№4 (33) ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ by Сергей Дмитриев

№ 4 (33) 2011

ЖУРНАЛ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Земельна реформа: потрібні чіткі правила гри

стор. 12

ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент» Ваш надійний партнер Проектування й будівництво тваринницьких комплексів

Ми проектуємо й реконструюємо тваринницькі комплекси Свинокомплекси Комплекси для ВРХ (корівники) Птахофабрики Комплекси для кіз

Компанія «Кепітал Лізинг Менеджмент» отримала від держави найвищу нагороду, ставши «Підприємством року-2010»

ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент», м. Київ, вул. Фрунзе, 104 e-mail: info@clm.com.ua тел.: 229-16-83, факс: 229-16-76

МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Всеукраїнський журнал

АЯ

З УКРАЇНИ – ПО у номері: ЗЕРНИНІ

Лізинговий

словник

c. 16

c. 30

c. 44

Свідоцтво про реєстрацію КВ № 7089 від 20.03.2003 року Виходить раз на два місяці Мова видання – українська

ОФІЦІЙНО Зміни в установчих документах НАК «Украгролізинг» .........

НОВИНИ..............................................................................

Засновник і видавець Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»

ПЛАНИ Готові освоїти додатковий мільярд..................................

МЕНЕДЖМЕНТ Багато можливостей і висока відповідальність ..............

АКТУАЛЬНО Земельна реформа: потрібні чіткі правила гри...............

ОСНОВИ ЛІЗИНГУ Лізинговий словник для сучасного агровиробника........

«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ Перелік документів та умови надання техніки у фінансовий лізинг ...........................................................

ОФІЦІЙНО Вимоги щодо подання документів для укладення договорів фінансового лізингу .........................................

«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ Сільськогосподарська техніка, яку можна придбати на умовах фінансового лізингу, та ціни на неї ...

ВІТЧИЗНЯНИЙ ВИРОБНИК Оптимізм машинобудівників ...........................................

ПОРАДИ ФАХІВЦЯ Надії на ячмінь ...................................................................

З ВІДКРИТИМ СЕРЦЕМ Ми разом втілимо мрію Владика .....................................

Тираж 2 000 примірників

НОВИНИ..............................................................................

Друк ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Долина мрій»

СЕЗОН Догляд за садом восени та взимку ..................................

НОВИНИ..............................................................................

Журнал виходить за інформаційного сприяння Української асоціації аграрних інженерів Передплатний індекс 90787 Шеф-редактор Микола Шпак Керівник проекту/головний редактор Ірина Садова Дизайн та макетування Денис Харченко Над номером працювали: Анастасія Дубченко, Наталя Усенко, Зиновій Ружило За зміст і достовірність інформації у рекламних публікаціях відповідає рекламодавець згідно із Законом України «Про рекламу». Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій. Листування з читачами — лише на сторінках журналу. При використанні наших публікацій посилання на журнал «Механізація сільського господарства» обов’язкове.

Підписано до друку 27.09.2011 р. Адреса редакції: 01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16а тел./факс: (044) 545-74-48, 254-09-50 referent@ukragroleasing.com.ua www.ukragroleasing.com.ua

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011 4/2010

ОФІЦІЙНО

Зміни в установчих документах

НАК «Украгролізинг» Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» змінила організаційноправову форму. Відтепер повна її назва – Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг».

ововведення коментує начальник відділу корпоративних прав та управління МТС НАК «Украгролізинг» Ольга Філіппович: Постановою Кабінету міністрів України від 31 серпня 2011 року № 951 «Деякі питання Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» прийнято нову редакцію Статуту НАК «Украгролізинг». Постанова набула чинності 16 вересня 2011 року. Із її текстом можна ознайомитися на сайті НАК «Украгролізинг»: www.ukragroleasing.com.ua. У Статуті зазначено, що метою діяльності Компанії є сприяння реалізації державної політики у сфері агропромислового комплексу, забезпечення ефективного функціонування та розвитку виробництва шляхом передачі товаровиробникам на умовах лізингу технічних засобів для зазначеного комплексу, надання виробничих послуг, організації технічного сервісу, отримання прибутку. Відповідно до Статуту, повна назва Компанії нині є такою: Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг». Також збільшено статутний капітал Компанії до 828 837 200 гривень шляхом проведення додат-

кового випуску простих іменних акцій номінальною вартістю 388 760 900 гривень за рахунок фінансування із загального фонду державного бюджету, спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 680120 «Збільшення статутного фонду НАК «Украгролізинг» для закупівлі технічних засобів для агропромислового комплексу з подальшою передачею на умовах фінансового лізингу» та стабілізаційного фонду. Статут Компанії розроблено на виконання Закону України «Про акціонерні товариства», де зазначено, що статути акціонерних товариств, створених до набуття чинності згаданим вище Законом, має бути приведено у відповідність із нормами цього Закону. Окрім того, йдеться про потребу здійснити дематеріалізацію акцій для забезпечення існування їх виключно у бездокументарній формі Спеціалісти «Украгролізингу» й Міністерства аграрної політики та продовольства розробили проект постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання Національної акціонерної компанії «Украгролізинг». Документ було погоджено з Міністерством фінансів, Міністерством економічного розвитку та торгівлі, Фондом державного майна Укра-

їни, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Отримано позитивний висновок Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи. Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету міністрів України від 31 серпня 2011 року № 951, наглядовій раді Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» треба здійснити в установленому законодавством порядку заходи щодо приведення діяльності Компанії у відповідність із вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» в частині переведення випуску іменних акцій Компанії документарної форми існування у бездокументарну форму існування. На засіданні наглядової ради Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», яке заплановане на першу декаду жовтня 2011 року, в порядку денному передбачено розглянути переведення випуску іменних акцій державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» документарної форми існування у бездокументарну форму існування та затвердження умов договорів, що укладатимуться з депозитарієм і зберігачем цінних паперів, установлення розміру оплати їхніх послуг.

Новини НАК «Украгролізинг» дивіться на сайті: www.ukragroleasing.com.ua Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

НОВИНИ

Стимулювати вітчизняне сільськогосподарське машинобудування

Сто тисяч актів на землю до кінця року

ерший віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв доручив Міністерству аграрної політики й продовольства, Державному агентству з управління корпоративними правами та майном і Міністерству економічного розвитку та торгівлі підготувати пропозиції щодо стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для АПК. Відповідне доручення А. Клюєв дав за підсумками виїзного засідання, присвяченого розвиткові вітчизняного сільськогосподарського машинобудування, у смт Дослідницьке Київської області. Мінагропродові зокрема доручено сформувати державне замовлення на сільгосптехніку на 2012 рік та орієнтовні пропозиції на 2013– 2014 роки. Мінагропрод разом із Держагентством з управління корпоративними правами також мають підписати ф’ючерсні контракти між виробниками сільгосппродукції та машинобудівниками щодо придбання сільгосптехніки на поточний рік, а також подати пропозиції стосовно суми, яку слід виділити аграріям для здешевлення кредитів на придбання сільгосптехніки. Перший віце-прем’єр-міністр також доручив Мінагропродові скласти реєстр вітчизняних сільськогосподарських машинобудівників. Держагентство з управління корпоративними правами разом із керівниками машинобудівних підприємств мають до 1 грудня вжити заходів для забезпечення сервісного обслуговування виробленої сільгосптехніки. Згідно з іще одним дорученням А. Клюєв зобов’язав Мінагропрод, Держагентство з управління корпоративними правами та МЕРТ розробити законопроект про поетапну локалізацію виробництва. Перший віце-прем’єр також доручив МЕРТ і Мінагропроду розробити проект закону про звільнення від ввізного мита й податків імпортних технологій та обладнання, яке закуповують для реконструкції підприємств вітчизняного машинобудування. Він доручив Держагенству з управління корпоративними правами завершити приватизацію й акціонування підприємств галузі. «У сільськогосподарському машинобудуванні приватна власність є набагато ефективнішою», — зазначив перший віце-прем’єр. «Iнтерфакс-Україна»

Потрібна державна допомога

ьогодні матеріально-технічна база українських фермерів перебуває в дуже занедбаному стані. Про це сказав заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Віктор Месель-Веселяк. «Фермери мають тільки 0,8 трактора, навіть одного трактора не маємо, 0,2 комбайна, 0,4 сівалки. Тому матеріально-технічна база, будемо вважати, є дуже складною, й працювати людям у цих господарствах дуже важко», — наголосив він. За словами академіка, щоб трохи піднести розвиток фермерських господарств, до цього процесу має долучитися й держава. «Але фермери отримують 153 гривні державної дотації, а сільгосппідприємства мають 479 гривень на гектар», — зазначив науковець. В. Месель-Веселяк додав, що в європейських країнах фермери отримують 250–300 євро на гектар. УНН

Державне агентство земельних ресурсів (Держземагентство) України планує до кінця року видати близько ста тисяч державних актів права власності на земельні ділянки та ліквідувати до середини жовтня 75 % заборгованості перед населенням із реєстрації та видачі таких актів. «По всій Україні протягом півтора місяця буде закрито на 75 відсотків усі заборгованості з реєстрації та видачі актів», — повідомив голова Держземагентства Сергій Тимченко під час урочистого вручення перших двохсот актів працівникам соціальної сфери у м. Вишневому Київської області. Сергій Тимченко повідомив, що відомство в рамках акції має намір упродовж двох днів видати 22 тисячі земельних актів. При цьому він додав, що терміни може бути подовжено доти, доки не буде видано всі акти. Голова Держземагентства зазначив, що з 1 січня 2012 року відомство працюватиме за принципом єдиного вікна, запустить автоматизовану систему ведення земельного кадастру та запровадить посаду державного кадастрового реєстратора, в обов’язки якого входитимуть проведення реєстрації протягом 14 діб, видача виписки й довідки впродовж дня та надання іншої інформації упродовж не більш ніж десяти днів. Усі ці заходи, на думку С. Тимченка та представників влади, які були присутні на церемонії, дадуть змогу позбутися черг і реалізувати озвучені плани щодо кількості виданих земельних актів. «Я певен, що до закінчення цього року буде видано до ста тисяч актів», — підсумував голова Київської облдержадмі ністрації Анатолій Присяжнюк.

«Інтерфакс-Україна»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

ПЛАНИ

Готові освоїти

додатковий мільярд До Верховної Ради подано законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (щодо спрямування частини коштів, отриманих від вивізного мита з експорту зерна, на закупівлю технічних засобів для агропромислового комплексу). Згідно з цим законопроектом, запропоновано частину коштів, а саме один мільярд гривень, які мають надійти до Держбюджету від вивізного мита за експорт зерна, залучити для закупівлі технічних засобів на потреби агропромислового комплексу через Національну акціонерну компанію «Украгролізинг».

пояснювальній записці розробників законопроекту йдеться зокрема про те, що агропромисловий комплекс країни, незважаючи на посилену підтримку з боку уряду, має ще значні невикористані резерви для збільшення виробництва зерна, м’яса, молока, іншої продукції сільського господарства та імпортозаміщення продуктів харчування за рахунок власного виробництва. Серед основних причин недостатнього використання потенціалу АПК слід назвати технічну відсталість у сільському господарстві та машинобудуванні. У ринкових умовах господарювання підвищення конкурентоспроможності вітчизняних сільськогосподарських підприємств неможливе через високий рівень морального та фізичного зносу техніки. Не маючи достатньої кількості техніки на ланах, сільське господарство щорічно втрачає майже 3 млн т зерна. Неплатоспроможність більшості аграрних підприємств робить майже неможливим придбання ними потрібної техніки за повну вартість. Тому для них найприйнятнішим є лізинг, який виступає джерелом фінансового забезпечення інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств і важливим чинником оновлення їхньої матеріально-технічної бази. Державна підтримка сільського господарства у формі фінансового лізингу дає змогу в найкоротший термін оновити техніку до технологічної потреби. Утім, державному операторові лізингових програм — НАК «Укр агро лізинг», вочевидь, бракує виділених бюджетних коштів на 2011 рік на закупівлю техніки для агропромислового комплексу. Тому в проекті запропоновано частину коштів, які надійдуть до Держбюджету нинішнього року від вивізного мита за експорт зерна, спрямувати на закупівлю техніки вітчизняного виробництва, зокрема комбайнів, зерносушильного обладнання, механізованих ліній для тваринницьких комплексів та будівництва елеваторів, і таким чином прискорити модернізацію матеріальнотехнічної бази підприємств. Прийняття зазначеного законопроекту також створить сприятливі умови для збільшення обсягів виробництва вітчизняної сільськогосподарської техніки та реалізації її на внутрішньому й зовнішньому ринку, а відтак — додаткових надходжень до Державного бюджету.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

Про перспективи прийняття законопроекту говорить перший заступник голови правління НАК «Украгролізинг» Євген ЦІП: — Компанія «Украгролізинг» чітко працює над утіленням у життя пріоритетів, окреслених урядом країни, нашим профільним міністерством. Ідеться про забезпечення лізинговою технікою та обладнанням ключових програм — програми «Зерно», розвитку молочного скотарства й вирощування свиней. Щодо зернового напряму говоримо в першу чергу про зернозбиральні комбайни великої потужності (12 кг/с та більше), окрім того, про енергонасичені широкозахватні посівні комплекси у складі потужних тракторів та багатоопераційних сівалок, а також про сертифіковані зернові елевато-

ПЛАНИ

ри. Зараз їхніх потужностей бракує більш ніж на 25 мільйонів тонн. І це тільки щоб забезпечити зберігання цьогорічного п’ятдесятимільйонного врожаю! Що ж буде з урожаєм у 80 мільйонів тонн, завдання щодо якого поставив уряд? Для тваринництва сільгосптоваровиробники чекають від нас сучасних комплексів, які за програмами фінансового лізингу буде здано, якто кажуть, під ключ — уже побудованими, зі змонтованим обладнанням та забезпеченням належною інфраструктурою. На часі також передання в лізинг інфраструктур оптових ринків з овоче- та фруктосховищами. Якщо для таких ключових напрямів «Украгролізинг» матиме додатковий мільярд, то вже до кінця нинішнього року за процедурою фінансового лізингу наші аграрії одержать очікувану актуальну техніку та високотехнологічне обладнання. Потенціалу для реалізації такого проекту в нашої компанії достатньо. Уже є попередні домовленості з основними заводами — постачальниками вітчизняної техніки та обладнання. Маю на увазі Херсонський машинобудівний завод, Білоцерківський комбайно-тракторний завод, Харківський тракторний завод, ВП «Агро-Союз», ВАТ «Брацлав» та інші. Маркетингова служба компанії напрацювала базу даних потенційних клієнтів — господарств, які очікують можливості скористатися лізинговими програмами для придбання сучасної вітчизняної техніки. Тепер усе залежить від рішення Верховної Ради України, яка має схвалити законопроект про виділення «Украгролізингові» додаткових коштів. Прийняття цього законопроекту дасть змогу придбати й передати сільгосптоваровиробникам на умовах фінансового лізингу зернозбиральні комбайни на суму 250 мільйонів гривень, зерно сховища «під ключ» та обладнання для сушіння зерна — на 550 мільйонів, тваринницького обладна ння — на 200 мільйонів. А Державний бюджет за період використання (лізингу) технічних засобів отримає у вигляді податків і зборів 1302,5 мільйонів гривень.

Валентина Герасименко, керівник СФГ «Герасименко В.І.» Теплицького району Вінницької області: — Відсутність належних складських приміщень для зберігання зерна завдавала нам великого клопоту, бо оренда елеваторних потужностей ставала в добрячу копійку. Та й контролювати зберігання збіжжя було практично неможливо. І тільки завдяки «Украгролізингові» ми нарешті отримали рятівну можливість придбати склади бункерного типу для зберігання зерна на п’ять тисяч тонн. Тепер зберігаємо там кукурудзу, соняшник і пшеницю. Усе завжди під рукою й на виду — постійно під контролем. Головне — ми завжди готові до цінових коливань. Маємо змогу значно розширити строки реалізації зерна, тобто продавати його тоді, коли це буде найвигідніше економічно саме для нас. І, звісно, доводити зерно до потрібних якісних кондицій. Обладнання Карлівського машинобудівного заводу працює прекрасно. Нещодавно ми поставили ще й нові електронні ваги. Придбати та змонтувати такі складські приміщення без лізингової схеми ми ніколи б не змогли, як, зрештою, й кожне невеличке фермерське господарство такого типу. Бо де ж відразу взяти чотири з половиною мільйона гривень? Тільки за допомогою фінансового лізингу ми зуміли це зробити. У банках такі відсотки за кредит візьмуть, що з торбами треба йти, а не господарювати. Фінансовий лізинг — то інша річ, тим більше, що з Національною акціонерною компанією «Украгролізинг» ми працюємо вже майже десять років. Спочатку взяли трактор харківського виробництва, потім — два комбайни, невдовзі — ще два трактори МТЗ. За комбайни й трактори розрахувалися вже давно, за графіком, як і належить. Тепер залишилося сплатити лише за міні-елеватор. Лізинговий договір укладено на сім років. Кредитна історія в нас не заплямована жодними, бодай найменшими порушеннями, з плановими виплатами ми ніколи не тягли. Сподіваємося, наша співпраця з «Украгролізингом» і надалі буде такою ж плідною.

Ось такий склад бункерного типу побудовано у господарстві «Герасименко В.І.» завдяки лізинговим програмам

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

МЕНЕДЖМЕНТ

Голова правління Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» Микола ШПАК на виставці «АГРО-2011»

Багато можливостей і висока відповідальність Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» — державний оператор лізингових програм в агросекторі вже протягом десяти років є надійним партнером українських аграріїв. Господарства, які розпочали роботу з «Украгролізингом», прагнуть одержати за допомогою компанії дедалі більше нової техніки, переконуючись в очевидній вигоді лізингу як такого. А керівники вже зміцнілих великих підприємств часто згадують про те, що свій перший солідний капітал заробили саме завдяки вигідному придбанню висококласної техніки через «Украгролізинг», який нерідко допомагає своїм клієнтам досягти успіху.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

МЕНЕДЖМЕНТ

«Украгролізинг» відкритий для партнерства Тим агрогосподарствам, які лишень приглядаються до «Украгролізингу» як до можливого партнера, компанія завжди готова надати інформацію про свою діяльність. Новини «Украгролізингу» постійно публікуються на корпоративному сайті www.ukragroleasing.com.ua та в часописі «Механізація сільського господарства». На умовах фінансового лізингу агровиробникам упродовж перших шести місяців 2012 року поставлено 65 одиниць сільськогосподарської техніки та комплектів обладнання на суму 41,8 млн грн (див. діаграму). Найбільше техніки отримали господарства Донецької (на суму 7,4 млн грн), Черкаської (5,3 млн грн), Одеської (4,0 млн грн) областей та Автономної Республіки Крим (3,9 млн грн). На жаль, жодної одиниці техніки не поставлено сільськогосподарським товаровиробникам Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької та Чернігівської областей. Проте нині ситуація вже змінюється. Підписано, наприклад, договори фінансового лізингу на поставку обладнання для тваринництва виробництва ТОВ ВО «Техна» підприємствам Житомирської (на суму 3,8 млн грн) та Закарпатської (5,4 млн грн) областей. На стадії оформлення договори на обладнання СП «Грантех» для господарств Львівської (на суму 3,1 млн грн) та ТОВ «Біг Дачмен Україна» Чернігівської (7,4 млн грн) областей. Також підписано договори на поставку доїльних установок виробництва ВАТ «Брацлав» тваринникам Волинської (на 241,1 тис. грн) та Рівненської (482,3 тис. грн) областей. Літні місяці, коли значно активізувалося державне фінансування, дали змогу компанії помітно підвищити показники. Отож на 1 вересня за поточний рік на умовах фінансового лізингу «Украгролізинг» уже надав 189 одиниць сільськогосподарської техніки та комплектів обладнан-

Поставка техніки та обладнання за 8 місяців 2011 року На умовах

52%

лізингу поставлено

189

10% 6%

одиниць сільгосптехніки

32%

Зернозбиральних комбайнів 84 одиниць на 110,6 млн грн (52%)

на суму

212 8

Тракторів 38 одиниць на 19,1 млн грн (10%)

ґрунтообробної та посівної техніки 25 одиниць на 10,8 млн грн (6%)

млн грн

Іншої техніки та обладнання 22 одиниць на 67,3 млн грн (32%)

ня на суму 212,818 млн грн, у тому числі: 38 тракторів на 19,1 млн грн, 84 зернозбиральні комбайни на 110,6 млн грн, 25 одиниць ґрунтообробної техніки на 10,8 млн грн, 22 комплекти обладнання для тваринництва на 67,3 млн грн. Компанія уклала 97 договорів фінансового лізингу на суму 200 млн грн. Відповідні кошти перераховано заводам-виробникам вітчизняної сучасної агротехніки. Серед них такі підприємства, як ТОВ «СУРВП «Дон-Лан», ТОВ «Інноваційні технології», ТОВ «ВО «Техна», ПАТ «Харківський тракторний завод», ТОВ «НВП «БілоцерківМАЗ», ТОВ «Біг Дачмен Україна», ТОВ «Агрікон-Київ», ТОВ «ВП «Агро-Союз» та інші. Жодного боржника не проминемо Зрозуміло, основним парамет ром, за яким оцінюється робота лізингової компанії, є вчасне повернення платежів клієнтами. План передбачав за перше півріччя нинішнього року повернути 68,7 млн грн. Філіям компанії, які

діють в усіх областях України, вдалося забезпечили стовідсоткове його виконання. В «Украгролізингу» уважно відстежують динаміку зазначеного показника. Якщо, приміром, торік свої плани на перше півріччя на сто та більше відсотків виконували 13 філій, то нині за цей самий період їх уже 16. Найкраще показали себе, значно перевищуючи план, Закарпатська (137 %), Сумська (115 %), Тернопільська (114 %), Одеська та Полтавська (111 %) філії. Стабільну роботу демонструють Волинська, Донецька та Сумська філії, чітко виконуючи плани щомісячно впродовж півріччя на сто та більше відсотків. Для порівняння: виконання плану на перше півріччя щодо повернення лізингових платежів загалом у 2009 р. становило 90 %, у 2010 р. — 99 %, а в 2011 р. — 100 %, і це попри те, що план на перше півріччя нинішнього року на 10 млн грн перевищує аналогічний план минулого року. Тепер найголовніше завдання компанії — й надалі зберігати таку позитивну тенденцію.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

МЕНЕДЖМЕНТ

Менеджери компанії заохочують усі служби ретельно аналізувати ситуацію стосовно платежів та вміти прогнозувати можливі затримки щодо проплати, бути готовими до сезонних коливань чи навіть форс-мажору. Тому, оцінюючи роботу своїх філій, компанія не прос то бере до уваги обсяг виконання плану, а ще й співвідносить це, що дуже важливо, із тим прогнозом, який раніше дав підрозділ. Адже, якщо прогноз зроблено точно, це означає, що фахівці філії найтісніше співпрацюють із клієнтами, добре знають ситуацію в господарствахлізингоодержувачах, реально оцінюють їхні перспективи, а отже здатні убезпечити лізингові кошти від можливих ризиків.

