Svoeslovo#03(54) fb

Page 1

Народно-визвольна

війна почалася Наш край

№3(54), 24 січня 2014 р. БОГДАН КІВШ

АКТУАЛЬНО

ВІД РЕДАКТОРА

У нашому тилу зрадники БЛОКУВАННЯ Західноукраїнські міста намагаються посильно допомагати Майдану. Однією із таких дій стало блокування частин внутрішніх військ і «Беркута». Так були заблоковані силовики у Львові, Івано-Франківську та Рівному. ВВшники з Тернополя таки виїхали на Київ, а луцьких силовиків у полі наздогнали хлопці з Рівного та завернули назад. Донедавна ситуація з блокуванням в усіх містах виглядала доволі миролюбно. Втім, поки люди скандують «Міліція з народом» і пригощають солдатів чаєм і цигарками, їхні офіцери планують шлях втечі. Українській міліції довіряти не можна, бо вона ніколи не захищала свій народ, а тільки насилувала і вбивала його, в кращому випадку — заробляла на ньому. У цьому пересвідчились в Івано-Франківську. Уночі на 23-тє січня бійці, розміщені у військовій частині в Івано-Франківську, змогли покинути місце дислокації, незважаючи на блокування. Силовики перехитрували громадськість, виїхавши через аеродром, який знаходиться позаду військової частини. Через цю ж частину переправили амуніцію (бронежилети, щити, кийки та інші спецзасоби), а також вивезли малими групами бійців, солдатів строкової служби, котрим залишилося два місяці до закінчення служби. Прикметно, що ще день тому підполковник ВВ Грицай дав людям, які блокували частину, слово офіцера, що жодного відправлення з цієї частини до столиці не планується. Львівській активістці Марії вдалося відверто поспілкуватися з офіцером внутрішніх військ у Львові. Вона так описує свої враження: «Ось що я вам скажу — щось не виглядає, що вони дуже хочуть на бік народу ставати, хоча і в Київ не дуже рвуться воювати. Чому не перейдуть на бік народу? Бо мають залізобетонний аргумент — не виконаю наказ, мене посадять, а в мене сім’я, свою сім’ю без батька і грошей не залишу. Я раніше думала, що єдиний аргумент для ВВ — це загроза трибуналу. А от і ні. Так, вони засуджують дії «Беркута», але нав’язливо повторюють: «Навіщо у міліцію камінням кидати». Спокійно сприймають те, що 18-20-літніх строковиків, як гарматне м’ясо, виставили в перші ряди. Бо, мовляв, така їхня робота — обороняти, а «Беркутів» — нападати. А на запитання, чи застосують вони зброю, якщо буде така потреба В РАМКАХ ОБОРОНИ, ВВшник нагадав «пункт перший», тобто — виконуватиме наказ. І це був львів’янин, а не москаль, не донецький, не кримчанин, доволі стриманий і милий чоловік. Якщо в нього такі думки, то що говорити про бійців-східняків». І тепер дивишся на людей, які з канапками блокують силовиків, і хочеться сказати: «Люди в нас у тилу вороги, будьте до цього готовими і не довіряйте їм». Так, днями у Львові покарали даїшника, який перешкоджав колоні автомобілів виїхати в Київ, вимагаючи від людей хабаря. Хамство «даішника» вилізло йому боком. З інших машин повиходили молодики і завдали кілька ударів «даішнику» в голову, вибили з рук рацію, обрізали погони і поїхали далі. Свідки події стверджують, що жодна з машин правила дорожнього руху не порушила, а поведінка і вимагання грошей працівника ДАІ переходили всі допустимі межі.

Марія ЯРИЧ

Євромайдан — Майдан гідності — війна початку люди прийшли на Хрещатик на С Євромайдан. Після по-

биття студентів приїхали до Києва на «Майдан гідності». Однак останній закінчився після того, як влада руками «Беркута» повбивала та покалічила людей. Тепер тут війна. Можливо, її не помітно з екранів телевізорів, однак на Майдані зник мирний дух, а почав переважати дух помсти.

Це як ніколи сильно об'єднало людей. Немає жодних політичних супере­ чок. Всі єдині в тому, що народ повинен поставити злочинних «правоохорон­ ців» на коліна перед укра­ їнцями. Вже немає надії на ЄС та США, не вірять тут і в перехід на бік народу міліції чи військових. На мирне ви­ рішення конфлікту майже ніхто не сподівається. Тому і готуємось до найгіршого... Усі мають страх, однак він притуплюється, коли думаємо, в якій країні ми прокинемося після того, коли безславно підемо по домівках. Коли думаємо про те, в якій країні будуть жити наші діти... Страх пропав. «Беркута» ніхто не боїться, як грізно бійці не гриміли б своїми щитами. 90% Майдану йде на лінію фронту на Грушев­ ського, де беруть більше чи менше активну участь у становленні Незалежності України. Людям дуже важко: морально, фізично від хо­ лоду, від хвороб, від травм, від військово-польового побуту. Однак ніхто не йде додому. Замотують промо­ клі ноги газетою і йдуть на фронт. Додому повертають­ ся порожні автобуси. Особливо варто від­ значити літніх людей, які більше загартовані життям і мають суттєвіший запас життєвої сили, ніж молодь. Вони усіх надихають на подвиги. Особливо сильно Май­ дан підтримують кияни, які є не тільки надійним тилом, але й головною ударною силою. Якби не кияни, то Майдану вже не було б. І саме кияни, які б’ються на своїй території, вселяють велику надію на те, що ми незабаром переможемо. Лік пішов на дні. Андрій СКОП

У

березні 2015 року Янукович вибори програвав би. Про це стверджували усі соцдослідження, і про це знав народ. Гарантій, що українці проковтнуть фальсифікацію виборів чи недопущення до виборів лідера опозиції — Кличка — у Януковича не було. Тим більше, що він пам’ятав, чим закінчилася спроба фальсифікації у 2004 році. Тому його план полягав у тому, щоб ніяких виборів не було. А просто споглядати на остаточне завершення своєї політичної кар’єри він не хотів. Тому почалося протистояння на Майдані. Для цього у нього було два сценарії.

Перший полягав у залякуванні громадськості. Якщо б народ не повстав, або його вдалося придушити в зародку, то ми отримали б справжню диктатуру, яка б для цивілізованого світу прикривалась законами, прийнятими ручним голосуванням. Він був впевнений у непорушності своєї влади та у міцності кийків силовиків. Він справді думав, що нагне весь народ, а опозицію просто пересадить. Подальший план утримання при владі для нас є несуттєвим. Зрештою, бачимо практичний досвід Росії. Однак Україна — не Росія. І цей сценарій проштовхнути владі не вдалося. Народ піднявся із колін і знову на них ставати не має бажання. Тому вже зараз починає розкручуватися дру-

гий сценарій під назвою «укради перемогу». Так, як це було у тому ж 2004 році, коли вибори виграв Ющенко, однак повноважень не мав. Днями кум Путіна Медведчук здав свого «шефа» і озвучив пропозицію повернутися до Конституції 2004 року з обрізаними повноваженнями президента. Розрахунок йде на те, що політики, зважаючи на можливі жертви, не захочуть іти на загострення конфлікту, а народ від війни вже стомився. Тим більше, що повертаючись до Конституції 2004 року, влада може ще стільки правок у неї внести, що повноваження Ющенка видаватимуться наступному президенту царськими. Натомість Янукович продовження теми на с.

