№1 (30) СІЧЕНЬ-ЛЮТИЙ 2011

№ 1 (30) СІЧЕНЬ– ЛЮТИЙ 2011 ЖУРНАЛ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Вчасно відчути зміни Як господарювати по-новому, підказує фінансовий лізинг

стор. 10 Єдиний механізм, у єдиному інформаційному полі Проект щодо впровадження в НАК «Украгролізинг» єдиної інформаційноаналітичної системи (ЄІАС) виходить на фінішну пряму

стор. 14 Цей унікальний продукт — яйце

Протягом доби птахофабрика «Україна» дає мільйон курячих яєць

стор. 31

ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент» Ваш надійний партнер Проектування та будівництво тваринницьких комплексів

Ми проектуємо та реконструюємо тваринницькі комплекси Свинокомплекси Комплекси для ВРХ (корівники) Птахофабрики Комплекси для кіз

Компанія «Кепітал Лізинг Менеджмент» отримала від держави найвищу нагороду, ставши «Підприємством року-2010»

ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент», м. Київ, вул. Фрунзе, 104, e-mail: info@clm.com.ua тел.: 229-16-83, факс: 229-16-76

МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Всеукраїнський журнал

c. 10

З УКРАЇНИ – ПО у номері: ЗЕРНИНІ

c. 14

c. 31 АКТУАЛЬНО

Свідоцтво про реєстрацію КВ №7089 від 20.03.2003 року Виходить раз на два місяці Мова видання – українська Засновник і видавець Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» Журнал виходить за інформаційного сприяння Української асоціації аграрних інженерів Передплатний індекс 90787 Шеф-редактор Микола Шпак Керівник проекту/головний редактор Ірина Садова Дизайн та макетування Денис Харченко Над номером працювали: Олена Рудько, Наталя Усенко, Володимир Краснодемський, Зиновій Ружило За зміст і достовірність інформації у рекламних публікаціях відповідає рекламодавець згідно із Законом України «Про рекламу». Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій. Листування з читачами лише на сторінках журналу. При використанні наших публікацій посилання на журнал «Механізація сільського господарства» обов’язкове.

Підписано до друку 14.03.2011 р. Адреса редакції 01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16а тел./факс: (044) 545-74-48, 254-09-50 referent@ukragroleasing.com.ua www.ukragroleasing.com.ua Тираж 1 000 примірників Друк ФОП Ананьєва Л.С. м. Львів, вул. Лисенка, 37 © «Механізація сільського господарства», 2011 р.

Власна техніка й свої робочі місця.........................................4 З УКРАЇНИ — ПО ЗЕРНИНІ Новини .................................................................................8 СТРАТЕГІЇ Вчасно відчути зміни........................................................... 10 АВТОМАТИЗАЦІЯ Єдиний механізм, у єдиному інформаційному полі.............. 14 КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ Перелік документів та умови надання техніки у фінансовий лізинг................................................. 18 Коментар юриста Оновлено примірний договір фінансового лізингу.............. 20 «УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ Сільськогосподарська техніка, яку можна придбати на умовах фінансового лізингу, та ціни на неї....... 21 З УКРАЇНИ — ПО ЗЕРНИНІ Новини ............................................................................... 26 ВИСТАВКИ Місце зустрічі – «ІнтерАгро­2011»......................................... 28 ПАРТНЕРИ Цей унікальний продукт — яйце........................................... 31 ВІТЧИЗНЯНИЙ ВИРОБНИК «Агромаш» потрапив до «Ліги кращих»................................. 36 Порада спеціаліста Як найефективніше використовувати сільськогосподарську техніку .............................................. 38 ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД Шведи до сусідів у город не зазирають................................ 42 СЛАВЕТНІ ІМЕНА «Тепер я вдома, і се добре...» ............................................. 46

3

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011 4/2010

АКТУАЛЬНО

Власна техніка й свої робочі місця Україна в змозі виробляти сучасну сільськогосподарську техніку та обладнання «У тому, що у вітчизняного комбайна й у вітчизняного трактора є майбутнє, не варто сумніватися. Треба просто робити конкретні кроки та доводити це», — переконаний народний депутат України Василь ШПАК. І його впевненість втілюється у конкретні дії. Зокрема Верховна Рада України прийняла в першому читанні ініційований депутатом В. ШПАКОМ довгоочікуваний законопроект «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу». Народний депутат України Василь Шпак

«Секонд-генд» нас не врятує — Ми маємо виробляти свої комбайни, власні потужні тракто­ри. Нещодавно тема виробництва віт­ чиз­няної техніки для села обговорювалася й на зустрічі із прем’єрміністром та головою Верховної Ради, — каже Василь Федо­ро­вич. — Безперечно, йдеться про те, що застосовуватимуться новітні сучасні технології. Вітчизняна техніка повинна не розчаровувати сільськогосподарського товаровиробника, а приносити йому прибутки. У насбо є відповідні потужності, в які просто треба вдихнути життя. І додаткові робочі місця матимемо. Ну, а механізми того, як стимулювати

таке виробництво, нам відомі й на­ ми апробовані. Буде це повністю український виробник чи спільне підприємство, все одно виграє ук­ раїн­ сь­ ка економіка — певна річ, якщо й держава мудро спрямує свою підтримку, забезпечить відповідні програми гарантіями. Стосовно держпідтримки якраз і виникає найбільше сумнівів. Так, наприклад, на початку лютого Рахункова палата оприлюднила інформацію про виконання заходів державної програми розвитку віт­чизняного машинобудування на 2007–2010 роки. І виявилося, що цю програму було забезпечено бюджетними коштами лише на 18,2 %(!) від передбаченого обсягу. При цьому, як наголошується в повідомленні, з бюджету фінансу-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

4

вали лише один із трьох програмних напрямів — дослідно-конструкторські роботи. Два інші — компенсація кредитних ставок банків за кредитами на технічне переоснащення підприємств АПК та вдосконалення нормативно-правової бази з питань машинобудування для АПК — не фінансувалися взагалі. Усім, проте, відомо, що ситуація із забезпеченням селянських господарств сучасною технікою прос­ то-таки критична. Про це йшлося зокрема й на недавньому засіданні правління Української асоціації аграрних інженерів України. Кому, як не їм, має боліти, наприклад, те, що наш агропромисловий комплекс забезпечено сільськогосподарськими машинами лише на 60–65 % від

АКТУАЛЬНО

технологічної потреби? Селяни змушені експлуатувати застарілу як фізично, так і морально техніку, через що запізнюються з виконанням усіх технологічних операцій. Результат передбачуваний: собівартість продукції зростає, а отже про високу рентабельність, особливо у виробництві продукції рослинництва, говорити важко, відповідно, й про прибутковість агровиробництва — теж. Фахівці стверджують, що Україні треба впродовж десяти років по15– 20 млрд грн щорічно, щоб відновити технічний потенціал агрогалузі. В останні роки аграрії рятувалися, як могли, багато хто купував імпортну техніку. А що статки не дають змоги особливо розкошелюватися на закордонне обладнання, то часто вдовольнялися лише імпортним «секонд-гендом», тобто машинами, які вже були в користуванні.

— Щороку до нас завозять імпортної техніки на більш ніж три мільярди гривень, — розповідає Василь ШПАК. — На 70 % це механізми, які вже були в користуванні. Деякі заводи-виробники, скажімо, німецькі, помітивши тенденцію, швиденько скористалися цим попитом у власних інтересах. Налагодили цілу систему: своїм фермерам через три роки на вигідних умовах обмінюють старий комбайн на новий, а той, яким уже користувалися, збувають нам. У результаті завод за свій комбайн за п’ять років дві ціни отримує. Молодці, про вирішення своїх проблем подбали! Вони, але не ми… Ми ж бо шукаємо, де гроші взяти, а тим часом по три мільярди вимиваємо з країни. І залишаємо на ланах по десять мільйонів тонн зерна, яке втрачається через неякісне та невчасне збирання врожаю, бо техніки належної немає. Замість того, щоб самим зробити комбайн, обираємо найлегше — купуємо імпортний. Робочі місця забезпечуємо фахівцям німецьким, білоруським, турецьким, китайським, не замислюючись над тим, що їхня продукція нашу проб­ лему не вирішує й не вирішить. Зараз модно вихвалятися придбанням техніки «Джон Дір» — і при цьому розуміти, що мало хто

Під час засідання правління Української асоціації аграрних інженерів України

в Україні купить такі захмарно дорогі для сьогоднішнього українського аграрія агрегати. Зате державна програма підтримки придбання їх діє. Для кого?

Стимулювати власне виробництво Асоціація аграрних інженерів як фахова інженерна громадська організація взялася до практичних дій у напрямі виробництва вітчизняної техніки. Закликає вона до цього й інші структури, зацікавлені в отриманні якісної техніки нашими товаровиробниками. Асоціація проводить моніторинг щодо техніки, аналізує реальну ситуацію на ринку, щоб підготувати відповідні пропозиції Кабінету мініст­ рів та Президентові України. І починатимуться ці пропозиції з пот­ре­би відновлення виробництва власного українського комбайна. Най­пер­ше йдеться про допрацювання та залучення нової, осучасненої комплектації до комбайна «Славутич». Гріх не використати потенціал, зрештою виробничі площі херсонського заводу. Хіба доцільно полишати напризволяще проект, в який уже вкладено мільйонні інвестиції? Контакти з поважними профільними компаніями зможуть стимулювати оновлене виробництво. Василь ШПАК прогнозує можливість випускати до тисячі «Славутичів» на рік.

— Є ще й відпрацьований комбайн «Сварог», — веде далі народ-

5

ний депу­тат Василь ШПАК. — Спеціалісти готують цю машину вже два роки. Пройшов випробування зразок із ком­плектацією 50 на 50. Комбайн по­чи­нають запускати другою лінією на Херсонському комбайновому заводі. Залишилося пи­тан­ня із трактором. Вважаю, що Харківський тракторний завод має працювати. Не виробляє господар, якому завод дістався за копійки, належної техніки, не виконує своїх зобов’язань, значить, не повинні ми з ним панькатися — треба ставити питання повернення підприємства у власність України й передання ефективному власнику. Одночасно із питанням про виробництво варто порушити принципове питання щодо умов увезення техніки, зокрема серйозно підвищити мито на такий імпорт. Прикро та образливо, бідкається Василь Федорович, дивитися на той брухт, який ми завозимо для роботи на наших полях… Набагато кращою була б урядова підтримка для тих, хто хоче виробляти техніку в Україні. Нехай вкладають кошти й виробляють — на спільних підприємствах, але безпосередньо в Україні, на базі українських машинобудівних підприємств.

— Приклад того, як у своїй країні співпрацювати з партнерами на спільних підприємствах, виставляючи їм відповідні умови, вигідні й для вітчизняної економіки, демонструє та ж таки Росія, — каже Ва-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

АКТУАЛЬНо

силь ШПАК. — Скажімо, російська влада чітко диктує свої вимоги партнерам — компаніям-виробникам «Клаас» та «Джон Дір», запускаючи їхнє виробництво в країні. Поміж таких умов — поступовий вихід за кілька років на 50 %, а згодом і на 70 % російської комплектації. І податки виробники платять до російського бюджету, й виробнича документація передається російським заводам, які забезпечують комплектацію. Гайки, що називається, закручено міцно! За певний час ці комбайни називатимуть російськими, а ми закуповуватимемо їх уже там, у північного сусіда. Саме так і буде, якщо серйозно не візьмемося за нашу технічну політику в комплексі. Якісна техніка може та повинна вироблятися в Україні. Варіантів, як саме буде організовано це виробництво, багато. Це може бути й повний цикл на власних підприємствах або ж організація спільних підприємств, можливе й придбання ліцензій, кооперація тощо. Найго-

ловніше, що від усього цього виграватиме наш український сільськогосподарський товаровиробник.

Закон, вигідний виробникам і селянам Ситуація могла б суттєво поліпшитися, якби нарешті почав діяти Закон України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про стимулювання розвитку віт­чиз­ня­ ного машинобудування для агропромислового комплексу». Адже йдеться про стимулювання виробництва сучасної конкурентоспроможної сільськогосподарської техніки, її своєчасне оновлення. Зокрема новий законопроект пе­ ред­бачає, що при визначенні питомої ваги вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей і комплектуючих виробів вітчизняного виробництва у собівартості сільськогосподарської техніки треба вра­ховувати також витрати на оплату праці разом із пов’язаними з ними нарахуваннями, енергетичні

та інші прямі виробничі витрати. Досі їх при переліку виробничих витрат не зазначали й часто при освоєнні нової техніки не враховують. Державна підтримка якраз найпотрібніша саме у період освоєння нових різновидів техніки. Тому законопроект і пропонує диференціювати граничні розміри питомої ваги витрат вітчизняного походження за роками освоєння, а саме: першого року після завершення приймальних випробувань (сертифікації) зазначеного різновиду продукції — не менш ніж 30 %, другого — 35 %, третього — 40 %, четвертого — 45 %, п’ятого та в наступні роки — не менш ніж 50 %. Донині вимоги стосовно питомої ваги комплектуючих вітчизняного походження у вартості машин на практиці гальмували якісне оновлення сільськогосподарської техніки з використанням світових досягнень виробництва елементної бази (двигунів, паливної апаратури, гідросистем, електрообладнання тощо). І ці обмеження стосувалися не лише виробників техніки. Потерпають і сіль-

До теми

«АвтоКрАЗ» до квітня 2011 року випустить перший автомобіль із кабіною «Рено» Холдингова компанія «АвтоКрАЗ» (м. Кременчук Полтавської обл.), єдиний в Україні виробник великовантажних автомобілів, наприкінці першого кварталу 2011 року планує виготовити перший зразок безкапотного автомобіля КрАЗ із кабіною виробництва французької компанії «Рено». Як повідомила прес-служба «Ав­ тоКрАЗу», наразі триває адаптація цієї кабіни на моделі безкапотних автомобілів КрАЗ. Планується, що ця кабіна встановлюватиметься на тривісні кременчуцькі вантажівки колісної формули 6х4 із компонуванням «кабіна над двигуном», призначені для використання в комунальному господарстві України. Це перший крок у виробничій кооперації ХК «АвтоКрАЗ» і компанії «Рено». Із-поміж усіх різновидів кабін, що їх випускає французьке підприємство, фахівці «АвтоКрАЗу» зупинили свій вибір на кабіні «Рено Керакс». Як уточнили для агентства «Інтерфакс-Україна» в прес-службі, ці машини виробляються під замовлен­

ня (по­ ки що на кілька машин), але замовник не розголошується. Надалі очікується збільшення замовлення. Кабіни постачає безпосередньо компанія «Рено Тракс», адаптацію перших кабін здійснюватимуть французькі фахівці. «Встановлення кабіни «Рено» особ­ливо не позначиться на вартості автомобіля, але поєднання міцності рами КрАЗу з відомим брендом і європейською якістю «Рено» зробить українську вантажівку ще привабливішою для покупця», — повідомили в прес-службі. При цьому кабіна «Рено» не вплине на впізнаваність вантажівок КрАЗ, оскільки на ній замість логотипа «Рено» буде товарний знак «АвтоКрАЗу». «Високі ергономічні показники робочого місця водія: комфортабельне сидіння на пневмопідвісці, регульована за кутом і висотою рульова колонка, зручна панель приладів — забезпечать водієві комфорт та низьку стомлюваність під час роботи», — наголошено в прес-релізі.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

6

Компанія «Рено Тракс» — світовий лідер автомобілебудування — має багаторічний досвід розроблення, виробництва й продажу комерційних автомобілів, зокрема кабін та їхніх компонентів. «АвтоКрАЗ» випускає 28 базових моделей, понад 260 модифікацій і комплектацій автомобільної техніки для роботи в усіх сферах економіки та Збройних силах України. Автомобілі холдингу також експлуатуються у більш ніж 60 країнах світу. ХК «АвтоКрАЗ» входить до складу фінансово‑промислової групи «Фі­ нан­си та кредит», підконтрольної ук­ ра­їн­сь­кому бізнесменові Костянтину Жеваго. У 2010 році компанія реалізувала 1063 автомобілі, що майже вдвічі перевищило показник 2009 року, а поточного року планує продати 2400– 3000 автомобілів. За повідомленням інформаційного агентства «Інтерфакс»

АКТУАЛЬНО

ськогосподарські товаровиробники, які недоотримують сучасні якісні та надійні машини на пільгових умовах, адже такі умови визначено тільки для машин вітчизняного виробництва. Особливо це відчувається в початковий період освоєння виробництва нових зразків техніки, частину комплектуючих до яких для освоєння вітчизняною промисловістю доводиться завозити з-за кордону. Згідно з чинним Законом така техніка не належить до категорії вітчизняної й не може поставлятися на умовах фінансового лізингу та мати інші форми державної підтримки. Згадане законодавче обмеження не сприяє також освоєнню віт­чиз­ ня­ни­ми виробниками високотехно­ ло­гіч­них комплектуючих виробів. На початкових етапах освоюється здебіль­ шого виробництво лише прос­тих металоємних елемен­тів (рам, коліс, облицювання тощо), а для освоєння складних комплектуючих виробів потрібні час і додаткові інвестиції.

До особливостей податкової політики стосовно підприємств сільськогосподарського машинобудування, передбачених статтею 11 чинного Закону, долучається пільгове оподаткування щодо вузлів та агрегатів іноземного виробництва, аналоги яких не виготовляються в Україні та ввозяться підприємствами машинобудування для виготовлення агропромислової техніки. Пропонується також внести до тексту статті 15 поправку, яка поширює чинність закону на роботи щодо технічного сервісу вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу.

Галузь рятуватимуть фахівці Практична діяльність Асоціації аг­­ рар­них інженерів щодо виробниц­ тва вітчизняної сільгосптехніки має реально показати дієвість громадських професійних організацій у ситуаціях, коли чинна влада недооцінює стратегічно важливі для еко-

номіки та суспільства загалом напрями й недопрацьовує щодо них.

— Проекти, якими ми опікуємося, мають не просто дати сучасну техніку селянам, вони повинні повернути людям робочі місця, — впевнений Василь ШПАК. — Людям треба дати рух, життя, їх треба об’єднати. Професійна асоціація в цьому плані відіграє принципову роль, і це підтверджено досвідом більшості розвинених країн. В Європі чи в Америці жодного ключового рішення не приймають без погодження з громадськими та зі спеціалізованими професійними організаціями. Спробувала б, скажімо, Німеччина ухвалити якесь рішення без попереднього обговорення у професійних колах, які складаються з десятків тисяч фахівців. Без урахування їхньої думки не обходиться. Упевнений, наші аграрні інженери так само свідомо й рішуче братимуть участь в оновленні агропромислового комплексу країни. Ірина Садова

Утричі зріс імпорт тракторів З

а оцінкою аналітичного центру «УкрАгроКонсалт», за 2010 рік імпорт тракторів перевищив аналогічний показник 2009 року більш ніж утричі. Імпорт тракторів за 2010 рік становив трохи менше за 9000 одиниць. Білоруські трактори залишаються лідерами — їх завезено майже 8000 одиниць. «УкрАгроКонсалт» зазначає, що імпорт комбайнів у 2010 році порівняно з 2009 роком залишався стабільним. Варто сказати, що комбайнів, які були в користуванні, ввезено вдвічі більше, аніж нової техніки. Нових комбайнів імпортовано лише 520 одиниць (2009 рік — 510 одиниць). Головними постачальниками комбайнів залишаються Німеччина (понад 40 % від загальної кількості техніки) та США (майже15 %). За словами операторів ринку, на початку 2011 року збільшився попит на сільськогосподарську збиральну техніку з боку фермерських господарств. За статистичними даними, впродовж жовтня-грудня 2010 року ім-

порт зернозбиральних комбайнів і тракторів порівняно з аналогічним періодом 2009 року значно зріс. На думку аналітиків «УкрАгроКонсалту», зростання попиту на сільськогосподарську збиральну техніку викликано очікуванням високого врожаю сільгоспкультур у 2011 році, а також значною зношеністю парку сільськогосподарської техніки. Збільшення кількості укладених угод на закупівлю збиральної техніки також можна пояснити прогнозованим зростанням цін на неї навесні. «УкрАгроКонсалт»

7

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

З УКРАЇНИ – ПО ЗЕРНИНІ

Рада пропонує врегулювати порядок одержання дозвільних документів для створення фермерських господарств Верховна Рада пропонує змінити порядок одержання дозвільних документів для створення та діяльності фермерських господарств. За відповідний законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань створення та діяльності фермерських господарств» 1 березня на пленарному засідання проголосували 230 депутатів із 411. Зокрема законопроект пропонує виключити з закону «Про фермерське господарство» норму про необхідність одержання висновку професійної комісії щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві для державної реєстрації фермерського господарства та надання (передачі) громадянинові у власність чи оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства з земель державної та комунальної власності. Разом із тим автори документа пропонують внести зміни до Земельного кодексу України й передбачити вимоги для всіх громадян, які хочуть одержати у власність або користування землю сільськогосподарського призначення, надавати для розгляду місцевими органами влади документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність відповідної сільськогосподарської освіти. Окрім того, законопроект пропонує призначити Міністерство аграрної політики органом, який визначає перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або здобуття освіти в аграрному навчальному закладі.

