні форми об’єднань аграрних інженерів мають свою специфіку, побудовані на різних принципах та по-різному фінансуються. Але спільною рисою для них є значний позитивний вплив на процеси технологічного й технічного вдосконалення національних агропромислових виробництв. Прикладом, вартим наслідування, є Німецьке товариство аграрних інженерів, що поряд з Асоціацією виробників сільгоспмашин і тракторів (LAV) структурно входить до Асоціації інженерів Німеччини (VDI), яка об’єднує 126 тисяч інженерів та вчених різних галузей країни й діє з 1856 року. Німецьке товариство аграрних інженерів чимало уваги приділяє проведенню щорічних міжнародних конгресів, на яких обговорюються проблеми й завдання аграрної інженерії, а також питання соціальної та економічної політики. Товариство дбає також про молодих інженерів: за його сприяння двічі на рік відбуваються конгреси молодих інженерів, студентів, аспірантів та їхніх учителів. Кожен член товариства одержує інформаційний бюлетень. Виходить відомий і в Україні журнал «Landtechnik», щорічно друкуються наукові збірники «Agrartechnik» з доповідями про останні досягнення аграрної інженерії. До речі, Міністерство захисту споживачів, продуктів харчування та сільського господарства ФРН надає істотну фінансову підтримку не тільки національному товариству аграрних інженерів, але й секретаріатові Міжнародної комісії з аграрної інженерії (CIGR), що функціонує у Бонні.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

Василь ШПАК. Президент УААІ

У Польщі діє Польська асоціація інженерів і технологів продовольства — («Polish Association of Food Engineering and Technology»), а також Асоціація інженерів‑механіків Польщі — («Association of Polish Mechanical Engineers»), яка має секцію сільськогосподарської техніки й інженерії. В Україні на початку 2001 року група львівських аграрних інженерів, у тому числі начальник інспекції «Держтехнагляду» Львівської обласної державної адміністрації Олександр Кухарук та директор обласної філії НАК «Украгролізинг» Євген Ціп, звернулися до тодішнього керівника «Украгролізингу» Василя Шпака з пропозицією щодо створення української спілки аграрних інженерів за зразком відповідних організацій у Польщі й Німеччині. Цю ідею тоді підтримали також секретар секції механізації Української академії аграрних наук, доктор технічних наук, академік Микола Лінник і декан факультету механізації Українського аграрного університету, член-кореспондент УААН Дмитро Войтюк. Отож було організовано оргкомітет, і почалася копітка робота щодо створення місцевих товариств

ГРОМАДА

та обласних спілок, реєстрації їх, обрання делегатів на установчий з’їзд. Цей з’їзд відбувся 15 грудня 2001 року. На ньому було проголошено створення Всеукраїнської спілки громадських організацій «Українська асоціація аграрних інженерів». Статут спілки, зареєстрований Міністерством юстиції України 1 лютого 2002 року, передбачає, що основ ною метою Асоціації є координація діяльності її членів задля задоволення їхніх спільних інтересів у сфері розроблення, виробництва та використання засобів механізації сільського господарства, підготовки кадрів і підвищення їхньої кваліфікації, а також захист соціальних, економічних, творчих, освітніх та інших прав аграрних інженерів і техніків, сприяння їхньому професійному зростанню та пропаганді передового досвіду. До речі, саме день реєстрації спілки в Мін’юсті вважається офіційною датою виникнення УААІ. Таким чином інженерна служба АПК України започаткувала власну громадську організацію, що стоїть поза політикою, має всеукраїнський статус. Обласні спілки її діють в усіх регіонах, місцеві товариства створено в багатьох вищих навчальних закладах, які готують інженерні кадри для аграрного сектора економіки України. За десять років існування Української асоціації аграрних інженерів відбулися чотири її з’їзди. На останньому з них обрано президента та правління УААІ, ревізійну комісію, затверджено програму діяльності на 2009–2011 роки. У цій програмі поставлено завдання протягом трьох років виконати 33 окремі заходи за 11 напрямами. Сьогодні Асоціація має у своєму складі понад п’ять тисяч членів. Асоціації вдавалося до певної міри впливати на процеси, які відбуваються в аграрному секторі країни, вирішувати проблеми аграрних інженерів. За участі УААІ створено раду ветеранів війни та праці інженерної служби АПК, благодійний фонд імені Миколи Момотенка, які розгорнули активну діяльність, зокрема було підготовлено та випущено два видання книжки, присвяченої пам’яті одного з фундаторів механізації сільськогосподарського виробництва України М. П. Момотенка, книжку «Історія виробничої діяльності Держкомсільгосптехніки УРСР та НАК «Украгролізинг», створено музей інженерної служби АПК. УААІ брала участь у підготовці проекту Закону України «Про захист прав покупців сільськогосподарської техніки» та доопрацюванні змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування», проекту постанови Кабінету міністрів «Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів» та наказу Мінагрополітики стосовно цього, допомогла відродити на новому рівні журнал «Механізація сільського господарства». В останні роки у багатьох випусках цього часопису друкувалися аналітичні, історично-оглядові та інші статті членів Асоціації.

Володимир Кульгавий, генеральний виконавчий директор УААІ

УААІ є колективним членом Української аграрної конфедерації, офіційно входить до складу громадської ради при Міністерстві аграрної політики та продовольства України, активно долучається до розгляду законів щодо основних засад державної аграрної політики, програм соціального розвитку села, продовольчої безпеки України й програм державної технічної політики в аграрному секторі. Українська асоціація аграрних інженерів виступила з ініціативою налагодження співробітництва з американською корпорацією «Виклики тисячоліття» стосовно оснащення сучасною сільськогосподарською технікою навчально-виробничих підрозділів сільських професійно-технічних училищ. Цю ініціативу підтримали депутати Верховної Ради, Міністерство освіти й науки, Мінагрополітики, Міністерство закордонних справ та Міністерство економіки. Однак через бюрократичну тяганину поки що не вдалося ухвалити рішення, потрібні для надання нашій країні безповоротної економічної допомоги, яка може сягати сотень мільйонів доларів. Асоціація підготувала та спрямувала в Міністерство освіти й науки України на доопрацювання пропозиції щодо створення органу з присвоєння кваліфікації інженера особам, які закінчили вищі навчальні заклади. У травні 2011 року за активної підтримки УААІ на базі Національного університету біотехнологій і природокористування України проведено першу міжнародну науково‑технічну конференцію з питань стану й перспектив розвитку сучасної аграрної інженерії та технічного сервісу. Її присвячено було вісімдесятиріччю від дня народження Миколи Петровича Момотенка. Проте рух щодо об’єднання аграрних інженерів у сильну громадську організацію ще не став масовим. Досі не створено місцеві товариства аграрних інженерів на більшості підприємств — виробників сільськогосподарської техніки. Не в усіх навчальних закладах із підготовки кадрів інженерів та техніків організовано осередки спілки аграрних інженерів. Тримається Асоціація і в областях, і в центрі переважно завдяки підтримці інженерних служб національною

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ГРОМАДА

акціонерною компанією «Украгролізинг». Майже в усіх регіонах обласні спілки аграрних інженерів очолюють директори філій «Украгролізингу». Місцеві товариства аграрних інженерів створено в таких навчальних закладах, як Українська академія аграрних наук, Національний університет біоресурсів і природокористування, УкрНДІПВТ (Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки й технологій для сільськогосподарського виробництва), ІМЕСГ (Інститут механізації й електрифікації сільського господарства), Харківський національний технічний університет, Кіровоградський національний технічний університет, Таврійський державний агротехнологічний університет, ІМЕСГ Подільського державного аграрнотехнічного університету, Полтавська державна аграрна академія, Глухівський коледж Сумського НАУ. ВСГО «Українська асоціація аграрних інженерів» є одним із засновників асоціації «Інноваційна аграрно-промислова група», президентом якої є Віктор Олексійович Тонкоголосюк. До складу нашої асоціації включена також первинна громадська організація УААІ, яку створено в державному науковому підприємстві «Всеросійський науково‑дослідний технологічний інститут ремонту й експлуатації машинно-тракторного парку Російської академії сільськогосподарських наук», що розміщено в Москві (російською скорочено «ГНУ ГОСНИТИ»). Ця організація налічує десять членів, поміж них директор зазначеного державного наукового підприємства, академік РААН В. І. Черноіванов та колишній голова «Союзсільгосптехніки» 95‑річний О. О. Єжевський. Із Росії регулярно надсилають до УААІ наукові матеріали та розробки з питань механізації сільськогосподарського виробництва. Можна зробити висновок, що Українська асоціація аграрних інженерів як усеукраїнська спілка громадських організацій за десять років своєї діяльності зайняла певну нішу в системі професійних громадських організацій і довела своє право на існування та дальший розвиток.

