2011_12

cmyk

2

Поліграфія №12 (28) грудень 2011 року

УВАГА з 2012 року газета «Поліграфія» переходить на платну передплату!

ЯК ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ Заповніть рахунок на передплату на наданому бланці. Здійсніть оплату Заповнену «заявку на доставку газети» надішліть: 1) поштою на адресу 79054, м. Львів а/с 5911 2) факсом (032) 244-59-49 3) e-mail: polygraphy@prominfo.com.ua Або зверніться у редакцію за номером (032) 244-59-49 і ми надішлемо Вам рахунок для оплати.

З 2012 РОКУ: ГАЗЕТА «ПОЛІГРАФІЯ» 2 РАЗИ НА МІСЯЦЬ + КОЖНОМУ ПЕРЕДПЛАТНИКУ ВИДАННЯ «ПОЛІГРАФІЯ+ ЦИФРОВІ РІШЕННЯ» + КОЖНОМУ ПЕРЕДПЛАТНИКУ ВИДАННЯ «ПОЛІГРАФІЯ+ ФЛЕКСОРЕВЮ І СПЕЦВИДИ ДРУКУ»

Поліграфія №12 (28) грудень 2011 року

№12 (28)

Олександр Бораковський:

«У нас все добре!» Технологія флексодруку на серветках поки що мало відома в Україні, відповідно, компаній, котрі займаються виготовленням серветок із зображенням, – одиниці. По-перше, обладнання – не із найдешевших, по-друге, технологія складна і потребує уваги до найменших деталей, врешті-решт, такі серветки належать до преміум-класу і не претендують на масове використання – виробник піддається ризикам та залежить від зовнішніх чинників.

Першим вітчизняним виробником серветок преміум-класу та лідером у галузі є тернопільська компанія «Марго». Ми побували на підприємстві, поспілкувалися з керівництвом й ознайомилися з технологіями виготовлення цього звичного і водночас унікального продукту та підготували для вас інтерв’ю з директором компанії Олександром Бораковським.

– Пане Олександре, з чого почалося втілення ідеї виготовлення серветок преміум-класу?

– Нашим маленьким Днем народження стала виставка «drupa». Саме там у 2004 році ми побачили в роботі машину «Omet TV503», яка друкує паперові серветки формату 33х33 см і 24х24 см, познайомилися з представниками компанії, які невдовзі стали нашими партнерами, і побачили кінцевий продукт – готову кольорову серветку. На той час ми ще були не до кінця впевнені, чи розпочнемо

1

всеук ра ї н с ь к а г а л у з е в а г а з е та

грудень 2011 року

АНДРІЙ ЛИТВАКОВ

СЕРГІЙ ВОДОП’ЯНОВ

НАШІ ПОТУЖНОСТІ ДАЮТЬ ЗМОГУ ВИПУСКАТИ ДО ПІВМІЛЬЙОНА КНИГ У ТВЕРДІЙ ПАЛІТУРЦІ ЩОМІСЯЦЯ…

ЗЛАГОДЖЕНІ ДІЇ КОЛЕКТИВУ «АБРИС ПРИНТ» – ЗАПОРУКА УСПІШНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ДРУКАРНІ…

с.3

с. 4

Захмарне майбутнє стало сьогоденням

саме бізнес з виготовлення серветок. Ми не повністю розуміли його специфіку, особливості технології виробництва кольорових серветок. На той час на ринку України серветок, надрукованих чотирма фарбами, не було, відповідно, не було прикладів роботи обладнання для такого друку. Складальних і різальних машин тоді (як і тепер) було дуже багато – від китайського до американського виробництва, а друкарських – лише одиниці. Закінчення на с. 13

ЩОДЕННЕ ОЧИЩЕННЯ – ЗАПОРУКА УСПІХУ

Здається, ще зовсім недавно можна було почути багато скептицизму стосовно рулонних цифрових машин, котрим пророкували майбутнє для друкування газет, персоналізованої продукції, журналів. Дехто недовіряв технології, хтось вказував на високу вартість подібних рішень, когось незадовільняла якість відбитків. Проте час збігає швидко швидко й удосконалюється технологія.

с. 10–11

Зараз такі рішення набули актуальності практично у кожному великому і середньому видавничому домі. А якість відбитків і собівартість одного екземпляра стали надзвичайно привабливими.

РУЛОНОМ СПРАВА НЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ С. 6

С. 12

cmyk

cmyk

2

ПІДСУМКИ

Поліграфія №12 (28) грудень 2011 року

2011 рік: «ТОП 9» Традиційно наприкінці одного року і на початку наступного прийнято підбивати підсумки та говорити про очіку-

когось – ні. Однак, як часто люблять повторювати українці, маємо те, що маємо. Ми вирішили підбити підсумок 2011 року за допомогою «ТОП 9» – це символічні номінації для окремих подій поліграфічної галузі, які стали знаковими

Перша номінація – «ПОВЕРНЕННЯ РОКУ». Тут беззаперечне лідерство отримав «manroland» – уперше за кілька років в Україні інсталювали нову офсетну машину німецького виробника – п’ятисекційний чотирифарбовий «manroland 704 LV» з секцією лакування в лінію. «За тривалий час поліграфічної «служби» я звик до того, що експлуатація поліграфічних машин потребує великих трудовитрат. І мене тішить, що тепер у нашому розпорядженні є обладнання, яке дасть змогу не тільки вийти на якісно вищий рівень виробництва, а й отримувати задоволення від самого процесу експлуатації», – зазначив Володимир Ляшенко, директор друкарні «Видавництво «Поділля», де і працює нова машина.

У другій номінації – «ЗДИВУВАННЯ РОКУ» – одноосібним і незаперечним лідером став також «manroland» – 25 листопада концерн подав клопотання до суду про початок провадження у справі про неплатоспроможність. Такий розвиток подій сколихнув поліграфістів усього світу, хоча чутки про можливий продаж активів компанії ширилися вже давно. З офіційного пресрелізу «manroland»: «Генеральний представник і тимчасовий керівник мають намір швидко розглянути всі можливості для реструктурування. А поки що компанія «manroland» продовжить роботу в нормальному режимі».

«АКЦЕНТ РОКУ» – на основі власного опитування газети «Поліграфія» й аналізу векторів розвитку галузі призером у цій номінації стає малий і середній бізнес. Після опитування наших читачів стало зрозуміло, що ринок потребує рішень саме для такого бізнесу. Певна глобалізація – коли в регіоні працюють одна-дві великі друкарні – за останні роки довела неефективність і зазнала краху. Цього ж року розвиток малих і середніх друкарень став ключовим для поліграфії – це результат панування ринкової економіки та законів бізнесу.

Важко сказати, чи наступна наша номінація залежить від попередньої, чи навпаки, можна лише стверджувати, що цьогоріч вони тісно взаємопов’язані. Йдеться про «РЕФОРМУ РОКУ». У 2011 – це ДАК «Укрвидавполіграфія» та її діяльність щодо державних друкарень. Наприкінці 2010 – на початку 2011 рр. спеціалізовані ЗМІ подавали інформацію про реформи, які планує здійснити державне підприємство… Реформи відбулися, але вони відрізняються від задекларованих – для деяких підприємств летальним наслідком. Зокрема, ліквідовані тернопільський «Збруч», київська «Поліграфкнига», полтавська «АСМІ» та під великим «знаком запитання» зараз працюють інші обласні друкарні.

«НОВОВВЕДЕННЯ РОКУ». На відзнаку у цій номінації заслуговує технологія СtР, при якій формування зображення є фізичним, а не хімічним процесом. Безхімічна технологія у глобальному сенсі не нова, однак цьогоріч в Україні стала популярною. «Ми вибрали цей спосіб проявлення пластин, оскільки ціна процесора тут нижча, ніж в аналоговому процесі, крім цього, важливо було, що не треба підводити воду і використовувати реагенти. Цей варіант прогресивніший і новіший, ніж використання аналогових пластин», – зазначив Євгеній Станішевский, в и ко н а в ч и й директор «Поліграфцентр Ліра» з Ужгорода.

Номінація «ТЕНДЕНЦІЯ РОКУ» – спірна, бо можна говорити про актуальність для однієї друкарні та водночас абсолютну непотрібність для іншої певного обладнання чи матеріалів; про перспективність нововведень і змін стратегії для одних і повне фіаско за аналогічних дій для інших. Майже у всіх розмовах з топ-менеджментом поліграфічних підприємств ми запитували «Чи доцільними для вас є інвестиції в додаткову вартість?». Відповідь однозначна: «Вони були і будуть доцільними завжди». Тому «Тенденція року» – це постпрес для додаткової вартості продукції.

«КОМПАНІЯ РОКУ»

«КРОЛИК РОКУ». Це жартівлива номінація, але в кожному жарті є частка правди. Оскільки 2011 рік за східним календарем символізував кролика, то обійти таку номінацію ми не могли. Тим паче, в Україні активно запрацювала нова мережа поліграфічних цифрових салонів, і назвали її не інакше, як «Білий кролик»! Завдяки стрімкому старту, активній діяльності та повноцінному втіленню в життя ідеї брендової мережі поліграфічних салонів переможцем номінації стала мережа «Білий кролик».

«НІША РОКУ» – це номінація для сфери діяльності, яка поки що на початковій стадії, але перспективність якої очевидна. Для України цьогоріч такою нішею стали фотобуки. Активного просування рішень для такої продукції поки що немає, так само як і невелика кількість компаній, котрі виготовляють фотобук. Однак нині роблять перший і найважливіший крок – донесення до кінцевого клієнта інформації про продукт. Велика ймовірність, навіть впевненість, що після цього етапу сегмент активно розвиватиметься.

У 2006 році в авторитетному американському журналі «Time» під час щорічної номінації «Людина року» замість традиційного портрета на титульній сторінці було вміщено слово «you», а саму обкладинку зробили дзеркальною. Ми довго думали над тим, як справедливо визначити компанію року і зрозуміли, що це можливо –

у номінації «Компанія року» перемагає ВАША компанія, яка, незважаючи на складні для бізнесу часи, працює, яка намагається наповнити і здивувати ринок, яка відшукує нові ефективні шляхи розвитку, має фахову команду і постійно працює для того, щоб поліграфічна галузь щороку підіймалася на новий щабель розвитку!

Життя, сповнене барв

зірка», «Праця», «Радянський спорт». Газети поширювали в Криму та Херсонській області. Наступним етапом стало будівництво нового поліграфічного комплексу. Це й стало початком шляху постійного вдосконалення. Хоча й на початку 90-х рр. минулого століття економічні показники підприємства значно знизилися, відтак, знизилися і масштаби друкарні, довелося пережити суттєвий відтік кадрів, усе ж багаторічні традиції та багатий досвід поліграфічного виробництва допомогли втриматися і започаткувати нову епоху в історії підприємства. Директор «Тавриди» Андрій Литваков каже, що новітня історія підприємства розпочалася близько 6 років тому. Ці роки присвячені повній модернізації, передусім книжкового виробництва. «Ми

ІНФО УСІ ХОЧУТЬ У VLF-ФОРМАТ На виставці «All in Print», котра нещодавно відбулася в Шанхаї, китайська компанія «Cron» уперше продемонструвала лінійку CtP-систем формату VLF під назвою G - Class. Нині вона налічує дві моделі, що дають змогу виводити друкарські форми форматом до 1670x1290 і 1850x1422 мм.

90 років – це поважний вік. І не лише для людини, а й для підприємства. А надто, для підприємства. Саме таку дату наступного року святкуватиме одна з найбільших українських друкарень – «Таврида». В народі кажуть, що вітати заздалегідь не можна, та ми й не будемо: ми розповімо, з чого все розпочиналося і як нині працюється «Тавриді».

А розпочалося все з об’єднання 14 дрібних підприємств Сімферополя. Поліграфічна база справді на той час була значна: 24 плоскодрукувальні машини, 9 «американок», 2 різальні машини. Як ствер-джують історичні джерела, друкарня друкувала газету «Червоний Крим» і надала у той період неоціненну послугу розвитку освіти. З індустріалізацією країни здійснювали і технологічну модернізацію виробництва, з’явилися складальні машини, вітчизняні друкарські верстати. Однак найбільшим дефіцитом на той період були кваліфіковані кадри. Для вирішення цієї проблеми на базі друкарні створили ремісниче училище, в якому займалося 100 осіб. Випуск цього училища практично став основою післявоєнного становлення професії поліграфіста не лише у «Тавриді», а й в усьому Криму. В історії «Тавриди» значимими стали 50-ті роки минулого століття. Тоді розпочалася модернізація виробництва. Підприємство «озброїлося» двоколірними офсетними, книжковими аркушевими, ниткошвейними та паперорізальними машинами, а також швидкохідними газетними ротаційними машинами для газетного цеху. Важливою віхою в подальшій долі підприємства стало друкування центральних газет із матриць, що доставляли з Москви літаками. Першою центральною газетою, яку друкували в Криму, стали «Известия», а з травня 1962 р. – газета «Правда». Основними газетами були: «Сільське життя», «Комсомольська правда», «Червона

3

З ПЕРШИХ ВУСТ

Поліграфія №12 (28) грудень 2011 року

випускаємо різну поліграфічну продукцію, але саме книги є профілем, – зазначає пан Литваков. – Наші потужності дають змогу випускати до півмільйона книг у твердій палітурці щомісяця. Модернізацію ми розпочали «спочатку» – з додрукарської підготовки. Оснастили друкарню СtР-пристроєм і, таким чином, почали працювати з цифровими пластинами. На той час для України це було ноухау, адже аналогічного обладнання у вітчизняних друкарнях були лічені одиниці. Також у рамках модернізації ми придбали друкувальну ротаційну офсетну чотирифарбову машину «Manugraph CityLine Express 35». Це доволі популярна машина, але особливість саме нашої в тому, що вона книжково-газетна, більше такої машини немає в жодній українській друкарні.