Уряд надаватиме

35 копійок дотації за літр молока

К

абінет міністрів затвердив розмір бюджетної підтримки на тваринництво в 2011 році. Згідно з постановою від 2 березня № 181, спеціальна бюджетна дотація за поголів’я корів м’ясного напряму становить: племінним заводам — до 1,9 тис. грн за одну голову, племінним репродукторам — до 1 тис. грн за одну голову та іншим сільськогосподарським підприємствам — до 600 грн за одну голову. Спеціальна бюджетна дотація за поголів’я телиць, закуплених у фізичних осіб для вирощування, становить до 7 грн за 1 кг живої ваги. Бюджетну дотацію за реалізоване молоко сільськогосподарським підприємствам затверджено в розмірі 0,35 грн за 1 кг у перерахунку на базисну жирність, фізичним особам — 0,3 грн за 1 кг. Бюджетна дотація за вирощений та проданий на забій і переробку переробним підприємствам молодняк великої рогатої худоби — 1,5 грн за 1 кг живої ваги, свиней — 1 грн за 1 кг живої ваги. Розмір часткового відшкодування витрат фізичним особам щодо закупівлі нової установки індивідуального доїння затверджено у межах фактичних витрат, але не більш ніж 5000 грн за одиницю. За матеріалами газети «Дело»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

8

Держзем виступає за безкоштовну видачу державних актів на землю лише окремим категоріям громадян Державне агентство із земельних ресурсів (Держзем) України виступає за безкоштовне оформлення та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки лише соціально незахищеним верствам населення, повідомив заступник голови зазначеного агентства Микола Калюжний. «Ми вноситимемо зміни до порядку фінансування, щоб не всі мали можливість безкоштовно отримати державні акти, а лише соціально незахищені верстви населення», — сказав він журналістам під час прес-конференції в Києві. Микола Калюжний також додав, що «десь сорок мільйонів гривень у нас лежать на рахунках інститутів землеустрою і ми приймаємо заявки на роботи з безкоштовної видачі державних актів». Як повідомлялося, безкоштовні держакти видаються згідно з Порядком безкоштовного оформлення і видачі громадянам України державних актів на право власності на землю, затвердженого згідно з постановою уряду Юлії Тимошенко № 844 від 5 серпня 2009 року. Також 26 серпня 2009 року Кабмін ухвалив постанову, згідно з якою спрощується процедура отримання державних актів землекористування, зокрема для отримання актів землекористувачам достатньо звернутися до голів міських, сільських і селищних рад, які зобов’язані передати відповідні документи для отримання актів Держкомзему. За повідомленням інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна»

З УКРАЇНИ – ПО ЗЕРНИНІ Чистого прибутку — понад сім мільйонів гривень ВАТ «Карлівський машинобудівний завод» (Полтавсь­ка область), лідер щодо виробництва машин для переробки сільгосп­ продукції в Україні, завершило 2010 рік із чистим прибутком 7,72 млн. грн, тоді як у 2009 році його чистий збиток становив 1,79 млн. грн. Згідно з опублікованим у пресі оголошенням про проведення 20 квітня 2011 року загальних зборів акціонерів ВАТ, його нерозподілений прибуток на кінець минулого року становив близько 12 млн. грн. Поточні зобов’язання компанії за рік скоротилися на 44% — до 20,5 млн. грн, а довгострокові, які на кінець 2009 року становили 8,5 млн. грн, за станом на 1 січня 2011 року повністю погашено. Сумарна дебіторська заборгованість підприємства у 2010 році скоротилася вдвічі — до 10,26 млн. грн. Згідно з оголошенням, до порядку денного зборів внесено зокрема питання про перетворення ВАТ «Карлівський машинобудівний завод» на публічне акціонерне товариство. Карлівский машзавод, який у 2010 році оголосив про ребрендинг та зміну назви на «KMZ Industries», є лідером в Україні стосовно комплексних вирішень для галузі зберігання та обробки зерна. Завод виготовляє машини для переробки продукції сільського господарства, в тому числі для комбікормової та цукрової промисловості, елеваторів. Близько 75% цієї техніки реалізується в Україні. Інвестиційна компанія «Драгон Капітал» володіє підприємством із 2008 року. За повідомленням інформаційної компанії «ПроАгро»

Компанія «Укрпромінвест» планує збудувати у Вінницькій області два тваринницькі комплекси АПК «Укрпромінвест» планує збудувати у Вінницькій області два тваринницькі комплекси на 5,2 тисячі корів. Про це повідомив член ради директорів групи підприємств «Укрпромінвест» і генеральний директор АПК «Укрпромінвест» Олексій Порошенко. За його словами, нові тваринницькі комплекси на 2,6 тисячі корів кожен буде збудовано у Погребищенському та Крижопільському районах. «Зараз зі Сполучених Штатів мають повернутися наші фахівці, які одержали досвід будівництва нових тваринницьких комплексів. Після цього ми розробимо проектну документацію й розпочнемо будівництво», — сказав він. Олексій Порошенко вточнив, що нові комплекси буде розраховано на вирощування молочних порід корів для забезпечення кондитерської корпорації «Рошен» потрібною сировиною для нової кондитерської фабрики у Вінниці. У будівництво нових тваринницьких комплексів «Укрпромінвест» планує інвестувати 20–25 млн. євро й завершити будівництво їх за два роки. Як повідомлялося раніше, у Вінниці ведеться будівництво нової кондитерської фабрики, обсяг інвестицій в яку становитиме понад $300 млн. Також у Вінниці в 2012 році буде збу-

довано потужний молокопереробний комплекс. Довідка. АПК «Укрпромінвест», засноване у 1993 році, входить до групи компаній «Укрпромінвест». Група компаній «Укрпромінвест» об’єднує підприємства автомобільної галузі (корпорація «Богдан», компанія «Автоекспо», ТОВ «Укравтозапчастина», ТОВ «Укрпромінвест-Авто»), суднобудівної (завод «Ленінська кузня»), харчової (корпорація «Рошен», Верхньо­дніпровський крохмалопатоковий комбінат, Вінницький комбінат хлібопродуктів, корпорація «Рідна марка»). До цієї групи входять також «Торговий дім «Іста», що виробляє та реалізує акумуляторні батареї. За повідомленням інформаційного агентства УНІАН

Аграрії винні банкам

27 мільярдів

Обсяг кредитів, виданих українськими банками сільгоспвиробникам, на кінець січня становив 26,8 млрд. грн. Про це повідомив Національний банк. «Кредити сільськогосподарським корпораціям восьмий місяць поспіль залишалися практично на одному рівні й на кінець січня становили 26,8 мільярдів гривень», — сказано в повідомленні. Темп приросту до грудня 2010 року становив 1%, у тому числі в іноземній валюті — 13,3%. Кредитний портфель у національній валюті скоротився на 2,8% — до 19,8 млрд. грн. У річному обчисленні темпи кредитування аграрних корпорацій прискорилися. Якщо з грудня 2010 року річний приріст становив 2%, то в січні 2011 року — 8,6%. У розрізі термінів погашення в річному обчисленні негативними були тільки зміни за короткостроковими кредитами. Приріст кредитів сільськогосподарським корпораціям на термін від 1 до 5 років становив 5,1%, на строк понад 5 років — 94,0%, що було викликано списанням і реструктуризацією проблемної заборгованості. За матеріалами газети «Дело»

9

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

Вчасно

відчути зміни Як господарювати по-новому, підказує фінансовий лізинг

Це раніше, намагаючись підкреслити відсталість країни, її дещо зверхньо називали аграрною. Тепер усе навпаки, панове. Людство нарешті усвідомило, що метал, бетон і навіть суперрозумні кібери не допоможуть людям прогодуватися. У добу продовольчої кризи дуже модно стало підкреслювати, що ми «нащадки гречкосіїв», а наша країна — це «прадавня житниця». Час подумати, як прогодувати не тільки себе та своїх співвітчизників, а ще й світ, який прагне натуральних харчових продуктів. Отже, актуальним бізнесом займаються нині ті, хто обрав аграрну галузь!

Запитай в агровиробника І зміни у цій галузі останнім часом кардинальні. Якщо пращури впродовж сторіч орали плугом і просили Бога лишень про добру погоду та вчасну зливу, то нині в нас є прогресивні технології, альтернативні джерела енергії, найновіші фінансові інструменти. Тепер вирішують, які культури сіяти та яку живність розводити, не тільки за традицією чи порадою старших, а відповідно до маркетингових досліджень: кому потрібна буде твоя продукція, чи охоче й чи дорого за неї заплатять, а головне — чи отримаєш ти вигоду, витрачаючи власні сили, гроші та час? Так, щоб не просто прогодуватися, а ще й розвиватися належно, бо нині без розвитку, без прогресу — пиши пропало! Щоправда, оце нещодавно наш міністр, який опікується сільським господарством та продовольством, вирішивши, вочевидь, допомогти

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

10

селянинові, дав пораду дрібним господарям: нехай великі агрохолдинги замість вас рослинництвом займаються, а ви більше на тваринництво напосядьтеся. Не під силу, мовляв, малим і середнім агрогосподарствам ані належною технікою розжитися, ані новітні технології впровадити, тому й не варто їм пхатися у прогресивне, однак витратне рослинництво. Ну, може, хтось до тої поради високого чиновника й дослухається, то таке, діло хазяйське… Але краще мати справу із міцними господарями, які самі здатні належно оцінити можливості свої та сусідів, проаналізувати те, що нового побачили на галузевих виставках і прочитали у мудрих книжках. Вони підрахують усі «за» та «проти» з олівцем у руках та в комп’ютер зазирнуть: а що на біржах сьогодні робиться, на що сезонний попит передбачається? Настрої малих і середніх агровиробників легко визначити, напри-

СТРАТЕГІЇ

клад, і за результатами маркетингових досліджень компанії «Украгролізинг». Щороку цей підрозділ через свої регіональні представництва, які є буквально в кожній області України, дізнається, скільки та якої техніки в лізинг потребують аграрії, скільки грошей і на яке саме конкретне обладнання вони ладні витратити, подбавши про попередню домовленість із «Украгролізингом». Можна, певно, трохи зарядитися оптимізмом, тому що суми замовлень справді зростають, навіть порівняно із минулим, 2010 роком (на 2011 рік замовлено техніки на суму 981,2 млн грн, тоді як у 2010‑му було 932,4 млн грн, тобто різниця становить 5 %). Інша річ, що якусь техніку обирають активніше, а від якоїсь, навпаки, відмовляються. Тут уже нікого не обдуриш — маємо «живий» рейтинг популярності техніки серед селян-практиків. Приміром, трохи збільшився попит на трактори МТЗ, але на «Ярило», ЮМЗ, «Кий» та «Слобожанець» — упав. Поменшало охочих придбати комбайни «Славутич», «Дон», зате з’явилися замовлення на комбайни КЗС-1218 СХ та КЗС812 СХ. Як завжди, великий попит має продукція ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ» і ТОВ «Краснянський СП «Агромаш». А от запити щодо сівалок виробництва ВАТ «Червона зірка», «HORSCH–Агро-Союз», МСНВП «Клен» знизилися. Як свідчить опитування споживачів, часто вони відмовляються від тієї чи іншої техніки, нарікаючи на її невисоку якість та проблеми з обслуговуванням. Якщо дивитися на цифри реальної поставки техніки в лізинг, то вони загалом мали б тішити. Адже

2009 року «Украгролізинг» поставив господарствам 851 одиниць на суму 185,1 млн грн, що майже вдвічі менше, аніж 2010 року. Це обумовлено насамперед збільшенням у 2010 році фінансування компанії з державного бюджету. Стимулювати тваринництво Зростання інтересу селян до тваринницького обладнання помітно, як-то кажуть, неозброєним оком. Попит на цю продукцію нинішнього року збільшився майже вдвічі: тепер її замовлено на 90,8 млн грн проти 40,7 млн грн торік. Тут переважно мова йде про обладнання для свинарства виробництва ТОВ «Біг Дачмен Україна» та ТОВ «ВО «Техна», а також обладнання для великої рогатої худоби від ВАТ «Брацлав». Активно замовляють і обладнання для птахівництва від «Техни» та «Ніжинсільмашу». Інтерес до тваринницького обладнання було підтверджено й результатами його минулорічних поставок через компанію «Украгролізинг» — у 2010‑му вони у 8 разів перевищили поставки 2009 року. Наскільки ефективно можна було б і надалі стимулювати розвиток тваринницького напряму, якби в «Укр­ агролізингу» була можливість передавати аграріям у лізинг цілісні тваринницькі комплекси! Щоб не простоювало дорогоцінне обладнання в очікуванні проект­ них, будівельних та інших робіт, а тут-таки починало

Поставка техніки та обладнання на умовах фінансового лізингу у 2009 та 2010 роках, тис. грн

25 046,2 36 969,6

22 594,1 29 151,8

2009

67 516,8

62 396,9

2010

172 003,3

48 767,9

14,3

58,3

Загальна кількість 851 одиниця на суму 185 086,1 тис. грн

Загальна кількість 1033 одиниці на суму 352 045,4 тис. грн

Трактори Зернозбиральні комбайни Ґрунтообробна та посівна техніка

Обладнання для тваринництва та птахівництва Інша техніка

11

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

СТРАТЕГІЇ

зреагувати на появу досить-таки нового фінансового інструменту — лізингу: переконався у його вигідності, знайшов надійного партнера в особі «Украгролізингу», замовив очікувану техніку та обладнання. Тільки от чиновники не встигають ані з прийняттям відповідних законів, ані з виділенням коштів на ефективні програми… Є система, то є й дисципліна

діяти, відповідно й приносячи господарям прибуток для розвитку, й даючи змогу вчасно та без проблем розрахуватися із лізингодавцем. На жаль, сьогоднішнє законодавство, яке регулює лізингові відносини, поки що такої змоги не дає. Та й виділені кошти, передбачені Держбюджетом на лізингові програми загалом, аж ніяк не відповідають іще реальним потребам селян. Адже аграрії замовляли на 2010 рік понад 18 тисяч одиниць техніки та обладнання вартістю 934,4 млн грн, натомість компанію-лізингодавця держава профінансувала лише в обсязі 414 млн грн, що фактично тільки на 44 % може забезпечити потребу сільськогосподарських товаровиробників у техніці та обладнанні. От і виходить, що селянин помітив і відчув нові тенденції — планує виробляти актуальну продукцію, наперед прораховує, яка для цього йому техніка знадобиться, щоб відповідала сучасним технологіям. Навіть устиг

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

12

У відповідальному ставленні агровиробників до свого бізнесу загалом та до стосунків із партнерами зок­ рема можна переконатися, простеживши, як старанно селяни намагаються сплачувати ті ж таки планові платежі за техніку, взяту в лізинг. Якщо раніше «Укр­ агролізинг» потерпав через хронічну заборгованість лізингоодержувачів, то нині вдалося поліпшити ситуацію в цивілізований, так би мовити, спосіб. Завдання 2010 року щодо повернення лізингових коштів філіями компанії виконано на 109 %. Щоправда, разом із контролем за плановими платежами доводиться, як-то кажуть, на ходу стягувати і борги попередніх років, ліквідовуючи огріхи поперед­ ників. За рахунок чого ж удається досягти позитивної динаміки? Невже свідомість сільських бізнесменів справді так різко зросла? У керівника «Украгролізингу» Миколи ШПАКА є пояснення позитивних змін: — Просто ми ретельно налагодили чітку, наперед усім відому систему взаємовідносин між партнерами. Коли клієнт точно знає, що всі служби компанії, кожна на своїй конкретній ділянці, уважно відстежують стан лізингової техніки, її пересування, терміни платежів, то й сам повинен стати відповідальним і дотримуватися дисципліни платежів. Усі бачать: варто лише на день-два затриматися з черговою проплатою, як у господарство одразу ж приїде фахівець компанії й поцікавиться проблемою та її причинами. Окрім того, ми й у нормальному режимі співпраці оглядаємо нашу техніку, яка працює в господарствах клієнтів. Це природно, адже, за умовами лізингу, отримане агровиробником обладнання залишається власністю компанії, аж поки лізингові платежі не сплачено повністю. Маємо ретельно дбати про техніку компанії, власне кажучи, про державне майно. Доказом успішності такої стратегії може стати той факт, що кількість боржників у 2010 році скоротилася більш ніж удвічі — з 229 господарств у 2009‑му до 103 господарств. Ну, а щодо горе-господарників, які потрапили до «чорного» списку боржників, було застосовано правові методи впливу — методи, досить відомі й раніше, але чомусь використовувані мало або хаотично, вряди-годи. Тепер, коли компанія застосовує їх комплексно та регулярно, нарешті отримано й належні результати. Скажімо, дуже дієвим виявилося вчинення виконавчих написів нотаріуса. За частиною з них усе ж таки довелося обладнання вилучати або відкривати виконавче провадження. Але у більшості випадків лізингоодержувачі таки поквапилися погасити заборгованість,

СТРАТЕГІЇ

Узагальнене замовлення філій НАК «Украгролізинг» на придбання сільськогосподарської техніки на умовах фінансового лізингу на 2011 рік Замовлена кількість,

№№

Найменування техніки

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Трактори Комбайни зернозбиральні Машини кормозбиральні Жниварки й пристосування Машини для хімічного захисту рослин Машини для внесення добрив Машини ґрунтообробні Машини посівні Машини для доробки та зберігання зерна Обладнання для тваринництва Обладнання для птахівництва Обладнання для переробки сільгосппродукції Автомобілі Інша техніка

шт.

926 244 14 54 103 36 708 62 57 4 225 8 28 70 464

Всього:

не доводячи справу до вилучення техніки, й тепер намагаються чітко дотримуватися термінів платежів. Адже бачать: контрольні служби компанії не жартуватимуть і вже виробили відповідні ефективні алгоритми. А таку потрібну техніку, взяту в зручний лізинг, дуже не хочеться втрачати! Стосовно злісних неплатників застосовуються й крайні заходи. Зокрема за невиконання гарантійних зобов’язань та порушення умов договорів фінансового лізингу минулого року в 34 господарствах довелося вилучити 104 одиниці техніки (24 комбайни, 23 трактори й 57 одиниць іншої техніки та обладнання) на загальну суму 7,1 млн грн. Вилучена техніка одразу передається у повторний лізинг сумліннішим

На суму тис. грн 277 768,75 310 069,65 3 300,34 2 147,07 7 627,15 805,23 64 488,14 47 080,06 50 210,94 190 213,41 28 835,03 12 491,37 36 687,09 60 504,57

6 999

1 092 528,84

господарям або ж аграріям, які зможуть нею вправніше розпорядитися. Характерно, що господарства, які вже випробували себе у лізингових програмах, перестають комплексувати через присутність сильних конкурентів і навіть не тушуються перед велетнями-агрохолдингами. Адже розуміють, що і їхня продукція знайде вдячного споживача на ринку, де вже навчилися вибирати та цінувати високоякісні товари, особливо ж коли йдеться про натуральні продукти харчування. А ось отримати й власну вигоду, високі прибутки при виробництві такої продукції допомагає ефективний інструмент фінансового лізингу — новий, але вже освоєний сучасним прогресивним селянином. Сергій Поліщук

НОВИНИ

Верховна Рада вирішила не повертати у держвласність Херсонський машинобудівний завод Верховна Рада скасувала своє рішення про перехід у державну власність товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський машинобудівний завод». У листопаді минулого року парламент ухвалив законопроект про повернення в державну власність цілісного майнового комплексу ТОВ «Херсонський машинобудівний завод» та направив цей закон на підпис Президентові України Віктору Януковичу. Проте глава держави скористався правом вето й повернув законопроект до парламенту. На засіданні ВР пропозицію Президента щодо скасування зазначеного рішення було винесено на

голосування, однак за відхилення цього законопроекту проголосували 206 народних депутатів із 411 зареєстрованих у залі (для ухвалення результативного рішення треба, щоб голосів «за» було не менш ніж 226). Водночас парламент не зміг подолати й вето Президента на цей законопроект. За подолання вето проголосували 126 народних депутатів, а згідно з Конституцією та регламентом Верховної Ради для подолання вето треба мати голоси не менш ніж 300 народних депутатів. Перший заступник голови Верхов­ ної Ради Адам Мартинюк зазначив, що, оскільки Верховна Рада не змог­ ла ухвалити будь-якого рішення сто-

13

совно цього законопроекту, він вважається відхиленим. ТОВ «Херсонський машинобудівний завод», створене на базі активів ВАТ «Херсонські комбайни», входить до структури ТОВ «НВП «БілоцерківМАЗ» (м. Біла Церква Київської обл.). Конт­ рольний пакет акцій ВАТ «Херсонські комбайни» було передано до статутного капіталу державної холдингової компанії «Украгромашінвест», яка потім без узгодження з державою продала його. У результаті розпочалося банкрутство ВАТ «Херсонські комбайни» та було запроваджено процедуру санації, підсумком якої стало підписання мирової угоди й відчуження активів підприємства товариству з обмеженою відповідальністю «Херсонський машинобудівний завод». За повідомленнями інформагенства «Інтерфакс-Україна»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

АВТОМАТИЗАЦІЯ

Єдиний механізм

у єдиному інформаційному полі Проект щодо впровадження в НАК «Украгролізинг» єдиної інформаційно-аналітичної системи (ЄІАС) виходить на фінішну пряму Тисячі сторінок програмного тексту та сотні — технічного завдання, величезна кількість проаналізованих цифр і графіків, копітка щоденна робота з фахівцями компанії — таким видався 2010 рік для директора Центру інформаційних технологій НВФ «Альянс» Олександра Білінка та керівника відділу корпоративних утілень Олени Колесник. Результатом стало наближення до поставленої майже два роки тому мети — впровадження єдиної інформаційно-аналітичної системи (ЄІАС «НАК «Украгролізинг»). Що ж нового внесе в роботу державної лізингової компанії така популярна нині автоматизація? На запитання нашого кореспондента відповідають Олександр Білінок та Олена Колесник.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

14

— Керівництво НАК «Украгролізинг» наполегливо працювало над тим, щоб автоматизувати лізингову діяльність підприємства й оптимізувати всі бізнес-процеси, — розповідає Олександр Леонідович Білінок. — Після тендерних процедур науково‑виробнича фірма «Альянс» здобула право на співпрацю з НАК «Украгролізинг» і розпочала підготовку проекту щодо впровадження єдиної інформаційно-аналітичної системи. НВФ «Альянс» має десятирічний досвід роботи на ринку впроваджень програм 1С. У нас працюють сертифіковані фахівці як із програм 1С, так і з лізингової діяльності, є чималий портфель солідних клієнтів — комерційніх та державних компаній. ЄІАС створено на базі російської компанії «Хомнет», послугами якої користуються 60 % відсотків лізингових компаній Росії, кількість котрих перевищує кількість українських у десятки разів. Та для того, щоб російський продукт працював в Україні, здійснили його адаптацію — «схрестили» з бухгалтерською програмою 1С. У такому форматі з доданням іще кількох конфігурацій програм 1С і впроваджуємо їх у НАК «Украгролізинг». Унаслідок такого поєднання створено унікальну програму, базовим продуктом

АВТОМАТИЗАЦІЯ

якої вміють користуватися як у Росії, так і в Україні, — програму, доступну за ціною, якісну та поза конкуренцією щодо обсягу. Які можливості з’являться в компаніїзамовника після впровадження ЄІАС?

