Механізація сільського господарства

№ 6 (35) 2011

ЖУРНАЛ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент» Ваш надійний партнер Проектування й будівництво тваринницьких комплексів

Ми проектуємо й реконструюємо тваринницькі комплекси Свинокомплекси Комплекси для ВРХ (корівники) Птахофабрики Комплекси для кіз

Компанія «Кепітал Лізинг Менеджмент» отримала від держави найвищу нагороду, ставши «Підприємством року-2010»

ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент», м. Київ, вул. Фрунзе, 104 e-mail: info@clm.com.ua тел.: 229-16-83, факс: 229-16-76

МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Всеукраїнський журнал

Свідоцтво про реєстрацію КВ № 7089 від 20.03.2003 року Виходить раз на два місяці Мова видання – українська Засновник і видавець Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Укр­агролізинг» Журнал виходить за інформаційного сприяння Української асоціації аграрних інженерів Передплатний індекс 90787 Шеф-редактор Микола Шпак Керівник проекту/головний редактор Ірина Садова Дизайн та макетування Денис Харченко Над номером працювали: Анастасія Дубченко, Наталя Усенко, Зиновій Ружило За зміст і достовірність інформації у рекламних публікаціях відповідає рекламодавець згідно із Законом України «Про рекламу». Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій. Листування з читачами — лише на сторінках журналу. При використанні наших публікацій посилання на журнал «Механізація сільського господарства» обов’язкове.

Підписано до друку 21.12.2011 р. Адреса редакції: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16а тел./факс: (044) 545-74-48, 254-09-50 referent@ukragroleasing.com.ua www.ukragroleasing.com.ua Тираж 2 000 примірників Друк ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Долина мрій» © «Механізація сільського господарства», 2011 р.

у номері:

МЕНЕДЖМЕНТ НАК «Укр­агролізинг»: перші підсумки року........................

4

ПАРТНЕРСТВО Розпочато співробітництво з азербайджанським лізингом...........................................

8

ГОСПОДАРСТВА-ПАРТНЕРИ Чому у фермера в «Садах» кадрового голоду немає .... 10 Працювати на землі вигідно.............................................. 14 ОСНОВИ ЛІЗИНГУ Подолати дефіцит ресурсів допомагає лізинг...............

17

НОВИНИ..............................................................................

22

ОФІЦІЙНО Перелік документів та умови надання техніки у фінансовий лізинг .............................................

25

Вимоги щодо подання документів для укладення договорів фінансового лізингу .........................................

29

«Укр­агролізинг» ПРОПОНУЄ Сільськогосподарська техніка, яку можна придбати на умовах фінансового лізингу, та ціни на неї ....................

31

ВИСТАВКИ Парад інновацій на виставці «Agritechnica-2011» ..........

34

ТЕХОГЛЯД Перспективи технiчного огляду ......................................

34

З покоління в покоління Професійне свято зустріли з колегами .......................... Ветерани колядували першими ......................................

42 43

ТРАДИЦІЇ Й СВЯТА Українські народні зимові свята та звичаї ......................

45

СЕЗОН У саду та на городі ............................................................

48

С

вято Нового року та Різдво — пора ярмаркування. От і ми влаштовуємо на сторінках нашого журналу своєрідний ярмарок, де можна показати свої досягнення, похвалитися успіхами й набутками, а також розповісти про найсміливіші ідеї та найзаповітніші бажання. Про проблеми й негаразди ми говоримо постійно, проте Новий рік хотілось би зустріти з позитивним настроєм. Тому в запитаннях новорічної анкети пропонуємо всім, хто на них відповідатиме, згадати про найприємніше, що сталося в році, який минає. З оптимізмом сподіваємося ввійти й у рік наступний — 2012‑й. Приєднуйтеся до нас! Отже, новорічна анкета від «МСГ»:

1

Про які події року, що минає, ви згадуєте зараз із найтеплішими почуттями? Що було для вас найголовнішим у цьому році?

2

Що ви хотіли б узяти із собою в рік наступний?

Менеджмент

:

перші підсумки року Микола Шпак,

Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» підбила підсумки роботи за три квартали й за одинадцять місяців 2011 року. 8 грудня відбулося розширене засідання правління за участі керівників Компанії та директорів обласних філій.

голова правління Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

1 Найголовніше — те, що інструмент фі‑

нансового лізингу, який ми пропонуємо активним агровиробникам, відкриває перед ними великі перспективи. Мова йде вже про сьогоднішню реальність: найвигідніші умови, гнучкі графіки, по‑ мірні відсотки — все це доступно навіть невеличким господарствам. Ми даємо майбутнє тим, хто думає й діє по-новому, використовує новітні інструменти, серед яких обов’язково є та буде лізинг. Прогресивний фінансовий інструмент потребує й сучасного підходу щодо ке‑ рування, тому величезну увагу ми при‑ діляли останнім часом вдосконаленню системи управління в компанії. Сис‑ темний підхід до всіх без винятку про‑ цесів, чіткість виконавської дисциплі‑ ни принесли свої плоди, що показали результати роботи. Скажімо, вдалося позбутися проблем із поверненням лі‑ зингових платежів від клієнтів. Почали надходити платежі навіть від тих давніх боржників, яких ми вже вважали без‑ надійними. Із ними активно й ретельно працюють нині всі служби компанії.

2 Наші партнери освоюють новітні тех‑

нології агровиробництва саме з на‑ шою допомогою, а отже й «Украгролі‑ зинг» постійно прагне оновлення, шу‑ кає новітні системи менеджменту та маркетингу. Фахівець на своєму місці має не чекати поштовху згори, а діяти самостійно й творчо. Комплексний підхід та високий про‑ фесіоналізм, які дають конкретний результат, — це основні правила ком‑ панії «Украгролізинг».

Ми робимо спільну справу Конкретна ділова розмова з докладним аналізом досягнутих результатів і проблем, що виникали, підготувала «Украгролізинг» до успішного завершення календарного року.

— Нинішня зустріч відбулася в новому форматі, — наголосив голова правління Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» Микола ШПАК. — Раніше ми заслуховували директорів філій, що пояснювали причини вад у роботі своїх осередків або розповідали про інструменти, за допомогою яких досягають успіхів. Тепер до активного спільного обговорення долучається практично й весь менеджмент Компанії. Керівники всіх напрямів аналізують ситуацію на своїх ділянках роботи в кожній області. Акцентуючись на окремих питаннях, фахово розглядаємо їх усі разом, і таким чином вимальовується цілісна картина ситуації в Компанії, з’ясовуються причинно-наслідкові зв’язки між подіями та явищами. Я впевнений, що все це сприяє утвердженню системності в нашій роботі. Знов і знов підкреслюємо, що ми — єдиний цілісний організм, в якому всі проблеми вирішують тільки спільними зусиллями.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

4

Як, напевно, й у кожній лізинговій організації, першим питанням у порядку денному завжди стоїть повернення лізингових платежів. Актуальним воно є й для «Украгролізингу». Але останнім часом цей напрям відпрацьований у Компанії до автоматизму й практично не дає збоїв. Упродовж останніх двох років підтримуються стабільність та вчасність сплати лізингоодержувачами планових платежів. Динаміку їх ретельно відстежують спеціалісти центрального офісу та обласних філій. Тож відтепер загальний аналіз стану справ у Компанії починається не з окремого показника повернення лізингових платежів, а з рейтингової оцінки філій, підсумки якої підбивають щоквартально. І в цьому теж виявляється системний підхід до управління Компанією, на якому наполягає нинішнє керівництво «Украгролізингу». За результатами діяльності філій за три квартали 2011 року найвищу рейтингову оцінку отримали Херсонська, Миколаївська, Донецька філії. Порівняно з першим півріччям поточного року трійка лідерів залишилася незмінною, тільки помінялися місцями Херсонська й Миколаївська філії. Відзначено також філії «Київобллізинг», Хмельницьку та ДП «Кримагролі-

Менеджмент

зинг», які значно поліпшили роботу щодо поставки техніки й повернення лізингових платежів. Дбаємо про повернення платежів За показниками повернення лізингових платежів планові завдання трьох кварталів 2011 року філії виконали на 105% (при плані 104,7 млн грн до Компанії надійшло 109,9 млн грн). У 2009 році цей показник становив 100%, а в 2010‑му — 109%. Лише три філії не виконали план щодо повернення лізингових платежів. Характерно, що йдеться про дрібних боржників, чия заборгованість загалом становила лишень до 10 тис. грн. Це свідчить про те, що філії, які припускаються подіб­ них недоліків, просто не приділяють належної уваги роботі безпосередньо з лізингоодержувачами, хоча тісне спілкування з товаровиробниками рекомендоване Компанією як головна запорука успіху. Особливо заохочуються філії, які працювали системно впродовж усього року й не мали жодного збою стосовно повернення планових платежів, незважаючи на традиційно важкі через сезонність сільгоспробіт місяці. Так, із початку року дві філії — Волинська та Сумська — виконували план зі сплати лізингових платежів щомісячно. Найкраще спрацювали щодо повернення платежів Закарпатська (130%), Сумська (116%), Тернопільська (114%), Одеська (115%), Кіровоградська (111%) та Запорізька (110%) філії. Відзначено поліпшення роботи щодо повернення планових лізингових платежів філій «Київобллізинг», Харківської й ДП «Кримагролізинг» у третьому кварталі порівняно з першим півріччям поточного року. Житомирська та Львівська філії, навпаки, збільшили заборгованість стосовно планових платежів, в них погано організовано роботу щодо повернення простроченої дебіторської заборгованості. На жаль, послабила свої зусилля щодо повернення планових платежів Вінницька філія.

Учасники розширеного засідання правління Компанії

Планові завдання одинадцяти місяців 2011 року філії виконали на 107% (при плані 127,2 млн грн до Компанії надійшло 136,2 млн грн). Найбільші лізингоодержувачіборжники, які не в повному обсязі виконали свої зобов’язання як за дев’ять, так і за одинадцять місяців, перебувають на контролі у Вінницькій, Волинській, Одеській та Рівненській філіях. Інтереси Компанії захищено Проблема боржників — то перш за все клопіт Управління економічної безпеки й Департаменту правового забезпечення Компанії. Зокрема впродовж трьох кварталів 2011 року надіслано через нотаріуса 95 заяв‑вимог до лізингоодержувачів‑боржників та вчинено 17 виконавчих написів нотаріуса, за одинадцять місяців надіслано 122 заяви-вимоги та вчинено 23 виконавчі написи нотаріуса. Після шістьох виконавчих написів техніку повернено, в результаті вісьмох — заборгованість погашено й техніка залишилася в користуванні господарств, а лізингові платежі сплачуються, після ще дев’ятьох — відкрито та відтерміновано виконавче провадження (заборгованість погашається). Завдяки вжитим заходам 95 господарств‑боржників узяли на себе гарантійні зобов’язання щодо погашення заборгованості, 63 лізингоодержувачі заборгованість пов­

5

ністю погасили, 83 господарства погасили її на 50% та більше. За невиконання гарантійних зобов’язань і порушення умов договорів фінансового лізингу протягом одинадцяти місяців у 26 господарств вилучено 662 одиниці техніки та обладнання на загальну суму 43,2 млн грн. Від початку поточного року реалізовано 150 одиниць вилученої техніки на суму 2,8 млн грн, передано у повторний лізинг 126 одиниць техніки на суму 9,5 млн грн. До судів подано за три квартали 2011 року 102 позовні заяви на загальну суму 31,2 млн грн, за одинадцять місяців — 122 позовні заяви на суму 36,4 млн грн. Із початку року суди задовольнили 99 позов­ них заяв на загальну суму 86,2 млн грн, у тому числі за три квартали — 79 позовних заяв на суму 73 млн грн. Надходження коштів на рахунки Компанії від підприємств‑боржників на підставі судових рішень та на стадії розгляду справ у судах за одинадцять місяців 2011 року становило 19,1 млн грн (за дев’ять місяців — 13,8 млн грн). Для порівняння: за одинадцять місяців минулого року на рахунки Компанії на підставі судових рішень і на стадії розгляду справ у судах, а також завдяки претензійній роботі надійшло 8,4 млн грн. Упродовж одинадцяти місяців 2011 року працівники юридичної служби Компанії взяли участь у 801 судовому засіданні.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

Менеджмент

Поставка техніки та обладнання на умовах фінансового лізингу в 2011 році за групами За 9 місяців на умовах фінансового лізингу поставлено 216 од сільськогосподарської техніки на суму 237,67 млн грн, у тому числі:

За 11 місяців на умовах фінансового лізингу поставлено 242 од сільськогосподарської техніки на суму 269,3 млн грн, у тому числі:

6%

7% 35%

21% 36%

49%

47% 10%

Зернозбиральні комбайни 115,68 млн грн................. 98 од. Ґрунтообробна та посівна техніка 13,62 млн грн................... 30 од. Інша техніка 83,64 млн грн................... 39 од. Трактори 24,72 млн грн................... 49 од.

Найкращими філіями щодо захисту інтересів Компанії за результатами роботи за одинадцять місяців 2011 року стали Вінницька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська та Херсонська філії. Поставка техніки агровиробникам Не менш важливим питанням діяльності «Украгролізингу» є поставка техніки в межах лізингових програм. За дев’ять місяців поточного року на умовах фінансового лізингу поставлено 216 одиниць сільськогосподарської техніки та обладнання на суму 237,7 млн грн. За одинадцять місяців постав­ лено 242 одиниці на суму 269,3 млн грн, у тому числі 52 трактори та 104 комбайни. Найбільше техніки за одинадцять місяців із початку року отримали господарства таких областей: • АР Крим — 11 одиниць на суму 20,6 млн грн;

Загальне замовлення на сільськогосподарську техніку та обладнання на 2012 рік за групами

10%

10% 35%

34%

Зернозбиральні комбайни 127,98 млн грн................. 104 од. Ґрунтообробна та посівна техніка 19,09 млн грн................... 37 од. Інша техніка 96,01 млн грн................... 49 од. Трактори 26,22 млн грн................... 52 од.

Зернозбиральні комбайни 231,7 млн грн................... 149 од. Ґрунтообробна та посівна техніка 143,9 млн грн................... 1018 од. Інша техніка 68,1 млн грн...................... 396 од. Трактори 232,4 млн грн................... 837 од.

• Донецької — 23 одиниці на суму 16,6 млн грн; • Дніпропетровської — 11 одиниць на суму 11,6 млн грн; • Кіровоградської — 9 одиниць на суму 8,5 млн грн; • Київської — 85 одиниць на суму 150,5 млн грн; • Миколаївської — 10 од. на суму 5,4 млн грн; • Херсонської — 14 одиниць на суму 6,9 млн грн; • Черкаської — 15 одиниць на суму 11,1 млн грн; • Чернігівської — 7 одиниць на суму 10,0 млн грн. Безперечно, «Укр­агро­лізинг» активно вивчає ринок потенційних споживачів сучасної сільськогосподарської техніки й формує замовлення на наступний рік. Філії Компанії здійснили маркетингові дослідження, й Департамент технічного розвитку сформував зведене замовлення. Відповідно до нього на 2012 рік сільгосптоваровиробники України замовили 2978 одиниць техніки на суму 731,1 млн грн; із них 1117 одиниць — це техніка, яку Міжвідомча експертна рада вклю-

чила в перелік на 2011 рік, а також 1861 одиниця техніки, якої не було в переліку цього року. Замовлення на 2012 рік за групами становить: • тракторів — 837 одиниць на суму 232,4 млн грн; • зернозбиральних комбайнів — 149 одиниць на суму 231,7 млн грн; • ґрунтообробної та посівної техніки — 1018 одиниць на суму 143,9 млн грн; • іншої техніки та обладнання — 974 одиниць на суму 123 млн грн. Слід відзначити оперативність і серйозний підхід до підготовки зведених замовлень Дніпропет­ ровської, Донецької та Херсонської філій. Найбільше техніки замовили філії: • Донецька — на 106,5 млн грн; • Дніпропетровська — на 56,2 млн грн; • Запорізька — на 52,4 млн грн; • Одеська — на 65,1 млн грн; • Чернігівська — на 80,4 млн грн. Компанія налагоджує системний контроль за технічним станом тех-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

6

Менеджмент

Зведене замовлення сільгосптоваровиробників на вітчизняну техніку та обладнання, які планується постачати на умовах фінансового лізингу в 2012 році (в розрізі областей)

Філії та ДП № Національної № акціонерної компанії «Украгролізинг»

Згідно з наявним переліком

Додатково до переліку

Разом

Кількість техніки

Вартість

Кількість техніки

Вартість

Кількість техніки

Вартість

од.

млн грн

од.

млн грн

од.

млн грн

1 «Кримагролізинг»

13

26,91

26

4,88

39

31,83

2 Вінницька

23

13,12

94

14,46

117

27,59

3 Волинська

7

1,76

69

9,99

76

11,75

4 Дніпропетровська

44

41,76

84

14,46

128

56,23

5 Донецька

103

75,96

263

30,57

366

106,53

6 Житомирська

11

7,61

12

1,90

23

9,51

7 Закарпатська

2

1,13

25

3,73

27

4,86

8 Запорізька

48

39,13

113

13,27

161

52,41

9 Івано Франківська

4

1,49

47

4,91

51

6,40

10 «Київобллізинг»

6

5,97

93

13,49

99

19,47

11 Кіровоградська

39

24,84

149

18,10

188

42,94

12 Луганська

22

15,77

70

9,68

92

25,45

13 Львівська

4

3,11

13

1,82

17

4,93

14 Миколаївська

20

12,40

2

15,33

22

27,74

15 Одеська

55

40,70

248

24,42

303

65,13

16 Полтавська

9

9,94

29

4,86

38

14,81

17 Рівненська

2

0,48

37

5,63

39

6,11

18 Сумська

10

9,13

22

2,52

32

11,65

19 Тернопільська

3

1,62

17

11,80

20

13,43

20 Харківська

34

25,16

54

6,03

88

31,19

21 Херсонська

23

19,13

49

7,43

72

26,57

22 Хмельницька

12

8,24

41

7,11

53

15,35

23 Черкаська

19

15,87

41

8,10

60

23,97

24 Чернівецька

11

5,79

45

8,95

56

14,75

25 Чернігівська

593

48,52

218

31,84

811

80,36

Усього

1 117

455,68

1 861

275,38

2 978

731,07

ніки, дотриманням правил експлуатації та збереженням об’єктів лізингу. Із цією метою впродовж року здійснено 680 перевірок технічного стану 1378 одиниць сільськогосподарської техніки в 20 областях України. Виявлено, що в переважній більшості перевірених господарств‑лізингоодержувачів техніка експлуатується відповідно до вимог технічної документації й технічно справна. У разі порушень лізингоодержувачам було вказано на наявні вади. Найкраще організували проведення перевірок Чернігівська, Харківська, Кіровоград-

ська, Херсонська, Миколаївська та Волинська філії. Удосконалення системи управління Під час обговорення стану справ у філіях правління переважно акцентувало увагу навіть не на причинах певних вад у роботі підрозділів, а на тому, чи знає директор того чи іншого представництва, як знай­т и вихід зі складної ситуації, та які в нього прогнози на майбутнє. Було зазначено поліпшення управлінських якостей

7

менеджерів на місцях, їхнє вміння правильно організувати процес роботи так, щоб він становив невід’ємну частину системи управління, яка нині послідовно формується в Компанії. Водночас «Украгролізинг» як загальноукраїнська структура обов’язково враховуватиме регіональні особливості, а отже й індивідуальну специфіку в роботі кожної обласної філії. Прес-служба Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

ПАРТНЕРСТВО

Розпочато співробітництво

Олександр Нещотний,

заступник голови правління Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

1 Нинішній рік був прикметним кількома

принциповими для «Украгролізингу» до‑ сягненнями. Важливо, що компанія зали‑ шилася головним розпорядником коштів держбюджету, спрямованих на придбання техніки в лізинг. Окрім того, нам удалося суттєво збільшити статутний фонд, що теж сприятиме зростанню кількості лізингової техніки, яку на вигідних умовах зможуть придбати через «Украгролізинг» вітчизняні агровиробники. Знайшли й можливість пла‑ номірно підвищувати заробітну плату спів‑ робітникам компанії, а отже виконуємо ще й соціальні функції, підтримуючи своїх пра‑ цівників у досить складний кризовий час.

