Журнал "Свадьба года" №14 зима 2017-2018 by журнал "Свадьба года"

РЕДАКЦІЯ

Де шукати cвоє?

Мені часто доводиться чути розпачливе «Ех, немає достойних! Де їх шукати?» Жіноцтво нарікає на чоловічу половину людства, мовляв, вона перестала вражати справжніми вчинками. Відшукати «свого» стало важче. Чоловіки ж у хвилини особливої відвертості натякають, що леді перебрали на себе усі їхні функції. А ритм у сучасних дам такий, що для знайомства просто не вистачає точок дотику на орбіті. У щільному графіку кар’єрних обов’язків, тренінгів із саморозвитку, спорту і творчості, як знайти час, щоб придивитися і відшукати оту єдину половинку? І де, власне, шукати, окрім віртуального світу соцмереж? Як відчути душевні вібрації живої людини? Мабуть, тому із номера в номер ми пишемо про реальне життя Вінниці, про місця, де можна зустріти однодумців, послухати якісну музику, відчути атмосферу справжнього мистецького заходу чи світського рауту. Можливо, завдяки таким простим підказкам на черговому фестивалі чи модному показі поряд опиняться люди, які дуже довго чекали на зустріч. Чому б ні! Скажете, що це не зовсім весільна тематика? Та ми й не заперечуємо! Але на сторінках журналу ми ділимося емоціями тих людей, які знають шлях до щастя і гармонії. Ми хочемо, щоби їх було якомога більше. Гортаючи свіжий номер, дізнаєтесь про щасливого і смішного водночас Бориса Барського, віртуозного саксофоніста Джамали Андрія, який мріє виховати покоління грамотних меломанів, про Марію Яремчук, яка черпає сили від прадавніх Карпат і не бажає розмінювати душу на випадкових кавалерів. Звідки брати натхнення для пошуків свого шляху у житті? Від простих і знайомих кожному речей – дитячих пустощів в опалому листі, передноворічного прикрашання оселі власноруч створеними сувенірами, великого і трепетного приготування Різдвяного столу. Нехай зимові свята принесуть у Ваше життя справжню казку і змусять повірити, що абсолютно все Вам до снаги. Щиро бажаємо кожному добрих змін та незабутніх миттєвостей. І, звісно, віри в диво! Без цього – ніяк!

Ваша Вікторія Семенюк

Обкладинка: Анастасія Мельник

Головний редактор: Вікторія Семенюк Менеджер відділу реклами: Анна Пронько Журналісти: Тетяна Довгань, Валентина Кирильчук Фотографи: Юрій Білошкурський, Сергій Олійник, Віктор Бондар Дизайн та верстка: Ольга Балокіна Засновник і видавець: Вікторія Семенюк

Зміст: Марія Яремчук: «маємо втерти носа всім!»

Герої з обкладинки

Борис Барский: с улыбкой по жизни

18 42 80

16 Віртуозний саксофоніст Джамали – у Вінниці

26 «GIPSY VOICE»: музыка настроения и праздника

30 Бренд «Катерина Лукашик» та «Princess furs»: сміливий погляд на красу 38 ХІ МіжНародний ВІННИЦІанський фестиваль: нарешті «наші» отримали слона 48 VINNYTSIA JAZZFEST-2017 побив нові рекорди!

61 MamaRika: «Люди відчувають мою вибухову енергетику» 66 Наталя Обертун: феномен перемоги 70 Саксофонна осінь у Вінниці

Евгений Гашенко из «Дизель Шоу»

76 Концерт року - MOZART L’opera Rock Le Concert! 94 Час, коли жінки говорять пошепки 104 Кава. Творчість. Свобода 136 Страна ретро-авто и безумных коктейлів

Редакція не несе відповідальності за зміст реклами та статей. Думка редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій. Адреса редакції: м. Вінниця, вул. Амосова, 9 e-mail: svadba.in.ua@gmail.com, web: svadba.in.ua Телефон редакції: (097) 976-96-30; (097) 999-46-87

Реєстраційне свідоцтво: серія ВЦ 904-262-р. від 11 березня 2014. Віддруковано в типографії: «Рема-Принт» тираж: 3000 екз м. Київ, вул. Чорновола, 2, оф.1

ВЕСІЛЛЯ РОКУ

V&A

ГЕРОЇ з ОБКЛАДИНКИ Віктор і Анастасія зараз у тому солодкому періоді життя, який йде одразу за весіллям. Новий статус «одружених перед людьми і Богом», незвідані емоції, зовсім не знайомі ролі… Прек расний час пізнання одне одного. Вони взяли шлюб 22 вересня і вже готові поділитися досвідом та порадами.

1. Аристократична класика – завжди актуальна «Я виросла на класичній літературі. Бароко, ренесанс… Тому вибір стилю весілля для мене не був дилемою. Витончена і стримана класика ніколи не виходить з моди.

Це однаково стосується, як інтер’єрних рішень, так і вбрання. Тому з усіх ресторанів столиці, ми обрали той, який витримано у дусі аристократизму. Він має простору зелену зону, кілька власних причалів і безліч локацій для фото. Вважаю, це важливо для організації весілля».

ВЕСІЛЛЯ РОКУ

2. Вінчання не варто відкладати на потім «Дехто твердить, що вінчатися потрібно, проживши разом якийсь відрізок часу, перевіривши власні почуття. Ми так не вважаємо. Для нас із Віктором вінчання було принциповим і дуже зваженим кроком. Я гадаю, якщо обираєш людину

собі за половинку, то маєш взяти благословення у Бога. Якщо не віриш у спільне майбутнє, тоді навіщо взагалі жити разом? Ми за місце вінчання обрали КиєвоПечерську Лавру. Таїнство виконав її настоятель митрополит Павло, за що ми йому безмежно вдячні».

ВЕСІЛЛЯ РОКУ

3. Важливо не перевантажувати свято шоу-програмою «На нашу думку, що занадто, то не здраво. Свято, перевантажене виступами і шоу-програмою, швидко втомлює гостей. На нашому весіллі всього було в міру. Грав інструментальний квартет під керівництвом Івана Списаренка, був фокусник, котрий розважав запрошених під час бенкету, а також музичний гурт «Круасан». Ми зробили акцент на постатях ведучих. Для супроводу урочистої церемонії запросили заслужену артистку України Наталю Валевську, а саме весілля провів заслужений артист України Володимир Голосняк. Все таки ведучі задають ритм святу і скеровують його у правильному напрямку, відтак важливо обрати людей, з якими буде комфортно».

ВЕСІЛЛЯ РОКУ

4. Ретельно сплануйте час, щоб все встигнути «Неймовірно задоволена своїми візажистами – Іваном та Мирославом. Це – професіонали своєї справи. Іван працював з учасницями конкурсу «Міс світ», тому, звісно, вміє створювати красу якісно і досить швидко. Щоб ми з моїм чоловіком хотіли порадити майбутнім молодятам, тим, хто нині готується до свого весілля? Передовсім більш ретельно спланувати цей святковий день. Не завадить навіть розписати все на аркуші паперу. Наприклад, кількість фото з близькими людьми і затрати часу на створення цих світлин. Скажімо, двоє братів з родинами, п’ятеро друзів, четверо подруг.

Скільки індивідуальних і групових кадрів потрібно зробити. Варто врахувати час на затори у дорозі, на вінчання і прогулянку молодих. Неймовірно зручно, якщо фотограф буде на весіллі із помічником. Це пришвидшує і спрощує процес. Економить сили і час також наявність у ресторані власних цікавих локацій».

V&A

ПОДІЯ

ВІРТУОЗНИЙ САКСОФОНІСТ Джамали – у Вінниці

же четвертий рік поспіль наше місто на кілька днів стає територією якісної сучасної духової музики завдяки Вінницькому Міжнародному фестивалю саксофонної музики ім. Адольфа Сакса. Він щороку набирає обертів і популярності. Цьогоріч – 5 днів, 4 різні локації: обласна філармонія, музичнодраматичний театр, будинок офіцерів, креативний простір «Артинов». Різні відтінки звучання, класика і модерн, учасники – з багатьох куточків світу. Серед них – віртуозний український музикант, саксофоніст неперевершеної Джамали – Андрій Чмут, який підготував подільським меломанам сюрприз у вигляді африканських барабанів та власного авторського соковитого smooth jazz.

Аndrey Chmut Band

Йому 25 років і усе свідоме життя він тримає у руках саксофон. Зараз один зі своїх численних проектів в Україні Андрій Чмут реалізує разом з африканськими

музикантами. Ідея такої творчості виникла після знайомства з фіналістом шоу «Голос країни» Аняня Удогво. Музика стала основою дружби і поштовхом для нових інструментальних експериментів. Саксофон, підсилений запальними африканськими ритмами, звучить колоритно, енергійно, по-особливому. Вінницька публіка, яка кілька десятиліть фестивалить у джазових ритмах, не може не оцінити такий екстравагантний музичний подарунок. У цьому квартеті Андрій веде саксофонну партію, Олександр Огневець – на клавішних, Артем Лебедєв – бас, а нігерієць Tobi Medic Drums вибиває шалені барабанні ритми. Це – позитивна музика, над якою не треба думати, а лише сприймати душею. Вона пробуджує почуття і змушує усміхатись, ставати добрішими та романтичнішими.

Невипадкове

знайомство з музикою, випадкове знайомство з Джа

Музика у серце Андрія Чмута прийшла у 9 років. Сам він каже, що навіть не займається нею, а просто живе, бо це єдине, чому присвячує всього себе. Після Бога, звісно. Він – з релігійної християнської родини і впевнений, що його знайомство з саксофоном також задум творця. В дитинстві до церкви, яку Андрій відвідував з батьками, приїхав саксофоніст. Кількох звуків стало достатньо, щоби хлопчину захопило раз і назавжди. Відмовляти ніхто його не став. Придбали інструмент і записали до музичної школи. Андрій закінчив Київське державне вище музичне училище ім. Р. М.Глієра та магістратурі Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра. Обрав для себе джазовий факультет. Пошуки у цьому напрямку продовжує весь час.

Зараз готує дебютний альбом, який вже за півроку вийде завдяки співпраці з американським музичний лейблом «Sky town». Це – авторська музика, переважно у стилі smooth jazz. Такий джаз подобається більшості, він легкий для сприйняття, зрозумілий, не нав’язливий, майже фоновий. Стиль зародився у США ще в 60-их, але зараз набув нової популярності. Він приділяє менше уваги традиційній джазовій імпровізації, однак дає можливість в повній мірі розкрити чуттєвість кожного інструменту. Втім, саме smooth jazz найбільше асоціюється із саксофоном. З Джамалою Андрія познайомив випадок. Співачка готувалася до ювілейного концерту на честь 5-річчя сольної кар’єри і підшуковувала музикантів для духової секції. Тимчасово співпраця стала основою довготривалої творчості. Зараз Андрій в основному складі. Грає на саксофоні і клавішних. Персональна гастрольна карта Андрія Чмута – надзвичайно широка: США, Франція, Бельгія, Нідерланди, Туреччина, Литва і багато інших країн. Однак, найбільше він вболіває за Україну, бо каже, що саме тут бракує якісної, наповненої змістом музики. «Нам не вистачає поціновувачів такої музики, їх треба виховувати. Варто показувати людям, що існує не лише шансон чи поп і що принцип «чим менше одягу, тим краще кліп» - це не правильно. Я хочу, щоб і українські слухачі нарешті почали шанувати високе музичне мистецтво. Саме тому я вирішив приїхати з квартетом до Вінниці на фестиваль». Тетяна Довгань

ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю

МАРІЯ ЯРЕМЧУК

» ! м і с в а с о н и т р е т в мо

«має 20

В екстравагантному каптурі та на височенних підборах Марія Яремчук «запалила» танцпол на показі колекції «Miss of beauty». Вона приїхала до міста над Бугом вперше за багато років і була приємно шокована розвитком вінницької фешн-індустрії та жвавим світським життям Вінниці. Ексклюзивно для журналу «Свадьба года» Марія розповіла про власне бачення ідеального чоловіка, погляд на українську музику та особисті модні вподобання.