— Раніше весь облік в «Украгролізингу» здійснювався в системах, які не були пов’язані між собою, — каже Олександр Білінок. — Кожен підрозділ окремо працював добре, а от при зведенні даних виникали труднощі, подолання яких потребувало багато ручної праці.

— Найважливіше завдання, яке було поставлено перед нами, — пояснює ОлеОлена Колесник, Олександр Білінок, на Колесник, — це отримати систему, керівник відділу корпоративних директор Центру інформаційних утілень НВФ «Альянс» технологій НВФ «Альянс» блоки якої не конфліктували б між собою. Ми мали організувати внутрішню частину системи таким чином, щоб вона була прозорою на всіх рівнях починаючи від ведення документа- сяг роботи й сумлінно його виконує. Хочу підкреслити, ції до звітності. А ще вона повинна бути наскрізною та що цей проект — унікальний. Зазвичай лізингова комне перевантаженою й спроможною працювати швидко. панія в Україні — це в середньому тридцять-сорок осіб за штатом. «Украгролізинг» налічує понад 400 праців Напевне, пані Олено, зробити це було не так ників і ще колективи 25 філій. Якщо в звичайній компанії дві-три тисячі предметів лізингу, то тут їх понад і просто?

— Атож, треба було глибоко зрозуміти бізнес-проце- 20 тисяч. А з огляду на завдання, які ставить перед си замовника й реалізувати їх таким чином, щоб йому компанією держава, ця цифра ще зростатиме. Задля було легко та зручно працювати, при цьому залишити того, щоб подібна компанія могла значно збільшити архітектуру програмних продуктів, узятих за основу. обсяг роботи, шоб у неї були ресурси, й потрібні такі Проект базувався на чотирьох розрізнених продуктах — системи, як ЄІАС «НАК «Украгролізинг». Атож, можусеукраїнській бухгалтерській програмі, російській про- на вручну зібрати інформацію, однак проаналізувати грамі «Хомнет: Лізинг 8», програмах «Комплексний облік її в різних аспектах без автоматизації процесу просто для бюджетних організацій» та «Управління автотран- неможливо. Рано чи пізно, але «Украгролізинг» вестиспортом». Ми мали об’єднати ці розрізнені програмні ме облік, звітуватиме за міжнародними стандартами продукти в одну інформаційну систему з урахуванням фінансової звітності, а вони передбачають поєднання тих бізнес-процесів, які відбувалися в компанії. Треба бухгалтерського, управлінського та оперативного оббуло скомпонувати їх таким чином, щоб вони стали єди- ліку. Ідеологія системи має давати змогу здійснювати ним механізмом, працювали в єдиному інформаційному в майбутньому аналіз будь-якої складності. полі. Тобто інформація, яку введено в одному підрозділі, одразу ж має бути доступною іншому. І головне, щоб Що можна сказати стосовно прозорості процесистема могла сприйняти всі процеси, що відбуваються сів після впровадження системи? на підприємстві, й при цьому не зіпсуватися.

— Компанія «Украгролізинг» зможе спокійно й упевнено вести перемовини з будь-якими інвесторами, Олександре Леонідовичу, ми можемо говорити, адже вони матимуть змогу відстежити рух коштів і прощо відбувається впровадження певного стандарту контролювати звітність. Припустімо, що Кабінет мініс­ трів ухвалить рішення запросити іноземних інвесторів для «Украгролізингу»?

— Авжеж, для НАК «Украгролізинг» це стандарти- (а це завдання кожного уряду). Впроваджена система зація всіх бізнес-процесів. Якщо вести мову про всю гарантуватиме інвесторам упевненість щодо захищегалузь, то це поки що вдосконалення її інвестиційного ності їхніх інвестицій, отже, зростатиме довіра, відпомеханізму. Звісно, систему може бути розширено, на- відно, й інвестиційні вливання. Ми надаємо компанії інструмент, а вона сама вирішує, як ним скористатися. приклад за рахунок зв’язків із постачальниками. Як ітиме адаптація — перехід від звичного обліку до нового, автоматизованого?

— Існують стандартні процедури, яких ми дотримуємося відповідно до проекту. А він передбачає взаємодію двох сторін — замовника та виконавця, причому функції кожного чітко прописано, кожен знає свій об-

Розкажіть, будь ласка, як ви працювали з обласними філіями.

— Нагадаю, що кожна філія мала власну систему обліку. Щоб правильно порахувати кошти та обсяг послуг, треба було регулярно здійснювати звірки між центральним офісом і філіями. Тепер же центральний

15

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

АВТОМАТИЗАЦІЯ

Інтерфейс системи «Хомнет: Лізинг 8 – Україна»

офіс та філії перебувають у єдиній інформаційній системі й користуються єдиним інформаційним полем, тому можуть відстежувати всі процеси, що відбуваються у будь-якому підрозділі компанії.

терміни — з квітня минулого року — вийти на тестовий режим запуску системи. Зазвичай для підприємства такого масштабу, як «Украгролізинг», на подібну роботу треба близько двох років.

Стверджують, що тепер і ревізії можна буде здійснювати в онлайн-режимі?

— Ми тісно спілкувалися із контрольно-ревізійним управлінням компанії й упевнені, що значно полегшили його роботу. Тепер працівники цього управління не стільки робитимуть звірки, скільки прийматимуть рішення, перевірятимуть, чи правильно вибудовано нову систему звітності. Єдине — їм треба трохи часу, щоб побачити систему в цілому та оцінити її можливості. Поки що ми працюємо в тестовому варіанті, який не дає змоги відчути все, на що здатна нова інформаційна система. Згодом працівники компанії зрозуміють, що ми навіть перевищили в чомусь їхні сподівання, а деякі моменти, пов’язані з мріями, відійдуть на другий план, однак залишиться розуміння того, що колектив виконав дуже важливу роботу.

Вас не налякав список предметів лізингу компанії?

— Насправді в будь-якій інвестиційній діяльності трапляються певні крайнощі. Зрозуміло, хочеться працювати з одним клієнтом, до того ж багатим. Віддав йому все — маєш мінімум операцій і максимум прибутків. Та є інший момент: якщо цей один збанкрутував, ти теж — банкрут! Що ж діяти? Існують фахівці з фінансового аналізу, які прораховують показники ризиків та визначають, із ким із клієнтів варто працювати, а з ким — ні. Для того щоб зменшити ризики, треба портфель лізингоодержувачів розподілити, тоді середній показник ризиків зменшиться. Так міркуємо з погляду інвестицій. А з погляду розвитку сільського господарства маємо таке: колгоспи зникли, з’явилися дрібні фермерські господарства, які слід підтримувати. Тому, є у вас таке бажання чи ні, якщо працюєте на цьому ринку, маєте на те зважати. Сільське господарство — величезний ресурс, на який держава покладає чимало надій, і такий інструмент розвитку, як лізинг — інвестиції в галузь, виходить на перший план. У всьому світі фермери мають змогу ефективно працювати саме завдяки цьому інструментові.

Олександре Леонідовичу, за цей час ви, напевне, стали частиною колективу, знайшли помічників та однодумців, чи не так?

— Інакше не може і бути. А починалося все зі стадії проектування та підготовки технічного завдання. Було створено проектну групу, до якої ввійшли ми — представники компанії-розробника «Альянс» та провідні фахівці з кожного департаменту «Украгролізингу». Саме завдяки проектній групі й керівніцтву компанії, його волі та наполегливості нам удалося в дуже стислі

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

16

Нині ви перебуваєте на етапі тестування системи. Що далі, які наступні кроки й коли механізм буде запущено повністю?

— Нині облік ведеться в старій та новій системах паралельно. Результати роботи мають збігтися. Якщо ні,

АВТОМАТИЗАЦІЯ

то стане зрозуміло: або стара система помилялася, або нову недопрацьовано, однак цей етап у кожному разі є обов’язковим. Також маємо здійснити оновлення, пов’язане із запровадженням нового податкового кодексу. Часу обмаль, але в таких умовах перебуваємо не лише ми. Далі завершальний етап — виробнича експлуатація. А після цього система почне діяти на повну потужність. Олено, чи задоволені ви як архітектор проекту виконаним обсягом роботи та якістю продукту?

— Кожна робота, якщо вкладаєш у неї багато сил та енергії, приносить задоволення результатом. Для нас найбільша радість — одержати потужний програмний продукт із великими функціональними можливостями та відчути, що це працездатний організм. Такі ж самі відчуття згодом матимуть і працівники компанії, коли зрозуміють, який тягар буде знято з їхніх плечей — щодо ведення документації, формування звітності тощо. Та все це відбуватиметься поступово. Олена Бондар

Конфігурація системи «Хомнет: Лізинг 8»

Оптимізація

Онлайн-зв’язок з усіма областями Зібрати одночасно на спільну онлайн-розмову представників усіх обласних філій компанії — це тепер стало можливим завдяки новітньому обладнанню, запровадженому в НАК «Украгролізинг». Раніше для селекторних нарад з актуальних питань доводилося орендувати студії «Укртелекому» як у столиці, так і в обласних центрах, що, відповідно, призводило до додаткових витрат.

— Завдяки новітнім технологіям, автоматизації одержуємо кілька очевидних вигод, — каже голова правління НАК «Украгролізинг» Микола ШПАК. — По-перше, вочевидь результативнішими стають зв’язки та комунікації між різними службами, підрозділами, регіональними представництвами компанії. А по-друге, нарешті вдається заощаджувати на відрядженнях співробітників, які мають бути обізнаними із ситуацією на місцях, де працюють наші клієнти та партнери.

Лютнева селекторна нарада зокрема стосувалася дисципліни отримання лізингових платежів від лізингоодержувачів. Усі директори регіональних філій не просто прозвітували про хід виконання планових завдань, але й одержали рекомендації та поради від менеджерів центрального офісу компанії та колег із областей. Учасники наради вточнили прогнози очікуваних фінансових показників на перший квартал 2011 року. Було наголошено на потребі уважно стежити за плановими проплатами на початку року, жодним чином не допускати задавненості боргів, уважно спостерігати за новими клієнтами й станом техніки, отриманої ними у лізинг.

Власна інформація

17

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

Перелік документів та умови надання техніки у фінансовий лізинг

В

ідповідно до Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи з операцій фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1904, у лізинг може бути передана техніка тільки вітчизняного виробництва після проведення лізингоодержувачем (сільськогосподарським підприємством усіх форм власності та господарювання або іншим суб’єктом підприємницької діяльності агропромислового комплексу) попередньої оплати в розмірі 17 % її вартості та укладaння договору страхування предметa лізингу для забезпечення виконання умов договору.

Компанія залишає за собою право вимагати й інші документи, що містять інформацію про Лізингоодержувача. На підставі поданих документів директор філії (до­ чір­ нього підприємства) НАК «Украгролізинг» надає Клопотання та висновок про доцільність укладaння лізингового договору. НАК «Украгролізинг» може вимагати й інші документи, що впливають на розгляд питання щодо надання техніки в лізинг. Строк лізингу сягає від 3 до 7 років. Лізингові платежі повертають поквартально. За користування лізинговою технікою Лізингоодержувач сплачує щорічну винагороду Лізингодавцю у розмірі 7 % невідшкодованої вартості цієї техніки.

Звертаємо увагу, що наказом НАК «Украгролізинг» від 9 лютого 2011 року № 30 «Про внесення змін та доповнень до Положення про надання лізингових послуг НАК «Украгролізинг» змінено перелік документів, які повинен надати потенційний лізингоодержувач до філії компанії свого регіону для укладання договору фінансового лізингу.

5) нотаріально посвідчені копії установчих документів; 6) копія свідоцтва про державну реєстрацію, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати; 7) копія довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати; 8) витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (надається державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців»); 9) копія довідки про взяття на облік платника податків (4‑ОПП), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати; 10) копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) чи копія про сплату єдиного податку (якщо юридична особа перебуває на спрощеній системі оподаткування), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати; 11) довідка банку про помісячний рух грошових коштів на банківських рахунках потенційного лізингоодержувача за 12 останніх місяців, які передують місяцю подання листа-замовлення на укладання договору; 12) оригінал довідки з органу державної податкової служби за місцем реєстрації про наявність боргів перед державним бюджетом; 13) оригінал довідки про відсутність заборгованості щодо сплати єдиного соціального внеску;

Перелік документів для акціонерних товариств (АТ), товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ), товариств із додатковою відповідальністю (ТДВ), приватних підприємств (ПП), дочірніх підприємств (ДП), фермерських господарств (ФГ) та державних підприємств:

1) лист-замовлення (з обов’яз­ ко­ вим визначенням постачальника та переліком техніки, обладнання) на укладання договору за підписом першої особи; 2) завірена контрагентом копія довіреності на впов­ новажену особу для підписання договору (в разі потреби); 3) доказ правового статусу керівника, головного бухгалтера та/або вповноважених представників підприємства — потенційного лізингоодержувача на підписання документів, договорів (наказ про призначення з обов’язковим підписом особи, яку призначили на посаду, на копії документа в ознайомленні з наказом), протокол про вибори, контракт, довіреність; рішення засновників (акціонерів, учасників органу управління) про укладання договорів лізингу, завірені печаткою підприємства або засновника; 4) копії паспортів і довідок про присвоєння ідентифікаційного коду керівника підприємства, головного бухгалтера (перших 4‑х сторінок та сторінок із зазначенням місця реєстрації), завірені печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати;

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

18

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

14) витяг із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, передбачений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів»; 15) витяг із Державного реєстру іпотек; 16) форма № 1 «Баланс» контрагента із розшифруван­ ням статей та форма № 2 «Звіт про фінансові ре­ зуль­ тати», форма № 3 «Звіт про рух грошових кош­­тів», форма № 4 «Звіт про власний капітал», фор­ма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності». Госпо­дарства, які відповідають статусу малих під­приємств (із середньообліковою чисельністю працівників за звітний період від 10 до 50 осіб та обсягом виручки від реалізації від 500 тис. грн до 2,5 млн грн) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39, подають фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі балансу (форма № 1‑м) і звіту про фінансові результати (форма № 2‑м) за останні два роки (період звітності) та звітність на останню звітну дату з обов’язковою відміткою відповідного органу про прийняття звітності (органу статистики); 17) оригінал банківської довідки про наявність кредитів та відсутність прострочених кредитних зобов’язань і копія кредитної угоди (при наявності кредитних зобов’язань); 18) договори застави, іпотеки, поруки або іншого виду забезпечення, що укладені для забезпечення виконання зобов’язань за договором фінансового лізингу (в разі якщо їх було укладено); 19) техніко-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за роками на термін дії договору лізингу, завірене контрагентом, за умови, якщо лізингоодержувачу передаються предмети лізингу, загальна вартість яких перевищує 500 000,00 грн; 20) копія державного акта на право власності на земельну ділянку або укладання договору оренди землі чи копія довідки органу місцевого самоврядування або іншого компетентного органу про користування земельною ділянкою із зазначенням площі ділянки, завірена підписом та печаткою керівника або головного бухгалтера підприємства.

У разі якщо потенційний лізингоодержувач здійснює підприємницьку діяльність у формі фермерського господарства (ФГ), то замість до-

кументів, визначених у пункті 16, він надає для розгляду такі документи: форма № 2 (ферм) «Основні показники господарської діяльності фермерського господарства»; баланс селянського (фермерського) господарства — форма № 1‑м (скорочена) із розшифруванням статей балансу за останні два роки (період звітності) з обов’язковою відміткою відповідного органу (органу статистики) про прийняття звітності або звіт, що подається до відповідного органу.

Якщо потенційний лізингоодержувач є фізичною особою — підприємцем, то він подає на роз-

гляд компанії документи, передбачені пунктами 1, 2, 8, 11–15, 17, 18 і 20 та додатково надає такі документи: 1) доказ правового статусу керівника, головного бухгалтера, завірені печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати; 2) копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи — підприємця та його/її дружини/чоловіка, головного бухгалтера (якщо перебуває в трудових відносинах) (перших 4‑х сторінок та сторінок із зазначенням місця реєстрації), довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати; 3) копію свідоцтва про шлюб/розлучення, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця з зазначенням дати, та згода другого із подружжя на укладання договору фінансового лізингу; 4) копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати; 5) копію довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати; 6) копію довідки про взяття на облік платника подат­ків (4‑ОПП) або інший документ, який підтверджує взяття на податковий облік, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати; 7) копії свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру податку залежно від виду оподаткування, завірені печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати, копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) (якщо фізична особа — підприємець зареєстрований як платник податку на додану вартість), завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати; 8) копії декларацій про доходи за останні 6 кварталів, звіт суб’єкта малого підприємництва — платника єдиного податку за останні два роки (період звітності) та звітність на останню звітну дату з відміткою ДПІ або іншу документацію, що визначає фінансовий стан фізичної особи — підприємця, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати; 9) техніко-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за роками на термін дії договору лізингу, завірене контрагентом, за умови, якщо лізингоодержувачу передаються предмети лізингу, загальна вартість яких перевищує 100 000,00 грн. Окрім перелічених вище документів, компанія залишає за собою право вимагати й інші документи, що містять інформацію про лізингоодержувача.

19

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

Коментар юриста

Оновлено примірний договір фінансового лізингу Рішенням правління НАК «Украгролізинг» від 9 лютого 2011 року затверджено примірні договори поставки та фінансового лізингу

Н

ові примірні договори фінансового лізингу та поставки розроб­ лено з метою виконання вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Закону України «Про здійснення державних закупівель», постанови Кабінету міністрів України від 10.12.2003 р. № 1904 «Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу» зі змінами й доповненнями та наказу Міністерства економіки України від 27.07.2010 р. № 925 «Про затвердження Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та Інструкції щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти».

Із метою посилення контролю за експлуатацією самохідної сільськогосподарської техніки, що передається на умовах фінансового лізингу, було прийнято рішення обладнувати зазначену техніку пристроями диспетчеризації. У зв’язку з цим виникла потреба врегулювання у договорі фінансового лізингу питання передачі в лізинг техніки, обладнаної постачальником пристроєм диспетчеризації, та його обслуговування. Відповідні зміни внесено у договір фінансового лізингу: право лізингодавця передавати у лізинг техніку, обладнану пристроєм диспетчеризації; обов’язок лізингоодержувача укласти три­сторонній договір на обслуговування пристрою диспетчеризації та забезпечити безперебійну його роботу й відповідальність лізингоодержувача за порушення зазначеного обов’язку.