2

У нас великий потенціал для успішної робо‑ ти, тому дуже хотілось би мати більше засо‑ бів і фінансових ресурсів для реалізації всіх можливостей нашої компанії. Упевнений, що знайдемо нові шляхи для щонайвищої оптимізації всіх процесів в «Украгролізин‑ гу», завдяки чому наша робота стане ще ефективнішою.

Віталій Равлюк,

заступник голови правління Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

1 Головна ознака року, що минає, для мене та для нашої компанії, — це стабільність. Важливо підтримувати саме такий профе‑ сійний ритм роботи, тоді й результати бу‑ дуть відповідні.

2 Хотілось би побажати всім нам можливості

досягати бажаних успіхів власними сила‑ ми, щоб нам нічого не бракувало й вистача‑ ло відповідного досвіду, знань, уміння. По‑ кладаймося на себе. Адже добрі чарівники та золоті рибки залишилися в казках…

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

з азербайджанським лізингом Наприкінці листопада делегація Національної акціо­ нерної компанії «Украгролізинг» із робочим візитом відвідала Азербайджанську Республіку на запрошення Міністерства сільського господарства Азербайджану та відкритого акціонерного товариства «Агролізинг». Цей візит та переговори з питань залучення інвестицій в аграрний сектор відбулися в рамках реалізації Плану заходів усебічного співробітництва між Україною та Азербайджанською Республікою на 2011– 2015 роки, підписаного президентами наших країн у квітні нинішнього року. Заступники голови правління Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» Олександр Нещотний та Віталій Равлюк провели переговори з керівництвом Міністерства сільського господарства Азербайджану та ВАТ «Агролізинг» у присутності надзвичайного й повноважного посла України в Азербайджанській Республіці Олександра Міщенка. За підсумками візиту підписано спільний протокол між Національною акціонерною компанією «Украгролізинг» та відкритим акціонерним товариством «Агролізинг». Згідно з цим документом передбачено зокрема, що сторони на постійній основі надаватимуть одна одній інформацію про потреби й можливості агропромислового сектора обох

8

Протокол підписали: з боку Азербайджану— голова правління ТОВ «Агролізинг» Алі Байрамов; з боку України — заступник голови правління Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» Олександр Нещотний

країн, сприятимуть участі своїх представників у сільськогосподарських виставках, бізнес-форумах, конференціях та інших заходах для взаємовигідного спілкування між собою.

— У лютому 2012 року наші колеги з азербайджанського «Агролізингу» із робочим візитом приїдуть до нас в Україну, — розповідає Віталій Равлюк. — «Укр­ агро­лізинг» не лише організовує цей візит, але вже посприяв поїздці до Азербайджану делегації ВАТ «Брацлав». Представники цього підприємства — нашого партнера 7–9 грудня вже відвідали дружню країну та продемонстрували можливість реалізації певних проектів у тваринництві. Азербайджан лише починає формувати в себе тваринницьку галузь, але має дуже ефективні державні програми розвитку тваринництва. Скажімо, 2011 року через «Агролізинг» закуплено 1 600 голів нетелів. Держава одразу сплачує 50% вартості корови, а на решту оформлюється лізинг. Загалом для аграріїв там створено вельми сприятливі умови: сільгосптоваровиробник не платить жодних податків, окрім єдиного

ПАРТНЕРСТВО

лише 3%. Лізингові проекти отримують стабільне державне фінансування — до 400 мільйонів гривень на рік, як на наші гроші. До того ж азербайджанський «Агролізинг» має представництва в кожному районі, працює й за іншими державними програмами, наприклад щодо поставки мінеральних добрив, будівництва холодильних установок для зберігання продукції, теплиць для вирощування овочів. «Украгролізинг» на прохання азербайджанської сторони підготував переДелегацію «Украгролізингу» Азербайджан зустрів лік техніки, яка може задуже екзотичною погодою... цікавити наших партнерів Зліва направо: Олександр Нещотний, у цій країні. В АзербайОлександр Міщенко (надзвичайний повноважний джані є попит на ґрунто­ посол України в Азербайд­ж анській Республіці), Віталій Равлюк. обробну та посівну техніку для невеликих госземельного. До того ж селяни одер- подарств, на обприскувачі для садів. Зрозуміло, що азербайджанжують дотації на гектар, як мінімум, 50 доларів залежно від культури. Так, ський ринок досить цікавий і перна зернові припадає до 100 дотацій- спективний для наших постачальних доларів на гектар, а під деякі куль- ників, особливо з огляду на те, що тури — й до 150. Надзвичайну увагу сама ця країна сільгосптехніки держава приділяє й лізинговим про- не виробляє, якщо не рахувати кільграмам. Термін лізингу там сягає де- кох спільних підприємств. сяти років, при тому що відсоток поВласна інформація дорожчання за десять років становить

За підсумками візиту підписано спільний протокол між ТОВ «Агролізинг» і Національною акціонерною компанією «Украгролізинг»

9

Євген ЦІП,

перший заступник голови правління Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

1 Дуже важливим, я би навіть

сказав, принциповим ниніш‑ нього року стало те, що ми змогли передавати агровироб‑ никам за лізинговими програ‑ мами високо­ефективну ґрун‑ тообробну й посівну техніку, сучасні потужні трактори. Без такого прориву, без застосу‑ вання новітніх технологій та сучасних комплексів селян‑ ські господарства приречені прос­то-таки на виживання. Ми ж даємо їм шанс підвищи‑ ти продуктивність та рента‑ бельність свого виробницт­ва завдяки застосуванню найсу‑ часніших механізмів, а це вже зовсім інша якість і виробни‑ цтва, й життя.

2 Стратегічний підхід нами об‑

рано, тож маємо йти таким самим шляхом і далі. Наступ‑ ного року докладемо зусиль, щоб розширити перелік ви‑ сокопродуктивної енергона‑ сиченої техніки для наших партнерів-агровиробників. Особливу увагу приділимо зокрема обладнанню для тваринницьких комплек‑ сів, які бажано здавати «під ключ». Усвідомлюємо, що разом із програмою «Зерно» тваринництво та молочне скотарство є ключовими на‑ прямами для аграрного сек‑ тора України. Упевнений, що лізинговий фактор як засіб виконання загальної комп‑ лексної програми економіч‑ ного розвитку цього сектора буде вагомим.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

ГОСПОДАРСТВА-ПАРТНЕРИ

Тарас Семикопний,

заступник голови правління Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

1 Головне, чим характеризувався

2011 рік, — планомірність, урів‑ новаженість і системність у ро‑ боті компанії. Це режим, завдяки якому, я впевнений, ми можемо досягти успіхів та виконати зав­ дання, які ставимо для себе як на найближчий час, так і на пер‑ спективу.

2 Гадаю, наступний рік потребува‑

тиме від усіх нас особливої від‑ повідальності. Головне — щоб професіоналізм кожного нашо‑ го співробітника дозволяв йому не боятися брати на себе серйозні зобов’язання й доводити розпоча‑ те до логічного завершення. Чіт‑ кість у розподілі функціональних обов’язків допоможе нам у цьому стратегічному питанні.

Чому

у фермера в «Садах» кадрового голоду

немає Фермерське господарство «Сади», що в Дергачівському районі на Харківщині, славиться в околі своєю економічною стабільністю. «Йому не страшні ані посухи, ані кризи», — кажуть колеги й мають рацію. Адже фермер Володимир Гужвинський зумів за неповні два десятиліття розширити свої землі з 50 до 800 га. Успішно, а не на збиток собі, як інші, розвиває рослинництво, відгодовує свиней, розводить овець, гусей і коней. Придбав млин та олійницю. Серед секретів ефективного господарювання, які дають йому змогу залишатися оптимістом навіть у найскрутніші часи, називає скрупульозний розрахунок, власну інтуїцію, вміння зважено ризикувати та розумно застосовувати лізингові схеми для оновлення й поповнення парку сільгосптехніки.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

10

ГОСПОДАРСТВА-ПАРТНЕРИ

Основна ставка — на техніку Кредо Володимира Гужвинського просте й зрозуміле для кожного селянина — все в господарстві має бути своє. Це, за словами фермера, і є головною запорукою великого приплоду в тваринництві та високого врожаю в рослинництві. Якщо під час сівби в тебе немає власної сівалки, ніхто її не дасть, бо кожен господар намагається посіяти в оптимальні строки. Те ж саме й під час збирання врожаю: ніхто не дасть комбайн аж доти, доки не збере сам усе вирощене збіжжя. А потім буде вже пізно, можна й чималу частину врожаю втратити. Саме тому фермер робить ставку перш за все на техніку.

— Сільгоспмашин та обладнання в господарстві має бути достатньо, й вони обов’язково повинні бути новими, бо старі — ненадійні, тому їх треба позбуватися, — зазначає Володимир Леонідович. — Недарма ж у народі кажуть, що поганий господар платить двічі, а добрий — ретельно все вираховує та обмірковує. Саме такий підхід до справи практикую багато років, а допомагає в цьому лізингова компанія. Із державною структурою «Укр­агролізинг» співпрацюємо з 2006 року. Тоді взяли в лізинг пневматичну сівалку вартістю 85 тисяч 200 гривень, два культиватори КПС‑4 по 19 тисяч за комплект і роторний комбайн «Рось» за 35 із половиною тисяч. Загальна сума, що становила 139 тисячі 460 гривень, для такого невеличкого господарства, як наше, була досить значною, але ми змогли розплатитися за все протягом двох років, бо в «Укр­агролізингу» нам запропонували досить вигідні умови. Тому ми продов­ жили співпрацю й 2008 році уклали з цією ж самою компанією ще один договір на поставку техніки — комбайна «Дон-Лан «Вектор» вартістю 770 тисяч гривень та двох тракторів ХТЗ‑17221 на 528 тисяч так само на цілком прийнятних умовах. Перша сплата становила 15 відсотків від загальної вартості техніки, а суму, що залишилася, маємо повернути рівними частинами протягом семи та п’яти років відповідно при 7 відсотках річних із невідшкодованої вартості. Це дуже й дуже вигідно. Щоправда, признався фермер, є один нюанс, який спричиняє певний дискомфорт. Коли уклали перший лізинговий договір, платіж за поставлену техніку господарство вносило двічі на рік — навесні та восени. Зараз же запропонували робити це щокварталу.

— Оскільки лізингових платежів у нас два, — каже Володимир Гужвинський, — то ми змушені сплачувати по 30–20 тисяч гривень мало не щомісяця. Це важкувато для господарства. Проте якщо порівняти із середньою ставкою банківського кредиту в 20 та більше відсотків, то, безперечно, лізинг набагато вигідніший. До речі, пакет для укладення договору фінансового лізингу значно простіший, аніж для оформлення банківського кредиту, що теж важливо. Саме з цих міркувань фермер дедалі тісніше спів­ працює з «Укр­агролізингом».

Володимир Гужвинський об’їжджає свої володіння по кілька разів на день

Комбайн «СП «Дон-Лан», придбаний у лізинг, закінчив збирання кукурудзи

Новий трактор ХТЗ на оранці

11

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

Фото автора

ГОСПОДАРСТВА-ПАРТНЕРИ

Лани готові до зими

І будують, і живність годують

На лугах фермерського господарства «Сади» вільно пасуться коні

Будівництво нового приміщення для відгодівлі свиней

Поросята в «Садах» – як на підбір

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

12

Можливо, в майбутньому Володимир Гужвинський скористається послугами державної компанії «Укр­ агролізинг» ще й для закупівлі обладнання для свиноферми, бо знадобляться нові годівниці, садки для свиней тощо. Не виключено, що й самих льох із часом можна буде купувати за лізинговою схемою.

— Це було б прекрасно, — каже Володимир Гужвинський. — Але, поки не розрахуємося з нинішнім лізингом, про таке говорити зарано. Сьогодні в мене на відгодівлі майже шістсот свиней. Приміщення для них відремонтовано, підлога там із підігрівом, автоматично подається вода. Однак мріємо про сучасний свинокомплекс, де можна буде застосувати новітні технології тваринництва. Є в мене вівці й коні, а також качки та гуси. Збираюся розвести наступного року ще й курей. Плани у фермера й справді далекосяжні. Він начебто й розвиває свій бізнес помалу, крок за кроком, але встиг уже зробити багато. Побудував стайню та кошару, споруджує ще один сарай для свиней. Купив сушарку, налагодив власний кормоцех та обладнав його дробаркою, змішувачем і дозатором. Перероб­ляє тут різні зернові відходи, якими й годує свою живність. Наприклад, суміш кукурудзи з насінням соняшника, яка практично не має попиту на ринку, — найліпший корм для тварин. Є також власні олійня та млин. Готовою продукцією — борошном найвищого ґатунку та найзапашнішою в околі олією — Володимир Леонідович розраховується за паї. Те, що залишається, пускає на продаж. А за свіжим м’ясом і салом, які виробляють у господарстві, стоять черги. Купують його не лише місцеві мешканці, а й із Харкова навіть приїздять.

— Люди починають розуміти, що таке посправжньому якісний продукт і де його можна придбати, тому й купують у нас, — певен фермер. — Адже наше м’ясо й сало, на відміну від бразильського, яким сьогодні в нас заповнено ринки та магазини, свіже, пахуче й не «нашпиговане» різними біодобавками, бо годуємо своїх тварин натуральними кормами, вирощеними на власних полях. На ланах фермерського господарства яких тільки культур немає — і просо, й пшениця, ячмінь, овес, кукурудза, соняшник… Збіжжя є де зберігати, до того ж

ГОСПОДАРСТВА-ПАРТНЕРИ

є техніка для його переробки й для сівби та збирання врожаю, що, на думку фермера, найважливіше.

КОМЕНТАР

До моря на відпочинок — усім колективом Саме тому, що Володимир Гужвинський уміє доб­ ре рахувати кожну зароблену копійку й прораховує все наперед та правильно визначає пріоритети, із кадрами в нього теж немає особливих проблем. Сусіди-фермери скаржаться, що добрих механізаторів, тваринників та інших кваліфікованих працівників нині знайти нелегко. А у Володимира Леонідовича — пов­ ний комплект, наче тут медом помащено. Щоправда, лікар-ветеринар нещодавно через сімейні обставини переїхав до Росії. Але й його місце, судячи з того, скільки дзвінків уже було, довго вільним не залишиться.

— Нічого я медом не мащу, — всміхається Володимир Леонідович. — Просто пропоную людям не сезонну, як заведено в агросекторі, а постійну роботу, за яку вони й тримаються. Наприклад, механізатори, які закінчили польові роботи, можуть попрацювати в кормоцеху чи в кошарі. Потім аж до Нового року вони готують техніку до весни, а після зимових свят — до виходу в поле. Приваблює людей висока та стабільна зарплата, а також запроваджений фермером соціальний пакет, який передбачає безкоштовні обіди, придбання продукції господарства за пільговими цінами й оздоровлення.

— Щороку перед збиранням урожаю везу своїх працівників на Азовське море коштом господарства, щоб відпочили та набралися сил, — розповідає фермер. — І це вже стало доброю традицією. Оплачую їм проїзд і проживання, а для харчування беремо із собою м’ясо, крупи, олію та інші продукти. Людям такий відпочинок до вподоби. І господарство має завдяки тому неабиякий економічний ефект. Під час жнив, коли доводиться працювати з раннього ранку й до пізнього вечора, лікарняних ніхто не бере. Отож техніка не простоює, а повністю окупається.

Павло Круглов, заступник директора Національної акціонерної компанії Харківської філії «Укр­агролізингу» — За нашими підрахунками, техніку вітчизняних виробників у лізинг на Харківщині беруть переважно середні та дрібні господарства, великі ж надають перевагу імпорту. Частіше за інших нашими послугами користувалися нинішнього року фермерські господарства Дергачівського, Близнюківського, Борівського та Лозівського районів. Наші клієнти здебільшого задоволені технікою, яку поставляє їм «Укр­агролізинг», оскільки вітчизняні виробники вже наблизили рівень своєї продукції до європейського. Машини й агрегати значно рідше ламаються, а значить і менше рекламацій отримують. Наприклад, відтоді, як ХТЗ почав ставити на свої трактори потужні та витривалі мінські двигуни, попит на цю техніку значно зріс. Не можна не помітити й таку тенденцію: ті, хто раніше брав у лізинг техніку, повертаються до нас знову. Їх приваблюють дуже вигідні умови, які дають змогу вкладати незначні кошти й одержувати нову техніку та інвентар до неї на тривалий термін. При цьому вивільнені кошти можна використовувати на інші нагальні потреби.

Світлана ГАЛАУР Харківська область

Нині держава володіє 6 млн га сільськогосподарських земель. Про це в ефірі одного з телеканалів сказав міністр аграрної політики й продовольства Микола Присяжнюк. «Сьогодні в держави є приблизно шість мільйонів гектарів землі», — зазначив міністр. За його словами, треба

6 млн га

13

створити українським селянам усі можливості для повноцінної роботи на землі. «Нині розвинені країни витрачають мільйони, щоб повернути людей у село. Наше завдання — зберегти людей у селі й дати їм змогу розвитку», — додав він. УПН

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

НОВИНИ

Скільки сільськогосподарських земель має держава

ГОСПОДАРСТВА–ПАРТНЕРИ

Працювати на землі вигідно У цьому абсолютно переконаний Володимир Цибенко, директор державного підприємства «Дослідне господарство імені декабристів», що на Полтавщині.

