на Big Trade-Marketing Award
27–28 березня 2025 року
перетворився на головний майданчик для професіоналів українського ритейлу та FMCGіндустрії. У ці дні відбулась щорічна виставка та конференція Food&NonFood Master & Big Trade-Marketing Show-2025, організована B2B медіа-групою TradeMasterGroup. Масштабна подія зібрала понад 2000 учасників — серед них власники
мерчандайзингових команд на Big Trade-Marketing Show-2025: INNOVATE. ELEVATE. DOMINATE. Цього року дві премії Big Trade-Marketing Award отримала команда маркетингу «АНЦ» на чолі з Тетяною Паценко, маркетинг-директором мережі аптек «АНЦ» Саме трейд-маркетингова всеукраїнська акція «Оце знижки», яку провела мережа аптек «АНЦ» впро-
Яка основна ідея була покладена в акцію «Оце оберіги»?
Як відбувався процес реалізації, які етапи?
Всеукраїнська акція мережі
аптек АНЦ «Оце знижки» стала прикладом того, як комерційна ініціатива може трансформуватися у справжній культурний жест. Об’єднавши акційні знижки на ліки з відродженням українських
традицій, ми створили проєкт, у якому турбота про здоров’я поєдналася з турботою про душу. Щомісяця кожен, хто купував товари з акційного переліку в межах кампанії «Оце знижки», мав шанс виграти оберіг — сим-
вол сили,
срібні й золоті обереги, створені за підтримки «Укрзолото», стали преміальним втіленням ідеї цінності
нашого коріння.
Особливу увагу ми приділили змістовному напов-
ненню акції. В акційних журналах з’явилися ексклюзивні стікери-обереги, які не просто прикрашали сторінки, а розкривали сакральне значення кожного символу. Це додавало глибини і дозволяло учасникам не просто отримати подарунок, а доторкнутися до своєї культурної спадщини.
Тетяна Паценко, СМО мережі АНЦ: «Коли ми працювали над концепцією “Оце оберіги”, ми
складової; масштабна комунікаційна кампанія у всіх каналах
від аптек до діджиталу. Ефект не змусив себе чекати: приріст продажів акційних товарів склав
Основним фактором нашої перемоги, без перебільшення, стала команда. Це — команда, яка не боїться викликів, яка не боїться мислити інакше, не боїться брати на себе відповідальність і не боїться вкладати душу в кожен проєкт. Уже майже чотири роки наш склад залишається стабільним, і це — наша суперсила. Ми добре розуміємо одне одного, швидко синхронізуємось, довіряємо і завжди «граємо в довгу» — будуємо кампанії не на хайпі, а на цінностях.
Нагорода BIG Trade-Marketing Award–2025 стала
визнанням щоденної, системної роботи: креативної, стратегічної та глибоко людяної. Ми не боїмося складних тем, не уникаємо емоцій і завжди шукаємо спосіб говорити з людьми чесно.
— доказ того, що маркетинг, заснований на сенсах, працює. Ми віримо в ідеї, які мають глибину, і будуємо комунікацію не навколо продукту, а навколо цінностей. Перемогти в цій номінації нам допомогла згуртованість, чесність і здатність бачити не лише цифри, а й людей за ними. Ми не просто запускаємо акції — ми створюємо приводи для розмови, дотику, довіри», — коментує Тетяна Паценко.
Нещодавно українські полярники вирушили у 30-у експедицію в Антарктиду. Найбільша мережа аптек «Подорожник» продовжує
надавати ліки дослідникам в межах проєкту «Перша полярна аптека», взявши під повну фармопіку станцію «Академік Вернадський».
Переохолодження, травми, інфекції чи навіть звичайний біль у горлі — за понад 15 000 кілометрів від рідної землі будь-яка медична проблема може стати критичною, адже полярники можуть розраховувати тільки на ті запаси медикаментів, які є на станції, а евакуація можлива лише в винят-
кових випадках.
Підтримати дослідників єдиної української антарктичної станції
вирішила мережа аптек «Подорож-
ник», взявши на себе забезпечення
полярників річним запасом медикаментів. Так у 2022 році народився соціальний проєкт «Перша полярна аптека».
Цікаво, що цей проєкт став першим випадком в історії українського ритейлу, коли комерційна аптека долучилася до такої екзотичної соціальної місії аж на іншому континенті. У компанії пояснюють: надання доступу до якісної фармацевтичної опіки для всіх українців є ключовим пріоритетом мережі, і співпраця з Національним антарктичним науковим центром займає окреме місце серед соціальних ініціатив «Подорожника». «Умови роботи в Антарктиді дуже складні: там панує вічний холод, високий ризик переохолодження, травмування, можуть статися й інші негаразди. Робота
(Антарктида).
ції (УАЕ). На зимівлю вирушили 13 учасників експедиції, серед яких 4 жінок. Відповідатиме за здоров’я
«Відправляючи експедицію на зимівлю, ми маємо підготувати її до будь-яких медичних ситуацій, адже найближчі лікарні і аптеки — за пару тисяч кілометрів. Це непроста, і я б сказав, креативна задача, вирішувати яку нам дуже допомагає досвід і компетентність мережі аптек "Подорожник"», — зазначив очільник Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
Українські полярники на станції «Академік Вернадський» проводять унікальні наукові дослідження в одному з найскладніших
куточків планети. Вони стежать
за змінами температури повітря і
води, озонового шару та магнітного
поля Землі, що допомагає вченим прогнозувати погоду, глобальне
потепління та навіть землетруси. Також вони вивчають місцеві організми, щоб зрозуміти, як живі істоти адаптуються до екстремальних умов. Їхня робота важлива для науки та майбутнього планети.
1949 році в США започаткували традицію відзначати травень як Місяць ментального здоров’я. Сьогодні цю ініціативу підтримують понад 70 країн світу. Для України ця традиція набуває особливого значення — у часі викликів, коли щодня потрібно бути сильними, саме ментальна стійкість допомагає триматися.
Цьогоріч в Україні Місяць ментального здоров’я
проходить під гаслом: «Ти як? Сенси поряд. Віднайди свої». Саме сенси — внутрішні орієнтири — допомагають вистояти, коли здається, що ґрунт під ногами зникає.
На платформі Всеукраїнської програми «Ти як?», створеній за ініціативою першої леді Олени Зеленської, зібрано 102 короткі послання від психологині
Світлани Ройз, які надихають, заспокоюють і підтримують. Оберіть своє улюблене на сайті програми, занотуйте його в щоденник і повертайтесь до нього у
важкі моменти.
Ще одна цікава новинка на сайті — книга «Ти як?
Абетка відновлення від А до Я». Це справжня скарбниця, що допомагає відновити емоційний та фізичний стан. Абетка сприяє поверненню сенсів, внутрішньої сили, впевненості, а часом — і надії. Це простір турботи, підтримки й внутрішнього наповнення. Вона створена для дорослих і побудована так, щоб кожна літера вела до практики, гри,
спогадів,
безпеці.
створювати не лише навколо, а й у собі. Форма кола символізує цілісність, спокій і захист. Розмальовуючи в колі, ми заспокоюємо внутрішній ритм, віднаходимо опору, відчуваємо власні кордони. Додаючи кольори, ми робимо світ своїм і змінюємо свій стан. Це медитація в кольорі, що повертає до себе.
на сайті «Ти як?» можна знайти статті про ментальне здоров’я, корисні онлайн-курси,
c.13
c.20
Постав біль на паузу: триптих
ефективності — Дона®, Лірика® та
Целебрекс®
Рупафін — безпека та
ефективність у боротьбі з проявами дитячої алергії
c.30
Епілепсія — не вирок!
c.36
Нормовен® — надійний захист ваших ніжок
c.38
Форевія® Максі: коли жінки солідарні, або як підтримати жінку в період менопаузи?
ЦЕЛЕБРЕКС®
а сигнал. Найстрашніше, коли тіло мовчить, але руйнується».
Гіппократ За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, виходячи
при зверненнях за первинною медичною допомогою. Поширення
ві недоліки: не враховувались когнітивні й соціальні компоненти досвіду та їх важливість у лікуванні болю, увага зосереджувалась здебільшого на сенсорних та емоційних особливостях болю [2]. Класифікації болю [2]: І. За механізмом розвитку:
1) ноцицептивний: соматичний (поверхневий та глибокий) та вісцеральний;
2) нейропатичний: периферичний та центральний;
3) дисфункціональний (синдром центрального посилення болю).
ІІ. За тривалістю:
1) гострий (тривалість до 3-х місяців та минає після загоєння);
2) хронічний (триває понад 3 місяці та не минає після періоду очікуваного загоєння) [3].
ІІІ. За причиною виникнення:
1) фізіологічний — виникає як адекватна відповідь на дію пошкоджуючого фактору;
2) патологічний — розвивається при ураженні нервової системи: а) доброякісний; б) злоякісний;
3) ідіопатичний (невстановленого генезу).
IV. За анатомічною локалізацією:
1) місцевий; 2) проекційний.
гістамін, серотонін тощо). У результаті подразнення ноцицепторів поріг болю зменшується і збільшуються відповіді на підпорогові стимули, викликаючи первинну гіпералгезію. Ця периферична сенсибілізація є процесом, що сприяє посиленню болю від місця травми і має функцію захисту тканини від більшого пошкодження, додаючи час на відновлення пошкодження. Класичний ноцицептивний біль виникає при таких патологіях, як ревматоїдний артрит і артрози, травми і поранення, неспецифічний біль у спині, вісцеральний біль тощо. У виникненні нейропатичного болю відіграє роль низка периферичних і центральних механізмів. Одними з периферичних механізмів виникнення нейропатичного болю можуть бути: спонтанна активність у пошкоджених нейронах, обумовлена зміною структури натрієвих каналів у регенеруючих аксонах пошкоджених нервів, патологічні взаємодії між нервовими волокнами, розвиток гіперчутливості
про порушення сну, депресивні розлади або тривогу;
відчуттів за межі тканинного ушкодження;
1-3 4-6 7-9 10 0
обґрунтовану модель терапії, що базується на таргетному
глядається як незалежні фармакологічні стратегії, орієнтовані на конкретні патофізіологічні ланки, що забезпечує
індивідуальний підхід до лікування й досягнення оптимального клінічного результату.
механізмами
2 (ЦОГ-2). Тому доцільним є застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Одним із найпопулярніших
який високоселективно блокує ЦОГ-2, не відрізняється за фармакологічним
але
знижувати рівень прозапальних цитокінів, активність металопротеїназ, інгібувати неоангіогенез і апоптоз хондроцитів. У пілотному проспективному, рандомізованому, плацебо-контрольованому дослідженні, яке проводилося протягом 6 місяців, F. Luyten та співавт. було вивчено ефективність різних режимів терапії целекоксибом. Один режим передбачав прийом препарату «на вимогу», інший — щоденне застосування незалежно від наявності симптомів.
кристалічний глюкозаміну сульфат демонструє доведену клінічну ефективність серед препаратів на основі глюкозаміну щодо зменшення болю і
покращення функціонального стану при остеоартриті, що зумовлено особливою молекулярною структурою цього глюкозаміну (Bruyère O. et al., 2019) [11]. Враховуючи хронічний характер остеоартриту, що потребує
довготривалого, а часто й довічного лікування, особливої ваги набувають дані нового мережевого метааналізу, що охопив 47 рандомізованих тривалих клінічних досліджень, присвячених терапії остеоартриту
суглоба. Окрім засобів з групи SYSADOA, в аналіз також були включені
данти, препарати, що впливають на кісткову тканину, НПЗП, ін’єкції гіалуронової
кортикостероїди та потенційні хворобо-модифікуючі агенти. Результати дослідження показали, що саме кристалічний глюкозаміну сульфат ( ДОНА®) єдиний серед усіх вивчених засобів забезпечує стійке зменшення інтенсивності болю, покращення фізичної функції в довготривалій перспективі, а також має потенціал сповільнювати прогресування захворювання (Gregory D. та співавт., 2018). Крім того, застосування препарату ДОНА® дозволяє зменшити потребу в супутньому прийомі НПЗП
(Bruyère O. et al., 2019) [11].
будуть неефективні, оскільки запальна реакція, на яку вони впливають, не відіграє істотної ролі, а головні механізми НеБ пов’язані з периферичною та центральною сенситизацією. Тому патогенетично обґрунтованим є призначення засобу, що зменшує центральну сенситизацію, — а саме прегабаліну (ЛІРИКА®). Фармакологічні властивості прегабаліну значною мірою обумовлені його властивостями ліганду для альфа2-дельта-субодиниці — білка, пов’язаного з потенціал-залежним кальцієвим каналом. Модуляція кальцієвого току всередину нейрона під дією прегабаліну призводить до зменшення викиду з пресинаптичної щілини збудливих нейротрансмітерів [14].
Прегабалін (ЛІРИКА®), що належить до групи антиконвульсантів,
лікування нейропатичного болю та фіброміалгії. Доведено, що
тільки має високу анальгезуючу активність, а й ефективний відносно супутніх афективних розладів і безсоння. Застосування прегабаліну дозволяє досягти зменшення вираженості болю більш ніж у 2 рази у 63 % пацієнтів з радикулопатією. Також показано,
Pregabalin master bibliography.
не протипоказаний пацієнтам з гіпертонією та з захворюванням нирок
єдиний рецептурний кристалічний глюкозамін, ефективність якого в лікуванні остеоартриту доведена численними клінічними дослідженнями
сильна рекомендація ESCEO [11]
унікальна стабілізована форма
сприятливий профіль безпеки для
порівняно з неселектив-
доведена кардіоренальна безпека у >24 000 пацієнтів у дослідженні PRECISION [16]
гнучке дозування
не залежить від прийому їжі
схвалений FDA в США
потужну протизапальну дію при ноцицептивному
болю та захворюваннях опорно-рухового апарату. ДОНА®, завдяки вмісту кристалічного глюкозаміну сульфату, чинить хондропротекторний та патогенетичний вплив при остеоартриті, уповільнюючи прогресування захворювання. А ЛІРИКА®, що діє на рівні нервової провідності, показана
яка щороку набуває все більшого розповсюдження. За даними ВООЗ, алергічний риніт (АР) вражає
нежить, чхання, висипання та набряки, не лише погіршують
якість життя дитини, а й можуть негативно впливати на її фізичний і психоемоційний розвиток.
Чим небезпечні алергічні захворювання в
дитячому віці?
Наслідки алергічних захворювань у педіатричній
популяції залежать як від типу захворювання, так і
від його важкості.
Так, хоча сам по собі алергічний
риніт (АР) не характеризується висо-
ким рівнем смертності, він значно
погіршує якість життя пацієнтів.
Такі симптоми АР, як втома та сонливість, зумовлені як хворобою,
2.
У дітей, які не дихають носом, обличчя зазвичай вузьке і подовжене. Крім того, вони часто мають проблеми з прикусом, що нерідко вимагає ортодонтичного лікування [5].
4. Порушення постави. Результати систематичного огляду, проведеного у 2018 році, виявили, що порушення носового дихання та дихання ротом у дитячому віці пов’язане з розвитком порушень постави [6].
Крім того, алергічний риніт часто супроводжується низкою супутніх захворювань, включаючи отит, дисфункцію євстахієвої труби, синусит, поліпи
Алергічні захворювання у дітей є результатом надмірної реакції імунної системи на нешкідливі речовини, такі як пилок, харчові продукти чи шерсть тварин. Ключову роль у розвитку
Гістамін — це біогенний амін, що зберігається в гранулах опасистих клітин і базофілів. При контакті з алергеном ці клітини вивільняють гістамін, який зв’язується з Н1-рецепторами на поверхні різних клітин, спричиняючи [13]:
розширення судин, яке призводить до почервоніння та набряку тканин;
підвищення проникності судинної стінки, що сприяє виходу рідини в тканини та викликає набряк;
подразнення нервових закінчень, що викликає свербіж та чхання.
У дітей
тромбоцитів, вивільненню інших медіаторів запалення та залученню імунних клітин до місця запалення [15]. У контексті алергії ФАТ може:
підсилювати бронхоспазм, спричиняючи звуження дихальних шляхів, що характерно для астми;
збільшувати судинну проникність, посилюючи набряк тканин;
стимулювати вивільнення інших медіаторів запалення, підсилюючи загальну запальну відповідь.
і ФАТ діють синергічно, посилюючи запальну відповідь при алергічних реакціях. Вивільнення гістаміну сприяє негайним симптомам алергії, тоді як ФАТ може підсилювати та пролонгувати запальну відповідь, залучаючи додаткові імунні клітини та медіатори. ФАТ відіграє особливу роль у пізній фазі запалення, яка проявляється, наприклад, при алергічному риніті у вигляді набряку слизової оболонки носа. Цей набряк обумовлений інфільтрацією слизової оболонки нейтрофілами та іншими елементами, а не рідиною. Саме тому його важко усунути звичайними антигістамінними препаратами або навіть судинозвужуючими засобами.
Ефективність та безпека рупатадину при АР вивчалася у багатоцентровому відкритому дослідженні за участі дітей віком від 2 до 5 років [18]. Ефективність оцінювали за шкалою симптомів T5SS, яка включала такі симптоми, як закладеність носа, чхання, ринорею, свербіж у носі, роті, горлі та/або вухах; свербіж, сльозотечу та почервоніння очей, виражені у балах. Симптоми оцінювали батьки/законні опікуни до та після 4-тижневого прийому рупатадину в дозі відповідно до маси тіла. В результаті було встановлено, що з максимально можливих 15 балів за шкалою T5SS, оцінка на 14-й день (6,35) і на 28-й день (5,42) статистично значуще відрізнялися (p<0,001) від вихідного значення T5SS (середнє значення 8,65) зі зниженням на 26,6 % і 37,4 %
відповідно. Вираженість кожного із симптомів, включаючи закладеність носа, також достовірно зменшилася як на 14-й, так і на 28-й день дослідження.
Протягом дослідження не було зареєстровано
побічних реакцій, пов’язаних з досліджуваним лікуванням. Крім того, використання рупатадину не супроводжувалося подовженням інтервалу QTc на
електрокардіограмах. У ще одному глобальному багатоцентровому, рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні оцінювали ефективність та безпеку рупатадину в дітей віком від 6 до 11 років з персистуючим алергічним ринітом (ПАР) відповідно до критеріїв ARIA [19]. Пацієнтів рандомізували для
отримання або орального розчину рупатадину (1 мг/ мл), або плацебо протягом 6 тижнів.