Відстояти статус інженера-аграрія Досвід роботи Миколаївської обласної організації аграрних інженерів

снову нашої регіональної організації УААІ становлять інженери-аграрії обласних сільськогосподарських підприємств та їхніх підрозділів у регіонах. Із нами активно співпрацюють фахівці обласного управління сільського господарства, «Держсільгосптехнагляду», реорганізованих підприємств колишньої «Облсільгосптехніки», деяких комерційних структур, а також ветерани праці цих служб і фермери. За головну мету ми обрали збереження значущості статусу інженера-аграрія, піднесення його престижу та пропаганду важливості науково‑технічного прогресу для АПК, в тому числі шляхом поставки сучасної техніки вітчизняного виробництва за механізмом фінансового лізингу. Допомагаємо фермерам та бізнесменам-аграріям через Миколаївську філію «Украгролізингу». За минулі роки завдяки її посередництву поставлено понад сто одиниць тракторів і комбайнів, майже вісімсот одиниць сільгоспмашин та різноманітного обладнання — загалом на суму понад 100 млн грн. Намагаємося не пропускати жодної події в області, яка стосується аграрної галузі, — беремо участь у семінарах, нарадах, конференціях, виставках. Інформуємо аграріїв про новинки сільгосптехніки та можливості й умови її поставки, виступаємо з різноманітними тематичними публікаціями у пресі. Особливу увагу ми приділяємо турботі про ветеранів галузі. Вітаємо їх зі святами, а в День працівників сільського господарства традиційно збираємося в затишному офісі Миколаївської філії. Підбиваємо підсумки роботи, плануємо наступні заходи, потім разом із колегами поминаємо тих, кого вже немає з нами, згадуємо чималий внесок їх у розвиток галузі. Радо вшановуємо наших довгожителів, бажаючи їм сил, енергії та наснаги. От нещодавно вітали Давида Ісаковича Фалкова — нашого старійшину, орденоносця, який зустрів своє 83‑річчя, маючи у трудовій книжці запис лише про роботу в системі «Сільгосптехніка». Приємно, що досвідчені керівники змогли свого часу зберегти колектив після реорганізації підприємств. Хочеться відзначити у зв’язку з цим В. В. Кема — керівника Веселинівської МТС, В. В. Лагодієнка — керівника ТОВ «Вікторія» та Ю. А. Корецького — керівника Казанківського «Агросервісу», якому нещодавно було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України». Фахівцям-аграріям добре відомі завдяки своїй активній роботі головний осередок нашої організації — обласний штаб УААІ та люди, які не шкодують ані часу, ані зусиль для спільної справи. Маємо на увазі, наприклад, Петра Пилиповича Кравченка, який

Володимир Кульгавий

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ГРОМАДА

налагоджує зв’язки з фахівцями району та керівниками господарств. Минулий рік було ознаменовано святкуванням п’ятдесятиріччя системи «Сільгосптехніки». Із цієї нагоди Миколаївська організація УААІ підготувала спеціальну вітальну листівку й поздоровила понад 170 працівників галузі й ветеранів праці. Ми пишаємося тим, що нашій організації вдалося, скориставшись власними коштами та завдяки підтримці меценатів видати книжку «Історія розвитку механізації агропромислового комплексу Миколаївської області», написану авторами цієї статті (див. фото). У ній узагальнено досвід роботи всіх служб механізації області від часів існування машинно-тракторних станцій і «Сільгосптехніки» до наших днів, згадано багато імен працівників. Видання добре проілюстровано. Як і в інших сучасних громадських організацій, труднощів у нас, певна річ, чимало. Нині доводиться, хоч як це прикро, констатувати зниження престижу інженерної праці. У багатьох організаціях скорочують відповідні посади, й це може стосуватися навіть посади головного інженера. Виникла подібна тенденція також на ве-

Нині доводиться, хоч як це прикро, констатувати зниження престижу інженерної праці ликих підприємствах та в бізнес-структурах. Потреба в службі головного інженера стає особливо відчутною тоді, коли, на превеликий жаль, трапляються серйозні аварії. І тоді провина лягає на керівника, який часом буває недостатньо обізнаний із термінами періодичного поточного та капітального ремонту й недооцінює важливість щомісячного технічного обслуговування, а без усього цього не можна забезпечити безаварійну роботу. До речі, скасування на багатьох підприємствах служби головного інженера призвело до значного — в кількасот разів! — зменшення в Україні кількості заявок на винаходи, а відповідно й оформлення патентів. Ця проблема загострюється через відсутність державних наукових центрів, зокрема й галузевих, яким раніше слугувала «Держсільгосптехніка». Принагідно хотілось би нагадати про ще одну проб лему — збереження історичних пам’яток, пов’язаних зі становленням та першими успішними кроками віт чизняного машинобудування. Адже коло будівель багатьох колишніх районних осередків «Сільгосптехніки» стояли на постаментах машини минулих років, які вже відслужили своє. Однак у процесі реорганізації вони стали нібито нікому й не потрібними. На це одразу зреагували надто заповзятливі збирачі металобрухту. Ці вандали громили й розбирали колишні котельні, естакади, навіть під’їзні шляхи залізниць-вузькоколійок.

Іван Каляк (ліворуч) та Олександр Петров — автори книжки

Машини, які є історичними пам’ятками, теж поступово «роздягають». Піднялася рука в лиходіїв навіть на знаменитий трактор біля села Гуріївка під Миколаєвом. Забули, вочевидь, що він стоїть тут на згадку не лише про перших сільських механізаторів, а й про зйомки відомого фільму «Трактористи», який давно вже став класичним. Стрічку знімали 1938 року саме в цих місцях. І поряд із видатними акторами Миколою Крючковим, Борисом Андреєвим, Петром Алейниковим, Мариною Ладиніною у фільм потрапили механізатори Гуріївської МТС. На тракторі є символічний напис «Героическому труду земледельцев». Хіба ж не варто його зберегти? Покласти край знищенню цієї пам’ятки вдалося лише завдяки тому, що ми підняли на її захист громадськість, звернувшись до місцевих засобів масової інформації. Сподіваймося, спільними зусиллями вдасться внести й цей об’єкт до оновленого реєстру історичних пам’яток України й таким чином зберегти його для нащадків. Нині найголовніше для нас — це утвердження актуальності та вагомості нашої наполегливої спільної праці в ім’я піднесення престижу аграрних інженерів, які мають відіграти надзвичайно важливу роль у дальшому розвиткові аграрної галузі в Україні. Олександр Петров, голова правління Миколаївської обласної організації Асоціації аграрних інженерів України, директор Миколаївської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», Іван Каляк, відповідальний секретар Миколаївської обласної організації Асоціації аграрних інженерів України

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ФІНАНСИ

Державна

підтримка лізингу –

запорука успішного розвитку аграрної галузі Дефіцит фінансових ресурсів завжди був однією з проблем сільського господарства. Це зумовлено насамперед тривалістю виробничого циклу в аграрному секторі, а також залежністю доходів сільгосптоваровиробника від метеорологічних умов і територіальною віддаленістю та часто малими розмірами господарств. Через це більшість банків не зацікавлені в таких позичальниках. Незамінним інструментом для фінансування сільського господарства стає лізинг, організаційно-правовий механізм якого безупинно вдосконалюється. Лізинг дає змогу фінансувати сільгосптоваровиробників на тривалий термін при відносно нижчих ризиках, аніж кредит.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