Картоплю сюди не завозять На своїй вишневій «Ниві» Володимир Григорович звично об’їжджає угіддя свого розташованого у Великому Байраку в Миргородському районі господарства, успішність якого доводить, що й державне підприємство може бути ефективним в умовах села, якщо керують ним добрі господарі. У розпорядженні цього дослідного господарства нині понад три тисячі гектарів землі. На ній сіють і садять усе, що може рости в нашій кліматичній зоні. Багатогалузеве підприємство спеціалізується на-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

14

самперед на вирощуванні на продаж насіння зернових, зернобобових і кормових культур — пшениці, вівса, гороху, люцерни, конюшини, еспарцету тощо. Маючи добрий корм, треба подумати про те, щоб розводити живність. На жаль, мало хто нині хоче тим клопотатися, адже тваринництво — складна галузь, яка потребує значних капіталовкладень, кваліфікованих працівників, ретельної племінної роботи, ветеринарного контролю та багато чого іншого. А от «декабристи» з Великого Байрака вирощують чорно-рябих свиней миргородської

ГОСПОДАРСТВА–ПАРТНЕРИ

породи. Їх тут аж три тисячі голів, у тому числі двісті основних свиноматок. Господарство має статус племінного заводу. Великої рогатої худоби тут більш ніж тисяча голів. Торік від кожної з 515 дійних корів (переважно айрширських) отримали понад шість тисяч літрів молока. Та цього року, розповідає директор, тутешні Лиски й Зірки дояться краще, тож до кінця року цілком реально перевершити згаданий результат. Телятник охайний та доглянутий: повні-повнісінькі годівниці відбірного корму, підлогу вистелено сіном, стіни та стелю приміщення побілено. Приємно глянути й на просторі теплі свинарники, старанно накриті плівкою силосні й сінажні траншеї. Значні запаси тюкованої соломи й сіна свідчать про те, що до зими тут готові. До речі, тутешні поля вдобрюють перегноєм — щороку вносять у ґрунт по 15 тисяч тонн органіки, щоб не знищити плодючість землі-годувальниці хімікатами. Подивувало господарство й 150 тонкорунними асканійськими вівцями, а ще — кіньми. Розводять тут і перепелів для отримання дієтичного м’яса та яєць. Того дня, коли мене знайомили з господарством, туди саме завезли тримісячний молодняк породи «ЛоманБраун», кури якої славляться тим, що несуть великі жовті яйця. А шістдесят бджолосімей цього року дали півтори тонни меду. Льоном у господарстві засіяно 18 гектарів, значні площі й під гречкою, вівсом, просом. Є власний баштан і молодий сад на тисячу дерев, який заклали власними силами, цьогоріч він уже плодоносив. Вирощують тут і картоплю, я бачив підготовлене на наступний рік для неї поле на десять гектарів. Володимир Цибенко показує й цех, де роблять єврозагорожу. Це не лише приносить прибуток, а ще й дає змогу створити робочі місця для сільських мешканців. У господарстві майже дві з половиною сотні працівників, і вони мають непогану, як на кризові часи, зарплатню — в середньому близь-

Директор Полтавської філії Національної акціонерної компанії «Укр­агролізинг» Володимир Костюк та керівник дослідного господарства імені декабристів Володимир Цибенко оглядають придбаний підприємством цього року за лізинговою програмою культиватор «Хорш-12,3», який використовують для передпосівного обробітку ґрунту. За добу він проходить до 120 га

ко двох тисяч гривень. А в жнива, каже директор, механізатори отримують по п’ять-шість тисяч, за рік виходить 35–40 тисяч гривень. Добрі заробітки й у доярок. Для колективу підприємства важливим є й вирішення соціальних питань, проблем їхнього села. Тут подбали про харчування у школі та лікарні — не лише в сільській, а й у Миргородській центральній район­ній. Надають допомогу пенсіонерам, які працювали на підприємстві. Про виділення коштів на такі цілі записано у статуті господарства. Володимир Цибенко щиро радіє з того, що особливо щедрим для господарства виявився нинішній рік — і щодо врожайності, й щодо надходження коштів. Це дало змогу розрахуватися з усіма кредиторами, капітально відремонтували тваринницькі приміщення. Тепер кошти, які продовжують надходити, вкладають у придбання новітньої високопродуктивної сільськогосподарської техніки. Для того налагодили тісну спів­працю з Полтавською фі-

15

лією Національної акціонерної компанії «Укр­агролізинг». Наше — не гірше — З «Укр­агролізингом» працюємо з 2003 року, — розповідає Володимир Цибенко. — За цей час придбали на умовах фінансового лізингу комбінований агрегат ЛГ‑6 виробництва ВАТ «Борекс», сівалку точного висівання для технічних культур УПС‑12, виготовлену на заводі «Червона зірка», трактор МТЗ-82 виробництва ТОВ «Укравто­з апчастина», культиватор «Хорш‑12,5» від ТОВ «Агро-­ Союз». Власне, тридцять відсотків сільгосптехніки, якою користуємося, придбано за лізинговою програмою. Свою прихильність до вітчизняної техніки директор підприємства пояснює просто: — Останнім часом українці навчилися випускати сільськогосподарські машини, які нічим не поступаються закордонним. Той самий культиватор, який ми взяли

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

ГОСПОДАРСТВА–ПАРТНЕРИ

через лізингову компанію цього року, в чомусь навіть кращий за імпортні аналоги. Вітчизняна техніка простіша й дешевша щодо обслуговування, до неї легше знайти запчастини. Навіть якщо вийде з ладу якийсь вузол, його можна переобладнати, адже є з ким про це порадитися. На рахунок нашого господарства постійно надходить свіжа копійка від реалізації тваринницької продукції, тому нам простіше сплачувати лізингові платежі, аніж

накопичувати гроші для того, щоб потім купити щось на них наприкінці року. Державний лізинг вигідний тим, що сплата коштів суттєво не впливає на фінансовий стан підприємства. Нині в господарстві планують придбати через лізингову компанію комплексне обладнання для утримання великої рогатої худоби — бокси та доїльні зали виробництва Брацлавського заводу, а в перспективі хочуть купити й вантажівки для перевезень.

— Коли приїжджаєш на кукурудзяне поле, а там комбайни ходять і качанів стільки, що у шнек не вміщаються, то так радісно стає на серці й іще більше всього зробити хочеться, — всміхається директор. Йому треба лишень, щоб не ставали на заваді роботі недолугі рішення чиновників. Адже працювати на землі попри будь-які кризи все ж таки вигідно. Данило Майстренко Полтавська область

НОВИНИ

Володимир КОСТЮК, директор Полтавської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

1 Упевнився в тому, що ми повинні сприяти госпо‑

дарствам, які обробляють по півтори-три тисячі гектарів землі, допомагають розвиткові територій, на яких працюють, місцевому самоврядуванню. За їхньої допомоги зберігається структура тради‑ ційного українського села. Завдяки їм отримують роботу люди, які там народилися й живуть та ма‑ ють розбудовувати свої села. Серед наших партне‑ рів багато таких господарств, які давно вже працю‑ ють успішно. Великі агрохолдинги — це прекрас‑ но. Але якщо розвиватимуться тільки вони, то пер‑ спективи для села не бачу. Приємно, що у філії було створено молодий згур‑ тований колектив дуже перспективних професіо‑ налів. Уже налагодили оновлену систему співробіт‑ ництва з партнерами. Пропонуємо техніку в комп‑ лексі з огляду на особливості кожного конкретно‑ го господарства. Доводиться враховувати багато різних факторів. Отож виступаємо професійними консультантами щодо придбання та використання оптимального набору механізмів.

2 Найголовніше побажання на рік наступний — щоб

ми мали змогу дуже чітко, планово й саме у визна‑ чений термін постачати техніку, яку замовляють наші клієнти. Це основна вимога щодо надійного та успішного партнерства. Здоров’я всім міцного!

На Полтавщині закуплено нову техніку на 400 мільйонів гривень Аграрії Полтавської області в 2011 році закупили 1094 одиниці нової техніки на суму 400 млн грн. Про це повідомив на прес-конференції голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовиченко. «Хоч би як ми жалілися сьогодні на економічні негаразди, кризу й таке інше, в поточному році сільгосптоваровиробники області придбали 1094 одиниці техніки на суму 400 мільйонів гривень. Це й комбайни, й трактори, й сівалки», — сказав губернатор. За його словами, 2010 року аграрії області придбали техніки на 273 млн грн. УНІАН

Турецькі трактори складатимуть у Криму Турецький тракторний завод «Hema» запропонував перенести виробничі потужності підприємства на територію Криму. Про це повідомило головне управління інформаційної політики Ради міністрів АРК. Зокрема на півострові запропоновано складати трактори американського виробництва з італійськими двигунами. Турецька сторона очікує, що в Криму їй буде надано цехи для виробництва. Інвестування проекту має здійснюватися спільно або завдяки відкриттю кредитної лінії. Передбачається, що на заводі працюватимуть порядку 240 осіб, усього у проекті візьмуть участь близько 1,5 тисячі осіб. Планується виробництво 5–6 тисяч машин на рік. «Подробности»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

16

ОСНОВИ ЛІЗИНГУ

Подолати дефіцит ресурсів

допомагає лізинг Матеріальні проблеми в галузі сільського господарства та їх наслідки

витрат пального становлять 10–20%, а стосовно недобору врожаю — понад 30%.

Матеріально-технічна база українського сільського господарства істотно послаблена, зруйновано економічні засади її оновлення та розвитку. А брак фінансових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах призводить до того, що парк машин у них зменшується, скорочується закупівля запасних частин, внаслідок чого не здійснюється потрібний капітальний та відновлювальний ремонт. Зауважмо, що в останні роки було списано сільськогосподарських машин майже вдвічі менше, аніж мали списати за нормативними строками експлуатації їх. Це призвело до різкого старіння парку машин, збільшення навантаження на одиницю техніки, подовження строків польових робіт, а також тривалого простою машин із технічних причин. За оцінками вчених і фахівців, загальні втрати сільського господарства, пов’язані з браком машин та їхнім низьким технічним станом, щодо пере-

Кредити недоступні? Відсутність в Україні затвердженого законодавчо права власності на землю створює чималі перешкоди для фінансування підприємницької діяльності та знач­ ною мірою пояснює припинення надання сільськогосподарським товаровиробникам довгострокових банківських кредитів, що давали б змогу оновити матеріально-технічну базу. Здійснення реформ і подолання соціально-економічної кризи потребує суттєвих фінансових та матеріальних ресурсів. Залучити кошти в потрібному для підприємницької діяльності у сільському господарстві обсязі вельми складно. Потреба чималих коштів і надто малі потужності українських банків не дають їм змоги резервувати гроші для надання сільськогосподарським товаровиробникам кредитів на закупівлю машин та обладнання.

17

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

ОСНОВИ ЛІЗИНГУ

У пошуках різних форм фінансування

Ольга Філіппович,

начальник відділу корпоративних прав та управління МТС, голова профкому Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»:

1 Наприкінці 2011 року я згадую найкраще, що трапилося в моєму житті, й розумію: все, що було не так минулого року, — це лише фрагмент жит‑ тя, черговий кадр із фільму про цей чарівний світ. Тому хай у цьому кадрі буде більше світла.

2 Хочеться не розгубити все, що було хорошого, й

узяти із собою в Новий рік міцне здоров’я, розу‑ міння колег, тепло друзів та рідних. Шановні колеги! Вітаю вас усіх зі святом та ба‑ жаю, щоб у Новому році ви зробили все те, про що так давно мріяли. Щастя вам, міцного здоров’я, кохання та добробуту! З Новим роком!

Володимир ШУМИВОДА,

директор Хмельницької філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

1 Наша робота цікава тим, що багато їздимо по облас‑

ті та спілкуємося із селянами, які вміють виживати у складних нинішніх умовах. Гірко, коли бачиш, що деякі успішні колись господарства геть занепали. І навпаки, приємно, що справжній господар спро‑ можний дати лад і при скруті, зберегти виробни‑ цтво попри будь-які складнощі. На жаль, молодих керівників, які впевнено керували б господар‑ ством, бачу мало. Може, їм бракує наполегливості, самовіддачі, які є у старших, досвідчених.

2 Як я бачу, найкращі перспективи мають саме ве‑

ликі та вже міцні господарства. Дрібне фермер‑ ство більше сприймається як справа для окремо‑ го господаря. Ті, хто налаштований на стабільне виробництво, на отримання прибутків, повинні укрупнюватися. От і за лізинговими програмами працюють міцні платоспроможні й упевнені у сво‑ єму майбутньому господарства. Вони розуміють чіткість і навіть суворість лізингових вимог, адже дотримуватися графіків виплат повинні всі. Наше кредо — чіткість, порядок і дисципліна в партнер‑ стві без огляду на авторитети. На цьому й тримати‑ мемося далі.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

Існують різні форми залучення коштів в економіку сільського господарства. Одним із реальних шляхів подолання проблеми відсутності інвестиційних коштів є лізинг. Істотний вплив лізингу на оновлення матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств пояснюється потенційними можливостями, закладеними в лізинговій формі підприємницької діяльності, а саме: • товарний кредит у вигляді машин та обладнання, на відміну від грошового, зменшує ризик неповернення коштів, адже за лізингодавцем зберігається право власності на передане майно, тобто це майно виступає як застава. У зв’язку з цим за кордоном багато лізингових компаній не вимагають від лізингоодержувача жодних додаткових гарантій, тому підприємству прос­т іше отримати майно в лізинг, аніж кредит на його придбання; • лізинг передбачає стовідсоткове кредитування й не потребує негайного сплачування, що дає змогу без знач­ ного фінансового напруження оновлювати виробничі фонди та придбавати дороге майно; • умови лізингової угоди гнучкіші порівняно з умовами кредиту, тому що дають змогу двом сторонам вибрати найзручнішу схему виплат; • лізингове майно, яке перебуває на балансі лізингоодержувача, не збільшує його активів і не потребує сплати податку на нього; • лізингові платежі відносяться на витрати виробництва (собівартість) лізингоодержувача й відповідно знижують оподаткування прибутку. Досвід країн із розвиненою ринковою економікою переконує: вплив лізингу на процес відтворення основних фондів дедалі зростає, що відкриває користувачам широкий доступ до сучасної техніки й новітніх технологій. Лізинг дає змогу отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів у вигляді машин та обладнання. Окрім того, до лізингових операцій залучаються значні кошти банків, страхових компаній, акціонерних товариств та інших фінансових установ, які діють безпосередньо в Україні. Привабливість лізингу для сільськогосподарських підприємств зумовлено його потенційними можливостями, переліченими вище. Так, якщо в сільськогосподарського товаровиробника є гостра потреба в техніці й немає достатніх коштів для її придбання, він може одержати цю техніку шляхом лізингу, та ще й на вигідніших умовах, аніж за конт­ рактом купівлі-продажу. Із погляду господаря, лізинг слугує засобом реалізації продукції, розвитку виробництва, впровадження науково‑технічного прогресу, створення нових робочих місць, тому держава зацікавлена в підтриманні й розширенні лізингових операцій. Отже, лізинг можна розглядати як одну з найперспективніших форм інвестування, що може значно активізувати процес оновлення матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств та входження економіки України до структури світового ринку.

18

ОСНОВИ ЛІЗИНГУ

Потреба чіткого розуміння засад лізингу Успіх лізингової діяльності багато в чому залежить від правильного розуміння суті лізингу та специфічних особливостей його застосування на практиці. Слово «лізинг» походить від англійського «lease» — наймати, орендувати. Чим же лізинг відрізняється від Ірина Музичка, оренди? начальник відділу лізингу ПівденноНагадаємо, що під орендою мають на увазі пере- го регіону Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», магістр дання майна в тимчасове володіння та користуванз управління міжнародним бізнесом ня за відповідну плату. Орендодавець, передаючи в оренду майно, через орендні платежі відшкодовує 4. При оренді орендодавець відповідає перед свої витрати та отримує прибуток. Оренда як короткострокова, так і довгострокова передбачає двосто- орендарем за виявлені в об’єкта оренди вади, а при лізингу лізингодавець відповідає за такі вади лише ронні відносини (орендодавець — орендар). Виходячи з класичних визначень оренди та лізин- в тому разі, якщо він сам вибирав продавця (постагу, сучасних уявлень про них та багаторічного досвіду чальника) об’єкта лізингу або втручався у вибір лізастосування їх у всьому світі, можна назвати суттєві зингоодержувачем постачальника майна, різновиду майна тощо. відмінності оренди від усіх різновидів лізингу. Одним із важливих фінансових інструментів, який 1. Оренда, як уже зазначалося, — це двостороння угода між орендодавцем та орендарем, лізинг — що- широко застосовують у розвинених країнах і який найменше тристороння, в якій, окрім лізингодавця й слугує джерелом інвестицій, є фінансова оренда або лізингоодержувача, фігурує продавець лізингово- фінансовий лізинг (коротко просто лізинг). го майна. У деяких різновидах лізингу одна юридична особа може виступати Лізинг можна розглядати як одну з найперспективяк два суб’єкти. Так, у разі зворотного ніших форм інвестування, що може значно активізулізингу продавець є водночас і лізинвати процес оновлення матеріально-технічної бази гоодержувачем. Лізингову угоду здесільськогосподарських підприємств та входження більшого оформлюють двома договоекономіки України до структури світового ринку рами — купівлі-продажу між продавцем і лізингодавцем та власне лізингу між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Запровадження терміна «лізинг» спричинено баЛізингоодержувач має схвалити умови договору купівлі-продажу, а продавець (постачальник) повинен жанням виокремити новий різновид оренди — фінансову оренду. При лізингу між виробником майна і знати мету придбання майна.

2. Діяльність лізингодавця принципово відрізняєть- користувачем стоїть посередник, який має фінансуся від діяльності орендодавця. Якщо орендодавець вати лізингову операцію. Лізинг передбачає багатоздає в оренду своє майно, то лізингодавець передає сторонні відносини. в лізинг майно, яке він спеціально придбав, здебільОсобливості лізингового процесу шого на пряме замовлення майбутнього лізингоодержувача. Орендодавцеві оренда забезпечує найкраще Лізинг — це спрямована на інвестування власних використання його майна. Для лізингодавця передання майна в користування становить саму суть його чи залучених коштів підприємницька діяльність, яка бізнесу. Можна сказати й так: сенс діяльності лізин- полягає в наданні лізингодавцем лізингоодержувагодавця полягає у фінансуванні тимчасового корис- чеві на певний строк у виключне користування майтування майном лізингоодержувача шляхом надання на, що є власністю лізингодавця або придбане ним у власність за дорученням і погодженням із лізингойому майнового кредиту.

3. Роль лізингоодержувача активніша, ніж роль одержувачем у відповідного продавця майна, за умоорендаря. При першому переданні майна в лізинг ви здійснення лізингоодержувачем періодичних лілізиногодержувач переважно сам знаходить ви- зингових платежів. Для класичного лізингу характерні тристоронні робника (власника) лізингового майна й вибирає конкретний різновид цього майна. Лізингоодержу- взаємозв’язки, що передбачають участь у лізинговій вача, на відміну від орендаря, наділяють правами та угоді лізингодавця, лізингоодержувача та продавця обов’язками, які властиві покупцеві. Хоча формально (постачальника) майна. Початком лізингової операції покупцем є лізингодавець, продавець передає май- є звернення майбутнього лізингоодержувача, в якого но безпосередньо лізингоодержувачеві, який і вико- немає власних коштів, до лізингової компанії з пропозицією про укладення лізингової угоди. нує всі процедури, пов’язані з прийманням майна.

19

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

ОСНОВИ ЛІЗИНГУ Схема проведення лізингової операції

Постачальник Оплата майна

Лізингоодержувач

Постачання майна Договір купівлі-продажу Договір лізингу Кредитний договір

Плата за кредит

Фінансові організації

(банки, фонди, інші фінансові установи)

Договір страхування

Страхові внески

Страхова компанія

майно за умови, що його буде передано в лізинг лізингоодержувачеві; — право вибирати продавця лізингового майна та об’єкт лізингу ще до укладення договору купівліпродажу належить лізингоодержувачеві, якщо інше не передбачено договором; — лізингоодержувач використовує лізингове майно тільки з метою підприємництва; — сума лізингових платежів за весь період лізингу повинна становити повну (або близьку до неї) вартість лізингового майна відповідно до цін на момент укладення договору; — майно, передане в лізинг, протягом усього строку чинності лізингового договору є власністю лізингодавця, за винятком майна, придбаного лізинговою компанією за рахунок державних коштів; — у лізинговому договорі може бути передбачено право викупу лізингового За оцінками вчених і фахівців, загальні втрати сільмайна лізингоодержувачем до або після ського господарства, пов’язані з браком машин та їхнім закінчення строку чинності договору; низьким технічним станом, щодо перевитрат пально— за домовленістю сторін у лізингового становлять 10–20%, а стосовно недобору врожаю — му договорі може бути передбачено прискорену амортизацію лізингового майна понад 30%. згідно з законодавством України з подальЛізингова операція — це господарська операція, шим повідомленням про це податкових органів; — термін лізингу майна визначають за домовлеяка передбачає комплекс взаємопогоджених дій лізингодавця, лізингоодержувача та продавця майна, ністю сторін згідно з законодавством України, але він спрямованих на виконання лізингової угоди, а також не може бути більшим від строку повної амортизації урегулювання відносин, які дають змогу передати лі- зазначеного майна. Із погляду фінансових відносин, лізингова операзингове майно в тимчасове користування на певний ція складається з двох частин — відносин, пов’язаних термін за відповідну плату. із купівлею-продажем, та відносин, пов’язаних Ось головні ознаки лізингової операції: — лізингодавець виступає як фінансова ор- із тимчасовим використанням майна. Із погляду ганізації, котра придбаває у продавця лізингове обов’язкового права ці відносини може бути реалізоЗгідно з цією угодою лізингоодержувач вибирає продавця, який має потрібне майно, а лізингодавець придбаває його у власність і передає лізинго­ одержувачеві в тимчасове володіння та користування за відповідну плату на засадах, визначених у договорі. Після того як строк чинності договору скінчився, залежно від його умов майно повертається лізингодавцеві або переходить у власність лізингоодержувача. Схему проведення лізингової операції наведено вище. Кількість учасників угоди скорочується до двох, якщо продавець і лізингодавець або продавець і лізингоодержувач є однією й тією ж самою особою. При реалізації проекту, що має велику вартість, кількість учасників угоди зростає за рахунок залучення лізингодавцем нових джерел фінансування (банків, інвестиційних фондів і т. ін.).

