Issuu on Google+

Майданова Січ відродить Україну Наш край

№16(50), 20 грудня 2013 р. АКТУАЛЬНО

Депутати-регіонали обіцяли побити міністрів РОЗПРАВА На спільному засіданні фракції

Партії регіонів і уряду міністрів попередили про наслідки невиконання їхніх обов’язків перед суспільством. Про це заявив депутат-регіонал Владислав Лук’янов. За його словами, деяким міністрам погрожували побиттям. «Фракція не обговорювала питання, щоб вийти з фракції. Але ми жорстко вимагали від міністрів, щоб вони виконували свої зобов’язання перед суспільством і повернулися обличчям до громадян і суспільства», — розповів Лук’янов. «Більше того, казали, що, якщо міністри не розуміють, що вони не на своєму місці, то доходило навіть до того, що дехто з міністрів може бути побитий. Такі розмови я чув», — поділився депутат.

Парламент звільнив від політичних переслідувань АМНІСТІЯ 339 депутатів Верховної Ради на

вечірньому засіданні сьогодні проголосували за звільнення від кримінального переслідування учасників масових акцій. Проект звільняє від відповідальності осіб, які були учасниками акції протесту з 21 листопада до дня набрання чинності закону. Це означає, що законопроект не стосується силовиків, які побили мітингувальників, оскільки опозиція відстояла формулювання у документі з «осіб, пов’язаних з участю в акціях протесту» на «учасників акції». Крім того, законопроектом визначається, що всі кримінальні провадження щодо учасників акцій, відкриті з 21 листопада, підлягають закриттю, а особи підлягають звільненню і вважаються такими, що не мають судимості.

«Сім’я» краде $8–10 млрд в рік

МАХІНАЦІЇ «Україна є на піку фінансової і політичної кризи, викликаної, по суті, розкраданнями в української держави в розмірі від $ 8 до $ 10 мільярдів на рік його керівниками», — зазначає відомий німецький експерт Андерс Аслунд. Добре відома проблема української корупції є в основі вимоги в обмін на асоціацію з Європейським Союзом заплатити якісь кошти — і це тривало до останньої хвилини. Віце-прем'єр Арбузов заявляв: «Україні необхідно $10 млрд, але Європа пропонує тільки 610 млн». «Але настирлива вимога Арбузова насправді є фантастично логічною. Його уряд потребує таких величезних коштів з огляду на його ж фінансові махінації», — зазначає експерт.

ВІД РЕДАКТОРА Перемога або смерть ожливо, щоб відрізати шляхи до «М втечі опозиції з Майдану,

варто палити їхні хати, перед тим, як палити хати регіоналів», — доволі влучну думку висловив мій знайомий Андрій Турчинський. Мабуть, найбільший страх людей, які роблять спільну справу, бути зрадженими. Зрештою історія України переповнена прикладами зрад, а найбільше до цього були причетні так звані представники еліти, які за тимчасові вигоди готові були зректися власної гідності й завжди знаходили для цього пояснення. Люди, які вже місяць героїчно охороняють Майдан, не дуже розуміють, коли їм зі сцени розповідають про реформування Конституції чи моральну відповідальність владних мужів. Але вони знають точно, що потрібно повністю змінити владу і зробити це негайно. В іншому випадку усім, хто стояв на Майдані, не буде куди повертатися, а дочекатися містичних виборів у 2015 році зможуть лише учасники антимайдану, якщо, звичайно, вийдуть з похмілля. Доволі агресивною, несподіваною, але обнадійливою прозвучала заява одного з трьох голів опозиції Кличка про те, що перевибори Президента і парламенту мають відбутися в березні 2014 року. А виклик Кличка на ринг Януковича шокував багатьох тих, хто хотів вже домовлятися з владою, виторговуючи собі традиційно гарні міністерські посади. Не менш агресивною є поведінка і двох інших голів опозиції Яценюка та Тягнибока, які розуміють, що дороги назад вже немає. Єдине місце, куди можна повертатися, щоб набиратися сил для нової боротьби, — це Майдан. Вже тепер зрозуміло — зради Майдан не пробачить. І такі міцні та високі барикади не лише від зовнішнього ворога, але і перепона для дезертирів. Скільки б не намагався Янукович не помічати опозиційні сили, а от розвести повсталий народ України стає все важче. І пісня його як гаранта добігає кінця. Андрій СКОП

АНДРІЙ КАЛЮЖНИЙ

Р

осія зруйнувала Запорізьку Січ, але її дії проти Украї­ ни спричинили до від­ новлення Січі. Чимало людей, які побували на Майдані, в останні тиж­ ні спостерігають разючу подібність Євромайда­ ну до Запорізької Січі. З’явився частокіл, куре­ ні, польова кухня, навіть власна шопка. Не дивно, що на Майдані дуже ба­ гато людей із Запорізь­ кої, Дніпропетровської, Полтавської та Черкась­ кої областей. Однак не стільки побутом схожі Майдан і Січ, скільки духом. Тут як ніде більше відчувається дух волі. Люди, які перебувають на Майдані, впевнені у своїй перемозі над владним режимом і ніщо на світі не змусить їх знищити новозбудовану Січ, допоки «козаки» не здобудуть омріяної перемоги. Кожний, хто приїжджає на Майдан на кілька днів чи тижнів, одразу переймається цим духом

вольниці. Що більше людей зі сходу звозять на антимайдан — зростає кількість прихильників Січі. Так, вже очевидно, що Майдан став самодостатнім політичним верховним інститутом, якому підпорядковується опозиція, яка, йдучи на переговори із владою, просила у Майдану благословення. Майдану боїться влада і вже не може просто так зруйнувати. А якщо навіть і зруйнує, то розуміє, що на місці цього Майдану з’явиться новий, однак він повстане на згарищі, що залишиться після цієї влади. Втім сьогодні у нас повстання мирне, яке на відміну від кривавого є тривалим процесом. Майдан перейшов у політичну фазу. Поки він готується формувати власний громадський запит, опозиція та олігархи конкурують у конструюванні нової політичної дійсності. Вони домовлятимуться і руйнуватимуть діючу систему до того часу, доки Майдан

не буде задоволений повністю. Інакше не залишиться ні опозиції, ні олігархів. Майдан поки що стимулює опозицію до дій і до вирішення їхніх внутрішніх конфліктів. Майдан розуміє, що, якщо зараз розійтися, то буде, як у 2004 році — еліта все вирішить за виборців. Однак Майдан вже дозрів і подорослішав, щоб так легко піддатися. Уже починають лунати думки, яких спочатку побоювались, що Майдану потрібно створити власний рух, організацію, визначити лідерів. Ще кілька тижнів — і у відповідь на неспроможність політиків Майдан висуватиме власні вимоги, які й так є відомими: реформа судової системи, реформа МВС та їх люстрація, адміністративно-бюджетна реформа. Ну і, звичайно, відставка Януковича, який вже продемонстрував, що не здатний на жодні адекватні державницькі дії. Хай будь-яка влада пам’ятає, що тепер Майдан буде завжди.

Росія остаточно обанкротила Януковича БОГДАН КІВШ

У

ХІХ столітті Біс­ марк говорив про те, що угода з Ро­ сією не варта паперу, на якому написана. Схоже, Путін та Янукович вирі­ шили знову підтвердити цю істину. Ну як можна підписувати політич­ ну угоду між народами із політиком, який вже став політичним банкру­ том? Як ще можна на­ звати президента, проти якого бунтує весь народ? Він не контролює ситуа­ цію у столиці, а регіони один за одним почина­ ють ліквідовувати орга­ ни президентської влади на місцях. Влада приховує, що насправді було підписано у Москві. За гарними словами про знижку на газ, великий кредит і

зняття торгівельних обмежень стоять усні домовленості між двома президентами, про які ми можемо тільки здогадуватися. З видимої частини того, що підписав Янукович у Москві, виплива-

ють наступні зрадницькі поступки: 1. Газової скидки не­ має. Навпаки — Україна збільшує закупівлю російського газу. До останнього часу Україна зменшувала закупівлі. Цього року наша країна купила 16 млрд м3 газу. В планах було довести імпорт російського газу до 10 млрд м3 за ціною 400$ (ще 10 років тому ми купували 40 млрд м3). Після вчорашніх домовленостей ми знову купуватимемо 40 млрд м3 за ціною 268$. Тобто, країна змушена буде витратити на Росію на $6,7 млрд більше. Ніякої модернізації промисловості. Тільки газова голка. І це при тому, що Україна самостійно видобуває стільки газу, що вистачає і для населення, і частково для продовження теми на с.

