10СправжняНезалежність:тез ▶ стор. 2 ГАЗЕТАНЕЗАЛЕЖНАУКРАЇНСЬКА ЩОТИЖНЯВИХОДИТЬ SURMA, 5050 N. Cumberland Ave., Ste 18-S, Norridge, IL 60706, uausamedia@gmail.com ISSN 2832-4676 Вітання УкраїниКонсульстваГенеральноговідвЧикаго ▶ стор. 3 Інтерв'ю із Героєм СтепаномУкраїниХмарою ▶ стор. 8 № 11 | 24 СЕРПНЯ 2022 | USA, UKRAINE Справжню Незалежність ми здобуваємо саме зараз і ми її неодмінно здобудемо! Слава ЗСУ! Слава Україні!
UA-USA 324.08.2022 — № 11 До 31-ї річниці НезалежностівідновленняУкраїни 24 серпня 1991 року відбулося відновлення державної незалежності України, що увінчало тривалий шлях нашого народу до самостійності.Восновувідзначення 31-ї річниці ми закладає мо ідею тяглості та спадкоємності державотворчих традицій України. Проголошення незалежності — логічне завершення українського державотворен ня. Відзначаючи 31-ту річницю ухвалення Акта проголошення незалежності України, ми говоримо про тисячолітню історію нашої державності. Слід вшанувати всі попередні етапи — Русь, Галиць ко-Волинське князівство, Велике Князівство Ли товське, Українську козацьку державу, українські державні утворення початку ХХ століття. Від них сучасна Україна успадкувала традиції державності. Вперше у ХХ столітті Україна незалежність про голосила 22 січня 1918 року. Після того ми декілька разів втрачали волю через зовнішню агресію та внутрішні чвари. Тому маємо вчитися на помилках попередників і пам’ятати, що національна єдність є обов’язковою умовою збереження державності. Наша сила в соборності, у здатності знаходити спільну мову і спільно протистояти ворожим си лам. Відновлення незалежності України у 1991 році відіграло вирішальну роль у розвалі СРСР та ліквідації комуністичної імперії. Століття бездержавності коштували нашому народові неймовірних жертв. Лише у ХХ столітті внаслідок Голодомору, Голокосту, державного те рору, депортацій та воєн загинули мільйони укра їнців. Маємо пам’ятати, що лише сильна власна держава є гарантією неповторення подібних тра гедій.Незалежність для українців — це передусім нові можливості та торжество прав людини. Боротьба за незалежність триває й нині. Українці змушені захищати від агресії територіальну цілісність і суверенітет своєї держави. Це боротьба не лише за людей і територію, а й за право бути собою, самим вирішувати, як жити і яке майбутнє обирати. Силь на та вільна українська держава, активне й відповідальне громадянське суспільство та потужні збройні сили — це те, що гарантує всім українцям гіднеРокимайбутнє.незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як держава, здатна утверджу вати демократичні цінності, відстоювати свободу, гідність та розмаїття, захищати свій суверенітет і цілісність. Нам вдалося побудувати толерантне сус пільство, в якому знаходять спільну мову та взаєм ну повагу різні етнічні, релігійні, соціальні групи. У 2013–2014 роках під час Революції Гідно сті українці відстояли ще й європейський шлях розвитку і засвідчили готовність боротися за нього як за право самостійного вибору та свободи. Нато мість росія, втративши можливість контролювати та використовувати нашу державу, вдалася до зло чинної військової агресії. Вона окупувала Крим і окремі території східних областей України. У 2014-му Збройні Сили України зупинили вторгнення ро сійської регулярної армії та зберегли державність. 24 лютого 2022 року розпочався новий етап боротьби з російською навалою. Росія розпочала широкомасштабне військове вторгнення в Україну, оголосивши проведення т.зв. «спеціальної військо вої операції» в Україні. Нині ми не лише чинимо опір росії, але й перемагаємо її — як силою зброї на фронті, так і на ди пломатичному напрямі. Попри перевагу ворога, українці зупинили агресора і продовжують рух в напрямі європейської інтеграції. Разом до перемоги! Підготовлено з використанням матеріалів Українського інституту національної пам’яті. Серпень 2022 року Генеральне консульство України в Чикаго ГЕНЕРАЛЬНЕ КОНСУЛЬСТВО УКРАЇНИ В ЧИКАГО
UA-USA4 surma.com.ua № 11 — 24.08.2022 Шановні Громадяни України! Д ля українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Вони спо нукали до боротьби за незалежність. На початку ХХ століття, в часи Української революції 1917–1921 років, наш народ зміг відродити держав ність, а 24 серпня 1991 року Актом проголошення незалежності України вона була відновлена. У цьому році Україна відзначає 31-ту річницю відновлення Незалежності. За 31 рік нашої сучасної держави ми пройшли складний шлях до справж ньої незалежності. Саме цей день в історії нашого народу став важливою віхою Української держави і могутнім стимулом для плідної праці заради миру й добробуту в нашому з вами домі. Але сьогодні, як і багато попередніх поколінь українців, ми змушені відстоювати нашу незалеж ність. З 24 лютого і дотепер триває повномасштабне вторгнення російських військ на територію нашої Батьківщини. Життя тисяч наших братів і се стер — та ціна, яку платить Україна, щоб зберегти свій суверенітет і своє право самостійно обирати своє майбутнє. Однак наша свобода не має ціни! Саме тому сьогодні, долаючи всі перешкоди, ми як ніколи усвідомлюємо важливість нашої вибореної неза лежності.Уцей день вітаю усіх, хто докладає зусиль у розбудову України, надає допомогу нашим Зброй ним Силам та усім тим, хто боронить нашу неза лежність.Бажаю Вам та Вашим родинам міцного здоров’я, добробуту, життєвої наснаги і нових звершень на благо України! Зі святом Вас! З Днем Незалежності України! Слава ГенеральнийГероямУкраїні!Слава!консулУкраїни в Чикаго Сергій КОЛЕДОВ У країна — найбільша країна в Центрально-Східній Європі. Площа становить 603 628 км². Межує з Білоруссю на півночі, Поль щею, Словаччиною та Угорщиною — на заході, Румунією та Молдовою — на південному заході, росією на сході і північному сході. На півдні і південному сході омивається Чорним і Азов ськимУкраїнаморями.—унітарна держава. Вона складається з 24 областей, Автоном ної Республіки Крим і двох міст зі спе ціальним статусом: Київ — столиця та найбільше місто, та Севастополь. Україна є парламентсько-президентською республікою. Найвищим органом державної влади є Верховна Рада України, а главою держави — Президент України. За чисельністю населення Україна посідає восьме місце у Європі. За да ними останнього перепису населення, що відбувся у 2001 році, в Україні проживає понад 48,4 млн осіб. З них 77,8 % становлять українці, 17,3 % — росіяни.Незалежність від СРСР Україна здобула 24 серпня 1991 року. Україна — промислово-аграрна країна з переважанням продукуван ням сировини. Сільське господарство України — одна з провідних галузей економіки України. Крім стабільного забезпечення на селення країни якісним, безпечним, доступним продовольством, сільське господарство України спроможне на вагомий внесок у розв’язання світо вої проблеми голоду. Його потенціал виробництва значно перевищує по треби внутрішнього ринку. Сільсько господарські угіддя займають 42 млн гектарів, або 70% загального фонду країни.Національна валюта України — гривня (UAH). До початку повномасштабного вторгення росії Україна процвітала в плані туризму. Україна є країною, що стоїть на перехресті між центральною та східною Європою, між північчю та півднем. Вона межує з росією і лежить недалеко від Туреччини. Гірські хреб ти Карпат підходять для катання на лижах, походів, риболовлі та полювання. Кожен, хто бачить Українські Карпати, закохується у їхню безмежність, неймовірні види, захоплюючі гірські вершини та незабутню місцеву культуру.Україна має власні виноградники, які виробляють природні вина, на лічує велику кількість старовинних замків, історичних парків, православ них та католицьких церков, кілька мечетей і синагог. Київ, столиця кра їни, має багато унікальних структур, таких як Софійський собор і широ кі бульвари. Всесвітньо відомими є порт-місто Одеса, яке розташоване на береговій лінії Чорного моря та є популярним місцем для відпочинку влітку, а також старовинне місто Львів на Заході, яке зберегло свою архітектуру та ідентичність.Відносиниміж Україною та Євро пейським Союзом були започатко вані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів як головуючої в Раді Європейських Спів товариств держави у своєму листі від імені ЄС офіційно визнав незалеж ністьПолітикаУкраїни.України щодо розбудо ви відносин з Європейським Союзом впроваджується на основі Закону Укра їни від 1 липня 2010 року «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Відповідно до статті 11 Закону однією з основоположних засад зовнішньої політики України є «забезпечення ін теграції України в європейський полі тичний, економічний, правовий про стір із метою набуття членства в ЄС». Відмова вищого керівництва дер жави у листопаді 2013 року від підписання Угоди про асоціацію між Укра їною та ЄС спричинила початок ма сового мирного протесту в Україні на захист євроінтеграційних прагнень народу України, що отримав назву «ЄвроМайдан».Післяперемоги в Україні Революції Гідності, 13 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про підтвердження курсу Укра їни на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьо му напрямі», якою підтверджується Про Україну
UA-USA6 surma.com.ua № 11 — 24.08.2022 United24 (u24.gov.ua) — глобальна ініціатива, яку започатку вав Президент Володимир Зеленський. Її мета — об'єднати людей з усього світу в їхньому бажанні допомогти Україні. U24 стартує з фандрейзингової платформи — вона стане голов ним «вікном» для збору пожертв на підтримку України. United24 дає змогу зробити внесок в один клік із будь-якої країни. Кошти розподіляються за трьома напрямами: • Оборона та розмінування. • Гуманітарна й медична допомога. • Відбудова України. Усі кошти надходитимуть на рахунки НБУ, закріплені за профільними міністер ствами: Міністерством оборони, Міністерством охорони здоров’я, Міністерством інфраструктури України. Звітність про зібрані кошти один раз на 24 години надає Національний банк України. Звітність про призначення та використання коштів один раз на тиждень нада ють профільні міністерства. За 4 місяці роботи платформи було зібрано понад 169 мільйонів доларів США. Найменша пожертва — 2 центи, найбільша — 4 тисячі доларів. Будь-яка пожертва — вагомий внесок у перемогу України! Амбасадорами ініціативи наразі стали гурт Imagine Dragons, актор Liev Schreiber та креативний директор Balenciaga — Демна, а також футболіст Андрій Шевченко та тенісистка Еліна Світоліна.