За останні роки поставили й чотирифарбову офсетну аркушеву машину «Hamada», котра дає змогу друкувати якісну обкладинку з низькою собівартістю, а також кольорову продукцію оперативної поліграфії. Нині у списку основного обладнання у нашому технічному парку також офсетні аркушеві машини: «ADAST Dominant 725 P», «Romayor 314», двофарбова

машина «HeidelbergSORMZ», дві чотирифарбові «Planeta Variant P-44» та однофарбова «Planeta P-14». Але ми не зупинятимемося на досягнутому. Модернізація наявного парку поліграфічного обладнання продовжується. Нещодавно друкарня придбала цифрову друкарську машину компанії «Xerox». У наступному році на честь 90-річчя «Таврида» планує здивувати Україну інсталяцією нового обладнання та ще більш високою якістю своєї продукції». Сьогодні серед замовників «Тавриди» такі видавництва: «Генеза», «Книжковий клуб. Клуб сімейного дозвілля», «Зелений пес», «Перо», «Видавництво Жупанського», «РОССА», «Веселка», «Таврія», «Український письменник», «Наукова думка», «Дніпро», «Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана», «Юридична книга», «Ранок», «Кримський письменник» та багато інших. Нині у друкарні «Таврида» працює близько 230 людей, які виконують замовлення для українського та російського ринку. Кажуть, у принцип роботи вкладають насамперед якість книги, адже саме вона є «обличчям» підприємства і частиною «обличчя» всієї книговидавничої галузі. Не обов’язково йдеться про якість як дороговизну. Перш за все, це безпека для людини, дотримання технології, безпечні фарби та папір. За словами Андрія Литвакова, книговидавнича галузь зміниться у кращий бік, а непорядні поліграфісти самознищаться, припинивши обманювати самих себе і перетворювати свою працю – книгу – на неякісний шкідливий продукт. Ювілейний рік «Таврида» зустрічає з позитивним налаштуванням, новими технологіями, прагненням до вдосконалення, фаховими працівниками та сформованою ринковою позицією.

Обидві машини можна оснащувати термальними, фіолетовими або УФ-джерелами випромінювання. Максимальна роздільна здатність — 3000 dpi. Товщина пластин — від 0,15 до 0,4 мм. Швидкість виведення залежить від вибраної технології експонування і може сягати 28 форм/год. Опціонально до нових CtPсистем доступна опція автоматичного завантаження пластин місткістю 50 шт.

НОВА ВЕРСІЯ ТЕРМОБІНДЕРА Японська компанія “Horizon» обновила свій термобіндер BQ – 270C до версії BQ – 270V, яка відрізняється від попередниці швидкістю і новими можливостями. Так стандартна комплектація BQ – 270V налічує вимірник товщини блока SI 270, який раніше пропонували у вигляді опції. Для зручної роботи SI 270 вбудований у стіл перед кареткою. За його допомогою можна вимірювати товщину книги в той час як попередня все ще у процесі склеювання. Це забезпечує певний виграш у часі порівняно з аналогічними машинами, які не можуть почати переналаштування, поки книга міститься в каретці.

Також BQ – 270V відрізняється від попередньої моделі більшою швидкістю на 30%, до 360 книг/год. Ще BQ – 270V оснащений новими захисними кришками з великими вікнами, що дають змогу спостерігати за процесами склеювання і обтискування. Зовні BQ – 270V став схожим на старшу модель BQ – 470.

cmyk

4

ПІДПРИЄМСТВО

Поліграфія №12 (28) грудень 2011 року

Багатопрофільність чи спеціалізація? Рецепт успіху від Сергія Водоп’янова «Абрис принт» спеціалізується на професійному виготовленні малота середньотиражної продукції складної рекламної й ексклюзивної поліграфії. Персонал друкарні тривалий час задовольняє потреби клієнтів, пропонуючи широкий спектр послуг та вигідні умови співпраці. Використовуючи новітню техніку, європейські матеріали і сучасні технологічні досягнення, кваліфіковані працівники створюють оптимальні умови для надання якісних послуг і виготовлення товарів з високими споживчими характеристиками.

Шлях розвитку Погодьтеся, в Україні зареєстровано і функціонує у поліграфічному бізнесі безліч компаній, однак лише деякі з них мають гідні фінансово-економічні показники. Невеликі друкарні зосереджують матеріальні та трудові ресурси у певному сегменті, віддаючи перевагу спеціалізації на виготовленні окремих видів продукції. Цілковито залежачи від коливань ринку (зміна попиту, конкуренція), гравці галузі часто зазнають невдач і значних збитків. Друкарня «Абрис принт» обрала якісно новий шлях розвитку. Історія компанії розпочалася у далекому 2007 році, коли група амбіційних однодумців вирішила започаткувати власний бізнес. Маючи незначний запас матеріальних ресурсів, ми намагалися максимально ефективно використати кошти, купуючи техніку та матеріали. У невеликому, орендованому за незначну плату, приміщенні розмістили машину «Xerox DC12» та почали шукати клієнтів. Безумовно, працювати доводилося по 12–16 годин на добу, задовольняючи усі примхи замовників. В інтенсивному режимі ми вивчали сегментацію ринку, переймали досвід у конкурентів, опановували нові способи виготовлення продукції та розширювали спектр діяльності. Боролися за визнання, підвищували рентабельність виробництва, модернізували обладнання і шукали власну нішу. Ми розуміли вагомість швидкого реагування на зміни ринку, тому ніколи не зупинялися на досягнутому. І тільки через певний час, коли сформували клієнтську базу, усвідомили важливість друкарні, її місце у формуванні національного поліграфічного ринку. Нагадаємо, все починалося зі скромного офісного копіювального центру…

Виробничі можливості Парк друкарні «Абрис принт» представлений широким спектром спеціалізованої техніки, призначеної для виготовлення й обробки рекламносувенірної та поліграфічної продукції. Друкарське та післядрукарське обладнання – це високопродуктивний пресламінатор, сучасний прес для вирубування, термосублімаційний принтер, якісний ембосер, кодувальник магнітної стрічки, а також інші багатофункціональні машини. Ми надаємо повний спектр послуг: від розробки макета до остаточної обробки виробів і оперативного їх відвантаження (маємо власну службу доставки). Успішно виготовляємо товари цифрової та офсетної поліграфії (листівки, брошури, журнали, конверти, календарі, фірмові бланки тощо), випускаємо пластикові картки (банківські, дисконтні, клубні, ідентифікаційні, подарункові тощо), налагодили виробництво сувенірної продукції (ручки, візитниці, запальнички, кепки, футболки, парасольки, кейси тощо). Надаємо послуги додрукарської та післядрукарської обробки, розробляємо дизайн. Використовуючи сучасне чорнило, пластик, папір та інші композиційні матеріали, забезпечуємо клієнтів потрібними товарами за прийнятною ціною і в максимально короткий тер-

мін. Якість контролюємо на кожному технологічному етапі виготовлення продукції, що зменшує ймовірність браку виробів та псування інвентарю. Високі продуктивності обладнання та рівень організації персоналу створюють ідеальні умови для виконання завдань великого обсягу. Незважаючи на ступінь завантаження техніки й оперативність виконання замовлень, ми завжди забезпечуємо незмінно високі споживчі характеристики рекламно-сувенірної та поліграфічної продукції. Виконуємо роботу якісно, докладаючи максимум зусиль.

Команда однодумців Злагоджені дії колективу «Абрис принт» – запорука успішного функціонування друкарні на українському ринку. Всі працівники мають вищу професійну освіту, пройшли «польову» підготовку, періодично відвідують курси і спеціалізовані тренінги. Вони бездоганно виконують посадові інструкції, дотримуються трудової дисципліни, докладають багато зусиль для досягнення бажаної мети. Команда однодумців «Абрис принт» – це дизайнери, менеджери, техніки, механіки, інженери-технологи, маркетологи, друкарі, вантажники. Загалом – понад 25 фахівців виготовляють рекламносувенірну та поліграфічну продукцію. Велику увагу приділяємо формуванню дружніх і партнерських відносин із потенційними і наявними клієнтами. Адже набагато складніше втримати замовника, ніж віднайти нового. Враховуючи цю особливість, намагаємося щоденною кропіткою працею задовольнити всі побажання клієнтів, гарантуючи їм європейський рівень обслуговування, високу якість продукції та прозору цінову політику. Ми надаємо повний спектр послуг, у тому числі розробку дизайну, підготовку макета, друк і післядрукарську обробку, займаємося доставкою готових виробів. Часто виконуємо замовлення великого обсягу. Зараз, на жаль, клієнта не здивувати ефективним, якісним і максимально оперативним виконанням одного технологічного процесу (копіювання, друк, різання, ламінування тощо). Сучасний споживач прагне отримати весь спектр корисних послуг з одних рук, заощаджуючи при цьому час і бюджет. І ми завжди відкриті для співпраці, оскільки знання, досвід і наявність високотехнологічного обладнання дають змогу використати весь потенціал друкарні та досягти запланованого результату. Команда однодумців – головна зброя «Абрис принт» у боротьбі з конкурентами (ми прихильники справедливого і законного суперництва між гравцями поліграфічного ринку).

Якість і ціна Раціонально використовуючи інноваційне обладнання, висококваліфіковані кадри, сучасні матеріали та набутий професійний досвід, ми забезпечуємо виготовлення якісної продукції за мінімальних матеріальних і трудових витрат. Завдяки невисокій собівартості товарів і мінімальній кількості браку, пропонуємо конкурентоспроможну ціну на всі види наданих послуг. Ми постійно досліджуємо

ринок, аналізуємо споживчі запити, впроваджуємо нові технології. Періодично оновлюємо парк обладнання, модернізуємо техніку, створюємо необхідний запас сировини на власному складі. Безумовно, пріоритет має якість продукції, адже клієнт завжди чекає від нас бездоганного виконання взятих зобов’язань – незалежно від термінів і умов виконання замовлення. Коли ціна продукції перевищує ринкову, надаємо суттєві знижки або безкоштовні супутні послуги. Намагаємося повністю завантажити обладнання завдяки виконанню значного обсягу робіт, щоб покращити фінансове становище компанії. Успішно переживши кризовий 2008 рік, ми навчилися цінувати кожного клієнта та зуміли зберегти гідну репутацію, зароблену важкою працею справжніх професіоналів. Ми зацікавлені в реалізації складних, але справді креативних проектів, оскільки вони слугують справжніми каталізаторами на шляху до омріяного успіху. Із радістю виконуємо неординарні завдання, постійно контролюємо якість виготовленої продукції. Вважаємо ціну справжнім відображенням споживчих характеристик товару. Саме тому партнери, звертаючись до співробітників друкарні «Абрис принт», упевнені у високому рівні наданих послуг та оперативному виконанні замовлення.

Плани на майбутнє Розвиток компанії передбачає постійну модернізацію парку наявного обладнання, придбання нової техніки, розширення спектра послуг, навчання персоналу і залучення сучасних технологічних рішень. Точне виконання поставлених завдань і високий рівень обслуговування клієнтів допомагають підвищити якість готової продукції, знизити ціни, забезпечити взаємовигідні умови співпраці з партнерами. Ми не будемо зупинятися на досягнутому: плануємо розробляти нові методи задоволення потреб вимогливих клієнтів, розширювати ринок збуту рекламно-сувенірної та поліграфічної продукції, відкривати нові представництва у найбільших містах України. Постійно нарощуватимемо клієнтську базу, впроваджуватимемо ефективні маркетингові заходи та формуватимемо конкурентні переваги друкарні «Абрис принт». Накопичуємо досвід, знання, ресурси і впевнено рухаємося вперед.

Рецепт успіху Напрями діяльності «Абрис принт» було сформовано під впливом особливостей розвитку поліграфічної галузі. Впродовж тривалого часу ми уважно вивчали побажання клієнтів, досліджували можливості конкурентів, аналізували кон’юнктуру ринку. Намагалися задовольнити запити наявних і потенційних замовників, пропонуючи їм вигідні умови співпраці. Ми свідомо не стали фокусуватися на вузькому спектрі робіт, віддавши перевагу багатопрофільності, тобто обравши правильний шлях розвитку. Сергій ВОДОП’ЯНОВ, директор з розвитку бізнесу «Абрис принт»

НОВИНИ

Нова вітчизняна розробка Напередодні нового року фахівці «Київполіграфмашу» завершили роботи з модернізації поліграфічного ниткошвейного автомата «БНШ – 6А».

Окрім доопрацювання окремих вузлів, на машині встановили сучасну електроніку і нову конструкцію електроустаткування з урахуванням сучасних вимог безпеки та надійності CE. Апаратна частина електроустаткування реалізована на базі сучасних датчиків і комплектуючих відомих світових виробників. Керують машиною завдяки сучасному контролеру через сенсорну панель оператора. Робота контролера синхронізована зі швейною частиною машини і самонакладачем за допомогою енкодера. Таке рішення дає змогу в сервісному режимі налаштовувати роботу всіх пристроїв, якими керує контролер, у точній відповідності з вимогою циклограми машини. Виробник передбачив різні варіанти програми контролю складання книж-

кового блоку, які задає оператор: традиційний контроль форзаца в блоці; позошитний контроль позначок на корінці зошитів із гнучкою системою програмування їх розміщення у блоці; контроль позначок на шлейфній частині зошитів. На машині також можна встановити контроль складання блоку за штрих-кодом, який розміщений на шлейфних частинах зошитів і збережена можливість використання стандартних програм за аналогією з раніше застосованою системою УПУ. На новій машині передбачене збереження в пам’яті контролера машини до 20 програм обробки конкретного книжкового блоку з усіма введеними параметрами. Після успішних приймально-здавальних випробувань, нова машина відвантажена замовникові.

ВИРОБНИЧИЙ ЦЕХ

Особливості друкування растрової продукції Окрім чималої товщини фарбового шару, відбитки трафаретного друку характеризуються значним спотворенням елементів, деформацією ділянок зображення, особливо по периферії. Ці особливості впливають на процес одержання багатоколірного растрового відбитка. Так, велика товщина фарбового шару утруднює процес синтезу кольорів, «диктує» певний порядок накладання фарб. Нерівність контура і структура друкарської форми погіршують градаційне передавання, зменшують лініатуру відтворюваного растру. Крім того, структура сітки впливає на утворення муару.

Проаналізуємо поопераційно можливі шляхи одержання якісного багатоколірного растрового зображення трафаретним друком. Градаційна точність відтворення зображення значною мірою залежить від сітки і способу виготовлення друкарської форми. Розміри вічок сітки обмежують можливість розміщення на них дрібних пробільних елементів – крапок. Доведено, що для надійного закріплення крапок на сітці їхні розміри повинні перевищувати розміри вічок у 2–3 рази. Тому номер сітки має перевищувати лініатуру растра у 3–4 рази, отже, трафаретним способом можна відтворювати рас-

троване зображення порівняно низьких лініатур. Вибір растра і сітки залежить також від відстані, з якої розглядатимуть зображення. Репродукції малого формату (листівки, буклети, марки) розглядають зазвичай із відстані 30–50 см. Тонопередавання на репродукції при цьому видаватиметься плавним, якщо кількість крапок становитиме не менше сорока на 1 см. Для цього потрібна сітка не менше №140. Більші репродукції розглядають із відстані близько метра. При цьому якісне відтворення отримують при лініатурі растра близько 24 лін./см, для цього потрібна сітка №100.

