Ukrainian magazine Packaging 6_2022 UKR

K 2022 18_ринок Маркетологи інформують… 22_ Інновації в упаковці 25_ Польський ринок упаковки (вплив агресії росії проти України та майбутні перспективи) Мацей Налеч 29 матеріали 29_матеріали SPLinx – спеціальні фарби й лаки з Польщі 30_ Інтелектуальні композиційні матеріали для пакувальних виробів О.Л. Сокольський, д.т.н., І.І. Івіцький, к.т.н., О.С. Романченко 33_упаковка Інтелектуальна власність у пакуванні (норми, правила та практика) Ю.В. Шаповалова 36_ Упаковка з усіх континентів 37_клуб «Золотий каштан» в умовах війни Р.А. Сиротенко 40_ Тиждень WPO в Японії І.А. Крауя 43_ Клуб пакувальників на Warsaw Food Tech В.В. Халайджі, к.т.н. 44 44_ Статті, надруковані в журналі «Упаковка» за 2022 р.

Яка упаковка нам потрібна?

Багато років у різний спосіб займаюся проблемами пакування, але це питання ніколи не покидає мене. Особливо тоді, коли читаю статті в ЗМІ, дивлюся телевізійні передачі або знайомлюся з результатами опитування споживачів про упаковку, в якій вони купують продукти та товари. Саме тоді це питання вкотре та більшою мірою мене хвилює. І не через те, що в мене немає на нього відповіді. А через те, що мою та інших професіоналів з упаковки відповідь та іншу інформацію не завжди чути в суспільстві. Думаю, що тут свій негативний внесок робить і суперечливість упаковки: з одного боку, без неї сьогодні важко уявити сучасне життя, а з іншого боку, після використання продукції вона миттєво скидає свою вартість і перетворюється на сміття з іншими цінностями та проблемами. Я вже колись писав у своїй редакторській, що будь-яка упаковка має право на життя, якщо вона захищає продукти та товари від псування й пошкодження впродовж всього заданого терміну їх зберігання і при цьому не шкодить здоров’ю людини та не забруднює довкілля, у тому числі своїми відходами. Всі інші її функції важливі, але вторинні. І ще: кожен продукт, кожен товар потребує саме своєї упаковки. А далі – то вже справа та відповідальність професіоналів: розробити й виготовити таку упаковку, упакувати продукцію, яку доставити на ринок та продати споживачу. І ключовими тут є професіоналізм та відповідальність Усе решта – то маркетингові та рекламні заходи, нечесна конкуренція або недостатня обізнаність із сучасним станом і розвитком пакувальної індустрії, яка сьогодні об’єднала вчених, інженерів, конструкторів, дизайнерів та багатьох фахівців інших спеціальностей для створення й виготовлення пакувальних матеріалів, упаковки та технологій і обладнання для їх виробництва. Отже читаємо, знайомимося та вчимося в професіоналів користуватися всіма властивостями і зручностями упаковки на всьому ланцюжку її існування та довіряємо їх знанням, досвіду й відповідальності. А самі активно включаємося в систему поводження з відходами упаковки, в якій кожен із нас повинен навчитися сортувати використану упаковку для повернення її у виробництво як вторинної сировини, енергії або іншої продукції.

редакції: 02002, Україна, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 4-А тел.: +38 067 232 3215 upakjour@nbi.com.ua, iacupakovka@ukr.net www.upakjour.com.ua, www.packinfo.com.ua

Редакцiйна КОЛЕГІЯ: О.В. Ватренко, д.т.н., О.М. Величко, д.т.н., С.Б. Вербицький, к.т.н., О.М. Гавва, д.т.н., П.В. Замотаєв, д.х.н., А. Коюн, Dr. (Туреччина), В.М. Кривошей, к.х.н., О.А. Кучеренко, І.О. Мікульонок, д.т.н., К. Олсматс, Dr. (Швеція), Б.О. Пальчевський, д.т.н., А.Д. Пєтухов, д.т.н., I.I. Регей, д.т.н., О.Л. Сокольський, д.т.н., С. Стефанов, д-р інж. (Болгарія), С. Ткачик, д.т.н. (Польща), В.В. Халайджі, к.т.н., О.Ю. Шевченко, д.т.н., В.К. Шостя, В.Л. Шредер, М.В. Якимчук, д.т.н. Головний редактор Валерiй Кривошей, к.х.н. Заступники головного редактора Олександр Гавва, д.т.н., Павло Замотаєв, д.х.н. Виконавчий директор Вероніка Халайджі, к.т.н.

і достовірність інформації відповідальність несуть автори публікацій та рекламодавці. Передрукування без узгодження із журналом не допускається. Посилання на журнал обов’язкове. Рукописи авторам не повертаються. Редакція не завжди поділяє погляди авторів.

© ІАЦ «Упаковка», 2022

Про спільну заяву

європейського бізнесу

Згідно із заявою, яку підписали ACE, CEFLEX, CEPI, EUBP, FEFCO, EUPC, Edana, Styrenics Circular Solutions, Plastics Europe, EUMEPS та GROW International, їхні поради не відображено в поточному проєкті змін до Директиви про упаковку та відходи упаковки. На їхню думку, ці зміни не ґрунтуються на достатніх доказах, тому можуть призвести до посилення впливу на довкілля та скасувати частину прогресу, досягнутого Зеленим курсом.

Передбачається найгірший сценарій, за якого перебої, спричинені ланцюжками поставок ЄС та торговими потоками галузі, можуть зруйнувати цілі сектори, а повідомлення про відмову від переробки як компонента циркулярності упаковки спричинить труднощі з перетворенням відходів у життєздатну вторинну упаковку. Зазначається, що нове законодавство, яке робить акцент на повторному використанні упаковки, не було адекватно оцінене з погляду впливу на довкілля та не є доказом покращення загального результату поводження з відходами упаковки. Оцінки життєвого циклу, сертифіковані експертними структурами, демонструють, що перевезення на великі відстані, логістична складність та організація ефективної переробки або обов’язкового збирання використаної упаковки також можуть впливати на планету та клімат. Заявники вважають, що в цій пропозиції не розглядали впровадження нової структури для забезпечення ефективного масштабування схем поповнення й повторного використання упаковки. Також виникли побоювання з приводу наявності та законодавчих обмежень

з вторинних полімерів. При цьому повна відсутність оцінки фактичної доцільності таких змін, як очікується, поставить під загрозу функціональність упаковки та збільшить залежність виробників від додаткових матеріалів з більшим впливом на довкілля. Обмеження, пов’язані зі співвідношенням упаковки для конкретних продуктів, вважаються «довільними». Вони не

мають наукових або емпіричних доказів і мало стосуються характеристик упаковуваного продукту. Додаткові вимоги та показники обмежують використання інноваційних пакувальних матеріалів, інвестиції в переробні підприємства, схеми збирання, які є невід’ємною частиною нових потоків відходів, а також впровадження перероблених відходів упаковки. Бізнеси заявляють про свою невпевненість у відповідності цієї пропозиції імперативам «кращого регулювання», головним чином – у застосуванні «підходу, основаного на доказах», і дотриманні принципу «спочатку оцінити». Також висловлюються сумніви в тому, що нове законодавство було ретельно оцінено на предмет «економічної ефективності» або «пропорційності». Зазначається, що виробники упаковки, їхні постачальники та користувачі в промисловості, логістиці й роздрібній торгівлі можуть постраждати від таких законодавчих змін. У заяві міститься заклик до ЄС інвестувати в інфраструктуру сортування та переробки, а також боротися з вузькими місцями, які загрожують доступності, збиранню й вартості переробки полімерної упаковки. Там, де такі рі-

Він знає, куди йде ринок упаковки

Коли росія напала на Україну і ми з редакцією журналу вирішили виїхати, він був першим, хто запропонував свою допомогу. Йому вдалося швидко і без проблем не лише посприяти нам у встановленні контактів із представниками польської пакувальної індустрії, але й налагодити наші побутові умови. Ми були знайомі давно, але не так близько, як зараз. Тепер я багато знаю про мого нинішнього співрозмовника Анджея Корнацького, регіонального представника компанії Futamura та за сумісництвом голову ради Польської палати упаковки. І мені б хотілося, щоб про Анджея, цю чудову людину та професіонала в багатьох сферах науки й техніки, знали читачі журналу. Знали та захотіли з ним зустрітися, як і багато фахівців із різних країн, які не пропускають його дивовижних виступів про упаковку та про все те, що її оточує, на конференціях у різних містах і країнах. Валерій Кривошей, к.х.н.

– Де народився та як провів дитячі роки хлопчик Анджей? – Народився я в Каліші, тут же провів свої дитячі та шкільні роки. Тоді це був інший світ: школа та вулиця. Мав проблему в тому, що мені подобалося дуже багато предметів, особливо історія. Мені пощастило, що в мене були дуже гарні вчителі математики. Я брав участь в олімпіадах із математики, захоплювався фізикою. А перемігши в польській олімпіаді з астрономії, отримав можливість (а це був 1965 р.) вільно вступити на цей напрям у Кракові чи Торуні. Але я не схотів вивчати астрономію, пішов до політехніки в Познані. Вулицю я теж дуже любив. Там на мене чекали м’яч, велосипед та друзі. У мене був дуже гарний велосипед, і я багато їздив на ньому. Пам’ятаю, на той час уже з’явилися мопеди, які могли їхати зі швидкістю приблизно 40 км/год. І я з ними змагався, іноді перемагаючи. – А хто Вам допоміг обрати професію? – У мене була мрія поєднати техніку та мистецтво. У нашій сім’ї було багато художників. Це мої дідусь та бабуся, а мама моя 40 років розписувала тканини. Можна сказати, що я вчився ходити, тримаючись за мольберт. Інтерес до техніки та дитинство серед художників,

напевно, й визначали мої бажання. І коли я дізнався, що в університеті в Познані відкривають нову спеціальність «Техніка освітлення», то вибір зробився сам собою. Щоправда, я не хотів освітлювати офіси та будинки, хотів займатися художнім освітленням. Наприклад, щоб не один прожектор освітлював університет у Познані, а щоб було 20 різних невеликих ламп, які б давали різне світло, щоб можна було «грати» тінями та створювати інші ефекти. У мене потім зібралося приблизно 400 знімків з освітленими замками, палацами, пам’ятниками. Однак виявилося, що цю спеціальність в університеті не відкрили, і я пішов навчатися за спеціальністю «Електричні апарати». – Зазвичай характер людини формує сім’я. Звісно, потім впливає оточення.

Хто найбільше вплинув на Ваш характер? – Важко так сказати... І від мами щось прийшло, і від тата. І дуже багато мені дала одна з моїх бабусь, Саша. Вона була художницею й часто казала: «Чому ти робиш, як усі? Роби інакше». Наприклад, вона навчалася у Вільнюсі разом із братом Мішею в Академії мистецтв. У неї залишилося багато групових знімків, на яких були студенти, а з ними моделі – оголені жінка чи чоловік. У ті роки, коли я був дитиною, багато хто казав: «Як так можна?». А бабуся Саша казала: «Ні. Все нормально». В Академії навчалися й чорниці з костелу: якщо вони хотіли малювати Ісуса на хресті без одягу, то повинні були знати, як виглядає чоловік. От я й зростав у такій атмосфері. Сьогодні я не знаю, чи хотіла бабуся навчити мене російської мови, але чомусь вона часто зі мною розмовляла російською. Думаю, що в мені залишилося багато саме від бабусі Саші.

– Анджею, які були найперші Ваші кроки в професії?

– Моя перша робота – асистент в інституті електроенергетики технічного університету. Я два роки навчав студентів електрики. Для мене таке життя було статичним. Хоча одночасно, будучи керівником студентського

клубу, двічі виграв у Польщі конкурс студентських клубів, багато їздив Польщею, граючи воротарем у гандбол. Така робота була не для мене, я там залишався лише тільки через мого професора, дуже цікаву людину. Згодом він був багато років ректором, заступником міністра науки в Польщі. Саме він запропонував мені залишитися в інституті, і мені дуже подобалося з ним працювати. А коли він став ректором, у нас поменшало часу для спілкування, і я пішов працювати в комсомол. Це була для мене хороша школа життя. Там не було проблем, не було жодних меж, ніхто нас не повчав. Ми організовували багато справді корисних акцій, проводили цікаві зустрічі, фестивалі, змагання. Це все мені було цікаво, бо я завжди, зі студентських часів займався спортом, культурою, любив грати на гітарі. Думаю, що робота в комсомолі стала для мене гарним фундаментом для всього подальшого професійного життя. – Хто Анджей у житті: демократ чи автократ?

– Я абсолютно демократ і люблю працювати в групі. Я часто кажу, що людина – стадна істота. Навіть коли так траплялося, що мене обирали і я ставав лідером, то завжди хотів, щоб працювала команда, завжди намагався запрошувати до співпраці най-

кращих. А якщо я не погоджувався з людьми, то намагався підказувати, наводити аргументи, доводити, що так буде краще. Бувало, що ці підказки не подобалися, але найчастіше їх брали до уваги. Багато людей хотіли б щось зробити, але їм потрібно, щоб хтось підказав, як це зробити. Так я й чинив. – А коли Ви вперше звернули увагу на упаковку як споживач? – За мого дитинства упаковки практично не було. Коли я хотів купити цукерки, то бабуся давала мені 2 злотих і 20 грошей. Стільки тоді коштувало 100 г цукерок. У магазині продавщиця металевою ложкою виколупувала цукерки з великої банки і клала їх у паперовий «рожек», який потім переміщався в мою кишеню. І там усе це злипалося в одне ціле. Ось такою була моя перша упаковка. – Сьогодні Анджей Корнацький – професіонал в упаковці та водночас споживач продукції в упаковці. Що для Вас упаковка як для професіонала і як для споживача? – Це завжди проблема для мене як для покупця. Я називаю це «професійною деформацією». Завжди бачу в упаковці те, що можна зробити інакше. Я не дивлюся на дизайн. Дивлюся, який

продукт в упаковці, та згадую, як він має бути упакований. Буває, що як споживач користуюсь своїми професійними знаннями. Наприклад, іноді дуже важко відкрити упаковку. Багато хто не знає, як це зробити, і розриває пакет у будь-якому місці. Але для цього є спеціальні пристрої, які допомагають розкрити упаковку легко й швидко без будь-яких зусиль. Потрібно лише знати, як це робити. Мені легко відкривати упаковку, тому що знаю це. – Коли та як упаковка для Вас стала професією? – Я був директором інституту, де розробляли технології виробництва харчових продуктів. В інституті був відділ упаковки. У далеких 1980-х рр. жодне підприємство не могло самостійно купити за кордоном пакувальний матеріал чи упаковку. Навіть якщо вони дістали десь валюту, їм необхідно було мати позитивний професійний висновок інституту. І якщо, наприклад, виробники дитячого харчування чи сухих супів хотіли використати нову упаковку, то наш відділ повинен був дати висновок: можна її використовувати чи ні. Це був лише один із напрямів, якими займався інститут. У 1990 р. в Польщі відбулася революція, почала розвиватися нова економіка, і кожна компанія вже могла ку-