UA-USA 724.08.2022 — № 11 Добро, безсумнівно, перемагає зло. Нехай так буде завжди, а ця війна стане останньою. Нехай у світі завжди буде мир, а наші діти не пізнають тривог. Шануйте подвиг народу, зберігайте історичну пам’ять, передавайте її новим поколінням. Будьте здорові, кохані і збережені Богом! стане останньою.
Війна / Інтерв'ю 1724.08.2022 — № 11 лася з волонтером, який вивозить людей. Він вивіз свою сім’ю з Ворзеля й почав повертатися по інші. Також були підключені військові ЗСУ. Всі спіл кувалися між собою через третіх зна йомих: знали, де стоять вбивці, але можуть пропустити. В нас була перша спроба виїхати. Боляче було збирати речі з розумінням, що ти сюди можеш не повернутися. Я просто згребла речі із шафи — все підряд. Тато казав нічо го не брати, бо все одно все розкрадуть. Але я брала. Ми сформували колону з трьох машин. Пам’ятаю, як трусилися руки в тата за кермом, коли ми їхали тією дорогою, по якій їздили рашисти. На Ворзельському вокзалі було багато людей із немовлятами, домашніми улюбленцями — а це мороз, вони всі чекали евакуаційних автобусів. Ми неправильно зрозуміли сестру: нам не потрібно було ставати в загаль ну колону, а їхати нашою маленькою через Кичеєве. Там пропускали з 9 до 10. Дісталися ми туди о 9:50 — нас розвернули. Пам’ятаю, як тато піднімає руки: «Не вбивайте, не стріляйте — ми мирні, що нам робити?». Вони нас просто розвернули, не вбили. Ми зно ву повернулися додому. Не вийшло. Я казала батькам: «Нехай помру з голоду, але нікуди більше не поїду». Ми побули вдома недовго. Невдовзі знову зв’язалися із сестрою, вона сказала, що в нас є година, щоб виїхати. А їха ти… по Житомирській трасі. Ми знову сформували колону. А серед сусідів, до речі, була вагітна дівчина, яка ось-ось мала народжувати — її так чи інакше потрібно було вивезти звідти. Те, що ми бачили на тій трасі… Найстрашніше — це дитячі візочки на узбіччі, по биті, розчавлені танками. Купа згорі лих машин — десь я бачила обгорілі кістяки… Ми просто їхали прямо. На під’їзді до Києва — все чорне, небо чорне, навіть повітря чорне. Я нічого не знімала — не піднялася рука. Се стра дала настанови перед виїздом: в очі не дивитися, українською не розмовляти. «Як українською не розмов ляти? Я вдома, в Бучі — не розмовля ти українською», — це відчуття розривало.Перший рашистський блок-пост. Там нам також пощастило: у нас ван тажна машина, а такі зазвичай не пропускали. Підійшли перевіряти паспорти. У бюстгальтері в мене були зо лоті каблучки, годинник у черевиках, в трусах кілька купюр гривень. Тата вивели з машини, сказали відчинити кузов. Серце стукало — думала вб’ють. Обійшлося. Пропустили. Їхали далі, до нас приєдналися ще машини. Про йшли ще не один блок-пост. До речі, з телефону все начисто видаляти не можна — викличе підозру. Не передати словами, коли доїж джаєш до українського блок-посту: «Доброго дня, ваші паспорти». Забирайте ці паспорти, що хочете робіть, оглядайте повністю. Пройшли ще ба гато перевірок уже на наших блок-по стах. У нас був шок, коли побачили світлофори, що працюють, людей, машини, магазини відчинені. Здавалося б — 15 км відстані. Десь є життя, а десь воно Дісталисязупинилося.квартири. До речі, Ака деммістечко ж також обстрілювало ся — застали «приліт» по сусідньому будинку. Був шок від гарячої води й тепла. У соціум вийшла десь вже че рез два тижні, й то суто в продуктовий магазин.Вжеколи рашисти відступали, були бої — ракети літали над нашим бу динком. Коли телефонував сусід, ми молилися, щоб наша квартира була цілою. Ми знаходили способи передавати якусь допомогу тим, хто там за лишився. МАРІУПОЛЬ Коли ми вже були в Києві, то по новинах спостерігали, як знищують Маріуполь. Згодом ми дізналися, що нашої квартири там вже немає — це був будинок в історичному центрі і він знищений. Бачили фото трупів у нашому дворі — вже було дуже погане передчуття. Дізналися, що загинула мамина родичка — її розірвало на шматки авіабомбою, її молодшому сину розірвало щелепу. Зашивали наживо в підвалі… Зі старшим сином молодший брат намагалися евакую ватися в Дніпро — їх рашисти ледь не вбили. У старшого на нозі було та туювання, щоб врятувати брата, мо лодший облизував взуття рашистам. Це їхня улюблена справа. Молодший брат благав не вбивати старшого, бо це єдина рідна людина, яка в нього залишилася. Їм також стріляли біля скронь. Деякі родичі залишилися в Маріуполі. Загиблу родичку, точніше її шматки, поховали в дворі — зали шилося вухо, око, щока… Ремарка: якщо ти хочеш гідно по ховати загиблого родича, маєш підпи сати папірець, що його вбили «азов ці». Зрозуміло, що родичі цього не зробили — вона так і похована в дворі. Тоді загинуло й двоє 4-річних дітей. Загалом по тому будинку було кілька прильотів ракет й авіабомб. Так як це «сталінки» — вони витримали уда ри. Він повністю вигорів, але стоїть. Але весь історичний центр Маріуполя — мертвий. Там навіть пташок не має. Ми спостерігали, як місто знищують, як помирають наші родичі. Хтось вижив, хтось ні. Одногрупни ки мої не всі вижили. Ми достеменно не знаємо, що там, але добре, що хоч щось залишилося тут. Мрію отрима ти права й поїхати в деокупований Маріуполь. 5050 North Cumberland Avenue, Suite 18-S, Norridge, IL 60706 Phone:uausamedia@gmail.comwww.radiouachicago.com(773)6973923 UKRAINIAN – AMERICAN MEDIA GROUP, Inc. Online 24/7 ðàä³îÓêðà¿íñüêå Новини Полiтика Аналiтика Культура Завжди цiкавi гостi А ми тую червону калину підіймемо, А ми тую славну Україну, розвеселимо! З понеділка по п’ятницю з 10 АМ до 11 АМ та з 5 PM до 7 PM 1240AM Áóäüìî óêðà¿íñüêåÑëóõàéòåäîäàòîê!âñòàíîâ³òüðàçîì,24/7 Наш сайт
Реклама 1924.08.2022 — № 11 ЗАПРОШУЄМО НА РЕЄСТРАЦІЮ НА 2022-2023 НАВЧАЛЬНИЙ РІК Українська мова Українська літератураІсторіяКультураРелігія Запрошуємо дітей віком від передшкілля до 10 кл. Навчання відбувається по суботах з 9.00 До 13.00 В приміщені школио.Миклаясвятого 2220 W. Rice st., Chicago, il 60622 Реєстрація на ШКОЛАwww.Ridnachicago.OrgвебсайтіУКРАЇНОЗНАВСТВАІМЕНІВАСИЛЯСТУСА
22 UA-USA / Культура surma.com.ua № 11 — 24.08.2022 «ЯК ЧЕРЧИЛЛЬ ВРЯТУВАВ ЦИВІЛІЗАЦІЮ» Епічна історія тринадцяти років, які ледь не знищили цивілізований світ. Джон ПерекладГарт.зангл. Я. Губарев. *Книжка присвячена одному з по воротних моментів у новітній історії людства — претензіям Гітлера на сві тове панування і тій ролі, яку відіграв Вінстон Черчилль у тому, щоб тоді вберегти від катастрофи свій острів на західному краю Європи і людство в цілому.Автор подає діяльність Черчилля на тлі широкої панорами подій, від Норвегії до Африки, від Лондона до Сталінграда.Однакголовне, що намагається осягнути він: які риси характеру, які національні особливості, які жит тєві обставини дали одній людині змогу зробити ті кроки, життєві та політичні, які виявилися шляхом до порятунку цивілізації від гіркої долі самовинищення і варварства? З«ТОРЕАДОРИВАСЮКІВКИ» Всеволод *КультовийГумористичнаНестайко.повість.твір,якийувійшов до переліку золотої класики української літератури. Свого часу повість «Торе адори з Васюківки» була включена до обов’язкової шкільної програми. Книга відзначена у «Почесному спис ку Андерсена» і перекладена двад цятьма мовами. Завдяки чудовому вмінню автора створювати гуморис тичні історії серія веселих оповідань часом доводить читачів до нестри многоКнигасміху.Всеволода Нестайка «Торе адори з Васюківки» хоч і створювала ся з розрахунком на дитячу та юнаць ку аудиторію, але будь-яка доросла людина, ознайомившись зі змістом пригодницьких історій, прийде у за хват і зарядиться відмінним настроєм. «КОБЗАР» Збірка поетичних творів. Тарас Григорович Шевченко. * «Кобзар» — збірка віршованих творів Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), видатного поета і худож ника. Видання присвячене 200-річчю від дня народження Тараса Шевчен ка, відомого всьому світу українського поета. Збірка містить поетичні твори 1837—1861 рр; — вірші, поеми, бала ди, пройняті гострими соціальними мотивами, та ліричні поезії. «Я, ТЕПЕРНІНА.ЯНІЧОГО НЕ БОЮСЯ» Яніна Соколова, Ольга Купріян. Мотиваційна література. *«Я, Ніна» — це історія про життя журналістки Ніни написана у спові дальній формі та, фактично, є щоден ником пережитого нею від початку хвороби і до кінця лікування. Ольга Купріян та Яніна Соколова написали повість, в основі якої лежать власні пережиті події, які у тексті тісно пе реплітаються з художніми вимисла ми. Це оповідь зі щасливим фіналом, сповнена чесних емоцій та фізичних переживань.Героїняділиться тим, як поступо во змінювався її фізичний і зовнішній стан та про ті потрясіння, які спітка ли її на шляху в складний період. «Я, Ніна» — це книжка про любов, віру та силу, яка рухає скелі і доводить, що життя варте того, щоб за нього боротися. «Це буде найчуттєвіша іс торія, яку ви коли-небудь читали. Не шукайте збігів із моїм життям. Їх там обмаль, проте я впевнена, що після цієї книжки ви станете іншими, бо «Я, Ніна» зробить ваше життя таким, за яке варто боротися», — ділиться спі вавторка Яніна Соколова. КРИЛАТІ ВИСЛОВИ: Про розум Через одне слово людину часто можуть вважати мудрою, і так само лише одне слово змусить вважати її нерозумною. Нам треба бути дуже обережними, коли щось кажемо. Конфуцій Про мову А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай су дять люди. Т. Г. Шевченко Про життя Життя нічого не дарує без тяжких праць і хвилювань. Горацій Власні В житті головне не стати на вер шину, а стояти на ній. A. Chaley Автор: Andriy Chaley — засновник та власник української книгарні у США. Українська КНИГА Andriy ЧикагоChaley, «Сурма»
