Ukrainian magazine Packaging 1_2022 UKR р1

Хліб, цукерки, упаковка…

На перший погляд, важко об’єднати ці три об’єкти, але це тільки на перший погляд.

Ми їх об’єднали в головну тему цього номера – «Упаковка для хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів» – через те, що сьогодні ці вироби поєднані саме упаковкою, без якої їх важко знайти на полицях магазинів. «Хліб усьому голова», як кажуть у народі. В українській сім’ї він присутній на столі під час кожного частування. А кондитерські вироби в українських родинах завжди додавали настрою, їх чекали в подарунках та за святковим столом, вони мали особливий попит у споживачів будь-якого віку. Сучасна упаковка для цієї продукції на українському ринку не тільки зберігає її від псування, але й інформує споживача. До того ж вона є безпечною та зручною для користування. Із погляду вартості вона задовольняє різні верстви населення з різним «гаманцем».

Сучасні пакувальні матеріали, технології та обладнання для пакування й поліграфічного оформлення хлібобулочної та кондитерської продукції перевернули наші уявлення про можливості її зберігання та споживання. Це особливо помітно, якщо озирнутися на 30-40 років та зробити прості порівняння. І все це насамперед через використання сучасної упаковки.

Дякую за розуміння та підтримку Валерій Кривошей

ЗАСНОВНИКИ:

Національний університет харчових технологій ТОВ «ІАЦ «Упаковка» Заснований у 1996 р.

Журнал зареєстровано у Міністерстві юстиції України. Свідоцтво про реєстрацію КВ № 16852-5615ПР

Журнал індексується наукометричною базою Index Copernicus (ICV 2018:44)

Ухвалено Вченою Радою НУХТ, протокол №6 від 23.12.2021

УДК 621.798

Виходить 6 разів на рік Передплатний індекс Укрпошти 40265 Адреса редакції: 02002, Україна, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 4-А тел.: +38 067 232 3215 upakjour@nbi.com.ua, iacupakovka@ukr.net www.upakjour.com.ua, www.packinfo.com.ua

Редакцiйна КОЛЕГІЯ: О.В. Ватренко, д.т.н., О.М. Величко, д.т.н., С.Б. Вербицький, к.т.н., О.М. Гавва, д.т.н., П.В. Замотаєв, д.х.н., А. Коюн, Dr. (Туреччина), В.М. Кривошей, к.х.н., О.А. Кучеренко, І.О. Мікульонок, д.т.н., К. Олсматс, Dr. (Швеція), Б.О. Пальчевський, д.т.н., А.Д. Пєтухов, д.т.н., I.I. Регей, д.т.н., О.Л. Сокольський, д.т.н., С. Стефанов, д-р інж. (Болгарія), С. Ткачик, д.т.н. (Польща), В.В. Халайджі, к.т.н., О.Ю. Шевченко, д.т.н., В.К. Шостя, В.Л. Шредер, М.В. Якимчук, д.т.н.

Головний редактор Валерiй Кривошей, к.х.н.

Заступники головного редактора Олександр Гавва, д.т.н., Павло Замотаєв, д.х.н.

Виконавчий директор Вероніка Халайджі, к.т.н. Літературний редактор Ірина Середа Інформація та реклама Надія Кривошей, Регіна Сиротенко

Підготовка до видання ТОВ «ІАЦ «Упаковка»

Дизайн-концепція журналу Авторська поліграфія

Верстка та дизайн Наталія Кругляк

Друк ТОВ «ПРИНТ-ІНК»

За зміст статей і достовірність інформації відповідальність несуть автори публікацій та рекламодавці. Передрукування без узгодження із журналом не допускається.

Посилання на журнал обов’язкове. Рукописи авторам не повертаються.

Редакція не завжди поділяє погляди авторів.

© ІАЦ «Упаковка», 2022

2022 упаковка  зміст  www.upakjour.com.ua

3_редактор

Хліб, цукерки, упаковка…

5_презентація

Клубу пакувальників – 25! В.М. Кривошей, к.х.н., В.В. Халайджі, к.т.н.

12_

Впевнені кроки українських пекарів

16_ринок Інновації в упаковці

18_ Маркетологи інформують…

26_екологія Екологічна етикетка

27_матеріали Біополімери: факти та статистика (зі звіту IfBB на конференції EUBP)

30_

85 років твіст-обгорткам

31_упаковка

Актуальні вимоги до упаковки в часи COVID-19 (погляд із практики) Н.В. Кулик, к.х.н.

34_

Упаковка з усіх континентів

36_ клуб Ще дві перемоги на WorldStar Р.А. Сиротенко

38_

Збори Клубу пакувальників Н.В. Кривошей

41_поліграфія Історії успіху M. Agness

44_ дизайн Місце та вплив дизайну упаковки на продаж хліба Є.О. Бондар

47_ Українська етикетка для вина

останньої чверті ХХ ст. (шрифти «hand made»)

О.М. Мікула

52_служба коротких повідомлень

54_жовті сторінки

Клубу пакувальників – 25!

В.М. Кривошей, к.х.н., В.В. Халайджі, к.т.н., ІАЦ «Упаковка», м. Київ

років

24 грудня 1996 р. представники 20 пакувальних підприємств України зібралися, щоб заснувати громадське об’єднання – Клуб пакувальників. Розробили та прийняли меморандум, статут, програму та принципи діяльності Клубу, серед яких головними визначили демократичність, об’єктивність, компетентність і гуманність.

Серед цих підприємств були Гостомельський склозавод (кер. Павло Рибицький), Київський завод полімерних матеріалів (кер. Віктор Сафонов), АТ «Київський КПК» (кер. Володимир Превер), які й на сьогодні є членами Клубу. До першої Керівної ради Клубу пакувальників увійшли Олексій Гонський (СП «Фасма»), Дмитро Єрошок (АТ «Укрконтракт»), Валерій Кривошей (ВНДІХімпроект), Павло Рибицький (Гостомельський склозавод) та Валерій Христенко (Держхарчопром). Президентом Клубу пакувальників обрали Валерія Кривошея.

Перші кроки

У перший рік Клуб пакувальників концентрував свою роботу на засіданнях-зустрічах на підприємствах –членах Клубу, де розглядали актуальні проблеми із життя пакувальників. Перше засідання відбулося в компанії «Тетра Пак» (19 березня 1997 р.). На ньому директор «Тетра Пака» Дітер Рудель розповів про особливості упаковки для молочних продуктів, яка тільки почала впроваджуватися на українському ринку (рис. 1). А вже

через місяць (25 квітня 1997 р.) членів Клубу приймав Гостомельський склозавод. Його директор Павло Рибицький показав виробництво, розповів про життя та проблеми колективу. Там же обговорили та затвердили емблему Клубу, яку розробили харківські дизайнери. Наступною була зустріч виробників пакувального обладнання, яка відбулася 3 липня 1997 р. в інституті ВНДІХімпроект (рис. 2). Представники 15 українських компаній обговорили проблеми виробництва та продажу пакувального обладнання. Минуло три тижні – і знову зустріч

членів Клубу (24 липня 1997 р.), цього разу в Обухові на Київському КПК (рис. 3), на якій за участі директора комбінату Володимира Превера обговорили шляхи вирішення загальних для всіх завдань.

Подальші шляхи Після ейфорії перших заходів Клубу настав час осмислення подальшої ходи. Корисним став обмін досвідом із Клубом львівських поліграфістів, який був заснований ще в 1817 р., з асоціацією «Скло України» та її президентом Дмитром Олійником. Після тривалих обговорень на одному із чергових засідань Клубу його роботу систематизували та запропонували такі напрями:

•інформаційне сприяння членам Клубу в просуванні їх продукції на ринках України та інших країн; •видання спеціальної літератури й журналу «Упаковка»;

•проведення конференцій, семінарів, круглих столів, ділових зустрічей, конкурсів;

Рис. 2. Круглий стіл виробників пакувального обладнання (3 липня 1997 р.)

Рис. 1. Виступає Дітер Рудель (19 березня 1997 р.)

1’2022 упаковка  презентація

•маркетингові дослідження пакувальних ринків і консультаційні послуги;

•підготовка, перепідготовка та стажування фахівців в Україні та за кордоном;

•міжнародне співробітництво. Важливим кроком у подальшій діяльності Клубу пакувальників стала участь його делегації в складі Олександра Галкіна, голови правління Заводу полімерних матеріалів, та Валерія Кривошея, президента Клубу, в засіданні Всесвітньої організації пакувальників (WPO) у Мехіко 18–20 квітня 1998 р. (рис. 4). Там же одноголосним рішенням Клуб був прийнятий членом WPO від України.

«Упаковка» (№1, 1996 та №146, 2022)

Інформаційні видання Клубу Інформаційна діяльність Клубу пакувальників – це своєрідна комунікація його членів із новими знаннями про упаковку у всіх її аспектах. З іншого боку, однією з основних функцій упаковки є її інформативність, яка також є важливим способом спілкування виробників та споживачів продукції в упаковці.