2

«Сильний» «Беркут» переслідує найслабших АНДРІЙ КАЛЮЖНИЙ

У

же тиждень у Києві тривають бої беркутівців проти українців. У сутичках на вулиці Грушевського загинули чотири особи. Мешканцю села на Дніпропетровщині 20-ти річному Сергію Нагояну дісталося дві кулі в голову, а білорусу Михайлу Жиздневському, який вже вісім років жив у Білій Церкві, — куля в серце. Батьки першого втекли в Україну від війни в Карабасі, другий втікав сюди від Лукашенка. Обоє боролися за свободу українського народу. Викрадачі закатували на смерть львів’янина Юрія Вербицького, тільки за те, що він «львів’янин-бандерівець». Жодний із загиблих не був екстремістом. Більше того, близькі стверджують, що це були добродушні люди, які прийшли на Майдан, бо вірили, що влада почує людей, якщо їх збереться дуже багато. Жоден із них не кидав коктейлі Молотова, а дехто навіть не вдягав елементарних захисних засобів. Беркутівці жорстоко побили медиків і постійно полюють на журналістів. Тільки за минулу ніч поранено понад 400 осіб. За цю ніч щонайменше двоє людей втратили очі. Лікарі кажуть, що снайпери ціляться в очі. Біля лікарень «Беркут» забирає всіх поранених. Тих людей, яких «беркутівці» ловлять, — везуть у поле, знущаються і б’ють до напівсмерті. «Тітушки» заманюють поодинці автомайданівців, після чого на них на-

падає «Беркут», який забирає людей. Міліція чергує на вулицях, що прилягають до Майдану, виловлюють окремих активістів і везуть у невідомому напрямку. Люди не вірять, що беркутівці можуть бути такими садистами-фашистами. Тому вже активно обговорюється чутка про те, що влада використовує перевдягнутих у форму бійців спецпідрозділу кримінальників-«тітушок». А також силовики вміють «браво» боротися зі студентами. Зранку 20 січня міліція затримала шістьох студентів-акторів. Хлопців заарештували в гуртожитку, коли вони повернулися з віче, що було на Майдані. Усім їм інкримінують організацію масових заворушень, що карається терміном до 15 років. До слова, серед затриманих Остап Ваколюк, який родом із Ходорова. Беркутівці б’ють тих, хто не може дати здачі, саме на це вони вчилися. Цікаво, як довго терпітимуть ці знущання українці? P.S. А сотням тисяч людей «світить» 15 років тюрми.


АКТУАЛЬНО

хоче зберегти свою владу через продажних депутатів-мажоритарників, які регулярно обиратимуть «проффесора» прем’єрміністром. Тому зараз із вуст Януковича найчастіше звучить слово «переговори». Втім українці, в яких перед очима стоять подвиги упівців, холодноярівців та інших повстанців, зараз мають непереможне бажання принести своїй країні перемогу над бандою.

Уся Україна годує Донбас Теза про те, що східні регіони України «годують» західні, безнадійно застаріла

Вінницька

Всього отримано із держбюджету, млрд грн

1,85 3,30

Миколаївська

4,35 9,42

Харківська

Луганська

Дніпропетровська

Донецька

1,77 4,07

0,80 2,82

Регіони Сальдо перерахувань у держбюджет

Всього перераховано до держбюджету, млрд грн

2,61 1,63

Кіровоградська

Чернівецька

Позитивне, більше 1000 грн на душу населення Позитивне, до 1000 грн на душу населення Негативне, до 1000 грн на душу населення Негативне, більше 1000 грн на душу населення

Полтавська

Черкаська

15,03 8,85

ІваноЗакарпатська Франківська

Київська

3,85 13,09

0,97 1,42

Хмельницька Тернопільська

1,00 1,40

Львівська

Сумська

2,16 3,49

Житомирська

Чернігівська

10,38 3,48

Київ

9,60 4,12

50,63 62,27

Як регіони наповнювали і освоювали держбюджет у першому півріччі 2013 року*

3,24 3,54

Рівненська

1,63 3,98

Вимоги Євромайдану підтримують 45%, не під­ тримують — 36% (решта не визначилася). А от вимоги Антимай­ дану не знаходять під­ тримки в жодному регіоні України. Попри різне ставлення до Євромайданів та Анти­ майданів, населення солі­ дарне в тому, що потрібне проведення «круглого столу» для переговорів влади та опозиції (73% мешканців Заходу, 64% — Центру, 80% — Півдня і 78% — Сходу).

1,96 1,97

1,47 4,32

Хто кого годує?

Запорізька

1,94 5,72

Якщо порівнювати бюджетне сальдо в розрахунку на одну людину, то на одного донеччанина з держбюджету за шість місяців минулого року виділено 2126 грн. Натомість кожен львів’янин перерахував до центрального бюджету країни 140 грн. Насправді «годують» три області: Харківська, що видобуває нафту і газ, Дніпропетровська, де видобувається залізна руда, і особливо Полтавська, в якій розвинений видобуток усього перерахованого. Вони забезпечують бюджет значними сумами рент-

1,73 2,52

З

а перше півріччя 2013 року Донецька область отримала з держбюджету на 9,2 млрд грн асигнувань, дотацій і субвенцій більше, ніж до нього повернула. Більше платежів із бюджету отримав тільки Київ — понад 11 млрд. У той же час Львівська область за півроку перерахувала до держбюджету на 356 млн грн більше, ніж з нього отримала.

Волинська**

абсолютний рекорд для всіх регіонів. Цікаво, що аналіз економічно-соціального розвитку країни за 20-ліття продемонстрував, що східна та південна Україна з економічно розвинутих регіонів перетворюються у загниваючі, а захід та центр країни, навпаки постійно прогресує. За цей час ріст валового регіонального продукту (ВРП) на заході та центрі став удвічі швидшим, ніж на сході та півдні: 60,7% проти 35,2%. Якщо ще в 1995 році схід і південь мали більш високий ВРП, ніж захід та центр (101,6% проти 98,5%), то в 2012му ситуація змінилася до навпаки (95,2% проти 104,3%). Ріст продуктивності праці на заході та центрі також перевищує сусідні регіони. Тим більше, що демографічна структура країни також змінюється і відповідає переходу фінансовим потокам зі сходу на захід. Якщо в 1992 році на заході та центрі проживало 51,4% населення, то в 2012 році цей показник збільшився до 53%.