рупатадин (1 мг/мл, 5 мл) або плацебо. Рупатадин продемонстрував значно більшу ефективність у покращенні загальної оцінки назальних симптомів (4TSS) через 4 та 6 тижнів порівняно з плацебо (P < 0.01). Загальні симптоми (5TSS) також суттєво зменшились у групі рупатадину через 4 та 6 тижнів (P < 0,01). Якість життя пацієнтів, оцінена за допомогою PRQLQ, значно покращилася через 4 тижні (p=0,01) та 6 тижнів (p<0,05). Побічні ефекти були рідкісними, а частота сонливості складала лише 1,4 %. Серйозних побічних реакцій не зафіксовано. Таким чином, рупатадин (1 мг/мл) виявився значно ефективнішим за плацебо у зменшенні носових симптомів та покращенні якості життя дітей з ПАР протягом 6-тижневого лікування.
багатоцентровому подвійно-сліпому рандомізованому паралельному плацебо-контрольованому дослідженні, що включало порівняння з дезлоратадином, оцінювали ефективність та безпеку рупатадину у дітей віком від 2 до 11 років з хронічною спонтанною кропив’янкою (ХСК), з ангіонабряком або без нього [20]. Пацієнти отримували або рупатадин (1 мг/ мл), або дезлоратадин (0,5 мг/мл), або плацебо один раз на добу протягом 6 тижнів. Основним критерієм ефективності було визначено модифікований 7-денний кумулятивний показник активності кропив’янки (UAS7).
Через 42 дні абсолютні зміни показника UAS7 про-
демонстрували статистично значущі відмінності між активними препаратами та плацебо (−5,5 ± 7,5 для плацебо, −11,8 ± 8,7 для рупатадину та −10,6 ± 9,6 для дезлоратадину; p < 0,001), без різниці між антигістамінними препаратами. Зниження показника становило 55,8 % для рупатадину, 48,4 % для дезлоратадину та 30,3 % для плацебо. Рупатадин, на відміну від дезлоратадину, виявився статистично переважаючим над плацебо у зменшенні свербежу (−57 %). Активні препарати також
4ТSS: загальна оцінка 4-х назальних симптомів: закладеність; чхання; ринорея; свербіж у носі, роті, горлі та/або вухах. Статистична значущість (ANCOVA): *p=0,048, **p=0,018 для Рупафін vs плацебо.
Зменшення відсотка за показником активності кропив’янки (UAS7) після 6-ти тижнів лікування Рупафіном пероральним розчином для дітей 1 мг/мл дезлоратадином пероральним розчином для дітей 1 мг/мл або плацебо у дітей із ХСК.
UAS7: 7-денна кумулятивна оцінка (пухирі + свербіж). Статистична значущість: p=0,001 для рупатадину та p=0,013 для дезлоратадину vs плацебо.
балу симптомів (TSS) від початкового рівня. Вторинні критерії включали зміни в балах вираженості свербежу та кількості уртикарних висипань від початкового рівня. В аналіз було включено 22 РКД з участю 3943 пацієнтів. Рупатадин, олопатадин, фексофенадин, біластин та левоцетиризин виявилися ефективнішими за плацебо щодо зменшення загального балу симптомів (TSS). Окрім того, серед усіх доступних в Україні антигістамінних, оцінених в метааналізі, саме рупатадин найбільш виражено зменжував вираженість свербежу: ССР -0,59 [95 % ДІ: -0,90 до -0,29], та кількість уртикарних висипань: ССР -0,48 [95 % CI: -0,76 до -0,19]).
42 днів лікування Рупафіном пероральним розчином для дітей 1 мг/мл дезлоратадином пероральним розчином для дітей 1 мг/мл або плацебо у дітей із ХСК.
% свербежу: 7-денна кумулятивна оцінка (свербіж).
Статистична значущість: p=0,005 для рупатадину vs плацебо; для дезлоратадину vs плацебо різниця між групами недостовірна.
Таким чином, результати клінічних досліджень високого ступеню доказовості (метааналіз,
Унікальна молекула рупатадину — подвійна
висока ефективність.
Рупатадин — представник антигістамінних препаратів з додатковою позарецепторною (протизапальною) активністю, що робить його унікальним у своєму класі. Він ефективний проти ФАТ (фактору активації тромбоцитів) — основного запального медіатора, який діє як на ранній, так і на пізній стадії алергічної реакції. Метаболіти рупатадину забезпечують тривалий ефект, а завдяки високій спорідненості до H1-рецепторів, яка у 7–23 рази вища за інші антигістамінні препарати, він починає діяти через 15 хвилин після прийому [22].
ФАТ дозволяє
пізньої фази алергічної реакції, які найсильніше знижують якість життя пацієнтів. При алергічному риніті основний симптом пізньої фази — набряк слизової оболонки носа, обумовлений інфільтрацією слизової нейтрофілами та іншими клітинами запалення. Цей набряк погано піддається лікуванню як іншими антигістамінними препаратами, так і судинозвужувальними засобами, які до того ж не можна використовувати тривалий час. Для пацієнтів, у яких закладеність носа не усувається стандартними методами, РУПАФІН може стати дієвою альтернативою.
2
Оригінальний склад з передбачуваним терапевтичним ефектом. РУПАФІН — оригінальний антигістамінний препарат, фармакокінетика якого підтверджена клінічними дослідженнями, що забезпечує передбачуваний
речовини, які не викликають додаткових алергічних реакцій.
РУПАФІН можна приймати незалежно від прийому їжі. Він не містить лактози та глютену, а його лікарські взаємодії характерні для речовин, що метаболізуються системою цитохрому P-450 — зокрема, можливі взаємодії з грейпфрутовим соком, пероральним кетоконазолом і еритроміцином. Водночас Рупафін не взаємодіє з азитроміцином, флуоксетином і лоразепамом.
4
Підтверджена безпека при використанні у дітей Рупафін демонструє високий профіль безпеки у педіатричній популяції. Препарат не чинить негативного впливу на нервову та серцево-судинну системи, а також не викликає значущих взаємодій з іншими лікарськими засобами. Рупатадин є єдиним антигістамінним препаратом, для якого доведено відсутність впливу на серцеву реполяризацію навіть при застосуванні в дозах, що у десять разів перевищують рекомендовані (100 мг/добу) [22]. Аналіз клінічних досліджень підтверджує відсутність серйозних або непередбачуваних побічних реакцій у дітей, що робить РУПАФІН безпечним вибором для лікування алергічних захворювань у цієї вікової групи.
Поширені побічні
він швидко та надійно усуває свербіж не лише при кропив’янці, але й при інших гістамін-залежних станах, що супроводжуються свербежем, як от вітряна віспа.
РУПАФІН варто рекомендувати для усунення симптомів алергії (при алергічному риніті
кропив’янці) дітям віком від 2 до 11 років. Розчин застосовують перорально 1 раз на добу, з їжею
без. Дозування залежить від маси
та становить:
проти годинникової стрілки.
Як набрати дозу: вставте шприц у пробку флакона, переверніть
його догори дном і наберіть потрібний об’єм.
Як дати препарат дитині: введіть шприц у рот дитини й повільно натискайте на поршень, щоб малюк спокійно проковтнув
ліки.
Догляд за шприцом: після кожного використання промийте його
під проточною водою та висушіть.
Коротко про переваги:
Високоефективний від свербежу та інших проявів
алергії.
Безпечний для дітей від 2 років.
Не містить лактози та глютену.
Рекомендації фармацевта: Рекомендуємо РУПАФІН 5 мг — препарат, який підходить
шкільного віку та не викликає сонливості, що особливо важливо для активних дітей.
Дозування — 5 мл розчину один раз на добу.
Надайте інструкції щодо правильного відкриття
1). Коротко про переваги: Ефективно бореться з симптомами алергії, що доведено в ході клінічних досліджень за участі дітей.
має подвійну дію — антигістамінну (блокада Н1рецепторів) та анти-ФАТ, що забезпечує ширший протизапальний та протиалергічний ефект; суттєво покращує якість життя дітей, завдяки швидкому та ефективному контролю як назальних, так і неназальних симптомів,
1. Більше 14 млн українців страждають на алергічні захворювання. Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 7 (404), квітень 2017 р.
2. Wickman M, Lilja G. Today, one child in four has an ongoing allergic disease in Europe. What will the situation be tomorrow? Allergy. 2003 Jul;58(7):570-1. doi: 10.1034/j.1398-9995.2003.00179.x. PMID: 12823112.
3. Kukwa W, Guilleminault C, Tomaszewska M, Kukwa A, Krzeski A, Migacz E. Prevalence of upper respiratory tract infections in habitually snoring and mouth breathing children. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2018 Apr;107:37-41. doi: 10.1016/j. ijporl.2018.01.022. Epub 2018 Jan 31. PMID: 29501308.
4. Sikorska-Sza ik H, Sozańska B. Quality of life in allergic rhinitischildren’s and their parents’ perspective in polish urban and rural population. Health Qual Life Outcomes. 2020 Mar 10;18(1):64. doi: 10.1186/s12955-020-01315-1. PMID: 32156278; PMCID: PMC7063775.
5. Shapiro PA. E ects of nasal obstruction on facial development. J Allergy Clin Immunol. 1988 May;81(5 Pt 2):967-71. doi: 10.1016/0091-6749(88)90162-5. PMID: 3286736.
6. Neiva PD, Kirkwood RN, Mendes PL, Zabjek K, Becker HG, Mathur S. Postural disorders in mouth breathing children: a systematic review. Braz J Phys er. 2018;22(1):7-19. doi:10.1016/j. bjpt.2017.06.011
7. Togias A.G. Systemic immunologic and in ammatory aspects of allergic rhinitis. J Allergy Clin Immunol. 2000 Nov. 106(5 Suppl): S247-50. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11080739
8. Kiyohara C., Tanaka K., Miyake Y. Genetic susceptibility to atopic dermatitis. Allergol Int. 2008 Mar. 57(1):39-56. https://www.ncbi. nlm.nih.gov/pubmed/18209506
9. Watson W.T., Becker A.B., Simons F.E. Treatment of allergic rhinitis with intranasal corticosteroids in patients with mild asthma: e ect on lower airway responsiveness. J Allergy Clin Immunol. 1993 Jan. 91(1 Pt 1):97-101. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8423275
10. Meltzer E.O., Grant J.A. Impact of cetirizine on the burden of allergic rhinitis. Ann Allergy Asthma Immunol. 1999 Nov. 83(5):455-63. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10582731
11. Nayak A.S. e asthma and allergic rhinitis link. Allergy Asthma Proc. 2003 Nov-Dec. 24(6):395-402.
12. Gonçalo M, Gimenéz-Arnau A, Al-Ahmad M, Ben-Shoshan M, Bernstein JA, Ensina LF, Fomina D, Galvàn CA, Godse K, Grattan C, Hide M, Katelaris CH, Khoshkhui M, Kocatürk E, Kulthanan K, Medina I, Nasr I, Peter J, Staubach P, Wang L, Weller K, Maurer M. e global burden of chronic urticaria for the patient and society. Br J Dermatol. 2021 doi: 10.1111/bjd.19561.
13. Buono EV, Giannì G, Scavone S, Ca arelli C. Clinical Characteristics, Investigations and Treatment in Children with Chronic Urticaria: An Observational Study. Medicina (Kaunas). 2024 Apr 25;60(5):704. doi: 10.3390/medicina60050704. PMID: 38792886; PMCID: PM
14. Anvari S, Vyhlidal CA, Dai H, Jones BL. Genetic Variation along the Histamine Pathway in Children with Allergic versus Nonallergic
джерела
Asthma. Am J Respir Cell Mol Biol. 2015 Dec;53(6):802-9. doi: 10.1165/rcmb.2014-0493OC. PMID: 25909280; PMCID: PMC4742940.C11122882.
15. Patel PS, Kearney JF. CD36 and Platelet-Activating Factor Receptor Promote House Dust Mite Allergy Development. J Immunol. 2017 Aug 1;199(3):1184-1195. doi: 10.4049/jimmunol.1700034. Epub 2017 Jun 30. PMID: 28667161; PMCID: PMC5538133.
16. Hsieh KH, Ng CK. Increased plasma platelet-activating factor in children with acute asthmatic attacks and decreased in vivo and in vitro production of platelet-activating factor a er immunotherapy. J Allergy Clin Immunol. 1993 Feb;91(2):650-7. doi: 10.1016/00916749(93)90271-g. PMID: 8436778.
17. Vadas P, Gold M, Perelman B, Liss GM, Lack G, Blyth T, Simons FE, Simons KJ, Cass D, Yeung J. Platelet-activating factor, PAF acetylhydrolase, and severe anaphylaxis. N Engl J Med. 2008 Jan 3;358(1):28-35. doi: 10.1056/NEJMoa070030. PMID: 18172172.
18. Santamaría E, Izquierdo I, Valle M, Vermeulen J, Potter P. Rupatadine oral solution for 2-5-year-old children with allergic rhinitis: a safety, open-label, prospective study. J Asthma Allergy. 2018 Sep 4;11:225-231. doi: 10.2147/JAA.S164632. PMID: 30214250; PMCID: PMC6128281.
19. Potter P, Maspero JF, Vermeulen J, Barkai L, Németh I, Baillieau RA, Garde JM, Giralt J, Doménech A, Izquierdo I, Nieto A. Rupatadine oral solution in children with persistent allergic rhinitis: A randomized, double-blind, placebo-controlled study. Pediatr Allergy Immunol. 2013 Mar;24(2):144-50. doi: 10.1111/ pai.12036. Epub 2013 Feb 6. PMID: 23384091.
20. Potter P, Mitha E, Barkai L, Mezei G, Santamaría E, Izquierdo I, Maurer M. Rupatadine is e ective in the treatment of chronic spontaneous urticaria in children aged 2-11 years. Pediatr Allergy Immunol. 2016 Feb;27(1):55-61. doi: 10.1111/pai.12460. Epub 2015 Nov 12. PMID: 26267219.
21. Phinyo P, Koompawichit P, Nochaiwong S, Tovanabutra N, Chiewchanvit S, Chuamanochan M. Comparative E cacy and Acceptability of Licensed Dose Second-Generation Antihistamines in Chronic Spontaneous Urticaria: A Network Meta-Analysis. J Allergy Clin Immunol Pract. 2021 Feb;9(2):956-970.e57. doi: 10.1016/j.jaip.2020.08.055. Epub 2020 Sep 8. PMID: 32916325.
22. М.
№ 2 (63) 2023 р.
23. Izquierdo I, Potter P, Maspero J, Vermeulen J, Barkai L, Nemeth I, Baillieau R, Garde M JM, Giralt J, Domenech A, Nieto A. Rupatadine oral solution improves rhino-conjunctive symptoms control in children with 6-11 years weighing ≥25 kg with persistent allergic rhinitis. Clin Transl Allergy. 2013 Jul 16;3(Suppl 2):P33. doi: 10.1186/2045-7022-3-S2-P33. PMCID: PMC3716553.
24. Gonzаlez-Nunez V et al. Rupatadine: global safety evaluation in allergic rhinitis and urticaria. Expert Opinion on Drug Safety, 2016. Vol. 15, no. 10, 1439–1448.
1. Які медіатори запалення відіграють ключову
роль у розвитку алергічних реакцій?
а) Лише гістамін
б) Лише фактор активації тромбоцитів (ФАТ)
в) Гістамін та ФАТ
г) Жоден з них
2. До чого може призвести постійно закладений
ніс у дитячому віці?
а) Порушення постави б) Порушення пам’яті та уваги в) Деформація обличчя
г) Усі зазначені відповіді
3. Яку роль відіграє фактор активації тромбоцитів (ФАТ) у розвитку алергічних реакцій?
а) Підсилює бронхоспазм, спричиняючи звуження
дихальних шляхів, що характерно для астми; б) Збільшує судинну проникність, посилюючи
набряк тканин;
в) Стимулює вивільнення інших медіаторів
запалення, підсилюючи загальну запальну
відповідь.
г) Усі відповіді вірні
4. Який антигістамінний препарат на
українському фармацевтичному ринку має антиФАТ ефект?
а) Лоратадин
б) Дезлоратадин в) Рупафін
г) Цетиризин
5. Які переваги має Рупафін?
а) Швидкий початок дії
Усі зазначені відповіді
6. Який смак має Рупафін?
а) Апельсиновий
б) Полуничний
в) Малиновий
г) Банановий
7. Як приймати Рупафін залежно від їжі?
а) Лише після їжі
б) Лише перед їжею
в) Незалежно від прийому їжі
г) Зранку натщесерце
8. При яких станах варто рекомендувати
Рупафін?
а) Сезонний алергічний риніт
б) Цілорічний алергічний риніт
в) Кропив’янка
г) Всі відповіді вірні
9. Яка рекомендована доза Рупафіну для дітей з
масою тіла від 25 кг?
а) 2,5 мл 1 раз на добу б) 5 мл 1 раз на добу
в) 7,5 мл 1 раз на добу г) 10 мл
—
День обізнаності про епілепсію в Україні відзначається
Всесвітнього дня боротьби з епілепсією (також відомого як Фіолетовий день, Purple Day), який проходить 26 березня. Це міжнародна ініціатива, покликана підвищити рівень знань про епілепсію, зруйнувати міфи та стереотипи, а також підтримати людей, які живуть із цим захворюванням. Фіолетовий колір (або колір лаванди) символізує боротьбу
[2]
У багатьох культурах
вважалася або «священною хворобою» (через нібито зв’язок із
богами), або прокляттям.
Стародавній Єгипет (XVIII ст. до н.е.) — у папірусі Едвіна Сміта є згадки про «хворобу, що викликає конвульсії».
Стародавня Греція — Гіппократ (460–370 рр. до н.е.) першим припустив, що епілепсія — це не «божественне прокляття», а хвороба мозку.
Епілепсію
Сучасні підходи до лікування епілепсії базуються на комплексному підході, що
включає медикаментозну терапію, хірургічне втручання, дієтотерапію, нейромодуляцію та психосоціальну реабілітацію. Проте, протинападові препарати (ПНП) залишаються основним методом лікування епілепсії. Сучасна медицина пропонує широкий спектр препаратів для контролю епілепсії. Вибір препарату залежить від типу епілептичних нападів, віку пацієнта, супутніх захворювань, індивідуальної
переносимості та потенційних побічних
ефектів. До основних препаратів першої лінії за рекомендаціями Міжнародної протиепілептичної ліги (ILAE) відносять
препарати вальпроєвої кислоти та вальпроату натрію.