Олеся Корнієнко, начальник відділу договірної роботи департаменту правового забезпечення НАК «Украгролізинг»

Внесено зміни, згідно з якими лізингоодержувач у разі відмови повернути предмет лізингу в добровільному порядку повинен відшкодувати витрати лізингодавця, пов’язані зі вчиненням виконавчого напису нотаріуса, на підставі виставленого лізингодавцем рахунку. У зв’язку зі змінами у податковому законодавстві змінено порядок сплати лізингоодержувачем комісії за організацію поставки предмета лізингу та внесено відповідні зміни у додаток до договору «Графік сплати лізингових платежів». Окрім цього, внесено такі зміни: –– виключено порядок здійснення нарахування амортизації предмета лізингу лізингоодержувачем; –– конкретизовано порядок визначення розміру останнього лізингового платежу в разі вилучення предмета лізингу у термін між двома лізинговими платежами; –– конкретизовано порядок набрання чинності договором.

Увага! Відповідно до умов договору фінансового лізингу, лізингодавець із метою забезпечення майнових інтересів за договором залишає за собою право вимагати укладання лізингоодержувачем договорів поруки, застави, іпотеки, банківської гарантії. Договір застави/іпотеки укладається лізингоодержувачем у разі передачі в лізинг сільськогосподарської техніки вартістю понад 500 тис. грн або в разі передачі в лізинг обладнання. Договір поруки або банківської гарантії укладається лізингоодержувачем у разі передачі в лізинг сільськогосподарської техніки вартістю до 500 тис. грн. При передачі в лізинг обладнання предметом застави/іпотеки має бути будівля, в якій розміщуватиметься це обладнання (в разі якщо ця бу-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

20

дівля є власністю лізингоодержувача). Лізинго­одержувач зобов’язаний передати лізингодавцеві копії документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля, що передається в іпотеку. У разі відсутності власних об’єктів нерухомості лізингоодержувач передає в заставу/іпотеку інше майно (за погодженням із лізингодавцем) або укладає договори поруки чи банківської гарантії. Якщо лізингоодержувач користується будівлею, в якій розміщуватиметься обладнання, та/або земельною ділянкою, на якій розташована будівля, на правах оренди, предметом застави мають бути майнові права (право оренди) лізингоодержувача на цю будівлю та/або земельну ділянку.

«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

Сільськогосподарська техніка, яку можна придбати на умовах фінансового лізингу, та ціни на неї Назва підприємства / Продукція

Ціна, грн

ТОВ «НВП «Херсонський машинобудівний завод» Зернозбиральні комбайни КЗС-9-1 «Славутич» Кукурудзозбиральні машини КМС-6 Кукурудзозбиральні машини КМС-6-03 Кукурудзозбиральні машини КМС-6-17 Кукурудзозбиральні машини КМС-8 Кукурудзозбиральні машини КМС-8-03 Кукурудзозбиральні машини КМС-8-12 Кукурудзозбиральні машини КМС-8-15 Пристосування для збирання соняшнику ПЗС-8-03 Пристосування для збирання соняшнику ПЗС-8-12 Пристосування для збирання соняшнику ПЗС-8-16 Пристосування для збирання ріпаку ПЗР-6 Пристосування для збирання ріпаку ПЗР-6-03 Пристосування для збирання ріпаку ПЗР-6-07 ТОВ «СУРВП «Дон-Лан» Зернозбиральні комбайни «Дон-1500Б» з подрібнювачем-розкидачем Зернозбиральні комбайни «Дон-1500Б» з подрібнювачем Зернозбиральні комбайни «Дон-Лан-Вектор» Зернозбиральні комбайни «Дон-Лан-Акрос» ТОВ «ВТК «Білоцерківський комбайно-тракторний завод» Зернозбиральні комбайни «Єнісей КЗС-950» ТОВ «Торговельний дім «Донснаб» Зернозбиральні комбайни «ДОНЕЦ-1500» ВАТ «КБ «Бердянськсільмаш» Жниварки валкові причіпні: ЖВП-4,9 з кривошипно-шатунним приводом ножа ЖВП-4,9 з кривошипно-шатунним приводом ножа й зі штамп/зварювальними пальцями ЖВП-4,9 з планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») ЖВП-4,9 з планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») і зі штамп/зварювальними пальцями ЖВП-6,4 з приводом ножа за допомогою механізму коливальної шайби ЖВП-6,4 з приводом ножа за допомогою механізму коливальної шайби й зі штамп/зварювальними пальцями ЖВП-6,4 з планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») ЖВП-6,4 з планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») і зі штамп/зварювальними пальцями Жниварки валкові навісні: ЖВН-6М із кривошипно-шатунним приводом ножа й зі штамп/зварювальними пальцями ЖВН-6М із планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») ЖВН-6М із планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») і зі штамп/зварювальними пальцями Платформи-підбирачі: КЗС-9-1-20.000, КЗС-9-1-20.000-02 ППП-3,4 ППЛ-3,4, ППО-3,4, ППБ-3,4 (всіх модифікацій), ПДЕ-3,4 (всіх модифікацій), ПДФ-3,4 (всіх модифікацій), ППД-3,4, ППЕ-3,4 (всіх модифікацій), ППК-3,4, ППМ-3,4 (всіх модифікацій), ПНХ-3,4 (всіх модифікацій), ППС-3,4 Пристрої для скошування ріпаку: ПР-3,6 (всіх модифікацій) ПР-3,7 ПР-4 ПР-4-03 ПР-4,2-01 ПР-4,3 ПР-4,5 (всіх модифікацій) ПР-4,8 (всіх модифікацій) ПР-5 (всіх модифікацій) ПР-5,1 ПР-5,18 (всіх модифікацій) ПР-5,4 (всіх модифікацій) ПР-5,56 (всіх модифікацій) ПР-5,8 ПР-6 (всіх модифікацій)

21

1 078 562,00 109 050,00 104 100,00 126 000,00 145 500,00 133 500,00 144 600,00 146 400,00 78 600,00 82 200,00 78 600,00 44 100,00 39 870,00 44 100,00 809 993,00 819 742,00 1 294 260,00 1 496 100,00 923 212,00 923 355,00

40 260,00 42 240,00 45 540,00 46 530,00 51 150,00 52 404,00 58 080,00 59 334,00 31 020,00 35 310,00 35 970,00 38 940,00 38 940,00 36 894,00 18 546,00 19 074,00 19 470,00 19 800,00 20 790,00 21 285,00 21 780,00 22 275,00 23 100,00 23 760,00 23 760,00 24 024,00 24 156,00 24 288,00 24 420,00

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

Назва підприємства / Продукція

Ціна, грн

ПР-6,1 (всіх модифікацій) ПР-6,3 (всіх модифікацій) ПР-6,6 ПР-6,6-01 ПР-6,7 (всіх модифікацій) ПР-7 (всіх модифікацій), ПР-7,1 ПР-7,3 ПР-7,6 (всіх модифікацій) Пристрої для збирання соняшнику ПС-2,3 ПС-4 (модифікації 01, 02) ПС-4-03 ПС-4,2 (всіх модифікацій) ПС-4,4 ПС-4,5 (всіх модифікацій), ПС-4,8, ПС-4,9, ПС-5 (модифікації 01…06) ПС-5-07 ПС-5-16, ПС-5,18 ПС-5,4, ПС-5,4-01, ПС-5,5, ПС-5,56, ПС-5,56-01 ПС-5,8 ПС-6 ПС-6 (модифікації 01…10) ПС-6,1 (всіх модифікацій) ПС-6,16, ПС-6,16-01 ПС-6,3 (всіх модифікацій) ПС-6,6 (всіх модифікацій) ПС-6,7 (всіх модифікацій) ПС-7, ПС-7-01 ПС-7,1 ПС-7,3 ПС-7,5, ПС-7,6 (всіх модифікацій) ПС-7,9 ПС-9,1, ПС-9,1-01 ТОВ «НВП «БілоцерківМАЗ» Зернозбиральні комбайни КЗС-812СХ Зернозбиральні комбайни КЗС-1218СХ ТОВ «ХК «Інноваційні технології» Зернозбиральні комбайни КЗС-15 «Сварог» ВАТ «Вібросепаратор» Сепаратори вібровідцентрові зернові: А1-БЦСМ-100 Р8-БЦСМ-25 Р8-БЦСМ-25-01 Р8-БЦСМ-25.00.000 Р8-БЦСМ-50 Р8-БЦСМ-50-01 Р8-БЦСМ-50.00.000 Сепаратори-ворохоочисники самопересувні СВС-25 Елеватори ковшові зернові: ЕКЗ-25-01 ЕКЗ-25-2 ЕКЗ-25/2-01 ЕКЗ-25/2-02 ЕКЗ-50-01 ЕКЗ-50-02 Комплекси зерноочисні: КЗ-25 КЗ-50 Скальператори барабанні А1-БЗ2-0-01 Зернокидачі самопересувні ЗМ-90М Зернокидачі самопересувні ЗМ-110 ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» Трактори ХТЗ-150К-09 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з комплектом ЗІП Трактори ХТЗ-17021 колісні (двигун «Дойтц») із каркасною кабіною й комплектом ЗІП Трактори ХТЗ-17221 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з каркасною кабіною й комплектом ЗІП

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

22

25 080,00 25 740,00 23 400,00 25 740,00 26 180,00 26 730,00 27 918,00 29 040,00 8 640,00 9 867,00 10 890,00 11 418,00 14 190,00 11 418,00 12 540,00 12 936,00 13 596,00 13 860,00 12 639,00 14 124,00 14 256,00 14 322,00 14 520,00 15 081,00 15 312,00 13 728,00 15 378,00 16 203,00 16 698,00 17 325,00 19 800,00 998 000,00 1 350 000,00 2 050 000,00

314 557,00 89 746,00 106 863,00 76 578,00 159 846,00 187 447,00 141 127,00 162 772,00 40 761,00 29 894,00 68 940,00 51 131,00 52 850,00 40 706,00 418 068,00 526 762,00 27 086,00 72 814,00 79 089,00 408 312,00 477 450,00 422 610,00

«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

Назва підприємства / Продукція

Ціна, грн

Трактори ХТЗ-17221-09 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з каркасною кабіною й комплектом ЗІП 466 260,00 Трактори ХТЗ-17221-19 колісні (двигун Д-260.4S2.551) з каркасною кабіною й комплектом ЗІП 458 820,00 Трактори ХТЗ-16131-03 колісні орно-просапні (двигун «Дойтц») із комплектом ЗІП 560 708,00 Трактори ХТЗ-181 гусеничні п’ятикоткові (двигун ЯМЗ-238КМ2-3) з каркасною кабіною й комплектом ЗІП 478 794,00 Трактори Т-150-05-09-12 гусеничні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з комплектом ЗІП 407 254,00 Трактори ХТЗ-17221-09-30 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з каркасною кабіною, кондиціонером і комплектом ЗІП 482 402,00 Трактори ХТЗ-17221-09-31 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) 469 764,00 з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП Трактори ХТЗ-17221-09-32 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) 486 900,00 з каркасною кабіною, кондиціонером, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП Трактори ХТЗ-17221-30 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з каркасною кабіною, кондиціонером і комплектом ЗІП 439 752,00 Трактори ХТЗ-17221-31 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) 426 108,00 з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП Трактори ХТЗ-17221-32 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) 443 250,00 із каркасною кабіною, кондиціонером, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП Трактори ХТЗ-17021-30 колісні (двигун «Дойтц») із каркасною кабіною, кондиціонером і комплектом ЗІП 494 592,00 Трактори ХТЗ-17021-31 колісні (двигун «Дойтц») із каркасною кабіною, кондиціонером і комплектом ЗІП 480 948,00 Трактори ХТЗ-17021-32 колісні (двигун «Дойтц») 498 090,00 із каркасною кабіною, кондиціонером, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП Трактори ХТЗ-17221-19-31 колісні (двигун Д-260.4S2.551) 462 318,00 з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП Трактори ХТЗ-16131-03-30 колісні орно-просапні (двигун «Дойтц») із кондиціонером і комплектом ЗІП 579 176,00 Трактори ХТЗ-16131-03-31 колісні орно-просапні (двигун «Дойтц») 565 195,00 із модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП Трактори ХТЗ-16131-03-32 колісні орно-просапні (двигун «Дойтц») 583 177,00 із кондиціонером, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП Трактори ХТЗ-181-30 гусеничні п’ятикоткові (двигун ЯМЗ-238КМ2-3) 495 936,00 з каркасною кабіною, кондиціонером і комплектом ЗІП Трактори ХТЗ-181-31 гусеничні п’ятикоткові (двигун ЯМЗ-238КМ2-3) 482 292,00 з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП Трактори ХТЗ-181-32 гусеничні п’ятикоткові (двигун ЯМЗ-238КМ2-3) 499 434,00 з каркасною кабіною, кондиціонером, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП Трактори ХТЗ-150К-09-31 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 411 810,00 Трактори Т-150-05-09-12-31 гусеничні (двигун ЯМЗ-236Д-3) 410 688,00 з модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП ТОВ «Украгрокомсільмаш» (ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод») Трактори ТЯ-200-02 654 214,00 Трактори ТЯ-200-02.01 705 633,00 Трактори ТЯ-200-05 608 426,00 ТОВ «Слобожанська промислова компанія» Трактори ХТА-200-10 397 296,00 Трактори ХТА-220-10 406 800,00 Трактори ХТА-250-10 459 624,00 Трактори ХТА-250-20 486 900,00 Трактори ХТА-200-10 із пристроєм диспетчеризації «Дрозд-К-1» 401 296,00 Трактори ХТА-220-10 із пристроєм диспетчеризації «Дрозд-К-1» 410 800,00 Трактори ХТА-250-10 із пристроєм диспетчеризації «Дрозд-К-1» 463 624,00 Трактори ХТА-250-20 із пристроєм диспетчеризації «Дрозд-К-1» 490 900,00 ТОВ «Торговий дім «МТЗ-Бєларус-Україна» Трактори «Бєларус-1221.2» 306 226,00 ТОВ «ВП «Агро-Союз» Сівалки «Horsch–Агро-Союз» ATD 9.35 1 231 429,00 Сівалки «Horsch–Агро-Союз» ATD 11.35 1 379 610,00 Сівалки «Horsch–Агро-Союз» ATD 18.35 2 288 572,00 Культиватори «Horsch–Агро-Союз» FG 18.30 871 770,00 Культиватори «Horsch–Агро-Союз» FG 12.30 559 332,00 Сівалки «Агро-Союз» «Turbosem II 19-60» 1 253 432,00 ВАТ «Червона зірка» Зерновий комплекс «Сіріус-10» 636 876,00 ТОВ «Донецькспецагромаш» Агрегати посівні комбіновані АПК-5,7 «Гарант» 189 600,00 ПП «Українська аграрна техніка» Агрегати ґрунтообробні комбіновані АПК-7,5 «Партнер» 414 506,00 ВАТ «Брацлав» Вартість одного умовного місця Доїльні установки УДЕ-16 33 082,55 Обладнання для безприв’язного утримування корів СС 4026,00 Обладнання для утримування дійного стада ОДС 34183,00 Установки індивідуального доїння УІД-10 5 931,00

23

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

Назва підприємства / Продукція

Ціна, грн

Стійлове обладнання для корів ОСК-25 37 613,00 Доїльні установки з молокопроводом УДМ-200 241 133,00 Доїльні установки для доїння в бідон УДБ-100 46 378,00 Кормозмішувачі для роздачі кормів: КПС-8 180 000,00 КПС-9 187 260,00 КПС-12 208 770,00 ВАТ «Чечельницьке РП «Агромаш» КОПС-1 для утримування холостих і супоросних свиноматок 1 322,31 КОПС-2 для утримування: кнурів-плідників 3 817,20 кнурів-пробників 5 381,70 КОПС-3 для утримування лактуючих свиноматок із поросятами 3 242,06 КОПС-4 для утримування груп свиней для дорощування 5 350,80 КОПС-5 для огорожі кормового столу 7 377,90 КОПС-6 для утримування груп свиней при відгодівлі 5 711,12 КОПС-7 — огорожа для відбору сімені у кнурів 4 609,54 КОПС-8 — станок для відбору сімені у кнурів 2 386,40 Комплекси обладнання для утримування свиней на базі обладнання КОПС 3 402,72 ТОВ «ВО «Техна» Вартість одного умовного місця Комплекти обладнання для утримування маткового поголів'я свиней типу СТС (запліднення) 5 185,11 Комплекти обладнання для утримування маткового поголів'я свиней типу СТС (очікування) 3 839,90 Комплекти обладнання для утримування підсосних свиноматок із поросятами типу СТМ 14 361,36 Комплекти обладнання для дорощування свиней типу СТО 575,12 Комплекти обладнання для відгодівлі свиней типу СТО 1 028,15 ТОВ «Біг-Дачмен» Вартість одного умовного місця Комплекти обладнання для утримування маткового поголів’я свиней в індивідуальних станках ОМС-І 6 125,00 Комплекти обладнання для утримування маткового поголів’я свиней у групових станках ОМС-Г 3 954,00 Комплекти обладнання для утримування підсосних свиноматок із поросятами ОПСП 14 814,00 Комплекти обладнання для дорощування свиней ОДВС-1 585,00 Комплекти обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2 1 050,00 Комплекти обладнання для утримування маткового поголів’я свиней в індивідуальних станках ОМС-І 6 125,00 ВАТ «Ніжинсільмаш» Вартість одного умовного місця Обладнання для годівлі свиней типу ОГС-Г (групове утримування) 183,00 Обладнання для годівлі свиней типу ОГС-І (індивідуальне утримування) 3 460,00 ТОВ «Фабрика «Варіант» Станки для опоросу типу № 1 2 057,54 Станки для опоросу типу № 7 1 710,77 Станки для опоросу типу № 16 2 068,12 Станки для утримування свиней типу № 15, висота 1000 мм – 10,5 погонних метрів, 3 622,81 вартість одного погонного метра 345,03 Станки для утримування свиней типу № 15, висота 1500 мм – 10,5 погонних метрів, 4 831,32 вартість одного погонного метра 460,13 Станки для запліднення типу № 2 з однією боковиною 1271,60 Станки для запліднення типу № 8 з однією боковиною 1275,06 Станки для запліднення типу № 17 з однією боковиною 1247,80 Комплекти обладнання для опоросу типу № 1 (станок для опоросу № 7, бокс h500 типу № 14, смуга сталева оцинкована, комплект кріплення до бетонної решітки, тепловий навіс, 5429,47 пластмасові решітки), вартість одного умовного місця Комплекти обладнання для опоросу типу № 1 (станок для опоросу № 7, бокс h600 типу № 14, смуга сталева оцинкована, комплект кріплення до бетонної решітки, тепловий навіс, 6112,36 пластмасові решітки), вартість одного умовного місця ТОВ «Агрікон-Київ» Вартість одного умовного місця Станки для опоросу в розібраному стані в комплекті СДО 8 167,51 Станки для дорощування в розібраному стані в комплекті СДП 559,73 Станки для маток групові в розібраному стані в комплекті СДСГ 725,77 Станки для маток індивідуальні в розібраному стані в комплекті СДФС 2 289,70 Станки для відгодівлі в розібраному стані в комплекті СДВ 478,40 ТОВ «Лока» Обладнання для телят ДІТ-1 у складі: будиночок для телят (1200×1400×2000) 2 280,00 будиночок для телят (1200×1250×1500) 1 560,00 загорожа для будиночка 900,00 ЗАТ «Тесмо-М» Ванни для охолодження молока ОВМ-2000 82 880,00

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

24

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ

Філії НАК «Украгролізинг» ДП «Кримагролізинг»

«Київобллізинг»

Сумська

вул. Л. Чайкіної, 1, оф. 211, м. Сімферополь, АР Крим, 95050 тел. (0652) 22-02-09

вул. Мечникова, 16 а, м. Київ, 01601 тел. (044) 545-68-31

вул. Незалежності, 3, м. Суми, 40022 тел. (0542) 679-908, 679-376

Вінницька

Кіровоградська

Тернопільська

вул. Соборна, 15 а, м. Вінниця, 21050 тел. (0432) 67-01-00

вул. Тимірязeва, 84, оф. 118, м. Кіровоград, 25050 тел. (0522) 22-99-13, 32-23-52

вул. Князя Острозького, 14, оф. 601, м. Тернопіль, 46000, тел. (0352) 52-32-78

Волинська

Луганська

вул. Дубнівська, 18 а, м. Луцьк, 43010 тел. (0332) 24-91-04, 24-21-25

вул. Перша Слов’янська, 1 в, м. Луганськ, 91055 тел. (0642) 50-52-44

вул. Заводська, 49 а, смт Солоницівка, Дергачівський р-н, Харківська обл., 62370 тел. (057) 783-76-90