них платежів і плати за користування надрами. Крім цих трьох областей, «у плюс» у першому півріччі працювали також Сумська, Черкаська та Львівська області. У Рівненській доходи і витрати практично рівні. Між тим видобуток вугілля на Донбасі прибутку державі не приносить. Навпаки — держава щорічно витрачає по 1214 млрд грн на підтримку вугільників, переважно компенсуючи різницю між ціною реалізації вугілля та його собівартістю. Вугільні дотації становлять приблизно 30 % всіх надходжень із держбюджету в Донецьку і Луганську області. Однак ці регіони залишаються дотаційними і без цього. Останнім часом сюди спрямовують величезні інвестиції на різні «проекти державного значення» на кшталт будівництва доріг. Крім того, місцевим підприємцям активно відшкодовують ПДВ. За півроку з Донецької області до держбюджету надійшло 6,7 млрд грн ПДВ, а відшкодовано було 8,7 млрд грн. Це

АНДРІЙ КАЛЮЖНИЙ

0,23 2,24

Тільки 51% українців вважають, що демокра­ тія є найбільш бажаним типом державного устрою для країни. Для 12,5% це не має жодного значення. Підтримка демократії, як і очікувалось, є різною в різних регіонах: най­ більша — на Заході (77%), приблизно однакова — на Півдні (56%) і в Центрі (52%) та істотно нижча на Сході (36%). При цьому в Донецькій, Луганській і Харківській областях під­ тримка демократичного та авторитарного режимів приблизно однакова. Більшість населення (45%) готова терпіти певні матеріальні труднощі за­ ради особистої свободи та гарантій дотримання всіх громадянських прав. Важливість грома­ дянських прав і свобод характерна для всіх регіо­ нів, проте найбільше тих, хто не згодний обміняти права на добробут, у За­ хідному регіоні (55%), най­ менше — на Сході (40%). Особливо ж відрізняються вибором добробуту за рахунок свободи жителі Донецької та Харківської областей. Очевидно, що таке ставлення до влади спричиняє і ставлення до Майдану. Євромайдан під­ тримує 50% населення, а не підтримує — 42%. Тоб­ то 50% у нас вільних лю­ дей, а 42% — рабів, які за хліб готові продати країну і своїх співгромадян. З ін­ шого боку, якщо на заході та центрі країни Майдан підтримують 80 і 70%, то на сході та півдні — 30% і 20% відповідно.

ПОЧАТОК НА С. 1

0,92 4,36

Алкогольні напої: шампанське ТМ «Артемівське», Українська алкогольна компанія — ТМ «Олімп», якій належать також: горілка ТМ «Плакуча іва» ТМ «Олімп», горілка «Істина» ТМ «Олімп», лікеро-горілчаний завод «PRIME» ТМ «Олімп», горілка «Приватна колекція» ТМ «Олімп», горілка «Фляшка» ТМ «Олімп», горілка ТМ «Гетьман», коньяк ТМ »Тиса». Безалкогольні напої: ТМ «Росинка», якій належать: газована вода «Софія Київська» ТМ «Росинка», соки «Сapri-Sonne» ТМ «Росинка», «Квас український» ТМ «Росинка», слабоалкогольні напої ТМ «Росинка», чай ТМ «Batik», чай ТМ «Аскольд». Продукти харчувння: ТМ «Конті», яка включає цукерки «ESFERO», десерти «Bonjour», кондитерські продукти ТМ «АВК», продукція ТМ «ВЕРЕС», напівфабрикати ТМ «Три ведмеді», ТМ «Гаврилівські курчата», яйця ТМ «Від доброї курки», м’ясна продукція «Родинна ковбаска» ТМ «Барком», згущене молоко ТМ «Первомайський молочноконсервний комбінат». Товари та послуги: будівельний гіпермаркет «Епіцентр», побутова техніка ТМ «Nord», фарби ТМ «Зебра», фарби «Triora», туалетний папір «Обухівський». Банки: ПУМБ, Надра банк, Імекс­ банк, Форум банк, Кредит Маркет, Брокбізнесбанк, ВУСО (страхова компанія). Телебачення: «Інтер», «Україна», «112 Україна».

готові пожертвувати частиною власних прав і свобод в обмін на власний добробут. Про це свідчать дані опитування Фонду демініціатив та Центру Разумкова.

0,82 1,08

І вже на сьогодні це дало серйозний результат. Чимало бізнесменів жаліються, що їхні прибутки суттєво впали, а деякі позафракційні відхрестилися від влади та надають фінансову допомогу Майдану. Мешканці охоче підтримують цю акцію, проте дуже часто губляться в тому, що саме належить Партії регіонів, адже списки дуже великі та й узагальнені. Для кращого розуміння редакція «Свого Слова» створила свій список, в якому подані тільки ті товари і послуги, які є в на Стрийщині та Жидачівщині.

українців хочуть жити 20% при диктатурі, а ще 25%

Народно-визвольна війна почалася

0,27 3,41

В

Україні акція бойкотування товарів, які належать членам Партії регіонів, розпочалася в грудні 2013 року. Активісти закликають не купувати, не підтримувати і не користуватися продукцією тих марок і брендів, які належать регіоналам. Купуючи їхні товари чи користуючись послугами, ми збагачуємо тих, хто пішов проти народу.

Рабів до раю не пускають

4,70 4,34

Економічний бойкот регіоналів у дії

СОЦІОЛОГІЯ

0,98 5,51

НАРОДНІ САНКЦІЇ

Наш край

2,18 1,97

24.01.14

4,34 4,70

2

№3(54)

* Без Севастополя Не враховано дотації на покриття дефіциту місцевих відділень Пенсійного фонду. Враховано дотації вугільної і торфяної галузей.

АР Крим

** 5 місяців

Херсонська

Одеська**

ДЖЕРЕЛА: Держказначейство, Держстат


Наш край

3 Збори ГО «Майдан» перетворилися на народний протест

МІСЦЕВІ НОВИНИ

№3(54) 24.01.14

СОЛОМІЯ НАУМ

Жидачівщина 22 готова до радикальних дій і жертв

січня о 18 годині повинна була відбутися зустріч ГО «Майдан», темою якої було б обговорення феномену Майдану. Зустріч таки відбулася, проте громада Стрийщини, яка була присутня, категорично відмовилась слухати про київський Євромайдан, адже про складне становище активістів у Києві відомо кожному. Натомість громада закликала до дій у Стрию.

