Page 1

№11-12 ’2017

«ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ ПОТРЕБУЮТЬ ВИСОКИХ ТЕМПІВ ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІКИ»


Європейським курсом

Україна повинна підтвердити свою європейськість не лише лозунгами, але й діями. Таку думку висловили учасники VI Національного Форуму «Трансформація України» (НФТУ), під час якої народні депутати та урядовці, представники дипломатичних місій, профспілок та об’єднань роботодавців, зарубіжні експерти, науковці та громадські діячі обговорювали стан українського суспільства, план розвитку держави та виклики, які на часі постали перед політичним істеблішментом і керівництвом країни.

НЕ СЛОВОМ ЄДИНИМ ТРЕБА БУДУВАТИ КРАЇНУ

Н

аціональний форум присвячує свою діяльність підготовці та впровадженню стратегії європейської інтеграції країни, зосереджуючи основну увагу на політичному, економічному та законодавчому напрямках. Стратегія базується на кращому досвіді трансформації країн центральної та східної Європи, напрацюваннях та найкращому досвіді українських наукових кіл, об’єднань і організації ділової спільноти, промисловців і підприємців. В економічному блоці проектів документів форуму йдеться про необхідність створення умов для економічного зростання, розвиток підприємництва через створення сприятливого законодавства та ефективних фінансових та ін-

ституційних механізмів, пакету заходів з швидкого переходу до ринкової економіки тощо. На наступному засіданні Форуму буде запропоновано новий документ опрацьована представниками наукової спільноти, ділових об’єднань і асоціацій, промисловцями і підприємцями – учасниками Антикризової ради громадських організацій на основі Антикризової програми спільних дій влади і бізнесу – Платформа економічного патріотизму. Вона була розглянута, доповнена та затверджена на ХУ позачерговому з’їзді УСПП. Платформа економічного патріотизму вже надіслана очільникам держави, лідерам громадянського суспільствам, міжнародним партнерам.

В обговоренні порядку денного взяли участь: - член Наглядової Ради НФТУ, Предстоятель Української православної церкви Патріарх ФІЛАРЕТ; - член Наглядової ради НФТУ, координатор НФТУ Михайло ХАРІЙ; Надзвичайний і Повноважний Посол Литви в Україні Марюс ЯНУКОНІС; - співголова Міжфракційного депутатського об’єднання «Трансформація України», член депутатської фракції партії “Блок Петра Порошенка” Леонід КОЗАЧЕНКО; - співголова Міжфракційного депутатського об’єднання «Трансформація України» Іван КИРИЛЕНКО. (Продовження дивіться на стор. 8)


ЯКЩО ЖИТИ – ТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ! Колонка редактора

www.sopu.org sopu1@ukr.net

З НОВИМ РОКОМ!

ЗМІСТ ЄВРОПЕЙСЬКИМ КУРСОМ Не словом єдиним треба будувати країну.........................................2

ХАРЧОВА БЕЗПЕКА Для рыбы и морепродуктов существует только высший сорт!.................................................................................29 НА ПОЧАТКУ ШЛЯХУ Ангелочек (роман, книга первая).......................................................32

На обкладинці: «Виклики сьогодення потребують високих темпів зростання економіки» (матеріал читайте на с. 8) РЕДАКЦІЙНА РАДА: Вячеслав БИКОВЕЦЬ, в. о. президента Всеукра-їнської асоціації роботодавців; Захарій ВАРНАЛІЙ, д-р екон. наук, професор; Павло ГАЙДУЦЬКИЙ (голова редакційної ради), д-р екон. наук, академік АКН НАУ; Сергій ЄРОХІН, президент Національної академії управління, д-р екон. наук; Олександр КІРШ, народний депутат України; Орест КЛИМПУШ, голова Федерації роботодавців транспорту України; Ігор КУХАРЧУК, голова ГО «Центр громадської активності «Синергія»; Костянтин МАРЧУК, віце-президент УСПП, заступник голови Об’єднання організацій роботодавців України; Олександр ПУХКАЛ, професор Національної академії державного управління при Президентові України; Сергій САВЧУК, національний координатор МОП; Олександр СУГОНЯКО, президент Асоціації українських банків; Іван ТИМОШЕНКО, ректор Європейського університету, професор; Віктор ХМІЛЬОВСЬКИЙ (шеф-редактор), Заслужений економіст України, канд. с.-г. наук.

Журнал «РоботодавецЬ» №11-12 (165) листопад-грудень 2017 року Над номером працювали: Шеф-редактор – Віктор Хмільовський Журналісти – Володимир Колюбакін та Марія Карабач Дизайн та верстка – Дмитро Бодашко Директор – Богдан Ільченко Фінансова служба – Ада Балацька

Передплатний індекс 09707

E-mail: robotodavets@ukr.net www.robotodavets.in.ua

Засновник: Спілка орендарів і підприємців України.

Свідоцтво про державну реєстрацію: КВ № 8171, видане 01.12.2003 р.

Видавець: ТОВ «УКЦІМ». Адреса редакції і видавця: вул. Григорія Сковороди, 5а, Київ, 04070, Україна. Тел./факс: 425-2149. Друк: ТОВ «Літера-Друк», вул. Зрошувальна, 5у, Київ, 02099, Україна

Позиція редакції не завжди співпадає за точкою зору авторів. За факти і цитати, а також за зміст реклами відповідають автори та рекламодавці. – матеріали, опубліковані під цією позначкою – на умовах реклами. Редакція лишає за собою право редагування матеріалів Рукописи не рецензуються і не повертаються. © При передруку посилання на журнал обов’язкове.

Н А М И –

ЗДОРОВ’Я РОБОТОДАВЦЯ Как «увидеть» атеросклероз.................................................................26

З

СТАЛИЙ РОЗВИТОК Сучасний інструмент державного управління в Україні..........24

БУ Т И

ЕКОНОМІКА Внутрішній валовий продукт, трудова міграція та безвіз для українців.............................................................................22

А

СУСПІЛЬНИЙ ДІАЛОГ Партнерство, взаємодія та довіра як ключові чинники успіху компанії..........................................................................20

Ц І К А В О,

СТАЛИЙ РОЗВИТОК «Купуй українське, плати українцям!», або як зробити, щоб держзакупівлі працювали на Україну.......................................................................................................14

Н А М И

ЄВРОПЕЙСЬКИМ КУРСОМ Україну з Литвою об’єднують спільна історія та спільне майбутнє......................................................................................4 Виклики сьогодення потребують високих темпів зростання економіки...................................................................................8

П РЕС Т И Ж Н О !

КОЛОНКА РЕДАКТОРА З Новим роком!...............................................................................................3

У цій «Колонці редактора» ми відійдемо від нашого традиційного стилю викладення матеріалу із різних причин. 1 грудня цього року журнал відзначив свою 14-ту річницю. Відверто кажучи, ми й самі не очікували, що видання житиме стільки років, високо несучи свою благородну соціальну місію, торуючи національному підприємництву, українським роботодавцям інформаційний шлях до розвитку. Закликаючи до розвитку та єднання з однією метою: з метою розбудови потужної економіки; з метою створення гідних умов праці для найманих працівників; з метою забезпечення високих стандартів соціального захисту та обслуговування незахищених верств населення; і нарешті, з метою сприяння нашим громадянам просто жити достойним життям: працювати, творити, любити, тішитись своїми дітьми та внуками і не турбуватися за свою старість. Ні, шановні, просимо не сприймати наше рішення започаткувати журнал як заздалегідь детально продуманий медіа проект. Зовсім ні. Як не дивно, розуміння його необхідності, як носія соціальних цінностей, виникло саме в Старій Європі у 2002 році, коли вашому покірному слузі поталанило у складі української делегації, від сторони роботодавців, разом з представниками профспілок та урядовцями, взяти участь у роботі щорічної Генеральної конференції Міжнародної організації праці (МОП) в Женеві. На мене неабияк вплинула Глобальна доповідь Генерального директора МОПу Хуана Сомавіа про гідну працю. Як мені тоді здалося, в Україні настав переломний момент в розвитку соціального діалогу, у формуванні потужної сторони роботодавців, здатної взяти на себе соціальну відповідальність за багатство нації. Саме тоді виникло бажання інформаційного просвітництва в бізнесовому середовищі в сенсі усвідомлення ним своєї провідної ролі в збереженні соціальної злагоди у суспільстві, у взаємопорозумінні із золотим фондом нації – нашими працьовитими робітниками та, і це природно, Державою в особі Уряду. Нам навіть здається, що цього взагалі б і не сталося, якби ідея не була підтримана першою особою Держави – Президентом України Леонідом Кучмою. Його вітальне слово читачам та колективу редакції, якого фактично ще майже не існувало, було надрукувано у першому, презентаційному номері видання. До речі, тоді, у 2003-му, перед президентськими виборами 2004-го року нам натякали, що це політичний проект. Але це і тоді, і тепер не так, хоча редакція пишається тим, що на шпальтах журналу за ці 14 років були присутні дипломати, всі перші особи та визначні політичні діячі країни. Та все-таки головний персонаж видання – роботодавець та сторона роботодавців у системі соціального діалогу. Завдяки роботодавцям, організаціям роботодавців та їх об’єднанням журнал є дієвим учасником національного інформаційного простору. Останніх три роки його активність посилюється інтернет-порталом robotodavets.in.ua. Частка його доробку є і в лібералізації регуляторної політики, яку нині проводить Уряд. Позитивним прикладом є скасування Кабінетом Міністрів України під кінець року майже 400 регуляторних актів. Важливою темою, постійно присутньою на шпальтах, є питання оподаткування. На часі велика робота з дерегуляції законодавчих актів. Наріжною і постійною темою є удосконалення соціального діалогу. За 2017 роком – роком Вогняного Півня – настане рік Земляної Собаки з її складним, застерігаючим характером. Тож бажаємо усім нам скористатися лише кращими якостями, характерними для кращого друга людини – Собаки. З Новим Роком та Різдвом Христовим!

Віктор ХМІЛЬОВСЬКИЙ

З

Ціна – договірна. Замовлення №

[№11-12 ’2017]

3


В рамках офіційного візиту Президента України до Литовської Республіки у Вільнюсі 8 грудня цього року відбувся III Українсько-литовський економічний форум. В його роботі взяла участь велика делегація Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) на чолі з Президентом УСПП, екс-прем’єр-міністром України Анатолієм Кінахом. Українсько-литовські відносини сягають дуже давньої історії. І тепер торгівельно-економічна співпраця між Україною та Литвою за офіційними даними має зростання за 2016 рік майже на 61% та показує, що і в цьому році приріст може сягнути 30%. Вітчизняні експортери постачають продукцію переважно із доданою вартістю – техніку, меблі, фармацевтику тощо. Ефективна взаємодія Українсько-литовської та Литовсько-української ділових рад, створених чотири роки тому УСПП та Конфедерацією промисловців Литви, мотивує активну співпрацю промисловців та інвесторів обох країн. Наразі підписано декілька десятків партнерських угод між компаніями, а в Україну вже зайшли литовські інвестори із конкретними проектами у сфері будівництва, водоочищення, енергоефективності тощо. Наразі на національному ринку вже працює майже 100 підприємств з литовським капіталом. Їх кількість незабаром значно розшириться.

УКРАЇНУ З ЛИТВОЮ ОБ’ЄДНУЮТЬ СПІЛЬНА ІСТОРІЯ ТА СПІЛЬНЕ МАЙБУТНЄ Президент України Петро Порошенко разом з Президентом Литви Далею Грібаускайте, представниками урядів обох країн, реального сектору економіки, малого та середнього бізнесу взяли участь в роботі III Українсько-литовського економічного форуму. Глава Української держави поінформував про зміни, впровадження реформ в Україні та інвестиційні перспек4

[№11-12 ’2017]

тиви для литовських бізнесменів. «Важливо, що литовський бізнес бачить перспективи розвитку української економіки. Користуючись нагодою, хочу звернутися до представників литовських компаній, які присутні у цьому залі. Сьогодні Україна потребує вашої підтримки, рішучості, сміливості. Рубікон перейдено – Угодою про асоціацію та безвізом, реформами Україна

сказала остаточне прощавай Радянському союзу. Ми більше туди не повернемось і реформи мають незворотній характер. Приходьте. Вас в Україні чекають», – наголосив Президент. Він позитивно оцінив, що український і литовський бізнес створили важливий інструмент співпраці – Українсько-литовську ділову раду, яка є дієвим механізмом надання підтримки


Європейським курсом

конкретним українським і литовським компаніям. «Нашим країнам випала доля працювати разом. І я сподіваюсь, що така співпраця справді буде корисною для всіх сторін. Ми будемо надалі підтримувати реформи України. Для нас надзвичайно важливе майбутнє української держави та її народу. І від цього відповідно залежатиме і наша підтримка, і бізнес, і оборона, і безпека. Сьогодні ми підписали договори в сферах енергетики, міграції, щодо терміналу скрапленого газу. Тож ви бачите, що коло напрямів співпраці поступово розширюється. Я запрошую вас приступати до нової роботи у різних галузях. Ви бачите, що з’являються нові можливості, оскільки ніші довго відкритими не бувають», – зауважила у своєму виступі Президент Республіки Литва Даля Грібаускайте. А поки вітчизняний бізнес продовжує розширювати зовнішньоекономічну співпрацю та шукати партнерів, зацікавленість в українському ринку вже висловили європейські компанії BOD Group (інвестування у проекти сонячних електростанцій у Херсонській та інших південних областях України), Respekto Grupė Ltd. (інфраструктурні, телекомунікаційні, енергетичні інвестиційні проекти в Україні). Група компаній UAB «Imlitex Holdings» вже імпортує в Литву продукцію більше 6 вітчизняних компаній та шукає нових партнерів з України. Загалом сторони зацікавлені в розвитку інвестування, відновлюваної енергетики, бізнес-середовища та ринку праці. Головним акцентом посилення співробітництва між країнами в зовнішньоекономічній сфері було визначено державно-приватне партнер-

ство, а також поширення кооперації. Про це йшлося у виступах віце-міністра енергетики Литви В.Мацевічюса, президента Асоціації Східного партнерства та інвестицій Ю.Родевічюса, члена Сейму Литви Й.Ярутіса, голови Держенергоефективності України С.Савчука тощо. УСПП підписав меморандуми про співпрацю з Вільнюською ТПП, Вільнюським технічним університетом ім. Гедемінаса та Ювелірною палатою Литви. Для України важлива підтримка Литви у нарощуванні експорту в ЄС, кажуть в союзі. Тут балтійські партнери

мають вигідні пропозиції по логістиці, можуть допомогти із розумінням стандартів і регламентів ринку, його аналізу, пошуку відповідних контрагентів. Ділові ради провели в рамках форуму окреме засідання, на якому скоординували кроки з подальшого розширення контактів між підприємцями, навчальних семінарів та підтримки вже запущених або запланованих до запуску проектів. Наступний форум такого рівня традиційно буде проведений через рік – восени 2018-го.

[№11-12 ’2017]

5


МИ ВИРІШУЄМО Й ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ

Підсумовуючи результати роботи Українсько-литовського економічного форуму, Президент УСПП Анатолій Кінах сказав: Український і литовський народи, економіки і держави об’єднують не тільки славне минуле, але й загальні стратегічні цілі – створити таке сьогодення, яке б відповідало спільним прагненням – стати країнами європейського типу, конкурентоспроможними, демократичними, заможними. Україна незворотною інтегрується в економічний, політичний європейський і світовий простір. І співпраця з Литвою для українського суспільства, з якою нас об’єднує спільна піввікова історія у недалекому минулому, дуже важлива не лише через прагматичні амбіції щодо європейського майбутнього Держави Україна. Нам потрібен її досвід складних суспільно-економічних реформ, адаптації до європейських стандартів, який завершився членством Литви в ЄС. За невеликий період спільними зусиллями ми створили розгорнуту інфраструктуру постійних комунікацій. Вже чотири роки працюють Українсько-литовська і Литовсько-українська ділові ради. Підписана низка системних угод про співпрацю між Конфедерацією промисловців Литви 6

[№11-12 ’2017]

і Українського союзу промисловців і підприємців, Торгово-промисловими палатами наших держав, Вільнюса і Києва. Ціла низка інших угод підписана в тому числі на нашому форумі. Це все дає відповідні результати. Я хотів би підтвердити те, що сказав шановний пан президент України Петро Порошенко. За нашими прогнозами, цього року зростання товарообігу між Україною і Литвою очікується в абсолютних цифрах до мільярда доларів, це мінімум 30-35% приросту. Ми будемо мати рекордний експорт в Литву, порядку 200 млн. Ось результат такої серйозної цілеспрямованої праці. Вона не просто спрямована на комерційний результат, вона відповідає і нашим структурним пріоритетам. Сьогодні в Україні працює порядку 98 підприємств з литовським капіталом в таких важливих для нас сферах, як транспортна інфраструктура, енергозбереження, енергоефективність, відновлювана енергетика, інфраструктура агропромислового комплексу. Що дуже важливо, ми підсилили співпрацю в контексті захисту навколишнього середовища, здоров’я

людей, очистки води. В цьому році в Лиманському районі Одеської області розпочався дуже серйозний проект з очистки води в районній лікарні. Він частково фінансується за рахунок грантів, в тому числі Посольства Литви, ЄС, є можливість його подальшого розповсюдження територією України, що має значення і для здоров’я людей, і для нашого навколишнього середовища з огляду на європейські стандарти. Такі компанії, як литовська «Трайдяніс» і українська «Союз», дуже активно працюють з його реалізації, ми впевнені, що такий досвід співпраці може бути задіяний і в інших секторах економіки. Безумовно, є ще невирішені проблеми. Дуже низький рівень інвестицій. Навіть не буду називати цифри, оскільки треба говорити про програмний підхід. Ми повинні пропонувати серйозні проекти за нашими пріоритетами, постійно вдосконалюючи бізнес-клімат, забезпечуючи захист приватної власності. Є закони, які діють незалежно від назви держави. Спроможна держава захищати на принципах верховенства права приватну власність, рівноправну конкуренцію,


Європейським курсом інвестора, значить, можна бути впевненими, що в таку державу підуть приватні інвестиції. Дуже важливий напрямок – це адаптація економіки України, її промисловості, підприємництва до стандартів і технічних регламентів ЄС. А в умовах України це не просто адаптація, це вимога модернізації економіки на сучасних принципах європейських і міжнародних стандартів, включаючи індустріальний і інноваційний напрямок. Нам необхідно в структурі українсько-литовських взаємовідносин, товарообміну підвищувати питому вагу продукції з високою доданою вартістю, технічною, інтелектуальною складовою та знижувати сировинну складову. Тоді ми будемо конкурентоспроможними на європейських і світових ринках. На завершення я ще раз хотів би підкреслити важливість прозорого, з високою взаємною відповідальністю діалогу між державою і громадянським суспільством, владою і бізнесом. Коли бізнес в цьому діалозі формує конструктивну і консолідовану позицію, результати не забаряться, і наш форум це підтверджує. Такий діалог є невід’ємною складовою демократичного суспільства, демократичної держави. Продовжуючи та поглиблюючи його,

ми вирішуємо не тільки практичні, але і цивілізаційні питання. Ми дуже цінуємо допомогу литовських колег на непростому шляху інтеграції України в ЄС, тим більше, що сама ця країна нещодавно набула такого досвіду. Важливо, що Литви цінує участь у цьому процесі громадянського суспільства, таких організацій, як

УСПП. Вони на власному досвіді переконалися, що таке «народна дипломатія», якими великими, інколи більшими за державні, є її можливості, ї завжди підкреслюють її значущість в таких складних геополітичних та безпекових умовах, в яких знаходиться Україна. Переконаний, що наші контакти та досягнення будуть тільки поглиблюватися.