Марічко, сьогодні ти - гостя модного показу. Як враження? - Буду чесною, я в шоці, тому що все надзвичайно зі смаком. Вінничани прекрасно вдягнені, прекрасно спілкуються. Я навіть не здогадувалася, що Вінниця настільки пішла вперед. Те, що встигла побачити до свого виступу – центр міста. Я в дикому захваті. Просто Європа-Європа! Знаєте така атмосфера, коли ти виходиш в місто і чуєш, що тобі легко на душі або навпаки. Різні міста живуть у різному ритмі. У Вінниці мені класно, не зважаючи на нещодавні події в Калинівці… Ти стежила за тим, що відбувалося у Калинівці? - Звичайно! Вся Україна стежила. Ми навіть думали, що через таку велику катастрофу перенесеться захід, але, Слава Богу, що вдалося зупинити лихо. Чи встигаєш стежити за модою в Україні? - Насправді не встигаю. Я не ходжу у Києві на fasion-week. Я люблю собі

ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю

вдягатися так, як я люблю, але стежу за журналом «Vogue». Але в основному, щоб розуміти, що відбувається в світі. Але я не фанатка. Що любить носити Марія Яремчук поза сценою, у вільний час? - Футболку, штани, кросівки. Все! Ще влітку ти похизувалася любительськими світлинами з Карпат. Коні, кошики з грибами, гірські стежки… Це твій формат найліпшого відпочинку? - Правильно підмічено: саме Карпати до душі в першу чергу. Ну, я – дитя Карпат, я – дитя гір. Я люблю ходити замуцьканою (авт. – брудною), люблю бігати. Я там стаю знову дитиною, а ми всі, коли були дітьми, були справжніми, любили посправжньому і були собою. І тому я завжди повертаюся в Карпати, щоби стати собою і зарядитися від природи, бо вона така сама жива, як і ми. Ти сьогодні завершила свій виступ відомою кожному українцю піснею «Родина». Можливо, маєш на думці бажання переспіватипереаранжувати доробок свого тата Назарія Яремчука?

- Звичайно, це перша із них. Взагалі думаю, що прийде ще той день, коли творчість Назарія Яремчука буде переосмислена і заграє новими фарбами. Цей день близиться, тому що він був легендою і повинен бути визнаним. Молодь повинна вчитися на його музиці, піснях. Він справді був великим. Чи можна сказати, що ти вже знайшла себе у музичному плані? - Я розвиваюсь. Не можу сказати, що остаточно знайшла себе. Поки що мені подобається

хіп-хоп, поки що мені хочеться читати реп українською. Отак от! Пишу я, коли сама із собою і фортепіано, зовсім іншу музику. І це, мабуть, буде наступний етап, тому що вона якась дуже доросла, глибока, лірична, але, звісно, що це українська музика. Я впевнена, ми маємо втерти носа всім, бо у нас найталановитіша молодь. Я за те, щоб розвивати нашу українську музику. Пікантне запитання, яке цікавить всіх: красива жінка незаміжня… Про сердечні

ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю

справи інформації дуже мало. Може за творчістю часу не вистачає? - Часу вистачає, головне, щоб вистачало внутрішніх ресурсів. Я якась дуже дивна в цьому плані. Мене не цікавлять просто стосунки для стосунків, мені потрібно щось дуже особливе, яке буде давати політ. Я коли закохана, як ніби машина. Я можу все і вже, і тепер. А коли не закохана, то доводиться докладати зусиль. Кохання – це прекрасне почуття, але, мені здається, його треба заслужити і якщо воно справжнє, то це те, заради чого ми живемо. А на все інше я не розпиляюсь. Зараз твоє серце вільне? - Швидше так, аніж ні. Ідеал чоловіка, який він для тебе? Чи є така картинка в голові? - Ну не знаю. Він повинен просто торкати.

А уявлення про сімейні стосунки? Ти з багатодітної родини, напевне, вже проводила якісь паралелі. На твій погляд, сімейні цінності – це що? І в кого які ролі? - Я думаю, що повинен бути порядок, чоловік повинен бути головою родини так чи інакше. Жінка може бути в тисячі разів розумніша і хитріша, але якраз тоді, коли вона хитра, то знає, що треба робити свої справи під маскою абсолютної непохитності. Бо коли жінка бере на себе роль чоловіка, то він або піде, або стане жінкою замість жінки. Ми маємо таке сьогодення. Багато хто жаліється, що «ой, нема чоловіків, всі якісь слабкі». А причина в тому жінки все таки ліплять під себе. Тому жінка повинна бути мудрою, тихою. Яким би вона бійцем не була по життю, вдома має приласкати, дати тепло, любов і спокій. Тетяна Довгань

РЕКОМЕНДУЕМ

Впрочем, сольные и бэк-вокальные партии есть у всех. В этом преимущество «GIPSY VOICE». Они могут сыграть и спеть почти все: от хитов «Queen» или легендарной «Wall» из репертуара «Pink Floyd» до самого нашумевшего летнего «Despaсito» или игривого классического фламенко.

В Винницу «GIPSY VOICE» вернулись после долгих гастролей. Побывали в странах ближнего зарубежья, потом в Азии. Играли в Казахстане, Таиланде, Китае. Хвастаться команда не любит, но среди знакового – встреча с Нурсултаном Назарбаевым, действующим казахским президентом. «Не имеет значения, кто именно наc слушатель. С одинаковой отдачей играем для всех. Самое ценное, когда встают, аплодируют, просят исполнить «на бис!» Такие моменты заряжают», - делится Верона. «Настоящая музыка всегда находит отклик в сердце и вызывает эмоции. Это, как магия. Знаете, «connect» со слушателем либо есть, либо нет. И совершенно не важно: у тебя музыкальное образование или ты самоучка. Мы хотим дарить

людям хорошую качественную музыку, это наша цель. - рассказывает Руслан. «Какую творческую планку ставим для себя? Играть для больших аудиторий! Энергетика масштабных площадок ни с чем несравнима. Знаете, когда зал или стадион раскачается и пульсирует в едином ритме – это очень здорово. Я знаю, что мы сможем так зарядить людей и над этим сейчас работаем. Репетируем постоянно, - комментирует Нико.

Чего у них не отнимешь, так это упорства, стремления совершенствоваться и заразительного оптимизма. Интуитивно или осознано, но «GIPSY VOICE» уже нашли не занятую нишу в украинском музыкальном простран-

стве. На фоне тотальной попсы, они играют добротную инструментальную музыку, усиленную сочным многоголосьем. От такой музыки хочется улыбаться, танцевать, влюбляться и просто радоваться жизни.

https://www.facebook.com/axefx/

Сейчас «GIPSY VOICE» сконцентрированы на собственной авторской музыке. Работают в разных стилях. Экспериментируют с smoth jazz и другими направлениями. Готовятся снимать клип на одну из собственных композиций. Его премьера через несколько месяцев состоится на телеканале М2.

ПОДІЯ

Бренд КАТЕРИНА ЛУКАШИК та PRINCESS FURS: сміливий погляд на красу

Чуйко Дарина Фіналістка «Міс Украіна 2017»

Поліна Ткач “Міс Україна 2017”

1 жовтня відомий український дизайнер Катерина Лукашик та засновник дому хутра «Princess furs» Осман Генч влаштували для вінничан свято вишуканості та моди. Назвати захід просто модним показом буде неточністю, адже для презентації одягу організатори обрали неординарний формат. Разом з кількома дефіле відбулися виступи зіркових гостей, фотосет з титулованими красунями України і навіть розіграш цінних подарунків. 33

ПОДІЯ

Поліна Ткач “Міс Україна 2017”

Емілія Шах «2-а Віце-міс Україна 2017»

Катерина Лукашик вкотре підтвердила вірність обраній філософії. Вона незмінно сповідує жіночність образів та вишуканість крою, має власний авторський почерк, завдяки якому здатна підкреслити гармонійність жіночої фігури. Бренд протягом кількох років співпрацює з Комітетом Національного конкурсу краси «Міс Україна». Саме у сукнях цієї креативної вінничанки титуловані українки представляють свою батьківщину на сценах наймасштабніших світових конкурсів краси. Ведучою вечора стала «Міс Україна Інтернешнл 2016» Вікторія Кіосе.

Символічно, що й музичний супровід дійства забезпечили дві молоді українські зірки: фіналіст шоу «Голос.Діти» та переможець шоу «Маленькі гіганти» Олександр Подолян і чарівний голос українських Карпат Марія Яремчук.

Диана Мироненко «Міс Україна Земля 2017 Ксения Чіфа «Міс Україна Інтернешнл 2017»

Дім хутра «Princess furs» підтримує високе мистецтво витонченої моди. Протягом 16 років цей бренд дарує вінничанкам ексклюзивний одяг зі шкіри та хутра найвищої якості. Його засновник Осман Генч – меценат та благодійник, який вірить в успішне майбутнє України та докладає максимум зусиль, аби розвивати її потенціал.

Аліна Мельник Фіналістка «Міс Украіна 2017»

Разом із сукнями Катерина Лукашик представила добірку дизайнерських пальт, а Дім хутра «Princess furs» колекцію елегантних шуб. Шанувальниць натуральної м’якої розкоші, безумовно, потішала яскрава кольорова гамма, різноманітність довжини і фасонів: від класики натуральних кольорів до модерних глибоких відтінків.

Ирина Ткачук «1-а Віце-міс Україна 2017»

Нову колекцію «Miss of beauty» (осінь - зима-2018) першими приміряли 15 навродливіших дівчат – фіналісток і переможниць Національного конкурсу краси «Міс Україна». Вони вийшли до просторої зали ресторану «Mont Blanc» у відвертих і неймовірно ніжних образах. Всі вечірні сукні – повної довжини, до кінчиків підборів, але при цьому абсолютно відверті і водночас ніжні. Рожево-пастельна гама з легким відблиском. Тонкі прозорі тканини німецького та італійського виробництва. Родзинка колекції – усі сукні ніби вдягнені на «body». Сміливо? Але ж так спокусливо!

Диана Мироненко “Міс Україна Земля 2017”

Ксения Чіфа “Міс Україна Інтернешнл 2017”

ПОДІЯ

З-поміж гостей показу партнери свята розіграли цінні призи: шкіряний клатч, сертифікати на естетичні послуги, професійний візаж, запрошення на вечір у кав’ярні та поїздку на двох до Кракова. І всі без винятку запрошені отримали драйвовий настрій та море чудових фото. Пишаємося, що саме агенції «Свадьба года» довірили організацію технічної частини свята. Ми старалися підсилити атмосферу справжнього світського рауту і віримо, що нам це вдалося.

Валерія Михайлова Фіналістка “Міс Україна 2017”

Юлія Карпець Міс симпатій JetSetter.ua 2017

Отже, тепер чекаємо на новий модний сезон і нові яскраві події! Тетяна Довгань

Поліна Ткач “Міс Україна 2017”

Аліна Мельник Фіналістка “Міс Украіна 2017”

Ірина Ткачук “1-а Віце-міс Україна 2017” Валерія Михайлова Фіналістка “Міс Україна 2017”

ПОДІЯ

ХІ МіжНародний ВІННИЦІанський

фестиваль: нарешті «наші» отримали слона 11 років поспіль, відзначаючи день народження рідного міста, вінничани щиро і по-доброму сміються. Така в нас традиція! Бо разом з іменинною феєрією у Вінницю за підтримки міськовиконкому приходить унікальний фестиваль комедійного і пародійного кіно. За ці роки він навчив містян розумітися на мистецтві гумору і навіть власноруч створювати веселі шедеври. Цьогоріч в програмі вперше з’явилася абсолютно нова, «суто вінницька номінація».

22 серпня по 7 вересня вінничани переглядали веселий «короткий метр» і уважно приглядалися до нього. Традиційно на адресу організаційного комітету надійшли роботи із різних частин світу. Загалом понад сотня роликів від учасників з України, США, Німеччини, Ірландії, Франції, Великобританії. Найхолодніший континент Антарктиду

вперше за історію фестивалю, просто на церемонії нагородження представили позаконкурсною роботою, присвяченою будням полярників. Урочистий фінал під патронатом міського голови Сергія Моргунова, за звичаєм, провели у форматі «open air» на улюбленій пло-

щі вінничан навпроти мерії. Головними партнерами свята виступили ювелірний центр «Діадема», будівельна компанія «Вінницябуд» та Вінницька обласна державна адміністрація. Стабільність – ознака майстерності. З цим не посперечаєшся! Незмінний організатор МіжНародного Вінниціанського фестивалю Євген Майданик вкотре зібрав на одній сцені справжніх гуру гумору і за сумісництвом добрих друзів фестивалю: телеведучого Анатолія Борсюка, актора Бориса Барського, гумориста Олега Філімонова, художни-

ПОДІЯ

ка-мультиплікатора Едуарда Кирича, режисера Євгена Чепурняка, актора Яна Левінзона, дворазового рекордсмена Книги рекордів Гіннеса Теодора Рєзвого, мандрівника Валерія Семенюка та цілу команду «Дізель шоу». Атмосфера товариських, позбавлених зайвого пафосу, посиденьок залишилася незмінною. Ведучі змінювали одне одного, сипали жартами, час до часу імпровізуючи і відступаючи від сценарію. У цьому, власне, й родзинка Вінниціанського фестивалю усе легко й невимушено. Відомий вусань з команди «Маски» буквально «розірвав» публіку добіркою свіжих віршів про любов до жінок. Так писати і декламувати вміє, напевне, тільки він. Улюбленці України - Марина Поплавська, Євген Сморигін та Вікторія Булітко підсилили заданий тон ліричним і дуже теплим гумором. Репризи, пісні під гітару, розкішні соковиті діалоги. Словом, знайомий почерк справжніх артистів. Переможців фестивалю з-поміж 22 учасників обирали за чотирма класичними напрямками – кліп, анімація, реклама та «Short, побери». Окрім того, цьогоріч після десятилітньої паузи, нагороду нарешті взяли вінничани. При чому, взяли її у новій номінації – «шведінг», тобто створен-

ня ремейків на відомі кінофільми. «Летючого слона» отримала стрічкапародія «Титанік». І те, що одна з переможних статуеток залишилась таки на батьківщині – добра тенденція. Це значить, ми не лише навчилися збирати разом знавців і поціновувачів якісного комедійного і пародійного кіно. Ми навчилися культивувати кіногумор. Браво фестиваль! Браво Вінниця! Тетяна Довгань

ХАРИЗМАТИЧНА ОСОБИСТІСТЬ

Борис Барский

с улыбкой по жизни 44

Ну

кто же Не зНает этого

удивительНого чудака с фирмеННыми закручеННыми усами?