ОЛЯ КАРАЧЕВСЬКА

У

день Богоявлення Господнього мешканці Жидачева зібралися на центральній площі міста для участі в народному вічі. Не надто чисельна громада із захопленням слухала виступи місцевих активістів і гостей — депутата від фракції «УДАР» у Львівській обласній раді Олеся Старовойта й голову НРУ в Львівській обласній раді Андрія Корната. Олесь Старовойт із сумом сказав, що на наше покоління лягло багато випробувань: «Влада сьогодні хоче відрізати будьякі шляхи до миру, розділити країну. Майдан не ділить нас на партії, за віком, посадами. На Майдані всі відчувають себе членами єдиної української родини». «Перед нами надто складне і важливе завдання, яке ми маємо зреалізувати. Страху сьогодні не має бути. Ми всі повинні піднятись і йти до кінця. Не має бути тих, хто пересиджує вдома», — закликав усіх Андрій Корнат. «Багато людей вже побувало на Майдані. На жаль, зараз їхня активність зменшилась, — жаліється Володимир Гаврон. — Також проблемою є збір речей. Необхідно, щоб зголошувались люди, які могли б сидіти з 11 до 14 години в приміщенні Народного Дому (перший поверх) і збирати речі, які приносять люди для допомоги Майдану. Пам’ятайте, що гірше ворога — тільки байдужа людина. Давайте працювати громадою». Ще зовсім недавно велика частина людей їхала на Майдан, немов на екскурсію. Вони були переконані, що своєю чисельністю і наполегливістю досягнуть бажаного результату. Події останніх днів показали, що люди на Майдані стоять не заради танців і музики, а щоб змінити владу й досягти вступу України до ЄС. Більшість людей вийшли на Майдан, у першу чергу, для того, щоб виявити свій протест проти протиправних дій влади і сило-

вих структур 30 листопада 2013 року. Ті, хто їде до Києва сьогодні, не знають, що їх там чекає. Бажаючих їхати меншає. Настрої тих, які їдуть на Майдан після подій 19 січня, відрізняються. Проте більшість із них готові до радикальних дій. Ярослав, смт. Гніздичів: «Ми довго стояли спокійно, хоча зразу було зрозуміло, що діалогу з владою не вийде. Нас закликають дотримуватися ненасильницьких методів боротьби, демонструвати не силу м’язів, а силу волі. Хіба можна мирно стояти, коли безневинних вбивають, а влада замість того, щоб покарати винних, звинувачує самих загиблих?! Як і інші, я не хотів крові, але виходу нема». Богдан, Жидачів: «Працюю на приватній фірмі, власник якої підтримує мітингувальників. Готовий підтримати будь-які методи боротьби з владою, які запропонує опозиція. Думаю, що блокувати товари і страйкувати на роботі вже пізно. Треба їхати на Майдан і там діяти за ситуацією. Якщо треба, застосовувати найжорсткіші методи». Марія, Жидачів: «Була на Майдані вже не раз. Зараз говорять, що жінкам там не місце, але їду знов, бо розумію, що потрібна допомога. Не можу сидіти вдома, коли мої чоловік і син ризикують своїм життям. Сподіваюся, що лідери зуміють організувати боротьбу так, щоб кількість жертв не зросла». Сергій, Ходорів: «Їздив до Києва на початках. На роботі проблем не було. Сьогодні зміни ставлять так, щоб через день бути на роботі. Директор дав наказ залишатись у місті і за необхідності виходити на зміну. Легко говорити: «Йди страйкуй!». Якщо в тебе на утриманні сім’я, треба думати і про неї». Обурений жорстоким і безпрецедентно кривавим розгоном Майдану, який став апогеєм багаторічного знущання влади над народом і безпросвітнього становища українського громадянства, народ готовий на радикальні дії та людські жертви.

Представники ГО «Майдан» підтримали таку ініціативу і дозволили буквально кожному висловити свою позицію щодо плану дій у рідному місті. Серед пропозицій були: перекрити автомагістраль «Київ — Чоп» або колію залізниці, пікетувати установи, які очолюють представники Партії регіонів, зокрема Стрийську районну адміністрацію, пікетувати Стрийську міську раду і вимагати пояснень у мера міста щодо його пасивної позиції в ставленні до Майдану — і до Київського, і до Стрийського. Порадившись і добре все обміркувавши, дійшли висновку, що перекривати трасу та залізницю недоцільно, адже такими діями Стрий може зупинити також і активістів, які прямують у Київ. Оскільки була майже 19 год. стрияни не вирушили пікетувати районну раду. А от почути позицію мера міста, незважаючи на те, що його робочий день вже закінчився, все ж зажадали. Колоною пікетувальники рушили до Стрийської міської ради. Звичайно, мера не застали. Проте люди вирішили стояти доти, допоки Роман Шрамов’ят не з’явиться і не відповість на

Обурені люди з майдану Незалежності пішли протестувати під міську раду.

їхні вимоги. Через кілька хвилин повідомили, що мер захворів, а його заступник Роман Маланій знаходиться у МБК на святковому концерті, присвяченому злуці УНР і ЗУНР. До пікетувальників вийшов заступник начальника Стрийського міськвідділу міліції Олег Поліщук, який хоча і запевнив, що стрийська міліція з народом, проте, зважаючи на пізній час, закликав активістів до правопорядку. Громада знову повернулась у Народний дім, де з представниками штабу спротиву та ГО «Майдан» обговорили свої дії на майбутнє. Зокрема, було створено Страйковий комітет, який організовуватиме страйки та пікети, розпочинає свою дію з 8.00 год. 23 січня. До нього долучались всі охочі. Також створили загін самооборони, який має мобілізувати громаду. Було обрано по одному-два представники з кожного району міста. Загін самооборони збиратиме людей практично з кожної вулиці, також у його резерві постійно буде кількасот чоловіків, готових

в будь-який момент виступити чи то в Стрию, чи відправитись у Київ. Усі деталі вступу в організацію чи комітет можна погодити в Народному домі, де діє штаб національного спротиву. Через те, що в Стрийському штабі спротиву змінили правила перевезення, на Майдан їдуть дійсно ті люди, які готові до революції, а не просто туристи. Адже тепер, відправляючись у Київ, людина отримує посвідчення учасника Майдану, в якому обов’язково зазначається дата прибуття в Київ і дата повернення у Стрий. Мінімальний термін перебування на Майдані — чотири дні. Якщо мітингувальник бажає повернутись швидше, тобто перебував на Майдані менше чотирьох днів, йому відмовляють у перевезенні. Але додому ніхто не поспішає. Ввечері 22 січня повернувся автобус з Києва, який за розкладом повинен був привезти стриян. До міста автобус прибув порожнім — ніхто не виявив бажання повертатися додому. Стрияни відстоюють Україну.

Нирки лікуватимуть у Стрию У Стрийській центральній районній лікарні працюватиме нове відділення для лікування ниркової недостатності СОЛОМІЯ НАУМ

Н

аразі вже складено кошторис на ремонт приміщення, який фінансує обласна рада, а німецькі інвестори забезпечать новостворене відділення медичним обладнанням. Відкриття заплановане на березень 2014 року. Відділення розраховане на 25 місць і буде обслуговувати також Жидачівський і Сколівський райони. На балансі Стрийського району 13 хворих із гострою нирковою недостатністю, які потребують регулярного лікування. Раніше хворі були змушені проходити курс лікування в обласному Львівському центрі гемодіалізу.

У Стрийській центральній районній лікарні розповідають, що всі деталі щодо створення місцевого відділення вже погоджені: «Гемодіаліз — це високий рівень лікування, який діє в обласних центрах, — каже головний лікар терапевтичного відділення Ігор Мовчій. — Відрадно, що саме на Стрийщині відкриють один із філіалів. Відділення буде на сьомому поверсі лікарні, біля відділу реанімації. Це дуже зручно, адже не потрібно транспортувати важкохворих по всій лікарні». Зараз вже проводиться генеральний ремонт приміщення за всіма відповідними нормами. У палатах, де відбуватимуться процедури, не повинно бути карнизів, гострих кутів тощо.