Реклама 2324.08.2022 — № 11 • Frameless Showers • Framed & Sliding Glass Enclosures • Reverse Painted Glass Kitchen Backsplashes • Glass Enclosed Wine Cellars • Glass Railings • Mirrors & Glass Designs Art Stass, Inc. 1024 North Ave Des Plaines, 60016 Phone: 847-341-2777 Fax: www.artstass.com847-635-1573
24 UA-USA / Історія surma.com.ua № 11 — 24.08.2022 Марія ЧикагоКлимчак, «Сурма» Українці міста Чикаго передбачили день відновлення української Незалежності 24 серпня 1952 року З адокументована історія в Укра їнському Національному архі ві-музеї у Чикаго є потужним джерелом незламного оптимізму, адже творча, будівнича енергія емі грантів була і залишається прикла дом служіння Україні. Ще на початку ХХ століття емігранти представляли Україну на території Америки, яка надала їм притулок. Під час своїх парадів та акцій протесту проти оку паційних режимів в Україні, словом і ділом промовляли до світу, як народ, як нація, яка прагне до волі. На пле чі теперішнього покоління діаспорян покладені схожі завдання — росія продовжує свою окупаційну політику, зазіхаючи на чужі землі, вбиваючи українських воїнів, окупувала Крим і частину Донбасу, розпочала повно масштабну війну. Наші заяви аме риканський уряд сприймає набагато швидше, знаючи, що підтримувати свій народ для української громади — свята справа. Тому, якщо на перший погляд участь у зібраннях чи мітин гах, які відбуваються в США, у містах компактного прооживання українців видаються скептикам краплею в морі, то «розкопки» доказують зворотнє — ті краплі спричиняли бурі, про які писала американська преса. У кон тексті сьогодення і російської агресії, зверну вашу увагу на події, які мали місце у Чикагській діаспорній історії. Чому 24 серпня обрано святом Незалежності в Україні? Так склали ся зорі, матеріалізувавши в Україні думки, посіяні українцями в Чикаго під час святкування Великого Українського Дня, у неділю 24 серпня 1952 року.За підрахунками репортерів з Chicago Tribune, понад 10 тисяч укра їнців взяли участь у цьому святі єд ності усіх хвиль еміграції. Мер міста Мартін Кеннелі видав прокламацію, проголосивши 24 серпня 1952 року — Українським днем у Чикаго! Про це заздалегідь було повідомлено в американській пресі із запрошенням до участі у низці імпрез. Основна ча стина програми присвячувалася по літичним справам. Тому Український день перетворився у могутню мані фестацію українців і американців «проти часбода»неволенихнародовбивства,московсько-більшовицькогопротимосковськогоімперіалізмутазавизволеннявсіхпонародів»—писала«Сво(ч.229,1952).ВідбуласяцяподіяувеликомупаркуРівервю.ОчоливорганізаційнийкомітетадвокатІванСмук.Підвідкриттявіннаголосивнавинятковості,якавідрізняєтьсявідсхожихднівіншихетнічнихгромадтим,«щомимусимопротестуватипротипоневоленняукраїнськогонародутадомагатисяволідляУкраїни».Головнимпромовцембувсенатор-республіканецьЕвереттМекКінліДирксен.Вінзаявив:«Чомусьпрагненнядосвободивеликого45мільйоновогоукраїнськогонародучастозалишаєтьсязабутим.Українамаєправонавласнедержавнежиття!»СередгостейбувконгресменТімотіШіген.ЙогомеседжадресувавсяконгресовіСША,щомавбирозслідуватисправуголодоморуінародо-вбивствавУкраїні,прицьомузгадавжертвтрагедіїуВінниці.КандидатуконгресмениРобертСі-грістзасудивтираніюмосквинадУкраїноюіБілоруссю.АдвокатМихайлоПізнакзвернувсядоамериканцівзосудомїхньоїполітикиспостерігача,оскільки,зайогословами,щепередДругоюсвітовоювійною,українськийполітичнийсвітуСШАнамагавсявплинутинарішенняпрезидентаРузвельта,який«ставнашляхвизнанняСРСРінав’язаннядипломатичнихвідносин.Требабулоаж20років,щобамериканціпереконалисяуправдивостітодішніхпересторогукраїнців».Звичайнобувівеликийконцерт,боталантівукраїнцямнепозичати.Найбільшезахопиврепортерагазе ти Chicago Sun Times танець «гопак» у виконанні Марусі Гаврилюк та Яра Цепинського. Публіка захоплено слу хала оперну діву — Лілію Опихану, співаків Емілію Плешкевич та Ва силя Мельничина, хори «Сурма» та «СУМА». «Всім виконавцям точок мистецької частини — подяка за без коштовний труд». Chicago Tribune, що видавалася двомільйонним тиражем, рясніла заголовками — «Учасники Українського Дня заповідають боротьбу за волю». Над проектом реалізації Україн ського Дня два роки працював інж. Степан Куропась, батько відомого історика Мирона Куропася. Він був головою окружної управи Українсько го Народного Союзу. Організаційний комітет складався з 70-ти осіб. Під приємець Іван Дужанський відіграв велику роль у справі ознайомлення американських політиків українсь ким питанням. Він, народжений у Сколе на Бойківщині у 1905 році, став радником сенатора Еверета М. Дірк сена та близьким приятелем прези дента США Дв. Айзенгавера. Очолю вана ним Ліга американців Україн ського походження у 1952-му провела збірку на Народний фонд, зібравши $17 000 ( дев’яту частину усієї амери канської збірки покривала громада з Чикаго). «Американський Нарід вважає Україну за свого природньо го союзника в евантуальній розправі з більшовиками», — говорив Іван Ду жанський. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Наш славень почули і підхопили в Україні, щоб того ж дня, 24 серпня, через 39 років, заспівати його у Києві, столиці України. 24 серпня 1991 року на позачер говій сесії Верховної Ради України прийнято Постанову та Акт прого лошення незалежності України, дер жави з неподільною та недоторканою територією, на якій чинними є тільки власні Конституція, закони та поста нови уряду. УКРАЇНА НА ВИСТАВЦІ «СТОЛІТТЯ ПРОГРЕСУ». ЧИКАГО, 1933 Р. «Шикаговська Вистава мала щось такого, чого не мала жодна попередня Вистава в світі: Павільон України!» — писала місцева преса 28 травня 1933 року. Про цю подію ми з радістю роз повідаємо у нашому музеї тисячам відвідувачів із багатьох країн світу! Запрошую Вас у мандрівку в минуле Українського Чикаго! На офіційному прапорі Чикаго, на білій смузі зображено чотири чер воні шестикутні зірки. Кожна з них розповідає про найвидатнішу подію в історії міста. Четверта зірка приcвя
25UA-USA / Історія24.08.2022 — № 11 чується виставці «Століття прогресу» (1933), яка принесла славу третьому і найбільшому на той час містові світу. Свою вагому лепту у його розбудову та процвітання внесла українська громада.Друзі мої! Ви подивовані фантастичним довкіллям! У стилі козацького барокко, художниками, які розписували катедру св. о Миколая в Чикаго — отцем Глібом Верховським та Те одором Катамаєм, розписано павіль йон. Головні символи — синьо-жов тий прапор, тризуб, герби україн ських земель підкреслювали, що на щадки пам’ятають про своє коріння. 27 травня 1933 року відкрито го ловну браму виставки «Століття про гресу» . Під гуркіт гармат і звуки сурм відбувся величавий парад націй. «Світу набридли недуги Великої депресії, і він зможе побачити ща сливе, не надто віддалене майбутнє. Воно обумовлене інноваціями в на уці та техніці. Відвідувачі виставки побачать останні чудеса в залізнич ному транспорті, автомобільній про мисловості, архітектурі», — йшлося у програмі міжнародної виставки «Сто літтяМожетепрогресу».уявити, що для того, щоб оглянути усю виставку, людині необхідно було об’їхати половину земної кулі! Лише на трихвилинне ознайомлення з кожним павільйоном необ хідний 81 день. Загалом їх нарахо вувалося 51. Виставка, відкрита у час великої депресії, вистояла і не збан крутувала.«Шикаговська Вистава мала щось такого, чого не мала жодна попередня Вистава в світі: Павільон України!». Український павільйон було від крито в суботу 28 травня 1933 року. «Те місце пречудне, найкраще у Чикаго, може навіть в Америці. Там зібралися усі чари, знання, царства духа і техніки» — так писали українські газети. Мало кому сьогодні відомо, що освітлення цієї, на той час гігантської виставки, здійснювалося за допомогою променя небесного світила Арктурус — головної зірки су зір’я Волопаса, яке розташоване на відстані майже 37 світлових років від Сонця. Чотири обсерваторії в Чикаго працювали над тим, щоби першою іс корку Арктуруса поставити на службу Людині.