[№11-12 ’2017]

7


Наша країна переживає непростий період. Часткове покращення соціально-економічних показників протягом останніх місяців не містить ознак незворотного виходу на траєкторію стійкого зростання після тривалого етапу економічної рецесії. Реальний валовий внутрішній продукт у III кварталі 2017 р. порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився лише на 0,2 %, акцентує увагу член Наглядової ради Національного форуму «Трансформація України», президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій КІНАХ, знайомлячи читачів «Роботодавця» з Платформою економічного патріотизму.

ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ ПОТРЕБУЮТЬ ВИСОКИХ ТЕМПІВ ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІКИ За даними Світового банку обсяг ВВП у 2016 р. порівняно з 2010 р. скоротився в Україні на 42,74 млрд. дол. і становив всього 68,6% від рівня 2010 р. За цей же період частка валової доданої вартості промисловості відносно ВВП зменшилась з 29% (2010 р.) до 27% (2016 р.), сфери послуг – з 62% до 59%, лише сільського господарства збільшилась з 8% до 14% відповідно. Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 74,3% загального обсягу. У першому півріччі 2017р. в економіку України іноземними інвесторами із 75 країн світу вкладено лише 711,2 млн.дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу). За 2016 рік цей показник становив 4405,8 млн.дол. 8

[№11-12 ’2017]

Обсяг експорту товарів та послуг України за 9 місяців 2017р. становив 38079,7 млн.дол. США, імпорту – 39284,9 млн.дол. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 1205,2 млн.дол. (за 9 місяців 2016 р. позитивне – 606,7 млн. дол.). Зрозуміло, що ці цифри свідчать про стагнацію, про ріст мови не йде. Хочеться висунути вимогу можновладцям припинити переможні реляції, бо про стабілізацію і економічне зростання говорити зарано. Безумовно, навіть невеличкий плюс – це позитив, за ним велика праця всього українського народу. Але ми повинні формувати умови сталого розвитку, робити так, щоб люди відчували зростання власним рівнем якості життя. Однак прогнозний показник ВВП України в поточному році – 1,8%-2%. На фоні падіння в 2014-2015 рр 17% це лише

консервація кризи, консервація бідності. Вже наші міжнародні партнери кажуть – не йдіть в цю пастку, за рахунок ефективної політики, інвестицій робіть все, щоб забезпечити хоча б 7-8%. Якраз на це спрямовані наші невідкладні заходи, тут полягають інтереси держави. Проблеми, які постали перед країною, можна вирішити лише на основі командної роботи та консолідованих дій представників влади і бізнесу, структурованого громадянського суспільства. Останнє в Україні поступово розвивається, набуває більшої активності, і це надає нам впевненості, що напрацьовані конструктивні, позитивні сценарії будуть втілені в життя. Хочу привернути вашу увагу на принципову позицію, яка запропонована державі і інститутам влади науковою та діловою спільнотами, експер-


Європейським курсом

тами, промисловцями. Це економічний патріотизм. Чому ми концентруємо на цьому увагу? Нажаль, є дуже багато прикладів в діяльності і державних структур, і конкретних виконавців, коли цей вирішальний з точки зору національних інтересів принцип втрачається, коли відчувається гострий дефіцит відповідальності у питаннях створення сприятливих умов для економіки, розуміння цінності робочого місця, необхідності формувати майбутнє України на основі величезного потенціалу, який існує в Україні і який визнає весь світ. Так, в країні домінує масовий імпорт, хоча є всі умови для виробництва аналогічної конкурентоспроможної продукції. Ці тенденції за останній період набрали загрозливих масштабів. Спостерігається масовий імпорт мінеральних добрив, коли хімічна галузь практично стоїть. Оновлення рухомого складу Укрзалізниці відбувається не за рахунок потужного вітчизняного транспортного машинобудування, а через закупівлі секонд-хенду в державах ЄС. Столиця придбала першу партію трамваїв не у Львові, де українськими розробниками збудований чудовий сучасний трамвай з локалізацією виробництва більше 60%, а за кордоном. Аналогічні приклади в сільськогосподарському машинобудуванні, легкій промисловості тощо. Промисловці і підприємці за міжнародну співпрацю, однак розумну. Все віддати на відкуп імпорту,

значить, фінансувати робочі місця за кордоном, поповнювати закордонні бюджети. А у себе залишиться пустеля? Як створювати робочі місця і наповнювати бюджети вдома? Тому наш висновок такий: можна бути кваліфікованим фахівцем, але без економічного патріотизму не буде результатів у розвитку економіки, зростанні добробуту людей. Пряме відношення до бізнес-клімату має проблема покращення державного управління, зростання ефективності державного менеджменту, професіоналізму можновладців в міністерствах та відомствах. Інколи кажуть, що ми стали державою виконуючих обов’язки. Як можна, щоб більше року не був призначений міністр охорони здоров’я, керівник державної фіскальної служби, НБУ, фонду державного майна, рахункової палати, державної служби зайнятості? Не будемо говорити про велику кількість державних корпорацій, починаючи з Укрзалізниці. Ми розуміємо, що чесна професійна людина буде працювати і в статусі виконуючого обов’язки, але йдеться не просто про поточну роботу – про розробку стратегії за кожним напрямком. Крім того, якщо людина не впевнена в своїй посаді, це негативно впливає на ефективність роботи. Було багато пропозицій щодо закону про державну службу, конкурси тощо, але, нажаль, в кадровій політиці по-старому домінують особиста відданість, метушня навколо ресурсів, партійні квоти. Такі фактори, як досвід, знання, державниць-

кі позиції часто-густо залишаються поза увагою. Це необхідно виправляти, від кадрів залежить можливість держави вирішувати не тільки внутрішні, але і зовнішні проблеми, створювати умови для сталого розвитку. Вперше ми вимушені детально і системно формулювати пропозиції з приводу демографічної ситуації та безпрецедентних масштабів трудової міграції. Цьому присвячений окремий розділ Платформи економічного патріотизму. Демографічна ситуація дуже залежить від стану медицини. Буквально два дні тому ми зустрічалися з міністрами, в тому числі з прем’єр-міністром, і ретельно розмовляли на цю тему. Я почув дивні речи: дехто з розробників проголосованого закону вважає, що це і є реформа загалом. Про те, що має бути державна програма з нормативною частиною, розрахована на роки, з етапами, ресурсами, прогнозами показників, наслідками для здоров’я людей, включаючи обов’язковий фактор платоспроможності населення, який має принципове значення для громадян бідної країни, – мови немає. Домовилися, що створимо спеціальну координаційно-експертну групу з залученням фахівців з тим, щоб хоча би наздоганяючи, відпрацювати справжню медичну реформу в Україні. Всесвітня організація охорони здоров’я вносить Україну в п’ятірку держав з самою високою динамікою скорочення населення. Наша офіційна статистика за 8 місяців поточного року показує скорочення чи[№11-12 ’2017]

9


сельності на 139,6 тис. За рік набереться близько 200 тис мінімум. Це скільки, скільки мешкає у Луцьку або в Тернополі, в двох Ужгородах тощо. З 2001 року ми не провели жодного перепису населення, хоча по стандартам ООН він має проходити мінімум раз в 10 років. Ми не готуємо щорічну доповідь про стан здоров’я населення, хоча цього вимагає наше законодавство. Саме такі дослідження повинні передувати реформі, хіба ні? До цього додається безпрецедентна трудова міграція. Сусідні держави вирішують свої проблеми, ми не можемо на них ображатися. Сьогодні в Польщі, за офіційними даними, 1,370 млн українців, за неофіційними – до 2 млн. Середній вік співвітчизників, які працюють в Польщі, – 34-35 років. Ми вимагаємо провести спеціальне засідання уряду, на якому комплексно розглянути стан справ з трудовими ресурсами, збереження і розвитку трудового потенціалу, системи профтехосвіти, умови ринку праці. Міграційну політику необхідно призводити до сучасних вимог, бо, наприклад, Польща зараз готує зміни до міграційної політики, за їх розрахунками, країні необхідно ще мінімум 4-5 млн трудових мігрантів на середньостроковий період. Ми розуміємо, звідки вони їх чекають. На Житомирщину, на західну Україну приходять інвестори з чудовими проектами – але вони не можуть набрати 50-100 кваліфікованих робочих для відкриття нового виробництва, усі виїхали чи їх просто не готують. Це необхідно розглядати як дуже серйозне питання на державному рівні, без політизації, без спроб використовувати для якихось рейтингів, а як загальнонаціональну проблему, від якої залежить наше теперішнє і майбутнє. Наступне пріоритетне питання найважливішого документу промислової спільноти – доступ до фінансових ресурсів. Нажаль, кредитна система не перший рік практично не працює. Не так давно Національний банк знову підвищив облікову ставку, в річному вимірі вона має 13,5%. В комерційних – від 27% і вище. На таких умовах не тільки розвиток, поповнення обігових коштів неможливе. Питання треба вирішувати чітко, на основі консолідованих дій уряду, НБУ, там, де необхідно, парламенту. В контексті дуже різкого падіння прямих інвестицій в Україну це дуже серьозно. В минулому році в Україну надійшло 4,4 млрд доларів іноземних інвестицій, з яких 2,8 млрд пішло на рефінансування банків, в цьому році лише… 711 млн. Спроба вирішувати усі економічні проблеми за рахунок зростання державного боргу, не працюючи над ефективністю економіки – це тупик. Недавно ми розмістили євробонди на суму 3 млрд дол. на 15 років, умови – 7,375% річних. Дефолтна Греція в цьому же році розмістила 10

[№11-12 ’2017]

під 4,6%, Ірак – 6,7%, Таджикистан – 7,1%, у нас вийшли самі дорогі. Щорічно ми повинні сплачувати мінімум 220 млн доларів, в 31-32 роках треба виплатити основну суму кредиту, а в сумі з урахуванням відсотків – це 23 млрд дол. Їх будуть платити і наші діти, і наші внуки. І це ще можна було би ще зрозуміти, коли б в державі існували серйозні програми розвитку економіки, які б працювали на майбутні покоління. Нажаль, частка на покриття дефіциту бюджету, часка на виконання поточних державних зобов’язань – так використовуються міжнародні запозичення, безкінечно збільшуючи борги. Наш висновок такий: не можна перетворювати кожен транш МВФ в національне свято. Необхідно чітко зрозуміти, що вихід з державної заборгованості знаходиться в площині прискорення розвитку, ефективності і конкурентоспроможності економіки. Розраховуватися за борги за рахунок нових – це переддень катастрофи, яку ми готуємо наступним поколінням. Необхідно поступово виходити з кризового стану, спираючись на

власні можливості і впевнено розвиваючи їх. Що відбувається на внутрішньому фінансовому ринку? Банки працюють в основному з депозитними сертифікатами. Держава в свою чергу розміщує внутрішні облігації внутрішнього займу. Для чого банку ризикувати з кредитуванням якогось проекту, долати бюрократичні перепони, корупцію, коли є такі прості та безпечні інструменти? Він тільки чекає відповідної дати, щоб отримати відсотки на рахунок. Банківська система існує сама по собі, економіка – за бортом. На рахунках державного казначейства, місцевих бюджетів десятки мільярдів гривень не працюють, бо немає системи, програм, бачення перспективи. Ми проаналізували діяльність місцевих бюджетів, які в зв’язку з децентралізацією отримали додаткові ресурси, і з’ясували – вони тримають їх на депозитах. Бо так спокійніше. А поруч вмирає знекровлена економіка. Зараз є домовленість з прем’єр-міністром, що в найближчі терміни буде проведено спільне засідання КМУ, НБУ,


Європейським курсом експертів, представників організацій, асоціацій бізнесу для вирішення зазначених проблем – поступово, крок за кроком. Тут є дуже багато інших чинників. Наприклад, Україна – одна із небагатьох держав, яка в своєму законодавстві має заборону використовувати рефінансування НБУ на фінансування конкретних програм. Це нонсенс, таку ситуацію треба міняти. Дуже турбує міграція бізнесу. Це пов’язано з неспроможністю України захистити права приватної власності, інвестора, акціонера за принципом рівності всіх перед законом. Цю проблему ми винесли в перший розділ Платформи економічного патріотизму. Останній рейтинг за показником захисту права приватної власності: з 137 держав, які були досліджені, Україна посідає 128 місце. Це наслідок корупції, недосконалої правової системи. Коли ми повертаємося до євробондів, за які будуть розраховуватися наші діти і внуки, ми повинні розуміти – це плата за те, що до Україні немає довіри з боку інвесторів. Створені міжвідомча комісія при уряді, її очолює перший віце-прем’єр міністр, створена спеціальна група в Мінюсті по контролю за реєстрами, реєстрацією об’єктів нерухомості. Важливо, щоб вони ефективно працювали. Будемо шукати спільні дії разом з урядом, з правоохоронною системою, щоб виправляти становище. Інвестори нам кажуть, ми можемо адаптуватися до ставок податків, але ніколи не погодимося з відсутністю гарантованого захисту. Це одне з центральних питань в контексті інвестиційного клімату. В минулому році сусідня Білорусь отримала в реальний сектор економіки 5,3 млрд дол. інвестицій, Україна за винятком рефінансування в комерційні банки – 1,7-1,8 млрд дол максимум. Зрівняйте масштаби. Гостро постало питання якісної промислової політики, загрози деіндустріалізації держави з сировинною складовою економіки. Коли після Другої світової війни переможці думали, як нагодувати Європу та відновити економіку, то спочатку по відношенню до Німеччини був відпрацьований так званий план Моргентау, який передбачав створення аграрної держави в тому числі для того, щоб вона не загрожувала в майбутньому стабільності і безпеці в світі. Але коли прорахували цей план, то виявили, що для цього необхідно максимум 15 мільйонів населення. Ось про що треба замисли-

тися, коли йдеться про трудову міграцію. Сировинна структура економіки на фоні великої динаміки скорочення чисельності населення позбавляють країну майбутнього. Коли ми кажемо про промислову політику, про необхідність підсилення індустріального, інноваційного розвитку, ми говоримо не тільки про показники конкурентоспроможності – про місце держави в світі, долю всього українського народу. Зараз і в УСПП, і в Антикризовій раді громадських організацій, і в Національному комітеті розвитку промисловості, який очолює прем’єр-міністр, ми працюємо над серйозними програмами – стратегією промислового розвитку, програмами розвитку малого бізнесу тощо. Але динаміка роботи нас не влаштовує, необхідно прискорюватися, бо йдуть незворотні процеси, точок неповернення з’являється все більше і більше. Першого вересня ц.р. відбулася історична подія – Угода про асоціацію України та ЄС ( економічна та політична частина) набрала чинності. Держави Східної Європи, Балтії проходили періоди адаптації на основі конкретних програм зміни стандартів, регламентів, адаптації законодавства, модернізації економіки. Особливо яскравий приклад – це Польща, яка по масштабам дуже наближена до України. Недавно було засідання президії Національної академії наук України, максимально деполітизованого органу, який заслухав спеціальну доповідь про те, що Україна зриває свої зобов’язання по угоді з ЄС, починаючи з змін законодавства. Адаптація до стандартів, технічних регламентів ЄС – це не переклад з англійської на українську, це модернізація економіки, якість, безпека продукції, кваліфіковані фахівці, лабораторії, сертифікація тощо. А мова йде про продукцію з високою доданою вартістю… Я вдячний зусиллям наших колег з Литви щодо так званого «плану Маршала», але ми вважаємо, що не можна безкінечно ходити по світу з простягнутою рукою і просити, дайте нам ще кілька мільярдів. Сьогодні Україні перш за все необхідні системні інституційні зміни, починаючи з якості системи державної влади і завершуючи конкретними заходами за всіма напрямками бізнес-клімату, фіскальної системи, інвестиційного клімату. Саме тут потрібна синергія українського народу, вітчизняного бізнесу і наших міжнародних партнерів.

Ситуація з державними закупівлями. Як відомо, в цій сфері знаходяться сотні мільярдів гривень центральних і місцевих бюджетів. Парламент прийняв дуже важливе рішення, яке дає можливість вести моніторинг проведення тендерів, конкурсів. На жаль, незважаючи на позитиви системи Prozorro, держзакупівлі залишаються корумпованими. Так, фінансовий план Укрзалізниці передбачав на цей рік порядку 16 млрд. грн. капітальних вкладень на оновлення рухомого складу, капітальні ремонти, модернізацію тощо. Однак нині абсолютна більшість тендерів зірвана, освоєно близько 2 млрд. Технологічно до кінця року заплановані кошти витратити вже неможливо. Так звані «фірми-прокладки», всі реквізити яких відомі, а статутний капітал не перевищує 5 тис грн., навмисно зривають тендери, щоб самим опановувати фінансові потоки державних монополій. Від промисловців, роботодавців, Ради підприємців при КМУ направлені звернення президенту, уряду, генеральному прокурору, в службу безпеки. Реакції немає. Цю тему треба брати під дуже серйозний контроль. Всі держави вміють захищати свої інтереси, щоб кожний долар, кожне євро сплачених податків максимально спрямувати в економіку, в створення нових робочих місць, в добробут населення. Нам необхідно також поступово удосконалюючи законодавство, змінювати ситуацію, піднімати економіку. Фізичний знос основних фондів в промисловості добігає 60-70%, в Укрзалізниці локомотиви зношені на 92%, пасажирські вагони на 83%. Ми що, підемо по принципу масового імпорту? Необхідні серйозні програми локалізації, імпортозаміщення, інвестицій. Треба робити все, щоб кінцевий продукт з високою доданою вартістю формувався на українській землі. В нашій державі необхідно розробляти і виконувати власну національну програму стратегію модернізації, трансформації, розвитку. Ніякими запозичаннями наші проблеми не вирішити, якщо у нас не буде зростання конкурентоспроможності. Тільки наш розум, наша воля і наша праця на основі консолідації громадянського суспільства забезпечать успіх. Саме це й передбачає Платформа економічного патріотизму.

На завершення учасники Національного форуму «Трансформація України» ухвалили наступне: 1. Забезпечити у найкоротший термін розробку і впровадження комплексної довгострокової Національної стратегії трансформації України. 2. Закликати українські політичні сили і владу виробити об’єднавчий порядок денний для подальшого розвитку країни на основі ідеї комплексної європейської трансформації України.

3. Використовувати в подальших діях пропозиції, сформовані Форумом стосовно необхідності створення та використання синергії між структурованим українським громадянським суспільством, політичними силами та цілеспрямованою міжнародною політикою щодо України. 4. Пропонувати затвердити Рекомендації Форуму, в яких визначено порядок денний трансформації України. [№11-12 ’2017]

11


ПАТРІАРХ ФІЛАРЕТ:

«НІХТО ЗА НАС ЦЬОГО НЕ ЗРОБИТЬ!»