Кадри будуть набирати із наявного персоналу. В Стрию є сім компетентних лікарів, а також медики за суміжною спеціалізацією. Лікарняна палата складатиметься з трьох ліжок, які оснащені монітором, що буде відслідковувати роботу очисних засобів. Окремо виділено ізолятор для хворих, які перенесли вірусні захворювання. Обладнання надзвичайно дороге: на три відділення німецький інвестор віддасть близько 20 млн гривень. Окрім Стрия, відділення для лікування ниркової недостатності відкриють у Новояворівську та Буську, адже на Львівщині щорічно збільшується кількість хворих, яким діагностують ниркову недостатність.


ІСТОРИЧНА 4 Ірландська республіканська армія: №3(54) 24.01.14

Наш край

В БОРОТЬБІ ЗА СВОБОДУ

С

ьогодні, коли протистояння між українцями та «правоохоронцями» в Києві все більше загострюється, а компроміс стає все примарнішим, поневолі починаєш задумуватися над тим, як можуть розвиватися події, якщо влада все ж таки вирішить діяти проти свого народу найжорсткішими методами. Одразу згадуються воїни УПА, які воювали за свою країну до останнього. Пропонуємо вашій увазі розповідь про діяльність ірландської республіканської армії, в якій ви знайдете чимало паралелей щодо нашого можливого сьогодення. Цей острів (70 тис.кв. км), який ще називають Зеленим і який кельти, предки теперішніх ірландців, заселили ще в IV ст. до нашої ери, має нещастя бути сусідом Великобританії. Починаючи з 1169 р., англійці здійснювала туди винищувальні походи. Лише Олівер Кромвель «скоротив» автохтонне населення Ірландії з 1,5 млн у 1646 р. до 850 тис. у 1652 р. У 1845-47 рр. внаслідок голодомору на острові померли понад 1 млн осіб, а ще понад 1,5 млн емігрували. Тепер у США ірландців живе в кілька разів більше, ніж на Батьківщині. «Звільненоочищені» землі не залишилися кинутими напризволяще: вони масово заселялись англійцями. Здавалось, що фізично знищений, знекровлений, асимільований народ не виживе. Але трапилось неочікуване: під тиском боротьби Ірландської республіканської армії (ІРА) колонізатори були змушені визнати незалежність Ірландії, але її північний схід — Ольстер — залишили за собою. З 1969 р. ІРА центр

своєї діяльності переносить на ці терени і з того часу тут іде безперервна боротьба за волю. Вісім століть Англія безуспішно намагалася підкорити Ірландію та ірландців. Земля горіла під ногами і не було ліку жертвам з обох боків. Здавалося, що ріки пролитої людської крові спонукають обидві сусідні держави до відмови собі та своїм народам мати мир. Але північна частина о.Ейре не здавалася, метрополія — не відступала. Програвши у відкритих військових діях, ірландці змушені були вдатися до підпільної боротьби. Весь цей час не згасають вибухи повстань, чиниться відчайдушний спротив окупантам. Гинуть незламні, на зміну їм приходять нові бійці. Британська окупаційна влада та юніоністи довели становище в Ольстері до такої кризи, що вирішення жодних питань не могло відбутися шляхом переговорів чи якогось голосування. Розпочиналася неприхована боротьба не на життя, а на смерть. Саме тому, категорично не погоджуючись із політикою Англії на землях Ольстеру, депутати від партії Шінн Фейн відмовилися брати участь у роботі британського парламенту 21 січня 1919р. Вони провели засідання перших ірландських установчих зборів. На загальних зборах прийняли Декларацію незалежності Ірландії, яка проголошувала встановлення Ірландської республіки та створення Ірландського національного парламенту. Офіційний Лондон не змусив себе довго чекати. У вересні 1919р. англійська влада оголосила ірландський парламент та уряд поза законом і заборонила діяльність

НА ФОТО: Ірландська республіканська армія походить з Ірландського республіканського братства, заснованого 25 листопада 1913 року, яке підняло Великоднє Повстання. У 1919 році незалежність Ірландської Республіки була офіційно затверджена нижньою палатою парламенту Ірландії, а ірландські добровольці визнані легітимною армією. Після цього розпочалась Ірландська війна за незалежність.

всіх партій та організацій проірландської орієнтації. Так розпочалася англо-ірландська війна 1919-1921 рр. Саме з цього часу розпочинається історія Ірландської республіканської армії. Ірландська республіканська армія була створена 1919 року після злиття двох воєнізованих організацій, які вели боротьбу проти британського панування. ІРА брала активну участь у війні проти британської армії з січня 1919-го до липня 1921-го року. Після укладення британсько-ірландської мирної угоди та її ратифікації ірландським парламентом, ІРА вперше розкололася — на тих, хто підтримав Ірландську вільну державу, і тих, хто повернув зброю проти колишніх соратників, вважаючи їх зрадниками, оскільки вони відмовилися від Північної Ірландії — Ольстеру. Через два місяці після цих подій загони ІРА почали активні військові дії, що означало початок громадянської війни. Тепер проти них всі — і «свої», і юніоністи, й англійці. Тоді Катал Єулдінг (один із керівників ІРА) скаже: «...Ми боролися за незалежність Ірландії, не маючи для цього якогось плану, ми плануємо лише саму боротьбу, ми ніколи не могли надіятися на успіх

тому, що ми не планували досягнення успіху». Після дворічних боїв командування «незгідної» ІRА наказало скласти зброю. І знову стався розкол — частина цю зброю склала і включилася в мирні політичні процеси, створивши партію «Фіанна Файл», інша частина пішла в підпілля, поступово переміщуючи центр своєї діяльності до Північної Ірландії. У повоєнні роки дії ІРА зосередилася на проблемі возз’єднання країни і перемоги над протестантами Ольстера. Скориставшись тимчасовим перемир’ям із деякими лідерами республіканців, новий республіканський уряд Дж.Крейга проводить вибори в Дойл, схвалює Конституцію, робить вигляд цілковитої миролюбності... і в той же час віддає наказ про наступ на частини ІРА. Сили були нерівні. З 28 червня до 5 липня 1922 року оборонявся та впав Дублін. Юніоністи, відчуваючи смак перемоги, переходять до відвертого розгулу. Так, у період із 21 червня 1921 р. до 18 червня 1922 р. вони вбили 428 ірландців-католиків, 1766 осіб — важко поранили, близько 9 тис. осіб — втратили роботу, близько 24 тис. осіб — втратили свої домівки в результаті погромів.

