Issuu on Google+


ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент» Ваш надійний партнер Проектування та будівництво тваринницьких комплексів

Ми проектуємо й реконструюємо тваринницькі комплекси Свинокомплекси Комплекси для ВРХ (корівники) Птахофабрики Комплекси для кіз

Компанія «Кепітал Лізинг Менеджмент» отримала від держави найвищу нагороду, ставши «Підприємством року-2010»

ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент», м. Київ, вул. Фрунзе, 104 e-mail: info@clm.com.ua тел.: 229-16-83, факс: 229-16-76


ГАЛУЗЬ

Дорогі колеги, партнери, друзі! Від імені Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» і від себе особисто вітаю вас із професійним святом! Микола Шпак, голова правління Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

4


ГАЛУЗЬ

Для багатьох партнерів знайомство з «Украгролізингом» починається на галузевих виставках

їни. Зараз ми можемо запропонувати селянам очікуваний ними трактор «Бєларус-3022 ДЦ.1», що ввійшов до переліку. Бачимо, що виручає аграріїв наш рідний ХТЗ. Наприклад, Донецька та Дніпропетровська області освоюють за допомогою лізингу по 50 тракторів, вироблених на Харківському тракторному заводі. Свято аграріїв по праву відзначають і наші партнери — виробники сільськогосподарської техніки. Попри критику на їхню адресу треба віддати належне цим підприємствам, які у складних умовах зберегли своє виробництво, модернізували його та змогли вийти на ринок із гідною продукцією. Їхня техніка пройшла випробування у профільному інституті ім. Л. В. Погорілого. Обґрунтованість цін ретельно перевіряла Міжвідомча експертна рада. Ми певні, що наступного року перелік техніки та обладнання, які держава передаватиме в лізинг, значно розшириться. «Украгролізинг» чекає відновлення партнерства з багатьма заводами-виробниками, продукція яких, на моє переконання, є конкурентоспроможною на сучасному

ринку та якнайкраще прислужиться селянам. Господарства в Донецькій, Дніпропетровській, Київській та інших областях замовляють і одержують за лізинговими програмами широкий асортимент різноманітної техніки — сівалки, плуги, культиватори, трактори, комбайни, тваринницьке обладнання тощо. Немає сумнівів, що у вправних руках ця техніка діятиме справді ефективно, покаже себе найкращим чином, дасть добрий результат. Водночас ми ще й розуміємо, що на місцях професійно працюють менеджери філій «Украгролізингу». Вони знають особливості місцевих господарств, можуть порадити, який оптимальний комплекс машин та механізмів щонайкраще відповідає цим особливостям та який фінансовий інструмент для його придбання доречніше застосувати. Від вправності та обізнаності такого консультанта-маркетолога залежить асортимент техніки, яку беруть у лізинг. Узяти хоча б досвід Черкаської філії. Вона відставала і за кількістю взятих у лізинг машин, і за термінами повернення платежів, аж

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

6

поки її не очолив Ігор Колодка. Цей молодий керівник сидіти в кабінеті не звик, отож відразу пішов у господарства. А якщо постійно спілкуєшся з потенційними клієнтами, кваліфіковано пояснюєш їм переваги певної техніки й при цьому пропонуєш зручний спосіб її придбання, то й результат не забариться. Забути про застарілі кабінетні методи роботи, не сподіватися на сприяння місцевих чиновників, а працювати безпосередньо з тими, хто, власне, користується технікою, з реальними господарями — ось сьогоднішній рецепт успішного менеджменту в «Украгролізингу». На роботу творчу та ініціативну, на постійне спілкування із сьогоднішніми та потенційними клієнтами, ретельне вивчення їхніх запитів орієнтуємо всіх співробітників компанії. Для нас однаково важливий клієнт, який бере у лізинг обладнання на кілька мільйонів, і фермер, який замовляє плуг чи культиватор на кілька десятків тисяч гривень, тому що вони — повноправні партнери «Украгролізингу». І всіх їх іще раз, користуючись нагодою, вітаю із професійним святом! Будемо разом — і досягнемо успіху!


МЕНЕДЖМЕНТ

Ми – одна з ланок бюджетного ланцюжка — Анатолію Миколайовичу, далекоглядні селяни-господарі вже навчилися знаходити корисну для себе інформацію, скажімо, про те, які кошти передбачено в Державному бюджеті на лізингові програми. Одразу оцінюють, чи є в них економічно вигідний варіант придбання сільгосптехніки. Як може вплинути на формування дохідної частини агропідприємств співпраця їх із «Украгролізингом»? — Вливає безпосередньо. Ось уже більш ніж десять років ми вивчаємо й задовольняємо потребу в техніці та обладнанні, які мають попит в аграріїв. Наші аналітики та маркетологи оцінюють і фінансову, й виробничу перспективу від передачі техніки у фінансовий лізинг. Затверджений та діє інвестиційний план розвитку компанії на найближчі роки. Недивно, що грамотні агровиробники швидко зорієнтувалися в перевагах придбання техніки на умовах фінансового лізингу. Адже новітню техніку та складне сучасне обладнання можна взяти на термін від трьох до семи років, сплативши 10–15% їхньої вартості у вигляді першого внеску. Додаткової застави, як правило, не треба. Графік сплати лізингових платежів зроблено гнучким з урахуванням побажань лізингоодержувача. Винагорода лізингодавцеві становить лише 7% невідшкодовуваної вартості, що значно менше від банківського відсотка. Окрім того, лізинговий платіж відноситься на валові витрати, тим самим зменшуючи для аграріїв податок на прибуток. Цілком природно, що селянин ставиться бережно й ощадливо до лізингової техніки. І пояснюється це дуже просто: після останнього лізингового платежу лізингоодержу-

Який шлях повинні пройти кошти Державного бюджету, перш ніж вони втіляться в конкретний трактор чи комбайн для вашого господарства? І як інструмент фінансового лізингу допомагає грошам працювати ефективніше? Ми шукали фахову відповідь на ці запитання в державного оператора лізингових програм, а тому звернулися до директора департаменту економіки та фінансів Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» Анатолія ПИРОГА. вач отримує цю техніку у власність, а не повертає, як при оренді. Тому до компанії щороку надходить зазвичай дедалі більше замовлень. А це значить, що співпраця з нами дає достатньо позитивний як економічний, так і виробничий результат. Для того щоб задовольнити потребу в техніці, а отже й у обсягах фінансування, які зростають, компанія на основі досліджень та розрахунків заздалегідь подає пропозиції до основного фінансового документа країни — Державного бюджету. Обсяги фінансування і є інформацією для формування дохідної та видаткової частини фінансового плану компанії. — Як сьогодні здійснюється співпраця «Украгролізингу» з тими органами, котрі узгоджують та затверджують фінансові плани? — Фахівці нашої компанії постійно контактують зі спеціалістами Міністерства фінансів, Бюджетного комітету Верховної Ради України, вносять від імені «Украгролізингу» пропозиції щодо галузевих законодавчих актів, як чинних, так і тих, що тільки розробляються. От і торік, і нинішнього року ми одержали відповідь, що наші пропозиції до Державного бюджету стосовно фінан-

7

сування лізингових програм цілком прийнятні. Остаточне рішення щодо обсягів фінансування було прийнято після затвердження проекту Держбюджету на 2011 рік у парламенті та підписання його Президентом України. До речі, останнім часом погодження наших пропозицій у міністерствах та відомствах відчутно полегшилося. Пояснення, як на мене, просте: фахівці державних органів уже знають стиль роботи нашої компанії та її серйозний комплексний підхід до проблем, бачать, як сумлінно ми працюємо над одним з основних своїх документів — фінансовим планом і потім старанно його виконуємо. Тому якщо й виникають якісь запитання, то порозуміння досягається досить швидко. Усе це значно пришвидшує роботу у ключових напрямах. Скажімо, проект фінансового плану на наступний 2012 рік ми зробили з урахуванням усіх методик Мінекономіки та угод між урядом і профспілками. Усі належні експертизи теж наявні. — Але ж, здається, раніше й в «Украгролізингу» були проблеми з фінпланом? — Атож, справді були. Його опрацьовували, посилали на узгоджен-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


МЕНЕДЖМЕНТ

Анатолій Пирог

ня, одержували зауваження, узгоджували впродовж певного часу, от тільки до затвердження, на жаль, не доходило. Але 2009 року колектив «Украгролізингу» суттєво оновився, прийшли нові керівники, які одразу взяли за правило жити за чітким планом і сумлінно ставитися до обліку та використання коштів як Держбюджету, так і зароблених самостійно. Відтоді вже третій рік маємо затверджений фінансовий план. Наприкінці року вже можемо впевнено підводити підсумки. Відсоток повернення платежів від лізингоодержувачів значно зростає. Це дає надію на те, що дохідну частину нашого фінплану буде виконано, що дасть змогу виконати й видаткову частину згідно з колективним договором. Слід зазначити, що в нас немає заборгованості як із заробітної плати, так і з платежів до бюджету. — І селя��и, як і планувалося, отримують техніку в лізинг на всю передбачену для цього суму? — Авжеж. Наш фінансовий відділ пильно відстежує власне процес проходження виділених державою коштів через казначейство до компанії, а потім на підприємства, де

виробляється сучасна техніка та обладнання для лізингових програм. Таким чином, відчуваємо себе задіяними в єдиному ланцюжку забезпечення аграріїв технікою за державними програмами. Від початку року всі передбачені кошти одержано в повному обсязі як зі спеціального, так і з загального фондів. Заборгованості ані з боку держави, ані з боку казначейства немає. Компанія може планово здійснювати свою роботу стосовно придбання та передавання техніки у фінансовий лізинг, наприклад поставляти сезонну техніку, якої саме в цей час потребують аграрії. Завдяки лізинговим програмам вони отримують від наших заводів-партнерів потрібну техніку та обладнання й використовують їх у роботі, завдяки чому мають змогу вчасно повертати лізингові платежі компанії. Отож кошти знов повертатимуться до державної скарбниці. — Тобто ми говоримо навіть не про ланцюжок, а про кругообіг державних коштів за лізинговим механізмом? — Завдяки системі, яку за десять років освоїв «Украгролізинг», справді можна вести мову про дуже ефективний кругообіг державних коштів, що оптимально працюють як на самих аграріїв, так і на розвиток вітчизняного машинобудування для агросектора. І лізингова компанія в такому кругообігу відіграє досить значну роль. Багато хто, знаючи, що «Украгролізинг» є державною компанією, помилково вважає нас бюджетним підприємством. Насправді ми є підприємством, яке діє на засадах госпрозрахунку. Це свідчить про те, що фінансування з боку держави відбувається виключно щодо програм фінансового лізингу. Утримання ж компанії, а це й заробітна плата співробітників, і діяльність філій, і комунальні платежі, — то стовідсотково кошти, які ми заробляємо самостійно. Як головний офіс у Києві, так і філії, й дочірнє підприємство «Кримагролізинг» фінансуються виключно за рахунок винагороди. Слід підкреслити, що комісія лише на невеликий відсоток

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

8

збільшує вартість техніки, яка передається у фінансовий лізинг. Зрозуміло, що збільшення обсягів техніки, яка передається в лізинг, і є для нас стимулом розвитку. Тільки завдяки лізингу ми одержуємо ті кошти, які можемо використати на власні потреби. — Виконання фінансової частини договорів лізингу відстежуєте щорічно? — Про річне фінансування «Украгролізингу» можна говорити лише відносно, оскільки працюємо зараз і над проектами минулих років. Договори лізингу мають термін від трьох до семи, а для складного комплексного обладнання — і більше років. Обсяги фінансування попередніх років зазвичай повертаються у вигляді лізингових платежів, термін яких настає згідно з графіком оплати. Частина цих коштів є джерелом фінансування спеціального фонду. Загалом процес виконання дохідної частини договорів лізингу чітко відстежує бюджетна комісія «Украгролізингу» на чолі із заступником голови правління Олександром Нещотним. Вона щомісяця підбиває підсумки діяльності компанії за минулий місяць і затверджує план доходів та видатків на наступний. Усі ці дані подаються на розгляд і затвердження голові правління. — Як «Украгролізингові» вдається утримувати розгалужену мережу філій в усіх областях України? — Почнімо з того, що обласні філії — це наш основний інструмент у роботі з пошуку надійних лізингоодержувачів та у спілкуванні з агровиробниками на місцях. На цьому постійно наголошує голова правління компанії Микола Шпак. Для стабільної лізингової компанії, яка дбає про надійність та гарантоване повернення коштів, важливо постійно підтримувати контакт із клієнтами й партнерами в єдиному ринковому та географічному просторі. А фінансуються обласні представництва відповідно до кошторису на їхнє утримання. Підхід до всіх


МЕНЕДЖМЕНТ

філій абсолютно однаковий. Усі стосунки побудовано виключно на чіткому розрахунку. Перш ніж запропонувати оптимальну систему фінансування філій, працівники департаменту проаналізували діяльність компанії та філій за попередні три-п’ять років. Визначили їхні потреби за статтями видатків на утримання. Створили систему фінансування за кошторисом, яка нині вже впевнено діє. Бухгалтерія централізовано перераховує кошти згідно з кошторисом. Затримок у цьому плані немає. — За яким же принципом компанія оцінює роботу своїх філій? — Звісно, головним питанням було: за якими ж саме показниками справедливіше комплексно оцінювати роботу філій? Щоб знайти оптимальне рішення, створили робочу групу на чолі з Олександром Нещотним, до якої ввійшли як фахівці фінансового підрозділу, так і ключові спеціалісти департаменту лізингу, технічного департаменту, представник профспілкового комітету. Спочатку було запропоновано 10–12 різних варіантів оцінних показників. Відстежували, як кожен показник впливає на результати діяльності філії. Пробні варіанти надсилали на обговорення філіям. Зворотний зв’язок дав змогу організувати дуже результативну дискусію. Врешті зупинилися на шести основних показниках. Серед них — відсоток виконання планових платежів, поставка техніки, вчасність страхування лізингової техніки, фінансовий результат діяльності філії. Кожна категорія має різну вагу щодо впливу на результат. Якийсь час опрацьовували систему в тестовому режимі, доки не узгодили найоптимальніші показники. Тепер кожна філія шукає себе в рейтингу та знає, що за кількістю набраних балів буде оцінено її діяльність за певний період — квартал, півріччя, дев’ять місяців, рік. — У чому вбачаєте переваги такого рейтингу? — Знаєте, деякі оцінні системи можна порівняти з кубиком Рубіка:

як зумів його скласти, такий вигляд він і матиме. А запропонована рейтингова система оцінки — як закон: є шість основних показників, це цифри, й трактуються вони цілком однозначно. Хто набрав більше балів, той стоїть у кращій позиції. Лідерів заохочують. А хто відстав і опинився у кінці рейтингу, той і без премії залишиться, й подумати має, як швидше виправити ситуацію. Такий рейтинг за прозорими параметрами корисний іще й тим, що відразу легко визначити, який саме показник тягне філію донизу, а отже що саме треба підтягнути. Достатньо поглянути на таблицю та дізнатися, в кого з колег відповідний показник найкращий, найстабільніший. До нього й треба звернутися по пораду та допомогу. Тобто маємо оцінний інструмент, який не лише стимулює кращу роботу філій, але й дає змогу підтягнути тих, хто відстав. — Одним з основних показників ви називаєте вчасне повернення планових лізингових платежів. Чи є механізм захисту від, скажемо так, непевних, ненадійних лізингоодержувачів? — Звісно ж, є. Не дозволити скористатися державними програмами несумлінному клієнтові — теж обов’язок «Украгролізингу». Наші фахівці серйозно аналізують фінансовий стан потенційних лізингоодержувачів, проводять експертизу поданих документів із погляду платоспроможності заявника. Обов’язково готується висновок, із якого зрозуміло, чи зможе господарство вчасно справитися з лізинговими платежами, чи не виникнуть прикрі фінансові проблеми після отримання техніки. Це — важливий фільтр при визначенні готовності потенційного лізингодержувача до співробітництва. Охочих узяти техніку в лізинг багато, але головне не в тому, щоб роздати її, головне — забезпечити вчасне повернення коштів за неї, оскільки ці кошти є джерелом фінансування наступних програм та діяльності компанії.

