Svoeslovo#04(55) fb

Page 1

Федеративні ігрища БОГДАН КІВШ

К Наш край

№4(55), 7 лютого 2014 р. АКТУАЛЬНО

Економіка України зірвалась у прірву ІНФЛЯЦІЯ Фінансові експерти вже давно асоціюють економіку України з альпіністом, який тримається за виступ скелі одним пальцем. І ось нарешті він зірвався. У влади закінчилися фінансові ресурси, щоб стримувати інфляцію гривні. Всім відомо, що ще з 2011 року реальний курс долара був на рівні 9,5 гривні. А влада штучно стримувала інфляцію, залучаючи все нові й нові резерви. І ось нарешті уряд під керівництвом екс-банкіра Сергія Арбузова перестав це робити. Країна впала в нову економічні кризу, яка може затягнутися на кілька років. З іншого боку, криза вже давно триває, але влада вдавала, що робить покращення, хоча всі довкола говорили про те, що це суттєве погіршення. Бензин уже дорожчає, за ним подорожчають продукти першої необхідності, а потім — усе інше. Якщо навіть тільки на 10-20% — це буде катастрофою для економіки. Раніше всі експерти стверджували в один голос, що схід країни може повстати не через якісь аморфні ідеали демократії, а через конкретні фінансові чинники. Втрата прибутків і зубожіння населення може стати вирішальним поштовхом для населення східних і південних регіонів. Адже окрім Полтави, Харкова та Дніпра інші регіони є відчутно дотаційними, а тому не можуть жити без бюджетної голки. Тепер голка зламалася... Зупинити падіння економіки може тільки політичний компроміс і новий уряд національної довіри. Часу для прийняття Януковичем будь-якого рішення залишилось дуже мало. Відлік пішов на тижні й дні.

У Києві створили народне військо

СПРАВА ЧЕСТІ У день пам’яті героїв Крут на

Євромайдані створили Національну гвардію. До неї прийматимуть усіх охочих, хто складе обітницю українській нації. Адже вона, на думку організаторів, важливіша за присягу українському народу. До складу Національної гвардії тепер увійшли самооборона Майдану, козаки і «Правий сектор», один із загонів якого — «Вікінги» — вже склали обітницю. У ній гвардійці заприсяглися українській нації захищати її. Склад керівників Національної гвардії мають сформувати найближчим часом. Так само організатори обіцяють розповісти детальніше про нове формування, його склад і завдання.

ВІД РЕДАКТОРА Майдан готовий діяти вже сьогодні розумівши, що МайЗ дан ззовні знищити у режиму сили немає, про

що говорилося і писалося вже неодноразово, влада перейшла до реалізації іншої стратегії — диверсійної. Майданом сновигає чимало перевдягнутих міліціонерів та ще більше провокаторів, які поширюють вигідні для влади сценарії розвитку подій. Окрім інформаційних провокацій, провладні сили почали також завдавати дошкульних ударів у серце Майдану — волонтерський рух. Відомі випадки, коли так звані «волонтери» поширюють отруйні продукти, чай із клофеліном. Отруїли навіть київські бювети, звідки повстанці черпають воду. Однак такими діями влада тільки доводить те, що вона так і не зрозуміла сутності Майдану. Так виходить, що десь там на горі, де приймаються рішення, справді вважають, що майданівцям щодня платять гроші. Якщо б це було так, то стратегія дрібних диверсій могла б спрацювати. Утім Майдан — це живий організм, такий собі мурашник, в якому кожна мураха виконує соціально значиму функцію, а всі разом утворюють колективний розум, який неможливо знищити, вилучивши кілька десятків мурах. Майдан постійно удосконалюється, еволюціонує. Він вчиться реагувати на нові загрози, постійно вигадує нові методи протидії ворогові. Все, що влада робить проти Майдану, йде йому на користь і робить сильнішим. Майдану потрібні лідери лише для того, щоби відстоювати його головні вимоги. Водночас, політики не можуть заробити дивіденди, якщо йдуть проти ідей і потреб Майдану. Майдан сам знає, що потрібно робити далі. І він знайде людей, які стануть інструментами в його руках. Майдан — це живий механізм, який не може чекати, він готовий до дії. Він буде діяти вже сьогодні. Андрій СКОП

омусь із опозиціонерів здалось, що захоплення будівель обласних державних адміністрацій пришвидшить кінець донецького режиму. В останні тижні січня в регіонах почалися повномасштабні бунти проти влади. Усі західні області, окрім Закарпаття, в той чи інший спосіб відсторонили голів ОДА від своїх кабінетів. Спроби заволодіння обласними «білими домами» відбулися у Черкасах, Сумах, Житомирі. У Дніпропетровську, Запоріжжі, Одесі, Чернігові та Миколаєві пройшли масові протести, що вивело владу з рівноваги.

Одеська обласна державна адміністрація рятується від нападу «бандерівців», замуровуючи головний вхід бетонними блоками. Наступного дня вирішили врятувати всю область, перекривши блоками трасу Київ-Одеса.

А далі розпочалася регіональна вакханалія. На Галичині створюють дублюючі органи виконавчої влади: народні ради, які нібито повинні повністю перебрати владу в свої руки. Для надання народним радам та їхнім майбутнім виконавчим органам законності в рішеннях йдеться про те, що районні ради відкликали повноваження, делеговані обласній чи районній державній адміністрації згідно із законом про самоврядування. Уже 27 січня Стрийська та Жидачівська районні ради одноголосно продублювали рішення Львівської обласної ради. Крім того, ради

прийняли рішення заборонити проводити заходи за участю особового складу Збройних сил України та Міністерства внутрішній справ України з використанням спеціальних засобів, зброї та військової техніки, спрямовані на обмеження прав громадян на проведення мирних зібрань. Для остаточного закріплення результатів на цій території заборонено діяльність Партії регіонів і Комуністичної партії. Однак всі ці дії є лише бутафорією, а не реальним взяттям усієї повноти влади на місцях. Народні ради, як і раніше, не контролюють ні міліцію, ні армію, ані (а це

найважливіше) фінансові потоки в областях. Значно дієвішою із точки зору удару по владі виглядає ініціатива львівських підприємців перестати платити частину податків, які йдуть у загальнодержавний бюджет. Ефект від такого рішення держава відчує лише згодом, однак сам по собі факт повинен суттєво вдарити по авторитеті державних органів. З одного боку, така ініціатива ніби відображає прагнення значної частини областей до проведення бюджетної реформи, за якою принаймні третина від зароблених коштів повинна залишатися на продовження теми на с.