Дніпропетровська

Львівська

Херсонська

пр-т Воронцова, 73, оф. 704, м. Дніпропетровськ, 49081 тел. (056) 375-27-47

пр-т В. Чорновола, 67, оф. 414, м. Львів, 79008 тел. (0322) 72-18-20

вул. 21 січня, 37, оф. 322, м. Херсон, 73000 тел. (0552) 49-43-95

Донецька

Миколаївська

Хмельницька

пр-т Театральний, 21, м. Донецьк, 83055 тел. (062) 335-83-76

пр-т Героїв Сталінграда, 91 б, м. Миколаїв, 54025 тел. (0512) 42-67-35, 42-69-96

вул. Свободи, 3/1, оф. 3, м. Хмельницький, 29000 тел. (0382) 70-34-83

Житомирська

Одеська

Черкаська

вул. Котовського, 100, м. Житомир, 10001 тел. (0412) 36-04-68

вул. Фонтанська дорога, 11, оф. 50, м. Одеса, 65009 тел. (048) 728-95-91

вул. Б. Вишневецького, 47, оф. 413, м. Черкаси, 18000 тел. (0472) 54-43-04

Закарпатська

Харківська

вул. Чехова, 1, смт Кольчине, Мукачівський р-н, Закарпатська обл., 89636, тел. (03131) 2-30-24

Полтавська

Чернівецька

вул. Ватутіна, 4, м. Полтава, 36039 тел. (0532) 60-21-62

вул. Кишинівська, 2 а, м. Чернівці, 58003 тел. (0372) 58-33-26

Запорізька

Рівненська

Чернігівська

пр-т Леніна, 152 в, оф. 211, м. Запоріжжя, 69600 тел. (061) 787-54-18

вул. Словацького, 4/6, м. Рівне, 33028 тел. (0362) 22-11-24, 63-35-11

вул. Боженка, 106, оф. 10, м. Чернігів, 14005 тел. (0462) 93-60-24

Івано-Франківська вул. Незалежності, 46, м. Івано-Франківськ, 76000, тел. (0342) 50-46-06

25

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

З УКРАЇНИ – ПО ЗЕРНИНІ

«Данон Україна» та «Індекс-Банк» розпочали реалізацію проекту пільгового кредитування аграріїв на два мільйони євро Як повідомив голова правління «Індекс-Банку» Філіп Гідез на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» 10 березня, кредити надаватимуть аграріям, які постачають молоко компанії «Данон Україна», на збільшення поголів’я, придбання необхідного обладнання для поліпшення якості молочної сировини та підвищення виробничої ефективності. Передбачається, що кредити виділятимуть під 16–19% річних, при цьому «Данон Україна» компенсуватиме сільгосппідприємствам 6–9% від­ соткової ставки. Ф. Гідез зазначив, що кредити надаватимуться на термін від шести місяців до чотирьох-п’яти років. Генеральний директор компанії «Данон Україна» Даріо Марчетті висловив сподівання, що проект буде успішним і обсяг пільгового кредитування аграріїв збільшиться. Група компаній «Данон», світовий лідер щодо виробництва молочних продуктів, діє в Україні з 1998 року. У 2006 році компанія придбала молокозавод «Родич» у Херсоні, який було модернізовано та перейменовано на «Данон Дніпро». Компанія реалізує в Україні молочні продукти, зокрема під торговими марками «Актимель», «Активія», «Растішка», «Данісимо», «Живинка», «Веселий пастушок». «Індекс-Банк» засновано в 1993 році. Частка «Credit Agricole S. A.» у статутному капіталі банку становила на 1 січня 2011 року 99,9955%. Згідно з даними Нацбанку України, на 1 січня 2011 року за розміром загальних активів (5,332 млрд. грн) «Індекс-Банк» посідав 35‑е місце серед 175 банків, які діяли в країні. За повідомленням інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна»

Посол США: американським компаніям в Україні заважає кумівство Американський посол в Україні Джон Теффт заявляє, що для американських компаній в Україні забагато ризиків. Про це він сказав в інтерв’ю газеті «День». «Чи є ще в країні кумівство, зокрема в економіці? Звісно. Це саме ті проб­ леми, із якими стикаються тут американські компанії», — зазначив він. «Американські компанії, які перебувають тут тривалий час і мають реальні проблеми, будуть одними з перших, хто інвестує ще більше грошей у вашу країну. Але вони відчувають величезні ризики, вони не бачать тут чесності й транспарентності», — додав Теффт. Він зауважив, що саме це питання обговорювалося на найвищому рівні й дуже детально у Вашингтоні. «І в моєму порядку денному тут це одне з питань майже на щодень. Знову ж таки, ми хочемо, щоб американські компанії займалися тут бізнесом», — сказав посол. За повідомленням інформаційного агентства «Українська правда»

Список найбагатших поповнився

ще трьома українцями – власниками агробізнесу У новому рейтингу журналу «Форбс» кількість українських мільярдерів зросла з п’яти до восьми осіб. Найбагатшим українцем залишається власник найбільшого у країні холдингу «Систем Кепітал Менеджмент» («СКМ») Рінат Ахметов (44 роки), який поліпшив свою рейтингову позицію. Зараз у нього 39‑е місце зі статком у $16 млрд. (у торішньому рейтингу його капітали оцінювалися в $5,2 млрд., а в рейтингу він мав 148‑у позицію). Власник інвестгрупи «EastOne», найбільшим активом якої є трубноколісна компанія «Interpipe», 50‑річний Віктор Пінчук має в рейтингу 336‑е місце з $3,3 млрд. (торішній рейтинг: $3,1 млрд. — 307‑а позиція). Співвласники групи «Приват» Ігор Коломойський (48 років) і Геннадій Боголюбов (49 років) ви-

йшли на позицію 459 зі статками у $2,5 млрд. У торішньому рейтингу статки І. Коломойського оцінювалися у $2 млрд., Г. Боголюбова — у 1,7 млрд., відповідно вони мали 488‑у й 582‑у позиції. Статки 37‑річного керівника групи «Фінанси та кредит», мажоритарного акціонера гірничорудної компанії «Ferrexpo» Костянтина Жеваго оцінюються у $2,4 млрд., у нинішньому рейтингу він посідає 488‑е місце (у торішньому рейтингу — 828‑а позиція з $1,2 млрд.). До світового рейтингу міль­яр­де­ рів потрапили цього року 42‑річний мажоритарний акціо­ нер ВАТ «Миронівський хлібопродукт» агрохолдингу «МХП», найбільшого виробника курятини в Україні, Юрій Косюк (833‑е місце з $1,5 млрд.) та 36‑річний українець Андрій Верев-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

26

ський, співвласник агрохолдингу «Кернел груп», найбільшого виробника соняшникової олії в країні ($1,1–1057‑а позиція). До групи осіб із капіталом $1 млрд. увійшов і мажоритарний акціонер агрохолдингу «Авангард» 36‑річний українець Олег Бахматюк (1140‑а позиція).

«Ferrexpo», «МХП» й «Авангард» котируються на Лондонській фондовій біржі, «Кернел» — на Варшавській, тоді як активи інших українських мільярдерів зі списку журналу «Форбс» або обмежено котируються на українських біржах, або не котируються зовсім. За повідомленням інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна»

З УКРАЇНИ – ПО ЗЕРНИНІ

Микола Азаров доручив закласти до Держрезерву України

50 тисяч тонн гречки Прем’єр-міністр України Микола Азаров доручив закласти до Державного резерву 50 тисяч тонн гречки. Про це він 11 березня заявив в ефірі програми «Іспит для влади». «Уже в наступному році ми закладемо до Держрезерву приблизно 50 тисяч тонн гречки. Це великі гроші, але гречка може зберігатися досить довго, й треба витратитися, щоб запобігти спекуляціям на цьому продукті», — підкреслив М. Азаров. Він додав, що в поточному році гречки буде посіяно вдвічі більше, аніж торік. Глава уряду підкреслив, що в 2010 році Україна зібрала 200 тисяч тонн гречки і, якби не ажіотажний попит та дії монополістів, цього врожаю було б достатньо для задоволення потреб населення. За словами М. Азарова, українці щорічно споживають близько 100 тисяч тонн гречаної крупи. Прем’єр-міністр також зазначив, що нині ситуація щодо забезпечення гречкою стабілізувалася. «Гречаної крупи в нашій країні достатньо. Кожен, хто хоче купити гречку, наприклад, у Києві, може піти в суботу на ярмарок, там регулярно ввозиться приблизно 150–200 т

гречаної крупи за доступною ціною», — підсумував М. Азаров. Також прем’єр Микола Азаров заявив, виступаючи на прес-конференції в «Укрінформ», що за кілька років Україна повністю припинить імпортувати деякі харчові продукти. За словами прем’єра, насамперед це стосуватиметься таких продуктів, як свинина, олія, молоко, вершкове масло, м’ясо птиці. Прем'єр повідомив, що у 2010 році рівень приросту виробництва на зазначені продукти суттєво збільшився, а рівень імпорту суттєво зменшився. «Це те, чим уряд пишається. Через кілька років Україна нічого завозити по імпорту не буде з таких продуктів. Абсолютно все будемо виробляти у себе в достатній кількості», — зазначив він. За повідомленнями інформаційних агентств «Українська правда» та «Укрінформ»

Затверджено інструкцію щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів Міністерство аграрної політики і продовольства України (МінАПіП) затвердило інструкцію щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів. Цей наказ МінАПіП № 10 від 4 лютого 2011 року розміщено на сайті Верховної Ради. Зазначена інструкція визначає порядок та умови розміщення й зберігання зерна, окрім зерна, призначеного для насінницьких цілей, суб’єктами зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів. Варто зазначити, що прийом, доробка, очищення, сушіння, вентиляція, захист від шкідників, зберігання й відвантаження зерна, а також облік та оформлення операцій із ним здійснюються відповідно до вимог Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом МінАПіП № 228 від 15 червня 2004 року, а також інструкції для ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом МінАПіП № 661 від 13 жовтня 2008 року. За повідомленням інформаційної компанії «ПроАгро»

27

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

ВИСТАВКИ

Місце зустрічі – «ІнтерАгро-2011» Напередодні великих виставок завжди постає питання: а чи варто знову брати участь у заході, сценарій якого відомий і передбачуваний? Питання це аж ніяк не риторичне, а відповідь на нього не є визначеною зарані. От і цього разу, перш ніж вирушати до Києва, багато хто з українських виробників сільськогосподарської продукції та техніки мав глибоко замислитися над тим, що ж може дати йому виставка рентабельного високоефективного сільського господарства «ІнтерАгро-2011», яка відбулася 2–4 лютого у столичному виставковому комплексі «Експоплаза».

М

абуть аргументів проти участі у виставці знайшлося багатенько, бо вітчизняні виробники обирали для себе переважно роль глядача, а не учасника. І все ж таки на 30000 кв. м виставкової площі знайшлися острови та острівці, на яких розмістилася вітчизняна продукція, й зацікавлений відві­ дувач мав змогу побачити не тільки зелені заокеанські «Джони Діри», а й рідні жовтогарячі «Ярила», поспілкуватися не лише англійською, французькою чи німецькою мовою, а й українською під час ділових зустрічей. Добре, що приїхали до нас німці, французи, росіяни, поляки, турки, шведи, данці, китайці… Ми раді зустрічі з ними, охоче знайомимося з їхніми новітніми технологіями та суперсучасною технікою. Проте щемить серце у селянина: а де ж наші трактори й комбайни? Адже ціни на імпортний товар, як-то кажуть, кусаються, а весна вже на порозі, й хочеться працювати на землі з надійною технікою та за прогресивними

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

28

технологіями. Отож пройдімося виставковими залами та спробуймо знайти відповідь на це важливе питання. Мене як пересічного відвідувача виставка вразила кількістю гостей і різноманіттям виставленої техніки. І, хоч би там що казали фахівці, я отримала задоволення навіть від того, що потрапила у товкотнечу (особливо другого дня), бо це означає, що тема села та розвиток аграрної галузі викликає інтерес, цікавить дедалі ширше коло спеціалістів, які прагнуть спілкування й шукають нові рішення давніх проблем. Отож місце їхньої зустрічі — виставка. У рамках «ІнтерАгро-2011» було проведено день Франції в Україні, який зібрав чимало слухачів із різних країн. Говорили про актуальні проблеми галузі, ділилися досвідом щодо організації господарств, з’ясовували, що ж то означає «господарство‑середняк». В інших залах представники компаній, що взяли участь у виставці, проводили семінари та конференції.

ВИСТАВКИ

Із другого поверху експозиційної зали було цікаво спостерігати за рухом на всій території виставки. Так, представники іноземних компаній мали не лише вельми презентабельний солідний вигляд, а й левову частку площі. Однак хотілося поспілкуватися з нашими, українськими учасниками. Хіба ж можна було оминути стенд корпорації «Агро-Союз» із Дніпропетровська! Власне виробництво в ній почалося з широкосяжної техніки для ресурсозбережних технологіїй у партнерстві з німецькою компанією «Horsch Maschinen GmbH». Відомо, що при застосуванні нульової технології стосовно обробітку ґрунту він зазнає механічної дії тільки в зоні дії сошника. Саме завдяки новому технологічному вирішенню сошників відбувається еволюційний розвиток нових сівалок виробництва корпорації «Агро-Союз».

— Що представлено на стенді сьогодні та які питаннями цікавлять відвідувачів? — запитала я регіонального директора корпорації «Агро-Союз» в Україні Олексія Пудака.

— Питання щодо участі у виставці постало перед нами ще в листопаді. Із кожним роком ситуація на ринку змінюється не на користь таких широкомасштабних заходів, як виставки, й усе ж таки ми зробили правильний вибір, вирішивши представити нашу техніку на «ІнтерАгро-2011». Під час спілкування з клієнтами, які приїхали до Києва, ми ще раз зрозуміли, що техніка у людей є. Вони її купили в достатній кількості. Хвилюють же їх зовсім інші питання, навіть не ціна. На перший план виходять технології та важливі характеристики техніки й те, який результат вона дає при експлуатації. На стенді ми представили інноваційні продукти та новітні вирішення для високорентабельного сільського господарства. Дві моделі сівалок, які цілковито є новинками, призначено для господарств із площею оброблюваних земель до 1000 га — це «Агро-Союз MD 19–20/19–40» та «Агро-Союз FM 30–90». Сівалки MD 19–40 і MD 19–20 продовжують модельний ряд монодискових зернових сівалок. Ширина захвату — 3,8 і 7,6 м, система висіву механічна. Основна перевага — рівномірність та якісність сходів, що гарантує високий урожай, забезпечується монодисковим сошником аргентинської компаниї «Pierobon». Ці сошники дають змогу починати роботу на будь-яких орних залишках за технологією no-till. Іще одна їхня особливість — гумове колесо біля диска металізовано, що дає змогу працювати на більш вологих ґрунтах. Модель «Агро-Союз FM 30–90» є дводисковою сівалкою, характерною особливістю якої є можливість працювати з різними культурами — від дрібнонасіннєвих зернових до просапних. Посівний комплекс «Агро-Союз Turbosem II 19–60» представляє модельний ряд монодискових зернових пневматичних сівалок. Ширина захвату — 12 м. Сівалка агрегатується з тракторами потужністю 310 к. с., що дозволяє уникнути необхідності оновлення парку тракторів.

Олексій ПУДАК, регіональний директор корпорації «Агро-Союз» в Україні

На стенді ви можете побачити й ангари для впровадження ресурсозбережних технологій у тваринництві, адже п’ятнадцять років тому в корпорації «АгроСоюз» було створено власне модельне агрокультурне підприємство АТЗТ «Агро-Союз», в якому адаптуються й запроваджуються сучасні технології сільськогосподарського виробництва. Наші напрями — це молочне скотарство, свинарство та страусівництво. Окрім того, в нас широкий ассортимент запчастин і мастил імпортного та вітчизняного виробництва. Щодо попиту на нашу техніку, яка йде в лізинг, то її досить багато. Це посівні комплекси, культиватори тощо. Починається посівний сезон, і господар хоче придбати за гривні, а не за валюту ті чи інші сівалки, трактори, комбайни. А техніки, виробленої в Україні, на жаль, не завжди всім вистачає. На стенді ВАТ «Уманьферммаш» я поспілкувалася з виконуючим обов’язки керівника відділу маркетингу Петром Джугостранським.

— Сільськогосподарська техніка виробництва «Уманьферммаш», — сказав він, — має попит на нашому ринку, тому що доступна за ціною для дрібних підприємців, фермерів і для будь-якого українського господаря, особливо якщо її можна придбати через механізм лізингу. Банківські кредити сьогодні нашим аграріям не під силу — відсотки чималі, а лізинг є найдоступнішою формою придбання техніки. Зазвичай після виставок ми маємо багато дзвінків — замовляють культиватори, котки зубчасто-кільчасті, напівпричіпи, тракторні самоскиди, завантажувачі сівалок, нерідко хочуть одержати консультацію щодо техніки кваліфікованого фахівця. Особливість нашої сільгосптехніки в тому, що вона виготовляється з якісного металу, має гарантійний термін 12–18 місяців. На спеціальному майданчику під відкритим небом можна ознайомити-

29

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

ВИСТАВКИ

Техніка виробництва ВАТ «Уманьферммаш»

Обладнання для свинарства ТОВ «ВО «Техна»

Вітчизняна техніка на відкритому виставковому майданчику

Підлогове утримання бройлерів від ТОВ «ВО «Техна»

ся з деякими різновидами нашої продукції. Це коток зубчасто-кільчастий КЗК-6–01, лущильник дисковий важкий ЛДВ‑2,4, напівпричіп тракторний самоскидний НТС-20–01, укомплектований завантажувачем сівалок. Ми представили саме ту техніку, на яку чекають гості виставки, при виборі орієнтувалися на їхні побажання. Попри те, що експозиція нашої компанії має на цій виставці небагато місця, ми задоволені, бо відвідувачі виявляють інтерес до нашої продукції. ВАТ «Калинівське районне підприємство «Агромаш» із Вінниччини пропонувало техніку власного виробництва для обробітку ґрунту, яку рекомендовано для всіх зон України. На відкритому майданчику було представлено культиватори, сівалки пневматичні універсальні, борони пружинні широкосяжні. Директор департаменту свинарства виробничого об’єднання «Техна» Олександр Вдовиченко повідомив, що привіз на виставку новий станок для опоросу й станки для запліднення, систему кормороздавання, до того ж просто на стенді можна побачити, як усе те діє. Стенд оснащено вентиляційною системою в тому самому вигляді, який вона має на реальному об’єкті. Також показано обладнання для дорощування свиней із принципово новою годівницею, повністю виготовленою з іржостійкої сталі. Можна ознайомитися й із системою гноєвидалення.

— У нас два напрями, — розповідає Олександр Анатолійович, — птахівництво й свинарство. Ця виставка здебільшого збирає фахівців із тваринництва, тому на стенді ми й приділили увагу саме свинарству. А стосовно птахівництва наводимо зразок підлогового утримування бройлерів. Якщо говорити про лізинг, то на нинішній момент тих, хто хоче придбати нашу продукцію на умовах лізингу, набагато більше, аніж на цей час минулого року. Ми знаємо своїх замовників, вони вже подають

заявки до обласних філій. Приємно, що є така компанія, як НАК «Украгролізинг», котра реально допомагає селянам придбати техніку на вигідних для них умовах. Скажімо, перший комплект обладнання для свинарства на умовах лізингу ми продали три роки тому. Ми задоволені, що є така форма роботи, як лізинг, тому що витрати на відгодівлю свиней зростають і господарям дуже непросто знайти «живі» гроші на купівлю будь-якого технічного обладнання та вкладати кошти у власний розвиток. Вартість нашого обладнання набагато нижча, аніж імпортного, а якість не поступається якості європейських та світових зразків. Заступник голови правління ВАТ «Брацлав» Сергій Михайленко розповів, що на виставці вони представляють один із напрямів своєї діяльності — свинарство. Хоча компанія займається розробленням, конструюванням, монтажем та сервісним обслуговуванням обладнання для виробництва молока та промислового свинарства, основна наша продукція — це весь комплекс технологій для утримування великої рогатої худоби.