ХРОНОГРАФ 23 січня 1921 р. — від рук невідомого вбивці загинув український композитор Микола Леонтович, автор всесвітньовідомого «Щедрика». 23 січня 2002 р. — 18-річний Руслан Пономарьов із Краматорська достроково став наймолодшим в історії чемпіоном світу з шахів за версією ФІДЕ. 25 січня 1965 р. — Йосипа Сліпого, який відсидів 18 років у радянських таборах, висвячено кардиналом і при-

значено головою Української греко-католицької церкви. 27 січня 1860 р. — вперше опубліковано повне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. 28 січня 1929 р. — розпочався перший Конгрес Українських Націоналістів у Відні. 29 січня 1992 р. — Верховна Рада України затвердила національний блакитно-жовтий стяг Державним Прапором України. 29 січня 1918 р. — бій під Крутами.

IРA переходить у підпілля, яке часто ме­ жує із терористичною діяльністю. 10 липня 1922 р. на розгул влади ІРА відповідає вбивством прем’єр-міністра О’Хіттінса. Із 1969 року ІРА взяла на озброєння тактику міської ґерильї (яка часто виливалася в банальний терор) не лише на території самої Північної Ірландії, а й на території власне Англії. У відповідь Лондон для наведення порядку відправив до регіону війська. Улітку 1971 р. в Деррі англійські солдати вбили молодого ірландця Барні Уотт. Він не був бійцем ІРА, він просто переходив вулицю в неналежному місці, а ще він був католиком. Цього виявилося достатньо, щоб отримати кулю. Вже на наступний день в ірландському гетто вишикувалися черги до дверей, на яких висіли написи: «Вступай до ІРА!» На вбивство Уотта ІРА відповіла вбивством англійського солдата. В цих хлопців слова ніколи не розходилися з конкретними справами. Урешті-решт закономірно все вилилося в «Криваву неділю» 30 січня 1972 року, коли британські солдати розстріляли беззбройну демонстрацію католиківборців за громадянські права в Деррі, в результаті чого загинуло 18 осіб. Основними мішенями терактів стали солдати британської армії, поліцейські та судді. Ще в минулому столітті фенії (члени Ірландського революційного братства) заклали стійкі традиції продовження боротьби навіть у тюрмах. Всьому світу стали відомі голодування до смерті молодих ірландських хлопців. Цілі покоління молодих республіканців виховувалися на прикладі Геренса Мак Суайні. Мер ірландського міста Корк, член ІРА, був кинутий англійцями до в’язниці. Мак Суайні загинув після 74-денного голодування, залишивши як заповіт такі слова: «ПЕРЕМАГАЄ НЕ ТОЙ, ХТО НАНОСИТЬ СИЛЬНІШІ УДАРИ, А ТОЙ, ХТО МОЖЕ БІЛЬШЕ ВИТРИМАТИ». До українців не завжди доходить сенс таких речей. Ми звикли «боротися» галасуваннями, інтригами, планами, піснями, відзначеннями сумних дат, конференціями та фуршетами... Коли ви залишитесь наодинці зі своїм сумлінням, пригадайте цих хлопців з Ольстеру, які задля Батьківщини віддали все.


СОЦІАЛЬНЕ

Наш край

№3(54) 24.01.14

ОРЕСТ ЛЮТИЙ:

НА ФОТО: Антін Мухарський, що відомий під сценічним ім’ям Орест Лютий, закликає усіх українців «боронити свою територію», як це робили колись упівці.

А

нтін Мухарський або ж, як його знають у народі, Орест Лютий відомий своїми креативними, а часто й шокуючими проектами. Особливо глядачі полюбили шоумена за авторську передачу «Зелена лампа» на ТВі та за резонансний мистецькокультурологічний проект «Жлоб. Жлобство. Жлобізм». Мухарського навіть охрестили першим українським «жлобологом». Антін цього не заперечує і в образі Ореста Лютого провадить в Україні «Лагідну українізацію». Бо саме так, лагідно, на думку ведучого, треба формувати модернову українську націю. — Звідки така шалена нелюбов до «совка»? — Саме тому, що народився в реальному «совку», маю фізіологічну відразу до усього радянського. Це при тому, що дитинство моє можна назвати безхмарним: батьки-артисти гастролювали в Німеччині, Болгарії, Румунії… Першим доторком до «совка» була школа. Років у чотирнадцять я став комсомольцем і по-дитячому наївно почав висувати ідеї, як реорганізувати комсомольську спільноту, як

«Ті росіяни, яких я бачив на Майдані, заздрять Україні» дати їй нове дихання. Тоді мені недвозначно дали зрозуміти, що жодних ініціатив комсомол не потребує. «Спокойно, мальчик, ты чего это разошелся?» — сказали мені. Тож я зрозумів, що ця система декларує одне, робить друге, а третє думає! Тому в 1989 році, коли почалося викриття сталінського режиму (усі, наприклад, дізналися про Голодомор), для мене злочинність системи не стала несподіванкою… А от того, що система ця процвітатиме й досі, не сподівався. — Жлобологія, звідки вона взялася? — Спрацювала певна хуторянська парадигма такої собі гетьманської пихатості. Я спостерігав за поведінкою Віктора Андрійовича, поведінкою його брата Петра, усього їхнього оточення. Це реальні жлобуваті хуторяни! Самозаспокоєні, самовдоволені, вони ще більше закріпили традицію «президентського правління», коли гарант сидить на троні й попльовує згори на людей: «Ну что, холопы, как вы там?» Це той самий «комфорт», який створив собі зараз Янукович… Хоча він чесніший за Ющенка, бо одразу заявив, що він жлобяра, і усі будуть під

ПАТРІАРХ ФІЛАРЕТ:

«Янукович, заберіть свій орден!»

Глава Української православної церкви Київського патріархату Філарет відмовився від ордену, яким його нагородив Віктор Янукович

В

ідповідна заява патріарха розміщена на сайті УПЦ КП. Філарет вирішив також не приймати орден святого апостола Іоана Богослова, яким його нагородив синод УПЦ КП у зв’язку з 85-літтям. «В умовах, які сьогодні склалися в Україні, коли загинули люди, а в центрі Києва триває жорстоке протистояння, я прошу не вручати мені нагород. Це моє рішення також підтримали члени Священного Синоду та інші архієреї», — заявив Філарет.

«Розділяючи з українським народом біль і скорботу, Церква молиться за мир і припинення міжусобиці та закликає до молитви всіх віруючих», — додав він. Філарет також благословив духовенство Київського Патріархату «звершувати молитви там, де цього просять люди, сприяти втихомиренню ворожнечі». Як відомо, в середу глави церков закликали зупинити насильство в Україні і провести зустріч із президентом, опозицією та церковниками для виходу з кризи.