Критика нашої влади підсилюється тому, що не відбуваються зміни у суспільстві на краще. Мова йде про знищення корупційної системи, яку не може подолати ніякий президент. Чому? Бо це ціла система. Щоб її зруйнувати, ми маємо створити нову систему, яка б протистояла корупції, витіснила її з суспільного життя. Це одне із завдань нашого Форуму, переконаний Патріарх ФІЛАРЕТ, член Наглядової Ради Національного Форуму «Трансформація України», Предстоятель Української православної церкви. Ми хочемо увійти до європейської сім’ї не для того, щоб Європа навчила нас, як треба будувати державу. Ніхто за нас цього не зробить! Ми, українці, повинні з їхньої допомоги створити таку систему, яка б дала можливість Україні увійти до Європейського союзу. Однак це не є нашою самоціллю. Нам лише потрібно взяти від Європи все найкраще: свободу, демократію та добробут людей.

У нас чимало критиканів, які підбурюють суспільство, вказуючи на державні недоліки. Ці люди критикують, але не пропонують шляхи вирішення проблем. Взагалі над цим мають працювати ті, які захотіли бути при владі. Вони повинні перетворити План трансформації в дію. Наразі до влади йдуть для того, щоб служити собі. Але, якщо ти хочеш мати владу, то повинен відмовитися від своїх інтересів. Ти маєш служити лише наро-

ду. У іншому випадку — Бог тебе рано чи пізно покарає, бо ти став на неправильний шлях. Церква не може брати безпосередню участь у створенні системи трансформації, бо наша справа — духовна. Однак місія церкви дуже важлива, бо вона сприяє об’єднанню українського народу і бореться проти гріха. А гріх — це і корупція, це і отримання влади заради служіння собі, а не народу”.

СПІЛЬНИЙ ПРОЕКТ «МІЖНАРОДНА СПІЛЬНОТА—УКРАЇНА» Ми хочемо побудувати державу, яка досягне копенгагенських критеріїв — політичних, економічних та законодавчих… Наразі ми маємо велику кількість міжнародних проектів, експертних груп, радників, які підтримують реформи в Україні. Але брак координації між ними призводить до неефективності, часом навіть суперечливої політики. Тож Україні потрібен комплексний довгостроковий План трансформації, переконаний Михайло ХАРІЙ, член Наглядової ради НФТУ, координатор НФТУ. Що таке План трансформації України? Відповіддю будемо враховувати заходи з розробки та впровадження Національної стратегії трансформації України. Це про-

12

[№11-12 ’2017]

грамний документ, який визначає головні цілі трансформації, вказує на основні кроки і завдання, які треба зробити; передбачає досягнення копенгагенських критеріїв та враховує найкращий досвід трансформації країн Центральної та Східної Європи. Вперше країна ставить питання про спільний порядок денний. Без нього неможливо побудувати державу. Важливим елементом в цьому процесі є Президент України. Першим кроком, який він має зробити, — це створити Координаціну раду з питань розробки Національної стратегії трансформації України, до складу якої увести представників української влади, політичних партій, громадянського суспільства, країн-партнерів та міжнародних інституцій. Ми ініціювали і працюємо над створенням міжнародного координаційного механізму для України. Нашою метою є побудувати спільний проект «Міжнародна спільнота—Україна». Таким чином, ми зможемо використати геополітичну ситуацію, яка є сприятливою для України,

для того, щоб перетворити її в конкретну трансформаційну стратегію. Також ми розпочали роботу над створенням Університету трансформації, який буде системно впроваджувати нові знання в Україні. Парламенту пропонуємо створити Міжпарламентський Форум «Трансформація України». Попередньо ми узгодили участь у ньому польського та литовського парламенту, плануємо ще німецького і Конгресу США. Крім того, ми хочемо виробити механізм проти “стежки” для прийняття законодавства. Кабмін разом з Верховною Радою має створити Парламентсько-Урядову комісію та мережу секторальних Координаційних рад, які вироблятимуть трансформаційні стратегії. Від західних партнерів ми очікуємо отримати знання щодо трансформації, фінансування скоординованих програм розвитку, політичної, дипломатичної та військової підтримки. Вона є надзвичайно важливою для розробки і реалізації нашого Плану”.


Європейським курсом

МАРЮС ЯНУКОНІС:

«ФОРУМ МОЖЕ СТАТИ ПОТУЖНИМ РУШІЄМ ЗМІН НА КРАЩЕ» Звичайно, цей Форум не зможе замінити уряд, але може стати потужним інтелектуальним двигуном до скоординованих дій, вважає Надзвичайний і Повноважний Посол Литви в Україні Марюс ЯНУКОНІС. Україна за останній рік суттєво наблизилася до Європи: запровадила безвізовий режим, в дію вступила Угода про асоціацію, — це ті зміни, які відчувають українці, а також бізнес, який отримав більше можливостей для експорту. Ми розуміємо, що очікування від Європи є набагато більшими. Але європейська інтеграція — це не самоціль. Реформи мають виконуватися для самих українців: для покращення їх повсякденного відчуття, якості життя, комфорту... Непотрібно відразу сподіватися на швидкі результати величезних реформ, які провадить зараз Україна. Можна почати з маленьких кроків. Наприклад, створити реєстри, які надійно захищають право власності; спростити автомобільну реєстрацію або відмовитися від обов’язкового викликання поліції у разі дрібних ДТП. Для цього непотрібно змінювати закони чи проводити якусь складну політичну дискусію. Це прості для впрова-

дження речі, які значно впливають на життя конкретних людей. ЄС і НАТО будуть й надалі підтримувати Україну. Однак, не всі ресурси, які отримує Україна, вона застосовує. Для цього потрібні якісні проекти і належний та прозорий механізм їх виконання. Як ви знаєте, відомі литовські політики запропонували новий план допомоги Україні — так званий “План Маршалла”. Зараз ми ведемо дискусії з українськими партнерами, міжнародними організаціями, фінансовими установами щодо створення таких механізмів, які можуть привести до зростання економіки України. Я вважаю, що проект національної трансформації України може насправді стати всеохоплюючим та системним. Саме на такі об’єднуючі ініціативи чекає європейська спільнота. Нам варто продумати, як залучити всі політичні сили з України, та мобілізувати політичну волю завдяки цьому проекту. Я впевнений, що

міжнародні партнери України з ентузіазмом підтримають План трансформації, і приєднаються до координаційного механізму.

ЩО КУРС ОБРАНО ВІРНО СУМНІВУ НЕМА Ми маємо прискорити процес гармонізації національного законодавства з європейським, переконаний співголова Міжфракційного депутатського об’єднання «Трансформація України», член депутатської фракції партії “Блок Петра Порошенка” у Верховній раді України (ВРУ) Леонід КОЗАЧЕНКО. За останні 10 років трохи більше 30% українських законів гармонізовано з європейськими. Якщо 30% — за 10 років, то для гармонізації 60-70% законів нам потрібно ще 20-30 років. Ми маємо прискорити цей процес. Для цього необхідно більше консолідувати зусилля і використовувати досвід наших сусідів. Рекордсменом є Литва, яка з усіх країн найшвидше гармонізувала законодавство для розвитку своєї держави. Але були допущені певні помилки. Наші колеги розповіли про те, як їх уникнути. Хороший досвід і у Польщі, яка отримала максимальну вигоду від цього процесу. Вона теж готова нам допомагати. Сьогодні ми готові зробити максимум для того, щоб побудували таку стратегію трансформації, яка б врахувала найкращий світовий досвід, і дала можливість врешті-решт змінити ситуацію в нашій країні на краще.

Але хто бачить на нашому Форумі представника Президента? Його немає. Чи є представник уряду? Теж немає. Це свідчить про те, що нинішня влада не готова ще слідувати цьому сценарію. Але й сумніву в тому, що це правильний шлях, — немає. Нашої консолідації недостатньо для того, щоб вирішувати ці стратегічні питання. Треба більше консолідуватися, бо без цього нічого не вийде. Або ми повинні створити механізм, який дасть нам із середини примусити йти цим шляхом, або нам потрібно розраховувати на допомогу ззовні. Якщо немає ні першого, ні другого, — на жаль, ми будемо марно витрачати час. Ми повинні запросити більше представників преси, громадськості, політичних сил і, обов’язково, — представників влади, щоб разом вирішити, як нам змінювати ситуацію, в якій далі жити не можемо.

[№11-12 ’2017]

13


«КУПУЙ УКРАЇНСЬКЕ, ПЛАТИ УКРАЇНЦЯМ!»,

АБО ЯК ЗРОБИТИ, ЩОБ ДЕРЖЗАКУПІВЛІ ЗАПРАЦЮВАЛИ НА УКРАЇНУ Купуючи за кордоном товари, які Україна виробляє або здатна виробляти сама, ми даруємо іншим країнам наш економічний розвиток, робочі місця, інвестиції, податки та нормальне економічне майбутнє! А самі лишаємось боржниками та експортерами сировини, робочих рук і талантів, переконаний голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Верховної ради України, кандидат економічних наук Віктор ГАЛАСЮК. 14

[№11-12 ’2017]


Сталий розвиток Нещодавно парламент ухвалив за основу законопроект №7206 «Купуй українське, плати українцям!», що запроваджує для спеціалізованих предметів державних закупівель обов’язкове врахування критерію місцевої складової з вагою не менше 20% в структурі приведеної ціни. На практиці це означатиме, що на 100% український товар (зарплата, сировина, матеріали, компоненти, енергія, кредити тощо) матиме 25% цінову перевагу перед таким же, але на 100% імпортним товаром, який не містить жодної української складової. Це додасть близько 1,1% до зростання внутрішнього валового продукту (ВВП), скоротить безробіття на 0,4 в.п. та імпорт на 4,4 %, що позитивно відобразиться на торговельному балансі, промисловому виробництві та доходах українців. В порядку реагування на офіційне звернення Федерації роботодавців України, Українського союзу промисловців і підприємців, Торгово-промислової палати України, Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України та Української асоціації виробників електротехніки до Парламенту та Прем’єр-міністра України законопроект вже підтримав Прем’єр-міністр України. До лав цих об’єднань входять десятки тисяч підприємств, що генерують понад 80% ВВП України та представляють усі сектори та галузі національної економіки. «Купуй українське, плати українцям!» враховує кращий світовий досвід. Наприклад, в США, згідно федерального законодавства, держустанови повинні надавати перевагу продукції, що містить не менше 50% місцевої складової, а також надавати 6% цінову перевагу і ще більше – 12% для МСП національним виробникам при виборі між ними та іноземними учасниками тендеру. «Багатофакторна модель, яка пропонується, діє у більшості країн світу, в тому числі, і в Європі. Сьогодні в Україні 99% державних закупівель здійснюється лише за одним показником – ціною. Такого не знайдете ніде у світі. У Великій Британії, Франції, Німеччині та інших країнах при державних закупівлях, окрім ціни, враховуються й інші фактори (інноваційна, місцева складова і т.д.). У багатьох державах менше 10% закупівель відбуваються за ціною. У нас же все перевели в цінову рамку – в результаті, виграють закордонні виробники, українські ж лишаються без замовлень – знищуються робочі місця, виробництва, а це продукує бідність в країні», – підкреслив В.Галасюк. За статистикою ProZorro, понад 99% учасників та переможців у публічних закупівлях – українські компанії, менше 1% – іноземні. Проте, за оцінками експертів мозкового центру CMD-Ukraine, близько 38%

товарів та послуг в рамках публічних закупівель є імпортними або містять суттєву імпортну складову. Враховуючи те, що річний обсяг публічних закупівель сягає 275 млрд грн на рік, мова йде про потенційну імпортну складову обсягом понад 100 млрд грн. Публічні закупівлі – не лише спосіб задоволення суспільних потреб. Це також відмінний механізм стимулювання розвитку промисловості, підприємництва та економіки в цілому. Звісно ж, при розумному підході. МОДЕРНІЗАЦІЯ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ Законопроектом «Про публічні закупівлі» визначено єдиний обов’язковий

критерій для оцінки тендерних пропозицій – ціну. Інші критерії можуть застосовуватись на розсуд замовника для товарів, які не мають постійно діючого ринку. Експерти KSE зазначають, що замовники практично не використовують можливість встановлювати інші критерії, окрім ціни. Так, лише 0,7% завершених закупівель були проведені з використанням нецінових критеріїв. Законопроект встановлює розподіл предметів публічних закупівель на 2 групи – неспеціалізовані, для яких застосовується єдиний критерій – ціна (їх перелік затверджується КМУ), і спеціалізовані – всі інші предмети закупівель, для яких застосування нецінових критеріїв, передусім місцевої складової, стає

[№11-12 ’2017]

15


обов’язковим. Перелік неспеціалізованих закупівель має бути встановлений урядом після ретельної «інвентаризації» та економічного аналізу публічних закупівель і публічних консультацій з виробниками та експертами. Я переконаний, що спеціалізованими мають визнаватись усі високотехнологічні предмети закупівель, наприклад, такі як літаки, кораблі, гелікоптери, вагони, трамваї, турбіни, продукція машинобудування, приладобудування та їх складові. До речі, вага цінового фактору в новій системі пропонується така ж, як і в діючий – мінімум 70%. Максимальна вага нецінових критеріїв (наприклад, умови оплати, гарантія, місцева складова), відповідно, така ж сама – 30%. Головна новація Законопроекту №7206 – запровадження обов’язкового врахування критерію місцевої складової з вагою не менше 20% в структурі приведеної ціни для спеціалізованих предметів закупівель. Місцева складова обраховується через рівень ресурсної локалізації виробництва предмету закупівлі за прозорою формулою, встановленою законом, згідно методики, яка згодом буде затверджена урядом. Таким чином, №7206 жодним чином не є альтернативою, замінником чи загрозою для системи електронних закупівель ProZorro. «Купуй українське, плати українцям!» навпаки розвиває та посилює існуючу систему за рахунок переведення її для спеціалізованих предметів закупівель на багатофакторну модель, яка домінує, в тому числі, в Європі. Більш того, коли Кабмін вносив в Раду законопроект «Про публічні закупівлі», розроблений МЕРТ для запровадження

Вага і обов’язковість врахування різних критеріїв при публічних закупівлях Критерії

Діюча система

Нова система №7206 «Купуй українське, плати українцям!»

Ціна

>70% Врахування обов’язкове

>70% Врахування обов’язкове

Нецінові критерії

<30% Врахування не обов’язкове

<30% Врахування обов’язкове

- у т.ч. місцева складова

— Врахування не обов’язкове

>20% Врахування для спеціалізованих предметів закупівлі обов’язкове

ProZorro, той передбачав більш широке використання багатофакторної моделі оцінки тендерних пропозицій. Тож така можливість була погоджена в рамках приєднання України до Угоди СОТ про публічні закупівлі. Але через правку одного з народних депутатів можливість її використання була суттєво звужена та на практиці майже зведена нанівець. В результаті лише 0,7% завершених закупівель проводяться з використанням нецінових критеріїв. Ідея ж №7206 дуже проста: платиш зарплату українцям, використовуєш українську сировину, матеріали, компоненти, енергію, фінанси – отримуєш «бонус» вагою до 20% в структурі приведеної ціни! Чим більш «українська» продукція за її «ресурсним наповненням»,

тим більшу перевагу вона матиме для держави як покупця. Умовний товар з 100% українським «наповненням», в порівнянні з аналогічним товаром, в якому немає нічого українського, згідно запропонованої формули 70% ціна/20% місцева складова/10% інші фактори (наприклад, гарантія), отримає за показником місцевої складової максимальну цінову перевагу у 25%. Зрозуміло, що така ситуація надзвичайно рідко матиме місце на практиці. Неоліберали, які претендують на роль експертів в публічних закупівлях, стверджують, що така цінова перевага для «української продукції» є занадто високою і навіть невиправданою. Але чомусь вони не обурюються, що вартість кредитних ресурсів для українських виробників не 1-3%, а 8-10% в валюті, що на довгому виробничому циклі, притаманному високотехнологічному виробництву, майже повністю «з’їдає» цінову перевагу місцевої складової. Також вони не кажуть, наприклад, що у США національним виробникам – МСП згідно федерального законодавства про державні закупівлі надається цінова перевага 12%. Завдання Законопроекту №7206 – на більш справедливих та привабливих умовах відкрити для виробників української продукції доступ до ринку публічних закупівель. Це дозволить здешевити імпорт, залучити в Україну інвестиції, створити нові робочі місця, поліпшити торгівельний баланс і, нарешті, дати потужний імпульс розвитку української промисловості та економіки. БАГАТОФАКТОРНА МОДЕЛЬ ПРАЦЮЄ В СВІТІ У міжнародній практиці, в тому числі в Європі, широко розповсюджена бага-

16

[№11-12 ’2017]


Сталий розвиток

тофакторна оцінка тендерних пропозицій при публічних закупівлях. За даними Єврокомісії, у Франції лише 4% публічних закупівель здійснюється виключно за ціновим критерієм, у Великобританії – 7%, в Голландії – 10%, в Іспанії – 24%. У Німеччині, Австрії та Італії – кожна друга держзакупівля йде тільки за ціновим критерієм. Тобто, в низці розвинутих

країн публічні закупівлі за багатофакторною моделлю (за приведеною ціною) відбуваються в рази, а то й в десятки разів частіше, ніж закупівлі за одним лише фактором ціни. Проте в Україні понад 99% публічних закупівель – виключно цінові. Експерти Проекту «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС», який фінансується ЄС, у «Звіті про сприяння полегшенню доступу малих та середніх підприємств до процедур публічних закупівель» зазначають: «Щодо закупівель у ЄС, фахівці та органи влади вважають, що якщо приділяти увагу лише досягненню якомога нижчої ціни конкурсних торгів сьогодні, це призведе до звуження кола постачальників у майбутньому разом зі зниженням стимулів до покращення якості та впровадження інновацій, а також до ускладнення отримання оптимального співвідношення ціни і якості в довгостроковій перспективі. Тож зрештою це призведе до зниження темпів росту економіки». В звіті «Збірник директив ЄС з питань державних закупівель» йдеться: «Дві нові Директиви про здійснення державних закупівель в державній і комунальній сферах містять суттєву кількість змін.

