Різдво переможе! Наш край
№17(51), 27 грудня 2013 р. АКТУАЛЬНО
Подано заявку на встановлення рекорду ЗАСПІВАЙМО! 31 грудня 2013 року о 23:50 на
майдані Незалежності (Київ) буде продемонстрована спроба встановити новий рекорд України і світу, а саме: досягнення максимальної кількості людей, які одночасно співають Державний Гімн України хором. Співачка Руслана Лижичко подала відповідну заявку до Книги Рекордів Гіннеса. Ідея проекту — довести всьому світу, що українці можуть об’єднатися заради досягнення спільної мети. «Ми запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у встановленні рекорду й зустріти Новий рік у такий оригінальний спосіб», — закликає співачка.
Український школяр знає як побороти рак НОУ-ХАУ Рівненський дев’ятикласник знайшов
метод, який може допомогти долати рак. 15-річний Іван Остапін запатентував пристрій для синтезу вуглецевих наноструктур електророзрядним методом, який можна використовувати для лікування онкохворих. Цей метод дозволить відмовитися від виснажливої для організму хіміотерапії. Щоправда, юнак наголошує — аби втілити задум в життя, ще треба довго та ретельно досліджувати цю версію. На думку науковців, винахід школяра — це ноу-хау в технічній революції. Адже майбутнє саме за наноматеріалами. «Вуглецеві наноструктури можна використовувати в металургії, енергетиці та медицині. Вони допоможуть зменшити вагу матеріалів, але значно збільшити їхню міцність. Тому такий пристрій нині неабияк актуальний», — каже юний науковець. Свій революційний винахід школяр презентував на Всеукраїнському фестивалі «Sikorsky Challenge 2013», на якому його нагородили премією. У майбутньому він мріє попрацювати в сучасних лабораторіях нанотехнологій за кордоном.
Стриянин щоранку будить Майдан піснями АКТИВІСТИ Голова Стрийської міської «Просвіти» Зеновій Медюх на Майдані з перших днів і вже став одним із його найбільших активістів. Пана Зеновія ведуча майдану Руслана взяла в команду, яка працює вночі на сцені. Кожної ночі для активістів Майдану він виконує пісні під гітару. Зранку саме під звуки гітари пана Зеника частенько прокидаються майданівці. Також Зеновій Медюх є експертом Громадського сектору на Майдані. «Кожен новий день — це наша перемога, — переконаний просвітянин, — і ми стоятимемо доти, доки не досягнемо спільних політичних і громадських цілей».
ВІД РЕДАКТОРА Їм нас не зрозуміти… аю кількох доволі прагматичних друзів, М які ще на додачу непо-
борні циніки. Несподівано виявилося, що на день св. Миколая вони найбільше хотіли не подарунків від близьких людей, а щоб «цей урод пішов з посади президента». Не знаю, у кого був більший шок — у мене, доволі емоційної людини, чи у них, коли виявилося, що листи з побажаннями однакові. Думаю, мільйони українців, прокидаючись зранку, чекають на новину про відставку гаранта Конституції. Щирість і впертість, з якою ми хочемо позбутися лайна, яке робить вигляд, що нами керує, вражає навіть найбільш байдужих людей. Нам — українцям — як вирок постійно говорять, що «ви дуже терплячий народ». Виявляється, що це дійсно так. І кращого прикладу ніж Майдан немає. Влада розраховувала, що покричать і розійдуться, а ні — виявляється, ми можемо терпіти не лише біль і приниження, а й тимчасові незручності життя в наметах на Майдані. Їм зі своїми мільйонними статками не зрозуміти, коли люди віддають на потреби Майдану пенсії, зарплати, заощадження, беруть відпустки за власний рахунок і їдуть жити в складні умови, щоб тільки підтримати свій народ. І тут, на Майдані, є міцна віра і святий дух , а на боці злочинної влади — лише страх втратити награбоване. Незважаючи на важкі побутові умови, люди, які творять Майдан, є щасливими, бо мають віру. Награбовані статки не принесуть діючому режимові щастя. А за пролиту кров простих мирних людей пощади від народу вони не отримають. Від редакції газети «Своє Слово» хочу побажати усім Вам у житті радості, людського тепла і віри в себе та своїх близьких. Нехай наступаючий Новий рік і Різдво Господнє принесуть світло в наші серця, а всі негаразди нехай оминають наші домівки. Ми з великою шаною ставимось до кожного нашого читача та сподіваємося, що й надалі будемо потрібні та корисні вам. Андрій СКОП
БОГДАН КІВШ
М
инає 36-тий день Є в р о м а й д а н у. Для тих, хто спостерігає за подіями у Києві через екрани телевізора чи комп'ютера, ситуація довкола Майдану виглядає доволі трагічно. Опозиція безініціативна, влада наступає, люди зневірюються та їдуть додому, Майдан із кожним днем пустіє. До цього всього деякі політичні експерти розповідають фантастичні сценарії про фінансистів та ідейних натхненників Майдану з владних коридорів. Що це все буцімто підкилимні політичні ігрища, а не народний гнів у чистому його прояві. Інші лякають кремлівськими сценаріями розколу України на дві чи три частини.
Однак реалії, як завжди, зовсім інші. Люди, які відстоюють нашу з вами нову незалежну Україну, навіть не думають розходитися. До того ж із кожним днем тих, які селяться на Майдані, стає все більше. Соціологи стверджують, що стояти «до кінця» готові 4 з 5 революціонерів. Так влада та наближені до неї персони чинять тиск, однак вони абсолютно не керують ситуацією і не можуть реалізовувати жодних сценаріїв. Спробувати можуть, але реалізувати в повній мірі точно ні! Тим більше неможливим є розкол України, про який вони так активно нам розповідають. На Майдані зараз реально зібралася вся Україна, а хто не тут ні фізично, ні душею, той на маргінесі та не може активно діяти.
Єдине, що насторожує людей, — це небачення реального виходу зі ситуації. Однак нам усім потрібно пам'ятати, що в таких подіях найважливішою є віра у себе та в перемогу. Напередодні Різдва хочеться нагадати усім зневіреним, що чудотворні діяння стаються тільки з тими людьми, які у них вірять. Україна сьогодні потребує віри в чудо та Божественну волю. Один священик, стоячи на барикадах Майдану, дав ідеальний рецепт щодо того, що сьогодні робити кожному громадянину. Його запитали, що робити справжньому християнину, коли атакуватиме «Беркут»? Чи відповідати на удари? Священик відповів: «Потрібно бити у відповідь. Але з любов’ю».
ГО «Майдан»: запишись в актив революції! АНДРІЙ КАЛЮЖНИЙ
У
понеділок в Києві на своє перше засідання зібралася Рада новоствореного Народного об’єднання «Майдан». Головною метою організації, про створення якої напередодні проголосили зі сцени Євромайдану, є зміна системи влади в Україні. Ідея створення організації полягає в тому, щоб структуризувати революційний рух, створити ядро революційного активу і зробити його більш організованим. Вже очевидним є два факти. По-перше, Євромайдан не перетвориться у криваву революцію, а буде розвиватися мирним шляхом. По-друге, влада є глухою та сліпою до мирних людей. Мирні стоячі чи ходячі протести, мітинги та демонстрації не змусять Януковича піти самому чи відправити у відставку своє найближче оточення. Враховуючи те, що Майдан не має наміру здаватися, потрібно шукати нові методи боротьби, які охопили б більше людей у регіонах, а не тільки в Києві. Потрібно готуватися до тривалої боротьби, а не миттєвого штурму. Для цього потрібна організація. «Це має бути об’єд нан ня, як польська «Солідарність» чи литовський «Саюдіс», чи як колись Народний рух — тільки масовіше. І воно передбачає, що там буде членство і політичних партій, і громадських організацій, індивідуальне членство. Основна ідея цього руху — щоб у нашому суспільстві діяли закон і Конституція, щоб міліція захищала нас, а не навпаки. А від нас — українців — залежить, чи вдасться нам створити такий
рух», — каже член ради «Майдану», політолог Олексій Гарань. Одна з головних цілей створення організації — мати спроможність швидко мобілізувати величезну кількість людей для проведення більш рішучих і болісних для влади протестних акцій, таких, наприклад, як всеукраїнський страйк або масове блокування владних установ. З першого ж дня деякі активісти акції протесту почали виявляти незадоволення тими, хто увійшов до керівництва громадського руху «Майдан», а саме керівниками опозиції та іншими політиками. Так, координатор громадського об’єднання «Спільна справа» Олександр Данилюк зазначає, що новостворене об’єднання представляє радше інтереси парламентської опозиції, ніж рядових активістів Євромайдану. Проте він не відкидає можливості співпраці з «Майданом». Натомість самі члени Ради «Майдану» запевняють, що зараз відбувається продовження теми на с.