— Яка проблема сьогодні найболючіша для селян і, відповідно, для нас, виробників? — розмірковує Сергій Миколайович. — Це питання, де взяти кошти для будівництва сучасних тваринницьких комплексів. Не діють кредитні лінії, тож вихід один — треба скористатися інструментом фінансового лізингу. Це вигідно для селян. Маємо надію, що саме завдяки лізингу нам удасться просувати свої послуги та продукти на наш український ринок. Виставка позаду. А попереду — цілий рік до нової зустрічі на «Інтер-Агро-2012». Сподіваймося, що наступного року українських виробників на ній буде набагато більше, аніж тепер. Олена Бондар

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

30

ПАРТНЕРИ

Цей унікальний

продукт —

яйце

Протягом доби птахофабрика «Україна» дає мільйон курячих яєць

П

огодьтеся, що навіть такі найпоширеніші серед наших співвітчизників продукти, як картопля й сало, не вдостоєні власного свята. А в яйця воно є! І навіть у світовому масштабі. Почалося ж усе 1990 року, коли Міжнародна яєчна комісія оголосила другу п’ятницю жовтня Всесвітнім днем яйця, й тепер цей день відзначають у більш ніж п’ятдесяти країнах. Так, у сусідній Угорщині святкування має широкомасштабний характер: уже кілька років поспіль на березі озера Балатон проводять фестиваль яйця, на який збираються близько сорока тисяч учасників — сюди приїздять люди звідусіль, тут улаштовують кулінарні майстер-класи, різноманітні конкурси. У 2006 році під час такого фестивалю приготували величезну яєчну запіканку, яка ввійшла до «Книги рекордів Гіннеса». День яйця став святом у різних куточках світу — його відзначають мексиканці та французи, американці й австрійці, фінни, німці та китайці.

…Якось дорогою з Лондона до Единбурга ми зупинилися на ночівлю в старовинному замку-готелі. Вранці під час сніданку офіціант чемно поцікавився, чи не принести нам яєчню. Я подякував за турботу й відмовився. Через кілька хвилин офіціант знову підійшов до нашого столика та повторив своє запитання. А невдовзі ще раз поцікавився: може, ми хочемо, щоб яйця зварили? Я здивовано поглянув на свого супутника, який знав британські традиції набагато краще за мене, й почув: «Ти не дивуйся. Просто англійці не уявляють собі початку дня без вареного яйця або яєчні з беконом. Отож офіціант ніяк не може повірити, що ти обійдешся без традиційного місцевого сніданку». Цей нюанс з англійської подорожі я згадав у Крушинці, що поруч із Васильковом, на птахофабриці «Україна». Ні, місцеву продукцію поки що не експортують на туманний Альбіон, але її знають уже дале-

31

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

ПАРТНЕРИ

ко за межа­ми України — скажімо, на африканському континенті, куди потрапляє третина яєць із конвеєрів цієї птахофабрики. За мало не півстоліття своєї роботи (з 1963 року) фабрика виросла зі звичайного, нічим не примітного радгоспу до великого європейського підприємства, яке є одним із лідерів виробництва яєць та іншої продукції птахівництва у нашій країні. Тепер тут утримують 1,2 мільйона курей і дають протягом року понад 300 мільйонів столових яєць. Окрім того, птахівники з Крушинки пропонують споживачам і такі вкрай потрібні харчові продукти, як білки та жовтки у сухому й рідкому вигляді, патрану птицю, супові набори з курятини… Досить сказати, що без яєць цієї птахофабрики не обходяться чимало брендових вітчизняних торгових марок, зокрема «Торчин-продукт», «Щедро», «Рошен». Мережа ресторанів швидкого харчування «Макдоналдз», яка діє в Україні, охоче використовує для приготування їжі яєчний порошок, вироблений у Крушинці. Адже фахівці недаремно вважають продукцію саме цієї фабрики чи не найліп-

Голова правління ВАТ «Птахофабрика «Україна» В’ячеслав Процишин

За мало не півстоліття своєї роботи фабрика виросла зі звичайного, нічим не примітного радгоспу до великого європейського підприємства, яке є одним із лідерів виробництва яєць та іншої продукції птахівництва у нашій країні.

 ДО РЕЧІ Саме яйце вважається найдавнішим «окультуреним» продуктом харчування, бо ще дві з половиною тисячі років тому в Індії курка стала свійською птицею. В Європі курячі яйця першими долучили до свого раціону римляни: зі споживання яйця вони, власне, й починали обід. Відомий вислів «Ab ovo» — «З яйця», тобто від самого початку, народився на берегах Тібру. Проте пов­ ністю це звучало так: «Ab ovo usque ad mala» — «Від яйця до яблук», тому що римляни закінчували обід яблуками. шою в Україні за своїми смаковими та споживчими якостями. Яйця корисно їсти всім — вони містять багато поживних речовин. Одне яйце зокрема забезпечує 12 % денної норми білка, вкрай потрібного для людського організму. А ось жири становлять не більш ніж десяту частину ваги яйця. Якість білка в курячих яйцях настільки висока, що науковці часто використовують цей білок як стандарт для оцінки його якості в інших продуктах.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

32

ПАРТНЕРИ

Треба мати на увазі й те, що курячі яйця, як і хліб та молоко, чи не найдоступніший для наших співвітчизників за ціною продукт харчування. Зрештою, зварити яйце, підсмажити яєчню чи приготувати омлет — усе це не потребує особ­ ливих зусиль. Таке може зробити практично кожен, навіть той, хто куховарити взагалі не вміє. Отже, яйця — продукт ліквідний. І зі збутом — жодних проблем?

— Не зовсім так. Проблеми є, — почули ми від голови правління ВАТ «Птахофабрика «Україна» В’ячеслава Процишина.

— Велика конкуренція на вітчизняному ринку?

— Не тільки в нас — в усьому світі.

— У світі — зрозуміло. Але на внут­ рішньому ринку поки що пропонують курячі яйця лише вітчизняного виробництва. Бо ми вже експортуємо й телятину з Бразилії, і яблука з Польщі, й вершкове масло з Білорусі… І навіть маємо намір купувати гречку в Китаї.

— Україна тільки експортує курячі яйця — у країни Африки й Південної та Східної Азії. Треба взяти до уваги й те, що половину українських яєць дають кури-несучки, яких утримують у домашніх селянських господарствах. Отже, починаючи з весни й аж до осені селяни здебільшого не купують таку продукцію, навпаки, ще й самі пропонують курячі яйця на ринку. З огляду на це наше підприємство близько 30 % яєць переробляє на яєчний порошок, рідкий пастеризований меланж та іншу продук-

Головний технолог птахофабрики Тетяна Ковалинська (ліворуч) та птахівниця Ніна Конопольська

Із цих курячих кліток яйця потрапляють на конвеєр

 ДО РЕЧІ Американські вчені провели аналіз поживності курячих яєць та їхнього впливу на організм людини. Результати дослідження дали їм підставу назвати страви з яєць найкращими для сніданку. Дослідники стверджують, що регулярне споживання яєць сприяє підтриманню здоров’я, доброї фізичної форми та високого інтелектуального рівня. Яйця у щоденному раціоні не призводять, як раніше вважали вчені, до появи зайвої ваги. Вони містять велику кількість вітамінів та мікроелементів, які, на думку лікарів, людина має одержувати з їжею щодня. Яйця багаті на протеїни, вітаміни D та B12, холін (вітамін B4) і метал селен. У них також є чималий набір таких потрібних людському організмові амінокислот і антиоксидантів. У результаті той, хто їсть на сніданок звичайну яєчню, отримує важливий для початку трудового дня біологічний імпульс, який дає змогу успішно працювати, переконані американські вчені.

33

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

ПАРТНЕРИ

цію, без якої не обходиться харчова промисловість. Іще 30 % — то експортні поставки, а решту пропонуємо вітчизняним споживачам. В’ячеслав Процишин очолює ВАТ «Птахофабрика «Україна» вже сім років, а в самій галузі працює з 1998 року. За фахом він інженер-механік, отож і не дивно, що на фаб­риці йде технічна реконструкція: крок за кроком замінюють застаріле обладнання сучасним.

— Завдяки цьому зменшуємо затрати на виробництво продукції, — каже В’ячеслав Григорович. — І, що дуже важливо, набагато ефективніше використовується корисна площа у пташниках. Адже нове обладнання дає змогу розмістити на квадратному метрі більше курей, аніж раніше. І, звісно, якість яєць поліпшується. Зменшили ми й утрати готової продукції. Перевагу на птахофабриці віддають вітчизняному обладнанню, яке беруть за лізинговою схемою.

— У нас склалися нормальні партнерські стосунки з національною акціонерною компанією «Украгролізинг», з якою працюємо вже три роки, — наголошує директор. — Саме завдяки цій співпраці ми модернізували два пташники й продовжуємо рухатися в цьому напрямі. На думку голови правління ВАТ «Птахофабрика «Україна», фінансовий лізинг дає змогу працювати з перспективою, залишаючи гроші для інших нагальних виробничих потреб. Адже розрахунки здійснюються протягом п’яти років, та й відсотки за користування лізингом значно менші, аніж треба платити за банківськими кредитами. Одне слово, лізинг дає змогу оновлювати виробництво в ощадливому фінансовому режимі, тим більше, що птахофабрика не має стратегічного інвестора й змушена обходитися власними коштами. У кабінеті голови правління на вид­ ному місці ціла колекція кубків і дипломів — нагород за спортивні досягнення. В’ячеслав Процишин перехоплює мій зацікавлений погляд:

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

Пакувальниця готової продукції Людмила Остапенко

За вагомий внесок в економіку України та виробництво високоякісної конкурентоспроможної продукції птахівництва ВАТ «Птахофабрика «Україна» нагороджено дипломами міжнародного академічного рейтингу «Золота Фортуна» (2001 р.), загальнонаціонального конкурсу «Вища проба» та міжнародного конкурсу «Європейська якість» (2004 р.)

34

ПАРТНЕРИ НОВИНИ — Маємо футбольну команду, яка вже кілька років бере участь у турнірах районного та обласного масштабу. Грають за неї як працівники фабрики, так і хлопці з Василькова та навколишніх сіл — і не без успіху! Навіть районну першість вигравали, третє місце вибороли на обласному турнірі з футзалу. Додамо, що функції одного з тренерів команди виконує керівник фабрики. Іще й сам виходить на зелене поле чи паркет під час спортивних баталій. Окрім футбольної команди, яка є гордістю не тільки Крушинки, а й усього району, фабрика всіляко допомагає освітянам, зокрема дев’ятій школі, що у Василькові, підтримує дитячий садок. То як доходить уже справа до ремонту чи виникає інша доконечна потреба, скажімо, повезти дітей на екскурсію або послати на якийсь конкурс, підсобляють будматеріалами, транс­портом, а то й грошима. Певна річ, про людей, які працюють на птахофабриці, тут усіляко дбають. Возять на роботу та з роботи фабричним транспортом, створюють належні умови для продуктивної праці. «А найголов­ніше, — почув я від голови правління, — стараємося людей не ображати рівнем зарплати, щоб вони мали змогу нормально жити, годувати свої сім’ї». Зрозуміло, що молодий, ініціативний, енергійний керівник, який уже став професіоналом високого рівня у птахівництві, зібрав коло себе й надійну менеджерську команду, що поставила перед колективом складне завдання протягом двох наступних років завершити модернізацію виробництва та довести кількість курей-несучок до двох із половиною мільйонів. Тоді, безумовно, й кількість одержуваних від них яєць зросте більш ніж удвічі, а птахофабрика «Україна» зможе закріпити за собою лідерські позиції в цій галузі. Володимир ВИТВИЦЬКИЙ Київська область Фото автора

Тваринницькі ферми матимуть підримку уряду Уряд України запровадив 50-відсоткову компенсацію з державного бюджету вартості завершених у 2009–2011 роках робіт щодо будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, а також підприємств для виробництва кормів. Це закріплено відповідною постановою Кабінету міністрів. Документ передбачає, що компенсацію надаватимуть на безповоротній основі на будівництво та реконструкцію ферм або комплексів, в яких, за проектом, мають утримувати не менш ніж 500 голів великої рогатої худоби, зокрема не менш як 300 корів або ж не менш як 1200 свиноматок. Розподілятиме кошти спеціально створена комісія. Згідно з постановою, держава також виплачуватиме дотації за закуплених та введених в основне стадо телиць максимальною вагою не більш ніж 150 кг. Міністерство аграрної політики та продовольства запропонувало уряду спрямувати 500 млн грн бюджетних коштів на часткову компенсацію видатків на будівництво й реконструкцію тваринницьких ферм та комбікормових заводів. Окрім того, очікувалося, що з бюджету буде виділено 100 млн грн на компенсацію видатків для закупівлі телиць у населення.

Дизпаливо та бензин за пільговими цінами Уряд України виділить на проведення весняної посівної кампанії за пільговими цінами 100 тис. тонн дизельного палива й 60 тис. тонн бензину, повідомив прем’єр-міністр Микола Азаров. «Сто тисяч тонн дизпалива й шістдесят тисяч тонн бензину за пільговими цінами — це повністю забезпечить потреби весняної посівної компанії», — сказав прем’єр. За попередніми підрахунками Міністерства аграрної політики та продовольства, проведення комплексу весняних польових робіт поточного року в Україні потребуватиме близько 23 млрд грн. За даними Мінагропроду, аграрії мають у своєму розпо­ рядженні 100 тис. тонн дизельного палива з необхідних 434 тис. тонн і 24 тис. тонн бензину з необхідних 112 тис. тонн.

Куди поділися сім мільйонів гривень? Прокуратура Запоріжжя порушила кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем співробітниками Запорізької митниці при оформленні сільськогосподарської техніки, внаслідок чого до бюджету не надійшло майже 7 млн грн. Як повідомляє відділ зв’язків зі ЗМІ Генеральної прокуратури України, посадові особи митниці, оформлюючи сільгосптехніку під час ввезення її на територію України, допустили ненадходження до бюджету близько 7 млн грн обов’язкових платежів, зокрема 4,7 млн грн ПДВ. Справу порушено за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України.

За повідомленням інформагентства «Інтерфакс-Україна»

35

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

ВІТЧИЗНЯНИЙ ВИРОБНИК

Голова правління Василь Гибало

«Агромаш» потрапив до «Ліги кращих» С

У сільського виробнипочатку по-різному У Чечельнику на Вінниччині колишню ка мають великий попит бувало, виживали, «Сільгосптехніку» не зруйнували стан­ ки для утримання як могли. Шукали зай не порозтягали. Навпаки, змогли сви­ н опоголів’я на різних мовників бодай на якісь пристосувати цю колись звичну для етапах росту. «Агромаш» різновиди робіт, де ставсіх структуру до нових ринкових умов розробив системи для від­ ла б у пригоді наявна годівлі тварин на щілинтехніка. Наприклад, підприємство надавало транспортні послуги, коли про- ній підлозі та на глибокій підстилці. Чечельницькі спеціалісти обов’язково дбають про кладався автобан Київ–Одеса, працювали й на інших те, щоб до ладу змонтувати обладнання на місцях, будівництвах. Зміцніли, можна було думати й про власне вироб- проконсультувати клієнтів, як доцільніше його викоництво. Тож згодом на базі «Сільгосптехніки» утвори- ристовувати. Разом із конструкторами намагаються лося відкрите акціонерне товариство «Чечельницьке спростити утримання тварин і догляд за ними. Прорайонне підприємство «Агромаш», яке спеціалізується понують різні варіанти монтажу конструкцій. Скажімо, на обладнанні для свиноферм і комплексів. Утім, виго- індивідуальні станки для утримання свиноматок холостих і після осіменіння мають кілька варіантів, тому їх товляють продукцію й для інших галузей.

— Ми працюємо на ринку з 1999 року, — розпо- можна встановлювати й у нових, і в реконструйованих відає голова правління «Агромашу» Василь Гиба- приміщеннях. Майстри забезпечують найоптимальніло. — За цей час нашими постійними замовниками ше компонування для зручності при обслуговуванні тастали понад 1000 провідних підприємств енергетичної, кого устаткування. Клітки з відкидним кошиком можна машинобудівної, харчової, м’ясо-молочної промис- переобладнати на групові станки, їх використовують ловості. Звертаються й комунальники, будівельники, у приміщеннях із вузькими коридорами, забезпечуоздоровчі та навчальні заклади. Наші трубчасті елек- ючи вхід і вихід свиноматці. Напування здійснюється тронагрівачі використовуються в побуті, на транспорті, сосковою напувалкою або завдяки утриманню потрібу хлібопекарнях. Освоїли виробництво понад 200 видів ного рівня води. Трубку для подачі корму вмонтовано ТЕНів, у тому числі й для нафтопродуктів. Випускаємо в передню частину огорожі. Особливо про комфорт для тварин і можливість реметалоконструкції, транспортні палети для перевезентельної дезінфекції приміщень дбають під час проектуня великогабаритних вантажів.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

36

ВІТЧИЗНЯНИЙ ВИРОБНИК

вання та будівництва боксів для лактуючих свиноматок із поросятами. Відкрита клітка для опоросів має міцну конструкцію з опорою в чотирьох точках, її можна регулювати за довжиною та шириною. Простота конструкції й відсутність рухомих елементів дає змогу експлуатувати клітку довго та без проблем. Василь Гибало пишається унікальністю конструкції опоросної клітки «Європа», яку виготовляє підприємство. Адже завдяки специфічній бічній стінці з відкидною дугою вдається звести до мінімуму загибель поросят через необережність самої свиноматки. Клітки комплектуються коритами, напувалками. Гнізда для поросят оснащено джерелами тепла. Ті, хто зосередився на дорощуванні молодняку, замовляють клітки типу «Ясла», в яких передбачено зручні гніздечка для поросят, підлогу з підігрівом. Є цікаві пропозиції й для замовників, що спеціалізуються на відгодівлі. Майстри «Агромашу» встановлюють решітчасті секції, щілинну підлогу, системи примусової вентиляції, що дає змогу збільшувати щільність поголів’я при відгодівлі. Є також обладнання для відгодівлі на глибокій підстилці. Спеціальна система штор забезпечує дотримання норм вологості у тваринницьких приміщеннях. Обладнання з Чечельника сьогодні надійно працює на свинарських комплексах у Глобиному Полтавської області, в агрофірмі «Маяк» на Черкащині, у миронівському «Агросвіті» Київської області. Співпрацюють із підприємством сільські товаровиробники Чернівецької,

Чернігівської, Луганської, Одеської, Волинської й рідної Вінницької областей та Криму. Про надійного партнера почули й у сусідів: уже готовий проект свинокомплексу на 500 голів для одного з господарств Молдови. Про визнання надійності та стабільності підприємства свідчить і той факт, що ВАТ «Чечельницьке РП «Агромаш» внесено до переліку сучасних вітчизняних підприємств, які працюють за державними програмами фінансового лізингу через НАК «Украгролізинг». А потрапляють до цього списку лише підприємства, які випускають справді сучасну техніку та обладнання, постійно оновлюють виробництво. Зараз ВАТ «Чечельницьке РП «Агромаш» входить до складу групи компаній «Брацлав», отож планує новий етап свого розвитку. Колеги, партнери й клієнти «Агромашу» мають нагоду привітати підприємство із високою відзнакою. Адже ця компанія ввійшла до Міжнародного економічного рейтингу «Ліга кращих» і посіла четверте місце серед 350 тисяч суб’єктів господарювання, зареєстрованих на території України. «Чечельницьке РП «Агромаш» визнано «Підприємством року-2010», а голову його правління Василя Гибала, який здобув статус «Керівник року України», представлено до нагородження орденом «Почесний хрест». Віра ТИХОНОВА Вінницька область Фото автора

На кролячій вулиці – свято

Ц

Фото Петра Олара

ього року кролик буде супергероєм — не тільки тому, що дає дієтичне м’ясо й хутро на шапку та шубку, й навіть не тому, що його розведення — це вигідний та прибутковий бізнес. Річ у тім, що 2011‑й — це рік Кролика (або ж Кота, це вже кому як більше до вподоби). Відомо, що людина утримує кролів іще від часів Давнього Риму. Мінімальна потреба населення України у кролячому м’ясі (якщо рахувати по півкілограма в рік на одну особу) — 24,5 тисячі тонн. Поки що річне виробництво кролятини в Україні становить майже 600 тонн. Для порівняння: у Франції та Італії цей показник перевищує 160–180 тисяч тонн. Сьогодні для нас «позували» кролики з ферми ТОВ «Анмакс», що в селі Іваньки Маньківського району Черкаської області. Це сучасне високотехнологічне інтегроване підприємство, де утримують щороку понад 400 тисяч кролів загалом.

37

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

З УКРАЇНИ – ПО ЗЕРНИНІ

Як

найефективніше використовувати сільськогосподарську техніку Останнім часом у сільському господарстві України темпи оновлення машинно-тракторного парку вповільнилися в 10–20, а то і більше разів. Різко збільшився середній вік механізмів, які використовують аграрії. Зрозуміло, надійність техніки та її експлуатаційні показники погіршуються, зростають витрати на обслуговування й ремонт. Усі ці обтяжувальні обставини переконують, що треба замислитися, як оптимально використати бодай ту техніку, котру маємо, та на яких умовах придбати іншу.