Рис. 6. Видання ІАЦ «Упаковка»: «Ориентированные полипропиленовые пленки» 1998 року (авт. П.В. Замотаєв) та «Полімерна упаковка» 2021 року (авт. В.Л. Шредер, В.М. Кривошей, Н.В. Кулик)

Відомо, що найкращим способом інформативної комунікації є друковані, а сьогодні й електронні періодичні видання. Для Клубу таким став часопис «Упаковка», перший номер якого побачив світ 28 вересня 1996 р. (рис. 5). Із того часу вийшло 146 номерів журналу, в яких було надруковано 2879 статей різноманітної пакувальної тематики. Головним і дуже важливим надбанням журналу є його авторський колектив, редакційна колегія журналу та його редакція. Авторами першого номера журналу були 15 фахівців. Відтоді авторський колектив збільшився в 72 рази і на сьогодні складає 1077 авторів. Серед них 76 докторів наук, 184 кандидати наук. 120 авторів є фахівцями з-за кордону (з 23 країн із трьох континентів). У різні роки членами редакційної колегії журналу були 52 відомих у пакувальному світі фахівці. На жаль, дехто з них уже не з нами. Вражає науковий склад колегії: у різний час це були вісім кандидатів наук, 27 докторів наук, у тому числі науковці з Болгарії, Польщі, Туреччини та Швеції. Безумовно, за 25 років не раз змінювався склад редакції журналу, проте його завжди вирізняли фахівці висо-

Рис. 4. На засіданні WPO у Мехіко (18–20 квітня 1998 р.)

Рис. 5. Обкладинки журналу

Таблиця 1. Видання редакції «Упаковка»

Вид Кількість назв Наклад

Книга1412000

Каталог3412565

Збірка доповідей484160

Газета1844500

Разом 11473225

кої кваліфікації. Сьогодні рівень журналу підтримують та примножують майстри своєї справи літературний редактор Ірина Середа та дизайнер Наталія Кругляк.

Із першого року роботи редколегії журналу стало відчутно, що українська книжкова пакувальна полиця майже порожня. І редколегія вже в 1998 р. затвердила, а редакція підготувала до друку перше видання – «Ориентированные полипропиленовые пленки» за авторством Павла Замотаєва, д.х.н. (рис. 6).

Відтоді редакція підготувала та надрукувала 114 видань загальним накладом 73225 примірників (табл. 1).

Серед них 14 книг, 34 каталоги, 48 збірок тез і доповідей на конференціях, 18 газет.

Інформаційні зібрання

Ніхто ще не заперечував, що, як його сьогодні називають, спілкування в режимі офлайн є найбільш результативним та корисним. За 25 років Клуб пакувальників розробив, впровадив та вдосконалив цілісну систему інформаційних заходів, які охоплюють фахівців різної підготовки: від студен-

Рис. 8. Учасники 1-ї, 2007 р., (а) та 15-ї, 2021 р., (б) конференцій «Пакувальна індустрія»

презентація  упаковка

1’2022

Інформаційні заходи Клубу пакувальників (1996–2021 рр.)

Кількість заходівучасниківдоповідей «Пакувальна індустрія»15958276 «Новітні технології пакування»211694366 «Золотий каштан»224380396 Інші конференції, семінари665065304 Разом 124120971342

Захід

Рис. 7. У залі конференції «Упаковка від дизайну до утилізації» (Алушта, травень 1997 р.)

а) б)

тів, які тільки вивчають ази пакувальної справи, до відомих в Україні та за її межами спеціалістів, які представляють потужні пакувальні компанії, наукові центри та університети. Почавши з регулярних засідань, Клуб уже в травні 1997 р. разом з партнерами організував та провів в Алушті конференцію «Упаковка від дизайну до утилізації» (рис. 7). Вона стала прообразом алуштинських конференцій «Пакувальна індустрія», які через 10 років від тієї першої стали щороку проводитися в різних містах України (Алушта, Київ, Львів, Одеса). Із того часу відбулося 15 конференцій, на яких 958 їх учасників прослухали та обговорили 176 доповідей із різних питань пакування (рис. 8).

А загалом за 25 років Клуб пакувальників організував і провів 124 різноманітних інформаційних заходи, учасниками яких стали 12097 фахівців, які заслухали та обговорили 1342 доповіді (табл. 2).

Рис. 10. Переможці 1-го, 1999 р., (а) та 23-го, 2021 р., (б) конкурсів «Українська зірка упаковки»

Українські упаковки та етикетки Інформація про перший в Україні конкурс «Українська зірка упаковки», який відбувся в 1999 р., в журналі «Упаковка» (1999 р., № 2, с. 11) починалася словами: «От ми і дочекалися…». Щоб перша спроба проведення конкурсу стала вдалою, організатори, а це були Клуб пакувальників та журнал «Упаковка», розглянули багато пропозицій – від назви та емблеми конкурсу до номінацій та складу журі.

Перший конкурс зібрав 87 зразків упаковки від 27 підприємств з 11 міст України. До журі першого конурсу увійшли дизайнери Олег Векленко, Олександр Маторін, на той час голова Союзу дизайнерів України, Ганна Пустоварова, Віталій Шостя, представники промислових компаній Олексій Гонський, Павло Замотаєв, наукових установ та університетів Олександр Гавва, Валерій Шредер, Степан Ярема та інші (рис. 9). А загалом у 23 конкурсах членами журі були 47 українських фахівців пакувальної справи. Переможцями того першого конкурсу стали 10 українських компаній (рис. 10).

Конкурс постійно розвивався. У ньому почали брати участь розробники етикеток і студенти. У 2000 р. в межах номінації «Етикетка» в конкурсі взяли участь шість компаній, які представили 52 зразки етикетки. Взяли участь у конкурсі і студенти чотирьох вишів України, а О. Батенко та Г. Репринцева з НАОМА та І. Кірзик з ХХПІ стали переможцями. Згодом, із 2005 р., стали проводитися окремі

Рис. 9. Журі першого конкурсу «Українська зірка упаковки» (березень 1999 р.)

презентація  упаковка 1’2022

Рис. 11. Географія учасників конкурсів «Українська зірка упаковки», «Українська етикетка» та «Упаковка майбутнього» (1999–2021 рр.)

конкурси «Українська етикетка» та «Упаковка майбутнього». А загалом у всіх конкурсах за 1999–2021 рр. взяли участь 1436 зразків упаковки від 227 компаній із 49 міст України, 421 зразок етикетки від 60 компаній із 17 міст та 903 студентські розробки упаковки та етикетки від 21 академії та університету з дев’яти міст України. Вражає географія учасників конкурсів (рис. 11). І хоча більшість учасників всіх трьох конкурсів представляють місто Київ, столицю України, інші репрезентують майже всі регіони України (крім двох областей), зокрема й Автономну Республіку Крим. Це свідчить про розгорнутий розвиток пакування по всій території України з півночі на південь та зі сходу на захід. Ще варто вказати українські компанії, які отримали найбільше перемог у конкурсі «Українська зірка упаковки» (табл. 3).

Таблиця 3. Компанії – переможці конкурсу «Українська зірка упаковки»

Кількість

Компанія

«Укрпластик»2129659

«Ветропак Гостомельський Склозавод»

184218

«КонсюмерсСкло-Зоря» 174314

«Рубіжанський КТК»

214611

«Бліц-Пак»93810

«Фоліо Плюс»8289

«Сервіс Пак»11259

«Весна»11259

У конкурсі «Українська етикетка» варто відмітити компанію «Прем’єр Груп» зі Львова, 167 етикеток якої взяли участь у восьми конкурсах. 12 із них отримували нагороди. В конкурсі «Упаковка майбутнього» всіх перевершили студенти Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Вони взяли участь у всіх конкурсах, надіславши 167 зразків упаковки. Вихованці проф. Віталія Шості отримали 49 нагород.

Клуб навчає кадри

До середини 1990-х рр. в Україні не було жодного інституту, в якому готували б фахівців для пакувальних виробництв. Сьогодні таких понад два десятки. Першим став Національний університет харчових технологій, який ще в 1993 р. прийняв абітурієнтів на спеціальність «Машини та технології пакування». Клуб пакувальників

Рис. 12. Переможці конкурсу «Золотий каштан» (2019 р.)

першого року свого створення активно включився в роботу з університетами та інститутами. За його ініціативи в інституті ВНДІХімпроект було створено філіал кафедри «Технічна механіка та пакувальна техніка» НУХТ, який пропрацював 10 років. Було реалізовано кілька шкільних проєктів, і серед них конкурс «До кращого життя через кращу упаковку», які привернули увагу школярів до нової професії. Випущено 27 номерів журналу «Університет», у яких було надруковано 160 статей. Їх авторами стали

51 студент, 24 аспіранти, викладачі та випускники вишів. У 18 номерах журналу «Упаковка» у розділі «Практика»

протягом трьох років було надруковано 114 навчальних статей.

Клуб пакувальників разом із Міністерством освіти та науки України заснував конкурс «Золотий каштан»

на кращу студентську наукову роботу, в якому від його початку взяли участь 1221 студент. A 396 переможців конкурсу доповіли про свої роботи на 22 студентських конференціях (рис. 12). Аспіранти та магістри українських університетів взяли

участь у 21 конференції Клубу «Новітні технології пакування», зробивши на них 366 доповідей. Немає сумніву, що всі ці та інші навчальні проєкти Клубу додали до підвищення кваліфікації фахівців пакувальної справи в Україні.

Клуб у пакувальному

Рис. 14. Алексіс Стасінопулос, президент WPO, та Валерій Кривошей, президент Клубу пакувальників, обговорюють програму поїздки по українських пакувальних компаніях (2005 р.)