ФІНАНСИ

ля фінансового забезпечення лізингових угод особливого значення набуває пряме державне фінансування цього різновиду інвестиційної діяльності. Формування ринку лізингових послуг в АПК є одним із пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку України на сучасному етапі. Успішна діяльність агропромислового комплексу багато в чому залежить від державної підтримки та регулювання сільськогосподарського виробництва на основі лізингу. Державна фінансова підтримка лізингу в системі АПК зумовлена особливим статусом сільськогосподарського виробництва як галузі, що забезпечує продовольчу безпеку України. Повільний і неефективний розвиток ринку сільськогосподарських кредитів, низька самоокупність сільськогосподарських підприємств, залежність від природних умов посилює потребу державної підтримки. Підтримка сільського господарства за допомогою державної аграрної лізингової компанії є характерною не тільки для України, але й для багатьох країн, які розвиваються. Такий підхід підвищує ефективність конт ролю держави за фінансуванням лізингових операцій, особливо при відсутності нагляду за лізинговим бізнесом. Національну акціонерну компанію «Украгролізинг» створено для сприяння реалізації державної політики в агропромисловій сфері, забезпечення ефективного функціонування й розвитку сільськогосподарського виробництва шляхом передачі сільгосптоваровиробникам на умовах фінансового лізингу техніки та обладнання за рахунок коштів державного бюджету. Завдяки Національній акціонерній компанії «Украгролізинг» сільськогосподарські товаровиробники мають змогу на вигідних умовах придбати різноманітну техніку та обладнання. Головною метою роботи компанії є реалізація політики державної підтримки суб’єктів сільськогосподарського виробництва, в основу якої покладено національну систему аграрного лізингу. На думку аналітиків, така діяльність

Олена Чибісова, заступник директора департа менту економіки та фінансів, начальник фінансового відділу Національної акціонерної ком панії «Украгролізинг»

є найбільш захищеною юридично формою інвестицій у сільськогосподарську галузь як на державному, так і на регіональних рівнях. Законом України про Державний бюджет на відповідний рік на заходи за операціями фінансового лізингу передбачаються кошти державного бюджету. Зокрема в Законі «Про Державний бюджет України на 2012 рік» статтею 8 визначено, що одними із джерел формування спеціального фонду державного бюджету щодо кредитування є: • повернення коштів у частині відшкодування вартості сільськогосподарської техніки, переданої суб’єктам господарювання на умовах фінансового лізингу; • кошти, що надійдуть у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії й наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільгосптоваровиробникам та іншим суб’єктам господарювання. Кошти, що надійшли до спеціального фонду державного бюджету України (стаття 9 згаданого вище Закону), спрямовуються на ряд заходів, в тому числі й на закупівлю технічних засобів для агропромис-

лового комплексу з подальшою передачею їх сільгосптоваровиробникам на умовах фінансового лізингу через Національну акціонерну компанію «Украгролізинг». Проте, якщо врахувати, що замовлення сільгосптоваровиробників щодо придбання техніки на умовах фінансового лізингу сягає 1380 млн грн, обсяг коштів, передбачений на 2012 рік на лізингові операції, недостатній для забезпечення села технікою, вкрай потрібною насамперед для проведення весняних польових робіт. Слід зазначити, що в деяких регіонах почали діяти регіональні лізингові програми. Вони переважно допов нюють загальнодержавну програму. Форми такої підтримки є різноманітними, наприклад здешевлення витрат на закупівлю сільськогосподарської техніки на умовах фінансового лізингу в АР Крим або зменшення кредитної ставки щодо придбання складної сільськогосподарської техніки на умовах фінансового лізингу в Чернігівській області тощо. Майже в усіх регіонах України діє значна кількість місцевих приватних лізингових компаній. Однак для більшості з них лізинг обладнання для інших галузей, наприклад для харчової промисловості, переважає лізинг для сільського господарства, вочевидь, через швидші темпи зростання певних сегментів та вищу платоспроможність підприємств. Умови приватних компаній щодо надання техніки в лізинг обтяжливіші для вітчизняних сільгосптоваровиробників. Звернемо увагу на ще один момент — брак кредитної культури в багатьох сільгосптоваровиробників. Проблема відсутності досвіду залучення кредитів посилюється неодноразовим масовим списанням боргів аграріїв, а це породжує безвідповідальне ставлення до позик. Тому одним із завдань Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» є розвиток кредитної (лізингової) культури сільгосптоваровиробників через запровадження жорстких вимог до клієнтів щодо погашення лізингових платежів аж до вилучення предмета лізингу в разі неплатежу.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ФІНАНСИ

лізингових платежів. Компенсація лізингових платежів полягає в частковому відшкодуванні сплачених суб’єктами господарювання АПК лізингових платежів за придбані техніку та/або обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу. Закон передбачає, що компенсацію лізингових платежів надають на конкурсній основі суб’єктам господарювання АПК за договорами фінансового лізингу поточного або попередніх років. Відповідно до Закону компенсації підлягає частина лізингових плаПрактика застосування лізингу тежів суб’єктів господаяк за кордоном, так і в нашій рювання АПК, сплачених відповідно до договорів країні підтвердила його високу фінансового лізингу техекономічну ефективність. ніки та/або обладнання для агропромислового комплексу, яке викорисних підприємств. Практика засто- товується зазначеними суб’єктами сування лізингу як за кордоном, так в господарській діяльності. і в нашій країні підтвердила його виКомпенсація лізингових платесоку економічну ефективність. жів надається суб’єктам господаПоряд із основною програмою рювання агропромислового комппідтримки лізингу Законом України лексу за техніку та обладнання, «Про Державний бюджет України придбані на умовах фінансового на 2012 рік» за бюджетною програ- лізингу, за сплачений лізинговий мою «Фінансова підтримка заходів платіж в обсязі 40% вартості предв агропромисловому комплексі» пе- мета лізингу та сплачену комісійну редбачено відповідний обсяг коштів. винагороду лізингодавцеві в розЦя бюджетна програма оптимізує мірі півтори облікові ставки Накількість раніше існуючих програм ціонального банку України, чиндержавної підтримки АПК. Зазна- ної на дату нарахування відсотків чені кош ти заплановано спрямува- за користування предметом лізинти зокрема на фінансову підтримку гу, але не вищої від розмірів, песільгоcптоваровиробників через редбачених договорами фінансомеханізм здешевлення кредитів вого лізингу. і компенсації лізингових платежів. Змінами, які внесено до Порядку, Для стимулювання виробництва затвердженого постановою Кабісільськогосподарської продукції та нету міністрів України від 11 серпня розвитку аграрного ринку, а також 2010 р. № 794 «Про затвердження забезпечення продовольчої без- Порядку використання коштів, пепеки населення Президент України редбачених у державному бюджеті підписав Закон «Про внесення змін для здійснення фінансової підтримдо статті 13 Закону України «Про ки суб'єктів господарювання агродержавну підтримку сільського гос- промислового комплексу через подарства України» від 22 грудня механізм здешевлення кредитів 2011 р. № 4216-VI. У ньому йдеть- та компенсації лізингових платежів», ся про те, що фінансова підтримка передбачено можливість для лізинсуб’єктів господарювання агро- гоодержувачів, які сплатили лізинпромислового комплексу має здій- гові платежі, отримати компенсацію снюватися через механізм зде- за сплачені платежі відповідно до зашевлення кредитів та компенсації твердженої процедури. Досвід роботи показав, що завдяки державній підтримці аграрного комплексу країни за допомогою лізингу господарства з низькою платоспроможністю мають змогу придбавати дорогу техніку, обладнання та інші ресурси сезонного виробництва на зворотній основі. Таким чином, сьогодні лізинг є основним способом надання практичної допомоги АПК щодо придбання машин та обладнання, піднесення й зміцнення матеріально-технічної бази села та перероб-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