5

РІЗНЕ

Поліграфія №12 (28) грудень 2011 року

Великі плакати розглядають із відстані 5 м та більше. Для якісної репродукції необхідний растр щільністю 16 лін./см і сітка №70. На відтворення растрової продукції впливає і спосіб виготовлення друкарських форм, зокрема спосіб розміщення копіювального шару на них. Тонкий копіювальний шар, розміщений усередині вічок, приблизно пoсередині товщини сітки, спричиняє недостатній контакт між копіювальним шаром та позитивом у процесі копіювання. Як результат, відбувається закопіювання дрібних друкувальних елементів через розсіювання світла, а при друкуванні спостерігаються значні втрати в кольорах. Окрім того, розміщення копіювального шару глибоко у вічках спричиняє затікання фарби у процесі друкування, що значно спотворює елементи зображення, зокрема зливаються крапки в тінях. При цьому способі виготовлення друкарських форм растрові позитиви повинні мати підвищений контраст у світлих і середніх тонах і знижений – у тінях зображення. При виготовленні форм непрямим способом та при використанні капілярних плівок спостерігають найменші градаційні спотворення. Копію виготовляють окремо на спеціальному матеріалі, який згодом переносять на сітку. Таким чином забезпечують щільний контакт між копіювальним матеріалом і позитивом, що дає змогу максимально точно відтворити крапки. Якщо копіювальний шар розміщується на поверхні сітки, то у процесі друкування також утворюється щільний контакт між копіювальним шаром та задруковуваним матеріалом, що унеможливлює підтікання під нього фарби і покращує точність градаційної передачі. Градація тонів становить 10–85% (в офсеті – 1–99%). Та все ж такі форми мають істотний недолік – малу тиражостійкість і труднощі при виготовленні друкарських форм великого формату. Якщо ж копіювальний шар розміщyють по всій товщині сітки і він має гладку поверхню, обернену до задруковуваного матеріалу, то це сприяє утворенню щільного контакту між формою і задру-

ковуваним матеріалом і, таким чином, точнішій градаційній передачі. Такі друкарські форми мають тиражостійкість до 50 тис. відбитків. Слід зазначити, що ідеальний трафарет для кольорових робіт повинен бути завтовшки 4–8 мкм, залежно від фарби. Необхідно пам’ятати, що надмірна товщина копіювального шару неприпустима, оскільки спричиняє закопіювання дрібних друкувальних елементів. Таким чином, репродукційні та фізико-механічні властивості копіювального шару, його товщина і розміщення на сітці мають важливе значення при відтворенні графічної точності елементів зображення і тонопередачі. При трафаретному друці також необхідно враховувати можливість появи муару не лише при послідовному накладанні растрованих кольорових зображень, а й через структуру сітки – основи друкарської форми. Як відомо, знижують муароутворення шляхом повороту растра на певний кут. Фахівці компанії «Saati Print» рекомендують такі кути для растрового чотирифарбового друкування: Áëàêèòíèé Æîâòèé Ïóðïóðîâèé ×îðíèé

172,5% 67,5% 22,5% 7,5% 82,5% 7,5% 52,5% 37,5% 52,5% 112,5% 7,5% 82,5 %

Лише при певній товщині фарбового шару можна досягнути оптимальних характеристик кольору: максимальних насиченості і яскравості. Тож пpи виборі сітки необхідно враховувати не лише градаційну передачу тонів, а й можливість одержання на відбитку фарбового шару певної товщини. Для цього фірми випускають сітки з різною товщиною нитки, що дає змогу регулювати товщину фарбового шару в широкому діапазоні. Багатоколірну растрову продукцію слід друкувати лише на машинах, де можна підтримувати постійно основні параметри друкування: кут нахилу, тиск і швидкість переміщення ракеля. На ручних верстатах неможливо досягнути ідентичності колірних характеристик відбитка. Крім того, слід витримувати однаковими й інші параметри: розміри форми, поля від зображення до рами, величину технологічного зазору, в’язкість фарби тощо.

ІНСТАЛЯЦІЇ

«АІР-Поліграф» та «АдефУкраїна»: без хімії У жовтні 2011 року на додрукарських ділянках друкарень «Адеф-Україна» (м. Київ) та «Аір-Поліграф» (м. Прилуки) інженери компанії «MacHOUSE» встановили процесори «AGFA Clean-Out Unit С95» для термальних безхімічних пластин :Azura TS. «AGFA: Azura COU» – простий і компактний пристрій для очищення і гумування пластин. Він не потребує проявника і підкріплювача, а також широкого діапазону налаштувань швидкості, моніторингу pH і контролю температури.

Руслан КОБИСЬ, начальник репроцентру «Адеф-Україна»: – Наша компанія виробляє найширший спектр поліграфічної продукції: книги, журнали, каталоги, рекламну продукцію. Пластини виводимо за допомогою термальної CtP-системи «Heidelberg SupraSetter H74». До безхімічної технології звернулися нещодавно, протестувавши пластини «AGFA: Azura TS». Оскільки результати тестування нас цілком задовольнили, а також у зв’язку з тим, що наша друкарня виконує роботи найвищої якості, плануємо надалі повністю перейти на цю технологію. Основним критерієм переходу на безхімічну технологію для нас є високий рівень стабільності пластин, завдяки усуненню з процесу такого нестабільного фактора, як хімія. При цьому позитивним моментом є, звичайно, і можливість не забруднювати лугом навколишнє середовище. Для зручності роботи з безхімічними пластинами придбали вимивний процесор «Clean-Out Unit С95», який повністю автоматизує процес промивання, істотно підвищуючи ефективність виробництва на цій ділянці».

Роман СТАХІВ, директор «АІР-Поліграф»: – Наша друкарня виготовляє весь спектр комерційної поліграфічної продукції, а також етикетку й упаковку. За допомогою термального СtP-пристрою «Screen PT-R4300S» ми експонуємо як звичайні термальні пластини, так і безхімічні :Azura TS у співвідношенні 3:4. Безхімічні пластини найчастіше використовуємо для робіт, що потребують особливої точності та якості. Повністю перейти на цю технологію наразі важко – чекаємо, допоки ситуація на ринку стабілізується: виробники звичайних термальних пластин демпінгують, таким чином зменшується можливість зекономити на використанні безхімічних пластин. Безхімічні пластини ми почали використовувати з огляду на їх екологічність і економічність (адже немає необхідності у хімії, підведенні води, економиться електроенергія), а також через подорожчання хімії. Вимивний пристрій «COU С95» придбали задля підвищення гнучкості виробництва – він значно полегшує роботу оператора: створює нормальний мікроклімат, не потребує постійного кондиціонування, контролю температури. На сьогодні пристрій працює добре, усі заявлені параметри дотримані.

6

ВИРОБНИЧИЙ ЦЕХ

УВАГА! Шановні читачі! Редакція газети «Поліграфія», «Клуб Львівських Поліграфістів» та кафедра технології друкованих видань і пакувань УАД звертаються до підприємств, які використовують у своїй діяльності флексографічний друк, взяти участь в анкетуванні. Анкету просимо надсилати на електронну адресу: sheludjko@ukr.net, з позначкою Анкета, або на поштову адресу редакції газети «Поліграфія»: 79054, м.Львів а/с 5911. Результати анкетування будуть опрацьовані за програмою «статистика», без використання назв конкретних підприємств. Мета проведення анкетування – отримання правдивої статистики про стан флексодруку в Україні для наукового використання. АНКЕТА 1. Яку поліграфічну продукцію Ви випускаєте? Її кількість у відсотках (приблизно)? ____________ ___________________________________________ 2. Які саме формні пластини Ви використовуєте? Їх частка у відсотках (приблизно, це необхідно для аналізу)?________________________________ ___________________________________________ 3. Чи виготовляєте Ви друкарські форми вимивною або лазерною технологією? Їх частка у відсотках?__________________________________ 4. Форми виготовляєте на підприємстві чи замовляєте?________________________________ 5. Які матеріали задруковуєте (плівки, папір тощо) Виробники цих матеріалів? Частка їх використання у відсотках?________________________ ___________________________________________ 6. Які фарби використовуєте (водні, синтетичні)? Виробники цих фарб?_____________________ ___________________________________________ 7. Які машини використовуєте для друкування. Модель, виробник?__________________________ ___________________________________________ 8. Які процеси оздоблення використовуєте? Тиснення, висікання, вирубування, ламінування, лакування тощо (необхідне підкреслити)?

9. Чи використовуєте денситометичий контроль якості відбитків?_____________________________ 10. Чи орієнтуєтеся на оцінку якості Вашої продукції за стандартами ІSО?____________________ 11. Які проблеми найчастіше виникають при виготовленні форм?__________________________ ___________________________________________ 12. Які проблеми найчастіше виникають під час друкування?________________________________ ___________________________________________ 13. Чи має флексографія шанс приймати замовлення, які до цього часу виконувались іншим способом друку?____________________________ 14. Чи кількість прийнятих працівників: 1) збільшуватиметься, 2) зменшуватиметься, 3) лишиться без змін?

15. Чи виникають проблеми з пошуком кваліфікованих фахівців?___________________________ 16. Чи планує Ваше підприємство наступного року інвестувати у власний розвиток для придбання устаткування або залучення фахівців?________ ___________________________________________ 17. Чи виготовляєте продукцію для України або інших країн? _______________________________ 18. Яка найефективніша реклама Вашої фірми (виставки, преса, інтернет, власні контакти тощо)? ___________________________________________ ___________________________________________ 19. Чи володіє Ваше підприємство сертифікатами?______________________________________ ___________________________________________

Поліграфія №12 (28) грудень 2011 року

Щоденне очищення – запорука успіху Значні проблеми найчастіше виникають із маленьких, коли вони, водночас, починають впливати на процес друкування, і тоді дуже важко визначити першопричину негараздів. Тривалість терміну використання поліграфічного обладнання напряму залежить від своєчасного і належного догляду за ним. Від правильного вибору очищувальних засобів залежить увесь технологічний процес, справність обладнання, а також якість готового продукту.

Засохла фарба та інші забруднення скорочують корисний об’єм комірок анілоксових циліндрів, який визначає величину фарбоперенесення. Тому важливою умовою стабільної якості друкування є правильна експлуатація растрових валів, їх регулярне глибоке очищення. Очищення – це процес, який необхідно здійснювати регулярно. Щоденне очищення може мати великі переваги, якщо використовувати «правильну» змивку. При цьому процес очищення набуває ще й запобіжної ролі: наприклад, в анілоксовому валику об’єм комірок залишається постійним тривалий час, знижуючи частоту глибокого очищення. А результат – стабільніша якість друкування. Цей процес слід виконувати у три етапи: 1. Планування. Насамперед, обирайте фарби, які у відкритому стані довго зберігають свої властивості й не висихають надто швидко на анілоксі та друкарській формі. Переконайтеся, що до складу усіх фарб входять сумісні смоли, це дасть змогу використовувати одну і ту ж схему очищення.

2. Дії. Підтримуйте чистоту анілоксів під час друкування. Для цього можна використовувати очищувальні спреї та розчини, які проникають і видаляють мокру фарбу з пластин й анілоксових валиків.

3. Профілактика. Періодично знімайте валики з друкарської машини і глибоко їх очищуйте. Найважливішим чинником, що визначає вибір мийного засобу і частоту очищення, є фарби. УФ-фарби не випаровуються і за нормальних умов не висихають. Саме тому, працюючи з такими фарбами, можна друкувати високі лініатури при нечастому очищенні форм й анілоксів. Сольвентні ж і водяні фарби легко засихають у комірках анілоксового валика, причому другі украй важко видалити. При роботі з ними анілоксовий валик ретельно очищають відразу після видалення фарби з друкарської секції — при зміні тиражу або при зупиненні машини наприкінці зміни. Практично усі постачальники анілоксів пропонують власні серії змивок для фарб різного типу. Очищують анілоксові циліндри та форми розчинниками, водою або спеціальними розчинами. Ручне очищення ефективніше, якщо використовувати тканину, щітки та інші допоміжні засоби. Для керамічних валиків використовують спеціальні сталеві щітки, для хромованих — мідні, щоб не пошкодити покриття. Мідь не пошкоджує і керамічних валів, але не рекомендується для них, оскільки залишаються частинки металу на поверхні. Хоча щетина дуже велика, щоб проникати углиб циліндрів із високими лініатурами,

але дає змогу піднімати бруд із дна комірок збовтаним змивальним розчином та забезпечує належний розподіл і циркуляцію розчину. У деяких машинах є системи автоматичного змивання: фарбову камеру очищають за допомогою вбудованих у неї сопел, вони ж промивають анілоксовий валик при змінах робіт і зупиненні устаткування. Слід зазначити, що автоматичні системи змивання найбільш доцільні для широкорулонних флексографічних машин, оскільки друкарські форми й анілоксові валики у них громіздкі, а ручне змивання потребує дуже багато часу та зусиль.

Класифікація змивок Суть очищення хімічними розчинами полягає у розчиненні залишків фарби, що закупорюють комірки. Продукт реакції необхідно змити, для цього найчастіше застосовують змивання струменем води під тиском. Хімічні розчини на сучасних підприємствах використовують щодня і здебільшого вони добре справляються з роботою, а крім того, дають змогу здійснювати очищення без демонтажу вала і форми. Хімічні розчини можна розподілити на дві групи, залежно від компонентів, що входять до їхнього складу: агресивні та неагресивні. Агресивні розчини – це, як правило, луги з високим рівнем pH (12– 14). Такі розчини – дуже ефективні, вони можуть глибоко очищувати від фарбових пігментів і лаків навіть в анілоксових валах із високою лініатурою. Недоліками агресивних розчинів є: висока корозійна активність, особливо щодо алюмінію; ймовірність отримання обслуговуючим персоналом хімічних опіків. Саме останній, суб’єктивний недолік завдає найбільшої шкоди виробництву. Часто працівники не мають достатньо знань, щоб правильно поводитися з подібними хімікатами, а це може спричинити значні опіки. Крім того, побутує неправильне твердження, що використання висококонцентрованого очищувача дасть змогу швидше і краще виконати очищення. Завжди необхідно чітко дотримуватися рекомендацій вироб-

ника, щоб не пошкодити анілоксового вала і максимально захистити себе від непередбачуваних ситуацій. Потенційно можливе поповнення цієї групи речовинами з кислотними властивостями, що мають pH=1–3. Однак при всій своїй ефективності вони мають значні недоліки, що заважають впровадженню таких розчинів: небезпека для працівників при потраплянні на шкіру; складність контролю очищення; можливість корозії основи вала внаслідок необережного використання; потенційна можливість роз’їдання стінок комірок у процесі очищення. Вирішенням цих проблем стала розробка в’язких очищувальних розчинів. Їхня гелеподібна структура легко заповнює комірки анілоксового вала і при цьому не проникає у пори керамічної поверхні. Таким чином, хімічні реагенти не досягають металевої основи анілоксового вала. Тому можливе застосування реагентів, що мають високий кислотний (pH<1,5) або лужний показник (pH>12). Витрата в’язкого очищувача при використанні у напівавтоматичних системах не перевищує 100 мл/м2. Такі незначні витрати реагента дають змогу очисним системам, застосовуючи фільтрацію і нейтралізацію води для змивання, повністю відповідати вимогам до стічних вод. На жаль, зважаючи на високу агресивність, такий метод застосовують лише для анілоксових валів із керамічною поверхнею і він непридатний для хромованих. Неагресивні розчини – лужні речовини із рівнем pH=10–12. Такі речовини не спричиняють корозії і при правильному застосуванні є безпечними. Але, порівняно з агресивною хімією, мають деякі «мінуси»: менша ефективність очищення; неповне видалення осаду (найчастіше видаляється лише сухий фарбовий пігмент); «обманний ефект», через який навіть фахівцеві може здатися, що анілоксовий вал повністю очищений, хоча, можливо, є необхідність ще одного чищення. Часто замість спеціально призначених розчинів використовують побутові універсальні хімічні очищувачі. Погано це чи добре – однозначну відповідь дат и складно. Слід розуміти, що у складі таких розчинів є дуже агресивні речовини, які при неправильному застосуванні можуть пошкодити анілоксовий вал. Окрім того, без ретельного огляду вала неможливо оцінити ступінь успішності його очищення.