Іосьми з вами на українському подвір’ї у далекому 1933 році, а саме 24 вересня, коли у Чикаго було проголошено тиждень української гостинно сті. Тоді на бенкет, влаштований товариством українського демократич ного клубу, прибуло понад 200 гостей. Іллінойс став дев’ятим штатом Аме рики, який за підтримки переважної більшості голосів, заявив про скасу вання прогібіції на алкоголь. (Спрінгфілд, Ілліной, 10 липня 1933 року!) Тож вітали гостей хлі бом-сіллю. Серед присутніх був голо ва комітету національних громад пан Страйксменс. Бельгієць за походжен ням, він відіграв велику роль у тому, що українці мали право на участь у цій виставці і внесли свій український шарм у цю подію. Особисто мер міста Едвард Келлі передав вітання через свого представника, зазначивши що «духом він є з українцями» та подякував за любов до Чикаго. Також гостя ми був відомий алдерман Сотон та інші представники міської влади. Цікава історія його побудови, адже щоб стати учасником, чиказька гро мада доклала титанічних зусиль. Ор ганізатром і промотором ідеї став др. Мирослав Сіменович, перший президент Українського Національного Музею в Чикаго. Він, у 1932 році, очо лив українську корпорацію світової виставки. Беручи до уваги те, що сама виставка мала міжнародне значення, її успіху сприяли саме лідери нашої громади у Чикаго. Вони заснували Українську виставкову корпорацію, що об’єднала національні організації Чикаго.Перший крок — дозвіл на участь. Вони знали, що їм можуть відмовити, бо допуск надавався лише представ никам незалежних держав. Другий крок — прийнято статут, де зазначено, що прибутки мали б бути призначені на потреби «Рідної Школи» в Старім Краю. Третій крок — cтворення мережі волонтерів виставкового комітету по усіх містах Америки і Канади, зусил лями яких відбулася збірка фінансів. Українці почали готуватися до події за два роки. Зупиняємося біля пожовклої листівки, що друкувалася в тодішніх українських газетах, роз силалася«Українці!поштою.Америки, Канади, Бра зилії та інших заморських країв! Тра пляється велика історична нагода помочи нашим братам в ріднім краю!» — після такого звернення іде розповідь про всесвітню виставку, де, зокрема, підкреслюється: «Всі цивілізова ні народи світу беруть участь, Український нарід мусить показати свою національну життєздатність, і це він може осягнути тоді, коли український нарід візьме участь у Всесвітній виставі… Ми хоть народ без власної держави, але Американці трактують нас, як державницький народ… Це був би не простимий національний гріх перед Рідним Краєм і перед нашим гряду щим поколінням, якби ми не взяли участи».Якщо брати до уваги політичну ситуацію в світі, то на той час — це був справжній героїзм відстоювати права неіснуючої на мапі світу самостійної держави України. І ось Мерією міста Чикаго в 1933 році від 14-го до 20-го серпня було проголошено Український тиждень, а 19 серпня — УкраїнськийМайжедень. 90 років тому очільники української громади заявили світові: «Ми — культурний нарід і не усту пім зі шляху борби, доки не здобуде мо самостійну і соборну українську державу». Під цими словами — під писи: Мирослав Сіменович, Н. Пікульський, С. Куропась, Ю. Небор, Т. Шпікула, В. Остапчук, М. Кречівська, І. Барабаш, М. Драган, П. Луцьків, В. Кова лик, П. Щербатий, Л. Тягнибік, Е. Команишин, Й. Коцовський, С. Воркун, А. Любас, М. Барабаш, Ю. Маслей, М. Белегай, Т. Дутканич, О. Тарнавський, Н. Цвян, І. Гвоздь, А. Чикало, Н. Гудз, Н. Подвайцятник, Д. Дякун, М. Бек, С. Чижович та інші. Проти планів побудови українського павільйону виступив тодішній посол Радянського Союзу в США Максим Літвінов. Організаційний комі тет з побудови українського павіль йону дав гідну відсіч послові, розпо чавши збірку грошей по усіх країнах, де жили українці. Кошторис будови — $20 000. На цей час це були великі ПРОДОВЖЕННЯ / С. 26
26 UA-USA / Історія surma.com.ua № 11 — 24.08.2022 кошти. Люди надсилали пожертви від 25 центів до $1. У березні 1933-го скарбничка нараховувала $5 000. Цю суму заплачено будівельній компанії, що втілювала у життя архітектурний проект Української Технічної Школи м. Львова. Оригінали креслень пред ставлені в експозиції. На світлинах усміхнені і щасливі мрійники — вони закладають перший камінь під бу дову, яка вцілому обійшлася у суму $22Тепер676.19.уявіть собі, сусідами україн ського павільйону був палац усіх на родів — The Hall of Nations та павіль йон розвитку транспортного зв’язку (Transportation Building), головної артерії країни. Тому не звернути увагу на український павільйон, збудова ний у вигляді бойківського села на бе резі озера Мічіган, було неможливо! Про те, що український павільйон виділявся своїм етноколоритом зро зуміло й так. Оглянути виставку на родного одягу, косівської кераміки, килимарства, моделей ляльок, ви робів з дерева і металу, закуплених у ріднім краю Союзом Українок Аме рики, а також виставку скульптора Олександра Архипенка стояли черги. А далі читаємо спогади учасників: «Раптово здійнявся вітер і густа зли ва накрила Чикаго саме тоді, коли поруч із українським павільйоном проходила ціла урядова делегація на чолі з президентом США Гербертом Кларком Гувером. Пан Президент заховався від негоди під дашок ган ку, прикрашеного гуцульською різь бою, а його свита оглядала виставку картографії, надіслану з Подебрадів...».Газета «Chicago Daily News» по містила велику статтю відомого мис тецького критика С. Бульє про неперевершений талант Олександра Ар хипенка (1887–1964), відомого укра їнського скульптора. В окремому «Бу динку Архипенка» розгорнулася його персональна виставка, де було пред ставлено 44 роботи майстра. Саме завдяки йому «український Павільйон на п’ять місяців став важливим осе редком культурного життя Чикаго». Для нього були виділені чотири кімна ти у правому крилі павільйону. Вкладанням експозиції займалася його учениця панна Ф. Голуа при допомозі самого автора. Під час українського тижня О. Архипенко ввійшов до скла ду комісії конкурсу «Місс Україна». Газетні шпальти чикагівських ви дань рясніли фотографіями україн ської красуні Марії Любас в народ ному строї та повідомленнями, «що кілька днів Архипенко працював над портретом панни Любас. Відомий мистецький критик С. Бульє порівняв Архипенка зі скульптором світової слави. Солідні чікаські видання помістили критичні оцінки творчості Архипенка. Зокрема у щоденнику Chicago Herald мистецтвознавець Інес Канінгем зауважила, що представлення на світовій виствці творів Архипен ка є найважливішою подією». Наступний будинок був музеєм на родних ремесел. Голова Союзу Укра їнок Америки Олена Лотоцька офор мила кімнату вишивки. Для цього союзянки закупили на суму $2 225 ви робів у кооперативі народного мистецтва у ДосліджуючиЛьвові. документи, повідомлення у пресі, раптово знаходиш щось таке, що вирізняє українців серед ін ших народів: «Бідна українка Агафія Бундзяк, яка працювала кухаркою, розуміючи важливість такої виставки, передала комітетові $100!». Про це з повагою написав священик о. Пристай з парафії у Нью Гейвин, де Агафія була парафіянкою. (Adjusted for inflation, $100.00 in 1933 is equal to $1,917.81 in 2020).Союзянки Союзу Українок Америки, одягнені в національний одяг, ві тали гостей. Відомий хореограф Ва силь Авраменко лобіював будівництво літнього театру та відповідав за концертну програму. Під час україн ського дня він зібрав 1 000 своїх учнів, а сам затанцював гопак. У Чикаго мешкає його учениця, пані Розалія Дідс, яка у своїх 100 років передала музеєві костюм, в якому танцювала на сцені літнього театру. Також тут виступав духовий ор кестр під керівництвом Максима Оленського, відомий український мішаний хор під орудою Юрія Бенець кого, музичний театр Мірошничен ка, шкільний оркестр Harrison High School, що складався із 95 музикантів під керуванням капітана Івана Бара баша, 200 майстрів вехової ізди шко ли Якова ПонадБабенка.400представників моло діжних організацій з Америки і Кана ди з’їхалися на свій форум до Чикаго, а Союз Українок Америки провів свою конвенцію, також під час виставки відбулася зустріч українських підпри ємців Америки. 12 тисяч відвідувачів почули, що Україна є! Для дорослих вхід до укра їнського павільйону коштував 50 цен тів, для дітей — 25 центів, а для тих, хто приходили у вишиванках — вхід бувКожнабезкоштовним.подіяпо-своєму цікава. За прошуємо відвідати Український На ціональний Музей. Унікальність його виставок у тому, що через світлини минулого ми пізнаємо себе, наше ко ріння, наш український Всесвіт. Відкриваймо разом маловідому українську Америку! ПОЧАТОК / С. 25
Реклама 2724.08.2022 — № 11