Заступник директора департаменту лізингу з питань повернення Олексій Іщенко переконаний, що зараз окреслилася тенденція до постійного поліпшення ситуації щодо повернення лізингових платежів. І це стосується не тільки планових надходжень, але й ліквідації заборгованостей, які виникли в попередні роки. — На чому ж ґрунтується такий оптимізм? — питаємо в нього. — Спрацювала нова чітка й досить жорстка система контролю за своєчасним виконанням плану, запроваджена два роки тому новим керівництвом компанії. Нам удалося розробити оптимальну форму щотижневого звіту обласних філій, завдяки якій видно не лише загальне виконання плану. Раніше філії звітували лишень про загальну суму повернення платежів. Але ж

ця сума складається і з грошей, які сплачено за минулі періоди, і з кош тів, які надходять за результатами рішень судів, після дій юристів та заходів нашої служби економічної безпеки. Реальну ж картину стосовно регулярних планових платежів не відстежували. Новий голова правління Микола Шпак наполіг на детальному щотижневому моніторингу всіх фінансових результатів із особливим акцентом на планових платежах. Тепер ми точно знаємо, яке господарство й чому не виконує план. Раніше покладалися переважно на інформацію філій, а нині за філіями закріплено співробітників компанії, які постійно контактують із ними й за потреби безпосередньо з господарствами. Якщо треба, разом корегують прогнози філій щодо виконання плану, підказують, що слід урахувати, щоб узяті зобов’язання були реальними. Копітка робота ведеться з початку кожного місяця. Щотижня готуються підсумкові документи та здійснюється аналіз їх. Як виявилося, такий контроль є прекрасним стимулом. Результати говорять самі за себе. Цікаво аналізувати виконання планів щомісяця. Зазвичай щороку маємо «провали» у червні. Пояснити їх можна тим, що аграрії змушені всі наявні кошти витрачати на придбання пального, мастила та на відновлення техніки для збирання врожаю. У 2009 році в червні план було виконано лише на 71 %, у 2010‑му — на 88 %, а ось нинішнього, 2011‑го, вийшли на 90 %. І це був єдиний місяць за півріччя, коли показники опустилися нижче від стовідсоткової позначки. Приємно, що підтягнулися практично всі філії «Украгролізингу». Відмінні результати у Сумської філії. Вона стабільно виконує плани на сто та більше відсотків без найменшого збою впродовж 24 місяців. Так само значним досягненням — 22 місяці — можуть похвалитися й одесити. Ненабагато відстають від лідерів Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Луганська, Миколаївська, Херсонська, Черні-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

гівська філії — вони виконують план на 97 % і вище. — Звідки ж беруться боржники? Адже платоспроможність кожного потенційного лізингоодержувача ретельно перевіряють перед укладенням лізингового договору з НАК «Украгролізинг». — Безперечно, на момент укладення договору лізингу наші клієнти мають цілком пристойний вигляд. Якщо вже ми почали співпрацювати, значить, запитань щодо їхньої репутації не виникло. От тільки, на жаль, інколи партнери починають мудрувати або й трішки хитрувати, затягуючи виплату чергових платежів. Невідомо, правда, на що вони при цьому сподіваються. Дехто вдається до маніпуляцій: мовляв, одержали стаціонарно змонтоване обладнання для тваринництва, отож його ніхто не демонтуватиме, а значить, не вилучать через борг. Заявляємо рішуче: нас ніщо не зупинить, якщо належні лізингові платежі не буде повернено вчасно. Безкоштовно користуватися дорогим сучасним обладнанням, поставленим за рахунок державних коштів, ми не дозволимо. Надто багато тих, хто хотів би працювати за державними лізинговими програмами, щоб попускати несумлінним клієнтам. Певна річ, бувають об’єктивні причини затримання оплати, й у такому разі до клієнта можна поставитися з розумінням, одержавши гарантії, що зобов’язання все одно буде виконано. Але ми стежимо, щоб заборгованість не перетворилася на «хронічну». У зв’язку з цим вироблено систему дій. Спочатку надсилаємо письмову претензію боржникові з зазначенням суми боргу й датою його обов’язкового повернення. Не допомагає — до справи беруться наші фахівці з управління економічної безпеки, а вони застосовують досить дієві методи аж до вилучення техніки. Паралельно юристи компанії надсилають боржникові нотаріальні вимоги або ж повертають заборговані суми в судовому порядку. Отоді чимало господарів‑недбальців нарешті зна-

МЕНЕДЖМЕНТ

— Які господарства й далі викликають тривогу через значну заборгованість перед «Украгролізингом»? — Хоч ми вже й знайшли, здається, шляхи до порозуміння та способи вирішення проблем, але все одно напруженою залишається ситуація щодо ТОВ «Племзавод» зі Здолбунівського району Рівненської області. Проблемними є також СТОВ «Джерело» з Коломийського району Івано-Франківської області, ТОВ «СВП «Агротехнологія» з Автономної Республіки Крим, ФГ «Дар’я і Я» з Вінниці, СТОВ «Княжицьке» з Броварського району Київської області, ВСАТ «Слобожанський агрокомбінат» із Чугуївського району Харківської області, ЗАТ «Чернівецька птахофабрика» з Глибоцького району Чернівецької області, СПОП «МаякАгро» зі Шполянського району Черкаської області. Із ними активно працюють юридична служба НАК та співробітники управління економічної безпеки. Сьогодні всіх боржників охоплено претензійно-позовною роботою, їхні справи перебувають у судах або на виконанні у Державній виконавчій службі. Жодного боржника ми не проминемо. Прес-служба НАК «Украгролізинг»

Системи GPS – на кожному комбайні Сільськогосподарську техніку в Україні із січня 2012 року буде оснащено системами GPS, що дасть змогу в режимі онлайн відстежувати інформацію щодо того, як проходять посівні роботи та збирання врожаю в регіонах. Про це повідомив перший віце-прем’єр-міністр України Андрій Клюєв під час візиту до Українського науково‑дослідного інституту прогнозування та випробування техніки й технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. В. Погорілого. За словами А. Клюєва, сьогодні Космічне агентство веде роботу з оснащення техніки системами GPS. «Ми запустили український супутник. Він уже на орбіті, й тепер сільське господарство з наступного року матиме всю потрібну інформацію», — підкреслив перший віце-прем’єр. Як він вважає, таке вдосконалення не спричинить проблем, оскільки не коштуватиме дорого.

Про звільнення від сплати ввізного мита Перший віце-прем’єр Андрій Клюєв доручив розробити законопроект про звільнення вітчизняних виробників сільгосптехніки від сплати ввізного мита на обладнання. Проект закону про скасування імпортного мита на обладнання та технології для українських машинобудівних компаній має розробити Міністерство економічного розвитку й торгівлі. На думку Клюєва, це допоможе виробникам здійснити модернізацію. «Україна є аграрною країною й має всі шанси стати сильним гравцем на ринку сільськогосподарської техніки», — заявив він. Окрім підтримки вітчизняних виробників, Кабмін має намір обмежити імпорт продукції закордонних компаній. У Держагентстві з управління державними корпоративними правами та майном пропонують запровадити мито на імпорт складної сільськогосподарської техніки, якій більше від трьох років, на рівні не менш ніж 35% від її митної вартості. Відповідну норму передбачено в проекті державної програми розвитку сільгоспмашинобудування на період до 2016 року. Загалом у проекті програми запропоновано щорічно спрямовувати на підтримку вітчизняного сільгоспмашинобудування не менш як 1% від загального обсягу видатків держбюджету. Зокрема на закупівлю вітчизняної техніки на умовах лізингу з Держбюджету слід щорічно виділяти не менш від 1 млрд грн, з яких 500 млн — на закупівлю зернозбиральних комбайнів. Також не менш від 1 млрд грн пропонують виділяти сільгоспвиробникам на часткову компенсацію при купівлі вітчизняної сільгосптехніки, а також на залучення кредитів для оновлення машинного парку.

«РБК-Україна»

В Україні найбільшими виробниками сільськогосподарської техніки є Харківський тракторний завод, Херсонський машинобудівний завод, «Одессільмаш», Миколаївський, Уманський і Ніжинський заводи сільгоспмашинобудування, а також завод «Червона зірка». На їхню частку припадає близько 90% віт чизняного випуску сільгосптехніки. Митні ставки зараз невисокі — від 3 до 5% митної вартості обладнання, зазначив гендиректор аграрної компанії «Landkom International» Віталій Скоцик. «Вітчизняне виробництво безнадійно застаріло, і вкладати гроші в його модернізацію, в принципі, безглуздо. Окрім того, для модернізації компаніям потрібні значні кошти. А скасування мита не дасть компаніям достатніх для цього ресурсів», — певен менеджер. За його словами, великі приватні компанії не замовляють техніку в українських виробників. «Комбайн від світового виробника збирає в чотири-п'ять разів більше пшениці, аніж вітчизняний», — каже В. Скоцик. Як єдину перевагу віт чизняної техніки він називає низьку вартість, тому її замовляють держструктури та невеличкі господарства. А проте скасування мита може привабити світових виробників сільгосптехніки. «Це добра нагода налагодити в Україні великовузлове складання збиральних машин зі світовим іменем, — вважає директор консалтингової компанії «ПроАгро» Микола Верницький. За його словами, саме спрощення податкової політики свого часу стало стимулом для приходу в Росію американської компанії «John Deere», яка відкрила там завод.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

НОВИНИ

ходять і кошти, й можливості, починають просити не застосовувати штрафні санкції, не нараховувати пеню… Добре, що за останній рік таких прикрих випадків було зовсім мало. Мабуть, у господарствах зрозуміли, що ми не кидаємо слів на вітер, а партнерство має бути чесним і порядним. Передана в лізинг техніка до кінця терміну сплати всіх платежів залишається власністю компанії, державною власністю. Не можеш працювати з нею, як годиться, — повертай, щоб її передали сумліннішому господареві. Нагадаю: за умовами лізингу, в лізингоодержувачів, які порушили договір, техніку вилучають незважаючи на те, що вони вже сплатили певну суму.

Актуально

Земельна реформа: потрібні чіткі правила гри

Земельна реформа сьогодні – одна з найбільш обговорюваних тем в Україні. Особливо важливо, коли свої міркування та пропозиції висловлюють різнопрофільні спеціалісти агрогалузі. Зокрема 7 липня у Києві було проведено круглий стіл на тему «Вільний ринок землі сільськогосподарського призначення: за чи проти?» Його організували юридична фірма «Ілляшев та партнери», асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), компанія «Бейкер Тіллі Україна» та видавничий дім «Галицькі контракти» за підтримки асоціації «Земельна спілка України». У роботі круглого столу взяли участь і представники компанії «Украгролізинг».

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

Актуально

ема круглого столу викликала величезний інтерес не лише представників сільськогосподарських підприємств та юристів, але й фахівців консалтингових компаній, фінансистів, державних чиновників і, безумовно, преси. Це зрозуміло, адже йдеться про одну з визначальних галузей вітчизняної економіки, у величезному потенціалі якої вже не сумніваються ані в Україні, ані в світі. Питання лише в тім, хто володітиме цим потенціалом та як розвиватиме його. Насамперед учасники обговорен ня зауважили, що Конституція визначає землі України як об’єкт права власності всього українського народу. Тому природно, що кожен громадянин може долучитися до обговорення стратегічного закону стосовно своєї власності. Звісно, для «Украгролізингу» як активного учасника агроринку зазначена тема є вельми актуальною, адже безпосередні клієнти компанії — то здебільшого активні фермерські господарства. А саме фермери та їхні сім’ї відповідно до згаданого законопроекту першими отримають право на придбання землі у власність. Окрім того, «Украгролізинг» визначив як пріоритет передання у фінансовий лізинг елеваторів, зерносховищ, а також великих тваринницьких комплексів. Певна річ, лізингодавцеві небайдуже, на чиїй землі розміщуватиметься обладнання вартістю в кілька мільйонів гривень.Адже ці кошти протягом п’яти-семи років повинні повернутися у формі лізингових платежів. А «Украгролізинг» контролює процес повернення. Під час круглого столу було представлено результати дослідження на тему «Ринок землі в Україні» асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Відкриваючи дискусію, Андрій Кошиль, президент асоціації «Земельна спілка України», модератор заходу, наголосив на актуальності та своєчасності обговорення земельних питань і функціонування ринку землі в Україні. Євген Бердников, начальник департаменту нормативно-правового забезпечення розвитку

Думка експерта

— Питання про ринок землі обговорювати треба постійно й, головне, з урахуванням інтересів тих, хто живе та працює на землі. Не буде діла, якщо правила для селян писатимуть ті, хто ніколи не виходить із кабінетів і не знає селянської специфіки. Наша асоціація налічує 42 тисячі фермерських господарств. Від початку існування фермерства в Україні ми завжди виступали за ринок землі, але сьогодні — однозначно проти дикого ринку. Те, що відбувається в державі: сумний досвід приватизації підприємств, прогалини в запропонованому законопроекті — все Микола Миркевич, це породжує тривогу. Поки що все робипрезидент Асоціації лося на гірше. Скільки питань щодо самого фермерів та приватних лишень паювання земель! Фермери були землевласників України проти системи паювання. Земля повинна належати державі. Хочеш працювати на ній — орендуй або викупи, але не можна концентрувати її в одних руках. Зовсім не обов’язково мати землю у власності, щоб у неї вкладати й отримувати прибуток. Зрозуміло, що ціна на землю в нас буде в десятки разів меншою, аніж у світі. І якісь десять сімей в Україні захочуть її придбати, стаючи власниками вже навіть не земель, а територій. Особливо нервуються селяни через невизначеність. Зараз збирають урожай, треба готувати ґрунт під наступний, а в цей самий час можна почути різні, часто протилежні за змістом прогнози та коментарі. Що робити селянинові? А раптом завтра ця земля вже йому не належатиме? Добре, що нарешті поставили питання про кадастр. Треба дотримуватися передбачених законом норм. Але, щоб навести тут лад, потрібні роки. Кожна ділянка повинна набути певного статусу, підтвердженого документально, щоб будь-хто як покупець міг зайти в Інтернет і побачити потрібні характеристики: яка це ділянка, де розташована та що на ній є. Зрозуміло, що це потребує дуже копіткої роботи. Коли в Америці фермер заходить до сенату, сенатори встають. Я не закликаю до такого наших парламентарів, але треба зважати на потреби селянина. Подивіться, що відбувається із соціальною сферою на селі. Зараз у людей принаймні є до кого звернутися — за потреби йдуть до місцевого фермера. А завтра, може, матимуть господаря хіба що у Києві чи десь на Багамах. Є ще сподівання на сільську громаду, на самоврядування. Намагаємося співпрацювати із самоврядними асоціаціями. Але поки що громада має голос хіба що на виборах, лише тоді про неї згадують. земельних відносин Державного агентства земельних ресурсів України, розповів про законодавчу основу функціонування ринку земель — закони «Про ринок земель» та «Про Державний земельний кадастр». На думку Володимира Лапи, генерального директора УКАБ,

законодавчі пропозиції щодо земельного питання мають відповідати цілям земельної реформи, які проголошено на державному рівні. Із-поміж основних треба згадати залучення інвестицій в агропромислове виробництво, поєднання землевласника та землекористувача в одній особі (що має по-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

АКТУАЛЬНО

Думка експерта

Максим Федорченко, керівник ІРЦ «Реформування земельних відносин в Україні»

— Мета запровадження ринку землі — виконати два основні завдання: • перерозподілити ресурси на користь ефективніших землекористувачів‑власників, • залучити довгострокові дешеві ресурси, щоб нашим землям дати лад. Тобто треба врятувати землю й передати її ефективному власникові, ще й урахувати соціальні моменти. Альтернативи ринкові землі немає. Та головна небезпека цього ринку не в тому, що хтось загарбає землі, а в тому, що селянам розповідають байки та казки, у той час як треба відверто сказати про те, що реально відбудеться зараз і чого слід очікувати в майбутньому. Отже, ринок землі є економічно вигідним для України лише у довгостроковій перспективі. Уся держава тоді стане багатшою завдяки тому, що землю як ресурс буде залучено в товарообіг. Але сьогодні землею як ресурсом володіють найбідніші верстви населення. Відбуватиметься її перерозподіл на користь заможніших, і це не можна назвати соціально привабливим. Треба пояснити селянам, що володіння власністю дає користь лише у довгостроковій перспективі.

зитивно вплинути на підвищення рівня агротехнологій), зростання можливостей залучення кредитних ресурсів до АПК, а також надання власникам земельних паїв змоги повноцінно ними користуватися, в тому числі стосовно реалізації їх. За словами експерта, наявні законопроекти допомагають досягти зазначеної мети лише частково. «Потреба завершення земельної реформи очевидна, — констатував пан Лапа. — Але хотілось би, щоб вона не була метою, а сприяла досягненню тих амбіційних цілей, які поставлено перед вітчизняним АПК». Про активи сільськогосподарського сектора в Україні та оцінку їх розповів Олександр Полянський,

А селянам саме зараз потрібні кошти для навчання своїх дітей, для поховання своїх небіжчиків, навіть для того, щоб утекти із села, де нині соціальний занепад. Саме тому селяни й продаватимуть землю. Треба бути готовими до того, що ринок землі не вплине на соціальну інфраструктуру села, не вирішить питання щодо шляхів, шкіл і т. ін. Який може бути тут зв’язок? Селяни продадуть землю й за ці гроші побудують собі лікарні? Ні, бо це функція держави. Ми всі платимо податки для розбудови соціальної сфери. Тому поліпшення може бути, тільки якщо інакше розподіляти Держбюджет. Місцева громада повинна мати власні кошти для розвитку. Селянин, який продав свою ділянку, взагалі нічим не буде прив’язаний до землі. Сільська місцевість далі пустішатиме. Хто скупить землі (скажімо, до тисячі гектарів), той стане рантьє. На ринок прийдуть зовсім інші гравці, в яких буде доступ до дешевих ресурсів. А це переважно ті ж таки іноземці. Ми не хочемо, щоб вони володіли землею? Так вони заволодіють виробництвом і замінять наших виробників. Чи можна впливати на тих господарів, які не дбають про якість землі? Навіть у попередньому законі про оренду є по-

директор департаменту оцінки компанії «Бейкер Тіллі Україна». На його думку, у найближчий період Україна може стати лідером серед так званих країн продовольчого спрямування, оскільки саме в нашій країні розміщено понад 30% світового запасу чорнозему, до того ж клімат сприятливий, а сільське населення численне. Однак показники врожайності в Україні значно нижчі за середньоєвропейські. «Причина в тому, що в Україні сільськогосподарська галузь істотно регулюється з боку держави, відсутній вільний ринок землі, немає доступної юридичної та фінансової інформації про активи компаній. Унаслідок цього інвесторам складно приймати рішення про партнер-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

ство з українськими підприємствами. Щоб підвищити ефективність сільськогосподарських підприємств, потрібні інвестиції в основні фонди, інфраструктуру, технології, кадри та корпоративне управління», — сказав пан Полянський. Підводячи підсумки, учасники круглого столу констатували, що, як свідчать дані різноманітних досліджень, переважна більшість населення України не заперечує проти запровадження вільного ринку землі сільськогосподарського призначення, проте з певними обмеженнями. Також було внесено пропозицію досконально вивчити законопроект «Про ринок земель» та запропонувати конкретні зміни для його поліпшення.

АКТУАЛЬНО

Думка експерта

ложення, за яким слід покарати недбалого орендаря. Але де той критерій, за яким можна визначити, що він зіпсував землю? Отож у кожної ділянки має бути агрохімічний паспорт, де зазначено її якісні показники. У запровадженні такого паспорта насамперед зацікавлений селянин-власник. Адже, коли закінчиться термін оренди, за допомогою цього документа можна буде визначити якість землі й порівняти її з тією, що була до оренди. Звернення до фахівців, дослідження, аналіз землі, оформлення документації коштує грошей, яких у селянина, звісно ж, немає. Якість більшості земель ніде не зареєстровано. Певно, що за неї орендар і не відповідає. Опис земель повинен увійти до кадастру, але його формування — дуже тривалий процес. Великі аграрні компанії, які вже виходять на міжнародний рівень, зацікавлені працювати легально й прозоро. Вони можуть собі дозволити дотримуватися як законодавчих, так і агротехнічних норм. Дрібні та середні фермери не можуть собі цього дозволити.