Що дає добрі результати за кордоном? У країнах із ринковою економікою організаційну основу сільськогосподарського виробництва становлять сімейні ферми. Фермерські господарства, особливо дрібні та середні, здебільшого використовують техніку по-різному, не обмежую­чись якимось одним способом. Вважаємо, незайве буде врахувати їхній досвід, і коли обиратимемо форми використання техніки у сільському господарстві України. Якщо порівняти витрати на виконання механізованих робіт са­

мим господарством і міжгосподарським об’єднанням за однакових умов, то майже завжди вигіднішим виявляється міжгосподарський варіант (гуртки з обміну технікою, машинні об’єднання, машинні ринги, машинно-технологічні станції та ін.) — за рахунок збільшення річного завантаження машин. Зарубіжний досвід свідчить про доцільність кооперації в сільськогосподарському машинокористуванні. Наприклад, у таких розвинених країнах, як Німеччина, Франція, Велика Британія, США й Канада, від 20 до 70 % фермерських господарств охоплено різними формами

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

38

кооперування для придбання техніки та спільного користування нею. Найпростішою організаційною формою використання техніки є сусідська взаємодопомога — усна домовленість між кількома фермерами щодо спільного користання купленим новим чи вже вживаним обладнанням. Машинні ринги — це форма об’єднання фермерських господарств для спільного використання сільськогосподарської техніки й надання механізованих послуг стороннім організаціям. Зазвичай машинний ринг не має власних машин, вони належать окремим гос-

Порада спеціаліста

подарям чи господарствам. Ринг є посередником щодо організації використання машин його членами. Найбільшого поширення машинні ринги набули в Німеччині й Австрії. Зрозуміло, що такі об’єднання мають на меті не отримати прибуток, а лишень поліпшити, оптимізувати використання машин. Об’єднання можуть бути різними. Скажімо, в Німеччині вони нараховують від 100 до 1000 осіб. Усі розрахунки за виконані роботи здійснюються через управління рингу. Більшість фермерів користують­ ся послугами рингів, коли їм на певний час потрібні дорогі високопродуктивні або ж спеціальні машини. Окрім того, машинні ринги можуть допомогти стосовно додаткової тех­ ні­ки гарячої пори — під час посівної чи збирання врожаю. Кооперативи для спільного ви­ко­рис­тання сільськогосподар­ сь­кої техніки набули найбільшого по­ши­рен­ня у Бельгії, Нідерландах та Польщі. Техніка, що нею розпоряджаються такі кооперативи, є переважно колективною власністю. Найманий персонал за заявками фер­ ме­ рів виконує в їхніх господарствах потрібні роботи. Фінансуються кооперативи з трьох джерел — за рахунок позик, дотацій та власного капіталу. Кооперативи є серйозними конкурентами підприємств, які надають механізовані послуги. До того ж тут у кооперативів є певна перевага, бо вони не платять професійний податок та мають інші пільги. Машинні пули — об’єднання фермерів, які створюються для спільного придбання та використання техніки. Великі машинні пули, які складаються з 50–100 членів, наймають спеціалістів для керування технікою та її утримання. У країнах Західної Європи є велика кількість самостійних підприємств, що надають механізовані послуги для основного обробітку ґрунту, внесення добрив, збирання врожаю тощо. Орієнтовна вартість окремих механізованих робіт, наприклад, у Німеччині становить: • оранка — 25–35 євро/га; • сівба — 15–30 євро/га;

• хімічна обробка — 8–12 євро/га; • внесення добрив — 7–10 євро/га; • збирання врожаю — 40–60 євро/га. В умовах значного подорожчання машин у багатьох розвинених країнах широко використовуються прокат та оренда сільськогосподарської техніки. Пункти прокату чи оренди дають змогу раціонально використовувати складну дорогу техніку й повніше задовольняти потреби та виконувати замовлення споживачів, заощаджуючи кошти й зберігаючи матеріальні ресурси. Не менш популярною формою забезпечення аграріїв технічними засобами є й постачально-збутові кооперативи. Ці кооперативи, окрім того, що постачають машини, пальне, насіння, добрива та пестициди, ще й надають механізовані послуги. Одним із перспективних способів забезпечення сільськогосподарського виробництва машинами та обладнанням є лізинг. Лізинг — це форма довгострокового фінансування й майнового кредиту, окремі його різновиди мають схожість із продажем майна на виплат та з прокатом. Лізингодавець стає посередником між виробником, якому треба одержати повну вартість машини, й споживачем, який не має на це всіх потрібних кош­тів воднораз. Понад 80 % компаній — виробників техніки організовують продаж, га­рантійне технічне обслуговування машин та постачання запасних частин через мережу незалежних дилерських пунктів. Компанія продає техніку зі знижкою 10–30 % відповідно до попиту на машини. Знижка розрахована на покриття витрат, пов’язаних із транспортуванням придбаної техніки,

організацією продажу її, післяпродажним обслуговуванням, гарантійним ремонтом, а також включає можливий прибуток. Дедалі більшого поширення набуває вторинний ринок машин. Пояснити цю тенденцію досить прос­то, адже ціни на нову техніку постійно зростають. У сільськогосподарських товаровиробників Англії, Франції, Німеччини, США на один куплений новий трактор припадають три-чотири такі, що вже використовувалися. Товаровиробники значну частину сіль­ськогосподарських машин закуповують на ринку вживаної техніки. Так, наприклад, ринок комбайнів, які вже були у вжитку, в США втричі перевищує ринок нових машин. Окрім цього, вживані машини часто розбирають і реалізують у вигляді запасних частин. У країнах Західної Європи приблизно 50 % робіт фермерські гос­­по­дарства виконують за допо­ мо­гою тракторів, придбаних на вторинному ринку техніки. Основним продавцем уживаної техніки є дилерські підприємства, які мають

Машинний ринг у Німеччині

39

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

Порада спеціаліста

змогу її підготувати для перепродажу, забезпечити належне технічне обслуговування, а за потреби — й ремонт. А що доцільніше застосувати в нас? Відчутне послаблення матеріально-технічної бази істотно поглибило кризу в українському агропромисловому комплексі. Високі ціни на техніку та неплатоспроможність сільських товаровиробників паралізували роботу машинобудівних підприємств. Непродумана державна політика порушення паритету цін на сільськогосподарську й промислову продукцію призвела до старіння основних фондів, стала на заваді впровадженню новітніх технологій у рослинництві. Досвід та дослідження науковців підказують: забезпечення належного рівня механізації у сільському господарстві доцільно досягати шляхом кооперації товаровиробників для використання техніки, створення спеціалізованих інженерних структур прокату й оренди машин тощо. У сучасних умовах, коли гостро бракує техніки у сільському господарстві, заслуговують на увагу всі позитивні форми ефективного її використання. Доцільно застосовувати досвід механізованих загонів і збирально-транспортних комплексів зі збирання зернових, заготівлі кормів, виконання інших енергоємних робіт.

Концентрація збиральної та транспортної техніки в одному підрозділі, чітке обслуговування й оперативний ремонт її сприяють зростанню річного завантаження техніки, зниженню простоїв, значно збільшують виробіток, поліпшують якість робіт та організацію праці механізаторів. Такий метод уже зараз застосовують у деяких областях України, підвищуючи ефективність використання техніки вдвічі-втричі. Колективне користування сільсь­ когосподарською технікою набуває особливого значення після реформування колгоспів і радгоспів в акціонерні товариства, спілки, фермерські та селянські господарства. Спільне придбання та вико­рис­ тання техніки є найперспектив­ ні­шим там, де кілька господарств, розташованих поряд, мають при­­ близ­но однакові обсяги робіт, а загальний обсяг цих робіт не виходить за межі нормативного річного завантаження техніки. Суму коштів, вкладених у придбання техніки кожним із господарств, які кооперуються, визначають за обсягами робіт у господарстві для спільно придбаної техніки або запланованого часу її використання. Черговість і період використання такої техніки, а також умови її зберігання та утримання зазначаються у договорі, який укладають господарства. Зазвичай цю техніку зберігають та обслуговують у тому господарстві, в якому вона виконує

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

40

роботи. Якщо йдеться про тривале зберігання, то техніку доцільніше розмістити в тому господарстві, де найкращі для цього умови. Оренда й прокат є однією з моделей спільного використання машин. Це форма кооперування, при якій техніка надається у користування іншим господарствам за певну плату. Така форма, на думку фахівців, може застосовуватися в разі, якщо фермер, кооператив, асоціація, агропромислове підприємство чи об’єднання має відповідну ремонтно-обслуговчу базу для утримання прокатної техніки, але обсяги робіт недостатні (60–80 % від нормативу) для її повного завантаження. В оренду або прокат техніка надається відповідно до угоди, в якій зазначено термін її використання, обсяги робіт, тарифи оплати, обов’язки та відповідальність сторін. Машинні станції можуть функціонувати на умовах оренди й прокату. Вони виступають як самостійні підприємства та є перспективною формою прокату високопродуктивних і вузькоспеціалізованих машин, які призначено для застосування в певний період та не може бути

Порада спеціаліста

ефективно використано в одному чи навіть у кількох господарствах. Складання планів‑графіків виконання робіт, видачі та приймання прокатної (орендної) техніки, її високоефективна експлуатація, зберігання, а також облік роботи покладаються на персонал машинної станції, й усі відносини між орендодавцем і замовниками регламентуються Положенням про машинну станцію чи пункт прокату, що розробляють самі станції або підприємства, при яких їх створено. Іще одна з моделей спільного використання техніки — тимчасові міжгосподарські формування. Їх варто створювати тоді, коли треба сконцентрувати техніку для забезпечення потоковості та безперервності виробничого процесу й додержання всіх вимог щодо агротехніки. Такі тимчасові формування можна організовувати на основі кооперації кількох господарств, включаючи до них машини разом з операторами із тих господарств, де передбачається виконувати роботу. Актуальною сьогодні стає проб­ ле­ма ефективного використання ви­ сокопродуктивної дорогої та вузь­

ко­спеціалізованої техніки. Фахівці переконалися, що імпортна техніка має найбільшу віддачу, коли застосовується повний набір ма­ шин для всього технологічного циклу. Провели детальні розрахунки та створили модель нової виробничої структури, яка одержала назву машинно-технологічна станція (МТС). Одна така станція має обробляти не менш ніж 15 тис. га землі. Із новими машинами зазвичай приходить і нова технологія, яка гарантує підвищення врожаю. Економічну доцільність використання техніки в умовах МТС зумовлено такими чинниками: • обсяги робіт в окремих господарствах недостатні для ефективного її використання; • технологія виконання сільськогосподарських робіт потребує концентрації техніки в такій кількості, яку одному господарству утримувати невигідно; • через дефіцит або високу вартість техніки не кожне господарство має змогу її придбати. В Україні вже функціонують понад сто МТС із різним рівнем технічної оснащеності. На ланах країни вже багато років успішно працюють зерно- та кормозбиральні комбайни у складі загонів МТС. Досвід, набутий загонами за цей час, доводить, що ефективність їхньої роботи значно вища за ту, яку спроможні самотужки забезпечити окремі господарства, навіть передові. Передусім це дає можливість здешевити вартість послуг при високій якості роботи. МТС укладає договори, згідно з якими одержує в рахунок оплати 18–20 % від загального обсягу зібраного врожаю. Вигідність для сільгосппідприємств є очевидною та безсумнівною. Багато досить міцних і потужних господарств стали постійними замовниками такого концерну. Їм не треба думати про забезпечення техніки пальним, мастилом, запасними частинами тощо. МТС має спеціальний технічний відділ, який постачає запчастини. Фахівці машинно-технологічної станції реагують на виклик практично миттєво. Загони МТС — це мобільні цент­ ри, де можна сконцентрувати тех-

41

нічні засоби й забезпечити належний сервіс. Світовий досвід щодо функціонування їх доцільно застосовувати й в Україні. Ті МТС — машинно-тракторні станції, які існували в середині минулого століття в колишньому СРСР, свою історичну місію як центри інтенсивного використання техніки на певному етапі розвитку сільського господарства виконали, а в інших країнах кооперативні моделі експлуатації техніки використовують постійно. Наприклад, у Німеччині створено понад 10 тисяч приватних міні-МТС, які обробляють 500– 1000 га, а іноді й понад 1000 га посівів за контрактами з фермерами чи кооперативами. Для створення МТС і досягнення нею добрих результатів діяльності важливе значення має ґрунтовно розроблений бізнес-план. Сучасний ринок сільськогосподарської техніки пропонує широкий вибір машин різного призначення вітчизняного й зарубіжного виробництва та різні форми придбання їх. Та для МТС важливо не лише на вигідних умовах придбати техніку, а й орієнтуватися на її ефективність, усі її експлуатаційні можливості. При комплектуванні МТС технікою чимале значення має добір складу машин за маркою, продуктивністю, рядністю, причому як універсальних, так і спеціалізованих. Незаперечним є той факт, що для своєчасного виконання робіт доцільно комплектувати МТС потужними енергонасиченими тракторами, які забезпечать виконання механізованих технологічних операцій широкозахватними агрегатами на підвищених швидкостях відповідно до агротехнічних вимог. Економічні розрахунки свідчать, що при комплектуванні машиннотехнологічних станцій іноземною технікою вона може мати перевагу над вітчизняною щодо вартості виконання робіт лише за відповідного річного завантаження. Зіновій Ружило, кандидат технічних наук, Віктор Васильченко, кандидат технічних наук

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

до сусідів у город не зазирають Мудрі люди кажуть, що всі найрозумніші книжки вже написано й найважливіші відкриття зроблено. Та залишається досвід, яким люди не перестануть ділитися одне з одним ніколи. Наша розповідь — про життя сучасного шведського фермера та умови, в яких йому доводиться працювати. Якщо говорити про шведів, то вони, безперечно, мають власний сек­ рет виробництва високоякісної сільськогосподарської продукції. Може, він полягає у досить серйозному підході до будь-якої справи, а може, криється в національному характері, на який наклала відбиток сувора північна природа.

Н

Постійний пошук джерел прибутку

Нині королівство Швеція — це 9 мільйонів осіб на величезній території у 450 тис. кв. км. Вісімдесят відсот­ків площі країни вкрито лісами, горами, озерами, річками, торф’яними болотами. Орної ж землі — лишень 7 %. У південній частині країни зосереджено рослинництво, вегетативний період триває там шість місяців, на півночі — тільки три-чотири. Вирощують переважно пшеницю, кукурудзу, рапс, цукровий буряк, а також картоплю, горох тощо. На півдні країни та в південній частині регіону Галланд поширено свинарство, на островах Готланд та Ейланд — вівчарство, птахівництво та молочне скотарство. Нині напрямів сільського господарства у Швеції більше, аніж будь-коли. Через погіршення інфраструктури економіки фермери змушені постійно шукати нові джерела прибутку. Окрім традиційних тваринництва та лісового господарства, набуває розвитку також виробництво палива з альтернативних джерел (отримання біогазу шляхом перероблення продуктів тваринного походження), дедалі більше господарів розводять коней для їзди верхи (кінних прогулянок, шкіл верхової їзди), стають популярними ферми, де практикують

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

42

здоровий відпочинок і здорове харчування, а також полювання, рибальство, різні ремесла. Освоюють шведські фермери й нові різновиди діяльності: вирощують, скажімо, дорогі породи птахів — фазанів та індиків. Відкривають при фермах магазини або постачають продукцію місцевого виробництва до міста, де екологічно чисті продукти коштують на порядок більше, аніж звичайні у супермаркетах, що їх найчастіше привезено з-за кордону. Таким чином підтримується вітчизняний виробник, до того ж не на словах, а на ділі. Вельми активну позицію мають шведи стосовно питань екології. Багато хто з них, наприклад, відмовляється купувати моркву з Голландії, обґрунтовуючи це тим, що навіть її транспортування завдає шкоди довкіллю. Сільське господарство, як і інші галузі економіки країни, намагається вирішити екологічні завдання, які стосуються збереження генетичного фонду місцевої флори та фауни, а також природного ландшафту. В останні десятиліття у сільському господарстві Швеції спостерігається тенденція до зниження кількості ферм, а самі господарства розширюються. Так, у 2006 році було зареєстровано 70 тисяч сільськогосподарських підприємств, а в 1996 — понад 90 тисяч.

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Діти та онуки на гостині у

батьків

Якщо фермерові пощастило й на його ділянці розташовано щось таке, що можна віднести до культурної спадщини (іноді це може бути звичайнісіньке, на перший погляд, каміння, що насправді являє собою руїни стародавньої будівлі) та що належить охороняти, селянин може одержати від держави кошти, потрібні для збереження та демонстрування цієї історичної пам’ятки.

Про погляди на життя і вподобання У сучасній Швеції рівень життя фермерів не нижчий за рівень городян. Ті навіть заздрять простору фермерських вілл, бо не можуть дозволити такого собі, та все ж таки прагнуть мати якщо не будинок, то бодай будиночок на природі для відпочинку. До речі, жодних парканів та огорож ані в кого немає, хіба що живопліт. «Навіщо? — дивуються шведи. — Гарний краєвид — то найкраще». А як же сусіди? «Та ми не надто цікаві», — кажуть тутешні мешканці, бо зазирати в чужий город у них не заведено. Більшість ферм зазвичай передається у спадок із покоління в покоління. Найчастіше господарством опікується подружжя. Діти також допомагають і за бажання продовжують батьківську справу, хоча міське життя приваблює їх дедалі дужче. На одному з телеканалів демонструють популярне в Швеції шоу «Фермер шукає дружину». У ньому претендентки або претенденти (атож, фермерки також шукають собі пару) знайомляться з життям на фермі, проходять різноманітні випробування й завойовують

руку та серце власника господарства. Звісно, тут трап­ ляються й сльози, й розбиті… ні, не тарілки, серця.

У відпустку — на власний лан Безумовно, всі фермерські господарства у Швеції приватні, жодних колективних немає. Значна частина землі належить церкві, яка здає її в оренду. Це для шведів звичайнісінька річ. Розповідає Матс Ботвідсон, пенсіонер, власник господарства неподалік міста Норчопінг (великого промислового центру за 170 кілометрів на південь від Стокгольма): — Свої 15 гектарів орних земель і 3 гектари лісу (у Швеції, а також у Фінляндії, Норвегії, Ісландії та Шотландії існує закон, за яким навіть до приватних лісів усі люди мають доступ, можуть збирати там гриби та ягоди, але не мають права рубати дерева. — Прим. авт.) я отримав у спадок від батьків дружини, точніше, викупив у них. У 50–60‑ті роки фермерські господарства повністю забезпечували себе продукцією тваринництва, овочами, а решту продавали. Та наприкінці шістдесятих з’явилися нові різновиди техніки, коштів на її придбання бракувало, доводилося брати великі кредити, зросли податки. Багато господарств зубожіли, змінили власників або перекваліфікувалися. Моє господарство невеличке, й робота в ньому не є моєю основною діяльністю. Власники або ж орендатори

43

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Гертруда та Матс Ботвідс

они

таких господарств зазвичай мають роботу в місті (я все життя працював водієм місцевого автопарку), бо прибутків від фермерства недостатньо для утримання родини й оплати рахунків, та й праця на землі сезонна. Я завжди трудився сам під час своєї відпустки, вирощуючи зернові культури. У цей період доводилося працювати практично цілодобово, до того ж усе робити самотужки. Наймані робітники в нас рідкість, їх може бути не більш ніж п’ятерошестеро, все залежить від масштабу господарства. Коли вийшов на пенсію, частину землі довелося продати. Діти здобули освіту, переїхали до міста й нині навідуються з онуками лишень у гості.

Під контролем держави — У нашому районі, — продовжує розповідь Матс Ботвідсон, — розташовано здебільшого маленькі господарства від 15– 35 до 35–70 гектарів та великі пло-

щею близько 200 гектарів (зазвичай вони належать тим, хто землю орендує або викупив її у власника). Нині кожен фермер може взяти кредит у банку й купити потрібну тех­ ніку. Так, невеличкий трактор кош­тує 500 тисяч крон (крона приблизно дорівнює одній гривні, хоча рівень зарплат і ціни у Швеції набагато вищі, аніж в Україні. — Прим. авт.), комбайн — 3–4 мільйони крон. Оскільки вартість земель і нерухо­ мості досить висока, то проб­ лем із отриманням кредиту під заставу не виникає, адже вартість господарства може становити від 10 мільйонів крон. Деякі господарства здають свою техніку в оренду іншим, меншим, яким невигідно її купувати. Лізинг у сільському господарстві Швеції непопулярний, хіба що дехто з роботодавців надає у лізинг своїм співробітникам транспорт. Деякі фермери ще й досі користується машинами виробництва «Вольво», яких уже зараз не ви-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

44

пускають. Основні постачальники сільгосптехніки нині — це «Case IH», «New Holland», «Valtra», «John Deer», «Claas», «MF», «Deutz-Fahr», «Massey Fer­gu­son», «Fendt » тощо, залежно від різновиду діяльності, специфіки й потреб господарства. Шість господарств нашого хутора об’єдналися у так званий ко­ мітет. Ми разом приймаємо рішення про те, які роботи потрібні для підтримання в належному стані чи облагородження громадської території (шля­ хів тощо). Внесли по 2000 крон на 10–15 років. Ці гроші підуть на різні потреби, як-от: установлення світловідбивачів та дорожніх знаків, прибирання снігу (відповідальна за це особа отримує заробітну плату) й т. ін. Але більшу частину потрібних коштів ми отримуємо від місцевих органів влади, які здійснюють контроль за станом шляхів та огорож. Найбільшою статтею витрат є закупівля щебню для відновлення шляхів після зимового періоду.