Пожалуй,

целое

ПоколеНие выросло с его

«дедушкой» из комикшоу «маски». этот образ Настолько врезался в

восПриятие, что вытесНил все другие.

Хотя и На другиХ фроНтаХ барский еще как ПреусПел: Почти четыре десятка лет счастливый семьяНиН, усПешНый киНоактер, автор собствеННого Поэтическоюмористического жаНра. гостей 11-ого «виННициаНского фестиваля» оН буквальНо

- Как вам сегодняшний праздник! - Замечательный! Вам очень повезло, что в Виннице есть люди, которые придумали такой фестиваль и столько лет объединяют всех юмором. Хочу поблагодарить организаторов за приглашение. Мне очень комфортно в такой компании. Все очень душевно и весело. - Борис, фамилия у вас прямо-таки скажем благородная. Никогда корнями не интересовались? - Было дело. Мне как-то сказали, что дворянских корней у меня нет, но скорее всего фамилия моя происходит от города Бар, который в Винницкой области.

засыПал стиХами о

«разНообразНыХ жеНщиНаХ». радушием виННицы был глубоко троНут, а Получив от оргаНизаторов фестиваля милого Парящего слоНа,

расПлылся в доброй усатой улыбке.

Нам же эксклюзивНо рассказал о голливуде и самыХ дурацкиХ гастрольНыХ ПоХождеНияХ.

ХАРИЗМАТИЧНА ОСОБИСТІСТЬ

- Я вот честно вам скажу, я женат уже 37 лет. Женился я, можно сказать, в раннем, но половозрелом возрасте. И вот свою жену удивить или рассмешить редко удается. Я очень хочу, чтобы она была счастлива, а мои шутки иногда это счастье разрушают. Она, конечно, не обижается на них, но просто делает вид, что не расслышала. - Есть среди «Стихов для разнообразных женщин» - те, которые посвящены жене? - Да я все стихи на ней «проверяю». - Это как?

Видите, значит все-таки наши корни связаны. Винницу я очень люблю, Неоднократно замечал, что каждый раз, когда приезжаю, здесь хорошая погода. Даже зимой. Вроде бы снег мокрый, мрачно, сыро. А тут я приехал и солнце вышло, и девушки гуляют необыкновенной красоты… - Комик – это ведь даже не профессия, а, наверное, состояние души. Дома тоже юморите или отдыхаете?

- Прихожу и говорю: я написал новое стихотворение о любви! Она спрашивает: ко мне? Я отвечаю: нет! Тогда она просит: расскажи, а когда дослушает до конца, говорит – слава Богу, что это не обо мне! А вот один из самых свежих стихов, тот, который про «больную жену», дочитал до середины и она меня перебила. Говорит: ты никогда не вырастешь! - А вы себя вообще на сколько лет ощущаете? - Я себя ни на сколько не ощущаю. Для меня это совершенно не понятное понятие. Когда

заглядываю в паспорт, осознаю, что там все по правде написано, но если туда не смотреть, то все нормально. - Говорят: седина в бороду – бес в ребро. А у вас как? - Я ощущаю ангелов и то, что они летают надо мне. Я знаю о их присутствии, а вот с бесами, на счастье, у меня не складывается. - В вашей семье принято праздновать годовщины свадьбы? - У нас же гастрольная жизнь постоянно. То уехали, то приехали. У нас в этот день может быть спектакль. Редко случается, что ты дома и к тебе пришли гости. Точно также и дни рождения. Почти не бывает так, чтобы собрать друзей в кафе или ресторане. И это даже здорово, что в свой праздник ты работаешь и все близкие рядом, потому что они тоже задействованы в спектакле. И они же с тобой потом ужинают, празднуют. - Раз уж заговорили про дни рождения… Ваш как раз осенью, в сентябре. Можете вспомнить самое необычное поздравление или сюрприз?

обниматься с нами, фотографироваться. Тогда зал вообще ничего не понял.

- Да помнится. Мы работали в Германии, в Мангейме и у нас был чудесный продюсер. Он пришел после спектакля и сказал: завтра выходной, возьмите красивые костюмы, мы ночью, типа, куда-то поедем. Ну вот и взяли, что под рукой было: шорты какие-то, концертные фраки. У кого-то штаны оказались короткими, у кого-то длинными. Потом мы поужинали и в автобусе уснули. А проснулись мы в Париже. Целый день продюсер возил нас по городу, а ближе к вечеру говорит: одевайте свои костюмы, мы идем в «Мулен Руж». И тут у нас наступил шок: бабочек нет, сандалии на босу ногу… Вот мы такие красивые приходим в «Мулен Руж», на нас все оглядываются, мол, ненормальные какие. Но самое неожиданное было в конце представления. Дело в том, что половина их труппы – наши славянские девчонки, которые отлично знают «Маски-шоу». После выступления они ринулись со сцены, начали

- Знаете, это как искать смысл жизни. Его не надо искать, жизнь нужно наполнять смыслом. Так и со счастьем. Человек рождается счастливым изначально. Но потом мы сами себе напридумываем проблемы. Несчастен ты можешь быть из-за чего-то, а счастлив ты по природе. Ну как может быть иначе?

- Для Вас лично счастье в чем?

- Есть еще роль, которую хотелось бы сыграть, но пока не удалось? - В Голливуде хотелось бы сыграть, но Голливуд обо мне почему-то ничего не знает. - Ну тогда от Вас пожелание для наших читателей и всей Винницы. - Я живу по принципу: хорошее притягивает хорошее, а плохое отталкивается и не прилипает. Я желаю всем, чтобы в жизни притягивалось только хорошее и вы были счастливы!

ХАРИЗМАТИЧНА ОСОБИСТІСТЬ

*** Вы лежали в гамаке С сигаретою в руке И невольно искривляли Тело где-то в позвонке. Вы лежали у реки Ни близки, ни далеки, И губами выдували Слюни, словно пузырьки. Я хотел быть ветерком, Я хотел быть гамаком, Грудь Вам лапками царапать Легкокрылым мотыльком. Я хотел бы быть рекой, Гладить Вас своей рукой, Гладить волосы и тело — Вот я ласковый какой. Я хотел быть ветерком, Я хотел быть мотыльком, Только на хрен Вы мне сдались С искривленным позвонком.

*** Не скрою: вы мне симпатичны, Гармония лица и тела, Вы так изящно симметричны, Величественны, мягкотелы. Вы вся вкуснее кока-колы, И понимаю я отлично, Мы с Вами в чём-то разнополы, Но все же фотогиеничны. Мы оба — следствия в причине, Мы вместе — человечий род, Да будет женщина в мужчине, А лучше пусть наоборот.

РЕПОРТАЖ

VINNYTSIA JAZZFEST-2017 встановив нові рекорди! Журналіст: Валентина Кирильчук

Аншлаги, світові легенди і запальні танці посеред зали! 23-24 вересня у Вінниці відгримів ХХІ міжнародний фестиваль VINNYTSIA JAZZFEST-2017! Фотографії: Марія Васильєва

Ексклюзиви для Вінниці Вінничани та гості міста одностайні: цього року вінницький джазовий фестиваль вкотре взяв нову висоту! І так висока планка, завдяки якій VINNYTSIA JAZZFEST вже 21 рік поспіль входить у ТОП найгучніших джазових подій України, цього року не просто була підтверджена, а й перевершена. Найкраща музика, світові зірки і ексклюзивні подарунки від артистів - ХХІ-й міжнародний VINNYTSIA JAZZFEST дійсно виявився фартовим! Найгучніші оплески і абсолютний захват глядачів – кожен із концертів вражав сюрпризами та особливими, ні з чим незрівнянними емоціями!

Протягом двох днів VINNYTSIA JAZZFEST-2017 у концертній залі «ВІНТЕРА» вінничани та гості міста насолоджувалися музикою 8 кращих джазових колективів із 9 країн світу. Презентуючи все шалене жанрове розмаїття сучасного джазу, вінницький фестиваль, що є найстарішим в Україні, не зрадив незмінним традиціям. Музика виключно найвищого ґатунку, професійний живий звук, довершена організація і зірковий склад учасників. - Куди приводять мрії! – звучить девіз Мережі чудових турагенцій «МЕР-КА-БА» - нашого

цьогорічного генерального партнера телевізійної трансляції, що традиційно пройшла на телеканалі «ВІНТЕРА». Цього року на нашому фестивалі мрії привели шанувальників джазу до незабутньої музичної мандрівки, - підводить підсумки «мама» та продюсер VINNYTSIA JAZZFEST, заслужена артистка України Ірина Френкель. – Спершу всі разом ми пізнали, як особливо звучить джаз у сучасній Україні, потім насолоджувалися європейською якістю джазу Литви, Люксембургу, Франції, Німеччини, Норвегії, Австрії та Словаччини. І символічно фінішували у США – країні, де, власне, і народився джаз. Привезти найкращих закордонних артистів ми змогли завдяки підтримці міжнародних інституцій, які щороку підтримують наш фестиваль. - У жанровому розмаїтті цьогорічна програма була не менш символічна, - відзначає директор фестивалю, заслужений діяч мистецтв України Павло Третьяков. – Фрі-джаз, етно-джаз і world music, авторський джаз і суцільна імпровізація, експериментальний джаз на межі класики й електроніки, класичний скандинавський джаз та справжній американський «чорний свінг». Разом з нашими чудовими артистами ми приготували чимало сюрпризів! «КіноДжаз», кава і розіграші від «Котів» «Родзинкою» VINNYTSIA JAZZFEST-2017 став новий проект «КіноДжаз», завдяки якому Вінниця жила у ритмі джазу протягом шести тижнів, що передували фестивалю.

РЕПОРТАЖ

Співвласниця мережі чудових турагенцій «МЕР-КА-БА» та кав’ярні «ЧОРНА КІШКА, БІЛИЙ КІТ» Анжеліка Малахай (на фото зліва) навіть попри особливий стан фестиваль не пропустила!

Починаючи з 19 серпня, у гостях офіційного кавового партнера фестивалю-2017 – кав’ярні «ЧОРНА КІШКА, БІЛИЙ КІТ» - мело- та кіноманів чекали покази найкращих стрічок про джаз, культових джазових музикантів та найяскравіших моментів минулорічних фестивалів VINNYTSIA JAZZFEST. І все – абсолютно безкоштовно під відкритим небом! А безпосередньо на фестивалі всі глядачі мали змогу насолоджуватися неповторним смаком найкращої кави і після концертів на прес-майданчику брати участь у безпрограшній лотереї. Після відповідей на всі запитання шанувальників артисти особисто витягували фартові номери, щасливі володарі яких тут же отримували ліцензійні диски й вінілові платівки музикантів та сертифікати від кав’ярні «ЧОРНА КІШКА, БІЛИЙ КІТ».

Вперше право урочисто відкрити фестиваль продюсер та директор VINNYTSIA JAZZFEST Ірина Френкель та Павло Третьяков доручили глядачам, які знайшли щасливі наліпки. Найфартовішими виявилися: 18-річна студентка Донецького національного університету Валерія, 11-річний вихованець школи мистецтв «Вишенька» Ярослав та вінничанка Кіра Олександрівна, яка не пропустила жоден з 21 фестивалів!

Космос українського етно-джазу від KoloYolo Стартував фестиваль заворожливим етно-джазом українського гурту KoloYolo, разом із лідерами якого – подружньою парою Ольгою та Миколою Гончаренко - у Вінниці заграв один з кращих барабанщиків України Алік Фантаєв, що добре відомий не лише у світі джазу, а й - рок-музики, адже неодноразово співпрацював із Борисом Гребенщиковим, Земфірою та іншими рок-зірками. Незабутня музична медитація, надзвичайний вокал, насолода від кожної хвилини… Смак українського джазу був настільки фантастичним, що глядачі одразу охрестили музику KoloYolo, у якій неперевершене звучання української бандури поєднується зі співом гітари та перкусії, справжнім космосом! - Космос взагалі є всередині кожної людини, а музика - це той дивовижний інструмент, який може без слів поглиблювати людину, занурювати її у особливі стани самопізнання, - зізнається гітарист KoloYolo Микола Гончаренко. - Для нас взагалі будь-яка музика – це космос, дар. А ще - постійні відкриття! Зокрема, споконвічно назву для свого колективу ми вигадали шляхом співставлення наших з дружиною імен: Коля й Оля – вийшло KoloYolo. А потім виявили і додаткову філософію. YOLO – це відома в усьому світі абревіатура девізу: «You Only Live Once» - «Живеш тільки раз!» Якісна музика дійсно надихає цінувати кожен момент життя, проживаючи його - у хорошому розумінні цього слова! – на повну. І перша частинка нашої назви – «Коло» – це якраз циклічність цього задоволення.