Хочеш миру — готуйся до війни

2

АНДРІЙ КАЛЮЖНИЙ

П

онад тиждень тому силовий сценарій завершення першої української революції за часів Незалежності здавався неминучим. Втім 26 січня сталися події, які продемонстрували, що влада чомусь відмінила реалізацію ідеї зачистки Майдану. В цей день уночі близько двох тисяч протестувальників оточили приміщення Українського дому та закидали «коктейлями Молотова» кількасот бійців внутрішніх військ і «Беркута», які дислокувались у будинку. Для захисників режиму ситуація видавалася не такою вже безнадійною, оскільки недалеко знаходилась майже тисяча бійців «Беркута», які чекали команди відкинути протестувальників. І радше за все їм це вдалося б. Однак... так і не дочекалися. Чому силовики не віддали наказу, залишається тільки здогадуватися. Люди на барикадах хочуть вірити, що вони злякалися відкритого протистояння, яке призвело б до численних жертв і ще більшого загострення конфлікту, а, можливо,

навіть до збройної кровопролитної боротьби. Однак влада на це не пішла, а вибрала стратегію індивідуального терору та фарисейських переговорів. Як і очікувалося, два тижні роботи в парламенті ні до чого не призвели. Незабаром закінчиться зима, а Майдан навіть не думає танути. В Януковича залишається все менше часу для маневрів і переговорів. Президенська непоступливість спрямовує його на силове розв’язання конфлікту. З іншого боку, відсутність видимих перемог опозиції в переговорному та парламентському процесі штовхає вулицю на нові силові дії проти влади. Лідер Правого

сектора заявив, що дає переговорникам час до п’ятниці, а далі, мовляв, начувайтеся. А поки що на київських барикадах умовне затишшя. Сторони розійшлися по «казармах», відпочивають і накопичують сили. Керівник самооборони Майдану Андрій Парубій заявив, що станом на середу до лав його «миротворчого війська» записалися 10 тис. добровольців. Інший командир Антон Примушко, який виконує обов’язки командира афганської сотні на Майдані, заявляє, що Майдан готовий дати серйозну відсіч будьякому загарбнику. «Берпродовження теми на с.

2


2

АКТУАЛЬНО

№4(55) 07.02.14

АКТУАЛЬНО

Пастка від Януковича

К

онституційна реформа подається зараз опозицією як один із варіантів мирного вирішення політичного конфлікту в країні. Цікаво, що в різний час про конституційну реформу говорили і Медведчук, і Клюєв. Вони (як і опозиція) виступали за обмеження влади президента. Навіть якщо припустити, що Верховна Рада повернеться до Конституції зразка 2004 року, яка обрізала повноваження Ющенка, то, з одного боку, Янукович повністю зберігає за собою весь силовий блок, а з іншого, йому нічого не заважає стати прем’єр-міністром із широкими повноваженнями у 2015-му. Адже прем’єра, згідно з тією конституцією, визначає парламентська більшість, яка у нас радше за все ще до 2017 року буде незмінною: комуністи+регіонали. Втім, знаючи шулерство регіоналів, можемо припустити, що під час голосування за оновлення Конституції, з’явиться ще кілька принципових моментів, які ще більше підсилять ту посаду, яку Янукович зможе отримати, незважаючи на волевиявлення народу. Наприклад, такими змінами може стати збереження мажоритарки у виборчому законодавстві або перепідпорядкування МВС до повноважень прем’єра. Так виглядає, що зміна Конституції — це чергова спроба політичної маніпуляції, головною метою якої є збереження влади в руках донецького клану. Натомість опозиційні лідери вкотре ведуться на домовленості, гадаючи, що найважливіше зараз — це позбавити посаду президента всевладдя. Однак вони забувають, що коли сідаєш грати карти із шулером, то виграти у нього, а при цьому самому граючи за правилами — неможливо. Єдина мова, яку розуміє сьогоднішня влада, — це мова з позиції сили. У парламенті опозиція не має і не буде мати достатньо сили, натомість їхня сила стоїть на Майдані. Саме з цього і повинні виходити ті, хто хоче змінити ситуацію в країні раз і на завжди.

ЄС взявся за наших чиновників

Є

вропейський парламент закликав країни-члени ЄС до підготовки персональних санкцій проти українських чиновників, законодавців, олігархів, причетних до розгону Майдану і смертей активістів. Мова про заходи і санкції на поїздки, активи та нерухомість тих українських владоможців. Від президента Януковича вимагають негайного і безумовного звільнення і політичної реабілітації всіх демонстрантів і політичних ув’язнених, незаконно затриманих, зокрема Юлії Тимошенко. Пропонується створити незалежний слідчий комітет під егідою визнаної міжнародної інституції, наприклад, Ради Європи, для того, щоб розслідувати всі порушення прав людини від початку демонстрацій. ЄС закликав національні уряди активізувати зусилля, щоб зупинити відмивання грошей і ухилення від сплати податків українськими компаніями та бізнесменами в європейських банках. Також ЄП закликає ЄС, США, МВФ, Світовий банк, ЄБРР, Європейський інвестиційний банк готувати пакет конкретної фінансової підтримки України.

КОМЕНТАР

Михаїл Саакашвілі: «В Україні перша геополітична революція» олишній президент К Грузії Михай-

ло Саакашвілі закликає не плутати те, що відбувається в Україні, з демонстраціями в інших країнах, де люди домагаються соціальних прав або протестують проти корумпованого правителя. На його думку, в Києві почалася «перша геополітична революція XXI століття». Мається на увазі, що це подія наддержавного масштабу, не просто протистояння між «сотнями тисяч протестувальників» і режимом Віктора Януковича, а боротьба «двох ідеологій, двох уявлень про світ і двох життєвих укладів: незалежної західної демократії та путінської Росії». «В останні роки президенту Путіну надає сміливості думка, що Сполучені Штати та Європа перевантажені іншими кризами в інших регіонах. Йому додають сил і політичні успіхи у Вірменії та Грузії, як, власне, і в Україні 2010 року. Він організував зміщення уряду, сформованого після зневажуваної ним Помаранчевої революції 2004 року, — продовжує Саакашвілі. — Путін, здавалося, був переконаний, що нарешті в нього виходить видавлювати Захід з пострадянського простору, який він вважає своєю природною вотчиною. Але тут вступив в дію непередбачений фактор: прагнення українців жити в демократичному, відкритому та європейському суспільстві, на чолі якого стояв би незаплямований уряд». «Я досить добре знаю Володимира Путіна, щоб зрозуміти, що це він стоїть за силовими акціями в Києві, так само, як він доклав руку до масових вбивств сирійців Башаром Асадом та іранської ядерної програми, — стверджує політик. — З погляду Кремля в Росії немає кордонів, у неї є тільки периферія, яка на віки вічні приречена бути корумпованою, охопленою хаосом, неспроможною і нездатною до створення власних працездатних демократичних держав». У грудні, розповідає Саакашвілі, він зустрічався з «головним лідером опозиції» Віталієм Кличком. Той виявив бажання «вчитися на прикладі Грузії», щоб «побудувати Україну своєї мрії». «Як людина, яка знайома з ним багато років, я можу запевнити, що Віталій Кличко, колишній чемпіон світу з боксу у важкій вазі, — це політик, схильний до рефлексії, все схоплює на льоту. Що ще важливіше, він має незаплямовану репутацію, а це в українській політиці рідкісна якість», — пише колишній президент Грузії.

