Журнал "Свадьба года" №11 зима 2016-2017 by журнал "Свадьба года"

РЕДАКЦІЯ

У пошуках дива Напередодні Різдвяно-Новорічних свят часом здається, що світ збожеволів. У вас буває таке відчуття? Озираєшся, а всі навколо скачуть у шаленому галопі, перестрибуючи через години, обставини і людей. «Залити» рекламний макет у типографію – будь-що! «Урвати» сукню для майбутнього корпоративну – обов’язково зі знижкою! Встигнути на розпродаж! Закрити усі цьогорічні борги! Складається враження, що там, за святковим рубежем вже нічого важливого немає. Тільки тут і зараз! У вирі цього чудернацького галопу губляться найцінніші речі – радість першого снігу, обійми доброго друга, телефонні дзвінки батькам, спонтанні посиденьки за чашкою кави з колегою, неспішні прогулянки вечірнім містом. А якщо подумати, увесь наш щоденний графік – це біг від авралу до авралу, від свята до свята. Чи не час видихнути і дозволити собі не поспішати? Ми взялися готувати цей номер з думкою про важливе і вічне. Пішли разом з фіналістками конкурсу «Наречена року» до дітей і стареньких. І тим, й іншим дуже потрібна жива людська турбота і увага. Навіть не іграшки чи продукти, а саме чуйні очі навпроти. Ми згадали, якими дивовижними можуть бути звичайні клопоти у переддень Різдва, як казково пахнуть імбирні пряники, якщо вони спечені з любов’ю, на кухні рідного дому. Ми захотіли

поговорити про туризм не як рекламу певного куточка земної кулі, а реальні відчуття людини, яка відкрила незнане посеред знайомого. Ми спробували побачити крізь лаштунки відомого фестивалю натхненне обличчя його засновника, який мріє не про заробітки, а про щастя ділитись музикою, якою живе сам. А за зірковим ім’ям та сценічним амплуа ми раптом відкрили чоловіка до нестями закоханого у власну дружину.

Ваша Вікторія Семенюк

модель: Людмила Булигіна стиль: Марина Юрескол (Marinel) сукня: салон «Santay» фотограф: Олександр Юрескол Квіти: Florissimo

Головний редактор: Семенюк Вікторія Менеджер відділу реклами: Анна Пронько Журналісти: Тетяна Довгань, Вікторія Надкирнична Фотографи: Юрій Білошкурський, Сергій Олійник, Євген чернецький Дизайн та верстка: Ольга Балокіна Засновник і видавець: Вікторія Семенюк

Зміст: Григорій Решетнік: десять цитат про особисте

КРАСУНЯ З ОБКЛАДИНКИ

6 14

26 Голос настоящей романтики: ІІІ Международный Винницкий фестиваль имени Адольфа Сакса 32 Впервые в Украине TRUNK SHOW 34 Що готує «НАРЕЧЕНА РОКУ 2016» 36 Фіналістки конкурсу «Наречена року 2016» Вінниця 46 Найкращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими

50 КРАСА – НЕОБХІДНА УМОВА МИСТЕЦТВА (майстерклас з флористики) 60 ЮВІЛЕЙНИЙ КОНКУРС КРАСИ « МІС ВІННИЦЯ 2017» 74 ФОТОГРАФІЯ - мистецтво показати свої думки 82 Правила вибору ідеального житла 86 Як потрапити в еліту?

Праздник с «изюминкой»

92 АЛІНА СТЕЦЮК розкриває секрет ліжечка, що росте разом з малюком 97 КОНКУРС «ПАРА НОМЕРУ» 124 Аромат зимового дива 154 Тетяна Кіяшко: про туризм і навіть більше

Редакція не несе відповідальності за зміст реклами та статей. Думка редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. Адреса редакції: м. Вінница, вул. Келецька, 51, офіс 403 e-mail: svadba.in.ua@gmail.com, web: svadba.in.ua Телефон редакції: (0432) 52-34-34, (097) 976-96-30

Реєстраційне свідоцтво: серія ВЦ 904-262-р. від 11 березня 2014. Віддруковано в типографії: «Рема-Принт» тираж: 5000 екз м. Київ, вул. Чорновола, 2, оф.1

Григорій Решетнік:

десять цитат про особисте

Організатор фотопроекту: “Журнал Свадьба года” • Модель: Григорій Решетнік • стиль: Марина Юрескол (Marinel) • Фотограф:Олександр Юрескол

Зірковий гість

Найсексуальніший голос українського теле- та радіопростору. Улюблений ведучий шоу “Холостяк”, “Неймовірна правда про зірок”, “Зважені та щасливі” і багатьох інших популярних проектів. Мужній і романтичний сучасний інтелектуал Григорій Решетнік поділився подробицями власного “заекранного” життя з вінничанами. То який він, коли вимикаються камери, а поряд залишається тільки родина? Всі знають, що таке жіноче щастя. А що таке чоловіче, за версією Григорія Решетніка? Я впевнений, що не потрібно розділяти щастя на «чоловіче» і «жіноче», адже це дуже подібні речі. Все дуже індивідуально і якогось універсального рецепту для всіх не існує. За моєю версією, це повний баланс у всіх сферах життя. Духовний баланс зі своїм внутрішнім голосом, достатня увага своїй родині, бажання бути справжнім чоловіком, батьком, сином для батьків, професіоналом у власній справі. Тобто важливо встигати абсолютно все. Для цього потрібно планувати своє життя, ставитись відповідально до своїх вчинків. Не лише до слів, а (наголошую!) до вчинків. А ще, важливо легше ставитись до самого життя, бо останнім часом, мені здається, ми всі занадто напружені. Переосмислюйте життя, знаходьте хвилини, щоб побути на самоті з думками, заряджайтеся енергією… Тому, мій рецепт – це все таки дотримання балансу в усьому. Тільки тоді відчуєте себе щасливими. Гармонія подружнього життя у Вашій родині на чому вона будується? Перш за все, це – довіра. Знаєте, це такі якісь вчинки від чистого серця, від душі. Звісно, є момент відстоювання власних думок і це

Зірковий гість

мені подобається. У Христинки є своя позиція, у мене – інша. Як кажуть, плюс і мінус. Весь час іде боротьба точок зору, а це народжує діалог, конструктивні дискусії. Це і є життя! Не бійтеся невеличких суперечок. Не має бути все абсолютно ідеально. Я знаю багато родин, які весь час прагнуть до ідеалу і тоді виникає певна штучність у відносинах, тому що людина починає ховатися за якийсь образ і не може висловлювати власні думки. А якщо говорити про родину Решетніків, то це дві особистості, які мають право на власні міркування, але абсолютно спокійно висловлюють їх і завжди приходять до спільного знаменника. Моя порада – поважайте, любіть одне одного, але завжди залишайтеся цілісною особистістю. Головне – знайдіть свою половинку і не відпускайте її! Як в одній сім’ї уживаються два успішні лідери? Хто кому поступається і за ким, все ж таки, останнє слово? У нас немає правила останнього слова. Це правда, у нас в сім’ї – дві сильні особистості, але в тому і сила, щоб вміти поступатися, розуміти позицію іншої людини, визнавати свої помилки, вибачатися. В наших стосункам ми завжди виступаємо єдиною командою. Родина – як кулачок, як щось нерозривне. Там немає головних і другорядних ролей.

Що змінюється в житті подружжя з появою дитини? Можливо, не абсолютно все, але багато чого. Зміщується центр уваги в родині, все починає обертатися навколо дитиночки, цього вашого малятка. Але тут є одна така невеличка деталь, яку я хотів би зауважити. Дуже багато родин, дуже багато пар з появою дитини забувають одне про одного. В жодному разі ви не повинні проживати життя лише заради малюка. Ви маєте пам’ятати про свою другу половинку. У нас є гарний рецепт: ми час від часу залишаємо синочка у дідуся-бабусі і вирушаємо в романтичні подорожі чи то Україною, чи то за кордон. Ми знаходимося лише вдвох, спілкуємося, прогулюємося, мріємо. Це дуже важливо. Отже, дорогі молоді батьки, не замикайтеся лише на дитині. Це помилка, яка зіграє проти вас. Хтось обов’язково відчуватиме «недоувагу». А взагаліто, це велика радість, коли в сім’ї з’являються

діти. Я щиро бажаю кожному відчути ось цей смак батьківства, бо по-іншому це й не назвеш. Ваш найтепліший спогад дитинства? Пригадуєте? Ми з моєю молодшою сестричкою дуже любили ходити разом з батьками до зоопарку, купляти морозиво, гуляти містом. А ще ми дуже любили сімейні святкування Нового року, коли наряджаєш ялинку, чекаєш на друзів, шумне спілкування. Найтепліші спогади завжди пов’язані з батьками і родиною, бо це і є справжнє щастя. Робота у проекті «Холостяк» - це так чи інакше залицяння з боку численних учасниць. Дружина ревнує? Як гадаєте, ревнощі взагалі – це добре чи ні? Думаю, що ревнощі повинні бути. Не обо-в’язково пристрасні, гарячі, з шаленими емоціями, з биттям посуду. Можливо, достатньо ревнощів на рів-

Зірковий гість

ні внутрішнього переживання. Але, гадаю, вони присутні у кожному серці люблячої людини. Та це мають бути добрі ревнощі, ті, які надихають тебе стати кращим. І не важливо в цьому сенсі, ким ти є – ведучим шоу чи представником іншої професії. Важливо бути чесним перед собою та своєю другою половинкою. Безумовно, у мене було дуже багато відряджень. Професія у мене така, що поряд весь час опиняються дівчата, які намагаються завоювати увагу. Скажу вам відверто, що і моя дружина користується попитом у чоловіків. Вони роблять їй компліменти. Просто потрібно довіряти одне одному. А ревнощі, як прянощі, лише додають присмаку до страви.

день. Шість років назад ми зібрали всіх рідних, близьких, друзів на західній Україні, в Христининому рідному місті Івано-Франківськ. Були мої родичі з Миколаєва, Києва. Загалом відсвяткувати наше одруження зібралося приблизно 150 гостей. Свято тривало кілька днів. Пригадую, спочатку класичний бенкет, потім afterparty, потім романтична подорож. Усе промайнуло, як одна хвилина, як одна мить, яка залишиться в серці на все життя.

Своє весілля пам’ятаєте? Якби була можливість тепер, через певний час, переграти його заново, що б змінили або додали до сценарію?

На сімейних урочистостях, де ви часто виступаєте в ролі ведучого, що є особистим табу?

Як це не дивно, ми нещодавно обговорювали це питання з Христинкою і вирішили, що нічого б не змінювали. То був неймовірний

Змінювати нічого не хочемо, а мрії і плани будемо втілювати, коли одружуватимемо нашого синочка та ще діточок.

Для мене табу – принижувати, висміювати людей, створювати штучні конфлікти або підсилювати їх. Особливо на таких святах, як весілля. Ведучий – це такий собі приємний до-

даток до свята. Він має допомагати людям розслабитися, налаштуватися на відпочинок. Він повинен прикрашати собою свято. Тому я ніколи не демонструю власне его, не доводжу протягом свята, який я хороший і талановитий. Найголовніше, аби молодята відчули, що таке справжнє кохання, аби їхня найголовніша подія в житті відбулася в легкій веселій атмосфері. На моїх святах, наречений та наречена – це король і королева, ті люди, навколо яких в цей день крутиться світ. Я дуже щасливий, що молоді пари довіряють мені вести їхнє весілля. Ведучий, голос багатьох проектів, успішний тренер з ведення бізнесу… Які ще горизонти бачить перед собою Григорій Решетнік? Я впевнений, що моя кар’єра лише починається. Я хочу вести ще масштабніші шоу, хочу мати успішних учнів, хочу ділитися власними знаннями. Дуже багато всього роблю за кадром, намагаюсь само розвиватися, багато читати, здійснювати певні суспільні ініціативи. Часто відвідую різні майстер-класи і тренінги, спілкуюсь зі студентами. Мрію, щоб наша країна процвітала, молоде покоління було ще більш успішним. Якщо часточка мене буде в цьому, я буду щасливим. Найвагоміші перемоги – попереду, але я вдячний життю, що воно складається саме так і що вже зараз є багато речей, якими я можу пишатися. Побажання для молодят, вінничан і всіх українців у Новому році. Ви знаєте, мені дуже подобається місто Вінниця – неймовірно комфортне, затишне. Я радий, що час від часу з’являюся в ньому, що в мене є там друзі, що є весілля, які я провів в цьому місті. Хочу побажати усім вінничанам, українцям злагоди, миру, величезної любові, краси. Повірте, ми – неймовірна нація. Нам вдасться абсолютно все, але ми маємо бути єдиним цілим.