9

— Фінансовий лізинг — достатньо новий інструмент на українському ринку, отож і фахівців, які мають досвід роботи в цій системі, теж небагато… — Компанія змогла за десять років діяльності підготувати та загартувати практикою фахових аналітиків, фінансистів, які хоч і досить молоді, але вже глибоко знають основи лізингу. Щодо фінансового департаменту, то переконаний: маємо оптимальний склад колективу досвідчених спеціалістів. Хоча, признаюся, спочатку доводилося ламати колишні стереотипи. Наприклад, іще кілька років тому багато питань було «зав’язано» виключно на керівниках, на окремих особистостях. У новій команді до розроблення посадових інструкцій поставилися надзвичайно відповідально. Кожен працівник не просто формулював свої обов’язки, але й повинен був захистити кожну позицію, довести, що вона справді функціональна. Головне — писали інструкції не для конкретної особи, а з огляду на перелік функціональних обов’язків, щоб інший працівник, обійнявши таку посаду, знав, які функції має виконувати. Гадаю, нам удалося сформувати структуру, яка відповідає вимогам сьогодення. Однак я переконаний, що ми повинні постійно стимулювати своїх співробітників до навчання, до вдосконалення й поглиблення фахової освіти. Тому намагаємося регулярно посилати їх на різноманітні фахові курси, семінари, сприяти обміну досвідом. Не втомлююся нагадувати підлеглим той постулат, що при плануванні робочого процесу треба обов’язково залишати відсотків двадцять часу для підвищення кваліфікації, тим більше що сучасне фінансове середовище не терпить рутини, постійно додає певні нюанси, відкриває нові схеми роботи. Саме ініціативність наших фахівців і їхня злагоджена робота на спільний результат характерні для нинішнього колективу «Украгролізингу». Ірина Садова

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


ГОСПОДАРСТВА-ПАРТНЕРИ

СТОВ «Дружба-Нова» обробляє понад 90 тис. га землі за договорами оренди та має намір збільшити ці площі.

ДОВІДКА

У сільгосппідприємстві та його філіях нараховується понад 90 тракторів і 35 комбайнів. Майже 30 тисяч власників паїв одержують 5% вартості землі грошима, продукцією чи послугами. Із 2009 року й до нинішньої осені господарство інвестувало в сільгоспвиробництво 188 млн грн. Загалом у розвиток «Дружби-Нової» цьогоріч укладено понад 41 млн власних коштів та близько 16 млн кредитів, закуплено техніки на умовах фінансового лізингу на суму понад 22 млн грн.

наукового підходу до, здавалось би, звичайного фермерського поля, стало потужним передовим господарством за якихось десять років. — Своєрідний трамплін створила для нас можливість узяти техніку в лізинг, — каже керівник господарства. — Варіантів на той час було небагато, й цей здавався найкращим. Життя показало, що так воно і є. У господарстві тоді було шість комбайнів «Нива» та чотири «Дони». Вони весь час виходили з ладу. Ось тоді й виникла думка звернутися до державної лізингової компанії. Там порекомендували придбати комбайн «Славутич». У жнива він один намолотив 1800 т ранніх зернових, а решта комбайнів (їх було десять) усі разом — 2100 т. Це був приголомшливий результат. Варто сказати, що тоді одержати техніку було проблематично: її забирали просто із заводських цехів. Одне слово, переконавшись в ефективності «Славутича», взяли в лізинг дев’ять, а потім іще два комбайни

У вегетаційній кімнаті досліджують ефективність агрохімікатів

за іншою державною програмою. До речі, ця техніка працює й досі. Розраховуватися господарство намагалося вчасно. Хоча було й таке, що возили до Києва листа з проханням відстрочити оплату на кілька місяців — до нового врожаю. Там пішли назустріч, бо розуміли, що в сільському господарстві коли жнива, тоді й гроші. Так помалу підприємство розвивалося. Додавалися нові землі — виникла потреба взяти в лізинг два трактори К-700 та борони й плуги. Далі справа дійшла до культиваторів і широкорядних сівалок, тоді знов до комбайнів… Сівба без оранки Нині більш ніж півтисячі одиниць виробничої техніки СТОВ «Дружба-Нова» — це комбайни й трактори, сівалки та обприскувачі, вантажні автомобілі й сушарки

Сергій Гайдай може пишатися технічним парком господарства

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

12


ГОСПОДАРСТВА-ПАРТНЕРИ

зерна. Чого тут зараз немає, то це плугів. Хоча поля при цьому засіяні та добре родять. Ця загадка має відгадку: в господарстві застосовують безвідвальний обробіток ґрунту. Про нього чули, напевне, всі. Та не кожен господар ризикне перейти на цю незвичну технологію. А Сергій Гайдай не побоявся — і виграв. Він переконався, що завдяки цьому методу підвищується врожайність та збільшується родючість полів. Тому вже вісім років у господарстві не зорали жодного гектара площ і цілком задоволені результатами своєї роботи. Увесь секрет у тому, що культиватор «Хорш» розпушує шар ґрунту на глибину 10–12 см. Воднораз із цим вносять рідкі добрива й загортають післяжнивні рослинні рештки, що мінералізуються та поповнюють запаси органічних речовин на обробленому таким чином масиві. Економія техніки й пального у масштабах господарства вражає. Експерименти тривають, бо керівник «ДружбиНової» має певні плани щодо зниження затрат. Зараз у господарстві провадять дуже серйозне дослідження ґрунтів. Попереду — перехід до ще привабливішої технології «no-till». І всі ці роки роздумів, пошуків та знахідок завжди поряд була надійна, випробувана роками співробітництва державна компанія «Украгролізинг». Її допомога щодо технічного оснащення стала першим щаблем до успіху під час становлення господарства, з нею тут співпрацюють і тепер, коли вийшли на міжнародний рівень. Хоча згодом було придбано багато новітньої високопродуктивної закордонної техніки, зв’язок із давніми партнерами не переривався ніколи. — Торік ми взяли два 18-метрові культиватори, сьогодні плануємо придбати ще кілька машин, — розповідає Сергій Гайдай.

КОМЕНТАР

Євген ЛИСИЦЯ, директор Чернігівської обласної філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

— Наша філія розпочала роботу одинадцять років тому. Ми разом із дрібними фермерами ставали на ноги. Якщо раніше ми щороку надавали сільгоспмашини та обладнання в середньому на п’ять-шість мільйонів гривень, то нині ця сума становить уже чотирнадцять мільйонів. І до кінця року до неї має додатися ще майже п’ять мільйонів гривень. А от сприяти зміцненню невеличких сільськогосподарських підприємств ми зараз, на жаль, не можемо, оскільки з переліку техніки, яка надається в лізинг, зникли легкі трактори, хоча попит на них у фермерів-початківців великий. Дуже сподіваємося, що Міжвідомча експертна рада знову поверне до переліку техніки, котру можна брати в лізинг, такі потрібні фермерам машини.

Про особливості точного землеробства Напевне, ця розповідь буде неповною, якщо не сказати про погоду. У «Дружбі-Новій» така тема є вельми важливою. Адже навіть при застосуванні точного землеробства є фактори, які неможливо контролювати, а лишається тільки констатувати: «О, дощ пішов!» або «Спека нині неймовірна»… Однак, якщо є інформація про швидкість і напрямок вітру, вологість, температуру повітря тощо, окремі елементів технологій можна коригувати. Тому на ланах господарства діють сучасні метеостанції, які передають усі потрібні дані в режимі онлайн. А ще хотілось би сказати про гарну «погоду» в самому колективу. Завдяки їй «Дружба-Нова» відкрита для всіх, хто хоче перейняти досвід запровадження прогресивних технологій. У відповідь на запитання, чи не бояться вони, що можуть таким чином створити собі конкурентів, Сергій Гайдай розсміявся: чим більше виникне міцних господарств, тим краще буде всім. І додав: — Коли перед нами постало питання, як досягти найкращого результату в аграрному бізнесі, ми почали ви-

вчати його в тих країнах, де він традиційно є успішним. Звідти ми привезли технології, які нині впроваджуємо у виробництво в Україні. Щоправда, Сергій Анатолійович зауважує, що нині ще не все задумане вдалося втілити в життя. Проте в найближчому майбутньому він сподівається на чималий економічний ефект. Адже справді є вже перші позитивні результати, які дають право рекомендувати впровадження цих прогресивних технологій усім. — А що ви порадили б тим, хто тільки починає свій аграрний бізнес? — цікавлюся. — Купити калькулятор! — не замислюючись відповідає Гайдай. — І рахувати, рахувати, рахувати. Вивчити досвід успішних господарств, визначитися щодо технологій, які ефективно діятимуть у конкретному місці та в конкретних умовах, а вже потім підбирати до них відповідне технічне оснащення. Єва Докієнко Чернігівська область

13

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


ГОСПОДАРСТВА-ПАРТНЕРИ

На «Маяку» – власна «арифметика»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

14


ГОСПОДАРСТВА-ПАРТНЕРИ

ТОВ «Агрокомбінат «Маяк» Сумського району Сумської області засновано 26 вересня 2005 року. Господарство має 3600 га сільськогосподарських угідь (3400 становить рілля), вирощує зернові й технічні культури та утримує на фермах 500 голів великої рога-

Д

о честі селян Верхньої Сироватки на Сумщині треба сказати, що їхнє господарство «Маяк» — економічно успішне виробництво. Найголовнішим в аграрному секторі вважають зазвичай рослинництво. Зернові в «Маяку» вирощують на 1450 га. Цього року на круг намолотили 32 ц пшениці, 28 — ячменю та соняшнику, понад 80 — кукурудзи. Є потрібні ємності для зберігання збіжжя. З огляду на сучасні стрибки цін та інші фінансові катаклізми це дуже важливо, бо допомагає, так би мовити, підстрахуватися. Є в господарстві й потужні комбайни. Це мене трохи здивувало: невже за повну вартість придбали нову техніку? Усі ж навколо скаржаться на брак оборотних коштів. — Знайома проблема, — погоджується директор ТОВ «Агрокомбінат «Маяк» Олександр Старченко, — але ми вже знаємо, як такі труднощі долати. Минулого року придбали цілий набір обладнання й техніки на умовах фінансового лізингу. Це насамперед два зернозбиральні комбайни «Дон-Лан Акрос», стільки ж зернокидачів марки ЗМ-60 А, доїльна установка УДМ-200 та комплект обладнання для утримання маткового поголів’я свиней типу СТС. — Чому саме фінансовий лізинг? На кредити не сподіваєтеся? — До кредитів, сплатити які нам під силу, поки що доступу практично немає. Але ж доукомплектовувати машинно-тракторний парк якось треба! Усім відомо: хоч би якою досконалою була нова технологія

в землеробстві, вона залишиться нездійсненною мрією, якщо не забезпечена такою ж досконалою технікою. Ми почали шукати фінансові інструменти. Довго й ретельно я вивчав ситуацію. Дізнався про фінансовий лізинг. Обрахували все, і я зрозумів, що, мабуть, це зараз найвигідніша й найдоступніша форма для таких господарств середньої руки, як наше. При досить незначних фінансових вкладеннях є змога оновити техніку та обладнання. Я знайшов майже сорок компаній та банків, які працюють із лізинговими програмами. Як на мене, то найпривабливішими виявилися умови Національної акціонерної компанії «Украгролізинг». Знаєте, в наш час усе ж таки якось спокійніше мати справу з державною структурою — більше гарантій та певності. Держава передбачає в бюджеті кошти, а розпорядником їх і є «Украгролізинг». Техніку та обладнання взяли на строк від трьох до десяти років залежно від її складності й вартості. Попередньо внесли 22 відсотки від початкової вартості. Як сплатимо все, отримаємо машини у власність. — Чи не розповісте й іншим господарям про свою «арифметику»? — Та будь ласка. Ми торік узяли техніки в лізинг майже на 3,9 мільйона гривень. При цьому, скажімо, за агрегат вартістю 200 тисяч гривень попередній платіж становить близько 44 тисяч. Решту слід сплатити протягом п’яти років однаковими частками щоквартально при семи відсотках річних від невідшко-

15

Олександр Старченко народився 1977 року в селі Уланове Глухівського району на Сумщині. Закінчив Сумський національний аграрний університет за спеціальністю «вчений-агроном». Із травня 2010 року — директор ТОВ «Агрокомбінат «Маяк».

дованої суми. Як на погляд ощадливого господаря, умови дуже вигідні, особливо якщо порівняти з надто високими банківськими відсотками. Відомо ж бо, що добрий хазяїн спочатку підрахує всі доходи-витрати, а вже потім заплатить. Окрім того, в Сумах є представництво «Украгролізингу», обласна філія. Ми співпрацюємо з нею вже другий рік, і результати цієї співпраці лише позитивні. — Ви казали, що придбали також обладнання для утримання свиней. Наважилися запровадити нову спеціалізацію? — Робити ставку лише на рослинництво й ігнорувати тваринницьку галузь — все одно що намагатися летіти з одним крилом. Адже виробництво молока та м’яса — це насамперед стабільні робочі місця для селян, щоденний виробничий процес, а відтак і жива копійка, зрештою органічні добрива, про які вже почали забувати. Землі настільки замінералізовано й «захімічено», що треба багато років, щоб повернути їм природну силу. А без органіки тут не обійтися. Наш «Маяк» розраховує на перспективу, тому й надалі ми розвиватимемо та зміцнюватимемо саме тваринницький складник.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

ДОВІДКА

тої худоби, у тому числі 240 корів.


ГОСПОДАРСТВА-ПАРТНЕРИ

КОМЕНТАР

Дмитро Бобилков, директор Сумської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» — Розпочавши 2001 року діяльність, філія поставила сільгосппідприємствам 602 одиниці техніки на суму 81,6 мільйона гривень, у тому числі нинішнього року шість одиниць на 4,7 мільйона гривень. Наша клієнтська база у Сумській області налічує понад 150 господарств. Більшість із них — постійні клієнти, які співпрацюють з «Украгролізингом» не один рік. Поміж них — фермерське господарство «Апіс» Великописарівського району, ПАТ «Агрофірма «Мрія» Конотопського, селянське фермерське господарство «Урожай» Роменського, спільне агрохімічне підприємство «Родючість» із Сум, товариство з додатковою відповідальністю «Маяк» Тростянецького району. Усі вони досить успішні. Принаймні приємно зазначити, що протягом останніх двох років не зафіксовано жодного простроченого платежу. Це, в свою чергу, дає змогу залучати до виробничого партнерства інші господарства, які також одержують можливість працювати за лізинговими схемами. Сьогодні перед аграріями стоять складні завдання. Немає сумніву, що на виклики часу селяни відреагують конкретними технічно й технологічно грамотними діями. Звісно, що й ми їм у цьому допоможемо.

Механізатори (зліва направо) Олександр Хоменко, Віталій Крячко, Віталій Котенко, Віталій Заєць

— Бачу на полях і на фермах досить значні запаси сіна, силосу, соломи. Певно, збільшуватимете й поголів’я корів? — Неодмінно. Зараз ремонтуємо молочнотоварні ферми, формуємо нове молочне стадо приблизно з двохсот голів. Вкладаємо значні кошти, які, не сумніваюся, буде повернено завдяки високій рентабельності. До того ж нині в нас є щонайменше дворічний запас грубих і соковитих кормів, тобто з годівлею тварин не буде жодних проблем. До слова, маємо науково обґрунтовану систему кормовиробництва. На 360 гектарах кормової групи добрий урожай люцерни, силосної кукурудзи, а суданки знімаємо щонайменше чотири укоси. — Щоб обслуговувати таке господарство, потрібні кваліфіковані кадри. Але ваше село — поряд з обласним центром, отож багато хто, певно, знаходить роботу в місті? — Це вже як у кого складеться. Не стану хвалитися, але в нас міцний дисциплінований колектив, в якому понад сто працівників. Середньомісячна заробітна плата становить майже 2100 гривень, й гроші виплачуємо без затримок. Не маємо жодного боргу ані перед бюджетом, ані перед Пенсійним фондом. Завдяки цьому селяни цінують свою роботу й дорожать нею. У нас працюють як ветерани, так і молодь. Наприклад, Володимирові

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

16

Андрійовичу Крячку — 71 рік, він водій і каже, що не мислить свого життя без машини. А ми не уявляємо нашого гаража без нього. Он три Віталії — механізатори Котенко, Заєць і Крячко, це справжні аси! На таких спеціалістах і тримається виробництво. — «Маяк» — досить міцне господарство. Чи часто звертається до вас по допомогу місцева школа чи, приміром, лікарня? — Аякже, з місцевою сільською радою ми уклали соціальну угоду на надання допомоги установам соціальної сфери. Нещодавно повністю переробили ґанок у школі, взимку постійно розчищаємо сільські шляхи, забезпечуємо бензином автомобіль «швидкої допомоги», власним коштом утримуємо пожежну машину. Ми не маємо права стояти осторонь соціальних питань, що непокоять місцеву громаду. Ми ж тут усі живемо разом. — Господарство орендує сотні земельних паїв. Як розраховуєтеся за них? — Оренду за минулий рік сплатили, зараз закінчуємо розраховуватися за нинішній. Розмір оплати перевищує три відсотки вартості паю. На вибір власника паю певну частину (здебільшого дві третини та більше) видаємо товарною продукцією, решту — грошима. Олександр Вировий


НОВИНИ

Ринок землі не запустять із 2012 року У Партії регіонів заявляють, що землі сільськогосподарського призначення з 2012 року не продаватимуть. Проект закону про ринок земель планують відправити на доопрацювання. Про це повідомив на брифінгу лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. Також він сказав, що відбулася нарада стосовно згаданого законопроекту за участі міністра АПК й керівників парламентських фракцій. «Досягнуто розуміння того, що цей закон потребує доопрацювання. Швидше за все ми підемо на такий варіант: ми проголосуємо за повторне перше читання щодо цього законопроекту», — зазначив він. На думку О. Єфремова, проект закону про ринок земель у першому читанні може бути прийнято до кінця грудня нинішнього року. Також він уточнив, що ринок земель, таким чином, планується запустити з 2013 року. «У тому законі, який пропонується прийняти, поняття ринку землі відсувається до 2013 року та прописується відповідна процедура для документів і механізмів, котрі має бути прийнято у 2012 році для того, щоб підготувати безпосередньо країну та людей до цієї події», — додав він. Нагадаємо, що мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення чинний до 1 січня 2012 року. Раніше Президент України В. Янукович заявляв, що земельну реформу треба провести не зволікаючи. «ЛІГАБізнесІнформ»

На підтримку аграрно-промислового комплексу Український уряд на чолі з Миколою Азаровим подовжив на чотири роки чинність державної цільової програми реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі країни – до 2015 року, передбачивши на її фінансування починаючи з 2012 року 71,7 млрд грн. Відповідні зміни внесено урядовою постановою від 31 жовтня 2011 року № 1140 в постанову від 30 травня 2007 року № 785 «Про затвердження Державної цільової програми реалізації технічної політики в АПК на період до 2011 року». Із 2012 до 2015 року, як зазначено в документі, обсяг фінансування держпрограми становитиме 71,7 млрд грн, із них 2,79 млрд грн — із державного бюджету й 68,911 млрд грн – за рахунок інших джерел. При цьому в 2012 році передбачено виділити на реалізації держпрограми 648,1 млн грн коштів із державного бюджету й 15,9 млрд грн з інших джерел фінансування. У документі зазначено, що ці кошти буде спрямовано на технологічну модернізацію агропромислового виробництва із застосуванням механізму державної підтримки й розвитку ринку матеріально-технічних та енергетичних ресурсів, розроблення й упровадження ресурсозбережних технологій та технологічних засобів для інноваційного розвитку агропромислового комплексу. Кореспондент.net

17

Імпорту комплектувальних для сільськогосподарського машинобудування – так?