інансовий план Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» складається з таких розділів: І. Формування прибутку підприємства. Цей розділ фінансового плану включає такі групи показників: • показники доходів: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); податок на додану вартість; інші непрямі податки; інші вирахування з доходу; чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; доходи від участі в капіталі; інші фінансові доходи та інші доходи; показник «усього доходів» визначається як сума чистого доходу від реалізації, інших операційних доходів, доходу від участі в капіталі, інших фінансових доходів; • показники витрат: показник розміру собівартості реалізованої продукції; адміністративні витрати; витрати на збут; інші операційні витрати; фінансові витрати; витрати від участі в капіталі; інші витрати; податок на прибуток від звичайної діяльності; показник «усього витрат» розраховується як сума всіх попередніх показників витрат; • показники фінансового результату діяльності: валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції та собівартістю реалізованої продукції; фінансовий результат від операційної діяльності розраховується як різниця між алгебраїчною сумою валового прибутку (збитку) та іншого операційного доходу й адміністративними витратами, витратами на збут, іншими операційними витратами; фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування розраховується як різниця між алгебраїчною сумою фінансового результату від операційної діяльності, фінан-

ФІНАНСИ

Фінансова конституція

«Украгролізингу» Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» у своїй діяльності керується фінансовим планом, який щороку затверджується розпорядженням Кабінету міністрів України сових та інших доходів і фінансовими та іншими витратами; частка меншості — показник, що відображає частину чистого прибутку (збитку) й чистих активів дочірнього підприємства, яка не належить материнському підприємству; • показник чистого прибутку (збитку) розраховується як різниця між сумою прибутку (збитку) від фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку на прибуток від звичайної діяльності. ІІ. Розподіл чистого прибутку. Цей розділ містить показники відрахування частини прибутку державними, казенними підприємствами та об’єднаннями їх і дочірніми підприємствами; господарськими товариствами, холдинговими компаніями та їхніми дочірніми підприємствами відповідно до законодавства України; відрахування до фонду дивідендів господарськими товариствами, холдинговими компаніями та їхніми дочірніми підприємствами за нормативами, встановленими в поточному році, за результатами фінансово‑господарської діяльності за минулий рік, у тому числі

на державну частку; перераховані дивіденди за результатами фінансово‑господарської діяльності за минулий рік, у тому числі на державну частку. Нормативи перерахованих показників визначаються законодавством України та встановлюються Кабінетом міністрів.

У фінансовому плані компанії відображено обсяги планових надходжень і спрямування коштів із метою забезпечення потреб її діяльності та розвитку Також до цієї частини фінансового плану належать такі показники, як залишок нерозподіленого прибутку минулих періодів (непокритого збитку) та інші фонди, що відображають суми відрахування до фондів відповідно до стст. 75 і 87 Господарського кодексу України. ІІІ. Обов’язкові платежі підприємства до бюджету та державних цільових фондів. У цьому розділі фінансового плану зазначено всі

обов’язкові платежі підприємства до бюджету й державних цільових фондів. До поточних податків та обов’язкових платежів до бюджету належать: податок на прибуток, акцизний збір; ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками звітного періоду; ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками звітного періоду; рентні платежі; ресурсні платежі; інші податки. Також у цей розділ фінансового плану включено інші обов’язкові платежі, до яких відносять суми платежів, що сплачуються до місцевих бюджетів. ІV. Таблиці. У таблицях наведено елементи операційних витрат (на виробниц тво, збут, управління тощо); капітальні інвестиції (це можуть бути капітальне будівництво, придбання основних засобів, модернізація основних засобів, банківські кредити тощо); коефіцієнтний аналіз; рух коштів. Рух коштів має відображати фактичний і плановий рух коштів. V. Довідка до фінансового плану. Ця довідка містить: дані про підприємство; перелік підприємств, які входять до консолідованого фінансового плану; інформацію про проекти, під які планується залучати кредитні кошти; іншу інформацію.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ФІНАНСИ

*** Отже, у фінансовому плані компанії відображено обсяги планових надходжень і спрямування коштів із метою забезпечення потреб її діяльності та розвитку. При складанні фінансового плану компанія щороку стикається з неврегульованістю бюджетного та фінансового планування. Так, відповідно до згаданого наказу Міністерства економічного розвитку від 21 червня 2005 р. № 173 терміном подання проекту фінансового плану визначено 15 червня року, що передує плановому. Дохідну частину фінансового плану складають на підставі як власних, так і залучених, зокрема з Державного бюджету України, коштів. Водночас терміни підготовки та подання бюджетного запиту до проекту Державного бюджету наступного року настають значно пізніше. У серпні компанія готує та подає бюджетний запит до проекту бюджету наступного року, який далі розглядає Міністерство фінансів України на узгоджувальних нарадах та який потім відображається в проекті бюджету наступного року. Отож, щоб узгодити питання щодо обсягів бюджетного фінансування наступного року, потрібен певний час, що є основною причиною тривалого узгодження проекту фінансового плану з Міністерством агрополітики, Міністерством економічного розвитку та Міністерством фінансів. Тому останнім словом щодо визначення обсягів бюджетного фінансування є ухвалення Закону України про Державний бюджет. Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» № 4282‑VI та розпорядження Кабінету мініст рів України «Про затвердження фінансового плану Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» на 2012 рік» № 1359‑р ухвалено в один день — 28 грудня 2011 року. Отже, дохідну частину фінансового плану 2012 року сформовано з урахуванням видатків, передбачених Законом України «Про Державний бюджет

України на 2012 рік» від 28 грудня 2011 р. № 4282‑VI за бюджетною програмою «Збільшення статутного капіталу НАК «Украгролізинг» для закупівлі технічних засобів для агропромислового комплексу з подальшою передачею їх на умовах фінансового лізингу» обсягом 80,0 млн грн. При формуванні витратної частини фінансового плану враховано обмеження, передбачені постановою Кабінету міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 907 «Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2013 та 2014 роки». До речі, слід сказати, що терміни затвердження цієї постанови, вимоги якої компанія зобов’язана враховувати при поданні проекту фінансового плану, теж дещо віддалені від термінів подання проекту фінансового плану. З огляду на зазначені законодавчі та нормативно-правові акти розраховано фінансовий план компанії на 2012 рік. У загальному обсязі дохідної та витратної частин понад 70% фінансових ресурсів становлять операції фінансового лізингу — реалізаційна вартість техніки, що передаватиметься в лізинг, і 30% — кошти, які має бути спрямовано на забезпечення фінансово‑господарської діяльності компанії. Одним з актуальних питань фінансового плану компанії зазвичай є заробітна плата, оскільки ці витрати становлять близько 70% планових адміністративних витрат. Порівняно із плановими показниками 2011 року фонд оплати праці працівників компанії збільшився на 16,9%, як це передбачено основними макропоказниками економічного й соціального розвитку, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 907. Зазначене збільшення також ураховує підвищення рівня мінімальної заробітної плати, передбачене Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» (із 1 січня — 1 073 грн, із 1 квітня — 1 094 грн, із 1 липня —

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

Інна Бобровіцька, заступник директора депар таменту економіки й фінансів, начальник планово‑економічного відділу Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» Фінансовий план — це документ, що відображає обсяг надходжень коштів і спрямування їх у плановому періоді з метою забезпечення потреб поточної діяльності та розвитку компанії, виконання її зобов’язань перед державою, банками, постачальниками й кредиторами. Підставою для створення фінансового плану є Господарський кодекс України, за п. 5 ст. 89 якого господарське товариство, у статутному фонді якого понад 50% акцій (часток, паїв) належить державі, зобов’язане на кожен наступний рік складати й виконувати річний фінансовий план відповідно до ст. 75 цього кодексу. Порядок складання фінансового плану затверджено наказом Міністерства економіки України від 21 червня 2005 р. № 173 «Про Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніх підприємств».