Дані зміни були внесені з багатьох причин, пов’язаних зі стратегією ЄС «Європа 2020». Такі зміни включають в себе полегшення доступу МСП до державних закупівель, сприяння інноваціям в сфері державних закупівель та інших сферах ЄС, таких як соціальний захист та екологія, через державні закупівлі. Основні зміни стосуються наступного: можливість присудження контракту, базуючись тільки на найнижчій пропозиції, скасована. Ціна все ще може бути одним з критеріїв, але має бути доповнена таким критерієм, як якість. Використання для визначення переможців критеріїв, що покривають весь життєвий цикл продукту, полегшене правилами розрахунку, наприклад, витрати на управління відходами в зв’язку з утилізацією продукту». Світова практика визнає ефективність застосування в критичних ситуаціях механізму публічних закупівель для невідкладного вирішення проблем зайнятості, платіжного балансу, відновлення окремих секторів економіки та регіонів. Так, згідно аналітичних звітів ОЕСР, протягом останніх 30 років спостерігається тенденція щодо стрімкого збільшення кількості випадків запрова[№11-12 ’2017]

17


Сталий розвиток дження різними країнами світу заходів щодо вимог наявності місцевої компоненти. Зокрема – залучення місцевих трудових та матеріально-технічних ресурсів, а також стимулювання участі в цих процедурах малих та середніх підприємств. За результатами аналізу практичних кейсів відзначається, що головною метою таких заходів є вирішення завдань створення нових робочих місць, промислового розвитку, залучення інвестицій та нових технологій, диверсифікації індустріальної бази країни тощо. №7206 ЛІБЕРАЛЬНІШИЙ ЗА ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ В США В основі Частини 25 Федерального закону США про закупівлі (Federal Acquisition Legislation – FAR) лежить законодавчий акт від 1933 року під назвою «Buy American Act». Він поширюється на публічні закупівлі, які перевищують поріг всього у 3 тис дол. США, та зобов’язує держустанови країни надавати перевагу продукції, що містить не менше 50% місцевої складової (пункт 25.101 FAR), а також надає 6% цінової переваги (і ще більше – 12% для МСП) національним виробникам при виборі між ними та іноземним учасниками тендеру (пункт 25.105 FAR). Крім того, у системі державних закупівель США існує ряд обмежень, зокрема деякі закупівлі Департаменту оборони недоступні для іноземних компаній (Додаток I, FAR). У закупівлях будівельної сталі, автотранспорту та вугілля у деяких штатах не може брати участь іноземний бізнес. Усі транспортні послуги, послуги з підтримки військових сил, розташованих за кордоном, наукових досліджень і роз-

робок недоступні для учасників з країн GPA (Додаток II, FAR). Дозволені лише ті будівельні роботи, які перелічені в Частині 51 Попереднього класифікатора основних продуктів (окрім розробки підводних ґрунтів) (Додаток VI FAR). Навіть в умовах такого явно протекціоністського законодавства щодо публічних закупівель США йдуть на посилення захисту внутрішнього ринку та запускають додаткові механізми імпортозаміщення. Наочним прикладом такої політики є резонансний Указ Президента США «Купуй американське, наймай американців» від 18.04.2017р. №7206 ВІДПОВІДАЄ МІЖНАРОДНИМ ЗОБОВ’ЯЗАННЯМ В контексті зобов’язань України в рамках СОТ та Угоди про зону вільної торгівлі України з ЄС (DCFTA) запровадження законодавчої ініціативи «Купуй українське, плати українцям!» може розглядатись як легітимний виняток із загальних правил, зокрема, як захід макрофінансової та макроекономічної стабілізації. Цей захід приймається країною в умовах зовнішньополітичної та військової агресії, критичного дефіциту платіжного балансу та загроз економічній безпеці, що допускається нормами міжнародного торгового права. №7206 не суперечить Угоді з СОТ: - відповідає виключенню в пункті 8(а) статті ІІІГАТТ СОТ «Національний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання»: «Положення цієї Статті (в тому числі заборона застосування обмежень до імпортованих чи вітчизняних товарів таким чином, щоб створювати захист для вітчизняного ви-

робництва) не повинні застосовуватися до законів, правил чи вимог, регулюючих закупку урядовими установами товарів, які купуються для урядових цілей, а не для комерційного перепродажу чи для використання у виробництві товарів для комерційного продажу»; - відповідає пунктам b та iii Статті ХХІГАТТ СОТ «Винятки з міркувань безпеки», де вказано: «Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися: (b) як перешкода будь-якій стороні у здійсненні будь-яких дій, які вона вважає необхідними для захисту суттєвих інтересів своєї безпеки, (iii) що вживаються під час війни чи інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах». №7206 не суперечить Угоді про асоціацію з ЄС: - відповідає статті 36 «Загальні винятки» де чітко визначено: «Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає вжиттю або застосуванню будь-якою Стороною заходів згідно зі Статтями XX та XXІ ГАТТ 1994 та їх примітками щодо тлумачення, які включено до цієї Угоди і є її невід’ємною частиною». Слід відзначити, що міжнародне торгове право не заперечує використання багатофакторної моделі оцінки тендерних пропозицій, у тому числі врахування критерію місцевої складової. Останні зміни до Угоди СОТ про публічні закупівлі зумовлюють певні обмеження щодо запровадження нових заходів, проте й не виключають таку можливість. У зв’язку з цим, вбачається за доцільне невідкладно провести нотифікацію СОТ та країн-членів Угоди СОТ про публічні закупівлі про наміри України внести відповідні зміни до національного законодавства. А також забезпечити належну адвокацію легітимності позиції України на двосторонньому та багатосторонньому рівні з метою досягнення компромісу із зовнішньоторговельними партнерами. Зокрема – узгодити можливість запровадження цих заходів як виняток та механізм технічної допомоги для стабілізації макроекономічної ситуації. БІЛЬШЕ ЗРОСТАННЯ, БІЛЬШЕ СТАБІЛЬНОСТІ Завдяки № 7206 українські виробники і підприємці отримають реальну підтримку – кращий доступ до ринку публічних закупівель, імпортна складова якого за експертними оцінками сягає 100 млрд грн, що співставно з обсягом так званого сучасного Плану Маршалла для України, який нині обговорюється в Європі. І це будуть не кредити, які потім прийдеться повертати з відсотками, а розумна мобілізація внутрішнього фінансового ресурсу в інтересах національної економіки та суспільства.

18

[№11-12 ’2017]


Економіка

Свого часу Маргарет Тетчер казала: «Немає жодних державних грошей, є гроші платників податків». Законопроектом пропонується, щоб бюджет працював не на імпорт, а на українську економіку, а економіка – на людей! Через економіко-математичне моделювання з використанням всесвітньо визнаної системи економічного аналізу Global Trade Analysis Project (GTAP), зокрема її новітньої функції «Аналіз публічних закупівель», досліджено сценарій, який передбачає надання 20% цінової переваги вітчизняним виробникам товарів та послуг для постачання на публічні закупівлі у сфері комунального господарства, зокрема пов’язані з водо- та енергопостачанням, міським транспортом, а також продукції машинобудування (залізничні вагони, наземний, повітряний та морський транспорт). Реалізація такого сценарію забезпечить скорочення імпорту на 4,4 відсоткових пункти. Відповідне зростання попиту зі сторони держави на продукцію вітчизняного виробництва забезпечить підвищення обсягів виробництва промислової продукції в Україні на 3,0 в.п.: хімічної продукції – на 1,2 в. п., машин і обладнання – на 1,8 в. п., електричного

устаткування – на 2,7 в. п., різної готової продукції – на 5,1 в. п. Мультиплікативний ефект промислового розвитку в результаті взаємодії між секторами товарів і послуг вітчизняної економіки дозволить прискорити темпи зростання ВВП України на 1,1 в.п. та скоротити рівень безробіття на 0,4 в.п. Тож запровадження багатофакторної моделі оцінки тендерних пропозицій при публічних закупівлях з обов’язковим врахуванням місцевої складової забезпечить ефективне використання державних коштів та більш повне і продуктивне використання вітчизняних трудових і матеріально-технічних ресурсів. Ініційований командою РПЛ законопроект № 7206 «Купуй українське, плати українцям!» дасть вагомий поштовх для розвитку вітчизняної промисловості, здешевлення імпорту, залучення прямих іноземних інвестицій та створення нових робочих місць, а, отже, збільшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів та підвищення доходів українців. №7206 – ПОДАЛЬШІ КРОКИ Для підготовки законопроекту «Купуй українське, плати українцям!» до другого читання слід:

1) Провести урядову «інвентаризацію» публічних закупівель на предмет оцінки імпортної складової та потенціалу імпортозаміщення за товарними категоріями. 2) Спільно з виробниками і експертами напрацювати для подальшого затвердження Кабміном переліки спеціалізованих/неспеціалізованих закупівель та проект Методики розрахунку локалізації на основі формули, передбаченої законопроектом #7206. 3) Встановити обов’язкову поетапну оплату/розумну передплату для високотехнологічних товарів з довгим циклом виробництва (передусім, машинобудування), диференційовану за видами продукції. 4) Запровадити перспективне 3-5 річне планування державних замовлень для модернізації інфраструктури замість хаотичних точкових закупівель, штучно «заточених» під іноземних виробників. Законопроект №7206 «Купуй українське, плати українцям!» дасть вагомий поштовх для розвитку вітчизняної промисловості, здешевлення імпорту, залучення прямих іноземних інвестицій та створення нових робочих місць, а, отже, збільшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів та підвищення доходів українців. [№11-12 ’2017]

19


Світ ніколи не буде колишнім та в наших силах змінити його на краще! Кожен, хто реалізує власний бізнес-проект, розраховує на успіх. Однак статистика свідчить про те, що у перші 5 років з різних причин закривається до 90% компаній, а через 10 років – лише 1% від початкової кількості продовжує свою діяльність. Тобто із 100 бізнесів виживає тільки один. Що ж зробити, щоб відсоток успішних бізнес-проектів в довгостроковій перспективі постійно збільшувався, розповідає міжнародний експерт, економіст Ігор ГАРБАРУК.

ПАРТНЕРСТВО, ВЗАЄМОДІЯ ТА ДОВІРА ЯК КЛЮЧОВІ ЧИННИКИ УСПІХУ КОМПАНІЇ Впевнений, що всім, хто працює в бізнесі, чітко зрозуміло, що єдиної причини успіху чи поразки немає – вона відсутня як така. Це завжди комплекс причин. Водночас не кожен з нас усвідомлюєте, що на досягнення «позитивного» чи то «негативного» результату, найімовірніше, він витрачає однакову кількість зусиль та ресурсів. Хоча ні – негативний коштує значно дорожче! Компанія сильна тільки тоді, коли воєдино поєднуються кілька ключових факторів. Насамперед, це: 1) харизматичний лідер-організатор; 2) системний технологічний підхід в побудові процесу досягнення результату. В умовах вкрай складної економічної та військово-політичної ситуації в Україні, коли більшості компаній (особливо в сфері МСБ) необхідно елементарно вижити, і кожен учасник процесу має на меті за будь-яких умов отримати свою частку «ринкового пирога» – приватні корпоративні інтереси превалюють над іншими суб’єктами ринку - учасника процесустворення і донесення товару до кінцевого споживача. Вакханалія політики «тотальної конкуренції» на ринку, що посилена необхідністю працювати в умовах цінового демпінгу, – призводить до його ще суттєвішого занепаду, ніж до бажаного зростання. За цих обставин держава та її органи центральної влади займають вичікувальну позицію, фактично ухилившись від участі в процесі створення рівних та прозорих умов для всіх учасників ринку. Насамперед, вони переймаються більше власними черговими pr-деклараціями, ніж реальними діями. Найбільш парадоксальним є те, що непередбачувано жорстке протистояння сьогодні виникає не тільки між 20

[№11-12 ’2017]

прямими конкурентами, що виробляють схожі товари чи надають аналогічні послуги. Конкурувати можуть навіть учасники єдиного технологічного ланцюжка, які, працюючи разом за рахунок бізнес-партнера, намагаються отримати додаткові преференції саме для своєї компанії. Часто абсолютно бездумно! Практично щоденно ми це бачимо у сфері роздрібної торгівлі товарами, які складають основу нашого споживчого кошика. Війни за непідйомні відстрочки платежів вже реалізованих товарів, систематичні вимоги зниження «вхідної ціни», недотримання платіжної дисципліни, високі бонуси, трейд-маркетингові бюджети, «золоті» місця на полиці – стали вже звичними. Державні контролюючі органи, які мали б врегульовувати цю ситуацію, – або ліквідовані, або просто не звертають на неї уваги (наприклад, АМК). Результатом цих корпоративних конфліктів, посилених ситуацією глобальної кризи в країні, є постійна інфляція та ще більше зубожіння населення. Наприклад, за 9 місяців цього року споживча інфляція, за інформацією Держстату, склала 10.2%. Водночас, за 12 місяців з вересня 2016-го інфляція на основні споживчі товари становила 16.4%, а на продукти харчування та напої – 18.8%. Що стосується цін виробників промислової продукції, вони зросли на 22,4%. А якщо подивитись на динаміку індексу інфляції в Україні протягом останніх 10 років в цілому (01.200701.2017), він становить 372.5%. Завжди акцентую увагу на тому, що ІНФЛЯЦІЯ –це вартість ПОМИЛОК на стратегічному рівні управління, припущених в кожному секторі економіки країни. Помилок, за які платить СПОЖИВАЧ! Тобто всі ми разом і кожен з нас окремо.

Інколи здається, що більшість учасників сфери роздрібної торгівлі чи то ніколи не чули про 7 ключових принципів макроекономіки, чи то просто забули класичну фразу 20-го Президента США Джеймса Абрахама Гарфілда про те, що «ТОРГІВЛЯ ОБ’ЄДНУЄ ЛЮДСТВО в загальне братство взаємної залежності та інтересів». Тож, як би це не видалось дивним, але ключова суть сфери торгівлі не торгувати. Trade DOESNOT Trade Головна місія торгівлі – ОБ’ЄДНУВАТИ! Об’єднувати зусилля виробників та постачальників з метою надання та реалізації споживачу якісної ПОСЛУГИ КОМФОРТНОГО ПРИДБАННЯ ТОВАРУ – все і в одному місці! Чому ж це відбувається? Зростання бажання отримати швидкий прибутокдляокремої компанії призводитьдо того, що перспектива довгострокового партнерства отримує суттєві ризики та стає все менш реалістичною. Саме тому, сьогодні надважливим третім чинником успішності кожної компанії і ринку продовольчого рітейлу в цілому стає ПАРТНЕРСТВО, ВЗАЄМОДІЯ та ДОВІРА кожного з учасників ланцюжка донесення товару від виробника до споживача. Чинником, який і повинен нас привести до нового етапу розвитку, – ери співпраці і об’єднання зусиль! Я щиро вважаю, що потурання бездумному бажанню власників бізнес-компаній збільшити частку ринку не завдяки особистому ефективному впливу на процес його інтенсивного росту, а саме за рахунок канібалізації інших гравців, – це шлях в нікуди, який


Суспільний діалог вагомість кожної допущеної помилки: затребувані товари реалізуються раніше, ніж встигають поставлятися; а ті, які не відповідають реальним потребам покупця, – припадають пилом на полицях торгових залів і складських стелажах розподільчих центрів. Таким чином, клієнт може бути позбавлений можливості на постійній основі і в одному місці купувати звичний перелік товарів щоденного споживання в необхідній йому кількості, за прийнятною ціною та гарантованою якістю. Це призводить до його емоційного невдоволення з приводу виробників і рітейлерів, а також до зниження лояльності як до самого магазину, так і до товару, який він змушений шукати в інших торгових точках, замість того, щоб придбати все і в одному місці. Тож можна говорити не тільки про проблеми з самим асортиментом, а й похідними від нього – про зниження якості надання покупцеві комплексу послуг. А також про те, що принцип синергії спрямування зусиль всіх учасників технологічного процесу в єдине русло задля досягнення максимально ефективного результату з найменшою кількістю допущених помилок, – зараз надзвичайно важливий.

поступово повинен відійти в минуле і втратити своє ключове значення. Тому неоціненно важливою є тема створення толерантної платформи професійних взаємин основних учасників ринку: • ВИРОБНИКА якісного продукту, • ПОСТАЧАЛЬНИКА, що здійснює його подальшу дистрибуцію, • роздрібного ПРОДАВЦЯ, який фактично і контактує з кінцевим ПОКУПЦЕМ. ПРОМИСЛОВЕЦЬ + ПОСТАЧАЛЬНИК + ПРОДАВЕЦЬ = ПОКУПЕЦЬ Так як же їм зрозуміти один одного і не допустити стратегічних помилок, які матимуть негативний вплив на благополучне майбутнє всього суспільства?

В умовах зростаючого ринку попит компенсував помилки у виробництві, логістиці, асортименті, ціноутворенні, позиціонуванні... І якщо, наприклад, виокремити з цього списку і розглянути таке поняття як «асортимент», – сьогодні ми з впевненістю можемо констатувати: чим ширшим він був, тим легше було приховувати помилки його формування. Це рівноцінно стосувалося як роздутих портфелів брендів виробників, так і незбалансованих пакетів пропозицій дистриб’юторів та бездумно напханих усілякими товарами асортиментних матриць торгових точок рітейлерів. В умовах економічної кризи учасники процесу мали потребу переглянути свій асортимент. Виявилось,чим він вужчий, тим більшою може бути

Що ж робити? Як вже зазначалось, наразі для сфери роздрібної торгівлі України критично важливі не власницькі інтереси окремої компанії. На 1 місце мають вийти інтереси всього технологічного ланцюжка руху товару до покупця. Саме тому нам необхідно створювати якісно зовсім інший, високо технологічний принцип побудови лояльних відносин: виробника, дистриб’ютора, роздрібного оператора і споживача. • СЛУХАТИ і ЧУТИ те, що пропонує партнер; • РОЗУМІТИ і ПРИЙМАТИ – знаходити в пропозиції партнера взаємокористь; • спільно ДІЯТИ і ДОМАГАТИСЯ результату, використовуючи найсучасніші інструменти, а також передовий досвід компаній із суміжних галузей економіки. У Святому Письмі сказано: «Віра без діл мертва»! Досвід попередніх економічних криз показав, що замість того, щоб боротися за залишки крихт благополуччя в кишені споживача, ми, насамперед, повинні об’єднати свої спільні зусилля і системно, систематично, наполегливо створювати умови для збільшення споживчих можливостей нашого покупця – громадянина України! [№11-12 ’2017]

21


ВНУТРІШНІЙ ВАЛОВИЙ ПРОДУКТ, ТРУДОВА МІГРАЦІЯ ТА БЕЗВІЗ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ Внутрішній валовий продукт (ВВП) є базисним показником стану економіки будь-якої країни. Це індикатор заможності або, навпаки, бідності суспільства. Величина ВВП у розрахунку на одну людину в Україні становить 2194,4 доларів; а, наприклад, у Норвегії – $70391,6; в Болгарії – $7368,5. Звідси й простий висновок, де та який рівень життя населення. Можливості для зростання цього важливого показника стану економіки України аналізує голова Об’єднання організацій роботодавців Хмельницької області Іван ДУНЕЦЬ. Як визначається ВВП? ВВП — головний індикатор економічного розвитку, який характеризує кінцевий результат господарської діяльності держави, як матеріального, так і нематеріального виробництва, що вимірюється вартістю вироблених товарів та наданих послуг. Показник ВВП на одну людину, яка проживає в країні, характеризує стан її економіки — можливості забезпечувати потреби держави та необхідні умови для життя населення: медицину, освіту та будь-які потреби людини. Звідки береться цей показник? Державна служба статистики повідомляє, що обсяг ВВП в Україні становить $93,3 млрд (з урахуванням курсу 25,54 грн за долар). Але вони не подають показник ВВП у розрахунку на душу населення. Можливо, це пов’язано з тим, що немає точних даних щодо кількості людей, які проживають вУкраїни? Водночас, за даними Міжнародного валютного фонду, при сумарному ВВП $93,3 млрд в Україні проживає 42,5 млн осіб. Відтак ВВП на одну людину становить 2194,4 доларів. Виникає питання, чи це дійсно так? Чи точними є дані, що кількість населення України наразі становить 42,5 млн осіб? Чи врахований той факт, що за останні 7-8 років багато людей поїхало за кордон на заробітки, навчання або постійне проживання? На сторінках преси, у висловах деяких авторитетних експертів щодо теперішньої чисельності населення звучать дані навіть про 30 млн людей. Можливо, це близько до істини. Ось один з прикладів. У селищі Обертин Івано-Франківської області протягом останніх років багато місцевих жителів виїхало на заробітки. Значна кількість обертинців оселилась в містечку під Парижем і навіть заснувала свою громаду чисельністю 1,5 тис. осіб. Втім, українці працюють в багатьох країнах Європи. Зрозуміло, що своєю працею вони створюють ВВП не України, а інших держав. Часто-густо вони нелегально проживають 22