Дорогі родини, молодята, кохайте одне одного, освідчуйтесь в коханні, гуляйте весілля! Дівчата, кажіть «так» своїм обранцям, якщо довго думають, самі робіть пропозицію, а на весіллі вже розберетеся! Пам’ятайте, любов і краса неодмінно, я в це вірю, врятують світ! Журналіст Тетяна Довгань

Сукня: салон «Santay»

Харизматична особистість

Здавна вважається, що зовнішність жінки – це відлуння її душі. Сучасна дівчина має бути гарною не тільки зовні, але й зсередини. Уже давно нікого не здивуєш привабливістю, а от добре серце – інша справа. Не часто нині зустрінеш кралечку зі щирою душею, яка допомагає людям без зиску. Утім такі дівчата є і Україна ними пишається. Саме така наша красуня з обкладинки – Людмила Булигіна. Людмила – турботлива мати й любляча дружина. Найважливіша ціль життя – це піклуватись про сім’ю та допомагати людям, які цього потребують. Тобто робити світ кращим, а людей у ньому щасливішими. Також дівчина вважає, що для жінки не може бути нічого ціннішого, ніж її сім’я. «У першу чергу, звичайно, я мама, дружина, донька. Увесь мій основний час та увага належать, виключно, моїй родині, і я вважаю, що саме родина – основна місія кожної жінки. Ще мрію виховати свого сина справжнім чоловіком, це також можна назвати ціллю мого життя. Крім того, чимало моїх сил йде на організацію багатьох благодійних програм. Кілька років тому, я почала активно займатися благочинністю, хочу робити дітей та людей, яким пощастило трохи менше у цьому житті – більш щасливими». – ділиться думками дівчина.

Життя Людмили доволі насичене, адже окрім сімейних справ та благочинності, дівчина ще працює у сфері нерухомості. Допомагає усе встигнути любов та віра в свої починання. Як відомо, якщо щиро підходити до справи, то й доля усміхнеться. Красуня розповідає про свої будні наступне: «Мій день починається з того, що я готую сніданок для свого сина та чоловіка. Потім, коли з домашніми клопотами завершено, їду у справах. А їх, повірте мені, чимало. Адже прямо зараз ми розробляємо кілька великих проектів, і ця робота вимагає багато часу та сил. Так я можу їздити містом у зустрічах цілий день, потому я їду додому, займаюся з сином, готую вечерю і чекаю чоловіка з роботи. От такий мій день. Намагаюся встигати все. Я допитлива людина, тому дуже багато чим цікавлюся. Стараюся жити публічним життям, відкривати для себе нові місця, нові культури, нових людей. І так, мені дуже часто не вистачає 24 години на добу, щоб встигнути абсолютно все». Життєве кредо Людмили, цілком її характерезує – «Нічого не бійся та йди вперед до своїх цілей». Адже дівчина не просто цілеспрямована, а й достатньо успішна. Взяти хоча б усі благочинні проекти. За цей час ще не було неуспішної благодійної програми. «Я цьому дуже тішуся. Ми кожному проекту віддаємо дуже

Сукня: Alexandr Ocheretny

Харизматична особистість

багато сил, емоцій та любові. Тим самим не даючи право на помилку чи невдачу. У нас дуже багато дитячих програм, особливо зараз перед новорічними святами, наша увага приділена малятам. І тут, ми зовсім не можемо схибити». – розповідає Людмила Булигіна. На сьогодні найбільшим досягненням вважає те, що бодай деяких людей зробила трохи щасливішими. Адже на допомогу людям, а особливо дітям спрямовані усі програми та починання дівчини. На майбутнє планує працювати в цьому напрямку ще плідніше. Творити добро

дівчині допомагає найсильніша у світі мотивація – родинне тепло та затишок. «Може я повторюся, але найкращий мотиватор для мене – це родина. Саме моя сім’я дає мені сили для нових звершень, для нових ідей та нових перемог. Для моїх чоловіків я готова гори зрушити. Дуже хочу, щоб вони мною пишалися». – запевняє панянка. Людмила справжня берегиня домашнього вогнища, яка цінує свою сім’ю людей і головне – життя. Нині мало, хто усвідомлює, що найкращий подарунок, який тільки могла отримати

людина – можливість жити. Нехтувати цим Божим дарунком не варто. «Зараз, виникає таке враження, що людське життя повністю знецінилося. І це не тільки у нашій країні, а по всьому світу. Ми маємо сісти і замислитися про те, як ми живемо… А головне, спробувати покращити життя тим, хто не взмозі цього зробити». – ділиться думками з цього приводу Людмила Булигіна. Не менш важливе значення дівчина приділяє своїй зовнішності. Адже покликання кожної жінки – бути гарною. Людмила регулярно займається у тренажерному залі, відвідує заняття з Kangoo Jumps та інше. Дівчина вдало поєднує та встигає все: піклуватися про рідних, збирати гроші на благочинність, закуповувати смачненьке та усе потрібне дітям, розвозити речі по дитбудинках, інтернатах тощо, знайомитися з людьми, які можуть допомогти у благодійній справі й при цьому, щей мати гарний вигляд.

Сукня: Alexandr Ocheretny

Звичайно, як і всі люди, Людмила стикається зі складнощами. Проте знає, як їх подолати. «Взагалі, усі складні ситуації, як правило, вирішуються просто. Головне до них підійти з холодною головою, от і все. А коли,

Сукня: салон «Santay»

Харизматична особистість

Сукня: Alexandr Ocheretny взагалі, нічого не можеш зробити, то треба змінити ставлення до проблеми і одразу стане легше». – ділиться секретом.

Сукня: Alexandr Ocheretny

Як казали класики, головне – берегти у собі людину. Основа життя – людяність. Якщо ко-

жен буде робити бодай раз у рік щось хороше, уявіть на скільки стане кращим світ. Беріть приклад з нашої красуні з великою душею і починайте творити добро! Вікторія Надкирнична

Подія року

Три дня, с 4 по 6 ноября Винница жила романтикой саксофона. ІІІ Винницкий фестиваль имени Адольфа Сакса в этом году наконец-то стал Международным. На его сцене зазвучал единственный в Украине бас-саксофон, а дирижировать оркестром специально приехал легендарный бельгиец. За кулисами же остались маленькие тайны, известные только главному организатору фестиваля – Евгению Попелю.

- ІІІ Международный Винницкий фестиваль имени Адольфа Сакса понастоящему удивил – на одной сцене собрались сразу 16 саксофонистов из разных городов Украины. А руководил игрой знаменитый бельгиец. Как удалось организовать такой особенный концерт? - Многих ребят я знаю лично. Аню Степанову из Одессы – более десяти лет. Вместе с ней приехал ее студент, который учится в Украине, но сам из Китая. Немало музыкантов из разных частей Украины сейчас представляют консерваторию имени Чайковского. Все они активно популяризируют саксофонную музыку и с радостью принимают предложения стать участниками фестиваля. С коллегой из Ровно мы познакомились в Бельгии, на праздновании 200-летия Адольфа Сакса. Тогда было задействовано 200 саксофонов, мы просто ходили по улицам города и игра-

ли. В тот момент у меня и родилась идея сделать что-то подобное в Виннице. Потом появился фестиваль. А в этом году на личных контактах и энтузиазме впервые удалось собрать на одной сцене целый оркестр саксофонистов. Кто сумел вовремя приобрести билет и попасть на концерт 6 ноября, думаю, оценил нашу задумку. - Слушайте, но ведь нужны были репетиции… Каким образом вы отрабатывали партии? - Да, у нас была одна репетиция, предварительная, в Киеве. Я и еще один участник Винницкого квартета саксофонистов ездили в столицу. Мы хотели поиграть хотя бы основной группой. Нас было 8 человек. Остальные присоединились только 5 ноября, за день до гала-концерта. У нас удалась всего одна, большая, пятичасовая репетиция и утром, перед выходом на сцену еще

Подія року

пару часов потренировались. Все остальное – это блестящая дирижерская работа. - Женя, почему билеты на фестивальные концерты были мягко говоря недорогими? Мероприятие с участием такого количества виртуозов, наверняка, невозможно окупить, если зритель заплатит всего 50-100 гривен? Так как же это удалось? - Честно признаюсь: я не сторонник вот таких дешевых билетов, когда звезды мирового уровня выступают за 2 доллара. Меня возмущает такая ситуация. Я понимаю, что эти копейки унизительны для музыкантов. Но с другой стороны, как иначе популяризовать саксофон, если люди не смогут позволить себе прийти на концерт?! Когда я формировал бюджет, я

четко осознавал, что львиную долю билетов буду распространять среди студентов музучилищ, учеников музыкальных школ. Для студента даже 60 гривен – это, как от сердца оторвать. Но ведь начинающие музыканты обязательно должны посещать такие мероприятия. Это ведь уникальный шанс, который случается не так и часто…Они должны расти на такой музыке. С финансированием очень сильно помогло посольство Бельгии и лично посол Люк Якобс. Он огромный поклонник музыки, в частности саксофонной, поэтому взял на себя часть расходов, особенно тех, которые касались приезда к нам знаменитого Алана Крепена.

Подія року

- Несколько слов о нем. Он – действительно легенда. Легко согласился на поездку в Винницу? - Да, он очень крутой. Он - профессор саксофона Королевской Консерватории Брюсселя, композитор, дирижер. И, кроме того, огромный фанат своего дела. Он мне сам порекомендовал обратиться в Посольство. Я бы лично, может, и не осмелился. Но потом состоялся очень душевный разговор с послом и все удалось. - Женя, фестиваль – твоя инициатива, правда? Зачем это тебе, дело то совсем не прибыльное … - Как показал нынешний, даже убыточное (смеется). Не знаю почему, но я вижу в этом свою миссию. Я считаю, что саксофон недооценен, его не знают по-настоящему. Многие искусствоведы, даже люди с музыкальным образованием, которые пришли на концерты,

были искренне поражены звучанию инструмента и тому, что он может быть таким разнообразным в оркестре. У нас до сих пор существуют стереотипы, что саксофон – это только джаз, только «кабак». Мне очень хочется поломать такой ассоциативный ряд, показать людям, насколько неповторимым является изобретение Адольфа Сакса. - За три года фестиваля в Виннице публика выросла? - Конечно! Когда я сейчас бегал, рассказывал, предлагал билеты, люди спрашивали «будет так, как в прошлом году?» и уже охотно бронировали места на концерты. - Желание перебраться в столицу у тебя не возникает? Там ведь и масштабы другие. - Ни в коем случае! Надо здесь продвигать музыкальную культуру. Не заканчивается же вся Украина на Киеве, правда?! Здесь нужно формировать тусовку, чтобы сюда люди хотели ехать. В этом плане, успехи уже наметились. У нас есть зрители, которые специально из Киева приезжают к нам на фестиваль. В прошлом году всего несколько, в этом – намного больше. В столице мероприятия такого плана стоят в разы дороже. Так что, мы еще некоторым образом делаем вклад в туристическую привлекательность города. - Что самое важное в фестивале? - Творческая составляющая. Причем всех трех концертных дней. Я очень доволен!Я видел, как улыбались музыканты, как они светились счастьем от собственной работы в команде. И, конечно, это передалось зрителям. Вот теперь нужно думать: чем удивить в будущем году. Ведь если взята настолько высокая планка, ее нельзя понижать. Обещаю – в следующий раз удивим не меньше!