— Хоч би як відбувалася земельна реформа в інших країнах, кожна держава, особливо в час кризи, намагається все найстабільніше та найвартісніше залучити до державної власності. В Європі особливо практикується саме оренда землі, а не володіння нею. Не знаю прикладів розбазарювання землі там. Навпаки, всі прагнуть її сконцентрувати. Рада Аграрного союзу одностайно виступає за те, що найпершим покупцем та оператором на ринку землі повинна бути держава. Продуктивність праці на землі не залежить від того, чи в оренді вона, чи у приватній власності, тим більше, якщо практикується тривала оренда. Дуже важливо зберегти наявні теперішні суб’єкти, які господарюють. Власники бізнесу, котрі прорахували все, що потрібно для ефективної роботи впродовж тривалого часу, та вклали власні кошти, повинні керуватися чіткими й зрозумілими правилами, які має бути прописано з погляду технологічної системи. Тільки тоді в агробізнес підуть інвестиції. Агрогалузь потребує законів про консолідацію земель, про родючість ґрунтів, про земельний банк. В українських селян повинні бути ефективні фінансові інструменти. Не забуваймо: в Конституції написано, що земля є загальнодержавною власністю. Держава й повинна взяти всі ризики на себе.

Геннадій Новиков, президент Аграрного союзу України

НОВИНИ

На принципах соціальної відповідальності та партнерства При завершенні земельної реформи треба максимально враховувати два основні чинники — економічний та соціальний. З одного боку, слід зробити аграрний сектор інвестиційно привабливішим, а з другого — створити умови для розвитку сільських територій. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк під час зустрічі з керівниками компаній — потужних сільгосптоваровиробників. Головною метою зустрічі було обговорення законопроекту «Про ринок земель» та актуальних питань завершення земельної реформи в Україні. «Земельна реформа врахує інтереси всіх учасників ринку — селян, фермерів та великих товаровиробників. Сьогодні абсолютно протилежні інтереси різних груп спричинили затяжну дискусію, яка не припиниться, вочевидь,

навіть після скасування мораторію. Проте всі ми розуміємо, що іншого шляху для подальшого розвитку аграрного сектора просто немає», — підкреслив Микола Присяжнюк. У свою чергу, представники потужних сільгосптоваровиробників також наголосили на потребі завершення земельної реформи та запровадженні цивілізованого ринку земель сільськогосподарського призначення. Окрім того, керівники компаній висловили впевненість, що при запровадженні ринку земель важливо, щоб максимально було застосовано принцип соціального партнерства, коли кожен великотоварний сільгоспвиробник відповідає за соціально-економічний розвиток сільських громад і територій. Прес-служба Міністерства агрополітики й продовольства

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

ОСНОВИ ЛІЗИНГУ

Лізинго

итачі не раз знайомилися на сторінках «мсг» з аналітичними матеріалами знаних фахівців агрогалузі. Їхні поради, засновані на багаторічному досвіді, звісно, будуть корисними сьогоднішнім сільгоспвиробникам. Нині ми розпочинаємо ще й серію публікацій молодих спеціалістів, які поєднують практичну роботу в агросекторі з науковою діяльністю у профільних навчальних закладах. Заохочувати своїх фахівців до дослідницької й аналітичної роботи не припиняють зокрема в Національній акціонерній компанії «Украгролізинг». У нинішньому колективі компанії намагаються органічно поєднувати досвід старшого покоління та знання й енергію молодих. До речі, середній вік працівників «Украгролізингу» становить 38 років, а 45% співробітників мають вік до 35 років. У компанії працюють сім кандидатів наук, двоє з них — директори обласних філій. Майже всі спеціалісти мають вищу освіту, п’ять працівників виконавчого апарату без відриву від виробництва навчаються у вищих навчальних закладах, четверо здобувають другу вищу освіту, в тому числі троє — в Національній академії державного управління при Президенті України. Усе це дає підстави «Украгролізингу» впевнено дивитися у майбутнє.

Магістр із фінансів за першою освітою та здобувач другої вищої освіти в Київському на ціональному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «Управління міжнародним бізнесом» Ірина Музичка працює начальником відділу лізингу Південного регіону НАК «Украгролізинг». Вона допоможе читачам нашого часопису розібратися в основах фінансо вого лізингу. Упевнені, що така інформація буде потрібною агровиробникам, які активно застосо вують сучасні прогресивні фінансові інструменти для ефективнішої роботи своїх підприємств.

Щороку дедалі більше аграріїв звертаються до нашої компанії, щоб за допомогою лізингу поповнити свій парк сучасними машинами та механізмами й таким чином оновити його. І отримують зрештою непогані результати, починають одержувати прибуток. Втім, для багатьох фінансовий лізинг усе одно залишається менш відомим і досі не освоєним порівняно, скажімо, з кредитуванням. Тому агровиробникам, які вже почали придивлятися до цього ефективного й дуже популярного в усьому світі фінансового інструмента, гадаю, незайве буде ознайомитися зі словником основних лізингових понять і термінів. Бажаю успішно скористатися ним на практиці! Визначення фінансового лізингу дає стаття 1 Закону України «Про фінансовий лізинг». Отже, фінансовий лізинг — це різновид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, згідно з яким лізингодавець зобов’язується придбати у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її в користування лізингоодержувачеві на певний термін, не менший від одного року, за встановлену плату (лізингові платежі). Предметом лізингу може бути неспоживана річ, яка характеризується індивідуальними ознаками та віднесена згідно з законодавством до основних фондів. Неспоживана річ, на відміну від споживаної, під час її використання не знищується повністю й нею можна користуватися протягом тривалого часу. Закон визначає, що не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки й інші природні об’єкти, а також єдині майнові комплекси підприємств та їхні відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). Суб’єктами лізингу є лізингодавець, лізингоодержувач, продавець (постачальник), а також інші юридичні або фізичні особи. Лізингодавець — юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачеві. Лізингоодержувач — фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця. Продавець (постачальник) — фізична або юридична особа, в якої лізингодавець придбаває річ, що надалі буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачеві. Інші юридичні або фізичні особи можуть бути сторонами багатостороннього договору лізингу.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

ОСНОВИ ЛІЗИНГУ

овий словниК для сучасного агровиробника

Однією з форм лізингу є сублізинг. Сублізинг — це різновид піднаймання предмета лізингу, відповідно до якого лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) в користування за плату на погоджений строк згідно з умовами договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу. Сутність лізингу виявляється у його функціях: • фінансовій; • виробничій; • збутовій; • пільговій. Фінансова функція полягає в тому, що підприємство звільняється від одномоментної повної оплати придбаних основних фондів і ці фонди надаються на умовах довгострокового кредиту. Підприємство при цьому користується податковими та амортизаційними пільгами. Оскільки орендну плату зараховують до складу валових витрат, відповідним чином зменшується оподатковуваний прибуток підприємства. Застосування механізму прискореної амортизації сприяє не тільки зменшенню оподатковуваного прибутку для лізингоодержувача, а й прискоренню технічного оновлення виробництва. Завдяки виробничій функції лізингу оперативно вирішується проблема переоснащення виробництва не через купівлю машин та обладнання, а через тимчасове використання їх на умовах лізингу. Це ефективний засіб для забезпечення доступу підприємств до нових технологій та техніки. Збутова функція полягає в розширенні кола споживачів та освоєнні нових сегментів ринку. Адже завдяки лізингу до ринкових відносин залучаються насамперед підприємства, які неспроможні відразу придбати те чи інше майно. Пільгова функція дає змогу учасникам лізингової операції скоротити розмір бази оподаткування. Лізинговий кредит — це відносини між юридичними особами, що виникають у разі оренди майна та супроводжуються укладенням лізингового договору. Лізинговий кредит проходить чотири основні етапи, як показано на рис. 1. У процесі лізингу оформлюють такі документи: 1) акт приймання-передачі об’єкта лізингу в експлуатацію; 2) лізинговий договір між лізингодавцем та лізингоодержувачем;

3) договір щодо технічного обслуговування майна, яке передається в лізинг, якщо обслуговування здійснюватиме лізингодавець.

Механізм укладення та реалізації лізингового договору Підприємство подає до лізингової компанії чи до банку заяву, економічне обґрунтування лізингового договору (бізнес-план), нотаріально засвідчені копії установчих документів, бухгалтерський баланс за останній рік або квартал та інші документи на вимогу лізингодавця. Лізингодавець оцінює платоспроможність підприємства (лізинго одержувача) за схемою, яку використовують банки для аналізу кредитоспроможності своїх клієнтів. У зв’язку з тим, що лізингова операція має довгостроковий характер, лізингодавця цікавить насамперед не поточний, а перспективний фінансовий стан підприємства-лізингоодержувача. Після позитивного висновку щодо платоспроможності лізингоодержувача й ефективності лізингового проекту лізингодавець подає постачальникові за-

Лізинговий процес складається з таких етапів:

Підготовка та обґрунтування проекту з лізингу

Юридичне оформлення лізингової угоди

Виплата лізингових платежів

Повернення об'єкта лізингу або викуп його за залишковою вартістю

Рис. 1. Етапи лізингового процесу

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

ОСНОВИ лІЗИНГУ 1. Надходження замовлення на лізинг обладнання.

6 13

Лізингоодержувач 1

2 4

Лізингодавець

2. Аналіз замовлення та замовника як потенційного лізингоодержувача. 3. Вивчення та обговорення умов постачання обладнання.

Банк А

Страхова компанія

Банк Б 14

4. П рийняття рішення щодо участі в договорі. 5. Укладення лізингового договору. 6. Укладення кредитного договору, отримання кредиту для виплати авансу та сплати митного збору. 7. Укладення кредитного договору, отримання кредиту для придбання обладнання. 8. Укладення договору купівліпродажу, оплата вартості майна. 9. Постачання обладнання. 10. Складання акта прийманняпередачі щодо обладнання.

Основні учасники лізингового проекту

Постачальник

11. Страхування майна на користь лізингодавця за рахунок лізингоодержувача. 12. Сплата лізингових платежів. 13. Погашення кредиту лізингоодержувачем. 14. Погашення кредиту лізингодавцем.

Рис. 2. Механізм укладення та реалізації лізингового договору

мовлення-наряд на придбання об’єкта лізингу. Між підприємством-постачальником та лізинговою компанією укладається договір купівлі-продажу основних фондів, які передаються в лізинг підприємствулізингоодержувачеві. Схематично це зображено на рис. 2. Майно передається в лізинг тільки після укладення лізингоодержувачем договору страхування об’єкта лізингу на користь лізингодавця. Лізингоодержувач зобов’язаний забезпечити підтримання лізингового майна в належному стані, а також здійснювати виплату відповідних лізингових платежів. Сучасний ринок лізингових послуг характеризується великим розмаїттям різновидів лізингових договорів. Основними різновидами лізингу, визнаними в усьому світі, є оперативний і фінансовий лізинг, а правовими критеріями стосовно них — термін використання майна та обсяг обов’язків лізингодавця. Схематично це зображено на рис. 3. Фінансовий лізинг — це господарська операція для придбання лізингодавцем основних засобів на замовлення підприємства й отриманням їх у користування на термін, не менший від періоду повної амортизації, з обов’язковою подальшою передачею права власності. Характерні ознаки фінансового лізингу: • участь трьох сторін (виробник або постачаль ник об’єкта договору, лізингодавець, лізинго- одержувач);

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

•

неможливість розірвання договору протягом основного терміну оренди, тобто терміну, потрібного для відшкодування витрат лізингодавця; • тривалий період лізингового договору, часто близький до терміну служби об’єкта договору; • переважно висока вартість об’єкта договору; • після завершення терміну контракту лізинго одержувач може купити об’єкт договору за залишковою вартістю, укласти новий договір на менший термін і за пільговою ставкою повернути об’єкт договору лізинговій компанії. Оскільки фінансовий лізинг за економічними ознаками схожий на довгострокове банківське кредитування капітальних вкладень, особливе місце на ринку цього різновиду лізингу посідають банки та фінансові компанії. Кредитні аспекти фінансового лізингу: • виступає альтернативою довгостроковому кредитові; • забезпечує цільову потребу в фінансових засобах для розвитку певної частини позаобігових активів; • знижує вартість активів; • забезпечує широкий діапазон форм платежів для обслуговування боргу; • забезпечує гнучкість у термінах платежів для обслуговування боргу; • зменшує базу оподаткування прибутку.

ОСНОВИ ЛІЗИНГУ

Лізингове майно передається після закінчення терміну дії договору лізингу лізингоодержувачеві

ТАК

НІ Лізингоодержувач має опціон на придбання предмета лізингу за справедливою ціною

ТАК

НІ Термін лізингу збігається з корисним терміном служби предмета лізингу

ТАК

НІ Теперішня величина лізингових платежів більша від вартості лізингового майна або дорівнює їй

ТАК

НІ ОПЕРАТИВНИЙ ЛІЗИНГ

ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ

Рис. 3. Розподіл лізингу на фінансовий та оперативний відповідно до міжнародних стандартів IAS 17

Оперативний лізинг (лізинг із неповною окупністю) означає, що витрати лізингодавця на придбання орендованого майна окуповуються лише частково протягом початкового терміну оренди. Термін договору здебільшого коротший, аніж термін служби майна. Оперативний лізинг має такі особливості: • лізингодавець не розраховує покрити всі свої витрати за рахунок надходжень від одного лізингоодержувача; • лізинговий договір може бути розірвано лізингоодержувачем у будь-який час; • терміни оренди не передбачають повного фізичного зносу об’єкта договору; • ризик утрат через псування або ризик утрати об’єкта договору покладається переважно на лізингодавця; • після закінчення терміну контракту лізинго одержувач має право подовжити термін договору на вигідніших умовах, повернути об’єкт договору або купити його в лізингодавця. Лізингоодержувач за допомогою оперативного лізингу прагне уникнути ризиків, пов’язаних із володінням майном, наприклад із моральним старінням його, зниженням рентабельності у зв’язку зі зміною попиту на виготовлену продукцію, поломкою устаткування, збільшенням прямих і непрямих непродуктивних витрат, спричинених ремонтом та простоєм устаткування.

Лізингоодержувач віддає перевагу оперативному лізингові, якщо: • передбачуваний прибуток від використання устаткування не окупає його початкової ціни; • устаткування потрібне на незначний термін; • устаткування потребує спеціального технічного обслуговування; • об’єктом договору є нове устаткування, яке ще не випробовувалося. Оперативний лізинг найбільше поширився у сільському господарстві, будівництві, гірничодобувній промисловості та на транспорті. Лізинг є дієвим механізмом оновлення основ них фондів підприємств і розвитку малого та середнього бізнесу. 94% лізингових компаній надають послуги з лізингу саме підприємствам малого та середнього бізнесу й таким чином пропонують їм реальний та доступний шлях придбання основних фондів. Особливість лізингової операції полягає в тому, що лізингова компанія зберігає право власності на майно й тому не завжди вимагає додаткової застави або ідеальної кредитної історії підприємства-лізингоодержувача. Основною кваліфікацією лізингоодержувача для отримання майна у лізинг є його спроможність генерувати грошові доходи за рахунок використання лізингових активів. Лізинг є фінансовим механізмом, який дає змогу підприємству, що потребує обладнання, отримати потрібні йому основні фонди на умовах поступової

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

ОСНОВИ ЛІЗИНГУ

сплати коштів за рахунок грошових потоків завдяки використанню цього обладнання. Лізинг передбачає отримання прибутку шляхом використання лізингових активів, які не є власністю лізингоодержувача, а лише перебувають у його користуванні. Принциповим є те, що лізингові компанії звертають увагу в першу чергу на здатність лізингоодержувача генерувати грошовий потік для того, щоб сплачувати лізингові платежі, а вже потім — на фінансовий стан чи кредитну історію. Це є однією з переваг лізингу для малих та середніх підприємств, а також для підприємств аграрно-промислового комплексу, оскільки в них здебільшого відсутні належна кредитна історія й активи для забезпечення банківського кредиту. Лізинг має позитивний вплив на економіку будьякої країни, оскільки він дає змогу: • прискорити розвиток малого та середнього бізнесу, підприємств аграрно-промислового комплексу; • збільшити обсяги реалізації нового обладнання; • збільшити обсяги інвестицій у національну економіку; • поліпшити конкурентне середовище на фінансовому ринку; • здійснити технічне й технологічне переоснащення підприємств, посилити конкурентоспроможність економіки держави. Лізинг є ефективним інструментом та привабливим продуктом для учасників фінансового ринку. Через розширення пропозиції фінансових послуг лізинг сприяє пожвавленню конкуренції на фінансовому ринку і, як наслідок, здешевленню та підвищенню якості фінансових послуг.

Проблеми та перспективи розвитку фінансового лізингу Основними чинниками, що стримують розвиток лізингу в Україні, є: недосконалість законодавчого забезпечення:  • колізії та суперечності між окремими законодавчими актами, які регулюють лізингову діяльність; • неоднозначність трактування окремих положень нормативно-правових актів щодо операцій лізингу; • неврегульованість окремих складників лізингової діяльності, зокрема питань повторного лізингу, повернення предмета лізингу лізингодавцеві, взаємозв’язків між учасниками лізингу в разі пошкодження предмета лізингу тощо; • нестабільність законодавства, що створює додаткові ризики для лізингу, який за своєю суттю є довгостроковою операцією; недостатня інтеграція в міжнародне законо  давче поле щодо лізингу: • національні положення (стандарти) обліку, що стосуються операцій лізингу, не відповідають

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

повною мірою міжнародним стандартам; щодо більшості національних стандартів обліку відсутні методичні рекомендації; • Україна не є учасником цілої низки міжнародних конвенцій, які стосуються лізингу; несприятливий податковий клімат:  • дискримінаційний податковий режим щодо обкладення податком на додану вартість відсотків і комісій лізингодавців при фінансовому лізингу (порівняно з банками); • відсутність прийнятної податкової амортизації щодо лізингових активів, які належать до основ них засобів виробничого призначення; • неможливість віднесення на валові витрати всіх коштів, що витрачаються на страхування лізингових активів; обмежені можливості залучення коштів для  фінансування лізингових операцій, недосконалість структури джерел фінансування таких операцій; недостатня фінансова стійкість лізингодавців;  н едостатній розвиток та обмежене викорис тання інфраструктури ринку лізингу (бюро кредитних історій, реєстру обтяжень рухомого майна, реєстру обтяжень нерухомого майна, механізмів страхування фінансових ризиків тощо); недостатність кваліфікованих кадрів у сфері  лізингу та низький рівень обізнаності у питаннях лізингу серед представників малого та середнього бізнесу. Дієвим перспективним заходом для розвитку лізингу в Україні є створення певних умов для одного з ефективних механізмів інвестування в оновлення основних засобів. Головними завданнями можна назвати такі: 1. Удосконалення цивільного та фінансового законодавства з питань лізингу, інтеграція національного законодавства у міжнародне. 2. Поліпшення структури джерел фінансування лізингових операцій, створення умов для запровадження механізму рефінансування портфелів лізингових договорів. 3. Створення умов для зростання фінансової стійкості лізингодавців, збільшення капіталізації їх, запровадження лізинговими компаніями сучасних систем ризик-менеджменту. 4. Розвиток інфраструктури ринку лізингу й активізація її використання учасниками ринку. Якщо вести мову про формування та розвиток ринку лізингу в Україні, то він має базуватися на таких принципах: • ефективність — максимальна реалізація можливостей ринку лізингу щодо оновлення основ них засобів (машин, обладнання, транспортних засобів, об’єктів нерухомого майна), впровадження найсучаснішої техніки та технологій в економіку України для забезпечення її

ОСНОВИ ЛІЗИНГУ

•

конкурентоспроможності й ефективності, для задоволення життєвих потреб населення; рівноправність учасників кредитних відносин на фінансовому ринку — забезпечення рівних можливостей та спрощення умов доступу інвесторів і позичальників на ринок фінансових ресурсів, недопущення монополії та дискримінації прав і свобод суб’єктів ринку лізингу; захист прав учасників лізингових договорів — створення необхідних умов (правових, соціальних, економічних) для реалізації прав та інтере сів усіх учасників лізингових договорів; прозорість і відкритість — забезпечення зацікавлених осіб достатньою та достовірною інформацією щодо лізингодавців; контрольованість — створення надійного механізму обліку та контролю, який запобігав би зловживанням на ринку лізингу; конкурентність — забезпечення потрібної свободи підприємницької діяльності лізингодавців,

створення умов для здорової конкуренції щодо залучення ними фінансових ресурсів, недопущення монополізації певних секторів ринку лізингу через можливість залучення окремими лізингодавцями безкоштовних (бюджетних) фінансових ресурсів. Стабільне й сприятливе правове середовище є основою належного формування та ефективного розвитку ринку лізингу. Це можливo лише за умови поєднання зусиль учасників ринку лізингу, їхніх об’єднань, державних органів, донорських установ через: • удосконалення законодавства з питань лізингу; • запровадження системи моніторингу та оцінки впливу на ринок лізингу й економіку загалом змін у законодавстві щодо лізингу. При виконанні таких умов можна прогнозувати, що частка лізингу в загальному обсязі інвестицій в основ ні засоби в Україні становитиме 20–25%, а співвідношення річного обсягу ринку лізингу та ВВП наближатиметься до 4%.