[№11-12 ’2017]

там роками, але на батьківщині у них залишаються родини, житло... Тому деякі на певний час повертаються до України. Але згодом вони знову їдуть працювати за кордон. І таких майже 10 млн. На жаль, відтік працездатного населення продовжуються. Лише вид на проживання у Польщі оформлюють понад 400 тис. наших співвітчизників. Тож абсолютно нелогічно визначати ВВП на душу населення без врахування того, що частина людей працює за кордоном. Викликає сумніви й доцільність використання даних перепису населення далекого 2001 року для визначення сучасних важливих економічних показників. Трудовий потенціал регіону На багатьох підприємствах Хмельниччини спостерігається дефіцит кваліфікованих кадрів. Існує необхідність в робітничих ресурсах для нових виробництв, в залученні до виробничого процесу молодих працівників, бо сьогодні більшість — це люди старшого віку. Також маємо враховувати євроінтеграційні процеси та адаптувати під них професійне навчання, вищу освіту. Тож важливо з’ясувати, скільки подолян виїхало за кордон. Потрібно враховувати тих, хто виїжджає за межі України, скориставшись безвізовим режимом з ЄС. Адже всі вони протягом 90 днів мають повернутися. Ці дані потрібні для аналізу кількості працездатного населення, що залишається в області. За такою інформацією ми зверталися до Державної міграційної служби України, Державної міграційної служби Хмельницької області та Державної прикордонної служби України. Але, на жаль, ці відомства повідомили, що такими даними вони не володіють ні по області, ні по Україні. І знову повертаємося до теми чисельності населення, яке проживає на території нашої держави. Розраховуючи ВВП на одну людину, ми могли б не допускати ніяких припущень, якби були дані, наприклад, про кількість на-

селення України на початку цього року. Як можна у 2017-му користуватися офіційними даними перепису 2001 року? Відсутність реального обліку населення негативно впливає на управлінські рішення з усіх напрямків життєдіяльності держави. Як, в такому разі, правильно розрахувати економічні параметри? Як визначитись із кількістю працездатного населення? Які в цьому напрямку тенденції, які перспективи? Які приймати загальнодержавні програми щодо розвитку молодого покоління, зайнятості та створення нових робочих місць? Це стосується кожного району, міста, області і всієї держави. З обліком населення безлад Існує й проблема з організацією на кордоні обліку людей, які виїжджають з країни. Дехто з опонентів «прикривається» безвізом, мовляв, особи, що виїхали за кордон, можуть перебувати там менше 90 днів. Але, якби на кожне перше число місяця був би облік у прикордонній службі країни, то вже більше, ніж на 90%, можна було б визначитись із тим, скільки людей і коли виїжджають, та скільки і коли повертаються. Облік кадрів, населення є базовим чинником для формування теперішньої діяльності і розвитку нашої країни. А щодо перепису, то цю роботу немає підстав відкладати аж до 2020 року. Це невигідно ні державі, ні суспільству. Підтвердженням вищевикладеного є наступне: 15 червня 2016 року міністр соціальної політики Андрій Рева, виступаючи на слуханнях Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, наголосив: «У нас 8 млн людей взагалі відсутні. Де вони є, чим займаються — ніхто сказати не може, в тому числі —Державна фіскальна служба. Чи працюють вони за кордоном або у тіньовому секторі? Чи якимось іншими справами займаються?... Єдиний соціальний внесок сплачує майже 10 млн осіб. З них лише 6 млн платить так, як передбачено законом... Це проблема і загроза національного масш-


Економіка табу як для пенсійної системи та соціального захисту, так і взагалі для соціальних процесів, які відбуваються в нашій країні». Тож в державі повинно бути відомство, яке відповідає за облік населення. Сьогодні маємо офіційну величину ВВП 2194,4 доларів в розрахунку на одного українця. Це невтішна цифра для України, яка займає 135-е місце серед 191 країни. Менше ніж у Судану ($2384,5), Нігерії ($2210,6) та Ємену ($937,7). Але як можна співставляти Україну з Суданом, Нігерією чи Єменом? Незважаючи на складнощі, рівень життя у нашій країні набагато вищий. І, якщо ці показники ВВП приблизно однакові, значить є питання до їх розрахунків. Який висновок? Пропонуємо зацікавленим урядовим установам, спеціалістам профільних інститутів розглянути питання формування реального показника ВВП на одну людину. Ми впевнені, що є й проблеми з обліком кількості населення, на яку ділиться ВВП держави. «Тінь» і ВВП І ще про один чинник, який негативно впливає як на загальний показник ВВП, так і, відповідно, на душу населення. Йдеться про частину економіки, яка не обліковується, тобто знаходиться в «тіні» – 50-60 %. Про більшість виробленої продукції та наданих послуг в «тіні» бізнес не звітує. Це стосується, насамперед, фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю. Формально необхідність звітів прописана, але практично вони не є обов’язковими. Водночас, якби був знайдений спосіб виведення бізнесу «з тіні» та врахування обсягів продукції і послуг такого сектору економіки, — ВВП держави міг би збільшитись більше ніж на третину і становити $125-130 млрд. Таким чином, обрахування реальної кількості населення, яке проживає в Україні, та обсягів «тіньової» економіки могло б вивести нашу країну щодо показників з ВВП на одну людину до $4000-4500, а не $2194, як зараз. Це майже вдвічі більше від того, що ми наразі обраховуємо. Ця цифра була б близька до показника, наприклад, Білорусі, де ВВП складає $5142,9. Потрібні стратегічні рішення Порівняння з іншими державами, передусім – з сусідами, виглядає таким чином. Візьмемо наведені в таблиці цифри лише декількох країн: у Чехії при чисельності населення 10,6 млн осіб обсяг ВВП у 2016 році становить $193 млрд. В Угорщині проживає 9,9 млн осіб, а показник ВВП складає $126 млрд. У Румунії – 19,8 млн осіб населення і $187 млрд ВВП. Кількість населення Словаччини – 5,4 млн осіб, а обсяг ВВП – $89,5 млрд. І Україна – 42,5 млн осіб – і лише $93,3 млрд ВВП. Звідси і відповідні висновки. Для того, щоб значно підняти показник ВВП на одну людину, потрібно приймати стратегічні загальнодержавні рішення щодо кардинального збільшення загального ВВП держави. А

Обсяг ВВП в економіках окремих країн та розмір ВВП з розрахунку на одну людину за даними МВФ Місце країни, за обсягом ВВП (з 191 країни)

Країна

ВВП у 2016 р., млрд. дол. США

Чисельність населення, млн. чол.

ВВП на людину у 2016 р., дол. США

Місце країни, за розміром ВВП на людину (з 191 країни)

1

США

18569

323,3

57436,4

8

2

Китай

11218

1382,7

8113,3

74

3

Японія

4939

126,9

38917,3

22

4

Німеччина

3467

82,7

41902,3

19

6

Франція

2463

64,6

38127,7

24

10

Канада

1529

36,2

42210,1

18

12

Росія

1283

143,7

8928,7

71

13

Австралія

1259

24,3

51850,3

11

17

Туреччина

857

79,8

10742,7

64

24

Польща

468

38,0

12315,7

60

27

Нігерія

406

183,7

2210,6

134

28

Австрія

387

8,7

44498,4

15

31

Норвегія

370

5,3

70391,6

3

34

Ізраїль

318

8,5

37262,4

26

39

ПАР

294

55,9

5260,9

94

51

Чехія

193

10,6

18286,3

41

52

Румунія

187

19,8

9465,4

67

57

Казахстан

134

18,0

7452,8

78

58

Угорщина

126

9,9

12778,3

58

64

Судан

94,4

39,6

2384,5

133

65

Україна

93,3

42,5

2194,4

135

66

Словаччина

89,5

5,4

16498,5

44

75

Люксембург

59,5

0,6

103198,8

1

79

Болгарія

52,4

7,1

7368,5

79

82

Білорусь

48,8

9,5

5142,9

97

87

Литва

42,7

2,9

14890,1

53

99

Латвія

27,7

1,97

14060,4

55

101

Йемен

27,3

29,1

937,7

163

104

Естонія

23,1

1,3

17632,7

43

105

Гондурас

21,4

8,2

2608,6

130

117

Габон

14,3

1,9

7586,9

77

123

Нікарагуа

13,0

6,1

2120,3

138

134

Вірменія

10,5

3,0

3510,7

118

це означатиме зростання реального сектору економіки, насамперед, вітчизняної промисловості, в основі якої має бути власне виробництво: машинобудування, транспорт, сільгосптехніка, хімічна галузь, переробні виробництва та інші. Держава повинна мати реальну програму імпортозаміщення: виробляти в Україні, а не закуповувати за кордоном. Потрібно піднімати всі галузі, де працею створюється додаткова вартість, а це, відповідно, й нові робочі місця. Маємо сучасні приклади. Економіка Китаю з 2001 року виросла в 10 разів. Основою

цього було потужне кредитування власного виробництва. Як це в нас – всім відомо. Новий Президент США Дональд Трамп, реалізуючи свою програму підтримки власного виробництва, сьогодні додав США понад 1 млн робочих місць, а протягом 10 років планує створити ще 25 млн. Отже, є світовий досвід, справа за нами. Ще раз наголошую, показник ВВП - не просто формальна цифра. Це візитна картка українця, показник, який разом з іншими, визначає рівень держави у світі. Він має бути нашою гордістю, а не навпаки. [№11-12 ’2017]

23


В міру ускладнення економічних та соціальних відносин неперервність, тяглість та прогнозованість розвитку стає дедалі важливішою як для стабільності відносин у суспільстві, так і для стратегічної орієнтованості розвитку бізнесу. Тому у 80-ті рр. минулого століття в міжнародний обіг було офіційно введено поняття сталого розвитку, інформує Ярослав ЖАЛІЛО, доктор економічних наук, директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень, який позиціонується як інтелектуальний міст довіри між владою, бізнесом і громадою.

СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ Суть концепції сталого розвитку вельми проста. Базове формулювання було вироблено у 1987 р. Комісією ООН з довкілля та розвитку (Комісія Брунтланн). Під сталим розуміють такий тип розвитку, за якого задоволення потреб нинішніх поколінь не порушує можливостей наступних поколінь задовольняти свої власні потреби. На цій основі формуються баланс поколінь та солідарність поколінь, яка й є запорукою довгострокової стабільності суспільства. У добу «пізнього індустріалізму» ризики для майбутніх поколінь переважно концентрувались у сферах вичерпання невідновлюваних природних ресурсів та погіршення якості довкілля. Тому й політика досягнення сталості розвитку концентрувалася здебільшого на екологічній проблематиці. Проте ХХІ століття принесло радикальні зміни у суті процесів виробництва та споживання. По-перше, саме виробництво технологічно стає все менш виснажливим для довкілля, а ризики його впливу на довкілля стають дедалі витонченішими та такими, що потребують значно досконалішого контролю (показовий приклад – поширення ГМО). По-друге, сам споживач відіграє дедалі більшу роль у формуванні властивостей продукту, які повною мірою розкриваються у процесі 24

[№11-12 ’2017]

споживання. Тому практично на рівних з виробником стає учасником впливу на довкілля. Тому власне ризики для довкілля регулюються вже здебільшого не технологічними аспектами, а якістю управління та відповідальністю споживання – що вимагає задіяння значно складніших та розгалуженіших інструментів. До того ж, сучасне суспільне середовище характеризується «стиранням» для економічних та соціокультурних процесів національних кордонів та їх глобалізацією. Посилюється спроможність як індивідуумів, так і суб’єктів господарювання до відносно автономної, незалежної від рамок національних економік та інших суб’єктів діяльності з реалізації їхніх власних інтересів та потреб. Отже, в останні десятиліття реальними стали принципово нові системні ризики, які так само можуть створювати загрози для майбутніх поколінь, наразі відбираючи у них вже не якість довкілля, а не менш важливі властивості суспільного середовища: регіональний та глобальний мир, національний суверенітет, згуртованість суспільства. Квінтесенцією нового розуміння засад сталості розвитку стали Цілі сталого розвитку (ЦСР), викладені у Порядку денному – 2030, ухваленому Генеральною асамблеєю ООН у вересні 2015 року. Декларування ЦСР ставить нові

рамки для глобальної політики – критеріями її ефективності визнається прогрес у досягненні визначених 17 цілей, серед яких, крім «звичних» завдань зниження бідності та нерівності й захисту довкілля – й забезпечення доступу до сучасних джерел енергії, сприяння стійкому економічному зростанню, створення надійної інфраструктури, сталість розвитку населених пунктів, забезпечення раціонального споживання, розвиток глобального партнерства. Ціль 16 безпосередньо стосується побудови миролюбних та відкритих спільнот та передбачає зниження рівня насильства, впровадження верховенства права, протидії нелегальним фінансовим потокам та корупції, створення ефективних та прозорих установ, забезпечення участі всіх верств суспільства у прийнятті рішень інститутами представницької влади. Цілі сталого розвитку являють собою маніфест нової моделі політики, яка відображує нові властивості розвитку спільнот, і найголовніше серед них – те, що в забезпеченні сталого розвитку політика щодо довкілля поступається чільним місцем забезпеченню ефективності врядування на усіх рівнях та згуртованості громадянського суспільства. В документах ООН настійно наголошується на принципах суверенності


Сталий розвиток національних політик та врахування у процесі досягнення ЦСР «розбіжностей в національних реаліях, можливостях та рівнях розвитку та поваги до національних стратегій (простору для стратегічного маневру) та пріоритетів». Проте при цьому від країн очікуються національні стратегії сталого розвитку. В них, виходячи з глобальних побажань, кожний уряд встановлює власні національні завдання, беручи до уваги національні умови, вирішує, як забезпечити врахування глобальних завдань в процесах національного планування, заходах та стратегіях. Україна поступово долучається до глобальної стратегії сталого розвитку. Відбулася адаптація ЦСР та сформульовані 17 національних Цілей та відповідні їм завдання, які враховують вітчизняні пріоритети, й індикатори досягнення Цілей, за якими Україна періодично звітуватиме перед світовою спільнотою. Наступним кроком має стати ухвалення національної Стратегії сталого розвитку до 2030 року: відповідний проект вже розроблений під егідою ПРООН групою під керівництвом академіка Л.Руденка. За висновками дослідження чинних в Україні стратегічних документів, проведеного Інститутом суспільно-економічних досліджень, наразі ЦСР представлені у вітчизняних стратегіях здебільшого у декларативній формі. Бракує практичних механізмів їх реалізації, які мають міститися у секторальних стратегіях. Чимало з таких стратегій застаріли, а термін їх дії збігає. Шаблонно представлені завдання протидії насильству та подолання корупції. Слабко враховано сучасні реалії, зокрема – реформу децентралізації та ризики, пов’язані з конфліктом на Сході України. Стратегію сталого розвитку України слід розглядати як перший документ, що встановлює горизонт 2030 року для національного стратегування та інтегральні підходи до сталого розвитку, з відповідними індикаторами, які співпадають зі встановленими для адаптованих ЦСР. Положення Стратегії мали б надалі лягати в основу урахування Цілей сталого розвитку у розроблюваних секторальних, функціональних та регіональних стратегіях і програмах. В якості політико-управлінського суб’єкта, який мав би взяти на себе ухвалення та контроль за виконанням такого документу, найдоцільніше розглядати Президента України. Важливо усвідомити, що ЦСР – не зайва надбудова над національним цілями державної політики, а засіб інтеграції у глобальний розвиток. В тому

числі – можливість отримання системної допомоги, а також можливість коригування умов міжнародних угод, якщо вони не оптимізують реалізацію ЦСР для України. Прийняття ЦСР та відповідної основаної на них стратегії сталого розвитку – шлях до зміцнення суверенності країни в обстоюванні національних інтересів, у тому числі – у реалізації ключових на сьогодні зовнішніх рамкових документів для України – Меморандуму перед МВФ та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Цілком зрозуміло, що прийняття навіть найкращого документа – лише перший крок. Особливо – в контексті притаманних Україні «традицій» нормативно-правового нігілізму. Отже, наразі постає питання досягнення управлінської ефективності в реалізації Стратегії, а ширше – ЦСР в Україні як таких. Важливо, що системність та складність ЦСР обумовлює їх досяжність лише на основі розподіленості завдань та синергії співпраці. ЦСР передбачають зусилля з боку не лише державної політики, а суспільства в цілому. Причому сама реалізація Цілей містить у собі вбудовані механізми посилення її ефективності на засадах розширення відносин партнерства В ЦСР партнерство розглядається як соціальна інновація, уможливлена і затребувана завдяки новітнім змінам у суспільстві. Відтак активні добровільні ініціативи громадянського суспільства розглядаються як комплементарні щодо дій держави в реалізації сталого розвитку. Це, у свою чергу, досягається на основі інклюзивності – оптимальної залученості кожного з суб’єктів до отримання позитивного результату від розвитку країни – яка, зрештою, й формує необхідну солідарність поколінь, а відтак – відносини взаємної довіри у суспільстві. У цьому контексті слід наголосити на чотирьох «наріжних каменях», на яких має базуватися досягнення ефективності політики щодо забезпечення сталого розвитку в Україні, послідовно формуючи довіру та інклюзивність для усіх груп суб’єктів, залучених до процесу розвитку країни, на основі розширеного соціального діалогу, до якого, крім власне соціально-трудових відносин, мають увійти складові ЦСР – територіальний розвиток, безпечність середовища, якість життя громади. Перше. Досягнення інклюзивності розвитку через безпосередній вплив реалізації ЦСР на якість життя пересічних громадян. Шляхи до цього – надання акцентів політики створенню якісних робочих місць, оптимізації соціальної інфраструктури, забезпечен-

ню особистої безпеки та влади права. Відповідно, йдеться про комплементарні реформи, які має у пріоритетному порядку здійснити держава: ринку праці, соціального забезпечення та соціальних послуг, судову реформу тощо. Друге. Інклюзія бізнесу до процесу суспільного розвитку. Враховуючи те, що імплементація ЦСР потребуватиме, серед іншого, концентрації бюджетних видатків, отже – збереження відчутного податкового навантаження, посилення обмежень для бізнесу (зокрема, у сферах впливу на довкілля чи регулювання ринку праці), може виникати спротив реалізації ЦСР через побоювання погіршення підприємницького та інвестиційного клімату. Вирішення цієї суперечності лежить у пріоритетному розвитку партнерських відносин між владою та бізнесом: всебічне сприяння з боку державної політики розвитку підприємництва, публічно-приватного партнерства, прозорій участі бізнесу у формуванні державної політики. Метою має бути здобути довіру з боку бізнесу до спроможності влади належним чином реалізувати довгостроковий процес імплементації ЦСР, від якого бізнес отримує стратегічний виграш у вигляді підвищення якості людського капіталу, зростання внутрішнього попиту, зниження соціальних та екологічних ризиків тощо. Третє. Підконтрольність та відкритість державної політики для громадянського суспільства. Наразі в Україні спостерігається зростання громадянської активності без належної інституціалізації громадянського контролю, що веде до явного переважання деструктивних процесів. Люди вважають, що спроможні оцінювати та визначати шляхи та способи розвитку громади, регіону, країни, проте насправді ця спроможність часто буває перебільшеною. Завдання – досягти кваліфікованості громадянського контролю, перевести активізм у конструктивне русло. Тому важливим є створення інститутів громадянського контролю, які забезпечують залучення широкого кола активістів, громадського впливу на регіональне стратегування, які розширюють впливовість територіальних громад. Критичної ваги набувають навчання та поінформованість спільнот, які стають однією з ключових основ сталості розвитку. За цих умов поширення комунікаційних технологій як одна зі складових Індустрії 4.0 набуває управлінської інструментальності. Сучасні інформаційні технології спроможні забезпечувати моніторинг і прозорість поточного становища на локальному, [№11-12 ’2017]