2


2

20.12.13

НОТАТКИ З МАЙДАНУ

Обличчя рядових революціонерів

Н

іхто не очікував тої ночі штурму, розповідає Ми­ хайло з Жидачева. З боку вулиці Інститутської на нас почала рухатися техніка, щоб знести барикади. На Майдані було орієнтовно 1500 людей. «Беркут» підійшов під сцену, а працівники ЖЕКу почали зносити намети. По всьому фронті були сформовані загони самооборони. Воїни-афганці, які стояли в перших рядах, втримали оборону, незважаючи на газ і удари кийками. Руслана постійно закликала, щоб міліція не била людей і не виконувала наказів злочинної влади, бо у нас мирний протест. Священики молилися зі всіх сторін. Стояти було страшно, але коли на Михайлівському забили дзвони і нам на підтримку рушили кияни, це дуже підняло дух майданівців, а по обличчях силовиків пробіг страх. Так ми протрималися до ранку.

О

сь уже четвертий день працює волонтером на Майдані Тарас із Ходорова. Приїхав сам вже втретє та зголосився допомагати. Протягом дня бачила його з ящиками канапок/печива, які він розносив по Майдані. Через годину вже замітав т��риторію намету. За певний час подавав кашу на кухні, а згодом дрова носив... Я не бачила, щоб він сидів без діла, постійно в русі. — Чому ти тут? Я хочу бути корисним. На даний момент я можу своєю працею допомагати, тому що потрібно замінювати людей. Ми всі втомлюємось, а роботи багато. Це поклик серця. Важко фізично постійно бути на ногах, але відпочиваєш душею. Сили повертаються, коли ти спілкуєшся з людьми. Люди, як батарейки, – заряджають один одного (сміється). Завтра поїду додому, але повернусь – візьму друзів.

З

2000 року Влад (24 роки) проживає в Торонто. Працює істориком, дослідником транснаціональних відносин. Приїздив до України тільки для того, щоб провідати бабусю з дідусем. Цього року на Батьківщину покликала революція. — Чому ти тут? Я сам українець, тому вирішив приїхати та підтримати побратимів. В Америці я слідкував за подіями по телебаченні та в Інтернеті і хотів переконатись, чи це одне і те ж. Я пишаюсь українцями. — Чим тобі подобається Майдан? Майдан дає відчуття волі, тому що все організовано за власним бажанням. Те відчуття, яке дає Майдан, довго буде забуватись. Найкраще в Україні саме тут, на Майдані. Майдан – це окремий острівець у світі. Коли я тут – все просто, люди привітні та щирі, тут інший світ.

Н

АКТУАЛЬНО

№16(50)

е перестаю дивуватись людям, говорить Ірина з Києва. Простим, звичайним людям: продавцям, таксистам, пересічним громадянам. Майже сорок хвилин я намагалась зупинити таксі, більшість водіїв боялись їхати на Майдан. З невпевненістю вже простягаю руку, щоб зупинити авто. І на своє прохання про допомогу чую у відповідь: «Добре». Їхали ми недовго, і таксист лише встиг запитати «Як Ви там?». Приїхавши на місце, запитую «Скільки з мене?», а у відповідь — «Слава Україні!» І хто б що не казав — такі вчинки вище від усього. Такі дрібниці додають сил, віри в краще.

КОМЕНТАРІ

Віталій Кличко:

«Я йтиму до кінця і викликаю Януковича на бій» під«Після писання

зрадницької угоди з Росією вихід для країни — тільки дострокові вибори. Янукович сказав на «круглому столі», що він не боїться дострокових виборів. Я викликаю Януковича — він мій персональний суперник, і я викликаю його на ринг», — сказав Кличко зі сцени Майдану. Водночас Віталій Кличко заявляє, що Україна отримала знижку на газ під заставу стратегічних підприємств літакобудування та машинобудування. «Якщо раніше ми вимагали відставки Азарова, то зараз вимога тільки одна — відставка Януковича. Майдан буде стояти до того часу, доки не будуть призначені дострокові вибори. Саме Янукович винен у зраді національних інтересів та в побитті власних громадян. І він за це повинен нести відповідальність», — зазначив Кличко. Лідер «УДАРу» Віталій Кличко наголошує, що вибори Президента України мали б відбутися у березні 2014 року. «Ми знаємо, що єдиний вихід з політичної кризи, в якій знаходиться на сьогоднішній день країна, — це дострокові парламентські та президентські вибори», - додає народний депутат України. Він нагадав, що на «круглому столі» Президент України Віктор Янукович сказав, що «не боїться дострокових виборів». То нехай доведе це! Окрім того, Кличко закликав євромайданівців святкувати разом Новий Рік у Києві на Майдані.

Революційний лист до Миколая ці дні, коли українці як Уніколи пережи-

вають за долю нашого краю, коли здобута нашими прадідами Незалежність України перебуває у небезпеці, хочу звернутися до Бога та до святого Миколая і попросити, щоб вони подарували українцям перемогу. Бо ми були чемні, ми заслужили. Адже ми, українці, зробили неможливе, ми зробили диво, яким захоплюється весь світ, ми створили Майдан. Я хочу попросити для України братської єдності, для свого народу –незламної віри у себе і в те, щоб штучний мур, яким себе огородила злочинна влада від людей, дала тріщини. То ж дай нам сили поглибити цей розлам і розколоти владу вщент. Я прошу своїм дітям достойного майбутнього, яким наше покоління буде пишатися. А Януковичу та його кримінальному оточенню нехай Миколай принесе багато-багато різочок. Андрій Кіт,

політик, громадський діяч

Наш край

Антимайдан роз’їхався, щоб підтримати єврореволюцію!

С

портсмени, звезені в Київ на «антимай­ дан», масово відмо­ вились вчиняти криваві провокації на Євромай­ дані — і за власний ра­ хунок роз’їхались по домівках. Про це радіо «Свобода» розповів в інтерв’ю хлопець на ім’я Руслан, який попросив не називати його прізви­ ща. Він повідомив, що організатори поїздки обіцяли по 1000 гривень кожному, хто спровокує бійку на майдані Неза­ лежності. Утім хлопці відмовились від цього плану, коли побачили Єв­ ромайдан на власні очі. Руслан каже, що працює бухгалтером на заводі та є дитячим тренером з боксу. — У нас на Черкащині це зараз інформація номер один, що на мітингах в Києві можна легко заробити гроші. До такої міри вантажать автобуси, що нема вже куди сісти. Бажаючих заробити більше, ніж місць. Платять так: хто стоїть зранку і до третьої дня (це переважно пенсіонери) — 100 гривень. А молодим хлопцям платять до 300 гривень, стояти треба з 8-ї ранку до 8-ї вечора. Дуже багато їдуть алкашів, бомжів, безробітних і студентів, яких забирають автобусами відразу з-під ПТУ. — Особисто Ви з якою метою їхали? — Я вже не вперше їду, щоб заробити. Вже стояв у Маріїнському парку. Цього разу в автобусі було 30 людей, всі здорові чоловіки, з них — 11 спортсменів. Організо-

Всі «тітушки» антимайдану ходили на Євромайдан поїсти та зігрітися.