пити валюту в банку. Західним компаніям не треба було тепер приїжджати до нас по дозвіл, вони могли просто їхати на підприємства, домовлятися та продавати упаковку. Але мало хто тоді знав англійську, не було бензину, були й інші проблеми. І багато хто втратив себе в цій новій Польщі. У цей час мій друг з Італії запропонував створити в Польщі компанію, товариство з обмеженою відповідальністю. Я вклав у цю компанію свою стару машину «Полонез», а він дав гроші. І ми почали працювати для тих, кому в Польщі потрібна була упаковка, представляючи багато компаній, які виготовляли папір, поліпропілен та інші матеріали. Ось так я почав розвивати в Польщі пакувальний ринок. Сьогодні, коли про поліпропілен знають усі, можу сказати, що я перший у Польщі, хто з 1990 р. практично з нуля організував ринок БОПП-плівки і протягом кількох років продав на ринку кілька десятків тисяч тонн цієї плівки. Ця новаторська робота в дуже складних ринкових умовах була проведена разом із представником Mobil Plastics Europe. Уже потім була робота в інших компаніях: Moplefan, Treofan, Vibac, Eurocast, Innovia Films, а тепер Futamura. Хотів би згадати цікаву історію, що сталася зі мною. Створивши ринок БОПП-плівки в Польщі на початку 1990-х рр., я сприяв набагато швидшому припиненню виробництва целофану, який тоді в Польщі називали томофаном, ніж це було б наслідком нормальної ринкової ситуації. Целофан повністю зник із ринку. Коли пізніше я почав працювати в Innovia Films, виявилося, що, крім

Вігтон

пропілен у Європі, говорили, що в мене найкраща презентація про поліпропілен, а тепер і про целофан. – Що допомогло Вам стати таким професіоналом в упаковці, що на Ваші лекції фахівці приїжджають з інших міст та країн, ставлять запитання, говорять про свої проблеми? – Мене завжди цікавило в упаковці нове і чому воно з’являється. Якби було інше рішення, то яким би воно було? І як саме можна зробити поіншому? Я завжди любив ходити на виробництво, спілкуватися з технічним персоналом. Це дивно, але я любив, коли були рекламації. Бо якщо є рекламація, то є проблема. А якщо є проблема, то яка? Що трапилося? Як її вирішити, щоб наступного разу нічого не сталося? І я при цьому дуже багато вчився. Якось у нас виникла велика проблема з використанням плівки на одному з підприємств. Для розгляду цієї скарги звідти приїхала технічна служба та заявила, що нашу плівку не можна використати на пакувальному автоматі. Коли всі пішли, керівник цієї фірми каже: «Анджею, мені здається, що ми просто не знаємо, як можна використовувати цю плівку на автоматі». Ми ще раз спокійно проаналізували все, що знали, і справді знайшли спосіб використання цієї плівки. Я завжди вірю в те, що немає нічого неможливого, просто ми ще багато не знаємо та не вміємо.

(2022 р.)

– Анджею, куди сьогодні йде ринок упаковки? – Я б це знав, якби не циркулярна економіка. А тепер усе перемішалося. І в кожній країні Європи тепер по-різному оцінюють шляхи розвитку ринку упаковки. Є європейські директиви, але кожна країна розуміє проблеми по-своєму і рішення також приймає по-своєму. Немає порядку. Багато чого сплутав СОVID, і багато запланованих проєктів сповільнилися. А тепер ще ця страшна війна в нашому регіоні. Тільки після її переможного фіналу можна буде розпочати виконання багатьох проєктів.

– Війна росії в Україні. Що вона для Анджея? – Для бізнесу, може, це і не так важливо. Але ж для людей! Я дивуюсь тим, хто почав цю бійню. Вони мали довгу і важку історію. Був цар, потім Ленін, Сталін, були НКВС, КДБ. Люди жили чи не гірше за собак у дворі. І тепер, коли можна жити інакше, вони чинять щось таке, що неможливо зрозуміти. І ще. Війна – це коли солдати вбивають солдатів. А вони, не дивлячись, вбивають цивільних, літніх людей, дітей. Важко це зрозуміти і складно коментувати.

– Якого вчинку Ви б ніколи не зробили? – Такого, який би викликав сльози будь-якої людини.

– А що означає для Вас Ваша сім’я?

– Це важливо. Бо якщо десь щось не вдається, то я завжди повертаюся до родини та заспокоююсь. Тому що в сім’ї є хтось, хто на тебе чекає, кому ти потрібен, кому можна розповісти про проблему і не боятися. Коли є сім’я, не так пусто довкола. Пам’ятаю, як ми розмовляли із сестрою Барбарою, коли в неї помер чоловік, а дочки пішли у свої сім’ї й вона часто залишалася у великому будинку сама. Вона мені казала: «Анджею, відчуваю самотність». Сім’я означає, що ти не сам. Завжди хтось

підтримає, хтось допоможе, хтось у важкій ситуації дасть тобі склянку води. Самотність – це важко.

– Анджею, життя вдалося?

– Важко сказати. Для мене в житті головною завжди була робота. Не має значення, коли: вночі, вдень, у неділю. Дуже люблю працювати. Напевно, щось корисне вдалося зробити. Думаю, що мій приклад трудоголіка допомагає моїм близьким, дочкам та онукам. Мрії, звичайно, були, але я не знаю, що було б, якби вони справдилися. А все, що було в житті, було цікаво та, сподіваюся, корисно для сім’ї, людей і суспільства.

– Що ще хочеться зробити та які плани на завтра та на майбутні роки? – Поки що робота, і звичайно, із плівками. Не знаю, як довго. Багато залежить від здоров’я. Я в компанії завжди кажу: «Фізично почуваюся добре, а психічно – то ви вже дивіться самі». Тому що якщо я зроблю якусь дурість, то сам не зрозумію, що це безглуздо, про це мені повинні сказати. Коли цього року я отримав у компанії нагороду за свою роботу, то спитав: «Це що означає – що я маю вже йти?» Наш шеф сказав: «У жодному разі, навпаки. Це показник того, що ти потрібен компанії!». – Анджею, дякую за цю розмову. Я отримав велике задоволення. Думаю, що читачі журналу отримають корисну для себе інформацію. Ваш шлях у житті, у бізнесі може бути прикладом для багатьох людей, особливо молоді, яка, хочемо ми цього чи ні, вже «наступає нам на п’яти».

LitePac Top забезпечує

довговічність

Пивоварня Mahou San Miguel має міцні партнерські відносини з компанією Krones із 1980-х рр. – відтоді як придбала етикетувальну машину Topmatic. Як технології,

Коли Mahou San Miguel вирушила на пошук упаковки екологічного типу, очевидним було зв’язатися зі своїм давнім партнером. Krones щойно випустила на ринок нове пакувальне рішення під назвою LitePac Top. Це картонні затискачі для банок, які виготовляються з відновлюваної сировини та можуть бути повністю перероблені. Незважаючи на те, що використання пакувального матеріалу в них було зведено до мінімуму, затискачі зберігають упаковку абсолютно стабільною. Упаковку з банками зручно переносити, а банки легко від’єднуються від решти: лише один швидкий порух, і вже можна робити ковток напою. Замість того, щоб розробляти нову машину для цього інноваційного варіанта пакування, LitePac Top оптимально поєднали з перевіреним модульним пакувальником Variopac Pro. Широкий спектр роботи машини пропонує необхідну гнучкість для використання різноманітних допоміжних пакувальних засобів, наприклад, прокладок, лотків або коробок, що обертаються. LitePac Top пропонує гнучкість не лише щодо таких засобів, але й щодо матеріалів. Клієнти можуть вільно вибирати заготовки для картонних затискачів і їх постачальника. «Той факт, що ми можемо змінити їх за потреби, був для нас важливим критерієм», – підкреслює Марк Борреда Бенавент. Разом із Krones виробник пива запустив пілотний проєкт влітку 2021 р., щоб випробувати нове пакувальне рішення на своєму заводі в Бургосі. Після успішного завершення пілотного проєкту нову машину перевезли на завод в Аловері. «Встановлення зайняло приблизно чотири тижні, – каже Яго Баррос Віласанчес, супервайзер з Аловери. – Все пройшло без проблем. Технологічна команда Krones завжди була на місці, готова відповісти на будь-які запитання». Лінії в пивоварні Mahou San Miguel підходять як для 0,33-літрових, так і для 0,5-літрових банок, створюючи за допомогою картонного затискача LitePac Top групову упаковку із шести або восьми банок. Кілька таких упаковок можна покласти на лоток або кожну з них – на палети окремо. Також можна упаковувати окремі банки без затискачів LitePac Top у картонні коробки, що обертаються. «Тепер у нас є різноманітні варіанти екологічного пакування наших продуктів, перехід на які виконується автоматично, тож немає жодних проблем», – зауважує Яго Баррос Віласанчес.

Нові реалії Univest у 2022

Розуміючи відповідальність перед співробітниками, партнерами та споживачами, а також свою роль у підтримці економіки, підприємства намагаються відновлювати повсякденну роботу. «Компанія «Юнівест Маркетинг» – не виняток. «Компанія «Юнівест Маркетинг» є експертом пакувальних рішень для фуд-індустрії. Її працівники створюють якісний та безпечний посуд і паковання з паперу для ритейлу, кав’ярень, ресторанів фастфуду, кінотеатрів, АЗС. Протягом 28 років на ринку компанія успішно адаптувалася до фінансових криз, COVID-19, а тепер – навіть до роботи під час війни. Усі фахівці компанії чітко розуміють, які кроки потрібно робити для того, щоб підприємство вистояло в умовах невизначеності, обмеження ресурсів та постійних змін ринку. Одним із таких кроків став аналіз ланцюга цінності продукту. Це корисний

управлінський інструмент, що дає змогу виявити необхідні дії для формування такого продукту, який буде високо оцінено клієнтами. Результатом такого аналізу повинна стати додана вартість, що перевищує витрати на створення продукту. Цінність, за

яку клієнти готові платити більше, повинна забезпечувати виробнику більший прибуток. Бізнес буде прибутковим, якщо створена цінність перевищить витрати, пов’язані з її утворенням. «Компанія «Юнівест Маркетинг» розглядає концепцію побудови виробничого ланцюга із шести головних процесів, які створюють цінність товару. Це дизайн продукту, технологія, маркетинг, закупівля сировини та матеріалів, виробництво, логістика (рис. 1). Така концепція дає можливість визначати вартість, яка додається на кожному етапі, у тому числі під час створення інноваційних продуктів, а також більш свідомо підходити до питання

Зараз підприємство варто оцінювати як взаємозв’язок угод і контрактів. У цьому аспекті слово «ланцюг» розширене до співробітництва між компаніями та всередині підприємства в умовах війни. «Компанія «Юнівест Маркетинг», як і більшість локальних виробництв, зіштовхнулася з певними факторами, які обумовлюють зміни в умовах ланцюга поставок із контрагентами (рис. 2):

• Подорожчання продукції. Картон зростає у вартості кожні 2-3 місяці на 10 % і більше!

• Нові умови оплати. Постачальник хеджує свої ризики та хоче мати 100%-ву передоплату до моменту відвантаження продукції.

• Зміна термінів поставки сировини та готової продукції. Через те що більшість сировини постачається з країн Європи, оминаючи територію країн-агресорів, термін поставки збільшується на кілька днів. До того ж є певні складнощі з пошуком транспорту, що спричиняє різке зростання ціни транспорту: майже вдвічі! • Відповідальне зберігання готової продукції. Це є необхідним заходом задля зменшення ризиків для виробника. Виникають питання: як за таких умов може взагалі працювати підприємство? Як оптимально керувати внутрішніми процесами? Звісно, в компанії розуміють, що така концепція повинна віддзеркалювати зв’язки із замовниками. А це в результаті впливає на формування товарної цінності продукції на полицях магазинів, на наш продуктовий кошик. Якщо раніше виробник міг надавати ритейлу відтермінування навіть на більш

Оптимізація планування виробництва

Мінімізація витрат

Автоматизація виробництва

Збільшення експорту

Підвищення конкурентоспроможності

модель, поміж іншого, передбачає впровадження нових технологій та

но повністю перейшов на повну передоплату до відвантаження контейнерів. Тоді чому компанії знаходять кошти для оплати Китаю чи країнам ЄС, але не можуть забезпечити своєчасну оплату локальному виробникові? Локальний ринок значно скоротився, і ця тенденція триває. Цьогоріч, незважаючи на обставини та невизначеність для багатьох бізнесів, «Компанія «Юнівест Маркетинг» прийняла нову стратегію розвитку на п’ять років, яка передбачає комплексний розвиток, формування гнучкої й адаптивної системи управління, а також створення умов, необхідних для ефективної підприємницької діяльності (рис. 3). Основна мета компанії – концентрація бізнесу та зростання операційної діяльності. Зважаючи на це, «Компанія «Юнівест Маркетинг» сформувала для себе реалізацію планів на 2023 р. Перший етап – це повномасштабне технічне переоснащення підприємства. Обрана бізнес-

ційні плани передбачають придбання нового, продуктивнішого обладнання для підвищення ефективності виробництва. Дбаючи про безпеку під час виготовлення замовлень, компанія буде й надалі підтримувати обладнання для кожної з ключових технологічних операцій, у тому числі дублююче. У подальшому можна найбільш ефективно спланувати послідовність виробництва паковання з паперу, обрати спосіб мінімізації витрат, визначити шляхи підвищення конкурентоспроможності компанії за витратами, таким чином оптимізувавши цінність продукції. Зараз кожна дія в інтересах компанії – це підтримка економічного фронту всієї України. Команда готова допомагати іншим підтримувати бізнес, зберігати робочі місця, звикати якісно жити в новій реальності. Головне – щоб настав мир. Разом обов’язково переможемо! Віримо в наші ЗСУ! Слава Україні!

персоналу – 385 працівників. Сертифікація – FSSC 22 000, ISO 9001:2015, FC-COC-804607, FSC

Контакти: Адреса: вул. Поліграфічна, 10, м. Фастів, Київська обл., 08500 Тел.: +38 (044) 494 09 03 e-mail: sales@univest.ua web-сайт: univest.ua

Нотатки з вебінару

В.М. Кривошей, к.х.н., ІАЦ «Упаковка», м. Київ Уже багато років восени Клуб пакувальників збирає фахівців пакувальної індустрії на свій інформаційний форум – конференцію «Пакувальна індустрія». Цього року, в умовах, коли росія веде воєнні дії в східних та південних регіонах України, а інші регіони знаходяться під постійною загрозою ракетних ударів та БПЛА, збирати фахівців на очні конференції та інші інформаційні заходи вкрай небезпечно. Саме тому Клубом пакувальників було прийнято рішення провести вебінар, мету якого підказала сама нинішня ситуація: надати українським пакувальним компаніям – членам Клубу пакувальників можливість представити свої сучасні можливості у виробництві пакувальної продукції для харчових продуктів, напоїв і промислових товарів за умов війни. І 26 жовтня такий вебінар – «Українські пакувальники додають до Перемоги» – відбувся.