1.
2.
3.
4.
5.
ВАЖЛИВО
Який механізм дії вальпроатів?
Вальпроати — це широко використовувані препарати з різноманітними механізмами дії, до яких належать [5]:
Посилення синтезу ГАМК: вальпроат натрію стимулює синтез ГАМК шляхом збільшення експресії та активності декарбоксилази глутамінової
ненню та поширенню ненормальних електричних імпульсів, відповідальних за ініціювання нападів. Підвищує рівень і активність ГАМК: вальпроат натрію пригнічує функцію ферменту ГАМКтрансамінази, який відповідає за руйнування ГАМК, основного гальмівного нейромедіатора в мозку.
ти (GAD), ферменту, відповідального за перетворення глутамату, який є основним збуджуючим нейромедіатором у мозку, у ГАМК. Модуляція кальцієвих каналів: вальпроат натрію модулює активність різних кальцієвих каналів, особливо Т-типу. Ці канали є важливими
та безпеку не тільки при лікуванні епілепсії, а і інших розладах, таких як біполярний розлад та мігрень. Ось основні ключові дослідження, які підтверджують їхню ефективність: 1. Дослідження ефективності при епілепсії В 2007 році під час дослідження SANAD (Standard and New Antiepileptic Drugs) науковці порівнювали ефективність вальпроату з ламотриджином та топіраматом у лікуванні епілепсії. За результатами даного дослідження вальпроат показав кращу ефективність при генералізованій епілепсії, ніж ламотриджин та топірамат. Він мав кращу переносимість серед пацієнтів з генералізованою епілепсією. Тому вальпроєва кислота та вальпроат натрію залишається препаратом
вибору при генералізованій епілепсії [10]. У 2018 році в журналі Epilepsia був опублікований мета-аналіз щодо ефективності вальпроату у пацієнтів з фармакорезистентною епілепсією. За результатами даного метааналізу у пацієнтів, які отримували вальпроат у комбінації з іншими протиепілептичними препаратами, частота нападів зменшилась на 50 %. Найбільшу ефективність показала комбінація з леветирацетамом та ламотриджином [11].
2.
біполярному розладі В 2010 році в журналі e Lancet були опубліковані результати дослідження BALANCE, що підтверджують ефективність вальпроатів у пацієнтів із біполярним афективним розладом (БАР). Було визначено, що вальпроат краще запобігає маніакальним епізодам та має менше побічних ефектів, а комбінація вальпроату з літієм була найефективнішою у довготривалій стабілізації настрою [13]. 3. Дослідження при мігрені
Кокранівського товариства було вивчено дані 10 досліджень,
Вальпроати в Україні На фармацевтичному ринку України існує невелика кількість компаній, які виробляють та представляють вальпроати. ВАЛЬПРОКОМ ХРОНО від фармацевтичної компанії АСІНО є якісним генериком пролонгованої дії, який доступний в зручному дозуванні 300 мг та 500 мг в одній таблетці. Компанія Acino — це
компанія, яка спеціалізується на інноваційних пре-
і технологіях пролонгованого вивільнення. Вона має значні переваги на світовому та українському ринку завдяки високій якості продукції та сучасним виробничим потужностям. Також слід зазначити, що компанія Асіно представляє найбільш широку лінійку протинападових
1. Пролонгована форма — рівномірний контроль симптомів
Менша частота прийому завдяки уповільненому вивільненню (1–2 рази на добу).
Забезпечує стабільний рівень препарату в крові, знижуючи ризик виникнення побічних ефектів.
2. Краща переносимість
Менший ризик гепатотоксичності.
Має низький ризик взаємодії з іншими препаратами.
Зниження подразнення шлунково-кишкового тракту, за рахунок поступового вивільнення компонентів.
3. Доступна ціна ВАЛЬПРОКОМ ХРОНО виробляється в Україні та не потребує імпорту.
4. Високий профіль безпеки ВАЛЬПРОКОМ ХРОНО виробляється відповідно до GMP, що означає дотримання високих стандартів європейської фармацевтики.
5. Ширший спектр дії Лікування генералізованих та фокальних епілептичних нападів.
Має нормотимічну дію при лікуванні біполярного розладу.
Використовується для профілактики мігрені.
ХРОНО 300 мг / 500 мг підбирається індивідуально [17]
Епілепсія: 20–30 мг/кг/добу, розподілені на
2 прийоми.
БАР: 1000–2000 мг/добу.
Мігрень: 500–1000 мг/добу.
Рекомендовано приймати препарат під час їжі для зменшення подразнення ШКТ.
Які протипоказання щодо використання Вальпроком Хроно [17]?
Гіперчутливість до вальпроатів.
Гострі та хронічні захворювання печінки.
Панкреатит.
Мітохондріальні дисфункції. Вагітність, планування вагітності (з особливою обережністю через тератогенну дію).
Вибір ліків — це відповідальний процес. Для досягнення максимальної ефективності
Ефективність: ефективність діючої
речовини в складі препарату має бути підтверджена в ході клінічних досліджень.
Зручне дозування та форма випуску:
дітям старшого віку та дорослим рекомендований прийом таблетованих форм для того, щоб підвищити прихильність
пацієнта до лікування та уникнути нее-
Життя людей з епілепсією [20]
Завдяки сучасному лікуванню
Люди з епілепсією можуть навчатися.
Люди з епілепсією можуть працювати.
Люди з епілепсією можуть створювати сім’ї.
Люди з епілепсією можуть займатися спортом,
уникати потенційно
плавання, альпінізм).
1. https://www.ukrinform.ua/rubric-health/3844852-v-ukraini-hvoriut-na-epilepsiuponad-169-tisac-ludej-nszu.html
2. ijs, Roland D; Surges, Rainer; O’Brien, Terence J; Sander, Josemir W (2019). Epilepsy in adults. e Lancet, (), S0140673618325960–. doi:10.1016/S0140-6736(18)32596-0
3. Vera-González A. Pathophysiological Mechanisms Underlying the Etiologies of Seizures and Epilepsy. In: Czuczwar SJ, editor. Epilepsy [Internet]. Brisbane (AU): Exon Publications; 2022 Apr 2. Chapter 1. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih. gov/books/NBK580618/doi: 10.36255/exon-publications-epilepsy-pathopysiology
4. https://phc.org.ua/news/yak-dopomogti-lyudini-pid-chas-epileptichnogo-napadu
5. Johannessen CU. Mechanisms of action of valproate: a commentatory. Neurochem Int. 2000 Aug-Sep;37(2-3):103-10. doi: 10.1016/s0197-0186(00)00013-9. PMID: 10812195.
6. Koch-Weser J, Browne TR. Drug therapy: Valproic acid. N Engl J Med. 1980 Mar 20;302(12):661-6. doi: 10.1056/NEJM198003203021204. PMID: 6766529.
7. Rana M, Khanzode L, Karnik N, Saxena K, Chang K, Steiner H. Divalproex sodium in the treatment of pediatric psychiatric disorders. Expert Rev Neurother. 2005 Mar;5(2):165-76.
8. Linde M, Mulleners WM, Chronicle EP, McCrory DC. Valproate (valproic acid or sodium valproate or a combination of the two) for the prophylaxis of episodic migraine in adults. Cochrane Database Syst Rev. 2013 Jun 24;2013(6):CD010611.
9. Freitag FG. Divalproex sodium extended-release for the prophylaxis of migraine headache. Expert Opin Pharmacother. 2003 Sep;4(9):1573-8.
10. Marson AG, Appleton R, Baker GA, Chadwick DW, Doughty J, Eaton B, Gamble C, Jacoby A, Shackley P, Smith DF, Tudur-Smith C, Vanoli A, Williamson PR. A randomised controlled trial examining the longer-term outcomes of standard versus new antiepileptic drugs. e SANAD trial. Health Technol Assess. 2007 Oct;11(37):iiiiv, ix-x, 1-134. doi: 10.3310/hta11370. PMID: 17903391.
11. Kalilani L, Sun X, Pelgrims B, Noack-Rink M, Villanueva V. e epidemiology of drug-resistant epilepsy: A systematic review and meta-analysis. Epilepsia. 2018 Dec;59(12):2179-2193. doi: 10.1111/epi.14596. Epub 2018 Nov 13. PMID: 30426482.
12. Glauser TA, Cnaan A, Shinnar S, Hirtz DG, Dlugos D, Masur D, Clark PO, Adamson PC; Childhood Absence Epilepsy Study Team. Ethosuximide, valproic acid, and lamotrigine in childhood absence epilepsy: initial monotherapy outcomes at 12 months. Epilepsia. 2013 Jan;54(1):141-55. doi: 10.1111/epi.12028. Epub 2012 Nov 21. PMID: 23167925; PMCID: PMC3538883.
13. Fountoulakis KN. e BALANCE trial. Lancet. 2010 Apr 17;375(9723):1343-4; author reply 1344. doi: 10.1016/S0140-6736(10)60569-7. PMID: 20399972.
14. Linde M, Mulleners WM, Chronicle EP, McCrory DC. Valproate (valproic acid or sodium valproate or a combination of the two) for the prophylaxis of episodic migraine in adults. Cochrane Database of Systematic Reviews 2013, Issue 6. Art. No.: CD010611. DOI: 10.1002/14651858.CD010611
15. https://health-ua.com/article/45959-virobnichij-zavod-ACINO-vukran-otrimavserti at-EU-GMP
16. Serrano BB, Garcia Sanchez MJ, Otero MJ, Buelga DS, Serrano J, Dominguez-Gil A. Valproate population pharmacokinetics in children. J Clin Pharm er. 1999;24:73–80. doi: 10.1046/j.1365-2710.1999.00202.x.
17. https://acino.ua/wp-content/uploads/2020/07/VALPROKOM_300_HRONO_ onovlena-IMZ.pdf
18. Choosing Antiepileptic Drugs As the number of available antiepileptic drugs increases, so does the challenge of choosing the most appropriate drug for a given patient. By Alexander Doyle, MD and Sasha Alick, MD.OCTOBER 2018, PRACTICAL NEUROLOGY
19. Krauss G. L., Ca o B., Chang Y.-T. et al. Assessing bioequivalence of generic antiepilepsy drugs. Ann Neurol. 2011. Vol. 70. P. 221-228.
20. https://phc.org.ua/news/epilepsiya-fakti-ta-mi -pro-zakhvoryuvannya
ваших
гемодинамічних порушень. Хронічне розтягнення стінок вен, зниження швидкості кровотоку і недостатність надходження кисню (гіпоксія) запускають каскад взаємопов’язаних процесів, що викликають пошкодження ендотелію. Ендотеліальні клітини втрачають
свою регуляторну функцію, виділяють вазоактивні сполуки і фактори росту та
провокують розвиток запальних реакцій [1, 2].
Пацієнтам із початковими стадіями ХЗВ рекомендовано носіння компресійного трикотажу. Однак щоденні складнощі, пов’язані з його застосуванням та
аспекти, зумовлюють низьку прихильність пацієнтів. Тому більшість
терапії, яка направлена на підвищення тонусу венозної
циркуляторні зміни, корекцію гемореологічних порушень та зниження запальних проявів. Даний підхід полягає у використанні флеботропних лікарських засобів із нату-
никності капілярів; протизапальний — характеризується зниження адгезії лейкоцитів до ендотелію і прозапальних медіаторів запалення; ендотелій протекторний за рахунок підвищення оксигенації тканин венозної стінки;
антиоксидантний — пригнічення вільно-радикального пошкодження клітинних структур та активності матриксних металопротеїназ; підвищення вмісту оксиду азоту;
êîëè æ³íêè ñîë³äàðí³, àáî ÿê ï³äòðèìàòè
реальність? Хоча існують стереотипи, які заперечують її існування, важко не помітити, що саме жінка здатна
першою відчути зміни в емоційному стані іншої
жінки. Саме тому найближча подруга, родичка чи
коліжанка часто стає першою лінією підтримки. Але
коло солідарності може бути значно ширшим!
Розглянемо, наприклад, фармацевтів — здебільшого
жінок, які завдяки своїм чуйності, спостережливості
та професійним знанням можуть надати цінну
підтримку і корисну пораду. Зокрема, давайте
розглянемо, яку солідарність та підтримку можуть
отримати жінки в аптеці в період менопаузи.
Про роль естрогенів у організмі жінки Жіночі статеві гормони, зокрема, естрогени мають визначальну роль у функціонуванні жіночого організму. Естрогени відповідальні за всі структурні зміни тканин статевої системи, визначають ритм її функціонування, а їхня дія поширюється й на інші органи, що мають естрогенові рецептори: нервову систему, шкіру та її придатки, судини, серце, уретру, сечовий міхур, кістково-хрящовий апарат. Так, наприклад, естрогени сприяють засвоєнню кальцію та підтримують щільність кісткової тканини, запобігаючи розвитку остеопорозу. Вони позитивно впливають на рівень холестерину в крові, знижуючи ризик серцево-судинних захворювань. Естрогени впливають на когнітивні функції, такі
у різні вікові
ди
але під час менопаузи вони є фізіологічним явищем, що пов’язане з припиненням секреторної діяльності яєчників, які
найбільшою мірою відповідають за синтез естрогенів.
Менопауза є неминучим етапом у житті кожної жінки, який знаменує собою закінчення репродуктивного періоду. Жодна жінка, однак, не радіє й не прагне настання цього стану, оскільки його прояви не лише впливають на фізичне здоров’я, але й можуть негативно позначитися на емоційному
ВАЗОМОТОРНІ:
припливи, задуха, підвищена пітливість, зміни артеріального тиску, тахікардія, головний біль
стані, самооцінці та соціальній активності.
Зазвичай менопауза настає у віці від 45 до 55 років, у середньому близько 51 року. Але це дуже індивідуально і може залежати від багатьох факторів, включаючи генетику, расу, спосіб життя ПРОЯВИ
ЕНДОКРИННООБМІННІ: інсулінорезистентність, зміни маси тіла, цукровий діабет 2 типу
Як полегшити прояви менопаузи?
Найбільш
негативне ставлення багатьох жінок до гормональних лікарських засобів та прагнення до фітотерапії як більш «м’якого» впливу з меншим ризиком побіч-
них ефектів [1].
Наразі для полегшення перебігу гіпоестроген-
них станів рекомендують дотримуватися здорового харчування, психоемоційної гігієни життя та праці. На думку фахівців, полегшити стан жінки допоможуть збільшення фізичної активності та компенсація дефіциту статевих гормонів, вітамінів, макро- та
атрофія та сухість піхви, свербіж
називають ранньою. Це може бути пов’язано з генетичними факторами, аутоімунними захворюваннями, хіміотерапією, хірургічним видаленням яєчників або іншими причинами. Якщо менструації тривають після 55 років, це вважається пізньою менопаузою. Перехідний період, який може початися за кілька років до менопаузи, називають перименопаузою
: когнітивні розлади, слабкість, дратівливість та емоційна лабільність, тривожність, депресія, порушення сну [1]
Склад «ФОРЕВІЯ® МАКСІ»
1 таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить:
Екстракт енотери дворічної (Oenothera biennis L.) 150 mg (мг)
Екстракт насіння фенхелю звичайного (Foeniculum vulgare) ............................. 100 mg (мг)
Магній (у вигляді оксиду магнію) .....................
Екстракт вітексу звичайного (Vitex agnus-castus)
Екстракт вітанії снодійної (Withania somnifera)
100 мг (мг)
75 мг
мг Екстракт імбиру садового (Zingiber officinale)
які надають підтримку жінкам у період менопаузи, привертає комбінований фітомінерало-вітамінний комплекс «ФОРЕВІЯ® МАКСІ» (Organosyn LTD), до складу якого входять високоактивні очищені екстракти лікарських рослин, що мають тривалу історію застосування у медицині, а саме екстракти енотери дворічної, вітексу звичайного, вітанії снодійної, імбиру садового, циміцифуги гроновидної та екстракт насіння фенхелю звичайного. Наведені фітоскладові вдало поєднані з мінералами: оксидами магнію та заліза, а також вітамінами: D (у формі холекальциферолу), Е, В1, В2 , В3, В 6 Розглянемо більш докладно вплив кожного з компонентів на прояви, що супроводжують менопаузу. Олія енотери дворічної (Oenothera biennis) містить омега-6 жирні кислоти, зокрема, лінолеву та γ-лінолеву. Олія енотери є альтернативним засобом для зменшення вираженості станів, пов’язаних з недостатністю естрогенів — припливів, нічного потовиділення. Вона також сприяє покращенню психологічного стану, нормалізує сон та зменшує тривожність [1, 2].
Фенхель (Foeniculum vulgare)
є ефективним і безпечним у корекції таких розладів, як припливи та пітливість. Вважають, що такі ефекти рослини пов’язані з анетолом, діанетолом та фотоанетолом у його складі. Маючи остеопротективні властивості, фенхель здатен зменшити ризик розвитку остеопорозу при менопаузі. Завдяки гамма-аміномасляній кислоті (ГАМК), яка міститься у насінні фенхелю, знижується психічне збудження, активізуються енергетичні процеси мозку, покращується дихальна активність тканин і утилізація глюкози, що сприяє якісному глибокому сну. Також доведено терапев-
[2]. Імбир садовий (Zingiber officinale) споживається в усьому світі як спеція та ароматизатор, а також має численні лікувальні властивості: кардіозахисні, протизапальні, антимікробні, антиоксидантні, протипухлинні тощо. Було доведено, що вживання імбиру або його стандартизованого
менопаузі. Це проявляється у відновленні неперервності
профіль у
із
ням у період менопаузи [4]. Окрім того, імбір
використовувався як афродизіак. Вітекс звичайний (Vitex agnus castus) має численні корисні властивості для жінок в період перименопаузи та менопаузи. Насіння вітекса проявляє заспокійливі властивості, що допомагає зменшити стрес та тривожність і забезпечує спокійний сон. Також ця рослина є ефективним засобом для усунення таких супутників менопаузи, як припливи, вагінізм та біль або дискомфорт під час статевого акту. Окрім того, екстракт вітексу позитивно впливає на ментальне здоров’я, вуглеводний, ліпідний та мінеральний
обміні.