ЛЮК ЯКОБС посол Бельгии в Украине:

егодня состоялось историческое событие, ведь лучшие саксофонисты Украины объединились и организовали первый украинский оркестр саксофонистов. Меня переполняют теплые эмоции, когда я вижу, как украинские музыканты и преподаватели чтят наследие Адольфа Сакса и поднимают искусство игры на этом инструменте к новым вершинам. Особенно высоко я ценю Евгения Попеля за его талант и стремление сделать Винницкий фестиваль Адольфа Сакса музыкальной платформой высочайшего уровня и местом для ярких встреч ценителей саксофонной музыки.

«Даря Невесте эмоции от встречи с платьем ее мечты, невольно становишься частью этого события. Проникаешься ее волнением, разделяешь с ней предсвадебные хлопоты, и отдаешь частичку себя всему процессу». Так комментирует свою работу Анна Ропотилова – владелица свадебного салона «Медовый месяц» Долгие годы, именно «Медовому месяцу» Невесты Винницы доверяли в выборе своего подвенечного наряда. Долгие годы именно в «Медовом месяце» звучали слова благодарности Невест о том, что они нашли то самое платье! И заслуженное право на звание лучшего свадебного салона города присуждали именно «Медовому месяцу».

Салон свадебной и вечерней моды поистине является законодателем тенденций в выборе нарядов для особого случая. Выпускные вечера, дни рождения, юбилеи и собственно все знаковые события, не проходят без участия и посещения свадебного салона «Медовый месяц». Разнообразие моделей, стилей, цветовая гамма позволяют сделать выбор в пользу красоты и индивидуальности. Все девочки, ВСЕГДА хотят быть красивыми, в центре внимания и в красивом платье) Новый свадебный сезон не стал исключением: свадебный салон «Медовый месяц» дарит Невестам и выпускницам беспрецедентное событие: Trunk Show свадебных платьев Lanesta и вечерних платьев Armonia. Trunk Show – это пред-показ коллекций свадебных и вечерних платьев, дефиле-шоу для Невест, выпускниц, модниц города, фэшн блоггеров, фотографов, прессы. Trunk Show это праздник красоты и стиля, Trunk Show это событие, которое нельзя пропустить!!! Презентацию новой свадебной и вечерней коллекции бренда Lanesta & Armonia можно будеть увидеть на моделях, которые будут дефилировать по подиуму. После дефиле, модели платьев будут в открытом доступе для примерки всем желающим как в день мероприятия, так все выходные уже в стенах салона.

На празднике красоты и стиля будет царить атмосфера предвкушения одних из самых главных событий девочек в жизни: выпускной бал и свадебный день. Каждая девочка мечтает о самом красивом, неповторим и сказочном платье. В такой особенный день, как выпускной вечер, впервые, из маленькой девочки она превращается в Принцессу. В этот очень важный, знаковый день, среди своих сверстниц хочется быть самой красивой на сцене, чтобы все внимание и взгляды были прикованы именно к тебе. Соответственно, к выбору платья подходишь с особым внимание, и трепетом. Поэтому дефиле-шоу вечерних платьев Armonia пропустить невозможно. А лучше взять с собой подружку, и сразу же посоветоваться с ней в выборе модели. «Все свадебные и вечерние платья будут представлены в свадебном салоне «Медовый месяц» в одном экземпляре: для нас принципиально важна эксклюзивность обладательницы. Ни в коем случае не допустим повтор платья! Ведь предлагая лучший продукт, мы предлагаем еще и заботу, а это куда важнее» - комментирует Анна (владелица салона «Медовый месяц»). Для Невест Trunk Show будет полезно тем, что они увидев все платья на подиуме смогут примерять свадебное платье то, которое только что видели на девочке-моделе, и отметили для себя. Нереально атмосферный праздник будет проходить во французском стиле под аккомпонимент саксафо-

на. Свечи, музыка, белые платья и горящие счастьем глаза их будущих обладательниц, сделают этот вечер незабываемым. Очень красивый повод для встречи, приятного общения и яркого сэлфи, дарит нам “Медовый месяц” 10 февраля в 19:00. Trunk Show это праздник для Невест, девочек, девушек и всех модниц. До встречи на одном из самых громких и атмосферных праздников зимы).

Подія

«НАРЕЧЕНА РОКУ 2016» Уже невдовзі відбудеться довгоочікувана подія – «Наречена року 2016». Конкурс краси, справжнього кохання та молодості пройде 12 лютого у Вінницькому музично-драматичному театрі ім. Садовського. Про створення та організацію дійства розповідає головний організатор та засновниця конкурсу Вікторія Семенюк. Як давно створений проект? Конкурс «Наречена року» існує з 2007 року, а відбудеться вже всьоме. На великій сцені захід відбувався чотири рази, але у театрі – вперше. Чи багато цьогоріч прийшло заявок на участь у конкурсі? Заявок було чимало, проте за звання «Наречена року» змагатимуться кращі з кращих – 10 претенденток. Обрані дівчата – зразкові дружини, прекрасні жінки та креативні особистості, які побралися у 2016 році. Я щиро бажаю, щоб кохання у серцях дівчат та їх чоловіків не згасло ніколи, ці родини мене та усю команду надихають працювати. Кожна конкурсантка по-своєму особлива, у кожної власні сімейні традиції та погляди на вечір 12 лютого.

Що організатори та фіналістки приготували глядачам на фінал? Фіналістки готують цікаві сюрпризи не тільки для свої чоловіків, а й для вінничан. За час підготовки дівчата займались благочинністю, відвідували майстер-класи та брали участь у різноманітних фотосесіях. Фінал конкурсу пройде наступним чином: дівчата дефілюватимуть у своїх весільних сукнях та оригінально зізнаватимуться у коханні зі сцени своїм чоловікам. Проект сімейний, рушійною силою якого є кохання. Ведучим «Наречена року 2016» буде Григорій Решетнік – знаменитий шоумен, телеведучий, актор та диктор. Виступатимуть фіналісти відомого Всеукраїнського танцювального телешоу Павло Мурзін та Данієла Мусійко. Уперше на сцені конкурсу гратиме саксофоніст Євгеній Попель зі своїм бендом. Як створювався конкурс? Будувався проект під патронатом бізнесменів, а цього року захід підтримала влада – Вінницька обласна державна адміністрація.

Хто, окрім вас, займається створенням конкурсу? Команда проекту надзвичайно велика, формувалася ще 10 років тому. Першим конкурс підтримали власники ювелірного центру «Діадема». Останніх п’ять років незамінним натхненником і генеральним меценатом дійства є власник мережі магазинів хутра «Princess» Осман Генч. Також нам дуже допомагає незамінний туристичний партнер проекту – «Verona tour» на чолі з власницею агенції, переможницею «Міс Вінниця 2014» Тетяною Кіяшко. Завдяки якій наречені минулих років отримали незабутні враження подорожуючи Європою. До речі, агенція красуні Тетяни увійшла у топ 50 найкращих турагенств. Цьогоріч так само конкурс підтримує дизайнер одягу – Олександр Очеретний. До проекту залучено надзвичайно багато людей. Серед них флористи, артисти, фідеооператори, стилісти, підприємці, фотографи, журналісти, телеканали, газети, журнали та інші. Я безмежно вдячна кожному за допомогу та підтримку. Самотужки такого проекту не «потягнеш». Як вам вдалось «вибороти» сцену в театрі? На велику сцену нашому проекту «Наречена року» потрапити було не легко. Адже перші заходи відбувались у рамках звичайних вечірок у ресторанах міста. Утім завдяки колективу МПМ «Зоря» і його очільнику Євгену Майданику нарешті вдалося у 2013 зробити справжнє шоу наречених на великій сцені. Професійна злагоджена командна робота колективу «Зорі» і організаторів конкурсу дала перший яскравий результат. З того часу захід відбувається за підтримки міського палацу мистецтв.

Шоу буде незабутнім, переповненим емоціями та сюрпризами. Не пропустіть, чекаємо на вас! 37

ФІНАЛІСТКИ КОНКУРСУ

Богдана Тодоровська Життя на два міста

Весілля: 25 червня 2016 року Стиль: «фуксієва мрія» Вік: 19 років Місце: смт Оратів Професія: журналіст, видавець

огдана намагається усе й завжди встигати. Освіту здобуває одразу у двох закладах – на заочному відділенні у Вінниці та денному – у Києві. З коханим новоспеченим чоловіком поки що бачиться лише у вихідні, адже мешкають вони у різних містах. Історію свого знайомства з ним Богдана вважає дивовижним збігом обставин, бо доля кілька разів перетинала їхні дороги, аж поки обоє не зрозуміли, що це знак вищої сили. ля молодого податківця Юрія поїздка до Оратова чотири роки тому була професійним засланням. Мусив пройти виробничу практику і якогось дня після робочої зміни потрапив до місцевого клубу. Там уперше зустрівся поглядом з Богданою, однак єдиний на двох повільний танець нічим особливим не закінчився. аступного разу доля звела їх разом аж через півроку. Так сталося, що обоє опинилися в одному автобусі, який прямував до Києва. Дівчина їхала подавати документи для вступу в університет, а юнак повертався на роботу в Ірпінь. Ось так дорогою з Поділля до столиці народилося бажання пізнати одне одного ближче. а пропозицію руки і серця Юрій зважився лише тоді, коли коханій виповнилося 18. Наступного ж дня після повноліття запросив Богдану погуляти зимовими вуличками і випити філіжанку кави у кафе біля улюбленої всіма вінницької вежі. І поки мила приймала телефоном запізнілі вітання з днем народження, юнак дістав каблучку і освідчився. есілля кольору фуксії пара обрала, аби дотримати компромісу власних вподобань. Юрій – прихильник синього, а Богдана обожнює рожевий. Отже, знайшли золоту середину. Взяти участь у конкурсі Богдана вирішили ще задовго до власного одруження. Стежила за «Нареченою року» впродовж кількох років і просто чекала того моменту, коли й сама зможе стати його учасницею. Її мрія вже майже здійснилась.

Н Н В

ФІНАЛ КОНКУРСУ «НАРЕЧЕНА РОКУ»

«НАРЕЧЕНА РОКУ 2016» ВІННИЦЯ

Аліна Метельська Життя - суцільні мандрівки

Н П

айкращий час для освідчення - Новорічна ніч. Ще б пак! У диво такої ночі вірить навіть найостанніший скептик. А закохана жінка - і поготів! очаток своєї історії Аліна і Віктор вважають цілком буденним. Зустрілися під час гри у боулінг. До азарту змагань додалася взаємна симпатія. Ось так і почалася їхня партія на все життя. к виявилося трохи пізніше, в обох до дрібниць схожі погляди на життя. Обожнюють активний відпочинок та подорожі Україною, вважають, що справжні міцні стосунки тримаються не лише на коханні, але й на дружбі. Чоловік та жінка повинні бути близькими по духу і переконаннях, тоді в родині буде лад. вою першу спільну мандрівку на Дністер Аліна Віктор пам’ятають і досі. Було багато екстриму і романтичних моментів. Тоді серед туристичної групи саме іх обрали містером та міс мандрівки. заручилася пара на кілька хвилин до Нового року. Вдома, на затишній кухні серед святкової метушні Віктор запропонував Аліні йти у майбутнє разом. а підготовку весілля парі вистачило всього трьох тижнів і воно пройшло на одному диханні: в міру європейське, але з дотриманням найголовніших українських традицій. ині подружжя насолоджується кожною миттю удвох. Вони - гостинні господарі і радо приймають в своєму сімейному гніздечку близьких і друзів. Обожнюють прогулянки вихідного дня і здоровий відпочинок в лазні, подорожі та активне дозвілля з друзями. А зараз разом готуються до участі у конкурсі «Нареченій року».