світі Ставши членом WPO, Клуб пакувальників протягом всіх 25 років активно працював на міжнародному просторі. Неодноразово організовував колективні стенди на міжнародних виставках і представляв українську пакувальну спільноту, виступаючи з доповідями на міжнародних зібраннях пакувальників у Познані та Брно, Дюссельдорфі й Москві, Мехіко та Балі, Мінську та Стокгольмі, Алмати та Кишиневі, Парижі й Токіо, Буенос-Айресі та Кейптауні та в інших містах світу. Українські пакувальні форуми на запрошення Клубу неодноразово відвідували президенти WPO різних років: Сергіо Хаберфельд із Бразилії у 2002 р. (рис. 13), Алексіс Стасінопулос із Греції у 2005 р. (рис. 14), Кейт Пірсон із ПАР у 2009 р. Знайомлячись із розвитком пакувальної індустрії в Україні та виступаючи перед українськими пакувальниками, всі вони відмічали потужне зростання виробництва в Україні сучасної, якісної пакувальної продукції.

Рис. 13. Сергіо Хаберфельд, президент WPO, на Заводі полімерних матеріалів (2002 р.)

Це підтвердили і численні перемоги українських компаній у міжнародному конкурсі WorldStar Awards, який проводить WPO і до якого Клуб готує упаковки – переможці конкурсу на кращу упаковку «Українська зірка упаковки». 24 конкурси, 121 зразок українських упаковок учасників конкурсу, 58 упаковок 22 українських компаній, які ставали переможцями WorldStar Awards. Результати вражають! Наприкінці вітаємо всіх пакувальників України, і перш за все членів Клубу пакувальників різних років, із 25-річчям громадської організації Клуб пакувальників, дякуємо всім компаніям, а це понад 1000 виробників пакувальної продукції, наукових установ, університетів та академій, за активне співробітництво в різних проєктах Клубу. Всім бажаємо нових звершень у розвитку української пакувальної індустрії.

1’2022 упаковка  презентація

Впевнені кроки

українських пекарів

Коли в редакції запланували головною темою першого номеру журналу 2022 р. визначити упаковку для хліба та хлібобулочних виробів, то питання про те, у кого брати інтерв’ю про розвиток цієї галузі, не постало. Потрібно йти до професіоналів, а такими є фахівці Всеукраїнської асоціації пекарів.

Нинішній президент ВАП Юрій Дученко у галузі 25 років. Після закінчення Національного університету харчових технологій пройшов шлях від інженера до директора ТОВ «Київхліб». До речі, як інженер-налагоджувальник процесів із пакування впроваджував перші автомати, флоу-паки, власноруч проводив наладку чеських автоматів. Працював головним інженером і директором 10-го хлібокомбінату на Богатирській у Києві.

Хто, як не він, краще за інших знає про нинішню ситуацію в хлібопекарській галузі України, про її здобутки, успіхи та проблеми? Наша розмова з Юрієм Дученком відбулася наприкінці 2021 р., коли вже підведено річні підсумки роботи та окреслено плани на майбутнє. Думки такого поважного та досвідченого фахівця про хліб, його зберігання й пакування та ще про безліч інших складових варті уваги читачів журналу.

Валерій Кривошей, к.х.н.

– Юрію Миколайовичу, моє перше питання – про хліб в українській родині. Що він означає, на Вашу думку, для українця?

– Хліб сьогодні ще є головним продуктом на столі українців. Але нинішні тенденції й недоброчесний «маркетинг» вже сформували ціле покоління українців, які вважають, що хліб не завжди є корисним продуктом і без нього можна обійтися. Особливо це стосується молоді, представники якої вживають хліба мало або не вживають зовсім.

– І як на це реагують виробники хлібобулочної продукції?

– Реагуємо. Проводимо конференції, щоб довести необхідність і користь споживання хліба. Але, на жаль, статистика показує, що в Україні з 2000 р. виробництво хліба впало втричі: з 2,4 млн т у 2000 р. до нинішніх 800 тис. т. Однак насправді такого різкого падіння немає, особливо якщо врахувати обсяги продукції, яка не потрапляє в статистику. Ми вважаємо, що в Україні споживання хліба складає приблизно 80–100 кг на одну людину за рік. І це середньоєвропейська норма.

– Але ж Ви не хочете, щоб падіння виробництва продовжувалося? Як його стримати?

– На жаль, показники офіційної статистики і реального життя різні. І хоча ми докладаємо всіх зусиль, щоб не було падіння споживання нашої продукції, воно відбувається. В минулі роки падіння складало в середньому 5–10 %.

Цього року ситуація краща, але теж є падіння, 2 % до минулого періоду. Так що робити? Нині виробники адаптують свої стратегії маркетингу й розвитку під запити ринку. Пандемія, дефіцит фінансових ресурсів – усе це вимагає від компаній певної підготовленості й можливості екстрено реагувати на зміни. Бізнес змушений переглядати та оптимізувати свої процеси,

а це безумовно веде до підвищення ефективності виробництва. Крім того, значно впливають і наявні тренди: виробники стали більше приділяти уваги упаковці, що впливає на терміни зберігання продукції та, відповідно, на споживацькі вподобання. До того ж відбулася сегментація ринку. Більш потужні заводи, коли будувалися, були націлені на масові сорти хліба вагою від 0,5 до 1,2 кг. Зараз ринок зменшив споживання таких великих хлібів. Тенденція йде на зменшення ваги, збільшується частка різаного хліба, половинок, продають уже навіть шматочками. Ми вивчаємо європейський досвід. Німецькі підприємства випікають великі «шпали» (хлібини

по 10 кг), які нарізуються скибками. І людина собі купує на сніданок чи обід: два шматочки житнього, два шматочки пшеничного чи гречаного хліба. Така сьогодні тенденція.

– Яка структура виробництва/споживання хлібобулочних виробів в Україні та чи змінилася вона за останні роки?

– Сьогодні частка пшеничного, житньо-пшеничного та дієтичного хліба зменшується. Ми говоримо про традиційні хліби. Проте збільшилася частка інших видів хліба й хлібобулочних виробів, що свідчить про те, що споживачі віддають перевагу інноваційним видам продукції. Розвиток ринку відбувається переважно за рахунок нетрадиційних сортів, зростає попит на нові сорти хліба зі складнішою рецептурою та, як не дивно, здобу. Українці залюбки купують круасани, штолени, різні види хліба з добавками, хліба з вітамінізованого борошна. Як і раніше, ринок має розгалужене територіальне й регіональне охоплення: хлібопекарські підприємства функціонують в усіх областях України. Водночас процеси перерозподілу власності, конкурентна ринкова боротьба і кризові явища в країні призвели до зменшення кількості промислових підприємств. Разом з тим розширилася географія постачання свіжого хліба на відстань до 500 км. Потрібно відзначити відносну стабільність складу компаній-лідерів хлібопекарської галузі протягом тривалого періоду. Це такі підприємства, як «Київхліб», «Хлібні інвестиції», HD-group, «Хлібпром», «Кулиничі», «Формула смаку», «Рум’янець», «Уро-

жай» та ін. Сформована нині структура операторів ринку хлібобулочних виробів надто диференційована. Промислове виробництво продукції в цій структурі становить не більш ніж 40 %. Приблизно 50 % ринку ділять між собою приватні мініпекарні та пекарні торговельної мережі, 7–12 % припадає на цехи підприємств громадського та швидкого харчування.

– Ми вже прийшли до того, що великі підприємства випускають багато хліба, а його треба розвезти і зберегти. Чому важко зберігати хліб?

– Хліб – це живий продукт. Усі ці закваски, корисні грибки, які додають хлібу смак, аромат, – це все жива культура. І щоб її зберегти, потрібні певні технології. По-перше, треба правильно випікати хліб. А до того –дотримуватися технології тістоприготування. Зараз більшість підприємств перейшли на порційне тістоприготування і використовують інтенсивні технології, які дають змогу мати ширший асортимент продукції. На зберігання хліба впливає мікробіологічна контамінація борошна та іншої сировини, санітарія та гігієна виробництва, мікробіологічне забруднення повітря, води, шкіри персоналу, нарешті, правильний вибір упаковки.

– Юрію Миколайовичу, раніше хліб ніколи не пакували. Що змінилося? Чому зараз пакують?

– Якщо хліб буде пропечений, температура всередині м’якушки сягне 96-98 °С, це гарантує, що хлібина сформована, випечена, і в ній закін-

чилися всі біологічні процеси. Термін її зберігання встановлюють технологи. Якщо це пакований продукт – це один термін, непакований – інший. Виробники виконують вимоги законодавства щодо санітарії, HACCP, не потрібно забувати про таке явище, як біотероризм. Ми гарантуємо споживачу можливість отримати безпечний продукт. Усі ці вимоги задовольняє насамперед правильно підібрана упаковка.