Депутат Верховної Ради Ігор Прасолов (фракція Партії регіонів) запропонував парламентові дозволити ввезення в Україну імпортних комплектувальних для сільськогосподарського машинобудування з відстроченням сплати податку на додану вартість через механізм податкового векселя з 1 січня 2012 року до 1 січня 2017 року. Про це йдеться в законопроекті № 9391, зареєстрованому в Раді 1 листопада. Так, зазначений проект закону пропонує надавати машинобудівним підприємствам, які виробляють сільськогосподарську техніку, тимчасового права терміном на п’ять років на відстрочення сплати ПДВ через механізм податкового векселя при імпорті цими підприємствами вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних із метою виробництва техніки для агропромислового комплексу за умови, що ці імпортні товари не виробляють в Україні. При цьому право на відстрочення сплати ПДВ, що нараховано на комплектувальні, які імпортують підприємства, запропоновано надавати до моменту реалізації цими підприємствами виробленої за допомогою таких комплектувальних техніки як кінцевої продукції. Як повідомило агентство, Міністерство економічного розвитку й торгівлі ініціює звільнення від ввізного мита обладнання для реконструкції підприємств сільгоспмашинобудування від початку 2012 року. «Інтерфакс-Україна»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


ОСНОВИ ЛІЗИНГУ

Лізинг чи кредит? Через економічну кризу більшість сільськогосподарських товаровиробників України неспроможні власним коштом здійснювати технічне оновлення виробництва. Тому виникає об’єктивна потреба в лізингу. Таким чином залучаються додаткові інвестиції для фінансової підтримки підприємств.

ДОВІДКА Юрій Авдєєв закінчив Національний університет «Львівська політехніка», факультет економіки та підприємництва. За другою вищою освітою — інженер-механік, випускник факультету «Автомобілі та автомобільне господарство». Нині здобуває ступінь магістра в Національній академії державного управління при Президентові України.

Термін «лізинг» походить від англійського дієслова «to lease» — «брати в оренду» й означає довгострокову оренду обладнання. Будь-яка лізингова операція має фінансовий (кредитний) характер. Власник майна (лізингодавець) надає користувачеві (лізингоодержувачу) фінансову послугу: той придбаває майно у власність і за рахунок періодичних внесків покриває його повну вартість, а лізингодавець отримує певний прибуток у вигляді лізингової маржі. В економічному сенсі лізинг — це кредит, який надається в товарній формі лізингодавцем лізингоодержувачеві. Суб’єктами кредитних відносин тут виступають лізингодавець як кредитор та лізингоодержувач як позичальник.

З економічного погляду лізинг має певну схожість із банківським кредитом, який надається на придбання основних фондів. Така схожість змушує замислитися: а що вигідніше — лізинг чи кредит? Плануючи розширення бізнесу, що потребує купівлі нового обладнання, агропідприємства найчастіше або зовсім не хочуть вивчати умови лізингу, віддаючи перевагу вже всім відомим інструментам фінансування, або ж одразу відкидають ці умови, зрозумівши, що платежі за деякими схемами лізингових договорів є більшими, аніж сам кредит. Але, як свідчать розрахунки, вищі відсоткові ставки значною мірою компенсуються завдяки перевагам лізингу й тим пільгам, які пропонує податкове законодавство стосовно лізингу.

НОВИНИ

Компенсація лізингових платежів Кабінет міністрів України включив лізинг до програми компенсаційних виплат для вітчизняних сільгоспвиробників. Відповідні зміни у свою постанову від 11 серпня 2010 року № 794 «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб’єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів» уряд вніс постановою від 20 жовтня 2011 року № 1091. Відповідно до цього документа, компенсація лізингових платежів надаватиметься сільгоспвиробникам за техніку та обладнання вітчизняного в виробництва,

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

18

які придбано на умовах фінансового лізингу. При цьому обов’язковий лізинговий платіж має становити не менш ніж 40% вартості предмета лізингу. Згідно з текстом постанови на такі цілі уряд планує виділити в поточному році до 100 млн грн. Передбачено також комісійну винагороду лізингодавцеві в розмірі 1,5 облікової ставки Нацбанку України, чинної на дату нарахування відсотків за користування предметом лізингу, але не вищої за розміри, які встановлено договорами фінансового лізингу. Компенсація лізингових платежів здійснюється з 1 січня до 31 грудня за договорами фінансового лізингу, укладеними в нинішньому році. «Інтерфакс»


ПЕРСПЕКТИВА

він поєднує в собі купівлю, продаж, оренду, кредитування й інвестування підприємницької діяльності та є важливим джерелом фінансування господарчих суб’єктів, особливо в умовах відсутності фінансових ресурсів. Лізинг як інвестиційний інструмент набув популярності за кордоном завдяки своїй високій ефективності й надзвичайній гнучкості. Його почали активно застосовувати в економіці через високі темпи технічного прогресу та різке зростання інвестиційних потреб господарського сектора, які не можна було задовольнити за рахунок виключно традиційних каналів фінансування. В умовах гострої конкуренції лізинг став додатковим і достатньо ефективним каналом збуту виробленої продукції. Він дав змогу розширити коло споживачів та створити нові ринки. Свого часу в розвинених країнах лізинг став можливим насамперед тому, що з’явилися відповідні економічні передумови й мотивування підприємницької діяльності. Перетворення лізингу на ефективний інструмент розвитку економіки багато в чому визначалося формами регулювання лізингової діяльності з боку держави та саморегулювання суб’єктів лізингової діяльності. У країнах із розвиненою економікою фінансовий лізинг розглядають як одну з форм інвестування виробництва. У цьому разі основну увагу приділяють саме фінансовому боку угоди. Особливості застосування лізингу Слід зазначити, що державно-правове регулювання лізингу має свої особливості та відмінності щодо податкового режиму, обліку лізингових операцій відповідно до законодавства тієї чи іншої країни. Так, наприклад, у Франції, Італії, Іспанії, Японії та деяких інших державах існують спеціальні закони, що регулюють лізингові угоди. У нормативних актах цих держав дається визначення лізингу, перераховуються ознаки, наявність яких свідчить про укладення договору фінансового лізингу, формулюються вимоги, яких має дотримуватися лізингодавець, а також співвідношен-

ня між терміном лізингу й терміном амортизації майна, регламентуються відносини між лізингодавцем, лізингоодержувачем та продавцем майна. Цікавим є приклад Ірландії, де для стимулювання лізингу лізинговим компаніям надаються державні субсидії, можливість використовувати прискорений режим амортизації та інші пільги, що позитивно позначається на лізинговому ринку. У таких країнах, як Австрія та Швеція, чинне спеціальне лізингове законодавство. На відміну від них, у США, Німеччині й Данії взагалі відсутні закони та підзаконні акти, які безпосередньо регулюють саме лізингові угоди. Зокрема в США накопичено великий досвід регулювання лізингових відносин. Однією з причин швидкого розвитку лізингу в США є податкові пільги — прискорена амортизація й інвестиційна податкова пільга. Добре розвинено систему лізингових відносин в Японії. Лізингові компанії цієї країни активно працюють на міжнародному ринку. В останні роки найбільші з них відкрили офіси в багатьох країнах світу. Основний напрям діяльності японських лізингових компаній — лізинг повітряних і морських суден. Успішність лізингових компаній цієї країни пояснюється тим, що Експортно-імпортний банк Японії донедавна активно сприяв посиленню їхнього впливу на міжнародному ринку лізингових послуг. Останнім часом в Азії стався справжній бум лізингових операцій. Штаб-квартири найбільших лізингових компаній розміщено в Гонконзі, на Філіппінах, у Південній Кореї, на Тайвані, в Сінгапурі та Малайзії. Активно розвивався лізинг в Індонезії. Китай пішов шляхом створення лізингових компаній у вигляді спільних підприємств з іноземними інвестиціями. Зрозуміло, із середини 90-х років минулого століття ситуація на ринку дещо змінилася, й лізингові компанії зазначених країн зараз відчувають певні труднощі. Однак, на думку аналітиків, саме лізингові операції можуть у майбутньому сприяти пожвавленню ринків у регіоні. І в першу чергу це пов’язано з тим, що

21

ДОВІДКА Олеся КОРНІЄНКО, начальник відділу договірної роботи Департаменту правового забезпечення Національної акціонерної компанії «Украгролізинг». Магістр права, закінчила юридичний факультет Національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Аспірант Національної академії державного управління при Прези��ентові України.

використання лізингу в міжнародному масштабі може допомогти багатьом азіатським компаніям збільшити обсяги реалізації своєї продукції на ринках в інших куточках світу. В Австралії успішно розвивається лізинг, орієнтований переважно на обслуговування внутрішнього ринку, а також лізинг щодо нерухомості та будівництва муніципального житла. Велике значення там має пакет документів, що визначають умови банківського кредитування комерційної й житлової нерухомості, в тому числі іпотечного кредитування фізичних осіб. Лізинг в Україні На формування лізингових відносин в Україні впливає насамперед досвід Російської Федерації. Іще порівняно недавно в Росії лізингові відносини регулювалися загальними нормами цивільного законодавства. А зараз таке регулювання здійснюється за допомогою Цивільного кодексу та Федерального Закону «Про фінансову оренду (лізинг)». Цивіль-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


ПЕРСПЕКТИВА

ний кодекс установлює пріоритет спеціальних норм про лізинг стосовно загальних норм про оренду. Досвід Росії є корисним для України з огляду на схожість економічних систем, які зазнали суттєвих трансформацій. Слід зазначити, що здійснення міжнародного лізингу регулюється Міжнародною конвенцією УНІДРУА (UNIDROIT — міжнародний інститут з уніфікації приватного права). Держава має регулювати власну інвестиційну політику. Визначаючи певні умови для залучення інвестицій у конкретні галузі економіки, держава може створювати стимули для спрямування надходжень капіталу саме в ті галузі, які найбільше потребують цього. На інвестиційну політику мають великий вплив податки й амортизація: змінюючи розміри податків, встановлюючи податкові пільги, збільшуючи або зменшуючи строки амортизації, держава визначає сфери найвигіднішого вкладання капіталу, що зрештою сприяє розвиткові економіки в потрібному напрямі. Докорінна реструктуризація економіки будь-якої країни неможлива без активізації інвестиційних процесів у ній. Можливості спрямування значних реальних інвестицій за рахунок інвестиційних позик, державних капіталовкладень і самоінвестіцій із відомих причин дуже обмежені. Це визначає особливу роль лізингу як важливого механізму фінансування вкладень у виробничі активи. Інвестиційні позики й фінансовий лізинг є основними механізмами взаємодії фінансового та виробничого капіталу, способами перетворення фінансових інвестицій на реальні інвестиції. Фінансово-економічна оцінка інвестиційних проектів має чимале значення для процесу обґрунтування й вибору можливих варіантів вкладення коштів. За довгі роки сформульовано теоретично та багаторазово перевірено на практиці суворі правила, дотримання яких забезпечує достовірність результатів, одержаних за допомогою економічного аналізу. Незважаючи на досить високий потенціал лізингового бізнесу, в Україні не спостерігається актив-

на лізингова діяльність. Тому для поліпшення становища в країні стосовно лізингу треба використати міжнародний досвід, створивши податкові стимули для розвитку лізингу, запровадивши певні державні субсидії та інші пільги для стимулювання лізингу тощо.

НОВИНИ

Національні проекти — для сільського господарства

Узагальнити досвід Міжнародна практика свідчить, що навіть розвинені ринкові інститути не дають змоги повною мірою реалізувати переваги фінансового лізингу як інвестиційного інструмента. Державі має глибше й уважніше відстежувати ринкові процеси та вдосконалювати інституційну базу для більш ефективного регулювання лізингових послуг. Анaліз особливостей лізингу в крaїнaх із розвиненими ринковими відносинaми свідчить про те, що лізинговa діяльність у них стимулюється держaвою шляхом нaдaння суб’єктaм лізингових угод подaткових і aмортизaційних пільг, здійснення адаптованої митної політики, бюджетним фінaнсувaнням лізингових оперaцій у пріоритетних гaлузях економіки, нaдaнням пільгових кредитів суб’єктaм лізингових відносин. Світовий досвід лізингової інтегрaції треба врaхувaти для ефективного розвиток лізингу в Укрaїні. Приклад багатьох країн доводить, що лізинг потенційно може стати альтернативою кредитуванню, а за умови ефективної державної підтримки — навіть здобути перевагу. Проте в Україні, де лізинг є порівняно новим фінансовим інструментом, його не використовують повною мірою як механізм інвестування й оновлення основних фондів. Застосування успішного міжнародного досвіду надання лізингових послуг, а також удосконалення регуляторної політики держави у цій сфері дадуть змогу поліпшити інвестиційно-фінансовий клімат та економічну ситуацію в державі загалом.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

Олеся КОРНІЄНКО

Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами має намір збільшити кількість національних проектів на чотири — до 15, зокрема перелік їх буде збільшено за рахунок трьох аграрних («Зерно України», «Нове/відроджене скотарство», «Зелені ринки») та одного медичного. Метою проекту «Зерно України» є збільшення виробництва зерна до 80 млн. т і модернізація галузі зерновиробництва та нарощування її експортного потенціалу, а також підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства. У рамках проекту «Нове/відроджене скотарство» буде збудовано сучасні високотехнологічні промислові тваринницькі комплекси для виробництва молока та м’яса. Орієнтовна потужність їх — 2,25 тис. т молока, 80 тис. т яловичини й 600 тис. т свинини на рік. Планований обсяг фінансування цього проекту — 50,8 млрд. грн. Проект «Зелені ринки» орієнтовано на створення національної мережі збуту сільськогосподарської продукції та електронної продуктової біржі. У рамках цього проекту планується залучення 4 млрд. грн інвестицій для будівництва 25 збутових комплексів і створення 300 тис. нових робочих місць. Окрім того, Держнацпроект має намір присвоїти статус національного проекту створенню бальнеологічної клініки професора Володимира Козявкіна на Арабатській стрілці (Херсонська область). Терміни організаційного оформлення нових національних проектів поки що не вточнено. Як відомо, 9 грудня 2010 року Президент України Віктор Янукович створив Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами. Очолює Держнацпроект депутат-сумісник «нунсівець» Владислав Каськів. Нині статус національних мають 11 проектів. «Економічна правда»

22


«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ТА УМОВИ надання техніки у фінансовий лізинг Відповідно до Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи з операцій фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10.12.2003 № 1904, у лізинг може бути передана техніка тільки вітчизняного виробництва після проведення лізингоодержувачем (сільськогосподарським підприємством усіх форм власності та господарювання або іншим суб’єктом підприємницької діяльності агропромислового комплексу) попередньої оплати в розмірі 17 % її вартості та укладaння договору страхування предметa лізингу для забезпечення виконання умов договору.