Культура28 surma.com.ua № 11 — 24.08.2022 МАЙСТЕР СЛОВА: ЛЮДИНА, ЩО ВМІСТИЛА В СОБІ ЦІЛИЙ ІНСТИТУТ С ергій Гальченко — відомий український літературозна вець, шевченкознавець, пись менник, видавець, літературний кри тик, архівіст, текстолог, музеєзна вець, радіожурналіст, популяризатор знань, громадський діяч. Кандидат філологічних наук. Заслужений пра цівник культури України. Лауреат до десятка міжнародних літературних премій.Наш ювіляр — ерудит-інтелектуал, майстер Слова, який вмістив в собі названі і неназвані спеціалізації гума нітарія, а головне, за світоглядом та вагомим внеском в українську куль туру — великий українець, ім’я яко го можна і треба внести в доповнене відоме видання «Сто великих укра їнців». А згодом, можливо, і в серію відомих постатей наших сучасників в новоствореному інноваційному музеї Валерія Галагана «Становлення укра їнської нації», що в Києві. І якби сьогодні створювали групу «Моральні авторитети України», то для мене і впевнена, що у багатьох інших шанувальників його розмаїтої творчості, ім’я Сергія Гальченка за йняло б заслужене місце в цій групі. Адже, окрім мирного неба і справед ливості, найбільший дефіцит нашо го сьогодення — це дефіцит високої моральності...Адалі—короткий огляд творчого різноманіття Сергія Гальченка. Тому що, якщо ширше, то знадобився б опис діяльності цілого «інституту в одній особі», як дехто каже про нього. Що не далеко від істини. * * * Народився Сергій Анастасійович Гальченко 12 серпня 1947 р. в селі Пустовіти Миронівського р-ну Київ ської області. По закінченню філоло гічного факультету Київського націо нального педагогічного інституту ім. Драгоманова 10 років пропрацював в Державному архів-музей літератури і мистецтва України, а з 1982 р. плід но займається різносторонньою нау ковою працею у відомому Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка Націо нальної академії наук (НАН) України. Розпочинав тут із посади молодшого наукового співробітника, а з 2005 р. і понині — заступник директора з наукової та видавничої діяльності. Па ралельно завідувач відділом рукописних фондів і текстології цього інсти туту. Лише 5 років (2000-2005) була перерва на посаді директора Наці онального музею Тараса Шевченка (Київ). НАУКОВА І ДІЯЛЬНІСТЬВИДАВНИЧА У січні цього року відзначив Зо лотий ювілей (50 років) наукової ді яльності. Підготував і видав 200 книг як автор наукових видань (включно з монографією) української класичної спадщини, зокрема творів Григорія Квітки-Основ’яненка, Панаса Мирного, Володимира Винниченка, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Остапа Вишні, Григорія Косинки, Ми хайла Драй-Хмари, Олеся Гончара та багато інших, зокрема із числа «Роз стріляного відродження». Понад 50 книг його авторства — шевченківської тематики. Його на зивають справжнім, провідним шев ченкознавцем. Одна з останніх його монументальних дослідницьких робіт — «Другий «Кобзар» Тараса Шев ченка». Як відомо, Тарас Шевченко підготував видання свого другого «Кобзаря» (твори за період 1842-1847 рр. і навіть написав передмову до нього), але був арештований 5 квітня 1847 р. і відправлений на заслання. Мрію Тараса Шевченка здійснив Сер гій Гальченко через 170 років, підготувавши ексклюзивне факсимільне ви дання «Другого «Кобзаря» без цен зурних правок чи фальсифікацій, які мали місце фактично у всіх виданнях і при царизмі, і в радянські часи. Це видання поряд з іншим — унікальним «Повернені Шевченківські раритети» (2010), як і вся його шевченкіана, от римала високу оцінку фахівців-шев ченкознавців.Вважаю,що подарункова книга «Тарас Шевченко. Другий «Кобзар» — це вершинне досягнення його науко вої праці. Але не останнє. Уже в січні цього року була презентована нова праця «Павло Тичина. Неопубліковані твори». Робота продовжується... У роки російсько-української війни ініціював видання за свої кошти бі бліотечки «Українському воїну». Роз повсюджував серед фронтовиків на передовій, зокрема вибране із «Коб заря» Шевченка.* * * Його ім’я як чуЛишеНью-Джерсі.біжжя.цяшевченкознавця,літературознавця,архівістатавидаввідомевУкраїнітавкраїнахзару-ЯкнауковецьдослідницькіроботиздійснювавуСША,Канаді,українахЄвропи,колишнійросії.ВідвідувавНью-Йорк,Вашингтон,штатУНью-ЙоркуздійснювавдослідницькупрацюувідомійВі-льнійУкраїнськійАкадеміїНаук.йомумизавдячуємозапереда-вУкраїнуархівувідомогодіаспорного(США)українськоголітературознавцятагромадськогодіячаГриго-ріяКостюка(1902-2002).СергійАнастасійовичповернувунашунауковулітературнускарбницюархівибагатьохукраїнськихписьменників-класиків,«Розстріляноговідродження»тапереслідуванихКДБ(Вишня,Сосюра,Тичина),завдякинадзвичайномуталантудослідникаівміннюпереконативласниківцихар-хівівпередатиїхвнауковуустановудлянаціональноговикористання. РАДІОВЕДУЧИЙ ВЕЛИЧНОСТІПОПУЛЯРИЗАТОРТАЙОГОСЛОВА Ще одна грань таланту Сергія Анастасійовича — ведучий радіопрограм на радіо «Культура» «Першого національного». Останні 10 років це щотижнева програма «Таємниці архів них манускриптів». А в цілому, враховуючи попередні роки у ролі радіоведучого своїх авторських програм «Скарби літературних архівів» та «Му зеї України», ним здійснено близько 200 (!) радіопередач. До 75-ліття з дня народження та 50-ліття наукової творчості Сергія Гальченка Сергій Гальченко — український літературознавець, шевченкознавець, дослідник історії української літератури, видавник, архівіст, музеєзнавець, радіожурналіст, громадський діяч Зразки українських книжкових видань із числа 200, підготовлених Сергієм Гальченком Сергій Гальченко — автор та ведучий програм «Таємниці архівних манускриптів», «Скарби літературних архівів» та «Музеї України» на радіо «Культура» протягом 20 років Лідія Нью-ЙоркКорсун, «Сурма»
Культура 2924.08.2022 — № 11 Останні «Таємниці архівних манускриптів» — одна із найкращих, по пулярних. Це університет українства для кожного з нас. Наприклад, ті ж 5 випусків з 9-ти до 13 січня 2022 р. про трагічну долю інтелігентної родини львів’ян Копержинських у 30-ті роки геноцидного нищення української інтелігенції, зокрема мешканців відо мого будинку літераторів «СЛОВО» у Харкові. Цей мініцикл — творчий літературний і акторський шедевр автора передачі. Всі програми «Таємниць архівних манускриптів» Сергія Анастасійовича — не прості розповіді, а душевні сповіді від імені своїх героїв, авторів, які залишили листи, записи, щоден ники, рукописи — те, що називають «архіви». Особисті, правдиві докумен ти... Автор передачі на всі сто задіює свій акторський талант, доносячи нам їхній біль. У виділені йому 10 хвилин вміє вмістити суть долі кожного зі своїх героїв. До слова про його акторський талант, який вміщає ще й унікальну пам’ять (читає напам’ять чи не всього Сосюру) і музикальний класич ний голос. На превеликий жаль і, як на мене, помилку влади, радіо «Куль тура» з початком нападу рашистів 24 лютого припинило свої основні про грами з питань літератури і культури та демонструє переважно один і той же всенаціональний марафон новин. А ще раніше, у січні, авторка цього матеріалу звернулась через вікно онлайн-звернень до керівництва «Пер шого каналу» (Дмитро Хоркін) з про ханням збільшити час програми «Та ємниці архівних манускриптів» вдвічі — до 20 хвилин, і перенести в праймго дини... Реакція відома — мовчання. А далі — вторгнення орків, війна... * * * Важлива іпостась нашого надзви чайно плодовитого науковця, пись менника, громадянина, подвійного ювіляра — «75» (прожитих літ) та «50» (наукової праці) — значуща соціаль но-громадська діяльність. Це його просвітницькі постійні виступи в освітніх закладах та багатьох інших масових аудиторіях — вишах, бібліотеках, книжкових магазинах і т. д. Останні роки — плідна співпраця з Фондом Миколи Томенка «Рідний край» у частині по пуляризації літературного культурно го надбання України. Це також організовані ним: кімната-музей Тараса Шевченка в рідній школі села Карашипівка, пам’ятник Івану Франку та низка інших пода рунків рідному селу Пустовіти, це 7 тисяч примірників книг особистої біблі отеки, передані своїй альма-матері — нині університету ім. Драгоманова, це бібліотека «Українському воїну» та багато іншого. Енциклопедичні знан ня, талант і душа щедро даруються ріднійЩироУкраїні.вітаємо, шановний Сергію Анастасійовичу, з Вашими цьогоріч ними ювілеями. Довголітньої наснаги, нових творчих злетів! Най здійснить ся Ваше сьогоднішнє бажання — від значити ці ювілеї 2022 року одночас но з Перемогою України над ворогом. Українська діаспора висловлює Вам велику подяку за Вашу плідну, ба гатолітню, багатогранну творчу пра цю на користь світовому українству. Світлини на цих сторінках доповнять нашим читачам дещо недосказане... Фото із архіву Сергія Гальченка в передачі Валентини Сизон та На талі Климчук. Микола Жулинський — директор інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України та Сергій Гальченко — заступник директора з наукових питань та видавництва Лідія Корсун, журналістка, та Сергій Гальченко під час інтерв'ю з приводу фільму Олександра Денисенка «Тарас. Повернення», 2019 Зразки українських книжкових видань із числа 200, підготовлених Сергієм Гальчен-Виступиком в різних аудиторіях на тему українських книжкових літературних новинок Співпраця з Фондом Миколи Томенка «Рідний край» з питань української літературної «Другийспадщини«Кобзар» Шевченка» — унікальне факсимільне видання Сергія Гальченка (2019) Виступи в різних аудиторіях на тему українських книжкових літературних новинок та зустрічі з читачами