вує нас місцевий Звенигородський депутат від Партії регіонів. — Ви одразу знали, що Вас везуть, щоб ви вчинили бійки на Євро­ майдані? — Ні, ми думали, що просто стояти їдемо. Вже на під’їзді до Києва, на Одеській площі зайшов «старший» в автобус і сказав: «Хто сьогодні буде робити «кіпіш» на Майдані, то тим буде тисяча при любих і ще ми добавимо, якщо все вдасться». Потім нам занесли в автобус ящик горілки і бутерброди і сказали: «Щасливого дня!» — Що саме треба було робити? — Ми повинні були прийти з прапорами Партії регіонів і спровокувати Євромайдан на бійку, а тоді за нас мав заступитися «Беркут». Типу, що ми прийшли по-людськи, а вони з нами так. Нам казали: «Беркут» втру-

титься, вас там геть не буде видно, вас одразу заберуть». Ми підійшли до Євромайдану, подивились скільки людей на ньому стоять — і дуже багато з наших відмовилось це робити, і поїхали всі додому. — Як Ви ставитесь до таких вимог Євромайда­ ну як відставка уряду та Президента? — Я підтримую їх. Президент має піти у відставку. Нам подобається Євромайдан, але ми не організовані. Ми можемо працювати на цей Майдан, ми хочемо допомогти. Навіть грошей не треба. Організуйте нас. Я можу однієї миті привезти 250 чоловіків. І дуже багато людей піде. Всі, з ким я їду, ми душею тут, на Майдані — а тілом там, за гроші. Якби те саме давав Євромайдан — уже б Яника не було. За матеріалами «Радіо Свобода»

Росія остаточно обанкротила Януковича 

ПОЧАТОК НА С. 1

власної промисловості, яка за останні роки вже пішла шляхом модернізації та суттєво скоротила потреби в газі. Окрім того, ціна переглядатиметься кожного кварталу. А це значить, що як тільки ми себе перестанемо «чемно поводитися», ціна знову злетить вгору. Тільки цією умовою угоди Янукович вже заробив собі пожиттєвий термін. 2. Янукович здав Крим. Ще раз після Харківських угод. По-перше, дав згоду на переозброєння ЧФ РФ. По-друге, погодив будівництво переходу в Керченській протоці. Проти будівництва цього переходу впродовж 20 років виступали усі президенти, тому що цей перехід з’єднає Росію і Крим, що розв’яже руки

кримським російським націоналістам. 3. Україна збільшує свою економічну залеж­ ність від Росії, збільшуючи промислову кооперацію. Незважаючи на те, що тісні зв’язки із Росією стали головною зброєю Москви в економічно-торгівельній війні, яка була розв’язана цього року, Янукович відмовився від диверсифікації торгівельних партнерів і ринків, відмовився від необхідності модернізації виробництва. Це штовхає на економічну та політичну деградацію України. 4. На завершення. Янукович кинув в першу чергу своїх. Він кинув схід України та, зокрема, Донбас. Так з наступного року Україна відміняє квоти на російську вугільну продукцію. Разом зі збільшенням

закупівель російського газу — це означає швидку смерть українській вугільній промисловості, яка зосереджена на Донбасі. Він зрадив власних виборців. Так чи інакше підписання угоди з Росією є доволі умовним явищем, яке ніколи не прийме Майдан. Якщо раніше Майдан виходив проти насилля влади та за ЄС, то тепер люди налаштовані на відставку Януковича та проти Росії. Якщо Янукович цим кроком хотів знову розколоти країну та використати це у своїй президентській кампанії, то він помилився. Адже коли на одному полі грають збірні України і Росії, рідко який громадянин України вболіває за сусідів. Янукович прорахувався і це, мабуть, його остання помилка.


Наш край

ЖИДАЧІВЩИНА

№16(50) 20.12.13

Монастирецька сільська рада обрала нового голову ОЛЯ КАРАЧЕВСЬКА

15

грудня відбулися позачергові ви­ бори голови Мо­ настирецької сільської ради. На місце сіль­ ського голови претен­ дувало шестеро канди­ датів: Василь Порціна, Михайло Прилуцький, Василь Семчишин, Бог­ дан Стехнович, Іван Ку­ лик і Галина Лисевич. П’ятеро є позапартійни­ ми самовисуванцями. Галина Лисевич — член ВО «Батьківщина». Незважаючи на різне ставлення населення до кандидатів і до виборів вже сьомого за роки Незалежності України сільського очільника, сімдесят один відсоток виборців взяв участь у голосуванні. Кількість виборців на території Монастирецької сільської ради, до якої входять села Монастирець, Которино, Протеси і Старе Село, — 1699. Проявити своє волевиявлення у день голосування прийшло 1272 особи. П’ятнадцятеро вирішило не підтримувати жодного кандидата.

Люди, з якими вдалося поспілкуватися на виборчих дільницях, не були надто позитивно налаштовані. Покидаючи виборчу дільницю, багато з них говорили, що ці вибори в селі нічого не змінять. Можна було прослідкувати тенденцію, що кожна громада підтримувала кандидата зі свого села. «Треба, щоб людина, яку підтримають найбільше, не забула наступного дня, що вона має служити громаді. Наші інтереси повинні бути головними, — розповідає пані Ганна з Монастирця. — Людей треба гуртувати. Подивіться, яка ситуація в країні, а у нас в селі навіть скриньки на збір грошей не встановили. Ми що гірші!? Ми також хочемо підтримати Євромайдан, а організатора хорошого нема». «Новий голова має працювати прозоро. Мешканці мають знати, на що йдуть гроші, отримані з податків. Нехай робить сільські збори. За всі роки пригадую тільки одного голову, який збирав людей, — згадує монастирчанин пан Богдан. —

Перші рази, може, люди і приходити не будуть, але потім зрозуміють, що це для них краще». Катерина зі Старого Села говорить: «Кого б не обрали, люди мусять допомагати. Сам голова нічого зробити не зможе. Розраховувати, що на наступний день після виборів він вирішить всі сільські проблеми також не треба. Однією з найбільших проблем в нас є дороги. Сумніваюсь, що тут якийсь голова допоможе». «Подивіться, в нас люди сміття куди хочуть викидають. Всі рови, потічки захаращені. Куди їм носити?! Треба з цим щось зробити, щоб навести порядок», — обурюється Микола з Монастирця. Роман з Которино говорить: «Кандидатів багато, але обирати особ­ ливо нема з кого. Ніхто не має досвіду роботи в подібній сфері. Той, кого виберуть, наступні два роки, що залишились, буде вчитись працювати. Потім прийдуть нові вибори і за нього вже не проголосують вдруге, бо він нічого зробити не встиг за час головування».

«Треба відремонтувати клуб. Можна і людей залучити до цього. Варто організувати якесь дозвілля для молоді, — роздумує молода мама з Монастирця Ірина. — Молодь покидає село, бо тут нема куди себе подіти». Випередивши одного зі своїх суперників на десять голосів, перемогу здобув Василь Семчишин. Новий голова народився у 1960 році, проживає у Старому Селі. На вибори йшов позапартійним самовисуванцем. До цього працював охоронцем. «Я готовий оприлюднювати питання, які виносяться на сесію сільської ради, та запрошую всіх бажаючих брати у ній участь. Також планую проводити щоквартальні збори громади, — стверджує пан Василь. — Що стосується порядку в селі, то одним із перших завдань, які я ставлю перед собою, є організація місць для викидання побутових відходів. Планую звернутись у відділ екології, щоб відвели нам місце для вивозу сміття».

Жахлива дорога, яка веде з Жидачева до Монастирця, є державного значення, тому суттєво вплинути на її покращення сільський голова змоги не матиме. «Є дорога з Монастирця в Старе Село, яку я хочу відремонтувати і добитись того, щоб автобуси, які їдуть до Монастирця, продовжили свій маршрут до Старого Села і Которино. Планую в кожному селі провести світло хоча б, щоб світило через кожні чотири стовпа, газифікувати села Которино і Протеси. Центральну трубу провести державним коштом, решту — силами людей», — розповів Василь Семчишин. Перші зустрічі з громадою відбудуться найближчим часом. «Ще до Нового року планую відвідати всі села, щоб поспілкуватись із виборцями та подякувати їм за підтримку», — запевняє новий голова. Мешканці сподіваються, що зробили правильний вибір, а результати роботи нового голови можна буде побачити вже незабаром.

3

НА ФОТО:  Виборці розчаровані попередніми сімома сільськими головами, але все ж активно голосують.