Що на ринку України? Виробники та трейдери пропонують спеціалізовані рішення як для кожного виду фарб, так і комплексні. Також очищувальні засоби можуть призначатися для змивання окремо фарбового апарата чи форм або мати загальне призна-

7

ВИРОБНИЧИЙ ЦЕХ

Поліграфія №12 (28) грудень 2011 року

Вибираємо друкарську форму для тамподруку При тамподруці зображення, яке треба віддрукувати, переносять на плоску (іноді циліндричну) форму, як у глибокому друці. Якість виготовленої форми значно впливає на процес тамподруку. Знаючи види форм, які можна використовувати при цьому способі друкування, та особливості їхньої експлуатації, можна підвищити якість продукції.

чення. Засоби для змивання сольвентних чи водяних фарб та лаків потребують різних хімічних компонентів та поверхнево-активних речовин, тому використання засобів «все в одному» може не забезпечити потрібного ефекту від очищення і потребувати більших витрат засобу. Іноді досить складно визначитися у величезній кількості змивальних і очищувальних засобів, що представляють на поліграфічному ринку різні компанії-виробники. Зробити правильний вибір не так уже й просто, оскілька кожна компанія запевняє у неперевершеності саме її продукту. Наприклад, підрозділ «Day International» концерну «Flint Group» випускає серію екологічних засобів для щоденного чищення «Varn Enviroflex». Спеціальна формула дає змогу застосовувати їх до всіх видів фарб та поверхонь. Змивки серії мають градацію застосування за ступенем забруднення поверхні та висихання фарби на формах й анілоксах. Завдяки універсальності ці засоби не спричиняють корозії сталевих і хромованих циліндрів, відколювання кераміки і при правильному застосуванні не є шкідливими для працівників. Цікавою розробкою компанії «Day International» також є універсальна глибокоочищувальна лужна паста, яку наносять на забруднену поверхню на годину, після чого змивають водою під тиском і висушують теплим повітрям.

«Varn Enviroflex» є неагресивними змивальними засобами із м’яким рівнем pH, які можна використовувати і в системах автоматичного змивання та спеціалізованих змивальних установках, і для ручного змивання. Компанія «Flexoclean Engineering» пропонує комплексні рішення для очищення, а також спеціалізовані для різних видів фарб: УФ і сольвентних та водяних. В асортиментній лінійці є агресивні лужні розчини для очищення анілоксових валів на спеціальному автоматизованому обладнанні («Anilox Cleaner»), неагресивні змив-

ки для друкарських форм і штампів, що запобігають їхньму склеюванню («Plate Wash Special»), та мультифункціональні засоби для очищення анілоксів та друкарських форм як вручну, так і в друкарській та спеціальних змивних машинах («Multicleaner UV/SB», «Environmental Cleaner», «Flexoclean Super»).

«Böttcherin Aquasol» (виробник «Böttcher») – водоспиртовий засіб для ручного й автоматичного змивання лаків і фарб у друкарських флексографічних секціях. У разі ручного змивання використовують нерозчиненим. Для очищення насосів і камер-ракельних систем з анілоксовими валами засіб розводять водою у пропорції 1:20. У будь-якому разі важливо, щоб на поверхні анілокса та форми не залишалося засохлих розводів, які складно видаляти і які впливають на якість друкування. При належному щоденному догляді за анілоксами вони довго залишаються у робочому стані, але найкраще техобслуговування повинне супроводжуватися глибоким очищенням у спеціальній системі, що видаляє застояні залишки та інші проблемні забруднення.

Екологічні аспекти Очищення форм та фарбових систем хімічними розчинами вливає на довкілля. У процесі утворюються леткі сполуки (VOC – volatile organic compounds), що забруднюють повітря, і небезпечні рідкі відходи. Оскільки перелік хімікатів, що використовують у поліграфії, постійно зростає, друкарні змушені дотримуватися підвищених нормативних вимог. Серед найновіших засобів для очищення є розчини із високими температурами кипіння, у них випаровування дуже незначне. Частина цих речовин є біорозкладаними і не класифікуються як шкідливі відходи. Щодо якості очищення – виробники гарантують високе проникнення розчинів у забруднені ділянки і підтримання належного стану комірок анілокса. Наталія ЯРКА

Одним із головних елементів технологічного процесу тамподруку є друкарська форма, якість і параметри якої багато у чому визначають результат друкування. Найширше застосовують у тамподруці форми із заглибленими друкувальними елементами, виготовлені із плоских пластин. Процес друкування передбачає нанесення фарби на всю поверхню друкарської форми, а потім видалення її з пробільних елементів ракелем. На якість друкарської форми значно впливають технологія виготовлення і матеріал. Вимоги до форм визначаються специфікою процесу тамподруку. Наявність ракеля, що ковзає поверхнею форми, потребує високої чистоти її обробки і достатньої твердості формного матеріалу. Нині найширше використовують два типи форм: із металевих заготовок високої гладкості і фотополімерних пластин.

не устаткування й особливі умови праці, обумовлені у правилах охорони праці і вимогах СЕС. Щодо сталі, яку використовують для виготовлення друкарських форм, то її оптимальна жорсткість перебуває у межах 62-64 HRC (за Роквеллом), а чистота поверхні не менше 6 класу. Маючи підготовлені у власних умовах або придбані металеві пластини, розпочинають виготовлення друкарських форм. Цей процес налічує хімічне знежирення поверхні пластини, нанесення і сушіння копіювального шару, експонування через фотоформу, проявлення й обробку копії, травлення. Зображення травлять розчинами соляної, азотної кислоти або розчином хлориду заліза.

2 мм, які заздалегідь покривають фоточутливою емульсією. Вони плоскі, але не такі жорсткі, як звичайні сталеві форми (55 HRC порівняно з 62-64 HRC грубих сталевих форм). Такі форми дають змогу відтворювати зображення із роздільною здатністю 80 лін/см (200 lpi). При акуратно встановлених ракелях вони можуть витримати кілька сотень тисяч відбитків. Зазвичай сталеву форму травлять завглибшки 25±2 мкм. Можна також досягати більшої або меншої глибини травлення, однак необхідно пам’ятати, що при тамподруці зі сталевої форми завглибшки більше 30 мкм може відбуватися процес розтискування і розмазування зображення на предметі.

Для отримання допустимої глибини травлення важливо, щоб сталева пластина травилася точно визначений час (при певній температурі і концентрації розчину). Контроль глибини травлення здійснюють за допомогою спеціального мікроскопа або механічного глибиноміра годинного типу. Для зниження вартості форм використовують дешевші марки сталі, які нікелюють або хромують для підвищення твердості поверхні. Також для здешевлення сталевих форм (кліше) розроблені тонкі матеріали завтовшки до

Рекомендують завжди використовувати растрові форми, особливо на високошвидкісних тампонних машинах, а також для зображень із великими плашками. Єдине обмеження для растрових форм – неможливість відтворення дуже тонких ліній. Варто користуватися гнучкими ракелями для растрових форм, оскільки жорсткі можуть спричинити надмірне зношування растрових ділянок і зменшити термін слугування форми в цілому. Отримані таким чином друкарські форми мають тиражостійкість від кількох сотень тисяч до 2–3 млн відбитків.

Сталеві форми Для отримання найкращих результатів при тамподруці вже упродовж тривалого часу рекомендують сталеві травлені форми. Сталеві пластини після хімічного травлення набувають великої тиражостійкості, тому високоякісна загартована інструментальна сталь є найкращим матеріалом для виконання високоякісних і значних робіт. Виготовлення друкарських форм на металевих пластинах надзвичайно трудомісткий і тривалий процес. Виготовлення пластин-заготовок доступне лише підприємствам, які мають інструментальні виробництва. А травленням форм займаються лише серйозні трейдери і великі виробники поліграфічної продукції, оскільки для цього необхідне спеціаль-

Фотополімерні форми Виготовлення друкарських форм зі спеціальних фотополімерних пластин – простіший процес. Фотополімерні форми – найкращий варіант для тих, хто хоче виготовляти форми у себе. Така пластина для тамподруку складається зі світлочутливого високогладкого і стійкого до стирання фотополімерного шару завтовшки близько 0,2 мм і сталевої основи завтовшки 0,3 м. На ринку нині широко використовують водо- та спиртовимивні пластини (наприклад, «Flint Group»).

Процес виготовлення друкарських форм із фотополімерних пластин складається з експонування, проявлення (промивання), сушіння і додаткового експонування. Отримані таким чином друкарські форми мають тиражостійкість кілька тисяч відбитків, за їхньою допомогою можна відтворювати зображення різноманітної складності, навіть багатоколірні напівтонові. Водовимивні форми безпечні для навколишнього середовища, оскільки непроекспонований полімер, який вимивають під час проявлення, – біорозкладаний (розкладається мікроорганізмами). Фотополімерніформи,які проявляють спиртовим розчином, широко застосовують, оскільки такий полімер менш чутливий до дії багатьох розчинників, які містяться у фарбах, і механічно стійкіші, ніж полімери, що вимивають водою. Але при використанні спиртового розчину необхідна хороша вентиляція для захисту працівників від потенційно шкідливих випарів етилового спирту. Основною причиною появи фотополімерних форм для тамподруку було не так бажання уникнути шкідливого процесу травлення сталевих форм, як потреба знизити вартість форм для малотиражної продукції. Втіленням цього стали фотополімерні пластини для малих тиражів і робіт-зразків, при цьому роздільна здатність фотополімерних форм надзвичайно висока і дає змогу точно відтворювати навіть найдрібніші деталі. Фотополімерні форми потрібно зберігати і використовувати дуже акуратно. Зберігають форми при відносній вологості повітря близько 60% і температурі 18–22°C у світлонепроникних пластикових пакетах. Це захищає форми від крихкості. Якщо правильно їх використовувати, вони витримують кілька тисяч друкарських циклів. Прикладом доцільності використання фотополімерних форм може бути сфера виготовлення компакт-дисків (через вищу роздільну здатність порівняно із трафаретним друком) та рекламно-сувенірна продукція. Незалежно від способу та матеріалу виготовлення, друкарські форми повинні бути на 25–30 мм більші від розмірів задруковуваного зображення. Підготувала Наталія ЯРКА

cmyk

8

ПОДІЯ «ЦИФРОВЕ» ВИСІКАННЯ

Молода ізраїльська компанія «Highcon», заснована у 2009 році двома вихідцями з «Indigo», презентувала ринку нову «цифрову» машину для бігування та висікання під назвою «Euclid». Новинка зорієнтована на ринок виробництва картонної упаковки, а її особливістю є відсутність висікальних штампів, характерних для традиційного обладнання такого типу, – замість них використовують високоточну лазерну систему і власну запатентовану технологію «Digital Adhesive Rule Technology» (DART). Завдяки цим інноваціям, власник машини отримує можливість заощадити час і гроші на виготовленні штампів, а також суттєво скоротити тривалість виробничого процесу – малотиражні роботи можна виконати упродовж 15 хвилин.

«Euclid» дає змогу працювати з аркушами форматом до 760х1060 мм і щільністю до 550 г/м2 або товщиною до 0,6 мм. Тиражі, зрозуміло, починаються від 1 примірника. Верхня планка встановлена на позначці 10 000 аркушів. Потенційними покупцями «Euclid» розробники бачать як цифрові, так і традиційні друкарні, які могли б виконувати на ній роботи відповідного обсягу. Зазначимо, що розробки «Highcon» фінансували кілька компаній, серед яких є і «Landa Ventures», що належить засновнику «Indigo» Бенні Ланду, який покладає великі надії на «Euclid». «Я вірю, що «Highcon» зробить для ринку картонної упаковки те саме, що зробила «Indigo» для друку», – заявив він. Ще один ключовий інвестор «Highcon» – компанія «Israbieg» – найбільший в Ізраїлі постачальник висікальних штампів, що повірив у потенціал «Euclid». Побачити новинку наживо можна буде на виставці «drupа 2012», а в комерційний продаж вона має надійти у III кварталі 2012 року.

НА «DRUPA 2012» – РІШЕННЯ ДЛЯ ЗРОСТАННЯ КОМПАНІЇ На виставці «drupa 2012» компанія «Heidelberger» сфокусує увагу відвідувачів на широкому асортименті передових технологій і послуг під девізом «Discover HEI». Компанія представить рішення, які дадуть змогу друкарням і компаніям, що спеціалізуються на післядрукарськый обробці, відповідати сучасним вимогам ринку. «Ми розглядаємо «drupa» як можливість для нашої галузі довести, що вона готова до викликів майбутнього, – каже Бернгард Шрайер, голова правління «Heidelberg». – Потенціал для розвитку існує, але в умовах фрагментації, котра зростає як на регіональному, так і на міжнародному рівні, а також в існуючих ринкових сегментах, позитивна динаміка не з’явиться без додаткових зусиль. Якщо компанія прагне запропонувати своїм замовникам більше, їй в першу чергу необхідно оптимізувати процеси управління торгово-промисловою діяльністю та інноваційні бізнес-моделі. Компанія «Heidelberg» має ідеальні можливості для задоволення цих потреб». Експозиція «Heidelberg» на «drupa 2012» буде сфокусована на таких темах: • економічне виробництво; • екологічно безпечний друк; • web-to-print; • print-on-demand; • диференціація за допомогою спец ефектів; • майбутнє друку упаковки; • конкурентні переваги завдяки актуальним професійним знанням. Щодо новинок компанії, то одна з них вже відома: на «drupa 2012» відбудеться прем’єра аркушевої офсетної друкарської машини «Speedmaster XL 105» з можливістю двостороннього друку за один прогін при швидкості 18 000 відбитків/год. Дослідження компанії показали, що кожен третій клієнт «Heidelberg» з тих, хто нині використовують «Speedmaster XL 105», є потенційним замовником цього удосконаленого устаткування.