Компанія залишає за собою право вимагати й інші документи, що містять інформацію про Лізингоодержувача. На підставі поданих документів директор філії (дочірнього підприємства) Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» надає Клопотання та висновок про доцільність укладaння лізингового договору. Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» може вимагати й інші документи, що впливають на розгляд питання щодо надання техніки в лізинг. Строк лізингу сягає від 3 до 7 років. Лізингові платежі повертають поквартально. За користування лізинговою технікою Лізингоодержувач сплачує щорічну винагороду Лізингодавцю у розмірі 7 % невідшкодованої вартості цієї техніки.

Перелік документів для товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) № п/п

Перелік документів

1

Лист-замовлення (з обов’язковим визначенням постачальника та переліком техніки, обладнання) на укладання договору за підписом першої особи

2

Завірена контрагентом копія довіреності на вповноважену особу для підписання договору (в разі потреби)

3

Доказ правового статусу керівника, головного бухгалтера та/або вповноважених представників підприємства — потенційного лізингоодержувача для підписання документів, договорів (наказ про призначення з обов’язковим підписом особи, яку призначили на посаду, на копії документа про ознайомлення з наказом), протокол про проведення виборів, контракт, довіреність; рішення засновників (акціонерів, учасників органу управління) про укладання договорів лізингу, завірені печаткою підприємства або засновника

4

Копії паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційного номера керівника підприємства, головного бухгалтера (перших 4-х сторінок і сторінок, де зазначено місце реєстрації), завірені печаткою та підписом керівника або голов��ого бухгалтера підприємства із зазначенням дати

5

Нотаріально засвідчені копії установчих документів

6

Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

7

Копія довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

8

Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (надається державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців»)

9

Копія довідки про взяття на облік платника податків (4-ОПП), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

10

Копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) чи копія довідки про сплату єдиного податку (якщо юридична особа перебуває на спрощеній системі оподаткування), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

23

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

11

Довідка банку про помісячний рух коштів на банківських рахунках потенційного лізингоодержувача за 12 останніх місяців, які передують місяцю подання листа-замовлення на укладання договору

12

Оригінал довідки з органу державної податкової служби за місцем реєстрації про наявність боргів перед Державним бюджетом

13

Оригінал довідки про відсутність заборгованості щодо сплати єдиного соціального внеску

14

Витяг із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, передбачений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів»

15

Витяг із Державного реєстру іпотек

16

Форма № 1 «Баланс» контрагента із розшифруванням статей та форма № 2 «Звіт про фінансові результати», форма № 3 «Звіт про рух коштів», форма № 4 «Звіт про власний капітал», форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності». Господарства, які відповідають статусу малих підприємств (із середньообліковою чисельністю працівників за звітний період від 10 до 50 осіб та обсягом виручки від реалізації від 500 тис. грн до 2,5 млн грн) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39, подають фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі балансу (форма № 1-м) і звіту про фінансові результати (форма № 2-м) за останні два роки (період звітності) та звітність на останню звітну дату з обов’язковою відміткою відповідного органу про прийняття звітності (статистики)

17

Оригінал банківської довідки про наявність кредитів та відсутність прострочених кредитних зобов’язань і копія кредитної угоди (при наявності кредитних зобов’язань)

18

Договори застави, іпотеки, поруки або іншого різновиду забезпечення, укладені для забезпечення виконання зобов’язань за договором фінансового лізингу (в разі якщо вони були наявні)

19

Технічно-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за роками на термін чинності договору лізингу, завірене контрагентом, в разі якщо лізингоодержувачеві передаються предмети лізингу, загальна вартість яких перевищує 500 000,00 грн

20

Копія державного акта на право власності на земельну ділянку чи укладання договору оренди землі або копія довідки органу місцевого самоврядування чи іншого компетентного органу про користування земельною ділянкою із зазначенням площі ділянки, завірені підписом та печаткою керівника або головного бухгалтера підприємства

Перелік документів для фермерських господарств — приватних підприємств (ФГ-ПП) № п/п

Перелік документів

1

Лист-замовлення (з обов’язковим визначенням постачальника та переліком техніки, обладнання) на укладання договору за підписом першої особи

2

Завірена контрагентом копія довіреності на вповноважену особу для підписання договору (в разі потреби)

3

Доказ правового статусу керівника, головного бухгалтера та/або вповноважених представників підприємства — потенційного лізингоодержувача для підписання документів, договорів (наказ про призначення з обов’язковим підписом особи, яку призначили на посаду, на копії документа про ознайомлення з наказом), протокол про проведення виборів, контракт, довіреність; рішення засновників (акціонерів, учасників органу управління) про укладання договорів лізингу, завірені печаткою підприємства або засновника

4

Копії паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційного номера керівника підприємства, головного бухгалтера (перших 4-х сторінок і сторінок, де зазначено місце реєстрації), завірені печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

5

Нотаріально засвідчені копії установчих документів

6

Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

7

Копія довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

24


«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

8

Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (надається державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців»)

9

Копія довідки про взяття на облік платника податків (4-ОПП), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

10

Копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) чи копія довідки про сплату єдиного податку (якщо юридична особа перебуває на спрощеній системі оподаткування), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

11

Довідка банку про помісячний рух коштів на банківських рахунках потенційного лізингоодержувача за 12 останніх місяців, які передують місяцю подання листа-замовлення на укладання договору

12

Оригінал довідки з органу державної податкової служби за місцем реєстрації про наявність боргів перед Державним бюджетом

13

Оригінал довідки про відсутність заборгованості щодо сплати єдиного соціального внеску

14

Витяг із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, передбачений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів»

15

Витяг із Державного реєстру іпотек

16

Форма № 2 (ферм) «Основні показники господарської діяльності фермерського господарства»; баланс селянського (фермерського) господарства — форма № 1-м (скорочена) із розшифруванням статей балансу за останні два роки (період звітності) з обов’язковою відміткою відповідного органу (органу статистики) про прийняття звітності або звіт, що надається до відповідного органу

17

Оригінал банківської довідки про наявність кредитів та відсутність прострочених кредитних зобов’язань і копія кредитної угоди (при наявності кредитних зобов’язань)

18

Договори застави, іпотеки, поруки або іншого різновиду забезпечення, укладені для забезпечення виконання зобов’язань за договором фінансового лізингу (в разі якщо вони були наявні)

19

Технічно-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за роками на термін чинності договору лізингу, завірене контрагентом, в разі якщо лізингоодержувачеві передаються предмети лізингу, загальна вартість яких перевищує 500 000,00 грн

20

Копія державного акта на право власності на земельну ділянку чи укладання договору оренди землі або копія довідки органу місцевого самоврядування чи іншого компетентного органу про користування земельною ділянкою із зазначенням площі ділянки, завірені підписом та печаткою керівника або головного бухгалтера підприємства

Перелік документів для фізичних осіб – підприємців (ФОП) № п/п

Перелік документів

1

Лист-замовлення (з обов’язковим визначенням постачальника та переліком техніки, обладнання) на укладання договору за підписом першої особи

2

Завірена контрагентом копія довіреності на вповноважену особу для підписання договору (в разі потреби)

3

Доказ правового статусу керівника, головного бухгалтера, завірений печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

4

Копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи — підприємця та його/її дружини/чоловіка, головного бухгалтера (якщо перебуває в трудових відносинах) (перших 4-х сторін��к та сторінок, де зазначено місце реєстрації), довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, завірена печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

5

Копія свідоцтва про шлюб/розлучення, завірена печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати, та згода другого з подружжя на укладання договору фінансового лізингу

6

Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

25

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

7

Копія довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін, завірена печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

8

Копія довідки про взяття на облік платника податків (4-ОПП) або інший документ, який підтверджує взяття на податковий облік, завірений печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

9

Копії свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру податку залежно від різновиду оподаткування, завірені печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати, копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) (якщо фізична особа — підприємець зареєстрований як платник податку на додану вартість), завірена печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

10

Копії декларацій про доходи за останні 6 кварталів, звіт суб’єкта малого підприємництва – платника єдиного податку за останні два роки (період звітності) та звітність на останню звітну дату з відміткою ДПІ або інша документація, що визначає фінансовий стан фізичної особи — підприємця, завірена печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

11

Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (надається державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців»)

12

Копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) чи копія довідки про сплату єдиного податку (якщо юридична особа перебуває на спрощеній системі оподаткування), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

13

Довідка банку про помісячний рух коштів на банківських рахунках потенційного лізингоодержувача за 12 останніх місяців, які передують місяцю подання листа-замовлення на укладання договору

14

Оригінал довідки з органу державної податкової служби за місцем реєстрації про наявність боргів перед Державним бюджетом

15

Оригінал довідки про відсутність заборгованості щодо сплати єдиного соціального внеску

16

Витяг із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, передбачений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів»

17

Витяг із Державного реєстру іпотек

18

Форма № 1 «Баланс» контрагента із розшифруванням статей та форма № 2 «Звіт про фінансові результати», форма № 3 «Звіт про рух коштів», форма № 4 «Звіт про власний капітал», форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності». Господарства, які відповідають статусу малих підприємств (із середньообліковою чисельністю працівників за звітний період від 10 до 50 осіб та обсягом виручки від реалізації від 500 тис. грн до 2,5 млн грн) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39, подають фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі балансу (форма № 1-м) і звіту про фінансові результати (форма № 2-м) за останні два роки (період звітності) та звітність на останню звітну дату з обов’язковою відміткою відповідного органу про прийняття звітності (статистики)

19

Оригінал банківської довідки про наявність кредитів та відсутність прострочених кредитних зобов’язань і копія кредитної угоди (при наявності кредитних зобов’язань)

20

Договори застави, іпотеки, поруки або іншого різновиду забезпечення, укладені для забезпечення виконання зобов’язань за договором фінансового лізингу (в разі якщо вони були наявні)

21

Технічно-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за роками на термін чинності договору лізингу, завірене контрагентом, в разі якщо лізингоодержувачеві передаються предмети лізингу, загальна вартість яких перевищує 100 000,00 грн

22

Копія державного акта на право власності на земельну ділянку чи укладання договору оренди землі або копія довідки органу місцевого самоврядування чи іншого компетентного органу про користування земельною ділянкою із зазначенням площі ділянки, завірені підписом та печаткою керівника або головного бухгалтера підприємства

Окрім перелічених вище документів, компанія залишає за собою право вимагати й інші документи, що містять інформацію про лізингоодержувача.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

26


ОФІЦІЙНО

ВИМОГИ ЩОДО ПОДАННЯ ДОКУМЕНТІВ для укладення договорів фінансового лізингу Відділ договірної роботи Департаменту правового забезпечення Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» проаналізував стан подання документів для укладення договорів фінансового лізингу. На жаль, часто вони надходять із суттєвими помилками, із хибами в оформленні тощо. А це зрештою впливає й на терміни оформлення потрібних документів, і загалом на рішення про остаточне підписання угод. Тому юристи компанії ще раз нагадують про основні вимоги під час підготування документів щодо укладення договорів фінансового лізингу. 1. Слід ретельно перевірити наявність усіх документів згідно з переліком, визначеним у Положенні про надання лізингових послуг НАК «Украгролізинг», і звернути увагу на те, в якому вигляді має бути надано документи (оригінали чи копії), та на документи, які мають обмежений термін чинності. 2. Усі копії документів має бути завірено належним чином: копія Статуту — завірена нотаріально, копії інших документів — печаткою підприємства та підписом керівника або головного бухгалтера цього підприємства із зазначенням дати. 3. Потенційний лізингоодержувач повинен бути суб’єктом підприємницької діяльності агропромислового комплексу, як того вимагає постанова Кабінету міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1904 «Про порядок використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу». Офіційне підтвердження наявності у потенційного лізингоодержувача статусу суб’єкта підприємницької діяльності агропромислового комплексу можна знайти, переглянувши такі документи (в зазначених документах визначено коди різновидів економічної діяльності — КВЕД): • копія довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін; • витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (надається державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців»). 4. Підтвердження правового статусу керівника суб’єкта підприємницької діяльності можна визначити, переглянувши Статут підприємства, протокол вищого органу управління підприємства про обрання осо-

би на посаду керівника, наказ про призначення на посаду. Окрім того, особа керівника визначається й у таких документах, як витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, довідка з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Звернути увагу: • назва посади керівника, визначена у Статуті, має відповідати назві посади, зазначеній в інших документах; • чи не сплив визначений у Статуті строк перебування керівника на посаді (якщо такий передбачено). 5. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоцт ва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи — підприємця» від 07.04.2011 року № 3205-ІV скасовано інститут свідоцтва про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На нинішній час, відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», не пізніш наступного робочого дня від дати державної реєстрації реєстратор видаватиме: • засновникові юридичної особи або вповноваженій ним особі — один примірник оригіналу установчих документів із відміткою про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру (ч. 6 ст. 25 зазначеного Зако��у); • фізичній особі — підприємцеві — виписку з Єдиного державного реєстру (ч. 4 ст. 43 зазначеного Закону). Слід зауважити, що термін придатності виписок став безстроковим (раніше він становив 30 календарних днів). Таким чином, зараз замість свідоцтва про державну реєстрацію треба надавати належним чином завірену копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців майбутнього контрагента. 6. Особливу увагу приділено роботі зі Статутом потенційного лізингоодержувача. Копія Статуту завіряється нотаріально в редакції, чинній на день подання документів на розгляд (з усіма змінами). Звернути увагу на визначений у Статуті порядок укладення договорів та здійснення інших правочинів (надання довіреностей тощо) на межі повноважень керівника суб’єкта господарювання (виконавчого органу). У разі якщо повноваження керівника будьяким чином обмежено, обов’язково має бути наявним письмовий дозвіл вищого органу управління підприємства на здійснення відповідного правочину у формі, передбаченій Статутом. Якщо у Статуті є

27

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


ОФІЦІЙНО

обмеження щодо суми договору, повинен бути дозвіл на укладення договору на суму, не меншу за ціну майбутнього договору (суму з графіка сплати лізингових платежів). 7.

му разі документи разом із проектом договору буде повернуто відповідальному виконавцеві на допрацювання. 8.

У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надається державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», у розділі «Статус відомостей про юридичну особу» обов’язково повинно бути зазначено «Підтверджено», в іншо-

У разі якщо потенційний лізингоодержувач має статус фізичної особи — підприємця, обов’язково потрібна письмова згода другого з подружжя на укладення договору фінансового лізингу. Окрім цього, просимо звертати увагу на формулювання дозволів та погоджень, що видаються до укладення договорів (протоколів, наказів, довіреностей тощо).