25


Сталий розвиток регіональному та загальнонаціональному рівнях, забезпечувати оперативність прийняття й виконання рішень, якість і доступність адмінпослуг. Отже, комплементарною для реалізації ЦСР реформою є впровадження електронного врядування. Четверте. «Заземлення» ЦСР на рівні територіальних громад, роль та повноваження яких в ході децентралізації зростають та в рамках яких формуються основні показники якості життя: соціальні та публічні послуги, інфраструктура життєдіяльності, забезпеченість житлом, якість довкілля, особиста безпека тощо. На міжнародному рівні визнано, що в добу прагматизму люди формують свої оцінки якості політики національного уряду через призму оцінок якості місцевої влади, а останньої – через прогрес в якості свого життєвого середовища. Отже, посилення спроможності громади дієвим чином впливати на суттєві характеристики якості свого життя – не лише основа сталого розвитку громади на засадах інклюзивності, але й первинна «цеглинка» сталого розвитку на загальнонаціональному рівні. Проте вирішення цих завдань можливе лише на програмних засадах. А значить, постає завдання? спроможності локальних громад до стратегічно орієнтованого розвитку. Ключову роль в цьому починають відігравати саме чинники інституційної досконалості локальної громади: - ефективне управління громадою через дієздатність органів самоврядування, їх виконавчих інститутів, спроможність органів управління до програмування, стратегування із широким залученням членів громади та формування локального середовища, «дружнього» для розвитку; - стабільність та інтегрованість громади – що досягається інклюзивністю розвитку громади на основі інклюзії членів громади до економічного розвитку та прийняття рішень, ефективне задіяння людського потенціалу територіального розвитку; - усвідомлення регіональної ідентичності - як довіра всередині громади і відповідальність перед майбутнім поколінням, що випливає з відчуття єдності членів громади з територією, громадою. Отже, як підсумок, наголосимо, що затверджені ООН цілі сталого розвитку, а особливо – після їх національної адаптації в Україні, можуть і повинні стати підґрунтям підвищення ефективності врядування та основою поглибленого конструктивного діалогу між основними учасниками процесу суспільного розвитку. 26

[№11-12 ’2017]

Продолжаем разговор о рисках сердечнососудистых заболеваний и методах профилактики от врача-кардиолога инфарктного отделения №2 Александровской клинической больницы г. Киева Анны СОЛОШЕНКО на страницах журнала «РоботодавецЬ».

КАК «УВИДЕТЬ» АТЕРОСКЛЕРОЗ Всем моим читателям доброго дня. Мы в предыдущих статьях разобрали, как сделать липидограмму, откуда берется холестерин и где он откладывается в нашем организме, вызывая различные сердечнососудистые заболевания. Но как понять, есть ли уже в сосудах отложения холестерина, так называемые атеросклеротические бляшки, или сосуды еще «чистые», и у нас есть время поменять способ жизни, питание, вес, есть время для «немедикаментозного» лечения? Ко мне на консультацию часто приходят пациенты с очень серьезными диагнозами – «атеросклероз аорты», «ишемическая болезнь сердца», «атеросклероз коронарных сосудов», – поставленными «на глаз», «потому что возраст», после расшифровки банального рентгена органов грудной полости. Давайте же сегодня поговорим о том, как правильно и своевременно поставить диагноз «атеросклероз». Скажу сразу, что этот диагноз всегда должен сопровождаться указанием места, где нашли бляшку и\или бляшки, а также перед постановкой диагноза должно проводиться обследование, которое эту бляшку обнаружило. Как начинается поиск? Опытный доктор во время опроса пациента уже сможет с большой вероятностью сказать, где можно ожидать увидеть отложения холестерина, и отправит на нужное исследование. К примеру, если Вас беспокоят головные боли, головокружения – скорее в сосудах шеи; боли в сердце или одышка при физической нагрузке – сосудах сердца; утомляемость ног и боли в ногах при быстрой ходьбе – соответственно в нижних конечностях. Но иногда, если пациент поступил правильно и обратился к специалисту вовремя, когда изменения минимальны, жалоб просто нет. И это замечательно, потому что на этой стадии изменения обратимы, и человек может

сохранить здоровье и не допустить наступление болезней. Моя мечта, что когда-нибудь доверие к врачам и медицине со стороны людей будет достаточным, и здоровые люди будут приходить на обследование, чтобы получить рекомендации об индивидуальной профилактике. И большую часть своего рабочего времени врач будет посвящать профилактике, а не лечению и спасению жизней. Откуда такая мечта? Я 15 лет работаю в инфарктном отделении, и в 75 процентах случаев, когда скорая помощь привозит пациента в приемную с инфарктном или прединфарктным состоянием, это его первое обращение к врачу. И в такие моменты я понимаю, что консультация грамотного специалиста 10 лет назад – и я бы сейчас пила чай в ординаторской, а не оформляла историю болезни. Но сегодня анекдот про то, что нет здоровых людей, а есть плохо обследованные, очень хорошо отображает отношение людей к врачам. Что с этим делать? Искать «своего» врача, которому Вы будете доверять и к которому пойдете, не боясь, что он назначит Вам ненужные дорогостоящие обследования или лечение, которое навредит Вашему здоровью. Я часто задаю вопрос людям: есть у Вас в телефонной книжке контакты сантехника, которому Вы позвоните, когда у Вас лопнет труба, или будете вызывать из ЖЭКа? Мастера по компьютерам, если вдруг поломка? СТО для любимого автомобиля? Чаще всего, да. И телефон своего, семейного врача должен быть обязательно, ведь здоровье важнее, чем все трубы, компьютеры и машины вместе взятые. Прошу прощения за лирическое отступление (наболело!), его можно пропустить, если неинтересно. Вернемся к атеросклерозу. Если пациент не предъявляет никаких специфических жалоб, указывающих на возможное место атеросклеро-


Здоров’я роботодавця тической бляшки, то обследование разумнее всего начать с допплерографии (УЗИ) сосудов шеи. Я бы включила это исследование в обязательный список для тех, у кого обнаружатся нарушения в липидограмме или повышение глюкозы крови. Почему? Во первых, из-за близости к сердцу, в сосудах шеи (т.н. брахиоцефальных артериях) давление выше, чем в других, нижележащих артериях. Соответственно, чаще всего бляшки будут появляться здесь раньше, чем в других местах. Во вторых, эти артерии пролегают очень близко к коже, и обнаружить их на УЗИ – процесс быстрый, легкий и безболезненный. Что мы увидим в заключении врача по результатам допплерографии брахиоцефальных артерий. Возможны три варианта. 1) Нет признаков атеросклероза, сосуды «чистые». В таком случае кариолог составит Вам план профилактики, чтобы так все и оставалось в будущем. 2) Начальные признаки атеросклероза. Т.е. бляшки еще нет, но уже сложились благоприятные условия для ее возникновения в ближайшее время. Врач назначит Вам как профилактические, так и лечебные мероприятия для того, чтобы не допустить этого. Ведь бляшка может вырасти и за несколько месяцев. Необходимо повторить исследование через 6 месяцев, чтобы убедиться в том, что процесс мы остановили, и он не прогрессирует. 3) Наличие атеросклеротической бляшки (бляшек) с описанием локализации и размеров, степени сужения просвета сосуда. Требует обязательного приема кардиологического аспирина и препарата, относящегося к группе статина (розувастатин или аторвастатин чаще всего). Нужно повторять исследование не реже, чем раз в год и регулярно наблюдаться у кардиолога, так как высок риск осложнений. Подобное УЗИ – УЗИ сосудов нижних конечностей – можно при рекомендации врача провести для исключения наличия бляшек в артериях ног. Атеросклероз других локализаций с помощью ультразвука диагностировать будет трудно из-за более глубокого расположения и меньшего диаметра. Поэтому используются другие методы. В следующий раз мы поговорим о двух очень важных исследованиях – велоэргометрии и коронарографии для диагностики атеросклероза коронарных артерий – артерий, которые питают наше сердце.

«Тяжелый» холестерин может также откладываться в артериях, которые приносят кровь к нашему сердцу – коронарных артериях. Как же узнать, поражены ли атеросклерозом наши коронарные сосуды? Так как эти сосуды пролегают глубоко в нашем теле и имеют относительно небольшой диаметр, то мы не можем увидеть их ни на УЗИ сердца, ни на обычном рентгене. Диагноз «атеросклероз коронарных сосудов» также нельзя поставить по кардиограмме (на ЭКГ мы увидим уже только последствия – инфаркт или аритмию). Как же обнаружить бляшки в таком жизненно важном месте? Для этого существует пробы с физической нагрузкой и коронарография. К первым относятся велоэргометрия и тредмил тест. Очень сложные

термины на самом деле обозначают простые вещи. Велоэргометрия – это проба на специальном велотренажере, а тредмил тест – на другом кардиотренажере, «беговой дорожке». Велоэргометрия и тредмил – это обследования, которые с вероятностью 95 процентов могут сказать нам, есть ли бляшки в сосудах сердца, т.е. диагностировать ишемическую болезнь сердца (ишемия означает кислородное голодание, и болезнь эта и есть голодание клеток сердечной мышцы вследствие сужения питающей артерии, чаще всего отложениями холестерина). Как проходят пробы с физической нагрузкой? Пациент крутит педали или идет по беговой дорожке, параллельно ему постоянно регистриру[№11-12 ’2017]

27


Здоров’я роботодавця ют ЭКГ и измеряют давление. Т.е. мы видим реакцию организма на физическую нагрузку, его давления, пульса и ЭКГ. Нагрузка периодически растет (обычно в три – четыре этапа). Электрокардиограмма во время исследования записывается постоянно и в режиме реального времени оценивается врачом. Когда Ваше сердце достигло требуемой частоты сердечных сокращений (доктор перед исследованием высчитывает ее по специальной формуле, учитывая Ваш пол, возраст, рост и массу тела), а врач на ЭКГ не обнаружил специфических (свидетельствующих об ишемии, т.е. кислородном голодании) изменений, то с вероятностью 90% можно исключить наличие бляшек в сосудах сердца. Это называется отрицательна проба на ИБС (ишемическую болезнь сердца). Какую информацию мы получим в заключении врача? 1) Есть у данного пациента ишемическая болезнь сердца или нет (проба отрицательная или положительная). При положительной пробе вероятность наличия бляшек в сосудах сердца очень высока, что требует постоянного наблюдения врача, приема кардиологического аспирина и статинов, а иногда – и проведения коронарографии (будем говорить в следующей статье). Почему мы так боимся этих бляшек? Они могут стать причиной инфаркта. 2) Реакция артериального давления на нагрузку. Может быть нормальной или измененной по гипертоническому или дистоническому типу. В норме давление на нагрузке должно умеренно повышаться, как верхнее, так и нижнее. Реакция по гипертоническому типу выражается в чрезмерном повышении систолического и\или диастолического давления. Этот тип реакции характерен для пациентов с гипертонической болезнью или склонностью к ее развитию в будущем. Часто встречается и дистоническая реакция давления на физическую нагрузку, когда верхнее давления стремится вверх, а нижнее – снижается. Такая реакция бывает у людей, непривычных к нагрузкам, детренированных, ведущих малоподвижный образ жизни. В таких случаях грамотный кардиолог будет рекомендовать специальный режим тренировок, с очень постепенным наращиванием нагрузок под контролем пульсометра (о тренировочных границах пульса скоро выйдет отдельная моя статья). 3) Толерантность к физической нагрузке, т.е. как реагирует пульс 28

[№11-12 ’2017]

на появление и повышение нагрузки. Информация особа важна для тех людей, работа которых связана с высокими физическими нагрузками (спортсмены, военные, рабочие). Также важно провести пробу с физической нагрузкой тем, кто регулярно и интенсивно проводит время в спортзале. Для остальных пациентов этот показатель лишь еще раз поставит акцент на том, как важны регулярные физические нагрузки. Заканчиваем нашу статью информацией о коронарографии – исследовании, которое нужно будет делать тем пациентам, которые не занимались профилактикой атеросклероза. Эта исследование для тех, у кого уже есть жалобы и проблемы с сердцем. Для тех, кого беспокоят давящие боли за грудиной при ходьбе, были инфаркты в анамнезе или тех, у кого есть аритмия или сердечная недостаточность, причиной которых могут быть бляшки в сосудах сердца. Если же все это не про Вас, то прочитайте просто для информации, для понимания того, для чего мы начинаем профилактику атеросклероза еще тогда, когда человек здоров, и его ничего не беспокоит. В таком случае советую еще раз прочитать статьи про липидограмму, про то, откуда берется холестерин и про профилактику сердечнососудистых заболеваний. Итак, коронарография – это исследование, во время которого в бедренную артерию вводят тонюсенький катетер, по которому в сосуды сердца вводится контрастное вещество. Далее доктор на серии рентгеновских снимков смотрит, как контраст заполняет коронарные сосуды и видит места, где нет контраста. Эти места и есть атеросклеротические бляшки, которые могут быть причиной инфаркта. Я так много пишу и говорю про профилактику потому, что, к сожалению, на данный момент науке неизвестны способы «растворить» уже образовавшуюся бляшку, и убрать ее можно только хирургическим путем. Поэтому не стоит проводить это исследование любопытства ради, а только, если пациент готов на дальнейшие, хирургические шаги. Вариантов полученных результатов может быть три, давайте их рассмотрим. 1. «Чистые» сосуды, бляшек нет. Тогда нужно искать другую причину симптомов, которые стали причиной проведения коронарографии( а причины обязательно должны быть, ведь это исследование не проводят

просто так, наобум, «а давайте сделаем и посмотрим, что там). 2. Есть одна или несколько бляшек в хорошо доступных местах (там, где сердечная артерия еще имеет широкий диаметр). В таких случаях можно поставить в места сужения артерии стенты – «зонтики» из специального металла, которые раскрываются в области бляшки и восстанавливают проходимость сосуда. Стенты ставятся прямо во время коронарографии – через тот же катетер в бедренной артерии. 3. Бляшек много и/или они в тех местах, куда катетер не достанет. В таких случаях атеросклероза пациента направляют на аорто-коронарное шунтирование. Это уже операция на сердце, во время которой бляшки не трогают, а вшивают обходные шунты, по которым в обход будет протекать кровь и питать сердце. Чаще всего это открытая операция на сердце, но сейчас кардиохирургия идет вперед, и совсем недавно, пару недель назад хирурги одной из столичных частных клиник сделали малоинвазивное шунтирование, без разрезания грудины, из мини доступа Для тех, кто сразу станет говорить о том, что «на какие же деньги» и «где взять в нашей стране средства» сразу скажу. Все вышеописанное стоит кучу денег. Стенты, шунтирование, малоинвазивное шунтирование – все это «космос» по деньгам. Именно поэтому я так много пишу о профилактике. Она всегда дешевле, проще и приятнее. Для этого я веду блог и пишу вам все эти статьи. Сделать липидограмму будет стоить 200-300 гривен, изменить образ жизни можно абсолютно бесплатно, даже пить статины для снижения холестерина стоит 100 -120 грн в месяц. А вот поставить стенты может стоить десятки, а иногда и сотни тысяч гривен. В заключение скажу, что коронарография – довольно безопасное обследование, хоть и звучит все очень сложно. Самым страшным осложнением бывают большие гематомы в области прокола бедренной артерии, для профилактики этого пациенту накладывают давящую повязку и оставляют в стационаре до следующего утра, не разрешая вставать и сгибать ногу. А мне остается пожелать Вам здоровья. И профилактики вместо лечения. С нетерпением жду новой возможности рассказать вам о том, как оставаться здоровыми и не допустить у себя заболеваний сердечнососудистой системы.


Харчова безпека

Рыбная индустрия не стоит на месте. Фактически, современные технологии позволяют вырастить в искусственных условиях любой вид рыбы или моллюсков. Чем она отличается от рыбы, живущей в дикой природе? Это все равно, что сравнивать раздутого химикатами цыпленка – бройлера и курочку, выращенную на бабушкином подворье. Так и с рыбой. Потому, несмотря на широкий выбор, представленный на наших прилавках, купить качественную, свежую рыбу – большая проблема. Чтобы справиться с ней и не принести из магазина в семью некачественный рыбный продукт, мы должны знать, на какие уловки идут продавцы и поставщики рыбы, чтобы сбыть нам опасный для нашего здоровья товар…

ДЛЯ РЫБЫ И МОРЕПРОДУКТОВ СУЩЕСТВУЕТ ТОЛЬКО ВЫСШИЙ СОРТ!