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

20

ОСНОВИ ЛІЗИНГУ

вано за допомогою двох різновидів договорів — купівлі-продажу й лізингу. Елементи лізингового процесу тісно переплітаються. Так, відносини, які стосуються тимчасового використання майна (договір лізингу), виникають тільки після виконання договору купівлі-продажу, який, у свою чергу, стає основою для виникнення відносин другого елементу комплексу, а учасники лізингового процесу взаємодіють між собою на всіх етапах. У деяких випадках складниками лізингу стають угоди, пов’язані з отриманням кредиту лізинговою компанією та належним забезпеченням виконання зобов’язань користувачем. У разі якщо в лізинговому договорі передбачено продаж майна після закінчення строку чинності договору, відносини, які стосуються тимчасового використання майна, переходять у відносини купівлі-продажу між лізингодавцем і користувачем майна. На першому етапі лізингової операції виробник техніки та майбутній лізингодавець укладають договір купівлі-продажу й стають відповідно продавцем і покупцем. При цьому, попри те що майбутній лізингоодержувач юридично не бере участі в договорі купівлі-продажу, він є активним його учасником, оскільки вибирає потрібну техніку та конкретного продавця. Усі технічні питання реалізації договору купівлі-продажу (комплектність, строки й місце доставки, гарантії виконання зобов’язань, порядок прийняття лізингового майна й т. ін.) вирішуються лізингоодержувачем і виробником (постачальником) майна, на лізингодавця ж покладається фінансове забезпечення угоди. На другому етапі покупець майна передає його в тимчасове користування, виступаючи як лізингодавець. Однак відносини за лізинговим договором не обмежуються відносинами між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Хоча продавець майна уклав договір купівлі-продажу з лізингодавцем, він відповідає перед лізингоодержувачем за якість машин та обладнання. У комплексі лізингових відносин головну роль відіграють відносини стосовно передання майна в тимчасове володіння та користування, а відносинам при купівлі-продажу відведено другорядну роль. Невипадково основну увагу приділяють відносинам, які виникають при виконанні лізингового договору. Лізинг — це одна з альтернативних форм кредитування. Лізинг і кредит функціонують на основі одних і тих самих принципів — терміновості, зворотності та платності. Отже, за своїм змістом лізинг відповідає кредитним відносинам і зберігає сутність кредитної операції. Прикметна особливість лізингу полягає в тому, що учасники договору оперують не коштами, а майном. Іноді лізинг кваліфікують як товарний кредит в основні фонди, тобто він є формою майнового кредиту. Ірина Музичка, начальник відділу лізингу Південного регіону Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

Олег Орловський, директор ДП «Кримагролізинг»

1 Цього року ми активно шукали нові підходи у бізнесі.

Спрямували увагу на серйозних клієнтів. Допоміг зро‑ бити такий крок список техніки, яку ми могли запро‑ понувати, — це великі тваринницькі комплекси, ком‑ байни, дороге обладнання. Зараз у нас кілька солідних замовників, яким цього року надали в лізинг техніки та обладнання на суму близько 33 мільйони гривень. Це майже вдвічі більше порівняно з минулим роком. Позаминулого року ця цифра становила 15–16 міль‑ йонів, а роком раніше — лишень 11 мільйонів гри‑ вень. І щороку маємо клієнтів, які беруть у нас техні‑ ки не менш ніж на мільйон гривень. Це тому, що такі господарства — не одноденки, які живуть від жнив до жнив («Продам сьогодні зерно — поверну кошти»), а багатогалузеві підприємства. Один із наших надійних партнерів — сільгосппідпри‑ ємство ТОВ «Велес-Крим», яке входить до складу групи компаній «Скворцове», відомого в Україні виробни‑ ка ковбас. «Велес-Крим» придбав у лізинг обладнання для свинокомплексу виробництва ВО «Техна» на суму 28 мільйонів гривень і подав заявку на наступний рік на 20 мільйонів. Ми задоволені співпрацею з нашими партнерами. Ма‑ ємо стовідсоткове повернення платежів. Результати роботи за рік свідчать, що курс обрано правильно, ко‑ лектив працює стабільно та впевнено. Із дрібними фермерами зв’язків не втрачаємо. На жаль, пропозицій для них небагато — у переліку запропонованої в лізинг техніки немає сівалок і трак‑ торів, які відповідали б фінансовим можливостям не‑ величких фермерських господарств. Тут їм більше до‑ помагає асоціація фермерів Криму, але й ми не зали‑ шаємося осторонь. Продали, скажімо, три комбайни «Акрос» виробництва компанії «Дон Лан», культиватор, посівний комплекс «Хорш» від «Агро-Союзу», сепаратор ВАТ «Вібросепаратор», отож оптимістично налаштова‑ ні на майбутнє.

2 Своїм співробітникам та всім близьким і рідним хотів

би побажати в Новому році доброго здоров’я. Будь‑ те здорові та щасливі, кохання вам, вогню в очах та впевненості в завтрашньому дні. А собі на Новий рік попросив би в Діда Мороза годинник із чарівним ци‑ ферблатом, щоб на все ставало часу.

21

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

НОВИНИ

Українським тракторам – білоруські двигуни

Володимир Бруй, директор Запорізької філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

1 Рік, що минає, запам’ятається нам ста‑

більністю в роботі філії та в стосунках із центральним апаратом компанії.

2 Ми завжди мали добрі показники й по‑

трапляли в перші рядки рейтингів. Нині ж попри те, що було сказано про стабільність, стоїмо десь у середині списку філій. На жаль, цього року ми не змогли задовольнити всі запити сіль‑ госпвиробників області та вчасно вико‑ нати їхні заявки. На кінець року маємо поставок на чотири мільйони гривень, а хотілось би — на чотирнадцять. Двісті тисяч гривень, яких бракувало, щоб ви‑ йти на самоокупність, колись заробляли за місяць. Отже, можу сказати, що цей рік видався найскладнішим із-поміж тих дванадцяти, впродовж яких я пра‑ цюю у філії. Раніше нам важко було зна‑ ходити клієнтів, переконувати людей, що придбання техніки в лізинг вигідне для господарства. Сьогодні ж прекрасно поставлено рекламну справу, не треба доводити переваги фінансового лізингу. Ми можемо зібрати заявок щонайменше на двісті мільйонів гривень на рік, а ре‑ ально поставити техніки — на п’ятдесят мільйонів. Та з багатьох причин, які від нас не залежать, невчасно забезпечує‑ мо лізингоодержувача технікою, за яку він здійснив оплату. Прикро, що через це втрачаємо довіру партнерів. А ми ж кожного знаємо в обличчя, навіть потен‑ ційних клієнтів. Лізинг — єдина програ‑ ма щодо агропромислового комплексу країни, яка, на мою думку, реально діє на селі. Вона доконечне потрібна дріб‑ ним і невеличким господарствам, яких у нашій області серед виробників більш ніж половина. Тому найголовніше ба‑ жання наших працівників — мати змогу в році прийдешньому здійснити всі на‑ мічені плани й отримати моральне та матеріальне задоволення від виконаної роботи, зберегти колектив фахівців фі‑ лії, які мають неоціненний досвід робо‑ ти в нашій галузі.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

Державне підприємство «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» («Південмаш», Дніпропетровськ) закупило близько 600 тракторних двигунів у ВАТ «Мінський моторний завод» (ММЗ, Білорусь) на загальну суму 1,4 млн євро. Згідно з повідомленням «Південмашу» на сайті держзакупівель, договір на постачання в 2011–2012 роках 596 дизельних двигунів Д‑242, Д‑243, Д‑245 та їхніх модифікацій партнери уклали 30 листопада за підсумками тендеру, оголошеного українським виробником у лютому. «Південмаш» випускає в середньому 500 тракторів тягового класу ПМЗ на рік, переважно для внутрішнього ринку. Закупівлі дизельних тракторних двигунів у мінського заводу здійснюються з 2000 року. ВО «Південмаш» — флагман ракетобудування СРСР, відомий у світі виробник ракетоносіїв і супутників цивільного, наукового та військового призначення. У структурі його виробництва ракетнокосмічна техніка становить 70%, непромислова цивільна продукція — 15%, трактори — 4%, інше — 11%. «Дело»

Тваринницькі комплекси на Буковині Обласна влада має намір створити в кожному з районів тваринницькі комплекси з використанням сучасних технологій догляду за худобою. Про це сказав голова Чернівецької облдержадміністрації Михайло Папієв під час апаратної наради з керівниками структурних підрозділів ОДА та територіальних відомств центральних органів виконавчої влади. Одним із головних пріоритетів крайової влади у сфері агропромислового розвитку М. Папієв назвав модернізацію аграрного виробництва й підтримку місцевого товаровиробника. «Ми ставимо перед собою завдання забезпечити буковинців продуктами власного виробництва», — зазначив голова облдержадміністрації. За його словами, треба також будувати овочесховища й елеватори. Нині в аграрній області немає жодного овочесховища, а на Буковині вирощують 220 тис. т овочів на рік, через те вирощені овочі везуть до сусідніх областей, де їх обробляють, фасують і знову продають буковинцям уже з націнкою. Михайло Папієв додав, що розвиток сільського господарства регіону пов’язано із залученням у цю галузь інвестицій, у тому числі й іноземних. «Треба персонально працювати з кожним, хто прагне вкладати гроші в економіку області», — підсумував М. Папієв. Він доручив заступникові голови облдержадміністрації Михайлові Гайничеру підготувати п’ять інвестиційних проектів, які можна буде запропонувати на найвищому рівні. Говорячи про виконання договірних умов щодо розрахунків за оренду майнових та земельних паїв, справляння земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, Михайло Папієв доручив, незважаючи на те що здійснення розрахунків із людьми за земельні паї в області становить 104%, ретельно проаналізувати ситуацію щодо кожного населеного пункту, дійти до кожної людини — власника паю, орендаря. Щодо оплати оренди землі перед ведуть господарства Заставнівського (149%) та Герцаївського (118%) районів. Голова Чернівецької ОДА ще раз наголосив, що в наступному році слід наблизити вартість орендного паю до 1,5 тис. грн. Чернівецька облдержадміністрація

22

НОВИНИ

Права на земельні ділянки

реєструватимуть органи Держземагентства Державну реєстрацію прав на земельні ділянки та нерухоме майно до кінця 2012 року здійснюватимуть за наявними сьогодні правилами, тобто права на земельні ділянки реєструватимуть територіальні органи Держземагентства, а права на іншу нерухомість — відповідні бюро технічної інвентаризації. «Для Держземагентства це додаткова можливість завершити створення програмно-апаратного комплексу Державного земельного кадастру та провести його інсталяцію на місцях, урегулювати нормативно-правову базу ведення кадастру, загальноукраїнського інформаційного кадаст­ рового порталу, здійснити якісний відбір та навчання кандидатур на посади державних кадастрових ре­ єстраторів», — зазначив стосовно цього голова Держземагентства Сергій Тимченко. Як він пояснює, докорінна зміна порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що передбачалася законами «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» й «Про Державний земельний кадастр», потребує створення принципово нової системи органів влади з питань державної реєстрації таких прав. Передбачається, що цими питаннями за-

йматиметься Укрдержреєстр. Для належного організаційного та матеріально-технічного забезпечення його діяльності, створення відповідної інформаційної бази об'єктів нерухомого майна тощо потрібен певний час. «Тому для забезпечення належної реалізації норм чинних законів України, захисту конституційних прав громадян на власність, недопущення ускладнення порядку отримання населенням України послуг у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час створення органів Укрдержреєстру було прийнято політичне рішення відтермінувати на один рік передбачені законодавством системні зміни», — зазначив С. Тимченко. Перенесення терміну набуття чинності для основного масиву норм Закону України «Про Державний земельний кадастр» на 1 січня 2013 року також усуває потребу організації певних адаптаційних, перехідних періодів, що було передбачено законом для видачі державних актів та оприлюднення кадастрових відомостей. Відтепер уся система кадастру запускатиметься в дію одночасно як єдина, стала, цілком зрозуміла для громадян модель перехідного періоду, підсумував керівник Держземагентства. «Укрінформ»

Сумщина чекає на інвестиції Наступного року в Сумській області планують будівництво та реконструкцію молочних комплексів і ферм у 15 підприємствах із поголів’ям 9,4 тисячі голів. За інформацією обласного управління агропромислового розвитку, для цього потрібно буде 366 млн грн капіталовкладень. За словами начальника управління Володимира Івченка, перед областю стоїть завдання до 2015 року побудувати й реконструювати 40 молочних комплексів. У кожному з 18 районів Сумщини заплановано будівництво одного комплексу на 1200 голів та реконструкцію не менш як одного комплексу. Чиновник зазначив, що до кінця 2015 року об-

ласть повинна досягти щодо виробництва молока рівня 626 тис. т (збільшення в 1,8 раза), поголів’я корів має зрости до 108 тис. голів (збільшення на 9%), а їхня продуктивність — до 5800 кг (збільшення на 30%). До кінця нинішнього року планується збільшити поголів’я корів на 700 голів. Повідомляють, що в 2011 році область виробляє й реалізовує переробним підприємствам молоко на рівні минулого року, а з наступного очікується збільшення обсягів. На поточний момент сільськогосподарські підприємства продають 305 т молока на день, а населення — 370 т. «Дело»

23

Юрій БАЛИЦЬКИЙ, директор Херсонської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

1 2011‑й був досить складним

роком. І характерно, що біль‑ шість труднощів створюють для агрогалузі законодавці. Ми вирішили діяти активно. На регіональному рівні нам удалося знайти спільну мову з місцевою владою. У резуль‑ таті Херсонська обладмініс­ трація на ініціативу філії «Украгролізингу» надіслала листа віце-прем’єр-міністру України Андрієві Клюєву, в якому зокрема йшлося про потребу оперативного скликання Міжвідомчої екс‑ пертної ради з метою визна‑ чення переліку техніки, яку можна передавати на умовах лізингу. Підкреслювалося та‑ кож, що товаровиробники терміново потребують наяв‑ ності в такому переліку про‑ дукції традиційно сильних підприємств — виробників вітчизняної сільгосптехніки. Вони орієнтовані на певні категорії споживачів, мають чималий досвід і знають, яка продукція нині потрібна більшості аграріїв.

2 Хотілось би й наступного

року бачити, як прогресують наші клієнти-лізингоодержу‑ вачі. Адже ми стаємо в при‑ годі тим товаровиробникам, які вже почали оновлення й хочуть запроваджувати нові моделі господарювання, но‑ вітні технології. Бачимо, як вони одержують нові можли‑ вості та зовсім іншу якість. Приємно спостерігати за їх‑ нім зростанням.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

НОВИНИ

Комбайни від «Case New Holland» — українським аграріям

Віталій КІМ,

директор Харківської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

1 Основне, чим запам’ятався рік,

що минає, — це професіоналізм фахівців «Украгролізингу». На‑ віть у разі виникнення певних проблем, яких, на жаль, не мо‑ жемо позбутися у щоденній роботі, працювати в компанії дуже комфортно через те, що стосовно будь-якого питання є з ким порадитися й отримати до‑ помогу на високому професій‑ ному рівні. Чи то йдеться про аналітичні, фінансові питання, чи про технічну або юридич‑ ну консультацію, завжди зміс‑ товно можна поспілкуватися з цього приводу із заступниками голови правління. Неоціненну допомогу нам на місцях надає управління економічної безпе‑ ки під керівництвом Сергія Ка‑ баніна. Ці небагатослівні люди чітко роблять свою справу, роз‑ бираючись із боржниками. Їхня робота одразу дає конкретний результат.

2 Найголовніше

побажання на рік наступний — повернен‑ ня можливості поставляти тех‑ ніку й для дрібного та середньо‑ го господаря, для фермера. Та‑ ких на Харківщині дуже багато. Тим, хто має від 50 до 200 гекта‑ рів землі, не те що на дорогий комбайн, а навіть на машину виробництва ХТЗ за 500 тисяч нелегко зібрати кошти. Споді‑ ваємося, що й голос таких то‑ варовиробників буде почуто державою. Іще зичу нам усім гідно пережи‑ ти складний рік виборів. І, без‑ перечно, бажаю всім оптимізму, здоров’я та любові!

Компанія «Case New Holland» розглядає як майданчик для виробництва комбайнів Миколаївську, Одеську та Хмельницьку області. Про це повідомив міністр аграрної політики й продовольства Микола Присяжнюк. «Ми зараз працюємо над цим питанням, виробляємо принципи співробітництва, але для нас дуже важливо те, що «New Holland» готовий частину свого виробництва перенести на територію України. Ми разом вироблятимемо сільгосптехніку, в першу чергу зернозбиральні комбайни», — сказав він. За його словами, нині вже досягнуто протокольних домовленостей. «Зараз ми переводимо їх у більш практичне русло, й, гадаю, до кінця січня 2012 року вийдемо на нормальну співпрацю», — додав міністр. Говорячи про принципи спільного виробництва, М. Присяжнюк зазначив, що Україна готова надати певні пільги щодо ввезення комплектувальних, однак при цьому чітко буде визначено п’ятирічний термін стосовно того, щоб щорічно збільшувати локалізацію виробництва. «І, звісно, створимо можливість реалізації комбайнів для аграріїв через державні лізингові компанії — за такою самою схемою

ми працюємо нині й із іншими виробниками сільгосптехніки в Україні», — сказав міністр агрополітики. Інших деталей цього проекту він не назвав. Раніше повідомлялося, що Державна продовольчо-зернова корпорація України веде переговори з кількома відомими світовими виробниками сільгосптехніки про реалізацію програм спільного складання цієї техніки в Україні, в тому числі з компаніями «Claas», «Case New Holland», російським «Ростсільмашем», білоруським «Гомсільмашем». Компанія «Case New Holland» має мережу виробничих підрозділів по всьому світу, дилерська мережа налічує три тисячі дилерів, доступ до продукції є в підприємців 160 країн. «Дело»

Призначено нового директора Аграрної біржі України Директором Аграрної біржі України призначено Олександра Марюхнича. Згідно з прес-релізом біржі, яку прямо підпорядковано Аграрному фонду, наказ про призначення підписано його директором Сергієм Хорошайловим 23 листопада 2011 року. Як сказав новий керівник, роботу вітчизняного аграрного біржевого сектора треба впорядкувати в найкоротші строки. Має бути запроваджено систему електронної біржевої торгівлі, створено розрахунково‑кліринговий центр, повинен повноцінно функціонувати інформаційний центр. Аграрний фонд створено постановою уряду України № 543 від 6 липня 2005 року. Він є вповноваженою державною установою для реалізації цінової політики в агропромисловому секторі й належить до сфери управління Мінагропроду. «Дело»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

24

ОФІЦІЙНО

Перелік документів та умови

надання техніки у фінансовий лізинг Відповідно до Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу й заходи з операцій фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1904, у лізинг може бути передано техніку тільки вітчизняного виробництва після проведення лізингоодержувачем (сільськогосподарським підприємством усіх форм власності та господарювання або іншим суб’єктом підприємницької діяльності агропромислового комплексу) попередньої оплати в розмірі 17 % її вартості та укладaння договору страхування предметa лізингу для забезпечення виконання умов договору.