У разі виникнення будь-яких питань просимо звертатися по роз’яснення до відділу договірної роботи Департаменту правового забезпечення НАК «Украгролізинг»

Філії НАК «Украгролізинг» ДП «Кримагролізинг» Вінницька

вул. Л. Чайкіної, 1, оф. 211, м. Сімферополь, АР Крим, 95050

Волинська

вул. Дубнівська, 18а, м. Луцьк, 43010

Дніпропетровська Донецька Житомирська

пр-т Воронцова, 73, оф. 704, м. Дніпропетровськ, 49081

вул. Соборна, 15а, м. Вінниця, 21050

пр-т Театральний, 21, м. Донецьк, 83001 вул. Котовського, 100, м. Житомир, 10001 вул. Залізнична, 2, смт Колчино, Мукачівський р-н, Закарпатська обл., 89636

Закарпатська Запорізька «Київобллізинг»

пр-т Леніна, 152в, оф. 211, м. Запоріжжя, 69600

Кіровоградська

вул. Тимірязeва, 84, оф. 118, м. Кіровоград, 25050

Луганська Львівська

вул. Перша Слов’янська, 1в, м. Луганськ, 91031

Миколаївська

пр-т Героїв Сталінграда, 91б, м. Миколаїв, 54025

Одеська Полтавська

вул. Фонтанська дорога, 11, оф. 50, м. Одеса, 65009

Рівненська

вул. Кавказька, 9а, офіс 203, м. Рівне, 33013

Івано-Франківська Сумська Тернопільська

вул. Тарнавського, 7/1а, м. Івано-Франківськ, 76018

Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська

вул. Садова, 6 (інститут садівництва), м. Київ, 03027

пр-т В. Чорновола, 67, оф. 414, м. Львів, 79058

вул. Ватутіна, 4, м. Полтава, 36039

вул. Незалежності, 3, м. Суми, 40000 вул. Князя Острозького, 14, оф. 601, м. Тернопіль, 46000 вул. Заводська, 49а, смт Солоницівка, Дергачівський р-н, Харківська обл., 62370 вул. 21 січня, 37, оф. 322, м. Херсон, 73000 вул. Свободи, 3/1, оф. 3, м. Хмельницький, 29000 вул. Смілянська, 144/1, м. Черкаси, 18008 вул. Кишинівська, 2а, м. Чернівці, 58003 вул. Боженка, 106, оф. 10, м. Чернігів, 14005

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

28

(0652) (0432) (0332) (056) (062) (0412)

22-02-09 67-01-00 24-91-04 24-21-25 375-27-47 335-83-76 36-04-68

(03131) 2-30-24 (061) (044) (0522)

(0342) (0542) (0352)

787-54-18 545-68-31 22-99-13 32-23-52 50-52-41 72-18-20 42-19-96; 42-35-23; 42-45-62 728-95-91 60-21-62 22-11-24 22-11-37 63-35-11 50-46-06 679-376 52-32-78

(057)

783-76-90

(0552) (0382) (0472) (0372) (0462)

49-43-95 70-34-83 54-43-04 58-33-26 93-60-24

(0642) (0322) (0512)

(048) (0532) (0362)


«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ТЕХНІКА, яку можна придбати на умовах фінансового лізингу, та ціни на неї Назва підприємства / Продукція

Ціна, грн

ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» Трактори ХТЗ-17221-31 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП

534 880,00

Трактори ХТЗ-17221-19-31 колісні (двигун Д-260.4S2.551) з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП

566 850,00

ТОВ «Торговий дім «МТЗ-Бєларус-Україна» Зернозбиральні комбайни КЗС-812

1 248 782,00

Зернозбиральні комбайни КЗС-1218

1 547 869,00

Трактори «Бєларус-3022ДЦ.1»

1 299 664,00

ТОВ «НВП «Херсонський машинобудівний завод» Зернозбиральні комбайни КЗС-9-2 «Скіф-230А»

1 250 000,00

Зернозбиральні комбайни КЗС-9-2 «Скіф-250»

1 350 000,00

ТОВ « НВП «Херсонський машинобудівний завод» (ТОВ «Техноторг-Дон») Кукурудзозбиральні машини КМС-6

145 500 ,00

Кукурудзозбиральні машини КМС-6-03

141 900 ,00

Кукурудзозбиральні машини КМС-6-17

172 800 ,00

Кукурудзозбиральні машини КМС-6-18

137 400 ,00

Кукурудзозбиральні машини КМС-6-19

141 900 ,00

Кукурудзозбиральні машини КМС-8 (модифікації)

199 500 ,00

Пристосування для збирання соняшнику ПЗС-8 (модифікації)

114 000 ,00

ТОВ «ХК «Інноваційні технології» Зернозбиральні комбайни КЗС-15 «Сварог» (CSX 7080)

2 609 140,00

ДП Бердянський завод сільгосптехніки ВАТ «Бердянський агротехсервіс» (ТОВ «Техноторг») Пристрої для збирання ріпаку ПЗР-6-01

33 382,00

Пристрої для збирання ріпаку ПЗР-6-13

33 336,00

Пристрої для збирання ріпаку ПЗР-7-03

36 228,00

Пристрої для збирання соняшнику ПС-6А-01

18 092,00

Пристрої для збирання соняшнику ПС-6А-13

19 074,00

Пристрої для збирання соняшнику ПС-7А-03

21 108,00

ВАТ «ХК «АвтоКрАЗ» Автомобілі «КрАЗ-6230С4-0000021-000»

822 811,00

Автомобілі «КрАЗ-65055-0000085-02»

785 242,00

Автомобілі «КрАЗ-65055-0000055-02»

714 668,00

Автомобілі «КрАЗ-64431-0000055-02»

613 424,00

Автопотяг «КрАЗ-Караван» у складі «КрАЗ-64431-0000055-02» та напівпричепа-зерновоза 9357.64 Автопотяг «КрАЗ-Караван» у складі автомобілів «КрАЗ-6230С4-0000021-000» та причепа-самоскида «КрАЗ-А261С3»

1 005 582,00 822 811,00 282 134,00

29

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

Назва підприємства / Продукція

Ціна, грн

Автопотяг «КрАЗ-Караван» у складі автомобілів «КрАЗ-6230С4-0000» (з інтегральним капотом, двигун ЯМЗ-6501-10 («Євро-3») та причепа-самоскида «КрАЗ-А261С3»

875 800,00 282 134,00

Автопотяг «КрАЗ-Караван» у складі автомобілів «КрАЗ-6230С4-0000021-330» (кабіна фірми «Рено», двигун ЯМЗ-6501-10 («Євро-3») та причепа-самоскида «КрАЗ-А261С3»

980 900,00 282 134,00

ТОВ «Агрікон-Київ»

Вартість одного умовного місця

Станки для опоросу СДО в комплекті із системою кормороздачі, створення мікроклімату та гноєвидалення, в тому числі: система кормороздачі система створення мікроклімату система гноєвидалення

24 109,00 1 453,00 3 102,00 10 050,00

Станки для дорощування СДП в комплекті із системою кормороздачі, створення мікроклімату та гноєвидалення, в тому числі: система кормороздачі система створення мікроклімату система гноєвидалення

2 002,00

Станки для групового утримання свиноматок СДСГ в комплекті із системою кормороздачі, створення мікроклімату та гноєвидалення, в тому числі: система кормороздачі система створення мікроклімату система гноєвидалення

2 756,00

Станки для індивідуального утримання свиноматок СДФС у комплекті із системою кормороздачі, створення мікроклімату та гноєвидалення, в тому числі: система кормороздачі система створення мікроклімату система гноєвидалення

6 580,00

Станки для групового утримання молодняка на відгодівлі СДВ в комплекті із системою кормороздачі, створення мікроклімату та гноєвидалення, в тому числі: система кормороздачі система створення мікроклімату система гноєвидалення

2 520,00

75,00 292,00 1 005,00

258,00 204,00 1 498,00

781,00 779,00 2 853,00

69,00 203,00 1 618,00

ТОВ ВП «Агро-Союз» Жниварки очісувального типу «Слов’янка УАС-7U»

260 840,00

Сівалки «Horsh Агро-Союз» ATD 9.35

1 235 729,00

Сівалки «Horsh Агро-Союз» ATD 11.35

1 390 910,00

Сівалки «Horsh Агро-Союз» ATD 18.35

2 293 300,00

Культиватори «Horsh Агро-Союз» FG 18.30

933 296,00

Культиватори «Horsh Агро-Союз» FG 12.30

587 650,00

Сівалки «Агро-Союз «Turbosem II 19-60»

1 560 500,00

ПП «Українська аграрна техніка» Агрегати ґрунтообробні комбіновані АПК-7,5

498 000,00

ВАТ «Завод «Фрегат» Дощувальні машини «Фрегат» ДМУ-Б379-75

348 660,00

ДМУ-Б409-80

373 870,00

ДМУ-Б-434-90

399 080,00

ДМУ-Б463-90

424 290,00

ДМУ-Б463-60

424 290,00

ДМУ-Б488-90

449 500,00

ДМУ-Б488-65

449 500,00

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

30


«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

Назва підприємства / Продукція

Ціна, грн

ДМУ-Б518-90

474 720,00

ДМУ-Б542-90

499 930,00

ДМУ-Б572-90

525 140,00

ДМУ-А199-28

196 360,00

ДМУ-А229-32

221 050,00

ДМУ-А253-38

245 750,00

ДМУ-А283-45

270 450,00

ДМУ-А308-55

295 150,00

ДМУ-А308-30

295 150,00

ДМУ-А337-65

319 840,00

ДМУ-А337-45

319 840,00

ДМУ-А362-50

344 540,00

ДМУ-А392-50

369 240,00

ДМУ-А417-55

393 940,00

ДМУ-Бнм 379-50

351 230,00

ДМУ-Бнм409-57

376 860,00

ДМУ-Бнм434-63

402 490,00

ДМУ-Бнм463-72

428 120,00

ТОВ «Біг-Дачмен» (ЗАТ «Турбо Ексім Нафто-Газ Обладнання»)

Вартість одного умовного місця

Комплекти обладнання для утримання маткового поголів’я свиней в індивідуальних станках ОМС-І

6 125,00

Комплекти обладнання для утримання маткового поголів’я свиней у групових станках ОМС-Г

3 954,00

Комплекти обладнання для утримання підсосних свиноматок із поросятами ОПСП К��мплекти обладнання для дорощування свиней ОДВС-1

14 814,00 585,00

Комплекти обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2

1 050,00

Комплекти обладнання для утримання маткового поголів’я свиней в індивідуальних станках ОМС-І

6 125,00

ВАТ «Вібросепаратор» (ДП «ВАТ «Вібросепаратор» «ВС-Партнер») Сепаратори вібровідцентрові зернові А1-БЦСМ-100

314 557,00

Р8-БЦСМ-25

89 746,00

Р8-БЦСМ-25-01

106 863,00

Р8-БЦСМ-25.00.000

76 578,00

Р8-БЦСМ-50

159 846,00

Р8-БЦСМ-50-01

187 447,00

Р8-БЦСМ-50.00.000

141 127,00

Сепаратори-ворохоочисники самопересувні СВС-25

162 772,00

Елеватори ковшові зернові ЕКЗ-25-01

40 761,00

ЕКЗ-25-02

29 894,00

ЕКЗ-25/2-01

68 940,00

ЕКЗ-25/2-02

51 131,00

ЕКЗ-50-01

52 850,00

ЕКЗ-50-02

40 706,00

Комплекси зерноочисні КЗ-25

418 068,00

КЗ-50

526 762,00

Скальператори барабанні А1-БЗ2-0-01

27 086,00

Зернокидачі самопересувні ЗМ-90М

72 814,00

Зернокидачі самопересувні ЗМ-110

79 089,00

31

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


ПОРАДИ ФАХІВЦЯ

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

32


ПОРАДИ ФАХІВЦЯ

Використовуйте агрегати та комплекси машин

оптимально Для отримання високих і стабільних урожаїв сільськогосподарських культур потрібна сучасна ефективна техніка, яка забезпечила б своєчасне та якісне виконання всіх операцій технологічного процесу виробництва продукції сільського господарства. Важливо при цьому, щоб експлуатаційні витрати на використання техніки були якомога меншими. Науково обґрунтоване визначення складу комплексів машин і структури машинного парку загалом, а також визначення методів ефективного використання їх зокрема є важливими елементами діяльності працівників інженерно-технічної, агрономічної та економічної служби підприємств агропромислового комплексу України. Одне з найважливіших завдань, яке стоїть перед фахівцями агропромислового комплексу, полягає у визначенні для кожного господарства або машинно-технологічної станції оптимальної кількості машин і агрегатів, яка забезпечить високу якість роботи та найдешевше використання техніки в різних умовах експлуатації. Сьогодні на ринку сільськогосподарської техніки достатньо різнома-

нітних машин виробництва вітчизняних та провідних закордонних компаній, що можуть задовольнити будь-якого користувача. Перше запитання, яке виникає перед виробниками сільськогосподарської продукції: який саме агрегат вибрати? Є кілька способів вирішити цю проблему. При виборі тієї чи іншої машини спеціалісти досить часто віддають перевагу техніці, яку вже використовували в господарстві та яка добре себе зарекомендувала при експлуатації. Але як бути з новими агрегатами, які останнім часом дедалі частіше з’являються на ринку сільськогосподарської техніки в Україні? Доцільно визначити показники ефективності роботи нових машин, провести аналіз їх та на основі цьо-

33

го вирішувати, придбати цю марку чи іншу. Завдання вибору оптимального складу машинного агрегату й загального парку машин буде значно полегшено, якщо використовувати персональні ЕОМ та сучасні методи математичного моделювання стосовно різних умов роботи техніки. На кафедрі експлуатації техніки й інженерного менеджменту Національного університету біоресурсів та природокористування колектив авторів під керівництвом професора І. І. Мельника розробив і впровадив у виробництво систему «Комплексне машиновикористання» для ЕОМ, яка передбачає комплексне вирішення завдання з визначення оптимального складу машинних агрегатів та комплексів машин у єдиному системному взаємозв’язку: технологія — машинні агрегати — комплекси машин — машинно-тракторний парк — машиннотехнологічні станції. Критеріями оптимізації можуть бути зведення до мінімуму наведених витрат, витрат робочого часу, матеріалоємності, вартості парку машин, а також досягнення максимальної продуктивності та ефективності використання машинних агрегатів. Користувач вибирає той із критеріїв, який для нього найважливіший, або ж послідовно здійснює розрахунки за кількома критеріями та порівнює отримані результати. Разом з іншими показниками оцінювання роботи машинних агре-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


ПОРАДИ ФАХІВЦЯ

гатів та комплексів машин мінімум витрат вважають критерієм, який найповніше відображає ефективність і вартість використання тієї чи іншої машини. По-перше, цей показник комплексний, він охоплює продуктивність агрегатів при виконанні робіт, оплату праці обслуговчого персоналу та вартість витрачених паливно-мастильних матеріалів. А по-друге, гроші є тим показником, до якого зводяться здебільшого всі розрахунки ефективності застосування техніки та технологій, і тому порівняння величини наведених витрат є найзручнішим показником такого. Величина цих витрат залежить переважно від балансової вартості машини та її річного завантаження. Чим менша вартість машини й триваліше її завантаження протягом року, тим нижчими витрати на її використання. В основу математичної моделі обґрунтування складу комплексів машин і структури машинного парку покладено такі принципи організації механізованих процесів: • пропорційне співвідношення кількості машин, їхньої продуктивності, кількості працівників відповідної кваліфікації та площі оброблюваної землі; • строків та часу виконання окремих операцій відповідно до темпу, заданого головною робочою машиною;

• безперервність чи потоковість процесу за періодами робіт починаючи від перших операцій до одержання готового продукту. Банк вхідних даних для розрахунку оптимізації готують у вигляді п’яти таблиць установленої форми. Ці таблиці є невід’ємним складником програми. Вони містять технічно-економічні характеристики енергетичних засобів (таблиця 1 програми), сільськогосподарських машин (таблиця 2), альтернативний склад машинних агрегатів для виконання механізованих операцій (таблиця 3), характеристику сільськогосподарських культур і полів для вирощування їх у відповідному господарстві (таблиця 4) та наявні або перспективні технологічні процеси виробництва продукції рослинництва чи окремі цикли механізованих робіт із можливими варіантами складу машинних агрегатів (таблиця 5). Технічно-економічні характеристики енергетичних засобів (таблиця 1) мають містити марку енергозасобу, його тип (трактори колісні повноприводні, неповноприводні, гусеничні, самохідні комбайни тощо), основний експлуатаційний параметр (для тракторів — номінальне тягове зусилля на гаку, кН; для автомобілів — вантажопідйомність у тоннах; для самохідних комбайнів — пропускну здатність у кілограмах на секунду, ефек-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

34

тивну потужність двигуна, питому витрату палива, експлуатаційну масу, балансову вартість, нормативне річне завантаження та норму відрахувань на ремонт і технічне обслуговування. Вхідними даними щодо сільськогосподарських машин (таблиця 2) є марка машини, її тип (тяговий, тягово-приводний, причіпний тощо), основний технологічний параметр (ширина захвату, пропускна здатність, продуктивність та ін.), максимальна робоча швидкість, потужність на привод робочих органів, маса машини, балансова вартість, нормативне річне завантаження та норма відрахувань на ремонт і технічне обслуговування, кінематична довжина та кількість обслуговчого персоналу (окрім оператора, що обслуговує енергозасіб). Альтернативний склад машинних агрегатів для виконання механізованих операцій (таблиця 3) передбачає шифр і назву операції, а також шифр енергозасобу та сільськогосподарської машини, яка входить до складу агрегату. Агрегат може бути комбінованим, тобто з одним енергозасобом застосовуватися до трьох різних типів машин, наприклад: трактор + зчіпка + культиватор + зубові борони. Характеристика сільськогосподарських культур і полів для вирощування їх у відповідному господарстві (таблиця 4) має містити назву


ПОРАДИ ФАХІВЦЯ

культур, площу під них, заплановану врожайність основної та побічної культури, норму внесення органічних і мінеральних добрив та пестицидів, норму висівання насіння, ціну добрив, пестицидів та насіння, закупівельну ціну продукції, відстані перевезення всередині господарства й за його межами, об’ємну вагу основної та побічної продукції, а також ціну бонітету. Таблиця проектованих технологічних процесів виробництва продукції рослинництва чи окремих циклів механізованих робіт із можливими варіантами складу машинних агрегатів (таблиця 5) містить назву операції, час початку її виконання та тривалість у днях, кількість годин роботи протягом доби, кратність виконання робіт (відсоток до площі), агрофон (стерня, цілина, зоране поле тощо), спосіб руху агрегату (всклад, урозгін, круговий тощо), різновид продукції (основна продукція, побічна, органічні добрива, посівний матеріал тощо) та глибину обробітку (для польових операцій). Після того, як усю потрібну інформацію занесено до банку вхідних даних, тобто до наших таблиць, протягом лічених секунд система «Комплексне машиновикористання» здійснює розрахунки та видає результати, які записуються у три файли resultat-1. res, resultat-2.res і resultat-3.res.