На нашу пропозицію відгукнулися компанії, які багато років беруть участь в інформаційних заходах Клубу. Цього разу ми пропонували потенційним доповідачам на вебінарі зосередити увагу на стані своїх виробництв пакувальної продукції після восьми місяців війни, представити свій погляд на те, якою повинна бути упаковка під час війни, як оновився її асортимент, окреслити проблеми виробництва пакувальних матеріалів та упаковки загалом і проблеми логістики зокрема та шляхи їх вирішення, розповісти про свої плани на майбутнє. Вебінар зібрав понад 40 учасників, серед яких були фахівці компаній, які є як виробниками пакувальної продукції, так і її споживачами. Відкрила вебінар Вероніка Халайджі, к.т.н., президент Клубу пакувальників, яка у своєму виступі «Робота Клубу пакувальників в умовах війни» доповіла про інформаційну допомогу українським компаніям, участь у пакувальних виставках і виступах на конференціях у Кельні та Мілані, Познані та Варшаві, випуск чотирьох номерів журналу «Упаковка» українською та англійською мовами, зустрічі з фахівцями пакувальних компаній у Польщі та тісну співпрацю з пакувальними асоціаціями Польщі, Нідерландів, Латвії,

асоціаціями пакувальників – європейською EPIC і світовою WPO. Денис Пригодій, к.т.н., директор R&D ТОВ «Евотек Інк.» із Києва, у своєму виступі «Роль гнучкої полімерної упаковки в умовах поточних реалій України» торкнувся не тільки проблем зі зростанням цін на сировину, енергію й логістику, але й розповів про можливості компанії в забезпеченні виробників харчової продукції сучасними полімерними плівками. Зокрема, він повідомив про зміну дизайну в напрямі полегшення структури багатошарових плівок, зменшення їх товщини, а також перехід на монополімерні структури та покращення конструкцій упаковки за рахунок зменшення її розмірів для такої самої кількості продукції та без втрати властивостей упаковки. Особливо цікавою була інформація про інноваційні рішення для захисту упаковки від підробки. У наступній доповіді – «Ланцюжок створення цінності продукту. Нові виклики» – директор департаменту продажів ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг» із Києва

над новими варіантами дизайну упаковки, технологіями її виготовлення, маркетинговими можливостями просування на ринках, у тому числі в інших країнах, і новими логістичними рішеннями при зберіганні та транспортуванні продукції. Приємно, що компанія працює над планами своєї діяльності на наступні роки та новими проєктами.

Заступник президента ПП «Крістал Гласс» (PackGroup) із Броварів Олександр Вороновський у своїй доповіді «Виробництво ПЕТ-упаковки в умовах війни. Нові виклики та можливості» зосередив увагу учасників вебінару на проблемах, з якими компанія зустрілася після 24 лютого. Насамперед це ціни на сировину й проблеми з логістикою в постачанні сировини та інших матеріалів, а також доставкою виготовленої продукції до замовників. Докучають постійні тривоги та іноді бомбардування виробничої площадки, яка знаходиться в Білгороді-Дністровському (південь Одеської обл.). Через це обладнання працює на 40–50 %, що стримує виконання замовлень. Є проблеми і з персоналом. На жаль, серед співробітників є ті, хто пішов воювати і вже повернувся пораненим. Разом з тим компанія працює над новими розробками, активно використовує вторинний ПЕТФ та забезпечує виробників фармацевтичної продукції упаковкою з ПЕТФ. Незвичною, особливо в нинішніх умовах, була доповідь «Преміальне пакування без демпінгу в умовах війни. Красиво – не завжди дорого», з якою виступила директорка з розвитку ТОВ «ВПК «Весна» з Дніпра Вілена Бардасова. Навіть в умовах війни компанія намагається не відступати від прийнятої стратегії, вважаючи, що не можна виживати за рахунок демпінгу. Не можна перестати вкладати кошти в нові технології, в маркетинг і дослідження нових ринків та урізати заробітну плату своїм робітникам, тому що далі стоїть перспектива краху, зупинка в розвитку, втрата конкурентоздатності, збитки, закриття бізнесу. А без конкуренції зупиняється розвиток бізнесу. Чим більше закриється підприємств, тим менше буде грошових вливань в економіку країни. А у воєнний час це дуже небезпечно для

всіх нас. Тому компанія виступає за здорову, чесну конкуренцію, за правильне формування цін, за стабільність і планування, «бере» клієнта сервісом, новими технологіями, а не зниженням ціни. Наприкінці виступу пані Вілена навела приклади нових видів преміальної упаковки з картону, яку компанія пропонує своїм клієнтам. Заключним на вебінарі був виступ Євгена Бондаря, СЕО, співзасновника компанії GORACIO Branding Agency з Харкова, із доповіддю «Як підвищити продажі за рахунок покращення дизайну». Я завжди з увагою слухаю виступи пана Євгена, бо мені імпонує нестандартна їх побудова. Так було і цього разу. Враховуючи, що виробник та продавець хочуть продати продукцію, а покупець – платити за неї, дизайнер повинен знайти цього покупця. І зробити це не тільки за рахунок реклами, маркетингу, особистих продажів, але й з урахуванням власних кроків. Потрібно

вирішити проблеми з контекстом, доопрацювати фото продукції, замінити інтерфейс, зробити так, щоб покупець мав можливість оглянути продукцію з усіх боків і скористався зворотнім зв’язком. І найголовніше, щоб продукція в упаковці з доробленим дизайном породила в покупця емоції, які і є головним у вирішенні питання про покупку продукції. Вебінар викликав великий інтерес у його учасників. Численні питання та змістовні відповіді додавали інформації. Не можу не відмітити бажання довести свою думку про ситуацію в українській пакувальній індустрії директора компанії «Базис» із Броварів Заміра Начкебії, який закликав усіх учасників до важкої роботи з відновлення пакувальної індустрії України на основі нових технологій та обладнання, випуску конкурентної

інноваційної пакувальної продукції. Це потребує значних інвестицій, активного співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями. Але все в наших руках. На завершення вебінару Вероніка Халайджі звернулася до його учасників із закликом спиратися на допомогу та підтримку Клубу пакувальників, а також зробити максимально можливе для забезпечення споживачів пакувальною продукцією та тим самим наближати Перемогу України у війні проти росії.

Windm ller & H lscher

виставку K 2022, на якій Windm ller & H lscher презентував нові розробки в трьох напрямах: ефективне виробництво, циркулярна/замкнута економіка та цифровізація. «Виставка K – це місце зустрічі представників галузі, вітрина здобутків та важлива точка контакту з нашими клієнтами», – зазначає Пітер Стейнбек, генеральний директор W&H. «Завдяки демонстраціям машин, які проводилися тричі на день, ми охопили кілька сотень відвідувачів», – додає д-р Саша Вітт, директор із продажів W&H. Протягом чотирьох днів W&H також організувала виставку EXPO у своїй штаб-квартирі в Ленгеріху, де демонструвала 12 систем (екструзія, друк та обробка) для приблизно 1100 відвідувачів із 83 країн.

D sseldorf Exhibition Center

Інноваційна EASY2 Change Родзинкою виставки стала лінія VAREX II із системою EASY2 Change – автопілотом для зміни продукту, роботу якої щодня демонстрували наживо. Ця система зменшує необхідний час для зміни продукту більш ніж вдвічі порівняно з досвідченим оператором. І все це з упевненістю, що не буде зроблено помилок! Це особливо важливо для складних продуктів, наприклад, із використанням перероблених матеріалів різної якості. Завдяки інтуїтивно зрозумілому HMI-інтерфейсу оператор машини отримує повний контроль під час зміни продукту. Після виставки К 2022 обладнання буде доставлено IsoFlex Packaging, члену Sigma Plastics Group у Нешвіллі (штат Теннессі, США).

Упаковка для кормів для тварин W&H представила нові пакувальні рішення в межах циркулярної економіки при виробництві матеріалів, придатних до переробки, і матеріалів, які містять високу частку вторинної сировини. Серед них високоефективна MDO-поліетиленова плівка із співекструзійним EVOH – бар’єрним шаром. Плівку виготовляють шириною 3200 мм на установці VAREX II із вбудованим MDO та використовують для виробництва мішків для кормів для домашніх тварин. Такі мішки розроблено з врахуванням можливості їх переробки, максимальної ефективності та необхідних властивостей пакувальних матеріалів, зокрема, чудовою площинністю, незважаючи на жорсткість плівки, та необхідним кисневим бар’єром, який забезпечується шаром EVOH.

VAREX II із технологією MDO дає змогу оптимізувати всі параметри процесу, а за рахунок натягу полотна або швидкості обертання роликів регулювати зазор розтягування плівки під час її виробництва для оптимізації її властивостей.

Мобільний моніторинг виробництва Новий додаток до RUBY APP, розроблений W&H, дозволяє проводити мобільний моніторинг виробництва. Він підходить для всіх, хто відповідає за виробництво (від менеджерів до начальників виробництва), та забезпечує простий спосіб моніторингу в будь-якому місці в режимі

Гасло W&H «Будь у курсі» та символ нескінченності, продемонстровані на виставці K 2022, ілюструють, як три сфери діяльності W&H впливають одна на одну та разом сприяють сталому розвитку.

OPTIMEX

Британський ринок упаковки Згідно з прогнозом GlobalData, британський ринок упаковки зростатиме зі зведеним річним темпом зростання (CAGR) на 1,3 % із 109,9 млрд одиниць у 2021 р. до 117,4 млрд одиниць у 2026 р. Останній звіт GlobalData «Ринок упаковки Великої Британії – аналіз, інновації та прогноз, 2021–2026» показує, що жорсткі полімери є найбільш поширеними пакувальними матеріалами у Великій Британії. На їх частку припадає 34,9 % у 2021 р. За ними йдуть упаковка з гнучких полімерних матеріалів та металева упаковка із частками 32,3 % та 16,4 % відповідно. У той час як ринок упаковки із жорстких полімерів зростає завдяки її легкості, низькій вартості та довговічності, зростання ринку металевої упаковки зумовлене підвищенням обізнаності споживачів щодо відходів полімерної упаковки та її шкідливого впливу на довкілля.

Таблиця. Кількість упаковки для різної продукції у Великій Британії в 2021 р., млрд од.

Інше2,61,51,53,20,028,8 Шримої Нат, аналітик GlobalData, коментує: «Значна частина британців стурбована екологічною небезпекою та звалищами, спричиненими відходами упаковки, і тому шукає екологічні рішення для упаковки. Водночас пакувальний матеріал відіграє все більш вирішальну роль у прийнятті споживачами рішень про купівлю продукції, оскільки вони обирають інноваційні формати з яскравими та сміливими кольорами». Згідно зі звітом, основним користувачем пакувальних матеріалів є харчова промисловість Великої Британії (на її частку припадало 62,6 % у 2021 р.), за нею йдуть галузі безалкогольних та алкогольних напоїв. У харчовій промисловості упаковка з гнучких полімерних матеріалів є найпоширенішою, на другому місці – упаковка із жорстких полімерних матеріалів. Такий попит пояснюється її високим використанням для хлібобулочних і кондитерських виробів, круп і солоних закусок, при купівлі яких споживачі прагнуть шукати продукти в такій упаковці, яка є насамперед зручною (зіп-лок, кришки, що повторно закриваються, дозувальні пристрої).

Нат додає: «Збільшення споживання харчової продукції на ходу після COVID-19 підвищить попит на упаковку меншого розміру. Контроль порцій також відіграватиме важливу роль у підтримці невеликих розмірів упаковки. Водночас потреба в захисті довкілля й надалі стимулюватиме впровадження екологічно привабливої упаковки, яку можна легко переробити. У результаті виробникам необхідно постійно модернізувати упаковку для своєї продукції, щоб залишатися актуальними та привабливими». Фінансові катаклізми виробників паперу Згідно зі звітом, підготовленим Bank Pekao S.A., сектор, орієнтований на виробництво паперу та продукції з нього, є 11-м за розміром та генерує майже 4 % від загального обсягу реалізованої продукції. На нього припадає приблизно 1,2 % загальної виручки польського підприємницького сектора та майже 2 % чистого прибутку, що свідчить про рентабельність та інвестиційну активність, вищі від середніх. Галузь вийшла з кризи, спричиненої пандемією, і, здавалося, була стійкою до будь-яких криз, адже, за даними Євростату, обсяг виробництва паперу в Польщі зріс у 2019–2021 рр. на цілих 18 %, що стало другим результатом у Європейському Союзі. Проте початок війни в Україні вже наклав свій відбиток. Уже в перші місяці 2022 р. динаміка зростання виробництва була явно ослаблена. У липні виробництво зменшилося на 5 %, що стало найгіршим показником із січня 2021 р. В результаті в останні місяці показники виробництва паперового сектора вже були нижчі, ніж у всій переробній промисловості. Крім того, дедалі більше компаній сигналізують про погіршення фінансової ситуації, а також про песимістичні очікування на найближчі місяці. Зростають витрати на виробництво, а разом з ними і непогашена заборгованість. Непрямі наслідки війни в Україні особливо сильно відчувають виробники паперу. Їх заборгованість перед підрядниками й банками зростає так само швидко, як і витрати на виробництво. Згідно з даними, зібраними в Реєстрі

боржників BIG InfoMonitor і базі даних кредитної інформації БІК, на початок пандемії в березні 2020 р. заборгованість галузі становила 140 млн злотих. У серпні цього року заборгованість зросла на 56 % і склала понад 239 млн злотих. Це означає, що вже існуючі проблеми компаній цієї галузі однозначно поглибилися. Ще одна, не менш важлива проблема, – скорочення імпорту целюлози з росії, який минулого року становив 9 % закордонних поставок. Порушені ланцюжки поставок безпосередньо призвели до зростання ціни на сировину, без чого сектор не може функціонувати. Високі витрати на виробництво й високий попит на готову продукцію провокують зростання цін на паперову продукцію. Це становить реальну загрозу для поліграфії, адже впливає на ціни на пакування, рекламну продукцію, книги й газети. Таку ситуацію на ринку прискорить ще й прогресування цифровізації. Зростання тиску на витрати, переривання ланцюжків поставок, реальний ризик введення нормування електроенергії або газу, а також обмежена можливість передачі споживачам витрат, що зростають, загострюють проблеми та змушують із тривогою дивитися в майбутнє. Проблеми поліграфічного сектора Європи Європейський (EU-27 + Велика Британія, Швейцарія та Норвегія) поліграфічний сектор складається з приблизно 112 тис. поліграфічних компаній, у яких працюють 640 тис. осіб. Загальний оборот цього сектора становить 82 млрд. Intergraf, що представляє поліграфічну галузь, зауважує, що енергетична криза – на додаток до наслідків пандемії та різкого зростання цін на папір – поставила багато поліграфічних компаній у критичну ситуацію. Це матиме серйозні наслідки для постачання поліграфічної продукції на всі економічні ринки: від рекламної продукції до етикеток та будь-якої упаковки для харчової й фармацевтичної продукції. Не кажучи вже про багато інших друкованих товарів, таких як книги, газети та журнали. Харчова й фармацевтична продукція повинні постачатися та належним чином упаковуватися й маркуватися, учні повинні бути забезпечені шкільними та навчальними матеріалами, громадяни повинні мати доступ до інформації через газети та книги, підприємствам потрібна реклама для процвітання, а споживачам потрібен легкий доступ до рекламних акцій і пропозицій за допомогою друкованої реклами. Поліграфічна промисловість є частиною ланцюжка створення вартості упаковки. Виробники паперу й картону одними з перших постраждали від зростання цін на енергоносії. Це призвело до різкого зростання цін на папір, картон і гофрокартон. Друкарні в даний час переживають подвійне навантаження у вигляді зростання витрат на сировину в поєднанні зі зростанням витрат на енергію. Враховуючи їх структуру, що базується на малих і середніх підприємствах, багато поліграфічних підприємств не зможуть протриматися тривалий час. Деякі з них уже змушені припинити частину інвестицій у розвиток друкарських струменевих машин, яким для виробництва потрібна велика кількість електроенергії. Існуючі програми підтримки, як правило, спрямовані на великі енергоємні сектори, але важливо, щоб законодавці – як на європейському, так і на національному рівні – також надавали підтримку таким секторам, як