Чего нам стоит опасаться, и что следует знать, выбирая рыбу? – На рыбьих фермах рыбу пичкают кормами с красителями и стимуляторами роста, а так же, чтобы она не болела, ей дают антибиотики, на рыбоперерабатывающих предприятиях ее замораживают, применяя опасные полифосфаты или коптят химическим вредным жидким дымом, в магазинах откровенную тухлятину выдают за свежий продукт… Необходимо помнить, что рыба «второй свежести» опасна для здоровья вашего и ваших семей! – Предупреждают в Ассоциации рыболовов Украины. Супермаркет – закрытая территория для проверки качества Чтобы провести проверку качества продаваемых товаров в супермаркете, государственным контролирующим органам необходимо за две недели сообщить руководству торговой сети о планируемой проверке. Мало того, нужно указать, кроме числа и времени когда пройдет проверка, также и цель, то есть, какой товар проверяющие органы будут инспектировать …

Что можно выявить, если инспектор должен четко в запросе указать когда, во сколько и что он будет проверять. Недобросовестным продавцам такими нормами значительно облегчили «работу». Казалось бы, рынки и базары, вот где «рассадник» торговли некачественным товаром… Базары открыты для инспекторов в любое время дня и ночи. И поэтому все реже можно обнаружить на них товар без документов. Другое дело – супермаркеты… Оказывается, пальму первенства в распространении некачественного, просроченного и откровенно «левого» товара держат крупные торговые сети ввиду сложности их проверки. Как ты добираешся, рыбка? Супермаркет представляет собой безотходное производство. Но, нельзя забывать, что рыба – скоропортящийся продукт. В супермаркете рыба не тухнет, она в любом виде не пропадает… Возьмем живую рыбу, поставляемую с рыбоводных хозяйств. Для этого требуется минимум документов – накладная, сертификат качества (выписывает сам производитель на свой то-

вар) и ветеринарное свидетельство (чаще всего отсутствует, так как поставщиком является перекупщик, а не производитель). Эти бумажки «ничего не стоят». В основном все перекупщики-поставщики – это некие единщики. Пока рыба от фермера дойдет до магазина, она проходит порой не одни руки перекупщиков. Поэтому еще на этапе поставки живой рыбы в магазин нет никакой гарантии, что она здорова. А о легальности ее происхождения и говорить не приходится. Также необходимо обратить внимание на то, что, если запустить в аквариум супермаркета больную рыбу, то этот аквариум, чтобы обеззаразить, нужно вычищать хлоркой и другими сильно действующими веществами. К сожалению, этого не делается, и поэтому запущенная в «грязный» аквариум здоровая рыба тут же заболевает. Что мы порой и видим. Рыба плавает в струпьях, с отпавшей чешуей, покрытая наростами… Такая многогранная… Если рыбу не купили в живом виде, и она уснула, то ее, как охлажденный рыбный продукт выкладывают во льду на прилавок с белоснежным льдом. Но если у нее потемнели глаза и жабры, появились запах и слизь, потускнела и отслаивается чешуя, то жадный продавец ее реанимирует и все равно постарается сбыть. Дурно пахнущую рыбку промоют марганцовкой, уберут слизь, отрежут голову и снова выложат на прилавок. Если в таком виде ее опять никто не купит, тушку заморозят или разрежут на стейки и завернут в пленку. Но если он и в таком виде не найдет своего покупателя, то подпорченный деликатес отдают в отдел кулинарии, где его хорошенько замаринуют, польют соусом и поджарят. А могут просто пустить на фарш… И это несмотря на то, что рыба – скоропортящийся продукт. Белки, аминокислоты и минералы, находящиеся в рыбе, очень полезны организму человека. Но речь идет о качественной, свежей рыбе. Некачественный рыбный продукт может быть смертельно опасен! В тоже время предложений много, а нормального продукта «днем с огнем не сыскать». Ведь качество – превыше всего. Поэтому только на него нужно ориентироваться при выборе рыбы, а не на дату, когда она была упакована. Не стоит забывать и о ценниках. Если есть дополнительная наклейка, лучше ее оторвать и прочитать информацию, изложенную на самом первом ценнике. Старайтесь покупать рыбу только в тех местах, где постоянно осуществляется контроль ее качества. На стихийных рынках у частников купить [№11-12 ’2017]

29


щенный продукт: норвежского лосося, форель, дораду, сибаса. Если же на прилавке появляется охлажденная промысловая рыба (дальневосточный лосось, горбуша, треска, зубатка, палтус, навага и др.), велика вероятность того, что накануне ее просто разморозили. Дело в том, что на современных рыболовецких траулерах улов подвергают глубокой заморозке прямо на кораблях и в таком виде везут в вагонах с холодильниками. Но охлажденная рыба дороже мороженой. И поэтому в погоне за прибылью продавцы идут на хитрость, размораживая рыбу. Но при этом в мясе рыбы начинаются необратимые процессы. Поэтому промысловую рыбу безопаснее и дешевле купить замороженной. Имейте в виду, что охлажденную рыбу (в отличие от свежемороженой и мороженой) лучше сразу же готовить. Если бросить ее еще на пару дней в морозильную камеру, после разморозки она растеряет половину своих вкусовых и питательных свойств.

свежую рыбу легче, но гарантии, что она здорова и выловлена в экологически чистом водоеме – нет.

замороженная рыба и продукт, сделанный из рыбы (копчения, консервы).

Чем больны рыбы в аквариумах супермаркетов Откуда в аквариумах супермаркетов появляются больные сапролегниозом рыбки. Эту болезнь очень сложно «вывести» из зараженного аквариума. Её, в прямом слове, выжигают различными препаратами, и это длится продолжительное время. Вторая причина, почему мы почти в каждом супермаркете видим зараженную этим недугом рыбу: при ее ловле на рыбоводческой ферме она получает травмы. А попадая в зараженный аквариум через ранки, нанесенные сетями, моментально заражается. Воздействие на человеческий организм этой болезни мало изучено. Потреблять такую рыбу можно только после длительной термической обработки.

Охлажденная рыба Свежую рыбу обрабатывают холодным воздухом (от 0 до -2 °С) либо просто помещают ее на колотый лед в течение трех суток после вылова. Эта технология дает возможность обработать рыбу температурой, близкой к замерзанию, но не заморозить ее, а максимально охладить. При выборе следует обратить внимание на то, что ее блестящая чешуя должна плотно прилегать к телу, мясо должно быть упругим и при надавливании на него пальцем ямка должна сразу распрямляться. У рыбы должны быть светло-красные жабры и яркие, блестящие глаза с черными зрачками и прозрачной роговицей. Если же продукт нарезан на куски или продается в виде филе, надо смотреть на качество мяса – оно должно иметь здоровый и сочный внешний вид, не стоит брать обветренные и потемневшие по краям кусочки. Не все виды рыб могут по техническим возможностям попасть к нам на прилавок в охлажденном виде. В основном охлажденным продают искусственно выра-

Закинуть удочку в аквариум! Если вы не гонитесь за «заморскими» деликатесами, то лучше всего покупать живую рыбу, которая плавает в аквариумах супермаркетов. В основном это карась, карп, толстолобик, белый амур. Но есть и щука, форель, стерлядь. Обычно, они искусственно выращены на местных фермерских рыбных хозяйствах. – Не надо проходить мимо нашей отечественной рыбы, которая выращена в прудовых хозяйствах или выловлена в наших реках и морях. Она – вкусна и полезна, – говорит господин Чистяков. – Хотя с выбором ее тоже нужно быть внимательным, так как, возможно, она выловлена незаконно браконьерами и не прошла надлежащий ветеринарный контроль качества. Поэтому перед покупкой желательно попросить документы и узнать, ее происхождение и безопасна ли она. В отличие от стихийных рынков, в крупных супермаркетах рыба на прилавке должна иметь все документы. Дело в том, что очень много рыбы заражено гельминтами, особенно это касается речной рыбы. Рыба во льдах Рыба не может быть первого или второго сорта. Рыбный продукт должен быть только свежий! Классификация рыбы на нашем прилавке выглядит так: рыба живая; рыба охлажденная; рыба свежемороженая; 30

[№11-12 ’2017]

Свежемороженая рыба Такую рыбу подвергают воздействию низких температур (от -2°С до -5°С) либо пока она еще жива, либо в считанные минуты после потрошения и отделения головы от тушки. Если такую рыбу правильно хранить и разморозить, то по своему вкусу и питательной ценности, а так же консистенции она ничем не будет отличаться от свежей! Правила хранения свежемороженой рыбы: 1) при температуре около 0°С – не более двух-трех дней; 2) при температуре – 5°С – максимум 15 дней. Эти требования относятся и к торговой сети, и к хранению рыбы в домашних условиях. Кстати, если в магазине отсутствует холодильное оборудование, свежемороженая рыба должна быть распродана в течении ближайших суток. Сколько рыбы в рыбе?.. Выбрать же качественный замороженный рыбный продукт еще сложнее, чем с покупкой живой или охлажденной рыбы. Поскольку понюхать и пощупать заледеневший продукт невозможно, придется ориентироваться исключительно на его внешние признаки. Если лед на замороженной рыбе отсутствует – это


Харчова безпека плохо (рыба сильно высушивается и будет невкусной, похожей на вату), но если его очень много – это тоже нехорошо. Во-первых, придется платить за воду, вовторых, большое количество снега и льда в упаковке говорит о повторной заморозке продукта. Существует несколько видов заморозки. Шоковая (сухая) заморозка подразумевает быстрое замораживание при низких температурах, благодаря чему рыба сохраняет структуру и полезные свойства. Плюсом замороженной рыбы является возможность длительного хранения (если, конечно, она была заморожена свежей) и тот факт, что при низких температурах гибнут многие бактерии. При влажной заморозке рыба окутывается в ледяную глазурь – слой льда, который в норме составляет 5-6% от общей массы покупки. Современные технологии позволяют творить с замороженной рыбой настоящие чудеса. Например, кусок рыбы сначала дробят иглами, потом дырявое филе опускают в химический раствор полифосфатов (они помогают удерживать воду), щедро поливают водой и отправляют в морозилку. В результате из 200 г чистого филе получается 500–600 г замороженного. Как правило, такой продукт имеет идеально гладкую, белую поверхность. Кстати, по правилам, производитель обязан указать на упаковке точный вес рыбы или морепродукта без ледяной глазури. Копченые вредности и вкусности Переработкой рыбы занимаются тысячи мелких частников, и далеко не всегда производство происходит с соблюдением норм санитарной безопасности. Поэтому лучше всего покупать соленую рыбу целой: это признак того, что использовался свежий экземпляр. Желательно, чтобы рыбка лежала в упаковке производителя и была сделана по ГОСТу. Последнее должно гарантировать, что вместо нежной «слабосоленой» селедки или семги тебе не достанется пересоленный продукт, напичканный химикатами. Для рекламной привлекательности, чтобы сделать более «ярким и аппетитным», мясо форели и лосося подкрашивают еще в садковых хозяйствах во время роста, добавляя в корм рыбы красители. Вторичную «покраску» они проходят в процессе засолки или копчения, поэтому перед покупкой стоит обратить внимание на цвет мяса. Если оно яркое, значит, его точно подкорректировали, и дома такой продукт оставит алый след на белой салфетке. Не стесняйтесь перед покупкой копченую рыбу понюхать. Если аромат копчения очень резкий и химический, значит, рыбу точно готовили с помощью жидкого дыма. У правильно приготовленного свежего продукта должен присутствовать легкий аромат копчения и приятный запах древесного дыма. К сожалению, жидкий дым не запрещен законом, и иногда его используют даже в сочетании с натуральным копчением. Как купить качественный рыбный продукт к Новогоднему или Рождественскому столу? Год Собаки не совсем подразумевает нахождение рыбы на столе, но какой праздничный стол без рыбьего меню? Икра. 99,9% черной икры у нас в стране – это контрабанда или подделка. 80% красной икры фасуется в банки у нас в стране, а не в месте ее добычи. Как не стать легкой «добычей» у недобросовестных продав-

СОВЕТЫ:

ПАНГАСИУС И ТИЛАПИЯ Специалисты не советуют увлекаться этими рыбками. Пангасиус выращивают во Вьетнаме в мутных водах Меконга, в который в свое время американцы вылили тонны отравляющих веществ. Плюс к этому в селениях на побережье этой реки отсутствует канализация… Сначала его везли в Евросоюз, но в ряде поставок обнаружили в рыбе тяжелые металлы. Сегодня она в основном поставляется в страны СНГ. У тилапии несколько другая «проблема»: ее разводят в Китае, где кормят далеко не идеальными кормами с большим процентом химии. ЛОСОСЬ Это обычно фермерский продукт, который для красоты подкармливают кормами с красителями. Сегодня можно взять сухой корм для рыбы, смешать его с любой пищевой краской и получить хоть синего лосося. Поэтому, если хочешь питаться исключительно дикой рыбой, ищи промыслового шотландского лосося, дальневосточного или же мурманскую семгу. Натуральный цвет рыбы – серовато-бордовый. КОНСЕРВИРОВАННАЯ ГОРБУША Самые лучшие консервы делают сразу после вылова рыбы, поэтому выбирай баночки, изготовленные на Дальнем Востоке, а не где-нибудь в другом месте. В составе хороших консервов «Горбуша в собственном соку» могут быть только рыба и соль. ШПРОТЫ Для приготовления консервов «Шпроты в масле» используется килька или салака. Перед покупкой нужно смотреть на дату их изготовления. Самые вкусные делаются осенью или зимой, а вот с апреля по август консервы готовят из замороженной рыбы. Причиной горьковатого привкуса шпрот может быть копчение жидким дымом. СЛАБОСОЛЕНАЯ СЕЛЕДКА Лучше всего покупать цельную слабосоленую селедку, приготовленную по ГОСТу. Если рыба продается разделанной на кусочки, она содержит консерванты. Идеальный состав: сельдь, соль и специи. Жабры у рыбы должны быть чистыми, без слизи, глаза – сохранить прозрачность. Желтые пятна свидетельствуют о том, что селедка приготовлена из просроченного сырья или неправильно хранилась. цов, которые идут не различные ухищрения лишь бы нам продать некачественный товар? Читайте в статьях «Лучше стекло, чем жестянка» и «Советы при выборе красной икры» Рыбий жир. Всемирная Организация Здравоохранения рекомендует человеку съедать не менее 19,6 килограмм рыбы и рыбного продукта в год. Потребление рыбного продукта в Украине упало до небывало низких показателей и сегодня составляет только 8,2 кг/чел. Утрачена культура рыбного питания, хотя рыба очень нужна и

важна человеческому организму. В «советские» времена существовали «рыбные дни», в которые в общепите предлагали исключительно рыбное меню. Понимая необходимость для детского организма жиров и аминокислот, находящихся в рыбном продукте, детям в детских садиках ежедневно давали рыбий жир. Сегодня от нас зависит, получит ли наш ребенок полноценное питание. Подготовлено пресс-службой Ассоциации рыболовов Украины [№11-12 ’2017]

31


Красивая женщина в современном мире практически всегда объект повышенного внимания окружающих. В силу самых разных причин. Одни ею восхищаются, другие ей завидуют, третьи просто ненавидят. И что самое удивительное, так это то, что очень часто всего этого она удостаивается за одно и то же действие. Да, у красивой женщины может быть мужчина, который делает ей подарки. Причём дорогие подарки! Но не менее важно, как сама женщина воспринимает эту ситуацию. Она может возгордиться, считать себя чуть ли не центром Вселенной и с течением времени даже требовать подобных действий от мужчины. И таких мужчины, рано или поздно, бросают. Наша героиня человек совершенно другого плана. Она благодарна за подарки, которые делает ей мужчина, и при этом хорошо понимает, что собственно её заслуги в этом немного. Но при этом она по-насто-

ящему благодарна и готова помочь своему мужчине тем, чем может. Она с ним честна, искренна. Возможно, именно поэтому она получает то, о чём мечтала ещё с юности. Именно поэтому она сохраняет спокойствие и уравновешенность в те минуты, когда с ней происходит что-то совершенно фантастическое или противоречивое. Она не боится новых встреч и новых знакомств, хотя уже знает, что практически каждый мужчина, в поле зрения которого она попала, не останется к ней равнодушным. И уж конечно, она ни за что не хочет возвращаться в то состояние, которое у неё было до того, как она встретила его. Что ждёт её в будущем, как будут дальше развиваться их отношения? Она старается об этом не думать. Пока она просто живёт, радуется жизни, удивляя своими поступками окружающих... С любовью, Ольга КАТРІШЕВА

АНГЕЛОЧЕК

(РОМАН, КНИГА ПЕРВАЯ) (Продолжение. Предыдущий отрывок см. в № 4, 17) Костромской помотал головой: мол, сами справимся. Когда она ушла, Лера сама отыскала свой пульт и даже нашла нужную кнопку. И уже находясь в привычном положении, она, шевеля пальцами ног, заметила: – Это, пожалуй, знак судьбы, что салон пустой! А то позора было бы по самые уши! – Да уж, мы ещё в Пекин не прилетели, а приключений уже больше, чем за предыдущую неделю, что же дальше будет? – Костромской тоже с помощью пульта вернул себя в вертикальное положение, и, схватив банку с пивом, прижал её к животу. Лера пожала плечами: – Знаешь, кто бы жаловался, вот только не ты! Захотел произвести впечатление на девушку – теперь расхлебывай! – А я произвёл? – с надеждой поинтересовался Костромской. Лера скептически окинула его взглядом: – Как тебе сказать... – не до конца! – То есть, ты хочешь сказать, что если бы я вылил всю чашку, то тогда было бы именно то, что нужно? – Нет, – Лера покачала головой, – а вот если бы я, проснувшись, увидела рядом с собой какой-нибудь цветок – вот тогда было бы самое оно! – Ну, знаешь, у тебя и запросы… – он обиженно засопел. Лера улыбнулась и бросила взгляд в иллюминатор. Всё-таки неизвестно, будет ли у неё ещё когда-то шанс посмотреть сверху на Поднебесную. А когда она опустила глаза вниз, то увидела, что на её бёдрах лежит светло-розовая роза на длинном стебельке... 32

[№11-12 ’2017]


На початку шляху … Лера задумчиво смотрела в окно микроавтобуса, меланхолично отмечая необычность практически всего, что видели её глаза – модели автомашин, архитектура зданий, лица людей на тротуарах. И, конечно, потрясающий порядок, который тут, в Пекине, чувствовался практически везде – в дорожном движении, в том, как снуют прохожие по тротуарам и на переходах и даже в том, какие тени отбрасывают самые разные здания. Но, несмотря на то, что она впервые находилась не только в Китае, но вообще в этой части земного шара, мысли её были по-настоящему заняты не этим. Она ещё раз коснулась пальцами лепестков розы, которая лежала у неё на коленях. Этот жест Костромского поразил её больше, чем даже предложение слетать сюда, в Китай. Обычно такие романтические жесты мужчины делают, когда только начинают «окучивать» предмет своих симпатий, и тем более тогда, когда у них нет других средств для того, чтобы произвести впечатление. А тут... Скромная одинокая роза, преподнесенная в салоне бизнес-класса, на высоте 10 тысяч метров над землёй, когда в салоне самолёта уже рассвет, а вот внизу ещё сумерки... Просто апофеоз романтизма! Она вздохнула и украдкой бросила взгляд на Олега, который снова что-то просматривал на своём смартфоне. Вот уж действительно человек, для которого «навороченный» гаджет – это настоятельная необходимость, а не дешёвые «понты»! А Костромской заметил, что она на него смотрит, и поинтересовался: – Что-то не так? – А-а… – Лера снова коснулась пальцами розы, правда, на этот раз не лепестков, а колючек, и поинтересовалась: – Скажи, а у тебя бы появилось желание меня убить, если бы я сейчас сказала, что мне расхотелось побывать на этом турнире? – А тебе действительно расхотелось? – Ты что, еврей?! – насупилась Лера. Костромской пожал плечами: – По бабушке со стороны мамы – да… – После чего почесал «стилусом» где-то за ухом и озадаченно произнёс: – Ну, знаешь, обратный рейс только вечером, так что… – Ты просто прелесть, – совершенно искренне сказала Лера, протянув руку, и коснулась его щеки тыльной стороной пальцев. Но сразу после прикосновения она смутилась такому проявлению чувств и, убрав руку, опять отвернулась к окну. Костромской опять пожал плечами и вернулся к своим делам. А Лера поняла, что она попала в ситуацию, чем-то напоминающую зыбучие пески – чем больше делаешь движений, тем больше увязаешь. И вопрос «Что делать?» всё чаще возникает на повестке

дня, хотя, вроде бы, видимых причин для беспокойства нет. Рассказать в компании сверстниц, ей бы все завидовать начали, причём далеко не белой завистью – за ней ухаживает состоятельный мужчина, среднего возраста, симпатичный, да что там симпатичный, просто привлекательный. Причём ухаживает, что называется, активно и в то же время – с фантазией. Дарит подарки, причём, что бывает не так уж часто – дарит то, что ей действительно нужно или может принести пользу. Или радость, как вот эта поездка в Китай. Всегда оказывается рядом, когда нужна его помощь или содействие. Вот что бы сейчас с ней было, если бы он не выплатил кредит, который устроил её отец?! Даже представлять себе такое не хочется. В общем, о таком положении дел большинство девушек и женщин её возраста может только мечтать. Мечтать и плакать в подушку, мол, почему у меня такого нет, и где мой принц на белом коне? А она, вместо того, чтобы радоваться с утра до ночи, ещё и капризничает. Хотя, что делать, если действительно возникают вопросы? Ну почему он так странно себя ведёт? Если она ему нравится, то почему он до сих пор не прилагает усилий, чтобы сократить дистанцию? Вот даже этот полёт – это же такой повод для того, чтобы... ну, если не склонить к интимным отношениям, то уж, грубо говоря, потискать девушку с хорошей фигурой – это однозначно! Спальные места рядом, в их распоряжении целая ночь, да ещё в таком романтическом оформлении – пустой салон бизнес-класса на высоте в десять тысяч метров! Это же сценарий для эротического фильма! А чем этот сюжет закончился? Опрокинутым себе на живот горячим кофе? А если бы чуть ниже, то вообще могло всё неважно кончиться для него как для мужчины... Может, он поэтому так и заорал? Но цветок всё-таки подарил. Правда, после её напоминания. Загадки, сплошные загадки… Однако ведь и это ещё не всё. Это ведь она всё о нём, да о нём. О его возможных чувствах и эмоциях. Или об их отсутствии. А что она? Вернее, что у неё на сердце? Как она к нему относится? Она хочет, чтобы он сократил дистанцию? Во всех смыслах этого слова… – Лера, приехали, – услышала она голос Костромского, – пора выбираться! Лера кивнула и быстро выбралась наружу. Быстро, ещё и потому что Олег подал ей руку, помогая преодолеть высокую ступеньку. Опираясь на его руку, Лера ещё раз убедилась в том, что он реально рад ей помочь, даже в такой мелочи. И делает это, можно сказать, с удовольствием. Но всё равно, такое ощущение, что она либо что-то упускает из виду, либо о чём-то не знает. Или и то и другое вместе взятое….