Реклама 3124.08.2022 — № 11 Шукаємо людину з досвідом роботи в бухгалтерському обігу транспортних компаній, та диспечерів з досвідом в інтермодал. Тел. 847-786-5529 Пропонуємо оплачуванумедичну/стоматологічну,страхівкувідпусткуталікарняні.Можливістькар’єрногозросту. у спільній панахиді в пам’ять понад 10,000,000 жертв українського Ґеноциду в 1932-33 рр. неділя, 11-го вересня, 2022 1:00 пополудні Доповідач: д-р. Галина Парасюк Саранча Українська Греко-Католицька Церква Св. Йосафата 8624 White Oak Ave. Munster, IN 46321 Після молитви традиційний Голодний Обід i програма в церковній аудиторії даток Автобуси$10 Українська Православна Катедра св. Андрія Первозванного автобус від’їжджає в 11:30 год. Українська Греко-Католицька Церква Св. Йосифа Обручника автобус від’їжджає в 11:30 год. Український Культурний Осередок автобус від’їжджає в 11:30 год. ФУНДАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ҐЕНОЦИДУ-США запрошує українську громаду взяти участь
Реклама32 surma.com.ua № 11 — 24.08.2022
Політика / Війна34 surma.com.ua № 11 — 24.08.2022 ДЕМОКРАТІЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ У країнське суспільство впро довж тривалого часу мало па радоксальне ставлення до де мократії. З одного боку, демократія, безперечно, вважалась пріоритетним типом устрою для України. З іншого — стійкий запит на «сильну руку», яка може навести порядок, теж залишався. З початку російського повномасш табного вторгнення цей парадокс ні куди не зник. Але запит на демократію та її пріоритетність зріс значно більше, аніж на «сильну руку». Так, станом на момент опитування, 64% респондентів вважають, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України. 14% — що за певних об ставин автократія може бути кращою, аніж демократія, і ще 13% людей ка жуть, що для них неважливо, яким є тип режиму. Такі показники під тримки демократії найвищі за багато років спостережень: до 2014 року прі оритетність демократії підтримували менше 50%, після Революції Гідності цей показник виріс до 54%, але лише після початку великої війни він пере вищив 60%. Про це йдеться в опиту ванні Фонду «Демократичні ініціати ви» імені Ілька Кучеріва. Запит на «сильну руку» навпаки по трохи зменшувався. Водночас сьогодні ситуація дещо змінилась, і понад 58% вважають, що кілька сильних лідерів можуть зробити для країни більше, ніж усі закони та дискусії. До великої війни цей показник не перевищував 55%. Проте таке зростання є суттєво меншим, аніж збільшення підтримки демократії. Варто зазначити й те, що найвищі показники підтримки «силь ної руки» були зафіксовані ще в кінці «нульових» і становили близько 75%. В умовній дихотомії «свободи» чи «достатку» українське суспільство за лишається розділеним. 31% респон дентів в обмiн на власний добробут готові поступитися державi часткою своїх прав та громадянських свобод. Понад 47% — заради особистої свобо ди та гарантiй дотримання всiх гро мадянських прав готові терпіти пев нi матерiальнi труднощi. Ще 22% не визначились із власною відповіддю. Попри таку розділеність, певна дина міка спостерігається. Загалом у цьому опитуванні суттєво скоротилась част ка тих, які вагаються з відповіддю. Традиційно, відповіді на це питання розділялись на три приблизно рівні частки, тож зараз можна судити про те, що частина людей визначились зі своїми преференціями. У разі протиставлення свободи і безпеки відповіді респондентів також розділилися. 39% ставлять пріоритет безпеки вище над свободою, а 34,5% — навпаки — свободи над безпекою. Ще 26,6% респондентів не визначились з відповіддю. ЩО НАС ОБ’ЄДНУЄ? Понад 90% українців пишаються своїм громадянством (54,5% дуже пи шаються і 36% — скоріше пишаються). Це найвищий показник за весь час со ціологічного моніторингу. Високі показники фіксуються і щодо основної ідентифікації людей саме як громадянами України. Так, 72% опитаних ідентифікують себе як громадяни України, 12% — як мешкан ці села, району чи міста, де прожива ють, а 6% — мешканцем регіону, де вони проживають. Понад 90% українців пишаються громадянством, стільки ж вірять у перемогу України — соцопитування
Політика / Війна 3524.08.2022 — № 11 Віра в перемогу у війні — є тим, що об’єднує українське суспільство. Так вважають 72,5% опитаних. Ще 48% згадують віру у краще майбутнє, а 36% — патріотичні почуття. 37% опитаних вважають, що за роки існування незалежної України було більше позитивного, аніж нега тивного. 40,5% кажуть, що позитив ного та негативного було приблизно порівну, а 15%, що негативного було більше. Попри війну, частка пози тивних оцінок є найвищою за час спостережень. Молодші респонденти зазвичай більш оптимістичні у своїх оцінках української історії. Майже 90% опитаних хочуть буду вати своє майбутнє в Україні і лише 4% не бажають цього робити. 68% опитаних вважають Україну справді незалежною державою. 16% не погоджуються з цією тезою. Якби референдум про незалеж ність України відбувався зараз, то 87,5% опитаних проголосували би «за» незалежність України. Проти — трохи більше 3%. Ще 5,5% заявили, що не брали би участі в референдумі. ВІЙНА Понад 90% опитаних вірять у пе ремогу України у цій війні (77% — ві рять і 15% — скоріше вірять). Лише 4% респондентів не вірять або скоріше не вірять у перемогу. 31% з тих, хто вірить у перемогу, вважає, що вона відбудеться до кінця цього року. 34% вважають, що вона настане через 1–2 роки. 7% вважають, що для цього знадобиться від 3 до 5 років. Ще 23% не змогли відповісти на це запитання і кілька відсотків кажуть, що перемога настане в дуже довготер міновій перспективі. Але постає питання, що ж можна вважати такою перемогою? Більшість опитаних (55%) кажуть, що перемо гою можна буде вважати вигнання російських військ з усієї території України та відновлення кордонів ста ном на січень 2014 року. Ще 20,5% навіть радикальніші — перемогою у війні для них буде знищення росій ської армії та сприяння повстанню/ розпаду всередині росії. Відносно не великі частки респондентів вважати муть перемогою завершення війни з тими чи іншими поступками з боку України. Близько 9% вважатимуть пе ремогою вигнання російських військ з усієї території України, окрім оку пованого Криму, 7,5% — відновлення статус-кво станом на 23 лютого 2022 року, а 3% — припинення війни, на віть якщо російська армія залишить ся на територіях, які були захоплені внаслідок повномасштабного вторгнення.Понад 75% респондентів підтрима ють рішення після перемоги України та деокупації її території про повний розрив усіх стосунків з російською фе дерацією аж до цілковитої заборони на в’їзд росіян в Україну. 86% респондентів вважають, що російське керівництво несе основну відповідальність за війну в Україні. 42,5% опитаних вважають також, що така сама відповідальність лежить і на громадянах росії. Водночас близь ко 20% серед іншого звинувачують у вторгненні керівництво України. Попри війну, українці переважно позитивно думають про майбутнє України. Так, надія є найпошире нішим відчуттям в думках про май бутнє України — її відчувають 65,5% респондентів. 40% респондентів від чувають оптимізм. Тривога огортає 31,5% респондентів, а впевненість у майбутньому мають 23,5% опитаних.Соцопитування проводилося Фон дом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом із соціологіч ною службою Центру Разумкова з 5 до 12 серпня 2022 року за грантової підтримки Університету Бремена та Міжнародного фонду «Відроджен ня». Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волин ській, Дніпропетровській, Житомир ській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіро воградській, Львівській, Миколаїв ській, Одеській, Полтавській, Рівнен ській, Сумській, Тернопільській, Хар ківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Микола ївській, Харківській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуть ся бойові Опитуваннядії). проводилося у 112 на селених пунктах (57 міських та 55 сіль ських) за стратифікованою багатосту пеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших ета пах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на за ключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віко вимиОпитаноквотами).2024 респонденти віком від 18 років. Теоретична похибка ви бірки не перевищує 2,3%. Разом із тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені на слідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян. Джерело: «Демократичні ініціати ви» nezalezhnosti-ukraini-shcho-obednue-(https://dif.org.ua/article/den-ukraintsiv-i-yak-mi-bachimo-peremogu-na-shostomu-misyatsi-viyni). ÇÀÌÎÂËÅÍÍß ÎÃÎËÎØÅÍÜ Â ÃÀÇÅÒІ ÑÓÐÌÀ РУБРИКА “CLASSIFIED” Оплата: готівка, чек, кредитна карта, зелло. РОЗМІР 1/ 18 сторінки $25/за випуск, 4 рази мінімум uausamedia@gmail.77773-697-39233-697-3923com