АВТОМАТИЗАЦІЯ

1 102 грн, із 1 жовтня — 1 118 грн, із 1 грудня — 1 134 грн на місяць). Середньомісячну заробітну плату одного працівника на 2012 рік заплановано в обсязі, що відповідає середній заробітній платі по галузі. Так, відповідно до наказу Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375 «Про затвердження класифікатора видів економічної діяльності» (чинний із 1 квітня 2006 р.) Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» належить до суб’єктів фінансової діяльності з кодом економічної класифікації 65.21.0 «фінансовий лізинг» і входить до секції J «Фінансова діяльність» (код класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД) від 65 до 67). Водночас у газеті «Праця і зарплата» № 1 за 4 січня 2012 року стосовно виду економічної класифікації «Фінансова діяльність» визначено, що заробітна плата штатних працівників за листопад 2011 року досягла суми 5,4 тис. грн. Решту адміністративних витрат становлять витрати на утримання автомобілів, амортизацію, на службові відрядження, зв’язок, утримання основних фондів, операційну оренду приміщень філій, придбання малоцінних і швидкозношуваних предметів та матеріалів, а також витрати на поточний ремонт основних засобів, матеріальну допомогу, передплату періодичних видань, розрахунково‑касове обслуговування тощо, які підвищено на підставі основних макропоказників економічного й соціального розвитку, індекс збільшення за котрими встановлено в розмірі 9,7%. Фінансовий план має вирішити такі основні проблеми, як забезпечення компанії фінансовими ресурсами, потрібними для її нормальної господарської діяльності, включаючи розширене відтворення основних засобів компанії, формування оборотних коштів, матеріальне стимулювання, забезпечення соціальних потреб працівників, виявлення резервів у господарській діяльності, здійснення контролю за господарською діяльністю компанії та за утворенням і використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів.

ЄІАС – складний шлях, гідний результат

Зазвичай штат лізингової компанії в Україні становить 30–40 осіб. Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» налічує майже 400 працівників та має 25 філій в усіх регіонах України. Якщо у лізинговій компанії обліковують у середньому дві-три тисячі предметів лізингу, то тут їх понад двадцять тисяч. А якщо взяти до уваги завдання, яке ставить перед компанією держава, ця цифра зростатиме.

огляду на масштабність та вагомість завдань, покладених на НАК «Украгролізинг», іще 2008 року почалися переговори щодо впровадження в Компанії єдиної інформаційно-аналітичної системи (ЄІАС). Тоді керівництво «Украгролізингу» ухвалило рішення автоматизувати лізингову діяльність підприємства й оптимізувати всі бізнес-процеси. Результати тендеру та численні обговорення всередині Компанії допомогли переконатися в тому, що інформаційно-аналітична система «Украгролізингу» має базуватися на комп’ютерних програмах та базах даних, розроблених компанією «1С», яка має більш ніж двадцятирічний досвід роботи в цій галузі. В умовах сучасних фінансових відносин на внесення та обробку даних і на прийняття виваженого рішення часу завжди обмаль. У компанії «1С» давно вже добре розуміють: потрібну інформацію треба надати за секунди, бо сьогодні успішний бізнесмен неодмінно має вміти діяти оперативно й маневрено, адже завтра для нього починається вже сьогодні. Величезна кількість цифр і графіків, тисячі сторінок програмного тексту, щоденна праця фахівців «Украгролізингу» та досвідчених розробників програмного забезпечення — й останній етап упровадження єдиної інформаційно-аналітичної системи близький до завершення. Проект засновано на чотирьох різних програмних продуктах, які об’єднано в одну інформаційну систему з урахуванням тих бізнес-процесів, що відбуваються в компанії. Це як добре відомі широкому загалові конфігурації «Бухгалтерія», «Комплексний облік для бюджетних організацій» та «Управління автотранспортом», так і досить специфічний

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

АВТОМАТИЗАЦІЯ

Валентин Кушнерик, головний спеціаліст відділу контрольно-аналітичної роботи Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

і вузькоспрямований програмний продукт «1С Хомнет Лізинг», який було свого часу розроблено компанією «Хомнет Консалтинг» для російського ринку, де програма пройшла випробування та довела свою ефективність.

«Хомнет Консалтинг» — надійний партнер компанії «1С», на ринку працює з 2000 року й має великий досвід стосовно автоматизації великих компаній. Переважну більшість рішень про автоматизацію російських лізингових компаній прийнято саме завдяки програмному продуктові «1С Хомнет Лізинг». Отож завдяки російським колегам, які поділилися своїм досвідом, цей програмний комплекс почав згодом діяти й в Україні, зокрема його було адаптовано для Національної акціонерної компанії «Украгролізинг». Таким чином інформація, яку вводять в одному підрозділі компанії, одразу стає доступною для всіх інших. А головне — те, що цю систему можна застосувати до всіх процесів, які відбуваються на підприємстві. В єдиному інформаційному просторі з центральним офісом перебувають тепер і філії «Украгролізингу», розміщені в усіх областях України. Зрозуміло, це значно прискорює та спрощує передавання даних на велику відстань. Впровадження єдиної інформаційно-аналітичної системи скорочує трудовитрати. Відтепер можна поставити перед колективом біль-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ше завдань і, відповідно, виконати значно більший обсяг роботи, спрямувавши зусилля працівників у нове русло й отримавши більше прибутку. Скажімо, завдяки створенню нових робочих інструментів і широким можливостям системи тепер легше вирішувати гострі питання, пов’язані з поверненням платежів. Успіх у будь-якому бізнесі найперше залежить від людей, отож найкращий продукт у підсумку запропонує та компанія, співробітники якої краще організовані. Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» прагне постійно підвищувати якість надаваних нею послуг, тим самим підтверджуючи високу кваліфікацію своїх працівників та налаштованість на тривале взаємовигідне співробітництво. Надійним інструментом для досягнення цієї мети є ЄІАС — потужний програмний продукт із великими функціональними можливостями. Небагато часу треба, щоб, побачивши цю систему в дії, оцінити її можливості й почати широко використовувати в роботі. Валентин Кушнерик

РОЗПРОДАЖ

Для ощадливого

господаря

Далекоглядний та економний господар, безсумнівно, зрозуміє, що послуги, які надає Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», вигідні для нього. Зокрема підприємцям, яким сьогодні бракує коштів, однак про поповнення машинного парку думати все одно треба, пропонують техніку, котрою вже певний час користувалися інші лізингоодержувачі. Охочі можуть побачити й придбати її завдяки спеціальним майданчикам, обладнаним у регіонах. Для цього треба звернутися до регіональних філій Національної акціонерної компанії «Украгролізинг». Уживану техніку на бажання клієнта можна придбати й за договором купівлі-продажу зі стовідсотковою оплатою, але, звісно, вигідніше взяти її у повторний лізинг, якщо в покупця наразі немає потрібної суми, проте він може сплачувати її впродовж певного часу за зручним графіком на вигідних йому умовах фінансового лізингу. Сьогодні ми пропонуємо читачам нашого журналу ознайомитися принаймні з частиною техніки, яка перебуває на зберіганні в Національній акціонерній компанії «Украгролізинг». Детальнішу інформацію можна отримати в обласних філіях компанії або знайти на її сайті (http://ukragroleasing.com.ua). Як повідомили нам у відділі реалізації та моніторингу техніки Компанії, прикладів, коли постійні клієнти «Укр агролізингу» охоче беруть поряд із новою ще й техніку, яка вже була в користуванні, досить багато. Дбайливий господар у такий спосіб заощаджує на ціні й може обрати зручний для себе графік сплати або ж, приміром, запасається додатковими запчастинами та вузлами. Якщо ж у господарстві є майстри-умільці, то вони докладуть рук до перетворення такого трактора чи комбайна на надійну та цілком «боєздатну» робочу одиницю. Найголовніше ж те, що селяни навчилися з вигодою для себе застосовувати механізм фінансового лізингу завдяки позитивному досвідові роботи з Компанією. Раз по раз використовують вони вже випробуваний інструмент, почуваючись повноправними партнерами й знаючи, що технікою та обладнанням «Украгролізинг» їх забезпечить — як новими, так і тими, що вже були в користуванні.