Пандемія також стала каталізатором вирішення питань, які вже назріли. Найперше мова йде про пакування продукції. Якщо до 2020 р. частка упакованої продукції в хлібній галузі складала приблизно 50 %, то пандемія нас підштовхнула. Ми почали пакувати 80 % хлібобулочної продукції, а то й 100 %. Технічно ми були готові до цього, але не було замовлень. Пакування такої, можна сказати, тендітної продукції краще оберігає її від псування, від втрат, інформує споживача про продукт, захищає від підробок і гарантує безпечність. Важливо дотри-

1’2022 упаковка  презентація

муватися рекомендацій із пакування хліба. Коли хліб виходить із печі, він потребує охолодження. Пакувати гарячий хліб не можна: з’являється конденсат, який провокує появу джерел забруднення, плісняви. Також важливо правильно підібрати пакувальні матеріали, упаковку, обладнання.

– А де берете пакувальні матеріали? Українські?

– На сьогодні вся сировина, енергоносії, матеріали, обладнання, упаковка – все це закуповується через тендерні площадки. Ми надаємо технічне завдання, а далі між продавцями відбувається змагання, і ми отримуємо пропозиції, у тому числі щодо пакувальних матеріалів. Є в нас і надійні вітчизняні постачальники пакувальних матеріалів, наприклад, компанії «Авентин», «Ітак». Ми багато років із ними працюємо. Однак інколи ті самі польські компанії можуть надати кращі умови, у першу чергу фінансові. Я Вам скажу більше. Зараз великі підприємства розглядають можливість мати власне виробництво упаковки або навіть пакувальних матеріалів.

– До речі, як Ви ставитеся до пакувального обладнання вітчизняного виробництва?

– На сьогодні до нашої асоціації входять не тільки хлібопекарі, у нас є й виробники пакувальної техніки – наприклад, «Базис», Dovaina. Ми зараз дуже плідно співпрацюємо. Це обладнання пройшло в нас тестування і вже декілька років використовується. Також експлуатуємо обладнання компанії «Елопак», інших українських виробників. Якщо казати про якість, то «Базис», Dovaina, Hartmann – це

сучасні європейські компанії. Якість обладнання, сервісу, інженерний підхід нам дуже імпонують. Але ви ж розумієте, що фірма Hartmann – це добре, але запчастини потрібно привозити, запрошувати сервісного інженера. Усе це коштує у валюті, а ще ми витрачаємо час. Коли зупиняється автомат, то нам треба швидко його полагодити, щоб було тут і зараз.

– З якими проблемами сьогодні стикається ВАП України, яку Ви очолюєте? – На даний час асоціація – це, без перебільшення, рупор виробників хлібного ринку. Ми беремо на себе не лише лобіювання законодавчих ініціатив, а гуртуємо гравців ринку, обмінюємося інформацією щодо новинок галузі, формуємо пул інвестпроєктів. Я думаю, в будь-якому бізнесі є проблеми. В першу чергу, це заполітизованість питання хліба. Будь-яка влада, коли починаються «гойдалки» із цінами, починає перекладати питання на виробників хліба. Але ж будь-який бізнес працює з метою отримання прибутку. Наші компанії несуть певну соціальну місію, проте це ж не якийсь благодійний фонд. ВАП плідно працює з держорганами. Ми доводимо, що хліб – це продукт, який повинен коштувати стільки, щоб виробник міг отримати гроші на якісну сировину, платити вчасно конкурентну зарплату і розвиватися. Для прикладу, стрімке подорожчання енергоносіїв додало у структурі собівартості з 5 до 15 %. Ми постійно проводимо заходи з енергозаощадження. Без цього деякі підприємства можна було б закривати. Я вже не кажу, що при рекордному врожаї цього року рекордно подорожчало

борошно, і ми спостерігаємо дефіцит продовольчого зерна.

– Юрію Миколайовичу, що чекаєте від нового, 2022 року? Чим нас усіх здивуєте?

– У новий рік українські пекарі йдуть зі стриманим оптимізмом. У першу чергу це пов’язано з неконтрольованим зростанням цін.

Ми робимо усе можливе, щоб покупці щодня отримували якісний продукт, а виробники хліба – справедливу ціну. Сьогодні асортимент дуже широкий, всі підприємства готують новинки. Український споживач уже поїздив по Європах, побачив, що вони там споживають, і хоче те саме споживати вдома – наприклад, чіабату. Років 10 тому ми про неї навіть і не чули, а тепер будь-який торговельний заклад уже пропонує такий продукт. Зараз будуть широко розвиватися такі технології, як стріт-фуд. Перекус на ходу і тренди направлені на боротьбу за час людини. Зараз люди менше часу хочуть приділяти приготуванню їжі, і швидкий перекус – це саме той напрям. Є й інші плани, над якими працюємо. Все це в найближчому часі змінить структуру хлібобулочного ринку.

Українські пекарі постійно працюють над новим асортиментом і надалі забезпечать споживачів якісною, безпечною і доступною продукцією. Що стосується упаковки, то повірте, ми вміємо і випікати, і гарно пакувати!

– Юрію Миколайовичу, прийміть вітання з усіма новорічними святами. Бажаємо всім українським пекарям успіхів у досягненні поставленої мети. Всім здоров’я та удачі.

Модульне рішення BOBST

Нещодавно компанія BOBST представила машину MASTER DM5. Вона стає дедалі популярнішою, демонструючи цінність модульних рішень All-in-One, All-in-Line, що поєднують можливості флексографського та цифрового друку. Нова друкарська машина призначена для тиражів у 2–8 тис. м і має переваги як традиційних цифрових машин, що працюють із малими тиражами, так і флексографських машин, які краще підходять для великих тиражів.

Кришка Easy Open Lid

Компанія Olay North America розробила кришку Easy Open Lid для упаковки для косметичної продукції. Нова кришка має «крильця», що полегшує відкривання, а також додаткове кріплення для відкритої кришки. Кришку Easy Open Lid разом із висококонтрастною етикеткою з текстом шрифтом Брайля розроблено для людей з обмеженими можливостями, у даному разі з вадами зору.

Olay є частиною P&G, яка пообіцяла зробити свою упаковку більш доступною для людей з обмеженими можливостями до 2025 р.

«Гібридне»

рішення

від SACMI-MOSS

Компанії MOSS та SACMI розробили революційне рішення –Hybrid Decoration Machine, яке поєднує переваги основних технологій декорування ковпачків (офсетної та цифрової).

У своїй гібридній конфігурації воно дає можливість одночасного декорування офсетним та цифровим способами в межах однієї виробничої партії. Поєднання двох технологій робить чотириколірний друк набагато економнішим; по-перше, це пов’язано з можливістю використовувати офсет для фону та цифровий друк для деталей, а по-друге, завдяки нескінченним комбінаціям кольорів, які можна створити для кожного окремого декорованого ковпачка. Керована зміна розміру забезпечує швидшу зміну формату та значно спрощує завдання працівника, що дає змогу досягати продуктивності 2500–5000 декорованих ковпачків за хвилину.

Hydropol для паперу

Матеріали, які використовуються в упаковці на паперовій основі, мають бути від початку розроблені з урахуванням можливості переробки. Однак у даний час матеріали, які використовуються для надання паперу пакувальних функцій, необхідних для таких продуктів, як їжа, напої та предмети домашнього вжитку, не придатні до переробки. Це означає, що картон відбраковується, оскільки паперові фабрики не можуть переробляти комбінації паперу та полімерів. Натомість їх спалюють або викидають на звалище. Компанія Aquapak на замовлення компанії DS Smith розробила Hydropol –комерційно доступний біорозкладний бар’єрний полімер, який може бути нанесений на папір клеєм або екструзією та додає пакованню ряд переваг, у тому числі стійкість до олій та жирів. Він нетоксичний, безпечний для морського середовища, розчиняється у воді і згодом біологічно розкладається, але при цьому забезпечує функції, необхідні для пакування продуктів харчування, напоїв та побутових товарів.

Покриття

1’2022 упаковка  ринок

Маркетологи інформують...

Ця рубрика журналу вже давно користується особливою увагою читачів. Наведений у ній короткий огляд маркетингових досліджень та звітів про наукові розробки дослідницьких і консалтингових компаній, асоціацій, редакцій журналів та пакувальних компаній завжди чекають, щоб ознайомитися з ним та використати у своїй роботі. У цьому номері журналу пропонуємо огляд матеріалів, які надійшли від компаній Bobst, GlobalData, Ceresana, LEK Consulting, Nova Institute, асоціацій European Bioplastics, bvdm та інших.

Роздуми від BOBST

2021-й став роком потрясінь у всій пакувальній галузі. Нестача кваліфікованої робочої сили в низці регіонів, а також безпрецедентне зростання цін на папір, картон та гнучкі матеріали викликали несподівані проблеми.

Стрибок цін на сировину був дуже великим, що вплинуло і на умови ціноутворення. Наприклад, несподівано зросли ціни на сировину, що використовується для виготовлення станин і компонентів обладнання, а також на гарячекатану листову сталь, що із січня 2020 р. подорожчала на 119 %. У 2021 р. на ринку складаних картонних коробок продовжилося стійке зростання, зумовлене попитом у фармацевтичній та харчовій промисловості. Зріс попит на виробничі лінії з вищим ступенем автоматизації та з удосконаленими рішеннями щодо контролю якості. Крім того, виробництвом упаковки стали займатися деякі поліграфічні підприємства. Для галузі виробництва гофрованого картону цей рік став рекордним, чому сприяло загальне прискорення зростання електронної комерції, що охопила нові сфери – такі, як доставка їжі. Великі виробники та багато інших компаній почали інвестувати значні кошти в нове обладнання або освоювати нові сегменти, щоб задовольнити зростання цього попиту. Виробники упаковки шукають ефективні виробничі лінії з вищим ступенем автоматизації та ширшими можливостями вбудовування в процеси, що доповнюються системами контролю якості.

