Issuu on Google+

всеукраїнська галузева газета

№9 (13)

вересень 2010 року

Скупий платить двічі Якщо земля, як стверджували колись, трималася чи то на черепасі, чи то на слонах, то основою і двигуном поліграфічної галузі є, без сумніву, витратні матеріали. Це доволі складний, але цікавий сегмент ринку. Безліч виробників і постачальників нині борються за замовників, рекламуючи свою продукцію. Конкуренція приносить свої плоди – якість і асортимент продукції зростають. От лишень ціна не завжди влаштовує споживачів – усі ж бо нині прагнуть заощаджувати, оптимізовувати витрати. Багато кого спокушають доступніші ціни на матеріали небрендового виробництва. Однак вибір на користь дешевої (і, відповідно, низькоякісної) фарби, фототехнічної плівки, офсетних пластин і полотен можна зрозуміти хіба у тому разі, якщо йдеться про виконання простих робіт економ-класу, які й не вимагають високої якості. Домогтися за допомогою такої сировини високих результатів на виробництві, нехай навіть оснащеному сучасними технологічними рішеннями, неможливо. Ба навіть більше –

Усе з паперу і все на папері с. 3–4

у підсумку ви не те що не заощадите, але й можете зазнати збитків – доведеться витрачати кошти на ремонт пошкодженого устаткування, усувати брак.

Вибираємо паперорізальну машину с. 11–13

Продовження на с. 5–7

cmyk


новини

2

Засновник Василь Масюк –––––––––––– Головний редактор Володимир Нетак Поштова адреса: а/с 5922 м. Львів 79054 Адреса редакції: вул. Садова, 2а, м. Львів, Україна Тел./факс: (032) 244–59–49 e–mail: polygraphy@prominfo. com.ua Передплатний індекс:

37820

ТзОВ «Промінфо», 2010 ©Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №15381–3953Р від 03.07.2009 р.

Періодичність – один раз на місяць. Тираж – 7 000 примірників. Ціна договірна. –––––––––––––– Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з думкою редакції. Редакція залишає за собою право не листуватися з читачами. Рукописи не рецензуємо і не повертаємо. За достовірність поданої у матеріалах інформації відповідають автори матеріалів. За зміст і достовірність інформації у рекламних та інших повідомленнях і за якість рекламованого товару відповідає рекламодавець. Передрук дозволено з письмової згоди редакції ––––––––––– Газета «Поліграфія» є учасником медіа–групи «ПромІнфо» www.prominfo.com.ua ––––––––––– Газета надрукована у СП «Полі» (м. Львів, вул. Лазаренка, 6Б) Замовлення №

Поліграфія №9 (13) вересень 2010 року

Рішення «Shanghai Electric» уже в Україні «Tecnograf» оновлює асортимент термобіндерів Віднедавна в асортименті «MacHOUSE» – устаткування для виготовлення книжкової продукції, календарів, папок, зошитів, карток, конвертів і різних комерційних матеріалів, виготовлених на заводах холдингу «Shanghai Electric Group Co., Ltd» (Китай).

До модельного ряду «Shanghai Electric» належать автоматичні машини для виготовлення книжкової продукції і папок із внутрішньою паперовою прокладкою, обрізувачі кутів, різальні машини для картону, різальна техніка для корінців, пристрої для двобічного фальцювання, машини для склеювання, палітурні лінії, автоматичні ниткошвейні пристрої, периферійне устаткування для нарізання паперу. Пропонуємо невеличкий огляд цього устаткування. Автоматичні машини для виготовлення книжкової продукції AFM оснащені столом для подавання картону, що контролюється лінійними напрямним і кроковим моторами, транспортною стрічкою з потужною помпою, системою подавання й позиціонування з високоточним фотоелектричним контролером для вивіреного переміщення матеріалу. Автоматична машина чотириразового фальцювання гарантує високу якість готового продукту. Пристрої обробляють матеріали з мінімальним розміром 130х230 мм і максимальним 570х830 мм, при цьому товщина паперу становить 100–200 г/м2, а товщина картону – 1–3 мм. Швидкість друку – 25 аркушів на хвилину. Автоматична машина для виготовлення папок із внутрішньою паперовою прокладкою AFM 540S обробляє матеріали розміром від 130х230 мм до 570х830 мм, товщи-

на паперу с т а н о вить 100–200 г/м2, товщина картону – 1–3 мм, а максимальний розмір готового продукту – 540х1000 мм. Швидкість друку – 25 аркушів на хвилину. Обрізувач кутів «FDQJ80» здійснює обрізання й округлення кутів зошитів, візитних карток, конвертів і комерційних матеріалів. Висота стосу паперу – 80 мм, швидкість нарізання – 85 різів на хвилину. Різальна машина для картону «FD-KL1300» обробляє щільний картон (завтовшки від 0,5 до 3 мм), що використовується при виготовленні книг у твердій палітурці. Можливе як ручне, так і автоматичне подання матеріалу, а також пневматичне регулювання залежно від товщини картону. Різальна машина корінців «FD-ZX400» призначена для виготовлення книг у твердій палітурці. Модель здійснює нарізання по середній лінії корінця з різними специфікаціями, при цьому максимальна довжина корінця становить 400 мм, ширина – 3–40 мм. Швидкість – 120 різів на хвилину. Машина для двобічного фальцювання «FDSZB540» оснащена системою зручного регулювання роботи. Спеціальний PA-ремінь забезпечує високу якість фальцювання. Ширина заготовок 80–540 мм, довжи-

Другий Всеукраїнський Газетний Конгрес пройде у Києві 29–30 жовтня 2010 року Асоціація «Незалежні Регіональні Видавці України» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні, Сегодня Мультимедиа та Національної Спілки Журналістів України ПРЕЗЕНТУЮТЬ: http://newspapercongress.wordpress.com АНРВУ запрошує видавців, директорів, керівників напрямів друкованих ЗМІ та представників рекламних агенцій Теми доповідей та доповідачі: ● Christoph Riess. Генеральний Директор, Всесвітня Газетна Асоціація, WAN-IFRA, Франція: «Ринки реклами та дистрибуції у світі. Чого очікувати українським видавцям?» ● Tеtiana Repkova. Керівник проекту World Press Trends, WAN-IFRA, Франція: «Світові тенденції. World Press Trends. Чого чекати українським видавцям?» ● Grzegorz Piechota. Редактор Gazeta Wyborcza, «Agora», Польща: «Якісний незалежний контент – запорука бізнес-успіху. Контент і соціальні акції: практичні приклади» ● Guillermo Schmitt. Генеральний директор, «Сегодня Мультимедиа», Україна: «Яскраві приклади українських досягнень іноземного стилю керування» ● Сергій Лужецький. Генеральний директор «RIA Allegro», Україна-Польща: Сlassifieds в iнтернеті. Від регіонального принту до національного лідерства в online» та «Нішові проекти в web – швидкий шлях до монетизації» ● Вадим Балицький. Директор з розвитку, «Газета по-киевски», Україна: «Якісний контент. Як його робить “Газета по-…” в регіонах?»

на – до 1000 мм. Швидкість – 40 одиниць на хвилину. Машини для склеювання JS350/600/720/ 920 можуть працювати з різними типами паперу. Їхні деталі стійкі до корозії, складаються з нержавіючої сталі й сплавів. Це професійне устаткування для друкарської і пакувальної галузей. Палітурна лінія «ZXJD 450» зручна для виготовлення книг у м’яких обкладинках середніми тиражами. Складається із брошурувальної машини та безшвейного біндера, а також може бути доповнена роздільником, тримером і лінійним конвеєром для перевертання. Особливістю лінії є те, що біндер і брошурувальну машину можна використовувати як у тандемі, так і незалежно. Автоматична ниткошвейна машина «SXZ400» складається із самонакладу, швейної секції і блока електронного керування. Пристрій оснащений автоматичною системою змащення і ПЛК. Периферійне устаткування для нарізання паперу поєднує автоматичний зіштовхувач «ZAZ1150C», автоматичний підйомник стосів «SC/JC1000A», пневматичний стіл «QT1000C» і систему розвантаження «XZ1450Y3B».

У серпні відомий італійський виробник післядрукарського обладнання Tecnograf, представником якого в Україні є компанія «ЯВА-ІН», анонсував свою нову розробку – термобіндер «Queen Ant 2000». Машина призначена для виготовлення книжок у м’якій обкладинці та твердій палітурці малими і середніми обсягами.

«Queen Ant 2000» дає змогу працювати на швидкості до 2000 книг/год, при цьому максимальний формат блоків є достатньо великим – 440х230 мм. Окрім цього, на біндер опціонально встановлюють запатентовану систему нанесення поліуретанового (PUR) клею, що має суттєві переваги порівняно з аналогами інших виробників. «Queen Ant» 2000 буде цікавий як для класичних офсетних друкарень, що випускають журнали та каталоги, так і для цифрових друкарень, які розраховують на наклади від 1 примірника завдяки новій системі керування MCS та високій швидкості переналагодження, – вважає керівник проектів компанії «ЯВА-ІН» Антон Несхозієвський. – Більше того, ціна даного рішення є меншою порівняно з аналогами інших виробників у цьому сегменті». Нагадаємо, що в асортименті обладнання італійського виробника також є рішення для випуску фотокниг, дитячих книг із картону та книг у твердій палітурці тощо.

І знову «MAN Roland»! Ось уже третя двофарбова офсетна «MAN Roland 202» (1993 р. в.) з’явилась у друкарні «Гуров і К» (м. Харків), що спеціалізується на друці упаковки й етикетки. Доставку та інсталяцію забезпечили фахівці «Вікторії Трейдинг». Потужність машини – 12 тис. відб./год, формат друку 510х735 мм. «Купівля чергової «MAN Roland» – цілком зрозумілий крок. З одного боку, це обладнання нас досі не підводило. З іншого – ми прагнули уніфікувати виробництво, збільшити швидкість реалізації замовлень», – каже власник друкарні Дмитро Гуров.

● Сергій Чернявський. Виконавчий директор «Aviso», Україна: «Ринок друкованих ЗМІ по кожному з 25 регіонів України. Факт 2009, аналітика 2010, прогноз 2011» ● Cвітлана Банас. Віце-президент з реклами, «Контракти», Україна: «Успішні рекламні продажі в пост-кризовий період дна» ● Денис Воронков. Генеральний директор, ВД «Толока», Білорусія: «Стратегія видавничого дому. 7 кроків» ● Павло Iвашкевич. Директор Агенції журналістських розслідувань, «Інформатор», Україна: «Секрети журналістських розслідувань» ● Василь Масюк. Директор, газета «БудЕксперт», Україна: «Мережі регіональних видань на франчайзингових умовах» Також у рамках спецпроекту “INMA В УКРАЇНI” будуть представлені виступи НАЙКРАЩИХ ВСЕСВІТНЬО ВІДОМИХ МЕДІАФАХІВЦІВ. Крім того експерти - Зоя Казанжі, Ліля Молодецька, Алі Сафаров, Анна Добривечір (TNS) А також Керівники громадських об’єднань і фондів: Ігор Лубченко – Керівник Національної спілки журналістів України (Україна) Оксана Бровко – Генеральний директор АНРВУ (Україна) Мария Ейсмонт – Директор фонду «Нова Евразія» (Росія) Олександр Човган – Голова ради директорів АНРВУ, Президент МД «РІА» Реєстрація: Директор Асоціації Оксана Бровко (+380 67 6177742), e-mail: brovko.oksana@gmail.com Пільговий тариф діє за умови передоплати до 27.09.2010 року Подробиці: http://newspapercongress.wordpress.com Довідкову інформацію також можна отримати у редакції газети «Поліграфія» (032) 244-59-49


підприємство

Поліграфія №9 (13) вересень 2010 року

3

Усе з паперу і все на папері Ваші ідеї, спрямовані на забезпечення потреб партнерів, – ваш головний капітал. Маючи ідеї, підкріплені знаннями, лідерськими якостями, віру у власні сили з одного боку та усвідомлення реальних можливостей – з іншого, ви впораєтесь з усіма кризовими проблемами, – запевняють у Волинській обласній друкарні. На відміну від більшості державних поліграфічних підприємств, яким важко змагатися з конкурентами-«приватниками», ця друкарня успішно працює й належить до лідерів у своєму регіоні. І все – саме завдяки ідейній непогамовності її керівництва.

Відроджувати доведений майже до краху бізнес завжди у рази важче, ніж розпочинати все з чистого аркуша. Доводиться не лише аналізувати причини такого становища, шукати вихід, але й відроджувати авторитет підприємства. В оточенні сильних конкурентів це справа не з легких, тому той рівень, на який нині вивели друкарню, що свого часу була близька до занепаду, гідний подиву. «ВАТ «Волинська обласна друкарня» на ринку поліграфії з 1939 року, – розповідає нинішній голова правління ВАТ Дмитро Головенко. – Довгий час друкарня, маючи вузьку спеціалізацію, якісно виконувала своє призначення: видавала місцеві газети та бланкову продукцію. Однак, коли Україна отримала статус незалежної держави, ринкові умови змінилися. На жаль, друкарня не зуміла вчасно зреагувати на зміни й перейти на більш гнучкі форми роботи. Кількість замовлень зменшувалась, адже тут не могли конкурувати за ціною та якістю продукції з приватними друкарнями, яких з’являлося щораз більше. Тож, коли я 12 літ тому почав працювати у цій друкарні, ситуація була вкрай скрутною. Стало зрозуміло – слід діяти, інакше – жодних шансів вижити не маємо. Якщо замовник не йде до нас, ми самі собі станемо замовниками».