РЕПОРТАЖ

Drum-театр від Тріо Володимира Тарасова Після українців «чаклувати» на сцені почали легенди Європи – Володимир Тарасов, Людас Моцкунас та Євгеніюс Каневічюс. Інтелектуальний експериментальний джаз литовського тріо був настільки потужним, що вражені глядачі зізнавалися: «Здавалося, якщо вони припинять грати, закінчиться життя на Землі!» Свій wow-ефект пережили і самі музиканти. Крім теплого прийому публіки, їх вразив той факт, яку багаторічну історію має вінницький джазовий фестиваль: - Джазовий фестиваль, який проходить вже 21 рік! Маєте, чим пишатися! – зазначив Володимир Тарасов. За виступом його тріо глядачі спостерігали, затамувавши подих. Разом зі своїми друзямимузикантами легендарний барабанщик подарував Вінниці не просто концерт і навіть не просто виставу, а вражаюче шаленство, визначенню якому критики ще не придумали! Свої роботи геній-Тарасов іноді називає sound games і його ігри зі звуком дійсно вражають… - Коли я сідаю за інструмент, я бачу звук. Я його бачу! Візуалізація звуку… Я дивлюся на звук, як художник. Бачу ці відтінки, тембри, - зізнається Тарасов. - Музика - це ж квітка! Нескінченна! Є один звук, ви його відкриваєте - а там інший звук. Відкриваєте другий, а там – третій… І ви розумієте, що от у цьому маленькому інструменті - цілий космос! І ви туди просто пірнаєте! Фрі-джаз від Квартету Мішеля Майса Яку об’єднувальну силу має музика, цього року на VINNYTSIA JAZZFEST показав Квартет Мішеля Майса – колектив, який представляє одразу три європейські країни: Німеччину, Люксембург та Францію. Сучасні, стильні,

красиві музиканти «MichelMeis4tet» пропагують саме таку ж музику.

«Музика залізниць» і гітара з коробки з-під сигар

Неординарний німецький проект DAS Hobos Їхній фрі-джаз – прекрасний, цікавий та невперше у Вінниці заграв «музику сучасних звичайний. Наповнює винятковими емоцізалізниць та урбанісями і чудовим настротичних лінощів» і преєм! У їхньому стилі зентував «хобос кінг» свобода та експери- оригінальну гітару, ментальні імпровізації Фестиваль пройшов за зроблену з коробки зустрічаються зі станпідтримки іноземних з-під сигар. дартними композиціпартнерів: Посольства ями та електронними США в Україні, Посольства Раніше, як розказав технологіями. республіки Німеччина вокаліст Лео Хопфінв Україні, Посольства гер, саме на таких Спостерігати за грою Королівства Норвегія саморобних гітарах кожного з учасників: в Україні, Посольства грали бідняки, які не барабанщика Мішеля республіки Литва в Україні, могли дозволити собі Майса, басиста СтефаБаварського дому в Одесі, купити справжні інна Голдбаха, піаніста Гете інституту в Україні, струменти. Седріка Ханріота та Литовського культурного красуні-тромбоністки інституту в Україні, Саме незвичні історії Аліси Клейн – було надАвстрійського культурного та цікаві мандрівки звичайно захопливо! форуму, агенції music: LX, – головне джерело University of tromso. натхнення тріо DAS Квартет Мішеля МайHOBOS. Раз на рік са вразив глядачів чумузиканти відправдовими авторськими ляються ненадовго композиціями, своїм пожити у старих залізничних вагонах, пооригінальним кавером на хіт Depeche Mode бродити між коліями і, надихнувшись перета неймовірною щирістю та простотою у спілстуком коліс, потім з одного дубля записують куванні з шанувальниками. черговий альбом на міксі блюзу і фолку. В Україні музиканти виступали вперше і були вражені гарячим прийомом публіки.

Щоразу виходять цікаві експерименти, але незмінною залишається головна тема всіх

РЕПОРТАЖ

Його музика змушує забути про всі буденні клопоти та поринути у неквапливий музичний світ, у якому непотрібні жодні слова. Композитор дійсно вміє створювати навколо себе атмосферу спокою, релаксу та затишку — впродовж всього концерту у залі була ідеальна тиша, а легкий дим на сцені додавав виступу неабиякої атмосфери. Сам Ян Гуннар Хофф був схожий на чарівника, який неквапливими рухами по роялю створює казку. Глядачам VINNYTSIA JAZZFEST норвезький маестро презентував роботи зі свого останнього альбому «Stories», на написання якого його надихнули пережиті історії, улюблені пейзажі Норвегії та знамениті друзі – всесвітньовідомий режисер Інгмар Бергман та талановитий український композитор, засновник Одеського джазового фестивалю Юрій Кузнєцов, світлій пам’яті яких піаніст присвятив триб’юти.

композицій гурту - свобода, воля та необмеженість. Саме ці почуття переповнювали глядачів VINNYTSIA JAZZFEST під час концерту гурту, по завершенні якого особливо фартовим глядачам пощастило виграти ексклюзивні вінілові платівки DAS HOBOS та сертифікати від кавового партнера фестивалю - кав’ярні «ЧОРНА КІШКА, БІЛИЙ КІТ». Вишуканий джаз Норвегії Другий день VINNYTSIA JAZZFEST 24 вересня відкрив концерт кращого піаніста Норвегії, маестро Яна Гуннара Хоффа, який презентував глядачам вишуканий скандинавський фортепіанний джаз. Коли навчався у консерваторії, Ян Гуннар Хофф завжди хотів імпровізувати, проте викладачі забороняли йому це робити, але, на щастя, композитор не послухав їх. Сьогодні професор Арктичного університету у своїх композиціях вміло поєднує академічну класику, прогресивний рок, поп-музику та джаз.

- «Stories» - це альбом-оповіді. Це все те, що всередині душі, – розповів зі сцени Ян Гуннар Хофф. - Взагалі у моїй творчості є різні емоції та почуття. Депресивні не є виключенням. Наприклад, твір «Високо в горах» написаний під емоціями, пов‘язаними із другом нашого колективу, який наркозалежний. Всі думали, що він нарешті покине це, але цього не трапилося. Незважаючи на таку важку ситуацію, пов‘язану із цим твором, він вийшов як полегшення.

Ліричний і медитативний, наповнений магічних глибин і мелодійної чуттєвості, фортепіанний джаз Яна Гуннара Хоффа настільки вразив присутніх, що вони не відпускала музиканта, двічі викликаючи його «на біс». Ян Гуннар Хофф зізнався, що був в Україні 10 років тому, коли виступав в Одесі, Києві та Донецьку, але вінницька публіка дійсно неймовірна! - Мене найбільше надихають люди, які приходять у залу, які вміють слухати. Дуже освічені люди – це найбільша мотивація на даний момент! – зізнався маестро. Світові прем’єри від Тріо Йорга Ляйхтфріда Яскравим і потужним авторським джазом глядачів VINNYTSIA JAZZFEST-2017 порадували зірки європейського джазу – Тріо Йорга Ляйхтфріда (Австрія-Словаччина). Для вінницького фестивалю піаніст Йорг Ляйхтфрід, харизматичний басист Штефан «Пішта» Бартус та віртуозний барабанщик Хуберт Брундлмаєр приготували ексклюзивну програму. То був вечір світових прем’єр! Ліричні композиції і несподівані поєднання стилів, насичений грув і вражаюча легкість - кожна композиція відрізнялася від попередньої як по настрою, так і по виконанню. Музиканти то переносили на світлу галявину зі співом пташок, то демонстрували «Страх 1, страх 2, страх 3». Музиканти зізналися, що у Вінниці демонстрували абсолютно новий творчий доробок і одна композиція навіть не має назви, а кожна країна, де вони грають, має певний вплив на їхню музику. - Ми вперше в Україні і дуже раді тут бути. А ще дуже дякую за цей рояль — він неймовірний! — відзначив Йорг Ляйхтфрід, який залюбки спілкувався із публікою і під час, і після концерту. - Мені дуже приємно знаходитися на рідній землі, звідки походять батьки славетного піаніста Джорджа Гершвіна! Дуже дякуємо за такий незабутній прийом!

РЕПОРТАЖ

- Найбільше у своїй творчості ми прагнемо показати людяність! Ми залюбки виходимо у залу до глядачів і граємо для людей просто на вулиці, тому що не хочемо звеличуватись над публікою лише тому, що ми – на сцені, а інші - у залі. На наших концертах всі завжди на рівних переживають емоції, чуттєвість і позитивний настрій! – говорять музиканти.

Шалені танці з парижанами прямо посеред зали! «Співай, танцюй і грай прямо зараз, не чекаючи більш влучного моменту! Майбутнє ніколи не настане, а життя відбувається тут і зараз!» - цей девіз французького бенду BATUNGA & The SUBPRIMES глядачі VINNYTSIA JAZZFEST-2017 засвоїли надовго! Шалені французи запалили! Вразили! Розірвали! Своєю всеохоплюючою харизмою та вибуховою енергетикою парижани скорили усіх присутніх раз і назавжди! Підтанцьовувати запальним ритмам французького бенду Batunga & The Subprimes, у якому класичні труби і саксофони ідеально уживаються з барабанами та екзотичними банджо і сузафоном, вінничани почали з перших секунд їхнього виступу. А коли експресивні парижани спустилися зі сцени, щоб заграти прямо посеред концертної зали – розпочалось справжнє шаленство! Емоції переповнювали усіх!

Як відзначали глядачі, все, що творили ці музиканти із власними інструментами, можна назвати істинним шаманством, а енергетика кожного сплітається у велетенський вибух емоцій, харизми та таланту. - Велика радість бути серед вінничан та всіх гостей міста і бачити, як усіх переповнюють такі чудові, надзвичайні емоції, - відзначив голова Вінницької обласної державної адміністрації Валерій Коровій, на спільне з Сергієм Моргуновим особисте запрошення якого і відбувся виступ хедлайнерів. - Позитивні емоції – це головне! Коли 11 років тому я вперше побував на джазовому фестивалі, отримав такі неперевершені враження, що тепер завжди особливо очікую фінальних концертів. Вражає не лише імпровізація, а й простота у спілкуванні світових легенд джазу. Наш вінницький фестиваль – високопрофесійний музичний проект, який за 21 рік виховав своїх глядачів, які дуже прискіпливо відносяться до всього, що відбувається на сцені. І велика радість, що нам з організаторами щороку вдається всіх приємно здивувати!

Культовий Сайрус Честнат І хоч здавалося, що після виступу французів вінничан вже важко буде вразити, концерт фінальних героїв – Тріо культового Сайруса Честната – приголомшив усіх! Віртуозність, блискавична гра та щирість американців скорили Вінницю, зірвавши найбурхливіші овації. - Ми щасливі, що у вінничан та всіх гостей міста була нагода почути справжній «чорний» джаз у виконанні одного з кращих піаністів сучасності! – відзначають продюсер та директор VINNYTSIA JAZZFEST Ірина Френкель та Павло Третьяков. – Сайрус Честнат – віртуоз-легенда! Він став для сучасного джазу тим, ким був Оскар Пітерсон для джазу 60-х років. Його творчість відрізняє технічна досконалість і потужний свінг у комбінації з вражаючим ліризмом. Концерт Тріо Сайруса Честната у Вінниці пройшов за підтримки Посольства США в Україні, а на наступний день піаніст-легенда у Вінницькому училищі культури та мистецтв імені Леонтовича ще й дав безкоштовний майстерклас для студентів та всіх бажаючих. Джазмен розповів, що крім свого основного покликання – музики - захоплюється фотографією і риболовлею. - Я вважаю, що фотографії треба вчитися так само ґрунтовно, як і музиці. Можна просто бити пальцями по клавішах і не створювати нічого. Можна також натиснути на кнопку спуску і нічого вартого не сфотографувати. Тому я намагаюся і у музиці, і у фотографії розширити область сприйняття, показати, які почуття виникають у мене в той чи інший момент, - розповідає музикант.

Фінальний концерт пройшов на особисте запрошення Валерія Коровія та Сергія Моргунова. - Джаз - це відсутність стандартних рамок. Це як у бізнесі або політиці: вдала і вчасна імпровізація викликає підтримку з боку глядачів/партнерів/електорату, допомагає шукати нестандартні рішення щодо подолання проблем. Ми живемо у такій час, який потребує від лідерів нестандартних рішень. Напевно, це теж одна з основних причин, чому джазовий рух в Україні зараз пожвавився, відзначив очільник області Валерій Коровій. - Але скільки б фестивалів не з’являлось, Вінниця все одно залишається першим містом незалежної України, у якому почався рух джазових фестивалів. І це особливо цінно!