Весілля: 19 червня 2016 року Стиль: персиково-пудові свято Місце: Вінниця Професія: фахівець з нерухомості

А Н Н

12 лютого 2017 року, театр ім. Садовського

ФІНАЛІСТКИ КОНКУРСУ

Каріна Горбунова з чого починається симпатія

Весілля: 31 липня 2016 року Стиль: півонієве свято ніжно-рожевого кольору Місце: Малі Крушенці Професія: Фармацевт

омантика у Дмитра і Карини почалася із поломки авто. Юнак давно мав ніжні почуття до своєї знайомої, однак чекав нагоди розповісти про них. Такий шанс випав, коли дорогою з одного села до іншого просто посеред поля заглух автомобіль. Діма взявся його ремонтувати, друзі лишились в салоні, а симпатична попутниця запропонувала просвітити ліхтариком, аби краще було видно, що коїться під капотом. Дмитро не втримався і зненацька поцілував помічницю. Додому вони поверталися вже як пара. Тепер багато часу проводили разом: гуляли і спілкувалися, робили вилазки «на суші» і подорожували. арина готувалася до власного повноліття, Діма готувався здивувати кохану. Проговорився, що піднесе їй особливий сюрприз. У ресторані, де влаштували Каринине свято, того дня гуляли ще й весілля. Дві компанії періодично зустрічалися на танцполі. Карина обережно роздивлялася наречену, бо й сама вже мріяла про одруження. Раптом музиканти оголосили про пісенний дарунок для майбутніх наречених. Не одразу стало зрозуміло, кому він адресований. Та коли до зали увійшов Дмитро з букетом і каблучкою, всі збагнули, про яких саме молодят ідеться. воє весілля пара готувала цілий рік. Поспішати не хотіли, прагнули, щоб все було ідеально. Влаштувати свій медовий місяць подружжя Горбунових ще не встигло. Сподіваються відпочити вже після конкурсу. «Наречена року» - давня мрія Карини. Вийти на велику вінницьку сцену, що може бути краще?!

ФІНАЛ КОНКУРСУ «НАРЕЧЕНА РОКУ»

«НАРЕЧЕНА РОКУ 2016» ВІННИЦЯ

Марія Левицька юнацька дружба, яка стала коханням

них було одне на двох шкільне дитинство. Посилене вивчення іноземних мов у Вінницький гімназії №1 і як результат – брак часу на особисті юнацькі захоплення. Тож, романтики першого кохання в історії подружжя Левицьких не було. І після школи їхні дороги в одну мить розбіглися. Марія залишилася у Вінниці, Олег поїхав до Києва. ле проти долі не зіграєш. Якогось дня вони просто наштовхнулися одне на одного у рідному місті. Чашка кави, розмови про все на світі і тепла дружба, яка народилася блискавично… абуть, це трішки старомодно і кумедно, але навіть пропозицію зустрічатись Олег робив з усією серйозністю. Чергового разу прийшов на зустріч до Марії з оберемком троянд і запропонував «перестати дружити». Маша усміхнулася і дала згоду. Вдруге юнак здивував кохану вже у День Валентина. Вона повернулася додому і зовсім не впізнала квартиру – все навколо було у повітряних кульках та квіткових пелюстках. Розчулена Маша вдруге сказала оте омріяне «так!»Весь вільний час «до» та «після» весілля молода родина Левицьких присвятила мандрівкам Україною, щоразу відкриваючи якийсь незвіданий її куточок. Тільки видається вільна хвилина, пара сідає в авто і заряджається енергією спільного драйву. Вони обоє люблять пригоди, на одну з яких зважилися завдяки конкурсу «Наречена року». елика зала і простора сцена новоспечену дружину зовсім не лякають. Марія з дитинства професійно займається вокалом, брала участь у чималій кількості творчих фестивалів і змагань, зокрема славнозвісній «Музичній парасольці». На власному весіллі вона вже неабияк здивувала свого єдиного, коли заспівала для нього пісню-сюрприз. Тепер активно готується ще раз зворушити серця коханого чоловіка.

Весілля: 26 червня 2016 року Стиль: класичне біле європейське Місце: Вінниця Професія: юрист

А М

12 лютого 2017 року, театр ім. Садовського43

ФІНАЛІСТКИ КОНКУРСУ

Наталя Обертун хочеш щастя - бери його в свої руки

Весілля: 12 червня 2016 року Стиль: традиційне свято кольору марсала Місце: Томашпільський район Професія: юрист

о робити, коли юнак тобі подобається, але не квапиться підійти і познайомитись? Брати ініціативу у свої жіночі руки! Так вирішила Наталя, коли на весіллі у друзів побачила красеня Дениса. Увесь «перший стіл» він підморгував їй і загадково усміхався, але більше - жодних дій. Тоді Наташа сама підійшла і завела розмову. І то був старт їхньої історії. Місяць листування «Вконтакті», а далі - романтика перших побачень. весіллям пара не поспішала, впродовж чотирьох років насолоджуючись цукерково-букет ним періодом. А ось освідчення Денис приурочив до дня народження коханої. ого дня Наташа прокинулась о 6 ранку від голосу коханого. Він гукав іі під вікнами і кликав вийти з дому. Наталя поспіхом вибігла на вулицю і там просто посеред двору Денис освідчився їй. особливим трепетом пара поставилися до дотримання рідних українських традицій. Були справжні заручини з іх колоритною обрядовістю, а на самому весіллі - символічне дарування батьками хлібу на знак того, що діти йдуть «на свій хліб». учне свято на 230 людей пролетіло блискавично, але залишило незабутні спогади і бажання все повторити знову. Саме тому Наталя подала фото на кастинг «Нареченої року». Сценічного досвіду їй не бракує, адже з чотирьох років займається вокалом і вже встигла знятися у мюзиклі «Додому». еремога для Наталі не головне. Найцінніший приз в житті, на іі думку, кожна з учасниць вже отримала, адже вийшла заміж за свого єдиного.

Т З

ФІНАЛ КОНКУРСУ «НАРЕЧЕНА РОКУ»

«НАРЕЧЕНА РОКУ 2016» ВІННИЦЯ

Яна Процишена Заміжжя змінило всього одну буква

друження змінило всього одну літеру в дівочому прізвищі Яни. Втім, заради цієї букви, довелося міняти й паспорт. За дивним збігом обставин, у Яни та її чоловіка Михайла виявилися абсолютно співзвучні прізвища. Тільки вона – ПроцишИна, а він – ПроцишЕн. сторія їхніх романтичних стосунків – наче голлівудська кінострічка про юне кохання. Воно народилося ще у школі. Яні навіть 13-ти не було, коли вона почала обережно придивлятися до старшого на 4 роки юнака. А поштовхом до початку власної історії у двох молодих людей стали танці. Випускнику Михайлові забракло партнерки для випускного вальсу і тоді семикласниця Яна, яка довго й успішно займалася хореографією, запропонувала свою допомогу. Танці переросли у дружбу, а дружба у ніжні тривалі стосунки. овгих 8 років пара жила нарізно. Михайло навчався у Вінниці і лише на вихідні приїздив побачитись з коханою. ласне весілля молодята продумували до дрібниць і з особливим трепетом поставились до автентичних українських традицій, без яких, вважають, свято було б не таким яскравим. За давнім звичаєм, одружуватись вирішили саме восени. Спочатку відгуляли сватання та заручини, потім обряд запрошення батьків та рідних. Обрядові деталі уточнювали у старшого покоління родини – своїх бабусь. часть у конкурсі «Наречена року» для Яни та Михайла – шанс вдруге пережити емоційні й неповторні миті свого весілля. Щоправда, одразу за день після конкурсу на Яну чекає захист дипломної роботи з педагогіки. Тому готуватися красуні-нареченій доведеться до двох подій одночасно.

Весілля: 17 вересня 2016 року Стиль: Виноградне весілля кольору марсала Місце: смт Кирнисівка Тульчинського району

Д В У

12 лютого 2017 року, театр ім. Садовського45

ФІНАЛІСТКИ КОНКУРСУ

Діана Бобровська квест заради весілля

Весілля: 18 червня 2016 року Стиль: ніжно-рожеве півонієве свято Місце: Вінниця

воїм знайомством Діана та Юрій завдячують спорту. Дівчина вже третій рік поспіль відвідувала одну й ту саму тренажерну залу, а Юра прийшов туди вперше. Перекинулись зацікавленими поглядами, посмішками, але заговорити між собою не наважились. Та пізніше, того ж вечора, юнак знайшов нову знайому у соцмережах і вони почали спілкуватися віртуально. Діана виявилася більш рішучою і сміливою. Вже наступного тренування, не чекаючи на активні дії від симпатичного спортсмена, вона сама підійшла, щоб познайомитись. вій творчий потенціал та жагу авантюризму Юра проявив пізніше, коли нарешті зважився на освідчення. То був її день народження, святкувати який у дівочому колі почали ще з вечора. В компанії сестри та найближчої подруги Діана вибралася на келих вина до кафе. Назад поверталися опівночі. Неподалік від будинку їх зупинив поліцейський патруль, мовляв, дорога далі перекрита і треба їхати іншим шляхом. Те, що попереду бездоганно організована вистава, стало зрозуміло вже за кілька метрів. Вздовж дороги стояли машини і на кожній був яскравий плакат з привітаннями. Головний з-них прикрашав ворота будинку. У дворі вже грала музика і лунали салюти. Кілька десятків друзів кинулися до Діани з обіймами, а далі до неї вийшов коханий з букетом і обручкою. Тієї ночі ціла вулиця на Старому місті не змогла заснути. Над нічною Вінницею лунав урочистий романтичний саксофон. воє 17 грудня Діана і досі згадує з ніжною і щасливою посмішкою. друге такою захопленою вона відчула себе тоді, коли дочекалася дзвінка від оргкомітету «Нареченої року». Каже, що вже й не сподівалася, хоча в глибині душі мріяла про можливість знову пережити весільний переполох.

С В

ФІНАЛ КОНКУРСУ «НАРЕЧЕНА РОКУ»

«НАРЕЧЕНА РОКУ 2016» ВІННИЦЯ

Ірина Слободянюк як куми нареченими стали

початку вони стали кумами – хрещеними батьками для маленького янголятка на ім’я Ангеліна , а вже за два місяці – Андрій зробив Ірині пропозицію руки і серця. Менш, ніж за рік вони обидвоє стояли у тій самій церкві, але вже, як наречені. охання з першого погляду, стрімкий роман, блискавка між двох сердець – як би не назвали цю історію, безперечно одне – вона неймовірна. еперішнє подружжя Слободянюків довгий час навчалося в одному освітньому закладі. Вони періодично перетиналися, але ніколи це заочне знайомство не рухалось далі. Так тривало аж до того моменту, поки спільні друзі не запросили Ірину та Андрія взяти під духовну опіку їхню маленьку донечку. понтанним та надзвичайно емоційним було й освідчення у коханні. Іра збиралася на чергове побачення з Андрієм, він терпляче чекав біля воріт будинку. Та тієї хвилини, коли вона вийшла на вулицю, раптово опустився на одне коліну просто в сніг і далі все ніби пішло обертом. Насичені і яскраві місяці підготовки до весілля збігли, наче кілька секунд. ині вони насолоджуються новою сторінкою особистою щасливої історії. Мають одне на двох захопливе хобі – обоє затяті і невгамовні рибалки. Весь час змагаються: у кого улов виявиться вдалішим. Влітку ані Іру, ані Андрія вдома не застанеш – пропадають біля водойм, на тихих плавнях, де світанки й вечірні зорі дихають романтикою. ось першу подружню зиму пара вирішила присвятити конкурсу «Наречена року». І справа не в перемозі, а в бажанні знову прожити весільні емоції.