Українських селян уже не тягне до міста

НОВИНИ

ільшість сільських мешканців не хочуть виїжджати зі свого села. Про це свідчать результати соціологічного дослідження «Соціально-економічний стан українського села», проведеного Інститутом Горшеніна. Відповідно до одержаних даних, не прагнуть виїжджати зі свого села 69 % опитаних сільських жителів. Хотіли б переїхати до міста 16,3 % селян, виїхати за кордон — 5,9 % опитаних, до іншого села — 1,1 % респондентів. Важко відповісти на запитання було 7,7 % опитаних. Кожен другий селянин України (50,8 %) мешкає у своєму селі від народження. Понад 10 років живуть у своєму селі 38,8 % опитаних, від 5 до 10 років — 4,7 %, від 1 до 5 років — 3,0 %, до 1 року — 1,0 % респондентів. Важко відповісти на запитання було 1,7 % опитаних. Переважна більшість мешканців села (83,1 %) протягом останніх 10 років нікуди не переїздили. Переїхали з міста до села 6,1 % опитаних, із села до села — 4,1 %, із села до міста — 2,6 %. За кордон упродовж останніх 10 років виїхали

1,6 % сільських мешканців. Важко відповісти на запитання було 2,5 % респондентів. В Інституті Горшеніна нагадують, що, за опублікованими раніше результатами цього дослідження, третина сільських мешканців (36,7 %) вважають, що їхнє село зупинилося у своєму розвитку, а кожен четвертий (24,5 %) гадає, що воно деградує. Коментуючи результати дослідження, народний депутат України Сергій Терьохін зазначив: «Українці — дуже осілий народ. І, можливо, саме через це вони й збереглися як народ. Українці — інтроверти. Вони полюбляють сімейні цінності, хату, землю. Люди люблять свою малу батьківщину. І вони не люблять переміщатися кудись. Вони вважають за краще жити там, де могили їхніх батьків. Але, з іншого боку, привчили нас царі, більшовики всякі, що потрібен пан, який усе розсудить. У нас дуже великі так звані патерналістські очікування. Люди чекають на когось, хто поліпшить життя в їхньому селі — за парканом,

тому що на власному подвір’ї вони роблять життя дивовижним. Подивіться на села, скажімо, Центральної України — там кожне подвір’я дивовижне, бо люди будують своє життя на своєму подвір’ї. У нас батьківщина закінчується за парканом. От ми такі — українці». Усеукраїнське дослідження «Соціально-економічне становище сучасного українського села» було здійснено Інститутом Горшеніна разом із тижневиком «Коментарі» за підтримки керівника групи компаній «Авангард» Олега Бахматюка. Усього, згідно з вибіркою, з урахуванням основних соціально-демографічних характеристик населення України протягом трьох місяців було опитано 2000 респондентів у 123 селах, розташованих у 24 областях України й АР Крим, які репрезентують доросле населення України віком від 18 років. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує ± 2,2 %. УНІАН

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

Перелік документів та умови

надання техніки у фінансовий лізинг Відповідно до Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи з операцій фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1904, у лізинг може бути передана техніка тільки вітчизняного виробництва після проведення лізингоодержувачем (сільськогосподарським підприємством усіх форм власності та господарювання або іншим суб’єктом підприємницької діяльності агропромислового комплексу) попередньої оплати в розмірі 17 % її вартості та укладaння договору страхування предметa лізингу для забезпечення виконання умов договору.

Компанія залишає за собою право вимагати й інші документи, що містять інформацію про Лізингоодержувача. На підставі поданих документів директор філії (до чір нього підприємства) НАК «Украгролізинг» надає Клопотання та висновок про доцільність укладaння лізингового договору. НАК «Украгролізинг» може вимагати й інші документи, що впливають на розгляд питання щодо надання техніки в лізинг. Строк лізингу сягає від 3 до 7 років. Лізингові платежі повертають поквартально. За користування лізинговою технікою Лізингоодержувач сплачує щорічну винагороду Лізингодавцю у розмірі 7 % невідшкодованої вартості цієї техніки.

Перелік документів для акціонерних товариств (АТ), товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ), товариств із додатковою відповідальністю (ТДВ), приватних підприємств (ПП), дочірніх підприємств (ДП), фермерських господарств (ФГ) та державних підприємств:

7) копія довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати; 8) витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (надається державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців»); 9) копія довідки про взяття на облік платника податків (4‑ОПП), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати; 10) копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) чи копія про сплату єдиного податку (якщо юридична особа перебуває на спрощеній системі оподаткування), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати; 11) довідка банку про помісячний рух грошових коштів на банківських рахунках потенційного лізинго одержувача за 12 останніх місяців, які передують місяцю подання листа-замовлення на укладання договору; 12) оригінал довідки з органу державної податкової служби за місцем реєстрації про наявність боргів перед державним бюджетом; 13) оригінал довідки про відсутність заборгованості щодо сплати єдиного соціального внеску;

1) лист-замовлення (з обов’яз ко вим визначенням постачальника та переліком техніки, обладнання) на укладання договору за підписом першої особи; 2) завірена контрагентом копія довіреності на впов новажену особу для підписання договору (в разі потреби); 3) доказ правового статусу керівника, головного бухгалтера та/або вповноважених представників підприємства — потенційного лізингоодержувача на підписання документів, договорів (наказ про призначення з обов’язковим підписом особи, яку призначили на посаду, на копії документа в ознайомленні з наказом), протокол про вибори, контракт, довіреність; рішення засновників (акціонерів, учасників органу управління) про укладання договорів лізингу, завірені печаткою підприємства або засновника; 4) копії паспортів і довідок про присвоєння ідентифікаційного коду керівника підприємства, головного бухгалтера (перших 4‑х сторінок та сторінок із зазначенням місця реєстрації), завірені печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати; 5) нотаріально посвідчені копії установчих документів; 6) копія свідоцтва про державну реєстрацію, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати;

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

14) витяг із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, передбачений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів»; 15) витяг із Державного реєстру іпотек; 16) форма № 1 «Баланс» контрагента із розшифруван ням статей та форма № 2 «Звіт про фінансові ре зуль тати», форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів», форма № 4 «Звіт про власний капітал», форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності». Господарства, які відповідають статусу малих підприємств (із середньообліковою чисельністю працівників за звітний період від 10 до 50 осіб та обсягом виручки від реалізації від 500 тис. грн до 2,5 млн грн) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39, подають фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі балансу (форма № 1‑м) і звіту про фінансові результати (форма № 2‑м) за останні два роки (період звітності) та звітність на останню звітну дату з обов’язковою відміткою відповідного органу про прийняття звітності (органу статистики); 17) оригінал банківської довідки про наявність кредитів та відсутність прострочених кредитних зобов’язань і копія кредитної угоди (при наявності кредитних зобов’язань); 18) договори застави, іпотеки, поруки або іншого виду забезпечення, що укладені для забезпечення виконання зобов’язань за договором фінансового лізингу (в разі якщо їх було укладено); 19) техніко-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за роками на термін дії договору лізингу, завірене контрагентом, за умови, якщо лізингоодержувачу передаються предмети лізингу, загальна вартість яких перевищує 500 000,00 грн; 20) копія державного акта на право власності на земельну ділянку або укладання договору оренди землі чи копія довідки органу місцевого самоврядування або іншого компетентного органу про користування земельною ділянкою із зазначенням площі ділянки, завірена підписом та печаткою керівника або головного бухгалтера підприємства.

У разі якщо потенційний лізингоодержувач здійснює підприємницьку діяльність у формі фермерського господарства (ФГ), то замість до-

кументів, визначених у пункті 16, він надає для розгляду такі документи: форма № 2 (ферм) «Основні показники господарської діяльності фермерського господарства»; баланс селянського (фермерського) господарства — форма № 1‑м (скорочена) із розшифруванням статей балансу за останні два роки (період звітності) з обов’язковою відміткою відповідного органу (органу статистики) про прийняття звітності або звіт, що подається до відповідного органу.

Якщо потенційний лізингоодержувач є фізичною особою — підприємцем, то він подає на роз-

гляд компанії документи, передбачені пунктами 1, 2, 8, 11–15, 17, 18 і 20 та додатково надає такі документи: 1) доказ правового статусу керівника, головного бухгалтера, завірені печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати; 2) копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи — підприємця та його/її дружини/чоловіка, головного бухгалтера (якщо перебуває в трудових відносинах) (перших 4‑х сторінок та сторінок із зазначенням місця реєстрації), довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати; 3) копію свідоцтва про шлюб/розлучення, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця з зазначенням дати, та згоду другого із подружжя на укладання договору фінансового лізингу; 4) копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати; 5) копію довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати; 6) копію довідки про взяття на облік платника податків (4‑ОПП) або інший документ, який підтверджує взяття на податковий облік, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати; 7) копії свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру податку залежно від виду оподаткування, завірені печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати, копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) (якщо фізична особа — підприємець зареєстрований як платник податку на додану вартість), завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати; 8) копії декларацій про доходи за останні 6 кварталів, звіт суб’єкта малого підприємництва — платника єдиного податку за останні два роки (період звітності) та звітність на останню звітну дату з відміткою ДПІ або іншу документацію, що визначає фінансовий стан фізичної особи — підприємця, завірену печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати; 9) техніко-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за роками на термін дії договору лізингу, завірене контрагентом, за умови, якщо лізингоодержувачу передаються предмети лізингу, загальна вартість яких перевищує 100 000,00 грн. Окрім перелічених вище документів, компанія залишає за собою право вимагати й інші документи, що містять інформацію про лізингоодержувача.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

ОФІЦІЙНО

Вимоги щодо подання документів

для укладення договорів фінансового лізингу Відділ договірної роботи Департаменту правового забезпечення НАК «Украгролізинг» проаналізував стан подання документів для укладення договорів фінансового лізингу. На жаль, часто вони надходять із суттєвими помилками, із хибами в оформленні тощо. А це зрештою впливає й на терміни оформлення потрібних документів, і загалом на рішення про остаточне підписання угод. Тому юристи компанії ще раз нагадують про основні вимоги під час підготування документів щодо укладення договорів фінансового лізингу. 1. Слід ретельно перевірити наявність усіх документів згідно з переліком, визначеним у Положенні про надання лізингових послуг НАК «Украгролізинг», і звернути увагу на те, в якому вигляді має бути надано документи (оригінали чи копії), та на документи, які мають обмежений термін чинності. 2. Усі копії документів має бути завірено належним чином: копія Статуту — завірена нотаріально, копії інших документів — печаткою підприємства та підписом керівника або головного бухгалтера цього підприємства із зазначенням дати. 3. Потенційний лізингоодержувач повинен бути суб’єктом підприємницької діяльності агропромислового комплексу, як того вимагає постанова Кабінету міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1904 «Про порядок використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу». Офіційне підтвердження наявності у потенційного лізингоодержувача статусу суб’єкта підприємницької діяльності агропромислового комплексу можна знайти, переглянувши такі документи (в зазначених документах визначено коди різновидів економічної діяльності — КВЕД): • копія довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін; • витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надається державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців»). 4. Підтвердження правового статусу керівника суб’єкта підприємницької діяльності можна визначити, переглянувши Статут підприємства, протокол вищого органу управління підприємства про обран-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

ня особи на посаду керівника, наказ про призначення на посаду. Окрім того, особа керівника визначається й у таких документах, як витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідка з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Звернути увагу: • назва посади керівника, визначена у Статуті, має відповідати назві посади, зазначеній в інших документах; • чи не сплив визначений у Статуті строк перебування керівника на посаді (якщо такий передбачено). 5. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоц т ва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи-підприємця» від 07.04.2011 року № 3205-ІV скасовано інститут свідоцтва про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На нинішній час, відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», не пізніш наступного робочого дня від дати державної реєстрації реєстратор видаватиме: • засновникові юридичної особи або вповноваженій ним особі — один примірник оригіналу установчих документів із відміткою про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру (ч. 6 ст. 25 зазначеного Закону); • фізичній особі-підприємцеві — виписку з Єдиного державного реєстру (ч. 4 ст. 43 зазначеного Закону). Слід зауважити, що термін придатності виписок став безстроковим (раніше він становив 30 календарних днів). Таким чином, зараз замість свідоцтва про державну реєстрацію треба надавати належним чином завірену копію виписки з Єдиного державного ре єстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців майбутнього контрагента. 6. Особливу увагу приділено роботі зі Статутом потенційного лізингоодержувача. Копія Статуту завіряється нотаріально в редакції, чинній на день подання документів на розгляд (з усіма змінами). Звернути увагу на визначений у Статуті порядок укладення договорів та здійснення інших правочинів (надання довіреностей тощо) на межі повноважень керівника суб’єкта господарювання (виконавчого органу). У разі якщо повноваження керівника будь-яким чином обмежено, обов’язково має бути наявним письмовий дозвіл вищого органу управління підприємства на здійснення відповідного правочину у формі, передбаченій Статутом. Якщо у Стату-

ОФІЦІЙНО ті є обмеження щодо суми договору, повинен бути дозвіл на укладення договору на суму, не меншу за ціну майбутнього договору (суму з графіка сплати лізингових платежів). 7. У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надається державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», у розділі «Статус відомостей про юридичну особу» обов’язково повинно бути зазначено «Підтверджено», в іншо-

му разі документи разом із проектом договору буде повернуто відповідальному виконавцеві на допрацювання. 8. У разі якщо потенційний лізингоодержувач має статус фізичної особи-підприємця, обов’язково потрібна письмова згода другого з подружжя на укладення договору фінансового лізингу. Окрім цього, просимо звертати увагу на формулювання дозволів та погоджень, що видаються до укладення договорів (протоколів, наказів, довіреностей тощо).

У разі виникнення будь-яких питань просимо звертатися по роз’яснення до відділу договірної роботи Департаменту правового забезпечення НАК «Украгролізинг»

Філії НАК «Украгролізинг» ДП «Кримагролізинг» Вінницька

вул. Л. Чайкіної, 1, оф. 211, м. Сімферополь, АР Крим, 95050

Волинська

вул. Дубнівська, 18а, м. Луцьк, 43010

Дніпропетровська Донецька Житомирська

пр-т Воронцова, 73, оф. 704, м. Дніпропетровськ, 49081

Закарпатська

вул. Чехова, 1, смт Кольчине, Мукачівський р-н, Закарпатська обл., 89636

Запорізька «Київобллізинг»

пр-т Леніна, 152в, оф. 211, м. Запоріжжя, 69600

Кіровоградська

вул. Тимірязeва, 84, оф. 118, м. Кіровоград, 25050

Луганська Львівська

вул. Перша Слов’янська, 1в, м. Луганськ, 91055

Миколаївська

пр-т Героїв Сталінграда, 91б, м. Миколаїв, 54025

Одеська Полтавська

вул. Фонтанська дорога, 11, оф. 50, м. Одеса, 65009

Рівненська

вул. Словацького, 4/6, м. Рівне, 33028

Івано-Франківська

вул. Незалежності, 46, м. Івано-Франківськ, 76000

Сумська

вул. Незалежності, 3, м. Суми, 40022

Тернопільська

вул. Князя Острозького, 14, оф. 601, м. Тернопіль, 46000

Харківська

вул. Заводська, 49а, смт Солоницівка, Дергачівський р-н, Харківська обл., 62370

Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська

вул. 21 січня, 37, оф. 322, м. Херсон, 73000

вул. Соборна, 15а, м. Вінниця, 21050

пр-т Театральний, 21, м. Донецьк, 83055 вул. Котовського, 100, м. Житомир, 10001

вул. Мечникова, 16а, м. Київ, 01601

пр-т В. Чорновола, 67, оф. 414, м. Львів, 79008

вул. Ватутіна, 4, м. Полтава, 36039

вул. Б. Вишневецького, 47, оф. 413, м. Черкаси, 18000 вул. Боженка, 106, оф. 10, м. Чернігів, 14005

(03131) 2-30-24 (061) 787-54-18 (044) 545-68-31 (0522) 22-99-13 32-23-52 (0642) 50-52-44 (0322) 72-18-20 (0512) 42-67-35 42-69-96 (048) 728-95-91 (0532) 60-21-62 (0362) 22-11-24 63-35-11 (0342) 50-46-06 (0542) 679-908 679-376 (0352) 52-32-78 (057) 783-76-90

вул. Свободи, 3/1, оф. 3, м. Хмельницький, 29000 вул. Кишинівська, 2а, м. Чернівці, 58003

(0652) 22-02-09 (0432) 67-01-00 (0332) 24-91-04 24-21-25 (056) 375-27-47 (062) 335-83-76 (0412) 36-04-68

(0552) 49-43-95 (0382) 70-34-83 (0472) 54-43-04 (0372) 58-33-26 (0462) 93-60-24

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

Сільськогосподарська техніка, яку можна придбати на умовах фінансового лізингу, та ціни на неї Назва підприємства / Продукція

Ціна, грн

ТОВ «НВП «Херсонський машинобудівний завод» Зернозбиральні комбайни КЗС-9-1 «Славутич» Кукурудзозбиральні машини КМС-6 Кукурудзозбиральні машини КМС-6-03 Кукурудзозбиральні машини КМС-6-17 Кукурудзозбиральні машини КМС-8 Кукурудзозбиральні машини КМС-8-03 Кукурудзозбиральні машини КМС-8-12 Кукурудзозбиральні машини КМС-8-15 Пристосування для збирання соняшнику ПЗС-8-03 Пристосування для збирання соняшнику ПЗС-8-12 Пристосування для збирання соняшнику ПЗС-8-16 Пристосування для збирання ріпаку ПЗР-6 Пристосування для збирання ріпаку ПЗР-6-03 Пристосування для збирання ріпаку ПЗР-6-07 ТОВ «СУРВП «Дон-Лан» Зернозбиральні комбайни «Дон-Лан-Акрос» із двигуном «ЯМЗ» Зернозбиральні комбайни «Дон-Лан-Вектор» Зернозбиральні комбайни «Дон-Лан-Акрос» із двигуном «Каммінс» ТОВ «ВТК «Білоцерківський комбайно-тракторний завод» Зернозбиральні комбайни «Єнісей КЗС-950» ТОВ «Торговельний дім «Донснаб» Зернозбиральні комбайни «ДОНЕЦ-1500» ВАТ «КБ «Бердянськсільмаш» Жниварки валкові причіпні: ЖВП-4,9 з кривошипно-шатунним приводом ножа ЖВП-4,9 з кривошипно-шатунним приводом ножа й зі штамп/зварювальними пальцями ЖВП-4,9 з планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») ЖВП-4,9 з планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») і зі штамп/зварювальними пальцями ЖВП-6,4 з приводом ножа за допомогою механізму коливальної шайби ЖВП-6,4 з приводом ножа за допомогою механізму коливальної шайби й зі штамп/зварювальними пальцями ЖВП-6,4 з планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») ЖВП-6,4 з планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») і зі штамп/зварювальними пальцями Жниварки валкові навісні: ЖВН-6М із кривошипно-шатунним приводом ножа й зі штамп/зварювальними пальцями ЖВН-6М із планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») ЖВН-6М із планетарним приводом ножа (типу «Шумахер») і зі штамп/зварювальними пальцями Платформи-підбирачі: КЗС-9-1-20.000, КЗС-9-1-20.000-02 ППП-3,4 ППЛ-3,4, ППО-3,4, ППБ-3,4 (всіх модифікацій), ПДЕ-3,4 (всіх модифікацій), ПДФ-3,4 (всіх модифікацій), ППД-3,4, ППЕ-3,4 (всіх модифікацій), ППК-3,4, ППМ-3,4 (всіх модифікацій), ПНХ-3,4 (всіх модифікацій), ППС-3,4 Пристрої для скошування ріпаку: ПР-3,6 (всіх модифікацій) ПР-3,7 ПР-4 ПР-4-03 ПР-4,2-01 ПР-4,3 ПР-4,5 (всіх модифікацій) ПР-4,8 (всіх модифікацій) ПР-5 (всіх модифікацій) ПР-5,1

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

1 148 384,00 109 050,00 104 100,00 126 000,00 145 500,00 133 500,00 144 600,00 146 400,00 78 600,00 82 200,00 78 600,00 44 100,00 39 870,00 44 100,00 1 496 100,00 1 294 260,00 1 595 100,00 923 212,00 1 065 881,00

40 260,00 42 240,00 45 540,00 46 530,00 51 150,00 52 404,00 58 080,00 59 334,00 31 020,00 35 310,00 35 970,00 38 940,00 38 940,00 36 894,00 18 546,00 19 074,00 19 470,00 19 800,00 20 790,00 21 285,00 21 780,00 22 275,00 23 100,00 23 760,00

«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

Назва підприємства / Продукція

Ціна, грн

ПР-5,18 (всіх модифікацій) ПР-5,4 (всіх модифікацій) ПР-5,56 (всіх модифікацій) ПР-5,8 ПР-6 (всіх модифікацій) ПР-6,1 (всіх модифікацій) ПР-6,3 (всіх модифікацій) ПР-6,6 ПР-6,6-01 ПР-6,7 (всіх модифікацій) ПР-7 (всіх модифікацій), ПР-7,1 ПР-7,3 ПР-7,6 (всіх модифікацій) Пристрої для збирання соняшнику ПС-2,3 ПС-4 (модифікації 01, 02) ПС-4-03 ПС-4,2 (всіх модифікацій) ПС-4,4 ПС-4,5 (всіх модифікацій), ПС-4,8, ПС-4,9, ПС-5 (модифікації 01…06) ПС-5-07 ПС-5-16, ПС-5,18 ПС-5,4, ПС-5,4-01, ПС-5,5, ПС-5,56, ПС-5,56-01 ПС-5,8 ПС-6 ПС-6 (модифікації 01…10) ПС-6,1 (всіх модифікацій) ПС-6,16, ПС-6,16-01 ПС-6,3 (всіх модифікацій) ПС-6,6 (всіх модифікацій) ПС-6,7 (всіх модифікацій) ПС-7, ПС-7-01 ПС-7,1 ПС-7,3 ПС-7,5, ПС-7,6 (всіх модифікацій) ПС-7,9 ПС-9,1, ПС-9,1-01 ДП «Бердянський завод сільгосптехніки ВАТ «Бердянський Агротехсервіс» Жниварки валкові причіпні ЖВП-4,9У Жниварки валкові швидкісні ЖВШ-6,4 Жниварки валкові навісні ЖВН-6У Пристрої для збирання ріпаку ПЗР (модифікації) Пристрої для збирання соняшнику ПС (А) (модифікації) ВАТ «АК «Адвіс» Жниварки очісувальні навісні ЖОН-4 ТОВ «НВП «БілоцерківМАЗ» Зернозбиральні комбайни КЗС-812СХ Зернозбиральні комбайни «КЗС-1218 СХ» ТОВ «ХК «Інноваційні технології» Зернозбиральні комбайни КЗС-15 «Сварог» (CSX 7080) ВАТ «Вібросепаратор» Сепаратори вібровідцентрові зернові: А1-БЦСМ-100 Р8-БЦСМ-25 Р8-БЦСМ-25-01 Р8-БЦСМ-25.00.000 Р8-БЦСМ-50 Р8-БЦСМ-50-01 Р8-БЦСМ-50.00.000