Виставку «drupa» для поліграфістів за значимістю часто порівнюють із такою визначною подією у світі, як Олімпійські ігри. Адже знайти вагомішу подію для галузі важко, тим паче, що це основний майданчик одночасного представлення численної кількості інновацій і «під одним дахом». Не випадково і «drupa» проводять лише раз на 4 роки. Виставка надає унікальну можливість побувати на стендах світових галузевих лідерів, отримати інформацію про продукцію в спектрі пропонованих послуг із першоджерела.

У цей час до Дюссельдорфа прибуває безліч фахівців – від початківців до визнаних авторитетів поліграфічної промисловості, адже це унікальна можливість ознайомитися з усіма технічними досягненнями у сфері друку, додрукарської підготовки і післядрукарської обробки, котрі, як правило, компанії-виробники спеціально готують до згаданої події, і саме там відбувається більшість світових прем’єр за 4-річний період. Варто зазначити, що нині, як ніколи, надзвичайно цікаво дізнатися, які технологічні прориви, нові цікаві рішення підготують виробники рішень для виробництва друкованої продукції, адже саме зараз відчувається пік технологічних змін і нових потреб. Тому потрапити на згадану подію надзвичайно важливо для тих, хто веде бізнес в індустрії друку, якщо не для пошуку конкретного обладнання, то для розуміння правильної стратегії розвитку бізнесу. З іншого боку, побутує стереотип, що поїздка на згадану подію надзвичайно витратна і сьогодні її можуть собі дозволити далеко не всі. Але це стереотип, і, звісно, все залежить, від чого відштовхуватися: якщо їхати організованою групою від одного з дилерів обладнання в Україні із 6денною програмою з екскурсіями, то вартість може сягати €1—2 тис. Але, якщо у Вас є шенгенська віза, то можна здійснити мандрівку за набагато демократичнішу ціну, а ще можна зекономити, якщо поїхати невеличкою групою у 3—5 осіб. Із 25 січня на сайті виставки «drupa 2012» можна буде купити електронні квитки (eTickets), які дають змогу відвідувачам заощадити і гроші, і час. Усі бажаючі зможуть придбати квитки на сайті, роздрукувати їх і вмрушити на виставку. Ціна eTicket істотно нижча, ніж квитка, придбаного безпосередньо на виставці. Наприклад, вартість одноденного відвідування «drupa 2012» становить €40 при купівлі он-лайн і €65, якщо купувати в касі. Чотириденна перепустка обійдеться відповідно €129 і 220. Усі квитки на «drupa» надають право безкоштовного проїзду в обидва боки на автобусі, метро й електричках другого класу Regional Transport Networks Rhine-Ruhr (VRR) і Rhine-Sieg (VRS). Детальнішу інформацію про залізничне сполучення Дюссельдорфа можна знайти на сайтах: www.vrr.de і www.vrs-info.de. Окрім цього, компанія «Messe Düsseldorf» (організатор виставки) спільно з «Deutsche Bahn» (німецький аналог Укрзалізниці) і «Düsseldorf Marketing & Tourismus» (DMT) пропонують відвідувачам виставки спеціальні ціни на поїздки в Дюссельдорф з усіх міст Німеччини і назад. Наприклад, за €109 можна придбати квиток на електричку в обидва кінці з Гамбурга (економія – більше €30), хоча, користуючись залізницею як

Поліграфія №12 (28) грудень 2011 року

Олімпіада для

основним транспортом добирання, можна зекономити ще більше, але про це згодом. Отже, розглянемо різні види транспорту, котрими можна скористатися для того, щоб доїхати до Дюссельдорфа.

Літак На жаль, в Україні прямого сполучення із міжнародним аеропортом у Дюссельдорфі немає, проте з Києва із пересадкою можна без проблем долетіти, наприклад, скориставшись послугами «AIR BALTIC». Зараз білет в обидва боки можна купити за 1974 грн. Є й інші варіанти – вартість від 2100 до 4000 грн. З аеропорту до виставкового центру курсує автобус №896, який довезе вас просто до головного входу. Ще один аеропорт, котрим можна скористатися, у Дортмунді, куди літає компанія «WizzAir» зі Львова і Києва. Для прикладу, якщо подбати про квитки уже зараз, то

можна вилетіти зі Львова за 469 грн і за таку ж суму повернутися, але слід також додати вартість проїзду залізницею із Дортмунда до Дюссельдорфа і назад (білет в один бік, залежно від потяга, коштуватиме €11—23). Ще однією перевагою Дормунда є те, що білет на виставку діє і на потяг із Дортмунда до Дюссельдорфа, якщо, звісно, ви його заздалегідь придбаєте в електронному вигляді.

Залізниця Головний залізничний вокзал розташований безпосередньо в центрі Дюссельдорфа. Під час виставки від вокзалу до Messe Düsseldorf можна дістатися автобусами і трамваями/ метро (U78, U79). Дорога триватиме приблизно 15хв, а вхідний квиток на виставку є водночас квитком на трамвай, автобус і потяг у межах транспортної мережі «Rhaine-Ruht». Прямого залізничного сполучення з Дюссельдорфом українські міста не мають. Є прямий потяг Київ—Берлін, а з Берліна уже слід добиратися до Дюссельдорфа. Для планування маршруту можна скористатися сайтом німецьких залізничних доріг: www.d-bahn.de. Іншим варіантом –

скористатися потягами Київ – Вроцлав або Львів – Вроцлав. А далі із Вроцлава можна прямим потягом доїхати до Дрездена. Як із Берліна, так і з Дрездена можна достатньо економно дістатися до Дюссельдорфа, скориставшись послугами залізничного транспорту. Звісно, можна поїхати потягами класу ICE (інтерсітіекспрес), вартість проїзду становитиме €105—115 (білет у 2 класі), залежно від пункту відправлення і станції, на якій ви вийдете. Проте можна скористатися регіональними потягами, котрі також розвивають велику швидкість. Єдиною незручністю є кількість пересадок, проте економія очевидна. Для прикладу, якщо ви їхатимете у вихідний день, то можна купити Schönes-WochenendeTicket вартістю €41. За його допомогою група у складі п’яти осіб може подорожувати усією Німеччиною з 00:00 до 03:00 год наступного дня у вагонах другого класу поїздів класу RegioBahn, RegioExpress, InterRegio, S-bahn. Якщо ви їхатимете у робочий день, то можна придбати квиток Quer-durchs-Land-Ticket вартістю €42 + €6 за кожну наступну особу і з 9:00 до 24:00 також проїхати зі східного кордону до Дюссельдорфа. Із Вроцлава до Дрездена три рази на день ходить RegioExpress Вроцлав – Дрезден (час відправлення – 7:09, 13:09 і 18:09; час подорожі – 3 год.

20 хв.). Вартість одного квитка становить €39, можна купити груповий квиток за €79 на 5 осіб (якщо вас їде троє-п’ятеро) або родинний квиток (якщо двоє) за €59. Зі Львова до Вроцлава квиток коштує 530 грн. Але, як показує практика, користуючись міжнародними потягами для перетину кордону, ви значно переплачуєте. Зі Львова (оскільки піший перехід до Польщі є у Шегинях Львівської області, а також поряд є великий залізничний вузол у Перемишлі) до Німеччини можна дістатися за дуже демократичною ціною. Для цього, для прикладу, їдемо приміською маршруткою до Шегинь (вартість 21 грн), перетинаємо кордон (слід їхати не раніше обіду, щоб уникнути великих черг), сідаємо

9

ПОДІЯ

Поліграфія №12 (28) грудень 2011 року

поліграфістів на всі бюджети на маршрутку до Перемишля (2 злотих, 1 злотий – 2,4—2,5 грн, залежно від курсу) або автобус (2,5 злотих, він відправляється о 20.40 год за середньоєвропейським часом) і доїжджаємо просто до головного вокзалу у Перемишлі. З Перемишля, щоб оптимально пересісти на німецькі регіональні потяги, слід доїхати потягом до Вроцлава, що вирушає о 18.45, або о 2.00 год. Це поїзд класу TLK (обслуговує компанія «Intercity»), вартість квитка – 63 злотих у «сидячому» вагоні 2-го класу (аналог наших експресів Київ—Дніпропетровськ/Львів/ Харків). Білет купуєте без зазначеного місця і часу відправлення поїзда, тобто можете сідати на будь-який поїзд цього класу до Вроцлава, резервація діє лише на місця 1-го класу. Якщо ж ви бажаєте подорожувати у спальному вагоні, то до вартості квитка у сидячому слід доплатити 81 злотий (71 злотий у плацкарті). Перевірити графік відправлення поїздів і вартість можна на сайті www.rozklad-pkp.pl. Із Вроцлава треба доїхати до прикордонного містечка Згоржелець (Zgorzelec), що межує із німецьким Гьорліц (Görlitz). Якщо ви прибуваєте потягом о 5.00 ранку, то можна скористатися двома поїздами: регіональним експресом Вроцлав – Дрезден (2 клас коштує 34 злотих = 82 грн, відправляється о 7.10) або потягом класу Regio Вроцлав – Веглінець із пересадкою у Веглінець на поїзд до Згоржелця (26 злотих = 63 грн). Залізнична станція у Згоржелці фактично розташована через річку Ниссу і кілька кварталів від залізничної станції у Гьорліці. Тобто після нетривалої пішої розминки в автоматі на німецькій станції уже можна купити один із промоційних вищеописаних квитків, і економно дістатися Дюссельдорфа. Цей варіант оптимальний, звісно, якщо у вас обмежений бюджет на поїздку, адже кінцева сума на 2 осіб становитиме: 42 грн (маршрутка в Україні на 2-х) + 156 злотих (проїзд територією Польщі) + €42 (проїзд територією Німеччини), тобто разом близько 850 грн.

Автобус Як альтернативу також можна обрати подорож автобусом. З України до Дюссельдорфа або сусідніх міст курсує кілька рейсів. Зокрема, це Херсон—Кьольн, Київ—Дортмунд, Київ—Дюссельдорф, Чернівці—Дуйсбург, Київ—Дортмунд і Кіровоград—

Трієр. Подорож, за даними сайта www.bus.com.ua, в міста відправлення і міста призначення становитиме від 750 до 990 грн. Подорож у зворотному напрямку коштуватиме дорожче, якщо відразу не купити білет в обидва боки. Окрім власне Дюссельдорфа, оптимально добиратися до міст Дортмунд, Вуппертальн, Дуйсбург, а далі – місцевим транспортом.

Автомобіль Мабуть, найзручніший засіб пересування для дальніх поїздок, адже не треба бути прив’язаним до розкладу руху транспорту, шукати необхідний потяг, трамвай чи автобус. Проте мандрівка займає багато часу і виснажує водія. Якщо їхати з Києва через Ковель, по М07, через митний пост Старовойтове, далі на Люблін, по 12 трасі до Радома, далі 740, 707, 72 і 708 дорогою до початку Автобана А2 у Стрикові, то таким чином ви оминете Варшаву і Лодзь, де можна витратити багато часу в заторах. Далі аж до німецького кордону йде автобан А2 (але не на всіх картах цей відрізок до німецького кордону відображений, оскільки відкритий 1-го грудня 2011 року), частково платний, є 4 пункти збору оплати вартістю від 13 злотих, залежно від типу транспортного засобу. На території Польщі оптимально і заночувати, адже ціни нижчі за німецькі – ціна номера від 140 до 220 злотих, можна знайти і дешевше. Краще заздалегідь подбати про номер за допомогою сайта www.eholiday.pl або альтернативних. Кордон із Польщею краще перетинати в неділю, щоб уникнути черг на 5—14 год. Далі повз Берлін, Ганновер по «2-ці» доїжджаємо до агломерації навколишніх із Дюссельдорфом міст. Виставка облаштована на з’їзді з автомагістралі А44, exit (виїзд): Duesseldorf-Messe/ Stadion або Stockum. Після з’їзду необхідно стежити за вказівниками на виставковий центр чи виставку «drupa 2012». Біля виставкового центру розміщено кілька автостоянок Р1, Р2, Р3, Р4 і Р5. Найбільш місткі автостоянки Р1 і Р2. Автобус №897 забезпечує безкоштовне переміщення між автостоянками і залами. Адреса для GPS навігаційної системи: D-40474 Düsseldorf, “Stockumer Hoefe”. Ще однією, на мій погляд, найоптимальнішою з Києва, є дорога через Львів, Краків, Вроцлав, Дрезден і т.д. Вона довша (якщо їхати з Києва) на 100 км, проте набагато швидша. На жаль,

поляки автобан А4 ще не повністю дотягнули до нашого кордону, тому складними є лише перші 220 км. Пунктів збору оплати на А4 є 2: між Краковом і Катовіце, вартість – від 8 злотих. Бензин А95 у Польщі коштує 5,6—5,8 злотих. 5,6 злотих є на заправках від «Ашану», а якраз дорогою у Жешові і Вроцлаві, у Німеччині €1,5—1,6.

Міський транспорт Дюссельдорфа У Дюссельдорфі діють такі квитки на проїзд (в одному напрямку): Курцштреке – коротка поїздка, підходить для проїзду на 3—4 зупинки на міському транспорті без пересадки. Діє 30 хв від часу компостування. Квиток «Зона А» – для проїзду містом з пересадкою протягом 90 хв у межах Дюссельдорфа. Цей квиток підходить для проїзду з центру Дюссельдорфа до аеропорту міста. (€2,30). Для проїзду в аеропорт Веезе потрібен інший квиток. Квиток «Зони В» – для проїзду з пересадкою протягом 120 хв. до сусіднього міста, наприклад, можна поїхати в Дуйсбург (якщо там проживати). Квиток «Зона С» – для проїзду регіоном з пересадкою протягом 180 хв. Квиток «Зона D» – для проїзду всією територією ВРР (Рейн – Рур) з пересадкою протягом 240 хв. Квитки на будь-який транспорт продають у спеціальних автоматах, які є на багатьох зупинках, залізничних вокзалах у касі. Квиток на автобус можна придбати у водія автобуса, він же є контролером (заходити в автобус можна лише через передні двері, показавши водію квиток/ проїзний). Квиток на трамвай можна придбати безпосередньо в трамваї (якщо у вас є дрібні гроші), у всіх трамваях встановлені квиткові автомати, тільки решту вони не завжди видають. Квиток на U-Bahn треба купувати заздалегідь, у вагонах вони не продаються. Квитки перед поїздкою треба штампувати в автоматах. Якщо ви подорожуєте групою від 3-х до 5-ти чоловік, можна заощадити, купивши груповий квиток (Gruppenticket). Сайт міського транспорту з корисною інформацією для туристів: www.rheinbahn.com Розрахувати маршрут, переглянути розклад транспорту й ціни на проїзд можна на сайті міського транспорту міста Дюссельдорф (німецькою та англійською мовами): www.vrr.de.