2
2
АКТУАЛЬНО
№17(51) 27.12.13
НОТАТКИ З МАЙДАНУ
Натхнення для революціонерів Тарас Прохасько, письменник
З
акостеніння — основ на ознака української державної системи. Закостеніння вже зробило цю систему безпомічною. Всі ці президенти, силовики, прокурори, суди, кодекси — минуле, яке ще може досить довго тривати, але воно минуле, бо позбавлене гнучкості. Вся ця система — лише величезна армія онкохворих, які могли б викликати співчуття, якби хвороба не зробила їх такими злими маніпулянтами. З ними варто поводитися власне так, як з вередливими умираючими. Подати, звичайно, склянку води, але не вислуховувати їхніх безглуздих заповітів. І створити щось таке, що не укладається в їхні схеми. Щось подібне на швейцарську армію. Її формально майже нема. Але кожен громадянин певного віку належить до неї. Він знає, що впродовж свого життя повинен по кілька тижнів послужити 260 днів. Він знає, що у нього вдома є його номерний автомат. Знає місце, куди повинен прибути у випадку чогось. Знає кількох найближчих армійських колєґ на все життя. І знає, що ті колєґи знають ще кількох, а ті — ще. І якщо з кимсь щось станеться, то досить сигнальнути одному, щоби через годину поряд була рота, а за дві — батальйон тих, які протягом усього життя служать Швейцарії та її невидимому війську. Лесь Подерев’янський, художник, автор
лада — це така цікава штука. Вона з'являється, В а потім раз — і вислизає з
пальців. Її не могли втримати й не такі фраєри, як Янукович, а й люди з більшим IQ. Зараз по всьому шаріку таке відбувається. У цивілізованих країнах це ротація на виборах, а в нецивілізованих — у інакший трошки спосіб. Можна тішити себе: ага, от ніколи не було війни. Зате 20 років тупцюємо на місці. Незалежність за ці 20 років не дала нічого. Хіба що закінчився комунізм — але власне Україна тут ні до чого. Якби у 2004-му була б кривава революція, то була б більша відповідальність у тих, хто прийшов до влади. Я не думаю, що коли є кров, це добре. Але змін тоді більше. Сергій Жадан, письменник, співорганізатор Євромайдану в Харкові
ідлість не викликає страху. Підлість виклиП кає бажання її позбутись. Тому,
нападаючи нині на мирне населення, тероризуючи громадян, вони досягають зворотного ефекту — вже ніхто не розійдеться по домівках в очікуванні свят чи там наступних виборів. Ті, хто вийшов на вулиці й на кого вони влаштовують сьогодні полювання, знають, із ким мають справу й чого їм треба очікувати. А головне — вони знають, за що стоять і чого вимагають. Стоять вони, передусім, за усунення від влади всієї цієї нереалізованої неадекватної шушари, яка намагається говорити від імені міст, регіонів та всієї країни. Вимагають змін. А коли ти чітко знаєш, чого хочеш і як цього досягти — ну то чого ти будеш боятись? Бояться невпевнені, бояться легковірні, бояться ті, хто боятись звик. У всіх інших випадках — ця влада не заслуговує навіть на страх. Лише на ненависть. Лише на повалення.
Зеновій Кіт:
КОМЕНТАРІ
Утопії часом збуваються Андрій КВЯТКОВСЬКИЙ, журналіст, громадський діяч
зараз напишу Я кілька наївних, ейфорійних фраз, з яких невдовзі сам сміятимуся. Повірити в них до кінця, «по дорослому» — не мати розуму, але не написати їх зараз — не мати серця.
Люди з усієї Малоросії, усього «совка» і навіть усього світу переживають на Майдані культурний шок. Але позитивний. Що сталося? Українці завжди були страшенно недовірливі, такі собі Хоми Невірні — поки не помацає, не повірить. І жили вони так, як жили. Але раптом з’явилася мрія, ідеал, який вони назвали «Європою» (бо мусили якось назвати). Вони раптом увірували в декілька простих правил (їм сказали, що це правила європейського співжиття). Ось вони: посміхайся, будь доброзичливим, не матюкайся, дякуй, вибачайся, не сміти, прибирай за собою, не надуживай алкоголем, допомагай ближньому, тримайся купи, май чуття ліктя, не дозволяй себе кривдити, не бійся нічого. І — о диво! — ці правила спрацювали! Українці ненароком створили щось, що можна було помацати. І те «щось» було добрим. Українці просто втілили прості гасла «Візьми і зроби!». Або «Захочеш — і будеш». І сталося диво, яке неможливо пояснити. Може, це якийсь знак зневіреному людству? Таке, здається, є неможливим на надто цивілізованому Заході — до цих простих правил там звикли від століть, і вони там не революціонізують. Таке, мабуть, є неможливим на дикому Сході — Луганську, Челябінську, Пекіні. Таке стало можливим на самому стику, розломі цивілізацій. Може, саме це і є те «призначення України», про яке так багато говорили? І людству треба щось із тим робити. Бо теорії — теоріями, а тут такий несподіваний практичний досвід! Звичайно, ця ідилія не триватиме довго. Ідилії довго не тривають. Але хай — попри будь-який розвиток подальших подій, українці ніколи не забудуть цих кількох тижнів, цих кількох простих правил. Бо це ті тижні, заради яких було варто жити. І це правила, яких необхідно дотримуватися не лише на Майдані. Звичайно, колись українці, за своєю ідіотською звичкою, і цю чудову революцію оголосять поразкою, як вони здуру вже оголосили поразкою революцію Помаранчеву. Бо такі вони максималісти — все або нічого! Бо ніхто не пояснив їм простої істини: краще — ворог доброго. Але це буде потім. А наразі для нас головне — не запишатися: які ж то ми файні!
Наш край
«Сьогодні країну треба виборювати на Майдані» ІРИНА ТРАВЕНЬ
К
ерівник стрийської районної організації «Удару» Зеновій Кіт перебуває на Майдані з першого дня і вже став одним із його польових комендантів, що відповідають за організацію людей, які приїжджають із Львівщини. — Розкажіть, з чого почалася Ваша діяльність на Майдані? — Діяльність на Майдані пов’язана з великою кількістю роботи задля забезпечення тих людей, які приїжджають, усім необхідним, у першу чергу — житлом та їжею. Фактично забезпечити їм усі умови, щоб люди могли тут комфортно перебувати, наскільки це можливо, брати участь у акціях, пікетуваннях, нічному чергуванні. На Майдані потрібно дуже швидко організувати комунікацію, розселення, забезпечення теплими речами тощо. — Яка структура нинішнього Майдану? Багатьом вона нагадує Запорізьку Січ. — Структура Майдану — це поєднання усієї країни. Кожне місто хоче приїхати на Майдан і встановити тут намет зі своїми традиціями. Майдан — це всеукраїнське об’єднання з різних куточків України. Тут переплелась Запорізька Січ і модерні протести. — Скільки наметів зараз на Майдані? — На Майдані є майже дві сотні наметів. Зараз встановлюють нові намети, бо до Нового року очікується приїзд великої кількості людей. — Наскільки ефективно працює розвідка?
Зеновій Кіт — польовий комендант Євромайдану.
