Соціальний діалог Його основні обов’язки в цілому можна розділити на дві групи: - на вимогу європейського уряду або парламенту ЄЕСК подає висновки, консультації або рекомендації з питань економічної та соціальної політики, а також щодо законопроектів і пропонованих стратегій розвитку країни. - за власною ініціативою ЄЕСК розробляє висновки та рекомендації з економічних і соціальних питань, що входять в сферу його компетенції, а також привертає увагу державних органів до ключових політичних питань. Перспективи розвитку СД в країнах ЄС. СД відіграв істотну роль у проведенні реструктуризації багатьох галузей економіки, які зіткнулись із серйозними викликами нових технологій та сильним конкурентним тиском внаслідок глобалізації. Виявилось, що рішення європейського форуму були дуже корисними для вирішення проблем на національному рівні. Основою СД в ЄС залишається тристороннє спілкування з тематики макроекономічних проблем. Лідери ЄС були надзвичайно зацікавлені включити соціальних партнерів у процес інтеграції Європи і переконані, що без цього сам процес інтеграції буде повільнішим, важчим та неповним. Ключовими напрямами модернізації СД є децентралізація та розвиток неформальних механізмів участі працівників, поширення СД на рівень підприємств і всередині фірм. При цьому характерним є зміщення тематики діалогу з площини суто соціальної до проблем діяльності підприємства та його економічної ефективності. Ця фаза притаманна постіндустріальному суспільству та корпораціям, які пов’язані з інформативною революцією та новими технологіями. Узагальнення досвіду розвитку СД на прикладі країн-учасниць ЄС дало можливість виокремити нові тенденції його сфери впливу: 1) на соціально-економічну та екологічну сферу; 2) розширення суб’єктності СД, у тому числі за рахунок нових форм непрофспілкового представництва: збільшенням впливовості нових ІГС в царині соціальної політики; 3) зниження рівня централізації колективно-договірного регулювання між працею і капіталом у деяких країнах та координація дій соціальних партнерів; 4) появи інститутів, покликаних поглибити та наповнити новим змістом СД; 5) урізноманітнення участі найманих працівників у прийнятті управлінських рішень; 6) розвиток так званих «зелених» робочих місць та інноваційного підприємництва; 7) посилення ролі середнього та малого бізнесу у розвитку економіки. Нині СД у рамках ЄС здійснюється в різноманітних формах із широким залученням діючих інститутів, спеціалізованих комітетів, консультативних, експертних груп тощо. Наразі, йдеться про концентрацію зусиль на завданнях соціально-економічного розвитку, що актуалізуються під впливом економічної глобалізації, зростання ролі людського капіталу, структурних зрушень, трансформації інституту зайнятості тощо, про соціальну відповідальність не лише перед партнерами, а й суспільством в цілому. РОЗДІЛ ІІІ. ПРАКТИКА ПУБЛІЧНОГО ДІАЛОГУ В УКРАЇНІ 3.1. Інституційне середовище, учасники та форми ПД. Ключовими формами реалізації ПД є громадський моніторинг, громадська експертиза, громадський контроль. 1. Громадський моніторинг – системне та комплексне дослідження діяльності органів державної влади інститутами громадянського суспільства. 2. Громадська експертиза – комплекс заходів, пов`язаний з оцінюванням ІГС ефективності розробки проектів рішень, рішень та дій органів державної влади та місцевого самоврядування з метою врахування думок громадськості. 3. Громадський контроль – комплекс заходів, спрямований на отримання об’єктивної інформації про діяльність органів влади, що здійснюється ІГС на засадах прозорості і фаховості, є реалізацією принципу «зворотного зв`язку». Інституційне забезпечення: 1. Громадські ради при органах виконавчої влади на національному та територіальному рівні; 2. Консультативно-дорадчі та експертні органи, незалежні комісії при ЦОВ та органах місцевого самоврядування. 3.2. Формування інституційного середовища розвитку ПД в Україні. Практика прийняття політичних рішень, реалізації державної політики в Україні на сучасному етапі об‘єктивно засвідчує тенденцію до дедалі більшого залучення ІГС до виконання її завдань. Зростає потреба доступності, підзвітності та відповідальності органів влади, підсилення механізмів контролю в антикорупційних та інших чутливих для громадської думки питаннях. Для цього проводяться консультації з громадськістю, участь у громадських радах та робочих групах;з представниками органів державної влади, місцевих органів влади та ОГС; громадські експертизи і моніторинги, громадські слухання, інформаційні запити до органів державної влади. Удосконалюється нормативна база реалізації ПД. Зокрема, у 2015 р. було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» і від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Ухвалення нововведень, що дозволили прибрати недоліки участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики та вдосконалення процедури консультацій з громадськістю, були довгоочікуваними та значною мірою ініціювались громадським сектором. Відтак, в результаті зазначених змін конкретизовано перелік питань, щодо яких такі консультації мають проводитися в обов’язковому порядку. Уточнено форми проведення публічних обговорень; визначено електронні форми висвітлення інформації та оприлюднення звіту про проведення громадського обговорення та електронних консультацій. Стосовно формування громадських рад значно покращено порядок формування кількісного складу громадських рад та їх функціонування, передбачено припинення діяльності у разі невиконання відповідних вимог та ін. У порядку проведення громадської експертизи змінами передбачено, по-перше, більш широке коло суб’єктів (зокрема й консультативно-дорадчі органи), які можуть її проводити; по-друге, надання запитуваної у державного органу для громадської експертизи інформації із обов’язковим врахуванням вимог законодавства про доступ до публічної інформації. Триває процес напрацювання та обговорення належної якості проекту закону про публічні консультації, як на рівні державних органів виконавчої влади (Міністерство юстиції України, Секретаріат КМУ), так і в експертному громадському середовищі. У 2016 р. КМУ затверджено зміни до порядку проведення конкурсу для підтримки проектів громадських організацій за рахунок бюджетних коштів з визначення програм (проектів, заходів), розроблених ІГС, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка. Нововведення та зміни щодо забезпечення порядку проведення конкурсу для підтримки проектів громадських організацій за рахунок бюджетних коштів схвалюється експертним середовищем, оскільки це сприятиме збільшенню позитивної конкуренції в середовищі громадських організацій, ефективному виконанню завдань, раціональному використанню ресурсів. Представники громадського та експертного сегментів дедалі більше приймають участь у експертних дискусіях щодо напрямів реформування країни та змісту практичних реформ. У 2014 -2015 роках відбулась поява цілої мережі структур, які поволі посилюють свій вплив на формування прийняття рішень державної політики. Це різні формати та майданчики взаємодії представників органів державної влади (на парламентському, урядовому, президентському рівнях) та представників громадянського сектору, експертів: Національної ради реформ, Реанімаційного пакету реформ, Центру підтримки реформ. В їхніх ініціативах та діяльності чітко визначено всі актуальні в короткостроковій перспективі реформи у відповідних сферах і галузях, активно напрацьовуються проекти нормативно-правових актів, частина яких (втім незначна частина) згодом ухвалюється Парламентом та іншими органами державної влади. Дедалі більше укріплюється практика двостороннього (сторони органів виконавчої влади, її структурних підрозділів на місцях та залучених організацій громадянського суспільства) виконання таких завдань: правова допомога, правова освіта, просвітницька робота для підвищення кваліфікації держаних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Просвітництво та комунікації дійсно стають одним із важливих напрямків ПД.
[лютий - березень ’2019]
17