Культиватор КДН-5,6 Тернопільська філія (тел: 0352-523-197)

Комбайн КЗС 9-1 «Славутич», 2001 р. Запорізька філія (тел: 061-787-51-25)

Комбайн КЗС 9-1 «Славутич» 2001 р. Запорізька філія (тел: 061-787-51-25)

33 596,31 грн

242 478,52 грн

149 383,50 грн

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

РОЗПРОДАЖ

Комбайн КЗС 9-1 «Славутич», 1999 р. Хмельницька філія (тел: 0382-703-843)

Трактор Т-150К-12 Філія «Київобллізинг» (тел.: 044-526-69-23)

69 393,82 грн

137 280,00 грн

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

Трактор Т-150A-06 Філія «Київобллізинг» (тел.: 044-526-69-23)

Культиватор КП-4, 2002 р. Запорізька філія (тел.: 061-787-51-25)

98 863,52 грн

3 311,47 грн

РОЗПРОДАЖ

Комбайн КЗС 1060 «Лан», 2000 р. Кіровоградська філія (тел: 0522-229-913)

Трактор «Борекс» 2102 Миколаївська філія (тел: 0512-423-523)

346 752,57 грн

174 070,00 грн

Трактор Т-150-05 Філія «Київобллізинг» (тел.: 044-526-69-23)

Екскаватор «Борекс» 2101 Тернопільська філія (тел: 0352-523-197)

117 164,43 грн

212 670,00 грн

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

СЕЗОН

ФОРМУВАННЯ КРОНИ ТА ОБРІЗУВАННЯ ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ К

рону фруктового дерева формують із метою створення умов для доброї освітленості всіх його частин, чого досягають завдяки рівномірному розташуванню гілок з усіх боків дерева та по його висоті. Яблуню найкраще формувати розріджено-ярусним способом із 4–6 скелетними гілками, розташованими на стовбурі на відстані 30–50 см одна від одної. Для цього найбільш придатні середньоштамбові дерева, в яких першу знизу скелетну гілку розміщено на висоті 80– 140 см. Якщо її розташовано нижче, виникають незручності при догляді за ґрунтом під кроною. Для створення такого штамба всі гілки, розміщені нижче, обтинають відразу, тобто першої ж весни після садіння. Чим раніше садівник починає формувати крону дерева, тим легше та успішніше пройде ця операція. Під час першого «хірургічного» втручання на стовбурі дворічного деревця треба залишити дві-три спрямовані врізнобіч гілки, які ростуть під кутом до стовбура, близьким до 90° (у будь-якому разі не меншим, аніж 45°). Гілки, які ростуть угору під меншим кутом до стовбура, згодом неодмінно зламаються під вагою плодів. Найкращий час для обрізування — провесінь, період до початку сокоруху. Обрізати гілку слід над брунькою, розташованою з того боку гілки, де крона більш оголена. Регулярне формування треба здійснити через рік після попереднього обрізування. На третину слід зітнути занадто сильнорослі гілки, які обганяють провідник. Далі крону дерева формують шляхом зміни нахилу й напрямку росту гілки. Змінюючи нахил, можна

домогтися зміни кута відростання, зменшення сили росту, прискорення початку плодоношення. Роблять це шляхом установлення розпірок між гілкою й стовбуром. Можна відтягнути гілку донизу, прив’язавши її до вбитого в землю кілочка. Зміна напрямку гілки дає змогу заповнити порожні ділянки крони. Наприклад, буває, що з одного боку молодого дво‑чотирирічного дерева скелетні гілки ростуть загущено, одна під одною, а інша частина крони пустіє. У такому разі на порожнє місце спрямовують гілки із загущеної ділянки. Для цього навесні біля крони з того боку, куди варто спрямувати гілку, вбивають кілок і шпагатом притягають гілку до відповідного місця. Гілка в такому стані має бути до пізньої осені. Восени гілку відв’язують. Можна також допомогти слабкорослій гілці. Зазвичай відстають у рості ті гілки, які розташовано майже горизонтально. Якщо підняти їх за допомогою підтягування або підпірок чи наблизити їхнє спрямування до вертикалі, ріст посилиться. А якщо сильнорослу гілку відтягти вниз, ріст послабиться. Відгинання гілки в горизонтальне положення прискорює закладання плодових бруньок, дерево раніше починає плодоносити. Далі ви дізнаєтеся принципові моменти при обрізуванні дерев. Насамперед слід пам’ятати, що обрізування суттєво впливає на силу росту дерева, обсяг урожаю, строки початку плодоношення. Формування крони У молодому віці, коли рослина швидко збільшує свій об’єм, обрізування допомагає вдало сформувати її скелет, а саме: залишити до-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

статню кількість основних гілок для одержання великого врожаю; сприяти обростанню скелетних розгалужень плодовими гілочками. На рис. 1 показано деякі основні деталі обрізування гілок яблуні. 1. Річний приріст дворічної гілки було вкорочено слабко. Унаслідок цього бруньки «прокинулися» майже на всій ділянці дворічного приросту й розвинулися плодові гілочки, бічні пагони помірного росту. 2.  Головний приріст гілки вкорочено надто сильно: було зрізано більш ніж половину приросту. Унаслідок цього розвинулися переважно сильні бічні розгалуження, а обростальних гілочок немає. 3. У чотирирічної гілки яблуні щороку слабко вкорочували однорічний приріст за допомогою пінцирування (прищипування). У результаті вона добре розгалужена, а обростальні гілочки розвинені. 4. У п’ятирічної гілки того ж самого сорту не вкорочували приріст, тому на ній немає значних розгалужень. Розвинулися лише численні обростальні гілочки, проте майже всі вони дуже слабкі й мають швидко відмерти. 5. У дворічної яблуні бічне розгалуження Б за силою розвитку не поступається центральному провідникові А, тобто є його конкурентом. Отож це розгалуження слід видалити, щоб запобігти утворенню розлому. Однак, якщо воно відходить від стовбура не під гострим кутом (більшим за 45°), можна й залишити його, але вкоротити, підпорядкувавши провідникові. 6. У п’ятирічної яблуні утворилося розгалуження, бо конкурента Б не було вчасно видалено або підпорядковано сильним укороченням

СЕЗОН 2

30—35 cм

80—90 cм

Б 30—35 cм 30—40 cм

20—25 cм

30—35 cм

Рис. 1. Деякі основні деталі обрізування гілок яблуні підщепах не повинна перевищувати 3–3,5 м. Щоб не загущувалася крона, на скелетних гілках вирізають пагони, які ростуть усередину крони, а на центральному провідникові — ті, що відA ходять від стовбура під гострим кутом. Обростальні гілки розміщуйте на скелетних і центральному провідБ нику через 15–20 см так, щоб вони не конкурували зі скелетними гіл6 ками. Для переведення сильнорослого пагона у плодову обростальну гілочку його обтинають до 40 см, а пагони меншої довжини можна не вкорочувати. Сорти із сильним гілкуванням укорочують менше, зі слабким — більше. Крону більшості дерев формують упродовж 4–5 років. Якщо на стовбурі дерева закладено 5–7 великих скелетних гілок, а на них — 1–2 скелетні гілки другого порядку, можна вважати, що крону дерева сформовано. Якщо в цей час центральний провідник не відхиляється вбік і продовжує рости, а дерево досягло висоти 4 м, зрізуйте провідник на бічну гілку дво‑трирічного віку, яка росте під кутом, більшим за 45°. Плодоносні дерева яблуні та груші до початку плодоношення обрізуйте лише для формування й забезпечення доброго росту центрального провідника та скелетних гілок. Усі гілки, які не впливають на розвиток їх, не варто чіпати, краще лише відхиляти їх. Із початком плодоношення формування крони завершується.