А уже через полчаса эти размышления ушли на второй, а то и третий план. Открытие чемпионата было очень красочным, на огромных экранах демонстрировались игры, с которых вообще начинались подобные мировые чемпионаты, потом эти кадры сменялись видеосюжетами о чемпионах прошлых лет в самых разных категориях. А потом, не менее красочно, показывалась программа нынешнего чемпионата. И всё это под потрясающую музыку и с огромным количеством спецэффектов. Надо сказать, что собственная ложа давала целый ряд преимуществ. Во-первых, тебе никто не мешает наслаждаться зрелищем, чего нельзя сказать о зрителях на трибунах. Во-вторых, у владельцев лож была возможность наблюдать за всем происходящим не только на больших экранах, но и на двух больших мониторах, которые были установлены в самой ложе. Кроме того, компьютер, который находился в ложе, был подключён к локальной сети чемпионата, и это само по себе предоставляло возможность доступа к информации, которая была недоступна остальным зрителям. Лера не просто погрузилась в этот океан информации: можно сказать, что она в него просто нырнула. И довольно глубоко. И когда «вынырнула» и посмотрела на часы, то даже ужаснулась. Прошло почти четыре часа! Ладно, она была увлечена своим делом, а где Костромской? Она оглянулась и облегченно вздохнула: Олег сидел в углу на диване и продолжал чтото просматривать на своём смартфоне. На чемпионате наступил почти полуторачасовой перерыв и Лера решила отдохнуть самой и заодно как-то загладить чувство вины перед Костромским. Она села рядом с ним на диване и поинтересовалась, шепнув ему чуть ли не в ухо: – И чем мы занимается всё это время? – Да чем только я не занимался, – он поднял голову, – в основном, кофе тебе носил. Ну, ты его и пьёшь, когда в раж входишь… – он кивнул на столик, на котором стояло около десятка одноразовых стаканчиков из-под кофе. Лера даже рот раскрыла от удивления: – Ничего себе! Я, вообще-то, не очень... но тут похоже, особые обстоятельства, – она сглотнула слюну, – и чего-то есть хочется… – Вот по этой лестнице можно подняться в кафе для обладателей лож, – он кивнул через плечо, – сходи, подкрепись. Это европейская зона, так что китайцев и японцев ты там не встретишь. – Как я это переживу? – постаралась она сделать большие глаза, и в этот момент её смартфон выдал привычный рингтон, говорящий о том, что звонит отец. Она коснулась пальцем экрана и поднесла смартфон к уху: [№11-12 ’2017]

33


– Слушаю, Квасникова! – Радует, что слушаешь, – раздался в трубке голос отца, – Лера, может быть уже, поговорим как взрослые люди? Капризы ведь рано или поздно должны заканчиваться! – Кто бы спорил, конечно должны! – согласилась она, – дальше что? – А то, что для взрослой девушки стремление к игровому центру – это блажь и не больше! Где ты видела, чтобы взрослые люди серьёзно к этому относились! – Вот в данный момент, папа, как раз и наблюдаю это явление, – не стала сдерживать эмоций Лера, – человек триста, которые только этим и занимаются! Причём из разных стран, и подростков среди них практически нет! А наблюдает за этим, если статистика не врёт, тысяч этак шестнадцать, если не больше! – Шестнадцать тысяч? – растерялся отец, – это что за... мероприятие? – Это чемпионат мира по компьютерным играм, папа, – сделав паузу, сказала Лера, – представляешь себе, проводится таковой! Причём уже не первый год! И не второй... – Я в курсе... – отец облегченно вздохнул, – уф, а я уж думал, что...ты всё тот же капризный ребенок, который готов пойти на любой обман, лишь бы получить желаемое! Опять за старое... – Во-первых, что-то я не припомню, что я у тебя в детстве что-то выпрашивала, а во-вторых, где ты в данном случае видишь обман? – Тебе, как любительнице компьютерных игр, должно быть известно, что интернет позволяет получить информацию по любому вопросу за несколько секунд, – тоном школьного учителя сказал отец. – Да ты что? – изумилась Лера, – не может быть! А ты меня не обманываешь? – Нет... – отец опять, похоже, слегка «завис» от реакции Леры, – и вот благодаря этому я узнал, что чемпионат по компьютерным играм действительно проводится, но вот незадача... он проходит в Китае! – И что такое? – почему-то сбиваясь на еврейский акцент, поинтересовалась Лера, – в чём обман? Я что, утверждала, что он проходит в республике Конго? Папа, не делай из своей дочки дурочку, ей таки ещё замуж выходить! Костромской, услышав последнюю фразу, опять стал ржать, для приличия отвернувшись от Леры. А отец сделал паузу и недовольно проворчал: – И где ты этого набралась? – Места знать надо, – не могла остановиться Лера,– так в чём обман? – В том, что ты говоришь о том, что ты это всё наблюдаешь своими глазами! – Папа, у твоей дочки таки да, пока ещё в порядке со зрением, – Лера почему-то даже обиделась, – своими глазами наблюдаю, вон сейчас на главном экране показ новостей турнира начинается... 34

[№11-12 ’2017]

– Ты хочешь сказать, что ты сейчас в Китае?! – Лере показалось, что отец в данную секунду даже оглядывается по сторонам в поисках того, кто подтвердил бы ему, что это ему не снится. – Китай, папа, очень большой, – не смогла удержаться от сарказма Лера, – а я в данный момент нахожусь именно в Пекине. Извини, тут перерыв не такой большой, а я перекусить ещё хочу. Ты же не хочешь, чтобы твоя единственная дочка голодала? Вот и славно, позвони завтра, ладно? Она коснулась пальцем экрана, прерывая связь, и уже собиралась направиться по лестнице наверх, но поймала себя на мысли, что произошло что-то такое, чего происходить не должно. – Минуточку, – она посмотрела на свой телефон, – мы точно в Китае? – Вроде бы да, – с опаской подтвердил Костромской. – А каким это образом отец смог мне позвонить? На этот телефон? У меня же нет международного роуминга! Тем более – в Китае! – Уже есть... – вполголоса сообщил Костромской, делая шаг назад. – Ну.... – Лера подняла руки вверх, словно призывая небеса в свидетели, – что ты за человек?! Мы сюда меньше чем на сутки приехали! Зачем?! – Мало ли, вдруг важный звонок «нарисуется»... – Костромской тоже посмотрел куда-то вверх, словно рассчитывая получить оттуда подсказку, – и потом, не так уж это и дорого, между прочим! – Ну да, конечно, у богатых свои привычки. Ты, я так понимаю, на перекус идти не собираешься? – Нет, я тут посижу, поработаю, – он сел обратно на диван. – Конечно, распределение труда, он работает, а я... – Лера только махнула рукой, – учти, женщины легко и быстро привыкают к хорошему! – Поживём, увидим, – Костромской пожал плечами, – пока за всё хорошее мне только уши надрали и живот ошпарили... – Ж...живот это ты сам... – Лера возмутилась, – я из-за тебя, между прочим, палец ушибла! Вопль, наверное, даже птицы слышали! – Птицы на этой высоте не летают, – возразил Костромской, – и потом ты тоже не хранила молчание... – Ах ты... – Лера развернулась и даже сделала шаг по направлению к Олегу, но тот поспешно поднял вверх руку: – А тебе никогда не говорили, что родителей обманывать нехорошо? – Это ты о чём? – не поняла Лера. – Ты говорила, что пойдёшь перекусить, а собираешься разборки устраивать! – Вот жук, а? – Лера положила руки на талию, – ладно, схожу перекушу, а потом договорим...

Она поднялась по узкой лестнице вверх и попала в небольшое кафе, в котором было около десятка столиков и барная стойка. Занят был только один столик. Лера подошла к стойке, и уже собралась обратиться к бармену, но тут поняла, что сделать это ей будет затруднительно, так как английского она не знает, а русский вряд ли знает бармен. Или как он тут называется... Бармен, высокий, атлетического сложения европеец с короткой стрижкой вопросительно посмотрел на Леру, догадываясь, что она хочет что-то заказать. А ей почему-то было неудобно признаться, что она не знает ни одного европейского языка. Пауза затянулась, и Лера, не выдержав, выдала: – Да я не знаю английского, равно как и французского – тоже! Но мне кажется, что симпатичную девушку должны понимать все! Мне большую чашку кофе с сахаром и два бутерброда с колбасой. Давай быстрее, а то сейчас соблазнять тебя начну... Бармен слегка открыл рот, выслушивая её тираду, после чего слегка наклонил голову вправо, потом посмотрел куда-то вниз и повернулся к ней спиной. Лера уже собралась выдать вторую порцию претензий, но тут бармен повернулся и поставил на стойку тарелку с двумя бутербродами, а через минуту ещё и большую чашку кофе. И с улыбкой кивнул, мол, чтото ещё? – С-спасибо, Вы очень любезны, – выдавила она из себя и, осторожно взяв тарелку и чашку, направилась к столику у стены. Поставив всё на столик и усаживаясь, она оглянулась на бармена и пробормотала: – Что это такое было? Он что, мысли умеет читать, что ли? Я же не жестикулировала и иностранных слов не употребляла... – У него под прилавком стоит компьютер, на котором установлена программа-переводчик с функцией распознавания речи. Работает хорошо, но немного запаздывает, – услышала она за спиной голос, который показался ей знакомым. Лера облегченно вздохнула от того, что одной загадкой в её жизни стало меньше, и повернулась, чтобы увидеть обладателя этого голоса. Подняв голову, она даже приоткрыла рот от удивления – перед ней стоял ни кто иной, как Станислав, таинственный обладатель «Бентли» и большая величина в области программного обеспечения... На Леру эта встреча произвела сильное впечатление. Однако, судя по выражению лица Станислава, он был удивлён ещё больше. Сделав небольшую паузу, он подошёл ближе и, слегка наклонив голову, поздоровался: – Добрый день... Валерия, если не ошибаюсь?


На початку шляху – Не ошибаетесь, Станислав, так и есть, – Лера кивнула на стул напротив, – может, присядете, или сильно торопитесь? – Да нет, зашёл кофе выпить, – он присел на указанный стул,– не хочется выглядеть героем анекдота про Мерилин Монро... – Это когда он спросил у неё, летит ли она тем же самолётом? – догадалась Лера. – Хотите узнать, как я оказалась не просто на чемпионате мира по компьютерным играм, да ещё в кафе, которое обслуживает тех, кто арендует целую ложу? – Ну...– Станислав сделал неопределённый жест рукой, – откровенно говоря, – да! Простите мне моё занудство, но я удивлён заработками продавцов в супермаркете электроники. – Во-первых, я не просто продавец, а старший менеджер, – Лера с гордостью подняла вверх указательный палец и задрала нос. Станислав понимающе кивнул: – Ну, это в корне меняет ситуацию, конечно! – А во-вторых, – она выразительно подала вперёд грудь и соблазнительно улыбнулась, – я привлекательная, вроде как, девушка... И мой... – она оглянулась на свою ложу, – как бы это выразиться... ухажёр... сделал мне такой подарок – билет на чемпионат мира. – Ещё раз извините моё любопытство, – Станислав улыбнулся, – и кто же этот счастливчик? Ну, учитывая тот факт, что Вы этот подарок приняли... – Учитывая, что это не первый подарок, который я приняла...– Лера вздохнула, – вас интересует его род деятельности или анкетные данные? Лера самым натуральным образом дурачилась и удивлялась тому, что ещё не так давно, она практически была уверена, что при встрече с этим таинственным молодым человеком она обязательно скажет ему, что она знает о его подлинном статусе, а вот сейчас у неё почему-то это желание пропало. В конце концов, каждый человек имеет право на свои маленькие тайны! Ну не хочет человек хвастаться своим статусом и материальным положением – это что преступление? – Да хоть прозвище... – Станислав поднял руку, привлекая внимание бармена, – или можете вообще ничего не говорить, в принципе, это особого значения не имеет... – В кругу знакомых его нарекли «Казановой», – хмыкнула Лера. – Я прошу прощения... – Станислав был явно удивлён, – Олег Костромской подарил вам поездку на чемпионат мира?! – Он не просто подарил... – Лера была тоже удивлена, правда тем, что Станислав знает Олега,– он, вообще-то, сейчас в ложе сидит, что-то со смартфона активно считывает...

– Конец света... – Станислав посмотрел на часы, – простите, Лера, а вы во время мероприятия... в «таблетке» никому голову не вскружили? Так, попутно? – Вроде бы нет, – честно сказала Лера, – по крайней мере, подвезти домой никто не приглашал! Но, если честно, вслед коекто смотрел очень пристально! – Кто бы сомневался... – не смог сдержать улыбки Станислав и встал, – простите Лера, но я вспомнил, что не сделал одно важное дело. Вынужден откланяться... – Да не вопрос,– пожала плечами Лера, – а, извините, почему вы так удивились по поводу Олега? – Я знаю его шесть лет, – немного подумав, сказал Станислав, – он человек чрезвычайно рациональный. Как раз в эти дни проходят важные торги в его бизнесе. Он в эти дни всегда на месте, в своём офисе. А тут... на сутки, даже больше улететь неизвестно куда, – он достал из кармана смартфон, – очень странно. Ну и безвозвратные расходы, конечно... – он бросил взгляд на один из экранов, – ложа, перелёт... – Да ещё и бизнес-классом, – чувствуя, как непроизвольно её голос теряет теплоту и сексуальность и приобретает незнакомые раньше жёсткие нотки, уточнила Лера. Судя по выражению лица Станислава, он одновременно пытался ответить Лере и что-то прочитать на экране смартфона. Поэтому последние слова он произносил глядя на Леру, в этом же положении и выслушивал её дополнение. Однако даже в таком «раздвоенном» состоянии от него не ускользнуло это изменение интонации и он поднял глаза. Лера сосредоточено дожёвывала бутерброд, глядя на монитор, который находился над барной стойкой. Там появилось изображение игрового зала. Станислав тоже бросил взгляд на этот экран, после чего спрятал телефон в карман пиджака и с досадой щёлкнул пальцами: – Лера, я всего лишь ответил на вопрос... – он оглянулся лестницу, ведущую вниз, к ложам, – хотя, похоже последняя фраза, конечно... Приношу свои извинения! Он слегка поклонился и отправился к другому выходу из кафе. А Лера, доев свой бутерброд и допив кофе, отправилась обратно в ложу. Откровенно говоря, она сама себе не могла объяснить, почему она так эмоционально отреагировала на высказывание Станислава. В конце концов, она же сама говорила Костромскому, что он мог бы потратить на это мероприятие не так много денег. В чём же тогда дело? Ей показалось, что Станислав считает вообще ошибкой такие расходы Костромского на неё? Но даже если так, то, во-первых, он имеет право на свою точку зрения, а во-вторых, она сама ещё толком не знает, насколько серьезно относится к Олегу.

Когда она вернулась, то Олег стоя что-то читал на своём смартфоне. Увидев Леру, он улыбнулся: – Быстро ты! Мне казалось, что ты там обязательно кого-то разговоришь! – Правильно казалось, – Лера опустилась на диванчик,– знакомого встретила. – Знакомого?! Тут?! – Костромской был явно озадачен. – Ну, ты даёшь... – Можно тебе нескромный вопрос задать? – Лера заложила ногу за ногу. Олег тоже сел на «свой» диванчик и кивнул: – Давай... хотя мне уже слегка не по себе. – Скажи, среди твоего круга знакомых есть такие люди, которые бы были... – она замялась, – богаче тебя? Причём намного? – Намного? – удивился Костромской и отложил в сторону смартфон, – Не знаю... есть, но... один, максимум – два человека! А что? Хочешь купить этот чемпионат? – предположил он. Лера махнула рукой: – Да ну тебя... – Нет, если это вопрос принципиальный, то я могу реализовать кое-какие акции и... – он потянулся за смартфоном, но Лера в этот момент вскочила и забрала устройство себе: – Так, отдохни немного! Ты от него уже сутки не отрываешься! Никуда не денутся твои торги! – Они, конечно, никуда не де... – он запнулся, – подожди, а ты откуда про торги знаешь? – Сорока на хвосте принесла, – улыбнулась она, – ты много потерял из-за того, что пришлось сюда тащиться? – Да не факт, что вообще что-то потерял, – Костромской посмотрел на экран смартфона, – просто подчинённые нервничают, когда меня нет на месте в эти дни. Но надо же когда-то научиться работать самостоятельно, правильно? – Правильно,– согласилась Лера, – о, вроде бы возобновление программы... ... Совершенно опустошенная эмоционально и довольно-таки вымотанная физически, Лера откинулась на спинку кресла в микроавтобусе. Рядом лежал целый ящик самых разнообразных материалов с чемпионата мира – сувениры, буклеты, пара брошюр. И, конечно, диски с самыми удачными играми. Также значительная часть демонстрационных материалов будет отправлена на её почту. Теперь ей будет с чем работать, и над чем размышлять, готовя, что называется, почву для своего игрового центра. Лера, конечно, видела, что Костромской был удивлён тем, что её интересуют компьютерные игры не только как участника или зрителя, но и как организатора. Однако эмоции свои Олег держал при себе и вопросов не задавал. По крайней мере, пока. Продолжение читайте в следующих номерах журнала. [№11-12 ’2017]

35


Robotodavez 11-12 2017  

У випуску №11-12 журналу "РоботодавецЬ" ви дізнаєтесь про: 1.Не словом єдиним треба будувати країну. 2. Україну з Литвою об’єднують спільна...

Robotodavez 11-12 2017  

У випуску №11-12 журналу "РоботодавецЬ" ви дізнаєтесь про: 1.Не словом єдиним треба будувати країну. 2. Україну з Литвою об’єднують спільна...

Advertisement