Коли Ви маєте можливість дізнатися про ймовірний штурм? — Розвідка поставлена дуже добре. Люди перебувають на відстані кількох кілометрів від Майдану, мають рації і повідомляють нам про дислокації «Беркута». У нас біля кожної барикади зараз стоять по дві сотні осіб. Окрім того, своєрідною розвідкою Майдану є величезна кількість простих людей, які тут стоять, їх родичі та друзі, які постійно телефонують і повідомляють про можливі провокації. — Сьогодні влада зрозуміла, що штурми Майдану лише його збурюють. Тепер вони вирішили чекати доти, доки все це розсмокчеться. Тим часом активність людей знижується... — Людей на Майдані не меншає. Відбувається постійна ротація: одні їдуть додому, щоб повернутись, а в цей час приїжджають інші. Але Майдан живе і житиме доти, доки не відбудуться зміни в нашій країні. Люди прагнуть реальних змін, а головне відчувають, що мають силу змінити ситуацію в країні.
Треба визнати, що влада не зупиниться. Вона просто почала діяти іншими способами. До нас почали засилати бомжів і провокаторів. Однак охорона дуже добре працює на випередження і не допускає до створення справжньої небезпеки. — Чим різняться Майдан 2004 і Майдан 2013 років? — Говорять, що теперішній Майдан більш динамічний. Система самоорганізації дуже подібна, один в один, до смішного подібна, але це абсолютно різні речі. Настрій тут дещо інший, напруженіший, тривожніший. На Майдані 2004 року в нас не було сутичок із «Беркутом». Тут у нас фактично кожні кілька днів відбуваються реально серйозні зіткнення, люди потрапляють до лікарень. На тому Майдані було більше фестивальної публіки, яка приїхала, обмоталася прапорами, пройшлася, прийшла під Кабмін, адміністрацію президента, пофотографувалася й поїхала. Тепер приїжджають надовго, на дві-три ночі, приїжджають свідомо.
ГО «Майдан»: запишись в актив революції!
ПОЧАТОК НА С. 1
становлення організації, тож у складі її керівних органів відбуватимуться зміни. Зокрема, Юрій Луценко розповів, що нинішня Рада «Майдану» повторює координаційну раду, яка була створена в перші дні революції. Він наголосив, що функція діючої ради в тому, щоб дати поштовх для створення ГО «Майдан», а пізніше керівництво громадського руху буде обиратися вже самими його членами. Тому на сьогодні ведеться активний запис у громадський рух і його розбудова в регіонах. Член ради «Майдану», політолог Олексій Гарань не вважає великою вадою новостворено-
го об’єднання відсутність єдиного лідера. «Звісно, добре, коли є лідер, який уособлює все. Але в цьому є й небезпеки також, бо одного лідера легше нейтралізувати. Зараз триває процес, під час якого визначається, хто буде лідером — чи він буде один, чи це буде колективне керівництво», — зауважує Олексій Гарань. Завданням «Майдану» є створення нових короткотермінових і більш стратегічних завдань для людей, які не хочуть здаватися. Мова йде про тиск на владу і на опозицію. Саме «Майдан» повинен контролювати дії опозиції та стимулювати її лідерів до рішучіших кроків. Саме «Майдан» повинен привести опозицію до влади, а потім ви-
магати від неї виконання зобов’язань щодо проведення реформ, а також контролювати якість цього виконання. Тому наявність опозиції в ГО «Майдан» — це добре, адже вона буде змушена слухати громадськість. Погано, коли в громадському русі будуть тільки політики. А це вже залежить від кожного з нас, від нашої громадянської позиції та небайдужості до будівництва України. Багато хто з нас кожний день говорить: «Усі політики однакові, вони нічого не змінять». Однак створення «Майдану» — це саме той механізм, який дозволяє кожному активному громадянину назавжди змінити цю країну, своє місто, свій дім!
ЖИДАЧІВЩИНА
Наш край
№17(51) 27.12.13
Жидачів відмовився від головної ялинки
Народне об’єднання «Майдан» на Жидачівщині
грудня під час народ22 ного віча на Євромайдані в Києві ухвалили резолюцію про створення загальнонаціональної Громадської Організації «Народне Об’єднання «Майдан».
ОКСАНА ПИЛИПИШИН
Метою організації є прагнення спільно з усією українською громадою створити силу, яка зможе не лише представляти інтереси українського народу, але й диктувати свої правила гри владі й опозиції. Ініціатори започаткування об’єднання переконані, що люди, які однаково думають, можуть змінити ситуацію в країні й повалити чинну владу. Жидачівський район не залишився осторонь цієї події. Координаційна рада 26 грудня підтримала ініціативу народного віча в Києві щодо створення Народного Об’єднання «Майдан» на Жидачівщині. Представники ініціативної групи збиратимуться кожного дня о 12 годині у депутатській кімнаті районної ради. До об’єднання можуть долучились усі небайдужі, свідомі активісти з тих людей, які вже були на Євромайдані або сповідують його принципи. Оля КАРАЧЕВСЬКА
Ж
идачів без новорічної ялинки не залишиться. Та на місці, де щороку встановлюють святкове дерево, її не буде. Думки мешканців міста розділилися, проте після тривалих вагань було вирішено, що прикрасити дерево, яке є символом різдвяних свят, все ж потрібно. Після кривавого розгону Євромайдану в Києві під приводом встановлення новорічної ялинки та ковзанки у деяких містах вирішили відмовитися від новорічного дерева, яке традиційно встановлюють на центральній площі міста. Мешканці Жидачева продемонстрували підтримку постраждалим у ніч з 29 на 30 листопада і відмовилися від центральної ялинки. «На знак солідарності з молоддю, яка стояла в криваву ніч на Майдані і стала жертвою жорстокого розгону під приводом розчищення пло-
У Жидачеві започаткували нову традицію прикрашати новорічними іграшками ялинки в центральному парку.
щі для відкриття ялинки в Києві, ми вирішили відмовитись від традиційної ялинки. За три години ми зібрали двісті підписів на підтримку такої ідеї. Стояли в багатолюдних місцях міста, пояснювали людям чого хочемо. Ми не проти того, щоб прикрасити ялинку, яка вже росте на площі. Ми проти того, щоб не встановлювати центральну ялинку на місці, де
колись стояв пам’ятник Леніну», — розповів ініціатор проведення акції Володимир Гаврон. «Я виступив на народному вічі, після чого люди сказали, що не хочуть встановлення центральної ялинки, — продовжив Володимир. — Міський голова погодився з волею громади. Загалом не буде якоїсь однієї ялинки, а буде декілька прикрашених. Також стоятиме шопка».
3
«Це нормальна реакція на ситуацію в країні. Ми хотіли таким чином висловити підтримку тим, хто постраждав у Києві, — говорить Ірина, одна з тих, хто збирав підписи. — Збирати було нелегко, адже багато людей проти такого рішення. Це переважно ті, кому дуже добре живеться». Міський голова Жидачева Володимир Левко запевняє: «Ми пішли назустріч людям, хоча не забули про наші традиції і про найменших мешканців Жидачева, які не уявляють різдвяних свят без ялинки. Ми не встановлюватимемо центральної ялинки, натомість прикрасимо дві, що ростуть у парку. Одна з двох ялинок буде прикрашена гірляндами синього і жовтого кольорів у формі українського прапора. Урочисте відкриття ялинки відбудеться в неділю 30 грудня о 17 годині». Загалом люди розуміють, що боротися потрібно не з ялинкою, а з тим злочинним режимом, який сьогодні окупував Україну.