Проживання Подбати про проживання слід уже зараз. Адже на таку подію приїжджають безліч поліграфістів з усього світу. Звісно, що у Дюссельдорфі ціни на проживання під час виставки зростають у 1,5—2 рази. Якщо знайти місце для ночівлі поруч із виставкою важко, то сміливо можна шукати варіанти у сусідніх містах, де ціни будуть удвічі нижчими. Якщо ви маєте білет на виставку, то проїзд буде безкоштовним.

Щоб не робити безліч пересадок, визначіть по карті вздовж ліній u-bahn s-bahn, що йдуть від виставкового центру селища чи міста і там шукайте пансіонати й готельчики. Ціна проживання приблизно €30— 55 з людини. Ну що ж, якщо у вас є шенгенська віза, то ви можете легко підібрати оптимальний варіант подорожі на виставку, до якої вже нині виробники готують нові технологічні рішення. Володимир НЕТАК

ЗРОБИМО ВАШУ ПОЇЗДКУ НА ВИСТАВКУ «DRUPA 2012» НАСИЧЕНІШОЮ І ЦІКАВІШОЮ! Ви не затрачатимете власного часу на планування подорожі, резервування номеру, пошук конкретної парковки чи громадського транспорту, не відчуватимете мовного бар’єру. Ми допоможемо вам відкрити візу. Додатково відвідаєте кілька німецьких друкарень з екскурсією. Поспішайте зарезервувати місце і насолоджуйтеся мандрівкою у складі групи колег по галузі! Довідки за тел.: 093-706-38-20 e-mail: vnetak@i.ua

cmyk

cmyk

10

ЦИФРОВІ РІШЕННЯ

Поліграфія №12 (28) грудень 2011 року

Захмарне майбутнє стало сьогоденням Закінчення. Поч. на с. 1

Як правило, формату друку поширених нині в українських друкарнях цифрових друкарських машин не вистачає для того, щоб надрукувати, наприклад, 6-сторінковий рекламний буклет, газету формату А3 тощо. Тому здебільшого цифровий друк замінює малий офсет (3-го формату) і в тому випадку, коли необхідні прості вироби. Спробуємо припустити, чого не вистачає цифровій машині: Якість друку. Що б не говорили багато виробників цифрових друкарських пристроїв, але якість друку хорошого офсету все ж вища. Формат друку. Для виробництва великої кількості друкованої продукції більшості цифрових друкарських машин не вистачає формату – необхідні ЦДМ зі збільшеним форматом друку. Продуктивність. Усереднена продуктивність цифрових машин істотно менша від продуктивності офсетних, причому в рази. Хоча при друці невеликих тиражів (а саме їх найчастіше друкують «цифрою») це не настільки актуально, втім підвищення продуктивності можна вважати одним із важливих завдань цифрового друку. Зрештою, це дасть змогу обробляти за одиницю часу більше коротких тиражів. Додаткові кольори. На сьогодні велика частка замовлень потребує друку додатковими кольорами. І хоча це завдання уже вирішує багато виробників цифрових машин, питання, як і раніше, актуальне. Широке колірне охоплення. Охоплення традиційного офсетного друку насправді не таке вже й велике - воно істотно менше охоплення люд-

ського ока. Тому поліграфісти завжди намагалися його розширити. Але є дуже багато теоретичних і практичних обмежень, що не дають розширити колірне охоплення (неповна прозорість фарб, складність із нанесенням товстих шарів фарби без фатального збільшення розтискування, неідеальне спектральне поглинання пігментів). При використанні цифрового друку, теоретично, ситуація повинна бути кращою, хоча б з урахуванням легкості нанесення більш товстих шарів тонера або чорнила. Отже, потенційні можливості друку з істотним колірним охопленням у «цифри» вищі. А завдяки тому, що тонер тепер «вирощують», його спектральне поглинання може бути кращим для отримання ще більшого колірного охоплення. Машини, що працюють за струминною технологією, мають ще більші можливості (адже з можливостями принтерів для друку якісних фотографій ми давно знайомі), головне навчити машини робити це на великій швидкості. Можливість роботи з різними задруковуваними матеріалами. Як правило, діапазон матеріалів, на яких можна друкувати офсетом, істотно ширший, ніж у цифрового друку: і за видами матеріалів, і за фактурою, і за товщиною. Цифрі є куди прагнути. Звісно, виробники машин разом з технологічним прогресом покроково задовольняють ці вимоги, тому все більшої актуальності набувають струминні машини, що можуть справлятися з великою кількістю тиражів.

«Océ» прийшла на цей ринок ще в 2001 р. із програмою розвитку газетного бізнесу «Océ Digital Newspaper Network» (DNN). Її завдання - відкрити нішу для

постачальників цифрових друкарських послуг, забезпечити додаткове завантаження друкованих систем «Océ» та інсталяцію нових ЦДМ. Розроблених для цього бізнес-моделей зараз дотримуються всі постачальники, які прагнуть продавати в газетні видавництва системи цифрового друку.

1. Децентралізований випуск газет. Створена «Océ» мережа цифрових газет DNN щодня друкує безліч видань по всьому світу. Спочатку це було запущено на шести виробництвах із парком монохромних рулонних машин. Друкарні в Сіднеї, Сінгапурі, Цюріху, Лондоні, Нью-Йорку і Лос-Анджелесі випускають «New York Times», «The Guardian», «Nikkei», «Neue Zürcher Zeitung», «Globe», «Mail» і багато інших газет. Сучасний ринок децентралізованого газетного друку розрахований на проживаючих за кордоном іноземців, туристів, ділові кола. Альтернативою цьому донедавна були тільки доставки газет нічними авіалініями.

2. Спеціальні додаткові видання. Особливий ринок, що пов’язується в т. ч. із персоналізацією. Приклад — німецька «Handelsblatt News Abend»: друкується у кількох друкарнях, цифрове видання журнального формату, орієнтоване на пасажирів першого класу у швидкісних поїздах і національних авіалініях «Air Berlin».

3. Газетне мікрозонування. Для газет, які шукають способи конкурувати за рекламу з новими медіа-носіями, актуальні зоновані (вузькорегіональні) газетні вставки високої якості з цільовою рекламою і статтями. Такі розділи можна випускати надкороткими тиражами на цифровому обладнанні, комбінуючи

при розсиланні з офсетною частиною видання.

4. Персоналізація. Активно застосовують у цифровій технології друку, включаючи аналіз даних та друк змінної інформації; підходить і для високорівневої персоналізації газет у межах перелічених бізнес-моделей. Варто відзначити, що наразі жоден виробник цифрових машин для друку газет не протиставляє їх офсету. На нинішньому етапі розвитку ринку таке обладнання приносить прибуток лише в поєднанні з бізнесмоделлю, яка реалізовується в офсетному друці. Відмінні особливості рулонних ЦДМ: помітно нижча собівартість відбитка (цілком порівнянна з офсетним через відсутність формних процесів) і помітно вища швидкість друку (початкова цифра - 75 м/хв), ніж у тонерних системах. Очевидно, що для великих обсягів друку струминні ЦДМ дуже швидко витіснять своїх тонерних «побратимів», а також розпочнуть конкурувати з офсетом. Особливо там, де замовників уже задовольняє якість. Причому для чорно-білого друку книг перехід може відбутися досить швидко. Аж надто привабливі можуть бути варіанти – перехід із тиражу на тираж здійснюється миттєво, без втрати часу та паперу. Необхідно лише групувати тиражі одного формату й інвестувати у хорошу постпрес лінію.

Трохи історії На «drupa-1996», незважаючи на приголомшливі інновації «Indigo» і «Xeikon», цифрові технології для більшості поліграфістів не мали суттєвого значення, і лише дехто сприйняв їх всерйоз. Більше уваги привернула концепція DI (direct imaging)

для офсету з інтегрованим у друкарську машину CTP. На «drupa2000» поява «Xerox DocuColor 2000» змінила уявлення про цифрові друкарські машини в очах багатьох поліграфістів і відкрила шлях цифровим технологіям до багатьох офсетних друкарень. На «drupa-2004» поліграфісти, «зациклені» на якості, були вражені рівнем, продемонстрованим «HP Indigo», «Kodak NexPress» і «Xerox iGen3». Тоді ж «Oc » продемонструвала свій шлях розвитку з монохромною «Variostream 9210», на базі якої були розроблені 4-фарбові машини з безперервним подаванням. Швидкість роботи «Kodak Versamark» була поштовхом майбутнього розвитку в секторі струминного друку. Струминна «Agfa :Dotrix» із рулонним подаванням матеріалу означила перспективу виходу струминної технології на ринок флексодруку, на якому «цифра» раніше конкурувати не могла. На «drupa 2008» були представлені не лише вже запущені в серію машини, а й велика кількість перспективних розробок, котрі було запущено у виробництво лише згодом. Заснована за рік до цього компаніями «Ricoh» і «IBM» фірма «Infoprint Solutions» продемонструвала рулонну систему кольорового друку «Infoprint 5000», в якій застосовують п’єзоелектричну струминну технологію. Продуктивність системи при швидкості руху полотна 64 м/хв і максимальній ширині друку 507 мм сягає 431 с/хв формату А4.

«Océ JETSTREAM 2200» — перша струминна друкарська машина голландської компанії. У цій моделі застосовують п’єзоелектричні головки виробництва «Kyocera» і водяне чор-

нило від «Myakoshi». Роздільна здатність друку становить 600 dpi при змінному розмірі крапель (від 7 до 12 пл). Чорнило ледь вбирає папір, тому зображення має хорошу насиченість, не виникає пробивання і не потрібна попередня грунтовка. Ширина полотна в «Jetstream 2200» становить 520 мм, а максимальна ширина друку — 518 мм. При швидкості 150 м/хв продуктивність сягає 2020 с/хв. формату А4. Місячне завантаження машини - до 60 млн сторінок формату А4. Компанія «Kodak» представила рішення для виробництва транзпромопродукції на базі трьох різних технологій друку. На виставці демонстрували машини струминного друку «Versamark VT 3000» і «Versamark VL 2000», електрофотографічна ЦДМ «Nexpress S 3000» і системи друку, в яких реалізована нова технологія «Kodak Stream».

«HP INKJET WEB PRESS» – система термоструминного друку, що використовує пігментне чорнило зі спеціальним зв’язуючим. Ширина полотна – 762 мм, максимальна швидкість роботи – 122 м/хв. Можливий двосторонній друк за один прогін. Місячна продуктивність «HP Inkjet Web Press» становить 70 млн сторінок формату А4.

«SCREEN TRUEPRESS JET 250». При швидкості 64 м/хв продуктивність машини становить 25,2 тис. сторінок формату А4/хв. Для двостороннього друку необхідне встановлення двох друкарських модулів. Під час виставки, на «Truepress Jet

11

ЦИФРОВІ РІШЕННЯ

Поліграфія №12 (28) грудень 2011 року

250» друкували кольорові газети «Daily Mail», «Le Monde» і «Asai Shimbum». На виставці відбувся європейський дебют моделі «Truepress Jet 520» з одним модулем для двостороннього друку.

Останні іновації Три кольорові струминні ЦДМ, які друкують на крейдованому папері, — явний виклик їх творців ринку офсетного друку.

«Kodak», «Fujifilm» і «Screen» позиціонують свої рішення для друку звичайної поліграфічної продукції з офсетною якістю (книг, журналів, плакатів тощо), не роблячи особливого акценту на цифровій специфіці, типах змінних даних. Усі три рішення – різні, хоча, на перший погляд, машини від «Fujifilm» і «Screen» ніби близнюки. Але рулонний «Kodak Prosper 5000XL» стоїть осібно. ЦДМ побудована на основі унікальної технології з безперервним подаванням чорнила Stream. Забезпечує швидкість до 200 м/ хв, на «IPEX 2010» демонстрували з шириною рулона 648 мм (ширина друку до 622 мм). Тобто з урахуванням схеми 4+4 може видавати за хвилину 248,8 м2 задрукованих зображень чи до 3600 шпальт А4. Без зміни якості, з лініатурою до 175 lpi, на папері 30–300 г/м2, крейдованому або некрейдованому, глянцевому або матовому. У «Kodak» обіцяють немало небагато – революцію у друці. Перші «Prosper

5000XL» вже встановлені в друкарнях замовників. При базовій ціні від 4 млн євро за одиницю вже отримані сотні замовлень. Хоча теоретично 5000XL заявлена як універсальна машина, «Kodak» співпрацює з десятком виробників паперу, які створюють продукти спеціально для «Prosper».

«HP T200 Color Inkjet Web Press» стала другим продуктом організованого у 2008 р. напередодні «drupa» підрозділу «HP InkJet High-speed Production Solutions». Перший нещодавно отримав назву T300. При швидкості 122 м/хв максимальне місячне завантаження – 70 млн с. А4 формату в кольорі. Багато потенційних замовників не потребують такої продуктивності й не можуть дозволити собі такого «монстра» — як за витратами, так і за займаною площею. Для них був придуманий більш економний і компактний варіант - T200, що має меншу ширину друку, а завдяки оригінальній схемі проведення паперу займає майже вдвічі менше місця. Щоправда, в дуплексі швидкість зменшується вдвічі.

Голландська компанія «Océ» нещодавно випустила нову рулонну струминну машину «JetStream 1900», яка стала частиною лінійки «Océ JetStream Compact». Виробник акцентує увагу на універсальності машини, а також її компактності. Крім того, це найшвидша модель серії, що друкує повний колір зі швидкістю до 127 м/хв (1714 с. формату А4) і роздільною здатністю 600x480 dpi. При цьому машина може працювати і в режимі найвищої якості. При цьому роздільна здатність збільшується до 1200 dpi, а швидкість знижується до 100 м/хв (1350 с/A4). Новинка призначена для випуску транзакційної продукції, директ-мейла і малотиражних газет і, за заявою виробника, оптимально підійде тим, хто потребує стабільного виготовлення друкованої продукції у стислі терміни. Окрім того, в «Océ» звертають увагу на розміри новинки. На старті клієнт може замовити машину мінімальної конфігурації, достатньої для випуску наявних обсягів. Згодом, із розширенням бізнесу, машину можна

модернізувати на місці, підвищивши, наприклад, її продуктивність, що позбавить клієнта необхідності інвестицій у додаткове устаткування. Раніше були представлені: - «Océ JetStream 3000» – нова флагманська модель серії машин із двома модулями друку (dual series). Вона друкує зі швидкістю до 200 м/хв, що еквівалентно 2700 с./хв формату A4; - швидкість друку «Océ JetStream 1400» не перевищує 100 м/хв (1350 с./хв формату A4). Це найшвиша модель компактної серії (compact series), що пропонує повноколірний двосторонній друк у форматі 2-up із використанням одного модуля друку. Обидві машини друкують із роздільною здатністю 1200 dpi на будь-яких швидкостях. Також на ринку є рішення від «Xeikon», «Impica», «TKS». Одним словом, є з чого вибирати. Адже тиражі газетної продукції для даних машин в Україні вже є, особливо в регіонах, головне дозавантажити їх іншою продукцією. Володимир НЕТАК

Досвід експлуатації Завдяки струминній рулонній машині «HP T300» компанія «Rotolito Lombarda SpA» змогла запропонувати своїм клієнтам низку рішень за доступною ціною, наприклад, друк малими тиражами, що дає змогу знизити складські витрати. Компанія друкує книжкові видання, клієнтами якої є видавництва, провідні компанії-законодавці моди і роздрібні торговельні організації.