Наш край

Федеративні ігрища 

місцях, а не йти до Києва. З іншого боку, механізмів реалізації цієї ідеї в окремо взятій області наразі не створено. Міські бюджети й далі справно перераховують гроші у Київ, сподіваючись, що там не забудуть виділити кошти на зарплати лікарям, вчителям та іншим бюджетникам. На більше вже ніхто і не сподівається. Адже всі пам’ятають слова Азарова про те, що західні області отримають суттєво менше бюджетних коштів через свої протестні настрої. Однак вкотре переконуюсь у правоті фрази про те, що цю революцію рухає вперед не рішучість дій революціонерів, а тупість дій влади та її прихильників. А як інакше можна назвати напівпідпільні збори деяких представників партії влади в Харкові, які підривають діяльність цієї ж влади. Губернатор Харкова гово-

Протести в Україні Волинська

у глухий кут, президент може наламати дров. Чи піде Янукович на федералізацію країни? Гадаємо, що ні. Адже попри деякі очевидні переваги для регіонів, цей крок є суттєвим недоліком для країни загалом. Якщо економіко-політичний бунт регіонів проти Києва все-таки буде успішним, то країна втратить цілісність. Не стільки територіальну, скільки економічну. Київ втратить економічні важелі впливу на країну, а отже — втратить усю країну, він більше не зможе бути арбітром, а відтак вже не в змозі буде склеїти регіони. Федералізація — це не кращий державний устрій, а прямий шлях до розколу України на кілька держав. Одна з них піде на захід, а інша — на схід. Це не наш сценарій, а сценарій Путіна. Оптимізм вселяє тільки те, що такий план в Україні є нікому не вигідний, а тому і нездійсненний на практиці.

рить про федералізацію і створення загонів самооборони проти нападу бандерівців. Те ж саме відбувається й у Криму. Можна подумати, що ці дії роблять на противагу західним областям, однак насправді вони підривають авторитет Януковича та бездумно заграють із Москвою, демонструючи, що вона їм важливіша за Київ. Тепер Янукович опинився у справжній облозі. Януковичу ніхто не дає грошей. Росія притримує обіцяні 15 млрд, поки не буде нового провладного уряду, а ЄС не буде давати коштів, доки не буде опозиційного уряду. І в Москві, й у Брюсселі з Януковичем вже ніхто не рахується. Країна вийшла з-під контролю і на заході, і на сході. Його в будь-який момент можуть кинути олігархи, а дехто з них, як, наприклад, дніпропетровські Коломойський і Пінчук, відкрито виступають проти донецької влади. Загнаний

ПОЧАТОК НА С. 1

Хто контролює держадміністрації (станом на 27.01.2014)

Рівненська Чернігівська

Сумська

Житомирська

Львівська

Тернопільська

Київська

Хмельницька

ІваноЗакарпатська Франківська Чернівецька

Харківська

Полтавська

Луганська Черкаська Кіровоградська

Вінницька

Дніпропетровська

Області під контролем протестувальників Масові заворушення Спроби захоплення ОДА Влада повернула контроль Області під контролем Партії Регіонів

Миколаївська

Донецька

Запорізька

Одеська Херсонська

Влада на місцях визнає Народну Раду Міліція та тітушки б’ють беззбройних людей

АР Крим

Створення дружини Партії Регіонів Заборона КПУ і Партії Регіонів

Заборона ВО «Свобода»

Саморозпуск фракцій ПР у місцевих владах

Мітинги на підтримку ПР

Хочеш миру — готуйся до війни 

ПОЧАТОК НА С. 1

кутівці» хваляться, що за 20 хвилин можуть зачистити Майдан. Бажаємо їм удачі», — спокійно каже чоловік. За його словами, щодня тут присутні 500 афганців. За першим дзвінком протягом години з’їжджається ще близько тисячі, а протягом доби — 11 тисяч. Це люди з бойовим досвідом, якого немає в «Беркута». Поки що афганці не беруть участі в «бойових діях», а за-

ймаються порятунком людей і розвідкою. Однак вони готові до всього. За словами Антона Примушко, на руках в українців два мільйони одиниць зброї (за офіційними даними). Лише в одному районі Києва зареєстровано п’ять із половиною тисяч власників нарізної — снайперських гвинтівок, «калашів». Із ними ходять на полювання. Неофіційно ця цифра уп’ятеро вища. «Зараз для них стріляти по неозброєних

людях — як развлєкалово. Але коли отримають відповідь, половина втече після першого пострілу», — розповідає афганець. А тим часом Правий сектор оголосив про ще одну мирну ходу до парламенту. Конфлікт назріває, а всі аналітики сходяться тільки на тому, що Янукович триматиметься за владу до останнього, йому може не вистачити здорового глузду, щоб не воювати з власним народом.


МІСЦЕВІ НОВИНИ

Наш край

№4(55) 07.02.14

Стрияни потрапили в пазурі «Беркута» СОЛОМІЯ НАУМ

С

постерігаючи за подіями в Україні, люди жахаються. Відеоролики зі знущаннями над затриманими учасниками Євромайдану співробітниками «Беркута» шокують весь світ! Влада стала політичним терористом і захоп­ лює в заручники власних невинних громадян. Досі на Стрийщині подібних випадків не траплялось, а активісти, які відправлялися до Києва, хоч і були налаштовані рішуче, проте мали надію, що небезпека їх омине. Не оминула.

У ніч із 19 на 20 січня заарештували першого стриянина Михайла Алексеєва, а вже 23 січня — ще двох активістів. Схема затримання стала класичною: відловили, побили й заарештували. Незважаючи на те, що затримані не брали участі в радикальних протистояннях і в кожного є маленькі діти. 35-ти річного Михайла Алексеєва звинуватили в організації масових заворушень і побитті правоохоронців.

32-річний стриянин Нестор Дидик, який був затриманий «Беркутом» у ніч з 23 на 24 січня.

41-річний Андрій Ленець, який під час затримання «Беркутом» зазнав важких тілесних ушкоджень.