ПІДСУМКИ РОКУ:
ми маємо чим гордитись ОЛЯ КАРАЧЕВСЬКА
Н
апередодні нового 2014 року варто підбити підсумки подій у житті нашого району, якими запам’ятається 2013. Звичайно, як і кожен рік, він був сповнений планами і сподіваннями. Частина з них втілилась у життя, інша — перейшла на наступний рік. Без сумніву, заплановані ідеї реалізовувались у рамках районного бюджету. Ще на початку 2013 року один із депутатів районної ради так висловився про нього: «Прийнятий бюджет не є бюджетом розвитку, його можна назвати бюджетом існування». Відповідно до цього всі галузі в районі так чи інакше — існували. Рік, що минає, можна охарактеризувати для Жидачівщини, як достатньо успішний у сфері культури. Так у Жидачеві відкрили перший та єдиний в районі музей історії Жидачівщини, який став відділом Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького. У ньому розмістять зразки скульптури, живопису, елементи декору, сакральні пам’ятки. Деякі експозиції будуть присвячені визвольному руху XX століття та історії виробництва паперу в краї. До цього часу Жидачів був чи не єди-
ним районним центром Львівщини, який не мав власного музею. Окрім того, у Ходорові сталася ще одна визначна для регіону подія — була створена перша в районі Школа мистецтв, де функціонують музичний, хореографічний, театральний і художній відділи. Традиційно своїми звершеннями нас потішили спортсмени, які зайняли 3-тє місце у ХХІІ спортивних іграх Львівщини. Змагання, що складались із 18 видів спорту, тривали з лютого до листопада 2013 року. 3-тє місце район зайняв і в обласних іграх ветеранів спорту. Крім цього, в обласних змаганнях спортсмени району зайняли 2-ге місце з волейболу і шахів, 4-те місце — з міні-футболу, 5-те — з легкої атлетики. Юнацька команда з волейболу посіла 6 місце в чемпіонаті України серед дитячих спортивних шкіл. У господарці, як це не дивно, незважаючи на найбільше за останні роки бюджетне недофінансування, місцеві громади можуть похвалитися певними здобутками. Чи не найважливішими досягненнями для громад є ремонт комунальних доріг у Жидачеві, Ходорові, Гніздичеві та Журавно, а також частини дороги державного значення біля Нових Стрілищ.
Ті люди, які неодноразово виходили на акції протесту проти катастрофічного стану доріг і чогось все ж таки досягли, стали прикладом і для інших громад, які також почали відстоювати своє право на кращі дороги. Страйкували на дорогах, щоправда, менш успішно, мешканці Жидачева, Журавна і Монастирця. Не дали результатів вимоги людей відремонтувати міст у селі Заліски. Звісно, ми не подолаємо бездоріжжя відразу. Протягом тривалого часу нічого капітального не робили. Проте маленькими кроками можна дійти до великої мети. Мер Жидачева Володимир Левко може похвалитися відкриттям 4-ох дитячих і 2-ох спортивних майданчиків. Знаковим для мешканців міста стало закладення в околицях гори Базиївка дендропарку, що функціонуватиме як відділення ботанічного саду Львівського національного університету. Тут облаштували оглядовий майданчик та облагородили територію джерела. У Журавно місцева громада найбільше переймалася покращенням функціонування дитячого садочку, а також закладу позашкільної освіти, де зосереджені більшість гуртків містечка. Питання проведення газу було одним з важливих для виконання в
2013 році. Загалом Жидачівщина належить до районів із високим рівнем газифікації — 87,3%. 15 віддалених сіл із 118 населених пунктів району залишались негазифікованими. Робота з газифікації продовжується. В цьому році вона проводилась на територіях Зарічненської та Соколівської сільських рад. Вже у найближчий час, напередодні новорічних свят, до осель мешканців села Зарічне буде подано природний газ. З жовтня 2013 у районі запрацював Центр надання адміністративних послуг. Оформити та отримати паспорт, довідку про доходи, будівельний паспорт, сертифікати, свідоцтва та інші документи відтепер можна буде в одному приміщенні, що суттєво економить час громадян. Серед проблем, які перейдуть зі старого року в новий, залишається завершення будівництва Гніздичівської школи. Вирішення цього
питання в ініціативі громади. На початку року колишній голова Львівської обласної державної адміністрації Михайло Костюк запропонував один із шляхів вирішення цієї проблеми: «Долучається місцевий інвестор з невеликими ресурсами, місцева громада мобілізує людей на виконання громадських робіт, район передбачає кошти на будівництво, а обласна адміністрація буде шукати головну частину ресурсу». Громаді Гніздичева залишається сподіватись, що справа зрушиться в 2014. Головний лікар Жидачівської ЦРЛ на початку року серед планів на рік озвучив проведення ремонтних робіт у поліклінічному відділенні Ходорівської районної лікарні. Та впродовж року мешканці Ходорова так і не побачили початку довгоочікуваного ремонту. Сподіваємось, що у наступному році Жидачівщина матиме ще більші здобутки.
НА ФОТО: Екологокраєзнавчий гурток Центру творчості для дітей та молоді м. Жидачів часто проводить свої заняття у встановлених альтанках на відкритому повітрі в ландшафтному заказнику «Базиївка».
4
СТРИЙЩИНА
№17(51) 27.12.13
Наш край
НЕ РУБАЙТЕ ЯЛИНОК! МАРІЯ ЯРИЧ
Н
езабаром розпоч нуться новорічні та Різдвяні свята. Вже традиційно в цей період стрияни купують і прикрашають ялинки, завдаючи цим неабиякої шкоди природі. Браконьєри масово вирубують ліси. Та цього року живої лісової красуні на Стрийському ринку «вдень зі свічкою не знайти». Невже стрияни, як і міська влада, відмовились із солідарності ставити ялинки?
Виявляється, місцеві браконьєри злякались великих штрафів. Продавці на ринку, які торгують ялинковими гілками, складеними з них деревцями, що дозволяється законом, кажуть, що не ризикують продавати великі живі ялинки, бо бояться покарання. Проте є й такі, з якими можна «домовитись» про купівлю зеленого деревця, але така процедура — таємна і незаконна. У Стрийському міськ відділі міліції зазначають, що у передноворічний період 2013 року з метою попередження
випадків незаконних вирубок лісових хвойних культур проводять комплекс заходів щодо виявлення фактів незаконного перевезення, вирубування та торгівлі. «Закликаємо потенційних продавців і покупців лісових красунь не займатися незаконною вирубкою дерев, що тягне за собою адміністративну відповідальність, а також не купувати в браконьєрів зрізані деревця, щоб убезпечити себе і свою родину від можливої шкоди здоров’ю», — зазначив заступник начальника Стрийського
Кожен повинен бути в «Майдані»
а київському Євромайдані під час народного віча було ухвалено Н рішення про створення загально-
національної організації Народне об’єднання «Майдан», до якого може ввійти кожен громадянин України і нарівні з політиками брати участь у єврореволюції та державотворенні. Стрияни, які вже зарекомендували себе як активні учасники революції, одразу ж підхопили цю ідею. На місцевому вічі всі його учасники проголосували за створення Стрийського міськрайонного народного об’єднання «Майдан». Тепер кожен небайдужий громадянин району може стати повноправним членом організації, основною метою якої стане вирішення проблем регіону. Зараз об’єднання на етапі становлення. Всі, хто не згоден з діями теперішньої влади і бажає бодай щось змінити у своїй
країні, може приходити у Народний дім Стрия, що знаходиться на вул. Народна, 8, і записуватись до лав організації. Стрияни вирішили піти демократичним шляхом, тому голову Стрийського народного об’єднання ще не вибрано: «Спочатку громада створить організацію, а вже тоді буде обирати голову і тих, хто має входити до її Ради, — каже громадський діяч, координатор створення організації Орест Йосипчук. — Це буде відкритий процес, доступний для всіх. Хоча «Майдан» створюється централізовано, до нас не надходили ніякі офіційні координації дій із Києва». «Я вважаю, що подібне об’єднання має утворювати зокрема громада, і воно в ніякому разі не повинно будуватись за принципом політичної організації», — зазначив Орест Йосипчук. Оксана ГАЙ
«Новорічна композиція» запрошує на свята МАРІЯ ЯРИЧ
П
ід час новорічних і Різдвяних свят на території меморіального комплексу «Борцям за волю України», що на вулиці Олесницького, 4, діє виставка новорічних композицій та Різдвяної шопки, яку створили учні стрийських шкіл і позашкільний навчальний заклад «Станція юних натуралістів». На виставку приймали роботи, виконані в довільній формі за напрямом «Новорічна флористика». Переможців визначили у шести номінаціях. У номінації «Новорічна картина та колаж» переміг колектив учнів 1-2 класів Стрийської школи №5. Найкращим вінком журі визначило роботу Катирини Мамро (7-Б клас Стрийської школи № 6). Стрийська школагімназія перемогла од-
разу в двох номінаціях: «Найкращий новорічний букет» (учениця 9 класу Соломія Штик) та в номінації «Сюжетна композиція» (Наталя Дрозд, 11 клас). Найгарнішою стилізованою ялинкою визнали зелену красуню, над якою працювали Владислав Гойдало, Євген Андрущук, Назар Дзизан із гуртка юних натуралістів. Також юні натуралісти перемогли у номінації «Найкраща Різдвяна шопка», яку створила Софія Держко. «Виставку експонуємо третій рік поспіль. Її метою є пропаганда серед молоді бережливого ставлення до природи. Раніше це був закритий конкурс лише для учнів, а цього року ми спільно з дирекцією меморіального комплексу відкрили виставку для всіх стриян і гостей міста», — каже методист відділу освіти Стрийської міської ради Леся Романишин. Загалом усі навчальні заклади Стрия пред-
У композиції «Майданівська ялинка» учениця 7 класу Стрийської школи №3 Яна Турега відтворила не лише особливу ялинку, яка прикрашає київський Євромайдан, але й основні елементи Майдану: намети, барикади, печі, пікетувальників, головну сцену під час виступу Руслани і, звичайно, агресивних беркутівців.