поліграфічний, який є частиною європейської критичної інфраструктури. Він залежить від енергоємної сировини, що грає важливу роль у забезпеченні ланцюжків доданої вартості, які надають основні послуги й продукти суспільству. Intergraf закликає політиків по всій Європі більш цілеспрямовано підтримувати поліграфічну галузь. Індійський ринок упаковки Індійський ринок упаковки має зрости з 373,6 млрд одиниць упаковки у 2021 р. до 521,9 млрд одиниць у 2026 р., зареєструвавши річний темп зростання (CAGR) на 6,9 %. Такий прогноз дає провідна аналітична компанія GlobalData Останній звіт GlobalData «Ринок упаковки Індії – стан, інновації та прогнози, 2021–2026» показує, що упаковка з гнучких полімерних матеріалів була найбільш використовуваним пакувальним матеріалом в Індії: на неї припадало 73,3 % від усієї упаковки у 2021 р. Низькі вартість і вага такої упаковки, а також просте та зручне використання полімерних пакетів із застібкою зіп-лок сприяють її значному розповсюдженню. В Індії великим попитом користується саме зручна упаковка. Крім того, такі її властивості, як портативність, довговічність, невелика вага та низька вартість дуже затребувані споживачами. Формати упаковки преміум-класу також відіграють важливу роль для висококласних продуктів, визначаючи їх якість та ексклюзивність. За упаковкою з гнучких полімерних матеріалів йде упаковка із жорстких полімерних матеріалів і паперу та картону із частками 13,3 % і 6,5 % відповідно. Очікується, що металева упаковка зафіксує найшвидший темп зростання у 8,9 % на індійському ринку упаковки протягом 2021–2026 рр. Висока придатність металевої упаковки до переробки, що робить її більш екологічною, у поєднанні зі зростанням схильності споживачів до менших розмірів упаковки, щоб задовольнити їхні потреби щодо споживання на ходу та контролю порцій, сприятиме такому зростанню. Протягом прогнозованого періоду металеву упаковку та упаковку із жорстких полімерних матеріалів будуть широко використовувати в харчовій промисловості та виробництві безалкогольних напоїв. Їх легкість у використанні та економічна ефективність подобаються споживачам, які шукають комфорту та шанують цінність. Згідно зі звітом, харчова промисловість Індії була основним споживачем упаковки із часткою 64,3 % від усієї упаковки у 2021 р. Упаковка з гнучких полімерних матеріалів була найпоширенішою для молочних і соєвих продуктів, сухих харчових продуктів, хлібобулочних виробів і пластівців, а також солоних закусок. Галузь виробництва безалкогольних напоїв була другим за обсягом сектором використання упаковки.

Пакувальна галузь Індії революціонізує нові формати упаковок з погляду форм і розмірів, які виявилися надзвичайно зручними та привабливими. З відновленням споживання продукції поза домом після пандемії COVID-19 очікується, що попит на менші розміри упаковок зросте. Водночас потреба в захисті довкілля буде продовжувати стимулювати переробку та багаторазове використання упаковки.

Таблиця.

Одноразові полімерні вироби (імплементація Директиви ЄС) У червні 2019 р. ЄС прийняв новаторський законодавчий акт щодо обмеження використання одноразових полімерних виробів – Директиву 2019/904 (ЄС). Рідко яка європейська директива була предметом такої кількості медіависвітлення й уваги на європейському рівні. У вересні 2022 р. було опубліковано звіт про виконання цієї директиви, який підготували Лариса Капелло (Zero Waste Europe), Гаель Хауг (Surfrider Europe) та Федерік Монгоден (Seas At Risk) за результатом спільної роботи альянсу Rethink Plastic і руху Break Free From Plastic. Згідно зі звітом, більшість країн ухвалили мінімальні вимоги для дотримання Директиви. У багатьох країнах процес транспонування її положень триває досі або ще не розпочався. Водночас деякі країни чітко визначили шляхи обмеження використання одноразових полімерних виробів та просування багаторазових виробів, а також прийняли (або приймають на даний час) показники кількісного скорочення використання одноразових полімерних виробів або їх повторного використання. Незважаючи на те, що заборона поширюється на всі одноразові полімерні вироби, які підпадають під дію статті 5 Директиви, незалежно від того, виробляються вони на ринку ЄС чи імпортуються, доступні в магазинах чи в Інтернеті, звіт показав, що ще багато їх пропонується для продажу на онлайн-сайтах, орієнтованих на ринок ЄС. Наявність чітких та обов’язкових кількісних цілей робить учасників ринку більш впевненими. Замість розпливчастої мети досягнути «амбітного та сталого скорочення» кількісні цілі уточнюють необхідні заходи й ступінь їх використання, а також забезпечують простий, чіткий моніторинг та звітність. Цільові показники корисні, якщо вони достатньо високі, щоб виправдати амбітні заходи, тому автори звіту рекомендують мінімальний рівень скорочення на 50 % або вище до 2026 р. та на 80 % до 2030 р., на що вже пішли кілька держав ЄС.

Зменшення споживання одноразових полімерних виробів потрібно проводити не заміною їх одноразовими виробами з інших матеріалів, а збільшенням використання багаторазових версій цих виробів. Проте дуже мало країн встановили такі амбітні цілі на національному рівні. Економічні інструменти самі по собі не зменшать використання одноразових полімерних виробів, але можуть зіграти значну роль у такому скороченні. Вони виявилися ефективними в поєднанні з іншими заходами, оскільки створюють додатковий стимул. Так, встановлення податку на полімерні пакети призвело до значного їх скорочення в країнах, які застосовували такі заходи широко, ретельно та з потужними кампаніями для підвищення обізнаності. Цей податок також мав позитивний вплив на довкілля: у 2015 р. на полімерні пакети припадало 0,13 % від всього забруднення сміттям порівняно з приблизно 5 % у 2001 р. Цей податок також приніс дохід у розмірі 200 млн протягом 12 років, спрямований на екологічні проєкти, якими керує екологічний фонд. Необхідно включати інформацію про вжиті заходи зі зменшення одноразових полімерних виробів до річних звітів компаній держав ЄС. Це дало б змогу проводити регулярні перевірки щодо скорочення використання таких виробів, а за потреби можна було б запровадити додаткові заходи. Кінцевою метою повинна бути повна заборона одноразових полімерних виробів. Наприклад, Франція таку заборону намітила на 2040 р. Поступове та амбітне скорочення використання одноразових полімерних виробів передбачене протягом наступного десятиліття. При цьому має бути розроблено та розширено системи багаторазового використання для таких виробів, щоб сприяти повній поетапній відмові від найпоширеніших на сьогодні одноразових полімерних виробів у довгостроковій перспективі. Уряди на національному рівні отримали повну гнучкість європейського екологічного законодавства й повинні скористатися цією можливістю, щоб вийти за межі базових положень Директиви. Звіт містить рекомендації державам – членам ЄС застосовувати маркування до всіх найбільш забруднюючих видів продукції, а не лише до перерахованих у частині D Додатку до Директиви, розробити національні стратегії для координації дій кампаній із підвищення обізнаності, збирання інформації про досягнуті результати. У цьому сенсі деякі з найпросунутіших у впровадженні Директиви країн, як-то Швеція, Данія, Греція, Франція та Кіпр, могли б поділитися досвідом і розробити, наприклад, загальнонаціональну інформаційну кампанію або стратегію. Пропозиції від BON Europe Європейська асоціація з біополімерів (BON Europe), яка об’єднує дев’ять європейських національних асоціацій, висловила занепокоєння, що деякі країни – члени ЄС запровадили в національному законодавстві заборону всіх або певних видів компостованих полімерів для органічної переробки або інші вимоги, стандарти чи маркування для цих продуктів. Члени BON Europe завжди були уважні до поточної політики та законодавства щодо паковання та управління відходами в ЄС-27. Але деякі заходи щодо біологічних, біорозкладних та придатних для компостування полімерів, прийняті різними державами, перешкоджають

вільному переміщенню продуктів і підривають прагнення ЄС до переходу до більш сталої, кліматично нейтральної економіки. Разом із тим чинні правила та законодавство ЄС щодо відходів та упаковки (наприклад, WFD, ст. 22, Основні вимоги PPWD) чітко сприяють використанню компостованих полімерів для роздільного збирання біологічних відходів і дозволяють використовувати упаковку з таких матеріалів, яка сертифікована відповідно до стандарту ЄС EN 13432. Враховуючи поточний перегляд Директиви ЄС про паковання та відходи паковання, а також перегляд Рамкової директиви про відходи та майбутньої рамкової програми «Полімери на біологічній основі, які піддаються біорозкладанню та компостуванню», BON Europe пропонує врахувати наступне:

1. Усі варіанти переробки відходів упаковки, у тому числі механічну, органічну та хімічну переробку, які доступні для упаковки з матеріалів на біологічній основі, що не піддається біологічному розкладанню, повинні застосовуватися в усіх країнах – членах ЄС. 2. Визнати промислове компостування технічним рішенням, яке збільшує використання роздільного збирання та переробки органічних відходів, а отже, створить критерії, коли полімерна упаковка повинна бути бажаною для компостування. Однак юридично обов’язковий перелік конкретних заборон буде перешкоджати впровадженню інновацій, будучи дискримінаційним законодавчим заходом. 3. Розглядати біологічно перероблені відходи як еквівалентний внесок у цільові показники переробки відходів упаковки, щоб забезпечити доступність сировини, досягти цільових показників переробки та відповідати суворим вимогам щодо охорони праці й матеріалів, що контактують із харчовими продуктами. 4. Забезпечити узгоджене та обов’язкове маркування пакувальної продукції, у тому числі етикеток, про відповідні варіанти їх утилізації після завершення терміну використання. Для цієї мети використовувати визнані стандарти ЄС, наприклад, гармонізований стандарт ЄС для упаковки, яку можна відновити шляхом промислового компостування, EN 13432. На сьогодні в Ірландії та Італії широко використовують компостовану полімерну упаковку. В обох країнах існують схеми сертифікації на основі EN 13432. Це сприяє значному збільшенню обсягів їжі, відходи якої збираються та компостуються в обох країнах, причому в Італії цей показник сягає 80 %. В інших країнах, таких як Німеччина, Бельгія та Нідерланди, рівень збирання харчових відходів залишається низьким і становить приблизно 15–25 %, незважаючи на те, що роздільне збирання харчових відходів є обов’язковим. Ці країни мають обмежувальні правила щодо використання промислово компостованої полімерної упаковки для збирання та органічної переробки біологічних відходів. Ці приклади підкреслюють нагальну потребу в узгоджених правилах і рівних умовах для створення довгострокової привабливості для полімерів на біологічній основі, придатних для компостування. Не повинно бути жодної ієрархії серед різних типів технологій переробки. Усі варіанти переробки, у тому числі механічну, органічну та хімічну, слід підтримувати й робити доступною для біологічних про-

дуктів, які не придатні до компостування, та підтримувати використання упаковки з матеріалів, що підлягають компостуванню. Всі ці правила повинні застосовуватися у всіх країнах – членах ЄС.

Про відходи упаковки в Польщі Із 2013 р. фонд ProKarton проводить щорічне соціальне опитування, яке відстежує ставлення поляків до роздільного збирання відходів упаковки, зокрема коробок із багатошарового картону для соків та молочних продуктів. Опитування 2022 р. було проведено у вересні дослідницькою компанією Kantar Public серед репрезентативної вибірки з 1015 осіб. Результати цьогорічного опитування показують більшу прихильність населення до розділення відходів. Уже 79 % опитаних заявили, що дотримуються принципів роздільного збирання відходів упаковки. Частіше це роблять жінки, люди з вищою освітою, в містах до 19 тис. мешканців і в Лодзькому та Опольському воєводствах. Найменше уваги роздільному збиранню приділяють найстарші опитані, люди з професійною освітою, жителі сіл і міст із 20–99 тис. мешканців та Мазовецького воєводства. Картонні коробки для рідких продуктів і напоїв слід утилізувати в жовтому контейнері, призначеному для упаковки з металу, полімерів і багатоматеріальних відходів. Опитування показало, що про це знають 58 % респондентів, що на 7 % більше, ніж у 2021 р. Правильну відповідь найчастіше давали жінки, люди з вищою освітою, жителі міст із понад 100 тис. мешканців, а також Підляського воєводства. Другою за кількістю була неправильна відповідь про синій контейнер, призначений для паперу. Таку відповідь вказали 9 % респондентів, що нижче, ніж у попередні роки. Важливо, що зменшився відсоток людей, які не звертають уваги на те, в який контейнер вони кидають такі коробки. У 2021 р. він становив 26 % опитаних, у 2022 р. – 22 %. Цьогорічне опитування показало, що понад половину поляків (57 %) знають, що коробки з багатошарового картону для рідких продуктів і напоїв можна переробити. Жінки, сорокарічні й люди з вищою освітою знають більше про можливість їх переробки. Але ще в значної частини населення є сумніви про можливість такої переробки. Результати опитування є одночасно і приємними, і мотивуючими для подальшої освітньої діяльності, яку проводить фонд ProKarton. Однак варто подивитися на кількість відходів, які потрібно зібрати в довгостроковій перспективі. Найближчі роки стануть справжнім викликом у цьому плані, бо потрібно буде роздільно збирати 80–90 % відходів упаковки. Чим більше сировини вдасться утримати в обороті, тим меншим буде споживання первинних ресурсів.

Кавові капсули.