Оскільки парк обладнання надавав змогу друкувати книжкову продукцію і конкурентів у регіоні в цьому сегменті не було, виникла ідея заснувати при друкарні видавництво «Волинська книга». Спробували. Нині наші справи настільки успішні, що вдалося відкрити дві великі книжкові крамниці у Луцьку і по одній у кожному райцентрі області. Друкуємо повноколірну історичну, краєзнавчу, дитячу літературу. Торік видали 118 назв книг. Є серед них й унікальні, такі, якими направду можна пишатися. Це, наприклад, видана за підтримки польського консульства серія спогадів, свідчень очевидців про українсько-польські відносини у воєнні роки. На відсутність попиту не скаржимося. Переконалися – читачі спраглі за хорошою, якісною книжкою. Їх же не так багато видають. Ось погортайте окремі дитячі книжки – змістове наповнення і грамотність далекі від належного рівня. Поважні видавництва таким не займаються, але багато хто сам видає книжки. В нас же ніхто нічого не контролює: хто що хоче, те й видає. Були б гроші та кому друкувати. На мою думку, це неправильно. Звичайно, не повинно бути цензури, але якийсь контроль за тим, що видають, потрібен, особливо, якщо йдеться про книжки для найменших. Закінчення на с. 4

cmyk


cmyk

книговидання



Поліграфія №9 (13) вересень 2010 року

Усе з паперу і все на папері Закінчення. Поч. на с. 3

Книга ж творить людину, формує її моральне, духовне, інтелектуальне обличчя. Вона дає їй громадянську позицію і професійні знання, розуміння свого місця в суспільстві. Якщо держава ставить собі за мету реформування галузей економіки, модернізацію соціальної сфери, то, передусім, ці процеси потрібно починати з книжки. Змінювати людину слід на принципах високої моралі, глибоких знань, які поки що може дати лише книжка. Нині про це у нас чомусь забули. Мабуть, тому й книжкова галузь опинилась у скруті…». Після кризи чимало видавництв основну

ставку роблять на відомих, перевірених авторів, твори яких обов’язково продадуться. Працювати з молодими невідомими авторами здебільшого не ризикують. У луцькій друкарні – навпаки. «Якщо автор пропонує цікавий рукопис, який відповідає нашим цінностям, концепції роботи, то охоче допомагаємо видати більший наклад. Собівартість при цьому зменшується і книга стає більш доступною для читача. Також організовуємо презентації, рекламу видань, участь автора у книжкових виставках», – стверджує Дмитро Головенко. Зрозуміло, що книга – продукт тривалої реалізації. Тому, аби мати додат-

кове джерело доходу, разом з книгами розпочали ще й торгівлю канцелярським приладдям. Продають виготовлені у друкарні блокноти, журнали, бланки, квитки тощо. Усе з паперу і все на папері – таким, судячи з усього, є гасло лучан. Друкують й етикеткову, рекламну продукцію економ-класу. Постійними клієнтами є малі та середні підприємства регіону. Щодо газет, то їхня частка у виробничому портфелі сягає близько 60%. «Плануємо збільшити відсоток, але для цього, передусім, потрібно мати відповідні технологічні можливості, розширити парк машин, – зізнається голова правління. – Гадаю, поступово

нам вдасться реалізувати це завдання». Наразі в технологічному активі Волинської обласної друкарні – дві машини «Fast» (мають по дві секції фарбовості 2+1 та по чотири секції – 1+1), офсетна «Solna D30» (шість секцій фарбовості 2+1). За обладнанням належно доглядають, вчасно проводять діагностику, тому й не підводить у роботі. Нещодавно придбали «MAN MILLER TP 94» першого формату (1+1), машину для термоклейового скріплення, ламінатор, інше дрібне устаткування. «Сподіваємось у найближчому майбутньому купити поопераційне палітурне обладнання. Це дало б змогу

братися й за державні замовлення, без проблем видавати книжки накладом більше ніж 2 тис. примірників, – каже технічний директор друкарні Лілія Борсук. – Вимоги клієнтів до якості продукції, термінів виконання постійно зростають. Якщо й надалі хочемо бути конкурентоспроможними, мусимо це враховувати й вдосконалювати виробництво. Тож ставимо перед собою мету – автоматизувати виробничий процес». «Найсильніша наша сторона – це те, що у нас працюють висококваліфіковані фахівці, люди з чималим досвідом у галузі, – додає Дмитро Головенко. – Виховуємо для себе й молодих кадрів. Цінуємо кожного. Коли далася взнаки криза, усі труднощі намагалися подолати так, аби це мінімально зачепило колектив. Якщо виникають якісь пробле-

ми з технікою, не маємо потреби звертатися за послугами до столичних фахівців. Наші працівники механічної служби можуть усе полагодити. До слова, якщо порушувати наболілу для усіх тему сервісу, то, на мою думку, доцільно було б у кожному обласному центрі при великій друкарні створити сервісну службу для місцевих поліграфічних підприємств. Це значно економило б час і кошти. Цілком можливо, що цю ідею реалізуємо на базі нашої друкарні…» Наразі у друкарні працюють над проектом створенням великого культурного центру з широким асортиментом книжкової, музичної, сувенірної продукції. Сумнівів не виникає – з таким творчим запалом та енергійністю лучанам усе вдасться. Уляна ГАВРИШКІВ

У Німеччині книжка існує в інформаційному просторі скрізь А у Франції книжку на телебаченні безкоштовно рекламують по 5 разів на день VI Київська міжнародна книжкова виставка-ярмарок, що 18–21 серпня відбувалася у столичному Міжнародному виставковому центрі, недарма претендує на статус генеральної репетиції перед Львівським форумом видавців. Попри деякі недоліки у своїй організації вона все ж прийняла понад 160 суб’єктів видавничої справи, серед яких – видавці з усієї України та 30 зарубіжних видавців із Росії, Білорусі, Болгарії, Ізраїлю, Республіки Корея, Республіки Куба, Німеччини, Польщі, Туреччини, Угорщини. Під час цієї виставки наш кореспондент взяв інтерв’ю у добре відомого в Україні та за її межами письменника А.Ю. Куркова. Андрій Юрійович, чиї книжки перекладено 36 мовами світу, відвідує чимало міжнародних виставок та співпрацює з низкою з��рубіжних видавництв. Гадаємо, його думки щодо українського книговидавництва зацікавлять і вітчизняних фахівців.

– Пане Андрію, як би ви оцінили стан книжкового ринку в Україні, якщо порівнювати його з іншими? – Тиждень чи два тому стався черговий стрибок цін на папір. Тож тепер усі видавці зменшуватимуть тиражі, зокрема й видавництво «Фоліо», з яким я співпрацюю в Україні. Тепер в нього середній тираж 3–5 тис. екземплярів зменшиться до 1,5 тис. Але загалом ситуація в нас не покращувалася відтоді, коли розвалили систему «Укркниги» і з наш міст зникли державні книгарні. З 550 райцентрів в Україні, наприклад, книжкові магазини є лише у 60–70-ти. Тож доки не відновлять торговельної інфраструктури, важко очікувати піднесення самої видавничої справи та якогось загального покращення ситуації. – Тобто ви пов’язуєте ці проблеми навіть не з кризою в економіці?.. – Зараз, звісно, накладає свій відбиток і криза, але у книговидавничій справі вона вже спостерігається тривалий час. І сама

справа виживає лише завдяки ентузіазму видавців і письменників, котрі готові їхати на край світу, щоб там пропагувати свої книжки і власноруч продавати їх. Це не зовсім нормальна ситуація, але вона є і спостерігатиметься, на жаль, й надалі… – І це не через конкуренцію з боку нових технологій, комп’ютерних ігор, телебачення та мас-медіа? – Ця конкуренція завжди була: спочатку між кіно і книжкою, потім телевізором і книжкою, зараз долучилися і комп’ютерні ігри… У будь-якій країні це є. Але ось вам приклад: у Німеччині, де технології на щабель вище розвинуті, ніж в Україні, на 95 млн населення щороку видають 18 тис. різних найменувань романів. Тож можна спихати провину на що завгодно, та це насамперед прорахунки людей, які працюють у системі культури та освіти. – Ну все ж і держава таки вдається до певних заходів – ось цю виставку організувала, наприклад… Які системні кроки слід було б їй зробити,

на вашу думку, щоб виправити становище? – Системні кроки в цій сфері здійснити дуже просто. Треба об’єднати сучасну українську літературу з системою освіти і долучати живих письменників до всіх акцій системи освіти, тобто до проведення, наприклад, уроків літератури рідного краю, що є в кожному регіоні, і в такий спосіб пропагувати читання серед дітей та молоді. – Але як бути з конкуренцію з боку російської книжки? За оцінками фахівців, вона відбирає у наших книговидавців близько 85% ринку. – Я гадаю, ця частка вже менша, близько 65%. Але росіяни виграють за рахунок того, що цілеспрямовано займаються на території України гуртовими продажами книговидавничої продукції і підходять до книжкового ринку професійно, тоді як у нас він наполовину залишається аматорським. А чому це відбувається, то питання вже до українських гуртівників, які і досі ще не можуть перетягти на себе цієї ковдри.

– Але чому ж, на вашу думку, все ж така разюча відмінність між українським книговиданням та тим же німецьким? – У Німеччині книжка існує в інформаційному просторі скрізь, а в нас лише в його маленькій ніші. У нас зовсім немає телевізійних програм, присвячених сучасній літературі, сучасній книзі. У Франції таких програми аж три, а одну із них знімають на кораблі просто на річці Сена. Це програма, яка має в країні авторитет і якій вірять... Так само в кожній нормальній країні є бодай одна така телевізійна програма, яка рухає вперед всю книговидавничу справу. Бракує в нас і радіопередач, спеціалізованої масової преси тощо. – А це не через величезну вартість реклами на телебаченні і радіо? – У Франції на державному каналі «TV3» щодня безкоштовно по 5 разів на день транслюють рекламу однієї книжки. Тож на рік 365 книжок у Франції безкоштовно рекламує лише цей один національний телеканал. Тому в основі всього –

добра воля наших керманичів і розуміння того, що майбутнє країни залежить, зокрема, і від того, чи читатиме населення, підвищуючи свій інтелект, чи лише питиме пиво і споглядатиме рекламу горілки… – І насамкінець, пане Андрію, яка ваша порада в цій нелегкій ситуації усім молодим українським літераторам і видавцям? – Якщо видавці підходять до книговидавництва зі знанням справи (такі як М. Кравченко, М. Слабошпицький та інші), вони й самі знають, що робити. Взявши до себе молодого письменника, видавець повинен ним займатися, як батько, аж поки той не стане знаменитим і не приноситиме дивіденди вже йому. А письменникам слід пам’ятати, що популярність їх книжок залежить і від них. Вони самі повинні йти до читача, а не чекати, коли він до них прийде. І хай для цього літератори використовують будь-яку нагоду: ВНЗ, школи, коледжі тощо. Бесіду вів Костянтин Андросов


Поліграфія №9 (13) вересень 2010 року

ринок матеріалів



Скупий Відрізняти економію на матеріалах від економії на якості Комплексні поставки витратних матеріалів, коли один дистриб’ютор забезпечує друплатить двічі карню усім необхідним, – це вигідно, зручно та ощадливо. Адже замість того, щоб шукаПродовження. Поч на с. 1

Це ж стосується і засобів для догляду за машинами. Сильнодійні речовини для змивання, очищувачі поверхонь, відновники еластичності гуми, серветки тощо зазвичай першими викреслюють зі списку необхідних витрат при скороченні бюджету друкарні. Такий підхід неправильний, бо якщо навіть у короткостроковій перспективі помітного погіршення роботи обладнання не помітно, то надалі це все одно загрожує значно більшими витратами, ніж отримана економія на першому етапі. Тому тим, хто цінує свій час, кошти та довіру кожного клієнта, радимо все ж таки обирати за пріоритет якість. Досвідчені, успішні гравці ринку нині обирають імпортні брендові витратні матеріали. Має попит і продукція українських виробників. До прикладу, певної популярності набувають розробки ВАТ УНДІПП ім. Т.Г. Шевченка. Окрім того, щоб не виникло жодних проблем, слід пам’ятати ще про кілька досить очевидних принципів. Усі їх і так знають, але на жаль, мало хто дотримується. Отже: ● плануйте закупівлю витратних матеріалів заздалегідь і тримайте завжди мінімальний складський запас; ● зведіть до мінімуму номенклатуру. Визначте 10–15 найнеобхідніших позицій і намагайтеся їх не змінювати; ● не економте на дешевій хімії і матеріалах, не використовуйте сурогати. І найголовніше – обирайте надійних, авторитетних постачальників. З деякими з них ми поспілкувались про останні тенденції на ринку, спектр представленої продукції та найоптимальніші рішення для клієнтів у нинішніх умовах.

ти необхідну продукцію, розглядаючи пропозиції кількох постачальників, її пакет можна швидко отримати в одній компанії, а до цього ще й «бонус» – певні додаткові преференції для лояльних клієнтів. Так заощаджується дорогоцінний час поліграфістів, а час, як відомо, – гроші, кажуть в «Альянс Поліграф Груп». Про посткризову політику молодої компанії, перспективи продукції преміум-класу на ринку, те, як друкарням слід економити, та багато іншого – наша розмова з торговим представником компанії Іваном Буртовим.