Компанія залишає за собою право вимагати й інші документи, що містять інформацію про лізинго­одержувача. На підставі поданих документів директор філії (до­ чір­ нього підприємства) Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» надає клопотання та висновок про доцільність укладaння лізингового договору. Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» може вимагати й інші документи, що впливають на розгляд питання щодо надання техніки в лізинг. Строк лізингу сягає від 3 до 7 років. Лізингові платежі повертають поквартально. За користування лізинговою технікою лізингоодержувач сплачує щорічну винагороду лізингодавцеві у розмірі 7 % невідшкодованої вартості цієї техніки.

Перелік документів для товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) №№

Перелік документів

1

Лист-замовлення (з обов’язковим визначенням постачальника та переліком техніки, обладнання) на укладання договору за підписом першої особи

2

Завірена контрагентом копія довіреності на вповноважену особу для підписання договору (в разі потреби)

3

Доказ правового статусу керівника, головного бухгалтера та/або вповноважених представників підприємства — потенційного лізингоодержувача для підписання документів, договорів (наказ про призначення з обов’язковим підписом особи, яку призначили на посаду, на копії документа про ознайомлення з наказом), протокол про проведення виборів, контракт, довіреність; рішення засновників (акціонерів, учасників органу управління) про укладання договорів лізингу, завірені печаткою підприємства або засновника

4

Копії паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційного номера керівника підприємства, головного бухгалтера (перших 4-х сторінок і сторінок, де зазначено місце реєстрації), завірені печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

5

Нотаріально засвідчені копії установчих документів

6

Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

7

Копія довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

8

Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (надається державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців»)

9

Копія довідки про взяття на облік платника податків (4-ОПП), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

10

Копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) чи копія довідки про сплату єдиного податку (якщо юридична особа перебуває на спрощеній системі оподаткування), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

25

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

ОФІЦІЙНО

11

Довідка банку про помісячний рух коштів на банківських рахунках потенційного лізингоодержувача за 12 останніх місяців, які передують місяцю подання листа-замовлення на укладання договору

12

Оригінал довідки з органу державної податкової служби за місцем реєстрації про наявність боргів перед Державним бюджетом

13

Оригінал довідки про відсутність заборгованості щодо сплати єдиного соціального внеску

14

Витяг із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, передбачений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів»

15

Витяг із Державного реєстру іпотек

16

Форма № 1 «Баланс» контрагента із розшифруванням статей та форма № 2 «Звіт про фінансові результати», форма № 3 «Звіт про рух коштів», форма № 4 «Звіт про власний капітал», форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності». Господарства, які відповідають статусу малих підприємств (із середньообліковою чисельністю працівників за звітний період від 10 до 50 осіб та обсягом виручки від реалізації від 500 тис. грн до 2,5 млн грн) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39, подають фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі балансу (форма № 1-м) і звіту про фінансові результати (форма № 2-м) за останні два роки (період звітності) та звітність на останню звітну дату з обов’язковою відміткою відповідного органу про прийняття звітності (статистики)

17

Оригінал банківської довідки про наявність кредитів та відсутність прострочених кредитних зобов’язань і копія кредитної угоди (при наявності кредитних зобов’язань)

18

Договори застави, іпотеки, поруки або іншого різновиду забезпечення, укладені для забезпечення виконання зобов’язань за договором фінансового лізингу (в разі якщо вони були наявні)

19

Технічно-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за роками на термін чинності договору лізингу, завірене контрагентом, в разі якщо лізингоодержувачеві передаються предмети лізингу, загальна вартість яких перевищує 500 000,00 грн

20

Копія державного акта на право власності на земельну ділянку чи укладання договору оренди землі або копія довідки органу місцевого самоврядування чи іншого компетентного органу про користування земельною ділянкою із зазначенням площі ділянки, завірені підписом та печаткою керівника або головного бухгалтера підприємства

Перелік документів для фермерських господарств — приватних підприємств (ФГ-ПП) №№

Перелік документів

1

Лист-замовлення (з обов’язковим визначенням постачальника та переліком техніки, обладнання) на укладання договору за підписом першої особи

2

Завірена контрагентом копія довіреності на вповноважену особу для підписання договору (в разі потреби)

3

Доказ правового статусу керівника, головного бухгалтера та/або вповноважених представників підприємства — потенційного лізингоодержувача для підписання документів, договорів (наказ про призначення з обов’язковим підписом особи, яку призначили на посаду, на копії документа про ознайомлення з наказом), протокол про проведення виборів, контракт, довіреність; рішення засновників (акціонерів, учасників органу управління) про укладання договорів лізингу, завірені печаткою підприємства або засновника

4

Копії паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційного номера керівника підприємства, головного бухгалтера (перших 4-х сторінок і сторінок, де зазначено місце реєстрації), завірені печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

5

Нотаріально засвідчені копії установчих документів

6

Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

7

Копія довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати Журнал для працівників АПК

МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

26

ОФІЦІЙНО

8

Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (надається державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців»)

9

Копія довідки про взяття на облік платника податків (4-ОПП), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

10

Копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) чи копія довідки про сплату єдиного податку (якщо юридична особа перебуває на спрощеній системі оподаткування), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

11

Довідка банку про помісячний рух коштів на банківських рахунках потенційного лізингоодержувача за 12 останніх місяців, які передують місяцю подання листа-замовлення на укладання договору

12

Оригінал довідки з органу державної податкової служби за місцем реєстрації про наявність боргів перед Державним бюджетом

13

Оригінал довідки про відсутність заборгованості щодо сплати єдиного соціального внеску

14

Витяг із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, передбачений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів»

15

Витяг із Державного реєстру іпотек

16

Форма № 2 (ферм) «Основні показники господарської діяльності фермерського господарства»; баланс селянського (фермерського) господарства — форма № 1-м (скорочена) із розшифруванням статей балансу за останні два роки (період звітності) з обов’язковою відміткою відповідного органу (органу статистики) про прийняття звітності або звіт, що надається до відповідного органу

17

Оригінал банківської довідки про наявність кредитів та відсутність прострочених кредитних зобов’язань і копія кредитної угоди (при наявності кредитних зобов’язань)

18

Договори застави, іпотеки, поруки або іншого різновиду забезпечення, укладені для забезпечення виконання зобов’язань за договором фінансового лізингу (в разі якщо вони були наявні)

19

Технічно-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за роками на термін чинності договору лізингу, завірене контрагентом, в разі якщо лізингоодержувачеві передаються предмети лізингу, загальна вартість яких перевищує 500 000,00 грн

20

Копія державного акта на право власності на земельну ділянку чи укладання договору оренди землі або копія довідки органу місцевого самоврядування чи іншого компетентного органу про користування земельною ділянкою із зазначенням площі ділянки, завірені підписом та печаткою керівника або головного бухгалтера підприємства

Перелік документів для фізичних осіб – підприємців (ФОП) №№

Перелік документів

1

Лист-замовлення (з обов’язковим визначенням постачальника та переліком техніки, обладнання) на укладання договору за підписом першої особи

2

Завірена контрагентом копія довіреності на вповноважену особу для підписання договору (в разі потреби)

3

Доказ правового статусу керівника, головного бухгалтера, завірений печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

4

Копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи — підприємця та його/її дружини/чоловіка, головного бухгалтера (якщо перебуває в трудових відносинах) (перших 4-х сторінок та сторінок, де зазначено місце реєстрації), довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, завірена печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

5

Копія свідоцтва про шлюб/розлучення, завірена печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати, та згода другого з подружжя на укладання договору фінансового лізингу

6

Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

27

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

ОФІЙНО

7

Копія довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін, завірена печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

8

Копія довідки про взяття на облік платника податків (4-ОПП) або інший документ, який підтверджує взяття на податковий облік, завірений печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

9

Копії свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру податку залежно від різновиду оподаткування, завірені печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати, копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) (якщо фізична особа — підприємець зареєстрований як платник податку на додану вартість), завірена печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

10

Копії декларацій про доходи за останні 6 кварталів, звіт суб’єкта малого підприємництва – платника єдиного податку за останні два роки (період звітності) та звітність на останню звітну дату з відміткою ДПІ або інша документація, що визначає фінансовий стан фізичної особи — підприємця, завірена печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

11

Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (надається державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців»)

12

Копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) чи копія довідки про сплату єдиного податку (якщо юридична особа перебуває на спрощеній системі оподаткування), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

13

Довідка банку про помісячний рух коштів на банківських рахунках потенційного лізингоодержувача за 12 останніх місяців, які передують місяцю подання листа-замовлення на укладання договору

14

Оригінал довідки з органу державної податкової служби за місцем реєстрації про наявність боргів перед Державним бюджетом

15

Оригінал довідки про відсутність заборгованості щодо сплати єдиного соціального внеску

16

Витяг із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, передбачений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів»

17

Витяг із Державного реєстру іпотек

18

Форма № 1 «Баланс» контрагента із розшифруванням статей та форма № 2 «Звіт про фінансові результати», форма № 3 «Звіт про рух коштів», форма № 4 «Звіт про власний капітал», форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності». Господарства, які відповідають статусу малих підприємств (із середньообліковою чисельністю працівників за звітний період від 10 до 50 осіб та обсягом виручки від реалізації від 500 тис. грн до 2,5 млн грн) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39, подають фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі балансу (форма № 1-м) і звіту про фінансові результати (форма № 2-м) за останні два роки (період звітності) та звітність на останню звітну дату з обов’язковою відміткою відповідного органу про прийняття звітності (статистики)

19

Оригінал банківської довідки про наявність кредитів та відсутність прострочених кредитних зобов’язань і копія кредитної угоди (при наявності кредитних зобов’язань)

20

Договори застави, іпотеки, поруки або іншого різновиду забезпечення, укладені для забезпечення виконання зобов’язань за договором фінансового лізингу (в разі якщо вони були наявні)

21

Технічно-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за роками на термін чинності договору лізингу, завірене контрагентом, в разі якщо лізингоодержувачеві передаються предмети лізингу, загальна вартість яких перевищує 100 000,00 грн

22

Копія державного акта на право власності на земельну ділянку чи укладання договору оренди землі або копія довідки органу місцевого самоврядування чи іншого компетентного органу про користування земельною ділянкою із зазначенням площі ділянки, завірені підписом та печаткою керівника або головного бухгалтера підприємства

Окрім перелічених вище документів, компанія залишає за собою право вимагати й інші документи, що містять інформацію про лізингоодержувача Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

28

ОФІЦІЙНО

Вимоги щодо подання документів

для укладання договорів фінансового лізингу Відділ договірної роботи Департаменту правового забезпечення Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» проаналізував стан подання документів для укладення договорів фінансового лізингу. На жаль, часто вони надходять із суттєвими помилками, з хибами в оформленні тощо. А це зреш­тою впливає й на терміни оформлення потрібних документів, і загалом на рішення про остаточне підписання угод. Тому юристи компанії ще раз нагадують про основ­ ні вимоги під час підготування документів щодо укладання договорів фінансового лізингу.

1. Слід ретельно перевірити наявність усіх документів згідно з переліком, визначеним у Положенні про надання лізингових послуг НАК «Украгролізинг», і звернути увагу на те, в якому вигляді має бути надано документи (оригінали чи копії), та на документи, які мають обмежений термін чинності.

2. Усі копії документів має бути завірено належним чином: копія Статуту — завірена нотаріально, копії інших документів — печаткою підприємства та підписом керівника або головного бухгалтера цього підприємства із зазначенням дати.

3. Потенційний лізингоодержувач повинен бути суб’єктом підприємницької діяльності агропромислового комплексу, як того вимагає постанова Кабінету міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1904 «Про порядок використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу». Офіційне підтвердження наявності у потенційного лізингоодержувача статусу суб’єкта підприємницької діяльності агропромислового комплексу можна знайти, переглянувши такі документи (в зазначених документах визначено коди видів економічної діяльності — КВЕД): • копія довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін; • витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (надається державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців»).

4. Підтвердження правового статусу керівника суб’єкта підприємницької діяльності можна визначити, переглянувши Статут підприємства, протокол вищого органу управління підприємства про

обрання особи на посаду керівника, наказ про призначення на посаду. Окрім того, особа керівника визначається й у таких документах, як витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, довідка з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Звернути увагу: • назва посади керівника, визначена у Статуті, має відповідати назві посади, зазначеній в інших документах; • чи не сплив визначений у Статуті строк перебування керівника на посаді (якщо такий передбачено).

5. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоц­ т­ ва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи — підприємця» від 7 квітня 2011 року № 3205-ІV скасовано інститут свідоцтва про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. На нинішній час, відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», не пізніш наступного робочого дня від дати державної ре­ єстрації реєстратор видаватиме: • засновникові юридичної особи або вповноваженій ним особі — один примірник оригіналу установчих документів із відміткою про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру (ч. 6 ст. 25 зазначеного Закону); • фізичній особі — підприємцеві — виписку з Єдиного державного реєстру (ч. 4 ст. 43 зазначеного Закону). Слід зауважити, що термін придатності виписок став безстроковим (раніше він становив 30 календарних днів). Таким чином, зараз замість свідоцтва про державну реєстрацію треба надавати належним чином завірену копію виписки з Єдиного державного ре­єстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців майбутнього контрагента.

6. Особливу увагу приділено роботі зі Статутом потенційного лізингоодержувача. Копія Статуту завіряється нотаріально в редакції, чинній на день подання документів на розгляд (з усіма змінами). Звернути увагу на визначений у Статуті порядок укладення договорів та здійснення інших правочинів (надання довіреностей тощо) на межі повноважень керівника суб’єкта господарювання (виконавчого органу). У разі якщо повноваження керівника будь-яким чином обмежено, обов’язково має бути наявним письмовий дозвіл вищого органу управління підприємства на здійснення відповідного

29

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

ОФІЦІЙНО правочину у формі, передбаченій Статутом. Якщо у Статуті є обмеження щодо суми договору, повинен бути дозвіл на укладання договору на суму, не меншу за ціну майбутнього договору (суму з графіка сплати лізингових платежів).

7. У витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, що надається державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців», у розділі «Статус відомостей про юридичну особу» обов’язково повинно бути зазначено «Підтвер-

джено», в іншому разі документи разом із проектом договору буде повернуто відповідальному виконавцеві на допрацювання.

8. У разі якщо потенційний лізингоодержувач має статус фізичної особи — підприємця, обов’язково потрібна письмова згода другого з подружжя на укладення договору фінансового лізингу. Окрім цього, просимо звертати увагу на формулювання дозволів та погоджень, що видаються до укладення договорів (протоколів, наказів, довіреностей тощо).

У разі виникнення будь-яких питань просимо звертатися по роз’яснення до відділу договірної роботи Департаменту правового забезпечення НАК «Украгролізинг»

Філії НАК «Украгролізинг» ДП «Кримагролізинг» Вінницька

вул. Л. Чайкіної, 1, оф. 211, м. Сімферополь, АР Крим, 95050

Волинська

вул. Дубнівська, 18а, м. Луцьк, 43010

Дніпропетровська Донецька Житомирська

пр-т Воронцова, 73, оф. 704, м. Дніпропетровськ, 49081

Закарпатська

вул. Залізнична, 2, смт Колчине, Мукачівський р-н, Закарпатська обл., 89636

Запорізька «Київобллізинг»

пр-т Леніна, 152в, оф. 211, м. Запоріжжя, 69600

Кіровоградська

вул. Тимірязeва, 84, оф. 118, м. Кіровоград, 25050

Луганська Львівська

вул. Перша Слов’янська, 1в, м. Луганськ, 91031

Миколаївська

пр-т Героїв Сталінграда, 91б, м. Миколаїв, 54025

Одеська Полтавська

вул. Фонтанська дорога, 11, оф. 50, м. Одеса, 65009

Рівненська

вул. Кавказька, 9а, офіс 203, м. Рівне, 33013

Івано-Франківська Сумська Тернопільська

вул. Тарнавського, 7/1а, м. Івано-Франківськ, 76018

Харківська

вул. Заводська, 49а, смт Солоницівка, Дергачівський р-н, Харківська обл., 62370

Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська

вул. 21 січня, 37, оф. 322, м. Херсон, 73000

вул. Соборна, 15а, м. Вінниця, 21050

пр-т Театральний, 21, м. Донецьк, 83001 вул. Котовського, 100, м. Житомир, 10001

вул. Садова, 6 (інститут садівництва), м. Київ, 03027

пр-т В. Чорновола, 67, оф. 414, м. Львів, 79058

вул. Ватутіна, 4, м. Полтава, 36039

вул. Незалежності, 3, м. Суми, 40000 вул. Князя Острозького, 14, оф. 601, м. Тернопіль, 46000

вул. Свободи, 3/1, оф. 3, м. Хмельницький, 29000 вул. Смілянська, 144/1, м. Черкаси, 18008 вул. Кишинівська, 2а, м. Чернівці, 58003 вул. Боженка, 106, оф. 10, м. Чернігів, 14005

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

30

(0652) 22-02-09 (0432) 67-01-00 (0332) 24-91-04 24-21-25 (056) 375-27-47 (062) 335-83-76 (0412) 36-04-68 (03131) 2-30-24 (061) 787-54-18 (044) 545-68-31 (0522) 22-99-13 32-23-52 (0642) 50-52-41 (0322) 72-18-20 (0512) 42-19-96; 42-35-23; 42-45-62 (048) 728-95-91 (0532) 60-21-62 (0362) 22-11-24 22-11-37 63-35-11 (0342) 50-46-06 (0542) 679-376 (0352) 52-32-78 (057) 783-76-90 (0552) 49-43-95 (0382) 70-34-83 (0472) 54-43-04 (0372) 58-33-26 (0462) 93-60-24

«УКРАГРОЛІЗИНГ» пропонує

Сільськогосподарська техніка, яку можна придбати на умовах фінансового лізингу, та ціни на неї Назва підприємства / Продукція

Ціна, грн

ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» Трактори ХТЗ-17221-31 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП

534 880,00

Трактори ХТЗ-17221-19-31 колісні (двигун Д-260.4S2.551) з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП

566 850,00

ТОВ «Торговий дім «МТЗ-Бєларус-Україна» Зернозбиральні комбайни КЗС-812

1 248 782,00

Зернозбиральні комбайни КЗС-1218

1 547 869,00

Трактори «Бєларус-3022ДЦ.1»

1 299 664,00

ТОВ «НВП «Херсонський машинобудівний завод» Зернозбиральні комбайни КЗС-9-2 «Скіф-230А»

1 250 000,00

Зернозбиральні комбайни КЗС-9-2 «Скіф-250»

1 350 000,00

ТОВ « НВП «Херсонський машинобудівний завод» (ТОВ «Техноторг-Дон») Кукурудзозбиральні машини КМС-6

145 500 ,00

Кукурудзозбиральні машини КМС-6-03

141 900 ,00

Кукурудзозбиральні машини КМС-6-17

172 800 ,00

Кукурудзозбиральні машини КМС-6-18

137 400 ,00

Кукурудзозбиральні машини КМС-6-19

141 900 ,00

Кукурудзозбиральні машини КМС-8 (модифікації)

199 500 ,00

Пристосування для збирання соняшнику ПЗС-8 (модифікації)

114 000 ,00

ТОВ «ХК «Інноваційні технології» Зернозбиральні комбайни КЗС-15 «Сварог» (CSX 7080)