Цифрові процеси та сталий розвиток найкраще характеризують 2021 р. Ринок виробництва етикеток продемонстрував впевнене зростання завдяки рішенню All-in-One (все в одному), що поєднує системи флексографського та цифрового друку. Якщо говорити про цифровізацію, то значні успіхи відзначаються в галузі струменевого друку, що демонструє найвищі темпи зростання завдяки високій якості та продуктивності в поєднанні з низькими експлуатаційними витратами. Проте ринок етикеток, як і раніше, являє собою плавильний котел різних технологій, кожна з яких підходить для вирішення конкретних завдань. Перед усіма виробниками зараз стоїть проблема малих тиражів, і всі виробники прагнуть більшої автоматизації – з урахуванням того, що знайти робочу силу стає дедалі важче. У галузі упаковки з гнучких матеріалів весь ринок зіштовхнувся з проблемою пошуку нових сфер застосування полімерів. Пріоритетними темами є придатність до переробки та сумісність із харчовими продуктами. При цьому великий попит спостерігається на нові високобар’єрні рішення та рішення з мономатеріалів або навіть із металізованого паперу. Високий попит обумовлений електронною комерцією, яка передбачає доставку товарів та продуктів додому. Найвищі темпи зростання спостерігаються у використанні пакетів із стійким дном типу «дой-пак», упаков-

ки типу flow-wrap та порційної упаковки. Галузь зростає стабільними темпами, але виробники поводяться обережно, оскільки невідомо, як нові нормативні акти вплинуть на виробництво полімерів.

Якщо говорити про проблеми у сфері гнучкої упаковки, основною є пошук нового екологічно відповідального підходу. Деякі підприємства з виробництва складаних картонних коробок та скла переходять на полімери для зниження впливу на довкілля та транспортну інфраструктуру. У той же час ми відзначаємо, що деякі види упаковки з гнучких матеріалів замінюються на паперову. Але найбільш очевидною тенденцією є перехід від упаковки, що складається з різних матеріалів, до рішень із мономатеріалів, хоча питання збирання та переробки відходів ще не вирішене. Щоб залишатися конкурентоспроможними, підприємства мають збільшити використання біополімерів і плівки з вторинної сировини. 2021 р. запам’ятається своєю непередбачуваністю та широтою перспектив, що відкрилися. Потрібно вірити, що 2022 р. буде вдалим, але не можна ігнорувати надзвичайний тиск через порушення глобальних ланцюжків постачання та брак ресурсів. Пандемія так само продовжить відігравати важливу роль у поведінці людей. Поліграфічним підприємствам і виробникам упаковки потрібно впроваджувати інновації й сприяти сталому розвитку галузі та її продукції. При цьому завжди потрібно пам’ятати, що для пакувальної галузі характерні цикли спадів і підйомів.

1’2022 упаковка  ринок

Переваги та екологічні проблеми пакувальних матеріалів

Компанія GlobalData провела опитування, за яким 69 % споживачів вважають, що екологічне походження пакувальних матеріалів є важливим, але майже п’ята частина їх підкреслює, що інформація, надана компаніями про екологічність упаковки, є ненадійною. Величезна кількість претензій та інформації, наданої компаніями щодо їх зусиль зі сталого розвитку, можуть створити помилкові уявлення.

Протягом останніх кількох років першим заходом, коли мова заходить про те, щоб зробити ваш бізнес стійким, називають переробку одноразових полімерних виробів. Однак такі вироби можна переробити лише кілька разів, а потім вони стануть непридатними та потраплять на смітник. Тому підприємства, які зосереджуються лише на цьому методі, просто затримують забруднення, а не запобігають йому.

мають потужної переробної інфраструктури. Люди часто згадують часи, коли такі продукти, як молоко, були упаковані в багаторазові скляні пляшки. Однак через велику вагу транспортування скла є дорогим і призводить до значних викидів CO2. Разом із тим компанія InBev стверджує, що розробила найлегші у світі пляшки для пива, щоб скоротити викиди при їх транспортуванні. Оновлений дизайн скорочує викиди CO2 стандартної пивної пляшки на 17 %, що допоможе компанії досягти поставлених цілей до 2025 р., зберігаючи при цьому преміальний імідж, пов’язаний зі склом. Виробники напоїв будуть шукати способи і далі використовувати скло, зберігаючи при цьому низький рівень витрат. Великим міфом сьогоднішніх зусиль із переробки є папір і картон. Багато урядів дали людям можливість пере-

Кількість споживачів (%), які вважають важливими

певні характеристики упаковки (2021 р.)

панцирів омарів і личинок мух для синтезування ПЕТФ. Розробляються також придатні до компостування матеріали і навіть упаковка для напоїв на основі морських водоростей.

Перспективи біополімерів

European Bioplastics (EUBP) на 16-й конференції EUBP на початку грудня 2021 р. представила новий прогноз ринку біополімерів. Відповідно до нього, світове виробництво біополімерів зросте більш ніж втричі протягом наступних п’яти років, що випливає з ринкових даних, які European Bioplastics зібрала разом з Nova Institute. Очікується, що світова виробнича потужність біополімерів збільшиться з приблизно 2,4 млн т на рік у 2021 р. до 7,5 млн т на рік у 2026 р. Біорозкладний PBAT, виробництво якого збільшиться майже в чотири рази, а також PBS та поліаміди на біооснові є основними рушійними силами цього вражаючого зростання.

Такі компанії, як Coca-Cola та Danone, виступають за використання переробленого поліетилентерефталату (рПЕТ), який можна переробляти частіше, ніж інші полімери. Хоча це не довгострокове рішення, воно підтримує бренди. У той же час вони впроваджують нові формати, такі як партнерство Coca-Cola з Paboco для розробки повністю паперової пляшки, яка була випробувана в Європі в лютому 2021 р. Ще одне рішення – використання полівінілового спирту (PVOH) для виробництва мішків та пакетів. Будучи біологічно розкладним, він змінює уявлення про використання полімерів, а також допомагає зменшити тиск полімерних відходів у країнах, які не

робляти відходи, надаючи контейнери для паперу та картону. Це дає споживачам відчуття, що вони зробили добру справу, однак менш відомо, що папір і картон мають обмежену кількість циклів переробки, а сам процес переробки є дорогим.

Є

багато можливостей для інновацій у пакувальних матеріалах, які б зменшили негативний вплив на довкілля, однак не існує єдиного рішення щодо їх застосування. Наприклад, компанія BioPak розробляє полімери біологічного походження, такі як поліетилентерефталат на основі цукрової тростини, але це ставить під загрозу тропічні ліси. Існують подібні етичні проблеми, пов’язані з використанням

Виробництво полімолочної кислоти (PLA) також продовжить зростати завдяки подальшим інвестиціям в Азії, США та Європі. Також зросли виробничі потужності поліолефінів на біологічній основі, таких як PЕ (поліетилен) та РР (поліпропілен). Біорозкладні полімери, зокрема PBAT, PLA та PBS, наразі становлять трохи більше, ніж 64 % (1,5 млн т) світових виробничих потужностей біополімерів. Частка небіорозкладних становить майже 36 % (0,8 млн т), у тому числі PE, PET та PA. Із майже 48 % (1,2 млн т) всього ринку біополімерів у 2021 р. упаковка залишиться найбільшою сферою їх застосування. Однак дані також підтверджують, що біополімери використовуються в багатьох інших галузях і що постійно з’являються нові сфери їх застосування. Відносна частка таких сегментів, як споживчі товари, волокна або продукція сільського господарства та садівництва, зростає.

Із метою розширення потужностей Азія ще більше зміцнила свої позиції як важливе місце виробництва: майже 50 % біополімерів зараз виробляється в цьому регіоні. Майже 25 % виробничих потужностей все ще розташовані в Європі, однак у найближчі п’ять років частка Європи значно зменшиться. Натомість, за прогнозами, до 2026 р. Азія перевищить позначку в 70 %.

Global Data Consumer Intelligence Center

1’2022 упаковка  ринок

Перспективи

біополімерів

На біологічній основі / небіорозкладні Біорозкладні Прогноз Загальна потужість

На шляху до екологічності упаковки більшість власників брендів зосереджені на матеріалах. Серед головних критеріїв стійкості 42 % вказали вміст вторинної сировини, 30 % – біорозкладних матеріалів, 28 % – матеріалів, придатних до компостування, і 28 % –матеріалів, виготовлених із використанням відновлюваної енергії.

Хоча приблизно 75 % власників брендів заявили, що сьогодні мають певний доступ до екологічно чистих пакувальних матеріалів, потужності установок з переробки матеріалів недостатні для задоволення попиту, що свідчить про майбутні дисбаланси пропозиції.

Світова потужність виробництв біополімерів та її прогноз (2020–2026 рр.)