– Розкажіть про історію «Альянс Поліграф Груп» на українському ринку поліграфії. – За час існування – «Альянс» з’явився у 2007 році – наша команда зуміла посісти гідне місце у своєму сегменті. Свідченням цього є те, що понад 80% велетнів друкарського бізнесу України – наші клієнти. Нині в нашому асортименті – офсетні гуми, тріадні та металізовані фарби, УФ-, водні та захисні лаки, металізовані фарби та пігменти; хімія для поліграфії, ножі для різальних машин, дріт та багато іншого. Одним із головних напрямів діяльності є виробництво та продаж офсетних полотен, зокрема від «MacDermid», «Phoenix», «Kinyo». У нас налагоджено власне виробництво, що дає змогу оперативно нарізати гуму на будь-які формати і встановлювати планки під всі відомі марки аркушевих і рулонних друкарських машин. За допомогою сучасного обладнання можемо різати та планкувати гуми відповідно до останніх вимог сучасної друкарської техніки аж до форматів із шириною 1720 мм і довжиною 2200 мм. – Який асортимент фарб пропонуєте? – Спираючись на багатолітній досвід роботи на українському ринку поліграфії, наші фахівці вибрали кілька фарб з оптимальними друкарськими властивостями. Усі фарби виготовлені у Німеччині заводами-лідерами в галузі лакофарбових матеріалів. Зокрема, це тріадна серія «APG ExPress F700», призначена для друку комерційних видань, упаковки, етикетки. Серед її переваг – висока стабільність при будь-якій швидкості друку, швидке закріплення та обробка, висока стійкість до стирання. Підходить для всіх відомих видів CtP-пластин. Пропонуємо також металізовані фарби відомого німецького виробника «ECKART», продукцію від «Pulse» (Англія) – УФ-тріадні фарби для аркушевого офсетного друку. – Ваш партнер – «ECKART Werke» – провідний виробник металізованих фарб і пігментів. Наскільки нині популярна така продукція? – Німецька компанія «ECKART Werke» представляє широкий асортимент товарів: металізовані фарби для офсетного друку

(для аркушевого, рулонного, фарби УФсушіння), фарби УФ-сушіння для флексографічного друку, металізовані водні лаки та лаки УФ-сушіння, пігменти для глибокого друку та бронзування тощо. Найбільший попит нині є н�� фарби «METALSTAR 07» та «METALSTAR UV 21». «METALSTAR 07» – спеціально розроблена металізована фарба для нового покоління високошвидкісних друкарських машин. Цю офсетну фарбу виготовляють з використанням кращих металевих пігментів. Вона менш піддається окисленню, швидко висихає і є стійкою до стирання. До того ж «METALSTAR 07» сумісна з широким спектром лаків. Ще одна новинка – «METALSTAR UV 21» – перша однокомпонентна металізована фарба із чудовими друкарськими властивостями й високим глянцем для офсетного друку з УФ-сушінням. Підходить для друку на етикетковому папері, картоні. Наразі «Альянс» намагається стежити за останніми тенденціями на ринку, відслідковувати нові пропозиції виробників, які були б найвигіднішими для клієнтів. – Співпрацюєте напряму з виробниками? – Так. «Альянс» є не тільки офіційним, а й ексклюзивним постачальником багатьох матеріалів. Співпраця без посередників із заводами-виробниками гарантує оперативність постачання, здешевлює вартість матеріалів. До того ж у такому разі можна отримати з перших вуст найсвіжішу інформацію про новинки матеріалів. При потребі – швидко вирішити певні технологічні питання… Наприклад, буває, кілька друкарень, використовуючи ту саму фарбу, досягають різного рівня якості друку лише тому, що в одній з них працюють більш кваліфіковані фахівці. А в іншій її визнають «невідповідною вимогам друкарні». Насправді перевагами цієї фарби просто не вміли як слід скористатися… Тому фахівці «Альянсу» обов’язково надають клієнтам рекомендації, розповідають, в яких умовах придбаний продукт показує найліпші результати, які його особливості. – Чи вдається цьогоріч збільшувати обсяги збуту продукції?

Іван Буртовий

– Ми намагаємося щороку збільшувати асортимент матеріалів, які постачаємо. Завдяки цьому, звичайно, збільшується й обсяг збуту. Наприклад, цьогоріч ми взялись постачати нові для нас матеріали: поліграфічний дріт, термоклей, нові види гум. Також під час кризи ми збільшили кількість торгових представників нашої компанії, що дало змогу приділяти більше уваги нашим клієнтам. В цьому ж напрямі плануємо розвиватись і надалі. – Тобто на спад попиту щодо продукції преміум-класу не скаржитесь? Адже нині всі намагаються знизити собівартість продукції, використати дешевші матеріали, наприклад, азіатського виробництва… – Вплив витратних матеріалів на ефективність роботи величезний. Поліграфісти, які завжди прораховують свої кроки і думають на перспективу, це розуміють й обирають (і під час кризи, і після неї) запропоновані нами оптимальні за якістю і ціною матеріали, які дають змогу заощадити. До прикладу, фарби. Їхня частка в собівартості поліграфічної продукції 2–4% – щоб заощадити більш-менш гідну суму, фарби потрібно закупити багато. А відтак – сподіватись, що не буде неприємних сюрпризів під час друку. Ще хтось, намагаючись зекономити, переходить від одного до іншого постачальника. Це може призвести до додаткових витрат через зриви доставок, а іноді й до відсутності стабільної якості матеріалу. Друкарні, які цінують кожного клієнта і власну репутацію, так не ризикують. Якщо підсумувати, то найголовніше — розрізняти економію на витратних матеріалах від економії на якості. Ми, як кажуть, не настільки заможні, аби купувати дешеві речі. Уляна ГАВРИШКІВ

cmyk


ринок матеріалів



Поліграфія №9 (13) вересень 2010 року

Функціональність – головний козир До кризи поліграфісти готові були платити більше за якісніший матеріал. Тоді багато пакування, наприклад, виготовляли на целюлозному картоні, який дуже білий і гладкий. Під час кризи виготовляти упаковку стали на макулатурному картоні, який значно дешевший. Там, де було оздоблення фольгою чи іншими дорогими матеріалами, теж знайшли дешевшу альтернативу. Причина зрозуміла – платоспроможність споживачів значно зменшилась. Нині ж, як зазначає Володимир Босик, директор ТзОВ «Екотеп» (Львів), спостерігається зворотна, хоч і не така динамічна, як хотілося б, тенденція. Про попит, конкуренцію, загальну ситуацію на ринку – наша розмова.

– Як давно працюєте на ринку постачання матеріалів і який асортимент продукції пропонуєте? – Компанія створена у 1993 році, коли зароджувалася комерційна поліграфія в Україні і був дефіцит сучасних витратних матеріалів. Свою діяльність ми зорієнтували на дрібних та середніх клієнтів, які мали потребу в централізованому постачанні усього спектра поліграфічних матеріалів для виготовлення друкованої продукції офсетним способом, а саме: фарб, хімічних розчинів, пластин, офсетних полотен і паперу. Під впливом тодішніх обставин і була сформована концепція компанії – «Все для поліграфії», за якою ми працюємо уже більше 15 років. – Які відомі світові бренди представляєте на ринку поліграфічних матеріалів України? – Насправді їх дуже багато. Зараз можу виділити виробника фарби «Brancher», пластин – «Efi», «Kodak», виробника УФ-лаків «Laner»; паперові концерни «Arctic Paper», «Burgo Group», «Asia Pulp&Paper Co». – Унаслідок кризи зросла дебіторська заборгованість в усіх галузях. Як упоралися з нею і які тепер принципи роботи з клієнтами?

– Точніше було б сказати, що криза призвела не до збільшення дебіторської заборгованості, а до погіршення її якості. До кризи специфіка роботи на ринку полягала у різних можливостях кредитування, в тому числі і виробниками обладнання та матеріалів, були можливі довготривалі кредити, які надавали нам як трейдерам, а від нас переходили на кінцевих споживачів. Проблема полягала в тому, що на момент настання кризи на внутрішньому ринку ми працювали з дуже великою дебіторською заборгованістю у гривнях, а наша кредиторська заборгованість була в іноземній валюті. І ми, як і всі трейдери, 60–70% своїх коштів втратили на інфляції вітчизняної валюти. До того ж зросла кількість безнадійних боргів, і це, крім інфляційних, спричинило додаткові втрати коштів компанії. Безумовно, цей факт вплинув на наше ставлення до дебіторської заборгованості. Якщо до кризи відтермінування платежів надавалося частіше, то зараз у кожному конкретному випадку ми аналізуємо репутацію клієнта, його кредитну історію, фінансові, матеріальні та документальні гарантії, на основі яких визначаємо можливість відтермінування оплати.

– Якої стратегії в розвитку компанії дотримуєтесь? Яким бачите сучасний ринок офсетного друку з точки зору трейдера і, відповідно, які плани на найближче майбутнє? – Наша стратегія полягає у постійному моніторингу ринку поліграфічних матеріалів, визначенні потреб та очікувань конкретних клієнтів і пошук адекватних способів задоволення цих потреб. Це загалом. Якщо говорити конкретніше, то, для прикладу, в офсетному друці тепер триває перехід від аналогових до СtР-пластин. Для задоволення попиту ми шукаємо варіанти співпраці з виробниками нових матеріалів, які найкращим чином будуть задовольняти потреби наших клієнтів за співвідношенням ціни та якості. Якщо в Україну прийде загальносвітова тенденція, пов’язана з цифровим друком, яка особливо була помітна на виставці в Бірмінгемі, то спробуємо зайняти свою нішу в цьому виді друку. Нині спостерігаємо тенденцію до збільшення використання полімерних матеріалів для друкування, відповідно, шукаємо способи їх постачання на український ринок. Отже, стратегія ТзОВ «Екотеп» полягає в тому, щоб сервіс цільової аудиторії (друкарень), яка працює з нами, постійно покращувався. – За вашими спостереженнями, друкарні прагнуть працювати з матеріалами преміум-класу від відомих виробників за високими цінами, чи згідні використовувати і дешевші аналоги? Чи готові ваші клієнти ризикувати і працювати з альтернативними матеріалами?

– Кожна друкарня має певний рівень якості, відповідно до вимог замовників. Друкарні вирішують це завдання з мінімальними фінансовими затратами. Наше завдання – у кожному конкретному випадку підібрати оптимальний варіант серед спектра поліграфічних матеріалів, які ми постачаємо, щоб клієнт міг забезпечити гідну якість друкованої продукції з мінімальними фінансовими затратами. Доволі часто покупцеві доводиться платити високу ціну за торгову марку виробника матеріалів, однак споживачеві потрібна стабільність якісних показників. Відомі бренди часто асоціюються саме зі стабільністю якості –цим усе і пояснюється. Щоразу потрібно шукати золоту середину, бо занадто дешеві матеріали в кінцевому результаті можуть не дати очікуваної економії, а навіть призвести до додаткових втрат. У процесі індивідуальної роботи з підбору матеріалів ми доводимо клієнтові, що необхідну стабільну якість можна отримати з менш відомим брендом і при цьому не треба переплачувати, економлячи таким чином його кошти. – Перед президентськими виборами у поліграфістів була ейфорія щодо перспективи великого заробітку, але очікування не справдилися. Наближаються місцеві вибори. Чи спостерігається у зв’язку з цим підвищення попиту на матеріали? – Очікування заробити на виборах не справдилися частково тому, що більший акцент зробили на рекламу на телебаченні. Не можу сказати, що

Володимир Босик

ми розраховуємо на додаткові прибутки, пов’язані з виборами. Свою роботу будуємо таким чином, щоб отримувати не миттєвий одноразовий прибуток, а працювати увесь рік, постійно орієнтуючись на потреби своїх клієнтів. Якщо ж буде сплеск активності, ми постараємося вчасно зреагувати і задовольнити потреби споживачів. Поки що ми не робимо спеціальних запасів, оскільки конкретних декларацій з боку наших клієнтів немає. – Деякі європейські виробники фарб оголосили про подорожчання своїх матеріалів. Як цей факт вплине на вартість продукції, яку ви пропонуєте? – Подорожчання матеріалів спричинене подорожчанням усіх компонентів. Про це вже оголосили «Sun Chemical», «Flint Group». На 50-60% подорожчали полімерні матеріали. Як це позначиться на наших цінах? Відповідь очевидна: ціни змінюватимуться пропорційно зміні цін виробників – це закон, якого не уникнути. Щоправда, загальносвітові тенденції та ситуація в Україні не є однаковими тому, що на ціноутворення кожного конкретного ринку впливає не тільки собівартість продукту, а й конкретна ринкова

ситуація: платоспроможність, попит, конкурентоспроможність. Трейдери залежно від своїх фінансових можливостей намагатимуться амортизувати цей процес, збільшити його тривалість. Цим будемо займатись і ми як гравці цього ринку. – А як оцінюєте конкуренцію на ринку? – Конкуренція тим сильніша, чим менша різниця між пропозицією і попитом. Пропозиція достатньо велика, попит на матеріали теж не зменшується, а отже, і конкуренція на ринку дуже висока. – Що відрізняє вашу компанію від решти українських постачальників? – Про це краще запитати наших клієнтів – вони дадуть об’єктивнішу відповідь. На мою думку, «Екотеп» – одна з небагатьох компаній, якщо не єдина, де кожен клієнт, який спеціалізується на офсетному способі друку, може придбати все необхідне, щоб виконати замовлення. Функціональність – найголовніша наша особливість. А все решта – інструментарій, за допомогою якого демонструємо, що ми потрібні нашому клієнтові: рівень сервісу, контакти, консультації – це те, над чим ми постійно працюємо і що вдосконалюємо. Наталія Ярка


Поліграфія №9 (13) вересень 2010 року

ринок матеріалів



У ціні наразі - головна роль. Але довго так не триватиме… «Наша робота – це постійний пошук компромісу, порозуміння. Мусимо поводитись активно, тому що в умовах кризи неприпустимо сидіти, склавши руки, і чекати доки хтось сам зателефонує і попросить продати матеріали», – вважають у ТОВ «Торговий дім «Сігма». Про основні тенденції ринку в своєму сегменті розповідають директор «Сігми» Василь Дудок і технолог Юрій Кукура.