Жидачівські боксери на Всеукраїнському турнірі ОКСАНА ПИЛИПИШИН

М Закордонні паспорти оформлятимуть у Жидачеві ОЛЯ КАРАЧЕВСЬКА

О

бладнання для ви­ готовлення закор­ донних паспортів вже закупили. Про це 17 грудня на сесії ра­ йонної ради повідомив керівник районного сек­ тору ГУ ДМС України у Львівській області Ігор Донецький. Жидачівський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області в Жидачеві запрацював ще у червні минулого року. Проте за закордонними паспортами мешканцям Жидачівського району доводиться їхати у Миколаїв.

«Комплекс вузлу державної інформаційної системи вже закупили. Необхідно його підключити і ввести в експлуатацію. Якщо комплекс запрацює, то закордонні паспорти можна буде оформляти у Жидачівському секторі міграційної служби, — запевнив пан Донецький. — Гроші виділили, але вони «зависли» в казначействі. Апаратуру придбали авансом. Обладнання вже почали монтувати, але точної дати початку його функціонування назвати ніхто не може». Ігор Донецький обіцяє: «Як тільки обладнання запрацює, ми через засоби масової інформації повідомимо про це мешканців району».

айже сто спортсме­ нів із різних регіонів України побували на вихідних у Жидачеві. Вони брали участь у П’ятому Все­ українському молодіжно­ му турнірі з боксу «Кубок гетьмана Івана Виговсько­ го», який відбувався з 13 до 15 грудня на базі спортивно­ го комплексу Жидачівської ДЮСШ. Організатори турніру — Львівська обласна федерація боксу та федерація боксу міста Львова. Їхньою метою була популяризація боксу в нашому регіоні. Почесні гості, які завітали на турнір, — Андрій Котельник — чемпіон світу серед професіоналів, срібний призер олімпійських ігор у Сіднеї та Дмитро Сосновський — старший тренер збірної України, заслужений тренер України. Турнір започаткували кілька років тому після створення на Жидачівщині в селі Руда музею гетьмана, на місці колишнього родового маєтку І.Виговського. Після понад п’ятирічної перерви його вирішили відновити і зробити щорічним. У турнірі взяли участь понад вісімдесят боксерів 1996-97 років народження з різних областей України, зокрема

з Львівської, Чернівецької, Хмельницької, Волинської, Херсонської, Полтавської та Івано-Франківської. За результатами двох днів поєдинків, найбільше переможців було у Львівській — найчисельнішій команді. На другому місці Херсон, а на третьому — Полтава. «Гордістю для району є те, що у складі Львівської збірної виступало і двоє представників із Жидачівщини, — розповів тренер жидачівської команди Василь Шаранюк. — Влад Дубець і Андрій Кондаревич виступали в основному складі у своїх вікових групах і зайняли перші місця. Степан Канюка і Володимир Чмелик проводили показові бої та зайняли перше і друге місце».

«Сьогодні в Жидачеві на базі професійного ліцею діє секція боксу, яка є відділенням Ходорівської ДЮСШ. У секції в трьох вікових групах займається понад тридцять дітей різного віку з усього району, — розповідає Василь Шаранюк. — Є багато бажаючих займатись, але існують проблеми з інвентарем, бракує грошей для участі у змаганнях. Також було б добре відкрити секцію в Ходорові. Поки що для цього немає відповідної бази. Сподіваємось, що незабаром у Ходорові знайдеться зал для занять. Секція боксу в районі діє вже третій рік. До цього була тривала перерва. Загалом боксом у Жидачеві займаються з початку дев’яностих років».


4

СТРИЙЩИНА

№16(50) 20.12.13

Євромайдан поселився у наших душах Стрийський штаб національного спротиву оголосив безтермінову діяльність СОЛОМІЯ НАУМ

У

же третій тиждень штаб національного спроти­ ву завдяки злагодженій системі працює безупинно. Щодня відправляє стриян під­ тримати Євромайдан, а також організовує і координує міс­ цеве віче. 17 грудня штабівці провели засідання, на якому підсумували свою роботу і окреслили плани на майбут­ нє. Обіцяють працювати доти, доки Янукович не піде у від­ ставку.

Як допомагати Як і раніше штаб працює цілодобово, на волонтерських засадах. Проблем з браком ресурсів немає, бо стрийська громада дуже активна, проте потрібні волонтери для збору коштів. Завдяки злагодженій роботі штабу зі ЗМІ населення добре інформоване про потреби Майдану, тому допомагає хто чим може. Людей просять приносити продукти швидкого приготування або готові продукти з довготривалим терміном придатності, тому що у стрийському наметі в Києві немає умов для приготування їжі: «На цьому етапі є дуже важливо перед тим, як приносити продукти харчування, узгоджувати все зі штабом. Бо бувають такі випадки, коли певних продуктів забагато, і вони псуються. Нещодавно стрийські хлібопекарні віддали багато хліба, який був зайвим. Те ж саме і з одягом. Люди під впливом ейфорії, бажання допомогти витягують все, що є в шафі, нерідко приносять непотрібні на Майдані речі чи навіть дитячий од��г», — розповідає Ігор Сидор, комендант Стрийського штабу спротиву. Тому наголошується на тому, що перш ніж робити пожертви, треба зателефонувати у штаб і дізнатися про потреби майданівці.

Для тих, хто їде в Київ Зазвичай ті, хто має намір їхати на київський Євромайдан, повинні не втрачати зв’язок зі своїми координаторами. Оскільки зараз наплив людей дуже великий, мітингувальників просять самоорганізовуватись, створювати хоча б невеликі групи, обирати старшого, який повідомлятиме координатора про потреби всієї групи. Важливо також заздалегідь записуватись на відправлення додому для того, щоб мати змогу вчасно повернутись. У Стрийському штабі наголошують, що проблем з їжею у київському наметі немає, тому не потрібно брати з собою продукти харчування, хіба що в дорогу. Також не варто вести на Євромайдан зайві речі,

Студетни-волонери збирають кошти на майдані Незалежності у Стрию для потреб Євромайдану в Києві.

тому що немає де їх зберігати. А от паспорт при собі потрібно мати, щоб уникнути затримання міліцією. Ситуація на Майдані мирна, тому штаб відправляє і жінок. Проте виключно з волонтерською метою: приготування їжі та таке інше.

Підсумки роботи штабу Станом на 16 грудня було зібрано 463тис. 873 гривні. Окрім скриньок для пожертв, які є при стрийських церквах, на майдані Незалежності та у приміщенні Народного дому, де розташований штаб, кошти збирали чи не всі сільські ради району. До пожертв долучились всі — від школярів до підприємців. Студентки Ірина Войтович з ПТУ №34 та Мар’яна Дубляк з ПТУ№16, які, працюючи волонтерами, збирають кошти на майдані Незалежності у Стрию, розповідають про те, що справді кожен допомагає чим може: «Буває, підходять люди, які кидають у скриньку кілька сотень гривень, та є й такі, які не маючи змоги дати більше, залишають кілька копійок. Допомога кожної людини є суттєвою, адже ми всі боремось за єдине, це наша спільна справа». За час роботи штабу на київський Євромайдан відправили понад 1700 осіб. Що ж до зібраних коштів, то майже всі вони йдуть на забезпечення транспортом: «Ми оплачуємо всі види перевезень, переважно замовляємо автобуси, коли людей небагато, тоді купуємо їм квитки на поїзд. Просимо всіх, хто вже записався їхати на Євромайдан, не змінювати рішення в останню хвилину, адже навіть якщо автобус залишається в нашому місті, ми змушені платити водієві», — каже Вікторія Коцур, яка виконує обов’язки скарбничого.