Михайло ж під час слухання його судової справи розповів, що лише намагався донести позицію Майдану: «Спілкувався з хлопцями у першій колоні, за ними стояли співробітники «Беркута», вони запропонували спуститися до них, щоб вислухати мене. Як тільки я підійшов, вони скрути руки за спину і відвели в автозак. При затриманні я не чинив ніякого опору». Мати затриманого Світлана Алексеєва розповіла, що син є одним із перших учасників мирного Майда-

ну. Проте вона не вірить у його причетність до заворушень: «Михайло — врівноважена горда людина. Відстоював свою позицію, адже турбується про майбутнє сім’ї. Я його повністю підтримую, я сама зараз була б на Майдані, але не можу, адже син залишив на мене двох онуків — 7-місячне немовля і 4-річну дитину». Дарницьки суд міста Києва інкримінував дії Михайла як «участь у масових заворушеннях» і присудив два місяці утримання під вартою.

У Ходорові з’явиться вулиця Героїв Євромайдану

центрі міста Ходорів може з’явитися нова назва вулиці на У пошанування людей, які протес-

тують на Майдані в Києві. Враховуючи трагічні події, які сталися на вулиці Грушевського в столиці 21-22 січня, численні факти побиття мирних громадян, а також криваві події, що призвели до людських жертв, на сесії міської ради вирішили перейменувати вулицю 600-річчя Ходорова на Героїв Євромайдану. 24 січня сесія Ходорівської міської ради вирішила змінити назву вулиці 600-річчя Ходорова на вулицю імені Героїв Євромайдану, без зміни поштових номерів житлових будинків і споруд. «Чимало наших земляків уже два місяці перебувають у Києві на Майдані, вони беруть участь у протестах. Вважаю хорошою ідеєю увіковічнити в історії події, які зараз відбуваються в Києві, й назвати одну з центральних вулиць міста іменем Героїв Євромайдану, — говорить мешканка вулиці 600-річчя Ходорова Олена Терлак. — Назва вулиці 600-річчя вже не є актуальною, бо місту давно не 600 років. Вулиця знаходиться неподалік головної площі міста, тому правильно, що саме її перейменують». «Добре, що назву змінять. Багато людей на неї ще досі говорять Пушкіна, хоча вулиця вже давно називається 600-річчя Ходорова, — ділиться ще один житель вулиці Роман. — Може, назву Героїв Євромайдану запам’ятають». Процедура перейменування вулиці триватиме понад місяць. Оля КАРАЧЕВСЬКА

Ще двох активістів спіймали вночі 23 січня, коли загін «Беркута» організував полювання на автомайданівців. А вже 24 січня в Оболонському суді Києва відбулося слухання справ 17 активістів. Серед них — стриянин Нестор Дидик та його родич із с.Комарно Андрій Ленець. Племінниця затриманих Соломія Дидик розповіла, що Нестор Дидик добре знав про те, як особ­ливо жорстоко «Беркут» розправляється з автомайданівцями, тому своє авто залишив на околиці Києва, а на Майдан поїхав на метро. Повертаючись назад, згодився на пропозицію знайомих підвезти його. Очевидно, за ними давно стежили: «Несподівано автомобіль чорного кольору без номерних знаків «підрізав» авто, в якому їхав Нестор. В Інтернеті є багато відео з камер спостереження та відеореєстраторів, де це чітко видно. Всіх побили й затримали. Андрій Ленець постраждав найбільше, адже з усіх затриманих у реанімації був тільки він. Андрію нанесли 20 швів на голову, а ще він не дорахувався п’ятьох зубів.

3

Йому потрібне належне лікування, але замість цього суд виніс вирок — два місяці перебування під арештом як запобіжний захід. Після арешту майже добу ніхто не надавав йому медичної допомоги, а під час суду з рани на голові текла кров. У лікарню Андрія відправили тоді, коли закінчили судове слухання», — розповідає племінниця Андрія Ленця. Рідні та знайомі затриманих турбуються про те, що хлопцям загрожує від 3 до 7 років позбавлення волі за статтею 296 частиною 3 (за хуліганство). Також вони просять усіх, хто був свідком цих подій, чи має якісь докази невинності потерпілих, а тепер ще й засуджених, родичів, не боятись і давати свідчення. В Оболонському суді стверджують, що арештанти перешкоджали руху транспорту, а також чинили спротив при затриманні, тому не виключено, що хлопцям таки загрожує стаття за хуліганство. Також суд відмовив народним депутатам, які просили звільнити затриманих під заставу під їхню відповідальність. Окрім цього, ведеться кримінальне провадження щодо жорстокого побиття при затриманні Андрія Ленця. P. S. Нещодавно стало відомо, що Дарницький суд м. Києва змінив міру покарання для Михайла Алексеєва, замість двох місяців позбавлення волі — домашній арешт.

Купив тут — дав гроші на «общак». «Епіцентр» знову пікетують СОЛОМІЯ НАУМ

27

січня стрияни разом з автомобільною сотнею Євромайдану зі Львова та студентами Стрийського аграрного коледжу ЛНАУ пікетували будівельний супермаркет «Епіцентр». Це вже втретє за час революції. Якщо у Львові дії пікетувальників більш рішучі — вони барикадують в’їзд до супермаркету, таким чином перекриваючи рух потенційним покупцям, то в Стрию акція стриманіша і носить суто інформаційний характер. Так, під час акції людей закликали бойкотувати супермаркет: «Придбавши тут товар, ви віддаєте гроші банді, яка платить беркуту та тітушкам за побиття людей, які відважилися йти на протест, та журналістів, які просто працюють. Наша акція є мирною, ми фізично не перешкоджаємо робити покупки людям, проте ми звертаємося до їхньої совісті», — розповідає автомайданівець Сергій. Справді, пікет не змінив планів придбати, що потрібно, тих, хто був у супермаркеті. А ось потенційних покупців стає все менше. І це не абияк турбує власника «Епі-

Стрийські студенти вирішили долучитись до акції пікетування «Епіцентру».

центру», голову Київської міської ради Галину Герегу, яка вже заявила, що підтримує Майдан. Втім їй ніхто не повірив, враховуючи, що її дії свідчать про протилежне. Подібними акціями стрияни хочуть привернути увагу ЗМІ та й просто перехожих із метою якомога краще поширити інформацію про те, що «Епіцентр» належить бандитським регіоналам, а ще вони закликають звільнятися працівників «Епіцентру».

Також стрийські активісти просять звільнити заарештованих у Києві стриян, а допоки це не буде зроблено обіцяють пікетувати будівлю «Епіцентру». Попри те, що власники мережі будівельних супермаркетів «Епіцентр» є сім’я Герегів — членів Партії регіонів, — адміністратори стрийського філіалу кажуть, що «не працюють на злочинну владу, а лише забезпечують стриян необхідними товарами».