– Як у вас з’явилася ідея створити бізнес? Який сегмент поліграфічного ринку обслуговуєте? – В.Д.: Усе почалось зі знайомства з поліграфістами у 1990-х роках. Перші кроки в бізнесі ми розпочинали як приватні підприємці, співпрацюючи з польськими представниками концерну «Sun Chemical» і постачаючи матеріали для офсетного друку. Пізніше налагодили контакти з Варшавською фабрикою фарб графічних (WARSZAWSKA FABRYKA FARB GRAFICZNYCH S.A.) – виробником фарб для флексографії та глибокого друку. Відтоді працюємо у двох напрямах: продаємо фарби і лаки для флексографічного друку та широкий спектр товарів для офсетного друку. Періодично змінюємо, доповнюємо асортимент залежно від потреб клієнтів, цін, стану ринку. – Яка географія ваших клієнтів, як працюєте з ними? – В.Д.: Маємо досить багато клієнтів по всій Україні, які займаються і офсетним друком, і флексографічним. Часто їздимо у відрядження, ознайомлюємось з виробництвом, надаємо технологічну підтримку клієнтам, завжди підтримуємо тісний зв’язок. Щодо продажу в кредит – зараз це річ дуже небезпечна, ми намагаємось дізнатися максимум інформації про нового клієнта, перш ніж відтерміновувати оплату. – Ви згідні з тезою: «Не тільки ціна продає товар»? – В.Д.: Звичайно, не лише ціна важлива, а й якість товару, обслуговування, вміння працювати з клієнтами. Внаслідок кризи багато компаній опинились на межі банкрутства, тому ціна стала відігравати вирішальну роль. Але так довго тривати не буде, рано чи пізно все збалансується.

– Чому Ви обмежились лише матеріалами преміум-класу європейських виробників? – Ю.К.: Свого часу ми пробували працювати з азійськими фарбами, але через нестабільність якісних показників відмовилися від них. Звичайно, такі матеріали мають своїх споживачів, багато постачальників працюють з ними завдяки їх дешевизні. Але ми повернулися до європейських. Вони дорожчі, їх зараз важче продати, але, з іншого боку, ми не маємо проблем з поверненнями, рекламаціями. Всі знають що це за матеріали, використовують їх для відповідальних замовлень, хоча й виникають питання щодо цін, різних умов кредитування – це нині болючі проблеми в Україні. – Чи мали ви справу з витратними матеріалами українського виробництва? – Ю.К.: В Українському науково-дослідному інституті поліграфічної промисловості ім. Т. Шевченка розроблений проявник для офсетних пластин. Однак найбільш розвинутим в Україні було виробництво паперу та картону. Нам доводилося постачати вітчизняні матеріали і можемо сказати, що наш папір був вищої якості ніж аналогічний російський. Щоправда, криза дуже негативно вплинула на виробництво українського паперу. Російські виробники вже змогли з неї вийти на новому рівні, а українські – ні. Щодо «флексо», то ми не знаємо таких виробників, які б працювали в Україні з нуля, мали повний виробничий цикл. Але принаймні є кілька підприємств, де фарбу виготовляють з напівфабрикатів. До них належить, наприклад, компанія «Планета Інкс», яка має своє виробництво водних і спиртових флексографічних фарб, а також офсетних

фарб. Деякі великі флексографічні друкарні закуповують напівфабрикати і безпосередньо в себе, на станціях змішування, виготовляють фарби. – Яким є український поліграфічний ринок після кризи? – В. Д.: Насамперед серйозно зменшилися обсяги замовлень у друкарнях і, відповідно, обсяги продажу у постачальників. Друкарні перестали створювати планові запаси матеріалів, оскільки не впевнені у завтрашньому дні, тому в постачальників теж немає мотивації тримати великий асортимент товарів у значній кількості. – Ю.К.: Вагомий вплив на ринок матеріалів і ціноутворення в Україні мають азійські товари, де буквально щомісяця виникає нове виробництво, яке дуже швидко розвивається. Слід зазначити, що якість азійських продуктів поступово покращується, це помітно з кожним роком, вони прогресують. Цьому, безумовно, посприяла криза, оскільки збільшилася кількість друкарень, які почали шукати матеріали для здешевлення виробництва. Нині багато підприємств, як правило, беруть два види матеріалів: перевірені часом, якісні – для відповідальних робіт і дешевші непопулярних виробників – для менш вибагливих клієнтів. Таким чином, вони можуть задовольнити і свої потреби, і вимоги клієнтів. Флексографія порівняно з рештою способів друку під час кризи зазнала найменших втрат, оскільки упаковка завжди потрібна. Можливо, змінились умови фінансування, відтермінування оплати тощо, але обсяги робіт у флексографії більші порівняно з офсетом, а перспективи – кращі. Легка і харчова промисловість легше пережили негаразди, починають набирати обертів. Це можна побачити з асортименту товарів на полицях наших супермаркетів. – Загальносвітова популярність цифрового друку поки що не дуже відчутна в Україні.

Які ваші прогнози щодо впровадження «цифри» на нашому ринку? – Ю.К.: Цифровий друк орієнтований на малі тиражі, а, як бачимо, все до цього йде: невеликі наклади етикеток, упаковки, сувенірної та представницької продукції, навіть книг. Наш ринок більш інерційний через брак інвестицій, вільних фінансових ресурсів, боязні нововведень, які можуть не виправдати себе. Думаємо, що з часом цифровий друк займе свою вагому нішу на ринку, ми слідкуємо за тенденціями у цьому напрямі, щоб бути готовими до розширення асортименту пропонованих товарів. – Як оцінюєте конкуренцію? – В.Д.: У Львові дуже велика конкуренція, ринок перенасичений продавцями витратних матеріалів. В інших регіонах України постачальники більші і займають більшу частину ринку. З багатьма у нас налагоджені бізнесові стосунки. Якщо наші конкуренти пропонують кращі умови і матеріали, то клієнти, звичайно, користуються їхніми послугами. Деякі асортиментні позиції кращі в нас, і ми маємо на них своїх клієнтів. Конкуренція здорова, в багатьох питаннях ми приймаємо спільні рішення, радимося. Намагаємось вести чесну гру. Ми відверті, прості, відкриті до співпраці, маємо офіційно представлені матеріали на веб-сторінці, яку постійно оновлюємо, клієнти і конкуренти можуть ознайомитись, перевірити інформацію, яку ми подаємо. – Наближається виставка «Поліграфія 2010». Відвідаєте її? Як ставитеся до участі у виставках? – В. Д.: Не бачимо сенсу брати участь у цій виставці, в такому форматі вона віджила своє ще кілька років тому. Користь від виставок є тоді, коли їх проводять з меншою періодичністю – тоді більша можливість появи інновацій, з’являються нові гравці на ринку, цікаво відвідувати такий захід.

Василь Дудок

Юрій Кукура

– Ю.К.: Представники потужних виробників обладнання та матеріалів ��аразі втратили інтерес до нашого ринку, адже зменшився попит на нове обладнання, великі обсяги матеріалів, та й відвідувачі з року в рік одні й ті самі. Сьогодні виставка в Києві є швидше нагодою для неформальних зустрічей колег, конкурентів та давніх знайомих. – Що нового плануєте? Чим дивуватимете клієнтів? – В.Д.: Зараз розвиваємо новий напрям – УФ-фарби для флексографії та офсету. Всі новинки, як правило, виробництва компанії «Sun Chemical». Також почали роботу з постачання контрбігів для упаковки, налагоджуємо контакти з італійськими та англійськими виробниками. Звичайно, складно догодити нашим споживачам, оскільки вони хочуть якісний європейський товар за ціною азійського. Тому аналізуємо всі пропозиції, але вибираємо у виробників лише ті матеріали, які підходять нам і за ціною, і за якістю. Наталія Ярка

cmyk


cmyk

компанія

8

Поліграфія №9 (13) вересень 2010 року на правах реклами

Для партнерів – найоптимальніші варіанти Ексклюзив за ціною та якістю продукції і послуг для тривалого партнерства. Мабуть, саме так можна окреслити стратегію на ринку міжнародної компанії «Print Partner Ukraine», авторизованого представника провідних виробників комплектуючих до післядрукарських машин. Загартована кризовими труднощами – польські інвестори заснували в Україні представництво на хвилі кризи у 2008 році – компанія нині активно розвивається. Про новинки, незамінні для друкарської справи матеріали та обладнання, які пропонує лише «Print Partner Ukraine», ми розмовляли з директором цієї компанії Олегом Голубом.

Усіх, хто спеціалізується на виданні книг, каталогів різноманітних брошур тощо, зацікавить продукція, яка нещодавно поповнила продуктову лінійку PPU – нитки і термонитки німецької компанії «Zwigotex» та польської «Ariadna». Принагідно нагадаємо, що термониткове брошурування – наразі дуже популярний метод скріплення, розроблений якихось 30 років тому фахівцями

«Brehmer & Co». В Європі таким способом давно уже виготовляють більшість підручників, словників, об’ємних видань. «Нитки і термонитки, які ми пропонуємо клієнтам, вирізняються високим опором на розрив і тертя, низьким подовженням, стабільністю скручування, стійкістю до вологи та світла, а також, звісно, відповідають усім сучасним вимогам до якості

Характеристика дротошвейних головок «DeLuxe Stitcher DB75»

«DeLuxe «DeLuxe Stitcher Stitcher DB75V» DB75VS»

від 2 аркушів до 5 мм

від 2 аркушів до 6 мм

від 2 аркушів до 6 мм

Ширина скоби

13 мм

13 мм

13 мм

мінімальний відступ між центрами скоб

75 мм

75 мм

75 мм

максимальна швидкість шиття

15 000 шт./год

15 000 шт./год

20 000 шт./год

Товщина прошиву

Дротошвейна головка DB 5, відповідник Muller Martini HK5 з покращеним механізмом подавання дроту

продукту, в тому числі вимогам європейської норми EN 12590:1999», – розповідає Олег Голуб. Ціна новинки не захмарна. Як запевняють у PPU, компанія намагається йти назустріч клієнтам. Тут розуміють, що після кризи усім потрібно відновлювати сили й потужності, оптимізовувати витрати. Тож цінова політика PPU спрямована на те, аби пропонувати на ринку оптимальні для клієнтів варіанти. Нині в асортименті – присоски італійського та іспанського виробництва, голки, гачки та проколи для ниткошвейок, зокрема від швейцарської компанії «Bachmann AG», якими комплектують ниткошвейні машини на заводах «Muller-Martini» та «Meccanotecnica»; ножі, дискові ножі для фальцмашин, фрези для термобіндерів тощо. Окрім того, «Print Partner Ukraine» – ексклюзивний представник на теренах України «DeLuxe Stitcher» – одного з найбільших у світі виробників дротошвейних верстатів і головок, а також комплектуючих до них. Якщо для інших виробників виготовлення такої продукції належить до однієї з численних ланок роботи, то для цієї американської компанії, яка на ринку ще з 1886 року, це – пріоритет. Тому її фахівці постійно працюють над новими розробками, вдосконаленням верстатів. Досвідченим поліграфістам бренд «BOSTITCH» – так спочатку називали компанію – добре відомий. Багато

Дротошвейна головка DeLuxe Stitcher26А, більш відомі її копії Magnatek та Champion

хто і досі використовує розроблені нею дротошвейні машини з інтегрованими головками, попри те, що на ринку уже з’явилось нове покоління пристроїв – зі змінними дротошвейними головками цієї ж компанії. Переваги технології очевидні. При переході на інший вид шиття головки можна переставляти, при зношуванні цілком замінювати, економлячи таким чином кошти на обслуговування машини. До того ж є змога встановити одразу до 10 головок особливої компактної конструкції із плавним регулюванням відстані між ними. Ринковий хіт «DeLuxe Stitcher», який наразі має попит серед клієнтів PPU, – головки DB75, DB75V та DB75VS з інноваційною металевою конструкцією храпового механізму, що забезпечує точнішу та в десятки разів довшу безперебійну роботу порівняно з оригінальним пластмасовим храповиком «MüllerMartini». Ці головки призначені для шиття скобою в машинах «MüllerMartini», «Purlux», «Osako», «Київполіграфмаш 4БПШ-30/2» та ін. Храповий механізм можна помістити в оригінальних головках «Müller-Martini» HK75, HK75V і HK75VS. Якщо при встановленні технологи на виробництві дотримуються усіх рекомендацій та експлуатаційної етики, ви зможете «забути» про цей елемент назавжди. Ще один «ексклюзив» – унікальні головки G-серії з бічним поданням дроту, що спрощує налаштування головки, знижує наван-

Дротошвейна машина М1

таження на її механізм і збільшує термін служби. Наприклад, головка G5 до машин «Hohner», дає змогу робити відступ між центрами скоб на 39 мм, а G20 прошиває до 20 мм. «Print Partner Ukraine» постачає швейні головки великим друкарням у Центральній та Східній Європі для всіх типів дротошвейних машин і ВШРА. «Наші замовники в Україні – здебільшого потужні гравці ринку з Харкова, Києва. Звернувшись до компанії вперше, більшість з них після цього повністю перейшли на нашу продукцію і стали постійними партнерами, – розповідає Олег Голуб. – Окрім якості, помірних цін, ще одна причина цього, гадаю, – оперативна доставка замовлення. На складі у Польщі завжди знайдеться потрібний товар та й звідти є прямий доступ до виробника». «Зважаючи на те, що продукція дешевша порів-

няно з конкурентною, можна вважати, що компанію криза не зачепила?» – цікавимось. «Правду кажучи, як і всі, наслідки кризи ми відчули. Зрештою, увійшли ж на ринок якраз на її хвилі. Справжнім поштовхом до розвитку стала для нас торішня виставка «Поліграфія». Люди переконалися, що пропонуємо матеріали справді високого класу, а не продукцію китайського виробництва. Поступово бізнес налагоджується. Плануємо й надалі пропонувати колегам широкий вибір такого обладнання і матеріалів, які б давали змогу заощаджувати кошти та якісно працювати». Уже незабаром в асортименті «Print Partner Ukraine» з’являться кілька нових цікавих пропозицій. Детальніше про них – у наступних номерах «Поліграфії».