К Т

Весілля: 30 липня 2016 року Стиль: персикове свято Місце: Вінниця Професія: фінансис

Н А

12 лютого 2017 року, театр ім. Садовського47

Добра справа

Найкращий спосіб зробити дітей хорошими – це

зробити їх щасливими Існує вираз: «У світі не залишилось нічого справжнього, окрім дитячої посмішки». Справді, сучасний світ переповнений лицемірством, користю, лукавством та іншим негативом. Дорослі зазвичай нещирі у своїх почуттях, а то і думках. На відміну від малої дитини, якій не притаманна брехня, заздрість, помста, образа тощо. Дитя зробить щось погане ненароком і одразу мчить просити пробачення та головне– вона це робить від чистого серця.

Тільки подумайте, скільки всього світлого і прекрасного приносить у світ дитина і чого варта її посмішка. На жаль, не всі усвідомлюють це, народжують дітей, а потім залишають їх на поталу долі. Таких випадків чимало. Як правило, якщо дитина не потрібна своїй матері то й не має до неї діла іншим. Утім, на щастя, не всім байдужі безбатченки. Нині є волонтери, благочинні організації, різноманітні проекти, які допомагають дитбудинкам, школам-інтернат та просто дітям, які цьо-

го потребують. Одні з них – організатори конкурсу «Наречена року», які також не можуть стояти осторонь проблеми. Тому засновниця конкурсу – Вікторія Семенюк, разом з волонтером Діаною Мороз, спланували поїздку до Староприлуцької школи-інтернат. Обрані цьогоріч фіналістки радо підтримали ідею допомогти дітям з неблагополучних сімей та сиротам. Упродовж двох тижнів дівчата збирали одяг, кошти, купували канцелярію, солодощі та багато інших потрібних у побуті дрібниць, а 6 грудня відвезли все дітям.

«Мені дуже приємно, що дівчата нас підтримали. Вони з великим захватом і натхненням збирали речі та їхали до дітвори» – зауважує Вікторія Семенюк.

До вінницьких інтернатних установ часто навідуються гості з подарунками, зазви-

Добра справа

чай це народні депутати, керівники установ, власники фірм. Порівняно з інтернатами за містом, вінницькі особливої уваги не потребують. Тому для поїздки організатори обрали саме прилуцький, який особливою увагою з боку держави ненаділений. Дітей у ньому перебуває небагато – в кожному класі навчається не більше 12 осіб, але кожний з них потребує щонайменш звичайного взуття.

Вихованці інтернату навзаєм влаштували гостям концерт, де показали усі свої таланти – співали, танцювали, декламували вірші,

а ще подарували кожному, зроблений власноруч оберіг.

«Таких приємних емоцій я не отримувала давно: щирість дитячих посмішок, тепло маленьких рученят, розмаїття талантів та видна здалеку, щоденна, кропітка праця педагогів – все це значний вклад у розвиток нашої молоді, яка є світлим та красивим майбуттям нашої держави.

Хочу подякувати діткам та їхнім вихователям за прекрасний концерт, який вони підготува-

ли, усій команді, яка працює над створенням конкурсу “Наречена року”» – ділиться враженнями фіналістка Богдана Редколіс.

Працівники інтернату після концерту показали дівчатам як живуть діти, чим займаються, їхню творчість. Адже в кожного з них є багато власних неповторних виробів з тканини, паперу, бісеру та природніх матеріалів.

Деяких конкурсанток благочинність неабияк захопила, тому дівчата і надалі планують допомагати дітям.

«Найбільше потрібно цим діткам увага та любов. Це те, що безцінне і в той же час безкоштовне. Кожна людина може виділити кілька гривень на квиток і подарувати свою увагу дітворі, погратись з ними, поговорити». – розповідає, частий гість Прилуцької школи-інтернат, Діана Мороз.

Чужих дітей не буває. Не забувайте про це та допомагайте зростати майбутньому поколінню гідними громадянами та гарними людьми. Хочете змінити світ на краще – почніть з себе! Вікторія Надкирнична

«Наречена року 2016» Вінниця

КРАСА – НЕОБХІДНА УМОВА МИСТЕЦТВА Останнім часом у наших широтах хенд-мейд став надзвичайно популярний. Це унікальний спосіб самовираження та заробітку водночас. А перед новорічними святами речі, зроблені власноруч, мають неабиякий

попит. Адже хенд-мейд – не просто мистецтво створювати креативні вироби своїми руками. Це уміння творити ексклюзивні речі, які несуть позитивну енергетику та чудовий настрій.

Кожне творіння – неповторна ідея, народжена в фантазії автора та виражена всупереч стереотипів, канонів, реалій. Купити таку річ рідним, друзям, колегам тощо – добре, але не настільки, як подарувати щось зроблене самотужки. Нині існує безліч видів, методик, напрямків хендмейду. Таке різномаїття дає великий спектр можливостей для створення подарунків, прикрас, елементів декору та іншого. Кілька років тому, з заходу до нас прийшла цікава тенденція – робити різдвяні віночки на двері. Саме робити, а не купувати. Адже не тільки результат дарує передноворічний настрій, але й сам процес. У західних країнах ще здавна існує традиція – вішати вінок з ялинки, прикрашений іграшками, свічками, апельсинами тощо. Таким чином батьки попереджали своїх дітей, що різдво вже близько.

«Наречена року 2016» Вінниця

Зважаючи на те, що наближаються свята, організатори конкурсу «Наречена року» для майстер-класу обрали створення різдвяного вінка. Таке дійство не тільки подарувало фіналісткам конкурсу магічну святкову атмосферу, але й навчило корисному, цікавому. Майстер-клас» проводила Олена Гулевата – власниця магазину «Florissimo». Олена заздалегідь придумала декілька креативних ідей та забезпечила дівчат усіма потрібними деталями для виробу. Дівчина займається флористичним дизайном уже 6 років, тому в таких речах знається добре. «Усі ідеї беру з голови, по-іншому у цій сфері ніяк. Потрібно постійно придумувати щось нове та оригінальне» – розповідає Олена Гулевата. Фіналістки конкурсу створювали універсальну новорічну композицію, яку можна використати у двох варіантах. Перший – елемент декору, а саме прикраса для свічки на стіл або поличку, другий – різдвяний вінок на двері. По закінченню кожна конкурсантка мала змогу забрати зроблений виріб, щоб прикрасити ним свою оселю. Майстер-клас пройшов у караоке залі розважального комплексу «Люди Fusion Place». Організатори подбали, щоб фіналістки творили у сприятливій, затишній та дружній атмосфері. «Ми всі майбутні матері. Це ще нам у житті обов’язково пригодиться. Будемо потім навчати своїх діток. Мені дуже сподобалось роботи

такі гарні речі власними руками. Ця тема зараз актуальна». – ділиться враженнями конкурсантка Яна Процишена. Не зважаючи на те, що в Україні вінок – швидке, арт-інсталяція, ніж символ наближення народження Христа, люди вкладають у цю річ багато сили. Створити казкову атмосферу, потішити красою сусідів не важко, спробуйте й ви. Вам обов’язково сподобається!

Міс Вінниця

ЮВІЛЕЙНИЙ КОНКУРС КРАСИ

«Міс Вінниця 2017» У Вінниці офіційно стартував кастинг на ювілейний конкурс краси «Міс Вінниця-2017». Для організатора, міського Палацу мистецтв, він буде двадцятий. Розпочався він з унікальної, першої у світі виставкою корон переможниць попередніх конкурсів краси. Наш конкурс, чи не єдиний, переможниця якого отримує НАЗАВЖДИ ексклюзивну срібну корону від генерального спонсора конкурсу –

ювелірної компанії «Діадема». Ексклюзивна - значить щороку дизайн корони змінюється. От і прийшла організаторам ідея – зібрати всі корони переможниць «Міс Вінниця», починаючи з 1998 року. Та й місце вибрано невипадково – художній музей. На фоні картин 18-19 століття корони, які самі по собі є витвором мистецтва, дивились дуже органічно. Тут же можна було і подати заявки на конкурс «Міс

Міс Вінниця

Вінниця-2017». До речі, заявки на наш конкурс приймаються до 17 січня 2017 року в міському Палаці мистецтв. Відбірковий тур відбудеться 18 січня. Там будуть відібрані 16 фіналісток, які півтора місяця будуть готуватись до фіналу конкурсу. З ними будуть займатися хореографи та модельєри», візажисти та перукарі, тренери з фітнесу і, навіть, стоматологи. При цьому, всі відвідування цих спеціалістів для фіналісток конкурсу – БЕЗКОШТОВНІ. Натомість, всі без виключення фіналістки конкурсу отримають безліч подарунків. Загальний подарунковий фонд складе більше 100000 гривень. А

переможниця ювілейного конкурсу «Міс Вінниця-2017» отримає корону від ювелірної компанії «Діадема», путівку на двох до Іспанії від туристичного оператора «Вінтурплюс», хутро від магазину «Prinсess» та подарунок від будівельної компанії «Вінницябуд». Також на честь ювілейного конкурсу переможниця отримає 20000 грн. Тож чекаємо заявки від дівчат віком від 16 років у міському Палаці мистецтв до 17 січня. Телефон для довідок 27-87-34. E-mail: zakladmpm@gmail.com

Незабутні враження гарантуємо!

Ведущий

ПРАЗДНИК

С «ИЗЮМИНКОЙ» Улыбчивый парень с гитарой и веселыми незатейливыми песенками. На «Рассмеши комика» его невозможно было не отметить в числе перспективных украинских юмористов. Да и фамилию грех не запомнить. Константин Изюмов сегодня обитает в столице, но география его творчества очень обширна. Винница? Почему бы нет! Эксклюзивно, для журнала «Свадьба года» он рассказал о любимой работе, любимом инструменте и самой заветной мечте.

Каждый человек – уникален посвоему, это факт))) А у ведущего с фамилией Изюмов просто обязана быть особенная, неповторимая изюминка. Так какая она? Если говорить именно про Изюмоваведущего)) Будем ссылаться на тех, кому виднее со стороны – это гости мои дорогие. Буквально недавно подходит после свадьбы свидетельница и говорит: “Вы, когда пели песню про молодых, мимика на вашем лице была какая-то необыкновенная, искренняя, и уносила куда-то далеко... Потом я вспомнила, что скоро замуж выхожу и вернулась. Кстати, мы бы хотели, чтобы вы были ведущим у нас на свадьбе” Моя изюминка - это моя Гитара (Костя к ней на «вы» и с большой буквы – прим. авт). С её помощью я дарю людям разные приятные эмоции: от юмора до слез радости. От чего зависит атмосфера мероприятия? Что на празднике самое главное? Покормят музыкантов или нет) На самом деле, по большей части, все зависит от гостей. Если пара пригласила только самых-самых проверенных и близких, то все будет идеально. С улыбкой вспоминаю, как минут пять объяснял молодым, кто такой друг семьи родителей жениха, Иван Петрович, который просил поставить в честь прекрасной пары песню - “Помолимся за родителей”. Ну а самые главные – это молодожены, тут уж - как ни крути. Чего бы вы, как ведущий, ни за какие коврижки не стали бы делать? А на что способны ради хорошего дела?