23 760,00 24 024,00 24 156,00 24 288,00 24 420,00 25 080,00 25 740,00 23 400,00 25 740,00 26 180,00 26 730,00 27 918,00 29 040,00 8 640,00 9 867,00 10 890,00 11 418,00 14 190,00 11 418,00 12 540,00 12 936,00 13 596,00 13 860,00 12 639,00 14 124,00 14 256,00 14 322,00 14 520,00 15 081,00 15 312,00 13 728,00 15 378,00 16 203,00 16 698,00 17 325,00 19 800,00 43 450,00 61 380,00 33 550,00 32 550,00 15 015,00 47 160,00 1 115 168,00 1 536 728,00 2 050 000,00

314 557,00 89 746,00 106 863,00 76 578,00 159 846,00 187 447,00 141 127,00

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

Назва підприємства / Продукція

Ціна, грн

Сепаратори-ворохоочисники самопересувні СВС-25 162 772,00 Елеватори ковшові зернові: ЕКЗ-25-01 40 761,00 ЕКЗ-25-2 29 894,00 ЕКЗ-25/2-01 68 940,00 ЕКЗ-25/2-02 51 131,00 ЕКЗ-50-01 52 850,00 ЕКЗ-50-02 40 706,00 Комплекси зерноочисні: КЗ-50 526 762,00 Скальператори барабанні А1-БЗ2-0-01 27 086,00 Зернокидачі самопересувні ЗМ-90М 72 814,00 Зернокидачі самопересувні ЗМ-110 79 089,00 ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» Трактори ХТЗ-150К-09-31 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» із комплектом ЗІП 454 696,00 Трактори ХТЗ-17221-09-31 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) 514 541,00 з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП Трактори ХТЗ-17221-31 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) 481 874,00 із каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП Трактори ХТЗ-17021-31 колісні (двигун «Дойтц») із каркасною кабіною 555 944,00 з модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП Трактори ХТЗ-17221-19-31 колісні (двигун Д-260.4S2.551) 510 676,00 з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП ТОВ «Украгрокомсільмаш» (ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод») Трактори ТЯ-200-02 з модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» 658 504,00 Трактори ТЯ-200-02.01 з модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» 709 923,00 Трактори ТЯ-200-05 з модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» 612 716,00 ТОВ «Слобожанська промислова компанія» Трактори ХТА-200-10 444 600,00 Трактори ХТА-220-10 451 548,00 Трактори ХТА-250-10 510 180,00 Трактори ХТА-250-20 540 450,00 Трактори ХТА-200-10 із пристроєм диспетчеризації «Дрозд-К-1» 448 600,00 Трактори ХТА-220-10 із пристроєм диспетчеризації «Дрозд-К-1» 455 548,00 Трактори ХТА-250-10 із пристроєм диспетчеризації «Дрозд-К-1» 514 180,00 Трактори ХТА-250-20 із пристроєм диспетчеризації «Дрозд-К-1» 544 450,00 ТОВ «ВП «Агро-Союз» Сівалки «Horsch–Агро-Союз» ATD 9.35 1 231 429,00 Сівалки «Horsch–Агро-Союз» ATD 11.35 1 379 610,00 Сівалки «Horsch–Агро-Союз» ATD 18.35 2 288 572,00 Культиватори «Horsch–Агро-Союз» FG 18.30 871 770,00 Культиватори «Horsch–Агро-Союз» FG 12.30 559 332,00 Сівалки «Агро-Союз» «Turbosem II 19-60» 1 253 432,00 ВАТ «Червона зірка» Зерновий комплекс «Сіріус-10» 636 876,00 ТОВ «Донецькспецагромаш» Агрегати посівні комбіновані АПК-5,7 «Гарант» 189 600,00 ПП «Українська аграрна техніка» Агрегати ґрунтообробні комбіновані АПК-7,5 «Партнер» 414 506,00 ВАТ «Брацлав» Вартість одного умовного місця Доїльні установки УДЕ-16 33 082,55 Обладнання для безприв’язного утримання корів СС 4026,00 Обладнання для утримання дійного стада ОДС 34183,00 Установки індивідуального доїння УІД-10 5 931,00 Стійлове обладнання для корів ОСК-25 37 613,00 Доїльні установки з молокопроводом УДМ-200 241 133,00 Доїльні установки для доїння в бідон УДБ-100 46 378,00 Кормозмішувачі для роздачі кормів: КПС-8 180 000,00 КПС-9 187 260,00 КПС-12 208 770,00

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

«УКРАГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ

Назва підприємства / Продукція

Ціна, грн

ВАТ «Чечельницьке РП «Агромаш» КОПС-1 для утримання холостих і супоросних свиноматок

1 322,31

КОПС-2 для утримання: кнурів-плідників

3 817,20

кнурів-пробників

5 381,70

КОПС-3 для утримання лактуючих свиноматок із поросятами

3 242,06

КОПС-4 для утримання груп свиней для дорощування

5 350,80

КОПС-5 для огорожі кормового столу

7 377,90

КОПС-6 для утримання груп свиней при відгодівлі

5 711,12

КОПС-7 — огорожа для відбору сімені у кнурів

4 609,54

КОПС-8 — станок для відбору сімені у кнурів

2 386,40

Комплекси обладнання для утримання свиней на базі обладнання КОПС

3 402,72

ТОВ «ВО «Техна»

Вартість одного умовного місця

Комплекти обладнання для утримання маткового поголів'я свиней типу СТС (запліднення)

5 185,11

Комплекти обладнання для утримання маткового поголів'я свиней типу СТС (очікування)

3 839,90

Комплекти обладнання для утримання підсосних свиноматок із поросятами типу СТМ

14 361,36

Комплекти обладнання для дорощування свиней типу СТО

575,12

Комплекти обладнання для відгодівлі свиней типу СТО

1 028,15

ТОВ «Біг-Дачмен»

Вартість одного умовного місця

Комплекти обладнання для утримання маткового поголів’я свиней в індивідуальних станках ОМС-І Комплекти обладнання для утримання маткового поголів’я свиней у групових станках ОМС-Г

6 125,00 3 954,00

Комплекти обладнання для утримання підсосних свиноматок із поросятами ОПСП

14 814,00

Комплекти обладнання для дорощування свиней ОДВС-1

585,00

Комплекти обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2

1 050,00

Комплекти обладнання для утримання маткового поголів’я свиней в індивідуальних станках ОМС-І ВАТ «Ніжинсільмаш»

6 125,00

Вартість одного умовного місця

Обладнання для годівлі свиней типу ОГС-Г (групове утримання)

183,00

Обладнання для годівлі свиней типу ОГС-І (індивідуальне утримання)

3 460,00

ТОВ «Фабрика «Варіант» Станки для опоросу типу № 1

2 057,54

Станки для опоросу типу № 7

1 710,77

Станки для опоросу типу № 16

2 068,12

Станки для утримання свиней типу № 15, висота 1000 мм – 10,5 погонного метра, вартість одного погонного метра

3 622,81 345,03

Станки для утримання свиней типу № 15, висота 1500 мм – 10,5 погонного метра, вартість одного погонного метра

4 831,32 460,13

Станки для запліднення типу № 2 з однією боковиною

1271,60

Станки для запліднення типу № 8 з однією боковиною

1275,06

Станки для запліднення типу № 17 з однією боковиною

1247,80

Комплекти обладнання для опоросу типу № 1 (станок для опоросу № 7, бокс h500 типу № 14, смуга сталева оцинкована, комплект кріплення до бетонної решітки, тепловий навіс, пластмасові решітки), вартість одного умовного місця

5429,47

Комплекти обладнання для опоросу типу № 1 (станок для опоросу № 7, бокс h600 типу № 14, смуга сталева оцинкована, комплект кріплення до бетонної решітки, тепловий навіс, пластмасові решітки), вартість одного умовного місця

6112,36

ТОВ «Агрікон-Київ»

Вартість одного умовного місця

Станки для опоросу в розібраному стані в комплекті СДО

8 167,51

Станки для дорощування в розібраному стані в комплекті СДП

559,73

Станки для маток групові в розібраному стані в комплекті СДСГ

725,77

Станки для маток індивідуальні в розібраному стані в комплекті СДФС

2 289,70

Станки для відгодівлі в розібраному стані в комплекті СДВ

478,40

ТОВ «Лока» Обладнання для телят ДІТ-1 у складі: будиночок для телят (1200×1400×2000)

2 280,00

будиночок для телят (1200×1250×1500)

1 560,00

загорожа для будиночка

900,00

ЗАТ «Тесмо-М» Ванни для охолодження молока ОВМ-2000

82 880,00

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

ВІТЧИЗНЯНИЙ ВИРОБНИК

Оптимізм

машинобудівників

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

ВІТЧИЗНЯНИЙ ВИРОБНИК

Знаковий візит на «Херсонмаш» Новий підхід до розвитку сільськогосподарського машинобудування став у нашій країні не просто очевидною потребою, але й конкретною державною програмою. Це зокрема підтвердив міністр аграрної політики й продовольства України Микола Присяжнюк під час нещодавніх відвідин науково‑виробничого підприємства ТОВ «Херсонський машинобудівний завод». —  Мінагрополітики планує, що у 2015–2016 роках в Україні одер жуватимуть по 80 мільйонів тонн зерна на рік, — пояснив Микола Присяжнюк. — Країна, яка ви роблятиме таку кількість зерно вих, повинна мати власне потужне сільськогосподарське машинобу дування. Натомість через брак зернозбиральної техніки у нас щороку залишається на полях майже п’ять мільйонів тонн зернових. Україна щорічно потребує 7–7,5 тисячі нових комбайнів. Попит на них має збільшитися, зокрема й після завершення земельної реформи. Адже у міністерстві сподіваються, що реформа дасть змогу агровиробникам отримувати кредити, тобто мати живі кошти. Звідси й упевненість у тому, що виробник буде спроможний купити нову техніку. Микола Присяжнюк запевнив, що за дорученням уряду міністерство розробляє програму розвит ку сільськогосподарського машинобудування. Зокрема відомство планує наступного року закупити триста херсонських комбайнів. Разом із міністром до комбайнобудівників завітали голова обл держадміністрації Микола Костяк та голова обласної ради Віктор Пелих. Гості ознайомилися з новими розробками заводу — комбайнами «Скіф‑230», «Скіф‑250» та «Скіф‑250 Р». Оскільки Херсонщина також зацікавлена в тому, щоб машзавод працював на повну потужність, вирішено 10% «Скіфів» залишати для місцевих сільгоспвиробників.

— Ми готові забрати ці машини, адже бачимо їхній високий клас. Нам потрібні «Скіфи» в першу чергу на рисових чеках, на яких збільшуватимемо масштаби ви рощування цієї культури. І ми з задоволенням заберемо ці ком байни, — запевнив міністра голова Херсонської облдержадміністрації Микола Костяк. Голова правління ТОВ «Херсон сь кий машинобудівний завод» Олександр Олійник, демонструючи свою продукцію, каже, що нині підприємство може створити гідну конкуренцію на внутрішньому та зовнішньому ринку. Цьогоріч, наприклад, «Херсонмаш» відправив на українські поля 21 «Славутич» у складі механізованих загонів Державної продовольчо-зернової корпорації, які за один сезон відробили по 2–2,5 річні норми. Наголошуючи на технічних характеристиках, Олександр Олійник додає: — До створення комбайнів було залучено фахівців не лише нашо го конструкторського бюро, але й Українського науково‑дослідного інституту прогнозування та випро бувань. Серйозну допомогу надали компанії з Німеччини, Італії, Франції, Польщі. Самих лишень патентів на винаходи й заявок на них вийшло більш ніж десяток. І всіх їх викорис тали в нових комбайнах. У резуль

таті випробувань нові «Скіфи» по казали зниження втрат зерна, змен шення відсотка його дроблення, збільшення швидкості обмолоту та розвантаження. Значно поліпшено й умови роботи самого комбайнера. Наприклад, система централізова ного мастила вже дає змогу зроби ти втручання комбайнера в роботу вузлів та агрегатів мінімальним. Під час зустрічі з провідними спеціалістами заводу Микола Присяжнюк цікавився не лише технічними характеристиками нової зернозбиральної техніки, але й строками її серійного освоєння. — Нинішні комбайни докорінно відрізняються від тих, що випуска лися три-чотири роки тому. Назва одна, але це абсолютно нові ма шини. Зараз на них установлюють двигуни ярославського виробни цтва. У перспективі ж маємо ви користовувати німецькі або, на ба жання замовника, американські си лові агрегати. До кінця року планує мо виготовити першу партію нових комбайнів «Скіф‑230», які зараз уже поставлено на конвеєр. Окрім того, тільки-но підписали контракти з кількома замовниками на поставку 340 кукурудзяних жниварок. Це до сить суттєве завантаження на най ближчі два місяці, — відповів голова ТОВ «Херсонський машинобудівний завод» Олександр Олійник.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

ВІТЧИЗНЯНИЙ ВИРОБНИК

На ХМЗ зараз працюють близько 800 осіб, які мають спеціальну освіту та є професіоналами у галузі сільгоспмашинобудування. Щодо пошуку нових кадрів, то тут справді існують проблеми. Нині «Херсонмаш» планує взяти на роботу ще близько ста спеціалістів, та поки що фахівців відповідного рівня не знайшли. Їх украй мало готують в аграрних вишах. Керівництво заводу розробляє програму роботи з вузами, щоб створити на власній базі факультет із підготовки інженерів, механіків, конструкторів сільгоспмашинобудівного напряму. До речі, зараз на підприємстві працюють 15 учнів херсонського ліцею. З огляду на потребу в робочих місцях молодь іде на завод охоче. До цих працівників прикріплюють наставників‑професіоналів і таким чином поступово вирішують кадрову проблему. Водночас керівництво «Херсонмашу» ставить перед Кабміном украй гостре питання — підвищення фахового рівня інженерних кадрів. Зрозуміло, що юристи, економісти, фінансисти потрібні країні, але не варто забувати, що економіку та престиж країни створюють фахівці інших спеціальностей. Модернізація на відмінно Визначення напрямів модернізації вітчизняного сільгосп-

машинобудування, оновлення й модернізація виробництва, економія енергоносіїв та високі стандарти якості — ось завдання, які ставить перед собою сьогодні колектив херсонських машинобудівників. Результатом їхніх зусиль мають стати надійні вітчизняні комбайни, що назавжди замінять закордонну техніку. — Наше підприємство є не про сто науково‑виробничим, ми про понуємо новітні технології збиран ня, зменшення енергозатрат та собівартості тієї продукції, яку ви рощують селяни. Водночас підпри ємство приділяє багато уваги якості продукції, що випускається, — констатує Олександр Олійник. Модернізація виробництва і, як наслідок, створення конкурентоспроможної продукції, на думку херсонських машинобудівників, дасть змогу вирішити проблему імпортозаміщення. — Сьогодні ми впевнено може мо говорити, що тільки після того, як буде здійснено модернізацію виробництва, запроваджено тех нології, які допоможуть зменшити собівартість продукції, ми зможе мо виробляти сучасний комбайн у комплексі, а отже розпочати рух щодо витіснення комбайнів імпорт ного виробництва з українських по лів, — каже директор заводу Віктор Слободянюк.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

На заводі радіють — улітку цього року тут отримали патент на виробництво комбайна «Скіф‑230», який із часом має замінити вже відомий «Славутич», і така заміна не викличе в аграріїв будь-яких незручностей. — Цей унікальний комбайн може збирати не тільки колосові — пше ницю та ячмінь, — продовжує розповідь директор підприємства. — Він може збирати кукурудзу, соняш ник, а з кінця вересня вже працює на збиранні рису в Скадовському районі. На цей комбайн ми покла даємо великі сподівання. Гадаю, ті люди, які працюватимуть на наших комбайнах, подякують нам за таку універсальну машину. Не секрет, що деякі господарі й донині продовжують купувати за валюту імпортні зернозбиральні комбайни, які вже були у вжитку, та недешеві запчастини до них, навіть не здогадуючись, на що здатна вітчизняна техніка. До речі, в Україні й сьогодні роблять, як нові, комбайни «Славутич», яким 8–10 років. Усе залежить від технічного обслуговування машин: якщо воно відповідає нормативам, то проблем із комбайном немає. — Незважаючи на те, що зараз завод уже переходить до виготов лення нового комбайна «Скіф‑230», ми не зупиняємо виробництво запасних частин до комбайна «Славутич», — заспокоює землеробів заступник директора з виробництва Таміла Пугачова. — Ми взяли на себе зобов’язання, що впродовж десяти років всі «Славутичі», які роблять в Україні, будуть на нашому сервісному обслуговуванні. Запасні частини до відомого херсонського бренду виготовляють у відповідних цехах підприємства, й дефіциту їх не існує. Що ж стосується зернозбиральної техніки, то, перш ніж вийти з воріт підприємства, вона проходить випробування на заводському «детекторі надійності», тестовий стенд якого готовий відтворити всі навантаження, що з ними комбайн може стикнутися у реальних умовах, у полі. — Кожен агрегат випробовують у трьох режимах — спочатку з міні

НОВИНИ

мальним, потім із більшим та з мак симальним навантаженням. Під час тестування стежать за температу рою всіх підшипників та редукторів, роботою всіх механізмів, за площи ною ланцюга, роликами, шківами. Тобто всі ті навантаження, які ля гають на техніку в полі, ми макси мально відтворюємо в заводських умовах, і тільки після цього агре гати відправляють на фарбування, згодом упаковують і передають на склад готової продукції, — зазначає Сергій Чокас, начальник складального цеху. Геннадій Хондусь, заступник начальника цеху, пишається тим, що на заводі унікальне обладнання: «У південному регіоні України такий прес потужністю 4000 тонно/сил лише один, і він — у нас. На ньому можна штампувати різні деталі за вважки від десяти до тридцяти кіло грамів — диски, зчеплення, важелі. Це обладнання дає змогу повністю забезпечити деталями всі наші об сяги з виробництва зернозбираль ної техніки». Металеві вузли та деталі, які виготовляють, мають стати дешевшими — таке завдання ставлять перед колективом цеху менеджери заводу. — Ми мінімізували наші енерго витрати. Наприклад, витрати газу в напівметодичній пічці за рахунок оптимальної кількості підківок, які в нас штампуються, мінімальні, — радіє Руслан Фірсов, начальник ковальсько-пресового цеху. — Ми вже обговорюємо з керівництвом заводу енергозбереження за раху нок використання новітніх техноло гій — індукційного нагрівання. Амбітні проекти херсонських машинобудівників перегукуються із урядовими програмами щодо підняття пріоритету вітчизняної машинобудівної галузі та розвитку власного, українського виробництва зернозбиральної техніки. Одним із болючих питань для заводчан є експансія закордонної техніки на український ринок. Вітчизняні сільгоспмашинобудівники сподіваються хоча б на запровадження ввізного мита на техніку, яка була в експлуатації понад три роки.

Машинобудівники

розраховують на підтримку

ехніка для аграріїв привернула увагу політиків: експерти констатують, що цей ринок знову почав зростати після спаду 2008 року. За даними компанії «Autoconsulting», від початку року продажі сільгосптехніки зросли більш ніж на 60 %, в той час як за попередні два роки вони впали майже втричі. Однак активізації замовників практично не відчули українські виробники: основна частка продажів припадає на імпорт. За даними компанії «Амако», імпортні сільгоспмашини становлять близько 50 % українського ринку в грошовому вимірі та близько 25 % в одиницях техніки. Причому в нішах складних машин відсоток імпортної продукції ще вищий — приміром, у сегменті комбайнів частка привізної техніки сягає 80 %. В «Украгролізингу» констатують: щорічно з $12– 15 млрд, які витрачаються на закупівлю техніки для аграріїв, до $10 млрд ідуть за кордон.

...з $12–15 млрд, які витрачаються на закупівлю техніки для аграріїв, до $10 млрд ідуть за кордон... Навіть у тих сегментах, де ми маємо власне виробництво, домінують зарубіжні конкуренти: із майже двох тисяч зернозбиральних комбайнів, проданих в Україні торік, не більш ніж сто одиниць поставили вітчизняні заводи (на ринку переважають машини марок «John Deer», «Claas», «New-Holland», «Case», «Massey Ferguson», «Ростсільмаш»). Те ж саме з тракторами: майже 90 % ринку займають білоруські трактори виробництва Мінського тракторного заводу, в сегменті малих машин лідерами є китайські марки. Міністр агропромислової політики М. Присяжнюк запевняє, що 65 % поставок машин зарубіжних марок — уживана техніка. Як пояснюють фахівці, закуповувати такі знаряддя виробництва фермерів змушує аж ніяк не бажання економити, а незадовільна якість вітчизняної продукції. «Імпортний уживаний трактор може коштувати, як новий український або навіть трошки дорожче. Але за економічною ефективністю, ресурсом роботи, продуктивністю він значно перевершуватиме вітчизняний аналог, що їх для досягнення тих самих показників треба було б купити чотири», — каже представник однієї з дистриб’юторських компаній. Якщо вести мову не про слова, а про справи, то донині влада діяла якраз усупереч інтересам машинобудівників. Наприклад, у січні цього року уряд повідомив, що МінАПіП домовилося про поставки в Україну американських комбайнів «John Deer» на суму $200 тисяч під державні гарантії (техніку планувалося продавати фермерам у кредит на вигідних умовах). Державна продовольчо-зернова корпорація України — компанія «Хліб Інвестбуд» — також чомусь не звертає уваги на вітчизняне: нещодавно її представник Олександр Бавицький заявив, що до 2012 року підприємство планує закупити дві тисячі комбайнів, про що вже йдуть переговори з провідними світовими виробниками. До того ж парламент так і не підтримав законопроект «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинбудування для АПК». Його автори виходили з того, що саме високі законодавчі вимоги щодо локалізації виробництва (нині це 50 %) перешкоджають розвиткові сільгоспмашинобудування всередині країни. Якщо знизити їх і максимально дозволити ввозити з-за кордону високотехнологічні складники, це підвищить конкурентоспроможність та привабливість української техніки. Інформаційна компанія «ПроАгро»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

Поради фахівця

Ячмінь є цінною зерновою та продовольчою культурою. Його зерно містить багато білків, крохмалю й цукру. Із зерна ячменю виготовляють крупу, солодові витяжки для кондитерської та медичної промисловості. Ячмінь є особливо важливим і незамінним для виробництва високоякісного пива.