різне

Поліграфія №9 (13) вересень 2010 року



на правах реклами

Найкраще для вашого різографа... «Найкраще для вашого різографа» — основна мета і концепція фірми «Компаньйон Груп», котра є постачальником витратних матеріалів і запасних частин в Україну.

Краще — це не завжди означає «дорого». На сьогодні якісні ліцензійні матеріали для різографії — ось основний вихід із кризової ситуації, що склалася на ринку поліграфії. До оптимального співвідношення «цінаякість» прагнуть багато поліграфістів України. Адже переплата за «розкручені бренди» стає згубною з виходом на конкурентний ринок поліграфії. Фірма «Компаньйон Груп» пропонує ринку поліграфії дві торговельні марки матеріалів для різогра-

фії — «RITO» і «GRAFFITTI». Чудова якість друку, стійкий насичений колір, високоякісне перенесення відтінків зображення, відсутність відмарювання, швидкість вбирання і закріплення фарби, однорідна структура, підвищена тиражостійкость майстерплівки, якісна упаковка — і це не весь перелік особливостей даної продукції. Компанія «RITO» — одна із перших виробників, яка пропонує покупцеві два типи майстер-плівки для кожного виду різографа.

Перший тип: майстер-плівка SQ (стандартна якість), призначена для тиражування бланкової продукції, підходить для всіх видів продукції, які не потребують перенесення фотографій і креслень. Майстер-плівка економ-класу дає змогу істотно знизити собівартість продукції. Витримує хороший наклад на один майстер-кадр. Другий тип: майстер-плівка HQ (підвищена якість) — ідеально підходить для тиражування книг, буклетів, фотографій, креслень, малюнків, чудово переносить напівтони, виготовлена зі спеціального волокна, котре дає змогу за якістю наблизитися до оригіналу. Ціна приємно здивує кожного, хто розуміється на якісному друці.

cmyk


cmyk

обладнання

10

Поліграфія №9 (13) вересень 2010 року

Регенерація теплової енергії та економія на кіловатах Чи знаєте ви, що приблизно 40% електроенергії, яку споживає друкарська машина, припадає саме на інфрачервоне сушіння та сушіння гарячим повітрям? А хто ж із виробників хоче постійно витрачати таку кількість електрики? Тож концерн «КВА» спеціально розробив нову генерацію ІЧ-сушарок гарячим повітрям – «KBA VariDryBLUE», яка при повній потужності й високій швидкості друку споживає на 50% менше електроенергії. Технологія доступна для всіх машин великого формату з потрійни�� подовженням секції приймання (у тому числі й для дооснащення машин, які працюють).

Витрати електроенергії знижені завдяки повторному використанню циркуляційного повітря для сушіння. Річ ось у чому: всмоктуване повітря за допомогою двох нагрівальних елементів нагрівається до температури сушіння, яку попередньо визначили на пульті керуван-

ня. Завдяки застосуванню оптимізованих сопел для гарячого повітря з рівномірним аеродинамічним профілем по всій довжині повітря рівномірно розподіляється по поверхні матеріалу. Ненасичене гаряче повітря з модулів 1 і 2 циркулює в замкнутому контурі (див. 3D-схему). Зворотно подаючи цир-

куляційне повітря, його використовують ще раз у третьому модулі й на виході аркушів до секції приймання. Таким чином потужність нагрівання знижується до 2x17,5 кВт. Завдяки багаторазовому використанню гарячого повітря знижується й об’єм повітря, що відсмоктується, порівняно з традиційною технологією інфрачервоного сушіння/сушіння гарячим повітрям. Тож завдяки «KBA VariDryBLUE» електроенергія викорис-

товується ефективніше, а не просто «розпилюється». Переваги «KBA VariDry BLUE»: ● економія електроенергії й запобігання викидам CO2; ● зниження виробничих витрат; ● висока швидкість друку; ● зниження витрат електроенергії на кожен аркуш; ● зменшення об’єму повітря, що відсмоктується, для сушіння ІЧ/гарячим повітрям; ● якісне сушіння при меншому застосуванні порошку. Наведемо простий приклад. На машині «Rapida

142-6+L ALV3 IR/TL» друкували п’ятиколірну упаковку із захисним лакуванням. Під час друку вимірювали затрати електроенергії для сушіння ІЧ/гарячим повітрям і

«KBA VariDryBLUE»

Традиційне сушіння ІЧ/ гарячим повітрям

Витрата електроенергії, кВт/рік

118,500

251,300

Видатки на електроенергію, євро/рік

15,400

32,700

71

150

Економія електроенергії, кВт/год

132,800

Економія витрат, євро/год

17,300

Викиди CO2, т/год

3D-схема із сушками і системою проводки для регенерації теплової енергії

при використанні «KBA VariDryBLUE» (припустімо, що вартість електроенергії – 13 євроцентів/ кВт), відтак – підрахували, скільки можна заощадити.

Дві технології – в одній платформі Незважаючи на те, що для збільшення продуктивності машини серії «Speedmaster SM 102» і «Speedmaster CD 102», максимальна швидкість яких відповідно 13 000 і 15 000 аркушів на годину, можуть бути дооснащені окремими компонентами швидкісної «Speedmaster XL 105», фахівці «Heidelberg» об’єднали дві технології в єдину платформу. Так з’явилася нова «Speedmaster CX 102» для промислового офсетного друку продуктивністю 16500 аркушів на годину.

Крім стандартних характеристик технології XL – автоматичного самонакладу і приймання Preset Plus, динамічного гальма аркуша, новинка містить й інші високоефективні компоненти – пристрої захоплення й підшипники циліндрів, які раніше використовували винятково в платформі XL. А для плавної роботи машини на максимальній швидкості була посилена конструкція друкарських секцій. «Speedmaster CX 102» – вдалий вибір для тих, хто цінує технологію XL і хотів

би об’єднати її з перевагами платформи CD 102», – зазначає Стефан Пленц, член ради директорів, відповідальний за напрям устаткування. Модульна конструкція дає змогу легко змінювати конфігурацію «Speedmaster CX 102» відповідно до вимог клієнта. У машині враховані всі вимоги – від традиційного друку до застосування Duo-технології з лакувальною секцією, розташованою перед офсетними секціями. Друкувати можна як на тонкому папері, так і на щільному картоні й плас-

тику. Незалежно від того, що саме потрібно клієнтові: друк традиційними чи УФ-фарбами, подвійне лакування, нова машина пропонує широкий вибір опцій для обробки «у лінію», зокрема, холодне тиснення фольгою за допомогою модуля FoilStar. Це особливо зацікавить виробників упаковки, етикеток та якісної комерційної продукції. Новинку легко впровадити у робочий потік Prinect. Машина має чудові ергономічні характеристики, дає змогу використовувати широкий комплекс автоматичних функцій, наприклад, для зміни форм, фарби або приправки аркуша. Керувати друкарською машиною слід з пульта «Prinect Press Center» з інтелектуальним програмним забезпеченням «Intellistart». Так само, як і на «XL 105», взаємодія з усіма компонентами й допоміжними приладами здійснюється за допомогою платформи «Sheetfed Control». Вбудована система спектрофотометричного кон-

тролю якості «Prinect Inpress Control» скорочує час приладжування й зменшує кількість макулатури при роботі на новій друкарській машині. Керують кольором і приводкою автоматично в режимі нон-стоп протягом віддруковування усього тиражу. Машина «Speedmaster CX 102» ідеальна для друку, наприклад, з низьким вмістом спирту або безспиртового. Завдяки вбудованій колориметричній системі «Prinect Inpress Control», кількість паперових відходів скорочується в середньому на

100 аркушів (максимально – до 150 аркушів) за один тираж, а енергоспоживання знижують її периферійні пристрої AirStar або CombiStar. Окрім того, розробники подбали й про безпечність машини для довкілля – під час роботи на ній рівень викидів СО2 порівняно невисокий. Першу у світі «Heidelberg Speedmaster CX 102» встановлять у німецькій друкарні «Kern Gmbh», ще одну – в уельській (Великобританія) «HSW Print». Уляна Гавришків


Поліграфія №9 (13) вересень 2010 року

обладнання

11

Вибираємо паперорізальну машину Паперорізальна машина – одна з головних одиниць будь-якого поліграфічного виробництва. Якщо перша машина, куплена в будь-якій новій друкарні, друкарська, то друга – різальна. Економія на ній може виявитися примарною. Адже різання припадає на кінець виробничого процесу, і будь-які технічні збої устаткування можуть обійтися дуже дорого – аж до передруку тиражу. Також інколи виникає потреба нарізання аркушів на необхідний формат і перед процесом друкування, і наявність машини у друкарні стає в пригоді.

При виборі різальної машини найбільш визначальними параметрами є довжина різу, тип притиску і можливість регулювання його тиска. Максимальна висота стоса дає можливість оцінити потужність приводу, але потрібно розуміти, що в реальній роботі в машину рідко закладатиметься дуже великий стос паперу – його важко повертати на столі, та й точність різу знижується. Маса машини свідчить про надійність конструкції, стійкість до струсів і вібрацій, яких у процесі роботи чимало – з кожним ударом ножа. Основний і бічні столи з роздуванням повітря зроблять роботу оператора зручнішою, підвищать продуктивність праці. Система захисту оператора з ІЧ-бар’єром забезпечить зручність і безпеку роботи. А керування машиною з вбудованого комп’ютера і збереження параметрів роботи нині необхідні для більшості друкарень. Для різання паперу в промислових обсягах застосовують машини типу гільйотини, котрі мають механізований привід ножа прямокутної форми. Принцип такий: стос паперу розміщають на робочий стіл і за допомогою зіштовхування вирівнюють до затла (заднього зіштовхувача) і до однієї з бічних напрямних – так задається вірний кут. Крім того, затл, що переміщується і фіксується у потрібному положенні, визначає розмір різу. У цьому положенні стос стримують під час різання притиском,

а закріплений у тримачі ніж опускається і прорізає стос до марзана (бруска прямокутного перерізу з поліуретану або фторопласту), розташованого по лінії, що запобігає затупленню ножа. Цей різ не є простим рухом ножа по вертикалі вниз і має особливу назву – «шабельний»: закріплений у тримачі під невеликим кутом ніж у процесі різання переміщається убік і поступово повертається на цей же кут у міру надходження паперу у стос. Оскільки при подібному русі лезо входить у стос не відразу на всій поверхні, а кут нахилу ножа щодо стоса поступово зменшується до нуля, то навантаження на ніж і на стос зростає поступово. Завдяки цьому зменшується рух аркушів у стосі, підвищується точність різу, знижуються зусилля на приводі ножа. Основні вузли різальної машини – механізми переміщення і точного позиціонування затла, привід притиску і привід ножа. Привід притиску буває ручним, електромеханічним і гідравлічним. Найпопулярніша конструкція приводу ножа – електромеханічна. Пов’язано це з досить простою реалізацією плавного розгону і зупинки ножа за допомогою кривошипно-шатунного механізму. Гідравлічний привід з дуже складною кінематикою дорогий у виконанні, кілька років тому його встановлювали на лічені моделі машин, але останнім часом він стає більш поширеним.

Притискач Притискач утримує стос під час різання. При входженні ножа у стос верхні аркуші захоплюються лезом вниз, а нижні, огинаючи ніж, відштовхують його від стоса. Дії різних навантажень призводять до неточностей різу: при високому стосі, недостатній жорсткості і поганому закріпленні ножа у тримачі нижні аркуші можуть виявитися довшими за верхні. Механізм притискача впливає і на якість готової продукції. Для нерухомості стоса і збільшення точності різання зусилля притискача має бути максимальним. Наприклад, відбитки, ламіновані товстою плівкою або віддруковані на синтетичному папері, мають підвищене ковзання один відносно другого, тому при недостатньому тиску можуть просто «вискочити» з-під балки притиску в момент входження ножа у стос. Але сильний притиск н�� завжди корисний, адже часто доводиться різати свіжовіддруковані відбитки, зображення з яких при надлишковому тиску може перетиснутися. Пружна система в механізмі притискача підтримує постійний тиск балки, компенсуючи прогинання стоса під дією ножа. У такій схемі з початком циклу різання притискач дотискає стос. Зазвичай притискач починає рух автоматично і після своєї зупинки дає сигнал для опускання ножа. Інший спосіб опускання притискача – за допомогою механічної або електричної педалі, що опускає балку окремо, не спричиняючи спрацьовування ножа. Попередній притиск дає змогу усунути повітряні прошарки із стоса до початку циклу. Інше призначення попереднього притискача – позначення лінії різу – зараз втрачає своє значення, оскільки для цього в сучасних різальних машинах використовують тонкий світловий промінь. Для зменшення мінімального розміру різання притискну балку і затл зазвичай виконують у вигляді зустрічних гребінчастих структур, що входять одна в одну. При розрізанні деяких видів продукції (наприклад, пористих марок паперу) це призводить до рельєфного відтискання гребінки притиска на верхніх аркушах. Уникнути цього допомагають спеціальні прямокутні металеві накладки на притискач, котрі більш рівномірно розподіляють навантаження на стос.