ставляли не менше однієї композиції у кожній номінації. Виставка буде відкритою для всіх упродовж Різдвяних свят з 9.00 до 17.00 щодня, окрім неділі.
міськвідділу міліції Олег Поліщук. «Нагадуємо, що законно вирубані ялинки повинні мати маркування із пластиковими бірками та штрих-кодом. Підприємці, які здійснюють перевезення ялинок, повинні мати при собі накладну з лісництва, сертифікат радіаційного обстеження дерев і дозвіл на торгівлю», — попереджає правоохоронець. До того ж зараз є чудова альтернатива живій ялинці — це штучна.
Штучні ялинки є в продажу, і ціна порівняно така ж, як і за живе деревце — в середньому 100-150 гривень. Проте має значні переваги: штучну ялинку можна використовувати неодноразово, придбати її можна законно, вона має гарний вигляд і при обережному використанні може прослужити довгі роки. А замінивши живу ялинку на штучну, ми збережемо нашу природу, адже хвойні є «легенями» нашої планети.
НА ФОТО: На ринку у Стрию, де колись браконьєри масово продавли ялинки, тепер можна купити лише штучну лісову красуню.
Стрийські активісти хочуть зустріти Новий рік революційно СОЛОМІЯ НАУМ
П
опри песимістичні прогнози скептиків про те, що в період новорічних і Різдвяних свят Майдан розійдеться, люди поїдуть додому святкувати, бачимо дещо інші реалії: майданівці продовжують стояти, а на Новий рік масово з’їжджаються українці звідусіль. Стрияни не відстають, і ще за тиждень до Нового року в стрийському штабі спротиву складені чималі списки тих, хто бажає зустріти Новий рік революційно разом із усією Україною. Ми вирішили поспілкуватися з тими, хто вже записався їхати в Київ у передноворічну ніч. Виявляється, що майже всі записані відправляються не вперше — переважно втретє. Активісти розповіли, що їхня мета не розважатися, а відстояти громадську позицію, допомогти і змінити тих, хто вже давно стоїть на Майдані. «На київський Євромайдан я їду вже втретє, — розповідає стриянин Михайло Бучинський. — Через те, що начальство не відпускає з роботи мітингувати, я планую поїздки на вихідні. Звичайно, я не можу сидіти вдома, коли в країні відбувається революція, але на Новий рік хочеться бути з сім’єю, тому я беру дружину і дітей із собою. Зазвичай я стою на барикадах, думаю, що і мій син приєднається до нас. У штабі записався заздалегідь, бо багато моїх друзів і знайомих планують зустріти новий 2014 рік на Майдані. Боюсь, що в останній момент може не вистачити місць у транспорті».
Серед молоді панує думка, що відсвяткувати новорічні свята на Євромайдані — це модно. Андрій Симанич розповідає, що на Майдан їде вдруге. Окрім того, що він не згодний зі злочинними діями влади, хлопцю цікава новорічно-революційна атмосфера: «Я відправляюсь разом із друзями, плануємо залишитись на всі свята. Це не просто традиційне святкування Нового року — це історичний момент. Зазвичай таке свято проходить одноманітно: шампанське, олів’є, виступ Президента по телевізорі. А зараз ми маємо унікальну можливість донести наші думки до влади». «Я сподіваюсь, що на Майдані ми не просто зустрінемо Новий рік, а візьмемо участь у формуванні нової держави, в якій вже не буде місця злочинній владі», — стверджує молодий чоловік. Людей не лякає навіть те, що замість теплого затишного вечора вони проведуть холодну ніч на Майдані. Активісти розповідають, що не бояться нових нападів беркутівців, адже готові до всього. А тим часом на київському Євромайдані організовують концертну програму, ведуть переговори з іноземними зірками і розширюють сцену. Також посилюють охорону, адже відтепер на Майдан можуть їхати й жінки. Михайло Блавацький — комендант Київського штабу спротиву, висловлює сподівання, що у новорічну ніч на Майдані збереться понад 1 млн людей: «Майдан повинен гудіти на Новий рік. Можливо, ми навіть увійдемо в книгу рекордів Гіннеса, якщо на Майдан прийде мільйон українців».
ІСТОРИЧНА
Наш край
№17(51) 27.12.13
КАЛЕНДАРНИЙ ХАОС
української новорічної традиції ЯРОСЛАВ ОСТРИЧ
Н
ародна мова та звичаї кожної національної спільноти за своєю природою не можуть залишатися в сталому, викристалізованому вигляді. Вони, мов рідина, постійно змінюються, перетворюються, вбирають чи відштовхують нове, захоплюють чи залишають простір залежно від зовнішніх обставин, однак зберігають центральний стрижень, основу. Українська новорічна традиція — взагалі унікальне явище. Маючи багатовіковий, перевірений часом фундамент, наші звичаї Нового року зокрема, так і усього цикл у зимових свят, набули і набувають нових рис. Радянський період нашої історії додав обов’язкові елементи, що дуже добре знайомі старшому поколінню наших читачів. Як же міг бути Новий рік без промови генерального секретаря ЦК КПРС, салату олів’є, шампанського та фільму «Іронія долі або з легким паром»? Упродовж останніх двадцяти років генсеківська мармиза змінилася на обличчя Президента України, а іноземні аналоги св. Миколая, який завжди зображений в єпископському одязі, конче мусять бути присутніми на телевізійних екранах і вулицях міст у звичному для західної культури червоному костюмі. Врешті, що там костюм? Масово творяться нові свята, про які ще два десятиліття тому ми й поняття не мали (напр. св. Валентина чи Хеловін). Слово «хаос», яке ми винесли в заголовок статті, стосується переважно календарного аспекту новорічного свята, який має справді цікаву та заплутану історію. Як і більшість європейських і, зокрема, слов’янських народів,
українці первісно відзначали початок нового року в перший день весни — 1 березня. Сьогодні це свято асоціюється з празником св. Євдокії, що припадає на 14-е число цього місяця. Підтвердженням цього є слова відомої щедрівки «Щедрик, щедрик, щедрівочка. Прилетіла ластівочка». Виразно весняний текст пісні з ластівкою, яких зимою в наших краях бути не може, був просто перенесений разом зі святом на холодний період року. Візантійські цивілізаційні запозичення, які виявлялися не лише у східному обряді нашої церкви, стосувалися також і дати початку нового року, який припадав на 1-е вересня. Візантійські учені-богослови пояснювали цю дату першою проповіддю Ісуса Христа, яка відбулася під час єврейського свята жнив 1-8 вересня. Традиція 1-го вересня не прижилася серед народу і мала відгомін лише у давньоруських літописах, які, до речі, вели лік рокам не від народження Ісуса Христа, а від створення світу. Перший датований запис Літопису Руського був для його автора незвичним для нас 852-им, а 6360-им від створення світу. Наші північні сусіди користувалися цією календарною системою впродовж багатьох століть. Перехід на нове літочислення в Росії відбувся аж у 1700 р. за наказом Петра І, який усіма силами намагався надати своїй по суті азіатській державі формальних ознак сучасної європейської країни. Тоді ж на теренах Російської імперії початок нового року почали відзначати 1-го січня.