Надії

на ячмінь Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

Поради фахівця

У чому цінність ячменю Біологічною особливістю ячменю є висока потенційна врожайність. Ця культура спроможна досягати врожайності зерна 55–65 ц/га. За балансом амінокислот та інших мікроелементів зерно ячменю має порівняно із пшеницею та кукурудзою переваги. На велику увагу заслуговує ячмінь як сировина для виготовлення пива. Використовують його також для продовольчих та кормових цілей. 100 кг зерна ячменю відповідають 120, а 100 кг ячмінної соломи — 35 кормовим одиницям. Порівняно з іншими злаковими культурами солома ячменю в 3,5 раза багатша на білки. Стандарти якості У нашій державі стосовно ячменю існують державні стандарти, в яких обумовлено норми якості зерна. Пивоварний ячмінь повинен мати властивий нормальному зерну запах. Зерно для пивоваріння поділяють на два класи. При оцінці враховують вологість зерна, його крупність, здатність до проростання, засміченість, наявність зернових домішок, масу тисячі зерен та інші біологічні й фізичні показники. Найважливішим критерієм цінності пивоварного ячменю є екстрактивність, під якою мають на увазі загальну кількість сухої речовини зерна, що під впливом ферментів солоду при певній температурі води можуть розчинятися. Чим більша екстрактивність зерна, тим менше витрачається його на виробництво пива. Збільшення цього показника на 1 % дає змогу заощадити при виготовленні 1 т солоду понад 17 кг зерна. Показник екстрактивності тісно пов’язано із вмістом крохмалю. Крохмаль є основною екстрактивною речовиною. Вміст крохмалю та вміст екстрактивних речовин позитивно корелюють між собою. Чим вищий вміст їх, тим більший вихід пива. Вибагливий до регіону та ґрунту В Україні ячмінь високих пивоварних кондицій можна вирощувати

не в кожному регіоні. Найпридатнішими для цього є північні та північно-західні області зони Полісся й лісостепу. Зерно ячменю, вирощене в цих регіонах, містить 12–15,5 % білка, 2–3 % жиру, 58–62 % крохмалю. Плівчастість його становить 8–9 %, а екстрактивність сягає 78– 82,5 %. Солод, одержаний із такого зерна, має відмінну або добру технологічну якість. Для сівби ячменю найкращими вважаються дерново‑підзолисті, сірі лісові й середньосуглинкові чорноземи. Непридатними для посівів цієї культури є болотисті та кислі ґрунти, а також солончаки. Ячмінь досить чутливий щодо кислотності ґрунтів. Найкраще він росте та розвивається на ґрунтах, де показник рН близький до нейтрального (рН 6,8–7,5). У тих регіонах, де поширено кислі дерново‑підзолисті ґрунти, перед сівбою ячменю треба здійснити вапнування. Порівняно з іншими зерновими культурами, ячмінь дуже чутливий до родючості ґрунтів та підживлення їх і при внесенні добрив швидко розростається. Це обумовлено інтенсивним накопиченням рослинами органічної речовини за порівняно короткий період. Вони позитивно реагують на післядію органічних добрив, внесених під попередники. Безпосередньо під ячмінь не рекомендовано вносити гній або інші органічні добрива. Високі врожаї ячменю отримують тоді, коли в ґрунті міститься не менш ніж 2 % органічної речовини (гумусу) й елементи мінерального живлення перебувають у легкодоступних формах. При розрахунку норм унесення добрив керуються нормативами затрат мінеральних добрив на 1 ц урожаю зерна й поправними коефіцієнтами на вміст рухомих форм елементів живлення в ґрунті. Середня норма внесення азотних добрив становить 30–45 кг/га, фосфорних — 50–60 кг/га, калійних — 35–45 кг/га діючої речовини, що за фізичною масою в сумі приблизно дорівнює 400– 500 кг/га. При вирощуванні пивоварного ячменю збільшують кількість фосфорно-калійних добрив і змен-

шують кількість азотних. Протягом вегетаційного періоду споживання елементів живлення неоднакове. Найбільша потреба в них припадає на період стеблоутворення та формуванні й наливання зерна. Щодо періоду засвоєння рослинами мінеральних елементів можна зазначити таке: основна частина фосфору використовується при початку вегетації, азот потрібен у фазі кущіння та колосіння, а максимальне використання калію припадає на перший період вегетації, оскільки він поліпшує вологообмін рослин і сприяє стійкості до хвороб та шкідників. Оптимально підібрати техніку Мінеральні добрива вносять розкидачами типу МВУ-12, МВУ-8Б, МВУ-5А, МВД-900 тощо в агрегатах із колісними тракторами. При висіванні ячменю на полях, де вирощувалися багаторічні трави, кукурудза чи зернобобові культури, ґрунт обробляють дисковими лущильниками ЛДГ-5А, ЛДГ-10А, ЛДГ15А або важкими дисковими боронами БДТ-3,0, БДТ-7,0А, БДС-8,4, БДВ‑6,5 та ін. Дискування чи лущення здійснюють здебільшого у два сліди на глибину 8–12 см, а потім проводять оранку. Для цього застосовують оборотні плуги марок ППО4-40, ППО-6-40, ПНО-5-40 тощо. Ефективність оранки під ячмінь залежить від способу, глибини й терміну її виконання. На чорноземах, темно-сірих та сірих лісових ґрунтах оранку найчастіше здійснюють на глибину 22–25 см, а на ґрунтах із неглибоким гумусним горизонтом — на глибину орного шару. Час проведення оранки залежить від періоду достигання та збирання попередника, властивостей ґрунту й температурних умов. Зазвичай це кінець липня — середина серпня. На виораних у такий період полях накопичується значно більше поживних елементів для росту, створюються кращі умови для боротьби з бур’янами. При цьому також знищуються личинки шкідників і спори хвороботворних грибів. У деяких випадках на легких ґрунтах після картоплі та цукрових

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

ПОРАДИ ФАХІВЦЯ

ваних сортів у кожній області залежно від ґрунтово‑кліматичних умов треба висівати сорти, які дають змогу одержувати високі та стабільні врожаї зерна. Для сівби використовують насіння ячменю першого класу з чистотою не нижчою від 99 %, схожістю не меншою від 95 % та силою росту понад 80 %, а також масою тисяЗ увагою до сортів чі насінин 40–47 г. Добре очищеВ україні районовано кілька де- не, велике та здорове насіння дає сятків сортів пивоварного ячменю. стійкі до грибкових хвороб і шкідДля інтенсивних технологій най- ників рослини, бо воно енергійніпридатнішими в зонах Полісся та ше проростає, має дужчу кореневу лісостепу є пивоварні сорти Екзо- систему, й тому посіви рівномірно тик, Звершення, Миронівський-92, кущаться та достигають. Вирощені з добірного зерна рослини ефекЗоряний, Одеський-115 і т. ін. Для найкращого використання тивніше використовують вологу й потенційних можливостей районо- елементи живлення, завдяки цьому забезпечують високий та якісний урожай. Насіння з низькою схожістю й силою росту навіть при збільшенні норми висіву не забезпечує оптимальної кількості рослин на одиниці площі Проти твердої та • екстрактивність — 79–82 % порошистої сажки, (абсолютно сухі речовини); плісняви, кореневої гнилі насіння за• вміст крохмалю — не нижчий від 62–68 %; здалегідь (не пізніш • вміст білка — не більш ніж 9,0–11,0 %, як за два-три тижні плівки — 9,0 %; до сівби) знезара• вологість зерна — не вища за 14–15 %; жують «Байтаном» • проростання — не менш від 95 %; (2 кг/т), «Вітавак• тривалість достигання після сом» (3 кг/т) чи інзбирання — не менш ніж 4–6 тижнів; шими препаратами. • вміст сміттєвих і зернових Для знезаражендомішок — не більш від 1–2 %; ня насіння щодо • маса тисячі зернин — 45–50 г, збудників хвороб його обов’язково натура — 650–730 г/л; треба протруїти. • зараженість комірними Спосіб протруюшкідниками є неприпустимою. вання залежить від культури, препараДля приготування світлих сортів пива найприту, біології збудника датніший ячмінь із низьким вмістом білка. Ячмінь із підвищеним вмістом білка можна вихвороб, міри уракористовувати для приготування пива темних ження. Протруювансортів, але це потребує тривалішого замочуня насіння ячменю вання, нижчої температури й подовження часу виконують за допопророщування. Перероблення такого ячменю могою машин ПСШдуже трудомістке, що збільшує виробничі витрати. 5, ПС-10 А, ПК-20, «Мобітокс-С». буряків досить ефективно зарекомендував себе безплужний обробіток. Для нього використовують ґрунтообробні комбіновані агрегати АПК-7,5 «Партнер». Застосування їх дає змогу підвищити продуктивність на основному обробітку ґрунту та знизити витрати при його виконанні.

Чи знаєте ви, що…

Пивоварний ячмінь повинен мати такі показники якості:

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

Обрати спосіб сівби Найчастіше сіють ячмінь звичайним рядковим способом із міжряддями 15 см. Вибирати спосіб сівби слід із міркувань забезпечення такої площі живлення, за якої рослини найефективніше використовуватимуть воду, сонячне тепло й світло. На врожайність та якість зерна значною мірою впливає густота рослин. У розріджених посівах дуже розтягається період достигання, вирощене зерно різне за величиною та біохімічним складом. У загущених посівах формується зерно з підвищеною плівчастістю. Середні норми висіву становлять 4–4,5 млн схожих насінин на гектар (170–180 кг/га). Для сівби ячменю використовують посівний комплекс «Сиріус-10» або зернові сівалки виробництва «Horsh Агро-Союз» моделей ATD 9.35, ATD 11.35, ATD 18.35 та ін. Глибина загортання насіння залежить від погодних умов, типу ґрунту, його властивостей і строків сівби. На важких за механічним складом та вологих ґрунтах насіння доцільно загортати на глибину 3–4 см, а на легких супіщаних — 4–6 см. При вирощуванні ячменю за механізованою технологією треба: сіяти строго в оптимальні строки, залишаючи постійні технологічні колії. Відповідно до цих вимог готують посівну техніку. Перш за все перевіряють технічний стан і регулюють сівалки на спеціальному бетонованому майданчику для перевірки та налагодження МТА розміром 9 x12 м із нанесеною розміткою для встановлення робочих органів. Користуються також розмічувальними пасами. Особливу увагу варто звернути на висівні апарати із заданою нормою висіву, розміщення сошників на відповідну ширину міжрядь та встановлення вильоту маркерів або слідопокажчиків. Догляд за посівами У систему заходів для догляду за посівами ячменю входять боронування та боротьба з бур’янами й хворобами. На важких суглинистих ґрунтах після дощів утворюється

ПОРАДИ ФАХІВЦЯ Таблиця. Склад комплексів машин для виробництва ячменю Кількість машин у комплексі, обґрунтована за критерієм:

Техніка

витрат робочого часу

приведених витрат

Жниварка валкова

ХТЗ-150К-09-31 ХТЗ-17221-31 ХТЗ-17021-31 «Коваль-5350» МТЗ-80 «КамАЗ-5320» ЗІЛ-130 САЗ-3507 ПФ-0,5Б ПКУ-0,8А ПЕ-Ф-1А УЗСА-40 СП-11А СП-16А ЗБП-0,6 БЗСС-1,0 АКШ-3,6 АПК-7,5 «Партнер» ЗККШ-6 МВУ-8Б МВУ-5А АПЖ-12 ОПШ-2000 ОПК-2000 ЗЖВ-Ф-3,2 «Мобітокс-С» ПК-20 ATD 9.35 «Сиріус-10» К 600 PS АГ-3 «Дон-Лан-Акрос» КЗС-9-1 «Славутич» ЖВП-4,9

– 4 3 2 12 6 8 – 9 2 – 1 – 2 – 30 – 4 5 2 – 1 4 – 2 1 – – 2 4 – 6 – 2

5 – – 2 11 – 10 6 10 – 2 1 3 – 32 – 7 – 5 – 3 1 – 4 2 – 1 2 – – 6 – 7 2

Прес-підбирач

ППР-110

Пристрій для завантаження рулонів

ППУ-0,5

А1-БЦСМ-100 КЗ-25 ЗМ-90М ГКБ-8350 ГКБ-817

3 – 1 6 –

– 2 1 – 7

різновид

Трактори

Автомобілі

Навантажувачі Завантажувач сівалок Зчіпки Борони зубові Агрегати ґрунтообробні Коток Машини для внесення добрив Машини для захисту рослин Протруювачі насіння Посівні комплекси Культиватори Комбайни

Зерноочисні агрегати Зернонавантажувач Причепи автомобільні

марка

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

ПОРАДИ ФАХІВЦЯ

Ячмінь є представником однорічних та багаторічних трав родини злакових. Розрізняють близько 30 видів його, які ростуть переважно в Євразії, Африці, Америці. Ячмінь прекрасно почувається як у тропічних областях та в арабських країнах, так і на півночі в Норвегії аж до 70‑го градуса широти і в гірських місцевостях, наприклад в Альпах до висоти 1900 м, на Кавказі — до 2700 м, у Тибеті — до 4700 м та Гіндукуші — до 3050 м. Ячмінь згадують у пам’ятках, що дійшли до нас від високорозвинених культур Середньої Азії, Близького Сходу, Єгипту та Європи. Особливу роль він відігравав у греків. На початку доби античності в Північній Африці вирощували практично тільки ячмінь.

Розрізняють дві форми ячменю — з покривними лусочками та голонасінний. Перша є найпоширенішою. Голонасінний ячмінь не має лусочок, і його можна одразу переробляти. Високоочищений ячмінь у торговельній мережі продають у вигляді ячної крупи. Обмолочені цілісні зерна ячменю називаються перловкою.

Нещодавно вчені виявили в ячмені такі речовини, як тригліцерид і токотрієнол, що знижують рівень холестерину в крові. Виявилося, що додавання цих речовин до корму птахів навіть у малій кількості знижувало вміст холестерину в крові на 40 %. Ячмінний цукор використовують при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Відвар зерна має пом’якшувальні та обволікальні властивості й використовується при запальних захворюваннях шлунково‑кишкового тракту та сильному кашлі, а екстракт ячмінного солоду — при діабеті, оскільки він знижує вміст цукру в крові.

ґрунтова кірка. Для її руйнування використовують борони легкі (ЗБП-0,6) або середні (БЗСС-1,0). Високі врожаї ячменю доброї якості можна виростити лише на чистих від бур’янів полях. Знищують їх у фазі кущіння ячменю шляхом обприскування гербіцидами «Базагран М» (норма внесення 0,6–0,8 л/га) або «Діален» (норма внесення 2–3 л/га). Якщо в посівах переважають багаторічні або дворічні бур’яни, зокрема осот польовий, гірчак рожевий, хвощ польовий, зазначені норми збільшують на 20–25 %. Гербіциди треба внес ти в період кущіння й не пізніш від початку виходу в трубку. Для захисту посівів від шкідників у міру потреби посіви обробляють розчином інсектициду («Карате» — 0,15 л/га, «Денис» — 0,25 л/га, «Бі-58» — 0,8 л/га). Для боротьби з хворобами передбачено використання розчину фунгіциду «Рекс» із розрахунку 0,5 л/га. Хімічний догляд за посівами ячменю здійснюють за допомогою тракторних штангових причіп них (ОПШ-2000, ОПШ-15, ОПК-2000, ОПГ-2000)абонавісних(ЕКО-800-12, ОМ-630–2) обприскувачів. При хімічному догляді слід особ ливу увагу приділяти екологічній безпеці. Усі роботи, пов’язані з обробітком посівів ячменю пестицидами, бажано здійснювати в ранні ранкові (до 10‑ї) та вечірні (від 18‑ї до 20‑ї) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробітку в денні години в похмурі й прохолодні дні з температурою повітря нижчою від +10 °C. Строки та способи збирання Якість та кількість зібраного врожаю залежать від строків і способів збирання та первинної переробки продукції. Перед збиранням попередньо оцінюють якість зерна. На великих ділянках роблять обкоси, розбивають поле на загінки й тільки потім починають збирання, враховуючи стан посівів і стиглість зерна. Для пивоваріння не можна збирати недостиглий ячмінь, бо

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

в ньому ще не завершився процес утворення високомолекулярних білків. До того ж за якістю крохмальні зерна ще не придатні для виготовлення пивоварного солоду. Для пивоваріння потрібне достигле зерно, яке має високу енергію та здатність до проростання. Найкраще збирати ячмінь під кінець його воскової — на початку повної стиглості при вологості зерна 18–20 %. Збирання слід здійснити у стислі строки (не більш як вісім днів для різних сортів). Запізнення призводить до великих утрат урожаю внаслідок обсипання зерна та обрізання пониклого колосся. Перевагу доцільно віддавати прямому комбайнуванню, тому що це дає змогу заощаджувати пальне й кошти. За умови значного забур’янення посівів ячмінь рекомендовано збирати роздільним способом (скошування у валки з подальшим підбиранням та обмолотом). Зерно, обмолочене комбайном із поперед ньо скошених валків, сухіше, менше засмічене половою, соломою й насінням бур’яну. У цей період у ньому не накопичуються сухі речовини. При роздільному способі збирання ячмінь скошують у валки жниварками ЖВП-4,9 та ЖВП-6,4 в агрегаті з тракторами класу 1,4. За вологої погоди валки треба добре провітрювати, для чого слід залишити стерню заввишки 10–15 см. Для обмолочування валків застосовують зернозбиральні комбайни КЗС-9–1 «Славутич», «ДонЛан-Вектор», «Дон-Лан-Акрос», «Єнісей КЗС-950» і т. ін. Незернову частину врожаю ячменю можна збирати за такими технологіями: • із подрібненням і розкиданням по полю з подальшим заорюванням у ґрунт як органічне добриво; • із подрібненням і збиранням у тракторні візки (причепи) з подальшим скиртуванням; • з укладанням у валки з подальшим підбиранням і пресуванням у тюки та скиртуванням їх. Оскільки ячмінна солома є цінним грубим кормом для тварин,

ПОРАДИ ФАХІВЦЯ

Ячмінь має унікальний набір важливих для організму макро- й мікроелементів — калію, кальцію, фосфору, заліза, міді, цинку, марганцю, нікелю, молібдену, кобальту, стронцію, йоду, хрому, брому — й вітамінів А, Е, D, B1, B2, B3. Вітамін А поліпшує зір і підвищує імунітет, вітаміни групи B сприяють нормалізації роботи нервової системи та поліпшують стан шкіри й волосся, вітамін Е запобігає передчасному старінню, а вітамін D у поєднанні з кальцієм і фосфором зміцнює кісткову та хрящову тканину. Перше місце тут утримує кремній, потрібний людині для поліпшення кісток і хрящів, нормальної роботи щитоподібної залози, гіпофіза та наднирників, для доброго стану шкіри, волосся й нігтів. Регулярне вживання продуктів із ячменю, багатих на кремній, особливо корисне для профілактики та лікування таких захворювань, як туберкульоз, атеросклероз, сечокам’яна й жовчнокам’яна хвороба. Друге місце належить калію. Саме цей елемент регулює роботу клітинних стінок, а також відіграє важливу роль у підтриманні нормальної концентрації магнію — важливої поживної речовини для серцевого м’яза. Окрім того, калій потрібен людині для зміцнення нервової системи, збереження фізичної сили та підвищення витривалості. На третьому місці стоїть фосфор. Цей елемент незамінний для нормальної роботи мозку, правильного обміну речовин і доброго стану зубів та кісток. До того ж фосфор потрібен спортсменам як речовина, що безпосередньо впливає на швидкість і силу м’язових скорочень. В ячмені чимало цінної амінокислоти лізину, що має дуже корисні для людського організму властивості. Окрім того, що лізин активно допомагає долати герпес, грип та інші інфекції, він також сприяє виробленню колагену, що вповільнює появу зморщок. До складу ячменю також увіходить особлива антибактеріальна речовина гордецин, яка є ефективною у боротьбі з грибковими захворюваннями шкіри.