Вітамін В1 (тіамін) бере участь у процесах проведення нервового збудження у синапсах, захищає мембрани клітин від токсичної дії продуктів перекісного окиснення. В
організмі тіамін перетворюється на кокарбоксилазу, яка є коферментом багатьох ферментних реакцій. Він також відіграє важливу роль в обміні речовин та нервово-рефлекторній регуляції. Тіамін корисний для стабільного психоемоційного стану, покращує розумові здібності, позитивно впливає на серце та судини.
Вітаміни В2 (рибофлавін) задіяний в
обміні заліза та окисно-відновних реакціях вуглеводного, білкового та жирового
обмінів; каталізує процеси клітинного дихання; забезпечує гостроту зору. Рибофлавін бере участь у
біосинтезі нейромедіаторів, що позитивно впливають на такі прояви менопаузи, як перепади настрою, депресію, тривожність, напруження, судоми, втому та припливи.
В 6 (піридоксин) відіграє важливу роль в
обміні речовин, необхідний для нормального функціонування центральної та периферичної нервової системи, бере участь у синтезі нейромедіаторів. Він необхідний організму як кофактор для вироблення серотоніну, що регулює настрій. Піридоксин сприяє підвищенню стресостійкості та концентрації, запобігає різноманітним нервовим
розладам.
Вітамін РР (нікотинова кислота) сприятливо впливає на нервову та серцево-судинну системи; підтримує здоров’я шкіри, слизової оболонки кишечника та ротової порожнини; бере участь у підтримці
нормального зору, покращує кровопостачання та нормалізує артеріальний тиск. Вітамін D3 (холекальциферол) допомагає підтримувати рівень кальцію та фосфору,
значно зменшує рівень тривожності та депресії. Вітамін E (токоферол) відіграє важливу роль в усуненні проявів дефіциту естрогенів. Зокрема, доведено його протективну дію на якість сну. Також вітамін Е розглядають як ефективний засіб для зменшення проявів вагінальної атрофії у жінок у постменопаузі. Показано, що вживання вітаміну Е позитивно впливає на щільність кісток. Магній сприяє структурному розвитку кісток та відіграє
та депресія, порушується функція імунної системи, прогресує остеопороз. Клінічні дослідження препаратів, що містять оксид магнію, довели його ефективність для зменшення припливів у жінок в менопаузі. Залізо входить до складу ферментів і білків, що необхідні для дихання, руйнування та утилізації токсинів, регуляції холестеринового обміну, перетворення калорій на енергію, підтримки стану імунної системи. Крім того, залізо необхідне для правильного розвитку нервової системи, функціонування клітин та синтезу деяких гормонів.
МАКСІ»?
«ФОРЕВІЯ® МАКСІ» застосовують для
при зміні гормонального фону та його наслідках:
● психоемоційних проявах;
● зниженні лібідо;
● зменшенні фертильності;
● припливах;
● зміні маси тіла;
● погіршенні стану шкіри, волосся та кісток;
● підвищеній потребі в мінералах і вітамінах.
2.
Репродуктивне
Сподіваємось, що ця стаття стане корисним посібником для фармацевтів, які прагнуть надати всебічну
допомогу та підтримку жінкам в період менопаузи.
Розуміння змін, що відбуваються в жіночому організмі, та наявність ефективних рішень для покращення самопочуття жінки — це ключ до збереження якості
science. 2022. №3 (75) Р. 13–24.
жінки. 2025. №1 (80). С. 58–62. DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2025.323715
3. Behnoud Nasim et al. Management of early menopause using traditional Persian medicine: a case report. International Journal of Womens Health and Reproduction Sciences. 2019. №7(2). Р. 231–236.
4. Dissanayake, Kankanam Gamage Chithramala, Waliwita W. A. L. C., Ruwan Priyantha Liyanage. A review on medicinal uses of Zingiber officinale (ginger). International Journal of Health Sciences and Research. 2020. №10.6. Р. 142–148.
5. Ghazanfarpour M., Mohammadzadeh F., Shokrollahi P. et al. Effect of Foeniculum vulgare (fennel) on symptoms of depression and anxiety in postmenopausal women: a double-blind randomised controlled trial. J. Obstet. Gynaecol. 2017. №11. Р. 1–6.
6. Hernández Mesa N., Anías Calderón J. Estrés. Salvia officinalis, fitoestrógeno natural para mejorar síntomas de la menopausia. Rev Cubana Med Gen Integr. 2006. Vol. 8. № 3. P. 261–70.
7. Rahimikian F., Rahimi R., Golzareh P. et al. Effect of Foeniculum vulgare Mill. (fennel) on menopausal symptoms in postmenopausal women: a randomized, triple-blind, placebo-controlled trial. Menopause. 2017. № 24(9). Р. 1017–1021.
8. Taavoni Simin, Neda Nazem Ekbatani, Hamid Haghani. Effect of Tribulus terrestris, ginger, saff ron, and Cinnamomum on menopausal symptoms: a randomised, placebo-controlled clinical trial. Menopause Review/Przegląd Menopauzalny. 2017. №16.1. Р. 19–22.
9. Umadevi M. et al. Traditional And Medicinal Uses of Withania Somnifera. TPI Journal 2012. Vol. 1 No. 9. P. 102–110.
c.45
c.52
c.56
c.62
Чому ми відчуваємо стрес?
Стрес може виникати як у відповідь на позитивні, так і на негативні стимули. Відповідно, розрізняють два види стресу [1]: Еустрес — викликаний позитивними емоціями, такими як натхнення, радість, кохання. Дистрес — пов’язаний із негативними емоціями (горе, хвороби, невдачі), що виснажують організм та знижують його здатність до адаптації. Однією з головних ознак дистресу є тривога. Вона може
ONSET за участю 1623 осіб показало, що протягом двох годин після інтенсивного гніву ризик інфаркту міокарда зростав у 2,3 рази [2]. Інше п’ятирічне дослідження 95 647 осіб встановило, що ризик коронарної смерті після втрати близької
лем.
Хронічний біль
Після сильного стресу нерідко з’являються або посилюються больові синдроми, зокрема, головний біль напруги, мігрень і міофасціальні болі [6]. Головним чинником у цих випадках є м’язове напруження, що супроводжує дистрес і тривогу. Постійне напру-
ження м’язів є типовою реакцією організму на стрес. Під час напружених ситуацій часто стискаються щелепи, зводить пальці рук і ніг, напружується шия та лоб, а рухи стають різкими й уривчастими.
Стрес і безсоння: порочне коло виснаженості нервової системи
Стрес і безсоння часто взаємно пов’язані, утворюючи порочне коло, яке виснажує нервову систему і серйозно впливає на загальний стан здоров’я людини. Проблеми зі сном можуть
труднощі
сном?
не
Компанія Gradus Research, яка аналізувала вплив повномасштабної
на життя українців, опублікувала результати опитування понад 50 тисяч наших співвітчизників віком від 18 до 65 років. З’ясувалося, що майже 80 % населення зараз переживає постійний стрес [7]. Серед основних симптомів стресу, що відзначали респонденти, найбільш поширеними є тривожний сон (63 %) та безсоння (45 %). Варто зазначити, що більше половини українців, які виїхали за кордон, також стикаються з проблемами зі сном.
Безсоння відіграє важливу роль у розвитку різних
захворювань, оскільки хронічна недостатність сну порушує функціонування організму, підвищуючи ризик серцево-судинних хвороб, цукрового діабету, ожиріння та інших патологій.
Сон та підвищений тиск
Хронічні порушення сну супроводжуються підвищенням рівня катехоламінів та активацією нервів симпатичної нервової системи, що сприяє підвищенню артеріального тиску. Існує взаємозв’язок між три-
валістю сну та ризиком розвитку артеріальної гіпертензії. Так, у масштабному дослідженні «Sleep Heart Health Study» було показано, що у людей, які сплять менше 5 годин на добу, артеріальна гіпертензія діагностується значно частіше [8]. Подібні результати були отримані J. Gangwisch та його колегами, які встановили, що тривалість сну менше 5 годин підвищує ризик розвитку артеріальної гіпертензії на цілих 60 % [9]. Сон та цукровий діабет У дослідженні M. Frellick і співавторів було проаналізовано 6407 випадків цукрового
ЦЕ ВАЖЛИВО!
Магній є четвертим за поширеністю катіоном в організмі та другим за поширеністю внутрішньоклітинним катіоном [12].
участь у аеробному та анаеробному метаболізмі, усіх біоенергетичних реакціях, регуляції метаболічних шляхів, трансдукції сигналів, активності іонних каналів, проліферації та диференціюванні клітин, апоптозі, ангіогенезі та стабілізації мембран. На біохімічному рівні понад 325 ферментів залежать від магнію, багато з яких є ферментами нервової системи, що відображає важливу роль, яку потенційно відіграє магній у роботі центральної нервової системи (ЦНС) [12].
Кортизол є гормоном, що відіграє ключову
дані показують, що дефіцит магнію викликає підвищення рівня кортизолу в плазмі, підвищену дратівливість і агресивну поведінку, а також вищу смертність порівняно з контрольною групою. Експериментальний дефіцит Mg також був пов’язаний з порушенням режиму сну, скороченням тривалості життя та зниженням репродуктивної здатності. У людей хронічна депривація сну пов’язана з прогресивним зниженням рівня внутрішньоклітинного Mg. Кортизол відіграє важливу роль не лише при стресі, а і у розвитку ССЗ. Так, надмірний рівень кортизолу у
із синдромом Кушинга був пов’язаний зі змінами в судинній системі, включаючи збільшення жорсткості артерій та порушення функції ендотелію. Schutten та співавтори у своєму дослідженні довели, що прийом магнію протягом 24 тижнів супроводжувався зниженням
Зниження
Магній також бере участь у регуляції сну [17]. Він відіграє важливу роль у виробництві та вивільненні нейромедіаторів, необхідних для здорового нічного відпочинку, таких як гама-аміномасляна кислота (ГАМК) і мелатонін. Крім того, магній модулює активність гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі, яка регулює реакцію на стрес і впливає на сон. Основним механізмом, за допомогою якого магній сприяє покращенню сну, є його вплив на ГАМК, основний гальмівний нейромедіатор у ЦНС. ГАМК
допомагає знижувати збудливість нервових клітин, сприяючи розслабленню та зменшенню тривожності. Магній
стресу. Бісгліцинат магнію у складі МАГНІКУМ-
АДАПТОГЕН має кілька важливих переваг:
висока концентрація елементарного магнію: у двох
таблетках міститься 200 мг магнію;
покращене всмоктування, порівняно з іншими формами магнію;
мінімальний ризик подразнень ШКТ.
Хелатна форма магнію є найбільш природною для
нашого
організму, адже в рослинній та тваринній їжі
всі мікроелементи перебувають саме в хелатних сполуках з амінокислотами, що забезпечує високу біодоступність і безпеку добавки. Ця форма магнію є м’якою для ШКТ, що робить її ідеальним вибором
складі МАГНІКУМ-АДАПТОГЕН також присутні вітамін B6, що
нервової системи підтверджена дослідженнями, описаними вище. Вітамін B6 у складі МАГНІКУМАДАПТОГЕН бере участь у більш ніж 100 ферментних реакціях, сприяє проникненню магнію в клітини та його накопиченню. Також він підтримує нормалізацію нервової системи і знижує втому.
Мелатонін, що входить до складу добавки, є природним гормоном, який регулює циркадні ритми і покращує якість сну. Його дія сприяє зниженню стресу та депресивних станів, а також нормалізації психоемоційного стану.
Додатковий прийом МАГНІКУМ-АДАПТОГЕН може
бути корисним для людей, які страждають на:
хронічну втому;
підвищену тривожність;
стрес;
порушення сну;
надмірну збудливість.
Особливо рекомендується для активних людей, спортсменів, жінок та осіб похилого віку.
Висновки
Таким чином, магній відіграє ключову роль у регуляції стресу та нормалізації сну. Він сприяє розслабленню нервової системи, знижує рівень тривожності, допомагає підтримувати стабільний емоційний фон та забезпечує якісний відпочинок. Дефіцит магнію може, у свою чергу, може погіршувати стресові реакції організму, провокувати безсоння та підвищену
ЯК ПРИЙМАТИ МАГНІКУМ-АДАПТОГЕН?
Рекомендується приймати МАГНІКУМАДАПТОГЕН по 1–2 таблетки на день, запиваючи склянкою води. Оптимальний час прийому — під час або після їжі, у вечірній час, за 15–30 хвилин до сну. Рекомендована тривалість курсу
Активна жінка, 35 років Ситуація: Поєднує роботу, догляд за дітьми та тренування у фітнес-клубі. Відчуває втому, дратівливість і проблеми зі сном. Рекомендація:
МАГНІКУМ-АДАПТОГЕН допоможе зняти напругу, покращити якість сну та підтримати енергетичний баланс.
Офісний працівник, 40 років Ситуація: Постійний стрес через дедлайни та високе навантаження. Скаржиться на проблеми із засинанням та часті нічні
Жінка, 55 років Ситуація: Початок
втоми протягом дня.
Рекомендація: МАГНІКУМ-АДАПТОГЕН допоможе стабілізувати емоційний фон, поліпшити якість сну та загальне самопочуття.
1. Треумова С. І., Бурмак Ю. Г., Петров Є. Є., Трибрат Т. А., Шуть С. В. Адаптивні та ушкоджуючі механізми розвитку стресу // Вісник проблем біології і медицини. 2017. Вип. 4(1). С. 74–78.
2. Mittleman M. A., Maclure M., Sherwood J. B. et al. Triggering of acute myocardial infarction onset by episodes of anger. Circulation. 1995. Vol. 92, № 7. P. 1720–1725.
3. Kaprio J., Koskenvuo M., Rita H. Mortality a er bereavement: a prospective study of 95,647 widowed persons. Am. J. Public Health. 1987. Vol. 77, № 3. P. 283–287.
4. Ristiniemi H., Perski A., Lyskov E., Emtner M. Hyperventilation and exhaustion syndrome. Scand. J. Caring Sci. 2014. Vol. 28, № 4. P. 657–664.
5. Bhatia V., Tandon R. K. Stress and the gastrointestinal tract. J. Gastroenterol. Hepatol. 2005. Vol. 20, № 3. P. 332–339.
6. Schmitter M., Keller L., Giannakopoulos N., Rammelsberg P. Chronic stress in myofascial pain patients. Clin. Oral Investig. 2010. Vol. 14, № 5. P. 593–597.
7. Gradus Research. Вплив повномасштабної війни на життя українців. URL: https://www.nrada.gov.ua/wp-content/uploads/2022/05/ GradusResearch_Report_Suspilne_50K_27042022.pdf
8. Gottlieb D. J., Redline S., Nieto F. J. et al. Association of usual sleep duration with hypertension: the Sleep Heart Health Study. Sleep. 2006. Vol. 29. P. 1009–1014.
9. Gangwisch J. E., Heyms eld S. B., Boden-Albala B. et al. Short sleep duration as a risk factor for hypertension: analyses of the rst National Health and Nutrition Examination Survey. Hypertension. 2006. Vol. 47. P. 833–839.
10. Yanping L. et al. Association between sleeping di culty and type 2 diabetes in women. Diabetologia. 2016. Vol. 59, № 4. P. 719–727.
11. Horvath T. L., Gao X. B. Input organization and plasticity of hypocretin neurons: possible clues to obesity’s association with insomnia. Cell Metab. 2005. Vol. 1, № 4. P. 279–286.
Рекомендація: МАГНІКУМ-АДАПТОГЕН
Студент, 22 роки
Ситуація: Високе розумове навантаження, підготовка до іспитів, постійний стрес, проблеми зі сном.
Рекомендація: МАГНІКУМ-АДАПТОГЕН сприятиме покращенню концентрації, зменшенню тривожності та забезпечить здоровий сон.
12. Cuciureanu M. D., Vink R. Magnesium and stress. In: Vink R., Nechifor M., eds. Magnesium in the Central Nervous System. Adelaide (AU): University of Adelaide Press, 2011.
13. Cay M., Ucar C., Senol D. et al. E ect of increase in cortisol level due to stress in healthy young individuals on dynamic and static balance scores. North Clin. Istanb. 2018. Vol. 5, № 4. P. 295–301.
14. . Del Gobbo L. C., Imamura F., Wu J. H. Y. et al. Circulating and dietary magnesium and risk of cardiovascular disease: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. Am. J. Clin. Nutr. 2013. Vol. 98, № 1. P. 160–173.
15. Schutten J. C., Joris P. J., Minović I. et al. Long-term magnesium supplementation improves glucocorticoid metabolism: A post-hoc analysis of an intervention trial. Clin. Endocrinol. (Oxf). 2021. Vol. 94, № 2. P. 150–157.
16. Boyle N. B., Lawton C., Dye L. e e ects of magnesium supplementation on subjective anxiety and stress: A systematic review. Nutrients. 2017. Vol. 9, № 5. P. 429.
17. Yeom J. W., Cho C. H. Herbal and natural supplements for improving sleep: A literature review. Psychiatry Investig. 2024. Vol. 21, № 8. P. 810–821.
18. Abbasi B., Kimiagar M., Sadeghniiat K. et al. e e ect of magnesium supplementation on primary insomnia in elderly: A double-blind placebocontrolled clinical trial. J. Res. Med. Sci. 2012. Vol. 17. P. 1161–1169.
19. Rondanelli M., Opizzi A., Monteferrario F. et al. e e ect of melatonin, magnesium, and zinc on primary insomnia in long-term care facility residents in Italy: A double-blind, placebo-controlled clinical trial. J. Am. Geriatr. Soc. 2011. Vol. 59. P. 82–90.
20. Fulgoni V. L. 3rd, Keast D. R., Bailey R. L., Dwyer J. Foods, forti cants, and supplements: Where do Americans get their nutrients? J. Nutr. 2011. Vol. 141, № 10. P. 1847–1854.
21.
Світовий фармацевтичний ринок є однією з найбільш динамічних сфер, що швидко розвивається й характеризується присутністю виробників оригінальних і генеричних лікарських засобів. Вибір між оригінальними й генеричними лікарськими засобами є актуальним питанням як для лікарів, так і для пацієнтів. «Уявна» економія від використання генериків, які не завжди терапевтично еквівалентні оригінальним лікарським засобам, часто обертається не лише зниженням ефективності лікування, але й збільшенням загальних витрат на фармакотерапію.