Ринок ПВХ Більше хлору, менше сирої нафти: велика кількість побічних продуктів хімічної промисловості використовується для виробництва полівінілхлориду (ПВХ). Тому ПВХ є одним з економічно найвигідніших полімерів – і поряд з поліпропіленом і поліетиленом одним із найбільш використовуваних. Компанія Ceresana вшосте проаналізувала зростаючий ринок ПВХ, і аналітики очікують, що світовий попит на цей міцний та універсальний матеріал до 2030 р. підвищиться приблизно до 57 млн т. Основним застосуванням стане будівельна продукція та упаковка. Очікується, що будівельна галузь залишатиметься найважливішим ринком для ПВХ у майбутньому, на її частку припадатиме приблизно дві третини світового попиту. Прикладами застосування ПВХ у будівельній промисловості є труби, віконні рами, двері та кришки, панелі, кабелі та обшивка кабелів, дюбелі, шурупи, кріплення та покриття. Підлога також займає значну частку у світовому попиті на ПВХ.

Другим за обсягом ринком є пакувальна промисловість, яка використовує ПВХ для гнучкої та жорсткої упаковки з часткою майже 16,5 %. До найважливіших сфер застосування належать пакувальні плівки, термозбіжна та стретч-плівка. Жорстка упаковка у вигляді коробок, пляшок використовується для олії, йогурту та іншої продукції. Крім того, ПВХ використовують у виробництві підошов для взуття, покриттів та медичних виробів, таких як інфузійні пакети.

Упаковка для брендованої продукції Консалтингова компанія LEK Consulting провела дослідження глобальної стратегії щодо упаковки для брендованих споживчих товарів. Витрати на упаковку зросли протягом останніх двох років і в наступні два роки продовжуватимуть зростати. 56 % власників брендів повідомили про збільшення витрат на упаковку з 2019 р., а 65 % заявили, що очікують збільшення своїх витрат у 2022 та 2023 рр. 78 % брендів, які класифікуються як Tier 1 (тобто мають оборот понад $ 1 млрд), планують підвищити свої витрати на упаковку, при цьому очікується, що третина брендів Tier 1 збільшить витрати більш ніж на 6 % у наступні два роки. Відповідаючи на

запитання, яка найбільша зміна в упаковці відбулася за два останніх роки, більшість власників брендів посилалися на зростання частки екологічно чистої упаковки. 74 % власників брендів поставили перед собою мету досягти стійкості до 2025 р., але багато з них відстають. Вони повідомляють, що на сьогодні досягли лише 40 % від своїх цілей на 2025 р., і очікують, що до 2025 р. досягнуть лише 68 %.

Прискорення переходу до електронної комерції є ще одним із важливих факторів розвитку ринку. Оскільки пандемія пришвидшує тенденції до електронної комерції, приблизно 50 % власників брендів заявили, що використовують спеціальні формати упаковки для електронної комерції, а 56 % збільшили свої витрати на упаковку для електронної комерції порівняно з витратами на звичайні формати. Однак перехід до електронної комерції супроводжується побоюваннями, зокрема щодо продуктивності. Власники брендів цінують інші характеристики, такі як невелика вага та продуктивність, більше, ніж стійкість. 36 % з них зменшують вагу упаковки, 32 % вводять нові формати, 31 % зменшують розмір упаковки, 29 % переробили свою упаковку для автоматизованої обробки, а 28 % збільшують кількість захисної упаковки, щоб уникнути пошкоджень під час транспортування.

Дослідження також показало, що власники брендів вкладають значні кошти в упаковку. Враховуючи напружену конкуренцію в роздрібній торгівлі за частку уваги споживача та частку гаманця, власники брендів розглядають упаковку як інструмент з високою рентабельністю інвестицій для поінформованості, просування та продажів і вважають її засобом стимулювання диференціації та завоювання споживачів.

Бум етикетування та маркування Ринок етикеток – один з найбільших сегментів зростання в поліграфічній промисловості. Виробники інноваційних технологій етикетування та маркування вже протягом кількох років фіксують стабільне зростання.

1’2022 упаковка  ринок

У Європі зростання за останні п’ять років склало в середньому приблизно 5 %. Зокрема, попит на цифрові друковані етикетки зростає стабільно високими темпами. У середньостроковій перспективі очікується, що майже кожна друга машина, продана в цьому секторі, буде друкувати в цифровому вигляді. На ринку використовуються цифрові друкарські машини для друку етикеток, які друкують лише в цифровому режимі. Міжнародне агентство досліджень

ринку Smithers Pira у 2016 р. передбачило, що глобальна промисловість виробництва етикеток зростатиме в середньому на 5 % на рік, а обсяг світового ринку збільшиться з € 31,4 млрд в 2016 р. до € 44,8 млрд в 2021 р. У 2016 р. найчастіше використовували самоклейні етикетки (44,4 % всіх етикеток, що використовуються у всьому світі, які склали 63,3 % продажів). За ними йшли сухі етикетки (35,6 % споживання, 22,8 % продажів)

тіше продаються високоякісні продукти харчування, скорочення витрат на друковані датчики та динамізація найвигіднішої дати. Очікується, що RFID-мітки замінять штрих-коди як системи ідентифікації. Використання технології RFID в упаковці харчових продуктів ставатиме дедалі привабливішим протягом наступних трьох років, не в останню чергу з погляду відстеження та прозорості. Поліграфія Німеччини Об’єднання німецьких поліграфістів bvdm опублікувало так звану «кон’юнктурну телеграму» – результати свого дослідження (листопад 2021 р.) про стан поліграфічних підприємств у країні, які базуються на результатах репрезентативного опитування Мюнхенського інституту Ifo-Institut.

сяці, і приблизно 50 % зберегли ціни на колишньому рівні.

У найближчі шість місяців поліграфічні та медіакомпанії також не очікують на помітну нормалізацію свого економічного становища. У листопаді сезонно скоригований індекс ділових очікувань скоротився на 2,5 % порівняно із жовтнем. Індекс становить 99,7 %, що майже відповідає рівню минулого року, але на 4 % нижче за докризовий рівень. Крім побоювань того, що поточні серйозні проблеми з поставками та високий рівень інфляції збережуться, компанії, ймовірно, будуть стурбовані четвертою хвилею пандемії коронавірусу та обмеженнями, які знову стають жорсткішими. Наразі лише 13 % учасників очікують збільшення своєї виробничої активності в найближчі три місяці. Приблизно 25 % підприємств передбачають зниження виробництва.

Можливості в глобальному секторі гарячих напоїв Глобальний сектор гарячих напоїв у 2020 р. оцінювався у $ 218,7 млрд. За прогнозами, протягом 2020–2025 рр. він матиме сукупний середньорічний темп росту 5,82 % і сягне $ 290,2 млрд до 2025 р. Прогнозується, що в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні темп росту буде протягом 2020–2025 рр. найбільшим – 7,46 %.

та термозбіжні етикетки (15,1 % споживання, 10,6 % продажів).

«Розумні» етикетки та бирки з можливістю радіочастотної ідентифікації (RFID) набувають все більшого значення. Рушіями для розвитку інтелектуальної упаковки є електронна комерція, за допомогою якої все час-

Після того, як у жовтні 2021 р. індекс ділової ситуації з поправкою на сезонні коливання зріс на 2,4 %, він у порівнянні з попереднім місяцем скоротився на 2,6 % і склав 99,4 %, що приблизно на 2 % нижче за докризовий рівень лютого 2020 р. Хоча приблизно 24 % компаній у даний час оцінюють обсяг замовлень як відносно великий і ще понад 58 % оцінюють свій портфель замовлень як достатній, розвиток виробництва послаблюється. Перебої з постачанням основних видів сировини та матеріалів і пов’язане із цим зростання витрат постачальників все більше впливають на виробничу діяльність підприємств. Вони дедалі частіше реагують на підвищення відпускних цін. У листопаді приблизно половина підприємств заявили про підвищення відпускних цін у попередньому мі-

Індекс

Бізнес-ситуація Бізнес-клімат Ділові очікування

Сукупна частка вартості п’яти найкращих компаній у 2020 р. становила 31,6 %. Nestl була провідною компанією у світовому секторі гарячих напоїв із часткою 13,9 %, за нею йшла Jacobs Douwe Egberts з 8,2 %. Unilever, JAB Holding Company та Luigi Lavazza SpA є іншими провідними компаніями, на частку яких у 2020 р. припадало 5,1; 2,4 та 2 % відповідно. Загальна частка продукції власних торгових марок роздрібних мереж у світовому секторі гарячих напоїв збільшилася номінально з 9,2 % у 2015 р. до 9,4 % у 2020 р., сягнувши $ 18,1 млрд. Гіпермаркети та супермаркети були провідним каналом дистрибуції у світовому секторі гарячих напоїв у 2020 р. із часткою 42,5 % продажів, випередивши магазини загального користування (29,1 %). Гнучка упаковка була пакувальним матеріалом, який найширше використовувався в секторі гарячих напоїв у 2020 р., на її частку припадало 45,2 % обсягу. Рисунок. Економічний стан поліграфії Німеччини

Eкологічна етикетка

Як розумна екологічна етикетка може зменшити вуглецевий слід від упаковки для харчових продуктів Останніми роками люди різного віку по всьому світу виходять на вулиці та вимагають від урядів і корпорацій дій щодо зміни клімату. Ймовірно, тепер наші колеги на перерві на каву також обговорюватимуть глобальне потепління так само, як це роблять політики на конференціях найвищого рівня. Ця тема приходить у наші вітальні разом із надзвичайно популярними емоційними документальними фільмами, як-от «Життя на нашій планеті» сера Девіда Аттенборо. Цей фільм серйозно попереджає про наслідки від відсутності негайних заходів для усунення шкоди, яку людина завдає планеті, зокрема від лісових пожеж, вирубування лісів, танення льодовиків та забруднення пластиком. Дедалі більше ми звертаємо увагу не лише на те, що міститься в продуктах, які ми споживаємо, але й на те, як ці продукти упаковані. Споживачі, а нині й інвестори очікують, щоб корпорації відповідально вкладали свої кошти та вживали відчутних заходів задля зменшення вуглецевого сліду та досягнення проголошених цілей. І ми готові їм допомогти: згідно з опитуванням, проведеним Boston Consulting Group на замовлення Trivium Packaging, 74 % з нас готові платити більше за сталі рішення.