2 609 140,00

ДП «Бердянський завод сільгосптехніки» ВАТ «Бердянський агротехсервіс» (ТОВ «Техноторг») Пристрої для збирання ріпаку ПЗР-6-01

33 382,00

Пристрої для збирання ріпаку ПЗР-6-13

33 336,00

Пристрої для збирання ріпаку ПЗР-7-03

36 228,00

Пристрої для збирання соняшнику ПС-6А-01

18 092,00

Пристрої для збирання соняшнику ПС-6А-13

19 074,00

Пристрої для збирання соняшнику ПС-7А-03

21 108,00

ВАТ «ХК «АвтоКрАЗ» Автомобілі «КрАЗ-6230С4-0000021-000»

822 811,00

Автомобілі «КрАЗ-65055-0000085-02»

785 242,00

Автомобілі «КрАЗ-65055-0000055-02»

714 668,00

Автомобілі «КрАЗ-64431-0000055-02»

613 424,00

Автопотяг «КрАЗ-Караван» у складі «КрАЗ-64431-0000055-02» та напівпричепа-зерновоза 9357.64 Автопотяг «КрАЗ-Караван» у складі автомобілів «КрАЗ-6230С4-0000021-000» та причепа-самоскида «КрАЗ-А261С3»

1 005 582,00 822 811,00 282 134,00

31

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

«УКРАГРОЛІЗИНГ» пропонує

Назва підприємства / Продукція

Ціна, грн

Автопотяг «КрАЗ-Караван» у складі автомобілів «КрАЗ-6230С4-0000» (інтегральний капот, двигун ЯМЗ-6501-10 («Євро-3») та причепа-самоскида «КрАЗ-А261С3»

875 800,00 282 134,00

Автопотяг «КрАЗ-Караван» у складі автомобілів «КрАЗ-6230С4-0000021-330» (кабіна фірми «Рено», двигун ЯМЗ-6501-10 («Євро-3») та причепа-самоскида «КрАЗ-А261С3»

980 900,00 282 134,00

ТОВ «Агрікон-Київ»

Вартість одного умовного місця

Станки для опоросу СДО в комплекті із системами кормороздачі, створення мікроклімату та гноєвидалення, в тому числі: система кормороздачі система створення мікроклімату система гноєвидалення Станки для дорощування СДП в комплекті із системами кормороздачі, створення мікроклімату та гноєвидалення, в тому числі: система кормороздачі система створення мікроклімату система гноєвидалення Станки для групового утримання свиноматок СДСГ в комплекті із системами кормороздачі, створення мікроклімату та гноєвидалення, в тому числі: система кормороздачі система створення мікроклімату система гноєвидалення Станки для індивідуального утримання свиноматок СДФС у комплекті із системами кормороздачі, створення мікроклімату та гноєвидалення, в тому числі: система кормороздачі система створення мікроклімату система гноєвидалення Станки для групового утримання молодняка на відгодівлі СДВ в комплекті із системами кормороздачі, створення мікроклімату та гноєвидалення, в тому числі: система кормороздачі система створення мікроклімату система гноєвидалення

24 109,00 1 453,00 3 102,00 10 050,00 2 002,00 75,00 292,00 1 005,00 2 756,00 258,00 204,00 1 498,00 6 580,00 781,00 779,00 2 853,00 2 520,00 69,00 203,00 1 618,00

ТОВ ВП «Агро-Союз» Жниварки очісувального типу «Слов’янка УАС-7U»

260 840,00

Сівалки «Horsh Агро-Союз» ATD 9.35

1 235 729,00

Сівалки «Horsh Агро-Союз» ATD 11.35

1 390 910,00

Сівалки «Horsh Агро-Союз» ATD 18.35

2 293 300,00

Культиватори «Horsh Агро-Союз» FG 18.30

933 296,00

Культиватори «Horsh Агро-Союз» FG 12.30

587 650,00

Сівалки «Агро-Союз «Turbosem II 19-60»

1 560 500,00

ПП «Українська аграрна техніка» Агрегати ґрунтообробні комбіновані АПК-7,5

498 000,00

ВАТ «Завод «Фрегат» Дощувальні машини «Фрегат» ДМУ-Б379-75

348 660,00

ДМУ-Б409-80

373 870,00

ДМУ-Б-434-90

399 080,00

ДМУ-Б463-90

424 290,00

ДМУ-Б463-60

424 290,00

ДМУ-Б488-90

449 500,00

ДМУ-Б488-65

449 500,00

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

32

«УКРАГРОЛІЗИНГ» пропонує

Назва підприємства / Продукція

Ціна, грн

ДМУ-Б518-90

474 720,00

ДМУ-Б542-90

499 930,00

ДМУ-Б572-90

525 140,00

ДМУ-А199-28

196 360,00

ДМУ-А229-32

221 050,00

ДМУ-А253-38

245 750,00

ДМУ-А283-45

270 450,00

ДМУ-А308-55

295 150,00

ДМУ-А308-30

295 150,00

ДМУ-А337-65

319 840,00

ДМУ-А337-45

319 840,00

ДМУ-А362-50

344 540,00

ДМУ-А392-50

369 240,00

ДМУ-А417-55

393 940,00

ДМУ-Бнм 379-50

351 230,00

ДМУ-Бнм 409-57

376 860,00

ДМУ-Бнм 434-63

402 490,00

ДМУ-Бнм 463-72

428 120,00

ТОВ «Біг-Дачмен» (ЗАТ «Турбо Ексім Нафто-Газ Обладнання»)

Вартість одного умовного місця

Комплекти обладнання для утримання маткового поголів’я свиней в індивідуальних станках ОМС-І

6 125,00

Комплекти обладнання для утримання маткового поголів’я свиней у групових станках ОМС-Г

3 954,00

Комплекти обладнання для утримання підсосних свиноматок із поросятами ОПСП Комплекти обладнання для дорощування свиней ОДВС-1

14 814,00 585,00

Комплекти обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2

1 050,00

Комплекти обладнання для утримання маткового поголів’я свиней в індивідуальних станках ОМС-І

6 125,00

ВАТ «Вібросепаратор» (ДП «ВАТ «Вібросепаратор» «ВС-Партнер») Сепаратори вібровідцентрові зернові А1-БЦСМ-100

314 557,00

Р8-БЦСМ-25

89 746,00

Р8-БЦСМ-25-01

106 863,00

Р8-БЦСМ-25.00.000

76 578,00

Р8-БЦСМ-50

159 846,00

Р8-БЦСМ-50-01

187 447,00

Р8-БЦСМ-50.00.000

141 127,00

Сепаратори-ворохоочисники самопересувні СВС-25

162 772,00

Елеватори ковшові зернові ЕКЗ-25-01

40 761,00

ЕКЗ-25-02

29 894,00

ЕКЗ-25/2-01

68 940,00

ЕКЗ-25/2-02

51 131,00

ЕКЗ-50-01

52 850,00

ЕКЗ-50-02

40 706,00

Комплекси зерноочисні КЗ-25

418 068,00

КЗ-50

526 762,00

Скальператори барабанні А1-БЗ2-0-01

27 086,00

Зернокидачі самопересувні ЗМ-90М

72 814,00

Зернокидачі самопересувні ЗМ-110

79 089,00

33

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

ВИСТАВКИ

ПАРАД ІННОВАЦІЙ НА ВИСТАВЦІ «Agritechnica-2011»

Міжнародна спеціалізована виставка «Agritechnica-2011», що відбувалася з 15 до 19 листопада цього року у виставковому комплексі німецького міста Ганновера, вразила своїми масштабами та новітніми розробками. Певно, важко назвати інший європейський форум, присвячений актуальним проблемам сільського господарства, на якому сучасну техніку представляли б 2698 фірм із 48 країн світу.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

34

ВИСТАВКИ

З історії виставки «Agritechnica» Якщо зробити невеличкий екскурс у минуле, то дізнаємося, що міжнародна спеціалізована виставка «Agritechnica» вперше відбулася в Німеччині 1985 року. Організатором цього заходу було Німецьке сільськогосподарське товариство (DLG). Виставка зазвичай відчутно впливала на розвиток сільськогосподарського машинобудування в Європі. На цьому форумі завжди можна побачити техніку для роботи в будь-яких кліматичних умовах, на різних ґрунтах та на різних за величиною ланах. Упродовж десяти років виставка відбувалася у Франкфурті-наМайні — європейському центрі виставок та ярмарків, а 1995 року переїхала до Ганновера — столиці федеральної землі Нижня Саксонія, де й проходить раз на два роки. Найбільше учасників цього року було, зрозуміло, з Німеччини — 1361. Далі зі значним відставанням ішли Італія (309 підприємств), Нідерланди (109) і Франція (90). Були на виставці й представники нашої країни — їх виявилося аж сім. Але ж головне — це показник не кількісний, а якісний. Інакше кажучи, найважливіша тема виставки в Ганновері — інновації. Найістотнішою відмінністю цієї виставки від аналогічних заходів в інших країнах є те, що сюди з’їжджаються саме виробники, а не дилери чи дистриб’ютори сільськогосподарської техніки. Тому на цьому форумі одночасно з ознайомчою та демонстраційною програмами успішно реалізується й широка програма міжнародних конференцій і конгресів, що завж­ ди становить інтерес для вчених, інженерів, фермерів, студентів аграрних навчальних закладів та інших учасників і гостей виставки. Очікуємо на новинки Основне в Ганновері — ознайомитися з представленою тут новітньою технікою. Саме зав­ дяки новим технічним рішенням «Agritechnica» тримає першість

Боронування у два сліди

серед подібних виставок у всьому світі. Щоразу після відвідин Ганновера хочеться розповісти про новинки, про те, що, сподіваємося, найближчим часом зможемо побачити в дії також і в Україні. Цікаву розробку на виставці показала цього року корпорація «AGCO». Вона продемонструвала систему, завдяки якій трактор діє в полі без оператора й автоматич-

скорочуються вдвічі. До того ж два трактори порівняно незначної потужності можна використовувати разом продуктивніше та ефективніше, аніж один високопотужний трактор. Є цілий ряд агротехнічних операцій, при яких це можна практикувати, наприклад скошування трав у валки, боронування у два сліди тощо. Компанія «Кrone» привезла нині

Саме зав­д яки новим технічним рішенням «Agritechnica» тримає першість серед подібних виставок у всьому світі. Найважливіша тема виставки в Ганновері — інновації.

но рухається слідом за іншим трактором, що їде попереду. Обидва агрегати підтримують між собою високочастотний радіозв’язок та управляються за допомогою сигналів глобальної системи позиціонування. Оператор (саме оператор, тому що термін «тракторист» у цій ситуації не надто доречний) головного трактора контролює обидві машини й має повний доступ до панелі керування трактора, який діє без оператора. Завдяки одночасній роботі двох тракторів продуктивність праці оператора зростає, а витрати робочого часу

35

на виставку рулонний прес — підбирач-обмотувач «Ultima nonstop». Відомо, що пресування в рулони є непростою технологічною операцією, завдяки якій утворюються рівномірно обмотані рулони сіна чи соломи оптимальної форми та щільності. Сучасні системи пресування забезпечують високу продуктивність під час збирання й формування рулонів. Але роботу доводиться зупиняти під час обмотування та вивантаження рулонів. Нова розробка «Non-stop» дає змогу працювати безперервно — від початку підбирання й

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

ВИСТАВКИ

Рулонний прес — підбирач-обмотувач «Ultima non-stop»

Автоматичний фронтальний навантажувач із вбудованим пристроєм для зважування

пресування до обмотування та вивантаження. Нова система регулювання з функцією попереднього пресування дає змогу повністю автоматизувати процес. Швидкість руху агрегату встановлюють відповідно до завантаження пресапідбирача, тобто прес управляє трактором. Завдяки автоматизації полегшується робота оператора. Підвищення пропускної здатності машини може становити до 50%.

Застосування нової системи дає змогу збільшити виробіток і завантаження машини. Компанія «Fendt» представила автоматичний фронтальний навантажувач із вбудованим пристроєм для зважування. Робочий діапазон такого навантажувача значно розширюється за допомогою сенсорної техніки, й таким чином створюються додаткові функції навантажувача. Може бути

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

36

вибрано зокрема два кінцеві положення стріли та насадки, які визначають робочий діапазон машини. Результати зважування вантажу за допомогою інтегрованої системи із сенсором нахилу документуються. Окрім того, є функція віб­рації, адаптована до швидкості гасіння коливань стріли. Управління автоматичним фронтальним навантажувачем повністю інтегроване в термінал трактора. Компанія «Grimme» показала дві свої новинки — систему «Pоtato Suite», яка управляє трактором через картоплезбиральну машину, та систему «Speedtronic», що регулює швидкість транспортерів картоплезбиральної машини. Для поліпшення роботи картоп­ лезбиральної машини система «Pоtato Suite» бере на себе переважну частину функцій управління трактором. Зокрема швидкість руху картоплезбирального агрегату регулюється відповідно до завантаження сепаратора картопляного вороху та ступеня заповнення підкопувального транспортера. До того ж картоплезбиральна машина має доступ до гідравлічних кермових пристроїв і активує управління. Для запобігання засміченню подавальних транспортерів картоп­ лезбиральних машин швидкість обертання приводних валів доводять до максимуму. Але при змінному потоці картопляного вороху в багатьох випадках максимальна швидкість є надто високою, що призводить до надмірного пошкодження бульб при потраплянні їх на елеватор та під час перевантаження у транспортний засіб. А завдяки розробленій компанією «Grimme» системі оптимізації рівня наповнення «Speedtronic» швидкість обертів елеватора автоматично варіюється таким чином, щоб постійно підтримувалося максимальне наповнення транспортерів. Це значно скорочує механічну взаємодію бульб з елементами транспортера та звільняє механізаторів від потреби тимчасового налагодження техніки.

ВИСТАВКИ

Система «Potato Suite», яка управляє трактором через картоплезбиральну машину

Система гальмування тракторних причепів

Один із провідних світових виробників сільськогосподарської техніки — компанія «New Holland» привезла на виставку кілька нових розробок. Поміж них була й система гальмування тракторних причепів. У тракторів із безступінчастою коробкою передач швидкість руху можна знизити за допомогою важеля без використання гальм. Через це при роботі з причепом існує велика ймовірність виникнення небезпечних ситуацій. Запропонована компанією «New Holland» система оператив-

но розпізнає поточну ситуацію та запобігає виникненню небезпеки завдяки цілеспрямованому гальмуванню причепа. Система діє стабільно без додаткових змін у причепі, тому вона адаптована до всіх типів гальм сучасної техніки «ABS». Заслуговує на увагу й інша новинка від «New Holland» — центральний привід ножів для жниварок. Традиційні приводи ножів є однобічними або встановлюються з обох боків при великій ширині захвату (понад 10 м). Двобічні

37

приводи потребують динамічного врівноваження їх, щоб зменшити вібрацію й тим самим запобігти неточності протихідних ножів. Окрім того, бічний монтаж приводу ножів спричинює збільшення габаритних розмірів жниварки за шириною. Щоб уникнути цих вад, новий привод ножів «New Holland» розміщено всередині жниварки між декою та башмаком. Він приводить у дію в зовнішньому напрямку дві половини протихідних ножів. Жниварка, обладнана таким приводом ножів, урівноважена з обох боків, а її бічні кожухи тонші. До того ж гідравлічний привод регулюється залежно від швидкості й вимикається при поворотах, що дає змогу одержати якісніший зріз. Фірма «Lemken» представила систему автоматичного регулювання тиску на сошники сівалок «OptiDisc» та антибуксувальну систему (ASR) для ґрунтових котків. Система «OptiDisc» забезпечує постійну глибину загортання насіння незалежно від зміни ґрунтових умов (типу ґрунту, його вологості, механічного складу тощо) та швидкості руху посівного агрегату. Серійне центральне гідравлічне налагодження тиску на сошники дводискового сошника «OptiDisc» із заглиблювальним роликом створює умови для цього. Сенсор на заглиблювальному ролику реєструє зміну тиску й передає відповідний параметр до центральної системи. Завдяки тому, що зміна тиску заглиблювального ролика компенсується автоматичною системою регулювання тиску на сошники, глибина загортання насіння залишається постійною незважаючи на зміну умов. При роботі посівного агрегату на полі, де на різних ділянках неоднаковий механічний склад ґрунту (піщаного, супіщаного, суглинкового тощо), навантаження на механізатора знижується, бо відпадає потреба ручного регулювання тиску на сошники. Рівномірні сходи є запорукою високих майбутніх урожаїв, бо вони створюють основу для доброго розвитку посівів із мінімальним застосуванням міне-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

ВИСТАВКИ

Система автоматичного регулювання тиску на сошники сівалок «OptiDisc» та антибуксувальна система (ASR) для ґрунтових котків

Розкидач міндобрив із системою «WindControl»

ральних добрив та засобів захисту рослин. Велику зацікавленість відвіду­ вачів виставки викликала й антибуксувальна система (ASR) для ґрунтових котків, яку також презентувала компанія «Lemken». При роботі котків великого діамет­ра, особливо на піщаних ґрунтах, може зсуватися земля й утворюються складки та поперечні вали. Імпульсне кільце посівного агрегату визначає реальну швидкість руху та порівнює її з кількістю обертів котка. При появі земляного наносу коток починає пробуксовувати. У результаті включення антибуксувальної системи до системи ТІМ («Tractor Implement Management») вимірювання пробуксовування

котка може бути використано для регулювання триточкової навіски на тракторі. Навантаження тимчасово переноситься на задні колеса трактора або на ходову частину робочої машини. Так буде доти, доки буксування не припиниться. Завдяки цьому вдається досягати рівномірного заглиблення та безаварійної експлуатації з рівномірною потребою в тяговому зусиллі, особливо на ділянках із легкими ґрунтами. Компанія «Amazone-Werke» презентувала кілька інноваційних розробок. Систему «WindControl» було розроблено з метою компенсації впливу вітру при використанні розкидачів мінеральних добрив тарілчастого типу. Розкидач із

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

38

системою «WindControl» оснащено метеостанцією, яка реєструє силу та напрямок вітрового потоку в зоні роботи розкидача в кожен конкретний проміжок часу. Механізм перемикання, скомбінований із відповідною комп’ютерною програмою, змінює кількість обертів валів розкидальних тарілок і точку подачі добрив на лопаті тарілок. Таким чином можна послабити негативний вплив вітрового потоку. При цьому система враховує розміри, форму та масу гранул добрив, оскільки ці фізичні властивості впливають на траєкторію руху гранул під час унесення їх. Усі відомості зберігаються у процесорі, що дає змогу використовувати дані про різні властивості окремих різновидів доб­р ив при розрахунках. За допомогою одержаних метеостанцією даних вимірювання розраховують та здійснюють із метою корекції відповідне регулювання й налагодження розкидача добрив. Результатом роботи системи «WindControl» є стабільна рівномірність унесення добрив по всій ширині захвату розкидача при різних швидкості та напрямках вітру. Іншою новітньою розробкою компанії «Amazone-Werke» є пристрій для очищення штанг польових обприскувачів «BoomWash», що має захищати довкілля від забруднення шкідливими речовинами. «BoomWash» — це пристрій для очищення штанг, який після завершення робіт із захисту рослин автоматично очищує штангу обприскувача іззовні. При цьому обидва розкладні елементи перед сполученням обмивають із чотирьох форсунок, які на полозках рухаються під штангою. Механізатор може розпочати процес очищення з кабіни за допомогою терміналу «Amadrive» та провести всю операцію безпосередньо в полі ще до того, як рештки розчину отрутохімікатів висохнуть. При цьому немає потреби контактувати з пестицидами. Віктор Васильченко, кандидат технічних наук