Ведущий

Не стал бы проводить конкурс «перекатывание яйца через штанину свидетеля» и заставлять пить из туфельки невесты) На самом деле, границ особо нет. Желание клиента - закон. Хотят на европейкой церемонии становиться на рушник, я намекну, что это немного не то. Но, как говориться, против желания родителей не попрешь. Когда-то мне предлагали 100$ за вышеупомянутый конкурс “с перекатыванием яйца”... Как оказалось – они пошутили, а я нет;) Жизнь после «Рассмеши комика» изменилась? В какую сторону? Почему «после», я и сейчас там) Только чаще всего по другую сторону шоу. Работаю администратором на съёмочной площадке, ещё морально поддерживаю участников, делюсь опытом, очень переживаю, когда они выступают. Весь этот процесс, который на съёмочной площадке проходит – мой наркотик, я без него страдаю и грущу) Гитара – это друг или способ хорошо заработать? Откуда беруться песенки? Когда в Вашей жизни появилась гитара? Она у меня многофункциональна. Она друг, скорее даже верная подруга. Если грустно, беру её, и мы как начнём вместе

депрессировать) И денег я с её помощью зарабатывал и продолжаю зарабатывать. На свадьбы без неё не езжу никогда. Песенки берутся отовсюду. Их очень много, они очень разные и предназначение у них тоже разное: для души, для молодых, для юмора, на продажу и.т.д. У меня сейчас две гитары. Несколько я уже продал. Планирую в будущем коллекционировать. Первый раз взял гитару в 6-м классе, с тех пор мы дружим) На кого из известных шоуменов ровняетесь? Или таковых нет? Семён Слепаков – это мой кумир. Кстати, очень логично) Стремлюсь писать такие же песни, как он. Долго, конечно, ещё, но я не расстраиваюсь, а медленно и уверенно продолжаю писать.

Ведущий

Каким по Вашей версии должен быть идеальный свадебный ведущий? Человеком (человечным, если хотите), в первую очередь. Правда, это в любом деле. В наше время с таким качеством как-то посложнее стало, но я уже одного воспитываю. Так, по чуть-чуть и поменяем все к лучшему. А ведущий: ответственный, честный и внимательный. Как относитесь к свадебным традициям? Вносите ли в классику жанра свое авторское видение? Постоянно предлагаю что-то как-то видоизменить, добавить, отойти от стандартов. Молодые вначале очень бурно реагируют, потом звонят мне и говорят: “Константин, мы сделали все, что могли, но родители настояли на том, что теще ноги мыть будем водкой”) КВН в вашей жизни какое место занимает? Памятное и очень приятное. С него все и началось. Сейчас его уже практически нет. Зовут изредка в жюри, тренером в “Лигу смеха”, иногда помогаю

молодым и перспективным. Но всегда с любовью отношусь к этой игре. Какую планку ставите для себя? Самая сногсшибательная мечта? Нанять симфонический оркестр, собрать огромный академический зал зрителей и дать самый сумасшедший юмористический концерт в Украине.

сайт: izumov.com.ua konstantin_izyumov konstantin_izyumov izyumov.konstantin 67 7777 897

Фотографія

я і ф а р г о т фо

мистецтво показати свої думки 76

Повсякчас сфера фотопослуг була надзвичайно популярною. Проте нині вона стала по-особливому актуальною. Сьогодні важко уявити життя без фотографій. Усі хвилюючі миті людина бажає пам´ятати якомога довше. Тому часто на весілля, день народження, христини абощо наймають професійного фотографа, який усі важливі моменти передає на світлині якнайкраще. Також неабиякої популярності набули замовлення приватної фотосесії у студійних умовах або у вигляді фотопрогулянки. Це влучний подарунок до будь-якого свята. Фотографів у наш час чимало, але справнього професіонала знайти нелегко. Професія творча і цікава, а з розвитком нових технологій стало масштабнішою. Тому щороку з’являється все більше бажаючих освоїти ремесло. Проте не усім вдається стати справжніми фахівцями, адже для цього потрібна не тільки вправність, але й талант, неординарне бачення. Звичайно, кожен на фото бажає виглядати ідеально. Та інколи хорошого фотографа для цього замало. Тоді приходить на поміч візажист, який робить образ у цілому досконалим – підкреслює зовнішність, приховує недоліки. Тому обираючи фотографа та візажиста потрібно ґрунтовно вивчити представлених фахівців. Варто одразу шукати обох, які налагоджено працюють у тандемі. Це зекономить час і допоможе отримати ідеальні кадри. Саме таким подружжям є Марина та Олександр Юрескол. Марина – візажист-стиліст, а Олександр – фотограф. У такій творчій команді подружжя працює вже більше року. За цей час відбувся найбільший

розквіт їхньої творчості. Щомісяця пара має чималу кількість зйомок, що займає майже весь їхній робочий та вільний час. Марина (творчий псевдонім Marinel) почала свою діяльність у сфері краси 5 років тому. Не маючи ніякої профільної освіти у цьому напрямку, дівчина почала працювати візажистом. «Деякий час я займалася організацією фото- і відеозйомки. Постійно спостерігала за процесом підготовки моделей. І одного разу подумала: «Чому, власне, не я цим займаюся?». Так і розпочалась моя діяльність візажиста. З часом завантажила фото робіт у соцмережі й люди почали запитувати, скільки коштує мейкап, чи можна записатись та інше» – розповідає Марина. Уже згодом, маючи за плечима трохи успішного досвіду, дівчина пішла на приватні курси. Проте не для того, щоб отримати профільну освіту, а для себе, щоб навчитися чомусь новому. «Зараз є безліч відеоканалів на ютюбі, за допомогою яких можна освоїти будь-що. Я багато в чому самоучка і це не заважає бути професіоналом. Усе вирішує досвід та бажання розвиватися. Знання без практичної діяльності швидко, так би мовити, «вивітрюються». Руки, які не «знають» практики майже ні на що не спроможні». – ділиться думками дівчина. Олександр займається фотографією три роки. Найбільший досвід, як і дружина, отримав під час сумісної праці. Також хлопець має ще одне захоплення – відеозйомка. На майбутнє планує розвиватися та вдосконалюватися у двох напрямках. Сашко універсальний фотограф, який знімає фешен, дитячі, весільні, чоловічі, жіночі та інші фотосети.

Моделі у дизайнерском одязі бренду “Paliychuk”

Фотографія

Пара працює на результат, тому постійно мають замовників. «Наші клієнти – наша реклама. Ми звикли вкладати у роботу з кожним клієнтом максимум – створити відповідну атмосферу, творчу енергетику зйомки, відповідні емоції, розкрити секрети позування перед камерою. Щасливий клієнт – наша ціль». – розповідає Олександр. Щоб не було всіляких недоречностей подружжя максимально підготовлює до фотозйомки – консультують, створюють образ, обирають найбільш доцільні локації тощо. «Щоб не було різноманітних казусів, потрібно ретельно готуватись. Їх бути не повинно. Ми маємо сотні фотосесій, якими клієнти залишилися дуже задоволені». – зазначає подружжя. Найчастіше Марина та Олександр працюють зі звичайними дівчатами та жінками. Щоразу допомагають долати їм психологічні бар’єри – невпевненість, скованість. Кожна фотозйомка як невеличкий майстер-клас.

Фотографія

«Через стрімкий ритм життя, безліч справ, обов’язків, буденність сучасна жінка забуває, якою красивою вона може бути. Саме тому фотосет, який у нас замовляють клієнтки, часто стає для них маленьким святом. А момент, коли вони бачать результат на фото викликає безліч емоцій. Під час підготовки до зйомки відбувається перевтілення, створення нового вдосконаленого образу, який розкриває жінку з іншої сторони. Ми намагаємося якомога влучніше показати її настрій, жіночність, ніжність, елегантність, витонченість. Звісно результатом таких старань є яскраві фото, які надихають наших клієнток бути кращими, впевненішими. Були випадки, коли після фотосесій наші замовниці починали нові від-

Моделі у дизайнерском одязі бренду “Paliychuk”

Фотографія

Моделі у дизайнерском одязі бренду “Paliychuk” Існує стереотип, що працюючі разом чоловік з дружиною – неякісна праця та мало не гарантія сімейних конфліктів і проблем. Однак, це не про подружжя Марину та Олександра. Вони гармонійно доповнюють один одного, розуміють з пів слова, дивляться на речі однаково. Спільна робота їм не заважає, а навпаки – допомагає. Отож, обираючи фотографа та візажиста для майбутньої фотосесії, поцікавтесь, на скільки ваші кандидати справжні професіонали та люблять свою справу. Адже саме від цього буде залежати результат. Олександр Юрескол facebook.com/yureskol vk.com/yureskol_photo instagram.com/yureskol_photo (093) 238-45-48

Моделі у дизайнерском одязі бренду “Paliychuk”

носини, а деякі навіть виходили заміж. Дівчата, які побували у нас на зйомках, надихаючись результатом, бороли у собі нерішучість і йшли на різноманітні кастинги моделей. Ми ніколи не залишаємо дівчат на самоті з «не знаю», «не вмію». Не важливо, якої статури та віку дівчина. Головне – бажання зробити класні фото». – запевняє Марина.

Марина Юрескол facebook.com/marinel.makeup.vin vk.com/marinel_make_up instagram.com/marinel_makeup (096) 142-39-78, (063) 688-65-81

Ідеальне житло

ПРАВИЛА ВИБОРУ

ІДЕАЛЬНОГО ЖИТЛА Квартира – не шарф і не туфлі. Її не купуєш щосезону. Житло обираєш на довгі роки, солодко смакуючи майбутнє затишне щастя. Відтак, цей вибір – мегавідповідальний і вимагає уваги, виваженості та дотримання певної низки правил. Отже, давайте розберемося з ними на прикладі вінницького ЖК «Тріумф».

Генеральний план

віжу сучасну багатоповерхівку в мікрорайоні «Вишенька» презентує новий забудовник – «Група ТЕХСЕРВІС». Хоча у вінницькому просторі ця будівельна компанія робить лише перші кроки, по Україні в цілому вже має ряд успішних архітектурних проектів. Зокрема, ЖК «Парковий» у Волочиську, ЖК «Luceoria» у Луцьку і ЖК «Аристократ» у Білій Церкві. Всі вони – окраса своїх міст та красномовне підтвердження масштабних здорових амбіцій перспективного забудовника. Місце для вінницького «Тріумфу» за всіма параметрами обрано вдало - досить тихий мікрорайон із добре розвиненою

інфраструктурою. На відстані 3 - 10 хвилин прогулянкової ходи розташувалися аж чотири дитячі садочки та 2 школи. В радіусі менш, ніж кілометр – кілька шанованих вінничанами концептуальних ресторанів. Недалеко від майбутнього будинку знаходяться зупинки громадського транспорту і, що особливо приємно, на віддалі всього 400 метрів розкинулася улюблена локація для відпочинку жителів міста – Парк Дружби Народів та Вишенське озеро. В такому місці приємно оселитися молодою родиною, плануючи щасливе батьківство, бо всі умови для сімейного дозвілля уже створено.

Ідеальне житло

Що ж до самого будинку, то і він, судячи з генерального плану, продуманий до дрібниць. Компанія гарантує використання лише високотехнологічних сертифікованих матеріалів, жорстке дотримання будівельних норм та два рівні контролю якості – внутрішній і зовнішній аудит.

Планування 1-го поверху

На майбутніх власників житла очікує досить гнучка система вибору квартирного планування. Про що мовиться? Про те, що є можливість придбати стандартне одно- або двокімнатне помешкання, але за бажанням клієнта можна об’єднати, отримавши таким чином три- або чотирикімнатну оселю. Крім того, є варіант реалізувати власне дизайнерське бачення у дворівневій квартирі. ЖК «Тріумф» передбачає поряд з будинком відкриту простору парковку та досконалий благоустрій двору, який включає в себе нічне освітлення та зонування прибудинкового простору. Зайвого шуму та метушні на території комплексу не буде, оскільки перший поверх залишиться жилим, тоді як більшість забудовників віддає його в оренду комерційним структурам. Ну і, звісно, цінові приємності. Так би мовити, на десерт. Забудовник дає можливість придбати житло у розстрочку, сплативши 40% вартості протягом трьох діб, а іншу частину розбити на кілька місяців. Здачу 1 секції житлового комплексу «Тріумф» компанія-забудовник планує здійснити у березні 2017

Планування 2-3-го поверхів

Планування 4-12-го поверхів

року. Тоді за адресою 600-річчя, 66-А тріумфально відзначатимуть новосілля. Разом з весною в десятки вінницьких родин прийде справжня омріяна гармонія. Саме та, про яку кажуть «дім – повна чаша».