Існує кілька варіантів приготування кави. Великої популярності набули кавові капсули для автоматичних кавоварок, але вони генерують багато відходів упаковки – насамперед алюмінію та полімерів. Kaufland пропонує своїм клієнтам більш стійку альтернативу випробуваним кавовим капсулам: сертифіковані Fairtrade кавові капсули власної торгової марки K-Bio, що підходять для кавоварок марки Nespresso. Вони виготовлені зі 100%-ї біологічної поновлюваної сировини, отриманої з рослинної олії та целюлози. Після їх використання капсули можна просто утилізувати в компості в домашніх умовах. Вони розкладаються як у промислових, так і в домашніх компостерах, сертифікованих стандартом EN 13432 від T V Austria (OK Compost HOME). Упаковка їх також сертифікована FSC.

Зворотні скляні

пляшки

Компанія Ветропак розробила першу в світі зворотну пляшку Echovai з термічно загартованого легкого скла. Дослідження показали, що багаторазова скляна тара є одним із найбільш стійких та екологічно чистих видів упаковки. Єдиним її недоліком є вага. Скляна пляшка Echovai не лише на 30 % легша за стандартну багаторазову пляшку, але й більш стійка до стирання. Це робить скляні пляшки Echovai чудовим рішенням як із погляду економічності, так і екологічності, яке могло б справді революціонізувати ринок багаторазової скляної тари.

Компанія Scodix оголосила про запуск машини Scodix Ultra 6000 з технологією SHD (Smart High Definition). Це наступне покоління серії Ultra Digital Enhancement Press є проривною технологією, яка ґрунтується на успіху Scodix Ultra 6000. Вона спрямована безпосередньо на сектор упаковки.

Scodix Smart High Definition – це цифровий друк, керований алгоритмом, який забезпечує високу точність передачі зображення. Нова машина здатна друкувати на аркушах до формату B1, пропонує економічні переваги ефективного виробництва з меншим загальним часом виходу на ринок. Smart High Definition забезпечує якісний друк упаковки для косметики, фармацевтичних засобів, шоколаду та міцних напоїв. Тепер клієнти Scodix можуть домогтися високої якості друку навіть дрібних і делікатних деталей в оформленні упаковки, що в поєднанні з гнучкістю пропонованого рішення може позитивно вплинути на спосіб формування бренду. Корпорація Cortec® отримала сертифікат «OK compost INDUSTRIAL» від T V Austria для промислового компостування плівки Eco Film®, призначеної для заміни традиційних нерозкладних плівок із ПЕНЩ та ПЕВЩ. При розміщенні в типовому комерційному компостному середовищі Eco Film® розкладається протягом кількох місяців. При цьому екотоксичність для ґрунту, рослин або мікроорганізмів, які беруть участь у цьому процесі, відсутня. З Eco Film® можна виготовляти мішки для сміття та мульчі, пакети для продуктів, упаковку для різної продукції. Плівка Eco Film® другого покоління –Eco Film® II Backyard Compostable – призначена для домашнього компостування за температури навколишнього середовища.

Польський сектор упа-

промисловості вдалося уникнути втрат продажів протягом першого року пандемії COVID, а також певною мірою покращити маржу. Минулого року продана продукція пакувальних компаній, розташованих у Польщі, зросла безпрецедентними темпами на понад 21 % у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року, що стало найвищим показником із 2006 р. Незважаючи на значне зростання бази витрат, де середня ціна на полімери, які використовуються в пакувальній промисловості, зросла в середньому на 84 %, а на целюлозу – приблизно на 45–55 %, на ринку спостерігався високий попит на пакувальну продукцію в номінальному вираженні. Зростали також її продажі як на внутрішньому ринку, так і на експорт. Єдиною тріщиною в цій дуже позитивній картині було постійне прискорення темпів зростання бази витрат. Це стало особливо очевидним на межі

Як росія дестабілізувала ринок упаковки Коли 24 лютого 2022 р. росія почала безпрецедентне військове вторгнення в Україну, стало зрозуміло, що будь-які перспективи, які ми мали щодо пакувальної промисловості чи економіки в цілому, перестали бути реальними. Спочатку індикатори ділового клімату як для пакувальної

промисловості, так і для основних секторів використання упаковки (харчова промисловість, електроніка, фармацевтика, косметика) знизилися до рівнів І кварталу 2021 р., що можна вважати як лише помірне збільшення невизначеності (рис. 1). Однак після короткого відновлення ці показники вийшли на найнижчий рівень із часу першого карантину через COVID,

коли люди розійшлися по домівках, а робота багатьох підприємств була зупинена більше, ніж на місяць. Це означає, що війна в Україні спричинила серйозні економічні зриви та що її вплив підприємства спочатку недооцінили. Відомо, що вартість газу добре співвідноситься з цінами в пакувальному секторі (рис. 2). Через це ми можемо помі-

800

600

Злотих/МВт-год Джерело: 6’2022 упаковка  ринок

400

200

1000 Eurostat, Santander, TGE Рис. 2. Вплив ціни на газ на інфляцію цін в пакувальному секторі: – вартість природного газу, злотих/МВт-год; – внесок вартості газу в зростання цін у

пакувальному

1200 Jan Feb Mar Apr May Jun Jul Aug Sep Jan Feb Mar Apr May Jun Jul Aug Sep Oct Nov Dec 20212022 секторі, %

200%

150%

100%

50%

0%

250% 0

GUS,

тити, що якщо ціни на природний газ вищі, ніж 350–400 злотих/МВт-год, то саме вони, а не збільшення обсягів продажу, стають домінуючою складовою в структурі зростання цін на пакувальну продукцію. Коли ціни на газ перевищили 600 злотих/МВт-год, ми побачили, що реальний попит, виміряний обсягом реалізованої пакувальної продукції, впав нижче від рівня минулого року. На рівні ЄС, згідно з даними Євростату, із січня 2021 р. порівняно з попереднім роком середні ціни зросли на 20 % для скляної упаковки і на 60 % для дерев’яної тари, включно з дерев’яними піддонами. Ми вважаємо, що сегмент паперової та картонної упаковки, маючи значну частку в доходах сектора упаковки, є найбільш вразливим до поточної енергетичної кризи, оскільки він дуже залежить від цін на електроенергію та газ. Оскільки історично вартість газу підвищувалася в опалювальний сезон, існує великий знак питання щодо попиту на упаковку в IV кварталі з тенденцією до його зниження. Серпневі ціни встановили рекорд у 1485 злотих/МВт-год. Відтоді ми спостерігали зниження середньої ціни у вересні до 900 злотих/МВт-год, а в жовтні – падіння з ~770 злотих/МВт-год аж до 151 злотого/МВт-год з ф’ючерсами на наступні тижні (46-й тиждень), які торгувалися на рівні ~311 злотих/МВт-год (станом на 21 жовтня

2022 р.). Подібні зміни спостерігаються на нідерландському хабі ТТF, коли листопадовий контракт знизився з майже 350 євро/МВт у серпні до 113,5 євро/МВт 21 жовтня. За цією вражаючою зміною стоїть позитивний прогноз щодо доступності газу в Європі на зимовий сезон. Газосховища в ЄС заповнені на понад 90 %, попит знизився через поєднання надзвичайних цін, енергозберігаючих заходів та уповільнення економічної активності. Як це не парадоксально, газовий ринок ЄС в жовтні 2022 р. перебуває в стані надлишку пропозиції, який може тривати до листопада. Якби нижчі ціни залишилися, це було б серйозним позитивним моментом для пакувальної промисловості в Європі, що мало б привести до зменшення тиску витрат, вивільнення оборотного капіталу, зниження цін та підвищення попиту на продукцію. Глибоке занурення в попит –споживачі зосереджені на продуктах першої необхідності Підійдемо до аналізу попиту з двох позицій. Спочатку розглянемо ситуацію в галузях з інтенсивним використанням упаковки та роздрібних продажах, що дасть нам розуміння ситуації на конкретному ринку (внутрішньому чи зовнішньому). Потім проаналізуємо виробничі дані, які показують цілісну картину виробництва упаковки.

Джерело: GUS, Santander Рис. 3. Індекс промислового виробництва у 2019–2022 рр. (2015 р. = 100): – виробництво загалом; – сектор упаковки

ним падінням проданої продукції в річному обчисленні, що в поєднанні зі зниженням середньомісячних цін на первинні полімери призводить до уповільнення темпів зростання. Як наслідок, можна очікувати, що його частка в реалізованій продукції галузі може знизитися приблизно на 1,7–2 пункти. Для упаковки з паперу та картону ситуація схожа, за винятком вхідних цін. На основі індексів ринку Німеччини ми бачимо, що ціни на папір Testliner, можливо, стабілізувалися за останні кілька місяців, але ціни на папір Kraftliner у вересні все ще зростали. Оскільки тенденція зміни цін на папір дуже схожа на зміну цін на природний газ, можна очікувати зміну цієї тенденції в жовтні, оскільки на неї можуть вплинути захисні заходи проти зростання вартості енергії в країнах – членах ЄС. Експортні продажі для пом’якшення загального зниження попиту У 2021 р. експорт пакувальної продукції становив у середньому приблизно 40 % продажів польського сектора виробництва упаковки, але картина для різних видів упаковки була дуже різною. У вартісному вираженні минулого року полімерна упаковка лідирувала

з продажами в 1,4 млрд, що становило 38 % польського експорту упаковки (рис. 5). На другому місці – виробники паперової та картонної упаковки з понад 900 млн експорту в 2021 р. (26 %). Варто зазначити, що в середньому експорт у цьому сегменті забезпечує лише ~25 % виручки. Металева, особливо алюмінієва, упаковка є найбільш екс-

портоємним сегментом пакувальної промисловості. Понад 65 % її продажів припадає на зовнішні ринки. Німеччина є лідером серед імпортерів упаковки польського виробництва в кожному сегменті, охоплюючи 25–30 % її продажів за кордон. Польський та український пакувальні сектори безперечно схожі тим, що

-12% -9% -6% -3% 0% 3% 6% 9% 12% 15% 18% 21% 24% 27% 30% 33% Jan Feb Mar Apr May Jun Jul Aug Sep Oct Nov Dec Jan Feb Mar Apr May Jun Jul Aug Sep Oct Nov

Примітка: 2020–2021 рр. – вироблена продукція; із січня 2022 р. – продана продукція Джерело: GUS, Eurostat, Santander Рис. 4. Зростання пакувального сектора Польщі за видами упаковки з полімерів ( ), металу ( ), скла ( ), паперу/картону ( ), деревини ( ), загалом ( ), загалом за вирахуванням інфляції ( )

вони обидва представляють свого роду спеціалізацію та сильну сторону відповідних економік. Щоб підтвердити це, ми проаналізували частку кожної країни в загальному імпорті упаковки та іншої продукції в країни ЄС-27 (рис. 6). В обох випадках поставки упаковки перевищують середні продажі всієї продукції. На Польщу припадає 8,3 % імпорту ЄС у цій категорії проти 4,2 % частки у ВВП ЄС, що чітко демонструє конкурентну перевагу вище від середнього. Якщо говорити про Україну, то перш за все слід визнати, що попри війну, яка триває, вимушену еміграцію та інші виклики, поставки упаковки до ЄС значно зросли. Насправді Україна настільки збільшила експорт упаковки порівняно з минулим роком, що випередила

Польщу. Зростання експортних поставок України до ЄС досягло 47 % порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як Польща мала зростання лише на 28 %, а ЄС збільшив імпорт упаковки на 26 %. Чого чекати в майбутньому? Російська агресія проти України, безперечно, змінила ринкову ситуацію в пакувальному секторі не лише Польщі, але й всього ЄС. Прямий її вплив

був помірним. Що стосується імпорту упаковки до ЄС, то як росія, так і Білорусь не відігравали значної ролі як постачальники упаковки, за винятком, можливо, упаковки з деревини (переважно дерев’яних піддонів) із Білорусі, яка становила ~3 % імпорту ЄС у 2021 р., та скляної тари з росії на рівні ~2 % імпорту ЄС. Польща була однією з найбільш схильних до торгівлі з росією та Білоруссю, зі структурою імпорту, подібною до середньої

по ЄС, але зі значно вищими показниками. Також спостерігався вплив імпорту поліпропілену з росії, який становив приблизно 18 %. Проте найважливішими ми можемо вважати високу вартість газу та високі енергетичні витрати для кожної галузі. Здається, що запасів природного газу достатньо, щоб пом’якшити цю проблему в короткостроковій перспективі, але середньострокова перспектива все ще залишається невизначеною, оскільки Європа потенційно може бути майже повністю закрита від поставок російського газу наступного року, що знову може спровокувати інфляцію та негативно вплинути на попит. З іншого боку, споживчий попит перемістився в бік основних продуктів, таких як продукти харчування, основні хімічні та фармацевтичні продукти, що сприяє виробництву упаковки. Польський та український експорт упаковки до ЄС випереджає зростання імпорту з інших напрямів. Це дає виробникам можливість пом’якшити вплив зниження попиту та створює тісніші економічні зв’язки між Україною та ЄС.

SPLinx

Спеціальні фарби й лаки стають все більш популярними у світі для друку етикеток та упаковки. Саме вони привертають увагу споживача до упаковки й продукту, показують їх ексклюзивні й унікальні властивості та атрибути. Вони допомагають виділити упаковку незвичайним дизайном: наприклад, для того, щоб залучити конкретних клієнтів, таких як діти, молодь або спортсмени. І, нарешті, їх використовують для захисту продукції від підробок. SPLinx – польський виробник спеціальних фарб і лаків. У своєму виробництві компанія використовує матеріали найвибагливіших і спеціалізованих постачальників напівфабрикатів. Науково-дослідна група компанії постійно працює над розробкою нових рецептур спеціальних лакофарбових матеріалів, які впроваджуються на власному виробництві в Польщі. SPLinx пропонує великий асортимент фарб для будь-яких технологій друку: від офсетної, друкарської до УФ/світлодіодної (офсетний, флексодрук, трафаретний друк, ротодрук). Серед них водні й навіть сольвентні фарби. Основними продуктами SPLinx є флуоресцентні (неонові, для експертів у цій сфері – Pantone® 801-814) і невидимі флуоресцентні фарби, які використовують для захисту від підробок. SPLinx також спеціалізується на виробництві металізованих золотих і срібних фарб та їх численних варіацій від металізованих фарб Pantone® до спеціальних фарб, що імітують фольгу. SPLinx є беззаперечним лідером у виробництві флуоресцентних і металевих фарб у Центральній та Східній Європі. Її продукцію використовують найбільші гравці ринку – як

– спеціальні фарби й лаки з Польщі www.splinx.pl ВІЗІЯ:

Конструктивні елементи упаковки, які здатні сигналізувати про настання загрозливого стану або зміни контрольованих параметрів (температура, деформація, хімічний склад тощо), а також здатні адаптуватися до зміни негативних параметрів, компенсуючи їх дію, та мають селективно позиціоноване розташування модифікуючих наповнювачів у заздалегідь визначених критичних зонах, називають інтелектуальними. Вони здійснюють «самодіагностику» свого стану в експлуатаційних умовах. Спочатку отримують сигнал від датчика, попередньо введеного в матеріал упаковки, про зміни, що виникли в ньому (напруження, деформації, переміщення). Після ідентифікації та обробки отриманого сигналу система або оператор приймають рішення за певним алгоритмом [1–3].