нігтем. Ніхто не мав ілюзій стосовно того, ким є Віктор Федорович. А Ющенко нам подарував цю ілюзію. — Що стало причиною появи персонажа Ореста Лютого ? — Давайте визначимося: Антін Мухарський — це киянин з діда-прадіда, який вперше почув українську мову в дванадцять років. І то завдяки тому, що батьки вирішили зайнятися «зеленим туризмом» і повезли його у село на Хмельниччину. Антін Мухарський не може собі дозволити щиро сказати те, що говорить Орест Лютий. Орест Лютий — це людина, яка, за легендою, народилась у Західній Україні й обстоює український націоналізм. Орест Лютий народився під час прийняття законопроекту Ківалова-Колісниченка. Я дивився по телевізорі на виступи депутатів, і мене переповнювала лють. Раптом з’явився Орест Лютий, який вигукнув: «Це злочини проти України. Це — війна». Орест Лютий — радикалізована частина Антіна Мухарського, його альтер его, яке хоче сказати «пішли ви на х*й!» — Пригадуєте, як в ефірі каналу «Россия-1»

політик Ірина Хакамада наполягла на висловлюванні «в Україні»? Увесь зал, разом із ведучим Соловйовим, протестував, мовляв «на Україні», бо «на окраине»… — Росія не сприймає Україну як самостійну державу. Але ті росіяни, котрих я бачив на Майдані, заздрять Україні. Вони кажуть: «У нас таке неможливо. Люди, стійте тут». Історично так склалося, що Україна тримає фронт, аби у Відні спокійно пили каву. Ми — форпост Європи. На кордоні з Азівщиною українці завжди першими приймали удар. Треба зарубати собі на носі, що Захід нам ні в чому не допоможе. Захід висловлює свою підтримку і дивиться, чи виборсаємося. Чому не прийняти санкції? Бо їм це невигідно, вони не хочуть відкритих конфліктів із Росією. Україну здали. Знову мусимо сам на сам, як упівці, боронити свою територію. Це таке безкінечне коло історії, за межі якого не можемо вирватись. Взагалі, геополітичне надзавдання України — одвіч­ на боротьба з Імперією. Східний сусід розуміє: якщо Україна буде сильною, то Російська імперія, яка досі залишається тюрмою народів, розва-

5

литься. Наголошую — не Росія розвалиться, а саме Імперія, «Третий Рим», як вони самі себе називають. — Ви кажете, що українці повинні вийти, щоб боронити свою землю. А як же так звані дві політичні нації в Україні? — Ми проходимо серйозний посттоталітарний етап, коли Імперія, розвалившись у 1991 році, залишила свій вплив на колишніх територіях. В історичному сприйнятті Україна справді розділена, але вона об’єднана у сприйнятті сьогодення. І схід, і захід України сьогодні хоче жити у чесній, відкритій, демократичній правовій державі. Це те, що нас єднає. Ми бачимо народження модерної української нації, яка не має нічого спільного з суперечками: фашисти чи комуністи, мова українська чи російська... Кияни, які виходять на Майдан, переважно російськомовні, але вони виходять під українськими прапорами, знаються на сучасній українській літературі, слухають українську музику. Але якщо їм якийсь буряковидний дядько скаже: «Ану, падлюко, українською розмовляй!», то вони пошлють його під три чорти. Як каже письменник Юрко Винничук, нехитра справа поміняти одних тоталітарних бовдурів на інших. Якщо хочемо будувати демократичне суспільство, треба усвідомити, що для одних героєм є Бандера, а для інших це, наприклад, Жуков. Залишимо ці теми історикам і будемо думати, як будувати своє життя, щоб стати модерною цивілізованою нацією.

ТАРАС СТЕЦЬКІВ:

«Ті, хто здійснюють революцію наполовину, лише копають собі могилу» Приблизно такі слова у свій час сказав діяч великої Французької революції Луї Антуан Сен-Жуст...

Ц

е спало на думку, оскільки події 19 січня в Києві чітко показали, що може статися з керівниками опозиції, якщо вони плентаються у хвості революції. Спочатку наступає їхнє масивне знецінення, а потім — їх відсувають у бік, і з’являються інші лідери. Майдан 19 січня вимагав Лідера, який візьме на себе відповідальність, організує масовий спротив і вкаже на мету. Майдан уже давно й гостро відчував потребу лідерства, як здатності до самопожертви, готовності сісти у в’язницю й навіть віддати життя за перемогу народу над бандитами. Чи знаєте ви, чому досі вагаються олігархи? Чи знаєте ви, чому не відбулося розша-

рування в рядах силовиків і правоохоронців? Чи знаєте ви, чому досі вагаються, підтримати чи не підтримати Майдан, значна частина простих людей Сходу й Півдня? Тому що вони, образно кажучи, не знають, кому здаватись. Тому що опозиція досі не сформувала реальної альтернативи диктаторському режиму. Альтернатива — це: Хартія Майдану, тобто основоположні конституційні принципи, правила й цінності, яких Майдан буде дотримуватися в боротьбі з диктатурою й за якими зобов’язується жити; план побудови майбутньої справедливої європейської України; склад майбутнього Уряду.

І, звичайно, лідер Майдану, лідер спротиву, який це зможе гарантувати. Янукович погодився на переговори виключно з тактичною метою — аби виграти час. Режим, бандитський за своєю природою, не збирається вести з опозицією ніяких серйозних переговорів. Головна тактична мета Майдану — дострокові вибори президента. Тепер уже — і парламенту. Швидка розбудова структур ВО "Майдан" для її реалізації й підготовка вирішальної Акції, яка повалить режим. Це шлях до перемоги. Якщо ми хочемо досягти такого ж успіху, як у 2004 році — ми не повинні повторити шлях, яким ішли тоді. Тарас Стецьків, громадський діяч


6

ДОЗВІЛЛЯ

№3(54) 24.01.14

ПОРАДИ

ФОТОФАКТ

СВЯТКОВИЙ КАЛЕНДАР

Цибуля — могутній лікар

зимку, рано навесні, У а загалом чи не весь рік ми користуємось при

ФОТО: Vova Bedzvin

приготуванні різноманітних страв цибулею. Важко уявити без неї перші страви, борщі, салати. Але не забуваймо і про цілющі властивості цибулі.

НА ФОТО: У кожного свій майдан. Львів’янка влаштувала пікет під Львівською СБУ. Хто як може бореться проти злочинної влади, але не сидить удома.

Очищення організму після свят Р іздвяні свята вже позаду. Ваш організм потребує очищення після важкої їжі та великих порцій? Пропонуємо дізнатися, як це правильно можна робити. Повне очищення організму, звичайно, не відбудеться за один-два дні. Для повної детоксикації потрібні тижні, навіть місяці. Пропонуємо вам кілька дієтичних ідей для розвантажувальних днів.

День води

всі свіжі фрукти й овочі. У зимовий час краще всього їсти цитрусові. Вони багаті на вітамін С, який допомагає в боротьбі з простудними захворюваннями. Але необхідно уникати вживання деяких фруктів. Наприклад, авокадо і бананів, тому що вони дуже калорійні.

День води — важкуватий, але ефективний спосіб для швидкого очищення організму. З назви стає зрозуміло, що під час водного дня ви не повинні приймати нічого, крім рідини. Але це не означає, що ви маєте пити тільки воду. Віддавайте перевагу свіжовичавленим у домашніх умовах сокам. Не пийте соки з пакетів під час водного дня, бо в них багато цукру і штучних підсолоджувачів, які не тільки не корисні, а навіть навпаки можуть нашкодити вашому організму. Пийте багато чаю з медом. Під час дня води уникайте кави, тому що вона дає навантаження на організм. Уникайте газованих напоїв — у них багато підсолоджувачів.