Результати розрахунків, які містяться у файлах, зручно читаються без додаткових пояснень. Дані результатів розрахунку першого модуля (файл resultat-1.res) містять основні технічно-економічні показники роботи альтернативного складу машинних агрегатів. Дані результатів розрахунку другого модуля (файл resultat-2.res) — технічно-економічні показники роботи вибраних найоптимальніших за певним критерієм машинних агрегатів, комплексів машин і машинно-тракторного парку. Дані результатів розрахунку третього модуля (файл resultat-3.res) містять матеріали щодо системи технічного обслуговування та ремонту техніки, а також вартості утримання машин у господарстві. Слід зазначити, що система «Комплексне машиновикористання» досить гнучка та зручна в користуванні. Вона зокрема дає змогу провести один розрахунок із використанням однієї норми добрив, а наступний — іншої норми й у підсумку порівняти рентабельність чи інші показники економічної ефективності. Або ж можна виконати послідовно два розрахунки з різною глибиною оранки та порівняти зміну витрати палива. Для цього потрібні одна-дві хвилини. Таким чином можна змінювати всі можливі вхідні параметри й аналізувати одержані результати.

35

Завдяки цьому отримують матрицю завантаження енергетичних машин за днями року й таблицю технологічних процесів (технологічну карту з відповідним комплексом машин та економічними показниками використання їх, загальний склад машинного парку з економічними показниками його використання й річного завантаження кожної машини, а також матрицю потреби в обслуговчому персоналі). Результати розрахунків можна широко застосовувати в господарствах при оперативному й особливо перспективному плануванні придбання нової техніки та її використання, а також при впровадженні прогресивних технологічних процесів виробництва продукції рослинництва. Зазначена система дає змогу аналізувати показники використання машинних агрегатів, комплексів машин, машинно-тракторного парку й механізованих технологій вирощування та збирання сільськогосподарських культур із виходом на рентабельність. За цією ж самою методикою можна визначати раціональну (мінімально допустиму) площу вирощування та збирання сільськогосподарських культур, що забезпечує ефективне використання комплексів машин. Іван Мельник, кандидат технічних наук,

Віктор Марченко, кандидат технічних наук

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


ТЕХНОЛОГІЇ

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ в системах та технологіях основного обробітку ґрунту В умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва ґрунт як система є однією з основ отримання стабільного врожаю за умови науково обґрунтованої системи землеробства.

О

дними з головних агрофізичних характеристик ґрунту є його структура та будова, які зумовлюють певний водний, повітряний, тепловий і поживний режим, мікробіологічну активність, ступінь насичення основами та аерація. Оптимізація вищезазначених режимів та властивостей створює найкращі умови для реалізації генетичного потенціалу певної культури, сорту, гібриду в тій чи іншій

ґрунтово-кліматичній зоні за конкретних метеорологічних умов упродовж вегетаційного періоду. Позитивно впливають на рівень цих показників надходження достатньої кількості пожнивних та кореневих решток і своєчасне та якісне закладання їх. В останні роки виробники не дотримуються установлених вимог щодо структури польових сівозмін. У більшості господарств основна

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

36

високорентабельна культура вдвічівтричі перевищує рівень допустимого насичення у сівозміні. Майже не використовують в сівозмінах багаторічні трави, що негативно впливає на структуру, а отже й рівень родючості ґрунту. Тому актуальним є пошук шляхів компенсації недостатньої кількості кореневих решток в орному шарі ґрунту. Найкращими для цього є культури з родини хрес-


ТЕХНОЛОГІЇ

тоцвітих (ріпак, гірчиця, редька олійна) та однорічні трави як сидерати. Вагоме значення для формування пористості має як система обробітку ґрунту, так і надходження побічної продукції, яка закладається у ґрунт. На агрофізичні властивості ґрунту може негативно впливати рух тяжких механічних засобів, що призводить до порушення оптимального співвідношення капілярної

й некапілярної пористості та збільшення об’ємної маси ґрунту. У разі зростання зазначеної пористості понад 1,3–1,5 г/см 3 при об’ємній масі 1,6 г/см 3 продуктивна волога стає практично недоступною для рослин. Слід сказати, що в ущільненому шарі ґрунту починаються процеси, які не лише погіршують загальний рівень мінерального живлення, а й зменшують доступність поживних речовин для рослин. Серед чинників інтенсифікації землеробства вдосконалення системи обробітку ґрунту залишається одним із найважливіших. Переглядаються установлені й нібито незмінні системи обробітку ґрунту, тому що вони нерідко перестають відповідати вимогам успішного господарювання та принципам захисту ґрунтів від ерозії. Основний обробіток ґрунту має забезпечувати поглиблення орного шару. Вибір системи обробітку ґрунту залежить від: • ґрунтово-кліматичної зони, в якій розташовано конкретне господарство; • попередника в сівозміні та рельєфу місцевості; • матеріально-технічного забезпечення господарства; • рівня забур’яненості орного шару та видового складу бур’янів. Відомо, що ґрунт обробляють задля створення оптимального водно-повітряного режиму, підвищення волого- і повітропроникності, забезпечення швидкого росту та високої активності кореневої системи, закладання післяжнивних решток рослин, добрив, хімічних меліорантів і пестицидів, збереження та накопичення вологи, боротьби з бур’янами, шкідниками, захворюваннями сільськогосподарських культур, посилення активності кореневої системи, запобігання переущільненню ґрунту. У сучасному сільськогосподарському виробництві системи і технології з обробітку ґрунту можна умовно класифікувати таким чином: • класична система обробітку ґрунту, за якої після збирання попередника й сівби наступних

37

культур на поверхні ґрунту залишається менш ніж 15% рослинних решток; • система ощадного, або зменшеного, обробітку ґрунту — технологія обробітку ґрунту, за якої на поверхні ґрунту в період після збирання й сівби залишається від 15 до 30% рослинних решток; • система збереження родючості ґрунту, або консервувальна система, за якої після сівби на полі залишається понад 30% рослинних решток; • технологія нульового обробітку ґрунту, яка характеризується цілковитою відсутністю обробітку, окрім внесення добрив. Останні дві системи та технологія стосуються безполицевого способу обробітку ґрунту. Система класичного обробітку ґрунту (полицева) є досить поширеною, хоча й потребує достатнього зволоження. За цієї системи після збирання попередника одразу застосовують лущильники для підрізання рослинних решток та рівномірного розподілення їх шляхом перемішування у поверхневому шарі ґрунту (6–15 см). У разі наявності попередника з великою кількістю рослинних решток (кукурудзи на зерно та силос, соняшника) доцільно використовувати потужніші та важчі дискові машини. Якщо на ланах є довгі (понад 0,8 м) пожнивні рештки кукурудзи, застосовують перед обробітком плугом важкі борони з Х-подібним розміщенням дискових батарей під кутом 70–90° щодо полеглих рослинних решток. Водночас на ринку з’явилися й нові важкі борони з Х-подібним (БДВ-8,5) та V-подібним (БДВП-6,3) розміщенням дискових батарей. Надалі при застосуванні полицевого обробітку використовують оборотні плуги, якість роботи яких значно підвищується при використанні пакерів (котків) або кільчастих котків. Використання багатокорпусних плугів найдоцільніше на ланах із площею 1000 га та більше й гонами понад 600 м завдовжки, що є типовим для господарств південних областей України.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


ТЕХНОЛОГІЇ

Попит на оборотні плуги зростає за потреби отримати в умовах достатнього зволоження вирівняний лан під цукровий буряк, кукурудзу на зерно, такі дрібнонасінні культури, як ріпак, а також овочеві, особливо на тяжких за механічним складом ґрунтах. Окрім того, на подібних ґрунтах намагаються використовувати плуги з полицями, поверхня яких складається з пластин («Лемкен Євро Діамант»), що сприяє якіснішому подрібненню ґрунту та зменшенню тягового опору до 30%. Система класичного обробітку ґрунту в умовах України прийнятна при достатньому вологозабезпеченні, що властиво для зон Полісся та Лісостепу. При цій системі обробітку на поверхні ґрунту залишається лише до 15% рослинних решток побічної продукції. Слід підкреслити, що перевагами зазначеної системи є низький рівень ураження хворобами й пошкодження шкідниками та зменшення витрат на гербіциди. Вадами класичної системи є високий рівень ґрунтової ерозії, значні втрати вологи, високі затрати на пальне, особливо при основному обробітку ґрунту та для обслуговування техніки та обладнання. При такій системі обов’язково треба раз на три-п’ять років здій��нювати аналіз ґрунту на вміст макроелементів, гумусу та на кислот ність. Насіння має бути кондиційним, без домішок бур’янів і не вражене хворобами. На початку сезону треба провести хімічну обробку його для запобігання захворюванням та появі шкідників. Краще використовувати насіння з відносно високою схожістю, достатньою енергією проростання та силою росту. Агротехнічні вимоги передбачають захист ланів від вітрової ерозії за допомогою лісонасаджень і кулісних посівів, а також ретельне закладання у ґрунт рослинних решток. При класичній системі обробітку після збирання зернового попередника відбувається лущення із застосуванням сучасних дискових лущильників з Х-подібним розмі-

щенням дискових батарей, а наступну технологічну операцію — оранку виконують за допомогою високопродуктивних оборотних плугів. В умовах підвищеної вологості доцільним є проведення чизелювання та глибокого рихлення плоскорізами тих ділянок, де помічено утворення «блюдець» із дальшим переущільненням та утворенням ґрунтової «підошви». Чизелювання поліпшує аерацію й водопроникність ґрунту, підвищуючи врожайність пшениці на 2 ц/га, а кукурудзи на силос — до 40%. Вітчизняні підприємства сільськогосподарського машинобудування випускають важкі дискові борони до тракторів класу 1,4 й 3 ТБ для агрегатування моделей БДТ-3 та БДТ-7 відповідно. Останнім часом на ринку з’явилися дискові батареї з Х-подібними конструкціями, що дають змогу рівномірно та якісно обробляти поля після кукурудзи й соняшника на глибину до 22 см. В Україні є також досвід використання системи безполицевого обробітку. Так, в умовах степу деякі господарства в зоні недостатнього зволоження застосовують ощадну, або зменшену, систему обробітку ґрунту, при якій на поверхні поля залишається від 15 до 30% рослинних решток. Така система має свої переваги — зниження втрат вологи та можливість почати польові роботи рано навесні. Вадами ж зменшеного обробітку є відносно високий рівень ґрунтової ерозії, значні витрати на пальне, на обслуговування техніки та обладнання. При ощадному обробітку ґрунту плуги замінюють дисками та культиваторами. Залежно від діаметра диска можна досягти відповідної глибини обробітку ґрунту. Посіви ячменю здійснюють після одноразового лущення (БДТ-3, БДТ-6) восени та двох культивацій (КПШ-9). Під посіви соняшника або кукурудзи на зерно після колосових восени виконують одне лущення за допомогою широкозахватних дискових механізмів із робочою шириною

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

38

8,5 м та більше з дальшою культивацією восени й одну неглибоку передпосівну культивацію навесні. Окрім того, на тяжких і схильних до запливання ґрунтах краще провадити осінній обробіток під кукурудзу або соняшник шляхом чизелювання з використанням ПЧ-2,5 на глибину 22–25 см не менш ніж один раз на чотири-п’ять років. В основу системи збереження родючості ґрунту, або консервувальної, покладено такі технологічні прийоми: 1) одно- або дворазове лущення стерні після попередника (дворазове лущення здійснюють по діагоналі, особливо після кукурудзи на зерно, соняшника та інших великостебельних культур) із максимальним збереженням на полі пожнивних решток; 2) у разі наявності багаторічних бур’янів внесення гербіцидів із діючою речовиною гліфосатом або бакових сумішей цього препарату з іншими, а на сильно забур’янених посівах додаткове внесення 3–5 кг/га туків карбаміду; 3) використання комбінованих агрегатів у разі відсутності багаторічних коренепаросткових бур’янів та нерівномірного розподілу післяжнивних решток, а навесні боронування під кутом до напрямку попереднього обробітку для затримання вологи; 4) використання спеціальних сівалок; 5) внесення ґрунтових гербіцидів, за потреби проведення обприскування проводиться відповідно до періоду сходів рослин. Упровадження системи збереження родючості ґрунту передбачає збереження на його поверхні до 50% та більше пожнивних решток. Ця система має такі переваги: зменшення ґрунтової ерозії та втрат ґрунтової вологи, зниження витрат на пальне, можливість зміни за відносно короткий час системи обробітку ґрунту з урахуванням сівозміни та агротехнічних заходів, скорочення витрат на обслуговування техніки та обладнання. Вади цієї системи — високі вимоги до точності виконання елементів технології, підвищені витрати на придбання засобів хімічного захисту.


ТЕХНОЛОГІЇ

а

б

Вимоги до якості подрібненої соломи. Подрібнена солома: ліворуч — неякісне подрібнення, праворуч — якісне подрібнення

Визначення якості подрібнення решток кукурудзи: ліворуч — якісне подрібнення, праворуч — неякісне подрібнення стебел

Пенетрометр (щільномір) у польових умовах

Консервувальна система потребує щорічного аналізу ґрунту на вміст азоту, фосфору, калію, гумусу й визначення гідролітичної кислотності, а також аналізу ґрунту на вміст мікроелементів що п’ять років. Основну культуру слід скошувати при стерні не вищій за 15 см, а також технічно забезпечити якісне подрібнення побічної продукції соломи (часточки не більші за 5 см) та кукурудзи й соняшника (часточки не більші за 15 см), рівномірний розподіл за допомогою збиральної техніки побічної продукції по поверхні поля, визначати рН ґрунту та за потреби виконувати вапнування, внесення й закладання органічних добрив. Щодо насіння слід дотримуватися таких вимог: • застосування насіння без домішок бур’янів; • проведення на початку сезону хімічної обробки насіння для протидії захворюванням і запобігання появі шкідників; • застосування насіння з високими показниками схожості. Основні особливості агротехніки: • дотримання сівозміни, контроль за станом культур у посівах; • ретельна обробка рослинних решток на ланах — високоякісне подрібнення соломи до часточок не більших за 5 см і стебел кукурудзи — до 10 см із подальшим рівномірним розподіленням їх по поверхні ґрунту; • внесення рідких органічних добрив агрегатом із використанням штанги;

• внесення твердого органічного добрива (перепрілого гною); • регулювання обладнання перед кожним виходом на лани. Для тяжких за механічним складом ґрунтів варто використовувати додаткові технічні засоби — чизелі та глибокорозпушувачі, для середніх і легких — плоскорізи. Із метою знищення переущільненого шару ґрунту слід виконувати глибокий безполицевий обробіток із використанням чизеля, плоскоріза або спеціальних глибинних лап. Використання плоскорізів та чизелів дає змогу на 20–35% скоротити строки виконання основного обробітку ґрунту, зменшити на 6–12 кг/га витрати пального й вирішити основні проблеми ґрунтозахисту. Для визначення наявності плужної «підошви» в польових умовах слід використовувати мобільні механічні тестери перевірки проникнення в ґрунт типу пенетрометра (щільноміра) Такий простий прилад вимірює твердість ґрунту. Зонд приладу занурюють вертикально в ґрунт за рахунок рівномірного тиску на важелі Результати вимірювання величин опору знімаються з аналогової циферблатної шкали (табл. 1). Застосування цього приладу є неодмінною умовою успішного впровадження сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур та тих чи інших прийомів і способів основного обробітку ґрунту. В умовах нестійкого зволоження для посилення дренажу ґрунту ши-

роко використовують чизельні плуги без обороту орного шару. Однією з технологічних операцій у системі збереження родючості ґрунту є застосування після глибокого безполицевого поверхневого мульчувального обробітку, який включає в себе обробіток ґрунту в поверхневому (до 10 см) шарі з одночасним перемішуванням рослинних решток. Мульчувальний обробіток — це такий обробіток поля, при якому верхній шар ґрунту (10–15 см) піддають обробці комбінованими агрегатами, а глибинний — із використанням чизеля та плоскоріза. Наявність мульчувального шару сприяє зниженню температури в поверхневому шарі ґрунту на 2–8 °C протягом 30–50 днів вегетаційного періоду. Під мульчувальним шаром відбуваються процеси структуризації ґрунту, поверхневий шар ґрунту насичено кореневою масою, що сприяє інтенсивнішому структуроутворенню, аніж при оранці. Окрім того, в посушливих умовах ґрунт не перегрівається й не пересихає. Таким чином, створення мульчі у вигляді пожнивних і стерньових рослинних решток, а також сам поверхневий обробіток ґрунту має багато переваг, особливо в плані захисту ґрунту від ерозії. При плануванні мінімального обробітку ґрунту слід пам’ятати, що після проходу чизеля залишається 75% рослинних решток попередника, після дискових знарядь — 50–60%, після плоскорізів — 85–90%.