Для експлуатації, зберігання й транспортування небезпечної та високовідповідальної продукції, наприклад вибухонебезпечних, токсичних, радіоактивних, біологічно активних речовин і виробів, доцільно використовувати транспортну тару та інші види упаковки з полімерних композиційних матеріалів, у тому числі наномодифікованих, наприклад вуглецевими нанотрубками. Це гетерофазні матеріали, в яких безперервна полімерна (термореактивна або термопластична) матриця, що взаємодіє по межі розподілу з армувальним наповнювачем (скляні, вуглецеві, органічні або інші волокна – безперервні чи короткі, або дисперсні частинки), сприймає зовнішні навантаження і далі перерозподіляє їх на армувальний наповнювач. У такій тарі можна проводити моніторинг її напружено-деформованого, температурного та іншого стану за допомогою введення в матеріал датчиків, сигнали з яких у вигляді зміни електричного або магнітного поля змінюються під дією змін їхнього стану і зчитуються спеціальним обладнанням. Це дає змогу експлуатувати тару при критичних навантаженнях та в умовах, коли жодні інші методи контролю стану й впливу на нього не можуть бути використані через конструктивно-технологічні причини. Проте застосування дорогих модифікуючих діагностувальних наповнювачів, рівномірно розподілених по

усьому об’єму матеріалу тари, можна вважати недоцільним із технічного й економічного поглядів. Більш доцільним видається попереднє визначення розрахунковим чи експериментальним шляхом найбільш критичних або інформативних зон виробу та подальша модифікація наповнювачами саме цих зон. При створенні такої тари й упаковки необхідно забезпечити позиціоноване введення в їх структуру відповідних датчиків, які називають інтелектуальними (ІД) [4]. При позиціонованому введенні датчиків важливо досягти високої точності введення на певну глибину та задані координати тари. У разі штучного або дрібносерійного виготовлення тари методом намотування волокнистих матеріалів [5] або іншими способами формування тари з композиційних матеріалів на основі реактопластич-

них смол (контактним, напиленням, пресуванням) (рис. 1–3) [6] закладати датчики можна вручну в ході технологічних операцій виробництва. У роботах [7–9] розглядається створення інтелектуальних полімерних систем на базі електроактивних датчиків, які контролюють дію тиску, деформації, температури, інших зовнішніх факторів на тару. Це дає можливість здійснювати моніторинг елементів, які дають відповідь, у режимі реального часу. Проте автори згаданих робіт приділяють значну увагу лише особливостям застосування готових виробів, не зупиняючись на технології їх виробництва. Таким чином, питання технології введення ІД в композиційний матеріал тари є недостатньо вивченим. У випадку серійного виробництва тари з термопластичних матеріалів потрібно передбачати спеціальні при-

строї для автоматизованого введення ІД поштучно (у разі відповідного розміру) або у вигляді суміші з полімером (у разі мікро- або наночастинок) у задані зони тари в певний момент технологічного циклу. При введенні ІД одним із найважливіших параметрів є глибина занурення датчиків, адже при контролі напружено-деформованого стану важливо співвідносити отримані дані з місцем розташування датчика, а саме глибиною його занурення. Аналіз існуючих робіт вчених свідчить: незважаючи, наприклад, на різноманіття сучасних волоконнооптичних та п’єзоелектронних датчиків, на цей час відсутні універсальні технології та устаткування для введення ІД у термопластичний полімерний матеріал у ході його переробки в тару, яка дає відповідь. Датчики поділяють на активні та пасивні. Активні датчики випромінюють і приймають сигнали, пасивні –реєструють зміни без використання випромінювань. Ємнісні датчики фіксують зміни величини й фази змінного струму, індукційні датчики фіксують зміну індуктивності при внесенні в контрольований об’єм феромагнітних та електропровідних компонентів при зміні магнітних та електричних властивостей. Датчики, які отримують та обробляють сигнали, що виникають при механічному впливі на матеріал, використовують процеси акустичної, електронної, молекулярної, електромагнітної емісії.

Імпульси електромагнітного поля реєструються при зародженні та розвитку тріщин, розриві волокон, розшаруванні матеріалу. Електромагнітна емісія дозволяє прогнозувати з високою точністю міцність композиційного матеріалу, граничні навантаження, залишковий ресурс тари, експлуатованої в умовах статичного або динамічного навантаження. Датчики тиску на основі магнітострикційних матеріалів – перетворювачі, дія яких заснована на ефекті Вілларі, зворотному магнітострикції, тобто зміні намагніченості матеріалу при його деформації. Електроп’єзокерамічні полімерні матеріали отримують наповненням полімерів керамічними порошками й волокнами. У керамічних п’єзоматеріалів напруження та деформація приводять до появи електричного заряду. Обмеженням систем контролю з переліченими типами датчиків є те, що за наявності великої кількості компонентів їх з’єднання електричними дротами створює значні труднощі. Бездротові системи датчиків розміщуються без просторових обмежень, а вимірюваний параметр може реєструватися поблизу джерела. Одним із найприйнятніших способів бездротового отримання сигналів про глибину введення інтелектуальних датчиків є використання електростатичного способу неруйнівного контролю [10; 11] та цифрової обробки сигналів. Традиційні електростатичні методи базуються

на ємнісному зв’язку між активними парами електродів і використовують електричне поле як зондувальне. На основі проведеного аналізу існуючих типів бездротових ІД запропоновано низку методів та пристроїв, які даватимуть можливість автоматизовано вводити певну їх кількість у наперед задані ділянки полімерних, у тому числі пакувальних, виробів у ході технологічних процесів пресування, екструзії та лиття під тиском [12–14]. Для виготовлення виробів методом лиття під тиском пропонується застосування такого методу [12]. На термопластавтоматі здійснюють впорскування у форму розплаву полімеру до моменту її заповнення під заданим тиском. Після цього щупом на задану координату по товщині та ширині тари вводять датчик. Виводячи щуп із порожнини форми, знижують тиск до заданого в технологічному регламенті значення, витримуючи його певний час. Потім форму охолоджують без тиску, розкривають і виймають тару. Для формування тари методом лиття під тиском запропоновано конструкцію форми [13], яка утворена матрицею 1 та пуансоном 2 (рис. 4). Підготовлена порція полімеру під тиском вприскується у формувальну порожнину 3 пресформи до моменту її заповнення. Телескопічний щуп 4 в цей момент перебуває в початковому положенні. Завдяки тому, що отвір у стінці пресформи та отвір 5 на поверхні щупа сполучаються, у його внутрішню порожнину подається датчик 6.

У цей момент привод 11 переміщує заслінку 10, відкриваючи вихідний отвір щупа. Після цього привод щупа 7 переміщує його в напрямку формувальної порожнини на задану величину, після чого привод 8 переміщує виштовхувач 9 по внутрішньому каналу щупа та виштовхує датчик у заповнену формувальну порожнину на задану величину ходу телескопічного щупа. Після виштовхування закладної деталі щуп разом із виштовхувачем переміщується в початкове положення приводом 7, а заслінка 10 закривається приводом 11. Матеріал витримується у формувальній порожнині та охолоджується до застигання тари. Після цього форма розкривається, а тара виймається. Використання пристроїв для реалізації процесів введення ІД у будь-які задані точки полімерної тари методами лиття під тиском та іншими дозволить зменшити кількість аварій і нещасних випадків під час зберігання, транспортування та експлуатації небезпечних речовин або виробів завдяки завчасному отриманню сигналів від введених ІД про настання критичного стану під дією механічних навантажень, зміни хімічного складу внутрішнього або зовнішнього середовища, температурних та інших експлуатаційних факторів. Література:

1. Warden K. New Intelligent Materials and Designs. Properties and Applications. Technosphere, 2006. 224 р.

2. Wallace G.G. Intelligent polymer systems–concepts, approaches present uses and potential applications // Materials forum. Institute of Metals and Materials Australasia, 1992. Vol. 16. N 2. P. 111–115.

3. Shahinpoor M., Schneider H.J. Intelligent Materials. Faculty and Staff Monograph Publications. The Royal Society of Chemistry, 2008. 532 р.

4. Сівецький В.І., Колосов О.Є., Сокольський О.Л., Івіцький І.І. Технології і устаткування для формування виробів з традиційних та інтелектуальних полімерних композиційних матеріалів. Київ : ВПІ ВПК «Політехніка», 2017. 120 с.

5. Мікульонок І.О. Технологічні основи перероблення полімерних матеріалів. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. 293 с.

6. Технології композиційних матеріалів / КПІ ім. Ігоря Сікорського; уклад.: О. Є. Колосов. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. 258 с.

7. Honeychurch K.C. Nanosensors for Chemical and Biological Applications, 1st Edition. Birmingham : Woodhead Publishing, 2014. 372 p.

8. Barisci J.N., Conn C., Wallace G.G. Conducting polymer sensors // Trends in Polymer Science. 1996. Vol. 4. N 9. P. 307–311.

9. Carpi F., Smela E. Biomedical Applications of Electroactive Polymer Actuators. Chichester : Wiley, 2009. 496 p.

10. Ivitskiy I., Sivetskiy V., Bazhenov V., Ivitska D. Modeling the electrostatic control over depth of the introduction of intelligent sensors into a polymer composite material // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2017. Vol. 1. № 5 (85). P. 4–9.

11. Патент на винахід 107893 Україна, МПК G 01 B 7/00. Електростатичний спосіб неруйнівного контролю / Баженов В.Г., Івіцька Д.К., Грузін С.В.; опубл. 25.02.15, Бюл. № 4.

12. Патент № 116105 Україна. МПК B29C35/16. Спосіб виготовлення полімерних виробів з інтелектуальними датчиками методом лиття під тиском / Сівецький В.І., Колосов О.Є., Сокольський О.Л., Куриленко В.М., Івіцький І.І.; опубл. 10.05.2017, Бюл. № 9/2017.

13. Патент № 116107 Україна. МПК: В29С65/64, В29С67/18. Прес-форма для виготовлення пластмасових виробів із закладними деталями / Сівецький В.І., Колосов О.Є., Сокольський О.Л., Куриленко В.М., Івіцький І.І.; опубл. 10.05.2017, Бюл. № 9/2017.

14. Патент №112311 Україна. МПК: B29С 47/14. Кільцева екструзійна головка / Сівецький В.І., Куриленко В.М., Сокольський О.Л., Івіцький І.І., Гаращук В.І.; опубл. 12.12.2016, Бюл. № 23.

Інтелектуальні композиційні матеріали для пакувальних виробів О.Л. Сокольський, д.т.н., І.І. Івіцький, к.т.н., О.С. Романченко Проведено аналіз тенденцій наукових досліджень і розробок у сфері нанотехнологій та інтелектуальних композиційних матеріалів, можливих напрямів їх застосування у сфері пакувальних засобів. Для серійного виробництва виробів з інтелектуальних композитів, які можуть передавати інформацію про настання критичного стану під дією механічних навантажень, температурних та інших експлуатаційних факторів, необхідно досягти можливості точного позиціонування інтелектуальних датчиків у заданих координатах об’єму виробів у автоматизованому технологічному процесі їх формування. Розроблено способи та пристрої введення інтелектуальних датчиків у полімерний виріб.

Ключові слова: інтелектуальні датчики; композиційні матеріали; наноматеріали; лиття під тиском.

Intelligent Composite Materials for Packaging Products

O.L. Sokolskyi, Dr., I.I. Ivitskyi, Ph.D., O.S. Romanchenko

An analysis of the trends of scientific research and development in the field of nanotechnology and intelligent composite materials was carried out, as well as possible directions of their application in the field of packaging materials.

For the serial production of products from intelligent composites, which can transmit information about the onset of a critical state under the influence of mechanical loads, temperature and other operational factors, it is necessary to achieve the possibility of accurate positioning of intelligent sensors in the given coordinates of the volume of the products in the automated technological process of their formation. Methods and devices for introducing intelligent sensors into a polymer product have been developed.

Keywords: intelligent sensors; composite materials; nanomaterials; injection molding.

Рис. 4.

Схема форми для лиття під тиском із пристроєм введення ІД в задану координату об’єму тари

у пакуванні

(норми, правила та практика) Ю.В. Шаповалова, «Кодекс», м. Київ

Законодавство регулює захист права на інтелектуальну власність, що виникає в результаті творчої діяльності людини. У свою чергу, творча, інтелектуальна діяльність людини присутня в кожній сфері нашого життя і неможлива без найголовнішого ресурсу – авторів. Не винятком є й пакувальна індустрія. Отже, із чого ж починається захист інтелектуальної власності? Звісно, із прав авторів, які своєю творчою працею створюють певні об’єкти. Так, авторське право в Україні регулюється Цивільним кодексом України, Законом України «Про авторське право і суміжні права». Згідно із цим законом, авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей [1].

Авторське право та його автор Відповідно до вказаного закону, авторським правом у сфері пакувальної індустрії можуть бути захищені такі об’єкти, як твори ужиткового мистецтва або твори образотворчого мистецтва. Першим вважається твір мистецтва, у тому числі твір художнього промислу, створений ручним або промисловим способом для користування в побуті або перенесений на предмети такого користування (наприклад, сувенірна упаковка, комплект подарункового паковання, оригінальні пляшки для напоїв). Другим може бути скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо (наприклад, малюнок для використання на упаковці, художній дизайн) [1]. Крім того, на упаковці може бути використано фотографічні твори. На що треба звернути увагу, маючи справу з авторами творів? Звісно, на розподіл майнових прав інтелектуальної власності. Ще нещодавно в законодавстві України існувала колізія щодо

творів. Так, у Цивільному кодексі

що майнові авторські права, створені у зв’язку з виконанням трудових обов’язків, належать спільно працівникові та роботодавцю. Проте Законом України «Про авторське право і суміжні права» визначалося, що виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або)

цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. На сьогодні цю колізію врегулювано, внесено зміни до відповідних законів. Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 440 Цивільного кодексу України, тепер майнові права інтелектуальної власності на твір, створений у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту), належать працівникові, який створив цей твір, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором або законом [2]. Змінено і ст. 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Тепер, відповідно до абз. 2 ч. 3 цієї статті, якщо посадові обов’язки працівника прямо передбачають створення службових творів відповідних видів, то авторська винагорода за створення і використання таких творів, а також за перехід прав на них може бути включена до заробітної плати автора відповідно до договору між автором і роботодавцем. Але більш-менш врегульована належність майнових авторських прав на службові твори не звільняє роботодавців від ризиків, які існують при створенні працівниками службових творів. Це стосується насамперед абз. 2 ч. 3 ст. 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за яким у разі, якщо посадові обов’язки працівника прямо не передбачають створення службових творів відповідних видів, то за створення таких творів додатково необхідно доплачувати авторську винагороду та розподіляти майнові авторські права шляхом укладання додаткового договору. З огляду на це, роботодавцям потрібно ретельно перевіряти документальне оформлення (посадові інструкції та обов’язки) працівників, які створюють своєю працею твори у сфері пакувальної індустрії. Так, якщо посадові обов’язки працівника прямо не передбачають створення службових творів, необхідно оформлювати такі доручення відповідними документами – службовими завданнями, в яких максимально детально описувати, що саме повинен