Сайрус Честнат переконаний: навчитися техніці виконання джазу можна, але він не стане справжньою музикою, поки акорди не стануть частинкою душі. - Є думки, що джаз поступово вмирає, що він вже не той, яким був колись. Я з цим катего-

РЕПОРТАЖ

рично не погоджуюсь! Джаз зникне тільки тоді, коли Земля перестане бути вільною, коли перестане існувати свобода слова. І якщо це станеться - це буде страшний час… Відзнака для «мами» фестивалю Закриваючи фестиваль, хедлайнери - BATUNGA & The SUBPRIMES та Тріо Сайруса Честната - порадували глядачів імпровізованим спільним виступом,

а очільник області Валерій Коровій під бурхливі оплески глядачів вручив засновниці та продюсеру VINNYTSIA JAZZFEST, заслуженій артистці України Ірині Френкель найвищу галузеву відзнаку від Міністерства культури України та міністра Євгена Нищука – за досягнення в розвитку культури і мистецтва.

Концерт культового Сайруса Честната пройшов за підтримки Посольства США в Україні. Від імені посольства США всіх глядачів зі сцени привітав пан Курос Гаффарі: - Звичайно, джаз більшою мірою є культурним спадком США, але те, що я побачив тут у Вінниці - доказ, що джаз шанується скрізь! Джаз – це той місток, який може об’єднувати різні країни, різних людей. Це та музика, яка допомагає виражати себе зсередини, бо є свободою самовираження.

MamaRika: «ЗАРАЗ Я САМА СОБІ ПРОДЮСЕР»

Одна з найяскравіших співачок України у ексклюзивному інтерв’ю «Свадьба года» розказала, як інтегрує хіп-хоп, соул та фанк європейської якості в українську музику, як поєднує творчу співпрацю із особистими стосунками і про яке весілля мріє разом зі своїм коханим – актором та гумористом Сергієм Середою 64

- Ви працюєте під псевдонімом MamaRika вже більше року. Чим найбільше запам’ятався минулий рік? - Зараз я сама собі продюсер. І, мабуть, це найкраще, що сталося у моєму творчому житті. Вся відповідальність тепер на мені. І навіть коли ми з моєю командою помиляємося, сприймаємо це як корисний досвід. Звичайно, починати все з нуля – важко. Я одна з небагатьох «камікадзе», які наважилися на такий ризик. Треба чітко розуміти, яку музику ти хочеш створювати, що ти хочеш донести людям через свою творчість. Потрібно знайти однодумців, створити команду, яка буде дивитися з тобою в одному напрямку і так само кайфувати у процесі, як і ти. І, звичайно, треба мати абсолютну впевненість, без страху і сумнівів. Тільки так ти будеш готовий до всіх випробувань на цьому нелегкому, але такому захоплюючому шляху.

У минулому році я знялася у популярному серіалі «Однажды в Одессе», почала працювати ведучою на радіо NRJ Ukraine, помітно відзначилася у півфіналі українського «Євробачення», взяла участь у багатьох фестивалях, номінувалася на «Відкриття року» Національної музичної премії YUNA, презентувала п’ять синглів та чотири кліпи: «Мама Ріка», «Ніч у барі», «КАЧ», «Ти і Я». Але головне – Мама народила дебютний альбом «КАЧ»! 11 дітей – нових пісень! І зараз знаходжуся у всеукраїнському турі на підтримку альбому. Неслабо за перший рік існування, чи не так? (посміхається) Хочу сказати, що ніколи не

зробила би стільки за такий відносно короткий час без моєї команди. Це дуже важливо – мати поряд однодумців, які вірять у тебе не менше, ніж ти. - Як MamaRika народжувала альбом КАЧ? - Це вже доросла дитина (посміхається). Серйозна планка, яку я сама собі поставила два роки тому, коли вирішила почати нове творче життя. Чесно кажучи, поки що сама не вірю… Але, здається, мені вдалося! Хочу запевнити всіх, хто приборкує свої справжні бажання: Велике Щастя робити саме те, що любиш! Неймовірний кайф усві-

домлювати, що кожен звук, кожне слово, всі 11 композицій є продовженням мене! Це результат нового періоду моєї творчості. І, я сподіваюся, початок чогось більшого. В альбом «КАЧ» я спробувала інтегрувати український хіп-хоп, соул, фанк. З дитинства мріяла виконувати саме таку музику. І, нарешті, можу собі це дозволити! Кожна пісня розкриває якусь частину мене. Ми створили крутий і незвичний симбіоз, який мене дико пре! Моя музика нестримно вирвалася назовні і тепер її вже не зупинити! - Що надихає вас на творчість? - Надихає навколишнє та внутрішнє середовище. Яскраві події та емоційні ситуації. Будь-яка творча людина все це пропускає крізь себе. І в результаті народжується музика… Ось такий магічний процес, який неможливо відобразити у словах чи буквах…Я відчуваю: людям хочеться свіжої української музики. А вони, у свою чергу,

відчувають мою вибухову енергетику. При цьому я розумію, що мій нинішній музичний формат - на відміну від минулого репертуару в образі Еріки - не спрямований виключно на комерцію. І мені ДУЖЕ приємно усвідомлювати, що масовий український слухач і глядач починає сприймати не стандартний, не консервативний, а по-справжньому європейський музичний продукт. Більш того, мої пісні народжені українською мовою, що у світлі останніх подій у країні в цілому і в медіа зокрема позитивно позначається на «розкрутці» творчості MamaRika. - Як починалися ваші стосунки із гумористом, актором, шоуменом, капітаном команди КВК «Одесские мансы» - Сергієм Середою? - Ми познайомилися на зйомках у студії каналу Music Box UA. Як тільки я його побачила, відчула: «Це моє!». Пізніше, коли ми

почали спілкуватися і я з’їздила до нього в Одесу, зрозуміла, що хочу бути з ним завжди. Він - дуже важлива для мене людина. Вважаю, мені пощастило зустріти його. Відверто кажучи, якщо б не Сєрий, проект MamaRika міг би не народитися. - Як можна охарактеризувати ваші стосунки? - Ми разом і в особистому, і в професійному житті. Тому вважаю наш зв’язок глибшим, ніж сімейні стосунки... Але часом ми, звичайно ж, даємо один одному особистий час, простір. Ці етапи органічно йдуть один за другим. І це правильно. Обом у парі має бути комфортно, егоїзму тут не місце. Тим не менш, кожну вільну хвилину ми намагаємося проводити разом. Обожнюємо банальні речі типу: замовити піцу додому, сходити в кіно, погуляти в парку

тільки вдвох ... Ще дуже любимо навідуватись із друзями у квест-кімнати. Якщо виникають творчі розбіжності, а ми обоє дуже запальні, то «накриває» одночасно. І починається справжній ураган! Але я намагаюся вчасно гасити ці спалахи і вмикати «жіночу мудрість». - Чи придивляєтесь вже до моделей весільних суконь? - До весільних - ні! Я не мрію про банальну сукню і весілля, у нас із Сергієм Сергійовичем інші плани... По секрету: для нас медовий місяць має бути по-справжньому солодким десь на екзотичних островах. Ми не хочемо традиційних банкетів з купою родичів, - виберемо тиху вечерю і квитки на літак. Коли прийде час, звичайно… Валентина Кирильчук

НАРЕЧЕНА РОКУ

Наталя Обертун:

феномен перемоги

Майже рік вона - титулована «Наречена року 2016». На перший погляд, звичайна вінничанка родом з Томашпільського району. Дехто навіть дивується: як вона змогла взяти цю перемогу, адже вийшла на сцену і просто заспівала знайому кожному з дитинства пісню про «Зелене жито». Та коли пізнаєш Наталю Обертун ближче, розумієш – все закономірно. Вона переконлива і щира; мислить позитивно, приймає саму себе на 100% і має правильну систему життєвих цінностей. Готуючись до нового конкурсу «Наречена року-2017», ми хочемо ще раз нагадати, звідки черпати сили та переможні ідеї. Те, що йде від родини. «Я – типова «татова доня». Третя дитина в сім’ї. Зі старшими братами Сергієм і Віктором маю різницю у 15 і 10 років відповідно. Це теж наклало відбиток на те, якою я стала. Коли маєш на підтримку двох дорослих хлопців, почуваєшся завжди більш впевнено.

Найважливіший орієнтир в житті я отримала від тата. Він не втомлюється нагадувати, що потрібно бути справедливим за будь-яких обставин, не робити зла жодній людини, бо земля кругла і лихі вчинки мають здатність повертатись. З цим правилом я і живу: нікому й ніколи не бажаю кривди. Для мене батько – ідеал людини. Коли я починаю сумніватись чи хвилюватись, він просто каже: «Доця, головне стремління! Все інше – не суттєво!» Ідею власного творчого виступу на конкурсі я взяла від свого дитинства, від того, що я найкраще вмію робити. Моя мама, Галина Віталіївна, у нашому рідному селі керує народним ансамблем. За освітою вона вчителька української мови. Ці дві складові – любов до пісні і мови – тісно переплелися. Завдяки цьому всі у нашій родині співають: мама, тато, брати і я. Я справді люблю український репертуар та народну творчість. А коли щось любиш, то завжди виходить зворушливо. Гадаю, саме цим і «зачепило» акапельне виконання «Зеленого жита». Майбутнім учасницям я б радила діяти так само: дослухатись до свого серця і побудува-

НАРЕЧЕНА РОКУ

ти власний номер на чомусь дуже особистому і знайомому. Подружня дипломатія – в дії. «Кажуть, що перший рік подружнього життя – це час «притирання» одне до одного, що цей період найскладніший для закоханої пари. Символічно, що й у конкурсі «Наречена року» беруть участь щойно одружені молодята. Для них таке випробування – спосіб інакше поглянути одне на одного, відчути нову хвилю романтики. Наприклад, у нас з чоловіком періоду «класичного притирання» майже не було. Ми обоє юристи, тому у більшості випадків, як справжні правники, сідаємо за стіл перемовин і домовляємося. І в процесі підготовки до виступу на сцені, він був чесним зі мною: критикував, підказував, підбадьорював. А це вже половина успіху» Рік потому. «Я – щаслива, що у моєму життя є така сторінка, яка зветься «Наречена року». Конкурс – унікальний! Ніжний, романтичний і дуже зворушливий. Він дає можливість посправжньому об’єднати дві родини, адже батьки, рідні і друзі від обох половинок вболівають у глядацькій залі. Плачуть від щастя разом, хвилюються і вболівають гуртом. Що може бути дорожчим і ціннішим за такі емоції? Для самої учасниці – це ще один дивовижний шанс вдягнути весільну сукню, відчути себе героїнею свята і віддячити власному чоловікові щирим освідченням з великої сцени. Тому, як дійсна титулована переможниця, рекомендую нареченим спробувати свої сили і подарувати родині незабутнє свято! Візьми участь у конкурсі «Наречена року 2017»! Можливо, корона переможниці чекає саме на Тебе! Тетяна Довгань

POST FACTUM

САКСОФОННА осінь у Вінниці

Він, безперечно, якісно зростає від осені до осені, дивує, експериментує і відкриває нові імена. IV Міжнародний фестиваль саксофонної музики імені Адольфа Сакса приніс Вінниці свіжі незабутні емоції і вкотре підтвердив: за чотири роки свого існування вже встиг виховати грамотну публіку, яка цінує і класику, і сучасне новаторське мистецтво. На концерті-відкритті практично аншлаг. Ідейний натхненник фестивалю саксофоніст

Євген Попель втішений: здається, минули ті часи, коли вінницьку публіку потрібно було переконувати, що саксофон – це не ресторанний інструмент, а дивовижне за звучанням відкриття людства. Фестиваль стартує на великій сцені обласного музично-драматичного театру імені Садовського двома стилістично різними квартетами. «NEW AGE QUARTET» - це тонка класична подача матеріалу. У репертуарі 1-го відділення попурі із п’єси «Кармен» і «Місія неможлива» з одноіменного фільму. Гурт утворили студенти Київської національної музичної академії імені Чайковського: Артем Голоднюк (сопрано саксофон), Данило Довбиш (альт

саксофон), Павло Барабащук (тенор саксофон) і Роман Фотуйма (баритон саксофон). Друге відділення першого фестивального дня представляє Андрій Чмут Бенд – команда музикантів, налаштованих на одвічні експерименти. Вони грають у стилі smooth jazz, funk, fusion, а по факту живуть музикою, розчиняються у ній. На сцені бенд веде себе максимально розкуто. Його учасники вільно руха-

POST FACTUM

ються, час по часу влаштовують батли між собою, перемикаються на сольні партії та типові джазові імпровізації. Наприкінці концерту зала аплодує стоячи. Феєрією якісної музики наповнені й решта днів фестивалю. Креативний простір «Артинов» цього тижня перетворюється на майданчик для майстер-класів. Уроки бездоганної гри тут проходять щодня в атмосфері живого спілкування і кави. У тому ж таки креативному просторі на меломанів цьогоріч чекав справжній сюприз – показ унікального документального фільму «Сакс революція. Адольф Сакс». Зала обласної філармонії дружньо прийняла Міжнародний конкурс духової музики. Вхід вільний, тож поціновувачі музичного мистецтва безперешкодно долучилися до дводенного дійства, яке завершилося 9 листопада гала-концертом лауреатів.