то розкидати її по полю й заорювати недоцільно. Зерно ячменю з-під комбайнів доставляють на тік, очищають від домішок, за потреби досушують і реалізують за призначенням. Очищають зерно на зерноочисних комплексах КЗ-25 та на сепараторах вібровідцентрових зернових А1‑БЦСМ-100. У разі потреби ячмінь сушать за допомогою зерносушильних агрегатів КЗС-25Ш, КЗС-40, КЗС-50. Період післязбирального достигання Під час зберігання ячменю існує так званий період післязбирального достигання, який у різних сортів за різних умов вирощування, збирання та зберігання неоднаковий. В ячменю є три фази післязбирального достигання: перша — коли при зберіганні проростають поодинокі зерна; друга — коли через певний період зерно поступово виходить зі стану спокою й кількість пророслих зерен збільшується; третя — все зерно проростає в умовах оптимальної вологості. Структурний і кількісний склад комплексів машин для вирощування та збирання ячменю, визначений за критеріями мінімуму приведених витрат і витрат робочого часу, наведено в таблиці. Розрахунки виконано для таких умов: площа вирощування — 1000 га; урожайність: зерна — 40 ц/га, соломи — 45 ц/га; норма внесення міндобрив — 0,5 т/га; довжина гонів — 700 м; відстань перевезень: внутрішньогосподарських — 4 км, за межі господарства — 15 км. Є перспективи щодо збуту При ефективному застосуванні механізованих технологій виробництва зерна пивоварного ячменю є реальна змога забезпечити внутрішні потреби в цій продукції та продаж зерна за кордон. Донині в Україні належним чином ще не сформовано експортно-імпортний ринок зерна ячменю. Із подоланням економічної кризи

на експортному ринку виникає ряд переваг: це незначні відстані перевезень, сприятливі кліматичні умови та вигідне географічне положення. У зв’язку з цим розширення експортних можливостей є важливим напрямом розвитку сільського господарства України. Завдяки унікальним можливостям для розвитку зернової галузі наша держава, навіть при недос татньо механізованому сільському господарстві загалом, повинна найшвидше та найповніше скористатися природними ресурсами, щоб посісти значне місце на світовому ринку зерна пивоварного ячменю. Для внутрішнього ринку зерна ячменю загалом характерний нееластичний рівень попиту. За цієї умови значні коливання в обсягах ринкової пропозиції на внутрішньому ринку, що відбуваються під впливом низки екзогенних факторів (зростання експортного попиту, спекулятивні очікування тощо), за відсутності державного регулювання призводять до істотних змін у динаміці ринкових цін, зокрема до зниження ціни на зерно ячменю, й завдають збитків товаровиробникові. Основна маса врожаю зерна пивоварного ячменю переміщується через внутрішній ринок, де цінову політику диктують трейдери. Вони скуповують великі партії товару відразу після збирання врожаю й експортують його протягом сезону. На ринку зерна ячменю в умовах вільного ринкового ціноутворення найреальнішим засобом щодо підтримання доходів сільськогосподарських товаровиробників є створення саморегулювальних організацій за професійними ознаками для виробництва основних різновидів сільськогосподарсь кої продукції та активний вплив на формування єдиної сприятливої цінової політики як для виробників зерна, так і для трейдерів. Зиновій Ружило, кандидат технічних наук, доцент; Віктор Васильченко, кандидат технічних наук, доцент; Михайло Гузь, асистент

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

З ВІДКРИТИМ СЕРЦЕМ

Ми разом втілимо

мрію Владика

Фото надано родиною Жаровських

ля компанії «Украгролізинг» благодійництво вже стало доброю традицією. Постійно опікуємося ветеранськими організаціями, не залишаючи наодинці зі старістю та хворобами досвідчених фахівців агрогалузі. По змозі підтримуємо талановитих дітей із глибинки та сільські школи, яким бракує посібників. У передріздвяні дні подбали не лише про організацію святкового корпоративу для наших співробітників, але й про подарунки малечі із сиротинця. Та останнє знайомство з молодою родиною, яка має синочка-інваліда, принесло якісь особливі, нові почуття. Світлі й дуже теплі емоції не полишають усіх, хто має щастя бути причетним до того, щоб справдилася мрія дитини, обділеної долею, але сповненої живої та справді сонячної енергії. Спілкуючись із родиною киян Жаровських, не чуєш тяжких стогонів, не відчуваєш безнадії й не стараєшся сховати очі, як зазвичай при зустрічі з людьми, в яких сталося лихо. Жаровські не нав’язують нікому своїх проблем, проте все одно їм дуже хочеться допомогти. Просто виникає щире бажання щось для них зробити, бо дивиш-

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

ся на них — і сповнюєшся оптимізмом та захоплюєшся їхньою мужністю й наполегливістю. У їхнього синочка Владика діагноз ДЦП, спастичний тетрапарез. Від самого народження хлопчик змушений боротися за своє життя через халатність лікарів. Для батьків такий діагноз переважно звучить як вирок. Однак тут тато й мама не опустили руки й не піддалися депресії. Із першої ж хвилини вони зосередили всі сили, щоб спробувати повернути своїй дитині можливість рухатися та розвиватися. Владикові зараз п’ять років, але він здолав уже стільки труднощів… А скільки їх у хлопчика та його рідних іще попереду! І все для того, щоб Владик просто зміг гратися разом з іншими дітками, ходити, бути самостійною людиною. Мама розповідає, що найзаповітнішим бажанням, яке хлопченя загадує на Новий рік, та єдиним, про що просить святого Миколая, є мрія ходити власними ногами. І щодня у своїх молитвах до Бога Владик просить допомогти йому видужати… Усі сили й кошти сім’я спрямовує на щоденну реабілітацію та поїздки у спеціалізовані центри. Добре відомо,

З ВІДКРИТИМ СЕРЦЕМ

скільки коштує лікування таких дітей. А державна пенсія з інвалідності порівняно із сумами витрат мізерно мала — 700 гривень. Мамі довелося вийти на роботу, але й це не дає змоги зробити все можливе для лікування дитини. Нещодавно друзі допомогли родині створити сайт Владика Жаровського — htpp://www.zharovsky.com.ua. Тепер батьки розповідають на ньому про життя свого сина, про його щоденне прагнення здобути для себе хай і невеличку, але таку важливу перемогу. Завдяки сайту та добрим людям, які завдяки йому спілкуються з хлопчиком та його батьками, родина Жаровських збирає кошти на лікування в інституті Петьо в Будапешті, яке коштує майже 40 тисяч гривень. Шукають різні можливості, різні методики, щоб хоч якось зарадити лиху та подолати недугу. Коли в НАК «Украгролізинг» дізналися про історію Владика, в керівництва компанії та профкому не було сумнівів: треба допомогти! Ішлося не про іграшки, не про одяг чи шкільне приладдя, яким зазвичай обдаровують діток в інтернатах або дитячих будинках. Ішлося про життєву потребу — спеціалізований реабілітаційний візок для маленького хлопчика, що мріє більше рухатися й пізнавати світ. Є велике бажання поділитися з усіма добрими людьми тими високими, надзвичайними почуттями, які пережили ми, коли передавали незаможній родині такий подарунок. Було цілковите відчуття того, що не віддаємо, а навпаки, набуваємо чимало нового та гарного. Перед нами — маленька людина, яка з недитячою відвагою бореться за повноцінне життя. Поряд із хлопчиком — його терплячі та мужні батьки, що не тримають образ на долю, а вміють радіти людському добру. Одразу забуваєш власні прикрощі й починаєш думати про вищі цінності. Сім’я Жаровських надіслала «Укр агролізингові» листа-подяку за допомогу й фото Владика, який захоплено освоює новий візок. А нам хотілося подякувати цим чудовим людям за уроки добра та людяності, які ми отримуємо завдяки спілкуванню з ними.

У Вас теж є можливість поспілкуватися з родиною Жаровських:

htpp://www.zharovsky.com.ua

Ольга Філіппович, голова профкому НАК «Украгролізинг»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

НОВИНИ

Оптовий ринок сільськогосподарської продукції В Івано-Франківській області створюють оптовий ринок сільськогосподарської продукції. «Ми ухвалили рішення, що передусім будуємо акціонерний великий оптовий ринок, куди можна буде звозити вироблену селянином продукцію», — повідомив на сесії Івано-Франківської обласної ради голова обл держадміністрації Михайло Вишиванюк. За його словами, сьогодні в області існує змова власників ринків щодо формування цін на цю продукцію. Щоб знизити ціни, вважає голова облдержадміністрації, треба створювати заготівельно-збутові кооперативи, які забиратимуть вирощену продукцію в селянина чи фермера для продажу на оптовому ринку. Він упевнений, що реалізація вирощеної селянами продукції на ринку стимулюватиме сільськогосподарське виробництво й дасть додаткові прибутки. «Ми розіб’ємо цю мафіозну змову, яка нині існує на ринку нашої області. Тільки здійснюючи інтервенцію якісної продукції, ми зіб’ємо ціни», — вважає М. Вишиванюк. Він також запропонував депутатам підтримати рішення про спрямування коштів, які призначено в обласному бюджеті на підтримання малого та середнього бізнесу, на розкрутку заготівельно-збутових кооперативів. «Ми маємо зробити оптовий ринок акціонерним. Передусім співзасновниками цього ринку мають бути виробники сільгосппродукції. Вони повинні формувати ціни й отримувати від цього аграрного ринку дивіденди», — наголосив М. Вишиванюк. У бюджеті Івано-Франківської області на 2011 рік передбачено 1 млн грн на підтримання малого та середнього бізнесу. «Економічна правда»

Уся надія на фермерів Сьогодні фермерські та особисті селянські господарства виробляють 98 % картоплі в Україні. Про це сказав голова Асоціації сільськогосподарських обслуговчих кооперативів України Іван Томич в інтерв’ю інформаційному агентству УНН. «Особисті селянські господарства, які визначено законом, і фермерські господарства дають стабільність, незважаючи на будь-які кризи. Виробляють 98 % картоплі, овочів — 88 %, фруктів — 86 %, молока — 82 % і м’яса — 51 %», — повідомив експерт. Іван Томич нагадав, що в Україні 15 % ріллі, а це 4,29 млн га землі, обробляють фермери. Інформаційна компанія «ПроАгро»

Потенціал в української молочної галузі є Ні для кого не новина, що молочна галузь України нині перебуває в тяжкому стані. За роки незалежності виробництво молока всіх різновидів різко зменшилося, що негативно вплинуло не лише на виробників, молокопереробників, споживачів, але й на українську економіку загалом. Молочна галузь функціонує в надзвичайно широкому діапазоні — від примітивного виробництва у приватних господарствах до сучасних спеціалізованих підприємств. При цьому основний обсяг виробництва забезпечують особисті господарства населення. В умовах високого рівня концентрації виробництва молока у приватному секторі неможливо забезпечити переробну промисловість якісною сировиною, а значить, і кінцевого споживача — якісними молочними продуктами. Потрібне серйозне вдосконалення логістичного складника молочного виробництва. Незважаючи на тенденцію збільшення продуктивності корів в останні роки, її показники залишаються досить низькими порівняно з показниками світових виробників молока й не відповідає сучасним вимогам. Також потрібна оптимізація структури, обсягів виробництва та

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

численності молочної худоби з урахуванням потенціалу споживання на внутрішньому ринку й експорту. Експерти «УкрАгроКонсалту» зазначають, що незаперечною є потреба програмної підтримки виробників молока та створення великотоварних спеціалізованих господарств із високими конкурентними перевагами задля формування надійної сировинної бази й виробництва високоякісної молочної продукції. Є потреба вдосконалення системи земельних відносин із метою забезпечити доступ господарствам на кормові угіддя. На жаль, ряд загальнодержавних проблем: податкова нестабільність, відсутність ринку землі, недосконалість законодавчої бази тощо — заважають сьогодні молочній галузі розвиватися й утруднюють залучення інвестицій. Ці проблеми потребують невідкладного вирішення. Загалом потенціал у молочної галузі є як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому, й це очевидно. Держава перш за все повинна не заважати бізнесові робити свою справу, а забезпечити стабільні межі його роботи. «УкрАгроКонсалт»

НОВИНИ

Дешеві кредити на овочесховища

Прагнемо європейського рівня врожайності

2012 році аграрії одержать значну фінансову підтримку від держави у вигляді здешевлення кредитів на будівництво овочесховищ. Про це після засідання уряду повідомив міністр аграрної політики й продовольства України Микола Присяжнюк. «Було ухвалено рішення, що наступного року держава виділить кошти на здешевлення кредитів та часткову компенсацію коштів, витрачених на будівництво овочесховищ, для того щоб стимулювати розвиток логістики», — повідомив голова Мінагрополітики. За словами М. Присяжнюка, прем’єр-міністр Микола Азаров дав чітко зрозуміти, що розвиток логістики буде на контролі не тільки міністерства, а й уряду. «Зараз у пріоритетах держави — будівництво овочесховищ, підготовка до збирання й, певна річ, скорочення витрат на посередницькі послуги, які стимулюють зростання цін на овочі та фрукти. Сьогодні на засіданні ми їх скоротили в рази», — зазначив міністр. Варто нагадати: причинами, через які овочі в Україні настільки дорогі, Азаров назвав згортання інфраструктури великотоварного виробництва овочів, овочесховищ, холодильників і плодоовочевих баз за останні двадцять років. Це, за його словами, змусило керівництво країни закуповувати імпортну продукцію, яка значно дорожча за вітчизняну.

Українським сільськогосподарським товаровиробникам треба в найближчі чотири-п'ять років закупити техніки на 500 млрд грн. Про це заявив заступник міністра аграрної політики й продовольства Микола Безуглий. Окрім того, він зазначив, що сільгосптоваровиробникам слід залучати 200 млрд грн на рік для того, щоб упродовж двох-трьох років вийти на європейський рівень урожайності та продуктивності тваринництва.

«Економічна правда»

«РБК-Україна»

Біопаливо має підтримку Наступного десятиліття у світі збільшиться непродовольче споживання сільськогосподарської сировини для виробництва біопалива. Таке використання продукції сільського господарства невпинно зростає, здебільшого завдяки біопаливним мандатам і політиці підтримки цього процесу з боку розвинених країн Європи та США. Припускають, що до 2020 року 13 % світової продукції кормового зерна, 15% — олії та 30 % — тростинного цукру використовуватимуть для виробництва біопалива. Такі дані наведено в новому випуску щорічника «OECD-FAO Agricultural Outlook», який видають Організація економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) та Продовольча сільськогосподарська організація ООН. Підвищення цін на нафту має призвести до дальшого збільшення масштабів використання біопаливної сировини, а при досить високих цінах на нафту виробництво біопалива у багатьох країнах стане рентабельним навіть за відсутності політичної підтримки, констатують видавці довідника.

У зв’язку з посиленням споживання сільськогосподарської продукції для виробництва біопалива б’ють на сполох і в самій Європі. До кінця року хлібобулочні вироби в Німеччині подорожчають, як мінімум, на 5–10 %, інші продукти — до 20 %, причиною цього стає політика ЄС та інших розвинених країн щодо масового переведення транспорту на біопаливо. Таку заяву влітку зробили представники харчової промисловості й екологи з «Грінпісу», занепокоєні зростанням цін на продукти. Експерт із аграрних питань місцевого підрозділу «Грінпісу» Мартін Гофштеттер зазначає, що торік на виробництво біопалива у світі було витрачено понад 142 млн т зерна, а цього вистачило б для забезпечення харчуванням 420 млн осіб упродовж року. «Із кожним паливним баком, заповненим біопаливом, у вихлипну трубу вилітає 15 кілограмів зерна», — нагадав представник «зелених». «Казах-Зерно»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

СЕЗОН

Догляд за садом восени

та взимку Життя в саду поволі завмирає, дерева впадають у зимову сплячку. Але це не означає, що плодові насадження в цей час не потребують догляду. Щоб вони добре перезимували, їх треба належно підготувати до осінньо-зимового періоду.

осени дерева в саду готують до настання холодів за допомогою певних захисних заходів. Осіннє перекопування ґрунту в пристовбурних кругах допомагає знищити багато шкідників, що зимують саме там, зокрема вишневу муху, яблуневу плодожерку та плодового

пильщика. Особливу увагу в цей період слід звернути на стан стовбура та скелетних гілок. Стовбур,або штамб, — це своєрідна магістраль для обміну поживними речовинами між кореневою системою й кроною дерева. Навіть незначне пошкодження штамба погіршує цей обмін, а сильне може призвести

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

до загибелі всього дерева. Найчастіше пошкодження штамба та скелетних гілок узимку трапляються через підмерзання й пошкодження кори мишами та зайцями, а навесні — через сонячні опіки. Дерева при сильному підмерзанні деревини гілок і стовбура втрачають морозостійкість і зимостійкість,

СЕЗОН

далі послаблюються ріст і продуктивність їх. Підмерзання призводить до порушення діяльності провідної системи, внаслідок чого при наступній вегетації нерідко виникає хлороз. При пошкодженні всієї кори навколо штамба дерева гинуть. На місцях окремих відмерлих ділянок кори й деревини утворюєть-

ся ізолювальний шар із продуктів розпаду, кора навесні відстає від деревини («здувається»). Такі місця можна легко визначити — при натисканні на них відчувається характерний запах унаслідок спиртового бродіння. Пошкоджена кора має вдавлені темні плями різного розміру й форми. Якщо після обрізування дерев настають сильні морози, кора може сповзати, оголюючи деревину. У такому разі кору, що відійшла, треба щільно перев’язати для зрощення. Ступінь і характер підмерзання визначають на основі зміни забарвлення пошкоджених тканин. Для цього після настання відлиги, коли різницю в забарвленні здорової та пошкодженої частини дерева видно чіткіше, роблять поздовжні й поперечні зрізи різновікових гілок, штамба, генеративних гілок та плодових бруньок. Здорові тканини камбію мають світло-зелений колір, кори — інтенсивніше зелене забарвлення, деревини — від білого до світло-сірого. У пошкоджених тканин забарвлення варіює від світло-жовтого (при слабкому підмерзанні) до темно-коричневого (при сильному). Пошкоджена деревина груші відповідно набуває кольору від світло-сірого до чорного залежно від ступеня підмерзання. Деревина та прилегла до неї частина кори персика при сильному ураженні холодом чорніють. Через підмерзання генеративних або плодових гілочок на їхніх поздовжніх зрізах серцевина набуває коричневого кольору, тоді як навколишні тканини мають природне світло-зелене забарвлення. Коли встановилася низька температура, в районах, де утворюється малий сніговий покрив, може вимерзати коріння дерев. Підмерзле коріння має темно-коричневе або коричневе забарвлення. Якщо коріння набуло чорного кольору, то це свідчить про його загибель. Таке дерево врятувати вже практично неможливо. Уберегти коріння від вимерзання допоможе мульчування пристовбурного круга шаром завтовшки 10–15 см. Мульчування є важливим заходам накопичен-

ня та утримування вологи в ґрунті. Як мульчу використовують листя, тирсу, лушпиння соняшнику, торф, перегній. У практиці степового садівництва відомо багато випадків підмерзання коріння через осінньо-зимову посуху. Щоб уникнути цього, вдаються до пізньоосіннього вологозарядного поливання, що достатньою мірою зволожує ґрунт і захищає коріння від підмерзання. Для захисту нижньої частини штамба від підмерзання восени ґрунт підгортають. Слід звернути увагу на своєчасність проведення цієї нескладної операції. Часто садівники квапляться підгортати й роблять це передчасно, що призводить до підіпрівання кори. Підіпрівати кора штамба може дуже вузькою смугою (завширшки 2–3 мм) по колу, тому це часом важко помітити. Підгортати треба лише при постійних заморозках, коли на ґрунті утворюється невеличка мерзла кірка. Її знімають і талим ґрунтом підгортають дерево. Ґрунт слід брати з міжрядь, а навесні повернути його на попереднє місце. Знімати ґрунт навесні треба пошарово в міру танення снігу на ньому. Весняне обрізування допоможе відновити підмерзлі гілки та пагони. Повністю вимерзлі гілки вирізують «на кільце», а якщо підмерзла тільки верхня частина, то до здорової деревини. За середнього ступеня підмерзання гілки вкорочують радикально. Це роблять для посилення росту нових пагонів ближче до основи гілок, оскільки підмерзлі гілки крихкі й при значній довжині легко відламуються під власною вагою. А ось обрізування сильно пошкоджених дерев у рік великих холодів краще не робити, варто відкласти це до наступного року. Тоді за новими гілками, які відростають, можна визначити, в якому місці обрізування буде найефективнішим. Обрізування дерев і спалювання уражених гілок також сприяють поліпшенню фітосанітарного стану насаджень, знищенню шкідників, які зимують у тріщинах штамбів або під корою, зокрема яблуневого квіткоїда, кліщів, яйцекладок шовкопрядів, листокруток, попелиць,

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

СЕЗОН

гусениць яблуневої горностаєвої молі, яблуневої плодожерки, червиці в’їдливої, а також збудників таких хвороб, як борошниста роса, парша тощо. Дуже небезпечним зимовим ушкодженням є морозобоїни. Таке явище зазвичай спостерігається наприкінці зими — на початку весни, коли кора дуже нагрівається вдень і потім різко охолоджується вночі. У результаті перепаду температур кора тріскається й тріщини поширюються на значну частину стовбура. Уздовж тріщин кора відстає від деревини, й під неї можуть проникнути збудники небезпечних грибкових інфекцій та короїди. Морозобоїни призводять до появи дупел усередині стовбура. Найчастіше через них потерпають дерева з високим штамбом. Розпочинати «лікування» морозобоїн треба навесні. «Рану» звільняють від мертвої кори, протирають її поверхню 5‑відсотковим розчином мідного купоросу й ретельно зашпаровують садовим варом або його аналогами. Якщо тріщина дуже велика й глибока, то стовбур туго стягають дротом, під який на пошкоджене місце кладуть невеличкі дерев’яні дощечки. Цей процес повторюють щовесни, аж поки «рана» повністю не «загоїться».