створити працівник і який результат має бути після завершення його роботи. Крім того, потрібно оформити окремим договором розподіл майнових авторських прав між працівником та роботодавцем, а також питання виплати авторської винагороди. Предметом такого договору буде розподіл майнових прав на твір, створений працівником при виконанні службових обов’язків відповідно до службового завдання / трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем. Особливу увагу треба приділити тому випадку, коли над проєктом працюють декілька працівників (співавторів), які своєю творчою працею створюють оригінальну упаковку. В такому разі укладання договору про розподіл майнових авторських прав є обов’язковим, оскільки без розподілу авторські права належать усім співавторам та роботодавцю спільно. В подальшому це допоможе уникнути спорів щодо належності авторських майнових прав. Подібна ситуація складається з творами на замовлення (якщо, наприклад, дизайнер створив упаковку для морозива). Дуже важливим є факт передання майнових авторських прав від автора до замовника. Не поодинокими є випадки, коли замовляють створення творів, але не оформляють жодного документу про передачу прав та виплати винагороди за створений об’єкт. Тож, замовляючи створення дизайну, малюнка, форми пляшки чи іншої упаковки, важливо вирішити питання передання прав замовнику. Промислові зразки та існуючі колізії Захист будь-яких об’єктів інтелектуальної власності починається з авторського права. Воно тісно перетинається з промисловими зразками, торговельними марками, винаходами тощо. Так, до промислових зразків (зовнішній вигляд виробів) можна віднести зовнішній вигляд будь-якої упаковки, пляшки, етикетки, логотипу, які цінні не тільки дизайном, але й функціоналом та ще багато чим іншим. Права на промислові зразки також регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про охорону прав на промислові зразки». При реєстрації промислового зразка обов’язково потрібно вказати його автора. Заявником та автором можуть бути різні особи. Знову ж таки, якщо дизайн виробу було створено працівником у порядку виконання своїх службових обов’язків, тоді в заявці на реєстрацію промислового зразка треба вказати як автора, так і того, хто буде володіти виключними майновими правами на промисловий зразок. Наприклад, це може бути підприємство, на якому працює автор. У цьому випадку потрібно передати належним чином права на такий виріб від автора до підприємства. При цьому є непоодинокі випадки, коли при поданні заявки на реєстрацію промислового зразка автором зазначають, наприклад, директора підприємства, а не реального автора, який створив цей твір. Це зумовлює ризик того, що справжній автор такого промислового зразка може подати позов до суду про визнання авторства. Та-

Рис. 1. Торговельна марка за свідоцтвом № 147574 від 10 листопада 2011 р.

кий спосіб захисту прямо передбачено Законом України «Про охорону прав на промислові зразки», насамперед абз. 3 ч. 2 ст. 27: суди відповідно до їх компетенції розв’язують, зокрема, спори про авторство на промисловий зразок [3]. Цей закон також регулює питання прав роботодавця на промислові зразки. Так, у ч. 1 ст. 8 зазначається, що право на реєстрацію промислового зразка має роботодавець автора, якщо промисловий зразок створено у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи доручення роботодавця та за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше. Роботодавець повинен укласти з автором письмовий договір щодо розміру та умов виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від промислового зразка [3]. Торговельна марка та приклад із практики Розглянемо ще такий об’єкт інтелектуальної власності, як торговельні марки. Захист прав на них регулюється Цивільним кодексом України та Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Не можна собі уявити жодної упаковки, на якій би не було позначення, за яким товари й послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших. Саме таку дефініцію має поняття «торговельна марка», згідно з вказаним Законом України. Торговельні марки також тісно перетинаються з авторським правом. Наприклад, створення назви для продукту («неймінг»), логотипу або оригінального шрифту для назви товару тощо – всього того, що належить до елементів торговельних марок. При цьому торговельні марки також тісно перетинаються із промисловими зразками. Ті самі логотипи дуже часто реєструються як промислові зразки – або в складі етикетки, або упаковки. Важливо зазначити, що під час реєстрації промислового зразка установою не проводиться експертиза по суті, тобто промисловий зразок не перевіряється на відповідність умовам надання правової охорони. Реєстрація промислового зразка відбувається під відповідальність заявника. Через це будь-яка торговельна марка може бути зареє-

Рис.

2. Промисловий зразок № 4920 від 15 червня 2001 р.

стрована як промисловий зразок або в складі промислового зразка. Однак існують випадки, коли реєструють торговельну марку, схожу на промисловий зразок, із недобросовісними намірами. Розглянемо цікаву справу, яку неодноразово розглядали суди. 21 грудня 2010 р. одна особа подала заявку та зареєструвала на своє ім’я торговельну марку за свідоцтвом № 147574 від 10 листопада 2011 р. (рис. 1). Дізнавшись про це, Публічне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат» подало до суду позов про визнання недійсним свідоцтва № 147574 на вищеназвану торговельну марку, обґрунтовуючи це тим, що вони є власником патенту на промисловий зразок № 4920 від 15 червня 2001 р. (рис. 2). Товариство наголошувало, що торговельна марка схожа на промисловий зразок до ступеня сплутування та «фактично імітує зовнішній вигляд товару позивача, що безперечно впливає на його ділову репутацію, а також призводить до змішування тотожних товарів на ринку, чим вводить в оману споживачів щодо дійсного виробника та якості продукції» [4]. Після багатьох судових засідань свідоцтво № 147574 від 10 листопада 2011 р. було визнане недійсним. Але скільки часу та ресурсів було витрачено позивачем! Ось чому потрібно пам’ятати, що захист прав інтелектуальної власності починається із захисту саме авторського права. А через можливість перетину авторського права з іншими об’єктами інтелектуальної власності, необхідно заздалегідь подбати про реєстрацію таких об’єктів. Авторське право виникає з моменту створення твору, а ось право на торговельні марки – з моменту їх реєстрації. Промисловий зразок наразі захищений протягом трьох років з моменту доведення його до загального відома без реєстрації. Але ця норма є новою, і практики її застосування ще немає. Для повного захисту авторських прав на об’єкти інтелектуальної власності краще заздалегідь подбати про їх реєстрацію та про якісне їх договірне оформлення. Варто пам’ятати, що судовий захист прав інтелектуальної власності є дуже дорогим – через необхідність проведення відповідних експертиз та залучення адвокатів у сфері інтелектуальної власності.

Література:

1. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23.12.1993 р. № 3792-XII. URL : https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/3792-12#Text

2. Про охорону прав на промислові зразки : Закон України від 15.12.1993 р. № 3688-XII. URL : https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/3688-12#Text

3. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг : Закон України від 15.12.1993 р. 3689-XII. URL : https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/3689-12#Text

4. Постанова Верховного Суду від 10 жовтня 2019 р., справа № 760/24085/14-ц. URL : https://reyestr.court.gov.ua/ Review/85075468 Інтелектуальна власність у пакуванні (норми, правила та практика) Ю.В. Шаповалова Результати інтелектуальної діяльності є в кожній сфері нашого життя. Не винятком є й пакувальна промисловість. Початком захисту права інтелектуальної власності є створення відповідної розробки автором. Практично будь-який об’єкт інтелектуальної власності створено людиною. У пакувальній індустрії використовується творча праця людини настільки плідно, що дуже важливо мати уявлення про захист прав на об’єкти інтелектуальної власності. Стаття присвячена насамперед захисту авторського права в пакувальній індустрії та перетині авторського права з правом промислової власності (промислові зразки, торгові марки).

Ключові слова: захист інтелектуальної власності; авторське право; право промислової власності.

Intellectual property in packaging (norms, rules and practices)

Yu.V. Shapovalova

The results of human intellectual activity are found in every area of our life. The packaging industry is no exception. The creation by the author of the corresponding development is the beginning of the protection of intellectual property rights. Human has created almost any object of intellectual property.

The packaging industry uses human creative work so fruitfully that it is very important to have an understanding of the protection of intellectual property rights. The article is primarily devoted to the protection of copyright in the packaging industry and the intersection of copyright with industrial property rights (industrial designs, trademarks).

Упаковка

з усіх континентів

Аерозольна упаковка з ПЕТФ Традиційно аерозольна упаковка з ПЕТФ містить стандартні металеві клапани з гумовими прокладками. Вони заважають переробляти відходи такої упаковки. Компанія Plastipak розробила нову аерозольну упаковку SprayPET Revolution, всі елементи якої виготовлено з полімерів. При цьому сам клапан зроблено не з ПЕТФ, а з інших матеріалів, які мають щільність 1 г/см3. SprayPET Revolution можна переробляти на будь-якому заводі з переробки ПЕТФ, не впливаючи на його якість і не забруднюючи потік відходів. Для переробки подрібнюють усю упаковку. Пластівці спрямовують у камеру розділення, де ПЕТФ занурюються у воду, а інші полімери завдяки меншій щільності спливають на поверхню. Таким чином, ПЕТФ можна обробляти далі, а інші полімери також можуть бути перепрофільовані як нові продукти.

Розумна пляшка для води Американський бренд спортивних напоїв Gatorade, що входить до складу PepsiCo, випустив першу в світі розумну пляшку Smart Gx. Вона відстежує персоналізовані потреби спортсменів у гідратації та через ковпачок, який починає світитися, сповіщає про час пити воду. Зовні Smart Gx може здатися звичайною пляшкою, але, як і інші розумні фітнес-функції, її можна підключити до пристрою через додаток Gatorade Gx (лише для iOS), який, за словами компанії, є «персоналізованою платформою харчування та тренувань, яка допомагає спортсменам досягти своїх цілей». Після синхронізації пляшки з додатком вона почне відстежувати щоденний прогрес людини за допомогою масиву датчиків, розташованих на кришці, і навіть

цій інновації 100 % упаковки переробляється, а вуглецевий слід зменшується на 71 % у порівнянні з використанням термозбіжної плівки. Крім того, скріплення ECO Carrier сумісне із системою Krones для модельного ряду LitePac Top і легко вписується в існуючі виробничі лінії з мінімальними збоями та максимальною ефективністю.

«Золотий

каштан» в умовах війни

Р.А.

Конкурс – 2022 Незважаючи на проблеми з організацією навчання в українських закладах вищої освіти у зв’язку з війною, у конкурсі наукових студентських робіт «Золотий каштан – 2022» взяли участь студенти 12 закладів, розташованих у шести містах України (рисунок). Вони представили на конкурс 24 студентських наукових роботи з актуальних проблем пакувальної індустрії за п’ятьма номінаціями. Усіх їх було ретельно розглянуто (з відомих причин – в онлайн-режимі) конкурсною комісією в складі Валерія Кривошея, к.х.н. (голова), Євгена Бондара (брен-

дингова агенція Goracio), Владислава Колесника (ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»), Регіни Сиротенко (Клуб пакувальників), Володимира Слабого (УКРПЕК), Олександра Сокольського, д.т.н. (НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»), та Вероніки Халайджі, к.т.н. (ІАЦ «Упаковка»). Після обговорення наукових робіт конкурсна комісія визначила переможців. У номінації «Конструювання та дизайн упаковки» перше місце посіла Марія Юрко, студентка Харківської державної академії дизайну і мистецтв, за конкурсну роботу

«КПІ ім. Ігоря

Сікорського» (Київ)

ціонального університету цивільного захисту України, та Анна Автуєвич, студентка Харківського національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», за конкурсну роботу «Модель ПЕТ-бутля» (кер. Володимир Колосков, к.т.н., і Ганна Колоскова, к.т.н.). Друге місце – в Ольги Степанової, студентки Національного університету харчових технологій, за конкурсну роботу «Розробка конструкції та технології виготовлення картонної споживчої упаковки для стаканчиків із йогуртом» (кер. Наталія Кулик, к.х.н.). У номінації «Технології пакування та пакувальне обладнання» перше місце зайняли Давид Багдасарян, Тарас Бутик і Сергій Шевченко, студенти Національного університету харчових технологій, за конкурсну роботу «Прикладні аспекти квантифікації мехатронних дозувально-фа-

сувальних систем пакувальних машин» (кер. Людмила Кривопляс-Володіна, д.т.н.). Друге місце посіли Ярослав Войтюк та Єлизавета Меланіч, студенти Національного університету харчових технологій, за конкурсну роботу «Створення та дослідження мехатронного модуля дозування рідких харчових продуктів із пневматичним шланговим затвором» (кер. Микола Якимчук, д.т.н.). Третє місце – у Юрія Михайліва, студента Української академії друкарства, за конкурсну роботу «Технології пакування та пакувальне обладнання» (кер. Сергій Терницький, к.т.н.) У номінації «Технології переробки відходів та екологія» перемогла Анастасія Слободянюк, студентка Вінницького національного аграрного університету, з конкурсною роботою «Перспектива розвитку процесу переробки упаковки в Україні» (кер. Яна Паламаренко, к.е.н.).

Студентська конференція – 2022 Цю статтю дописую одразу після завершення науково-практичної студентської конференції за підсумками конкурсу «Золотий каштан – 2022», яка відбулася 15 листопада 2022 р. Як і минулого року, але тепер через російську навалу, організатори провели її онлайн. У конференції взяли участь понад 50 студентів, викладачів і фахівців пакувальної індустрії. А я – просто в захваті від усього, що відбулося цим ранком, і насамперед від наших студентів – переможців конкурсу, які не тільки виконали чудові й корисні наукові роботи, але й змістовно та вдало доповіли про їх результати. Відкрила конференцію вступним словом Вероніка Халайджі, к.т.н., президент Клубу пакувальників, яка до того ж стала її модератором. Учасників конференції у своїх виступах вітали представники парт-

нерів конференції Олена Туржанська, директор представництва Windm ller & H lscher в Україні, Тетяна Власова, директор із маркетингу ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг», та Олександр Дишлевий, менеджер із роботи з ключовими клієнтами компанії Dow Europe GmbH. Самі доповіді переможців конкурсів були змістовні, а яскраві презентації допомагали розкрити суть і показати можливість практичного застосування. В усіх доповідях зачепили питання вирішення проблем розвитку пакувальних матеріалів, дизайну упаковки, технологій і пакувального обладнання та проблеми переробки відходів упаковки в Україні. Їх важливість і значення продемонструвала велика кількість запитань від присутніх та палкі дискусії. Навіть більше: учасники конференції констатували, що наукові роботи цього року, як ні-

коли раніше, мають практичне значення, а деякі з них уже зараз можна розглядати для впровадження на підприємствах індустрії. Як, наприклад, розробку упаковки з картону Ольги Степанової, яка зацікавила Тетяну Власову з ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг». Наприкінці заходу організатори повідомили, що всіх переможців конкурсу «Золотий каштан» нагороджено дипломами Міністерства освіти і науки України, медалями «Переможець конкурсу “Золотий каштан – 2022”», а їх керівників – грамотами Клубу пакувальників. Кожен доповідач конференції отримає збірку тез доповідей, з якою можна також ознайомитися на сайті www.upakjour.com.ua. Подяки від організаторів отримали й партнери конференції: компанії Dow Europe GmbH, Windm ller & H lscher та ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг».