Що ж до фінального гала-концерту самого фестивалю, то його влаштовували 10 листопада у стінах Будинку офіцерів. Символічно, бо цього дня на сцені масштабна безпрецедентна подія – виступ оркестру Повітряних сил Збройних сил України разом з диригентом з Бельгії Аланом Крепеном. Він - професор класу саксофона Королівської консерваторії Брюсселя, голо-

POST FACTUM

вний диригент Королівського симфонічного оркестру Повітряних сил, арт–директор оркестрів Збройних сил Бельгії, член правління Асоціації Адольфа Сакса і головний секретар журі Міжнародних конкурсів саксофоністів імені Адольфа Сакса у 1994, 1998, 2002, 2004 роках. Словом, постать світового значення. І він вже вкотре на вінницькій сцені завдяки щирому і приязному ставленню до всього, що пов’язане з саксофонною музикою. Завітав на фестиваль посол Бельгії в Україні Люк Якобс. Він назвав Вінницю столицею саксофона в Україні. Той, хто не встиг побувати бодай на одному епізоді п’ятиденного музичного марафону, втратив неймовірно багато. Слова замалі, щоби вмістити у них емоції від цьогорічного фестивалю. Про нього мало читати, у ньому потрібно брати участь. Відтак, готуйтеся до наступної осені. Судячи з усього, вона буде сповнена яскравих сюрпризів! Тетяна Довгань

ПОДІЯ

КРАЩІ ПІСНІ

рок-опери MOZART LE CONCERT Вперше у Вінниці 17 грудня о 19.00 на сцені Вінницького театру імені Садовського - блискавична і приголомшлива концертна версія всесвітньовідомої рок-опери MOZART Le Concert

У цей вечір розповідь про життя Моцарта перетворився у шалений рок-концерт із 24 арії про силу пристрасті і справжній талант!

українських артистів! Скуштувавши цей неймовірний коктейль, кожен із глядачів неодмінно захоче ще!

Глядачі побачать захоплюючу історію життя, кохання і смерті великого Моцарта, якого по праву можна вважати першим рокмузикантом в історії. Він був справжньою рок-зіркою своєї епохи: геній-бунтар, чия доля буяла злетами й падіннями.

Сила і міць семи дивовижних голосів, епатажність головного героя, РОКовість його ворога, зворушливо-тривожне звучання симфонічного оркестру, грандіозні декорації та світлове шоу – геніальність ще ніколи не була настільки масштабною!

Кращі пісні рок-опери MOZART LE CONCERT це те, що повинен побачити й почути кожний!

Дві пристрасті, два кохання, чарівність та вічність…

Рок + Моцарт + великий симфонічний оркестр + хор + рок-бенд + 7 найкращих

Життя, що перетворилося на шалений концерт у стилі рок і пристрасті під грім ударних.

Моцарт або Сальєрі: 17 грудня – настане час обирати, на чиїй ви стороні... Світова прем’єра рок-опери «MOZART» відбулась у вересні 2009 року у Парижі. Іронічна Франція миттю схилила голову перед революційною, практично скандальною постановкою, ідея якої спочатку взагалі здавалася авантюрою – розказати про життя Моцарта у фатальних тонах. Однак, неможливе виявилося не тільки можливим, а ще й успішним! Рок-оперу «MOZART» відвідали мільйони глядачів, вона стала першим мюзиклом, знятим у форматі 3D, і отримала «діамантовий» статус за більш ніж 800 тисяч проданих копій альбому. Власні версії постановки вже показали Японія й Корея, на черзі – Бродвей. У концертній версії рок-опери, яку 17 грудня побачать вінничани та гості міста, задіяні понад 100 артистів.

ПОДІЯ

Меломани та шанувальники якісних шоу будуть вражені яскравими костюмами, дивовижною сценографією, запаморочливим світловим шоу і безсмертною музикою! Диригувати хором, рок-бендом і прекрасним симфонічним оркестром буде улюбленець публіки, найхаризматичніший диригент України - Микола Лисенко-молодший – правнук славетного українського генія, композитора Миколи Лисенка. Зануртеся у чарівництво прекрасної музики й першокласної сценічної гри вже 17 грудня о 19.00 у Вінницькому театрі імені Садовського на концерті «Кращі пісні рок-опери MOZART LE CONCERT». Не пропустіть грандіозну постановку і всього єдиний показ у Вінниці! Квитки на концерт «Кращі пісні рокопери MOZART LE CONCERT» купуйте на сайті bilet.vn.ua, у касах Будинку офіцерів, Вінницького театру імені Садовського, ТСК «Магігранд» (2 поверх), ТЦ «Петроцентр» і за телефонами безкоштовної доставки квитків: (0432)57-55-55, (093)101-00-63, (098)101-00-63. Організатор – компанія «ВІННИЦЯКОНЦЕРТ»

ПОЗИТИВ

Евгений Гашенко 82

ЮМОР лучшее лекарство от депрессии и сезонных недугов!

Уже 18 декабря в 20.00 в Доме офицеров винничане и все гости города будут наслаждаться новой концертной программой королей украинского юмора – «Дизель Шоу». Зрителей ждут самые свежие номера, актуальный юмор, два часа беспрерывного смеха и встреча с любимыми актерами! 83

ПОЗИТИВ

В ожидании винницкого концерта актер «Дизель Шоу», один из самых обаятельных и известных юмористов Украины Евгений Гашенко в эксклюзивном интервью «Свадьба года» рассказал, почему считает себя самым счастливым человеком, какие известные юмористы повлияли на формирование его чувства юмора, как познакомился с красавицей-женой и почему решил не продолжать врачебную династию своей семьи. Творчество — это то, что отличает людей от животных. Это интереснейший процесс — от маленькой искры в голове, в виде мимолёт ной идеи — до полноценного произведения, которое дарит радость людям, говорит Евге ний Гашенко. И я без своей работы, без «ди зелей», за столько лет, уже не представляю себя отдельно. Я занимаюсь любимым делом, делаю людей счастливыми. Мы поднимаем на строение, помогаем отвлечься от будничных проблем, благоприятно влияем на отношения в семьях. Такая работа действительно достав ляет удовольствие и делает меня счастливым.

— Помните тот момент, когда вы стали смешить людей? Первое, что вспоминается – я сижу в школе возле доски и рассказываю одноклассникам «ВинниПух» наизусть (серию, когда медведь пришел в гости к кролику). Причем, делаю это разными смешными голосами, со всеми песен ками и диалогами. Прозвенел звонок, в класс зашла учительница, а дети просили ее дослу шать… В семье моих родителей тоже было весело. Все мои родственники – колоритные личности. Стоило им собраться вместе, как сразу начинались смешные истории – я сидел, слушал. Среди моих «короночек» в те годы была Верка Сердючка, ее номер о проводни це. На каждом семейном празднике я надувал шарики «аля большая грудь», надевал мамино платье, беретик и «разрывал» нашу родню. Ле том, когда я приезжал в деревню, посмотреть на мои выступления собиралось полсела. Ду маю, с того времени все и началось. Узнавать даже начали: «А, так это же Иван Ивановича сын! Это же Надежды Яковлевны сын!».

— Что повлияло на формирование вашего чувства юмора – какие люди, книги, фильмы… Повлияли известные юмористы 90х, записи с их концертов продавались на аудиокассетах – мы с друзьями сади лись и слушали. Я знал наизусть многие монологи и пытался понять, а почему люди смеются? Почему именно в этом месте? Гдето был смешной голос, где то понятная мне шутка. На этом и раз вивался. Ну, и конечно, комедии, на которых я вырос: ленты Гайдая, Рязано ва, французские комедии с Луи де Фю несом, Пьером Ришаром, британские – Мистер Бин, американские – фильмы с участием Джима Керри и Робина Уи льямса. — Когда начали выступать на сцене перед большой аудиторией? Все началось в старших классах шко лы. У нас была организатор массовых праздников, которой мы помогали.

ПОЗИТИВ

Готовили вечера встреч выпускников, ставили смешные этюды, сценки с пере одеваниями. А мое первое появление на сцене перед взрослой аудиторией состоялось классе в десятом. Помню, я должен был прочитать монолог голосом Альтова перед учащимися из какогото техникума. Стою за кулисами, готовлюсь и, вдруг, слышу, как меня неправильно объявляют – вместо «Гашенко Евгений» сказали «Гасенко Сергений». Мой друг Сергей, который тогда сидел в зале, очень сильно смеялся. Он меня до сих пор частенько называет «Гасенко» (улы бается). Рос я в семье медиков. Моя мама работает старшей медсестрой в отделе нии реанимации областной больницы, отец – заведовал отделением реанима ции в онкологическом диспансере. Он был одним из лучших анестезиологов в городе, его рекомендовали, многие хотели к нему попасть. Но, как ни стран но, на благосостоянии нашей семьи это никак не отражалось. Мы с сестрой (она младше меня на три года) росли в 90е. Денег тогда у людей не было. Но иногда, когда из соседних сел люди приезжали проходить курс лечения, они привоз или уточку или курочку. То есть, богаче мы так и не стали, но кушать было всегда (улыбается). — Папа, наверняка, хотел, чтобы вы тоже стали врачом... Родители хотели дать мне хорошее образование – это была основная цель. И с этой точки зрения профессия актера была для них «непонятно чем». Все наде ялись, что я пойду по папиным стопам. В крайнем случае – стану банкиром или финансистом. После 9го класса в моей жизни наступил поворотный момент. Надо было решать – оставаться в сред ней школе или определяться с профес сией. И вот тогда мы с моим однокласс ником Мишей Шинкаренко сели и стали думать, а куда дальше? Решили пробо вать в медицинский. Родители догово рились, чтобы нас пускали на операции.

Во время предыдущих гастролей в Виннице «Дизель Шоу» установили рекорд Украины в номинации «Самое большое количество концертов юмористического коллектива в рамках одного концертного тура»! Учась в старших классах, мы уже присутство вали на довольно сложных онкологических операциях. Но от медицины пришлось от казаться изза биологии и химии. Я понял, что пропустил эти занятия как раз потому, что принимал участие в концертах. В общем, подумалподумал, и пошел на экономику и финансы в Николаевский филиал Могилян ки. На то время это был самый престижный вуз Николаева. Специальность «экономика и финансы» выбрал потому, что неплохо раз бирался в математике и компьютерах. Уже на первом курсе я попал в театральный кружок, и в моей жизни снова началось творчество.

ивали мозговые штурмы, писали тексты, подбирали музыку, делали фонограммы. Лю дям нравилось то, что мы делаем. Это было понятно по смеху и аплодисментам. После одного выступления ко мне подошел Егор Крутоголов, он тогда тоже учился в Могилян ке, только на романогерманском, и говорит: «Привет, ты очень смешной, хочу играть с то бой в одной команде». Спустя 2 года – наша команда КВН «Дизель» стала чемпионом Украины!

— А как вы очутились в КВН?

Пару месяцев, когда проходил практику в банке, поработал (улыбается). На самом деле, когда на втором курсе у нас начался бухучет, и нам рассказали, как люди ночами не спят, чтобы все срослось до копеечки, я понял, что это не мое. Ну, что такое искать копеечку? Покупая булочку в столовой, я мог запросто оставить 5 копеек на чай. Плюс макроэконо мика, микроэкономика… ну, не понимал я

Созвонились с Мишей Шинкаренко (креа тивный продюсер «Дизель Студио»). Он со бирал команду из разных ВУЗов. В то время КВНское движение было популярным, все хотели им заниматься. У нас тогда не было ни авторов, ни финансирования, ничего. Все делали сами. По ночам, после учебы, устра

— После института вы успели поработать по специальности?