39

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


ТЕХНОЛОГІЇ

Таблиця1 Технічна характеристика пенетрометра (щільноміра) № п/п

Показники зміни величини Колір

Одиниці вимірювання PSI

кг/см 2

Умови для розвитку кореневої системи

1

Зелений

0–200

0–13,6

Відмінні

2

Жовтий

200–300

13,6–20,4

Достатні

3

Червоний

300 та більше

20,4

Розвиток неможливий

Технологія нульового обробітку ґрунту характеризується повною відсутністю обробітку поля, окрім післяжнивного підживлення. При цьому всі пожнивні рештки залишаються на поверхні лану, а в поверхневому шарі відбуваються інтенсивні процеси гуміфікації. Нульовий обробіток ґрунту найбільш сприятливий для високородючих ґрунтів. Висівання насіння проводиться у борозну, сформовану розрихлювачами, дисковими сошниками або іншими робочими органами сівалок. Нульова технологія обробітку ґрунту придатна для зернових, кукурудзи, соняшнику та сої. Контроль за чистотою культури здійснюють шляхом застосування гербіцидів. При впровадження технології нульового обробітку в боротьбі проти багаторічних злакових бур’янів ефективним є застосування гербіцидів суцільної дії з діючою речовиною гліфосатом, що дає змогу знищувати до 90% бур’янів. Щоб підвищити проникну здатність, варто застосовувати гліфосат у комбінації із сумішшю сечовини й аміачної селітри. Для досягнення більшого ефекту в такого бур’яну, як пирій, має бути по 3–4 листки на кожному пагоні. Найвищу ефективність гліфосат виявляє щодо стадії активного росту пирію (весняно-літній період), коли дію препарату помітно на 5–8-й день після його внесення, в той час як при температурі нижчій за 15 °C дієвість його стає очевидною лише через 10–12 днів після внесення.

Таким чином, оптимальними строками для внесення названого препарату є: • фаза повної стиглості зерна з метою полегшення збирання полеглих рослин, вологість зерна яких менша від 25%; • після збирання зернових, коли відрослі пагони пирію досягли висоти 15–20 см. При переході від класичного обробітку до безполицевого доцільно дотримуватися наступних принципів: боротьба проти багаторічних бур’янів; вибір ґрунтів, не схильних до ущільнення; зменшення глибини обробітку грунту; недопущення виїзду вантажних автомобілів і тракторів із причепами на лани; рівномірний розподіл рослинних решток по поверхні поля (високоякісне налагодження подрібнювача в комбайні для одержання подрібненої соломи розміром 2–5 см та інших стебел — до 5–10 см, а також розкидача рослинних решток); вивантаження зерна на межі поля або на спеціальні причепи й трактори з широкими гусеницями; своєчасне застосування механічного способу боротьби з падалицею; впровадження системи агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення культури землеробства; внесення фосфорно-калійних добрив восени із забезпеченням рівномірного розміщення їх як по поверхні поля, так і в орному шарі. При освоєнні безполицевого обробітку слід обов’язково враховувати природну схильність деяких ґрунтів до самоущільнення за рахунок післядії опадів. Так, щільність

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

40

ґрунту, що перевищує 1,62 г/см³ для піщаного, 1,39 г/см³ для муло-суглинкового та 1,20 г/см³ для суглинкового, обмежує ріст коренів. Деякі культури, такі, як кукурудза та соняшник, чутливі до переущільнення ґрунту, і вважається, що оптимальна об’ємна маса в зоні Степу становить 1,1–1,3 г/см³ при твердості ґрунту не більшій від 12–15 кг/см². Американські фахівці-аграрії стверджують, що зростання вмісту органічного вуглецю в ґрунті на 1% означає збільшення врожаю не менш ніж на 20% у зв’язку з кращими фізичними властивостями ґрунтів, ефективнішим нагромадженням вологи та ліпшим використанням рослинами поживних речовин ґрунту. Німецькі ж учені вважають, що для післяжнивних решток, які при мінімальному обробітку ґрунту накопичилися в його верхньому шарі, мінералізація має відбуватися повною мірою при співвідношенні вуглецю й азоту 18–20:1. У разі зміни співвідношення на користь вуглецю (С: N>20:1) виникає азотне голодування. Після зернобобових поперед ників, навпаки, додаткове внесення азотних добрив не потрібне. Основні особливості технології нульового обробітку: • збереження вологості ґрунту; • можливість збільшення врожайності; • зменшення витрат на людські та матеріально-технічні ресурси; • зниження ерозії ґрунту, можливість збільшення вмісту органічної маси в ґрунті; • збереження робочого часу та висока стислість строків проведення польових робіт. Основні вади: • значне початкове капіталовкладення в комплекс сучасної техніки, додаткові витрати щодо гербіцидів, імовірні труднощі при впровадженні цілісної системи господарювання при вирощуванні коренеплідних культур (цукрового та кормового буряку); • потреба впровадження чіткої організації управління, ймовір-


ТЕХНОЛОГІЇ

ність виникнення труднощів при прагненні досягти позитивних результатів на тяжких за механічним складом ґрунтах; • проблеми, пов’язані з дренажем та ущільненням ґрунту, періодичний контроль за рівнем переущільнення ґрунту; • затримка підвищення температури поверхневого шару навесні через наявність мульчувального шару; • додаткові витрати щодо придбання протруювачів та внесення додаткових доз азотних мінеральних добрив для поліпшення мінералізації їх на поверхні ґрунту. Вимоги до ґрунтів: • рекомендована кислотність для ґрунту становить 6,0–8,0; • ґрунт не повинен бути схильний до переущільнення; • використання ґрунтів із легким та середнім механічним складом і тільки з вирівняною поверхнею, недопустимість використання засолених ґрунтів та високого вмісту натрію. Щодо родючості та внесення добрив повинні бути дотримані такі вимоги: • щорічний контроль за якістю ґрунту (вмісту азоту, фосфору, калію, гумусу та рівня кислотності), що три роки слід контролювати вміст мікроелементів, перед сівбою в ґрунт слід вносити добрива. При цьому слід пам’ятати, що рештки рослинності затримують проникнення рідких азотних добрив у ґрунт і прискорюють випаровування сухих азотних добрив, а при внесенні фосфорних та калійних добрив рослинні рештки затримують проникнення їх у місце проростання насіння; • перед сівбою або після сходів посівів для позакореневого підживлення слід використовувати рідкі добрива (азотні, азотно-фосфорні); • можливе обмеження застосування сухих добрив одночасно з висіванням; • позакореневе підживлення має відбуватися в чітко визначе-

ний час з урахуванням листової діагностики. Вимоги до насіння та проведення висівання: • застосовувати насіння без домішок бур’янів та не уражене захворюваннями, проводити хімічне протруювання насіння з метою запобігання враження збудниками хвороб та появі шкідників на початку сезону; • застосовувати насіння тільки з високою лабораторною схожістю (94% та більше), з високою енергією проростання й силою росту; • весняні посівні роботи слід виконувати дещо пізніше, щоб ґрунт достатньо прогрівся для забезпечення кращого проростання насіння. Застороги до появи бур’янів: • слід очікувати змін у складі бур’янів, при застосуванні безполицевого способу обробітку в перші три роки зростає ймовірність появи сходів більшої кількості бур’янів; • всі роботи слід виконувати із застосуванням гербіцидів контактної та системної дії з дедалі більшим застосуванням бакових сумішей та додаткових хімічних активаторів. Стосовно шкідників: • рештки рослинності на ґрунті надалі сприяють зростанню кількості комах у теплу пору року; • підвищуються витрати на внесення інсектицидів, особливо після третього року впровадження системи. Ступінь враження збудниками хвороб зростає за рахунок того, що рештки побічної продукції рослинності в полі не заорюють, підвищуються витрати на фунгіциди. Вимоги до агротехніки: • обов’язкове впровадження не менш ніж трипільної сівозміни; • ретельний нагляд за станом культур; • зміна пестицидів для запобігання появі резистентності шкідників, особливо збудників хвороб, до внесених хімічних препаратів;

41

• ретельний підбір площ та робота з рослинними рештками на полях, регулювання обладнання перед кожним його використанням у полі. Вимоги до технічних засобів: • заміна важких двовісних автомобілів на тривісні; • додаткове встановлення на тракторах одного-двох коліс попереду та позаду; • вивантаження продукції на краю лану. В умовах упровадження мінімального обробітку й особливо нульової технології з метою зменшення пестицидного навантаження на ґрунт та біоти (мікроорганізми, польових гризунів) за наявності достатньої кількості доступної вологи слід використовувати посіви гірчиці й редьки олійної окремо чи в суміші як сидерат або покривні культури, але із закладанням їх у ґрунт до початку фази цвітіння. При нульовій технології використовують лише сівалки прямого висівання без попередньої підготовки ґрунту. Російські вчені довели, що перед упровадженням нульового обробітку або мульчування слід провести дослідження поля щупом та лопатою для вивчення пористості, структури ґрунту та схильності його до ущільнення після збирання попередника. Прибуток від впровадження нульової технології, як свідчать факти, стає істотним лише на третій-четвертий рік і становить 25–40% порівняно із системою зменшеного обробітку ґрунту та консервувальною. За даними американських учених, очікувана продуктивність зернових колосових культур в умовах впровадження нульової технології становить 18,3 кг/га/мм порівняно з 12 кг/га/мм за класичної системи обробітку грунту при загальнорічній кількості ��падів до 300 мм. Ефективним для посушливих зон є застосування таких зернових сівозмін: • сівозміна трипільна: пшениця– кукурудза–пар; • сівозміна чотирипільна: пшениця–кукурудза (сорго)–просо–пар.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


ТЕХНОЛОГІЇ

Таким чином, при застосуванні технології нульового обробітку слід дотримуватися таких вимог: • рівномірне розподілення по полю післяжнивних решток; • використання гербіцидів системної дії (типу гліфосату) в кількості 3 л/га, при сильній забур’яненості — 5 л/га, або бакової суміші їх із 2,4-д-амінною сіллю при наявності осоту чи тільки 2,4-д-амінної солі при наявності осоту, амброзії, берізки польової, гірчаку; • внесення гліфосату після відростання бур’янів і при середньодобовій температурі не нижчій від 5˚ C; • сівба за допомогою сівалок в агрегаті з потужними тракторами (25–30 к. с. на 1 м робочої ширини захвату). Впровадження мінімального обробітку ґрунту дає підприємству змогу заощадити до 30% від загальної кількості паливно-мастильних матеріалів порівняно з класичним обробітком. Ці дані підтверджуються також американськими вченими (табл. 2). Щоб уникнути негативного впливу сільськогосподарських машин і механізмів на орний та підорний шари, техніку обладнують спареними, а то й потроєними колесами з низьким тиском у шинах. Гострі проблеми, пов’язані з дренажем, ущільненням, утворенням кірки при нульовому та мінімальному обробітку ґрунту, можна істотно скоротити шляхом збільшення популяції земляних черв’яків та внесення органічних добрив (рослинних решток). При нульовій технології обробітку грунту з проведенням обліку популяції земляних черв’яків протягом багатьох років спостерігалося значне зростання врожайності, особливо серед культур, для яких внесення хімікатів є мінімальним. При наявності потенційної падалиці ріпаку як попередника для озимих зернових треба провести комплекс робіт (коткування), щоб спровокувати його проростання ще восени або застосувати хімічний метод боротьби.

В умовах висівання озимих зернових по зернових колосових солому попередника слід подрібнити до розміру часток не більш ніж 5 см та рівномірно розкидати по поверхні ґрунту. Вибір тієї чи іншої системи обробітку ґрунту зумовлюється наявністю потрібного комплексу сільськогосподарської техніки. Сучасна ґрунтообробна техніка дуже дорога, підбір її також визначається строками окупності та ефективністю ведення господарства. Для України перспективним є впровадження ґрунтозахисних технологій, які дають змогу майже вдвічі зменшити витрати на технічні засоби та витрати праці на гектар ріллі та на одиницю отриманого урожаю порівняно з класичними системами обробітку ґрунту. За потреби інтенсивнішого обробітку поверхневого шару ґрунту та подрібнення рослинних решток в Європі набув поширення обробіток чизельними культиваторами. Далі підготовка ґрунту поєднується з мінімальним обробітком без збільшення пестицидного навантаження. Заслуговують на увагу також зміни, пов’язані з погіршенням агрофізичних властивостей ґрунтів, схильних до самоущільнення та ущільнення в результаті використання важкої техніки. До таких ґрунтів можна віднести всі ті, що зазнають ерозійних процесів. При формуванні технічної забезпеченості за конкретної системи обробітку ґрунту різні відомі фірми надають відповідний асортимент техніки. Так, багато зарубіжних фірм пропонують для умов України технічні засоби для впровадження різних систем мінімального обробітку ґрунту. Для послідовного виконання свого обов’язку щодо охорони довкілля та скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу енергетики Канади виплачують фермерам, що застосовують нульову технологію, близько 20$ на гектар. Окрім того, в США було підписано контракти між енергетиками та 400 ферме-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

42

рами про фінансову компенсацію за впровадження прямого висівання, що дало змогу зменшити емісію викидів двоокису вуглецю в повітря. Для підвищення якості обробітку ґрунту, а також для повної реалізації потужності трактора за кордоном набули поширення ґрунтообробні машини та обладнання з активними робочими органами (фрезою, роторними культиваторами), робота яких економічно доцільна лише на легких і середніх за механічним складом ґрунтах. Застосування ґрунтозахисної системи землеробства, наприклад у Полтавській області, поряд із підвищенням урожайності культур значно знизило витрати праці, паливно-мастильних матеріалів, оборотних коштів при використанні технологічних операцій для обробітку ґрунту порівняно з технологіями, які базуються на оранці. Розрахунки споживання пального для плужної та безплужної систем обробітку під культури типової сівозміни центральної та східної частини Лісостепу наведено в таблиці 3. В цілому стосовно десятипільної польової сівозміни зменшення витрат пального від різноглибинного безплужного обробітку становить 38% або 10,5 кг/га на рік. Із часом економія пального завдяки впровадженню ґрунтозахисного обробітку зростала. Окрім того, на більш гумусованих ґрунтах ефективним виявився неглибокий безплужний обробіток ґрунту для таких культур, як цукровий буряк, кукурудза, соняшник. Це скоротило вдвічі норми витрати пального під ці культури, й економія його становила 48–50%. Дослідження свідчать про значну економію коштів на оплату праці та витрат на амортизацію техніки. Останні зменшуються у зв’язку з тим, що машини та обладнання для безплужного обробітку ґрунту зношуються повільно. Аналіз виробничих даних показує, що безполицевий обробіток виправдовує себе в умовах обмеженого забезпечення вологою,


ТЕХНОЛОГІЇ

Таблиця 2 Основні показники затрат при застосуванні різних систем обробітку ґрунту в США, $ Полицевий обробіток № п/п

Безполицевий обробіток

Витрати, $/га Класична система

Система зменСистема збереженшеного обробітку ня родючості ґрунту

Технологія нульового обробітку

1

Пальне

18,70

13,63

7,26

5,34

2

Експлуатаційне обладнання

8,15

7,33

5,85

2,05

3

Гербіциди

23,81

23,81

23,81

33,96

66,93

66,93

66,93

102,25

117,59

111,70

103,85

143,60

0,00

5,89

13,74

26,01

4

Азотні добрива Усього: Економія витрат порівняно з класичною системою

Закладання сидератів

Транспортування зерна полем

Чизелювання під кутом до рядків після збирання сої

Осіння культивація після сої

43

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


ТЕХНОЛОГІЇ

Сівба ярих зернових

Агрегат для поверхневого обробітку ґрунту з глибокорозпушуванням

Агрегат для обробітку ґрунту після кукурудзи та соняшнику

Широкозахватний агрегат для сівби зернових колосових культур

Агрегат для передпосівного коткування

Збирання врожаю комбайном із широкозахватною жниваркою та спареними колесами

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

44


ТЕХНОЛОГІЇ

Таблиця 3 Середні витрати пального при плужному та безплужному різноглибинному обробітку грунту, кг/га (за даними М. Н. Нагорного) За плужного обробітку

За безплужного обробітку

Зменшення витрат за безплужного обробітку

Зайнятий пар (зернова суміш)