При цьому мінімальний розмір смуги різу зростає: накладна планка перешкоджає руху затла до крайнього положення. Крім того, притискач показує місце різу – ніж рухається рівно по ньому. Це був єдиний спосіб відображення місця різу, поки в машинах не почали впроваджувати світлову індикацію: вузька смужка світла проходить по всій ширині робочої зони, позначаючи лінію різу. Але для деяких видів робіт (наприклад, коли мітки різу надруковані виворотом) світлову індикацію краще вимкнути і скористатися старим добрим притискачем. Кріплення заднім упором Механізмом приводу затла є з’єднання гвинт-гайка, що уможливлює переміщення затла вперед-назад по столу різальної машини і встановлення необхідної довжини різу стоса. Для зменшення тертя затл вивішують над поверхнею столу, залишаючи лише мінімальний зазор, щоб нижні аркуші в стосі паперу не прослизали у проміжок між столом і затлом. Щоб уникнути цього, утворений зазор прикривають прикріпленими до нижньої частини затла пластиковими або металевими елементами, котрі вільно ковзають по столу. Як правило, конструкція і якість виготовлення приводу затла визначають надійність і тривалість служби машини. Найбільш слабке місце – гвинтова втулка, на якій кріпиться затл. Адже при закладанні стоса в машину відбувається сильний удар по задньому зіштовхувачу: оператор, вирівнюючи стос, ударяє його об затл, як правило, ближче до лівого або правого краю. Бічні навантаження, що виникають при цьому, можуть призвести до утворення зазорів у парі гвинт-гайка, до зношення втулки і ходового гвинта в місцях установлення часто використовуваних форматів. Для збільшення жорсткості з’єднання ходову втулку роблять великої довжини, а замість стандартного з’єднання гвинт-гайка ставлять втулку з кульовим з’єднанням. У машинах з довжиною різу

більше 140 см використовують два ходових гвинти з кожного краю затла. Тоді замість проблеми надійності постає не менш складне завдання синхронізації руху по обох гвинтах. Точність встановлення розміру в сучасних паперорізальних машинах може становити 0,01 мм, і витримати такий допуск при переміщенні затла не просто, особливо на машинах з великою довжиною різу. Таку систему використовують не завжди: наприклад, на деяких машинах затл рухається не лише по гвинту, але і по спеціальній напрямній – така система істотно підвищує стабільність, довговічність, а головне – точність позиціонування затла. Точність роботи Питання точності різу паперорізальних машин може стати приводом для спекуляцій. Як правило, деякі постачальники пояснюють високу ціну на ту або іншу модель різальної машини її нібито неперевершеною точністю різання. Найменша цифра, котру заявляє виробник, – 0,01 мм. Але якщо уявити подібний розмір, то його можна порівняти з товщиною нитки павутини. Розрізати з подібним рівнем точності не один аркуш, а цілий стос просто неможливо з багатьох об’єктивних причин. Почнем з того, що стос паперу досить пружний: його можна зігнути – і він сам розігнеться. Притискач деформує аркуш, ніж під час входження у папір цю деформацію збільшує. Але тільки-но тиск знімається, папір прагне набути колишньої форми, розмір аркуша при цьому може змінитися на десяті міліметра. Продовження на с. 12–13

cmyk


cmyk

обладнання

12

Поліграфія №9 (13) вересень 2010 року

Вибираємо паперорізальну машину Продовження. Поч. на с. 11

При різанні високого стоса і при затупленому ножі лезо відводиться трохи убік. Отже, що вищий стос, то довшими будуть нижні аркуші у стосі порівняно з верхніми. Звичайно, йдеться лише про соті міліметра, але ж часто в рекламі обіцяють саме таку точність машини. Вище згадано момент, коли оператор, вирівнюючи стос, ударяє його в затл, зазвичай ближче до кінця. Через це можуть виникнути невеликі перекоси в механізмі подавання затла. При цьому аркуші паперу, які відрізають зліва або праворуч від центральної осі машини, матимуть різний розмір. Це все дуже добре відомо виробникам паперорізальних машин, тому найбільш досвідчені й обережні уникають прямо заявляти розмір точності різу. Замість цього параметр міняють на нейтральні значення: точність позиціонування затла або точність індикації розміру на дисплеї. Або взагалі розсудливо заявляють: «Точність різання залежить від типу паперу,

висоти стоса, робочого тиску, кваліфікації оператора». Нарешті, висока точність різу неможлива навіть через похибку при зіштовхуванні. Оператор може дуже добре зіштовхнути папір у стосі, але не з точністю 0,01 мм; аркуші все одно розташовуватимуться з невеликим розкидом, що перевищує це значення. Хоча виробник і заявляє точність різання до сотих, не варто вважати цей параметр за найважливіший при виборі машини. Тим паче високоточна електроніка позиціонування дорого коштує. Якщо на якісну машину встановити блок керування затлом з точністю встановлення розміру 0,1 мм, як правило, цього цілком достатньо для виконання більшості робіт. А машина обійдеться трохи дешевше. Керування Усі сучасні машини мають пульт керування – екран і клавіатуру. Виробники, що орієнтуються на найсучасніші рішення, ставлять сенсорний екран. Тоді звичайних кнопок на пульті буде менше. ОС комп’ютерів керування бувають спе-

ціалізовані (їх роблять самі виробники устаткування) або на базі якоїсь версії Windows. Переваги і недоліки обох підходів очевидні. «Саморобне» ПЗ пишеться під конкретну модель машини, тому стабільніше, але дуже повільно оновлюється. Версії під Windows легкі при апгрейді, але зберігають фірмові риси – підвищену схильність до «зависань». Істотно впливає на розвиток усього процесу функція програмування роботи різальної машини. Декілька хвилин на програмування обертаються багатьма заощадженими годинами при різанні великих тиражів однотипної продукції, наприклад, етикетки. При цьому знижується навантаження на оператора, який не повинен тримати в голові численні розміри і порядок їх введення. Сучасні машини зберігають у пам’яті сотні програм на тисячі кроків. Є моделі, що допускають зовнішнє зберігання програм, наприклад, на USBфлешці. У деяких програмованих машин при роботі автоматично переміщається лише затл, а кожен різ оператор повинен робити сам, натискуючи клавіші ходу ножа. Інші машини весь цикл різання за програмою роблять самі, і оператор лише повинен правильно завантажити стос, а потім стежити за процесом і знімати зі столу готову продукцію. Автоматизація паперорізального обладнання Різальна машина зазвичай використовується неефективно: різак може виконувати до

50 різів на хвилину, але різальник не має можливості так швидко обробляти папір – у результаті різальник на звичайному різаку обробляє не більше півпалети паперу на годину. Але коли на допомогу різальнику приходить додаткове устаткування, з’являється можливість автоматизувати операції підготовки, підрізування і вивантаження паперу – всі операції виконуються набагато швидше, що дає змогу збільшити продуктивність різального комплексу до 10 разів, зводячи при цьому участь оператора (а також ймовірність помилок) до мінімуму. У різальних комплексах, що максимально використовують додаткове устаткування, різальник лише підвозить папір і відвозить готову продукцію: система сама відокремлює пачки потрібної товщини, за потреби перераховує кількість аркушів у пачці, зіштовхує аркуші, видаляє зайве повітря, переносить на різак і здійснює підрізування і розрізання. Пачки, що далі підрізають, автоматично переносяться на стапелеукладальник, який може розкладати продукцію на різні палети для сортування готової продукції. Більш детально про ефективність допоміжного обладнання ми розповідали у попередньому номері газети (№8, серпень 2010 року). Сьогодні автоматизація різальних процесів – єдина можливість істотно збільшити ефективність роботи оператора бу��ь-якої різальної машини. На сучасному ринку прослідковуються дві стійкі тенденції у розвитку цих процесів: ● створення дуже складних різальних комплексів, що повністю усувають ручні операції на етапах завантаження і розвантаження паперу; ● максимально можлива інтеграція різальних машин у системи workflow. Сучасна різальна ділянка складається в основному з додаткового устаткування: сам різак зараз відіграє далеко не головну роль – підвищення продуктивності пов’язане саме з допо-

міжним устаткуванням. Наприклад, різаки «Wohlenberg» комплектують додатковим устаткуванням «Baumann». Поширені різальні лінії, зокрема стапелепідіймальники, віброзіштовхувачі, автоматичні стапелеукладальники, а є і рішення для повністю автоматичного підрізування, що дають змогу звести операції різальника до завантаження палети з папером і вивантаження палет з готовою продукцією. Повний комплекс автоматизації для різання паперу повинен включати декілька пристроїв а керують ним з центрального комп’ютера різальної машини. Тоді для деяких робіт (наприклад, підрізування паперу з 4-х боків) операторові досить ввести потрібну програму, а потім просто стежити за роботою машини. Зрозуміло, що створити універсальну систему автоматичного різання вкрай важко, але можна, орієнтуючись на потреби друкарні, підібрати комплекс устаткування, який значно скоротить тимчасові витрати на цьому етапі виробництва. У будь-якому випадку вартість розвиненої системи автоматизацї може бути в кілька разів вищою, ніж різальної машини. Класифікація паперорізальних машин Більшість провідних виробників одноножових різальних машин мають власну класифікацію обладнання, котре вони виробляють. Переважно вона відображає ті чи інші конструктивні особливості машин. Звичайно це цифробуквені позначення, що є в найменуванні, і вказують на певні особливості. Як правило, основні параметри без зусиль прослідковуються у модельному ряді будьякого виробника. Серед них: ● максимальна довжина різу – цей параметр відображає можливості машини з обробки певних форматів. Грамотний фахівець, підбираючи устаткування, обчислює цей параметр на підставі розміру діагоналі передбачуваного (наявного) максимального формату.

Такий підхід дозволяє операторові (різальнику) обробляти максимальний формат, розвертаючи робочий стос на задній поверхні талера; ● використана в машині система керування процесом різання – майже всі сучасні машини оснащують комп’ютеризованими системами керування і контролю. Зважаючи на потреби потенційного замовника, більшість виробників пропонують різні за можливостями (і ціною) системи. Як правило, варіюють програмні можливості, якість дисплея (кольоровий, монохромний, розмір діагоналі) і наявність (або відсутність) систем самодіагностики й автоматичного керування процесами. Що варто вказати в техзавданні для постачальника Якщо йдеться просто про різак, то в більшості випадків досить вказати довжину різу. Якщо ж замовник хоче купити різальну лінію, то, природно, потрібно більше інформації: формати і типи матеріалів, бажана продуктивність тощо. Типовими можна вважати такі параметри: ● довжина різу (діагональ найбільшого оброблюваного формату); ● точність обробки стоса як постійна величина впродовж значного експлуатаційного терміну; ● система приводу ножа (якщо критично для умов конкретного виробництва); ● наявність специфічних програмних можливостей (CIP 3/CIP4, JDF і т. д.); ● наявність/відсутність необхідних периферійних пристроїв. Інколи вказують вимоги з оснащення машини для роботи із специфічними матеріалами (текстиль, метал, спеціальні пластики й особливі види поліграфічної продукції). Все-таки при купівлі машини варто задуматися про додаткові пристрої, котрі допоможуть раціональніше використовувати обладнання і підвищити його продуктивність. Володимир Нетак


обладнання

Поліграфія №9 (13) вересень 2010 року

13

Паперорізальні машини на ринку України Макс. ширина різу, мм

Макс. висота стоса, мм

Тип приводу ножа / притискача

Тиск притискача, кН

Габарити ДхШхВ, мм

Швидкість, цикл/хв

Маса, кг

Постачальник на ринок України

BW-650H

670

80

М/М

1440x1230x930

365

«Баден Проект»

BW-670V+

670

80

М/М

1440x1230x930

365

«Баден Проект»

EBA 721-06 LT

720

80

ЕМ/Г

1510х1305х1335

620

«Нісса Україна», «Design Trading»

Grafmasz G 73

730

80

М/М

1666х1797х1394

510

«Ява-Ін»

GUOWANG 78

780

120

ЕМ/Г

1,5–60

1400х1850х2150

45

1800

«MacHouse»

GUOWANG 92

920

130

ЕМ/Г

1,5–60

1400х1910х2250

45

2500

«MacHouse»

GUOWANG 115

1150

165

ЕМ/Г

1,5–80

1400х2000х2750

45

3800

«MacHouse»

GUOWANG 130

1300

130

ЕМ/Г

1,5–80

1400х1910х2750

45

3800

«MacHouse»

GUOWANG 137

1370

165

ЕМ/Г

1,5–80

1400х2000х2950

45

4500

«MacHouse»

GUOWANG 155

1550

165

ЕМ/Г

2–80

1600х2300х3700

45

5800

«MacHouse»

GUOWANG 176

1760

165

ЕМ/Г

2–80

1650х2100х3600

45

6800

«MacHouse»

HUAYUE SQZK - М5 115

1150

120

М/Г

до 30

2088х2042х1800

40

2100

«Вікторія Трейдинг»