ВИСТАВКИ

КОМЕНТАР Представники Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» Олександр Ціомальчук, заступник директора департаменту лізингу, та Марат Мінц, заступник директора департаменту технічного розвитку, теж побували на виставці «Agritechnica» й діляться враженнями від неї з читачами журналу «Механізація сільського господарства»: — Певна річ, найперше вражає в Ганновері чітка та злагоджена організація виставки такого масштабу. Хоча воднораз діють 38 величезних виставкових павільйонів і додаткові майданчики з технікою, все продумано до найменших дрібниць. Навіть курсують спеціальні автобуси, що перевозять від однієї експозиції до іншої. І у власників авто не виникає жодних проблем із заїздом, паркуванням тощо. Дуже сумно, що практично ніяк не було представлено наших віт­ чизняних виробників. А загалом для аграріїв тут багато цікавого. Окрім техніки вже відомих марок, вони могли побачити й машини та обладнання зовсім нових виробників. Наприклад, привернули увагу обприскувачі, сівалки, посівні комплекси й інша подібна техніка з Аргентини та Бразилії. У дні роботи виставки ми зустріли на ній чимало українських спеціалістів, власників і керівників підприємств, які випускають техніку для сільського господарства. Вони багато спілкувалися з іншими учасниками виставки, охоче переймали їхній досвід, адже саме під час таких заходів умови для цього найкращі. Певно, всім нам хочеться застосовувати найсучаснішу техніку та новітні технології також і в Україні. Але чи реально «підтягнути» віт­ чизняні підприємства до рівня найкращих світових зразків? Багато хто вважає перспективним організацію на українських підприємствах великовузлового складання найкращих зразків сучасної сільгосптехніки завдяки створенню спільних підприємств, а також поступового впрова-

Олександр Ціомальчук (ліворуч) і Марат Мінц

дження власних розробок. Нам було цікаво поспілкуватися з потенційними партнерами щодо організації спільних підприємств, обговорити можливість виробництва в Україні таких машин та обладнання, яких у нас нині взагалі не випускають. Приміром, не заповнено поки що нішу самохідних обприскувачів, великих агрегатів для нульового циклу, бурякозбиральної техніки. «Украгролізинг», окрім техніки суто вітчизняного виробництва, має справу з продукцією спільних підприємств, в яких частка вироблених в Україні комплектувальних становить понад 50%. Oтож нам було важливо дізнатися, чи відповідає тенденціям сьогодення техніка, яка потрапляє до лізингових програм. Буває, виробники пропонують аграріям ті машини, які навіть уже ніде й не виставляють, бо їм на зміну прийшли значно модернізовані моделі наступного покоління. Тому маємо орієнтуватися стосовно новинок. Швидкість, із якою рухаються уперед відомі в усьому світі розробники сучасної сільськогосподарської техніки, не може не захоплювати. Деякі компанії демонструють зміну своєї продукції в динаміці — виставляють цілі лінійки техніки, показуючи у хронологічній послідовності, як вона вдосконалювалася. Технічні новації очевидні. Добре видно, що тут думають про майбутнє й наполег­ ливо працюють для нього. Приємно здивували всіх наші сусіди білоруси. МТЗ показав прекрасну виставкову серію тракторів на 300 й 350 кінських сил та інші нові моделі. Працювати над зазначеною

39

серією почали лише кілька років тому, але змогли кардинально вдосконалити машини. Тепер продукція мінських машинобудівників практично не поступається імпортній, однак дешевша від неї майже вдвічі. Хай у цих тракторів немає такої електронної «начинки» або ж можливості паралельного управління, як у закордонних, проте потужність, економічність, дизайн, комфорт для водія вже наближаються до європейського рівня. Тепер на білоруського виробника дивляться з цікавістю й повагою. Вочевидь, дає результат серйозна державна підтримка МТЗ. Натомість наші підприємства нині, власне, просто виживають, хто як може. Для нашої країни загалом головним позитивним висновком після нинішньої виставки є розуміння того, що за аграрним сектором — майбутнє. Ця галузь вельми перспективна. Однак в Україні світ бачить великого товаровиробника, проте, на жаль, не промислової продукції, а кінцевої продукції сільського господарства — продовольства. Дуже багато зустрічали українських бізнесменів, керівників крупних аграрних підприємств. Вони у постійному пошуку найкращої техніки. Приємно, що вони шукають найякісніше. Ті, хто хоче заробляти гроші, чітко розуміють: без суттєвих вкладань у техніку та обладнання не буде і прибутків. Виробники техніки охоче ідуть на контакт з українськими сільгосптоваробниками. Воно й зрозуміло, адже їм цікавий наш величезний за обсягами та різноманіттям ринок.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

ТЕХОГЛЯД

ПЕРСПЕКТИВИ ТЕХНIЧНОГО ОГЛЯДУ Напередодні нового 2012 року інспекційний орган ТОВ «Агростандартсервіс» відзначає свій перший маленький ювілей — рік із дня отримання атестата акредитації, виданого Національним агентством з акредитації України. Такий документ дає повноваження щодо інспектування тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і ме­ ліоративних машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17020–2001.

Підрозділи

Начальник підрозділу

Контактні телефони

№1

Київська область

Близнюк Петро Павлович

(099) 431-58-35

№2

Волинська область

Дмитрук В’ячеслав Васильович

(067) 332-4427

Оріхівський район №3 Запорізької області

Шкроботько (099) 649-63-52 Олег Вікторович

Чернігівський район Крижко (050) 518-92-20 №4 Запорізької Віктор Петрович (066) 815-96-26 області

№5

Одеська область

Редчиць Анатолій Леонідович

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

(050) 492-49-19

40

І

нспекція державного технічного нагляду починає свою історію в Україні від дня ліквідації машинно-тракторних станцій і передання техніки, яка їм належала, у власність господарств. Запровадження державного нагляду за технікою було зумовлено відсутністю на той час у господарствах відповідної ремонтно-обслуговчої бази та інженерно-технічних фахівців. Саме через інженерів-інспекторів поряд із контрольними функціями впроваджувалася культура технічної експлуатації сільськогосподарської техніки. Під час огляду машин особливу увагу приділяють надійності роботи гальмівних систем, систем освітлення та сигналізації, наявності й придатності до використання приладів контролю та безпеки, оцінюють гарантування ними безпечного виконання робочих операцій і переміщень, а також безпечної роботи машиніста. Із 2009 року функції перевірки технічного стану сільськогосподарської техніки під час проведення державних технічних оглядів покладено на суб’єктів господарювання, серед них зокрема й ТОВ «Агростандартсервіс», створене на ініціативу Національної акціонерної компанії «Укр­ агролізинг». Керує цією організацією відомий фахівець агрогалузі Володимир Кульгавий.

ТЕХОГЛЯД

Технічний інспектор підрозділу № 4 Віктор Горбачов (у центрі) разом із головним державним інспектором Чернігівського району Запорізької області Іваном Бабенком (ліворуч) проводять технічний огляд сільськогосподарської техніки СВК «Світанок»

Сьогодні інспекційним органом ТОВ «Агростандартсервіс» організовано державний технічний огляд понад 2000 одиниць самохідної та причіпної техніки. Потенційні технічні можливості, зокрема додаткове залучення комплектів обладнання для проведення техог­лядів, і професійні навички персоналу дають змогу якісного й своєчасного проведення значно більшої кількості технічних оглядів уже наявними силами та в перспективі допоможуть розширити виробничу сферу в інших областях (Хмельницькій, Харківській, Вінницькій) шляхом створення нових підрозділів. Постійний контроль за виробничою діяльністю підприємства здійснює відділ акредитації органів з інспектування Національного агентства з акредитації України, який очолює досвідчений фахівець Тетяна Ткаченко. Своє майбутнє інспекційний орган ТОВ «Агростандартсервіс» бачить у співпраці з Державною інспекцією сільського господарства Міністерства аграрної політики та продовольства України, на яку згідно з порядком здійснення державного контролю за дотриманням уповноваженими суб’єктами господарювання вимог до проведення обов’язкового технічного контролю тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів покладено певні функції державного контролю. Конструктивне співробітництво державного органу та суб’єкта господарювання дасть змогу врахувати численні звернення до Мінагропроду України керівників головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій щодо потреби прискорення проходження планових технічних оглядів та підвищення якості проведення їх. Володимир Мурашко, заступник начальника інспекційного органу, керівник із питань якості ТОВ «Агростандартсервіс»

Кабінет міністрів України затвердив новий порядок здійснення обов’язкового технічного контролю тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільгосптехніки, зокрема суттєво скоротивши кількість потрібних для цього документів. Згідно з постановою уряду № 1201 від 16 листопада, розміщеною на урядовому сайті, для здійснення контролю власник машини подає контрольному суб’єктові лише паспорт або інший документ, що посвідчує особу (чи документ, що підтверджує повноваження), а також реєстраційний документ на машину та квитанцію про оплату проведення контролю. У порядку, що був чинним раніше, перелік потрібних документів містив також копію довідки фізичної особи про присвоєння ідентифікаційного номера (для юридичної особи — завірену копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України), протоколи перевірки технічного стану, свідоцтво тракториста-машиніста відповідної категорії, медичну довідку, квитанції про сплату податку з власників транспортних засобів. Окрім того, згідно з новим порядком скасовано талон про проходження техогляду, який закріп­ лювався у правому верхньому куті вітрового скла машини та без якого не дозволялася її експлуатація. Замість нього у правому верхньому куті закріплюється протокол про проходження техогляду, який складають щодо справної машини за результатами техогляду. Він містить дані про машину, її технічний стан та власника, завіряється підписом і печаткою. Протокол не видають у разі невідповідності машини вимогам до її технічного стану, виявлення невідповідності типу (марки) записам у реєстраційному документі, підроблення або відсутності ідентифікаційних номерів машини, державного номерного знака. Інформація про проведення техогляду вноситься в уніфіковану автоматизовану систему. Якщо під час перевірки технічного стану виявлено самовільні зміни конструкції або небезпечні невідповідності, виконавець уносить інформацію в автоматизовану систему, а також попереджає замовника про неможливість експлуатації машини. Після перереєстрації машини або усунення невідповідностей здійснюється повторний контроль. Водночас у новому порядку відсутній пункт, згідно з яким машини, що не пройшли своєчасно техогляд, враховуються як несправні й у разі, якщо машина не проходила техогляд протягом п’яти та більше років, або встановлено факт її розукомплектування, або неможливо знайти її власника, її списують та знімають із реєстрації. Техогляд, як і раніше, здійснюється раз на рік із 15 січня до 15 грудня. Перевірка відбувається відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства. «Інтерфакс-Україна»

41

НОВИНИ

Техогляд дорожніх і сільськогосподарських машин спрощено

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

З покоління в покоління

Професійне свято зустріли з колегами

Традиційне професійне свято — День працівників сільського господарства — у Національній акціонерній компанії «Укр­агролізинг», як завжди, відзначали у теплій родинній атмосфері. Адже колишніх працівників галузі теж запросили на гостину, щоб святкувати разом, по-сімейному. Керівництво компанії гідно вшанувало ветеранів війни та праці, які віддали найкращі роки свого життя й набутий досвід розвиткові інженерної служби АПК. Понад двісті ветеранів почули щирі привітання від керівництва «Укр­агролізингу», а також отримали подарунки, ще й комплекти журналів, де йдеться не тільки про розвиток галузі сьогодні, але й про будні рідної для них компанії «Укр­агролізинг». Та, мабуть, найціннішим подарунком для сивочолих ветеранів була змога зібратися разом, поспілкуватися між собою, згадати роки своєї діяльності в сільському господарстві України, а до того ж іще й порадитися з керівництвом ветеранської організації щодо перспектив дальшої співпраці з «Укр­агролізингом». Під час жвавої розмови його нинішні працівники заохочували ветеранів висловлювати свої думки

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

42

стосовно розвитку агровиробництва, а самі прислухалися до порад старших колег, адже ті мають безцінний досвід. Зі сльозами на очах вітали один одного колишні колеги, які зараз на заслуженому відпочинку, але постійно підтримують зв’язок із ветеранською організацією та Українською асоціацією аграрних інженерів, — колишній міністр радгоспів України Всеволод Іванович Федан, заступник міністра сільського господарства України Іларіон Мусійович Кравченко, заступники голови Держкомсільгосптехніки Олександр Іванович Іщенко та Василь Семенович Харченко, керівник Київської облсільгосптехніки Тарас Денисович Голубенко. За традицією хвилиною мовчання було вшановано пам’ять ветеранів, котрі пішли з життя. Велику вдячність та побажання успіхів ветерани висловили керівництву компанії «Укр­ агролізинг», яка залишається надійним партнером сільгосптоваровиробника щодо постачання вітчизняної техніки та обладнання. Рада ветеранів війни та праці інженерної служби АПК

З покоління в покоління

Ветерани колядували

першими

Першими колядування в «Украгролізингу» почали ветерани інженерної служби агрогалузі. Вони, як і щороку, зібралися напередодні новорічних свят на вулиці Мечникова, 16а у Києві. Зал заповнили сивочолі люди. Вони наче домовилися: сьогодні жодних нарікань на хвороби та проб­ леми — тільки приємні спогади й радісні вигуки. Про кожного ветерана в «Украгролізингу» подбали, приготувавши новорічний подарунок, щоб ніхто не пішов із порожніми руками. В урочистій атмосфері стоячи вислухали присутні гімн інженерної служби. Теплі та щирі слова від керівництва «Украгролізингу» почули ветерани від першого заступника голови правління Євгена Ціпа. «Ми горді знову бачити вас у стінах Компанії, — сказав Євген Іванович. — Це велика приємність — не просто привітати вас зі святом, але знов і знов побачити самому, прочитати у ваших очах живу історію інженерно-технічної служби нашої країни. Здавна відомо, що агрогалузь тримається на трьох китах – на техніці, на людях, які цю техніку виробляють, і на людях, які на цій техніці працюють. На інженерно-технічній службі зав­ж ди лежить найбільша відповідальність. Ось і ваш досвід підтверджує: ви завжди були на передньому краї. І добре, що є нагода знову зустрітися тим, хто довгі роки працював разом, до того ж поділитися досвідом та спогадами з молодими колегами. Хочеться побажати всім вам не просто доброго здоров’я, а ще й завжди такого ж бажання жити та блиску в очах, які ми бачимо ось зараз! За давньою українською традицією «Украгролізинг» каже всім ветеранам: через рік зустрінемося знову!» Від імені організаторів свята привітав почесних гостей і генеральний виконавчий директор Української асоціації аграрних інженерів, голова ради ветеранів Володимир Кульгавий. Він зокрема запевнив присутніх, що жодна скрута чи криза не змусить ветеранські організації припинити активну роботу. Будьякі фінансові труднощі не перекриють можливостей для спілкування з тими фахівцями, які віддали аграрній галузі найкращі роки свого життя.

43

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

З покоління в покоління

Володимир Федорович навів цікаву статистику щодо складу ветеранської організації інженерно-технічної служби. Нині в ній 220 членів. До речі, чотирьом із них уже більш ніж дев’яносто років! Додали оптимізму та доброго настрою передноворічній урочистості обов’язкові для неї персонажі – Дід Мороз та Снігуронька. Зал нетерпляче очікував появи Василя Григоровича Гараніна, колишнього директора Дарницького дослідно-експериментального ремонтного заводу «Укрремтрест» (згодом завод «Агромаш»). В останні роки без його Діда Мороза таке свято навіть уявити вже неможливо! Цьогоріч допомагала Василеві Григоровичу його дружина Марія Федорівна. Пролунали не лише традиційні віншування, але й чудові проникливі різдвяні вірші. Один із них, вірш Володимира Забаштанського «Колядники», на прохання ветеранів ми публікуємо у нашому журналі. А іншого знаного поета й свого колегу Георгія Грищенка присутні попросили почитати свої нові вірші – не лише задушевні, але й дуже актуальні, написані на злобу дня. Закінчилася ця зустріч колядкою, яку заспівав увесь зал, благословляючи перед Новим роком і Різдвом на добро та щастя дружну родину «Украгролізингу» й усю Україну.

Колядники Надворі крутить веремія, свище, Ми з призьби тягнемось до вікон ближче, Гуртом гукаєм: «Вам колядувати?» А звідтіля: «Не маю що давати!»

Що може ліпше бути в завірюху? Ми кидаєм її з руки на руку І знов мчимо селом поміж хатами, І місяць попереду, як отаман.

Ми знаєм, що нема у діда хліба. А каганець сумний у шибі кліпа. Та ми ніколи дідом не гордуєм, Ми дідові і так заколядуєм.

Спливли літа і розгубили пам’ять, Які і хто виносив марципани нам У ту важку добу негоди й скрути, А дідову картоплю – не забути!

Де взять йому для нас горіхів стільки? Зате чого дід не розкаже тільки, Куди улітку з нами лиш не піде, Та й хто колядок нас навчить, крім діда?..

Давно не бігаєм колядувати Ватагами від хати і до хати. А дід у новорічну ніч щороку Забуде усі справи і мороки,

А дід, зворушений, виносить чемно В полумиску картоплю нам печену, Усіх припрошує: «Гаряча… з груби… Беріть, колядники, погрійте зуби….»