4

ІСТОРИЧНА

№4(55) 07.02.14

Наш край

ІСТОРІЯ БАРИКАД ЯРОСЛАВ ОСТРИЧ

У

грудні минулого року до постійно вживаних слів пересічного українського громадянина стрімко увірвався термін «барикада», до того відомий більшості лише зі шкільних підручників історії. Зрозумілим є французьке походження слова, адже саме французьке суспільство є рекорд­ сменом революційних подій не тільки на європейському континенті, але й у всьому світі. Корінь терміну «барикада» походить від слова barriques — «бочки», адже саме наповнені землею бочки від бордоського вина традиційно ставали основним будівельним матеріалом загороджень на вулицях Парижа. Барикада, як штучна фортифікаційна перешкода, має за мету обмежити рух противника та створити зручні вогневі точки оборонців. Для спорудження барикад упродовж історії використовували різний будівельний матеріал, починаючи від сміття, дерев, меблів до бетонних блоків і транспортних засобів. Наповнені снігом мішки, що складають значну частину барикад української столиці сьогодні, є, ймовірно, нашим нововведенням у міжнародній практиці. Упродовж своєї історії барикади застосовували не тільки під час вуличних боїв, але й для блокування важливих доріг, особливо в гірських місцевостях. Під час збройних конфліктів і повстань найбільш ефективним методом наступу на барикади є артилерійський обстріл і важка бронетехніка. Пряма атака піхоти при завзятому спротиві повстанців несе надто великі втрати. Тому за відсутності танків і гармат найоптимальнішим способом боротьби з барикадами є пересування піхоти в будинках і потрапляння до периметру загороджень бічними шляхами. З цієї точку

ФОТОФАКТ

О

деська барикада у грудні 1905 року.

зору слабким місцем київського Євромайдану, звичайно, є станція метро «Хрещатик», що знаходиться всередині барикад і може бути легко використана так званими «правоохоронними органами». Очевидно, що встановити точну дату, коли людство вперше використало барикаду, неможливо. Від найдавніших часів воєнне ремесло передбачало будівництво найпримітивніших оборонних споруд. Так чи інакше, але перший достовірний факт існування барикад у французькій столиці стосується аж 1358 року, коли керівник паризьких повстанців Етьєн Марсель укріпив вуличні загородження ланцюгами. У травні 1588 року опір громадян Парижа та споруджені ними барикади виграли війну проти чотирьох тисяч швейцарських найманців короля Генріха ІІІ. Об’єкт нашої публікації має й власний «День барикад», яким стало 26 серпня 1648 року. Саме тоді у Франції почалася громадянська війна за участі детально описаних у творах Олександра Дюма кардинала Джуліо Мазаріні, королеви Анни Австрійської та їх прибічників — з одного боку та об’єднання членів паризького парламенту, позбавленої привілеїв частини аристократії та звичайних громадян, відомого в історії як Фронда, — з іншого. Початковими вимогами повстанців були такі знайомі нам проблеми податкової політики, реформи судової та поліцейської систем. Арешт провідних діячів опозиції Брюсселя та Бламенталя за наказом кардинала Мазаріні 16 серпня став відправною точкою громадянської війни, що закінчилася для паризьких барикад у січні 1649 року втечею королеви та кардинала.

НА ФОТО: Міжнародного пошиПаризькі бари- рення барикада отрикади 1871 року. мала під час подій 1848

року — масових заворушень в європейських країнах, що увійшли в історію під назвою «Весна народів». Барикади з’явились на вулицях Відня, Берліна, Дрездена, Франкфурта-наМайні та інших містах. З того часу барикада стала традиційним знаряддям активного опору і широко використовувалася впродовж ХІХ-ХХ століть, зокрема під час Першої та Другої світових воєн. Спеціальних досліджень про історію барикад в Україні не існує, тому важко встановити, коли і де вперше було використано загородження важливих шляхів і міських вулиць на наших землях. Говорячи про барикади та походження слова, необхідно згадати знаний кожному з нас тактичний прийом козацьких часів — табір. Це загородження, складене навколо війська з возів, також укріплялося наповненими землею бочками та ланцюгами. Імовірно, першими повноцінними барикадами на українських землях були львівські барикади осені 1848 року. Зародження визвольних рухів серед народів Центрально-Східної Європи, потреби демократичних реформ в Австрійській імперії та Віденське повстання в березні 1848 року не могли залишити осторонь галицьку столицю. Революційні настрої у Львові наростали впродовж жовтня, майже кожного дня відбувалися сутички між урядовими військами та демонстрантами. Приводом до повстання було застосування зброї проти натовпу 1 листопада 1848 року. Вулиці Львова вперше побачили барикади, і центр міста перейшов до рук повстанців, основу яких становили міщани робітничих професій,

студентський легіон і частина національної гвардії. Перша спроба барика д у ва нн я була невдалою, уже наступного дня — 2 листопада — згідно з наказом командуючого австрійськими військами в Галичині генерала Га м ме рш т а й н а було розпочато ар т и лері йськ и й обстріл міста. Впродовж дня знищили будинки університету та ратуші, загинуло 55 і поранено 75 осіб. Незважаючи на активність повстанців, місцеві політики та громадські діячі домовилися про капітуляцію. 3 листопада було оголошено стан облоги, і повстання було придушено. Щодо українських земель, що перебували у складі Російської імперії, то знайомство з вуличними загородженнями відбулось, мабуть, під час революційних подій 1905 р. Зокрема точно встановлено факт існування барикади в грудні 1905 р. в Одесі, для спорудження якої було використано вагон кінного трамваю. Вдруге львівські вулиці побачили барикади в листопаді 1918 року, коли впродовж декількох тижнів у місті відбувалися українськопольські бої. Львів був поділений майже сталою лінією фронту, що характеризувалася розвиненою мережею вуличних перешкод. Сьогоднішня стаття далека від досконалості, спеціалісти окремих історичних періодів можуть значно доповнити її конкретними фактами. Тема історії українських барикад ще чекає на свого дослідника. Просто сьогодні не час досліджень барикад, сьогодні час їх будування.

ЗІ СТАРОЇ ПРЕСИ

Зі стрийської тюрми

Після того, як зі стрийської слідчої в’язниці випущено на волю п. Степана Охримовича і п. Петра Греру, які просиділи у слідстві три з половиною місяця, у стрийській тюрмі залишилися ще: Юліян Гашовський і Володимир Середницька зі Стрия, Іван Бутковський зі Сколього, селянин Іван Ковальський зі Стрілкова, пов. Стрий, селянин М. Шиян з Гошева та селянин Василь Дубів з Поляниці, повіт Долина. Всі вони сидять під замітом приналежности до УВО, чи пак нелегальної діяльности. (20 вересня 1930 р.)