ПОЗИТИВ

их предназначения! Когда мы окончили ин ститут, команда КВН «Дизель» играла в Выс шей лиге. Выступления, поездки, сценарии, костюмы, записи фонограмм – на все нужны были деньги. Приходилось искать спонсо ров. Деньги давали, но мало, поэтому на всем экономили: на проезде, жилье, питании. Хот Дог и бокальчик пива – таким был наш стан дартный студенческий «хавчик» на целый день. Правда, иногда даже получалось при везти домой денег. Например, одна поездка в тур – 100 долларов, это половина маминой месячной зарплаты. — Почему решили переехать из Николаева в Киев? Чья это была идея? Решение уехать из Николаева в Киев со зрело, когда все поняли – или мы чтото пытаемся делать вместе, или каждый бу дет заниматься какимто своим бизнесом, устраиваться на работу. К тому моменту я уже перепробовал разные занятия – от MC в ночном клубе до диджея на радио «Шансон». Миша Шинкаренко тем временем переехал в столицу и стал одним из авторов «Кварта

ла» для сериала «Сваты». Через 3 месяца он приехал в Николаев и сказал: «Пацаны, надо переезжать». — Ваш переезд стал толчком для новых проектов. Вы создали «Дизель Студио», «Дизель Шоу», скетчкомы «Путевая страна», «На троих», появились всеукраинские туры, популярность… Вы, кстати, как к ней относитесь? Слава Богу, мы делаем продукты, за кото рые не стыдно людям в глаза смотреть. Мы делаем юмор, но не для себя, не для того, что бы стать популярными, а чтобы принести лю дям радость и отвлечь от проблем, которых в нашей стране и так хватает, стоит только посмотреть новости. — На сцене и экране вы сыграли десятки самых разных ролей. Среди них есть любимая? Любимая – образ «вуйко з полонини». Мне, кстати, весь этот номер «Від джерел до дже рел» нравится. На мой взгляд, он шикарен

тем, что попадает сразу в три языко вые группы – современную англоязыч ную молодежь, которая уже знает ан глийский, в западное население нашей страны, которое говорит на своем диа лекте, и в основную часть украиноя зычных жителей. С этой ролью вообще интересная история связана. Вначале образ появился в скетчкоме «На тро их». Помню, когда первый раз увидел текст, вообще ничего не понял – набор слов, не связанных между собой. А мне за одну ночь выучить надо! Читал раз пятьшесть, пытался учить – никакой визуализации! Пришлось позвонить режиссеру Александру Тименко, он на брал своего друга, тот накидал нам уже четких фраз, которые я и сам слышал на горнолыжных курортах. «Шлях би його трафив» и т.д. (улыбается). После этого я уже легко выучил текст. — Концерты, туры, съемки, бесконечные разъезды… Когда появляется свободное время, на что/кого его тратите? На путешествия, общение с близ кими. Я рос в очень дружной семье – мама, папа, младшая сестра – я со всеми мог откровенно поговорить. И они както всегда с пониманием от носились к моим хобби. Да, в какой то момент говорили: «Слушай, нужна стабильность. Завтра закончится КВН, и чем будешь заниматься?». Но когда я однажды после тура купил себе ма шину, а им – стиралку, их мнение о том, чем я занимаюсь, изменилось. Сегодня изза очень плотного графика в Нико лаеве я появляюсь редко, поэтому те перь моя семья – это жена Оля и сын Иван. Я чувствую за них ответствен ность, стараюсь развивать, беречь. — Расскажите, как вы познакомились со своей женой. При обычных обстоятельствах – на улице. Однажды поздним вечером я

Евгений Гашенко снялся в новом сериале «Папаньки» вместе со своей новой машиной! Как только актер приобрел автомо биль своей мечты – черный внедо рожник, сразу же приехал на ней на съемочную площадку комедийного сериала «Папаньки» производства «Дизель Студио», который будет по казан весной на телеканале ICTV. Ласточка моя трехлитровая, ди зель, автомат, нежно представил свою новую машину актер коллегам. А потом рассказал: – Давно мечтал о такой. Впервые увидел ее еще сту дентом на улице в Николаеве пер вую версию этой модели. Ходил кру гами, заглядывал в салон и решил: когдато и у меня будет такая. И вот наконецто свершилось теперь у меня автомобиль мечты! Нарядно украшенную «ласточку» Ев гения Гашенко можно будет увидеть в новом сериале «Папаньки» в сцене свадьбы его героя Никиты.

ПОЗИТИВ

сразу приобретает другой вид. Когда у меня есть возможность, я ей помогаю – вожу вещи на выставки. Малому бизнесу в нашей стране сейчас нелегко, но наде юсь, у нее все получится. — Вы стали папой полтора года назад, можно сказать, в сознательном возрасте. Ребенка сами воспитываете или у вас есть няня?

возвращался домой, вижу, около подъезда сидит расстроенная девушка. Девушку звали Олей, ока залось, она не может попасть домой, ее подруж ка уснула, а ключей от подъезда у нее нет. Пред ложил ей свою помощь, вспомнил свое дворовое детство, залез в окно над подъездом и открыл дверь. На следующий день я пригласил ее на сви дание. Мы вместе уже 5 лет. — Кто она по профессии? Чем занимается? По образованию Оля юрист, но по профессии не работает. Она всегда отличалась хорошим вку сом в одежде и в какойто момент стала это в себе развивать. Сегодня Оля дизайнер женской одеж ды. Придумывает новые модели, дорабатывает готовые: добавляет вышивку, украшает. И вещь

Няни у нас нет. Ребенок и домашнее хо зяйство полностью на жене. Я сам иногда не понимаю, как Оля со всем справляет ся. Хотя, когда я дома, тогда все делаем пополам. Ну, и тяжелая мужская работа тоже на мне: принести домой две баклаж ки воды по 20 литров, погулять с собакой (улыбается). Мамы, конечно, тоже приез жают, помогают. — В ваших скетчах много шуток об отношениях тещи с зятем. А у вас какие с ней отношения? Замечательные. Наши мамы дружат между собой и очень нас любят. Конеч но, когда на одной территории сходятся люди старой закалки и более современ ной, сразу появляется и два источника

информации – «як бабушка вчила» и как на писано в какойто модной книге американ ского психолога (улыбается). Ты пытаешься применять и то, и другое, и на этой почве иногда возникают конфликты. Но, к счастью, без обиды надолго. Спасает чувство юмора. Покусались, посмеялись, помирились и по бежали дальше. — Известно, что раньше вы любили готовить. Сегодня успеваете радовать своими гастрономическими изысками? Готовит в основном Оля, хотя, когда по является полдня выходного, я тоже могу пойти на кухню и над чемто поколдовать. Недавно готовил «фунчозу» с креветками. Я люблю блюда, которые можно собирать как конструктор из того, что есть в холодильни ке. Главное, чтобы были помидоры, сливки и чеснок, это основные ингредиенты. А даль ше будет это курица, креветки, рыба или просто овощи – неважно. — Ну и напоследок – как несостоявшийся врач, скажите, юмор действительно продлевает жизнь? Конечно! Юмор – это очень сильное «ле карство» от депрессии, сезонных недугов. Ученые не зря подтвердили, что смех пусть на минутку, но продлевает жизнь. Так что всем советую: утром пять минут улыбать ся – настроение на весь день улучшится! А если не изза чего, тогда посмотрите «Дизель Шоу», «На троих»! И непременно приходите на наши концерты! Будем искренне рады ви деть всю Винницу 18 декабря в 20.00 в Доме офицеров на нашем новом концерте «При кольная осень»! Приходите всей семьей!

Билеты на концерт «Дизель Шоу» покупайте на сайте bilet.vn.ua, в кассах Дома офицеров, Винницкого театра имени Садовского, ТСК «Магигранд» (2 этаж), ТЦ «Петроцентр» и по телефонам бесплатной доставки билетов: (0432)57-55-55, (093)101-00-63, (098)101-00-63.

ТРАДИЦІЇ

Н А Ш Е КС

ПЕРИМЕ

НТ

Час, коли жінки

говорять пошепки

Пам’ятаєте легендарну класику Гайдая в образі наївного студента Шурика? «Я мечтаю записать какой-нибудь старинный обряд. А участвовать в нем — ну, это было бы совершенно великолепно!» Особисто я майже 7 років пишу матеріали весільної тематики і, здавалося б, – ну все вже бачила, можу порівняти шлюбну

обрядовість різних регіонів і навіть пояснити, звідки у певних обрядів ноги ростуть. Об’єктивно констатую: все частіше пари схиляються до нейтральної європейської програми. А деякі суто українські атрибути на такому весіллі – просто шана старшому поколінню, мовляв, аби бабусі і мами не бомбили запитаннями. Та

цього літа нашій команді пощастило: ми відшукали сім’ю,в якій найстарша жінка роду на кожне весілля власноруч випікає короваї. Не для «годиться», а за старовинними звичаями.

літню кухню ще навіть ранковий туман не пробрався. Надворі пахне світанком, але зорі ще такі яскраві і трішки сонні. Знизу, з долини у село піднімається аромат росяних трав. Це село Тростянець Тиврівського району. Зовсім не глибинка. До Вінниці – менше години автівкою.

ихо, зовсім пошепки, процесом замішування тіста керує тоненька, як стебло льону, Любов Радіонівна. Їй 80. За життя вона власними руками вимурувала 3 сільські печі і в кожній з них у різний час пекла весільні короваї. Жодного разу на продаж – лише для рідних. Ані пічної справи, ані пекарської ніхто й ніколи її професійно не вчив. Такі знання в українських родинах передаються у спадок. Чи принаймні раніше передавалися.

юбов Родіонівна власними короваями віддала заміж трьох доньок, а потім 5 онуків. Тепер «вчиняє» тісто для останньої – шостої онучки. І, мабуть, подумки просить у Бога сил, щоб повторити цей обряд змогла і для вісьмох правнуків.

ецепт у весільного короваю особливий. На 10 кг майбутнього тіста – 50 яєць, 14 склянок цукру, багато ванілі. Замішують у вісім рук. В коровайниці кличуть заміжніх жінок, які щасливі у шлюбі. Вдів чи розлучених не допускають, бо хліб чутливий до енергетики і може передати її молодій парі. Звісно, можна відмахнутися, що то, мовляв, забобони. Але ж і сучасні кухарі підтвердять кожному – в поганому гуморі,

ТРАДИЦІЇ

розпачі чи гніві за кулінарні справи краще не братися. Це те, що не піддається логіці і законам фізики, але впливає на метафізичному рівні.

рима з молитвою. Говорять при цьому тихо, не гомонять і не пліткують, щоб не порушувати ту особливу атмосферу дива, яка панує навколо.

ожній коровайниці весільна мати готує маленький подарунок – новий фартух. Вчиняють тісто за щільно зачиненими две-

істо «відпочиває», а ми з колежанками-коровайницями виходимо надвір зустрічати новий день, який вже визирає з-за горизонту.

орнаменти, як-то ромашки, хризантеми; колоски. По центру і кутках виріб прийнято оздоблювати трояндами.

ід коровайного тіста завжди залишають невеликий шмат на «качок» - здобних пташенят, яких кожна коровайниця понесе додому, дітям.

а тим, яким вийде коровай з печі, передбачають долю молодого подружжя. Вважається недобрим знаком, якщо він пригорить чи трісне. Цього разу весільний хліб вдався.

Тепер кілька годин доведеться чекати, допоки пухка суміш набереться сили.

печі з’являється вогонь. Дрова тріщать, а господиня починає співати про те, що «піч регоче, бо короваю хоче». До того, як головний весільний хліб сяде в тепло, ми беремося виліплювати прикраси. В цьому куточку Поділля найпопулярніші – завитушки, стилізовані «вісімки», що символізують нескінченність, грона винограду, квіткові

е скажу, що я сентиментальна, але є в тому всьому доля дивовижної земної магії. Ніби добрі наміри і побажання кількох людей набирають реальної форми, а внутрішня енергія кожного передається новій сім’ї. І що б не казали, але коровай, спечений рідними руками смакує більше, аніж той, що зійшов із заводської жаровні. Можливо, у нього є душа? Тетяна Довгань

102

103

НАЙСМАЧНІША КАВА Н

і, я не почну з того що найсмачніша кава у Вінниці! Вона може бути смачна будь-де, незалежно від міста, в якому її готують, та формату закладу. Смачну каву не обов’язково готувати на професійному обладнанні, її можна приготувати вдома і вона буде не менш смачною!

не у Львові!

боїться ризикувати. Як показує практика, довгий час доводиться вкладати ресурси і не отримувати нічого натомість! Особливо, якщо це заклад, в якому у кавовій карті можна знайти лише декілька напоїв та тістечка. На мою думку, в спеціалізованій кав’ярні повинно пахнути кавою та десертами. Якщо поруч з Баристою готують Хот-доги та салати, то це – кафе, фастфуд, ресторан, що завгодно, але точно не кав’ярня! Атмосфера повинна надихати! Бариста має бути професіоналом своєї справи і знати про каву від А до Я! Це не просто! Потрібно дійсно любити те, чим займаєшся, інакше нічого не вийде. Мабуть, як і в кожній справі!