Наш край

СОЛОМІЯ НАУМ

Н

а Київському Єв­ ромайдані стри­ яни виявляють неабияку активність, а нещодавно до них до­ лучився і Стрийський муніципальний хор «Ка­ меняр». Завдяки йому наше місто було пред­ ставлено всій Україні. Ми поспілкувались із художнім керівником і головним диригентом хору, заслуженим ді­ ячем мистецтв Украї­ ни Степаном Целюхом,

«Прагнемо донести українську пісню до кожного серця» який вважає, що піснею можна передати біль­ ше, ніж словом, тому що слово йде до розуму, а пісня лине до серця. Степан Целюх розпо­ вів «Своєму Слову» про враження від Євромай­ дану, поділився влас­ ними погляди на рево­ люцію, а також вперше анонсував про концерт­ ний тур хору Каменяр, який відбудеться у 2014 році містами України. — Нещодавно Ви по­ вернулись з Євромайда­ ну. Які там панують на­ строї? — Інколи старше покоління закидало молоді пасивність, небажання боротися за свою незалежність, але Євромайдан показав зовсім протилежне. Я був здивований теплою і дружньою атмосферою між людьми. Тішить, що наша молодь стала свідомою, а найголовніше – це те, що вона знає, до чого прагне. Як на мене, то Євромайдан — це народження нової історії, початок зародження справжнього громадянського суспільства. Стрияни дуже активні учасники Майдану, надзвичайно самоорганізовані, вони вже не чекають, як було раніше, що прийде месія і поведе їх за собою. Тепер кожен відчуває силу в собі. Я зустрів багато знайомих облич і пишаюсь своїми краянами. І яким би не було наше майбутнє, українці показали, що вже не буде як раніше. Хто б не був при владі, відтепер

повинен розуміти, що зобов'язаний прислухатись до думки людей. Після того, як підняли руку на дітей, владі вже просто так не забудуть її злочини. — Де ще виступали, окрім головної сцени? — Одразу після приїзду в Київ, зранку о 9 годині ми заспівали у приміщені КМДА, де ніколи раніше не звучала українська патріотична пісня. Всі були надзвичайно здивовані та захоплені. Навколо себе ми зібрали багато поціновувачів української пісні, цікавих майданівців, журналістів. Навіть виходили працівники з адміністрації КМДА, які в той час працювали на другому поверсі. А ще заспівали біля адміністрації Президента. Спочатку ми виявили ініціативу поїхати як звичайні громадяни для протесту проти диктатури влади, але коли у Київському штабі дізнались, що їде хор, одразу ж організували нам концерт на головній сцені. — Які пісні вибрали? — Ми вибрали українські патріотичні та повстанські пісні. Це надзвичайно підняло дух мітингувальників. На головній сцені згідно з регламентом ми мали заспівати не більше трьох творів, що займає близько десяти хвилин, а ми стояли на сцені майже годину — публіка не відпускала, хотіла ще. Бо ж на генетичному рівні кожний українець любить національні мело-

дії, це закладено природою. — Чи надихнув Вас Євромайдан? На що? — Звичайно, тут Ви мене випередили, бо натхненні Майданом, прагнемо донести українську пісню до кожного серця. Плануємо створити фонд на Стрийщині для збору коштів, щоб забезпечити тур хору «Каменяр» містами України. Інформацію про його створення оприлюднимо в ЗМІ вже на початку 2014 року. Газета «Своє Слово» є першою, з ким ми ділимось цими намірами. — У червні 2014 року хочемо розпочати тур під назвою «Українська мова — солов'їна пісня». — Для цього ми чи не щодня проводимо репетиції. Саме через підготовку туру ми не змогли довше залишитись на Євромайдані. Хочемо дати концерт у Рівненській, Житомирській, Хмельницькій, Харківській, Чернігівській, Запорізькій, Луганській, Донецькій областях, а завершимо цей тур у Львівській області. Зосередитись хочемо не на обласних містах, а на районних центрах. Але для того, щоб це втілити в життя, ми просимо допомоги в кожного українця. В рамках фонду хочемо зібрати кошти хоча б для оплати транспорту туру. У реалізації задуму хору «Каменяр» може допомогти кожен, хто підтримує українську пісню. Для цього варто звернутись за телефоном 068853130.

Стрийських чорнобильців недофінансовують же традиційно 14 грудня в Україні вшановують ліквідаторів наслідків У аварії на ЧАЕС.

Громада згадує тих, хто загинув внаслідок цієї трагедії, а держава забезпечує лікування та оздоровлення осіб, які постраждали. На сьогодні у Стрийському районі приблизно 400, а у місті — 200 людей, які, ризикуючи власним життям, рятували інших. «У місті проблем із забезпеченням ліками немає, адже з держбюджету для лікування чорнобильців було виділено понад 20 тисяч гривень, які ми використали впродовж 2013 року. Окрім того, всі особи, які є на обліку в міській лікарні, щороку проходять санаторно-курортну реабілітацію», — каже Ірина Конопка, яка відповідає за лікування постраждалих на ЧАЕС.

А от у районі скаржаться на недофінансування, коштів не вистачає, особливо в кінці року. Також просять чиновників щорічно збільшувати цю суму, бо кількість чорнобильців на обліку Стрийської райлікарні збільшується, тому що частина потерпілих переходить із дитячих відділень на основне. Тож кожен, хто входить до цієї категорії населення, має право на безплатне медичне обслуговування. Проте люди часто через необізнаність нехтують цим правом, лікуються в аптеці за власний рахунок. Звичайно, що масштаби катастрофи вимірюються значно більшою кількістю хворих. Адже опромінення отримали чи не всі мешканці України. Вже після трагедії та й нині народжуються хворі діти. Оксана ГАЙ


ІСТОРИЧНА

Наш край

№16(50) 20.12.13

Пам’яті провідника ОУН

Дмитра Слюзара ЯРОСЛАВ ОСТРИЧ

Н

а 19 грудня при­ падає шістдесят восьма річниця загибелі одного з най­ відоміших діячів укра­ їнського підпілля, який походить із Жидачів­ ського району. В 1945 р. біля села Бесіди (зараз частина села Любеля) на Жовківщині заги­ нув крайовий провідник Львівського краю ОУН Дмитро Слюзар, найві­ домішим псевдом якого було «Золотар».

Народився майбутній революціонер у селі Бортники 10 жовтня 1919 р. в родині парафіяльного дяка, заможного господаря. Громадська активність батька, який очолював місцевий осередок товариства «Просвіта», очевидно, змалку впливала на патріотичне виховання сина. Середню освіту майбутній провідник здобував у місцевій народній школі, Рогатинській і Ходорівській гімназіях. Змалку мав інтерес до спорту, був членом «Пласту». Власне через участь у цій організації та зв’язки з юнацькою мережею ОУН мав проблеми зі здачею матури — випуск­ них гімназійних іспитів. Студентом юридичного факультету Львівського університету Дмитро Слюзар став лише після радянської окупації Західної України, адже польська влада його вважала нелояльним до держави. Студентський період життя закінчився доволі швидко. 6 вересня 1940 р. його було заарештовано. Дмитро Слюзар був учасником судилища відомого як «Процес 59-ти», що проходив у будинку сьогоднішнього Обласного управління СБУ у Львові 15-18 січня 1941 р. Більшість обвинувачених становили молоді студенти львівських вузів, яким

закидали участь в ОУН та антирадянську діяльність. Так склалося, що учасниками згаданого судового процесу були й інші особи, пов’язані з регіоном, де розповсюджується наша газета. До них, зокрема, належали Орест Булка, який проживав у Ходорові після повернення із заслання у 1956 р., батько ходорівської письменниці та громадської активістки Анни Ґошко-Кіт, військовий комендант Стрия у період Західно-Української Народної Республіки, сотник Микола Ґошко, священик села Борусова у 1920-1922 рр. Роман-Мар’ян Берест, керівник відділу пропаганди крайового керівництва ОУН Микола Вовк, родом із Прибілля. Поведінка Дмитра Слюзара під час слідства та судових засідань була спокійною, на допитах тримався стримано, не назвав жодного прізвища і належав до тої групи обвинувачених, які на процесі відверто заявили про своє вороже ставлення до радянської влади. Вирок суду був суворим — 42 підсудних, з яких 11 дівчат було засуджено до смертної кари. Через втручання громадськості та особистого прохання професора Кирила Студинського деяким засудженим вирок було пом’якшено. Було розстріляно лише 19 з 42, решті, серед яких був Дмитро Слюзар і майбутній перший головний

ФОТОФАКТ

С

имволічний хрест на місці загибелі Дмитра Слюзара-«Золотаря» та побратимів. «Зранку сонце засвітило, але ворожа куля вам життя вкоротила».