Важливим показником інноваційності
з тенденцією до
зростання. Натомість у таких розвинених країнах, як США і Японія, частка генеричних препаратів на фармацевтичному ринку складає лише близько 12 і 30 % відповідно. Частка генериків на ринках європейських країн коливається у широких межах: високий рівень відзначається у Німеччині й Польщі (85 %), Великобританії та Франції (80 %). На багатьох сегментах фармацевтичного ринку
України також переважає споживання генериків і так
званих традиційних препаратів [1]. При
Розрізняють три типи еквівалентності
засобів, які тісно пов’язані між собою [2]:
фармацевтична еквівалентність означає, що в одиниці дозування лікарського засобу (таблетці, капсулі, драже тощо) міститься однакова кількість активного фармацевтичного інгредієнта;
фармакокінетична еквівалентність (біоеквівалентність) спостерігається, якщо
UKR-VIAG-2025-00041
новий препарат, вперше виведений на ринок розробником або власником патенту».
Генеричний лікарський засіб (генерик) — це «препарат, який створюється для заміни інноваційного лікарського засобу. Він випускається без ліцензії компанії, що виробляє інноваційний лікарський засіб, та виводиться на ринок після закінчення
цим відсутність досліджень генеричного
щодо його терапевтичної еквівалентності може мати численні негативні наслідки.
Типи післяреєстраційних досліджень Порівняльні дослідження. У цих дослідженнях новий, експериментальний препарат порівнюється з уже існуючими, стандартними способами лікування.
Сліпі дослідження. Вважається, що найбільш достовірні результати можна отримати в дослідженні, в якому ні лікар, ні пацієнт не знають, який саме препарат (новий чи стандартний) приймає пацієнт. Таке дослідження називається «подвійним сліпим». У разі, коли тільки пацієнт не знає, який препарат приймається, дослідження називається «простим сліпим».
Плацебо-контрольовані дослідження. Як відомо, в деяких ситуаціях уважне ставлення лікаря і сам факт проведення лікувальних процедур можуть позитивно позначатися на стані пацієнта. Щоб виключити вплив суб’єктивних факторів на результат лікування при дослідженні нового препарату, його дію можуть оцінювати у порівнянні з плацебо. Плацебо — це неактивна речовина (препарат — «пустушка»), який за зовнішнім виглядом, смаком та іншими ознаками не відрізняється від досліджуваного препарату. З етичних
дослідженнях обмежена.
Рандомізовані дослідження. Це метод випадкового відбору, який застосовується для розподілу учасників дослідження на групи лікування (досліджуваний препарат, активний препарат порівняння або плацебо). Рандомізація необхідна, що звести до мінімуму суб’єктивність при розподілі учасників на групи. Багатоцентрові дослідження. Це дослідження, що здійснюються більше ніж в одному закладі охорони здоров’я (більше ніж одним дослідником) за однаковим протоколом.
Цінність оригінального лікарського засобу порівняно з генериком полягає у таких ключових аспектах: Доведена ефективність та безпека. Оригінальний лікарський засіб проходить повний цикл доклінічних і клінічних досліджень (фази I–III), що дозволяє ретельно вивчити його дію, побічні ефекти, взаємодію з іншими ліками та безпеку для різних груп пацієнтів. Частина генериків можуть мати лише доведену біоеквівалентність (тобто докази, що діюча речовина потрапляє в організм у схожій
лікарських засобів [2].
ЦЕ ЦІКАВО!
Система фармаконагляду
і своєчасного визначення, збору, оцінки та розповсюдження інформації щодо побічних
пов’язаних із застосуванням лікарських засобів [8].
за реальних умов — ефективність препарату в щоденній клінічній практиці, а також вивчення його механізму дії у пацієнтів із супутніми захворюваннями (у разі, якщо такі дослідження були лімітованими).
сотні мільйонів,
то й мільярди доларів у проведення масштабних доклінічних та клінічних досліджень. Натомість генерична компанія розробляє свою «копію»
фосфодіестерази-5 (ФДЕ-5) вважаються препаратами першої лінії лікування еректильної дисфункції. Наразі у світі існує сім представників цієї групи лікарських засобів (три з яких представлені на фармацевтичному ринку України), які випускаються у
різних дозах та лікарських формах, а їх ефективність та безпека підтверджені низкою рандомізованих досліджень. Однак дані мережевого мета-аналізу Chen et al.
свідчать, що серед 20 різних методів лікування (серед яких 7 представників групи інгібіторів ФДЕ-5) найбільш ефективним у покращенні еректильної функції є
силденафіл у різних дозах [5].
Згідно з «Orange Book» від U.S. Food & Drug administration, оригінальний лікарський засіб ВІАГРА® —
препарат у формі таблеток для лікування еректильної
дисфункції — є цитратом силденафілу, селективним
інгібітором ФДЕ-5. Дослідження in vitro показали, що
силденафілу цитрат є селективним для ФДЕ-5. Його
ефект є більш потужним на ФДЕ-5, ніж на інші відомі (>80 разів для ФДЕ-1, >1,000 разів для ФДЕ-2, ФДЕ-3 та ФДЕ-4). Приблизно 4,000-кратна селективність до ФДЕ5 порівняно з ФДЕ-3 є важливою, оскільки ця фосфодіестераза бере участь у контролі серцевої контрактильності [6].
Фізіологічний механізм ерекції статевого члена включає
огляди на основі існуючих даних про ВІАГРУ®, щоб
зрозуміти її ефективність і безпеку у різних груп пацієнтів. Ці дослідження підтвердили, що ВІАГРА® є безпечною та ефективною для більшості пацієнтів [6].
з Довідником еквівалентності лікарських засобів (Rx index), на фармацевтичному ринку України на сьогодні зареєстровані близько 20 генеричних засобів, діючою речовиною яких є силденафіл. Однак, згід-
деяких захворювань. Вони є незамінними учасниками метаболічних процесів, необхідні для нормального
клітинного метаболізму та трофіки тканин, нормальної працездатності та підтримки життєво важливих функцій організму [1].
Вітаміни (від латинського слова «vita» — життя) — це низькомолекулярні органічні сполуки, які підтримують низку біохімічних і фізіологічних процесів
До дефіциту вітамінів призводять різні причини: нераціональне харчування, захворювання шлунково-кишкового тракту, порушення обмінних процесів, постійні стреси, хронічна втома, шкідливі звички тощо.
Загальними симптомами дефіциту вітамінів у харчуванні та проявів авітамінозу є [1]:
зниження апетиту;
швидка стомлюваність;
емоційна нестійкість, дратівливість, поганий настрій, депресія; тріщини в куточках рота;
порушення сну;
лущення шкіри, сухість, почервоніння, плями, ерозії.
різних органів та систем людини. Джерелом вітамінів групи В для створення оптимальних дієтологічних умов функціонування організму людини є
добавка ДОППЕЛЬГЕРЦ® АКТИВ В-КОМПЛЕКС
цтва компанії «КВАЙССЕР ФАРМА ГМБХ І КО. КГ» (Німеччина). ДОППЕЛЬГЕРЦ® АКТИВ В-КОМПЛЕКС ДЕПО містить 8 вітамінів групи В та допомагає відновити дефіцит при підвищеній потребі або незбалансованому харчуванні. Окрім цього, дана дієтична добавка також може
рекомендована
які ведуть активний спосіб життя, займаються розумовою працею, оскільки вітаміни не тільки мають адаптогенну дію, але й сприяють активній діяльності центральної нервової системи.
Вітамін В1 — 4,2 mg (мг)
Вітамін В2 — 4,8 mg (мг)
Ніацин (Вітамін В3) — 21,6 mg (мг)
Пантотенова кислота (Вітамін В5) — 18,0 mg (мг)
Вітамін В6 — 6,0 mg (мг)
Біотин (Вітамін В7) — 150,0 µg (мкг)
Фолієва кислота (Вітамін В9) — 600,0 µg (мкг)
Вітамін В12 — 3,0 µg (мкг)
Вітамін B1 (тіамін) необхідний для
окисного декарбоксилювання кетокислот, (піровиноградної та молочної), синтезу
ацетилхоліну, бере участь у вуглеводному
обміні та пов’язаних з ним енергетичному, жировому, білковому, водно-сольовому обміні, має регулюючий
вплив на трофіку та діяльність нервової системи. При
дефіциті тіаміну піровиноградна та молочна кислоти
накопичуються в тканинах, порушується синтез ацетилхоліну, внаслідок чого погіршуються функції низки систем, насамперед, нервової, серцево-судинної та травної. Тіамін оптимізує пізнавальну
росту,
на стан центральної нервової системи, процеси в рогівці, кришталику ока, забезпечує світловий і кольоровий зір, позитивно впливає на стан шкіри та слизових оболонок, функцію печінки та кровотворення. Вітамін В3 (ніацин) у вигляді коферментів бере участь у багатьох важливих окисно-відновних реакціях клітинного метаболізму.
периферичних нервів, що називається «синдром печіння в ногах» [5]
Вітамін В6 (піридоксин) бере участь у синтезі низки нейромедіаторів, білка, ферментів, гемоглобіну, простагландинів, обміні серотоніну, катехоламінів, глутамінової кислоти, ГАМК, гістаміну, покращує використання ненасичених жирних кислот, знижує рівень холестерину та ліпідів у крові, покращує скоротливість міокарда, що сприяє перетворенню фолієвої кислоти на її активну форму, стимулює гемопоез. Піридоксин забезпечує синаптичну передачу, регулює процеси збудження/ гальмування в ЦНС, бере участь в транспорті сфінгозину, який входить до складу оболонки нервів. Дефіцит вітаміну В6 клінічно проявляється розвитком судом, нейропатій за рахунок демієлінізації нервових
1. Які ознаки найбільш характерні для дефіциту вітамінів в
організмі?
a. Лущення шкіри, сухість, почервоніння
b. Емоційна лабільність
c. Уповільнення мислення та зміна концентрації уваги
d. Порушення сну
e. Всі відповіді вірні
2. Які вітаміни є одними із обов’язкових лікарських засобів чи дієтичних добавок, які застосовують в лікуванні захворювань чи синдромів неврологічного характеру?
a. Вітаміни групи В
b. Вітаміни А і К
c. Вітамін Е
d. Вітамін С
e. Вітамін D
3. Дієтична добавка «ДОППЕЛЬГЕРЦ® АКТИВ В-КОМПЛЕКС ДЕПО» містить у своєму складі вітаміни, а саме (декілька
варіантів):
a. Тіамін
b. Ціанокобаламін
c. Біотин
d. Аскорбінову кислоту
e. Пантотенову кислоту
f. Ретинол
4. Який найбільш
введення вітамінів групи В?
a. Парентеральний
b. Пероральний
c. Сублінгвальний
d. Підшкірний
5. Які фармакологічні ефекти притаманні фолієвій кислоті, яка входить до складу дієтичної добавки «ДОППЕЛЬГЕРЦ® АКТИВ
В-КОМПЛЕКС ДЕПО»? (декілька варіантів)
a. Кровотворний
b. Анкісолітичні
c. Проявляє антиатеросклеротичну дію
d. Регенеративні
e. Імуномодулюючі
6. Яка роль ціанокобаламіну, що входить до складу дієтичної добавки «ДОППЕЛЬГЕРЦ® АКТИВ В-КОМПЛЕКС ДЕПО»? (декілька варіантів)
a. Бере участь в кровотворенні
b. Необхідний для відновлення
7.
a. Забезпечує повільне вивільнення поживних речовин
b. Швидко елімінуються із організму
c. Оптимальне засвоєння необхідних
за рахунок поступового вивільнення компонентів
d. Викликають надмірну фізичну та розумову діяльність
e. Не викликає побічних небажаних реакцій
8. Кому може бути рекомендована дієтична добавка «ДОППЕЛЬГЕРЦ® АКТИВ В-КОМПЛЕКС ДЕПО»?
a. Людям, які ведуть активний спосіб життя
b. Особам, що скаржаться на надмірне розумове навантаження
c. У складі комплексної терапії захворювань периферичної та центральної нервової системи
d. У разі дієтичного харчування
e. Всі відповіді вірні 9. За рахунок яких компонентів, що входять до складу дієтичної добавки «ДОППЕЛЬГЕРЦ® АКТИВ В-КОМПЛЕКС ДЕПО», її можна рекомендувати для нормалізації діяльності ЦНС у разі пошкодження нейрональних мембран? (декілька варіантів)
a. Тіамін (вітамін В1)
b. Біотин (вітамін В7)
c. Ніацин (вітамін В3)
d. Фолієва кислота (вітамін В9)
e. Піридоксин (вітамін В6)
10. Чи може дієтична добавка «ДОППЕЛЬГЕРЦ®
a. Так
b. Ні
вірусу.
Сучасна медицина має ефективні засо-
боротьби з гепатитами: вакцинація
проти гепатиту B, антивірусна терапія
для гепатиту C, удосконалені методи
діагностики та профілактики — усе це
може врятувати мільйони життів. Сьогодні поговоримо більш детально
про ранню лабораторну діагностику, яка відіграє ключову роль у боротьбі
профілактики. Особливо небезпечними є віруси гепатиту
(ВІЛ), у 9 разів [2]. Печінка щодня
передається переважно фекально-оральним шляхом — через споживання забруднених харчових продуктів або води. Ризик зараження підвищується за умов низької якості водопостачання, поганої гігієни, недотримання санітарних норм та орально-анального сексу. На відміну від вірусних гепатитів B і C, гепатит A не викликає хронічних уражень печінки. Проте перебіг хвороби може бути тяжким, а у рідкісних випадках вона призводить до фульмінантної (блискавичної) печінкової недостатності, що може закінчитися
летально.
Симптоми
Інфекція може протікати
як у легкій, так і у тяжкій формі.
Основні симптоми:
підвищення температури тіла;
загальна слабкість та нездужання;
втрата апетиту;
діарея;
нудота та блювання;
біль або дискомфорт у животі;
потемніння сечі;
жовтяниця (пожовтіння шкіри та білків очей).
Діагностика
Точний діагноз підтверджується шляхом аналізу
крові на наявність специфічних для ВГА імуноглобулінів М (IgM). На додаток до цього може проводитися діагностика методом полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією (ПЛР), що дозволяє виявити РНК вірусу гепатиту А.
B
це вірусне захворювання печінки, спричинене вірусом гепатиту B. Інфекція може мати гострий або хронічний перебіг. У разі хронічного гепатиту підвищується ризик розвитку цирозу та раку печінки, що може призвести до летального наслідку. Вірус поширюється через контакт із біологічними рідинами інфікованої людини, зокрема,
Специфічного противірусного лікування гепатиту A не існує. Організм самостійно справляється з вірусом, а одужання може тривати кілька тижнів або місяців. Лікування спрямоване на підтримку загального стану та включає: дотримання режиму відпочинку; збалансоване харчування; достатнє вживання рідини для компенсації втрат через діарею або блювання. Важливо уникати ліків, що можуть мати токсичний вплив на печінку, зокрема, ацетамінофену (парацетамолу). Госпіталізація зазвичай не потрібна, окрім випадків важкого перебігу хвороби.
Профілактика
Найефективнішими методами запобігання гепатиту A є:
покращення санітарно-гігієнічних умов;
забезпечення безпечного водопостачання;
дотримання правил особистої гігієни; вакцинація.
В Україні доступні інактивовані вакцини проти гепатиту A, зокрема, Хаврикс та Твінрикс. Вакцинація є найбільш надійним методом захисту, особливо для людей, що
татуюванні, пірсингу, манікюрі), а також через переливання інфікованої крові або ін’єкційне введення наркотиків загальними голками. У високоендемічних регіонах гепатит B передається від матері до дитини
під
Симптоми У більшості випад-
первинна інфекція має безсимптомний перебіг. У деяких пацієнтів виникають гострі стани із симптомами, які зберігаються протягом кількох тижнів: жовтяниця (жовте забарвлення шкірних покривів та склер очей);
потемніння сечі; втома;
Діагностика
Згідно з рекомендаціями та
Центру контролю та профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention, СDC), для діагностики гепатиту B використовують комплексний підхід, що включає виявлення таких основних маркерів:
HBsAg (австралійський антиген) — головний показник наявності активної інфекції;
Антитіла до HBcorAg (Anti-HBc, сумарні антитіла) — маркер, що свідчить про поточну або перенесену інфекцію;
Антитіла до HBsAg (Anti-HBs) — показник імунного захисту, який з’являється після одужан-
ня або вакцинації;
HBV-ДНК (метод ПЛР) — дає
можливість оцінити вірусне навантаження та активність вірусу в організмі.
CDC рекомендує обов’язкове
лабораторне обстеження [5]:
Людям, які мали контакт із
кров’ю (під час хірургічних
операцій, переливань крові,
діалізу, донорства крові).
Членам сімей та статевим
партнерам осіб, інфікованих
вірусом гепатиту B.
Людям, які отримували
косметологічні послуги (татуювання, пірсинг, манікюр) без впевненості у стерильності інструментів.
Тим, хто не впевнений у
своєму вакцинальному статусі або не пам’ятає, чи була проведена вакцинація.
Осіб, які мали незахищені статеві контакти або часто змінюють партнерів. Лікування
гострої форми гепатиту B немає, тому терапія спрямована на підтримку організму та полегшення симптомів. Пацієнтам рекомендується:
дотримуватися здорового харчування;
споживати достатню кількість рідини; уникати вживання алкоголю та токсичних для печінки препаратів (наприклад, парацетамолу без призначення лікаря). При хронічному гепатиті B застосовують противірусні препарати, такі як тенофовір або ентекавір, які допомагають контролювати
Симптоми
Симптоми гепатиту C подібні до гепатиту B і можуть включати підвищену температуру, стомлюваність, втрату апетиту, нудоту, блювання, біль у животі, потемніння сечі та пожовтіння шкіри й склер очей (жовтяницю).
Гострі інфекції вірусу гепатиту C зазвичай протікають безсимптомно й у більшості випадків не становлять загрози для життя. Близько 30 % інфікованих одужують спонтанно протягом шести місяців після зараження. У решти 70 % розвивається хронічна форма інфекції, яка підвищує ризик
15–30 % упродовж наступних 20 років.
виявлення вірусної
інфекції та визначення необхідності лікування
(РНК) ВГС у крові. Це дослідження критично важливе, оскільки приблизно у третини інфікованих вірус елімінується самостійно завдяки сильній імунній відповіді, і вони не потребують лікування.
Водночас навіть за відсутності активної інфекції антитіла до ВГС можуть залишатися позитивними.