ФОТОФАКТ
У
країнська барикада на вул. Коперніка у Львові під час листопадових боїв 1918 р. За нею праворуч видно ріг львівського поштамту.
НА ФОТО: Папа Григорій ХІІІ очолює комісію з реформування юліанського календаря. Середньовічна картина.
До нас 1-е січня прийшло набагато раніше. З другої половини ХІV ст., коли українські землі стали частиною Великого Князівства Литовського, а пізніше Речі Посполитої, ця дата, як початок нового року, була звичною для більшості українців, навіть тих, які через історичні обставини з середини ХVІІ ст. проживали під владою російських монархів. Для західноєвропейської цивілізації 1-е січня було тривалою і незмінною традицією ще з римських часів, а, зокрема, періоду правління Гая Юлія Цезаря, який запровадив єдиний календар для усієї імперії. Цей календар назвали на його честь «юліанським». Ключовим моментом календарного хаосу в наших відзначеннях Нового року є 1582 р. Саме тоді для усіх сакральних і світських установ культурної частини континенту після 4 жовтня наступило… 15-е! Для усіх, але не для нас! Справа в тому, що римська церква протягом тривалого часу помітила недосконалість юліанського календаря. Згідно з ним кожен рік виходив на 11 хвилин довшим, ніж він був насправді. Тому протягом кожних 128 років календар Цезаря накопичував відставання на одну добу. Для церкви цей факт був вкрай важливим з огляду на те, що частина значущих релігійних свят є прив’язаними до астрономічних явищ (для прикладу, день весняного рівнодення та Благовіщення). Такий стан справ не міг задовольняти церковні кола і за наказом римського папи Григорія ХІІІ було проведено реформу, знану із запровадження «григоріанського календаря». Ось тут і починається історія наших «Нового» та «Старого Нового» років. До 1582 р. католики і православні святкували Різдво, Новий рік і Йордан відповідно 25 грудня, 1 та 6 січня. Після григоріанської реформи
у католицького світу все так і залишилося, а православна частина європейського континенту поступово гальмувала, і зараз різниця між календарями становить 13 днів. Очевидно, що перехід на новий календар не був справою нашої церковної ієрархії, вона вирішувалася у Константинополі. Тамтешній патріарх знайшов вагомий аргумент проти нововведення, мовляв, тоді Великдень може випереджати єврейську Пасху, що заборонено важливими документами. У той час все римське було «сатанинським». Навіть головний ідеолог церковної унії Іпатій Потій однією з умов переходу під верховенство римського патріарха поставив вимогу збереження старого календаря. Сучасні реалії полягають у тому, що Старий Новий Рік, як найслабше щодо духовного навантаження свято, поступово втрачає свої позиції, а Новий рік, активно підтримуваний на противагу Різдву ще у радянські часи, став домінуючим світським святом. Важко сьогодні уявити перехід наших церков на григоріанський календар. Міжконфесійні стосунки в країні не настільки прості й прозорі, щоб можна було сподіватися на одноголосне рішення його ключових гравців, а вчергове розколювати країну — справа зайва і дурна. Ось так і живемо. У світі спочатку Різдво, а потім Новий рік, а у нас… «щоб ніхто не здогадався». Про який суспільний і технічний прогрес може йти мова, коли ми не здатні навіть Різдво Господнє відзначити вчасно!
5
НАШІ РЕКОРДИ
Арештантрекордсмен У березні 1905 р. одна з львівських газет заміткою «Невиправний шахрай» повідомляла про черговий арешт рафінованого злочинця Соломона Ванґа, який був заарештований поліцією 54-й раз. Спеціалізацією афериста був продаж латунних перснів, які він видавав за золоті перехожим львів’янам. Арешти та ув’язнення, очевидно, мало впливали на цього чоловіка, бо вже в липні цього ж року в повідомленні «Завзятий фабрикант» описувався його черговий подвиг.
СЛОВО
Дейнека Для української мови характерними є слова, які з часом перестали вживатися у повсякденному житті. Зустрічаються вони лише серед поширених у країні прізвищ. Серед таких фамільних імен, що трапляються в нашому регіоні, є слово «Дейнека», яке має турецьке походження і буквально означає «озброєний києм». Уперше в нашій історії це слово виринає під час подій 1657-1658 рр., коли під командуванням полтавського полковника Мартина Пушкаря та кошового отамана Якова Барабаша розпочалося повстання проти гетьмана Івана Виговського. До повстанців приєдналися також загони дейнеків із Полтавщини. Соціальний склад загонів — козацька чернь і повстале селянство, яке навіть не мало озброєння і користувалося в бою найпростішими військовими знаряддями — ціпками, киями, рогатинами. Дейнеками можна назвати також вояків полковника Максима Кривоноса і гайдамаків. Політично це було неграмотне, але в бою — завзяте і безкомпромісне воїнство.
ХРОНОГРАФ 28.12.1907 р. — У селі Павлів на Радехівщині народився громадсько-політичний діяч, священик, богослов, капелан батальйону «Нахтіґаль», член ОУН, віце-президент УГВР о. Іван Гриньох. 28.12.1948 р. — У селі Либохора на Сколівщині у бою з енкаведистами загинула визначна повстанська письменниця Богдана Світлик«Марія Дмитренко». 30.12.1905 р. — У місті Коломия народився знаний мистецтвознавець, публіцист, поет і художник Святослав Гординський. 31.12.1845 р. — У містечку Куликів на Жовківщині народився греко-католицький священик, громадський діяч, письменник, перший галицький
перекладач Шекспіра о. Сильвестр Лепкий. 01.01.1909 р. — У селі Старий Угринів на Калущині народився видатний політичний діяч, публіцист, політв’язень польських тюрем і німецьких концтаборів, Голова Проводу ОУН Степан Бандера. 02.01.1892 р. — У місті Хирів народився відомий науковець, археолог, професор Львівського університету, першовідкривач літописного Галича Ярослав Пастернак. 03.01.1974 р. — У місті Єрусалим помер визначний діяч єврейської громади в Україні, економіст, член Української Центральної Ради, міністр єврейських справ УНР Соломон Ґольдельман.
6
СОЦІАЛЬНЕ
№17(51) 27.12.13
Наш край
Блаженніший Святослав:
Т
ільки любов’ю можна зробити найпотужнішу революцію — революцію любові. Таке переконання висловив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) у проповіді під час Богослужіння в монастирі Згромадження сестер Пресвятої родини у Львові. Говорячи про Божу любов, проповідник зауважив, що годі краще пояснити навіть маленькій дитині, ким є Господь Бог,
«Найпотужнішу революцію можна зробити тільки любов’ю» як розказавши історію про святого Миколая. Саме ім’я Миколай, нагадав Блаженніший Святослав, означає «переможець», той, хто любов’ю перемагає ворогів. «Ми б нічого не знали правдивого в житті про Бога, якби Він нас не любив, — сказав архиєрей. — І в отій безмежній, незбагненній для нас любові є ключ до розуміння того, ким є Бог. Бог є Любов». «Святий отець Миколай, — також нагадав Глава УГКЦ, — найкраще свідчив Божу любов.