Детальніше про забудовника та ЖК «Тріумф» читайте на офіційних сайтах: teh-service.in.ua triumf-vn.com.ua

План кладових приміщень

Щоб поспілкуватись з менеджерами, звертайтесь: м.Вінниця, вул. Келецька, 60 +38 (098) 855-84-84 +38 (095) 855-84-84

Як потрапити в ЕЛІТУ? Варто чи ні, складно чи не дуже? Бути частиною місцевої бізнес-еліти. Той, хто хоч раз в житті ризикував і робив старт «з нуля» точно знає відповідь. А ось хто і за яких умов потрапляє до списку лауреатів конкурсу «Бізнес-еліта Поділля»? Нам про це розповів голова оргкомітету конкурсу Віталій Кирницький. Віталію, одразу з провокативного - скільки нині коштує місце у «Бізнес-еліті»? - Місце в «Бізнес-еліті» не коштує! Ми обираємо учасників не за гроші! Значення мають лише їхні здобутки у підприємницькій царині. Це конкурс, який включено до регіональної програми розвитку малого і середнього підприємництва Вінницького області. Тому щороку все починається із розпорядження голови облдержадміністрації про початок проведення конкурсу. Воно розходиться по

районах, містах, громадських організаціях, мас-медіа. І вже від них до нас повертаються подання на певні підприємства. Крім того, самі ж підприємці мають можливість рекомендуваи до участі своїх партнерів. Оргкомітет впливає на список щасливців, які стануть лауреатами? - Зрозумійте, нас в оргкомітеті 6 чоловік. Ми фізично не можемо оцінити роботу підприємства, скажімо, в Піщанському районі. А

ось місцеві управління економіки та громадські активісти можуть. Вони щорічно проводять аналіз економічних показників. Саме вони володіють точною інформацією про те, кому вдалося збільшити обсяги виробництва, створити нові робочі місця, оновити і поліпшити якість надання послуг тощо. Усе це, безперечно, впливає на добробут області, а отже такі підприємства заслуговують на увагу та пошану.

А самовисування в конкурсі буває? Наприклад, у мене є успішний бізнес-проект і я вважаю, що заслуговую стати частиною еліти… - Авжеж. Конкурс відкритий. Можна зайти на офіційний сайт «Бізнес-еліта Поділля», заповнити заявку і чекати на візит представників оргкомітету конкурсу. Якщо це нова компанія, якої ми не знаємо, то обов’язково їдемо знайомитись. Передовсім, це економічний конкурс і ми мусимо ретельно проаналізувати економічні показники. Часи нині не найлегші, то як вдається 13-ий рік поспіль утримувати захід такого ґатунку? - Дійсно у нас є певні внески, але підприємство сплачує їх тоді, коли вже розглянуте і включене до певної номінації. І ці внески – то лише частина масштабного організаційного бюджету, який необхідний для створення бізнес-каталогу,

проведення урочистої церемонії нагородження, концертної програми та святкового прийому після неї. Левова частка фінансового забезпечення – це спонсорська та партнерська підтримка. Частину коштів надає також бюджет Вінницької області. Це не комерційний і не прибутковий конкурс. Це конкурс, який щороку підтверджує, що ми живемо, розвиваємося, реалізуємо бізнес-ідеї. Про тих, кому це вдається варто говорити. Їх досвід може спонукати й інших ризикнути розпочати власну справу. Як гадаєте, навіщо компаніям участь у конкурсі? Це амбіції? - Ні, я так не думаю. В першу чергу, це визнання, можливість про себе заявити. По-друге, це нагорода. Не просто папірець, а диплом державного зразка. І по-третє, мабуть, найголовніше – це спілкування, тому що на церемонію нагородження до нас з’їжджаються перші особи підприємств з усієї області. А, як відомо, найкращі контакти налагоджуються саме під час неформального спілкування. Уявіть, що це унікальна можливість зібрати в одному місці, в один момент таку кількість неймовірно зайнятих, ділових людей, і дати їм можливість налагодити тісні особисті контакти. Ми даємо шанс цим людям у невимушеній атмосфері просто обмінятися думками. Повірте, це дорогого вартує. І що справді бувають випадки народження нових проектів завдяки «Бізнес-еліті Поділля»? - Ось буквально кілька років тому був випадок, коли за одним столиком зібралися керівник фермерського господарства та будівельної компанії. Розговорилися і вийшло так, що одні

потребують послуг інших, але не були знайомі і відтак весь час користувалися допомогою підрядників з інших регіонів, тоді як своїх, місцевих було б вигідніше наймати. Ось так «Бізнес-еліта» відкрила нові горизонти. Якісь особливі тенденції у подільської бізнеснесменів є? Помітили їх? - Так, цьогоріч дуже багато нових облич і нових підприємств. І це не може не тішити. Помітно, що активно розвивається аграрна сфера та сфера послуг. Чимала частина нашої місцевої бізнес-еліти – це професіонали, які віддають увесь свій час та енергію обраній справі. І роблять це не заради нагород чи визнання, а тому, що по-справжньому люблять те, чим займаються. У Вашому розумінні, бізнес-еліта – це хто? - Ті, хто чесно працює, творить щось унікальне, дає нові робочі місця, розвивається. Словом, не стоїть на місці, не чекає якоїсь фантомної допомоги ззовні, а самостійно шукає варіанти. Це складно, але такі люди – серед нас! Тетяна Довгань

ЛІНА СТЕЦЮК РОЗКРИВАЄ СЕКРЕТ ЛІЖЕЧКА, ЩО РОСТЕ РАЗОМ З МАЛЮКОМ львів’яни, одесити, харків’яни, кияни та інші жителі міст України. Навіть закордоном уже встигли оцінити дитячі товари вінницького виробника.

ині існує тенденція, що сучасна жінка-берегиня – ідеальна матуся, гарна дружина й водночас успішна бізнес-леді. Як правило, така універсальна господиня прагне досконалості у всьому, особливо – у виборі речей для своєї дитини. Проте майже не має часу на тривалі пошуки якісного та оригінального. Адже найчастіше проблема стоїть не в ціні, а в справжній якості, гарному дизайні, особливих вподобаннях тощо. Розуміючи цю проблему з власного досвіду, враховуючи всі найнепомітніші деталі, Аліна Стецюк вирішила створити власний бренд, у якому реалізувала основні побажання матусь – універсальність, практичність, довговічність, автентичність. Бренд «Angels Dreams», який створила Аліна, існує вже два роки. За цей час його встигли вподобати не тільки вінничани, а й

Минулоріч з´явився перший у Вінниці шоурум для малят та матусь, який дістав назву бренду. В асортименті магазину можна знайти все – від якісних пляшечок для годування до стильних візочків з екошкіри. Утім головна продукція – овальне ліжечко-трансформер та оригінальна постільна білизна з різноманітними казковими принтами. У ліжечках з натуральної деревини (масив дубу та буку) «Angels Dreams» сплять уже більше ста маленьких ангелят. Головною перевагою такого ліжка є практичність, адже воно трансформується у п’ять положень – від колиски до манежу і «росте» разом з дитиною. Тобто така річ прослугує не менше семи років. Крім того, ліжечко не має гострих кутів – аналог італійського «Stokke Sleepi». Як говорить Аліна: «Там де немає гострих кутів – немає проблем». Виріб розфарбовують у будь-який колір екологічними фарбами та обладнують німецькою фурнітурою, яка не дряпає підлогу і абсолютно

безшумна (через силіконові колеса). Є товари й для справжніх поціновувачів автентичності – класичні дерев’яні ліжечка-колиски. Бренд має декілька влучних кредо, але найяскравіше описує їх працю – «Кожній дитині, як своїй». Адже, справді, уся команда «Angels Dreams» навіть найменші деталі творить з усім серцем, працюючи саме на якість, а не на кількість та заробіток. Метою створення «Ангельських снів» було бажання допомогти та реалізувати власні мрії. Це помітно у всьому, починаючи з піклування та індивідуального підходу до кожного клієнта, закінчуючи досконалими деталями, які в цілому створюють неперевершені ліжечка, меблі, постіль, товари для хрещення, дитячі аксесуари й інше. «Ми за сімейні цінності, за якісне та ексклюзивне. Ми бажаємо, щоб побільше в родинні гнізда прилітали лелеки з вузликами» – говорить власниця шоу-руму Аліна. Деякі Аліну Стецюк величають феєю ангельських снів, мовляв в її ліжечках і казкових простирадлах сни дітки бачать поособливому чарівні. «Асортимент магазину росте разом з потоком клієнтів. Ми постійно робимо щось нове, неординарне, індивідуально для кожного. Багато виробів не повторюються двічі. Ми виготовляємо майже усе потрібне дитині, можемо повністю обладнати дитячу кімнату. У мене була ситуація, що я навіть шпалери одній сім’ї допомагала обирати.» – зазначає власниця. Крім того, Аліна зі своєю командою допомагають татусям та родичам малюка влаштовувати Baby shower, дитячі вечірки, зустріч з пологового. Продукція «Angels Dreams» розрахована на різних споживачів, стосовно смакових вподобань і фінансових можливостей. Якість

підтверджена відповідними сертифікатами, які є на фарбу, сировину, та тканину. Також, варто зазначити, що шоу-рум є офіційними представниками Mima Xari, Stokke, Quinny. Тому вінничани нині без проблем можуть придбати стильний візочок відомого виробника.

Шоу рум Angels Dreams за адресою: вул. Стуса 28 (біля садочка «Дельфін») тел.: 096-453-70-93, 093-920-58-79 Інстаграм: alinasteziyk_krovatki, Контакт: http://vk.com/id19794140 Сайт: www.angels-dreams.com Фейсбук: Ангелина Червонюк

Кожен клієнт має можливість на пряму спілкуватися з власницею, яка надасть безкоштовні консультації, порадить як краще вдіяти та зробить усе потрібне, щоб результат сподобався.

«Angels Dreams» закликає: «Подаруйте своєму малюку ангельські сни і казкове дитинство».