Після цього закладайте нові напівскелетні та обростальні гілки, слідкуючи, щоб крона не загущувалася й рівномірно освітлювалася. У скороспілих сортів стримуйте швидке та надмірне нарощування врожаю, бо воно виснажує молоді дерева. У сортів, які пізно починають плодоГ-Д носити, напівскелетні гілки не вкорочують, їх краще відхилити. Після початку плодоношення ростові процеси слабшають, тому характер обрізування має різко змінитися. Високі врожаї призводять до здрібнення плодів таЕ періодичності плодоношення. Щоб цього не сталося, в рік закладання великої кількості плодових бруньок і можливого високого врожаю водночас із проріджуванням укорочуйте більшість однорічних приростів на половину або третину їхньої довжини. Вирізуйте частину розгалужень на старих плодових утворах, що зменшить кількість плодових бруньок та сприятиме помірному зав’язуванню плодів. У неврожайний рік укорочуйте однорічні прирости, проріджуйте крону, вирізаючи на кільце гілки, які її загущують, не мають приросту або зазнали ушкоджень. Для послаблення росту сильнорослі гілки переводьте на бічні. 50–60 cм

провідникові А. Гілку Б тепер треба Б видалити або, якщо кут її відходження від стовбура становить понад 45°, значно вкоротити. Пропонуємо вам схему формування крони плодового дерева (рис. 2): А — обрізування після висадження саджанця без крони (ліворуч) та з кроною (праворуч); Б — обрізування дерева після 4 5 першого року росту; В — обрізування після другого року росту; Г–Д — обрізування після третього-четвертого року росту; Е — крона дерева після закладання скелетних гілок і видалення центрального провідника. Округлі крони яблуні, груші, сливи формують за розрідженоярусною або поліпшеною комбінованою схемою з 4–5 скелетними гілками першого порядку (в першому ярусі розміщують 2–3 гілки із суміжних бруньок; наступні скелетні гілки розташовують поодиноко через 70–80 см від верхньої гілки ярусу й через 50–60 см одна від одної). На скелетних гілках першого порядку формують 5–6 скелетних гілок другого порядку. Після закладання всіх скелетних гілок крону сформовано, тоді видаляють центральний провідник над верхньою одиночною дво‑трирічною скелетною гілкою. У період повного плодоношення висота дерев на сильнорослих

30 cм

70–80 cм

Омолодження дерев У дерев, які повноцінно плодоносять, поступово послаблюються ростові процеси, починає відмирати дрібне гілля. Лише про-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

СЕЗОН

70–80 cм

50–60 cм

80—90 cм

30—35 cм

У сортів, що плодоносять на кільчатках, вирізують половину з них, а в сортів із сильним гілкуванням, окрім того, на третину вкорочують складні плодові гілочки. При кваліфікованоA му омолоджувальному 1 Б обрізуванні на дру30—35 cм гий-третій рік приріст 30—40 cм сягне 50 см. У наступні роки омолоджені дерева обрізають таким 20—25 cм самим чином, як і молоді плодоносні. Занедбані дерева, що не дають приросту, 30—35 cм суховерхі й ті, які рідко плодоносять, слід В омолодити на п’ятидесятирічну деревину. Зріз виконують на річному прирості завдовжки З0–50 см, але його діаметр має бути не біль30 cм шим за 3 см. Обрізають на плодушку (багаторічну плодову гілочку), яку Г-Д вкорочують до 1–2 нижніх бруньок. Наступного року здійснюють формування крони — видаляють центральний провідник скелетних гіЕ лок і підпорядковують їм Рис. 2. Схема формування напівскелетні та оброскрони плодового дерева тальні гілки. Вишня плодоносить ріджування й укорочування гілок переважно на букетних гілочках із яблуні та груші в цей час не по- плодовими бічними бруньками. Кросилюють приросту й не сприяють ну створюють із 5–8 скелетних гілок, розріджено-ярусно збільшенню розміру плодів. Ви- розміщених никає потреба омолоджувально- на відстані З0–40 см між групами го обрізування. Виконувати його їх та одиночними гілками. Правинайкраще після врожайного року, ла формування крони для вишні коли плодових бруньок закладено практично такі самі, як і для яблуні, мало. Обрізуйте на молоду дере- а висоту дерев бажано обмежувати вину з приростом до 40 см — зде- 3–3,5 м. У зв’язку з високою пагобільшого це дво‑чотирирічні гілки. новідновною здатністю крону вишні Зрізуйте їх над плодовою гілкою проріджують, вирізуючи на кільце або кільчаткою (найкоротшою 1–2 великі гілки, залишаючи дрібні плодовою гілочкою з незначни- й лише зрідка вдаючись до вкорочуми кільцеподібними напливами). вання їх. Значні «рани» у вишні поОмолоджувальне обрізування по- гано заростають, а тому великі гілки єднуйте з проріджуванням плодо- занедбаних дерев вирізувати небажано. Старі дерева омолоджують вих утворів.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

обтинанням вершечків скелетних гілок із приростом останніх років над бічною або букетною гілкою чи жировим пагоном. Сливу формують із 4–5 скелетних гілок, розміщуючи їх попарно або розріджено. Висоту дерева обмежують до 3,5–4 м та обов’язково розкривають крону. При обрізуванні вкорочують гілки для супідрядності, а при річному прирості 60 см — і більше, щоб не утворилася висока й малорозгалужена крона. Напівскелетні гілки відхиляють горизонтально. На початку плодоношення, коли приріст пагонів перевищує 40 см, можна трохи прорідити крону, вирізуючи уражені хворобами й поламані гілки. Плодоносні дерева обрізають так, щоб не допустити послаблення росту. Після того як прирости стають слабкими, здорові дерева спочатку дещо омолоджують на найближчу бічну гілку, а в наступні роки здійснюють омолоджувальне обрізування. Персик кожного року сильно загущується, а тому його слід регулярно обрізувати. Крону формують за типом поліпшеної чаші. Для цього починаючи з висоти 40–50 см від поверхні ґрунту залишають 3–4 добре розвинені гілки, розміщені рівномірно навколо стовбура на відстані 15–20 см. Решту гілок вирізують на кільце, а над верхньою зрізують центральний провідник. Потім їх обрізають на зовнішню бруньку так, щоб довжина нижньої гілки була 25–З0 см, середніх — 20 і верхньої — 10 см. На другий рік видаляють вертикальні гілки й ті, що спрямовано всередину крони. На скелетних гілках залишають 1–2 гілки другого порядку на відстані З0–40 см від стовбура й між собою. Вони повин ні бути на 25–З0 см коротшими від скелетних. У кроні плодоносних дерев видаляють гілки слабкі, уражені хворобами, сухі й ті, які ростуть вертикально та всередину крони за умови, що вони не потрібні для плодоношення або заміни. Для плодоношення залишають змішані гілки з квітками й ростовими бруньками. Персик найкраще обрізувати під час появи рожевих бутонів.

ДОЗВІЛЛЯ

Поради колективним господарствам У господарствах, які мають сот ні гектарів садів, обрізування розпочинають у грудні. Проте слід пам’ятати, що сильне обрізування плодоносних дерев помітно знижує їхню зимостійкість. У першу чергу обрізують сорти яблуні літнього терміну дозрівання як найбільш морозостійкі, потім — осінні й останніми — сорти зимового терміну дозрівання. Зрізи секатором треба виконувати так, щоб його ріжучий бік прилягав до частини річного приросту або гілки, яка лишилася. Частину, що видаляється, злегка відхиляють лівою рукою в протилежний від леза бік. Такий прийом полегшує процес зрізування. Щоб уникнути розломів і задирання, товсті гілки видаляють у два прийоми. Спершу їх підпилюють із нижнього боку на третину діаметра на відстані 30–40 см від стовбура. Потім, відступивши ще на 10–15 см від місця запилювання в бік, протилежний щодо стовбура, гілку спилюють. І лише після цього видаляють пеньок, що залишився, зрізуючи його по камбіальному кільцю (так називають кільцевий наплив на стовбурі гілки). Це сприяє швидкому загоєнню «ран». Не рекомендовано залишати навіть невеличкі пеньки або, навпаки, видаляти гілку впритул до стовбура, зрізуючи частину його деревини. Дуже слабшають, а потім хворіють основні скелетні гілки й центральний провідник, якщо на них виникає одразу кілька значних «ран» поспіль, особливо з одного боку. Таке часто трапляється при розрідженні запущених крон, коли доводиться видаляти кілька великих гілок. Тому такі крони приводять до належного стану протягом 2–3 років, стинаючи гілки поступово. У плодових дерев гладенькі (різані) «рани» заростають швидше, аніж нерівні й шорсткі. Тому після вирізування гілок пилкою «рани» бажано зачистити садовим ножем. Щоб запобігти випаровуванню вологи й розтріскуванню деревини, «рани» діаметром понад 2 см змащують садовим варом.