Будучи священиком, єпископом, він розумів, що його покликанням є любити своїх людей, бути завжди з ними». На думку Блаженнішого Святослава, ми сьогодні переживаємо особливий період в історії нашого народу. «Можливо, сьогодні на нас дивляться християни всього світу. Адже в ситій Європі за якусь вигоду, може, хтось би й вийшов на демонстрації, але стояти місяць на морозі за те, щоб посвідчити справжні, вічні вартості, гадаю, мало хто здатний».
Саме любов’ю, за його словами, перші християни зробили революцію в Римській імперії, заклали фундамент для європейської цивілізації, яка будувалася на благовісті про Божу любов. «Лише ділячись цією любов’ю, ми зможемо побудувати справжнє демократичне суспільство, бо його фундаментом є любов людини до людини, а відтак — людини до Бога», — сказав Предстоятель УГКЦ і також привітав сестру Миколаю з прийняттям вічних обітів.
Філарет — Януковичу:
«Розженете Майдан — прийде новий» союзом можуть зняти напругу в Україні. Таке переконання висловив під час «круглого столу» предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. За його словами, «практика показала, що розігнати Майдан неможливо». Майдан може розійтися за умови, що будуть
надані гарантії підписання угоди про асоціацію з ЄС і непідписання угоди з Митним союзом. Філарет вважає, що, «якщо Україна підпише угоду з Митним союзом, збереться ще більше людей, і це треба передбачати». За його словами, передумовою для припинення акцій протесту може також стати звільнення усіх затриманих
раніше і гарантій щодо незастосування сили щодо протестувальників. «Адже на силу іде зворотна сила, а це означає громадянську війну. Ми що, хочемо громадянської війни?», — сказав патріарх. На думку глави УПЦ (КП), людям на Майдані потрібна гарантія, що Україна буде в Європі, а не в Митному Союзі.
Папа Римський Франциск: «Єднаймося в бажанні миру»
дея миру може об’єднати людей у всьому світі, незалежно від Івіри та світоглядних переконань.
Таке повідомлення закладене в різдвяному посланні папи Римського Франциска. Він закликав до припинення насильства в Сирії, до порятунку дітей від експлуатації у збройних конфліктах як солдатів і до молитов за відновлення миру в гарячих точках Африки й Близького Сходу. Папа Римський Франциск привітав вірян із Різдвом Христовим, що вже настало для римо-католиків і загалом для більшості християн. Він відслужив свою першу Різдвяну месу у Ватикані, на яку зібралися десятки тисяч людей. 77-річний понтифік закликав людей, що зібралися на святкову відправу, «відкрити свої серця» і пам’ятати, що темрява панує там, де люди дбають лише про задоволення власних інтересів. «Якщо ми любимо Бога і наших братів, то ходимо у світлі, але якщо наші серця закриті, якщо нами керує гординя й брехня, а в наших діях переважає задоволення власних інтересів, то врешті всередині нас і навкруги нас – темрява», – звернувся папа Франциск до вірян. Папа Франциск не забув і про Україну, якій протягом останнього місяці він приділив особливу увагу. Так, 25 листопада, у день святого священномученика Йосафата, глава Української греко-католицької церкви блаженніший Святослав (Шевчук) отримав дозвіл папи Франциска очолити урочисту літургію на головному престолі ватиканської базиліки Святого Петра, що є винятковим привілеєм. Папа Римський наголосив, що він підтримує усіх тих, хто докладає зусилля для того, щоб цей світ став кращим. Він також переконаний, що саме ідея миру може об’єднати людей: і тих, хто вірує в Бога, і тих, хто дотримується інших поглядів.
Г Бойкот банкам «сім’ї» Побита журналістка Тетяна Чорновол у реанімації У О арантії підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом і відмова від угоди з Митним
соцмережах поширено листівку-колаж із логотипів дев’яти фінансових установ, що працюють в Україні та якимсь чином пов’язані з Партією регіонів — так званою «сім’єю» й олігархами, які обслуговують владу.
«Бойкот банків регіоналів є найефективнішим способом ненасильницького спротиву. Відтік коштів може стати реальною проблемою для банку. Ці банки належать членам «сім’ї» (Курченко, Януковичу, Циплакову), а також спонсорам ПР: Ахметову, Новінському, Тігіпко, Фірташу», — йдеться у групі «Фейсбук» «Бойкот Партії регіонів». Окрім того, бойкот бізнесу Партії регіонів стає масовим рухом у соціальних мережах. Створені для економічного тиску групи у «Фейсбуці» та «Контактах» стають доволі популярними. Так, до однієї з груп протягом кількох тижнів приєдналося понад 300 тис. учасників, з них майже 60 тис. осіб активно співпрацюють із рухом бойкоту. Сформулювані критерії, за якими бренди та їх власники
вийдуть із блок-списку: 1. Заява про недовіру уряду Азарова і режиму Януковича 2. Вихід із Партії регіонів 3. Підтримка Майдану своїм ресурсом. Відомі також перші успіхи цього бойкотування. Кілька днів тому депутат-мажоритарник Ігор Єремєєв підтвердив, що він поставив підпис під постановою про відставку уряду. Його компанії помічені в серйозній участі в підтримці та житті Майдану. Наші заклики незмінні: 1) Не купуємо у власників-регіоналів. 2) Забираємо депозити з банків регіоналів. 3) Не платимо хабарів. Зі списком брендів можна ознайомитися тут: http://goo. gl/9x6W1c
позиція вважає напад замахом на вбивство. Журналістка Тетяна Чорновол перебуває в реанімації, опозиція думає, що за нею слідкували спецслужби. Про це в ефірі Громадського ТВ повідомив депутат від «Батьківщини» Сергій Пашинський. «Це не хуліганство, це замах на вбивство», — сказав Пашинський. «Уночі сьогодні слідкували. Я хочу підкреслити, це без спецслужб неможливо», — наголосив він. Таня весь цей час була на Майдані, вона перший раз за тривалий період хотіла побачити своїх дітей. За нею було стеження, зокрема електронне, а це можуть робити лише наші спецслужби. За нею слідкували, її перехопили, її заблокували. Це спланована бандитська спецоперація. «Хвиля громадських протестів стабілізувалася, і урки, які зараз знаходяться при владі, пішли в контратаку. А це не політика, це бейсбольні біти, пістолети і ножі», — наголосив Пашинський. Відповідаючи на репліку про те, що відомі номери машини, яка нападала на Чорновол, Пашинський нагадав, що в автівці, яка слідкувала за лідерами Єв-
25 грудня активісти Євромайдану пікетували Міністерство внутрішніх справ України, протестуючи проти побиття Тетяни Чорновол. Так тепер виглядає таблиця цього відомства.
ромайдану, знайдено десять номерних знаків. «Якщо ми там побачили номер, це не означає, що він існує», — сказав він. Загалом із початку Євромайдану побито 43 українських та іноземних журналістів. Міжнародна організація «Репортери без кордонів» оголосила, що проведе власне розслідування нападу на Тетяну Чорновол.
ДОЗВІЛЛЯ
Наш край
№17(51) 27.12.13
ПОРАДИ
ФОТОФАКТ
СВЯТКОВИЙ КАЛЕНДАР
Проти вірусів та інфекцій
ез сумніву, визнаним Б методом профілактики грипу є вакцинація.
Але не можна забувати про прості й усім відомі застороги. Треба берегтися від переохолодження, носити теплий одяг і взуття.