Перервання телефонічних дротів на шляху Львів — Стрий

На шляху Львів-Стрий перетяв хтось уночі 2 жовтня телефонічні дроти. Стежа 14 полку уланів придержала в лісі Гр. Оприска з Кугаєва (повіт Львів). Польські джерела повідомляють, буцімто він мав зі собою причандали до перетинання дротів. Заки Оприска придержали, він нібито стріляв до вартівника, що пильнував залізничного шляху. Оприска, якому закидують приналежність до УВО, відставили до суду у Львові. (10 листопада 1930 р.)

Напад на громадського посланця

У лісі Голобутова, стрийського повіту, замаскований молодець, озброєний револьвером і ножем, напав на громадського післанця, Ів. Тимчишина, забрав у нього 800 зол., а в утечі покинув 150 зол. у більоні. Поліція арештувала під замітом грабіжі Теодозія Охримовича, абсольвента гімназії, сина грекокатолицького пароха з Завадова. Арештовано відставили до розпорядимости прокуратури в Стрию. Йому загрожує наглий суд. (1 грудня 1931 р.)

ХРОНОГРАФ 07.02.1483 р. — У римській друкарні Еухаріуса Зільбера вийшла перша книга українського автора — «Прогностична оцінка поточного 1483 р.» Юрія Котермака-Дрогобича. 08.02.1955 р. — У німецькому місті Міттенвальд помер військовий і громадсько-політичний діяч, публіцист, полковник Армії УНР Варфоломій Євтимович. 09.02.1918 р. — У БрестЛитовську підписано мирний договір між УНР і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією. 10.02.1914 р. — У селі Верхнє Синьовидне на Сколівщині наро-

дився діяч національно-визвольного руху, окружний провідник ОУН Стрийщини 19391941 рр. Кость Цмоць. 11.02.1908 р. — У Львові помер відомий громадсько-політичний діяч, композитор, журналіст Анатоль Вахнянин. 12.02.1918 р. — У місті Коростень на Житомирщині рішенням Малої Ради — діючого між пленарними засіданнями Української Центральної Ради органу, Тризуб було затверджено гербом УНР. 13.02.1904 р. — У СанктПетербурзі народився політичний і громадський діяч, провідник гетьманського руху Данило Скоропадський.


СОЦІАЛЬНЕ

Наш край

№4(55) 07.02.14

5

«Екстремісти» з руками піаністів Три історії про заарештованих героїв Майдану ЮРІЙ БОГОДАР

О

дна з найбільших помилок нинішньої злочинної влади — арешти людей, яких зовсім не можна назвати екстремістами, яких друзі та рідні вважають тихими, скромними й вихованими інтелігентами. Саме такі одіозні арешти переконують раніше байдужих до політики людей, що треба підтримати революцію, адже диктаторські закони й поліцейська держава можуть безпідставно зламати і знищити будь-кого. Сьогодні влада виловлює і заарештовує на вулицях зовсім випадкових людей, і ця відверта відсутність правосуддя змушує українців лише посилювати свою боротьбу за зміну не тільки прізвищ найвищої влади, а й системи загалом. Ці три історії про трьох хлопців, яким влада «шиє» організацію масових протестів.

Перша з них — про студента театрального інституту Карпенка-Карого Остапа Вакулюка. Його з друзями тітушки захопили вночі навіть не на території Майдану. Хлопці поверталися з Майдану додому, з вигляду можна було зрозуміти, що це протестувальники. Ще зовсім недавно Остап просив свого друга вибрати йому вірш для читання на іспиті з акторської майстерності. А сьогодні він — організатор масових заворушень. У житті цей тендітний юнак позитивний і навіть трохи кумедний — веселий сангвінік, який жартує з усього навколо. У цього «екстреміста» руки піаніста. Юхим Дишкант. Молодий український поет, якого суд запроторив на 2 місяці до в’язниці, а в підсумку йому світить до 15 років ув’язнення за організацію масових заворушень. Згадується судовий процес над Нобелівським лауреа-

том Іосіфом Бродським, який на запитання судді про рід занять відповів просто: «Поет». Найбільший екстремізм Юхима, мабуть, також полягає в таких рядках із його ж вірша: В мене у цьому світі — небо і пів-Вітчизни, брови твої зелені, озера маленькі на тілі. Я би злиняв в державу, де більше ніхто не визнає смертей і гірких портвейнів, і все буде тільки білим. Володимир Карагуяр, журналіст, волонтер міжнародного поетичного фестивалю в Чернівцях. Його взагалі схопили на автозаправці, де він купував бензин для генераторів намету «Спільнобачення», з яким співпрацює. Восени Володя довго й натхненно розповідав про свій домашній виноградник в Одеській області — про море, небо і горизонт, за яким сідає сонце. Про те, як чавить ногами виноград у боч-

ці, як вечорами, втомлений, сідає під деревом і читає книжки. Він розповідав так чудесно, що хотілося це намалювати. Володя — один із найщиріших і найдобріших людей, яких мені доводилося зустрічати, але сьогодні він сидить у тюремній камері, а система чавить його молоде життя. Ці три історії про українських «екстремістів» . Усі троє — молоді, талановиті, розумні, сучасні, патріотичні,

натх­ненні, кльові, тобто становлять собою абсолютну протилежність до того, чим є українська влада й українська державна машина. «Беркут», Янукович, уся їхня кримінально олігархічна кліка найбільше боїться не армій, а таких простих і прекрасних Громадян, молодих і романтичних, як сама Україна. Їхній екстремізм полягає в красі, інтелігентності й щирості. І тому їхній екстремізм переможе.

НА ФОТО: На Майдані новий тренд — активісти розважають усіх грою на піаніно. Так звані «екстремісти» окуповують піаніно в різних куточках Києва. Днями біля КМДА талановитий активіст виконав твір італійського композитора Людовіко Ейнауді.

Влада купує прихильність українських письменників ІРИНА ТРАВЕНЬ

Ш Революційне весілля. У КМДА повінчалися активісти Майдану

лютого в колонній залі будівлі КМДА повінчалися Богдан і Юлія, 5 учасники Євромайдану. А в ролі запрошених були всі активісти, присутні на Майдані. Гості були в камуфляжах, масках, а також бронежилетах. Молодят на виході зустріли святковим салютом. Біля входу пара сіла в авто і під вигуки з побажанням щастя виїхали за периметр барикад.