До речі, почесний президент Клубу пакувальників, головний редактор журналу «Упаковка» Валерій Кривошей у своєму заключному слові запропонував Діані Вишневській, Юрію Михайліву, Давиду Багдасаряну та Ярославу Войтюку надрукувати результати своїх досліджень на сторінках першого номера журналу «Упаковка» за 2023 р. На завершення Валерій Кривошей подякував учасникам конференції, членам журі, її партнерам та організаторам, побажав успіхів та запевнив усіх, що сьогодні потужна робота кожного українця на своєму робочому місці додає до загальної перемоги у війні проти рашистів. Від імені організаторів він запросив усіх присутніх брати участь в інформаційних заходах Клубу пакувальників, зокрема в конкурсі наукових студентських робіт «Золотий

каштан – 2023».

Олена Туржанська (представництво Windm ller & H lscher в Україні)

Тетяна Власова (ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»)

Олександр Дишлевий (Dow Europe GmbH)

Тиждень WPO в Японії

та виставці

22. «Ми дуже

провести ці зустрічі

у Токіо не лише тому, що це

можливість

Засідання робочих груп Перший день роботи WPO був присвячений зустрічі робочих груп зі сталого розвитку, маркетингу та освіти, які об’єдналися в гібридному форматі. Їх керівники Хенкі Вібава (Індонезія), Лучіана Пеллегріно (Бразилія) та Неріда Келтон (Австралія) доповіли про роботу, яка була зроблена із часу останньої зустрічі в травні 2022 р. в Дюссельдорфі (Німеччина). У кожного була можливість представити важливі проєкти: про освітні програми в межах семінарів у деяких країнах, які стимулюють освіту та навчання в галузі пакування; про заходи зі сталого розвитку, спрямовані на зменшення втрат харчових продуктів; про маркетингові та комунікаційні інструменти, які заохочують до розвитку пакувальних технологій і сприяють міжнародній торгівлі. Всі вони направлені на підтримку пакувальних підприємств і професійних організацій у різних регіонах планети та сприяють обміну досвідом. Члени робочих груп заявили про необхідність продовжити свою

місію – інформувати про те, що відбувається у світі пакування, а найголовніше, тримати міцний зв’язок із глобальною спільнотою пакувальників.

Засідання ради директорів

Це було 108-ме за загальним рахунком, починаючи з 1968 р., засідання, яке цього разу зібрало представників асоціацій із 21 країни – члена WPO. Це засідання, як і всі нещодавні, пройшло під девізом «До кращої якості життя через кращу упаковку для більшої кількості людей». Як зазначив на початку засідання президент WPO П’єр Пієнар, пакувальна галузь повинна керуватися рішеннями, які прокладуть шлях до інноваційних розробок для майбутніх поколінь. Серед них – нові види пакувальних матеріалів, які ми використовуємо і які будуть змінювати пакувальний ландшафт, що безпосередньо впливає на сталий розвиток, нові технології з курсом на скорочення використання енергії, які потрібні протягом наступних 10–20 років, інноваційні ідеї

в упаковці, які вплинуть на створення успішних і сталих циклічних технологій у пакувальному виробництві. Важливо, щоб усі вимоги, які ми висуваємо до пакувальної індустрії, а також знання та необхідна освіта вплинули на успішне майбутнє більшості людей, які використовують упаковку. У програмі засідання були питання діяльності WPO, розгляд яких почався з інформації про попереднє засідання в травні в Мілані (Італія). Потім був виступ президента WPO П’єра Пієнара. Про фінансову діяльність

WPO у 2022 р. та бюджет на 2023 р. доповів генеральний секретар WPO д-р Йоханнес Бергмайр (Австрія), а про роботу робочих груп зі сталого розвитку, маркетингу та освіти – їх керівники Хенкі Вібава, Лучіана Пеллегріно та Неріда Келтон відповідно. Про результати проведення одного з основних заходів WPO конкурсу WorldStar 2022 та підготовку до проведення конкурсу WorldStar 2023 доповіла Соха Аталла (Ліван). До речі, групою маркетингу вже відправлено всім членам WPO звіт «Тенденції пакування», підготовлений за результатами конкурсу WorldStar 2022. На завершення було визначено місце й час майбутніх засідань ради директорів WPO. Наступне відбудеться в Дюссельдорфі 5–7 травня 2023 р., потім – у Південно-Африканській Республіці (20–24 листопада 2023 р.), Індії (2024 р.), Аргентині (2024 р.) та Італії (2025 р.).

Із виступу президента WPO П’єра Пієнара «Розпочну з нагадування всім нам, що ми продовжуємо зосереджуватися на цілях, які були поставлені кілька років тому: зменшити харчові відходи й відходи упаковки, підвищити освіченість щодо пакування та збільшити нашу глобальну експозицію. Пандемія COVID негативно вплинула на пакувальні компанії. Занепокоєння з приводу гігієни та безпеки багаторазової упаковки тимчасово призупинило просування пакувальної галузі до сталого циклічного ланцюжка поставок продукції. Після пандемії компаніям, що займаються виробництвом упаковки, доведеться змінити цілі ста-

лого розвитку, які включають підвищену гігієну, нормалізацію електронної комерції та врахування вартості продукції. Таким чином, перед нами в пакувальній промисловості залишається подвійний виклик. Наша увага в першу чергу повинна бути спрямована на виробництво безпечної, надійної, придатної для повторного використання або переробки упаковки. Подруге, що не менш важливо, ми маємо бути зосереджені на тому, щоб місцеві органи влади співпрацювали з нами як виробниками пакувальних матеріалів та упаковки і переробниками для створення надійної, успішної інфраструктури переробки, яка може обробляти всі фантастично захоплюючі інновації в екологічному пакуванні.

Навчання в галузі пакування є ключем до нашого майбутнього успіху. Кількість вебінарів, конференцій, конгресів, які разом проводять члени WPO, вражає. Це надало WPO значну популярність у всьому світі, а також залучило експертів для обміну знаннями зі спільнотою пакувальників. За останні п’ять місяців ми охопили навчанням понад 15 тис. людей по всьому світу.

Наша організація продовжує зростати. Із листопада 2021 р. до WPO приєдналися Оман. Об’єднані Арабські Емірати та Канада. В’єтнам, Котд’Івуар та Єгипет розглядають питання приєднання до WPO. Ми активізували міжнародний конкурс WorldStar. У минулому конкурсі взяли участь 440 зразків упаковки з 37 країн. Це на 30 % більше, ніж у попередні роки. З’явилися нові категорії. Ми презентували новий вебсайт, який дає змогу зробити пряму заявку та оплату WPO, що заощаджує кошти й час WPO та учасників. WPO має продовжувати розробляти нові стратегії, щоб запровадити в різних країнах найкращі пакувальні інновації».

Із листа Клуба пакувальників На жаль, на цьому засіданні ради директорів WPO з поважних причин не був присутній представник Клубу пакувальників України. Але президент української асоціації Вероніка Халайджі надіслала листа на засідання ради директорів WPO, яке зачитав генеральний секретар WPO д-р Йоханнес Бергмайр. Нижче – витяги з нього. «…Я хочу подякувати асоціаціям країн Латвії, Фінляндії, Угорщині, Японії та Кореї за кошти, які вони пожертвували нашій асоціації. Для нас це дуже важливо. Зараз ми можемо платити заробітну плату співробітникам та маємо кошти на нашу діяльність…». «…Наша асоціація працює весь час і допомагає українським пакувальникам. Із початку війни ми видали п’ять випусків журналу «Упаковка» в електронному вигляді українською та англійською мовами. Провели конкурси на кращу упаковку та етикетку, в тому числі для молодих дизайнерів, у яких взяли участь 21 компанія (33 зразки) і 33 молодих дизайнери із семи університетів. 26–28 вересня в м. Познань (Польща) на виставці TAROPAK за допомогою наших польських колег організували колективний стенд для семи українських компаній. 26 жовтня проводимо вебінар «Українські пакувальники додають до Перемоги», де компанії – члени нашої асоціації будуть розповідати про свою роботу під час війни. Вже зібрали 24 наукові роботи з пакування, які виконали українські студенти на конкурс «Золотий каштан», працює журі конкурсу, переможці будуть робити доповіді на студентській конференції в листопаді…». «…Ще раз дякую всім за підтримку й допомогу. Україна переможе, і ми будемо брати участь у відбудові нашої країни». Усі присутні на засіданні члени ради директорів WPO з великою увагою та повагою до роботи Клубу пакувальників у такі тяжкі часи заслухали цю інформацію, а президент WPO П’єр Пієнар у своєму виступі сказав: «Ми всі із сумом і розчаруванням продовжуємо стежити за новинами з України та збентежені стражданнями українського народу від рук російських

військових. WPO підтримує всіх громадян України, особливо тих, хто працює в пакувальній галузі. Я звертаюся до глобальної спільноти пакувальників, щоб об’єднатися в поширенні заклику припинити воєнні дії в цьому регіоні, який переживає руйнівний конфлікт. Вкрай важливо, щоб росія негайно припинила воєнні дії в Україні та знову відкрила двері для діалогу та дипломатії з негайним ефектом. Найважливіше те, що необхідно поважати територіальну цілісність і суверенітет України, вимагаючи негайного виведення всіх військ і всіх воєнних дій. WPO виступає за відкритий, сповнений поваги діалог, який приведе до миру в усіх регіонах, де підтримується цілісність усіх громадян». Конференція, конкурс та виставка Tokyo Pack Конференцію «Сучасні глобальні тренди в упаковці» було організовано Японським інститутом упаковки. Вона стала чимось набагато більшим, ніж просто обміном знаннями. Це була особлива можливість сказати

аудиторії, що упаковка необхідна і що світ не може обійтися без неї. Президент WPO П’єр Пієнар у своєму виступі на конференції сказав: «Упаковка не є проблемою. Це частина рішення. Але ми, як люди, повинні зробити свою частину роботи. Це також означає, що нам потрібно перейти від лінійних до циркулярних технологій в економіці. І нам потрібні дії не лише урядів, але й окремих осіб». У конференції також взяли участь Неріда Келтон, Йоганнес Бергмайр, Лучіана Пеллегріно, Соха Аталла і Паттра Манісін, генеральний секретар Федерації упаковки Азії. На виставці Tokio Pack 22 було підведено підсумки конкурсу на кращу упаковку Японії, який проводиться за підтримки Японського інституту упаковки. Переможці конкурсу отримали нагороди Japan Star, а також право на розміщення знака Good Packaging. Крім того, на виставці Tokyo Pack Всесвітня організація упаковки мала свій інституційний стенд, на якому представила свої проєкти, зосередивши особливу увагу на навчанні, сталому розвитку та зменшенні відходів харчових продуктів та упаковки. Виставка також стала нагодою для рекламування глобального конкурсу на кращу упаковку WorldStar, який організовує WPO і який щороку приваблює все більше пакувальних компаній з усього світу.

Клуб пакувальників на Warsaw Food Tech

В.В. Халайджі, к.т.н., ІАЦ «Упаковка», м. Київ

29 листопада по 1 грудня 2022 р. у Варшаві проходила міжнародна виставка харчових технологій Warsaw Food Tech 2022, у якій на запрошення Польської палати упаковки взяв участь Клуб пакувальників України. Виставка зібрала 43 компанії, які виготовляють обладнання для підприємств харчової промисловості.

Warsaw Food Tech 2022

Усім відомо, яке важливе місце в житті людини займають харчові продукти. Їх виробництво пов’язане з використанням різноманітного обладнання – як для обробки сільськогосподарської продукції, так і для виготовлення харчових продуктів і напоїв. Тут різноманітні змішувальні та дозувальні пристрої, обладнання для переробки та виробництва харчових продуктів. Особливу увагу привернули компанії, які розробляють і виготовляють роботизовані комплексні агрегати та лінії. Цим проблемам на виставці було присвячено конференцію «Автоматизація процесів виробництва як важливий елемент оптимізації вартості харчових продуктів». Своїми розробками поділилися представники компаній Hert, Mysak Group, Vemag Polska та ін.

Пакувальна конференція 30 листопада на виставці відбулася конференція «Упаковка для продуктів харчування», яку організувала Польська палата упаковки. Конференцію відкрив змістовною доповіддю про стан і розвиток пакувальних ринків для харчової продукції Мацей Налеч із Santander Bank, який окреслив основні напрями впровадження інноваційних проєктів у пакувальні процеси для підприємств харчової промисловості. Клуб пакувальників представив на конференції доповідь «Яка нам потрібна упаковка», із якою виступив Валерій Кривошей, головний редактор журналу «Упаковка». Головна ідея його виступу полягала в тому, що будь-яка упаковка має право на життя, якщо вона зберігає продукцію від пошкодження та втрат і є безпечною для людини, продук-

тів і довкілля. Стосовно забруднення довкілля відходами упаковки було заявлено, що то не упаковка забруднює, а людина, яка викидає відходи упаковки, нехтуючи відповідними правилами поводження з ними. Не менш змістовними були виступи на конференції Анджея Корнацького з Futamura, Криштофа Нечипорука з Druk Serwis 24 та Конрада Новаковського з асоціації PIOIRO.

Родзинка Food Tech Як не дивно, але несподіваною подією в перший день виставки на її відкритті стала церемонія нагородження журналу «Упаковка» у зв’язку з виходом 150-го номера. Спочатку Анджей Корнацький від імені Польської палати упаковки розповів про роботу ІАЦ «Упаковка» та Клубу пакувальників у останні дев’ять місяців під час рашистської навали. Про конференції, конкурси, підтримку українських пакувальних компаній і, безперечно, про підготовку й випуск п’яти номерів журналу «Упаковка», один з яких став 150-м. Потім слово взяла Іва Вербинська із Чехії, яка представляла європейську (EPIC) та

до загальної Перемоги України.

Із

Хліб, цукерки, упаковка… 13 «Упаковка» під час війни росії з Україною 23 Навіщо нам ця війна? 33 Упаковка рятує у важкі воєнні часи 43 «Упаковка», яка об’єднала нас у родину 54–5 Яка упаковка нам потрібна? 63 Про спільну заяву європейського бізнесу 64 ПРЕЗЕНТАЦІЯ В.М. Кривошей, к.х.н., В.В. Халайджі, к.т.н. Клубу пакувальників – 25! 15–10 Впевнені кроки українських пекарів 112–14 Українська пакувальна промисловість відповідає на вторгнення росії 26–7 Наші пріоритети – якість та екологічність 28–10 У гостях у давніх партнерів 36 Людина результату,

закохана в логістику 38–10

116–17 330–31 420 520–21 622–23

118–24 222–23 332–36 422–26 514–18 618–21

Кулик, к.х.н.

Експериментально-аналітична оцінка прогину картонних заготовок, зафіксованих за бокові поля 438–40

K

відходів та вуглецева нейтральність (революційні кроки Dow) 539–42 ДИЗАЙН Є.О. БондарМісце та вплив дизайну