365 Богородиць на кожен день у році ІРИНА ТРАВЕНЬ
В
иставка українського художника і мистецтво знавця Лева Скопа під назвою «Богородиця молиться за Україну» стала сенсацією в мистецькому середовищі Львова. Він представив 365 ікон Богородиці, намальованих на ґонтах із церкви святого Юра XVII століття, що у Дрогобичі. Виставка сучасного сакрального мистецтва експонуватиметься під час Різдвяних свят у львівській галереї «Дзиґа». Усі роботи митець віддав на благодійний проект задля лікування хворих дітей. 365 ікон Богородиці на старій ґонті на кожен день у році. За датою свого народження можна знайти ікону і осмислити для себе погляд Марії. Жодного однакового образу Богородиці з-поміж 365. Десь сум, а десь радість, тривога, зажура, гординя, велич, диво, тепло, різні очі й різні погляди. Щодня у людини змінюється настрій, переживання, стан її душі, а відтак (залежно від прожитого дня) немов отримуєш за свої вчинки оцінку з погляду ікони. У кожному образі митець показав різні типи галичанок. Адже у культурі Західної Європи і Галичини ще у XVII столітті на образі зображували те, що бачили довкола, лики святих малювали з сучасників. Лев Скоп намалював свої ікони на ґонті із дерев’яної церкви Святого Юрія, що в Дрогобичі. У храмі, що внесений у список світової спадщини ЮНЕСКО, замінювали стару ґонту. Але ми-
тець не міг дозволити, щоб спалили всю дерев’яну покрівлю. «У мене вже якась параноя, мабуть, бо навіть кожну стару тріску з церкви мені шкода, я на ній малюю. Якщо вона понищена шершнем, то я клею. Коли робили ремонт у храмі, то я не міг дозволити, щоб спалили ґонту, я це носив торбами у свою майстерню і тисячами складав. Найкраще малювати на церковних кусочках, бо кожен кусочок з храму перебував у молитві роками», — каже художник. Митець малював серію ікон протягом року. Інколи у день виходили два-три образи або ж жодного. Каже, це залежало від внутрішнього стану, від того, що відчував ззовні. Бо для нього процес творення ікони є молитвою: «То так легко малювати, ти трішки піднімаєшся і малюєш. Гірше, коли скажеш собі, що ти вмієш малювати». 365 ікон Левка Скопа виставлено на благодійний аукціон. Можна придбати ікони, які номеровані на кожен день у році, в чому є й оригінальність ще й серії образів. Тобто можна підібрати ікону за датою свого народження чи для когось із близьких у дарунок, чим і приєднатись до благодійного проекту, бо всі гроші Лев Скоп передає благодійному фонду «Крила надії» для придбання медичного обладнання для дітей, хворих на муковісцидоз (одне з найпоширеніших генетичних захворювань). На Львівщині таких діток є понад сорок. «Немає більшої радості, — вважає український художник, — коли можеш подарувати надію на життя іншій людині».
УВАГА! КОНКУРС!
Конкурс на краще весільне фото Дорогі краяни!
Газета «Своє Слово» оголошує конкурс на найкращу весільну світлину. Надішліть ваше улюб лене весільне фото на поштову адресу редакції або на електрон ну скриньку. Обов’язково зазначте ваше ім’я та прізвище, а також контактний телефон. Найкраще фото визначатиметься в кінці кожного місяця. Переможець отримає цікаві призи від редакції. Адреса редакції: а/с 1874, м. Львів, 79008, e-mail: svoyeslovo@gmail.com
Наш край
Відомо, що волога погода сприяє переохолодженню. А для нашого регіону характерна підвищена вологість. На холоді енергетичні затрати організму збільшуються, їх треба компенсувати гарячим чаєм, бажано з лимоном, перекушувати краще також гарячою їжею. Зігріватися алкогольними напоями небезпечно: судини спочатку розширюються, а потім різко звужуються, кров не доходить до кінцівок, що сприяє обмороженню. Коли вдома хтось хворіє на грип чи ГРВІ, потрібно виділити хворому окрему кімнату, яку необхідно часто провітрювати, влаштовувати вологе прибирання. Посуд повинен бути індивідуальний. Постільну білизну, носовичок і рушники треба прати при високій температурі. Спілкуючись із хворим, варто користуватися маскою. Правильно харчуйтеся — поживно, вітамінно, смачно. Добре висипайтеся та відпочивайте — і хвороби вам не страшні.
ВІТАННЯ!
Дорогі краяни! Сердечно вітаємо Вас із Новим роком та Різдвом Христовим! У новий рік ми входимо з новими сподіваннями — на добрі зміни, на краще життя для себе, своєї родини, своєї Батьківщини. Чи справдяться наші сподівання, залежить, передусім, від кожного з нас — від нашої відповідальності, життєвої позиції, розуму, щоденної кропіткої праці. Нехай же новорічні та Різдвяні свята наповнять наші серця життєдайною вірою та всеперемагаючою любов’ю. Принесуть у кожну оселю родинне тепло, мир і злагоду, обдарують здоров’ям, добром та Господньою ласкою. Щиро зичимо Вам і вашим родинам щедрої та щасливої долі, натхнення і всіх гараздів на многії літа! Вірте в мрію, вірте в себе, вірте в нашу країну! Пам’ятайте і турбуйтеся про тих, хто поряд! З Новим 2014 роком! З Різдвом Христовим! З повагою, Андрій Кіт, політик, громадський діяч
Тетяна Лесик і Богдан Свачій (м. Ходорів).
Засновник і видавець: Львівська обласна громадська організація «Об’єднання небайдужі громадяни» Передплатний індекс 68707
Адреса для листування: а/с 1874, м. Львів, 79008, e-mail: svoyeslovo@gmail.com facebook: Своє Слово. Наш край Головний редактор: Андрій Скоп
7
Хай різдвяна коляда вашу хату не мина 29 грудня — Томи. Холодний день. Прийшов Тома — сиди вдома. 30 грудня — Даниїла. Якщо з’явиться іній, Різдво буде теплим. 1 січня — Новий рік, Всесвітній день миру. 2 січня — Гната. У цей день жінки переважно пекли обрядове печиво, а дівчата на вечорницях виготовляли прикраси — "павуки", "їжаки", їх підвішували на конячій волосині до сволока. 6 січня — Святвечір, багата кутя. Готувалась вечеря із 12 пісних страв. У цей вечір дозволено їсти рибу. Цією вечерею закінчувався Різдвяний піст. Вечеряти починали і закінчували кутею. 7 січня — Різдво Христове. З ним пов’язують народження Ісуса Христа. Свято Різдва вважається другим після Великодня великим святом. Цього дня сталася важлива для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі. Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу. Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєму прийшли, виконуючи наказ правителя Августа з’явитися всьому населенню на перепис. Оскільки на перепис населення Римської імперії зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого. Тоді янгол спустився з неба й повідомив чабанам, які в цей момент не спали, що Бог народився. Чабани перші прийшли вклонитися немовляті. На небі засяяла Вифлеємська зоря, що сповіщала світу про народження спасителя та вказувала шлях до Царя всіх людей. Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, миро — долю пророка. До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти Вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку. 8 січня — Марії 9 січня — Степана.
НАРОДНІ ПРИКМЕТИ Якщо на Різдво сонячно — врожай на хліб. На Різдво йде сніг — заврожаїться озимина. Який день на Різдво, такий і на Петра (12.07).
НАРОДНІ РЕЦЕПТИ
Щоб кутя вдалася
Г
оловною стравою на Святвечір була і залишається кутя. Цю ритуальну страву готують із зерна цільної пшениці чи ячменю. Пшеницю варто гарно промити, залити водою і залишити на ніч. У цій самій воді поставити варити пшеницю, але в жодному разі не помішувати! Варити варто довго — до 3-ох годин, але так, щоб вона не злипалась. Зварену пшеницю викладають у миску, додають мак, подрібнені горіхи, мед і розпарені родзинки. Всі ці інгредієнти треба додавати в міру, щоб кутя була смачною. У народі навіть є приказка: «Не передай куті меду». Мак для куті готували особливим способом. Чистий помитий мак заливали окропом і запарювали, поки він не набухав. Потім додавали цукор і розтирали в макітрі. Терли доти, доки мак не збивався у грудочки і не падав на дно стінок. Мак повинен набути світло-сірого кольору. Смачного!
Реєстраційне свідоцтво №1147/401 р р/р 2600501462392 в ПАТ «КРЕДОБАНК»; МФО 325365 Тираж: 10 000 примірників
Під час передруку посилання на газету «Своє Слово. Наш край» обов’язкове. Газету надруковано в друкарні «Молода Галичина»