Останнім часом, у зв’язку зі зміною тенденцій у сфері маркетингу та розповсюдження продукції, вимоги замовників все більше пов’язані зі зменшенням тиражів і скороченням термінів виконання замовлень. Така ситуація змусила фахівців компанії «Rotolito Lombarda» (Мілан, Італія) зайнятися пошуками принтера, який

би дав змогу випускати малі тиражі високоякісних матеріалів на індивідуальне замовлення, сприяючи економії часу і коштів. «Ми пильно стежили за розвитком технологій цифрового друку з моменту появи їх на ринку”, - зазначає Емануель Бандеккі (на фото), відповідальний за цифрові технології у «Rotolito Lombarda». Проте нам необхідно було знайти систему, яка б дала змогу виконувати вимоги клієнтів, специфічні для книжкового виробництва. Після ретельної перевірки можливостей струминної рулонної машини для кольорового друку «HP T300» ми зрозуміли, що зробили вдалий вибір” Машина «HP T300» не потребує тривалого налагодження і дає змогу уникнути великої кількості відходів, які бувають при офсетному друці, а також забезпечує економічно ефективне і якісне виробництво. «Сучасні тиражі, розміри книг і типи папе-

ру чудово підходять для виробництва друкованої продукції за допомогою HP T300», - стверджує Бандеккі. «Струминна рулонна машина дала нам змогу виконувати малотиражні замовлення, в тому числі і такі, як персоналізовані матеріали та матеріали зі змінними даними – додає він. – Основну увагу ми хочемо приділяти саме таким замовленням, оскільки маємо в цій сфері дуже великі можливості». Бандеккі пояснює, що видавці прагнуть скорочувати витрати на утримання складів і зберігання складських запасів. Завдяки появі струминної рулонної машини видавці можуть виконувати друк на вимогу. За допомогою цієї машини можна друкувати лише ті матеріали, які справді необхідні, скорочуючи таким чином відходи виробництва. «Видавці зацікавлені в дрібніших, але частіших замовленнях», - зазначає він. Незважаючи на те, що

видавці так високо цінують можливість виробництва більшої кількості дрібних тиражів на індивідуальне замовлення, не менш важливу роль відіграє і якість цифрового друку. «Дуже важливо те, що машина «HP T300» друкує книги, якість яких відповідає вимогам найбільших міжнародних клієнтів, книги, які важко відрізнити від тих, які виконані офсетним друком», — говорить він. Бандеккі додає, що якість друку на струминній рулонній машині така ж, як і на традиційних пристроях, і навіть вища, оскільки при цифровому друці завжди гарантована стабільність перенесення кольорів. Ще деякі переваги машини «HP T300», зазначені Бандеккі, пов’язані з

екологічною безпекою. Дрібніші тиражі – це менше паперових відходів, а використання чорнила на водяній основі – це зниження негативного впливу на навколишнє середовище. У цій особливості машини зацікавлені клієнти, які прагнуть якомога більше знизити вплив друку на навколишнє середовище. До таких клієнтів належить компанія «Gruppo Sole 24Ore» — одне з найбільших видавництв Італії, що працює у фінансовому секторі. Для «Gruppo Sole 24Ore» компанія «Rotolito Lombarda» друкує бухгалтерські та юридичні книги, тиражі яких становлять

від 900 до 2500 копій. Експлуатаційна гнучкість «HP T300» дає змогу змінювати як обсяги тиражів, так і вигляд самих відбитків. «Ми добре розуміли, що наше обладнання недостатньо гнучке і не дає виконувати малотиражні замовлення», — зазначає Бандеккі. Тепер, коли в приміщенні компанії стоїть надійна цифрова друкарська машина, він переконаний, що у «Rotolito Lombarda» з’явилися нові можливості й гарантовані регулярні доходи. cmyk

cmyk

12

ОБЛАДНАННЯ

Поліграфія №12 (28) грудень 2011 року

Рулоном справа не закінчується Традиційно на поліграфічних підприємствах з рулонним друком на офсетних газетних друкарських машинах на виході отримують газети в кінцевому вигляді. Якщо ж звернути увагу на нові розробки цифрових друкарських машин, у тому числі для друку газет, то на виході буде задрукований рулон. Аналогічна ситуація і з іншою продукцією. А друкарні потрібен не рулон, їй потрібні аркуші та зошити, а споживачеві – готовий виріб...

Прогрес останніх років у сфері цифрового друку вражає. Складається враження, що саме процес друку при виробництві цифрової продукції – найголовніше. І це основна відмінність традиційних поліграфічних технологій від цифрових. Останніми роками на поліграфічних виставках демонструють або прототипи майбутніх цифрових машин промислового струминного друку, або реальні моделі, котрі вже знайшли сотню-другу власників по всьому світу. Варто також розуміти, що технологію «доробляють», знижується собівартість одиниці продукції, покращується якість, а сам прогрес набрав високих темпів. Але й тепер на поліграфічному ринку працює чимало цифрових рулонних друкарських машин, які вже не один рік випускають серійно. У плані можливостей післядрукарської обробки продукції всі вони поки що програють традиційному офсету. Пояснення дуже просте: «цифровики» ще погано знайомі з технологією поліграфічного виробництва і ставлять перед собою завдання розробити «принтер», а не «виробниче обладнання». А це, своєю чергою, створює певні проблеми друкарням. Як виготовити і задруковувати з рулону газети, буклети, каталоги? Адже його потрібно розгорнути, нарізати на аркуші, сфальцювати, підібрати, скріпити тощо. Звісно, виробники розуміють, що із розвитком технології вони входять у нові сегменти, де не мають достатньої бази знань, тому і виникають альянси на зразок «manroland» + «Ocè». Чи можна виконати постпрес-операції, тільки замінивши офсетні друкарські машини цифровими? На жаль, традиційне післядрукарське обладнання для таких завдань непридатне. Обробляти на ньому отримані з

цифрової машини рулони паперу неможливо. Використовувати типовий пристрій для розмотування паперових рулонів не вдасться, оскільки однією з якісних відмінностей виробників цифрових машин якраз є можливість економити папір і друкувати аркуші змінної довжини. Звичайна флаторізка не може розрізати полотно на аркуші змінної довжини. Щоправда, є дорогі програмовані пристрої, здатні різати на аркуші змінної довжини, отримуючи інформацію з JDF або аналізуючи полотно на предмет спеціальних міток різу, але подальша обробка напівфабрикату неможлива. Фальцювальна машина не може фальцювати кожен наступний аркуш по-новому. Те ж саме стосується і пристроїв підбирання, шиття і т.д. Що в цьому випадку можуть запропонувати цифрові компанії? Згідно зі сучасними тенденціями, «цифра» орієнтована на повну автоматизацію процесу виготовлення поліграфічної продукції, щоб зробити його простим і безпроблемним. Усе банально просто: натиснув на кнопку і отримав книгу, брошуру чи газету накладом від одного до тисячі примірників. Сучасне додрукарське обладнання та цифрові новинки вже зараз можуть із цим впоратися. А що далі? Як швидко й економічно ефективно, маючи тільки цифрову машину, виготовити книгу або журнал? Здебільшого, післядрукарські процеси «з’їдають» усе, що було напрацьовано. З одного боку, не всі усвідомлюють першочерговість комплексного інвестування як у самий друкарський пристрій, так і в постпрес-рішення для нього, з іншого – з чого вибирати і які це потребує інвестиції? Нині формується принципово новий ринок оздоблювально-

го устаткування для цифрових друкарських рулонних машин. Уже нині на ринку є компанії, що спеціалізуються на виготовленні обладнання для подальшої обробки паперового полотна, задрукованого на рулонних цифрових машинах. Що активнішими стають «цифровики», то більше зростає цей ринок. Багато з таких компаній працюють досить давно й устаткування почали виробляти задовго до появи рулонних цифрових

друкарських машин. Раніше таке обладнання в основному застосовували при виготовленні упаковки, у флексографії та інших спеціальних сегментах поліграфії – там, де звикли мати справу з вузькорулонним друком. Робота «в лінію» з цифровими машинами дає змогу автоматизувати процес і працювати з малими тиражами. Зараз друкарське обладнання має можливість отримувати інформацію з додрукарських процесів (наприклад, використання стандарту JDF). Є такі можливості і в постпрес-роботах. Таким чином, коли на цифрову машину надходить нове замовлення, водночас із переналаштуванням на його друк переналаштовують і оздоблювальне обладнання – просто й ефективно. Єдине обмеження, яке перешкоджає широкому впровадженню подібних комплексів, – поки що доволі низька швидкість роботи цифрових рулонних машин. Отже, при схожій ціні цифрові комплекси помітно повільніші, що означає нижчу фінансову ефективність. Але можливість використовувати в «цифрі» меншу кількість персоналу дещо нівелює цей показник. В англомовних країнах процес перетворення задруковуваного рулону на готову продукцію називають «конвертинг» (від англійського слова convert – перетворювати). Цікаво, що при роботі зі сучасними цифровими машинами використання комплексів «не в лінію» також може виявитися ефективним, але вже з іншої причини: цифрові машини, як уже зазначалося, наразі занадто повільні для повноцінного завантаження сучасних конвертувальних комплексів. Таким чином, комплекс «не в лінію» може обслуговувати кілька рулонних цифрових машин. Є один недолік: при роботі «в лінію» можна використовувати дані з додрукарських процесів і перетворювати їх для виготовлення подальших замовлень. При роботі «не в лінію» зробити це

складніше. Навіть якщо є можливість отримувати JDF-дані з додрукарських процесів, постає проблема синхронізації оздоблювальних операцій із зображенням на полотні. Для цього необхідно друкувати спеціальні мітки і дані у вигляді простих або двовимірних штрих-кодів, за допомогою яких лінію можна переналаштовувати на наступне замовлення. При цьому дуже часто відразу кілька замовлень розміщують на одному і тому ж рулоні, а отже, конвертувальна лінія повинна постійно «читати» дані з надрукованого рулону.

Останні тенденції на ринку «MullerMartini» нещодавно презентував потужне цифрове ВШРА промислового рівня «Primera», зорієнтоване передусім на кольорову журнальну та видавничу продукцію. Особливості лінії – інноваційний фальцапарат із підбиральною секцією, швейним модулем і триножовим підрізуванням. За необхідності до потрібних копій можна додати власні оригінальні обкладинки. Лінію укомплектували системами розмотування й нарізання на аркуші від «Hunkeler». З останніх новинок варто відзначити цифровий високошвидкісний пристрій зшивання дротом внакидку «HorizonStitchLiner 6000», інтегрований у лінію з обладнанням «Hunkeler» – модулями розмотування UW6 і ротаційного нарізання CS6, забезпечує виготовлення до 6000 брошур із різною кількістю сторінок на годину і призначене для встановлення в режимі он-лайн із рулонними принтерами. Загалом компанія «Hunkeler» лідирує на ринку рішень для цифрового друку з безперервним (рулонним) подаванням паперу, маючи у своєму портфоліо високошвидкісні модулі розмотування, різання/ викладки, фальцювання і розмотування, забезпечуючи достатній рівень продуктивності, автоматизації та надійності, доступний майже для всіх сучасних чорно-білих і кольорових платформ друку. Новий модуль фальцювання/суміщення «Hunkeler FM6» об’єднує функції поздовжнього фальцювання і подальшого поєднання половинок полотна у рамках єдиного компактного модуля, обладнаного дисковими ножами

для поздовжньої перфорації та бігування. Встановлення модуля FM6 в лінію з новою касетною фальцмашиною «Horizon AFC566DIF» забезпечує безперервне виконання комбінованого поздовжньо-поперечного фальцювання для виготовлення поштових розсилок та інших програм у межах єдиної технологічної операції. Новий модуль візуального контролю якості друку «Hunkeler WI6» забезпечує безперервний моніторинг по всій ширині полотна в чорно-білому або кольоровому режимах друку, а також перевірку правильності значень змінних друкованих даних. Доступний повний спектр варіантів цього рішення – від найпростіших недорогих систем стеження до повністю інтегрованих комплексів контролю кольорового друку, об’єднаних із сервером друку. На виставці-конференції «Postpress Commercial Information Days» у Ляйпцигу «Heidelberg» представив рішення для післядрукарської обробки книг, що складається із цифрової лінії швейцарського «Hunkeler» і КБС «EurobindPro». Передбачається, що подібна комбінація дасть змогу переходити з цифрового на офсетний тираж, додаючи лише один пристрій клейового скріплення. Надруковані на рулонному устаткуванні замовлення фальцюють у лінію, підбирають у книжкові блоки і подають в КБС з подальшим ручним або автоматизованим підбиранням готової продукції. В одному рулоні може бути відразу кілька замовлень, тобто економічно вигідно випускати як «надкороткі», так і промислові тиражі до 50 000 копій. Перший модуль лінії – розмотувач UW7, який працює з попередньо задрукованими «цифрою» рулонами шириною до 762 мм. За ним ідуть фальцювальний модуль «PF7 Double Plow Folder», що підтримує матеріали щільністю до 150 г/м2, і високоточний модуль поперечного різу CS6. Головний об’єднувальний елемент – стекер SD7, – підбирає оброблені аркуші на швидкості до 200 м/хв і формує книжкові блоки за допомогою вбудованого модуля склеювання зошитів. Готові блоки надходять на КБС, де і перетворюються на кінцевий продукт. Звісно, рішень безліч, та й самі виробники рулонних струминних машин пропонують певні рішення інших виробників як комплексні пропозиції. Останнім часом нові бізнес-тандеми стимулюють розвиток цього ринку, а якщо врахувати, що попереду нас очікує подія, до якої виробники масово готують новинки, то можна прогнозувати новий бум рішень на «drupa». Володимир НЕТАК

13

ВИРОБНИЦТВО

Поліграфія №12 (28) грудень 2011 року

Олександр Бораковський: «У НАС ВСЕ ДОБРЕ!»