Щоб очистити організм, не забувайте про очищення душі та розуму. Проведіть один день далеко від сім’ї і друзів. Забудьте про гучну музику і шумні компанії. Залишайтеся вдома. Запаліть кілька ароматичних свічок. Рекомендовані заспокійливі аромати лаванди, сандалового дерева або цитрусових. Насолоджуйтеся м’якою музикою і забудьте про зовнішній світ. Всього година такої атмосфери дозволить вам із новими силами продовжити святкування новорічних свят.

Якщо день води виявиться занадто важко реалізувати, спробуйте фруктовий день. Фрукти також є одним із найбільш ефективних засобів для детоксикації. Протягом цього дня можна їсти без обмежень

— киньте курити; — киньте пити алкоголь; — забудьте про смажене; — зменшіть вживання вуглеводів; — відмовтеся від цукру.

Фруктовий день

Аромотерапія в домашніх умовах

5 постійних правил очищення організму:

УВАГА! КОНКУРС!

Дорогі краяни!

Наш край

25 січня — Тетяни. Свята Тетяна була дочкою римського проконсула, побожного християнина, яка таємно прийняла християнство. З любові до Ісуса дівчина постановила жити в дівоцтві. Тетяна не зреклася святої віри, за що їй відрубали голову. Разом з дочкою загинув і батько, який також відважно визнав свою віру в Христа. 27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. 29 січня — День пам’яті героїв Крут. У цей день ми вшановуємо героїзм української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крут. Ці молоді хлопці тоді, в холодному січні 1918 року, подали усій нації приклад беззастережного служіння українській державі. 96 років тому 29 січня поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі. Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. У них не було життєвого досвіду і потрібної військової виправки, але вони мали важливіше — гарячі серця, гідність, честь і любов до своєї Батьківщини. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди, і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради урочисто перепоховали полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів перевезено до Києва. Після цього про подвиг молодих звитяжців забули на понад 70 років, а їхні могили за радянських часів були зруйновані. Офіційно День пам’яті героїв Крут почали відзначати після того, як 29 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про вшанування пам’яті героїв Крут». Поїзди, проходячи повз цю маленьку станцію, стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно сигналять... Немов будять приспану й присипану порохом забуття нашу пам’ять про тих, хто поклав голови, захищаючи незалежність молодої Української держави. Передчасно зів’ялий цвіт, юні романтики з Аскольдової могили, вони промовляють до нас і нині, кричучи: «Не спіть, вставайте, будуйте свою Нову Україну, щоб наша жертва була недаремною!»

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ  Якщо на Тетяни вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а коли сніжно, то дощитиме по літі.  Якщо на Тетяни мороз і ясно — буде хороший урожай.

Фаршировані стегенця

Газета «Своє Слово» оголошує конкурс на найкращу весільну світлину. Надішліть ваше улюб­ лене весільне фото на поштову адресу редакції або на електрон­ну скриньку. Обов’язково зазначте ваше ім’я та прізвище, а також контактний телефон. Найкраще фото визначатиметься в кінці кожного місяця. Переможець отримає цікаві призи від редакції.

Засновник і видавець: Львівська обласна громадська організація «Об’єднання небайдужі громадяни» Передплатний індекс 68707

Потребу організму в аскорбіновій кислоті не забезпечить так жоден із продуктів харчування, як цибуля. Джерело вітамі­ ну необхідне особливо взимку, хоча цибулю треба їсти протягом року. Мінеральні солі, які в ній є, сприяють нормалізації водно-сольового обміну, а запах, гострий смак ви­ кликають апетит. А щодо лікувальних властивостей, то рівних цибулі треба ще пошукати. Якщо намочили ноги, то не чекайте нежитю, а на­ тріть на терці 2-3 цибулини. Не затискайте носа і не від­ вертайтеся! Якщо зможете протриматись і вдихати аромат щойно приготова­ ної кашки цибулі протягом 7-10 хвилин — вважайте хворобу подоланою. Якщо хворий жовчний міхур, то до 100 г свіжого соку цибулі додайте 100150 г бурякового і 2 столові ложки лимонного соків. Таку суміш пити тричі на день перед їдою по 30 мл, розвівши у половині склян­ ки теплої води. Проти кашлю: сік пече­ ної цибулі пити три-чотири рази на день по столовій ложці. Або так само можна пити сік свіжої цибулі, тільки тоді треба змішати навпіл із теплим пряженим молоком. Від багатьох хвороб відомі загальнозміцнюючі ліки з цибулі: дрібно порізати цибулину, залити 70-процентним спиртом у співвідношенні 1:10. Насто­ ювати три доби в темному місці, процідити. Пити з водою по 15-20 капель три­ чі на день до вживання їжі. Така настоянка стимулює роботу серцево-судинної системи, кишківника та секреторну функцію залоз внутрішньої секреції.

Коли стають до зброї діти — народ цей не перемогти!

НАРОДНІ РЕЦЕПТИ

Конкурс на краще весільне фото

Адреса редакції: а/с 1874, м. Львів, 79008, e-mail: svoyeslovo@gmail.com

Наш край

НА ФОТО: Олег та Марія Турчин, (с. Грусятичі, Жидачівський р-н)

Рецепт від Катерини Приймак (Жидачівський район) смажені цибулю, моркву Інгредієнти: 9 курячих і гриби подрібнити через стегенець , 2 великі цибум’ясорубку і додати в кулини, велика морквина, рячий фарш. У фарш дода350 г шампіньйонів, мати сире яйце, сіль, перець йонез, яйце, пучок кропу, і дрібно нарізаний кріп. сіль, перець. Суміш добре перемішати. Спосіб приготування: Нафарширувати ніжки. зняти шкіру з курячих ніЗгорнути їх конвертом. жок і витягнути кістки, заОбмазати ніжки майонелишивши тільки трошки кінчик кістки. Куряче м’ясо перемоло- зом і укласти їх на змащене олією деко ти через м’ясорубку. Цибулю і моркву швом донизу. Духовку розігріти. Запіпотерти на тертці, обсмажити на верш- кати фаршировані ніжки при 180 граковому маслі до золотистого кольо- дусах 45 хвилин. Смачного! ру. Порізати гриби і обсмажити. Об-

Адреса для листування: а/с 1874, м. Львів, 79008, e-mail: svoyeslovo@gmail.com facebook: Своє Слово. Наш край Головний редактор: Андрій Скоп

Реєстраційне свідоцтво №1147/401 р р/р 2600501462392 в ПАТ «КРЕДОБАНК»; МФО 325365 Тираж: 10 000 примірників

Під час передруку посилання на газету «Своє Слово. Наш край» обов’язкове. Газету надруковано в друкарні «Молода Галичина»


Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.