Волонтери Євромайдану Богдан з Житомирщини і Юлія з Вінничини познайомилися на барикадах біля Київської міської державної адміністрації. Хлопець працював у медпункті, а дівчина прийшла до нього з пораненою рукою. Побратися вирішили швидко, але за всіма правилами: вінчання провів православний священик, який приїхав на Майдан із Німеччини, весільним батьком був лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, а гостями – члени самооборони. Наречений був у камуфляжі, а наречена — в традиційній білій сукні. Церемонія вінчання відбулася в колонній залі КМДА, а на Хрещатику для молодят влаштували салют. За правилами Євромайдану весілля обійшлося без алкоголю, а молодій сім’ї подарували екскурсію нічною столицею та шлюбну ніч в одному з готелів Києва. Зареєструвати шлюб офіційно Богдан та Юлія планують після завершення революції.

евченківська премія — вища нагорода України в галузі культури і мистецтва — стала заручницею влади. Грошовий фонд Шевченківської премії збільшили вп’ятеро, а її репутацію остаточно дискредитували. Так вважають українські інтелектуали. Грошовий фонд Шевченківської премії стрімко зріс — його збільшили вп’ятеро. Цього року Кабмін змінив суму її грошового виміру із 300 тисяч до 1,3 мільйона гривень. Сама ж премія, за словами письменників, знецінюється, а її вручення перетворюється в битву за кругленьку суму.

Відома українська письменниця Марія Матіос, котра вісім років була заступником голови Комітету з Національної премії України ім. Т. Шевченка, впевнена, що за останні роки Шевченківська премія серйозно себе дискредитувала. «Коли президент

України не підписав укази про присудження Шевченківської премії Василю Шкляру, якого вибрав комітет, то вже після цього можна було скасувати цю відзнаку і розпустити Шевченківський комітет. Адже за 50 з гаком років ніхто так не принижував Шевченка і Шевченківську премію. Це вперше в історії існування нагороди було скасоване рішення комітету», — обурюється Марія Матіос. Корупційні схеми вручення державних премій давно стали предметом жартів серед діячів української культури. «Він премію здобув літературну лише після шістнадцятого штурму», — глузує в епіграмі поет Ігор Січковик. Проте цього року митцям не до сміху — не щодня в зубожілій країні письменник має нагоду отримати 1,3 мільйона гривень. Марія Матіос називає збільшення фонду премії спробою влади підкупити письменників. «Була б моя воля, я б до 200-ліття Шевченка не давала б цієї премії, тому що ця влада Шевченка ненавидить і за допомогою грошей хоче здобути прихильність українських інтелектуалів», — зазначила письменниця. Пані Марія підкреслює, що наявність премії в письменника зовсім не означає його популярності й попиту на його твори. Творець українських бестселерів Андрій Кур-

ков, який був у комітеті Шевченківської премії до 2010 року, з думкою колеги погоджується. Пан Андрій відверто заявляє про корупцію навколо присудження премії і вважає, що реанімації вона не підлягає. «Кілька разів Шевченківську премію давали справді хорошим письменникам за вартісні книжки: Євгену Пашковському, Олесю Ульяненку, Марії Матіос... Проте більшість її лауреатів — це «середнячки», які пробиваються через якісь зв’язки, через лобіювання. Тому премія має сумнівну репутацію. Скептично до неї ставляться не лише письменники, а й читачі, бо премія ніяк не впливає на продаж книжок. Зараз Шевченківська премія — мертва, її треба відроджувати, перейменовувати. За кордоном національні премії приносять чимало користі, щоправда, їх вручення не контролюється державою. У нас же списки затверджуються на рівні адміністрації президента. Прозорості прийняття рішення нема. Реанімувати Шевченківську премію неможливо, бо

комітет не змінюється повністю, міняються лише деякі обличчя. Усе вирішують люди, середній вік яких 75 років, вони не знаються і не хочуть знатися на сучасному мистецтві. Але найбільш абсурдним є збільшення фонду премії, зважаючи на економічну ситуацію в країні. Це виглядає як підкуп».

Письменниця Галина Пагутяк стала лауреатом Шевченківської премії у 2010 році. Пані Галина не приховує, що вручення премії їй допомогло, і наголошує на її необхідності. «Тоді була бідна, як церковна миша, тому премія на деякий час дала мені матеріальну стабільність і можливість писати, — пригадує письменниця. — Премія обов’язково повинна існувати, вона вписалася у контекст нашої культури. Але її потрібно пов­ ністю відділити від влади». ДОВІДКА. Національна премія України імені Тараса Шевченка — вища нагорода України в галузі культури і мистецтва. Її вручають щорічно з 1961 року.


6

ДОЗВІЛЛЯ

№4(55) 07.02.14

ПОРАДИ

ФОТОФАКТ

СВЯТКОВИЙ КАЛЕНДАР

Гірчиця: і до смаку, і для здоров’я

о ви знаєте про Щ гірчицю, окрім того, що це гостра приправа

до сала, м’яса, яка сприяє перетравленню їжі та підсилює апетит?

На постаменті Леніна в Києві встановили золотий унітаз

У

центрі Києва встановили золотий унітаз на постаменті пам’ятника Леніну, який повалили 8 грудня. Активісти заявили, що унітаз, покритий золотою фарбою, символізує злочинний режим, невиправдану розкіш і корупцію. Активісти знайшли креативну заміну Леніну. На жаль, золотий символ не простояв і дня.

Мабуть, хтось таки не втримався і забрав його собі. Тому п’єдестал досі залишається вакантним. Нагадаємо, на порожній постамент пропонували поставити різні пам’ятники: УПЦ МП — фігуру святої великомучениці Варвари, столична влада — пам’ятник київському промисловцю та меценату Миколі Терещенку, а активісти Майдану — співачці Руслані.

ВАШЕ ЗДОРОВ’Я

Тренуйте... пам’ять

Д

ля того, щоб пам’ять була доброю, працювала безвідмовно, мозок потрібно постійно підживлювати, а не примушувати голодувати. На мозок припадає 20% всієї енергії, яка надходить в організм. Для повноцінного процесу мислення не так вже й багато треба. В середньому 10 речовин, які містяться в доступних для нас продуктах і в заморських ласощах. 1. Щонайперше, глюкоза, яка надає енергію для клітин. Міститься вона в хлібі, картоплі, бананах, винограді. 2. Залізо необхідне, щоб кров постачала кисень до головного мозку. Воно є в нежирному м’ясі, овочах, фруктах (насамперед — у яблуках), кунжуті. 3. Вітаміни групи В, які забезпечують швидку реакцію «включення» мозку. В достат-

ній кількості є в молоці, злаках, печінці, а також у дріжджах. 4. Цинк і мідь. Мізерна кількість цих елементів активізує процес мислення. Організм добуває їх із картоплі, жита, вівса, насіння соняшника, цвітної капусти, топінамбура. 5. Лецитин покращує пам’ять і здатність до концентрації. Є він у горіхах, яйцях, вершковому маслі, оселедцях. 6. Кальцій і магній — зміцнюють нерви. Джерелом цих елементів є курячі яйця (їх шкаралупи), йогурт, сир, манго, авокадо, кунжут. Це невеличкий перелік лише деяких продуктів, які допоможуть мати гарну пам’ять. Але, як і м’язи, її потрібно постійно тренувати, не давати їй заснути або розлінуватись. Тож читайте і запам’ятовуйте вірші, потрібні цифри, але, звісно ж, остерігайтесь перевантажень.