Близько 80 % інфікованих гепатитом
Лікарі наголошують, якщо людина з гепатитом В або С вживає алкоголь, у неї значно швидше розвивається цироз печінки. При цьому навіть невеликі
для лікування гепатиту C витрачаються сотні мільйонів гривень, що є значним фінансовим викликом для державного бюджету. Профілактика гепатиту C подібна до профілактики гепатиту B. Вона включає уникання контактів з зараженою кров’ю, використання стерильних інструментів, а також безпечний секс. Важливо також своєчасно проходити
Гепатит E — це запальне захворювання печінки, яке викликається вірусом гепатиту E (ВГE). Відомо не менше чотирьох типів цього вірусу: генотипи 1, 2, 3 та 4. Генотипи 1 і 2 поширюються виключно серед людей, тоді як генотипи 3 і 4 циркулюють серед тварин, зокрема, свиней, кабанів і оленів, не викликаючи у
них захворювань. Проте існують
випадки, коли ці генотипи заражають людей.
Вірус потрапляє в навколишнє середовище через фекалії інфікованих осіб і потрапляє в організм
через кишечник, передаючись, головним чином, через забруднену
питну воду.
Симптоми
Типові симптоми гепатиту
E включають легке підвищення
температури, зниження апетиту, нудоту та блювання в перші дні
захворювання, болі в животі, свер-
біж, висипання на шкірі та болі в
суглобах. Також часто спостерігається жовтяниця, потемніння сечі і знебарвлення калу, а також
збільшення і чутливість печінки (гепатомегалія). Ці симптоми
можуть тривати від 1 до 6 тижнів
і зазвичай не відрізняються від
симптомів інших форм вірус-
ного гепатиту. У деяких випадках гепатит E
може призвести до важких ускладнень, таких як фульмінантний гепатит, із високим ризиком смерті. Діагностика Для діагностики зазвичай проводять аналіз крові на наявність імуноглобулінів М (IgM) до ВГE. Також можуть використовувати експрес-тести, а для більш точного підтвердження застосовують метод полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією (RT-PCR), що дозволяє виявити РНК вірусу у крові та калі. Лікування Специфічного лікування гепатиту E не існує. Захворювання зазвичай зникає самостійно без необхідності госпіталізації. Однак важливо уникати призначення ліків, що можуть погіршити функцію печінки, таких як ацетамінофен чи парацетамол. Якщо захворювання набуває фульмінантного характеру, необхідна госпіталізація, а питання госпіталізації також слід розглядати для вагітних жінок із вираженою симптоматикою. Пацієнтам з хронічним гепатитом E на тлі імуносупресії може
Існує ще один тип, який часто називають
«ГЕПАТИТОМ G» або пегівірусом людини (HPgV-1).
Проте, на відміну від класичних гепатитів (A, B, C, D, E), докази свідчать, що HPgV-1 не є етіологічним
агентом, що сам по собі викликає печінкове ураження. Тобто, хоча він інфікує організм і передається
тип» гепатиту (термін, який відображає особливості його патогенезу та розповсюдження) не виділяють окремо, оскільки: Немає чітких доказів його прямої здатності спричиняти запалення печінки або прогресування до хронічних печінкових захворювань.
Гепатит
Гепатит В
Гепатит С
A (HAV)
Вірус гепатиту B (HBV)
Вірус гепатиту C (HCV)
Гепатит D Вірус гепатиту D (HDV)
Гепатит Е
Вірус гепатиту E (HEV)
Кров, статевий шлях, від матері до дитини, через інфіковані інструменти
Через кров (спільне використання голок, переливання зараженої крові, татуювання)
Лише при одночасному інфікуванні HBV (суперінфекція), через
Фекально-оральний (заражена вода, погана гігієна)
Лихоманка, нудота, діарея, біль у
темна сеча,
Втома, жовтяниця, біль у животі, нудота, темна сеча, іноді безсимптомний перебіг
Часто безсимптомний, можливі втома, жовтяниця, біль у животі
Аналіз крові на IgM до HAV, ПЛР-діагностика
Аналіз крові на HBsAg, HBV DNA (ПЛР), антитіла
Аналіз крові на антитіла до HCV, HCV RNA (ПЛР)
Аналіз крові на антитіла до HDV, HDV RNA (ПЛР)
Симптоматичне лікування, підтримка гідратації
Гострий — симптоматичне лікування; хронічний — противірусна терапія (тенофовір, ентекавір)
Противірусна терапія (софосбувір, даклатасвір)
Вакцинація, покращення санітарних умов
Вакцинація, безпечний секс, уникнення контакту з кров’ю
Відсутність вакцини, уникнення контакту з кров’ю, безпечні медичні процедури
Пегільований інтерферон-альфа, булевіртид
до цирозу
Нудота, жовтяниця, втома, тяжкий перебіг у вагітних
безсимптомно або проявлятися неспецифічними ознаками, такими як втома, нудота чи незначне підвищення температури, що ускладнює їх виявлення. Хронічні форми гепатиту B і C часто розвиваються непомітно протягом багатьох років, не викликаючи явних симптомів, але водночас поступово ушкоджують печінку, що може призвести до розвитку цирозу або навіть раку. Рання діагностика відіграє ключову роль у профілактиці цих тяжких ускладнень, адже своєчасно розпочате лікування дозволяє
Аналіз крові на антитіла IgM до HEV, HEV RNA (ПЛР)
Симптоматичне лікування, підтримка водного балансу
(загальний,
Вакцинація від гепатиту
Покращення санітарних умов, вакцина доступна в деяких країнах
непрямий) — високий рівень вказує на порушення функції печінки. ГГТП (гама-глутамілтранспептидаза) — зростає
при ураженні жовчовивідних шляхів та алкогольному ураженні печінки. Лужна фосфатаза — підвищується при застійних
процесах у печінці.
Коагулограма (оцінка згортання крові):
Протромбіновий час (ПЧ) та МНВ (міжнародне нормалізоване відношення) — порушення згортання можливе при тяжкому ураженні печінки.
Загальний аналіз крові (ЗАК):
Лейкоцити — можуть бути підвищені при запальному процесі.
Тромбоцити — можуть знижуватися при хронічному гепатиті або цирозі [10].
невого антигену HBsAg
CITO TEST® Гепатит С визначає антитіла до вірусу HCV, що свідчать про
ЩО РОБИТЬ ЦІ ТЕСТИ ОСОБЛИВИМИ?
Висока точність та чутливість: тести для діагностики гепатиту В та С
мають чутливість та специфічність 99,9%
Швидкий результат — лише за 15 хвилин.
Зразок — крапля крові з пальця, жодних складних маніпуляцій.
Інформативність на будь-якій стадії інфікування: тести визначають наявність антигенів (HBsAg) або антитіл (anti-HCV), навіть якщо симптоми ще не проявилися.
ПЕРЕВАГИ
Гарантована якість та відповідність європейським стандартам.
Надійність, підтверджена лабораторними дослідженнями.
Простота використання: усе необхідне в наборі (тест-касета, ланцет, піпетка, буферний розчин, спиртова серветка).
ДЗВІНОЧКИ
ВАРТО ЗДАТИ АНАЛІЗИ?
За наявності
Загальна слабкість, втома.
Пожовтіння шкіри та склер (жовтяниця).
Нудота, блювання, втрата апетиту.
Тяжкість або біль у правому підребер’ї.
Свербіж шкіри.
Потемніння сечі, знебарвлення калу. Підвищення температури тіла (особливо при гепатиті А).
Незрозуміле схуднення.
c.69
c.76
c.83
c.88
Магнокс® Прегна створює сприятливі можливості для комфортної вагітності
c.89
Роль колагену в організмі
людини
Колаген є основним структурним компонентом шкіри, сухожиль, зв’язок, хрящів, кісток та сполучної тканини. Він виступає як своєрідний «каркас», що забезпечує цілісність тканин організму, надаючи їм міцність і еластичність. В залежності від ступеня мінералізації, колагенові волокна можуть бути або жорсткими, як у кістках, або еластичними, як у сухожиллях, або мати проміжну жорсткість, забезпечуючи різні механічні властивості для різних тканин організму. На сьогодні відомо близько 30 типів колагену, з яких найбільш поширеним є колаген I типу, що
складає понад 90 % від загальної кількості колагену в організмі.
Інші важливі типи включають колагени II, III і IV типів [1]:
Колаген I — знаходиться в кістках, сухожиллях та органах.
Колаген II — основний компонент суглобових хрящів.
Колаген III — входить до складу ретикулярних волокон сполучної тканини, що формують каркас органів.
Колаген IV — присутній у базальних мембранах клітин.
Колаген V
та нігтях.
необхідну міцність і
тичність тканин. Процес синтезу колагену починається в клітинах і завершується поза ними. Все починається з утворення проколагену, специфічної білкової молекули, яку продукують клітини. Потім проколаген обробляється в ендоплазматичному ретикулумі та апараті Гольджі клітини за участі вітаміну С. Після того як проколаген покидає клітину,
на те, що традиційно дефіцити нутрієнтів асоціюються з країнами, що розвиваються, вони все частіше реєструються і в економічно розвинених регіонах. За оцінками, навіть у США, відомих своїми фортифікаційними програмами, 7,7 % підлітків та 7,2–8,6 % жінок старшого віку споживають недостатньо білка. [3]. Основними причинами дефіцитів в економічно розвинених країнах є розлади харчової поведінки та захворювання, пов’язані з мальабсорбцією.
ВІК Колаген виробляється
у довгостроковій перспективі, таких як збільшення ризику розвитку
ту, частих падінь та переломів. До факторів, що сприяють розвитку ОА, належать локальні фактори, такі як травми суглобів, зміни у висоті суглобової щілини та рівень фізичної активності, а також загальні фактори, серед яких вік, стать, ожиріння і порушення харчування [6]. Актуальні настанови щодо лікування остеоартриту передбачають три
Якщо
[4]. СТАТЬ
Між виробленням колагену та статтю
існує певний зв’язок. Через вплив стате-
вих гормонів, зокрема, естрогенів, у жінок
процес зниження вироблення колагену з віком більш
виражений, ніж у чоловіків. Естрогени стимулюють
утворення колагенових волокон і уповільнюють їх
деградацію, захищаючи від окислення. З віком, починаючи з 45 років, у жінок відбувається гормональна
перебудова, що призводить до дефіциту естрогенів. Пік зниження вироблення колагену у жінок припадає на період передменопаузи та кілька років після настання менопаузи [5].
му, пов’язану з ушкодженням хряща. Крім того, препарати для симптоматичної терапії можуть мати побічні ефекти, зокрема на шлунково-кишковий тракт, серцево-судинну систему та інші органи, особливо при тривалому застосуванні. Другий підхід — зміна способу життя та нефармакологічне втручання, яке включає реабілітацію для підтримки здорової маси тіла, фізичну активність, корекцію харчування та застосування нутрацевтичних засобів [6].
Якщо зміна способу життя та медикаментозне лікування не дають бажаного ефекту, третім підходом є хірургічне втручання, зокрема, заміна ураженого суглоба. Однак на теренах України багато пацієнтів не можуть дозволити собі таку операцію через її високу
нюють проведення втручання, або через побоювання пацієнтів
Нутрицевтики — нові перспективи добре вивчених молекул Останніми роками значний інтерес викликають нутрицевтичні добавки, які включають гетерогенний клас молекул, що мають значний потенціал в аспекті зменшення запалення, окислювального стресу, болю, скутості суглобів і поліпшення формування хряща [6]. Використання нутрицевтиків може бути особливо цікавим через їхній вплив на біль, що при ОА є хронічним і представляє основну причину інвалідності при цьому захворюванні.
Колаген
Колаген становить близько 60 % органічної части-
ни суглобового хряща та є ключовим компонентом його матриксу [9]. Він формує волокнисту структуру, яка забезпечує механічну
колагену у вигляді добавок допомагає не лише зменшити запалення та біль, але й стимулювати процеси відновлення хрящової тканини, що є важливим аспектом у лікуванні остеоартриту. Кілька in vitro досліджень вивчали можливі молекулярні механізми, через які колаген може допомагати захищати суглобовий хрящ [11]. Колаген є основною молекулою позаклітинного матриксу, що забезпечує клітини структурною цілісністю [11]. Гідролізований колаген може сприяти регенерації хряща, підвищуючи синтез макромолекул в позаклітинному матриксі [12]. Після одноразового введення міченого пептиду колагену було виявлено значне підвищення рівня колагену в шкірі та хрящах, що свідчить про накопичення цих пептидів у сполучних тканинах [13]. Колаген також може модулювати гуморальну та клітинну імунну відповідь. Він активує імунні клітини (це відбувається в лімфоїдній тканині, пов’язаній з кишечником (GALT)) та регулює оральну толерантність, що дозволяє організму розпізнавати безпечні молекули, такі як дієтичні білки чи кишкові бактерії, від потенційно шкідливих чужорідних агентів [14]. Перехід наївних Т-клітин у Т-регуляторні (Treg) клітини сприяє секреції протизапальних медіаторів, таких як трансформуючий фактор росту-бета (TGF-β), інтерлейкін 4 (ІЛ-4) та ІЛ-10, що допомагає зменшити запалення в суглобах і сприяє відновленню хряща [15]. Пролін та гідроксипролін, які є біологічно активними компонентами колагену, сприяють синтезу гіалуронової кислоти, як показано в дослідженнях з культивованими синовіальними клітинами [16]. Вони також пригнічують гіпертрофічну диференціацію хондроцитів, що є важливим аспектом у розвитку остеоартриту [17]. Крім того, ці амінокислоти стимулюють синтез глікозаміногліканів хондроцитами [11]. В експериментальній моделі остеоартриту введення пептидів колагену супроводжувалося зниженням рівня CTX-II (дефрагментація
зменшити біль у колінних та кульшових суглобах у людей з остеоартритом (ОА) [19]. У рандомізованому контрольованому дослідженні (РКТ), яке включило 147 спортсменів, прийом 10 г колагену на день протягом 24 тижнів супроводжувався зниженням вираженості болю, пов’язаного з фізичними навантаженнями [20].
Мета-аналіз п’яти РКТ показав виражене зменшення загального індексу WOMAC (Індекс остеоартриту Вестерн Онтаріо та Макмастера) (ЗСР–8.00; 95 % ДI–13.04, –2.95; p = 0.002) та виявив зниження показника болю, оціненого за Візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) (ЗСР–16.57; 95 % ДI–26.24, –6.89; p < 0.001).
Підгруповий аналіз підпоказників WOMAC також
показав достовірне зменшення підпоказника скутості суглобів (ЗСР–0.41; 95 % ДI–0.74, –0.08; p = 0.01) [20].
Результати досліджень показують, що для лікування болю в суглобах важливо використовувати достат-
ню дозу колагену: колагенові пептиди ефективні при дозах 0,166 г/кг маси тіла на день (10 г на день для людини вагою 60 кг) [21]. У багатонаціональному РКТ, проведеному Trc та співавторами, було встановлено, що застосування гідролізованого
90 днів у дозі 10 г на день супроводжувалося кращими результатами порівняно з використанням глюкозаміну сульфату (1,5 г на день) за показниками WOMAC та ВАШ (зменшення індексу WOMAC та ВАШ у групі колагену спостерігалося у 80,8 % учасників дослідження проти 46,6 % у групі глюкозаміну сульфату) [22]. Зменшення болю після додавання колагену у
пацієнтів з остеоартритом може свідчити про покращення стану суглобів. Ймовірно, це пояснюється тим, що накопичення пептидів колагену в хрящовій тканині стимулює процеси відновлення, що сприяє підтриманню структури і функції хряща, покращенню болю та зменшенню прогресування деградації хрящової тканини.
Варто зауважити, що
з іншого боку, має більшу молекулярну масу (300 kDa), що ускладнює
як гідролізованого, так і негідролізованого колагену. Однак швидкість всмоктування та біодоступність таких ключових амінокислот, як гліцин, пролін і гідроксипролін, були достовірно вищими після прийому гідролізованого колагену. Це підтверджує, що гідролізований колаген має кращу біодоступність, що забезпечує ефективніше засвоєння амінокислот і поліпшення стану суглобових тканин. Доза колагену також має важливе значення. Дослідження
що оптимальна доза гідролізованого колагену для досягнення ефективного результату становить 10 г на день. Це дозволяє забезпечити достатнє
Роль хондроїтину
сульфату у складі
ФЛЕКСІВІНУ
Окрім гідролізованого колагену, до складу ФЛЕКСІВІНУ входить також хондроїтину сульфат (ХС) у дозі 0,5 г. Ця молекула є природним компонентом хряща, де вона відіграє ключову роль у підтримці структури та функціональності хрящової тканини. Окрім того, ХС — відомий нутріцевтик, який активно використовується для підтримки здоров’я суглобів і має доведену ефективність у лікуванні різних патологій суглобових тканин.
Особливий інтерес викликають результати мета-аналізу деяких з
найбільш методологічно якісних
досліджень, що оцінювали вплив
ХС на перебіг ОА, у яких загалом
взяли участь 372 пацієнти, які отримували ХС, та 331 пацієнт, який отримував плацебо [24]. До кінця
3-го місяця лікування у пацієнтів, які отримували ХС, було відзначено достовірне зменшення інтенсивності болю в уражених суглобах (в середньому на 57 %) (p<0,05 порівняно з плацебо), а до кінця спостереження (6 міс.) — в середньому на 42% (p<0,005 порівняно з плацебо). Аналіз окремих клінічних спостережень показав, що виразність знеболюючого ефекту варіювала від 23 до 45 % (p<0,001). Загалом, більш виражене зменшення болю в суглобах під час лікування ХС (у порівнянні з плацебо) спостерігалося у майже двох третин пацієнтів. Крім того, на фоні прийому ХС вже через 60 днів було зафіксовано достовірне (p<0,001) поліпшення індексу Лекена. Загалом, у 55 % пацієнтів, які отримували ХС, спостерігалося достовірно більше зниження індексу Лекена порівняно з тими, хто приймав плацебо. Особливий інтерес викликають дані D. Uebelhart та співавт. [25], які провели тривале (1 рік) подвійне сліпе контрольоване
1. Висока біодоступність за рахунок гідролізованого колагену у складі. Завдяки ферментативному процесу гідролізу, колаген у складі ФЛЕКСІВІНУ має малу молекулярну масу, що дозволяє йому швидко всмоктуватися і ефективно досягати суглобових тканин, забезпечуючи максимальний ефект.