Чи можемо ми пакувати товари ефектно та екологічно?

Коли бренди визначають, до яких заходів вони можуть вдатися задля досягнення своїх цілей щодо сталості, вибір упаковки та етикетування відіграє важливу роль. Етикетки зазвичай

становлять лише невеличку частину ваги паковання, але водночас вони є найвагомішою складовою з погляду як позиціонування цінностей бренду та власне його іміджу, так і наочної демонстрації прихильності ідеям сталого розвитку.

Попри те що кількість фасованих продуктів, які ми споживаємо, продовжує зростати – до речі, разом з утвореними відходами – вибір «екологічно-

дружніх» матеріалів для етикеток є швидким і простим способом зробити дієві кроки в правильному напрямку. І при цьому виконання цих кроків не потребує компромісу щодо дизайну чи презентабельності етикетки.

Провідний постачальник самоклейних матеріалів для етикеток UPM Raflatac допомагає розробникам упаковки та брендам зустріти ці виклики, пропонуючи для етикеток матеріал Forest FilmTM, виготовлений із повністю (на 100 %) відновлюваної деревної сировини, сертифікованої за системою сталого споживання ISCC по всьому ланцюжку створення вартості, що дає змогу брендам поступово відмовлятися від полімерних плівок на основі викопної сировини.

Пропозиція лінійки матеріалів RAFNXT+ – це ще один спосіб підвищити сталість упаковки. Організація Carbon Trust підтвердила, що ці матеріали сприяють пом’якшенню кліматичних змін. Етикетки лінійки RAFNXT+ потребують менше сировини, електроенергії та води та утворюють менше відходів протягом свого життєвого циклу порівняно зі звичайними етикетками; одночасно знижуються викиди парникових газів, що утворюються при виробництві та транспортуванні. Вони демонструють відчутний позитивний вплив на скорочення викидів вуглецю та підвищення спроможності лісів поглинати парникові гази. Крім того, вони виготовляються з використанням деревини із сертифікованих Радою FSC лісів, керованих із дотриманням принципів сталого менеджменту, і можуть постачатися з паперовою основою, виготовленою з перероблених матеріалів, щоб і далі зменшувати вирубування лісів та витрати природних ресурсів. Кліматичні зміни очевидні для всіх нас та викликають занепокоєння. Проте є деякі конкретні кроки, які можна зробити в нашому повсякденному житті, щоб змінити ситуацію на краще, і не в останню чергу тим, як ми пакуємо та маркуємо наші харчові продукти. Як каже добре відомий слоган мережі Tesco, «кожна дрібниця допомагає».

Щоб дізнатися більше про те, як зробити відчутний внесок у пом’якшення кліматичних змін, використовуючи чутливі та водночас

сталі рішення етикетування харчових продуктів, завантажте безкоштовний посібник UPM Raflatac.

Біополімери:

факти та статистика

(зі звіту IfBB на конференції EUBP)

Заснований у 2011 р. Інститут біополімерів та біокомпозитів (IfBB) у складі Вищої школи Ганновера, Університету прикладних наук і мистецтв після більш ніж десятиліття поточних досліджень у сфері біополімерів задовольняє зростаючу потребу фахівців та споживачів у експертних знаннях у цій галузі. Завдяки своїм практичним дослідженням і співпраці з промисловими партнерами, IfBB підтримує ринок біополімерів і, крім того, сприяє обізнаності громадськості та розумінню цієї теми.

Звіт «Біополімери: факти та статистика» – це інформація в стислому форматі щодо ринкових тенденцій, процесів і потреб у ресурсах для біополімерів, на додаток до більш детальної та всеосяжної публікації «Інженерні біополімери». Він містить простий та зрозумілий огляд поточних ринкових і технічних фактів у секторі біополімерів і порівняльні показники ринку для окремих матеріалів, регіонів та застосувань.

Щодо термінології

Останніми роками з’явилося багато інформації про нові види біополімерів, а на ринок виходять інноваційні полімерні матеріали. Водночас біополімери аж ніяк не є абсолютно новим класом матеріалів; вони, скоріше, були заново відкриті серед великої групи полімерних матеріалів. Основою всіх перших штучних полімерів є модифіковані природні матеріали (казеїн, желатин, шелак, целулоїд, целофан, гума тощо). Це означає, що вони були на біологічній основі, оскільки нафтохімічні матеріали в той час ще не були доступні. Із середини ХХ ст. майже всі полімери на біооснові, за деякими винятками (матеріали на основі целюлози й каучуку), були замінені матеріалами з нафтохімічної сировини. На даний момент екологічні проблеми, обмеженість нафтохімічних ресурсів, а іноді й нові властивості сприяють значному відродженню біополімерів, і вони привертають все більше уваги широкої громадськості, політиків, представників промислового сектору та, зокрема, дослідницького співтовариства. Особливий інтерес сьогодні викликають нові види біополімерів, які були розроблені за останні 30 років. Автори звіту «Біополімери: факти та статистика» розглядають так звані біополімери «нової економіки» на противагу біополімерам «старої економіки» – тим матеріалам, які були розроблені до появи нафтохімічних біополімерів і які все ще існують на ринку сьогодні (наприклад, гума, целофан, целулоїд, ацетат целюлози). Біополімери «нової економіки» автори ділять на дві основні групи. З одного боку, це біополімери, які мають хімічну структуру, практично невідому ще кілька років тому (наприклад, нові поліефіри на біооснові, такі як PLA), з ін-

шого боку, це біополімери з такою самою хімічною структурою, але на біологічній основі. Найпоширенішими на цьому етапі такими матеріалами є поліетилентерефталат на біологічній основі (Bio-PET) і поліетилен на біологічній основі (Bio-PE) (табл. 1).

Розглядаючи структуру біополімерів, необхідно додати, що і серед першої, і серед другої групи біополімерів «нової економіки» є такі, які розкладаються, і такі, які не розкладаються. І це важливо зрозуміти та запам’ятати для подальшого засвоєння матеріалу вказаного звіту.

Сировина для полімерів на біооснові

Основною частиною звіту є так звані ланцюгові схеми, що відображають етапи виробництва від сировини до готового продукту, вказуючи окремі етапи процесу та проміжні продукти, які слугують орієнтиром для всіх міркувань і розрахунків, пов’язаних із виробництвом біополімерів та використанням усіх ресурсів.

Таблиця 1. Загальна структура біополімерів Біополімери «Старої економіки»

«Нової економіки»

На біоосновіТрадиційні на біооснові ГумаPLABio-PA Регенерована целюлоза PHABio-PE Ацетат целюлозиPEFBio-PET тощоКрохмальні сумішіBio-PP тощотощо

Таблиця 2. Сировина для біополімерів, отримана з різних рослин

РослинаЗібраний

урожайСировина

Глобальна середня врожайність*, т/га Середній вміст сировини, % Отримана сировина, т/га Цукрова тростинаЦукрова тростина (без тростини)Ферментований цукор73,10139,50 Цукровий бурякБуряк (без листя)Ферментований цукор62,701610,03 КукурудзаЯдро кукурудзиКрохмаль7,00704,90 КартопляБульба картопліКрохмаль24,00184,32 ПшеницяЗерна пшениціКрохмаль3,97461,83 ДеревинаСтоячий брус, залишки деревиниЦелюлоза1,64400,66 РицинаРицинова квасоля (насіння)Рицинова олія1,50400,60 *Глобальна середня врожайність за 10 років (2010–2019), зважена відповідною кількістю виробництва (на основі FAOSTAT 2010–2019)

1’2022 упаковка  матеріали

Масові витрати спочатку були розраховані за допомогою молярного методу, основаного на хімічному процесі, із використанням коефіцієнтів перетворення. Встановлені таким чином ланцюгові схеми були підтверджені виробниками полімерів. Оскільки коефіцієнт втрат внаслідок хімічних процесів або стадій процесу не враховувався, розрахунки проводилися переважно без втрат. Масові потоки показують вихідну сировину та потреби в гектарах або у виробництві однієї метричної тонни біополімеру. Урожайність найважливіших сільськогосподарських культур та відновлюваної сировини брали з різних джерел. Врожайність у цьому контексті стосується самої культури, яка містить сировину для переробки, а не зібраної рослини.