KATSUDA JMC 4fx HOW SH 430

1306

165

ЕМ/Г

до 45

2705х2886х1615

42

5300

«Вікторія Трейдинг»

KATSUDA JMC 4fx HOW SH 450

1380

165

ЕМ/Г

3–45

2772х2950х1628

42

5600

«Вікторія Трейдинг»

KATSUDA JMC 4fx HOW SH 510

1550

165

ЕМ/Г

3–60

3080х3130х1712

38

6000

«Вікторія Трейдинг»

MAXIMA MС 62 PH

620

90

Г/Г

2,5–24

1820х1320х1490

26

950

«Поліграфічні системи»

MAXIMA MС 80

800

110

Г/Г

2–24

1980х1925х1485

40

1675

«Поліграфічні системи»

MAXIMA MS 92

920

135

Г/Г

1,5–35

2230х2380х1535

40

2565

«Поліграфічні системи»

MAXIMA MC 115

1150

130

Г/Г

2–27

2663х2820х1565

40

3250

«Поліграфічні системи»

Perfecta 76

760

110

ЕМ /Г

2–25

1825х1400х1400

50

1650

«УПГ»

Perfecta 92

920

120

ЕМ /Г

2–30

1885х1580х1460

50

2000

«УПГ»

Perfecta 115

1150

165

ЕМ /Г

2,5–45

2560х2420х1630

44

3200

«УПГ»

Perfecta 132

1320

165

ЕМ /Г

2,5–45

2730х2590х1630

44

3410

«УПГ»

Perfecta 168

1680

165

ЕМ /Г

3,5–60

3600х3210х1735

42

5600

«УПГ»

Perfecta 225

2250

165

ЕМ /Г

3,5–70

4305х3400х1755

34

7000

«УПГ»

POLAR 66

670

80

М/Г

2–15

1825х1250х1520

20

620

«Heidelberg Україна»

POLAR 78 XS

780

120

М/Г

1,5–30

2020х1580х1570

45

1,350

«Heidelberg Україна»

POLAR 92 X

920

130

М/Г

1,5–35

2230х1770х1590

45

1,920

«Heidelberg Україна»

POLAR 115 X

1.150

165

М/Г

1,5–45

2560х2360х1710

45

3,230

«Heidelberg Україна»

POLAR 137 X

1.370

165

М/Г

1,5–55

2840х2580х1710

45

4,150

«Heidelberg Україна»

POLAR 155 X

1.550

165

М/Г

1,5–60

2980х2750х1740

45

4,950

«Heidelberg Україна»

POLAR 176 X

1.760

165

М/Г

1,5–70

3800х2960х1740

45

6,200

«Heidelberg Україна»

ROBOCUT 100

1030

165

ЕМ/Г

4–40

2440х2660х1660

3200

«Поліграфічні системи»

ROBOCUT 115

1168

165

ЕМ/Г

4–40

2610х2790х1660

4100

«Поліграфічні системи»

ROBOCUT 137

1370

165

ЕМ/Г

4–40

2760х3010х1640

4500

«Поліграфічні системи»

ROBOCUT 160

1600

165

ЕМ/Г

4–40

3220х3540х1730

5500

«Поліграфічні системи»

SCHENWEIDA SQZK 780

780

120

Е/Г

1,5–30

1880х1980х1500

40

1800

«MacHouse»

SCHENWEIDA SQZK 920

920

120

Е/Г

1,5–30

2240х2120х1500

40

2100

«MacHouse»

SCHENWEIDA SQZK 1150

1150

165

Е/Г

1,50–40

2620х2580х1650

42

3500

«MacHouse»

SCHENWEIDA SQZK 1370

1370

165

Е/Г

1,50–40

2620х2580х1650

42

3800

«MacHouse»

SCHENWEIDA SQZK 1660

1660

165

Е/Г

до 55

3237х3610х1760

38

6800

«MacHouse»

SCHENWEIDA QZK 670

670

80

Е/Г

до 30

1540х1100х1360

22

550

«MacHouse»

SCHENWEIDA QZK 820R5

820

110

Г/Г

до 30

2050х1520х1480

40

1900

«MacHouse»

SCHENWEIDA QZX 670

670

80

Г/Г

1540х1100х1360

22

550

«MacHouse»

SENATOR E-Line 78

780

120

М/Г

1,5–22

1811х1719х1565

1400

«MacHouse», «HGS»

SENATOR E-Line 92

920

120

М/Г

1,8–30

1992х1835х1520

1600

«MacHouse», «HGS»

SENATOR E-Line 185

1850

165

М/Г

0,4–60

3521х3650х1680

50

6630

«MacHouse», «HGS»

SENATOR E-Line 260

2600

165

М/Г

5–80

4670х4600х1850

50

10500

«MacHouse», «HGS»

SENATOR S-line 115H

1150

170

Г/Г

3–37

2263х2020х1510

2750

«MacHouse», «HGS»

SENATOR S-line 137 H

1370

170

Г/Г

4–45

2750х2241х1510

3350

«MacHouse», «HGS»

SENATOR S-line 155 H

1550

170

Г/Г

4–45

3211х2421х1510

3650

«MacHouse», «HGS»

Wohlenberg cut-tec 76

760

120

2–25

2,5

42

1200

«Нісса Україна»

Wohlenberg cut-tec 92

920

130

2–30

4,3

42

2140

«Нісса Україна»

Wohlenberg cut-tec 137

1370

165

Е/Г

2,5–45

8,2

до 30, 42

3820

«Нісса Україна»

Wohlenberg cut-tec 155

1550

165

Е/Г

3–50

9,2

до 30, 42

5350

«Нісса Україна»

Wohlenberg cut-tec 185

1850

165

Е/Г

4–60

11,8

до 30, 42

6000

«Нісса Україна»

Wohlenberg pro-tec 115

1150

160

Е/Г

2,5–40

6,6

до 50

3050

«Нісса Україна»

Марка різака

cmyk


cmyk

обладнання

1

Поліграфія №9 (13) вересень 2010 року на правах реклами

Знайти найкращу техніку, зробити її ще кращою – разом з нами обійти конкурентів!

Мова піде про б/в поліграфічне обладнання привезене з-за кордону. Його на ринку багато і воно різноманітне. Про його дуже малу частину хотілося би поміркувати, можливо, комусь це стане у пригоді.

Історія розвитку різноманітної техніки загалом схожа. На початковій стадії у пристроях була вбога електроніка й, як правило, хороша механіка з металу. Зараз – убога пластмасова механіка й, як правило, потужна електроніка. Якщо йдеться про комп’ютери, мобільні телефони тощо, тобто все, що без механіки, тут, звичайно, слід брати щось новіше і свіжіше. Беззаперечно, електроніка розвивається семимильними кроками. А от якщо в устаткуванні є механіка.... А поліграфічне обладнання і є в основному механіка... То тоді... Що тоді? Тоді електроніка переганяє механіку, і електроніка починає застосовуватися не зовсім за призначенням. Робить багато зайвого і непотрібного. Наприклад, поки апарат відпрацьовує якусь довгу механічну операцію, на дисплеї малюється білочка, що бігає в колесі (перегляд мультика), або опрацьовує якийсь хитромудрий чіп, котрий при нашій бідності заставляє нас купувати щось до апарату в десять разів дороще. А механіка при цьому вже пластмасова-пластмасова. Скажімо, фірма «RISO», що випускає різографи, знизила ресурс своїх невдалих апаратів практично у п’ять (!) разів... Правильно, на ресурс по пробігу одного б/в різографа вдалої серії GR потрібно п’ять нових «пластмасових» апаратів. За ціною б/в апарат утричі дешевший. Відтак, помноживши три на п’ять (утричі дешевше – у 5 разів більше за пробігом), одержуємо 15.

Існує така техніка б/в, яку використовувати у 15 разів вигідніше, ніж нову! В 15 раз вигідніше! Якщо хтось зумів знайти золоту середину, тоді користуватися б/в технікою вигідніше в рази, в порівнянні з новою. Отже, головне знайти класну техніку. Як знайти? У кожного виробника є вдалі екземпляри техніки і не дуже вдалі. Як визначити вдалий, а саме головне апарат з хорошою підтримкою? Адже він б/в, а з ним треба

знати що робити. Купити апарат не проблема, що робити з ним дальше? Важко, але можливо. Краще не слухайте: ● казок менеджерів; ● казок власників апаратів (ніхто не скаже, що він дурак і купив поганий апарат). Краще проаналізувати: ● відгуки на форумах в інтернеті; ● грошовий добробут різних людей із різною технікою (простіше кажучи, поцікавитись, на чому працюють найбільш успішні); ● співставити розповіді кількох сервісних інженерів (не менше трьохчотирьох із різних фірм); ● всі нюанси по апарату у продавця (чи є у продавця сервісне забезпечення, скільки сервісних інженерів, скільки часу займає ремонт, безпроблемний ресурс апарата, ресурс апарата із прийнятним і неприйнятним вкладенням грошей у ремонт, вартість володіння продукцією на різних етапах життя апарата, можливість апгрейта (чи заберуть товар назад наприкінці строку експлуатації)) тощо; ● поширення обраного апарата на території конкретної країни й регіону ● загальний аналіз самого продавця апарату. Вважаю, це головним. Чи забезпечує продавець сервіс на апарат? Чи надає гарантійний термін, хоча б щонайменший? (якщо ні, то сумно. Заледве чи Ви зможете при купівлі перевірити абсолютно все). Чим він передбачає «годувати» апарат і наскільки безпроблемно (оригінал, ліцензія, чи підходить щось від інших виробників у наш непростий вік постачання імпорту)? Хто в цього продавця купував техніку і якими є їхні відгуки? Чи готовий продавець забезпечити швидкий ремонт із застосуванням штрафних санкцій за невиконання? На обґрунтований період довгого ремонту, чи надасть продавець аналогічний апарат покупцеві? Я би розділив продавців на три види: 1) оптові (без гарантії, однаково, що продавати, але дешево); 2) роздрібні (як правило дорого, не однаково що, з повною підтримкою й відповідальністю за техніку, можливістю апгрейта й т.д.); 3) оптово-роздрібні (різний підхід, що поєднує перші два). Ось тут і можна побачити ті апарати, які варто брати. Вони дорожчі, зате з гарантією. Грубо кажучи, їх треба однин на трип’ять дешевих. Ними ви будете задоволені. Для поліграфістів-новачків мало що скажуть загальні принципи підходу до вибору техніки. Отож, трохи конкретики.

Рекомендуємо лише ту техніку, котрою люди задоволені, котра апробована в порівнянні з іншою технікою. Не таємниця, для малих тиражів, оптимально підходить копір. Якщо не стоїть завдання друкувати на газетному папері, потужний копір – це те, що треба. Чому потужний? Дуже просто – вони зараз не дуже дорогі, а собівартість володіння копією – казкова. Наприклад, Konica Minolta DI450, DI470, DI550 за вартістю володіння копією конкурує з різографом і навіть ганяється за офсетом (якщо йому підкинути нескладне завдання вдруковування різних номерів у повноколірні зображення, отримані офсетним способом). Кращим із трійки вважається DI470, де трьома лампами м’яко розігріваються гума й тефлон пічки для максимального ресурсу останнього. Нечіповану банку з тонером 1,1 кг легко змінює сам оператор, не треба вдаватися до послуг сервісних інженерів для заправлення (в принципі можна купувати тонер мішками й самотужки заряджати апарат). На цьому апараті перевіряли елементарний принцип надійності: скажімо, якщо розглянути два копіра продуктивністю 45 копій/хв., то надійніший той, в якого більша вага. Якщо вага більша вдвічі, то ресурс вищий разів у п’ять. Просто так японці вагу не збільшуватимуть. Ресурс цього апарата (близько 8 млн. копій) навіть вищий, ніж деяких «легких» різографів. Аналізуючи роботу різноманітної техніки різних виробників, буває, вдається зробити щось поліпшене, комбіноване, щось із, здавалося б, недосяжними показниками. Наприклад, заледве чи хто наздожене найпоширеніший з різографів «RISO GR3750» за дешевизною витратних матеріалів, запчастин, безпроблемного ресурсу по пробігу (знаю три апарати, в яких пробіг – понад 60 000 000 відбитків). Порівняємо два апарати. Обидва фірми «RISO»: «RISO GR3750» і «RISO RP3500».