Творчі свята суворої служби

Щедрувальники «Украгролізингу» під час виступу (зліва направо: Світлана Поліщук, Анатолій Калита, Сергій Сліпуха, Олексій Гурин)

есподівано яскраво виявили себе під час традиційних новорічних і різдвяних свят працівники управління економічної безпеки Національної акціонерної компанії «Украгролізинг». Щодня вони вирішують проблеми, які виникають через несумлінних клієнтів, а отже мають справу зі злісними неплатниками, боржниками та недбалими господарями, котрі не стежать за тим, щоб техніка була в належному стані. Доводиться бути серйозними та жорсткими. Проте колеги помітили: у свято ці люди стають такими веселими та життєрадісними й так щедро діляться своїми талантами, що захопленню глядачів просто немає меж! Дружно співають хором, затанцювати можуть, настрій усім навколо поліпшують. Наприкінці робочого тижня саме в ту пору, коли люди в Україні традиційно щедрували, «безпечники» подивували колег: одягли гарні укра-

їнські народні костюми, ще й для Діда Мороза знайшли відповідне вбрання. Перш ніж співробітники «Украгролізингу» розійшлися по домівках до святкового столу, самодіяльні артисти заколядували для них і зробили це так чудово та щиро, що в багатьох навіть сльози на очах забриніли. І кожен поспішав до рідної оселі з добрим настроєм, створеним щедрувальниками. Ми не могли не розпитати тих, хто ввійшов до цього імпровізованого ансамблю, про їхню творчість й почули багато цікавого. Дізналися, наприклад, що заступник начальника управління Анатолій Калита колись, працюючи інженером на підприємстві, на громадських засадах керував малою академією народних мистецтв і навіть виступав у складі фольклорного колективу на концертах Українського фонду культури. Саме Анатолій Андрійович приніс тексти прекрасних щедрівок.

Тетяна Роздобудько

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

ДОЗВІЛЛЯ

— Ми їх вечорами після роботи розучували, — розповідають працівники управління. — Це співанки автентичні, мало кому відомі. Нам саме й хотілося бути оригінальними. Із текстом однієї такої щедрівки можуть ознайомитися й читачі нашого журналу. Окрім того, в Анатолія Андрійовича є ціла колекція чудових сорочок-вишиванок. Початок їй поклала сорочка, вишита білим по білому — решетилівська, з Полтавщини. Потім додалася черкаська, на якій переважають червоні та чорні кольори. Є сорочка й із чорного полотна, вигаптувана сріблястими нитками, зі Львівщини та карпатська з Косова. Ну хоч географію України за ними вивчай! Дав ті вишивані скарби колегам для виступу. А їм так сподобалося, що після вдалого щедрування шукають тепер в Інтернеті українські вишиванки — захотілося й собі придбати таке диво. — Мене ще в День незалежності приємно вразило те, що навіть на околицях Києва, а не лише десь у центрі на офіційному святкуванні люди цілими сім’ями красувалися у гарних вишиваних сорочках, — стає до розмови й заступник начальника відділу по роботі з боржниками Олексій Гурин. — А тепер твердо вирішив і для своєї родини придбати таку красу. — Після того як наш творчий порив сприйняли так тепло, мені дуже захотілося вишити сорочку бісером, — сказала нам Світлана Поліщук, головний спеціаліст відділу з роботи з боржниками. Раніше жінка вишивала хрестиком, за традицією використовуючи нитки, а рік тому захопилася гаптуванням бісером. Тепер уже має у своєму доробку різноманітні сюжетні роботи й ікони. — Деякі з них зберігаю вдома, але більшість просто дарую добрим друзям та родичам, буває, й на їхнє замовлення вишиваю. Загалом то дуже захопливий процес, до того ж у цей час просто відпочиваєш душею. Обов’язково маю хоча б півгодинки-годинку на день посидіти над полотном. Особливо цікаво працювати з кольорами, експериментувати з

Вишиті бісером роботи Світлани Поліщук

матеріалом, спостерігати за переходами та поєднаннями відтінків чи гармонією кольорів. Сюжети обираю за настроєм, часом просто інтуїтивно, як кажуть, що до душі припало. Світлана впевнена: люди, причетні до такого дивовижного ремесла, не можуть бути нещирими чи недоброзичливими. Розповідає, що навколо звичайної ятки з нитками, бісером, трафаретами й полотном на ринку завжди збираються люди, об’єднані любов’ю до вишивання (таке собі коло однодумців). Вони дають одне одному різні поради, діляться задумами та ідеями. І господиню такої крамнички швидше майстринею й консультантом назвеш, а не просто продавцем. Ніколи навіть не подумала б раніше Світлана, що цим давнім мистецтвом стільки людей захоплюються. А про себе каже, що на книжки й на бісер ніколи не шкодує грошей. Мистецтво вишивання бісером має власні ритуали та канони. Скажімо, гаптуванню ікони передує певна молитва про успіх цієї доброї справи. Кожна ікона має своє місце в помешканні, може ще й потребувати пари. Певна річ, готовий виріб бажано освятити. Світлана першу ікону, вишиту власноруч, після освячення в церкві подарувала мамі. Отож підтверджується давня проста істина: люди, які добре працюють, уміють і гарно відпочивати — собі та людям на радість і втіху.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2012

Щедрівка В цьому дворку, як у вінку. Щедрий вечір, добрий вечір Добрим людям на здоров’я! Тут господар – як виноград. Щедрий вечір, добрий вечір Добрим людям на здоров’я! Тут господиня – як калина. Щедрий вечір, добрий вечір Добрим людям на здоров’я! Його сини – як соколи. Щедрий вечір, добрий вечір Добрим людям на здоров’я! Її дочки – як панночки. Щедрий вечір, добрий вечір Добрим людям на здоров’я! По саду ходили, сад садили. Щедрий вечір, добрий вечір Добрим людям на здоров’я! Сад садили, сад поливали. Щедрий вечір, добрий вечір Добрим людям на здоров’я! Вищий мене, кращий мене. Щедрий вечір, добрий вечір

Твій журнал «МСГ» — це добрий порадник, авторитетний фахівець, цікавий співрозмовник Журнал приходитиме до тебе що два місяці й розповідатиме про: •

новини аграрного ринку (що нового у галузі, які проблеми дошкуляють господареві, чи допомагає йому влада, як дають собі раду господарі в інших країнах);

•

досвід успішних господарств (чому інші вже отримують гідні прибутки, а ти й досі — ні);

•

новітні технології (треба йти в ногу з часом: вести господарство по-старому — собі на збиток, сусідам на сміх);

•

технологічні комплекси (немає користі від окремих машин та обладнання, майбутнє — за сучасними комплексами);

•

ефективні фінансові інструменти (коли гроші не витрачаються, а діють).

А також: • • • •

надасть погодні й астрологічні прогнози; подбає про твоє добре здоров'я; простежить за народним календарем; розповість про твої таланти та захоплення.

індекс Передплатний

90787

Ціна

на рік

126

грн

Передплатити журнал успішного господаря «Механізація сільського господарства» можна у будь-якому поштовому відділенні

Передплачуй

Господарюй

Заощаджуй

Ставай успішним!