100

101

102

103

104

105

106

107

108

109

110

111

113

ЯК ФІНАЛІСТКИ «НАРЕЧЕНА РОКУ»

ВЧИЛИСЯ ГОТУВАТИ СУШІ Приготування суші нині стало популярним захопленням. За лічені роки ця екзотична страва заполонила українські заклади харчування. Важко уявити якийсь ресторан чи кафе, де не подають роли або суші. Але справжня господиня воліє самотужки готувати та дивувати чимось смачненьким свого чоловіка та рідних. Кожна газдиня повинна вміти приготувати усе, починаючи з українського борщу, закінчуючи стравами східної кухні. Тому засновниця конкурсу «Наречена року» Вікторія Семенюк вирішила обрати для цьогорічних фіналісток майстер-клас з приготування суші. Дійство відбувалося у банкетному залі клубного ресторану «Велюр». Упродовж двох годин шеф-кухар закладу навчав дівчат, як правильно робити роли «Філадельфія». За

114

цей час конкурсантки не тільки освоїли теоретичну частину, а й мали змогу повторити власноруч усе побачене. Варто зазначити, що ресторан «Велюр» уже не перший рік є відданим партнером конкурсу «Наречена року». Щоразу йдуть на зустріч – допомагають в організації майстеркласів, відбіркових турів тощо. Шеф-кухар Володимир Копан розповів конкурсанткам про всі нюанси приготування та подачі ролів. Звичайно, дівчата повторювали все за кухарем, проте й трохи додавала своєї індивідуальності. Адже, як зазначає Володимир: «У кожного своя фантазія, кожен подачу бачить по-різному». Звісно, Інтернет повен відео, ґрунтовних інструкцій, рецептів з приготування японської страви. Утім у Мережі забагато й хибної інформації. Тому, де ще, як не у справжнього професіонала навчитися майстерності. Фіналістки показали неабияку вправність. Вийшло не гірше, ніж у професіонала. «Ще трохи досвіду і нові «шефисти» готові». – жартома перемовлявся персонал. «Обрали класичний рол «Філадельфія», адже це обов’язково пригодиться нашим господиням. Готувати вареники дівчата

навчаться у своїх матерів, а от японські страви навряд». – розповідає шеф-кухар Володимир. Учасниці залишились задоволені майстер-класом і пішли з ресторану ситі, адже по завершенню кожна мала змогу скуштувати свої кулінарні шедеври. Вікторія НАДКИРНИЧНА

115

116

117

120

121

122

123

124

125

Кулінарія

зимового дива

126

Ми всі віримо в диво Хтось сильніше і відвертіше. Інші глибше ховають свої полохливі дитячі фантазії, аби не видатися надто вразливими. Та зрештою до кожного серця можна піді-

брати набір класичних відмичок. Безвідмовно спрацює магічна мелодія улюбленого «Щедрика», мереживо лапатого снігу на рукавичках, його повільне кружляння у світлі вуличних ліхтарів чи хрумтіння під ногами, а ще – запах імбирних пряників. Саме слово «пряник» тонко натякає на власне походження. Пряник – значить пряний, духмяний, особливий. Прикрашати ялинку і оселю власноруч приготовленими смачними шедеврами – не просто мегамодний тренд. Це своєрідне повернення до витоків. Це добра традиція наповнювати свято не просто скляною естетикою, а живою енергетикою рідних людей. А для молодят, які одружилися цього річ, це й перша спільна новорічноріздвяна справа, яка цілком претендує стати новим способом пізнання одне одного. Відкладіть усе буденне, розчиніться в процесі і власних почуттях! Ловіть неймовірний післясмак імбирного дива!

» дарує рецепт

і чекає від Вас дивовижні фото. РЕЦЕПТ НОВОРІЧНИХ ІМБИРНИХ ПРЯНИКІВ:

127

Кулінарія

Інгредієнти: Борошно пшеничне в/с – 500 гр. Масло вершкове (або маргарин для випічки) – 100 гр. Яйце куряче – 1 шт. Цукор – 125-150 гр. Мед (будь-який сорт без гірчинки) – 250 гр. Коріандр (сушений) – 3 чайні ложки Гвоздика – 50 шт. Кориця (мелена) – 1 чайна ложка Імбир (свіжий) – 3 див. Какао-порошок – 10 гр. Розпушувач для тіста – 2 чайні ложки Лимонний сік – 40 мл Цукрова пудра – 100 гр.

Необхідний інвентар: Деко Папір для випічки Спеціальні формочки для пряників Миска Каструля Ложка Кавомолка

Сито Кондитерський мішок Сервірувальне блюдо

К рок 1. В каструлю викладаємо мед, вершкове масло і цукор, ставимо на середній вогонь до повного розчинення цукру. При цьому постійно помішуємо. Далі знімаємо каструлю з вогню. Гвоздику і коріандр подрібнюємо за допомогою кавомолки, після чого просіваємо через сито. (Можна використати куплені і вже подрібнені спеції). З імбиром робимо те саме. Дода-

128

ємо все це в медову масу, висипаємо корицю і ретельно перемішуємо. Потім додаємо какао-порошок, перемішуємо до утворення однорідної маси і залишаємо охолоджуватися. Після цього вбиваємо в каструлю яйце, всипаємо борошно і розпушувач, замішуємо м’яке, еластичне тісто. Залишаємо його на 2-3 години теплому місці під рушником.

К рок 2. Розігріваємо духовку на 180 – 200 градусів. Розкачуємо тісто на папері для випічки. За допомогою формочок вирізаємо фігурки. Зайве тісто прибираємо, а папір з пряника-

ми переносимо на деко і ставимо запікати в духовку протягом 15 – 18 хвилин.

К рок 3. Поки пряники запікаються, у неглибокій мисці змішуємо дві столові ложки лимонного соку і цукрову пудру. Готову глазур перекладаємо в кондитерський мішок і розфарбовуємо готові імбирні пряники.

Смачних свят! 129

130

131

132

133

134

135

136

137

138

139

140

141

145

152

153

154

155

Подорожуємо з Verona-tour

Тетяна Кіяшко: про туризм і навіть більше Туристична агенція Verona-tour цьогоріч увійшла в ТОП 50 кращих агенцій України за версією TPG, а свою бажану нагороду отримала на казковому о.Занзібар. Засновниця агенції Тетяна Кіяшко заради цієї відзнаки полетіла за 6700 км та пробула на острові майже місцяць, встигла вивчити його від А до Я, об’їздити вздовж і поперек, познайомитись з місцевими жителями, їх традиціями та історією. Тепер вона точно знає, що це - найкраще місце для відпочинку. Враження від неймовірної подорожі – з перших вуст.

156

«Занзібар – острів насолоди, недоторканої природи та незвичайних традицій Африки! «Verona-tour» пропонує Вам здійснити подорож до неймовірного місця, такого улюбленого італійцями. Саме вони відкрили цей острів для туризму декілька років тому і зараз більшість готелів належать саме італійцям – знавцям бездоганного сервісу. Багато років цей острів був найбільшим ринком работоргівлі в Африці. Після скасування права на продаж людей у 1873 році, жителі країни все одно залишались у рабстві аж до 1964 році, поки Танзанія не отримала незалежність від Англії. Зараз острів Занзібар напівавтономія Танзанії, що на сході Африки. Тут ніколи не буває холодно, температура повітря завжди вище 25 градусів, а позначка термометра зашкалює до +45 градусів! Вологість повітря така, що одяг не встигає висихати. Коли у нас морозно, на Занзібарі – справжнє літо. Щоб дістатись цього острова, є два варіанта – прямий чартерний рейс та переліт з пересадкою в Дубаї, час польоту біля 10 годин. День і ніч на Занзібарі по 12 годин, схід сонця зустрічаємо в 6:15 і рівненько о 18:15 проводимо його за горизонт! А який місяць! Він має виляд великого кружальця сиру, як у мультику. Оскільки Танзанія була Османською, а потім Британською колонією, в країні панує бага-

то різних релігій: мусьманство, язичництво та християнство. На цих землях нараховуюсь близько 126 племен. У кожного з них своя мова, свої традиції та своя релігія. Здебільшого, одне плем’я не розуміє іншого, вони поклоняються різним богам та мають різні свята, вбрання і страви. Найвідоміше у світі – масаї. Це плем’я кочівників і єдине, якому дозволено законно полювати на території заповідника. Масаї не займаюсься землеробством, тільки вирощують

157

Подорожуємо з Verona-tour

обрати собі чотирьох дружин і якщо в тебе від цих жінок всього 25 дітей, то це - поганий результат. Кожна жінка повинна народити щонайменше 10 дітей, тоді це вже повноцінна родина. На острові Занзібар, звісно, є й інше життя! Через те, що це був найбільший ринок рабів, тут зібралось найбідніше населення країни. Корова коштує близько 200 доларів, а зарплата танзанійця не перевищує 100 доларів. Стандартна пенсія – 40-50 доларів. Єдине, що рятує – відсутність лютої зими, а значить потреби опалювати домівку.

корів. Це – головна валюта на цих територіях. Одна людина може мати до ста тисяч корів. Хлопців із племені масай держава запрошує на олімпіади з бігу, оскільки вони – це найшвідші люди в світі. І на виграні гроші переможці обов’язково купують все тих же корів. Дуже цікаве і їхнє сімейне життя! Як розповідав мені один місцевий, вони мають право

158

У бідних Занзібарців своє окреме життя від материка, в них свій президент, свої традиції та звичаї. Чимало людей живе без світла, води та каналізації. Помешкання освітлюють гасовими лампами, сплять на підлозі і майже не минуються. І при цьому, життя у них «Акуна Матата», що в перекладі означає «Все чудово!». Місцеві неймовірно дружелюбні і веселі, в них немає проблем, інфляції, росту курсу валюти та жаги до грошей, вони живуть весело і сьогоднішнім днем, вони багато посміхаються і радіють кожній людині. До кожного туриста вони говорять на англійській і кожному готові допомогти.

На острові багато фруктів. Найсмачніші в світі манго саме тут. Я справді ніде не їла таких. Найсоковитіші ананаси – теж тут. Фрукти дуже дешеві і доступні для туристів! Щодня безкоштовно туристам дають манго, маракую, ананаси, папаю та кавуни в готелі, але якщо туристи вибираюсь готелі низького рівня, то завжди вони можуть купити іх місцевих при дорозі або на маленьких ринках. Все активне життя острову зібрано в центрі міста. Стоун Таун – це страровинне місто, яке є спадщиною ЮНЕСКО, і люди не мають право навіть стіни підфарувати без спеціального дозволу. Ширина вулиць в місті різна і це показувало достаток та національність її жителів: якщо вулиці були дуже вузькі, що двом людям важко розминутись, то тут обов’яково жили бідні африканці, якщо ж вулиці широкі, то на них були домівки індусів і арабів, які займались бізнесом і торгували людьми. В місті є головна площа, на якій збираються чоловіки і діляться політичними новинами та п’ють каву. Там у білому ящику висить телевізор і дверці цього ящика відкривають о шостій вечора, щоб всі могли подивитись новини. Якщо ти прийшов з політичною новиною до шостої вечора, тебе безкоштовно

159

Подорожуємо з Verona-tour

пригощають кавою. З цієї площі в них починаються всі дійства, як у нас з Майдану. На базарі в Стоун Тауні, ви зможете купити найсмачнішу кіліманжарску каву та спробувати унікальние диво - полуничне яблуко. Острів Занзібар – це домівка для маленьких мавпочок Колобус, які живуть тільки тут і ніде більше в світі. Вони годують своїх діток три роки і мають червоні спинки. Ще тут можна зустріти мавпочку бушбебі, дуже милі створіннячка, яким подобається жити тільки тут або ж ще на Філіппінах. Туристам Verona-tour радить поїхати на острів-тюрму, до якого ви можете допливти на місцевому човні за пів-години. Там ви зустрінете величезних черепах, яких привезли сюди 196 років назад. Вони дуже милі і фото з ними просто неймовірні. Також обов’язково відвідайте екскурсію з дельфінами і відчуйте нейзабутні емоції від плавання з ними у відкритому океані. Поїжте смачні і найсвіжіші морепродукти, які вам залюбки приготують всього за 10 доларів. Спробуйте місцевий джин та відвідайте

160

дискотеку, яка проходить щомісяця в повний місяць. Сфотографуйтесь з місцевими та вивчіть їх пісеньку. Вдосталь напийтесь мангового фрешу. Поїдьте на материк на сафарі та сфотографуйте всіх звірів поблизу себе. Також відвідайте чіт ос парк, в якому ви зможете пообніматись з тиграми та іншими звірами і погодувати їх з рук. На острові ви відчуєте себе затишно, природа і місцева дружелюбність вам створять неперевершений відпочинок, а Verona-tour в свою чергу все для вас підбере. Поїздка на Занзібар - це наче повернутись на декілька століть назад, побачити, як жили наші предки, побувати в джунглях, познайомитись з дикою природою та закохатись в це місце раз і на завжди.

Факти про Занзібар: Мова – суахили і англійска, Валюта – танзанійський шилінг, Столиця – Дар-ес-Салам, населення – 48 мільйонів

161

163

164