НА ФОТО:  Дмитро Слюзар серед братів по зброї (другий зліва).

командир УПА Дмитро Клячківський — «Клим Савур», смертну кару було замінено на десятирічні терміни ув’язнення. Початок радянськонімецької війни застав Дмитра Слюзара під час перевезення на Сибір. Безлад, спричинений швидким наступом німецької армії, допоміг групі ув’язнених, зокрема Дмитру Слюзару, втекти з Бердичівської тюрми. Повернувшись до окупованого німцями Львова, Дмитро Слюзар з головою пірнає у стихію підпілля. Вже у січні 1942 р. він обіймає посаду Обласного провідника Організації міста Львова. Організаційні здібності та успіхи Дмитра Слюзара, який тоді користувався псевдо «Арпад», помітило найвище керівництво Руху Опору. Наприкінці 1944 р. він зайняв посаду провідника Львівського краю ОУН, на якій працював до своєї загибелі. Зміна посади спричинила зміну псевдо — провідник «Золотар». Влада Львівського крайового проводу поширювалася на терени тодішньої Львівської області, частину Дрогобицької та чотири райони Станіславщини. За оцінками радянських органів у підпорядкуванні «Золотаря» перебувало 5 окружних, 18 надрайонних, 55 районних проводів чисельністю понад 2600 чоловік, не враховуючи 131 підрозділ УПА. На початку 1945 р. обласне керівництво НКВС завело розвідально-агентурну справу під назвою «Провалля» (рос. «Пропасть»). Метою агентурної розробки було знищення Львівського крайового проводу, зокрема її керівника Дмитра Слюзара та керівника референтури Служби безпеки, уродженця села Дев’ятники на Жидачівщині Ярослава Дякона-«Мирона». До справи було приєднано завдання розшуку та встановлення осіб керівників і членів окружних та надрайонних проводів підпілля. Відправною точкою у завершенні життєвого шляху «Золотаря» можна вважати зізнання полоненого повстанця Івана Мазьопи-«Біди», який назвав населені пункти, де найчастіше перебуває керівництво Львівського краю. Серед названих сіл були Бесіди на Жовківщині. Чекістська операція в селі вдалася. Серед впізнаних чотирьох загиблих у бою повстанців були командир теренового відтинку «Пліснисько», хорунжий Михайло Грицина-«Чайчук», ке-

5

ЗІ СТАРОЇ ПРЕСИ

Міліціянти побили демонстрантів вівторок, 2 жовтня, загін міліції особливоУго призначення (ЗМОП)

рівник Служби безпеки Рава-Руського окружного проводу Дмитро Сулик-«Воробець», провідник Равщини Петро Вітюк-«Володимирко» та провідник Львівського краю Дмитро Слюзар«Золотар» (прізвища загиблих побратимів провідника у різних джерелах і версіях дослідників різняться). Повстанське розслідування обставин смерті виявило, що загибель підпільників була спричинена зрадою господині хати, в якій вони зупинилися. Четверо повстанців вели близько двохгодинний бій із 50-ма більшовиками. Один із них прорвався з оточення, але не залишив поля бою, вдарив у тил противника. Непідтверджені відомості вказували, що провідник був поранений на початку сутички кулеметною чергою в груди. Згадуючи сьогодні «Золотаря», не можемо не згадати і його дружини — Ірини Геваницької з інтелігентної ходорівської родини, яка, вийшовши у 1942 р. заміж за підпільника, розділила усю небезпеку повстанської «романтики». У 1947 р. її було заарештовано і засуджено до 10 років таборів. Померла Ірина Слюзар у Львові в 1994 р. Враховуючи заслуги Дмитра Слюзара перед повстанським рухом, підпільний парламент Українська Головна Визвольна Рада посмертно нагородила «Золотаря» Золотим Хрестом заслуги та надала звання майора-політвиховника. Пам’ять про провідника живе. У рідному селі 24 червня 2012 р. було відкрито пам’ятний знак «Хрест Заслуги» усім загиблим і виселеним мешканцям Бортник. Символічна могила насипана і на місці загибелі «Золотаря» на Жовківщині.

застосував силу проти мирних демонстрантів, які хотіли пройти на Радянську площу. Коли колона з 500 демонстрантів, протестуючи проти заборони входити на площу біля Верховної Ради, зупинилась на вулиці Кірова, на неї напали змопівці з гумовими нагайками. Внаслідок жорстокого побиття одна жінка потрапила до лікарні. Лікарі свідчать, що життя її під загрозою, оскільки в неї травма черепа, зламане ребро, тіло у синцях і подряпинах. Побиття припинилося лише тоді, коли хтось повідомив народних депутатів, і на місце подій прибули Левко Лук’яненко, Михайло та Богдан Горині, Степан Хмара, Олесь Шевченко та Лариса Скорик. Вони закликали людей до спокою і порушили питання про виявлення й покарання змопівців, котрі вчинили злочин. Заступник голови Президії Київської Міської Ради Олександр Мосіюк повідомив, що негайно буде скликано надзвичайне засідання Міської Ради, на якому питання про недопущення людей на Радянську площу буде вирішено, оскільки площа належить до міста і приймати рішення щодо неї — невід’ємне право Міської Ради. У Києві також продовжується ланцюгова студентська голодівка протесту проти підписання союзного договору. Раніше повідомлялося, що наметове містечко з голодуючими студентами розташоване на площі перед Верховною Радою, але тепер з‘ясувалося, що воно розташоване на площі Жовтневої революції, яку люди почали називати Площею Незалежності. В голодівці беруть участь 150 студентів з різних областей України. Учасників голодівки 5-го і 6-го жовтня благословили священики УАПЦ і УКЦ о. Методій і о. Валерій, які відправили на площі Службу Божу, а потім хор «Гомін» виконав «Боже Великий, Єдиний». (10 жовтня 1990 р.)

ХРОНОГРАФ 20.12.1976 р. — У НьюЙоркУ (США) помер громадсько-політичний діяч, крайовий провідник ОУН 1934 р., політв’язень польських тюрем Осип Мащак-«Мак». 21.12.1930 р. — У Кракові помер відомий історик, публіцист і громадський діяч Стефан Томашівський. 22.12.1833 р. — У маєтку Єкатерининське Орловської губернії в Росії народилася видатна письменниця Марія Вілінська, відома за псевдонімом Марко Вовчок. 23.12.1873 р. — У Львові засноване Наукове товариство ім. Шевченка,

неофіційна українська академія наук. 24.12.1920 р. — В Одесі народився знаний науковець, поет, журналіст, багаторічний в’язень радянських таборів Святослав Караванський. 25.12.1950 р. — У Лондоні четверо патріотично налаштованих шотландських студентів викрали з приміщення Вестмінстерського абатства т. зв. Скунський камінь — шотландську національну реліквію, на якому коронувалися місцеві королі. Камінь був перевезений до Лондона англійськими окупантами ще у 1296 р.


6

СОЦІАЛЬНЕ

№16(50) 20.12.13

Наш край

ТАРАС СТЕЦЬКІВ:

НА ФОТО:  Тарас Стецьків — політик, громадський діяч. народний депутат І–IV, VI скликань Верховної Ради України.