2. Доза колагену 10 г, ефективність якої підтверджена клінічними дослідженнями. Доза 10 г гідролізованого колагену на день є оптимальною для досягнення позитивного результату, що підтверджують численні
(на 6,6 %),
збільшенням (на 4,4 %) концентрації маркера деградації хряща — кератансульфату (p<0,001). Схожа динаміка була зафіксована щодо рівня в сечі маркерів деструкції кісткової тканини — пиридиноліну (ПІР) і дезоксипиридиноліну (Д-ПІР). На фоні лікування ХС спостерігалося зниження рівня ПІР і Д-ПІР,
запалення і покращення рухливості суглобів. 4. Позитивний профіль безпеки. 5. Завдяки ретельно підібраним
компонентам ФЛЕКСІВІН має мінімальний ризик побічних ефектів. Його можна безпечно приймати тривалий час, що особливо важливо для досягнення стабільних і довготривалих результатів.
6. Зручність дозування — 1 саше
стрімко набирає обертів, перетворюючись на одну з найбільших загроз для здоров’я людства.
Згідно з новими даними The Lancet, кількість дорос-
лих, які живуть із діабетом, перевищила 800 мільйонів
— це у чотири рази більше, ніж у 1990 році. Ще більш тривожним є той факт, що 90–95 % випадків припадає
на діабет 2 типу, основними чинниками розвитку якого є генетична схильність, ожиріння та малорухливий спосіб життя. Вже сьогодні діабет визнаний одним із головних факторів ризику серцево-судинних захворювань, а ураження серця та судин стають причиною 65–75 % смертей серед цієї групи пацієнтів. Чи можна зупинити цю загрозу? Сучасні дослідження свідчать: діагностика, профілактика та правильне лікування здатні кардинально змінити ситуацію. У цій статті ми розглянемо, чому діабет вийшов за межі традиційних уявлень, як його поширеність змінюється у світі та які підходи до ведення пацієнтів є найбільш ефективними сьогодні. Останні дані свідчать: майже 80 % дорослих пацієнтів із діабетом проживають у країнах, що розвиваються
розладів вуглеводного обміну, при яких глюкоза як джерело енергії недостатньо використовується, або виробляється в надлишку через невідповідний глюконеогенез і глікогеноліз, що призводить до гіперглікемії.
Ключові аналізи для діагностики цукрового діабету
Діагностика цукрового діабету базується на двох основних аналізах:
1. Рівень глюкози в крові — дозволяє оцінити поточний стан обміну глюкози.
2. Глікований гемоглобін (HbA1c) — відображає середній рівень глюкози в крові за останні три місяці, що допомагає виявити приховані порушення. За результатами цих тестів можна визначити, чи знаходиться рівень глюкози в нормі, чи є ознаки порушеної толерантності до глюкози
Глікований гемоглобін (HbA1c) ≥ 6,5% (48 ммоль/моль) (тест слід проводити в лабораторії з використанням методу, який сертифікований NGSP та стандартизований для аналізу контролю
та ускладненнями (DCCT). Випадковий рівень
в
200 мг/дл (11,1 ммоль/л) у пацієнта із класичними симптомами гіперглікемії або гіперглікемічного кризу [2]. Цукровий діабет умовно класифікують за кількома клінічними категоріями, хоча їхній перегляд здійснюється на основі генетичних, метаболічних та інших характеристик, а також патофізіологічних особливостей: 1. Діабет 1 типу - спричинений аутоімунним руйнуванням β-клітин, що зазвичай призводить до абсолютного дефіциту інсуліну, включаючи латентний аутоімунний діабет у дорослих - LADA;
2. Цукровий діабет 2 типу - розвивається внаслідок неаутоімунної прогресуючої втрати здатності β-клітин секретувати інсулін, часто на тлі інсулінорезистентності;
3. Специфічні типи діабету можуть бути спричинені різними факторами, зокрема, моногенними синдромами, захворюваннями
4. Гестаційний цукровий діабет
хімічних речовин.
Хронічна
шкіри
Набір ваги та
накопичення жиру в ділянці живота (характерно для ЦД 2 типу, гестаційного та LADA-діабету
можуть виникати в будь-якому віці [3]. ЦД 2 типу часто розвивається непомітно, і людина може роками не підозрювати про хворобу. Через поступове підвищення рівня глюкози класичні симптоми (спрага, часте сечовипускання, постійний голод, набір ваги) можуть бути слабко вираженими або відсутніми. Однак навіть при прихованому перебігу діабет уже
що
вищують ризик макро- та мікросудинних ускладнень [4]. Основною причиною ЦД 2 типу є відносна недостатність інсуліну внаслідок інсулінорезистентності - зниження чутливості тканин до інсуліну. Вона часто поєднується з ожирінням, яке посилює метаболічні порушення. Багато пацієнтів не потребують інсулінотерапії протягом тривалого часу, а в деяких випадках
призводить
вимагає негайної медичної допомоги.
Довготривалий неконтрольований
діабет 1 типу підвищує ризик тяжких ускладнень, таких як ретинопатія, нефропатія, невропатія та серцево-судинні захворювання. Через повну
відсутність інсуліну інсулінотерапія
залишається єдиним методом лікування.
Точні причини розвитку діабету 1 типу
досі вивчаються, проте відомо, що захворювання має мультифакторну природу. Генетична схильність
відіграє важливу роль — носії алелей HLA-DR3 та HLADR4 мають підвищений ризик. Деякі вірусні інфекції (ентеровіруси, цитомегаловірус, ротавірус) можуть
запускати автоімунний процес. Також розглядається вплив факторів середовища, зокрема, дефіциту вітаміну D, раннього припинення грудного вигодовування та споживання коров’ячого молока у ранньому віці. Різниця між типами ЦД полягає і в тому, що діабет 1 типу поки що залишається невиліковним без трансплантації підшлункової
Водночас сучасні дослідження у сфері імуномодулюючої терапії, генної інженерії та застосування стовбурових клітин дають перспективу
в майбутньому [6].
За крок від діабету: чи можливо попередити захворювання?
Переддіабет — це стан, при якому рівень глюкози в крові або глікованого гемоглобіну перевищує норму, але ще не досягає критеріїв діабету. Він є проміжним
між нормоглікемією та цукровим діабетом.
Діагноз преддіабету базується на наступних
результатах аналізу:
Рівень глюкози в крові натщесерце: від 5,6 до
6,9 ммоль/л.
Оральний тест на толерантність до глюкози: 7,811 ммоль/л через дві години після вживання
розчину глюкози.
Аналіз на глікований гемоглобін: рівень HbA1с від
5,7 % до 6,4 %.
Преддіабет часто асоціюється з абдомінальним
діабетом слід
рівень тестостерону, оскільки його баланс впливає на загальний стан здоров’я та чутливість до інсуліну.
Немедикаментозна терапія
Рекомендовано замінити підсолоджені напої водою. Оптимальний сон (6–9 годин) є важливим фактором у контролі діабету.
Для підтримки здорового метаболізму та чутливості до інсуліну радять силові тренування 2–3 рази на тиждень [8]. Як бачимо, у нових рекомендаціях американські колеги акцентували увагу на моніторингу рівня глюкози в крові у пацієнтів із ЦД. Дійсно, система безперервного моніторингу глюкози
часу та запобігати небезпечним коливанням. Проте
житті;
зменшити ризик розвитку важких ускладнень на 40–60 % (ураження судин очей, нирок, ніг, інфарктів міокарда, інсультів тощо);
призупинити розвиток вже наявних ускладнень.
Дослідження Diabetes Control and Complications
Tria показало, що інтенсивний контроль рівня глю-
кози значно знижує ризик розвитку уражень [11]:
очей на 76 %;
нервової системи — на 60 %;
нирок — на 50 %.
Глюкометри використовуються для вимірювання
рівня глюкози в крові за допомогою тест-смужки та
зразка цільної капілярної крові. Для цього пацієнт проколює кінчик пальця ланцетом, наносить краплю крові на тест-смужку, після чого глюкометр за кілька секунд відображає результат. Оскільки пальцевий контроль визначає рівень глюкози лише в конкретний момент часу, пацієнтам, особливо тим, хто отримує інсулінотерапію, необхідно проводити вимірювання кілька разів на день.
Переваги регулярного моніторингу
Дозволяє пацієнту виявляти закономірності у
своїх показниках.
Допомагає коригувати лікування та спосіб життя.
Підвищує ймовірність досягнення цільового
рівня глікемії.
Сприяє лікарю у прийнятті обґрунтованих рішень щодо корекції терапії.
Глюкометри та тест-смужки: які бувають та
в чому мiж ними різниця?
За принципом дії всі глюкометри можна розподілити на дві групи: фотометричні та електрохімічні. Принцип роботи фотометричних глюкометрів ґрунтується на колірній оптиці: коли кров потрапляє на тестову пластину, спеціально виділена зона з активним хімічним
елементом змінює колір в залежності від рівня вмісту цукру. Потім глюкометр за допомогою оптичної системи зчитує дані і видає результат. Електрохімічні глюкометри визначають величину струму, що виникає при взаємодії глюкози з реагентами тест-смужки. До фотометричних приладів відноситься глюкометр Accu Chek Active. Всі решта приладів, які представлені на українському ринку, є електрохімічними. Зазначимо, що фотометричні глюкометри в основному поступаються електрохімічним за точністю і швидкістю вимірювання, тому на сьогоднішній день вони практично вийшли з ужитку, і більшість користувачів віддають перевагу електрохімічним моделям.
Вимоги до точності глюкометрів закріплено в міжнародних стандартах EN ISO 15197. На отримання точного результату впливає ряд характеристик: спосіб кодування приладу та калібрування тест-смужок.
Кожен лот тест-смужок може відрізнятися один від одного властивостями хімічної речовини, що використовується в тестовому полі тест-смужки. Для того, щоб не допустити отримання неправильних результатів, всі прилади необхідно кодувати. Існує чотири види кодування: ручне, чіп-код, автоматичне та без коду. Безкодовий прилад та автоматичний спосіб кодування за допомогою кодової пластинки є найбільш зручними для пацієнта, так як дають змогу уникнути впливу «людського фактору» на точність результатів. Серед глюкометрів, які не потребують кодування, особливе місце на ринку займають моделі 2B ULTRA та 2B COMFORT, офіційним представником яких
день в Україні глюкометри з ручним або чіп-кодуванням практично зникли з ринку — і це не дивно, зважаючи на їхні суттєві недоліки. Зокрема, ручне введення коду або встановлення чіпа збільшує ризик помилки користувача, що може призвести до
неправильних результатів вимірювання. Крім того, такі
моделі менш зручні у повсякденному користуванні, що робить їх менш привабливими порівняно з сучасними глюкометрами без кодування або з автоматичним
кодуванням.
Ще один не менш важливий пункт в роботі глюкометрів — як відбувається калібрування тест-смужок? Кров складається з рідини (плазма) та формен-
них елементів (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити).
Глюкоза міститься і в клітинах, і в плазмі крові, тому існують дві методики визначення рівня глюкози у
крові: у цільній крові та в плазмі. Показники цих методик відрізняються: рівень глюкози в плазмі завжди на 10–12 % вищий, ніж у цільній крові. [12].
Як правильно інтерпретувати результати
глюкометра 1. Переконатися в типі калібрування приладу: Якщо глюкометр калібрований по цільній крові, результат потрібно помножити на 1,12–1,15, щоб
отримати значення, еквівалентне плазмі.
Приклад: 5,0 ммоль/л (цільна кров) ≈ 5,6 ммоль/л (плазма).
2. Співвідносити результати з референсними значеннями:
Норма в плазмі: 3,9–5,5 ммоль/л (натще).
Норма в цільній крові: 3,3–5,0 ммоль/л (натще).
Ще однією із важливих характеристик глюкометрів є мінімальний та максимальний рівень глюкози, який глюкометр може заміряти, так як це забезпечує інформативність про стан хворого і дані для корекції лікування. Найбільший
TaiDoc TD 4183 (0,56–44,4 ммоль/л) та
що
печують діапазон 0,6–33,3 ммоль/л: Accu Chek Active,
Accu Chek Performa, Accu-Chek Performa Nano; Rightest 300, Rightest 550, Rightest ELSA (Bionime); IME-DC IDIA; On Call Extra; Contour Plus; GluNeo, GluNeo Lite, Finetest Auto-coding premium, Element; STANDARD GlucoNavii GDH; SD CodeFree. Найменший діапазон контролю глюкози (2,2–27,8 ммоль/л) характерний для Contec BG01. Вимірювання сучасними глюкометрами проходить дуже швидко, в основному за декілька секунд. Майже всі глюкометри забезпечено збереженням результатів аналізу зі встановленням дати та часу його проведення. Різниця полягає
ливостями. Сучасні глюкометри можуть вимірювати не лише рівень глюкози, а й інші показники, що є важливими для пацієнтів із діабетом. Це пояснюється необхідністю контролю таких параметрів, як холестерин, гемоглобін, сечова кислота та кетони. Наприклад, глюкометри 2B COMFORT та GAMMA Diamond Prima дозволяють визначати рівень кетонів під час вимірювання, що особливо важливо для пацієнтів із ризиком розвитку діабетичного кетоацидозу. Серед новинок на українському ринку — Wellion LUNA Trio, сучасний глюкометр, призначений для вимірювання рівня глюкози, холестерину та сечової кислоти, а також мульти-моніторинговий прилад Glanber 4в1, який дає змогу одночасно визначати чотири показники: глюкозу, загальний холестерин, гемоглобін і сечову кислоту. Деякі моделі пропонують додаткові функції для зручності користувачів. Наприклад, 2B COMFORT та GAMMA Diamond Prima оснащені нагадуванням про планові вимірювання, а OneTouch Verio Reflect аналізує тенденції рівня цукру та надає рекомендації щодо корекції. Крім того, певні глюкометри підтримують підключення до комп’ютера чи смартфона, що дозволяє передавати та обробляти дані, спрощуючи дистанційний моніторинг і корекцію терапії лікарем. Серед таких моделей — GAMMA Diamond Prima, Accu-Chek Instant та Accu-Chek Active.
Крім того, важливо знати не тільки особливості різних моделей глюкометрів, а й мати точну інформацію, які тест-смужки використовують для того чи іншого
Олена Шуванова, кандидат фармацевтичних наук
Вагітність змінює метаболізм жінки, впливає на засвоєння й використання поживних речовин. Деякі вітаміни та мінерали можуть виводитися з організму швидше, що потребує їх поповнення. Недолік цих речовин може негативно позначитися на здоров’ї матері, яка може відчувати втому, слабкість, дратівливість, судоми, проблеми з зубами та кістками тощо.
Тому важливо забезпечити достатнє надходження необхідних мікроелементів з їжею та, за необхідності, з мінеральними комплексами. Одним із мінералів, нестача якого відчувається особливо гостро, є магній. Його роль у функціонуванні організму людини підтверджена численними дослідженнями.
створює
серед
високою концентрацією мітохондрій у плаценті, що є центром енергетичного метаболізму, важливого як для плода, так і для матері. До того ж, 70 % білків, що синтезуються в плаценті, — магнієвмісні [2, 3]. Магній не синтезується в організмі людини, а потрапляє до нього з їжею, водою і сіллю. Магнієвий баланс залежить від взаємодії між всмоктуванням у кишечнику, обміном з кістковою тканиною і виведен-
Ефекти магнію, які
● зниження тонусу матки;
● поліпшення кровотоку у судинах плаценти; ● зниження агрегації
[5].
Як може проявлятися нестача магнію
час вагітності?
Дослідження встановили, що для нормальної вагітності з оптимальним результатом необхідним є значно більше споживання магнію, ніж мінімальне [1]. Національне дослідження харчування у Німеччині зафіксувало, що рівень магнію у кожної другої жінки у віці 14–24 років та кожної четвертої у віці 25–34 років, навіть до вагітності, не відповідає рекомендаціям Німецького товариства з питань харчування (DGE) [8]. Найчастіше нестача
до найважливіших
водорозчинних вітамінів,
оскільки бере участь у синтезі
нейромедіаторів і багатьох ферментів, чинить нейро-, кардіо-, гепатотропну, гемопоетичну
дію. Він важливий для нормаль-
ного функціонування центральної та периферичної нервової систем, при атеросклерозі та цукровому діабеті знижує рівень
глікозильованого гемоглобіну,
покращує ліпідний обмін. Слід зазначити, що дефіцит тільки
вітаміну B 6 зустрічається рідко; у більшості
випадків він спостері-
гається в
комбінації з дефіцитом інших
вітамінів
групи В.
у крові нижче, ніж у здорових вагітних, і при еклампсії може знижуватись у кілька разів [7].
Низький вміст магнію в організмі при вагітності пов’язують з синдромом затримки розвитку
Вітамін В1 (тіамін) активує пентозофосфатний шлях, має велике значення для ембріональних тканин, виконує пластичну та енергетичну функцію, особливо важливу при гіпоксії. Сприяє поліпшенню трофіки тканин, бере участь у нервово-рефлекторному регулюванні та відіграє важливу роль в обміні речовин. Він є важливою живильною речовиною, що міститься в м’язах, органах і мозковій тканині. Ферменти, що залежать від тіаміну, не тільки важливі для підтримки енергетичного метаболізму клітини, але й побічно діють на ліпіди й синтез нуклеотидів. Вітамін В1 важливий для зростання й дозрівання центральної нервової системи
Вітамін Е (токофеол) має антиоксидантну і радіопротектору дію, бере участь у біосинтезі гему та білків, проліферації клітин та інших найважливіших процесах клітинного метаболізму. Проявляє ангіопротекторну дію, впливає на тонус та проникність судин, стимулює розвиток нових капілярів. Токоферол забезпечує нормальне згортання крові, знижує кров’яний тиск, підтримує нервову систему, роботу м’язів, запобігає анемії. Також він покращує споживання тканинами кисню і незамінний для нормальної репродуктивної функції жінки: запліднення, розвитку плоду, формування та функціонування статевої системи. До речі, назва цього
Перевагою біомагнієвого комплексу «МАГНОКС®
ПРЕГНА» є унікальний склад, що забезпечує найбільш повне заповнення дефіциту магнію й вітамінів В1, В6 і Е. Крім того, висока активність біомагнієвого
комплексу обумовлена синергізмом дії компонентів:
піридоксин збільшує концентрацію магнію у плазмі
й еритроцитах і знижує його виведення з організму;
покращує всмоктування магнію в шлунково-киш-
ковому тракті, його проникнення в клітини, а також фіксацію. У свою чергу, магній активізує процес трансформації піридоксину в печінці і його активний метаболіт — піридоксаль-5-фосфат [3].