На біооснові / небіорозкладні Біорозкладні Загальна потужність

1. Світові потужності виробництва біополімерів

10,3 % (207 тис. т)

Південна Америка 27,3 % (551 тис. т)

Європа

15,1 % (304 тис. т) Північна Америка

У розрахунок використаної води було включено лише дощову, зрошувальну та певною мірою технологічну воду для очищення сільськогосподарської продукції. З іншого боку, використання води для переробки не було враховано. Це був перший спрощений підхід щодо використання води для вирощування сировини для біополімерів. Загальні розрахунки кількості сировини, яку отримували з різних рослин для подальшого використання при виробництві полімерів на біологічній основі, наведено в табл. 2.

7,1 % (207 тис. т)

Південна Америка 32,0 % (932 тис. т)

Європа

2,91

млн т

7.1 %

South America

46,9 % (946 тис. т) Азія

0,4 % (9 тис. т)

17,4 % (506 тис. т) Північна Америка

43,2 % (1255 тис. т)

Австралія та Океанія

Азія

0,3 % (9 тис. т) Австралія та Океанія а) б)

Рис. 2. Структура потужностей із виробництва біополімерів за регіонами світу в 2020 р. (а) та 2025 р., прогноз (б)

24,4 %

Біорозкладні поліефіри 12,8 % Біорозкладні крохмальні суміші

20,5 %

PLA

1,3 %

Інші

3,5 % Bio-PP

6,6 % Bio-PA

2,1 %

PHA

1,4 %

Целофан

0,2 %

Ефіри целюлози

6,9 %

Bio-PET

8,4 %

PTT 11,7 %

Bio-PE

а) б)

Рис. 3. Структура полімерів на біооснові у 2020 р. (а) та у 2025 р., прогноз (б)

22,1 % PLA

Біорозкладні поліефіри 10,1 % Біорозкладні крохмальні суміші

20,5 %

Потужність, тис.

матеріали  упаковка 1’2022

БіорозкладніНа біооснові / небіорозкладні

Біорозкладні

PLA Bio-PET 30Bio-PE

крохмальні

суміші

ІншіІнші

Гнучка упаковкаЖорстка упаковка

Рис. 4. Потужності з виробництва біополімерів для пакувальної індустрії у 2020 та 2025 рр. (прогноз)

Ринкова інформація про біополімери Загальна потужність виробництва біополімерів у світі зросла з 1,38 млн т у 2017 р. до 2,016 млн т у 2020 р. із середньорічним приростом 12 %. За прогнозом, у 2025 р. вона досягне 2,98 млн т (рис. 1). Найбільше потужностей їх виробництва у 2020 р. було розташовано в країнах

Пасовища

га

Орні землі 1,4 млрд га 28 %

Біополімери

2020: 832 600 га = 0,017 %

2025: 1 123 900 га = 0,022 %

Використаний матеріал 106 млн га = 2,1 %

Біопаливо 53 млн га = 1,1 %

Продукти харчування, корми 1,24 млрд га = 24,8 %

Рис. 5. Розподіл землі сільськогосподарського призначення у світі

за секторами використання

Азії (46,9 %) та Європи (27,3 %) (рис. 2). Країни цих регіонів, за прогнозом, до 2025 р. збільшать свої потужності: Азії – до 1255 тис. т (+309 тис. т), Європи – до 932 тис. т (+381 тис. т). У той же час у країнах Південної Америки та Австралії й Океанії вони залишаться на тому самому рівні. Потужності виробництва біорозкладних полімерів збільшаться із 61,5 % від загальної кількості біополімерів у 2020 р. до 62,8 % у 2025 р. (рис. 3). Основна їх частина припаде у 2025 р. на PLA (22,1 %); ефіри PBAT, PBS, PCL (20,5 %); крохмальні суміші (10,1 %) та PHA (8,9 %). Водночас небіорозкладні зменшать свою частку: Bio-PE – до 10,7 %, Bio-PP – до 6,7 %, Bio-PA – до 6,1 % у 2025 р. Найбільше біополімери використовуються в пакувальній індустрії (рис. 4). Ця частка зросте з 1144 тис. т (56 % від загальної кількості) до 1703 тис. т (58 %). При цьому більшість їх буде припадати на упаковку з гнучких біополімерів – 887 тис. т (52 %).

Незважаючи на те, що глобальні прогнози передбачають зростання ринку біополімерів у найближчі кілька років, потреба в сільськогосподарських площах для вирощування сировини для їх виробництва буде все ще триматися на дуже низькому рівні (рис. 5). Так, для виробництва у 2025 р. 2,9 млн т біополімерів потреба у використанні землі становитиме приблизно 0,022 % світової сільськогосподарської площі або приблизно 0,8 % орної землі. Незважаючи на такі темпи зростання, слід зазначити, що частка ринку цих біополімерів «нової економіки» все ще коливається на рівні менш ніж 1 % світового ринку всіх полімерів і, ймовірно, не перевищить 2-3 % найближчим часом.

1’2022 упаковка  матеріали

років твіст-обгорткам

Завершився 2021-й. Компанія Futamura відсвяткувала важливу віху в історії своїх пакувальних плівок: 85 років твіст-обгорткам для цукерок. 85 років тому плівки Cellophane™ використали в перших автоматичних машинах для обгортання. Спочатку їх часто називали «прозорим папером», оскільки вони виготовлялися з відновлюваної деревної маси. Протягом багатьох років плівки стали синонімом кондитерських обгорток, ставши найкращою упаковкою завдяки відмінним технічним характеристикам та естетичній привабливості.

Завдяки властивості «мертвого згинання» целофан був ідеальним вибором для обгортання цукерок методом скручування. Плівка надзвичайно добре оброблялася пакувальними машинами, не мала статичного заряду, загорталася на високих швидкостях із неймовірно низьким рівнем браку.

Вона також гарно трималася вільно скрученою, без необхідності термозварювання або застосування клею.

Це означало, що обгортки цукерок легко розкручували навіть діти.

За останні 20 років, визнаючи зростання попиту на екологічно відповідальну упаковку, Futamura розробила плівки NatureFlex™. Це нове покоління плівок є природною еволюцією оригінального целофану. Плівки NatureFlex™ мають технічні характеристики целофану, виготовляються з відновлюваної сировини, отриманої з лісових плантацій, якими управляють за принципами сталості, та мають додаткову перевагу – є ближчими до умов сталого розвитку після їх використання. Плівки NatureFlex™ сертифіковані для домашнього компостування

TUV Home compost і відповідають європейським і міжнародним нормам для промислового компостування, зокрема EN 13432 і ASTM D6400.

Незважаючи на те, що органи влади та компанії робили заяви та намагалися запровадити методи механічної переробки відходів упаковки, стає дедалі очевиднішим, що така переробка не буде єдиним рішенням для всіх випадків. Дослідження «Breaking Plastic Wave» ясно дало зрозуміти, що чудодійного способу немає: промисловість повинна використовувати всі доступні варіанти для вирішення по-

точних проблем, пов’язаних із закінченням терміну служби упаковки. Сьогодні власники брендів та оператори з утилізації відходів визнають, що гнучкі матеріали малого формату надзвичайно важко обробляти та переробляти. До цієї категорії належать невеликі традиційні твіст-обгортки: маленькі в прямому значенні, ще й часто м’яті або рвані, що робить їх ще меншими.

У цьому конкретному випадку використання компостованої плівки, такої як NatureFlex™, забезпечує позитивне завершення терміну служби: споживачі можуть просто помістити її в домашній компостний контейнер, і плівка розпадеться протягом 6–8 тижнів. Із часом промислове компостування також стане можливим, і це, безумовно, вже відбувається в деяких європейських країнах, таких як Італія та Ірландія. Обидва варіанти – домашнє та промислове компостування – дають змогу виробляти компост, що збагачує ґрунт. Зрештою, якщо «солодкі» обгортки будуть і надалі засмічувати середовище (із чим Futamura ніколи не погодиться), обгортки NatureFlex™, безперечно, менше впливають на довкілля, ніж виготовлені зі звичайних полімерів.

За словами директора з продажу та маркетингу Futamura Енді Світмана, «комбінація виняткової продуктив-

ності обгортання та покращеного рішення переробки після закінчення терміну служби робить NatureFlex™ логічним вибором для гнучких виробів малого формату, таких як твістобгортка».

Коли справа доходить до обгортання методом скручування, плівки NatureFlex™ пропонують поновлювану й придатну до компостування альтернативу. Їх використання є найбільш ефективним на пакувальних машинах. SACMI Chocolate Spa., виробник машин, який почав свою діяльність у 1907 р. під назвою Carle & Montanari та виготовляє машини для загортання солодощів з 1957 р., регулярно використовує NatureFlex™ на своїх машинах. За словами Валентини Бергамі з відділу продажів і маркетингу SACMI Chocolate Spa., «NatureFlex™ – дуже надійний матеріал з усіма характеристиками, які повинен мати матеріал під час роботи на обгортковій машині. Еластичність, щоб витримати зчеплення в процесі розмотування, коли плівка розмотується з бобіни та подається до зони загортання. Жорсткість, завдяки чому плівку можна просунути через блок подачі обгорток, де вона нарізається по довжині прямо на продукті. І остання, але не менш важлива: ефект пам’яті, щоб скручування трималося певний час».

Пані Бергамі додає: «Ми протестували різні версії NatureFlex™ із різними видами, прозорими чи металізованими, і матеріал показав дуже хороші результати. Ось чому ми активно рекомендуємо його нашим клієнтам, які шукають нові екологічно чисті альтернативи полімерним матеріалам».