Реклама36 surma.com.ua № 11 — 24.08.2022 СПЕЦІАЛІСТ ЩО ПРАЦЮЄ ДЛЯ ВАС НАТАЛЯ АСЕВЕДО КУПІВЛЯ ТА ПЕРЕФІНАНСУВАННЯ ЖИТЛА ВСЕ НЕМОЖЛИВЕ СТАЄ МОЖЛИВИМ ! ДЗВОНІТЬ ДО НАС З ПИТАНЬ КУПІВЛІ НЕРУХОМОСТІ ТА ОТРИМАЄТЕ ВСІ ВІДПОВІДІ В ОДНОМУ ОФІСІ БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО ТЕЛЕФОНУ 773-368-0123 • Індивідуальний підбір фінансування • Федеральні позики • Низькі відсотки • Позики під ремонт • Перефінансування з CASH OUT • Перефінансування без додаткових коштівNO CLOSING COST • Можливе 100% фінансування Solution Financial Mortgage Company (NMLS ID 267469) Наша адреса: УКРАЇНСЬКА ОКОЛИЦЯ 1706 W. CHICAGO AVE., CHICAGO, IL 60622 Tel.: 773-109-1950 Fax: 847-834-0106 nacevedo@gosfmc.comNMLSID:232240 AN ILLINOIS RESIDENTIAL MORTGAGE LICENSEE РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ w ww.gosfmc.com
Освіта 4124.08.2022 — № 11 ніхто цього не рахував, але якось не хворіли… А їли здебільшого хліб, кар топлю, суп, борщ, млинчики, варени ки, і ніхто не був товстим, бо за день ми так набігаємося, награємося, щоб до ліжка дійшов — тут же сон тебе і приголубив.Такебуло наше дитинство в ту пору, а от сьогодні багато чого змінилося. Щось стало краще, а щось і ні. Краще стало те, що в дітей тепер є багато різних іграшок, ребусів, які роз вивають розум і здоров’я дітей, але ними гратись часто діти не вміють та й не хочуть, їм скучно, ліньки. А ми грались тим, що попало під руку. Назби раю, бувало, слимаків, порозсаджую парами і граюсь пів дня в школу, а сьогодні є іграшки різних звірят, а діти не знають до чого їх приточити, то кидаються ними, то ламають… Мабуть, дуже погано, що тепер діти дуже мало бігають та граються в ко лективні рухливі ігри… Вони стають малорухливі, іноді розкормлені, не вміють швидко бігати, стрибати, гра ються лише в сидячі ігри за комп’юте ром чи телефоном, а щоб збудувати якийсь курінь, змайструвати щось цікаве, незвичне, то й не подумають: «А для чого? Нам це не треба», — це пер ше, що вони вам скажуть… Цього, звичайно, не можна сказати про всіх дітей, але вже для більшості це норма. Дітей просто завалюють іграшками, але їх вистачає лише на кілька годин, від сили — на кілька днів, а далі знову стає скучно і лише з теле фоном діти дружать довго, по пів дня, а то й більше. Але така ситуація всіх влаштовує, бо діти сидять тихо і не за важають, а батьки займаються своїми справами. Але ж, батьки, схаменіться! Дітям треба розвиток, рух, пізнання, фантазія і врешті-решт — здоров’я! І саме здоров’я — головне! А діти закля кають на дивані і не рухаються, звідси і сколіоз, і задишка та сила-силенна різних інших хвороб, яких раніше діти не мали, бо бігали, стрибали, розвивалися фізично і духовно... Така сьогодні ситуація складається в багатьох сім’ях, і щоб цьому запобіг ти, треба з дітьми постійно займатися. І не просто віддати в басейн чи на боротьбу (хоч це також дуже важливо), а водити їх на природу, вчити їх розпалювати вогнище, пекти ту саму картоплю, будувати курені, робити луки з лози і стріляти з них, вчити їх самими гратися м’ячем, розважатися скакалкою, вчити в’язати вузлики, показати, що таке естафета, стрибки в довжину і у висоту і т. д. Треба, щоб діти росли здоровими і сильними, а тому — це обов’язок батьків, бо це ж ваші діти. І ви не сподівайтесь, що три уроки фізкультури в школі щось змінять… Зов сім ні! Сьогодні діти на уроках фізкультури більше сидять на лавочках, ніж щось роблять. Нащо така фізкультура — це загадка… Та й у школі тепер діти бувають вряди-годи, бо навчання більше дистанційне… То вірус щоразу новий і пандемія, то війна і загроза для всіх, то ще щось придумають люди… А діти ростуть мляві і хворі, ні на що не здатні…Тому ви, батьки, самі повинні думати про здоров’я ваших дітей. Та кий сьогодні стає світ, а тому треба батькам взяти на себе відповідальність за здоров’я власних дітей. А як інакше? Здоров’я — всьому голова! Та й що тут мудрувати? Це не прості лише слова, тут треба міркувати. В здоровім тілі — дух міцний! Той все на світі здужа! А хворий, ледве що живий… Його лякає стужа… Він і в жару не їсть, не п’є й не може щось робити. Бо слабість в його тілі є… І як такому жити? Тож гратися дітей учіть і бігати, й ходити! У рухові самі живіть і вчіть дітей так жити! Автор: Надія Григорівна Кра соткіна — письменниця, знавець та практик із питань освіти та народ ної педагогіки. PASTRY & CAFE УКРАЇНСЬКА АУТЕНТИЧНА КУХНЯ СМАЧНА УКРАЇНСЬКА ЇЖА В Нас ПосмакуватиМожнаТакіСтрави: • Український Борщ З Домашніми Булочками Та Часником • Картопляний, Грибний Та Гороховий Супи • Бульйон З Домашньою Лапшою • М'Ясо По Гуцульськи, Відбивні, • Деруни, Котлети • Більше 10 Видів Вареників • Домашні Млинці • Паніні, Закуски,Бутерброди,СвіжіСалати • Домашня Випічка, Торти, Солодощі • Запашна Капучіно,Кава,Лате, Чаї, Соки, Напої • Меню ВегетаріанцівДля ПРИЙМАЄМО ЗАМОВЛЕННЯ НА СВЯТКУВАННЯ ЮВЕЛЕЇВ СВЯТКОВАННЯ В НАШОМУ РЕСТОРАНІ ЗАМОВЛЕННЯ ЇДИ З ДОСТАВКОЮ ДО ВАШОГО СВЯТКОВОГО СТОЛУ В НАС ДОЗВОЛЕНО ПРИНОСИТИ СВОЇ АЛКОГОЛЬНІ НАПОЇ BYOB АДРЕСА: 2524 W. CHICAGO AVE., CHICAGO, IL 60622 Ми відкриті: пон.-п’ятн.: 10 AM-5PM cуб.: 9АМ-5РМ нед.: 10АМ-4РМ ТЕЛ. www.shokoladpastryandcafe.com773.276.6402
Берегиня42 surma.com.ua № 11 — 24.08.2022 СМАК КРАЇНИ: УКРАЇНСЬКИЙ БОРЩ НА СВИНЯЧИХ РЕБРАХ ІЗ КОПЧЕНОЮ ГРУШЕЮ ВИТОНЧЕНЕ ПОЄДНАННЯ: ВИШНЕВЕ ВАРЕННЯ З КОРИЦЕЮ «СУРМА» ДБАЄ НЕ ЛИШЕ ПРО ДУХОВНУ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ПОЖИВУ ДЛЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ, А Й ПРОПОНУЄ СМАЧНІ РЕЦЕПТИ ВІД МАЕСТРО УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА. Як би дивно це не звучало, але ва рення любить спеції. Бодян, гострий перець, імбир, корицю. Лише кілька зірочок бодяну чи дрібок меленого ім биру, паличка кориці можуть підняти смак вашого улюбленого варення на щабель вище. Цього разу ми обрали останній варіант, бо поєднання вишні з корицею просто приголомшливе — таке солодке, п’янке та соковите. ІНГРЕДІЄНТИ 1 кг вишні без кісточок 600 г цукру 2 палички кориці КРОК 1 Помийте 1 кг вишні та видаліть кісточки. Викладіть у каструлю із тов стим дном та всипте 600 г цукру. За лиште постояти протягом 15 хвилин, щоб ягоди пустили сік. КРОК 2 За 15 хвилин додайте у каструлю 2 палички кориці та поставте на се редній вогонь. Коли вишні закиплять, зменште вогонь до мінімального та варіть 10 хвилин, періодично помішуючи. КРОК 3 Стерилізуйте банки будь-яким спо собом, що вам до вподоби. Розкладіть варення з вишні з корицею у банки та закрутіть кришками. Коли банки охо лонуть, поставте їх у прохолодне місце. Смачного! Підготувала Діана Царук. Джерело: https://klopotenko.com/ Ні для кого не секрет, що майже у кожній українській родині існує свій рецепт борщу. Хтось не уявляє його без квасолі, а хтось готує без капусти, але з грибами. Біографи Тараса Шев ченка вважають, що його улюбленим борщем був пісний варіант з сушени ми карасями, а в родині Лесі Українки любили з додаванням кислих яблук. Усі ці варіанти мають право на існування, бо немає канонічного та якогось «правильного» рецепта. Зна ємо точно — у цій страві живе українська душа. ПОРАДИ По-перше, беріть буряк «вінегрет ний», бо він солодкий та страва вийде насиченого бордового кольору. Подруге, капусту додавайте в останню чергу та не відходьте від плити. Вона не повинна розваритися, а залишити ся хрумкою. Повірте, різні текстури в борщі зроблять його смак неймовір ним. По-третє, обов’язково додайте копчені груші, які зроблять борщ наче з «димком», ніби ви його готували на багатті.