Засновник Василь Масюк –––––––––––– Головний редактор Володимир Нетак

Закінчення. Поч. на с. 1

Найкращі з них – німецькі й італійські. Якраз на виставці ми мали змогу порівняти машини двох виробників – і на той час цікавішим у фінансовому плані був італійський «Omet». Тепер можемо впевнено сказати, що зробили правильну інвестицію, адже машина дотепер працює, її роботою ми задоволені.

– Нині «Марго» вже має досвід у галузі друку на серветках. Порівняйте, будь ласка, труднощі на початках роботи і ті, які є тепер.

– Чесно кажучи, розпочинаючи бізнес, ми вважали, що він легший. Насправді – це дуже складна технологія. Передусім важко було підібрати фарби, адже основа для серветок – тіссю, папір, який дуже вбирає фарбу, відповідно, втрачається тональність, яскравість. Не знаючи всіх нюансів, спочатку ми пробували друкувати звичайним СМУКом: закупили фарби, але зрозуміли, що друкувати ними неможливо – спотворюється колір і дизайн продукції. Нині такої проблеми у нас вже немає – друкуємо фарбамипантонами. Натомість труднощі виникають із постачанням необхідних фарб. В Україні дуже мало постачальників водорозчинних фарб для серветок: навіть великі компанії не мають в асортименті таких фарб. Хоча, якщо говорити глобально, то і ринку для таких фарб у нас наразі нема. Ми навіть завозили фарби з-за кордону і важко було налагодити системність поставок: різний дизайн передбачає різні відтінки, і неможливо передбачити, який саме дизайн замовлять, невигідно купувати велику кількість усіх відтінків – вони можуть і не знадобитися, а пантон має здатність псуватися, втрачати свої властивості. Нам вдалося знайти постачальника на місцевому ринку, який готовий продавати невеликі партії фарб, окрім цього, тепер намагаємося закуповувати фарби вже тоді, коли готовий дизайн. Варто згадати і про людський фактор. Поліграфісти знають специфіку роботи зі серветковим папером, а нефахівцям буває важко зрозуміти, що зображення на серветці не може бути аналогічним до зображення на звичайному папері. Ми самі повністю не можемо уявити кінцевий вигляд продукції, доки її не побачимо. Окрім фарб, він залежить і від паперу. Зазначу, що зараз ми користуємося папером кількох виробників – італійським і болгарським. Це своєрідне страхування на випадок труднощів у якогось одного постачальника. Однак партії паперу навіть одного виробника різняться, а це впливає на результат, тобто з абсолютною точністю повторити дизайн буває

складно. Хоча кінцевий споживач цього і не бачить, бо ми завжди мінімізуємо такі відхилення. Для цього створили власний дизайнерський штат. Усі роботи виконують наші дизайнери – це і спрощує роботу нам, і економить час замовникам.

– За які замовлення нині боретеся?

– Якщо говорити про тираж, то мінімальна кількість надрукованих примірників залежить від зображення, яке слід нанести, від його складності. Наприклад, сегмент HoReCa найчастіше замовляє продукцію лише з власним логотипом – зазвичай це двофарбовий друк, теоретично ми можемо надрукувати будь-яку кількість такої продукції, але фінансово вигідним є друк від 30 тисяч серветок. Такої кількості готелю вистачає приблизно на рік. Тиражі серветок для продажу кінцевому споживачу в кілька разів більші. Зараз сподіваємося виходу на український ринок нових торговельних мереж. Загалом цей рік для нас був інтенсивним у плані роботи зі супермаркетами, ми налагодили співпрацю з найбільшими торговельними мережами, які мають власну торгову марку. Для нас – це висока оцінка роботи, адже супермаркети для продукції власної торгової марки обирають найкращих виробників із широкими можливостями і доступними цінами. Якщо говорити про географію розповсюдження, то нині наша продукція є на всій території України. До початку кризи працювали також на закордонний ринок – Росію, Вірменію, Грузію, проте з початком фінансової нестабільності у світі, на жаль, таку співпрацю призупинили. Але, на щастя, тепер вона поступово відновлюється. У Європу з нашою продукцією потрапити важко, бо тамтешні ринки нею насичені, там працює багато машин для друку серветок, найбільше – у Німеччині. Розширювати клієнтську базу на схід легше, бо європейським країнам не завжди вигідно постачати туди продукцію.

– Як вирішуєте питання, пов’язані з обслуговуванням техніки, чи достатньо вам технічних можливостей?

– У перший рік роботи ми постійно консультувалися з виробником щодо різних аспектів

Мирон Малашняк, технолог, керівник виробництва компанії «Марго» про технічні особливості виготовлення кольорових серветок: – На вигляд «Omet TV503» – це звичайна машина для флексодруку, однак вона має важливу особливість – два сталевих вали, які стискають папір перед подаванням на друк. Це спосіб розгладити основу, оскільки серветковий папір нерівний, шорсткий, легко гнеться, тому потребує каландрування, щоб зображення краще «лягло». Ще однією особливістю машини є розгортка формних валів, яка дає змогу водночас друкувати два дизайни. Такий спосіб ми застосовуємо лише іноді, наприклад, коли друкуємо новорічну продукцію зі схожим дизайном. Кліше замовляємо у репроцентрі «Діалог», але їх не так багато, бо чимало дизайнів повторюються протягом року. При переході з тиражу на тираж переналагодження машини забирає до 2 годин. В ідеалі друкувати на серветках треба за допомогою комплекту гравірувальних валів лазером. Проте такий метод є дуже затратним і тривалим, бо якісні вали з потрібними характеристиками тепер можна виготовити тільки за кордоном. За 6 років ми достатньо вивчили наше обладнання для того, щоб оперативно долати будьякі труднощі під час роботи. На сьогодні ми маємо всі навики і можливості, щоб забезпечувати споживачів якісною та цікавою продукцією. Наталя КУЗЬО

Поштова адреса: а/с 5911 м. Львів 79054 Адреса редакції: вул. Садова, 2а, м. Львів, Україна Тел./факс: (032) 244–59–49 e–mail: polygraphy @prominfo.com.ua Передплатний індекс:

37820

©

роботи машини. Тепер усе необхідне можемо робити самостійно. Щодо технічних можливостей, то відчуваємо потребу в додаткових секціях. Нині можна використовувати до 9-ти фарб, а також додаткову секцію лакування. Ми вже маємо досвід і бачимо перспективу у збільшенні фарбовості й наданні продукції додаткових естетичних властивостей. Зараз – це один із пріоритетів, тим паче незабаром відбудеться наступна «Drupa», можливо, там знайдемо для себе по-трібні рішення. Наразі ж наша машина повністю завантажена, не треба шукати можливостей, щоб завантажити її додатково. Хоча це й важко зробити, бо, на перший погляд, обладнання схоже на звичайне флексодрукарське, на якому, начебто, можна друкувати різну продукцію, але насправді конструкція машини не дає змоги таке робити, оскільки це вузькоспеціалізоване рішення.

– Яким бачите свій бізнес через кілька років? Яких змін очікуєте для поліпшення роботи?

– У виробничому аспекті, звичайно ж, плануємо розширити технологічні можливості і вийти на нові ринки. Є куди рухатися, до чого рости, адже в Україні мало заповнена ніша паперової продукції. Хотілося б більшої «площі» для промоції своєї продукції. Поки що в Україні нема спеціалізованих виставок для нашої продукції, та й сама галузь не сформована. Наші серветки належать до різних сегментів: HoReCa, Household, гігієнічна продукція, декор… Немає жодного об’єднання фахівців, котрі працюють у вузькому сегменті друку серветок. Хоча загалом – у нас все добре, продукція дуже популярна, виробництво, особливо у передсвятковий період, інтенсивне. Окрім цього, асоціація «Укрпапір» нещодавно виділила тіссю як окрему галузь, у якій можна говорити про обороти, тенденції, інтереси. Тому очікуємо посилення уваги до нашої галузі. Важливими також є зміни на споживацькому ринку – в Україні немає офіційної статистики щодо споживання серветок, туалетного паперу, паперових носових хустинок, але є дані, що ця цифра становить близько 7–8 кг на рік на особу, водночас у Європі цей показник становить близько 20 кг, а у США – 30 кг.

ТзОВ «Промінфо», 2011 Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №15381–3953Р від 03.07.2009 р. Періодичність – один раз на місяць. Тираж – 5 000 примірників. Ціна договірна.

–––––––––––––– Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з думкою редакції. Редакція залишає за собою право не листуватися з читачами. Передрук дозволено з письмової згоди редакції ––––––––––– Газета «Поліграфія» є учасником медіа–групи «ПромІнфо» www.prominfo.com.ua ––––––––––– Газета надрукована у Спільному українсько– чеському підприємстві ТзОВ «Книгодрук» (Львівська обл., с. Кротошин, вул. Січ. Стрільців, 35) Замовлення №

УВАГА! ШАНОВНІ ЧИТАЧІ І ПЕРЕДПЛАТНИКИ ГАЗЕТИ НА 2012 РІК! У 1-му півріччі 2012 року газета внаслідок реорганізації структури і впровадження мультимедійності, виходитиме 1 раз на 2 місяці з безкоштовнимрозповсюдженням. З 2-го півріччя періодичність виходу видання — двічі на місяць, разом із анонсованими газетами-додатками. Передплатники, які оформили передплату через редакцію на 1-ше півріччя, отримають газету у 2-му півріччі, а ті, хто оформив річну передплату, газету отримають у 2-му півріччі 2012-го року і 1-му півріччі 2013 року, а також безкоштовно протягом 1-го півріччя 2012-го року. cmyk

cmyk

14

НАОСТАНОК

Поліграфія №12 (28) грудень 2011 року

Аркушеві машини – нова епоха Fujifilm JetPress 720 СУШІННЯ АРКУШІВ Для післядрукарського сушіння використане поєднання нагрівання і обдування – із ЦДМ аркуш виходить повністю сухим і готовим до фінішної обробки.

СКАНУВАННЯ АРКУША Після сушіння кожний аркуш сканує ПЗС-система, що дає змогу вносити необхідні корективи у реальному часі.

СТРУМИННІ ГОЛОВКИ Кожна з чотирьох друкарських лінійок за один прохід наносить один із кольорів СMYK на швидкості до 2700 аркушів половинного формату на годину.

ПАПЕРОПРОВІДНИЙ ТРАКТ За точне і надійне проведення паперу через друкарську машину відповідає система традиційних аркушевих валиків і грейферів.

ПОПЕРЕДНЄ ПОКРИТТЯ Спеціальний модуль з анілоксовим валом наносить на папір надтонкий шар особливого матеріалу. Покриття вступає в реакцію з чорнилом, забезпечуючи чіткі растрові точки і насичене зображення на звичайному крейдованому папері.

Мабуть, уже всі звикли, що аркушева машина – офсетна, котру можна поба-чити у більшості друкарень по всьому світу. Проте технологічні зміни, що скоро відбудуться в поліграфії, можуть повністю змінити цю ситуацію.

На виставці «Graph Expo-2010» північноамериканський підрозділ «Fujifilm» уперше представив струминну аркушеву ЦДМ «JetPress 720». Офсетний паперопровідний тракт машини, орієнтованої на короткий тираж, скомбінований зі струминними технологіями нанесення зображення. ЦДМ працює зі стандартними офсетними аркушами крейдованого паперу, при цьому приймання та наклад аналогічні традиційному офсетному обладнанню. Продуктивність — до 2700 аркушів/год (75х53 см) або 10 800 аркушів формату 22х28 см. Однопрохідна технологія на основі п’єзоелектричних імпульсних струминних головок «Fujifilm Dimatix Samba» забезпечує роздільну здатність 1200 dpi (мін. розмір краплі 2 пл). Вбудований контролер із розширеними можливостями керування кольором та калібрування підтримує стабільний результат. ПЗСсенсор сканує кожен аркуш, даючи змогу вносити необхідні корективи в реальному часі. Запропоновані компанією технології прискореної коагуляції чорнила і антикороблення забезпечують насиченість відтінків, запобігають загортанню країв аркуша, розтискуванню. Відбиток водяним чорнилом, з якими працює «JetPress 720», за якіс-

ПОДАВАННЯ ПАПЕРУ Традиційний механізм подавання паперу

тю наближений до офсету, а завдяки інфрачервоній сушарці аркуші миттєво стають готові до післядрукарської обробки. Підтримуючи роботу зі змінними даними, ЦДМ обіцяє стати посередником між цифровим тонерним й офсетним обладнанням. Подібні моделі (звісно, вони конструктивно відмінні від розробки «Fujifilm»), має у своєму арсеналі і «Screen»: ЦДМ «Truepress Jet520EX» і «Truepress Jet520ZZ». ЦДМ «Kodak NexPress» відома на ринку вже більше 10 років — уперше була продемонстрована незадовго до виставки «Drupa 2000». Нещодавно компанія модернізувала цю розробку. Формат друку збільшили до 660х356 мм, що збільшує площу задрукованої поверхні на 27% і розширює спектр продукції, яку виготовляють: 6-сторінкові брошури, плакати, суперобкладинки для книг збільшеного формату, деякі види упаковки. Швидкість друку підвищили до 131 с/хв, що майже у два рази більше, ніж у машин NexPress попередніх поколінь, та й порівняно з іншими цифровими машинами це чи не найкращий результат. Це, звичайно, ще досить далеко до продуктивності офсетних машин, але вже не так безнадійно, як раніше. Знову ж таки, на коротких тиражах час

приладки офсетної машини «краде» більшу частину виграшу від високої швидкості друку. Нове сухе чорнило (тонер) Kodak NexPress HD зі зменшеним розміром частинок покращує візуальне сприйняття відбитків, забезпечуючи плавніше відтворення напівтонів і градієнтів (різкість градієнтів — вада майже всіх цифрових друкарських машин). Це, своєю чергою, істотно покращує якість друку фотографій і кольорових ілюстрацій. Спеціальні алгоритми растрування замінюють відтінки сірого, відтворені тріадним чорнилом, додатковий сірий колір Light Black HD спеціально розроблений для використання у п’ятій друкарській секції. Таке рішення дає змогу домогтися природнішого відтворення тілесних відтінків при збереженні хорошої деталізації. П’ята друкарська секція і раніше була у складі друкарської машини NexРress, але зараз її можливості істотно збільшені. Її застосовують як для друку додаткових кольорів (червоного, синього або зеленого), так і для відтворення різних декоративних ефектів: «водяних знаків», нанесення захисного покриття, лакування, друкування об’ємним (dimensional), флуоресцентним і магнітним (MICR) чорнилом. Окрім того, доступне високоякісне лакування сухим прозорим чорнилом з використанням окремого модуля лакування. Володимир НЕТАК