УВАГА! КОНКУРС!

Конкурс на краще весільне фото

8 лютого — Напівхлібниці. 10 лютого — Юхима. 12 лютого — Трьох святих. Празник Трьох Святителів є одним із найновіших празників Церкви. Поштовхом до встановлення цього празника була велика суперечка в другій половині XI ст. про те, хто з трьох святих є більш цінним для Церкви. Одні вище ставили святого Василія Великого, інші — святого Григорія Богослова або святого Йоана Золотоустого. Прихильники святого Василія звались василіяни, святого Григорія — григоріяни, а святого Йоана — йоаніти. Цю суперечку розв’язали самі святителі. Вони спочатку кожен зокрема, а потім усі троє з’явилися Йоанові — єпископові міста Евхаїти, який відзначався мудрістю, знанням, чеснотами, і сказали: «Ми, як бачиш, одне в Бога й нічого нема в нас противного чи спірного, а кожний з нас у своєму часі окремо натхнений Божим Духом навчав, що було потрібно для спасення людей. То ж нема між нами ні першого, ні другого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і накажи тим, які через нас сваряться, щоб не ділилися, бо як за життя, так і після смерти нашим намаганням є всі сторони світу зводити до миру та єдности. Установи, отже, святкування нашої пам’яти в одному дні так, як ми одне в Бога, а ми будемо помагати до спасення тим, що святкуватимуть нашу пам’ять». Працювали ці три святителі Христові на церковній ниві на початку IV ст. після Різдва Христового. Вони дійсно були світильниками віри і світили всім людям, щоб не блукати їм у темряві гріха та поганства. Вони і нині світять своїми богословськими і науковими творами, світять прикладом свого життя і змістом св. Літургії, яку уложили, показуючи шлях до спасіння усім людям. Три святителі все своє життя молилися за довірених їм людей і своїми молитвами багатьох грішників навернули до Бога. Після Трьох Святих сонце уже починає пригрівати і морози вперше спадають, бо, як казали старші люди: «Дми не дми — не к Різдву йде, а к Великодню». Від Трьох Святих починають уже готуватися до весни. Цього дня не роблять нічого по господарстві. Чоловіки в цей день нічого не рубають. Ідуть і глядять плуги, реманент усякий. А жінки насіння на розсаду дістають і перебирають. До Трьох Святих ще можна співати колядки.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ  Який день на Напівхлібниці, така й весна.  Якщо на Юхима вітряно, то літо буде мокре.  Великі морози на Власа (11 лютого) обіцяють спекотне літо.

Еліксир молодості

Рецепт від народної цілительки Наталії Земної

Газета «Своє Слово» оголошує конкурс на найкращу весільну світлину. Надішліть ваше улюб­ лене весільне фото на поштову адресу редакції або на електрон­ну скриньку. Обов’язково зазначте ваше ім’я та прізвище, а також контактний телефон. Найкраще фото визначатиметься в кінці кожного місяця. Переможець отримає цікаві призи від редакції.

Наш край

Взагалі ж гірчиця належить до найбільш оздоровлюючих прянощів, які збуджують апетит, підсилюють виділення шлункового соку. Ефективно сприяють травленню, допомагають засвоєнню жирної, тваринного походження їжі. Ось чому гірчицю подають до м’яса. Під її впливом жирна та білкова їжа швидше обробляється в шлунку і добре перетравлюється. У літніх людей гірчиця не тільки стимулює травлення, а суттєво покращує обмінні процеси. Нині в народній медицині користуються гірчичним порошком для профілактики застудних захворювань. Насипають невелику кількість порошку в шкарпетки і одягають на ніч. Ванни для ніг роблять тоді, коли болять суглоби, при різкому підвищенні артеріального тиску. Але найбільше у нас гірчиця асоціюється з гірчичниками, які використовуємо при бронхітах, запаленні легень, міозитах, невритах, радикулітах і ревматизмі. Коли дуже болить голова та підвищений тиск, гірчичники кладемо на шию, потиличну частину. Застуда та грип найчастіше починаються з нежитю. Щоб не допустити прогресування захворювання, швидко й ефективно усунути нежить, прикладіть до п’яток гірчичники, одягніть шкарпетки і тримайте стільки, скільки зможете терпіти. В усіх інших випадках дорослим ставлять гірчичники на 15 хв., дітям — на 5 хв. Для дітей можна змішувати порошок гірчиці з борошном для пом’якшення подразнення. Потім потрібно швидко походити. Якщо таку процедуру зробити ввечері перед сном, то до ранку нежить щезне, захворювання не буде ускладнюватися.

На Трьох святих чоловіки глядять плуги

НАРОДНІ РЕЦЕПТИ

Дорогі краяни!

Адреса редакції: а/с 1874, м. Львів, 79008, e-mail: svoyeslovo@gmail.com

Наш край

НА ФОТО: Анна Павлова та Микола Хемій (с. Сихів Стрийського р-ну)

Засновник і видавець: Львівська обласна громадська організація «Об’єднання небайдужі громадяни» Передплатний індекс 68707

Беремо по 100 г ромашки, звіробою, безсмертника, березових бруньок. Змішуємо, мелемо в кавомолці. Столову ложку суміші заварити в 1,5 л окропу. Настояти 20 хвилин і пити по склянці вранці та ввечері. Проідити треба не через марлю, а через полотнину. Починати пити звечора, розчинивши в склянці відвару чайну ложку меду, і нічого не їсти. Уранці підігріти на пару відвар, що залишився, і випити за 15 хв. до їжі також із чайною ложкою меду. Продов­

Адреса для листування: а/с 1874, м. Львів, 79008, e-mail: svoyeslovo@gmail.com facebook: Своє Слово. Наш край Головний редактор: Андрій Скоп

жувати лікування доти, доки не буде використана вся суміш.

Реєстраційне свідоцтво №1147/401 р р/р 2600501462392 в ПАТ «КРЕДОБАНК»; МФО 325365 Тираж: 10 000 примірників

Під час передруку посилання на газету «Своє Слово. Наш край» обов’язкове. Газету надруковано в друкарні «Молода Галичина»


Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.