«Нині відбувається масштабна битва з режимом Путіна»

Н

ародне віче 15 груд­ ня на Майдані отримало, мабуть, найвищу легітимність за весь час активних про­ тестів громадян, які ви­ йшли на вулицю після зриву урядом підписан­ ня угоди про асоціацію з ЄС. Викликами Майдану ділиться громадський активіст Тарас Стецьків. Чотири фактори переконливо свідчать про це: присутність декількох сотень тисяч людей, незважаючи на реальну загрозу провокацій і силової розв'язки, присутність на сцені представників усіх українських християнських церков, виступ сенаторів Маккейна і Мерфі та оголошення ними підтримки Конгресу США саме Майдану, а не українській владі, повне фіаско так званого антимайдану. Влада не може змобілізувати своїх прихильників навіть під примусом і навіть за гроші. Це означає, що Майдан отримав установчу функцію, можливість встановлювати в країні нові правила взаємовідносин поміж людьми. Реально в країні виникла ситуація, коли Майдан,

як широкий національний рух, і кримінальні угрупування, що опанували державні інститути, існують як дві паралельні реаль��ості. 17 грудня в Москві по Майдану та Україні був нанесений серйозний удар. Домовленостями з Путіним Янукович зв’язав себе по руках і ногах, став фактично маріонеткою і знаряддям російської політики в Україні, втягування її в Євразійський союз. Європейська перспектива на сьогодні для нас закрита. Підписання угоди з ЄС і президентство Януковича уже несумісні. На модернізації країни поставлено хрест — дешевий газ, навіщо? Економіка країни в заставі за кредит. Зате особисто Януковичу хабар запхано в кишеню. Крім того, тепер у Януковича майже нема обмежень стосовно розгону протестів і майданів. На демократію і права людини можна не зважати. Хіба що санкції… Але можливістю, яку дав протест на Майдані, треба скористатися. Політичні та громадські лідери, речники Майдану, мають негайно запро-

понувати як перевести грандіозний позитивний потенціал цього протесту в русло формування нових правил. Я вимушений вказати на те, чого не зробила політична опозиція за майже чотири тижні політичних протестів, і що треба негайно зробити. 1. Треба структурувати Майдан. Це означає, що на одному з найближчих мітингів необхідно прийняти Хартію (Маніфест) Майдану і обрати широку Раду народних представників із партій опозиції, громадських ініціатив, студентських страйкомів, відомих моральних авторитетів. Треба негайно організувати спільний виконком і вибудувати координацію керівництва діями в регіонах. 2. Треба кристалізувати головні вимоги Майдану: а) припинення репресій і закриття усіх порушених кримінальних справ проти активістів Майдану в Києві та регіонах, покарання організаторів і виконавців кривавих подій у ніч на 30 листопада, 1 грудня, в ніч на 11 грудня. б) Відставка Кабінету міністрів у повному складі й формування

перехідного технічного уряду. Відставка секретаря РНБО Андрія Клюєва. Відставка уряду безпосередньо пов’язана з відставкою Януковича, оскільки її невиконання веде до постановки питання про усунення його з посади президента. в) Формування перехідного технічного уряду як компроміс між елітами, який підготує підписання угоди про асоціацію з ЄС. г) Повернення до Конституції 2004 року як перший крок і скликання Установчих Зборів і стратегічна перспектива. Установчі Збори покликані забезпечити країні новий справедливий правопорядок (написати і ухвалити нову Конституцію). Від себе додам: Майдан дозріває, щоб поставити перед опозицією ще одну вимогу — визначити з-поміж себе єдиного кандидата на посаду президента України. Майдан і опозиція потребують лідера, не вождя, а дійсно лідера, бо це дає реальний механізм зміни теперішньої влади. Обов'язково налагодити системну ротацію присутності мітингу-

вальників у Києві на центральному Майдані. Це стихійно відбувається і зараз, але треба зробити це у формі, що близька до мобілізаційної (2-3 доби присутності в Києві й заміна на нових). Ті активісти, які їдуть у Київ, набираються революційної енергії, а ті, що повертаються в свої регіони — везуть із собою потенціал та ідеологію Майдану. Усе це має величезне значення для боротьби тепер, а особливо — на перспективу. Вибори в п'яти проблемних округах засвідчили, що вмерла надія на те, що в країні можуть бути вибори взагалі. Влада де може тотально купує голоси, де може — брутально фальшує. Ціна питання — 400 гривень, 200 — до голосування і 200 — після. Подолати цей бєспрєдєл може тільки загальнонаціональна мирна мобілізація всього суспільства, яку доведеться здійснювати протягом певного періоду часу. Тому Майдан вже чітко засвідчив і дозрів до створення широкого дієздатного мережевого політичного руху (фронту) полілідерського характеру, який буде спроможний оперативно мобілізовувати маси на протест і координуватиме їхні дії. Те, що зараз відбувається в Україні, не є внутрішньо українським конфліктом. Це масштабна битва дозріваючого громадянського суспільства з режимом Путіна, який хоче повернути Україну в минуле. Ширше — це боротьба українців за межі європейської цивілізації.

Євромайдан охороняє ГЕРОЙ УКРАЇНИ ЮРІЙ ШУХЕВИЧ: загін самооборони «Я горджуся своїм народом, що здатний на таку Н самомобілізацію...» а майдані Незалежності сформували загін само­ оборони. До його скла­ ду ввійшли колишні військові, ветерани війни в Афганістані, учасники бойових дій в інших країнах, козацтво та добро­ вольці, які добре фізично під­ готовлені. Розподілившись по всьому периметру, вони го­ тові захищати територію Єв­ ромайдану та його людей від провокацій і штурму.

Жорстка дисципліна відставних офіцерів надихає Євромайдан.

Підполковник Володимир Олегович стоїть у військовій формі біля палатки з написом «Офіцерський корпус» позаду сцени на майдані Незалежності. Разом з іншими військовими він координує дії з охорони периметру, загородженої щитами, ящиками і частинами «йолки» території. Він — член загону самооборони, який сьогодні сформували військові, афганці, десантники, морські піхотинці, колишні працівники розвідки, колишні міліціонери та інші активісти. «У нас загальний кулак. Починається він з афганців, продовжується офіцерським корпусом і буде продовжуватись громадським комітетом «1-го грудня». Янукович може пролити кров. І ми тут для того, щоб крові не було, щоб захистити цивільне населення. Адже цивільне населення не знає, що робити, якщо, наприклад, кинуть гранату. А ми

зможемо мобілізувати людей, захистити і допомогти в такій ситуації», — каже він. До оборони Майдану долучились також і 60 членів козацтва. Вони розділились на три групи і чергують по змінах. У найважчий час, у найважливішу зміну — з третьої до шостої години ранку — чергуватиме старший отаман із Дніпропетровська Олександр Коваль. Він стоїть з боку Хрещатика з бейджиком «Охорона пери­ метру». «Ми готові до штурму. Наше завдання втримати «Беркут» до того моменту, доки діти заховаються. Довго ми їх не втримаємо, адже це підрозділи, що мають спецпідготовку, кийки, газ, світлошумові гранати. А у нас на противагу нема нічого. Є тільки каски», — каже він. Загалом загін самооборони Євромайдану нараховує вже понад три тисячі осіб.

«Д

http://z001.kz/

ух Майдану непереверше­ ний. Немає нічого меркан­ тильного. Люди прийшли і готові мерзнути, терпіти незручності заради своєї ідеї. Для Майдану голо­ внеи — відстояти свою честь, гідність і свободу... Дух Майдану об’єднує всю Україну. Це шляхетне стремління на­ роду до чогось кращого. Це дуже до­ бре. Я горджуся своїм народом, що здатний на таку самомобілізацію, самоорганізацію. І робить він це зовсім безкорисно. І молодь уже інша. Це люди, більшість з яких народилися напередодні проголошення України незалежною. Вони виховувалися в іншій атмосфері. То вже не совки і тому в них, слава Богу, інше бачення. Адже дуже багато тому, що ми робили, завдячуємо радянському вихованню. І такими ми були. Люди залякані. На Сході генетично був страх Голодомору, який дався взнаки, репресії, арешти. Усе це позначилося на людях. Ті, які народилися, — зовсім інші люди. Крім того, багато молодих вже побували за кордоном, хоча недалеко, але вони бачили інший світ. Завдяки Інтернету вони можуть спілкуватися з усім світом, дізнаватися інформацію, яка колись була недоступною. Майдан почався без політиків. Але молодь має самоорганізуватися. Не тільки тут на Майдані, але

Герої України Юрій Шухевич та Віталій Кличко — на сторожі Майдану.

й і в Старому Самборі, Вінниці, всюди. Адже Майдан — це своєрідне поняття. Коли буде така єдність, то ми переможемо, тому що є багато роботи. Знаєте, ми маємо не тільки усунути уряд Азарова чи владу Януковича, але й на місцях. У нас бід мало у цьому Стрию й у Ходорові, у кожному селі? Треба усунути ту біду, то хабарництво, зловживання владою, ту сваволю. Тому треба там організовувати такий Майдан, щоб люди пікетували в себе на місцях, під адміністраціями. Починати треба зі своєї хати, зі своєї вулиці».