рослинного походження. Важливу роль відіграє вміст тільки натуральних компонентів, відсутність шкідливих добавок. Революційна технологія «Магнокс» дозволила створити унікальну формулу моногідрату оксиду магнію, що має 100 % розчинність у шлунково-кишковому тракті й забезпечує практично повне внутрішньоклітинне поглинання магнію.
сну [4].
Особливості застосування комплексу «МАГНОКС® ПРЕГНА»
добу перед сном. Запивати капсулу треба великою кількістю води. Термін вживання буде залежати від причин, що викликають дефіцит магнію та вітамінів в організмі, та визначатися лікарем індивідуально для кожної жінки. Слід зазначити, що рекомендовану дозу комплексу «МАГНОКС® ПРЕГНА»
Усі компоненти «МАГНОКС® ПРЕГНА» сприяють фізіологічному перебігу вагітності, запобігають ускладненням, забезпечують захист і підтримку розвитку плода. В одній капсулі біомагнієвого комплексу міститься рекомендована добова норма магнію; тривалість застосування визначається індивідуально, залежно від ступеня дефіциту магнію, тяжкості й перебігу патології [3].
шлункового соку, перетворюється на хлорид магнію і легко поглинається клітинами [1]. Для отримання ефекту від застосування комплексу «МАГНОКС® ПРЕГНА» необхідно точно дотримуватись рекомендацій лікаря. Цьому може сприяти комфортний режим його застосування. Комплекс «МАГНОКС® ПРЕГНА» рекомендовано вживати вагітним жінкам по 1 капсулі на
3.
4.
5.
6.
7. Abad C., Vargas F.R., Zoltan T. [et al.]. Magnesium sulfate affords protection against oxidative damage during severe preeclampsia. Placenta. 2015. №36 (2). С. 179–185. 8. Schoenaker D.A., Soedamah Muthu S.S., Mishra G.D. The association between dietary factors and gestational hypertension and pre-eclampsia: A systematic review and meta-analysis of observational studies. BMC Med. 2014; 12:157.
1. До якої категорії товарів
аптечного асортименту надежить
комплекс «Магнокс® Прегна»?
а) Лікарські засоби.
b) Дієтичні добавки.
c) Медичні вироби.
d) Лікувальна косметика.
2. Для кого призначений
комплекс «Магнокс® Прегна»?
a) Для жінок у менопаузі.
b) Для вагітних жінок.
c) Для жінок будь-якого віку і стану здоров’я.
d) Для дітей.
3. Які групи речовин входять до комплексу «Магнокс® Прегна»?
a) Вітаміни.
b) Мінерали.
c) Рослинні екстракти.
d) Речовини тваринного походження.
4. Вкажіть правильний склад комплексу «Магнокс® Прегна»:
a) Магній, кальцій, вітаміни Е і D.
b) Магній, вітаміни В1, В6, Е і С.
c) Магній, вітаміни В1, В6, Е.
d) Магній, вітамін В12, фолієва
кислота.
Увага!
5. У якій формі міститься магній у комплексі «Магнокс® Прегна»?
a) Магнію сульфат.
b) Магнію оксид.
c) Магнію оксид моногідрат.
d) Магнію цитрат.
e) Органічні сполуки магнію.
6. У чому переваги сполуки магнію, що входить до складу комплексу «Магнокс® Прегна»?
a) Гарна розчинність у шлунковому соці.
b) Висока біодоступність.
c) Швидке виведення.
d) Легке всмоктування.
7. Який режим застосування рекомендований для комплексу «Магнокс® Прегна»?
a) Одна капсула на добу перед сном.
b) Дві капсули на добу, зранку та увечері.
c) Три капсули на добу.
d) Дві капсули на добу перед сном.
8. У чому полягає
метаболіт.
c) Токоферол активізує перехід піридоксину в його активний метаболіт.
d) Тіамін збільшує концентрацію магнію у плазмі й еритроцитах.
9. Нестача якої речовини в організмі вагітних може призводити до виникнення судом у литкових м’язах?
a) Вітаміну D.
b) Вітаміну E.
c) Магнію.
d) Заліза.
10. Назва якого компонента комплексу «Магнокс® Прегна»
має походження, що вказує
на зв’язок з репродуктивною функцією?
a) Тіамін.
b) Піридоксин.
c) Токоферол.
d) Магній.
Схвалення назального спрею з адреналіном у США та ЄС
Ne y®, новий назальний спрей, розроблений ком-
панією ARS Pharmaceuticals, що містить адреналін,
отримав схвалення для застосування в США та Європейському Союзі для екстреного лікування анафілаксії. Це перший у своєму роді неін’єкційний препарат адреналіну, що може стати зручною альтернативою автоін’єкторам (такими як Епіпен) для людей з ризиком важких алергічних реакцій. Наразі виробник
подав заявку на схвалення ne y® у Великій Британії.
ACARIZAX® тепер доступний і для дітей молодшого
імунотерапія
імунотерапії, успішно завершила першу фазу
аналізу
LEAP, проведеного Королівським коледжем Лондона, підтвердили, що раннє введення арахісу у раціон дітей віком до п’яти років може зменшити ризик розвитку
алергії на 71 %
Ці дані посилюють ідею про те, що ранній і контрольований контакт з потенційними алергенами може сприяти формуванню толерантності й запобігти розвитку алергії.
Виявлено клітину, яка відповідає за «пам’ять» алергії Дослідники з Університету Макмастера (Канада) та ALK-Abelló A/S виявили
MBC2,
поріг чутливості до різних харчових алергенів
Щороку у світі невпинно зростає
ЧОМУ ЗРОСТАЄ ЧАСТОТА АЛЕРГІЧНИХ
ЗАХВОРЮВАНЬ?
Причини алергії є багатофакторними — вони включають як генетичну схильність, так і вплив факторів довкілля. Однією з найпопулярніших є гіпотеза біорізноманіття, згідно з якою покращення якості життя та підвищення гігієнічних стандартів зменшило контакт людини з різноманітними мікроорганізмами та білковими структурами (антигенами). Зниження «антигенного навантаження» ослаблює стимуляцію імунної системи, що в осіб із генетичною схильністю призводить до порушення регуляції імунної відповіді та розвитку алергії [2]. ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В ОРГАНІЗМІ ПІД ЧАС АЛЕРГІЇ? Алергія — це
і латексом, які містять майже ідентичний набір амінокислот.
алергічні симптоми з
боку очей. Через те, що алергічний кон’юнктивіт часто
поєднується з алергічним ринітом, його можуть не
діагностувати і, відповідно, не лікувати. Це значно
знижує якість життя, навчальну активність, працездатність [3].
Основні симптоми включають:
почервоніння очей (гіперемія кон’юнктиви);
свербіж і печіння;
фотофобія (світлобоязнь);
набряк повік;
водянисті або слизові виділення з очей.
Часто пацієнти з алергічним кон’юнктивітом
мають також алергічний риніт, бронхіальну астму або
атопічний дерматит.
Види алергічного кон’юнктивіту
Залежно від тривалості, частоти та тяжкості симптомів виділяють [3, 4]: Сезонний алергічний кон’юнктивіт
через сенсибілізацію до спор плісневих грибків,
вуючий — із загостреннями навесні та ремісіями у холодні місяці. Клінічні особливості включають блідість кон’юнктиви та жовтувато-білі плями на краю рогівки, які можна виявити під час офтальмоскопії. У тяжких випадках, за відсутності належного лікування, можливий розвиток рубцевих змін кон’юнктиви, неоваскуляризації та рубцювання рогівки, що може призвести до поступового погіршення зору. Атопічний кератокон’юнктивіт – ще одна складна форма захворювання, що часто трапляється
його спровокувала.
Цілорічний алергічний кон’юнктивіт — викли-
кається кліщами домашнього пилу, шерстю тварин та іншими несезонними алергенами, що
викликають симптоми захворювання протягом усього року. При огляді кон’юнктиви верхньої по-
віки можна побачити невеликі сосочки, що надають їй бархатистий вигляд. Контактний алергічний дерматит у користува-
чів контактних лінз може розвиватися як унаслідок механічних мікропошкоджень, спричинених
самими лінзами, так і через імунну реакцію на гаптени, що утворюються при взаємодії білків
кон’юнктивіті загалом сприятливий, у ряді випадків — можливий розвиток наступних ускладнень [4]:
Синдром сухого ока. Виникає внаслідок тривалого запалення, порушення слізної плівки або дії консервантів у безрецептурних краплях. Симптоми включають подразнення, печіння, сльозотечу, свербіж або набряк очей, сухість, втому очей та порушення зору. Даний стан спостерігається у 40 % дорослого населення і має значний вплив на фізичні та психологічні функції і якість життя.
Приєднання вторинної інфекції. Можлива бактеріальна, вірусна або хламідійна інфекція, яка проникає в тканини ока, особливо при активному терті очей або зниженні місцевого імунітету кон’юнктиви. Кератит. Запалення рогівки, що супроводжується болем, сльозотечею, фотофобією
Виразкування та помутніння рогівки. Найбільш небезпечне ускладнення, яке може призводити до стійкого зниження або навіть втрати зору.
Несвоєчасне або неправильне лікування алергічного кон’юнктивіту також може призвести до розвитку ускладнень, а також до небезпечного самолікування із використанням безрецептурних крапель, що несуть низку ризиків, зокрема [3, 4]:
токсичний вплив консервантів, які містяться у 70 % безрецептурних очних крапель — при тривалому використанні вони пошкоджують епітелій рогівки;
підвищення внутрішньоочного тиску при застосуванні судинозвужувальних засобів;
розвиток стероїдної катаракти внаслідок самостійного та неконтрольованого застосування глюкокортикостероїдних очних крапель.
ВИБІР ЕФЕКТИВНОГО ПРЕПАРАТУ
ДЛЯ ЛІКУВАННЯ АЛЕРГІЧНОГО КОН’ЮНКТИВІТУ Невід’ємною частиною лікування є усунення контакту з алергенами, носіння сонцезахисних окулярів та застосування зволожувальних крапель — так званої «штучної сльози». Ці заходи допомагають полегшити симптоми, проте не впливають на патогенез захворювання [3]. Препарат для контролю симптомів алергічного кон’юнктивіту та риніту повинен впливати на ключові механізми алергічного запалення, а також
Perilla frutescens мікрокапсульований у ліпосомах із соєвого лецитину; Гіалуронат натрію 0,2%; Допоміжні речовини, що забезпечують стабільність та високу якість продукту протягом усього терміну зберігання.
Perilla frutescens: природне джерело протиалергічної дії Перілла — рослина родини базилікових — відома своїми антиоксидантними, протизапальними, антисептичними та імуномодулюючими властивостями. Насіння цієї рослини
на альфа-ліноленову кислоту — незамінну для людини омега-3 жирну кислоту, яка не синтезується в організмі та повинна надходити ззовні. Ця сполука регулює вироблення імуноглобуліну E (IgE), який у надлишку спричиняє алергічні реакції, тим самим сприяючи зменшенню симптомів. До складу екстракту також входять: розмаринова кислота — захищає клітини від ультрафіолету, стабілізує мембрани, зменшує вивільнення гістаміну; флавоноїди: лютеолін, апігенін, крізоериол, кверцетин — потужні природні антиоксиданти з протизапальною дією; вітаміни (A, C, B1, B2 , PP), мінерали (калій, кальцій, магній, залізо), ефірні олії. Завдяки поєднанню жирних кислот, флавоноїдів, вітамінів та розмаринової кислоти цей екстракт діє багаторівнево. Основні терапевтичні ефекти реалізуються через такі механізми: Антигістамінна дія. Екстракт перілли пригнічує вивільнення гістаміну з тучних клітин, що допомагає зменшити свербіж, почервоніння та інші симптоми алергічної реакції. Протизапальна дія. Знижує активність основних прозапальних цитокінів — інтерлейкінів IL-4, IL-5 та фактора некрозу пухлин α (TNF-α), які відіграють ключову роль у розвитку алергічного запалення.
сенсибілізацію організму до алергенів, сприяючи довготривалому контролю алергічного процесу.
Гіалуронат натрію — зволоження та
комфорт
Гіалуронова кислота, природний біополімер, має
мукоадгезивну та в’язко-пружну дію. Вона прилягає до клітин поверхні ока, утворюючи захисну та зволожувальну плівку. Це сприяє покращенню стабільності слізної плівки, нормалізації секреції мейбомієвих
залоз, зменшенню осмолярності сльози й покращенню
процесів відновлення тканин рогівки та кон’юнктиви. Крім того, гіалуронова кислота підвищує біодоступ-
ність активних компонентів препарату, утримуючи їх
на поверхні ока тривалий час.
АЛЕРГІКС ФРІ: РЕЗУЛЬТАТИ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТА КЛІНІЧНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ
Ефективність компонентів препарату АЛЕРГІКС
ФРІ, зокрема, Perilla frutescens, була вивчена у низці експериментальних та клінічних досліджень. Отримані дані підтверджують її антигістамінну, протизапальну та імуномодулюючу дію, а також зменшення вираженості симптомів алергічного риніту та кон’юнктивіту.
Експериментальні дослідження У дослідженні, присвяченому вивченню протиалергічної активності Perilla frutescens, було встановлено, що саме розмаринова кислота є головним активним компонентом, який пригнічує алергічну реакцію. Вона показала вищу ефективність, ніж траніласт — сучасний протиалергічний препарат. Це дозволяє розглядати періллу як перспективний засіб для терапії алергічних станів [5].
Інше дослідження показало, що відвар перілли, прийнятий перорально, значно пригнічує прояви алергії, зокрема, реакції негайного типу.
[9]. Протягом 4 тижнів 30 пацієнтів віком від 17 до 78 років застосовували препарат тричі на день. Результати продемонстрували значне зниження загального балу очних симптомів на 63% (TOSS: з 10,0 ± 3,24 до 3,7 ± 2,25; P<0,001). Всі окремі симптоми — свербіж, сльозотеча, гіперемія, кон’юнктивальний застій, світлобоязнь — також зменшились на 56–85 %. У 90 % пацієнтів спостерігалося покращення, і лише у 10 % не зафіксовано відповіді на терапію. У підгрупі пацієнтів, які продовжували прийом інших протиалергічних
вого споживання медикаментів на 64–100 %.
спрею описували як приємне: 85 % пацієнтів оцінили його як «приємне» або «дуже приємне», особливо відзначаючи відчуття прохолоди та швидке зменшення свербежу. Протягом лікування не було зафіксовано клінічно значущих побічних ефектів. Таким чином, результати експериментальних і клінічних досліджень підтверджують, що Perilla frutescens, як основний компонент препарату АЛЕРГІКС ФРІ, має науково обґрунтовану протиалергічну, протизапальну та імуномодулюючу дію. Застосування цього засобу дозволяє зменшити
ЦЕ ВАЖЛИВО!
Незважаючи на те, що Perilla frutescens — це рослина, на
потенціалу. Препарат проходить очищення та містить речовини з доведеною антигістамінною і
протизапальною дією. І хоча ризик індивідуальної реакції залишається (як і з будь-якою рослиною), клінічні дослідження показують безпечність і ефективність перілли навіть у пацієнтів із полінозом.
шкіру повік периорбітальної зони. Активні речовини проникають також через міжповікову щілину, досягаючи слізної плівки та поверхні кон’юнктиви. Завдяки цьому зменшуються запалення, свербіж, сухість, гіперемія. Мікродифузія в слізну плівку При морганні після розпилення частина рідини мігрує до краю повіки, потрапляючи на слізну плівку та кон’юнктиву. Такий спосіб аплікації: зменшує
мінної терапії, а також як профілактичний або симптоматичний засіб у низці станів, що супроводжуються
подразненням та запаленням очей.
Препарат доцільно рекомендувати у таких
випадках:
Алергічний ринокон’юнктивіт (очна форма) —
як сезонний, так і цілорічний.
Симптоми сухості, подразнення або втоми очей,
зокрема, при тривалій роботі за комп’ютером або в
умовах зниженого зволоження повітря.
Завдяки поєднанню протизапального рослинно-
го компонента та зволожуючої дії гіалуронату спрей добре переноситься, не подразнює очну поверхню, а ліпосомальна форма забезпечує комфортне застосування.
ЯК ПРАЦЮЄ СПРЕЙ АЛЕРГІКС ФРІ БЕЗ
ПРЯМОГО КОНТАКТУ З ОКОМ?
Хоча на перший погляд нанесення препарату на закрите око може викликати сумніви щодо ефективності, сучасні дослідження і механізми дії свідчать
про зворотне. АЛЕРГІКС ФРІ у вигляді дрібнодисперсного спрею здатен проникати
зменшуючи гіперреактивність судин. В результаті це полегшує свербіж, набряк, гіперемію. Окрім того, застосування АЛЕРГІКС ФРІ у вигляді спрею на закрите око має низку клінічно та практично важливих переваг: Безпечність і комфорт: препарат не контактує безпосередньо з рогівкою, не викликає подразнення та добре переноситься навіть при чутливій очній поверхні.
Зручність у використанні: підходить для дітей, літніх людей, а також пацієнтів, яким складно використовувати класичні очні краплі.
Низький ризик інфікування: оскільки аплікація не передбачає дотику до ока, мінімізується ризик занесення мікроорганізмів.
Подвійна дія: поєднання протиалергічного та протизапального ефекту Perilla frutescens із зволоженням та захистом очей завдяки гіалуронату натрію.
Природне походження: без гормонів, агресивних консервантів, спиртів чи синтетичних антигістамінів з доведеною ефективністю.
Інноваційний комплекс PER-LIP®: поєднання ліпосом і екстракту
Perilla frutescens забезпечує краще проникнення, подовжену дію та високу біодоступність активних речовин.
Комфортне застосування: спрей наноситься на закрите око, не подразнює рогівку, підходить
чутливих очей.
Зручність і висока прихильність до лікування: легко наноситься без закапування, що зручно в будь-якій ситуації — вдома, на роботі чи в дорозі.
Позитивний профіль безпеки при тривалому застосуванні: підходить як допоміжний засіб у комплексній терапії або для самостійного застосування.
Доведена ефективність
натрію він ефективно знімає симптоми алергії,
Випадок 1 Жінка, 34 роки, скаржиться на сезонний алергіч-