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Взагалі вся наша робота на землі регламентована й перебуває під контролем держави.

Який ти фермер без Інтернету?

— Важливим джерелом інформації для всіх фермерів, — пояснює специфіку своєї роботи шведський пенсіонер Матс Ботвідсон, — є вебсайти Державного управління сіль­ ського господарства та іншіх орга­нів. Пев­на річ, Інтернетом користуються практично всі мешканці країни — без нього працівникам фермерських господарств, так само, як і великих офісів, було би вельми сутужно. На сайтах зібрано багато корисної інформації із проблем тваринництва (це питання стану здоров’я та умов утримання тварин), рослинництва й інших напрямів сільського господарства, розповідається про субсидії, цінові пропозиції, проблеми довкілля, надаються консультаційні послуги з різноманітних питань. Тут можна також зареєструватися, щоб узяти участь у безкоштовних курсах і семінарах.Також існу-

ють приватні консалтингові агенції, де фермер (за певну плату) може одержати консультацію та пораду щодо різновидів своєї діяльності, — констатує Матс Ботвідсон.

Плюси та мінуси членства в Європейському Союзі Після вступу Швеції до ЄС для фермерів, можна сказати, почалося нове життя — регламентується практично все. Фермер не має права застосувати зайвий кілограм хімікатів, не кажучи вже про те, що вміст їх у продукції обмежено. Хімікатами зловживали про­тягом 50–60 років, нині застосування їх суворо обмежено. У Брюсселі вирішують, що й скільки фермерам виробляти. Щоб не було перевиробництва певної продукції (хоча землі й активи господарств дають таку змогу), їм виплачують субсидії. Здійснюється ретельний контроль — на папері та в електронному форматі. Слід дотримуватися правил і вирощувати лише те, що задекларував на цей рік. Для заповнення всіх форм (особ­ ливо на субсидії) та оформлення

45

звітності практично кожен фермер потребує допомоги бухгалтерської фірми. У Швеції досить багато організацій, які знаються на бухгалтерському обліку сільгосподарських підприємств. Документів ви­ма­гають стільки, що займатися всім цим немає ані змоги, ані бажання. Краще довірити таку роботу фахівцям (шведи звикли все довіряти майстрам: наприклад, власну машину або техніку ніхто й гадки не має ремонтувати самотужки). Фермери кажуть, що у членстві в ЄС є свої плюси та мінуси. Ось, наприклад, кожна корівка повинна мати ярлик-сережку лишень жовтого кольору, тільки незрозуміло, це мінус чи плюс. Усе ж таки красиво, значить, плюс. Загалом рівень життя у Швеції досить високий (особливо порівняно з українським). Хто добре попрацював улітку, може й на Канари чи до Таїланду помандрувати — погрітися до наступного літа, адже воно у Швеції дуже коротке. Юлія Усова, спеціально для «МСГ» зі Швеції

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

СЛАВЕТНІ ІМЕНА

«Тепер

я вдома,

і се добре » ...

25 лютого 1871 року народилася славетна поетеса Леся Українка. Помандруймо ж в уяві разом тими місцями нашої країни, які живили її талант.

«І робота тут найліпше робиться… » Село Колодяжне розташоване за вісім кілометрів на схід від Ковеля на шосе Київ–Рівне–Брест. На його південній околиці, в садибі, яку 1868 року придбав батько поетеси Петро Антонович Косач та в якій від 1882 року жила родина, тепер розміщено літературномеморіальний музей Лесі Українки. У Колодяжному багато що й сьогодні нагадує ті часи, коли тут жила Леся. Уздовж дороги та біля входу в музей ростуть розкішні каштани, які посадив її брат Михайло Косач. Коло «білого» будиночка тягнеться до неба посаджена наймолодшою сестрою поетеси Ізидорою старезна груша, яка ще й досі плодоносить. У вересні тут можна скуштувати кисло-солодкі ягоди кизилу, привезеного Лесею 1907 року з Криму. Два його кущі так розрослися, що плодів вистачає всім — і працівникам музею, і його відвідувачам. Пам’ять про славетну поетесу береже, здається, кожна травинка на цій землі, яку Леся Українка так любила й на якій прожила з малими та великими перервами аж п’ятнадцять років із сорока двох, відведених їй долею. На жаль, не зберігся «великий», як називали його в родині, будинок, у якому 1882 року поселилися Косачі. Його в 1943 році розібрали й вивезли кудись гітлерівці. Зате відвідувачі можуть оглянути Лесин «білий» та батьківський «сірий» меморіальні будиночки.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

46

СЛАВЕТНІ ІМЕНА

«Наша сім’я жила в надто близьких стосунках з селянами, — згадувала Лесина сестра Ольга Косач-Кривинюк. — Усі ми, в тому числі й Леся, може, ще більше ніж хто, мали серед колодяженців не лише знайомих, а й приятелів, товаришок, тому весь їх побут незадовго став нам відомим, а далі й рідним». У Колодяжному поетеса цікавилася народним побутом і звичаями, фольклором. У листі від 2 січня 1892 року до Михайла Драгоманова вона писала: «Досить того, що за чотири місяці маю півтораста обрядових пісень зібраних! Певна річ, що не все там цікаве і нове, але ж мене займають оригінальні мотиви сих пісень, їх же — я знаю добре — ще ніхто не записував». Для своєї сестри Ольги відповідно до порад і за джерелами, надісланими Дра­го­мановим, Леся 1890 року в «білому» будиночку написала підручник «Стародавня історія східних народів». Треба віддати належне матері Лесі Ользі Косач — письменниці Олені Пчілці, яка помітила поетичний хист дочки та заохочувала її до творчості. 1884 року львівський журнал «Зоря» надрукував перші поетичні спроби 13‑річної Лесі — «Конвалія» та «Сафо». Під ними стояв підпис «Леся Українка». Згодом саме у Львові вийшла у 1893 році перша її збірка поезій «На крилах пісень», у виданні якої взяв безпосередню участь Іван Франко. «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова… мимоволі думаєш, що ся хвора, слабосила дівчина — трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну». Іван Франко Село під Ковелем стало для Лесі тим джерелом, яке постійно живило її творчість. У листі до Михайла Павлика вона зауважує: «Тепер я вдома, і се добре, бо хоч тут мене таки з’їсть колись пропасниця, але мені нігде так не добре, як вдома, і робота тут найліпше робиться».

47

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

СЛАВЕТНІ ІМЕНА

У Колодяжному Леся Українка написала близько 80 літературних творів. Поміж них поеми «Самсон» і «Русалка», поетичний цикл «Пісні про волю» казка «Біда навчить», п’єса «Блакитна троянда», нарис «Місто смутку» та інші. Талант Лесі захоплював і приваблював до неї сучасників. У різний час у Колодяжному збирався цвіт української інтелігенції: Микола Лисенко, Михайло Старицький, Модест Левицький, Іван Труш… У травні 1891 року в гості до Косачів приїздив із сім’єю Іван Франко. У 1907 році тяжка недуга змушує Лесю Українку назавжди покинути рідне її серцю Колодяжне: Прощай, Волинь! Прощай, рідний куточок! Мене від тебе доленька жене, Немов од дерева одірваний листочок…

Лесин «білий» будиночок у Колодяжному

У травні 1941 року виконком Волинської обласної ради ухвалив організувати в Колодяжному в Лесиному «білому» будиночку музей, проте війна перешкодила здійсненню цих намірів. Та 10 липня 1949 року «білий» будиночок у Колодяжному став музеєм великої української поетеси. У 1980 році було побудовано двоповерхове приміщення для музею, а «білий» і «сірий» будиночки утворили його меморіальну частину, де все нагадує нам про родину великих українських патріотів Косачів, членом якої була й геніальна Леся Українка. У Київ — до рідні, до друзів… У Києві Косачі винаймали помешкання у трьох місцях — на вулиці Стрілецькій, де нині розташовано посольство Норвегії, та в двох будинках на Маріїнсько-Благовіщенській (нинішня вулиця Саксаганського). В одному з них, що має номер 97, тепер діє музей Лесі Українки. Після одруження з Климентом Квіткою Леся нетривалий час жила також і на вулиці Підвальній, 32. Улітку 1899 року родина Косачів перебралася у двоповерховий особняк на Маріїнсько-Благовіщенській вулиці, що належав відставному інженер-капітанові М. Хитрову, й там протягом десяти років винаймала п’ять кімнат на першому поверсі у правому крилі. На цій самій вулиці зовсім поруч жили Лисенки та Старицькі. Невдовзі у тому ж кварталі на вулиці Жилянській оселився й Панас Саксаганський. Отож цей куточок Києва став своє­ рідним центром українського культурного життя. «Українським Парнасом» справедливо назвали сучасники цей духовний митецький осередок. Музей Лесі Українки в Києві працює від початку 60‑х років минулого століття. Але в середині 80‑х у ньому розпочали капітальний ремонт (будинок, де розміщується музей, споруджено в 1889 році),

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

48

Вивіска на огорожі сповіщає, що тут розміщено музей славетної української поетеси

тоді й вирішили повністю обновити експозицію. Отож 25 лютого 1991 року перших відвідувачів прийняла меморіальна квартира Лесі Українки. Її відтворили в тому вигляді, який вона мала, коли там жила родина Косачів. Цьому насамперед прислужилися спогади Ізидори Косач-Борисової — наймолодшої сестри Лесі Українки, яка залишила детальні й точні описи кожної кімнати квартири по вулиці Маріїнсько-Благовіщенській, 97, свідчення про життя та побут родини у Києві. У листах до рідних і друзів, у спогадах сучасників поетеса згадує Київ без особливого пієтету.

— І на це були свої причини, — каже завідувачка музею Лесі Українки у столиці Ірина Щукіна. — Саме в Києві ще в дитячому віці їй зробили першу операцію на лівій руці, після чого хвороба трохи пригальмувала, але згодом дедалі частіше та болісніше знову почала нагадувати про себе. Треба сказати й про таке: горбиста місцевість мікрорайону, де жила родина Косачів, утрудню-

СЛАВЕТНІ ІМЕНА

вала Лесі пересування, що вона, безумовно, відчувала. Можна собі тільки уявити, як нелегко було їй добиратися взимку 1900 року до щойно збудованого міського музею (нині — Національний художній музей) у центрі міста, де ще приміщення не висохло як слід після опоряджувальних робіт, і позувати Іванові Трушу, який на замовлення Наукового товариства імені Шевченка писав портрет поетеси. До речі, ці сеанси в холодному й вогкому приміщенні ще більше ускладнили давню хворобу.

— Та, з іншого боку, Київ уже тоді, наприкінці XIX століття, був значним науковим і культурним центром у Російській імперії, — продовжує Ірина Анатоліївна. — Тут можна було піти в театр чи на концерт відомого виконавця, побувати на вернісажі, зустрітися й поспілкуватися з людьми, які були поетесі цікаві й навіть близькі за духом, одне слово, набратися добрих вражень, чого, власне, й прагнула Леся Українка. А також, що особливо важливо для письменника, — відвідувати бібліотеку, користуватися потрібними книжками, яких у Колодяжному чи Гадячі, звісно, не було де взяти. І врешті-решт ніби й найпростіша, але доконечне потрібна для кожної нормальної людини річ — побути в родинному колі, зустрітися з близькими друзями. Бо оті виїзди на лікування — до Одеси, Криму, Карпат, Німеччини, Єгипту, Грузії, які ставали дедалі частішими й потребували багато часу, надовго відривали Лесю від домівки, від родини, позбавляючи її радості спілкування з найближчими людьми.

— Експозиція музею представлено таким чином, щоб кожен відвідувач міг тут знайти те, що насамперед цікавить його у житті й творчості Лесі Українки, — зауважує Ірина Щукіна. — Це не просто ряд експонатів, розрахованих на старшокласників чи студентів‑гуманітаріїв. Адже до нас навідуються й літературознавці, й школярі, й просто шанувальники творчості доньки Прометея, як інколи ще називають мужню письменницю. Отож, формуючи експозицію, в музеї прагнули найповніше показати життя й творчу спадщину Лесі Українки, прокоментувати знакові моменти з біографії поетеси, визначити ті чинники, які формували її світогляд, її творче обличчя. Тобто маємо кілька пластів, на основі яких можна проводити й тематичні екскурсії, скажімо, «Київ Лесі Українки» або «Фольклористична діяльність у родині Косачів». Та, окрім екскурсій і пошуків нових матеріалів, пов’язаних із видатною донькою українського народу, колектив музею активно долучається й до інших справ. Нещодавно на базі музею відбулася наукова конференція «Творчість та особистість Лесі Українки в історичному, культурологічному та філософському аспектах», в якій узяли участь провідні лесезнавці нашої країни. Тепер у музеї розгорнуто виставку графічних робіт — ілюстра-

цій до «Лісової пісні», одного з найвідоміших творів Лесі Українки, написаного сто років тому.

Завідувачка музею Ірина Щукіна у мемо­ріаль­ній кімнаті, де протягом тривалого часу жила й творила поетеса Цього року в приміщенні музею вже вп’яте відбудеться літературний конкурс «Надія» (таку назву має перший Лесин вірш, написаний у вось­ мирічному віці), в якому беруть участь юні поети столиці та Київської області. Іще одна знакова подія — організований музеєм «круглий стіл» за участі театральних діячів і театрознавців, де обговорено проблеми сценічного втілення драматичних творів відомої письменниці. Зажура Зеленого Гаю «Є на Україні серед милої Полтавщини, багатої на гарні куточки, чудовий краєвид! Се той, що в’являється перед очима, коли дивитись на нього з високого узгір’я стародавнього, гетьманського міста Гадяча». Олена Пчілка А коли й справді глянеш на Гадяч із того узгір’я, то по-іншому бачиш і саме місто. І враз уявляється воно вже не таким, як нині. Згадуєш, що й справді був Гадяч гетьманським, має багатющу історію та уславлений багатьма людьми. Саме тут народилися мати Лесі Українки Олена Пчілка та дядько Михайло Драгоманов. Саме тут Леся зрозуміла, що в гадяцькому краї навіть птахи співають українською й «українійшої» України нема… …Цю гору називали Драгомановою. Сама Леся так і писала колись в одному з листів Ользі Кобилянській: «Як на двірці не буде нікого, то кажіть візникові везти себе на Драгоманівську гору, в дім Драгоманових, а там уже, певне, хтось з наших буде…» Уперше на Полтавщину батьки привезли Лесю влітку 1874 року в трирічному віці. А коли подо-

49

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

СЛАВЕТНІ ІМЕНА

Музей Лесі Українки в Києві рослішала, вже й сама рвалася сюди, адже Гадяч назавжди став для неї не лише улюбленим місцем відпочинку — тут їй і писалося, як ніде. Чого варта була й сама подорож на Полтавщину! Їхали поїздом на Бахмач, потім на Ромни до Лохвиці, а вже звідти «полтавським широким шляхом» кіньми до Гадяча… Кажуть, Лесі завжди не терпілося побачити Псел. А вже як побачить — «О-о, так ми дома!» Тут, на берегах Псла й Груні їй не лише «дихалося вільніше», але й «писалося так, що не оді­ рва­ тися…» Тут народилися поетичні твори «Роберт Брюс, король шотландський» (1893), «Порвалася нескінчена розмова…» (1898), перекладено російською власну п’єсу «Блакитна троянда» (1898) й оповідання Ольги Кобилянської «Голосні струни» (1899) та ін. Із Гадяча летіли листи М. Драгоманову, М. Павликові, В. Гнатюку… Спеціально для Лесі Олена Пчілка облаштувала й дачу в урочищі Голубівщина, що перейменували на Зелений Гай. Там з’явився чепурний двоповерховий будиночок із краєвидом на Псел. «Околиця тут гарна, широкий горизонт… Будем човном плавати і просто руками, коли вмієте… Мої сестри (їх у мене три) покажуть вам околицю, побачите ви таку Україну, що «українійшої» й нема», — так писала про це місце сама Леся Українка. Тут улітку 1899 року гостювала Ольга Кобилянська, в різні роки бували Лесині друзі Сергій Мержинський, Климент Квітка, Федір Красицький, Гнат Хоткевич та інші. Тут було написано такі відомі твори, як «Сфінкс», «Ра-Менеїс» (1900), «Ніобея», «Осінні співи» (1902), «Напис в руїні» (1904), «Три хвилини» (1905), «Тиху задуму вечірнюю»,

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1/2011

50

«Пророк» (1906), а також оповідання й статті. Улітку 1904 року в Зеленому Гаї художник Фотій Красицький написав відомий портрет Лесі Українки. Поетеса стежила за громадсько-культурними подіями на Полтавщині, цікавилася людьми, яких тут узнала, дбала про поповнення громадської бібліотеки. Їй дуже подобалися гадяцькі краєвиди. Якось навіть писала матері з Одеси: «Дуже вже мені хочеться додому, до тебе, на тихі води, на ясні зорі: все здається, що там скоріше минеться моя втома…» Леся друкувалася й у полтавському часописі «Рідний край», цікавилася прогресивною газетою «Полтавщина». 1908 року на ініціативу поетеси було послано на Полтавщину фольклорно-етнографічну експедицію, якою керував Ф. Колесса, для збирання й записування на фонограф народних дум. Іменем Лесі Українки в Гадячі названо цент­ ральну вулицю, районну бібліотеку, де діє літературно-меморіальна кімната поетеси. Пам’ять про співачку досвітніх огнів бережуть і в Гадяцькій гімназії імені Олени Пчілки, що веде велику пошукову роботу, підтримує зв’язки з літературознавцями, науковцями, істориками. «Лесині джерела» — таку назву отримав фестиваль авторської пісні, започаткований у Гадячі 2007 року. …А от доля самої Драгоманової гори, на жаль, склалася сумно. Уже не той нині тут краєвид, яким свого часу захоплювалися й Олена Пчілка, й Леся. Свого часу тут вирішили спорудити пам’ятник командувачу армії генералові П. Корзуну, який загинув у цих місцях та похований у Гадячі. І хоч цей проект так і не втілився у життя, але рештки садиби Драгоманових, яка згоріла ще під час війни, знищити таки встигли. Тепер тут установлено меморіальний знак. Лише він і нагадує про Драгоманових, про Лесю та про Зелений Гай…

— Леся Українка — особистість багатовекторна, з колосальною духовністю, з величезним впливом як на своє покоління, так і на нащадків, — наголошує, завершуючи розмову, Ірина Щукіна. — Своїм пристрасним словом вона найдужче бичувала рабів духу, бо геть не сприймала всіх ницих проявів такого рабства. Будь-який її твір або життєвий вчинок не можна трактувати спрощено. Ми дедалі частіше потребуємо, наче живлющої води, її полум’яного слова, її мудрих заповітів. Матеріал підготували Антон ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ, Микола ЯКИМЕНКО Волинь–Київ–Полтавщина

Твій журнал «МСГ» — це добрий порадник, авторитетний фахівець, цікавий співрозмовник Журнал приходитиме до тебе що два місяці й розповідатиме про: •

новини аграрного ринку (що нового у галузі, які проблеми «заїли» сільського господаря, чи допомагає йому влада, як дають собі раду господарі в інших країнах;

•

досвід успішних господарств (чому інші вже отримують гідні прибутки, а ти й досі — ні);

•

новітні технології (в ногу з часом: вести господарства по-старому — собі на збиток, сусідам на сміх);

•

технологічні комплекси (немає користі від окремих машин та обладнання, майбутнє — за сучасними комплексами);

•

№3 (28) ВЕРЕСЕНьЖОВтЕНь 2010 ЖУРНАЛ ДЛЯ

ПРАЦІВНИКІВ

ПОДОРОЖУЄМ

АГРОПРОМИС

О УКРАЇНОЮ

. КОЗАЦьКА СЛ ОБОДА У ЦЕНтРІ СтОЛ ИЦІ стор. 30

ефективні фінансові інструменти (коли гроші не витрачаються, а працюють).

ЛОВОГО КОМ

ПЛЕКСУ

ЕЛЕВАтОРИ: КИтАЙСьКА ПЕРСПЕКтИ ВА стор. 4

ЯК ГРЕЧКОСІЙ ГРЕЧКОСІЄВІ стор. 10

А також: • • • •

надасть погодні та астрологічні прогнози; подбає про ваше добре здоров'я; простежить за народним календарем; розповість про ваші таланти та захоплення.

індекс Передплатний

90787

Ціна

на півріччя

62

79

грн

Передплатити журнал успішного господаря «Механізація сільського господарства» можна у будь-якому поштовому відділенні

Передплачуй

господарюй

заощаджуй

ставай успішним!