Наразі в Україні стрімко розвивається кавова культура, майже кожне місто має свою зіркову кав’ярню, яка не потребує піару і є взірцем для всіх новачків в кавовому бізнесі. Побувавши на багатьох Чемпіонатах Бариста, я зробила для себе висновок, що талановиті професіонали в кавоварінні є майже в кожному місті. Львів - лише один із перших в Україні, де ця культура почала розвиватись. Зараз в нашому місті можна знайти добру каву, адже за останній рік відкрилось чимало кав’ярень. З часом залишаються лише ті, хто дійсно віддається своїй справі сповна, хто розвивається в цьому напрямку і не

Тож повертаючись до теми… Можу з гордістю сказати, що гарна кава у Вінниці є! Знаю, що незабаром в інших містах будуть розказувати не тільки про наш чудесний фонтан, але й про каву ,яка залишить в пам’яті неймовірні спогади про наше дивовижне місто! Алла Каплун Сертифiкований суддя Нацiонального Чемпiнату Бариста . Член SCA Ukraine Спiввласниця мережi кавових студiй Кофелактика, та Дiм Кави ВiнницяХмельницкий

105

Я - ВІННИЧАНИН

Кава давно перестала бути просто напоєм бадьорості. Вона – культурна тенденція часу. Тепла дружня зустріч? За склянкою латте! Швидка ділова бесіда? За чашкою еспресо! А якщо звернути на перехрестя Артинова та Магістратської і зупинитися ліворуч від міської художньої школи, то неодмінно потрапиш у простір кави, творчості і свободи. Такий формат обрала для кав’ярні «Gallery» її засновниця Анна Джуринська.

Природа творчості «Я – художниця. Малюю скільки себе пам’ятаю. Хоча за вищою освітою – магістр фінансів, але творчість зрештою перемогла. Мені здається, що коли ти маєш талант, то мусиш його реалізувати, бо інакше ти чиниш проти власної природи. Академічної мистецької освіти у мене немає, але є знання, здобуті у Вінницькій художній школі і величезне бажання ділитися своїм світобаченням з людьми. У студентські роки і пізніше в декреті я свідомо бралася за всі можливі замовлення. Так би мовити, «набивала руку», вивчала власні можливості, поглиблювала практику. Наприклад, замовляли логотип, афішу чи ілюстрацію. Якщо не знала, як це виконати, сідала, розбиралася, вчилася. Розписати дзеркало? Бралася і робила! Створити

106

малюнок на склі? Так само! І це дало мені розуміння, чого я хочу у житті, на що мені вистачить сил і чого варта справжня творчість. Я не можу жити без цього!» Декретна відпустка, як час пізнання «Коли синові виповнилося три, я відкрила творчу майстерню. То був універсальний простір, де проходили курси для майбутніх мам, психологічні тренінги. А я проводила творчі зустрічі. Свідомо наголошую – творчі зустрічі, а не «майстер-класи». Для мене особисто це різні поняття. Не люблю шаблони і тому не змушую своїх слухачів дотримуватися їх. Наприклад, сьогодні ми малюємо янголятко. Я збираю навколо себе людей і розказую, як його зображую я. Даю матеріали і поради, але кожен створює власного янгола так, як від-

чуває. Ось це і є свобода творчості. Вона прекрасна, бо неповторна. За цим же принципом я якось випадково почала малювати картини кавою. А, можливо, й невипадково, бо це було ще до відкриття кав’ярні. Життя ніби натякнуло, в якому напрямку рухатись далі». Коли кава стає чимось більшим «Після народження другої дитини, я стала частиною вінницької слінг-спільноти, стала слінг-мамою. Це додало свободи дій. Прийшло розуміння, що навіть з двома дітьми я не можу всидіти на місці. Я вирішила відродити творчу майстерню, але вже у ширшому форматі. Захотілося додати до неї нових граней. Шлях до власної кав’ярні був шляхом пошуків: я запитувала у знайомих і друзів, котрі вже мають схожі проекти, з чого почати, як організувати простір? Потім поїхала до Києва, пройшла спеціальні курси від «Чашка school» «Як відкрити кав’ярню: любов і прибуток».

Далі, ось так крок за кроком ми з чоловіком взялися за створення «Gallery». Власноруч працювали над інтер’єром, з ремонтами допомагали друзі. Чому ми називаємося саме так? Бо це моя давня мрія – мати свою галерею. Можливо, колись вона буде більшою, а поки що я надаю простір картинам вінницьких художників. Кожен, хто заходить посмакувати кавою, може роздивитись полотна і придбати щось. Ми охоче даємо контакти авторів. Що ще ми пропонуємо нашим гостям? Попити каву і пройти майстер-клас з виготовлення цукерок із керобу, моркви або інших природних матеріалів. Одна з наших майстринь проводить фокуси для дітей. Для дорослих буквально нещодавно ми влаштували дегустацію кави. Гості були в захваті, тепер плануємо це повторити. У майбутньому будуть і міні-концерти. І якщо говорити безпосередньо про каву, то за свою ми ручаємось. Можливо, це в дусі перфекціонізму, але якщо ставиш каву-машину, то

107

Я - ВІННИЧАНИН

вона мусить бути якісною, якщо купуєш кавові зерна, то вони повинні бути добірними, не пересмаженими. Це в першу чергу повага до себе, як до бариста, і до своїх гостей. Попрацювавши з чемпіонами України у конкурсі бариста, засвоївши правила ідеальної дегустації, починаєш розуміти, як насправді має бути. «Gallery» всього кілька місяців. Але ми дуже амбітні. Ми просто щиро віримо у те, що ми робимо, а робимо те, що дуже любимо. Недарма обрали лозунгом закладу «Кава. Творчість. Свобода». Ми вільні творити так, як відчуваємо. Мало хто може собі дозволити вільно жити за покликом серця, а ми саме так і живемо. І тому кава у нас – особлива, бо вона з натхненням». Тетяна Довгань

108

111

112

113

114

115

116

117

118

119

121

122

123

125

126

130

131

132

133

136

137

Подорожуємо з Verona-tour

Е: ФАК ТЫ О К УБ та - песо. панский. Валю ис к ы Яз . вана сов Столица - Га раиной - 7 ча времени с Ук а Разниц во

138

Страна ретро-авто и безумных коктейлей Вы не готовы к банальному тюленьему отпуску на пляже? Не хотите провести медовый месяц, как все? Вам по душе удивительные уголки земного шара со своей энергетикой и легендарной историей? Наш туристический эксперт, основательница сети турагентств «Verona-tour» Татьяна Кияшко предлагает свой взгляд на Кубу. Возможно, после ее рассказа об этой стране и Вы засобираетесь на Остов Свободы.

мире, в котором две валюты, одна для местных – песо и вторая для туристов – кук. Цены в кафе, ресторанчиках и магазинчиках, как правило, указаны в куках и соответственно во много раз выше, чем в песо. Курс на Кубе сейчас 1$-0.87кук и 1€-1кук. На Кубу лучше брать евро, это выгоднее и без комиссии. Первое, что меня встретило и удивило - это отсутствие 3G Интернета. Ещё одна особенность: на Кубе у людей нет отчества. В паспорте указаны имя отца и матери, но понятия отчества нет.

Куууууба-Лииибре! Все слышали про такой коктейль, а я решила его попробовать на его же родине, в одной из самых интересных и загадочных стран - на Кубе!

Здесь до сих пор процветает социализм и все люди получают талоны на еду, но только на 10 дней в месяц. Они приходят в специальные магазины и могут там взять 3 кг риса, 0,5 кг масла, 0,5кг курицы, 3-4 рыбы. Здесь средняя продолжительность жизни у женщин 80 лет, у мужчин – 70.

Куба – это остров в Карибском бассейне. Жаркий, как и его соседи. Тут период с мая по октябрь принято считать сезоном дождей, когда солнышка мало и влажность максимальная. На Кубе не бывает зимы, здесь всегда тепло и вечное лето.

Первый город, куда я попала - Гавана. Она названа была в честь вождя индейцев. В Гаване с интернет-покрытием очень плохо, так как он есть только в отелях и то платный. Если Вы устали от телефона – Куба для Вас! Когда едешь по Гаване,

Если Вы собираетесь лететь туда, будьте готовы к 13-ти часовому перелёту, но если запасетесь интересной книгой и возьмете билеты в хорошей авиакомпании, то это время пролетит незаметно. Куба – единственное государство в

139

Подорожуємо з Verona-tour

появляется такое чувство, как будто ты вернулся в 60-е годы: ретро-авто, дома и заправки, как в старых чернобелых фильмах. Если Вы берёте отель в центре Гаваны, то будьте готовы, что шумно даже ночью. Грузовые автомобили, автобусы, машины - все они старые и очень громкие. Гавана грязная и безумно старая, кажется, каждому дому больше 100 лет. Куба очень бедная страна, которая строила коммунизм, но от этого ничего хорошего не получила. Раньше обычные кубинцы не могли с такой лёгкостью, как мы, выехать за границу, купить машину и открыть бизнес. Сейчас правительство подписало законы для улучшения жизни кубинцев и теперь они могут выезжать из страны и даже работать на государственной службе, открывать собственный бизнес. Сейчас 28% населения имеют своё дело. Также кубинцы могут получить 3-х комнатную квартиру практически бесплатно, для этого нужно взять кре-

140

дит на 10 лет и в месяц выплачивать всего 3$. В среднем зарплата кубинского доктора равна 100$, но по внешнему виду Гаваны складывается чувство, что зарплаты у них не превышают и 10$. Кубинцы весёлый народ. Они невероятно гостеприимны. Здесь тебе нальют, развеселят и расскажут немного о Кубе, но щедростью они не отличаются. Во многих отелях Гаваны вайфай платный и стоит в среднем 2-5$ в час. За несколько дней в Гаване я практически не видела худых кубинцев, все местные, особенно представительницы женского пола, имеют достаточно пышные формы. Когда заходишь в супермаркет, тебя охватывает ужас: все грязное и на прилавках пусто. В этой стране социализм, а значит – все в дефиците и чистота тоже. Даже в самых доро-

141

Подорожуємо з Verona-tour

гих отелях Гаваны нет той европейской или хотя бы турецкой чопорности. Пятна на зеркалах и окнах, мусор на улицах и вонь в супермаркете они просто не замечают. На днях их накрыл ураган Ирма и сейчас ежедневно идут проливные дожди. Кубинцы, конечно, как могут, восстанавливают здания, отели, делают внешний ремонт, опять засаживают все зеленью, но сами по себе они грязнули. Остаётся только надеяться, что к новому сезону Гавана покажет себя немножечко другой. Национальное блюдо, по словам нашего кубинского гида, это все на гриле и что-то похожее на нашу солянку. Это такой суп, куда кубинцы закидывают все виды овощей, что у них есть и все виды мяса. Кстати, готовить кубинцы попросту

142

не умеют, вся еда у них пресная и не вкусная. Не смотря на разруху после урагана, грязь и бедноту, не влюбиться в Гавану просто невозможно. То чувство, когда ты возвращаешься в прошлые годы; туда, где не было интернета, ездили старые машины и не было новомодных зданий, непередаваемо! Побывав на Кубе, обязательно прогуляйтесь по старой Гаване, проникнитесь всем этим духом, окунитесь в колорит этого города, выпейте их замечательного рома и выкурите сигару. Курение сигар – целый обряд. Сигары нужно поджигать только спичками под углом 45 градусов,

потом нужно помахать ней по кругу, чтоб сигара напиталась кислородом и, конечно же, не затягивать дым в лёгкие. На фабрике по производству сигар работают, в основном, девушки. Один из видов сигар называется «Ромео и Джульетта», именно потому, что пока женщины работали на фабрике, мужчины читали книги, чтобы не скучать. Выбор сигар – это тоже целый процесс, так как здесь очень много подделок. Я советую всем, кто едет на Кубу, покупать сигары только в специализированных магазинах. Мы для эксперимента купили одни сигары там, а другие – с рук. По внешнему виду отличаются незначительно, а вот по вкусу они совсем разные.

143

Подорожуємо з Verona-tour

На юге страны есть болото, на котором находится питомник крокодилов. Там же Вы можете посетить ресторан и попробовать мясо крокодилов и черепах. Именно в этом регионе находится 20 тысяч крокодилов. Фидель Кастро изменил жизнь на Кубе. Он дал возможность женщинам работать и иметь равные с мужчинами права. Он же построил детские сады и сделал очень много для кубинского народа. Дети здесь все ходят в форме: белый верх и красный низ - младшая школа, старшая школа - синий низ, колледжи -

144

коричневый низ. Очень интересный факт, что раньше кубинцы использовали русские имена, но сейчас они совершенно не умеют их применять: тут Ваня и Володя – это женские имена. Логика кубинцев такова, если заканчивается на «я», то это женское имя. Самый популярный курорт Кубы – Варадеро. Его можно описать одним словом – пляж! И правда, туда на пляж ездят даже сами кубинцы. Красивые белые пески и «All Inclusive» сделает ваш отдых незабываемым. Единственное, что нужно помнить – быть очень аккуратными с выбором отеля, чтоб не попасть на некачественный. Инфраструктуры возле отелей нет, поэтому советуем все сувениры купить в Гаване. Если вы хотите незабываемый отдых на Кубе, приходите к нам!

Кубу о р п перь е т ы М СЕ! В М Е ЗНА

145

146

147

148