19

12,4

6,6

Озима пшениця

21,5

18,5

3

Цукровий буряк

49,4

25,4

24

20

7,6

12,4

Кукурудза на зерно

25,3

21

4,3

Кукурудза на силос

27,3

20,9

6,4

Культура сівозміни

Горох

Яровий ячмінь

20

11,1

8,9

Середнє по сівозміні

28

17,5

10,5

%

а також частково при низькому рівні забур’яненості. Вибір та впровадження тієї чи іншої системи обробітку ґрунту визначаються багатьма чинниками, а саме: ґрунтово-кліматичними умовами, рівнем родючості та розвитку ерозійних процесів, фінансовим забезпеченням господарства й рівнем обізнаності та підготовки агрономічної служби щодо освоєння сучасних агротехнологій. Тенденція до мінімізації обробітку ґрунту нині посилюється та відіграє важливу роль при пошуку шляхів зменшення викидів вуглекислого газу в умовах розвитку глобального потепління. Станіслав Кліщенко, заступник директора підприємства «Смарт-Агро», кандидат сільськогосподарських наук,

Володимир Урсулов, заступник директора з виробництва ТОВ «Агро-С»,

100

62

Микола Урсулов,

38

головний агроном ТОВ «Земля Томилівська»

Агрохолдинг «Мрія», один із найбільших сільгоспвиробників в Україні, у січні-червні 2011 року інвестував у закупівлю сільськогосподарської техніки близько $25 млн, як зазначено у прес-релізі компанії. Нині парк сільгосптехніки агрохолдингу налічує 13 тис. одиниць. Компанія експлуатує техніку відомих світових виробників — «Грімме», «Клаас», «Джон Дір», «Хорш» і «Холмер» та оцінює свій парк сільськогосподарської й логістичної техніки як найбільший в Україні. «Розширення парку техніки є частиною стратегії компанії зі збільшення земельного банку, а також підвищення ефективності використання наявних земель», — наведено в пресрелізі слова генерального директора агрохолдингу Миколи Гути. Згідно з повідомленням, агрохолдинг «Мрія» разом із компанією «Механік» (дилером сільськогосподарської техніки фірми «Джон Дір», який у 2011 році поставив «Мрії» 80 одиниць техніки) уперше представлять Україну в листопаді на найбільшій міжнародній виставці сільсь��огосподарської техніки «Агрітехніка-2011» у Ганновері (Німеччина). За даними Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», наведеними в прес-релізі, сьогодні потребу аграріїв України в зернозбиральній техніці оцінюють у 110–120 тис. комбайнів, тоді як комбайновий парк країни

налічує лише 63 тис. машин; тракторів за потреби 650 тис. одиниць у господарствах 350 тис. При цьому парк техніки зношено на 70–80%, а близько 30% одиниць не підлягають ремонту. Внаслідок фізичної зношеності комбайнів на полях щорічно залишається до 4 млн тонн зерна. За оцінками експертів, місткість українського ринку сільгосптехніки сьогодні становить $1 млрд, а потреба в коштах для повної модернізації сільгосптехніки — близько $12 млрд. Агрохолдинг «Мрія», який засновано 1992 року Іваном і Клавдією Гутами, обробляє 240 тис. га сільгоспземель у п’яти областях Західної України та спеціалізується на вирощуванні пшениці, ячменю, рапсу, кукурудзи, цукрового буряка, гречки, картоплі тощо. В управлінні компанії три елеваторні комплекси й зерносховища місткістю 410 тис. т та картоплесховища місткістю 36 тис. т, а також сучасні логістичні центри. У червні 2008 року агрохолдинг завершив приватне розміщення 20% акцій на загальну суму $90,1 млн. У січні-червні 2011 року компанія одержала $122,81 млн чистого прибутку, що на 1,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року, а виручка зросла у 8,7 раза — до $45,3 млн. Zol.ru

45

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

НОВИНИ

Мільйони доларів вкладено у сільгосптехніку


СЕЗОН

Вищий пілотаж садівництва З

авдяки простоті виконання зимове щеплення є одним із найпоширеніших способів вегетативного розмноження плодових культур. За відповідного догляду (своєчасна підготовка ґрунту, удобрення, підживлення, поливання, тощо) стандартний однорічний саджанець можна одержати за один вегетаційний період. Окрім того, зимове щеплення становить основу контейнерної технології вирощування саджанців. Щеплять зазвичай у січні-лютому за умови стратифікації щеп. Але можна це робити й у ранньовесняні строки (березень-квітень) без стратифіка-

ції з безпосереднім висаджуванням щеп на ділянку. Варто зауважити, що зимове щеплення сприятливо впливає на приживлюваність живців черешні та інших кісточкових порід. До нього слід добре підготуватися заздалегідь. Певна річ, насамперед слід визначити, саджанці яких порід і сортів та на яких підщепах ви хочете мати, та знайти те, що вам потрібно. Підщепи заготовляють пізньої осені після того, як опаде листя й повністю визріє деревина пагонів. Викопуючи їх, бажано максимально зберегти кореневу систему сіянця чи відсадка. Дуже важливо захистити підщепи від підсушування, навіть

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

46

короткочасного, а тим більше від підмерзання, що негативно впливає на результати зимового щеплення. Зберігати підщепи найкраще в підвалі, льосі чи холодильнику за температури від 0 до мінус 3 ОС та вологості 70–80% у вертикальному положенні, коріння треба присипати вологим піском, тирсою або іншим сипким вологотривким матеріалом. Протягом усього періоду зберігання підщеп слід контролювати стан рослин і в разі потреби зволожувати субстрат або провітрювати сховище, якщо утворюється конденсат чи з’являється пліснява. Також не слід допускати появи гризунів.


СЕЗОН

Окулірування Прищепи (живці) заготовляють також пізно восени, коли вже опало листя, але морози ще не стали стійкими. Живці завтовшки не менш ніж 0,6 см (товщина олівця) й завдовжки понад 20 см) нарізують із приросту поточного року з добре сформованими бруньками, визрілою корою та деревиною. Умови зберігання живців такі ж самі, як і для підщеп. Їх тримають зазвичай в одному сховищі. До самого щеплення слід ретельно підготуватися: запастися поліхлорвініловою плівкою, парафіном, шпагатом. Успіх значною мірою залежить від гостроти ножа, який має бути наче бритва. У процесі роботи цю гостроту поновлюють за допомогою точильного бруска, ременя для правлення ножів, пасти ДОІ («ГОИ»), яка продається в спеціалізованих магазинах. Також знадобиться й гострий секатор. Настільне щеплення виконують у приміщенні з температурою не нижчою від 10–12 ОС. Окрім цього, тут має бути чисто й просторо. Перед щепленням підщепи та прищепи відмивають від залишків субстрату, в якому вони зберігалися, й трошки просушують. Тож слід передбачити, де відмивати рослини, на яких стелажах чи столах просушувати їх. Бажано підщепи занести в тепле місце на 4–6 днів раніше від прищеп. До весняного щеплення живцем удаються для облагородження сіянців яблунь, груш, слив, вишень, для лікування дерев після ушкодження їх гризунами, для отримання саджанців зі вставкою карликових і напівкарликових підщеп, для вирощування сортів на стійких штамбах.

Щеплять навесні в період від останніх морозів до початку квітування дерев. Найкращий час — пора активного сокоруху (набубнявіння бруньок). Перевага надається раннім строкам. А от вишні та сливи щепити бажано до початку сокоруху. Підщепу перед початком роботи очищають вологою ганчіркою від бруду. Для яблуні та груші використовують зазвичай 2/3 верхньої частини приросту, для вишні й сливи — верхню половину. Для вишні й сливи характерне формування на нижній половині приросту квіткових бруньок, а якщо пагін короткий, то й по всій його довжині. Тому короткі (менші від 30 см) пагони вишні й сливи для підготовки живців не годяться. Для щеплення всіх плодових культур не беруть вовчки (жирові пагони). На питання, що потрібно для щеплення, досвідчений садівник відповість: «Гострий ніж, добрий зір і швидкість». Є два різновиди ножів — для щеплення та для копулювання. Лезо будь-якого з них має бути гострим. Перш ніж починати щепити садові рослини, слід потренуватися на пагонах верби — зручному й доступному матеріалі для опанування прийомів щеплення. Варто застерегти, що під час щеплення треба бути обережним та уважним — гострим ножем можна порізатися. Що визначає якість щеплення Перше — сумісність прищепи з підщепою. Це мають бути близькі за породою рослини. Наприклад,

47

Щеплення — пересадження частини живої рослини, що має бруньку, на іншу рослину, з якою вона зростається. Та частина рослини, що пересаджується на іншу, називається прищепою, а та, на яку пересаджують, — підщепою. Розрізняють два різновиди щеплення — живцем та вічком (окулірування), коли використовують щиток (бруньку). Підщепою може бути сіянець, відводок, поросль чи вкорінений живець. Прищепою може бути живець із двома-трьома бруньками чи щиток із ростовою брунькою, з якої далі формуються потрібні садівникові рослини. Камбій — тонкий шар тканини між корою та деревиною, який формується в місцях зрізів і забезпечує зрощування після щеплення. Це відбувається залежно від погоди протягом 1–1,5 місяця, а іноді й довше. грушу можна щепити на дику грушу, айву, горобину звичайну, іргу, глід. Друге — камбіальні шари підщепи й прищепи треба щільно та ретельно суміщати. Цього досягають завдяки рівним зрізам площин і тугому обв’язуванню з’єднуваних частин. Третє — оптимальні строки проведення щеплення. Для підщепи це стан активного сокоруху, а для живців — «сплячий» стан. Четверте — відповідний догляд за рослинами після щеплення (видалення вовчків нижче від місця щеплення, підв’язування тощо). Що годиться для підщепи Це зазвичай сіянці або поросль зимостійких, адаптованих до місцевих умов сортів і видів. Для яблунь використовують сіянці яблуні-китайки, дикої лісової яблуні, а також поширених сортів — Антонівки звичайної, Боровинки, Анісу; для груш — сіянці груші-дички, зимостійких сортів — Петрівки, Лимонки; для вишні — сіянці або поросль сортів Володимирська, Василівська, Шубинка, Полівка; для сливи — сіянці або поросль аличі, терну, терносливи, сортів Скороспілка, Угорка тощо.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011


Найпоширеніші способи щеплення Поліпшене копулювання До копулювання або поліпшеного копулювання вдаються, якщо товщина підщепи й прищепи однакова (допустима різниця — не більш ніж 25%). Косі зрізи на підщепі й прищепі виконують одним рухом ножа на себе або одночасним розведенням рук у різні боки, тримаючи лівою пагін, а правою — ніж для щеплення. Живець беруть такої довжини, щоб на ньому було дві-три бруньки. Поверхні зрізів мають бути щонайрівнішими та завдовжки не більш ніж три-чотири діаметри живця. За оптимальної товщини підщепи й прищепи 7 мм (діаметр олівця) косі зрізи повинні бути завдовжки майже 30 мм.

щого боку пенька-підщепи роблять навскісний зріз, ширина й довжина якого мають відповідати зрізові на живці. Щоб зрізи живця та під-

щепи точніше збігалися, рекомендується робити поздовжні надрізи («язички»). «Язичок» прищепи закладають за язичок підщепи, суміщають кору й камбіальні шари, обв’язують та обмащують садовим варом. Цим способом щеплять гілки дерев, підщепи в розсаднику, на яких не можна копулювати або щепити за кору. Також потреба в цьому методі виникає, коли щеплять підсушені сіянці або дерево перещеплюють. Щеплення в бічний надріз

Якщо діаметр підщепи більший за діаметр живця, то камбіальні шари при з’єднанні зрізів розміщують уздовж одного боку. При звичайному копулюванні суміщають рівні зрізи, при поліпшеному — на 1/3 від верхівок зрізів роблять невеличкі надрізи деревини («язички»), які для суміщення заводять один за другий. Місце щеплення щільно обв’язують поліетиленовою плівкою, а верхній зріз над брунькою прищепленого живця обмащують садовим варом. Щеплення впритул Різновид копулювання — щеплення впритул, яке застосовують, коли підщепа в півтора-два рази товща за живець. Підщепу зрізують на пеньок із невеличким скосом. Із ви-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011

48

Щеплення в бічний надріз виконують також на підщепах, значно товщих за живець. На підщепі під кутом 30º до її осі роблять бічний надріз на глибину трохи більшу за товщину живця. На живці роблять клиноподібні зрізи й потім вставляють його в розріз. Цей різновид щеплення забезпечує добру приживлюваність. Гілку вище від місця щеплення можна видалити одразу або наступного року. Обв’язування


СЕЗОН

поліетиленовою плівкою та обмащування садовим варом обов’язкові, як і при кожному щепленні. Щеплення в розщіп Щеплення в розщіп здебільшого застосовують для перещеплення плодових дерев старшого віку, в яких діаметр гілок у місці щеплення становить понад 5 см. Такі гілки мають товсту кору, й іншими способами їх важко перещеплювати. Кожну гілку, визначену для перещеплення, зрізують пилкою, зрізи зачищають ножем. По центру зрізу гілки роблять один або два розщепи (садовим ножем чи сокирою залежно від потрібної товщини), в які вставляють живці. Іноді з різних боків гілки пилкою роблять вертикальні надрізи завдовжки до 10 см і

кори завдовжки 2–3 см. Краї розрізу відокремлюють спеціальним виступом на кінці обушка колірувального ножа й одразу ж готують живець. Пагін беруть у ліву руку верщечком до себе, відступають від нижнього кінця його на 4–5 см і з протилежного стосовно нижньої бруньки боку роблять навскісний зріз завдовжки 3,5–4 см. Відраховують три бруньки від низу живця, зрізують верщечок, вставляють його в підготовлений розріз кори на гілці, міцно обв’язують та обмащують садовим варом. На гілках до 3–4 см у діаметрі за кору вставляють один живець, а на товщих — по два живці (по одному на кожному боці зрізу гілки).

несмачні, а можливо, з’явилося бажання на одному дереві виростити кілька сортів. Цьому можна зарадити завдяки щепленню. Для садівника дуже важливо вміти щепити різними методами. Це вміння дає змогу мати у своєму саду надзвичайно велику кількість сортів. Садівник, який не вміє щепити, купує готовий садивний матеріал переважно обмеженого сортименту. Він повністю залежить від наявного сортименту в розсаднику або торговій точці, тоді як значно цікавіше самому виростити саджанець із одного-єдиного живця, перещепити пошкоджене дерево чи, скажімо, власноруч створити дерево-сад, на якому будуть плоди кількох сортів. Перещеплення вигідне тим, що вже через три-чотири роки можна скуштувати плоди з нових щеп. Перещеплення яблуні та груші виконують лише на тлі доброго агротехнічного догляду на деревах не старших від 15 років, які не мають пошкоджень і на яких є хороший щорічний приріст. Перещеплення дорослих вишень та слив зазвичай не практикують з огляду на значно меншу тривалість життя рослин і погану приживлюваність живців, що

Щеплення містком завглибшки 3 см. Готують живець із трьома добре розвиненими бруньками. На нижньому кінці його під самою брунькою з двох протилежних боків роблять навскісні зрізи завдовжки 4–5 см так, щоб вони мали вигляд клина з притупленим кінцем. Місце щеплення обв’язують та обмащують садовим варом. Щеплення за кору Цей різновид щеплення найпридатніший у разі, якщо підщепи або гілки у кроні дорослих дерев мають діаметр 3–5 см. Для цього гілки перед щепленням зрізують на пеньок заввишки 30–50 см. Зріз краще робити в такому місці, де нижче від нього на відстані 5–8 см є пагін або гілка, які в перший час після щеплення забезпечували б живлення прищепи. Поверхню зрізу добре зачищують ножем. На гладенькому рівному боці гілки роблять поздовжній розріз

До щеплення містком удаються, якщо кору або кореневу шийку по всьому периметру пошкодили гризуни. Таке дерево можна врятувати лише за допомогою щеплення. У такому разі навесні одразу після танення снігу треба акуратно й рівно обрізати довкруж пошкоджену кору та вставити під обидва зрізи живці з косими зрізами так, щоб утворився місток між верхнім і нижнім краями «рани». Для ліпшого прилягання живці можна прибити тоненькими цвяшками. Потім місце щеплення туго обмотують поліетиленовою плівкою, а всю «рану» обмащують садовим варом і накривають сирим мохом, ганчір’ям тощо, щоб зменшити випаровування вологи. Це основні методи при перещепленні молодих і дорослих дерев. Буває, що дерево з тієї чи іншої причини не подобається господареві: чи то сорт не такий, чи плоди

49

пов’язано з малою еластичністю кори, яка нездатна добре прилягати навколо живця. Кісточкові культури щеплять переважно на тонкі, не більші від 2–3 см підщепи. Щеплення дає змогу самостійно вирощувати садивний матеріал потрібних сортів і раціонально використовувати площу саду. Отож справжнім садівником можна назвати того, хто вміє щепити.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 5/2011



№ 5 (34)