Дляприготування ми взяли сви нячі ребра та запекли їх у духовці. Серце борщу — засмажку, ми зробили зі свіжого буряку, натертого на тертку. Але його також можна попередньо відварити чи запекти в духовці. Додали солодкий перець, томати та томатну пасту. Ви можете використати томати пелаті та заморожений солодкий пе рець. На смак це не вплине. І ще порада — обов’язково робіть засмажку на вершковому маслі, тоді вона вийде ніжнішою. ІНГРЕДІЄНТИ 400-500 г свинячих ребер 2 буряки 2 ¼¼томатикореняселерикачанакапусти3-4картоплі1-2моркви 1 1-2цибулякопчені груші 2 лаврових листочки 3 горошини духмяного перцю 1 головка часнику 1 солодкий перець 200 мл томатного соку 30 г вершкового масла 2 ст. л. томатної пасти 3 л сільводидосмаку КРОК 1 Запечіть свинячі ребра. Розігрійте духовку до 200 градусів. Візьміть 400500 г свинячих ребер, помийте, зачистьте від плівок та перекладіть у фор му для запікання. Поставте в духовку запікатися на 30 хвилин за температури 200 градусів у режимі верхнього та нижнього нагріву. Підготуйте овочі для бульйону. Не очищуйте їх від шкірки. Корінь селери (¼ частини) про мийте добре та наріжте довільними шматками. Моркву (1-2 штуки) помийте та поріжте такими ж шматками, як і селеру. Відріжте половину ріпчастої цибулі. За бажанням беріть будь-яку іншу. Овочі до бульйону можна додавати попередньо запеченими, тоді смак страви буде інтенсивніший. Запечені ребра перекладіть до каструлі та залийте 3 літрами води, додайте порізану селеру, моркву та половину нечищеної цибулини, доведіть до кипіння та ва ріть на середньому вогні 30 хвилин. КРОК 2 Приготуйте засмажку. Солодкий перець поріжте невеличким куби ком. Беріть будь-якого кольору, але для насиченого кольору борщу краще віддати перевагу червоному. Томати (2 штуки) та цибулю (другу половину) поріжте дрібним кубиком. КРОК 3 Розігрійте пательню із 30 г вершко вого масла та перекладіть до неї по різаний перець, томати та цибулю. Обсмажте овочі, поки вони не стануть м’якими. Додайте 200 мл томатного соку та 2 ст. л. томатної пасти, тушкуйте ще 5-7 хвилин. КРОК 4 Буряк потріть на крупній тертці та теж додайте до пательні. Тушкуйте ще 3-4 хвилини. КРОК 5 З другого буряка вичавіть сік на со ковижималці або просто натріть його на дрібну терку. Додайте у каструлю, а разом з ним 3 горошини духмяного перцю, 2 лаврових листочки та сіль до смаку. КРОК 6 Наріжте 3-4 картоплини середні ми кубиками та покладіть у каструлю. Якщо є бажання, збільште кіль кість картоплі. КРОК 7 За бажанням із бульйону заберіть селеру, моркву та половину ріпчастої цибулі. Ми вирішили залишити. Пе рекладіть готову засмажку до каструлі з бульйоном. Головку часнику розріж те навпіл і теж додайте. Якщо хочете отримати більш інтенсивний смак, 2-3 зубчику часнику видавіть у каструлю, а інші додайте. КРОК 8 Капусту (¼ качана) нашаткуйте та відставте. Її ми будемо додавати до борщу наприкінці приготування. КРОК 9 За бажанням можна додати кон сервовану квасолю чи відварену до смаку. КРОК 10 Додайте 1-2 цілі копчені або в’ялені груші. Якщо хочете, поріжте їх довіль ними шматками. Вони нададуть вашому борщу приємного смаку димку. КРОК 11 Наприкінці приготування пере кладіть до каструлі нашатковану капусту. Спробуйте та доведіть смак сіллю. Через 5 хвилин зніміть борщ з плити, щоб капуста не розварилася. Дайте йому настоятись щонайменше 30 хви лин. Подавайте зі сметаною та подрібненою зеленню кропу. Зберігайте страву в холодильнику та пам’ятайте, що найкраще борщ смакує на другий день.
Реклама 4324.08.2022 — № 11
Літературна сторінка 4724.08.2022 — № 11 «ідеологічних» наук, куди й належала в СРСР економіка, примушували їзди ти по містах і читати лекції. Поясню вати новації партії народу. Взагалі-то я не розумію, як може бути економіка партійною наукою. Вона або є, або її немає. В СРСР її не було. Тому й необ хідно було їздити по країні і «пудрити людяммізки».Цимяйзаймався, здавалося, цілу вічність із одним доцентом з універси тету. Нудьга, я вам скажу, страшенна. Навіть горілка увечері в готельному номері не допомагає. І чим далі, тим більше. І щоб душа моя, бідна, не померла зовсім, вирішив я звеселити її. Тим більше, що нагода випала непересічна. Треба було нею лише належним чином скористатися. Зараз молодь навряд чи повірить у таке, але в «Країні дурнів» тексти всіх ідеологічних лекцій мали були віддруковані у кількох екземп лярах і затверджені райкомом партії. Відходити від узгодженого тексту в той чи інший бік не можна було. Цим користалися всілякі невігласи, які у своїх ВНЗ звикли читати лекції сту дентам із пожовклих від часу конспек тів, просто водячи пальцем по тексту. За два тижні нашої спільної «про світницької діяльності» я звернув увагу, що мій товариш «тупо» читає «з аркуша» лекцію, не відходячи від за твердженого тексту ні на одне слово. І ось уже під кінець нашої спільної по їздки доля привела нас до одного ве ликого промислового центру в Укра їні. Так як індустріальний інститут й інститут народного господарства в ньому розташовувалися на одній пло щі в центрі міста, організатори заходу вирішили, що першу лекцію читаю я в індустріальному інституті, а доцент в інституті народного господарства, потім оголошується перерва і ми з ним міняємося місцями. І ось я постав перед амфітеатром величезної аудиторії індустріального ін ституту, куди примусово зігнали майже всіх студентів і викладачів цього шанованого у місті навчального за кладу. Переді мною на кафедрі лежав текст лекції доцента, другий екземп ляр якої я поцупив у нього в готельному номері. Як сьогодні пам’ятаю це надзвичайно захопливе дійство, ніби веду з нього прямий репортаж. Я височію на підвищенні, як пам’ятник «класи кам марксизму-ленінізму». Студенти і викладачі з повагою дивляться на столичного лектора, хоча в обличчя в цій провінції мене ніхто не знає. Ба дьоро повідомляю, що я доцент сто личного університету Корнієнко і за раз прочитаю вам лекцію, присвячену рішенню позачергового пленуму ЦК КПРС. Цей вступ свого колеги, який він слово в слово незмінно проголошує перед кожною лекцією, я вивчив напам’ять. Далі все відбувається за відомим сценарієм. Я читаю «з аркуша» текст, від якого в Радянському райкомі КПРС м. Києва нам не радили відриватися зовсім. По закінченню звертаюся до аудиторії, щоб вона ставила запитання. Декілька викладачів звертаються до мене із запитаннями, які вже попе редньо підготовлені і записані у них на аркушах паперу. Хтось соромиться читати і намагається висловити думку власними словами, але більшість про сто читає «з папірця». Чистої води фарс. Але мені весело, я розкутий і ар тистичний, так як знаю, що буде далі. Лекція успішно завершена і я поспішаю на зміну доценту до інституту народного господарства. Ми перекидає мося кількома словами на зустрічних курсах.—Дуже вдумлива і серйозна ауди торія, — хвалю я майбутніх інженерів. — Отримаєте справжнє задоволення від Щолекції.відбувалося далі у величезній аудиторії індустріального інституту не піддається ніякому адекватному опису. Тут дійсно потрібний безпосе редній репортаж із місця подій. Але, все-таки спробую. Доцент постав пе ред студентами і викладачами і слово в слово повторив те, що сказав до ньо го я, тобто представився й оголосив тему своєї лекції. Аудиторія спочатку отетеріла. Настала мертва тиша, яка бри ніла, як струна. Раптом хтось у верхніх рядах істерично зареготав, але одра зу ж затих. Доцент нічого не розумів. Так його ще ніколи, за всю його багаторічну лекторську діяльність, не зу стрічали. Він почав читати «з аркуша», дослівно повторюючи все те, що до нього прочитав я. Аудиторія мит тєво відреагувала шумом і сміхом. Викладачі спочатку намагалися якось утихомирити студентів. Але все закінчилося, і то дуже швидко, загальним гомеричним реготом. З верхніх рядів студенти почали зводити вниз деяких своїх товаришів, які посиніли від смі ху і вже не могли самостійно вдихну ти повітря. Ситуацію розрядив декан одного з факультетів, який внаслідок власного занудного характеру не під дався загальній істерії. Він спустився до доцента і попрохав того припинити лекцію, так як схоже всіх нас розіграли.Так я отримав своє чергове партій не стягнення. Останнє, до речі, так як Радянський Союз вже дихав на ладан і всі економічні новації і перебудови були йому як мертвому припарки... Автор: Петро Масляк — україн ський науковець, економіко-географ, професор кафедри географії України Київського національного універси тету імені Тараса Шевченка, доктор географічних наук. Педагог, вчений, громадський діяч, публіцист, пись менник. +17736973923 177162 695785532 Мрія – прокинутись вранці і побачити в часописі на першій шпальті некролог, обрамлений вітаннями та синьо-жовтими стягами. У тебе теж така мрія? Нелюд путін довго не проживе. Тому підтримай українське видання та українське радіо, щоб наша мрія стала реальністю Ó ìåíå º ìð³ÿ Я умру тай поховайте мене в купі гною. Не забудьте покласти вниз головою, Начіпіть на плечі хоч якісь ознаки Щоб можна було відлічити голову від сраки. V.V.путін а у тебе? ² íà îíîâëåí³é çåìë³ Врага не буде, супостата, А буде син і буде мати, І будуть люди на землі... facebook.com/ukrvshoke Z
4136 United Pkwy Ste A Schiller Park, IL 847-786-552960176 TRANSPORTATION WAREHOUSING DISTRIBUTION ВІТАЄМО З НЕЗАЛЕЖНОСТІНЕЗАЛЕЖНОСТІДНЕМУКРАЇНИ!УКРАЇНИ!