Розглянемо, як вони поводять себе під час експлуатації «RISO RP3500»: До 2 млн відбитків – безпроблемний ресурс. Далі вмирає металеве сито барабана (дорога штука), купа дрібних деталей, і до 4-х млн відбитків він добігає із припустимим вкладенням грошей у ремонт. Далі краще сито не змінювати, а вставити новий друкарський циліндр, і з не зовсім припустимим вкладенням грошей у ремонт добігти до 7 млн відбитків зі ще однією заміною сита. Дальше апарат краще викинути, якщо, звісно, він не дорогий вам як пам’ять. Якщо він дорогий, як пам’ять, то в принципі працювати може вічно. Інша справа – гро-

шей він на власний ремонт не заробить, для його вічного життя прийдеться підробляти десь на стороні. Чому? Все дуже просто. Якщо зібрати різограф із привезених окремо запчастин, він буде в сто разів дорожчий від купленого цілком. «RISO GR3750»: За волею долі в ньому використано безшовне металеве сито барабана з ресурсом 10 млн відбитків. Моноблок сканера без усіляких систем лінз, тросиків, дзеркал. Жодної пластмасової шестірні в основному приводі і т.д. До 7 млн відбитків добігаємо легко, якщо проводимо регулярну профілактику. Залишаємо 3 млн відбитків ресурсу для старого чорного друкарського циліндра. Додаємо краплину радості до його життя й перефарбовуємо його в червоний (синій, зелений) колір. Річ у тім, що у кольорі він працює 3–5% від завантаження чорного. Він як би на пенсії. А от новенький барабан або свіжий кольоровий робимо чорним і знову маємо 7 млн відбитків! Ще один друкарський циліндр дозволить різографу повністю реалізувати себе: збільшити цифру пробігу до 21 млн при досить лояльних фінансових внесках у ремонт. Наголошую: при виборі цієї техніки ми не купуємо після кожних 7 млн відбитків новий різограф, ми купуємо собі додатково лише кольоровий друкарський циліндр. Різограф стає багато фарбовим і багатоміліонним. Однак не все так казково. Багатохто скаже: « Все класно, але для такого ресурсу пробігу термоголовка (найдорожча деталь апарата) там слабка. У серії RP вона набагато надійніша і це його перевага!» Все правильно. Але! Ставимо на «RISO GR3750» термоголовку від «RISO RP3500»! Токарські, фрезерні роботи, спаювання, а також програмування мікроконтролерів. Роботи багато, але чого лишень не зробиш для улюблених клієнтів! Отримуємо «бомбовий» апарат. Якби «буржуї» знали про це, то так, як і на високошвидкісному банківському матричному принтері написали б: «Заборонено до продажу в третіх країнах через низьку собівартість друку». Усе для клієнтів. Можемо змусити різограф працювати на крейдованому папері!

Знайдемо найкращу техніку, зробимо її ще кращою – разом з нами обженемо конкурентів! На крейдованому папері можемо заставити працювати й дешеву фрикційну аркушепідбиральну машину «Plockmatiс 310». Змусимо буклетмейкер «Nagel» працюватиме не тільки на рідних 26-х скобах. Дешеві скоби 24 і 23 з будь-якого магазину канцтоварів теж будуть йому доступні. Збоїв з цими скобами майже не трапляється. Бойки під них товстіші й не ламаються, відщолкуються. Принадність! Зірку з неба дістати!... Але це ні, цього вже не обіцяю От ще б доукомплектувати друкарську техніку різаком. Бажано вищої якості, аніж німецький «Ideal». І ще кілька цікавих ідей на потім... Телефонуйте. Розповімо – підкажемо! Знайдемо найкращу техніку, зробимо її ще кращою – разом з нами обженемо конкурентів! Василь Широченков Тел./факс: (057) 757-50-18 (067) 793-60-30, (050) 327-62-76 www.duplicator.com.ua info@duplicator.com.ua


виробниЧиЙ ЦеХ

Поліграфія №9 (13) вересень 2010 року

15 на правах реклами

Сприятливий клімат у друкарні – це економія затрат! Одним із найважливіших факторів, які впливають на якість виготовлення друкованої продукції, є чітке дотримання відповідних кліматичних умов у виробничих приміщеннях друкарні. Температура повітря та відносна вологість у друкарнях є безпосередніми чинниками процесу виготовлення якісної поліграфічної продукції.

Перед друкуванням обов’язковою є акліматизація паперу, яка інколи забирає багато часу і не завжди дає очікуваний і бажаний результат. Низька вологість повітря в друкарні є джерелом багатьох проблем, про які поліграфісти знають із власного досвіду. Особливо гостра ця проблема в холодну пору року під час опалювального сезону. Це пов’язано з тим, що визначальною є не абсолютна, а відносна вологість повітря — саме вона визначає важливий для практичного використання ступінь вологості матеріалів. Ефективне зволоження повітря зменшує кількість пилу в повітрі, зменшує затрати фарби, лаків, розчинників та інших витратних матеріалів. При друкуванні у приміщенні обов’язково треба підтримувати відповідні та сталі кліматичні умови. Яким чином це можна зробити? Є кілька варіантів: ● побутові парові системи, які є чайниками, що випаровують воду в результаті кипіння. Їх недоліки – низька продуктивність і неможливість автоматич-

но контролювати відносну вологість. Парові системи вбудовують, як правило, в централізовані кліматичні системи, які разом із кондиціонуванням ще �� зволожують повітря. Однак такі системи достатньо дорогі та громіздкі; ● дискові механічні розпилювачі. Вони порівняно недорогі, однак, внаслідок конструктивних особливостей, використовуються мало. Це пов’язано, перш за все, зі слабким захистом таких систем від росту бактерій. Існують також інші конструкції, наприклад, ультразвукові. Але найбільш ефективними та часто вживаними є системи з використанням форсунок (розпилювачів). Це пояснюється тим, що такі системи за невисокої вартості є найбільш гігієнічними (вони повністю закриті), компактними, їх легко монтувати, вони забезпечують рівномірну вологість у приміщені будьякого розміру та потребують мінімального втручання для обслуговування. На практиці такі системи працюють багато років без обслуговування. Компанія «STERNAL INTERNATIONAL» пропонує саме такі системи для ефективного зволоження повітря. Складається система із розпилювачів, до яких підводять воду та стиснене повітря. Стиснене повітря, що потрапляє до розпилювача, утворює вакуум і відкриває спеціальний клапан, який подає до розпилювача необхідну порцію води. Ця конструкція дає змогу достатньо точно керувати процесом зволоження та унеможливлює витікання води з розпилювача. Після потрапляння в розпилювач відповідна порція води розпилюється у вигляді аерозолю.

Іван Іванович ІЛЬЦІВ, тзоВ «домен-друк», заступник директора з питань постачання: – Наша друкарня випускає багато різноманітної продукції. Замовниками є такі великі фірми, як «Оболонь», «Рошен» і багато інших. Це дуже серйозна продукція, що мусить бути високої якості. Для цього, в першу чергу, потрібно підтримувати постійну вологість повітря. Щоб забезпечити всі необхідні передумови для якісного друкування, ми вирішили придбати трьохзонну систему автоматичного зволоження компанії «STERNAL INTERNATIONAL». Це серйозне вкладення грошей, але воно, безумовно, варте цього. Недотримання кліматичних умов створює багато проблем при друкуванні: скручується та ламається папір, у ньому накопичується статична електрика, збільшуються витрати матеріалів, кількість пилу в повітрі тощо. Завдяки цій системі ми усунули всі ці та багато інших недоліків. Система (працюємо з нею впродовж двох років) дала нам змогу значно підвищити якість процесу друкування та забезпечити своєму персоналу хороші умови праці. Повітря в друкарні стало чистішим. Постійно має потрібну вологість. Я вважаю, що ми правильно вклали кошти! Рекомендую зробити це всім друкарням! Розпилювач найновішої генерації має продуктивність від 2 до 7 літрів на годину, виготовлений із нержавіючої сталі методом CNC, що дає змогу застосовувати воду будь-якої якості, в тому числі демінералізовану. Базові можливості системи: ● запобігання появі та росту культур бактерій; ● забезпечення стабільного рівня вологості – згідно з вимогами ISO; ● низький рівень шуму; ● мала енергоємність; ● робота без додаткового обслуговування; ● розпилювачі, що самоочищуються; ● достатня гнучкість системи, яку можна розширити, монтуючи додаткові модулі, що забезпечує стабільну роботу в різних умовах; ● гарантія – 12 місяців.

Кожну інсталяцію проектують з урахуванням потреб і вимог замовника. Компанія консультує, навчає, проектує та виконує комплексні інсталяції, безкоштовно виконує проекти інсталяцій зволоження повітря. Також ми пропонуємо компактні системи із вбудованими розпилювачами, що значно знижує вартість інсталяції. Представництво «Sternal International» в Україні: м. Львів, 79010, вул. Харківська, 9/1, Дацко Орест Романович тел./факс: (032) 275-94-26; (032) 275-22-78 моб.: (050) 317-19-73; (067) 374-70-79 www.sternal.com.pl e-mail: dzb@litech.net

Обслуговуємо паперорізальну машину Як уже зазначалося у цьому номері, паперорізальна машина є однією із важливих складових процесу поліграфічного виробництва. При купівлі й експлуатації машини варто знати, яким чином її треба обслуговувати.

Регулювання, змащування і чищення вузлів різальної машини потрібно виконувати своєчасно і в повному обсязі, згідно з регламентом і інструкцію з експлуатації. Серед інших поліграфічних машин різальну вирізняє процедура заточування ножа. Тупий ніж призводить до нерівного різання, витягування аркушів зі стосу, підвищеного запорошення паперу і перевантаження приводу машини. Відповідно, заточувати ніж краще своєчасно, адже при меншому зношуванні зменшується кількість стружки, яка знімається, що збільшує термін слугування ножа. Темне забарвлення поверхні зрізу стосу і її шорсткість свідчать, що ніж слід загострювати. Правильно загострена кромка ножа має прямолінійний вигляд, точний профіль (кут загострювання і віртуальний радіус заокруглення вістря). У загостреному ножі радіус заокруглення — 4—5 мкм. У процесі

експлуатації він поступово збільшується і, досягнувши 15—20 мм, спричиняє 6-кратне збільшення зусилля різання. Оптимальний кут загострювання ножа залежить від матеріалу, котрий розрізають, і для більшості видів паперу становить 22-24°. Для щільного картону, плівки, аркушів пластику або алюмінієвих аркушів оптимальний кут 26°. Великий кут призводить до значної сили різання і зношування ножа. Кути більші або менші від наведених змінюють характеристики міцності ножа і призводять до значного зношування різальної кромки. На практиці ніж завжди загострюють на один і той самий кут, як правило, на оптимальних для більшості друкарень 24°. Заміна ножа в сучасних машинах займає буквально кілька хвилин. Спеціальні пристосування дають змогу одній людині без сторонньої допомоги міняти ніж різальної машини навіть надвеликого формату.

cmyk


cmyk

16

наостанок

Поліграфія №9 (13) вересень 2010 року

Рівень автоматизації визначає продуктивність Продуктивність брошурно-палітурної компанії «Diehl» зросла на початку 2010 року завдяки введенню в експлуатацію нового обладнання для післядрукарської обробки - машини для клейового скріплення «Eurobind Pro» з 28 самонакладами й нової фальцювальної «Stahlfolder KH 82» з автоматичним налагодженням ножової фальцсекції та шістьма касетами. Таким чином вдалось оптимізувати рух матеріалів на підприємстві, а також окреслити концепцію подальшого розвитку виробництва.

«Ми дуже залежні від коливань цін і витрат, однак наші вимоги до рівня якості завжди залишаються незмінно високими, – каже генеральний директор і власник компанії Аксель Дайль. – Єдиний для нас шлях подолання проблем – сучасне устаткування, чітка організація технологічних процесів і добре навчені кадри». Серед клієнтів «Diehl» – друкарні та агентства регіону рік Рейн і Майн. На виробництві у дві зміни працює понад два десятки осіб. Крім двох нових машин, тут встановлені три машини «Stahlfolder» різного формату, «ВШРА Stitchmaster ST 350» з вісьмома самонакладами, різальна «Polar 115 XT» з функцією Autotrim і ниткошвейна «Aster 150». «Ми шукали надійне устаткування з відмінними експлуатаційними характеристиками, що сприяють підвищенню продуктивності завдя-

ки автоматизації, – розповідає генеральний директор. – Тому й обрали саме автоматизовану «Eurobind Pro» із системою форсунок для подання PUR-клею, яка забезпечує максимальну точність при перервах у виконанні роботи або при повторних замовленнях. Для її приладжування потрібно на 50% менше часу порівняно з нашою старою системою. Налаштування триває ще 10–15 хв і є настільки точним, що вже першу брошуру можна продавати». Каталог можливих видів продукції й збережених даних після замовлень використовується для автоматичного вибору необхідних функцій для підготовки корінця, клею або самонакладу обкладинок. Завдяки сенсорному екрану можна швидко й легко вибрати потрібний формат. «При поновленні роботи машина для клейового скріплення дає змогу швидко вийти на

Аксель Дайль і Торнстен Хольтмайер, представник «Heidelberg», вивчають якість клейового скріплення, що виконане на машині «Eurobind Pro»

потрібний рівень якості завдяки збереженим даним, незалежно від того, хто керує машиною. Для нашої компанії така гнучкість набагато важливіша від продуктивності й скорочення часу приладжування», – заявляє Аксель Дайль. До того ж машина забезпечує якісне клейове скріплення продукції з товщиною корінця від 2 до 60 мм. Належна підготовка корінця (фрезерування, торшування й видалення паперового пилу) гарантує дуже якісне й надійне клейове скріплення. Лише за сім тижнів з моменту введення в експлуатацію на «Eurobind Pro» виготовили близько 800 000 брошур здебільшого формату А4. «Надалі ми плануємо використовувати машину на повну потужність і виготовляти близько 500 000 брошур на місяць», – додає генеральний директор.

«Stahlfolder KH 82», що працює зі швидкістю 230 м/хв навіть у режимі використання ножової фальцсекції, перевершила усі сподівання щодо продуктивності і якості фальцювання, кажуть у «Diehl». Для приладжування потрібно удвічі менше часу порівняно з моделлю «Stahlfolder KH 78», яку раніше використовували на підприємстві. Та й спектр видів паперу, які можна обробляти на цьому устаткуванні, величезний. «У нас працюють чотири фальцювальні машини, їхня «норма» – від 250 000 до 280 000 сфальцьованих аркушів на день, – зазначає наостанок Аксель Дайль. – Але тепер, гадаю, зможемо ще швидше забезпечувати замовників високоякісною продукцією». За матеріалами компанії «Гейдельберг-СНД»


вересень_2010