Наприкінці зими чергування сонячних днів із морозними ночами нерідко призводить до сонячних опіків кори штамба, стовбура та скелетних гілок. Під впливом підвищених температур тканини виходять зі стану спокою, й стійкість їх щодо холоду різко знижується. Таке пошкодження знижує продуктивність дерева. Сонячні опіки виникають із південного та південно-західного боків стовбура, як і морозобійні тріщини. Опіки мають вигляд темних, іноді з червонуватим відтінком вдавлених плям різної форми та розмірів. Коли опікові плями сполучаються, утворюючи кільце, гілка або дерево гине після розпускання листя. Із-поміж плодових порід через сонячні опіки найдужче потерпають яблуні. Від них, а також від пошкодження кори зайцями та мишами захищає обмащування стовбура сумішшю глини та свіжого коров’яку в пропорції 1:1. Захищає дерево від сонячних опіків, морозобоїн і шкідників також побілка стовбура та скелетних гілок вапняним розчином. Біла поверхня, вкрита вапном, відбиває прямі сонячні промені, й тому вплив різких коливань температури зменшується. Ароматичні речовини, які може

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

містити розчин для вапнування, врятують дерева й від гризунів. Побілку здійснюють до настання морозів у суху погоду впродовж жовтня-листопада. Спершу стовбур за допомогою металевої щітки очищують від старої відмерлої кори, моху та лишайників. Це слід робити у вологу погоду, коли відмерла кора легко знімається. Розчин для побілки можна приготувати самостійно або придбати готові засоби в спеціалізованих магазинах. Для приготування розчину розчиняють у відрі води окремо 2,5 кг вапна й 0,5 л мідного купоросу, а потім змішують і додають іще 200 г столярного клею. Клей потрібен для того, щоб побілку не змивало з кори дощем. Якщо шар побілки зазнав пошкоджень, навесні його треба відновити якомога раніше, тільки-но потеплішає й штамби дерев звільняться від снігу. Дерева, які дуже потерпають через опіки, можна повністю обприскати вапняним молоком (узяти свіжогашене вапно й воду в співвідношенні 1:5 та додати в розчин столярного клею для кращого прилипання). Проте таке обприскування найдоцільніше після того, як опаде все листя. Сади бувають зазвичай місцем зимівлі гризунів, що знаходять тут сприятливі умови для харчування та прожиття. Особливо приваблює мишей товста соковита кора молодих дерев у нижній частині стовбура біля самої землі. Якщо миші об’їли невеличкі ді-

СЕзон

лянки кори, це можна виправити, адже рух поживних речовин по деревині ще триває. Пошкоджені місця зачищають до живої тканини та зашпаровують глиною з коров’яком у співвідношенні 1:1. Дуже часто гризуни об’їдають кору навколо всього стовбура кільцем, унаслідок чого порушується рух поживних речовин у рослині й вона швидко гине. Щоб урятувати таке дерево, треба зробити щеплення «містком». У такий спосіб можна «вилікувати» й дерево, на якому починає утворюватися дупло, а також після знач ного пошкодження кори морозом. Щеплення роблять у травні в період сокоруху. Спочатку намічають місця розташування «містків», відстань між якими має бути 5–7 см по колу. Для яблуні дво‑трирічного віку достатньо двох «містків», на штамбі діаметром 10 см їх потрібно чотири. На нижньому та верхньому кінцях «рани» роблять Т‑подібні розрізи завдовжки 4 см. Краї кори трохи піднімають. Держак беруть на 8–10 см більший, аніж відстань між поперечними розрізами кори. На обох кінцях живця роблять косі зрізи (довжина кожного близько 4 см), які вводять у вже зроблені розрізи. Товстий кінець держака вставляють у нижній розріз, тонкий — у верхній. Для того щоб живці не зміщувалися, їхні кінці в місцях щеплень прибивають гвіздками, які потім заростають. Тонкі живці легше заправляються в розріз кори й краще приживаються. Спочатку живець вставляють у розріз на нижній частині штамба та міцно обмотують ізоляційною стрічкою, потім — у верхній і також обмотують. Після цього всю прищепу обгортають плівкою для швидшого приживлювання. Після повного зростання живців плівку знімають. «Проопероване» дерево треба частіше поливати й розпушувати навколо нього пристовбуровий круг. Видалення із саду рослинних решток і прибирання сміття — важливий захід боротьби з гризунами, який зменшує їхню кормову базу та захищеність.

Щоб перешкодити рухові мишей під снігом, треба притоптувати його навколо дерев і по периметру ділянки. Ущільнені ділянки снігу є нездоланною перешкодою для вільного пересування гризунів. Ефективним засобом боротьби з гризунами є застосування отруєних принад. У спеціалізованих магазинах можна придбати готові препарати для боротьби з мишами «Бродисан А» (діюча речовина — бромадіолон), «Роденфос» (фосфід цинку), «Шторм» (флокумафен), «Багіра» (бродифакум). Чималої шкоди садам завдають зайці, обгризаючи кору на стовбурах і гілках та молоді пагони плодових дерев. Для відлякування цих тварин під деревами рекомендовано розсипати попіл, торф’яні крихти або тирсу, змочені 5–10‑відсотковим розчином креоліну. Ефективним засобом є побілка стовбура та скелетних гілок до висоти передбачуваного рівня снігу віднаджувальною сумішшю із глини (3–4 кг) й коров’яку (3–4 кг), в яку доливають воду до досягнення консистенції густої сметани та додають 100 г креоліну або 50 г карболової кислоти на кожні 10 л. Така суміш є ефективною й проти мишоподібних гризунів. Для уникнення сонячних опіків, морозобійних тріщин і пошкодження дерев мишами та зайцями штамби й основи скелетних гілок обв’язують сухими стеблами осоки, очерету, кукурудзи, соняшнику, малини, картопляним і помідорним бадиллям, гіллям хвойних дерев, толем, руберойдом, металевими сітками тощо. Гіллям хвойних дерев стовбур обгортають від самої землі, розміщуючи їх голками донизу. Толь та руберойд накладають щільно, заглибивши на 5–10 см в землю нижню частину покриття. Темна поверхня цих матеріалів дуже нагрівається на сонці, що може призвести до опіку кори. Тому спочатку стовбур обгортають мішковиною, ганчір’ям

або двома-трьома шарами газетного паперу й тільки потім — толем або руберойдом, а зазор між стовбуром та обв’язкою закривають зверху ганчір’ям, папером або замащують глиною, щоб туди не потрапляла волога. Знімають обв’язку після сходження снігового покриву. Дуже добре зарекомендували себе як матеріал для обв’язування капрон та склотканина. Ними щільно обгортають стовбур від самої поверхні ґрунту. Миші не гризуть таку тканину, тому її можна накладати в суху погоду задовго до холодів. Якщо взимку випадає багато снігу, то зайці можуть пошкоджувати дерева, обгризаючи кору гілок крони, молоді пагони та плодові гілочки, що призводить до зниження врожайності. Тому надійним методом є огородження дерев дротяною сіткою. Нижню частину її заглиб люють у землю довкола штамба на глибину 4–5 см. Перевага дротяної сітки стосовно інших матеріалів полягає в тому, що таку огорожу не заносить снігом, отож вона є надійним захистом дерев передусім від мишоподібних гризунів. Таку підготовку плодових дерев до зимового періоду варто здійснювати здебільшого щодо присадибних і невеличких фермерських насаджень. Щоб ваш сад був у доброму стані й щороку тішив вас добрим урожаєм, треба сумлінно та зважено підходити до вибору ділянки під насадження з огляду на те, щоб дерева взимку зазнавали мінімального впливу негативних чинників. Для садіння слід обирати перш за все морозостійкі сорти, тримати сад у чистоті та своєчасно захищати від шкідників і хвороб. Тетяна Сидоренко, провідний спеціаліст Головдержзахисту рослин

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

СЕЗОН

Закладаємо фруктовий сад Приживання плодових саджанців, нормальний ріст і розвиток їх, урожайність та довговічність дерев значною мірою залежать від дотримання низки агротехнічних вимог — правильного підготування садильних ям і саджанців до висаджування, передсадивного удобрювання, якості садіння, поливання, обрізування тощо. Саджання плодових дерев Висаджувати плодові дерева яблуні та груші можна як восени (найкращий строк — перша декада листопада), так і навесні до початку розпускання бруньок. Оптимальні строки весняного садіння плодових дерев — перша половина квітня. Кісточкові культури (вишню, черешню, абрикосу, сливу, аличу, персик) і волоський горіх найкраще висаджувати рано навесні, коли бруньки ще не набубнявіли. Підготування ям для садіння та удобрювання Восени дерева викопують за 10–12 днів, а навесні, щоб запобігти висиханню ґрунту, — за 1–2 дні до садіння. Для яблуні, груші та волоського горіха діаметр ям має бути 80–100 см, глибина 60 см, а для кісточкових — відповідно 80 та 50 см. У садильні ями під усі породи фруктових вносять по 150 г суперфосфату, 100 г калійної солі й аміачної селітри та по 8–10 кг перегною. Органічні й мінеральні добрива в ямі рівномірно перемішують із верхнім шаром ґрунту. Після цього яму на 2/3 об’єму засипають землею так, щоб вона утворила конус. Коріння перед висаджуванням умочають у бовтанку, приготовлену із суміші землі або глини та коров’яку. Саджанець у яму ставлять вертикально, спрямовуючи викривлення штамба в ряд, а коріння рівномірно розподіляють по конусу землі й засипають пухкою вологою землею, добре ущільнюючи її, щоб не було порожнин. Саджанці, щеплені на насіннєвих підщепах, висаджують так, щоб коренева шийка (місце переходу штамба в корінь) розміщувалася на 3–4 см вище від поверхні ґрунту. Деревця з проміжними вставками

карликових підщеп ставлять на конус землі так, щоб щеплення проміжної вставки на сіянець було на рівні поверхні ґрунту, тобто сама вставка не заглиблювалася в землю. Навколо посадженого деревця роблять канавку і поливають його (для цього потрібно не менш ніж 10–12 л води на одне дерево). Тільки-но вода всотається, канавку мульчують перегноєм або пухким верхнім шаром землі. Через два-три дні після осідання ґрунту деревце підв’язують «вісімкою» до кілків, висота яких не повинна перевищувати висоти штамба. Формування крони Після висаджування дерева обрізують, що є початковим етапом закладання й формування крони. Незалежно від строків посадки саджанців це роблять навесні до початку розпускання бруньок. Надземну частину однорічних саджанців зрізують на 20– 25 см вище від висоти штамба. Так, якщо в яблуні на середньорослій підщепі висота штамба становить 60 см, то висаджені однорічні саджанці обрізують на висоті 80–85 см від поверхні ґрунту. Роблять це садовим ножем на добре розвинену бруньку. Якщо це виконано правильно, то площина зрізу починається на рівні нижньої частини бруньки й закінчується на рівні її верхівки. У зоні штамба всі бічні розгалуження вирізують на кільце. Коли на штамбі починають проростати бруньки (це перша декада травня), їх, щоб не утворилися нові пагони, видаляють вручну. Штамб після цього стає гладеньким, і вирізувати пагони ножем більше не треба. Саджанці волоського горіха після садіння не вкорочують. При доброму догляді деревця вже в рік саджання дають приріст

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

пагонів до 40–60 см. У таких дерев із добрим приростом починають закладати та формувати крону. Удобрювання молодих плодових дерев Щоб посилити ріст молодих плодових дерев та прискорити плодоносіння, їх підживлюють як органічними, так і мінеральними добривами. Якщо перед саджанням дерев у садильні ями внесено достатньо органічних та мінеральних добрив, то в перший рік вегетації дерева не удобрюють. На другий-третій рік після садіння рано навесні вносять тільки азотні добрива з розрахунку 40 г аміачної селітри або 30 г сечовини (карбаміду) на 1 м 2 пристовбурного круга. Починаючи з четвертого року плодові дерева підживлюють калійними та фосфорними добривами. Калійні добрива (30‑й 40‑відсоткова калійна сіль) вносять по 12–15 г, а фосфорні (суперфосфат) — по 8–10 г діючої речовини на 1 м пристовбурного круга. Найціннішим органічним добривом для плодових дерев є гній. Його вносять із третього року після садіння з розрахунку 5–6 кг на 1 м 2 пристовбурного круга. Добрий ефект дає підживлення плодових дерев гноївкою та пташиним, особливо курячим, послідом. Гноївку найкраще використовувати у весняний період перед цвітінням. Її вносять у чистому вигляді або в три-чотири рази розводять водою. Сухого курячого посліду потрібно по 0,3 кг на 1 м 2 удобрюваної площі. Під час весняного підживлення курячий послід розбавляють водою (1 кг на 10 л води). Удобрювання плодоносних дерев Починаючи з п’ятого року після садіння плодові дерева удобрюють

СЕЗОН повним мінеральним добривом (азоту — 15–18 г, фосфору — 8 г, калію — 12 г поживної речовини на 1 м 2). Один раз на два роки вносять по 6–8 кг гною на 1 м 2 пристовбурного круга. Ефективним і швидкодіючим добривом, особливо при підживленні після закінчення цвітіння дерев, є висушений і перемелений пташиний послід. На 1 м 2 пристовбурного круга вносять, рівномірно розсіюючи, 0,3 кг порошку пташиного посліду. Добрий ефект дає підживлення плодоносних дерев у весняний період гноївкою з розрахунку 0,8–1 л на 1 м 2 площі. Мінеральні добрива вносять щороку навесні (азотні) й восени (калійні та фосфорні), гній — восени. При цьому як органічні, так і мінеральні добрива обов’язково загортають у ґрунт. Утримання ґрунту в міжряддях дерев Між деревами у присадибних і колективних садах здебільшого садять різні овочеві культури, картоплю, суниці. Тому ґрунт тут завжди має бути розпушеним і чистим від бур’янів. Поблизу штамбів, особливо карликових дерев, його перекопують на 8–10 см, щоб не пошкодити коріння. Часто колективні сади розміщено на схилах, на яких сильні дощі змивають і розмивають верхні шари ґрунту. Міжряддя садів на таких ділянках краще утримувати за допомогою культурного задерновування, яке полегшує догляд за ґрунтом і плодовими рослинами. Задерновування також сприяє тому, що плоди мають інтенсивне забарвлення, підвищується їхня лежкість і збільшується вміст у них вітаміну С та цукру. Найкраще для культурного задерновування міжрядь у колективних садах використовувати суміш багаторічних злакових (тонконогу, вівсяниці, райграсу). Норма висівання — 3 г на 1 м 2. Висівають трави рано навесні, загортаючи насіння в ґрунт на глибину 1 см. Траву в міжряддях садів скошують що два тижні, залишаючи її як мульчу. При утриманні міжрядь садів під задерновуванням норму внесення азотних добрив слід збільшити в 1,5–2 рази. Так, на 1 м 2 удобрюваної площі потрібно по 60–80 г аміачної селітри або по 45–60 г сечовини.

Осінній календар

садівника У вересні

після збирання врожаю знімають і спалюють ловильні пояси або, знищивши в них шкідників через проварювання, зберігають для використання в наступному році. Збирають усі пошкоджені, гнилі, розчавлені плоди та вивозять їх із саду й знищують чи використовують для господарських потреб.

У жовтні

обстежують садові насадження щодо зараженості шкідниками. Для цього по діагоналі саду виділяють облікові дерева, оглядають їх і визначають чисельність зимостійких гнізд білана жилкуватого та золотогузки, яйцекладок непарного й кільчастого шовкопряда, ступінь зараження щитівками, кліщами тощо. Вирізують та спалюють пагони й тонкі гілки, пошкоджені гусінню. Стовбури молодих дерев обв’язують стеблами соняшника, сорго, очерету або іншими матеріалами, захищаючи їх у такий спосіб від пошкодження зайцями.

Листопад.

Плоди в саду вже зібрано. Тепер залишається згребти й спалити все листя, бо в ньому багато яйцекладок шкідників. Дуже корисно перекопати ґрунт: біля дерев, щоб не пошкодити коріння, – на глибину 10–12 см, а вже на відстані 1–1,5 м від стовбура можна заглиблювати лопату на всю довжину металевої частини. Під час перекопування внесіть добрива, зокрема мінеральні в таких дозах: 100–120 г суперфосфату та по 50–60 г азотних і калійних добрив під одне дерево. Але найкращі добрива, звісно ж, органічні. На шість соток цілком достатньо 2–2,5 т перегною. Проведіть контрольний огляд дерев. Зберіть на них усі гнізда гусені й спаліть їх. Варто також звільнити стовбури від старої кори та спалити її, бо під нею теж ховаються на зиму шкідники. Можна було б іще й побілити дерева, та якщо на заваді стануть морози, то неодмінно зробіть це рано навесні або навіть наприкінці лютого. Цим ви вбережете стовбури від сонячних опіків. А от полити сад саме тепер дуже корисно – посилиться його зимостійкість.

У листопаді й грудні

і далі зчищають та спалюють відмерлу кору на стовбурах і товстих гілках, після чого дерева білять свіжогашеним вапном для захисту кори від морозу та сонячних опіків. Знімають із дерев і спалюють зимові гнізда білана жилкуватого, золотогузки, а також засохлі плоди. Знищують яйцекладки непарного шовкопряда на стовбурах і товстих гілках шляхом змащування їх гасом або нафтовим маслом. У грудні на основі даних обстеження садів і спостережень за розвитком шкідників та хвороб упродовж вегетаційного періоду складають план боротьби з ними на наступний рік.

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

НОВИНИ

Фермери зароблять на зерні вдвічі менше У 2011 році прибутковість виробників зерна знизиться вдвічі порівняно з 2010 роком. Про це свідчить дослідження, яке здійснили аналітики Українського клубу аграрного бізнесу. Якщо у 2010 році прибутковість озимої пшениці становила 19 %, то в 2011 році очікується лишень 9 %, кажуть експерти. За їхніми словами, незважаючи на зростання показників урожайності, українські виробники отримують лише 120 грн прибутку на 1 т, а рік тому було майже вдвічі більше — 220 грн. Причиною цього аналітики називають зростання витрат на виробництво зерна. Зокрема, за їхніми даними, порівняно з 2010 роком витрати на міндобрива та паливно-мастильні матеріали зросли на 50 %, на насіння — на 60 %, на заробітну плату — на 32 %, на оренду землі — на 20 %. Фахівці підкреслюють, що це не найголов ніша причина ефективності. «Зростання витрат на гектар сумарно підвищило собівартість пшениці на 200 гривень на тонну, тоді як держава забирає в аграріїв іще 250–300 гривень на тонну від ціни реалізації у вигляді експортного мита, навіть не враховуючи невідшкодування ПДВ при експорті», — зазначає координатор проекту Роман Сластьон. За словами експертів, така ситуація значно знижує ефективність українського виробника порівняно з фермерами інших країн. За очікуваннями проекту «Аgri benchmark», фермери Франції в 2011 році отримають 300 євро прибутку на 1 га пшениці, тоді як український сільгоспвиробник одержить лише 42 євро прибутку на 1 га. «Економічна правда»

Мільярд гривень кредитів від «Промінвестбанку» Один із найбільших в Україні банків — «Промінвестбанк» (ПІБ) заявив про намір надати в 2011 році 1 млрд грн кредитів сільськогосподарським підприємствам. Згідно з повідомленням банку, ПІБ активно фінансує не тільки польові роботи, але й купівлю сільськогосподарської техніки, а також інвестиційні проекти у сфері АПК, зокрема будівництво елеваторів, свиноферм, корівників. Сьогодні банк готовий надавати інвестиційні кредити на термін до п’яти років. Сума кредитування сільгосппідприємств визначатиметься залежно від їхніх реальних потреб з огляду на заплановану виробничу програму та інвестиційний бюджет. «Сьогодні наш банк оцінює український аграрний сектор як один із найпривабливіших для кредитування. Така оцінка ґрунтується на високих темпах зростання рентабельності в галузі, а також на збільшенні споживання сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки як в Україні, так і в світі», — сказав директор департаменту підприємств АПК й торгівлі ПІБ Сергій Середа. Він додав, що при сьогоднішних показниках рентабельності в аграрному секторі банк готовий розглядати можливість виділення інвестиційних кредитів на термін до п’яти років. ПІБ засновано 1992 року, його найбільшим акціонером є російський «Зовнішекономбанк» (93,84 %). За станом на 1 квітня 2011 року за розміром активів (34,948 млрд грн) ПІБ банк посідав сьоме место серед 175 банків, що діють у країні. «Комерсантъ-Україна»

Журнал для працівників АПК МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4/2011

Обличчям до аграріїв

«Райффайзенбанк Аваль» (м. Київ) у 2011 році має намір збільшити портфель кредитів аграрному секторові на 30 % — до більш ніж 6 млрд грн, повідомив голова правління банку Володимир Лавренчук. «За підсумками 2011 року ми вийдемо на докризовий рівень», — сказав він. Виступаючи на аграрній конференції в Київі, В. Лавренчук зазначив, що депозити нині швидко зростають, а з ними — й можливості банків щодо нарощування кредитування. За його словами, депозити фізичних осіб в «Авалі» збільшилися за останній час на 44 %, тоді як активи банку — на 18 %. «Ми дивимося на різні сегменти. Агробізнес — найпривабливіший із них», — зазначив В. Лавренчук. Володимир Лавренчук, повідомивши про зниження кредитних ставок після гострої фази кризи з 25 % до 15 % річних, вважає їх іще досить високими для довгострокового кредитування. Він також звернув увагу на низку проблем, з якими стикаються банкіри в агросекторі, особливо виділивши поміж них недостатній захист прав кредиторів та відсутність ринку землі. «Райффайзенбанк Аваль» (раніше — банк «Аваль») засновано 1992 року, його найбільшим акціонером із 96,37 % є «Raiffeisen International Bank-Holding AG» (Австрія). За розміром чистих активів на початок квітня 2011 року (54,886 млрд грн) банк посідав четверте місце в Україні. «Інтерфакс-Україна»

Твій журнал «МСГ» — це добрий порадник, авторитетний фахівець, цікавий співрозмовник Журнал приходитиме до тебе що два місяці й розповідатиме про: •

новини аграрного ринку (що нового у галузі, які проблеми «заїли» сільського господаря, чи допомагає йому влада, як дають собі раду господарі в інших країнах;

•

досвід успішних господарств (чому інші вже отримують гідні прибутки, а ти й досі — ні);

•

новітні технології (в ногу з часом: вести господарства по-старому — собі на збиток, сусідам на сміх);

•

технологічні комплекси (немає користі від окремих машин та обладнання, майбутнє — за сучасними комплексами);

•

ефективні фінансові інструменти (коли гроші не витрачаються, а працюють).

А також: • • • •

надасть погодні та астрологічні прогнози; подбає про ваше добре здоров'я; простежить за народним календарем; розповість про ваші таланти та захоплення.

індекс Передплатний

90787

Ціна

на рік

126

грн

Передплатити журнал успішного господаря «Механізація сільського господарства» можна у будь-якому поштовому відділенні

Передплачуй

господарюй

заощаджуй

ставай успішним!