ДОЗВІЛЛЯ

Наш край

№16(50) 20.12.13

ПОРАДИ

СВЯТКОВИЙ КАЛЕНДАР

Обирайте цитрусові

сім відомо, що для У шкіри дуже корисний вітамін С. Для того, щоб узимку потішити свою шкіру вітаміном С, можна приготувати маску.

ФОТОФАКТ

Папа Римський на свій день народження запросив до столу безхатченків

У

день свого 77-річчя Папа Римський Франциск по­ снідав у Ватикані в ком­ панії своїх наближених і чоти­ рьох римських бездомних. На прохання Франциска до нього за стіл посадили чотирьох безхатченків, які ночували неподалік від Ватикану. Бездомні розділили святкову трапезу з Папою Римським, його наближеними і співробітниками резиденції Санта-Марта, де проживає понтифік. Безхатченки, котрі «мешкають» поблизу собору Святого Петра у Римі, потрапили до пон-

тифіка уранці. Разом із ними папа розділив свій сніданок. Один із гостей прийшов разом із вірним йому собакою. Тварину також радо прийняли у Ватикані. Сама ж трапеза у день народження понтифіка практично не відрізнялася від щоденної. Повідомляється, що вона, зазвичай, досить скромна. Утім, святковий торт зі свічками теж був. Святкові свічки понтифік задував вже у чималій компанії дітей, яким потім і роздав його. Серед інших за святковим столом був присутній і держсекретар святого престолу П’єтро Паролін.

СПОРТ

Пояс Кличка-старшого поверне родині Кличко-молодший

арафіяни церкви ПоП крови Пресвятої Богородиці с. Вовчатичі

А

Нагадаємо, це пояс чемпіона світу за версією WBC, який став вакантним після того, як Всесвітня боксерська рада визнала Віталія Кличка почесним чемпіоном. «Звичайно, моя мета — повернути титул WBC в родину Кличків», — сказав Володимир. Щоправда, Кличку-молодшому спочатку належить захистити чемпіонський титул за версією WBO. Лиш після цього Володимир може провести бій із переможцем за вакантний пояс WBC.

Для цього вам потрібно змішати цедру одного апельсина з цедрою одного лимона. Отриману фруктову суміш потрібно нанести на попередньо очищену шкіру обличчя і залишити на п’ятнадцять хвилин. Після закінчення цього часу маску потрібно змити прохолодною водою. Можна використовувати цитрусові й для пом’якшення шкіри на ліктях. Для цього вам буде потрібна половина апельсина (можна використовувати замість апельсина лимон або грейпфрут), з якого треба вийняти м’якоть (не повністю), а після цього – поставити лікті в ці «чашечки» на десять-п’ятнадцять хвилин. Для догляду за ногами можна спробувати такий засіб: потрібно в сік половини або цілого лимона додати яєчний жовток. Цю суміш ретельно перемішати й нанести на ноги. Потримати протягом двадцяти п’яти-сорока хвилин, а після закінчення цього часу змити суміш теплою водою.

ВІТАННЯ!

бсолютний чемпіон світу з боксу в надважкій вазі Володимир Кличко хоче завоювати пояс, якого бракує в його чемпіонській колекції.

Жидачівського району вітають отця Миколу Прунака з Днем Ангела та 15-ою річницею служіння в парафії. Живіть щасливо сотню літ На втіху всій своїй родині; Хай Бог Вас береже від бід У нашій славній Україні.

«Прийшли Ганки – сідай в санки» 22 грудня — Ганни (Анни). Це свято було запроваджене на честь зачаття праведною Ганною Богородиці. У цей час, як правило, вже встановлювалась зимова дорога, тому говорили: «На Ганьки сідай в санки». Цього дня юні дівчата збиралися на свої сходки, щоб узгодити, як будуть святкуватися різдвяні свята. Від Ганни починали готуватися до свят і жінки: мастили та прибирали оселі, краще підгодовували свиней, щоб мати свіжину до Різдва. Свята Анна, матір Богородиці — мати Діви Марії, від якої народився Ісус Христос, була донькою священика Маттана, племені Юди, дружина Святого Йоакима. Анна відзначалася побожністю і милосердям до вбогих. Вона була бездітною, що вважалося ганьбою між людьми. Разом зі своїм побожним чоловіком Йоакимом вона наполегливо просила Бога у молитвах про потомство. У протоєвангелїї мовиться, що одного дня явився їй ангел Господній, який приніс радісну звістку від Бога: її молитва вислухана. Щаслива Анна відразу поспішила до Єрусалима, щоб скласти Богові свою сердечну подяку. Там вона зустрілася зі своїм чоловіком, який також мав вістку від Божого ангела. Щасливий для них день сповнення Божої обітниці настав 21 вересня. Праведне подружжя тримало на руках дитя, яким обдарував їх Господь після довголітнього чекання. Була це Марія — Матір Ісуса Христа. Анна упокоїлася в Господі ще перед Благовіщенням. У цей празник Свята Церква закликає нас оспівувати Христа Господа, що переставив Анну із земного життя до безконечної слави, бо вона «Мати Богородиці і Вседіви». 25 грудня — Спиридона — Сонцеворота. Це — найхолодніший день грудня. Якщо ніч ясна, то зима буде холодна, а літо жарке; якщо темна — зима тепла, а літо похмуре.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ  Яка Ганка до полудня, така зима до кінця грудня.  Після Ганни сонце повертає на літо, а зима — на мороз.  Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки.  Тихий і безвітряний день на Ганни — на врожай садовини.

УВАГА! КОНКУРС!

Конкурс на краще весільне фото Дорогі краяни!

Нагадаємо, що Володимир Кличко є чемпіоном світу за версіями IBF, IBO, WBO і WBA

Газета «Своє Слово» оголошує конкурс на найкращу весільну світлину. Надішліть ваше улюб­лене весільне фото на поштову адресу редакції або на електрон­ну скриньку. Обов’язково зазначте ваше ім’я та прізвище, а також контактний телефон. Найкраще фото визначатиметься в кінці кожного місяця. Переможець отримає цікаві призи від редакції. Адреса редакції: а/с 1874, м. Львів, 79008, e-mail: svoyeslovo@gmail.com

НАРОДНІ РЕЦЕПТИ

Новорічні медові пряники Склад: 500 г борошна, 150 г меду, 200 г цукрової пудри, 2 яйця, 2 ч. лож. порошку до печива, 80 г масла, 1 жовток (для змащування печива), дрібка кориці (за бажанням). Приготування: мед, цукор і яйця розтирати разом 15 хв. Розпушувач і борошно змішати і поступово додавати до розтертої суміші. Додати розтоплене масло і добре вимісити. Тісто поставити на добу в холодильник. Розкачати

Наш край

7

Засновник і видавець: Львівська обласна громадська організація «Об’єднання небайдужі громадяни» Передплатний індекс 68707

тісто товщиною 1- 2 см, за допомогою формочок зробити з нього фігурки. У верхній частині фігурок зробити прокол, використовуючи щось гостре. У цю дірочку потрібно буде протягувати ниточку, щоб вішати пряники на ялинку. Змастити розтертим жовтком і випікати 15 хв. за температури 180 градусів. Коли пряники охолонуть, прикрасити їх цукровою глазур’ю за бажанням! Смачного! Адреса для листування: а/с 1874, м. Львів, 79008, e-mail: svoyeslovo@gmail.com facebook: Своє Слово. Наш край Головний редактор: Андрій Скоп

Реєстраційне свідоцтво №1147/401 р р/р 2600501462392 в ПАТ «КРЕДОБАНК»; МФО 325365 Тираж: 10 000 примірників

НА ФОТО: Олесь та Ірина Довган (м. Жидачів)

Під час передруку посилання на газету «Своє Слово. Наш край» обов’язкове. Газету надруковано в друкарні «Молода Галичина»


Svoeslovo#16(50) fb