Сидить і жде біля вікна до рану, Чи не гука до нього хто з туману. У нього ж є сьогодні що давати, Чому ж ніхто не йде колядувати? Володимир Забаштанський

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

44

ТРАДИЦІЇ Й СВЯТА

Українські народні

зимові свята та звичаї Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група мають власні традиції, звичаї, обряди та свята, становлення яких відбувалося протягом багатьох століть. Введення Початок зимового циклу календарних свят найбільш виразно виступає 4 грудня, коли відзначається Богородичне свято Введення в храм Пресвятої Богородиці. Цей день у народі ще називають Третя Пречиста. Вважалося, що Введення відкривало собою зимовий святковий сезон. Прислів’я, пов’язані з цим святом, розкривають прагнення хлібороба зазирнути в майбутнє, передбачити, якою буде наступна зима та як вона вплине на врожай: «Як Введення мостить мостки, а Микола забива гвіздки, то люта зима буде», «Як ляже глибока зима, готуй глибокі закрома», «Скільки на Введення води, стільки на Юрія трави», «Як на Введення вода, то буде в мисці молоко». Українські селяни раніше добре знали, що можна й чого не можна робити цього дня: до Введення можна копати лопатою землю, а від нього до Благовіщення не можна, бо земля спочиває й на літо сили набирається, коноплі треба потерти до Введення, бо той, хто їх тре після цього свята, накликає бурю на поля, а на себе — від людей зневагу. День святої Катерини 7 грудня християнський світ відзначає день пам’яті великомучениці Катерини. В Україні ставлення до Катерини, як і до інших святих великомучениць, було особливим. Невипадково свято Катерини називали святом дівочої долі. Сподіваючись на допомогу

святої, жіноцтво просило її про щасливий шлюб, про злагоду в родині. У день Катерини дівчата «кличуть долю». Зібравшись в якійсь хаті, вони варять кашу із пшона та маку й опівночі, перед тим як заспівають перші півні, обгортають горщик новим рушником та прямують до воріт. Кожна з них вилазить по черзі на ворота, тримаючи в руках горщик із вечерею, й тричі гукає: «Доле, доле, йди до нас вечеряти!» Якщо в цей час заспіває півень, то, значить, «доля обізвалася», якщо ж ні, то «доля оглухла, не чує». Подекуди замість долі закликали судженого. День святого Андрія Великим зимовим святом, особливо важливим для молоді, був день Андрія. Це свято відзначають 13 грудня та вважають днем пам’яті одного з дванадцяти апостолів Христових — Андрія Первозванного. В українській традиційній обрядовості з днем святого Андрія пов’язано комплекс давніх ритуалів язичницького походження, що мали переважно любовно-магічне й аграрно-магічне спрямування. Особливе місце поміж них займала обрядова гра «калита» («калата», «калета», «маланда», «маламай»). У ній брали активну участь не тільки дівчата, а й хлопці. Збираючись на вечорниці, молодь пекла обрядовий хліб, здебільшого це був великий круглий корж із отвором посередині із житнього або пшеничного бо-

45

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

ТРАДИЦІЇ Й СВЯТА

рошна. Для «калити» зазвичай брали воду, настояну на пахучих травах, зокрема на любистку. У ніч на Андрія було дозволено парубоцькі бешкети. І тому вранці дехто з господарів знаходив свого воза на даху клуні, а від хат, де жили дівчата на виданні, з’являлися стежки до їхніх залицяльників, позначені буряковим квасом чи потрушені соломою. День великомучениці Варвари Великомучениця Варвара постраждала за віру в м. Іліополі (Фінікія) 17 грудня 306 року. За церковними джерелами, в VI ст. мощі святої великомучениці було перенесено в Константинополь, а в XII ст. дочка візантійського імператора Олексія Комніна (1081–1118 рр.) княжна Варвара, беручи шлюб із руським князем Михайлом Ізяславовичем, перевезла їх у Київ, де вони перебувають у Володимирському соборі й нині. У день Варвари — 17 грудня народний календар із деяким випередженням астрономічного (враховуючи різницю між старим і новим стилем, цей розрив становить п’ять днів) фіксував поворот сонця на літо. У багатьох місцевостях казали: «Варвара ночі урвала, дня доточила». День святого Миколи Значну роль у релігійно-побутових традиціях українського дожовтневого села відігравав культ святителя й чудотворця архієпископа Мірлікійського Миколи, день пам’яті якого православна церква відзначала двічі на рік: 19 грудня — «зимовий Микола» та 22 травня — «весняний». Культ цього святого було надзвичайно поширено в Україні, бо святий Микола завжди вважався заступником простого люду. Миколі молилися, вирушаючи в дорогу й потерпаючи від бурі на морі, під час хвороби чи пожежі. Напередодні 19 грудня влаштовувалися обходи ряд жених. Очолювана перевдягну тим Миколаєм група парубків обходила двори, роздаючи подарунки дітям — цукерки, фрукти, горіхи тощо, а неслухняним залишали палицю як пересторогу на майбу тнє. Від Миколи вже починали готуватися до Різдва: кололи свиней, скуповувалися на базарі.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

46

Святвечір Вечір напередодні Різдва — Святвечір припадає на 6 січня та вважається магічним часом творення іншого, вимріяного буття. Звичні та буденні предмети й речі, за народними повір'ями, набували чарівної сили, а господар ставав домашнім жерцем. Урочисто вносив він до господи сніп, зазвичай житній, і ставив його на покуті — на врожай і достаток. Це був дідух (або ще дідочок, сніп-рай, коляда, колідник). Із застромленими у нього серпом та граблями він стояв аж до Нового року, мирно сусідячи з іконами — святинями інших часів, іншої релігії. А панувала у Святвечір кутя — головна обрядова страва. Як удасться кутя — буде крута ще й із верхом, то буде на ниві врожай, а в оселі — щастя. Поклавши в рукавицю гроші (щоб водилися), несе кутю на покуть господиня, а діти під час цієї церемонії завзято мекають, мукають, іржуть, квокчуть, крякають, щоб усяка живність плодилася. І перша ложка куті була для бджіл — кидали її до стелі, щоб рої велися. Друга — для самого морозу, щоб, отак задобрений, він не чинив збитків, не морозив посівів і городини. На святковому столі дванадцять страв, і геть усі пісні — солона риба, пісний борщ, вареники, гречаники та пироги з капустою, грибами, квасолею, горохом, сливами, яблуками тощо. Зійшла вечірня зоря, й можна сідати вечеряти. Починали з куті. Повечерявши, брав господар зі столу потроху кожної зі страв та ніс до хліва худобі. Кутю давали куркам, щоб добре неслися. Це був і гостинець хрещеним батькам, бабі-повитусі, досвітчаній матері. Для предків, що в ці свята прийдуть у гості з того світу до живих, кутю залишали на столі на ніч. Різдвяна ніч повнилася дивами: із криниці можна, згідно з повір’ям, напитися вина, треба тільки потрапити до неї в цей час. Щоправда, цієї ночі, як ніколи, має силу й нечисть. Це проти неї клали на чотири краї столу зубочки часнику, засікав господар сокирою пороги господарських будівель, примовляючи при цьому: «Згинь, щезни, нечиста сило!»

7 грудня наставало Різдво, й усе живе славило Ісу­с а Христа народженого. «Благословіть колядувати!» — прохав «тичина» чи «береза» — ватажок парубочої громади. «Та просимо, колядуйте!» І лунала колядка — «Нова радість стала» або «Господарський двір на семи стовпах». А ще на Різдво ходили з вертепом. Звичай цей, що виник під впливом католицьких релігійних містерій, поширено було переважно у західних областях України.

ТРАДИЦІЇ Й СВЯТА

Святкували Різдво взимку, коли біліли сніги й тріщали морози. А за столами в хатах уже загадували на літо: намагалися раніше сісти вечеряти, щоб раніше жати, не дозволяли пити з відра, щоб не лину´в дощ серед жнив, і вірили, що задумане неодмінно здійсниться. Різдво… Народилося нове сонце, народився Христос! Наші предки вірили їм обом, і це надавало їм снаги для тяжкої щоденної праці. День святої Меланії. Новий рік. День святого Василя 13 січня встановлено свято на честь знатної римлянки Меланії (Маланки), яка з юних років і до кінця днів своїх присвятила своє життя служінню Христові.

14 січня — свято на честь Василія (Василя) Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, що в Малій Азії. Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова й ученого, який створив кодекс чернечого життя.

14 січня — перший день Нового року за старим стилем. Найважливішими моментами традиційного новорічного свята в Україні середини XIX — початку XX ст. були ритуальний стіл, щедрування й засівання (обхід домівок із поздоровленнями та побажаннями), ворожіння, рядження, веселощі та забави. Переддень Нового року своєю обрядовістю нагадує переддень Різдва. Вечір у народі називався щед­ рим або багатим, що пов’язано зі звичаєм готувати святковий стіл, на якому, на відміну від Святвечора, обов’язково були й скоромні страви. На Новий рік, як і на Різдво, носили вечерю, але цього разу не родичам і знайомим, а лише сільській бабіповитусі. Характерною прикметою новорічного свята в Україні було щедрування — давній народний звичай церемоніального обходу хат із побажанням щастя членам родини й розквіту господарства. На відміну від колядування, обряд щедрування був завжди на Україні справді народним, позацерковним — звідси його радісний, оптимістичний характер. Зранку 13 грудня з поздоровленнями ходили окремо хлопчики й дівчатка, що називалося «меланкувати», а ввечері зі щедрівками йшли по селу дорослі дівчата, співаючи: Прилетіла

ластівочка, Сіла, пала на віконечко. Щедрий вечір, Добрий вечір, Добрим людям На здоров’я…

Висвітлюючи питання символіки й атрибутики аграрно-календарних свят, треба зазначити, що українське село та робітниче місто у дожовтневий період не знали звичаю новорічної ялинки. Як елемент традиційної новорічної обрядовості вона взагалі нехарактерна для східних слов’ян у минулому і була запозичена ними, очевидно, з Німеччини, де згадується вже в XVI ст. За давніми народними уявленнями, ялинка втілювала в собі ідею рослинної або життєвої сили. Оздоб­ лене весільне деревце, висота якого в окремих районах України перевищує метр, дуже нагадує новорічну ялинку. Логічно припустити, що звичай виття гільця й прикрашання ялинки на Новий рік споріднені та беруть свій початок із тих часів, коли календарна й весільна обрядовість становили ще нероздільне ціле. Але найбільше Новий рік пов’язано з дівочими ворожіннями про шлюб, що характерно й для інших європейських народів. Магічні дії цієї ночі багато в чому схожі з тими, які виконували на Катерини та Андрія. Новорічна ніч, як і різдвяна, вважалася в народі чарівною, з нею було пов’язано чимало повір’їв. Вочевидь, під впливом християнства виникло уявлення про те, що в ніч із 13 на 14 січня «відкривається небо» і в Бога можна попросити що завгодно. Чимало різноманітних народних звичаїв та обрядів пов’язано зі святом Василя — Новим роком. Виразний аграрно-магічний зміст мав обряд «засівання», «посипання», поширений не лише в Україні, а й загалом у східних слов’ян. На додачу слід зазначити, що українці не знали міфологічного персонажа, який символізував би Новий рік подібно до французького Пера Ноеля чи німецького Санта-Клауса. В українських казках і демонології зустрічається такий фольклорний персонаж, як Мороз, Морозко, Морозенко, — старий лисий дід із червоними губами та крижаними бурульками під носом, проте його не пов’язували з Новим роком. Образ Діда Мороза порівняно новий, він з’явився в російській літературі XIX ст. Водохрещі 19 січня — православне свято Водохрещі. Традиція святкувати водохрещі — Йорданське Водосвяття сягає перших століть християнства. Склалися різні обряди освячення води. В Україні свято Водохрещі дуже шановане. Символічно освячену «йорданську» воду зберігали як велику святиню. Вважається, що «йорданська» вода має велику силу. Святий Іван Златоуст писав: «На це свято опівночі всі, зачерпнувши води, приносять її додому та зберігають увесь рік. І діється диво: та вода не псується від часу й через рік залишається свіжою».

47

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

СЕЗОН

У Саду та на городі якщо випало багато мокрого снігу й він обліпив гілки плодових дерев, існує ймовірність того, що вони зламаються під його вагою. Струшуйте сніг та перевіряйте поставлені підпори. Кущам також може завдати шкоди значний сніговий покрив, якщо їх не зв’язати шпагатом або дротом. Під дріт підкладіть мішковину, згорнуту в кілька шарів, або товсту гуму, щоб не пошкодити кору. Розчищаючи стежки від снігу, використовуйте його для укривання квіткових культур, що зимують, укорінених живців, альпійської гірки, незимостійких чагарників, троянд, плодових і декоративних саджанців та молодих дерев. Наріжте живці плодових дерев для щеплення, зв’яжіть їх у пучки за сортами й зберігайте в снігу або в підвалі, загорнувши нижні зрізи вологим піском. Живці зимостійких сортів краще зрізати в лютому-березні. Оглядайте час від часу укриття рослин, насамперед троянд, клематисів та інших теплолюбних культур. Якщо вітер пошкодив його, приведіть усе до ладу. Перевіряйте, в якому стані овочі та фрукти, які ви поклали на зберігання, та вчасно позбувайтеся всього того, що підгнило або зіпсувалося. Піклуйтеся про кімнатні рослини й зимовий сад: стежте за дотриманням температурного режиму та за вологістю повітря, вчасно поливайте й підживлюйте рослини (проте не забувайте, що взимку їхня потреба у воді та добривах знижується), протирайте листя, видаляйте сухі гілочки й листочки, оглядайте рослини для виявлення шкідників та проявів захворювань і, якщо не вдалося їх уникнути, застосуйте відповідні препарати. Перевіряйте періодично стан кореневищ, коренебульб, живців, які у вас зберігаються. Цибулини й

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

48

кореневища декоративних рослин слід оглядати двічі на місяць. У приміщенні, де їх тримають, температура не повинна перевищувати 7 °C. Так, коренеклубні жоржини зморщуватимуться та всихатимуть, якщо в місці зберігання їх буде більш ніж 8–10 °C при низькій вологості. Для зниження температури частіше провітрюйте сховище й періодично збризкуйте субстрат водою. Не допускайте пересихання чи перезволоження субстрату. На дотик пісок, торф або тирса мають бути вологі, але не мокрі, при стисканні з них не повинна крапати вода. Висока температура та вогкість провокують появу гнилизни на коренеклубнях. Якщо ви помітили почорніння на кінцях бульб, укоротіть їх до здорової тканини. В інших місцях виріжте гнилизну чистим гострим ножем. Усю бульбу треба протруїти за допомогою препарату «Максим», а місця зрізів — присипати товченим деревним вугіллям або змастити аптечною зеленкою. Субстрат змініть на свіжий і сухий. Перевірте на схожість насіння квіткових культур та овочів, яке маєте. Навіть якщо термін придатності, зазначений на упаковці, скінчився, можна спробувати проростити насінини. Покладіть на блюдце складену вчетверо паперову серветку й змочіть її кип’яченою водою. Зайву вологу злийте, насипте насіння. Натягніть на блюдце целофановий пакет і загорніть його, прикріпіть етикетку з назвою виду та сорту й поставте в тепле місце з температурою 20–22 °C. Насіння таких культур, як агератум, бегонія, лобелія, ротики, мімулюс, бальзамін Воллера, петунія, портулак, тютюн, целозія срібляста, найкраще проростає на світлі з притіненням від сонця. А от сальпіглосису, флоксу Друммонда, шизантусу для проростання потрібна темрява. Не допускайте пересушування серветки.

СЕЗОН

Якщо через 20 днів насінини не проклюнулися, їх можна викинути. Термін збереження схожості насіння деяких квітів: • чорнобривці, календула — 1–2 роки; • агератум, гвоздика, антиринум, хризантема, шток-троянда, мак, ешольція — 3–4 роки; • петунія, шизантус — 4–5 років; • запашний горошок, люпин, квасоля — 5 років; • бальзамін, левкой, лобулярія, малькольмія, амарант, целозія — 6 років. Складіть списки насіння овочевих і квіткових культур для весняного висівання. Варто скористатися каталогами та довідниками, щоб підібрати рослини, пристосовані до кліматичних умов вашої місцевості. Насіння з низьким відсотком схожості сійте навесні густіше. Майте на увазі, що насіння більшості багаторічних і деяких однорічних рослин зберігає схожість не більш ніж два роки й купувати його про запас немає сенсу. Щоб уникнути розчарувань навесні, придбавайте насіння тільки в спеціалізованих магазинах, обов’язково читайте рекомендації на упаковці й особ­ливу увагу зверніть на термін придатності. Варто переглянути хімікати, що залишилися з минулого сезону. Усі препарати з простроченим терміном придатності слід викинути. Зараз можна без поспіху підібрати ефективні хімікати та добрива. До речі, тримати всі отрутохімікати слід у спеціальній шафі, а якщо у вас є малі діти, то й під замком. Узимку ви матимете також достатньо часу, щоб знай­т и потрібну інформацію про садову техніку (газонокосарку, мотоблок, кущоріз тощо) в періодичних виданнях або в Інтернеті й вибрати найкращий варіант. Складіть список усього того, що плануєте купити, та дотримуйтеся його при закупівлі. Вам потрібен

буде й ґрунт для розсади садових рослин та весняного пересадження кімнатних, обладнання для вирощування розсади, міні-теплиці, засоби боротьби зі шкідниками й хворобами, добрива, горщики, підпори, ярлички та ін. Щоб поглибити свої знання стосовно догляду за садом та городом, купіть книжки й журнали із садівництва та квітникарства, ландшафтного дизайну й т. ін. Довгими зимовими вечорами приємно посидіти в зручному кріслі з чашкою ароматного чаю та подумати про те, яким ви хочете бачити свій сад, які нові рослини варто посадити в ньому, що ще треба купити для саду або ж виготовити власноруч… Приваблюйте до саду птахів. Розвісьте годівниці з крупами й насінням, але не забувайте, що хлібом годувати диких пташок не рекомендовано. Насіння соняшника має бути несмаженим, а сало для синиць — несолоним. Крилаті помічники, які облаш­ т увалися у вашому саду, знищать безліч комах-шкідників, до того ж веселий пташиний спів створить вам доб­ рий настрій. Не забувайте, що в пухкому снігу миші-полівки створюють цілу мережу ходів і можуть дістатися до кори саджанців та молодих дерев. Накидайте сніг під стовбури та обов’язково втоптуйте його широкою смугою навколо дерева, бо в промерзлій землі миші вже не можуть робити ходи, а на поверхню виходять дуже неохоче. Кору яблунь і груш гризуни особливо полюбляють, врятувати ж деревце з дуже пошкодженою корою непросто навіть для фахівця. Якщо ж ви помітили сліди мишей у сховищі, вживайте термінових заходів. Розставте мишоловки, розкладіть отруєні приманки або відлякувальні засоби, наприклад гілочки бузини.

49

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

СЕЗОН

Що робити господареві в січні

У перші дні січня й ми, й сад відпочиваємо. Проте варто зважати на погодні умови та не забувати дбати про плодові дерева. Захищайте рослини від морозу й гризунів. Утоптуйте сніг нав­ коло рослин із низькою зимостійкістю, особливо молодих, підгортайте пристовбурні круги дерев снігом. При цьому намагайтеся не знімати сніг із газону та квітників. На суничних грядках сніг треба затримувати, а при теплій зимі з дощами – відводити зайву воду. Запасайте мінеральні й органічні добрива. Рослинам вони доконечне потрібні. Мінеральні добрива містять елементи живлення в доступній рослинам формі, отож діють швидко. У січні посійте насіння пеларгонії зональної, гвоздики садової Шабо, бегонії, бальзаміну Воллера та шавлії блискучої у підготовлені заздалегідь горщики із грунтом. У цих рослин ювенільний період становить близько шести місяців, тому січневі посіви зацвітуть у середині літа. У цей час світла для розсади, яка стоїть на підвіконні, найчастіше буває недостатньо, через те сходи витягуються, а справжнє листя з’являється із запізненням на занадто тонкому стеблі. Сіянці виростають слабкі, схильні до хвороб. Тому сходи в зимові й перші весняні місяці треба підсвічувати. Використовуйте для підсвічування лампи денного світла. Для розсади буде оптимальним 12-годинний світловий день. Чимало багаторічних квіткових культур потребують стратифікації (промороження) насіння. Це зокрема синьоголов, тирлич, еремурус, адоніс весняний, аралія гроноподібна й серцеподібна, астранція велика та мала. Посійте квіти в ящики й виставте в сад до весни, накривши чорною плівкою та присипавши снігом. Навесні при появі проростків плівку зніміть. Переконайтеся в наявності тари для розсади. За потреби купіть пластикові горщики різного розміру, горщики з пресованого торфу, пластикові підноси й касети. Не забудьте, що перед висіванням насіння тару слід продезінфікувати. Якщо не вдалося заготувати ґрунт для розсади восени, треба його купити. Зробіть це вже в січні. Основні компоненти субстрату для висівання насіння – торф і пісок. Згодом до суміші додають незначну кількість знезараженої землі. Знезаразити її можна, витримавши на морозі. До висівання насіння зберігайте підготовлений ґрунт у закритому поліетиленовому пакеті.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011

50

Твій журнал «МСГ» — це добрий порадник, авторитетний фахівець, цікавий співрозмовник Журнал приходитиме до тебе що два місяці й розповідатиме про: •

новини аграрного ринку (що нового у галузі, які проблеми «заїли» сільського господаря, чи допомагає йому влада, як дають собі раду господарі в інших країнах;

•

досвід успішних господарств (чому інші вже отримують гідні прибутки, а ти й досі — ні);

•

новітні технології (в ногу з часом: вести господарства по-старому — собі на збиток, сусідам на сміх);

•

технологічні комплекси (немає користі від окремих машин та обладнання, майбутнє — за сучасними комплексами);

•

ефективні фінансові інструменти (коли гроші не витрачаються, а працюють).

А також: • • • •

надасть погодні та астрологічні прогнози; подбає про ваше добре здоров'я; простежить за народним календарем; розповість про ваші таланти та захоплення.

індекс Передплатний

90787

Ціна

на рік

126

60

грн

Передплатити журнал успішного господаря «Механізація сільського господарства» можна у будь-якому поштовому відділенні

Передплачуй

господарюй

заощаджуй

ставай успішним!